Християнська газета Голос надії № 123

Ти і я — Божа сім'я с.5

Музика, що лікує с.2

«Східний ангел» відновлює зруйноване війною с.10

Літературне служіння

румунських євангелістів с.8

Адвентисти Сихова навчались надавати

невідкладну допомогу с.4

У міській бібліотеці розповідали

про Біблію с.6

Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня

2 №123 грудень 2014 НадіїГолос

Ще у ХХ столітті вчені задумалися про те, як на ор-ганізм людини впливає музика.

Тому у середині цього століття об'єктом особливого інтересу стала можливість музики зцілювати людину на фізіологічному чи психічному рівні. Багато свідчень про цілющі властивості музики можна прочитати в лі-тературі, найчастіше вони приписуються класичним творам, зокрема доробку Моцарта.

Вплив музикиІ вже сьогодні вчені стверджують: музика здатна

впливати на рецептори шкіри, активізувати функції нервової системи, зменшувати больовий поріг, ре-гулювати виділення гормонів, що знижують стрес, впливати на серцевий ритм і пульс, підвищувати і зни-жувати кров'яний тиск, знижувати м'язову напругу і покращувати координацію рухів.

Диригент церковного хору церкви адвентистів сьомого дня, Зіновій Муха, розповідає про це зі сво-

го досвіду: «Музика — це є широкий світ, з різними барвами і різними відтінками, і відповідає певному настрою. Я по собі знаю: коли мене огортає смуток і коли мені важко, я починаю співати такі пісні, в яких приходжу до Бога, викладаю свою душу і прошу Його допомоги і порятунку».

Коли ж людині радісно — вона мимовільно співає радісні пісні і насолоджується своїм життям. Що не ка-

жіть, а без музики — нікуди. Вона допомагає і розсла-битися і налаштуватися на роботу.

Водночас, не тільки так може допомагати музи-ка. Співаючи, можна заробляти кошти, збирати їх для благодійних цілей. Тоді музика не напряму, але все ж сприятиме зціленню людини.

Золота трояндаЦим методом скористалися і у Львові, де відбувся

ХІ молодіжний міжнародний музичний фестиваль іме-ні Ісидора Виммера «Золота троянда 2014».

У рамках цього фестивалю збирали благодійні вне-ски, частину з яких направили для лікування постраж-далих під час бойових дій на сході країни.

Впродовж фестивалю діти з музичною освітою змагалися, щоб отримати різноманітні премії та призи. «Все найкраще — дітям» — наголошує девіз благодій-ного фонду ім. Ісидора Виммера. А вже самі діти з охо-тою співали, аби своїм талантом допомогти бійцям.

Водночас, організатори не забувають про ще одну ціль: «Виховати в людях потребу спілкуватися з ви-соким мистецтвом, розуміти його» – нагадує орга-нізатор фестивалю, дочка Ісидора Виммера – Олена.

Господи, почуй жеСвою місію тут виконав і хор другої Львівської гро-

мади церкви адвентистів сьомого дня: хористів запро-сили співати під час відкриття фестивалю та в час його завершення.

Таким чином блага вістка поширювалася серед міс-тян через спів хору. Потреба у Господі — ось що було головною ниткою, що об’єднувала усі пісні.

Пастор місцевої громади, Олександр Слободський, радіє: «Якщо суспільство запрошує нас на такі за-ходи, це означає, що є потреба в духовному співі. А якщо суспільство має таку духовну потребу, ми го-тові її задовольнити».

Справді, духовний спів та молитва до Бога через музику сьогодні є надзвичайно актуальними і допома-гають суспільству звернутися до Небесного Отця так, як і співав хор: «Господи, почуй же».

Музика, що лікуєВікторія Михальчук

3№123 грудень 2014 НадіїГолос

Руслан Бабій

«Східний Ангел» відвідав потерпілих

на СходіВолонтерська група Західної конференції з восьми чоловік впродовж десяти днів допомагала постраждалим від воєнних дій в м. Лисичанську з 2 по 13 листопада 2014 року

Продовжується реалізовуватись спільний проект Церкви Адвентистів сьомого дня та телеканалу «На-дія» — «Східний Ангел» під гаслом «Чужої біди не бу-ває».

2 листопада в місто Лисичанськ вирушила, третя за рахунком, бригада волонтерів — будівельників із За-хідної України в кількості восьми чоловік.

Чотири пастори Церкви Адвентистів сьомого дня: Володимир Мелись (м. Ковель), Микола Демчина (м. Тячів), Руслан Бабій (м. Костопіль) та Олександр Слупко (м. Маневичі), а також члени громади №1 м. Ковель: В’ячеслав Філіпчук, Василь Русин; Володимир Атрошенко, біженець із м. Луганська, який сьогодні проживає із своєю сім’єю в м. Ковелі та Василь Шевчук із м. Тячів.

