1. Методи активізації пізнавальної діяльності учнів

2. Застосування методів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії

Починається виклад матеріалу з повідомлення теми. Перш за все треба показати необхідність вивчення теми і логіку вивчення кожного її питання. Важливо викликати інтерес до теми, адже усвідомлення мети діяльності є необхідною умовою будь-якої вольової дії.

Наприклад, урок «Сполуки неметалічних

елементів з Гідрогеном. Гідроген хлорид.

Хлоридна кислота». Я запитую в учнів яка

різниця між гідроген хлоридом та хлоридною

кислотою? Які їхні формули? Діти називають одну

і ту саму формулу. А чому тоді різні назви, чи

можливо це різні речовини? Це їх зацікавлює і

вони уважніше слухають, щоб почути відповідь

на запитання.

Проблемна ситуація є початковим моментом мислення учня. У процесі розв’язання проблемної ситуації розумова діяльність набуває активного цілеспрямованого характеру, мотиви учня співпадають з метою вирішення проблеми, запам’ятовування є ефективним.

Наприклад, при вивченні амфотерних

гідроксидів пропонується запитання «Чи

можуть основи реагувати з основами?»;

при вивченні сульфатної кислоти: «Чи може

сульфатна кислота реагувати з малоактивними

металами?»;

при вивченні полімерів: «Що спільного між

бавовною, каучуком та жувальною гумкою?».

Ці факти зосереджують увагу учнів, і вони краще запам’ятовують матеріал уроку.

Наприклад, під час вивченням теми «Синтетичні каучуки, гума» я розповідаю, що в Англії британський хімік і винахідник Чарльз Макінтош запропонував класти тонкий шар каучуку між двома шарами тканини та з цього матеріалу шити водонепроникні плащі. У 1823 р. у Глазго він почав мануфактурне виробництво водонепроникного одягу. Непромокальні плащі із прогумованої

тканини до сьогодні носять його ім’я – макінтоші.

Проте ці плащі взимку ставали твердими від

холоду, а влітку розповзалися і злипалися від

спеки.

Це запитально-відповідальна форма навчання, за якої викладач не повідомляє учням готових знань, а вміло поставленими запитаннями, змушує їх самих на основі своїх знань, уявлень, спостережень, життєвого досвіду приходити до нових понять, висновків і правил. Цей метод розвиває самостійне мислення учнів.

Наприклад, при вивченні явища алотропії Оксигену я звертаюсь по допомогу. Які прості речовини утворює Оксиген? Яке значення має озон для довкілля? Учні активно розповідають про значення озонового шару.

Суть даного методу полягає в обміні поглядами з конкретної проблеми, створенні ситуації пізнавальної суперечки. Ситуація протилежних думок мимоволі привертає увагу учнів до теми. На цій основі виникає більший інтерес як до теми, так і до процесу навчання. Крім того, за допомогою дискусії учні набувають нових знань, вчаться їх відстоювати, стверджуються у власній думці, вчаться мистецтву ведення дискусії.

Наприклад, під час вивчення теми «Природні джерела органічних речовин» учні висловлюють різні думки щодо виникнення корисних копалин.

Головне завдання викладача хімії полягає в тому, щоб дати учням не лише знання з програмового матеріалу, а й вміння застосувати їх у професійній діяльності.Наприклад, при вивченні теми «Неметалічні елементи та їх сполуки» я використовую такі задачі у групах будівельного профілю:

Задача 1. В малярних роботах використовується біла фарба, що являє собою барій сульфат (баритові білила). Визначте скільки білил можна отримати з барій гідроксиду масою 513 г і сульфатної кислоти масою 490 г. Задача 2. Скільки вуглекислого газу необхідно для висушування будинку, на штукатурку якого було витрачено гашене вапно масою 370 кг, якщо корисне використання вуглекислого газу – 10%?

А у групах кулінарного профілю:

Задача 1. Амоній карбонат використовується під назвою «амоняк» для розпушування тіста. Який об’єм вуглекислого газу виділиться при розкладанні 20 г амоняку при випічці печива?

Задача 2. Натрій нітрат під назвою «селітра» використовується для виробництва сирів. Вона поліпшує смак сиру, облагороджує їх запах. Скільки грамів нітратної кислоти необхідно для отримання 5 г селітри, якщо вихід становить 20% від теоретично можливого?

