Продукти і Торгівля №1-2 2009 FMCG

Шановні читачі!Ви маєте можливість оформити безкоштовну перед-

плату на журнал «Продукти і торгівля». Для цього Вам

потрібно заповнити подану нижче анкету та надіслати

її на адресу редакції будь-яким зручним для Вас спосо-

бом (поштою, факсом, електронкою). Це так просто!

Не пропустіть наступного номеру журналу – запов-

ніть анкету вже сьогодні!

Заповнену анкету надсилайте на адресу:

Журнал «Продукти і торгівля»

а/с 5959, м. Львів, 79054

факс: (032) 245-35-35, 245-35-45

e-mail: [email protected]

Заповніть, будь ласка, дані для доставки журналу:

Назва організації__________________________________________________________________________

ПІБ отримувача ____________________________________________________________________________

Поштова адреса:

Вул. _________________________________________буд.____________________оф.________________

Місто________________________________________ село_________________________________

Область____________________________________ район___________________________________

Поштовий індекс ___________________________________________________________________________

Телефон___________________________________________________________________________

E-mail____________________________________________________________________________

1. Чи бажаєте Ви отримувати/

продовжувати отримувати

журнал «Продукти і торгівля»

безкоштовно?

Так Ні

2. Профіль діяльності Вашої

організації

Роздрібна торгівля

Гуртова торгівля

3. Яку посаду Ви займаєте?

Приватний підприємець

Директор

Менеджер закупівель

Продавець

Інше ____________________

4. Чи приймаєте Ви

рішення про закупівлю

товарів особисто?

Так Ні

5. Якими товарами Ви торгуєте?

Продукти харчування

Напої

Сигарети

Побутова хімія

Косметика

Інше_____________________

6. Зазначте, скільки працівників

працює на вашому

підприємстві: ________________

7. Вкажіть тип Вашого

підприємства:

Роздрібна торгівля:

Магазин

(вкажіть площу _________)

Ресторан, кафе

(вкажіть к-сть об’єктів

_____________________)

Мережа супермаркетів


_____________________)

Гуртова торгівля:

Гуртовий магазин

Мережа гуртових магазинів


_____________________)

8. Які рубрики є для Вас

найцікавішими?

Нові продукти

Практичні поради

спеціалістів

(як правильно оформити магазин, формування асортиментного ряду, вибір і співпраця з дистриб’юторами)

Обладнання для торгівлі

Огляди ринку певних

продуктів

Знайомство з виробником

Торговельна мережа

Інше_____________

Вкажіть свої побажання щодо тематики матеріалів наступних номерів журналу «Продукти і торгівля»:

____________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________

Також можете заповнити анкету у нас на сайті: www.prodtorg.info

РИНОК: ПЛАНИ І ПЕРСПЕКТИВИ

Коли мине криза .............................................3

БАКАЛІЯ

Чай-чай, налітай! .............................................6

Огляд ринку чаю в Україні

Новинка від ТМ «Маринадо» ..........................11

Корисні дари соняшників та оливок ............12

КОСМЕТИКА

Від коренів до кінчиків ...................................14

Асортимент: засоби для догляду за волоссям

Видавець ТзОВ «Редакція газети «Деревообробник»

ЗасновникВасиль Масюк

Головний редактор Людмила Пшеницька-Чала

Дизайн Уляна Шеленг

Поштова адреса:а/с 5959, м. Львів, 79054Адреса редакції:м. Львів, вул. Садова, 2аТел./факс: (032) 245-35-35 245-35-45

e-mail: [email protected]Передплатний індекс: 95540© ТзОВ «РГ«Деревообробник», 2008Журнал видається з 2007 року Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформаціїКВ ||372-245P від 22.06.2006 р.Періодичність виходу – 12 разів на рік.Тираж – 20 000 примірників.Серед спеціалістів видання розповсюджується безкоштовно.

Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з думкою редакції.Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами.Рукописи не рецензуємо і не повертаємо.За достовірність поданої у матеріалах інформації відповідають автори матеріалів.

За зміст та достовірність інформації у рекламних та інших повідомленнях і за якість рекламованого товару відповідає рекламодавець.Передрук матеріалів, опублікованих в журналі «Продукти і торгівля», допускається лише з письмового дозволу редакції.

Журнал «Продукти і торгівля»

є учасником медіа-групи «Промінфо»

www.prominfo.com.ua

ДрукЗАТ ВД «Високий Замок»м. Львів, вул. Володимира Великого, 2

#1–2 (24) 2009

ЗМІСТ

ОБЛАДНАННЯ

Системи пакування від «Інпак» .....................19

Піймай злодюжку,

або Протикрадіжкові системи

для Вашого магазину. .....................................20

ПРОДУКТИ ТОРГІВЛЯ

3№1–2 (24) січень-лютий 2009 Продукти & Торгівля

Ринок: плани і перспективиКоли мине криза...

Найбільшого скорочення зазнали такі галузі, як

цукрова – на 32%, олієжирова – на 22%, молочна –

на 2% та виробництво консервів – на 6%.

Переорієнтацію споживачів на продукти економ-

сегмента зафіксувули в усій роздрібній торгівлі. Сут-

тєво зменшується споживання м’яса та ковбасних

виробів.

Зараз ніхто не може спрогнозувати, скільки

триватиме криза і коли вона завершиться, але з

упевненістю можна сказати, що усім нам треба

«сідати на дієту» та не втрачати оптимізму. Одні

компанії заморожують інвестиції в модернізацію,

інші не відмовляються від запланованих планів,

тільки відкладають їх у часі, а треті – запевняють,

що в них усе гаразд. Про те, як компанії бороти-

муться за виживання, та про плани на 2009 рік

ми вирішили з’ясувати у представників харчової

галузі.

В умовах фінансової кризи багатьом промисловим підприємствам доводиться

переглядати стратегії свого розвитку, адже стало складно залучати позичені

кошти. Не оминула ця тенденція і харчову промисловість. Так, за словами

Олега Юхновського, президента ВГО «Союз виробників харчової промисловості

України», у зв’язку з економічною кризою харчова промисловість зменшила

виробництво на 10,9% порівняно з минулим роком.

Прес-служба компанії «КОНТІ»

Однією із найважливіших

подій для групи «Конті» у 2008

році стало відкриття власного

логістичного центру у Курську

(Російська Федерація). Це –

потужний складський комплекс

у Центрально-Чорноземному

районі РФ, відкриття якого у

листопаді 2008 року дало змогу

групі «Конті» оптимізувати логіс-

тичні процеси та поліпшити

якість сервісу зберігання і пос-

тачання кондитерських виробів

по території всієї Російської

Федерації.

Ще одна важлива подія у

2008 році – рекламна кампанія

торгової марки «Amour», яка у два

етапи відбулася восени та склада-

лася із двох телевізійних роликів,

зовнішньої реклами та реклами

у друкованих та електронних ЗМІ.

Економічна криза не надто

позначилася на нашій діяль-

ності – торік ми досягнули

запланованих результатів,

збільшивши обсяги реалізації

на 40% – до 2,6 млрд грн. У

нинішній ситуації тактика ком-

панії «Конті» полягає в опера-

тивному та гнучкому реагуванні

на вимоги ринку. Це дасть змогу

втримати обсяги виробництва

на колишньому рівні та зберегти

робочі місця.

У новому 2009 році в

асортименті компанії «Конті»

обов’язково будуть новинки.

Криза – це не причина відмо-

влятися від нової продукції. Ми

змістимо акценти з дорогого

сегмента на середній, але нові

солодкі сюрпризи для спожи-

вачів від «Конті» обов’язково

з’являться вже незабаром.

Наталія Коршун, керівник відділу маркетингу компанії «Три Ведмеді»

– Торік ми активно працю-вали над власним продуктовим портфелем. Було випущено бага-то нових видів продукції, асор-тимент оновився як у категорії напівфабрикатів, так і в категорії морозива. Також протягом року розширювали дистриб’юторську мережу по Україні. Як результат, зокрема, відкрилася нова філія компанії «Три Ведмеді» у місті Донецьку.

У 2008 році значну увагу було приділено модернізації та технічному переоснащен-ню виробничого підприємства «Бердичівська фабрика морози-ва», де, власне, і виготовляється все морозиво ТМ «Три Ведмеді», а також деякі види напівфаб-

рикатів. Восени тут завершився 1-й етап реконструкції, та багато роботи ще попереду.

Загалом, майже все, що планували зробити в 2008 році – ми змогли реалізувати. Але плани щодо виробництва та просування продукції, звичайно, переглядали у зв’язку із еконо-мічною кризою, відкоригували відповідно до ситуації та змен-шеного споживчого попиту. Гнуч-кість у прийнятті рішень, здат-ність швидко переорієнтуватися на нові умови допомагають нам не лише ефективно працювати, а й займати лідируючі позиції на ринку.

Щодо планів на 2009 рік, то обов’язково продовжуватиме-

мо роботу над розробкою нових видів продукції. Так само, як і торік, до літнього сезону 2009 запропонуємо споживачам щось цікаве у категорії моро-зива. Є плани щодо просування продукції на ринку уже найближ-чим часом, проведення реклам-них кампаній.

На жаль, усі ми – і вироб-ники, і споживачі – вже від-чули наслідки світової еконо-мічної кризи. Це змусило нас подивитися на навколишній світ по-новому та переглянути своє ставлення до багатьох речей. У цей скрутний час потрібно бути максимально цілеспрямовани-ми, сконцентрованими, прийма-ти економічно зважені рішення.

4 Продукти & Торгівля №1–2 (24) січень-лютий 2009

Ринок: плани і перспективи

Олег Кошовий, комерційний директор

ЗАТ «Шполянський завод продтоварів»

Минулий рік був для нас

непростим. Конкуренція на ринку

продуктів харчування посилюєть-

ся і працювати стає складно, але

щоб не здати завойованих пози-

цій, доводиться увесь час три-

мати руку на пульсі часу, ні на

мить не послаблюючи пильності.

Доводиться шукати нестандартні

шляхи вирішення різних ситуацій

і при цьому діяти блискавично,

адже рішення мають бути вчасні,

та й не дарма кажуть, що інко-

ли швидкий перемагає розумно-

го. Зростають темпи життя, а за

ними – і темпи діяльності. Та коли

метою є задоволення потреб спо-

живачів, а не тривіальна нажи-

ва, це дає результати, адже люди

розуміють і сприймають гарне

ставлення до них та турботу. Ми

завжди декларували себе як

соціально спрямовану компанію і

не на словах, а на ділі вкладаємо

в наш продукт не лише майстер-

ність персоналу, а й душу. Думаю,

наш споживач це відчуває.

