1
Екологічний стан атмосферного повітря селища Стара Вижівка Мета проекту — визначити екологічний стан атмосферного повітря селища Стара Вижівка. Завдання проекту: • Охарактеризувати джерела та наслідки забруднення атмос- фери, вплив забрудненого повітря на організм людини; • Дослідити рівень забруднення атмосфери за допомогою лі- хеноіндикації; • Визначити екологічний стан повітря за забрудненням сніго- вого покриву. Для дослідження стану атмосферного повітря селища Стара Вижівка ми використовували такі методи: - аналітичний метод; - метод маршрутних досліджень; - метод опису та спостереження; - метод ліхеноіндикації (методика Трасса); - метод визначення забруднення повітря за сніговим покри- вом. Новизна дослідження полягає в тому, що до цього часу, не проводилися наукові дослідження з визначення екологічного ста- ну атмосферного повітря селища Стара Вижівка Об’єкт дослідження – атмосферне повітря. Предмет дослідження – екологічний стан атмосферного по- вітря селища Стара Вижівка. Практичне значення проекту полягає в тому, що резуль- тати наших досліджень можуть бути використані на уроках біо- логії, екології та географії. А також не знайдеться жодного меш- канця Старої Вижівки, якому байдуже: який стан атмосферного повітря, яке ми вдихаємо. 1. Існує два головних джерела забруднення атмосфери: природне і антропогенне. Наслідки антропогенного забруднення призводять до екологічних проблем. Атмосферне забруднення чинить згубний вплив на здоров’я людини, спричиняючи численні захворювання дихальної системи та негативно впливає на стан організму. 2. Дослідження проводили в 5 різних місцях селища Стара Вижівка. Площа покриття лишайників неоднорідна. Талом ор- ганізмів непошкоджений та добре розвинутий. На всій території до- слідження зустрічаються такі види: леканора (lecanora), ксанторія настінна (хantoria parietina). Пармелія бородчата (parmelia sulcate) не характерна лише для точки №2, розташованої в центрі селища. Евернія (evernia) трапляється найрідше, росте лише на території дослідження №1, №3, №4, які розташовані неподалік лісу. Лишай- ник леканора (lecanora) є накипним, пармелія бородчата (parmelia sulcate) та ксанторія настінна (хantoria parietina) відносяться до ли- стуватих, а евернія (evernia) до кущистих. 3. Згідно методики шкали Трасса, досліджувані території №3, №4, частина №1 є зонами чистого повітря. Всі вони розташовані на око- лицях селища, недалеко від лісу. Територія №5, незначна площа №1,що знаходиться біля дороги є зоною відносного забруднення. Більш забруднена є точка №2, яка характеризується середнім рів- нем забруднення. Це найвищий рівень забруднення атмосферного повітря на досліджуваних територіях, але не становить небезпеки для здоров’я людини. 4. Рівень Рh талого снігу у межах норми на всіх досліджуваних територіях: 5,5 - нейтральне середовище. Це свідчить про мінімальну кількість оксидів сірки і азоту в атмосфері. Спостерігаємо, досить великий вміст сажі в снігу на досліджува- них територіях під номером №2 (центр селища), №5 (автозаправка). Менший, але наявний у точці № 1 (поблизу лісу та залізничної колії) і фактично відсутній на територіях №3 (біля лісництва) і №4 (околиця селища). Ми вважаємо, що це пов’язано, насамперед, з по- чатком опалювального сезону та тенденцією переходу більшості ін- фраструктурних установ та житлових будинків на використання твердого палива при їх опаленні. Найбільший вміст сажі, що спо- стерігається на території №2 (центр селища) зумовлений близьким розташуванням котелень, що є основним джерелом викидів. У точці №5 розташована автозаправка, де за добу проїжджає велика кіль- кість транспорту та неподалік знаходиться твердопаливна котельня Старовижівського професійно-технічного ліцею. Цим обумовлений великий показник кількості сажі. Невелику кількість сажі, наявну у точці №1, пояснюємо близьким розташуванням цієї території від точки №2 (осередок забруднення котельні). У точках №3 і №4 заб- руднення сажею зовсім незначне, оскільки житлових будинків на твердому паливі тут зовсім небагато, а від осередку забруднення те- риторії розташовані на досить великій відстані, щоб зазнавати опо- середкованого впливу. Крім того, території розташовані поблизу Проект підготувала: Михалюк Анна Валеріївна, учениця 11 класу НВК “Загальноосвітня школа І—ІІІ ступеня—гімназія” смт Стара Вижівка На території селища Стара Вижівка виділили п’ять точок, площею по 500 м 2 в різних частинах населеного пункту, де досліджували епіфітні лишайники: визна- чали видовий склад лишайників, їх життєздатність слані. Саме на даних терито- ріях визначали рівень забрудненості атмосферного повітря методом ліхеноіндика- ції. В основному ми досліджували лишайники, які використовуються в методиці Трасса: леканора, ксанторія, пармелія, евернія. Рівень забруднення конкретного району можна визначити за домомогою ме- тоду ліхеноіндикації, по наявності чи відсутності в ньому відповідних видів ли- шайників за допомогою шкали Трасса, наведеної нижче. Точка розташована біля лісу, заліз- ничної колії та небагатьох житлових будинків, майже на виїзді з селища. На даній території наявні такі ви- ди лишайників як леканора, ксанто- рія настінна та пармелія бородчата. Згідно шкали Трасса це V зонабіля дороги буде ІV зона - зона відносно- го забруднення. Точка розміщена в центрі Старої Вижівки, недалеко від приміщен- ня нової школи, це територія ко- лишнього парку. Наявні представники леканора, ксанторія настінна.Це ІІІ зона, яка характеризується середнім забру- дненням . Точка розташована на виїзді з селища, біля лісництва. На даній території ная- вні такі види лишайників як леканора, ксанторія настінна, пармелія бородча- та ,евернія. Ця точка є V зоною, зоною чистого повітря. Дана територія дослідження розташо- вана біля лісу, неподалік від недобудо- ваного картоплепереробного заводу. Зустрічаються такі види лишайників як леканора, ксанторія настінна , пармелія бородчата, евернія Дана територія, як і попередня, відповідає показникам зони чистого повітря. Територія дослідження розташова- на біля заправки, невеличкої посад- ки і річки. Площа покриття лишай- ників висока. Видовий склад дослі- джуваної території: леканора, ксан- торія настінна та пармелія бородата. Дана точка, згідно шкали Трасса є ІV зоною - зоною відносного забруднен- ня. Головним забруднювачем снігу, а отже і повітря, є сажа, яка виділяється з труб котелень разом з іншими продуктами згорян- ня. Для визначення вмісту сажі в повітрі, отриману зі снігу воду фільтрують через паперовий фільтр. Попередньо фільтри зважу- ють. Після фільтрування фільтри висушують і знову зважують. По різниці мас фільтра з сажею і чистого фільтра обчислюють вміст сажі у воді і, відповідно, в повітрі. Після отримання даних, робиться перерахунок на утримання сажі в мг на 1 л води. Визначення рН. У пробірку налийт е 5 мл води і додайт е піпеткою 4 – 5 крапель розчину універсального індикатору. Спо- стерігайте за зміною кольору розчину. Перемішайте вміст пробірки, струшуючи її. Колір розчину порівняйте з контроль- ною шкалою та підберіть найбільш подібний відтінок .

