Upload
yjdsr77
View
24
Download
0
Embed Size (px)
Citation preview
Екологічний стан атмосферного повітря селища Стара Вижівка
Мета проекту — визначити екологічний стан
атмосферного повітря селища Стара Вижівка.
Завдання проекту:
• Охарактеризувати джерела та наслідки забруднення атмос-
фери, вплив забрудненого повітря на організм людини;
• Дослідити рівень забруднення атмосфери за допомогою лі-
хеноіндикації;
• Визначити екологічний стан повітря за забрудненням сніго-
вого покриву.
Для дослідження стану атмосферного повітря селища Стара
Вижівка ми використовували такі методи:
- аналітичний метод;
- метод маршрутних досліджень;
- метод опису та спостереження;
- метод ліхеноіндикації (методика Трасса);
- метод визначення забруднення повітря за сніговим покри-
вом.
Новизна дослідження полягає в тому, що до цього часу, не
проводилися наукові дослідження з визначення екологічного ста-
ну атмосферного повітря селища Стара Вижівка
Об’єкт дослідження – атмосферне повітря.
Предмет дослідження – екологічний стан атмосферного по-
вітря селища Стара Вижівка.
Практичне значення проекту полягає в тому, що резуль-
тати наших досліджень можуть бути використані на уроках біо-
логії, екології та географії. А також не знайдеться жодного меш-
канця Старої Вижівки, якому байдуже: який стан атмосферного
повітря, яке ми вдихаємо.
1. Існує два головних джерела забруднення атмосфери: природне і
антропогенне. Наслідки антропогенного забруднення призводять
до екологічних проблем. Атмосферне забруднення чинить згубний
вплив на здоров’я людини, спричиняючи численні захворювання
дихальної системи та негативно впливає на стан організму.
2. Дослідження проводили в 5 різних місцях селища Стара
Вижівка. Площа покриття лишайників неоднорідна. Талом ор-
ганізмів непошкоджений та добре розвинутий. На всій території до-
слідження зустрічаються такі види: леканора (lecanora), ксанторія
настінна (хantoria parietina). Пармелія бородчата (parmelia sulcate)
не характерна лише для точки №2, розташованої в центрі селища.
Евернія (evernia) трапляється найрідше, росте лише на території
дослідження №1, №3, №4, які розташовані неподалік лісу. Лишай-
ник леканора (lecanora) є накипним, пармелія бородчата (parmelia
sulcate) та ксанторія настінна (хantoria parietina) відносяться до ли-
стуватих, а евернія (evernia) до кущистих.
3. Згідно методики шкали Трасса, досліджувані території №3, №4,
частина №1 є зонами чистого повітря. Всі вони розташовані на око-
лицях селища, недалеко від лісу. Територія №5, незначна площа
№1,що знаходиться біля дороги є зоною відносного забруднення.
Більш забруднена є точка №2, яка характеризується середнім рів-
нем забруднення. Це найвищий рівень забруднення атмосферного
повітря на досліджуваних територіях, але не становить небезпеки
для здоров’я людини.
4. Рівень Рh талого снігу у межах норми на всіх досліджуваних
територіях: 5,5 - нейтральне середовище. Це свідчить про
мінімальну кількість оксидів сірки і азоту в атмосфері.
Спостерігаємо, досить великий вміст сажі в снігу на досліджува-
них територіях під номером №2 (центр селища), №5 (автозаправка).
