Кримовська А.В. Гра в навчанні та вихованні дітей молодшого шкільного

віку – Соснівка – 2016. – 66с

У збірці вміщений опис власного досвіду роботи, наведені приклади дидактичних ігор, які

можуть бути використані на уроках та під час перерв з учнями молодшого шкільного

віку. Запропоновані власні розробки уроків з використанням гри у навчально –

виховному процесі. Посібник може стати в нагоді учителям початкових класів, студентам,

вихователям.

Рецензенти:.

Рудченко І.В. – директор Соснівської загальноосвітньої школиІ – ІІ ступенів, вчитель

вищої кваліфікаційної категорії.

Костюк Л.В. – голова методичного об΄єднання вчителів початкових класів Соснівської

загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів, вчитель вищої кваліфікаційної категорії.

Друкується за рішенням засідання шкільного методичного об΄єднання вчителів

початкових класів Соснівської загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів

2

Кримовська Алла Василівна

Дата народження: 1 жовтня 1972 року

Освіта: вища, закінчила Лебединське

педагогічне училище імені А.С. Макаренка у

1991 році, Сумський державний педагогічний

університет імені А.С. Макаренка у 2005 році

Спеціальність: вчитель початкових класів

Місце роботи: Соснівська

загальноосвітня школа І – ІІ ступенів

Стаж роботи: 25 років

Кваліфікаційна категорія : спеціаліст вищої кваліфікаційної

категорії

Моє педагогічне кредо: Навчаючи інших, начаюсь сама.

Моє життєве кредо : Ніколи не зупинятись на досягнутому.

Моя філософія освіти: Розвивати, навчати, виховувати одночасно.

Максимально враховувати індивідуальні здібності учнів. Будувати

роботу на позитивних емоціях вчителя і учня. Всебічно розвивати

творчі здібності дітей. Вивчати, шукати, думати, співпрацювати,

братися за діло та адаптуватися .

3

Як садівник доглядає молоді саджанці, так і я допомагаю своїм учням

тягнутися до світла знань, бо вірю, що вони виростуть мудрими і

творчими, здатними утверджувати і примножувати добро.

Я вірю в своїх учнів!

ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................... 5

РОЗДІЛ І. Гра в навчанні та вихованні дітей молодшого шкільного віку……………. 7 1. 1 Актуальність досвіду……………………………………………………. 7 1. 2. Теоретична основа досвіду………………………………………………8 1. 3. Провідна ідея досвіду ……………………………………………………9 1.4. Технологія досвіду ………………………………………………………11

РОЗДІЛ ІІ. Теорія та класифікація ігор……………………………………………………14

РОЗДІЛ ІІІВикористання можливостей ейдетики з метою покращення ефективності навчання молодших школярів………………………………..17

РОЗДІЛ ІVСкарбниця власного педагогічного досвіду…………………………………254.1. Дидактичні ігри на уроках математики…………………………………254.2. Дидактичні ігри на уроках письма у 1 класі…………………………….354.3. Ігри на формування етичної культури молодших школярів………….43 4.4. Конспект уроку навчання грамоти в 1 класі…………………………….464.5. Конспект уроку – гри «Що? Де? Коли?» рідна мова 2 клас………….514,6. Конспект уроку літературного читання у 2 класі………………………554.7. Гра – подорож «Творимо здоров'я душі і тіла»………………………57

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………..654

Список використаної літератури………………………………………………66

ВСТУП

З давніх-давен в Україні будь-які зібрання дітей супроводжувалися ігровою діяльністю. Змагалися у стрільбі з луків, метанні сніжок, катанні на санчатах, лижах, ковзанах. Народна виховна мудрість передбачала розв’язання важливих технологічних завдань формування особистості дитини. Зокрема засобами народної гри виводили маленьку людину з її реального побутового повсякденного життя, запобігали складання стереотипів сумніву й недовіри до своїх сил. Через гру дитині надавалася змога заявити оточенню про свій позитивний потенціал. Саме у грі вправи активізували рухливість, розвивали процеси мислення, викликали в неї позитивні емоції. З переходом із умов гри до умов навчальної діяльності в житті дитини настає переломний момент. Нове становище дитини в суспільстві визначається не тим, що вона просто йде з дитячого садка до школи, а тим, що навчання для неї стане віднині обов’язковим. За результат свого навчання дитина нестиме відповідальність перед вчителем, школою й своєю сім’єю. Тепер дитина мусить дотримуватись однакових для всіх школярів правил. І тут на допомогу учням і вчителям знову приходить гра. Сьогодні гра контролюється системою суспільного виховання. У грі при цьому існує суб’єктивна свобода для дитини. Тут діти мають змогу самостійно (без допомоги дорослих) розподіляти ролі, контролювати один одного, стежити за точністю виконання того чи іншого завдання. Тут дитина виконує роль, яку взяла на себе, враховуючи свій досвід. Гра стає сьогодні школою соціальних відносин для кожної дитини. Під час гри дитина ознайомлюється з великим діапазоном людських почуттів й взаємостосунків, вчиться розрізняти добро і зло. Завдяки грі у дитини формується здатність виявляти свої особливості, визначати, як вони сприймаються іншими, й з’являється потреба будувати свою поведінку з урахуванням можливої реакції інших.

5

Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю, буде успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчально – виховні ігри. У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. Буденність життя може викликати у них захворювання. В грі діти перевіряють свою силу і спритність, у них виникають бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного. За вмілого відокремлення гра може стати незамінимим помічником педагога. Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє актуальні невідкладні потреби, а ще – спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь, де є гра, панує здоров’я, радість дитячого життя. Потрапляючи до школи після дитячого садка, дитина зустрічається з іншим видом діяльності – навчанням. Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя. Ігрова позиція – могутній засіб виховного впливу на дітей. В. Ф. Шатанов зазначає “Придивіться: чи не дуже рано згасає наш педагогічний інтерес до ігор, які вірою і правдою завжди служили і покликані служити розвиткові кмітливості та пізнавальної цікавості дітей на всіх, без винятку, вікових рівнях. Відомо, що ті діти, з яких на уроці й слова не витягнеш, в іграх активні. Вони можуть повернути хід гри так, що деякі відмінники тільки руками розведуть. Їхні дії відзначаються глибиною мислення. Мислення сміливого, масштабного, нестандартного”. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися. самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має зважати на всіх учнів, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі. А. С. Макаренко писав: “Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…” Отже, гра, її організація – ключ в організації виховання.

6

В грі формується багато особливостей особистості дитини. Гра – це своєрідна школа підготовки до праці. В грі виробляється спритність, витримка, активність. Гра – це школа спілкування дитини. Гра тільки здається легкою. А насправді вона потребує, щоб дитина яка грається віддавала грі максимум своєї енергії, розуму, витримки, самостійності. Гра постійно стає напруженою працею і через зусилля веде до задоволення. Ігри в школі – перш за все дидактичні, повинні приковувати нестійку увагу дітей до матеріалу уроку, давати нові знання, заставити їх напружено мислити.

РОЗДІЛ І

ГРА В НАВЧАННІ ТА ВИХОВАННІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО

ШКІЛЬНОГО ВІКУПовноцінними є тільки ті знання,

які дитина здобула власною активністю.

Йоганн Песталоцці

1.1. Актуальність досвідуВ умовах реалізації нових навчально-виховних завдань сучасна школа

потребує такої організації своєї діяльності, яка забезпечила б розвиток індивідуальних здібностей і творчого ставлення до життя кожного учня, впровадження різних інноваційних навчальних програм, реалізацію принципу гуманного підходу до дітей.

Особливо важливо це в початкових класах, коли тільки починається цілеспрямоване навчання людини, коли навчання стає провідною діяльністю, в лоні якої формуються психічні властивості і якості дитини, перш за все пізнавальні процеси і ставлення до себе як суб'єкту пізнання (пізнавальні мотиви, самооцінка, здатність до співпраці та інше).

Постійне збільшення розумового навантаження на уроках майже всіх навчальних дисциплін змушує замислитися над тим, як сприяти активізації пізнавальної діяльності молодших школярів.

Однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавими і захоплюючими не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки з вивчення навчальних предметів, є ігрові технології.

Гра – це природна для дитини і гуманна форма навчання. Навчаючи за допомогою гри, ми вчимо дітей не так, як нам, дорослим, зручно дати навчальний матеріал, а як дітям зручно і природно його взяти.

7

Я глибоко переконана, що на сучасному етапі реалізації нових навчально-виховних завдань робота вчителя початкових класів має бути спрямована на забезпечення всебічного розвитку кожної дитини. Вважаю, що початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, повинна забезпечувати подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний і соціальний розвиток. Також обов’язковим є врахування психологічних особливостей розвитку шестирічних дітей з метою забезпечення їх природного та комфортного входження в нові умови існування.

Актуальність проблеми, забезпечення наступності дошкільної та початкової ланок освіти, усвідомлення того, що у цьому віці гра є провідною діяльністю дітей, зумовило вибір мною методичної проблеми: «Гра в навчанні та вихованні дітей молодшого шкільного віку» - та її апробацію у власній педагогічній діяльності.Мета моєї роботи: Дібрати, теоретично обґрунтувати, експериментально перевірити і практично випробувати ігрові педагогічні технології спрямовані

на навчання, виховання та розвиток здібностей молодших школярів. Створити оптимальні умови для розвитку здібностей дитини на уроках та в позаурочний час, створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя і учня через гру. Використовувати ігрові методи навчання, у яких поєднуються індивідуальні, групові, фронтальні методи навчання. Проводити інноваційні уроки та виховні години із застосуванням ігрових методів і прийомів навчання. Формування основ життєвої компетентності дитини за умови застосування ігрових педагогічних технологій навчання.Завдання роботи:

• Готувати дитину не до окремого уроку, а до самостійного життя, тобто виявити навчальний, творчий потенціал учнів;

• Пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

• Створити умови для розвитку творчої особистості, яка вміє формувати і доводити власну думку, розв`язувати життєві проблеми;

• Вироблення компетенцій комунікативно виправдано користуватись засобами навчання в різних життєвих ситуаціях;

• Формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів.

1.2. Теоретична основа досвіду Гра як феноменальне людське явище найбільш детально розглядається

в таких галузях як психологія і філософія. У педагогіці і методиці викладання 8

більше уваги приділяється іграм дошкільників (Н. Короткова, Н. Михайленко, А. Сорокіна, Н. Ейгес та інші) і молодших школярів (Ф. Блехер, А. Ібрагімова, Н. Конишева, М. Саліхова та інші). Це пов'язано з тим, що педагоги розглядають гру як важливий метод навчання для дітей саме дошкільного та молодшого шкільного віку. Ряд спеціальних досліджень з ігрової діяльності дітей дошкільного віку здійснили видатні педагоги нашого часу П. Блонський, Л. Виготський, С. Рубінштейн, Д. Ельконін та інші. Аспекти ігрової діяльності в загальноосвітній школі розглядалися С. Арутюняном, О. Газманом, В. Григор'євим та іншими.

У перебудовний період відбувся різкий стрибок інтересу до навчальної гри (В. Петрусинський, П. Підкасистий, Ж. Хайдаров, С. Шмаков, М. Кларін, А. Прутченков та інші) .

Опрацювавши теоретичні положення досліджень провідних педагогів та психологів, я прийшла до висновку, що гра є найефективнішим засобом розвитку пізнавальної діяльності молодших школярів; вона є практикою з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах.

У грі найповніше проявляється індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. Гра – творчість, гра – праця. Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання, дошкільників і молодших школярів. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість. Задовольняючи дитячу допитливість, залучити їх до активного пізнання оточуючого світу, оволодіти способами пізнання зв’язків між предметами та явищами допоможе гра.

Навчатись, граючись! Практично вирішити цю проблему зміг наш сучасник, нині добре відомий всім Ш. О. Амонашвілі. Він показав, як через гру можна увести дитину в складний світ пізнання. Ш. О. Амонашвілі грає, спілкуючись із своїми учнями. І це важливе вміння дорослої людини стати на один рівень з дитиною щедро винагороджується – блиском допитливих очей, живою активністю сприймання, щирою любов’ю до Вчителя. 1.3. Провідна ідея досвіду

Я маю переконання, що значущість запропонованого досвіду полягає в тому, що гра – це практика розвитку дитини. Вона є першою школою думки для дитини, природною формою праці дитини, властивою їй формою діяльності, приготуванням до майбутнього життя.

9

Важко переоцінити ту величезну роль, яку дитячі ігри та забави відіграють у виховному процесі. Яку забаву не взяти, у кожній є своє раціональне зерно. Окремі ігри створюють цілі сюжетні дійства, своєрідні дитячі вистави просто неба, серед природи. Вони є не лише формою дозвілля, у них поєднуються спритність і фізичне загартування, вправність і кмітливість, гнучкість і винахідливість, наполегливість і витривалість. Вони розвивають пам’ять, увагу, зосередженість, гартують волю, почуття колективізму та взаємовиручки. Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших школярів. Це К. Д. Ушинський писав: “Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності… З перших ж уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні”. Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потреба в діяльності, в процесі гри дитина “добудовує” в уяві все, що недоступне їй в навколишній дійсності, у захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює раніше набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.

Дитина грає, тому що розвивається, і розвивається, тому що грає. Дитина завжди грає, але гра її має великий сенс. Вона точно відповідає її віку та інтересам і включає в себе такі елементи, які ведуть до вироблення потрібних навичок і вмінь.

У грі формуються майже всі особливості і можливості особистості дитини. Гра – це своєрідна школа підготовки до праці. У грі виробляються спритність, допитливість, зацікавленість, кмітливість, воля, активність. Гра – це і школа спілкування для дитини. А.С.Макаренко вважав, що гра має дуже великий вплив на розвиток дитини, "яка дитина у грі, майже така вона буде і у роботі, коли зросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається саме у грі…". Найактивніше використання ігрової діяльності в навчальному процесі просто необхідне; її використання дає змогу успішно формувати і закріплювати позитивне ставлення дитини до навчальної праці.  Гра супроводжує школярів не лише у першому – другому класах, а й упродовж усього навчання. Тому я завжди пам’ятаю: граючись, дитина – навчається. Гра – найбільш засвоєна дітьми діяльність. У ній вони черпають взірці для

10

вирішення нових життєвих завдань, які виникають у пізнанні, у праці, у художній творчості. Використовуючи на своїх уроках гру я бачу, як діти тренують свої сили, розвивають вміння і навички. Гра допомагає мені зробити будь-який навчальний матеріал цікавим, викликає в учнів глибоке задоволення, створює радісний робочий настрій, допомагає дітям відчути ситуацію успіху, полегшує процес засвоєння знань.

Використання можливостей гри як методу навчання, доцільне та методично вивірене використання можливостей ігрових технологій, введення гри у навчально-виховний процес дають більш ширше коло для співпраці у системі «учитель-учень», «учень-учень», створюють можливість для активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, підвищення результативності навчально-виховного процесу. 1.4. Технологія досвіду

Плануючи навчально-виховний процес з учнями свого класу, я використовую знання того, що більшість ігор відрізняють наступні риси: вільна розвиваюча діяльність, що вживається лише за бажанням дитини,

заради задоволення від самого процесу діяльності, а не лише від результату (процедурне задоволення);

творчий, значною мірою імпровізаційний, активний характер цієї діяльності («поле творчості»);

емоційна піднесеність діяльності, суперництво, змагальність, конкуренція («емоційне напруження»);

наявність прямих або непрямих правил, що відображають зміст гри, логічну та тимчасову послідовність її розвитку. Я повністю згодна з провідним вченим С. А. Шмаковим, який вважає, що як феномен педагогічної культури гра виконує такі важливі функції:

Функція соціалізації. Гра - є сильний засіб включення дитини в систему суспільних відносин, засвоєння ним багатств культури.

