Молодь Черкащини №51 2010р

ãàçåòà âèõîäèòü ç 1960 ðîêó

08.12.2010

¹51(5041)

47 КАНАЛІВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ

влучний погляд на сучасне життя

ww

w.m

ch

.co

m.u

a

•Грип атакує ЧеркасиВ обласному центрі рівень захворюваності на ГРВІ перевищив епідемпоріг

сторінка 2

•На перепоні браконьєрамУ Липівському заказнику міліціонери затримали любителів незаконного вилову риби

сторінка 4

•Сергій Отрешко:«Попередні ради не могли дати собі ради. Нинішня готова працювати на благо черкащан»

сторінка 7

•Само- врядування по-сучасномуЧим живуть громади населених пунктів Черкащини

сторінки 8-9

•Славний син УкраїниПисьменник Василь Захарченко згадує про свої зустрічі з Василем Стусом

сторінка 10

•Приємні клопотиЩо подарувати чоловікові на Новий рік?

сторінка 12

Безкоштовно розмістимо

на сторінках газети усі

ваші вітання рідних, друзів,

коханих з Новим рокомНоворічна Увага!

акціяПРИВІТАННЯ НАДСИЛАЙТЕ:

• поштою або занесіть до редакції(18002, м. Черкаси, б-р Шевченка, 266/1, к.108-111);

• електронною поштою ([email protected], [email protected]);

• SMS-повідомленням (т. 067-472-28-12).Новорічні привітання приймаються

до 26.12.10 р. і будуть опубліковані в середу 29.12.10 р.«Молодіжки»

від

Тепло, вода і...колекторські фірми?торінка торінка 22

браконьєрамміліціонери затримали любителів

торінка торінка 44

«Попередні ради не могли дати собі ради. Нинішня готова працювати на

торінка 77

по-сучасномуЧим живуть громади населених

Тепло, вода і...Тепло, вода і...колекторські фірми?колекторські фірми?

20-мільйонні борги населення за тепло та гарячу воду змушують

«Черкаситеплокомуненерго» вдаватися до кардинальних кроків

стор. 6

2 8 грудня 2010

Молодь Черкащини №51

«Промінчик» – реабілітаційне відділення для дітей з обмеженими фізичними можливостями Територіального центру соціального захисту Чорнобаївської райдержадміністрації.

Колектив ДП «Черкасистандартметрологія» висловлює глибоке співчуття директору Вікто-рові Федоровичу Білоусову з приводу непоп-равної втрати – смерті матері

Анастасії Тимофіївни.Шановний Вікторе Федоровичу, в цю важку

мить прийміть наші щирі слова скорботи та співчуття вам і вашим близьким.

об’єктивнаші новини

Грип атакує Черкаси. Але «ігнорує» область

ЗДОРОВ’Я•

НЕВТІШНА СТАТИСТИКА

ВІЛ-СНІД наступає?З-поміж 15 областей України, де ВІЛ поширюється швидкими темпами, цього року назвали й Черкаську об-ласть.Порівнюючи динаміку за-хворюваності за перші шість місяців 2009-го з пер-шим півріччям цього року, виходить, що кількість ВІЛ-позитивних на Черкащині зросла за офіційними да-ними Міністерства охорони здоров’я України майже на 50 відсотків. Таку інформа-цію було оприлюднено минулого тижня на прес-конференції, присвяченій Дню толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних.

За словами регіонального представника Всеукраїнської благодійної організації «Все-українська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» Дмитра Андрійченка, такі дані можна сприймати і як певний позитивний досвід:

– Високий показник захворюваності не лише означає, що кількість хворих збільшилась, а й те, що останнім часом активізувалася робота з тестування та виявлення ВІЛ-позитивних лю-дей.

З метою пропаганди здорового способу життя та боротьби зі СНІДом у обласному центрі від-крили фотовиставку «Альтернатива. Відкрий очі». Співорганізатором виставки стало облас-не Управління у справах сім’ї, молоді та спорту.

Олена БЕРЕСТЕНКО

•

У перший день зими 24 інваліди І групи, учасни-ки бойових дій Великої Вітчизняної війни отримали ключі від новеньких «Славут». На чотириколісну техніку старенькі чекали по п’ять, а то й десять років. Тепер нарешті радіють, що вручені голо-

вою Черкаської облдержадміністрації Сергієм Тулубом ключі передадуть дітям та внукам. За словами ж керівника області, до кінця року у такий спосіб удасться ощасливити ще 65 ветеранів Ве-ликої Вітчизняної війни.

ФОТОФАКТ•

ДОБРОЧИННІСТЬ•

Для довідки:

Сьогодні на обліку в Черкаській області офіційно перебуває 3 882 ВІЛ-позитивних. Щодня в Україні від СНІДу помирає 12 людей.

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

КИф

ото

Мар

ини

КОРО

ЛЬО

ВОЇ

В обласному центрі вже припинено навчання у чотирьох школахРівень захворюваності на ГРВІ та грип у Черкасах станом на понеділок перевищував епідемічний поріг май-же на 10 відсотків. Кількість хворих в обласному центрі на початок тижня становила 3 тисячі осіб, більшість з яких – діти. Головний санітарний лікар Черкас Василь Загородній закликає жителів обласного цен-тру зробити щеплення від грипу, а також яко-мога менше відвідувати місця з великим скуп-ченням людей. Лікар радить робити щеплення лише вакцинами, перевіреними та рекомендо-ваними Міністерством охорони здоров’я Украї-ни, це: “Ваксигрип”, “Інфлувак”, “Флюарекс” та “Грипол”.

По області ситуація краща: на початок тиж-ня епідемічний поріг перевищено не було. Як повідомив заступник головного лікаря Чер-каської обласної санепідемстанції Микола Тищук, станом на 6 грудня по області зафік-сували 7 340 хворих. З них дорослих – 2 072 особи, вагітних – 226, дітей до 18 років – 4 568. За останній тиждень було госпіталізовано 406 черкащан.

– Летальних випадків немає, – говорить Микола Тищук. – Цього року зафіксовано грип типу «В», який і був прогнозований медиками. Раджу чер-кащанам не панікувати, а щепитися, що можна зробити безкоштовно у поліклініці. Сама ж вак-цина коштує в середньому від 60 до 85 грн.

Тим часом у Черкасах уже оголошено ка-рантин. У понеділок навчальний процес уже було призупинено в школі № 29, частково – у школах №№ 15, 31, 32.


Подарунок від голови Чорнобаївської РДА

Олексія Головка

Микола Бабич вручає подарунки землякам до Міжнародного дня інвалідів

З УВАГОЮ•

І справою, і добрим словом У п’ятницю 3 грудня світ відзначив Міжнародний день інвалідів, започат-кований для того, аби привернути увагу суспіль-ства до проблем людей з особливими потребами. Не залишилась осторонь доброчинної справи й Черкащина. У селі Мошни Черкаського району понад півсотні мешканців з фізичними вадами отри-мали подарунки від депу-тата обласної ради Миколи Бабича.

За статистикою, сьогодні кіль-кість інвалідів в Україні досягла майже 6% від загальної чисель-ності населення. Усі ці люди, як ніхто інший, потребують допомо-ги і справою, і добрим словом. На цьому під час зустрічі з інвалідами наголосив депутат Черкаської об-ласної ради, генеральний дирек-тор ТОВ «Національна горілчана

компанія» Микола Бабич. «Турбота про цих людей, – за-

значив Микола Іванович, – є на-шим першочерговим завданням. Низький уклін та велика пошана тим, хто пройшов крізь найсклад-ніші випробування і став прикла-дом життєвої стійкості».

До побажань міцного здоров’я, достатку та довголіття депутат додав подарункові набори. Багато хто зі стареньких і немічних людей приймали дарунки зі сльозами на очах, адже встигли вже відвикнути від щирої уваги та турботи.

Володимир СВІТЛЕНКО

У «Промінчику» живуть віра, надія, любовТут справді сонячно будь-якої пори року.

«Промінчик» не тільки світить, а й гріє – ува-гою, добром, щирістю. Діти, хто якою мірою, розуміють, що щастя у них менше, ніж в ін-ших. Але турбота про них зігріває, дарує віру, надію, любов. Щороку третього грудневого дня (у Міжнародний день інвалідів) діти, їхні батьки чекають гостей. Цьогоріч їх було на-багато більше. І вперше за багато років при-була чорнобаївська влада майже у повному складі: голова райдержадміністрації Олек-сій Головко, голова районної ради Олексій Боровик, міський голова Григорій Злидар, депутати-регіонали, керівники підпри-ємств-спонсорів. Представники Партії ре-гіонів ще раз підтвердили свій курс на конк-ретні добрі справи.

Зі сльозами на очах гості слухають пісні, вірші у виконанні дітей-інвалідів. І ось – час подарункам. Їх – гора і на всяк смак. Гості обіцяють, що й на Миколая прийдуть, і не тіль-ки в урочисті дні.

Душевне тепло калоріями не вимірюють. Його величина визначається великим серцем.

Леонід ЛЬОНЧЕНКОфот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї


№51 Молодь Черкащининаші новиниЦИТАТИ•

Голова Черкаської обласної державної адміністрації Сергій Тулуб про:… звітність влади:

– Кожного місяця представники влади повинні зустрічатися з громадами й інформувати їх про те, що вдалося зробити. Щоб керівник не прос-то займав свою посаду, а й звітував людям про виконану роботу. Також доцільно, щоб і в органах місцевого самоврядування, насамперед на сесіях, щомісяця теж були такі інформаційні дні. Буду на-полягати на тому, щоб уже з нового року це стало системною роботою.

… власну відпустку:– Відпустка буде короткою, і на її термін у мене

єдине бажання – відволіктися від останніх напру-жених місяців роботи та почитати книжки. Також побуваю в Донецькій області та в Криму.

… недобудови:– На Черкащині необхідно терміново завер-

шити інвентаризацію недобудов та визначитися з їхнім подальшим використанням. Це пряме завдання головам райдержадміністрацій. Також варто розібратися із тими розваленими чи недо-будованими об’єктами, що розташовані уздовж доріг області, а це й АЗС, і різні кафе.

… дороги:– Дороги Черкащини не повністю підготовлені

до зими. Думаю, що начальник УМВС України у Черкаській області спільно з ДАІ звернуться до керівників підприємств, дорожніх служб, щоб з їх допомогою покращити ситуацію.

Записала Наталія ЗАЇКА

ЗАРОБЛЕНЕ

Новорічний подарунок – виплачена зарплатаУ найкоротші терміни погасити забор-гованість із виплати заробітної плати зобов’язав керівників районів та міст області Сергій Тулуб на колегії облдерж-адміністрації 1 грудня.

За останні місяці загальна сума заборгованості зменши-лася на 31 відсоток і нині становить 18 мільйонів гривень, з них близько 6 мільйонів припадає на економічно активні підприємства.

Передусім невтішна картина із виплатою заробленого у Черкасах – борг числиться за одинадцятьма економічно ак-тивними підприємствами (один із найбільших боржників – КП «Черкасиелектроторанс» – 131 тисяча гривень). Слідом за об-ласним центром у списку міст-боржників Ватутіне та Канів.

За словами начальника головного управління праці та со-ціального захисту населення Черкаської облдержадмініст-рації Сергія Голобородька, 10 мільйонів гривень зарплатних боргів припадає на підприємства-банкрути. Взагалі ж за невиплату людям зароблених грошей прокуратура області цьогоріч порушила 48 кримінальних справ, 38 із них уже на-правлено до суду, а дві посадові особи притягнуто до кримі-нальної відповідальності.

Наталія ЗАЇКА

•ПИЛЬНІСТЬ

Дуба везеш –дуба гризешТак український народ охрестив дії липких на руку.А вони, виявляється, існу-ють скрізь і всюди. Слід-чий відділ прокуратури Черкаської області пору-шив кримінальну справу за фактом нестачі марок акцизного збору. І зникли вони у свята святих – одно-му з департаментів ДПА в Черкаській області. Не де-сяток, не сотня, а 385 тисяч штук на суму 1 мільйон 982 тисячі гривень, чим завда-но шкоди державним інте-ресам на цю ж суму.

...Отже, оголошується пе-редноворічний конкурс: хто і швидше знайде зниклі марки.

Ольга ЛАКТІОНОВА, прес-секретар прокурора

Черкаської області

• ГАМАНЕЦЬ

Пасажирам доведеться «розкошелитися?»

•

– Пріоритетними напрямками програми є забез-печення населення питною водою, газифікація, ос-вітлення вулиць, розвиток медицини, освіти, культу-ри. Особливо це стосується сільського населення. Проект програми містить дві частини (план роботи на найближчі п’ять років і заходи вже на наступний рік).

Ось лише кілька конкретних заходів, передбаче-них програмою на наступний рік: будівництво голов-ного каналізаційного колектора у Черкасах, завер-шення реконструкції очисних споруд каналізації у Ватутіному та другої черги реконструкції очисних споруд у Золотоноші, благоустрій парку на набе-режній Дніпра у Каневі, капітальний ремонт мосту через Дніпро. Загалом же програму на тридцяти сторінках обранці схвалили і прийняли за основу. Але було вирішено остаточно проголосувати за неї вже на наступній сесії, що має відбутися до кінця цього місяця. До того програму вивчатимуть депу-

татські комісії та фракції.Схожа доля спіткала й Програму розвитку галузі

молочного скотарства області на 2010-2020 роки. Це пілотна програма, згідно з якою молочна галузь Черкащини має посісти в державі провідні позиції. Програму доопрацюють та винесуть на депутатсь-кий розсуд на наступному сесійному засіданні.

До того ж більшістю голосів депутати схвалили обласну програму боротьби з виробництвом та роз-повсюдженням на території Черкащини фальсифі-кованих, неякісних та незареєстрованих лікарських засобів. Черкаська обласна державна інспекція з контролю якості лікарських засобів торік виявила 212 серій неякісних та 13 серій фальсифікованих медикаментів. А цьогоріч – 118 серій неякісних, 4 серії фальсифікованих препаратів. Щоб не допус-тити шкідливі «ліки» у продаж, депутати й прийняли відповідну програму.

Євгенія ВЯТКІНА

ВОНИ ПРАЦЮЮТЬ•

Дві програми – на наступну сесіюНа другому сесійному засіданні 3 грудня депу-тати Черкаської облас-ної ради голосували, ретельно та прискіпли-во розбираючи кожне питання. Чи не най-більше часу зайняло одне з першочергових питань порядку денно-го – програма «Будуємо нову Черкащину» на 2011-2015 роки. Необ-хідність її прийняття обґрунтував началь-ник Головного уп-равління економіки облдержадміністрації Анатолій Костенко:

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

КИ

З початку наступного року вартість проїзду в міському пасажирському транспор-ті зросте. Прогнозовано, з першого січня черкащани, які користуються послуга-ми тролейбусного парку, платитимуть уже 1 грн. 25 коп. (замість гривні), а ті, хто їздить у маршрутках – 2 грн. (замість 1 грн. 75 коп).

