Формування образу української інтелігенції

кінця ХІХ – початку ХХ ст. засобами музейної

педагогіки

Дудар Ольга Володимирівна,доцент кафедри методикисуспільно-гуманітарної освіти та вихованняІППО Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук

Музейна педагогікав урочній та виховній роботі

Класичні екскурсіїТематичні екскурсіїПроектна роботаПошукова роботаМайстер-класиКвести, вікторини, конкурси

Ефективність використання елементів музейної педагогікиПопередня підготовка учнів Відповідність заходів віковим

особливостям аудиторіїЦікаві форми роботиОбговорення результатів

Аматорський фільм про дитинство М. Грушевського за його спогадами, знятий учнями 9-В класу Києво-

Печерського ліцею №171 «Лідер» для шкільного проекту «Дитинство М.Грушевського»

https://www.youtube.com/watch?v=b0mvZGHb6As

Микола Лисенко

http://mvduk.kiev.ua/?page_id=72

Детальніше знайомство з біографією,особливостями творчої спадщини на основі достовірної інформації.

Фрагмент із листа Миколи Лисенка до Пантелеймона Куліша, написаного з Лейпцигу 28 липня 1869 р. з

приводу Кулішевого перекладу «Пісні пісень».«Ми, як бджоли на мед, кинулась до Вашого дорогого

утвору. Притяженне він нам уподобавсь; така розумна і поважна передмова, що я тільки слинки ковтав. Я того вечора, наче дитина, радий був [...]. Де в котрих місцях яке поєдине слівце мені б манулося до свого табору рідного притягти, але не маю права. Слово древній я б змінив на прадавній; слово строге розуміння /строгое/ я б змінив на наше слово суворе; слово насильно я сказав би силоміццю; подвигів – вчинків; слово виднокруг /горизонт/ я б ужив обрій, що його вживають у Харківщині, та ще перський замість персидський. Оце й усе, що на мій погляд, знайшлося у великому жмуті паперу.

Поділився я з Вами своєю думкою, а змінити, боронь Боже, і не маю і не даю собі жодного права».

Вочевидь, саме виняткове відчуття мови надавало сміливості 25-річному студенту Лейпцизької консерваторії робити ввічливі зауваження навіть одному з «апостолів» української літератури Пантелеймонові Кулішу.

Творення музейної справи

Данило Михайлович Щербаківський

Микола Федотович БіляшівськийНаціональний художній музей України

(Київський міський музей старожитностей і мистецтв (1899 р.),

Київський художньо-промисловий та науковий музей (1904 р.).

Фото початку ХХ ст.

Найбільшою цінністю в хаті Івана Франка була бібліотека. Її вважали однією з найкраще укомплектованих приватних книгозбірень Львова.

Згідно із заповітом письменника, після його смерті бібліотеку і архів І.Франка було перевезено до Наукового Товариства імені Т.Шевченка у Львові.

Там вони зберігалися до 1950 р., а згодом їх передали до Києва в Інститут літератури ім. Т.Шевченка НАН України, де вони знаходяться понині.

Вплив української інтелігенціїна суспільні процеси

І. Франко та Б. Грінченко. Фото 1905 р.

Згадавши про те, що одним із псевдонімів Бориса Грінченка був «Вартовий», Сергій Єфремов писав: «Справді він був вартовим, що цілі десятиліття не сходив з сього важкого й відповідального місця. І не через те не сходив, що його, як у відомій легенді, забули змінити, – ні, він сам не хотів сходити, сам не хотів кидати важкої роботи, поки потрібні були його руки, його розум і серце для рідного краю».

У музеї Бориса Грінченка.Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 18/2

Робота в музеї дозволяє краще розуміти особливості розвитку українського

національного руху

Пошукова робота учнів

Борітеся — поборете!Вам Бог помагає!За вас правда, за вас славаІ воля святая! Т. Шевченко