Галина Майструк

Шляхи формування творчої особистості

дитини на заняттях гуртка початкового

технічного моделювання

Методичний посібник

УПРАВЛННЯОСВІТИ І НАУКИ

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

Галина Майструк

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

ДИТИНИ НА ЗАНЯТТЯХ ГУРТКА ПОЧАТКОВОГО

ТЕХНІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Методичний посібник

Кам’янець-Подільський

2016

2

Рецензенти:

Н.Є.Ніколайчук, методист науково-методичного центру управління освіти

і науки

В. С. Семенишена, завідувач науково-методичного відділу ЦДЮТ

Майструк Г.І. Шляхи формування творчої особистості дитини на

заняттях гуртка початкового технічного моделювання: Методичний

посібник. – Кам’янець-Подільський: Науково-методичний центр ЦДЮТ,

2016. – 44 с.

У посібнику висвітлено методичні й організаційно-змістові аспекти

формування творчої особистості дитини у гуртку початкового технічного

моделювання.

Адресований керівникам гуртків початкового технічного моделювання

позашкільних навчальних закладів та вчителям трудового навчання у

початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів.

ЗМІСТ

3

І. Вступ………………………………………………………………………..….5

РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ ВИХОВАНЦЯ

ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.....................................6

1.1Теоретико-методологічна основа розвитку творчості вихованця……...…6

1.2 Види творчих здібностей…………………………………………………....8

1.3 Особливості гурткової роботи як шлях формування творчої

особистості…………………………………………………………………..11

РОЗДІЛ ІІ. РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ВИХОВАНЦЯ НА

ЗАНЯТТЯХ ГУРТКА ПОЧАТКОВОГО ТЕХНІЧНОГО

МОДЕЛЮВАННЯ………………………………………………………….....16

2.1 Організація роботи гуртка початкового технічного моделювання…..…16

2.2 Використання елементів геометрії на заняттях як засіб розвитку творчих

здібностей вихованців…………………………………………….....................18

2.3 Впровадження ігрових форм роботи у навчальний процес – шлях до

розвитку творчої особистості дитини................................................................27

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………....38

ЛІТЕРАТУРА……………………………………..………………………...…39

ДОДАТКИ…………………………………………………………………...…41

Додаток 1

Об’ємні рухомі іграшки з паперу…………………………………………..….41

Архітектурні будівлі………………………………………………………..….42

4

ВступПозашкільна освіта сьогодні розглядається як одна з головних ланок

безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості,

найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й

підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва.

Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої

дитина проявила зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву

її природних здібностей.

Актуальність і недостатня теоретична та практична розробленість

проблеми розуміння проявів розвитку творчості школяра зумовили вибір

теми посібника.

Успіх людини в будь-якому виді діяльності значною мірою залежить

від адекватної самооцінки власних вмінь та здібностей. Молодший

шкільний вік є періодом активного пізнання та порівняння себе з іншими в

навчальній діяльності, основою якої має бути самостійність дітей,

спрямована на відкриття суб’єктивно нових закономірностей, формування

понять, розвиток теоретичного мислення. Завданням педагога у цій ситуації

є допомога та підтримка дитини.

Спрямованість системи освіти на засвоєння системи знань, яка була

традиційною і виправданою ще кілька десятиліть тому, вже не відповідає

сучасним потребам особистості та соціальному замовленню. Молоде

покоління має бути захищеним і мобільним на ринку праці, здатним

ефективно діяти у нестандартних ситуаціях, робити особистий духовно-

світоглядний вибір та навчатися впродовж життя.

5

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТВОРЧО ОБДАРОВАНОЇ

ОСОБИСТОСТІ ВИХОВАНЦЯ ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО

ЗАКЛАДУ

1.1 Теоретико-методологічна основа розвитку творчості

вихованця у позашкільному навчальному закладі

Позашкільна освіта це простір в якому виявляються, та розвиваються

творчі здібності гуртківців. Навчання і виховання здійснюється за

допомогою новітніх методів та засобів які допомагають у розкритті

неповторного творчого потенціалу особистості.

Актуальність проблеми творчого розвитку школярів зумовлена

такими факторами:

– потреба у зростанні творчих ресурсів дитини в умовах глобалізації

суспільства;

– необхідність активізації творчої активності у всіх сферах

конструктивної діяльності у зв’язку з прискоренням розвитку всіх сфер

духовного і матеріального виробництва в суспільстві;

– провідна роль творчості як суб’єктивного й об’єктивного факторів

розвитку загальної і, зокрема, художньої культури самої особистості

гуртківця [24, 11].

Варто відзначити, що проблема творчого розвитку особистості

школяра не є новою. Значний внесок у теоретико-методологічне та

психолого-педагогічне забезпечення навчально-виховного процесу зробили:

Я. Коменський, Й. Песталоцці, В. Сухомлинський, К. Ушинський., які

схарактеризували сенситивність молодшого шкільного віку до творчості,

зокрема, художньо-образної; І. Бех, Л. Божович, Л. Виготський, В. Давидов,

С. Діденко, О. Леонтьєв, А. Щербо довели, що молодший шкільний вік є

періодом найінтенсивнішого креативного становлення; Б. Ананьєв, Р. Арн-

хейм, Н. Брюсова, Т. Шпікалова дійшли висновку, що залучення дітей до

роботи у гуртки позашкільних навчальних закладів дає багато можливостей

6

для їх творчого самовтілення, розвитку образно-асоціативного мислення,

уяви, фантазії, художнього сприйняття [56, 14-15]. Аналіз психологічних

теорій творчості вітчизняних (В. Андреєв, О. Лук, О. Матюшкін, В. Моляко,

Я. Пономарьов, В. Роменець та ін.) і зарубіжних авторів (Ф. Беррон, Дж.

Брунер, Дж. Гілфорд, П. Торренс та ін.) дав змогу трактувати поняття

творчого розвитку як «процес формування особистості, спрямований на

збагачення образно-асоціативного мислення, уяви, фантазії, емоційності,

пізнання, практично-дієвого фонду та креативності, яка є особистісним

утворенням, що є базою для творчості у її процесуальному та

результативному аспектах» [15, 80-81].

