1

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ЗАГАЛЬНІЙ

СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ

Тетяна Ремех, кандидат пед. наук

Київ 2015

2

У центрі уваги теоретичні питання•визначення категорії компетентність учня, межі його застосування та структура цього особистісного утворення;•поняття компетентнісний підхід у шкільній освіті, шляхи і умови його реалізації, практика реалізації в різних регіонах України;•система компетентностей, що набуваються в процесі навчання, їхній перелік, зміст, шляхи набуття.

3

Що таке КОМПЕТЕНТНІСТЬКомпетентність людини — це: • здатність і готовність ефективно будувати

власну діяльність та суб'єктно значущу взаємодію із соціальним оточенням;

• спеціальним шляхом структурований (організований) набір знань, умінь, навичок і ставлень, що набувається у процесі навчання, й дозволяє людині визначати, тобто ідентифікувати і розв’язувати незалежно від контексту (від ситуації) проблеми, що є характерними для цієї сфери діяльності;

• вирішальна умова й показник успішності людини в житті взагалі й у професійній діяльності зокрема;

• модель результату освіти.

4

У чому сутність компетентнісного підходу в освітіПід компетентнісним підходом в освіті розуміється спрямованість навчально-виховного процесу на формування і розвиток компетентностей того, хто навчається – учня чи студента як кінцевий результат освіти

Компетентнісний підхід пов’язаний з особистісно орієнтованим і діяльнісним підходами в освіті, оскільки спрямований на особистість учня й може бути реалізований і оцінений тільки у процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій.

5

Запровадження К-підходу потребує• трансформації змісту освіти: формування

його від чітко визначеного бажаного кінцевого результату (очікуваного рівня розвитку компетентностей) шляхом відбору і структурування тої інформації й способів, які можуть забезпечити досягнення цього результату;

• внесення суттєвих змін у технологічну (запровадження активного й інтерактивного навчання, індивідуалізації), виховну (посилення зв'язку з життям учнів, потребами суспільства тощо) та управлінську архітектоніку української школи насамперед щодо критеріїв оцінювання ефективності діяльності ЗНЗ і вчителя.

6

Що складає систему компетентностей у шкільній освіті

1) Ключові або мета-, транс-, над- предметні компетентності - відносяться до спільного (метапредметного) змісту освіти

2) Міжпредметні галузеві – належать до певного кола навчальних предметів

3) Предметні компетенції – конкретні,мають чіткі характеристики і можливість формування в межах одного навчального предмета

7

Компетентність чи компетенціяКомпетенція - сукупність взаємопов’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що задаються стосовно певного кола явищ і процесів і є необхідними для того, щоб якісно і продуктивно діяти;

Компетентність – це оволодіння людиною відповідною компетенцією, що включає особистісне ставлення до неї і предмета діяльності. Компетенція – задана вимога, норма, а компетентність – набута особистісна якість, що передбачає хоча б мінімальний досвід використання компетенції.

8

Зміст ключових компетентностей • Навчальна - здатність особистості до

інтелектуального розвитку, навчання протягом життя; до самостійної пізнавальної діяльності, заснованої на засвоєнні способів набуття знань із різних джерел інформації; до організації власного навчального процесу, вибору і застосування ефективних стратегій навчання з метою активної участі в житті суспільства.

• Культурна – здатність людини обирати шляхи і способи використання вільного часу, що культурно й духовно збагачують особистість; жити та взаємодіяти з іншими в умовах полікультурного суспільства, керуючись національними та загальнолюдськими духовними цінностями.

9

Зміст ключових компетентностей• Підприємницька - здатність людини

ефективно організувати особисту та колективну трудову й підприємницьку діяльність, аналізувати ситуацію на ринку праці, оцінювати власні професійні можливості.

• Соціальна - здатність особистості орієнтуватися в нормах й етиці взаємовідносин, взаємодіяти з різними соціальними групами та соціальними інститутами суспільства, вибудовувати ефективні комунікації.

• Громадянська – здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства.

10

Зміст ключових компетентностей• Здоров’язберігаюча - здатність людини

раціонально організувати своє повсякденне життя, включаючи аспекти власного здоров'я, сімейного буття, довкілля тощо.

• ІКТ компетентність – здатність людини використовувати ІКТ, розуміння слабких і сильних сторін їх застосування, здатність до критичного судження щодо інформації ЗМІ та реклами

11

Деякі результати досліджень TIMSS

• Із математики: 4-й клас Україна з середнім міжнародним балом 469 розміщується на 26 місці;

• 8-й клас - з середнім балом 462 - на 25. • Результат України можна порівняти з

результатами Румунії (461 бал), Ізраїлю (463 бали), Болгарії (464 бали), Кіпру (461 бал), Норвегії (469 балів).

