36
24 квітня 2014 ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1 Общие оценки Основные риски и угрозы апреля 2014 В зеркале экспертного мнения Военно-технический рычаг может стать весомым ответом на агрессивную политику Кремля Аналитические разработки Проблеми проведення антитерористичної операції на сході України. Причини та наслідки (аналітичний огляд) «Посткрымские» сценарии для Восточной Украины Ставка ВГК: доцільність, механізми створення та функціонування в українських реаліях. Події на Сході України — деякі інформаційні аспекти політико-військової операції, що реалізується Російською Федерацією ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ АРМІЇ, КОНВЕРСІЇ ТА РОЗЗБРОЄННЯ CENTER FOR ARMY CONVERSION AND DISARMAMENT STUDIES Адреса: вул. Іллінська, 10, офіс 5, Київ, 04070 тел.: +38 (044) 425-42-10, факс +38 (044) 425-16-22 www. cacds.org.ua

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

Embed Size (px)

DESCRIPTION

Общие оценки Основные риски и угрозы апреля 2014 В зеркале экспертного мнения Военно-технический рычаг может стать весомым ответом на агрессивную политику Кремля Аналитические разработки Проблеми проведення антитерористичної операції на сході України. Причини та наслідки (аналітичний огляд) «Посткрымские» сценарии для Восточной Украины Ставка ВГК: доцільність, механізми створення та функціонування в українських реаліях. Події на Сході України — деякі інформаційні аспекти політико-військової операції, що реалізується Російською Федерацією

Citation preview

Page 1: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

24 квітня 2014

ВИКЛИКИ та РИЗИКИБезпековий огляд ЦДАКР № 1

Общие оценки Основные риски и угрозы апреля 2014

В зеркале экспертного мненияВоенно-технический рычаг может стать весомым ответом на агрессивную политику Кремля

Аналитические разработкиПроблеми проведення антитерористичної операції на сході України. Причини та наслідки (аналітичний огляд)

«Посткрымские» сценарии для Восточной Украины

Ставка ВГК: доцільність, механізми створення та функціонування в українських реаліях.

Події на Сході України — деякі інформаційні аспекти політико-військової операції, що реалізується Російською Федерацією

ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ АРМІЇ, КОНВЕРСІЇ ТА РОЗЗБРОЄННЯ

CENTER FOR ARMY CONVERSION AND DISARMAMENT STUDIES

Адреса: вул. Іллінська, 10, офіс 5, Київ, 04070

тел.: +38 (044) 425-42-10, факс +38 (044) 425-16-22

www. cacds.org.ua

Page 2: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

Безпековий огляд «ВИКЛИКИ та РИЗИКИ» Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому середовищі України.

Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ та РИЗИКИ» є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки України.

Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні), та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною позицією української влади.

@2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння

У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР

Редакційна колегія:

Бадрак В.В. – головний редактор

Копчак В.І. – відповідальний секретар

Page 3: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014

Общие оценки

3

Основные риски и угрозы апреля 2014

Основные риски и угрозы апреля 2014 по-прежнему связаны с эскалацией вооруженного конфликта в восточных регионах Укра-ины и опасностью масштабной военной агрессии со стороны Рос-сии. Общая стратегия Кремля направлена, как считают большин-ство аналитиков, на достижение состояния гражданской войны, появление значительного числа жертв, в том числе, среди мирного населения. Создается платформа для введения войск на материко-вую часть Украины — под видом защиты интересов российских граждан. В то же время Путин стремится избежать массового кро-вопролития, и потому опасность жесткого отпора со стороны ар-мии Украины является ключевым элементом безопасности и ста-бильности в государстве.

Начатая антитеррористическая операция столкнулась со ра-стущим противодействием сепаратистов из числа граждан Украи-ны и России. Ставки военно-политического руководства Украины на «мягкий», несиловой сценарий разрешения конфликта могут оказаться губительными для государственности Украины. Среди прочего, обнажилась острая кадровая проблема – как в менед-жменте высшего звена (разработки решений в кризисный период), так и в структуре исполнителей (на некоторых, в том числе, крити-ческих участках, вообще не осталось профессионалов).

Резко актуализировалась проблема информационного воздей-ствия российской стороны на Украину, в ряде регионов многолет-нее отсутствие информационной политики создало значительные группы пророссийской политики, на которые при решении задач давления на Украину опирается враждебный Украине Кремль.

В связи с развитием военного конфликта с Россией, в рамках первых оценок системных просчетов в построении обороны Укра-ины эксперты заговорили о необходимости в срочном порядке пе-ресматривать программные документы сектора обороны. И в пер-вую очередь, военную доктрину.

К 19 апреля были обнародованы результаты социологического исследования, проведенного Киевским международным институ-том социологии (КМИС) по заказу издания «Зеркало недели». Со-гласно данным, только 15% жителей юго-восточных областей хо-тят присоединения к России. В то же время, высказываемое желание

Основные риски и угрозы апреля 2014 по-прежнему связа-ны с эскалацией вооруженного конфликта в вос-точных регионах Украины

Page 4: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 4

относительно присоединения к России в Луганской области на уровне 30,3% и в Донецкой области на уровне 27,5% является круп-ным вызовом и требует срочной корректировки украинской поли-тики на востоке страны и информационной политики в частности. Среди прочего, это прямое следствие работы на востоке Украины спецслужб и агентурных сетей РФ, а также продуманной информа-ционной политики в регионе. Наибольшую опасность для государ-ственности Украины представляют сегодня лидеры мнений, и в первую очередь, представители крупного и среднего бизнеса, вы-ступающие работодателями. Крайне важна персональная позиция Рината Ахметова, имеющего рычаги для контроля настроений в регионе.

Кроме того, все больше украинских и европейских аналитиков говорят о необходимости получения Украиной военно-техниче-ской и информационной помощи со стороны США и ЕС. Ускоре-ние таких решений позитивно бы сказалось на морально-боевом духе военных структур Украины и стало бы позитивным психоло-гическим сигналом для населения. Среди прочего, это создало бы платформу для дальнейшего развития сотрудничества между Укра-иной и западным миром.

Россия вполне справляется с экономическим давлением Запа-да, санкции в их нынешнем виде по-прежнему оказываются неэф-фективным оружием сдерживания агрессии Путина.

В то же время, в течение последней недели (18 – 23.04) в откры-той печати появились прогнозы относительно углубления негатив-ных тенденций в российской экономике. А также, согласно данным экспертов российского Минфина, экономика России во втором квартале может вступить в техническую рецессию. В том случае, если вступит в силу третья серия санкций США и ЕС, направлен-ная непосредственно против российских энергетических компа-ний и банковской системы. Аналитики осторожно прогнозируют и некоторое падение рейтинга Путина — вслед за падением россий-ской экономики.

Есть мнения, что переговоры РФ о цене на газ с Китаем закончились провалом, и в мае Россия подпишет договор о поставках газа на китай-ских условиях, то есть дешевле 300 долл. за тыс. кубов. Что является вер-ным шагом к банкротству «Газпрома». С целью уйти от него Кремлю придется резко поднять цену на газ внутри страны уже в этом году.

Россия вполне справляется с экономическим давлением Запада, санкции в их ны-нешнем виде по-прежнему оказыва-ются неэффективным оружием сдержи-вания агрессии Путина.

Page 5: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 5

Знаковым для Украины стало признание вице-премьер-мини-стра РФ Дмитрия Рогозина (во время выступления 18 апреля на научно-практической конференции «Быть сильным: гарантия на-циональной безопасности России»). «США могут за несколько ча-сов уничтожить до 90% нашего ядерного потенциала», - отметил чиновник, добавив, что имеется «отставание по ряду критических базовых технологий от ведущих стран Запада по некоторым на-правлениям до десятков лет». Противостоять подобной угрозе, по мнению Рогозина, можно, лишь создав «автономные вооружения», не зависящие от современных телекоммуникационных техноло-гий. Таким образом, в России формируется идея дальнейшей ми-литаризации государства, в том числе, за счет благосостояния на-рода. Среди прочего, кремлевское руководство формирует задачу усиления оборонного лобби и дальнейших ставок на «людей в по-гонах». Аналитики отмечают, что такая идеология формируется вовсе не в связи с отработкой глобальных военных сценариев. Но с задачей укрепления власти, если она зашатается от потенциальных санкций Запада и изоляции Москвы. Путин будет и дальше укре-плять полицейскую машину, невзирая на прогнозируемое падение уровня благосостояния народа.

Также значимым событием в сфере экономической безопасно-сти стал демонтаж в Болгарии части трубопровода «Южный по-ток» (трубопровод должен пройти от Анапы по дну Черного моря, далее по территории Болгарии от Варны до границы с Сербией). Хотя официальный представитель компании «Южный поток – Болгария» опроверг слухи о замораживании проекта, наблюдатели ожидают принятие Европарламентом специальной резолюции, предусматривающей прекращение реализации проекта. Таким об-разом, Россия может потерять канал сбыта газа в обход Украине. Но судьба всего проекта еще не решена.

Путин будет и дальше укреплять полицейскую ма-шину, невзирая на прогнозируемое падение уровня благосостояния народа.