Функція міжнаціональної комунікації. Гра дозволяє дитині засвоювати загальнолюдські цінності, культуру представників різних національностей, оскільки «ігри національні і в той же час інтернаціональні, міжнаціональні, загальнолюдські».

Функція самореалізації дитини у грі як «полігоні людської практики». Гра дозволяє, з одного боку, побудувати і перевірити проект зняття конкретних життєвих труднощів у практиці дитини, з іншого - виявити недоліки досвіду.

11

Комунікативна функція гри яскраво ілюструє той факт, що гра - діяльність комунікативна, що дозволяє дитині ввійти в реальний контекст складних людських комунікацій.

Діагностична функція гри надає можливість педагогові діагностувати різні прояви дитини (інтелектуальні, творчі, емоційні та інші.) У той же час гра - «поле самовираження», в якому дитина перевіряє свої сили, можливості у вільних діях, самовиражаються і самостверджуються себе.

Терапевтична функція гри полягає у використанні гри як засобу подолання різних труднощів, що виникають у дитини в поведінці, спілкуванні, навчанні.

Функція корекції - це внесення позитивних змін, доповнень до структури особистісних показників дитини. У грі цей процес відбувається природно, м'яко.

Розважальна функція гри, мабуть, одна з основних її функцій. Під час підготовки до уроків я обов’язково враховую вік учнів мого класу,

добираю ігри, які були б їм цікаві й зрозумілі. Мій вибір гри залежить від того, які діти зараз вчаться в моєму класі, що їм необхідно, які навчальні та виховні завдання вимагають свого розв’язання під час навчально-виховного процесу. Готуючись до уроку я чітко продумую послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри, її контроль, підбиття підсумків та оцінку. Головні умови ефективності застосування ігор - органічне включення в навчальний процес; захоплюючі назви; наявність справді ігрових елементів, зокрема зачинів, римування; обов’язковість правил, які не можна порушувати; використання лічилок; емоційне ставлення самого вчителя до ігрових дій. Коли якусь гру використовують надто часто, виникає небезпека втрати інтересу дітей до неї, бо зникає новизна.

Мої діти люблять виступати в ролі вихователя, вчителя, водія, космонавта,художника. Подобається дітям малювати звірів та птахів. Такі ігри я провожу не тільки на уроках, а й у позаурочний час. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні класу.

Таким чином, можна говорити про те, що навчальна діяльність зароджується в надрах ігрової і лише поступово стає провідною. У процесі гри учні поступово не тільки сприймають мету навчання, а й добирають засоби, за допомогою яких її можна досягти, виконують певні дії і навіть контролюють й оцінюють результати цієї діяльності. Розумно організована гра є дійовим методом формування таких рис особистості, як дисциплінованість, кмітливість, сміливість, витривалість,

12

винахідливість, спритність, рішучість, наполегливість, організованість, стриманість. Крім того, гра вчить напружувати зусилля, керувати собою, бути точним, додержувати правил поведінки, діяти в колективі. Ігри, що відображають працю дорослих, сприяють трудовому вихованню учнів. Переоцінити значення гри в житті важко. А уявити дитинство без гри неможливо.

"Що посієш, те й пожнеш” – заповідає стародавня мудрість. Отже, які якості матимуть сьогодні діти, такі матиме і майбутній світ, в якому жити всім нам. Хочу застерегти учителів від надмірного захоплення грою у навчанні дітей, оскільки гра не є універсальним методом навчання молодших школярів. Потрібно привчати дітей виконувати завдання і в звичайній формі, показувати їм, що навчання – це не лише гра, а й серйозна, важка праця. Питання раціональної, виправданого застосування гри у навчальному процесі певний час було предметом найширших досліджень сучасних педагогів. Так, у працях Н.Бібік, Н.Підгорної, Н.Скрипченко відзначалось, що місце гри в навчальному процесі змінюється: чим менше розвинений вольовий компонент діяльності у дітей, тим частіше використовуються ігрові форми.

Педагогу, який працює з молодшими школярами слід пам’ятати, що обираючи ігри, продумуючи ігрову ситуацію, необхідно обов’язково поєднувати два елементи – пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, вчитель повинен чітко спланувати діяльність учнів, спрямувати її на досягнення поставленої мети, появи особистої зацікавленості та задоволення від навчальної діяльності. А коли з’являється особиста зацікавленість, виникає й активність, і творчі думки, і дії, і переживання за себе, за команду чи весь колектив – усе, без чого неможлива ігрова діяльність.

Використовуючи свій особистий педагогічний досвід, я рекомендую кожному вчителю, який працює в початковій школі пам’ятати, що навчаючи дітей за допомогою гри, ми вчимо їх не так, як нам, дорослим, зручно дати навчальний матеріал, а як дітям зручно і природно його взяти. А якщо дитина зручно та комфортно почуває себе у шкільному середовищі, то й пізнавальна активність дитини буде на високому рівні, що сприятиме підвищенню рівнів навчальних досягнень учнів класу.

13

РОЗДІЛ ІІ

ТЕОРІЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ІГОР Гра стратегічно - організований культурний простір розваг дитини, в якому він іде від розваги до розвитку.

Поряд з працею і навчанням гра - один з основних видів діяльності людини, дивовижний феномен людського існування. Гра - це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, в якому складається й удосконалюється самоврядування поводженням.

У вітчизняній педагогіці та психології проблему ігрової діяльності розробляли К. Д. Ушинський, П. П. Блонський, С. Л. Рубінштейн, Д. Б. Ельконін, у закордонній - 3.Фрейд, Ж. Піаже та інші. У їхніх працях, досліджено та обгрунтовано роль гри в онтогенезі особистості, у розвитку основних психічних функцій, у самоврядуванні і саморегулювання особистості, нарешті, в процесах соціалізації - у засвоєнні і використанні людиною суспільного досвіду.

У структуру гри як діяльності особистості входять такі етапи: визначення мети; планування; реалізації мети; аналіз результатів, в яких особистість повністю реалізує себе як суб'єкт.

Мотивація ігрової діяльності забезпечується її добровільністю, можливостями вибору й елементами змагальності, задоволення потреб, самоствердження, самореалізації. У структуру гри як процесу входять: ролі, взяті на себе граючими; ігрові дії як засіб реалізації цих ролей;

14

ігрове вживання предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими, умовними;

реальні відносини між граючими; сюжет (зміст) - область дійсності, умовно відтворена в грі.

Гра - це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, в якому складається й удосконалюється самоврядування поводженням.

Більшість ігор відрізняє наступні риси: вільна розвиваюча діяльність, що вживається лише за бажанням дитини,

заради задоволення від самого процесу діяльності, а не лише від результату (процедурне задоволення);

творчий, значною мірою імпровізаційний, активний характер цієї діяльності («поле творчості»);

емоційна піднесеність діяльності, суперництво, змагальність, конкуренція («емоційне напруження»);

наявність прямих або непрямих правил, що відображають зміст гри, логічну та тимчасову послідовність її розвитку. На думку С. А. Шмакова, як феномен педагогічної культури гра виконує

такі важливі функції: Функція соціалізації. Гра - є сильний засіб включення дитини в систему

суспільних відносин, засвоєння ним багатств культури. Функція міжнаціональної комунікації. Гра дозволяє дитині засвоювати

загальнолюдські цінності, культуру представників різних національностей, оскільки «ігри національні і в той же час інтернаціональні, міжнаціональні, загальнолюдські».

Функція самореалізації дитини у грі як «полігоні людської практики». Гра дозволяє, з одного боку, побудувати і перевірити проект зняття конкретних життєвих труднощів у практиці дитини, з іншого - виявити недоліки досвіду.

Комунікативна функція гри яскраво ілюструє той факт, що гра - діяльність комунікативна, що дозволяє дитині ввійти в реальний контекст складних людських комунікацій.

Діагностична функція гри надає можливість педагогові діагностувати різні прояви дитини (інтелектуальні, творчі, емоційні та інші.) У той же час гра - «поле самовираження», в якому дитина перевіряє свої сили, можливості у вільних діях, самовиражаються і самостверджуються себе.

Терапевтична функція гри полягає у використанні гри як засобу подолання різних труднощів, що виникають у дитини в поведінці, спілкуванні, навчанні.

15

Функція корекції - це внесення позитивних змін, доповнень до структури особистісних показників дитини. У грі цей процес відбувається природно, м'яко.

Розважальна функція гри, мабуть, одна з основних її функцій. Дидактичні ігри - досить велика група методів і прийомів організації

педагогічного процесу. Основна відмінність дидактичної гри від гри взагалі полягає в тому, що вона володіє суттєвою ознакою - чітко поставленою метою навчання і відповідним їй педагогічним результатом, які можуть бути обгрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальної спрямованістю.

Дидактичні ігри можна класифікувати за: дидактичними цілями; віковими можливостями їх учасників; організаційною структурою; за специфікою змісту. Місце і роль ігрової технології в навчальному процесі, поєднання елементів гри та навчання багато в чому залежать від розуміння учителем функцій і класифікації педагогічних ігор.

Селевко Г.К. пропонує класифікувати педагогічні ігри за декількома принципами: 1. По виду діяльності:

фізичні (рухові); трудові; інтелектуальні (розумові); соціальні; психологічні.

2. За характером педагогічного процесу: навчальні, тренувальні, контролюючі, узагальнюючі; пізнавальні, виховні, розвиваючі; репродуктивні, продуктивні, творчі; комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні та

інші. 3. За характером ігрової методики:

предметні; ділові; сюжетні; імітаційні; рольові ; ігри-драматизації;

4. За предметною областю (виділяють ігри з усіх шкільних предметів). 5. За ігровим середовищем, яке значною мірою визначає специфіку ігрової

технології розрізняють ігри: з предметами і без них; настільні; кімнатні, вуличні, на місцевості;

16

комп'ютерні та з ТЗН; з різними засобами пересування.

Окрему групу становлять народні ігри (забави, рухливі, дидактичні, обрядові). Гра є багатоманітним за змістом, характером, формою явищем. Кожна класифікація є досить умовною і не вичерпує всього різноманіття ігор.

РОЗДІЛ ІІІ

ВИКОРИСТАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ЕЙДЕТИКИ

З МЕТОЮ ПОКРАЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВНе забезпечуйте дітей готовими формулами,

формули - порожні, збагатіть їх образами

та картинками, на яких видно єднальні зв’язки. Не

обтяжуйте дітей мертвим тягарем фактів, навчіть

їх прийомів і способів, які допоможуть їм осягти це.

В. Давидов

Ейдетизм - це особливий різновид образної пам’яті, здатність найбільш яскраво й точно відтворювати в усіх деталях наочні образи предметів, які в даний момент не діють на органи чуттів. Фізіологічно основною ейдетичних образів є залишкове збудження зорового аналізатора.

Явище ейдетизму пов’язане з таким феноменом людського мозку як уміння "бачити" предмет, що вже безпосередньо не сприймається. Ейдетик не згадує, а ніби продовжує бачити, чути, відчувати те, чого вже біля нього немає. Вчені довели, що образне мислення закладене в дитині від природи і притаманне їй завжди.

Ейдотехніка - теорія, створена в марбурзькій психологічній школі (Німеччина) у 20-40 роках XX ст. Засновник цього вчення Е. Менш стверджував, що ейдетизм як різновид образної пам’яті є закономірною стадією дитячого розвитку, що сягає свого піку в 11-16 років. Прихильний до ейдетики педагог може задіювати необмежені резерви мислення дитини, розвиваючи її природну здатність мислити образами.

Важливо й те, що практика застосування символів ураховує відоме вчення Л. Виготського про "зону найближчого розвитку".

Російський вчений Ігор Матюгін в середині 80-х років ХХ ст. розробив ігрову систему, яка покращує сприймання та відтворює інформацію,

17

спираючись на властиве кожній людині вміння уявляти та фантазувати. Він запропонував використовувати весь спектр уявлень і фантазій: зорових, рухових, тактильних, нюхових та смакових. Чисельні експерименти довели, що пам’ять людини тісно пов’язана з її уявою та уявленнями - "ейдосами", як казали древні греки. Методика отримала назву "Школа ейдетики".

За допомогою яскравої дитячої уяви можна швидко і надовго запам’ятати потрібну інформацію. А головне - таке навчання, основане на грі та фантазії, зовсім не обтяжує дитину, навпаки - переключає її на діяльність іншої півкулі, отже - дитина відпочиває. До того ж, застосовуючи методи ейдетики, ми підключаємо інші відчуття: слухові, тактильні, рухові, нюхові і навіть смакові! Таким чином відбувається розвиток усіх видів памяті і, як наслідок, ефективність навчання покращується.

Відомий факт: інформація, приправлена позитивними емоціями, сприймається вдвічі швидше і тримається у памяті набагато довше! Доведено, що емоційно негативна інформація блокується підсвідомістю і пам’ять намагається до неї не повертатися. З позитивною - все навпаки. Ось чому, коли навчання супроводжується позитивними емоціями, його результати просто неймовірні.

До того ж розвинена уява допомагає у різних життєвих ситуаціях: ефективно відпочити, швидко вийти зі стресового стану, зняти пригнічений настрій і навіть поліпшити своє здоров’я.

В свої роботі я використовую можливості ейдетики на різних етапах уроку. Це дає можливість активізувати всі види аналізаторів, а це набагато пришвидшує навчальний процес.Ейдетичні прийоми1. Прийом оживлення символу .

Цей прийом допомагає дитині не лише почути конкретний звук, а за допомогою зорового образу ще й "побачити" його у словах, у тексті.

Наприклад, у навчально - ігрових ситуаціях оживлений символ "жук" виконує певні дії (літає, сидить, повзе, лежить) на тлі протяжного звучання: Ж-Ж-Ж… У слові жаба дитина впевнено вимовляє звук "Ж", тому що малюнок - символ жука асоціюється в неї із відповідним звуком.2. Прийом перевтілення .

Тут дитина сама виконує роль живого символу, витвореного в її уяві, увіходить в його образ, фіксує свої почуття, емоції. Входження в образ живого символу допомагає самостійно концентрувати увагу на певному звуці, правильно вимовляти його, а відтак долати свою невпевненість щодо правильного виконання того чи іншого завдання з певним звуком.

18

Скажімо, у грі "Жуки полетіли на прогулянку" (до лісу, на поле, на луку) дитина, уявляючи себе жуком, імітує й озвучує його політ, чітко вимовляючи звук "Ж". З кожним разом завдання для "жука" змінюються, ускладнюються.

Наприклад, такі завдання: "Політ великого жука" - вимовляти звук "Ж" твердо, протяжно, "сердито". "Політ маленького жука" - тихим, лагідним голосом вимовляти звук "Ж"

пом’якшено, коротко, пестливо, весело. "Політ великого та малого жуків" - почергово проспівувати коротку й

довгу пісню, тверду та пом’якшену, сердиту та лагідну, протяжну й уривчасту.

