Християнська газета Голос надії № 122

"МЗС" для "АЗС" с.4

Свято доброї пам'яті у Пожарках с.2

20 років Сихівській

громаді с.4

Справа нашого життя с.6

Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня

2 №122 листопад 2014 НадіїГолос

Ярослав Стасюк

Люди часто люблять пригадувати «старе добре минуле» — важливі події в житті, моменти радості та щастя; а ще більше рідних і близьких людей, друзів, які були і є частиною їх життя.

Багатьох ми згадуємо з щирою вдячністю і тепло-тою в серці. Нас тішить думка про зустріч з ними. В серці живе надія що з тими, з ким ми вже не зможемо зустрітись у цьому житті, ми зможемо побачитись при Славетному Другому Приході Ісуса Христа.

Знаменна подіяЗнаменна подія — Свято доброї пам’яті — від-

булась 18 жовтня 2014 року в громаді Церкви АСД с. Пожарки, Волинської області. А саме, святкування юві-лею — 90-річчя утворення громади. Вважається, що адвентистська церква в Пожарках є «колискою» бага-тьох інших громад АСД на Волині і навіть за її межами. Адже саме люди у Пожарках одні із перших, прийняли Триангельську вістку до серця і понесли її іншим.

Цього дня до церкви завітало багато гостей з усіх куточків Волині та нашої України. Урочисте богослужін-ня було розпочате співом хору пісні-молитви «Боже, Великий, Єдиний нам Україну храни» під керівництвом музичного керівника громади Олександра Чирука.

Після такого особливого вступу, усі присутні разом прославили Господа гімном «В день суботній ми зібра-лись» та об’єднались в спільній молитві, яку звершив місцевий пресвітер Святослав Хом’як.

Урочисте богослужіння

В програмі урочистого богослужіння діти, духовий оркестр громади АСД с. Пожарки та гості церкви з ін-ших громад також прославляли Господа музичними християнськими творами та поезією.

Пастор місцевої громади Ярослав Стасюк ознайо-мив присутніх з історією утворення та розвитку Церкви в с. Пожарки, яка супроводжувалась фото презентаці-єю та навіювала приємні спогади для багатьох вихідців громади.

Спеціально до цієї події, Тетяною Мошеровою, був написаний та прочитаний вірш. Служитель-ветеран церкви і місцевої громади Дмитро Дмитрович Грицюк висловив свою вдячність місцевим керівникам влади та виконав псалом прославлення «Я знаю в Кого уві-рував».

Для привітання громади-ювілярки особливий час був відведений керівникам місцевої конференції та служителям котрі певної пори звершували своє слу-жіння на теренах Рожищенського району та безпосе-редньо у Пожарках.

Дорогі гостіРозпочали своє звернення представники із Захід-

ної Конференції: Валентин Шевчук — голова Західного Об’єднання Церкви АСД та Василь Чопик — скарбник Західного Об’єднання. Пастори, які звершували слу-жіння в цій громаді в минулому: Любомир Масюк, Ми-кола Михайловський, Васе Малолігн, Андрій Стаднік, Володимир Мелись. Всі вони висловили свої щирі ду-ховні привітання та палкі побажання зі слова Божого.

Представник Уніону — Станіслав Носов звернувсь до присутніх зі словами Вічного Євангелія, які нагада-ли серйозність і урочистість часу та історичної доби в якій ми живемо, а також необхідність пильнувати чи-стоту нашої віри та продовжувати нести факел Світла Євангелії у темний світ.

Виконання хорового гімну «Він є Єгова» підготува-ло слухачів до особливої частини у богослужінні — лі-танії посвячення, яка передбачає перепосвячення себе на служіння людям ради Господа Ісуса Христа.

Свято доброї пам'ятіфото: Володимир Романішин

3№122 листопад 2014 НадіїГолос

Літанію посвячення провів секретар Західного Кон-ференції — Михайло Матвійчук.

Завершуючи урочисте служіння присутні у залі об’єднались в співі духовного гімну «Люблю Господ-ній дім».

Молитву-благословення народу Божого, зібраного на цьому служінні, провів Валентин Шевчук, а з ним і усі присутні проповідники та служителі Церкви.

Традиційна гостинність членів Пожарківської гро-мади виявилась в організації обіду для всіх гостей, яких було близько трьохсот чоловік. Ця частина прак-тичного християнства та братерської любові була теж проведена на найвищому рівні та в дусі урочистої про-грами цього дня.

Свято врожаюПісля обідньої перерви, згідно програми, була

проведена наступна частина урочистого богослужін-ня — Свято Врожаю.

На сцені молитовного будинку була ексклюзивна декорація — імітація старовинної сільської хатини ви-конана із березового каркасу та мурами з плодів і зла-ків зібраних з місцевих полів та з доступних у нашій місцевості фруктів.

До запланованої програми богослужіння подяки та прославлення долучились гості — сольні співаки та музичні колективи з громад: м. Ковеля, с. Привітного, смт. Торчина, м. Житомира, м. Бердичева, м. Луцька.