Впродовж цього періоду вони засклили вікна, ви-биті під час вибухів снарядів, у двох під’їздах 9-ти по-верхових будинків, а також вікна Лисичанського гір-ничопромислового ліцею, і частково перекрили дах цього навчального закладу. Замінили вибиті склопаке-ти в Міському будинку школярів.

Будівельні матеріали закуповували за кошти, які зібрали громади з чотирьох Західних областей: Закар-патської, Львівської, Рівненської та Волинської.

«Сама найбільша робота, яку нам вдалося зроби-ти, — зазначає Володимир Мелись, керівник цієї гру-пи, — Це допомогти Світлані, мешканці гуртожитку. В її кімнату, що на 5 поверсі, потрапив снаряд, який зруй-нував дах і стелю.

Цій жінці відмовляли в допомозі скрізь, куди вона зверталась. «Приходили комісії, складали протоко-ли, писали акти, однак діло за три місяці так і не зру-шилось», — говорить Світлана Василівна. Тепер вона безмежно вдячна своїм «Ангелам», тому, що не так страшно буде зимувати.

Приїхали подякувати хлопцям також мер міста Ли-сичанська, та замісник губернатора облдержадміні-страції Ольга Лішік.


Ольга Ношин

Адвентисти Сихова навчались надавати

невідкладну допомогуУ приміщенні сихівської громади церкви адвентистів сьомого дня розпочали курс навчання надання першої домедичної допомоги — комплексу невідкладних медичних заходів, які проводяться людині, що раптово захворіла або постраждала, на місці

пригоди.

Ініціатором проведення такої зустрічі 9 листопада став медичний відділ громади, на чолі з Тетяною За-дерецькою.

З основами надання допомоги присутніх ознайо-мила викладач вищої категорії, методист Львівського медичного коледжу післядипломної освіти, викладач-інструктор Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, інструктор Української ради реанімації Оксана Федо-рівна Жогло.

За три години заняття присутні дізнались як по-водити себе коли хтось потребує невідкладної допо-моги: як надати допомогу при автомобільній аварії, як визначити чи дихає потерпілий, як виміряти пульс, як провести комплекс серцево-легеневої реанімації — непрямий масаж серця і штучну вентиляцію легень.

Усім присутнім цікаво було дізнатись, що під час штучної вентиляції легень методом рот-в–рот, доціль-но використовувати одноразову клапан-маску. Вона широко використовується в усьому світі для поперед-ження передачі інфекції від потерпілого до рятівника.

Лектор розповіла, що серцево-легенева реаніма-ція є однією з ланок «Ланцюга виживання» — послі-довності дій, які допомагають значно збільшити шанс виживання для потерпілого. Весь комплекс серцево-легеневої реанімації був продемонстрований на ме-дичному манекені-симуляторі «Анна». В кінці заняття кожен присутній спробував свої сили.

Нещастя може статися будь-де: дома, на вулиці, на дорозі, у місцях відпочинку. Дуже часто постраждалий гине не через тяжкість травми, а через відсутність у

людей, що в цей час були поруч, елементарних знань з надання першої медичної допомоги.

Як свідчить статистика, кожні 20 із 100 осіб, які за-гинули, могли бути врятовані у випадку надання своє-часної та правильної допомоги на місці події.

Марічка Петрова

Місіонерський конгрес відбувся у Велятино

Місіонерський конгрес у с. Велятино, Хустського району, що на Закарпатті відкрив значення молитви у справі проповіді Євангелії.

В конгресі 8 жовтня взяли участь представники гро-мад смт. Торунь, м. Хуста, с. Данилова, с. Олександрів-ки та інших громад. Зустріч розпочалася із загального співу псалмів та молитви.

За традицією Церкви адвентистів сьомого дня, ранкове служіння розпочалося з дослідження Біблії в класі Суботньої школи, яку проводив пастор Ігор Ка-нюс. На цьому уроці досліджували черговий розділ з послання Якова.

Окрасою служіння був спів не лише молоді, а та-кож Надії Галас та Інеси Чопик.

Яку роль відіграє молитва у проповіді Євангелії? Чому я мушу молитися знову і знову про одне й те саме? На ці та інші запитання давав відповідь у семіна-рі пастор Михайло Горничар. З духовним словом також звернувся і пастор Василь Чопик. Він нагадав усім при-сутнім, яку роль має відігравати у місіонерській роботі кожен член церкви. Провівши тренінги та завершуючи служіння літанією посвячення, присутні отримали хо-рошу підготовку для звершення місії, яку Бог покладає на Свою Церкву.

Щоб мати і фізичні сили, господині приготували смачний обід. Ситі та натхненні всі розділились на гру-пи, отримали пакети з духовною літературою і виру-шили втілювати місію в життя.

Коли на вечірнє служіння місіонери зібралися для того, щоб поділитися враженнями та відгуками людей, присутні почули багато різних досвідів. Подякувавши Господові та прославивши Його в псалмах, всі учас-


ники місіонерського конгресу з хорошим настроєм роз’їхалися по домівках.