"Гра - інсценівка за віршиком про жука":Ой летів жук, жук.(Діти - "жуки" імітують політ, озвучуючи його: ж-ж-ж).Та й у воду - фук!(Діти - "жуки" падають на спину).Жук лежить і встати не може,(Дитини - "жук", лежачі на спині, рухає руками, ногами й весь час промовляє: ж-ж-ж)Кличе, хто йому допоможе: ж-ж-ж.(Дитина "жук", голосно промовляє цей звук, кличе на допомогу)

3. Прийом активізації відчуттів дитини. Зазначений прийом передбачає під час ігор з автоматизації та

диференціації звуків оптимальне використання систем - аналізаторів: зорової, слухової, кін естетичної, моторної. Це допомагає дітям краще запам’ятовувати правильну вимову самого звука і слів із ним, проявляти самостійність та самоконтроль.

Наприклад: гра "Потяг". Діти будують варіанти потягу, викладаючи картинки-символи, літери, склади, слова з відповідними символами, і виконують різні мовленнєві завдання. Вони починаються з відповідей на запитання, які формулюються у процесі розглядання ряду зображень. Тут слід обов’язково дотримуватися логіки побудови запитання та вказівок: Хто за ким їде? (щоразу дитина має назвати символ, звук, літеру, склад,

слово, предмет). Хто перед ким їде? Хто в якому вагончику (за порядком) їде? Хто сусіди-друзі вагончика? Визнач, якого вагончика не стало. Назви всі вагончики з пам’яті (очі заплющені). Визнач, який новий вагончик причепили.

19

Скажи, який вагончик тобі найбільш сподобався.Наступний етап роботи-дії дитини, які активізують її мовленнєву

діяльність: Побудуй короткий потяг і назви, хто в ньому їде. Побудуй довгий потяг і назви, хто в ньому їде. Визнач, що змінилося (поміняти місцями, забрати, додати вагончики). Розстав вагончики по місцях (сталася аварія, вагончики роз’їхалися). Обери, з ким ти хочеш поїхати, пограти.

Виконуючи такі маніпулятивно-мовленнєві завдання, діти "бачать", чують, відчувають, вимовляють потрібні звуки, співвідносячи їх із відповідними символами. Те саме спостерігається, коли вони співвідносять символ із літерою, читають склади та слова.4. Прийом зацікавлення .

Попри те, що в пропонованій структурі використання образів-символів звуків поданий прийом останній, за логікою навчального процесу він є провідним. Цей прийом активізує дітей, підвищує мотивацію та результат корекційних занять. Під час роботи із символами увага концентрується не на самому звукові, а на конкретному виді діяльності: "жук літає і гуде"; "бджола гуде, збирає і несе мед до вулика"; "собака бігає, гарчить"; "змія виступає в цирку і шипить" тощо. Це викликає цікавість і захоплення, бажання працювати над звуками, які завдяки зацікавленню засвоюються природним шляхом, без натиску й перевантажень.Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовлення дітей

Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.

Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.

Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.

Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку. Необхідно

20

пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій.

Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення дитини, можна запропонувати наступні завдання: Розминати пальцями пластилін, глину. Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики. Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто. Стискати та розтискати кулачки. Робити м’які кулачки, які можна легко розжати, і в які дорослий може

просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш. Двома пальцями руки (вказівним та середнім) “ходити" по столу, спочатку

повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.

Показувати окремо тільки по одному пальчику. Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу. Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею. Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі. Нанизувати великі ґудзики на нитку. Зав’язувати вузлики на мотузці. Застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити

механічні іграшки. Закручувати шурупи, гайки. Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками. Складання матрійок. Малювання у повітрі. Ігри з піском, водою. Малювати, розфарбовувати, штрихувати. Різати ножицями.

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. “Пальчикові ігри” начебто відтворюють реальність навколишнього світу - предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході “пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення.

“Пальчикові ігри” - це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях “праворуч", “ліворуч”, “вгору”, “вниз", тощо. Напочатку та вкінці гри необхідно включати вправи на

21

розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути поглажування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.

Наприклад, під час проведення фізкультхвилинок можна використати такі ігрові моменти: «Моя сім’я» (Почергове згинання пальчиків починаючи з великого)

Цей пальчик - мій дідусь,Цей пальчик - моя бабуся,Цей пальчик - мій татусь,А оцей - моя матуся,Ну, а цей маленький - я,Ось уся моя сім’я

«Хованки» (Ритмічно згинати та розгинати пальці, покрутити кулачком)Пальці в хованки всі гралисьОсь так, ось так,В кулачки всі заховались,Ось так, ось так.

«Сорока» (Вказівним пальцем правої руки водити по долоні лівої. Згинати почергово

кожний палець, крім мізинця. Згинати і розгинати всі пальці в ритмі потішки)

Сорока білобокаКашу варилаДіточкам давала.Цьому дала,Цьому дала,Цьому дала,Цьому дала,А цьому не дала:Ти дрова не рубавІ води нам не давав,Ти і піч не натопив,І нічого не поїв.

«Зайці» (Вказівний і середній пальці правої руки підняті вгору, всі інші випрямлені і з’єднані. Долонею правої руки тримати вертикально вгору. Пальці широко розставлені. І так само іншою рукою)

Скаче зайчик першийПід високою сосною,

22

А під другою сосною,Скаче зайчик другий.

«Соління капусти» (Різкі рухи прямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі. Почергові рухи рук до себе і від себе. Пальці стиснуті в кулаки. Кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю. Інтенсивно стискаємо пальці обох рук в кулаки)

Ми капусту порубали,Свіжу моркву натирали,Ми капусту посолили,З неї соку надушили.

«Коза і козенята» (Вказівний і мізинець правої руки вгору. Інші притиснути до долоні.Вказівний і мізинець палець вгору. Пальці долоні прямі, з’єднані з великим, опущені донизу)Іде коза рогата,Коза бородата,Козенятко спішить,Дзвоником дзвенить.

«Замок» (Ритмічні швидкі з’єднання пальців обох рук в замок. Пальці зціплені в замок, руки тягнуться в різні сторони. Рухи зціпленими пальцями від себе, до себе. Пальці зціплені біля долоні постукують один одного. Пальці розчіплюються, долоні в сторони)

На дверях замок висить,Ми його відкриєм вмить.Постукали, покрутилиІ легесенько відкрили.

Артикуляційна гімнастикаОднією з причин порушення звуковимови у дітей може бути

недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп та мякого піднебіння. Порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собою нечітку, гугняву (з носовим відтінком), шепеляву, змазану вимову різних звуків.

Недоліки звуковимови, також, можуть виникати внаслідок слабкості м΄язів язика, губ або через порушення координації рухів, що проявляється в невмінні виконувати язиком чи губами точні цілеспрямовані рухи. Тому, педагогу потрібно приділяти немалу увагу можливостям проведення спеціальної артикуляційної гімнастики, яка спрямована на розвиток рухливості мовних органів, чіткості та скоординованості їх рухів.

23

Метою її проведення є - відпрацювання правильних, чітких рухів органів мовлення, необхідних для правильної вимови звуків.

Отже, пропоную артикуляційні вправи для губ. "Жабенята"Мета: відпрацювати вміння виконувати вправу "широка усмішка", утримувати губи у цій позиції.

Ми веселі жабенята,Ква-ква-ква, ква-ква-ква!Любим плавати й стрибати,Ква-ква-ква, ква-ква-ква.У маленьких скрекотушокРот широкий, аж до вушок.

"Слон-витівник"Мета: виробити вміння створювати губами трубочку, наче хоботок.

Я стою собі й гуду:Ду-ду-ду, ду-ду-ду!Бо я витівки люблю:Ду-ду-ду, ду-ду-ду!Набираю в рот води.Пирх - тікайте хто куди!

"Жабенята – слоненята»" Мета: відпрацювати координованість та диференційованість рухів губ. (Діти на сигнал вчителя (звуковий, зоровий: малюнок, іграшка) зображають жабенят і слоненят.

Дуже люблять жабенятаСвою пісеньку співати:«Кумки-кумки, ква-ква-ква, - Ось тобі і всі слова».Нас навчили слоненята Губки хоботком тримати:«У-у-у, у-у-у!»Дуже дякуем слону.

"Корівка і кізка"Мета: закріплювати вміння дітей виконувати "трубочку" і "усмішку".

Ви не знаєте, чому-у-у-уВсі корівки кажуть: "Му-у-у!".Козенятко малеЩе з дитинства каже: "Ме-е-е!".Так ведуть розмову

24

Кізонька й корова:"Ме-е-е", "му-у-у","Ме-е-е", "му-у-у".

РОЗДІЛ ІV

СКАРБНИЦЯ ВЛАСНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

4.1. Дидактичні ігри на уроках математикиУ першому класі навчання математики починається з підготовки до

вивчення нумерації, де закладається основа для формування поняття про число, виробляються вміння лічити, зіставляти число з об’єктами лічби, формуються уявлення про послідовність натуральних чисел, розвиваються кількісні й просторові уявлення.

З самого початку ігри з практичними діями допоможуть дітям усвідомити, що результат лічби не залежить від порядку, в якому лічать предмети, головне тут не пропустити жодного предмета і не лічити його двічі.

Лічба предметів є для дітей цікавою і захоплюючою, якщо вона поєднується із завданнями, які вимагають спостережливості, порівняння, виділення окремих предметів з певної сукупності.

Учитель сам може легко створити ігрові ситуації. Під час вироблення у першокласників навичок лічби доцільно запропонувати завдання в такій ігровій формі:1. Розставити на набірному полотні картки із зображеннями різних

предметів і запропонувати полічити окремо тварин, а потім овочі, фрукти тощо.

2. Виставити геометричні фігури в перемішку. Запропонувати полічити окремо трикутники, прямокутники, круги, квадрати. Визначити скільки всього фігур?

3. Поплескати в долоні. Запропонувати учням також поплескати стільки ж разів і полічити оплески.

4. Постукати указкою кілька разів. Запропонувати учням, полічивши стуки, мовчки підняти картку з відповідною цифрою.

25

5. Вивісити таблицю із зображенням різних або однакових предметів (або виставити картки на набірному полотні), і дати завдання мовчки полічити й показати відповідну цифру.

6. Записати на дошці число або прикріпити цифру з роздаткового матеріалу. Попросити дітей показати стільки ж паличок або геометричних фігур.

7. Показати цифру, а його вихованцям запропонувати відповідно поплескути стільки ж разів. Зауважимо, що дітей треба навчити плескати одночасно. Оплески іноді можна замінити легким постукуванням.

8. Лічба дітей у класі. Вчителю необхідно показати на першого учня, той нехай встане, а всі діти хором скажуть «один», потім показати на школяра, що сидить поруч, той швидко встане (перший сяде), всі хором скажуть «два» і т.д. Так само можна полічити учнів, що сидять один за одним у кожному ряду парт.

Таким чином діти поступово запам’ятовують порядок лічби. Згодом учитель уже не показує, кому першому вставати, а пропонує тому чи іншому ряду полічити хором. Діти самостійно виконують завдання. Лише після того, як вони справляються з роботою, педагог загадує мовчки одночасно почати лічбу в кожному ряду окремо і без помилок якомога швидше закінчити, показавши картку результат. Так починається змагання між командами.

Для уроку у першому класі добираю такі ігри, що дають змогу маленьким учням погратись, порухатись, перевтілюватись у ролі різних чисел. У молодшому шкільному віці діти, насамперед, запам’ятовують матеріал, який їм дають наочно, у формі реальних предметів або їх зображень. У процесі навчання дітей наочність має бути нерозривно пов’язана з практичною діяльністю самих учнів.

На уроках математики у першому класі доцільно використовувати дидактичні ігри такого типу: «Скільки?», «Який по порядку?», «Яке число пропущено?», «У кого картка такого самого кольору?», «Знайди зайвий предмет», «Розмісти правильно числа», «Знайди і полічи» та багато інших дидактичних ігор, які сприяють засвоєнню: властивостей і відношень предметів (довгий – короткий, довший –

коротший – однакової довжини; високий – низький, вищий – нижчий; широкий – вузький; товстий – тонкий; великий – малий, більший – менший);

взаємного розміщення предметів у просторі (спереду, позаду, поруч; зверху, знизу, посередині);

розміщення предметів за кольором, матеріалом, розміщенням. Можна виділити зразки деяких дидактичних ігор для першого класу:Гра «Розстав за зростом»

26

Мета: закріпити у дітей такі властивості предметів, як високий – низький, вищий – нижчий; повторити порядкову лічбу.Матеріал гри: різної висоти предмети, іграшки, зображення на картках.Примітка: бажано дібрати 2–3 предмети однакової висоти, щоб викликати в учнів розгубленість, подив, спонукати замислитись, шукати виходу і, нарешті, дійти потрібного висновку.Зміст гри: завдання можуть бути різні, наприклад, розставити предмети від найменшого до найбільшого або навпаки від найбільшого до найменшого. А далі кілька додаткових запитань: «Який предмет має порядковий номер 7 (3, 4, 5 тощо)? Скільки предметів усього? Який порядковий номер найбільшого (найменшого) предмета? Назви предмети, що мають парні (непарні) номери». У порядку збільшення (зменшення) корисно розкладати предмети різної довжини. Коли є два однакові набори коробок або інших предметів, пропонуємо розставляти їх так: спочатку знайти два однакові найбільші, а потім ліворуч і праворуч від них – решту предметів у порядку спадання.

Такий принцип гри застосовую для закріплення уявлень «широкий і вузький», «товстий і тонкий».Гра «Знайди зайвий предмет»Мета: закріпити вміння порівнювати предмети за різними ознаками. Обладнання: набірне полотно, предметні картинки, моделі геометричних фігур.Організація ігрової ситуації: вчитель виставляє 5 – 6 предметів на набірному полотні. Відшукуючи зайвий предмет, діти орієнтуються на одну ознаку, абстрагуючись від інших. Учень однієї з команд, який виконав завдання правильно і швидше за інших, чимось нагороджується.Гра « Розмісти правильно числа»Учитель роздає учням картки із числами 2, 4, 6, 8, 10. Завдання: необхідно розмістити на місці трьох крапок відповідні числа так, щоб сума трьох чисел, розміщених по прямих, становила 18.

… … … … …

Гра «Знайди і полічи»На плакаті зображено цифри в хаотичному порядку, різні за розміром, кольором, стилем зображення. Завдання: знайти всі трійки і перелічити скільки їх на малюнку.Гра дає вчителеві можливість тактовно і непомітно допомогти слабшому учневі, для якого він добирає завдання простіші - у грі цього ніхто не

27

помітить. Завдяки цьому діти, що відчувають труднощі в навчанні, поступово засвоюють навчальний матеріал. Необхідно використовувати також ігри, які допомагають тренувати зорову пам’ять. Наприклад: дітям показую сюжетний малюнок і пропоную запам’ятати, хто або що на ньому зображено (сюжет «Пригода в лісі») і ставлю декілька запитань: «Скільки дітей на малюнку? Скільки дітей збирали квіти? Скільки тварин було на малюнку?» За допомогою такої гри діти повторяють ще й лічбу.

Також пропоную учням ігри для доведення своєї думки. Активізувати мотивуюче мовлення школярів на уроках математики можуть цікаві задачі з логічним навантаженням. Адже помітивши «хитре» запитання, дітям хочеться якомога швидше висловитись, чому вони розв’язали задачу саме таким способом.

Наприклад: «У саду росли 3 кущі смородини. Посадили ще 2 кущі смородини і 5 кущів аґрусу. Скільки кущів стало в саду?»

