газета виходить з 1960 року

21.07.2010

№31(5021)

46 каналів телебачення

влучний погляд на сучасне життя

ww

w.m

ch

.co

m.u

a

крок за крокомТри місяці керівництва Сергія Тулуба минули у напруженій роботі

сторінки 4-5

Перші 100 днів: ф

оток

олаж

Ром

ана

КиРе

я

•каналізація замість річки?У прозорій воді Золотоношки раптово з’явився чорний бруд

сторінка 2

•хто йде у мери?До виборів міського голови Черкас залишилося сто днів

сторінка 6

•перша допомогаЩо робити, якщо з дитиною на пляжі сталося нещастя

сторінка 8

•водійські забобониУ що вірять і чого остерігаються люди за кермом

сторінка 10

•поклик небаЛітак, зібраний корсунцем, замість авіаційного керосину «п’є» звичайний бензин

сторінка 12

•хобі й роботаХрести на куполах Києво-Печерської лаври виготовлені в Черкасах

сторінка 13

2 21 липня 2010

Молодь черкащини №31

об’єктивнаші новини

ТЕЛИЦІ, НЕТЕЛІ,КОРОВИТел.: (067) 919-20-39; (066) 298-36-80

ДОРОСЛУ ВЕЛИКУРОгаТУ

ХУДОбУ (ВСІХ КаТЕгОРІЙ)

ЗаКУПОВУЄМО

Та КОНЕЙ

МОЛОДНЯК (ВІД 50 Кг ЖИВОЇ ВагИ)

ПРОДаЄМО

З вітерцем•

У подарунок – скутериНезвичайний презент для жінок-бухгалтерів ВАТ «Шполянське АТП-17150» напередодні їхнього про-фесійного свята підготував керівник товариства Віктор Сушко. За старанність у роботі, високі професійні якості подарував трьом під-леглим новенькі скутери. Власницями тихохідних транспортних засобів стали бухгалтер з 30-річним ста-жем Ніна Кунець, головний бухгалтер Раїса Куліш та молодий спеціаліст Тетяна Акименко.

Сергій РУСИН

погодні примхи•

А в Черкасах Африка

переЗатарення•

Вихід із ситуаціїекологія•

Забруднення повітря призвело до кримінальної справиЧерговою порцією аміаку, викинутою з труб ВАТ «Азот», черкасці змушені були дихати у суботу 10 липня. Через аварійну ситуацію на одному з цехів підприємства стався викид забруд-нювальних речовин у повітря, який перевершив гранично допустиму нор-му аж у десять разів. Про це свідчать і лабораторні дослідження повітря.

Як повідомляє заступник прокуро­ра області Віктор Миколенко, за матеріалами перевірки вже поруше-но кримінальну справу за ознака-ми злочину, передбаченого ч.1 ст. 241 Кримінального кодексу України – забруднення атмосферного повітря. Нині проводиться досудове слідство.

М.Ч.

оголошення•ШАНОВНІГРОМАДЯНИ!Будьте обережні, не наближайтесь до обірваних дротів ліній електромереж!ВАТ «Черкасиобленерго» застерігає:Якщо ви виявили обірваний дріт повітряної лінії електромереж до 1000 В чи вище 1000 В, необхідно вживати заходи для недопущення наближення людей до обірваного проводу на відстань менше 8 метрів та зателефонувати диспетчеру району електричних мереж ВАТ «Черкасиобленерго за телефоном у Черкасах 37-25-49, чітко сповістивши при цьому місце, де виявлено обірваний дріт.В електроустановках вище 1000 В звільнення потерпілого без застосування засобів захисту, розрахованих на таку напругу, та без відключення електроустановки – ЗАБОРОНЕНО!Якщо людина потрапила під напругу на повітряній лінії до 1000 В, дозволяється використати підруч-ні діелектричні матеріали, що не проводять елект-ричний струм, щоб відкинути провід. Торкатися проводу повітряної лінії до 1000 В руками, ногами – ЗАБОРОНЕНО!Якщо ви не в змозі визначити, це повітряна лінія до 1000 В чи вище 1000 В, не підходьте до обірва-ного дроту на відстань меншу 8 метрів.

Відпочивальники та мешканці села Чапаєвки, які рятувалися у місцевій водоймі від спеки, раптом поміти-ли бруд, який несло течією. Через деякий час почала спливати риба, а берег огорнув сморід. Чорний бруд у прозорій воді річки Золотоно-шки з’явився раптово, кажуть дачники місце-вого кооперативу та мешканці села Чапаєвки. Володимир Чалий придбав будинок у коопера-тиві сім років тому. Каже, немає кращого відпо-чинку, ніж посидіти з вудкою на тихому березі річки, та й для господарських потреб зручно було користуватися річковою водою.

– Отаких линів ловив сам, карасиків, в’юнчиків, щуку, окуня – риби дуже багато було по сьогод-нішній день. Прямо насоси ставили і поливали городи чистою водою, а зараз це неможливо, – ділиться Володимир Чалий.

Як тільки люди підняли тривогу, на місце еколо-гічного лиха виїхали рибінспектори та екологи. Взяли проби води. Перші результати показали мінімальний рівень кисню у Золотоношці та пе-ревищення у півтора раза іонів амонію.

– Ми взяли аналізи води, кисень був 0,6. Прак-тично вся риба тут вимерла. Вода отрутно-чор-ного кольору. Дуже багато риби здохло, ми її порахували, склали акт і будемо виставляти рахунки за завдані збитки, – констатує дер­жавний інспектор з охорони навколишньо­го середовища в Черкаській області Сергій Федоренко.

За попередніми результатами, в річку потрапи-ли каналізаційні стоки з очисних споруд. Там пояснили: до екологічної біди призвела негода. Відремонтувавши пошкодження, завдані зли-вою насосній станції, до двох працюючих на-сосів запланували придбати додатковий, аби лихо не повторилося.

– Були зливи, за дві години випала двомісячна норма опадів. На дорозі стояло багато води, і все це пішло на насосну станцію, яку за півгоди-ни затопило. Два насоси качали, не могли від-качати. Вода прибувала протягом трьох годин, – пояснює керівник товариства­утримувача очисних споруд Володимир Геращенко.

Зараз інспектори з охорони навколишнього середовища чекають остаточних проб води на хімічний склад, підраховують завдані збитки та шукають винних у забрудненні річки.

Ірина МеткІВСька

ситуація•

Золотоношка перетворюється на каналізацію

На Катеринопільщині проведено перезатарю-вання майже 13 т неві-домих та непридатних до використання пести-цидів, які знаходяться на зберіганні у семи населенних пунктах району – бродецькому (понад 1,3 т), Радчисі (3,5 т), Кайтанівці (0,5т), Сухій Калигірці (2,5т), Ступичному (1,4 т), Ки-селівці (1,7 т.), Вербівці (2 т).

Приміщення хімічних складів, де зберігаються отрутохіміка-ти, ввійшли в пайовий фонд господарств і при цьому зали-шились безгосподарними та майже поруйнованими, тому

зберігання непридатних пес-тицидів було не впорядкова-но. На проведення утилізації потрібно 265 тис. гривень. На сьогоднішній день такі кошти в районі знайти майже нереаль-но, тому за інціативи місцевого голови районної державної адміністрації Олексія Барда­ченка проведено роботи з пе-резатарювання пестицидів.

Для безпечного зберігання заповнені мішки в приміщен-нях хімічних складів заван-тажено в 25 бетонних кон-тейнерів та залито бетонною стяжкою товщиною 8-10 см. Така консервація упродовж тривалого часу має захистити навколишнє середовище від шкідливого впливу.

Марія ЦИГаНОВа

Найспекотнішим днем цього літа виявилася минула неділя, але справжня жара ще попереду.Холодна вода, пляж та фонтани рятували черкащан від 30-градусної спеки минулих вихідних. Найжаркіше було в Черкасах та Зо-лотоноші. Ртутний стовпчик на термометрах підскочив до 35,2 градуса тепла. На справжню Африку перетворилася неділя 18 липня – цей день виявився найспекотнішим за всю літню пору, однак рекордної позначки 38,2 градуса тепла, зафіксованої 1959 року, досягнуто не було.

– Вже кілька діб на Черкащині спостерігаєть-ся надзвичайно спекотна погода, яку продовжує формувати жарке повітря з Середньої Азії, – по-яснює заступник начальника Черкаського об-ласного гідрометеоцентру Алла Козакова. – За

нашими підрахунками, такі спекотні періоди в нашій області трапляються кожні десять років і тримаються від чотирьох до сімнадцяти днів.

Найвищий, п’ятий, клас пожежної безпеки фіксують у лісах області.

– На щастя, у вихідні ніяких пожеж не було, але ми постійно чергуємо. І якщо виникає незначне спалахування, то просимо людей мерщій повідомляти про це, – каже головний спеціаліст відділу лісового господарства Чер-каського обласного управління лісового та мисливського господарства Микола Бихало.

До речі, цього літа це вже другий жаркий етап. Перша порція спеки припала на початок червня.

За словами Алли Козакової, жара протри-мається ще до кінця тижня.

Наталія ЗаЇка

Від бруду в річці рибі

непереливки

фот

о Ір

ини

МеТ

КІСВ

ЬКОЇ

фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

Минулого понеділка деякі райони черкас накрила справжня тропічна злива

рекл

ама

3 21 липня 2010

№31 Молодь черкащининаші новини важлива дата•

Ювілей суверенітету з чигиринським акцентом

неЗаконні продавці•

Стихійна торгівля на контролі у податківців

нові обличчя•

Чергові кадрові призначенняГоловне управління внутріш ньої політики Черкаської обласної де­ржавної адміністрації очолила Валентина Гуляницька. Має еконо-мічну освіту, закінчила Київський еко-номічний університет. але її ім’я добре відоме і в журналістських колах. Зок-рема, майже 5 років працювала ди-ректором телерадіокомпанії «ВІККА», член Спілки журналістів України.

Начальником управління охоро­ни здоров’я і медицини катастроф Черкаської облдержадміністрації призначений Володимир Брожик. Кандидат медичних наук, автор 58 нау-кових праць, співавтор трьох монографій, має 4 патенти на винахід, 23 раціоналізаторські пропози-ції. До цього призначення працював заступником голов ного лікаря Черкаської обласної лікарні.

М. Ч.

реклама 32-25-84

Двадцяту річницю ух-валення Декларації про державний суверенітет України черкащани свят-кували у Чигирині.16 липня 1990 року Верховна Рада Української Радянської республіки прийняла важли-вий для сьогодення документ – Декларацію про державний суверенітет України. Саме Де-кларація й стала передумовою Незалежності нашої держави. Минулої п’ятниці українці свят-кували двадцятиріччя Декла-рації.

На Черкащині основні урочис-тості пройшли на Чигиринщині, адже саме цей край уславлений великим гетьманом Богданом Хмельницьким та утворенням козацької держави. Святкуван-

ню не завадила навіть тридця-тиградусна спека.

– До проголошення Декла-рації йшло не одне покоління українців. Дуже часто переш-кодою незалежності були не чужі армії, а власне взаємозни-щення, – зазначив під час уро-чистого мітингу біля підніжжя пам’ятника Хмельницькому го­лова Черкаської ОДа Сергій тулуб. – Декларація про суве-ренітет започаткувала новітню добу незалежної, демократич-ної України.

Сергій Тулуб відзначив, що саме черкащани впродовж ба-гатьох років є ядром українсько-го державотворення.

– Тому Черкащина як ніхто відповідальна за державу перед майбутніми поколіннями. Найго-ловніше в цьому, що економіка регіону, в якій запроваджуються ринкові відносини, стає засобом забезпечення та підвищення добробуту черкащан. Структур-на перебудова господарства об-ласті свідчить про формування в районі нової структури вироб-ництва, а це забезпечує фінан-сове оздоровлення всіх галузей економіки, – зауважив Сергій Тулуб.

В рамках урочистостей гості Чигирина поклали квіти до пам’ятника Богдана Хмельниць-кого та оглянули виставку робіт народних умільців.

Євгенія ВЯткІНа

варто Знати•

Анонімки – поза увагою

більше тисячі черкащан торгували на базарах області без відповідної реєстрації. Такі дані перевірок Державної податкової адміністрації в Черкаській області.

Значна частина торгівців працювала на стихійних ринках. Зокрема, у Жашківському районі на 146-му кілометрі тра-си Київ-Одеса із сотні перевірених торгових місць лише на двох була реєстрація підприємницької діяльності. Процвіта-ла стихійна торгівля і на Тальнівщині – 105 осіб продуктивно торгували за межами легального ринку й таким чином не

сплачували ринковий збір.Ряд порушень податківці зафіксували і на території Чер-

каського району, зокрема у Леськах, Сагунівці, Яснозір’ї, Дубіївці, Вергунах. За підсумками перевірки стихійних місць продажу на території Черкаського району, податківці встановили, що річна сума втрат від порушень сягала двад-цяти відсотків від суми річних надходжень.

Про торгівлю, яка ведеться всупереч вимогам законо-давства, податківці просять повідомляти на гарячу лінію ДПА в Черкаській області за тел. (0472) 33-91-17.

М. Ч.

Майже десять тисяч звернень від початку року написали чер-кащани до міліції. Першість тримають колективні заяви від ошуканих вкладни-ків кредитних спілок. Часто пишуть їх по кілька разів. Нерідко у зверненнях наріка-ють на бездіяльність посадових осіб та власне самої міліції.

Щоб звернення розгляну-ли, його потрібно грамот-но написати. Як правиль-но апелювати до міліції у письмовій формі, розпові-дає начальник громадсь­кої приймальні ГУ МВС України у Черкаській області Оксана Чурова:

– У заяві обов’язково вказуються прізвище, ім’я та по батькові заявника, його адреса, контактні те-лефони. Питання, з яким

людина звертається, пот-рібно детально розписати.

Якщо заява анонімна, швидше за все її розгля-дати ніхто не буде. Однак черкащани, не знаючи цього, строчать до міліції чимало анонімок. За словами Оксани Чурової, винятком до розгляду може стати лише серйоз-ний зміст звернення без підпису.

Наталія ЗаЇка

фот

о з

архі

ву

фот

о з

архі

ву

фот

о Єв

гені

ї ВяТ

КІНО

Ї

Голову облдержадміністрації Сергія Тулуба на святкуванні особливо зацікавили гетьманські булави

4 21 липня 2010

Молодь черкащини №31 об’єктив

З самого початку перебування Сергія Тулуба на посаді голови Черкаської обласної держав-ної адміністрації розроблявся і почав утілюватися в життя «План першочергових дій Чер-каської облдержадміністрації з питань соціально-економічно-го розвитку на 100 днів». Крім питань економіки, розвитку промисловості й сільського господарства, до плану дій були включені такі питання:

• завершення реконструкції музею Т.Г.Шевченка Шевченківського національного заповідника в Каневі

• благоустрій населених пунктів області

• будівництво обласної дитячої лікарні

• поліпшення медичного, побутово-го, комунального обслуговування

• надання допомоги особам, пос-траждалим від наслідків Чорно-бильської трагедії

• відновлення діяльності КП «Аеро-порт Черкаси»

• формування медичного та спожив-чого кошиків

• розвитку споживчого ринку об-ласті

• упорядкування стихійної торгівлі та інші.

