Творча робота

«Впровадження

інноваційних технологій

для формування читацької

навички молодших

школярів»

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1 Інноваційні технології, що сприяють формуванню читацької

навички на уроках літературного читання…………………………………….5

1.1. Орієнтир на освітні технології - компетентнісний підхід до навчання

читання…………………………………………………………………………….....5

1.2. Інтерактивні технології навчання ………………………...…………………...6

1.3. Використання мультимедійних технологій ……………………………......12

1.4. Використання ігрових технологій на уроках літературного читання ……..14

Висновки……………………………………………………………………….…..18

Список використаної літератури…………………………………………..…...19

Додаток А…………………………..……………………………………….…..….21

Вступ

Сьогодні важко уявити наше життя без книг. Вони нерідко стають для нас

мудрими порадниками та співбесідниками. Читання пронизує усі сфери нашої

життєдіяльності. У книзі «Серце віддаю дітям» Василь Олександрович

Сухомлинський писав: «Читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають

світ і самих себе.» [21,194]. Видатний педагог розглядав опанування навичками

швидкого і свідомого читання як найважливіший інструмент у оволодінні

знаннями не тільки в школі, а й у процесі самоосвіти, як умову для формування

інтересу і бажання до знань, як передумову для формування багатого духовного

життя школяра і як засіб розвитку мислення.

Навчання читанню завжди було однією з основних проблем початкової

освіти. Відомо, якщо у початковій школі не сформувались міцні уміння і

навички швидкого і свідомого читання, то надалі буде важко це зробити. До

того ж, підготовленим до навчання в середніх і старших класах можна вважати

лише того, хто, читаючи, зосереджує розумові зусилля не на процесі навчання,

а на розумінні матеріалу. Отже, значною мірою саме від початкової школи

залежить чи стануть діти активними читачами, полюблять книгу, чи залишаться

байдужими до літератури. І якщо дитина навчиться швидко і вдумливо читати в

молодшому шкільному віці, то це, як правило, на все життя: вона матиме

широкий світогляд, різнобічні і глибокі знання.

Розвиток сучасних технологій потребує високого рівня сформованості

читацьких умінь у молодших школярів. Саме стрімке зростання обсягу

інформації, яку необхідно засвоїти дітям, потребує збільшення темпу читання,

швидкості і якості розуміння прочитаного. З огляду на це, найважливішим

завданням вбачаю формування в учнів першооснов самостійної читацької

діяльності, розвиток і виховання особистості засобами художнього слова.

Також потрібно навчити дитину самостійно працювати з книжкою, виробити

звичку шукати відповіді на свої «чому?» у ній; розвинути навички читання як

уголос, так і мовчки.

Вирішення проблеми формування читацької навички відбувається на всіх

навчальних предметах, а також під час прогулянок, екскурсій, зустрічей з

письменниками рідного краю, перегляду спектаклів, підготовки та проведення

відкритих виховних заходів. Та основним предметом, у процесі якого діти

оволодівають читацькими і мовленнєвими навичками, залишається літературне

читання.

Швидкість читання істотно впливає на якість запам'ятовування матеріалу:

увага школяра спрямована не власне сам процес, а на сприйняття прочитаного.

І тоді виникає питання, як у колективі з різним рівнем читацької

майстерності в одних не загасити жагу до читання, інших спонукати

вдосконалювати свою навичку, а частину просто навчити читати. Зрозуміло, що

рівень навчальних досягнень учнів прямо пропорційно залежить від

сформованості навички читання.

Отже, аналіз реального стану вказаної проблеми дає змогу зробити

висновок про те що, актуальним залишається питання розвитку читацької

навички молодшого школяра.

Метою творчої роботи є знайомство з особливостями впровадження

інноваційних технологій, виявлення шляхів формування читацької навички

учнів молодшого шкільного віку та становлення дитини-читача, здатної до

самостійної читацької, творчої діяльності. Саме в даний час потрібно навчити

дитину самостійно працювати з книжкою, виробити звичку шукати відповіді на

свої «чому?» у ній; розвинути навички читання як уголос, так і мовчки.

Об’єктом дослідження в творчій роботі виступають прийоми

використання інноваційних технологій з метою формування читацької навички

молодших школярів.

Предметом дослідження є методика формування повноцінної навички

читання як основного засобу розумового і духовного розвитку особистості.

РОЗДІЛ І Інноваційні технології, що сприяють формуванню

читацької навички на уроках літературного читання

1.1. Орієнтир на освітні технології - компетентнісний підхід до

навчання читання..

