ЛЕКЦІЯ 2. ВИКОРИСТАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ В

ОСВІТІ, ЇЇ МОЖЛИВОСТІ ТА РЕСУРСИ

2.1 Особливості використання сервісів мережі Інтернет у науковій

діяльності

2.2 Застосування Інтернет-ресурсів у навчальному процесі

2.3 Електронні технології та засоби навчання

2.4 Використання програмного продукту Skype в навчальній

діяльності

2.5 Блоги та їх використання в навчальному процесі

2.6 Використання подкастів у процесі проведення занять

2.7. Алгоритм створення відеоподкаста

2.8 Віртуальний університет: перспективи переходу на новий тип

освіти

2.1 Особливості використання сервісів мережі Інтернет у науковій

діяльності

Нинішнє суспільство називають інформаційним. У ньому головним

продуктом виробництва є інформація та знання. Інформаційне суспільство

розглядають як орієнтир, тенденцію змін у сучасному світі, воно асоціюється з

розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, їх засобів.

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, глобальної мережі

Інтернет створили можливість доступу до гігантських обсягів інформації,

збереження її.

Специфіка технологій Інтернет – WWW (з англ. World Wide Web –

всесвітня павутина), що становить абстрактний інформаційний простір, котрий

є середовищем для обміну інформації (як правило, мова йде про Веб-сторінки)

між людьми всього світу.

Засоби комунікації, до яких відносяться електронна пошта, глобальні,

2

регіональні, локальні мережі зв’язку та обміну даними, також надають широкі

можливості:

− оперативне передавання інформації на різні відстані, будь-якого об’єму

та вигляду;

− інтерактивність і оперативність зворотного зв’язку;

− доступ до різноманітних джерел інформації;

− організацію спільних телекомунікаційних проектів;

− запит інформації з будь-якого питання через систему електронних

конференцій і т. ін.

Значної ролі набуває робота викладача, методиста над науково-

методичним забезпеченням навчання. Для цього необхідно розв’язати низку

проблем:

− визначення змісту навчання відповідно до дидактичних властивостей і

можливостей глобальної мережі Інтернет;

− прогнозування можливого впливу глобальної мережі Інтернет на

учасників навчального процесу;

− вибір способів інтеграції глобальної мережі Інтернет із традиційними

засобами навчання;

− забезпечення відповідних дидактичних умов навчання.

Окремо зупинимося на особливостях та сервісах мережі Інтернет.

Інформатизація та комп’ютеризація вимагають від людини нових знань,

умінь та навичок, що будуть адаптовані до умов інформаційного суспільства.

Особлива роль нині відводиться мережі Інтернет – засобу розповсюдження

інформації, середовища співпраці та спілкування людей, що є найбільшою та

популярною комп’ютерною мережею, котра відкриває широкі можливості

ефективного її використання в освіті. Надання різноманітних освітніх послуг,

навчальної інформації, відкриття широких можливостей використання

різноманітних ресурсів мережі Інтернет, у тому числі навчальні дистанційні

курси, дистанційні олімпіади і конкурси, бібліотеки, текстові сховища,

інтерактивні енциклопедії та словники, перекладачі, віртуальні музеї та

3

виставки і т. ін. у підготовці майбутнього фахівця.

Мережа Інтернет є джерелом різноманітної інформації. Виходячи з

навчальної мети, це можуть бути, наприклад, освітні ресурси, яких нині є

багато і в подальшому кількість їх збільшиться. Майже всі навчальні заклади,

дослідницькі установи мають свої сайти, що постійно поповнюються

інформацією. Корисними є Інтернет-ресурси, які використовуються для

одержання подальшої освіти, вибору професії та сфери діяльності, постійного

підвищення фахових знань, кваліфікації та ін.

Зупинимось на окремих освітніх ресурсах, котрі нині набули найбільшого

поширення:

Дистанційне навчання (ДН) – форма організації і реалізації навчально-

виховного процесу, за якою його учасники здійснюють навчальну взаємодію

принципово й переважно екстериторіально (В. Биков).

Нині найбільшого розвитку набуло дистанційне навчання з

використанням Інтернет-технологій, що носить назву Е-ДН та надає

можливість здійснювати:

− вільний запис на дистанційні навчальні курси. В більшості випадків для

початку навчання або вивчення певного навчального курсу відсутні будь-які

умови та вимоги;

− самостійне планування навчання. Кожний має можливість вибору під

час вивчення питань, тем і розділів, самостійне визначення послідовності їх

вивчення, шляхом вибору можливих курсів;

− надання свободи в часі, швидкості навчання, відсутності обмеженості у

часі, вивчення окремих питань та тем, самостійний вибір часу вивчення

навчального матеріалу, складання тестів, контрольних та залікових робіт;

− свобода в виборі місця навчання.

Як зазначає акад. В. Биков, головні проблеми створення і впровадження

системи Е-ДН є комп’ютерно-технологічна, організаційно-управлінська,

психолого-педагогічна, фінансово-економічна, нормативно-правова. Поряд з

усвідомленням необхідності комплексного і збалансованого вирішення кожної

4

з цих проблем варто виокремити психолого-педагогічну – як таку, теоретичне і

практичне вирішення якої нині є завданням найбільш складним, до необхідної

межі не визначеним і тому належним чином не розв’язаним.

Розвиток ІКТ у навчальному процесі, їх використання надало можливість

навчання у будь-який час, з будь-якого місця, в якому організовано доступ до

Інтернет.

− Дистанційні олімпіади та конкурси

Розвиток олімпіадного руху в Україні, конкурсів, наприклад, «ІТ-

планета», «Екософт», «Учитель-новатор» та ін., завдячуючи Всесвітній

павутині дає можливість бути присутнім та брати участь в усіх олімпіадах,

конкурсах, а також бути присутнім у фіналі конкурса. Присутність усіх

учасників олімпіади, конкурсів в одному місці стало необов’язковим.

Нині є значна кількість різних мережевих проектів та олімпіад, умови

участі яких розміщені на сайті конкурсів і кожний бажаючий має можливість

прийняти в них участь. Мова йде про змішане проведення Інтернет-олімпіад,

конкурсів на основі поєднання очних та заочних форм, коли на завершальному

етапі проводиться очний тур. Використання Інтернет-технологій знімає

територіальні обмеження і відкриває необмежені можливості участі в

дистанційних заходах для всіх бажаючих. Найбільшого поширення набувають

міжнародні Інтернет-олімпіади, що проводяться в декілька етапів.

Інтернет-олімпіади та конкурси переважно проводяться з окремих

предметів або на основі їх інтеграції. При цьому учасники проходять декілька

турів: теоретичний, розробка власного проекту або програмного продукту та

практичний, якщо присутня експериментальна частина. Також практикується

проведення віртуальних фізичних, хімічних або технічних експериментів,

виконуються дослідницькі проекти, творчі завдання та ін.;

− Віртуальні бібліотеки забезпечують організацію за допомогою засобів

навігації та пошуку сховищ різноманітних електронних документів. Наведемо

визначення віртуальної бібліотеки.

Віртуальна бібліотека – цифрова або електронна бібліотека, в яку

5

закладена звичайна бібліотека для читання книг та доступу до інших об’єктів,

або це може бути сайт, який пропонує посилання на різні сайти зі значним

запасом інформації в каталозі або в архівній формі.

Використання ІКТ дозволяє значно поліпшити процес пошуку та

одержання необхідного видання читачу електронної бібліотеки.

Як правило, віртуальні бібліотеки надають своїм користувачам практично

ті самі основні послуги, що і традиційні бібліотеки:

− доступ до каталогів бібліотеки з організацією пошуку та формування

переліку замовлень;

− організація доступу до бібліотечного фонду, що представлений

електронними аналогами різних видань (книг, журналів, газет та ін.).

Віртуальні бібліотеки можуть бути універсальної спрямованості або

містити видання з певної тематики. Більшість електронних бібліотек

створюється на основі традиційних з відповідним переведенням їх в

електронний формат та організації дистанційного доступу до них.

До переваг віртуальних бібліотек можна віднести:

− можливість використання бібліотечного фонду поза бібліотечною

будівлею;

− наявність засобів оптимізації пошуку необхідного видання, включаючи

електронну рубрикацію та каталогізацію;

− відсутність обмежень на одночасне використання декількох видань;

− можливість використання документів в електронному вигляді з

подальшою локалізацією окремих фрагментів;

− мережеві довідники та енциклопедії.

− Яндекс Словники (http://slovari.yandex.ru) – це пошук термінів,

визначень, статей, а також переклад слів у 71-му словнику. Всі словники є

доступними. Стрічка запиту Яндекса перетворюється в стрічку введення слова

для пошуку його в багаточисельних словниках і довідниках.

Є також інші сервіси, що пропонують використання он-лайн-словника,

енциклопедії.

6

− Віртуальні музеї та виставки

Віртуальний музей – 1) набір електронних артефактів та інформаційних

ресурсів. Колекція може включати в себе картини, малюнки, фотографії,

діаграми, графіки, записи, відеосегменти, газетні статті, стенограми інтерв’ю,

чисельні бази даних, а також багато інших матеріалів, що можуть зберігатися у

файловому сервісі музею; 2) колекція цифрових записів, звукових файлів,

текстових документів та інших даних: історичних, наукових, культурних, які

доступні через електронні засоби масової інформації.