Незважаючи на конкуренцію,

яка щороку загострюється, саме

торік ми виготовили і реалізу-

вали рекордну кількість солодо-

щів, оскільки попит на натураль-

ні ласощі продовжує зростати.

Грильяжі, козинаки та іриси тор-

говельної марки «Жайвір» не

розчаровують тих, хто їх прид-

бав, ні смаком, ні формою. До

речі, минулого місяця в програмі

телеканалу «Інтер» «Знак якості»

смакували наші козинаки, а

саме козинак «Соняшниковий».

Нам було дуже приємно почути

схвальний відгук від професій-

них дегустаторів, які оцінили наш

продукт як «класичний, такий,

яким і має бути козинак». Однак

ми й надалі удосконалюватимемо

свою продукцію. Постійно шукає-

мо найзручнішу форму та масу

плиток і батончиків, відслідкову-

ючи потреби споживачів. Анке-

тування, моніторинги, підтрим-

ку зворотного зв’язку з усіма

нашими клієнтами та кінцевими

споживачами спеціалісти відділу

маркетингу Шполянського заво-

ду проводять безперервно. Адже

головне – дати клієнтові те, що

він хоче отримати.

Минулий рік був для нашого

підприємства рекордним і щодо

обсягів виготовлення халви.

Високих результатів ми досягли

завдяки повному циклу вироб-

ництва та переробки соняшни-

ку, що дає можливість контролю

та гарантує якість сировини –

соняшникового насіння – на

етапі як переробки, так і вирощу-

вання, а також забезпечує конку-

рентну ціну плюс відповідальний

і професійний підхід до вироб-

ництва. І замовлення не приму-

сили себе довго чекати. Разом

із збільшенням кількості замов-

лень від українських споживачів,

зросла частка експорту соняш-

никової халви. До речі, це сто-

сується й наших кондитерських

виробів – грильяжів, козина-

ків, напівтвердих ірисів тощо. У

певні місяці відсоток експортних

відвантажень сягав 30–40%, і

не лише завдяки збільшенню

обсягів відвантажень, а й завдя-

ки територіальному розширенню

ринків збуту.

Торік ми неабияк поліпшили

власне «господарство»: почали

будувати новий комплекс для

виготовлення чипсів, запустили

в дію новий склад готової про-

дукції, модернізували виготов-

лення ковбасних виробів, ввели

у виробництво близько десятка

нових видів продукції. Загалом,

своєю роботою протягом мину-

лого року ми задоволені, бо пра-

цювали не на миттєвий резуль-

тат, а на перспективу, вкладаючи

кошти в розвиток.

Щодо економічної неста-

більності у світі та в Україні,

то вона не оминула і харчову

промисловість країни: доходи

населення зменшилися, тобто

купівельна спроможність зни-

зилася, а ціни на сировину під-

нялися. Виробники у боротьбі

за споживача піднімати ціни на

продукцію не поспішають, ство-

рюючи додаткову конкуренцію,

а через подорожчання сирови-

ни та матеріалів рентабельність

виробництва значно зменши-

лася. Через це доходи підпри-

ємства були меншими, ніж ми

планували на початку року. Щоб

залишитися на своєму ринку і

не переступити межу беззбитко-

вості, довелося заморозити деякі

довгострокові бізнес-проекти. Та

короткострокові проекти, такі,

як створення нової упаковки на

солодощі, впровадження нових

видів продукції та інші, ми успіш-

но реалізуємо.

За таких нестабільних умов,

які нині переживає країна, важ-

ливо мати надійних та відпові-

дальних партнерів, які ретель-

но дотримуються договірних

зобов’язань. Тож ми перегляну-

ли клієнтську базу і відмовилися

співпрацювати з тими партне-

рами, які постійно затримують

оплату продукції, тим самим

гальмуючи нашу діяльність та

затримуючи наш розвиток. Пара-

лельно ми запровадили додат-

кові стимули співпраці (знижки,

бонуси) за перехід на нові умови

роботи (дострокова оплата, змен-

шення терміну відстрочки пла-

тежу), які вимагає сьогоднішня

економічна ситуація в країні. Ми

намагаємося зараз жорстко кон-

тролювати платіжну дисципліну,

застосовуємо штрафні санкції

Ðóáðèêà


Катерина Семиляк, керівник відділу маркетингу та реклами заводу

дитячого харчування «Салюс»

Минулий рік запам’ятався

появою наших нових продук-

тів, а саме: двох видів йогуртів

для дітей від 8 місяців («Пер-

сик» та «Ваніль»), а також трьох

видів йогуртів загального при-

значення, а саме для дітей від

3-х років, шкільного віку та для

дорослих («Полуниця», «Персик»,

«Лісова ягода»). Ці продукти в

Україні є унікальними, зокрема

тому, що ми багато працюва-

ли і вдосконалювались, аби їх

отримати. Окрім нас, в Україні

жоден завод не виробляє таких

йогуртів – для дітей від 8 міся-

ців в упаковці «Тетра Пак» з тру-

бочкою.

Всю продукцію заводу, у

тому числі йогурти, ми вироб-

ляємо з молока вищої якості з

екологічно чистих зон, з нату-

ральними наповнювачами, без

застосування консервантів, ста-

білізаторів та іншої «хімії». Ми

пишаємося тим, що унікальні.

Звичайно, економічна неста-

більна ситуація, позначалася

на справах нашого підприємс-

тва: маю на увазі збільшення

цін та зниження купівельної

спроможності громадян. Але ми

не акцентуємо увагу на кризі, бо

у багатьох питаннях були пер-

шопрохідцями і нас не лякають

труднощі. Гадаю, щоб харчова

промисловість та споживачі

не відчули на собі негативних

наслідків світових економічних

негараздів, гравці ринку повин-

ні не здіймати паніку, спокійно

працювати і виробляти якісні

продукти. Тоді й виробник зали-

шиться на «плаву» завдяки ста-

більному попиту, і споживач не

втратить, адже він «відчуває»

низьку якість і в умовах змен-

шення доходів готовий купувати

лише якісну продукцію.

Щодо планів на новий 2009

рік, то ми маємо намір закріпи-

ти здобуті позиції, максимально

поліпшити показники у Києві,

розпочати реалізацію продукції в

одному або двох містах-мільйон-

никах. І, безперечно, для нас

завжди актуальною є розробка

новинок, а кон’юнктура ринку

підкаже нам вектори розвитку.

до відповідальних за цей про-

цес. Комплекс таких заходів на

сьогодні дає можливість збере-

гти та максимально ефективно

використати обігові кошти.

Гадаю, аби гідно протистоя-

ти кризі, потрібно, насамперед,

порядно вести бізнес. Бо, на

жаль, буває так, що пройшовши

ланцюжок торговельних наці-

нок (які деякі бізнес-структури

«під шумок» завищують), продукт

потрапляє на полицю магазину

з такою ціною, що стає неконку-

рентоспроможним. Хоч вироб-

ник, ідучи назустріч спожива-

чам, купівельна спроможність

яких знизилася, не підвищує

ціну, цим поспішають скориста-

тися інші учасники ринку, які

в гонитві за суперприбутками

роблять максимальні націнки

на продукт. Такого не повинно

бути. І якщо усі ми вестимемо

гру чесно, то зможемо з міні-

мальними незручностями пере-

жити нинішню кризу.

У новому 2009 році ми

на місці не стоїмо і не чека-

тимемо, коли ситуація стабілі-

зується: триматися на одно-

му рівні у нинішній стрімкий

час – означає здавати пози-

ції конкурентам. Тому у наших

планах – впровадження нови-

нок і модернізація виробниц-

тва. Усіх секретів розкривати

я не буду, а лише зазначу, що

незабаром надійдуть у продаж

наші солодощі в новій упаковці.

При розробці дизайну ми вико-

ристали національні мотиви,

а саме петриківський розпис,

який символізує природність

нашої продукції та відображає

філософію ТМ «Жайвір». Тож, як

кажуть, чекайте.

Також важливим аспек-

том діяльності у новому році

є соціальна робота, яку про-

водить наша компанія. Адже

мета нашого існування – не

лише отримати прибуток, а й

вибудувати стійкі стосунки із

суспільством, від якого, влас-

не, і залежать прибутки ком-

панії і кожного її працівника.

Ми направляємо значні кошти

на підтримку соціальних про-

ектів. Торік, окрім традиційно-

го привітання дітей місцевої

школи-інтернату та підшефної

гімназії з новорічними та різд-

вяними святами, ми вирішили

зробити свято ще й дітлахам,

що опинилися цього дня у лікар-

ні. Так, вже два роки поспіль

їх навідує наш святий Мико-

лай з подарунками для кожно-

го маленького хворого. Також

дуже сподобалося мешканцям

нашого району свято, яке ми

запровадили торік, – конкурс

на кращу колядку і щедрівку.

Уже двічі торговельна марка

«Жайвір» Шполянського заво-

ду продтоварів влаштовує на

центральній площі міста Шпола

масові гуляння з пригощанням

тут-таки звареною на польовій

кухні пшоняною кашею, з щед-

рими призами та подарунка-

ми, хороводами, виставами,

конкурсами, щедрівками та

колядками. Також Шполянсь-

кий завод постійно фінансово

підтримує дівочу футбольну

команду нашого міста та міс-

цевих юних дзюдоїстів. Дуже

хочемо, щоб наше місто було

гарним і процвітаючим, а його

мешканці – щасливими.


Алкоголь

Чай-чай, налітай!Огляд ринку чаю в УкраїніОгляд ринку чаю в Україні

Він неодмінно приходить із

супроводом. Його свита –

порцелянові горнятка сервізу,

тарілочки та срібні десертні

ложечки. А ще, звісно, Заварник,

повненька пані Цукерниця, пан

Чайник або навіть сам добродій

Самовар. Замикають процесію

Скибочка Лимону й усілякі дрібні

придворні – тістечка, цукерки,

мармеладки... Хто ж бо він,

запитуєте? Не хто інший, як його

Величність Чай.

Чай, яким він єВи ніколи не замислювалися,

чому чай буває різного кольору? Що

за художник забарвлює чайне листя

у зелений, чорний чи червоний? За

колірною ознакою виділяють також

білий чай, а в деяких регіонах ще й

червоний і синій, та первісно усі ці

листочки мають однаковий вигляд.

У процесі приготування листя прохо-

дить такі стадії: підв’ялювання (листя

в’яне природним шляхом), скручуван-

ня (необов’язковий етап, на якому

листя скручують вручну у згорточки

цікавої форми), ферментація (процес

окислення під дією температури) і

сушіння. Колір чаю визначається аж

на етапі ферментації. Скажімо, у при-

готуванні білого виду цей етап вза-

галі відсутній, для зеленого й синього

він короткотривалий, а для червоно-

го й чорного триває довше.