Духовий оркестр місцевої громади радував серця шанувальників християнської духової музики оригі-нально новим виконанням старих адвентистських гім-нів.

Після завершення служіння-прославлення та усіх урочистих заходів місцеві християни та гості свята про-вели вечір у приємному спілкуванні; як у старі добрі часи.

Вперше Церква Адвентистів сьомого дня була представлена на форумі видавців у Львові

10-14 вересня у Львові відбувся 20 Міжнародний книжковий «Форум видавців у Львові», метою якого було — привернути увагу громадськості до найакту-альніших проблем сучасного українського книгови-дання, підтримати традицію фахових дискусій та се-мінарів.

Участь брали відомі українські видавництва; авто-ри презентували свої книги; увазі читача було пред-ставлено широкий асортимент друкованої продукції. Кожен знайшов щось для душі.

Цікаво, що вперше за історію проведення форуму було представлено християнську книгу саме Церквою Адвентистів сьомого дня, що приємно дивувало від-відувачів форуму. За час проведення форуму було реалізовано багато книг на сімейну тематику, по ви-хованню дітей, по здоровому способу життя. Великим попитом користувалася література саме для малень-кого читача — розмальовки, історії, дитячі Біблії.

Цінним було і те, що кожна придбана книга слу-гувала приводом для розмови з покупцями. Під час спілкування було з’ясовано, що багато-хто ще не зна-йомий з церквою АСД, і нам не можна зупинятися в місіонерській роботі. Також були й такі, які колись вже відвідували євангельські програми, але з певних при-чин втратили контакт.

Усі охочі могли безкоштовно отримати примірники газет «Вічний скарб», «Скарбничка», «Моя здоровая семья», «Світло життя», інформацію про ТК «Надія» і книгу «Велика боротьба». Представник церкви (Мат-війчук Ніна) охоче відповідала на питання про церкву, її (як висловився один з відвідувачів) «правила»; діли-лася вісткою про Бога, вислуховувала людські історії і скеровувала погляд таких від земного до вічного.

Шкода тільки, що теорія підходить багатьом, а от практична сторона — серйозна перепона. Один з по-купців сказав: «Мені у вченні вашої церкви все підхо-дить. От тільки що скажуть мої рідні, друзі, знайомі?..» І допоки люди ще шукають відповіді на свої запитан-ня, допоки є можливості вільної проповіді Слова Бо-жого, — ми повинні зробити все можливе, щоб дати відповідь кожному: «Ось Бог наш, і Він нас спас!»

Віктор Власюк

Книжковий форум


Ольга Ношин

Сихівська громада відсвяткувала 20-річчя

Урочисте свято з нагоди ювілею третьої львівської громади зібрало членів громади, а

також пасторів, які звершували тут служіння

Урочисте святкування відбулось на ранковому су-ботньому богослужінні 18 жовтня.

Служіння розпочалось хоровим співом "Отче наш". Пастор громади Руслан Вільховий привітав присутніх. Після чого громада досліджувала урок Суботньої школи.

Продовжили служіння діти, які теж приготували привітання. По тому громада вшанувала ветеранів громади — Олену Сусідко та Стефанію Пахолків. Пас-тор разом з громадою звершив молитву про ветеранів.

Від адміністрації Західної конференції привітання висловив керівник Адвентистської Місії Віктор Вла-сюк. Також запрошеними були і пастори, які свого часу звершували тут служіння. Не всі могли приїхати на святкування, тому з короткими історіями про своє служіння до присутніх звернулись Ігор Борух, Геннадій

Пристай, Анатолій Лозинський, Олександр Коберник та Віктор Власюк.

На завершення богослужіння церква проголосила літанію посвячення під проводом Віктора Власюка.

Усе служіння було сповнене співу і віршів, хорових псалмів. Кожен присутній отримав на згадку магніт-су-венір з загальною фотографією членів громади.

Гості та пастори були запрошені на святковий обід. На вечірньому богослужінні святкували Свято Жнив.

Рома Помян

Відбувся велопробіг «МЗС для АЗС»

Унікальний велопробіг автозаправними станціями Дубно і Львова допоміг досягти людей в неочікуваних і непередбачуваних

місцях

Третього жовтня 2014 року відбувся літературний велопробіг «МЗС для АЗС» із міста Дубно у місто Львів. «МЗС для АЗС» — це розповсюдження газети «Моя здорова сім’я» по АЗС, — автозаправних станціях. За цей день було подолано 176 кілометрів і роздано до


120 примірників МЗС та іншої духовної і медичної лі-тератури.

5 жовтня велопробіг продовжився у самому місті Львів, де до нього приєдналась місцева молодь, яка взяла під свою «опіку» місцеві АЗС. Свій час, свої зу-силля та свої велосипеди у Львові використали: Славік, Марко, Віталік, Наталя та Ігор.

Спільними зусиллями за два дні велопробігу роз-повсюдили близько 240 примірників газети «Моя здо-рова сім’я», і до 50 книг іншої духовної літератури. Серед яких «Велика боротьба», «Ісус Христос — надія світу» та інші книги медичного спрямування і здорово-го способу життя.