За словами начальника КП «Чер-касиелектротранс» Олексія Ворони, новий тариф, запропонований тролей-бусниками, вже погоджено з Мінфі-ном. Протягом грудня його розгляда-тиме міська влада.

Не відстають від колег-тролейбус-ників і приватники-автобусники. Як повідомив «Молодіжці» перевізник

марштуру №14 Петро Копієвський, на найближчі тижні заплановані зус-трічі перевізників із міським головою Сергієм Одаричем. Тема переговорів – зростання тарифу на проїзд.

– Проїзд у маршрутках вже давно має коштувати 2 гривні, – стверджує Петро Копієвський. – Попередній та-риф затверджували, коли куб газу коштував 2 грн. 18 коп., тоді як зараз він коштує 4 грн. Аби «перевзути» автобус, теж слід неабияк «розкоше-литися» – шина торік коштувала 500 грн., а зараз – до півтори тисячі. Ми не можемо продовжувати працювати собі на збиток.

Останнє слово у тарифних справах – за міською владою. Чиновники мають розглянути пропозиції та розрахунки, надані перевізниками, і вже найближ-чим часом винести свій вердикт.


рекл

ама

32-25-84

РЕКЛАМА

Аграрники Геннадій Бобов, Василь Корнієнко та Володимир Лук’янець жваво обговорюють

програму молочарства



РЕКЛАМА

ситуація

Зимова риболовля: дозволено там, де не забороненоЧисленні прихильники підлідного лову риби з нетерпінням чекають, коли погода дасть змогу вийти на кригу. Тож зимовим рибал-кам не зайве буде нагадати місця, де на Дніпрі дозволено рибалити. Як розповів державний інспектор Головного управ-ління Держрибохорони в Черкаській області Воло-димир Драй, рибалити можна на правому березі Кре-менчуцького водосховища:

– У Черкаському районі: урочище «Станове»; за-плави у нижній частині острова Марченка; по рівча-ках р. Космахи від її гирла в районі Бази юних моряків до човнової пристані №1; від південної межі річпорту м. Черкаси до насосної станції ВАТ «Азот» на відстані 500 метрів до першого суднового ходу; від острова нав-проти виходу підводного каналу лиманного господарс-тва с. Худяки до Сагунівської греблі вглиб водосховища – 500 метрів.

– У Чигиринському районі: від села Сагунівки до 500-метрової забороненої зони Топилівської насосної стан-ції; 500 метрів нижче риббригади села Тіньки до Чиги-ринського яру і вглиб водосховища – 500 метрів.

По лівому берегу:

– У Золотоніському районі: район мисливсько-рибаль-ської бази «Коробівка» від урочища «Сороки» до уро-чища «Старик»; район залізничного роз’їзду «Панське» – нижче греблі Черкаси-Чапаєвка, в акваторії від почат-ку греблі до роз’їзду і вглиб водосховища на 500 метрів; район с. Іркліїв – дренажний канал від села Чапаєвки до села Скородистика.

Юрій ЗІМЕНКОВ

РИБІ – ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО

Браконьєрська «криша» міліціонерів не злякалаПро те, що у водах Дніпра безбожно промишляють браконьєри, напев-но, далеко не секрет. Особливо ж їх приваблює Липівський заказник, який охоплює 4,5 тисячі гектарів і простягається вище по течії від черкаського мосту через Дніпро до села Кедина Гора. Манить ця місци-на тим, що сюди на зимівлю при-пливає велика кількість риби.

Серед ночі 28 листопада саме на території заказника міліціонери впіймали бра-коньєрів, які тільки-но вийшли на злочинний промисел. Проти сімох порушників на трьох баркасах виступили лише два правоохорон-ці та цивільний черкащанин із громадської організації – на одному човні.

– Два човни знаходилися вже безпосеред-ньо в центрі заказника, а третій – тільки під-пливав, – розповідає оперуповноважений карного розшуку лінійного відділу міліції в річпорту Черкаси Олег Пшоно. – Своїм човном ми пристали до одного з баркасів, я переліз у нього і, відрекомендувавшись, попросив пред’явити документи.

У відповідь дикі рибалки кинулися на міліціонера з кулаками, намагаючись ски-нути за борт. Невідомо, чим би закінчилася ця сутичка, якби другий правоохоронець не сполохав браконьєрів пострілом у повітря з автомата Калашникова.

Вже зараз двоє браконьєрів, які чинили опір правоохоронцям, затримані на 15 діб. Окрім того, їм загрожує штраф до ста неоподат-ковуваних мінімумів або обмеження волі терміном до трьох років. За вдало виконану роботу міліціонерів нагородили відзнаками МВС України.

До речі, за один такий незаконний вихід рибалки можуть виловити від 5 до 40 тонн риби. Міліціонери в курсі, що це добре на-лагоджений бізнес, який покривають окремі впливові посадовці. Правоохоронці при цьому натякають на те, що чиновник, який «кришує» браконьєрів, працює у сфері, прямо пов’язаній з охороною рибної фауни. Принаймні, у згаданому інциденті затри-мані човни належать підприємству, у назві якого фігурує ім’я нерядового співробітника рибної інспекції.

За словами начальника УМВС України у Черкаській області Валерія Дернового, цей випадок чи не перший, коли міліція настільки активно стала на перепоні бра-коньєрам.

Євгенія ВЯТКІНА

•

ПРОБЛЕМА

Сезон переохолоджень відкритоСудячи з погоди, зима цьогоріч розпочалася точнісінько за ка-лендарем – першого грудня. Цей день, на жаль, став і «відкриттям сезону» для жертв різкого похо-лодання.

До лікарні «Швидкої допомоги» у пер-ший день зими із переохолодженням пот-рапив місцевий безхатченко. Традиційно чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння. Зараз медики борються за його здоров’я, прагнучи уникнути ампутації.

– Потрапляння безхатченків до лікарні взимку – вже звичне стабільне явище, – говорить головний лікар Черкась-кої міської лікарні швидкої допомо-ги Олександр Федорук. – Щороку ми приймаємо по 30-40 осіб із діагнозом «переохолодження», серед них більшість – саме безхатченки. До речі, деякі з них через переохолодження не лише отриму-ють інвалідність, а й помирають.

За словами лікаря, сусідство безхат-ченків у спільних палатах з іншими па-цієнтами не завжди до вподоби останнім. Адже бродяжки – не прихильники добро-сусідських стосунків – нерідко крадуть особисті речі, курять прямо у палаті, на-віть пиячать.


•

ЩАСЛИВИЙ КІНЕЦЬ•

Сам на сам зі стихієюШістнадцять годин бо-ротьби за виживання у крижаній воді нічного Дніпра довелося витримати рибалці. Проігнорувавши штормове попередження, чоловік не встиг учасно по-вернутися на берег. Відтак, вийшовши порибалити 30 листопада, Валерій повер-нувся аж першого грудня, і не додому – в лікарню.

Першими відсутність товариша помітили інші рибалки, які й викли-кали рятувальників. Працівники МНС безрезультатно шукали зник-лого до пізнього вечора і змушені були продовжити пошуки вже на-ступного ранку. За кілька годин прочісування берега вони помітили перекинутий човен за 4 км від суші, поблизу села Панського.

– Власник човна був одягнений у рятувальний жилет і борсався біля човна, тримаючись за його носову частину, – розповідають рятуваль-ники. – Через вітер і півметрові водяні вали човен залило, і він перекинувся. Добре, що завдяки спеціальному повітряному відсіку плавзасіб тримався на воді.

Зараз Валерій, знесилений, переохолоджений та наляканий, перебуває у терапевтичному від-діленні Черкаської міської лікарні Швидкої допомоги. Його привез-ли у стані глибокого оглушення та шоку. Зараз стан врятованого лікарі оцінюють як тяжкий. Голо-вний лікар Олександр Федорук вважає, що рибалку врятувало те, що він тривалий час перебував не у воді, а вилазив на поверхню човна. При транспортуванні потерпілого до лікарні температура його тіла ледве сягала 35 градусів, тоді як при 34-ох людина вже помирає.

– Стан нормалізується, але ніхто не дасть гарантії, що рибалка не ма-тиме надалі проблем зі здоров’ям, – застерігає лікар. – Можуть розпо-чатися запальні процеси, захворю-вання нирок, пневмонія. Наслідки в повній мірі проявляться лише згодом. А можливо, цей чоловік народився у сорочці, і йому все зійде з рук.

Випадок врятованого рибалки лі-кар називає унікальним. На думку Олександра Федорука, черкаща-нин залишився в живих завдяки хо-рошій фізичній формі та неабиякій волі до життя.


НА ЗАМІТКУ•

Риболовля мало не коштувала життя 36-річному черкащанину

Зараз Валерію не до риболовлі...

фот

о із

сай

ту w

ww

.gum

ns.c

k.ua

– Товаришу командире?! Здається, ми вийшли на велику рибу...


№51 Молодь Черкащиниоб’єктивф

ото

Ром

ана

КИРЕ

Я

Володимир Олійник: «Ухвалення Податкового кодексу є перемогою всього українського народу»

Ухвалення оновле-ного Податкового кодексу, в якому були враховані всі правки Президента України Віктора Януковича, є перемогою всього українського народу. Про це заявив народ-ний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник в ефірі «5 каналу». Він також

додав, що зараз опозиція не має жодних під-став для критики цього документа, – тому що він призначений наповнювати державний бюджет найефективнішим чином, а також дає стимули для розвитку підприємництва.

– Це є перемогою і українського народу, і влади, бо гору взяв здоровий глузд. Ми вперше в такій складній реформаторській позиції знаходили компроміс. П’ять років уся країна знає, що реформи повинні були вже відбутися давно. В кращі часи, коли країна мала біль-ший запас міцності, жодної реформи не проводилося. Політики, які сьогодні в опозиції, дивилися, як держава падає у прірву, і ще її добивали і розкрадали. Ніхто не працював, ні до чого не вдавався, словом, усе робилося для того, щоб Україна опинилася перед кризовою ситуа-цією. І тепер вони критикують тих, хто почав працювати! – обурився Володимир Олійник.

За його словами, у цьому документі передбачено зни-ження податків і преференції для бізнесу, однак критики Кодексу традиційно про це не згадують.

– Чим погана система зниження податків? Чим погана система обкладення зменшення кількості і видів подат-ків? Чим погана система, яка стимулює інноваційний підхід в економіці? Практично, ми скасували частину, яка регламентувала в Кодексі спрощену систему опо-даткування, вивели її за рамки для того, щоб доопра-цювати в окремому законопроекті. Але зараз працює і попередня система, введена ще указом Президента України від 1998 року. Тобто люди як працювали, так і будуть працювати. Ми повинні ще потрудитися над новою системою, – додав народний депутат.

М.Ч.

ПОДАРУНОК•

Автомобільний парк черкаської міліції поповнився сімнадцятьма новими «жигулями»

Наприкінці минулого тижня ключі від «сімок» та «десяток» стражам порядку вручив голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб. Переосна-щення автопарку право-охоронців стало подарун-ком до Дня міліції, що в Україні традиційно відзна-чають 20 грудня. Автівки розподілили між міліцей-ськими підрозділами обласного центру та районів. У Черкаській облдержадміністрації, облраді та в Міністерстві внутрішніх справ сподіваються, що завдяки транс-порту якість міліцейської роботи покращиться.

За словами начальника УМВС України у Черкаській області

Валерія Дернового, презентува-ти техніку правоохоронцям стало традицією. Рівно рік тому, за ми-нулої влади, також вручали ключі від автівок.

– Але тоді дарували машини, які вже побували в експлуатації. А після від’їзду тодішнього мініст-ра з Черкас автомобілі поїхали за ним... в іншу область. Сьогодні ж ставлення посадовців до проблем міліції – справді відповідальне.

Підтримка черкаських право-охоронців не обмежиться допо-могою у вигляді техніки, запевнив присутніх Сергій Тулуб:

– У проекті бюджету на наступ-ний рік передбачимо кошти для медичного закладу УМВС.


ПРЯМА МОВА•

рекл

ама

32-25-84

РЕКЛАМА

фот

о На

талі

ї ЗАЇ

КИ

фот

о з

сайт

у w

ww

.mv2

010.

org.

ua

СВЯТО НАБЛИЖАЄТЬСЯ•

Найбільшу ялинкувстановлять у центрі Черкас

Стражам порядку – нові авто

Соборна площа облас-ного центру вже неза-баром перетвориться на святкове містечко з найбільшою на Черка-щині красунею-ялин-кою. Це буде обласна ялинка, яку відкриють у день Святого Мико-лая 19 грудня.

Як розповіли в облдержад-міністрації, висота ялинки буде до 20 метрів, один кар-кас сягатиме 17 метрів, а діа-метр нижньої частини – до шести метрів. Найближча «конкурентка» обласної кра-суні – міська ялинка побли-зу драмтеатру – коротша на кілька метрів.

За словами директора Черкаського лісового гос-подарства Андрія Пусто-віта, головна ялинка Черка-щини складатиметься із 240 сосонок, привезених із Бі-лозірського та Тясминського лісництв. Прикрасять і всі дов-колишні кущі та дерева, поб-

лизу облаштують дерев’яні ятки, де продаватимуть най-різноманітніші святкові то-вари. Підсвічуватиметься і приміщення облдержадмініст-рації, зокрема прапор, герб та фасад. Насолоджуватися цією красою можна буде до кінця січня.

До речі, за часи незалеж-ності України обласну ялин-ку облаштовували навпроти драмтеатру, а міську – біля Палацу культури «Дружба народів». Та в останні роки ситуація змінилася – «драм-театрівська» ялинка набула обрисів універсальної, тобто була і міською, і обласною водночас. Цьогоріч обласну ялинку вперше встановлю-ють на головній площі Чер-кас. Як зазначив черкаський краєзнавець Василь Стра-шевич, у радянські часи голов-ну ялинку області відкривали навпроти облдержадмініст-рації – неподалік колишнього магазину «Юність».




Комунальники зверта-ються до споживачів, аби ті не відкладали на потім сплату рахунків. Як ствер-джує директор КП «Чер-каситеплокомуненерго» Володимир Винокур (на знімку), невчасні розра-хунки можуть суттєво знизити температуру в оселях усіх мешканців обласного центру.

– Володимире Анатолійови-чу, в листопаді температурні показники били всі рекорди. Але надлишок тепла був не лише надворі, а й у квартирах черкащан. Багато хто з меш-канців не розуміє, чому теп-логенеруюче підприємство не економило.