• Із природознавства: 4-й клас - з середнім балом 474 - на 26 місці;

• 8-й клас - з середнім балом 485 - на 19. • Результат України можна порівняти з

результатами Йорданії (482 бали), Норвегії (487 балів), Вірменії (488 балів).

12

Узагальнення результатів дозволяє припустити наступне

• одна з основних причин невисокого результату – невміння учнів працювати з пропонованою інформацією: зіставляти розрізнені фрагменти, співвідносити спільний вміст з його конкретизацією, цілеспрямовано шукати інформацію тощо

• використання сформованих у школярів предметних умінь ускладнено тим, що вирішуючи завдання наші учні некритично відтворюють звичні, стереотипні способи дій. Система навчання, що склалась, навчає учнів застосовувати стандартні способи розв'язання, “впізнаючи” завдання

• навчаючись у школі, діти звикають діяти і застосовувати отримані знання в строго визначеному колі ситуацій. Як тільки зміст завдання, форма запитання, чи умови завдання подані у незвичній формі, результати розв'язання різко знижуються.

13

Ці результати дозволяють припустити

• Дефіцит в учнів умінь цілісного, творчого аналізу пропонованої ситуації, висунення гіпотез і їхньої перевірки доповнюють цілісну картину неуспіху українських школярів на фоні їхніх однолітків з інших країн. Фактично всі завдання вимагали перетворення деякої описаної інколи побутовою мовою ситуації в предметну, водночас перевіряючи власну гіпотезу. Цього, як виявилось, наші школярі і не вміють або вміють недостатньо добре

• Лише у початковій школі 80% учнів виявили здатність використовувати основні математичні знання у нескладних ситуаціях, інтерпретувати дані, а майже третина з них змогла виконати завдання на застосування набутих теоретичних знань і умінь до реальних ситуацій, характерних для повсякденного життя

14

Ці результати дозволяють сформулювати деякі положення

• Якщо визнати, що міжнародне тестування по своєму дизайну, внутрішній логіці і вмісту завдань орієнтовано на найбільш потрібні сьогодні в світовій практиці уміння і навички (компетентності), то необхідно визнати, що вітчизняна освіта не достатньо орієнтована на цей виклик

• Предметна модель української освіти, що склалася сьогодні орієнтована на досягнення інших, ніж в інших країнах, цілей освіти

• Маючи достатньо високу предметну підготовку, наші школярі не уміють її використовувати, діючи звичним, стереотипним шляхом, застосовуючи завчені схеми дій некритично. Наші школярі не “технологічні ”, не вільні у вживанні і використанні сформованих у них знань. Кажучи психологічною мовою, вони не стають суб'єктами власних наочних знань і умінь

15

Провідні зарубіжні фахівці в освіті вкладають в поняття якість освіти

або результат освіти інший сенс,

ніж вітчизняні В Україні якість освіти досить часто розуміють

в термінах одиниць навчального змістуМіжнародне співтовариство доповнює цей (традиційний) зміст новими складовими: уміти працювати з ситуацією і відповідно до неї підбирати необхідні предметні знання, уміння, навички; уміти вирішувати проблемну ситуацію за допомогою залучення додаткової інформації.

16

Парадокс компетентності полягає в тому, що вона виявляється лише

за межами ситуацій, у яких вона отримується учнем і контролюється

вчителем

• Запитують не в тій формі, як пояснювали

• Оцінює не той, хто навчав (незалежність експертизи – оцінки)

• Потрібно навчання технологіям роботи з інформацією, а не запам'ятовування самої інформації

17

Треба розв'язати такі питання:

• остаточне визначення переліків компетентностей і компетенцій усіх рівнів;

• опис і характеристика взаємозв’язку і взаємозалежності між різними ключовими компетентностями; відображення всього цього у змісті освіти як результату його засвоєння з відповідною трансформацією;

• розроблення технологій оцінювання як ключових компетентностей, так і галузевих і предметних компетенцій.

18

Треба розв'язати такі питання:

• Ключові компетентності - складні багаторівневі утворення, це постійно змінні величини, тому вони потребують вимірювання не стільки оволодіння або не володіння, а визначення рівня такого володіння – від базового до високого;

• Важливим є розробка багатомірних шкал, відносно яких можуть оцінюватись навчальні матеріали, розроблятись діагностувальні програми, реформуватися система поточної й підсумкової атестації.

19

Треба розв'язати такі питання:Підставами для конструювання

дидактичних і контрольно-вимірювальних матеріалів

можуть бути:• Ключові компетентності • Галузеві та предметні компетентності• Специфікації тестів (технології роботи з

текстом, інформацією, наприклад: “ грамотність читання ”, математична

грамотність тощо)

20

Головна проблема сьогодні - дати відповідь на запитання:

Ми продовжуємо йти “ власним ” шляхом?

Або використовуємо для наших потреб конструкцію іноземної гармати?

Якої освіти ми дійсно прагнемо?

21

Дякую за увагу