Крім поділу за кольорами, є й інші

класифікації. Чай буває розсипний

(велико- та середньолистовий), у гра-

нулах, у пакетиках, а також пресо-

ваний. Пресовані, гранульовані та

чаї в пакетиках виготовляють

із сировини нижчої

якості – чай-

ного пилу, а

також стебел

та листочків, які при

сухому сортуванні не

пройшли через сито.

Пресований чай буває

у вигляді брикетів, пли-

ток і таблеток. За часів

Радянського Союзу такий

чай споживали й у нас, та

нове покоління українсь-

ких споживачів уже не

знайоме із цим різнови-

дом. Зате в деяких країнах (Узбекис-

тан, Таджикистан) саме пресований

чай є найбільш вживаним.

Чай продають як у

чистому

Бакалія

Чай – це краще, ніж вино: збуджуючи,

він не викликає сп’яніння, і краще, ніж

вода, адже не переносить інфекцію.

Китайська філософія


ви гляді, так і в різноманітних сумішах: зі шматочка-

ми суниці, ананасу, з цвітом жасмину, з лимонною

травою, з цедрою цитрусів, листям шавлії тощо.

Зникнення трьох слонівЗ дитинства пригадую коробочку із зображен-

ням трьох слонів, коробочку з індійським чаєм,

який у Радянському Союзі був на почесному місці.

Вже багато років полиці магазину рясніють упаку-

ваннями чаю зі Шрі-Ланки, останнім часом зросла

пропозиція китайського чаю. А куди ж «помандру-

вали» три слони? Про причину такого таємничого

тотального щезнення мені розповів Сергій Щербак,

національний менеджер компанії «Сімбад», яка пред-

ставляє на українському ринку індійський чай під

ТМ «Premier’s Tea». Пан Сергій зазначив, що до пев-

ного часу в Україні, як і в інших країнах СНД, імпорт

чаю з Індії переважав над імпортом із Цейлону, та

зміни в цивільному й податковому кодексі поміняли

ситуацію. Проблему з імпортом індійського чаю ще й

зараз не цілком подолано: серед індійських чайних

компаній зовсім небагато таких, що виробляють чай

для експорту.

Фасований індійський чай на українському ринку

зараз є в асортименті брендів «Ahmad», «Лисма»,

«Мономах», «Принцеса Гита». Елітні фасовані індійські

чаї представляє ТМ «Premier’s Tea», та це лише крапля

в морі. Переконалася на власному досвіді, що пошук

індійського чаю серед безлічі коробочок на полицях

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Ігор Майструк,

національний менеджер

ТОВ «Алокозай-Ті»

Традиції споживання

чаю в різних місцевостях

мають свої особливості.

Деякі народи додають до

заварки чаю різноманіт-

ні прянощі: лавровий

листок, мускатний горіх,

чорний мелений перець,

сіль тощо. В пустельній

місцевості чай готують тільки на молоці, без додаван-

ня води. Зате з точки зору китайців та японців, що

тяжіють до класичних прийомів чаювання і звикли вжи-

вати чай у чистому вигляді, без домішок та закусок, усі

інші способи – варварські. Індійці охоче змішують чай

з молоком, а також п’ють чай з лимоном і цукром. Чай з

лимоном п’ють також в Ірані й Туреччині, замість цукру

закусуючи родзинками, інжиром та мигдалем. Також у

цих країнах прийнято додавати до готового чаю імбир,

кардамон, бадан, духмяний перець (одне зернятко на

склянку), корицю та інші прянощі. В арабських країнах

Північної Африки п’ють гарячий зелений чай, настоюю-

чи його разом із перцевою м’ятою і потім додаючи до

нього соки цитрусових (лимона, апельсина, грейпфру-

та). В Європі чай майже усюди п’ють із цукром, але, як

правило, не надто солодкий. Цукерок вприкуску до чаю

також не беруть.


Сергій Борисов,

директор із роздрібної

торгівлі мережі

супермаркетів «Марс»

Споживачі дедалі біль-

ше схиляються до покупки

купажованого чаю. Частка

продажів купажів у наших

мережах складає близько

30% від загального обся-

гу продажів чаю і продов-

жує стабільно зростати.

У мережі супермаркетів «Марс» є популярними купажі

під ТМ «Чайна Країна», «Ahmad Tea», «Greenfield», «Lipton»

тощо. Найбільший попит за шкалою продажів «чис-

того» чаю мають ТМ «Ahmad Tea», «Майский», «Riston»

та «Lipton». Чай преміум-сегмента в наших магази-

нах пропонують ТМ «Форте» і «Чайна Країна»: ціна за

100 г чаю становить близько 20 грн. Найдешевший

чай у нас реалізовують під ТМ «За Динамо!» – ціна за

100 г – від 5 грн. Наші покупці більше купують пакето-

вані чаї, аніж розсипні: частка пакетованих становить

60% збуту. Споживачі переважно купують чаї серед-

нього цінового рівня.


Бакалія

с у п е р м а р -

кету – спра-

ва непроста:

відсоток пред-

с т а в л е н о с т і

дуже малий. Тож,

якщо хочете скушт-

увати дарджилінґу чи

ассаму – їх легше знайти

серед вагових чаїв у фірмових

магазинчиках.

Найкращий чорний чайНайякіснішими чорними чаями вважають вели-

колистові дарджилінґ, ассам та нілґірі, що ростуть

у Індії. Найякісніші сорти чаю захищені в Індії зна-

ком якості – «символом чистоти» із зображенням

логотипу провінції. Такий символ компанія може

розмістити на фірмовій упа-

ковці тільки з дозволу Чай-

ної Палати при Міністерс-

тві торгівлі Індії. В Україні

індійський чай із такою сим-

волікою представляє лише

компанія «Сімбад» під

ТМ «Premier’s Tea».

Нілґірі

Нілґірі – це незвичайно красива місцевість, роз-

ташована в Блакитних Горах, що в Індії. Сорт чаю з

однойменною назвою вирощують у цій місцевості

на висоті від 1000 до 2500 м над рівнем моря.

Внаслідок свого географічного розташування чайні

плантації Нілґірі зазнають впливу південно-західних

і північно-східних мусонів, що створюють сприятливе

середовище для вирощування чаю: збір урожаю тут

відбувається впродовж усього року.

Дарджилінґ Дарджилінґ – це назва міста в Гімалаях, в районі

якого й вирощують цей сорт чаю. Цей чай має квіт-

ково-мигдальний аромат і світліший відтінок напою,

ніж інші чорні чаї, тому його ще називають «чай-

ним шампанським». Репутація й популярність дар-

джилінґу – спокуса для шахраїв: під його назвою

часто продають продукт, що не є 100% дарджилінґом,

а складається з нього лише наполовину. Дарджилінґ

збирають тричі на рік: навесні, влітку та восени.

Найсмачніший і найзапашніший чай дає свіже листя,

яке щойно пробилося після зимової сплячки, тобто

листя першого весняного збору. Гіршою партією вва-

жають ту, що зібрана восени, у сезон дощів – дар-

джилінґ осіннього збору не такий ніжний на смак,

як у попередні два урожаї. Дізнатися, чи з якісним

дарджилінґом маєте справу, можна з інформації на

упаковці: маркування на елітних чаях неодмінно має

вказувати, коли було зібрано чай – під час першого,

другого чи третього врожаю.


Ксенiя Паращевiна,

продавець-консультант

ТМ «Чаї Криму»

Наші фіточаї можна

придбати лише на пів-

денному березі Криму

та й приготовані вони на

усьо му кримському. Це

не просто трав’яні суміші,

як у аптеці – лікувальна

гірка й несмачна трава,

а дуже приємні ароматні

напої. Рослини, що вхо-

дять до складу сумішей,

підібрані за смаковими властивостями. Крім того, що

вони корисні, то ще й смакують усім. Пити їх можна

різним віковим групам: від малюків до стареньких.

Особливість діяльності нашої компанії у тому, що маємо

багато супутньої продукції: трав’яні бальзамчики, соло-

дощі для діточок. Також поєднуємо корисний і смачний

продукт із сувенірами.


Сергій Щербак,

національний менеджер

компанії «Сімбад»

(ТМ «Premier’s Tea»)

Новинкою для зруч-

ного заварювання чаю

є фольгована упаковка,

що дає змогу заварюва-

ти чай, як у ситечку. Все-

редині упаковки містить-

ся великолистовий чай.

Зручність такого упаку-

вання ще й у тому, що,

крім функції ситечка,

стік виконує функцію ложечки: ним можна розмішати

цукор у горнятку. Перевага фольгованого стіку над

паперовим чайним пакетиком також у тому, що перший

не потрібно викручувати, зціджувати, він не залишає

калюж чаю на столі. Чай у цій зручній практичній упа-

ковці з червня 2008 року можна придбати і в Україні.



Маріанна Коніна,

керівник департаменту

зв’язків із громадськістю

компанії «Fozzy Group»

В магазинах торгових мереж «Фоззі», «Сільпо» і «Фора» представлено чай понад 20 провідних вироб-ників і найпопулярніших торгових марок у різних сег-ментах – від доступного до чаю преміум-класу. Багато виробників дбають, аби в їх асортименті завжди було що запропонувати покупцям з різною купівельною спроможністю. Як кажуть, кожно-му – по потребі.

Щодо зацікавленості споживача певними торгови-ми марками, то в нижньо-середньому ціновому сегмен-ті популярним є чай «Бесіда» та «Брукбонд» від компанії «Unilever».

Найдорожчий чай у наших магазинах представлено під ТМ «Messmer» та «Newby». Високоякісний чай цих виробників упаковано в спеціальні герметичні жерс-тяні банки, і його ціна становить від 20 гривень за 100-грамову упаковку.

Найновіші надходження до нашого чайного асорти-менту – це чай під ТМ «TESS» та чай, який виробляє для нашої власної ТМ «Премія» компанія «Императорский чай».

Ассам

А с с а м -

ський чай

вирощують у

передгір’ї схід-

них Гімалаїв,

в районі Ассам.

Колір напою наси-

чений: може бути

червонуватим чи

оранжевим. У букет смаку ассаму вплетені квіткові

та медові нотки. Порівняно із дарджилінґом цей сорт

терпкіший і не такий запашний. Популярна чайна

суміш «Irish Breakfast», як правило, на 70–80% скла-

дається з ассамських сортів. До слова, один із різно-

видів ассамського чаю – «Assam Superb» – є улюбле-

ним чаєм королеви Великобританії Єлизавети ІІ.

