Використання інтерактивних технологій на уроках світової літератури

Необхідною умовою успіху в роботі є стимулювання учнів до активних дій із засвоєння знань, використання їхнього суб’єктивного досвіду, заохочення до висловлювання оригінальних ідей та гіпотез, розвиток логіки і критичного мислення, комунікативних умінь та навичок. Реалізувати ці завдання допомагають уроки з використанням інтерактивних методик. Вони створюють можливості для переходу від репродуктивних форм діяльності учнів до аналітичних, для висловлення власного погляду на ту чи іншу задану тему.

Інтерактивний урок зарубіжної літератури (аналітичні та методичні матеріали)

Слово “інтерактив” походить від англійського слова “interact”, де “inter” – взаємний, “akt” – діяти. Отже, інтерактивний – здатний до взаємодії. Інтерактивне навчання – це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, де відбувається рефлексія з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Під час інтерактивного навчання відбувається формування навичок і вмінь критично та аналітично мислити, приймати компетентні рішення, вироблення цінностей демократичного спілкування. За результатами наукових досліджень доведено, що інтерактивне навчання дозволяє значно збільшити відсоток засвоєння учнями навчального матеріалу.

“Піраміда навчання”

Лекція – 5% засвоєння

Читання – 10% засвоєння

Відео/аудео матеріали – 20% засвоєння

Демонстрація – 30% засвоєння

Дискусійні групи – 50% засвоєння

Практика через дію – 75% засвоєнняНавчання інших, застосування отриманих знань відразу ж – 90%

1

Перевага інтерактивних технологій навчання полягає у тому, що вони включають у себе чітко спланований очікуваний результат навчання. На відміну від інших методик, інтерактивні навчальні технології не вибираються для виконання певних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат.

ПЕРЕВАГИ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

Інтерактивне навчання – це, передусім, діалогове навчання, під час якого відбувається взаємодія учнів з вчителем.

Сенс інтерактивного навчання полягає у тім, що навчальний процес організований так, щоб практично всі учні були залучені до процесу пізнання, мали можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають.

На даний момент методисти і вчителі-практики розробили багато форм групової роботи. Найвідоміші з них – “велике коло”, “дзига”, “акваріум”, “мозковий штурм”, “дебати”, ”шкала думок”. Ці форми ефективні лише у тому випадку, коли на уроці обговорюється будь-яка тема в цілому, про яку школярі мають вже попереднє уявлення, отримане раніше на попередніх заняттях або з життєвого досвіду. Окрім того, теми для обговорення не повинні бути закритими чи дуже вузькими.

Під час роботи з учнями 5-7 класів доречніше буде починати з найпростіших форм групової роботи (“дзига”, “велике коло”, “акваріум”, “мозковий штурм”, “мікрофон”). Вони дають змогу дитині не лише висловити свою думку, погляд, чи оцінку, але й, вислухавши аргумент партнера з гри, іноді навіть відмовитися від своїх поглядів або суттєво змінити їх.

Інтерактивне навчання дає змогу вирішувати одночасно кілька завдань. Важливим є те, що воно розвиває комунікативні вміння і навички, допомагає встановити емоційні контакти між учнями, забезпечує виховну функцію, оскільки привчає працювати в команді, прислухатися до думки однокласників. Як показує практика, використання інтерактивності під час уроку знімає нервове навантаження школярів, дає можливість змінювати форми їх діяльності, зосереджувати увагу на головних питаннях уроку.

2

ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО УРОКУ

Педагогам, котрі відважились працювати з інтерактивними методами, пропонуємо запам’ятати кілька правил організації навчання на уроках.

Правило перше. Треба залучити до роботи в тій чи іншій мірі всіх учасників (учнів). Для цього корисно використовувати методи, що дозволяють включити всіх учасників семінару в обговорення.

Правило друге. Треба потурбуватися про психологічну підготовку учасників. А саме, не всі, хто прийшов на урок, готові психологічно до безпосередньої участі задіяння в тій чи іншій формі роботи. Дається взнаки закомплексованість, скованість, традиційність поведінки. З огляду на це корисними є розминки, постійне заохочення учнів до активної участі в роботі, надання можливості для самореалізації учня.

Правило третє. Тих, хто навчається методиці інтерактиву, не повинно бути багато. Кількість учасників і якість навчання можуть бути пропорційно залежними. В роботі не повинні брати участь більше як 30 осіб. Тільки за такої умови можлива продуктивна робота в малих групах. Важливо, щоб кожного почули, щоб кожна група мала можливість виступити з проблеми.

Правило четверте. Уважно підготуйте приміщення для роботи. Це суттєвий аспект. Клас повинен бути підготовлений так, щоб учасники могли легко пересідати для роботи у великих і малих групах. Іншими словами, треба створити фізичний комфорт для учасників.

Погано, якщо комусь з учасників доведеться сидіти на занятті з “вивернутою” шиєю. Тому столи краще поставити “ялинкою”, щоб кожен учень сидів, напівобернувшись до ведучого, і міг спілкуватися у малій групі. Бажано заздалегідь підготувати матеріали, необхідні для творчої роботи.

Правило п’яте. З увагою поставтеся до питань процедури з регламенту. Намагайтеся не порушувати їх. Наприклад, корисним буде домовитись про те, щоб всі учасники виявили толерантність стосовно будь-якої позиції, поважали право кожного на свободу слова, повагу до його гідності.

Правило шосте. З увагою поставтеся до поділу учасників семінару на групи. Спочатку – на добровільних засадах. Потім доречно використовувати принципи випадкового вибору.

3

С т р у к т у р а

Мотивація. 5% часу заняття.Мета - налаштувати суб’єкта навчання на ефективний процес пізнання, викликати в учня особистісний інтерес, сфокусувати увагу у свідомості, емоційній сфері (стисла розповідь вчителя, бесіда, демонстрація наочності, нескладна інтерактивна технологія –“мозковий штурм”,”мікрофон”).

Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів. 5% часу заняття.

Мета – забезпечити розуміння учнями змісту діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Іноді буває доцільно долучити до визначення очікуваних результатів всіх учнів. Правильно сформульовані, а потім досягнені результати – 90% успіху.

Надання необхідної інформації. 10-15% часу заняття. Мета – дати учніям достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття. Прийняття узгодженого рішення. 50-60% часу заняття . Мета – засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. 1) Об’єднання в групи і (або) розподіл ролей (1-2 хв.)2) Виконання завдання. Учитель – помічник, психолог (5-15 хв.)3) Презентація результатів виконання вправи (3-15 хв.)4) Рефлексія результатів (колективне обговорення або інші прийоми).

Рефлексія – найважливіший компонент інтерактивного навчання.

Повідомлення результатів роботи, оцінювання, підбиття підсумків.20%часу заняття.Діалог, корекція.Основні функції: порівняти реальні результати з очікуваними, проаналізувати, чому відбулось так чи інакше, зробити висновки, закріпити, відкорегувати, скласти план подальших дій.

4

Основні методи інтерактивного навчання

“МОЗКОВИЙ ШТУРМ”

Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок усіх учасників та учасниць і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.

Учитель на уроці називає тему дискусії та запрошує вас взяти участь у її обговорення шляхом “штурму”, який організовується за такими етапами:1. Всі учасники “штурму” пропонують ідеї щодо розв'язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).2. Учень або учениця записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.3. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, їх подання припиняється.4. Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються, розвиваються групою.5. Вибираються ті, що, на вашу думку, допоможуть вирішити поставлену проблему.

Правила поведінки під час “мозкового штурму”:

• намагатися зібрати якомога більше ідей щодо вирішення завдання або проблеми;• примусити працювати свою уяву: не відкидати ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;• ви можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;• не можна обговорювати і критикувати висловлювання інших та намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.

МЕТОД “ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ”

5

Цей метод допомагає проводити дискусію із суперечливої теми. Надає можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо його переконали та назвати більш переконливі аргументи.

Порядок проведення:

• учитель називає тему та пропонує висловити свою думку з досліджуваної теми;• учню потрібно стати біля того плакату, який збігається з його точкою зору;• учень готується до обґрунтування своєї позиції, чому саме її він обрали;• якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив точку зору, то може перейти до іншого плакату і пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони.

РОБОТА В ПАРАХ

Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи

6

дозволить учням набути навичок співпраці, оволодіти уміннями висловлюватись та активно слухати.

Організуйте роботу так (правила для учнів):1. Прочитайте надане завдання та інформацію до його виконання.2. Визначте, хто буде говорити першим.3. Висловіть свої думки, погляди на проблему по черзі.4. Дійдіть спільної думки.5. Визначте, хто буде очолювати результати роботи класу та підготуйтеся до нього.

Для ефективного спілкування в парах вам необхідно враховувати кілька моментів.

Зверніть увагу на:• мову тіла: сідайте обличчям до того з ким говорите,нахиляйтеся вперед, встановіть контакт очима;• допомагайте партнерові говорити, використовуючи звуки та жести заохочення: кивок головою, доброзичливу посмішку, слова «так-так»;• якщо необхідно, ставте уточнюючі запитання (запитання, які допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з того, що вже відомо. Наприклад, “Ти дійсно маєш на увазі, що ...?”, “Чи правильно я зрозуміла, що...?”). Під час висловлювання говоріть чітко, по суті справи, наводячи приклади і пояснюючи свої думки.

Запам'ятайте, чого не треба робити під час активного слухання:• давати поради;• змінювати тему розмови;• давати оцінки особі, яка говорить;• перебивати;• розповідати про власний досвід.

7

МЕТОД “МІКРОФОН”

Метод “Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Правила проведення такі:

• говорити має тільки той чи та, у кого «символічний» мікрофон; відповіді не коментуються і не оцінюються;• коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.

ПРАВИЛА РОБОТИ В МАЛИХ ГРУППАХ

Робота в малих групах дозволяє набути навичок, які необхідні людині для спілкування та співпраці. Після того як учитель об'єднав учнів у малі групи і вони отримали завдання, кожна група за короткий час (3-5 хв.) повинна виконати це завдання та оголосити результати роботи своєї групи.

Пропонуємо правила роботи в малих групах, які допоможуть учням організувати свою роботу:1. Швидко розподіліть ролі в групі:

8

Спікер (керівник групи): • зачитує завдання групи;• організовує порядок виконання;• пропонує учасникам групи висловитись по черзі;• заохочує групу до роботи;• підводить підсумки роботи;• за згодою групи визначає доповідача. Секретар:• веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;• як член групи має бути готовим висловити думку групи при підведенні підсумків або допомогти доповідачеві. Спостерігач (тайм-кіпер): • слідкує за часом;• заохочує групу до роботи. Доповідач:• чітко висловлює думку групи;• доповідає про результати роботи групи.2. Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.3. Дотримуйтесь одного з правил активного слухання, головне не перебивайте один одного.4. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.5. Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.6. Намагайтеся в групі дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у груп може бути особлива думка і вона має право на існування.

МЕТОД “НАВЧАЮЧИ – ВЧУСЯ”

Цей метод надає можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному випадку своїм однокласникам та однокласницям під час уроку. Робота організовуватиметься так:

• після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав учням картки із завданням, їм потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на кожній картці;

• якщо учням щось незрозуміло, вони отримують інформацію у вчителя;

9

• учні готуються до передачі цієї інформації іншим у доступній формі;• їм необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників та

однокласниць. Учень має право говорити тільки з однією особою. Його завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями і самому дізнатися про певну інформацію від них;

• тоді, коли всі поділилися та отримали інформацію, учні висловлюють свої думки з приводу виконаного завдання.

МЕТОД “АКВАРІУМ”

Ефективним методом розвитку вмінь ведення дискусії є “акваріум”.Після того як учитель розподілив учнів на дві-чотири групи і запропонував

їм завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти), утворивши внутрішнє коло.

Учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем

10

проблему. Всі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

• прочитати вголос ситуацію;• обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;• дійти спільного рішення.

На цю роботу групі дається 3-5 хв. Усі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами. Після закінчення часу група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:

• Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?• Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?• Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

Після цього місце в “акваріумі” займає інша група і обговорює наступну ситуацію (проблему).

Всі групи по черзі мають побувати в “акваріумі”, і результати роботи кожної з них мають бути обговорені у класі.

11

Метод проектів

Що може бути кращим для становлення особистості, літературного відчуття, успіху й власної значущості від результатів своєї праці.

Метод проектів спрямований на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини через розв’язання проблем і застосування їх в конкретній діяльності.

Ця технологія передбачає системне і послідовне моделювання тренувального вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження й розробку оптимальних шляхів вирішення проектів, їх неодмінний публічний захист і аналіз підсумків упровадження.

Таким чином, метод проектів принципово відповідає за встановлення міцного зворотного зв’язку між теорією і практикою в процесі навчання, виховання і розвитку особистості учня.

Обов’язкові вимоги до методу проектів:1. наявність освітньої проблеми, складність і актуальність якої відповідає

навчальним запитам і життєвим потребам учнів;2. дослідницький характер пошуку шляхів вирішення проблеми;3. моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми.

Педагогічна цінність діяльності проектної методики полягає в тому, що учні здобувають знання, розвивають особисті якості, опановують необхідні способи мислення та дій.

Класифікація проектів:

За складом учасників проектної діяльності:

За характером партнерських взаємодій:

За метою і характером проектної діяльності:

За рівнем реалізації між предметних зв’язків:

За тривалістю:

індивідуальніколективні(парні, групові.)

змагальніконкурснікооперативні

інформаційніознайомлювальніпригодницькімистецькінауково-пошуковіконструкційні

монопредметніміжпредметнінадпредметні

короткісереднітривалі

12

Найперспективнішими видами проектної діяльності на уроках зарубіжної

літератури є колективні міжпредметні та надпредметні проекти, вони не тільки

систематизують знання, а й забезпечують максимальне його наближення до

реальних потреб життя, творчої самореалізації, розвитку особистості учнів.

Проектна діяльність максимально спрямована на пробудження і розвиток

особистості старшокласників, саме участь в проекті допомагає учням

самовизначитися, вибрати власний життєвий шлях і знайти більш рівноправні

взаємини з дорослими.

Досліджуючи тему учні розширюють свою сферу спілкування, у них з’являється

шанс розбудити, розвинути і реалізувати власні ідеї, що роблять їх активними,

не тільки на уроках, а й потім у житті.

Спільна праця над проектом привчає до відповідальності.

Андреас Папандреу ( Інститут освіти, Кіпр) вказує, що проектне навчання є

непрямим і тут цінні не тільки результати, а ще більшою мірою сам процес; у

якому відбувається особистісне зростання учасників процесу.

Етапи роботи над проектом:

1. Підготовка: Визначення теми і завдань ( обговорюють предмет з вчителем, який

дає необхідну додаткову інформацію).2. Планування:

Вивчення джерел інформації Формування уявлень про бажані результати Розподіл доручень між членами команди Встановлення критеріїв оцінювання роботи ( вчитель пропонує ідеї).

13

3. Дослідження : Збір інформації Спостереження Інтерв’ю Опитування ( вчитель спостерігає, радить, побічно керує).

4. Результат: Аналіз інформації Формування висновків ( вчитель спостерігає, радить).

5. Представлення і захист проекту: Усний звіт Письмовий звіт Веб-сторінка Схема Збірка творів ( учні звітують, обговорюють проекти; вчитель слухає,

ставить запитання в ролі рядового учасника).6. Оцінка результатів і процесу:

Самооцінка Колективне обговорення ( вчитель оцінює роботу учнів, якість

використання джерел інформації, якість роботи).

Під час роботи над проектом вчитель виконує наступні функції:

Допомагає учням у пошуку джерел інформації, необхідної їм для роботи над проектом;

Сам є джерелом інформації; Координує весь процес; Підтримує і заохочує учнів; Підтримує безупинний зворотний зв’язок, щоб допомагати учням

просуватися в роботі над проектом.

Проектне навчання заохочує і підсилює щире прагнення до навчання з

боку учнів, тому що воно:

Особистісно орієнтоване. Використовує безліч дидактичних підходів: навчання у справі,

незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру, евристичне і проблемне навчання, дискусію, групове навчання.

Має високу мотивацію, що означає зростання інтересу і включення в роботу в міру її виконання.

14

Підтримує педагогічні завдання в когнітивній, афективній і психомоторній сферах на всіх рівнях – знання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу.

Дозволяє вчитись на власному досвіді й досвіді інших в конкретній справі, а не вдавати навчальну діяльність.