В процесі формування творчості у гуртківців формується:

- Емоційність - любов до прекрасного, гармонії, естетичні почуття

насолоди, задоволення, радощі та муки творчості тощо.

- Пізнання - розуміння і знання явищ та процесів природи, дійсності

і праці, активізація логічного, абстрактного й художнього

мислення, збагачення уяви, фантазії, підсилення інтуїції і т. ін. [13,

103].

- Мотивація - збудження інтересу до знань і набуття навичок

творчої діяльності, активізація будь-якого виду конструктивної

діяльності, результати якої обов’язково мають характеристики

новизни й оригінальності [60, 8].

Аналіз вітчизняних (В. Алексєєва, Л. Виготський, Е. Ігнатьєв, В.

Мухіна, Б. Нєменський, М. Ростовцев, П. Сакуліна, Н. Сокольникова та ін.) і

зарубіжних вчених (Р. Арнхейм, Е. Геккель, Г. Гроддек, В. Келлер, Г. Рід, З.

Фрейд та ін.) щодо підходів розвитку творчих здібностей дав змогу зробити

принципово важливий висновок про те, що «творчість молодших школярів

потрібно розвивати на основі репродуктивної і продуктивної трудової

діяльності як найдоступнішого прояву дитячої активності, індивідуальності

з метою самовираження» [20, 14].

7

На цій основі відбуваються процеси, завдяки яким складаються

стосунки між дитиною, мистецтвом і навколишнім світом, збагачуються

способи і корекція життєвого досвіду, створюються моделі життя, дитина

входить до світу творчості й залучається до створення прекрасного.

1.2 Види творчих здібностей.

Проблема творчості тісно пов'язана з поняттям "здібності", являючись

їх комплексом. Здібності – це такі індивідуально-психологічні особливості,

які сприяють успішному виконанню тієї чи іншої діяльності і не зводяться

до наявних у неї знань, умінь, навичок.

Необхідною умовою виявлення і розвитку здібностей є відповідна

діяльність [44, 421]. Людина не народжується з готовими здібностями, а

лише задатками, що є анатомо-фізіологічною передумовою формування

здібностей [48, 83]. Кількісно-якісне сполучення здібностей і задатків

визначає рівень творчості [18, 1]:

Творчими є діти, в яких у ранньому віці виявляються

здібності(наукові, технічні, художні, музичні, артистичні, організаторські) і

здатність до виконання певних видів діяльності. За здібностями вони далеко

випереджають своїх ровесників і характеризуються "високою активністю

розуму, підвищеною схильністю до розумової діяльності, інтересом до

певного виду діяльності, елементами оригінальності в ній, потягом до

творчості" [15, 80]. Психологічно творчість є потребою людини, адже

«творча діяльність — це не лише відкриття в певній галузі науки, художні

досягнення, певні продукти, що є значущими для суспільства, творчості

вимагає повсякденне життя, з його малими і великими проблемами, які

людина досить часто мусить вирішувати» [44, 473]. Для неї подібне

вирішення буде особисто творчим, і суб'єктивно вона переживає його як

відкриття, як створення оригінального продукту, як новий підхід до вже

відомого. На користь твердження про те, що творчість є потребою людини,

свідчать ті почуття невдоволення, суму, пригніченості, яких зазнає дитина,

8

коли їй доводиться виконувати одноманітну роботу. Через певний час у неї

з'являлося почуття втоми, роздратованості, невдоволення, і вони починали

якось урізноманітнювати свою роботу. Такі одноманітні ситуації, що не

дають особистості можливості виявляти свою творчість, містить у собі

внутрішній конфлікт.

Оскільки саме творчі люди створюють нове у всіх видах людської

діяльності, «пошук творчо обдарованих дітей і розвиток креативності — цієї

важливої якості особистості — в умовах позашкільного навчання набуває

неабиякого значення» [48, 107]. Крім того, дослідженнями встановлено, що

«творчі здібності не є синонімом здатності дітей до навчання; нерідко

коефіцієнт інтелекту, що визначається за відповідними тестами, у дітей

творчих значно нижчий, порівняно з рештою» [1, 86]. Отже, академічні

успіхи школярів не збігаються з їх креативними здібностями.

Заслуга узагальнення результатів досліджень творчості належить Дж.

Гілфорду. Він, зокрема, виділив два типи мислення: конвергентне

(необхідне для знаходження єдино правильного розв’язання задачі) і

дивергентне (завдяки йому виникають оригінальні думки). Індивіди з

домінуючим конвергентним мисленням здатні з допомогою наявних знань

та логічних міркувань розв’язати задачу єдино вірним, на їхню думку,

способом. Особи з дивергентним мисленням починають шукати розв’язання

у всіх можливих напрямках, щоб розглянути якнайбільше варіантів;

результатом найчастіше є оригінальні, нестандартні рішення [18, 2]. Творчі

люди, із домінуючим дивергентним мисленням, схильні утворювати нові

комбінації із елементів, котрі більшість вихованців використовують

стереотипно, або формувати зв’язки між двома елементами, які на перший

погляд не мають нічого спільного.

На думку Дж. Гілфорда, творче мислення є оригінальним — дитина шукає

власне розв'язання проблем; гнучким — дитина вміє при потребі змінити

свою попередню думку, по-новому підійти до розв'язання наболілих питань;

9

глибоким — дитина вміє бачити нові, приховані від сприйняття проблеми

задачі [44, 479].

Рівень мислення творчої особистості характеризується:

самостійністю, гнучкістю, аналітичністю, розсудливістю, винахідливістю,

глибиною думки, дотепністю, кмітливістю [15, 83-84].

Самостійність — вміння побачити і сформулювати нову проблему без

сторонньої допомоги; осмислити і використати суспільний досвід, при

цьому бути незалежним у своїх поглядах, сміливо висловлювати думку.

Особистість, якій притаманна самостійність мислення, не боїться поразок,

над нею не тяжіють попередні невдачі, вона вірить у себе.

Аналітичність, логічність думок — уміння виділяти істотне й

узагальнювати, послідовно та чітко приймати рішення, доречно

висловлюватися. Наскільки важливо вдумливо підходити до проблеми

розв'язання задач, висловлювати свої думки, свідчить народне прислів'я:

"Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже".