Ассам – один із небагатьох видів чаю, що добре

поєднуються із закусками: солодощами, цукерками,

канапками, тістечками тощо.

Юні цейлонські плантаціїМ’які вітри, теплий клімат, високогір’я… Хоча

умови для вирощування чаю на острові Шрі-Ланка

(колишня назва – Цейлон) просто ідеальні, «чайним»

цей край став порівняно нещодавно. У 1824 році

сюди привезли чай із Китаю, а через 15 років – і

з Індії (з Ассаму). Через тридцять років шотландець

Джеймс Тейлор організував тут чайне виробництво.

Цейлон, що раніше славився кавовими плантаціями,

та після страшної епідемії у 1870 році втратив їх,

прийняв чайний промисел як спасіння і нині поряд із

Індією та Китаєм входить до трійки лідерів світового

чайного ринку. Саме цейлонський чай зараз най-

ширше представлений на нашому ринку. Його часто

додають до складу купажів.

Цейлонські чаї при заварюванні утворюють міц-

ний терпкуватий напій червоно-коричневого забар-

влення. У високогірних регіонах вирощують елітні

сорти цейлонського чаю, проте запахом і смаком

вони поступаються індійським дарджилінґу й ассаму.

Чайна країна China Серед представлених на світовому ринку чор-

них китайських чаїв найпопулярніші сорти – кімун,

юнанський чай та чай Лапсанг Сушонг. Напрочуд

цікавою є технологія приготування останнього: щоб

чай набув приємного аромату, у печах, в яких під-

сушують чайне листя Лапсан Сушонга, спалюють

соснові гілки. Та Китай більше славиться як вироб-

ник зеленого чаю.

Зеленому чаю – зелене світло Зелений чай, ще недавно такий незвичний для

українців, зараз відвоював у свого конкурента –

чорного чаю – практично половину ринку. Згідно

з результатами дослідження, проведеного на сайті

нашого журналу, чистому зеленому чаю віддають

перевагу 27% опитуваних, у той час як чорному –

28%. За фіточай (трав’яну суміш) – проголосувало

17% , за фруктовий – 16%, червоному дісталося 11%,

а білий отримав лише 1% голосів.

Як повідомив директор з роздрібної торгівлі тор-

говельної мережі супермаркетів «Марс» Сергій Бори-

сов, чорний чай все ще в лідерах: частки продажів

чорного й зеленого чаїв у мережі «Марс» становлять

65% і 35% відповідно.

Батьківщина найкращого зеленого чаю – Японія

та Китай. Найдорожчі й найелітніші його види – це

«Колодязь Дракона озера Сі-Ху», «Смарагдові спіралі

весни з Дун-Тіна», «Хмара та туман», «Сріблястий

пух гори Тянь-Шань». Найбільш розповсюджений і

доступний за ціною чай під назвою «Брова», який

отримав таку назву тому, що за формою чаїнки


Àíàë³ç ðèíêó

нагадують вигин брови. Чай «Брова»

має багато видів і найбільший обсяг

експорту.

До речі, кажуть, щоденне вжи-

вання зеленого чаю може допомогти

схуднути, адже, крім того, що зелений

чай (без цукру) не містить калорій, він

ще й прискорює обмінні процеси, що

відбуваються в організмі.

Біла магія білого чаю Останнім часом до колірної гами

чаїв на українському ринку додався

білий чай. Його збирають переважно

у гірських районах провінції Фудзянь.

Є також цейлонський білий чай (Шрі-

Ланка) і дарджилінґ (Індія).

Білий чай – задоволення не з

дешевих. На світовий ринок білий

чай надходить в обмеженій кількості.

Через трудомісткість збору і труднощі

зберігання ціна на білий чай значно

вища, ніж на звичайний зелений, а

найексклюзивніші його сорти кош-

тують понад тисячу доларів за кіло-

грам. Часто звичайний зелений чай

намагаються видати за білий, тому

купувати його рекомендовано лише

у спеціалізованих чайних магазинах.

Листочки білого чаю не мають бути

скрученими або поламаними. Вони

мають світлий сріблясто-зелений

колір ззовні й білястий з іншого боку.

Білий чай поширений у Китаї і

вважається найвишуканішим, най-

дорожчим, та ще й найкориснішим

з-поміж усіх видів чаю. Для його при-

готування збирають молоді листоч-

ки першого врожаю чаю, які тільки

наполовину розпустилися (так звані,

верхні флеші). Після заварювання

білий чай має блідо-жовтий або зеле-

нувато-жовтий колір, солодкуватий

смак і тонкий квітковий чи трав’яний

аромат.

Білий чай дуже легко вбирає нав-

колишні запахи. Під час роботи на

плантації збиральникам навіть забо-

роняють їсти цибулю, часник та гострi

спеції, аби не зіпсувати оригінальний

аромат чаю. В сезон збору білого

чаю (себто на початку квітня) у Китаї

саме цвітуть фруктові сади, які нерід-

ко сусідять із чайними плантаціями.

Таке сусідство для чаю навіть дуже

бажане: ворсинки молодого чайного

листя вбирають пахощі цвіту, а пізні-

ше віддають цей аромат напоєві.

До слова, порівняно недавно до

продажу надійшов фасований чай

«Lipton White Tea» („Ліптон Білий Чай»),

щоправда, всупереч гучній назві,

напис на упакуванні свідчить, що,

крім бруньок білого чаю, в його складі

міститься ще й зелений байховий чай,

ідентичні натуральним ароматизато-

ри «абрикос» та «троянда».

Технологія заварювання білого

чаю складна: суху заварку залива-

ють не окропом, а кип’яченою водою,

нагрітою до температури не вище

50ОС і настоюють 3–4 хвилини.

Українці чаюютьВ Україні та Росії здавна чай не

сприймався як самостійний напій, в

минулому навіть серед представни-

ків заможних верств була мода «при-

хорошувати», доповнювати чай, як

не цукром, то сиропами, варенням,

кондитерськими виробами, цукерка-

ми, лимоном, а іноді навіть інжиром,

прянощами та молоком. Часто ком-

паньйоном для горнятка чаю була

й залишається звичайна скибочка

хліба з маслом.

Можливо, саме тому, що «чистого»

чаю у нас ніколи не пили, – мало

зважали на його якість. Тривалий час

для пересічного українця чай був не

чим іншим, як підфарбованою теп-

лою солодкою водичкою. Знатися на

чаях також не давала змогу вузька

представленість чаїв на ринку. Зараз

ситуація змінюється.

На противагу асортименту

радянських полиць, де, крім гру-

зинського, індійського, байхового

й краснодарського чаїв годі було

знайти ще якийсь, нині маємо прос-

то безліч чайних пропозицій. Зрос-

танню кількості чайних гурманів

посприяла поява компаній, що про-

понують вагові чаї („Дім чаю», «Світ

чаю», «Чайна Країна», «Premier’s Tea»

тощо). Щодо прихильності українсь-

ких споживачів до тієї чи іншої тор-

гової марки чаю, то за результатами

опитування на нашому сайті «короля-

ми попиту» можна вважати «Ahmad

Tea» та «Greenfield», які отримали по

21% голосів. Далі в рейтингу – чаї

«Lipton» (12%) і трав’яні суміші під ТМ

«Карпатський чай» (9%). Замикають

шістку лідерів продажу чаї «Dilmah»

(6%) та «Edems» (4%). Менші частки

(по 3%) дісталися таким брендам, як

«Майский чай» і «Бесіда». По 2% голо-

сів отримали «Batik», «Brook Bond»,

«Галка», «Доброе утро!», «Маброк» та

чаї від компанії «Оримі-Трейд» «При-

нцеса Нурі» („Канді», «Ява», «Гіта»).

Одяг для чаюЧай у пакетиках – винахід, без-

перечно, дуже зручний. Жодних кло-

потів із заваркою – фільтр-папір

виконує функцію ситечка. До речі,

«винайшли» чайний пакетик не фасу-

вальники чаю, а самі споживачі. Коли

американський імпортер чаю Томас

Салліван розіслав зразки свого това-

ру, запаковані у шовкові торбинки,

клієнти, отримавши чай на пробу,

неправильно зрозуміли задум авто-

ра. Сприйнявши мішечок як замінник

ситечка, вони почали опускати про-

бники до горняток з окропом і такий

спосіб заварювання припав усім до

душі. Трапилося це в 1904 році.

Але, як не крути, сучасний чай

у пакетиках смакує не так, як зви-

чайний розсипний. Причина сама

собою зрозуміла: до пакетів потрап-

ляє сировина не найкращого ґатунку.

Іще одним недоліком чайного пакета

можна вважати металеву скріпку, що

закриває його: метал має здатність

окислюватися, а отже, його контакт

із чаєм небажаний. Так, зараз багато

компаній перейшли на виробництво

пакетів без металевих скоб, замі-

нивши їх конструкцією із зав’язаною

ниточкою.

Еволюція чайного пакетика сьо-

годні сягнула нового щабля – на

ринку з’явилися пакети у формі піра-

мідок (зокрема, вони знайомі спо-

живачам з колекції «Lipton»). Поряд

із пакетами на ринку з’явилося нове

упакування для швидкого заварю-

вання чаю – фольговані стіки.

Лідія Дзюпіна

Бакалія


Новинка від ТМ «Маринадо»Напевно, багато українських споживачів уже оцінили високу якість консервації під

торговою маркою «Маринадо» та переконалися у тому, що вона відповідає своєму

гаслу: «Вся справа – в маринаді!». Адже напередодні Нового року на полицях

магазинів було широко представлено асортимент продукції цієї торгової марки:

зелений горошок, корнішони делікатесні, огірки мариновані, хрін столовий, гриби

мариновані двох видів, томати мариновані та томати «Черрі» мариновані, а також

гірчиця міцна та гірчиця лагідна. Нині ТМ «Маринадо» презентує новинку – ікру

кабачкову – заморську, як казав герой з відомого фільму «Іван Васильович змінює

професію».

Жарти жартами, але кабачки

справді є заморським овочем. Вони

примандрували в Європу 500 років

тому з Африки, а туди їх завезли з Індії.

У нас ці плоди шанують за лікувальні

властивості: вони знімають різно-

го роду набряки, допомагають при

алергії та анемії, корисні для шлунка і

жовчного міхура. Їсти ці овочі можна

скільки душа забажає, не ризикуючи

набрати зайвих кілограмів. Річ у тім,

що сто грамів плодів дають організ-

му лише 27 кілокалорій. Дозрівають

кабачки від кінця весни до глибокої

осені і родять рясно в будь-якій клі-

матичній зоні. Певно, їхню вигідність

для консервування й оцінила ком-

панія-виробник.