Використання методів проектів при вивченні зарубіжної літератури

забезпечує глибше й осмисленіше прочитання художнього твору учнями,

формування у них навичок мислення високого рівня. Робота над проектом

допомагає старшокласникам пізнати навколишній світ і себе в ньому, це

поштовх до роздумів про життя, про людей. Ця методика сприяє розвиткові

творчих здібностей, тому що всі завдання мають характер дослідницький,

пошуковий, творчий, і мають виявити особистісне ставлення учнів до

проблеми, літературного твору, героя, письменника.

Використовую метод проектів при вивчені оглядових тем. Так в 9 класі ,

вивчаючи тему “ Бароко”, провела урок “ Це загадкове бароко”, на якому

учні, розділившись на групи, досліджували особливості барокового

мистецтва та літератури і створили проекти “ Література бароко”, “Музика

бароко”, “Живопис бароко”, “Архітектура бароко” (додаток 1).

З задоволенням учні 11-х класів створювали проекти з теми

“Авангардистські та модерністські тенденції в поезії початку ХХ століття”.

Тема оглядова, матеріал складний, на прикладі творчості найвідоміших

представників авангардистської та модерністської течій у західній поезії

потрібно поглибити знання про модернізм на ліричному ґрунті та прививати

повагу до немеметичної поезії. Учні отримали випереджувальне домашнє

15

завдання, розподілились по групах, підготували повідомлення про життя і

творчість поетів П.Елюара, Г.Тракля, Т.С.Еліота, В.Незвала, Ф.Г.Лорки,

виразне читання поезій. Умовно “ролі ” розподілили таким чином: поет,

біограф, літературознавець, критик. На уроці всі учні отримали завдання

прослухати повідомлення та створити власний проект “Поезія початку ХХ

століття”. На дошці записані запитання, які потрібно висвітлити в своєму

проекті. Наприклад, яке відображення у поезії модернізму знайшли

причини, через які це мистецтво постало, що спільного і відмінного можна

визначити в творчості таких здавалося б різних поетів, чи сподобалась

поезія поетів-модерністів, чому. Кожний учень створював власний проект,

найкращий додається (додаток 2).

Хочу розповісти про досвід використання методу проектів на уроці

тематичного оцінювання знань. Цей проект тривалий, на першому уроці з

вивчення теми учні отримують завдання, працюють над ним під час

вивчення програмових творів, результати своїх досліджень представляють

на уроці тематичного оцінювання знань. Так, вивчаючи тему “Друга світова

війна в дзеркалі літератури”, учні працюють над проектом “Трагічна правда

війни”. Ключове питання: ”Які уроки дала людству війна?” Тематичні

питання: як зображували в літературі війну переможці та переможені, яке

відображення знайшла війна у живопису, тема війни в музиці, який слід

залишила війна у вашій родині. Учні групуються в групи, опрацьовують

певне тематичне питання. Одна група досліджує тему війни в художніх

16

творах, друга в музиці , третя в живопису, а четверта опитує однокласників,

своїх рідних, виясняє , який слід залишила війна в кожній родині. 1, 2, 3

групи створюють веб-сайти, 4 група – збірочку спогадів про війну, та творів

однокласників про війну.

Урок тематичного оцінювання знань проходить в три етапи :

1 етап – тестування за змістом програмових творів, робота оцінюється

від 1 до 3 балів;

2 етап – презентація власних проектів, самооцінка своєї участі в проекті

від 1 до 6 балів;

3 етап – написання міні-твору “Осмислюючи уроки війни...”,який

оцінюється від 1 до 3 балів.(Додаток 3).

Використання подібної проектної діяльності на уроках тематичного

оцінювання має неабияке значення. Це логічне завершення вивченої теми,

гарна можливість узагальнити здобуті знання, використати свої творчі

здібності, виявити своє особистісне ставлення до вивченого, спробувати

себе в ролі редактора, оформлювача, журналіста, бути людиною активною,

ініціативною та небайдужою, що надзвичайно важливо та актуально

17

Роль оцінювання в системі інтерактивного навчання

Оцінювання не окреме явище навчального процесу, а необхідна складова.

Курилів В., КанадаОцінка стає ефективним стимулом навчання тоді,коли вона справедливаЗварич І.,Україна

В підсумковому творі учень 11 класу написав: ”Зарубіжна література – це предмет, на якому ніколи не боїшся отримати погану оцінку”. Важливо дотримуватись таких принципів контролю та оцінювання знань: об’єктивність, доброзичливість, індивідуальний підхід, науковість та вимогливість, заохочення та стимулювання, творчо-виховний взаємозв’язок.

Пріоритетним психолого-педагогічним принципом у процесі контролю і оцінювання знань є об’єктивність, адже від неї залежить ефективність всього контролю. Через відсутність об’єктивності виникає найбільше непорозумінь, порушується стимулювання навчання, формується байдужість до знань.

Оцінка стає ефективним стимулом навчання тоді, коли вона справедлива, і коли до всіх учнів ставляться однаково.

Бути об’єктивним – дотримуватися норм і критеріїв оцінки, її вмотивованості та обґрунтування, враховувати ступінь навченості. Аргументація повинна бути переконлива.

Психолого-педагогічний принцип доброзичливості в процесі контролю і оцінювання знань - індивідуальний підхід.

Оцінка – це інструмент, за допомогою якого здійснюється процес навчання. Традиційні методи оцінювання вимагають багато часу, тому пошуки більш ефективних методик змушують шукати нових критеріїв і методів оцінювання.

Є уроки, на яких необхідно шукати нові підходи до оцінювання:коли для досягнення результатів потрібно вирішувати складні колективні

завдання, наприклад: розв’язання проблем і прийняття рішень;коли вчитель бажає спонукати учнів до висловлювання ними розуміння ідей, а

не відтворення фрагментів певної інформації;коли вчитель переходить від простої перевірки знань і вмінь до оцінювання

вмінь, необхідних для створення демократичних інститутів суспільства (наприклад, здатності спільно працювати і приймати рішення, висловлювати обґрунтовані думки, уміння слухати, розв’язувати конфлікти, застосовувати знання з громадянської освіти в реальних життєвих ситуаціях);

коли потрібно спонукати як вчителя, так і учнів до роздумів над якістю навчання і над тим, як її можна підвищувати;

коли треба надати учням можливість демонструвати свою здатність обдумувати та вирішувати дискусійні питання й проблеми;

коли оцінюють старанність, яку учні вкладають у співпрацю, і заохочують дітей

18

допомагати один одному в роботі. Завдяки цьому школярі самі навчаються, впорядковують і структурують свої знання;

коли намагаються повністю оцінити всі навчальні досягнення учнів, які є результатом їх інтерактивної взаємодії.

Необхідний диференційований підхід до оцінювання не тільки знань, а й вироблення певних умінь. Курилів В.І. (м.Торонто) пропонує такий шлях:

Відходимо від Прямуємо до

Форми запитань хто, що,де, як, коли вміння здійснювати пошук

письмових іспитів різноманітні способи(письмові, усні, презентації)

оцінювання тільки після закінчення теми

постійного оцінювання, яке дає можливість поліпшити оцінки

оцінювання лише вчителем оцінювання вчителем, учнем, учнями один одного

підкреслення недоліків учняпідкреслення здібностей учня та

доведення, що їх можна вдосконалювати

оцінювання, яке трактує всіх учнів однаково

оцінювання, яке трактує всіх учнів однаково

порівняння учнів індивідуальних здобутків і досягнень

навчання та оцінювання як окремих

явищ навчального процесу

розуміння оцінювання як необхідної складової навчального

процесу

19

Дитина, яка хоче навчатися, досягає значно більше успіхів, ніж більш здібний учень, який навчається без бажання.

Чому “охолодівають” до школи? – хронічне відчуття неуспіху, тому необхідно виділяти “острівець успіху”, створювати ситуацію перемоги.

Важливо вчити самостійно оцінювати свої досягнення та досягнення колег. Це можна робити за такою схемою

Форма для самооцінювання Оцінювання групової праці Прізвище колеги: 1 –2 –3 –1.Запиши, що ти зробив у проекті:

3.Дай оцінку роботи свого колегиза кожним із п’яти пунктів:а) подав ідеїб)виконав свої обов’язкив)дотримувався темиг)вислухав іншихд)допомагав іншим, коли

було потрібно

4.Виходячи з особистого внескув цей проект, оціни за 10-бальноюсистемою себе та колегу

Загальна сума балів:

1.Подавав хороші ідеї, ставивдодаткові запитання, щобзаохочувати мисленнятоваришів1 2 3 4 52. Допомагав іншим,підбадьорював їх (пояснював, давав поради, розповідав)3. Уміє активно працювати в групі:дотримується теми4. Проявляє ініціативу ворганізації роботи групи,розподіляє завдання, вирішує,коли потрібно підбити підсумкироботи

5. Виявляє вміння колективної праці.

Загальна сума балів:

Інша форма стане в нагоді вчителю під час спостереження та оцінювання кількох учнів протягом одного уроку. Оцінка за кожним показником може виставлятися за дванадцятибальною системою або можна використовувати такі критерії: “завжди”, “звичайно”, “іноді”, “ніколи”.

Поведінка учня Ім’я учня

Допомагає визначати питання для обговорення

Ретельно працює над питанням

Є цікавим і уважним слухачем

Порівнює ідеї, що викладаються, зі своїми власними

Обмірковує інформацію, що подається іншими учнями

Узагальнює ідеї, коли це необхідно

Доходить висновків, що приводять до нового розуміння

Загальна оцінка

При тренуванні навичок проведення зборів або громадських слухань можна оцінювати вміння працювати в групі, навички активного слухання, аргументації своєї точки зору тощо.

Як приклад прийомів оцінювання можна назвати такі:ТестЕкспрес-опитуванняРозширене опитуванняКонтрольна вправа або творче завданняСпостереженняСамооцінкаІгрові методи оцінюванняКлючем до успішного оцінювання є формування впевненості у своїх силах.

Треба допомогти учневі повірити в те, що він може досягти успішного результату. Допомагає цьому рейтингова система, яка дає можливість учневі продемонструвати не лише обов’язкові знання, а й підвищити свою оцінку за рахунок виконання додаткових творчих завдань. В кожному класі існує таблиця рейтингу:

№ з/п

Прізвище, ім’я учня

Повідомлення Ілюстрації Виразне читання

Реферати Інсценування Кросворди,вікторини,ребуси

Кожна тема позначається в таблиці іншим кольором. Учень, який відмічений в таблиці, може претендувати на підвищення тематичного балу.

Інтерактивні методики дозволяють учневі самостійно формувати бажану оцінку. В середніх класах це досягається шляхом карток, які діти отримують за правильну відповідь, і в рамках однієї теми вони можуть накопичувати необхідну кількість карток для отримання бажаної оцінки.

Для прикладу можна навести конспект уроку в 6 класі, на якому діти після завершення роботи самі оголошують свої оцінки завдяки карткам.

Тема: Романтика подорожей, велич науки та знань у романі Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”

...навчати читача, розважаючи його. Жуль Верн.

Мета: Показати романтику пригод, велич науки та знань у творі; вдосконалювати вміння відбирати необхідні факти, аналізувати їх і доходити власних висновків на основі прочитаного і особистого сприйняття твору кожним учнем; прищеплювати прагнення самостійно поповнювати свої знання; сприяти зацікавленості романами Жуля Верна

Тип уроку: Комбінований

Методи: Творче читання, евристична бесіда

Обладнання: Географічна карта світу, ілюстрації до роману “П’ятнадцятирічний капітан”, музика І.Дунаєвського до кінофільму “Діти капітана Гранта”, запис музики Римського-Корсакова “Море”, портрет Марка Вовчка, енциклопедія “Африка”

Хід урокуАктуалізація опорних знань.

Чому Жуля Верна називають великим мрійником, людиною, яка дивилась набагато вперед?

Демонструється портрет Марка Вовчка. Хто зображений на портреті? Як ця особистість пов’язана з Жулем Верном?

Доведіть, що “П’ятнадцятирічний капітан” – пригодницький роман.

Мотивація навчальної діяльності.

Принципом Жуля Верна – письменника було “навчати читача, розважаючи його”. Доведіть, що в романі “П’ятнадцятирічний капітан” він залишився вірним цьому принципу. Спробуйте визначити основні теми роману, вони стануть і темою нашого сьогоднішнього уроку.

Запис теми і епіграфу уроку.

Робота в парах.Впевнена, що більшість із вас мріє про подорожі. Напишіть на картках три

необхідні умови для здійснення подорожі. Наші експерти в кінці уроку порівняють вашу думку з точкою зору Жуля Верна, яку ми сформуємо в ході уроку.

Дослідницька робота.

На основі тексту наші знавці географії прослідкували шлях “Пілігрима” і зараз ознайомлять нас з маршрутом корабля (під музику Римського-Корсакова “Море”)

Робота з текстом роману.

Знання яких наук знадобилось Жулю Верну в романі “П’ятнадцятирічний капітан”?(відповіді учнів)

Яким чином реалізувались ці знання в романі ви доведете після того, як опрацюєте групові завдання.

Робота в групах (під музику до кінофільму “Діти капітана гранта”)(див. додаток)

Робота з ілюстраціями до твору.“Підказка”. 3 учні з кожної великої групи розповідають, що зображено на малюнку, учні відгадують.

Підсумки уроку.

Так які ж умови необхідні для здійснення подорожей з точки зору Жуля Верна?

Інтерес до таємниць світу Любов до подорожей Знання географії, навігації, флори і фауниЧи так ви думали на початку уроку?(виступ членів експертної групи)

На прикладі таких мандрівників, як Гуллівер, Робінзон Крузо, Дік Сенд ви переконались, що любов до праці і наполегливість завжди винагороджується. А яку нагороду отримали сьогодні ви?

Оголосіть оцінки. Учні, в залежності від кількості карток ,рахують свої бали (наприклад, п’ять карток - 10 балів). За бажанням учень, який має дві картки може відмовитись від оцінки або перенести їх на інший урок в межах однієї теми.

Домашнє завдання.Обов’язкове. Скласти план характеристики Діка Сенда(скористатися

пам’яткою на ст.442) За бажанням. Зробити ілюстрації, скласти кросворди

до твору.

Додаток до конспекту

Картка №1

Якими науками захоплювався Дік Сенд? Чи всі вони необхідні для мореплавця? Доведіть. Яких навичок не вистачало Діку Сендк під час плавання?

Скористайтеся текстом роману “П’ятнадцятирічний капітан” в хрестоматії для 6 класу Л.Ф.Мірошниченко, О.О.Ісаєвої, Ж.В.Клименко (Київ – “Вежа” - 2001) на ст.262,272.

Картка №2

Що вам стало відомо про работоргівлю в ХІХ столітті? Як Жуль Верн доводить антигуманну, антилюдську суть цього явища? В яких рядках звучить впевненість, що зло буде подолане?

Скористайтесь текстом роману “П’ятнадцятирічний капітан” в хрестоматії для 6 класу Л.Ф.Мірошниченко, О.О.Ісаєвої, Ж.В.Клименко (Київ – “Вежа” - 2001) на ст.264, 266, 292, 305, 307, 310.

Картка №3

За якими ознаками флори і фауни Дік Сенд здогадався, що “Пілігрим” висадився не в Південній Америці, а в Африці?Скористайтесь текстом роману “П’ятнадцятирічний капітан” в хрестоматії

для 6 класу Л.Ф.Мірошниченко, О.О.Ісаєвої, Ж.В.Клименко (Київ – “Вежа” - 2001) на ст.282, 301, 302.

Картка №4

Про які звичаї і особливості світосприйняття тубільців Центральної Африки ви дізналися з роману “П’ятнадцятирічний капітан”? Який дослідник розповів про них?

Скористайтесь текстом роману “П’ятнадцятирічний капітан” в хрестоматії для 6 класу Л.Ф.Мірошниченко, О.О.Ісаєвої, Ж.В.Клименко (Київ – “Вежа” - 2001) на ст.310-311, 316-317, 319-320.

Тема: Лицарські чесноти в романі В.Скотта “Айвенго”

...Чисте світло лицарства...вчить нас не боятися нічого, окрім ганьби... Вальтер Скотт. Було життя, осяяне красою, Любов і честь цінились над життя. Ліна Костенко.Мета: Проаналізувати вчинки головних героїв роману; сформувати уявлення

про лицарську етику; розвивати навички порівняльної характеристики героїв; удосконалювати зв’язне мовлення школярів; сприяти формуванню чесності, товариськості.