Основний напрям будь-якого заходу, чи то проек-ту, повинен мати на меті розповісти людям про Бога. У великих містах дедалі складніше знаходити відкриті двері, а тим більш — відкриті серця, які були б готові слухати про щось нове.

А особливо — слухати небесні Істини нашого Гос-пода. Тому ми повинні за прикладом Ісуса Христа слі-дувати на ті місця де люди є «відкриті» для пізнання нового, неочікуваних та непередбачуваних ситуаці-ях — на місця їхньої праці.

Щиро дякую за підтримку усім, хто сприяв здій-сненню даного проекту з поширення благої звістки на-шого Господа: місцеві громади у місті Дубно, Буськ, а також за теплий прийом і теплі серця у місті Львів.

Руслан Бабій

Церква допомагає потерпілим в зоні АТО

10 тонн гуманітарної допомоги передали громади Церкви АСД Волинської області для потерпілих від воєнних дій в зоні АТО на сході

України

22 вересня з Луцької першої громади, Церкви ад-вентистів сьомого дня було відправлено близько 10 тонн гуманітарного вантажу, який зібрали громади АСД у Волинській області. Овочі, крупи, олія, цукор, мука, одяг і взуття все це зібрали члени Церкви впро-довж одного тижня.

«Ми вирішили показати людям, що проживають на сході України, що жителі західної України не байдужі до їхньої біди» — говорить Анатолій Антонюк, один із організаторів цього проекту.

Весь вантаж буде доставлено в м. Красноармійськ, Донецької області. Там служителі Східної місії Церкви АСД розподілять допомогу людям згідно їх потреб.

Християнське служіння уникає визнання, не при-знає нагороди і надихається любов’ю. Є люди, яким ми спроможні допомогти. Навіть якісь невеликі вчинки, які ми робимо для когось, можуть зробити життя цих людей трохи легшим, а наше трохи щасливішим, — за-значають організатори.


В Мукачеві першого вересня від-крилась приватна підготовча школа при церкві Адвентистів сьомого дня «Еммануїл».

Нова школаВ школі діють дві групи – підготов-

ча та група першокласників. Загальна кількість дітей становить 14 чоловік. Школа має свою програму і її девіз «Спочатку характер, а потім профе-сія».

В програмі школи закладено фор-мування особистості, духовності, ви-ховання доброти серця, кмітливість розуму та красу здорового тіла.

Програма навчання включає ви-вчення всіх основних дисциплін, та-кож приділяється увага вивченню іно-земних мов: англійської та угорської.

Ми впевнені, що формування особистості та характеру не можливі без систематичних занять спортом, де приділяється увага до індивідуально-го підходу до кожної дитини.

Нові викладачіВикладачі школи професійно під-

готовлені. Ми вважаємо, що школа — це основа розкриття талантів, розви-ток навичок та вмінь, знайомства та дружба один з одним.

Християнські принципи

Християнська школа відрізняється від звичайних шкіл, тим що, первин-ним є гармонійний розвиток особис-тості через вивчення слова Божого, яке є Божим мірилом, забезпечує по-вноцінний розвиток духовних якостей дитини.

Слово має бути основою вихован-ня тому що, надає освячену силу, му-дрість, чистоту та моральну стійкість. Потрібно виховувати дитину так, щоб вона не тільки змогла розібратися в

житті, але й щоб отримала задоволен-ня та радість від навчання та життя.

До виховання дітей не слід під-ходити формально. Роль вчителів та батьків є надзвичайно важливою у формуванні дитини, як особистості.

Правильна мотивація

Щоб нашим дітям захотілось вчи-тись та жити із задоволенням, необ-хідно надати кожній дитині сводобу власного вибору, щоб вона могла ро-бити відкриття в особистому житті.

Необхідно поважати право вибо-ру дитини, яке дає Господь. Вчитись розуміти та приймати відмови ди-тини, не критикувати, не робити зла, любити та поважати один одного, як сказав нам Бог.

Християнська родина є позитив-ним прикладом, де діти отримають навички християнської ввічливості, доброти та любові.

Вчителі, батьки, церква, всі ми маємо приймати участь у вихованні наших дітей, тоді в небесних дворах скажуть про вас «Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля» (1 Корин. 3:9)

Справа нашого життя

Надія Замураєва

Більшість сучасних школярів з усіх джерел інформації про навколишній світ надають превагу батькам та ЗМІ. Тому церква повинна приймати активну участь у створенні християнських шкіл.


"22 вересня я пересвідчилась в істинності цих слів на власні очі.

Після прибирання у Домі молитви громади АСД м. Костопіль, ми з моєю подругою Тетяною вже збиралися іти додому, але пустився сильний дощ. Дружина пасто-ра — Ірина Бабій, гостинно запросила нас до себе у дім.

Підійшовши до дверей квартири сім’ї пастора, яка знаходилась з іншої сторони молитовного будинку, я побачила як Таня, вражена побаченим, показала мені на небо.