Після розв’язання задачі вчитель може створити ситуацію творчого роздуму для доведення своєї думки. Учням пропонуються такі запитання: «Чому ти так вважаєш? Спробуй довести, що ти міркуєш правильно». Таким чином, на уроках математики учні вчаться висловлювати свої міркування.

Часто виявляємо, що першокласник недосконало орінтується щодо форми предметів. Діти, які недостатньо ознайомлені з геометричними фігурами, знають лише 1 – 2 фігури: кружок і квадрат. Інші фігури: трикутник, прямокутник, ромб, трапеція, овал вони не знають. Надзвичайно корисним є моделювання геометричних фігур із паличок, смужок, пластиліну, шляхом вирізання з паперу, але потрібно це робити у формі гри.

Наприклад: добрати до заданого макета чи плоскої фігури різні за розміром, кольором, але ідентичні за формою предмети.Гра «Знайди пару за формою»Учитель виставляє на набірному полотні 6 геометричних фігур і показує такі самі геометричні фігури з мішка, але вже інших кольорів. Учень виймає будь-яку фігуру, знаходить їй пару за формою на набірному полотні і виставляє знайдену фігуру під парною. Називають: пара трикутників, пара кругів, тощо.У систему дидактичних ігор для першокласників на уроках математики включають такі ігри: на формування розумових операцій (аналіз, порівняння, класифікація,

узагальнення); на відновлення, доповнення цілого;

28

вилучення зайвого; ігри-інсценізації; ігри-конструювання, рольові ігри з елементами сюжету.

Проте, я віддаю перевагу таким іграм, які передбачають участь більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги. Такими іграми можуть бути: «Хто швидше?» (діти викладають різні варіанти складу числа); «Магазин»; «Мовчанка» (вчитель показує картку з числом, а діти - сусідів або

попереднє чи наступне число); «Що потім»; «Геометрична мозаїка»; «Де моє місце?»; «Домалюй фігуру»; «Закінчи приклад»; «Де заховали?» (використовують під час вивчення понять ліворуч,

праворуч, вперед, назад, між); «Хто де стоїть?» ( 5-6 учнів називають свої імена. Хто стоїть попереду?

Після? Перед? Між?); «Яке число задумане?» (задумане число на 2 більше від 5, відповідь діти

показують на картках); «Весела лічба» (на трьох однакових таблицях розміщені цифри від 1 до 10

у довільному порядку. Троє учнів змагаються у швидкості називання чисел у порядку зростання або спадання);

«Ланцюжок» (один учень називає приклад, обчислює його й викликає іншого учня, який має назвати інший приклад, не повторюючи попереднього).

Під час вивчення кожного числа використовую матеріали усної народної творчості, зокрема загадки і скоромовки, в яких зустрічається те чи інше число. Вірші - ігри на складання прикладів:

« Гляньте, білочка одна «Біля річки на галявціВизирає із дупла. Знайшли моркву сірі зайці.І ще дві стрибнули з гілки Вісім морквин – це не мало,А за ними ще три білки. Чотири з’їли. Скільки стало?»Діти, часу не марнуйте, Скільки білок, порахуйте!"

Ігри - загадки:«А ось цифра … (2) «В мене є одна нога,

29

У неї кругла голова, Я сама, як кочерга.Довгий хвіст, зігнута шийка, - Певно я відома всім,Отака, як бачиш … ( двійка) Як зовуся? Цифра … (7)

«Дехто навіть і на носі «Цифра ця усім говорить Цифру … (8) часто носить. Скільки днів до тижня входить»Цифра …(8) у футлярі – (7)Дідусеві окуляри»

Дидактичні ігри використовую також при розв’язуванні задач, для того, щоб допомогти учням усвідомити назви структурних компонентів задачі. Кожну задачу можна розв’язувати у вигляді гри. Наприклад: Задача - гра «Хто швидше порахує яблучка».«На першій тарілці лежало 4 яблучка, а на другій - 3. Скільки всього яблук на двох тарілках разом?»

Доцільніше використовувати малюнки, тому, що користуючись ними учням легше довести спосіб вибору дії, вони усвідомлюють зміст арифметичних дій додавання, віднімання. Діти зачитують, якщо предмети додали, то їх стало більше. Тому задача розв’язується дією додавання. Задача - гра «Учень - учитель» Учень, який має високий рівень читання, стає перед класом і зачитує задачу та запитання до неї, решта школярів дають правильні відповіді на поставлені запитання. Цю гру я досить часто проводжу, оскільки вона задовольняє потреби двох сторін: вчителя і учнів. Особливо, це подобається маленьким школярам, вони можуть побувати у ролі вчителя, про що діти завжди мріють. Педагоги теж вважають таку забаву ефективною, тому що учень, щоб отримати роль вчителя, повинен бути старанним, правильно відповідати на запитання.

Подібні вправи необхідно використовувати ще й у наступних класах. На уроках передбачається виконання вправ, які б, з одного боку, сприяли вправлянню учнів в обчисленнях, а з другого - забезпечували різні умови застосування одержаних знань та вмінь.

Наприклад ігри-вправи на повторення і закріплення табличних випадків множення:

Йшли чотири їжаки, Білка моркву посадила,Несли по три буряки. Штук шістнадцять там вродило.А ви їм допоможіть, - П’ять зайців по три зірвали,Буряки ті полічіть! Скільки білочці зосталось?

30

У другому класі також розв’язуємо задачі з малюнками, але трохи ускладнені У третьому і четвертому класах ігри замінюються різними видами вправ дидактичного характеру. Але, якщо вникнути у суть завдання, то можна побачити і зрозуміти, що кожна вправа - це своєрідна гра, де змінені лише її правила. Адже, всі завдання розраховані на пошукову діяльність учнів, творче застосування набутих знань. Зміст таких завдань сприяє розвитку гнучкості і широти мислення, які так необхідні для успішного розв’язання як навчальних, так і життєвих задач.

На уроках математики необхідно використовувати завдання на перевірку кмітливості, швидкості реакції:

1. Одне яйце варять 4 хвилини. Скільки потрібно часу, щоб зварити 5 яєць? (4 хвилини).

2. Два десятки помножити на три десятки. Скільки десятків буде в добутку? (60 десятків).

3. Двоє домовились сісти в 5-й вагон потягу. Але один сів у 5-й вагон з кінця, а другий - у 5-й вагон з початку. Скільки має бути вагонів у потязі, щоб вони зустрілись? (9 вагонів).

4. Що таке 33 січня? (2 лютого).5. Як можна переправити на протилежний берег одного дорослого і двох

дітей, якщо човен вміщує лише одного дорослого або двоє дітей? Дидактичні ігри можна ще вважати тренінгом мислення, тому що це

сприяє розвитку творчих математичних здібностей молодших школярів. Тренінг мислення на уроках математики в початкових класах можна

здійснювати за допомогою таких вправ: Визначте закономірність у розміщенні чисел у кожному рядку і

допишіть відповідно до цієї закономірності ще по два числа: 1) 3; 4; 5; 6; 7; 8; …2) 6; 9; 12; 15; …3) 15; 19; 23; 27; …4) 74; 71; 68; 65; …

Визначте закономірність і замініть знак питання числом:1) 16 8 8 2) 56 7 8 32 19 ? 27 ? ?

Розставте математичні знаки так, щоб рівність була правильною:1) 1 2 3 4 5 = 0 2) 1 2 3 4 5 = 13) 1 2 3 4 5 = 24) 1 2 3 4 5 = 35) 1 2 3 4 5 = 4

31

6) 1 2 3 4 5 = 5У 3 - 4 класах ігрові ситуації ускладнюються, вводяться незвичні

лабіринти. Подорож лабіринтами викликає у дітей більше зацікавлення, ніж просте механічне виконання арифметичних дій, сприяє кращому засвоєнню обчислювальних навичок. Такий матеріал доступний і цікавий учням, вони працюють із задоволенням.

В початкових класах діти ще дуже непосидючі. Тому великого значення слід надавати фізкультхвилинкам. Проводити їх можна також у вигляді гри, дуже часто вони бувають віршованої форми. Фізкультхвилинка - корисна не лише для здоров’я учнів, а й для навчання. Якщо вчитель вдало підбере її зміст, тобто, відповідно до навчального матеріалу, то таким чином можна повторити з учнями те, що вони вивчають на уроці.

Наприклад на повторення лічби:«Раз, два - дерева,Три, чотири - вишли звірі,П’ять, шість - пада лист,Сім, вісім - птахи в лісі,Дев’ять, десять - це суничкиПідвели червоні личка»Отже, дидактична гра - це невід’ємна частина уроку математики у

будь-якому класі. Використовувати її можна на різних етапах навчання, адже мета гри - допомагати учням легше і швидше сприймати навчальний матеріал, стимулювати школярів до висловлювань, вчити дітей використовувати різні способи виконання завдань без страху помилитися, одержати неправильну відповідь. Також ігри заохочують учнів знаходити свій спосіб роботи, аналізувати способи роботи інших учнів та вибирати і засвоювати найбільш раціональні з них. Поступово йдучи від простих завдань до складних, відкриваючи зв’язки між числами, фігурами, діти стають уважнішими, легше долають неприступні їм раніше перепони.

Використання дидактичних ігор на уроках математики має велике значення у процесі розвитку розумових здібностей молодших школярів. Учитель повинен достатньою мірою використовувати на уроці ігри та ігрові ситуації, малі фольклорні форми (лічилки, приказки, скоромовки, загадки), які приваблюють дитину, ведуть у світ живих образів, де вона знаходить вже відомі та ще невідомі їй властивості предметів, інші математичні поняття.

Зараз ми розглянемо приклади використання ігрових елементів на різних етапах уроку, причому це будуть різні типи уроків, залежно від дидактичних завдань і способів організації навчальної діяльності.

32

Актуалізація опорних знань. На першому етапі уроку доцільно застосовувати короткочасні ігри або ігрові елементи, які мобілізують увагу і пам’ять учнів. Тривалість їх не повинна перевищувати 10-15 хвилин. Пропоную кілька варіантів ігрової діяльності учнів на початку уроку:

Допуск. Проводжу на старті уроку, коли право голосу даю кожному учневі. Це має такий вигляд: учитель ставить запитання, на які учні відповідають по черзі, не встаючи зі своїх місць. Підніматися доводиться тільки тим учням, які не змогли відповісти на запитання. На цей етап учитель добирає прості запитання, що вимагають, як правило, односкладових відповідей – на чисте знання раніше вивченого у класі матеріалу. Отже, після першого кола допуску в класі стоять лише кілька учнів, причому ні в якому разі не слід робити акцент на їхніх помилках. Навпаки, я пропоную класу не залишати товаришів у біді, пропоную учням кинути «рятувальні кола», - поставити їм запитання, які вже звучали сьогодні. Рятувальна операція триває доти, доки кожен учень не дасть правильної відповіді. Як дана форма фронтального опитування працює на основну ідею підвищення психологічної привабливості уроку? По-перше, протягом перших 5–7 хвилин уроку вже кожен учень виступив, причому дав правильну відповідь, і це вже йому приємно й додає впевненості. По-друге, не пропала дарма домашня праця, і можна спробувати розвинути успіх. По-третє, коли всі кидаються на допомогу тим, хто затримався на старті, в класі з’являється атмосфера єдності й доброзичливості. Нарешті, протягом цих 5 хвилин у класі звучить корисна навчальна інформація, необхідна для подальшого просування, причому звучить з вуст учнів, і її потрібно слухати (раптом це саме питання трапиться й мені?). Важливо, щоб усе відбувалося по доброму, без тиску, і зміцнювало в дітей переконаність, що їм це під силу.

Морський бій. Це ігрова форма перевірки домашнього завдання, що дозволяє залучити в процес не двох – трьох учнів, а практично весь клас. Військова назва дуже умовна. Всім учням флоту, який переміг, оцінку підвищую на бал, а ті, хто програв, відповідно, цей бал втрачають. Отже, на арені бою три флоту (три ряди парт), що відправляють у бойову розвідку екіпажі з двох учнів до дошки. Поки розвідники готуються до активних дій, основні сили добирають озброєння для атаки і планують оборону під керівництвом адміралів. У мирній термінології це має вигляд повторення навчального матеріалу, підготовки і розподілу питань за темами «супротивників». Усю цю діяльність координує учень, призначений учителем, який володіє всією повнотою адміральської влади. За три – чотири хвилини починається бій (перевірка домашнього завдання). Після відповіді першого екіпажа, другий і третій флоти «обстрілюють» його запитаннями з

33

теми, потім самі відповідають на не менш підступні запитання, що надходять від першого флоту, далі настає черга другого формування і так далі.

Вчитель повинен встигати озвучувати оцінки запитань і відповідей, передавати право «пострілу» наступній команді, не забуваючи при цьому вчасно залучати в процес гри пасивних учнів, а крім цього, час від часу «мінувати» ігрове поле різними запитаннями. Використання даної ігрової форми дає змогу залучити до активної діяльності більшість учнів, підвищує їхню зацікавленість у підготовці до уроку, сприяє створенню сприятливого психологічного клімату на уроках і формуванню позитивного ставлення до навчання.

Вивчення нового матеріалу. Як було зазначено, використання ігрових елементів у навчальному процесі на цій стадії ускладнюється. Однак актуалізовані на попередній стадії уроку опорні знання можуть послужити фундаментом для побудови гри під час подальшого просування по темі. Вчитель формулює питання й пропонує учням, розбившись на групи, спробувати знайти відповіді. Ігрова оболонка в цьому разі може мати, наприклад, такий вигляд:

Рятувальна експедиція. Десь у горах зазнав аварії авіалайнер з коштовним вантажем на борту, і ми споряджаємо рятувальну експедицію. Клас розбивається на групи, кожна з яких отримує маршрутний лист із вказівкою орієнтовного напрямку пошуку (з формулюванням головних питань з досліджуваної теми) і стартового завдання (наприклад, нескладного завдання за пройденим матеріалом). Завдання для поетапного вирішення проблемної ситуації необхідно складати заздалегідь і вони повинні мати різний ступінь складності. Отже, до мети можна просуватися різними шляхами: або вибираючи багато простих завдань, або найкоротшим, але більш складним маршрутом. Розташування груп, а також темп їхнього просування до мети фіксують на карті-схемі на дошці. Періодично з’являються привали, під час яких групи здійснюють допомогу відстаючим. Група, яка першою досягла мети, отримує «коштовний вантаж» у вигляді високих оцінок. Гра на цьому може не закінчуватися. Переможці розходяться по групах, що залишилися, й допомагають їм у боротьбі за друге місце.

Зрозуміло, що ця гра потребує значної підготовки, але вся робота дає певні результати, якщо врахувати, що знання, здобуті своєю працею, учні засвоюють набагато краще, та й радість «відкриття», відчута при цьому, не забувається.

Закріплення отриманих знань, вироблення практичних умінь і навичок.

34

Звичайно ж, такі уроки створюють дуже сприятливі умови для навчальних ігор. З іншого боку, проведення цих уроків в ігровій формі підвищує їхню ефективність, дає змогу обробити великий обсяг матеріалу, не перевтомлюючи учнів. При цьому, як і на традиційних уроках математики, необхідно застосовувати різноманітні види діяльності, комбінувати індивідуальні, групові й колективні форми роботи тієї чи іншої гри.