Анастасія Кунгурова

Розпочався фестиваль «Ти і я – Божа сім̀ я»

16 листопада в молитовному будинку м. Костопіль відбувся дитячий фестиваль під назвою «Ти і я – Божа сім’я» у якому взяли участь понад 80 дітей з різних громад

Рівненської області.

Ведучими фестивалю були Світлана Савіна — ке-рівник дитячого відділу Західної Конференції та Віталій Смирнов.

Свято розпочали співом гімну, який був співзвуч-ним до назви фестивалю. Зі Словом Божим до присут-ніх звернувся обласний пастор Валерій Левицький.

Впродовж програми, кожна громада представляла певну країну: перша громада міста Рівне — Мадагас-кар, друга рівненська — Аргентину, збірна міст Остро-га та Костополя — Ізраїль, с. Бересття — Польщу, с. Сів-ки — Німеччину і нашу неньку Україну — місто Дубно.

Представники кожної з «країн» мали своє націо-нальне вбрання, команди також приготували різнома-

нітні страви національної кухні країни, яку представля-ли. Звучали гімни країн, та пісні різними мовами.

Свято вийшло пізнавальним і позитивним. Відповід-

но до тематики був прикрашений зал Дому молитви. І як годиться, все закінчилося смачним обідом. На

згадку всі учасники та присутні отримали невеличкі су-веніри. Дякуючи Богу за цікаво проведений час, діти залишали приміщення з надією на скору зустріч.

Метою організаторів фестивалю було відкрити ді-тям, що Церква Адвентистів сьомого дня є всесвітньою Церквою, а діти Божі є не тільки в Україні, але і в інших куточках нашої планети. Наш Господь любить всіх не-залежно від національності чи статі.


Роберт Біро

У Ільниці розповідали про церковний піар

Унікальний семінар угорського спеціаліста з питань християнської реклами навчав адвентистських пасторів, як донести Євангелію

до сучасного суспільства.

26 жовтня в молитовному будинку громади с. Іль-ниця відбулась особлива пасторська нарада Західної конференції. На ній, окрім служителів Закарпаття, вперше були присутні і служителі із Львівської облас-ті, а також особливий гість з Угорщини – Сюч Шандор (Олександр).

Сюч Шандор — спеціаліст з питань християнської реклами та маркетингу, довгий час досліджував та вті-лював у практичному служінні передові, сучасні ме-тоди донесення Євангелія до секулярного населення. Працював переважно у великих містах Угорщини — Дебрецен, Будапешт та ін. Він неодноразово проводив заняття для служителів в Угорщині і в інших європей-ських країнах. Активно вивчає нові методи свідчення з використанням Інтернету, в тому числі соціальних мереж.

Сюч Шандор приїхав на запрошення керівництва ЗК і провів для служителів, що зібрались в Ільниці се-мінари на теми: «Як донести Євангеліє до наших су-часників», «Постхристиянські євангелізаційні методи та інструменти» та «Зв’язки з громадськістю, піар та маркетинг, або ефективна комунікація з нашим ото-ченням».

Світ навколо нас швидко та невпинно змінюється, впливаючи при цьому на звички та стиль життя людей, особливо тих, які живуть у європейському просторі, та-кож і в Україні. Це ставить перед Божою Церквою нові вимоги та виклики, щоби і в ХХІ столітті ефективно до-носити вістку Євангелія: успішно шукати та знаходити людей там, де вони знаходяться, де знаходяться їхні уподобання та інтереси. Для багатьох таким місцем є віртуальний світ Інтернету.

Викладення цих цікавих та актуальних тем Шандор проводив за допомогою презентації, при цьому на-водив багато прикладів та досвідів з свого особистого життя та служіння.

Організатори сподіваються, що цей цікавий та ак-туальний матеріал, яким поділився з служителями Західної Конференції Сюч Шандор з Угорщини, стане цінною допомогою в сучасному практичному служінні, як для членів наших громад, так і для людей, які ще знаходяться поза Церквою.

Переклад цього семінару з угорської мови здій-снювали Ілля Пірчак, Альберт Пірчак та Роберт Біро, який разом з Іваном Теремтою переклали і презентації Шандора українською мовою.

Г. Фурсік

У міській бібліотеці розповідали про Біблію

Учні 5-9 класів міста Кузнєцовська мали змогу переглянути відео презентацію «Біблія — компактна бібліотека», і почути, як вона

надихала митців.

Познайомити старшокласників з історією виник-нення Біблії, її історичним шляхом; довести вічну цін-ність Біблії, для всіх без винятку людей; прищепити учням повагу до загальнолюдських цінностей, вихо-вувати принципи християнської моралі, — саме з та-кою метою для учнів 5-9 класів у читальній залі міської бібліотеки провели відео презентацію «Біблія — ком-пактна бібліотека».

