Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу 5-9 кл. (для дітей із затримкою психічного

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу

загальноосвітніх навчальних закладів для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх

навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного

розвитку)

Математика

Алгебра

Геометрія

Фізика

Київ 2010

1


Рекомендовано Міністерством освіти і науки України(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7407 від

08.09.2009)Фізика

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7018 від

18.08.2009)

Відповідальний за випуск:

Програми підготували: математика, алгебра, геометрія –Л. І. Прохоренко

Фізика – В. Д. Сиротюк, В. І. Баштовий, Г. В. Войтків

© Міністерство освіти і науки України, 2009

2

Вступ

Програми з математики (освітня галузь «Математика»), фізики (освітня галузь

«Природознавство») розроблено для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів

інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із ЗПР) Державного стандарту базової

освіти і переосмислено з позиції врахування особливостей психофізичного розвитку

дітей із затримкою психічного розвитку, характеру вторинних відхилень,

компенсаторних можливостей та особистісних потреб учнів.

Основними компонентами програм є зміст навчального матеріалу предмета,

перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів спеціальної

школи, корекційно-розвивальна робота і очікувані результати, спрямована на

сенсомоторний пізнавальний, мовленнєвий та особистісний розвиток учнів засобами

кожного навчального предмету.

Зміст програм відповідає програмам загальноосвітніх навчальних закладів і

доповнений специфічними вимогами.

Переосмислено вимоги до результатів навчання з позицій відображення в них

вимог не лише до знань з конкретного предмету на рівні правил, законів, понять,

закономірностей, а й до загальних і спеціальних способів навчальної діяльності на рівні

розумових, предметних і практичних дій із врахуванням можливих індивідуальних

утруднень, особливо у дітей цієї категорії. Включено й вимоги до досвіду емоційно-

вольового, морального, естетичного ставлення до оточуючої дійсності, до вмінь

користуватися системою цінностей суспільства.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із ЗПР

представлені в програмах у вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набути учні

під час вивчення тієї чи іншої теми. Дотримання цих вимог у процесі спеціального

навчання та оцінюваня рівня навчальних досягнень допоможе кожній дитині цієї

категорії здобути базову середню освіту, набути тієї основної компетенції, яка

необхідна для входження в соціум.

3


Пояснювальна запискаЦя програма розроблена на основі програми загальноосвітньої школи,

затвердженої Міністерством освіти і науки України, і відповідає Державному освітньому стандарту загальноосвітньої школи.

Цілі навчання математики. Курс математики середньої ланки школи є складовою частиною курсу математики спеціальної загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції. Навчання математики в середній ланці школи спрямоване на досягнення таких цілей:

– розумовий розвиток учнів (розвиток логічного мислення, просторових уявлень, алгоритмічної культури, як особливого аспекту культури мислення, пам’яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією тощо);

– розвиток позитивних рис особистості (розумової активності, пізнавальної самостійності, пізнавального інтересу, усвідомлення необхідності в самоосвіті, здатності адаптуватися до умов, що змінюються, ініціативи, творчості та ін.);

– формування уявлень про ідеї і методи математики та її роль у пізнанні навколишнього світу;

– формування наукового світогляду, загальнолюдських духовних цінностей;– виховання позитивних рис характеру: чесності і правдивості, наполегливості і

волі;– формування культури думки, вмінь обґрунтовувати судження, доведення,

використовувати засвоєні знання у власному мовленні;– формування усвідомлення учнями математичних знань як важливої невід’ємної

складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення школярів з ідеями і методами математики як універсальної мови і техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишньої дійсності;

– засвоєння учнями базових математичних знань таких як дії над натуральними числами, дробами, оволодіння початковими геометричними поняттями (площа, об′єм, квадрат, куб), розв’язання учнями різних видів математичних задач, розв’язання задач на проценти тощо;

– опанування учнями системою математичних знань і вмінь, що є базою для реалізації зазначених цілей, та необхідних у повсякденному житті і достатніх для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання.

Вивчення математики збагачує і систематизує у дітей із ЗПР уявлення про властивості предметів навколишнього середовища, сприяє накопиченню досвіду практичних дій з множинами, забезпечує оволодіння учнями системою математичних знань, умінь та навичок, необхідних у повсякденному житті, сприяє формуванню уявлень про кількість, число, форму та розмір предметів, розширює вміння вимірювати і обчислювати довжину відрізків, периметр геометричних фігур, площу прямокутників, квадратів, кола тощо, розвиває графічні вміння.

Вивчення математики створює широкі можливості для розвитку пам'яті, логічного і критичного мислення, інтуїції, уяви, уваги, наполегливості, навичок контролю і самоконтролю (самостійно розчленовувати завдання на частини, виділяти істотне, з'ясовувати взаємозв'язок частин, продумувати і складати план рішення, оперувати відповідно до плану, перевіряти завдання в цілому), уміння планувати свою роботу, аналізувати навчальну задачу.

4

В процесі навчання в учнів формуються вміння знаходити різні способи виконання завдань, порівнювати їх між собою і вибирати з них найраціональніший, створюються сприятливі умови для розвитку умінь чітко висловлювати свої думки і грамотно вести записи під час розв'язування різноманітних задач і вправ, користуватися вимірювальними та креслярськими інструментами (олівцем, лінійкою, циркулем, косинцем).

Важливе значення під час навчання дітей із ЗПР надається предметно-практичній діяльності дітей, яка забезпечує наочну основу для формування математичних понять і створення передумов для застосування математичних знань під час розв’язування практичних задач. На уроках математики у дітей формується науковий світогляд, відбувається розвиток пізнавальних здібностей, здійснюється підготовка до праці, виховання багатьох цінних рис і якостей особистості.

Організація навчально-виховного процессу.Особливістю організації навчально-виховного процесу є орієнтація на

досягнення всіма учнями обов’язкового рівня математичної підготовки і створення умов для оволодіння математичним матеріалом. У зв’язку з цим особливу увагу треба приділяти диференційованому навчанню та індивідуальній роботі з дітьми. Ефективними можуть бути групові форми навчання на уроці в оптимальному поєднанні з фронтальними, додаткова робота з учнями в позаурочний час.

Необхідною умовою організації навчально-виховного процесу є вибір учителем раціональної системи методів і прийомів активного навчання, використання нових інформаційних технологій у поєднанні з традиційними засобами. Особлива роль в навчанні математики відводиться математичним задачам, які є метою і засобом навчання, математичного розвитку учнів. У плануванні уроків та домашніх робіт, слід забезпечувати органічний зв’язок теоретичного матеріалу і задач, пам’ятаючи, що перший глибше усвідомлюється і засвоюється в процесі розв’язання задач. Добір задач має здійснюватися диференційовано, при цьому повинні бути враховані інтелектуальні особливості дітей із ЗПР.

Корекційно – розвивальні завдання курсу полягають у розвитку мовлення і мислення та виправленні їх недоліків.

Позитивна динаміка навчально-пізнавального розвитку дитини залежить від корекційної роботи, яка враховує суб’єктивний досвід, індивідуальні відмінності у розвитку дитини, і спрямована на розвиток потенційних можливостей.

Важливим корекційно-розвивальним завданням навчання математики учнів із ЗПР є формування в учнів понять про натуральні числа і шкали; опанування арифметичними діями з натуральними числами (додавання, віднімання, множення, ділення); розвиток вмінь розв’язувати простих та складених задач всіх видів, вибирати та пояснювати способи їх розв’язування; розвиток вмінь розв’язувати вирази; виконувати ділення з остачею; виконувати дії із звичайними, правильними і неправильними дробами; формування вмінь переносити набуті знання при розв’язанні завдань незнайомої структури; засвоєння знань про геометричні фігури та їх властивості; формування навичок їх побудови і вимірювання; вміння застосовувати знання у власній життєдіяльності.

Крім того, вивчення математики сприяє формуванню в учнів загально навчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думки, критичності мислення, методу розв’язання задачі чи проблеми, розвитку наполегливості, сили волі, самоконтролю та ін.

Передбачається, що внаслідок корекційно-розвивального впливу у дитини із ЗПР сформуються доступні кількісні, просторові, часові уявлення та поняття, знання про величини, основи наочної геометрії. Відбудеться корекція та розвиток психічних процесів, пізнавальної діяльності, особистості учня. Сформуються практичні уміння і навички, що створюють умови для інтеграції дітей із ЗПР в суспільство.

5

Характеристика навчального змісту і особливості його реалізації.Органічне поєднання навчання і виховання; засвоєння знань і розвиток

пізнавальних здібностей учнів; практична спрямованість викладання, що вимагає формування умінь застосовувати знання на практиці, вироблення необхідних для цього навичок – основні принципи у навчанні математики в середній ланці школи інтенсивної педагогічної корекції.

Вимоги до математичної підготовки учнів.Під час вивчення курсу учні повинні:1) Навчитися розрізняти різні види раціональних чисел, додавати, віднімати,

множити і ділити їх, знати назви компонентів і результатів дій, а також мати уявлення про квадрат і куб числа, округлення чисел, середнє арифметичне, модуль числа, розкладання чисел на прості множники тощо.

2) Навчитися розв’язувати задачі на знаходження частини числа, числа за відомою частиною, відсотків від числа, числа за відсотками, відсоткового відношення двох чисел чи значень величин, на пропорційний поділ.

3) Ознайомитися з найпростішими геометричними поняттями: точка, відрізок, промінь, ламана, кут, трикутник, паралелограм, многокутник, прямокутник, квадрат, коло, круг, куб, прямокутний паралелепіпед, пряма призма, циліндр, піраміда, куля.

4) Навчитися вимірювати довжину відрізка, міру кута, обчислювати довжину ламаної, периметр многокутника, довжину кола, площу прямокутника, паралелелограма, круга, площу поверхні прямокутної призми, циліндра, кулі, об’єм прямокутного паралелепіпеда, прямої призми, циліндра, піраміди, кулі.

5) Засвоїти алгебраїчні поняття: буквенні вирази, рівняння, корінь рівняння, нерівність; навчитися спрощувати вирази, розв’язувати рівняння та нерівності, за допомогою рівняння розв’язувати задачі на знаходження двох чисел за їх сумою і різницею, за сумою або різницею і відношенням, задачі на рух, на спільну роботу тощо.

Зміст навчання математики. У змісті програмових вимог щодо знань і вмінь учнів математичного матеріалу

враховуються особливості розвитку учнів із ЗПР, конкретні здобутки дітей та розвиток її потенційних можливостей.

Навчальний матеріал розрахований на засвоєння учнями базового змісту математичної освіти, програма має деяке спрощення програмового матеріалу ( порівняно з програмами для загальноосвітніх середніх шкіл), але без порушення логіки дисципліни.

Внаслідок корекційно-розвивального впливу в процесі вивчення курсу “Математика, “Алгебра”, “Геометрія” передбачається:

• навчити учнів систематизувати і узагальнювати відомості про натуральні числа;

• удосконалити обчислювальні навички учнів; • ознайомити учнів з елементами алгебри;• сформувати у дітей на наочно-оперативному рівні уявлення про основні

геометричні фігури та їх властивості;• навчити обчислювати геометричні величини за формулами;• розширити знання учнів про звичайні і десяткові дроби; • сформувати вміння читати, записувати, порівнювати і округлювати десяткові

дроби;• навчити розв’язувати задачі різних видів, визначати раціональний спосіб

розв’язування;• сформувати міцні навички виконання чотирьох арифметичних дій над

натуральними числами та звичайними дробами;• розширити уявлення учнів про число шляхом введення від’ємних чисел;

6

• розширити словниковий запас дітей за рахунок вживання математичних термінів під час розв’язання завдань;

• сформувати емоційно-позитивне ставлення до предмета й до виконання математичних завдань, шляхом зацікавлення, проведення індивідуальних занять, введення в навчальну ситуацію елементів гри тощо;

• розвиток внутрішньомисленнєвої діяльності, мовленнєвого опосередкування, навчально-пізнавальної діяльності, особистості.


Мета вивчення предмету “Математика” у 5-6 класах:– повторення, систематизація, розширення і поглиблення відомостей про

натуральні числа, вдосконалення навичок дій над ними; – введення відомостей про звичайні й десяткові дроби, додатні й від’ємні числа і

нуль, формування навичок дій з цими числами;– формування початкових уявлень про використання букв для запису виразів і

властивостей дій над числами;– формування навичок розв’язування текстових задач арифметичними

способами і складання за умовою текстової задачі і нескладних лінійних рівнянь та їх розв’язування;

– продовження ознайомлення учнів з геометричними фігурами;– формування навичок побудови геометричних фігур і вимірювання

геометричних величин.Предмет “Математика” має на меті підготовку учнів із ЗПР до вивчення

математичного курсів алгебри та геометрії у старших класах.Основні питання курсуУ програмі з математики для 5-9 класів розкрито зміст всіх змістових ліній,

визначених Державним освітнім стандартом школи інтенсивної педагогічної корекції:- натуральні числа і дії над ними; - числові та буквені вирази;- рівняння і нерівності;- геометричні фігури і величини;- звичайні дроби, десяткові дроби;- подільність чисел;- відношення і пропорції;- вимірювання геометричних величин та обчислення їх значень; - раціональні числа і дії над ними.У процесі навчання математики учні засвоюють поняття про натуральне число та

нуль, навчаються виконувати дії над ними, розширюють поняття про звичайні й десяткові дроби, оволодівають уявленнями про основні величини (довжина, вага, вартість, швидкість, час, площа, об’єм); набувають вмінь користуватися вимірювальними та креслярськими приладами, вмінь виконувати чотири арифметичні дії з багатоцифровими числами й дробами; навчаються розв’язувати прості й складені текстові математичні задачі; одержують уявлення про площинні та об’ємні геометричні фігури, їх властивості.

Основний зміст математики 5-6 класів – раціональні цисла (цілі і дробові, додатні, від’ємні і нуль), геметричні фігури і величини. Учні цих класів мають навчитися розрізняти різні види раціональних чисел, додавати, віднімати, множити і ділити їх, знати назви компонентів і результатів дій, а також мати уявлення про геометричні фігури, округлення чисел, середнє арифметичне, розкладання чисел на прості множники, НСД, НСК тощо. Крім того вони мають навчитися розв’язувати

7

задачі на знаходження частини числа, числа за відомою частиною, відсотків від числа, на пропорційний поділ та ін.

Основа інтеграції геометричного матеріалу з арифметичним і алгебраїчним – числові характеристики (довжина, площа, об’єм) геометричних фігур. У пропедевтичному плані передбачається ознайомлення учнів з найпростішими і важливими геометричними поняттями: точка, відрізок, промінь, ламана, кут, трикутник, пералелограм, многокутник, прямокутник, квадрат, коло, круг, куб, прямокутний паралелепіпед, пряма призма, циліндр, куля. Учні повинні навчитися вимірювати довжину відрізка, міру кута, обчислювати довжину ламаної, периметр многокутника, довжину кола, площу прямокутника, пералелограма, круга, площу поверхні прямої призми, циліндра, кулі, об’єм прямокутного паралелепіпеда, прямої призми, циліндра, кулі. Важливе значення слід приділяти узагальненню знань учнів про одиниці довжини, площі, об’єму і вмінню переходити від одних одиниць до інших, оскільки ці знання і вміння використовуються у вивченні предметів природничого циклу і в трудовому навчанні.

Вивчення геометричних фігур має передбачати використання наочних ілюстрацій, прикладів із життя дитини, виконання побудов, що сприяє виробленню вмінь виділяти основні властивості геометричних фігур: форма, розмір тощо. Для кращого засвоєння учнями програмового матеріалу, доцільно, даючи поняття про властивості геометричних фігур спочатку обгрунтовувати дослідно-індуктивно, а потім застосовувати у конкретних ситуаціях, що сприятиме виробленню в учнів дедуктивних міркувань.

З алгебраїчних понять учні вивчають буквенні вирази, рівняння, нерівність; вчаться спрощувати вирази, розв’язувати рівняння (використання правил знаходження невідомого доданка чи множника; якщо рівняння містить дії віднімання чи ділення, то використовують ознаки цих дій) тощо.

Після ознайомлення учнів з від’ємними числами, дітей навчають розв’язувати рівняння способом перенесення його членів з однієї частини рівняння у іншу. Учні оволодівають розв’язанням задач за допомогою рівнянь (на знаходження двох чисел за їх сумою і різницею, за сумою або різницею і відношенням, задачі на рух та ін.).

Істотне місце у вивченні курсу займають текстові задачі, основними функціями яких є розвиток логічного мислення учнів із ЗПР та ілюстрація практичного застосування математичних знань. Розв’язування задач супроводжує вивчення всіх тем, передбачених програмою.

В процесі навчання математики бажано привчати учнів із ЗПР до мовленнєвого опосередкування вивченого матеріалу. Доцільно поступово формувати у дітей вміння формулювати прості означення і правила, що буде сприяти розвитку монологічного мовлення, але не слід вимагати, щоб кожен учень пам’ятав означення кожного поняття. Корисно навчати дітей обґрунтовувати, чому правильне те чи інше твердження або правило, але вимагати від учнів цих класів строгих доведень не слід.

У 5-6 класах вивчення математики здійснюється з переважанням індуктивних міркувань в основному на наочно-дійовому, наочно-образному рівнях із залученням практичного досвіду учнів і прикладів з довкілля.

У 7-9 класах вивчається два математичні курси: алгебра і геометрія.

Алгебра.Мета вивчення алгебри у 7-9 класах: – удосконалення обчислювальних навичок; – формування в учнів вмінь виконувати тотожні перетворення різних видів

виразів, розв’язувати рівняння і нерівності; – формування поняття функції і вивчення властивостей функцій, зазначених у

програмі;

8

– застосування одержаних знань і умінь до вивчення суміжних предметів (фізики, хімії, основ інформатики тощо).

Основні питання курсу. Шкільна алгебра складається з кількох провідних ліній:

- числа і обчислення; - вирази та їх перетворення;- рівняння, нерівності та їх системи;- функції і графіки;- елементи прикладної математики.Вивчення теми «Раціональні числа та дії над ними» у 6 класі, дозволяє учням 7-9

класів удосконалити уявлення про число шляхом введення від’ємних чисел; розрізняти додатні і від’ємні числа; сформувати уявлення про модуль числа; виконувати додавання віднімання, множення і ділення раціональних чисел та ширше розкрити властивості алгебраїчних дій, розв’язування текстових задач; підвести до ознайомлення з поняттям математичного моделювання та його загальної задачі.

Вивчення рівнянь передбачає формування вмінь їх розв’язувати та застосовувати для розв’язування важливих задач; оволодіння вміннями перетворювати вирази дає можливість розв’язувати нові види рівнянь.