– Поясню: є технічна потре-ба тримати таку температуру теплоносія. Адже система га-рячої води і система опалення пов’язані. Якщо надворі тем-пература повітря навіть вище 15 градусів, ми не можемо не підігрівати теплоносій, бо в та-кому випадку від гарячої води в кранах черкасців залишиться лише назва. Система опалення в Черкасах спроектована й по-будована за радянських часів, ще за тими стандартами. Тоді не було проблем із енергоносія-ми – вони були дешеві, й про жорстку економію не йшлося. Що ж маємо зараз? Аби отрима-ти економну й регульовану сис-

тему опалення в місті, на зразок європейської, треба вкласти ні багато ні мало – мільярд гривень і фактично побудувати нову сис-тему. Вихід – встановлення в бу-динках лічильників тепла з авто-матичним терморегулятором. Це вигідно і для КП «Черкаситепло-комуненерго», яке спалюватиме менше газу, і для споживачів, які менше платитимуть (адже й спо-живатимуть цієї послуги менше). Таким чином, гаряча вода йтиме до квартир споживачів окремо від теплоносія, і завдяки регу-люванню вдасться економити. Досягти зручної температури в приміщенні може також звичай-ний кран, установлений на трубі перед радіатором. А разом з тим це дасть можливість спеціаліс-

там підприємства вручну кори-гувати температуру теплоносія.

– Кому зі споживачів вигідні-ше: тим, хто встановив лічиль-ник тепла, чи тим, хто платить за старою схемою – за пло-щу?

– З досвіду скажу: там, де встановлений лічильник з тер-морегулятором, зазвичай тепло обходиться дешевше. А там, де на терморегуляторі зекономи-ли – суми в платіжках десь на рівні зі старою схемою оплати. Але зважаючи на те, що тари-фи зростатимуть, всі, хто вста-новив лічильник, обов’язково будуть у виграші. Загалом працює державна програма зі

встановлення цих приладів. 15 відсотків житлового фонду (53 багатоповерхівки) ними вже обладнані. Також є проблема уніфікації лічильників, введен-ня певних жорстких стандартів. Адже через певний час ці при-лади потрібно здавати на повір-ку, й не завжди у Черкасах знайдеться відповідний стенд для певного лічильника. Про-гнозую ситуацію, коли повіряти їх доведеться в столиці чи в ін-ших областях.

– Якщо на 50 відсотків здо-рожчав газ, яким ви користує-теся, щоб обігріти черкащан, – мають здорожчати і тарифи на ваші послуги? Наскільки збільшаться цифри в платіж-ках?

– Хочу наголосити, що на-віть попри здорожчання газу населення платить за тепло за тими ж тарифами, що діяли і в попередні роки. Що ж до цифр у платіжках, то вони мають зрости як мінімум на 30 відсотків. Адже «Черкаситеплокомуненерго» ще з серпня розраховується за газ за новими тарифами, а на-селення оплачує спожите тепло і гарячу воду за старими. Додати до цього інші чинники, які впли-вають на вартість наших пос-луг (зокрема, збільшення міні-мальної зарплати працівникам та інші), то сьогодні тарифи на тепло треба піднімати на всі 50 відсотків. Ми подали свої розра-хунки в НКРЕ, але рішення досі немає. Тож ми, як і решта теп-логенеруючих підприємств в Ук-раїні, працюємо собі на збитки, які до кінця року сягнуть понад 6 мільйонів гривень. Звідси й наша заборгованість за газ. Якщо й надалі ми так розраховувати-мемося за газ, то нам спочатку понизять його тиск. Тож коли на вулиці буде мінус 18 градусів, радіатори в оселях черкасців бу-дуть ледь теплими.

– А як із платіжною дис-ципліною споживачів?

– Населення має заборго-ваність більше 20 мільйонів гри-вень. Якщо така тенденція збе-режеться й надалі, навесні наше підприємство можна оголошу-вати банкрутом. Тож звертаюся до населення з величезним про-ханням – погасити насамперед поточну заборгованість. Що ж до боргів минулих періодів – за-прошую таких наших клієнтів до співпраці. Давайте укладати до-говір реструктуризації чи шукати інший вихід. Адже судова тягани-на, до якої будуть змушені вда-тися юристи «Черкаситеплоко-

муненерго», не принесе користі боржникам – вони змушені бу-дуть оплатити ще й судові витра-ти. На черзі – прийняття Кабіне-том Міністрів України постанови, яка серед інших пунктів планує запровадити нарахування пені за комунальні борги населення. Але вже й зараз працює новий закон про судоустрій, згідно з яким борж-ник сплатить, окрім боргу, ще досить значну суму, в тому числі й 3 відсотки так званих ін-фляційних на-рахувань. За-кон дозволяє приймати рі-шення навіть за відсутності в залі суду відповідача-боржника.

– Чи поменшало з такими нововведеннями саме злісних неплатників? – запитуємо в заступника директора з еко-номічних питань цього підпри-ємства Алли Гуц.

– Це ще як сказати, є 200 квартир по місту, які заборгува-ли більше 10 тисяч гривень. За-галом сума їхнього боргу сягає близько трьох мільйонів гривень. Глибоко помиляються люди, які гадають, що накопичені рока-ми борги їм колись спишуть. Ці борги зафіксовані, в тому числі і в судових органах. Вважаю, що рано чи пізно в законодавство будуть внесені зміни, які дозво-лять виселяти з квартир злісних неплатників. Але тоді йти до-мовлятися з комунальниками й реструктуризувати борги буде вже запізно.

– У нас є свої прямі обов’язки – надавати послуги з опалення та гарячої води, – продовжує тему Володимир Винокур. – А мусимо ламати голову над тим, як отримати оплату своїх послуг. На часі – залучення до цієї про-блеми колекторської фірми. Ми вже розглядаємо кілька пропо-зицій. Звичайно, для несумлін-них споживачів це виллється у додаткові витрати, але, з іншого боку, допоможе підприємству вижити. Наголошую, це буде вимушений крок. Населення платить за тепло лише на 85 відсотків. Мушу констатувати, що борги, порівняно з минулим роком, зросли. Що ж до оплати послуг підприємствами, то тут теж далеко не все гаразд. Але так чи інакше до нового року ці борги будуть погашені, чого не скажеш про населення.

– Які, на вашу думку, при-чини того, що населення не-справно платить за послугу?

– Перш за все, це легковаж-ність, з якою громадяни від-кладають «на завтра» оплату

к о м у н а л ь н и х рахунків. Є ще й психологічний чинник: знаючи, що вимкнути тепло в окремій квартирі техно-логічно досить важко (на відмі-ну від електро-енергії, теле-фону чи навіть водопостачан-ня), черкащани й не квапляться з розрахунками.

Можливо, цій ситуації зарадить такий інструмент фінансового впливу, як нарахування пені за прострочені борги. Але є й такі причини, як незручність розра-хунків – більшість банківських установ стягують комісійні при оплаті комунальних послуг насе-ленням. А в поштових відділен-нях розраховуватися зручно не всім. Сьогодні, щоб бути ближ-чими до споживача, спільно з одним із банків установлюємо систему оплати послуг через невеличкі термінали, які стояти-муть у кожному супермаркеті та в інших доступних місцях. Проте сплатити послуги можна буде й традиційно – в банках чи на пошті. Закликаю громадян роз-плачуватися з боргами вчасно – від цього насамперед залежать комфорт і тепло в їхніх оселях.

Спілкувався Роман КИРЕЙ

ситуаціяАКТУАЛЬНО•

ÝÛÂ

Від психологіїхронічного боржника

õîëîäîì

Директор КП «Черка-ситеплоко-муненерго» Володимир

Винокур: «Закликаю громадян розплачува-тися з боргами вчасно – від цього насамперед залежать комфорт і тепло в їхніх оселях»

ДКП «Черка-ситеплоко-муненерго» Володимир “

фот

окол

аж Р

оман

а КИ

РЕЯ

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ


№51 Молодь Черкащини 78 грудня 2010

№51 Молодь Черкащини

фот

о на

дане

гер

оєм

пуб

ліка

ції

вільна думка

БРЕЙН-РИНГ•

У лівому куті Леонід ТУМЕНКО,

журналіст

У правому кутіСергій ОТРЕШКО,1972 року народження,Черкаський інститут управління бізнесом, директор Черкаської філії Брокбізнесбанку,голова Черкаської міськоїорганізації Партії регіонів

– Сергію Володимировичу, дозволь-те розпочати розмову із компліменту: як журналіст, у 90-ті роки добре знав вашого батька, тодішнього начальни-ка Управління служби безпеки Украї-ни в Черкаській області. Де нині Воло-димир Сергійович?

– Батько нині у чині генерал-майора служить першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки України.

– Похвально. У народі кажуть: яка хата, такий тин, який батько – такий син.

– Гадаю, честі батька не заплямував. І то нічого, що не пішов його стопами. У кожного своя доля і свій шлях.

– Але ось на фотознімку бачу вас капітаном футбольної команди. Хоча і без погонів – а все ж таки капітан.

– Сприймаю як жарт. Глибоко переко-наний, що кожен із нас прийшов у цей світ не просто існувати. Ставимо перед собою мету і досягаємо її.

– У презентації зазначаємо: Чер-каський інститут управління бізнесом. У побутовому середовищі називають цей навчальний заклад «аблязовсь-ким».

– Сподіваюся, що ви у цей епітет не вкладаєте негативне значення. Рауф Ахметович створив інститут не тільки за-ради слави. А якість диплома залежить насамперед від того, як навчаєшся, як підвищуєш свій освітній ценз. Звісно, один диплом посади не забезпечує. Треба самому до неї йти. Розпочинав я скромним касиром обмінного пункту відділу валютних операцій банку «Украї-на».

– Це тоді, коли власник зеленої бан-кноти не ставав перед судом за так звані незаконні валютні операції?

– Так. Суспільство підняло залізну завісу від світу. У цьому банку доріс до заступника начальника операційного відділу.

– І ось банк «Україна» почив у бозі…

– Але досвід, професійне вміння у мене та моїх колег не зникли. Деякий час пра-цював у фінансовій компанії «Інфіко».

– Де очільником був Ігор Далічук?– Світлого розуму цей чоловік, фінан-

сової хватки. Ця компанія стала акціоне-ром Будинку торгівлі, і згодом я був там фінансовим директором.

– А вам не шкода, що цей найбіль-ший державний заклад торгівлі дер-жава «профукала»?

– Як й інші підприємства. Такий був тоді закон…

– Як казав незабутній «зитцпредсе-датель» Фунт із безсмертного «Зо-

лотого теляти» Ільфа та Петрова: де приватний капітал, де акціонерні товариства?! Геніальні письменники наче передбачали у суспільних пере-мінах обов’язкові промахи.

– Ваші настрої мені зрозумілі.– А як стають директором банківсь-

кої філії? – Як і кожна посада, ця теж передба-

чає глибоке розуміння того, що робиш і високий професіоналізм – як це роби-ти. Вже вісім років я очолюю Черкаську філію Брокбізнесбанку.

– Тобто на день призначення вам було тільки тридцять років?

– Вже тридцять. Певного досягнув, певного прагнув.

– І як кажуть: карти в руки. – І не завжди козирні. Банківська спра-

ва дуже складна. Банк – це магазин, де продають гроші. А тут треба володіти законами цієї справи. Наше завдання – залучити вклади під вигідні проценти і запропонувати позику – теж під вигід-ні відсотки. Одержана «дельта» і дає можливість жити банку. Але ваші читачі пам’ятають різке падіння довіри до бан-ків, фінансово-економічну кризу.

– Отут буйним чортополохом про-росли кредитні спілки. Як ви сприйня-ли оце породження нестабільності?

– Я відразу казав, що до добра це не доведе. Але гроші люблять тишу: ви десь чули, як банк гризеться з банком?

– Ні. Але ж треба було зупинити лю-дей у пориві швидко розбагатіти.

– Близьким, знайомим, тим, хто до мене звертався, не радив нести гроші у спілки. Бо у них не було гарантії повер-нення вкладів у разі краху. Банк сьогодні щодня звітує перед Національним бан-ком України про баланс. Прозорішого фінансового закладу, як банк, в Україні годі шукати. І люди почали відроджувати довіру до банків. Вісімдесят п’ять відсо-тків наших вкладників – фізичні особи. Банк стабільний, успішний.

– Не буду ятрити душу, згадуючи позичальників, які не можуть, а то й не хочуть повертати кредити. Є такі і в Брокбізнесбанку?

– На жаль. Але це наші внутрішні про-блеми, і ми здатні їх вирішувати.

– Не вдаєтеся до послуг колек-торів?

– Це у нас до них тільки негативне ставлення. А світ користується їхніми послугами, які ґрунтуються на законі. Тобто беруть на себе функції, які не при-таманні банкам. Але це ні в якому разі не пальці у двері.

– Ви вже переконали, що мій спів-розмовник – людина фахова і компе-

тентна. Так і жили б собі поживали та добра наживали. Навіщо вам партія? І не просто членство в ній, а посада голови міської організації Партії ре-гіонів?

– А чому ви так скептично? Якщо до-сягнув певної висоти, не зупиняйся – йди далі й вище – такий мій життєвий прин-цип. Ця політична сила мене привабила тим, що вона ставить конкретні завдан-ня, бачить їх вирішення і не кричить про здобуте.

– Але ж політики аж хриплять, б’ючи себе в груди.

– Тільки не в Партії регіонів. В облас-ній організації, у міській, в якій десять тисяч партійців – активних, ділових, пе-реконаних.

– Але ж депутату міської ради, яким ви стали, аж ніяк не обійтися без ора-торських здібностей?

– До ради, де я очолюю фракцію Пар-тії регіонів, ми прийшли не для того, щоб промови виголошувати. Ми прийшли сюди працювати. Нинішній склад Чер-каської міської ради різко відрізняється від усіх попередніх. Нами рухає робота, і тільки робота. Красномовний приклад. Депутат Булатецький не врахував цього. Ота політична боротьба, оті протистоян-ня, за яких він мав мандат, сьогодні вже анахронізм. Виступ заради піару сьогод-ні не сприймається ані колегами, ані ви-борцями. Повторюю, епоха слів минула, настав час працювати.

– Не стали для вас несподіванкою призначення на посади у міській раді?

– Ні. Наша політична сила сповідує принцип справжнього демократичного централізму. Всередині можеш «боро-тися сам із собою», переконувати себе. А коли ухвалено колегіальне рішення – будь ласкавий, голосуй за нього. Поса-да секретаря міської ради, яку обійняв Віктор Горкун, – від нашої політичної сили. Перший заступник міського го-лови Віктор Беззубенко – заступник го-лови міської організації Партії регіонів з організаційної роботи. Інші прізвища і посади – креатура Сергія Одарича, Партія вільних демократів якого приве-ла його до перемоги на виборах і яка разом з Партією регіонів стала більшіс-тю в раді.