Там коїлося щось неймовірне: хмара крутилася, щось літало в повітрі, аж раптом ця хмара «вийшла» з-за будинків і ми просто завмерли, побачивши перед собою смерч, який прямував на будівлю Церкви. Ірина майже силоміць затягнула нас в дім і закликала до мо-литви.

Ми стали молитись, щоб Господь захистив: нас, дім молитви, а також людей і дітей нашого міста від жахли-вої стихії.

Господь втрутився і стишив цей смертоносний ура-ган, розвернув його, і той пройшов повз наш будинок, не зачепивши також школи, яка знаходилася неподалік.

Смерч ніби перестрибував через будинки. Все від-бувалося дуже швидко. Дружина пастора знову нас за-кликала до молитви, цього разу — подякувати за збе-режене життя і здоров’я, а також наших рідних, і всіх оточуючих людей та діток, які могли в цей час поверта-тися зі школи.

Ми з Тетяною поспішили по своїх домівках, щоб пе-реконатись чи все гаразд з нашими рідними. По дорозі ми побачили багато розкритих будівель, повалених з коренем дерев.

Дорога була всипана уламками шиферу та скла, по-крученими кусками бляхи, кусками балок і дощок. Я по-думала, якби ми пішли відразу після того як закінчили прибирання молитовного додому, то невідомо, чи за-

лишилися б живими і здоровими. Господь через гостин-ність Ірини нас зберіг від лиха.

Наступного дня я свідчила своїм колегам по роботі про Божий захист. Вислухавши мене, вони погодилися, що насправді Господь милосердний.

Того дня ніхто з людей у нашому місті не постраж-дав, хоча смерч завдав величезних збитків. В одному із районів міста ураган зніс другий поверх з будинку, де-сятки будинків було розкрито, підняв і кинув у повітря автомобіль, правда без людей, повивертав і поламав дерева, порозбивав бетонні огорожі, розкрив покрівлю супермаркету.

Зі слів моїх колег, а вони в більшості належать до православної церкви, цим ураганом Господь дав нам застереження, щоб ми люди навернулися до Нього сьо-годні із своїх злих доріг".

Олена Позніховська

€ 0,44

Який милосердний та люблячий Господь!


Олександр Болотніков

Книга Йова: чому Бог допускає страждання?

Продовження. Початок читайте у попередньому номері.

Альберт Енштейн, геній XX сто-ліття, людина, яка змогла відкрити цьому світу всесвіт, і показати такі грані, які сьогодні навіть важко уя-вити, автор загальної теорії віднос-ності. Роздумуючи над поясненням механізму виникнення Землі він говорив: "Це зробити неможливо, Бог не відкриває".

Звідки взявся Бог?Мене запитали: а звідки взявся

Бог? Скажіть нам про походження Бога. Ви знаєте, що можна відпові-сти на це питання?

Ми — люди, у нас людське ба-чення. І його можна виразити на досить обмеженій кількості мов. Ми можемо висловлювати наші думки словами, ми можемо ви-словлювати наші думки або опису-вати щось мовою мистецтва, тобто музикою, поезією, образотворчим мистецтвом. І третє, ми можемо описувати щось на мові математи-ки.

Але більшого нам не дано. Бог описується мовою, якої ми не зна-ємо. Бог зображується Тим, що нам поки на сьогоднішній день не від-крито.

Причина страждань Йова

Чи відома нам причина страж-дань Йова? Звичайно, так! Та Йов не знає причини своїх страждань. Мойсей написав нам передмову до цієї книги. Але Йов цієї передмови не читав. А передмова записана у Йова 1: 6-10.

"І сталося одного дня, і поприхо-дили Божі сини, щоб стати при Гос-поді. І прийшов поміж ними й сата-на. І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господе-ві й сказав: Я мандрував по землі та й перейшов її". Іншими словами він каже: земля — моя!

"І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає".

І тут задається підступне питан-ня, Йов. 1:9: "Чи ж Йов дармо боїть-ся Бога?" Ви розумієте: поки Ти його поблагословив, поки Ти йому даєш все, що потрібно, він звичайно ж, буде служити Тобі.

Йов. 1:11: "Але простягни тіль-ки руку Свою, і доторкнися до всього, що його", — після цього він благо-словить Тебе, або — ні? Ось у чому питання!

Ви знаєте, це — дуже серйоз-не питання. Це дуже хитре і дуже складне питання. Під сумнів став-ляться не дії людини, а її внутрішня мотивація. Ви розумієте?

У Висоцького є пісня, яку ви до-бре знаєте: ..."Если друг оказался вдруг — И не друг, и не враг, а так"... "Парня в горы тяни — рискни, Не бросай одного его; Пусть он в связке одной с тобой" "Там поймешь: кто такой!"

Мудрі слова! Все може бути до-бре, але перевірити внутрішні мо-тивації не може ніхто. Їх може роз-крити тільки час. І сатана знав це.

Він задає Богу пряме запитан-ня: а покажи нам його внутрішні мотивації — наскільки він щирий?