Анжела Поліщук, за фахом вчитель географії та економіки, журналіст радіо FM «Бурштиновий шлях», автор статей «Чи йдеться в Біблії про економіку», «Пізнаймо географію в Біблії», які були надруковані в журналі «Географія і основи економіки в школі», дуже цікаво і доступно донесла до учнів, що Біблія — це кни-га, на всі часи. Джерело її настільки глибоке, що чим більше ми з нього черпаємо, тим більший знаходимо в ньому скарб.

Діти з цікавістю слухали розповідь Анжели Йоси-півни, та дивилися відеоматеріал, про те як саме Біблія надихала митців всіх часів і народів, бо багато століть вони використовували її теми, обряди, сюжети у своїх творах.

Кузнєцовський поет, скульптор та художник-гра-фік Анатолій Антікуз прочитав свій вірш «Голгофа» та представив власну виставку графічних робіт «14 ета-


пів хресного шляху Ісуса Христа». Діти активно брали участь у вікторині і отримали книги «Біблії для дітей» та інші подарунки, а також солодощі. Автор новини: Завідувач читальним залом Кузнєцовської міської бібліотеки для дітей (прим. ред).

Василь Ковбаско

Місіонерський конгрес відбувся у Чорному ПотоціМісіонерський конгрес на Закарпатті акцентував увагу присутніх на мотивації

церкви і дійовій вірі.

8 листопада у громаді села Чорний Потік відбувся місіонерський конгрес, на який приїхали делегати із громад Ільниці, Іршави, Виноградова, Бобовища. Та-кож були присутні служителі церкви: Олександр Мос-ковчук, Павло Процюк, Микола Мурга і Стаднік Андрій.

Суботню школу провів пастор Іршавської і Чорно-потіцької громад — Стаднік Андрій. Якраз в цей день випав урок суботньої школи на тему: «Дійова віра», який закликав усіх делегатів підтвердити свою віру ді-лом.

Впродовж служіння лунали пісні на славу Богу у ви-конанні зведеного хору Іршавської громади і громади Чорного Потоку. Семінар проводив пастор Олександр Московчук. Він звертав увагу всіх делегатів конгресу на мотивацію церкви у служінні.

Після семінару всім делегатам запропонували утворити групи, які мали відправитись у села Локоть, Смологовиця, Чорний Потік, Крайня Мартинка, Підгір-не і Брід.

Кожен делегат конгресу отримав пакет із набором духовної літератури і газет, до якого входили книги «Велика боротьба», «Путь ко Христу» і інші книги ви-давництва «Джерело життя». Перед походом з літера-турою, гостинні брати і сестри громади Чорного Пото-ку пригостили всіх смачним обідом.

Ввечері кожна група книгонош повернулася у Дім молитви, де змогли поділитися набутими досвідами про те як Господь торкався сердець людей яких вони відвідали. А члени громади м. Іршава уже й самі пла-нують найближчим часом провести такий конгрес.

Марічка Петрова, фото: Славік Пелехач

Об’єднанні в подяціПротягом двох днів брати та сестри громад

Торунь та Хуст разом проводили час.

18 жовтня відбулося Свято Жнив у громаді Торунь. В гості завітала громада міста Хуста. Хоча дві громади переповнили зал, у ньому все ж панував мир та осо-блива радість. Лунали пісні прославлення та подяки, в яких міг прийняти участь кожен.

Особливий вклад у служіння внесли дітки. Вони розповіли якими лікувальними властивостями володі-ють осінні рослини та лише Христос може вилікувати кожну стражденну людину.

Підтримку у служіння внесла і молодь, яка вико-нала пісні на славу Господню. А пастор Михайло Гор-ничар нагадав про те якими мають бути істинні плоди Святого Духа і яка їх важливість сьогодні.

Отримавши духовної наснаги, служіння заверши-ли молитвами подяки. А господині підкріпили фізичні сили всіх присутніх смачними стравами. Перебування у дружньому колі надихнуло та підтримало кожного .

Наступного дня, 19 жовтня, продовжили святку-вання Свята Жнив у Хустянській громаді. Хоч чимала відстань була між містами, Торунська громада все ж приїхала.

Духовне Слово служителя Валерія Петрова розпо-відало яким важливим є наш час і, його використання має підлягати волі Божій. А ми повинні сіяти не лише на наших полях, а й залишати духовне насіння у серцях людей.

У піснях, які лунали на служінні, звучали слова, що прихід нашого Господа є близьким і ми не повинні гая-ти жодної хвилини на світські забаганки.

На закінчення всіх чекала гостина, яку місцеві се-стри приправили любов'ю та смаколиками.