ПРОАНАЛІЗОВАНІ й відкориговані завдання та прогнозовані очікування розвитку у 2010 році, спрямовані на подолання наслідків кризового стану. Підсумком цієї роботи стало затверд-ження у червні сесією обласної ради антикризової Програми економічного і соціального розвитку області на 2010 рік.

Віктор Янукович у Зверненні до українського народу з нагоди перших 100 днів на посаді Президента наго-лошував: «Наше гасло: не люди для реформ, а реформи для людей». Тож пріоритетом роботи нового керівниц-тва області було і залишається відпові-дальне і уважне ставлення до потреб конкретних людей.

Особливим і дуже важливим напрямком роботи голови обласної державної адміністрації була і є під-тримка людей, які опинилися у важкій ситуації – пенсіонерів, малозабезпе-чених родин, інвалідів. Зокрема, всі інваліди, які перебували на обліку для забезпечення візками, отримали їх. Послуги з протезування надані майже 2 тис. осіб, 490 інвалідів і ветеранів війни пройшли санаторно-курортне лікування.

Простежується тенденція до покра-щення стану справ з погашення забор-гованості з виплати заробітної плати. За період з 1 квітня по 2 липня 2010 року борг зменшено на 2,8 млн. грн. (на 9,5 відсотка), у т.ч. на економічно активних підприємствах – на 2,2 млн. грн. (на 15 відсотків).

Цьому слугувала системна робота Спеціальної комісії з питань погашен-ня заборгованості з виплати заробіт-ної плати, яка щотижня відпрацьовує конкретні заходи по кожному підпри-

ємству-боржнику. БУЛО проведено концентрацію фі-нансового ресурсу для завершення недобудов:

• школа в Драбові – 9 млн. грн.

• обласна дитяча лікарня – 27 млн. грн.

• завершення до Дня Незалежності реконструкції музею Т.Г.Шевченка Шевченківського національного заповідника у Каневі – більше 29 млн. грн.

ЩОБ черкащани мали роботу і стабільний заробіток, а бюджети всіх рівнів – прибуткову базу, було постав-лене завдання якнайшвидше вийти на докризові обсяги матеріального виробництва. Як показують результа-ти роботи, показники останніх трьох місяців на 20-30 відсотків кращі, ніж за ті самі періоди минулого року. Обсяги промислового виробництва зросли на 15,1%.

ПІД особливим контролем у перші 100 днів перебували питання розрахунків за енергоносії. Так, населенням та бюджетними установами станом на 1 липня 2010 року досягнуто стовід-соткових розрахунків за спожиті електричну енергію (100,1 відсотка) та природний газ (113,3 відсотка).

ЧеРКАЩиНА має всі можливості, щоб зробити сільське господарство одним з лідерів економічного зростання на роки вперед. І в результаті цього поліпшити і якість життя на селі. Вихо-дячи з програм соціально-економічно-го розвитку на 2010 рік (антикризова програма), забезпечується формуван-ня необхідних продовольчих балансів та сировинних ресурсів.

Прогнозоване виробництво зерна цього року майже у 14 разів пере-вищить його продовольчу потребу, овочів – в 1,2, картоплі – в 4,2, м’яса – в 3,7, молока – в півтора, яєць – в 2,2 раза.

ЗАВДЯКи вжитим заходам було забезпечено нарощування посівів цук-рових буряків до 36 тис. гектарів, що вдвічі більше попереднього періоду та дає підстави очікувати понад 1 млн. тонн цукрової сировини.

З ПОЧАТКУ 2010 року в агропро-мисловий комплекс області залучено внутрішніх інвестицій у розмірі 69 млн. грн., крім того, зовнішніх інвес-тицій – на суму 1,2 млн. доларів США. Активізовано зовнішню торгівлю з 94 країнами світу.

У 2010 році відбулося збільшення обсягу іноземного інвестиційного капіталу на 53 млн. доларів США (у розрахунку на одну особу населення області обсяг зріс на 33 відсотки).

На думку фахівців, у перші сто днів на посаді голови обласної державної адміністрації Сергієві Тулубу вдалося утримувати ситуацію на Черкащині під контролем та досягти значних позитивних зрушень, що є свідченням правильного підходу до вирішення тих чи інших питань.

Олександр НакОНеЧНИй

огляд•

Перші 100 днів: крок за крокомЯк показує час, і за три місяці роботи можна домогтися певних результативних змін, щоправда, для цього потрібно багато працювати

я

Стан справ на початку 2010 року

5 21 липня 2010

№31 Молодь черкащинивільна думка

У правому куті Сергій ТУЛУб, 1953 р.н., Донецький політехнічний інститут, академія суспільних наук, доктор технічних наук, народний депутат України V і VI скликань, голова Черкаської обласної державної адміністрації, голова обласної організації Партії регіонів, герой України

– Сергію Борисовичу, час рі­кою пливе. І ось уже сто днів, як ви біля керма Черкащини. а пер­ший день пам’ятаєте?

– Ще й як! Тоді було велике хрис-тиянське свято – Благовіщення. І я сприйняв своє нове призначен-ня як благу вість. До цього обій-мав багато і різних посад. І кожна була важливою по-своєму. А пост голови обласної державної ад-міністрації вбирає в себе весь по-передній досвід. А щодо вражень, тобто емоцій, то вони і сьогодні ті ж: захоплення і відповідальність. Я зачарований цим краєм, бо звідси родом великі сини українського на-роду Богдан Хмельницький і Тарас Шевченко, бо красивішої землі годі шукати. Особливо чудова вона з висоти пташиного польоту, тобто з гелікоптера. А відповідальність за долю цього краю, його людей лягла на плечі з першого дня, і відчуваю її сьогодні. Бо одна справа приїхати в село, де тебе знають хлопчаком, парубчаком, а інша – коли ти пред-ставляєш владу. І не просту владу, а ту, з якою люди пов’язують зміни. Вони ж назріли дуже давно, і як бо-ляче спостерігати за рідним селом, яке роками занепадало. Підняти його, оживити – хіба це не справа життя?

– «Село», з ваших уст, звучить як образ усієї Черкащини.

– Ви правильно зрозуміли. Відроджувати треба всю цю святу землю. І найперше – стосунки між людьми. Люди живуть серед лю-дей, виникають у них проблеми. Ці проблеми треба вирішувати без тяганини. І вони перестають бути проблемами. Я стикнувся з іншою тенденцією – протягом п’яти а то й більше років проблеми набували ознак хронічних. А ні для кого не секрет, що хронічну хворобу важче лікувати. Так от, попередня влада чомусь ці проблеми і культивувала як хронічні. Ми ж прийшли не для того. На моє глибоке переконання, оцінка нашої діяльності має бути такою: підійшов чоловік і каже: «Я вдячний тобі, що ти обіймаєш цю посаду і робиш добро для нас!».

– Цю фразу ви озвучили і в своїй доповіді на засіданні колегії обласної державної адміністрації з нагоди ста днів перебування на посаді її голови. Дозвольте ком­

плімент – доповідь була свіжою, аргументованою, переконливою, зі слайдами, на яких діаграми, таблиці...

– Дякую. Але мені хотілося висту-пити емоційніше, як кажуть, з ду-шею. Бо робота з людьми, для лю-дей саме й передбачає обов’язкову наявність тієї душі.

– а як її впізнати, ту душу?– Почастіше заглядайте у дзер-

кало!– І що я побачу? Своє сиве

чоло?– Не розумійте мою пораду бук-

вально. Не в дзеркало треба за-глядати, а в душу свою. А вона скаже вам, мені: чи все зробив, чи правильно зробив, навіщо зробив. І мені приємно, що більшість депу-татів обласної ради таки заглянули в «дзеркало» і об’єдналися в ко-аліцію «За майбутнє Черкащини». І справді, скільки б ще точилося розмов та давалося оцінок: ми такі, а ви сякі. Нічого нам ділитися на табори, треба об’єднуватися і діяти тільки заради добробуту черкащан. Адже рівень життя вимірюється не статистичними даними, не краси-вими промовами, а знову ж таки оцінкою свого буття звичайним черкащанином. Якщо вже керува-тися моєю концепцією, то він підій-де і скаже: дякую тобі, що життя моє стало кращим.

– Хіба це так легко – підійти і сказати?

– А чому важко? До речі, настала черга висловити комплімент засо-бам масової інформації – завдяки їм моя діяльність на посаді голови обласної державної адміністрації протягом 100 днів була прозорою і без купюр. А легко зі мною спілку-ватися, бо я сповідую некабінетний стиль роботи. За сто днів я контак-тував майже з трьома тисячами людей. Черкащанин, незалежно від статусу та походження, міг просто підійти до мене і виказати чи своє задоволення, чи «фе». Тому повер-нуся до хронічних проблем. Одна з них і стала причиною звільнення з посади начальника Головного уп-равління внутрішньої політики еле-онори Левицької. Ще в 2005 році кам’янець Федір Людний заплатив видавництву «Відлуння плюс» 8900 гривень за видання своєї книги «Дорогами війни». І по цей день

– ні грошей, ні книги. Ветеран війни безуспішно оббивав пороги. Звер-нувся по допомогу і до облдержад-міністрації. Мій заступник дав дору-чення розібратися пані Левицькій. Прочитали б ви, яку вона відповідь витворила! Не зрозуміла чиновни-ця, що у кожному рядку байдужість – до людини, до її проблеми. Тому в наказі про її звільнення так і зву-чить: «за байдуже ставлення до людей».

– Розумію ваше вболівання за справу, за спробу запобігти будь­якому підриву авторитету влади.

– Ви уважний співрозмовник. Але зрозумійте: не все може голо-ва обласної державної адміністра-ції. Є ціла вертикаль, якій голова адміністрації дає команди, реко-мендації, завдання. І уже інша кон-кретна особа виконує те конкретне завдання. І тут уже відіграє роль сумлінність тієї особи. Тому часто-густо болить мені душа, що хтось не так виконав доручення. А від-повідальність падає на мене.

– Чомусь живуче явище: «вот приедет барин, барин нас рассу­дит».

– Не лаймо за це, як у нас іноді кажуть, просту людину. Але мені не до вподоби такий поділ людей на сорти. Всі ми прості. Всі ми хочемо уваги до себе. А нам підсовували навалу тих проблем, які можна ви-рішити, як не сьогодні, то завтра.

– Що ж уже вдалося?– Сподіваюся, що черкащани

повірили новій владі, що 24 серпня, в День Незалежності України Тара-сова гора у Каневі постане онов-леною. Нарешті з’явилося світло в кінці тунелю на спорудженні в Чер-касах обласної дитячої лікарні.

– Черкащани вдячні і справді, адже за останні роки на будів­ництві цього важливого об’єкта не раз побував попередній Пре­зидент України, та і колишня перша леді тут бувала. Балачок і обіцянок було та було. а от полі­тичної волі не вистачало.

– Саме політичної волі у нової влади має вистачити на все, що турбує людей, що людям потрібно. Ось у доповіді я зазначив, що се-редня щомісячна зарплата у сіль-ськогосподарському виробництві збільшилася на 229 гривень. Треба

б радіти. Не виходить, бо хотілося б більшої цифри.

– У виступі прокурор області Микола Лісовий називав більші цифри щодо викритої корупції, щодо направлення кримінальних справ до суду. І ви сказали, що радіти нічого, хотілося б менших цифр.

– Хочете сказати, що мені не вго-диш? І справді, оті більші цифри не дають спокійно жити. Але що вдієш: щойно затримано селищного голо-ву Лисянки на гарячому – одержан-ні чотирьох тисяч доларів хабара за виділену земельну ділянку. А скіль-ки вже озвучено фактів про подібні злочини!

– Складається враження, що дехто з чиновників тільки й рветься до службового крісла, щоб урвати, незаконно виділити.

– Існує таке. Тому робимо все, щоб поставити шлагбаум, щоб потім гірко не констатувати та не каятися.

– Натякаєте, що гріх маєте, призначаючи на посади не тих, хто цього заслуговує?

– Дорікають мені за це. Трап-ляються кадрові казуси. На слуху зараз фальшивий диплом голови Христинівської РДА. У мене такий статус, що я не можу оперувати чутками, домислами. Буде закін-чено перевірку – і розкажу про той диплом. Але декому таки хочеться вколоти мене: і за те, і за це.

– та це ж об’єктивний процес!– Якщо закиди об’єктивні. Чудово

розумію, що моя постать на виду, на слуху. Кожен мій крок контролюєть-ся народом. Догодити нікому не зби-раюся, а от посприяти, допомогти, наскільки мені дозволяє ця посада – буду і на сто перший і подальші дні.

– Мені сподобалася ваша реп­ліка на спробу відомого політика місцевого масштабу трохи зіп­сувати справді урочистий день (цитую вас): “На ваше запитання я дам відповідь у моїх останніх ста днях”.

Чи не натяк на те, що вони ось­ось настануть?

– І ви туди ж, куди ті, які пророку-ють мені інший порт прописки. Про це на сьогодні взагалі не йдеться. Багато заплановано і для втілення усіх ідей в життя потрібен трива-лий час.

“Я зачарований цим краєм”

У лівому куті Леонід ТУМЕНКО,

журналіст

брейн-ринг•

6 21 липня 2010

Молодь черкащини №31 об’єктивперсона•

Сергій Отрешко “Небайдужість – головне кредо моєї діяльності”

За сто днів до виборів нового міського голови Черкас у де-путатських кулуарах зазвуча-ли прізвища охочих обійняти посаду мера. Серед цих імен – як уже відомі черкащанам борці за керування обласним центром, так і абсолютно нові прізвища. Особливістю цьо-горічної передвиборної кам-панії міських голів є те, що, згідно з законом (щоправда, ще не підписаним Президен-том України), місцева органі-зація партії може висувати лише одного кандидата на посаду міського голови.

Відповідно до нового закону про місцеві ви-бори, політики, які мріють замінити Сергія Одарича на його „посту”, повинні отримати партійний мандат і лише з ним прямувати до посади. Чинний міський голова, до речі, заявив, що балотуватиметься на другий термін, а політичне забарвлення змінювати не збирається. Як відомо, він є членом пар-тії „Вільні демократи”. Мер, до речі, може розраховувати на голоси „малиново електо-рату”, адже про підтримку на виборах Сергія Одарича вже заявив „Молодіжці” перший секретар Черкаського міського комітету Со-ціалістичної партії України Олександр Раду-цький.

Один з основних конкурентів чинного мера на минулих виборах, Валерій Пащен-ко, зазначає, ще не визначився з планами на майбутнє.

– Про політичну силу теж говорити рано,

адже я чекаю на пропозиції, – додає громад-ський діяч.

Інший можливий суперник чинного мера комуніст Віктор Білоусов теж поки не оголо-шує офіційно про свої плани на 31 жовтня. Каже, що вагається, і дає лише 50% на те, що все ж висуне свою кандидатуру. Більш активним у плані виборів є журналіст Воло-димир Мамалига.

– Участь у виборах братиму, але про полі-тичну силу ще не скажу – веду переговори з усіма можливими політиками, від „лівих” до „правих”.

Нині заклопотані пошуком кандидатури на посаду міського голови місцеві опозицій-ні політики.

– Або ми голосуватимемо за мою канди-датуру, або ж оберемо якийсь інший комп-ромісний для усіх „правих” варіант, – комен-тує голова Черкаської обласної організації Української народної партії Леонід Даценко.

