№2 1

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС

ãàçåòà âèõîäèòü ç 1960 ðîêó

газета виходить з 1960 року

6.01.2010

¹2(4992)

сторінки 6-7

фот

окол

аж Р

оман

а КИ

РЕЯ

•про мужність у службі та дружбі Василя СимоненкаСпогадами про поета ділиться Микола Сніжко

сторінка 3

•власне житлоНапередодні Нового року в Черкассах здали 17-поверховий будинок

сторінка 5

•що рік прийдешній нам готує?Гороскоп на 2010-ий для знаків зодіаку

сторінка 8

•любов до України – через усе життяУродженець Черкащини є автором першого українського словника іншомовних слів

сторінка 10

•найкращі в регіоніУманські помідори припали до смаку споживачам

сторінка 11

КАНАЛІВ ТЕЛЕПРОГРАМИ46

легкоЧи бутидружиною

відомого чоловіка

6 СІЧНЯ 20092 вільна думка На сторінках нашої газети надаємо можливість будь-якій громадській організації, політичній партії чи їх представникам висловити власне бачення сучасної ситуації на політичній карті України!

У Черкаській області 811 осередків Народної Партії, які об’єднують 15 568 партійців. До місцевих рад Черкащини обрано 1536 (15%), серед яких до обласної ради – 6 , районних – 107, районних у місті – 3, міських рад міст обласного значення – 14, міст районного зна-чення – 19, селищних і сільських рад – 1387 депутатів. Головами районних рад працюють два представники Народної Партії, за-ступників голів районних рад – 4. Заступників голів, начальників управлінь та відділів райдержадміністрацій – 29 народників.

Черкаська команда Володимира Литвина: час Литвина обов’язково настане

Олег Яровий, генеральний директор ТОВ «ЛатАгроІнвест», керівник Монастирищенсь-кої організації Народної Партії:

– Незаперечний факт, що переважна біль-шість виборців живуть, якщо не в бідності, то скромно. Тож запитаймо тих, хто «робив кроки назустріч людям» і «українські прори-ви»: де дешеві харчі і товари, де мільйони робочих місць, цивілізовані зарплати і пенсії, де доступні освіта й медицина, відродження села? Наше підприємство просимо не брати до уваги. Вміємо господарювати. Сумлінно доглядаємо землю, вирощуємо високі вро-жаї, маємо новітню техніку (імпортну).

Народна Партія нині не при владі, але її керівництво вирішило не чекати сприятливих обставин, коли влада сама впаде до ніг. Тому народники Монасти-рищенського району допомагають малозахищеним громадянам, школам, дитячим садкам, лікарням. Для молоді реконструювали стадіон. Народний депутат України Сергій Терещук подбав про виді-лення урядом 500 000 гривень для ремонту дороги до с. Копіювата.

Отож сьогодні потрібні Україні не ті, хто галасує і займається мор-добоєм. А країні потрібні Литвин і його команда.

Галина Кучер, депутат обласної ради, заступник міського голови м. Умань, го-лова міської організації Народної Партії, член політради Народної Партії:

– Постійна комісія з питань праці та соціального захисту обласної ради, де я заступник голови, скерувала Голові Верховної Ради України Володимирові Литвину 71-ну законодавчу пропозицію, на сьогодні враховано 11. Зокрема, про збільшення розміру мінімальної заробіт-ної плати, зарахування в страховий стаж періоду перебування у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами для не-працездатних жінок, утримання центрів соціальної реабілітації.

В Умані Володимир Михайлович побу-вав шість разів. Після візитів надано до-помогу відділенню дитячої хірургії місь-кої лікарні, а ще міська лікарня отримала рентгенапарат. За сприяння Литвина

збудована бібліотека в Уманському аграрному університеті. У моїй роботі головне, щоб кожний уманчанин, який звернувся

в міське управління праці та соцзахисту до міської ради, отримав допомогу, відверту відповідь.

Валерій Черняк, головний лікар Черкаської обласної лікар-ні, заслужений лікар України, депутат обласної ради, фракція «Народний блок Литвина»:

– Охороні здоров’я людей віддав 30 років. Ми, фахівці, виз-наємо, що нинішній рівень медичного обслуговування сус-пільство не задовольняє. Мені до вподоби широкомасштабна програма Володимира Литвина, щодо поліпшення справ у га-лузі. Вона назріла, вона конкретна, і наш колектив її повністю підтримує. Це проведення суцільної диспансеризації населен-ня, формування паспорта його здоров’я із визначенням конк-ретних заходів по країні і кожному регіону. Невідкладно треба здійснити Національну програму боротьби із захворюванням на рак молочної залози. На часі і програма боротьби з алко-голізмом і наркоманією, ВІЛ-СНІДом, бо у цій біді посідаємо «першість» у Європі. Правильно, що пропонується розвиток власного виробництва ліків, установлення державного контро-лю за цінами на ліки і їх якість.

Для потреб медицини необхідно виділяти не менше 5 відсо-тків ВВП, що і пропонує Володимир Литвин. На жаль, маємо вдвічі менше. Медики давно чекають належної заробітної пла-ти, надання лікарям статусу держслужбовця.

Саме за це бореться і береться Володимир Литвин.

Юрій Лега, ректор Черкаського державного тех-нологічного університету, академік Міжнародної ака-демії комп’ютерних наук та систем Української ака-демії наук, Академії зв’язку України, доктор філософії та технічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України, член фракції «Народний блок Литвина» в обласній раді:

– Зростання вищого навчального закладу відбулося дійсно широкомасштабне. Яскравим підтвердженням тому є те, що 10 років тому було 38 кафедр, зараз – 50. Науково-педагогічних працівників: 399 – 495, контин-гент студентів: 6000 – 10000, кількість спеціальностей, якими оволодівають студенти, зросла з 28 до 36.

Вирішуючи щодня важливі державні справи, прояв-ляючи людяність і далекоглядність, досвід науковця, ректор Юрій Лега вміло веде колектив до досягнення великої мети – здобуття ЧДТУ статусу національного, приєднання до кращих університетів Європи.

Девіз ректора: «Я щиро вірю: патріотизм і держав-ність починаються з освіти!». Тому, на мою думку, тре-ба наближати час Литвина.

Володимир Лук’янець, перший за-ступник голови Черкаської регіональ-ної організації Народної Партії, член політради Народної Партії, керівник депутатської фракції «Народний блок Литвина» в обласній раді, генеральний директор ДП «Златодар»:

– Голова колгоспу, перший секретар райкому комсомолу, перший секре-тар райкому партії, перший секретар черкаського обкому комсомолу, голо-ва Черкаської обласної державної ад-міністрації – це не тільки рядки з біогра-фії, це моє життя. І сьогодні багатющий досвід дає мені наснагу успішно керува-ти важливим для держави підприємс-твом, а точніше, промислово-аграрним об’єднанням. Цьогоріч златодарівці удві-чі збільшили валове виробництво про-дукції. Всупереч відсутності політики в Міністерстві агрополітики непогано господарюють і селяни шести сіл, яких узяло під крило наше підприємство.

Але це, як кажуть, локальні успіхи. А в цілому є тривога, що дер-жава «піде під ніж», слідом за тваринництвом. Досить можновлад-цям кивати один на одного. Час брати відповідальність. Розпочи-наймо із себе, таким чином наближаючи час Литвина.

Сергій Терещук, народний депутат України IV,VI скликань, голова Черкаської регіональної організації Народної Партії:

– Закони відтворюють реальні потреби суспільства. Це не плід голого розумування окремих інтелектуалів, не вгамуван-ня бездонних апетитів окремих кланів. Це відповідь на викли-ки часу і найгостріші та невідкладні проблеми народу.

За VI скликання я підготував і вніс на розгляд Верховної Ради України 8 законопроектів і 17 – у співавторстві із на-родними депутатами «Блоку Литвина» та інших фракцій. Мої пропозиції полягають у тому, щоб, сповна використову-ючи українські родючі землі, відродити на повну потужність виробництво сільськогосподарської продукції, забезпечити селян роботою і заробітками, достатньо наповнювати місцеві бюджети і на цій базі відродити село.

Звісно, все розпочинається і закінчується на землі. Про неї – найбільша турбота у законотворчій діяльності. А ще цьо-горіч мною подані пропозиції про внесення змін до законів про політичні партії в Україні, про місцеве самоврядування. Фракція наша не така чисельна, але 80 відсотків законів ух-валено завдяки фракції «Блок Литвина».

Швидше б настав його час!

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в В

ол

од

им

ир

СВ

ІТЛ

ЕН

КО

ПОЗИЦІЯ•

№2 3брейн-ринг

– Миколо Семеновичу, ювілей гряде за ювілеєм – 8 січня виповнюється 75 років із дня народження Василя Симоненка, у лютому – 50 років газеті «Молодь Черка-щини».

– Я прийшов у редакцію «Молоді Черкащини» у 1961 році. Починав із прикрого казусу, який спіткав мене на коректорській посаді. У нас таке ляпами називали. Готував першу сторінку, на якій мало красуватися фото тодішнього керівника СРСР Микити Хрущова з космонав-тами. А коли послав сторінку на підпис до друку редакто-ру, то виявилося, що замість вождя на фото зовсім інше – пірует з якогось балету. Це сталося тому, що версталь-ник поклав на те місце не те кліше. Зараз на подібну при-крість зреагували б у робо-чому порядку.

– А тоді це був скандал!– І це слово неточне. Такі

ляпи не прощалися. І мене, як мінімум, мали позбавити роботи, а обіцяли ж після ус-пішного коректорства взяти літпрацівником. А це був мій останній день коректора, а завтра… на вулицю. Та ніхто на мене не доніс. Помилку виправили, подокоряли і все-таки залишили в колективі. Основну роль у захисті тоді зіграв Василь Симоненко, який і взяв мене у свій відділ. Про це я детальніше пишу у своїй книзі «Оводи Василя Симоненка».

– Чому саме оводи?– А ведеться це з «Овода»

Етель-Ліліан Войнич. У всі часи суспільство викидало на високий гребінь хвилі пат-ріотизму, які кусали, будили, не давали спати на шляху до волі. Таким для мене і є Василь Симоненко. Але по-вернемося до того випадку. Для мене це було великим потрясінням: уперше дуже потужно відчув, що означає – всі за одного. Наше поколін-ня відіграло важливу роль у ті буремні 60-ті роки минулого століття. Симоненко про це сказав так: «Я воскрес, щоб

із вами жити!..». Поет став дивитися на світ зовсім інши-ми очима.

– Якими?– А ось якими. Щоб перший

день «літрабської» роботи запам’ятався, Симоненко влаштував мені своєрідне посвячення: «Ось цей стіл – твій кінь. Ти сідлаєш його не де-небудь, а у відділі пропа-ганди. Тому перед дальньою дорогою маєш дати відповідь на три «ха-ха». І май на увазі – це неабиякі «хаханьки». Перше «ха-ха»: як би ти, Ні-коло Поганіні (так Василь жартома називав мене після того ляпу), розшифрував на «общепринятом языке» аб-ревіатуру КУБА?». Я ніколи не був налаштований на ха-ханьки, та й у слові «Куба» не бачив нічого смішного, тому щось дотепне не міг придума-ти і вимушений був зізнати-ся: «Не знаю…». – «А хочеш знати?» – «Егеж». – «Комму-нисты у берегов Америки. Це тобі не якесь там нікчемне «хі-хі», а велике «ха-ха». – «До-тепно…» – «Отож. А тепер, голубе, друге «ха-ха». Як би ти на тому ж «великом и мо-гучем языке» розшифрував СССР?».

Отут уже справді було не до хаханьок і не до хіхоньок. Я ще не знав тоді точно, хто пе-реді мною і як реагуватиме на гуморну відповідь, та й вига-дати щось оригінальне і сміш-не не міг. Тому, щоб не ри-зикувати, прорік: «Не знаю». Симоненко реготав, аж за живіт брався: «Оце, живеш в есесері і не знаєш, що воно таке? Союз Советских Соци-алистических Республик!». Отак я впіймався на логічному співставленні. «Взагалі-то, не тільки цього ти не знаєш. Як на мене, то це такі собі есесе-рячі Авгієві стайні, які люди, подібні до нас, журналістів, мусять розчищати. Геракло-ва робота. Але залишимо ті смердючі стайні й вийдемо на свіже повітря. Ось тобі третє «ха-ха». Скажи мені, Сніжко, тільки чисту правду, як Сні-гова людина: оце, як на полі багато снігу, то це на врожай

чи не на врожай?». Отут я вловив глибоко приховану підколючку, розраховану не тільки до виявлення моєї здатності до хаханьок, а й до елементарної начитаності. Тому я впевнено відповів: «На врожай». І видав уривок з гуморески Остапа Вишні «Дідів прогноз». Василь знав і усміхається: «Отже, як снігу багато, то це на врожай?». – «Безперечно». – «Дивись, Сніжко, ми тобі віримо, не під-веди партію і уряд… І якщо, дай Боже, снігу колись буде багато – то чекаймо повінь. Переповнить вона нашу річ-ку життя і вийде з берегів… А ми ті води спрямуємо у ті есесерячі Авгієві стайні, та й вичистимо їх. Як ти думаєш? Га? Перед дальньою доро-гою? Геракла з тебе не вийде, Геракліта теж. А оскільки ти знаєш, що буває, коли снігу багато, то літературним Сан-чо Пансою у нас ти точно бу-деш… Вперед!».

Два роки я був зброєнос-цем свого Дон Кіхота. Звіс-но, звання мало переносне значення. Бо справжні лицарі свою зброю завжди носять самі. Бо та зброя – слово.