Церковне єднання залишило у серці кожного неза-бутні почуття та враження. Хоч серед багатьох свят, які проводять наші церкви, свято жнив займає особливе місце, необхідно окрім нього об’єднуватись, щоб в мо-литвах і підбадьореннях потішати один одного. У сьо-годенні це так важливо і необхідно

У Священному Письмі в Псалмах Давида записа-ний чудовий вірш: «Оце яке добре та гарне яке , щоб жити братам однокупно».


Ірина Лозінська

У Рівному дякували Господу

У першій рівненській громаді, в суботу першого листопада, дякували Богові за врожай.

Гарний осінній настрій створювала по-особливому, прикрашена зала Дому Молитви. Над кафедрою — ко-шики з фруктами, на пальмі (хоч і не зовсім правдиво) «виросли» банани. А поруч з хатинкою в українському стилі все найкраще — як подячна жертва для Бога.

Рівненську громаду вітали гості — духовий оркестр з с. Пожарки, що на Волині, який грою на духових ін-струментах став окрасою свята Осені.

З духовними настановами звернулись пастори: Ва-лерій Левицький та Леонід Кулініч. Згадали і про при-дбані духовні снопи — хрещення двох молодих дівчат.

На святі кожен присутній міг почути презентацію пісні молодого колективу, який тільки-тільки починає радувати членів громади. Діти та підлітки майстерно оволоділи грою на гітарі та барабані. Рівненський гурт «Філадельфія» теж приєднався до подячних слів і пі-сень — поздоровлень рідної громади.

Найцікавішою не тільки для дітей, але й для дорос-лих стала скринька, по вінця наповнена цукерками, яка ніби з`явилась з доброї старої казки.

І яке ж свято без частування: жоден з гостей не був обділений смачними гостинцями за спільним обідом.

Роберт Біро

Літературне служіння групи євангелістів

з РумуніїЗ 27 жовтня по 1 листопада, уже втретє за цей рік, Закарпаття відвідала команда літературних євангелістів з Румунії. Цього разу служіння продажу книг проводилось на території, де

проживає румунське населення.

Прибула команда налічувала десять чоловік, деякі сестри приїхали з міста Сігета, що поблизу Солотвина, інші з міст та сіл Трансільванії.

Організатором цього служіння з румунської сто-рони був, вже знайомий нам літературний євангеліст, Ерік Йончов.

Від відділу національних меншин Західної Конфе-ренції координаторами були Дьозо Форкош та Роберт Біро, який забезпечував і переклад з угорської мови.

Гостинність і посвяченняНеоціненну підтримку в організації проживання

та харчування команди вкотре надали члени громади с. Тересва. Особлива подяка сім’ям Глеба та Онуфрій, котрі гостинно прийняли до себе літературних єванге-лістів.

До забезпечення команди обідом долучились та-кож члени церков з Грушева та Тячева, в організації служіння допомагав пастор Іван Крічфалушій.

Нова територіяЦього разу ми працювали не просто на території, де

більшість населення краще розмовляють румунською мовою, але і на території, де більшість населення нале-жить до організації Свідків Єгови. Спершу було заплано-вано за тиждень пройти села Нижня, Середня та Верхня Апша, але виявилось, що за цей період ми зможемо обі-йти тільки село Нижня Апша (Діброва). Це село відріз-няється особливим архітектурним стилем — величезні за розмірами будинки скоріше нагадують середньовічні фортеці та палаци з баштами, арками та балконами. На-селення села складає до 9 тисяч чоловік.


Саме на цій території, працюючи серед членів ор-ганізації Свідків Єгови, ми побачили, наскільки цінною та корисною є наша література про здоровий спосіб життя та про сімейні питання, бачили, як через неї Гос-подь відкриває шлях і до багатих людей, які здається мають все необхідне та ще й належать до релігійної організації, члени якої не приймають літературу інших конфесій.

Успішна роботаЗа період служіння ми змогли познайомитись з ба-

гатьма сім’ями, нас дуже часто запрошували на чай, пригощали фруктами та солодощами, були будинки, де ми проводили за розмовою більше години.

Було видно, що люди мають потребу в порадах щодо збереження здоров’я, багато хто цікавився Тя-чівським магазином здорового харчування «Дари Еде-му», який ми також рекламували.

Було цікаво продавати книги на території, де до розповсюджувачів релігійної літератури люди вже давно звикли. Особливу увагу ми приділяли тим лю-дям, які незважаючи на проживання серед сусідів, більшість з яких є «Свідками», все ж з певних причин не приєдналися до їхньої організації, мають різнома-нітні релігійні запитання та сумніви.

За 4 дні служіння в селі Нижня Апша з Божою допо-могою було розповсюджено близько 270 книг румун-ською мовою, та близько 100 книг «Велика Боротьба», більше 500 румунських та українських газет.

В середу та четвер до команди приєднались бра-ти Дьозо Форкош та Іван Теремта з міста Берегово, а у п’ятницю до нас приїхав Василь Чопик, скарбник Захід-ної конференції, який подякував літературним єванге-лістам за служіння та вручив подарунки.