Россия может потерять канал сбыта газа в обход Украине. Но судьба всего проекта еще не решена.

Page 6: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 66

В зеркале экспертного мнения

Дмитрий Тымчук, руководитель Центра военно-политиче-ских исследований:

Диверсии в Славянске в период с 18 по 22 апреля, сопрово-ждавшиеся гибелью людей, а также акции в Краматорске име-ли целью создание повода для России выступить с очередным утверждением о том, что в Украине идет «гражданская война».

Отсутствие эффективных действий в рамках проводимой Антитеррористической операции (АТО) —в частности, отсут-ствие блокирования очагов экстремизма — позволяют экстре-мистам свободно передвигаться по региону, дестабилизируя ситуацию в различных населенных пунктах.

Не имея гарантий соблюдения базовых прав человека, мест-ные жители все больше склоняются в пользу единой Украины, соблюдения законности и правопорядка.

Вместе с тем, даже с созданием сепаратистами условий для российского вторжения, мы оцениваем вероятность вторжения России в восточные регионы в ближайшей перспективе как до-статочно невысокую (до 30%). Призывы к РФ ввести войска — это шантаж, направленный на украинскую власть с целью заста-вить ее дать возможность провести «референдумы».

Эксперты: «Россия не будет соблюдать обещания, данные в Женеве»

На встрече в Женеве 17 апреля при участии Украины, Рос-сии, США и ЕС было оговорено, что стороны конфликта должны воздержаться от любого насилия, угроз или провокаций. Участ-ники встречи решительно осуждают любые проявления экстре-мизма, расизма и религиозной нетерпимости. Тем не менее, и.о. Президента Украины Александр Турчинов заявил, что сепарати-сты «дерзко бросили вызов не только нашей стране, но и всему мировому сообществу, когда демонстративно надругались над решениями, которые были приняты в Женеве». Среди прочего, под Славянском были найдены тела двух зверски замученных людей, один из которых — депутат Горловского горсовета, член партии “Батькивщина” Владимир Рыбак. Этот и другие трагиче-ские происшествия свидетельствуют: достичь деэскалации кон-фликта не удалось. РФ продолжает операцию по дестабилизации обстановки в стране.

Page 7: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 7ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014

Есть все основания полагать, что украинская сторона ничего не решила на переговорах в Женеве. Единственный бесспорный плюс — формальное признание легитимности украинской власти со стороны России.

Эксперты так оценивают переговоры.Юрий Щербак, посол Украины в США (1994 – 1998 гг.) и Ка-

наде (2000-2003):Женевские соглашения с участием Украины, России, США и

ЕС — это попытка достичь компромисса. Российская Федерация, нарушая соглашения, ведет себя агрессивно. Ее действия на востоке Украины ведут к отделению этой части Украины. Главная цель Рос-сии — гражданская война и раскол нашего государства. Собственно, в этой ситуации РФ ведет себя уже бескомпромиссно. Но сейчас оче-видно, что ни ЕС, ни США не будут воевать, чтобы отстоять интересы Украины. Они оказались не готовы к таким действиям России в от-ношении Украины. И пытаются хоть как-то уладить ситуацию за счет достижения компромиссов. Мероприятия, которые они предложили, абсолютно понятны: уменьшить угрозу войны на востоке Украины, разоружить незаконные формирования, освободить захваченные здания и т.п. Но зная, как Россия умеет нарушать договоренности, к этому с самого начала можно отнестись скептически. Уже через не-сколько дней станет ясно, или придерживается она свежих обещаний, или хочет усыпить бдительность украинской стороны. Уже прозвуча-ло требование министра иностранных дел РФ Сергея Лаврова о том, чтобы были разоружены активисты на Майдане. Помещения там и так освободили практически все, вооруженных людей нет. По агрес-сивно-повелительному тону Лаврова можно понять, что обещания Россия соблюдать все-таки не будет. Поэтому следует ожидать еще од-ной встречи, на которой итоги будут подведены.

Санкций Россия пока не боится — советники убеждают Пути-на, что европейская демократия слаба. Но Запад неоднократно де-монстрировал способность дать отпор, поэтому Россия играет с огнем. На самом деле Россия уязвима, и более жесткие санкции мо-гут ей серьезно навредить. А если женевские договоренности бу-дут нарушены, такие санкции к России будут применены, и это бу-дет означать практически холодную войну. Для нас такая поддержка важна, нам даже моральная поддержка нужна. И Укра-

Есть все основания полагать, что украинская сторо-на ничего не реши-ла на переговорах в Женеве. Един-ственный бесспор-ный плюс— фор-мальное признание легитимности украинской власти со стороны России.

Cейчас очевидно, что ни ЕС, ни США не будут воевать, чтобы отстоять интере-сы Украины.

Page 8: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 8

ине следует продолжать держать курс на евроинтеграцию и про-должать партнерство с США.

Если силовые украинские структуры будут проводить антитер-рористическую операцию, то это не должно иметь широкую огла-ску. Это тайная операция, детали которой обнародовать можно уже потом, после ее окончания.

Владимир Огрызко, министр иностранных дел Украины (2007–2009 гг).

В Женеве не прозвучала тема Крыма. Но любые соглашения при тех обстоятельствах, которые сегодня сложились, своей целью ставят компромисс, пусть даже такой сложный. Но все-таки нужно провести антитеррористическую операцию. Причем сделать это следует быстро. Иначе мы получим то же самое, что произошло в Крыму 18 мая, когда был проведен референдум. Медлить, пытаясь умиротворить сепаратистов, уже нельзя.

Дмитрий Тымчук, руководитель Центра военно-политиче-ских исследований:

Формат АТО по сути (в особенности после подписания Же-невских соглашений) перешел в формат стабилизационной опе-рации (СО) по западной терминологии. Основные задачи при этом, как и полагает СО, — блокирование населенных пунктов, а также районов, в которых сосредоточены экстремисты, организа-ция службы на блок-постах, патрулирование местности и т.д. Ос-новные силы — подразделения Вооруженных сил Украины.

Военно-технический рычаг может стать весомым ответом на агрессивную политику Кремля.

Владимир Копчак, руководитель оборонно-промышленных проектов ЦИАКР:

Москва по линии ВТС давно уже всё, что могла, с Украиной разорвала. Прежде всего, по тем направлениям, где смогла создать дублирующие производства. Но сегодня российский «блеф о само-достаточности» подсветился с новой силой и новыми красками. В который раз стало очень актуальным, что практически все россий-ские вертолеты марок «Ми» и «Ка» оснащаются запорожскими двигателями сборки АО «Мотор Сич». Россиянам они нужны сот-

Но все-таки нужно провести анти-террористиче-скую операцию.

Если силовые укра-инские структуры будут проводить террористиче-скую операцию, то это не должно иметь широкую огласку.

Page 9: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 9

нями для выполнения знаковых международных контрактов. Да, на единичные экземпляры вертолетов, что идут в свои войска, мо-гут ставиться моторы местной «климовской» сборки. Но и они в значительной степени состоят из запорожских комплектующих. Многолетняя сага о полном переносе производства вертолетных движков на свою территорию — блеф… Также как и последний по-сыл российского НПО «Сатурн» о импортозамещении корабель-ных газотурбинных двигателей, «которые ранее производились на территории Украины» (речь о николаевском ГП «Зоря-Машпро-ект») …Еще очень много лет российским СЯС просто не обойтись без нашего ракетно-космического пула предприятий Днепропе-тровска, так как без него невозможен авторский надзор, анализ технического состояния и продления сроков службы российских ракет. Не отсюда ли последняя истерика российского МИДа по по-воду того, что кто-то в Днепропетровске якобы намерен продать «врагам» секреты МБР РС-20, более известной как «Сатана»? ...Миф о критической привязке к России ГП «Антонов» давно уже развенчан самими «антоновцами». Но в марте, как оказалось, что «ситуация на Украине может создать проблемы для проекта са-молета Ил-476». Это слова генконструктора «ОКБ Илюшина» Вик-тора Ливанова. Как оказалось, в Украине — на харьковском «ФЭД» и не только — производится часть оборудования для этого «чисто российского» самолета. Далее снова цитата: «Особо обратите вни-мание по рискам: 35 наименований готовых изделий у нас идет с Украины. И если на Украине ситуация не изменится, нам придется искать замену этим готовым изделиям», — с такими словами тре-воги В.Ливанов обратился к своему родственнику и одновременно вице-премьеру РФ Дмитрию Рогозину.

Сергей Згурец, директор ИКК Defense Express:Де-юре прекращение военно-технического сотрудничества с

Россией станет реальностью, если Украина денонсирует Межпра-вительственное соглашение о производственной и научно-техни-ческой кооперации предприятий оборонных отраслей промыш-ленности. В рамках этого соглашения Кабмин Украины своими отдельными Постановлениями предоставляет отечественным обо-ронным предприятиям право самостоятельно проводить коопера-ционные экспортно-импортные поставки с российскими партне-рами по упрощенной системе экспортного контроля.