– Нагородив Бог Василя Симоненка справжнім сло-вом. Нам, із висоти років, хочеться докорити Поетові: а писав про Леніна, а куку-рудзу возвеличував…

– Дорікати може кожен, а от бути справжнім поетом не кожному дано. Василь і в ті дрімучі комуністичні часи знаходив своє слово. Ось як, наприклад, писали ми гуртом передову статтю «Героїчна юність». Її підказали написа-ти товариші з обкому комсо-молу. Як тільки не старалися потрапити у стиль того часу. А Василь написав свої три абза-ци не про героїзм, а про муж-ність. Ось хоча б маленький уривок: «Мужність необхідна на службі і в дружбі, щоби вмі-ти прямо й відверто, коли це потрібно, сказати правду, хай гірку, але правду, товаришеві. І якщо чимось ми поступаємо-ся в малому, то чи вистачить сили не поступитися у велико-

му в той найголовніший ЧАС ПІК свого життя, який прихо-дить, обов’язково приходить до кожної людини». Після цих слів редактор дописав найнеобхідніше: «Саме цього і навчає нас рідна Комуніс-тична партія». А щоб усяк не сумнівався, хто такі радянсь-кі люди, для переконливості процитував рядки з балади ві-домого поета: «Гвозди бы де-лать из этих людей – не было б крепче в мире гвоздей». Як це обурило Василя. А кому скажеш. Хіба прибиральниці тьоті Даші. Покладіть газету кожному герою-гвоздю. Так їх якийсь товаріщ Маньяковсь-кий обізвав!.. А тьотя Даша: «Якщо гвозді – то хто ж мо-лотки? І в чиїх вони руках? Невже у стукачів?»

– Та за таку розмову мож-на було і до сонячного Ма-гадана загриміти!

– Тьотя Даша щойно із со-нячної Мордовії повернулася.

– Робота роботою – важ-кувато бути підручним у партії. А як розвіювалися журналісти?

– Було всього. Моїй дружині Наталі надокучило, що бла-говірний три вечори поспіль приходив додому «під мухою» – то премія, то день народжен-ня, то просто добрий вечір. От вона вирішила піти поскаржи-тися редакторові на сякого-такого. Мені пощастило – на той момент Григорія Суховер-шка в редакції не було. Тому натрапила на мого безпосе-реднього начальника Василя Симоненка. Як він обурився (наче не разом вживали ту оковиту). А вже мені, походжа-ючи по кабінету, покурюючи: «Я не можу не прислухатися до тривожного сигналу, тому замість святкування першого 25-річного ювілею матимеш товариський суд, виїзний – у вас удома. Слідство вестиме Миколайський трибунал (крім мене, у редакції працювали ще три Миколи), а головним суддею буду я – Васисуаліси-мус. Адвокатів не буде – захи-щайся сам. А поки вестиметь-ся слідство – зганяй додому, помирися зі своїм Суперна-

том, бо з ним жарти погані. І готуй приміщення для судово-го засідання. Моє Супернато звістку про товариський суд зустріло з великим «ентузізіз-мом». А про можливий суво-рий вирок – вигнати з роботи – із сумом. За що? – дивува-лася. За порушення «Мораль-ного кодексу молодого будів-ника комунізму». А якщо ми суддям поставимо могорича, то, дивись, і помилують. Моя Наточка, звісно, не хотіла, щоб я вибився з лав будів-ників комунізму, тому почала спішно готувати зал для «то-вариського суду» і могорич. Опис того історичного това-риського суду вартий обсягу принаймні оповідання. Але я коротко. Васисуалісимус за-пропонував провести судову експертизу: наливаємо цієї зелено-зміїної капості в чарки і п’ємо. Всі наливають і п’ють (крім мене). Випило й моє Су-пернато, скривилося. «От ба-чиш – а ти думала, що Ніколо Поганіні на прес-конферен-ціях мед п’є? Що показала ек-спериза?» – «Гірко!». – «Тож цілуйтеся, молодята. Любов, як сонце, світу відкриває без-межну велич людської краси. Хай любов ніколи не вмирає. Це, по-перше. Другим па-раграфом вироку буде таке: для спокутування своєї вини відповідачу і позивачці (обоє рябоє) з’їсти три пуди солі». Після цих слів судді, хлопці-судвиконавці притягли у «су-дову залу» величезного міш-ка з сіллю: «Оце той не один пуд солі, який вам доведеться з’їсти. Вирок суду остаточний і оскарженню не підлягає».

– То й досі та сіль присут-ня на столі?

– Символічно так. А на наше золоте весілля із На-талією Михайлівною наші діти, дізнавшись про подару-нок Василя Симоненка, пода-рували ще один мішок солі. Кожна згадка про Василя надає мені бадьорості духу. Я завжди пам’ятаю про ЧАС ПІК, напророчений поетом. А з небесної високості дивлять-ся на мене, на нас його про-никливі очі.

№№22 3брейн-рингбрейн-ринг

Три «ха-ха» Василя Симоненка і не один пуд солі

У лівому куті Микола СНІЖКО,

1937 року народження, Черкаський держав-ний педагогічний ін-

ститут імені 300-річчя возз’єднання України

з Росією, журналіст

У правому куті Ле о нід ТУ МЕН КО,журналіст

6 СІЧНЯ 20094 відверто

У чому ж таки сенс на-шого життя? Відповідей на це сакраментальне запитання безліч: у роботі, тобто добувати вугілля, плавити метал, вирощувати та пекти хліб, вчителювати. Правильно, але не пов-но. Шанувати батьків своїх, плекати дітей, теж своїх. Ближче, але ще не досить глибоко. Філософи ж узагалі ви-найшли дивну формулу – сенс життя у самому житті. Родина Душей-ків із Чорнобаївського району ствердно від-повідає на всі ці сен-тенції. Династія шанує своїх батька-матір, оточення. Гордиться своїми дітьми і допома-гає чужим. Неписаний закон для них – бути на землі людиною.

А це не так просто. Особливо у наш час, який так і називають – непростим. Та для Душей-ків це таки просто. І не тільки для своєї сім’ї. Бо засівають вони землю, жнивують разом із людьми і для тих же людей. Негласно у Чорнобаївському районі їхні господарства нази-вають Душейківською респуб-лікою. Не вотчиною, а саме республікою.

А бере вона витоки з почат-ку минулого століття. Ще за-довго до Великої Жовтневої соціалістичної революції. До неї, до цього зламу, Душей-ки мали землю, сумлінно та вміло на ній господарювали. І вона віддячувала їм хлібом. Люди і земля були чесними у взаєминах. Але прийшли ті, хто розділив їх, утворив між ними прірву. Надовго. Прикро згадувати ті страшні роки го-лодоморів, трудоднів замість хліба, решту принад радянсь-ких колгоспів.

Бо настав-таки час їхнього реформування. І треба було це зробити за три місяці. Але нашим можновладцям це по плечу – ламати не будувати. А якщо ламати, то тріски таки будуть летіти. Під трісками ро-зуміємо долі людські. Бо хоті-ли як краще, а вийшло як за-вжди: кому – що, кому – ніщо, кому – торбина через плече. Нові часи не злякали Душей-ків. Вони вирішили продов-жувати справу діда-прадіда – плекати ниву. А вона була новою. Члени тодішніх колек-тивних сільськогосподарських підприємств отримали зем-лю на пай. І вперше у своєму житті замали право розпоряд-жатися не шістьма сотками, а гектарами. От тільки б віддати в оренду чесним та вмілим

хліборобам. На початку цього століття про своє бажання ви-рощувати хліб і оголосили Ду-шейки. Цей крок різні чорно-баївці сприйняли по-різному. Перші підхихикували: добре було їм жити, коли Петро Гри-горович був народним депута-том України, головою район-ної державної адміністрації. А тепер хай спробують. Манни небесної вже не буде.

– Та її ніколи не падало у мої руки. Навпаки, на голову звалювалися клопоти. Хоч тоді вони були червоного партійно-го кольору, але ж їх вирішувати вдавалося не кожному керів-никові. А згодом на повен зріст постала приказка: а щоб ти жив у часи перемін! – резюмує Петро Григорович Душейко.

Батько трьох синів – Андрія, Олексія, Григорія, які виріши-ли господарювати самостійно і по-новому. Батько вирішив не панькатися з дітьми, а пустити їх у самостійне плавання.

– Хоча не був би він бать-ком, якби просто покинув синів. Він у нас – старійшина, досвідчений консультант кор-порації СТОВ «Дніпро», – ко-ментує середній син Олексій. – А нова структура бере по-чаток із Васютинського КСП «Дніпро». Нині у корпорації – 10 сіл, 15 тисяч гектарів землі. Але не це для нас голо-вне – за кожною соткою землі – людина. Переважно кожен селянин отой пай заробив мозолями, щоденною виснаж-ливою працею. Тому і чекає він, щоб ми господарювали якнайкраще. Вже давно ніхто не сумнівається, що «Дніпро» вміє господарювати. До речі, я працюю фінансовим дирек-тором корпорації. Не відкрию Америки, коли скажу, що в перших реченнях будь-якого статуту приватного підпри-ємства записано: «Утворено для одержання прибутку». Якщо такого немає – то бан-крути. А кому потрібен банк-рут? У першу чергу він «без надобності» власникам паїв. Та й собі навіщо?

Полишимо песимістичні настрої. Адже у корпорації СТОВ «Дніпро» справи ідуть добре. Олексій про себе не-багатослівний. Він із захва-том розповідає про те, що брат Андрій досвідчений агроном, кандидат сільсько-господарських наук, успішно веде рослинництво. На базі об’єднання 4-5 разів на рік відбуваються семінари. Сюди приїздять науковці, практики. І повірте, гостям є чому вчи-тися. А самі чорнобаївці теж виїзні – були учасниками семі-нару в Краснодарському краї Російської Федерації. Дехто дорікає «дніпровцям», що не ганяються за високими вро-

жаями.– А навіщо? – парирує фі-

нансовий директор. – Минули часи, коли за дуті цифри вру-чали перехідні червоні прапо-ри, ордени та медалі. А прибу-ток – то пусте. Я ж повторюся: земля має родити, люди – працювати, а каса – гроші ви-давати. Щоб їх не було мало, відроджуємо овочівництво, зберігання городини, даємо друге життя садівництву.

Каже Олексій добре слово і про брата Григорія:

– На ньому економічна без-пека господарства, постачан-ня та збут. А це теж непросте заняття.

Та все ж не гривнею єдиною живе корпорація. На Черка-щині немає більше таких аль-труїстів, як у «Дніпрі». У семи школах підприємство годує смачними обідами всіх учнів. Бананів немає на столі, зате густий борщ із наваристою кашею та шматком м’яса у ній. Ще тут ремонтують до-роги, дбають про освітлення сільських вулиць, обслугову-ють водогони. Як висновок – соціальна сфера населених пунктів, які під юрисдикцією корпорації, під її опікою.

Голос Олексія сумнішає, коли він говорить про те, що і турбота про останню путь кожного їхнього селянина – турбота корпорації.

Свого часу «Незалежне об’єднання сільськогоспо-дарських виробників Чорно-баївського району», почесним головою якого є Петро Григо-рович Душейко, нагнало стра-ху на нинішню владу. Як так – їм уже не потрібна районна державна адміністрація, а тим паче районне управління сіль-ського господарства і продо-вольства. Та це ж махновщи-на, махрова анархія. З цього приводу автор поцікавився у голови Черкаської обласної державної адміністрації Олек-сандра Черевка:

– Якщо частина району «відійшла» до корпорації в

економічному ракурсі, то ні-чого страшного тут немає. На владу ніхто не посягає – то господарюйте, будь ласка.

На перший погляд, це так і є. Але обжинки хліборобів Чор-нобаївського району – одного дня і в іншому місці, а свято останнього снопа корпорації «Дніпро» – іншого і на цент-ральному районному стадіоні. І, на мою думку, на належно-му рівні. Влада потихеньку переключилася лише на пиш-ноту в організації свята бога-тирської сили Івана Піддуб-ного. Їй достатньо день-два покрасуватися, підкреслити свою значущість. Красенівці завжди чекали цього дійства. Для них це була справді ши-рокомасштабна подія. Нині ж відома політична сила виріши-ла залишити мешканцям Кра-сенівки тільки 30 хвилин уро-чистого початку свята, а тоді – поїхали до Чорнобая. Кому на користь така новація? А ще про одне – свято таки день-два, а утримувати музей, інші споруди, структуру свята тре-ба щобудня. От цим і опікуєть-ся корпорація «Дніпро». Вона звикла до роботи, а дехто – до новацій.

До речі, до цих новацій хто нині не здатний. А не треба за-бувати школу Душейка-стар-шого: він синам не рибу дав, а знаряддя лову – впіймайте ту рибу, візьміть собі меншу час-тину, а більшу – віддайте лю-дям. Не так, як робить ниніш-ня держава – відібрати все що можна. І робить вона це з пат-ріотичними викладками. Але хіба переконаєте людей, що американський долар може потягти на 4, 5, 8, 28 гривень, що кредити банку можуть змі-нитися під 15, 25, 55 відсотків – що це на користь тих же лю-дей.

Десять сіл живе і працює для людей. Тому батькові і середульшому близька про-грама кандидата на посаду Президента України Віктора Януковича, яка носить назву

«Україна для людей». Петро Душейко – довірена особа кандидата Януковича, Олек-сій Душейко – заступник голо-ви обласної організації Партії регіонів.