У місцевому осередку ВО „Свобода” під-тверджують інформацію про підготовку до місцевих виборів.

– Цьогоріч наш представник нарешті по-бореться за крісло мера, – зазначає голова черкаського міського осередку „Свободи” Михайло Вакуленко. – Але прізвищ поки не називаємо.

У черкаському БЮТі тривають дискусії щодо вибору кандидатури. Як повідоми-ла голова міської партійної організації „ВО Батьківщина” Наталія Коваленко, вже є кіль-ка кандидатур, між якими визначаються.

Представники партії Інни Богословської „Віче” теж „мітять” на мерське крісло. За словами голови фракції «Віче» у міськраді Миколи Мирзи, вже отримано чимало за-

явок від претендентів на посаду мера, проте, наскільки достойні ці кандидатури, ще пере-вірятимуть.

Головну інтригу тримають представники Народної партії та партії „Сильна Україна” Сергія Тігіпка.

За словами першого заступника регіо-нальної партійної організації Народної партії Василя Касяна, свого кандидата на посаду міського голови Черкас литвинівці цього року висуватимуть однозначно. У серпні відбудеться партійний з’їзд, на якому визна-чаться з прізвищем.

А от за неофіційними даними вже стало відомо, що за крісло мера цьогоріч побо-реться син колишнього міського голови Чер-кас Володимира Соколовського Олександр. А от син колишнього претендента на посаду мера Миколи Булатецького Максим теж збе-гірає інтригу:

– На сьогодні інформацію про висунення своєї кандидатури я не підтверджую, проте ще є достатньо часу до виборів, аби переду-мати.

Керівник обласної організації партії “Силь-на Україна” Андрій Лебединський говорить, що свого кандидата вони „ще не виростили”, а тому підтримуватимуть одного з уже наяв-них. Прізвище теж поки не називають.

Подейкують, що одним із варіантів, кого підтримуватиме «Сильна Україна», стане міс-цевий громадський діяч Петро Чернявський, який підтвердив «Молодіжці», що за мерське крісло цього року позмагається. Він керує проектом «Скажи наркотикам – досить!», що функціонує за підтримки Сергія Тігіпка.

Представники „Єдиного центру” радяться з центральним керівництвом щодо участі у

виборах у Черкасах. – Брати участь лише задля чергового піа-

ру партії ми не хочемо, – говорить голова Черкаської обласної організації «Єдиного центру» Володимир Космина. – Або знайде-мо гідну кандидатуру, або ж не братимемо участі взагалі.

Представники міського осередку партії «За Україну» теж долучаться до цьогорічної міської передвиборної гонки. Прізвищ поки що, традиційно, не називають.

Скоріш за все, Фронт Змін на майбутніх виборах міського голови Черкас «трима-тиме кулаки» за представника іншої партії. Річ у тім що, новий закон вимагає не лише обов’язкового партійного мандата для участі у виборах на посаду міського голови, а й реєстрації міського партійного осередку не пізніше як за рік до дня виборів. У Фронту Змін щодо цього проблеми.

А от заступник голови Черкаської облас-ної організації Партії регіонів Юрій Лега за-значив:

– На мою думку, такі питання є дещо пе-редчасними: остаточної законодавчої бази ми ще не маємо. Про претендента на посаду міського голови Черкас буде повідомлено відразу після проведення міської партійної конференції, на якій і буде затверджена пев-на кандидатура.

Загалом, за прогнозами фахівців, цього року вибори міського голови Черкас мають бути чи не найцікавішими. Враховуючи, що до виборів залишилося зовсім мало часу, успіх багато в чому залежатиме від ефектив-ності проведеної кандидатами передвибор-чої агітаційної кампанії.

Олена БеРеСтеНкО

Невеликий, проте затишний та зручний кабінет, перепов­нений нагородами, вимпела­ми, кубками різного плану й різної тематики. «активна людина» – відразу спадає на думку. Розпочинаємо розмову – із уст нашого інтерв’юера лунають цитати відомих класиків із відомих творів – «інтелектуал, ро­зумна людина» – вже друга позитивна риса. Цікаво, якою буде думка по закінченні цієї зустрічі? а спілкуємося ми сьогодні з директором Черкаської філії «Брокбізнес­банку», членом виконкому обласної організації Партії регіонів Сергієм Отрешком.

– На нещодавній прес-конферен-ції зі своїм колегою Костянтином Саленком ви підкреслили, що стан банківської системи сьогодні можна

охарактеризувати як «стабільно-зу-пинене падіння». Читачам нашої га-зети було б цікаво знати детальнішу характеристику дійсної ситуації в цій галузі.

– Не хочеться бути демагогом, тому на прикладі Черкаської філії «Брок-бізнесбанку» коротко пояснюю, що я мав на увазі, коли давав таку харак-теристику банківській сфері. Якщо обсяг строкових вкладів населення за перші 4 місяці кризи знизився майже на 50%, то зараз зафіксовано зрос-тання на 20-30%. Сьогодні люди зно-ву несуть свої кошти до банків, хоча й менше, ніж до кризи. Вдалося лише зупинити відтік ресурсів із банківсь-кої сфери та частково відновити дові-ру до банківської системи. Без кре-дитів економіка розвиватися не може – а кредити, в свою чергу, надаються із тих коштів, які приносить до банків населення. Відтак, економіка Черка-щини почне повноцінно розвиватися лише після відновлення банківською сферою докризового рівня ресурсів.

– Однією із великих проблем діяль-ності банків ви назвали «непопуляр-ність фінансової відповідальності». Чи існує вихід із цієї ситуації і які є пропозиції?

– Банківські працівники переконані: нам необхідно мати бюро кредитних історій – як у США, де кожен пози-чальник має свій кредитний рейтинг, який банк може відслідкувати через бюро – які кредити були, як їх повер-тали, якими були взаємовідносини із банком загалом. Людина знає, що, не повернувши кредит, вона багато втрачає у перспективі. Кредитне бюро могло б стати у нагоді і роботодав-цям – якщо людина не виконує своїх

зобов’язань перед банком, чи може вона розраховувати на відповідальну роботу та важливу посаду?..

– Розкажіть про напрацювання вашої команди щодо застосування системи так званого «електронного уряду» в рамках місцевого самовря-дування?

– Дякую за запитання. Дуже при-ємним є факт, що журналісти, як завжди, небайдужі до нововведень! Та й не так багато людей знає про цей напрямок роботи моєї команди. «Електронний уряд» – це нова мо-дель державного управління, здатна зробити відносини бізнесу і громадян з державною владою відкритими і конструктивними та передбачає взає-модію держави, бізнесу і громадян за допомогою інформаційних техноло-гій. Ми не можемо стояти осторонь складної дозвільної системи, яка нині існує, та прагнемо її змінити, зробити прозорою та зручною для громади. Ця програма «електронного уряду» має дати можливість будь-якому жи-телю того чи іншого міста доступ до інформації, що робить влада в різ-них напрямках своєї діяльності. На-приклад: нині гостро стоїть питання закриття прибережної зони в мікро-районі «Дахнівка». Чому там закриті пляжі для населення? Що планується на цьому узбережжі? Електронна сис-тема управління передбачає фіксацію видачі всіх ліцензій на оренду, всіх дозволів на будівництво тощо. І тому, якщо у вас є доступ до Інтернету, то на сайті міської ради ви матимете змогу весь цей процес відслідковувати. Діяльність влади повинна бути про-зорою! Нині ми маємо цілий ряд на-працювань щодо застосування даної

програми для черкащан – це досить цікаво та корисно. А що найголовні-ше, – це необхідно для нормального цивілізованого розвитку громадянсь-кого суспільства. Адже всім відомий вислів, що громадянське суспільство – це суспільство, відкрите для обміну інформацією.

– Ви небайдужі до інтересів грома-ди, готові стати на її захист. Знаєте проблеми та болі нашого обласного центру, адже це рідне місто. Чи є у вас певні постулати, за якими живете?

– Так, я дійсно корінний черка-сець. Маю прекрасну родину, хоро-шу роботу, певні досягнення. Проте, як свідчить історія, ніколи не можна зупинятися на досягнутому, це по-перше. А по-друге, якщо ти сам до-сягнув певної вершини, в жодному разі не маєш права забувати про тих людей, які стояли поряд з тобою під час твого сходження. Ви знаєте, Уі-льям Фолкнер сказав: «Життя – це не майно, яке треба захищати, а дар, який потрібно розділити з іншими людьми», а відомий український фі-лософ Григорій Сковорода писав, що «...людська душа і друг, безсумнівно, цiннiші за все інше». Тому для мене особисто основним у житті є чистота власних помислів та міцна дружба. Також я маю чітке переконання щодо обов’язку кожного з нас – піклуватися та дбати про тих, хто цього потребує. Благочинність має бути складовою діяльності кожного громадянина, який небайдужий та щирий до про-блем людей, що живуть навколо. І, повірте мені, далеко не завжди мова йде про кошти, а тим більше – значні капіталовкладення. Увага це те, чого, на превеликий жаль, бракує зараз у

суспільстві. – Ваші погляди на розвиток еконо-

міки в країні, вирішення суспільних проблем, на громадянський обов’язок зрозумілі. Та зовсім нещодавно ви стали членом виконкому обласної ор-ганізації Партії регіонів, це що – ідео-логічні переконання чи бажання бути в команді переможців?

– Думаю, що ні для кого не є сек-ретом, що нинішній голова обласної державної адміністрації Сергій Тулуб є потужним, харизматичним лідером. І я з радістю констатую факт, що Черкащині врешті-решт пощастило з керівником такого рівня. Саме пос-тать Сергія Борисовича, його активна робота і є основною причиною моєї активної діяльності на партійній ниві. Що стосується роботи в команді: так, я завжди з великою приємністю працюю з однодумцями, адже і ре-зультат роботи справж ньої команди професіоналів, набагато кращий, ніж просто групи людей, що зібра-лася випадково за певних обставин. Упевнений, що під керівництвом Сергія Тулуба в області працюватиме справжня Команда. Що ж стосується «команди переможців», як ви кажете, то я з гордістю докладу зусиль, щоб на Черкащині ми стали справжньою командою лідерів – однодумців, фахі-вців, людей, яким небайдужа доля рідного Черкаського краю!

– Дякуємо, Сергію Володимирови-чу, за щиру розмову! Сподіваємося на подальші зустрічі! Успіхів вам у ваших починаннях!

– Дякую! Бажаю вам і всім чита-чам «Молоді Черкащини» міцного здоров’я та здійснення всіх задумів!

Євгенія ВЯткІНа

фот

о на

дане

гер

оєм

пуб

ліка

ції

опитування•

Передвиборна інтрига наростає

7 21 липня 2010

№31 Молодь черкащинисамоврядування по-сучасному

«Так, були люди в оне врем’я...»Про Геронимівку чув чи не весь Ра-дянський Союз. Ще б пак! Двічі Ге­рой Соціалістичної Праці Галина Буркацька у ті роки так головувала у колгоспі «Радянська Україна», що молочні ріки і справді брали початок із цього села, яке колись мало назву Мала Поляна (щоб відрізнятися від сусідньої Руської Поляни). А як ріки молочні, то береги кисільні. А на бе-регах ще й досі височать Будинок культури, колишня школа, інші спору-ди, викладені з цегли за часів Бурка-цької. Тут першими перейшли на гро-шову оплату праці, тут справді дбали про людей праці.

Славна історія села, золоте ім’я в ній славетної Галини Євгенівни кли-чуть не забувати ті часи, примножу-вати ту славу. На цю славу багато сил поклав і тодішній директор агротеп­личного комбінату Дмитро Бойко.

Міцного корінняТа не всім удається примножити ту славу. Багато серед нас руйнівників. Та цур їм і пек! Краще розповімо про творця і патріота. Віталій Босен­ко, сільський голова Геронимівки – один із наймолодших на Черкащині з цієї когорти. Незабаром, на День Незалежності, йому виповниться 33. А за плечима – каденція на відпові-дальному посту. І, за більшістю оці-нок, успішна.

– Інакше просто не можу. Рід наш героїчний. У Руській Поляні стоїть пам’ятник партизанському зв’язковому Вані Босенку, і вулиця носить його ім’я, – розповідає Віталій Босенко. – А юний герой – брат мого дідуся Григорія. От дідусь і вчив мене

головній науці життя – все робити по совісті, і що покликання кожного – за-лишити по собі добрий слід.

А залишати слід легше, як він не прохолов. Успіхи геронимівської футбольної команди «Колос» і досі на слуху. Вона була чемпіоном Чер-каської області 1985-го та 1991 років, і 1985-го та 1986 років завойовувала Кубок Черкащини. Ту команду тре-нував відомий футболіст і тренер Ігор кобилочний. А незмінним капі-таном був батько сільського голови Михайло. Ветерани і сьогодні беруть участь у турнірах. Грає і нинішній «Ко-лос», який тренує Олексій Мишенко, керівник спортклубу «Спорт для всіх». Вже назва красномовно свід-чить про безперервність спортивного руху. Бо й про належну базу подба-ли – у Геронимівці новітнє футбольне поле, комплект сучасних тренажерів для дітей, які охоче ганяють футболь-ного м’яча і гартують м’язи.

– Не називають вас диваком, що в такі складні часи опікуєтеся спортом?

– А я ще й про культуру дбаю!– Мало м’яча ганяти, ще й співа­

ти...– І співають так, що чути на всю Ук-

раїну. Фольклорний ансамбль жінок-ветеранів «Джерело» був учасником телевізійної програми Оксани Пекун «Фольк Мюзік» і ставав номінантом.

А ще є ансамблі «Калинка», «Кри-ниченька» та хоровий колектив «По-лянка», яким керує хормейстер

Владислав Смольський, – додає ху­дожній керівник сільського Будин­ку культури Ольга Драник.

Не подумайте, що тільки співаємоСказати, що Геронимівка – село при-міське, нічого не сказати. Тут є такий феномен, якого немає ніде по Україні. Йдеться про те, що в 424-ох кварти-рах мешкають люди, які забули, що таке квартплата. Комунізм в окремо взятих тридцяти будинках. Але воду та каналізацію їм забезпечує сільське комунальне підприємство. Конфліктів тут купа, але Віталій Михайлович на них не акцентує. Він твердо тримаєть-ся однієї лінії – залишити по собі, по своїй діяльності тільки добрий слід. І ось він – осучаснений фельдшерсько-акушерський пункт. Цей заклад не тільки змінив назву, його не тільки реконструювали. Змінилася сама суть – це сучасна медична установа. І якби тільки все вдалося зробити Босенку за каденцію сільського голови – вже б вистачило, щоб ім’я його залишилося в історії села. А ще ж – відремонтована насосна станція, успіхи в благоустрої. Є ще велика мрія у Віталія Михайлови-ча – із центра села зробити щось схо-же на куточок Санкт-Петербурга. Але для цього потрібна ще одна каденція. Перша ж довела, що особистість таки відіграє роль у суспільному житті.

Леонід тУМеНкОФото Марини кОРОЛьОВОЇ

“Село моє, моя Мала Поляно, я тут живу і я люблю тебе!”

Погруддя двічі Героя Соціалістичної Праці Галини Буркацької у Геронимівці

Геронимівська сільська рада

Сільський голова – Віталій Босенко (на знімку)

Село розташоване за 8 км від Черкас та за 4 км від Дніпра.