Західна Конференція надала і фінансову допомогу для придбання пального, необхідного для поїздок в заплановані села.

Останнього дня, в п’ятницю ми знов, як і під час попереднього виїзду, продавали літературу в селі Біла Церква, змогли пройти вже половину села. За пів дня служіння в цьому селі розповсюдили 70 румунських та російських книг, а також 21 «Велику Боротьбу».

Пам'ятний деньОсобливо запам’ятався останній день служіння

коли троє членів команди зайшли до православного священика. Господь подарував можливість порозмов-ляти з ним, познайомитись, він розповів про всі труд-нощі, з якими стикається під час служби в цьому селі.

На прощання літературні євангелісти помолились за нього, і він також придбав по одному екземпляру з усіх румунських книг, які ми мали, зокрема книги «Христос — надія світу», «Велика боротьба», книги про суботу та інші, всього більше десяти книг.

Загалом на цій території ми зустріли багато щирих, віруючих людей, які просто ще не знають повної Божої істини, шукають її, виявляють Божу любов до ближніх (в тому числі і до нас, літературних євангелістів Церкви АСД) та живуть практичним релігійним життям згідно того світла, яке їм відктрите.

Це приємне відкриття надавало сили для служіння літературних євангелістів на цій, здавалося, важкій не перший погляд, території.

Святкове богослужінняСуботу «команда літературних» провела в громаді

с. Тересва. Брати та сестри з Румунії виконали декілька пісень румунською мовою, розповіли про себе та своє служіння та поділились досвідами, які мали за мину-лий тиждень служіння.

Післяобіднє служіння Словом з перекладом укра-їнською мовою провів Ерік Йончов. На початку служін-ня досвідом свого навернення та нелегким шляхом до пізнання Істини поділилась молода сестра з Румунії — Корнелія, яка тільки влітку прийняла хрещення і відра-зу приєдналась до команди літературних євангелістів, приїхала з ними і на Закарпаття.

Жертовність румунських громад

Особливо хочеться ще згадати жертовність членів румунських громад Церкви АСД, членами яких є лі-тературні євангелісти. Румунські книги для розповсю-дження на Закарпатті «літературні» привезли самі, із них тільки невелику кількість вони отримали офіційно від керівництва нашої Церкви в Румунії.

Більшість книг, газет та журналів для цього служін-ня пожертвували та закупили рядові члени громад, (продовженн читайте на стор. 11)


«Відкриваю очі — бачу зірки в небі», — так описала своє пробуджен-ня в одну з ночей цієї осені жителька Лисичанська в Луганській області Світ-лана Василівна.

Гуртожиток, в якому вона живе, знаходиться поруч з Лисичанським гірничопромисловим ліцеєм, якому «пощастило» бути декілька раз об-стріляним незаконними військовими формуваннями чи російськими вій-ськами.

Потрапив снаряд і в дах гуртожит-ку, де, повіривши в перемир'я, спали жителі. Після цього Світлана Василів-на і милувалася зоряним небом, не встаючи з канапи.

Ехо війниНа думку тих, хто бачив Лиси-

чанськ після втечі бойовиків, місто зараз виглядає значно краще. Міська влада намагається насамперед відно-вити житло — залатати дахи, засклити вікна, закласти проломи в стінах...

Однак, зробити відразу все вона не може, існує черга, в яку місцевий ЖЕК поставив і квартиру Світлани Ва-силівни.

З об'єктами соцкультпобуту — складніше. Про відновлення зруй-нованих шкіл, будівель соціально-культурного та адміністративного призначення губернатор Луганської області Геннадій Москаль сказав так: «Сьогодні всі говорять про віднов-лення Донбасу, але на ділі ми не отримуємо з бюджету ані копійки. Вибиті вікна нічим засклити, ката-строфічно не вистачає шиферу для ремонту пошкоджених снарядами покрівель».

Це підтверджує і директор Ли-сичанського гірничопромислового ліцею Володимир Тихонов. У будівлі ліцею пошкоджено дах, вибиті вікна, зруйновані майстерні. Ні міська вла-да, ні обласний відділ освіти, у віданні якого знаходиться ліцей, коштів на ре-монт не виділили.

А навчальний рік при цьому по-чався, і 200 студентів приступили до занять.

Східний ангел...Але тут прилетів ангел. «Схід-

ний ангел» — назва проекту, який на звільнених територіях Донбасу здій-снює Церква адвентистів сьомого дня в Україні.

Проект включає поставки гума-нітарної допомоги та виконання ре-монтно-відновлювальних робіт.

... допомагаєЗ початку осені у звільнені і при-

фронтові райони Донбасу вже при-везли близько 50 тонн картоплі, морк-ви, цибулі, буряка, фруктів із Західної України, більше 1000 коробок з про-дуктовими наборами на 150 гривень кожен: крупи, борошно, консерви, олія, 500 шестилітрових бутлів води, шкільне приладдя, засоби гігієни.