Узагальнюючи наведені визначення, можна вважати, що: віртуальний

музей – тип Веб-сайту, оптимізований для експозиції музейних матеріалів з

будь-яких галузей: від предметів мистецтва й історичних фактів до віртуальних

колекцій та реліквій.

Віртуальні музеї можуть використовуватися в освітній діяльності,

забезпечуючи доступ до всіх необхідних експонатів. Цифрова колекція

віртуального музею може бути організована як віртуальний тур і розширений

пошук. Найбільш популярними віртуальними музеями є Державний Ермітаж

(Росія), Лувр (Фрація), Державна Третяковська галерея (Росія), музей

обчислювальної техніки Білого Дому, Британський музей «Museum of Moving

Images», «Радіо та телебачення», «Мадам Тюсо» (Нідерланди) та ін., в яких

створені віртуальні екскурсії залами цих музеїв. Наприклад, Веб-сайт: Музеї

світу. Віртуальні галереї живопису та бібліотеки містять:

− віртуальний музей живопису Small Bay;

− музеї світу;

− арт галереї;

− академії та бібліотеки;

− віртуальні галереї;

− короткі історичні відомості;

− пошукова сторінка.

Нині для Інтернет-музеїв виділено спеціальний домен вищого рівня

museum. Значна сила Інтернет надала можливість кожному бажаючому

7

доторкнутися до шедеврів у режимі реального часу.

Наведемо електронні адреси найбільш відомих і популярних віртуальних

музеїв світу, котрі за необхідністю можна використати у навчальній діяльності:

− віртуальні музеї світу;

− музей історії комп’ютерів;

− посилання на музей історії комп’ютерів;

− музей інформатики, Франція. Цей музей вражає своєю незвичайністю,

притаманної тільки французам: http://mo5.com/.

Віртуальний музей, найбільш цікавим на цьому сайті є галерея

комп’ютерів та калькуляторів: http://www.sfsu.edu/~hl/mmm.html; розповідь про

людей, які пов’язали своє життя з обчислювальною технікою:

http://ei.cs.vt.edu/~history/ people.html.

Музей каліфорнійського коледжу, США. Містить багату експозицію як

«реальних» так і віртуальних експонатів: http://www.computer-museum.org/.

Сторінки структурного підрозділу Computer Society міжнародного

співтовариства IEEE (The Institute of Electrical Engineers) розповідає про історії

розвитку обчислювальної техніки, інформатики і комп’ютерного бізнесу:

http://www.ieee.org. На сайті можна познайомитись з лауреатами нагороди

«Computer Pioneer», заснованої у 1981 році: http://www.archive. comlab. ox.ac.uk/

other/museums/computing/pioneers.html.

Німецький Музей, місто Мюнхен. Тут зібрана інформація про розвиток

техніки, у тому числі й обчислювальної. Найбільш цікавим є панорамне

зображення Univac, Zuse Z4, Siemens Rechenanlage: http://www.deutsches-

museum.de/index.htm.

Комп’ютерний музей журналу PC Week/RE: http://www.computer-

museum.ru/.

Музей Леоніда Брухіса, присвячений БЭСМ-6: http://www.mailcom.com

/besm6/.

Зоопарк ручних комп’ютерів. Тут вашій увазі пропонується цілий зоопарк

маленьких помічників людини, кожний екземпляр описаний та

8

сфотографований: http://www.handy.ru/.

Музей вітчизняних комп’ютерів: http://www.bashedu.ru/konkurs/tarhov/

russian /index_r.htm.

Музей історії обчислювальної техніки. Проект кафедри МГТУ

ім. Н. Е. Баумана: http://museum.iu4.bmstu.ru/.

Енциклопедія комп’ютерів містить 707 статей з різних розділів:

«Основи ПК» (Принципи роботи ЕОМ, Типи ЕОМ, Види ПК, Базові поняття

про мережі), «Апаратне забезпечення» (Системний блок, Пристрій введення,

Пристрій виведення, Електроживлення ПК, Вдосконалення ПК (upgrade)),

«Програмне забезпечення» (ПК для користувача, ПК для професіонала),

«Застосування ЕОМ» (ПК для всіх, ПК дома, ПК на роботі), «Комп’ютерні

мережі» (Комп’ютерні мережі, Мережева архітектура, Мережеве обладнання,

Локальні обчислювальні мережі, Інтернет), «Персоналії» (АЙЗЕРМАН МАРК

АРОНОВИЧ, АТАНАСОФ ДЖОН, БАРРОУЗ УИЛЬЯМ, БЕРГ АКСЕЛЬ

ІВАНОВИЧ, БОНГАРД МИХАЙЛО МОІСЕЙОВИЧ, БУЛЬ ДЖОРДЖ, БУШ

ВАННЕВАР, БЭББИДЖ ЧАРЛЗ, ВОЗНЯК СТІВ, ГЕЙТС УИЛЬЯМ,

ГЛУШКОВ ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ, ДЖОБС СТІВ, ДІБНЕР БЕРН, ЕРШОВ

АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ і ін.), «Фірми» (3Com, Abit, Acer, Adaptec, Adobe, AMD,

APC, Apple, Armor, ASUS, Autodesk, Borland та ін.): http://mega.km.ru/pc/.

Віртуальний «Комп’ютерний музей». Містить багато інформації про старі

комп’ютери, велику колекцію фотографій: http://www.phantom.sannata.ru

/museum/.

Далі наведемо таблицю, в якій узагальнено розглянуті вище аспекти

використання Інтернет в освітній діяльності:

Інформаційні

ресурси Інтернет-сервіси Освітні ресурси

Державні

інформаційні

ресурси

Корпоративні

Пошукові системи та каталоги

Всесвітня павутина

Сервіси комунікацій:

– електронна пошта;

Дистанційні курси

Дистанційні олімпіади

та конкурси

Бібліотеки та текстові

9

сайти

Сайти-візитки

Портали

Інтернет-

видання

Ресурси новин

– форуми; чати;

– Інтернет-пейджери.

Інтерактивні сервіси:

– Інтернет-радіо;

– Інтернет-телебачення.

Сервіси Веб 2.0:

– блоги;

– соціальні мережі;

– колективні енциклопедії;

– фото-, відео, аудіохостинги;

– Вікіпедія.

Торговельні майданчики.

Геоінформаційні системи

сховища

Енциклопедії

Електронні видання

Віртуальні музеї та

виставки

Для активного та ефективного використання ресурсів Інтернет в освітній

діяльності залишається актуальним створення інтерактивного інформаційного

середовища спілкування всіма учасниками навчального процесу. З появою

сервісів Веб 2.0 створюється реальна можливість такої взаємодії.

Розвиток середовища «ВікіВікі» надає можливість реалізації моделі

колективного гіпертексту, коли можливість створення та редагування будь-

якого запису надається кожному з членів мережевого співтовариства, робить

його перспективним засобом для колективного написання гіпертексту, сучасної

інтерактивної дошки, на якій може писати ціла група.

Нині інтенсивно розвиваються та використовуються сервіси Google, що

орієнтовані на мережеве спілкування людей на основі можливості спілкування

та співпраці, наданням можливості конструювання мультимедійними

продуктами, зв’язувати сторінки колективного сайту, доповнюючи їх

мультимедійними елементами.

Використання ресурсів Інтернет у підготовці майбутнього педагога

полягає в тому, що студентам не просто надаються технічні засоби, але вони

навчаються думати, здійснювати пошук шляхів реалізації певної проблеми,

разом її обговорювати та приймати рішення, що дає можливість колективно та

10

індивідуально навчатися, формувати власну поведінку, обирати розв’язок

реалізації різноманітних ситуацій. Вивчаючи новий матеріал за допомогою

віртуальних середовищ, студенти мають можливість не тільки розширювати

власну культуру та світогляд, а й можливість спостерігати за тим, як це роблять

інші, вивчати чужі напрацювання, приймати участь у реалізації колективних

проектів, їх редагуванні та конструюванні, що реально збагачує та розширює

знання студентів.

Дистанційне навчання. Його можливості

Дистанційне навчання – сукупність технологій, що забезпечують:

доступ до основного об’єму матеріалу, що вивчається; інтерактивну взаємодію

слухачів (студентів) і викладачів у процесі навчання; надання слухачам

(студентам) можливості самостійної роботи з засвоєння навчального матеріалу

(рис. 2.1.1).

Сучасне дистанційне навчання будується на використанні:

− середовищ передаванняі інформації (пошта, телебачення, радіо,

інформаційно-комунікаційні мережі);

− методів навчання, що залежать від технічного середовища обміну

інформацією..

Рис. 2.1.1. Технологічна схема організації дистанційного навчання

11

Викладач – взаємодіє зі студентами, веде заняття в групах, призначає

тести, заліки, екзамени.

Студент – реєструється на курсах, одержує підтримку викладача, працює

в групі студентів, проходить тести, складає заліки, екзамени.

Дирекція – створює групи, керує навчальним процесом, взаємодіє з

викладачами.

Кафедра – розробляє підручники, складає тестові завдання, комплектує

бібліотеку.

Адміністратор – налаштовує та підтримує систему.