Площа підпорядкованих сільській раді земель становить 5372,6 га.

Територія населеного пункту – 292 га.

Кількість населення станом на 1 січня 2008 р. 3040 осіб, дворів – 767, багатоквартирних жит-лових будинків – 30.

День села святкується у четверту неділю вересня.

Назву села Геронимівки пов’язують з ім’ям Черкаського старости князя Ієронима Сантушка (1743-1812 рр.). Попервах це було невеличке поселення неподалік села Руська Поляна і називалося воно Поляна Маленька. З часом поселення перейменоване на Геронимівку.

У грудні 1919 р. в селі було встановлено радянську владу. Гостро відчувалася нестача продовольства, майже вдвічі скоротилася посівна площа, знизилася врожайність, різко зменшилося поголів’я худоби.

Станом на 1925 р. у селі було 320 дворів, тоді ж споруджено нову будівлю школи. Розпочав роботу фельдшерсько-акушерський пункт, пра-цювали два млини, хлібні та промтоварні лавки.

На початку 1930 р. було створено колгосп ім. ОДПУ. За господарством закріпили 409 га землі, у тому числі 360 орної. Організація колгоспу проходила в жорстокій боротьбі.

У перші дні Великої Вітчизняної війни майже всі чоловіки села пішли на фронт. 22 серпня 1941 р. фашистські загарбники окупували село. Виконуючи завдання радянського командуван-ня, в районі села восени 1943 р. партизани і десантники захопили плацдарм для форсування Дніпра. Смертю хоробрих тут полягли 78 воїнів. Лейтенант П.Вернигора і сержант І.Хоменко удостоєні звання Героя Радянського Союзу. В пам’ять про героїв вдячні жителі назвали вулиці їхніми іменами. В 1953 р. на честь загиблих на фронтах війни в селі споруджено пам’ятник.

У перші післявоєнні роки господарство поно-вило поголів’я корів та швидко впорядкувало рільництво.

Влітку 1950 р. Геронимівська артіль ім. ОДПУ об’єдналася з колгоспами сусідніх сіл – Дахнів-ки та Василиці – в одне господарство «Радянсь-ка Україна».

За успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства, уряд нагородив орденами та медалями 42 особи, а голові колгоспу – Г. Бур-кацькій було присвоєно почесне звання Героя Соціалістичної Праці.

В селі діють: амбулаторія сімейної медицини, де працюють висококваліфіковані спеціаліс-ти; стадіон з сучасною системою зрошення футбольного поля; спортивний майданчик з атлетичними тренажерами; працює бібліотека. На території населеного пункту 5 продовольчих магазинів, 2 господарчі та 2 магазини про-мислових товарів, функціонують відділення зв’язку, філія Ощадбанку.

В селі є дитячий садок «Сонечко», загальноос-вітня школа І-ІІІ ступенів та Будинок культури.

Економічний потенціал:1. ВАТ НВО «Прогрес».2. ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат».3. Підприємство з виробництва меблів «ПМ-ПЛЮС».4. ЗАТ «Біозахист».

фот

о Те

тяни

КАЛ

АШНи

КОВО

Їф

ото

з сі

мей

ного

аль

бом

у Ві

талі

я БО

СеНК

А

Дворазовий володар Кубка Черкащини та переможець чемпіонату області з футболу команда «Колос» (Геронимівка)

Виступає фольклорний ансамбль «Джерело»

– Тепер наш заклад сучасний, – пишається головний лікар Геронимівської амбулаторії сімейної медицини Віктор Гапоненко

Віталій Босенко – один з наймолодших серед сільських голів Черкащини

8 21 липня 2010

Молодь черкащини №31

реклама 32-25-85запрошує випускників 11-х і 9-х класів на денне і заочне навчання магістрів,

спеціалістів, бакалаврів, молоджих спеціалістів та здобуття другої вищої освіти

з таких спеціальностей:

оплата за навчання: денна – 5500 грн., заочна – 3500 на рік

Державний навчальний заклаД

Черкаське вище професійне училищеОголошує набір учнів на 2010-2011 н. р.

Ліц

. МО

НУ

аВ

№44

3136

від

15.

12.2

008

р.

Тел. 71-36-50, 71-36-51, 64-62-11, 64-56-11.м. Черкаси, вул. Подолінського, 20.Їхати тролейбусом №№ 1,8 до зупинки “Консервний комбінат” або маршрутним таксі № 4, 5, 24, 25, 28.

Пільги: для відмінників навчання, сиріт, дітей під опікою.

Учням, які проживають за межами м. Черкаси, надається гуртожиток.

Час навчання в училищі зараховується до трудового стажу.

На базі повної загальної середньої освіти (11 класів)Термін навчання 1,5-2 роки• кухар; кондитер;• кухар; офіціант;• офіціант; бармен;• кондитер; буфетник;• продавець продовольчих товарів; прода-вець непродовольчих товарів;• контролер-касир;• пекар; кондитер;• агент з організації туризму; адміністратор;• верстатник широкого профілю.

На базі базової середньої освіти (9 класів)Термін навчання 3,5-4 роки• оператор лінії у виробництві харчової продукції; кухар;

• пекар; кондитер; тістороб; ма-шиніст тістообробних машин;

• слюсар з контрольно-вимірю-вальних приладів та автоматики; оператор комп’ютерного набору.

Кулінарне відділення вул. енгельса, 242/2(іхати тролейбусом №7,

маршрутним таксі №24, 31)

Дорога в небо– Ще з дитинства від неба не міг очей відірвати, – згадує Юрій Крас-нощок. – За звуком моторів навчився розпізнавати ЛІ-2, АН-24, ІЛ-І4, ЯК-12, чеське повітряне таксі “Морава” і, звісно, найрідніший АН-2ш /кукурузник/. На уроках праці не струбцинки чи молоточки майстрував, а макети літаків. У п’ятнадцять років зробив аеросани на саморобних лижах. Після армії сполов город, узяв торбу і кажу батькові: “Поїду вчитися на льотчика”, а він мені: “Ти що, дурний? З твоєю головою і руками треба вчитися на механіка”. Не послухав-ся, подався із рідних Микитян, що на Київщині, до столиці України. При авіазаводі закінчив авіаційний технікум.

Вісім років як пілот-спортсмен літав в аероклубі “Чайка” на ЯК-18. Із заводом не поривав. Був серед розробників одного з пер-ших дельтапланів СРСР “УТ-Славутич”. Вже у Корсуні, в гаражі з’явився його власний дельтаплан. Чому не в Києві? Тоді ще літав АН-2 до нас з Києва і далі на Черкаси. Квиток – три карбо-ванці. Швидко і недорого. Одного разу захотілося подивитися, що то за місто. Дійшов до автостанції. У кафе за сусіднім столиком побачив чарівну білявку Наталочку. Так став корсунцем. Проте з авіазаводом зв’язки не порвав. Вже після смерті дружини постій-но в Києві. В Корсунь приїздить чи прилітає як додому.

Від дельтаплана до літаючої тарілки

Юрій Краснощок з учнем-пілотом Анатолієм Кукуєвим біля свого К-2

Корсунці звикли у вересні, у День міста, не лише бачити у хмарах легкокрилі літаки, а й на них літати, милуючись краєвидами Надросся з висоти пташиного польоту. Ніхто не запитує, не дивується саморобним літакам, бо знають – вони пілотовані ентузіастами з Києва, Черкас, яких у гості запросив Юрій Краснощок.

Віталій ПРОШИН

Літаюча тарілка

Не зупинятися на досягнутому

Легкокриле дивоДвадцять років пошуків і нелегкої роботи віддано, аби народилося оце легкокриле диво, склепане і зібране в гаражі на пристанційній вулиці. 7 серпня 2003 року злетів у небо мрійник і рекордсмен. Відомі в світі моделі мають мінімальну вагу до 650 кг, а цей – 380. Довжина розбігу до 120 метрів, а К-2 вистачає 30. І «п’є» не до-рогий авіаційний керосин, а звичайний бензин А-76, якого виста-чає 20 літрів на годину польоту. Дальність – до тисячі кілометрів (залежно, який бензобак приладнати), висота – до 7 тисяч метрів, зльотна швидкість – 60 км/год., крейсерська — 150. Сісти може хоч на лузі чи ріллі. Можливо, пересічному читачеві ці цифри мало про що говорять. А зняту 7 серпня згаданого року плівку вивчали в КБ ВО імені Антонова, аплодували в аероклубі «Чайка”. Були за-прошення до двох авіазаводів з умовою – поділитися авторством. Нарешті на одному лишився, з якого починав. За останні кілька років чотири літаки купили фермери. Не нахваляться.

Але Краснощок не заспо-коюється:

– Потрібне серійне виробництво. На зміну АН-2 нічого нового не з’явилося. Іноземні моделі дорогі й нерідко падають, гинуть пілоти. Мій літак можна використовувати як “літаючу парту”, паса-жирський, туристичний, для обприскувань посівів, зручний він і для санітар-ної авіації, бо сісти може з лікарем де завгодно. Працюючи в Німеччині на роботах, пов’язаних з літа-кобудуванням, не раз чув:

«Юрію, що тобі треба? Тільки скажи”. В Україні, на жаль, подібне почуєш нечасто. Великі заводи не беруться за таку дрібницю. У нас у Корсуні вже скіль-ки років стоїть безлюдний машинобудівний завод з усіма інженерними комуні-каціями, цехами. Порож-ній і колишній аеродром. К-2 й інші його модифі-кації можна випускати в райцентрі. А це понад сто робочих місць, залучення коштів, внески у бюджет. Хочу, щоб мене почули в облдержадміністрації,

куди прийшла нова влада. Дуже на це надіюсь.

В небі літають літаки, а проблеми лишаються на землі! Умілець від Бога і мрійник створює і зем-ні дива. Сам зробив ве-лоровер небаченої досі конструкції. Цієї зими за-грипував. Набридло ліки ковтати – пішов до гара-жа. А за місяць викотив аеросани на дюралевих лижах. На засніжених по-лях літав, як на крилах. Мисливці благали: “Про-дай». А він хоче його ще вдосконалити.

Кілька років тому побачив у славнозвісно-му гаражі заготовки з пінопласту. Що то буде? – питаю в Юрія, – Літаюча тарілка, – відповідає. Посміхнувся я сам собі і по-думав: оце занесло людину! А цими днями зустрілися. І дізнаюсь, що півтора місяця тому під Києвом злетіла у небо “тарілка”, зроблена в Києві за його кресленнями. Двигун – електрохвильовий, радіокеруван-ня, діаметр – півтора метра.

– Будемо доводити справу далі, а в майбутньому полетить більша, вже з пі-лотом, – обіцяє конструктор Краснощок.

Тепер вірю. І знову ахнемо: “Ну, цей Краснощок!”.

1987 рік. Чемпіонат СРСР з легкої авіа-ції під Москвою, в Тушино. Від України єдиний учасник – Юрій Краснощок. Один

з глядачів, побачивши його дельтаплан, вигукнув захоплено: «О, ви – як російсь-кий Можайський!” У відповідь почув: “Не російський, а український, він же родом з Вінничини”. Згадаємо, що Сергій Уточкін – з Одеси, у київському гуртку починав Ігор Сікорський, із Черкащини авіаконс-труктори Євген, Іван та Андрій Касянен-ки, крихітний літачок на київській Ку-ренівці випробовував Петро Нестеров...

Із Микитян родом, корсунець за місцем мешкання – Юрій Краснощок. І дорога в небо для всіх починалася і починатиметь-ся для завтрашніх шукачів на землі. І не на розчищеній зльотній смузі. Хай Юрій Краснощок не в ряду названих гучних імен. Та він також українець і хоче бути потрібним своїй країні. А в ній дороги не трояндами встелені.

реклама

людина і світ

Підготовка учнів (на базі 9 та 11 класу) проводиться за такими професіями:

Приймальна комісія працює щоденно з 800 до 1700 крім вихідних

Учні гарантовано отримують щомісячну стипендіюВступні випробування проводяться у вигляді тестування

ЧЕРКаСьКИЙ ПРОфЕСІЙНИЙ аВТОДОРОЖНІЙ ЛІЦЕЙ

Ліц. МОНУ аВ №482591 від 09.07.09

м. Черкаси, вул. Онопрієнка, 4 т/ф. 45-02-01, 55-03-44

e-mail: chpal@rambler.ru

1. Слюсар із ремонту автомобілів, рихтувальник кузовів, водій автотранспортних засобів кат. «В» і «С».

2. Слюсар із механоскладальних робіт, водій автотранс-портних засобів кат. «В» і «С».

3. Машиніст ДМб (автогрейдера, бульдозера, екскаватора, котка самохідного); водій автотранспортних засобів кат. «С»; слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів.

4. Оператор комп’ютерного набору, секретар керівника (організації, підприємства, установи).

фот

о з

архі

ву

геро

я пу

блік

ації

9 21 липня 2010

№31 Молодь черкащини

Художня ковка з давніх часів була одним зі способів ство-

рення унікальних виробів, що прикрашають

побут люди-ни. У деяких країнах світу (Іран, Єгипет, Месопота-мія) ковані вироби ко-ристувались особливою популярністю, а виготов-лення деяких з них навіть було оповите легендами і забобонами. У часи Се-редньовіччя ремесло ху-дожньої ковки досягло най-вищого рівня, адже людство почало виго-товляли зброю та сільсько-господарські інструменти.

Зараз речі, які на-гадують нам про побут предків, ми бачимо переважно

лише у музеях та на фотогра-фіях. Решітки, світильники, ск-рині так і ваблять своєю вишу-каністю та оригінальністю.

Від класики до модернуЧеркащанкам пощастило, адже в обласному центрі вже п’ять років діє кузня «Золота підкова», в якій виготовляють

вишукані елементи декору та садово-паркові вироби. Куті ворота, навіси, паркани, балкони, лавочки, альтанки все частіше стають елементом оформ-лення помешкань, офісів та прибудин-кових територій.

Черкаські майстри-професіонали, які своїми руками виковують диво-речі та вирізьбляють їх з дерева, дають можливість оздобити цими роботами чимало помешкань не лише в Черка-сах, а й у столиці та Київській області. Деякі вироби у статусі подарунків пої-хали з України у руках високих послів та закордонних гостей. А депутати Верховної Ради замовляють скрині в подарунок друзям саме в черкаських умільців.

Майстри «Золотої підкови» здатні відтворити ковані вироби будь-якої складності, навіть найтонших роз-мірів. Нині черкащани замовляють як модернові речі, так і класичні. Проте усі замовлення клієнтів об’єднує одне – авторська ковка допомагає прикра-сити інтер’єр і фасад будинку суто в індивідуальному стилі. Подібні вироби це не лише естетичне задоволення, а й надійність та безпека. Що може бути надійнішим за ковані, виготовлені на замовлення балкони, ворота, перила? Однак побутує думка, що подібні речі в домі може собі дозволити людина з певним статусом та з почуттям смаку.

Талант у спадок– Мій дідусь мав золоті руки, – роз-повідає „Молодіжці” директор кузні «Золота підкова» В’ячеслав тихо­ненко. – Він працював і столяром, і теслярем. Напевне, потяг до роботи

з деревом та металом мені передався від нього.

