Досвід Німеччини в питанні реформування освіти:

дуальна освіта

Ніна СвітайлоСумський державний університет

Актуальність питання: сьогодні в Україні існує нагальна потреба в

дослідженні нових шляхів і засобів формування та розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців;

вивчення передового зарубіжного досвіду надасть можливість посилити практичну підготовку студентів у ВНЗ України;

поєднання навчання і практики, роботи за фахом сприятиме відпрацюванню необхідних компетенцій майбутнього фахівців, у т.ч. соціальних:

дуальна система забезпечує рівновагу між попитом та пропозицією фахівців на ринку праці.

Політика Німеччини у сфері професійної освіти

спрямована на одержання кожним громадянином професії (спеціальності) і підтримки високого професійного рівня протягом усього трудового життя;

характеризується зближенням двох структур – системи освіти і системи зайнятості, забезпечуючи баланс інтересів між потребами роботодавців в нових робітниках (фахівцях) і їх пропозицією;

стимулює розроблення та вдосконалення педагогічних практик, спрямованих на гарантовану якість професійної освіти і здійснення контролю за нею;

забезпечує формування нового покоління навчальних планів, у яких визначаються не лише перелік предметів і тривалість навчання, а й надаються «професіограми» (опис професії за певною схемою),

передбачає участь професійних спільнот та бізнесу у формуванні навчальних програм, професійних стандартів, організації навчального процесу за різними спеціальностями та результатів навчання.

Дуальна освіта: передбачає побудовану на єдиних

методологічних засадах узгоджену взаємодію освітньої та виробничої сфер з підготовки спеціалістів певного профілю в рамках організаційно відмінних форм навчання;

дає змогу долати неузгодженості між виробничою та освітньою сферами у процесі підготовки кадрів.

у дуальній моделі створюються умови для залучення підприємств до процесу підготовки кадрів, зокрема йдеться про значні витрати, пов’язані з підготовкою фахівців;

підприємства стають зацікавленими не лише в результаті навчання, але й у його змісті та організації.

Дуальна освіта:

це практика, коли у підготовці фахівців беруть участь одразу два заклади – навчальний (університет, коледж) і навчальне підприємство;

навчальний процес організований так, що у ВНЗ студент спочатку отримує базові теоретичні знання. Потім він іде практикуватися на підприємство, яке заздалегідь уклало з університетом угоду про співпрацю;

на підприємстві студент виконує роботу, пов’язану з обраною спеціальністю. При цьому його праця оплачується підприємством.

в українській (радянській) системі були аналогічні елементи: заводи-ВТУЗи, навчання в яких передбачало паралельну роботу на підприємстві. Сьогодні – це досвід професійно-технічних закладів, коледжів та практико-орієнтоване навчання у деяких університетах.

Реалізація дуальної освіти забезпечується системною співпрацею багатьох структур:

Міністерство освіти та культури та аналогічні структури окремих

земель; Університети,

професійні та бізнесові школи;

Торгово-промислові та Ремісничі палати;

Реалізація дуальної освіти забезпечується системною співпрацею багатьох структур:

Центри зайнятості; Міністерство соціальної

політики; Виробничі підприємства,

фірми, банки тощо: Професійні асоціації за

напрямками діяльності.

Досвід Німеччини:

Щорічно підприємства укладають близько півмільйона угод про надання професійної освіти та інвестують у цю галузь біля 28 мільярдів євро;

Підприємства та фірми беруть участь у різних проектах, пов’язаних із середньою освітою, співпрацюючи зі школами з метою ранньої професійної орієнтації.

В систему дуальної освіти включені понад 640 тисяч німецьких підприємств (при цьому 80% учнівських місць надають малі й середні підприємства).

90% випускників, що навчались у рамках дуальної освіти працевлаштовуються за здобутою професією.

Досвід Німеччини:

Підприємства повинні мати не тільки все необхідне оснащення для навчання за визначеними професіями, а й надавати соціальні знання, навчати етичним нормам, прийнятим в певній галузі;

Роботодавці мають змогу відібрати до себе на роботу найкращих (іноді такий відбір передує подачі документів в університет).

Німеччина, порівняно з іншими європейськими країнами, має найнижчий рівень безробіття серед молоді (біля 8%),

Підприємства залучають студентів до продуктивної праці, що певною мірою компенсує витрати на навчання, а також надають випускникам характеристики, в яких поряд з професійними кваліфікаціями молодих спеціалістів зазначають їхні соціальні та комунікативні компетентності та успіхи.

Досвід Німеччини:

Розроблення тих чи інших аспектів політики і стратегії професійної освіти на основі узгодження позицій і співпраці представників роботодавців і профспілок, державних і недержавних структур;

Цьому сприяє постійна спільна робота координатором якої виступає Федеральний інститут професійної освіти.

Регулювання:

Закон про професійну освіту; Список визнаних професій (біля 350), «Положення про організацію професійної

підготовки», що є правовою основою для навчання на підприємствах ( видається федеральним урядом для кожної професії і є основою для складання навчальним підприємством свого докладного виробничого плану навчання).