– Досі між міським головою і депу-татським корпусом точилася відчай-душна боротьба. Як сказав Анатолій Волошин, депутати його «підвісили» і штрикали, хто як хотів. От тільки оста-точно «заколоти» не вистачало двох-трьох «багнетів». 40 – це число, якого має панічно боятися кожний міський

голова. Нинішній, Сергій Одарич, має більшість, яка не зазіхає на імпічмент. Але, як кажуть: ніколи не говори ні-коли. Чи не відповість згодом Сергій Олегович?

– Навіщо і чим?! У своїй діяльності я завжди керуюся і таким принципом: за-для якого сенсу відбувається те чи інше, і наскільки витрачені зусилля відповіда-ють бажаному результату. Ви зазначи-ли, що попередні ради тільки те й ро-били, що не могли дати ради. Сьогодні, сформувавши владу, треба працювати, в тому числі в постійних комісіях, щоб кожна сесія міської ради обов’язково працювала на добробут кожного черка-щанина.

– До речі, ви очолюєте бюджетну комісію міської ради. Як ви ставитеся до актів контрольно-ревізійного уп-равління щодо розтринькування Сер-гієм Одаричем бюджетних коштів?

– З актами я не знайомий, тому вис-новків не можу робити – як фінансист, як людина, яка знає ціну кожного ряд-ка відповідних актів. Передбачаю ваше наступне запитання і скажу: суд і тільки суд має визначити ступінь вини і міру покарання. А ми, депутати, маємо чітко знати, чим займатися для блага Черкас і як його досягати. Для мене, як голови бюджетної комісії, важливо, щоб у новий 2011 рік увійшли з бюджетом.

– Поки що побіжне знайомство із цифрами, які мають стати кілометра-ми доріг, належними комунальними зручностями для містян на яку думку наштовхує?

– Заспокою черкащан: бюджет міста дасть змогу жити, і непогано. От тільки бажано нарешті знайти політичну волю, щоб кошти не розпорошувати, а скон-центрувати їх використання на те, що найнеобхідніше. Якщо у чомусь можна зачекати, то варто-таки зачекати, аби зробити його капітально і якісно.

– Снігу чекали, але він упав не тіль-ки на дороги та тротуари, а й на голо-ву владі. Добре, що не так багато.

– Зауваження правильне. Скільки не готуйся на словах, а комунальне гос-подарство у Черкасах таки кульгає. І не тільки воно. Тому міська організа-ція Партії регіонів пропонує конкретний план конкретних дій для поліпшення добробуту черкащан. І сподіваюся, що більшість депутатського корпусу забуде про розподіл земельних ділянок, про ви-рішення своїх клопотів, а працюватиме на громаду.

– Успіхів вам у роботі, у партійній та громадській діяльності.

– Дякую!

«Якщо досягнув певної висоти, не зупиняйся – йди далі й вище»

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ



Повернути тую славуПовернути тую славуПовернути тую славуПовернути тую славу

7 грудня – день місцевого самоврядування

Повернути тую славуПовернути тую славуПовернути тую славуПовернути тую славуПовернути тую славуПовернути тую славуПовернути тую славуПовернути тую славуПовернути тую славуПовернути тую славу

На першій сесії Чорнобаївської районної ради VI скликання Олексія Боровика (на знімку) обрано головою. Подія не стала несподіва-ною. Цього поважного чоловіка добре знають у регіоні. Чотирнадцять років Олексій Іванович працював першим заступником голови Чорнобаївської районної державної адміністрації.

У моєму віданні були всі питання життєдіяль-ності району, окрім сільського господарс-тва та гуманітарної сфери, – ділиться голо-ва. – Ці завдання і є основними в діяльності

ради. Що сьогодні найбільше хвилює людей? Звісно ж, робота, маємо бути ситими і жити в теплі та добрі. Саме у цьому і бачу покликання органів місцевого са-моврядування. А політичну складову треба відкинути

раз і назавжди. Якщо говорити образно, то деякі пар-тійні кольори «прокукурікали» своє і зійшли з арени. А Партія регіонів буде відповідати за кожне мовле-не слово конкретними справами. Цією фразою хочу підкреслити, що ми, тобто Партія регіонів, прийшли не владу ділити між районною державною адмініст-рацією та районною радою, а спільно працювати. Мандати довіри нам видали виборці Чорнобаївщини – 34 депутати, тобто більшість представляють цю політичну силу. Співпраця, і тільки співпраця, дасть бажані результати. Кажучи про співпрацю, маю на увазі таку не тільки між гілками влади. Громада іноді забуває про владу. Вона хоче, щоб їй з кожним днем краще жилося. Громада – це насамперед мешкан-ці сіл. І вони з радістю помічають, що тільки міцний союз між сільським головою та керівником базово-го підприємства і гарантує поступ. Не до віртуаль-них вершин, а в облаштуванні побуту. Давно настав час належно освітлити сільські вулиці, навести лад на дорогах. Турбує районну владу нині й те, що до Вереміївки, Жовниного, Кліщинців, Тимченків, Ва-сютинців, Москаленків і досі не підведено природний газ. У деяких населених пунктах треба подбати про центральне водопостачання. Де держава підставить плече, де справжні керівники-громадяни подбають. А їх у нас достатньо. Уміло і чесно господарюють у Чорнобаї Василь Плетінь (товариство «Силікат»), Андрій Панов («Імперіал-плюс»). Відома в районі й «Родина», де керівником Григорій Шмиг. Рівні ділові стосунки між двома очільниками – Іваном Романієм та Катериною Джулай – у Бакаєвому. Найяскраві-

ша співпраця у Кліщинцях. Це село – наша гордість, справа нашої честі. Його знає вся Україна, бо тут народився славетний Михайло Старицький. Рада, адміністрація, сільські керівники В’ячеслав Джулай та Григорій Гамагін, місцеві підприємці (а їх оди-надцять) постаралися, щоб 14 грудня, на 170-річчя від дня народження великого українця, у Кліщинцях, Чорнобаї гідно відзначили ювілейну дату. Бо до тру-дового будня і свято потрібне.

Вважаю основним своїм завданням об’єднати всі політичні сили, представлені в районній раді, всіх де-путатів-мажоритарників для вирішення тих соціаль-но-економічних завдань, які поставили перед нами виборці, держава і Президент. Адже наші люди не вірять у популістські обіцянки, а хочуть мати реальні результати і віддачу від тих, кому сьогодні делегу-вали владу і повноваження вирішувати їхню долю. Процитую голову районної державної адміністрації Олексія Головка: «Працюємо кожен на своєму міс-ці й водночас спільно, в одній команді. Є виконавча дисципліна, відповідальність за доручену справу, яка обов’язково повинна бути націлена на отриман-ня конкретного результату». І депутатський корпус готовий до активної роботи, адже він володіє до-свідом роботи в радах, 54 із 60-ти депутатів мають вищу освіту. У складі депутатського корпусу пере-важають фахівці сільського господарства, педагоги, інженерно-технічні працівники, медики, керівники підприємств, установ, організацій. І не просто так майже третина депутатів обрана вдруге і втретє.

Леонід КОЗАЧЕНКО

Білозір’я – відоме чи не на весь світ. Досі гуляє анекдот про місцеву молодицю, яку знайшли у трюмі пароплава з віниками та насінням аж у Скандинавії. А як вам уточнення: а-а-а, це ті Черкаси, що під Білозір’ям? Громада у цьому селі численна – майже 9 тисяч населен-ня. Слава села і справді завжди бігла попереду. Тут люди підприємливі. А колгосп завжди був серед передовиків.

Двадцять шість років тому сюди прибув випускник сіль госп-інституту Володи-

мир Міцук (на знімку) і обійняв посаду головного зоотехніка. Згодом йому доручили керува-ти відгодівельним комплексом. Життям був задоволений. Але одно не давала спокою мрія послужити громаді. На попе-редніх виборах його кандида-туру «зарубали». Мотив один – він чужий. А білозірці таких не дуже люблять. Та мрію не пере-креслили. 31 жовтня Володи-мир Павлович переміг шістьох претендентів на булаву сільсь-кого голови.

– Ішов я на перегони з від-критими планами. І мене не гризло сумління, що я й досі тут чужий. У Білозір’ї побудував бу-динок, посадив сад, маю двох синів-лікарів, які в свою чергу приведуть у село дружин, наро-дять онуків. Чом я не славний козак-білозірець! Наміри були і є серйозні – повернути славу. А повернута слава – подвійна. Як свій, я знав, бачив, чув про-блеми. Найперше – навести на-лежний порядок у селі.

– І місцеве самоврядування – це той фундамент, на якому й будуються порядок, добро-бут, перспектива.

– Для мене, звісно, посада нова. Як кажуть, булава в руках уже є. Тепер черга за головою. В прямому і переносному сенсі. Маю довести односельцям, що посада сільського голови – не самоціль, а засіб для втілення планів, своїх і громади. От вва-жаю, що найперше, що зроблю – приведу приміщення сільсь-кої ради до ладу. У моєму кабі-неті обов’язково має з’явитися комп’ютер. Без нього нині ніяк. Інформацією голова має володіти найповнішою. І про інфраструктуру села, і про за-конодавчу базу, зокрема і про місцеве самоврядування. Про порядок у селі. Насамперед

– санітарний. Для цього, коли я очолював відділ комуналь-ного господарства, Білозір’ю було виділено трактор. Не буду критикувати попередників, але його не було використано. Чистота – це те, що люди ба-чать. Освітлення вулиць – це те, що вони досі не бачили. За рік усі вулиці не освітлимо, але за кілька – Білозір’я засяє вогнями. Якби громада сама розпоряджалася коштами від надходження податків (а по-тужні підприємства «Черліс» та «Приватагро Білозір’я» і є потужними донорами), то пер-спектива у села була б підкріп-лена коштами. Сподіваємося, що на рівні держави у недале-кому майбутньому подбають про справжнє місцеве само-врядування. Але просто сидіти і чекати – не в моїх правилах. Уже сьогодні треба відкрити три додаткові групи у дошкіль-ному навчальному закладі. Сто діток стоять на черзі до дит-садка. Дуже вдячні депутату обласної ради Миколі Бабичу, керівникові Національної горіл-чаної компанії, який обіцяв до-помогти фінансово добудувати дитсадок, і перший транш 500 тисяч уже надійшов. Постукаю по дереву, вже обізвався ін-вестор, який готовий у Білозір’ї

будувати молочний комплекс і теплицю. На цей проект необ-хідно виділити землю. Мабуть, доведеться вдатися до ради-кальних заходів – повернути землі за населеним пунктом громаді, скасувавши для цього державні акти. До речі, земель-них проблем багато. Треба де-які площі, теж за межами, які виділені під городи, ввести в межі села. Земля завжди була бажана, і з нею треба скру-пульозно розібратися. Наше село справді мало добру сла-ву. Досі живі доярки Катерина Половинка, Одьга Чмиренко, які ще 30 років тому вже доїли від кожної корови по п’ять ти-сяч кілограмів молока за рік. Отже, відродження молочного

комплексу – це відродження села. А ще для цієї мети має-мо навести порядок у Центрі культури і дозвілля, на вулицях та шляхах. Футбол завдяки ме-ценатові-білозірцю Володими-ру Лашкулу – в нас на рівні. А от самодіяльний народний хор треба відродити, а самодіяль-ний ансамбль сучасного танцю – організувати. Сьогодні знає-мо, що треба робити, а завтра-післязавтра зробимо.

Сьогодні Володимира Міцука чужим у Білозір’ї не називають. І односельці готові підтримати свого голову.

– І в першу чергу – новообра-ний депутатський корпус! – під-креслює Володимир Павлович.

Леонід ТУМЕНКО

раз і назавжди. Якщо говорити образно, то деякі пар- ша співпраця у Кліщинцях. Це село – наша гордість,

«Ми прийшлине владу ділити,а спільно працювати»

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї



На виборах 31 жовтня міський голова Хрис-тинівки Микола На-конечний (на знімку) здобув блискучу пере-могу – 90 відсотків виб-орців районного центру проголосували за його кандидатуру. Вірніше, віддали голоси, таким чином довіривши йому своє майбутнє на найбли-жчі п’ять років. І це – не високопарні слова. Попе-редня каденція засвідчи-ла, що Микола Петрович – справжній менеджер, який знає мету і вміє її втілювати в конкретні справи.А ті справи на кожному кроці. В їхньому вирі міський голова.

Місцеве самоврядування. Чого у ньому більше – негативного чи позитивного досвіду?

– На жаль, поки що приводів пишатися малувато. Місцеве самоврядування декларується в Конституції, воно захищене законами та указами. Але на практиці майже відсутнє. Не буду вважати себе реформатором, але у Христинівці, в окремо взятому провінційному місті, разом зі своєю командою хочу до-вести засади самоврядування до належного рівня.

– Ваше бачення виходу із ситуації.– Тільки тоді, коли 60-70 відсотків податків зали-

шатиметься у розпоряд-женні міста, господарем у ньому буде громада. А працювати на її користь ми вже вміємо. Квартир-на плата у Христинівці у рази менша, ніж в об-ласному центрі. Дитячі садки не сплачують «Теплокомун енерго», а самостійно себе опалю-ють, що теж обходиться дешевше у рази. Міський голова має знати все про побут містян – про воду, електроенергію, тепло. І не тільки знати, а й дба-ти. І в першу чергу треба нарешті навести порядок із власністю громади. Мене обурюють особи, які намагаються взяти те, чого не клали. У народі

це називається просто – злодійство. А коли воно набу-ває ознак «освячення» владою – то це вже зовсім не смішно. Приклад такий: обласну комунальну власність – колишнє телеательє – було продано за нещасні 15 тисяч гривень. Теж не смішно, а гірко. Після цієї обо-рудки місцеві даішники опинилися на вулиці. Довело-ся витрачати додаткові кошти міста, щоб збудувати їм офіс. У судових інстанціях перебуває і справа про по-вернення паливного складу у власність міста. А ви про самоврядування... Хоча рук не опускаємо. Христинів-ка розвивається. Нещодавно запрацював гранітний кар’єр. Незабаром уведемо в експлуатацію елеватор на 45 тисяч тонн зерна, на черзі – філія Вінницького

жиркомбінату. Це буде не малопотужна олійниця, а сучасне підприємство, яке вироблятиме кукурудзяну та соняшникову олію. Прихід нових інвесторів і забез-печить подальший розвиток Христинівки. Але маю і глобальний план: змінити статус Христинівки на місто обласного підпорядкування. Гряде адміністративна реформа, й цілком імовірно, що райцентр поглине або Умань, або Гайсин із сусідньої Вінницької області. Для того щоб мрія стала дійсністю, потрібно об’єднати се-лище Верхнячку та село Христинівку.

– До речі, сільським головою з великим відри-вом від конкурентів став ваш син Микола. Це й ваша перемога?

– Можна вважати і так. Щодо Верхнячки, то там тре-ба відбудувати завод. Профіль його поки що в планах.

– Ви такий діяльний, що сьогодення і плани так поєднані – аж важко їх розрізнити.