Дистанційне навчання, що здійснюється за допомогою комп’ютерних

телекомунікацій, має такі форми занять:

Чат-заняття – навчальні заняття, що здійснюються за допомогою чат-

технологій. Чат-заняття проводяться синхронно, тобто всі учасники мають

одночасний доступ до чату. В рамках багатьох дистанційних навчальних

закладів діє чат-університет, в якому за допомогою чат-кабінетів організується

дистанційна робота педагогів і студентів.

Значна увага нині приділяється інноваціям та їх впливу на наявну систему

навчання. Серед наявних моделей навчання виділяють: пасивну, активну та

інтерактивну. Розглянемо інтерактивну модель навчання, в якій метою є

організація комфортних умов навчання, за яких всі студенти активно

взаємодіють між собою. Організація інтерактивного навчання передбачає

моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, загальне

розв’язання питань відповідно до аналізу ситуацій, потоку одержаної

інформації. Відповідно до цього відбуваються зміни в побудові та структурі

уроку, занять. Вони стають більш насиченими, цікавими.

Інтерактивні технології мають певний вплив на студента сприяючи їх

взаємодії з оточуючими. При цьому інтерактивні технології навчання засновані

на прямій взаємодії студентів з навчальним середовищем, що покладено в

основу здійснення дистанційного навчання. Навчальне оточення виступає як

реальність, в якій студенти знаходять для себе область засвоюваного досвіду.

12

Інтерактивне навчання сприяє забезпеченню цілісності розвитку

особистості студентів, курсантів, учнів.

Розвиток ІКТ і різноманітних форм навчання свідчить, що використання

дистанційного навчання значно зростає, використовуються інтерактивні

технології навчання в поєднанні з традиційними технологіями навчання. При

цьому на практиці все більше зустрічається симбіоз різних інтерактивних

технологій навчання, що реалізують on-line та off-line технології навчання за

допомогою таких телеконференцій, що забезпечують високу інтерактивність

процесу навчання, дозволяють організувати колективну роботу. В залежності

від технології та ступеня інтерактивності телеконференції бувають:

− комп’ютерні телеконференції;

− аудіо-телеконференції;

− аудіо-графічні телеконференції;

− аудіо-телеконференції з телевізійним переглядом;

− телеконференції з одностороннім відео та двостороннім аудіодіалогом;

− телеконференції з двохстороннім відеодіалогом та ін.

Веб-заняття – дистанційні пари, конференції, семінари, ділові ігри,

лабораторні роботи, практикуми та інші форми навчальних занять, що

проводяться за допомогою засобів телекомунікацій та інших можливостей

Інтернет (рис. 2.1.2).

Рис. 2.1.2. Вигляд Веб-заняття

13

Для проведення Веб-заняття використовуються спеціалізовані освітні

Веб-форуми – форма роботи користувачів за певною темою або проблемою із

допомогою записів, що залишаються на одному з сайтів, на якому встановлене

відповідне програмне забезпечення.

Від чат-заняття Веб-форум (Веб-заняття) відрізняється можливістю

тривалої (багатоденної) роботи на форумі та асинхронним характером взаємодії

студентів і педагогів.

Останнім часом набули поширення on-line семінари або, як їх тепер

називають, Вебінари (семінари) – особливий тип Веб-конференцій, що

допускають лише односторонній зв’язок між аудиторіями (мінімальний

зворотний зв’язок від аудиторії). Зв’язок, як правило, односторонній – з боку

доповідача взаємодія із слухачами обмежена. Вебінари можуть бути сумісними

і включати сеанси голосувань і доповідей, що забезпечує повну взаємодію між

аудиторією і викладачем. Нині Вебінар використовують в межах системи

дистанційного навчання.

Сама по собі ця тенденція дуже корисна і революційна для застосування у

сфері дистанційного навчання. Але досвіду проведення Вебінарів поки майже

немає, тому враження від більшості з них залишається далеко не позитивним. І

це стосується не тільки людей, що не мають досвіду публічних виступів, а й

професійних ораторів.

Звичайно, будь-який виступ має метою – донести інформацію до

користувачів або навчити їх. Головним завданням у досягненні цієї мети є

залучення уваги користувачів. Це зробити не завжди просто, виступаючи

«наживо», а виступати через Інтернет – ще складніше. Саме тому, зазвичай

Вебінари тривають не більше 90 хвилин. Як показує практика, користувача

вистачає на 45 хвилин безперервного одержання інформації, далі потрібно

переходити до запитань або вправ.

Щоб утримати увагу слухачів, можна періодично ставити їм запитання.

Необов’язково, щоб всі користувачі на них відповіли, головне це примушує їх

концентруватися на темі та тримати мозок в активному стані. Наприклад,

14

розповідаючи про методи мотивації, ви можете запитати, які найбільш

ефективні методи знають слухачі. Питання не має бути дуже складним і

відповіді приймати і коментувати можна не більше 1-2 хвилин.

З іншого боку, не всі з нас добре сприймають інформацію на слух, тому

будь-яку доповідь краще всього підкріплювати візуальною інформацією, для

чого використовують слайди або відео. Навіть якщо нічого малювати, доцільно

розмістити на слайдах просто тези доповіді з невеликим оформленням.

Для підвищення якості використання Веб-камери необхідно виконувати

наступне:

− дивитися в камеру, тобто на глядача;

− жестикуляція має бути такою, ніби виступаєте перед аудиторією;

− не забувати, що глядачі бачать оточення, тому необхідно підготувати

задній план заздалегідь.

Першим кроком підготовки до проведення Веб-конференції, семінару,

тощо буде розробка плану до виступу. Необхідно написати завчасно свою

доповідь і декілька разів здійсніти саме розповідь, а не читання. Повністю

прочитана доповідь під час Вебінара усипляє слухача в буквальному розумінні

цього слова. Якщо є кому послухати, то виступіть перед ним наживо, або в

режимі on-line, або запишіть свій виступ на магнітофон і прослухайте самі. Це

корисно для ораторів-початківців, так почуєте всі свої помилки.

Підготуйте слайди, анімацію та інші матеріали, котрі збираєтеся

демонструвати слухачам.

Зазвичай вчасно до конференції приєднуються лічені одиниці слухачів,

тому не варто починати доповідь відразу ж, треба почекати, поки буде майже

50% від заявленої кількості учасників (але не більше 10 хвилин). У цей час

мовчати в ефірі негарно, краще всього говорити за тематикою, яка пов’язана з

конференцією: розповісти байку / притчу з теми Вебінару, ненав’язливо

зробити рекламу свого сайту або відповісти на запитання перших учасників, які

вже з’явилися.

До початку конференції можна відповідати на загальні питання

15

конференції. Будь-які конкретні питання краще відкласти на завершення

Вебінару.

Якщо відповідаєте на запитання, котрі задані не в ефірі, а в режимі чату,

озвучуйте їх і відповідайте в ефірі, щоб решта учасників також брала участь у

конференції.

Якщо хтось з учасників ставить запитання, що не відповідають темі, то

залишаєте питання без уваги, поважайте решту слухачів, яким цікавий саме

Вебінар.

Як тільки розпочата основна доповідь, переведіть всіх учасників у статус

слухачів і не звертайте увагу, на записи у чаті.

Якщо ваша доповідь не передбачає участі слухачів, повідомте, що на всі

питання дасте відповідь наприкінці і зосередьтеся на доповіді.

Якщо ж Вебінар передбачає участь слухачів, відповідайте на їх запитання

в ефірі, щоб не створювати пауз. Питання, що не відносяться до поточної

частини доповіді, краще відкласти на завершення, щоб не відволікати решту

слухачів.

Як тільки завершена основна частина Вебінару, можна приймати

запитання або відповідати на ті, які ви одержали під час доповіді.

Оскільки в ефірі не повинно виникати тиші, то якщо немає питань певний

час, почніть відповідати на найбільш очевидні запитання або на запитання,

котрі вам задавали минулого разу на Вебінарі з такою ж тематикою. Також

можна розповісти про інші Вебінари, що ви вже проводили і проанонсувати

наступні.

Якщо ж довгий час нові питання не з’являються, подякуйте учасникам і

завершіть конференцію.

Можливості Веб-конференцій, їх опції

Сервісні програми для Веб-конференцій мають такі можливості та

інструменти:

− спільний доступ до екрану або окремих програмних засобів;

− інтерактивна дошка;

16

− демонстрація презентацій;

− синхронний перегляд Веб-сторінок;

− анотація екрану;

− моніторинг присутності учасників;

− текстовий чат;

− інтегрований зв’язок (аудіо-зв’язок);

− відеоконференц-зв’язок;

− можливість змінювати викладача;

− контроль над мишею і клавіатурою;

− модерація он-лайн-зустрічей;

− зворотний зв’язок (наприклад, опитування або оцінювання);

− планування проведення пар викладачами і запрошення студентів;

− запис перебігу Веб-конференції.