Обладнання: Ілюстрації до роману “Айвенго”, відеозапис кадрів кінофільму “Балада про лицаря Айвенго” (режисер Л.Біц), грамзапис пісні В.Висоцького “Балада про закоханих”, запис середньовічної шотландської музики.

Тип уроку: Урок аналізу образу літературного героя.Методи: Дослідницький Хід уроку Мотивація навчальної діяльності та актуалізація опорних знаньМи знаємо, що література – це художньо переосмислена і узагальнена

дійсність, вона відображає реальне життя. Але в жодному підручнику історії немає такого поняття, як кодекс лицарської поведінки. Маємо той унікальний випадок, коли героїчний епос, поезія трубадурів, лицарські романи формували кодекс лицарської честі. Ми вже знайомі з лицарями Роландом і Трістаном, які мають риси, притаманні справжнім лицарям. Слово “лицар” вживане в сучасній мові.

Які якості у вас асоціюються із лицарством?(учні називають, потім звіряють свої асоціації із записами на дошці: честь,

вірність, гідність, мужність, надійність, справедливість, відданість дамі серця і т.п.)

Якщо ви хочете дізнатися про лицарів більше, скористайтесь енциклопедією “Рыцари”(м.,”Росмэн”, 2000).

Невід’ємними від лицарства є лицарські турніри.

(Демонструються кадри фільму “Балада про лицаря Айвенго”).Щоб переконатися, що ви знаєте текст, і ми можемо продовжити роботу з

романом “Айвенго”, проведемо літературний турнір, сподіваюсь, він не буде таким жорстким.

(Звучить середньовічна шотландська музика і розпочинається турнір. Групи заздалегідь підготували по два запитання для суперників).

Оголошення завдань урокуЯкби серед чеснот лицарів були інтелект і знання, ви були б на гарному

рахунку в лицарському братстві. Звернемось до роману “Айвенго” більш детально. Дослідимо, як добро і справедливість перемагають жорсткість та підступність. Знайдемо відповідь на запитання, чи кожний лицар може називатися справжнім лицарем?

Запис уроку і одного з епіграфів, мотивуючи вибір.Прочитавши роман, ви об’єдналися в групи прихильників одного з героїв:

Айвенго, Буа-Гільбера, Річарда.Систематизувати ваші знання вам допоможуть дані картки. З результатами

досліджень ви ознайомите нас через п’ять хвилин. Прошу з першої і другої груп виділити по одному члену, щоб узагальнити ваші висновки, а результати роботи третьої групи підсумує учень-експерт, який отримав додаткове завдання напередодні.

Картка №1 АйвенгоЯк характеризує Айвенго його зовнішність?Як присутні реагують на ім’я Айвенго? Про що це свідчить?Прочитайте монолог Айвенго про лицарство. Чому Айвенго так цінує

лицарську честь?Які риси, притаманні лицарям, є у Айвенго?

Картка №2 Бріан де Буа-ГільберЯкі риси, притаманні лицарям, є у Буа-Гільбер?Які вчинки хрестоносця не відповідають лицарському кодексу честі?Як і ким покараний Буа-Гільбер за вчинки, негідні звання лицаря?Після виступів членів груп експерти знайомлять з результатами дослідження

“Спільне і відмінне у Айвенго і Буа-Гільбера”. Учні записують в зошит.Спільне:Представники шляхетних родів.Воювали в Палестині.Учасники турнірів.Християни.Мужні, сміливі, відважні.

Відмінне:Поняття про лицарську честь.

Проблемне запитання:Спільного у героїв більше, ніж відмінного. Та чи обох можна назвати

справжніми лицарями?

Картка №3. РічардЩо в поведінці Річарда свідчить про його вірність кодексу лицарської честі?Які псевдоніми були у Річарда? Як характеризують Річарда його підлеглі?Що важливіше для В.Скотта в оцінці короля: ідея справедливості чи

військова сила? Аргументуйте, посилаючись на текст.Після виступу групи запитання до експерта:На минулому уроці ми з’ясували, що “Айвенго” – історичний роман, в якому

досить реалістично зображується Середньовіччя. Чи відповідає образ Річарда історичній правді? Реалістом чи романтиком виступає В.Скотт в трактовці короля? Чому письменник відступає від історичної правди?

Виступ учня – експерта.Проблемне запитання:Чи може король бути лицарем?Підсумки роботи:1. Записати висновок: честь для лицаря важливіша, ніж сила.2. Учні заповнюють і здають картки самооцінки за схемою:Виступав з результатами досліджень – Готував цитатний матеріал – Готував літературний турнір – Виступав в літературному турнірі – Відповідав на проблемні запитання – Готував додаткові повідомлення – Був членом експертної групи – Був керівником групи – Технічне забезпечення уроку – 10.Інше (дописати за потребою) – При виставленні оцінок враховуються картки самооцінки.Домашнє завдання:Обов’язкове: Підготувати матеріали до характеристики Ровени (І – в.) і

Ребеки (ІІ – в.).За бажанням: Написати твір - роздум “Чи є в сучасному житті місце

лицарям?”Учні виходять з кабінету під звучання пісні В.Висоцького “Балада про

закоханих” до кінофільму “Балада про лицаря Айвенго”

З досвіду роботи вчителів зарубіжної літератури м. Рівного

Мартинчук Н.А., спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист школи „Центр надії” м. Рівне.

Тема уроку Рама – втілення уявлень давніх індійців про ідеального героя

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: – дати характеристику образу Рами; – узагальнювати прочитане;– визначати своє ставлення до загальнолюдських моральних цінностей,

громадянського обов’язку;– висловлювати свій власний погляд на те чи інше питання, аргументувати

його.

Обладнання: ілюстрації до “Рамаяни”, телевізор, відеомагнітофон, відеокасета з художнім фільмом “Рамаяна”, магнітофон, аудіозапис народної індійської музики, папір, маркери, роздаткові матеріали для малих груп.

Орієнтовний план і методи проведення1. Представлення теми і результатів уроку (бесіда, 3 хвилини).2. Перегляд уривку з художнього фільму “Рамаяна” (бесіда за текстом, 5

хвилин).3. Робота в малих групах (10 хвилин).4. “Мозковий штурм” (5 хвилин). 5. Робота в парах (7 хвилин).6. Метод “Займи позицію” (5 хвилин).7. Заключне слово вчителя (3 хвилини).8. Підсумок уроку, оцінювання результатів уроку (6 хвилин).9. Домашнє завдання (1 хвилина).

Епіграфи урокуЛюдина відображається у своїх вчинках.

Ф. Шіллер, німецький поет.Найбільше задоволення в житті – усвідомлення виконаного обов’язку.

У. Гезлітт, англійський критик ХІХ ст.

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя. Повідомлення теми та очікуваних результатів

1. У далекій і теплій країні Індії є дуже красиве місто Мадрас. Можливо, що коли-небудь ви потрапите до нього. І тоді, як і всі гості міста, ви обов’язково підете на берег океану, де побачите великі хвилі і рідкий ліс з дерев, які називаються казуарінами. Вони дуже схожі на наші сосни, лише гілки в них набагато довші. Ще ви побачите багато піску, який упродовж тисячоліть викидали на берег хвилі.

Так ось, якщо йти по цьому піску багато днів, то ви прийдете на самий край Індії і побачите зелені острови. Невеликі, низькі вони ланцюжком йдуть від берега до океану і впираються у велику гористу землю Ланку.

Те, що острови йдуть один за одним і те, що по них легко дістатись Ланки, робить їх схожими на великий зруйнований міст. А якщо ви запитаєте в індійців, які живуть на березі океану в містечках Тутікорін і Мандапам, як з’явилися ці острови, вони вам скажуть:

– Це і справді рештки мосту. Так-так, рештки мосту, який побудував колись Рама. Він побудував його для того, щоб завоювати Ланку. Це був великий і важкий похід. Такий великий, що пам’ять про нього живе й досі.

Так ви вперше почуєте ім’я Рами. А якщо потім, мандруючи по країні, ви розпитуватимете, хто ж такий Рама, то переконаєтеся, що у всій Індії немає жодного чоловіка, жодної жінки, жодної дитини, які б не знали сказання про Раму та його дружину Сіту. Сказання, з яким і ми розпочали знайомство на минулому уроці.

Крім того, ви переконаєтесь, що ніхто у всій Індії, а також у країнах, які прилягають до неї, не мають сумніву, що з усіх великих воїнів Рама був найбільшим, з усіх прекрасних дружин Сіта – найпрекрасніша. Такими їх сприймали індійці. Вони живуть на цій землі, прочитали всі оповіді про Раму і Сіту, вони милуються тими краєвидами, які пов’язані із життям цих героїв.

Чи погодимося ми, українці, що живемо в іншій частині земної кулі, з індійцями? Що ми можемо розказати про цих героїв? Щоб дати відповідь на ці питання, що треба зробити?(Прочитати твір і опрацювати його).

2. Тема нашого уроку: Рама – втілення уявлень давніх індійців про ідеального героя. (Учні записують у зошити тему та епіграфи уроку).

Давайте спробуємо визначити, що кожен з вас очікує від сьогоднішньої роботи на уроці. Які запитання ви могли б сформулювати з теми уроку? А цим самим ми поставимо завдання собі. (Звучать відповіді учнів).

Очікувані результати Після цього уроку ми зможемо:

• дати характеристику образу Рами;• узагальнити прочитане;• визначити своє ставлення до загальнолюдських цінностей, громадянського

обов’язку;• висловити свій власний погляд на те чи інше питання, аргументуючи його.

ІІ. Робота над темою уроку1. Бесіда за прочитаним

Перегорнути перші сторінки “Рамаяни” допоможе телеекран. А ваше завдання під час перегляду фрагменту з художнього фільму “Рамаяна” дати відповідь на запитання: • Чим нагадує Айодг’я казкову країну? За правління якого царя вона знаходилась у такому розквіті? (Учні переглядають фільм та дають відповіді на запитання ).• Що віщували царю Дашаратху сліпі відлюдники – батьки юнака, вбитого випадково царською стрілою? Відповідь підтвердіть текстом.• Чи збулося грізне пророцтво відлюдників ? Хто з царевичів вимушений був розплатитися за необачні вчинки і слова свого батька?• У “Рамаяні” є слова, які за своїм змістом, на мій погляд, стали крилатими, не зважаючи на те, що були написані декілька тисячоліть тому: ”Правду кажуть, що тільки в лиху годину, пізнаєш справжню людину.”• Як ви розумієте цей вислів? Хто з героїв твору підтримує Раму не словом, а ділом? Адже, як зазначав відомий німецький поет Ф.Шіллер: ”Людина відображається в своїх вчинках”.

2.Робота з текстом (робота в малих групах; кожна група опрацьовує свій уривок з тексту)

Усіх позитивних героїв “Рамаяни” поєднує одна риса, яку ми спільно маємо визначити. А ниткою Аріадни послужать нам уривки з твору, які ми зараз і опрацюємо (представники груп зачитують вголос свої уривки).

І група“На очі Дашаратхи навернулися сльози, і він сумно, але твердо мовив:

– Царице, ти можеш не сумніватися , від свого слова я не відступлюся. Я

приймаю обидві твої умови. Ти гарна вродою, але чорна душею. Ну що ж,

нехай щастить тоб, в твоєму царюванні. Прости мене, любий мій Рамо. Твій

батько, що малим колисав тебе на своїх руках, попався у тенета підступної

жінки й підносить над тобою гострого меча. Але ж зрозумій, синку, що це

робиться заради честі нашого славного й давнього роду”.

ІІ група“– Синку, але ж я твоя мати і цариця. Якщо батько звелів тобі покинути столицю і йти світ за очі, то я велю тобі знехтувати його наказ…

– Матусю, – важко зітхнув Рама, не вмовляйте мене. Я мушу виконати свій обов’язок, бо на мене впаде ще тяжчий гріх – що я не виконав синівської повинності перед батьком, а цей гріх не обмине й вас, мамо”.

ІІІ група“Цариця Сумітра тільки пригорнула Лакшмана і мовила:– Іди, синку! Я не можу тебе тримати. Брат не повинен кинути брата в біді. Я знаю, як ти любиш Раму, і ти мусиш бути з ним у тяжкий час. А я молотиму богів, щоб вони берегли вас”.

ІV група“У Сіти на очах заблищали сльози:– Володарю мій, коли ти будеш зі мною, нічого я не боятимусь і витерплю все. Як же можна, щоб ти поневірявся в джунглях, а я спокійно спала в царському палаці? Обов’язок дружини бути з чоловіком, вона його вірна супутниця в щасті і горі.”

Ось ми і зачитали уривки. Завдання для кожної групи:• Визначте і зачитайте слова у своєму уривку, які мотивують, пояснюють вчинки того чи іншого героя. (Учн зачитують ключові речення).• Яка ж риса характеру об’єднує вчинки Дашаратхи, Рами, Лакшмана, Сіти? (Вірність обов’язку).

3.Словникова робота Яке значення ми вкладаємо у слово “обов’язок”? Відповідь на це питання

ви знайдете у “Тлумачному словнику української мови”. Обов’язок – те, що треба беззастережно дотримуватися, що підлягає безумовному виконанню внаслідок суспільних вимог або внутрішніх стимулів.

4.“Мозковий штурм” Окільки наш урок присвячений Рамі, то давайте зосередимося саме на

цьому образі. Спробуємо розібратися, що доброго є в характері цього героя. І розпочнемо з найпростішого. За допомогою “мозкового штурму “спробуємо визначити риси характеру Рами. (Учні висловлюють свої думки. Вчитель занотовує все на дошці, учні – у зошитах. Можливі відповіді:

Чесноти ідеального героя Рами1.Любов до батька.2.Доброта, чуйність.3.Мужність, сила духу.4.Дбайливість, шанобливе ставлення до народу.5.Непохитна відданість обов’язку.

А тепер, щоб наші судження не були голослівними, давайте звернемося до кожної риси характеру Рами, які ми занотували і підтвердимо її фактами з тексту. (Звучать відповіді учнів).

Яка з рис характеру Рами стає вирішальною у всіх його вчинках? (Вірність обов’язку).

Знайдіть слова в творі, які б підтвердили вашу думку. (“Понад усе на світі він ставив обов’язок. І за все своє життя ніколи не відступився від нього. В ім’я обов’язку він 14 років пробув у лісовому вигнанні, в ім’я обов’язку жорстоко і непоправно покарав рідного брата Лакшмана. Він не міг дозволити собі, щоб на шляху обов’язку ним заволоділи родинні почуття. Така висока відданість обов’язкові піднесла Раму в Індії на недосяжну висоту. Багато віків минуло, а ще й сьогодні ім’я Рами благоговійно вимовляє кожен індієць”).

Ця риса зробила Раму з одного боку царем, а з іншого – рабом обов’язку, через що постраждали рідні Рами та і він сам. Про це свідчать останні роки життя героя. Після смерті Сіти і Лакшмана, Рама недовго правив країною і зрештою передав царство синам, а сам подався в ліс і відлюдником став там доживати свого віку.

5.Робота в парахНас від Рами відрізняє зовсім небагато: тип обличчя – близький нам,

знайомий. Він людина така як і ми. А якщо взяти до уваги, що із часів палеоліту принцип мислення, думання людини залишився незмінним, змінилося лише матеріальне оточення, то природним є запитання:

Те, що було близьке Рамі, зрозуміле нам. Які обов’язки маєте ви, з точки зору людини ХХІ століття? (Робота в парах. Кожна пара називає один обов’язок, кожна наступна не повторює сказане. Все занотовується на дошці і у зошитах).

Виділіть з усього переліку лише громадянські обов’язки, тобто обов’язки як члена суспільства, громади, держави.

Як бачимо, обов’язки простої пересічної людини не завжди збігаються з обов’язками державного діяча. І виникає запитання:

• Чи правильний вибір робив Рама, жертвуючи родинними вузами? Чому саме так він чинив? (Правильний, тому що Рама для свого народу був, в першу чергу, царем, який повинен дбати не про власну долю чи долю своєї родини, а про свій народ).