Співрозмовник переводить тему. Всі проблеми, всі клопо-ти родини вони вирішують за сімейним столом, де батько голова, а сини – у всьому його слухаються. Душейки ніколи не виносять сміття з хати. Все чинно, все на рівні.

Запитую в Олексія: не од-нією ж роботою живете?

– Звісно. Не прихильник я гучного дозвілля. Не для мене нічні клуби, дискотеки. Для нашої сім’ї відпочинок має бути тільки тихим, душевним. А таку розраду можна знайти лише на природі. Отам мож-на просто посидіти, прислу-хатися до шепоту вітру. А ще краще – поспостерігати за поплавком на березі річки. Або з рушницею пополювати. Не обов’язково, встріливши дичини.

Ось і тут зовсім не йдеться про користь. Люди просто жи-вуть, завжди пам’ятаючи, що вони люди. І земля ця їхня. Тож не треба шукати на неї обов’язково закордонного ін-вестора. Самі вміють керува-ти, спрямовувати, вести людей і для людей до нових успіхів у праці. Душейкам болить, що тваринництво спочатку зарі-зали, а тепер з таким зусилля-ми треба його відтворювати. А чи не шкода селянина, який споконвічно годувальницю-ко-рову змушений зарізати, бо її молоко просто хочуть відібра-ти задарма.

Тому зміни назріли, вони просто необхідні. І до них ве-дуть такі люди, як родина Душейків. Живуть вони прос-то, але розмах у тій простоті помітний кожному. Одні йому заздрять, інші – радіють. Але всі розуміють, що без ста-більності та спокою сьогодні – ніяк.

Максим МАЙСТРЕНКО,

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї

Бо ти на землі – людинаРодина Душейків не тільки вміло господарює, а й дбає про ближнього свого

Петро Душейко і його середній син Олексій і за господарством встигають дивитися і

громадській роботі приділяють багато часу

№2 5об’єктив

Ми підійшли до чергових пре-зидентських виборів. Як вони пройдуть, кого ми виберемо, кому довіримо бути головним керманичем нашої долі? Особ-ливість нинішніх виборів у тому, що голосувати будемо не стільки за особистість, скільки за шлях нашого подальшого розвитку. Куди нам рухатись далі: вперед, до вільної замож-ної Європи, чи назад, у тоталі-тарне минуле? Якою ми мріємо бачити Україну? Вільною, від-критою для світової спільноти, зі своїми традиціями, звичая-ми, культурою, – в якій її грома-дянин із гордістю може ска-зати: «я українець і хочу жити у вільній заможній державі, у країні, яку поважають!»

Віктор Ющенко отримав переконливу пе-ремогу на виборах Президента у 2004 році. Проте потерпіла сторона зробила свою чорну справу: вони створили умови, щоб унемож-ливити виконання Ющенком його програми. Владу розбалансували. Ющенко, залишаю-чись главою держави, був усунений від вирі-шення ключових кадрових питань, від впливу на економічні процеси у країні. Реальна влада перейшла до Кабінету Міністрів. Відійшли у табір опонентів колишні «любі друзі» Прези-дента. Про таких влучно сказав Т. Г. Шевчен-ко: «Ви любите на братові шкуру, а не душу». Саме рятуючи свою шкуру, вони зрадили

Ющенка, та шкодувати про це не варто, то був процес очищення. Що зосталося Ющен-ку у спадок від попередників? Розграбована країна, звужені повноваження, розбалансо-вана влада, у якій важко зрозуміти, хто кому підпорядкований. Крім того, повноваження Ющенка зусиллями його опонентів постійно зменшувалися, залишалися тільки обов’язки.

Основні принципи, на яких ґрунтувалася політика Ющенка: держава повинна пройти через процес національного становлення, ви-ховання громадянського суспільства, віднов-лення духовності та створення єдиної поміс-ної церкви, об’єднавши усі релігійні конфесії. У нас є держава, проте не сформована нація. Нація – це спільнота людей, на шкалі націо-нальних цінностей якої першою стоїть мова. Мова – це те, що цементує націю. Потрібно вивчити свою історію, яка є історією бороть-би за незалежність. Нашу історію писали

люди, які не визнавали Україну як державу, змушували дивитися на наше минуле чужими очима. Ющенко ж хоче представити історію як патріот України. Ось чому він порушив пи-тання голодомору 1932-1933 років, репресій 1937 року, посприяв відновленню Батурина, Чигирина, акцентує увагу на національно-визвольному русі впродовж ХVII-ХХ ст.

Наступний принцип – це принцип демок-ратії, де ключовим є верховенство права. Демократія утвердила свободу слова, що за-безпечує свободу вибору. І це незаперечний успіх.

Ще один принцип – європейський шлях розвитку і європейська політика безпеки. І найкращий приклад тому – шлях, який обра-ли східноєвропейські країни, які входили до соціалістичного табору, це: Польща, Угорщи-на, Румунія, Болгарія та інші, які розвинулися набагато більше, ніж Україна. Хоча й немає

позитивного приросту населення у нас, де-мографічна ситуація покращилася: кількість народжених зросла з 425 тис. у 2005 році до 510 тис. у 2008 році, і це стійка тенденція. Відбулося вільне волевиявлення на виборах у 2006 – 2007 роках.

Та найбільше досягнення Ющенка – це те, що він став дійсно українським Президентом. Послідовно, незважаючи на шалений опір «доброзичливців» і багатьох антиукраїнських сил, відстоюючи інтереси народу України, жодного разу не зрадив своїх переконань. Розуміючи ризики особисто для себе і своїх близьких, проголошуючи непопулярні рішен-ня, йшов, не звертаючи уваги на клекіт украї-нофобів.

Ющенко прямо і відверто говорить про ті виклики, які стоять перед нашою державою, він не розкидається солодкими обіцянками і роз’яснює народу, яким важким і непростим шляхом доведеться нам іти, щоб стати дійсно цивілізованою державою. Він пропонує ре-альні шляхи виходу із ситуації, що склалася, змінивши правила гри через реформу Конс-титуції. Основні ключові положення, які пот-рібно змінити у Конституції – це позбавлення депутатської недоторканності, зменшення кількості депутатів, голосування за відкри-тими списками, розмежування повноважень між гілками влади, передачі необхідних влад-них повноважень органам місцевого само-врядування. Це дасть можливість побороти корупцію, ліквідувати дисбаланс у владі, під-няти економіку на гідний для України рівень.

Микола МАЛИНОВСЬКИЙ, депутат Маньківської районної ради

Кілька днів тому будівельна компанія «Надія» здала в експлуатацію 180-квар-тирний житловий будинок по вулиці Героїв Дніпра, 23, який прикрасив мікро-район Митниця в Черкасах. Щасливі новосели разом із Новим роком відзнача-ли й новосілля. На всіх 17 поверхах но-вобудови було гамірно й весело – лунали поздоровлення, власники квартир знайо-милися з майбутніми сусідами. Цього дня слова вдячності часто звучали й на адресу будівельників.

Інновації та злагоджена робота– Вперше в Черкасах при будівництві монолітно-каркасного житлового будинку використано сучасний ізоляційний ма-теріал – газобетонні блоки, які дають змогу утримувати тепло, «працюють» на забезпечення комфортних умов проживання,

– розповідає про переваги новобудо-ви заступник директора з будівництва ПП «Надія» Віталій Чумак. – Спочатку цей матеріал закуповували в Польщі, а коли його виробництво налагодили в Україні, почали замовляти його і на вітчизняному ринку. Саме завдяки інно-ваціям та злагодженій роботі колективу вдалося виконати роботи так, що тепер якість житла відповідає всім світовим стандартам. До того ж ми у строк і без жодних подорожчань виконали свої зобов’язання перед інвесторами, а те-пер уже власниками квартир. Ще один важливий факт: при плануванні кожної квартири ми обов’язково враховуємо потреби та побажання клієнта.

Кроки до визнанняБудівельна фірма «Надія» – досить молода компанія, яка ди-намічно розвивається. Свою діяльність розпочала в 1993 році, виконуючи загальнобудівельні роботи, ремонт покрівель, ас-фальтування доріг на великих промислових підприємствах міста. Сьогодні «Надія» – це насамперед колектив, де трудять-ся близько 500 спеціалістів, підприємство з міцною матеріаль-но-технічною базою, власним виробництвом бетону, метало-конструкцій, столярних виробів.

Основні об’єкти, споруджені останніми роками: адмінкорпус ВАТ «Обленерго», чотири автозаправні комплекси (у тому чис-лі й побудований на першому «Золотоніському» кільці траси Черкаси-Київ, який був зведений за рекордно короткий строк – 3 місяці).

Будівництвом житла «Надія» займається з 2004 року. Варто зазначити, що лише цьогоріч будівельники здали в експлуата-цію чотири багатоповерхівки загальною площею 29 тис. 171 кв. м, а це 390 квартир. Як розповів засновник будівельної компанії Андрій Казарян, уже в 2010 році на нових власників чекатимуть квартири у трьох нових будинках: по вул. Бидгощ-ській, 38/1, Героїв Дніпра, 25А, Корольова, 20 – загалом на 225 квартир. А на стадії будівництва перебуває ще цілий ряд об’єктів.

Інвестиції в комфорт– Наскільки вигідно купувати квартири в «Надії»? – запитуємо в начальниці відділу продажу Ірини Сукач.

– Вже півтора року діє акція для покупців – ціни на квартири ми зафіксували у гривневому еквіваленті. Тож до 30 січня 2010 року ще можна придбати сучасне житло за старими цінами. А взагалі, зважена цінова політика – це одна зі стратегій ком-панії. Сьогодні я з упевненістю можу сказати, на первинному ринку житла ціни «Надії» – одні з найнижчих. Ми працюємо як за принципом пайової участі в спорудженні житла (тобто на стадії будівництва укладаємо договір з інвестором – майбутнім власником квартири), так і реалізуємо квартири у вже зданих в експлуатацію будинках. Звичайно, у першому випадку є пев-ні ризики, але скажу, що до честі компанії, всі взяті на себе зобов’язання «Надія» виконувала, виконує та буде виконувати. До того ж різниця в ціні квадратних метрів на стадії будівниц-тва може бути відчутно нижчою – навіть до 50 відсотків від ціни вже готових квартир. Нагадаю, що беззаперечним фактом залишається те, що купувати житло безпосередньо у будівель-ної організації значно вигідніше, аніж у посередників чи на вто-ринному ринку. Тож запрошуємо до співпраці!

Роман КИРЕЙ

БУДІВНИЦТВО•

Поверхи «НАДІЇ»

Щасливий новосел Олег Каплоушенко (ліворуч) та засновник ПП «Надія» Андрій Казарян урочисто перерізають символічну стрічку

ЛИСТ •

Цінність людини визначається калібром її ворогівф

ото

Ром

ана

КИРЕ

Я

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ

6 СІЧНЯ 2009№26

Валентина Туменко, дружина знаного в Черкасах журналіста Леоніда Туменка:

– Мені нескладно бути дружиною талановитої людини. Чесно кажучи, я у іншій «іпостасі» його вже й не уявляю. Так, робочі дні у Леоніда неспокійні, він особлива людина. Разом із тим, устигає приділяти увагу рідним і близьким. Ми часто збираємось сім’єю на родинні свята. Думаю, йому по життю до-помагає почуття гумору. Сам він зажди наголошує,

що його робота – це його хобі, він нею живе. Тому я вже давно пристосувалась до його робочого графіка і ні на що не скаржуся. До речі, до нас додому приходить чима-ло людей з різних куточків Черкащини, щоб отримати в нього юридичну консультацію. Та навіть ці постійні гості мене не дратують. Якщо допомагає Леонід добрим лю-дям – то нехай так і буде.

ПРЕКРАСНА ПОЛОВИНА РОЗМІРКОВУЄ•

Чи важко бути дружиною...Чи важко бути дружиною...р

екл

ам

а

Життя з відомим чоловіком різноманітне, цікаве та сповнене змін. Проте, як стверджують жінки, жити з таким чоловіком хоч часом і нелегко, однак, завжди в радість. Бо це на роботі вони начальники, директори, богатирі... А вдома перетворюються на коханих чоловіків та люблячих татусів. Про особливості життя з такими чоловіками «Молодіжка» дізнавалася з перших уст.

Юлія Воєвода, дружи-на начальника відділу боротьби з міжнарод-ними організованими групами та злочинними організаціями УБОЗ ГУ МВС України у Черкась-кій області Анатолія Воєводи:

– Бути дружиною такого чоловіка як мій неважко, це, швидше йому зі мною нелег-ко, бо я ж політичний діяч. Але

насправді це я жартую, бо дружинам чоловіків, які працюють у силових структурах, дійсно складно. Будні чоловіків дуже важкі. Напевно, не кожній жінці сподобається, що як мінімум двічі на місяць її коха-ний чоловік у відрядженнях. Причому, це не завжди безпечні поїздки. І про такі відрядження, зазвичай, дізнаєшся за п’ятнадцять хвилин до виїзду! От і не спиться потім ночами! Але я знаю, що як у чоловіка є вільна хвилинка, він зробить усе, щоб бути з роди-ною Як-не-як, а ми ж його тил. Напевно, тому вдо-ма у нас і немає розмов про роботу, обговорюємо тільки родинні теми, а професійні справи навіть не порушуємо. Тим паче, в нього така робота, що про неї особливо й не поговориш. Звісно, відразу після одруження хотілося знати всі таємниці. Та за двад-цять два роки я вже звикла до цього. Єдине, про що можу запитати: як у тебе на роботі? А він відповідає: все гаразд. Але чи насправді на службі порядок, бачу по його настрою, тому й намагаюся його всіляко під-тримувати. Ще хочеться, щоб такі чоловіки відчували підтримку не лише своїх жінок, а й держави.

