ВПЛИВ ХАРЧУВАННЯ НА РОЗВИТОК ПЛОДА,

ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ ТА ЗДОРОВ’Я

НОВОНАРОДЖЕНОГО

ВЕЛИКА

Наталія Володимирівна,

лікар-дієтолог-нутриціолог клініки ISIDA

ЛЕКТОР

• Вагітність — надзвичайно важливий, відповідальний і складний період у житті майбутньої мами та всієї її сім'ї.

• Важливо, щоб дитина народилася здоровою, а мама залишилася красивою, привабливою, енергійною і, звісно ж, здоровою.

• Гормональна перебудова — підвищення вмісту в організмі гормону прогестерону.

• Зміна обмінних процесів.

• Напруження у функціонуванні органів і систем (травної, серцево-судинної, нирок).

• Напруження детоксикаційних механізмів.

• Зміни в кровотворенні.

• Зниження імунітету.

ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ

Ці ексцентричні гормони, що мандрують

по організму перші три місяці,

породжують примхи смаку.

Доктор медицини Мішель Глісман

Молоко, кисломолочні продукти білок, лактоза, кальцій, вітамін А

М’ясо тварин білок, залізо, калій, цинк, мідь, вітаміни А, В12

Риба морська білок, йод, селен, жирні кислоти Омега-3, вітамін D

Яйця білок, залізо, вітамін D

Зернові продукти вуглеводи, вітаміни В1, В2, В6 , Е, фосфор, магній

Овочі, фрукти, ягоди, зелень вуглеводи, вітаміни С, В1, В2, В6,

В9, Р, РР, біофлавоноїди, фолієва кислота, калій, магній

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ЇЖІ

1. Забезпечення енергією й основними поживними речовинами

2. Парафармакологічна — регуляція роботи органів і систем.

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ЇЖІ

3. Детоксикаційна.

4. Джерело задоволення та позитивних емоцій.

5. Метаболічне програмування

Раціональне харчування вагітної жінки визначається з урахуванням:

• терміну вагітності;

• особливостей перебігу вагітності;

• клінічних, біохімічних, гематологічних показників;

• наявності хронічних захворювань;

• схильності до алергій;

Також зважають на:

• національні особливості;

• харчові звички та пріоритети;

• спадкових схильностей;

• харчового статусу;

• способу життя, фізичних навантажень;

• пори року.

• релігійні особливості;

• нетрадиційні уявлення про їжу.

М’ясо

Риба

Молочні продукти

Яйця

Овочі

Фрукти

Ягоди

Зелень

Макарони

Пасти

Каші

Хліб

РАЦІОНАЛЬНЕ ПОЄДНАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

НІ

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ ХАРЧУВАННЯ ПОТРЕБАМ ОРГАНІЗМУ

• самопочуття;

• біохімічні та гематологічні показники (білок, кальцій, калій, магній, залізо, гемоглобін та ін.);

• УЗД плода — відповідність розмірів терміну вагітності;

• збільшення маси тіла за весь період вагітності та за окремі періоди.

(1) Krause’s Food, nutrition and diet therapy.

(2) Ed. by L.Kathleen Mahan, Sylvia Escott — Stump.—10 th td.— 2000.

, де М — маса тіла в кілограмах;

Р — зріст у метрах.

ІНДЕКС МАСИ ТІЛА ЗА КЕТЛЕ (1)

КАТЕГОРІЯ МАСИ ТІЛАЗА ІМТ

ДО ВАГІТНОСТІ

ЗАГАЛЬНИЙ ПРИРІСТ

МАСИ ТІЛА, КГ

Недостатня (ІМТ < 18,8) 12,5 – 18

Нормальна (ІМТ = 18,8 – 26,0) 10,5 – 15

Надмірна (ІМТ = 26,0 – 29,0) 7 – 10,5

Ожиріння (ІМТ > 29,0) 6

РЕКОМЕНДОВАНЕ ЗБІЛЬШЕННЯ МАСИ ТІЛА ПРОТЯГОМ ВАГІТНОСТІ при різних величинах індексу маси тіла (ІМТ) до вагітності (1)

ПЕРІОД ВАГІТНОСТІ ЗБІЛЬШЕННЯ МАСИ ТІЛА

1 – 12

13 – 20

21 – 24

25 – 28

29 – 32

33 – 36

37 – 40

За період

0

2,4 кг

1,5 кг

1,9 кг

2,0 кг

2,0 кг

1,2 кг

За тиждень

—

250 – 300 г

350 – 400 г

450 – 500 г

500 г

500 г

250 – 300 г

ЗБІЛЬШЕННЯ МАСИ ТІЛА В ПЕРІОД ВАГІТНОСТІ ПРИ ІМТ 18–26

• багатоплідна вагітність;

• багатоводдя;

• набряки;

• закрепи;

• нераціональне харчування.

ПРИЧИНИ ПРИСКОРЕНОГО НАБОРУ МАСИ ТІЛА ПРИ ВАГІТНОСТІ:

Причини:

• фізіологічне підвищення потреб організму для забезпечення вагітності;

• нераціональне харчування — недостатнє, несвоєчасне вживання продуктів — джерел заліза, білка, фолієвої кислоти, вітаміну В12;

• таніни чаю;

• гельмінтози;

• дисбактеріоз кишечнику.