6. Метод “Займи позицію”Як бачимо, вірність обов’язку – це дуже складна і суперечлива риса. І не

завжди людина може зробити правильний вибір. І все ж я хочу запропонувати вам дати відповідь на запитання:

• Що важливіше для людини: обов’язок перед сім’єю чи державою? Прошу віддати свої голоси за те поняття, яке ви оберете:

сім’я обов’язок держава

(Учні підходять до дошки і роблять свій вибір, аргументуючи його).ВисновокКожен з вас зробив свій вибір. Якщо ми живемо у правовій,

демократичній державі, то ми повинні поважати вибір кожної людини. А людина сама обирає пріоритетність обов’язку перед державою, якщо вона громадський діяч, або обов’язку перед родиною, якщо вона проста пересічна людина. Ми є громадянами держави Україна, ото ж ми маємо певні обов’язки перед цією країною і її народом. Ви не знаєте, як складеться ваше життя у майбутньому. Але я впевнена, що рано чи пізно вам доведеться робити свій вибір. Нехай він буде гідним. Адже, як говорив У.Гезлітт: ”Найбільше задоволення в житті – усвідомлення виконаного обов’язку”.

ІІІ. Заключне слово вчителя

Пройшли тисячоліття, а Рама і сьогодні для індійців є взірцем високоморальної людини та ідеального правителя. Кожна з чеснот головного героя перевіряється у тяжких

випробуваннях. Історія Рами, який виніс усі біди, що впали на нього, служила взірцем витривалості.

“Рамаяна”, написана понад дві тисячі років тому, продовжує жити і сьогодні. В Індії можна знайти людей, які не вміють читати і писати, але майже всі вони знають напам’ять всю “Рамаяну”. Щороку восени в містах і селах Індії проходять театралізовані видовища про подвиги Рами, що мають назву рамліла. Разом з акторами у цих виставах беруть участь усі бажаючі. Коли на індійському телебаченні впродовж кількох місяців демонструвався багатосерійний фільм “Рамаяна”, щонеділі на годину в країні все завмирало. Біля телеекранів сиділи і діти, і дорослі. Адже для індійців “Рамаяна” не просто літературний твір, а дещо більше – це дороговказ правильного життя, де персонажі з честю виходять з різних життєвих ситуацій, і звичайна людина співвідносить свої вчинки з поведінкою героїв.

І закінчити нашу зустріч я б хотіла словами з “Рамаяни”: “Тож і ви, діти, найпершою своєю справою вважайте обов’язок, ніколи не ухиляйтеся від нього. Цей шлях буде важким і тернистим, вам доведеться зустрітися з величезними труднощами, та коли ви все ж подолаєте їх і виконаєте свій обов’язок, то радість, якої ви тоді зазнаєте, буде винагородою за ваші зусилля, несхитність і наполегливість.”

IV. Підсумок уроку. Оцінювання результатів уроку1.При підбитті підсумків учитель звертає увагу учнів на очікувані

результати і запитує в учнів: • Що нового ви дізналися на уроці? • Які навички здобули?

2. Вчитель пропонує учням оцінити власну участь у роботі протягом уроку за допомогою додатку “Самооцінка активності на уроці”. (Учні заповнюють додатки і здають їх вчителю).

3. Бесіда з учнями: • Чи легко вам було оцінити себе за такими критеріями?

• Чи задовольнили вас бали, виставлені власноруч?V. Домашнє завдання

Знайти у творі уривки з описами природи і підготувати ся до їх виразного читання. Визначити, які художні засоби і з якою метою використано в цих описах.

Новосад І.О. вчитель зарубіжної літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії ЗОШ №25 м. Рівне.

Фрагменти уроків

Щоб захопити школярів у процесі їх навчальної діяльності, використовую такі прийоми, які передбачають емоційно-зацікавлений характер. Наприклад, розпочинаючи знайомство з романом „Червоне і чорне” Стендаля (тема „Червоне і чорне” – панорамна картина часу з усіма його суспільними конфліктами, політичними пристрастями й духовними пошуками”), заходжу у клас з дзеркалом в руках. Повертаю дзеркало до класу й звертаюся до учнів:

- кого ви бачите у дзеркалі?- чи можна у віддзеркалені побачити ще щось, крім генетично

успадкованих рис обличчя, кольору волосся, очей?..- про що свідчить фон за вашою спиною (інтер’єр, пейзаж, урбаністична

картина)?..Якщо запитання залишаються „риторичними”, пропонується відповідь:

уклад суспільства віддзеркалюється в одязі, пейзажах, рисах міського життя...Підсумком бесіди стає питання:- яке ж „лице” французького суспільства ХІХ ст. періоду Реставрації, мов у

дзеркалі, відобразилося в романі Стендаля?

Одній із малих груп, яка працювала при вивченні теми „Своєрідність німецького Просвітництва. Життєвий і творчий шлях Ґете”(9 клас), запропонувала дослідити, який зв’язок між клаптиками кольорового паперу й Німеччиною за часів Ґете (за статтею підручника Б.Б. Шалагінова). І дев’ятикласники з’язували, що Німеччина того часу нагадувала ці клаптики, бо

не була єдиною, а складалася з 300 самостійних держав зі своїми правителями, законами, грішми.

Знайомлячи учнів з легендарним рабом-мудрецем, засновником байки – Езопом (6клас), використовую торбинку – „загадку”, речі з якої (малюнок з зображенням в’язниці, кубок, велика чаша) допомагають дітям пригадати деякі з легенд¹ про давньогрецького байкаря.

Урок у 7 класі з теми „М. В. Гоголь „Тарас Бульба”. Уславлення військового товариства, романтичне звеличення подвигу, засудження зради” розпочинаю з того, що дістаю лист з конверта й звертаюсь до класу: „До нас надійшов лист із Запорізької Січі. Але трапилася одна прикрість: зміст його не зберігся. Що ж хотіли нам повідомити запорожці? Спробуйте відновити лист, спираючись на зміст розділу ІV повісті, де один з козаків розповідає про події на гетьманщині...”

¹Учитель може використати, напр., матеріали: Мосійчук І.А. „Що варте пам’яті – віддать Езопу...”// Зарубіжна літ. -1998.-№2.- с.30; Рогозинський В.В., Письменна Н.І. Зарубіжна література: Робочий зошит учня 6 кл. – К.: Абрис, 1998. – с.28.

9 – клас

Тема: Теледень з героями „Божественної комедії”. Дантова оцінка історії Франчески та Паоло ( „Пекло; пісня п’ята”).

Мета: розкрити ідейно – художнє багатсво змісту пісні п’ятої з розділу „ Пекло ” ; розвивати усне мовлення та творчу уяву школярів, уміння висловлювати свою думку й обгрунтовувати її; сприяти вихованню почуття гуманізму, терпимості.

Обладнування: портрет Данте, текст пісні п’ятої ( „Пекло” ) в перекладі М. Стріхи; ілюстрації Г. Доре до „ Божественної комедії ”. Тип уроку: робота над змістом художнього твору.

Зміст уроку

1. Планування роботи. Вступне слово вчителя. „ Божественна комедія ” – головний твір Данте й водночас найвизначніший твір усієї літератури європейського середньовіччя. Поема настільки змістовна, багата, що могла б заповнити своїми темами, героями увесь теледень ( і не

один). Спробуємо уявити собі такий День з героями пісні п’ятої Дантового „ Пекла ” на українському телебаченні.

2. Діяльнісний етап уроку. • Отже, теледень розпочинається „ Сніданком з автором ”.Робота в парах. Завдання: за матеріалами підручника (с. 50, третій абзац ; с. 51, п’ятий абзац, 1- 4 речення ; с.52, другий абзац – Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література : Західна Європа від античності до початку 19 ст.: Проб. підручн. для 9 кл. сер. шк. – К.: Вежа, 1999 р. ) підготувати усну зв’язну розповідь від особи Данте про панораму потойбічного світу „ Пекла ”. /Орієнтовна відповідь. Данте: - Свою поему я створив у вигнанні. Її тема – зображення уявної мандрівки у потойбічний світ. Відповідно до цього твір поділяється на три частини: „ Пекло ”, „ Чистилище ”, „ Рай ”. У перших двох світах я подорожував у супроводі тіні великого римського поета Вергілія, а по раю мене вела тінь моєї коханої Беатріче. Під час мандрівки спостерігав страждання грішників, вислуховував їхні пристрасні сповіді й розмовляв з ними. Спілкувався із славетними мужами античності – Гомером, Горацієм, Овідієм. Оскільки всі вони були язичниками, то душі їхні не могли перебувати в раю. Одначе вони не заслужили й суворої кари, тому вміщені на першому з дев’яти кіл пекла, душі не мучаться і не караються. Але чим глибше я спускався по колах пекла до центру Землі, тим страшніше бачив муки грішників, тим голосніше лунали стогони й зойки мучеників, тим яскравіше спалахувало пекельне полум’я. Насильники, що жадали крові ближньго свого, нині захлиналися у кривавій річці. У брехливих пророків голова звернута на 180 º назад, щоб вони більше не могли „ читати ” майбутнього та піддурювати людей. Лицеміри ходять в одязі зі свинцю, вкритому оманливим блиском золота. У заздрісників зашиті очі. Гордії, які ніколи ні перед ким не схиляли голови, тепер не можуть підняти її і до шиї прив’язаний важкий тягар.../. • Далі в програмі „ Імперія кіно ” перегляд фільму „ Другим колом Пекла... ” Робота в групах.Завдання 1. ( для режисерів ): звернутися до сюжету, подивитися, як він розгортається :

- кого помістив Данте в другому колі пекла?/ Порушників шлюбної вірності /.

- чиї душі жене й шарпає вихор?/ І зрозумів я: муку там терпіли ті, що піддавшись на хотіння плоті, спокусі грішній розум підкорили. „ Мчали душі злі в круговороті ”- Семіраміди, Клеопатри, Гелени, Ахілла, Паріса, Трістана, Діони /.

- хто особливо привернув увагу автора?/ „ ...я знати хочу все бо про двох тих, укупі вітром гнаних ”. /Завдання 2. ( для акторів ): а) виразно, з натхненням прочитати розмову поета зі своїм Учителем ; б) перевтілитись в образ Франчески, виразно прочитати її монолог – сповідь.

- Як поет ставиться до вини закоханих ? Чому, вислухавши сповідь Франчески, він непритомніє?/ Орієнтовна відповідь: зовні погоджуючись з ученням церкви про гріховність плотського кохання і вміщуючи сластолюбців до 2 кола пекла, Данте внутрішньо протестує проти жорстокої кари, яка спіткала Франческу да Ріміні, обманом видану заміж за потворного й кульгавого Джанготто Малатеста, замість його брата Паоло, котрого вона любила. Заставши Франческу в обіймах Паоло, Джанготто позбавив життя обох. Вражаюча оповідь Франчески про зародження їх з Паоло грішного кохання під час читання про пристрасть рицаря Ланселота до королеви Джіневри вислуховується поетом з палким співчуттям до їхніх страждань, він непритомніє після закінчення сповіді Франчески. Данте – суворий викривач гріха – мусить карати коханців за перелюбство, але Данте – пристрасна людина, що пережила в своєму житті велику любов, - неможе не перейматися їхніми стражданнями. /Завдання 3. ( для костюмерів ): підготувати образну характеристику головних героїв ( наприклад, портрет, вбрання, поведінка).Завдання 4. ( для художників): ( для художників ): скласти розповідь за ілюстрацією Г. Доре до пісні п’ятої (див. „ Наш вернісаж ” : Всесвітня літ.- 1999. – № 11 ).Завдання 5. ( для глядачів): а як ви самі оцінюєте вчинок закоханих ? • Наступна передача – „ Подвійний доказ ”. Проблемне питання: хіба заборонене кохання – гріх перелюбу, який осуждається в Біблії, заслуговує на довічі муки ?

3. Підсумок уроку – „ Народна платформа ” ; підготовка до виконання дом. завд.

1. Якими є молоді люди сьогодні?2. Чи втрачена для них моральність?

4. Дом. завд. ( різнорівневе ) : 1. Продовжіть свій виступ на „ Народній платформі ”; 2. Пофантазуйте, яку власну передачу ви започаткували б на українському телебаченні.

Мухомеджанова С.А., спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист ЗОШ № 26 м. Рівне.

Інтерактивний урок з оглядової теми у 9 класі.

Одне із головних завдань педагога – домогтися якомога швидше того, щоб

бути не потрібним учню, усунути себе, вчасно зійти зі сцени, тобто прищепити йому самостійність мислення, роботи, самопізнання й уміння досягати мети, а це називається зрілістю. Г.Нейгауз, педагог-музикант

У старших класах учні прагнуть до більшої самостійності, самовиявлення, пошуку, тобто до всього того, що передбачає становлення особистості. Тому учитель може надати учню цю можливість через інтерактивні форми і методи навчання, які унеможливлюють пасивність учнів на уроці.

У 9-му класі література вивчається за хронологічним принципом, що передбачає вивчення історико-літературних епох. Їх вивчення пропонується на оглядових уроках. А інтерактивна методика таких уроків буде потребувати напруженої розумової роботи дитини та її власної активної участі у цьому процесі.

За сучасних умов учень повинен якнайменше отримувати готові знання. Тому на уроках-оглядах недостатньо використовувати лекцію або виступи учнів із рефератами. Учні можуть здобути первісне уявлення про культурологічні ознаки історико-літературної доби аналітично-дослідницьким шляхом.

Тема . Античність – колиска європейської культури .

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: розповідати про особливості стародавньої культури; аналізувати причини виникнення давньогрецьких міфів, їх зміст, ідеї

та образи; синтезувати основні принципи життєвої мудрості давньоримських

поетів;сформувати сучасну думку по зв’язок України з античним світом та її вплив на формування європейської культури.

Орієнтовний план і методи проведення уроку.Мотивація навчальної діяльності.Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.Дослідження доби античності (робота у малих групах).Оцінювання результатів (“мікрофон”).

Хід роботи1.Мотивація навчальної діяльності (бесіда).- Чим для тебе

відрізняється вивчення точних і природничих наук від вивчення літератури?

(Вивчення точних і природничих наук – це цікаво, але це те, що знають і інші люди. А вивчення літератури – це означає зрозуміти, осягнути, в першу чергу, самого себе.)

- Прокоментуйте слова В.Шекспіра: ”Що за майстерний витвір – людина! Яка шляхетна розумом! Яка безмежна хистом! Окраса світу! Найдовершеніше з усіх створінь!

2.Оголошення теми та очікуваних результатів.3.Дослідження ознак доби античності. Учні класу об’єднуються у 5 малих груп по 4-5 осіб у кожній. Учасники

ознайомлюються з роздатковим матеріалом, який містить опис алгоритму діяльності, розподіляють ролі.

Спікер: зачитує завдання групи, організовує порядок виконання та регулює його, підбиває підсумки.

Секретар: веде записи результатів роботи, бере участь в обговоренні.Посередник: стежить за часом, заохочує до роботи.Доповідач: чітко висловлює думку, доповідає про результати роботи

групи.Малим групам пропонуються завдання.1 група. Підготувати доповідь про особливості давньогрецької культури.2 група. Підготувати переказ улюблених міфів, визначити їх головні ідеї,

гуманістичний пафос, схарактеризувати головні образи.3 група. Проаналізувати твори давньоримських поетів Горація та Овідія,

дослідити особливості поетики та сформулювати основні принципи життєвої мудрості стародавніх поетів.

4 група. Робота з наочністю. Переглянути репродукції шедеврів давньогрецького мистецтва. Скласти розповідь мистецтвознавця за репродукціями (тематика, засоби зображення, враження тощо).

5 група (екперти). Підготувати по 2 запитання до кожної творчої групи; запропонувати свій висновок щодо ролі античності для сьогодення.

4.Повідомлення результатів роботи (весь клас занотовує матеріал у вигляді тез). Група експертів задає питання кожній групі. Оцінювання, підбиття пісумків.

Порівняння реальних результатів з очікуваними, проаналізувати процес роботи.

За допомогою методу «мікрофон» учням пропонується закінчити речення: «Основні ознаки доби античності -… … …»

Зробити остаточний висновок.

5.Домашнє завдання.Групі учнів-історикознавців підготувати повідомлення про історію

Троянської війни; групі літературознавців підготувати усну розповідь про Гомера та його творчість.

Тема. Доба Середньовіччя як етап розвитку світової культури.Пропонується використання методу проектів, який передбачає

випереджальні домашні завдання. Проект може бути індивідуальний або колективний. Але всі учні будуть об’єднані єдиною метою: створити книгу-довідник “Подорож у Середньовіччя”. Учитель орієнтує учнів на створення сторінок (проектів) такої книги.

1 сторінка – розповідь історика про добу Середньовіччя.2 сторінка – основні риси Середньовіччя (скласти план або тези).3 сторінка – жанри середньовічної літератури (укласти схему або

таблицю).