– Громада мені повірила, я зобов’язаний цю довіру виправдати. У місті 4700 пенсіонерів. Кожному з них міська влада видає продуктові пайки.

– Та це ж метод Черновецького!– Не плутайте божий дар з яєчнею. Не під вибори

люди отримують допомогу, а роками і після виборів. Під особливою увагою міської влади онкохворі. Чоти-ри роки вони одержують грошову підтримку. Більше того, мерія створює запаси харчових продуктів для цієї категорії христинівців. Громада має пам’ятати кожного свого громадянина. І я буду завжди і все ро-бити задля інтересів громади і громадянина. Це не по-пулістські заяви. Це будні й свята разом із громадою. Ось незабаром на центральному майдані з’явиться телевізор. Все має бути, як у мегаполісі.

Місцеве самоврядування запрацює на повну силу, коли громада обиратиме своїм очільником справж-нього виразника своїх дум і прагнень.

Леонід ТУМЕНКО

7 грудня – день місцевого самоврядування

Головний орієнтир – інтереси громади

Микола Наконечний: «Громада мені повірила,я зобов’язаний цю довіру виправдати»

Які ви бачите плюси і мінуси нинішньої практики самов-рядування? Чого вдається досягти і що не виходить?

– Якщо світове співтовариство вже пройшло значний шлях у напрямку реалі-зації завдань місцевого самоврядування, то ми тільки на початку цього шляху. Тому, природно, виникають проблеми і труднощі. Проаналізувавши бюджет на-шого міста, побачимо, що 94,6 відсотка всіх коштів витрачається на фінансуван-ня захищених першочергових виплат (заробітна плата, енергоносії, придбання продуктів харчування, пільги, субсидії та соціальні виплати). Однак людей цікав-лять й інші проблеми життєдіяльності міс-та, зокрема стан житлово-комунального господарства, доріг, транспорту, медич-ного і побутового обслуговування тощо. Тобто все те, що ми називаємо рівнем і якістю життя. Саме ці питання покликана вирішувати місцева влада. Але ж на їх ре-алізацію залишається лише 5,4 відсотка бюджетних коштів. Тому для ефективно-го розвитку місцевого самоврядування потрібно вносити зміни до бюджетної політики. Необхідно зокрема збільшити інвестиційну складову частину місцевих бюджетів, приміром, шляхом збільшення кількості джерел надходжень; удоскона-лити систему використання субвенцій на

реалізацію цільових інвестиційних проек-тів соціально-економічного розвитку.

За час моєї роботи на посаді міського голови, незважаючи на хронічну нестачу бюджетних коштів, все ж удалося зро-бити чимало. Наше місто рік у рік гарні-шає, стає благоустроєнішим. Відновили вуличне освітлення, впорядкували май-данчики для зберігання відходів, щорічно проводимо поточний ремонт дорожнього покриття, відремонтували міську газову котельню, що дає змогу забезпечувати місто теплом, а проведена оптимізація мережі теплопостачання допомогла пок-ращити якість надання цих послуг. У місті встановлено багато лавок для відпочин-ку мешканців, у дворах облаштували ди-тячі майданчики.

– Що сьогодні найбільше турбує? Як можна вирішити назрілі проблеми?

– Серед найгостріших – слабке напов-нення міської казни, що не дає змоги ви-рішити низку злободенних питань, зокре-ма, провести реконструкцію полігону для розміщення твердих побутових відходів; будівництво нового кладовища; подаль-ша модернізація міської газової котельні; ремонт частини каналізаційного колекто-ру та завершення реконструкції очисних споруд. Тим часом коштів очікувати не доводиться, адже й сама база можливого поповнення бюджету в місті вкрай слаб-

ка, а ті підприємства, які раніше хоч щось давали до міської казни, – або тимчасо-во не працюють, або й зовсім ліквідовані. Цілком очевидно, що слід сформувати нову філософію державної політики щодо регіонів, регіонального розвитку, інтеграції регіонів у єдине українське суспільство. Важливою складовою нової регіональної політики має стати вдосконалення адміністра-тивно-територіального устрою.

– Які ж перспективи роз-витку вашого міста, яке, хоч і наймолодше в області, проте не раз виходило переможцем у змаганні з благоустрою та з інших соціальних показників?

– Будемо, наскільки можливо, розви-вати промисловий потенціал та спри-ятимемо збільшенню виробництва конкурентоспроможної продукції. Такі плани мають кілька підприємств. Перед-бачаємо вже наступного року значно скоротити число збиткових підприємств та залучити понад 37 мільйонів гривень інвестицій, над чим нині посилено пра-цюємо. Якщо конкретно, то плануємо залучити значні кошти під реалізацію інвестиційного проекту з розширення виробництва хлібобулочних та конди-терських виробів у ПАТ «Ватутінехліб».

Наступного року прогнозуємо збіль-

шення чисельності працівників за раху-нок відновлення роботи ВАТ “Ватутінсь-кий м’ясокомбінат”. Намічено збільшити кількість суб’єктів підприємницької діяль-ності, ввести в експлуатацію чимало житла індивідуальних забудовників, виконати низку робіт для подальшого благоустрою та розвитку міської інфра-структури. Усім, хто працює на благо територіальних громад, від усього серця бажаю міцного здоров’я, щастя і непо-хитної віри у щасливе майбутнє України. Нехай свято об’єднає нас у спільному прагненні зробити наші міста, села щас-ливими й багатими.

Владислав КИРЕЙ

Головний орієнтир – інтереси громадиГоловний орієнтир – інтереси громадика, а ті підприємства, які раніше хоч щось давали до міської казни, – або тимчасо-во не працюють, або й зовсім ліквідовані. Цілком очевидно, що слід сформувати нову філософію державної політики щодо регіонів, регіонального розвитку, інтеграції регіонів у єдине українське суспільство. Важливою складовою нової регіональної політики має

День місцевого самоврядування – свято особливе. Воно не лише засвідчує активну участь широких мас в управлінні державою, а й возвеличує працю сільських, селищних, міських голів, депутатів і працівників виконавчих апаратів місцевих рад. Разом із тим місцеве самоврядування давно потре-бує удосконалення, докорінного реформування. Про це наш кореспондент веде розмову з головою Ватутінської міської ради Василем Гончаренком (на знімку).

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї

фот

о М

арин

и КО

РОЛ

ЬОВО

Ї

10 8 грудня 2010


Щойно минуло 25 років від за-гибелі видатного українського поета Василя Стуса, чиє життя трагічно обірвалося в карцері радянського концтабору. Міц-ними узами пов’язана з цією високою і водночас трагічною постаттю й Черкащина. Твори Шевченка справили величезний вплив на літературну творчість поета. Чимало людей Шевчен-кового краю, які спілкувалися з Василем Стусом, разом виборю-вали волю для України. Серед них – В’ячеслав Чорновіл, друж-ба з яким тривала багато років. У Черкасах живе письменник, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка Василь Захарченко (на знімку), який знав поета до арешту, спілкувався з ним.

– Василю Івановичу, розкажіть, як ви познайомилися з Василем Стусом?

– У 60-ті роки я працював журналістом у Донецьку. Пробував писати свої перші оповідання. Восе-ни 1962 року Донецьке обласне відділення ра-дянських письменників України утворило клуб молодого літератора «Обрій». Серед почат-ківців, що з’їжджалися на заняття клубу з усієї області, звернув на себе увагу (вже з першого засідання) високий чорнявий юнак – пристрасними й змістовними виступами, сміливими, нестандартними думками, ерудицією, талановитими віршами, коротким і якимсь вибуховим прізвищем – Стус. Він мав чіткий медальний профіль Данте, глибокий погляд чорних очей, які, здавалося, проймали наскрізь. Мій

колега по газеті захоплено сказав, дивля-чись на Стуса: «Цей піде далеко і зробить багато». І ще я помітив: Стус спілкував-ся в російськомовному місті виключно українською мовою. А коли його здиво-вано перепитували: «Ви із Западной?», він саркастично відповідав: «Я з вулиці Артема», називаючи центральну вулицю Донецька.

Ближче познайомився я з Василем Стусом уже в травні 1963 року, коли нас трьох від Донеччини (Стуса, поета-почат-ківця Володимира Міщенка і мене) Спілка письменників запросила на тритижневий творчий семінар молодих літераторів в Одесу. Тут Василя помітили прихильні до шістдесятників критики Віктор Івани-сенко, Володимир П’янов, поет-шістде-сятник Микола Вінграновський. Поміти-ли й полюбили як брата. Треба сказати, шістдесятництво – це було щось святе, і самі шістдесятники бачилися тоді в білих шатах, жили на світлій моралі, в любові, як брати і сестри. У шістдесятників, за І. Дзюбою, було «почуття моральної об-

раності українця-націонала». Що ще найбільше запам’яталося? Го-

лос Стуса. Як він читає вірші нам, його донецьким друзям, приї-хавши з Києва до батьків на провідини, – теплим, м’яким баритоном. Це навіть не чи-тання вірша, а роздум мудрої, доброї людини.

Ні грама самовеличання, штучності. Згадую, як перед зборами в Спілці письменників у коридорі

нам попадається мас-титий критик-кон-серватор, публічний

ненависник шістде-

сятників. Він в оглядовій статті розкрити-кував статтю Стуса «Най будемо щирі», надруковану в журналі «Дніпро», припи-савши авторові не його, а чиїсь рядки чу-жого тексту. Василь у присутності інших письменників голосно, на весь коридор відповів йому на це й назвав безчесною людиною. Він при цьому надзвичайно хвилювався. Такий він був. З одного боку, наступальна, навальна, жорстка безком-промісність, а з другого – я не зустрічав такої доброї, сердечної, співчутливої людини, яким був він. Щось еталонне і в тій його людяності, доброті, аристокра-тичній порядності. Не любив людей поло-винчастих, конформістів. Вразило мене, як він зізнався мені в тому, що дуже хвилювався, коли в переповненому залі кінотеатру «Україна» на перегляді філь-му «Тіні забутих предків», зразу ж після сеансу, вигукнув, стоячи на виході: «Хто проти політичних репресій КДБ українсь-кої молоді, встаньте!».

«Я кричав, – казав він, посміхаючись, від чого гострий вираз його чорних очей злагіднів, пом’якшав, – не пам’ятаючи

себе, прямо лементував, ледь розумію-чи, що я викрикую. Багато встало, бо закінчився ж сеанс, а чимало вклякло на місцях, приросло до стільців». Але в КДБ почули його добре й розібрали кож-не викричане ним словечко, і на другий день він уже вилетів з аспірантури, з другого року праці над кандидатською дисертацією. І його ніде не брали на най-чорнішу роботу місяцями, лишаючи його сім’ю без копійки на прожиття.

– Як уплинула особистість Василя Стуса на ваше життя і творчість?

– Якнайпозитивніше. Кожна зустріч із тією людиною, наші довгі розмови були для мене святом і великою школою. Бача-чи, як він працює, як багато читає, вивчає творчість класиків світової літератури, я зрозумів, що письменницька робота – не аматорство, а наполеглива систематич-на праця. А його геніальна поезія гово-рила мені, що слово – це вогонь, слово – боєць, слово – сейсмограф болю душі від несправедливості, слово – спаситель України. У Стуса я навчивсь активного патріотизму, без пустих балачок про лю-бов до України.

– Що із творів Стуса найбільш пам’ятне, найбільш значуще особисто для вас?

– Щось окремо виділити навряд чи удасться. Його поезія від початку твор-чого шляху і до останніх днів – геніально рівна, хоч, звичайно, з кожним періодом його життя, глибиніла емоцією, думкою. Вона метафорична, інтелектуальна, час-то афористична, кличнодзвінна. Ну візь-мемо хоча б ось таке: «Над Прип’яттю світання, і син біжить, як з горла кров біжить». Геніальна метафора! Ще й вра-жаюче, якесь невичерпно бездонне си-нонімічне мислення: «Напростувалася їм путь – спадна, укотиста, узвізна...». Ця синоніміка в його поезії розширює і пог-либлює нашу мову: «Ти тінь, ти притінь, смерк і довгий гуд...». Його поезія вся інтимна, яких би громадянських тем не торкалася, до цієї поезії якось не підхо-дить слово «написана». Вона вистогнана, викричана, не випадково ж Стус сказав у одному вірші: «Як страшно життя пише мною».

Розмову провівВладислав КИРЕЙ

об’єктив

Збереження вашого майна – справа Державної служби охорони

м. Черкаси, вул. Хоменка, 3/1Управління ДСО при УМВС України в Черкаській області:

тел./факс 63-28-11, 63-34-50, 63-24-97, 63-26-10http://dso.cherkassy.net

Спеціальний підрозділ міліції охорони “Титан” тел.: 45-82-40, 37-97-90, 73-80-63

Наша мета – висока якість послугпри максимальній доступності

Довірте нам охорону вашого майна – і ми подаруємо вам спокій і упевненість.

Замовити охоронні послуги, отримати інформацію про діяльність підрозділів Державної служби охорони або надати свої пропозиції щодо поліпшення роботи ДСО ви можете за адресами:

Управління ДСО при УМВС України в Черкаській області:Управління ДСО при УМВС України в Черкаській області:

Державної служби охорониДержавної служби охорониДержавної служби охорониДержавної служби охорони

м. Чигирин, вул. Гру-шевського, 23а, 2-77-36

м. Сміла, вул. Потор-жинського, 6, 4-32-48

м. Городище, вул. Лені-на, 77, 2-40-14, 2-26-21

м. Шпола, вул. Ост-ровського, 19в, 5-32-86

м. Умань, вул. Жовтне-ва, 3, 3-58-54

м. Золотоноша, вул. Сі-чова, 1, 5-51-12

м. Звенигородка, вул. Чапаєва, 36а, 2-26-48

м. Ватутіне, пров. Крас-ний, 3, 2-26-48

м. Канів, вул. Леніна, 22, 3-30-98

м. К.-Шевченківський,

вул. Коцюбинського, 3, 2-42-22

м. Кам’янка, вул. Кіро-ва,1, 6-19-04

м. Тальне, вул. Ж.Революції, 15, 3-07-19

м. Катеринопіль, вул.Лікарняна, 24, 2-35-35

м. Жашків, вул. Божен-ка, 3, 6-20-55

рекл

ама реклама 32-25-85

Щойно минуло 25 років від за-

Сейсмограф болюВІДВЕРТО•

– У 60-ті роки я працював журналістом у Донецьку.