Розсудливість — вміння оцінити ситуацію, відповідно до цього будувати

свою поведінку.

Винахідливість — уміння знайти вихід з будь-якої ситуації, розв'язати будь-

яку проблему.

Глибина думки — здатність детально аналізувати, порівнювати та

знаходити істотне, здійснювати різносторонній підхід до розв'язання

проблеми, аргументувати її рішення і не обмежуватися вузьким колом ідей.

Дотепність — мистецтво з гумором розв'язувати ті чи інші проблеми,

влучно висловлюватися.

Кмітливість — природний дар, який дає змогу зрозуміти, розпізнати

недоступні іншим речі, можливість наблизитись до істини.

Ми по-різному оволодіваємо розумовою діяльністю: одні —

репродуктивним шляхом (шляхом відтворення наявного), інші ж — творчим

(оригінальним, своєрідним). В останні роки у результаті експериментальних

10

досліджень встановлено, що творча діяльність забезпечується

специфічними, особливими здібностями, які назвали креативність –

виявляється як здатність висувати неординарні та нестандартні ідеї, уникати

в мисленні традиційних схем, швидко розв'язувати проблемні ситуації.

1.3 Особливості гурткової роботи як шлях формування творчої

особистості

Творче (розвиваюче) навчання у гуртку з дітьми молодшого

шкільного віку ґрунтується на системі проблемних ситуацій. Проблемна

ситуація на занятті – це постановка перед вихованцями певного

пізнавального завдання, яке містить у собі протиріччя, спонукає до

роздумів, пошуків і висновків. Так, перед виготовленням плаваючих

моделей ми робимо дослід. Ставимо перед вихованцями певну проблему. У

посудину, заповнену водою, опускаємо відрізок фольги. Гуртківці

спостерігають, що фольга занурюється на дно. Ставимо запитання: «Чому

фольга тоне?» Діти припускали, що фольга тоне, так як вона важка. Тоді

робимо з фольги човник і обережно ставим дном на воду. Діти бачили, що в

цьому випадку та ж сама фольга плаває на воді. Виникла проблемна

ситуація. Перше припущення про те, що важкі матеріали завжди тонуть, не

підтвердилося. Отже, справа не лише у матеріалі, а в чомусь іншому.

Уважно розглядаючи фольгу і човник, школярі роблять висновок, що вона

відрізняється тільки формою. Фольга плоска, а човник об'ємний. Щоб діти

змогли зробити аналітичні висновки, не порушуючи принцип науковості,

педагогу доцільно підказати дітям істину про те, що заглиблюючись у воду,

предмети витісняють її, а вода – навпаки. Для більшого переконання

виявилося доцільно в човник помістити невеличку пластилінову кульку,

щоб стало помітним підняття рівня води у склянці. Якщо помістити кульку

значно більших розмірів, то човник може затонути. Діти дійшли висновку,

що пустотілі предмети, навіть з металу, можуть утримуватися на воді, але

до тих пір, поки їх не перевантажать.

11

Таким чином на занятті здійснюється підготовча робота, яка сприяє

розвитку у дітей самостійності, ініціативи, творчої думки. Узагальному

вигляді процес дослідження гуртківцями можна поділили на стадії:

виникнення ідеї, розв'язання завдання, реалізація задуму на практиці. Поряд

з цим процес дослідження у молодших школярів має свої особливості. На

кожному занятті необхідно створити можливість виникнення ситуації

інтересу до навчання: вдало підібраний об'єкт праці; естетично

виготовлений зразок виробу; демонстрація іграшки, моделі; цікаві творчі

завдання; заохочення до участі у виставках, конкурсах, змаганнях;

використання загадок, казок, зміст яких має безпосередній зв'язок із темою

заняття тощо.

Навчання молодших школярів конструюванню процесу створення

форми, конструкції об'єкта чи окремих його частин найбільш сприяє

розвитку творчої особистості. Щоб підготувати дітей до конструкторсько-

технологічної діяльності, слід створити їм можливість систематично

мислити, вчити дітей оперувати своїми знаннями, застосовуючи їх на

практиці, вчити спостерігати, фантазувати і пропонувати форму,

конструкцію виробу. У процесі роботи можна використати три види творчої

діяльності школярів: мисленна (ідея); графічна (малюнки, ескізи, схеми);

предметна (моделі, макети). Слід дітям розподілити завдання, що

відповідають їхньому розвитку природних здібностей. Один гуртківець

давав конструктивну ідею, інший - графічно зображував задумане, деяким

гуртківцям вдавалося краще відтворити ідею безпосередньо у виробі.

Найбільшу цінність має конструювання, під час якого використовуються всі

види творчих здібностей.

Формування творчого мислення в молодших школярів можна

здійснювати поетапно, ставлячи послідовно перед ними завдання в

основному творчого характеру.

12

Перший етап (підготовчий)

На якому діти знайомляться з основними частинами об'єктів праці;

вчаться їх аналізувати і синтезувати: визначати суттєві ознаки об'єкта,

робити порівняння, узагальнення; спостерігати взаємозв'язок з природою

(журавель і колодязний журавель, політ птаха і літак). Виконувати завдання

за малюнком, ескізом, звертаючи увагу на симетрію, пропорційність

окремих частин. Вивчаючи тему «Літаючі моделі», діти визначають основні

частини планера, літака, гелікоптера. Якщо аналізувати, то гуртківці можуть

знайти поряд із спільними частинами і різницю між планером і

гелікоптером. А якщо аналізувати усвідомлено, то діти виявлять суттєву

різницю і між планером та літаком (у планера немає двигуна на відміну від

літака). Діти тоді роблять висновок, що пропелер планера не потрібний, бо

немає чим приводити його в рух. Планер літає за допомогою профільності

крил та великої їх площі.

Другий етап (практичний)

На цьому етапі діти вчаться розв'язувати конструкторсько-

технологічні задачі (знайти за умовами свій шлях рішення). В основному це

творчі завдання, пов'язані зі зміною форми, конструкції виробу або окремих

його частин, зміною чи економією матеріалів, удосконаленням принципу

дії, вибором варіантів оздоблення.