Хрестики-нулики. На дошці – традиційне для цієї гри поле (3х3 см). Перемагає, як завжди, команда, яка першою закреслить рядок із трьох секторів. Ходи роблять по черзі. Команда вибирає сектор, у якому заховане певне завдання, яке потрібно розв’язати. Завдання записані на картках, які знаходяться у вчителя на столі. Якщо команда, яка вибрала сектор, із завданням справляється, то в цьому секторі виставляють команді знак (хрестик), а якщо завдання не виконано, то сектор програний і в ньому з’являється знак суперників (нулик) без будь-яких зусиль з їхнього боку.

Сектори можуть бути такими: «задача» - розв’язати задачу; «шпаргалка» - назвати чи дописати формулу; «?» - відповісти на запитання вчителя або суперника; «вірю – не вірю» - вибрати з декількох тверджень правильне; «поле чудес» - закінчити визначення поняття; «кімната сміху» - несерйозне завдання, але зі змістом; «практикум» - виконати практичне завдання; «бліц» - три нескладних завдання виконати за хвилину; «супербліц» - завдання виконує один учень.

4.2 Дидактичні ігри на уроках письма у 1 класіЩоб донести красу рідної мови до кожного першокласника, викликати

бажання оволодіти нею досконало, необхідно підтримувати стійкий інтерес до вивчення граматики, мовних явищ. Зробити цей процес цікавим, захоплюючим допоможуть дидактичні ігри. Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Найвільніше діти себе почувають і розвиваються у грі, де найсприятливіша атмосфера для спілкування.

Рекомендую використовувати дидактичні ігри відповідно до теми уроку.Тема: «Звуки і букви».«ВПІЙМАЙ ЗВУК»

35

Учитель називає ряд слів. Якщо учень почує потрібний звук, то плескає в долоні. (Слова добираються так, щоб звук був у різних позиціях). «НАЗВІТЬ СУСІДІВ» Назвіть сусідів звука [а] в таких словах: басейн, плащ, залізо, упав, комахи, каже, драбина, жайвір, малий, гай… «ВЕРЕДЛИВИЙ ЗВУК» Жив собі, був собі звук у словах, завередував і втік. (Наприклад: звук К). Потрібно його впіймати і поставити на місце. (-іт; -аштан; -віти; -рокодил).

«ВІДЛУННЯ» Учитель називає слова, а діти хором повторюють останній склад. (Наприклад: ромашка –ка, книга – га, ліс – ліс). «ЯКИЙ СКЛАД ЗАГУБИВСЯ?» Учитель називає слово, а учень називає склад, який «загубився»(Наприклад: дівчин--, хлоп- -, ді- -, де- -во, со- -ка). «МАГАЗИН» У першому відділі магазину продаються речі, у назвах яких є м’які приголосні, у другому – тверді приголосні. «ЗВУК [С]» Для цієї гри можна брати будь-який звук. 1. У назвах якого взуття є звук [с] ? (босоніжки, сандалі, кросівки…) 2. У назвах якого посуду є звук [с]? (сковорода, склянка, салатниця, каструля…) 3. У назвах яких тварин є звук [с] ? (собака, лис, лось…) 4. У назвах яких фруктів є звук [с]? (абрикос, слива, апельсин, персик…) 5. У назвах яких професій є звук [с] ? (слюсар, столяр, суддя, касир…) 6. У назвах яких меблів є звук [с] ?(стіл, стілець, сервант…) «ТЕЛЕГРАФІСТИ» Учитель промовляє окремі звуки, а діти складають із них слова. (л-і-т-о; з-о-ш-и-т; -п-і-в-н-и-к).

«ТАКА ЦІКАВА БУКВА» Учні пригадують і записують якомога більше слів, до складу яких входять дві однакові букви. (Наприклад: загадка, парасолька; Україна, український; годинник, корисний.; лелека, посередині…).

«ЯКЕ СЛОВО ЗАХОВАЛОСЬ» Учитель називає склади, а діти добирають слова за цими складами. ( Н-д: лі – літо, лінійка, лікар, лівий…)

36

«НОВІ СЛОВА» Замінюючи букви, утвори нові слова (Наприклад: майка-гайка-чайка; дід-рід ). Тік - суд - рев Гак - бук - калина

«УТВОРИ НОВЕ СЛОВО» На початку або в кінці слова додати букву, щоб утворилося нове слово. Луг – плуг; риба – рибак; коса – косар; мак – смак. «ЛАНЦЮЖОК» Склади ланцюжок із 10 слів, де кожне наступне слово розпочинається двома буквами попереднього: ( Наприклад: тиша – шапка – калина…). «ПЕРЕПЛУТАНКА» Склади правильно слова і запиши. (Наприклад: ронаво – ворона) Лібка - … еосл - … єазць – … овкв - …. авод - … «СХОВАНКА» Які інші слова заховалися в цих словах? (Наприклад: ялинка – лин; яблуко – лук..)Клітинка -… трактор - … ведмідь – … пиріг - … листок – … «ДОБЕРИ СКЛАД» Добери склад, щоб утворилося слово. Гру –… (ша) кали - … воро – … по - … сос - … коро – … «ЧАРІВНІ СКЛАДИ» Місцями поміняй склади І з них слова нові склади. Марко – комар банка – … наша – … лапи –… трава –ватра маса – … трохи – … рама – … «НОВІ СЛОВА» З букв одного слова склади кілька нових слів. (Наприклад: айстри – рис, тир, старий, рий…). Жайворонок -… сінокосарка – … ластівка -… листоноша – … «ДОТЕПНИК» ЛО, ПЕД, ВЕ, СИ – це склади. Швидше слово з них склади! (велосипед) Матеріал для гри: ЛИ, КРО, ДИ, КО (крокодили) ЧЕ, КИ, РЕ, ВИ (черевики) РО, ДИ, СМО, НА (смородина) «ПРОЧИТАЙ СЛОВО» Складання слів (речень) із букв. М , А , К , О, Л , І, Н, И. Ліки, коліна, мілина,лимон, мало, лиман, лак, мак, Ніла, Ніл, Ліна

37

«СЛОВА ІЗ ЗАДАНИМ ЗВУКОМ» Учитель вимовляє звук, а учні записують слова, до складу яких входить такий звук. ( Можна ставити умову: за певний час). «ЗВУК І БУКВА» Учитель читає слова, а учні записують їх у три колонки: скільки звуків, стільки й букв; букв більше, ніж звуків; букв менше, ніж звуків. Матеріал для гри: дзвінок, дзеркало, бджола, кукурудза, ім’я, яма, їдять, люди, п’ять, сьогодні, армія, щока, пам’ять, щука, в’язка. «УТВОРИ СЛОВО» Замінити голосні букви в другому стовпчику і утвори нові слова. Липа – л-па рід – р.д Слава – сл-ва сон – с-н «ЗВУКИ - БУКВИ» Робота проводиться в парах. Один учень вимовляє звук, другий – називає букву, якою цей звук позначається. (Наприклад: [л ]- ел, [р] – ер…) «УГАДАЙ СЛОВА» На дошці зроблено запис : В.Р.С.НЬ, В.Р.ЗН. - Яких букв не вистачає? - Доберіть відповідні голосні, щоб вийшли слова. «ЗБЕРИ БУКЕТ» Завдання: Леся та Іванко збирають букет для мами. Але Леся може брати тільки квіти, назви яких починаються з м’яких приголосних. А Іванко – назви яких починаються з твердих приголосних. Допоможіть дітям. Лесі допомагають дівчатка, а Іванкові – хлопчики. Матеріал для гри: тюльпан, нарцис, троянда, півонія, айстра, ромашка, лілія. Тема: «Знак м’якшення ьо та б уквосполучення йо » . А построф.

«ЗЦІЛЕННЯ СЛІВ» Виготовити картки, в яких пропущені апостроф, або буквосполучення йо, ьо. Правильно вставити пропущене. Вороб—в га—к зна—мий міль—н сер—зний ра—н Солов—в чи—му га—вий бо—вий Мурав—в зна—мий буль—н с—годні с—мий бад—рий

«ВПІЙМАЙ АПОСТРОФ» Учні плескають в долоні, коли чують у слові апостроф. Дерево з верхів’я сохне. Шукає на коржі м’якого, а в труді – легкого. Його тільки той не б’є, хто не хоче. Спить солов’їним сном. Тому тяжко, хто зло пам’ятає. Як до череди гнать, то й п’ятки болять.

38

«УПІЙМАЙ РИБКУ» На макетах рибок написані слова з пропущеними літерами. Щоб піймати рибку, треба правильно вставити пропущені літери. л…он олен… карас… пен… ден… окун…ки дідус… ден…ки

«ХТО БІЛЬШЕ» Діти придумують слова з м’яким знаком в кінці слова (в середині слова). Дібрати слова, в яких букви я, ю, є позначають один звук (І варіант), два

звуки (ІІ варіант).

«ТВЕРДИЙ – М’ЯКИЙ»Учитель промовляє склад з твердим приголосним, а учні роблять цей склад м’яким. (Н-д: но –ньо, со – сьо, ло – льо, до – дьо і т.д.)

«ВІДНОВИ СЛОВО» Завдання: «Дід Буквоїд з’їв літери у словах. Допоможіть їх відновити». На дошці друкованими літерами написані слова. лос…, ден…, кул…ка, л…он, пен…ок, опен…ки, пил…но. Тема: «Н аголос. Н енаголошені голосні »

«ДЕ НАГОЛОС?» Учням роздаються набори карток. У кожного 15 карток з окремими словами. Розкласти картки на три групи: з наголошеним 1 складом, наголошеним 2 складом і наголошеним 3 складом. Гру можна ускладнити розкладанням карток у кожній колонці за алфавітом. Матеріал для гри: Галя весло огірок заєць Борис молоток слива зима молоко чорний горох помідор парта Семен санітар Петрик Тарас барабан клітка сміливий горобець вишня співати борона Толя пенал урожай гречка кишеня понеділок

«РАЗ, ДВА, ТРИ» Вчитель називає слово. Учні, користуючись сигнальними картками (цифрами 1,2,3), вказують номер наголошеного складу. Матеріал для гри: ластівка, малина, соловей, дерево, дороги, молоко, золото, солома, молоток, озеро, пшениця, інженер.

«ЯК ПРАВИЛЬНО?» Завдання: «Потрібен наголос, малята! Без нього важко прочитати!».Матеріал для гри: 1. У замку ніхто не жив. Двері замку були на замку.

На горі височив старовинний замок. На дверях висів великий замок. 39

2. Взимку поля вкриті снігом. Поля любить зиму. 3. На березі пасуться кози. На березі пожовкло листячко. 4. У книзі сорок сторінок. У сорок скрипучий голос. 5. Рослині потрібне сонячне тепло. Сьогодні вдень дуже тепло.

«ПОСТАВ СЛОВО НА МІСЦЕ» Слово гірка треба правильно вписати в речення. Поясни значення цих слів. Біля стадіону є снігова …... . Редька дуже ….. .

«ПРАВИЛЬНО НАГОЛОШУЙ!!» Учасники гри діляться на дві-три команди. Члени групи по черзі зачитують слова, які роздав учитель на картках без знака наголосу. Неправильне наголошення виправляється. Виграє група, в якої найменше помилок. Матеріал для гри: Батьківщина, кропива, предмет, бібліотека, кулінарія, сантиметр.

«ОРФОГРАФІЧНА СКРИНЬКА» Правильно записати ненаголошену голосну і дібрати перевірне слово. Матеріал для гри: с…ло - …, з…рно - …, с…ни - …, оз…ро - …

«ПОДИВИСЬ У СЛОВНИЧОК» Перевір за орфографічним словником правопис поданих слів. Виграє той, хто швидше і без помилок закінчить роботу. Матеріал для гри: пш…ниця, к…шеня, кор…дор, орд…н, кр…ниця, с…кретар, абр…кос, к…піти, г…рой, д…ректор, д…ван, ч…ремха.

«ЗНАЙДИ ПОМІЧНИКА» До кожного слова лівого стовпчика доберіть слово з правого, яке допоможе правильно вибрати потрібну букву. Матеріал для гри: кр…ло землі

ч..сло зерна з…мля крила з…рно числа«ПИШУ - СУМНІВАЮСЬ»

Учитель називає слово. Якщо звук [е] чи [и] в корені слова наголошений, діти промовляють слово «пишу», якщо ненаголошений, кажуть слово «сумніваюсь» і добирають перевірне слово. Матеріал для гри: стежка, степи, плече, книги, лелека, дитина, чисто, теплий).

«З БУКВ ОДНОГО СЛОВА» На аркушах паперу для кожного учня дається словникове слово з ненаголошеними [е] чи [и]. З букв даного слова за певний час скласти і записати нові слова.

40

Матеріал для гри: велосипед – (село, сипле, осел, довели, депо, поле, воли, оси, пил, весело, плесо…). Очерет – (рот, тре, оре, то, те…) Тема: «Д звінкі і глухі приголосні ».

«ОДНОГО ЛАДУ» Написати п’ять або десять слів без жодного дзвінкого або без жодного глухого приголосного. Матеріал для гри: кіт, піт, тут, тихо, сито, чисто, тиша, сичить, потік, чашка, хата, так, хочеш, фото, хто, сич, кит, тато, чесати.

«УТВОРИ СЛОВО» Учитель пропонує замінити у словах виділені букви, що позначають дзвінкі приголосні, буквами, що позначають парні їм глухі. Бив, брати, везло, жар, дерти… Тема: «П одовження приголосних ».

«ДОВГА НИЗКА» Підібрати і написати якомога більше слів з подовженими приголосними. Перемагає той, хто за певний час запише найбільше слів.

«ЗАКІНЧИ СЛОВО» На дошці або на картках записані початки слів з подовженими приголосними. Матеріал для гри: жи…, ли…, ми…, ши…, бага…, заня…, поло…, поши…,

гі…, зі…, рі…, прова…, безси…, дозві…, вугі…, бади…, вмі…, дої…, зна…, вбра…, ката…, писа…, ході…, корі…, копа…, чита…, шука… .

Тема: «А лфавіт » «ЗА АЛФАВІТОМ» Розкласти картки за алфавітом. Учням роздаються набори карток зі словами. Матеріал для гри: вікно, двері, поріг, стеля, підвіконня, стіна, рама, підлога, квартира.

«АЛФАВІТНА ЕСТАФЕТА» Гра проводиться по рядах. На аркуші паперу учні пишуть по одній букві алфавіту. Якщо наступний гравець помітив помилку, то виправляє її, а свою букву не пише і передає аркуш далі.

«АЛФАВІТНИЙ М’ЯЧИК» Учитель кидає м’ячик одному з учнів і називає першу букву алфавіту, учень повертає м’яч учителю, вимовляючи наступну букву і т.д.

«АЛФАВІТНИЙ ЛАНЦЮЖОК» Учні стають у коло і по черзі називають за алфавітом слова – назви тварин. Якщо на якусь букву не можуть придумати відповідного слова, то називають лише букву.

41

Тема: «С лово » «ХТО?, ЩО?»

Гравці одночасно починають і пишуть протягом умовленого часу (2-5хв) слова, що відповідають на питання ЩО? (назви предметів у класі, назви меблів чи одягу, посуду, тощо). Таке ж завдання дається і на слова, що відповідають на питання ХТО?