високий чорнявий юнак – пристрасними й змістовними виступами, сміливими, нестандартними думками, ерудицією, талановитими віршами, коротким і якимсь вибуховим прізвищем – Стус. Він мав чіткий медальний профіль Данте, глибокий погляд чорних очей, які, здавалося, проймали наскрізь. Мій

раності українця-націонала». Що ще найбільше запам’яталося? Го-

Ні грама самовеличання, штучності. Згадую, як перед зборами в Спілці письменників у коридорі

нам попадається мас-титий критик-кон-серватор, публічний

ненависник шістде-

фот

о з

архі

ву

11 8 грудня 2010


ВОЛЕЙБОЛ. КУБОК УКРАЇНИ•

«ІмпексагроСпорт»у фіналіВідбулися матчі III етапу Кубка Ук-раїни з волейболу серед чоловічих команд. За їх підсумками визначи-лася четвірка колективів, яка 25-26 грудня поведе боротьбу у фіналі за почесний приз.Місце у фінальному турнірі виборов і чер-каський «ІмпексагроСпорт». Підопічні Юрія Мельничука на очах власних уболівальників два поєдинки виграли і в одному зазнали по-разки, посівши таким чином у підгрупі II місце. Спочатку черкащани досить легко обіграли чернігівський «Буревісник» – 3:0 (виняток – лише стартова партія, яку господарі виграли з мінімальною перевагою). На жаль, матч із чинним володарем Кубка харківським «Локо-мотивом» волейболісти Черкас на належному рівні зіграти не змогли, поступившись у трьох партіях. Вирішальною у боротьбі за вихід до фіналу стала остання гра «ІмпексагроСпорту» проти чернівецького «Будівельника-Букови-ни». Перемігши у чотирьох партіях, черкащани забезпечили собі участь у фінальному турнірі. У ньому також зіграють «Локомотив», «Крим-сода» та «Локо-Експрес».

Підсумкова таблиця

1. «Локомотив» 3 3 0 9:1 92. «ІмпексагроСпорт» 3 2 1 6:4 63. «Будівельник» 3 1 2 4:6 34. «Буревісник» 3 0 3 1:9 0

ВОЛЕЙБОЛ. ЗЛАТОГОР-ЛІГА•

8 грудня

ВОЛЕЙБОЛ. ЗЛАТОГОР-ЛІГАВОЛЕЙБОЛ. ЗЛАТОГОР-ЛІГА

черкаси-спорт

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в О

лег

КУ

КС

АФутзал. Жінки. Вища лігастаном на 6 грудня

М Команда I В Н П М О

1 Біличанка 5 5 0 0 64:8 152 Спартак 5 4 0 1 28:25 123 ЧНУ (Черкаси) 6 3 1 2 21:26 104 Ніка 5 2 1 2 20:25 75 Олімпік 5 2 0 3 29:30 66 Чорноморочка 5 1 0 4 15:51 37 НУХТ 5 0 0 5 18:30 0

6 тур (3-5 грудня)Спартак – Біличанка 5:10ЧНУ – Олімпік 6:4НУХТ – Чорноморочка 3:4

рекл

ама

1994-1995 р.н.I групаМ Команда І В Н П СМ О

1 “СДЮСШОР-Ходак” Черкаси 4 4 - - 15-2 122 ДЮСШ “Зоря” Драбів 4 2 - 2 10-6 63 ДЮСШ Золотоноша 4 2 - 2 5-4 6II група

1 “Дніпро-80” Черкаси 5 4 1 - 10-4 132 “Едельвейс” Чигирин 5 3 1 1 13-5 103 ДЮСШ “Олімп” Сміла 5 2 2 1 11-5 8III група

1 ДЮСШ Шпола 6 5 - 1 23-10 152 “ЛНЗ-Лебедин” Лебедин 6 4 2 - 19-4 143 ДЮСШ Катеринопіль 6 4 1 1 13-7 13IV група

1 ФК “Іллічівець-Умань” Умань 5 5 - - 17-1 152 ДЮСШ Маньківка 5 2 1 2 15-10 73 ДЮКФП “Олімп” Христинівка 5 2 - 3 8-10 6


1 ДЮСШ “Зоря” Драбів 5 5 - - 19-3 152 “СДЮСШОР-Ходак” Черкаси 5 4 - 1 22-5 123 РК ДЮСШ Золотоніський р-н 5 2 1 2 8-7 7II група

1 “Юність” Городище 5 4 - 1 14-5 122 “Дніпро-80” Черкаси 5 3 2 - 18-5 113 “Старт” Смілянський р-н 5 3 1 1 10-7 10III група

1 ДЮСШ Ватутіне 6 5 1 - 28-1 162 ДЮСШ Звенигородка 6 4 - 2 18-10 123 ДЮСШ Шпола 6 3 2 1 20-6 11IV група

1 ДЮСШ Умань 5 5 - - 19-2 152 ДЮСШ Жашків 5 3 - 2 12-9 93 ФК “Іллічівець-Умань” Умань 5 3 - 2 11-10 9


1 “Колос” Канівський р-н 5 5 - - 19-4 152 “СДЮСШОР-Ходак” Черкаси 5 4 - 1 17-6 123 ДЮСШ Чорнобай 5 3 - 2 15-12 9II група

1 “Дніпро-80” Черкаси 5 5 - - 22-2 152 “Дніпро-80-Ураган” Черкаси 5 3 - 2 11-10 93 ФК “Явір-Олімп”–2 Сміла 5 3 - 2 10-5 9III група

1 ДЮСШ Катеринопіль 6 5 - 1 25-11 152 ФК “Явір-Олімп”–1 Сміла 6 4 1 1 22-8 133 “ЛНЗ-Лебедин” Лебедин 6 4 1 1 18-8 13IV група

1 ДЮСШ Жашків 5 4 1 - 20-3 132 ДЮСШ Маньківка 5 2 2 1 11-8 83 ДЮСШ Умань 5 2 2 1 8-7 8

Футбол. Чемпіонат області. Юнакистановище лідерів після першого кола

У суботу поєдинки відбулися в Па-лаці спорту «Будівельник». І першими на майданчик вийшли лідери турніру – «Златогор» і київський «Меридіан», які мали в своєму активі по дві пере-моги.

Однак очікуваної боротьби не вийшло. «Меридіан» не зміг про-демонструвати той волейбол, який дозволив йому перемогти в перших матчах «Златогор-Ліги». «Злато-гор», навпаки, з кожним поєдинком має дедалі переконливіший вигляд. Новачки команди досвідчені Антон Бушний та Євген Мороз чудово вли-лися до складу «Златогора». З їхнім приходом у грі команди з’явилися солідність і впевненість, чого інколи раніше бракувало. У підсумку у дво-бої лідерів усе вирішилося в трьох партіях.

– Перемога дісталася нам досить легко, – підсумував гравець «Злато-гора» Максим Булатецький. – Оче-

видно, ми краще налаштувалися на гру і більше хотіли виграти. Можли-во, на енергію суперників вплинула дорога, адже їм довелося грати прак-тично з коліс.

Також три партії знадобилося київській «Імперії» і черкаському «Трансгазу», щоб довести свою пе-ревагу над Кіровоградом і «Соко-лом» відповідно. Але якщо «Сокіл» у протистоянні з «Трансгазом», нез-важаючи на те, що всю гру помітно поступався у боротьбі на сітці, чіпляв-ся за кожен м’яч у захисті (особливо запам’яталися ефектні дії в обороні Петра Ковальчука), – то команда Кіровограда зіграла відверто слаб-ше, ніж може, і поки що має непере-конливий вигляд.

Наступного дня одноосіб-ний лідер вищого дивізіону «Златогор» здо- був четвер-ту поспіль перемогу з рахунком 3:0. Цього разу від підопічних Анатолія Адаменка постраждав черкаський “Сокіл”. Лише в другому сеті команда Олександра Соколовського мала ре-альні шанси на перемогу, але, ведучи в рахунку 20:17, розгубила перевагу і програла – 21:25. Але слід віддати належне “Соколу”: навіть програючи, команда б’ється до останнього. А ось другий матч у Палаці спорту «Фото-прилад» не відбувся. Вперше за ос-танні кілька сезонів була зафіксована неявка однієї з команд. Волейболісти Кіровограда не прибули на заплано-ваний поєдинок із “Трансгазом”.

СПАРТАКІАДА ВНЗ

Першими стартували тенісистиСтартовим видом змагань XI Спар-такіади вузів Черкащини III-IV рівнів акредитації став настільний теніс. За підсумками турніру перше місце виб-ороли спортсмени Уманської аграрної академії. На другій та третій сходинках – студенти ЧНУ ім. Б.Хмельницького та Академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля. У грудні будуть проведені ще два види Спартакіади – змагання з шахів та легкої атлетики.

•

ВОЛЕЙБОЛ. ЗЛАТОГОР-ЛІГАВОЛЕЙБОЛ. ЗЛАТОГОР-ЛІГА

Фаворит доводить свою силуМинулих вихідних у відкри-тому чемпіонаті області з волейболу «Златогор-Ліга» команди вищого дивізіону зіграли поєдинки третього та четвертого турів. Знову порадував своїх уболівальни-ків золотоніський «Златогор», який здобув чергові впевнені перемоги. Результати III і IV турів

«Златогор» (Золотоноша) – «Меридіан» (Київ) - 3:0 «Імперія» (Київ) – «Елітагроальянс» (Кіровоград) - 3:0 «Трансгаз» (Черкаси) – «Сокіл» (Черкаси) - 3:0 «Златогор» (Золотоноша) – «Сокіл» (Черкаси) - 3:0 «Трансаз» (Черкаси) – «Елітагроальянс» (Кіровоград) - +:-

ВОЛЕЙБОЛ. КУБОК УКРАЇНИВОЛЕЙБОЛ. КУБОК УКРАЇНИВОЛЕЙБОЛ. КУБОК УКРАЇНИВОЛЕЙБОЛ. КУБОК УКРАЇНИ•

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ

фот

о Ро

ман

а КИ

РЕЯ

рекл

ама

12 8 грудня 2010

Молодь Черкащини №51 новорічний настрій

Турботливі дружини і подруги постійно стикаються з однією і тією ж проблемою за тиждень до дня «Ікс». Найбільш смі-ливі чи дуже досвідчені воліють ставити питання руба, але навіть запитавши про омріяний подарунок прямо в коханого, жінки нерідко чують у відповідь: “Звідки я знаю?! Вирішуй сама!”.То що ж можна вибрати для чоловіка в якості новорічного подарунка?

Гаманець, портмоне, органайзер, ручка – милі (іноді дуже дорогі) дрібнички. Жінка не завжди впевнена, на яку суму варто купувати

подарунок чоловікові, з яким вона недавно познайо-милася. У такому разі ці аксесуари будуть ідеальним подарунком для вашого партнера. Дорогі затискачі для купюр – річ просто необхідна для товстосумів. І, звичайно, дуже доречними новорічними подарунка-ми для чоловіків стануть золотий ланцюжок, запонки, браслет. Безумовно, виграшний варіант – наручний годинник, який підкреслить статус вашого обранця. Також можете порадувати друга-курця дорогою за-пальничкою: сам він її навряд чи колись купить, але буде приємно здивований вашому подарунку.

Махровий халат – чудовий подарунок для вашого коханого (він на- віть не пі-дозрює, наскільки ця річ йому

необхідна). Опинитися в обіймах затишного халата, зігрі- тися і зроби-ти невеликий променад квартирою, а потім “одним рухом руки” поз-бутися його, щоб за- валитися в теплу постіль – що може бути краще? Тільки за-служений масаж...

Парфумерія (одеколон, туалетна вода, пар-фуми) – такі подарунки дарують тільки дуже близьким людям. Не завжди чоловікам по-

добаються ті аромати, від яких у захваті жінки. Нав’язувати свою думку у святковий день небажано. Краще поцікавтеся в нього, яким запахам і арома-там він віддає перевагу, або схитруйте і проведіть маленьку ревізію на поличках у ванній – дізнаєтеся багато корисного!

Побутову техніку (кавоварку, мікрохвильо-ву піч, тостер) – для чоловіків, які уникають громадських фаст-фудів (чи живуть із дуже

зайнятими жінками), без батьків і хатніх робітниць. Замовити техніку ви можете, скориставшись послу-гами інтернет-магазину – це зекономить ваш час.

Кіберпросунуті чоловіки дуже люблять но-вомодні електронні дива техніки (комп’ютери, ноутбуки, останні моделі мобільного телефо-

ну). Для ділової людини чи для дуже зайнятого сту-дента такі речі просто необхідні.

Одяг – чудовий подарунок для тих пред-ставників сильної половини людства, які зна-ють усе про все, при цьому забувають про

свій зовнішній вигляд. Їх це просто не хвилює, тому похвилюйтеся ви за них і приведіть їх у належний вигляд, подарувавши теплий светр, шарф чи спідню білизну. У виборі одягу варто довіряти жінкам, адже вони хочуть, щоб їхні чоловіки мали елегантний і модний вигляд.

Будь-якій жінці приємно, коли чоловік три-має себе в гарній спортивній формі. Тому доречним новорічним подарунком для пред-

ставників сильної статі буде абонемент у тренажер-ний зал чи оздоровчий ком-плекс. Або, принаймні, набір гантелей чи домашній ес-пандер.

Що подарувати

на Новий рік?ЧОЛОВIКОВIЧОЛОВIКОВI

– милі (іноді дуже дорогі) дрібнички. Жінка не

на Новий рік?

гами інтернет-магазину – це зекономить ваш час.

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

13 8 грудня 2010


ГЕОГРАФІЯ СВЯТА•

туризмУ ВСЕОЗБРОЄННІ•

Де зустрітиНовий рік?Класичний спосіб – зустріч Нового року в ресторані

Це місце більше підходить для людей, які віддають перевагу спокійному відпочинку з класичною музикою, танцями і, звичайно, з розважальною програмою. Хоча це все залежить від закладу. Зустріти Новий рік у ресторані можна як у колі друзів, так і зі своєю другою половинкою.

Тусовочний спосібНовий рік у клубі чи на базі відпочинку – зустріч Нового

року для активних і веселих людей, у яких вся компанія не поміщається в жодну квартиру, які люблять сучасну музику і не соромляться брати участь у дуже і дуже ціка-вих конкурсах. Клуб чи база відпочинку – підходящі місця для корпоративного Нового року, зустрічі у колі друзів і близьких.

Відпочинокза кордоном абоза містом

Практично всі, незалежно від доходів і способу життя, мріють про новорічний відпочинок. При цьому більшість у якості найомріянішого новорічного відпочинку назвуть ту-ризм. Сьогодні туристичні фірми пропонують величезний вибір маршрутів для новорічного відпочинку та подоро-жей. Ви можете придбати путівку в санаторій, відпочити в комфортабельному готелі або вирушити в автомобільну подорож. Можливий також новорічний відпочинок у неве-ликому сімейному готелі, де вам запропонують домашній комфорт і домашню кухню. Якщо ж ви є переконаним прихильником активного новорічного відпочинку – для вас відкриваються колосальні можливості випробувати свою витривалість і силу, а також заряджати енергією і підняти рівень адреналіну в крові. Ну і, звичайно, чудовим новорічним подарунком стане подорож у різні країни, а та-кож відвідини цікавих місць в Україні, де вас очікує багато нового та невідомого. Якщо ви любитель подорожувати й отримувати нові враження, тоді завітайте до туристично-го агентства й оберіть собі відпочинок до душі. Вибір за вами!