Типові функції конференц-зв’язку такі:

− слайдові презентації (зазвичай створюються за допомогою програми

PowerPoint);

− відео в режимі реального часу (через Веб-камеру або цифрову

відеокамеру);

− VoIP (аудіозв’язок через комп’ютер у режимі реального часу з

використанням навушників або колонок);

− веб-тури – коли адреси сторінок, дані форм, скрипти та інша

інформація про сеанс може бути передана іншим учасникам з метою

використання її для унаочнення навчання з елементами входу в систему,

кліпами та ін. Цей тип функцій використовують для демонстрації сайту за

умови безпосередньої участі користувачів;

− запис розміщується на унікальній Веб-адресі, для подальшого

перегляду або прослуховування будь-яким користувачем Інтернет;

− електронна дошка для коментарів, на якій ведучий і слухачі можуть

залишати позначки або коментувати пункти слайдової презентації;

− текстовий чат для сеансів дискусій (питань і відповідей) у режимі

17

реального часу, що проводяться тільки для учасників конференції. В чаті

можливе як групове (повідомлення видно всім учасникам), так і приватне

спілкування (розмова між двома учасниками);

− голосування і опитування, що дозволяє ведучому опитувати аудиторію,

надаючи на вибір декілька варіантів відповідей;

− робочий стіл, який надає можливість спільного використання

програмних засобів, що дозволяє учасникам частково управляти комп’ютером

(екраном) ведучого. Однак ця функція не одержала широкого розповсюдження.

Висока якість звуку і повноекранне відео, можливість оперативного

обміну даними і документами роблять відеоконференції могутнім інструментом

із широким спектром практичного застосування.

На заході ці системи вже давно знайшли широке застосування в органах

влади, у сфері охорони здоров’я і в багатьох інших галузях. Управління і бізнес,

дистанційне навчання, телемедицина, оперативний контроль і безпека – лише

мала частина тих галузей діяльності, де переваги відеоконференцій абсолютно

очевидні. Це і не дивно, оскільки дослідження, які проведені зарубіжними

вченими, показали, що у телефонній розмові вдається одержати, в середньому,

близько 10% від загального обсягу трансльованої інформації. Використання

телефонного зв’язку в сукупності з факсимільним зв’язком дозволяє збільшити

обсяг інформації, що треба передати, приблизно на 25%. У тому разі, коли є

можливість в процесі розмови стежити за жестикуляцією і мімікою

співрозмовника, коефіцієнт корисної дії передачі інформації досягає 60%.

Отже, використання Веб-технологій в освітній діяльності має певні

переваги та недоліки, проте за певних умов їх використання допомагає

розв’язати соціальні та міжособистісні проблеми (дослідження, мовленнєва

грамотність), когнітивні аспекти навчання (співпраця, публікації).

Розглянемо ще деякі наступні аспекти, наприклад, у середовищі Веб 2.0,

Веб 3.0.

Дослідження. Інструменти Веб 2.0 дозволяють студентам застосовувати

нові способи у проведенні досліджень. Технології Веб 2.0 база для Веб 3.0, а

18

Веб 4.0 – сервіси, що створюються користувачами на технологічній платформі

Веб 3.0 і т. д., створюючи нові джерела, форми та інструменти запиту

інформації в комп’ютерному світі. Все це залучає студентів до досліджень.

Мовленнєва грамотність. Здійснення взаємодії мови з писемністю є

ключовим у вдосконаленні мовлення, тому що студенти вчаться правильно

висловлювати свої думки, здійснювати їх чіткий виклад, що набуває

особливого значення в оволодінні іноземними мовами в процесі спілкування

засобами ІКТ. Бесіди з носіями мови передбачає високий рівень знань мови,

розвиток грамотності, критичного мислення.

Співпраця. Ключовим моментом використання технологій Веб будь-якої

версії є забезпечення комунікації між користувачами, що дозволяє студентам

узгоджувати дії, спільно розв’язувати завдання, шукати шляхи розв’язання

проблеми, моделювання процесів, підтримувати навчання, реалізацію проектів.

Публікація. Впровадження Веб-технологій надає можливість написання

оригінальних матеріалів, досліджень та ін., представлення їх у мережі,

створення проекту та його спільного розв’язання або розподіл цілого проекту

на його складові. Отже, в комп’ютерній мережі здійснюється синтез знань, їх

узагальнення. Таким чином, з розвитком Веб-технологій збільшуються

можливості їх використання в навчальному процесі, тим більше, що студенти

широко використовують Інтернет у навчанні та повсякденній діяльності. В

процесі систематичного використання Інтернет сприяє вдосконаленню набутих

знань, навичок та умінь, їх використання в майбутній професійній діяльності.

Особливого значення набуває самостійна форма навчання, розвитку

індивідуальних особливостей студентів, комфортних умов ефективного

засвоєння навчального матеріалу.

Практичне використання Веб-технологій у навчальній діяльності значно

підвищує мотивацію студентів до навчання, формування мовленнєвих навичок,

можливість для студентів одержувати, закріпляти, активізувати навчальний

матеріал у режимі самопідготовки, підвищення якості навчання.

Еволюція ІТ-технологій не стоїть на місці, про це свідчить розвиток Веб

19

2.0, Веб 3.0, Веб 4.0, Веб 5.0, Веб 6.66, а в подальшому можна прогнозувати

наступні етапи розвитку Інтернет, у процесі чого з’являться нові Веб-

технолoгії, яким конче потрібна активна участь користувачів. Ураховуючи те,

що нові технології інтерактивні і потребують від користувачів генерації нової

інформації і контенту з’являється трактовка їх подальшого розвитку та

використання в освітній діяльності.

Отже, шляхом спільних інтересів, ефективного обміну інформацією,

знаннями, вміннями, думками і можливостями, народжуються продуктивні

механізми, що дозволяють використовувати створений спільними зусиллями

контент, служби та сервіси, котрі сприяють розвитку науки, збагаченню знань .

2.2 Застосування Інтернет-ресурсів у навчальному процесі

Інтернет надає унікальні можливості для освіти. Він має не тільки

величезний невичерпний масив освітньої інформації, а й виступає як засіб,

інструмент для її пошуку, переробки, представлення. Інтернет є джерелом

активної інтелектуальної та комунікативної діяльності людини, яка має

необмежені можливості для одержання знань, умінь, навичок. Освітні Веб-

сайти стали важливим елементом ІКТ навчання, набули актуальності питання

ознайомлення викладачів, методистів з дидактичними можливостями мережі, з

можливостями, які надають такі сайти для освіти і виховання. Тому важливим є

класифікація Інтернет-ресурсів.

Найбільш удалою є класифікація освітніх Інтернет-ресурсів за такими

ознаками:

− для самостійної роботи студентів;

− з метою підготовки викладача до занять;

− для самоосвіти педагогів;

− з метою організації практичної роботи на занятті;

− для організації позаурочної роботи з дисципліни.

Нині активно розробляється методика і форми використання Інтернет-

20

ресурсів у навчальному процесі. Відповідні матеріали можна знайти в Інтернет-

виданнях, наприклад, «Вопросы Интернет-образования» (http://centre.fio.ru/vi)

та інших, а також у багатьох навчальних посібниках, матеріалах конференцій.

Ученими і практиками пропонуються наступні форми проведення занять:

презентація, дослідження, віртуальний експеримент, лабораторна робота,

тематичний проект, електронна вікторина, контроль знань, факультатив,

мережевий проект, індивідуальне навчання, консультації. Можливі інші форми

проведення занять: мережева гра, «віртуальна екскурсія», прес-конференція,

творчий звіт, дистанційні олімпіади, телекомунікаційні проекти, Веб-квести,

Блог-квести та ін.

Ресурси Інтернет можна використовувати викладачами для підвищення

своєї кваліфікації, наприклад, за допомогою мережевих методичних об’єднань,

віртуальних педагогічних рад, дистанційного навчання, участі у мережних

проектах, Веб-квестах та ін.

Наведемо список ресурсів Інтернет, котрі можна використовувати в

навчальному процесі.

Інформаційні освітні ресурси Інтернет в Україні

http://tvoi-kollegi.net – на цьому порталі кожний може поділитися своїм

власним досвідом.

http://www.nbuv.gov.ua/ – Національна бібліотека України імені

В. Г. Вернадського, Київ. Містить інформацію про: інформаційні ресурси;

інтернет-путівники; національні доповіді НАН України; державні закупівлі.

http://www.nas.gov.ua/ – Національна Академія Наук України. Містить

вкладки: про НАН України; члени НАН України; структура; діяльність;

інфраструктури; результати. А також містить інформацію про:

президентів; хроніку року, анонси подій, про найголовніше, архів, засідання

президії, оголошення, події.

21

Інтернет-ресурси для адміністраторів навчальних закладів

Українські освітні сервери Російські освітні сервери

Сайт Міністерства освіти і

науки, молоді і спорту України

http://www.mon.gov.ua/ – сайт

містить базу даних з нормативної

документації діяльності

Міністерства, освітні Інтернет-

ресурси, новини, інформацію та

ін.

Каталог освітніх ресурсів

http://65-k.com/catalog/ – сайт

містить категорії: наука та освіта;

конкурси, гуртки, курси; дім і

сім’я; інтернет; фізкультура і

спорт; культура, мистецтво; різне;

наукові та освітні організації;

школи, гімназії; вищі навчальні

заклади; реферати, блоги, для

батьків; для педагогів; бібліотеки,

каталоги, книги; студентам,

абітурієнтам; дитячі садки, ясла;

ліцеї, коледжі, ПТУ.

Освітній портал «Освіта-ua»

http://osvita-ua.net/ – при значений

для всіх педагогічних

працівників, батьків. Містить такі

сторінки: головна; новини; бізнес-

освіта; освіта за кордоном;

Сайти Міністерства освіти Росії

http://www.ed.gov.ru – сайт державного

науково-дослідного інституту

інформаційних технології та

телекомунікацій (ДержНДІ ІТТ

«Інформіка») містить всю необхідну

інформацію для працівників галузі освіти.