Page 10: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 10

Кроме базового Межправительственного соглашения о произ-водственной и научно-технической кооперации предприятий обо-ронных отраслей промышленности, есть еще более двадцати пяти межправительственных и межотраслевых соглашений по военно-технической тематике, практически во всех высокотехнологиче-ских отраслях промышленности. Например, таких, как создание и эксплуатация ракетно-космической техники, авиастроение и ави-адвигателестроение, судостроение и судоремонт.

По оценкам информационно-консалтинговой компании Defense Express, если уже завтра, без прелюдий, полностью прекра-щается военно-техническое сотрудничество между Москвой и Ки-евом, включая работу всех госпредприятий по межправсоглаше-ниям и частных компаний с лицензиями на деятельность в сегменте ВТС, то недополученный доход для Украины — за годо-вой период — составит не менее 600 млн. долл.

Потери России за такой же период составят не менее 2 млрд. долл. Как по контрактам, заключенным российской промышлен-ностью с МО РФ, так и по экспортным контрактам российских спецэкспортеров на поставку российского оружия и техники за-рубежным заказчикам с украинскими узлами и комплектующими. Действительно, есть повод у Москвы и побеспокоится, и посове-щаться.

Запорожское предприятие «Мотор Сич» поставляет авиад-вигатели для самолетов и для 95% российских боевых и много-целевых вертолетов — как для новых машин, так и для модерни-зации существующих. В 2014 г. «Мотор Сич» планирует произвести для российских заказчиков около 400 вертолетных двигателей. Своими силами, из своих комплектующих в этом году россияне планируют сделать лишь 50. По сей день предста-вители КБ «Южного» и завода «Южмаш» (г. Днепропетровск) осуществляют гарантийный авторский надзор и анализ техниче-ского состояния российских ракет, участвуя в работах по прод-лению их сроков службы. Сумма ежегодного контракта — около 10 млн долл. Это просто мелочи на фоне потенциальных угроз для всего комплекса регламентного и гарантийного обслужива-ния этих ракет. При полном обрыве двухсторонних контактов вряд ли российской стороне удастся обойтись без серьезного ущерба.

Page 11: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 11

Для наших профильных чиновников предлагается следующая концепция военно-технического сотрудничества с Россией. Все прошлые поставки в формате старой ценовой политики и льгот-ного экспортного режима прекращаются. Рубикон – дата реше-ния руководства РФ включить АР Крым в состав России. С этой даты начала оккупации все поставки в Россию – услуг, узлов и агрегатов — с украинской стороны идут с коэффициентом в цене от 5 до 10. (Данный материал опубликован в журнале «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины, № 4, 2014).

Тем не менее, большинство украинских аналитиков уверены: замораживать ВТС следует только по контрактам, которые имеют отношение к вооружению РФ. Поставки для третьих стран долж-ны выполняться в полном объеме, поскольку речь идет в том числе о реноме Украины как игрока на мировом рынке вооружений.

Г:Перепелиця, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії України:

Воєнна доктрина України потребує докорінних змін її змістовної та концептуальної частин у відповідності до існуючих воєнних реалій (про це експерт зазначив 16 квітня 2014 р. в ході проведено-го в Києві круглого столу «Військова стратегія України та відносини Україна-НАТО: чи можливо використати досвід країн Вишеградської четвірки»).

Стратегічні завдання ЗС України сформульовані не стосовно оборони країни, а стосовно воєнного конфлікту і як наслідок – відбувається підміна оборонних завдань на миротворчі з усіма витікаючи ми звідси наслідками. 

Проблема застосування українською владою Збройних сил для врегулювання конфлікту в середині держави свідчить про те, вона діє як раз відповідно тих положень, які зазначенні в воєнній доктрині. А саме, у разі збройного конфлікту рекомендується за-стосовувати не Збройні сили, а досягати згоди між сторонами конфлікту про відмову від вимог, що порушують конституційний лад і територіальну цілісність України, від подальшого застосуван-ня воєнної сили, а також про роззброєння незаконних воєнізованих збройних формувань. На практиці це може означати, що Росія і в подальшому може здійснювати воєнну окупацію України без єдиного пострілу.

Тем не менее, боль-шинство украин-ских аналитиков уверены: замора-живать ВТС следу-ет только по контрактам, которые имеют отношение к во-оружению РФ. Поставки для третьих стран должны выпол-няться в полном объеме, поскольку речь идет в том числе о реноме Украины как игро-ка на мировом рынке вооружений.

Page 12: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 12

Україна втратила рівень стратегічного партнерства з США з приходом Віктора Януковича до влади. І Україна вийшла з поля стратегічних інтересів США та Обами. Розраховуючи на те, що Росія підтримає політику США стосовно Ірану, Північної Кореї та близькосхідних проблем, Обама й вибрав цей регіон стратегічним пріоритетом, віддавши Україну в сферу впливу Росії. З іншого боку, вектор адміністрації Обами перемістився з Європи у Південно-східну Азію.

Page 13: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 13

Проблеми проведення антитерористичної операції на сході України. Причини та наслідки (аналітичний огляд)

Валентин Бадрак,директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

Півтора тижні пройшло з того часу, як Україна офіційно про-голосила, що РФ веде проти неї війну, та про початок масштабної антитерористичної операції (АТО) проти агресора. У своєму зверненні 13 квітня в.о. Президента України Олександр Турчинов заявив, що РНБО прийняла рішення розпочати широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України.

Що маємо, або вихідні дані

Наслідком ментальної неоднорідності України та якісної робо-ти російських спецслужб зі створення агентурних мереж в Україні стала відмова низки впливових у східних регіонах політиків і бізнесменів брати участь в організації опору. Після проголошення АТО ситуація суттєво не покращилася. Не перелічуючи усі події, зазначимо лише про розстріл групи Антитерористичного центру СБУ та про захоплення сепаратистами адміністративних будівель у декількох містах Донецької та Луганської областей. За цей час сепа-ратистам вдалося захопити місцеву телевежу у Слов’янську і вим-кнути українське ТБ (даний радіотелевізійний передавальний центр здійснює передачу телесигналу на Слов’янськ, Краматорськ, Горлівку і Макіївку). Замість українських телеканалів сепаратисти розпорядилися почати трансляцію російських телеканалів. У дея-ких містах почалися справжні гоніння на журналістів. Слов’янськ опинився в інформаційній блокаді – це відпрацювання технологій захоплення міст у нових умовах ведення війни. Крім того, відбувся ганебний випадок здачі зброї сепаратистам вояками 25-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Зброй-них сил України. Цей випадок мав місце внаслідок злочинного рішення командира частини (позбавив вояків можливості застосо-вувати зброю) та психологічної неготовності підрозділів ПДВ діяти без зброї. Він мав край негативні наслідки для морально-бойового духу усього українського війська. Але ще більш негативні наслідки мало усунення донецького підрозділу СБУ «Альфа» від виконання своїх функцій, а також перехід деяких представників МВС на сто-

Аналитические разработки

Page 14: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 14

рону сепаратистів. Водночас, військовослужбовці Національної гвардії України, які при проведенні штурму військової частини в місті Маріуполь Донецької області застосували проти терористів штатний стрілецьку зброю, продемонстрували мужність та силу української зброї.

Слід наголосити, що в цілому протягом 13 – 24 квітня АТО реалізовувалася невдало. Центральна влада не контролює ситуацію в Донецький та Луганській областях. Рішення формувалися повільно, реалізовувалися лише частково. Жодного вдалого епізоду відсічі агресору ЗСУ, підрозділи СБУ чи МВС поки не надали. Ре-ально залучити В час, коли Путін ретельно вивчає реакцію світу, вираховує втрати російської економіки та перевіряє відношення до ситуації у всередині Росії та поза межами держави, край необхідні «історії успіху» боротьби з Кремлем.

Причини невдалого етапу АТО

Щодо невдалого проведення першого етапу АТО існує об’єктивних та суб’єктивних причин.

В цілому ВПР виявилося не готовим до асиметричних дії су-противника — підключенню сформованих прихильників з насе-лення регіонів. Вплинула й корумпованість значної частини право-охоронних органів на сході країни та прямий вплив на них представників політикуму і великого бізнесу. На жаль, така позиція частини політиків, в першу чергу, Партії регіонів, грає на руку Кремлю і сприяє просуванню підрозділів Путіна вглиб України.

До об’єктивних причин слід віднести такі. Передусім, Україна вже вдруге пожинає ядовиті плоди територіального комплектуван-ня військ ЗСУ. Те, що в СРСР було неможливим, завдяки економії на армії стало традицією: усі служать там, де живуть. Частково це стало причиною легкої здобичі Криму, і у східних областях України ті ж самі проблеми. Та й звісно, загального відношення до армії, що робить проблематичним вдале застосування її підрозділів в АТО. Ще однією причиною стало завзяте постмайданівське гоніння на «Беркут», «Альфу» та деякі інші «внутрішні» підрозділи. В умовах, коли командир хмельницької «Альфи» під слідством (за застосу-вання зброї під час штурму майданівцями будівлі СБУ, донецький підрозділ воліє не втручатися у справи — так само, як в Криму повів себе симферопольський підрозділ). Саме тут варто шукати й

Слід наголосити, що в цілому протя-гом 13 – 24 квітня АТО реалізовувалася невдало.

