2
Тема 2. Практичне заняття № 2 КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ. ФОРМИ ІСНУВАННЯ ПРАДАВНІХ КУЛЬТУР Зміст заняття 1. Сутність поняття «цивілізація». 2. Характерні риси розвитку первісної культури. 3. Трипільська цивілізація та її місце серед археологічних культур світу. Методичні рекомендаціі до семінарського заняття Готуючи семінарське заняття, студенти повинні засвоїти поняття: регіональної типологізації культури, регіональної культури, культурного регіону. Усвідомити, що регіональна культура – це тип культури, специфіка якої обумовлена конкретними локально-обмеженими географічними межами; особливості регіональних культур формувалися під впливом таких факторів: природно-біологічного (своєрідність процесів адаптації людини як біологічного виду, її боротьба за виживання), географічного (роль ландшафту і кліматичних умов), етнічного (пов’язаний зі специфікою формування етносів), етнопсихологічного (конкретизується у феномені ментальності), соціального, політичного (утворення держав, встановлення кордонів). Зазначені фактори сприяли народженню великої кількості самобутніх культур. Умовою збереження самобутності є досягнення культурою того рівня зрілості, коли вона оформлюється як стійка цілісність. А для формування цілісності необхідна наявність двох протилежностей: з одного боку спадковості і традицій, а з іншого – новацій і критичного переосмислення того, що залишено попередніми поколіннями. Традиції фіксують суспільно значущі досягнення думки і моральності, утворюють історичні корені сучасного існування народу. У традиціях зафіксована «програма» людської діяльності, подібно до генетичної програми популяції. Іншою стороною цього процесу є опанування новими формами й елементами культури і узгодження її з тими, що створено в межах традиційної культури. Це передбачає взаємодію і взаємну трансформацію старого і нового, а в ідеалі – їх гармонійне поєднання. Потрібно чітко зрозуміти, що формування культури ніколи не відбувається ізольовано, вона є наслідком постійної культурної взаємодії. Студентам рекомендовано розкрити сутність таких основних типів культурної взаємодії як культурна інтеграція, акультурація, зближення і асиміляція. Пояснити, що коли яка-небудь регіональна культура вторгається в області, зайняті іншою регіональною культурою, вона або зазнає значних змін, асимілюється і зливається з останньою, або витісняє звідти місцеву культуру. Таким чином ареал регіональної культури може розширюватись або звужуватись. У процесі підготовки семінарського заняття потрібно визначити сутність поняття «цивілізація», звернути увагу на різні історичні підходи до визначення цього поняття, дати сучасне тлумачення терміна «цивілізація». Окремо варто звернутися до питання співвідношення культури і цивілізації. Слід зазначити, що цивілізація являє собою систему відносин, закріплених у праві, у традиціях, способах ділової і побутової поведінки. Вона висловлює щось спільне, раціональне, стабільне у соціумі. Вона утворює механізм, що гарантує функціональну стабільність суспільства. Цивілізація визначає загальне в співтовариствах, що виникають на базі однотипних технологій. А культура – є вираз індивідуального начала кожного соціуму. Історичні етносоціальні культури є відображенням і вираженням в нормах поведінки, у правилах життя і діяльності, в традиціях і звичках не загального в різних народів, що стоять на одному цивілізаційному

тема 2. практичне заняття 2

  • Upload
    cdecit

  • View
    29

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

Тема 2. Практичне заняття № 2

КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ. ФОРМИ ІСНУВАННЯ ПРАДАВНІХ КУЛЬТУР

Зміст заняття

1. Сутність поняття «цивілізація».

2. Характерні риси розвитку первісної культури.

3. Трипільська цивілізація та її місце серед археологічних культур світу.