АНЕМІЯ ВАГІТНИХ

Потреба в залізі становить 30-40 мг на добу

Дієтологічні рекомендації:

• м’ясо тварин (телятина, яловичина, кролятина, язик);

• гранат, вишні, яблука, чорна смородина разом із білковою їжею;

• відмовитись від міцного чаю, рекомендовано — неміцний чай із молоком;

• боротьба з дисбактеріозом, гельмінтозом.

АНЕМІЯ ВАГІТНИХ

Причини:

• фізіологічне підвищення потреб організму для забезпечення вагітності;

• недостатнє та несвоєчасне вживання продуктів — джерел Са;

• затримка всмоктування Са солями щавлевої кислоти (оксалату);

• гельмінтози, дисбактеріоз.

ДЕФІЦИТ КАЛЬЦІЮ

Потреба в кальції — 1200–1400 мг на добу

Дієтологічні рекомендації:

• кисломолочні продукти (домашній сир, кефір, м’які сири);

• обмеження продуктів — джерел щавлевої кислоти (щавель, шпинат, помідори, шоколад, какао, кава);

• боротьба з дисбактеріозом, гельмінтозом.

ДЕФІЦИТ КАЛЬЦІЮ

Наслідки для вагітної:

• порушення функцій щитоподібної залози, зоб вагітної;

• порушення обміну, прискорений набір ваги;

• порушення пам'яті, уваги, млявість, сонливість, дратівливість.

Наслідки для плода та новонародженого:

• вроджені неврологічні порушення (розумового розвитку, глухонімота, косоокість);

• відставання формування інтелекту, пам'яті, розумової працездатності;

• ендемічний гіпотиреоз, відставання фізичного розвитку, карликовість;

• зоб і його наслідки.

ДЕФІЦИТ ЙОДУ

Добова потреба — 150–200 мкг.

Дієтологічні рекомендації:

• щоденне вживання харчових джерел йоду: морські водорості в натуральному, сушеному, таблетованому вигляді, морська риба, морепродукти, фейхоа, йодовані продукти, морська сіль із водоростями;

• щадна температурна обробка продуктів;

• поєднання джерел йоду з білковими продуктами;

• обмеження продуктів, що заважають засвоєнню йоду: джерел ізотіоціанатів, що блокують йод, порушують його надходження у щитоподібну залозу, сприяють розвитку зобу (капуста, ріпа, редька, редиска, хрін, крес-салат, кукурудза, арахіс).

ДЕФІЦИТ ЙОДУ

Наслідки для вагітної:

• зниження апетиту, аж до анорексії;

• токсикоз;

• порушення чуття смаку, нюху;

• часті застудні захворювання, загострення хронічних захворювань (герпес, молочниця)

Наслідки для плода та новонародженого:

• затримка зростання;

• порушення формування нервової тканини.

ДЕФІЦИТ ЦИНКУ

Наслідки для дітей і підлітків:

• зниження апетиту;

• затримка зростання;

• затримка статевого дозрівання у хлопчиків;

• схильність до раннього прояву захворювань:

• підшлункової та щитоподібної залози, гастродуоденіт, харчова;

• алергія, порушення вуглеводного обміну, функціональні;

• порушення психічної сфери, поведінки;

• підвищення схильності до алкоголізму та наркоманії.

ДЕФІЦИТ ЦИНКУ

Добова потреба —15–20 мг

Дієтологічні рекомендації:

• м’ясо (кролятина, баранина, яловичина), язик, печінка;

• устриці, креветки, морська риба;

• насіння гарбузове, соняшникове, горіхи грецькі, фундук;

• овес, пшоно, соя, сочевиця,

• чорниці, лохина, шовковиця, кизил, гриби.

ДЕФІЦИТ ЦИНКУ

• знижує утворення тканинних простогландинів — простациклінів, лейкотрієнів;

• погіршує еластичність судин вагітної, стан судин плаценти, плода, мікроциркуляцію крові (може призвести до прискореного старіння плаценти);

• порушує реологічні властивості крові, сприяє тромбоутворенню;

• призводить до зниження імунітету.

ДЕФІЦИТ ПОЛІНЕНАСИЧЕНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ ОМЕГА-3

Негативно впливає на:

• розвиток нейронів, синаптичних мембран і дендритів;

• формування і розвиток мозку плода, а також подальший розумовий розвиток дитини;

• функціонування білків мембранних комплексів, зокрема й зоровий пігмент (родопсин), рецептори нейропередавачів і білків — переносників сигналів (G-proteins);

• розвиток сітківки ока, функції зору.

ДЕФІЦИТ ПОЛІНЕНАСИЧЕНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ ОМЕГА-3

• Морська риба, жир морських риб.

• Грецькі горіхи, олія грецьких горіхів.

• Лляна олія.

ДЖЕРЕЛА ОМЕГА-3 ПНЖК

• порушення перетравлювання та всмоктування нутрієнтів;

• порушення ендогенного синтезу вітамінів (В12, Вс, Н), жирних кислот;

• метеоризму;

• обмінних порушень (порушення вуглеводного обміну);

• можливого виникнення атопії в дітей.

ПОРУШЕННЯ МІКРОБІОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКУ

(в понад 50% вагітних) призводять до:

• знижує ризик розвитку гестаційного цукрового діабету у вагітних;

• знижує ризик атипового дерматиту в дітей.

22% пробіотик,

50% плацебо

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОБІОТИКІВ Bifidobacterium Lactis

І Lactobacillus Rhamnosus ПРИ ВАГІТНОСТІ