Менший, але наявний у точці № 1 (поблизу лісу та залізничної
колії) і фактично відсутній на територіях №3 (біля лісництва) і №4
(околиця селища). Ми вважаємо, що це пов’язано, насамперед, з по-
чатком опалювального сезону та тенденцією переходу більшості ін-
фраструктурних установ та житлових будинків на використання
твердого палива при їх опаленні. Найбільший вміст сажі, що спо-
стерігається на території №2 (центр селища) зумовлений близьким
розташуванням котелень, що є основним джерелом викидів. У точці
№5 розташована автозаправка, де за добу проїжджає велика кіль-
кість транспорту та неподалік знаходиться твердопаливна котельня
Старовижівського професійно-технічного ліцею. Цим обумовлений
великий показник кількості сажі. Невелику кількість сажі, наявну у
точці №1, пояснюємо близьким розташуванням цієї території від
точки №2 (осередок забруднення котельні). У точках №3 і №4 заб-
руднення сажею зовсім незначне, оскільки житлових будинків на
твердому паливі тут зовсім небагато, а від осередку забруднення те-
риторії розташовані на досить великій відстані, щоб зазнавати опо-
середкованого впливу. Крім того, території розташовані поблизу
Проект підготувала: Михалюк Анна Валеріївна,
учениця 11 класу НВК “Загальноосвітня школа І—ІІІ
ступеня—гімназія” смт Стара Вижівка
На території селища Стара Вижівка виділили п’ять точок, площею по 500 м2 в
різних частинах населеного пункту, де досліджували епіфітні лишайники: визна-
чали видовий склад лишайників, їх життєздатність слані. Саме на даних терито-
ріях визначали рівень забрудненості атмосферного повітря методом ліхеноіндика-
ції. В основному ми досліджували лишайники, які використовуються в методиці
Трасса: леканора, ксанторія, пармелія, евернія.
Рівень забруднення конкретного району можна визначити за домомогою ме-
тоду ліхеноіндикації, по наявності чи відсутності в ньому відповідних видів ли-
шайників за допомогою шкали Трасса, наведеної нижче.
Точка розташована біля лісу, заліз-
ничної колії та небагатьох житлових
будинків, майже на виїзді з селища.
На даній території наявні такі ви-
ди лишайників як леканора, ксанто-
рія настінна та пармелія бородчата.
Згідно шкали Трасса це V зонабіля
дороги буде ІV зона - зона відносно-
го забруднення.
Точка розміщена в центрі Старої
Вижівки, недалеко від приміщен-
ня нової школи, це територія ко-
лишнього парку.
Наявні представники леканора,
ксанторія настінна.Це ІІІ зона, яка
характеризується середнім забру-
дненням .
Точка розташована на виїзді з селища,
біля лісництва. На даній території ная-
вні такі види лишайників як леканора,
ксанторія настінна, пармелія бородча-
та ,евернія. Ця точка є V зоною, зоною
чистого повітря.
Дана територія дослідження розташо-
вана біля лісу, неподалік від недобудо-
ваного картоплепереробного заводу.
Зустрічаються такі види лишайників як
леканора, ксанторія настінна , пармелія
бородчата, евернія Дана територія, як і
попередня, відповідає показникам зони
чистого повітря.
Територія дослідження розташова-
на біля заправки, невеличкої посад-
ки і річки. Площа покриття лишай-
ників висока. Видовий склад дослі-
джуваної території: леканора, ксан-
торія настінна та пармелія бородата.
Дана точка, згідно шкали Трасса є ІV
зоною - зоною відносного забруднен-
ня.
Головним забруднювачем снігу, а отже і повітря, є сажа, яка
виділяється з труб котелень разом з іншими продуктами згорян-
ня. Для визначення вмісту сажі в повітрі, отриману зі снігу воду
фільтрують через паперовий фільтр. Попередньо фільтри зважу-
ють. Після фільтрування фільтри висушують і знову зважують.
По різниці мас фільтра з сажею і чистого фільтра обчислюють
вміст сажі у воді і, відповідно, в повітрі. Після отримання даних,
робиться перерахунок на утримання сажі в мг на 1 л води.
Визначення рН. У пробірку налийт е 5 мл води і додайт е
піпеткою 4 – 5 крапель розчину універсального індикатору. Спо-
стерігайте за зміною кольору розчину. Перемішайте вміст
пробірки, струшуючи її. Колір розчину порівняйте з контроль-
ною шкалою та підберіть найбільш подібний відтінок .