4 сторінка – людина у мистецтві доби (репродукції шедеврів мистецтва різних країн, теми і мотиви; наприклад, мистецтво Візантії, готичне мистецтво, китайське мистецтво).

5 сторінка – написати твір-враження від поезії Данте Аліг’єрі (збірка “Нове життя”).

6 сторінка – створити власну поезію “Зірки Середньовіччя” (або за іншою назвою).

7 сторінка – розробити систему творчих завдань з теми “Доба Середньовіччя”.

На уроці учні демонструють створені проекти, коментують їх. Відбувається захист проектів, їх корекція, оцінювання, відзначається результативність роботи.

Тема : Сутність духовно-культурного перевороту, що відбувся в Європі за доби Ренесансу. Орієнтовний план уроку.1.Представлення теми і очікуваних результатів (5-6 хвилин).2.Інтерактивна вправа “Дзеркало” (30-35 хвилин).3.Підбиття підсумків уроку (бесіда –7-8 хвилин).

Інтерактивна вправа “Дзеркало” (робота в малих групах)Вправу виконують у чотири етапи, що потребує чіткої організації й

інструктажу. Учитель об’єднує учнів у 4 групи.

1 етап.Учитель пропонує учням опрацювати інформацію і опанувати її на рівні,

достатньому для обміну нею з іншими. Завдання групамГрупа 1. Опрацювати матеріал “Формування нового світогляду у добу

Відродження”. Тезисно записати основні аспекти формування нового світогляду.

Група 2. Прочитати та тезисно опрацювати матеріал “Нове відкриття античності та небачений розквіт мистецтва”. Визначити причини та наслідки зазначених процесів.

Група 3. Опрацювати статтю “Гуманістичний характер культури Відродження”. Тезисно записати причини та сутність гуманістичного характеру культури.

Група 4. “Періодизація літератури Відродження”. Чітко визначити етапи, місце і час розквіту доби Відродження.

2 етап.Після завершення роботи половині учнів 1 групи пропонується перейти у

2 групу, а половині учнів 2 групи – у 1. Аналогічно обмінюються учасниками 3 і 4 групи. У новоутворених групах учні обмінюються своїми знаннями з опрацьованого тексту.

3 етап.Учням пропонується повернуться у свої групи і поділитися інформацією,

отриманою в інших групах. Під час обговорення учні дають колективну відповідь на завдання.

4 етап. Завдання групам 1-2.- Чому формування

нового світогляду сприяло новому відкриттю античності і що спричинило небачений розквіт мистецтва? Тезисно визначте причини.

Завдання групам 3-4.-Чому саме у добу Відродження стверджується гуманістичний характер

культури? Тезисно визначте причини.

Коли групи завершать виконання своїх завдань, їм пропонується по черзі озвучити лише одну причину. Вчитель записує на дошці тези, що пропонують групи, доки вони не вичерпаються. Спочатку представляють результати групи 1-2, потім 3-4.

Підбиття підсумків уроку вчитель проводить за такими питаннями:

Що нового ви дізналися на уроці?Чи досягли ми поставлених цілей?Що відчували під час роботи?

З метою вмотивованого використання тої чи іншої інтерактивної вправи можна провести анкетування для учнів за таким питаннями:Чи цікаво вам було на уроці?Чи змогли ви на ньому продемонструвати свої знання, вміння, навички та досвід?Чи мали ви на уроці можливість висловити свою власну думку?Яким новим навичкам ви навчились на уроці?Які нові знання ви отримали на уроці?Чи розумієте ви важливість цих знань та вмінь для вашого подальшого життя? Де у майбутньому вони можуть вам знадобитись?

Марковська Н.В.,спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії НВО№12

Тема : А.Чехов „Вишневий сад”— прощання з минулим. Образи Раневської та Лопахіна. Роль ремарок.

Мета : охарактеризувати образи Раневської та Лопахіна, з’ясувати мотиви їхніх вчинків; розкрити роль ремарок у тексті; розвивати вміння давати характеристику на основі їх вчинків.

1. Актуалізація опорних знань. На попередньому уроці ми говорили про назву п’єси ( вишневий – вишневий). У вас на партах є білі квіти та червоні ягоди. На ягодах напишіть імена тих персонажів, які на ваш погляд, бачать у саді – користь, прибуток, вигоду, а на квітах ті імена, для кого сад – це мрія, дитинство, спогад, який розтане у повітрі, як дим, зникне так само, як облетять білі пелюстки.

Прийом „обери позицію”На дошці ви бачите вишневе дерево. Ви зробили свій вибір, підійдіть до дошки та прикріпіть з однієї сторони квіти, з іншої – ягоди, назвіть при цьому персонажів.

2. Оголошення нової теми, мотивації навчальної діяльності, завдання уроку. Сьогодні ми поговоримо про героїв твору, які уособлюють відповідно ми-нуле та майбутнє вишневого саду. Як ви думаєте, хто це? (Раневська, Лопа-хін). У роботі нам допоможуть ремарки ( пояснення, поради автора до тексту, щодо поведінки акторів) Кожному з нас буває важко зробити вибір, зважитись на крок у майбутнє, хоч поруч завжди є порадники, та чи слухаємо ми чужої мудрої ради. У подібній ситуації опинилась і чеховська героїня.

- Над яким завданням ми сьогодні працюємо? (Спробуємо зрозуміти моти-ви вибору Раневської, з’ясувати роль Лопахіна у долі вишневого саду).

3. Робота з текстом. - Розкажіть про минуле Раневської. - Зачитати монолог героїні „ О, мої гріхи...” Вчитель. У Чехова важливе місце в п’єсах займають ремарки. Зараз ми простежимо за допомогою ремарок, як змінюються рішення героїні та її доля.

Прийом „робота в малих групах”Завдання для малих груп : 1 гр.—І дія, 2 гр.—І І дія, 3гр.—І І І дія.Виписати ті ремарки, що стосуються телеграм із Парижу, простежити як реагує Раневська на кожну з них, як це пов’язано з подіями твору, продажем саду. Підібрати цитати, мотивувати поведінку героїні. Результати вашої роботи будуть занесені до таблиці.

(коли групи працюють, асистент на дошці готує таблицю)ремарка Реакція Раневської причина

І-дія

ІІ-дія

ІІІ-дія

„рве телеграму, не читаючи...”

„дістає з кишені телеграму... рве телеграму.”

„виймає хустинку, на підлогу падає телеграма „

„З Парижем покінчено”

„Отримала сьогодні з Парижу... Просить вибачення, молить повернутися”.

„Це з Парижу телеграма, кожен день отримую.”

надія на порятунок маєтку

проблема з грішми, бабуся дає мало

бабуся дала 15 тис.,тільки на проценти, це не вихід, все втрачено

Кожна група по черзі заповнює таблицю, пояснює хід своїх міркувань.

-- Чому виникає рішення їхати?

Зачитати слова Раневської, дія ІІІ—„Якій правді?..” (зверніть увагу на ремарку „плаче”).-- В чому тепер побачила Раневська сенс свого життя?

Зачитайте слова героїні, дія ІІІ –„Це з Парижу телеграма...”

Вчитель. У Раневської плаче душа, всі надії на спокійну старість у рідному домі не справдились, їй залишається одне –повернутися до Парижу, до люди-ни, яка її зрадила, образила. Все це так, але зараз він потребує її допомоги, Любов Андріївна вирішує повернутися.--Які риси характеру героїні ви побачили у цій ситуації? (учні по одному слову, словосполученню створюють характеристику Раневської).

-- У кого в цей час зовсім інший настрій? Назвіть цей стан людини? (Лопахін, тріумф).Зачитайте фінал ІІІ дії слова Лопахіна „Я купив...”

-- Що відчувається в словах Лопахіна? (задоволення, він хазяїн).

„Хай все по-моєму, як я бажаю...”-- Чим відрізняється ставлення Раневської та Лопахіна до вишневого саду?-- Зверніть увагу на останні слова Любові Андріївни перед від’їздом, про що вони свідчать?( бажання побути у рідному домі ще хоч 10, 5, 1 хвилинку) Зачитайте останні пояснення у п’єсі. 5. Висновки. „Вишневий сад”— останній твір А.Чехова. Часто цю п’єсу називають твором – попередженням. Про що попереджують нас герої твору?

Прийом „мікрофон” Учні від імені героїв одним реченням бажають прийдешнім поколінням вберегтися від можливих помилок ( мікрофон у вигляді квітучої квітки, її пе-редають один одному). Раневська - Гаєв - Аня - Лопахін - Варя -

6. Домашнє завдання на вибір. Дати письмову відповідь на питання :- у чому смисл назви п’єси, що він символізує?- як виникає у творі образ батьківщини?

Тема: Л.М.Толстой „Війна і мир”. Духовні пошуки толстовських героїв. Андрій Болконський.

Прийом „мозковий штурм”Завдання. Висловити свою думку щодо князя Андрія як чоловіка, сина, брата, військового, батька. Підібрати слова для характерис-тики героя та вказати, до якої групи його віднести. Учень біля до-шки заповнює схему.

Прийом „робота в малих групах”Завдання для п’яти груп. Відповідно до схеми наведіть один прик-лад із тексту, що характеризує героя як чоловіка, сина, брата, війсь-кового, батька. Стисле переказування епізодів:

- „Князь Андрій та Ліза на прийомі у Шерер”- „Прощання з батьком”- „Розмова з княжною Марією в Лисих Горах”- „На батареї Тушина”- „В Лисих Горах з сином”Назви епізодів записуються до схеми знизу.

Тема: Оноре де Бальзак. Зображення „влади золота” як руйнівної сили. Характеристика головного персонажа.

Прийом „робота в малих групах”.Завдання для чотирьох груп за картками. Підготувати стислу розпо-відь про Гобсека, давши відповіді на запитання. Підберіть цитати (стислі, лаконічні).

Картка № 1

1. Зверніть увагу на деталі портрета Гобсека. Які порівняння вико- ристовує Бальзак? Чому?2. Як перекладається ім’я „Гобсек”? Опишіть спосіб його життя і Доведіть, що ім”я персонажа відповідає його сутності.3. Яка пристрасть визначає логіку вчинків лихваря, його стосунки з родичами, з іншими людьми?

Картка № 2

1. Що вам відомо про молоді роки Гобсека? Як „романтична біогра- фія” лихваря розкриває його характер?2. Розкажіть про ставлення Гобсека до таких моральних цінностей, як людяність і співчуття до ближніх? Що, на думку Дервіля, для лихваря було Богом?4. Складіть тези основних положень філософії Гобсека.

Картка № 3

1. Чи справді Гобсек володіє світом, не стомлюючи себе, а світ не має над ним влади?2. Які два приклади є для Гобсека доказом слушності його виснов- ків?3. Порівняйте образи графині де Ресто і Фанні Мальво. За яким при- нципом подає їхні образи автор? Яке ставлення Гобсека до обох жінок?

Картка № 4

1. Схарактеризуйте поведінку Гобсека під час розмови з Максимом де Трай. Прикладами з тексту доведіть, що лихвареві притаманна надзвичайна витримка і глибоке знання світу людей.

2. Які емоції можна було помітити на обличчі старого скнари, коли він дивився на діаманти?3. Як відзначає Гобсек вигідне придбання діамантів? Якою пристра- стю він охоплений?

На основі матеріалів роботи груп робимо узагальнення в таблиці.

Портрет Характер Суть філософії Гобсека

Умови життя

Підсумок життя Гобсека

Від кожної групи виходить учень та заповнює таблицю, клас дублює таблицю у зошиті.

Т.Є.Процюк, вчитель зарубіжної літератури Рівненської державної гуманітарної гімназії.

Рівненська гуманітарна гімназіяЛітературна студія

АЛЬМАНАХДзвони пам’яті

Книга спогадів про війну в житті таких звичайних і незвичайних людей

Рівне - 2005

Матеріали укладено і упорядковано:Процюк Т.Є. – вчитель зарубіжної літератури, керівник літературної студії

Камінська О. (11-А клас) – комп’ютерний набірСтріха Т. (10-Б клас) – художнє оформлення

Відповідальний за випуск:Яремчук І.П. – заступник директора з виховної роботи

У Альманаху вміщені творчі роботи учнів гуманітарної гімназії

ЗмістВступ. Вірші-роздуми про війну....................................4

Спогади про дитинство, обпалене війною...................8

Свідки народної величі...............................................12

„А вони не повернулися із бою…”..............................22

Вступ. Вірші-роздуми про війнуЯ народилася після війни, але вона вплинула і на моє життя, бо я є частиною

своєї родини, своєї країни. Якщо майбутнє залежить від нас, то ми мусимо досконало знайти помилки минулого і вчитись на них, щоб не повторилось подібного в нашому житті.

Війна торкнулась всіх і кожного. Кожен пережив її по-своєму, по різні боки барикад. І кожен має що сказати своїм нащадкам. У щасті ми всі однакові, але горе у кожного різне

Бобрик Юлія 11-А

Небо в свастиках— Ти скажеш мені?— Скажу.— Чи правда, що душі блукають, Дорогу забуту шукають І часто знаходять чужу?— Шукаєш її?— Завжди.— У скелях, пустелях, Дешевих мотелях…

Повсюди криваві сліди.— Ти бачив їх біль?— А ти?— Вони ― просто сльози, Каміння і грози. Це все, що зуміла знайти. Туди не доходять листи. Туди… де одні лиш хрести, Туди, де погони в зірках, Запечена кров на руках, Туди, де панує гамбіт, Де втоптують сотні чобіт У землю солдатські серця, Туди, де рукою Творця Збудований дім пустоти. Туди не доходять листи.

Антощишина Марія 11-В

Скільки страждань пережив вже наш світ?Сотні, десятки й тисячі літ...Роки надій, гіркі розчарування,Прекрасні мрії, нездійснені бажання.

Пережито багато, й більше не треба.Скільки рук вже здіймалось до неба?

Скільки прожито безсонних ночей?Скільки сумних і тужливих очей?

Та час повернути, на жаль, неможливо.У майбутньому жити нам гідно — важливо,Аби не допустити вже тих помилокЩо безліч зламало життєвих гілок.

Перець Оксана 11-А

Сьогодні чорний ворон смерті Знов стукав в моє вікно.Я зачинила жалю двері,Але він бив у рамках скло.

Я запитала: „ Чом ти плачеш?Чи, може, зранене крило?”— Вже скоро дзвони. Чи не бачиш,Як горе в серці ожило?

І я згадала… Мов луною,Розлився спогад про війну,Оту, де в бій поміж юрбоюДиктат закликав Сатану.

І був бенкет на ложі смерті.Мільйон спаскуджених життів.І ворон гнав у дикі нетріУсіх: і наших, й ворогів…

Петрук Олена 10-А

Не дожили до ПеремогиХоч все для неї віддалиВ чужому полі, край дорогиВи мовчки мертвими лягли.

П’ять тисяч Вас в одній могилі,Мов військо після бою спить,Лежать бійці там посивіліІ юнь безвуса там лежить.

Пройшли хто мало, хто багато.Та ціль у вас була одна:Щоб скоріш настало свято,І щоб закінчилась війна.

Стоїть могила, ворон кряче, І вітер листям шелеститьХто Вас сповідає, оплаче?Чи в німця серце заболить?

Кругом з бетону огорожа,Темніє ліс і полігон,І п’ять берізок, мов сторожа,Оберігають вічний сон.

Лунько Олександр 10-Б

Спогади моєї бабусі, або війна очима десятирічної дитини

Так тихо було, спокійно і мирно,І власне житло, і коло родинне,І школа сільська, і вчителька-полька,І поле своє, і славная доля.І кожного ранку ми з сонцем вставали,Ішли до роботи й біди не чекали.Своїми руками ми дім будували,І з поміччю Бога собі виживали.Та зірка щаслива від нас відвернулась,Від горя страшного земля сколихнулась.А я була ще зовсім дитина,А небо блакитне, що я так любила,Чорна земля від мене закрила.Я разом з батьками копала окопи,Нам прихистком стали сирі, темні льохи.Ми більше не чули співу птахів, Постійно ми жили в ритмі вибухів.Наші очі горіли лиш одним почуттям,Страх і жах нас усіх об’єднав.Де раніше співали веселі пісні,Там чути лише голосіння й плачі.Люди стали мов дикі звірятка, Що потрапили в пастку,До рук злого ката.Але хочеться вижити в безглуздій війні,Щоб мир відновився на нашій землі!