«ПРОДОВЖИ РЯД СЛІВ» Учитель називає декілька слів, а діти слухають і визначають перший склад і додають слова з тим же початком. Наприклад: морозиво –молоко –молоток –мова…

село – семеро – серединка – серп… завод – заметіль – заєць – забава… «ВІДГАДАЙ СЛОВО- 1»

Відгадати слово за характеристикою. Учитель читає характеристику слова. Учень, що назве слово, написане на картці, одержує її. Якщо назве слово, що відповідає даній характеристиці, а в учителя немає картки з таким словом, то учневі видається чиста картка. Переможцем стає той, хто на закінчення гри має найбільше карток. Матеріал для гри: «Буква «я» на початку слова. Слово відповідає на питання ЩО?. У ньому два склади». (Наприклад: явір, яма, ясен, ятір, якір, ясла, язик…)

«ВІДГАДАЙ СЛОВО-2» Можна написати квадратики по кількості букв у слові і вгадувати по буквах. а) 8 букв це слово має. б) 11 букв у слові. Хто це слово відгадає? Хто сказати нам готовий, Я вам трохи підкажу. Що це? Я вам підкажу: Що це слово означає, Що це слово означає, Коротенько розкажу: Коротенько розкажу: Це ім’я відомого борця за мир. Це річ не золота й не срібна, ( Леопольд – герой мультфільму) Та дорога і всім потрібна, Є в домі кожному, практична, І має провід електричний. ( Холодильник )

«ЛАНЦЮЖОК» Утворити ланцюжки до слів, дописуючи до останнього складу поданого слова ще один або кілька складів, щоб утворилося нове слово. Гра може бути командною. Виграв той, у кого довший ланцюжок. Наприклад, вихідне слово «коса»

( Косаловитишафарамашинадіялинкалина…) 42

«ВЕСЕЛА СІМЕЙКА» Правильно назвати тварин, та їх дитинчат:Лисиця - …, корова - …, свиня - …, гуска - …, курка - …, бик - …

«КОМУ ЩО ПОТРІБНО» Учитель називає професію, а діти називають необхідні для роботи предмети: Лікар – халат, ліки, термометр… Вчитель – книги, зошити, ручки, олівці

4.3. Ігри для формування етичної культури молодших школярівГра має надзвичайно велике значення у вихованні молодших школярів.

В грі задовольняються фізичні і духовні потреби дитини, формуються розум, воля і серце, а також суспільні відносини та організаторські здібності.

Гра є відтворенням людської діяльності, правил і норм взаємин між людьми. За великою кількістю ігрових сюжетів криється один і той самий зміст – діяльність людини і її стосунки з іншими людьми в суспільстві. Характер взаємин може бути різним: співробітництва і ворогування; взаємодопомоги і деспотизму, уваги і грубості. Тому все залежить від конкретних соціальних умов, в яких живе дитина.

Гра впливає на всебічний розвиток дитини, формує всі сторони її особистості – розум, почуття, уяву, мислення, волю, тобто здійснює комплексне виховання дитини.

Важливо, щоб гра завжди викликала у дітей позитивний емоційний стан, радісні переживання, задоволення від виконання ігрових правил, ігрових ролей; привчала діяти в колективі, піклуватися про інших гравців, узгоджувати свої дії з ними; формувала почуття дружби і товаришування; виховувала позитивні моральні якості особистості: чесність, правдивість, сміливість, ввічливість, рішучість, ініціативність і наполегливість; була неможливою без взаємодопомоги, взаємовиручки.

Отже, ігри слід використовувати як вправи для формування позитивних моральних якостей, а також для перевірки і закріплення засвоєних норм і правил поведінки, формування колективних відносин, „встановлення атмосфери взаєморозуміння і доброзичливості між дітьми і вчителем”.

У молодшому шкільному віці для формування етичної культури використовую різні види ігор.

В ігри на побутові теми: „Сім’я”, „День народження”, „А у нас немовля”, „Хвороба дочки”, „Прийшли гості” грають переважно дівчатка. У цих іграх діти уточнюють і закріплюють набуті раніше знання і навички про

43

працю дорослих, родинні стосунки. Так, гра „Чекаємо гостей” сприяє закріпленню знань дітей про побутові домашні речі та стосунки, виховує ввічливість, гостинність, культурно-гігієнічні та трудові навички.Підготовка до гри: етичні бесіди „Чекаємо гостей” і „Йдемо в гості”.Матеріал: ляльковий посуд, різні уявлювані страви, столи, чайний посуд, чай, печиво.Ігрові ролі: хазяї та гості.Хід гри

Дітей поділяють на хазяїв і гостей. Хазяї готуються до прийому гостей: прибирають і прикрашають кімнату, накривають на стіл, розставляють посуд, домовляються, як зустріти гостей, чим їх розважити. Хазяї надзвичайно гостинні, привітні, вживають ввічливі слова, пригощають гостей, пропонують їм різні страви. Під час гри вчитель стежить, щоб діти ( і хазяї, і гості) не були набридливими, нагадує їм правила прийому гостей і поведінку в гостях.

Після частування хазяї пропонують гостям пограти в колективі (спокійні чи рухливі) ігри, прочитати вірші, загадати загадки, пригадати скоромовки, пояснити прислів’я, використовуючи елементи змагання. Про те, чим хазяї розважатимуть гостей, учні домовляються напередодні.

Ігри на сюжети з життя дітей ( „Дитячий садок”, „Школа”, „Бібліотека”, „Театр”, „Фабрика Діда Мороза” ) приваблюють молодших школярів. У них відбиваються інтереси дітей, їхня щоденна діяльність.

Гра „Школа”Мета: закріплювати правила поведінки й режиму шкільного життя.Матеріал: зошити, підручники, ручки, олівці, крейда, дзвоник.Ігрові ролі: учитель, директор (цю роль виконує вчитель), учні, чергова.Хід гри

Діти домовляються, які будуть уроки. (Кожний учень – „вчитель” може проводити різні уроки). „Учитель” веде урок, викликає учнів відповідати, ставить оцінки, вимагає додержувати правил поведінки на уроці. Директор”, присутній на уроці, аналізує урок „учителя”. „Черговий” стежить за порядком на перерві, прибирає приміщення, дає дзвоник.

У вихованні любові до праці у молодших школярів особливо корисними є ігри „У лікарні”, „На фабриці”, „На заводі”, „Пожежники”, „Будівельники”, „На фермі”, „У колгоспі”, „Шахтарі”. Вибір професійних ігор учнями зумовлюється, як правило, професією батьків, а також залежить від знань, вражень, набутих під час екскурсій та спостережень.

Гра „Пошта”

44

Мета: виховувати любов і повагу до працівників пошти, чуйне та уважне ставлення до товаришів і близьких. Підготовка до гри: етична бесіда, екскурсія на пошту.

Матеріал: плакат „Пошта”, прилавки, поштова скринька, конверти, листівки, папір, ручки.Ігрові ролі: працівники пошти, листоноші, відвідувачі.Хід гри.

У вестибулі школи вивішується яскравий плакат: „Увага! У нашій школі відкривається учнівська пошту. Не забудьте привітати із святом своїх товаришів, рідних та близьких! Пошта працює по середах и п’ятницях на великій перерві та від 2 до 3 години дня чекаємо листівок. За роботу пошти відповідає 3 клас”. У місті відведеному для відділення зв’язку, висить плакат: „Учнівська пошта”, поряд стіл з розкладеними на ньому поштовими марками, конвертами, папером, листівками, 2 поштові скриньки – для місцевої кореспонденції (шкільної) і кореспонденції за межі школи (міської).

Учні 3 класу – працівники пошти, продають конверти та листівки. Шкільні листоноші – учні 2 класу. У них – сині кашкети з написом „Пошта школи” й поштова сумка через плече. Роль міських листонош виконують учні 3 класу. На їхніх кашкетах напис: „Пошта міста”.Гра проводиться на передодні свят протягом 2 тижнів.

Ігри на героїко-романтичні сюжети („Прикордонники”, „Юний космонавт”) виховують у дітей сміливість, рішучість, наполегливість, спритність, загартовують волю.

Для ігор на літературні теми, на сюжети кінофільмів і телепередач („Скринька казок”, „У гостях у Буратіно”, „Чебурашка”) слід добирати добре відомі дітям твори, з яскравими образами. Необхідно підготувати відповідні костюми, оформити приміщення.

Гра „Наші Улюблені герої”Мета: Виховувати допитливість, кмітливість.Підготовка до гри: Попереднє читання та обговорення книжок, рекомендованих вчителем, виготовлення атрибутів, костюмів.

Хід гри: Літературні герой запрошують учнів у зал на вікторину. Біля сцени – члени жюрі. На сцені розігруються невеличкі спектаклі – уривки з відомих літературних творів. Присутні повинні відгадати імена героїв і твори, з яких взято уривок. Жюрі нараховує бали кожній команді. Наприкінці гри визначається команда-переможець. Потім діти дивляться спектакль або фільм, поставлений за літературним твором.

Усі ігри проводяться у вільний від занять час: на перерві, після уроків, у групі продовженого дня, під час канікул. Правильно підготовлена й

45

організована гра є серйозною діяльністю для дітей. Вона привчає учнів до корисних справ, формує їх характер, загартовує волю, впливає позитивно на розвиток особистості в цілому.

Готуючись до проведення ігор, слід пам’ятати: 1. Добираючи сюжети ігор, необхідно враховувати психофізіологічні та

фізичні особливості розвитку дітей, їх інтереси, здібності, нахили, уміння й навичка. Так, першокласники, як правило, грають у побутові ігри ( „Сім’я”,  „Лікарня”, „Гості”), музично-драматичні ігри з іграшками наслідувального характеру, які об’єднують невелику кількість гравців. Учні 2 і 3 класу захоплюються складнішими сюжетами героїко-романтичних, професійних і літературних ігор, іграми-подорожами, конкурсами з елементами змагання.

2. Виховний момент гри багато в чому залежить від педагогічного керівництва грою та безпосередньої участі в ній дорослих. Якщо педагог вдало обере прийоми керівництва грою, то вона може настільки захопити учнів, що триватиме протягом місяця.

3. Перед початком гри гравці ознайомлюються з її метою, об’єктом, ігровими діями, умовами, завданнями.

4. Гра потребує своєрідної підготовки: виготовлення реквізиту, костюмів, читання художніх творів, проведення етичних бесід, прогулянок, екскурсій.

5. Починається гра з розподілу ролей. Організатор гри допомагає гравцям правильно роз приділити ролі й стежить за їх черговими змінами. Розподіляти ролі можна, враховуючи бажання учнів.

6. Після закінчення кожної гри проводиться її розбір з учнями, обговорення поведінки гравців.

7. У грі беруть участь усі учні класу.Гра стане важливим засобом формування етичної культури молодших

школярів, якщо педагоги додержуватимуть усіх вимог до неї і умов її організації, продумуватимуть систему виховних впливів на дітей як до початку, так і після закінчення гри.

4.4. Конспект уроку навчання грамоти (читання) в 1 класіТема: Звук [ш], буква «ша». Читання слів, речень. Опрацювання тексту «Хороша гра».Мета: Ознайомити учнів зі звуком  [ш] буквою  «ша»; продовжити роботу над засвоєнням вивчених букв, їх звуковим значенням; формувати в учнів навички свідомого, виразного, правильного читання; виховувати  у дітей бажання займатися різними видами спорту.

46

Обладнання: підручник Буквар, каса букв, звукові фішки, тематичні малюнки і таблиці.

Хід урокуІ. Організація учнів до уроку.

Нумо, діти, підведіться. Один одному всміхніться. Продзвенів уже дзвінок, Починаємо урок.

ІІ. Повторення на закріплення вивченого матеріалу.1. Гра «Чарівна торбинка»-        Діти, ми з вами вже вивчили багато букв. В мене є чарівна торбинка з буквами. Я буду по-черзі кожну з них дооставати, а ви називатимете звуки, які вони позначають.2. Гра «Заміни слово»- Букви ми з вами повторили, а тепер перевіримо, як уважно ви слухали

казку на минулому уроці.- Я прочитаю вам речення, а скажіть права я чи ні?

Ми слухали казку «Лисичка і Журавлик». (Лисичка і Журавель). Прибув Журавлик до Лисички на вечерю із подарунком. (Прибув

Журавлик до Лисички на обід із подарунком). Покликав Журавель Лисичку в гості. Нарізав дрібненько смачних

огірків та й насипав у високий жбан. (Покликав Журавель Лисичку в гості. Нарізав дрібненько смачних овочів та й насипав у високий глечик із вузьким горлечком).

3. Звуковий аналіз слів (індивідуальна робота дітей зі звуковими схемами).- Хто є героями казки «Лисичка і Журавель»?- Дівчата складуть схему слова «журавель», а хлопці – слова «лисичка». ІІІ. Підсумок підготовки дітей до уроку.- Діти, ви молодці. Ми з вами вже багато чого вивчили про звуки і букви.

Ви уважні, що головне!- І сьогодні, під час вивчення нового матеріалу, ви застосуєте свої знання та

вміння.IV. Вивчення нового матеріалу.1. Виділення звука [ш].- Слухайте уважно скоромовку, а після цього ви скажете, який звук в ній

зустрічається найчастіше.Тишком-нишком вийшла мишка із нори.

- Який звук ми чуємо в ній найчастіше? Давайте разом вимовимо цей звук.- Саме цей звук - гість сьогоднішнього уроку.

47

- Як ми його вимовляємо: голосом чи шумом; чи нам щось заважає? (ми його вимовляємо шумом).

- Прослідкуємо артикуляцію цього звука:При вимові звука [ш]

губи трохи витягнуті вперед; зуби злегка розкриті; широкий кінчик язика піднімається до твердого піднебіння,

утворюючи з ним щілину; бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

- Дайте характеристику звуку? (Цей звук приголосний)- Діти, а хтось з вас знає, яка тварина видає лише цей звук? (змія)- Давайте, прошепочемо, як вона говорить. Прикладіть пальчики до

голосових зв'язок. Чи вібрують вони? Значить, це дзвінкий чи глухий звук?

- Дайте повну характеристику цьому звуку.2. Звукова зарядка (артикуляція).- Зараз повправляємось у вимові цього звука. Повторюйте за мною

чистомовку.Ша-ша-ша – бігає лоша.Щу-шу-шу – шубу просушу.

3. Підбір слів з звуком [ш] в різних позиціях - Придумайте слова зі звуком [ш]. (Гра «Прередай іграшку»).

шпак                  миша              комишшишка               мішок             нашшина                 груша             споришшафа                  каша

V. Ознайомлення з буквою «ша».1. Розгляд великої і малої літери.- А наш гість – звук [ш] – позначається ось такою буквою Ш, ш. Погляньте,

ось так виглядає мала і велика літера «ша».- Які ці букви за розміром? (одна більша, друга менша).- А які вони за формою? (вони однакові).2. Хвилинка фантазії.- Зараз всі уважно глянули на букву «ша». Тепер закрили очі і уявіть на що

вона схожа. (гребінець, вили, граблі…)- Діти, а вам не здається буква «ша» знайомою? Вона не нагадує якусь вже

знайому вам літеру?- Здогадались? Ні? Тоді слухайте…

48

Буква Е, ляж на підлогу,Підніми угору ноги…Буква Е тремтить від страху:Схожа я тепер на Ш… – на шафу.

- Ви вже побачили, як виглядає буква «ша», тож давайте знайдемо «хатинку», де живе ця літера. Де знаходиться «будиночок» літери «ша»?

- Так, вона в алфавіті після букви «че».3. Друкування букви Ш,ш.(робота в зошиті з читання)- Послухайте цей віршик.