Раїса Осипова, дружина дирек-тора Черкаського академічного обласного музично-драматич-ного театру ім. Т. Шевченка Володимира Осипова:

– Жити з публічною людиною чу-до-во!(посміхається). Ми разом уже 31 рік, на 25-річчя подружнього життя обвін-чалися в церкві. І весь час проводимо разом – і на роботі, і вдома. Разом сні-даємо, обідаємо і вечеряємо. І я не згод-на з тими, хто запевняє, що люди, які працюють разом, швидко набридають одне одному. Всі сімейні свята, вихідні та відпустки теж проводимо разом. Почи-нали свою творчу стежку разом – удвох вживалися у колективі, набували нових знайомих, будували сім’ю.

Я, до речі, виходила заміж за монтаж-ника сцени, а не за директора. Тому мій чоловік не відразу став публічною людиною. Проте я ніколи не користувалася його ім’ям, шукаючи вигоди чи легких шляхів розв’язання проблем.

Олена Калініченко, дружина генераль-ного директора Черкаської обласної державної телерадіо-компанії «Рось» Ми-хайла Калініченка:

– Бути дружиною пуб-лічної людини нескладно, якщо розумієш і підтри-муєш чоловіка. Звісно ж, часу для спілкування нам іноді бракує. Та якщо зва-жати на його посаду і пос-тійну зайнятість, то мушу сказати, що він не обділяє увагою свою родину.

За 28 років шлюбу в нас уже склались певні сі-мейні традиції, яких ми намагаємося дотримува-тись, незважаючи ні на що. Ми щонеділі з синами ходимо до церкви, а також улаштовуємо прогулян-ки пішки. Скажу також, що чоловік частенько радує нас із дітьми подарунками та сюрпризами, сімейни-ми святами. Цим він, до речі, значно компенсує час, який змушений приділяти лише роботі.

У нас велике коло друзів, яким ми цілком довіряє-мо. Тому, незважаючи на публічність чоловіка, ми не боїмось ні осуду, ні заздрощів.

Наталя Джуган, дружина начальника управління охорони здоров’я Черкаського міськвиконкому Олега Стадника:

– Думаю, у випадку зі мною інших варіантів, аніж шлюб із чиновником, і бути не могло. Ми з чоловіком живемо на роботі, а працюємо вдома (сміється). Нам легко разом, бо він розуміє усі мої робочі моменти, як ніхто інший. Ми часто плануємо щось разом, розроб-ляємо різноманітні проекти. Також хочу зазначити, що я б могла бути і зі звичайною людиною, соціальний статус не має значення. Покохала б і простого робіт-ника. Але так вдало збіглося, що мені зустрівся і коханий, і однодумець.

Анжела Одарич, дружина мера Черкас Сергія Ода-рича:

– Думаю, бути дружиною будь-якого чоловіка не так уже й легко. Якщо чоловік – силь-на особистість, то дружина має створити умови для того, щоб він міг реалізовувати себе, а вдома отримував підтримку та релакс. Звичайно, іноді він повертається пізно із зустрічей, та і вранці про-кидається щодня о пів на сьому. А тому бачитись стабільно часто не завжди маємо нагоду. Снідан-ків я йому не готую, а от вечерю – коли є можливість, і я знаю, що він приїде, і ми повечеряємо у за-

тишній обстановці, наодинці, при свічках. Добре, що діти вже виросли, і тому ми маємо більше часу на себе. Коли я дізналась, що він балотуватиметься в мери, то не сприйняла цю новину радісно. Розуміла, що буде багато справ і тяжкий робочий графік. Проте, як і будь-яка мудра жінка, я розуміла, що його треба підтримувати, адже він у політиці давно, і це справа його життя.

7відверто

1. Ваша заповітна мрія у 18 років: а) Йти до вівтаря в хмарі з білого тюлю під руку з коханимб) Прожити кілька років у своє задоволенняс) Стати кінозіркою, популярною співачкою, знаменитою письменницею

2. Яку з наступних речей вам хочеться мати більше: а) Прозору нічну сорочку темного кольоруб) Флакон дорогих парфумівс) Гарне пальто

3. Який, на вашу думку, найбільш вірний спосіб завоювати чоловіка: а) Намалювати йому картину майбутнього сімейного життя: смачна їжа, порядок у

домі, ніжні стосунки між вами б) Подібність інтересів: обговорюючи фільми, книги, музику, заняття спортом, що

ви обоє любите с) Впливаючи на його чуттєвість, тобто носити дорогу білизну, пахнути чудовими

парфумами, мати ніжну шкіру

4. Припустимо, ваш чоловік чи друг захоплений іншою. Як ви пово-дитеся?

а) Ви не знаходите собі місця, ридаєте, кажете, що не бажаєте його більше бачити б) Ви кажете, що ви все одно його кохаєте, але відпускаєте його до іншої с) Ви не хочете його відпускати, волаючи до всього, що вас пов’язує

5. Перспектива жити самій: а) Вас жахає б) Вас збуджує, адже цей світ, крім усього, повний красивих чоловіків, які чекають,

щоб їх помітили с) Вона вас улаштовує, тому що дає можливість розвинути свою індивідуальність

і завести нових друзів, жити, як вам хочеться

6. Що ви насамперед відзначаєте в чоловікові: а) Його манери, як він вихований, чи добре говорить, чим займається в житті б) Його зовнішність у цілому, ширину плечей с) Його очі і як він на вас дивиться

7. Коли ви йдете на вечірку одна: а) Ви розчаровані, якщо там не знайдеться жодного вартого вас чоловіка, б) Ви негайно беретеся за роботу, щоб одержати якнайбільше перемог с) Ви всідаєтеся в куточок з новим знайомим, щоб поговорити про роботу, будинок

чи останній фільм

8. Якщо ви застаєте свого чоловіка чи друга зануреним в ілюстрова-ний журнал з голими жінками:

а) Ви в глибині нехтуєте ним б) Ви швидко надягаєте прозору білизну і починаєте пурхати довкола нього с) Ви не звертаєте уваги, думаючи, що це природний чоловічий інтерес

9. З вами фліртує чоловік із зовнішністю Дон-Жуана, що варто того, щоб з ним согрішити:

а) ви не упустите цієї можливості б) спасибі, ні. Я кохаю свого партнера с) можна просто попити з ним кави

10. Якби вам запропонували спосіб подорожі, ви б обрали: а) автомобіль б) літак с) велосипед

ПРЕКРАСНА ПОЛОВИНА РОЗМІРКОВУЄ•

Чи важко бути дружиною...ТЕСТ•

Яка Ви жінка?

Підрахунок очок140-200 очок: ви “жінка-кокетка” – яскрава, грайлива, яка вміє бути різною.

Це видно неозброєним оком – така жінка завжди зі смаком одягаєть-ся, уміло підкреслюючи свої принади і сексуальність. У спілкуванні з чоловіками вона акторка, що то надить жагучим поглядом, то раптом перетворюється на “дівчинку-невинність”, і саме ця гра притягує до неї чоловіків як магнітом. Але бажання постійної розмаїтості у сто-сунках, яскравих емоцій і пристрастей іноді її підводить – у пошуках кращого вона може прогавити свого справжнього чоловіка.

70-130 очок: ви “жінка-вамп” – жагуча, сильна, впевнена в собі.

Владна і навіть тверда, адже сама звикла приймати рішення й у спра-вах, і в особистому житті. Це шикарна жінка, що не боїться сексуаль-ності і відкрито її виражає, у тому числі й в одязі, еротична нижня білизна – її пристрасть. Її нестримна сексуальність – це подарунок долі, але, на жаль, не кожен чоловік здатний його прийняти.

0-60 очок: ви “жінка-скромність”– ніжна, боязка, турботлива.

Ця жінка часто не виділяється яскравою зовнішністю чи костюмом, її головні чесноти сховані в покладливому характері, в умінні створи-ти затишок. Саме таких жінок чоловіки найчастіше вибирають у дру-жини. І для свого коханого така жінка готова багато на що – тільки для нього вона відкриє свою чуттєвість і сексуальність, при цьому в коханні віддаючись без залишку. Це жінка – сталість, але це поряд із комфортом може мати і негативну сторону – стабільність може наб-риднути. Саме тому “жінка-скромність” повинна вчитися бути яскра-вою, різною, мінливою.Жінок випитували Олена БЕРЕСТЕНКО та Наталія ЗАЇКА,

фото надані героїнями публікації та з архіву редакції

Альона Власенко, дружина голови правління ВАТ «Черкасиобленерго» Юрія Власенка:

– Взагалі-то, мені не-важко. Звісно, бувають різні ситуації, але з моїм чоловіком дуже легко у спілкуванні. Завжди зна-ходимо спільну мову. Ми з ним разом уже 20 років, тому давно пройшли пе-ріод притирання, вивчи-ли одне одного. Зараз здатні спілкуватися не лише поглядом, а й на відстані. Тобто ми може-мо телефонувати одне одному в одну й ту ж хви-лину. Так часто трапляється. З ним комфортно, притому не лише мені та дітям, а й моїй мамі. Якось поїхав чоловік на кілька днів у відрядження. Так не встиг він з дому вийти, як моя мама за ним уже скучила. Ну де таке бачено, щоб теща сумувала за зятем?! Я жодного дня не шкодувала, що вийшла за нього заміж, до того ж і діти кажуть, що у них ідеальний бать-ко. Йому вдається бути і добрим начальником, і зразковим сім’янином. У нього завидне почуття гумору, до того ж те, що відбувається на роботі, він намагається не приносити у родину. Вдома від образу керівника в нього залишається десь відсотків із десять. І то це через постійні дзвінки по роботі. Але я не переймаюся через це, бо розумію його!

Ольга Юрченко, дружина відомого богатиря Віктора Юрченка:

– Ми з Віктором одружилися ще тоді, коли він не був відомим. Тоді він займався пауерліфтингом, звісно, у нього тоді були досягнення, але не такі, як зараз. Але ж я виходила за-між не за спортсмена, а насамперед за людину. Це трапилося у 2004 році. А вже потім він почав досягати тих успіхів, які досяг нині. Та для мене залишився таким, як був завжди. Звичайно, приємно, коли на вули-цях його впізнають, просять дати автограф, фотографуються з ним. Я сама навіть дивуюся: був випадок, коли чоловік через травмовану спи-ну довгий час не з’являвся на телебаченні і не брав участі у змаганнях. Є ж така думка, що про людину говорять лише доти, поки вона публічна. Але мого чоловіка все одно впізнавали. Єдине табу в Віктора: він ніколи не ставить свій автограф на тілі людей і на цигаркових пачках. Та найбіль-ше його досягнення не Віктора, це – наш восьмимісячний синочок. Може, він також стане спортсменом, а можливо, й співаком. Утім, з таким чоловіком як Віктор психологічно не-легко, адже в спорті у будь-який момент можуть трапитися травми. Тому через це надто переймаюся, але така вже моя доля. Підтримувати його у будь-якому разі до останнього.

Людмила Аблязова, дружи-на ректора Східноєвропей-ського університету еконо-міки та менеджменту Рауфа Аблязова:

– Статус дружини такого чоловіка давно звичний, а наше життя вже стало системою. Його необхідно зустріти з роботи, приготувати обід, доглянути. Але мені це зовсім не-важко, навпаки, приємно. Я завжди намагалася бути опорою для свого чоловіка, постійно намагалася його підтримувати. Я розуміла, що для нього робота – найголовніше. Хоча він намагався знайти час для вихо-вання дітей. Але хоч мені й важку-вато інколи було, але я горда з того, чим займається мій чоловік. Бо да-вати знання дітям – це велика спра-ва. Тим більше, що він завжди і в усьому відповідальний. Університет – це ж його дітище, в яке він уклав і вкладає свою душу. До речі, працює він не лише у стінах університету, а й удома. В нього голова цілодобо-во забита роботою – буває, навіть серед ночі прокинеться і занотовує якісь думки. Інколи йдемо вулицею, а назустріч студенти. Мені дуже приємно, коли вони до нас вітають-ся. До того ж я ніколи і ні від кого не чула якихось поганих відгуків, лише приємні слова. А для дружи-ни це, напевно, чи не найприємніші відчуття. Дивуюся, коли деякі жінки нарікають, що чоловіки тільки про роботу й думають. Насправді, чо-ловіків потрібно зрозуміти.

Галина Кривенко, дружина настоятеля храму «Білий Лотос» Володимира Скубаєва:

– Я так скажу: бути дружиною Воло-димира Скубаєва почесно, відповідаль-но і приємно! Те, що я шукала у житті, я знайшла у цьому чоловікові. І найго-ловніше, що з ним я щаслива. А тра-пилося все так тому, що я спершу була його ученицею, а вже потім наші долі поєдналися, і я стала його дружиною. У нашій родині ніяких конфліктів не ви-никає. Ми з ним разом ідемо по життю, тим більше, що у нас в усьому однакові

погляди. Може, через це побутові питання та проблеми і стають другорядними та несуттєвими. А саме через це у багатьох родинах виникає чимало конфліктів. У нас кожен чітко знає і не забуває про свої обов’язки, я, наприклад, не уявляю свого чоловіка за приготуванням їжі. Та й узагалі вважаю, що чоловік на кухні – це нонсенс.

