Молодь Черкащини №26 2011р

Стрибки з небезпечних висот стали буденною справою для двох сміливих черкащанок

влучний погляд на сучасне життя

ãàçåòà âèõîäèòü ç 1960 ðîêó

29.06.2011

¹26(5070)

ww

w.m

ch

.co

m.u

a

Наркоманія непереможна?

ВІЛЬНА ДУМКА•

Володимир ОЛІЙНИК: «Конституція діятиме, якщо її гарантом буде кожен громадянин»

«Я глибоко переконаний, що головне завдання Конституції – дія-ти. А діятиме вона тільки тоді, коли її гарантом буде не тільки Пре-зидент України, а кожен громадянин, здатний захистити свої права. Бо, захищаючи свої права, він водночас захищає і саму Конституцію; борючись за своє особисте, водночас ми боремось і за спільне».

стор. 14-15ВІЛЬНА ДУМКАВІЛЬНА ДУМКА•

Володимир Володимир Володимир «Конституція діятиме, якщо її гарантом буде кожен громадянин

Конституція діятиме, якщо її гарантом буде кожен громадянин

Конституція діятиме, якщо її

стор. 7

За неофіційними даними щороку на Черкащині 45 тисяч наркозалежних витрачають на дози мільярди гривень

Грабіжник-гвалтівник – за гратамиПравоохоронці затримали чоловіка, який кілька місяців наводив жах на черкащанок

сторінка 2

Конституція гарантує, але...Далеко не всі норми Основного закону виконуються на практиці

сторінки 4-5

«Славутич» – у ПФЛ, «Мавпи» – в СуперлізіЧеркаські футбольна та баскетбольна команди підвищилися у класі

сторінка 12

Курортний роман таїть небезпекуЄ ризик помилитися в обранцеві чи підчепити «букет» хвороб

сторінка 13

2 29 червня 2011

Молодь Черкащини №26

об’єктивнаші новини

РЕКЛАМА

Йдеться не про гречку чи шматок ковбаси, навіть не про посаду. Місь-кий голова Черкас «роздає» консти-туційне право на проведення зібрань, мітингів та походів. Ні, не своїми руками, а іменем України і устами голови Чер-каського окружно-го адміністратив-ного суду Василя Коваленка (звер-нувшись напе-редодні до суду з позовною заявою).

НА ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ

ПершасудоваластівкаУ попередньому номері «Молодіжка» повідомила, що обласна організація Всеукраїнської партії ді-тей війни ініціює судові позови щодо забезпе-чення права дітей війни на безплатний проїзд у всіх видах громадського транспорту.І ось уже є перше судове рі-шення на користь Віталія Боч-ковського. Він став піонером у царині боротьби за пільги у маршрутках. Іменем України Соснівський районний суд зобов’язав виконавчий комітет Черкаської міської ради забез-печити виконання ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині безкоштовного проїзду всіма видами міського пасажирсько-го транспорту Бочковському Віталію Івановичу.

Хто наступний? Бо процес бо-ротьби громадян із державою набуває обертів.

Але виникає запитання: як міськвиконком забезпечить право, вигране в суді? Видасть ще одне посвідчення, чи паса-жир Бочковський демонструва-тиме кондуктору рішення суду? Це буде згодом, бо міськвикон-ком обов’язково оскаржить, на його думку, «несправедливе» рішення суду. У кожного – своя справедливість.

Леонід КОЗАЧЕНКО

•

ЖКГ

Черкаси залишились без головного комунальникаКомунальник із багаторічним стажем Василь Старіков залишив посаду виконувача обов’язків директора депар-таменту житлово-комуналь-ного комплексу міськвикон-кому і вийшов на пенсію. На сьогодні його обов’язки ви-конує Микола Безрідний.

М.Ч.

•

ЗНАЙ НАШИХ•

ОПОЗИЦІЯ•

Сергій Одарич:ЦЬОМУ НЕ ДАМ, А ЦЬОМУ ДАМ

Постановою цієї судової інстанції як відріза-но: «Заборонити Черкаській обласній організа-ції Української народної партії проведення мі-тингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань 24 червня 2011 року з дня винесення постанови суду. Заборонити Черкаській міській організації Партії регіонів проведення мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань 24 червня 2011 року з дня винесення постанови суду».

А от міська організація ВО «Свобода» «пи-шається»: Сергій Одарич не заборонив цій полі-тичній силі «спільно з партіями і громадськими організаціями об’єднаної опозиції провести пі-кетування сесії обласної ради». Голова міської організації Михайло Вакуленко жартує:

– Може, нас обласкали тому, що у зверненні ми пропонували міському голові «не посягати на конституційне право громадян проводити політичну діяльність та не звертатися до суду про заборону нашого заходу». «Свобода» та-

кож пропонувала не повідомляти про проведен-ня наших заходів міліцію.

У таких випадках кажуть, що коментарі зай-ві. Але їх, коментарів, на п’ятничній прес-кон-ференції об’єднаної черкаської опозиції було чимало. Постать Сергія Тулуба високо оціню-валась: він – «цар усієї Черкащини». Тому ра-дили голові обласної організації Партії регіонів та голові міської Сергієві Отрешку за нехту-вання конституційними правами і свободами оскаржити рішення адміністративного суду, яке плюндрує демократію, гальмує рух Украї-ни до Європи.

Уважний читач додивиться, що в абзаці, де процитовано вердикт Василя Коваленка, не вказано місце, де забороняються мирні зібран-ня. Отже, по всій Україні, по всій планеті Земля та на інших планетах Галактики. Завидна мас-штабність! Не менш гірка і реальність, яка топ-че демократію.

Леонід ВОРОНКОВ

НАРЕШТІ•

Ліфтовий ґвалтівник уже за гратами

Чоловіка, який упродовж останніх місяців наводив жах на черкащанок, затримали. Правоохоронці вже не заперечу-ють, що це не лише грабіжник, а ще й ґвалтівник.

Починаючи з лютого, він пограбував та зґвалтував чотирьох жінок. І це тіль-ки ті випадки, коли потерпілі писали заяви до міліції. Та правоохоронці пе-реконані, що насправді жертв значно більше.

Злочинцем виявився одружений 27-річний черкащанин, за яким раніше не числилося ніяких незаконних вчинків. Як розповів перший заступник на-чальника УМВС України у Черкась-кій області Леонід Бойко, перший злочин ґвалтівник скоїв у лютому. Тоді вечірньої пори жінка поверталася до-дому, разом із нею до під’їзду, а потім і до ліфту зайшов невідомий чоловік. Погрожуючи чимось схожим на пісто-лет, нападник наказав їй зняти всі зо-лоті прикраси, а потім зґвалтував.

– Другий аналогічний випадок тра-пився через місяць, – розповідає Ле-онід Бойко.

Почерк нападів підказував правоохо-ронцям, що їх скоює одна і та ж особа. Спочатку в коло підозрюваних потра-пили всі особи із числа раніше судимих та всі, хто притягувався до криміналь-ної відповідальності.

– Перевірили тисячі осіб, – каже Леонід Бойко. – Втім, це не дало ре-зультатів. У квітні до міліції звернулася жінка із подібною заявою: у ліфті її по-грабували та зґвалтували.

Міліціонери відпрацювали всі за-клади та підприємства, що працюють допізна, перевірили охорону нічних за-кладів. І жодної зачіпки. А тим часом у квітні трапився четверний напад, та цього разу «не пощастило» вже напад-нику – жертва активно чинила опір.

– Жінка подряпала нападника, – пояс-нює правоохоронець. – У пошуках зреш-тою допоміг фоторобот. Жителі міста по-чали повідомляти, що бачили схожого на нападника чоловіка то на спортивному майданчику, та на базарі. Коло навкруг нього почало звужуватися.

За словами правоохоронців, цей чо-ловік психічно врівноважений, вихову-вався у нормальній родині, працював на одному з місцевих підприємств з ви-готовлення меблів. На запитання, чому здійснював злочини, молодик відповів, що грабував, бо не вистачало грошей, а в процесі злочину виникало бажання ще й зґвалтувати жертву.

Міліціонери вже встановили, що, окрім цих чотирьох випадків, за зло-вмисником числяться ще й інші напа-ди, принаймні ще у двох злочинах він зізнався. Жертв вибирав у вечірній час на зупинках громадського транспорту, потім слідкував за ними, а коли ті за-ходили до під’їзду багатоповерхівки, йшов за ними і в ліфті нападав.

Наталія ЗАЇКА

Смілянські діти підкорили БолгаріюСпівочий гурт «Коляда» зі Сміли виборов Гран-прі у міжна-родному конкурсі дитячої та юнацької творчості, що недавно проходив у болгарському місті Старий Несебер. Цей фестиваль – одне із наймасовіших творчих дитячих змагань на теренах Європи.

Цього року свої та-ланти представляли чо-тири тисячі конкурсан-тів із одинадцяти країн. З України до Болгарії поїхало аж кілька ко-манд, були у їх складі і смілянські дітлахи, які потрапили на подібне дійство вперше.

– Це найкрутіший конкурс, на який ми їздили, – каже продю-сер «Коляди» Вален-тин Бородій. – Але саме смілянам пощастило отримати Гран-прі. Для нас це стало приємною несподіван-кою.

Детально про пригоди смілян у Болгарії читайте у наступному номері «Молодіжки»


рекл

ама

32-25

-84ф

ото

нада

не г

ероя

ми

публ

ікац

ії

3 29 червня 2011

№26 Молодь Черкащини

РЕКЛАМА

наші новини

рекл

ама

32-25-84

Першочерговим питан-ням шостої сесії Черкась-кої облради був звіт голо-ви Черкаської обласної адміністрації Сергія Тулуба «Про виконання програм економічного і соціального розвитку Черкаської області та делегованих обласною радою повноважень».

– Звіт перед обласною радою одночасно є і звітом усіх керів-ників райдержадміністрацій пе-ред черкаською громадою. Це наша спільна робота. З перших днів нашими пріоритетними за-

вданнями стали: повернення довіри до влади, розробка ком-плексних проектів економічного розвитку та поліпшення інфра-структури області, посилення соціального захисту інвалідів, пенсіонерів та малозахищених верств населення, – стверджує Сергій Тулуб.

Він аргументовано розповів про те, чого вже вдалося досяг-ти в соціальному та економіч-ному розвитку області, а також окреслив ті моменти, які потре-бують покращення.

– Нам удалося перейти від падіння до стабільного зрос-тання, домогтися позитивних

зрушень у реальному секторі економіки. Безумовно, не пов-ною мірою, але рубікон подо-лано. Є низка питань, яким необхідно приділити більше уваги. Зокрема, викликає зане-покоєння скорочення виробниц-тва харчової продукції. Більше уваги слід сконцентрувати на випуску інноваційної продукції. Пріоритетним також є розвиток дорожньої інфраструктури, як передумови модернізації ре-гіону. Нині в області готові до здачі в експлуатацію практично 25 газопроводів та для розра-хунків з підрядниками необхідні понад 70 мільйонів гривень. До-

сягнуто позитивних зрушень і в бюджетній сфері. Так, динаміка соціально-економічного розвит-ку створює підґрунтя для напов-нення місцевих бюджетів.

Депутат облради Володи-мир Лук’янець запропонував прийняти звіт за основу без об-говорення. Натомість це вкрай не сподобалося депутатці Лю-бові Майбороді. Вона назвала подібну пропозицію «незакон-ною профанацією, бутафорією та комунізмом».

Проте у черговий раз слухати палкі промови Любові Володи-мирівни депутатському корпусу стало не під силу, й заглушив-

ши її слова оплесками, депу-тати подалися на перерву. По-вернувшись, більшістю голосів прийняли звіт голови.

Також на сесії голова ви-борчої комісії Ольга Козько представила депутатам їхньо-го нового колегу – директора Черкаського регіонального від-ділення ВТБ-банку Василя Ска-лацького. Він зайняв місце Анд-рія Коваля, який на попередній сесії склав свої повноваження.

– Хочу ввійти до бюджетної комісії й сприяти розвитку чер-каської області, – запевнив Ва-силь Скалацький.

Євгенія ВЯТКІНА

АКТУАЛЬНО•

Звіт голови прийняли, попри виступи МайбородиРиторика «вічної опозиціонерки» не зацікавила депутатів облради

ПОЗАШКІЛЬНЕ

Увагу – дитячим гурткамОбласну цільову програму роз-витку позашкільної освіти до 2014 року прийняли депутати облради на минулому сесійному засіданні.

Упродовж наступних років в області пла-нується створення двадцяти філій позашкільних навчальних закладів, відкриття більше сотні гуртків різних напрямків. Також передбачається відкриття 13-ти відділень Малої академії наук.

На думку начальника Головного управління освіти та науки Черкаської облдержадміністра-ції Івана Шарапи, за останні чотири роки у сфері позашкільної освіти спостерігаються негативні тенденції – при збільшенні загальної чисель-ності позашкільних навчальних закладів змен-шується кількість гуртків. Це й стало вагомою причиною прийняття цільової програми. Окрім того, матеріально-технічна база позашкільних установ уже давно потребує оновлення, а самі приміщення не завадило б відремонтувати.

Втілюватися у життя програма буде за раху-нок коштів місцевих бюджетів.


• ПАМ’ЯТЬ

Вшанували подвиг героївМинулої середи, саме у день початку Ве-ликої Вітчизняної війни, у лісі неподалік села Червонохижин-ці на Чорнобаївщині відкрили пам’ятник розстріляним у роки війни жителям довко-лишніх сіл.

Придорожню галявину біля старого сухого дерева обрали для пам’ятника не випадково, адже саме тут, подалі від людських очей, фашистські загарбники розстрілювали тих, хто чинив їм опір.

– Коли я очолив райдержадміністрацію, до мене підійшла голова ради ветеранів разом з активом цієї організації і розповіла історію про страчених у лісі борців із фашизмом, – розповідає голова Чорнобаївської райдержадміністрації Олексій Головко. – Спільни-ми зусиллями вдалося встановити на цьому місці пам’ятний знак. Активно допомагали в цьому громади навколишніх сіл.

Десятки історій про життя під час окупації, почутих від батьків та дідів, того дня переповідали біля підніжжя пам’ятника місцеві жителі. Ті події навіки залишилися в пам’яті нащадків. І так має бути, адже подібне ніколи не повинно повторитися.

Роман КИРЕЙ

•

НАШІ «УМІЛЬЦІ»

Радіохакер з Черкащини перешкоджав британському авіазв’язку Співробітники Служби безпеки України спільно з фахівцями Українського дер-жавного центру радіочастот виявили та припинили протиправну діяльність 55-річного жителя Черкаської області, який, використовуючи радіотехніку, втручався в ефір у діапазоні частот зв’язку цивіль-ної авіації. Як повідомляє прес-служба СБУ в Чер-каській області, у березні цього року до Національної комісії з питань ре-гулювання зв’язку України надійшла скарга зі станції міжнародного радіомоніторингу Великобританії про шкідливі радіозавади для авіаційного зв’язку над Атлантичним океаном, які надходять з України і пере-шкоджають керуванню повітряним рухом.

Вживши оперативних заходів, СБУ встановила осо-бу правопорушника. Ним виявився 55-річний радіо-любитель з Черкащини. Під час огляду його помеш-кання правоохоронці вилучили радіопристрій, який, за висновками Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності та державного підприємства „Український державний центр радіочастот”, має здатність здійснювати робо-ту в радіоефірі у забороненому діапазоні частот. Сто-совно радіопірата порушено кримінальну справу.