Інтерактивне навчання – це певний різновид активного навчання. Це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, мета якої – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчув би свою інтелектуальну спроможність пізнавати нове.

Вправа 1. «Незакінчене речення»Під час вивчення ізомерії та номенклатури алканів учні закінчують речення:

1) Ізомерія - це…2) Ізомери мають однакову…, але різну…3) Гомологічний ряд - це…4) Гомологічна різниця дорівнює …5) (СН3-) – це…

Вправа 2. «Коректор»

У вправі навмисно зроблено помилки, які учні мають знайти й виправити:

1) Нафта – безбарвна оліїста рідина, без запаху, важча

за воду, у воді нерозчинна.

2) Нафта – це суміш вуглеводів.

3) Нафту переробляють методом відстоювання.

4) Процес перегонки нафти здійснюють у

колоні синтезу.

5) Детонаційну стійкість бензину характеризує

гептанове число.

Вправа 3. «Третій зайвий»1) СН4,С2Н4,С2Н6.

2) СН3, С2Н5, С3Н8.

3) Метан, пропан, 2-метилпропан.4) Бутан, 2-метилпропан, 2-метилбутан.

Вправа 4. «Хімічна естафета»На дошці записую два ланцюги перетворень, учні групуються у дві команди, які змагаються між собою за звання найкращого. Змінюючи один одного, учні

виходять до дошки розв’язувати ланцюг перетворень. Їм необхідно здійснити перетворення і назвати речовини: 1) S → SО2 → SO3 → K2SO4 → BaSO4

2) Н2S ← S → SO2 → H2SO3 → Na2SO3

Вправа 5. «Вірю – не вірю» або «Так – ні»Під час вивчення властивостей сульфатної кислоти:1) Чи вірите ви, що не так давно між склом в подвійні віконні рами на зиму ставили склянку з концентрованою сульфатною кислотою, щоб скло не «запотівало»?2) Чи вірите ви, що сульфатна кислота використовується у харчовій промисловості як харчова добавка?3) Чи вірите ви, що сульфатна кислота реагує тільки з активними металами?

4) Чи вірите ви, що існує “озеро смерті”, що позбавлене рослинності, а в його водах немає нічого живого, і будь-яка істота, що потрапила в нього миттєво гине? В його водах у великій кількості присутня сульфатнакислота.

Хімічний дослід, особливо якщо він яскравий, цікавий або прив’язаний до практичного життя, здатний по-справжньому захопити учня досліджуваним предметом. Дослід «Якісна реакція на сульфат-іони»Набагато легше запам’ятати якісну реакцію на сульфат-іони, якщо провести дослід сульфатної кислоти чи натрій сульфату з барій хлоридом і побачити, що утворюється білий

порошкоподібний осад барій сульфату. Отже, йони барію

зв’язують сульфат-іони в осад, і учень запам’ятає результат реакції – білий осад – і буде знати, як виявити сульфат-іони у розчині.

Демонстрація «Взаємодія хлоридної кислоти з металами»Учням краще закарбовується у пам’яті, наприклад, що хлоридна кислота реагує тільки з активними металами, якщо продемонструвати її взаємодію з цинком та міддю. Учень побачить, що при взаємодії з цинком виділяються бульбашки газу. А коли напише рівняння реакції, то зрозуміє, що цей газ – водень. А з міддю ніяких ознак реакції не буде. Отже, хлоридна кислота реагує лише з активними металами.

Використовую власні презентації до уроків

Використовую конструктори уроків

Конструктор до уроку «Кам’яне вугілля, продукти його переробки»

Конструктор до уроку «Нафта. Склад, властивості нафти. Продукти перегонки нафти, їх застосування.»

Учнівський проект до теми «Явище алотропії. Значення озонового шару для життя організмів на Землі.»

Учнівський проект до теми «Сульфатна кислота і сульфати»

«Test-w»

«My test»

Застосування методів активізації пізнавальної діяльності учнів забезпечує:

• тісний зв’язок теорії з практикою;• розвиток творчого самостійного мислення;• здатність кваліфіковано розв’язувати професійні

завдання;• створення атмосфери співробітництва;• вдосконалення навичок професійного

спілкування.