Інформація поділена на наступні розділи:

інформація Міносвіти РФ, бази даних

(російське законодавство, установи,

школи, коледжі, комп’ютерні

інформаційні ресурси та ін.), дистанційна

освіта, конференції, виставки, гранти,

фонди, конкурси, електронні версії

журналів і газет в галузі освіти і

інформаційних технології.

Російський загальноосвітній портал

http://www.school.edu.ru – портал

створений за підтримки ряду організацій

(ДержНДІ ІТТ «Інформіка», «Інститут

нових технологій освіти», Видавництво

«Просвіта», Російська академія освіти та

ін.). Розміщені офіційні документи про

середню освіту, база даних установ освіти,

каталог освітніх ресурсів для учнів,

вчителів, батьків, адміністраторів.

Російська освіта. Федеральний портал

22

іноземні мови; вища освіта, ЗНО,

середня освіта, точка зору,

суспільство, законодавство,

журнал, компанії.

http://www.osvita-ua – освіта в

Україні, тестування, вища освіта,

школа, вчитель, законо-давство,

новини, ВНЗ, зовнішнє незалежне

оцінювання.

http://www.edu.ru – містить розділи:

Освітні портали, Про російську освіту,

Модернізація освіти, Державний освітній

стандарт, Установи системи освіти,

Нормативні документи, Законодавство,

Грант, Освітня статистика, Освітні сайти,

Електронні бібліотеки, Дистанційне

навчання та ін.

Сайти освітніх центрів для викладачів та адміністраторів

Всеукраїнський

освітній портал.

http://www.ostriv.in.

ua – острів знань.

Містить такі

ресурси:

бібліотека;

дошкілля; корисне;

новини; подорож;

позашкілля; форум;

цікаве; школа та

інформацію: про

острів знань; про

нас; правила

користування

порталом.

Об’єднання сайтів «Вся освіта в Інтернет»

http://www.alledu.ru – все найцікавіше про освіту в

Інтернеті для вчителів, школярів, батьків, управлінців і

тих, хто підвищує кваліфікацію – гранти, стипендії,

конкурси, новини тижня, каталог посилань на освітні

ресурси, анонси освітніх серверів, подій, конфе-ренцій,

зустрічей. Форум для вчителів «Серпнева педрада».

Журнал «Лідери в освіті».

Сайт «Шкільний сектор асоціації Relarn»

http://www.school-sector.relarn.ru – сайт для школярів і

вчителів. Для школярів: повідомлення про конкурси та

мережеві проекти, інформація про навчальні курси й

програми, колекція дитячих Веб-проектів, сторінка

присвячена захисту прав дітей та іншим консультаціям з

правових питань. Для вчителів: повідомлення про

конференції, семінари та інші освітні заходи, інформація

про гранти та конкурси, розповіді про викори-стання

інформаційних технологій в класі, щотижнева розсилка

новин «Педрада по середах».

Проект Федерації Інтернет освіти «Учитель.ru»

23

http://www.teacher.fio.ru – сайт створений для того, щоб

забезпечити взаємодію працівників освіти, що

використовують Інтернет-технології в навчальному

процесі і націлений на обмін досвідом та вирішення

різних проблем сучасної школи. Містить різноманітні

документи з освіти, новини освіти, питання Інтернет-

освіти, огляди Інтернет-ресурсів, форуму, консультації

юриста та ін. Архів корисних матеріалів з предметів

шкільної програми; статті, плани, Інтернет-посилання з

предметів від мережевого об’єднання методистів.

Містить надіслані педагогами методичні розробки.

http://www.osvita.ua – Освіта в Україні: тестування, вища освіта, школа,

вчитель, законодавство, новини, ВНЗ, зовнішнє незалежне оцінювання.

http://www.chl.kiev.ua/ – Національна бібліотека України для дітей:

електронний каталог, віртуальна довідка, карта сайту, про бібліотеку,

електронні ресурси, на допомогу бібліотекареві, вибрані Інтернет-ресурси, це

важливо знати.

http://www.rada.gov.ua – Сайти Верховної Ради України з доступом до

електронних матеріалів парламентської бібліотеки: склад і структура; архів за

скликаннями; парламентаризм в Україні; законопроекти; пленарні засідання;

парламентські слухання; нормативно-правова база України; правова база

діяльності ВР України; довідкова інформація; запити на інформацію;

зворотний зв’язок; запити громадян; Україна, адміністративний

територіальний устрій; інформаційні ресурси; веб-сайти органів державної

влади; оперативні новини; огляди ЗМІ; мультимедіа.

http://www.lichnosti.ua – Проект «Особистості». Мета проекту – створити

відкритий банк даних біографій видатних, значних, відомих, знаменитих

особистостей для історії цивілізації.

http://www.easymath.com.ua – Навчальний сайт «Математика – це

24

просто!». На сайті представлені теорія і методика розв’язування різноманітних

математичних задач.

http://www.master-test.net – Сайт програми Майстер Тест – система, що

дозволяє реєструвати та здійснювати тестування в режимі он-лайн.

http://www.xvatit.com – Інтернет портал «Хватит думать – действуй!» для

школярів, студентів, батьків, вчителів, для бізнесу.

http://www.vcity.com.ua – Освітній проект ІНТЕРШКОЛА. Найбільша

школа інформаційних технологій в Укрвїні. Оперативна інформація про події в

Україні і за кордоном, які пов’язані з освітою. Інноваційні проекти, а також

новини освіти, події, форум, каталог сайтів, пошта.

http://www.ednu.kiev.ua – Освітня мережа України. Цей сайт представляє

усі українські інформаційні ресурси, що пов’язані з освітою. Ми намагаємось

зробити так, щоб Ви могли знайти тут усе, що Вам потрібно знати про навчання

як в Україні, так і за кордоном

http://www.unisvit.com – Університети миру. Міжнародний іміджевий

каталог «Європейські університети». Містить інформацію: вітання, спонсори,

розробники, навчання за кордоном, стажування, обмін, статті та каталог вузів:

України, Росії, Білорусії, Європи.

http://www.edu.kiev.ua – сервер Головного управління освіти Київської

держадміністрації. Концепція інформатизації шкіл м. Києва, телеконференція,

адреси і телефони шкіл і ін.

http://www.ictme.edu-ua.net – сайт інституту змісту і методів навчання.

http://www.ln.com.ua/kaman – сайт Київська асоціація «Мала академія

наук». Містить інформацію про: програми, календар подій, заходи, журнал.

http://kno.rada.gov.ua – Сайт комітету Верховної Ради України з питань

науки і освіти. Містить вкладки: про комітет, новини комітети, Конституція

України, на головну.

http://www.profi.org.ua – Портал професійного консультування молоді.

Містить вкладки: про нас, працевлаштування, профдіагностика, інформація.

http://www.svit-pk.cpto1.vn.ua/ – головна сторінка порталу «Світ ПК:

25

Учитель-учителю». Це інформаційно-освітній портал, створений з метою

допомогти вчителю інформатики в його (нашій) нелегкій справі. На даному

порталі ви можете знайти (додати свої): план-конспект з інформатики;

роздатковий матеріал; цікаві статті; інструктивні вказівки та багато інших

важливих документів та програм.

http://teachlab.ucoz.ua – сайт «Творча лабораторія вчителя інформатики».

Містить вкладки: головна сторінка, карта сайту, каталог статей, щоденник,

файловий архів, фотоальбом, корисні сайти, про сайт.

http://trudove.org.ua – сайт «Трудове навчання. На сайті розміщені

матеріали, що безпосередньо потрібні вчителю трудового навчання, креслення:

розробки уроків, роздатковий матеріал, технологічна документація, креслення

виробів, фотогалереї.

http://ridnamova.ck.ua – сайт «Українська мова та література на

допомогу вчителю». Містить конспекти уроків з української мови та літератури

для вчителів загальноосвітніх шкіл та багато іншого.

http://vadilla.moy.su – Сайт «Учитель географії». На сайті розміщено

розробки уроків, заходів з географії та природознавства для вчителів

спеціальних шкіл, фото.

http://uchitell.ucoz.ru – Сайт «Учитель історії». Містить авторські

матеріали: електронні тести, тематичні слайд-шоу, пазли, відео уроки,

анімовані схеми, навчальні флеш-ігри.

http://centrro.at.ua – Сайт «Центр психології і методики розвивального

навчання». Містить вкладки: головна сторінка, про центр, підготовка

педагогів, підручники, посібники, у світі освіти, бібліотека, школи РН, як

зробити посилання на сайт центру, зворотній зв’язок, форум.

http://vospitatel.at.ua – сайт «Я – вихователь». Містить розробки

виховних занять та самопідготовок, методичні поради, документація та багато

іншого для роботи вихователя школи-інтернату.

http://geo-teacher.at.ua – сайт «Я йду на урок географії». На сайті вчителі

географії можуть знайти методичні матеріали з підготовки до уроків, готові

26

конспекти уроків, фото, відеоматеріали та презентації.