Мовленнєве опосередкування навчального матеріалу має корекційної-розвивальний вплив не лише на мовлення учнів, а й на розвиток операційного компоненту мислення. Дотримуючись принципів науковості і доступності навчання, на уроках алгебри бажано пропонувати учням запам’ятовувати означення деяких понять і намагатися обґрунтовувати найважливіші твердження. Але не слід вимагати від учнів чіткого заучування всіх правил, достатньо сформувати в них вміння передавати зміст правила близько до тексту.

Бажано розрізняти квадратні рівняння і рівняння, які зводяться до квадратних. Немає потреби вводити термін «повне квадратне рівняння», формула коренів правильна для будь яких квадратних рівнян, зокрема і неповних. Теорему Вієта можна розглядати тільки для зведення квадратних рівнянь. Виводити формули коренів квадратного рівняння можна різними способами, слід це пояснити дітям, але можна обрати той спосіб, який на думку вчителя здається найкращим і прийнятним для усвідомлення дітей із ЗПР. Це стосується і доведень інших теорем та формул.

Наближені обчислення пропонуються у програмі дещо у скороченому обсязі через введення в програму обчислень на ЕОМ. Достатньо навчити учнів грамотно округляти числа. Про обчислення з точним урахуванням похибок досить дати тільки уявлення, застосовуючи подвійні нерівності.

Таким чином, функціональна лінія пронизує весь курс алгебри основної школи і розвивається у тісному зв’язку з тотожними перетвореннями, рівняннями і нерівностями. На основі наочних уявлень встановлюються властивості функцій, вивчення деяких властивостей передбачає аналітичне обґрунтування. Під час вивчення функцій учні ознайомлюються з побудовою графіків, навчаються їх читати та характеризувати за графіками функцій процеси, які вони описують.

У процесі вивчення курсу посилюється роль обґрунтувань математичних тверджень, індуктивних і дедуктивних міркувань, формування різного роду алгоритмів, що сприяє розвитку логічного мислення і алгоритмічної культури школярів.

Геометрія.Одна з основних ліній курсу геометрії – геометричні фігури та їх властивості.

Об’єкти вивчення на площині: трикутник, чотирикутник, коло; об’єкти вивчення в просторі: призма, піраміда, циліндр, конус, куля.

Мета вивчення геометрії в 7-9 класах:

9

– систематичне вивчення властивостей геометричних фігур та їх перетворення на площині;

– ознайомлення з векторами на площині та їх застосування до розв’язання задач, тригонометричними функціями та їх застосування до розв’язування трикутників;

– формулювання означень геометричних фігур та їх елементів і зображення їх на малюнку;

– формування просторових уявлень і уяви, розвиток логічного мислення і використання геометричного матеріалу для вивчення суміжних предметів (фізика, креслення, географія, трудове навчання та ін.).

Основні питання курсу. Для кращого засвоєння учнями програмового матеріалу передбачена послідовність вивчення властивостей: спочатку вводяться на наочній основі шляхом узагальнення очевидних і відомих геометричних фактів аксіоми, потім доводяться теореми.

Геометрія 7-9 класів передбачає:- вивчення найпростіших геометричних фігур та їх властивостей, засвоєння

навичок геометричних побудов;- ознайомлення з трикутниками та їх розв’язуванням, чотирикутниками,

многокутниками, основними властивостями площ фігур;- систематизація і розширення відомостей про геометричні фігури в просторі,

оволодіння вміннями обчислювати площі поверхонь і об’ємів розглянутих тіл.У процесі вивчення геометрії не обов’язково всі теореми, передбачені

програмою, доводити за традиційною схемою: «Дано…Довести…Доведення…». Принаймні половину із них можна доводити напівусно. Бажано також усно чи напівусно розв’язувати якомога більше геометричних задач, що буде сприяти розвитку як логічного мислення у дітей із ЗПР, так і мовленнєвому розвитку.

Розділ «Початкові відомості з стереометрії» у 9 класі вивчає взаємне розташування прямих у просторі, взаємне розташування площин. Учні набувають вмінь будувати пряму призму, піраміду, обчислювати їх площі. Ознайомлюються з циліндром, конусом, кулею. Навчаються розв’язувати математичні задачі. Передбачається, що на основі засвоєних знань і уявлень про геометричні фігури, які вивчалися у 7-9 класах, діти старших класів продовжуватимуть оволодівати уявленнями про просторові фігури, про обчислення об’ємів і площ поверхонь найважливіших геометричних тіл.

Структура програми.Структура курсу математики середньої ланки школи включає предмети

“Математика” в 5-6 класах, “Алгебра” та “Геометрія” в 7-9 класах. Програма представлена в табличній формі, що містить три частини: зміст

навчання, вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів і корекційно-розвивальна спрямованість та очікувані результати.

У змісті навчання математики вказано той навчальний матеріал, який підлягає вивченню у відповідному класі. Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів орієнтують на результати навчання, які є об’єктом контролю й оцінювання.

Зміст навчання математики структурований за темами. Визначено кількість годин передбачених на вивчення кожної з них, подається перелік вимог до знань і умінь учнів.

Розділ «Зміст навчального матеріалу» задає мінімальний обсяг матеріалу, обов’язковий для вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах, у тому числі школах інтенсивної педагогічної корекції. Але, беручи до уваги недорозвиток інтелектуальної сфери у дітей із ЗПР й те, що обсяг матеріалу великий, а кількість годин на його оволодіння обмежена, вчитель має право вилучити частину матеріалу, зміст якого, на думку вчителя, не є обов’язковим для вивчення і не виносити для

10

тематичного контролю. Або ж можна розглянути ці теоретичні питання оглядово, без доведення або в процесі розв’язування відповідних задач.

Розділ «Вимоги до знань і умінь учнів» визначає обов’язковий рівень знань, умінь і навичок, якими учні повинні оволодіти в процесі вивчення програмового матеріалу.

Розділ «Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати» передбачає, що оволодінням програмовим матеріалом з математики, алгебри, геометрії сприяє розвитку логічного мислення, пам’яті, уваги, мовленнєвого обґрунтування, навчально-пізнавальної діяльності, а також удосконаленню сенсомоторного розвитку.

Ця робота повинна будуватися з урахуванням таких принципів:- взаємопоєднання діагностики і корекції;- системність корекційних, профілактичних і розвиваючих задач;- урахування вікових, психологічних і індивідуальних особливостей дитини;- зростання ускладнення матеріалу (від простого до складного);- емоційна складність матеріалу (спрямованість на сприятливий емоційний фон). Наведений розподіл годин по темам є орієнтовним. Залежно від рівня знань

учнів класу, від труднощів, що виникають в учнів із ЗПР під час вивчення математики, вчитель може дещо збільшити або зменшити час на вивчення окремих тем, що забезпечить свідоме і міцне засвоєння учнями всього матеріалу, передбаченого для кожного року навчання.

У пропонованій програмі визначено зміст математики як навчального предмета 5-9 класів шкіл інтенсивної педагогічної корекції, у яких на вивчення математики відводиться така тижнева кількість годин:

Навчальні предмети

Класи5 6 7 8 9

Математика 4,5 4,5Алгебра 2,5 2 2Геометрія 1,5 2 2Разом 4,5 4,5 4 4 4

До програми можна вносити зміни щодо послідовності вивчення окремих тем з урахуванням контингенту учнів, суб’єктивного досвіду, індивідуальних відмінностей у розвитку дітей, рівнів їх підготовки, інтересів, конкретні здобутки кожної дитини та розвиток її потенційних можливостей. При цьому необхідно забезпечити міцне засвоєння учнями базового змісту шкільної математичної освіти. Резерв навчального часу, а також години на повторення навчального матеріалу вчитель може використовувати на свій розсуд, зокрема на повторення на початку навчального року за попередній курс, як додаткові години на ті теми, які важко засвоюються учнями, або для узагальнення, систематизації і повторення матеріалу в кінці навчального року.

11

5 КЛАС(4,5 години на тиждень, I семестр – 72 год, II семестр – 85,5 год, всього 157,5

год.)

Тема К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань і умінь учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1. 10 Повторення за початкову школу: додавання і віднімання багатоцифрових чисел, числові вирази, що містять три-чотири дії (додавання, віднімання) з дужками і без них. Обчислення їх значень. Рівняння виду: 15 – х = 30 – 10, (16 + х) – 34 = 10; х+312 = 654, 792 – х = 217, х – 152 = 500. Розв'язання простих задач та складених (на дві-три дії). Знаходження дробу числа. Знаходження частини числа і числа за його частиною. Прямокутник, квадрат, многокутник. Площа фігури.

Учень:розпізнає натуральні числа у межах 1000; пояснює способи перевірки обчислень;знає на пам’ять таблиці множення чисел; дотримується правил знаходження значення виразу зі змінною; позначає геометричні фігури буквами латинського алфавіту;розв’язує складені задачі на дії різного ступеня; рівняння виду: 15 – х = 30 – 10, (16 + х) – 34 = 10; х+312 = 654, 792 – х = 217, х – 152 = 500; описує поняття кут, прямокутник, квадрат, коло, радіус, периметр (трикутника, прямокутника, квадрата, многокутника).

Сенсомоторний розвиток: будує кут, прямокутник, квадрат, коло, радіус за допомогою креслярських приладів(циркуль, косинець, лінійка, олівець тощо); виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: орієнтується в межах теми; систематизація і узагальнення відомостей про натуральні числа; вдосконалення обчислювальних навичок; навчається знаходити частину числа та число за його частиною; виконує ділення з остачею; розв'язує текстові арифметичні задачі, які містять відношення "більше в", "менше в"; проявляє пізнавальний інтерес до виконання нових завдань; навчається самостійно

12

контролювати розв’язування математичних завдань; використовує набуті знання в житті; оволодіває елементами алгебри.

Мовленнєвий розвиток: орієнтується в змісті розповіді; пояснює окремі вирази; удосконалює та збагачує кількість знань про різні предмети та явища; розвиває вміння виявляти спільне та відмінне між ними; об’єднує предмети в групи за спільними ознаками, називає їх певним узагальнюючим словом.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

2. 20 Натуральні числа і дії над ними. Запис натуральних чисел. Розряди і класи натуральних чисел. Порівняння і округлення натуральних чисел. Знаки “<”, “>”. Основні геометричні фігури: точка, пряма, площина, відрізок, промінь. Вимірювання

Учень: має уявлення про натуральне число, числовий та буквенний вираз; знає назви розрядів і класів; порівнює натуральні числа; називає розряди і класи натуральних чисел; використовує знаки “<”, “>”; будує відрізок заданої довжини, позначає

Сенсомоторний розвиток: будує відрізок, промінь, точку, пряму; вимірює довжину відрізка; будує відрізок заданої довжини; позначає натуральні числа на прямій; будує ламану.

Пізнавальна діяльність: орієнтується в

13

довжини відрізка. Побудова відрізка даної довжини. Ламана, довжина ламаної. Шкали. Види шкал. Позначення натуральних чисел на прямій.

натуральні числа на прямій.

межах теми; розпізнає основні геометричні фігури: точку, пряму, площину, відрізок, промінь; засвоює розряди і класи натуральних чисел; порівнює і округлює натуральні числа; усвідомлює використання знаків “<”, “>”.

Мовленнєвий розвиток: орієнтується в змісті запитання; пояснює окремі вирази; використовує засвоєний словник у своєму мовленні; відповідає на поставлене запитання; дає правильні відповіді на запитання вчителя; розкриває зміст запропонованого завдання.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, узагальнювати, планувати та контролювати власні дії.

3. 23 Додавання і віднімання натуральних чисел. Переставна і сполучна властивості додавання. Розв’язування текстових задач. Числові вирази. Буквенні вирази та їх значення. Формули.

Учень:виконує дії додавання та віднімання натуральних чисел; складає числові та буквенні вирази, знаходить їх значення; використовує формули під час виконання завдань;

Сенсомоторний розвиток: користується креслярськими інструментами для вимірювання кутів; будує кути за допомогою транспортира; виконує завдання на побудову кута та його

14

Рівняння. Розв’язування рівнянь. Приклади розв’язування текстових задач за допомогою рівнянь. Кут. Вимірювання і побудова кутів. Транспортир. Види кутів: гострий, тупий, розгорнутий, прямий. Бісектриса кута.

розв’язує рівняння та текстові задачі за допомогою рівнянь.

вимірювання.

Пізнавальна діяльність: навчається зображувати вказані у змісті геометричні фігури за допомогою лінійки, косинця, транспортира; розрізняє і наводить приклади числових та буквенних виразів; виконує обчислення, на основі знання переставної і сполучної властивості додавання; орієнтується в межах теми; пояснює формули; розв’язує рівняння, приклади; текстові задачі за допомогою рівнянь.

Мовленнєвий розвиток: орієнтується в змісті розповіді; пояснює окремі вирази; удосконалює та збагачує свій словниковий запас; переказує та пояснює прослуханий чи прочитаний тематичний матеріал; формулює властивості арифметичних дій; описує поняття: кут, бісектриса кута, рівняння, розв’язок рівняння; пояснює, що означає розв’язати рівняння; використовує засвоєні поняття у власному мовленні.

Формування математичного

15

мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії; розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

4. 30 Множення і ділення натуральних чисел. Переставна, сполучна і розподільна властивості множення. Приклади на всі дії з натуральними числами. Розв’язання текстових математичних задач. Ділення з остачею. Квадрат і куб числа.

Учень: виконує дії множення та ділення з натуральними числами; розв’язує нескладні лінійні рівняння; виконує ділення з остачею і записує результат; розв’язує нескладні текстові математичні задачі, що вимагають використання залежностей між величинами (швидкість, час і відстань; ціна, кількість і вартість тощо).

Сенсомоторний розвиток: орієнтується на робочому місці, в зошиті, підручнику.

Пізнавальна діяльність: орієнтується в межах теми; формулює означення переставної, сполучної і розподільної властивостей множення; виконує приклади на всі дії з натуральними числами; оволодіває способами розв’язання текстових математичних задач; навчається аналізувати залежності між величинами (швидкість, час і відстань; ціна, кількість і вартість тощо); виконує ділення з остачею; знаходить квадрат і куб числа.

Мовленнєвий розвиток: використовує засвоєні поняття у власному мовленні;

16

називає одиниці виміру довжини, площі, об’єму; пояснює залежності між грошовими величинами (ціною, кількістю, вартістю; відповідає на запитання.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії; розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією

5. 33 Геометричні фігури і величини. Прямокутник, квадрат, та їх периметри. Трикутник, його периметр. Види трикутників. Ознайомлення з многокутником. Площа квадрата, прямокутника. Одиниці вимірювання площі. Обчислення площ за формулами. Прямокутний паралелепіпед, його виміри. Куб. Одиниці об’єму. Об’єм прямокутного паралелепіпеда. Об’єм куба. Обчислення об’ємів.

Учень:знає назви найпростіших геометричних фігур та їх основних елементів; знає одиниці вимірювання довжини, об’єму, площі; використовує формули площі прямокутника, квадрата, об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба під час обчислень; виконує малюнки геометричних фігур за допомогою креслярських інструментів; знаходить периметр многокутника.

Сенсомоторний розвиток: будує прямокутник, квадрат, трикутник на папері в клітинку за даними довжинами сторін; виконує завдання на вимірювання площі, об’єму й обчислює площі та об’єм за формулами;

Пізнавальна діяльність: формуються на наочно-оперативному рівні уявлення про основні геометричні фігури та їх властивості; засвоює необхідні формули; оволодіває вміннями обчислення площі та об’єму за формулами.

Мовленнєвий розвиток: називає

17

одиниці вимірювання; орієнтується у змісті розповіді; записує і пояснює формули площі прямокутника, квадрата, об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба; пояснює окремі терміни.


6. 32 Звичайні дроби. Десятковий дріб. Дробові числа. Звичайні дроби. Правильні і неправильні дроби. Мішані дроби. Порівняння звичайних дробів з однаковими знаменниками. Додавання і віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками. Розв’язування текстових математичних задач. Запис і читання десяткових дробів. Порівняння і округлення десяткових дробів. Додавання і віднімання, десяткових дробів. Знаходження дробу

Учень:має уявлення про звичайний дріб, дробове число; знає означення правильного і неправильного дробів; читає і записує звичайні дроби; виділяє цілу і дробову частину з неправильного дробу; перетворює мішаний дріб у неправильний; порівнює, додає, віднімає звичайні дроби з однаковими знаменниками;порівнює десяткові дроби; записує числа (половина, чверть, одна п’ята та ін.) у вигляді десяткового дробу; виконує додавання і віднімання десяткових дробів;

Сенсомоторний розвиток: будує геометричні фігури за допомогою креслярських інструментів (циркуль, косинець, лінійка, транспортир, олівець тощо); виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: орієнтується в межах теми; вивчає поняття дробові числа, звичайні дроби; розрізняє правильні і неправильні дроби; виконує додавання і віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками; записує і читає

18

числа за його дробом. Множення і ділення десяткових дробів.Відсотки. Знаходження відсотків від даного числа. Знаходження числа за його відсотками. Розв’язування задач на відсотки.Ознайомлення з масштабом. Середнє арифметичне, його використання для розв’язування текстових математичних задач. Мікрокалькулятор. Обчислення за допомогою мікрокалькулятораРозв’язування текстових математичних задач.

округлює десяткові дроби до заданого розряду; знаходить відсоток від даного числа та число за його відсотком; знаходить середнє арифметичне кількох чисел; виконує множення і ділення десяткових дробів; виконує арифметичні дії з десятковими дробами за допомогою мікрокалькулятора

десяткові дроби; виконує приклади на додавання і віднімання десяткових дробів; знаходить дроб числа за його дробом; навчається розв’язувати текстові математичні задачі раціональним способом.

Мовленнєвий розвиток: орієнтується в умові задачі; дає відповіді на запитання задачі; володіє засвоєними математичними термінами; пояснює окремі виконання завдання; читає і записує звичайні дроби; записує числа (половина, чверть, одна п’ята) у вигляді звичайного дробу; формулює повну логічну відповідь на запитання учителя.


7. 9,5 Повторення і систематизація навчального матеріалу.

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року.

19

Учень: розв’язує складені задачі на дії різного ступеня; рівняння виду: 15 – х = 30 – 10, (16 + х) – 34 = 10; х+312 = 654, 792 – х = 217, х – 152 = 500; описує поняття кут, прямокутник, квадрат, коло, радіус, периметр (трикутника, прямокутника, квадрата, многокутника); виконує малюнки геометричних фігур за допомогою креслярських інструментів; позначає точки, кути і відрізки многокутників буквами; визначає час за годинником; розв’язує нескладні текстові математичні задачі, що вимагають використання залежностей між величинами (швидкість, час і відстань; ціна, кількість і вартість тощо); використовує формули площі прямокутника, квадрата, об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба під час обчислень; порівнює, додає, віднімає звичайні дроби.