Юлія Воєвода, дружи-на начальника відділу боротьби з міжнарод-ними організованими групами та злочинними організаціями УБОЗ ГУ МВС України у Черкась-кій області Анатолія Воєводи:

– Бути дружиною такого чоловіка як мій неважко, це, швидше йому зі мною нелег-ко, бо я ж політичний діяч. Але

насправді це я жартую, бо дружинам чоловіків, які працюють у силових структурах, дійсно складно. Будні чоловіків дуже важкі. Напевно, не кожній жінці сподобається, що як мінімум двічі на місяць її коха-ний чоловік у відрядженнях. Причому, це не завжди безпечні поїздки. І про такі відрядження, зазвичай, дізнаєшся за п’ятнадцять хвилин до виїзду! От і не спиться потім ночами! Але я знаю, що як у чоловіка є вільна хвилинка, він зробить усе, щоб бути з роди-ною Як-не-як, а ми ж його тил. Напевно, тому вдо-ма у нас і немає розмов про роботу, обговорюємо тільки родинні теми, а професійні справи навіть не порушуємо. Тим паче, в нього така робота, що про неї особливо й не поговориш. Звісно, відразу після одруження хотілося знати всі таємниці. Та за двад-цять два роки я вже звикла до цього. Єдине, про що можу запитати: як у тебе на роботі? А він відповідає: все гаразд. Але чи насправді на службі порядок, бачу по його настрою, тому й намагаюся його всіляко під-тримувати. Ще хочеться, щоб такі чоловіки відчували підтримку не лише своїх жінок, а й держави.

6 СІЧНЯ 20098

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в С

ер

гій

Петр

енко

об’єктив

ПАЦЮК (1960.1972. 1984.1996.2008) Для розсудливою Щура наступний рік буде сприятливим, позаяк при-

родна інтуїція, економність та розважливість дозволяють йому прорахува-ти на кілька кроків наперед те, що для інших знаків стане несподіваним збігом обставин. Йому вдасться отримати додатковий прибуток завдяки своїм зусиллями і вдалим вкладенням, зробленим у минулі роки. Можли-ва дещо підвищена конфліктність, якої легко уникнути, контролюючи свої висловлювання і дії по відношенню до оточення. Цей рік сприятливий для отримання нових знань, різних стажувань і підвищення кваліфікації. Отримані в цьому році знання ста-нуть надійним і довгостроковим вкладенням у ваше благополуччя. Енергійного й імпульсивного Щура закрутить вир подій цього року: операції, поїздки, нові знайомства і розваги зроблять ваш рік насиченим і яскравим.

БИК (1961.1973.1985.1997.2009) Східний гороскоп на 2010 рік принесе Бикові перші плоди проектів і

пра ць, розпочатих у минулому році. Якщо ви все зробили правильно і ста-ранно працювали, не шкодуючи сил, то результати навіть перевершать очі-кування. А попереду вас уже ваблять багатообіцяльні перспективи і плани, тому відпочивати в новому році Бикові не доведеться, саме час засукати ру-кави і вирушити вперед, назустріч новим звершенням. Водночас, рік Тигра буде для вас більш благополучним у фінансовому відношенні, тому ви зможете себе трохи побалувати і дозволити собі ті покупки, про які мріяли весь минулий рік. Бикові-консерватору цього року потрібно бути відкритим для змін у житті. Сміливо відсікайте другорядні справи і плани, щоб зосередитися на головному напрямку, проявіть свою природну наполегливість і працьовитість, і ви досягнете приголом-шливих результатів!

ТИГР (1962.1974.1986.1998.2010) Це його рік, і Тигр може в ньому робити все, що захоче. Йому щастить.

Сміливо починайте будь-які нові справи і проекти, але не чекайте занадто швидких результатів, приготуйтеся до того, що вони будуть довгострокові, але дуже прибутковими. Незважаючи на те, що Тигр цього року прихо-вується заступництвом свого знака, відмовтеся від нерозумного ризику і від будь-яких авантюр, які обіцяють золоті гори. Підкріплюйте свій вибір напрямку порадою бувалих, інформацією і ретельним аналізом. Звичку Тигра “наламати дров” на почат-ку шляху давно час міняти. Цей рік може принести вам зміну соціального статусу, а разом з тим, вихід на новий рівень у соціумі та кар’єрі.

КІТ / КРОЛИК (1963.1975.1987.1999) Кіт не любить змін, адже, як правило, вони порушують його спокійний

спосіб життя, тому 2010-ий для нього стане одним із найбільш складних. Незважаючи на те, що цей період буде, наче зебра, мати двояке забарв-лення, ви нарешті отримаєте результати від роботи попередніх років. На-став час, коли Коту просто необхідно підбити життєві підсумки, розставити пріоритети і відокремити справжні цінності від уявних. Якщо вам удасться розкласти все по поличках, ви зможете нарешті припинити суєту повсякденних побутових клопотів та фінансових негараздів, а також повернути у ваш дім спокій і гармонію. Рік підходить для втілення давно задуманих змін в особистому житті, родині та стосунках. Сприятливі також будь-які роботи і операції, пов’язані з нерухомістю: обмін, купівля, ремонт або реконструкція.

ДРАКОН (1964.1976.1988.2000) Наступаючий рік стане сприятливим для Дракона і дозволить здійснити

багато його планів. Нарешті він зможе сяяти і отримати заслужену наго-роду! У цьому році велику роль відіграє ваше оточення – опорою ваших планів і проектів стануть друзі, колеги та інвестори, на яких ви зможете без найменших вагань покластися практично в усьому. Незамінними цього року стануть такі якості Дракона, як енергійність, життєстійкість, ентузіазм і ха-ризма, за допомогою якої вони здатні повести за собою людей і зробити їх своїми однодумцями. Цього року також можливі зміни в особистому житті: шлюб, заручини, нові стосунки або народження дітей.

ЗМІЯ (1965.1977.1989.2001) Це буде досить складний рік для Змії, але водночас це буде рік великих

досягнень і мудрих уроків. Він стане переломним моментом рішуче у всьо-му, кар’єра вимагає повної самовіддачі і кардинальних змін. Змії доведеться багато від чого відмовитися, щоб досягти успіху: від сімейного затишку, повноцінного відпочинку, частого спілкування з близькими та друзями. Не все пройде гладко і безболісно, але результати зусиль цього року перевер-шать ваші найсміливіші очікування. Змія зможе домогтися запаморочливих висот у кар’єрі та підніметься на новий щабель соціального становища. Головне – не втрачати голови і не ставити свої професійні досягнення вище за сімейні цінності. У цьому році вам як ніколи знадобиться підтримка близьких і друзів, що стане своєрідним випробуванням для щи-рих стосунків.

КІНЬ (1966.1978.1990.2002) Справжній аристократ – Кінь – цього року досягне великих творчих успіхів

і зможе задовольнити своє професійне самолюбство. Цей рік пройде для нього під знаком успіху, і зірки обіцяють представникам цього знака зміни

в особистому житті: одруження, народження дитини або нові перспективні стосунки. Зміни в 2010 році торкнуться не тільки особистого життя: ви зможете змінити місце проживання, професійну діяльність або отримати цікаву пропозицію роботи за кордоном. Ваш бізнес також буде розвиватися: з’являться перспективні контакти з іноземцями та партнерами з інших регіонів. Головне завдання Коню в цьому році – примирити свої уявлення про світ з реальним життям, адже якщо ідеал – це привид, який не дає нам спокою, то щастя – це наше сьогодення, яке завжди поруч!

КОЗА / ВІВЦЯ (1967.1979.1991.2003) Цей рік навчить легковажну Козу бути відповідальною і практичною. Ці

якості дозволять їй уникнути хвилювань і неприємностей. 2010 принесе зміни у ваше життя, тому саме час відмовитися від застарілих поглядів, методів і стосунків. Новий виток спіралі вашої кар’єри дозволить вийти на більш високий рівень партнерських відносин, розширить горизонти вашого бізнесу і подарує чимало можливостей для поліпшення матеріального ста-новища. Цей рік насичений найрізноманітнішими контактами: особистими, діловими і світськими. Нові знайомства й несподівані збіги подарують вам дивовижні шанси, тому саме час проявити свій природний артистизм і чарівність.

МАВПА (1968.1980.1992.2004) Рік Тигра буде для Мавпи не простим, можна навіть назвати його стре-

совим. Цей рік буде сповнений турбот, переживань і переглядів цінностей що стали вже такими звичними. Зміни торкнуться взаємин з оточенням. У цій сфері передбачаються істотні події. Рік Тигра принесе корективи в особистих стосунках, можливе укладання шлюбу або з’ясування сімейних взаємин, які будуть не особливо приємним, аж до розриву. У суспільних відносинах теж можливі зміни, подібні змінам виду діяльності, місця ро-боти і місця проживання. У будь-якому разі, це буде відбуватися дуже болісно для Мавпи, до того ж її ексцентричність, неврівноваженість і емоційність, яка межує часом із навіженням, погіршать ситуацію. Можливо, ситуація вийде з-під контролю, і можуть виникнути негаразди із законом, поява недругів через бажання Мавпи завжди бути в курсі подій і все мати. Однак, якщо Мавпі спробувати впоратися зі своєю пихою, самомилуванням і часом «прикусити язика», тобто зупинитися у вічному своєму бажанні всіх критикувати, повчати і засуджувати, то, при її природних здібностях вийти сухою з будь-якої ситуації, викрутитися навіть із майже безвихідних ситуацій вона зможе багато чого змінити. Вдавшись до роз-судливості та стримування своїх емоцій, а також природної хитрості, Мавпа зможе навіть придбати нові корисні зв’язки, дуже потрібні знайомства і зацікавити своїми грандіозними планами, проектами або ідеями своїх партнерів чи колег.

ПІВЕНЬ (1969.1981.1993.2005) Для Півня рік Тигра буде роком турбот, роботи, виконання своїх обов’язків

і необхідності саморозвитку, самовдосконалення, підвищення професій-ної підготовки. Крім того, можуть відбутися зміни в колективі, де Півневі доводиться трудитися – серед колег по роботі або навчанні, партнерів по захопленнях і бізнесу. Все це не може не позначитися на душевному стані і, природно, принесе чимало тривог, тому Півневі треба старанно працювати, удосконалюватися у всіх своїх сферах діяльності, а також не забувати про свій духовний розвиток і здоров’я. Якщо Півень зможе сконцентруватися, не відволікатися на дрібниці й ілюзії та не надавати великого значення тому, як сприймає його оточення і чи красиво він виглядає збоку, то до кінця року прийде з великими досягненнями, конкретними позитивними результатами і забезпечить себе на майбутнє.

СОБАКА (1958.1970.1982.1994.2006) Рік Тигра для Собаки стане роком виконання її творчих планів, роком

відкриття її талантів і створить перспективи для виконання багато чого ще нереалізованого. Цього року у Собаки з’явиться можливість проявити всі свої кращі якості, показати романтичну, тонку, чутливу натуру. Це торкнеть-ся як громадських, так і особистих відносин. Рік Тигра дасть можливість Собаці знайти свою «половинку», кохану людину і виявити їй своє кохання, відданість і вірність. Сімейним людям цей рік сприятливий для народження дітей і зміцнення стосунків із близькими, можливістю побалувати їх приємними вчинками, подарунками та сюрпризами, що буде ними оцінено і створить теплі та надійні зв’язки в майбутньому.

Надійні взаємини в особистому плані стануть точкою опори для Собаки в її професійної діяльності. Окрилена успіхами, вона ще з більшою силою і відвагою порине у професійні та громадські справи, у бо-ротьбу з недоброзичливцями і конкурентами, прагнучи до справедливості, чесності та порядності. Якщо Собака зможе використовувати такі свої природні якості, як керівні організаторські та лідерські здібності, то вийде переможцем у багатьох складних ситуаціях цього року, втілюючи в життя багато чого з того, що було заплановано раніше, і набуде внутрішнє задоволення, рівновагу і гармонію.

СВИНЯ / КАБАН (1959.1971.1983.1995.2007) Для Кабана рік Тигра буде вирішальним у багатьох питаннях і відно-

синах. Його чекають значущі зміни, які будуть пов’язані з його рішучістю розлучитися зі старим “вантажем” і звернутися до нового. Можливо, дове-деться зважитися на розрив деяких звичних, але вже непотрібних зв’язків і видимих, а часом – просто надуманих зобов’язань. Не потрібно тягнути весь тягар минулого за собою; щоб впустити зміни у ваше життя, необхід-но звільнити місце, провести так звану ревізію. Настане момент розуміння того, що необхідно у всіх життєвих перипетіях покладатися на такі вічні цінності, як родинні, сімейні, дружні зв’язки.

Гороскоп на 2010 рiк

№2 9людина і світТЕСТ•

Ваше ставлення до свят1. Ваше улюблене свято:– День народження – 3;– Новий рік – 2;– День Конституції – 0.

2. Що для вас головне у святі: – подарунки, які хочете подарувати своїм коха-

ним і близьким – 3;– можливість одержати подарунок – 1;– можливість випити в гарній компанії – 0.

3. Ви волієте відзначати свята: – вдома, запрошуючи тільки тих, кого б хотіли

бачити – 3;у гостях, незважаючи на те, що компанія там

може бути абсолютно незнайомою, крім госпо-дарів – 2;

– вдома і без гостей – 1.

4. Подарунок до дня народження вашого знайомого: – вибираєте самостійно – 2;– питаєте поради у рідних і вибираєте подарунок

з огляду на їхні рекомендації – 3;– покладаєте цей обов’язок на когось іншого – 1.

5. Святкуючи в гостях, серед запрошених ви зустрі-чаєте свого давнього недруга. Ви: – намагатиметеся не помічати його – 3;– зробите йому якусь гидоту, наприклад переки-

нете на штани салат – 1;– демонстративно залишите цей будинок, де

приймають таких негідників (мається на увазі ваш недруг) – 0.