Інформаційні освітні ресурси Інтернет в Росії

http://rubook.ru – Каталог освітніх сайтів. Містить інформацію:

навчальні матеріали; науки; середня освіта; вища освіта; курси; проекти, що не

ввійшли в основні категорії.

http://www.manager.fio.ru – Сайт «На допомогу керівнику навчального

закладу муніципальної та регіональної освітньої системи» Московського

центру Інтернет-освіти. Матеріали з управління, економіки, права для

керівників навчальних установ. Корисні посилання. Новини. Інформація про

конкурси та конференції. Форум для керівників установ освіти та ін.

http://www.dod.miem.edu.ru – Сайт Центру розвитку системи додаткової

освіти дітей міністерства освіти РФ. Представлена інформація про центр, що

працює в сфері інформаційного навчання розвитку системи додаткової освіти

дітей на базі сучасних інформаційних технологій. Спеціальний розділ

присвячений педагогічним технологіям в системі додаткової освіти, новим

методам і прийомам, а також обміну досвідом у педагогічній сфері. Містяться

матеріали на допомогу методисту та ін.

http://www.ucheba.com – Освітній портал «Навчання» – Представлені

розділи: каталоги навчального обладнання, мінімальний перелік навчального

обладнання, екзаменаційні білети, тематичні плани, поурочні плани, методична

скарбничка, інформаційні технології в школі, психологія, дошкільне виховання,

додаткова освіта, управління освітою, позакласна робота.

http://www.debryansk.ru – Інформаційно-методичний сайт «Учитель і

учень». Інформаційно-методичний сайт для вчителів, адміністраторів та учнів

шкіл. Містить матеріали для школи.

http://www.1september.ru – Сайт газети «Перше вересня». Сервер

об’єднання педагогічних видань «Перше вересня». На сервері представлені

електронні версії газети «Перше вересня» та її 18 додатків з усіх основних

шкільних предметів, а також такі програми як «Шкільний психолог»,

«Дошкільне виховання» та ін. На сервері вчителям пропонуються різноманітні

27

методичні розробки, підручники, матеріали для проведення уроків і

домашнього читання. Кожен день на сервері можна одержати оперативну

інформацію про події в сфері освіти.

http://www.ug.ru – Сайт «Учительськая газета». На сервері

«Учительськая газета» представлена електронна версія газети, новини,

інформація про проведення конкурсу «Учитель року». Представлена добірка

матеріалів з освіти в Інтернет. На сервері є пошукова система з освіти в Росії.

Каталоги освітніх ресурсів

http://www.catalog.alledu.ru – Каталог на сайті «Все образование».

Посилання відсортовані за наступними розділами: навчальні заклади,

організації, преса, освітні сайти, навчальні матеріали.

http://www.redline.ru/educatin/index.htm – Розділ «Образование» на

сервері Readline. Містить розділи: освітні проекти, освітні сервери, рейтинг

освітніх серверів, освітня преса, освітні установи та ін.

http://www.educentral.ru – Веб-портал «EduCentral». Перший

найбільший російський портал, присвячений освіті та науці. Являє собою

об’єднаний каталог та пошуковий механізм.

http://www.school.mos.ru – Сайт «Школьник». Колекція посилань на

кращі освітні ресурси мережі. Посилання на теми: шкільні предмети всіх

класів; дозвілля підлітків та ін.

http://www.schooltachno.ru – Освітній сервер «Школи в Інтернет».

Представлені каталоги Інтернет-посилань за темами, пов’язаними зі шкільною

освітою; Веб-сторінки шкіл, он-лайнові бібліотеки, книги і підручники, шкільні

мережеві проекти і Веб-квести, списки посилань для вчителів і школярів,

Інтернет-технології в освіті, освітні сервери.

http://www.school.holm.ru – Сайт «Шкільний світ». Каталог ресурсів із

шкільної освіти: методики, олімпіади, шкільні сторінки, дошка оголошень,

тестування знань, а також все, що має відношення до школи.

http://www.phis.org.ru/education/saity_obr.shtml – Проект «Человек и

информационное общество. Образовательный сектор». Анотований огляд

28

серверів, присвячених освіті (в тому числі з Веб-квестів), сайтів з окремих

шкільних предметів, дистанційного навчання.

http://www.edu.nsu.ru – Сервер Новосибірської обласної освітньої

мережі. Каталог освітніх ресурсів. Освітні програми з різних предметів і

дистанційного навчання.

Дистанційне навчання. Телекомунікаційні проекти

http://www.anriintern.com – Сервер безкоштовної дистанційної освіти

«Anri». На сервері пропонуються безкоштовні он-лайн курси різної тематики (в

тому числі і з предметів шкільної програми), різного рівня складності,

методики навчання. Більшість курсів мають контрольні завдання. Проводиться

розсилка новин.

http://www.college.ru – Сайт «Открытый Коледж». Перший в Росії

повнофункціональний Інтернет-проект додаткової освіти, що включає

дистанційне навчання школярів з предметів шкільної програми (з кожного

предмета є електронний підручник, віртуальні лабораторні роботи або

навчальні програми і різнорівневі тести) та курси професійної освіти. Для

школярів можливі також електронні консультації провідних педагогів Росії, які

будуть давати відповіді на запитання з математики, фізики, хімії, англійської

мови, біології, географії. З кожного предмету шкільної програми є каталог

посилань.

http://www.vscool.km.ru – Віртуальна школа. Інтерактивний освітній

портал компанії «Кирило і Мефодій». Містить мультимедійні навчальні курси

та інші навчальні та довідкові матеріали для школярів.

http://www.eidos.ru – Сайт центру дистанційного навчання «Эйдос».

Центр дистанційної освіти «Эйдос» здійснює розробки дистанційних

технологій, форм і методів творчого навчання за допомогою засобів

телекомунікацій. Проводяться педагогічні курси і семінари для вчителів та

школярів, дистанційні евристичні олімпіади і проекти для школярів,

організовуються дискусії для вчителів. Представлені колекції кращих творчих

робіт школярів та матеріали уроків з використанням Інтернет-технологій,

29

міжнародні дистанційні олімпіади та інформація для батьків і дітей з питань

організації домашньої освіти.

http://www.edu.yar.ru – Сайт Центру телекомунікацій та інформаційних

систем в освіті. На сервері представлені матеріали з різних проектів у сфері

додаткової освіти та позакласної роботи. Велика увага приділяється підтримці

вчителів та учнів, що використовують Інтернет-технології в навчальному

процесі. Проводяться курси для учнів і курси підвищення кваліфікації для

вчителів шкіл. Представлена цікава інформація з освіти: предметні сторінки,

навчальні проекти, банк педагогічної інформації та ін.

http://www.vspu.ac.ru/de – Сайт «Телекоммуникационные олимпиады».

Телекомунікаційні вікторини і турніри для школярів з предметів шкільної

програми, що проводяться кафедрою НІТ Воронезського педагогічного

університету.

Тести та екзамени он-лайн

http://www.ege.edu.ru – Портал інформаційної підтримки єдиного

державного екзамена. На порталі розміщуються матеріали, пов’язані з єдиним

державним іспитом: нормативні документи, інформаційні матеріали, публікації,

новини, варіанти тестів попередніх екзаменів і демоверсії тестів майбутніх

екзаменів. Є можливість задати своє запитання і взяти участь у форумі.

http://www.rostest.runnet.ru – Сервер централізованого тестування.

Освітній сайт, присвячений знайомству з Федеральною системою тестування

знань з предметів шкільної програми. Тестові завдання 1999 року з математики,

фізики, хімії, російської мови, біології, історії, інформатики подані на сервері в

режимах ознайомлення, самоконтролю і навчання, є незначною частиною

загальноросійської бази даних, накопиченої в результаті багаторічної роботи

кількох авторських колективів Москви і Санкт-Петербурга. Всі тестові

завдання відповідають затвердженим Міністерством освіти Російської

Федерації програмам. База даних містить 450 тестових завдань.

http://www.examen.ru – Сайт «Екзамени Online». Матеріали і запитання

30

до різноманітних екзаменів і тестів, у тому числі з предметів шкільної

програми.

Електронні журнали та он-лайн видання

http://www.center.fio.ru/vio/vio_05/default.htm – Електронний журнал

«Вопросы Интернет-образования». Електронний освітній журнал на сайті

Федерації Інтернет-освіти, містить матеріали з питань використання Інтернет-

технологій в освіті.

http://vivovoko.nns.ru – Сайт VIVOS VOCO («Зову живых»).

Мультидисциплінарна освітня бібліотека книг, науково-популярних статей,

бібліографічних покажчиків тощо. Містить збірки електронних версій статей з

науково-популярних видань: «Природа», «Квант», «Новая и новейшая история»

та ін., літературознавчі статті, вибрані твори критиків, коментарі автора і ін.

http://courier.com.ru/index.html – Сайт «Курьер образования».

Представлені матеріали (з 1998 р.) з відомих науково-популярних видань:

«Квант», «Природа», «Знание-сила», «Химия и жизнь» та ін. Є рубрика

«Монитор образования», де розміщена інформація про конференції, гранти та ін.

http://www.biblio.narod.ru/gyrnal/obl/gyr_obl_0.htm – Відкритий

педагогічний журнал «Education+». Матеріали для педагогів у рубриках

«История школ», «Документи с архива» та ін.

http://www.oim.ru – Міжнародний науковий педагогічний Інтернет-

журнал «Образование: иследовано в мире». Новий педагогічний Інтернет-

журнал. Статті на різноманітні педагогічні теми, закордонний досвід, реферати,

рецензії.

http://www.old.rcd.ru/em/index_r.html – Міжнародний фізико-

математичний журнал «Империя математики». Журнал публікує статті з

математики, фізики, інформатики, а також із суміжних наук, огляди нових книг

з природничих наук, що видаються різними виданнями. Тут також широко

представлені міжнародні математичні і фізичні олімпіади, що дозволяють

читачеві ознайомитись із зарубіжною системою освіти.

http://www.kvant.mccme.ru/ – Сайт журналу «Квант». Статті і матеріали

31

фізико-математичного журналу «Квант», з 1970 р. по нинішній день.

http://www.historia.ru – Російський електронний журнал «Мир истории».