Третій етап (за власним задумом)

Робота проведена на першому і другому етапах, забезпечує

результативність третього. Основне завдання на цьому етапі – розкрити

творчі можливості кожного гуртківця, втілити свої ідеї, фантазію

безпосередньо в моделі, макети та інші вироби. У наш час технічне

конструювання все тісніше переплітається з художнім конструюванням,

завдання якого - добитися, щоб вироби мали гарний зовнішній вигляд і були

зручні в користуванні (ці завдання розв'язують спеціалісти – дизайнери).

Тому дизайнерські вимоги слід також враховувати під час конструювання

13

виробів. Потрібно звернути увагу на будь-яке нестандартне рішення своїх

конструкторів-початківців, а також розуміння і мудру поблажливість до

дитячих помилок, саме вони часто свідчать про труднощі самостійного

пошуку [19, 37].

Діти молодшого шкільного віку в основному доводять

конструкторські задуми до реалізації у закінчений виріб, розв'язуючи як

конструкторські, так і технологічні задачі, пов'язані з вирішенням

наступних проблем:

1. Підсилення міцності, стійкості й надійності виробу.

- Змодельований з деталей конструктора підйомний кран при піднятті

вантажу перекидається. Потрібно ліквідувати цей недолік.

- Для надійності необхідно підвищити міцність паперової карнавальної

шапочки. Як це зробити?

2. Внесення змін у конструкцію, які полегшують і роблять зручною

експлуатацію.

- Складаючи з деталей конструктора модель вантажного автомобіля,

потрібно доконструювати кузов так, щоб швидше і зручніше було б з

нього скидати вантаж.

3. Визначення оптимальної форми, числа деталей, способи їх кріплення,

вибір або заміну матеріалів.

- Після аналізу зразка - будиночка із деталей конструктора -

пропонується виготовити подібний будинок, але з меншою кількістю

деталей.

4.Створення універсальної конструкції.

- Після конструювання стаціонарного підйомного крана пропонується

сконструювати кран, якого можна було б швидко переміщувати в

інше місце.

- Сконструювати універсальну машину для ремонту дороги.

14

5. Вибір способів ліквідації шкідливої дії або явища (тертя,

пробуксовування, намокання).

- У якій частині сконструйованого колісного трактора треба кріпити

більші колеса? (Великі колеса повинні бути не у передній, а в задній

частині трактора, де вони кріпляться на ведучий вал, щоб зменшити

пробуксовування).

- Паперовий човник намокає у воді. Як ліквідувати цей недолік?

- Як зробити прямокутний аркуш паперу квадратним, не користуючись

лінійкою.

- На прямокутному аркуші паперу потрібно розмітити 4 однакових

заготовки трикутної форми. Як раціонально виконати розмічання?

Складаючи задачі чи користуючись рекомендованими, слід

продумати, в якому порядку доцільно запропонувати ту чи іншу задачу, як

вона пов'язана з попередніми, яка її мета, чи відповідає вона принципам

доступності й послідовності. Розв'язавши це непросте завдання, гуртківці не

тільки отримують задоволення, але й стають впевненіші у своїх творчих

силах. Під час виготовлення інших виробів вони будуть також шукати

нестандартні шляхи в розв'язанні поставлених завдань.

15

РОЗДІЛ ІІ. РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ВИХОВАНЦЯ НА

ЗАНЯТТЯХ ГУРТКА ПОЧАТКОВОГО ТЕХНІЧНОГО

МОДЕЛЮВАННЯ

2.1 Методичне забезпечення гуртка початкового технічного

моделювання

Початкове технічне моделювання – це перші кроки дитини до

пізнання і розуміння світу техніки, спроби її власної творчої діяльності,

процес опанування певної системи початкових технічних і технологічних

знань, вмінь і навичок.

Програма гуртка початкового технічного моделювання розрахована на

роботу з учнями початкової школи.

Мета початкового технічного моделювання – розвиток творчих

здібностей, пізнавальної та розумової активності дитини через залучення її

до технічної творчості.

Навчання в гуртках сприяє вирішенню таких завдань:

- засвоєння вихованцями початкових технічних і технологічних знань,

елементарних уявлень і понять;

- розширення кругозору дітей;

- формування вмінь і навичок роботи з різноманітними матеріалами та

інструментами, виховання культури праці;

- набуття школярами досвіду власної творчої діяльності;

- формування позитивних якостей емоційно-вольової сфери, таких як

самостійність, наполегливість, працелюбство;

- виховання поваги до праці й людей праці, дбайливого ставлення до

навколишнього середовища;

- естетичне та художнє виховання дітей;

- виховання доброзичливості, товариськості у ставленні до інших,

уміння працювати в колективі;

16

- формування стійкого інтересу до технічної творчості;

- залучення дітей до участі у змаганнях, конкурсах, виставках,

екскурсіях та інших масових заходах.

Робота у гуртку спрямована на формування в гуртківців системного

мислення, вміння бачити зв'язок технічної творчості з предметами

шкільного курсу. У змісті програми враховані вимоги Державного

стандарту початкової загальної освіти в галузях «Математика»,

«Технології», «Мистецтво», «Людина і світ». Програма включає

елементарні відомості з математики, природознавства, фізики,

розкриваються питання історії, мистецтва та суспільствознавства.

На заняттях гуртка використовуються різноманітні методи навчання,

серед них: пояснювально-ілюстративні (розповідь, пояснення, бесіда,

демонстрація, досліди та ін.), репродуктивні (відтворювальні) методи

навчання. Перевага надається інтерактивним й ігровим методам. Під час

заняття використовуються дидактичні ігри: настільно-друковані, словесні,

ігри-подорожі, сюжетно-рольові ігри, ігри-змагання.

Поряд з груповими, колективними формами роботи проводиться

індивідуальна робота з гуртківцями. Створюються умови для диференціації

та індивідуалізації навчання відповідно до творчих здібностей,

обдарованості, віку, психофізичних особливостей, стану здоров'я

вихованців.