Особистісний розвиток:відбуваються позитивні зміни у розвитку емоційно-вольової сфери,

20

удосконалюється внутрішньомисленнєва діяльність (збільшуються кількість проб виконання завдання “про себе”); спостерігаються позитивні зрушення у розвитку мовленнєвого опосередкування; спілкується з товаришами; дослухається до думки товариша, враховує його інтереси; збагачує та систематизує знання про навколишню дійсність; спостерігається прагнення доводити до логічного завершення розпочату справу; формуються вміння самостійно виконувати завдання та перевіряти отриманий результат;навчається адекватно оцінювати виконання завдання; актуалізується інтерес до певних занять; поглиблюються більш стійкі інтереси та уподобання.

6 КЛАС(4,5 години на тиждень, I семестр – 72 год, II семестр – 85,5 год, всього 157,5

год.)Тема К-сть

годинЗміст навчального матеріалу



1. 15 Подільність чисел. Парні і непарні

Учень:розпізнає парні і

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які

21

натуральні числа. Подільність чисел. Ознаки подільності на 2, 5 і 10. Ознаки подільності на 3 і 9. Прості і складені числа. Таблиці простих чисел. Розкладання чисел на прості множники. Спільні дільники кількох чисел. Найбільший спільний дільник (НСД). Взаємно прості числа. Спільне кратне кількох чисел. Найменше спільне кратне (НСК).

непарні числа; має уявлення про подільність чисел; знає ознаки подільності на 2, 3, 5, 9, 10; розкладає натуральні числа (у межах тисячі) на прості множники; користується ознаками подільності чисел на 2, 3, 5, 9, 10; знаходить спільні дільники та спільні кратні двох-трьох чисел;

потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: оволодіває поняттям парні і непарні числа; орієнтується в межах теми; навчається знаходити НСД і НСК.

Мовленнєвий розвиток: формулює означення дільника кратного, простого і складеного чисел, найбільшого спільного дільника і найменшого спільного кратного; використовує засвоєні терміни під час відповідей.


2. 38 Звичайні дроби. Додавання і віднімання звичайних дробів. Множення і ділення звичайних дробів. Повторення відомостей про звичайні дроби. Основна властивість дробу. Скорочення дробу. Найменший спільний знаменник. Зведення дробів до спільного знаменника. Порівняння дробів. Додавання і віднімання звичайних дробів. Додавання

Учень:застосовує основну властивість дробу до скорочення дробів і зведення дробів до спільного знаменника; додає і відмімає звичайні дроби; порівнює дроби; записує звичайні дроби у вигляді десяткових і навпаки; розв’язує основні задачі на дроби; знаходить дріб від числа та число за його дробом; застосовує

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання; ілюструє основну властивість дробу на прикладах.

Пізнавальна діяльність: формуються уявлення про звичайний дріб; засвоює основну властивість дробу, правила додавання і віднімання звичайних дробів, правила знаходження дробу від числа та числа за його дробом; правила множення і ділення дробів. Мовленнєвий розвиток: читає і записує звичайні дроби; називає приклади нескінченних періодичних

22

віднімання цілих і дробових чисел. Множення цілих і дробових чисел. Знаходження дробу від числа. Взаємно обернені числа. Ділення дробів. Ділення цілих і дробових чисел. Знаходження числа за його дробом. Перетворення звичайних дробів у десяткові і навпаки. Приклади нескінченних періодичних десяткових дробів. Розв’язування текстових математичних задач.

основну властивість дробу до скорочення дробів і зведення дробів до спільного знаменника; виконує множення і ділення звичайних дробів; порівнює дроби; розв’язує основні задачі на множення і ділення дробів.

десяткових дробів; використовує засвоєні математичні терміни під час відповідей.


3. 26 Відношення і пропорції. Відношення. Основна властивість відношення. Пропорції. Члени пропорції. Основна властивість пропорції. Розв’язування рівнянь на основі властивості пропорції. Відсоткове відношення двох чисел. Пряма і обернена пропорційна залежність. Коло. Довжина кола. Круг. Площа круга. Круговий сектор. Ознайомлення із стовпчастими та круговими діаграмами.

Учень:знає означення пропорції, відношення;знаходить невідомий член пропорції; розв’язує задачі на пропорційні величини; використовує основну властивість пропорції для розв’язування; будує коло, круг; має уявлення про стовпчасті та кругові діаграми.

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання; ілюструє основну властивість пропорції і відношення на прикладах.

Пізнавальна діяльність: формуються уявлення про відношення, пропорцію, пряму (і обернену) пропорційність величин; засвоює основну властивість пропорції і відношення; навчається розв’язувати задачі на використання прямої (і оберненої) пропорційних залежностей; ознайомлюється з круговим сектором, стовпчастими та круговими діаграмами; набуває вмінь використовувати засвоєні зання в практичній діяльності.

Мовленнєвий розвиток: називає основні властивості

23

пропорції і відношення; читає та записує рівняння; обґрунтовує розв’язування задач на пропорційні залежності.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії; розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

4. 78 Раціональні числа та дії над ними. Раціональні числа. Додатні та від’ємні числа. Число 0. Протилежні числа. Модуль числа. Відстань між двома точками на координатній прямій. Цілі числа. Порівняння раціональних чисел. Знаки “<”, “>”. Додавання додатніх та від’ємних чисел. Властивості додавання. Віднімання раціональних чисел. Заміна віднімання додаванням. Множення та ділення раціональних чисел. Множення і ділення додатніх і від’ємних чисел. Квадрат і куб від’ємного числа. Властивості множення. Розкриття дужок. Ділення раціональних чисел. Використання

Учень: має уявлення про додатні та від’ємні числа; протилежні числа, модуль числа; знає правила виконання чотирьох арифметичних дій над додатніми та від’ємними числами; знаходить і записує число протилежне даному; розрізняє додатні і відємні числа; виконує додавання віднімання раціональних чисел; формулює властивості додавання та застосовує їх до розв’язування текстових задач; знає властивості моження; знає правила розкриття дужок і зведення подібних доданків; називає координати точок;

Сенсомоторний розвиток: будує координатну пряму; зображує раціональні числа на координатній прямій; знаходить і записує координати точок на прямій; будує координатну площину; визначає абсцису і ординату точки; виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: розширює уявлення про число шдяхом введення від’ємних чисел; знає, що нуль не належить ні до додатніх ні до від’ємних чисел; розрізняє додатні і від’ємні числа; набуває уявлень про модуль числа; навчається виконувати додавання додатніх та від’ємних чисел; вивчає властивості множення; оволодіває вміннями порівнювати раціональні числа; використовує правила виконання чотирьох арифметичних дій над додатніми і від’ємними числами на практиці.

Мовленнєвий розвиток: називає і записує додатні та

24

законів арифметичних дій для реалізації обчислень. Координатна площина. Абсциса і ордината точки

порівнює раціональні числа; виконує додавання і віднімання, множення і ділення раціональних чисел; обчислює значення числових виразів, що містять додатні і від’ємні числа; розв’язує текстові математичні задачі.

від’ємні числа, число 0, протилежні числа, модуль числа; розрізняє та читає додатні та від’ємні числа; називає точки на координатній прямій; обґрунтовує використання знаків “<”, “>”; знає і називає назви координат точки; знаходить, називає і записує число, протилежне даному, значення модуля числа; обґрунтовує розв’язування текстових математичних задач.



Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року. Учень:

має уявлення про додатні та від’ємні числа; протилежні числа, модуль числа; знає правила виконання чотирьох арифметичних дій над додатніми та від’ємними числами; знаходить і записує число протилежне даному; розрізняє додатні і відємні числа; виконує додавання віднімання раціональних чисел; називає координати точок; використовує основну властивість дробу під час обчислення; знаходить суму, різницю, добуток і частку двох дробів.

25

порівнює раціональні числа; виконує додавання і віднімання, множення і ділення раціональних чисел; обчислює значення числових виразів, що містять додатні і від’ємні числа; розв’язує текстові математичні задачі; виконує додавання, віднімання, множення і ділення десяткових дробів; виконує арифметичні дії з десятковими дробами за допомогою мікрокалькулятора; округлює десяткові дроби до заданого розряду; знаходить дріб від числа та число за його дробом; записує відсотки у вигляді десяткового дробу; знаходить середнє арифметичне кількох чисел; знає приклади таблиць і діаграм; має уявлення про подільнсть чисел; знає означення дільника, кратного, простого і складеного чисел, НСД і НСК; використовує ознаки подільності на 2, 3, 5, 9, 10 під час виконання завдань; знаходить спільні дільники та спільні кратні двох-трьох чисел та НСД і НСК двох чисел; знає основну властивість дробу та ілюструє її на прикладах; памятає правила додавання, віднімання, множення і ділення дробів; застосовує основну властивість дробу до скорочення дробів і зведення дробів до спільного знаменника; додає, віднімає та виконує дії множення і ділення звичайних дробів; записує звичайні дроби у вигляді десяткових і навпаки; розв’язує основні задачі на дроби та складені задачі на 3-4 дії; має

26

уявлення на наочно-оперативному рівні про вказані в змісті фігури та їх властивості, про градусну міру кута, рівні кути, рівні фігури; знає назви найпростіших геометричних фігур та їх основних елементів; вимірює кути транспортиром; будує кут із заданою градусною мірою, користуючись транспортиром; виконує малюнки геометричних фігур за допомогою лінійки та косинця.

Особистісний розвиток:відбуваються позитивні зміни у розвитку емоційно-вольової сфери, збагачується мовленнєвий розвиток, розвиваються вміння виконувати завдання у нутрішньомисленнєвому плані; розвивається довільна пам’ять та увага, дотримується вимог виконання завдання, виявляє бажання до самостійного виконання завдань, спостерігаються позитивні зрушення у розвитку мовленнєвого опосередкування; активно спілкується з товаришами та однолітками, співпереживає, намагається адекватно оцінювати виконання завдання; збагачує та систематизує математичні знання; актуалізує інтерес до певних занять; поглиблюються більш стійкі інтереси та уподобання.

АЛГЕБРА

27

7 КЛАС (2,5 години на тиждень, I семестр – 40 год, II семестр – 47,5 год, всього 87,5

год)





1. 12 Рівняння. Корені рівняння. Розв’язування рівнянь. Рівносильні рівняння. Основні властивості рівнянь. Лінійні рівняння з однією змінною. Вирази Найпростіші перетворення виразів: розкриття дужок, зведення подібних доданків.

Учень:має уявлення про рівняння, корінь рівняння, рівносильні рівняння; розуміє зміст вимоги “розв’язати рівняння”; знає правила перенесення членів рівняння з однієї частини в іншу;розв’язує лінійні рівняння та нескладні текстові задачі на складання рівнянь.

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: збагачує і систематизує відомості про рівняння, корені рівняння; оволодіває уявленнми про рівносильні рівняння; навчається розв’язувати рівняння та використовувати засвоєні зання в самостійній діяльності.

Мовленнєвий розвиток: обґрунтовує розв’язування нескладних рівнянь з однією змінною та застосовує їх до розв’язування текстових математичних задач; формулює основні властивості рівняння; читає та записує рівняння; обґрунтовує розв’язування задач на складання рівнянь.


2. 48 Цілі вирази. Вирази із змінними. Цілі раціональні вирази. Поняття про степінь з

Учень:має уявлення про вираз із змінними, тотожність, знає залежність


28

натуральним показником. Тотожні перетворення виразів. Одночлен. Стандартний вигляд одночлена. Піднесення одночлена до степеня. Степінь та його властивості. Степінь з натуральним показником. Властивості степеня. Вирази із степенями. Одночлен. Піднесення одночленів до степеня. Множення одночленів. Ознайомлення з многочленом. Додавання і віднімання многочленів. Стандартний вигляд многочлена. Формули скороченого множення: (а – b)(а + b) = а²– b², (а + b)² = а² + 2аb +b². Многочлени. Сума і різниця многочленів. Множення многочленів. Добуток многочлена та одночлена. Добуток многочленів. Формули скороченого множення (різниця квадратів двох виразів, квадрат двочлена). Розкладання многочленів на

значення виразу із змінними від значень змінних, що до нього входять; вміє додавати і віднімати одночлен; має уявлення про степінь і його властивості, степінь з натуральним показником, одночлен та многочлен; дотримується правил виконання дій над степенями з натуральними показниками; знає правила додавання, віднімання і множення одночленів, та додавання, віднімання многочленів; розпізнає одночлен серед виразів; знаходить степінь одночлена; вміє перемножати одночлени; записує одночлен у стандартному вигляді; знає правила виконання дій над степенями з натуральними показниками; знає формули скороченого множення; вміє записувати різницю, добуток двох цілих раціональних

Пізнавальна діяльність: навчається виконувати дії з виразами: розкриває дужки, бере в дужки, зводить подібні члени; отримує уявлення про тотожність, степінь з натуральним показником; обчислюєзначення цілого раціонального виразу підстановкою значень змінних; оволодіває поняттям степеня з натуральним показником; отримує уявлення про многочлени; оволодіває вміннями додавання, віднімання і множення одночлена на многочлен та двох многочленів; засвоює і використовує формули скороченого множення.

Мовленнєвий розвиток: називає нові математичні терміни; використовує їх під час відповідей; розпізнає і називає одночлен серед виразів; формулює правила додавання і віднімання одночленів та многочленів; називає і записує суму, різницю двох цілих раціональних виразів; читає та записує вирази; читає формули скороченого множення та записує їх; обґрунтовує розв’язування навчальних завдань.


29

множники способом винесення спільного множника за дужки та способом групування. Сума та різниця кубів. Перетворення цілих виразів.

виразів; записує добуток однакових множників у вигляді степеня; виконує множення степенів з однаковою основою; використовує формули скороченого множення: (а – b)(а + b) = а²– b²; (а+b)² = а² + 2аb + b², а³ + b³ = (а + b)( а² + аb + b²) під час обчислення; записує многочлен у стандартному вигляді; виконує дії додавання, віднімання і множення одночлена на многочлен та двох многочленів; розкладає многочлен на множниками засвоєними способами.

3. 10 Функції. Функція. Поняття аргументу, залежної змінної, області визначення. Способи задання функції. Графік функції. Лінійна функція, її графік та властивості.

Учень:має уявлення про

функції; наводить приклади функціональних залежностей; розпізнає лінійну функцію; знає поняття аргументу, залежної змінної, області визначення; формулює означення понять: функція, лінійна функція.

Сенсомотроний розвиток: будує графік функції, заданої таблично; будує лінійну функцію.

Пізнавальна діяльність: оволодіває вміннями розв’язувати вправи, що передбачають знаходження: області визначення функції; значення функції за даними значеннями аргументу; навчається будувати графік лінійної функції.

Мовленнєвий розвиток: описує побудову графіка

30

функції; формулює означення аргументу, залежної змінної, області визначення.


4. 13 Системи лінійних рівнянь з двома змінними. Рівняння з двома змінними. Розв’язок рівняння з двома змінними. Лінійне рівняння з двома змінними та його графік. Рівняння з модулем. Розв’язування систем лінійних рівнянь з двома змінними: графічним способом, способом підстановки; способом додавання. Розв’язування задач за допомогою систем лінійних рівнянь.

Учень: має уявлення про рівняння з двома змінними та системи лінійних рівнянь з двома змінними; розв’язує рівняння з двома змінними та системи рівнянь з двома змінними; знає алгоритм розв’язування системи двох лінійних рівнянь з двома змінними способом підстановки і способом додавання; розпізнає рівняння з двома змінними серед інших рівнянь; перевіряє, чи є дана пара чисел розв’язком рівняння з двома змінними; розв’язує нескладні текстові задачі за допомогою систем лінійних рівнянь з двома змінними.


Пізнавальна діяльність: засвоює поняття системи лінійних рівнянь; навчається виконувати розв’язування систем лінійних рівнянь з двома змінними: способом підстановки та способом додавання.

Мовленнєвий розвиток: називає і записує розв’язування лінійних рівнянь з двома змінними; називає та пояснює способи розв’язування системи лінійних рівнянь.


31


Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року.Учень: має уявлення про рівняння, корінь рівняння, рівносильні рівняння; розуміє зміст вимоги “розв’язати рівняння”; знає правила перенесення членів рівняння з однієї частини в іншу;розв’язує лінійні рівняння та нескладні текстові задачі на складання рівнянь; вміє додавати і віднімати одночлен; має уявлення про степінь і його властивості, степінь з натуральним показником, одночлен та многочлен; дотримується правил виконання дій над степенями з натуральними показниками; знає правила додавання, віднімання і множення одночленів, та додавання, віднімання многочленів; розпізнає одночлен серед виразів; знаходить степінь одночлена; вміє перемножати одночлени; записує одночлен у стандартному вигляді; знає правила виконання дій над степенями з натуральними показниками; знає формули скороченого множення; вміє записувати різницю, добуток двох цілих раціональних виразів; записує добуток однакових множників у вигляді степеня; виконує множення степенів з однаковою основою; використовує формули скороченого множення: (а – b)(а + b) = а²– b²; (а+b)² = а² + 2аb + b², а³ + b³ = (а + b)( а² + аb + b²) під час обчислення; записує

32

многочлен у стандартному вигляді; виконує дії додавання, віднімання і множення одночлена на многочлен та двох многочленів; розкладає многочлен на множниками засвоєними способами; має уявлення про функції; наводить приклади функціональних залежностей; розпізнає лінійну функцію; знає поняття аргументу, залежної змінної, області визначення; розв’язує рівняння з двома змінними та системи рівнянь з двома змінними; знає алгоритм розв’язування системи двох лінійних рівнянь з двома змінними способом підстановки і способом додавання; розпізнає рівняння з двома змінними серед інших рівнянь; перевіряє, чи є дана пара чисел розв’язком рівняння з двома змінними; розв’язує нескладні текстові задачі за допомогою систем лінійних рівнянь з двома змінними.

Особистісний розвиток:відбуваються позитивні зміни у розвитку емоційно-вольової сфери, збагачується мовленнєвий розвиток, розвиваються вміння виконувати завдання у нутрішньомисленнєвому плані; розвивається довільна пам’ять та увага, учень дотримується вимог та послідовності виконання завдання; планує виконання задання до початку виконання; виявляє бажання до самостійного виконання завдань; розвивається мовленнєве обгрунтування виконаної роботи; активно

33

спілкується з товаришами та однолітками, співпереживає, адекватно оцінює виконання завдання; збагачує та систематизує математичні знання; доводить до логічного завершення розпочату справу; виявляє зацікавленість до певних занять, які стосуються певних професій; поглиблюються та розширюються інтереси та уподобання.