Термін "інновація" означає оновлення процесу навчання, який

спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна

пов'язане з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від

чергових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максималь-

ний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань,

здібностей тощо.

Поняття "технологія" виникло у світовій педагогіці також як

протиставлення існуючому поняттю "метод". Недолік методу полягає в його

негнучкості та статистичності. Широкого поширення термін "технологія"

("технологія в освіті") набув у 40-х рр. і був пов'язаний із застосуванням нових

аудіовізуальних засобів навчання. У 60-х рр. поняття "технологія освіти"

розглядалося під кутом зору програмного навчання і використання

обчислювальної техніки у навчанні.

Отже, "інноваційні технології - це цілеспрямований системний набір

прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес

навчання від визначення мети до одержання результатів. Система ґрунтується

на внутрішніх умовах навчання. Тому "педагогічні технології" пов'язані з

У гнучких технологіях навчання читання в початкових класах дитина

виступає повноцінним суб’єктом у процесах діяльності. Провідною умовою

розвитку читацької навички та саморозвитку та саморозвитку молодших

школярів визначає досягнення цілісності математичних знань завдяки

переструктуруванню навчального матеріалу. Встановлення логічних (взаємне

вивчення взаємообернених арифметичних дій, єдність підходів до складання та

розв’язування текстових задач, взаємодоповнення у системі завдань) та

міжпредних зв’язків, формування цілісного образу (від недиференційованого

цілого до вивчення частин та узагальнення знань про ціле), активне повторення

та перетворення вивченого забезпечують продуктивність навчальної діяльності

молодших школярів.

1.2.Інтерактивні технології навчання.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес

відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів, а це дає змогу

педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу.

Процес навчання — не автоматичне вкладання навчального матеріалу в

голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини та її власної

активної участі у цьому процесі. Пояснення й демонстрація самі по собі ніколи

не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти лише за допомогою

інтерактивного навчання. Лише інтерактивна модель навчання здатна

ліквідувати причини, що призводять до зниження у дітей інтересу до

навчальної діяльності.

Слово «інтерактив» англійського походження. «Інтерактивний» означає:

здатність взаємодіяти в процесі бесіди, діалогу з кимось (людиною), чимось

(комп'ютером) [13,4] Інтерактивне навчання — це, насамперед, діалогове

навчання, під час якого здійснюється взаємодія учителя та учня.

Аналіз сучасної педагогічної літератури свідчить, що зміни неможливі

без застосування на уроках інтерактивних технологій, які ґрунтуються на

діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками тощо. В

освітньому закладі основи цих значущих змін закладаються безпосередньо на

уроці.

Потребує зміни і режисура уроку. Важливо, щоб на ньому учні не тільки

слухали розповідь учителя, а й співпрацювали з ним, висловлювали свої думки,

ділилися інформацією. Завдання вчителя — пропонувати свою точку зору з

позиції наукового знання, а не змушувати учня схилятися до своєї думки;

розвивати критичне мислення школярів, тобто навчати здатності самостійно

аналізувати інформацію; формувати вміння бачити помилки у твердженнях

товаришів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні,

прагнути до пошуку оптимальних рішень; обирати свою позицію стосовно тих

чи інших питань тощо.

Якщо ми хочемо залучити особистість до освітнього процесу (уроку), то

зобов'язані допомогти дитині побачити в ньому свою значущість, мотиви

власної діяльності. Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі

навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на

уроці, вміння показово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння

спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні

шкільної програми.

Структура уроків інтерактивного навчання у початковій школі дещо

відрізняється від структури уроків у старшій школі. Використання

інтерактивних методів висуває певні вимоги до структури уроку. Як правило

спеціалістами пропонується така структура.

1. Мотивація.

Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблеми й викликати

інтерес до обговорюваної теми. Можна використовувати такі прийоми,

як питання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка. І

такі методи «незакінчені речення», «мікрофон», «мозковий штурм»,

«асоціативний кущ».

2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних

результатів.

Мета цього етапу – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої

діяльності, того,чого вони повинні досягти в результаті уроку і що від

них очікує учитель

3. Надання необхідної інформації

Мета етапу –надати учням достатньо інформації для того, щоб на її

основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція,

читання роздаткового матеріалу. Можливе використання таких

методів « мікрофон», «робота в парах та малих групах».

4. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття

Мета етапу практичне засвоєння матеріалу, досягнення поставлених

цілей уроку. Проводиться цей елемент у такій послідовності:

Інструктування – вчитель розповідає про цілі вправи, про правила,

послідовність дій і кількість часу на виконання завдань, запитує, чи все

зрозуміло учням;

Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор,

помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум

можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним;

Презентація результатів виконання вправ.

Можливе використання таких методів «займи позицію», «ситуативне

моделювання», «метод Прес», «два – чотири – усі разом», «акваріум»,

«навчаючи - вчуся», « дискусія», «навчальна гра», «робота в парах та малих

групах».

5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Мета етапу – рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на

уроці, чи досягнуто поставлених цілей, як можна застосувати

отримане на уроці. Підбиття підсумків можна проводити у формі

питань: що нового дізналися, чого навчилися, на скільки це може бути

корисним у житті. Можна поставити питання і з проведення самого

уроку: що булло найбільш вдалим, що найбільш сподобалося, що слід

змінити в майбутньому. Важливо, щоб самі учні змогли

сформулювати відповіді на всі ці питання.

Перш ніж перейти до ґрунтовного розгляду інтерактивних навчальних

технологій та інтерактивного уроку, спробуємо з'ясувати загальну суть

інтерактивного навчання та порівняємо його із традиційними підходами до

навчання.

Для ефективного застосування інтерактивних методів, у тому числі — й

для того, щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його засвоїти,

вчитель має ретельно планувати свою роботу, а саме:

•використовувати методи, що адекватні до віку учнів, їхнього досвіду

роботи з інтерактивними методами;

•давати учням завдання для попередньої підготовки: прочитати,

обміркувати, виконати самостійні підготовчі завдання;

•добирати для заняття таку інтерактивну вправу, яка давала б учням

«ключ» до засвоєння теми;

•упродовж інтерактивної вправи надавати учням час обміркувати

завдання, щоб вони сприйняли його серйозно, а не виконували механічно;

•ураховувати темп роботи кожного учня і його здібності;

•на одному занятті використовувати один—два (максимум) інтерактивних

методи;

•проводити неквапливе обговорення за підсумками виконання

інтерактивної вправи, у тому числі актуалізуючи раніше вивчений матеріал.

На одному уроці варто використовувати одну — дві інтерактивні вправи,

а не цілий комплекс,. Для уроку або виховної справи слід дібрати такі

інтерактивні вправи, які дали б учням "ключ" до засвоєння теми. Під час

проведення таких вправ необхідно дати учням час для виконання завдань.

Важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної

вправи.

Для здійснення контролю за ходом навчання на підставі інтерактивних

технологій учитель має попередньо добре підготуватися:

— глибоко вивчити і обміркувати матеріал, у тому числі і додатковий:

різноманітні тексти, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

— ретельно планувати й розробляти заняття, визначити хронометраж,

ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії

оцінювання ефективності заняття;

— заохочувати учнів до вивчення теми шляхом добору найцікавіших

випадків, проблем;

— оголошувати очікувані результати (мету) заняття і критерії оцінювання

роботи учнів; — передбачати різноманітні методи привернення уваги учнів,

налаштувати їх до занять, підтримувати дисципліну, необхідну для нормальної

роботи; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки,

розподіл ролей у групах тощо.

Використання інтерактивних методів навчання веде до фахового

зростання самого вчителя. Варто зробити перший крок, і після декількох

старанно підготовлених уроків учитель зможе відчути, як змінилося ставлення

до нього учнів, сама атмосфера в класі, що послужить додатковим стимулом

роботи за інтерактивними технологіями.

Наведемо приклади деяких інтерактивних вправ.

«Мозковий штурм»

Спонукає учнів проявляти творчість, дає можливість вільно

висловлювати свої думки.

«Мікрофон»

На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде

проводитися робота, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього

слова. Діти чітко висловлюють свою думку за 1 – 2 хвилини,

передаючи ,,уявний мікрофон” ланцюжком по рядах. Кращі думки записую

на дошці.

Наприклад. Справжній друг …

Уміти дружити - це означає … .

Дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на

запитання.

,,Асоціативний кущ’’

На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде

проводитися робота, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього

слова.

,,Коло знань”

Дає можливість вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем.

Рефлексія (підсумок)

-Що стимулювало вас виявити творчість?

-Що заважало?

-Я знаю … .

-Я вмію…

«Очікування.»

-Що кожен з вас очікує від сьогоднішнього уроку? …

Групова дослідницька робота (спільні проекти)

Дискусія ,,за’’ і ,,проти’’. ,,Займи позицію” (перехід з однієї групи в іншу).