Методичні рекомендаціі до семінарського заняття

Готуючи семінарське заняття, студенти повинні засвоїти поняття: регіональної

типологізації культури, регіональної культури, культурного регіону. Усвідомити, що

регіональна культура – це тип культури, специфіка якої обумовлена конкретними

локально-обмеженими географічними межами; особливості регіональних культур

формувалися під впливом таких факторів: природно-біологічного (своєрідність процесів

адаптації людини як біологічного виду, її боротьба за виживання), географічного (роль

ландшафту і кліматичних умов), етнічного (пов’язаний зі специфікою формування

етносів), етнопсихологічного (конкретизується у феномені ментальності), соціального,

політичного (утворення держав, встановлення кордонів). Зазначені фактори сприяли

народженню великої кількості самобутніх культур. Умовою збереження самобутності є

досягнення культурою того рівня зрілості, коли вона оформлюється як стійка цілісність. А

для формування цілісності необхідна наявність двох протилежностей: з одного боку

спадковості і традицій, а з іншого – новацій і критичного переосмислення того, що

залишено попередніми поколіннями. Традиції фіксують суспільно значущі досягнення

думки і моральності, утворюють історичні корені сучасного існування народу. У

традиціях зафіксована «програма» людської діяльності, подібно до генетичної програми

популяції. Іншою стороною цього процесу є опанування новими формами й елементами

культури і узгодження її з тими, що створено в межах традиційної культури. Це

передбачає взаємодію і взаємну трансформацію старого і нового, а в ідеалі – їх гармонійне

поєднання.

Потрібно чітко зрозуміти, що формування культури ніколи не відбувається

ізольовано, вона є наслідком постійної культурної взаємодії. Студентам рекомендовано

розкрити сутність таких основних типів культурної взаємодії як культурна інтеграція,

акультурація, зближення і асиміляція. Пояснити, що коли яка-небудь регіональна

культура вторгається в області, зайняті іншою регіональною культурою, вона або зазнає

значних змін, асимілюється і зливається з останньою, або витісняє звідти місцеву

культуру. Таким чином ареал регіональної культури може розширюватись або

звужуватись.

У процесі підготовки семінарського заняття потрібно визначити сутність поняття

«цивілізація», звернути увагу на різні історичні підходи до визначення цього поняття,

дати сучасне тлумачення терміна «цивілізація». Окремо варто звернутися до питання

співвідношення культури і цивілізації. Слід зазначити, що цивілізація являє собою

систему відносин, закріплених у праві, у традиціях, способах ділової і побутової

поведінки. Вона висловлює щось спільне, раціональне, стабільне у соціумі. Вона утворює

механізм, що гарантує функціональну стабільність суспільства. Цивілізація визначає

загальне в співтовариствах, що виникають на базі однотипних технологій. А культура – є

вираз індивідуального начала кожного соціуму. Історичні етносоціальні культури є

відображенням і вираженням в нормах поведінки, у правилах життя і діяльності, в

традиціях і звичках не загального в різних народів, що стоять на одному цивілізаційному

щаблі, а того, що є специфічним для їх етносоціальної індивідуальності, їхньої історичної

долі, індивідуальних і неповторних обставин їх минулого і сьогоднішнього буття, їхньої

мови, релігії, їхнього географічного місця розташування, їхніх контактів з іншими

народами і т.д. Якщо функція цивілізації – забезпечення загальнозначущої, стабільної

нормативної взаємодії, то культура відбиває, передає і зберігає індивідуальне начало в

рамках кожної даної спільності. Варто з’ясувати, у чому І. Кант вбачав відмінність між

культурою і цивілізацією. Розкрити несумісність між культурою та цивілізацією у

концепції О. Шпенглера. Варто звернути увагу на концепцію культурно–цивілізаційного

розвитку А. Тойнбі, обґрунтувати тезу про те, що цивілізація базується на техніці, а

культура апелює до духу. Подумайте, чому смерть культури, як вважав П. Сорокін, веде

до «бездуховної» цивілізації? У чому полягає специфіка техногенної цивілізації та чи

може людство знайти вихід з техногенної кризи?

При вивченні трипільської культури необхідно показати її характерні особливості,

а саме: розташування поселень, житлових споруд, культуру землеробства, потяг до

мистецьких студій, виготовлення кераміки, декоративний розпис тощо.

Потрібно порівняти трипільську цивілізацію з іншими археологічними культурами

світу, зокрема Месопотамії, Єгипту та розкрити її світове значення.