8 КЛАС (2 години на тиждень, I семестр – 32 год, II семестр – 38 год, всього 70 год)





1. 32 Раціональні вирази. Дроби. Дробові вирази. Раціональні числа. Раціональні вирази. Основна властивість дробу. Скорочення дробів. Додавання і віднімання дробів. Множення дробів. Ділення дробів. Раціональні рівняння. Розв’язування раціональних рівнянь. Степінь з цілим показником і його властивості. Стандартний вигляд числа. Функція у = k/x, її графік і властивості. Обернена пропорційність.

Учень:має уявлення про дріб; знає основну властивість дробу; розпізнає дріб серед інших буквенних виразів; використовує основну властивість дробу під час обчислення; знаходить суму, різницю, добуток і частку двох дробів; формулює означення оберненої пропорційності, гіперболи; записує формулу функції; складає таблицю значень заданої функції для кількох значень аргументу; будує графік функції.

Сенсомоторний розвиток: будує за допомогою креслярських інструментів графік функції; будує декілька функцій в одній системі координат; виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: обчислює чотири алгебраїчні дії з дробами; використовує їх основну властивість під час розв’язування; виконує скорочення дробів; навчається будувати функцію та використовувати графік функції під час розв’язування задач; оволодіває вміннями розв’язувати вправи, що передбачають всі дії з дробами, розв’язувати рівняння із змінною в знаменнику дробу; виконує дії над степенями з цілим показником.

34

Мовленнєвий розвиток: розпізнає, називає і записує дроби; читає арифметичні дії з дробами використовуючи терміни: сума, різниця, добуток і частка; формулює: основну властивість дробу; властивості степеня з цілим показником; відтворює правила додавання, віднімання, множення, ділення дробів; описує алгоритм скорочення дробу; обгрунтовує властивості степеня з цілим показником; називає формулу функції у = k/x, формулює її означення; пояснює графік даної функції.


2. 17 Квадратні корені. Дійсні числа. Квадратні корені. Арифметичний квадратний корінь і його властивості. Рівняння х² = а. Ірраціональні числа. Дійсні числа. Тотожності(√а)² = а, а > 0; √а² = | а |. Квадратний корінь з добутку, дробу і степеня. Добуток і частка квадратних коренів. Тотожні перетворення виразів, що містять

Учень:має уявлення про квадратний корінь, арифметичний квадратний корінь, тотожності (√а)² = а, а > 0; √а² = |а|; знає властивості арифметичного квадратного кореня; знаходить значення арифметичного квадратного кореня; застосовує

Сенсомоторний розвиток: будує за допомогою креслярських інструментів графіки функцій у=х² і у=√х; виконує всі рухові дії, які необхідні для виконання завдань.

Пізнавальна діяльність: оволодіває поняттями квадратний корень, арифметичний квадратний корень; засвоює властивості квадратного кореня; отримує уявлення про ірраціональні числа та дійсні числа; навчається виконувати тотожні перетворення виразів, що

35

квадратні корені. Функція у=х² та її графік. Функція у=√х, її графік і властивості. Графічне розв’язування рівнянь.

властивості арифметичного квадратного кореня для спрощення виразів; розрізняє графіки функцій у=х² і у=√х; будує графіки функцій у=х² і у=√х за заданими значеннями; графічно розв’язує рівняння.

містять квадратні корені; навчається класифікувати дійсні числа; ознайомлюється з тотожностями (√а)² = а, а > 0; √а² = | а |; оволодіває вміннями розв’язувати вправи, що передбачають застосування поняття арифметичного квадратного кореня для обчислення значень виразів, спрощення виразів, розв’язування рівнянь; навчається аналізувати співвідношення між числовими множинами та їх елементами.

Мовленнєвий розвиток: називає нові математичні терміни; використовує їх під час відповідей; описує поняття: раціональне число, ірраціональне число, дійсне число; формулює означення квадратного кореня з числа, арифметичного квадратного кореня з числа; називає та обгрунтовує властивості арифметичного квадратного кореня; відтворює усно і письмово формули функцій у=х² і у=√х, називає їх графіки. Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії; розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

3. 16 Квадратні рівняння. Квадратні рівняння. Неповні квадратні рівняння, їх розв’язування. Формула

Учень:має уявлення про квадратне рівняння; знає означення квадратного рівняння;

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які необхідні для виконання завдань.

Пізнавальна діяльність: оволодіває поняттям

36

квадратного рівняння. Теорема Вієта. Розв’язування рівнянь, що зводяться до квадратних. Найпростіші дробово-раціональні рівняння. Розв’язування задач за допомогою квадратних рівнянь та рівнянь, які зводяться до квадратних.

виводить формулу його коренів; розпізнає квадратне рівняння серед інших рівнянь; записує і пояснює формулу коренів квадратного рівняння, способи розв’язування неповних квадратних рівнянь, формулу розкладання квадратного тричлена на множники; розв’язує неповні квадратні рівняння і квадратні рівняння за формулою коренів квадратного рівняння; знаходить суму та добуток коренів зведеного квадратного рівняння за теоремою Вієта; розв’язує нескладні раціональні рівняння, що зводяться до квадратних рівнянь; розв’язує дробові рівняння; розв’язує нескладні текстові задачі на складання квадратних рівнянь, що зводяться до квадратних.

квадратного рівняння; навчається виводити його формулу; формуються вміння розв’язувати квадратні рівняння і застосовувати їх до розв’язання математичних задач; навчається розв’язувати вправи, що передбачають: знаходження коренів квадратних рівнянь різних видів; застосування теореми Вієта і оберненої до неї теореми; оволодіває вміннями складати і розв’язувати квадратні рівняння і рівняння, що зводяться до них, як математичних моделей текстових задач.

Мовленнєвий розвиток: наводить приклади квадратних рівнянь різних видів (повних, неповних, зведених), квадратних тричленів; пояснює необхідні формули, передбачені даною темою; формулює означення квадратного рівняння, кореня квадратного тричлена; читає квадратні рівняння; доводить та обгрунтовує теорему Вієта; вживає засвоєні математичні терміни під час відповідей.


4. 5 Повторення і систематизація

Очікувані навчальні досягнення корекційно-

37

навчального матеріалу.

розвивальної роботи на кінець навчального року.Учень: має уявлення про степінь і його властивості; дотримується правил виконання дій над степенями з натуральними показниками; виконує множення степенів з цілим показником; має уявлення про вираз із змінними, тотожність, степінь з цілим показником; знає залежність значення виразу із змінними від значень змінних, що до нього входять; дотримується правил виконання дій над степенями з цілими показниками; розпізнає квадратне рівняння серед інших рівнянь; записує і пояснює формулу коренів квадратного рівняння, способи розв’язування неповних квадратних рівнянь, формулу розкладання квадратного тричлена на множники; розв’язує неповні квадратні рівняння і квадратні рівняння за формулою коренів квадратного рівняння; знаходить суму та добуток коренів зведеного квадратного рівняння за теоремою Вієта; розв’язує нескладні раціональні рівняння, що зводяться до квадратних рівнянь; розв’язує дробові рівняння; розв’язує нескладні текстові задачі на складання квадратних рівнянь, що зводяться до квадратних; розрізняє графіки функцій у=х² і у=√х; будує графіки функцій у=х² і у=√х за заданими значеннями; графічно розв’язує рівняння.

38

Особистісний розвиток:відбувається позитивна динаміка розвитку емоційно-вольової сфери, збагачується словниковий запас, розвивається мовленнєве опосередкування; формуєються вміння вживати засвоєні математичні терміни у відповідях; формуються вміння контролю і самоконтролю за виконанням завдання у внутрішньомисленнє-вому плані; розвивається довільна пам’ять та увага; дотримується вимог та послідовності виконання завдання; виявляє бажання до самостійного виконання завдань; розвиваються вміння повно та логічно обгрунтовувати виконану роботу; активно спілкується з товаришами та однолітками, співпереживає; намагається адекватно оцінити виконання завдання; збагачує та систематизує математичні знання; спостерігається бажання доводити до логічного завершення розпочату справу; поглиблюються та розширюються інтереси та уподобання.

9 КЛАС (2 години на тиждень, І семестр – 32 год, ІІ семестр – 38 год, всього 70 год.)

Тема К-cть годин




1.2. 18 Нерівності. Числові

нерівності. Основні властивості

Учень: знає означення нерівності та їх

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які необхідні для виконання

39

числових нерівностей. Почленне додавання і множення нерівностей. Застосування властивостей нерівностей для оцінювання значення виразу. Лінійні нерівності. Числові проміжки. Розв’язування нерівностей з однією змінною. Системи нерівностей з однією змінною. Системи лінійних нерівностей з однією змінною, їх розв’язування. Доведення нерівностей.

властивості; має уявлення про означення розв’язку нерівності з однією змінною; оцінює значення виразів за властивостями нерівностей; розв’язує лінійні нескладні нерівності з однією змінною та їх системи.

завдань.

Пізнавальна діяльність: оволодіває новими поняттями: числова нерівність, лінійна нерівність і система нерівностей з однією змінною; навчається розв’язувати нерівності; використовує засвоєні знання під час самостійного виконання завдання.

Мовленнєвий розвиток: засвоює нові математичні терміни; називає означення нерівності та властивості нерівностей; наводить приклади числових нерівностей, нерівностей зі змінними, лінійних нерівностей з однією змінною та подвійних нерівностей; формулює означення розв’язку нерівності з однією змінною, властивості числових нерівностей; записує розв’язки числових нерівностей та їх систем у вигляді об’єднання; інтерпретує розв’язування нерівностей на числовій прямій.


3. 23 Квадратична функція. Функція. Повторення про поняття аргументу, залежної змінної,

Учень:має уявлення про функцію, аргумент і значення функції,

Сенсомотрний розвиток: будує графіки функцій; графічно розв’язує систему рівнянь; виконує всі рухові дії необхідні для розв’язання

40

області визначення. Приклади функцій: пряма пропорційність (y = kx, її графік - пряма), лінійна функція (y = kx + b, її графік - пряма), обернена пропорційність (y = k/x, її графік гіпербола). Функції y = x ², y =√x, y = x ³, їх графіки. Найпростіші перетворення графіків функцій. Квадратична функція. Графіки функцій і нерівності. Функція y = ax² + bx + c, a ≠ 0, її графік і властивості. Квадратна нерівність ax² + bx + c, a ≠ 0. Приклади квадратних нерівностей. Розв’язування нерівностей за допомогою графіків квадратичних функцій. Розв’язування систем рівнянь другого степеня з двома змінними.

область визначення, графік функції; знає означення функції; називає формули лінійної функції, прямої і оберненої пропорційності; знає означення квадратичної функції, алгоритм побудови графіка квадратичної функції; будує графік квадратичної функції; знаходить за графіком функції нулі функції, проміжки знакосталості, проміжки зростання і спадання функції; розв’язує квадратні нерівності за допомогою графіків квадратичних функцій; розв’язує системи рівнянь другого степеня з двома змінними.

поставлених завдань.

Пізнавальна діяльність: оволодіває поняттям функції, області визначення і області значень функції; вивчає графіки функцій ї їх властивості; навчається розв’язувати нерівності та системи рівнянь за допомогою графіків квадратичних функцій; оволодіває вміннями складати і розв’язувати системи рівнянь з двома змінними як математичних моделей текстових задач.

Мовленнєвий розвиток: формулює означення функції, три основних способи задання функцій; читає формули лінійної функції, прямої та обернено пропорційної, формулу для обчислення абсциси вершини параболи; називає основні властивості зазначених функцій; пояснює алгоритм побудови графіка квадратичної функції.


3. 10 Елементи прикладної математики. Математичне моделювання. Приклади математичного моделювання.

Учень:називає приклади математичного моделювання; усвідомлює поняття статистики; наводить


Пізнавальна діяльність: оволодіває поняттм математичного

41

Перші відомості про статистику. Способи подання статистичних даних (таблиці, діаграми, графіки). Частота. Середнє значення. Мода вибірки. Медіана вибірки. Відсоткові розрахунки. Формула складних відсотків.

приклади способів подання статистичних даних; пояснює означення частоти, середнього значення, моди вибірки, медіани вибірки; усвідомлює відмінність між математичними задачами і прикладними задачами; застосовує набуті знання до розв’язування найпростіших прикладних задач.

моделювання; розуміє загальну задачу математичного моделювання, ілюструє прикладами; створює математичну модель для розв’язання прикладної задачі; ознайомлюється зі способами подання статистичних даних (таблиці, діаграми, графіки); навчається роз’язувати складніші прикладні задачі на відсотки; застосовує формулу складних відсотків під час практичних обчислень. Мовленнєвий розвиток: наводить приклади моделі, математичної моделі, подання статистичних даних у вигляді таблиць, діаграм, графіків; пояснює означення частоти, середнього значення статистичних вимірювань, моди вибірки і медіани вибірки; використовує математичні терміни під час відповідей.


4. 15 Числові послідовності. Числові послідовності. Арифметична прогресія, її властивості. Формула n-го члена арифметичної

Учень: має уявлення про числову послідовність; розпізнає арифметичну та геометричну прогресії серед даних


Пізнавальна діяльність: оволодіває поняттями числової послідовності; засвоює приклади

42

прогресії. Сума перших n членів арифметичної прогресії. Геометрична прогресія. Властивості геометиричної прогресії. Формула n-го члена геометричної прогресії. Сума перших n членів геометричної прогресії. Знаменник геометричної прогресії q. Задачі на обчислення суми членів найпростіших послідовностей: арифметичної і геометричної прогресій.

послідовностей; користується формулами n-го члена арифметичної і геометричної прогресій під час виконання завдань; розпізнає арифметичну і геометричну прогресії; знаходить суму перших n членів арифметичної і геометричної прогресії; розв’язує задачі на обчислення суми членів найпростіших послідовностей: арифметичної і геометричної прогресій.

арифметичної і геометричної прогресій; навчається розв’язувати вправи і задачі на застосування вивченого матеріалу.

Мовленнєвий розвиток: розпізнає і наводить приклади арифметичної і геометричної прогресій серед інших послідовностей; записує і пояснює формули суми перших n членів арифметичної і геометричної прогресій; формулює означення і властивості арифметичної, геометричної прогресій; обгрунтовує розв’язання завдань на арифметичну і геометричну прогресії.


5. 4 Повторення і систематизація навчального матеріалу.

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року.Учень:знає означення квадратичної функції, алгоритм побудови графіка квадратичної функції; розв’язує нескладні лінійні нерівності з однією змінною та їх системи; розв’язує квадратні нерівності за допомогою графіків квадратичних функцій; знає означення арифметичної та геометричної прогресій; користується формулами n-го члена арифметичної і

43

геометричної прогресій під час виконання завдань; розв’язує задачі на обчислення суми членів найпростіших послідовностей: арифметичної і геометричної прогресій; має уявлення про математичне моделювання; наводить приклади способів подання статистичних даних; пояснює означення частоти, середнього значення, моди вибірки, медіани вибірки; усвідомлює відмінність між математичними задачами і прикладними задачами; застосовує набуті знання до розв’язування найпростіших прикладних задач; роз’язує складніші прикладні задачі на відсотки; застосовує формулу складних відсотків під час практичних обчислень

Особистісний розвиток: формується емоційно-вольова та мотиваційна сфери; спостерігається мовленнєва активність; словниковий запас поповнюється новими математичними термінами, які учні вживають у своїх відповідях; спостерігається позитивна динаміка розвитку словесно-логічного та абстрактного мислення; розвивається внутрішньомисленнєве планування діяльності; формуються компоненти самоконтролю в навчальній діяльності; актуалізуються навчальні мотиви і потреби; збільшується самоактивність учня; спостерігається прагнення учня до самовдосконалення.

44

ГЕОМЕТРІЯ7 КЛАС

(1,5 години на тиждень, I семестр – 24 год, II семестр – 28,5 год, всього 52,5 год)





1. 5 Найпростіші геометричні фігури та їх властивості. Точка і пряма та їх властивості. Відрізок. Вимірювання відрізків. Кут. Відкладання відрізків і кутів. Бісектриса кута. Пряма. Промінь. Відстань між двома точками.

Учень:має уявлення про відрізок, точку, знає назви геометричних фігур; знає означення геометричних фігур вказаних у змісті програми; користується теоремами про суміжні і вертикальні кути; вміє зображувати та знаходити на малюнках точки, прямі, відрізки, промінь, кути.

Сенсомоторний розвиток: будує відрізок за допомогою лінійки; виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання; відкладає в зошиті у клітинку прямі, відрізки, півпрямі за допомогою лінійки; вміє користуватися косинцем, лінійкою, транстортиром; будує трикутник, кут; знаходить на малюнках точки, прямі, відрізки, півпрямі.

Пізнавальна діяльність: на наочно-оперативному рівні учень отримує уявлення про геометричні фігури та їх властивості; виконує обчислення геометричних величин; систематизує наочні уявлення про основні властивості найпростіших геометричних фігур; застосовує основні властивості точок і прямих, взаємне розміщення точок на площині під час практичного виконання завдання; оволодіває вміннями відкладати і вимірювати відрізки, кути, прямі.

Мовленнєвий розвиток: знає назви зазначених у змісті геометричних фігур; називає означення фігур вказаних у змісті; встановлює та характеризує взаємне розміщення точки, прямої, відрізка, півпрямої;

45

використовує засвоєні математичні терміни під час відповідей; обґрунтовує розв’язування геометричних задач.


2. 10 Взаємне розташування прямих на площині. Суміжні і вертикальні кути, їх властивості. Паралельні та перпендикулярні прямі та їх властивості. Побудова перпендикуляр-них і паралельних прямих за допомогою лінійки і косинця. Перпендикуляр. Існування і єдність перпендикуляра до прямої. Відстань від точки до прямої.Кут між двома прямими, що перетинаються. Кути утворені при перетині двох прямих січною. Ознаки паралельності прямих. Властивості кутів утворених при перетині паралельних прямих січною. Доведення від супротивного. Аксіома. Теорема, її

Учень:знає ознаки перпендикуляр-них і паралельних прямих; будує за допомогою лінійки перпендикуляр-ні та паралельні прямі; користується креслярськими інструментами для побудови геометричних фігур вказаних у змісті; знаходить відстань від точки до прямої; використовує властивості відрізка, кута прямої під час вимірювання та побудови; засвоює поняття аксіома, теорема, означення, ознака.

Сенсомоторний розвиток:будує перпендикуляр до прямої і паралельні прямі за допомогою лінійки і косинця.

Пізнавальна діяльність: оволодіває вміннями побудови паралельних і перпендикулярних прямих, кутів за допомогою креслярських інструментів; навчається обґрунтовувати взаємне розміщення вказаних у змісті геометричних фігур, використовуючи їх властивості; застосовує вивчені означення і властивості під час розв’язування задач.