6. Так сталося, що в один день вас запросили відра-зу на дві урочистості. Ви: – намагатиметеся побувати на обох – 1;– виберете з них ту, на якій, на вашу думку, буде

веселіше – 2;– підете до тих, хто запросив першим – 3.

7. На дні народження господиня поклала вам на тарілку свою фірмову страву – оселедець під шубою, яку ви терпіти не можете. Розповідаючи про особли-вості її приготування, вона стоїть поруч і чекає, коли ви скуштуєте й оціните її кулінарні здібності. Ви: – намагаючись не морщитися, смакуєте оселе-

дець під шубою, розхвалюєте (і оселедець під шубою, і господиню), але як тільки увага до вас ослабне, до страви більше не доторкнетеся – 1;

– самовіддано з’їдаєте все, навіть ризикуючи одержати добавку – 2;

– постараєтеся непомітно помінятися тарілками зі своїм сусідом по столу – 0.

8. Ви в гостях. Усі піднімаються з-за столу і йдуть танцювати, а у вас невелика проблема – танцювати ви не вмієте. Ви: – чекаєте повільних танців, тому що багато ро-

зуму не треба, щоб у такт музиці тупцювати на місці – 2;

– залишитеся на місці, незважаючи на всі умов-ляння гостей і господарів, яких мучить совість, дивлячись на те, як ви на самоті дивитеся на танцюючих і робите вигляд, що вам весело – 0;

– вирішите, що свято є свято, і треба веселитися, як умієш, і, відкинувши всі умовності, приєд-наєтеся до танцюючих – 3.

9. З вами трапилася неприємність за святковим столом: сусід змахнув вам на коліна свою порцію салату, і на вашому одязі залишилася жирна пляма. Ви: – висловите незграбному сусіду усе, що про ньо-

го думаєте, і решту вечора проведете у ванні, виводячи пляму – 0;

– делікатно промовчите, приймаючи вибачен-ня розгубленого сусіда, але трагедії з цього робити не будете, тому що зараз уже нічого не поробиш і одяг усе одно доведеться віддавати в хімчистку – 1;

– не тільки приймете вибачення, але і заспокоїте сусіда, сказавши, що самі неодноразово впус-кали тарілку на чужі штани. При цьому роз-повісте курйоз чи анекдот. Більше того, щоб винуватець події остаточно забув про непри-ємність, відкинете всяку допомогу в реанімації одягу і підете танцювати, не звертаючи уваги на пляму – 3.

10. На честь свята господарі виставили на стіл свій найкращий кавовий сервіз. Ви взялися за витонче-ну чашечку, але не втримали її і... з жахом почули дзенькіт розбитої порцеляни. Ваші дії:

– розсипаєтеся у вибаченнях, поки не висохне весь словниковий запас, і зрештою підете додому, тому що почуття провини не дозволить вам веселитися в цьому будин-ку – 1;

– будете перепрошувати доти, поки гос-подарі не погодяться з тим, що завтра ви принесете їм точно таку ж чашку, і тільки після цього продовжите весе-литися – 3;

– озирнетеся довкола, і якщо ніхто не почув дзенькоту розбитої чашки, не-помітно приховаєте скалки під стілець сусіда по столу – 0.

11. Відповіді на запитання цього тесту, упевнені, змусять вас задуматися над тим, чому ви запрошуєте на свято гостей до себе додому (день народження, природ-но, виключається, тому що відзначати цю урочистість у гостях не прийнято). Отже: – мабуть, тому, що навіть на най-

кращому святі, яке ви провели в гостях, усе-таки чогось не виста-чало. Вдома ви постараєтеся все улаштувати таким чином, щоб подія запам’яталася надовго – 3;

– незважаючи на те, що запро-шення гостей пов’язане з неминучими турботами, тільки вдома ви можете по-справжньому розслабитися. Про-стіше кажучи, для вас “у гостях добре, а вдома краще” – 2;

– не вмієте відмовляти людям, які, в очікуванні веселощів на вашій житлоплощі, за два тижні до цього яскраво описують вибір подарунків для вас – 1.

12. У гостях, сівши за стіл, ви виявляєте перед со-бою велику кількість столових предметів (від ложеч-ки для тістечка до щипців для оброблення омара), які повністю відповідають правилам суворого етикету. Ви: – заради можливості освіжити в пам’яті свої

пізнання про гарні манери докладете всіх зусиль, щоб підтримати заданий господарями тон – 1;

– подумки чортихаєтеся, що прийняли запро-шення цих зануд. Але старанно приховуючи не-обізнаність із правилами етикету, робитимете те, що й гість, який сидить навпроти вас – 2;

– поводитиметеся так, як і в будь-якій іншій ком-панії, навіть ризикуючи більше ніколи не бути в числі запрошених у цей дім – 3.

13. Що вам найбільше не подобається у святах? Ваш вибір: – підготовка до них: нескінченне стругання са-

латів, біганина по магазинах, взагалі, перед-святкова суєта. Це втомлює – 0;

– наслідки, коли доводиться робити не одну ходку до смітника, викидаючи розбитий посуд, зламані стільці, щоразу прокладаючи собі шлях по квартирі серед гостей, які приходять до тями від учорашнього – 1;

– те, що вони швидко закінчуються – 3.

14. Як довго ви затримуєтеся в гостях? Ваш вибір: – не задумуєтеся над тим, коли іти додому, тому

що в більшості випадків залишаєтеся там ночу-вати, щоб не мучити себе стомливою дорогою додому – 1;

– ідете разом з усіма – 3;– суворо обмежуєте час свого святкування, щоб

не стомити господарів – 0.

15. Чи умієте ви веселитися? Ваша думка: – тільки якщо вам попередньо не зіпсують на-

стрій – 1;– ніщо і ніхто не може перешкодити вашому

бажанню повеселитися – 3;– намагаєтеся, як можете, хоча іноді результат

далекий від очікуваного – 2.

Підсумки: Від 0 до 10 балів: Так, людей із такою здатністю, а вірніше, нездатністю відзначати свята, на щастя, дуже мало. Якщо ви, на

жаль, потрапили саме в цю категорію, вам можна тільки поспівчувати. Адже у вашому уявленні свято мало чим відрізняється від буднів. Хіба що годують смачніше. У гості ви вибираєтеся вкрай рідко і не тільки тому, що вам ліньки, але і тому, що вас перестали запрошувати. Кому захочеться витратити весь вечір на безус-пішні спроби розвеселити гостя з кислою фізіономією. Безуспішними спроби можна назвати після першого ж погляду, кинутого на вас. Спробуйте якось запросити гостей до себе. Нехай перший досвід буде не дуже вдалим. Але поступово, відчувши на практиці, що потрібно для створення невимушеної атмосфери в компанії, ви зробите для себе необхідні висновки. І все у вас вийде!

Від 11 до 40 балівСвят у вашому житті стільки ж, скільки червоних днів у календарі, плюс дні народження і сімейні урочистості.

Тобто, як і в більшості людей. У гостях ви буваєте не так часто, як гості у вас. Перед- і післясвяткові турботи не для вас не проблема. Головне – гарні спогади про вдале свято. І не важливо, було це у вас удома, і веселощі всієї компанії залежали тільки від вашої майстерності дарувати людям радість, чи в гостях, де веселощами заправляли господарі.

Більше 40 балів: Нічого дивного, що перед святом ви болісно роздумуєте, яке запрошення прийняти, тому що маєте унікаль-

ну властивість – ставати душею практично будь-якої компанії. Так, ви не тільки вмієте веселитися самі, ви здатні влаштувати чудове свято й іншим. І тому у ваш день народження будинок повен гостей, яким ви щиро раді. Підготовкою до свята ви займаєтеся із задоволенням. І у вас це виходить! Усе, що стосується створення відповідної обстановки, – ваша стихія.

Знайомі часто просять вас допомогти в підготовці свята, що вас анітрошки не обтяжує. Ви з радістю берете-ся за цю справу. Це уміння ви не придбали з посібників з улаштування різних заходів: такий талант дається від народження. Вам пощастило: організувати веселощі, подарувати людям радість – для вас що раз плюнути.

Ваша присутність гарантує друзям феєрверк жартів, забав і розіграшів. Вам навіть не обов’язково чекати червоного дня календаря, щоб виявити свої здібності. Ви здатні перетворити на свято навіть сірий будень.

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в В

ол

од

им

ир

ЦІК

АВ

ИЙ

6 СІЧНЯ 200910 історичний об’єктив

рекл

ама

Боровся за все українське

– Василь Доманицький був учнем Володимира Антоновича – “першого українського інтелігента”, який свою польську приналежність свідомо й публічно змінив на українську, – за-значає кандидат історичних наук Сергій Шамара. – Цей відомий вчи-нок ученого справив неабияке вра-ження й на молодого Доманицького, який навчався у Київському універ-ситеті у 1895 – 1900 рр. і брав участь в його археологічних розкопках. Не-вдовзі сам Василь Миколайович ста-не визначним діячем українського національного руху.

І справді, маючи добротну гумані-тарну освіту, Доманицький друку-вався у проукраїнських київських журналах “Киевская старина”, “Лі-тературно-науковий вісник”, “Нова громада”, “Записки НТШ”, газетах “Громадська думка” і “Рада”. Він пра-цював редактором інформаційно-го органу українських депутатів у ІІ Російській думі “Рідна Справа – Дум-ські вісті”, виступив співзасновником літературного видавництва “Вік”. Написав багато наукових праць різ-ної тематики: з історії, археології, літературознавства, бібліографії, словникарства, етнографії, фоль-клористики України. Доманицький був автором першого українського словника іншомовних слів “Слова-рик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів” (1906), редактором першого повного зібрання творів Тараса Шевченка (1907), популяр-ної “Історії України” Миколи Аркаса (1908).

На думку Сергія Шамари, Дома-ницький яскраво виділявся з-поміж багатьох інших свідомих українських діячів того часу: любов до українсь-кого та України він виявляв не тільки через наукову, журналістсько-видав-ничу або ж громадсько-політичну ро-боту, – завзяття, ерудиції та енергії вченого вистачало й на таке копітке заняття, як пояснювання українсь-ким селянам переваг об’єднання у споживчі спілки. Справа в тому, що хлібороби вже давно збагнули шкід-ливість купівлі різноманітних товарів у всіляких посередників і спекулян-тів. Неодноразово їх обурювали не-помірні ціни і кількість бракованих продуктів споживання та промисло-вих товарів (наприклад, у крупи спе-кулянти досипали пісок). Але трива-лий час селяни не знали, як уникнути посередників і купувати продукцію безпосередньо у виробників. Із цією

метою Василь Доманицький (як і ба-гато інших діячів) взявся пояснити їм корисність кооперування у споживчі колективи для централізованої купів-лі потрібного краму. Кооператив був вигідний і виробнику, в якого купу-вали, і колективу селян-споживачів, які вже самі реалізовували куплене між собою. Отже, Василь Миколайо-вич стояв біля витоків української економічної думки й розсудливої економічної політики. У рідному селі Колодистому він організував першу кооперативну крамницю, а

згодом кооперативний рух охопив й околицю. Колодистська крамниця та позичково-заощаджувальне това-риство працювали з оборотами, що перевищували сотні тисяч рублів. Селяни встановили прямі контакти з фабриками та заводами, організу-вали продаж сільськогосподарських продуктів безпосередньо за кордон. Доманицький переймався всіма кло-потами селян – він ознайомлював їх із законами, захищав під час різно-го роду тяжб, писав і телеграфував чиновникам. За те, що він усюди ус-тигав, Василя Миколайовича друзі називали Вітром.

Був для влади суспільно-небезпечним

Оскільки Доманицький був майс-тром політичних репортажів і корес-пондентських дописів із місць, писав глибоко аналітичні публіцистичні статті, а через завзяту організаційну і рекламну роботу на ниві кооперу-вання українського селянства його поважали й інтелігенти, і хлібороби,

– російська влада вважала його “сус-пільно небезпечною людиною”. Саме тому у 1907-1910 роках йому дове-лося переховуватися за кордоном, де він і помер 28 серпня (за старим стилем) 1910 році у містечку Арка-шон (Франція).

Василь Миколайович хворів на су-хоти – хворобу дуже поширену в ті часи. Десь із 1900 року його легені вже були вражені. Неодноразово він, переховуючись від поліції, виїжджав на кілька днів на лікування за кор-дон, до Ялти, інших місць тогочасної

Російської імперії. Востаннє хвороба загострилася, коли він задумав пе-ревидати “Історію України” Миколи Аркаса, що 1908 року за лічені місяці розійшлася в “Українській книгарні”. 1909 року хвороба привела Домани-цького до Закопаного (Польща), де він одночасно працював над другим виданням Аркасової книжки і лікував-ся. Тут учений тісно співпрацював з істориком В’ячеславом Липинським, а краківським художникам замовив нові ілюстрації до популярної книги.

Відомо, що на той час рецензу-вати книгу Аркаса взявся Михайло Грушевський, який вважав її непро-ф е с і й н о ю , виконаною з великою кіль-кістю неточ-ностей і на-тяжок. Серед біографів До-маницького іс-нує думка, що саме ця різка критика “до-била” Василя М и к о л а й о -вича, який,

можливо, як ніхто інший, розумів, що означає популярний стиль у ситуації з українським суспільством, котре на той час зовсім не довіряло вихо-лощеним науковим текстам. Імовір-но, це правдива думка, адже, нап-риклад, інший відомий наш земляк Федір Матушевський тривалий час не міг простити Грушевському його різку критику редакторського талан-ту Доманицького.