Україна вже вдруге пожинає ядовиті плоди територіального комплектування військ ЗСУ.

Page 15: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 15

причини небажання захищати Україну міліцейськими підрозділами Східної України. Звісно, не тільки через це. Негативним шлейфом тягнеться використання спецпідрозділів не за призначенням. Звісно, йдеться про залучення до протистояння з народом на Майдані. Підрозділи спецпризначення переважно виснажені, є оз-наки пригніченості, падіння морально-бойового духу. Скажімо, кременчуцький підрозділ «Альфи» протягом місяцю «просидів у підвалах» адміністрації Президента України – протягом цього часу, як свідчать представники підрозділу, з людьми «навіть ніхто не спілкувався». Не тільки армію свідомо знищували останні роки, але й спецпідрозділи виснажували керівники українських силових відомств, яким давали вказівки з Кремля.

Але головна справа у тім, що збіглися таємні бажання нинішньої влади та місцевих вояків. Досі ВПР бачить перед собою президентські вибори у першу чергу, а захист держави залишається на другому плані. Тому й намагається робити ставки на переговори та сподіватися на несилові засоби, включно західний тиск на Кремль. Насправді, такий настрій ВПР є край небезпечним і шко-дить вдалому проведенню АТО. Тому й місцеві вояки та спецпризначенці ці настрої дуже добре відчувають, от і зволікають з діями. Слід наголосити, що ставка української влади робилася на допомогу місцевих еліт і великого бізнесу. А останні, вплутавшись в торги з центром за майбутні повноваження, фактично торгують територією України. Хоча є й думки, що останній тиждень колишні темні хазяїни регіону втратили контроль над ситуацією.

Значним ударом по проведенню АТО став розстріл 13 квітня російськими диверсантами-розвідниками групи Антитерористич-ного центру СБУ, коли група потрапила у засідку. Цей випадок фахівці вважають не випадковим збігом обставин, а прямим свідченням переваги оснащення у російських розвідників ГРУ ГШ. Зокрема, фахівці української «Альфи» та СВР кажуть про те, російські групи мають набагато кращі системи зв’язку, розвідки та РЕБ, що фактично зробило можливим здійснення цього нападу.

Погляди на можливості майбутніх дій

Існують два погляди на проведення активної фази АТО. Зокре-ма, спеціалісти з антитерористичної діяльності вбачають операцію як виконання «очених» завдань із знешкодження (ліквідації)

Підрозділи спец-призначення пере-важно виснажені, є ознаки пригніченості, падіння морально-бойового духу.

Досі ВПР бачить перед собою президентські вибори у першу чергу, а захист держави залишається на другому плані.

Російські групи мають набагато кращі системи зв’язку, розвідки та РЕБ

Page 16: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 16

російських розвідувально-диверсійних груп. Тобто – як протибор-ство спецслужб, де б для виконання завдань використовувалися підрозділи спецпризначення «Альфи», ГУР МОУ та профільний підрозділ СВР, а для прикриття залучалися б загони спецпризна-чення МВС. Фахівці – прихильники цього погляду зазначають, що головні проблеми пов’язані із вдалим налагодженням координаційного центру управління. Згадують і проблему із осна-щенням. Для вдалого забезпечення АТО потрібна термінова організація прикриття груп, які безпосередньо виконуватимуть ключові завдання АТО. Для цього можуть бути задіяні представ-ники спецпідрозділів МВС («Омега», «Гепард») а також Івано-франківського загону спецпризначення. Також важливе забезпечен-ня новітніми системами зв’язку, РЕБ та розвідки, оскільки в РФ це забезпечення чи не «на порядок» краще. Однак безперечним кози-рем є діяльність на власній території. Крім того, можлива значна перевага у чисельності залучених сил та засобів. Такі дії неодноразо-во відпрацьовувалися на навчаннях. А в 2008 році відбулися найбільші такі міжвідомчі навчання, коли загалом було залучено близько 4000 учасників. До робити в таких групах на знищення во-рога готові представники центрального, кременчуцького, одеського, дніпропетровського підрозділів «А», трохи менше — миколаївського та херсонського. Також потрібно і можливо залучити спецназ ГУР МОУ («острівський» та кіровоградський) та СВР (смт. Білогородка). Крім того, фахівці у сфері АТО (не тільки з «А» СБУ, але й інші, в тому числі, звільнені раніше) зазначають про необхідність термінового забезпечення гарантіями на використання зброї під час АТО (ймовірно, прийняттям окремого Закону України, оскільки сьогодні спецпідрозділи користуються Законом про міліцію — у частині застосування зброї). Нарешті, слід розуміти — раніше три-вала підготовка до локальних дій такого типу, а нині йдеться про широкомасштабну, розтягнуту у часі, операцію.

Саме тому слід добре вивчити ще один погляд — його прихиль-ники є фахівцями армійських структур спецпризначення. Армійські фахівці кажуть про необхідність формування змішаних загонів – озброєних діючих фахівців спецпризначення та груп прикриття з числа цивільних (фахівців-ветеранів, яких можна мотивувати як на ідеологічній основі, так і грошима великого бізнесу). Головне – надати легітимну базу для застосування «цивільних вояків». Їх

Термінового забез-печення гарантіями на використання зброї під час АТО

Page 17: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 17

діяльність та участь в АТО край важлива, оскільки урівноважить активність сепаратистів у цивільному. Тим більше, що поява бійців у цивільному – це прояв народної волі, а не застосування армії. Останній аргумент дуже важливий для переговорів на міжнародному рівні.

Аналіз ситуації свідчить: за рахунок небайдужих представників великого бізнесу можна створити потужний паралельний фронт протистояння — шляхом формування загонів ополчення. По сепа-ратистам працюватиме не армія, а народна (стихійна) самооборо-на. Природно формувати одночасно різні загони під різні завдан-ня. І загони з числа колишніх фахівців з проведення спеціальних операцій — з офіцерів ВДВ і ДШБ, спецназу ГУР МОУ, морської піхоти, «Альфи» СБУ, в окремих випадках – із спецпідрозділів МВС. Головне, групи за складом не змішувати!

Використовувати такі загони можна як групи глибинного спец-назу для ліквідації або нейтралізації російських диверсантів (штурмові групи з 12 – 20 осіб, з озброєнням і системами захисту високого рівню). І змішані загони, де командирами можуть бути колишні або діючі офіцери спецпідрозділів, а учасники — з підготовлених фахівців, що мають армійський досвід. Це облогові загони, чисельність їх може бути по 28 – 30 осіб (як бойові взводи), зведені в кілька рот (кожна до 120 осіб). Вони повинні бути озброєні не тільки стрілецьким озброєнням , а й переносними ПТРК різних типів, АГС -17 і т.п. А також мати різні цивільні вантажні машини. І, нарешті, загони самооборони загального рівню — безпосередньо для оборони. Успіхом такої самооборони може бути виключна координація цивільними загонами з єдиного координаційного центру, про який зазначалося раніше.

А ще край необхідно заповнити ще одну прогалину — інформаційну. Україна, на жаль, програє інформаційну війну внаслідок відмови займатися цим напрямком боротьби з Кремлем. Інформаційна протидія в умовах війни нового типу має складатися в реалізації двох паралельних напрямах роботи: поставки оперативної якісної інформації (відео , - аудіо і текстової ) західному споживачеві та організації безперебійних публікацій і виступів у впливових західних виданнях. Потрібен інформаційний центр, який здатний в режимі on-line надавати картинки та інтерпретації англійською, німецькою, французькою, можливо, також і китайсь-

За рахунок небай-дужих представників великого бізнесу можна створити потужний пара-лельний фронт протистояння – шляхом форму-вання загонів ополчення.

А ще край необхідно заповни-ти ще одну прога-лину – інформаційну.

Page 18: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 18

кою. Як і раніше, необхідно викривати персонально Путіна, для чого залучати відомих західних експертів та журналістів.

Ополчення і інформаційна протидія – це дві, поки що нереалізовані можливості!

«Посткрымские» сценарии для Восточной Украины

Сергей ГончаровПосле аннексии АРК и Севастополя Россией важнейшей про-

блемой ее «украинской политики» остаётся будущее Юго-Восточ-ной Украины. С учётом крымского опыта, вряд ли следует рассчи-тывать на то, что Россия заранее даст понять свои конечные цели и планируемые методы их достижения. Но можно реконструировать политические альтернативы, стоящие сейчас перед российским ру-ководством.

Ситуация на юго-востоке Украине может развиваться по одно-му из следующих сценариев:

1) сохранение status quo;2) федерализация Украины;3) «крымский сценарий».Исходя из интересов России, можно выделить для каждого из

этих сценариев сильные и слабые стороны. Целесообразно рассмо-треть их подробнее и оценить вероятность каждого сценария.

Сценарий № 1: сохранение status quo

В соответствии с этим сценарием, Россия не будет предприни-мать активных действий после аннексии Крыма и согласится с тем, что на Украине сохранится унитарная система государственного устройства и действующая власть.