Електронний журнал може використовуватись викладачами історії для

підготовки до занять, а також може бути рекомендований учням для

додаткового читання і вивчення самих цікавих сторінок історії.

Педагогічні ресурси Інтернет

Адреси центрів, що займаються питаннями створення інформаційних

освітній технологій

http://www.informika.ru/text/index.htm – Державний науково-дослідний

інститут інформаційних технологій і телекомунікацій (ДНДІ ІТТ

«Информика»).

http://www.ict.edu.ru – Федеральний портал «Інформаційно-

комунікаційні технології в освіті». Призначений для організації оперативного

доступу до інформаційних ресурсів навчального, навчально-методичного,

довідкового та інформаційного призначення, розміщених як на самому порталі,

так і на інших порталах і сайтах за допомогою створення веб-інтерфейсів,

системи пошуку та навігації, баз даних. На порталі представлені наступні

інформаційні розділи: новини, заходи, бібліотека, Інтернет-ресурси, організації,

персоналії, конференції.

http://fcior.edu.ru – Сайт Федерального центру інформаційно-освітніх

ресурсів. Він спрямований на поширення електронних освітніх ресурсів і

сервісів для всіх рівнів і ступенів освіти. Сайт ФЦІОР забезпечує каталогізацію

електронних освітніх ресурсів різного типу за рахунок використання єдиної

інформаційної моделі метаданих, заснованої на стандарті LOM.

http://school-collection.edu.ru/ – сайт «Єдина національна колекція

цифрових освітніх ресурсів». Містить вкладки: каталог, колекції, інструменти,

електронні видання, регіональні колекції, новини, контакти.

http://www.riis.ru/PS/Main-1.html – Каталог комп’ютерних навчальних

програм. Містить розділи: вузівські програми, шкільні програми й

інструментальні засоби і технології проектування. На сторінках сервера ви

32

можете прочитати анотації, отримати уявлення про інтерфейс програм з

графічним ілюстрацій екранів і дізнатися про умови придбання програмних

комплексів.

http://www.fepo.ru/ – Федеральний Інтернет-іспит (тестування) в галузі

професійної освіти. Інтернет-іспит у сфері професійної освіти проводиться у

формі комп’ютерного тестування студентів і спрямований на перевірку

виконання вимог Державних освітніх стандартів професійної освіти. Метою

його є формування єдиних вимог до оцінки якості підготовки фахівців.

Адреси центрів, які займаються питаннями дистанційної освіти

http://learnware.ru – Система дистанційного навчання компанії

«ГіперМетод».

http://www.hypermethod.ru – Система дистанційного навчання eLearning

Server компанії «ГиперМетод».

http://competentum.ru – Система дистанційного навчання Competentum.

http://prometeus.ru – Система дистанційного навчання «Прометей».

http://www.eidos.techno.ru/ – Сервер Центра дистанційного навчання

«ЭЙДОС».

http://cpk.mesi.ru/ – Науково-дослідний інститут освітніх технологій

(НДІОТ).

http://cdot.khstu.ru/ – Центр дистанційних навчальних технологій ТОГУ

(портал).

http://www.sde.ru/ – Система дистанційної освіти МГИУ.

http://www.katalog.iot.ru/ – Каталог освітніх ресурсів мережі Інтернет.

www.lineyka.inf.ua/resourse/edu_resourse/ – Офіційні освітні ресурси –

Лінійка.

www.cspu.ru/ripodo/index.aspx?pg. – РИПОДО ЧГПУ Освітні

інформаційні ресурси.

www.bigmax.ru/ – Каталог посилань на Інтернет ресурси.

www.edusource.ucoz.ru/ – Освітні ресурси.

33

2.3 Електронні технології та засоби навчання

Зростання економіки диктує необхідність такої освіти, котра могла б

готувати людей до повноцінного життя в умовах змін. Адже перехід до

інформаційного суспільства зумовлює підвищення вимог до комунікативної та

інформаційної компетентностей особистості, до зростання професійної

мобільності працівників.

Інформатизація освіти – це сукупність взаємопов’язаних організаційно-

правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних,

виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення

інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб (інших потреб,

що пов’язані із упровадженням методів і засобів інформаційно-комунікаційних

технологій) учасників навчально-виховного процесу, а також тих, хто цим

процесом управляє та його забезпечує (в тому числі здійснює його науково -

методичний супровід і розвиток).

Тобто, інформатизація освіти передбачає реалізацію комплексу

системних заходів, спрямованих на забезпечення використання суб’єктами

системи освіти вірогідного, вичерпного і своєчасного знання в процесі

здійснення ними всіх видів діяльності.

Розвиток мережі Інтернет, в якій здійснюється пошук, збереження та

використання інформації, котра дозволяє спільно працювати, здійснювати

обмін інформацією, відкриває нові можливості вдосконалення навчального

процесу. Назва сервісів Веб 1.0 з’явилася після виникнення сервісів Веб 2.0.

Веб 1.0 має певну лінійність у зв’язку з тим, що структура перехресних

посилань зі сторінки на сторінку, із сайту на сайт створюється вручну в

більшості з метою навігації та пошукової оптимізації та має певні обмеження в

здійсненні інтерактивного взаємозв’язку.

Нині мережа Інтернет дозволяє вирішувати питання колективного

навчання, групової взаємодії та обміну інформацією.

Сервіс Веб 1.0, що сформувався в 90-ті роки ХХ сторіччя, мав якісний

34

стрибок – перехід від простого розміщення документів у вигляді файлів до

створення сайтів на основі програмного забезпечення і баз даних. Своєї межі

цей сервіс досяг приблизно в 2005 р., починаючи з 2005 р. появився сервіс

Веб 2.0.

Веб-технології другого покоління стали каталізатором революційних змін

у способах взаємодії людей з мережею Інтернет. Багато окремих програм для

зв’язку користувача з ресурсами мережі, що реалізуються через єдині

стандарти, самі стали мережевою програмною платформою. Колишній Інтернет

досі переважно є «мережею читачів», а нині трансформується в «мережу

письменників». Завдяки інструментарію Веб 2.0 кожен користувач одержує

можливість стати творцем, а не пасивним споживачем інформації в мережі.

Соціальні сервіси Веб 2.0 – це сучасні засоби, що підтримують

мимовільний шлях розвитку спільнот, коли вони не створюються за вказівкою

згори, а складаються знизу-вгору з незначних зусиль безлічі формально

незалежних учасників.

Розвиток навчання у віртуальному середовищі, брак уваги до цієї

проблеми привів до того, що студенти користуються глобальною мережею на

власний розсуд. Вони взаємодіють в мережі, створюючи соціальну освітню

мережу, особливості якої необхідно вивчати, виявляти можливості для

підвищення якості навчання.

Глобальна мережа пропонує значну кількість інструментів (мережевих

сервісів), котріздатні змістовно та інструментально збагатити навчальну

діяльність. Серед них можна виокремити такі типи: сервіси обміну знаннями,

сервіси для збереження документів, сервіси Інтернет-спілкування, сервіси для

збереження фото-, аудіо- та відеоматеріалів, геоінформаційні системи та

сервіси для зберігання закладок.

Соціальні мережеві сервіси – це віртуальний майданчик, який зв’язує

людей у мережеві співтовариства за допомогою програмного забезпечення,

комп’ютерів, з’єднаних у мережу (Інтернет) і мережу документів (Всесвітньої

павутини) [Вікіпедіа].

35

Мережеві соціальні сервіси нині стали основним засобом для:

− спілкування, підтримки та розвитку соціальних контактів;

− спільного пошуку, збереження, редагування, класифікації інформації,

обміну медіаданими;

− творчої діяльності мережевого характеру;

− виконання багатьох інших задач: індивідуальне та колективне

планування, підкасти, когнітивні карти [Вікіпедіа].

Інтернет і мережеві сервіси дають можливість працювати з величезною

кількістю інформації, проте цей потік інформації «засмічений» і людина

повинна вміти фільтрувати його, і цьому його має навчити викладач . Крім

цього, перед викладачем постійно є проблема: включити в урок усю необхідну

інформацію з максимальною користю для студентів. Для вирішення даної

проблеми педагог зобов’язаний уявляти собі педагогічні можливості мережевих

сервісів, навіть не дивлячись на те, що з самого початку ці інструменти не мали

освітньої спрямованості.

Найсучаснішим засобом організації освітнього процесу, педагогічного

спілкування, підвищення фахового рівня є телекомунікаційні технології

Веб 2.0. та Веб 3.0. Це новий виток розвитку Інтернет, на якому головна ставка

робиться на соціалізацію, наближення його до кінцевих користувачів,

об’єднання людей, розвиток он-лайн-сервісів, спрощення процесу одержання

інформації та роботи з нею.