Василь Доманицький помер 28 сер-пня (10 вересня) 1910 року, як при-йнято казати, у “віці Ісуса Христа”. Із Франції його тіло привезли в Ук-раїну, але російська влада, побоюю-чись масових маніфестацій, заборо-нила ховати небіжчика у Києві. Тому із міста Лібави труна з його тілом прибула на станцію Звенигородка, куди з’їхалася чисельна інтелігент-ська і студентська громада з Києва. Це було 15 листопада. На станції та-кож зібралося кілька тисяч селян із навколишніх сіл, а найбільше, пев-на річ, із Колодистого. Селяни самі хотіли нести труну, але щоб не за-триматися в дорозі до пізньої ночі, її поставили на катафалк. Процесію супроводжувало 50 поліцейських вершників. Жандарми були і в само-му Колодистому. Вінок від селян міс-тив напис: “Дорогому порадникові, незабутньому вчителеві, славному борцеві за долю рідного народу з не-змірним жалем колодиські селяни”. В’ячеслав Липинський, якого саме Доманицький заохотив писати ук-раїнською і підштовхнув повторити вищеописаний вчинок Антоновича, написав зі скорботою: “Вставаймо, рук не покладаючи, до нової праці тим тяжче, що знову одного з най-кращих робітників немає”.

На підмогилку Василя Доманиць-кого за його ж заповітом викарбува-ли слова Тараса Шевченка:

Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли, у нас нема Зерна неправди за собою.

Олена БЕРЕСТЕНКО

народився на Черкащині

історичний Автор першого українського словника іншомовних слів

Наступної осені відзначатимуть 100-ту річницю від дня смерті нашого земляка – ви-датного вченого, громадсько-політичного діяча і кооператора Василя Миколайовича До-маницького. Саме він свого часу випустив у світ перший український словник іншомовних слів. Історики подейкують, що у листопаді 1910 року російська влада і жандармерія на місцях не без побоювань спостерігали за процесією на його похороні.

Василь Миколайович Доманицький (псевдоніми – Вітер, Колодянин, Василь Потребі-тель, Звенигородець) народився у сім’ї сільського священика 7(19) березня 1877 року в селі Колодистому Звенигородського повіту Київської губернії (нині – село Тальнівського району на Черкащині).

Під час його похорону російська влада боялася масових заворушень

фот

о ви

давн

ицтв

а "Т

емпо

ра"

Василь Доманицький (праворуч) разом з В’ячеславом Липинським

№2 11

Сто

рін

ку

під

готу

ва

ла

Ір

ина

ІВ

АН

ЕН

КО

на закуску

ГОСПОДАРЕВІ НА ЗАМІТКУ•

На сьогодні Уманський тепличний комбінат – це нове для Черкаської області з технічного і технологічного погляду підприємство, передове у га-лузі овочівництва закритого ґрунту на теренах України і країн СНД. Продук-ція Уманського тепличного комбінату широко відома під торговою маркою «З грядки». Комбінат спеціалізується на вирощуванні огірків та томатів, які прямо з грядки потрапляють на стіл споживачів. Круглий рік до споживачів потрапляють свіжі овочі. «12 місяців літа» – стало брендом тепличного комбінату.

Цього року Уманський тепличний комбінат уже здобув високу нагороду – золоту медаль за кращу продукцію, технологію та наукову розробку на ХХІ міжнародній агропромисловій вис-тавці-ярмарку «Агро-2009». Золоту медаль у конкурсі за новий продукт на 100% натуральній основі, з великою харчовою цінністю здобули рожеві по-мідори Уманського тепличного комбі-нату. А серед «100 найкращих товарів України» в регіональному конкурсі в номінації «Продукція: продовольчі то-вари» перемогли вже уманські сливо-видні помідори на гілочках.

Плоди сливовидних томатів на гі-лочках – це частина великої ліани, яка сягає 10 і більше метрів. Засновник і директор приватно-орендного сіль-ськогосподарського підприємства «Уманський тепличний комбінат» Ми-кола Гордій (на знімку) розповів, що плоди соковиті, м’ясисті, із вишуканим ніжним смаком, оптимальним поєд-нанням цукру та органічних кислот.

– Наш продукт не містить генетично модифікованих організмів, екологічно

чистий, вирощений за новітніми єв-ропейськими технологіями, – розка-зує Микола Гордій. – Якість продукції забезпечують: найсучасніші техно-логії вирощування, природні способи запилення, ретельний лабораторний контроль, новітні методи сортування та підготовки до продажу, власна ло-гістична служба, яка звільняє наших партнерів від передпродажної підго-товки та від турбот з доставки овочів у торгівельні точки.

Розсада вирощується в мінера-ловатних кубиках. Посів томатів проводиться на мінеральній ваті із використанням міндобрив. Кубики на-сичують поживним розчином. Пікіров-ка проводиться на 20-ий день після посіву. У віці 50-ти днів розсада із роз-винутою кореневою системою направ-ляється в теплицю для подальшого вирощування. Агрономи використо-вують новітні технології вирощування томатів на прищепах у продовженому обороті, що дає рослинам високу стій-кість до хвороб.

– Протягом усього періоду вирощу-вання використовуються прийоми сти-мулювання розвитку кореневої системи, – розповідає Микола Гордій, – це збага-чення поливної води киснем, поживни-ми елементами, правильне застосуван-ня яких зменшило вміст нітратів у 10-15 разів від дозволених норм.

Продукція, вирощена на комбінаті, користується попитом не лише в Ук-раїні, а й у Росії, Польщі, Словаччині, Чехії, Угорщині, країнах Балтії. Основна перевага підприємства – впроваджен-ня світових європейських стандартів вирощування, сортування і упаковки овочів. Упровадження новітніх техно-

логій, вивчення досвіду закордонних колег, пошук нових рішень, постійне оновлення асортименту, підвищення кваліфікації спеціалістів – це критерії успіху «Уманського тепличного ком-бінату», вважає його керівник Микола Гордій.

Комбінат став частиною сімейної справи – на підприємстві працює дру-жина та двоє синів Миколи Васильо-вича. Дружина Антоніна Миколаївна, кавалер ордена Княгині Ольги завідує агрохімічною лабораторією «Демет-ра», старший син Віктор – заступник директора з економічних питань. Молодший син Андрій, заступник ди-ректора з виробництва Тальнівської філії. Андрій Гордій показав гордість «Уманського тепличного комбінату» – теплиці. Особливою рисою теплиць є їх висота – 5 метрів, яка дозволяє досягати високих врожаїв.

– Загальна площа теплиць комбі-нату понад 30 га, вони розміщені не тільки в Умані, а й у філіях – Тальному та Христинівці, – розповідає Андрій. – Побудовані за сучасним європейсь-ким зразком вирощування овочів із комп’ютерним агротехнічним супрово-дом. Крім того, ми вирощуємо зернові, овочі, фрукти на площі 330 га орендо-ваних земель Родниківської сільської

ради. Також завершуємо будівництво власного ставу площею 6 га – так званий за-пасник для води.

Сучасні теплиці Уманського теплич-ного комбінату голландського типу з висотою шпалери 4,2 м. Комп’ютерна система мікроклімату «Альянс» ре-гулює температуру і вологість повітря, керує відкриттям кватирок, зашто-рюванням і подачею вуглекислого газу. Система опалення розділена на контури, що дозволяє стабільно під-тримувати заданий температурний режим і, відповідно, розвиток рослин. У теплицях змонтовано систему кра-пельного поливу із компенсаційними крапельницями. Умови, максимально наближені до природних, створює комп’ютерна система регулювання мікроклімату. Біологічно чиста вода і збалансоване живлення забезпечують вирощування високоякісної продукції.

Центр управління якістю продукції розташований в агрохімічній лабо-раторії «Деметра». За технічним ос-нащенням теплична лабораторія не поступається аналогічним у Європі, а в Україні – взагалі єдина. Основне завдання лабораторії – контроль за живленням рослин та якісними показ-никами розвитку, проводяться аналізи на вміст мікро- і макроелементів за 17 показниками. При проведенні аналізів ураховується сезон, культура, що ви-рощується, вік рослини і субстрат, на

якому вона росте.Логістичний центр

комбінату надає макси-мум зручностей для пар-

тнерів, проводить повну підготовку продукції до продажу, штрих-кодуван-ня, пакування. В режимі електронного спілкування можна подати заявку, вибрати асортимент, узгодити час поставки, кількість товару.

Сьогодні комбінат співпрацює більш як із 20 вітчизняними й інозем-ними компаніями. Виробничі потуж-ності постійно зростають і невдовзі зможуть задовольнити потреби як постійних, так і нових партнерів.

Наступного року приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Уманський тепличний комбінат» бра-тиме участь у Всеукраїнському етапі конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) – «100 кращих товарів України» і боротиметься за звання найкращого з потужними підприємс-твами держави. Колектив підприємс-тва переконаний: із таким керівником як Микола Гордій можна досягти ус-піхів у всіх починаннях.

– Найважливіша нагорода для нас, – переконаний Микола Гордій, – це вдячність покупців. Адже ми все робимо для того, щоб споживач от-римав якісний, смачний і екологічно чистий продукт. І у Новому році на Різдвяні свята хочу привітати усіх. Бажаю кожній родині сімейного доб-робуту, радісних дитячих усмішок, здоров’я, любові, миру і процвітання! Нехай Новий рік входить до вашої оселі добрим і радісним, принесе злагоду і достаток, натхнення на нові ваговиті здобутки.

на закуску

– найкращі в регіоніНа Черкащині підбито підсумки регіонального ета-

пу Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) – «100 кращих товарів України» у 2009 році. Приватно-орендне сільськогосподарське підприємс-тво «Уманський тепличний комбінат» стало одним із пе-реможців у номінації «Продукція: продовольчі товари».

ради. Також завершуємо будівництво власного ставу

якому вона росте.Логістичний центр

комбінату надає макси-мум зручностей для пар-

тнерів, проводить повну підготовку продукції до продажу, штрих-кодуван-ня, пакування. В режимі електронного спілкування можна подати заявку,

Вирощування помідорів у домашніх умовахТомат – вічнозелена, багаторічна росли-

на, в культурі – однорічна. Для кімнатного садівництва найбільш цікаві карликові сорти з прямосталими стеблами висотою 30-50 см. Листки у томатів зелені, непарноперистороз-січені. В пазухах листків утворюються пагони (пасинки). Суцвіття – завиток. Квітки зелену-вато-жовті, від малих до великих. Плід – ягода різної форми і кольору (червона, жовта, пома-ранчева, біла, світло-рожева). Плоди містять низку корисних речовин, зокрема вітаміни А, С, РР, В1, В2 та інші.

Томати – теплолюбна і світлолюбна культура, для їх кімнатного росту найбільш сприятливою є температура 20-25 °С, взимку вона може бути на кілька градусів нижчою. При температурі нижче 15°С рослини не квітнуть, а при 10°С зупиняються в рості. Тому взимку і пізньої осені помідорчики найкраще розміщувати в світлих, теплих кімна-тах, опалюваних лоджіях, зимових садах. У літню пору горщики з рослинами рекомендується вино-сити на повітря, краще на балкон, терасу або в сад.

Томати посухостійкі, але в той же час їхня пот-

реба у воді досить велика. При нестачі вологи рослини в горщиках швидко в’януть. Тому по-лив повинен бути регулярним, але не надмірним. Узимку слід поливати рослини водою кімнатної температури.

Субстрат для кімнатних томатів: дернова зем-ля, торф, перегній, річковий пісок (2:2:1:1). Для вирощування томатів можуть бути використані й будь-які інші суміші з кислотністю не нижче рН 4,5. У магазинах продають квіткові суміші, також придатні для вирощування томатів (“Азалія”, “Бе-гонія”, “Сенполії”, “Троянда”). Головне – субстрат для томатів має бути пухкими і родючим.

Що і як висаджуватиСортів томатів дуже багато, для кімнатних умов

прийнятні такі: Грібовський-3, низькорослі, Білий налив, Сибірська скороспілка, Алпатьєвський, Кострома, Луксор, Шагане, Самара та інші.

Вирощувати томати можна як розсадним, так і безрозсадним способом. Однак для вирощуван-ня томатів на вікні краще застосовувати перший спосіб. Коли у рослин з’явиться 7-8 листків (за-звичай це відбувається через 45-50 днів після

висівання насіння), їх висаджують у великі плас-тмасові або глиняні горщики чи відра ємністю 7-10 л. Для карликових томатів ємності можуть бути об’ємом близько 4-5 л.

Горщики на 3/4 заповнюють субстратом, і рос-лини в них висаджують на 2-3 см глибше, ніж вони перебували до пересадки. Коли паростки томатів наклюнуться, їх висаджують на глибину 0,3-0,5 см у невеликі торфоперегнійні або пластмасові горщики. Субстрат для сівби насіння такий же, як і для вирощування рослин.

Для гарантії сходів у кожний горщик сіють по 3-5 насінин і ставлять горщики в тепле місце, можна на опалювальну батарею, попередньо поклавши на неї невелику дошку. Підтримують субстрат у вологому стані. При появі сходів їх переносять у світле місце.

Щоб отримати здорову, міцну розсаду, з появою сходів температуру повітря на 5-6 днів знижують до 12-15 °С вдень і близько 10-12 °С уночі. Після цього терміну температура в приміщенні має три-матися в межах 20-25 °С удень і 12-15 °С уночі. Через 5-7 днів найбільш слабкі рослини видаля-ють.

