Григір Тютюник

(1931–1980)

Він був справжнім вулканом. Ніколи сам не йшов ні на які компроміси, ненавидів пристосуванців, казав їм у вічі правдиві обвинувачення, примножуючи кодло своїх потенційних опонентів. «На кожного Авеля по три Каїни», — так він характеризує тогочасну моральну атмосферу в Україні. В суспільстві він бачив жахливу прірву між словом і ділом. Біль душі злився зі злістю, що клекотала в ньому, але нічого не змінювала довкола. Душевний біль дедалі поглиблювався. За всієї зовнішньої сили та мужності насправді був він незахищеним дитям на цій землі, вразливим, щирим, чесним…

Григір тютюнник народився 5 грудня 1931 року

В селянській родині у селі Шилівці на Полтавщині.

1937 року, коли Григору було шість років, його

батька заарештували органи НКВС, із заслання він не повернувся.

Мати вийшла вдруге заміж, а малого Григора забрав до себе на Донбас батьків

брат — Филимон Васильович Тютюнник, у родині якого й виховувався майбутній

письменник.

У 1938 р. Григір пішов до школи в український, перший клас, який нараховував сім учнів, а тому через деякий час був розформований. Хлопця перевели в російський клас. З

того часу і до 1962 р. він розмовляв, писав листи (іноді оповідання) винятково російською мовою.

У 1942 р. Григір змушений був пішки йти до матері на Полтавщину, оскільки тітка не

могла сама прогодувати сім'ю (дядько Филимон був у цей час на фронті).

Після п'ятого класу Григір навчався в

Зіньківському ремісничому училищі № 7. Закінчивши його,

працював на Харківському заводі

ім. Малишева. Захворів на легені,

повернувся до Шилівки, не

відпрацювавши належних трьох років, за що відсидів 4 місяці

в колонії.

У 1951 р. Тютюнник пішов до армії, служив

у морфлоті радистом на

Далекому Сході. Після

демобілізації закінчив вечірню школу, працював

токарем у вагонному депо.

У 1957-1962 рр. письменник навчався в

Харківському університеті

на філологічному факультеті.

Першу новелу «В сумерки», написану російською мовою, надрукував в журналі «Крестьянка»у 1961 р. Після смерті

старшого брата Григорія Тютюнника (автора роману «Вир») переклав свої «Сумерки»українською мовою — із

того часу писав лише українською.

У 1963 р. Григір Тютюнник переїхав до Києва, працював у «Літературній Україні», потім у

сценарній майстерні кіностудії ім. О. Довженка (написав сценарій за романом «Вир»), у

видавництвах «Радянський письменник», «Молодь», «Дніпро», «Веселка».

У 1966 р. вийшла перша книга прозаїка — «Зав'язь».

У 70-х рр. побачили світ книги новел ГригораТютюнника:

«Батьківські пороги», «Крайнебо», «Коріння»,

повісті «Климко», «Вогник далеко в степу»,

збірки для дітей «Степова казка»,

«Ласочка», «Лісова сторожка».

7 березня 1980 р. письменник наклав на

себе руки.

Премії:Оповідання

«Деревій»(1968), що дало назву збірці (1969),

було відзначено премією всесоюзного

конкурсу, оголошеного «Литературной

газетой».

За книги «Климко»,

«Вогник далеко в степу»у лютому

1980 р. Г.Тютюнику присуджено

премію ім. Лесі Українки.

У 1984 р. посмертно з'явився двотомник творів, за який у 1989 р. Григір

Тютюнник був удостоєний Шевченківської премії.

Презентацію виконала:Струтинська Наталія ^^