С точки зрения России, можно выделить следующие положи-тельные стороны этого сценария:

1. Скорее всего, Запад не пойдёт на существенное расширение санкций против России;

2. Незападные страны сохранят нейтральное отношение к укра-инскому кризису, а ключевые для России страны «постсоветского пространства» сохранят благожелательную для Москвы позицию;

3. России удастся избежать перенапряжения сил и гарантиро-вать частичный успех, достигнутый к настоящему времени.

Page 19: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 19

Однако у этого сценария есть и отрицательные для России сто-роны:

1. Согласно доктрине «Русского Мира», официально выдвину-той 18 марта президентом Владимиром Путиным, будет нанесён мощный удар: отказ от «защиты прав и интересов» русского и рус-скоязычного населения на Юго-Восточной Украине подорвёт авто-ритет России в этом регионе, где проживает около 20 млн. чел. На-селение Юго-Восточной Украины почувствует себя «брошенным»;

2. Россия получит на своих границах крупное враждебное госу-дарство, стремящееся к вступлению в ЕС и НАТО и имеющее тер-риториальные претензии к России. Будет поставлено под вопрос сохранение российских транзитных возможностей на территории Украины, может усилиться угроза российской собственности в Украине;

3. Этот сценарий усиливает военную уязвимость России на ее западных границах;

4. Будут отрезаны от России и потеряны Приднестровье и Гага-узия;

5. Напряжённость в отношениях с Западом хоть и не будет на-растать, но всё равно останется значительной: при этом геополи-тический выигрыш России будет локализован в Крыму, а вся остальная территория Украины станет тесно привязанной к инте-ресам Запада. Такой геополитический «размен» был бы выигрыш-ным для Запада и отрицательным для России.

Подводя итог, можно сделать вывод, что этот сценарий мог бы быть оправдан в том случае, если руководство России считает, что страна не выдержит дальнейшего «повышения ставок» в геополитической игре. В то же время, этот сценарий допускает возникновение в будущем си-туации, когда ОВС НАТО появятся в Донецкой и Луганской областях, а ОВМС НАТО будут базироваться в одесском порту. Представляется, что Владимир Путин, говоря о «красной линии», которую Запад пере-шёл на Украине, не готов допустить такое развитие событий.

Сценарий № 2: федерализация Украины

По этому сценарию Россия тем или иным способом добивается проведения на Украине конституционной реформы, закрепляю-щей нейтральный военно-политический статус страны и наделяю-щей регионы страны обширными полномочиями – вплоть до са-

Page 20: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 20

мостоятельного осуществления внешнеэкономических связей. В целом, этот сценарий соответствует «плану Лаврова» по урегули-рованию украинского кризиса — официальной позиции России, озвученной 15 марта главой МИД. С этой логикой согласуется и требование России вернуться к исполнению соглашений 21 февра-ля: «фактор Януковича» может быть использован Россией при по-пытке достижения политических решений о федерализации.

У этого сценария есть следующие плюсы:1. Разрешение кризисной ситуации будет достигнуто в преде-

лах правового поля, с согласия украинской стороны;2. Украинская сторона сохранит полную ответственность за

преодоление катастрофических экономических последствий поли-тического кризиса, в то время как Россия этой ответственности из-бежит;

3. Россия получит теоретический шанс на то, чтобы «перефор-матировать» отношения с центральными властями Украины в том случае, если будут гарантированы нейтральный статус страны и возможности юго-восточных регионов по тесной экономической интеграции с Россией (впрочем, велика вероятность, что этот по-следний шанс так и не реализуется);

4. Количество жертв столкновений может быть минимизиро-вано;

5. Станет возможным возникновение механизмов интеграции экономик юго-восточных регионов Украины и экономик стран Та-моженного союза — в пределах украинского правового поля.

Сама по себе федерализация — это благо для Украины как для внутренне неоднородной страны, в которой различные ре-гионы стремятся к повышению своей роли в общегосударствен-ных делах. Это единственный сценарий, при котором на грани-цах России будет существовать не враждебная Украина, а страна, которая урегулировала с Россией ряд ключевых спор-ных вопросов. Слабые места этого сценария связаны с тем, что федерализация как идеальная цель может быть нереализуема на практике.

Можно выделить следующие слабые стороны этого сценария:1. Остаётся неясным, какие политические силы с украинской

стороны способны гарантировать соблюдение договорённостей по федерализации;

Page 21: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 21

2. Если на юго-востоке Украины сохранит свои позиции преж-няя олигархическая элита, то она приложит все усилия для того, чтобы сохранить своё положение, мобилизуя вокруг себя слабых и коррумпированных региональных руководителей. В таком случае Юго-Восточная Украина может быть «потеряна для России», не-смотря на переход к федеративному устройству;

3. Сохранение юго-восточных регионов в составе единой Укра-ины приведёт к максимизации несилового давления на регион со стороны Киева и стран Запада. Целью этой политики давления ста-нет противодействие росту пророссийских настроений.

Федерализация Украины может охватить ряд сфер из области государственного управления (экономическая политика, самоу-правление, статус языков и др.), но для её успешного осуществле-ния не хватает ключевой предпосылки – близости идейных взгля-дов, готовности жить в едином государстве и разделять общие ценности. Без этой предпосылки ценность федерализации как та-ковой может быть поставлена под вопрос теми силами на Запад-ной Украине и в Киеве, которые сохранят радикальные этнополи-тические взгляды.

Можно предположить, что этот сценарий является для России выигрышным. Возможно, федерализация (при том условии, что она произойдёт на деле, а не только на словах) является оптимальным сценарием и для самой Украины. У федерализации как идеальной цели вряд ли есть серьёзные недостатки, но главной проблемой оста-ётся то, что достичь конкретных договорённостей и гарантировать их реализацию очень сложно. Успешная федерализация Украины по-требовала бы от России экстраординарной политической воли и дли-тельных планомерных усилий в условиях жёсткой внешней конку-ренции. Если Россия, стремясь к федерализации Украины, не сможет достигнуть этой цели, то её действия могут стать более решительны-ми. Это открывает путь для возможной реализации сценария №3.

Сценарий № 3: «крымский вариант»

По этому сценарию, регионы Юго-Восточной Украины по ито-гам определённой процедуры принимаются в состав России в каче-стве новых субъектов Российской Федерации.

У этого сценария есть следующие положительные для России стороны:

Page 22: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 22

1. Произойдёт максимизация российского геополитического выигрыша (впрочем, это будет достигнуто за счёт интересов всех других внешних факторов). Увеличится территория, военно-поли-тические возможности, количество населения России, в перспек-тиве – могут быть восстановлены интенсивные производственные связи между Россией и юго-востоком Украины. Усилятся позиции России в Черноморском регионе, будет решена проблема Придне-стровья и Гагаузки;

2. Применительно к Украине будет последовательно реализова-на доктрина «Русского Мира»: в результате российское руковод-ство сможет перейти к более активной политике и в идеологиче-ской сфере;

3. Юго-Восточная Украина надолго войдёт в состав российско-го политического пространства – вне зависимости от дальнейшего изменения баланса сил в регионе.

Но необходимо также представлять себе также и его слабые стороны:

1. Существует опасность военных действий со значительным количеством жертв как среди российских военнослужащих, так и среди мирного населения. Это может изменить реакцию на дей-ствия России как в мире, так и в российском обществе – следует учитывать, что в предыдущие годы его не готовили к осуществле-нию такого сценария;

2. Для реализации сценария желателен существенный повод наподобие того, который был у России в августе 2008 г. – напри-мер, активные действия украинских радикалов на юго-востоке страны;

3. Россия подвергнется масштабному экономическому давлению со стороны Запада. Противостояние России с Западом станет дли-тельным, давая долгосрочные преимущества третьим странам – глав-ным образом, Китаю;

4. России станет сложнее аргументировать свою позицию как перед лицом незападных стран, так и в отношениях со странами Таможенного союза;

5. Россия будет нести ответственность за бедственное эконо-мическое положение и сложную военно-политическую обстановку в «новых субъектах федерации»;

Page 23: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 23

6. Часть населения «новых субъектов» будет оставаться нело-яльной. Со временем эта проблема может найти решение, однако потребуются годы на продвижение новой идеологии в нестабиль-ных экономических условиях;

7. Неясно, какой статус обретут «новые субъекты» – областей или республик. В том случае, если они войдут в состав РФ как ре-спублики – не будет ли это «размывать» федеративное устройство самой России?

8. Могут возникнуть сложности при оформлении новой государ-ственной границы России: в отличие от северной границы России в Крыму, она не будет определена географическими условиями, явля-ясь в то же время протяжённой, неоформленной и «проницаемой»;

9. России придётся взять на себя ответственность за полное переформатирование политической и экономической элиты со-временных юго-восточных регионов Украины. Что потребует су-щественного организационного ресурса.