Комиші шумлять: шу-шу!Букву я нову пишу:Три стовпці, внизу межа –Ось і вийшла буква ша.

- Давайте надрукуємо велику букву та малу по три рази.Фізкультхвилинка (діти виконують рухи під вірш про Буратіно).

4. Читання відкритих та закритих складів.- Прочитаймо склади зі звуком [ш]. (Променева схема).

ш

а

шо

у

и

і

е

- Прочитаємо склади в таблиці.о а у е и і

ш шо ша шу ше ши шішв шво шва шву шве шви швішл шло шла шлу шле шли шлішк шко шка шку шке шки шкішм шмо шма шму шме шми шмі

VI. Робота за Букварем (стор.108-109)

49

1. Співвіднесення малюнків та звукових схем.- Погляньте на сторінку 108. Вверх зображені предмети, а поруч з ними

звукові схеми. Подумайте і назвіть ці предмети? (шуба, шапка, шарф). Назвіть їх одним словом. (Одяг). Коли цей одяг нам потрібен? (Взимку). Значить це який одяг? (Зимовий).

2. Читання слів та їх тлумачення.- Діти, давайте прочитаємо стовпчики слів. - Значення яких слів не зрозуміли?3. Розвиток мовлення. (Робота над малюнками).- Подивіться на перший малюнок. Хто на ньому зображений? (Діти)- Що вони роблять? (грають в шахи) (Шахи – гра на дошці, поділеній на темні і світлі клітинки, між темними і світлими фігурками, що «ходять» за певними правилами. Ця гра розвиває розум, кмітливість, спостережливість, мислення, пам’ять).- Складіть речення за цим малюнком.- Яка гра зображена на другому малюнку? (хокей)- Чи ви дивились колись хокей? (Хокей – це одна із ігор зимового періоду, бо для неї потрібен лід. Спортсмени грають її на ковзанах, а на них втриматись важко).- Складіть речення до цього малюнку?- Молодці! Прочитаймо, які речення запропонував нам наш друг

«Букварик». Фізкультхвилинка. (Діти показують рухи, проговорюючи вірш «Метелики».)

VII. Робота над текстом «Хороша гра».1. Перше сприймання тексту.- А зараз попрацюємо текстом під назвою «Хороша гра».- Всі дивимось в «Букварик» на стор.109. Я читатиму, а ви слухайте

уважно, а потім дасте відповідь на питання «В яку гру грали хлопці?».2. Словникова робота.- Які ще слова вам тут незрозумілі?

Ковзани – спортивний або прогулянковий інвентар, який є скупністю черевиків та лез, що прикріплені до цих черевиків.Шайба – диск з гуми для гри в хокей.Уболівальники – ті, що переживають за спортсменів, спортивну команду.Тренер – фахівець, який навчає спортсменів.

3. Друге сприймання тексту. (Читання методом «Дощик»).- Як називалися команди?- Хто був за вболівальників?

50

- Який рахунок був наприкінці?4. Вибіркове читання.- Прочитаймо питальні речення.- А хто знайшов окличні?VIII. Підсумок уроку.- А що нового взнали сьогодні на уроці?- Про що розкажете батькам?- Визначте як кожен з вас сьогодні працював… (діти вибирають

«смайлик»).- Дякую вам, діти, за урок.

4. 5 . Конспект уроку – гри «Що? Де? Коли?» Рідна мова 2 класТема. Закріплення вивченого матеріалу про речення.Мета: розширювати і поглиблювати уявлення учнів про речення, його види, удосконалювати навички встановлення зв̒язку слів у реченні; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати любов до природи.Обладнання: силуети звірів (лисиці, білки, ведмедя, зайця, сови), рулетка, табло для виставляння рахунку, сигнальні картки, конверти з листами, таблиці з зашифрованими реченнями.

Хід урокуІ. Організація класу до уроку.

Нумо, діти, підведіться.Всі приємно посміхніться.Продзвенів уже дзвінок,Починаємо урок!А цікаво вам дізнатись,Що сьогодні може статись?Ну, то всядьтеся зручніше,Попрацюємо скоріше.

Подивіться уважно на таблицю, вставте у записаних словах букви, що позначають голосні звуки, і дізнаєтесь, які слова та поняття, що вони позначають, нам будуть потрібні під час уроку.Вз……м…д…п…м…г… (взаємодопомога)Вз……м…р…з…м…нн… (взаєморозуміння)

51

П…в…г… (повага)ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Як називається наш урок, ви дізнаєтеся тоді, коли прослухаєте мою розповідь.

Надумали звірі своїх дітей теж грамоти навчити. Збудували школу, зібрали всіх звіряток докупи й посадили за новенькі парти. Надворі сонечко сяє, пташки щебечуть, вітерець повіває, а в класі тихо. Звірята сиділи спокійно та слухали учителя. Тільки лисичка «Риженька» усе поглядала у вікно – дуже їй хотілося побігати, побавитись. З нетерпінням вона почала позіхати, потягуватись. Інші звірята, дивлячись на неї , і собі позіхали. Позіхнути захотілось і вчителеві – Мудрій Сові. Але вона все ж таки стрималась, підвелася і почала стукати хворостинкою по класній дошці. У цей час Риженька підняла лапку.

- Мудра Сово, - сказала вона, - у мене є ідея. Давайте зіграємо з учнями школи, яка знаходиться поблизу лісової галявини, в гру «Що? Де? Коли?» Учитель погодився.

Отже, сьогодні урок буде проходити у формі гри «Що? Де? Коли?». Ведучою буду я.

ІІІ. Гра «Що? Де? Коли?»1. Завдання лисички «Риженька».

Кручу рулетку, стрілка вказує на сектор №1.- З вами грає … (Читаю загадку)

Живе у лісі, хижа, дика,Любить курку та індика.

( Лисичка)Так. Це Лисичка.

1) Продовжте прислів̒я.Добре того вчити…(хто хоче все знати)Казки маленькі… (а розуму в них багато)Як посолиш… (так і їстимеш)

2) Утворіть речення.Відмір, сім, відріж, раз, а, раз, один.Не, семеро, ждуть, одного.

3) Відновіть текст. Прочитайте його виразно. Придумайте заголовок.Хотіла його підняти. Тоді допомогли їй інші білочки. Але не змогла, він був величенький. Білочка побачила горішка.

- Із завданням ви, лисички, впорались добре, я задоволена.

52

Рахунок 1 : 0 на користь знавців (виставляю рахунок).2.Завдання зайчика «Куций хвіст».- Продовжуємо гру: кручу рулетку. Випадає сектор №2. З вами грає…(Читаю загадку)

Влітку носить сіру шубу,Взимку – білого кожуха.

Має з тріщиною губу,Косі очі й довгі вуха.

(Заєць)Так, це Зайчик. Читаю завдання з конверта.Складіть схеми речень.Весною ми пішли до лісу.У школі є куточок живої природи.Зичу вам міцного здоров̒я.- Як відділяються речення одне від одного в усному мовленні і на письмі?- З якої літери починаємо писати перше слово?- Скільки слів у кожному з написаних речень? Молодці! І це завдання виявилось вам під силу. Отже 2 : 0 на користь знавців.3. Завдання білки.- Граємо далі, випадає сектор №3. З вами грає…

Червонясту шубку має,По гілках вона стрибає,Хоч мала вона на зріст,Та великий має хвіст,Як намисто оченята.

Хто це? Спробуй відгадати.(Білочка)

Звичайно, це білочка. Послухайте її завдання.1. Переробіть розповідні речення в спонукальні.

Я поважаю і люблю свій народ.Діти стараються берегти книги.

2. Прочитайте вірш Т. Г. Шевченка.Учітеся, брати мої,Думайте, читайте,

І чужого научайтесь,Й свого не цурайтесь.

- Яке це речення за метою висловлювання? Запишіть слова, що спонукають до дії.

53

- Молодці! Ви впоралися із цим завданням. Рахунок 3 : 0 на користь учнів 2 класу. (Виставляємо рахунок).

3. Фізкультхвилинка.Раз! Два! Три! Чотири! П̒ять!Час прийшов нам спочивать.

Тож піднімем руки вгору,Ніби глянемо на зорі.

А тепер всі руки в боки,Як зайчата, - скоки - скоки!Десять, дев̒ять, вісім, сім!

Час за парти нам усім.- Відпочили? Продовжуємо гру!

4. Завдання ведмедика «Солодка Лапа».Кручу рулетку, випадає сектор №4.

- З вами грає…(загадка)Хоч у нього шуба є,Та як холод настає

Він не їсть тоді, не п̒єІ не ходить, не гуляє,А у лігво спать лягає.

(Ведмідь)Так. Це ведмедик, а звати його Солодка Лапа. Ось його завдання.Відкриваю конверт. Увага! Читаю лист.

1) У віршованих рядках нові слова сховалися в середині слів і на їхніх з̒єднаннях. Спробуйте знайти їх.

Біга лісом медвежа – батька й матір розважа. (Сом, межа, жаба, кайма)- Яке це речення за метою висловлювання?- Які розділові знаки ставляться в кінці речення?2) У кінці кожного речення поставте розділові знаки: «?», «.», «!» (У дітей – сигнальні картки із знаками.)

1. Впало підрубане дерево2. Де живе білочка

3. Діти, бережіть книги- Ведмедику не вдалося перемогти і рахунок 4 : 0 на вашу користь. 6. Завдання Мудрої Сови.- Чи готові ви далі змагатися? Увага! Читаю лист від Мудрої Сови, вона – найрозумніша із тварин, адже це вчитель звірят.1) Розшифруйте речення

54

2) Впишіть букву с , прочитайте скоромовку.На одній _о_ні ви_окійДе_ь - коли_ь жили _ороки,Одинокі дві _ороки.3) Відповіді у словах.- Відповіді на ці запитання можна знайти у виділених словах.Що їв касир під час обідньої перерви?Що побачив Карлсон, який спав на даху?Хто налякав королеву в лісі?Що зламав цап об поріг?- Які речення називаємо питальними?- Який знак пишемо в кінці питального речення?

ІV. Підсумок уроку.- Команда знавців добре впоралася з усіма завданнями, які дала

Мудра Сова, тому рахунок стає 5 : 0 на користь знавців (вивішую рахунок). Гра закінчилася вашою перемогою над командою лісових звірів. Урок наш теж підійшов до кінця.

Друзі любі мої,Ви ростете в школі,

Мов квіти живі.Спілкуєтесь чемно, весело, завзято,

Бо мова в школі – скарбничка дитяча.Ми сходинки мовні усі подолаєм,

У школі багато цікавого взнаєм.

55

Урок закінчився. Бажаю в майбутньому лише перемог.

4.6. Конспект уроку з літературного читання у 2 класіТема. Помічники (В. Коломієць «Не лови метелика»; П. Воронько «Липка»; В. Сухомлинський «Бабусина радість»). Підсумок за темоюМета: розвивати способи і види читання; збагачувати словниковий запас дітей; поглиблювати навички роботи над різними жанрами творів; виховувати бережливе ставлення до природи.Хід урокуI. Мовна розминка1. СкоромовкаБіжить стежина поміж ожини. І вже у Жені ожини жменя.2. Гра «Шифрувальники».Прочитайте, доберіть загальну назву.• Апли дбу нелк      (дерева). (Липа, дуб, клен)• Лицями квов цьєаз      (тварини). (Лисиця, вовк, заєць)• Етмеким ахум кувап      (комахи). (Метелик, муха, павук)3. Чистомовка.Це-це-це — ми посадили деревце, Го-го-го — поливатимем його. Не-не-не — виросте воно рясне, Ами-ами-ами —нас порадує плодами.II. Перевірка домашнього завданняГра «Обличчям до обличчя»Учні повертаються одне до одного обличчям і переказують зміст казки.III. Повідомлення теми і мети уроку— Щоб природа нас радувала, допомагала, частувала своїми плодами, їй потрібно допомагати, її потрібно охороняти, а головне — не шкодити.IV. Опрацювання вірша В. Коломійця «Не лови метелика»1. Читання вірша учнями.— Про що Оленочка просить Богданка?— Назвіть пестливі слова, які вживає поет. Навіщо він їх вживає у вірші?2. Гра «Актори».Прочитати вірш:а)здивовано;б) захоплено.3. Гра «Хто краще?»Конкурсне читання вірша.— Чи підтримується ви прохання Оленки? Чому?— В яких словах вірша передана його основна думка?

56

V. Опрацювання вірша П. Воронька «Липка»1. Гра «Бджілка».Напівголосне читання учнями.— Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?2. Читання вірша «ланцюжком».— Продовжте речення. Липка просить: не ламай мене...3. Гра «Диктор телебачення».— Що обіцяє липка?— Поясніть значення висловів:• медовим цвітом зацвіту;• підеш у світ широкий;• вранці серед маю.— Знайти у вірші слова—назви ознак.4. Гра «Дочитайте речення».Учні слухають читання вчителя, або учня, який гарно читає. Вони читають початок речення, клас хором — кінець речення.VI. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського«Покинуте кошеня»1. Самостійне читання оповідання учнями.— Яке почуття ви переживали, коли читали оповідання? Коли вам було сумно? Чому? Коли зітхнули із полегшенням?2. Читання оповідання «ланцюжком».— Чому кошеня опинилося на дорозі? Чи випадково це трапилося?— Чому кошеня нявчало?— Як люди ставилися до кошеняти?— Чому вони не допомогли кошеняті?— Скільки часу сиділо самотнім кошенятко?— Де Наталочка почула кошенятко?— Що зробила дівчинка?— Хто з людей виявився найдобрішим, а хто — найжорстокішим? (Той, хто виніс кошеня.)3. Гра «Дослідники».— Скільки разів у тексті зустрічається слово кошеня?4. Гра «Мікрофон».— Як можна продовжити це оповідання?— Чого навчає нас оповідання?VII. Опрацювання вірша В. Сухомлинського«Бабусина радість»1. Читання вірша учнями самостійно.

57

— Чому вірш має таку назву?— Хто головний герой вірша?2. Читання вірша «ланцюжком».— Як хлопчик допомагає бабусі?— Із чим поетеса порівнює хлопчика?3. Гра «Диктор телебачення».— Чи зрозуміли ви звертання поетеси: «А може, це ти?» До чого воно вас спонукає?VIII. Підсумок за темою (за питаннями підручника)

4.7. Гра-подорож «Творимо здоров'я душі і тіла»

Мета: навчити дітей бережно ставитися до свого здоров'я, формувати та закріплювати навички догляду за своїм тілом, речами, знання правил дорожнього руху; розвивати музичні та артистичні здібності дітей; виховувати інтерес до читання художньої літератури.

ХІД УРОКУ—  Доброго дня вам, люди добрі!Хай вам щастя-доля буде.Не на день і не рік,А на довгий-довгий вік!Є у нас предмет чудовий —Урок основ здоров'я.Ласкаво просимо ми васНа цей урок до нас.—  Діти! Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми вирушимо в подорож-гру до Країни чистоти. Щоб туди потрапити, потрібно дотримуватись певних правил.Тож, запрошуємо всіх узяти участь, повеселитись, погратись, посміятись. І, звичайно, всім треба уважно подумати над тим, що побачите і почуєте.Незабаром ви виростете й підете в доросле життя. А щоб вирости здоровими, необхідно знати й виконувати правила гігієни.Гігієна — це наука про збереження і зміцнення здоров'я людини завдяки профілактичним заходам.Отже, ми вирушаємо в цікаву подорож. Нам потрібно сісти в автобус, що стоїть на зупинці. Для цього треба перейти на протилежний бік вулиці.а)  Де можна це зробити?(На переході.)б)  На що схожий перехід?