Серед інтерактивних методів навчання віддаю перевагу побудові

"асоціативного куща", читанню із зупинками, грі "так — ні".

Зупинимося на методі, який має назву "Побудова асоціативного куща".

Фактично вчитель визначає тему одним словом, а учні згадують все, що

виникає в пам'яті стосовно цього слова.

Використання інтерактивних технологій – це не самоціль. Це не лише

засіб створення атмосфери співробітництва, порозуміння і доброзичливості, а й

можливості дійсно зреалізувати основні засади особистісно-орієнтованого

навчання. Адже застосування інтерактивних технологій на уроках дає змогу

створювати навчальне середовище, що допомагає учням формувати характер,

розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення, виявляти і

реалізувати індивідуальні можливості[23, 70]

1.3.Використання мультимедійних технологій.

Оновлення змісту літературного читання у початковій школі

продиктоване також змінами у сучасному інформаційному освітньому просторі

(широкий доступ учнів і користування ними мережею Інтернет, електронними,

аудіовізуальними засобами, у т. ч. дитячими електронними бібліотеками, які

містять тексти сучасної, класичної художньої, науково-пізнавальної

літератури).

Активне користування школярами електронними засобами відчутно

позначилося також на їхньому мовленні. В активному словнику дітей з’явилося

багато нових іншомовних слів, виразів. З одного боку, це є ознакою збагачення

словникового запасу учнів, з іншого, спостерігається збіднення, згрубілість,

сленговий характер спілкування між дітьми, що значною мірою є наслідком

низької питомої ваги читання учнями високохудожніх творів, на зразках яких

освоюється, розвивається мовленнєва культура.

Зміна медійних пріоритетів, співвідношення користування учнями

електронними засобами і традиційними паперовими виданнями не на користь

останніх спонукає до пошуку привабливих, цікавих нових навчальних

технологій, які б враховували, задовольняли запити, духовні потреби,

пізнавальні інтереси сучасних школярів і стали б впливовим засобом залучення

дітей до активної читацької діяльності.

Усе це здійснюватиме значний вплив на емоційну сферу школяра,

сприятиме підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до

предмета та навчання взагалі, активізує навчальну діяльності учнів. Тим більше,

що молодші школярі уже готові до роботи з ІКТ: вони знають, що таке

комп’ютер, у більшості випадків уміють ним користуватися, у них відсутній

психологічний бар’єр: діти не бояться, що зламається машина, не вистачить

знань упоратися з нею тощо.

Вчителю застосування ІКТ дозволяє економити час і максимально

ефективно вирішувати повсякденні справи і обов’язки як фахівця: готуватися до

уроків, батьківських зборів, виховних годин, різноманітних виступів, семінарах

тощо; оформлювати документацію; в оперативному режимі відслідковувати

результати навчальної діяльності учнів; обмінюватися з колегами досвідом

роботи, власними методичними надбаннями, обговорювати з ними актуальні

питання навчання і виховання школярів, швидко отримувати й систематизувати

потрібну інформацію. Таким чином, упровадження ІКТ полегшує роботу

вчителя, а навчання дітей робить більш цікавим і ефективним.

Як показує практика, застосування комп’ютера на уроках у початковій

школі має декілька режимів:

- демонстраційний (демонстрація певної навчальної інформації);

- індивідуальний (організація індивідуальної роботи учнів);

- комбінований (застосування на одному уроці і демонстрації, і

індивідуальної роботи).

Для роботи в демонстраційному режимі вчителю достатньо мати на уроці

один комп’ютер і мультимедійний проектор, за допомогою якого потрібна

інформація виводиться на екран, як правило, у вигляді слайдів.

Щоб організувати індивідуальну роботу, кожний учень має бути

забезпечений персональним комп’ютером. Але на сьогоднішній день, нажаль,

таку роботу можна здійснювати тільки на уроці інформатики, де кожен працює

за ПК.

Таким чином, основними завданнями застосування комп’ютера в

навчанні є:

забезпечення зворотного зв’язку в процесі навчання;

забезпечення індивідуалізації навчального процесу;

підвищення наочності навчального процесу;

пошук інформації із різноманітних джерел;

моделювання досліджуваних процесів або явищ;

організація колективної й групової роботи;

контроль навчальних досягнень.

За таких обставин посилюється роль вчителя у навчальному процесі. Саме

його педагогічно обґрунтоване застосування ІКТ може підвищити ефективність

навчання.

Комплекс вправ гімнастики для очей

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно

рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно зажмурити очі. Порахувавши до 3, відкрити очі та подивитися

вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік,

стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на

рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки

на рахунок 1 – 4. Потім перевести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити

4 – 5 разів.