До речі. Випадки, коли українські радіолюбителі заходять у заборонені діапазони частот – непо-одинокі. Так, у квітні цього року набув чинності вирок Ставищанського районного суду Київської області за кримінальною справою, порушеною СБУ стосовно 57-річного жителя Київської області, який протягом 2010-2011 років несанкціоновано вдирався у короткохвильовий частотний діапазон, виділений Міжнародним союзом електрозв’язку для керування літаками цивільної авіації. Суд виз-нав зловмисника винним та призначив покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

М.Ч.

•

22 червня – у день вшанування жертв війни в Україні та з нагоди 70-ої річниці початку Другої світо-вої війни 1941-1945 років – у Черкасах запалили 70 свічок на Пагорбі Слави

ФОТОФАКТ •

Фот

о В’

ячес

лава

РОМ

ОДАН

А

фот

о на

дане

пре

с-сл

ужбо

ю С

БУ в

Чер

кась

кій

обла

сті

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї

4 29 червня 2011

Молодь Черкащини №26 до Дня Конституції

Святковий парад; Салют; Факельна хода; Виступ голови райдержадміністрації.

Напередодні Дня конституції, 25 червня 2011 року, в Чигирині відбулися обласні урочистості з нагоди відзначення цього державного свята. Керівники області – голова облдержадміністрації Сергій Тулуб та голова обласної ради Валерій Черняк, члени ко-легії облдержадміністрації та президії обласної ради, керівники управлінь, відділів та обласних державних структур, представники міст та районів Черкащини, громадсь-ких організацій, які прибули до Чигирина, поклали корзини з квітами до пам’ятника Богдану Хмельницькому, що височіє на Замковій горі. Гостей зустрічали вишикувані з обох боків прапороносці, учасники колективів худож-ньої самодіяльності, які подарували присутнім кілька народних пісень. Урочисті події продовжилися у центрі міста, в Національному історико-культурному заповіднику біля відтвореної резиденції гетьмана Богдана Хмельницького.

М.Ч.

КОЛОНКА ОГЛЯДАЧА

Права і свободи нам гарантовані? Чому не всі сприймають День Конституції як найбільше свято

28 червня відзначаємо державне свято — День Конституції України. Цього дня 1996 року на ранковому засіданні Верховна Рада прийня-ла новий Основний Закон країни — першу Конституцію незалежної української держави, а напере-додні спеціальну парламентську

комісію, створену для розроблення проекту Кон-ституції, очолив наш земляк народний депутат Михайло Сирота.

27 червня у Верховній Раді почався розгляд запропонованого документа. Тоді народні обранці працювали над проектом, залишаючись у сесійно-му залі всю ніч із 27 на 28 червня. Парламентарі врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту — про державні символи в Україні, про дер-жавну українську мову, про право приватної власності в Україні, після чого Основний Закон був остаточ-но затверджений. Прийняття Кон-ституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, сприяло подальшому підвищенню міжна-родного авторитету України на сві-товій арені.

Прагнення мати Основний Закон визрівало в Україні давно. 5 квітня 1710 року у м. Бендери було прийня-то першу європейську конституцію — «Пакти й Конституції» Пилипа Ор-лика, який на той час був гетьманом України у вигнанні. Цей документ унікальний не лише самим фактом його існування, а й тим, що обмежу-вав гетьманські прерогативи та проголошував політичне і церковне відо-кремлення України від Росії. Конституція Орлика на десятки років випе-редила розвиток західноєвропейської правової думки, заклавши справді демократичне підґрунтя в процесі українського державотворення.

Проте й нині День Конституції ще не всіма в нашому суспільстві сприймається на такому ж рівні, як, приміром, у США. Тому що не всі викладені в документі норми виконуються на практиці. Візьмімо тільки статтю 43, в якій зокрема сказано, що держава створює умови для пов-ного здійснення громадянами права на працю, а також про те, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Очевидно, зайве казати, що умови для реалізації цього права повсюдно поки що не створені, а численні повідомлення про борги та несвоєчасні виплати заробленого, зокрема і в нашій області, стали мало не нормою нашого життя.

Зрозуміло, забезпечення в державі умов для здійснення цього та ін-ших конституційних прав і свобод громадян — справа не одного дня. Та й особисто спікер парламенту Володимир Литвин визнав недавно, що Конституція повноцінно ще не працює. А як заявив в ефірі одно-го з українських телеканалів екс-президент Леонід Кравчук, «нинішня Конституція не є такою, що відповідає інтересам українського народу». Текст нового документа, за його словами, має розробляти Конституційна асамблея, а майбутня конституційна реформа сприятиме реалізації всіх інших започаткованих у державі реформ.

Разом з тим, важко не помітити, що чимало політиків намагається використати творення нового Основного Закону у власних цілях. Однак Конституція — це взагалі не політична царина. А День Конституції — зовсім не політична забава, коли про права і свободи кажуть гарні слова і… тут же про них забувають, їдучи на дачу чи на пляж.

Ставаймо нарешті державниками в повному розумінні, а не тільки на день свята. І це стосується не стільки чиновників чи депутатів, а насам-перед кожного громадянина.

Владислав КИРЕЙ

• ФОТОФАКТ•

Прийняття 28 червня 1996 року Верховною Радою Конституції України, без пере-більшення, є великим компромісом між усіма верствами українського суспільства, в першу чергу – між народом і владою. У незалежній державі це був другий крок конструктивного взаєморозуміння, ство-рення правової основи для утворення нової держави, розвитку за-конодавчої бази в усіх сферах життя. В цьому найбільший позитив першої Конституції са-мостійної України.

З урахуванням наслідків першого кроку суспільного договору, яким, безумовно, був референдум 1 грудня 1991 року щодо бажання народу жити у «своїй хаті», мати «свою правду і свою волю», нинішня Конституція, якій уже 15 років, спонукає нас до третього кроку.

Що маю на увазі?Головне, на мою думку,

що сьогодні потрібне наро-ду, державі – згуртуватися навколо цінностей, що нас об’єднують. Не може Украї-на уособлювати кайдашеву сім’ю. Наш земляк Іван Нечуй-Левицький ще сот-ню років тому прозорливо застеріг нас – не животіти

кожному у своєму закутку, не триматись за пучок власно-го зажитку, а думати і діяти заради загального добра. Нехай усохнуть повсюдно по всій Україні груші розбрату, які несамовито трусять де-які політичні «мічурінці».

Плекаймо новий сад, який принесе нам виз-рілі плоди свідомого братерства українців, об’єднаних повагою до Закону, шаною, взаємопідтримкою. І це проголошує чинна Конститу-ція кожною статтею, кожним рядком, закріплюючи право громадян передовсім на життя, на свободу думки і дії, забезпечення життєво невідкладних засад.

Будемо критичними, але не крайніми радикалами, – не для всіх Конституція стала Основним законом життя. Дехто продовжує жити за принципом – перед законом усі рівні, але є рівніші. І вони не без успіху цим постулатом користуються. Моя ж думка така: якою б не була Конс-титуція досконалою, чи й з певними протиріччями – її мають дотримуватись вся – і можновладці, і громадяни. У цьому мудрість зрілого суспільства.

Не можна закривати очі і на те, що наше нинішнє життя стало більш прагматичним, і деякий романтизм чинних статей Конституції сприй-мається неоднозначно. Дехто

вважає, що їх можна ігнору-вати, а то й навіть зневажати, або ж рубати з плеча.

Якщо ж назріли проблеми – чи то в галузі освіти і охорони здоров’я, податковій і системі судочинства, пенсійному забезпеченні, – треба діяти у визначеному Конституцією процесуальному порядку. Навряд чи виправдана прак-тика, коли Верховна Рада приймає зміни до законів в обхід вимог Конституції. Не можуть і виконавчі органи самоправно відмахуватися від прописаних у Конституції норм життя. Держава на те і є державою, щоб відповіда-ти перед людиною за свою діяльність. Одночасно і кож-ний громадянин у відповіді за свою діяльність перед людсь-кими та Божими законами.

Сергій Терещук,народний депутат України:

«Згуртуватися навколо цінностей, що нас об’єднують»

кожному у своєму закутку, не триматись за пучок власно-го зажитку, а думати і діяти заради загального добра. Нехай усохнуть повсюдно по всій Україні груші розбрату, які несамовито трусять де-

проголошує чинна Конститу-ція кожною статтею, кожним рядком, закріплюючи право

життя, на свободу думки і

«Згуртуватися навколо цінностей,

фот

о із

сай

ту w

ww

.oda

.ck.

ua

Колеги-депутати вітають «батька» КонституціїМихайла Сироту

Під час прийняття Основного закону

(1996 р.)

5 29 червня 2011


Річниця прийняття Конституції України – знаменний ювілей та привід підбити підсумки зробленого на шляху втілення норм Основного За-кону в життя, реалі-зації проголошених Конституцією прав і свобод громадян нашої держави. Ми попросили поділити-ся думками з цього приводу депутата Черкаської обласної ради, керівника Ко-сарського МПД ДП «Укрспирт» Олексан-дра Харламова.

Прийняття Конституції Украї-ни – значуща віха, що поєднує у собі три події – історичну, полі-тичну та юридичну. Конституція стала тим політико-правовим стрижнем, навколо якого від-бувалися процеси формування політичної та економічної систе-ми України. Фактично Основний Закон визначає загальну стра-тегію і концепцію української демократичної трансформації, задає національний політичний формат, визначає український економічний контур і формує модель і вектори участі держави у міжнародному середовищі.

Конституція ніколи не ство-рюється як ідеально-юридичний документ. Це завжди продукт політичної боротьби або певно-го узгодження інтересів. Зважа-ючи на баланс сил, що склався в політикумі України на час при-йняття Конституції, вона стала результатом суспільно-політич-ного компромісу.

На мою думку, мета Конс-титуції – бути не просто юри-дичним документом, книжкою, пам’ятником, до якого раз на рік слід приносити квіти, а виступа-ти живим інструментом, до яко-го будь-якої миті громадянин може звернутися по допомогу. І,

що найголовніше, залишаючись впевненим у тому, що бажану допомогу обов’язково отримає.

Однак наша Конституція поки під цю характеристику стовідсот-ково не підпадає. Як на мене, то можна виділити два аспекти, які перешкоджають її повній реалі-зації. По-перше, це менталітет наших співгромадян: усі шукають шляхи, як би обійти закон, в тому числі і Конституцію. Так уже скла-лося – причому як на найвищих щаблях нашої влади, так і в се-редовищі простих людей, робіт-ників. Поки цей нігілізм, байдуже ставлення до чинних документів, прав інших людей не вивітрять-ся зі свідомості співвітчизників, доти Конституція не буде справді захищати індивідуума. По-друге: проблемою є декларативність багатьох норм Основного Зако-ну. Маю на увазі те, що доволі багато гарантованих Конститу-цією прав людини в Україні – не що інше, як порожні обіцянки, бо вони не підкріплені економічною базою самої країни.

Наша Конституція переобтя-жена загальними фразами на кшталт: “держава гарантує”, “дер-жава забезпечує, сприяє, дбає” і т.ін. Що таке держава? У різних випадках це можуть бути і вико-

навча влада, і органи місцевого самоврядування... Навіть діяль-ність директора підприємства чи забудовника у нас часто ідентифі-кують із поняттям «держава». Але ж Конституція – це документ прямої дії. Якщо я, наприклад, вважаю, що порушується стаття 11 (розвиток української нації та національної самосвідомості), до кого тоді подавати позов? До де-ржави. Та суд приймає позов тіль-ки до конкретного відповідача… Тут є ще один аспект: загальним поняттям “держава” прикривають свої недоробки окремі органи влади і навіть деякі чиновники у нас в області.

Принцип верховенства права є взірцем омріяного всіма переходу від категорії «законність» до кате-горії «справедливість». На жаль, не все, що є законним в Україні, ми можемо назвати справедливим. Наприклад, розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Законом України «Про державний бюджет», тобто є законним. Але на даний час його аж ніяк не мож-на назвати справедливим (навіть відповідно до ст. 48 Конституції України щодо права на достатній життєвий рівень). Те ж відбуваєть-ся й у сфері охорони здоров’я – не діє у повній мірі норма ст. 49 Кон-

ституції України про ефективне та безкоштовне медичне обслу-говування. Забезпечення грома-дян, які потребують соціального захисту житлом (відповідно до ст. 47 Конституції України), теж від-бувається надто повільно. Досить часто в порушення норми ст. 55 Конституції України суди в Україні не стільки захищають права та свободи людини та громадянина, скільки стають доволі сумнівним інструментом нехтування не тіль-ки справедливістю, а й навіть за-коном.

Однак у будь-якому разі слід розуміти, що наша Конституція, як і наша держава, молоді. Чима-ло країн століттями відшліфову-вали свій Основний Закон і знач-ними зусиллями домагалися його стовідсоткового виконання. Наші співгромадяни повинні усвідоми-ти, що Конституція – не звичай-ний папір, а догмат, виконання якого має стати безумовним.

28 червня – День прийняття Конституції – назавжди увійшов у новітню історію нашого суспіль-ства, і нам з вами залишається тільки сподіватися, що всі задек-ларовані Конституцією права та свободи поступово стануть нор-мою життя громадян України.

Володимир СВІТЛЕНКО

Конституція – не пам’ятник, а живий інструмент

– Олексію Петровичу, Конституція 1936 року закріпила перемогу соціалізму в СРСР, Конс-титуція 1978 року – перемогу розвинутого со-ціалізму. Здавалося, попереду – тільки комунізм, але вийшов крах соціалістичної системи.

– Якщо ви хочете порівнювати Конституції України соціалістичної і України сучасної, то можна знайти багато спільного. В першу чергу, вони гарантують громадянам держави забез-печення соціальних стандартів, безкоштовну освіту, медицину, доступ до культурних цін-ностей. Але є і принципові відмінності. Вико-нання Конституції радянської було гарантоване державою. Виконання Конституції сучасної України державою, Президентом, як гарантом Конституції, тільки декларується. Відповідаль-ності за невиконання Конституції ніхто не несе. Спекуляції довкола Основного Закону завжди велися в Україні високопосадовцями. Леонід Кучма, будучи прем’єром, «вибив» право уря-ду писати закони – якщо ви пам’ятаєте, вони називались декретами. Проти цієї авантюри виступили лише дванадцять депутатів на чолі з лідером Соціалістичної партії Олександром Морозом. Розвал економіки, розграбування багатств країни – один із наслідків цієї аван-тюри. Кучма, ставши президентом, бідкався, що в нього немає права розпустити парламент, що той має бути двопалатним. Естафету прий-няв Віктор Ющенко, котрий, аби стати прези-дентом, підтримав ініціативу соціалістів щодо європейської моделі управління – прийняття парламентсько-президентської моделі, а піс-ля обрання відразу включився в боротьбу за скасування змін. Те, що не вдалося зробити

Ющенку, зробив Віктор Янукович – є Конс-титуція 1996 року. Нехай з дивним рішенням Конституційного суду і бездіяльним у цьому відношенні парламентом, але… влада фактич-но узурпована. Для мене висновок очевидний: Конституцію треба виконувати, а не перепису-вати під інтереси авантюристів від політики.

– І все-таки. Чому такий бурхливий сплеск конституційних ініціатив?