Михалюк Анна постер

  • Upload
    yjdsr77

  • View
    24

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Михалюк Анна постер

Екологічний стан атмосферного повітря селища Стара Вижівка

Мета проекту — визначити екологічний стан

атмосферного повітря селища Стара Вижівка.

Завдання проекту:

• Охарактеризувати джерела та наслідки забруднення атмос-

фери, вплив забрудненого повітря на організм людини;

• Дослідити рівень забруднення атмосфери за допомогою лі-

хеноіндикації;

• Визначити екологічний стан повітря за забрудненням сніго-

вого покриву.

Для дослідження стану атмосферного повітря селища Стара

Вижівка ми використовували такі методи:

- аналітичний метод;

- метод маршрутних досліджень;

- метод опису та спостереження;

- метод ліхеноіндикації (методика Трасса);

- метод визначення забруднення повітря за сніговим покри-

вом.

Новизна дослідження полягає в тому, що до цього часу, не

проводилися наукові дослідження з визначення екологічного ста-

ну атмосферного повітря селища Стара Вижівка

Об’єкт дослідження – атмосферне повітря.

Предмет дослідження – екологічний стан атмосферного по-

вітря селища Стара Вижівка.

Практичне значення проекту полягає в тому, що резуль-

тати наших досліджень можуть бути використані на уроках біо-

логії, екології та географії. А також не знайдеться жодного меш-

канця Старої Вижівки, якому байдуже: який стан атмосферного

повітря, яке ми вдихаємо.

1. Існує два головних джерела забруднення атмосфери: природне і

антропогенне. Наслідки антропогенного забруднення призводять

до екологічних проблем. Атмосферне забруднення чинить згубний

вплив на здоров’я людини, спричиняючи численні захворювання

дихальної системи та негативно впливає на стан організму.

2. Дослідження проводили в 5 різних місцях селища Стара

Вижівка. Площа покриття лишайників неоднорідна. Талом ор-

ганізмів непошкоджений та добре розвинутий. На всій території до-

слідження зустрічаються такі види: леканора (lecanora), ксанторія

настінна (хantoria parietina). Пармелія бородчата (parmelia sulcate)

не характерна лише для точки №2, розташованої в центрі селища.

Евернія (evernia) трапляється найрідше, росте лише на території

дослідження №1, №3, №4, які розташовані неподалік лісу. Лишай-

ник леканора (lecanora) є накипним, пармелія бородчата (parmelia

sulcate) та ксанторія настінна (хantoria parietina) відносяться до ли-

стуватих, а евернія (evernia) до кущистих.

3. Згідно методики шкали Трасса, досліджувані території №3, №4,

частина №1 є зонами чистого повітря. Всі вони розташовані на око-

лицях селища, недалеко від лісу. Територія №5, незначна площа

№1,що знаходиться біля дороги є зоною відносного забруднення.