58

(На зебру.)Щоб завжди здоровим бути, Треба добре те збагнути, Що дорога, безперечно, Дуже й дуже небезпечна. Та як правила ти знаєш І щодня їх пам'ятаєш, То звичайно, що тоді, Де узятися біді? Кожен знає перехожий, Перехід — на зебру схожий, Попереджувальний знак Перехід покаже, так?—  Отже, ми сідаємо в автобус. А щоб веселіше було їхати, заспіваймо пісню.Ми їдем, їдем, їдемВ Країну чистотиІ не забудем взятиІ вас з собою ми.Візьмем з собою мило,Й рушник візьмемо ми,Бо як прожити можна,Скажіть, без чистоти?Тра-та-та, тра-та-таНаш девіз — це чистота!—   Ось ми й приїхали. Наша перша зупинка - станція «Нехворійко». Тут можна побачити людей у білих халатах.Айболить. Здрастуйте, діти! Чи є у вас хворі?

Спочатку я маю всіх вас оглянути.Попрошу рівненько стати і команди виконувати.Всі дихайте.Не дихайте.Все в порядку, спочивайте.Дружно руки піднімайте.Все прекрасно, опускайте.Нахиліться, розігніться.Станьте прямо, усміхніться.Молодці! А тепер я зроблю ще одну процедуру — всім поміряю температуру. (Міряє дітям.) Чудово! Оглядом я задоволений, бо ніхто з дітей не хворий, всі веселі і здорові, до уроку всі готові!Учні. А звідки взялися хвороби?Айболить. їх створили злі мікроби,Ці маленькі злодіяки,Хулігани, розбишаки,Що живуть усюди,Де є повно бруду:У болоті і в грязюці,

59

Під брудними нігтями,Пазурами й кігтями.Той, хто руки не помиє,їх ковтне — та й захворіє.І тому, малята,Слід вам пам'ятати:Будете вмиватися,Митися, купатися,Повтікають злі мікроби,Разом з ними — всі хвороби!Айболить. Ви знаєте, що з брудом часто переносяться різні інфекційні хвороби. Деякі з них і називаються «хворобами брудних рук». А захворюванню легше запобігти, ніж потім лікувати.Стережись немитих рук —Кран з водою — кращий друг.Руки мий частіше,Сам побачиш — буде ліпше.«Логічна відповідь»Про бактерії, мікробиЙшлось у класі.На закінчення учительЗапитав у Васі:—   Перед тим як з'їсти груші,Треба що зробити?Вася смачно посміхнувся:—   Звісно... Натрусити.Айболить. Щоб зростати здоровими, потрібно також з дитинства берегти зуби, бо вони є візитною карткою здоров'я. Стук у двері. Входить хлопчик з кицькою.Хлопчик. Лікарю, допоможіть! У моєї кицьки дуже болять зуби.Айболить. Розкажіть все по порядку.Хлопчик. Киценька-ласунка мишок не ловила.Солодощі різні та цукерки їла.Ласувала вафлями, шоколадом, печивом,Хрумкотіла голосно, з ранку і до вечора.І тому в цієї киці-ласолюбки,Якось заболіли зразу геть всі зубки.Бідна киця мучилась, плакала, не їла,Зуби лікувати дуже не хотіла.        ,

60

Так вона боялась, певне, бормашини,Що стогнала жалібно майже без упину.От коли терпіти стало вже незмога,Довелося все ж таки йти по допомогу.(Лікар лікує кицю і дає поради.)Зараз ми їй допоможем.Айболить. Не лінуйсь ніколи, киценько-голубко,Зранку і під вечір гарно чистить зубки.Хто не любить пасти та зубної щітки,То у нього зуби зіпсуються швидко.Хто ласує вволю, полюбляє цукор,Той собі на горе буде мати муку!їсти треба, люба, сир, кефір, сметану,Молоко з вершками, та ще й кашу манну.Хлопчик. Видужала киця, зубки вже здорові,Бо поради лікар справді дав чудові.Айболить. Діти, то які мої поради ви запам'ятали?Поради1.  Мити руки перед їдою.2.  Зуби чистити вранці і ввечері.3.  Не можна їсти багато солодкого.Учитель. У народі кажуть так: «Хвороба з брудом поряд ходять».Тож, якщо чітко будете виконувати поради лікаря Айболита, зростатимете здоровими.А тепер ми вирушаємо до станції «Мийдодір».Підемо пішки.а)  Якою частиною вулиці повинен ходити пішохід? (Тротуаром.)б)  Який пристрій допомагає регулювати рух на дорозі? (Світлофор.)в)  Гра « Зелений, жовтий, червоний».Діти стають у коло, у центрі ведучий з трьома кругами (червоним, жовтим, зеленим).Ведучий. Станьте! Присядьте! Кроком руш! Руки вгору! Руки вниз! Поверніться!І при цьому піднімає круги: червоний — не можна виконувати, жовтий приготуватися, зелений — можна.Пісня «Світлофор», сл. Г.Бойка, муз. Т.Шутенко.

Учитель. Зелений колір дає нам дозвіл рухатись далі, і ми підходимо до станції «Мийдодір».(Дітей зустрічає Мийдодір.)

61

Мийдодір. Усі Чуковського читали, і мене давно впізнали.Я — великий Умивальник, знаменитий Мийдодір, Умивальників начальник, і мочалок командир.А це мої вірні помічники. Познайомтеся з ними.Мило. Гарне я і запашне. Роботяще змалку.Люблять всі чомусь мене вдень і на світанку.Кажуть, я даю красу, і здоров'я, й силу,Чистоту у дім несу, а звуть мене всі... (мило).Щітка. Я невтомна трудівниця, мені вірять люди.Хто зі мною поведеться, той здоровим буде.Буде часто усміхатись білими зубами.Мене знає вся малеча і бабусі, й мами.Чистоту тримаю в домі, справу знаю чітко.Всім ім'я моє знайоме, бо зубна я ... (щітка).Рушник. Я м'якенька полотнинка, випрана дбайливо,Не серветка, не хустинка, знаю своє діло.Я до щічок, до голівки притулюсь ласкаво.Я вберу усі краплинки з тіла після ванни.Я не гість — хазяїн в домі і лежати я не звикВам ім'я моє відоме, пригадайте, я — ... (рушник).Зубна паста. Маю вигляд і смак — можеш подивитисьІ без мене вам ніяк всім не обійтися.Я — не страва, не напій, та в роботі частоЗ милом, з щіткою дружу. Ім'я моє ... (паста).Гребінець. Густий і зубчастийУчепився в чуб вихрастий,Не кусається, як він називається?Дзеркало. Хто завжди правду каже,Який є, таким покаже, І без слів про все розкаже?Губка. Резинка-АкулинкаПішла гулять по спинці.Поки вона гуляла —Спинка рожевою стала.Мийдодір. Дорогі наші діти! Ми дуже просимо вас:Мийте частіше ваші руки й обличчя.Мило. Все одно якою водою — кип'яченою чи джерельною,Із річки, чи з криниці, чи просто дощовою.Учні.Я до крану сам дістану,

62

Умиваюсь біля крана.Милю милом щоки, шиюІ водою добре вмию.

В мене щіточка зубнаПодивіться, ось вона.Зверху вниз і навпаки —Чищу зубки залюбки.

А у мене, а у менеЄ гребіночка зелена.Я нікого не прошу.Сам голівку причешу.Я, коли кінчаю їсти,На столі у мене чисто.Скатертину не заллю,Бо порядок я люблю.

Ми всім класом за санстанІ порядок дбаємо,А сміття і безпорядокЗ класу виганяємо.Учитель. Вирушаємо до станції «Спортивної». Ось тут на галявинці ми трішки перепочинем, пограємось у гру «Це дівчата, це хлоп'ята, це усі наші малята».1.  Хто з вас у трамваї старшим місцем поступається?2.  Хто чекає, любі діти, як червоний вогник світить?3.  Хто, скажіть, на самокаті по бруківці буде мчати?4.  Хто із вас, скажіть мені, йде по правій стороні? Відпочили, а тепер заходимо на станцію.—  З фізкультурою ми дружим,Різні вправи любим дуже!—  Прокидаємося вранці,Жваво робимо зарядку.Любим спорт і фізкультуру,Прагнем завжди до порядку.—  Всюди друзів ми знаходим,З ними — як одна сім'я.Але нам без друга спорту

63

Не прожити ані дня.Учитель фізкультури.Вправи фізичні почати пора,Нумо, всі дзвінко скажем:«Фізкульт! Ура!»Раз — підняти руки вгору.Два — нагнутися додолу — не згинайте, діти, ноги, як торкаєтесь підлоги.Три — чотири — прямо стати, будем знову починати.Хто уміє присідати і ногам роботу дати?Раз — устаньте. Два — присядьте.Хай мужніє ваше тіло.

Пісня «Малюки-смільчаки», сл. Т.Волгіної, муз. О.Некрасова.Учитель. І ось нарешті ми дібрались до міста Чистоти й Порядку.Живуть у ньому люди чисті, охайні, акуратні.Прибирайте кімнату, щоб усе сяяло; у чистій кімнаті — чисте тіло.Щоб одяг був завжди чистеньким, красивим, рівним і гладеньким,Його потрібно берегти — про це подбати мусиш ти.Прийшов зі школи і скоріше ти форму чисть і в шафу вішай.А якщо треба — попрасуй, ніколи ти речей не псуй.Мийдодір. Я і мої товариші організували Товариство друзів чистоти. Членами цього товариства можуть бути тільки ті діти, у кого є мило, зубна щітка, зубна паста, гребінець, які вміють ними користуватися, у яких чистий і охайний одяг.Тож, сьогодні до цього Товариства ми приймаємо учнів 1-го класу, і на згадку залишаємо «Пам'ятку».Учитель. Сподіваюсь, ви не підведете Мийдодіра і будете пам'ятати, що найбільше багатство людини — це здоров'я. У народі кажуть так: «Здоров'я — всьому голова. Нема щастя без здоров'я».Щаслива та людина, яка має здоров'я і вміє його берегти. Здоров'я — то великий скарб, який дарує людині природа.Нема здоров'я баз природи, нема добра без доброти.Немає більше насолоди, аніж здоров'я зберегти.Робіть кожного дня зарядку, вмивайтеся, стежте за чистотою свого тіла, за чистотою в спальні, кімнаті для ігор та класній кімнаті. Займайтеся спортом, більше бувайте на свіжому повітрі. І тоді чистота вашого тіла в поєднанні з чистотою вашої душі принесе чудовий результат — здоров'я і людяність.Адже ваше здоров'я — у ваших руках.Любіть себе та інших поважайте,Своє життя й здоров'я бережіть.

64

І правильну дорогу вибирайте,Якщо до старості бажаєте прожить.— Ось і закінчився урок.Що нового ви дізнались? Що зрозуміли? Яким треба завжди бути? Що найголовніше для здоров'я?

ВИСНОВКИ

Впровадження досвіду в навчально-виховний процес може бути ефективним лише за умов систематичності використання, дотримання основних принципів реалізації досвіду, креативності педагога, формування стійкої мотивації учнів. Використання практичних матеріалів даного досвіду має практичне значення. Я впевнена, що доцільність використання гри як методу навчання молодших школярів сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів і приводить до осмисленого засвоєння знань. Мої учні-випускники показали динаміку результатів навчальної діяльності, розвиток творчої активності та представляють собою не просто клас з відокремленими особистостями, а згуртований колектив. А робота з учнями-першокласниками переконує мене, що використання гри як методу навчання в умовах наступності дошкільної та початкової ланок освіти забезпечує високий рівень комфортності адаптаційного періоду, природного входження в нові умови існування першокласників та їх подальшого розвитку, а також, активізує пізнавальну діяльність молодших школярів будь-якого віку. Я впевнена, що в початкових класах тільки гра дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підтримувати в учнів інтерес до важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу всіх учнів не завжди вдається. Ігри в школі – перш за все дидактичні, повинні приковувати нестійку увагу дітей до матеріалу уроку, давати нові знання, заставити їх напружено мислити.  Доцільність використання гри на тих чи інших етапах уроку залежить також і від рівня знань, умінь і навичок учнів та від складності дидактичних

65

завдань, які стоять перед ними. Гра допомагає учням, коли важко, коли є необхідність створити додатковий емоційний фон навчання, опосередковано впливати на хід і результати їхньої діяльності.

На мою думку, навчальна гра несе в собі значний потенціал активізації навчально-пізнавальної діяльності, необхідно лише як в теорії, так і на практиці глибше розкривати саме механізм взаємодії навчального та ігрового компонент пізнавального процесу. Я бачу, що з такого підходу мої учні повніше розкриваються, починають працювати творчо, фантазувати, образно мислити, робити висновки. Урок стає цікавим.

У цьому і є на мою думку родзинка мого досвіду!   

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ1. Абрамова Г. С. Практикум з вікової психології. М., 1998. 2. Беспалько В.П. Педагогіка і прогресивні технології навчання. - М.,

1995.3. Беспалько В.П. Складові педагогічної технології. - М.: Педагогіка,

1989.4. Букатов В.М. Педагогічні таїнства дидактичних ігор. М., 19975. Виготський Л. С. Уява і творчість у дитячому віці. М., 1991. 6. Виготський Л. С. Гра і її роль у психологічному розвитку дитини / /

Питання психології, 1966. № 6. 7. Досяк І.М. Нестандартні уроки з використанням інноваційних

технологій. 1 – 4 класи. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. 8. Макаренко А. С. Лекції про виховання дітей. М., 1940. 9. Мухіна В. С. Шестирічна дитина в школі. М., 1990. 10. Педагогічні технології / За ред. Кукушкіна В.С. Ростов н / Д. 2002. 11. Підкасистий П.І., Хайдаров Ж.С. Технологія гри в навчанні і

розвитку: Навчальний посібник. М., 1996. 12. Психологічні питання гри та навчання в дошкільному віці / Зб. ст. під

ред. Д. Б. Ельконіна. М., 1997. 13. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах - К.: Магістр, 1997р.14. Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. –

Х.: Видавнича група «Основа», 2003.15. Сорока Г.І. Сучасні виховні системи та технології. – Х.: Вид.група

"Ранок", 200216. Селевко Г.К. Сучасні освітні технології. М., 1998. 17. Соловейчик С. Л. Педагогіка для всіх. М., 1988.

66

18. Технологія ігрової діяльності: Учеб. Посібник / Л. А. Байкова, Л. К. Гребенкина, О. В. Єрьомкін; Наук. ред. В. А. Фадєєв. Рязань: Вид-во РГПУ, 1994.

19. Фіногенов А.В. Ігрові технології в школі: Навчальний метод. посібник / А. В. Фіногенов, В.Е. Філіппов. Красноярськ: Краснояр. держ. ун-т, 2001.

20. Шмаков С.А. Ігри учнів - феномен культури. М., 1994. 21. Ельконін Д.Б. Вікова психологія. М., 1991. 22. Ельконін Д.Б. Психологія гри. М., 1999. 23. Ж.«Початкова школа» 6’97 “Роль гри у навчанні і вихованні молодших

школярів” С. 40-45.24. Макаренко А. С. Гра//Твори: в 7 т. – К., 1954 – Т4. – С. 367-368

67