Я думаю, вам теж було б важко відповісти на це питання. Якби до вас підійшла людина, яку ви щиро любите, подивилася б так, примру-жившись, і сказала: а чи щиро ти мене любиш? Чи може, прикида-

Юліус Шнорр фон Карольсфельд, Страждалець Йов і його друзі 1852-1860, Лейпциг


єшся? Ви б почали бити себе в гру-ди і клястися, це б допомогло?

Ось вона — причина, причина страждань Йова!

Що таке стражданняБагато людей пробували від-

повісти на питання: що таке страж-дання...

Християни дивляться на це пи-тання дещо по-іншому. Ось, що пише апостол Петро, один з авто-ритетів християнської церкви. У своєму посланні він каже: "Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротив-ник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого" (1Петр 5:8).

Слово "диявол" — це грецьке слово, переклад єврейського слова "Сатана", яке в свою чергу походить від дієслова [лего стим] — "повста-ти". Хто ж цей "повсталий"?

Вихідна точкаДавайте звернемося до по-

чатку. До вихідної точки. Давайте подивимося, що пише нам, напри-клад, пророк Єзекеїль. "І було мені слово Господнє таке: Сину людський, здійми жалобну пісню на тирського царя, та й скажеш йому: Так гово-рить Господь Бог: Ти печать доско-налости, повен мудрости, і корона краси. Ти пробував ув Едені, садку Божому: усякий дорогий камінь на одежі твоїй: карнеоль, топаз і яспіс, хризоліт, согам, і онікс, сапфір, рубін і смарагд, і золото; знаряддя бубнів твоїх та сопілок твоїх були в тебе що дня, коли був ти створений, були вони наготовлені. Ти помазаний Хе-рувим хоронитель, і Я дав тебе на святу гору Божу, ти ходив посеред огнистого каміння. " (Єз. 28:11-14).

Ви бачите, як цікаво описує пророк Старого Завіту, пророк Та-наха цю особистість: починається, як би нишком: ну подивіться, це ж — цар Тирський! Деякі коментарі прямо так і кажуть: це Хірам, цар Тирський — все прекрасно! Під-озру починають викликати наступні слова: " Ти пробував ув Едені, садку Божому" (Єз. 28: 13)

Ті з вас, хто читав Біблію, книгу Буття, прекрасно знають, що Едем, сад Божий — був забраний з землі перед Потопом. Далі ще більш ці-каво, "Ти помазаний Херувим хоро-нитель" (Єз. 28:14); — ну вже, цар Тирський ніколи в житті не був "по-мазаний Херувим"!

Ось — ця особистість, от як його називають. Виявляється, був пома-заний херувим, хоронитель. Ви зна-єте що означає "осіняти"? Це дуже цікаве слово.

Осіняючий ХерувимВ Єрусалимському храмі було

таке місце, зване "святе святих", і там перебував ковчег завіту. Він був прямокутної форми, а над ним спо-чивала Слава Божа "Шехіна", а два херувима підтримували її.

Це слово вживається тут, тобто це був не просто якийсь невідомий ангел. Можете собі уявити його ста-новище!

Дивіться далі: "Я дав тебе на святу гору Божу, ти ходив посеред огнистого каміння" (Єз. 28:14).

І ще далі: "Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створен-ня, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість. Через велику тор-гівлю твою твоє нутро переповни-лось насиллям, і ти прогрішив. Тому Я зневажив тебе, щоб не був ти на Божій горі, і погубив тебе, хороните-лю Херувиме, з середини огнистого каміння. Стало високим твоє серце через красу твою, ти занапастив свою мудрість через свою красу. Ки-нув Я тебе на землю, дав тебе перед царями, щоб дивились на тебе" (Єз. 28:15-17). Ось цей осіняючий Херу-вим!

Та колись ця особистість по-встала проти Бога через свою гор-дість. І його ім’я означає "повста-лий" — [сатано]. У цього "сатана" є й інше ім'я. Пророк Ісая описує його наступними словами: "Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів! Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола сво-го, і сяду я на горі збору богів, на кін-цях північних, підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому!" (Ісаї 14:12-14).

Ви бачите, як він його називає? Він називає його "денниця, син зорі". Це переклад з єврейської мови слів [ха ель бен шахабль], ла-тинською це звучить як "люцифер" — "син зорі".

Ось він, тепер вже зображений не у вигляді царя Тирського, але у вигляді царя вавилонського. Тут явно не йдеться про реального царя вавилонського — Навуходоносора, або когось іншого, — ніхто із них не ставив би собі за мету зійти на гору

в сонм богів ... Тут, звичайно, є одна проблема з перекладом.

Швидше за все, краще сказати "на гору зібрань", "на гору храмів". У язичницького царя вавилонсько-го не було намірів сходити на хра-мову гору в Єрусалим, для того, щоб бути подібним [ель Ельон] — Всевишньому Богу, Який не був його Богом, вірно?

Це явно особистість небесна, це образ, який використовує пророк Ісая. Подібні літературні прийоми дуже часто зустрічаються у близь-ко-східній літературі.

Вавилонський епос "Гілгамеш", поема "Про сходження Іштар" спо-внена таких образів, коли небесна фігура представляється або маску-ється під якусь земну особистість.

