Життя коротке, але слава може бути вічною. Цицерон

СОЛЬНА (МОНОДИЧНА)

Сколії, епіталами- кохання, дружба

- захоплення мистецтвом

-радощі життя

САПФОАЛКЕЙ

АНАКРЕОНТ

ХОРОВАГімни

-урочисті пісні на честь богів

- пісні світського характеру

(уславлення олімпіоніків тощо)

- пейзаж - жіноча врода- звернення до

міфології

АЛКМАН

ЕЛЕГІЯФрени, ембатерії

- прославляння військової доблесті

- філософські роздуми- утвердження патріотизму- роздуми про

актуальні проблеми життя

ТІРТЕЙСОЛОН

ЯМБИНародні

викривальнікуплети

- жартівливо-веселий, сатиричний,

дошкульний характер віршів

- дружба, стриманість,

- залежність людини від богів та ін.

АРХІЛОХ

Декламаційна(без музичного супроводу)

Вокальна (меліка)( з музичним супроводом)

Давньогрецька лірика( залежно від способу виконання )

Елілінські вчені не вважали лірикою

Елегійні та ямбічні жанриУ сучасному літературознавстві елегія означає жанр лірики, в якому переважають смутні роздуми про життя чи кохання, журба, самотність, філософські роздуми. Слово “елегія” означало “двовірш” і за своєю метрикою вона була близькою до гекзаметра. Давньогрецька елегія була досить оптимістичною, пронизаною почуттям бадьорості, іноді навіть патріотизму.

Тематика елегійних віршів найрізноманітніша: роздуми про суспільні події і проблеми навколишнього життя, політичні заклики, прославлення воїнської доблесті, звернення до молоді, поради, філософські сентенції, інтимні проблеми. Інколи ці вірші несли в собі повчальний елемент.

Ямб теж мав дещо інше значення. В сучасній літературі ямбом називають двоскладову стопу з наголосом на другому складі. У давньогрецькій літературі ямбічна лірика була одним із самих простих ліричних жанрів. Її джерела слід шукати в народних піснях, присвячених богині Деметрі. Жартівливо-веселі, часом приземленого характеру ямбічні пісні стали обов'язковою складовою свят на честь богині Деметри.

Наступним кроком у розвитку давньогрецької поезії була мелічна література або мелос. Давньогрецький філософ Платон (кінець V-перша половина IV ст. до н.е.)дав таке визначення мелосу:

“Мелос складається з трьох частин: слова, гармонії, ритму”. Тобто поєднує в собі слово, музику, танок. Поет не лише писав ліричний вірш, а й складав до нього музику і відповідний танець.

Слід зазначити, що мелічна література, на відміну від ямбу та елегії, розробила значно меншу кількість тем. Мелос став засобом для виявлення суб'єктивних почуттів: культові і обрядові відправи, застілля, кохання, вино і ті радощі, що вони їх дають, дружба, захоплення мистецтвом і поезією. Всі ці теми переломлюються крізь призму особистих та інтимних переживань і настроїв поета. Соціально-політичні і громадянські проблеми відступають на другий план.

Мелічна література поділяється на сольну (Сапфо,Анакреонт) та хорову (Піндар).

Музи (в перекладі з грецької “мислячі”) – доньки всемогутнього Зевса і богині пам’яті, покровительки мистецтв і наук Мнемосіни; супутниці бога мистецтва Аполлона

Евтерпа (радісна)

Муза ліричної поезії Ерато (кохана)

Муза любовної лірики

Калліопа(прекрасного

лоса) Муза епічної

поезії

Полігімнія(багата на гімни)

Муза священних гімнів

Парнас – гірський масив у Греції. За міфами, одне з місць перебування Аполлона та муз, святилище поезії.

У переносному значенні Парнас — світ поезії.

Рафаель Санті «Парнас». Фреска. Ватикан

Зачинатель жанру військової елегії — ембатерії

Елегії цього поета мали характерну композицію: визначена на початку тема закінчувалась закликом

Тіртей поет середини VII ст. до н. е.

Поет-воїн

Найвідоміші поезіїВоїни, непереможного в битві Геракла нащадки!Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну… О юнаки, у рядах тримайтесь разом…

Повідомлення учнів про Тіртея

Напівлегендарний давньогрецький поет Тіртей жив у середині VII ст. до н.е.Його вірші, насичені ідеологією суворого воїна-спартанця, закликами до бою, уславленням обов'язку спартанського воїна.