– Не варто посилатися на спроби відволікти суспільство від соціально-економічної напру-ги політичним шоу навколо Основного Закону – то і так очевидно. Хочу звернути увагу на тих, хто оточує Президента, хто «нашіптує» йому поради щодо необхідності змін до Кон-ституції – це фактично ті люди, які повинні нести відповідальність перед суспільством за ганебний стан практично всіх державних інс-титуцій. Так ні, вони ще й очолюють Конститу-ційну Асамблею…

– Так що, влада ні з ким не радиться?– Біда нинішньої влади в тому, що вона

практично ігнорує думку громади, політичних партій, громадських об’єднань, робить виг-ляд, що вона до них дослухається… На жаль, підігрують сьогоднішнім ті, хто позавчора та вчора представляв інтереси інших політичних сил. Але стоп! Вони пеклися і тоді, і нині тільки про свої, меркантильні інтереси. Собі і тільки собі хочуть забезпечити соціальні гарантії, які для них – просто матеріальні блага. Тільки ди-вуєшся політичним флюгерам. Я не претендую на образність, але вони мені нагадують скунсів в одязі хамелеонів. І в нинішній так званій біль-шості їх чимало.

– Так що ж робити?– У Президента України достатньо механізмів

для вирішення нагальних проблем. Головною з них я вважаю корупцію. Не треба влаштовува-ти політичні шоу навколо кримінальних справ щодо колишніх керівників держави, ліпше просто садити злодіїв у тюрми, незважаючи на ранги. Не варто створювати різні асамблеї, щоб змінити Конституцію. Президент – суб’єкт законодавчої ініціативи, – створюй робочі гру-пи, комісії... Якби не рішення Конституційного суду, яке незаконно повернуло суспільство до Конституції 1996 року, потрібно було б тільки змінити статті Конституції щодо самовряду-вання, судової системи, прокуратури – і ми б мали класичну європейську модель. І головне, на шляху України до Європи треба «Європу» створювати в Україні. Над цим сьогодні працю-

ють фахівці від соцпартії. – Отже, чекати і надалі потопту по Консти-

туції?– На жаль, але наша боротьба, наші акції

були не марними. – Але сьогодні чомусь не чути ваших закли-

ків, не мітингуєте?– Заклики є, але чи хочуть їх чути люди?

Таке враження, що більшість із них змирилися з долею рабів. Тому сьогодні ми переходимо до інших форм роботи. Працюємо з конкретними громадянами, розв’язуючи конкретні пробле-ми в першу чергу таких соціальних груп, як діти війни, «чорнобильці», ветерани війни та праці. Ми теж за Україну, за її волю, за народ. Але, за народ заможний. Бо він, працьовитий і чесний, заслужив на це право.

Леонід ТУМЕНКО

Конституцію потрібно виконувати, а не переписуватипід інтереси авантюристів від політики

У цьому переконаний Перший секретар Черкаського обласного комітету Соціалістичної партії України, народний депутат IV-V скликань Верховної Ради України Олексій Малиновський.

фот

о на

дане

гер

оєм

пуб

ліка

ції

фот

о на

дане

гер

оєм

пуб

ліка

ції

до Дня Конституції

6 29 червня 2011


рекл

ама

ситуація

На всіх підряд прес-конфе-ренціях ради об’єднаної чер-каської опозиції Володимир Володимирович постійно твер-дить: прокуратура дає шаблонні відписки на кшталт: «на підставі викладеного приводу для вжит-тя заходів реагування на даний час не вбачається». І пише це, не вислухавши заявника, тобто його. Ба більше – не дає від-повіді навіть на його депутат-ські запити, підтримані сесією Черкаської міської ради. Це вже занадто! І автор цієї статті гото-вий безплатно розділити пог-ляди пристрасного поборника правди і справедливості. Отже, вперед і з піснею! Серце каже: так! А мозок хоче поцікавитися, скільки ж тієї правди у супліках правдоборця?

Напівправда гірша за брехню

І ось автор у службовому кабінеті першого заступника прокурора Черкаської області, старшого радника юстиції Во-лодимира Вегери.

– Стосунки Володимира Ма-малиги і органів прокуратури вже мають певну історію. Він постійно звинувачує прокурату-ру в ігноруванні своїх звернень, запитів, критичних статей, опуб-лікованих в газеті «Антенна» та розміщених на сайті antenna.com.ua.Так от, хочу внести яс-ність – на всі звернення та кри-тику прокуратура реагувала в установленому законодавством порядку та в строки, передба-чені Законом. До редакції було надіслано відповіді, але жодну не опублікували ЗМІ.

Виходячи зі статті, надруко-ваної нещодавно в газеті «Нова молодь Черкащини», № 23 від 15.06.2011 року, можна зроби-ти висновок, що якби Мамалига з Воротніком не надсилали до прокуратури свої звернення і заяви, прокуратуру Черкаської області просто потрібно розігна-ти, адже вона не працює. Але ж показники роботи органів про-куратури області протягом пер-шого півріччя поточного року свідчать про інше. Так, слідчи-ми органів прокуратури області закінчено провадженням 281 кримінальну справу, з яких 173 направлено до суду з обвину-вальними висновками, в тому числі 13 кримінальних справ про злочини щодо невиплати заробітної плати, 20 справ про

хабарництво, 38 – про злочи-ни з ознаками корупції, в яких до кримінальної відповідаль-ності притягнуто 39 осіб.

Загалом у направлених до суду справах встановле-но збитків, завданих злочи-нами, на суму понад 25 млн. грн., з яких у ході слідства відшкодовано понад 18 млн. грн., накладено ареш-ти на майно обвинувачених на суми понад 4 млн. грн.

Щодня до органів прокура-тури області звертаються сотні людей, подають свої заяви та скарги, які розглядаються, вирі-шуються. І все це результат що-денної клопіткої і, повірте, тяж-кої роботи понад 300 осіб тільки оперативних працівників.

– Зрозуміло. Але все ж таки, як воно так вийшло, що навіть на депутатські запити, підтри-мані сесією міської ради, про-куратура не реагує?

– Та не вийшло нічого тако-го. Ось, прошу, відповідь, під-писана прокурором області. 6 червня 2011 року отримано депутатський запит, а 15 чер-вня цього ж року Володимиру Володимировичу надіслана ця відповідь.

– А міська рада й досі очі-кує відповіді?

– Того ж таки 15 червня від-повідь на депутатський запит за підписом прокурора Черкаської області Миколи Лісового ске-рована міському голові Черкас Сергію Одаричу. Які претензії?

– А як щодо штампування шаблонних відповідей?

– Не можу погодитися з таким трактуванням. Прокуратура – конституційний орган. І діє вона тільки у межах повноважень і у спосіб, визначений Законом. Розмірковування, здогадки до уваги не беруться. Тільки фак-ти. Приміром, прохав пан Воло-димир порушити кримінальну справу проти посадових осіб

ТОВ «Черкаські телекомуні-каційні системи». Перевіркою встановлено – немає за що. Будь ласка, оскаржуйте.

– А от те, що прокуратура штампує відповіді, навіть не зустрічаючись із заявником?

– І тут неправда. Скажімо, поскаржився шановний Воло-димир Володимирович на те, що посадові особи ТОВ «Чер-каські телекомунікаційні систе-ми» своїми діями призвели до припинення діяльності ЗМІ, що може трактуватися як переш-коджання законній професійній діяльності журналістів, що пе-редбачено ст.171 Кримінально-го кодексу України. Цю фразу цитую не по пам’яті, а ось пояс-нення громадянина Мамалиги Володимира Володимировича на ім’я прокурора міста Черка-си. Хіба можна заперечити ав-торство цього пояснення? А ось інший документ – пояснення згадуваних у запиті Ігоря Сичо-ва та Сергія Марченка (фігуран-тів у справі про «нанесення на-писів на огорожу» на Соборній площі). Які претензії?

– Знову ніяких. Про від-повіді і пояснення зрозуміло. А про неправомірні дії право-охоронних органів – це ж так лоскоче душі правдоборців...

– Прокуратуру вони обурю-ють, і вона готова нещадно карати порушників закону, зло-чинців. Але ж треба обов’язково довести вину і громадянина, і міліціонера. Від прокуратури вимагають дати оцінку непра-

вомірним діям правоохоронних органів. Але ж, як кажуть, де їх узяти? Адже у своїх поясненнях Ігор Сичов і Сергій Марченко чітко зазначають: насильни-цьких дій стосовно них з боку міліції та застосування спецза-собів не було. То де шукати ті неправомірні дії? Були б вони, то у відповіді було б: порушено кримінальну справу за ознака-ми відповідної статті Криміналь-ного кодексу України. Немає порушників закону, немає в їх-ніх діях складу злочину – немає кримінальної справи.

Позиція прокуратури Чер-каської області чітка і зрозумі-ла. Але Володимир Мамалига

звернувся ще з одним депу-татським запитом, який теж підтримала сесія: запросити на чергову сесію прокурора Чер-кас, начальників Соснівського і Придніпровського райвідділів міліції та почути від них усе, що цікавить депутатів.

«Борись, кохай, свого праване віддавай»

Такий напис на тимчасовій огорожі навколо ремонтованої площі в Черкасах за допомогою балончика з фарбою зробили юні опозиціонери. Соснівський районний суд визнав їх дріб-ними бешкетниками і засудив кожного до адміністративного арешту на три доби.

Дивуюся. А чому дивуватися? Служителі не закону, а чиїхось забаганок доволі часто перегина-ють палицю. І цим самим роблять ведмежу послугу владі. Щоб не просто дивуватися, заглядаю до

Кодексу про адміністративні пра-вопорушення. Адже за статтею 173 саме цього Кодексу покарані «зловмисники». Ось вона:

«Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадсь-ких місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський по-рядок і спокій громадян, – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатко-вуваних мінімумів доходів гро-мадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох міся-ців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або ад-

міністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб».

Читач знайшов у цьому тексті покару за напис «Борись, кохай, свого права не віддавай»? Ага, був ще й напис «Геть владу!». Як повіяло сивою давниною, коли лунали та писалися закли-ки «Долой царя!». Під час ти-ранії ніхто цей напис не кваліфі-кував як дрібне хуліганство.

Я теж проти таких правоохо-ронних органів, які чи за незнан-ням закону, чи з інших відомих чи невідомих причин чинять свавілля. Справді, цікаво, чому міліціянти не поспішали робити спроб повідомити родичів про місцеперебування Сичова і Мар-ченка? Цікаві й інші запитання, які ставить Володимир Мамали-га у своїх запитах. Мені особис-то теж болить, коли влада плюн-друє конституційне право своїх співгромадян на мирні зібрання, походи. Навіщо затикати рот? Так згодом можна й нарватися на відкритий протест. Не заля-кую, але опозиціонери такі ж громадяни, як і всі. І не треба плодити їхні лави намірами при-щекнути те чи інше право.

Суди давно мали стати міс-цем, де захищаються права. Може, десь таке і є. Але не в де-яких черкаських судах.

Борімося, кохаймося, захи-щаймо свої права! Бо потопта-не право – не ознака демокра-тичного суспільства. І не тільки синиця розпускає славу.

Леонід ТУМЕНКО

СЛІДАМИ ДЕПУТАТСЬКИХ ЗВЕРНЕНЬ•

Синиця славу розпустила...

...що хоче море запалить. І потягнув народ свої стопи на берег, прихо-пивши цеберка та горщики, щоб наповнити їх юшкою. Депутат Черкась-кої міської ради Володимир Мамалига своїми постійними негативними оцінками діяльності прокуратури міста Черкаси, прокуратури Черкаської області теж привернув до себе синичу увагу.

хабарництво, 38 – про злочи-ни з ознаками корупції, в яких до кримінальної відповідаль-

Загалом у направлених до суду справах встановле-но збитків, завданих злочи-нами, на суму понад 25 млн. грн., з яких у ході слідства відшкодовано понад 18

7 29 червня 2011

№26 Молодь Черкащиниф

ото

Мар

ини

КОРО

ЛЬО

ВОЇ

вільна думка

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ

У лівому кутіВолодимир ОЛІЙНИК,

1957 р. н.,Харківський юридичний інститут,

народний депутат України, заслужений юрист України

БРЕЙН-РИНГ•

– Володимире Миколайови-чу, Конституція – обов’язковий атрибут будь-якої держави...

– Не скрізь. Приміром, Англія живе без Конституції. І живе до-сить непогано. Але там сильне звичаєве та прецедентне пра-во. Тобто в них панує чіткий по-рядок. І він усіх улаштовує. Ос-новні ж права прописані в інших законах.

– Кілька років після ого-лошення Державного суве-ренітету Україна жила без Конституції, і весь час народ сподівався на краще. Мовляв, ось приймемо Конституцію – і заживемо як люди.

– Так, значна частина україн-ців була наївною, гадаючи, що з прийняттям Конституції, наче за помахом чарівної палички, відра-зу заживеться набагато краще. Насправді ж це не так. Хіба не досить було Біблії чи десяти Бо-жих заповідей? Адже у них рег-ламентовано поведінку, мораль кожної живої душі. Не убий, не вкради, не перелюбствуй, не лжесвідкуй, поважай батька-матір своїх… Яких важелів ще треба, щоб жити у злагоді із са-мим собою та з людьми? Тому тут проблема не стільки в самих правилах поведінки, скільки у тому, щоб люди дотримувалися цих правил.

– Та все ж п’ятнадцять років тому мрія українців здійсни-лася – Верховна Рада ухва-лила Конституцію України. «Батьком» її називають Ми-хайла Сироту.

– Я був у чудових стосунках із Михайлом Дмитровичем. Це не-пересічна постать в історії нашої державності. Це був справжній філософ, який у малому бачив велике, а у великому пізнавав мале. Його загибель – велика втрата для України.

– Михайло Сирота, оголо-шуючи ту чи іншу статтю Кон-ституції, настійно наполягав, щоб нардепи проголосували за неї.

– І це цілком природно. Кож-на стаття стала фактично вист-ражданою Михайлом та його колегами, які готували текст Конституції. Бо дуже важли-во, щоб основний закон життя країни був чітко виписаний, щоб кожне слово, кожна буква, кожна кома вивірювалися. Не можна було допустити протиріч чи двоякого тлумачення текс-ту Конституції. Ті ж пропозиції, які вносили деякі депутати під

час обговорення на засіданні Верховної Ради, руйнували цю вивірену композицію, цю філо-софію. Конституція для Михай-ла Сироти – дитя, за яке треба стояти горою.

– Попри різні оцінки, Конс-титуція 1996 року вважається найкращою з часів Пилипа Орлика.

– Давайте не будемо захоп-люватися текстом. Адже не кра-сиві слова і не красивий зміст гарантують порядок у державі. Головне – дотримання цього змісту. Безперечно, прийнят-тя Конституції стало видатною подією в житті українського на-роду. Адже був ухвалений ба-зовий, Основний Закон життя українців у всіх сферах. Безу-мовно, одного базового закону – замало. Тому ухвалюються додаткові закони та підзаконні акти. Наприклад, вибори, крім Конституції, регламентує Закон про вибори. Є закон про міс-цеве самоврядування. Законів – безліч, і всі вони доповнюють основний закон. А щодо тексту, то так звана сталінська консти-туція теж була чудово виписа-на. Бездоганно було сказано і про вибори. Але ж вихолостили саму суть виборів – голосуйте за одного кандидата без усіля-кої альтернативи. Згідно з тим основним законом, колгоспники мали право самі обирати собі голову. Але переважно їм його привозив райком партії, майже силоміць рекомендуючи свого представника.