1.4. Використання ігрових технологій для удосконалення навички

читання.

Діти граються не лише тоді, коли бігають, змагаються в швидкості,

складають конструктор. Гра полягає і у великому напруженні творчих

здібностей, уяви, розумових сил. Неможливо відгородити працю від гри. В. О

Сухомлинський писав :,,Для дитини – гра – найсерйозніша справа. В грі

розкривається перед дітьми світ, розкривають творчі можливості особистості»

[21,95].

Використання ігор на уроці активізує психічні процеси діяльності

учнів це : сприймання, мислення, уяву, увагу та пам’ять. Використання

дидактичних ігор та ігрових моментів робить урок цікавим, створює у

дітей бадьорий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу,

створює ситуацію успіху.

На уроках читання основою навчальної діяльності є різні за жанром,

обсягом, ідейно-художнім навантаженням текстами. Тому вчитель, перш ніж,

планувати урок, ретельно аналізує, що являє собою новий твір як текст, яким є

його навчальний, розвивальний і виховний потенціал. О.Я Савченко говорить,

що «кожного разу вчитель має продумати таку структуру уроку, що враховує

змістові і художні особливості творів передбачає способи організації активної

читацької діяльності» [16, 36].

Дотримання у структурі уроку послідовності етапів опрацювання творів

упереджує хаотичність, безсистемність у проведенні уроку і водночас дозволяє

гнучко визначати його наповнення, передбачати різні види читацької і

мовленнєвої діяльності. В контексті врахування предметної специфіки уроків

читання природною є варіативність їх побудови: уроки вивчення творів одного

жанру, уроки – сходинки до монографічного вивчення творчості письменника;

уроки – роздуми; уроки – діалоги; уроки розвитку літературних творчих

здібностей учнів; уроки – інсценізації, уроки з ігровим сюжетом.

Відповідно до вимог навчальних програм, для уроків літературного

читання досліджувала та систематизувала ігри й цікаві форми роботи, які

сприяють формуванню в учнів технічної сторони читання, умінню працювати з

різними видами текстів, забезпеченню максимального впливу твору на

школяра.

На уроках літературного читання доцільно використовувати такі групи

ігор:

- ігри для удосконалення способу читання;

- ігри для розвитку темпу читання ;

- ігри для удосконалення правильності читання

- ігри для усвідомленого читання;

- ігри для формування виразного читання.

Перша група ігор сприяє формуванню правильного, свідомого, виразного

читання вголос цілим словом та групами слів. Вони спрямовані на розвиток

мовленнєвого апарату, розширення оперативного поля зору. Для таких ігор

добирала слова, які є складними для вимови. Правильності читання сприяють

такі ігри: «Роз’єднай слова», «Піжмурки», «Пірамідки», «Хвилі», «Пустотлива

білочка», «Впізнай з першого погляду». «Чарівний ланцюжок», «Відшукай

слово».

Щоб розвивати темп читання, я використовую завдання для збільшення

обсягу зорового сприйняття та кута зору, формує стійку увагу школярів та

виробляє навички антиципації. Для реалізації цієї мети використовує такі ігри:

«Вітерець», «Хто швидше», «Пеньок», «Не зіб’юсь».

Для удосконалення правильності читання та звукової культури мовлення

використовує ігри на розвиток чіткої дикції, тренування артикуляційного

апарату. Дібрала такий матеріал, який дозволяє учням відпрацьовувати

правильне вимовляння звуків (за нормами орфоепії). Виконуючи ці завдання,

вчителька використовує ігри: «Водолаз», «Сніжинка», Кульбабка», «Повітряна

кулька», «Деревце».

Ігри для формування усвідомленого читання проводжу після

поглибленого аналізу художнього твору. Вони містять завдання для виявлення

смислових зв’язків між персонажем, місцем дії і подіями в творі, складанням

характеристик дійових осіб. Діти більш досконало оволодівають навичками

читання, пояснюють значення деяких слів, самостійно добирають синоніми,

антоніми, знаходять у тексті слова для опису дійових осіб, правильно

формують головну думку твору. Завдання для них активізують пізнавальну

діяльність учнів, ставлять їх перед необхідністю шукати відповідь на

поставлені запитання. Це такі ігри: «Так чи ні», «Інтерв’ю», «Незакінчене

речення», «Встав пропущене слово», «Вибери відповідь». «Незнайко»,

«Влучний стрілець».