Мовленнєва діяльність: наводить приклади геометричних фігур, вказаних у змісті; формулює означення: суміжних і вертикальних кутів; паралельних і перпендикулярних прямих; перпендикуляра; називає властивості суміжних і вертикальних кутів; паралельних і перпендикулярних прямих;

46

доведення. кутів утворених при перетині паралельних прямих січною; пояснює поняття: аксіома, теорема, означення, ознака; описує кути утворені при перетині двох січних прямою.


3. 18 Трикутники. Трикутник і його елементи. Існування трикутника, що дорівнює даному. Ознаки рівності трикутників. Рівнобедрений трикутник та його властивість. (Обернена теорема). Висота, бісектриса і медіана трикутника. Властивість медіани рівнобедреного трикутника. Сума кутів трикутника та його властивості. Прямокутний трикутник. Ознаки рівності прямокутних трикутників. Сума кутів трикутника. Зовнішній кут трикутника та його властивості. Нерівність трикутника.

Учень:має уявлення про рівність трикутників; розуміє термін «ознака»; знає означення різних видів трикутників, бісектриси, висоти, медіани трикутника; ознаки паралельних прямих; використовує під час доведення властивості рівнобедреного трикутника, суму та властивості внутрішніх кутів трикутника, властивість зовнішнього кута трикутника; будує в зошиті рівносторонні, рівнобедрені, прямокутні трикутники; позначає їх елементи; доводить рівність

Сенсомоторний розвиток: зображує у зошиті за допомогою лінійки, косинця, транстортира рівносторонні, рівнобедрені, прямокутні трикутники; вміє позначати їх кути, висоту, бісектрису і медіану; орієнтується на сторінках зошита і підручника.

Пізнавальна діяльність: розширює знання про трикутники та їх властивості; ознайомлюється з ознаками рівності трикутників; формуються вміння доводити рівність трикутників, спираючись на ознаки; оволодіває вміннями доводити теореми і використовувати їх під час розв’язання; розуміє відмінність аксіоми від теореми.

Мовленнєвий розвиток: зображує та характеризує рівносторонні, рівнобедрені, прямокутні трикутники та їх елементи; знаходить та називає їх на малюнках; знає

47

трикутників, спираючись на відповідні ознаки; має уявлення про аксіоми, теореми, доведення.

властивості кутів утворених при перетині паралельних прямих; обгрунтовує доведення теорем; знає напам’ять аксіоми.


4. 16 Геометричні побудови. Коло. Довжина кола. (Властивості серединного перпендикуляра відрізка). Коло, описане навколо трикутника. Дотична до кола, її властивості. (Властивість бісектриси кута). Коло, вписане в трикутник. Розв’язання основних задач на побудову. Круг. Площа круга. Куля. Центр, радіус, діаметр кулі. Поняття про геометричне місце точок.

Учень:має уявлення про коло, круг, кулю, розрізняє їх; будує центр, радіус, діаметр кулі; знає назви зазначених фігур; обчислює за формулою площу круга; зображує та пояснює зазначені геометричні фігури; знає означення кола, радіуса, діаметра і хорди, дотичної до кола; знає властивість дотичної до кола; вміє зображувати на малюнках коло та його елементи; розв’язує основні задачі на побудову; доводить правильність виконаних побудов для основних задач.

Сенсомоторний розвиток: будує коло, круг за допомогою косинця; будує в зошиті коло описане навколо трикутника, дотичну до кола, коло вписане в трикутник за допомогою креслярських інструментів; виконує всі рухові дії, які необхідні для виконання завдань.

Пізнавальна діяльність: оволодіває знаннями про коло, круг, кулю; навчається знаходити центр, радіус, діаметр кулі; обчислює площу круга; розширює уявлення про геометричні фігури; оволодіває вміннями побудови трикутника за трьома сторонами; побудови бісектриси даного кута; поділу даного відрізка навпіл; побудови перпендикулярної прямої; побудови паралельних прямих; застосовує засвоєні означення і властивості під час розв’язання задач.

Мовленнєвий розвиток: розпізнає і називає геометричні фігури зазначені

48

у темі; пояснює, що таке задача на побудову, геометричне місце точок; описує взаємне розташування кола і прямої; формулює означення кола і круга, їх елементів, дотичної до кола, кола описаного навколо трикутника та вписаного в трикутник; називає властивості серединного перпендикуляра, бісектриси кута, дотичної до кола, діаметра, хорди, властивості трикутника, тощо; обґрунтовує розв’язування геометричних задач; використовує засвоєні математичні терміни під час відповідей.



Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року.Учень: має уявлення про відрізок, точку, перпендикулярні і паралельні прямі, трикутник, коло, круг, кулю; знає назви геометричних фігур; називає координати точки; має уявлення про рівність трикутників; розуміє термін «ознака»; знає означення різних видів трикутників, бісектриси, висоти, медіани трикутника; ознаки паралельних прямих; використовує під час

49

доведення властивості рівнобедреного трикутника, суму та властивості внутрішніх кутів трикутника, властивість зовнішнього кута трикутника; будує в зошиті рівносторонні, рівнобедрені, прямокутні трикутники; позначає їх елементи; доводить рівність трикутників, спираючись на відповідні ознаки; має уявлення про аксіоми, теореми, доведення; обчислює площу трикутника за формулою; будує за допомогою лінійки перпендикулярні та паралельні прямі; розрізняє їх; будує центр, радіус, діаметр кулі; обчислює за формулою площу круга; застосовує засвоєні знання під час розв’язання задач.

Особистісний розвиток:відбуваються позитивні зміни у розвитку емоційно-вольової сфери, збагачується мовленнєвий розвиток, розвиваються вміння виконувати засвоєні математичні терміни у відповідях; формуються вміння контролю і самоконтролю за виконанням завдання у нутрішньомисленнєвому плані; розвивається довільна пам’ять та увага; дотримується вимог та послідовності виконання завдання; виявляє бажання до самостійного виконання завдань; розвиваються вміння повно та логічно мовленнєво обгрунтувати виконану роботу; активно спілкується з товаришами та однолітками, співпереживає;

50

намагається адекватно оцінити виконання завдання; збагачує та систематизує математичні знання; доводить до логічного завершення розпочату справу; поглиблюються та розширюються інтереси та уподобання.

8 КЛАС (2 години на тиждень, І семестр – 32 год, ІІ семестр – 38 год, всього 70 год)





1. 24 Чотирикутники. Чотирикутник та його елементи. Паралелограм та його властивості. Ознаки паралелограма. Паралелограм. Площа паралелограма Прямокутник, ромб, квадрат і їх властивості. Трапеція. Середня лінія трапеції, її властивості. Теорема Фалеса. Середня лінія трикутника. Трапеція. Середня лінія трапеції, її властивості.

Учень: розпізнає опуклі і неопуклі чотирикутники; знає означення і властивості чотирикутниківзнає ознаки паралелограма, властивості середньої лінії трикутника і трапеції; застосовує властивості і ознаки зазначених у змісті програми чотирикутників до розв’язування задач на доведення, обчислення, побудову; доводить теорему Фалеса.

Сенсомоторний розвиток: будує в зошиті чотирикутник та його елементи, паралелограм, прямокутник, ромб, трапецію; розрізняє зазначені геометричні фігури на малюнках; користується необхідними креслярськими приладдями під час побудови.

Пізнавальна діяльність: систематизує та доповнює знання про чотирикутники та їх властивості; засвоює та використовує теореми під час доведення; застосовує вивчені означення і властивості під час розв’язання задач.

Мовленнєвий розвиток: знає означення чотрикутника, прямокутника, ромба, квадрата, трикутника і трапеції; усно описує чотирикутник і його елементи; формулює означення і властивості вказаних у змісті чотирикутників, центральних і вписаних кутів, вписаного і описаного чотирикутників, середньої

51

лінії трикутника і трапеції; називає ознаки паралелограма, вписаного і описаного чотирикутників; обгрунтовує доведення теореми Фалеса; використовує засвоєні терміни під час відповідей.


2. 16 Подібність фігур. Подібність трикутників. Перетворення подібності та його властивості. Подібність фігур. Ознака подібності трикутників за двома кутами. Ознака подібності трикутників за двома сторонами і кутом між ними. Ознака подібності трикутників за трьома сторонами. Подібність прямокутних трикутників.

Учень:має уявлення про подібність геометричних фігур; знає ознаки подібності трикутників; застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач.

Сенсомоторний розвиток: будує подібні фігури; будує подібні трикутники за ознаками подібності за допомогою креслярських інструментів.

Пізнавальна діяльність: ознайомлюється з поняттям перетворення подібності в геометрії, його видами та властивостями; навчається застосовувати ознаки подібності трикутників до розв’язування задач.

Мовленнєвий розвиток: розпізнає і усно описує подібні трикутники; формулює означення і властивості подібності трикутників; доводить ознаки подібності трикутників, теореми про середні пропорційні відрізки в прямокутному трикутнику.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та

52

контролювати власні дії; розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

3. 12 Многокутники. Площі многокутників.Многокутник та його елементи. Опуклі многокутники. Сума кутів опуклого многокутника. Правильні многокутники. Формули радіусів вписаних і описаних кіл правильних многокутників. Побудова деяких правильних многокутників. Теорема подібності правильних опуклих многокутників. Площа прямокутника, паралелограма, трикутника. Площа трапеції.

Учень:має уявлення про многокутники; знає означення правильного многокутника, теорему подібності правильних опуклих многокутників; будує правильний чотирикутник, трикутник, шестикутник; пояснює, що таке площа многокутника; формулює теореми передбачені змістом даної теми; розв’язує задачі застосовуючи вивчені формули.

Сенсомоторний розвиток: будує у зошиті правильний чотирикутник, трикутник, шестикутник; розпізнає многокутники на малюнках.

Пізнавальна діяльність: систематизує і розширює знання про многокутники; навчається зображувати та знаходити на малюнках многокутник і його елементи, многокутник вписаний в коло, і многокутник, описаний навколо кола; оволодіває вміннями розв’язувати задачі на знаходження площі многокутників, спираючись на засвоєні властивості і формули; використовує вивчені означення і властивості під час розв’язування задач. Мовленнєвий розвиток: описує многокутник і його елементи; називає основні властивості площ опуклих і неопуклих многокутників; формулює означення і теореми передбачені програмовим матеріалом; доводить теореми про площі паралелограма, трикутника, трапеції, суми кутів опуклого многокутника; називає вивчені формули; під час усного доведення теорем використовує засвоєні математичні терміни.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати

53

навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії; розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

4. 15 Розв’язування прямокутних трикутників. Теорема Піфагора. Синус, косинус, тангенс гострого кута прямокутного трикутника. Теорема Піфагора. Перпендикуляр і похила. Нерівність трикутника. Синус, косинус і тангенс гострого кута прямокутного трикутника. Співвідношення між сторонами і кутами прямокутного трикутника. Значення синуса, косинуса і тангенса деяких кутів. Розв’язування прямокутних трикутників.

Учень: має уявлення про синус, косинус, тангенс госторого кута прямокутного трикутника; знає доведення теореми Піфагора; усвідомлює алгоритм розв’язування прямокутних трикутників; розв’язує прямокутні трикутники; застосовує відомий алгоритм розв’язування до нових задач.

Сенсомоторний розвиток: будує в зошиті геометричні фігури за допомогою креслярських інструментів; будує прямокутний трикутник, перпендикуляр і похилу; виконує всі необхідні рухи для розв’язання завдань.

Пізнавальна діяльність: формується апарат розв’язування прямокутних трикутників, необхідний для знаходження елементів геометричних фігур; розширюється уявлення про теореми та їх доведення; навчається будувати алгоритм розв’язування прямокутних трикутників до розв’язання простіших прикладних задач.

Мовленнєвий розвиток: описує похилу; формулює властивості перпендикуляра і похилої; називає означення синуса, косинуса і тангенса гострого кута прямокутного трикутника; обгрунтовує доведення теореми Піфагора; використовує нові терміни під час відповідей; обгрунтовує розв’язування задач.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії; розвиток вмінь аналізувати

54

навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

5. 3 Повторення і систематизація навчального матеріалу.

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року.Учень:знає означення і властивості чотирикутників; знає ознаки паралелограма, властивості середньої лінії трикутника і трапеції; застосовує властивості і ознаки зазначених у змісті програми чотирикутників до розв’язування задач на доведення, обчислення, побудову; має уявлення про синус, косинус, тангенс госторого кута прямокутного трикутника; знає доведення теореми Піфагора; усвідомлює алгоритм розв’язування прямокутних трикутників; розв’язує прямокутні трикутники; розуміє поняття рівності фігур; має уявлення про подібність геометричних фігур; знає ознаки подібності трикутників; знаходить і зображує центральні і вписані кути; знає теореми косинусів і синусів; використовує алгоритми розв’язування довільних трикутників під час розв’язання задач; знає означення правильного многокутника, теорему подібності правильних опуклих многокутників; будує правильний чотирикутник, трикутник, шестикутник; розв’язує задачі застосовуючи вивчені формули; знає формули для площ прямокутника, паралелограма, трикутника,

55

трапеції; застосовує формули до розв’язування задач на обчислення площ прямокутника, паралелограма, трикутника, трапеції

Особистісний розвиток:розвиваються вміння грамотно формулювати означення, правила, доводити теореми; збагачується словниковий запас, розвивається довільна пам’ять і увага; формуються вміння контролю і самоконтролю за виконанням завдання «про себе»; систематизуються та доповнюються знання про геометричні фігури і їх властивості; удосконалюються вміння побудови геометричних фігур зазначених у програмі за допомогою необхідного креслярського приладдя; з’являється прагнення до самостіного розв’язання навчальних завдань; формуються вміння чітко і лаконічно будувати відповідь на запитання; навчається адекватно оцінювати виконану роботу, перевіряти завдання під час виконання та його результат; виявляє зацікавленість у позитивній оцінці своїх знань; розширюються уподобання та інтереси; активізується спілкування з товаришами.

9 КЛАС (2 години на тиждень, І семестр – 32 год, ІІ семестр – 38 год, всього 70 год.)





56

1. 16 Розв’язування трикутників. Синус, косинус, тангенс кутів від 0˚до 180˚. Тотожності: sin²ά+cos²ά=1; sin(180˚–ά)= –sinά; cos(180˚–ά)= –cosά; sin(90˚– ά)= cosά; cos(90˚– ά)= sinά. Теореми косинусів і синусів. Розв’язування трикутників. Прикладні задачі. Формули для знаходження площі трикутника.

Учень: формулює і доводить теореми косинусів і синусів; використовує основні випадки розв’язування трикутників та алгоритм їх розв’язання до розв’язування прикладних задач; вміє розв’язувати трикутники; читає і записує формули для знаходження площі трикутника; використовує їх під час розв’язування.

Сенсомоторний розвиток: володіє всіма необхідними руховими діями, які потрібні для розв’язування вправ; будує трикутники користуючись креслярськими приладдями.

Пізнавальна діяльність: розширює знання про синус, косинус, тангенс; навчається доводити теореми косинусів і синусів, використовувати їх під час розв’язування прикладних задач; засвоює основні випадки розв’язування трикутників та алгоритм їх розв’язування; оволодіває вміннями розв’язувати основні задачі на знаходження елементів довільних трикутників;застосовує вивчені формули до розв’язування математичних задач.

Мовленнєвий розвиток: пояснює, що таке синус, косинус, тангенс кутів від 0˚до 180˚; формулює та доводить теореми синусів і косинусів; описує основні випадки розв’язування трикутників; пояснює алгоритм їх розв’язування; використовує засвоєні терміни під час відповідей.


2. 8 Правильні Учень: Сенсомоторний розвиток:

57

многокутники. Правильні многокутники. Формули радіусів вписаних і описаних кіл правильних многокутників. Побудова правильних многокутників. Довжина кола. Довжина дуги кола. Радіанна міра кута. Площа круга та його частин.

знає означення правильного многокутника; формулює теореми про відношення довжини кола до його діаметра, про площу круга; записує і використовує під час розв’язання формули: радіусів вписаного і описаного кіл правильного многокутника; радіусів вписаного і описаного правильного трикутника, чотирикутника, квадрата; довжини кола і дуги кола; площі круга, сектора і сегмента; будує правильний трикутник, чотирикутник, шестикутник; розв’язує задачі застосовуючи засвоєні означення і властивості.

будує правильний трикутник, чотирикутник, многокутник; користується креслярськими приладдями.

Пізнавальна діяльність: засвоює способи побудови правильного вписаного чотирикутника (квадрата), описаного многокутника; оволодіває вміннями застосовувати вивчені означення, формули і властивості до розв’язання задач.

Мовленнєвий розвиток: усно описує круговий сектор і сегмент; формулює теореми і означення, які передбачені у змісті даної теми; читає формули; доводить формули радіусів вписаних і описаних кіл правильних многокутників.


3. 11 Декартові координати на площині. Прямокутна система координат. Означення декартових координат. Координати середини відрізка. Відстань між точками. Рівняння кола. Рівняння прямої.

Учень: записує формули відстані між точками, координат середини відрізка; знає рівняння кола і прямої; знаходить точку на координатній площині за її координатами та розв’язує обернену задачу; обчислює за формулами

Сенсомоторний розвиток: будує відрізок, позначає координати середини відрізка; будує коло.

Пізнавальна діяльність: повторює, систематизує і розширює відомості про прямокутну систему координат на площині; ознайомлюється з елементами векторної алгебри та застосуванням методу координат у геометрії.

58

відстань між двома точками, координати середини відрізка.

Мовленнєвий розвиток: називає поняття зазначені у змісті; називає і записує формули відстані між двома точками, координати середини відрізка; використовує під час відповіді засвоєні терміни.


4. 10 Геометричні перетворення. Рух. Перетворення фігур. Властивості руху (переміщення). Симетрія відносно точки. Симетрія відносно прямої. Поворот. Паралельне перенесення і його властивості. Рівність фігур.

Учень:має уявлення про перетворення; розуміє поняття рівності фігур; описує симетрію відносно точки і прямої; знає означення понять, зазначених у змісті програми;

Сенсомоторний розвиток: будує фігури, в які переходять дані фігури при переміщеннях та перетвореннях подібності.

Пізнавальна діяльність: засвоює приклади фігур, які мають вісь симетрії, центр симетрії, подібних фігур; ознайомлюється із паралельним перенесенням, поворотом, перетворенням подібності, подібністю фігур; засвоює властивості переміщення та перетворення подібності; навчається застосовувати вивчені означення і властивості до розв’язування задач.

Мовленнєвий розвиток:формулює означення і властивості переміщень та перетворення подібності; обгрунтовує теорему про відношення площ подібних фігур; називає приклади фігур, які мають вісь

59

симетрії, центр симетрії; використовує засвоєні терміни під час відповідей.


5. 10 Вектори на площині. Вектор. Модуль і напрям вектора. Рівність векторів. Координати вектора. Додавання і віднімання векторів. Множення вектора на число. Склярний добуток векторів.