Нічого дефіцитного в складі ово-

чевого делікатесу немає: кабачки,

морква, цибуля, томатна паста, олія,

сіль, цукор, прянощі, приправи,

зелень. Це, так би мовити, стандарт-

ний заводський рецепт. Але у фірми

є і власні секрети. Особливого смаку

можуть надавати додаткові інг-

редієнти, екзотичні прянощі. Однак

компанія-виробник не розкри-

ває нюансів рецептури – мовляв,

комерційна таємниця, а пропонує

найвибагливішим суддям – покуп-

цям – розгадати її секрет. Зауважи-

мо, що цю заморську страву виго-

товлено відповідно до вимог ДСТУ.

Спробуйте – і ви переконаєтеся, що

«Вся справа – в маринаді!»


Бакалія

Корисні дари соняшників та оливокПолиці з олією у відділі бакалії рясніють

пляшками із зображенням соняхів. Потроху

до асортименту додаються й інші, на яких

намальовані оливкові гілочки. Про деякі нові

«олійні» позиції на ринку України – у розмові з

Інною Івановою, директором Департаменту з

маркетингу та продажу компанії «Кернел».

– Пані Інно, яким продуктом

своєї компанії ви пишаєтеся най-

більше?

– Пишаємося усією своєю про-

дукцією, бо вона високої якості, нату-

ральна та корисна. Але серед усіх

наших олійних торговельних марок –

«Чумак Золота», «Чумак Домашня»,

«Стожар», «Щедрий Дар», «Любонь-

ка» – найбільша наша гордість –

ТМ «Щедрий Дар». Адже ми починали

з нуля і це було наше перше «дитя».

Хоча спершу було дуже нелегко, нам

вдалося подолати високу конкурен-

цію, а результат наших зусиль бачи-

те самі: зараз олія під ТМ «Щедрий

дар» доступна в кожному супермар-

кеті, максимально наявна у кожному

магазині

– В асортименті ТМ «Щедрий

дар» є олія першо-

го віджиму. Що

це за продукт?

– Олія першого віджиму – уні-

кальний продукт нашої компанії,

який на українському ринку не має

аналогів. Як правило, виробники для

отримання звичайної нерафінованої

олії застосовують високі температу-

ри, більш ніж +100ОC. Це руйнує

вітаміни та біологічно активні речо-

вини. Тому продукт набуває темного

забарвлення, специфічного смаку та

запаху пересмаженої олії.

Щодо олії першого віджиму, то її

виробляють із цілих ядер соняшника

шляхом одноразового віджиму при

температурі, що не перевищує 55ОC.

Такий спосіб дає змогу зберегти цінні

вітаміни А, Е i F та інші біологічно

активні речовини, запобігає утворен-

ню шкідливих речовин при нагріванні

та їх потраплянню в готовий продукт.

Ця олія містить більше корисних

речовин, ніж рафінована, а власти-

вості її наближені до властивостей

оливкової. У нашому асортимен-

ті також є оливкова олія першого

віджиму. Вона представлена у ліній-

ці торговельної марки «Ravika» під

назвою «Extra Virgin».

– Чи можна смажити на олії

першого віджиму?

– На цій олії смажити не реко-

мендовано, адже високі температури

«вбивають» вітаміни у продукті, крім

того, страва буде мати характерний

присмак. Для смаження краще вико-

ристовувати рафіновану.

– До слова, про оливкову олію.

В асортименті «Стожар» з’явилася

нова позиція – «соняшниково-

оливковий мікс». Розкажіть деталь-

ніше про цей продукт.

– Соняшниково-оливковий мікс –

це вже добре знаний і популярний

у світі продукт – він є новинкою в

нашому асортименті. На ринку Украї-

ни поки що ми – єдиний національний

виробник цього продукту. Що таке

мікс? Це поєднання оливкової олії

зі спеціально очищеною соняшнико-

вою. Для здоров’я людини потрібно,

щоб її організм отримував якомога

більше корисних речовин, а оскільки

кожна з олій містить свої вітаміни

і по-своєму корисна, рекомендова-

но мати у раціоні і соняшникову, й

оливкову. А отже, чому б не поєднати

поживні властивості двох олій в одно-

му продукті!

– Яке співвідношення олій у

міксі?

– До його складу входить 10%

оливкової олії та 90% соняшникової.

На цій олії можна і смажити, і додава-

ти її до салатів.

– А як щодо ціни?

– Цей варіант – економний.

Соняшниково-оливковий мікс усього

на 2 гривні дорожчий за звичайну

соняшникову олію. Оливкова олія

Ðóáðèêà


містить найбільше біологічно цін-

них жирів серед усіх інших олій,

але коштує вона дорого. Соняш-

никово-оливковий мікс дає змогу

отримати норму всіх корисних

речовин, що є в оливковій олії,

водночас, заощаджуючи кошти.

– Як споживач зустрів цей

продукт?

– Можна вважати, що соняш-

никово-оливковий мікс уже посів

свою нішу на ринку. Станом на

сьогодні продано понад півтора

мільйона пляшок.

– До слова, про оливко-

ву олію. Як до неї ставляться

українці?

– Сучасний споживач дедалі

більше уваги приділяє своєму

здоров’ю та харчуванню, тому

оливкова олія стає звичним про-

дуктом для українців, її вживають

майже у кожному домі, в кожній

квартирі, додаючи до салатів,

також використовують для ліку-

вання.

Наша компанія на ринку Украї-

ни представляє оливкову олію

під ТМ «Ravika». Це високоякіс-

ний продукт, що має конкуренто-

спроможну ціну.

– Чи не може оливкова олія

згодом «відібрати» роботу у

соняшникової?

– Ні, адже кожна із них має

свою сферу діяльності: оливкову

олію переважно застосовують для

заправляння салатів, а соняш-

никову – до смаження. Загалом,

рафінована оливкова олія також

придатна до смаження, але це

неекономний варіант, і традиція

є традицією. Так само, як наші

бабусі смажили млинці на соняш-

никовій олії, так і наші онуки сма-

житимуть на ній.


ПортфоліоКомпанія «Кернел» – найбільша в Україні агропромислова

компанія, лідер українського ринку бутильованої соняш-

никової олії, один з найбільших українських експортерів

соняшникової олії та зернових культур. На ринку Украї-

ни – з 1995 р., як продавець бутильованої олії – з 2003 р.

У портфелі брендів компанії – торговельні марки соняшни-

кової олії «Щедрий Дар», «Чумак Золота», «Чумак Домашня»,

«Стожар», «Любонька», а також оливкової – «Ravika». Також

компанії належить ТМ «Маринадо», під якою випускається

овочева консервація.


Косметика

Від коренів до кінчиківАсортимент: засоби догляду за волоссям

Волосся... Хвилясте або пряме, довге чи

стрижене ледь не при самому корені, русе,

руде, каштанове, рідке та посічене на кінчиках,

густе й жорстке… Таке різне – воно і догляду

потребує різного. Шампуні, кондиціонери,

бальзами, маски для волосся – ринок рясніє

пропозиціями. Спробуємо розібратися, що і для

чого призначене.

Типи волоссяХімічний склад і будова волос-

ся залежать від багатьох чинників:

тут і генетика відіграє свою роль, і

кліматичні фактори, й харчування,

і стан здоров’я загалом. Кожен тип

волосся потребує індивідуального

підходу й оптимального балансу інг-

редієнтів у засобах догляду. Виби-

раючи шампунь, слід орієнтуватися

на рівень жирності шкіри голови і

визначити, який у вас тип волосся.

Якщо волосся біля коренів стає мас-

ним через 2–3 дні після миття – у

вас нормальний тип волосся, якщо

раніше – жирний, пізніше – сухий.

Протягом життя під впливом «тортур»,

яким ми піддаємо наше волосся (маю

на увазі, фарбування, хімічні завив-

ки, гарячі укладки тощо) його тип

може змінюватися від жирного до

більш сухого. Щодо так званого «ком-

бінованого» типу волосся – з жирним

корінням та сухими кінчиками (про

шампунь для якого так часто чуємо

в телерекламах), то це лише піар-

хід для кращих продажів. Приблизно

80% людей з довгим або середньої

довжини волоссям можна занести до

цього типу. Класифікувати за сухіс-

тю-жирністю волосся слід за станом

шкіри голови, а не його станом по

довжині.


Ірина Смоланка,

бренд-менеджер

ТМ «NIVEA Hair Care»

Здорове волосся – це, насам-

перед, правильне живлення та

догляд. Саме тому «NIVEA» для

кожного типу волосся розробила

індивідуальні формули, що забез-

печують оптимальний до гляд і

найкращий результат. Засоби

«NIVEA» містять натуральні рафі-

новані есенції, оброблені за

сучасними технологіями. Кожен

засіб відповідає вимогам певно-

го типу волосся. Збагачені рафі-

нованими рослинними інгредієн-

тами, вони активно відновлюють

структуру волосся зсередини,

а делікатні аромати та квіткові

есенції доповнюють цей чудовий

ансамбль.

Остання з інновацій «Nivea» для

догляду за волоссям – це серія

засобів «Сліпучий діамант» для

довгого волосся (шампунь, ополіс-

кувач та спрей). «Сліпучий діамант»

робить ваше волосся гладеньким і

дарує неперевершений діаманто-

вий блиск по всій довжині волосся.

Ми рекомендуємо використовува-

ти всі три засоби для досягнення

найкращого результату: шампунь,

потім ополіскувач і, врешті-решт,

спрей, що не потребує змивання.


Помічники шампунюЯк часто ви миєте голову? Раз

на тиждень? Двічі? Щодня? А чи не

шкідлива дія шампуню при такому

частому використанні? Змиваючи

зі свого волосся пил і бруд, ми

змиваємо ще й корисні речовини,

які зумисне виділяє шкіра голови.

Тож разом із очищенням волосся

від бруду ми змиваємо й такий

корисний і необхідний захист.

Перевірити, чи вашому волоссю,

крім шампуню, потрібен додат-

ковий догляд, дуже просто. Якщо

після миття не виникає свербежу,

волосся легко розчісувати і вкла-

дати, необхідності користуватися

ополіскувачем, кондиціонером,

маскою нема.