Везуть і везуть тонни пакунків з теплим одягом і взуттям, і нових і вживаних. Цей потік не припиняєть-ся, днями доставили ще 13 тонн різ-ного вантажу — півтори тисячі набо-рів продуктів, будматеріали, 2 тонни одягу з Ковеля, Рівного, Закарпаття, Волині, Кривого Рогу. На підході до Слов’янська 20-тонний вантаж гумані-тарки із Запоріжжя.

Все, що привозять, роздають в Слов'янську, Краматорську, Лисичан-ську, Сєверодонецьку, Рубіжному, Кремінній і навіть провозять на оку-повані території, в Донецьк і Луганськ.

... служитьВся робота дуже професійно ор-

ганізована, самовіддано працюють члени місцевих громад — розванта-жують, через територіальні соціальні установи з’ясовують, кому з пересе-ленців або постраждалих які речі по-трібні, допомагають роздавати.

Після цього складають звіти, бо всі процедури в Церкві АСД — прозо-рі. Дається взнаки досвід кількох де-сятиліть благодійної і волонтерської роботи.

При цьому вона здійснюється за міжнародними стандартами — бла-годійний фонд Церкви адвентистів «АДРА» є партнером ООН в справі на-дання гуманітарної допомоги.

... відбудовуєЩодо відновлювальних робіт, то

вони ведуться змінними бригадами волонтерів. Приїжджають по 8-10 чо-ловік, живуть в сім'ях місцевих адвен-

«Східний ангел» відновлює зруйноване війною

Ірина Чорнобай, Луганська область


(Закінчення, початок читай-те на стор. 8) де команда зро-била заклик про підтримку цієї місіонерської поїздки. Вони також відшукали ту літературу, яка просто «залежалась» в церквах, але була в задовільному вигляді і теж пере-дали її для розповсюдження на За-карпатті. Це гарний приклад і для наших громад…

Оскільки ці книги для розпо-всюдження на Закарпатті були на-дані румунськими громадами АСД безкоштовно, було приємно під час служіння мати можливість і просто подарувати книги, навіть такі, як «Велика боротьба» та «Христос — надія світу» тим людям, які заціка-вились, але не мали можливості їх придбати.

Ми також мали велику потребу і в угорських книгах для продажу на іншій території, там, де прожи-вають угорці, в нас майже повністю закінчились угорські книги «Велика

боротьба». Багато молились за цю потребу, і через електронне листу-вання попросили наших друзів з Ру-мунії привезти і угорські книги.

Всього за один тиждень з до-помогою членів церков вони на-збирали і багато угорських книг, зокрема більше 100 книг «Велика боротьба», які також привезли за-раз з собою та передали для по-треб служіння серед угорців.

Як наслідок, мікроавтобус, яким вони приїхали, був майже повніс-тю, максимально завантажений книгами, що призвело до значної затримки на кордоні. Але Господь допоміг вирішити і цю ситуацію, і хоч пізно ввечері, але «команда лі-тературних» все ж змогла приїхати в с. Тересву в неділю, 26 числа, як і було заплановано.

Значну частину коштів, отрима-ну за продаж цих книг, румунські лі-тературні євангелісти передали для потреб місіонерського служіння

серед угорського населення, зокре-ма для угорської газети «Життя та здоров’я». Ерік Йончов також при-віз фінансову допомогу від румун-ських громад для теплоізоляції сте-лі житла служителя у смт. Вишково, в чому була велика потреба.

Всі румунські книги, що були не-реалізовані, літературні євангелісти залишили на Закарпатті, тому що навесні вони планують знов повер-нутись, щоби продовжити служіння серед румунського населення За-карпатської області.

Також запланований і спільний виїзд команди на угорську терито-рію, а зацікавлених людей в селах Нижня Апша та Біла Церква ще до Нового Року хочуть відвідати Ерік Йончов, Роберт Біро та ще дехто з румунських служителів.

Слава Господу за час благодаті та за такі відкриті можливості для служіння, яке не знає кордонів!

тистів, самі купують будматеріали та безкоштовно виконують роботи.

В Лисичанську наші брати встави-ли вікна в ліцеї, частково відремон-тували дах, засклили цілий під'їзд у дев'ятиповерхівці в 41-му мікрорайо-ні міста...

А коли обідали за столиком на вулиці біля будинку Світлани Василів-ни, побачили через вибиті вікна діру в стелі її кімнати. Звичайно, розбиту

плиту перекриття поміняти вони не могли, але дірку в панелі залити бето-ном, перекрити метало профілем дах і засмолити їм вдалось. Тепер Світла-на Василівна молиться за хлопців.

... приймає вдячністьЇм вдячні також директор ліцею,

лисичанська мерія, облдержадміні-страція, яка через замісника губерна-

тора Ольгу Лішік подякувала бригаді просто на місці.