ПІД ЗНАКОМ ЯКОСТІ•

6 СІЧНЯ 200912 на диванІ

Будьте уважні! Наша газета – «Молодь Черкащини» (пере-дплатний індекс 61072), яка виходить з 1960 року, не має ніякого відношення до газети «Нова молодь Черкащини».

наша передплатане закінчується ніколи

Триває сезон передплати на газету «Молодь Черкащини» на 2010 рік. Газета на 16 сторінках формат А3 з телепрограмою на 16 сторінках (А3)

Передплату на 2010 рік

можна оформити у будь-якому поштовому відділенні

Черкаської області до 20 числа кожного місяця.

ihдекс 61072

1 місяць – 6,50 грн3 місяці – 19,50 грн6 місяців – 39,00 грнВ

АР

ТІС

ТЬ ціни вказані

без вартості приймання передплати «Укрпоштою»

П‛яний чолов‛яга пов-зе вулицею:

– Хлопчику, ти не знаєш, де живе дядько Вова?

– Але ж ви і є – дядько Вова!– Це я знаю! Тільки не знаю,

де живу!

У взуттєвому магазині подружжя вибирає туфлі. Дружина:

– Подивися, любий, які сим-патичні лакові «лодочки»!

– Ти подивися краще на ціну, за такі гроші катер можна купити!

– Твоя дружина на роботу ходить?

– Ходить.– Правильно! Я теж своїй на

проїзд грошей не даю.

– Тату, а що таке “зима”?

– Подивися в морозильнику.

– Завтра йдемо в похід.

– А теплі речі брати?– Так, візьми пляшок із шість!

Вісім осіб пропали в тайзі при іспитах нової моделі компаса.

Розмовляють два сол-дати. Один другому каже:

– Давай над ротним пожар-туємо!

Другий відповідає:– Досить, над деканом уже

недавно пожартували.

Реклама: Новий фото-апарат «Кодак» для пиятик. Крім усунен-ня дефекту червоних очей, усуває дефект червоного носа!

– Хворий, прокидайтеся! Настав час при-ймати снодійне!

– Я вчора ку-пив собі їжачка, а сьо-годні він помер. Лікарі кажуть – від старості... Звичайно, був би молодий, він би від «КамАЗа» утік.

– Учора коханці в ліжку почав розповідати анекдот, а тут чоловік прийшов.

– І що?!– Довелося розповідати

спочатку.

Якщо відчуваєш за со-бою провину, головне – не обертайся, постоїть і піде.

Чоловік завжди думає про жінку. То про моло-деньку з ногами, то про стареньку – з косою.

Чорна кішка перебігла дорогу бабі з порожніми відрами. Обидві померли на місці.

При відкриванні матрьошки було виявлено ще 7 трупів...

– Лікарю, я буду хо-дити?

– Так, під себе.– А плавати?– Ну... якщо будете

багато ходити...

Кожне туа-летне каченя мріє стати повноцінною лікарняною кач-кою.

Чоловік – дру-жині:

– Давай на пляшку, і я тобі все пробачу!

– А за що ти мене пробачати будеш?!

– Як це за що?! Я ж сказав: за пляшку!

Наш ресторан приго-тує для вас черепаховий суп з черепа і паху.

– Тату, барометр упав!– І на скільки?Син, виглядаючи у вікно:– Метрів на шість-сім.

– Вовочко, коли ж ти все-таки виправиш двійку з алгебри?

– Не знаю, мамо... Вчителька весь час носить журнал із собою!

– Офіціанте! Я замов-ляв суп і смажену рибу. Чому ви принесли спершу рибу, а не суп, як потрібно?

– Кухар сказав, що ця риба вже не може більше чека-ти...

– Оголошення:“Продам квартиру, підготов-

лену до євроремонту”.

У тайзі знайшли хлопчика, якого виховали дятли. Через три дні він усіх задовбав...

З кожним роком зубні пасти стають дедалі кращими, а зуби – дедалі гіршими.

Мужик просинається з найжорстокішого похміл-ля, дивиться в дзеркало і каже:

– Усе, кінець, на роботу йти комусь.

Ще Пушкін казав, що кіт, коли ходить наліво, завжди при цьому казки розповідає.

Дружина підходить до чоловіка, який сидить за компом:

– Дай мені пограти.– Май совість, люба, бери

приклад із мене. Я в тебе хоч раз ганчірку попросив, коли ти підлогу миєш?

– Якщо бажаєте, суд надасть вам адвоката.

– Дякую, мені б краще двох розумних свідків.

Напис, надряпаний на спинці сидіння одеського трамвая:

“Всі чоловіки – ошуканці й притворщики!”

Трохи нижче додано:“Ви, Розочко, теж не ангел!”

Мама з маленьким сином пішли в зоопарк:

– Мамо, це вже горила?– Ні, синку, це ще касирка...

– Здрастуйте! Це ваші сусіди знизу.

– Ну?– Ви не могли б кран у ванні

закрити? А то ще промо-чите ноги, застудитеся, занедужаєте і помрете... чи ми вас самі вб‛ємо...

ПП «Видавництво «Прессбол-2008» 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266/1, к.108-111. molodchercass@uch.net,molod-108@uch.net (рекламний відділ)32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама).

«Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...»

м. Бровари, вул. Красовського, 16.

Газета віддрукована в друкарні

Засновник і видавець:Адреса редакції:

Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуальною власністю редакції.

Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені.

Редакція не несе відповідальності за достовірність та зміст рекламної інформації.

Редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора.Матеріали з позначкою , в рубриках «Погляд», «Позиція»

та «Політика» публікуються на правах політичної реклами, а в рубриках «Наша марка» і «Знак якості» – на правах реклами.

Рукописи та фотоматеріали рецензуванню і поверненню не підлягають. Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети.

Віктор Яременко Роман КирейОлег Кукса

Головний редактор:Заступник редактора:

Відповідальний секретар:

ЧС №608Реєстраційне свідоцтво:

e-mail:

тел./факс:

Замовлення № 028-02 Зага

льни

й ти

раж

– 1

4 80

0

На лавку біля жінки сідає чоловік:

– Ви часом не педагог?– Так! А як ви здогадалися?– У вас обличчя дурне.Вона (з обуренням):– У вас теж обличчя дурне!Він (гірко):– Тому, що я теж педагог...

Якщо є домашні гос-подарки – то десь мають бути і дикі...

– Ти віриш у кохання з першого погляду, чи мені пройти мимо ще раз?

№2 13добрі поради

6 СІЧНЯ 200914 на закуску

Сто

рін

ку

під

готу

ва

ла

Ір

ина

ІВ

АН

ЕН

КО

№2 15добрі поради

Продаю стул металлический с мягким покрытием, с регулировкой высоты, для слесарных работ. Цена 80 грн. 45-90-87.

Продам электроточило 1-стороннее, 220 V, 1500 об./мин. Диаметр вала 32 мм. Цена 130 грн. 45-90-87.

Хочеш стати пільговим покупцем на великий асортимент товару – зареєструйся членом компанії «Едельстар». 096 433-64-58.

Срочно требуются продавцы-консультанты по применению косметики высокого качества, обучение бесплатное, гибкий график работы. 8:00-19:00 093 908-72-02.

Робота. Повна або часткова зайнятість. Консультанти, менеджери, помічник керівника, керівник. 50-09-26, 097-217-44-14.

Продам земельний пай 2,20 га у Шполянському районі. Ціна договірна. 067 772-72-70.

Послуги з охорони об’єктів з підклю-ченням на пульт централізованого нагляду. Відеонагляд, охоронно-пожежна сигналізація. Електромонтажні роботи. 38-21-22, 63-49-09.

Разборное зернохранилище с венти-ляционной системой металлическое, вместительность 200 т. Ц.160 тыс.грн. В отличном состоянии. 066 222-90-46.

Работа і повна зайнятість. Співбесі-да, конкурс, безкоштовне навчання, працевлаштування. 097 207-44-14, 50-09-26.

Продам насіння люцерки. Невелика партія. 067 772-72-70.

Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошення про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються БЕЗКОШТОВНО.

Всі інші оголошення – ПЛАТНІ (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату доку-ментів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством .

Від

по

від

ал

ьн

ість

за

до

сто

вір

ніс

ть ін

фо

рм

ац

ії н

есе

ре

кл

ам

од

аве

ць.

Ого

ло

ше

нн

я п

ри

йм

аю

ться л

иш

е н

а к

уп

он

ах

на

шо

ї га

зе

ти.

оголошення приймаються за адресою редакції

оголошенняКупон

(не більше 15 слів)

телефон/адреса:

дані для редакції (в газеті не

друкуються)

ПІБадресател.:дата/підпис

рекл

ама

Ліц

. АВ

№9

39

20

1 РУ

ДА

К в

Чер

к. о

бл.Вина з усього світу від 31 грн.

не хворіємо

рекл

ама

Сто

рін

ку

під

готу

ва

ла

Ната

лія

ПО

ЗД

НЯ

КО

ВА

6 СІЧНЯ 200916

П‛яний чолов‛яга повзе вулицею:

– Хлопчику, ти не знаєш, де живе дядько Вова?

– Але ж ви – дядько Вова!– Це я знаю! Тільки не

знаю, де живу!

У взуттєвому мага-зині подружжя вибирає туфлі. Дружина:

– Подивися, любий, які симпатичні лакові «ло-дочки»!

– Ти подивися краще на ціну, за такі гроші катер можна купити!

– Твоя дружина на роботу ходить?

– Ходить.– Правильно! Я теж своїй

на проїзд грошей не даю.

– Тату, а що таке “зима”?

– Подивися в морозиль-нику.

– Завтра йдемо в похід.

– А теплі речі брати?– Так, візьми пляшок із

шість!

Вісім осіб пропали в тайзі при іспитах нової моделі компаса.

Розмовляють два солдати. Один другому каже:

– Давай над ротним пожар-туємо!

Другий відповідає:– Досить, над деканом уже

недавно пожартували.

Реклама: Новий фотоапарат «Ко-

дак» для пиятик. Крім усунення дефекту черво-них очей, усуває дефект червоного носа!

– Хворий, про-кидайтеся! Настав час приймати снотворне!

– Я вчора купив собі їжачка, а сьогодні він по-мер. Лікарі кажуть – від старості... Звичайно, був би молодий, він би від «КамАЗа» утік.

– Учора коханці в ліжку почав розповідати анекдот, а тут чоловік прийшов.

– І що?!– Довелося розповідати

спочатку.

Якщо відчуваєш за собою провину, головне – не обертайся, постоїть і піде.

Чоловік завжди думає про жінку. То про молоденьку з ногами, то про стареньку – з косою.

Чорна кішка перебіг-ла дорогу бабі з порож-німи відрами. Обидві померли на місці.

При розкритті матрьошки було виявле-но ще 7 трупів...

– Лікарю, я буду ходити?

– Так, під себе.– А плавати?– Ну... якщо будете багато

ходити...

Кожне туалетне каченя мріє стати пов-ноцінною лікарняною качкою.

Чоловік – дружині:– Давай на пляшку і я тобі

все пробачу!– А за що ти мене пробача-

ти будеш?!– Як це за що?! Я ж сказав:

за пляшку!

Наш ресторан при-готує для вас черепахо-вий суп з черепа і паху.

– Тату, барометр упав!

– І на скільки?Син, виглядаючи у вікно:– Метрів на шість-сім.

– Ти віриш у кохан-ня з першого погляду чи мені пройти мимо ще раз?

– Вовочко, коли ж ти все-таки виправиш двійку з алгебри?

– Не знаю, мамо... Вчи-телька весь час носить журнал із собою!

– Офіціанте! Я замовляв суп і смажену рибу. Чому ви принесли спершу рибу, а не суп, як

потрібно?– Кухар сказав, що ця риба

вже не може більше чекати...

Якщо є домашні гос-подарки – то десь мають бути і дикі...

– Оголошення:“Продам квартиру, підго-

товлену до євроремон-ту”.

У тайзі знайшли хлопчика, якого вихова-ли дятли. Через три дні він усіх задовбав...

З кожним роком зубні пасти стають дедалі кращими, а зуби – дедалі гіршими.

Мужик просинаєть-ся з найжорстокішого похмілля, дивиться в дзеркало і каже:

– Усе, кінець, на роботу йти комусь.

Ще Пушкін казав, що кіт, коли ходить налі-во, завжди при цьому казки розповідає.

Дружина підходить до чоловіка, який сидить за компом:

– Дай мені пограти.– Май совість, люба, бери

приклад із мене. Я в тебе хоч раз ганчірку поп-росив, коли ти підлогу миєш?

– Якщо бажаєте, суд надасть вам адвоката.

– Дякую, мені б краще двох розумних свідків.

Напис, надряпаний на спинці сидіння одесь-кого трамвая:

“Всі чоловіки – ошуканці й притворщики!”

Трохи нижче додано:“Ви, Розочко, теж не ан-

гел!”

Мама з маленьким сином пішли в зоопарк:

– Мамо, це вже горила?– Ні, синку, це ще касирка...

– Здрастуйте! Це ваші сусіди знизу.

– Ну?– Ви не могли б кран у

ванні закрити? А то ще промочите ноги, засту-дитеся, занедужаєте і помрете... чи ми вас самі вб‛ємо...

На лавку біля жінки сідає чоловік:

– Ви часом не педагог?– Так! А як ви здогадали-

ся?– У вас обличчя дурне.Вона (з обуренням):– У вас теж обличчя дурне!Він (гірко):– Тому, що я теж педагог...

Якщо вам не по-щастило з дружиною – пам‛ятайте, що є інші жінки.

Якщо вам пощастило з дружиною – пам‛ятайте, що є інші чоловіки.