Окрім шампунів, бальзамів,

масок та кондиціонерів на ринку

з’явилися засоби окремої особли-

вої групи – для догляду за посіче-

ними кінчиками. Як розповідають

пишнокосі красуні з реклами, так

званий крем-догляд за ослабле-

ним волоссям, що січеться на кін-

чиках, призначений

для інтенсивного

живлення та зволо-

ження пошкодже-

них кінчи-

ків волосся, він надає їм м’якості

та блиску. Процедура «лікуван-

ня» – до смішного проста. Достат-

ньо нанести чудо-крем на кінчи-

ки волосся легким втиранням

і – готово! Миттєвий результат!

Крем навіть не потрібно змива-

ти. Не потрібно володіти особли-

вими знаннями з медицини, щоб

зрозуміти, що посічені кінчики не

загояться так само, як не загоїть-

ся нігтик, що розшарувався, яким

би кремом їх не змащували. Як не

прикро, позбутися посічених кін-

чиків можна лише за допомогою

ножиців, а описані вище засоби

можуть відігравати хіба що маску-

вальну роль, допомагати прихова-

ти недоліки вашого волосся.

Нині на ринкуЗгідно з опитуванням, яке про-

вела наша редакція, улюбленцем

продажів на ринку шампуню є

«Head&Shoulders» (20%). На дру-

гому місці опинилися «Pantene» та

«Gliss Kur» (по 9%), далі – «Nivea»

(8%), «Elseve» та «Fructis» (по 6%).

За «Dove» та групу під загаль-

ною назвою «вітчизняні шампуні»

публіка віддала по 4% голосів.

«Timotei», «Shamtu» та «Palmolive»

назбирали по 3%, а «Schauma» та

«Sunsilk» – по 2%. Решту поділи-

ли між собою менш відомі марки,

а також медичні та профілактич-

ні шампуні. В опитуванні взяло

участь 117 осіб.

Дитячий шампуньЧому дитячі голівоньки не

можна мити дорослим шампунем,

а дорослі – дитячим? Дорослий

організм виробляє спеціальні

захисні жири, що обері-

гають його від пот-

рапляння та впливу

шкідливих речо-

вин. У дитячо-

му організмі

16

Косметика

цей захист іще несформова-

ний, тому дитячий шам-

пунь – ніжний, до його

складу входять лише

натуральні компонен-

ти. Натуральні скла-

дові дитячого шампу-

ню навряд чи можуть

бути ефективними для

застосування дорос-

лими. Адже як такий

ніжний засіб може проникнути через захисний шар

дорослого волосся? Дитячі гігієнічні засоби вироб-

ляють із найніжніших матеріалів, і для дорослих голів

вони цілком не підходять тому, що волосся дорослих

має іншу структуру. Дорослий шампунь надто їдкий

для дітей, надто концентрований, може викликати

подразнення.

Кілька поколінь українських дітей «виросли» на

шампуні «Кря-Кря», виробництва болгарської ком-

панії. За словами Наталії Скопюк, маркетинг-мене-

джера компанії «Ален-Мак», ще півстоліття тому в

одній із лабораторій компанії створили шампунь

«Кря-Кря», що став першим дитячим шампунем, який

не подразнює очі малюків під час купання. Його

люблять і досі, ним користується вже третє покоління

споживачів. Аромат шампуню «Кря-Кря» – це аромат

дитинства, тому мами з задоволенням купують його

своїм малюкам, його експортують у всі країни СНД,

Східну та Західну Європу, країни Середньої Азії, на

Близький Схід.

Спеціалісти заводу постійно вдосконалюють та

покращують рецептуру «Кря-Кря».

На поличках аптек, магазинів, супермаркетів

та спеціалізованих точок продажу є шампуні від

світових виробників – «Johnsons» та «Bübchen»,

від менш відомих – «Bella» та «Аромат»

(шампунь «Baby Delfi» та «Аромаш-

ка» відповідно), нещодавно

з’явився шампунь «Чудо» від

ТОВ «Ельфа», шампунь

«Кря-Кря» від «Ален-

Мак», «Каченята

«Кря-Кря» від

«ПІРАНА», «Уті Уті»

від «Fresh Up».

Лікувальна есенція

Лікувальні шампуні при-

значені для вирішення проблем зі здоров’ям волос-

ся та шкіри голови.

Їх продають здебільшого в аптеках. Довіра до аптек

у разі купівлі таких шампунів значно вища, ніж до


Максим Баклан, спеціаліст відділення

маркетингу компанії ТОВ ПТФ «ЕКМІ»

Якщо розташувати засоби для укріплення волосся за інтенсивністю дії від найсильнішого до слабшого, то отримаємо такий порядок: маска, кондиціонер, баль-зам. Маски для волосся дуже концентровані, тому їх слід використовувати не частіше, ніж три рази на тиж-день за умови, що ви миєте волосся щодня, в інших випадках – рідше.

Для частішого використан-ня є бальзами та кондиціоне-ри для волосся. Перевагою бальзамів є те, що їх можна використовувати одразу після фарбування волосся, оскільки на відміну від масок вони не вимивають колір.

Зате для дуже пошкодже-ного волосся ефективнішим є використання масок.

Особливо потребує додат-кового догляду фарбоване волосся, адже під час фарбування на нього негативно впливають різні хімічні компоненти. Засоби живлення створені для того, щоб мінімізувати цей вплив. Бальза-ми для фарбованого волосся не лише живлять волос-ся, а й дають йому змогу надовго зберегти блискучий і насичений колір.


Марта Бутрин,

заступник завідувача

ДКП Аптека №27 у м. Львові

Особливих протипоказань

до застосування лікувальні

шампуні не мають, їх можуть

використовувати навіть вагіт-

ні та матері-годувальниці, тому

всі засоби такого виду відпус-

кають без рецепту. Іноді курс

лікування, крім використання

шампуню, передбачає прийом спеціальних вітамінних

капсул, адже поганий стан волосся та шкіри – це лише

зовнішній прояв проблеми, ознака певного порушення

всередині організму. Що ґрунтовніший підхід до ліку-

вання, то краще.

Найпопулярнішими нині лікувальними шампунями є

«Нізорал», «Фрідерм», «Альгопікс» (із дьогтем), «Дерма-

зол», «Кеназол», «Еберсепт», «Плацент формула». Комп-

лексний підхід, в «арсеналі» якого є і шампунь, і капсу-

ли, має курс лікування «Фітовал».

Ціновий сегмент лікувальних шампунів доволі

високий. «Нізорал» у флакончику на 25 мг коштує

32 грн.

17

супермаркетів та інших точок, де можна придба-

ти цей товар: більшість споживачів має природну

по требу в консультації, адже продукція з лікувальни-

ми властивостями може мати певні застереження.

Екскурсія в минуле. СРСРМій дідусь категорично не розуміє, як можна мити

голову через день. Каже: «Ви собі все волосся поспа-

люєте й ходитимете лисі». Зрозуміло, поколінню, яке

в молодості для догляду за волоссям використову-

вало господарське мило, і справді важко перемкну-

тися на ритми сучасного життя. Засоби з до гляду за

волоссям у Радянському Союзі були доволі їдкими

на відміну від сучасних. Журнал «Работница» в 1956

році писав: «Мити голову слід один раз на 6–7 днів;

улітку найкраще застосовувати гліцеринове мило,

взимку – дігтярне в бруску. Якщо волосся дуже

жирне, можна мити голову мильним спиртом».

На зміну господарському милу прийшло менш

«кусюче» дігтярне, пізніше – ще більш приємне

«суничне». Доволі популярним засобом для догляду за

радянськими чупринами у 60-ті роки минулого століт-

тя став такий собі порошок «Волна». Потім з’явилися

перші шампуні у здоровенних пляшках – «Роза»,

«Яблучний», «Яєчний», «Селена», «Желатиновий»,

«Аралія», про які сучасники розповідають, мовляв,

пахнули – чудово, та відчуття після миття – наче

спиртом помив. Стає зрозумілим обережне став-

лення старшого покоління до використання шам-

пунів: мити часто голову такими концентратами було

навіть небезпечно для здоров’я – вони пересушува-

ли шкіру голови. Свого часу це й стало поштовхом до

відновлення дідівської традиції промивати волосся

трав’яними відварами, сироваткою, робити маски з

яєчних жовтків.

Українські пригоди іноземного шампуню

Усі ми чули про підробки продукції

відомих виробників: «пірати» вико-

ристовують розкручений бренд і,

підробивши упакування, збува-

ють свою низькоякісну про-

дукцію під ім’ям знайомо-

го споживачеві виробни-

ка. Та нехай позаздрять

«пірати» світу кмітливості

унікальних українців!

Минулого літа команді

хитрунів з Дніпропет-

ровщини не зна-

добилося ні фаль-

с и ф і к у в а т и

п л я ш к и


Наталія Скопюк,

маркетинг-менеджер ком-

панії «Ален-Мак»

Аби для дітей купання та миття голови було при-ємним і обійшлося без сліз, неодмінно слід купувати дитячий шампунь.

Виробників дитячих шампунів на нашому ринку є багато – можна знайти продукцію різну і за якістю, й за ціною: від відомих та розрекламованих «Johnson» та «Bübchen» до безімен-них продуктів, які криються за назвами вже знайомих брендів. У наш час великою проблемою для виробни-ка, який тривалий час просуває свою продукцію на ринку, є так звані товари-репліканти. На жаль, нині, шукаючи в магазині дитячий шампунь «Кря-Кря», мама може купити дуже схожу копію, наприклад: «Каченята «Кря-Кря» виробництва «ПІРАНА», або «Уті Уті» від кон-церну «Fresh Up». Інший виробник – відповідно, інша якість продукту.

шампуню, ні виробляти сам шампунь: змовившись,

вони всього-навсього провели підземний шланг з

електронасосом до сховища з шампунем на Дніпро-

петровському заводі «Проктер енд Гембл Україна».

Солідний великий завод, що забезпечує милом та

мийними засобами всю Україну, до якого завозять

високоякісну сировину із Західної Європи і який

працює під ретельною охороною, став «дійною коро-

вою» для крадіїв. Протягнувши другий кінець труби

до приватного гаражу, неподалік заводсь-

кого паркану, хитруни організува-

ли розлив краденої сировини

у звичайну фабричну тару й

возили шампунь продавати.

Частину товару навіть виво-

зили за кордон, у Ростовську

область. Ба! Не обійшлося

й без казусів: народ наш

кмітливий, та часто понад

міру халатний. Через недоско-

налість шампуневикрадальної

машини, було втрачено близько

72 тонн (!) напівфабрикату – без-

цінна речовина просто витікала

на землю. Саме велика калюжа

специфічної пахучої шампунної

речовини на місці злочину і

стала головним доказом у

справі проти крадіїв.

Загальний обсяг вкра-

деної сировини становив

264 тонни. Збитки компанії

«Проктер енд Гембл Україна»

сягнули понад $700 000.