Учень: усвідомлює поняття вектора, модуля і напряму вектора, абсолютної величини вектора; описує координати вектора і діїї над вектором; відкладає вектор, рівний даному, вектор, рівний сумі (різниці) векторів; знає властивості дій над векторами; формулює означення скалярного добутку векторів, його властивості; розв’язує задачі використовуючи під час розв’язування вивчені ознаки і властивості.

Сенсомоторний розвиток: навчається відкладати вектор і його паралельне перенесення; виконує необхідні рухові дії для виконання завдань.

Пізнавальна діяльність: оволодіває поняттями вектора, модуля і напряму вектора, абсолютної величини вектора, координати вектора; навчається виконувати дії над векторами; пояснює поняття гомотетії; застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач.

Мовленнєвий розвиток: описує вектор, модуль і напрям вектора, координати вектора; пояснює дії над векторами, рівність векторів; формулює властивості дій над векторами, означення, які передбачені програмовим матеріалом; записує і пояснює розв’язування задач.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та

60

контролювати власні дії; розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

6. 10 Початкові відомості з стереометрії. Взаємне розташування прямих у просторі. Взаємне розташування площин. Взаємне розташування прямої і площини. Перпендикуляр до площини. Пряма призма. Основа і висота призми. Розгортка поверхні призми. Піраміда. Площа поверхні та об’єм призми і піраміди. Циліндр. Основа і висота циліндра. Розгортка поверхні циліндра. Конус. Куля. Площі поверхонь і об’єми циліндра, конуса і кулі. Розв’язування задач на обчислення площ поверхонь і об’ємів. Використання вимірювальних інструментів під час вимірів.

Учень:розуміє взаємне розташування прямих у просторі; будує перпендикуляр до площини; має уявлення про прямі призму, циліндр, розгортку поверхні призми і циліндра; будує основу і висоту циліндра, призми; розв’язує задачі на знаходження площі поверхні та об’єму призми і піраміди; записує і пояснює формули площ поверхонь і об’ємів зазначених у програмі геометричних фігур.

Сенсомоторний розвиток: зображує та знаходить на малюнках многогранники і тіла обертання та їх елементи; будує взаємне розміщення в просторі двох прямих.

Пізнавальна діяльність: оволодіває новими знаннями з стереометрії; ознайомлюється з геометричними фігурами: пряма призма, піраміда, конус, куля та їх елементами; овлодіває вміннями обчислювати поверхню і об’єм многогранника і тіла обертання; застосовує вивчені означення, формули і властивості до розв’язування задач.

Мовленнєвий розвиток: описує взаємне розміщення в просторі двох прямих, прямої та площини, двох площин; пояснює, що таке пряма призма, піраміда, конус, куля та їх елементи; записує і називає формули площ поверхонь і об’ємів зазначених у програмовому матеріалі; засвоює нові терміни і використовує їх під час відповідей.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії; розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал,

61

знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

7. 5 Повторення і систематизація навчального матеріалу

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року.Учень: формулює і доводить теореми косинусів і синусів; використовує основні випадки розв’язування трикутників та алгоритм їх розв’язання до розв’язування прикладних задач; вміє розв’язувати трикутники; читає і записує формули для знаходження площі трикутника; використовує їх під час розв’язування; записує і використовує під час розв’язання формули: радіусів вписаного і описаного кіл правильного многокутника; радіусів вписаного і описаного правильного трикутника, чотирикутника, квадрата; довжини кола і дуги кола; площі круга, сектора і сегмента; будує правильний трикутник, чотирикутник, шестикутник;записує формули відстані між точками, координат середини вфдрізка; знає рівняння кола і прямої; знаходить точку на координатній площині за її координатами та розв’язує обернену задачу; обчислює за формулами відстань між двома точками, координати середини відрізка; має уявлення про перетворення; розуміє поняття рівності фігур; описує симетрію відносно точки і прямої; описує координати вектора і діїї над вектором; відкладає вектор, рівний даному,

62

вектор, рівний сумі (різниці) векторів; знає властивості дій над векторами; формулює означення скалярного добутку векторів, його властивості; має уявлення про прямі призму, циліндр, розгортку поверхні призми і циліндра; будує основу і висоту циліндра, призми; розв’язує задачі на знаходження площі поверхні та об’єму призми і піраміди; записує і пояснює формули площ поверхонь і об’ємів зазначених у програмі геометричних фігур.

Особистісний розвиток: удосконалюється розвиток навчальної мотивації; розвиваються вміння формулювати прості означення і правила; розвиваються вміння обгрунтовувати правильність тих чи інших тверджень чи правил; спостерігається самостійність під час розв’язуваня задач; удосконалюється координація рухів та спостерігається впевненість під час побудови геометричних фігур; розвивається логічне мислення; розвивається самоактивність та самоконтроль; актуалізуються пізнавальні інтереси.

63

Фізика

Пояснювальна запискаНавчання учнів фізиці здійснюється шляхом планомірного і поступового

засвоєння основних фізичних понять, провідних ідей, законів, теорій, наукових фактів,

які складають основу теоретичної та практичної підготовки учнів, формування в їх

свідомості наукової картини світу.

Мета й завдання курсу фізики:

♦ забезпечення учнів знаннями про основу фізичної науки;♦ забезпечення засвоєння учнями головних положень науки фізики;♦ ознайомлення учнів із основними методами фізичної науки - теоретичними й

експериментальними;♦ формування експериментальних умінь і навичок;♦ формування вміння спостерігати та пояснювати фізичні явища;♦ забезпечення розуміння фізичної картини світу, матеріальної суті фізичних

процесів і явищ;♦ озброєння учнів знаннями, необхідними для їх розвитку, підготовка учнів до

трудової діяльності тощо.

Курс «Фізика» для загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної

корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) є завершеним, тобто охоплює та

висвітлює всі основні розділи сучасної фізики, забезпечує доступність навчального

матеріалу для учнів названих закладів, наступність з пропедевтичним курсом

природознавства в 5-6 класах, а також міжпредметні зв'язки з математикою, хімією,

біологією, географією тощо, відображає питання екології та ставлення людини до

природи.

Вчитель може змінювати послідовність вивчення питань у межах теми (розділу)

залежно від конкретних умов школи. Поряд з назвою теми (розділу) в даній програмі за-

значається загальна кількість годин на її вивчення, враховуючи й час, відведений на

64

лабораторні роботи, узагальнюючі уроки та екскурсії. До кожного розділу передбачено

резервний час, який вчитель може використати на власний розсуд.

Учитель може самостійно відбирати з кожного розділу найважливіший матеріал,

зовсім не вивчати деякі питання та залучати додатковий матеріал залежно від рівня

підготовки класу, не порушуючи при цьому логіку вивчення курсу фізики.

Резервний час учитель може використати або для детального вивчення деяких

фізичних понять, або для повторення навчального матеріалу, або для проведення

лабораторних робіт, екскурсій тощо.

Запропоновані фронтальні лабораторні роботи можна змінювати, якщо у

фізичному кабінеті немає відповідного обладнання. Під час проведення фронтальних

лабораторних робіт та екскурсій необхідно проводити детальний інструктаж з техніки

безпеки.

Основні вимоги до знань і вмінь учнів визначає вчитель, враховуючи

індивідуальні особливості учнів

Орієнтовні норми оцінювання знань і вмінь учнів з фізики

У структурі навчального матеріалу з фізики виділяють явища, досліди, поняття,

закони та їх практичне застосування.

Під час оцінювання відповідей учнів враховуються такі їх знання:

1. Про фізичні явища:

- ознаки явища, за якими воно виявляється;- умови, за яких явище відбувається;- зв'язок даного явища з іншими явищами,- пояснення явища на основі наукової теорії;- приклади врахування та використання явища на практиці.2. Про фізичні досліди:

- мета досліду;- схема досліду;- хід досліду;- результати досліду.3. Про фізичні поняття (в тому числі й про фізичні величини):

- явища або властивості, що характеризуються даним поняттям (величиною);- визначення поняття (величини);- означуване рівняння (формула), що пов'язує дану величину з іншими

величинами;- одиниці фізичної величини;- способи вимірювання величини.4. Про закони:

65

- формулювання та математичний вираз закону;- досліди, що підтверджують справедливість закону;- приклади врахування та застосування законів на практиці.5. Про прилади, установки, механізми, машини:

- призначення;

- принцип дії та будова;- застосування та правила користування. Необхідно враховувати, що в конкретних випадках не всі вимоги варто ставити перед учнями.

Оцінюванню підлягають наступні вміння:

- застосовувати поняття та закони для пояснення явищ процесів природи;- самостійно працювати з підручником та іншою літературою;- розв'язувати якісні, розрахункові (на одну-дві дії) та експериментальні задачі;- користуватися таблицями фізичних величин.Під час оцінювання фронтальних лабораторних робіт враховуються такі вміння:

- планувати проведення досліду;

- складати установку за малюнком або схемою;

- користуватися вимірювальними приладами;

- проводити спостереження, знімати покази вимірювальних приладів, заносити

дані до таблиць;

- складати короткий звіт і робити висновки з виконаної роботи.

Потрібно постійно звертати увагу учнів на правильне вживання, вимову та

правопис фізичних термінів, вчити їх логічно викладати матеріал.

Грубими помилками вважаються такі:

1.Незнання означень основних понять, фізичних величин, законів, формул, загальноприйнятих символів позначень фізичних величин, назв їх одиниць.

2. Невміння виділити у відповіді головне.3. Невміння застосовувати знання для розв'язування задач і пояснення

фізичних явищ.4. Невміння готувати до роботи установку або лабораторне обладнання,

виконувати досліди, необхідні розрахунки або використовувати одержані дані для висновків.

5.Невміння визначати покази вимірювального приладу.6. Порушення вимог безпеки праці під час виконання експерименту.До негрубих помилок відносяться такі:

1.Неточність формулювань означень, понять, законів.1. Помилки, що викликані недотриманням умов проведення дослідів.2. Помилки в умовних позначеннях на схемах.Недоліками є:

1.Нераціональні прийоми розрахунків.1. Арифметичні помилки в розрахунках, якщо ці помилки грубо не

спотворюють реальність отриманого результату.2. Недбале виконання записів, креслень, схем.3. Недбале ставлення до лабораторного обладнання та вимірювальних

66

приладів.4. Орфографічні та пунктуаційні помилки.

Критерiї оцiнювання рівня навчальних досягнень учнів

Рiвнi навчальних досягнень учнів

Бали Критерiї оцінювання навчальних досягнень учнiв

І. Початковий 1-3 Знання учня обмежуються елементарними уявленнями, які він

відтворює у вигляді окремих фізичних об'єктів (тіл, процесів,

явищ) та окремих зовнішніх зв'язків між об'єктами.

Навчально-пізнавальними вміннями володіє на рівні

копіювання зразка способу діяльності.

Досліди і лабораторні роботи виконує поетапно, за

детальною інструкцією і при постійній допомозі з боку вчителя.

Повторює оцінні судження про фізичні об'єкти (тіла, процеси, явища), не усвідомлюючи їх суті

ІІ. Середнiй 4-6 Учень засвоїв фізичні знання у формі загальних уявлень і

понять. З допомогою учителя, підручника може наводити

приклади фізичних об'єктів (тіл, процесів, явищ), фрагментарно

їх характеризувати. Під час характеристики об'єктів поряд з

суттєвими ознаками виділяє несуттєві.

Навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні

виконання способу діяльності за зразком.

Спостереження може провести за конкретними

знайомими об'єктами природи, застосовуючи попередньо

вивчений детальний план під керівництвом учителя.

Досліди і лабораторні роботи виконує з допомогою учителя. Висновки повторює. Називає прилади, може пояснити призначення деяких з них. Оцінні, судження повторює, окремі може елементарно аргументувати

ІІІ. Достатнiй 7-9 Учень засвоїв фізичні знання у формі понять, відтворює їх

зміст, ілюструє прикладами з підручника.

Разом з усіма істотними ознаками понять може назвати

кілька неістотних. Встановлює засвоєні внутрішньо понятійні

зв'язки.

Навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні

виконання способу діяльності за зразком (аналогією).

Спостереження може провести за невеликою групою

знайомих, подібних між собою фізичних об'єктів (тіл, процесів,

67

явищ), попередньо вивчивши наданий план. Цілеспрямовано

сприймає зовнішні ознаки та властивості об'єктів (тіл,

процесів, явищ), виділені зовнішні зв'язки між ними, називає їх, з

допомогою учителя робить висновок спостереження.

Досліди і лабораторні роботи виконує під керівництвом із

незначною допомогою учителя. Часткові висновки про їх

результати робить самостійно. Називає призначення приладів,

етапи виконання досліду чи лабораторної роботи.

Окремі оцінні судження висловлює як свої власні, аргументує їхІV. Високий 10-12 Учень засвоїв фізичні поняття і закони. Правильно дає їх

визначення, називає істотні ознаки. Відповідь ілюструє

засвоєними прикладами. Встановлює засвоєні

внутрішньопонятійні і міжпонятійні зв'язки, пояснює їх.

Розпізнає фізичні об'єкти (тіла, процеси, явища), які охоплюються

засвоєним поняттям. Під час відповіді може незначною мірою

переструктурувати засвоєний зміст, не порушуючи засвоєних

зв'язків у ньому.

Навчально-пізнавальними уміннями володіє на

рівні застосування зразка способів діяльності в умовах, які

вимагають їх перебудови в значною мірою змінених ситуаціях.

Спостереження може провести за групою фізичних

об'єктів (тіл, процесів, явищ), одного класу.

План спостереження складає з допомогою учителя.

Цілеспрямовано сприймає зовнішні ознаки об'єктів (тіл, процесів,

явищ), зовнішні зв'язки, порівнює їх, робить висновки.

Досліди і лабораторні роботи виконує за інструкцією.

Робить часткові і загальні висновки про результати і

способи їх виконання. Називає основні приклади та їх

призначення.

Висловлює оцінні судження про фізичні об'єкти (тіла, процеси, явища). Для аргументації використовує поряд з

природознавчими і нормативними знаннями, життєвий досвід

Структура програми

68

Програма представлена в табличній формі, що містить три частини: зміст

навчання, вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів і корекційно-розвивальна

спрямованість та очікувані результаті.

У змісті навчання фізики подано той навчальний матеріал, який підлягає

вивченню у відповідному класі. Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

орієнтують на результати навчання, які є об’єктом контролю й оцінювання.

Зміст навчання фізики структурований за темами. Визначено кількість годин,

передбачених на вивчення кожної з них, подається перелік вимог до знань і вмінь учнів

7-9 класів.

Наведений розподіл годин з окремих тем є орієнтовним. Залежно від рівня знань

учнів класу, від труднощів, які виникають в учнів із ЗПР під час вивчення фізики,

вчитель може дещо збільшити або зменшити час на вивчення окремих тем, що

забезпечить свідоме й міцне засвоєння учнями всього матеріалу, передбаченого для

кожного року навчання.

69

7 КЛАС 35 годин (1 година на тиждень, 3 години – резервний час)

К-сть годин


Навчальні досягнення учнів


10

І. ПОЧИНАЄМО ВИВЧАТИ ФІЗИКУ

Фізика – наука про природу.

Фізичні явища, процеси, тіла та їх властивості. Спостереження та експеримент.

Фізичні величини та їх вимірювання. Вимірювальні прилади: лінійка, рулетка, годинник, секундомір, мензурка, термометр тощо.

Творці фізичної науки. Внесок українських учених у розвиток фiзики. Фізика й інші науки. Зв'язок фізики з технікою і виробничими технологіями.

Мікро-, макро- і мегасвіти.

Простiр i час. Одиницi часу. Довжина та одиницi довжини. Площа та одиницi площi. Об’єм та одиницi об’єму.

Механічні, теплові, електричні, магнітні і

Учні повинні знати:- поняття: явище, процес, тіло, фізична величина, вимірювальний прилад, час, довжина, площа, об’єм;- як визначається ціна поділки шкали та межі вимірювання конкретного вимірювального приладу; - імена видатних вiтчизняних i зарубiжних фізиків; - одиницi довжини, часу, площi поверхнi, об’єму;- правила техніки безпеки у фiзичному кабiнетi.

Учні повинні вміти: - наводити приклади фiзичних явищ i процесiв, застосування фiзичних знань у життi людини; - розрiзняти значення фiзичної величини та її одиницi; - пояснювати значення фiзики в життi людини,

Сенсомоторний розвиток

Учень:вчиться орієнтуватися у фізичному кабінеті, користуватися підручником з фізики; знаходить вимірювальні прилади і користується ними під час вимірювання фізичних величин (часу, довжини, об’єму).

Пізнавальна діяльністьУчень:

розрізняє і порівнює фізичні явища; групує фізичні явища, процеси, тіла та їх властивості; знає про простір і час; ознайомлюється з творцями фізичної науки, досягненнями фізики й техніки.

Мовленнєвий розвитокУчень:

переказує та пояснює

70

світлові явища в природі і техніці.

Лабораторні роботи:№ 1.Фізичний кабінет

та його обладнання. Правила безпеки у фізичному кабінеті.

№ 2. Ознайомлення з вимiрювальними приладами. Визначення ціни поділки шкал вимірювальних приладів.

№ 3. Вимiрювання інтервалів часу.

№ 4. Вимiрювання лiнiйних розмiрiв тiл та площi їх поверхнi.

№ 5. Вимiрювання об’єму твердих тiл, рiдин i газiв.

Демонстрації:1. Приклади фiзичних

явищ: механiчних, теп-лових, електричних, свiтлових тощо.

2. Приклади застосування механічних, теплових, електричних, явищ у технiцi.

сфери застосування фiзичного знання; - спостерiгати за рiзними фiзичними явищами i процесами; - визначати цiну подiлки шкали вимiрювального приладу; - вимiрювати довжину, площу поверхнi, об’єм тіла, час;- користуватися метрономом, секундомiром, лiнiйкою, мензуркою; - дотримуватись правил техніки безпеки у фiзичному кабiнетi.

прослуханий або прочитаний матеріалсупроводжує практичні дії відповідними поясненнями; вживає прийменники «мікро», «макро», «мега» тощо; записує на слух фізичні терміни і відтворює їх; називає одиниці часу, довжини, площі, об’єму; володіє фізичними термінами; описує фізичні поняття; використовує набуті знання у власному мовленні; відповідає на запитання вчителя.

8 ІІ. БУДОВА РЕЧОВИНИТіла і речовини.Фізичні властивості тіл

у різних агрегатних станах.Тверді тіла:

кристалічні та аморфні. Пружність і пластичність твердих тіл.

Маса тіла та одиниці маси.