Започаткувавши фірму, В’ячеслав Петрович на ставив собі за мету заро-бити. Вироби, виготовлені його майс-трами, це перш за все прояв творчості і майстерності, а вже потім – роботи на продаж.

Що потрібно для того, аби про ви-роби, які виготовляють у „Золотій під-кові”, дізналося якнайбільше черка-щан? Реклама? За майстрів „Золотої підкови” красномовно промовляє не вона, а п’ятирічний досвід та оцінка клієнтів. Тому й не дивно, що в облас-ному центрі та в населених пунктах поблизу Черкас є чимало будинків, фасад та інтер’єр яких складається з кованих виробів від кузні „Золота під-кова”. Географія замовлень росте, коло клієнтів розширюється.

– Досить часто ми виконуємо ковані вироби, які містять елементи з вітраж-ного скла чи нержавіючої сталі, ана-логів яким немає в Україні, – розпові-дає В’ячеслав Тихонов. – Наші роботи не схожі на магазинні, їх практично неможливо продублювати. Я довго працював над створенням команди професіоналів і зараз упевнено можу сказати, що наші дизайнери і ковалі одні з найкращих у місті.

До культури розуміння художньої ковки та виробів з дерева долучається і сам В’ячеслав Тихонов, і його майстри. Офіс, в якому працює команда, оформ-лений під старовину. Майстер, як ніхто інший, розуміє, що навіть комфортний будинок, обставлений дорогими меб-лями, буде нагадувати офіційне при-міщення, якщо в ньому немає родзинки, властивої тільки йому. Декоративно-ху-

дожня ковка є тим не-повторним штрихом, що перетворює ваше житло на затишний будинок, де й вам, і вашим гостям хочеться пробути якнай-більше часу.

Олена БеРеСтеНкО

Наші серед кращихЧетверо скромних черкащан – Євген Харвіков, Федір Карпенко, Володимир Слюсаренко та Іван Кузьменко – вже кілька років роблять велику справу. Чо-ловіки власними руками виготовляють з металу те, без чого просто не уявляєть-ся православна церква – хрести. Це для них – і хобі, і робота.

Всі вони – працівники групи компаній «Сфера», яка спеціалізується на ремонті сільськогосподарської техніки. Та пара-лельно з основною роботою долучилися й до духовного.

– У нашого працівника Євгена Харві-кова були накидані креслення хрестів, – розповідає власник «Сфери» Юрій Ситник. – А потім усі разом почали вдосконалювати малюнок. Ось так, без відриву від основної роботи, хлопці всти-гали й над хрестами працювати. А ми їх всіляко підтримували.

Потім Юрій Ситник задумався, навіщо ж «добру пропадати», й вирішив поїхати аж до Києво-Печерської лаври, щоб там

показати роботи своїх умільців.Священикам так сподобалися вироби

черкаських аматорів, що ті відразу за-мовили у них чималу партію, навіть без вимог щось змінити у дизайні! А згодом узагалі відмовилися від співпраці з інши-ми виробниками, повністю довірившись черкащанам.

– В Києві високо оцінили якість наших виробів, – розповідає Юрій Ситник. – А щоб робота пішла ще краще, ми вдоско-налили процес творення релігійних ат-рибутів – більш механізували виробниц-тво.

Однак київські служителі культу пос-тавили чітку умову – виготовляти хрести тільки для них, і більш ні для кого. А вже з Києво-Печерської лаври хрести чер-каського виробництва розходяться по багатьох інших храмах як України, так і Росії та Білорусі. Ось так уже п’ять років і співпрацюють черкащани із православ-ними служителями церкви. За цей час відправили на Київ майже шість тисяч виробів.

Хрести навіть снилисяНині черкаським уміль-цям за рік під силу ви-готовити понад тисячу хрестів. Найменший, який вони відправили до Києво-Печерської лаври, був сорокасантиметро-вим, найвищий – шести-метровим. Спершу виготовляють окремі деталі, а потім з’єднують їх докупи. Це майже повністю ручна робота, а тому дуже копітка.

Найбільше пометикувати довелося із кулею, якою один із хрестів мав кріпитися до купола. Вона задумана була суціль-ною, без жодного зварювального шва.

Робітники не один день розмірковували, як би це зробити, їм ці кулі навіть сни-лися! Перевели силу-силенну металу, та врешті-решт, спільними зусиллями, за-стосувавши всі знання з фізики, чоловіки зробили довершену кулю. Цікаво, що піс-ля того виробництво пішло як по маслу.

Наталія ЗаЇка

а вам слабо?

Києво-печерські куполи з черкаськими хрестами

За майстрів «Золотої підкови» промовляє не реклама

Кожен, хто був у Києво-Печерській Лаврі, потім ще довго захоплюється її архітектурою, дзвонами, величними куполами. Та мало хто знає, що хрес-ти на куполи для однієї з найбільших православних святинь України виго-товляють не за кордоном і навіть не в Києві, а в нашому обласному центрі.

фот

о на

дане

гру

пою

ком

пані

й "С

фер

а"

Володимир Слюсаренко – наймолодший у команді

Ручна робота плюс механізоване виробництво

Авторська ковка може прикрасити житло, як всередині так і зовні

фот

о Ол

ени

БеРе

СТеН

КО

10 21 липня 2010

Молодь черкащини №31

вірю – не вірю•

сигнал

ПроПонуєМо Послуги

зі збирання врожаю комбайнами «Джон Дір»

тел. (098) 413-11-11; (067) 630-08-27

Щоб автомобіль довго їздив, після купівлі його «обми-вають». а побачив-ши чорного кота на дорозі, водії пропус-кають поперед себе інші автомобілі, або взагалі зверта-ють з цього шляху. Одне слово – скіль-ки водіїв – стільки і забобонів.

Чорні хвостаті створіннячка жахають дебелих даішників

«Говорят, не повезет, если черный кот до-рогу перейдет. А пока наоборот – только чер-ному коту и не везет», – співається у відомій пісні. Черкаські водії таки побоюються чорних хвостатих істот і вірять, що якщо ті перебіжать дорогу, то вже точно не пощастить. Вистачає забобонних водіїв і серед інспекторі в ДАІ. Як розповів інспектор ДаІ ГУ МВС України у Чер­каській області Віктор козаченко, справді є

водії, які, побачивши, як дорогу перебігає чорна кішка, з’їжджають на узбіччя й пропускають ін-ших водіїв або ж узагалі змінюють напрямок руху. За неофіційною статис-тикою, серед людей у погонах таких – відсотків з десять.

Інший забобон, який побутує серед даішників – сідаючи до робочої ав-тівки, ніколи не обходити її спереду. Це вважаєть-ся поганим знаком.

– Навіщо ж переходити собі дорогу, – кажуть інспектори.

Загалом же, про свої звички та забобони інспектори ДАІ небага-тослівні, переконані, що у кожного свої дивацтва, й навіщо їх знати іншим. Та «Молодіжка» дізналася: якщо інспектор їде на далеку відстань й до-рогою йому доводиться зупинятися, то він ніколи не зробить автомобілем задній хід. Чому так чи-нять – не пояснюють.

Загалом же, щоб уникнути неприємностей на дорозі й без проблем проїхати необхідний відрізок шляху, чимало водіїв освячують свої автомобілі. Інспектори

ДАІ не виняток – усі їхні машини освячені.

архієпископ Чер­каський і Чигиринсь­кий УПЦ київського патріархату Іоанн переконаний, що освячу-вати автомобілі просто необхідно, незалежно від того, нові вони чи старі.

– Це не просто тра-диція, а необхідність. В освяченому автомобілі набагато спокійніше їзди-ти, – каже владика.

Також, на його думку, в машинах мають бути невеликі ікони спасите-

ля, Божої матері та святого Миколая. Не зайвим буде й молитовник водія. Взагалі ж свяще-ник наголошує, що кожен водій (якщо він набожний), виїж-джаючи в дорогу, повинен її перехрес-тити.

666. Страшно?По області їздить чимало автомобілів, у номерних знаках яких є шістки та тринадцятки. Вважаєть-ся, що це нещасливі числа. У ДАІ ГУ МВС України у Черкаській області вже як анекдот розповідають одну неви-гадану історію.

– Якось дідусь отримав автомобіль й приїхав до МРеВ по номерні знаки, – розповідає старший інспектор ДаІ ГУ МВС України у Черкаській області Володимир Ліщенко. – Так трапило-ся, що його автомобілю присвоїли номера, де були суцільні шістки. Старий не звернув на це ніякої уваги.

Та згодом він добря-че про це пошкодував. Диявольське поєднання чисел у номерних знаках ой як не сподобалося дідовій дружині. Ста-ренька сказала: «Якщо не поміняєш номер, то додому взагалі не при-

їзди». Дідові пощастило – номерні знаки йому поміняли. Хоча для за-міни номерів необхідна суттєва причина. Навряд чи у МРеВ зрозуміють забобонність водія.

Неписана традиція водіїв – «обмивати» автівку та водійське посвідчення. Шофери вважають, що якщо цьо-го не зробити, – машина довго не проїздить – по-ламається, а то і в аварію потрапить. Та вряди-годи під час «обмивання» трапляються досить кумедні ситуації.

– Був випадок, коли жінка отримала права, а вже наступного дня прийшла їх міняти. Як виявилося, під час так званого «обмивання» вона впустила документ у спиртне, – пригадують у ДАІ.

Чимало забобонів побутує не лише серед водіїв-приватників, а й серед професійних гон-щиків. У дев’ятиразового чемпіона з картингу

Євгена Бор­щенка головний забобон – не фотографувати-ся перед гонка-ми. Якщо бачить, що його хтось фотографує, про-сить робити це вже по закінченні перегонів.

– Деякі мої колеги перед гонками ніколи не голяться, – зазначає Євген Борщенко. – Інші – не беруть у команду жінок.

Ралійник Павло Малов пе-реконаний, що як на спортивний, так і на звичай-ний автомобіль не можна нічого

ставити, інакше машина перекинеться. Навіть шлему та водійським рукавицям не місце на автомобілі.

У що ще вірять?• Таксисти, наприклад, намагаються не починати робочий день із жіночого замовлення, на почин краще підвезти чоловіка, щоб пощастило.

• Якщо виїхав з дому й відразу натрапив на пост ДАІ – значить подальших зустрічей з інспектора-ми не уникнути до кінця дороги. Із цим забобоном тишком погоджуються навіть у міліції. Та для декого черкаські даіш-ники на шляху, навпаки, стають немов «обере-гами». Кажуть, якщо у Черкаській області тебе зупинив місцевий інс-пектор, то долаючи інші регіони, уже не натрапиш на жоден пост ДАІ.

• В один голос водії погоджуються з прикме-тою: якщо помив машину – то наступного дня обов’язково піде дощ.

• При купівлі машини необхідно відразу кинути до її салону монету, щоб не залишати потім багато грошей на станції техобслуговування.

• Побачив дорогою ве-селку – чекай на удачу.

• Ніколи не варто нази-вати точний час приїзду.

Загалом, вірити чи не вірити у забобони – осо­биста справа кожного водія. Головна звичка, яка має об’єднувати на дорозі, – уважність та пильність. та чомусь здається, що менше ламатимеш голову над забобонами, – то далі доїдеш.

Водійські забобони збирала Наталія ЗаЇка

Водійські забобони фот

о з

сайт

у w

ww

.li.ru

рекл

ама

11 21 липня 2010

№31 Молодь черкащиничеркаси-спорт

слухається справа

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в О

лег

КУ

КС

А

М команда I В Н П М О

1 Холодний Яр 8 8 0 0 20:6 242 Шпола-ЛНЗ-Лебедин 9 7 0 2 27:7 213 Боровицьке 7 6 0 1 21:5 184 Явір 9 6 0 3 25:13 185 Зоря 8 6 0 2 23:6 186 Наша Ряба 9 3 0 6 12:18 97 Колос 9 2 2 5 12:18 88 Авангард 9 2 1 6 10:26 79 Іллічівець-Умань 9 1 1 7 7:19 410 Спартак 9 0 0 9 5:44 0

XІ тур (17 липня)Боровицьке – Холодний Яр не відбувся

Колос – Шпола-ЛНЗ-Лебедин 0:3Зоря – Наша Ряба 2:0Авангард – Спартак 3:0

бомбарДириСергій Янчук (Шпола) – 9 м’ячів

Іван Александров (Сміла) – 7Олександр Миславський (Шпола) – 7

Андрій Колодяжний (Сміла) – 6Олексій Ротань (Кам’янка) – 5Максим Кретов (Чигирин) – 5

Андрій Фощій (Сміла) – 5Веніамін Білоус (Катеринопіль) – 5

Футбол. Чемпіонат області. Вища ліга станом на 19.07.2010

Футбол. Першість області. Перша ліга після першого кола

ГРУПа БМ команда I В Н П М О

1 Наша Ряба-2 8 4 3 1 12:12 152 Метровагонмаш 8 4 2 2 16:7 143 Христинівка 8 4 2 2 17:8 144 Тальне-КХП 8 3 4 1 12:7 135 Жашків 8 3 3 2 14:8 126 Колос 8 3 3 2 14:11 127 Звенигородка 8 2 3 3 9:9 98 Світ Меблів 8 1 3 4 6:12 69 Маньківка 8 0 1 7 4:30 1

Звенигородка – Колос 2:2

М команда I В Н П М О

1 Світ Ласощів 8 7 0 1 22:9 212 Дахнівка 8 6 2 0 26:10 203 Дніпро-2003 8 5 1 2 19:15 164 Енергія 8 5 1 2 13:10 165 Рятівник 8 4 0 4 19:13 126 Фламінго 7 3 1 3 13:13 107 ЧДТУ 8 3 0 5 17:20 98 Вільшана 8 2 0 6 15:24 69 Червона Слобода 8 1 1 6 11:18 410 СДЮСШОР 7 0 0 7 5:28 0

Футбол. Чемпіонат Черкас станом на 19.07.2010

ГРУПа аМ команда I В Н П М О

1 Городище 7 4 3 0 16:4 152 Колос-Златогор 7 4 2 1 12:7 143 Урожай 7 4 1 2 17:15 134 Явір-2 7 3 0 4 16:17 95 Штурм 7 1 5 1 7:6 86 Зеніт 7 1 4 2 3:6 77 Нібулон 7 1 3 3 10:14 68 Кристал 7 0 2 5 2:14 2

Щенки неМецкой овчарки

Документы, прививки. 1100 грн.067 470-54-66, 093 723-83-83Определяем:

• уровень радиации стройматериалов, лома, грузов;• содержание радионуклидов

в пище, почве;• качество питьевой воды и стоков;

• степень загрязнения воздуха;А также:

• дезинфекция химико-опасных

веществ (ртуть, пестициды, яды);• дезактивация (удаление радиао-

опасных веществ с поверхностей)

ХИМИКО-РАДИОЛОГИЧЕСКАЯ ЛАБОРАТОРИЯ(НА БАЗЕ МИКРОАВТОБУСА FORD Transit VAN)

Автокран – грузоподъёмность 25 тонн, 17 м вылет стрелы, повышенная проходимость• монтаж панелей

тел.: 65­40­38, 65­12­60г.Черкассы, ул.Сумгаитская, 4

Аварийно-спасательный отряд предоставляет услуги

У суботу було зіграно поєдинки останнього туру I кола чемпіонату області з футболу серед команд вищої ліги. На полі Центрального стадіону Черкас «Зоря» із Білозір’я (футболісти у червоно-зеленій формі) прий-мала катеринопільську «Нашу Рябу». Господарі поля перемогли з рахунком 2:0. У I таймі влучного удару зі штрафного завдав В’ячеслав Гамалій, а після перерви відзначився Ігор Індутний, якого партнери вивели сам на сам з голкіпером суперників.