Отакі-то справи.

Любов Тітієвська

Молокопродукти


Гігієна Обладнання

Системи пакування від «Інпак»

Лотки з ATGLPВиготовлені з полістиролу, вони

екологічно чисті (після утилізації їх

можна піддавати вторинній перероб-

ці). Наявний широкий вибір розмірів

та кольору. Лотки призначені як для

ручного, так і для автоматичного

пакування. Усі типорозміри розроб-

лено разом із провідними світовими

торговельними мережами.

Абсорбувальні лотки «LINSTAR»

Цей винахід зробив революцію у

виробництві лотків EPS. Їх конструкція

дає змогу відводити (відтягувати) сік

продукту з поверхні й накопичувати

його у високоабсорбувальному шарі

всередині лотка, окремо від самого

продукту. Те, що лотки вбирають сік,

покращує вигляд, підвищує рівень

гігієни, збільшує термін зберігання

продукту. Можливість поглинання

абсорбувального шару – від 40 до

90 мл сукровиці залежно від розміру

лотка. Лотки розроблено для автома-

тичного пакування. Всі типорозміри

відповідають євростандартам.

Плівка ПВХ стретч «LINWRAP»

Для виготовлення стретч-плівок

залучено найновіші технології, плів-

ки відповідають усім вимогам ринку

пакування свіжих продуктів. Товщи-

на – від 8 до 18 мкм. В асортименті є

плівки і для ручного пакування (APF),

і для автоматичного (ZSC, FO – одно-

шарові та PFO – двошарові плівки

з покращеними характеристиками).

Рекомендовано застосовувати з

такими пакувальними лініями: «Digi»,

«Waldyssa», «Elixa», «Ulma», «Sealpack»,

«Mondini». Також є можливість нане-

сення кольорового друку на плівку,

що дасть змогу вашій компанії при-

вернути увагу до свого продукту.

Плівки «LINTOP&LINTERM»Багатошарові бар’єрні плівки

спроектовані для вакуумного паку-

вання, а також для пакування в

модифікованому газовому середови-

щі (МГС). Виготовлені за найновіши-

ми технологіями. Відповідають усім

європейським нормам безпеки і з

1990 р. мають сертифікат відповід-

ності ISO 9002. До лінійки входять

плівки з різноманітними особливос-

тями для широкого спектра методів

і систем пакування. Багатошарові

бар’єрні плівки застосовують для

пакування м’яса та птиці.

Плівка «LINTOP&LINTERM» опти-

мальна для роботи з обладнан-

ням «Multivac», «Ulma», «Sealpack»,

«Tiromat», «Omori», «Digi», «Vesomatic»,

«Variovac».

Лотки бар’єрні «LINFRESH»Лінія пакування продукції відпові-

дає стандартам ринку пакування в

МГС. Вона встановлює нові стандар-

ти в технології пакування свіжих про-

дуктів, створює нові можливості для

виробників. Поєднання пакувальних

захисних плівок з високою опірніс-

тю до проникнення газів CO2 і O

2 та

багатошарових захисних лотків EPS

гарантує значне збільшення терміну

придатності та збереження свіжості

продуктів, запобігаючи при цьому

підтіканню під час переміщення й

транспортування.

Лотки «LINFRESH PLUS»

Лотки цього виду поєднують у

собі особливості абсорбувальних

лотків «LINSTAR» і бар’єрних лотків

«LINFRESH». Герметичне запаювання

бар’єрною плівкою «LINTOP» і абсор-

бувальні властивості значно подов-

жують термін зберігання. Продукт

має привабливий вигляд. Підвищено

рівень захисту від мікроорганізмів.

Лотки екологічно безпечні (не міс-

тять ПВХ), наявні в широкій колір-

ній гамі. Бар’єрні лотки «LINFRESH» і

«LINFRESH PLUS» мають світові сер-

тифікати якості.

Контейнери «PP LINPACK»

Контейнери поліпропіленові зви-

чайні та з високобар’єрним шаром

«EVON» для пакування м’яса, салатів

і готових продуктів у МГС. Усі роз-

міри відповідають євростандартам.

Контейнери призначені для роботи

з обладнанням «Multivac», «Ulma»,

«Sealpack», «Tiromat», «Omori», «Digi»,

«Vesomatic», «Variovac».

Виробник: «Linpac plastics»

Дистриб’ютор ТОВ «Інпак»

м. Київ, 04111, а/с 42

тел.: 8 044 406 49 30

8 044 406 49 50

8 044 599 10 37

www.inpack.com.ua

[email protected]


Піймай злодюжку,або

Протикрадіжкові системи для Вашого магазину

Бакалія

Роздрібна торгівля та самообслуговування – дружні

поняття, але захищеність товару від злодіїв у точках

самообслуговування суттєво менша, ніж у магазинах,

де отримати товар можна лише з рук продавця.

На допомогу приходять протикрадіжкові системи.

У 90-х

роках мину-

лого століття,

з урахуван-

ням практики

реалiзацiї про-

дукції в Європі,

систему само-

о б с л у г о в у -

вання почали

в п р о в а д ж у -

вати і в Україні. За

статистикою, товарообіг у точ-

ках продажу, де діє самообслугову-

вання, збільшує рівень продажів на

25–45%, адже клієнт має можливість

добре роздивитися товар зблизька,

прочитати написи на упаковці, все

перевірити. Здійснення покупцем

незапланованих покупок – основ-

на перевага використання форми

самообслуговування. Забігши до

супермаркету «за хлібом», покупець

мимоволі придбає акційну шоколад-

ку, а біля холодильних вітрин йому

спаде на думку, що вдома закінчи-

лося масло, у господарському від-

ділі зацікавить нова модель зубної

щітки і так далі. Для покупців система

самообслуговування не менш при-

ваблива – вони мають змогу само-

стійно ознайомитися з товарами, їх

залежність від продавця і бар’єр при

взаємодії з ним зменшуються.

Проте є тут і зворотний бік: пря-

мий доступ до товару збільшує спо-

кусу для відвідувача нишком поклас-

ти собі щось до кишені. Усього не

припильнуєш. Навіть якщо найняти

армію охоронців, їх очі не зможуть

добре розгледіти, що відбувається у

кожному закутку супермаркета, та й

доволі дивно виглядатиме магазин,

де охоронців більше, ніж покупців.

Втрати супермаркета можна мінімі-

зувати, встановивши у магазині сис-

тему захисту від крадіжок.

Типи протикрадіжкових систем

Протикрадіжкова система при-

значена для охорони товарів, захи-

щає товар від крадіжок, а також діє

як засіб відлякування потенційних

крадіїв. Складається вона з антен,

розташованих на виході з касового

проходу, а також із захисних міток та

деактивувальних пристроїв. У разі

несанкціонованого винесення товару

з торговельної зали антени реагують

на прикріплені до товару мітки, пода-

ючи звуковий та світловий сигнал.

Такі системи дають покупцям вільний

доступ до більшості товарів і водно-

час дають змогу скоротити втрати від

крадіжок на 60–80%.

На сьогодні використовують 4

основні технології протикрадіжкових

систем:

• радіочастотні;

• електромагнітні;

• акустомагнітні;

• радіомагнітні.

Радіочастотні системи

В основу радіочастотної технології

закладено метод виявлення радіочас-

тотними (РЧ) антенами коливального

(LС) контуру, який налаштований на

задану частоту (світовий стандарт –

8,2 МГц) і розташований в захисному

елементі на товарі. Система – це

комбінація антен, приймачів та пере-

давачів, котрі детектують резонанс-

ні коливання LС-контуру та видають

звуковий або світловий сигнал.

Радіочастотна система має такі

переваги:

• високий відсоток спрацьовуван-

ня, в тому числі в широких проходах;

Обладнання

21

Кондитерка

• безконтактна деактивація одноразових захис-

них етикеток на великій відстані від деактиватора;

• можливість встановлення у широких проходах;

• найвища стійкість до перешкод (мала ймовір-

ність хибного реагування);

• низька випромінювальна здатність: середня

радіочастота, на якій працюють системи, абсолютно

безпечна для оточуючих, товару й електроприладів.

Покупець може не хвилюватися за своє здоров’я,

збереження інформації на кредитній картці, цифро-

вому, аудіо- чи відеоносії;

• на самоклейкі захисні етикетки можна нанести

будь-яку інформацію, їх легко кріпити до виробу за

допомогою етикет-пістолетів;

• можна застосовувати для захисту відео- та

аудіокасет.

Недоліки системи: неможливість детектування

захисного контуру на металевих поверхнях, ймовір-

ність повторного спрацювання мітки. Крім того,

захисна наклейка має доволі великий розмір (2,5 х

3 см і більше) – покупець може відірвати або пошко-

дити її.

Радіочастотні системи оптимальні для захисту

одягу, білизни, виробів з хутра, головних уборів,

взуття, книг, у деяких випадках – для захисту товарів

продовольчої групи. Понад 60% усіх систем, вста-

новлених у продовольчих магазинах, супермаркетах

та гіпермаркетах – радіочастотні.

Акустомагнітні системиУ рейтингу популярності ці системи – відразу за

радіочастотними. Їх особливості:

• майже відсутні хибні спрацьовування системи;

• висока надійність;

• підвищена перешкодостійкість;

• проста синхронізація;

• можливість встановлення у широких проходах;

• порівняно з радіочастотними системами низька

чутливість до металу (виявляють мітки навіть у мета-

левих кошиках та візках);

• повторна активація/деактивація міток;

• можливість автоматичного маркування;

• пристосованість до різноманітних сегментів

ринку.

Найбільш поширені у магазинах одягу та взуття.

Електромагнітні системиПринцип роботи електромагнітної системи такий

самий, як радіочастотної. Антени створюють магнітне

поле низької та високої частоти, що дає змогу вияви-

ти мітку, що складається зі сплаву певних металів.

Електромагнітна технологія була розроблена спе-

ціально для супермаркетів та гіпермаркетів.

Основна перевага електромагнітних систем над

системами інших технологій – це захисні етикетки.

Крім того, що майже непомітні (стандартні розмі-

ри – 3,2 х 1,9 та 2,6 х 1,6 см), вони ще й недорогі.

Є два різновиди електромагнітних етикеток – у виг-


ляді цінника та так звані невидимі (тонкі, ледь поміт-

ні захисні смужки, на яких ще й можна розмістити

логотип компанії).

Електромагнітні системи дають змогу захистити

навіть товар з неферомагнітних металів і товари,

запаковані у фольговані матеріали. Для захисту

одягу, взуття, білизни, сумок тощо виготовляють

також електромагнітні бірки з ударостійкої пласт-

маси. При оплаті покупки захисні бірки знімають з

товарів спеціальним ключем (знімачем).