Під час ігор, що спрямовані на формування виразного читання, діти

вчаться дотримуватись пауз між реченнями, а також ритмічних пауз,

обумовлених розділовими знаками і змістом тексту. Залежно від жанру та

змісту твору школярі вчаться регулювати темп читання, силу голосу,

дотримуватися загальної тональності. Вчителька використовує такі ігри:

«Дзвіночок», «Дощик», «Буксир», «Читання за диктором», «Читання за

кадром», «Юні актори».

Висновки

У даній творчої роботі ми розкрили проблему формування читацької

навички учнів, досліджували психолого-педагогічні умови використання

інноваційних технологій навчання, застосування ІКТ та ігрових завдань на

уроках літературного читання.

Важко уявити людину, яка б не послуговувалася читанням у

повсякденному житті. Читання – це дуже важкий процес, який вимагає уваги,

напруження, фізичних та розумових сил. Важливою умовою підвищення якості

уроків літературного читання є урізноманітнення методів і прийомів навчання,

видів роботи, які виконують учні.

Читання вимагає уваги, напруження, � фізичних та розумових сил

школярів. Розрахунки і дослідження свідчать, що при читанні 1 години на день

дитина протягом шкільного життя прочитає від 150–170 книжок обсягом 300

сторінок. На кожний рік приходиться від 13 до 14 книг. Ці дані мають не тільки

пізнавальне, а й практичне значення. Дуже хочу, щоб діти змогли якнайбільше

читати книг, ділитися своїми враженнями, дізнаватися багато нового, та

головне, щоб вони були позитивно налаштовані до читання. Оволодіння

повноцінним навичкою читання для учнів є найважливішою умовою успішного

навчання в школі з усіх предметів; разом з тим, читання - один з основних

способів придбання інформації та у позанавчальний час, один з каналів

всебічного впливу на школярів. Як особливий вид діяльності, читання

представляє надзвичайно великі можливості для розумового, естетичного і

мовного розвитку учнів.

Все вищесказане підкреслює необхідність систематичної і

цілеспрямованої роботи над розвитком і вдосконаленням навички читання.

Формування якісного навички читання у молодших школярів є одним з

основних завдань початкової школи.

Список використаної літератури:

1. Вашуленко М.С.Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ За наук. ред. М.С.Вашуленка - К.: Літера ЛТД, 2011, - 364 с.

2. Ґудзик І.П. Розвиток навички читання. Методичні рекомендації. с.943. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения / В.В. Давыдов. – М.:

ИНТОР, 1996. – 544с.4. Єгоров Т.Г. Нариси психології навчання дітей читання. - М., 1953. - С.

16.

5. Зайцев В.Н. Резервы обучения чтения. - М: Просвещение, 1991. - 32 с.

6. Іванова Л. Система вправ з удосконалення техніки читання // Початкова

освіта. - 2005. - № 18. – с.1-4.

7. Карнаух Г. Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках читання// Поч. школа. – 2005. - №5, с.5-8.

8. Куріпта В.І..Навчальні ігри на уроках читання. 1-4 класи. /Художник Є.А. Мартиненко. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2008. – 160 с.

9. Навчання і виховання учнів 2 класу:Методичний посібник для вчителів/ Упор. О. Я. Савченко – К.: Видавництво «Початкова школа», 2003. – 608 с.

10.Навчальні програми для загальноосвітніх навч.закл. із навчанням українською мовою.1-4 класи. – К: Видавничий дім «Освіта», 2011.

11. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови (методика і технологія навчання). Видання третє. – Тернопіль, Астон, 2009.

12.Олійник Г.А. Виразне читання. Основи теорії. Посібник для вчителів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 224 с.

13.Пометун О. Пироженко Л. Сучасний урок . Інтерактивні технології навчання – К.А.С.К., 2005 р.

14.Реалізація державного стандарту в початковій школі/Методичні рекомендації для керівників шкіл та вчителів початкових класів. Чернівці – Вижниця: Черемош, 2012. -84с.

15. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи /О. Я. Савченко. – К.: Абрис, 1997. – 376 с.

16.Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах. Панорама уроків читання. — К.: Освіта, 2007.

17.Савченко О.Я. Літературне читання: підруч. для 2 кл./О.Я.Савченко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 160 с.: іл..

18.Савченко О.Я. Літературне читання. Українська мова. 3 клас: підруч. для загальноосвіт. навч. закл. /О.Я.Савченко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 192 с.: іл..

19.Савченко. О.Я.Сучасний урок у початкових класах/ О.Я. С а в ч е н к о. – К.: «Магістр-S», 1997, - 256 с.

20. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: в 5 т. / В. О. Сухомлинський. –К. : Видавництво „Радянська школа”, 1977. – Т.1: Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. – 1977. – 638 с.

21. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: в 5 т. / В. О. Сухомлинський. – К. :Видавництво „Радянська школа”, 1977 – Т.3: Серце віддаю дітям. – 1977. – 669 с.

22.Сухомлинський В.О. Сто порад вчителю. – К.: Рад. шк., 1988. – 304 с.23. Шарко В. Д. Сучасний урок. Технологічний аспект. – К., 2006.

Додаток А (ігри для уроків літературного читання)

Гра «Роз’єднай слова»

Мета: удосконалювати навички читання цілими словами , виправляти пропуски, спотворення та перестановки, розширювати лексичний запас учнів.

Завдання: У поданому рядку відшукати слова, роз’єднати їх та прочитати вголос.

Гра «Піжмурки»

Мета: розвивати виразне читання цілими словами, дотримувати правила орфоепії та наголошування. виховувати інтерес до читацької діяльності.

Завдання: Прочитати слова, які грають з дітьми в піжмурки і ховаються за дерево.

Гра «Пірамідки»

Мета: розширювати периферичний зір учнів, формувати навики читання цілими словами.

Завдання: Використовують перед читання нового твору. Учні читають слова мовчки, а потім вголос.

Гра «Луна»

Мета: відпрацювати з учнями орфоепію важких у вимові слів.

Завдання: Діти виразно повторюють за вчителем слова, подані на екрані. Потім повторюють пошепки, голосніше, але вчитель слідкує за виразністю.

Гра «Хвилі»

Мета: навчати поскладовому читанню важких слів.

Завдання: Діти читають складні слова, які приносять хвилі.

Гра «Пустотлива білочка»

Мета: формувати у дітей читацькі навики, активізувати «вдумливого читача».

Завдання: Білочка гралася, стрибала і у словах переплутала склади. Потрібно утворити нові слова, переставляючи склади.

Гра «Впізнай з першого погляду»

Мета: формувати свідоме, правильне, виразне читання, використовувати життєвий досвід учнів.

Завдання: У поданих словах пропущені букви, що позначають голосні звуки. Діти перший раз читають ці слова повільно, а потім – швидше.

Гра «Чарівний ланцюжок»

Мета: удосконалювати навички читання цілими словами, виправляти помилки на заміну букв, складів, наголосу.

Завдання: Знайти в ланцюжку слова і прочитати їх.

Гра «Відшукай слово»

Мета: розвивати вміння будувати слова, увагу, мислення, кмітливість дітей,

Завдання: Запропоновано ряд зашифрованих слів. Серед різноманітних букв розташовані слова, які потрібно відшукати та прочитати.

(ігри для розвитку темпу читання)

Гра «Хто швидше»

Мета: розвивати вміння передбачати наступні літери та слова.

Завдання: Вчитель зачитує початок речення, а учні якнайшвидше мають знайти його продовження в тексті.

Гра «Зайве слово»

Мета: формування навиків читання мовчки, удосконалювати аналітичні вміння, розвивати зоровий аналізатор у дітей.

Завдання: Мовчки прочитати слова і вилучити зайве, яке відрізняється від інших за змістом. Час експозиції слів 3-5 секунд.

Гра «Не зіб’юсь»

Мета: розвивати зорову пам'ять та увагу школярів, їх грамотність.

Завдання: Не збиваючись, швидко прочитати слова, які відрізняються однією буквою або складом.

Гра «Сонечко»

Мета: удосконалювати техніку читання, поєднувати зорове сприйняття букв і вимову слів, зменшувати навантаження на дітей, розвивати мотивацію читацької діяльності.

Завдання: Діти співають пісеньку про сонечко. Потім учні читають слова, які з’являються на променях сонечка.

Сонечко, сонечко,

Виглянь у віконечко!

Дітки гуляють,

Тебе виглядають.

Гра «Чарівна скринька»

Мета: удосконалювати вміння читати цілими словами, навчати охоплювати зором весь буквений склад слова, збагачувати образне мовлення.

Завдання: Якнайшвидше прочитати слова, які були заховані в чарівній скриньці.

(ігри для удосконалення правильності читання)

Гра «Водолаз»

Мета: навчати учнів керувати своїм диханням в процесі мовлення.

Завдання: Запропонований рядок слів прочитати на одному видиху.