Вимірювання маси тіл.Густина речовини та

одиниці густини.Будова речовини.Молекули. Будова атома.Рух і взаємодія атомів і

молекул.Залежність швидкості

руху атомів і молекул

Учні повинні знати:- поняття: тверде тіло, маса тіла, густина речовини, молекула, атом, дифузія, броунівський рух, агрегатний стан, плавлення, тверднення, випаровування, кипіння конденсація;- формулу для розрахунку густини речовини;- будову атома;- положення про те, що речовини складаються з атомів і молекул, які перебувають у безперервному хаотичному русі та взаємодіють між


Учень:відтворює інформацію даної теми; правильно користується терезами під час вимірювання маси тіла; вимірює температуру тіл; орієнтується на сторінках підручника.


орієнтується в межах теми; уважно слухає новий матеріал; називає фізичні властивості тіл у

71

від температури тіла.Дифузія. Броунівський

рух.Зміна агрегатних

станів речовини: плавлення та тверднення, випаровування та конденсація, кипіння. Температура плавлення й кипіння речовини.

Розширення твердих тіл, рідин і газів при нагріванні. Врахування та використання розширення речовини.

Лабораторні роботи:№ 6. Вимірювання маси тіл.№ 7. Визначення густини твердих тіл і рідин.№ 8. Дослідження явища

дифузії в рідинах і газах.

Демонстрації:1. Стисливість газів.2. Розчинення фарби у

воді.3. Дифузія в газах і

рідинах.4. Модель хаотичного

руху молекул.5. Об’єм і форма

твердого тіла та рідини.6. Властивість газів

займати весь наданий їм об’єм.

7. Спостереження за процесами плавлення та тверднення речовини.

8. Терези. Зважування.9. Густина речовини.10. Визначення густини

твердого тіла.11. Ознайомлення з

термометром та вимірювання температури.

12. Розширення твердих тіл, рідин і газів при нагріванні.

собою;- явище дифузії в рідинах, газах і твердих тілах;- процеси, які відбуваються під переходу речовини з одного стану в інший;- явище теплового розширення твердих тіл, рідин і

газів;

Учні повинні вміти: - наводити приклади кристалічних і аморфних тіл, прояву дифузії в рідинах і газах;- формулювати основні положення атомно-молекулярного вчення про будову речовини, визначення густини речовини, записувати її формулу;- застосовувати основні положення про будову речовини для пояснення дифузії, фізичних властивостей речовини, що перебуває в різних агрегатних станах; - вимірювати масу тіла, густину речовини;- розв’язувати задачі, застосовуючи формулу густини речовини

різних агрегатних станах; розрізняє молекулу і атом, дифузію і броунівський рух, агрегатні стати речовини; використовує здобуті знання для розв’язування вправ і задач; пояснює й аналізує рух і взаємодію атомів і молекул, явище дифузії, броунівський рух, зміну агрегатних станів речовини, теплове розширення тіл; знає про врахування та використання розширення речовини; використовує вивчений матеріал у власному житті.


записує на слух визначення фізичних величин, явищ і процесів та відтворює їх; висловлює свої міркування; володіє фізичними термінами; описує фізичні поняття; дає повну відповідь на запитання вчителя.

12 ІІІ. СВІТЛОВІ ЯВИЩАДжерела та приймачі

світла. Прямолінійне Учні повинні знати:- поняття:


72

поширення світла. Тінь і напівтінь. Сонячні та місячні затемнення. Фази Місяця.

Відбивання світла. Плоске дзеркало.Заломлення світла.

Прозорі, непрозорі та напівпрозорі тіла. Лінзи. Побудова зображень, які дає лінза.

Оптичні прилади: лупа, мікроскоп, телескоп, проекційний апарат, фотоапарат.

Око та зір. Короткозорість і далекозорість.

Видиме випромінювання. Світло та кольори. Веселка. Ультрачервоне й ультрафіолетове випромінювання.

Сонячна система. Всесвіт.

Лабораторні роботи:№ 9.

Спостереження за відбиванням і заломленнямсвітла.

№ 10. Одержання зображень за допомогою лінзи.

№. 11. Складання найпростішого оптичного приладу.

Демонстрації:1. Прямолінійне

поширення світла.2. Відбивання світла.3. Заломлення світла.4. Хід променів у лінзах.5. Модель ока.6. Дефекти зору7. Демонстрація

оптичних приладів.8. Розкладання світла.

прямолінійність поширення світла, відбивання і заломлення світла, фокусна відстань лінзи, видиме випромінювання, інфрачервоне й ультрафіолетове випромінювання, Сонячна система, Всесвіт;- приклади джерел і приймачів світла;- закони відбивання і заломлення світла;- практичне застосування основних понять і законів у вивчених оптичних приладах.

Учні повинні вміти: - називати основні оптичні явища природи, вади зору;- пояснити утворення тіні та напівтіні, причини сонячних і місячних затемнень;- користуватися оптичними приладами;- одержувати зображення предмета за допомогою лінзи, будувати зображення предмета в плоскому дзеркалі та зображення, що дає лінза;- складати найпростіший оптичний прилад;- розв’язувати якісні задачі на закони геометричної оптики.

Учень:користується дзеркалом, оптичними приладами; будує зображення, що дає лінза; визначає вади зору; розкладає біле світло на кольори; виготовляє найпростіший оптичний прилад.


розв’язує якісні та експериментальні задачі на закони відбивання і заломлення, побудову зображень, що дає лінза; виконує прийоми пошуку дій розв’язувати задачі; виявляє контроль при самостійному виконанні завдань; використовує набуті знання в житті.


володіє фізичними термінами; описує фізичні поняття; відповідає на запитання вчителя; дає правильні відповіді на запитання вчителя; детально розкриває зміст запропонованого завдання.

Особистісний розвитокУчень:

позитивно ставиться до навчання; виявляє бажання самостійного виконання під час розв’язування вправ і задач та проведення лабораторних робіт; розвиває пізнавальний інтерес до фізики; виявляє вольові зусилля для подолання труднощів; розвиває

73

впевненість, повагу до себе.

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року

Учень повинен:знати основні фізичні поняття, що розглядаються протягом року; вміти порівнювати фізичні явища, властивості тіл у різних агрегатних станах;

розуміти сутність засвоєних понять; читати текст підручника й записувати основні положення: розв’язувати якісні, розрахункові та експериментальні задачі й аналізувати їх розв’язок; вимірювати інтервали часу, температуру тіла, довжину, об’єм тіл, масу тіл, густину речовини; розпізнавати фізичні об’єкти (тіла, процеси, явища); користуватися лінійкою, вимірювальним циліндром, мензуркою, годинником, секундоміром, терезами, термометром; супроводжувати свої дії поясненнями; називати одиниці фізичних величин (часу, температури, довжини об’єму тощо); розповідати про спостережуване, прочитане, прослухане; використовувати набуті знання на практиці; виявляти компоненти самоконтролю під час розв’язування фізичних задач і виконання

74

лабораторних робіт; розвивати пізнавальний інтерес до фізики; виявляти елементарні вольові зусилля для подолання труднощів.

2 ЕКСКУРСІЇ1. Спостереження

фізичних явищ у природі.2. Фізика й техніка.

3 РЕЗЕРВ

8 КЛАС70 годин (2 години на тиждень, 4 год – резервний час)




Спрямованість корекційно-

розвивальної роботи та очікувані результати

12

І. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

Механічний рух. Відносність руху та спокою. Поступальний рух. Тіло відліку. Траєкторія. Шлях.

Прямолінійний рівномірний і нерівномірний рухи. Швидкість руху тіла. Середня швидкість нерівномірного руху тіла. Одиниці швидкості.

Графічне зображення руху.

Обертальний рух тіла. Період і частота обертання.

Механічні коливання. Амплітуда, період і частота коливань. Пружинний і нитяний маятники.

Звук. Характеристики звуку. Швидкість поширення звуку.

Звукові явища. Інфразвук. Ультразвук і його застосування. Вплив акустичних коливань на

Учні повинні знати:- поняття: механічний рух, траєкторія, шлях, швидкість руху тіла, обертальний рух, період обертання, частота обертання, період коливання, частота коливання, амплітуда коливань, швидкість поширення звуку, ультразвук, інфразвук;- формули: пройденого шляху, швидкості рівномірного прямолінійного руху, середньої швидкості, періоду обертання, частоти коливань;- види механічного руху; види маятників, характеристики звуку;- приклади проявів механічного руху в природі, відносного руху, обертального і коливального рухів у природі та техніці, джерел звуку, шкідливого впливу звукових коливань (вібрацій і шумів) на живі організми.


Учень:зображає графічно прямолінійних рух тіла; вимірює шлях та швидкість руху тіла; користується нитяним і пружинним маятником; визначає характеристики звуку. Пізнавальна діяльність

Учень:- запам’ятовує і відтворює новий матеріал; виконує завдання з даної теми; спостерігає різні механічні рухи і описувати їх; розрізняє види механічного руху за формою траєкторії; володіє самоконтролем при виконанні завдань; виявляє інтерес до вивчення фізики.

Мовленнєвий розвиток

75

живі організми.

Лабораторні роботи: № 1. Ознайомлення з

приладами для вимірювання шляху та швидкості.

№ 2. Вивчення коливань маятника.

№ 3. Вивчення характеристик звуку.

Демонстрації:1. Відносність руху.2. Нерівномірний і

рівномірний рухи.3. Рух тіла по колу.4. Коливання вантажу

на нитці та вантажу на пружині.

5. Записування коливального руху.

6. Залежність періоду коливань вантажу на нитці від її довжини.

7. Залежність періоду коливань вантажу на пружині від її жорсткості та маси вантажу.

8. Джерела звуку.9.Гучність звуку та

висота тону.10. Застосування

ультразвуку.

Учні повинні вміти: - розрізняти види механічного руху за формою траєкторії;- формулювати визначення механічного руху, швидкості, амплітуди, періоду та частоти коливань;- описувати коливання нитяного і пружинного маятників, поширення і відбивання звуку;- спостерігати різні механічні рухи і описувати їх;- вимірювати швидкість руху, період і частоту коливань, період обертання;- користуватися приладами для вимірювання інтервалів часу;- розв’язувати задачі, застосовуючи формули пройденого шляху, швидкості рівномірного прямолінійного руху, середньої швидкості, періоду обертання, частоти коливань;- описувати графіки руху.

Учень:використовує засвоєні фізичні терміни у власному мовленні; описує фізичні поняття; відповідає на запитання вчителя; вміє робити висновки; читає і переказує прочитане.

пояснює формули пройденого шляху, швидкості рівномірного прямолінійного руху, середньої швидкості, періоду обертання, частоти коливань; наводить приклади проявів механічного руху в природі.

20 ІІ. ВЗАЄМОДІЯ ТІЛРух і взаємодія тіл.

Інерція.Маса як міра

інертності тіла.Сила. Сила тяжіння.

Сила пружності. Вага тіла. Невагомість.

Динамометри.Сили тертя та опору. Рівнодійна сила. Рух

тіла під дією кількох сил.Рух планет. Освоєння

космосу за допомогою ракет. Україна та космонавтика.

Тиск твердих тіл. Тиск. Одиниці тиску. Сила

Учні повинні знати:- поняття: інерція,

інертність, сила, сила тяжіння, сила пружності, вага тіла, невагомість, сила тертя, сила опору, тиск, сила тиску, гідростатичний тиск, атмосферний тиск, виштовхувальна сила;

- види сил, способи їх вимірювання, одиниці сили, тиску, причини виникнення атмосферного тиску, способи його вимірювання, умови плавання тіл;

- приклади взаємодії тіл, прояви інерції, різних


Учень:зображає та додає сили, прикладені до тіла у стані спокою та під час руху; вимірює сили динамометром, густину рідини - ареометром (денсиметром); користується барометром, манометром і вимірює тиск.


орієнтується в межах

76

тиску. Тиск у природі й техніці.

Тиск у рідинах. Закон Паскаля.

Гідравлічні машини. Гідравлічний прес. Гідравлічне гальмо.

Гідростатичний тиск. Сполучені посудини. Водопровід. Шлюзи.

Тиск газів. Атмосферний тиск. Прилади для вимірювання атмосферного тиску. Поршневі рідинні насоси. Манометри.

Виштовхувальна сила. Плавання тіл.

Ареометри.Водний транспорт.

Повітроплавання.

Лабораторні роботи: № 4. Вимірювання сил

за допомогою динамометрів.

№ 5 Вивчення руху тіла під дією кількох сил.

№ 6. Визначення виштовхувальної сили, що діє на занурене в рідину або газ тіло.

№ 7. Вимірювання густини рідини за допомогою денсиметра (ареометра).

Демонстрації:

1. Досліди, що ілюструють явища інерції та взаємодії тіл.

2. Вимірювання сил за допомогою динамометрів.

3. Деформація тіл.4. Способи

зменшення та збільшення тертя.

5. Кулькові та роликові підшипники.

6. Залежність тиску

видів сил, застосування сполучених посудин

- як здійснюється освоєння космічного простору за допомогою ракет;

- закони: Гука, Паскаля, Архімеда;

- принцип дії та будову барометра-анероїда, манометра, рідинних насосів, гідравлічного гальма, гідравлічного преса, шлюзів, водопроводу;

Учні повинні вміти: - визначати ціну поділки шкали та межі вимірювання динамометра, барометра-анероїда, манометра, денсиметра (ареометра);- вимірювати за допомогою приладів: масу тіл – терезами, динамометром; силу, яка діє на тіло – динамометром; тиск – манометром; густину рідини – денсиметром (арео-метром);- розрізняти поняття ваги і маси тіла, сили тяжіння і ваги, тиску і сили тиску;- графічно зображати сили, знаходити побудовою рівнодійну двох сил, направлених вздовж однієї прямої;- користуватися таблицями фізичних величин;- пояснювати приклади застосувань і врахування тертя, тиску твердих тіл, рідин і газів у природі й техніці; - описати різні прояви механічної взаємодії, земне тяжіння, виникнення сили пружності при деформації тіла, дослід Торрічеллі,

теми: розв’язує якісні і розрахункові задачі; виконує лабораторні роботи; виявляє пізнавальний інтерес до виконання нових завдань; розповідає про рух планет, освоєння космосу, гідравлічні машини, водопровід, шлюзи, водний транспорт, повітроплавання; виявляє компоненти самоконтролю під час розв’язування фізичних задач і виконання лабораторних робіт; використовує набуті знання в житті.


орієнтується в змісті розповіді; пояснює терміни і вирази; удосконалює та збагачує кількість знань про різні фізичні об’єкти (тіла, процеси, явища); розвиває вміння виявляти спільне та відмінне між ними; об’єднує об’єкти за спільними ознаками, називає їх певним узагальнюючим терміном; володіє фізичними термінами; описує фізичні поняття.

77

твердого тіла на опору від сили тиску та площі опори.

7. Передавання тиску рідинами та газами.

8. Роздування повітряної кульки під ковпаком повітряного насоса.

9. Зміна тиску в рідині з глибиною.

10. Сполучені посудини.

11. Виявлення атмосферного тиску.

12. Будова та дія гідравлічного преса, гальма.

13. Будова та дія насосів.

14. Дія архімедової сили в рідинах і газах.

15. Плавання тіл.

залежність атмосферного тиску від висоти;- пояснити причину виникнення сили тяжіння, невагомості, сили тертя, сили пружності, тиску в рідинах і газах, встановлення рівня рідин у сполучених посудинах, принцип дії водопроводу, шлюзів, гідравлічного преса, насосів;- розв’язувати задачі, застосовуючи формули сил тяжіння, тертя, тиску, пружності, закони Гука, Паскаля, Архімеда.

10 ІІІ. РОБОТА І ЕНЕРГІЯМеханічна робота.

Потужність. Одиниці механічної роботи та потужності.

Механічна енергія. Потенціальна та кінетична енергія.

Закон збереження механічної енергії.

Енергія вітру та річок. Екологічні проблеми використання механічної енергії.

Машини і механізми. Прості механізми: важелі, рухомий і нерухомий блоки, коловорот, похила площина, клин, гвинт.

«Золоте правило» механіки.


різними видами. Простих механізмів і використання їх у дії.

№ 9. З’ясування умови рівноваги важеля.

Учні повинні знати:- поняття: механічна робота, потужність, механічна енергія, потенціальна енергія, кінетична енергія, простий механізм; - закон збереження механічної енергії, «золоте правило» механіки; - види механічної енергії, одиниці роботи, потужності, енергії, прості механізми;- формули: механічної роботи, потужності, кінетичної енергії, потенціальної енергії тіла, піднятого над поверхнею Землі;

Учні повинні вміти: - описати перетворення кінетичної енергії тіла в потенціальну і навпаки;- характеризувати машини і механізми за їх потужністю;


Учень:користується простими механізмами під час навчання і для власних потреб.


використовує знання про механічну роботу, потужність, кінетичну і потенціальну енергію, прості механізми, «золоте правило» механіки під час розв’язування вправ і задач;користується одиницями роботи, потужності і енергії.


знає та відтворює одиниці потужності (ват), механічної енергії

78

Демонстрації:1. Визначення

механічної роботи при переміщенні тіла.

2. Вимірювання потужності механізму.

3. Будова та дія важеля, блоків.

4. Потенціальна енергія деформованої пружини.

5. Виконання роботи за рахунок кінетичної енергії тіла.

6. Рівність роботи при використанні простих механізмів.

7. Зміна одного виду механічної енергії на інший.

- пояснити «золоте правило» механіки;- спостерігати перетворення енергії в механічних процесах;- вимірювати потужність механізмів;- користуватися простими механізмами: важелем, блоками, похилою площиною, клином;- розв’язувати задачі, застосовуючи формули роботи, потужності, кінетичної і потенціальної енергії.

(джоуль); користується засвоєним термінологічним словником у повсякденному житті та під час розв’язування фізичних задач; описує фізичні поняття.

20 IV. КІЛЬКІСТЬ ТЕПЛОТИ. ТЕПЛОВІ МАШИНИТепловий рух.

Температура тіла та її вимірювання.

Внутрішня енергія. Способи зміни внутрішньої енергії тіла. Види теплообміну: теплопровідність, конвекція, випромінювання.

Кількість теплоти. Питома теплоємність речовини. Обчислення кількості теплоти під час нагрівання або охолодження, плавлення або тверднення тіла, випаровування рідини або конденсації пари.

Енергія палива. Питома теплота згоряння палива.

Теплові двигуни. Двигун внутрішнього згоряння. Пазова турбіна. Газова турбіна. Реактивний двигун. Холодильні машини. Екологічні проблеми

Учні повинні знати:- поняття: внутрішня

енергія, теплообмін,, робота як. Спосіб зміни внутрішньої енергії, теплопровідність, конвекція, випромінювання, кількість теплоти, питома теплоємність речовини, питома теплота плавлення речовини, питома теплота пароутворення речовини, питома теплота згоряння палива, тепловий двигун;

- способи вимірювання температури, види теплообміну (теплопровідність, конвекція, випромінювання), одиниці температури, кількості теплоти;

- формули: для розрахунку кількості теплоти при зміні температури тіла, згорянні палива, зміні агрегатних станів речовини;

- застосування вивчених теплових процесів


Учень:розрізняє види теплообміну; користується термометром, калориметром; визначає кількість теплоти у різних процесах; ознайомлюється з видами палива.