Перевірка та оцінювання знань й умінь гуртківців здійснюється під

час виконання ними практичних робіт, а також у формі проведення

вікторин, змагань і підсумкових виставок, участі в конкурсах, змаганнях,

виставках з наукво-технічної творчості

17

2.2 Використання елементів геометрії на заняттях гуртка як засіб

розвитку творчих здібностей вихованців

Світ геометрії оточує нас від самого народження, адже все, що ми

бачимо навколо нас, будинок-паралелепіпед, колесо-коло, вікно-

прямокутник, так чи інакше, відносять до геометрії. Ніщо не вислизає від її

погляду. Геометрія - це не тільки розділ математики, шкільний предмет, це,

насамперед, наше життя. Скажіть, ви часто застосовуєте в реальному житті

формули скороченого множення, інтеграли, логарифми? А знаходити

площу, об'єм, проводити паралельні чи перпендикулярні прямі доводиться

людині, навіть не маючи вищої освіти! У той же час геометрія - це феномен

загальнолюдської культури, що є носієм власного методу пізнання світу.

Вивченню геометрії у початкових класах допомагає робота гуртка

початкового технічного моделювання. В основі цього курсу лежить

максимально конкретна, практична діяльність дитини, пов'язана з різними

геометричними об'єктами,що знаходить відображення у програмі. Школярі

на заняттях отримують початкові графічні знання і вміння, знайомляться з

геометричними поняттями, вчаться конструювати з плоских деталей та

готових об’ємних форм.Таким заняттям додається характер гри, що сприяє

розвитку творчого мислення гуртківців.

Вправи, спрямовані на розвиток вміння виділяти геометричні фігури

на малюнку, кресленні, в навколишньому оточенні вдосконалюють вміння

впізнавати геометричну фігуру, виділяти її з малюнка. На початку заняття

пропонуємо малюнки, складені з окремих фігур. На наступному етапі

рекомендуємо розглянути малюнки більш складні, де одна фігура

складається з кількох, включаючі в себе інші фігури. З метою розвитку

творчої уяви вихованців пропону\ються такі завдання:

18

Завдання №1

1. Які геометричні фігури використані в малюнку? З яких

геометричних фігур складається малюнок? Знайди і назви всі геометричні

фігури на малюнку.

19

Завданя №2

1. Скільки на малюнку трикутників (квадратів, кіл, чотирикутників,

овалів, багатокутників)?

2. Зафарбуй кола жовтим олівцем, квадрати зеленим, а трикутники

синім.

20

Завдання №3

1. Виготовлення спеціальних окуляр різної форми за зразком.

2. Виготовлення окуляр за власним задумом.

Завдання такого роду, спрямовані на розвиток навичок

конструювання, а також на розвиток умінь працювати за образом:

аналізувати зразок, виділяючи його складові частини (тобто геометричні

фігури); синтезувати частини в цілісний образ, тотожний зразку. А це в

свою чергу сприяє розвитку уяви, фантазії,. що є основою творчого

мислення школяра.

Завдання № 4

1. З набору геометричних фігур скласти предмети,які використовуєте в

побуті

2. З набору геометричних фігур скласти фігури тварин за уявою.

21

Цікавою і результативною формою роботи на

Закріпленню знань про геометричні фігури сприяє використання

дидактичної гри «Поглянь навколо».

22

"Поглянь навколо"

Мета: закріпити уявлення про геометричні фігури; вчити знаходити

предмети певної форми.

Дітям спочатку пропонується назвати геометричні фігури:

прямокутник, трикутник, коло, квадрат, овал, куля.

Після закріплення знань дається таке завдання: знайти предмети

прямокутної, трикутної, круглої, квадратної, кулястої форм.

У процесі дидактичної гри у дітей молодшого шкільного віку

формуються уявлення про геометричні фігури та форми предмету. Вони

вчаться зіставляти геометричні фігури за формою. Дана гра дозволила

закріпити уявлення про геометричні фігури, навчити дітей знаходити

предмети певної форми в їхньому оточенні.

Дидактична гра "Відремонтуй ковдру" -

Мета гри - знайомство з геометричними фігурами і складання фігур

з даних геометричних фігур.

Гуртківцям роздаються набори геометричних фігур і листи

кольорового паперу ("ковдру") з позначеними на ньому "дірками".

Гра проводиться у вигляді розповіді: "Жив-був Буратіно, у якого на

ліжку лежала гарна ковдра. Одного разу Буратіно пішов у театр Карабаса-

Барабаса, а пацюк Шумар в цей час прогриз в ковдрі дірки…»

Пропонуємо завдання:

- порахувати скільки дірок в ковдрі;

- взяти фігури і полагодити ковдру .

Діти розкладають наявні у них геометричні фігури куба, квадрата,

трикутника і прямокутника, а також кулі і овал на кольоровому аркуші

паперу ("ковдри") з позначеними "дірками".

Таким чином вихованці знайомляться з геометричними фігурами і

їх практичним застосуванням.

23

Розвиваюча гра «Геометрична мозаїка»

Мета. Познайомити гуртківців з геометричними фігурами і навчити

складати з них різні композиції.

24

Техніка виконання

Роздрукований лист, на якому зображені геометричні фігури різної

форми, кольору і розміру пропонується гуртківцям, які розглядають його,

дають відповіді на наступні питання:

- з яких геометричних фігур складено зображення;

- скільки їх і якого вони кольору.

Пропонуємо такі ж картинки з вирізаних геометричних фігур (спочатку

методом накладання на картку, потім - поруч з картинкою, а потім - по

пам'яті).

Молодший шкільний вік школяра є найсприятливішим для

систематичного цілеспрямованого формування просторових уявлень,

розвитку уяви. Вчені-психологи висловлюються досить чітко: здібності та

інтереси дітей, які поступають у початкову школу, достатньо сформовані

для наочного вивчення предметів з погляду форми, величини та розміщення

в просторі. Розвиток розуміння дитиною простору йде в напрямі від

топологічних уявлень до проективних, а потім до метричних (спочатку

виділяє топологію об'єктів).

Вони виявляють підвищений інтерес до спостережень над

предметами та явищами оточуючого життя. Тому використовуємо

сприятливий момент, щоб дати дітям найелементарніші знання із

стереометрії, так як молодші школярі повинні спостерігати, конструювати,

завдяки чому у них накопичуються уявлення про геометричні форми,

розвивається просторова уява, збагачується словниковий запас.

25

З метою розвитку просторової уяви, на вступних та підсумкових

заняттях, при вивченні розділу про геометричні поняття використовуємо

таку форму роботи як розгадування кросвордів.