Этот сценарий является наиболее рискованным, но может по-влечь за собой наибольший непосредственный геополитический выигрыш для РФ. Потому он и остается наиболее заманчивым для Кремля. «Крымский сценарий» может быть реализован не немед-ленно, а по прошествии некоторого времени: сейчас развитие си-туации на юго-востоке Украины не создаёт таких же благоприят-ных предпосылок для России, которые имелись у неё в Крыму. Эти предпосылки Россия будет развивать – особенно в том случае, если ставка будет сделана именно на этот сценарий. Но необходимо учитывать, что в случае реализации этого сценария Россия должна будет отстаивать свой геополитический выигрыш в течение дли-тельного времени в условиях неблагоприятной внешней среды. Без существенных изменений в экономической и идеологической по-литике государства эта задача может оказаться непосильной.

ВыводыПервый сценарий (сохранение status quo) является наименее

вероятным. Он противоречит той политической линии, которую президент Владимир Путин озвучил 18 марта 2014 г. Последствия этого сценария для России совершенно нежелательны, а его осу-ществление возможно лишь в случае наступления каких-либо экс-траординарных, непредвиденных обстоятельств.

Два остальных варианта развития событий – федерализация

Page 24: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 24

Украины и «крымский сценарий» – являются вполне реальными и равновероятными. Федерализация как идеальная цель представля-ется для России оптимальной, но на практике реализовать эту цель сложно. В случае неудачи, эскалация противостояния может при-вести к запуску механизмов «крымского сценария».

Главная переменная, которая может склонить чашу весов в пользу одного их этих двух сценариев – это позиция стран Запада. Если на Западе поддержат идею федерализации, то в Киеве, веро-ятно, будут вынуждены претворить её в жизнь. Но если на Западе сохранят политический курс на противостояние России, то логика развития этого противостояния, с большой вероятностью, приве-дёт к дальнейшему расколу Украины по «крымскому сценарию».

Ставка ВГК: доцільність, механізми створення та функціонування в українських реаліях.

Ігор Кабаненко, перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ

(2012 – 2013 рр.)Найгострішим питанням сьогодення для України є організація

протидії агресії Кремля на Сході нашої держави, яка потребує невідкладних заходів і конкретних кроків.

В умовах, що склалися власну контрстратегію доцільно будува-ти, розуміючи технологічну модель стратегії Кремля, спрямовану на «повзуче» формування джерел нестабільності за рахунок засто-сування сил спеціальних операцій (диверсантів) та радикально на-лаштованих громадян України (за плату). Тобто, нестандартній стратегії Москви слід протиставити також нестандартну стратегію власних дій.

Безумовно, ми повинні розуміти, що без силових дій – пробле-му не розв’язати. Це природа будь-якого конфлікту. Однак, силове застосування має бути продуманим, за можливістю - точкове по цілях та вибіркове — по засобах з метою отримання максимально-го ефекту та мінімізації втрат.

Контрстратегія має бути випереджувальною за змістом, гнуч-кою за формами та способами дій, а також результативною, має поєднувати відкриті і приховані дії. В ній треба чітко відділити українських громадян Сходу від диверсантів і сепаратистів. З пер-

Контрстратегію доцільно будува-ти, розуміючи технологічну модель стратегії Кремля, спрямова-ну на «повзуче» формування дже-рел нестабільності

Page 25: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 25

шими треба працювати і вирішувати їх проблеми із застосуванням державних механізмів, з другими, які порушують чинне законодав-ство, вбивають людей і знищують державу — абсолютно по-іншому (жорстко). В Україні, як і в усьому світі, усі механізми відпрацьовані, їх треба лише застосовувати. Для цього необхідна політична воля.

Тактичні дії — предмет особливої уваги. Треба дуже добре по-працювати над тактикою застосування наших військ (сил). В рам-ках формування контрстратегії доцільно розглянути можливі оперативні і тактичні сценарії дій супротивної сторони та розро-бити відповідні варіанти своїх дій (в тому числі, асиметричних).

Звичайно, доцільно придати захисту держави народний харак-тер — тобто сформувати в достатній кількості частини територіальної оборони із продуманої структурою (незайвим буде окремий Указ Президента України). Це дозволить побудувати еше-лоновану систему оборони.

Для імплементації вказаної стратегії, напрацювання нових, в тому числі, асиметричних, кроків протидії, в нинішніх критичних умовах доцільно було б створити Ставку Верховного Головноко-мандування.

Ставка Верховного Головнокомандування (далі – СВГК) є вкрай необхідним органом цілодобового (24 години на добу, 7 днів на тиждень) управління в умовах ситуації, яка склалася в Україні. Досвід роботи СВГК в роки війни виявився ефективним і продук-тивним, адже цей орган, крім стратегічного керівництва військами (планування та ставила завдання кампаній і стратегічних операцій, контроль їх виконання, вивчення і узагальнення досвіду війни) та економікою країни, відповідав за вкрай важливий напрям – координацію дій фронтів і флотів з іншими військовими форму-ваннями і правоохоронними органами та організацію взаємодії між ними. Це дозволило запровадити в практику ключовий прин-цип військового мистецтва — зосередження зусиль на головних напрямах дій, здійснення повноцінного всебічного оперативного, тилового та технічного забезпечення. Це відома аксіома: без чіткої координації та взаємодії не можливий успіх в будь-якій війні – прихованій або відкритій.

Генеральним штабом ще в минулому році був розроблений та направлений до Ради національної безпеки і оборони України про-ект Указу Президента України «Положення про Ставку Верховного

Ставка Верховно-го Головнокоманду-вання є вкрай необхідним орга-ном цілодобового (24 години на добу, 7 днів на тиждень) управління в умо-вах ситуації, яка склалася в Україні.

Без чіткої координації та взаємодії не мож-ливий успіх в будь-якій війні – прихованій або відкритій.

Page 26: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 26

Головнокомандування». Питання лише в одному — розглянути та підписати документ, створити Ставку.

Законодавчі підстави для формування цього найважливішого органу в Україні створені вже давно. Так, відповідно Закону України «Про оборону України»:

розділ другий, стаття 8: «Для забезпечення стратегічного керівництва Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами в особливий період може створюватися Ставка Верховного Головнокомандувача як ви-щий колегіальний орган воєнного керівництва обороною держави у цей період. Пропозиції про утворення Ставки Верховного Голов-нокомандувача, її персонального складу та граничної чисельності подаються Радою національної безпеки і оборони України на роз-гляд Президенту України і вводяться в дію Указом Президента України. Положення про Ставку Верховного Головнокомандувача затверджує Президент України»;

розділ перший, стаття 1: особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», стаття 1: особливий період – період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших держав-них органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадяна-ми України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Тобто, в умовах оголошення часткової мобілізації є усі законодавчі підстави для формування цього органа. Це доцільно зробити якомога швидше.

Page 27: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 27

Альтернативою зазначеного міг би стати відповідний орган при Раді національної безпеки та оборони України, яка відповідно Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» (розділ другий, стаття 3) виконує функцію «координації та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або над-звичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загро-жують національній безпеці України». Але в державі не введено ані надзвичайний, ані воєнний стан, і в законодавстві немає чіткого тлумачення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України.

Події на Сході України — деякі інформаційні аспекти політико-військової операції, що реалізується Російською Федерацією

Валерій Рябих, директор з розвитку

інформаційно-консалтингової компанії Defense ExpressПісля анексії Криму Кремль приступив до реалізації другого

етапу політико-військової операції, кінцевим завданням якої є до-сягнення власних військово-політичних цілей в Україні – контроль території України, або її частини і збереження буферної зони, що відділяла б Росію від безпосереднього контакту з НАТО. Початок цього етапу ознаменувався захопленням 6 квітня ц.р. ОДА в До-нецьку та Харкові, та будівлі СБУ в Луганську. Під час цих захо-плень було відпрацьовано схему захоплення зброї та її роздача представникам так званої «самооборони». При цьому спостерігачами відмічалась чітка координація дій захоплювачів та робота завчасно підготовлених професійних підбурювачів, які створювали відповідні настрої серед місцевого населення, що бра-ло участь в масових акціях. Зазначені дії здійснювались при майже повній бездіяльності українських правоохоронних структур.

Далі, після певного зондажу української влади на предмет адекватності реакції на подібні злочинні антиконституційні дії, з 12 квітня ц.р. було розпочато широкомасштабні координовані ззовні акції по захопленню органів державної влади, зокрема управлінь СБУ та МВС в ряді міст Донецької області, з захоплен-

Page 28: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 28

ням та роздачею табельної зброї місцевим маргінальним структу-рам та активістам. При цьому до здійснення подібних дій вже були залучені групи підготовлених та добре озброєних людей, які пізніше були ідентифіковані, як представники підрозділів спеціального призначення ЗС РФ.

Одночасно з цим російськими лідерами думок в інформаційному просторі розпочалось впровадження інформаційних повідомлень щодо неминучості розгортання в Україні широкомасштабної «громадянської війни». Така риторика стала ще більш агресивною з оголошенням керівництвом України початку Антитерористичної операції на Сході країни. Напругу було трохи знято з досягненням домовленостей в ході Чотиристоронніх переговорів щодо врегулю-вання кризи в Україні, що відбулись в Женеві 17 квітня ц.р. Однак аналіз подій останніх днів свідчить про те, що російська сторона використала перемир’я для перегрупування сил та закріплення позиції, що зайняті сепаратистами за умов прямої підтримки російських диверсійно-розвідувальних груп та готова до подальшої керованої ескалації напруги в Донецькій області аж до розпалю-вання широкомасштабного збройного конфлікту з його подаль-шим переформатуванням в громадянську війну. Саме розігрування сценарію з розпалювання в східних регіонах України громадянської війни є найбільш вигідним для РФ з точки зору досягнення влас-них зовнішньополітичних цілей на даному етапі.