– Є докори, що текст Конс-титуції не бездоганний.

– Трохи вдамося до філосо-фії. Найбагатшою є думка, бо вона існує понад простором та часом, вона нічим не обмеже-на. Однак щойно ми починаємо говорити, як дещо з цієї думки втрачається. Ще більші втрати відбуваються, коли викладаємо думку на папері. І це цілком при-родно, адже, як показує світова практика, бездоганно сформу-лювати думку на папері майже неможливо, завжди є вірогід-ність того, що щось може зали-шитися незрозумілим, двознач-ним або ж містити протиріччя.

– Тож ці протиріччя обов’язкові?

– А вони й не страшні. Рано чи пізно їх можна усунути. Я глибоко переконаний, що голо-вне завдання Конституції – дія-ти. А діятиме вона тільки тоді, коли її гарантом буде не тіль-

ки Президент України, а кожен громадянин, здатний захистити свої права. Бо, захищаючи свої права, він водночас захищає і саму Конституцію; борючись за своє особисте, водночас ми бо-ремось і за спільне.

– Тобто права і свободи гро-мадянина необмежені?

– Це тільки на перший погляд. Конституція України закладає правовий порядок у державі, сутність якого зводиться до того, що громадяни можуть робити все що завгодно, окрім того, що заборонено законом. Тоб-то, якщо хтось вам висловлює зауваження, то він має сказати, на підставі якої статті закону він це робить. Інша річ – посадові особи. Вони мають право чини-ти тільки те, що прописано для них у законі, в рамках конкрет-них повноважень. Однак навіть якщо до повноважень посадо-вої особи входить право забо-роняти щось, то просто сказати «я забороняю» не можна. Треба навести конкретну статтю, на підставі якої накладається за-борона. Коли ж посадовці хоча б на букву перевищують надані їм повноваження, то це вже зло-чин. Що ж стосується свобод громадян, то у Конституції теж чітко прописано, що свобода одного громадянина закінчуєть-ся там, де починається свобода іншого громадянина. Наведу та-кий приклад: у своїй хаті ти мо-жеш робити все що завгодно, в чужій – вже не маєш права. Або інший приклад: людина хоче знищити своє майно – вона має на це право, але все залежить від того, в який спосіб вона має намір це зробити. Наприклад, для того, щоб побудувати нову хату, потрібно прибрати стару. Хочеш її розібрати – будь лас-ка, розбирай, це дозволений спосіб. Однак якщо захочеш спалити свою хату, то тебе притягнуть до відповідальності. Чому? Та тому, що законом це розцінюється як суспільно не-безпечні дії, здатні поставити під загрозу майно, здоров’я та життя інших людей.

– А звідки береться безправ’я? Коли хтось відби-рає у тебе твоє право?

– Це не зовсім точно. Мож-на право і не відбирати, але спровокувати на недотримання Конституції. Тож ні на хвилину не слід забувати, що дотриман-ня законів – святий обов’язок кожного. У Німеччині перейде

пішохід вулицю на червоне світ-ло? Та ніколи. А у нас? Чудово знаємо, що, наприклад, диплом про вищу освіту можна одержа-ти, здобувши за кілька років навчання відповідні знання. Але з’являється спокуса – просто купити диплом. І купуємо, б’ючи себе в груди, що ми законо-слухняні... Я б сформулював ланцюжок, за яким з’являється безправ’я, так: зловживання владою плюс гроші, за які мож-на купити все і вся, дорівнюють у сумі – втрату прав. Водночас для тих, хто думає, що обхо-дити закон можна безкінечно, можу навести такий життєвий приклад: ви можете довго ходи-ти магазином, набираючи в ко-шик що душі заманеться, однак попереду у вас завжди каса, де за все доведеться розрахову-ватися. Тож треба пам’ятати, скільки б ви не обходили закон, неодмінно настане час, коли треба буде за це відповідати.

– Якщо Конституція чітка і повна, то навіщо тоді Консти-туційний Суд? Хіба нам пот-рібний тлумач?

– Не будьте таким категорич-ним. По-перше, про необхідність існування такого інституту свід-чить світова практика. У США, наприклад, Конституцію тлума-чить Верховний суд. По-друге, все ж таки виникають колізії. І їх треба чітко витлумачити. Це і робить Конституційний Суд. Його рішення остаточне, воно ставить крапку. А хіба Біблію не тлумачать? Ще й як! А зда-валося, що всім і кожному все зрозуміло у Книзі книг. За часів новітньої історії України саме Конституційний Суд кілька разів не дозволив зайти країні в глу-хий кут, наприклад, у ситуації з достроковими виборами 2007 року, коли остаточну крапку в колізії поставив саме він.

– На політичних ток-шоу (а ви на них частий гість) не-рідко «відшиваєте» ті чи інші трактування, які не лізуть ні в тин ні в ворота.

– Про тин і ворота – це ви правильно підмітили. Приміром, молоді та завзяті політики про-понують, а то й наказують Пре-зиденту України взяти під захист відомого Івана Дем’янюка. Як узагалі вони це собі уявляють? На підставі чого Президент Ук-раїни втручатиметься у діяль-ність суду? Нехай покажуть, де у статті 106 Конституції Украї-ни, яка регламентує діяльність

Президента, написано, що він має право втручатися в судові справи та ще й іншої країни? Та де взагалі написано, що три гілки влади можуть втручатися в діяльність одна одної? Ви тільки уявіть, якими б недоумками ми виглядали в очах Європи, до якої ми так прагнемо, коли б вмови-ли свого Президента втрутитися в діяльність суду Німеччини? До речі, хочу підкреслити, що Пре-зидент України Віктор Янукович конкретними справами дово-дить, що він справді гарант Кон-ституції України. За його ініціа-тиви до Верховної Ради України подано законопроект про новий Кримінально-процесуальний Ко-декс. Проект глибокий, і я б ска-зав революційний. Приміром, про рівність усіх учасників кримі-нального процесу.

– Так вони ж наче і досі були рівними…

– А прокурор був «рівніший»! Новий КПК скасовує інститут так званого дослідування. Досі суд-дя постановляв осудний вирок, виправдальний вирок, і якщо вина не доведена, відправляв на дослідування. Тепер же суд каже: як не довели вини, панове слідчі і прокурори, то оголошує-мо виправдальний вирок.

– На мою думку, таких ви-років з’явиться чимало!

– Ви не помиляєтеся – так воно і буде. Ще одна новація: мирова угода у кримінальному процесі. Той, хто переступив за-кон, і той, хто потерпів, можуть домовитися, не чекаючи вироку. Порівнішають у суді прокурор і адвокат. Набере сили принцип декриміналізації, згідно з яким за частину злочинів (наприклад дрібних та незначних) людину не відправлятимуть до місця поз-бавлення волі, а накладатимуть штраф. Буде скасовано ще ряд «драконівських» положень КПК зразка радянського 1961 року.

– Насамкінець зробимо вис-новок: на Конституцію не дано права замахуватися нікому.

– Підтримую вашу думку. Ко-лишній генсек і керманич Ра-дянського Союзу Леонід Бреж-нєв тримав у руках безмежну владу, але його діти не уникли карального меча закону. Йосип Сталін міг одним розчерком пера депортувати цілі народи, а синів не вберіг. Ще майже ні-кому не вдавалося передавати вічно свою посаду. Тож краще залишити у спадок нащадкам правовий порядок.

У правому кутіЛеонід ТУМЕНКО,журналіст

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ївільна думка

У лівому кутіВолодимир ОЛІЙНИК

1957 р. н.,Харківський юридичний інститут,

народний депутат України, заслужений юрист України

БРЕЙН-РИНГБРЕЙН-РИНГ•

Конституція діятиме, якщо її гарантом буде кожен громадянин

8 29 червня 2011

Молодь Черкащини №26 об’єктив

рекл

ама

Незважаючи на густий дощ і пронизливий вітер, День міста у Христинівці зібрав тисячний натовп удень та кількатисячний – увечері, коли виступали ук-

раїнські зірки шоу-бізнесу Кате-рина Бужинська та гурт «Океан Ельзи». П’ятнадцятитисячне містечко районного підпоряд-кування Христинівка давно вже збирає в День міста більше гос-тей, ніж свої сусіди, за рахунок високого рівня організації і про-ведення свят. На міських гулян-нях тут виступають не тільки дитячі та самодіяльні колекти-ви. Сюди на концерти зірок ук-раїнського та навіть міжнарод-ного масштабу з’їжджаються із сусідніх районів та навіть облас-тей. І не дивно, адже в містечку протягом останніх років висту-пали Ані Лорак, Таїсія Повалій, Потап та Настя Каменських, Ві-талій Козловський, Наталія Бу-чинська, Віктор Павлик, Віталій Білоножко, Леонід Сандуленко, гурти «Авіатор», «Екс-прези-денти», «Гетьман». Запрошу-ють артистів до Христинівки спонсорським коштом. На міс-цевих інформаційних сайтах на-віть пропонують голосувати за вибір зірок, які співатимуть на головному майдані провінцій-ної столиці. На думку пересіч-них христинівців, їхнє містечко такою честю має завдячувати міському голові Миколі Нако-нечному. Минулі вибори лише підтвердили цю думку. Адже Микола Наконечний побив усе-український рекорд, набравши майже 90 відсотків голосів на

виборах на посаду мера. І це абсолютний рекорд на другий термін головування.

Одним з яскравих дійств Дня міста став і фінал конкурсу

«Королева міста Христинівка – 2011». Загалом у відборі бра-ло участь дванадцятеро дівчат. Таємне голосування до фіналу привело п’ятьох. Титул та відео-камеру отримала студентка Іри-на Захарченко.

Провінційне столичне містечко

Протягом останніх років у місті зроблено чимало. І скупий бюд-жет не став на заваді голові Ми-колі Наконечному та депутатам.

Колись пересічне українське містечко, сьогодні воно почало нагадувати європейське. Чисті дороги та узбіччя, клумби, квіт-ники, вазони на ліхтарях. Фон-тани у міських парках та вели-ка кількість садових скульптур, ба навіть пальми, які світяться вночі.

– За кілька років христинівці навчилися цінувати красу, – розповідає Микола Наконечний. – Якщо спочатку і траплялись крадіжки скульптур, то зараз такого не буває. Адже батькам малолітніх хуліганів свого часу довелось купувати нові.

Міська влада заохочує най-кращих господарів міста. Так, власникам найчепурніших дво-рів урочисто вручили садові скульптури. Відзначають у місті й художніх майстрів. Власні ви-шивки, вишиті та писані картини цьогоріч через негоду вистав-ляли у фойє Будинку культури. Понад два десятки майстрів вишивання, образотворчого мистецтва, художнього коваль-

ства, бісероплетіння отримали грошові винагороди від міської влади.

– Ми не влаштовуємо кон-курсів, – зазначає Микола Пет-рович, – адже всі роботи уні-кальні, і вибрати кращі просто неможливо.

Нині, коли мешканці малень-ких міст України здебільше по-невіряються у пошуках роботи і заробітку, в Христинівці ство-

рюють нові робочі місця. Не-щодавно запрацював елеватор, ємкості якого розраховані на 45 тисяч тонн зерна. Нині тут отри-мали роботу сорок осіб, до кінця року планують працевлаштува-ти ще шістдесятьох.

За сприяння міської ради та міського голови Миколи Нако-нечного жителі міста перевели свої домівки на індивідуальне газове опалення. У 2010 році

завершено переведення усіх дошкільних навчальних за-кладів міста на індивідуальне газове опалення. Це дало міс-тові економію бюджету 200 ти-сяч гривень щорічно. В планах і перекриття багатоповерхівок шатровими дахами та реконс-трукція вуличного освітлення.

Практично всі починання міської влади у Христинівці впроваджуються не за рахунок бюджету, а спонсорським кош-том. Серед особливих подарун-ків до Дня міста – великий екран 2,4 на 3,2 метра у центрі міста. Христинівка поки що не має власного телебачення. Тому міські новини можна дивитись на площі поруч з поштою.

З районного підпорядкування – до обласного

У планах Христинівки на майбутній рік – із провінційного містечка перетворитися на міс-то обласного підпорядкуван-ня. Зробити це міський голова планує за рахунок об’єднання прилеглого однойменного се-ла Христинівки та селища Верхнячки та злиття їх із міс-том Христинівкою. Насампе-ред від цього виграють жителі сіл, адже фельдшерсько-аку-шерські пункти не мають кад-рів, а сільські школи – дітей. Однак це стане можливим тільки після перепису населен-ня в 2012 році.

Софія КРИМОВСЬКА

Христинівка відзначилаДень міста

Попри проливний дощ та 14 за Цельсієм містечко Христинівка гучно відзначило День міста. Цієї днини, що п’ятий рік пос-піль збігається з Днем молоді, христинівці обрали королеву, з’їли центнер шашлику та співали разом з Катериною Бужинською й «Океаном Ельзи». Калюжі та парасолі свят-куванню й феєрверку не завадили. А місько-му голові Христинівки Миколі Наконечному жашківські колеги подарували булаву.

Слон-фонтан у центральному парку Христинівки – уже не дивина

Вокальні колективи зігрівали христинівців піснями

Микола Наконечний оглядає виставку художніх

виробів

фот

о Со

фії

КРИМ

ОВСЬ

КОЇ

фот

о Со

фії

КРИМ

ОВСЬ

КОЇ

фот

о Со

фії

КРИМ

ОВСЬ

КОЇ

фот

о Со

фії

КРИМ

ОВСЬ

КОЇ

фот

о Со

фії

КРИМ

ОВСЬ

КОЇ

фот

о Со

фії

КРИМ

ОВСЬ

КОЇ

І видовища, і хліб, і до хліба...

9 29 червня 2011

№26 Молодь Черкащинигосподар на землі

Іван Веретільник:

«Якщо ти звик працювати, тобі ніколи заздрити іншим»Є люди, які все життя шукають себе, та так і не знаходять. Є ті, хто же-неться за престижем і багатством, а в результаті залишається самотнім і нещасним. Хтось шукає щастя на чужині, хтось – на великих посадах. А є ті, що змалечку щасливі своєю працею, своєю землею, своєю родиною. Іван Веретільник саме така людина – перший фермер у Драбівському районі, успішний господар, садівник, новатор, щасливий чоловік, батько та дідусь. Хтось скаже: просто щастить. Може, й так, адже доля посміхається тим, хто не боїться її випробовувати своєю працею та наполегливістю.

«У мого сина –золоті руки»

– Мене ще з маленького вабила земля, – заводить розмову Іван Де-нисович. – З’явилося, наприклад, у хаті якесь просо чи інша зернина, я одразу відводжу для неї діляночку на городі. Посіяв, дивлюся – росте! І були оті латочки по всьому городові. Батько побачить і лається: «О, то вже Іванова робота!

Так само маленький Іван плекав кожне деревце, що проростало на грядках – пересаджував дички в са-док, прищеплював... Цікавило Івана й майстрування: з дитинства робив стільчики, шафки, полички. Коли ж у школі відкрили майстерню, то пер-шим туди прийшов саме він. Задля того, щоб провести зайвий час у май-стерні, хлопчик не ходив обідати.