Кросворд 1

1. Графічний документ тимчасового

користування, виконаний від руки

без використання креслярських

інструментів

2. Коротка риска.

3. Розмір кола, який позначають

знаком Ø.

4. Графічне зображення.

5. Обмеження розмірної лінії.

6. Середина кола.

7. Документ, який визначає правила виконання креслень.

8. Креслярське приладдя.

9. Людина, яка виконує графічні зображення деталей та виробів.

Кросворд 2

По горизонталі:

1. Зображення деталі.

3. Довжина, ширина, висота.

6. Комплект креслярських

інструментів, вкладених у

футляр.

26

8. Розмір кола.

9. Відношення лінійних розмірів, зображених на кресленні, до їх

натуральної величини.

По вертикалі:

2. Графічний документ тимчасового користування, виконаний від руки без

використання креслярських інструментів.

4. Креслярське приладдя.

5. Розмір кола, який позначають латинською літерою R.

7. Креслярське приладдя яке використовують для проведення ліні

Кросворд 3

По горизонталі:

7. Плоскі фігури лежать на ...

2. Наука, що вивчає властивості фігур

4. Відрізки, з яких складається ламана, називаються …

3. Довжину відрізка вимірюють приладом, що називається ...

По вертикалі:

27

7. Геометрична фігура, яка немає ні початку, ні кінця

6. Геометрична фігура, що лежить між двома даними точками прямої

5. Геометрична фігура, що має початок, але немає кінця

4. На лінійці, годиннику, спідометрі, термометріт є…

3. Фігура, яка складається з відрізків, розміщених так, що кінець першого

відрізка є початком другого, кінець другого - початком третього і т. д.

2. Сума всіх ланок ламаної це є її ...

1. Основною геометричною фігурою на площині є…

Використання ігрових технологій допомагають залучити

вихованців до систематичної творчої праці, дають змогу дитині відчути

успіх, повірити в свої сили.

2.3 Впровадження ігрових форм роботи у навчальний процес – шлях

до розвитку творчої особистості дитини

У процесі формування уявлення гуртківців про різні види творчої праці:

художню, технічну, наукову найважливішим є пробудити інтерес.

Починаючи з першого заняття другого року навчання пропонуємо

вихованцям пригадати найцікавіші для них заняття гуртка початкового

технічного моделювання у минулому навчальному році. При цьому

використовуємо презентаційні матеріали, які демонструють виготовлені

школярами вироби. Це дозволяє, з одного боку, пригадати найважливіші

матеріали, інструменти, види робіт, з другого, — в гуртківців формується

емоційно-позитивне ставлення до процесу і результатів майбутньої

праці. При цьому ставимо запитання:

- з яким матеріалом вам найбільше подобалось працювати;

- який виріб у вас вийшов найкращим;

- що оригінальне, незвичне і чудернацьке ви зробили;

- які цікаві іграшки, сувеніри вам хотілося би виготовити у 2 класі.

28

Таким чином підводимо вихованців до поняття творчості у праці.

Ознайомлення з різними видами: художньою, технічною, науковою — діти

здійснюють у процесі виготовлення різних предметі, а саме: макети

будинків, рухомих іграшок, моделі машинок, планерів та сувенірів тощо.

Головною груповою формою роботи у навчанні дітей творчості у

гуртку початкового технічного моделювання є гра. Гра в навчання, гра в

організацію, гра в мислення. Хто не грає – той залишається за межею гри.

Комплектуючи групи, враховуємо симпатії, спільність інтересів, потреб,

спрямувань гуртківців, при тому дотримуємося двох вимог: психологічної

сумісності членів групи; дієвості створеної групи, яка досягається, якщо не

менше половини членів характеризується середнім та високим рівнем

навчальних можливостей.

Особливістю навчально-трудової діяльності школярів у формі гри є

можливість вчитися один у одного. Адже під час гри активізується

діяльність усіх без винятку її виконавців, відзначається вища якість знань,

ніж при традиційних формах організації навчання. Це пояснюється тим, що

прагнення кожного члена групи не підвести товаришів, зберегти

відповідний статус, утриматися в ній, не втратити друга. Спільні дії

справляють позитивний вплив не лише на обсяг, а й на якість роботи.

Створюється доброзичлива атмосфера спілкування, де кожен почувається

комфортно, серед друзів. Все це полегшує навчання кожному школяреві – і

сильному, і слабкому. Важливу роль ігрова діяльність відіграє і в досягненні

виховних цілей навчання. Під час навчання в групі формується вміння

дитини прийти на допомогу в потрібну хвилину: пояснити, перевірити,

порадити. Складаються товариські взаємостосунки, створюються умови для

підготовки підростаючого покоління до спілкування, співпраці,

наполегливості в самостійному житті.

Визначні педагоги ще в свій час зазначали

29

«Без гри школа перетворюється у сумний «казенний» заклад, який

сушить ум та спустошує серце»

В.О.Сухомлинський

«У грі дитина живе, і сліди цього життя глибше залишаються у ній, ніж

сліди реального життя»

К.Д.Ушинський

« Гра незміно повинна бути у дитячому колективі»

А.С.Макаренко

Відповідно до вивчення розділу, тем програми гуртка початкового

технічного моделювання розроблено тематику ігр.

Розділ програми Гра, що використовується

Вступ «Трудівник та ледар»

Поняття про матеріали та

інструменти

«Впізнай професію», «Що в кулаці»,

«Чарівна скринька»

Елементарні технічні та

технологічні поняття

«Поглянь навколо», «Розгадай

ребус».

Елементарні геометричні поняття «Конструктор», «Склади орнамент»,

«Поглянь навколо», «Відремонтуй

ковдру», «Знайди різницю»,

«Склади квадрат», «Допоможи

художнику»

Конструювання з плоских деталей «Зроби краще», «Мозаїка»

Конструювання з плоских об’ємних

форм

«Що у чому», «Знайди за описом»,

«Знайди різницю», «Раніше-

30

пізніше»

Конструювання з допомогою

конструкторів

«Знайди зайве», «Цеглинки», «Злови

помилку»

Виготовлення іграшок і сувенірів із

різних матеріалів

«Думай і твори», «Склади

сувенір», «Увага», «Хто швидше»

Підсумок «Перевір себе», «Відгадай

кросворд»

Пропонуємо опис окремих ігр використаних на заняттях гуртка.