Бобрик Юлія 11-А

Спогади про дитинство обпалене війноюМій дідусь Коломійчук Володимир Іванович зі сльозами на очах розповідав

мені про жахливі події свого дитинства. Народився він у 1939 році в селі Кривин Хмельницької області. Коли почалася війна він був ще зовсім маленьким хлопчиком. Село окупували німці, а його мама Ольга Яківна ховалась з дітьми у виритій в саду великій ямі. Дідусь запам’ятав страшний голод: не було ні хліба, ні картоплі, тільки сало та цибуля, ото й вся їжа.

Одного разу фашисти знайшли в селі вбитого німця. Вони розпочали каральну операцію: страчували кожного десятого мешканця села. Мій прадід Фадій відмовився ховатися разом з родиною. Він говорив рідним: „Я вже старий, мені нічого боятися. Я своє прожив, а ви ховайтеся!” Німці стратили прадіда Фадія разом з іншими односельчанами. Вони повісили цих людей вздовж дороги на великих старих вербах. Таким чином фашисти, напевне, хотіли залякати місцевих жителів, вбити в них бажання боротися з лютим ворогом.

А прадід Іван Фадійович був на фронті. В одному з боїв він був важко поранений. Куля пробила йому легені. Для одужання необхідно було багато часу, можна сказати ― все подальше життя.

Шістдесят років минуло з часу перемоги над ворогом, ціле людське життя. Але й нині свято Перемоги болем відгукується у наших серцях. Людство повинно пам’ятати про тих, хто захищав майбутні покоління, хто ціною власного життя рятував мільйони інших людей. Слава героям!

Ліхачов Сергій 10-А

Війна. Що це? Для чого вона? Хм… важко сказати. Я не розумію тих людей, які думають, що друга світова війна обернулася перемогою для нас. Яка ж це перемога? Мільйони людей померли. Матері не дочекалися своїх синів, дружини — чоловіків, молоді дівчата ще довгий час не могли дивитися на інших парубків. Хіба ж це щастя? На мою думку, ні!

Ви спитаєте, як торкнулася війна моєї сім’ї. Хм… що тут говорити. Моя бабуся та дідусь пережили багато нещасть. Рідко я чула від них щось про війну. Чому? А хто хоче згадувати ті часи? Мабуть, ніхто…

Моя бабуся, Попчук Анна, народилася у 1938 році. Вона була зовсім малою, коли почалася війна. Здається, вона нічого і не пам’ятає. Воно то так… Але вона добре пам’ятає, як у 1944 році забили до смерті її батька. Молодий був… 35 років. Мати з малою дитиною залишилися самі. Важко жилося. Німці постійно приходили і забирали їжу. Одного разу мама моєї бабусі у хліві під підлогою заховала порося, їсти не було що, а німці і останнє забирали. Та порося врятувати не вдалося… забрали.

Часто навертаються сльози, коли згадую ту історію, що розповіла мені моя бабуся. А діло було так…

Німці зібрали чоловіків і завели їх у будинок. Облили бензином чи соляркою та підпалили. Заживо…крик…жах… Хтось хотів їх врятувати… не вдалося… розстріляли… страшно! Яка людина могла таке зробити, який звір? За що їх розстріляли? Бабуся не пам’ятає. Чи то виступали проти ворогів, чи то

допомагали своїм… Але той момент, той жах ще довго буде в пам’яті у моєї бабусі. Ті жахливі крики ще не раз присняться їй уві сні.

Думаю, ви зрозуміли мою відповідь. Війна — зло, яке знищує людей не тільки фізично, а й морально.

Воробей Наталія 11-А

Війна — це породження зла. Людського зла. Поєднання слів „людина” і „війна” суперечить усім людським законам добра. Але війна — це не тільки минуле людства, це, на жаль, його сьогодення.

Ллється кров у Чечні і Косово, у Сьєрра-Леоне й Ольстері, у Палестині й Ізраїлі… І скрізь гинуть чиїсь батьки, чоловіки, брати, сини… Іде по усьому світові нова війна, ім’я якої — тероризм. У ній взагалі немає ніяких правил. Воюють не солдати проти солдатів, а злочинці проти всіх, не виключаючи дітей і жінок, хворих і старих.

Коли мова йде про захист Батьківщини, про порятунок свого народу, у цій війні людина бере участь за велінням серця. У бій готові йти ті, хто у своєму житті не брав у руки зброї, ті, про кого говорять, що вони і мухи не скривдять. Усі, хто здатен тримати зброю, стають на захист Батьківщини. Я розповім вам про долю своєї сусідки Зінаїди Федорівни.

Зінаїда Федорівна народилася 16 грудня 1925 року. Тобто, на час початку війни їй було лише п’ятнадцять з половиною. Хоча вже тоді ця юна, але хоробра дівчина розуміла, що може щось зробити, може допомогти. Коли їй виповнилося 16, — наважилась піти до військкомату та заявити про свій намір брати участь у військових діях. Вона прагнула відстояти честь родини, яку у неї відібрала війна.

16 грудня 1941 р. вона потрапила у воєнну частину 14-ї дивізії 14-ї діючої армії карельського фронту в медсанбат. Там працювала медсестрою.

Звичайно, перебування тут для молодої дівчини було жахливим. Але самовідданість, патріотизм і саможертовність допомогли їй перебороти всі труднощі фронтового життя.

„Робота була дуже важкою. Поранених — надзвичайно багато.”—каже Зінаїда Федорівна. Вона розповідає про те, що поранених часто навіть не було де класти. Дівчина допомагала як могла, але на жаль, були такі тяжкі поранення, після яких людину врятувати було нереально.

З жовтня 1944 по травень 1945 була в госпіталі в Костопільському районі.Вона ніколи не забуде обличчя тих людей, які помирали від тяжких

поранень. Дивитись на це було просто неможливо, і в неї самої часто виступали сльози на очах. По закінченню війни, як і інші жінки, що з такого раннього віку брали в ній участь, не мала ніякої спеціальності. Тому, поступила в костопільську Медичну школу медсестер.

Доля Зінаїди Федорівни не щадила її, і життя не було таким безжурним, як хотілося б. Під час війни в неї часто виникали думки про смерть, але надія на краще допомагали їй в такі моменти.

Щоб не померти з голоду, працювала в ФЗО комендантом.

Вчилась на фельдшера-акушера. Через деякий час запропонували роботу в „Червоному Хресті” в Костопільському районі.

З 5 травня 1945 — голова товариства „Червоний Хрест” Костопільського району. Через 5 років — старша медсестра поліклініки в Костополі.

Зінаїда Федорівна каже, що свою роботу вона любила до нестями. Допомога людям була для неї сенсом життя. Її медична служба — 58 років і 4 роки на війні. Ходила на роботу, як на свято, працювала з радістю, приходила з роботи з гордістю. Але про те, що була на фронті, не розповідала протягом 30-ти років, оскільки боялась осуду деяких людей.

Зінаїда Федорівна сподівається, що життя покращиться. „Але чи не запізно?”— запитує вона себе.

На мою думку, людина, яка пройшла голод і холод заслуговує на краще життя, хоча б зараз, коли найстрашніше, здавалося б, вже позаду. Тому в мене виникає питання: „Невже наша влада не в змозі забезпечити гідне існування людям, які ціною власного життя здобували незалежність нам — майбутнім поколінням, які, не дивлячись ні на що, продовжували відстоювати честь рідної землі, нашу честь. То, невже, тепер, пройшовши через такі випробування, вони мають думати про те, як вижити на мізерну пенсію, при таких дорогих продуктах харчування та медикаментах.”

Хочу, також, розповісти про ще одного ветерана війни — Михайла Олексійовича.

Він народився 25 вересня 1921 року. Воював на Українському фронті 444 дивізії. Був в обороні Польщі. Не дійшовши 25 км до Берліна, його дивізію перекинули до Братислави. Коли був контужений відправили до Польщі в госпіталь. Михайло Олексійович не міг говорити, ходити. Деякий час жив у Польщі в тітки, оскільки з батьками доля його розлучила. Певний час працював в Здолбунові в кар’єрі, пізніше — на насосній станції. Через контузію не міг виконувати важку фізичну роботу. Працював сторожем у здолбунівському дитсадку.

На фронті мав звання старшини , але нещодавно йому присвоїли звання лейтенанта.

Михайло Олексійович інвалід II групи. Переніс важкі операції (на голову, по видаленню нирки). Він каже, що крім дружини про нього більше нікому потурбуватися, оскільки діти та внуки живуть далеко. Пенсію отримує недостатню (на його думку), враховуючи те, що він — ветеран війни. Михайло Олексійович не розуміє, чи для того він ризикував своїм життям, щоб про нього навіть не згадали.

Небожинська Наталія 10-Б

Свідки народної величі

Присвячено Музичуку Олексію Івановичу

Дивлюсь в його глибокі очіІ бачу в них увесь той жах,той сум, печаль, любов, розлуку— все добре видно в цих очах.Тоді він був ще зовсім юним,хотів сміятися, кохати,але життя перевернулось — до рук він мусив зброю брати.Він пережив тяжкі страждання:навколо ненависть була,його ж душа жадала миру,людського щастя та добра.Можливо, щастя й був шматочок:Бог дарував йому життя,та вже ніколи не повернешту юність й молоді літа…

Мельничук Тетяна 11-А

Війна. Що вона може залишити по собі? Перемогу, свободу, щастя? Можливо. А що війна обов’язково залишає після себе? Розруху, біль, страждання, ненависть!

То чи не краще ніколи не розпочинати воєн? Звичайно краще. Але ж є люди, які по своїй природі дуже жадібні, їм притаманна жага до влади над іншими людьми!

Протягом останніх двох тисячоліть відбулася незліченна кількість як локальних сутичок, так і великих воєн. Серед останніх звичайно і дві світові війни! Причому друга світова вважається найжахливішою війною за всю історію людства!

Давно вона минула… Вже 60 років, як закінчилась! Але ми її пам’ятаємо, оскільки майже в кожній сім’ї вона залишила свій похмурий слід. Цей страшний слід залишився і в моїй родині.

На початку далекого 1941 р. мій дідусь спокійно сидів за шкільною партою, не підозрюючи, що через кілька місяців він буде вже не в школі, а в окопі, викопаному власноруч, не з вірними друзями, а віч-на-віч з ворогом! З ворогом краще озброєним, добре навченим, ворогом, який вже захопив більшу частину Європи. Але, не зважаючи ні на що, мій дідусь вижив в цій страшній трагедії, отримавши чотири поранення та одну контузію.

Багато чого розповідав він мені щодня, але найбільше мені запам’яталося те, що на війні всі нації та народи Радянського Союзу об’єдналися у боротьбі проти єдиного противника — фашизму, який зазіхав на свободу вільних людей, на землі, які з давніх-давен належали нашим предкам. Найпростішим доказом

може стати самий поширений тоді пароль(оскільки паролів було безліч, то цей був самим загальним): „Эй, славяне ”, на який фашисти відповідали автоматною чергою, а союзники, ким би вони не були відповідали: „ Свои, свои”. І так було, оскільки росіяни, українці та білоруси були основою радянської армії!

Мій дідусь пройшов усю війну на передовій, спочатку наводчиком в артилерійському полку, а пізніше, після кількох поранень — снайпером. І протягом цього довгого і кривавого шляху йому, молодому бійцю, допомагали старші та досвідченіші солдати. А оскільки про війну він майже нічого не знав, то використовував кожну хвилину, щоб навчитися чогось необхідного, бо такі хвилини могли врятувати життя! І рятували не раз! Дідусь часто згадував лейтенанта Лісафіна і сержанта Анісімова в своїх розповідях, казав, що їм, в першу чергу, він завдячує своїм військовим досвідом і самим життям. Розповідав, як під час нічного переходу в білоруських лісах їх колона потрапила в німецьку засідку, і солдати були змушені відстрілюватись на слух: на німецьку мову та „голос” німецьких автоматів; як переправляли тяжкі гармати через затоплений яр на солом’яних понтонах; як він ледь не загинув в окопі під гусеницею фашистського „Тигра”; як втік недолікованим з госпіталю, щоб потрапити на фронт разом із своєю батареєю.

Дійшов він до Кенігсберга (Калінінград), де був важко поранений та контужений. Його відправили на лікування в глибокий тил.

Війну мій дідусь закінчував на Далекому Сході (воював з японцями), але не 9 травня, а набагато пізніше. Пройшов час і він вирішив написати книгу про війну, але про ту війну, яку видно з окопу, а не з генеральського крісла в тилу. До 60-ти річчя закінчення Великої Вітчизняної війни має вийти п’ятдесят примірників цієї книги, яка отримала назву: „Рядовые солдаты войны”.

Гвоздецький А 11-В

В місті Славута Хмельницької області по вулиці Б. Хмельницького, 13 проживає Бомблюк Софія Якимівна. Це моя двоюрідна прабабуся.

Їй було 25 років, коли розпочалася Велика Вітчизняна війна. Разом з чоловіком хірургом вона працювала фельдшером у Славутському військовому госпіталі. В перші дні війни Віктора Францевича (так його звали) відправили на фронт у третю танкову армію генерала Рибалко.

Софія не змогла жити в розлуці з коханим у страшні дні війни і добивалася, щоб її відправили на фронт. Вона шукала його. І тільки в 1944 році вони зустрілися в Польщі. Але бути разом їм доводилось дуже рідко.

Софія Якимівна розповідала: „Війна — то важка, ризикована, страшенно небезпечна робота. Атаки, атаки, атаки. Кожного дня — людська кров, трупи. Безрукі, безногі похилі чоловіки, молоді хлопці, які недолюбили, недовчились. В години, коли не було чути гудіння моторів літаків, розривів бомб і снарядів, ми — санітари, писали під диктовку поранених листи мамам, дружинам, коханим. То були листи “трикутники”, написані слізьми та кров’ю.”

Її спогадам, розповідям немає кінця. Поранена Соня писала батькам: „Я жива і здорова, а на війні як на війні. Б’ємо фашистів на дорозі до Берліну. Незабаром

повернемося, зустрінемося. Люблю вас, сумую, знаю, що в тилу вам теж не легко…”

Але повернулась вона без коханого Віктора. Він загинув під Берліном, незадовго до дня Перемоги. Радість і смуток повернення…

І в мирний час Софія працювала лікарем. Війна позбавила її материнського щастя, до війни не спішила народжувати, після війни не було Віктора. „А іншого такого нема і вже не буде ніколи…”, — говорила вона своїм батькам.

Зараз їй 89 років. Вона живе спогадами. Каже: „Пройшли роки, рани загоїлись, а душа болить. Дуже болить, і не в мене однієї.”

Спогади Софії Якимівни — це не кінофільми, не книги, це жива правда, живе слово, що надзвичайно хвилює душу.

Якось я запитала у прабабусі: „А що вас примусило добратися до лінії фронту? Адже вас залишили в тилу, ви були потрібні тут.” Вона відповіла: „Кохання до Віктора, ненависть до загарбників, мужність.”

— А що вам дає силу в свої 89 років бути такою оптимісткою?— Любов. Любов до життя, любов до землі, до землі де жили мої батьки,

діди, прадіди, любов до України і її славного народу,— посміхаючись відповіла героїня.

Моя родина і війна… Про це можна писати романи. Скажу тільки, що шестеро з семи не повернулися з фронтів. Недочекались сестри братів, діти батьків, жінки чоловіків, матері синів. Після війни червоні слідопити знаходили їх у братських могилах. І тільки прабабуся Соня з того покоління нашого роду буде зустрічати 60-ту річницю Великої Перемоги із сльозами на очах.

А ми? Ми молодістю своєю і знаннями повинні стверджувати Мир на Землі. „Бо війна,— як писав Л.Толстой ,— це найстрашніше, що міг придумати людський розум.”

Поспєлова Ірина 11-А

Війна… Написала це слово і жахнулася. Нинішнє молоде покоління переосмислює історію, історію останньої війни — Великої Вітчизняної. А в серці старшого покоління це слово — незагоєна рана. Це — обірвані на самому початку мрії про майбутню професію, сподівання на довге й щасливе життя. Це — останній потиск руки, останній поцілунок, останній погляд найближчої, найдорожчої людини.

Війна увірвалася в серце нашого народу, як осколок. Затьмарила сонячне небо димом пожеж, стала болем нестерпним від чорних похоронок, що тисячами приходили щодня. Скільки крові пролито! Скільки сліз виплакано! Рідна земля стала суцільним згарищем; плакали росами трави, плакали чорні дерева, стогін розлягався стоголосою луною.