Радіомагнітна технологіяЯк уже згадувалося, найпопулярніші з про-

тикрадіжкових систем – радіочастотні – мають

суттєвий недолік: принцип їх побудови унемож-

ливлює розпізнавання міток, загорнених у фольгу

або прикріплених до металевих предметів. Ком-

панії «Gateway» та «Checkpoint» вирішили покласти

цьому край і винайшли більш досконалу систему, що

поєднала можливості радіочастотної з електромаг-

нітною: система реагує і на радіочастотні, і на елект-

ромагнітні мітки.

Найчастіше системи радіомагнітної технології

встановлюють у книжкових магазинах, магазинах

косметики та парфумерії, в аптеках.

Недолік таких систем – ширина проходу повинна

становити не більш як 90 см: антени мають вузький

діапазон розпізнавання міток.

МіткиЗахисні мітки – це малогабаритні пристрої бага-

торазового використання у складі протикрадіжкової

системи, призначені для захисту товару від несанк-

ціонованого винесення.

У виборі витратних матеріалів для протикрадіж-

кової системи слід відштовхуватися від того, яка про-

дукція потребує захисту. Так, розрізняють жорсткі та

гнучкі (або м’які) мітки. До гнучких засобів належать

етикетки – їх доцільно застосовувати для захисту

продуктів харчування та товарів промислової групи.

Цільові групи, на яких розміщують етикетки, – це

найдорожчий товар і той, який часто крадуть. Етикет-

ки мають паперову або пластикову основу, невеликі

розміри і своїм виглядом нагадують цінники. Часто,

нанісши малюнок із зображенням хибного штрих-

коду, їх маскують під цінники. На поверхню етикет-

ки можна нанести будь-яке зображення. Етикетки

приклеюють безпосередньо на товар, але, звісно,

їх можна наклеїти не на все: для захисту краму, на

який не можна нанести гнучку мітку, є альтернати-

ва – жорсткі мітки і бірки: кліпси, бокси...

До великого одягу, зазвичай, кріплять мітки у

вигляді великих пластмасових значків – кліпсів. У

той час, як відірвати етикетку від виробу дуже прос-

то, жорстких міток так просто не позбудешся: конс-

трукція не дає змоги відкріпити їх без спеціального


Ігор Левчук,

генеральний директор фірми

«Елін», котра є офіційним

представником компанії

«Checkpoint» в Україні

Компанія «Checkpoint» вже розробила і почала виробництво систем захисту четвертого покоління. Першу таку систему встановлено минулого літа у новому супер-маркеті «Фреш» у м. Рівному. У чому полягає особливість такої системи, порівняно з антенами попередніх поколінь? Найважливіше те, що раніше системи створювали прямолінійне поле детек-ції, за якого виникали «мертві» зони, тобто місця, де мітки неможливо було розпізнати. Пріоритетом систем четвертого покоління є динамічне поле, що обертаєть-ся на 360О і змінює свою орієнтацію відносно мітки. Нова технологія також дає змогу зменшити ймовір-ність виникнення «мертвих» зон і збільшити ширину касових проходів на 25%.


Пономаренко

Олексiй Володимирович,

директор ТОВ

«Аналiтичнi системи ЛТД»

В умовах кризи боротьбi з крадiжками слiд придiлити особ-ливу увагу. За прогнозами екс-пертiв, зростання крадiжок в Українi може сягнути 30%. Вико-ристовуючи якiсне обладнання, можна уникнути значних збиткiв i таким чином пiдвищити ефективнicть роботи торго-вельної мережi.


23

Торгова мережа

ключа (який є у продавця-касира)... Закріплюють

такі мітки за допомогою спеціальних тонких, мов

голка, цвяшків, які сховані між двома стулками міц-

ного корпуса. Проходячи між волокнами тканини,

«цвяшок» не пошкоджує тканину. Для відчайдухів, які

захочуть спробувати відірвати кліпс силою, розроб-

ники підготували сюрприз: якщо розхитати «голівку»,

деякі мітки «порадують» хитруна бризками фарби.

Фарба зіпсує виріб, а хуліганові доведеться заплати-

ти за нього. Інші мітки просто порвуть виріб.

У випадку, коли виріб не можна проколювати

(взуття, сумки тощо), в пригоді стають спеціальні

металеві тросики та струни з бірками.

Розміри міток можуть бути різноманітними: від

4 х 4 см до 6 х 7 см. Етикетки можуть мати й менший

формат – 2,5 х 3 см, система без проблем розпізнає

і такі мітки.

Для захисту CD, DVD використовують спеціальні

бокси, які запобігають відкриванню упаковки.

На часі є актуальною світова тенденція роз-

міщення мітки всередині товару безпосередньо під

час виробництва. Скажімо, компанія «Adidas» уже

давно додає до своєї продукції етикетки компанії

«Sensormatic», а компанія «Metro Group» вкладає

етикетки у товар на стадії виробництва у своїх супер-

маркетах по всьому світу (в тому числі в Україні).

ДеактиваториПринцип роботи деактиватора полягає в деакти-

вації (нейтралізації) гнучких міток у момент оплати

товару на касі. У випадку недеактивації біркованого

товару протикрадіжкові системи, встановлені на

вході/виході з магазину, подають звуковий сигнал,

що сповіщає про несанкціоноване винесення товару

з магазину. Для зручнішої експлуатації деактиву-

вальний пристрій можна розташовувати не лише на

касовому столі, а й під ним, що дає змогу нейтралізу-

вати мітки непомітно для покупців.

Є два види деактиваторів за способом нейтралі-

зації: контактний та безконтактний. При використан-

ні контактного деактиватора нейтралізація етикетки

відбувається після зіткнення панелі деактивуваль-

ного пристрою з нею, а безконтактний деактиватор

не потребує безпосереднього дотику етикетки бірко-

ваного товару до своєї панелі. Також деактиватори

розрізняють за сигналом сповіщення: для зручності

нейтралізація етикетки може супроводжуватися зву-

ковим сигналом і світловою індикацією, завдяки

чому касир завжди буде впевнений у тому, що деак-

тивація відбулася.

Ситуація на ринкуКоли в Україні кількість об’єктів, що працюють за

системою самообслуговування зросла, відповідно,

з’явилася потреба встановлювати протикрадіжко-

ве обладнання. Проте системи захисту на той час


Пилипець В’ячеслав,

керівник офісу «АНТИвор-Київ»

Застосування деактиватора необов’язкове для всіх торго-вельних підприємств, де встанов-лені протикрадіжкові антени. На торговельному об’єкті з великою прохідністю (наприклад, гіпермар-кеті), де системи встановлені в касових проходах, можна обійтися без деактивуючого пристрою. Річ у тому, що існують протикрадіж-кові антени із захисним екраном, принцип роботи яких такий: у момент оплати касир проносить покупку з боку дії екрана, тому біркований товар, який прохо-дить через розрахунково-касовий вузол, не потребує деактивації. Але при спробі крадіжки товар потрапляє в зону детекції антен, тож система спрацьовує.

Але в торговельних об’єктах із вузькими касови-ми проходами без деактиватора не обійтися. Вико-ристання протикрадіжкової системи з екраном в тако-му випадку неможливе з тих міркувань, що при її встановленні ширина касового проходу звужується, як мінімум, на 15% – це б унеможливило провезення візочків для покупок.

Крім того, якщо в торговельному підприємстві вста-новлені протикрадіжкові системи акустомагнітної тех-нології, робота без деактиватора неприпустима. Річ у тім, що в акустомагнітних системах не передбачена функція екранування антен.


були представлені у нас доволі вузь-

ко, – лише поодинокі компанії заво-

зили їх з-за кордону. Зростання попи-

ту і недостатня пропозиція на ринку

спровокували надто високу ціну на

цю продукцію.

З 1997 року ринок почав актив-

но та цілеспрямовано розвиватися

у цьому напрямі, з’явилися компанії,

які продавали обладнання та витрат-

ні матеріали, здійснювали гарантійне

обслуговування. На ринок вийшли

компанії, які представляли інтереси

західних виробників протикрадіж-

кового обладнання, сформувалася

більш лояльна цінова політика. Ком-

панії-продавці слідкували за найнові-

шими світовими розробками галузі й

запроваджували їх на нашому ринку.

Водночас, постачальники систем без-

пеки взяли на себе і забезпечення

клієнтів витратними матеріалами, і

послуги з монтажу обладнання, чим

сформували собі постійну клієнтуру.

Зараз у зв’язку з великим попи-

том на протикрадіжкове обладнання

ринок насичений такими компанія-

ми. Одні представляють обладнання

провідних світових виробників, інші

продають менш знане. Пропоновані

системи мають різну якість, тож і

цінова категорія для того чи іншого

обладнання різна.

На формування ціни впливає й

принцип роботи приладу. Ціни на

радіочастотні системи залежно від

виробника – від 700 до $1800. Сис-

теми акустомагнітної технології кош-

тують значно більше, ще дорожчі

за них – електромагнітні, а найдо-

рожчі – радіомагнітні системи. Як

правило, компанія продає системи,

побудовані за різними технологіями.

Найбільш розповсюджені на сьогод-

ні – радіочастотні системи.

Зараз на українському ринку про-

тикрадіжкового обладнання працю-

ють представники провідних світових

виробників. Системи українського

виробництва ще не представлені.

Нині на ринку нашої держави можна

придбати системи безпеки таких сві-

тових брендів: «Checkpoint» (США),

«Sensormatic» (США), «Gateway»

(Швеція), «Lucatron» (Швейцарія),

«Crosspoint» (Швеція), «Nedap» (Нідер-

ланди). До списку можна додати ще

угорську компанію «Shopguard», на

протикрадіжкові системи якої вели-

кий попит у сегменті одягу та книж-

кових магазинів. З російських фірм,

які добре знані на нашому ринку,

найвідомішою є компанія «АНТИвор»,

що виробляє обладнання під брен-

дом «Detex Line». Це єдина компанія

на ринку України, яка представляє

обладнання власного виробництва.

Серед чинників, які впливають на

вибір покупця, ціна не є основним

критерієм. Клієнта насамперед непо-

коїть не питання дешевої покупки, а

те, наскільки якісно ця протикрадіж-

кова система зможе захистити саме

їх товар, чи зможе компанія забезпе-

чити якісне гарантійне та післягаран-

тійне обслуговування реалізованого

обладнання.


Стаття написана за матеріалами

компанії «Аналітичні системи»


Documents

Продукти і Торгівля №1-2 2009 FMCG