Гра « Кульбабка»

Мета: виробляти вміння керувати роботою м’язів дихального апарату

Опис гри: Ви гуляєте на галявині і знайшли кульбабку, яка вже відцвіла. Зірвіть її і здуйте всі пушинки.

Гра «Пір’їнка»

Мета: формувати мовленнєве дихання, чітко і правильно вимовляти звуки.

Завдання: Пролітала пташка і зронила вам на долоньку пір’їнку. Спробуйте її здути. Наберіть повітря через ніс, плечі не піднімайте, повітря видихайте плавно.

Гра «Вітерець»

Мета: формувати мовленнєве дихання, артикуляційний апарат, правильно вимовляти звуки, удосконалювати темп читання вголос, розвивати оперативне поле читання, зорове і смислове сприймання слів.

Завдання: Діти голосно читають вірш, потім уявляють себе вітерцем і здувають осінні листочки з дерев.

Шу-шу-шу, шу-шу-шу,

Листя обірвать спішу.

З ним я у осіннім гаї

У таночку покружляю.

(ігри для усвідомленого читання)

Гра «Так чи ні»

Мета: усвідомлювати головну думку твору, послідовність подій, навчати відтворювати в уяві зміст прочитаного, дотримуватись засобами виразності, обумовлених розділовими знаками.

Завдання: До уваги дітей пропонуються речення з прочитаного твору. Якщо речення відповідає змісту твору, діти відповідають: «Так».

Гра «Інтерв’ю»

Мета: розвивати цілісне сприймання і розуміння тексту, навчати висловлювати власну думку, настрої та переживання.

Завдання: Вчитель напередодні утворює групу «Журналісти». Діти готують питання за змістом прочитаного твору. На уроці вони беруть інтерв’ю для класної газети.

Гра «Незакінчене речення»

Мета: навчати висловлювати оцінні судження, розвивати пам'ять, кмітливість, логічне мислення та творчі здібності дітей.

Завдання: Для гри пропонується початок речення з твору, який вивчається. Учні мають його закінчити, дотримуючись змісту.

Гра «Встав пропущене слово»

Мета: навчати усвідомлювати смислові зв’язки між словами в реченні, розвивати антиципації та зв’язне мовлення.

Завдання: Прочитати речення , проаналізувати зв'язок між словами та вставити пропущене слово.

Гра «Незнайко»

Мета: формувати читацькі та мовленнєві навички, навчати користуватися найпростішими інтонаційними засобами виразності.

Завдання: Знайти слова з помилкою, виправити і правильно прочитати.

Гра «Я почну, а ти закінчи»

Мета: розвивати вміння діалогічного мовлення, навчати слухати і розуміти співбесідника, виховувати взаємодопомогу в стосунках.

Завдання: Грають двоє школярів. Перший учень зачитує початок речення, а другий – його закінчення.

Гра «Влучний стрілець»

Мета: розвивати мовленнєву діяльність учнів, збагачувати словниковий запас слів, удосконалювати творчі здібності.

Завдання: Діти читають слова у лівому стовпчику. За змістом потрібно об’єднати їх із словами правого стовпчика.

Гра «Доміно»

Мета: збагачувати словниковий запас слів, розвивати смислове розуміння та здогадки.Завдання: Вибрати із запропонованих пояснень значення слова.

(ігри для формування виразного читання)

Гра «Дзвіночок»

Мета: удосконалювати навики правильного, виразного читання, навчати учнів керувати силою голосу та інтонацією.

Завдання: Для гри дібрані слова. Вчитель подає команду: «Дзвіночок подає сигнал». Діти починають голосно читати слова. Подається команда: «Сигнал сильнішає!» Діти одразу читають голосніше. Подається команда: «Сигнал слабшає». Діти читають слова тихіше, а потім пошепки.

Гра «Буксир»

Мета: удосконалювати навичку читання, вчити правильно читати складні та невідомі слова.Завдання: Спочатку запропоновані слова читає вчитель, а учні повторюють за ним. Потім роль педагога виконує учень, який вміє гарно читати.

Гра «Читання за диктором»

Мета: удосконалювати навички виразного читання, навчати правильноінтонувати кінець речення , регулювати темп читання.Завдання: Учень виконує роль диктора. Він виразно читає подані речення, а діти повторюють. Для гри можна використовувати фонохрестоматію до підручника.

Гра «Читання за кадром»

Мета: формувати навички орієнтуватися в змісті твору, добирати уривки тексту до запропонованих ілюстрацій.

Завдання: На екрані з’являється ілюстрація до твору. Діти повинні знайти в тексті речення до нього і виразно прочитати.