Мій дідусь, Ярощук Яків Фотійович, воював на Другому Білоруському фронті. Визволяв Білорусію, Східну Прусію. Закінчив війну в Берліні. Двічі був поранений. Після закінчення II світової ще рік служив в Берліні, так як не було заміни. В 1946р. демобілізувався з лав Радянської Армії та повернувся додому.

Під час перебування дідуся на фронті село, в якому проживала його родина, було окуповане німцями. Хтось з „порядних” жителів села доповів в німецьку

комендатуру, про те, що господар оселі Ярощуків знаходиться на фронті і воює проти німецьких окупантів. Це стало причиною того, що німці розстріляли сім’ю: батька та дружину і спалили хату. В живих залишилася тільки дочка, якій на той час не було й року. Маленьку дівчинку з палаючої хати врятували сусіди, а на виховання забрала хрещена мати дитини.

Після закінчення війни та служби в армії дідусь повернувся додому. Не знайшовши своєї батьківської оселі, через односельчан знайшов свою дитину. Так як була знищена рідна домівка, залишився жити в тій сім’ї, де виховувалась його донька. Хоча це було заборонено церковними канонами, дідусь через деякий час одружився з хрещеною мамою своєї дитини. Згодом у них народилася двійко дітей, один з яких — мій батько.

Мельничук Юлія 10-А

Війна… Вже саме слово викликає найрізноманітніші почуття у людей. Ветеранам жах спотворює вже й без того вкрите зморшками, постаріле обличчя, трохи молодшому поколінню пригадуються численні втрати та, водночас, радість перемоги. А ми — молодь, можемо лише здогадуватись та уявляти страхітливі картини пролитої крові та сліз! Справді моторошно! А що, якби зараз ми переживали б війну, якими б були наші спогади та вчинки? Певно, героїчними, адже наші дідусі, прадіди, прабабусі, будучи підлітками, йшли на фронт або тяжко працювали в тилу.

Люди зберігають вицвілі, потерті від років фотодокументи, порохняві листи з фронту, телеграми, похоронки. Усе це час від часу нагадує про ті лихоліття, що мали місце на рідній землі.

„Багато життів обірвалось тоді, а з ними і мрії, надії, сподівання… Чорною хмарою вона, війна, затьмарила сонце нашого життя, нестерпним болем пронизала людські душі, розірвала завісу миру на землі”, — приблизно такими словами передавав свій багатолітній біль мій дідусь.

А ще незліченні пожежі, розстріли, катування, допити, чутки про які доходили до усіх куточків країни. Дідусь теж був на фронті та спробував фашистської кулі.

Усе миналось, а спогад назавжди ліг рубцем на роз’ятрену душу свідка. А ще розповідав дідусь про дружні стосунки, які зав’язались на фронті. Адже війна змусила всіх об’єднатися для перемоги над спільним ворогом. Кожен усвідомлював відповідальність не лише за власну сім’ю, а й за все людство. Хіба можна про це забути?

Забути не дають пам’ятники, обеліски, мармурові дошки, братські могили та знаменні дати, що позначені червоним кольором у календарі. 9 Травня — свято з присмаком сльози та болю втрати.

Ми пам’ятаємо героїв та їхні безсмертні подвиги і будемо робити все можливе, щоб ці спогади не загубились у шаленому плині років, не перетворилися на звичайний міф, це ж наша історія, історія нашого народу.

Дудкіна Олександра 10-В

9 Травня. День Перемоги. В далекому 1945 р. в цей день замайорів прапор перемоги над рейхстагом; закінчились чотири довгих роки кровопролитних битв, пожеж, смертей, каліцтв, розлук.

Закінчилась Велика Вітчизняна війна. Сьогодні від тих далеких днів війни нас відділяє 60 років, ціле людське життя. Все менше стає людей, які пройшли дорогами війни, крок за кроком звільняли рідну землю від загарбників, які бачили цю трагедію на власні очі.

Війна не залишила в стороні і нашу родину. Я добре пам’ятаю прадіда Миколу, батька моєї бабусі, який брав участь в боях під Берліном.

Було літо 1944-го року. Запеклі бої тривали під Бродами на Львівщині. Била важка артилерія, від вибухів бомб, розривів снарядів вгору підіймалися стовпи землі, диму. Гуркіт техніки, пожежі, атаки тривали день і ніч. Бої тут затягнулись.

Хата і всі будівлі мого прадіда були знищені від попадання снаряду. На купку попелу перетворилось все, набуте за роки життя. Але, на щастя, родина врятувалася.

Прадіду тоді виповнилося 30 років. Його було мобілізовано, наспіх проведено навчання у Дніпропетровську і відправлено на фронт, на передову, в саме пекло війни. З піхотною частиною дійшов він до самого Берліну.

І ось тут він отримав важке поранення в ногу. 9 Травня зустрів у шпиталі, а додому повернувся після лікування в польському місті Лодзь глибокої осені 1945р. Повернувся на милицях. Ногу вдалося врятувати, але все життя проходив, спираючись на палицю; поранена нога була на вісім сантиметрів коротша.

За участь у війні прадід нагороджений бойовими орденами та медалями. Я пам’ятаю його Орден Слави.

Прожив мій прадід Микола довге і славне життя. Збудував після війни хату, дав вищу освіту своєму сину та дочці(моїй бабусі). І я ще пам’ятаю його дев’яносторіччя, коли діти, внуки та правнуки вітали патріарха нашої родини.

Уже три роки минуло, як пішов з життя цей воїн і трудівник. Але пам’ять про нього залишиться в наших серцях.

Лукасевич Андрій 10-Б

Дуже хотілося б знати, як то воно було, знати минуле. Так створюється відчуття ґрунту у себе під ногами. Але одна річ — хотіти, а інша — знати. Справа в тому, що мене зовсім не цікавила війна тоді, коли я міг про неї дізнати ся. А тепер серед моїх родичів не залишилося жодного свідка. Ще зовсім недавно мені було у кого розпитати. Шкода…

Всі мої знання про війну — це наслідок розповідей бабусі. Вона була ветераном війни і багато чого бачила. Правда, не все розповідала.

Народилася Бойко Олександра Миколаївна в листопаді 1920р. недалеко від Києва в с. Скопці. В сім’ї було дуже багато дітей, але голод, війна…

22 червня 1941р. німецькі ВПС перетнули кордон. Цією фразою починається війна, як у підручниках, так і у розповідях моєї бабусі. І далі провал, уривки спогадів. Далі випливає інша картина. Бабуся копає протитанкові окопи, а німці

наступають швидко, робота пропадає марно, німці-то наступають швидко, а наші тікають повільно. Тому і трапилась трагедія, через сусіднє село мала проходити дорога; місцеві бюрократи проклали її до села з однієї сторони, а інші бюрократи — з іншої. У самому селі та поблизу нього дві частини дороги не з’єднувались, між ними було болото. Однак це не завадило відрапортувати „гвоздю” народів ( саме так я уявив собі Сталіна, коли вперше почув від бабусі слова „вождь народів”), що траса закінчена. Відступають наші війська, дивляться на карту: дорога є ― значить, можна йти. І в болото, і в болото… Танки, коні, гармати, люди — все в болоті топилося. А німці вже там їх добивали. Сільські ходили туди ховати мертвих, брали собі їх одяг, рятували ще живих коней. А людей там загинуло багато. Таке враження, що я там був, так добре собі уявляю.

І знову провал.А далі вже наші наступали. Наступали, але не дуже вдало: село переходило з

рук в руки цілих сім разів. Люди ховались у полі. А в години затишшя хтось пробирався в село, щоб погодувати свиней, які ще лишились живі. Пробирались повзком, по кукурудзі з піднятою вгору білою хустинкою.

Одразу ж після закінчення війни бабусю відправили в острозький район вчителювати. Таких вчителів було багато. А були ще й ті, хто освоював свобідні західні землі: вони іще навіть двох років не пробули під союзом, як почалась війна.

Війна, війна. Це зараз ми звемо ї війною, а тоді це було життям.Кривчук Тимур 11-А

Я хочу розповісти вам про те, який слід залишила II світова війна у моїй сім’ї, про те, як важко боротися зі смертю та стражданнями, про те, який „подих” у війни.

Осінь 1939- го року. Початок другої світової війни… Фашизм. „А що ж це таке фашизм, яке його походження?” — не раз я чула це запитання від свого молодшого двоюрідного брата.

Дійсно, що ж це таке? Взагалі слово „фашизм” походить від італійського „фаш”, що в перекладі означає — мітла. Багато хто з вас, напевно, подумав, що якщо мітла, то це означає, що фашизм змітає людей та їхні ні життя. Так, можливо з точки зору людської моралі ви маєте рацію, але не з точки зору Біблії, так так, саме Біблії… Ви, напевно, пам’ятаєте стару Біблійну легенду про старого чоловіка та його синів, коли той, зібравши дітей, попросив їх держатися завжди одне одного, щоб їх ніхто не здолав. Чоловік показав як важко зламати мітлу, коли в ній безліч прутиків, і як легко зламати одного прутика. Ось чому мітла, фаш — незламність та сила. Але на мою думку, вони не все прорахували, вони не врахували того, що в той час згуртований радянський народ був набагато сильнішим, ніж ціла армія „мітл”. Вони не врахували того, що наш народ готовий іти до самого кінця заради рідної Батьківщини, того, що ми незламні духом, того, що ми — єдині.

Я добре пам’ятаю свого прадіда, Сістука Лукаша, з 1939 він піхотинець, разом із іншими воїнами пройшов до Берліну, там вони захопили одну із

будівель, де переховувалися німецькі бійці. За цей подвиг він отримав Орден за Відвагу.

Він казав: „Увесь час я відчував подих у спину, подих холодної та кривавої війни, але відступати ніколи і нікуди. Всю дорогу ми йшли не обертаючись, не дивлячись, що позаду. Лише в Берліні ми змогли повернутися та сказати: „Дійшли!” Так дійшли… до перемоги!”

Взагалі у моїй родині багато таких історій, про які я розповім із задоволенням своїм майбутнім дітям, онукам, правнукам. Розповім про те, що ми — герої, що ми не опустили руки в час відчаю, що ми боролися, що ми — перемогли!

Камінська Олена 11-А

Люди! Покуда сердца стучатся,—Помните! Какой ценой завоевано счастье,—

Пожайлуста помните!Рождественский

Травень місяць асоціюється не тільки з квітучою весною, для мене це гордість за подвиг народу, який виграв битву з фашизмом. Війна — це сльози і чекання матерів, стогін поранених, осиротілі діти. Від тих страшних подій стискається серце і хочеться молитися, щоб більше такого ніколи не було. Вся країна піднялась на боротьбу з ворогом. Чоловіки йшли на фронт, а жінки та діти зайняли їхні місця на фабриках, заводах, полях, адже для фронту потрібні були боєприпаси, зброя, одяг і продукти. Спогади про війну стискають душу болем людям, які були її учасниками. Війна залишила тяжку згадку в їхніх серцях на все життя. Я, як і всі мої ровесники, знаю про війну лише з розповідей, художньої літератури, кінофільмів, уроків історії.

Коли почалася війна, моїй бабусі було три роки. Вона й досі пам’ятає відчуття страху, голоду, холоду тих страшних часів. Перед початком війни сім’я моєї бабусі жила у Львові. Прадідусь Андрій і прабабуся Ганна працювали зв’язківцями. У моєї бабусі був півторарічний брат та сестра, якій на початок війни виповнився один місяць. З перших днів війни прадідуся забрали на фронт, де він воював з ворогом за Вітчизну. Мій прадідусь визволяв і одним із перших входив у Рівне, Тернопіль, Львів. Він брав участь і у визволенні територій інших країн, дійшов до Праги. В 1944 він повернувся в СРСР для проведення відновних робіт. Під час війни був поранений. За проявлену мужність він був нагороджений багатьма орденами, зокрема орденом „Червоної зірки”.

В той час, як прадідусь був на фронті, прабабуся працювала зв’язківцем на відновлювальному потязі. Прабабуся відступаючи разом з військами дійшла до Сталінграда. Вона намагалась перебратись на інший берег річки. Людей було дуже багато, і вона з дітьми не змогла сісти на останній паром. Але це був щасливий випадок долі. Пропливши декілька метрів, паром був потоплений, ніхто не залишився живий. Пройшовши довгий шлях війни, моя прабабуся зберегла життя всім своїм маленьким дітям. Війна минула, пройшло 60 років, а моя бабуся з гордістю згадує свою матір-героїню, яка відстояла дане Богом право своїх дітей жити.

Шкода, що я не бачив ні прадідуся, ні прабабусю, вони померли ще до мого народження. Про них мені розповіли бабуся і мама. Я з гордістю пам’ятатиму своїх пращурів, які гідно пройшли таке випробування долі, як війна.

Кондратюк Костянтин 11-А

Процюк Т.Є.,спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії Рівненської гуманітарної гімназії.

Тема: Це загадкове примхливе бароко.(основні ознаки і представники бароко)

Мета: охарактеризувати основні риси бароко, як художнього напрямку, показати особливості барокового світовідчуття, стилю на прикладі різних видів мистецтва, ознайомити учнів з найкращими предстанивами бароко, визначити своєрідність європейського та українського бароко; розвивати навички дослідницької діяльності учнів, формувати цілісне уявлення про розвиток культури, виховувати любов до мистецтва, інтерес до надбань європейської та вітчизняної культури.

Весьма различны времена по временам. Пауль Флеминг.

Зникає все – лише нетлінні поезія, простір і зірки.

О. Мандельштам.

Обладнання: портрети художників, композиторів, поетів доби Бароко, репродукції творів образотворчого мистецтва та архітектури доби Бароко, грамзаписи творів Генделя і Баха; уривки з текстів представників літературного бароко, (Дж.Дон, Гонгора, Кеведо…)

Тип уроку: огляд-дослідження.Методи і прийоми: робота в групах, захист проектів, релаксація, слово вчителя,

самооцінювання, метод-прес, словесне малювання.

Во времени живя, мы времени не знаем.Тем самым мы себя самих не понимаем.В какое время мы, однако, родились?Какое время нам прикажет: Удались!А как нам распознать, что наше время значитИ что за будущее наше время прячет?Весьма различны времена по временам:То нечто, то ничто – они подобны нам.Изжив себе вконец. Рождает время – время,

Так продолжается и человечье племя.Пауль Флеминг, німецький поет доби бароко

(маленька пауза)Наш урок я невипадково розпочала віршем німецького поета епохи Бароко

Пауля Флемінга “Роздуми про час”.Адже наша мандрівка в часі продовжується. А щоб мандрівка була приємною, пропоную дотримуватись на уроці таких правил:

1. Бути позитивними, тобто позитивно ставитись до своїх однокласників, вчителя, процесу навчання.

2. Не перебивати інших, говорити по черзі, коротко.3. Чітко аргументувати власну позицію.4. Не критикувати думок інших, а пропонувати власні ідеї.5. Бути толерантним, тобто поважати думки й погляди інших, ніколи не

ображатись.– Я прошу (імена учнів) дати відповідь на запитання “Що я очікую від

сьогоднішнього уроку?”– А ми разом з вами здійснимо мандрівку у ХVІІ століття. Яким же було це

століття? Вам потрібно було повторити матеріал про історичні події та наукові

відкриття цієї епохи. Скористаймося для повторення конструкцією “Я знаю, що ...”

Я знаю, що ХVІІ століття відзначалось складністю соціально-економічних

процесів.

Продовжте мою розповідь за аналогією.Я знаю, що у ХVІІ ст.. у Франції пишно розквітнув абсолютизм (тобто сильна

самодержавна влада).

“Я знаю, що...” (відповіді учнів)Добре! Молодці! Ось яке воно ХVІІ століття.

(Учні, які працювали індивідуально, прикріплюють свої пелюстки до дошки)Чи справдились ваші сподівання, дізнаємось в кінці уроку.

А зараз сядьте зручно, закрийте очі, розслабтесь.(включаю музику)Чуєте музику? Ви занурюєтесь у неї, як у тепле, лагідне море.Музика веде вас у далеке, далеке минуле.(невелика пауза)Подумки перенесемося на 3 століття назад. І наш клас – це вже не клас, а

музичний салон 17 ст., в якому лунає чудова музика Генделя. Вслухаємося в неї...

(музик голосніше, слухають, потім поступово прикручую звук)Звуки затихають (ще сильніше прикручую звук).Замовкають музичні інструменти (виключаю)І ми поволі повертаємось до сьогодення. Глибоко вдихніть, енергійно

видихніть, відкрийте очі, сядьте прямо. Ми знову на уроці зарубіжної літератури.