Є і дещо інша реакція, теж вдячна, але ... «Я була в шоці, коли мені ска-зали, ХТО це все робить, — розпові-дає одна з працівниць ліцею, — Я ду-мала — влада. А мені співробітниця каже, мовляв, сядь, а то впадеш, коли дізнаєшся — це западенці! Спа-сибі їм усім, ніяк не очікувала. Та ще й віри не нашої...».

Чужої біди не буваєАдвентисти не воюють, але допо-

магають постраждалим обох сторін. В лисичанській бригаді — 4 пасто-

ра: Володимир Мелись, Руслан Бабій, Микола Демчина, Олександр Слупко і члени громад Ковеля — Василь Ру-син, В`ячеслав Філіпчук і м. Тячева — Василь Шевчук.

Старший бригади, що працювала в Лисичанську, Володимир Мелись, пастор з Ковеля, стверджує, що чу-жої біди не буває, що люди на заході України жертвують десятки тисяч гри-вень і ще готові жертвувати на проект «Східний ангел», щоб послабити на-слідки війни для мирних жителів і тим явити і прославити характер Христа.

7.12 – Дитячий фестиваль «Ти і я – Божа сім’я» для дітей Закарпатської обл м. Мукачево, громада «Еммануїл», о 10:00.

6.12 – Молодіжна зустріч Рівненської та Волинської обл. Тема: «Thinking big». м. Ковель, громада №1, о 17:00. Гості зустрічі: Юрій Бондаренко, Петро Швайковський та інші.

7.12 – Місіонерський молодіжний квест. м. Ковель, громада №1, о 10:00.

4-15.02 – Євангельська програма «Таємниці стародав-ніх пророцтв». Євангеліст – Олексій Мельников. Санаторій «Барвінок». Довідки за тел.: (093) 399 75 70, Віктор.

вав Його закон. Воскресли і ті, хто знущались над передсмер-ними муками Христа, а також найжорсткіші противники Його істини і Його народу, щоб по-бачити Його славу і усі почесті яких зазнають вірні і слухняні» (Велика боротьба, с.597).

129. Якими будуть дум-ки воскреслих?

«Коли вони пробудяться від свого глибокого сну, їх мисленя відновиться там, де воно було перерване в момент смерті. Їхня остання думка говорила, що вони стали полоненими могили. Коли ж вони підіймуться із мо-гили, їхня перша радісна думка вильється у переможному ви-гуку: «Смерть! Де твоє жало?» (Велика боротьба, с.550т ).

А ви знаєте, що...

... Елен Уайт не була прихиль-ницею м'якого відношення до гріха, навпаки, вона рішуче за-суджувала гріх. Але якщо хтось сповідував гріхи і каявся, вона була на стороні милості.

В листі до президента Гене-ральної Конференції, вона пи-сала про одного чоловіка: «Са-тана змагається за його душу. Він майже потерпів корабель-ну аварію, але якщо довірить штурвал Ісусу, то його кора-бель не розіб'ється. Ми не по-винні давати місця дияволу».

В таких випадках вона завжди притримувалася цього правила.

128. У якому тілі вос-креснуть праведники?

«Тіло матиме такий же вид, але буде вільним від хвороб і не-доліків. У природі нема такого закону Божого, щоб показати, що Бог при воскресінні повер-не попередню матерію, з якої складалося наше тіло до смер-ті. Бог дасть померлим пра-ведникам тіло, угодне Йому» (Коментар АСД, с.1093).

127. Хто воскресне пе-ред Другим приходом Христа?

«Всі, хто помер із вірою у тре-тю ангельську звістку, виходять зі своїх могил прославлени-ми, щоб почути Божий заповіт миру, разом із тими, хто викону-

“Біблія — наш найбільший авторитет і правило віри... Свідоцтва не применшують значення Слова Божого, але

навпаки підносять Його і приваблюють свідомість людей до Нього...” Елен Уайт

“Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Засновник — Церква Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор Відділу інформації ЗК Руслан Бабій [email protected] Редактор, комп’ютерна верстка і дизайн — Ольга Ношин. Редакційна колегія: Валентин Шевчук, Віталій Шевчук, Михайло Матвійчук, Руслан Бабій. Газета є некомерційним неприбутковим виданням, що видається і розповсюджується за пожертви.Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а, тел.: 237-12-13. Для листування: 79041 м. Львів а/с 6241. Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників.

Шановні читачі газети “Голос надії”! Наша мета не лише інформувати Вас про події в Західній конференції, але й ділитися знаннями. Тому ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви може отримати вичерпну відповідь на запитання які вас турбують. Надсилайте їх за адресою: [email protected]На обкладинці — Хор другої львівської громади на концерті у Львівському будинку органної музики. Фото: Іван Муха.

Documents

Християнська газета Голос надії № 123