– Ванько, казав мені вчитель праці, кидай вже – ходімо додому. А я струж-ку там нюхав, а я майстрував... Ну, не міг я піти. Тож і вчителеві доводилося зі мною сидіти голодувати, – сміється сьогодні Іван Денисович.

Аж якось про цю «дієту» дізнався батько маленького майстра.

– Він як заскочив мене у школі, так поперед велосипеда гнав аж до дому.

Довелося сказати вчителеві, що не ходитиму до майстерні. Але він побачив мого батька і каже: «Дени-се Дем’яновичу, а йдіть-но, я щось вам покажу». І повів нас з батьком у школу подивитися речі, що я зробив: «Оце робота рук вашого сина». Бать-ко тільки мовчки ходив і роздивлявся, – згадує Іван Веретільник. – А похва-ли від нього я таки дочекався... Коли одружився. Тоді він сказав сватам: «У мого сина золоті руки».

«Боже, якщо ти єна світі, допоможи оцьому селянину...»

Свого часу Іванові Денисовичу про-понували поїхати з Драбова до Чер-кас, щоб обійняти пристойні посади.

– Навіть квартиру з лоджіями про-понували, – сміється Іван Веретільник. – Не захотів, і годі. А тут вийшла пос-танова про заснування фермерських господарств, і я вирішив спробувати свої сили.

Так він і став у 1992 році першим на Драбівщині фермером. Зізнаєть-ся, що попри велике бажання, деякий «мандраж» відчував.

– Але вирішив: зумію, то добре, не зумію – ну так що ж, візьму торбу та

ходитиму по фермах «вєтінаром», як колись казали в селах, – пригадує Іван Денисович (він за освітою вете-ринар – закінчив Українську сільсько-господарську академію).

На фермерську землю – 40 гектарів – Іван Денисович чекав аж два роки, і то дали із запізненням – у травні. Вже можна було посіяти тільки гречку.

– І ось сіємо ми із дружиною ту гречку. А так сухо, пилюка така! Ні-чого не видно... Якби ви побачили, як я перехрестився, коли ми її посіяли: «Боже, кажу, якщо ти є на світі, допо-можи оцьому селянину!..» І ви знаєте, під вечір пішов рясний дощ. За три дні вже гречка зійшла. Отримали тоді 26 центнерів урожаю з гектара, – роз-повідає Іван Денисович.

А називався той сорт гречки «Лілея» – тож і господарство вирішили назва-ти на честь культури-рятівниці.

«Соняшнику в меней на порозі не буде»

Коли фермерське господарство «Лілея» тільки-но розпочинало свою діяльність, то мало лише трактор та причіп. Сьогодні в Івана Денисови-ча є ціла база із сучасною технікою і складськими приміщеннями. А на 300 гектарах землі вирощує фермер три культури: сою, кукурудзу та озиму пшеницю.

– Хтось може сказати: всього три культури? Але ця малоротаційна сі-возміна насправді ідеальна. Бо після сої залишається азот, а це чудовий попередник під пшеницю. Пшениця – вдалий попередник під кукурудзу. А кукурудза – вже під сою, – ділить-ся секретом дбайливого землеко-ристування Іван Веретільник. – А от соняшнику в мене й на порозі не буде. Так, по грошах він вигідний, але дуже виснажливий для ґрунту. І якщо я в якийсь рік виграв би по соняшни-

ку, то в наступні вклав би багато зу-силь і коштів, щоб його викорінити, і в загальному результаті нічого б не виграв.

Таке турботливе ставлення до зем-лі й відрізняє Івана Денисовича від тих «фермерів», яким потрібна тіль-ки швидка нажива, а там – хоч по-топ. Драбівський фермер із гордістю говорить про те, що брав у держави землі зі вмістом гумусу 3,5 відсотка, а зараз вміст уже 4,5 відсотка, а на фермерському полі – до 6 відсотків.

– Я вважаю, що питання користу-вання землею має бути дуже чітко впорядковане, бо не можна виснажу-вати землю! – переконаний Іван Де-нисович.

«Мені потрібний сад, і годі»

Була в Івана Денисовича ще одна заповітна мрія, яку так хотілося втіли-ти в життя.

– Мені потрібний сад, і годі, – вирі-шив фермер і тут же сповістив рідних про те, що буде «Лілея» ще й садів-ництвом займатися.

Дружина Івана Денисовича спочат-ку не дуже зраділа такій ідеї. Але Іван Денисович зміг переконати домашніх. Тож у 2000 році заходилася «Лілея» висаджувати сад. І так ця справа при-пала до душі, що про кожний із сортів, про кожне деревце Іван Денисович може говорити годинами.

– Ми займаємося переважно яб-лунями. Але зараз з’явилися дуже хороші сорти груш. Смачні, транс-портабельні. Наприклад, груша «Но-ябрьська» – плоди наливаються до 700 грамів завважки, а середня вага – 300-400 грамів. То щоб ви скушту-

вали тієї груші!.. Хрустка, соковита. А такий сорт груші як «Говерла» й кілограмові плоди здатен давати. Ще мені подобається англійський сорт «Конференція». Його культивує уся Європа. І не тільки, бо ще й Веретіль-ник посадив! – сміється Іван Денисо-вич. – Ця груша довгаста, сантимет-рів до 15-ти. Що красива, що смачна!

Ці та інші кілька сортів уже випро-бувані фермером, але ще масово не йшли на продаж. А от визначитися, який же сорт найкращий, Іван Дени-сович ніяк не може.

Інша річ – яблуні, які є основною куль-турою саду «Лілеї». Тут уже із 32-ох сортів були вибрані найкращі: Айдаред, Джонаголд, Голден Делішес, Пінова, Хоней крисп, український сорт Едера. А ще останнім часом господарство ви-рішило зайнятися черешнею та круп-нокісточковими. І знову ж таки обирав Іван Денисович із кращих сортів Угор-щини, Німеччини та Канади.

– А персик, що за персик ми маємо! У нас він буде стиглий, смачний, а не той зелений і прісний, що ви по 45 гривень купуєте, – із гордістю запевняє Іван Ве-ретільник. – А ще я посадив нектарин Фантазі – так це дійсно фантазія! Мені знайомий привіз тільки гілочку. А я бі-гом у сад – і щепити. Зараз уже маємо чимало саджанців з тієї гілочки.

«Заздрісників багато, але не на працю»

Сьогодні «Лілею» та Івана Веретіль-ника знають далеко за межами Дра-бівського району. Хтось переймає його досвід, хтось заздрить його успіху.

– Перший рік був дуже важким, – згадує Іван Денисович. – Усі кошти вкладали в господарство, будівниц-тво бази.

Розбудовували господарство всією родиною. Спочатку всім було важко, нарікали, що родині не потрібне фер-мерське господарство. Але згодом заспокоювалися і знову невтомно працювали.

– Є багато заздрісників, але тільки не на працю. А я не розумію, як може заздрити людина, що вдень насіння лузає, а ввечері йде до мене красти? Я знаю тільки одне – якщо душа у тебе до справи лежить, якщо ти звик важко і наполегливо працювати, то тобі ніколи заздрити, бо в тебе інша мета в цьому житті.

Ніка НОВАК

фот

о Ні

ки Н

ОВАК

ДОСВІД •

Садове різноманіття: «Лілея» головним чином розводить яблуні, однак останнім часом активно займається вирощуванням й інших

садових культур: груш, черешень, персиків, нектаринів та ін.

фот

о Ні

ки Н

ОВАК

Закоханий у свою справу: Іван Веретільникможе годинами розказувати та показувати свій сад

10 29 червня 2011

Молодь Черкащини №26 наша марка

Як же впливає Кодекс на стан справ, чи змінилася за останні місяці кількість підприємців у Черкасах? Це запитання до на-чальника Державної податко-вої інспекції в місті Людмили Гуріненко.

– Ми уважно спостерігаємо за динамікою змін у підприєм-ницькому середовищі, аналізує-мо її, намагаємося з’ясовувати причини того чи іншого явища і впливати на ситуацію. При-міром, за останні п’ять місяців число зареєстрованих юридич-них осіб в обласному центрі зросло на 226. Разом із тим кількість фізичних осіб-підпри-ємців зменшилася на 1200. З одного боку, це свідчить про позитивний вплив законодав-чих нововведень, адже в бізнес приходять усе нові люди, а з іншого…

Аби глибше зрозуміти ситуа-цію, варто нагадати, що згідно зі статтею 139 Податкового кодексу України, платникам податку на прибуток заборо-нено відносити на собівартість оплату товарів, робіт та послуг фізичним особам-спрощенцям (тим, хто сплачує податок за спрощеною схемою). Саме тому багато хто нині відмовляється від співпраці з підприємця-ми-спрощенцями. Ті ж, часом не знаходячи іншого виходу, змушені закривати свій бізнес. Переважно припиняють свою діяльність ті, кого ми називаємо мінімізаторами, які працювали за трудовими угодами на тих же підприємствах, що надавали всілякі – бухгалтерські, ауди-

торські, консалтингові – пос-луги. Через цих мінімізаторів, до речі, бюджет та Пенсійний фонд недоодержували мільярди гривень.

Більшості ж підприємців, які взагалі не працювали з юридич-ними особами, ця норма ніяким чином не стосується. А ті сум-лінні підприємці, яких згадане податкове обмеження торк-нулося несправедливо, мали можливість змінити систему оподаткування – перейшли на загальну й плідно співпрацюють із юридичними особами. Отож тиск нового Кодексу посилився лише на тих, хто різними спо-собами ухиляється від оподат-кування.

– Проблема ухиляння від сплати податків сьогодні, очевидно, залишається най-гострішою?

– Так, руйнування схем мінімі-зації та ухиляння від сплати податків – це один із пріоритет-них напрямків роботи податко-вої служби. Виявляємо їх, щоб не допускати бюджетних втрат. Так, наприклад, нинішнього року працівники податкової міліції ДПІ у місті Черкаси вик-рили та припинили діяльність конвертаційного центру. За матеріальну винагороду його організатори укладали безто-варні угоди від імені фіктивного підприємства з тими, хто був зацікавлений в псевдоопе-раціях. А щоб надати таким оборудкам законного вигляду, у податковій звітності відобра-жали неправдиві відомості про придбання товарів чи послуг. Кошти, переказані за псев-дооперації, знімали готівкою через банки, низка яких також брала участь у цих «операціях». Обіг коштів цього конвертацій-ного центру лише в поточно-му році становив близько 12 мільйонів гривень. На розрахун-

кові рахунки підприємств-учас-ників та користувачів, де було близько півмільйона гривень, накладено арешт. Організа-торів незаконної діяльності затримано. За фактом фіктив-ного підприємництва порушена кримінальна справа.

– Ваше професійне свято – гарна нагода для підбиття підсумків. Що вдалося досяг-ти нинішнього року?

– За п’ять місяців ми за-безпечили надходження до Зведеного бюджету України в сумі близько 447 мільйонів гри-вень. Тобто виконали завдання на 103,4 відсотка. До місце-вого бюджету мобілізували майже 224 мільйони гривень, перевиконавши завдання на шість відсотків. Забезпечили й виконання завдання, пос-тавленого місцевими радами, понад бюджетні призначення до міської казни надійшло 7,4 мільйона гривень. Отож може-мо відзначати своє професійне свято з почуттям виконаного обов’язку.

До речі, якщо порівняти з минулим роком, спостерігаємо значний приріст надходжень – як до Зведеного, так і до Дер-жавного та місцевих бюджетів. Особливо приємно нагадати, що 97 відсотків усіх надходжень – добровільно сплачені подат-ки та збори. Саме для цього ми й працюємо, проводимо роз’яснювальну роботу.

У день свята (а День подат-ківця – свято всенародне) хочу побажати й колегам, і всім нашим платникам податків благополуччя та добра. Хоч і не все, і не завжди в нас ладиться, але сподіваймося на краще. Як мовиться, все у наших руках. Щирих усім усмішок, сонячного настрою!

Інтерв’ю провівРоман КИРЕЙ

ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ

Податок на прибуток: консультують фахівціДля зручності підприємців податківці активно роз’яснюють норми Подат-кового кодексу України. Консультації громадянам надають фахівці функ-ціональних структурних підрозділів органів ДПС області, а також волон-тери та представники громадських організацій. Пропонуємо відповіді на найактуальніші запитання щодо податку на прибуток, які надійшли до консультаційного центру ДПА в Чер-каській області:

Чи включаються до складу витрат платника податку витрати на забезпечення працівни-ків санітарно-гігієнічними засобами?

Оскільки чинним законодавством не встанов-лені норми забезпечення працівників санітар-но-гігієнічними засобами, платник податку не може вносити такі витрати до складу витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта опо-даткування.

За яких умов представницькі витрати врахо-вуються у складі витрат платника податку?

Витрати на проведення представницьких заходів можуть включатись до складу витрат, що врахо-вуються при визначенні об’єкта оподаткування, за умови наявності належним чином оформле-них первинних документів, обов’язковість ве-дення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших доку-ментів, що підтверджують зв’язок таких витрат з господарською діяльністю, а саме: наказом про проведення такого заходу, запрошенням іно-земних представників (делегацій) та їх відповіді, кошторисом витрат, актами виконаних робіт, на-кладними на відпуск продукції, товарів зі складу, звітом про проведений захід тощо.

Як при визначенні об’єкта оподаткування по-датком на прибуток відображаються судові витрати позивача, у тому числі витрати на експертну оцінку, витрати на інформаційне забезпечення судового процесу та сплату державного мита?

Судові витрати та витрати на сплату держав-ного мита включаються до складу витрат плат-ника податку позивача. У випадку якщо госпо-дарський суд прийняв рішення про задоволення вимог позивача і сплату судових витрат та дер-жавного мита поклав на відповідача, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу такі витрати за рахунок власних коштів після оподаткування. При цьому відшкодовані за рішенням суду судові витрати та суми державного мита включаються до складу доходів платника податку – позивача. Якщо позов платника податку не задоволено, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та сплату державного мита за-лишаються у складі його витрат.

Чи враховуються при визначенні об’єкта оподаткування витрати на виплату ФО, що перебуває з платником податку у трудових відносинах, компенсації за використання для потреб виробництва особистого легкового автомобіля (легкового автомобіля, яким ФО користується на підставі довіреності)?

Витрати на виплату фізичній особі, що перебуває з платником податку у трудових відносинах, ком-пенсації за використання для потреб виробниц-тва особистого легкового автомобіля (легкового автомобіля, яким фізична особа користується на підставі довіреності) не належать до фонду оплати праці і не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування. Витрати за використан-ня легкового автомобіля фізичної особи, у тому числі легкового автомобіля, яким фізична особа користується на підставі довіреності, врахову-ються при визначенні об’єкта оподаткування, якщо платником податку укладено договір орен-ди легкового автомобіля з фізичною особою і суми виплат є орендними платежами.

(Усі згадані норми законодавства діють з 01.04.2011 року)

•2 ЛИПНЯ - ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

•

Новий Податковийкодекс незручнийтільки «ухилянтам»

Уже півроку країна працює за новим Податковим кодексом. Податкова служба та підприємці Черкащи-ни брали активну участь у його обговоренні, вносили низку пропозицій для вдосконалення законодавства. Багато хто з черкащан висловлював свою думку без-посередньо під стінами парламенту. І ось після довгих політичних баталій вироблений спільними зусиллями документ діє, працює. Він став основним і для підпри-ємців, і для податківців.