Війна іде — війна за мозки

Особлива увага при реалізації політико-військової операції військово-політичним керівництвом РФ приділяється саме інформаційній складовій – інформаційній операції, яка прово-диться в рамках загальної політико-військової операції.

Метою цієї інформаційної операції є послабити моральні і матеріальні сили української сторони та посилити власні. Завдан-нями є такі:

• внесенняусуспільнутаіндивідуальнусвідомістьукраїнськогосуспільства ідеї щодо нелегітимності керівництва України, необхідності федералізації країни, згубності європейського векто-ру розвитку;

• дезорієнтація та дезінформація населення східних тапівденних регіонів;

Одночасно з цим російськими лідерами думок в інформаційному просторі розпоча-лось впровадження інформаційних повідомлень щодо неминучості роз-гортання в Україні широкомасштабної «громадянської війни».

Page 29: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 29

• послабленняпереконаньвнеобхідностізбереженняєдностіУкраїни;

• здійснення впливуна прийняття рішень (українськоювла-дою, армією, дипломатами), щоби вони були вигідні Кремлеві;

• залякуваннясвогонародуобразомворога–«бандерівців»;• залякуванняукраїнськогосуспільствасвоєюмогутністюта

паралізація волі до збройного опору агресії. Треба відзначити, що при відпрацюванні основних етапів

військово-політичної операції основні завдання покладаються саме на засоби масової інформації, як основний інструмент досяг-нення цілей операції. Успішні дії останніх потім реалізуються в практичній площині через політичні, дипломатичні та економічні інструменти. В свою чергу на військовий компонент у вигляді російських агентурних та диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ), що діють на території України, покладається роль інструментів впливу на місцеве населення та створення інформаційних приводів для їх подальшого використання в інтересах розвитку успіху на «інформаційному фронті». І тут суб’єктами інформаційного впли-ву виступають як населення України (переважно Східних та Південних областей), так і, в більшому ступені, населення Російської Федерації, лояльність якого гарантує збереження протягом певно-го часу існуючого в РФ політичного режиму. Крім того важливим для РФ суб’єктом є також суспільна думка в європейських країнах, що, поряд з безпосереднім впливом на європейське суспільство, може формувати думку і союзників РФ.

Жертви інформаційних пострілів Росії

Зомбування російського населення та населення східних та південних областей України, де аудиторія традиційно була орієнтована на споживання російських інформаційних продуктів, відбувається через нав’язування закріплених раніше у суспільній свідомості штампів. Зокрема такими штампами є «бандерівці-фашисти», які намагаються захопити «російськомовний Схід». Крім того, використання штампів підкріплюється використанням символіки у вигляді георгіївської стрічки, яка ототожнюється без-посередньо з перемогою у Великій Вітчизняній війні. Таким чином експлуатуються напрацювання радянської ідеологічної системи, а також створені в ті часи стереотипи мислення. Так у людини, що

Суб’єктами інформаційного впливу виступа-ють як населення України (переваж-но Східних та Південних обла-стей), так і, в більшому ступені, населення Російської Федерації.

Page 30: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 30

виросла в СРСР при слові «фашизм» можуть виникати такі образи: плакат часів війни, на якому радянський солдат протикає багнетом фашиста під пісню «Вставай, страна огромная!», спалені міста і села, фашисти із шмайсерами та факелами в руках, що спалюють людей живцем, Такі образи містять дуже потужний емоційний за-ряд, викликаючи різноманітні почуття (страх, ненависть, гнів, пре-зирство, волю до перемоги і т.і.). Крім того, активно експлуатують-ся штампи часів «холодної» війни: «американці та НАТО вороги росіян».

Через експлуатацію подібних штампів створюються умови для розпалювання сепаратизму в Україні та підтримки населенням РФ дій російської влади по захисту російськомовних в Україні. При цьому можуть використовуватись всі засоби без розбору, які поєднуються в своєрідному «інформаційному міксі». Під прапора-ми надуманої боротьби проти уявних бандерівців можна зустріти суміш російського шовінізму, антисемітизму, патріотизму, фашиз-му, православ’я та комунізму. У свою чергу, подібна пропаганда легітимізує фізичну та інформаційну агресію Росії проти України в очах самих росіян. За даними соціологів, 91% росіян, підтримують так зване приєднання Криму до Росії. Крім того, на цей час 74% росіян, готові, згідно з опитуваннями, підтримати Путіна у війні з Україною. І це є наслідком інформаційної моделі, яку в Росії вибу-довували багато років - моделі фактичної монополії держави у ЗМІ.

Для посилення інформаційного впливу, як на аудиторію в РФ , так і в східних областях України використовуються відверто сфальшовані, або суттєво скореговані інформаційні повідомлення. При цьому такі підходи отримують благословення на рівні військово-політичного керівництва РФ. Так, в одному з інтерв’ю Володимир Путін відверто зізнався в застосуванні подібних прийомів сказавши: «Повинен хтось і брехати, тому що хтось хоче почути цю брехню». Завдяки цьому в РФ створено систему, яка охоплює більшість аудиторії і суттєво обмежує вплив ЗМІ, які по-дають альтернативні офіційній позиції Кремля погляди на поді, що відбуваються. Більш того, на цей час в РФ реалізується програма «Інформаційне суспільство» в рамках якої планується охопити 100% російськомовних людей в усьому світі.

Яскравим прикладом відвертої брехні, що використовується для одурманювання російського суспільства є показ в один день

Активно експлуа-туються штампи часів «холодної» війни: «американці та НАТО вороги росіян»

Page 31: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 31

російськими телеканалами «Россия 1» та НТВ сюжетів в яких одну й ту саму людину було представлено прихильником «Правого сек-тора» та Росії.

Героєм обох «сенсаційних» сюжетів став громадяни ФРН російського походження Андрій Петков. Канал НТВ випустив історію, в якій житель Німеччини Петков привіз до України 500 ти-сяч євро для підтримки «Правого сектора».

«Я привіз для Майдану гроші, 500 тисяч євро. Я замовив 50 комплектів обмундирування», - говорить пан Петков журналістам НТВ.

В той же час, телеканал «Росія 1» показав Петкова вже зовсім з іншого боку. Ні про німецьке походження, ні про підтримку «Пра-вого сектора», ні про пожертвування в 500 тисяч євро взагалі не згадувалося.

У сюжеті «Росія 1» Петков вже виступає проти української вла-ди і у нього на ліжку зав’язана георгіївська стрічка. На «Росії 1» за-явили, що «7 квітня Андрій як завжди прийшов на центральну площу відкрито заявити про те, що незадоволений діями нової влади». Більш того, в кадрі «Росії 1» біля ліжка Петкова пов’язана георгіївська стрічка.

Використання подібних прийомів може говорити про те, що в Росії вже сформовано масового споживача, рівень критичності якого є низьким для реального осмислення подій, що відбуваються. До того ж за часи правління Путіна в Росії сформоване покоління журналістів, які не відрізняють інформації від пропаганди і готові свідомо створювати подібні відверто брехливі сюжети на користь обслуговування пануючої в РФ ідеології.

Для формування думки в Україні використовуються і українські інформаційні джерела. Вони можуть як ретранслювати взяту з російських джерел інформацію, так і слугувати джерелом «правди-вих» повідомлень вже для російських ЗМІ. Для створення цільових інформаційних повідомлень може використовуватись маніпулювання фактами, або відверта брехня. Зокрема яскравим прикладом подібних дій є повідомлення українського ресурсу forUm (for-ua.com) від 16 квітня 2014 року, де нібито німецький політолог Ґерд Ланґґутаз зазначає, що «в Україні не проглядається цілісної державної політики». Нічого дивного в такому коментарі не було б, якби не той факт, що професор пішов з життя ще 12 травня 2013 року.

Використання подібних прийомів може говорити про те, що в Росії вже сформовано масо-вого споживача, рівень критичності якого є низьким для реального осмис-лення подій, що відбуваються.

Page 32: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 32

В інших «коментарях» виданню професор «висловлювався» і щодо геополітичних стратегій Заходу та Росії, і навіть щодо політичного майбутнього голови Християнсько-демократичного союзу Анґели Меркель, після перемоги її партії на останніх вибо-рах до Бундестагу, які відбулися через чотири місяців після його смерті.

Вартим уваги є те, що «коментарі» професора з посиланням на forUm передруковували й деякі інші веб-ресурси причому навіть з числа тих, що позиціонують себе серйозними.