Як обрати зимовеçèìîâåспорядженняñïîðÿäæåííÿДо вибору екіпірування для активного зимового відпочинку варто пос-тавитися дуже прискіп-ливо. Адже відпочинок може бути зіпсований, якщо одяг, обраний вами, виявиться не-зручним.

Дрес-коддля лижника – обов’язковий

– Раджу ретельно вибирати одяг для катання на гірських схилах, – розказує прода-вець-консультант магазину товарів для активного від-починку Сергій Розкопний. – Для початківців не потрібно одразу купувати дорогі речі, достатньо дотриматися основ-них правил дрес-коду та ском-понувати всі його складові.

Найперше – необхідно по-турбуватися про термобілизну (яка захищатиме тіло від холо-ду) та так званий утеплюваль-ний шар: одяг із флісу, який на-віть за умови промокання буде утримувати тепло. Навіть якщо ви купите дуже дорогу куртку та одягнете під неї звичайну футболку та светр, за низьких температур все одно змерзне-те. Від вітру, снігу, дощу захи-щає верхній одяг: комбінезон або куртка та штани. Ціна та якість курток залежать від їхніх технічних характеристик, зок-рема максимального об’єму вологи, який тканина може вібрати та не промокнути (від 5 до 20 літрів).

Хороші лижі – грамотно підібрані

Безпосередньо для катання необхідно підготувати власне спорядження, залежно від ва-ших уподобань лижі та палиці або сноуборд із кріпленням та спеціальне взуття-боти. Пан Сергій наголошує, що їх під-бирають до ноги, а не до лижі. Необхідно, щоб стопі було

максимально зручно, а для цього доведеться переміряти кілька пар.

Для того аби вдало підібра-ти лижі, варто визначитися зі стилем катання та зважати на ваш рівень підготовки. Вибір залежить і від вашого зросту та ваги. За неписаним правилом, довжина лиж для відпочинку повинна сягати носа власника, а сноуборд за розміром має бути на 10 см нижчим за під-боріддя.

Самостійно купувати дешевше, але ризиковано

– Для початківців порада: обо в’язкова допомога фахівця або консультанта у магазині, – каже Сергій Вікторович. – Проте, варто бути готовим до того, що його професіоналізм може бути сумнівним. Аби зе-кономити, можна скористатися маленькою хитрістю та купу-вати спорядження наприкінці сезону. Проте у період знижок не завжди можна знайти необ-

ГЕОГРАФІЯ СВЯТА ГЕОГРАФІЯ СВЯТА•

Сто

рін

ку

під

готу

ва

в Т

им

оф

ій Н

АГО

РН

ИЙ

РЕКЛАМА

14 8 грудня 2010


свої трид-цять п’ять років Олег Ч. нарешті зро-зумів, що «зе-лений змій» остаточно і безпово-ротно затяг-нув його у

своє болото. У нього не тільки трусилися руки від затяжних запоїв, а й почали вночі з’являтися симптоми, чимось схожі на наближення «білої гарячки». Часто уви-жався великий зелений дракон, який, хутко перебігши з вітальні у спальню, забирався під ліжко і миттю впивався пазурами у матрац. Його колючі пазурі Олег Ч. відчував майже фізично на своїй спині і ногах, але ні втекти від потвори, ні покликати когось на допомогу в нього не було сил. Останньою краплею,яка підвела його до висновку, що необхід-но щось робити, став неприємний випадок на трасі Золотоноша – Сміла.

В один із похмурих осінніх днів його там зупинив патруль ДАІ. Попросивши пред’явити документи, худорлявий сержант (чомусь одягнутий у на розмір більшу уніформу) неприємно поморщився.

– Від вас тхне, як з барила, – сказав він. – Доведеться поїха-ти зі мною і подихати у трубку.

Візит у наркодиспансер не приніс Олегу Ч. нічого доброго: прилад показав наявність у його організмі алкоголю. Оскільки за управління автомобілем у нетверезому стані Олег Ч. вже поплатився значним штрафом, цього разу на нього чекало ще суворіше покарання – заборона сідати за кермо протягом трьох років.

– Я дійшов до останньої точ-ки, – сказав чоловік самому собі, виходячи з приміщення суду. – І мушу або покласти цьо-му край, або піти з життя.

Варіантів позбутися шкідли-вої звички в Олега Ч. було не-багато. Якщо чесно – не було ніяких. Позаяк він не вірив ні в таблетки, н і в уколи, ні в ко-дування чи підшивання тощо. Знав, що то ілюзія, солодкий обман, які не здатні зупинити хворобу. Щоправда, хтось зі знайомих порадив звернутися по допомогу до Бога. Однак він так і не зміг змусити себе піти у храм і вилити душу священику.

Дні спливали, наближався черговий запій, а виходу зі ста-новища він не бачив. Та ось, якось гортаючи газету місяч-ної давнини, Олег Ч. натрапив на оголошення, короткий зміст якого струмом побіг по його тілу. В оголошенні йшлося: «Лі-кар-психотерапевт Галина Ю., застосовуючи власну методику, за два-три сеанси позбавляє від алкогольної залежності». Там же вказувалася адреса лікарки та її номер телефону.

Поневолений сексом

Вже вигляд ошатного двопо-верхового будинку, оточеного високим кованим парканом, свідчив про те, що далеко не в жебрацькому становищі пе-ребуває вітчизняна медицина. Очевидно, хтось з його мешкан-ців, побачивши Олега Ч. крізь щілину у віконній порт’єрі, на-тиснув на кнопку електронного дзвінка, бо хвіртка відчинилася автоматично, пропускаючи гос-тя у двір. Двері у помешкання були відкритими. Прямуючи до них, Олег Ч. сподівався, що за-раз хтось вийде назустріч, але цього не трапилося. Чоловік пройшов усередину сам. Біль-ше того, потім йому абсолютно так само довелося пробиратися напівтемним коридором, у кінці якого біліли мармурові східці на другий поверх.

– Є хтось живий? – нерішуче запитав Олег Ч.

– Не бійтеся і піднімайтесь, – відповів приємний жіночий го-лос.

Кімната, в яку він потрапив, була невеликою за розміром і з першого погляду нагадувала лікарський кабінет. Утім, опи-нившись у ній, Олег Ч. встиг помітити багато речей, далеких від медицини, зокрема безліч ікон. Вони висіли на стінах, сто-яли у скляних шафах, кілька – над вхідними дверима. Насилу відірвавши погляд від іконоста-су, якому, очевидно, могла поза-здрити не одна церква, Олег Ч. нарешті побачив «хазяйку». Та сиділа у глибокому шкіряному кріслі, зодягнута у білосніжний халат, який ледь закривав її роз-кішні стегна.

– Як давно у вас проблеми із за-лежністю? – запитала Галина Ю.

– Близько п’яти років.– Боюсь, що мій метод уже

не допоможе, надто далеко вглиб зайшла ваша хвороба. Хіба що… – лікар-психотера-певт зробила невелику паузу і вже потім довела думку до кін-ця. – Хіба що застосувати один

препарат у поєднані з гіпнозом. Але на це потрібна ваша згода.

– Я згоден, – сказав Олег Ч. Він й гадки не мав, чим у май-

бутньому обернеться для нього поспіхом кинута фраза. Тим часом Галина Ю. попросила па-цієнта взяти стільця і сісти нав-проти. Її прохання було виконано негайно, Олег Ч. навіть здиву-вався, настільки легко й охоче він почав підкорятися командам лікарки.

– Зараз ми разом з вами по-кинемо стіни цієї кімнати і пе-ренесемося у край блакитних озер, де ростуть великі білі лілеї, до яких можна дотягнутись ру-кою, навіть не заходячи у воду, – мовила Галина. – Ви вже там? – запитала вона Олега, перей-шовши на шепіт.

– Так, – тихо відповів він, пос-тупово занурюючись у ніжну і теплу купіль…

Минуло бозна скільки часу, перш ніж він змусив себе силою розплющити очі. Побачив, що знаходиться у ліжку неосяжних розмірів, що поруч з ним в одній постелі перебуває жінка, дуже схожа на Галину Ю.

– Ну, як наш перший сеанс? – запитала вона, вислизаючи з-під ковдри і одягаючись на ходу у рожевий халат.

«Я про секс з вами не домо-влявся!» – хотів було вигукнути Олег Ч., але не зміг: язик геть не слухався його, а тіло заніміло від утоми.

Потім він незчувся, як опинив-ся на вулиці. Йшов, не розумію-чи, куди йде, і не бачачи попере-ду себе нікого.

Невдовзі, коли поступово його психіка повернулася у нормаль-ний стан, Олег Ч. з’ясував для себе, що з ним сталося у будинку лікарки. Поза всяким сумнівом, Галина Ю. спочатку загіпнотизу-вала його, потім затягла у ліжко і змусила вступити в інтимний зв’язок. «Так це ж ніщо інше, як згвалтування!» – зробив він сенсаційний висновок, але тієї ж митті відмовився від нього, ви-рішивши, що, очевидно, якраз у сексі і полягає винайдений нею

метод позбавлення від алко-гольної залежності. «А раз так, то потрібно провести з нею ще один сеанс», – переконав він себе і незабаром удруге виру-шив за знайомою адресою.

Остаточноне зламаний – ні змієм, ні гіпнозом

Наступного разу в будинку Галини Ч. все відбувалося за тією ж схемою, за винятком хіба що одного – перед тим, як за-нурити чоловіка у стан гіпнозу, вона попросила пацієнта випи-ти якусь пігулку. Він, звичайно, не відмовився, ні сном ні духом не відаючи, що має справу із сильнодійним наркотиком. Утім, була ще одна несхожість з попе-реднім сеансом: Галина Ю. вже не промовляла, що переносить пацієнта до чистих озер з білими

ліліями, а навіювала зовсім інші теми і сюжети – скажімо, про те, що у Олега Ч. важке, прямо-таки нестерпне життя, що є люди, які у цьому винні, так звані чорні маги, зустрічі з якими переламу-ють долі сущих, немов тріску.

– Що я маю зробити? – запи-тував у неї чоловік під час занят-тя сексом.

– Відрізати голову, віднести на цвинтар і начепити на першу-ліпшу огорожу, – безапеляційно заявляла жінка.

Що її слова – не блеф, він зрозумів уранці, коли цілитель-ка показала фотокартку того, кого потрібно було відправити на той світ. Зовсім незначна перегородка, може, завтовшки

у мікрон, відділяла Олега Ч. від того, аби взяти до рук кухонного ножа і піти виконувати її волю.

– Я бачу, що ти ще не набрав-ся духу, – зауважила Галина Ю. – Тому сьогодні ж увечері прове-демо третій сеанс.

Олег Ч. ствердно кивнув голо-вою. Зробив це тільки для того, щоб гіпнотизерка не запідозри-ла жодної каверзи з його боку.

Щойно опинившись на вулиці, Олег майже биту годину намо-тував кола містом, аж поки не прочинив двері чергової час-тини одного з відділків УМВС. Огрядний майор зі стриженою

потилицею, вислухавши його заяву, заходився так сміятися, що його почули колеги аж на верхніх поверхах. На щастя, серед працівників знайшов-ся один, який поставився до

розповіді Олега Ч. серйозно. Він переконав начальство, що

лікар-психотерапевт Галина Ю., застосовуючи наркотичні засо-би у поєднанні з гіпнозом, таки готує серйозний злочин, і її тре-ба зупинити. Версія ще більше укріпилася після того, як через різні джерела стало відомо, кого саме хоче прибрати лікарка чу-жими руками.

Зловісний план провалився

Жертвою Олега Ч. мав стати колишній чоловік Галини Ю. – теж лікар. Жінка, можливо, ніко-ли б не наважилася на вбивство, якби не будинок. Після розірван-ня шлюбу він повністю перейшов у володіння екс-чоловіка, який, мешкаючи у квартирі матері, час від часу сюди навідувався і слізно просив свою колишню благовірну звільнити помешкан-ня, яке належить йому на правах приватної власності. Галина Ю., скільки могла, відтягувала день переїзду, аж поки у голові в неї не визрів неординарний план. Утім, аби висунути жінці звину-вачення і взяти її під варту, од-нієї версії (нехай на сто відсотків правдоподібної) було не досить. Необхідні були реальні докази

злочинного наміру. Щоб їх до-бути, працівники міліції вмовили Олега Ч. все ж піти на третій се-анс до Галини Ч., але не просто так, а прихопивши з собою мініа-тюрний диктофон, і записати на плівку все, що вона казатиме. Доручення людей у погонах горе-акоголік виконав блискуче, хоч і був потім госпіталізований – через зловживання наркотич-ними пігулками.

Зроблений аудіозапис ліг в ос-нову судового вироку стосовно лікаря-психотерапевта Галини Ю. Оскільки її злочин підпав під кілька статей Кримінального ко-дексу, жінка врешті-решт отри-мала двадцять років ув’язнення.

Володимир УШАНОВ

кримінальне чтиво

рекл

ама

фот

окол

аж М

арин

и М

ЕЛЬН

ИК

рекл

ама

НЕБЕЗПЕЧНА ПСИХОТЕРАПІЯ

У8 грудня 2010


у мікрон, відділяла Олега Ч. від того, аби взяти до рук кухонного ножа і піти виконувати її волю.

ся духу, – зауважила Галина Ю. – Тому сьогодні ж увечері прове-демо третій сеанс.

вою. Зробив це тільки для того, щоб гіпнотизерка не запідозри-ла жодної каверзи з його боку.

Олег майже биту годину намо-тував кола містом, аж поки не прочинив двері чергової час-тини одного з відділків УМВС. Огрядний майор зі стриженою

потилицею, вислухавши його

Він переконав начальство, що лікар-психотерапевт Галина Ю.,

кримінальне чтиво

15 8 грудня 2010

№51 Молодь Черкащинизворотний зв’язок

ДОШКА ОГОЛОШЕНЬПОТРІБНІ ОХОРОННИКИ, вахта

– тиждень через тиждень, вік 21-55 років, з/п.: 70-80 грн./доба. ОХОРОННИКИ, вік 21-45 років, г/р.: 1/2, з/п.: 90-100 грн./доба.

38-24-45, 50-27-95, 067-396-14-72.

Продам прибор комбинирован-ный, измерительный Ц-4353 (тестер в металлическом футляре). Цена 75 грн. 45-90-87.

Іноземній компанії потрібні консультанти і дисконт-менед-жери. Гнучкий графік роботи. Гідний дохід. 093-908-72-02

Продаю тюнер-радиоприемник “BEOMA-STER 901”. С А.С. – “SHARP”. Производство Герма-ния. Цена 350 грн. 45-90-87

Досвідчений викладач англій-ської мови пропонує репети-торство для дітей та дорослих, підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

72-21-85

Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошення про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються БЕЗКОШТОВНО.