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ

11 29 червня 2011

№26 Молодь Черкащинипрофорієнтир

Реклама

32-25

-84

��

��

ЧЕРКАСЬКИЙ ХУДОЖНЬО-ТЕХНIЧНИЙ КОЛЕДЖ��

��

��

��

��

��

��

��

��

��

��

��

��

��

��

��

��

��

��

��

��

Уманський медичний коледжоголошує прийом студентів на 2011-2012 н.р. на денне навчання за спеціальностями:

Сестринська справа (на базі 11, 9 класів) Лікувальна справа (на базі 11, 9 класів)

на затверджені місця бюджетного фінансування та за ра-хунок коштів організацій, юридичних та фізичних осіб.

Абітурієнти на основі базової загальної середньої освіти та пільгових категорій складають вступні випробуван-ня з української мови та з біології.

Заяви приймаються: з 1 липня 2011 р.Закінчення прийому заяв: від осіб, що складають вступні іспити 22 липня 2011 р., від осіб, які не складають вступні іспити 31 липня 2011 р.Вступні випробування: з 23 по 31 липня 2011р.Оприлюднення рейтингового списку вступників: 1 серпня 2011 р.

Приймальна комісія працює з 9.00 до 17.00

Ліц

. АВ

№ 1

5970

8 ви

д. М

ОН

У в

ід 2

5.10

.200

6 р.

20300, м. Умань, вул. Жовтневої революції, 20тел. 0 (244) 5-22-28, 5-31-26; e-mail: [email protected]

На базі 9 класів. Термін навчання – 3 роки (з отриманням повної загальної середньої освіти)

• тракторист-машиніст с.г. виробництва категорій «А1»,«А2»; • слюсар з ремонту с.г. машин та устаткування; • водій автотранспортних засобів категорії «С»;• обліковець; оператор комп’ютерного набору;

• кухар; кондитер (3,5 роки).

Ліц. МОНУ АА №902793 від 25.03.2004 р.

тел. (0-47-39) 5-52-75с. Іркліїв, вул. М. Пустовіт, 50

Чорнобаївський р-н,Черкаська обл.

Навчання, проживання в гуртожитку, 3-х разове харчування безкоштовне.Учні забезпечуються стипендією від 200 грн.

Іркліївськийпрофесійнийаграрний ліцейпроводить набір учнів на 2011-2012н.р. за професіями:

На базі 11 класів: • тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії «А1»; водій автотранспортних засобів категорії «С» (1 рік)• кухар; кондитер (1,5 року)• обліковець; оператор комп’ютерного набору (1,5 року)

здійснює набір учнів на 2011 – 2012 навчальний рік

На базі 11 класів (термін навч. – 1 рік)

• Слюсар з ремонту автомобілів; водій автотранспорт-них засобів (категорії «В» і «С»).• Машиніст дорожньо – будівельних машин; водій авто-транспортних засобів (категорії «С»).

На базі 9 класів (термін навч. – 3 роки)

• Слюсар з ремонту автомобілів; рихтувальник кузовів; водій автотранспортних засобів (категорії «В» і «С»). • Слюсар з механоскладальних робіт; водій автотранс-портних засобів (категорії «В» і «С»).• Машиніст дорожньо – будівельних машин, слюсар з ремонту дорожньо – будівельних машин та тракторів; водій автотранспортних засобів категорії «С».• Оператор комп’ютерного набору, секретар керівника (організації, підприємства, установи)

Переваги навчання в ДНЗ «ЧПАЛ»: в ліцеї використовуються новітні технології

навчання; учні вивчають сучасні технології виробництва

в навчально-практичному центрі з комп’ютерної діагностики та ремонту автомобілів;

учні щомісячно отримують стипендію; час навчання в ліцеї зараховується до трудо-

вого стажу; учням, які проживають за межами Черкасько-

го району, надається гуртожиток; для розвитку особистих здібностей в поза-

урочний час бажаючих чекають гуртки художньої самодіяльності, спортивні секції, гурток «Світ-лофор» з вивчення правил дорожнього руху, гурток технічної творчості.

м.Черкаси, вул. Онопрієнка, 4 тел: 55-03-44; факс: 45-02-01 [email protected] www.chpal.edukit.ck.ua

Усе це можливо якщо ви станете студентом

Полтавської державноїаграрної академії

• Чи можливо будучи студентом отримувати річний прибуток на рівні річної зарплати професора українського університету?

• Чи можливо поєднати корисне з приємним та під час навчання без допомоги батьків побувати у 4-5 країнах світу та ще й заробити стартовий капітал для відкриття своєї справи?

• Чи можливо отримати 2 дипломи магістра МВА (Український та Німецький) одночасно?

• Чи можливо отримати 3 диплома магістра одночасно (Український, Румунський та Французький), а після цього з гарантією 100% стати співробітником французької компанії?

Запитайте в Олени Анатоліївниза тел.: (0532) 50-02-73ЯК?

• Чи можливо стати студентом економічного факультету та навчатися в Україні якщо не складав ЗНО або отримав БАЛ МЕНШИЙ НІЖ 124 ?

Можливо! ЯК?ДЕ?Запитайте в Інни Анатоліївниза тел.: (099) 489-92-72

Ліц. АГ № 508383 вид. Мін.освіти і науки, молоді та спорту Укр. від 08.04.2011 р.

ДОБРІ ПОРАДИ•

Запитання, які допоможуть отримати роботуЯкщо на співбесіді роботодавець запитує: «У вас є до нас запитання?», це не означає, що розмова вийшла на фінішну пряму. Просто настав час додати собі шансів і одержати бажану роботу. Як? Поставити запитання роботодавцеві.

Звичайно, вас цікавить зарплата, соцпакет, відпустки. Але залиште це наостанок.

Питання 1. Запитайте майбутнього роботодавця: «Як у вас ставляться до підвищення кваліфі-кації?». Кожен роботодавець цінує у співробітнику бажання до підвищення професійного рівня.

Питання 2. З’ясуйте: «Які завдання й плани будуть поставлені переді мною?» Запитання свід-чить про вашу практичну зацікавленість у поставлених завданнях.

Питання 3. «Розкажіть про внутрішню корпоративну культуру компанії». Подаруйте вашому співрозмовникові кілька приємних хвилин розповіді про те, до чого прагне їхня команда.

Питання 4. Поцікавтеся: «Які плани компанії у своєму ринковому сегменті?». Працівник, що вас наймає, із задоволенням викладе плани компанії. А ви з перших кроків покажете лояльність до нової роботи.

Тепер обов’язково переходьте до прагматичних запитань про умови, оплату... Це підкреслить ваш прак-тичний і діловий підхід до нової роботи.

12 29 червня 2011


рекл

ама

Ураган-Колос

Футбол. Чемпіонат області. Вища ліга станом на 27 червня

Футбол. Першість області. Перша лігастаном на 27 червня

М Команда I В Н П М О

1 Шпола-ЛНЗ-Лебедин 8 8 0 0 27:6 242 Зоря 8 6 0 2 18:5 183 Метровагонмаш 8 6 0 2 17:10 184 Уманьферммаш 8 5 2 1 19:10 175 Колос 8 4 1 3 13:9 13 6 Христинівка 8 4 0 4 16:11 12 7 Колос-БЗК 8 3 2 3 12:14 118 Наша Ряба 8 3 1 4 12:12 109 Городище 8 2 1 5 11:19 710 Спартак 8 2 0 6 9:17 611 Авангард 8 1 0 7 6:27 3 12 Ретро 8 0 1 7 5:25 1

8 тур (25 червня)Авангард – Уманьферммаш 1:2Зоря – Спартак 5:0Христинівка – Метровагон. 1:2Шпола-ЛНЗ – Городище 4:3Колос-БЗК – Ретро 3:2Колос – Наша Ряба 2:4

БомбардириАнтон Оганесов (Шпола-ЛНЗ) – 12Сергій Янчук (Уманьферммаш) – 9Іван Александров (Зоря) – 8Анатолій Бондаренко (Метроваг.) – 5Олександр Миславський (Шпола-ЛНЗ) – 5Стефан Ндонга (Христинівка) – 5Віталій Підвисіцький (Наша Ряба) – 5


1 Ураган-Колос 6 5 1 0 22:6 162 Канів 6 5 0 1 19:3 153 Кристал 6 3 1 2 8:7 104 Драбів 5 2 2 1 9:7 85 Чигирин 6 2 0 4 11:13 6 6 Росава 6 1 0 5 10:24 3 7 Інтернаціонал 5 0 0 5 7:26 0

група А

7 тур (26 червня)Ураган-Колос – Чигирин 3:2 Росава – Кристал 0:2

група БМ Команда I В Н П М О

1 Тальне-КХП 6 4 1 1 10:13 13 2 Колос 6 4 0 2 17:6 123 Урожай 6 3 2 1 15:8 114 Маньківка 6 2 2 2 9:8 85 Жашків 6 2 0 4 7:16 6 6 Явір 5 1 2 2 5:7 5 7 Іллічівець-Умань 5 0 1 4 2:7 1

7 тур (26 червня)Тальне-КХП – Явір 2:1 Урожай – Колос 1:0Іллічівець-Умань – Жашків -:+


1 Дніпро-2003 5 4 1 0 25:5 132 Світ Ласощів 5 4 1 0 23:6 133 Дахнівка 5 3 0 2 15:8 9 4 Фламінго 5 3 0 2 10:11 9 5 Енергія 5 2 2 1 8:6 8 6 Макс-Динамо 4 2 1 1 13:8 77 ЧДТУ 4 2 1 1 7:4 78 Червона Слобода 5 2 0 3 10:8 69 Шелтон 5 2 0 3 9:15 6 10 Рух-10 5 1 2 2 10:14 511 Ураган 5 0 0 5 5:19 0 12 Рось 5 0 0 5 1:32 0

5 турЕнергія – Дахнівка 0:3 Ураган – Фламінго 0:3Світ Ласощів – Рух-10 4:1Шелтон – Червона Слобода 2:1Рось – Дніпро-2003 0:12

Футбол. Чемпіонат Черкасстаном на 24 червня

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в О

лег

КУ

КС

А


1 Легенда (Чернігів) 7 6 1 0 33:0 192 Житлобуд-1 (Харків) 7 5 2 0 35:1 173 Нафтохімік (Калуш) 7 5 0 2 12:13 15 4 Родина (Костопіль) 7 3 1 3 18:13 105 Донеччанка (Донецьк) 7 3 0 4 13:13 9 6 Ятрань-Уманьферммаш 7 3 0 4 9:21 97 Атекс (Київ) 7 1 0 6 5:28 38 Іллічівка (Маріуполь) 7 0 0 7 2:38 0

Результати матчівНафтохімік – Ятрань-Уманьферммаш 2:1Ятрань-Уманьферммаш – Іллічівка 4:0Легенда – Ятрань-Уманьферммаш 5:0Ятрань-Уманьферммаш – Атекс 4:2Ятрань-Уманьферммаш – Донеччанка +:-Житлобуд-1 – Ятрань-Уманьферммаш 7:0Ятрань-Уманьферммаш – Родина 0:5

Футбол. Чемпіонат України. Жінки після І кола

спорт

БАСКЕТБОЛ•ФУТБОЛ. ДЮФЛ

Срібло черкаської пробиФутбольна команда «СДЮСШОР-Хо-дак» здобула срібні медалі першості Дитячо-юнацької футбольної ліги України серед команд I дивізіону, укомплектованих гравцями 1994 року народження (U-17). Фінальна частина змагань відбулася у Нікополі. Першого дня у півфіналі вихованці тренера Сергія Ко-валевича зустрілися з ДЮФШ ФК «Зоря» з Луганська. Суперники наприкінці I тайму відкрили рахунок, але після перерви черкащанам удалося переломити хід гри та відповісти супернику двома влучними удара-ми (переможний гол в активі Владислава Аджубея). Останні хвилини матчу «Ходак» догравав у меншості, коли один із гравців команди отримав другу жовту картку. Втім, луганчанам не вдалося скористатися своєю перевагою, а відтак у фінал турніру пробилася команда з Черкас.

У вирішальному поєдинку наші земляки поступилися «Єдності» з Плисок Чернігівської області – 0:2. До перерви команди не змогли вразити ворота одна одної. Перевага футболістів «Єдності» стала помітна в II таймі, і в середині тайму вони протягом шести хвилин забили два м’ячі.

Найкращим гравцем фінального турніру визнали грав-ця команди «СДЮСШОР-Ходак» Антона Матвієнка.

•

Після дворічної перерви Черкащина знову буде пред-ставлена в чемпіонаті України з футболу серед професіо-нальних клубів. Футбольний клуб «Славутич» успішно пройшов атестацію, а це дає право грати в наступному сезоні в II лізі.

З цієї нагоди відбулася прес-конфе-ренція за участю віце-президента ФК «Славутич» Володимира Ходака, на-чальника управління у справах сім’ї, молоді та спорту Черкаської ОДА Ва-дима Берези та головного тренера ко-манди Олександра Кирилюка.

Володимир Ходак зазначив, що керівництво клубу продовжує ціле-спрямовану роботу із забезпечення нормальної життєдіяльності ФК «Сла-вутич», зокрема в питанні базування команди, проживання, харчування гравців. Активно в цьому плані працює оргкомітет на чолі з почесним прези-дентом клубу Сергієм Тулубом.

У свою чергу Вадим Береза наго-лосив, що продовжується активна робота щодо реконструкції Централь-ного стадіону Черкас. Завершується ремонт роздягалень, на черзі – мон-таж освітлення, нового табло, роботи з приведення в належний стан бігових доріжок.

Не обійшли увагою учас-ники зібрання і важливе питан-ня комплектації команди. Голо-вний тренер ФК «Славу-тич» Олександр Кирилюк пере-конаний, що гра його підопічних потребує підси-лення. А тому склад коман-ди змі-н и т ь -ся не менше, ніж напо-ловину, прогно-зує він. Нині на перегляді в клубі перебувають кілька футболістів із Чернігова, Луцька, За-поріжжя. Залучатимуться до команди і юні перспективні гравці. Великі надії у зв’язку з цим покладаються на вихо-ванців «СДЮСШОР-Ходак», які стали срібними призерами першості ДЮФЛ України.

P.S. У рамках підготовки до нового сезону 26 червня «Славутич» зіграв товариський матч із дублерами ПФК «Олександрія», який завершився вні-чию 0:0. На 29 червня запланований поєдинок із дублем київського «Ар-сеналу», а 2 липня до Черкас завітає вінницька «Нива».

ДОЧЕКАЛИСЯ•

«Славутич» у ПФЛНе обійшли

увагою учас-ники зібрання і важливе питан-ня комплектації команди. Голо-вний тренер ФК «Славу-тич» Олександр Кирилюк пере-конаний, що гра його підопічних потребує підси-лення. А тому склад коман-ди змі-н и т ь -ся не менше, ніж напо-ловину, прогно-зує він. Нині на

«Славутич» у ПФЛ

«Черкаських Мавп» беруть у Суперлігу

Минулого тижня від-булися загальні збори засновників Асоціації баскетбольних клубів України «Суперліга», під час яких було прийнято низку рішень.