екс-черкащани під прицілом•

Наші забивають у I лізіМинулої суботи стартував чемпіонат України з фут-болу серед команд I ліги. І вже в стартовому турі вдалося відзначитися забитими м’ячами двом вихо-ванцям черкаського футболу – Русланові Качуру

та Антонові Крамару.

Руслан Качур став автором першого гола вінни-цької «Ниви» у новому чемпіонаті, відкривши ра-

хунок на 45-ій хвилині матчу з харківським «Геліо-сом». Команда Вінниці у підсумку перемогла з рахунком 2:0. Антон Крамар на 77-ій хвилині забив третій м’яч за свою нову команду ФК «Львів», ус-тановивши таким чином остаточний результат поє-динку львів’ян з «Феніксом-Іллічівцем» – 3:0.

пляжний футбол•

Чемпіонат області стартувавУ неділю на пляжі в мікро-районі «Митниця» в Чер-касах розпочався другий чемпіонат області з пляж-ного футболу. Цього року на старт змагань вийшло 12 команд.На I етапі учасників розділено на дві підгрупи. До першої увійшли ко-манди: «Світ Ласощів», «епіцентр», «Сандора», «Підкова», «Вітер» і ФК «Матусів». Другу підгрупу склали: «Дніпро», «Дахнівка», «Торнадо», «Агро», «Темна Конячка» і «Сокіл».

Першого ігрового дня було зафіксо-вано такі результати:

«епіцентр» – ФК «Матусів» – 4:1

«Дахнівка» – «Темна Конячка» – 7:4

«Сандора» – «Вітер» – 5:3

«Торнадо» – «Дніпро» – 4:5

«Агро» – «Сокіл» – 6:3

«Підкова» – «Світ Ласощів» – 3:5.

Поєдинки другого та третього турів відбудуться 24 і 25 липня. До чверть-фінальної стадії змагань вийдуть по 4 найкращі команди з кожної підгру-пи. Чемпіонат області з пляжного футболу триватиме до 29 серпня.

Стадіон «Юність» протягом кіль-кох місяців був ареною прове-дення матчів чемпіонату Сміли з футболу, організатором якого є міська федерація на чолі з В’ячеславом Коломійцем.

спорт у регіонах•

Визначено чемпіона СмілиУ підсумку переможцем змагань стала команда «Челсі» (на знімку), яка здобула найбільше перемог і за-била найбільше м’ячів – 15. До при-зової трійки також увійшли «Колос» із Костянтинівки та «Ветеран».

дитячо-юнацький футбол•

пляжний волейбол•

У четвірці найкращихДва черкаські дуети зіграли на кубку України з пляжного волейболу, який відбувся в Іллічівську. Наш обласний центр на цих змаганнях пред­ставляли пари Хаджиханов – Романенко і Булатецький – Деньщик.

Загалом у чоловічому турнірі взяли участь 38 команд. Успішно виступила наша пара Булатецький – Деньщик. Черкаським волейболістам удалося пробитися у півфінал, де вони пос-тупилися переможцю турніру дуетові Медяник – Дергунов з Ужгорода. А в поєдинку за III місце черкащани пос-тупилися команді Дніпропетровська. Втім, вихід у четвірку Кубка України – високий результат для черкаського пляжного волейболу. Що стосується пари Хаджиханов – Романенко, то вона за підсумками турніру розділила 9-12 місця ще з трьома командами.

Дебют не зіпсувалиВперше дитяча футбольна команда з Черкас «Дніпро-80» (тренер Тарас Коломієць) взяла участь у міжна-родному турнірі серед 12-річних спортсменів «Кубок «Оболоні».За головний приз змагалися 12 команд з України, Росії та

Молдови. На попередньому етапі, який проходив у Бучі, юні черкасці перемогли місцеву команду – 2:1, «Динамо» з Махачкали – 1:0 і поступилися столичній «Оболоні» – 0:4. Посівши у підгрупі II місце, дніпря-ни зіграли у поєдинку за бронзу з кіровоградською «Зіркою». Цей матч прохо-див уже на полі зі штучним покриттям, до якого краще пристосувалися суперники

наших хлопців, які й здобули перемогу. Тож «Дніпро-80» – четвертий. А Кубок вибо-рола «Оболонь», здолавши у фіналі житомирське «Полісся».

У складі черкаської ко-манди був відсутній її лідер і капітан Олексій Передерій. Натомість тренер Тарас Коломієць відзначив хорошу гру на турнірі Дмитра Шви-денка та Дмитра Масла.

Є і срібло, і бронзаДві команди з Черкащини (вік гравців – 11 років): «Дніпро­80» (тренер Вадим Чуріков) і «Явір­Олімп» (Віталій Прудніков та В’ячеслав коломієць) взяли участь у всеукраїнському дитячому турнірі, який від­бувся в Іллічівську Одеської області.

Обидва колективи успішно зіграли в групових змаганнях і потрапи-ли до півфіналу. На цій стадії черкасці переграли одеську ДЮСШ №6, а смілянці поступилися суперникам з одеської ДЮСШ №9 «Зеніт». А далі були матчі за медалі. «Дніпро-80» у матчі за I місце програв ДЮСШ №9 «Зеніт» і завоював срібло, а «Явір-Олімп», здолавши ДЮСШ №6 імені Ігоря Бєланова, здобув бронзу.

Юрій ЗІМеНкОВ

фотофакт•

Фот

о Ро

ман

а Ки

Рея

Фот

о Іг

оря

ГеТЬ

МАН

А

12 21 липня 2010

Молодь черкащини №31 літній відпочинок

Особливістю такого відпо-чинку є те, що ви можете організувати його самі: самостійно вибрати місце, дістатися до нього і скласти програму відпочинку від-повідно до ваших бажань. І хоча не завжди такий відпочинок можна назвати економ-варіантом, адже часом проживання в якому-небудь пансіонаті Криму обійдеться дорожче, ніж та ж Туреччина. Але все-таки щодо вибору місця прожи-вання у вас великі можли-вості: від приватного двору зі зручностями у дворі і загальної кухні до вели-кого будинку відпочинку з претензією на європейську якість. Тут усе залежить від бажань і потреб: для когось відпочинок дикунами в на-меті на березі – саме те, що треба, а комусь відпустка без зручностей і супутни-кового телебачення далеко не в радість.

На що орієнтуватися при виборі місця відпочинку1. Постарайтеся знайти

відгуки про те містеч-ко і пансіонат, куди ви зібралися. Краще, якщо там уже відпочивали ваші друзі чи знайомі з дітьми. Якщо ні, знайдіть відгуки в Інтернеті. Третій

варіант – їхати на місце і там уже вибирати. Тоді все побачите на власні очі. Але з малям приділити півдня вибору житла дуже складно, тому краще виз-начитися, зателефонувати і домовитися заздалегідь.

2. Ваше житло має знахо-дитися якнайближче до моря. Так, це дорожче, але абсолютно необхідно для відпочинку з дити-ною. Адже на море вам потрібно буде ходити двічі, а то і тричі на день, якщо захочете ще і перед сном прогулятися бере-гом. Через те, що вам доведеться брати із собою іграшки, плавальні засоби, зміну одягу, а то і коляску на додачу, кожен зайвий метр викликатиме втому і невдоволення.

3. Найближчий до вашого будиночку пляж має бути піщаним і придатним для дитини. Враховуйте, що по гальці боляче ходити, і до того ж на такому пляжі можна обгоріти швидше, ніж на піщаному, тому що галька більше відбиває сонце. Поцікавтеся, яке там дно, чи є навіси від сонця, і чи прибирають пляж регулярно.

4. Подумайте, як краще вирішити питання з харчу-ванням. Зараз уже багато пансіонатів пропонують дитяче харчування. Якщо дитина ще зовсім малень-ка, можливо, вам підійде житло, обладнане кухнею. Дуже важко і мо-

рально, і фізично на морі готувати самостійно. Але вирішувати знову ж таки тільки вам!

5. Переконайтеся, що на місці відпочинку є просто-рий двір і бажано дитячий майданчик (чи хоча б пісочниця). Якщо там відпочиватимуть інші діти, їм потрібно багато місця, щоб погуляти вдосталь.

Відпочинок з дитиною на морі: підводні камені1.Якщо ви плануєте відпо-

чинок не тільки як зміну обстановки і веселу прогу-лянку для маляти, але і як оздоровлення, зміцнення імунітету і загартовування повітрям, сонцем і водою, то відпустка ваша повинна тривати хоча б 16-21 день.

2. Якщо ви їдете на Чорне море, то кращими мі-сяцями для відпочинку з маленькою дитиною будуть червень і вересень. Не думайте, що в червні море обов’язково холодне. Все залежить від припли-ву. Буває, що й у серпні вода крижана. До того ж відпочивальників менше, пляжі напівпорожні, а ціни значно нижчі, ніж у сезон.

3. Багато педіатрів не радять вивозити дитину на море раніше трирічного віку. Свою категоричність лікарі пояснюють карди-нальною зміною клімату, способу життя, харчування і змінами в складі води. Усі ці нюанси здатні гнітюче впливати на становлення дитячої імунної системи, стати причиною алергії чи кишкової інфекції. Але не всі лікарі настільки кате-горичні. Дехто з них нічого не має проти вивозу на море навіть дітей грудного віку, але з умовою дотри-мання всіх правил безпеки і повноцінного режиму. У будь-якому разі остаточ-ний вибір за батьками.

4. Поставтеся уважно до збору аптечки. У малень-ких курортних містечках з медпунктами й апте-ками можуть виникнути проблеми. Ваша аптечка обов’язково повинна міс-тити: жарознижувальні, протиалергійні, раноза­гоювальні, протиопікові препарати, засіб захисту від комарів, йод, зелен­ку, мазь з антибіотиком, сорбенти і пробіотики,

засоби від застуди, каш­лю і нежитю, краплі для вух і очей та всі ті препа-рати, які ви і ваша дитина приймаєте регулярно.

5. Враховуйте, що перший тиждень маля буде тільки звикати до нового місця – проходити акліматиза-цію. Не проводьте відразу багато часу на пляжі, не тягніть його в море й обов’язково дотримуйтеся режиму: сон і їжа – за-вжди в один і той же час. Малята дуже чутливі щодо цього. Режим для них – справа свята. Дитина може менше їсти на почат-ку, гірше спати і виявляти ознаки тривожності. Через кілька днів ці симптоми зникнуть, і ви всі разом зможете повноцінно насо-лоджуватися відпочинком.

6. Не забувайте дотримува-тися правил елементарної гігієни: мийте руки перед їжею, не пийте воду з-під крана. Взагалі краще за-пастися водою в пляшках. Частіше протирайте дитині руки вологими дезінфі-кувальними серветками, постійно стежте за нею, щоб вона не брала в рот пісок, камінчики, черепаш-ки. Обережно ставтеся до басейнів, у яких рідко міняється чи не очищаєть-ся належним чином вода, адже маленька дитина часто заковтує її при купанні.

7. Напевно, всі дорослі знають, що перебувати на пляжі в період з 11-ої до 16-ої години з дитиною не можна! (Та й без дитини теж). Бережіть своє чадо від тривалого перебуван-ня на відкритому сонці, змазуйте його сонцезахис-ним кремом (засіб купіть заздалегідь, з фактором захисту не менше 30 і виконуйте всі інструкції з його використання), обов’язково вдягайте на нього трусики, маєчку з бавовни, а на голову – панамку!

8. Не варто їхати відпочива-ти з маленькою дитиною (а тим більше з двома) мамі наодинці. Це дуже важко. Мама теж людина, їй хочеться і позагоряти, і покупатися, і просто відпочити.

Сподіваємося, що ваш відпочинок запам’ятається вам і вашій дитині надовго і подарує багато неза-бутніх вражень!

Валентин ПІДДЯЧИй

з дитиною на морі

На море хочуть усі – і діти в першу чергу, навіть якщо вони ще й не здогадуються, які перспективи така поїздка перед ними відкриває. Лікарі вза-галі не рекомендують дітям до 3-ох років різку зміну клімату і годинного поясу, а та-кож тривалий переліт. Тому ми розповімо про особливості відпо-чинку на морському узбережжі без виїзду за кордон.

Якправильноорганізувати

відпочинок маленькою

та виготовленняпостільної білизни

Доставка по місту безкоштовна!

реклама•

13 21 липня 2010

№31 Молодь черкащини

Продается компьютерная диагностика. аТм-Экспресс.

аТм-вего Тест. недорого.Тел.: 067 802-00-10

не хворіємо

Лікар ЧеПУРНИй Юрій Миколайович

УРОЛОГАНОНІМНОкваліфікована діагностика і лікування

захворювань сечостатевої системиПоліклініка першої міської лікарні каб. 511 до 17.00

т. 45-13-04, 097 444-88-11Ліц. аВ №511958 МОЗ Укр. від 19.02.10 р.

реклама

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в Т

им

оф

ій Н

АГО

РН

ИЙ

Літо – пора пляжів, купань і активного відпочинку. У цей час значно зростає кількість нещасних випадків, що стали-ся на воді чи біля водойм. Що робити, якщо дитина, не дове-ди боже, обгоріла, захлинулася чи поранилася? Як допомогти маляті до приїзду швидкої, і що робити, якщо лихо наздогнало вас на дикому пляжі, і поблизу немає рятувальників?

Пляжна профілактика1. Для того щоб ваша дитина не обгорі-

ла на сонці, купуйте їй водостійкий крем від сонця, причому найкраще – з пантенолом.

2. Не ходіть на пляж у проміжку з опівдня до 16-17 години.

3. Дотримуйтеся правил прийому соняч-них ванн для дітей: 5 хвилин на сонці (у тому числі й у воді) – 10 хвилин у тіні.

4. Для немовлят відкрите сонце протипо-казане, їм цілком вистачить “мережив-ної” тіні під деревами.

5. Обов’язково надягайте на дитину голо-вний убір, щоб уберегти від сонячного удару, і легкий одяг, якщо вона довго сидить на сонці.

6. Багато мам тримають маленьких дітей на пляжі оголеними, вважаючи, що це корисно. Цей розповсюджений міф є причиною багатьох проблем – від банального обгорання (шкіра в таких місцях дуже тонка і ніжна, їй вистачить кількох хвилин на сонці) до різних інфекцій (особливо у дівчаток). Так що постарайтеся уникати нудистських принципів хоча б стосовно дітей, – зрештою, піщаних бліх й інфекційних хворих по сусідству з вами ще ніхто не скасовував.

Температура, тепловий і сонячний ударНерідко під час прийняття сонячних ванн у дітей піднімається температура, особливо якщо не дотримуватися ре-жиму (5 хвилин на сонці та 10 – у тіні). Якщо в маляти підвищилася темпе-ратура, негайно відправте його в тінь, дайте прохолодного питва, і найкраще – підіть із пляжу додому. Якщо темпе-ратура тіла дитини вище 38 градусів, то доведеться вжити заходів. Є безліч препаратів, у тому числі і дитячих, за допомогою яких можна знизити темпе-ратуру, але майже всі вони негативно впливають на кров.