Всі інші оголошення – ПЛАТНІ (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату доку-ментів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством .

оголошення приймаються за адресою редакції

оголошенняКупон

(не більше 15 слів)

телефон/адреса:

дані для редакції (в газеті не

друкуються)

ПІБадресател.:дата/підпис

За

гал

ьн

ий

ти

ра

ж 1

16

00

(«

Мо

ло

дь Ч

ер

ка

щи

ни

», «

Свй

ча

с +

ТВ

пр

огр

ам

а»

).

Від

по

від

ал

ьн

ість

за

до

сто

вір

ніс

ть ін

фо

рм

ац

ії н

есе

ре

кл

ам

од

аве

ць.

Ого

ло

ше

нн

я п

ри

йм

аю

ться л

иш

е н

а к

упо

на

х н

аш

ої га

зети

.

У грудні рослини занурені у свій природний фізіологічний спокій. При замерзанні ґрунту чи зниженні температури на ньому до +50 С припиняється ріст коренів, настає вимуше-ний спокій кореневої системи.

Посадка і пересадження дерев

Проводять посадку і пересадження великомірних дерев (хвойних порід – ви-сотою більше 2 м, листяних порід – ви-сотою більше 3 м) з монолітною грудкою землі, коли ґрунт добре промерзне (тобто коли грудка вже не зможе розвалитися). Для пе-ресадження дорослих дерев (заввишки 2,5-3 метри і більше) потріб-но переміщувати разом із деревом досить ве-лику грудку землі, щоб не порушити цілісність кореневої системи. У літній період для цього необхідно споруджува-ти контейнер, який не давав би грудці розва-литися при пересад-жуванні. А у зимовий час, коли ґрунт добре промерзне, вона здатна самостійно, без допомоги контейнера, утримувати необ-хідну форму. Тому висаджування вели-ких дерев здійснюють переважно саме взимку.

Догляд за садовою ділянкоюВажкий мокрий сніг, нагромаджую-

чись на гілках, ламає їх, завдаючи не-поправної шкоди рослинам. У грудні:

– регулярно струшують сніг після сні-гопаду;

– втоптують сніг біля штамбів і навко-ло посадок багаторічників, щоб захис-тити їх від ушкодження гризунами, які під снігом підбираються до рослин;

– на ділянки альпійської гірки, які ого-лилися, і рокарію накидають сніг.

Рослини в саду сплять, а у нас, наре-шті, з’явився час спокійно вирішити, що ми будемо саджати в наступному сезоні. Однак не забувайте час від часу конт-ролювати, як переносять зиму садові й

домашні рослини. Отже, проводимо зи-мові роботи в саду.

Дерева і чагарникиУ зимовому, позбавленому листя

саду найбільш цінними вважаються віч-нозелені рослини. Але сніг являє для них велику небезпеку, особливо, якщо ці рослини мають колоновидну чи піра-мідальну форму. Важкий мокрий сніг може деформувати крони дерев, а іноді під його тягарем навіть ламаються гілки. Тому, перш ніж випаде сніг, обв’яжіть у саду крони рослин шнуром. У грудні та-кож потрібно перевірити, наскільки доб-

ре захищені чагарники, і якщо в захисті є ушкодження, усунути їх.

Рослини, які зимують не в приміщенні

Потрібно видалити і спалити сухі та занадто розлогі частини рослин. Деякі сухі рослини можна залишити для при-краси – запорошені снігом, вони ожив-ляють зимовий пейзаж у саду. Не забу-вайте, що на рослинах зимують і корисні для людини комахи.

Домашні рослиниДля хатніх квітів зима – найбільш не-

сприятливий період. Світловий день ко-роткий, повітря в приміщеннях сухе, під час провітрювання виникають холодні протяги. Ослаблені такими умовами культури можуть занедужати чи потер-пати від нападу шкідників. Часом листя жовтіє, сохне, опадає. Щоб допомогти рослинам пережити зимовий період, їх

варто розмістити в найсвітлішому місці – біля вікна. Не забувайте про регуляр-ний полив, очищення від пилу й обпри-скування. Якщо в приміщенні сухо, ви-користовуйте зволожувач повітря.

СтавокПерш ніж почнуться заморозки, по-

містіть у ставку поплавці з пінопласту чи використовуйте обігрівач, який пла-ває. Такі роботи в саду дозволять уник-нути суцільної кірки льоду на поверхні ставка. Якщо ставок замерз, пробуріть лунки і відкачайте за допомогою насоса частину води, щоб під льодом утвори-

лася повітряна подушка товщиною не менше 5 см. Шар повітря служи-тиме “обігрівачем”.

Тимчасова «відпустка» садового інвентаря

Тепер, коли садово-го-родні роботи закінчені, можна підготувати їх до зберігання: інструмент – почистити, відремонту-вати і змазати олією ме-талеві елементи. Також варто впорядкувати й обновити меблі для саду (якщо такі є).

Приладдя – лопати, граблі, сапки, культиватори, а також ріжучі елементи секаторів, сучкорізів, ножів для саду і ножиць – треба на кіль-ка хвилин опустити в киплячу воду чи протерти спиртом. У такий спосіб будуть знищені всі бактерії, цвіль і грибки.

Електрична і бензинова техніка для саду – пилки, триммери, газонокосар-ки і мотокоси – після закінчення сезону можуть потребувати заточення чи ре-монту. В разі серйозної поломки варто звернутися у спеціалізовану ремонтну майстерню.

Місця з’єднань електричних дротів ре-комендуємо обробити препаратом WD-40 (технічний аерозоль універсального призначення), щоб у разі підвищеної во-логості в електричному ланцюзі не ви-никло короткого замикання. Бензинові газонокосарки варто законсервувати відповідно до інструкції з експлуатації, оскільки спосіб підготовки до зберігання залежить від типу устаткування.

Здається, що взимку роботи в саду немає. Чи справді це так? Що з цього приводу рекомендують фахівці?

Іван БЕЗУГЛИЙ, Драбівський район

Коли майно успадковує державаПідкажіть, в яких випадках майно померлого пере-ходить до держави? – з таким запитанням звернувся до редакції пенсіонер з міста Золотоноші.

ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ•

Відповідає приватний нотаріус Черкаського міського нотаріаль-ного округу Наталя Романій.

Якщо немає спадкоємців ні за за-коном, ні за заповітом, або жоден зі спадкоємців не прийняв спадщи-ну, або всі спадкоємці позбавлені права спадкування заповідачем, майно померлого, за правом спад-коємства, переходить до держави, в особі територіальної громади, за місцем відкриття спадщини (ст. 1277 Цивільного кодексу України). Така спадщина називається від-умерлою.

Спадкове майно, або його ж частина, переходить до громади, якщо померлий усе майно, або ж

його частину, заповів державі, або ж хто-небудь зі спадкоємців від-мовився від спадщини на користь держави.

Якщо, за відсутності спадкоєм-ців за законом, заповітом охопле-на тільки частина майна спадко-давця, решта майна переходить до держави.

Як відомо, кожен громадянин може заповідати все майно або ж окремі його частини одній або кільком особам – як тим, що вхо-дять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а та-кож державі чи окремим держав-ним, кооперативним та іншим гро-мадським організаціям.

Роботи у саду в грудні

– Сама ж сказала: їдемо на дачу, візьми теплі речі!...

ФАХІВЦІ РАДЯТЬ•

РЕКЛАМА

Реклама32-25-84

16 8 грудня 2010


Жінка запитує продавця:- Скільки у вас курей загалом?- Шість.- Виберіть із них трьох найстаріших!Продавець з радістю швидко відбирає

трьох курок.- Вам упакувати їх?- Ні! Я беру три інші!

В аптеці мужик підходить до прилавка і щось тихо каже продав-щиці. Та, розгнівано:

- Чоловіче! Які-такі засоби захисту?! Тут аптека, а не міністерство обо-рони!

- Коли вранці я чую звук бу-дильника, мені здається, що в мене вистрілили.

- І що? Відразу підхоплюєшся?- Та ні, лежу як убитий.

На вулиці дощ, і першокурсни-ця вирішує зазирнути до свого при-ятеля, побазікати. Проговоривши з півгодини, він цікавиться:

- Ну, що будемо робити в таку погоду?- У мене є ідея, – каже вона. – Дістань

монетку, і ми зіграємо в орла і решку. Якщо випаде орел - будемо робити те, що я захочу, а якщо решка - що ти захочеш. Починай кидати монетку, а я поки приготую пос-тіль...

До маленької дівчинки підхо-дить маніяк і запитує:

- Дівчинко, а якщо я тобі пальчик відріжу, то скільки тоді залишиться?

- Три.- Як три? Чому три?- А ви до мене вже підходили...

Вранці у день народження, коли всі подарунки були розпако-вані, стало зрозуміло, що п‛ятирічний син явно незадоволений співвідношенням подарованих батьками одягу й іграшок. Він згріб подарунки в оберемок і, похнюпившись, рушив до дверей.

- Ти куди? - запитав його батько.- У свою кімнату. Гратися новими

шкарпетками.

Пішли п‛ять жінок на базар. Підійшли до фруктової лавки.

– Дайте нам шість бананів, – попросили жінки у торговця.

– А що ви будете робити із шостим бананом? – поцікавився той.

– А ми з‛їмо його...

- Здрастуйте, лікарю! У мого сина проблеми зі здоров‛ям.

- А скільки йому років?- Сім.- А чому він такий худий?- А він після шести не їсть.

Під час відпочинку на морі курортник вирішив політати на пара-шуті за катером.

Стоячи на кормі, поки на нього надяга-ли парашут, він раптом поцікавився в кермового:

- А як часто ви змінюєте страхуваль-ний канат?

- Щоразу, коли він рветься.

На пошті:- Чому у вас листи так довго йдуть?- Тому що йдуть, а не їдуть!

- Скажіть, лікарю, мене оперуватиме знаменитий професор?

- Так, кілька разів на рік він береться за операції, щоб перевірити, чи пам‛ятає ще хоч щось.

Ранок. Дружина пpотиpає очі й починає скидати ковдру з чоловіка.

- Що? Знову? - злякано вигукує він.- Та ні, на pоботу час.- Уpа! На pоботу, на роботу, на улюб-

лену pоботу!

Чоловік повертається додому незвичайно рано, з квітами і явно не в гуморі.

Швидко перекусивши, він залазить у постіль і починає чіплятися до дружини.

- Мені зараз не можна, - м‛яко каже дружина.

- Та що ви всі сьогодні, зговорилися чи що?!

Жінка скаржиться подрузі:

- Навіть не знаю, що подарувати чоловікові на день народ-ження! У нього вже є все, що мені треба.

Ворожка:- Я бачу, ти незабаром вийдеш заміж.- Але мий Сашко не хоче.- Я чітко бачу дві смужки. Куди він

подінеться!

Чоловік на автомашині їде з мо-лодою дружиною в театр. Подивив-шись на причепурену дружину, він звертає до кущів, зупиняє машину - і до дружини.

- Отямся, що ти робиш? Ми ж у театр їдемо!

- Театр стояв і стоятиме, а тут момент рідкісний.

- Мамо, Павло сказав, що я чудова дівчина. Можна, я запрошу його в гості?

- Не треба. Нехай і далі так думає.

Доволі підстаркувата дама з папугою на плечі, переступаючи поріг бару, відразу ж звертається до молодиків:

- Хто відгадає, що це за птах, зможе мене поцілувати!

- Пінгвін? – посміхаючись, буркоче один із них.

- Ну що ж, таки дозволю тобі зробити це! – каже дама, підходячи і підстав-ляючи йому щоку.

Повертається чоловік з від-рядження. Відразу біжить до шафи, відчиняє її: нікого!

Нахабний чоловічий голос з ліжка:- Та тут я.

Дві подруги поміж себе.- Учора, - розповідає одна, - такого

хлопця підчепила! Ланцюжок на шиї – завтовшки з палець, гаманець - не підняти!

Друга:- А як там?- Там так само, як ланцюг із гаманцем

– з палець і не підняти.

Хлопця знайомлять з майбут-ньою нареченою. Запитують:

- Подобається?- Та не знаю... От якби роздягнулася.Пошепталися, умовили. Дівчина зняла

одяг.- Ну, як?- Ні, не підходить.- A у чому річ?!- Очі в неї неласкаві.

Дві мухи, прогулюючись лисиною.

– А пам‛ятаєш, як ми колись тут у піжмурки грали?

- Світланко, хочеш, я подарую тобі все: небо, зірки, місяць, весь усесвіт?..

- Серьожо, а що, грошей геть немає?

- Значить так, Додику, прибуток будемо ділити 50 на 50.

- Семене Марковичу, але я таки хочу 70!

- Ну, добре, ти мене вмовив – 70 на 70!

Дід приходить у магазин дисків:

- У вас фільми про війну є?- Так, дідусю! Ось, дивіться - “Війна

наречених” з Кейт Хадсон, “Війна” з Джетом Лі, новий “Воїни світла” з Ітаном Хоуком і от ще, старенький, “Війна Роузів” – з Майк-лом Дугласом.

рекл

ама

на дивані

наша передплатане закінчується ніколи

Триває сезон передплати на газету «Молодь Черкащини» на 2010 рік. Газета на 16 сторінках формат А3 з телепрограмою на 16 сторінках (А3)

Передплату на 2010 рік можна оформити

у будь-якому поштовому відділенні Черкаської

області до 20 числа кожного місяця.

ihдекс 61072

1 місяць – 6,80 грнВАРТІСТЬ

ціни вказані без вартості приймання передплати «Укрпоштою»

ПП «Видавництво «Прессбол-2008» 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266/1, к.108-111. [email protected],[email protected] (рекламний відділ)32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама).

«Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...»

м. Бровари, вул. Красовського, 16.

Газета віддрукована в друкарні

Видавець:Адреса редакції:

Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуальною власністю редакції.

Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені.

Редакція не несе відповідальності за достовірність та зміст рекламної інформації.

Редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора.Матеріали в рубриках «Наша марка» і «Знак якості» та з позначкою

– публікуються на правах реклами. Рукописи та фотоматеріали рецензуванню і поверненню не підлягають.

Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети.

Віктор Яременко Роман КирейОлег Кукса

Головний редактор:Заступник редактора:

Відповідальний секретар:

ЧС №661 ПРРеєстраційне свідоцтво:

e-mail:

тел./факс:

Замовлення № 027-51

ihдекс 49444

1 місяць – 5,60 грн

Увага! Тепер газету можна передплатити за двома індексами:

16 сторінок + 16 сторінок ТБ 16 сторінок + 8 сторінок ТБ

рекл

ама

News & Politics

Молодь Черкащини №51 2010р