Серед першочергових питань розглядалася заявка БК «Черкаські Мавпи» щодо вступу до складу АБКУ «Суперліга». На засіданні був при-сутній міський голова Черкас, почес-ний президент БК «Черкаські Мав-пи» Сергій Одарич, який запевнив, що його клуб готовий виконати всі умови засновників «Суперліги». Він також повідомив про початок будів-ництва в Черкасах нового спортком-плексу на 3500 глядацьких місць, яке має завершитися 2013 року.

Засновники АБКУ «Суперліга» погодилися прийняти БК «Черкаські Мавпи» в разі виконання всіх фінан-

сових та інших умов (вступний вне-сок 24 мільйони гривень, дотриман-ня регламенту та інших нормативних актів і рішень АБКУ «Суперліга» тощо).

Сергій Одарич так прокоментував цю подію:

– Цьому рішенню передував до-волі тривалий переговорний процес. Сьогодні на засіданні було прийнято одноголосне рішення про прийняття «Черкаських Мавп» до АБКУ «Супер-ліга». Залишається владнати лише деякі юридичні моменти, і вже на на-ступному засіданні (а саме 19 липня) наш клуб має бути представлений як повноправний член Суперліги. Щодо бюджету команди на наступний се-зон, то ми готували попередній про-ект спеціально під Суперлігу. Думаю, нам знадобиться кілька тижнів, щоб внести деякі правки, тоді й матимемо повноцінний бюджет.

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ

Минулого тижня черкаські футболісти зіграли матч з командою вільних агентів,

у якому перемогли 3:0

13 29 червня 2011


РЕКЛАМА

туроператор

відверто

Плескіт хвиль, мі-сячна доріжка на морському полотні,

пісок під ногами, босоніжки в одній руці і його долоня в ін-шій, компліменти, шампансь-ке в одноразових стаканчи-ках, вітер розвіває волосся… Та й узагалі вітер у голові. Приблизно так я уявляю собі курортний роман. Маю на пам’яті одне літнє захоп-лення, однак воно не дійш-ло навіть до сексу на пляжі. Просто метелики у животі не залоскотали, та й по всьому. Для розвитку чогось більшо-го, ніж танець чи дружні обій-ми, я мушу дуже «запасти» на обранця. Тому ділитимуся з вами не власними спогадами,

а враженнями від курортного роману одного мого друга, Сашка.

Він поїхав до Криму на три дні, а повернувся через... мі-сяць. Прибув додому увесь натхненний, із блиском в очах і навіть наче не помічав нас – вірних друзів, які чека-ли його в рідному місті. Вона була росіянкою, на 25 років старшою за нього, і в них тра-пилося справжнє кохання.

– Це перша така доросла жінка в моєму житті, і з нею виходив повний кайф. Спо-чатку я зрозумів, що вона за-пала на мене, а потім – після кількох зустрічей та спільної ночі – я зрозумів, що вдруге (з часу першого почуття) за-

кохався. Ми могли по кілька днів не вилазити з ліжка. Вона надзвичайно заможна жінка, і сиплячи грішми, забезпечува-ла нам усі принади відпочин-ку. Це було незабутньо.

Всі ми посміялися з Саш-ка, сказавши, що його мо-лоденьке тіло використала доросла тітка, як захотіла. Та потім таки зрозуміли, що у них справді почуття. Попри міжнародний тариф, коха-на телефонувала по кілька разів на день, а електронне листування не дозволяло нам витягти Сашка з дому. Вона просила його кидати все і їхати до Росії, де в неї влас-ний бізнес, житло, машини і розкішне життя. Саме це і відлякало Сашка, він не міг погодитись жити за рахунок жінки, хоча колись озвучував, що саме про це і мріє. Втім, згодом спілкування протягом року ставало дедалі рідшим і врешті майже припинилося. Сашко все одно стверджує, що то було справжнє кохання. Можливо. Але слід пам’ятати, що таке трапляється лише у 10 випадках зі ста. А все реш-та може завдати психологіч-ної травми чи подарувати ве-

неричну хворобу. І ще добре, якщо одну.

Є у журналістів таке понят-тя – «сезонні теми». Зазвичай, про лікування хвороб, які пе-редаються статевим шляхом, ми пишемо восени, коли за-кінчується сезон відпочинку. Однак бачу в цьому помилку, адже краще попередити хво-робу, аніж її потім лікувати. Отже, ризик підчепити інфек-ційну чи венеричну болячку – перше застереження. Пе-ред тим, як накрило хвилею морською і хвилею почуттів водночас, згадайте, що кращі друзі відпочивальників – це презервативи.

Звичайно, у місті ми об-межуємо себе, надто перей-маючись питанням, що по-думають про нас люди. А на курорті всі рівні: тут нема на-чальників, босів, сусідів, ко-лег, родичів, навіть друзі, як правило, тимчасові. І саме тут найчастіше проступає весь потенціал розпусти людини. Зміна обстановки змушує нас зробити те, у чому собі зазвичай відмовляли. Через отаку «вседозволеність» і заводимо курортні романи. Ще одну причину курортного

роману я називаю «щоб було що розказати». Навіть якщо роману не буде, його дове-деться вигадати. Тому ліпше не вигадувати, а віддатися курортній пристрасті на пов-ну. Особливо, зваживши на те, що до моря ми готувалися ретельно – підбирали вбран-ня, бігали у тренажерні зали тощо. Що ж красі тепер дар-ма пропадати?

Одна із небезпек курорт-ного роману в тому, що ми піддаємося спокусі вдягнути маску, видавати себе за ко-гось іншого. Бо знову ж таки,

нас тут ніхто не знає і можна бути тим, ким давно хотів, але не міг. Тому слід бути обе-режним: є ризик помилитися у людині. Та, з іншого боку, курорт на те й курорт, щоб якось розважитися Однак не забувайте: ваша курорт-на інтрижка цілком здатна зруйнувати решту основного життя. Тому начувайтеся, по-боюючись не тільки від хво-роб, які передаються стате-вим шляхом (з огляду шкоди здоров’ю), а й загрози таким чином зруйнувати сім’ю.

Марта КИЦЮНСЬКА

КОХАННЯ У ВІДПУСТЦІ•

Цікаві фактипро курортні романи

90% жінок, починаючи курортний роман, сподіваються, що він може перерости у щось серйозне

Після пережитого у відпустці курортного рома-ну жінка має вигляд удесятеро кращий, ніж через два тижні щоденних походів до косметолога

Під час закоханості в організмі виробляється речовина фенілетіламін, яка викликає реакцію збудження, аналогічну наркотичному сп’янінню, а тому є загроза стати залежними від курортних романів, бажаючи повторити їх знову і знову.

Курортний роман – це роман без продовження. У нього є точна дата закінчення і вона позначена на зворотньому квитку.

рекл

ама

Лікар ЧЕПУРНИЙ Юрій Миколайович

УРОЛОГАНОНІМНОКваліфікована діагностика і лікування

захворювань сечостатевої системиПоліклініка першої міської лікарні каб. 511 до 17.00

т. 45-13-04, 097 444-88-11Ліц. АВ №511958 МОЗ Укр. від 19.C0C2.10 р.

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

Загрози курортного романуКатерина Конюхіна, акушер-гінеколог першої категорії:

– Насамперед, небезпечний СНІД. Ймовірність заразитися ним при разовому випадку незахи-щеного сексу з ВІЛ-позитивним партнером залежить від сили вашого імунітету, цілісності сли-зових та різновидів утіх, яким ви віддавалися. Так, ризик заразитись СНІДом при анальному сексі становить від 8 до 32 випадків на тисячу, при вагінальному – 5-15 випадків на 10 тисяч. Крім цього, небезпечними є чотири види гепатитів, які передаються статевим шляхом. Особ-ливо небезпечний секс під час менструальних кровотеч і під час анальних контактів, однак нещодавно британські інфекціоністи виявили, що за сприятливих обставин і оральний секс може призвести до зараження. Не слід також забувати про традиційні курортні зарази, такі як гонорея, сифіліс, хламідіоз, трихомоніаз. Щорічно більше 250 тисяч осіб у світі заражаються гонореєю під час випадкового статевого контакту, а при-чиною у більш ніж половині випадків безпліддя є недоліко-вані, неправильно ліковані та хронічні венеричні хвороби. Віддаючись легковажному сексу, можна також підхопити вірус, грибок, коросту чи лобковий педикульоз. Тому перед тим, як занурюватися в безодню випадкового роману, все ж придивіться до людини уважніше і тверезіше.

•

реклама 32-25-84

Що можна привезти з курорту, окрiм вражень

Попри те, що я маю досвід сексу навіть на пляжі, на курорти їздити не люблю. А все тому, мабуть, що досі не заводила повно-цінного курортного роману. І бодай не знаю, чи хочу щось змінювати в цьому сенсі. Спро-бую остаточно розібратися разом з вами.

14 29 червня 2011

Молодь Черкащини №26 кримінальне чтивоНАРКОБІЗНЕС•

141429 червня 2011

Молодь Черкащини №26 кримінальне чтивоНАРКОБІЗНЕСНАРКОБІЗНЕС•

Ширка – найприбутковіший вид товару. Щороку наркомани Черкащини на неї витрачають десятки мільярдів гривень! Не віриться, але факт…

Житіє наркомана звичайного

Наркомани – утаємничений і дуже спе-цифічний контингент. Доступ у коло нар-команів мають тільки їм подібні або нарко-дилери – «бариги».

За останні 10-15 років життя наркоманів значно змінилося. Більшість із них самі собі заготовляють сировину. Але відтоді як ви-рощування нарковмісних рослин в Україні заборонили, у наркоманів почалися справ-ді важкі часи. Ще на початку 90-их вони здебільше споживали «ханку» – речовину, зварену із макового молочка, яке збирали на бинти, зрізаючи недозрілі макові голов-ки. Бинти із молочком ретельно висушу-вали. Кожний наркоман знав, скільки сан-тиметрів бинта йому треба відрізати, щоб зварити «дозу». Тепер у їхньому побуті безроздільно панує «ширка». Цей препарат виготовляють із макової соломки і він знач-но небезпечніший від «ханки», бо до його складу входить багато різних алкалоїдів.

Заручники голки і досі самі заготовля-ють мак, хоча це тепер значно складніше. Один із варіантів – вирощування. Нарко-ман проходить чималі відстані, вишукуючи

більш-менш безлюдні території: лісосмуги, закинуті двори, городи. В облюбованих місцях він сіє по кілька зернин маку. Потім, він же, регулярно, по кілька разів обхо-дить цей маршрут і спостерігає за тим, як ростуть та дозрівають рослини. Зазвичай наркомани самі для себе і варять «ширку». Але її їм не вистачає (через брак сирови-ни і компонентів, необхідних для варіння), тому вони купують «зілля» у «бариг» та ін-ших наркоманів.

Лікуватися від наркозалежності біль-шість наркоманів іде тільки для того, щоб зменшити дозу вживання («омолодитися», як вони самі це називають). І хоч на Черка-шині трапляються випадки, коли наркоман зі стажем 10-12 років виходив із наркозалеж-ності й далі жив життям нормальної людини, але це рідкість. Зі 100 відсо-тків наркоманів одужу-ють лише близько 7 від-сотків. Рідко хтось із наркоманів доживає до 50-ти років. На Черкащині таких усього кілька осіб. Це «ветерани», що починали ще із «ханки» і вже перепробували все, що тільки можливо.

Звірячі закони наркоманського світу

«Ширку» розрізняють «куповану» і «до-машню». Для власного вживання наркома-ни варять якісну «дур». Більш-менш при-йнятне «зілля» продають і «бариги», щоб не втратити клієнтуру. Найгіршу «ширку» наркомани продають одне одному, бо ко-жен хоче якнайбільше заробити, тому і розбавляє «зілля». Недавно на Черкащині один наркоман під маркою «дози» продав іншому шприц із пепсі-колою. Ясна річ, ін’єкція для того, хто купив, стала остан-

ньою у житті, бо введення у вену будь-якої газованої рі-дини – це неминуча і швид-ка смерть. А «продавця» так і не знайшли.

Коли наркоману щось треба («доза» наприклад),

його мозок працює так, що куди там тому комп’ютеру. Бо наркоман задля досягнення мети розробляє складні багатоходові комбі-нації. І немає нічого такого, чого б не зробив наркоман, якщо йому потрібна «доза».

«Бариги» і «хазяї»

У середині 90-их вигоду від наркобізне-су набачили цигани і почали швидко зба-гачуватися на поставках маку та готового субстрату. Оскільки ромська спільнота ще закритіша, ніж наркоманська, викривати циганські наркосиндикати – це справа на рівні ненаукової фантастики. Раніше цига-ни тільки продавали «дур», а тепер і серед циган є чимало наркоманів.

Майже зразу за циганами наркобізнес привабив і братів-слов’ян, гроші ж бо не пахнуть. Головними поширювачами «дурі» виступають «бариги», а їхніми головними постачальниками – «хазяї». Вони мають підпільні фабрики з виготовлення «зілля» і виробляють його у вражаючих кількостях. Останні – дуже втаємничені особи. Вони майже ніколи не потрапляють у поле зору міліції. Впіймати «хазяїна» – вищий піло-таж для правоохоронців. Зовсім інша спра-ва «бариги». Ця рибка часто потрапляє у міліцейські сіті. Зазвичай тому, що їх охоче «здають» їхні ж клієнти. Наркоман – най-краща кандидатура на роль «стукача». За «дозу» розкаже все і про всіх.

Чи можна побороти наркоторгівлю? Відповісти на це майже риторичне запи-тання ми попросили міліціонера, лікарів-наркологів та… наркоманів.

Олександр Ковалець, капітан міліції:

– Повністю викорінити наркоторгівлю як явище, мабуть, не вдасться, втім, суттєво її мінімізувати можливо. Однак за-раз для цього наявних сил і засобів недостатньо. Потрібні кардинальні зміни у законодавчому полі та рішення на рівні Уряду та Міністерства внутрішніх справ. З одного боку, в де-ржаві ведеться потужна кампанія проти поширення наркоти-ків, але з іншого, мало зроблено для того, аби справді завда-вати по наркобізнесу нищівних ударів. Про яку ефективність боротьби може йтися, коли мало не у всіх райвідділах міліції області штат Відділу боротьби із незаконним обігом нар-

котиків (ВБНОН) складається із... одного працівника. По двоє ВБНОНівців мають лише три райвідділи – Канівський, Уманський та Золотоніський.

Геннадій Соловйов, лікар-нарколог вищої категорії, психотерапевт, завідувач першого наркологічного відділення Комунального закладу «Черкаський обласний наркологічний диспансер (далі КЗ ЧОНД), у наркологічній службі працює близько 28 років:

– У нинішніх умовах про те, щоб побороти наркоторгівлю і наркоманію, не може бути й мови. Бо знищити наркобізнес – це означає відібрати прибутки у наркомафії, фармацевтів, лікарів та ін. Чому так кажу? Бо вживання наркотиків дуже виснажує людський організм, руйнує внутрішні органи, фі-зичне і психологічне здоров’я тощо. І головне, наркоман жити без зілля просто не може. Вловлюєте страшну сутність? Щоб не померти, наркоманові необхідно вживати наркотик, який усе одно його вбиває, причому, не так уже й повільно. Вихо-дить замкнуте коло. Тож наркоман забезпечує прибутки нар-комафії – бо купує наркотики; фармацевтам й лікарям – бо потребує постійного лікування якщо не від наркозалежності, то від того «букету» хвороб, який він здобув, будучи нарко-маном. Що найгірше, не видно, щоб держава і справді хотіла знищити наркоманію як явище. Так, розгорнуто кампанію

проти наркотиків, але вона вочевидь не встигає за темпами, якими це зло поширюється у суспільстві. Не встигає, чи не хоче встигати? Це ще те питання. Доступність наркотиків та практично безперешкодне їх поширення наводить на думку, що комусь із впливових людей це вигідно. Я б назвав це ге-ноцидом. І хоч повністю ліквідувати наркоманію та, відповід-но, наркоторгівлю, неможливо, досягти вагомих результатів усе ж можна. Для цього необхідні певні зміни у законодавс-тві. Наприклад, ввести примусове лікування для наркоза-лежних та алкоголіків. Відомо, що наркоман під час «ломки» здатен убити. Нам відомі випадки, коли наркоман за «дозу» позбавляв життя іншого наркомана. І держава знає, яку за-грозу може становити наркоман для інших людей. Знає, і не реагує. І що ж це тоді, як не геноцид?