Найпростіший спосіб уникнути теп-лового удару в результаті стрімкого підвищення температури – це ванна.

Ванну потрібно приготувати на 1 гра-дус нижче, ніж показання градусника, після виміру температури тіла. У воду краще опустити той же ртутний градус-ник, тоді показання будуть точнішими, а ванна здасться маляті приємною про-цедурою. Піднімати температуру води не потрібно, вона чудовий теплопровід-ник, і в міру охолодження буде забира-ти зайвий жар у маляти. Так що 20-30 хвилин водних процедур (2-3 ванни з перервою на сон) досить, щоб збити високу температуру.

Другий спосіб – вологе обгортання і холод на голову. Тільки ні в якому разі не кладіть лід на відкриту шкіру – дити-на може одержати ще й обмороження. Лід обертають у тканину і кладуть на 7-10 хвилин, не більше. Не обертайте дитину холодним простирадлом, ви її застудите і їй буде неприємно. Краще намочіть тканину в не дуже гарячій воді, і поки ви зробите необхідні мані-пуляції, простирадло охолоне до опти-мальної температури.

Випаровуючись із поверхні обгорне-ного тіла, вода забере із собою зайвий жар. Одночасно давайте дитині рясне і злегка підкислене питво (несолодкий морс, воду з лимоном та ін.). Не на-дягайте на маля памперси на цю ніч, просто накрийте його легким прости-ральцем чи пелюшкою.

При сонячному ударі тіло дитини не-обхідно охолодити тими ж методами. І обов’язково забезпечити приплив сві-жого повітря. Щоб уникнути сонячно-го удару, надягайте на дитину легкий і вільний головний убір з неширокими полями.

НепритомністьПри перегріві часто трапляється непри-томність. Тільки не плутайте це із втра-тою свідомості – це два різні стани. Не-притомність, як правило, минає через 5-10 хвилин. Усе, що більше 10 хвилин – це уже втрата свідомості і привід терміново звернутися до лікаря. Якщо дитина зомліла, перенесіть її в тінь. Не намагайтеся за допомогою нашатирю, холодної води і ляпасів привести її до тями.

При непритомності організм нена-довго відключається, так би мовити, бере паузу. Як правило, це відбуваєть-ся плавно (спочатку з’являється шум у вухах, потім слабкість, каламутніє в очах та ін.), а значить, і виходити з цьо-го стану краще плавно – організм сам знову «ввімкнеться», коли буде до цьо-го готовий. Будь-яким іншим способом ви повернете дитину до тями насильно,

так що непритомність може повторити-ся через якийсь час.

А найкраще просто підніміть дитині ноги, щоб збільшити приплив крові до голови, забезпечте потік свіжого повітря, а потім дайте маляті, яке оп-ритомніло, солодкого чаю, щоб підняти рівень глюкози.

Стороннє тіло в раніНа жаль, наші водойми далекі від чис-тоти й у них частенько трапляються биті пляшки, консервні банки та інші “принадності” цивілізації. Якщо дитина наступила на осколок, то рану потрібно негайно промити, продезінфікувати і накласти чисту суху пов’язку. Якщо ж

у рані застрягло стороннє тіло, його не можна видаляти, адже можна пошко-дити судини, нерви чи сухожилля. Про-мийте рану чистою водою, обробіть перекисом, зафіксуйте і негайно везіть дитину до лікаря.

Перша допомога при утопленні: “дуй-торкай-розмовляй”У рятувальників є просте правило “дуй-торкай-розмовляй”. Тобто витягнутій з води людині (не важливо, дитина це чи дорослий) можна подути в обличчя, покликати її і злегка струснути. Як пра-вило, якщо випадок нескладний, цього досить, щоб потопельник отямився.

У більш складних випадках людину потрібно спонукати до відкашлювання води, що потрапила в дихальні шляхи. Дитину для цього потрібно різко нахи-лити вперед з положення стоячи (чи лежачи), притримуючи живіт і спонука-ючи кашляти. Ні в якому разі не можна перевертати маленьких дітей догори ногами і тим більше – трясти. Цілком можливо, що від рідини в легенях ви позбавите, але дуже великий шанс пошкодити шийні хребці.

Не можна також стукати по спині – цей бабусин метод при потраплянні стороннього тіла в дихальну систему призведе до того, що ви заб’єте воду, що потрапила всередину, ще далі в бронхи. Немовля потрібно покласти на живіт і, притримуючи голову за чоло, злегка постукати по нижній частині спини. Дитину постарше – перегніть через ваше коліно і також постукайте по нижній частині спини.

При зупинці серця і дихання потріб-на серцево-легенева реанімація, але і

цим прийомам можна навчитися тільки на спеціальних курсах. Робити їх без навичок і теоретичних знань ні в якому разі не можна, бо є ризик згубити дити-ну, замість того, щоб урятувати.

Як правильно викликати швидку допомогу?Збираючись на пляж, заздалегідь под-байте про те, щоб вас легко було знай-ти, визначте точну адресу чи місце-знаходження, а також з’ясуйте номер місцевої швидкої допомоги, особливо, якщо ви їдете далеко за місто.

Щоб прискорити процес виклику, відповідайте на поставлені операто-ром запитання спокійно, швидко, чітко і не кидайте трубку. Поки оператор не

заповнить електронну форму і не від-править її на підстанцію, лікар до вас не приїде. А за незаповненою формою співробітники call-центру не мають пра-ва оформляти виклик.

Насамперед, подзвонивши на 103, відразу ж заявіть, що ваш виклик – профільний. Наприклад, “дитина упа-ла у воду, зараз без свідомості”. І ак-центуйте увагу на тому, що потерпілий – дитина. Для лікаря важливі стать і вік потерпілого – це перше, про що вас за-питають. Якщо це знайоме вам маля, назвіть його прізвище й ім’я. Якщо не знаєте, так і скажіть оператору.

Оператор попросить вас розповіс-ти, що сталося. Якщо ви не бачили на власні очі, що сталося з потерпілим, не потрібно будувати ніяких здогадок, це віднімає дорогоцінні секунди. Пові-домляйте тільки те, що бачили й у чому впевнені. Наприклад, дитину витягли з води, вона не дихає, пульсу немає. Все – коротко і зрозуміло. Після цього на-звіть детальну адресу (місто/селище, вулиця, номер будинку чи назва пляжу та ін.). Якщо ви перебуваєте далеко від траси, постарайтеся пояснити якомога точніше, як вас знайти (де звернути, як проїхати та інші деталі вашого місце-знаходження) чи домовтеся, де ви зус-трінете машину швидкої допомоги.

Після цього оператор запитає ваші ім’я і прізвище, а також номер телефо-ну. Тримайте під рукою свій мобільний, на нього може подзвонити лікар, який заблукав у дорозі. Крім того, завер-шуючи виклик, запитайте в операто-ра номер наряду. За цим номером ви зможете швидко внести корективи в повторний дзвінок по цьому ж випадку, а також дізнатися в майбутньому пріз-вище й ім’я лікаря, який приїжджав на місце події.

батькам•

Перша допомога дитині на пляжіре

клам

а

14 21 липня 2010

Молодь черкащини №31 кримінальне чтиворе

клам

а

Фатальна знахідкаТільки Всевишньому було відо-мо, скільки людей пішло через цю річ на той світ, перш ніж те-сак з красивою ручкою потрапив у велике село під Черкасами.

– Уявляєш, відкрила мати вранці двері, а він лежить на порозі, загорнутий у поліети-лен, – похвалилася Марина Т. своєму хлопцеві Максиму О. Вони дружили ще зі шкільної парти і планували незабаром одружитись. Оглянувши ножа, Максим сказав:

– Взагалі-то, це холодна зброя, і її потрібно здати у міліцію.

– Ні в якому разі! – запротес-тувала Марина. – Давай краще продамо її якомусь мисливцеві.

Хоч її пропозиція здалася Максиму нереальною, ножа він усе ж прихопив із собою. Далі у їхніх стосунках почали коїтися незрозумілі речі. Ще донедавна спокійний і ввічливий, Максим став грубим і дратівливим. Дедалі рідше він приходив до Марини, а ближче до осені село облетіла звістка, що хло-пець одружується із сусідською дівчиною Катериною, яка вже встигла від нього завагітніти. Все це стало для Марини уда-ром нечуваної сили. Кілька днів вона ходила чорніша за чорну хмару, аж поки трохи не заспо-коїлася. Втім, це було видно лише зовні, всередині у дівчини все закипало при одній згадці про Максима, який, позбавив-ши її цноти ще в одинадцятому класі, тепер насолоджувався обіймами іншої.

Двоєженець Весілля Максима і Катерини не було гучним. За тиждень до події найкращий товариш Сер-гій М., який мав бути у Макси-ма боярином, несподівано сів на лаву підсудних. Після того, як судді зачитали вирок, Сергій сказав Максиму крізь грати:

– Про одне тебе прошу,

подбай про мою сестричку Олю. Вберегти її від вулиці моя мати-п’яничка не в змозі. Коли відсиджу термін, розрахуюся з тобою по повній.

– Не турбуйся, все зроб-лю, як ти кажеш, – запевнив Максим.

До того, що смаглява красу-ня Оля тепер стала часто бува-ти у будинку Максима, Катери-на поставилася з розумінням: по-перше, чоловік дав слово опікуватись дівчиною, допоки її брат не вийде з тюрми, по-дру-

ге, відразу після весілля Максим заявив дружині, що тепер слово «ні» в його домі більше не живе, але якщо воно у когось раптом зірветься з вуст, то наслідки будуть відповідними. Відтак відчувши найбільший режим сприяння, Оля почала ним користуватись «на повну ко-тушку». Їй нічого не варто було відкрити чужий холодильник і, спустошивши його, розлягтися потім на дивані й дивитися по телевізору серіал. Не відмовляв собі у бажанні полежати на

згаданому дивані і її «опікун». Прямо на вухо Оля розповідала йому попередній сюжет, а він за це по-батьківськи цілував її у щічку. Одного разу Максим зрештою сказав рідним:

– Від завтра Оля буде жити у нас.

– Схаменися, сину, ти ж одружений чоловік, що люди скажуть?! – втрутилась було його мати, але Максим був непохитним. Незабаром Оля принесла в їхню оселю свої не-хитрі пожитки. Після цього від

двору до двору пішов поголос, що молодик, окрім дружини, привів у свій дім ще й коханку.

ПомстаЗрозуміло, ця звістка дійшла й до Марини, яка не забула обра-зи, завданої їй Максимом. Того ж дня вона поїхала у Черкаси і в одному з барів підсіла до групи молодиків.

– Бачиш золотий ланцюжок, – звернулася вона до одного з них. – Він буде твоїм, якщо зробиш для мене послугу.

– Яку? – запитав молодик.– Треба зґвалтувати одну

особу.Почувши цю фразу, хлопець

втупив у Марину здивовані очі, однак мовив:

– У мене є кореш, Вітьком величають, гадаю, він візь-меться за цю справу. Вітькові ґвалтувати гарненьких дівчат – що дурному з гори бігти.

Хто такий Вітьок, Мари-на не знала. Для неї значно важливішим був результат. І він не забарився. Опівдні у центрі села з’явився невідомий молодий чоловік на мотоциклі. Обігнавши біля школи дівчину, яка кудись йшла (Оля чим-чикувала до своєї нетверезої матері), він різко загальмував і запропонував підвезти. Оля відмовилась. Тоді «байкер» схопив Олю і силоміць потягнув у шкільний парк, у самісіньку його гущавінь, куди давно не ступала людська нога…

– Максима О. знаєш? – цинічно запитав він дівчину після всього. – Передавай йому полум’яний привіт!

…До матері Оля припов-зла близько опівночі. Замість обличчя у неї була кривава маска, у роті не вистачало передніх зубів.

– Мене зґвалтував якийсь негідник, – ледь спромоглася сказати вона і втратила свідо-мість.

Максим про все дізнався вранці і, присівши біля її ліжка, пообіцяв знайти мерзотника. Він дійсно тримав слово, бо у всі наступні дні приносив якісь фотокартки і запитував:

– Це він? Оля заперечно хитала

головою і плакала. Максим знову кудись йшов і з кимось зустрічався. Незабаром його наполегливість досягла мети. Через своїх черкаських друзів Максим довідався, що до зґ-валтування Олі якимось чином причетна Марина. Він зустрів свою колишню подружку на вулиці і, привівши під конвоєм до себе додому, замкнув у гаражі. Через деякий час сюди прийшла Оля. Удвох вони по-чали розпитувати Марину про мотоцикліста.

– Я ніякого мотоцикліста не знаю! – спробувала відхрести-тись полонянка, але отримала удар палицею. На вчинений у гаражі шум прибігла Катерина.

– Геть звідси, стерво! – закричав Максим і кулаком ударив дружину в обличчя, піс-ля чого допит «з пристрастям» розгорнувся з новою силою. При цьому Максим вів щось на зразок міліцейського протоколу і змушував Марину виводити на аркуші фразу: «З моїх слів записано вірно». Втім, усе це не мало ніякого результату. Як і раніше, Марина не могла назвати ім’я гвалтівника, бо дійсно не знала, хто він такий. Та все одно, коли надворі було далеко запівніч, Максим і Оля витягли Марину з гаража і повели кудись за околицю. Повернулася «солодка пароч-ка» на світанку. Ледь відкрив-ши двері, Максим повідомив дружині, що Марина у всьому зізналася, і вони відпустили її з Богом.

– Так-так, відпустили, – під-твердила Оля, обличчя якої сяя-ло від щастя. Що це чистої води брехня, стало відомо через кілька днів, коли тіло дівчини з численними ножовими ранами випадково знайшли працівники лісництва. Та у Максимово-му домі про це воліли краще мовчати. Змовчали тут і тоді, коли Максим сказав те, про що давно гомоніло все село.

– Ми з Олею кохаємо одне од-ного, тому прошу сприймати це спокійно і не впадати в істерику.

ЗатьмаренняТим часом з психікою в Олі поча-лися серйозні негаразди. Щоночі їй ввижалися кошмари, дівчина кричала, дерлася на стіну.

– Після зґвалтування у Олі щось з головою сталося, – заявив Максим, приїхавши до дружини у пологовий будинок. – Вчора хотіла порізати собі вени.

Катерина співчутливо похитала головою і порадила показати Олю лікарям. Під час наступного візиту Максим виявився ще відвертішим:

– Оля сказала, що не хоче жити і попросила мене зарізати її або повісити.

– Це тюрма, – прошепотіла Катерина.

– Знаю, що тюрма, але що робити? Оля повністю заво-лоділа мною, я роблю все, що вона не скаже.

…Того ж вечора Оля прийшла до Максима у точно призначений час. Вона була у новому вбрані і вся світилася від радості.

– Ну що, не передумала вмирати? – запитав її коханець, граючись ножем з красивою ручкою.

– Ні, – безтурботно мовила Оля.