1. Які почуття викликала у вам музика?2. Які картини змалювала ваша уява?(роздуми учнів)Слово вчителя. Ось таким міг бути музичний салон ХVІІ ст.. А музика

Генделя (як на мене) найяскравіше передає дух ХVІІ ст., це неспокій, динамізм, музика хвилює душу, змушує заглибитись у себе.

Слово вчителя. Отже, сьогодні на уроці ми познайомимося з новою добою в історії світової культури – добою Бароко.

Розгорніть зошити і запишіть.Сьогодні 3 грудня.Тема уроку: “Це загадкове примхливе бароко”.

Епіграф до уроку слова російського поета О.Мандельштама “Зникає все – лише нетлінні поезія, простір і зірки” та слова з поезії, що прозвучала на початку уроку, поезії німецького поета Пауля Флемінга “Весьма различны времена по временам”. – Чому саме ці рядки я обрала епіграфом до уроку? Ви дасте відповідь в кінці нашої розмови.(мальований план урок)Отже, ми з вами згадали історичні події, наукові відкриття 17 ст., завдяки музиці Генделя відчули пульс, ритм цієї епохи, а це ми ознайомимось з рисами бароко в різних жанрах мистецтва, з цією метою попрацюємо в групах, проведемо дослідження, створимо проекти, захистимо їх, оцінимо свої знання, дізнаємось про епоху Бароко в Україні, підведемо підсумки уроку.Отже, традиційно 17 ст. називають добою Бароко.Бароко – це назва художнього стилю. Спочатку цей термін вживали тільки стосовно архітектури та живопису 17 ст., щоб наголосити на їх відмінності від мистецтва попередньої доби – Відродження.Потім термін поширили на музику та літературу 17 ст. Хоча паралельно з бароко виділяють і класицизм, з цим художнім стилем ви познайомитесь пізніше.Бароко набуло розвитку головним чином у країнах, де панувало дворянство, особливо пишно розквітло при абсолютизмі (сильна самодержавна влада) в таких країнах, як Франція, Італія, Іспанія.

Майже не було в країнах, де активно народжувалась буржуазія, капіталістичні відносини (Англія).– Саме слово “бароко” походить від португальського la perobla baroca, що означає “перлина незвичайної форми”.– Прочитайте, як характеризується бароко у літературознавчому словнику: звертаються до матеріалів на партах.Олено, прочитай, будь-ласка.Бароко (італ. – дивний, химерний) – напрям в мистецтві та літературі 17-18 ст., для якого характерно поєднання релігійних і світських мотивів, образів, тяжіння до різких контрастів, складної метафоричності, динамізм, алегоризм, прагнення вразити читача пишним барвистим стилем. Запишіть в зошитах визначення.Чи саме такою була ця епоха дізнаємося попрацювавши в групах.Заходячи в клас, ви обрали собі картку за своїми уподобаннями, інтересами, а можливо підсвідомо.Саме за цим вашим вибором карток ми сформуємо сьогодні 4 групи дослідників, як ви уже здогадались: 1 група – дослідники живопису2 група – музики 3 група – архітектури 4 група – літератури Сядьте відповідно до обраних карток (зсовують парти і пересідають)

– Асистенти, допоможіть мені роздати робочі матеріали.Увага! Ваше завдання прочитати текст, дати чіткі, короткі відповіді на запитання, проілюструвати певний вид мистецтва, створити свій проект. Визначити, хто буде його представляти. Зробити це потрібно за 10 хвилин.Щоб вправитись із завданням швидко розподіліть ролі.Отже, час пішов.Можливо вам допоможе в дослідженні музика Генделя. Увага! Час вичерпано!Отже, ви попрацювали в групах. Наступна частина уроку – представлення проектів. Але спочатку оцініть свою роботу (картка №11), здайте картку соціологу для узагальнення результатів. Сядьте на свої місця.Увага! Завдання всім учням: Слухаючи захист проектів, заповніть таблицю “Доба Бароко” згідно всіх граф.Отже, слово дослідникам.

1 група – живопис. Виступ. Захист проекту.А зараз має слово соціолог.2 група – музика, соціолог.3 група – архітектура, соціолог. 4 група – література, соціолог.

Отже, ви дослідили і записали основні риси бароко в живописі, музиці, архітектурі та літературі. Представили свої проекти. Пропоную вам ознайомитися ще з одним проектом “Печатка бароко”.

– В чому відмінність цього проекту від ваших?(ми говорили про риси в одному жанрі, а на цій схемі – загальна характеристика доби бароко)Отже, назвіть основні риси бароко (відповіді учнів)

Повернемося до епіграфів, що записані на дошці і дамо відповідь на запитання, чи відповідають вони змісту уроку.Скористаємось для цього методом Прес.Я думаю, що –Тому, що – Отже, – (відповіді учнів)На початку уроку ваші однокласники попрацювали індивідуально. Чи справдились їхні сподівання від уроку? Хто бажає дати відповідь? (відповіді учнів).На ваших таблицях є ще одна графа “Українське Бароко”. Послухайте повідомлення про розвиток бароко в Україні.

Українське Бароко.Бароко зародилось у Західній Європі, але пустило міцне коріння і на українському ґрунті, давши чудові зразки мистецтва. Хіба можна уявити Київ без Андріївської церкви. Печерської Лаври, Софіївського Собору.Минуло майже три століття з того часу, як вони збудовані, а вони стоять, витримавши все: війни, революції, буревії, щоб пронести до нас неповторну красу бароко.В українській літературі бароко представлене іменами Л.Барановича, Г.Сковороди, Вишенського, М.Смотрицького.Українське бароко називали “Козацьким бароко”.

Жанри: лірика, новела, хроніка, лист, науковий трактат. Всі ці жанри мають світський характер, але духовний елемент переважає в змісті. Тематика: релігійна, політична, еротична лірика, туга за щастям, за молодістю, скарги на долю, природа.

Домашнє завдання. Прочитати за підручником “Зарубіжна література” (9 кл.) ст.. 81-85 про життя і творчість Кальдерона, уривки з трагедії “Життя – це сон” Кальдерона.

Крівцова Т. В., спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист ЗОШ № 25Тема. Адам Міцкевич “Кримські сонети”Адам Міцкевич “Кримські сонети”.

Мета: дати учням короткі біографічні відомості про А. Міцкевича, польського поета-романтика; ознайомити із “Кримськими сонетами”, передбаченими Програмою; актуалізувати знання учнів про сонет; допомогти зрозуміти особливості сонету польського поета-романтика; формувати навички виразного читання, зв’язного мовлення; розвивати вміння виконувати ідейно-художній аналіз сонету; сприяти вихованню інтересу до творчості Міцкевича, історичного минулого Криму, патріотизму.

І. Структура уроку.Вступне слово вчителя.

Звучить “Полонез” Огінського, “Прощання з батьківщиною”(дошка закрита)

Вчитель. Ми з вами є володарями неоціненного скарбу людського – уяви. Саме завдяки їй ми можемо уявити те, що було багато років тому, зрозуміти наших попередників. Подорожувати у часі і просторі.

Уявімо жовтень.Осінь плаче дощем, хлюпає під ногами багнюка, чути стукіт кінських копит, брязкіт збруї і звучить “Полонез” Огінського, польського композитора, що має назву “Прощання з батьківщиною”. Він звучить у душі А. Міцкевича, бо саме у жовтні 1824 р. уже відомий на той час поет-романтик залишає свою батьківщину. Як виявилося, назавжди.Чому? Невже молода, талановита людина не потрібна у своїй країні?Давайте послухаємо самого А. Міцкевича. Від його імені сьогодні говоритиме …З його розповіді ви маєте зрозуміти, чому А. Міцкевич залишає батьківщину, і відповісти на це питання.Розповідь учня (короткі біографічні відомості про А. Міцкевича, від першої особи).

Вчитель. То чому ж Міцкевич залишає батьківщину? Яку країну ми можемо назвати Батьківщиною? (Польщу, але на той час вона була розділена між Литвою, Австрією і Росією).Вчитель. Як бачимо, А. Міцкевич їхав у внутрішні губернії Росії; 4,5 роки провів тут. За цей час зустрічався з багатьма людьми, зокрема О. Пушкіним, майбутніми декабристами, поетами; побував у багатьох місцях, що надихнули його на нові твори. У 1825р. здійснив поїздку у Крим. Це стало приводом до написання ще одного шедевру у світовій літературі – “Кримських сонетів”. Той із вас, хто побував у Криму розуміє, що його пейзажі, море, старовинні легенди про життя людей не можуть нікого залишити байдужими. Вони надихали О. Пушкіна, Лесю Українку, М.Горького, Михайла Коцюбинського, Олександра Олеся. Сказав своє щире слово польською мовою А. Міцкевич.Де побував? Що побачив і пережив?Про це він розповів у “Кримських сонетах”.ІІ. Завдання уроку, мотивація навчальної діяльності.А нам потрібно сьогодні прочитати їх, зрозуміти, спробувати уявити ці прекрасні картини природи, пережити, якщо душа не зачерствіла.І пам’ятати, що Кримська земля – це земля українська, хоч живуть тут різні народи, це наша історія. І коли будете у Криму і доведеться вибирати, куди поїхати, згадайте ті місця, де був А.Міцкевич – це визначні місця сонячного півострова.

(розкрити дошку)Починаємо записувати у зошитах.Записуємо тільки тему і перший пункт плану. Будемо працювати поступово записуючи цей план.Вчитель. Давайте згадаємо, що таке сонет? Коли виник? Чому А.Міцкевич звернувся до цього давнього способу віршування?Своє маленьке відкриття зробить учениця.Записуємо висновок у зошит. (Улюблений поет А. Міцкевича – Данте, він його переклав; був у захопленні від жанру, що допомагає у стислій, але виразній формі передати почуття людини і таємниці Всесвіту).Переходимо до другого питання: (записуємо).Як ви гадаєте, про що міг писати А. Міцкевич? (про море, гори, Бахчисарай).Знаєте, коли я перечитувала сонети ці, я зробила теж маленькі відкриття. Я їх умовно розділила на дві групи:

(прикріплювати на дошці)1-група. В яких він передає повне зачарування красою.

2-група. Ті, в яких передає захоплення красою і переживання ліричного героя.Не будемо забувати, що А. Міцкевич – вигнанець, чужинець тут, він тужить за батьківщиною, рветься туди і всі його думки про неї.У вас на партах – сонети.Спробуйте визначити про, що цей сонет (до якої групи – 1, 2 – ви їх віднесете) і зробіть своє відкриття, як автор передав свої почуття (форма – діалог, монолог, художні засоби – епітети, метафори, порівняння, синтаксичні конструкції).Керуйтеся схемою аналізу вірша, який є у вас в зошитах (прочитаємо його).Кожен аналізує сонет, який у вас перший, з іншими сонетами будете знайомитися в процесі роботи.Словник на дошці.А налаштуватися і добре попрацювати вам допоможе вальс Ф.Шопена; він теж поляк, вигнанець, патріот.Звучить вальс Шопена.ІІІ. Перевірка роботи.Назвемо сонети у яких повне зачарування красою (“Вигляд гір із степів Козлова”, “Чатирдаг”, “Алушта вдень”).Звичайно, найбільше його здивували гори. У яких сонетах він це передав? (“Вигляд гір із степів Козлова”, “Чатирдаг”). Читаємо “Вигляд гір із степів Козлова”. Яка його особливість? (це діалог)Яке почуття потрібно передати? (захоплення, зачарування).

Читання сонету в особах, всі слідкують.Висновки: Як автор передає свої враження? (опис через діалог)Остання фраза мірзи: “То Чатирдаг!”.Що це таке? Хочете побачити?ЕпідіаскопЦій горі А. Міцкевич присвятив окремий сонет “Чатирдаг”. (звучить мовою оригіналу).А тепер прочитаємо у перекладі М. Рильського.Яке почуття будемо передавати? (звеличення, обожнювання).Яке твоє відкриття? (це опис через монолог, автор використовує гіперболу “під брамою небес сидиш ти, нездоланний”; це опис через монолог)

“Алушта вдень”.

Який настрій передавати? (автор заворожений, радіє з того, що бачить, очі розбігаються).Яке твоє відкриття? (це опис, багато художніх засобів, порівняння – “мотилі, мов квіти, що дала природа їм літати”, ліси порівнює з дорогими чотками; “води, що піниться”, порівнюється із тигровими зіницями; опис)Назвемо другу групу сонетів (“Пілігрим”, “Бахчисарай”).Без сумніву, А. Міцкевич знав легенду про хана Гирея, Бахчисарай, знав, що тут побував Пушкін, і не випадково поїхав туди.Давайте і ми послухаємо цю легенду.Епідіаскоп.Розповідь учениці.(Показати книгу “Легенди Криму”)Зараз прочитаємо сонет “Бахчисарай”.Подумайте, чи передає А. Міцкевич цю легенду повністю, чи скорочує, чи є тут його роздуми про щось?Які почуття будемо передавати? (розчарування, роздум над сенсом буття)Читання сонету.Це опис? Яке твоє відкриття? (автор дає опис руїни, що побачив у Бахчисараї + роздум про сенс людського життя; опис + роздум про сенс людського життя)Кого цим роздумом він нам нагадує? (В. Шекспіра)Вчитель. Не будемо забувати, що А. Міцкевич – вигнанець, чужинець. Він страждає, сумує за батьківщиною, рветься його серце до рідної землі.Сонет “Пілігрим”.Які почуття передаємо? (туга за батьківщиною)Читання.Спробуємо зробити відкриття? (це опис + роздуми про батьківщину)Висновки: То про що ж писав А. Міцкевич і як? (зв’язна відповідь учня).Домашнє завдання. У хрестоматії два сонети з цього циклу. І варіант – “Акерманські степи”ІІ варіант – “Гробниця Потоцької” (за поданою схемою, усно).

Переходимо до 3 пункту пошуків.Що нового вніс польський романтик у канонічну віршовану форму?

Висновок: Використав класичну форму сонета для передачі вражень від побаченого у вигляді опису, опису через діалог, монолог, опису і роздуму.Вчитель. Всі сонети, які ми сьогодні читали, переклав українською мовою М. Рильський. Ось фотографія – М. Рильський біля пам’ятника А.Міцкевичу у Варшаві.“Чим талановитіший перекладач, тим повніше він перетворюється у автора”.

К. ЧуковськийМабуть, тому вони поруч. А ще сьогодні поруч із А. Міцкевичем були Міхал Огінський і Фрідерік Шопен. Чому?Висновок: Важке життя, складна доля, сповнена страждань і переживань, роздумів на чужині, але про батьківщину. Можливо, тому з-під його пера вийшло так багато шедеврів. Пам’ятаєте, колись ми дізналися, що найкраще звучить та скрипка, що зроблена з дерева, у яке вдарила блискавка. Дерево вмирає, а його душа звучить.Так і з Міцкевичем. Вже виповнилося більше як 200 років з дня його народження, а він звучить.“Полонез” Огінського...

Додаток 1

Схема аналізу віршаСхема аналізу вірша

1. Прочитай вірш вдумливо і повільно.

2. Визначити тему.

3. Знайди головний образ (образи).

4. Відтвори в уяві картини вірша.

5. Яка головна думка твору?

6. Знайди мовно-поетичні засоби, що використав автор (перекладач). Яка

їхня роль? (епітети, метафори, порівняння, синтаксис)

7. Спробуй передати думки і почуття автора при виразному читанні.

Додаток 2

Д О Ш К А

Словник

Мірза – провідникТюрбан – чалма, головний убірМінарет – башта у мечеті

Падишах – монархДрагоман – перекладачПілігрим – мандрівник

Адам Міцкевич –

польський

поет-романтик (1798 –

1855)

“Кримські

сонети” –

шедеври,

сповнені пристрастей і

філософських думок.

Пошуки і знахідки:1. Чому поет звернувся

до вишуканої форми сонету?

2. Що показує у творі? Як передає почуття?

а)

б)

3. Що нового вніс поет-романтик у канонічну віршовану форму?

4. М. Рильський – перекладач цих творів.Портрет

Література

ЗМІСТ

1. Інтерактивний урок зарубіжної літератури……………..……..1

1.1. Переваги інтерактивного навчання……………………..2

1.2. Правила проведення інтерактивного уроку…………….3

1.3. Структура…………………………………………………4

2. Основні методи інтерактивного навчання……………………...5

3. Роль оцінювання………………………………………………...18

4. В творчій лабораторії вчителів. З досвіду роботи…………….28

5. Література.………………………………………………....…….74