Оксана, 46 років, наркоманка, систематично вживає наркотики із 25 років (від неминучої смерті її очевидно врятувала тюрма, бо, перебуваючи там, доступу до наркотиків не мала):

– Перемогти наркоторгівлю нереально. Наркоман завжди знає, де купити «ширку». Хто хоче, той неодмінно придбає. Щоправда, є певні складнощі. Я, наприклад, можу купити «зілля» тільки у трьох людей. Інші «бариги» мені не прода-дуть. Я для них «чужа». Тож, якщо ти хочеш купити наркоту, то шукай «своїх». Тобто береш і телефонуєш іншому нарко-манові, і він купить «ширку» у свого «бариги», а потім пе-

Наркомафія непереможна?

Зі 100 відсотків нарко-манів одужують лише близько 7 відсотків. Рід-ко хтось із наркоманів доживає до 50-ти років

15 29 червня 2011


НАРКОБІЗНЕС•

151529 червня 2011


Обіг наркотиків зростає?

Про сьогоднішній стан боротьби із незаконним обігом наркотиків роз-повів старший оперу-повноважений УБНОН УМВС України в Чер-каській області, капітан міліції Олександр Кова-лець:

– Від початку операції «Мак», яка стартувала 1 червня, працівниками УБНОН уже задокумен-товано 80 фактів виро-щування нарковмісних рослин, із яких 54 факти вирощування конопель, 26 – маку. Виявлено та знищено посіви нарковміс-них рослин у кількості понад 11 тисяч 400 штук. За виявленими фактами порушено 20 кримінальних справ, складено 14 про-токолів про адмінпорушення. А по решті фактів на сьогодні вирішується питання про порушення кримінальних справ. Для порівняння: у минулому році за весь період операції було задокументовано більше

180 фактів, за якими було порушено май-же 150 кримінальних справ. І хоч операція

тільки почалась (вона триватиме аж до вере-сня), але її результати вражають. Бо торік за три місяці викрито 180 правопорушень, а тут за неповні три тижні аж 80. Звичайно, про кін-цеві результати говори-ти поки що зарано, але отримані дані свідчать про певний ріст у сфері незаконного обігу нар-котиків.

Також Олександр Ковалець роз’яснив, із якими трудноща-ми стикаються правоохоронці при вияв-ленні злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин. Наркобіз-нес дуже мобільний. Тобто «точки», де виготовляють наркоречовини, мають здатність швидко переміщатися з одно-го місця на інше, що робить їх виявлення дуже нелегкою справою. Та й середови-ще розповсюдження «дурі» закрите для звичайних людей. Зазвичай у «бариги»

«ширку» може придбати дуже обме-жене коло осіб. Тобто виключно «свої».

Майже повністю зникли «точки», що знаходились у квартирах багатоповерхі-вок. Їх видає характер-ний незносний сморід, що супроводжує техно-логічний процес «шир-коваріння» та натовпи наркоманів, які прихо-дять купувати кінцевий продукт. Зазвичай пе-ресічні громадяни, жа-хаючись, уникаючи та-кого сусідства як чорт ладана, охоче «здають» «точку» правоохоронцям майже одразу після того як вона з’являється. А те, що деяким «точкам» вдається досить довго проіснувати, Олександр Ковалець пояснив складністю процесу документу-вання цього виду злочинів. Для того щоб

правильно задо-кументувати злочин, одну «точку» опера-тивникам доводиться «пасти» по кілька міся-ців. Інакше будь-який промах правоохоронців призведе до того, що зловмисники уникнуть відповідальності і роз-почнуть робити те саме, але вже в іншому місці та із більшою пересторо-гою. Тепер «ширковари»

для своєї діяльності обирають різні без-людні місця, лісові нетрі або давно заки-нуті будівлі десь у глибинці, як кажуть, на краю географії.

репродасть тобі з вигодою для себе. І я так робила, бо це – мій хліб. Були часи, коли я сама «зілля» варила. «Бари-га» постачав мак і все інше, що треба. Невелику частину зі звареного віддавав мені за роботу, а решту продавав. Трохи працювала і сама на себе, але «прогоріла», бо мені підігнали погану сировину, і продати зварену, дуже неякісну «ширку» не змогла. Міліція ловить, кажете? Дурня. Ментам платять усі, хто варить. І я теж платила. А те, що вони садять за ви-готовлення наркотиків, то це – «іздєржки професії». У першу чергу на нари відправляють тих, хто «абарзєл», і хто не три-має язика за зубами. Ото вам і вся боротьба із наркомафією. Можна спокійно варити «зілля» і нормально жити, головне – не патякати і платити мусорам. Я за все життя знала тіль-ки одного справжнього мента, який не брав «мзди». Чесний був. Так із нього всі у райвідділі сміялися. Бо він упіймає бан-дюка, а інші, за гроші, того ж бандюка і відпускають. Зараз цей міліціонер на пенсії.

Андрій, 28 років, наркоман, вживає наркотики із 14 років:

– Перемогти наркоторгівлю? Жартуєте? Це – неможливо! Та якби ви тільки знали, які високі чини задіяні у наркобізнесі, ви б самі реготали, якби у вас запитали про щось подібне. Знаєте, у свій час я добре заробляв, працюючи виконробом на будівництві. Завелись грошики, захопився наркотиками і сів у «систему». Зараз дуже хочу із цим покінчити. У мене є красива дружина і дитина. От сім’я і поставила мені ультиматум: або я

зав’язую і живу для рідних, або назавжди залишаюсь із нар-котиками. Саме тому я і прийшов лікуватися. І у мене є шанс одужати. Нехай один проти ста, але він є, і я ним скористаюся.

Анатолій Борозинець, головний лікар КЗ ЧОНД:

– Відповідь на це питання вже дала Організація Об’єднаних Націй, яка не так давно заявила, що у боротьбі із наркобіз-несом переміг наркобізнес. Якщо на такому рівні роблять подібні заяви, то що вже говорити про Україну. Пригадую, як із наркоманією боролись у СРСР. Кримінальний кодекс передбачав жорстке покарання навіть за вживання наркоти-ків, не кажучи вже про виготовлення, збут, зберігання тощо. І це давало серйозні результати. Бо такого поширення як зараз, наркоманія та наркоторгівля тоді не мали. Загалом, усе просто. Все регулює ринок: є попит – буде і пропозиція. А гроші цей вид бізнесу приносить справді колосальні. От давайте разом і порахуємо. Один середньої руки наркоман потребує одного стакана макової соломки на 2 – 3 дні. Тож у рік він придбає щонайменше 100 склянок соломки. Вартість однієї коливається від 250 до 300 гривень. Тож один нарко-залежний дає наркобізнесу близько 25 – 35 тисяч гривень на рік. І якщо «барига» матиме 10 клієнтів, то за рік він заробить близько 250 – 350 тисяч гривень. В області зареєстровано близько трьох тисяч наркозалежних. Звичайно, це тільки вершина айсберга, бо реальна картина значно страшніша. Адже насправді наркоманів на Черкащині разів у 15 більше

(далеко не всі наркомани йдуть лікуватися). А от тепер пора-хуйте, скільки для цієї армії наркоманів треба соломки на рік, і скільки це буде коштувати. Вражає? Суттєво знизити об-сяги наркоторгівлі, а, відповідно, і наркоманії можна, на мій погляд, лише за умови запровадження кардинальних змін у законодавстві, збільшення чисельності відділів боротьби із незаконним обігом наркотиків, зміцнення матеріально-тех-нічної бази правоохоронних органів. Крім того, все це має бути підкріплене потужною пропагандою проти вживання наркотиків. Головною у цьому має бути держава.

Я проаналізував запропоновані Анатолієм Борозин-цем цифри. Вийшли астрономічні суми. Бо, якщо вірити їм, то сума, яку на Черкащині за рік наркомани витрача-ють на наркотики, коливається від 11 млрд. 250 млн. до 157 млрд. 500 млн. гривень. Порівняно із цими сумами, обласний бюджет Черкащини просто жебрацька торба. Фантастика, скажете? Як би не так! Реальна сума, що її заробляє черкаська наркомафія, значно більша. Це ж пораховано тільки те, що споживається в межах області без урахування транзитних потоків наркотиків, які їдуть через територію Черкащини. Кілька років тому брав інтерв’ю у працівника ДАІ, який на шляху Умань-Корсунь уночі зупинив «Жигулі» першої моделі. Її водій – циган, віз у багажнику 40 літрів «ширки». Загальна вартість партії затриманого «зілля» тоді була еквіва-лентна 11 мільйонам гривень. Так що, вирахувані нами цифри, скоріше, значно занижені, аніж завищені.

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в В

ол

од

им

ир

ПО

ЛЯ

НС

ЬК

ИЙ

«ширку» може придбати дуже обме-жене коло осіб. Тобто виключно «свої».

Майже повністю зникли «точки», що знаходились у квартирах багатоповерхі-вок. Їх видає характер-ний незносний сморід, що супроводжує техно-

правильно задо-кументувати злочин,

Обіг наркотиків

Наркомафія непереможна?

фот

о з

сайт

у w

ww

.big

pict

ure.

ru/?

p=38

848

Впіймати «хазяїна» – вищий пілотаж для правоохоронців. Зовсім інша справа «бариги». Ця рибка часто пот-рапляє у міліцейські сіті. Зазвичай тому, що їх охоче «здають» їхні ж клієнти. Наркоман – найкраща кандидату-ра на роль «стукача». За «дозу» розкаже все і про всіх

Недавно на Черкащині один наркоман під маркою «дози» про-дав іншому шприц із пепсі-колою. Ясна річ, ін’єкція для того, хто купив, стала остан-ньою у житті, бо вве-дення у вену будь-якої газованої рідини – це неминуча і швидка смерть. А «продавця» так і не знайшли

16 29 червня 2011


Реклама 32-25-84

на дивані

18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266/1, к.108-111. [email protected],[email protected] (рекламний відділ)32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама).

Газета віддрукована в друкарні

Адреса редакції:

Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуальною власністю редакції.

Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені.

Редакція не несе відповідальності за достовірність та зміст рекламної інформації.

Редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора.Матеріали в рубриках «Наша марка» і «Знак якості» та з позначкою

– публікуються на правах реклами. Рукописи та фотоматеріали рецензуванню і поверненню не підлягають.

Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети.

Роман Кирей

Олег Кукса

Редактор:

Відповідальний секретар:

ЧС №661 ПРРеєстраційне свідоцтво:

e-mail:

тел./факс:

наша передплатане закінчується ніколи

Триває сезон передплати на газету «Молодь Черкащини» на 2011 рік. Передплату на 2011 рік можна оформити

у будь-якому поштовому відділенні Черкаської

області до 20 числа кожного місяця.

ihдекс 61072

1 місяць – 6,80 грн6 місяців – 40,80 грн

ВАРТІСТЬ

ціни вказані без вартості приймання передплати «Укрпоштою»

ihдекс 49444

1 місяць – 5,60 грн6 місяців – 33,60 грн

Увага! Тепер газету можна передплатити за двома індексами:

16 сторінок + 16 сторінок ТБ 16 сторінок + 8 сторінок ТБ

«Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...»

м. Бровари, вул. Красовського, 16.

Замовлення № 027-26

Олена Берестенко, 25 років,

журналістка, працює над дисертацією.

В людях найбільше цінує інтелект,

відчуття стилю та патріотизм

Мрієте про романтичну вечерю із зіркою українського шоу-бізнесу чи про екзотичні процедури у салоні краси, або ж про безліч інших приємних подарунків? Надсилайте власні фото в купальних костюмах на конкурс

«КОРОЛЕВА ТА КОРОЛЬ ПЛЯЖУ»!Знімки шліть на адресу редакції або електронною поштою – [email protected], [email protected]

Конкурс!

Видавець: ПП “Маркетингове агентство “Ритм”

Директор: Тетяна Очеретяна

оголошення приймаються за адресою редакції

Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошення про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються БЕЗКОШТОВНО.

Всі інші оголошення – ПЛАТНІ (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату доку-ментів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством .

оголошенняКупон

(не більше 15 слів)

телефон/адреса:

дані для редакції (в газеті не

друкуються)

ПІБадресател.:дата/підпис

ВІН + ВОНАЖ. 60/162/76 Черк. обл. Вдова, дітей немає. Разом з добрим, щирим чоловіком 55-65 р. пере-можемо самотність. Згодна на переїзд. Агенція 093-043-49-06; 098-55-123-04

Ч. 27/174/115 Черк. обл. Спокійний, з почуттям гумору. Подарую світлі почуття дівчині 19-28 р., з центральних областей України, яка бажає створи-ти сім’ю і мати спільних діточок. Агенція 093-043-49-06; 098-55-123-04

Ж. 49/167/68 Черкаси. Приват. підприємець. Люблю пригостити родину смачною їжею. Хочу познайомитися з чоловіком 52-60 р., щоб дару-вати одне одному любов та повагу в затишному сімейному колі. Агенція 093-043-49-06; 098-55-123-04

•

РЕКЛАМА

Потрібні охоронники на вахту та 1/2. З/п 70-100 грн./ доба. З/п своєчасна, вул. Чехова, 41. 38-24-45; 067-396-14-72; 063-663-54-74

ОГОЛОШЕННЯ•

Коханка телефонує своє-му любчику:

- Масику, ти зараз можеш гово-рити?

Коханець (пошепки):- Масю, вибач, я зараз одруже-

ний.

Командир частини прихо-дить додому, а його дружина з порога запитує:

- Ну, що, розформовують вашу частину?

- Та ти що! Нічого подібного! Відкіля ти це взяла?!

- Баба Надя на базарі сказала.- Брехня все це! Частина як стоя-

ла, так і буде стояти. Я коман-дир, я краще знаю!

Наступного дня приходить додому:

- Люсю, сходи на базар, дові-дайся в баби Наді, куди мене переводять.

Відомий письменник на якомусь прийомі обійняв даму, поцілував її і сказав:

- Вибачте, сеньйоро, річ у тому, що ви дуже схожі на мою дружину.

- Ви нахаба, дурень і п‛яниця!Письменник подивився на ото-

чення і вигукнув:- Це треба ж! Вона навіть гово-

рить точно, як моя дружина!

- Ти мені сьогодні півночі снився...

- А з ким ти мене решту півночі зраджувала?!

УСМІХНІТЬСЯ•

News & Politics

Молодь Черкащини №26 2011р