«Що в кулацi?»

В кулацi може бути гумка, клей, циркуль, олівець, лінійка, транспортир

чи iншi невеличкi iнструменти або матерiли, з якими діти будуть працювати

пiд час практичної роботи. Гру доречно застосовувати на початку пояснення

нового матеріалу, щоб привернути увагу школярів. В процесі діти ставлять

запитання та, отримуючи вiдповiдi, дiзнаються, що в кулацi.

3найди за описом

Пропонуємо знайти серед інструментів та матерiалiв тi, що

вiдповiдають опису. Наприклад: – невеличка, пластмасова, з поділками, за

допомогою якої креслять (лінійка).

Чарiвна скринька

31

Знайдіть серед запропонованих інструментів та матерiалiв необхiднi та

поясніть ix призначення. Гру використовують при вивченнi інструментів та

матерiалiв необxiдних для виконання будь-яких робiт.

Склади слово

Слова розрiзанi на лiтери, якi роздаються граючим. Перший гравець

викладає слово, а інші по черзi вiд цього слова викладають свої слова (за

темою заняття), з викладених слів складають і зачитують тему.

Знайди рiзницю

Порiвнюючи двi схожi моделi треба знайти рiзницю (у конструктивних

деталях, довжинi, оздобленнi тощо).

Мозаїка

Кожний учасник отримує конверт, у якому знаходяться по двадцять

квадратiв рiзного кольору (чорного, бiлого, червоного, зеленого тощо). За

визначений час складіть орнамент, використовуючи щонайменше три

кольори. Враховується складнicть орнаменту, його неповторнiсть, кiлькiсть

використаних кольорiв.

Розвивальні ігри, які дитина засвоює особисто: «Склади візерунок»,

«Унікуб», «Склади квадрат», «Мавпочка», «Цяточка», «Увага»,

«Цеглинки».

Ігри, являють собою один із засобів, з допомогою якого проходить

формування у дітей творчого мислення, вони дозволяють на простому для

дітей матеріалі, з опорою на життєвий досвід побудувати правильне

32

судження без попереднього теоретичного освоєння самих законів і правил

логіки.

Наводимо приклад.

1.Яке з кілець треба розрізати, щоб роз’єднати всі чотири кільця?

3.Зважаючи на

послідовність фігур

за формою, поясни, які фігури

треба намалювати

у порожніх клітинках.

Раз брусок, два брусок

33

2. Які дві палички слід забрати,

щоб залишилося чотири однакові

квадрати?

У вас в руках два абсолютно однакових на вигляд металевих бруска

форми паралелепіпеда; один - магніт, інший - звичайне залізо. Визначити

який з них магніт, не користуючись ніякими додатковими засобами.

Відповідь: Розташуйте один брусок перпендикулярно до другого

так, щоб його кінець був на невеликій відстані від середини другого. Якщо

бруски не притягуються, то другий брусок - магніт.

Сіль і перець

Розсипаючи небагато солі на стіл, жартівник додає до неї ще і

меленого перцю. Вся хитрість в тому, щоб відокремити перець від солі, не

торкаючись ні до того, ні до іншого.

Відповідь: Візьміть гребінець і кілька разів енергійно проведіть

ним по волоссю. Після цього піднесіть до насипаного поверх солі перцю.

Далі відбудеться справжнє диво: всі піщинки відокремляться від солі і

пристануть до наелектризованого гребінця!

Розробка відкритого заняття гуртка з використанням ігрових форм роботи

Тема: Виготовлення рухомої іграшки – «клоун».

Мета:

навчальна: закріпити механізми рухомої іграшки, зібрати іграшку,

ознайомити зі способами з’єднання рухомих деталей, навчити виготовляти

рухомі іграшки з картону;

виховна: виховувати любов до народного мистецтва, естетичний смак,

культуру праці ,охайність у роботі.

розвиваюча: розвивати уяву дітей, їх творчі здібності і пізнавальний

інтерес, розвивати конструктивне мислення;.

Завдання: виготовлення рухомої іграшки - клоун.

Обладнання: зразок виробу, папір, олівці, калька, картон, шило, дротик,

нитка.

34

Тип заняття: застосування умінь та навичок.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

1. Привітання:

– Сядьте, діти, посміхніться,

Схаменіться, не крутіться!

Любі, я вас всіх вітаю,

Творчості від вас чекаю.

2. Перевірка готовності до заняття.

3. Упорядкування робочих місць.

ІІ. Повідомлення теми, мети заняття.

1. Виконання творчого завдання «Склади картину»

1. З набору геометричних фігур діти складають картину.

Виконавши його ви дізнаєтесь яку чудову іграшку ми сьогодні будемо

виготовляти на занятті.

Отже, тема нашого заняття є «Виготовлення рухомої іграшки – «Клоун».

35

- Що ви знаєте про клоуна? (обговорення)

- Де ви можете його зустріти?

2. Перегляд короткого фільму «Виступ клоуна»

Обговорення побаченого

- Яким був клоун?

- Які риси характеру йому притаманні?

- Що запам’яталося найбільше?

- Якого кольору була його одежа?

ІІІ. Засвоєння нових знань

1. Актуалізація знань

Гра «Зайві речі»

На дошці накреслені різні деталі, у тому числі і зайві. Діти повинні

визначити, які деталі потрібні для виготовлення клоуна. Непотрібні стерти а

потрібні домалювати.

ІV. Практична робота

1. Повторення правил техніки безпеки.

Повторення правил техніки безпеки з ножицями та шилом

2. Пояснення послідовності виготовлення рухомої іграшки.

- Збільшені малюнки деталей іграшок переведи за допомогою

копіювального паперу на цупкий картон.

- Виріж кожну деталь по контуру, проколи шилом отвори в позначених

міcцях.

- Спочатку скріпи деталі рук, а потім ніг з тілом. Тоді скріпи за зразком

деталі між собою (ноги та руки). Якщо смикати за кінець дротика

- Виготовлену іграшку розфарбувати кольоровими олівцями.

- Підійди творчо до оформлення іграшки.