Тіртей, ім'я якого стало майже збірним у розумінні «поета-воїна», – напівлегендарна особа.За переказами, жив в Афінах у середині VII ст. до н. е., був шкільним вчителем і походив з дому Афідна.За легендою під час війни був запрошений у Спарту для підняття бойового духу спартанського війська.

Спартанці, що воювали із своїми сусідами - месенянами, одержали від дельфійського оракула пророцтво, де він наказував їм запросити в «радники» афінянина. «А тому вони послали в Афіни повідомити про віщування і просити такого мужа, який би порадив, що їм робити. Афінянам не хотілось не послухати бога, але їм не хотілось також, щоб лакедемоняни, без великих небезпек, стали власниками найкращої частини Пелопоннесу. Міркуючи так, вони відшукали якогось Тіртея, який навчав грамоти і якого вважали за людину недалеку на розум; до того він був кульгавий від природи. Отож його й послали до Спарти. А Тіртей, прибувши до Спарти, почав складати елегії і співати їх насамперед сановникам, а потім і всім, хто збирався послухати його» (Павсаній, Опис Еллади, IV, розд. 23). Войовничі Тіртеєві елегії так нібито надихнули молодь, що під впливом його поетичної агітації спартанці здобули остаточну перемогу.

Карта. Спартанська територія

Проте ця легенда малоймовірна, оскільки спартанці ніколи би не призначили іноземця, та й ще з фізичною вадою, своїм полководцем — це їм забороняв закон.

Приводом твердження про афінське походження Тіртея був збіг двох географічних назв: місто Афіни було і в Аттиці, і в Лаконіці. Та й афінянам, мабуть, надто вже кортіло приєднати до блискучої плеяди своїх поетів і талановитого Тіртея, тим більше, що Спарта взагалі їх не мала — мистецтво у ній було заборонене. Ймовірнішим усе ж здається переказ про спартанське походження Тіртея. Це підтверджують значною мірою і його вірші — усі вони насичені ідеологією суворого воїна-спартанця. Поет постійно прославляє мужність і вірність високому обов'язкові спартанського воїна, закликає його до бою.

Спартанський воїн

Поезія Тіртея

У своїх маршових піснях ембатеріях — Тіртействорює образ ідеальноговоїна, який вважає занайвище щастя вмертиу бою за вітчизну: Добре вмирати тому,

хто, боронячи рідну країну, Поміж хоробрих бійців

падає в перших рядах. ( пер. Г. Кочура)

Спартанський воїн.Малюнок на вазі

•хвала спартанським установам;•заклик до боротьби; •прославляння

військової доблесті;•опис жалюгідної долі боягуза

Тематика поезій:

Воїн народжується для війни та випробувань. Якщо розпочалася війна, спартанець має забути все,

крім боротьби за перемогу.

Уривок з фільму «300 спартанців»

режисер Зак Снайдер, 2007 р.

Виразне читання вірша Тіртея “Добре вмирати тому…”

Бесіда за прочитаним. - Яка головна думка твору? - Як на вашу думку слід розуміти слова автора

“добре вмирати тому…”?- Що чекає втікача с поля бою?- Чого навчає автор молодих воїнів?- Який фінал вірша?- Подумайте, яка роль кільцевої побудови вірша?- Які епітети використовує автор у своїй поезії?- Які ще художні засоби можна знайти у вірші?

Аналіз поезії за алгоритмом

Воїни спартанського військаЛіричний герой

На початку визначається тема, завершується твір закликом

Композиція поезії

уславлення відважних воїнів; змалювання жалюгідної долі

боягуза;

Тематика вірша

Декламаційна лірика, ембатерії

Вид поезії

“Добре вмирати тому…” Тіртей

Назва, автор

Навіщо Тіртей змальовує двох воїнів-спартанців?

ПРОБЛЕМА

Хоробрий воїн Воїн - зрадниккожен має вибір

Смерть заради Батьківщини

Загибель у боюСтане жебраком

Буде вигнаний з полісу разом з родиною

Захист родиниНе знайде шани, співчуття

Якщо ти чесна людина, то повинен захищати свою Батьківщину

Захист родини

СЛАВА ЗАБУТТЯ

Як свідчать фрагменти елегій Тіртея, що не торкаються воєнної теми, поет брав участь у державному житті Спарти, часом у них звучать і політичні мотиви. Ці елегії мають загальну назву «Благозаконність» і стосуються різних проблем спартанської дійсності, зокрема стверджують справедливість установлених у Спарті законів.

Спартанське військо

1) Я вважаю... (позиція)2) Тому що... (пояснення)3) Наприклад... (докази, аргументи)4) І тому ... (висновок)

Чи актуальна поезіїя Тіртея для нас з вами, жителів XXI століття?