Договір про освіту (професійну) між підприємством (яке навчає або направляє на навчання, а потім надає робочі місця) і студентом.

Регулювання:

Підприємства, що організовують професійне навчання молоді на власній виробничій базі, одержують у встановленому порядку відповідні ліцензії.

Торгово-промислові та Ремісничі палати видають ліцензії та контролюють виробниче навчання учнів на підприємствах.

Відповідальність за якість підготовки фахівців несуть спільно ВНЗ та підприємства.

Міністерство освіти і культури Німеччини є посередником між соціальними партнерами та іншими зацікавленими сторонами. Його головна функція – здійснювати нагляд за функціонуванням дуальної системи.

Асоціації працедавців та промислові палати мають великий вплив на організацію та зміст освіти тих фахівців, базу для підготовки яких вони надають.

Атестація знань, умінь та навичок випускників, що навчалися за дуальною схемою, здійснюється незалежною комісією Торгово-промислових та Ремісничих палат. http://ukraine.ahk.de/fileadmin/ahk_ukraine/Dokumente/Veranstaltungen2013/Berufsbildung_25.11.2013/25.11.2013_Joerg_Engelmann_RT-Berufsbildung-Ua.pdf - презентація про роль ТПП

Що отримує студент:

навички фахівця у одній або декількох суміжних галузях;

роботу та навчання у малих групах і наставництво протягом всього періоду навчання;

закріплює свої теоретичні знання на практиці; практичні навички, яких не може дати жоден

університет; соціальний досвід та комунікації; відкриту дорогу до майбутньої професійної

кар’єри; фінансову впевненість під час навчання гарантії

працевлаштування.

Що отримує підприємство, фірма чи організація

Випускник знайомий з діяльністю ключових підрозділів фірми (структурою, особливостями технологічних процесів, маркетингом, кадровими питаннями, організацією стратегічно важливих закупівель тощо. Він зразу може приступити до роботи і працювати ефективно.

Вже в ході практики студенти включаються в роботу, привносять нові ідеї та підходи;

Підприємство отримує гарантію, що випускники університету розпочнуть свою трудову діяльність саме у них маючи змогу відібрати кращих;

підприємства і фірми, що підтримують систему дуального навчання, інвестують у власне майбутнє, підвищуючи також і свій імідж як роботодавців.

Що отримує університет:

тіснішу інтеграцію освіти, науки і бізнесу; додаткове фінансування, підтримку

персоналу та матеріальної бази; перспективу отримання нових технологій

та підвищення кваліфікації викладачів; якісний і мотивований контингент студентів

та їх успішне працевлаштування; підвищення іміджу університету серед

абітурієнтів та роботодавців.

Організаційно-методичні особливості реалізації дуальної освіти:

Гнучкий розклад; Активні форми організації роботи та нові

педагогічні технології; Бажаючі отримати академічний ступінь бакалавра

не зовсім вільні у виборі теми дипломної роботи. Вона обговорюється з майбутнім роботодавцем. Адже навчання студента фінансується фірмою.

Теорія і практика тісно пов'язані. Практична складова є обов’язковою;

На семінарських (практичних) заняттях обговорюються конкретні практичні ситуації, що виникають на підприємствах, в яких стажуються студенти.

Передумови впровадження принципів дуальної освіти в українських університетах :

багаторічний позитивний досвід співпраці з провідними підприємствами та установами регіону;

орієнтація університетів на інноваційні технології та підходи в педагогічній діяльності;

гнучка організаційна і управлінська структура, здатна реагувати на мінливі умови і вимоги ринку праці;

складна економічна та демографічна ситуація, що зумовлює загострення конкуренції в освітньому середовищі.

Лілія Гриневич (18 вересня 2014 року) : три надзвичайно важливі складові запровадження системи дуальної освіти

як ми поєднуємо професійні стандарти з освітніми стандартами;

як ми маємо переконати наших роботодавців у кваліфікації наших випускників через незалежну систему кваліфікаційних іспитів;

якими можуть бути економічні стимули для роботодавців для того, щоб вони відважилися вкладати кошти в підготовку фахівців.

(Міжнародна науково-практична конференція «Дуальна освіта як відповідь на виклики, що стоять перед сучасною системою української освіти»

Досвід СумДУ У СумДУ крім деканатів і випускових

кафедр цими питаннями займається і спеціальний навчальний відділ практики та інтеграційних зв'язків із замовниками кадрів;

Запроваджена внутрішня система мотивації,орієнтована на піжвищенн якості підготовки фахівців;

Сьогодні принципи дуального освіти впроваджуються при підготовці інженерних кадрів, IT-фахівців, журналістів, фахівців з реклами та зв'язків з громадськістю.