І тут ми явно маємо справу з цією небесною фігурою. Саме ця небесна фігура сьогодні ставить ті ж самі питання, ті ж самі проблеми.

Ось як описує це Новий Завіт. Ми щойно з Вами читали у пророка Єзекіїля про те, що цар Тирський, це повсталий сатана, він буде скину-тий на землю. А ось читаємо у Йо-ана, це — Апокаліпсис: "І сталась на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи, та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі. І скинений був змій великий, вуж ста-родавній, що зветься диявол і сата-на, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені. І я почув гучний голос на небі, який говорив: Тепер наста-ло спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скине-ний той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч!" (Об. 12: 7-10).

А в іншому місці написано: "Че-рез це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лю-тість велику, знаючи, що короткий час має!" (Об. 12:12).

Ось він, джерело проблем! Він дуже добре відомий в Священному Писанні. І Старий і Новий Завіт роз-криває нам всю повноту тієї про-блеми, яка сьогодні існує на землі.

Першопричину всіх воєн, страж-дань і хвороб. Бо тут знаходиться той, який є ворогом не тільки роду людського, а й усього всесвіту.

Про те звідки взялася ця про-блема? Чому Бог вирішив скину-ти цього повсталого ангела саме на землю читайте у наступному номері


Кельти в УкраїніСпочатку історична довідка, яка

є вельми важливою, для розуміння подій новозавітньої історії та стра-тегії апостолів відносно поширення Євангельських істин.

Ке́льти (галли) — близькі за мо-вою та культурою народи на зламі эпох, які займали велику територію в Європі, від Шотландії до України. Кельти були одним найвойовничих народів у Європі.

У 390 р. до н. е. кельти навіть взяли Рим. Л. О. Воловик в кни-зі «Кельти на території України: культурні і мовні впливи» зазна-чає: “Кельтська цивілізація у так званому „варварському” світі віді-гравала роль подібну до грецької в середземноморському”.1

Ім’я галли (галати) було само-назвою кельтів. Привертають увагу відповідні топоніми, поширені у місцях проживання галлів: Украї-на: село Гали (Волинь), місто Галич, край Галичина; стародавнє місто в гирлі Дніпра Гілея; Румунія: місто-порт Галац; Іспанія: край Галіція; Португалія: «порт галлів». Старо-давні назви країн: у Малій Азії — Галатія; у Франції — Галлія; у Швей-царії — Гальвеція.

1 Воловик Л.О. Кельти на території України: культурні і мовні впливи http://nuwm.rv.ua/metods/asp/v392.html

Маленька ремарка: Назва про-вінції в Палестині, населеної юдея-ми, Галілея, немає жодного відно-шення до галлів, оскільки ця назва існує з Х ст. до р. х., тобто за 700 ро-ків до появи кельтів в Азії.

Кельти також мали велике по-ширення і в Україні. Вражає широ-ка географія кельтських поселень, розкопаних археологами і на Захо-ді, і в Центрі, і на Півдні Україні.

Археологи фіксують появу кельтських поселень на теренах сучасної України (с. Бовшів на Іва-но-Франківщині, м. Мукачеве у За-карпатті, с. Залісся на Київщині, с. Парутіне на Миколаївщині)2.

Одне із великих кельтських племен — плем’я бойїв було витіс-нене римлянами на землі сучасної Чехії (Бойгемії) та до Карпат. Про-слідковується зв’язок цього етно-німу з ім’ям карпатських горян — бойків”3.

Кельти в Малій Азії (сучасна Туреччина)

Східні кельти, розселені по до-лині Дунаю, проникли далеко на схід в 281 р. до р. х. до Фракії та до Греції. Греки називали їх галатами, під цим же ім’ям вони відомі і на сторінках Біблії.

В 278 р. до р. х. багато кельтів переправились до Малої Азії. Пізні-ше вони розселились у Фрігії, Кап-падокії і створили державу Галатію. В 25 р. до р. х. Галатія підкорена Ри-мом і стала провінцією імперії.

2 Валерій Бебик Про скіфів і слов’ян с.3 http://www.vmurol.com.ua/index.php?idd=us_publication&group=4&us_publication=417

3 М. Попович. Мировоззрение древних славян. Київ, 1985

Їх ассиміляція проходила по-вільно — до 5 ст. н. е. вони зберіга-ли свою мову4.

Місіонерські подорожі Павла — «апостола

язичників»Можливо саме з цієї причини

одним із перших міст, куди Павло пішов з проповіддю Доброї Звістки в якості першого місіонера Антіо-хійської церкви, були міста провін-ції Галатія — Антіохія Пісідійська, Іконія, Лістра, Дервія.

Ось як про проповідь Євангелія в одному з міст Галатії свідчить Бі-блія в книзі Дії Апостолів,13-й роз-діл, вірші 14 і з 42 по 47: «А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідій-ської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали. (потім там проповідували). А як стали ви-ходити вони, то їх прошено (язич-никами), щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова. А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павлом та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій. А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Слова.