Крім того, на території України для створення необхідного інформаційного фону, разом з поширенням неправдивої інформації, Кремль використовує спеціально навчених людей з числа фахівців спецслужб, які були інфільтровані на територію України для здійснення провокацій та розповсюдження чуток. Ме-тою подібних дій є підрив довіри громадян України, що прожива-ють у східних областях до центральної влади, впровадження в суспільну свідомість сепаратистських настроїв та думки щодо необхідності тих чи інших дій, що реально послаблюють українську державу (федералізації, надання російській мові статусу державної, необхідності, проведення референдумів щодо відділення від України і т.д.). Зокрема дії подібних груп були відмічені під час про-ведення масових заходів в Луганську, Донецьку, Маріуполі, Слов’янську, Краматорську, Горлівці, що переросли в захоплення державних органів та зброї, а також призвели до ескалації ситуації в регіоні.

Окремо слід згадати про намагання Кремля здійснити вплив на міжнародну спільноту через подання відповідної інформації щодо подій в Україні та позицію РФ у вигідному для себе ключі. Зазначе-на інформація розповсюджується як через мережу власну інформаційних агентств та медійних каналів, так і через вплив на західні ЗМІ. Зокрема, спостерігачі, які уважно стежать за CNN, схо-дяться в тому, що канал подає інформацію в ключі, вигідному Росії. Там прямо озвучується думка, що головні екстремісти не в Росії, а в Західній Україні, що ідеологічний баланс порушує не Росія, а Захід. Не надто критичним вважається і ставлення німецьких ЗМІ до поведінки Росії в Криму та на Сході України. Буквально кілька днів тому редактор політичної програми на телерадіокомпанії ADR розповів, що на Майдані снайпери стріляли, скоріше за все, найняті

Page 33: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 33

тодішньою опозицією. Зрозуміло, що російське ТБ з великою радістю тиражує такі заяви німецьких колег.

Для проведення подібної агресивної інформаційної політики, що спрямована на зовнішнього споживача, Росія винаймає досить серйозні лобістські структури, платить гонорари експертам, які ве-дуть інформаційну та лобістську роботу по просуванню тих тез, які випрацьовуються в Кремлі. На це керівництвом Російської Федерації щороку витрачається мільярд доларів – саме на забезпе-чення своєї інформаційної присутності і своєї пропагандистської машини за кордоном.

Висновки:

1. Аналіз ситуації, що склалась на цей час у Східних областях України дає підстави зробити висновок про те, що за дестабілізацією ситуації в Донецькій, Луганській та Харківській областях стоїть військово-політичне керівництво Російської Федерації, яке продовжує реалізацію політико-військової операції, кінцевою ме-тою якої може бути реалізація національних інтересів РФ на території України, а саме зміна в Україні конституційного ладу та повернення країни, якщо не всієї, то її частини, в орбіту геополітичного впливу Росії. Це може бути досягнуто шляхом роз-колу країни на окремі території та створення на їх базі однієї, або кількох, підконтрольних Москві квазі-держав. Цим може досяга-тись вирішення Росією двох важливих завдань:

– створення «сірої» буферної зони на кордоні з НАТО та недо-пущення подальшого наближення Альянсу;

– повернення під контроль ряду критично важливих для по-дальшого військового зростання РФ оборонних підприємств, які знаходяться на території України.

2. На цей час відмічається розвиток успіху в реалізації політико-військової операції РФ на території Донецької, Луганської та Харківської областей, успішному виконання завдань якої сприяли:

– завчасне закріплення в свідомості населення цих областей необхідних для просування інтересів РФ ідеологічних штампів (че-рез тривалий цілеспрямований інформаційний вплив);

– завчасне створення проросійськи налаштованих організованих груп громадян України у вигляді партій, громадсь-ких організацій, об’єднань;

Росія винаймає досить серйозні лобістські струк-тури, платить гонорари експер-там, які ведуть інформаційну та лобістську роботу по просуванню тих тез, які випрацьо-вуються в Кремлі.

На цей час відмічається розвиток успіху в реалізації політико-військової операції РФ на території Донецької, Луганської та Харківської обла-стей

Page 34: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 34

– використання завчасно інфільтрованих провокаторів для маніпулювання натовпом під час проведення масових заходів;

– використання ДРГ, дії яких забезпечувались підтримкою місцевого населення, для захоплення органів державної влади, місць зберігання зброї, організації протестних рухів та озброєння місцевого населення;

– відсутність адекватної реакції з боку правоохоронних органів України на зазначені вище прояви антидержавних дій.

3. Для досягнення подальших цілей політико-військової операції, що реалізується в Україні, керівництвом Російської Федерації може бути розіграний сценарій розгортання в східних областях збройного громадянського конфлікту. Про це може свідчити впровадження через російських лідерів думок в інформаційному просторі інформаційних повідомлень щодо неминучості розгортання в Україні широкомасштабної «громадянської війни». В разі створення сприятливих умов, зокре-ма знаходження підтримки з боку частини країн Європи на фоні ескалації конфлікту на Сході України, є висока ймовірність введен-ня на територію східних областей регулярних військових підрозділів РФ з подальшим встановленням підконтрольних режимів та про-довженням реалізації подібних сценаріїв на територіях ряду обла-стей України в яких спостерігається достатньо високий рівень проросійських настроїв.

4. Аналіз ситуації дозволяє констатувати – Україна зазнає по-разки в інформаційній війні. Причинами цьому можуть бути:

– нестабільна політична ситуація, підігравання деякими політичними силами діям російської сторони;

– відсутність дієвої державної політики у сфері інформаційної безпеки;

– великий соціокультурний вплив інших держав;– відсутність потужного державного регулятора в питанні

інформаційної безпеки;– відсутність цілеспрямованої роботи з іноземною та

іномовною аудиторією, а також українською діаспорою (українського іномовлення (ТБ, радіо), мережі цільових ЗМІ, які могло б доносити позицію України).

5. Для вирішення завдань протидії реалізації в Україні сценарію Кремля українському керівництву необхідно:

Для досягнення подальших цілей політико-військової операції, що реалізується в Україні, керівництвом Російської Федерації може бути розіграний сценарій розгор-тання в східних областях збройно-го громадянського конфлікту

Page 35: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 35

– стабілізувати ситуацію в країні, що може бути реалізовано завдяки зваженій економічній політиці та співробітництву з міжнародними структурами;

– здійснити цілеспрямовані заходи по локалізації, блокуванню та подальшому знешкодженню або знищенню міліарних та парамілітарних формувань, інфільтрованих в Україну з території Російської Федерації);

– змусити проросійськи налаштованих активістів засумніватися в правильності відстоювання ідей розколу України – шляхом цільових дій в рамках антитерористичної операції з проведенням відповідної широкомасштабної роботи з цільового інформування населення щодо її цілей та результатів;

– через проведення цілеспрямованої роботи (в першу чергу з на дипломатичному рівні, в тому числі, використовуючи «народну дипломатію») вплинути на прийняття рішень урядами західних держав та країн-союзників, що будуть вигідними для України;

– рішучими діями по консолідації українського суспільства змусити Кремль відмовитися від своїх намірів анексувати Україну чи її частини;

Для досягнення кінцевої мети – об’єднання України перед за-грозою зовнішньої агресії та втрати державності, українській владі потрібно спрямовувати чіткі меседжі цільовій аудиторії. Основні меседжі варто спрямовувати не лише на населення Півдня та Сходу України, а й на всю територію. Окремо треба шукати порозуміння з проросійськи та проукраїнські налаштованими мешканцями Східних та Південних областей.

Меседжі до усіх мешканців України мають бути точними, місткими та лаконічними. Потрібні чіткі плани дій, де не обіцятиметься нічого надзвичайного, а пропонуватимуться якісь прості кроки, які легко буде втілити в життя і про які можна що-денно звітувати перед народом.

Крім того необхідно здійснювати вплив і на зовнішню аудиторію. Посили до світової дипломатії та політиків повинні бути чіткими та однозначними: «у нас все під контролем», «в Україні не зазіхають на права та свободи жодних національних меншин», «ксенофобія та фашизм – це «переваги» життя в Росії», «Путін – агресор, котрого потрібно втихомирити, застосовуючи максималь-ний перелік економічних санкцій», «українська влада – легітимна,

Для досягнення кінцевої мети— об’єднання України перед загрозою зовнішньої агресії та втрати державності, українській владі потрібно спрямо-вувати чіткі меседжі цільовій аудиторії.

Page 36: ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1

ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 36

Янукович – кримінальний злочинець світового масштабу, який віддав наказ стріляти по беззбройних людях» і т.і.

Окрім інформування світових політиків, треба привернути увагу населення всіх країн планети. Представляючи об’єктивну інформацію, щодо подій, що відбуваються в Україні, необхідно формувати лави союзників з числа громадян іноземних держав, які зможуть тиснути на свої уряди з метою підтримки України. Для цього потрібно здійснити заходи з впровадження вітчизняного іномовлення (російською, англійською та національними мовами сусідніх з Україною країн), а також зі створення та розповсюджен-ня цільових матеріалів про Україну в медіа цих держав. Окремо може розглядатись проведення культурно-просвітницької роботи серед іноземних громадян з залученням українських діячів культу-ри та мистецтва, та їх продуктів (літературних творів та творів ми-стецтва, вистав, кінофільмів і т.і.). Так само потрібно активно при-вертати увагу світової спільноти до проблем в Україні, залучаючи до цього зірок світового масштабу.