У процесі роботи надається індивідуальна допомога. Звучить музика

V. Підсумок заняття:

36

Після того, як ми виготовили нашу рухому іграшку я пропоную

провести таку цікаву вправу.

1.Вправа «Реклама»

Вам потрібно зробити рекламу виготовленому клоуна так, щоб діти

після цього захотіли піти в цирк. На допомогу вам виставлені картини та

слова: клоуни, цирк (дітям показую картинки із зображенням таких слів,

додаток 2).

2. Виставка учнівських робіт.

3. Аналіз і вербальна оцінка робіт.

Визначаються найкращі роботи, які відбираються на виставку.

4. Підсумкова бесіда:

– Що ми навчилися на цьому занятті?

– Які матеріали використали?

– Що вам найбільше сподобалося?

– Я вдячна вам за роботу! Ви молодці!

– 5. Прибирання робочих місця.

Додаток1

37

Додаток 2

38

ВИСНОВКИ

39

Зміст поняття “творчий розвиток особистості” ми інтерпретуємо як

динамічний процес формування особистості, спрямований на розширення

спектру здібностей та особистісних якостей, які проявляються і

збагачуються у практиці різних видів конструктивної діяльності, а

результати її характеризуються новизною й оригінальністю.

Функціонально-структурними компонентами моделі творчого розвитку

молодших школярів є: емоційний, когнітивний, мотиваційний та

діяльнісний. Гурткові заняття є стрижнем цієї моделі.

Психологічні механізми творчої діяльності молодших школярів

ґрунтуються на індивідуальних особливостях: генетичних задатках,

належності до типу темпераменту, характеру сприйняття. Вікові

особливості молодших школярів характеризуються стійким відчуттям

засобів та прийомів науково-технічної творчості діяльності, на основі чого у

виробах вони здатні адекватно відтворювати дійсність. Головним

смисловим засобом у творчому розвитку молодших школярів є практична

робота в навчально-виховному процесі роботи гуртка початкового

технічного моделювання, завдяки якій реалізується виховання через

практичну діяльність. Творчо-розвивальні можливості у дитячій практичній

діяльності полягають у функції відтворення зовнішніх ознак об’єкта, у

вираженні ставлення до переданого змісту.

Залучення дітей у гурток початкового технічного моделювання

забезпечується дотриманням таких педагогічних умов: врахування

індивідуальних особливостей гуртківців; стимулювання емоційно-

почуттєвої сфери; сприяння дієвості уяви і фантазії, що сприяє творчому

розвитку особистості молодшого школяра.

ЛІТЕРАТУРА

40

1. Божко Л.М. Виховання дитячої уяви у художніх образах. – К.: Либідь,

1997. - 108 с.

2. Ботюк А.Ф. Формирование конструктивно-технических умений у

младших школьников. – К., 1965. – 150 с.

3. Веремійчик І.М. Граючись, вчимося. - Тернопіль: Мальва-ОСО, 2002. -

116 с.

4. Веремійчик І.М. Прекрасне руками творіть. - Луцьк: Вежа, 1997. - 180 с.

5. Веремійчик І.М. Стежинка до майстерності. - К.: Педагогічна думка,

2002. - 128 с.

6. Веремійчик І.М. Творчість на кінчиках пальців. - Тернопіль: Мальва-

ОСО, 2002. 108 с.

7. Веремійчик І.М. Майстрик і Майстринка. - К.: Педагогічна думка, 2002. -

128 с.

8. Веремійчик І.М. Майстрик і Майстринка. - К.: Педагогічна думка, 2002. -

128 с.

9. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В.

Волинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.

10. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Вища

школа, 1995. – 237с.

11. Гальперин П.Я., Котик К.Р. К психологии творческого мышления //

Вопр. психологии. – 1982. – №5. – С. 80-84.

12. Гильбух Ю.З., Верещак Е.П. Психология трудового воспитания. - К.:

Рад. шк., 1987. - 255 с.

13. Глобчак В. Особистісно-орієнтоване навчання і виховання молодших

школярів на уроках праці у початковій ланці // Рідна школа.-2004.-№4.–

С.19-20.

14. Гордуз М. Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках

трудового навчання // Початкова школа. - 2003. - №4. – С.1-4.

41

15. Горлач М.І. Трудова освіта і виховання учнів. - К.: Радянська школа,

1989. – 124 с.

16. Грединарова Е.М. Развитие конструктивного мышления как условие

успешного обучения // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. –

№1. – С. 13-14.

17. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). - К.:

Райдуга, 1994. – 112 с.

18. Журавлева А.П., Болотина Л.А. Начальное техническое моделирование.

- М.: Просвещение, 1982. - 160 с.

19.Ильина Т.А. Научно-технический прогресс и актуальные проблемы

педагогики. - М.: Знание, 1972. - 61 с.

20. Кабиш Ю.І. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого шкільного

віку // Рад. шк. – 1981. – С. 48-50.

21. Калмыкова З.И. Пути развития продуктивного мышления школьников //

Вопр. психологии. – 1978. – №3. – С. 143-148.

22. Кульчицька О.І. Конструктивне мислення як умова розвитку творчості

дітей молодшого шкільного віку // Обдар. дитина. – 1999. – №1. – С. 2-6. 23.

Луткова Л.В. Совершенствование дидактической системы трудового

обучения школьников 1-4 классов. – К., 1991. - 124 с.

24. Педагогика / Под. ред. Ю.К. Бабанского.-М.: Просвещение, 1988.-480 с.

25. Педагогіка /За ред. М.Д. Ярмаченка. - К.: Вища школа, 1986. - 544 с.

26. Плохій З.П. Трудове виховання молодших школярів. — К.: Освіта, 2002.

– 112 с.

27. Развитие технического творчества младших школьников / Под. ред.

П.Н.Андрианова, М.А. Галагузовой. - М.: Просвещение, 1990. -112 с.

28. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Генеза, 2002. - 366 с.

29. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. - К.: Рад. шк., 1973. - Т 3. -

464 с.

30. Тименко В.П. Художня праця - 2. - К.: Спалах, 1999. - 48 с.

42

ДОДАТКИ

43

Об’ємні рухомі іграшки

44

Японська архітектура «Золотий хол»

Японська архітектурна споруда «Золотий хол»

Флорентіййський собор в Італії

45