4 Ранович А., Восточные провин-ции Римской империи в I-III вв М. — Л., 1949, с. 104

Назва провінції в Палестині, населе-

ної юдеями, Галілея, немає жодного від-ношення до галлів

З попередньої статті ми дізнались, про проповідь Євангельської вістки в Скіфо-Сарматії, яка була одним з двох найбільших етнічних масивів в Європі за межами Римської імперії на початку нашої ери. Іншим був кельтський (галльський). Що робили апостоли для його євангелізації? Яким чином Євангельська вістка стала проповідуватись серед цих народів? Через кого Бог здійснив цю справу?

Це був Савл, більш відомий як Павло – апостол язичників.

Віталій Нероба, магістр релігієзнавства

Роль Кельтських (Галатських) християн у проповіді Євангелія серед народів Східної Європи

в перші століття нашої ери

Кельти (галли) — близькі за мовою

та культурою народи на зламі эпох, які займали велику територію в Європі


Павло…сказав місцевим Юдеям: «До вас перших потрібно було говорити Слово Боже; та коли ви його відкида-єте, а себе вважаєте за недостой-них вічного життя, то ось до поган ми звертаємось. Бо так заповів нам Господь: Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі!

А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували. І ширилось Слово Господнє по цілій країні».

А Павло пішов в інше галатій-ське місто — Іконію.

Ми знаємо про особливу по-святу апостола Павла проповіді Євангелії, особливо там, де ще ніх-то не проповідував.

І хоча Біблія не описує плани Павла по євангелізації кельтів та скіфів, ми можемо виявити можли-ві наміри апостола, щодо місіонер-ської праці серед цих етносів.

Для цього звернемо увагу на маршрут місіонерських подорожей Павла, які щоразу проходили по території Галатії. Це свідчить про особливу увагу, яку він приділяв підготовці учнів в провінції Галатія, з метою їх подальшого служіння серед кельтів Європи.

Свідчення греко-римських істориків про поширення

Благої Вістки серед кельтів

Грецькі та римські історики одноголосно стверджують, що Євангеліє проповідувалось і серед Кельтів та Скіфів. Про це свідчать Євсевій Кесарійський (340 р.), Орі-ген (200-258 р.р.), Іполіт Порсуен-ський (222 р.), Єпіфаній Кіпрський, Тертуліан, Євсевій, Никифір, Каліс-та, Дорофій, єпископ Тирський та ін. Таких свідчень досить багато — про них в наступній статті.

Тертуліан (III ст.): “різноманіт-ні галльські племена і недоступні для римлян місця Британії скори-

лися Христу, а також країни сар-матів, даків, германців, скіфів”5.

Тертуліан писав в кінці II ст. або на початку III ст., тому його свідчен-ня дуже цінне. В ньому зафіксова-но ранній початок проникнення християнства до скіфо-сарматів та кельтів.

В ”Церковній історії” Гермя Со-зомена (записи завершено в 423 р.) читаємо: ”Вже прийняли хрис-тиянську віру кельти і крайні га-лати, які живуть на березі океану, а також готи і племена, які жили раніше по сусідству з ними по бе-регах річки Істра, (Дунаю) давно вже приняли віру в Христа і пере-мінили свої звичаї на більш лагідні та розумні”6. В приведеному урив-ку особливу увагу привертає слово ”давно”. Навряд чи може йти мова про десятиліття, скоріше про сто-ліття.

Апостол Павло і …. Русь. Далматські (хорватські)

місіонери на РусіДивлячись на карту тих часів

можна зауважити, що зовсім не-далеко від заходу України зна-ходиться Далматія — територія зі значним кельтським населенням. Саме там жили хорвати. А інша час-тина під іменем “білих хорватів” була на Прикарпатті, в Галичині. Поруч була Моравія. Зараз ці те-риторії розмежовуються угорцями, які з’явились на Придунавї лише у Х ст. н. е. А раніше їх ніякі народи не розділяли.

В Біблії в 2-му Листі до Тимофія 4:10 ми читаємо, що до Далматії послав апостол Павло свого учня Тита.

В Посланні Павла до Римлян 15:19 написано: «силою Духа Божо-го, так що благовіствування Хрис-тове поширене мною від Єрусалимау і околиці аж до Ілліріка». Ілірік — це територія сучасної Югославії, а зразу за Дунаєм починалися землі Сарматії (Скіфії) та Моравії.

У літописі Нестора збереглося свідчення про перебування апос-толів на землях Русі.

Нестор вважав апостолом Русі саме Павла. Зокрема, у нині існу-ючому тексті «Повісті минулих літ» ми знаходимо таке повідомлення:

5 Латышев В. Известия древних пи-сателей о Скифии // Вестник древней исто-рии. — М.-Л., 1948. — № 3 (25)

6 Sozom. Hist. Eccles., II, 6; 328, 1948, №3, с. 303

“Словеньску языку (народу) учи-тель есть Андроник апостол, в Моравы бо ходил, и ап. Павел учил ту (тут);…, тем же и нам, Руси, учитель есть Павел, понеже учил язык (народ) словенески и поста-вил епископа и наместника по себе Андроника. А словеньскый язык (народ) и руськый одно есть»7.