Більш забруднена є точка №2, яка характеризується середнім рів-

нем забруднення. Це найвищий рівень забруднення атмосферного

повітря на досліджуваних територіях, але не становить небезпеки

для здоров’я людини.

4. Рівень Рh талого снігу у межах норми на всіх досліджуваних

територіях: 5,5 - нейтральне середовище. Це свідчить про

мінімальну кількість оксидів сірки і азоту в атмосфері.

Спостерігаємо, досить великий вміст сажі в снігу на досліджува-

них територіях під номером №2 (центр селища), №5 (автозаправка).

Менший, але наявний у точці № 1 (поблизу лісу та залізничної

колії) і фактично відсутній на територіях №3 (біля лісництва) і №4

(околиця селища). Ми вважаємо, що це пов’язано, насамперед, з по-

чатком опалювального сезону та тенденцією переходу більшості ін-

фраструктурних установ та житлових будинків на використання

твердого палива при їх опаленні. Найбільший вміст сажі, що спо-

стерігається на території №2 (центр селища) зумовлений близьким

розташуванням котелень, що є основним джерелом викидів. У точці

№5 розташована автозаправка, де за добу проїжджає велика кіль-

кість транспорту та неподалік знаходиться твердопаливна котельня

Старовижівського професійно-технічного ліцею. Цим обумовлений

великий показник кількості сажі. Невелику кількість сажі, наявну у

точці №1, пояснюємо близьким розташуванням цієї території від

точки №2 (осередок забруднення котельні). У точках №3 і №4 заб-

руднення сажею зовсім незначне, оскільки житлових будинків на

твердому паливі тут зовсім небагато, а від осередку забруднення те-

риторії розташовані на досить великій відстані, щоб зазнавати опо-

середкованого впливу. Крім того, території розташовані поблизу

Проект підготувала: Михалюк Анна Валеріївна,

учениця 11 класу НВК “Загальноосвітня школа І—ІІІ

ступеня—гімназія” смт Стара Вижівка

На території селища Стара Вижівка виділили п’ять точок, площею по 500 м2 в

різних частинах населеного пункту, де досліджували епіфітні лишайники: визна-

чали видовий склад лишайників, їх життєздатність слані. Саме на даних терито-

ріях визначали рівень забрудненості атмосферного повітря методом ліхеноіндика-

ції. В основному ми досліджували лишайники, які використовуються в методиці

Трасса: леканора, ксанторія, пармелія, евернія.

Рівень забруднення конкретного району можна визначити за домомогою ме-

тоду ліхеноіндикації, по наявності чи відсутності в ньому відповідних видів ли-

шайників за допомогою шкали Трасса, наведеної нижче.

Точка розташована біля лісу, заліз-

ничної колії та небагатьох житлових

будинків, майже на виїзді з селища.

На даній території наявні такі ви-

ди лишайників як леканора, ксанто-

рія настінна та пармелія бородчата.

Згідно шкали Трасса це V зонабіля

дороги буде ІV зона - зона відносно-

го забруднення.

Точка розміщена в центрі Старої

Вижівки, недалеко від приміщен-

ня нової школи, це територія ко-

лишнього парку.

Наявні представники леканора,

ксанторія настінна.Це ІІІ зона, яка

характеризується середнім забру-

дненням .

Точка розташована на виїзді з селища,

біля лісництва. На даній території ная-

вні такі види лишайників як леканора,

ксанторія настінна, пармелія бородча-

та ,евернія. Ця точка є V зоною, зоною

чистого повітря.

Дана територія дослідження розташо-

вана біля лісу, неподалік від недобудо-

ваного картоплепереробного заводу.

Зустрічаються такі види лишайників як

леканора, ксанторія настінна , пармелія

бородчата, евернія Дана територія, як і

попередня, відповідає показникам зони

чистого повітря.

Територія дослідження розташова-

на біля заправки, невеличкої посад-

ки і річки. Площа покриття лишай-

ників висока. Видовий склад дослі-

джуваної території: леканора, ксан-

торія настінна та пармелія бородата.

Дана точка, згідно шкали Трасса є ІV

зоною - зоною відносного забруднен-

ня.

Головним забруднювачем снігу, а отже і повітря, є сажа, яка

виділяється з труб котелень разом з іншими продуктами згорян-

ня. Для визначення вмісту сажі в повітрі, отриману зі снігу воду

фільтрують через паперовий фільтр. Попередньо фільтри зважу-

ють. Після фільтрування фільтри висушують і знову зважують.

По різниці мас фільтра з сажею і чистого фільтра обчислюють

вміст сажі у воді і, відповідно, в повітрі. Після отримання даних,

робиться перерахунок на утримання сажі в мг на 1 л води.

Визначення рН. У пробірку налийт е 5 мл води і додайт е

піпеткою 4 – 5 крапель розчину універсального індикатору. Спо-

стерігайте за зміною кольору розчину. Перемішайте вміст

пробірки, струшуючи її. Колір розчину порівняйте з контроль-

ною шкалою та підберіть найбільш подібний відтінок .