Досвід СумДУ Університет має укладені договори з підприємствами і

кампаніями про співпрацю та профільну підготовку випускників;

Університет співпрацює з провідними ІТ-компаніями світу і всесвітньо відомими виробниками програмного забезпечення та електроніки(http://elit.sumdu.edu.ua/uk/praktichna-diyalnist/spivpratsya-z-it-kompaniyami.html)

Форми роботи : участь представників роботодавців у формуванні

та забезпеченні навчального процесу, у тому числі навчальних планів і планів практики;

створення спільних навчально-виробничих комплексів;

спільна реалізація наукових проектів та впровадження технологічних інновацій.

Форми роботи:

впровадження так званого «науково-технічного десанту», коли фахівці і студенти університету виїжджають на підприємства, щоб на місці детально вивчити ситуацію і допомогти в її вирішенні;

об'єднання зусиль (ресурси, технології, наукові розробки і т.д.), підприємств та університету для підвищення конкурентоспроможності підприємств.

Університет працює над розвитком підприємницьких якостей студентів

Принципи дуальної освіти реалізуються через:(на прикладі спеціальності ”Соціальна робота”)

практико-орієнтований зміст навчального плану спеціальності;

забезпечення наскрізної практичної складової (робота в організаціях і установах соціальної сфери);

залучення фахівців-практиків для проведення занять;

Принципи дуальної освіти реалізуються через:

забезпечення гнучкого розкладу; лекції, практичні заняття в малих підгрупах,

тренінги, кейс- і проектні методи; самостійне навчання з консультаційною

підтримкою викладача; впровадження проектних технологій.

Особливості організації роботи:

між університетом і приймаючою організацією укладається договір;

налагоджений постійний діалог з роботодавцями; забезпечується ознайомлення студентів з

принципами діяльності організацій, підходами, технологіями, особливостями менеджменту тощо.

Особливості організації роботи:

У розклад вносяться дні та години практичної роботи; За кожною групою з 3-х осіб закріплюється керівник; Протягом семестру кожна група знайомиться з діяльністю

п'яти державних або муніципальних організацій та п'яти громадських організацій соціального спрямування;

призначається відповідальний за практику від приймаючої організації (за погодженням).

З перших днів занять студенти включаються у соціальні проекти:

Передбачені нові форми методичного забезпечення

Наприклад: Тренажер для організації ознайомчої практики студентів першого курсу за напрямом «Соціальна робота»

«СОЦІАЛЬНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТА СУМИ: ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА»

Загальний обсяг годин – 150. Формат – квест з інтеративною підтримкою, тренажер має

передбачати можливість роботи на мобільних пристроях студентів.

Складові тренажера: - складова для планування та обрахунку часу роботи

студентів; - інтерактивна карта. Ця складова забезпечує доступ

студентів до маршруту квесту в т.ч. і через мобільні пристрої. Також ця складова передбачає нанесення на карту самими студентами нових об’єктів (в т.ч. фото, селфі) соціальної сфери (в т.ч. історичних), редагування(с використанням вікі-інструментарію) існуючих об’єктів і текстів про них, також оцінку виконаної роботи (індивідуальної роботи і роботи підгрупи) куратором практики:

Тренажер для організації ознайомчої практики

основу карти складають місця, в яких студенти мають пройти ознайомчу практику (органи влади – 3 установи, державні установи соціальної сфери (наприклад, соціальний гуртожиток) – 3 установи, громадські організації – 3 установи);

по маршруту руху передбачено також відвідування історичних місць (що відносяться до теми «Соціальне обличчя Сум»);

майбутнє – студенти самі мають відмітити місця, в яких будуть реалізовувати власні проекти;

складова кейс-завдань для студентів по ходу просування ними в просторі та часі квесту. Завдання можуть передбачати розв’язання студентами кейсів завдань чи розроблення власних кейсів (безпосередньо пов’язаних з місцями практики).

Кейси мають бути пов’язані з певними дисциплінами навчального плану та описувати реальні ситуації, з якими зіткнулися студенти поточного року чи попередніх років під час практики.

проектна складова – форма для підготовки студентського проекту, контролю його виконання, звіту про результати (вікі-інструмент для спільної роботи та можливість оцінки куратором практики).

складова моніторингу успішності студентів (прийнята 100 бальна шкала).

Невирішені проблеми: Відсутність механізму оплати праці студентів-

практикантів у державних і муніципальних установах; більш гнучка система оплати праці керівників від

підприємств (крім сумісництва в університеті і підвищення кваліфікації);

надання студентам реальної та посильної роботи, а не тільки статусу спостерігача;

розширення спектру організацій і підприємств, готових взятися за навчання студентів та надання бази практики;

Недостатнє усвідомлення майбутніми роботодавцями важливості і перспективності дуальної освіти.

Що можна поширити на всі спеціальності:

спрямованість на розвиток практичної соціальної активності;

передбачає не пасивне заучування студентами теорії, а засвоєння її через розгляд, аналіз конкретних ситуацій конкретних людей;

вирішення актуальних проблем шляхом підготовки реалістичних проектів та їх реалізації;

постійне самонавчання і саморозвиток.

Дякую за увагу!