– Тоді я зв’яжу тобі руки.– Не потрібно. Адже я не

збираюся втікати.– Але ти можеш злякатися і

не вмерти.– Що ж, роби, як знаєш…Після того, як Максим зв’язав

їй шматком дроту руки, Оля

поскаржилася, що дріт уп’явся їй у шкіру. Він відразу ж послабив вузол так, що вона навіть змогла випалити сигарету. Біля старої водонапірної башти коханці знову затяглися цигарками. Потім Оля зажадала, щоб Мак-сим кохався з нею. Той негайно виконав прохання. У цей час з-за хмар виглянув повновидий місяць. На вершечках тополь заграла яскрава позолота.

– Ти знаєш, я роздумала вмирати, – сказала Оля . – Да-вай краще одружимося.

– Що ти, дорогенька. Вже пізно. Ми ж домовились, – ніж-но мовив Максим і з силою увігнав ножа у шию дівчини.

… Її труп теж зайшли випад-ково. Двоє стареньких пасли неподалік башти кіз. Було досить прохолодно, тому вони вирішили розкласти багаття і напекти у ньому картоплі. Трапеза на природі мала от-от розпочатись, як дідусь побачив поруч зовсім нову кросівку. Він простягнув руку, щоб краще розгледіти знахідку, проте разом з кросівкою витягнув із землі чиюсь ногу.

Розплата за гріхиМіліцейський УАЗ під’їхав до Максимового будинку того ж дня. На запитання, що він може сказати про зникнення Ольги М., господар відповів, що дівчина поїхала на заробітки у Росію, що він власною персо-ною проводжав її до потяга. Зрозуміло, працівники карного розшуку йому не повірили, біль-ше того, провівши у помешканні обшук, знайшли ніж з красивим держаком, на лезі якого вид-нілася незмита червона пляма. Далі вигадувати щось уже не було сенсу. Максим зізнався, що вбив Олю… на її ж прохан-ня. Що стосується Марини Т., то її смерть, зауважив він, цілком на совісті його коханки, яка прикінчила дівчину злощасним ножем з красивою ручкою. Він лише допоміг убивці віднести тіло до лісу.

Проте усі Максимові аргу-менти виявилися не вартими виїденого яйця. Судова колегія визнала його винним в обох убивствах і винесла вирок про довічне ув’язнення. Уже дорогою до тюрми він раптом згадав, з чого почалися всі його біди. Звалилися вони, як сніг на голову, після того, як Маринина мати виявила ножа на порозі будинку. Тепер Максим був твердо упевнений, що на тесаку якесь прокляття, бо усі, хто хоч раз торкався його красивої руч-ки – або лягли потім у сиру зем-лю, або були, як він, відправлені правосуддям спокутувати гріх до кінця своїх днів. Від цього відкриття Максимові хотілося закричати на увесь світ, однак уже ніщо не могло врятувати його душу, яка на шаленій швидкості летіла у прірву.

Володимир УШаНОВ

САТАНИНСЬКИЙ НІЖ

бандитський •котел

15 21 липня 2010

№31 Молодь черкащинидень торгівлі

Ми вже звиклі бачити заповнені полиці ма-газинів. І рідко коли замислюємося над тим, який шлях товар прохо-дить від виробника до споживача, яким чином продукція потрапляє на полиці. а за цим – праця дуже багатьох людей. І наша компанія безпо-середньо причетна до організації цього склад-ного процесу.

Розпочали діяльність 1996 ро-ку. У своєму становленні під-приємство долало різні етапи розвитку: від системи „прода-жу з коліс” – до дистрибуції та виробництва. Розвиток підпри-ємства відбувався в непростих соціально-економічних умовах. Ми росли і завдяки змінам у країні, а інколи й усупереч їм. Все, чого нам вдалося досягти, здійснено завдяки наполегли-вості, відданості справі та вірі в успіх тих, хто був поряд у ці непрості роки.

На сьогодні компанія є офіційним дистриб’ютором таких виробників та торгівель-них марок, як „Чернігівське”, „Рогань”, „Марс”, „Росинка”,

„Черкаська бісквітна фабри-ка”, „Квіточка”, „Златогор”, „Харківська бісквітна фабри-ка”, „Тарутинські вина”, „Галі-цинські вина”, „Поляна квасо-ва”, „Лужанська”, „Свалява”, „Біола”, „Костопіль”, „Фрутс”, „Біленька”, „Прайм”, „Істинна” та багатьох інших. Дистрибу-ційний бізнес – справа непрос-та. Ми беремо на себе велику відповідальність як перед ви-робником, так і перед торгі-вельними закладами. Вони є нашими партнерами по бізне-су. В кінцевому рахунку всі ми відповідальні перед спожива-чами. Тому від нашої співпраці, особливостей взаємовідносин залежать і результати. Ми на-магаємося виправдати довіру виробників, підтримуємо імідж надійної компанії. Хоча збе-регти стабільність в нинішніх умовах нелегко. Ускладнюють роботу розбіжності в діяльності партнерів по бізнесу, податко-вий тиск, постійні зміни в зако-нодавстві. Незважаючи на всі ці моменти, ми розвиваємося. Компанія забезпечує продук-цією не лише Черкаси та об-ласть. Успішно працюють наші філіали в містах Житомир, Біла Церква, Кіровоград, Умань.

Ми придбали Черкаський пивзавод, здійснюємо його реконструкцію і вже налаго-дили виробництво солодкої та мінеральної води торго-вої марки „Квіточка”. Наша компанія сьогодні – це доб-ре налагоджений організм, де всі підструктури (торгі-вельний відділ, бухгалтерія, виписка, аналітичний відділ, диспетчерська служба, від-діл інформаційних техноло-

гій, автомобільний парк, склад, служба безпеки) чітко викону-ють свої функції.

Будь-яке підприємство це насамперед люди. І реалізація завдань компанії залежить від професіоналізму працівників. Ми дбаємо про те, щоб у нас працювали компетентні, пра-цьовиті, віддані своїй справі люди. Та, власне кажучи, тільки такі й залишаються в колективі. Інші, випадкові, по-чуваються „не у своїй тарілці”. Зміни в державі позначаються на її громадянах: нівелюються загальнолюдські цінності, до-мінують прагматизм, спожива-цькі інтереси, а часом й апатія, пасивність. Тим часом ми роби-мо все можливе, щоб створити в компанії таку атмосферу, яка б сприяла не лише професій-ному росту праців-ників, а й їхньому особистісному й духовному станов-ленню. З цією ме-тою ми проводимо різноманітні захо-ди, тренінги, разом відзначаємо свята, беремо активну участь в житті міс-та. Ми випускаємо

свою газету під назвою „Перші – завжди”, де висвітлюються новини з життя фірми, а також публікуються матеріали про-світницького характеру. Все це сприяє створенню дружного ко-лективу, команди, в якій кожен усвідомлює свою значущість. Виконання масштабних задач компанії буде можливим лише за умови, якщо кожен – торго-вий представник, бухгалтер і аналітик, вантажник і програ-міст, комплектувальниця та водій – будуть сумлінно вико-нувати свої професійні функції, працюватимуть з душею. Саме до цього ми прагнемо.

Фірма займається й меце-натством. Опікуємося дитя-чими будинками, матеріально підтримуємо освітні заклади. В цьому році, зокрема, стали спонсорами конкурсу талан-тів психологічного факульте-ту ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Виступили ініціаторами прове-дення міського конкурсу юних знавців математики, фізики, інформатики. Переможці (а їх п’ятдесят!) отримуватимуть протягом року стипендію. Ма-теріально заохочені й їхні вчи-телі. Бути меценатом сьогодні модно. Але бути корисним, ро-бити добро хочеться не для піа-

ру, а за покликом душі – щоб знедолене дитя, талановита молодь, майбутній науковець відчули, що комусь потрібні. Мені та керівництву компанії наші працівники та партнери віритимуть тоді, коли все те, що ми декларуємо, до чого закликаємо, збігатиметься з нашим діями, а не залишати-меться нереалізованими гас-лами. Це зобов’язує нас бути послідовними.

Кодекс честі працівника ком-панії „Гладкий А.Г.” вимагає від кожного повної самовід-дачі, відповідальності і напо-легливості у досягненні цілей. Наша ж мета – це гідне життя, належна оплата праці, саморе-алізація і життєвий успіх. Мені здається, що своєю діяльністю компанія підтверджує наше гасло „Ми піклуємось про вас!”. Ми турбуємося про кожного свого працівника, уважні до усіх партнерів по бізнесу, не залишаємося осторонь, коли потрібна наша допомога.

Користуючись нагодою, хочу привітати усіх з Днем працівни-ка торгівлі, подякувати за пра-цю і побажати всіляких успіхів.

анатолій ГЛаДкИй, засновник та власник

торгової дистрибуційної компанії СПД ФО „Гладкий а.Г.”

Ми піклуємося про вас!

фот

о з

архі

ву п

ідпр

иєм

ства

Власник компанії А.Г. Гладкий (другий праворуч) та директор з розвитку С.А. Сухін нагороджують переможців міського конкурсу «Юні знавці математики, інформатики і фізики»

Завантаження товару зі складів

Старший диспетчер В.О.Мельник проводить інструктаж водіям та експедиторам підприємства

Велика дружна команда компанії "Гладкий А.П."

За розробкою стратегічних планів розвитку підприємства. Зліва-направо: Директор Черкаського представництва компанії СПД ФО «Гладкий А.Г.» А.А.Галіщук, власник підприємства А.Г.Гладкий, директор аналітичного відділу В.О.Диранов, керівник торгового відділу Житомирського філіалу компанії С.О.Сердечкін

фот

о з

архі

ву п

ідпр

иєм

ства

16 21 липня 2010

Молодь черкащини №31

– Лікарю, що мені робити: я сплю з чужими дружинами, а чоловіки мені за це б’ють морду.

– Підіть в армію. Там ви трохи остепенитеся.

Через 2 роки.– Дякую, лікарю. Ви

дали чудову пораду!– Ви більше не спите з

чужими дружинами?– Ще й як сплю! Зате за

45 секунд одягаюся!

Вечір. Підворіт-тя. Троє молодиків. Нудьга. Йде мужик.

– Дядьку, дай закурити!– Не курю, хлопці.– А в морду?– Тримай!Молодик зносить во-

рота, мужик йде далі. Через хвилину:

– Дядьку, а за що?– Сигарети вдома зали-

шилися, а “в морду” у мене завжди із собою!

Лікар хворому:– У вас хтось із близь-

ких знайомих поми-рав?

– Так, а що?!– Тоді для вас гарна

новина – вас чекає зустріч...

Хлопчик-роз-сильний передає слухавку босу:

– Мені здається, це вас.– Чому ти так вирішив?– Бачите, сер, коли я

зняв слухавку, хтось запитав: “Це ти, старий козел? “

Дві подруги розмовляють по телефону:

– Ну, а що зараз ро-бить твій чоловік?

– Лежить у ліжку. У нього – тридцять сім з половиною.

– Ух, ти! Заздрю тобі, подруго!

Приходить му-жик улаштовуватися працювати на «Ав-тоВАЗ», заходить у приймальню, каже:

– Хочу працювати на вашому заводі.

– А у вас руки звідки ростуть?

– Ну вже точно не з дупи.

– Ні! Ви нам не підхо-дите!

– Чому?– Будете дуже виділяти-

ся з колективу!

– Дайте мені, будь ласка, довідку про склад родини!

– В яку організацію?– Та мені не в органі-

зацію. Мені самому цікаво.

– Повече-ряємо ввечері?

– Взагалі ввечері я і так увесь час вечеряю...

Друга година ночі. Даішник спить вдома з дружиною, раптом почи-нає смикатися і вигукувати:

– Хура! Хура!Дружина (за-

спокійливо):– Порожня вона,

порожня!

Хлопець запитує дівчину:

– Скажи, а ти могла б вийти заміж за багато-го дебіла?

– А хіба ти багатий?

Жінка приходить до лікаря:

– Лікарю, я б хотіла зро-бити стерилізацію.

– Але це дуже серйозне рішення, я б не радив квапитися, порадьтеся з родиною...

– Уже ради-лися. Сімнад-цять за, один утримався.

Вирі-шив мужик довідатися в зозулі, скільки років йому жити залишилося. Зозуля:– Ук-ук! Ук-ук!– Що-що? – не зрозумів мужик.– Що тобі незрозуміло? – обурила-ся зозуля. – Зайвих два

роки вже живеш.

– Чай є? – запи-тує інтелігент у мага-зині.

– Є. Грузинський чи китайський?

– Ах, ви так ставите питання?! Тоді краще давайте кави!

– Вибачите, коле-го, чи добре клює в цьому озері?

– Клює?! Та я мушу хо-ватися за дерево, щоб риби мене не розірва-ли, поки я черв’яка на гачок насаджую!

Сидить мужик під час застілля і не п’є.

– Ти чому не п’єш?– Та дружина не дозво-

ляє!– За це можна по морді

одержати!– Ну, взагалі теща забо-

ронила!– Та за це взагалі можна

убити!– Ну, якщо чесно, то в

мене сила волі!– А за це треба випити!

Двоє в за-тишній квартирі, на вулиці чудова погода, вечір.Вона:– Може, прогу-ляємося, у парк сходимо...Він:– А що – тут не можна?..

Бізнесмен психіатру:– Лікарю, пам’ятаєте, торік улітку ви порадили: щоб відволіктисявід роботи, треба розважитися з

дівчатками?– Так.– Так порадьте, як мені

тепер відволіктися від дівчаток і повернутися до роботи!

– А чому це в тебе рука забинтова-на?

– Та вчора дятла з до-лоні погодувала...

Прийшли друзі, все з’їли, виявилося мало.

Господиня зітхає:– Погано, коли гості

йдуть голодними.На що негайно реагує її

дочка:– Ще гірше, якщо голо-

дні гості залишають-ся!

на дивані

наша передплатане закінчується ніколи

Триває сезон передплати на газету «Молодь Черкащини» на 2010 рік. Газета на 16 сторінках формат А3 з телепрограмою на 16 сторінках (А3)

Передплату на 2010 рік можна оформити

у будь-якому поштовому відділенні Черкаської

області до 20 числа кожного місяця.

ihдекс 61072

1 місяць – 6,50 грн3 місяці – 19,50 грн5 місяців – 32,50 грн

варТіСТь

ціни вказані без вартості приймання передплати «Укрпоштою»

ПП «Видавництво «Прессбол-2008» 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266/1, к.108­111. molodchercass@uch.net,molod­108@uch.net (рекламний відділ)32­25­85 (журналісти), 32­25­84 (реклама).

«Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...»

м. Бровари, вул. красовського, 16.

Газета віддрукована в друкарні

Засновник і видавець:Адреса редакції:

Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуальною власністю редакції.

Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені.

Редакція не несе відповідальності за достовірність та зміст рекламної інформації.

Редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора.Матеріали з позначкою, публікуються

на правах політичної реклами, а в рубриках «Наша марка» і «Знак якості» – на правах реклами.

Рукописи та фотоматеріали рецензуванню і поверненню не підлягають.Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети.

Віктор Яременко Роман КирейОлег Кукса

Головний редактор:Заступник редактора:

Відповідальний секретар:

ЧС №608Реєстраційне свідоцтво:

e-mail:

тел./факс:

Замовлення № 027-31

ihдекс 49444

1 місяць – 5,40 грн3 місяці – 16,20 грн5 місяців – 27,00 грн

Увага! Тепер газету можна передплатити за двома індексами:

16 сторінок + 16 сторінок ТБ 16 сторінок + 8 сторінок ТБ