Також до нас дійшло крім імені Андроніка ще декілька імен пер-ших місіонерів —“Адальберт, Бру-но, Яцек, однак, безумовно, були й тисячі невідомих місіонерів”8.

Кельти — місіонерський народПавло не даремно поповідував

в Галатії. Кельти виконали місію, яку їм доручив Бог. І над руїнами давнього кельтського язичниць-кого святилища, Стоунхенджа, зі-йшло сонце свободи і праведності в Ісусі Христі.

Протягом 600 років саме кельт-ські християни були найактивніши-ми місіонерами і зберігали справ-жнє біблійне християнство, яке виконує всі Божі заповіді та має віру в Ісуса Христа.

Їх церкви відрізнялись від тих, що були за Римської імперії. Кельт-ські християни ще довго залиша-лися незалежними від офіційної церкви, керованої папами та імпе-раторами.

З наступної статті ми дізнаємось про письмові свідчення істориків та хроністів І-V ст. н. е. про успіхи християнства на теренах України.

7 Цит. за Хлєбніковським літопи-сом, С. 12

8 Филист Г. М. Введение христи-анства на Руси: предпосылки, обстоятель-ства, последствия. Минск, 1988. с.

Маршрут місіонер-ських подорожей

Павла, щоразу про-ходив по території Галатії

У літописі Нестора збереглося свід-

чення про перебу-вання апостолів на землях Русі. Нестор вважав апостолом Русі саме Павла.

Протягом 600 років саме кельтські хри-

стияни були най-активнішими місі-онерами і зберігали справжнє біблійне християнство

Місіонерські конгреси

1.11 — Вільхівці–Лази; Чорний Потік8.11— Велятино; Рава – Руська15.11 — Миколаїв; Камінь Каширський22.11 — Мукачево–1; Жовтневе.

26.11 — відкриття «Школи місіонерів» м. Львів (тривалість навчання: 2 місяці)

Дитячий фестиваль «Ти і я — Божа сім’я»

16.11 — Костопіль, Рівненська область. Початок о 10:00

23.11 — Львів1, Львівська область. Початок о 10.00

30.11 — Ковель1, Волинська область. Початок о 10.00

лі, подумайте про прийдеш-ній світ, де не буде горя, гріха і смерті, де природа не буде мати на собі ні тіні прокляття. Уявіть собі батьківщину спасен-них і пам'ятайте, що вона буде прекраснішою, ніж може нама-лювати найсміліша і жива уява» (Дорога до Христа, с.86).

126. Чи можемо ми зна-ти скільки буде спасен-них?

«Чи вибирає Господь якесь певне число спасенних, і коли воно буде досягнене то час ви-пробування закінчиться? Ні у мене, ні у вас нема права ви-словлюватись з цього приводу.

Господь Ісус прийме усіх, хто прийде до Нього. Він помер і за нечестивих, і за кожну лю-дину, яка прийде до Нього» (Вибрані вісті, к.3, с.315).

А ви знаєте, що...

... Останній син Елен і Джейм-са більше місяця жив без імені. В цей час Елен хворіла на ма-лярію, а Джеймс відбув у три-тижневу подорож з проповіддю Євангелії. В цей час вона писа-ла йому у листах про "товстень-кого, здорового малюка, який швидко набирає вагу. Згодом малюку дали ім'я Джон Гер-берт. Проте, дитина померла у віці трьох місяців.

124. Які умови дані для досягнення неба?

«Усі, хто бажає підпорядку-вати своє життя умовам ви-кладеним у Святому Письмі, — можуть досягнути неба» (Свідоцтва для церкви, т.4, с.625).«Тільки завдяки незаслуженій благодаті Христа кожна люди-на може знайти вхід до Божо-го міста» (Наочні уроки Христа, с.393).

125. Чи можемо ми уявити яким буде небо?

«Захоплюючись красою зем-

“Біблія — наш найбільший авторитет і правило віри... Свідоцтва не применшують значення Слова Божого, але

навпаки підносять Його і приваблюють свідомість людей до Нього...” Елен Уайт

“Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Засновник — Церква Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор Відділу інформації ЗК Руслан Бабій [email protected] Редактор, комп’ютерна верстка і дизайн — Ольга Ношин. Редакційна колегія: Валентин Шевчук, Віталій Шевчук, Михайло Матвійчук, Руслан Бабій. Газета є некомерційним неприбутковим виданням, що видається і розповсюджується за пожертви.Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а, тел.: 237-12-13. Для листування: 79041 м. Львів а/с 6241. Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників.

Шановні читачі газети “Голос надії”! Наша мета не лише інформувати Вас про події в Західній конференції, але й ділитися знаннями. Тому ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви може отримати вичерпну відповідь на запитання які вас турбують. Надсилайте їх за адресою: [email protected]На обкладинці — Ювілейне богослужіння 90 річниці громади с. Пожарки. Фото: Володимир Романішин

Documents

Християнська газета Голос надії № 122