користується набутими попередньо знаннями для виконання завдань; орієнтується в межах теми; знає про способи вимірювання температури, види теплообміну (теплопровідність, конвекцію, випромінювання), одиниці температури, кількості теплоти; самостійно виконує

79

використання теплових машин.

Закон збереження та зміни енергії в механічних і теплових процесах.


термометрами і вимірювання температури тіл.

№ 11. Порівняння кількості теплоти при змішуванні води різних температур.

Демонстрації:1. Модель теплового

руху.2. Нагрівання тіл при

виконанні роботи та під час теплообміну.

3. Теплопровідність твердих тіл, рідин і газів.

4. Конвекція в рідинах і газах.

5. Нагрівання тіл випромінюванням.

6. Калориметр і правила користування ним.

7. Спостереження за процесами плавлення і тверднення кристалічного тіла.

8. Випаровування різних рідин.

9. Утворення туману внаслідок охолодження повітря

10. Сталість температури кипіння рідини.

11. Види палива.12. Будова та дія

двигуна внутрішнього згоряння.

13. Будова та дія парової турбіни.

на практиці: в теплових двигунах, технічних пристроях в приладах; застосування методів профілактики та боротьби із забрудненням повітря;

Учні повинні вміти: - користуватися термометрами, калориметром;- класифікувати види теплообміну;- описати плавлення і кристалізацію твердих тіл, випаровування і конденсацію рідин, кипіння, перетворення енергії в теплових процесах, дію теплових машин, вплив теплотехніки на оточуюче середовище;- спостерігати теплові процеси в природі і техніці; - розв’язувати якісні задачі з використанням знань про способи зміни внутрішньої енергії та різні способи теплообміну;- розв’язувати розрахункові задачі з використанням формул для розрахунку кількості теплоти: при нагріванні або охолодженні тіла, плавленні або твердненні тіла, під час кипіння рідини або конденсації пари, під час повного згоряння палива;- знаходити за таблицями значення питомої теплоємності речовини, питомої теплоти плавлення та пароутворення, питомої теплоти згоряння палива;

- дотримуватися правил безпеки під час роботи з нагрівниками.

обчислення та розв’язує задачі знайомої структури, використовуючи формули для розрахунку кількості теплоти при зміні температури тіла, згорянні палива, зміні агрегатних станів речовини;володіє елементами плануючого, операційного та кінцевого самоконтролю; складає задачі за малюнками, таблицями.


розкриває зміст фізичних термінів; пояснює виконання завдання; аналізує та систематизує дані в умові задачі; виявляє елементи плануючого самоконтролю; пояснює обраний спосіб дії для розв’язування задачі; дає повну відповідь на запитання вчителя; використовує засвоєний словник фізичних термінів у власному мовленні та повсякденному житті; розповідає про застосування вивчених теплових процесів на практиці: в теплових двигунах, технічних пристроях в приладах; застосування методів профілактики та боротьби із забрудненням повітря.


розвиває всі види сприймання, мислення, пам’яті, уваги тощо;

80

використовує засвоєні фізичні терміни і поняття у власному мовленні; відповідає на запитання вчителя; вміє робити висновки; спілкується з товаришами та допомагає їм у виконанні завдань; позитивно оцінює використання малюнків, схем під час виконання завдань; виявляє інтерес до вивчення фізики.


Учень повинен:розуміти сутність прочитаного, побаченого або сказаного; читати текст підручника й записувати основні положення; розв’язувати якісні, розрахункові та експериментальні задачі; робити перевірку розв’язків під час розв’язування вправ і задач;

вимірювати швидкість руху, період і частоту коливань, період обертання, масу тіл – терезами, динамометром; силу, яка діє на тіло – динамометром; тиск – манометром; густину рідини – денсиметром (ареометром); користуватися приладами для вимірювання значень фізичних величин; супроводжувати свої дії поясненнями; називати правильно фізичні терміни;використовувати набуті

81

знання у своїй життєдіяльності; розвивати пізнавальний інтерес до фізики; встановлювати часові, причинно-наслідкові зв’язки; розвивати гнучкість мислення (розвивати вміння бачити між зв’язки між явищами і пояснювати їх, групувати явища і процеси за функціональними зв’язками тощо); збагачувати та систематизувати знання про навколишній світ; виявляти вольові зусилля для подолання труднощів;

активізувати пізнавальну активність, спостережливість, комунікабельність; доводити до логічного завершення розпочату справу.

2 УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ЗАНЯТТЯ

Енергія в житті людини. Теплоенергетика. Способи збереження енергетичних ресурсів. Енергозберігаючі технології. Використання енергії людиною та охорона природи.

2 ЕКСКУРСІЇСпостереження

механічного руху і взаємодії між тілами в природі та на виробництві.

Теплоенергетичні установки та енергогенеруючі станції.

4 РЕЗЕРВ

9 КЛАС70 годин (2 години на тиждень, 4 години – резервний час)

82




Спрямованість корекційно-

розвивальної роботи та очікувані результати

35

І. ЕЛЕКТРИЧНЕ ПОЛЕ. ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ

Електризація тіл. Електричний заряд. Два роди зарядів.

Будова атома. Електрон. Йон. Закон збереження електричного заряду.

Електричне поле. Взаємодія заряджених тіл.

Електричний струм. Джерела електричного струму: гальванічні елементи, акумулятори, електричні машини, сонячні батареї, термоелементи.

Електричне коло і його складові частини

Електричний струм у металах. Дії електричного струму: теплова, хімічна, магнітна, світлова. Напрям електричного струму.

Сила струму. Амперметр.

Електрична напруга. Вольтметр.

Електричний опір провідників.Одиниці опору.

Закон Ома. Розрахунок опору

провідників. Питомий опір провідника. Реостати.

Види з'єднань провідників.

Робота і потужність електричного струму.

Споживачі електричного струму: електричні лампи, електронагрівальні прилади.

Закон Джоуля-Ленца. Коротке замикання.

Плавкі запобіжники. Електричний струм в

розчинах електролітів.Електричний струм у

Учні повинні знати:- поняття: електричний заряд, електричне поле, електричний струм у металах, розчинах електролітів, напівпровідниках, газах, напрям електричного струму, електричне коло, сила струму, електрична напруга, електричний опір, робота і потужність електричного струму, коротке замикання;- два роди електричних зарядів, одиницю електричного заряду, способи виявлення електричного поля; - факт існування електричного поля і його властивості; - приклади електризації тіл у природі, електростатичної взаємодії, впливу електричного поля на живі організми;- теплову, магнітну, хімічну, світлову дії електричного струму, елементи електричного кола, джерела електричного струму, одиниці сили струму, напруги, електричного опору; параметри струму, безпечні для людського організму;- приклади використання електричного струму в побуті, на виробництві, застосування електролізу в промисловості, термістора в техніці;- поділ речовин на провідники,


Учень:виконує досліди з електризації; користується амперметром, вольтметром, омметром; складає електричні кола; виявляє дії електричного струму; вміє користуватися електроприладами.


уважно слухає і розуміє навчальний матеріал; утримує в пам’яті та діє за інструкцією під час розв’язування вправ і задач та під час виконання лабораторних робіт; дотримується правил техніки безпеки під час роботи з електрообладнанням і електроприладами; міркує під час розв’язування самостійних завдань, пояснює свої дії.


запам’ятовує і відтворює поняття «заряд», «сила струму», «напруга», «електричний опір», «потужність електричного струму», «робота електричного струму»; формулює залежності між фізичними

83

напівпровідниках.Електричний струм у

газах.Дія електричного струму

на живий організм. Заходи безпеки при роботі з електричними приладами. Перша допомога при враженні струмом.

Лабораторні роботи:№ 1. Вивчення взаємодії

заряджених тіл. № 2. Складання

електричного кола та вимірювання сили струму на різних ділянках кола.

№ 3. Вимірювання напруги на різних ділянках електричного кола.

№ 4. Регулювання сили струму реостатом.

№ 5. Вимірювання опору провідників за допомогою вольтметра і амперметра.

№ 6. Ознайомлення з лічильником електроенергії.

№ 7. Вивчення будови електричної лампи.

№ 8. Вимірювання потужності споживача електричного струму.

Демонстрації:

1. Електризація різних тіл.

2. Взаємодія наелектризованих тіл.

3. Два роди електричних зарядів.

4. Подільність електричного заряду.

5. Будова і дія електроскопа.

6. Джерела електричного струму.

7. Складання електричних кіл.

8. Дії електричного струму.

9. Провідники і

напівпровідники і діелектрики;- визначення електричного струму, сили струму, напруги, опору провідника, роботи і потужності електричного струму;- види з’єднання провідників;- закони: Кулона, Ома для ділянки кола, Джоуля-Ленца; - формули: для розрахунку сили струму, напруги, електричного опору, роботи і потужності електричного струму, кількості теплоти, що виділяється в провіднику зі струмом;

- практичне застосування понять і законів в електронагрівальних приладах.

Учні повинні вміти: - класифікувати

електричні заряди на позитивні і негативні;

- характеризувати електрон як носій елементарного електричного заряду, йон як структурний елемент речовини;

- пояснювати механізм електризації тіл, дію електроскопа;

- спостерігати електростатичну взаємодію;

- дотримуватися правил безпеки під час роботи з накопичувачами електричних зарядів;

- характеризувати умови існування електричного струму, способи зміни сили струму і напруги в електричних колах;

- пояснити природу

величинами; відтворює визначення фізичних величин; утримує в пам’яті одиниці заряду, сили струму, напруги, опору, потужності, роботи сили струму; користується засвоєними фізичними поняттями у навчальній і власній діяльності; відтворює новий матеріал та відповідає на запитання вчителя.

84

діелектрики.10. Вимірювання сили

струму амперметром.11. Вимірювання

напруги вольтметром.12. Вимірювання опорів

провідників.13. Нагрівання

провідників струмом. 14. Дія плавких

запобіжників при короткому замиканні.

струму в металах, напівпровідниках, розчинах і розплавах електролітів і газах;

- спостерігати явища, викликані електричним струмом в різних середовищах;

- складати прості електричні кола і креслити їх схеми;

- користуватися джерелами струму, амперметром, вольтметром, реостатом, лічильником електроенергії, плавкими запобіжниками- вимірювати силу струму в електричному колі, напругу на кінцях провідника, електричний опір провідників, потужність споживачів струму, роботу електричного струму; - розв'язувати задачі, застосовуючи формули сили струму, напруги, опору провідника, закону Ома для ділянки кола, закону Джоуля-Ленца;

- знаходити значення фізичних величин у таблицях.

12 ІІ. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ЯВИЩАПостійні магніти та їх

властивості. Полюси магнітів. Магнітне поле Землі. Компас і його застосування. Виготовлення постійних магнітів. Взаємодія магнітів.

Магнітне поле струму. Досліди Ерстеда.

Електромагніти та їх застосування.

Дія магнітного поля на провідник зі струмом. Елек-тровимірювальні прилади. Гучномовець.

Електродвигуни та їх застосування.

Електромагнітна

Учні повинні знати:- поняття: магніт, полюс магніту, , магнітне поле Землі, магнітне поле струму, електромагніт, електровимірювальний прилад, гучномовець, електродвигун, електромагнітна індукція, постійна і змінна напруга;- приклади магнітної взаємодії, застосування електромагнітних явищ, впливу магнітного поля на живі організми; - правило свердлика, лівої руки; - про вироблення,


Учень:визначає полюси магніту; вміє виготовити магніт; виконує досліди Ерстеда, Фарадея; користується електровимірювальними приладами.


виявляє пізнавальний інтерес до опанування нових знань; розпізнає та виділяє характерні властивості фізичних об’єктів; виявляє

85

індукція. Досліди Фарадея. Постійна та змінна

напруга. Вироблення, передача та використання електроенергії.

Лабораторні роботи:№ 9. Вивчення

взаємодії між полюсами постійних магнітів.

№ 10. Орієнтування за допомогою компаса.

№ 11. Виготовлення електромагніту і випробування його дії.

№ 12. Вивчення роботи електродвигуна.

Демонстрації:1. Взаємодія постійних

магнітів.2. Магнітне поле Землі.1. Виявлення магнітного

поля провідника зі струмом.2. Розташування

магнітних стрілок навколо провідника зі струмом.

3. Підсилення магнітного поля котушки зі струмом введенням у неї залізного осердя.

3. Електромагніти та їх дія.

4. Будова та дія електровимірювальних приладів.

5. Будова та дія гучномовця.

6. Модель рамки зі струмом у магнітному полі.

7. Будова та дія електродвигуна, генератора.

8. Електромагнітна індукція.

передачу, та використання електроенергії.

Учні повинні вміти: - спостерігати електромагнітні явища, спектри магнітних полів, складати електромагніт і випробувати його дію;- описувати дослід Ерстеда, властивості магнітного поля Землі, дію електромагніту, результат дії магнітного поля на провідник зі струмом, досліди Фарадея;- характеризувати основні властивості постійних магнітів, магнітне поле провідника зі струмом, суть явища електромагнітної індукції;- пояснити природу магнітного поля, способи промислового одержання електричного струму, принцип дії електродвигуна, електровимірювальних приладів;- користуватися електродвигуном постійного струму;- визначати напрям силових ліній магнітного поля струму, застосовуючи правило свердлика, напрям дії магнітного поля на провідник зі струмом, застосовуючи правило лівої руки.

елементи самоконтролю під час розв’язування завдань; використовує набуті знання у власній життєдіяльності; обмірковує дані завдання та пояснює його розв’язання.


утримує в пам’яті нову навчальну інформацію; переказує вивчений матеріал; відповідає на запитання вчителя та висловлює своє ставлення до прослуханого.

14 ІІІ. СТРУКТУРА МАТЕРІЇРечовина. Хімічні

елементи та сполуки. Періодична система хімічних елементів.

Атоми. Моделі атомів. Досліди Резерфорда.

Учні повинні знати:- поняття: ядерна модель атома, атомне ядро, електрон, протон, нейтрон, кристалічні й аморфні тіла, радіоактивність, ядерна


Учень:користується дозиметром під час дозиметричних

86

Планетарна модель атома. Ядро атома.

Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання.

Йонізуюча дія радіоактивного випромінювання. Дозиметри.

Ядерні реакції. Ядерна енергетика в Україні. Екологічні проблеми. Дія радіоактивного випромінювання на живі організми.

Тверді тіла. Кристалічні й аморфні тіла та їх власти-вості.

Рідини та гази. Поверхневий натяг. Змочування. Капілярні явища. Вологість повітря.

Лабораторні роботи: № 13. Вивчення будови

дозиметра і проведення дозиметричних вимірювань.

№ 14. Вимірювання вологості повітря.

Демонстрації:1. Моделі атомів,

молекул.2. Модель досліду

Резерфорда.3. Принцип дії лічильника

йонізуючих частинок.4. Дозиметри.5. Моделі кристалічних

ґраток.6. Демонстрація

механічних властивостей твердих тіл.

7. Спостереження капілярних явищ, поверхневого натягу.

реакція, поверхневий натяг, змочування, вологість повітря;- складові атомного ядра, види радіоактивного випромінювання, основні характеристики α-, β- і γ-випромінювання, рівні радіоактивного фону, допустимі для життєдіяльності людського організму;- розвиток ядерної енергетики в Україні та екологічні проблеми, пов’язані з нею; - будову кристалічних і аморфних тіл та їх властивості;- особливості властивостей рідин

Учні повинні вміти: - користуватися таблицею періодичної системи хімічних елементів; - описувати дослід Резерфорда, ядерні модель атома;- класифікувати види радіоактивного випромінювання;- характеризувати природний радіоактивний фон, його вплив на живі організми; оцінювати активність радіонукліда за табличними даними;- пояснювати йонізуючу дію радіоактивного випромінювання;- формулювати визначення радіоактивності- користуватися приладами: дозиметром психрометром, гігрометром і проводити ними вимірювання;- розв’язувати якісні і розрахункові задачі.

вимірювань, психрометром і гігрометром – під час вимірювання вологості повітря.


виявляє пізнавальний інтерес до вивчення нової теми; утримує в пам’яті новий матеріал; самостійно розв’язує вправи і задачі; діє за інструкцією вчителя під час виконання нових завдань; виявляє самостійність та зацікавленість у виконанні пізнавальних завдань.


знає і формулює називає одиниці величин, що характеризують йонізуючу дію радіоактивного випромінювання; використовує набуті знання у власному мовленні.


поглиблює, аналізує, систематизує знання про фізичні процеси, явища, закони, теорії; розвиває гнучкість мислення; встановлює часові, причинно-наслідкові зв’язки; доводить до кінця розпочату діяльність у знайомих ситуаціях; зміцнює та доповнює знання про навколишній світ; набуває позитивних емоцій та почуття

87

задоволеності від добре виконаного завдання; розвиває емоційно-вольові якості, завдяки яким може виконати над собою зусилля під час розв’язування навчальних завдань; виявляє здатність до довільної діяльності.


Учень повинен:

знати фізичні величини, закони, що вивчалися протягом року; визначати умови існування електричного струму, умови виникнення магнітного поля; орієнтуватися в підручнику та інших посібниках; розуміти сутність навчального матеріалу, поданого у підручнику або вчителем; читати й записувати основні положення тієї чи іншої теми; виконувати письмово вправи і задачі; розв’язувати якісні, розрахункові та експериментальні задачі; робити перевірку розв’язків під час розв’язування вправ і задач;вимірювати значення фізичних величин за допомогою вимірювальних приладів; користуватися фізичними приладами; супроводжувати свої дії поясненнями, використовуючи фізичні

88

терміни; називати правильно прилади; використовувати набуті знання на практиці; встановлювати часові, причинно-наслідкові зв’язки; розвивати гнучкість мислення (розвивати вміння бачити між зв’язки між явищами і пояснювати їх, групувати явища і процеси за функціональними зв’язками тощо); розвивати пізнавальний інтерес до фізики; виявляти вольові зусилля для подолання труднощів;

активізувати пізнавальну активність, спостережливість, комунікабельність.

3УЗАГАЛЬНЮЮЧІ

ЗАНЯТТЯФізика й техніка.

Розвиток поглядів про будову речовини. Ядерна енергетика.

Фізична картина світу.

2ЕКСКУРСІЇ

Електричний струм в природі й техніці.

Електромагнітні явища у виробництві.

4РЕЗЕРВ

89

Education

Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу 5-9 кл. (для дітей із затримкою психічного