Веб 2.0 перетворює інформаційні мережі в соціальні. Зближення

мережних комунікацій із соціальними (реальними) конкретизується саме у Веб

2.0. Мережа, що фактично є соціальним оператором, діє за допомогою нових

комунікативних моделей, котрі встановлюють контроль над усіма її суб’єктами.

Соціальна мережа – це соціальна структура, що складається з вузлів,

пов’язаних між собою одним або декількома способами за допомогою

соціальних взаємин (прикладами вузлів можуть бути окремі люди, групи людей

або співтовариства).

Соціальна мережа – множина соціальних об’єктів і деяка множина

36

відносин на ній.

Нині можна виділити два підходи у визначенні соціальних мереж:

прикладний; загальнотеоретичний.

Перший підхід розповсюджений в економічній соціології й призначений

для розв’язання конкретних прикладних завдань.

Інший підхід більш теоретичний і математичний, він спрямований на

створення універсальної мережної моделі суспільства. Математичним базисом

мережного аналізу є теорія графів. У загальному вигляді соціальна мережа

визначається як особливий тип зв’язків між вузлами мережі, що відбираються

залежно від цілей побудови конкретної мережі.

Виокремимо особливості інструментів мережі:

До організаційних відносяться: динамічність, візуалізація інформації,

інтерактивність, доступність, відкритість, види взаємодії (он-лайн, офф-лайн),

децентралізація (Є. Патаракін), екологічні стратегії (Є. Патаракін),

саморозвиток мережі (М. Кастельс), горизонтальні зв’язки, автономність вузлів

мережі тегів (М. Кастельс), система, відносність простору і часу (Ю. Бабаєва,

О. Войскунський, О. Смислова), простота використання мережних технологій.

До психологічних – у фізичній області: сприйняття, спільне мислення

Є. Патаракін), критичність мислення (Є. Патаракін), емоційна забарвленість –

ускладненість емоційного компонента комунікації, письмовий характер

комунікації (А. Жічкіна), мотиваційна складова; в когнітивній області:

інтелектуальність, творчий потенціал, самостійність користувачів як Інтернет-

активність (А. Воскунський, Н. Гомуліна, Б. Тищенко та ін.), самовизначення та

швидкий перегляд і селекція інформації (А. Войскунський); в соціальній

області: толерантність (Є. Патаракін), самовираження, віртуальність

(нереальність – А. Войскунський), анонімність (Ю. Бабаєва, А. Войскунський) –

психологічна безпека (І. Шевченко), соціальна нерівність (Ю. Бабаєва, О.

Войскунський), добровільність і бажаність контактів (І. Шевченко).

До педагогічних особливостей мережевих сервісів можна віднести:

мультимедійність (інтерактивність) як реалізація принципу наочності,

37

комунікативність, продуктивність, індивідуальність, активізація пізнавальної,

рефлексивної та самостійної діяльності, варіативність навчальних завдань,

позааудиторної роботи, виховний ефект (акуратність, розвиток уваги, гнучкість

мислення, уміння планувати діяльність, стимулювання творчої діяльності),

види взаємодії (викладач-студент, студент-студент, студент-сервіс).

Проблеми використання можливостей соціальних сервісів у середній та

вищій освіті розглядаються в роботах: М. Бухаркіної, Е. Патаракіна,

Б. Ярмакова, М. Резніка, Тіма О’Рейлі та ін.

Дослідники виділяють такі переваги використання мережевих соціальних

сервісів Веб 2.0:

− у мережевому доступі опиняється величезна кількість відкритих

матеріалів, що можуть бути використані в навчальних цілях;

− завдяки тому, що значно спрощується процес відтворення матеріалів та

їх публікацій, новий контент створюється мільйонами людей, які несуть в

мережу малюнки, тексти, фотографії, музичні файли, закладки та корисні

ресурси;

− беручи участь в нових формах діяльності викладачі і студенти

одержують та застосовують важливі інформаційні навички;

− відкриваються нові можливості для участі студентів у різноманітних

співтовариствах: професійних, наукових, інших;

− виникають нові форми співтворчості викладача та студента.

Аналіз контенту Інтернет свідчить, що мережеві соціальні сервіси не

достатньо використовуються нині у педагогічній практиці. Насамперед, тому,

що не використовується соціальна мережа в Інтернеті як програмний засіб для

спілкування взаємодії людей.

Розглянемо сервіси Веб 2.0 (Тім О’Рейлі) та їх використання в

навчальному процесі (рис. 2.3.1):

38

Рис. 2.3.1. Схема соціальних сервісів Веб 2.0

− Веб-сервіси 2.0 – це платформа соціальних сервісів і служб, що

дозволяє будь-якому користувачеві одержувати, створювати і бути співавтором

інформації.

− Веб-сервіси 2.0 – це синхронне й асинхронне спілкування в мережі.

− Веб-2.0 – це можливість створення особистої зони в мережі мережевих

співтовариств за інтересами.

Вивчення інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій в

освіті, циклів предметів з педагогіки та методики викладання сприяло

вивченню курсу «Методика використання комп’ютерної техніки у викладанні

загальноосвітніх дисциплін», в процесі якого студенти навчаються створювати

мережеві проекти відповідно до програми Інтел® «Навчання для майбутнього».

Викладачі одержують можливість створювати мультимедійні лекції із

залученням студентів. Використовуючи можливості мультимедійної аудиторії,

підключеної до мережі Інтранет ВНЗ та Інтернет, викладач демонструє

можливості соціальних сервісів Веб 2.0, ІКТ, електронних бібліотек, баз даних з

тематики, що вивчається.

Така наочність на лекції створює можливості для успішного засвоєння та

запам’ятовування навчального матеріалу, активізації пізнавальної діяльності

студентів, більш глибокому вивченню явищ і т. ін. З цього приводу ефективним

39

є використання карти знань, що дає можливість представлення на лекції знань у

згорнутій, образно-вербальній формі.

Щодо проведення лабораторних робіт, то вони можуть бути побудовані

на основі методу проектів. Як зазначають дослідники М. Бухаркіна, Н. Морзе,

Є. Полат, Е. Патаракін, необхідно дотримуватись наступних вимог:

− наявність значущої для тих студентів або учнів проблеми або завдання,

що вимагає інтегрованого знання, творчого дослідницького пошуку;

− практична, пізнавальна значущість результатів;

− самостійна діяльність студентів;

− структуризація змістовної частини проекту (з вказівкою поетапних

результатів);

− використання дослідницьких методів, що передбачають певну

послідовність дій.

Підсумком занять з курсу може бути створення портфоліо досягнень

студента, в якому у вигляді карти знань представлена структура виконаних

завдань, вузли карти-посилання на ці завдання, додаткові матеріали, ресурси

Інтернет і т. ін. (рис. 2.3.2).

Рис. 2.3.2. Карта знань дослідницького проекту

40

Отже, сервіс Веб 2.0 – це особлива організація представлення даних:

− об’єктно орієнтований інтерфейс;

− керована вибірка й висновок даних на сторінці за багатьма

параметрами, вибраними користувачем;

− розміщення значної кількості інформації на одній сторінці;

− перезавантаження тільки тієї частини сторінки, що змінюється;

− висновок різнотипової інформації в одному вікні.

Технології Веб 2.0 засновані на інтерактивності, що розуміється як обмін

інформацією між користувачами, між користувачем і постачальником послуг,

між самими постачальниками послуг. Це приводить до взаємного використання

ресурсів або розподіленої системи ресурсів.

У своєму базовому варіанті Веб 2.0 означає, що кожний учасник може

просто створювати і поширювати свій контент в Інтернеті. Соціальні сервіси

Веб 2.0 ставлять у центр навчального процесу взаємодію студентів між собою та

викладачами на основі інструментів соціального програмного забезпечення:

блогів, Вікі, загальних закладок, підкастів, соціальних мереж і віртуальних світів.

Виокремимо набір стандартних послуг, що можуть бути використані у

практичній діяльності:

Засоби для збереження закладок Делішес (Del.icio.us), засоби для

збереження посилань на Веб-сторінки, що регулярно відвідуються учасниками

мережі. Такий засіб надається і звичайним браузером, за допомогою якого

користувач переглядає Інтернет-ресурси, однак нові соціальні засоби

збереження закладок мають принципові відмінності, а саме:

− посилання можна додавати з будь-якого комп’ютера, підключеного до

Інтернет;

− посилання будуть доступні з будь-якого комп’ютера, підключеного до

Інтернет;

− кожна закладка має бути позначена одним або декількома тегами

(мітками-категоріями). Користувачеві пропонується вибрати один або декілька

41

тегів до кожної закладки, які будуть описувати її зміст. Якщо закладка вже є в

когось в колекції, то вам одразу буде запропоновано прийняти вже вказані теги.

Приклад: БобрДобр – це сервіс «соціальних закладок». Він дозволяє

користувачам зберігати й систематизувати закладки в Інтернет, ділитися й

обмінюватися закладками із друзями та знайомими, створювати співтовариства

за темами.

Соціальні мережеві сервіси для зберігання мультимедійних ресурсів це

засоби, що дозволяють безкоштовно зберігати, класифікувати, обмінюватися

цифровими фотографіями, аудіо- і відеозаписами, текстовими файлами,

презентаціями, а також організовувати обговорення ресурсів.

Мережевий щоденник (Веб log – блог) або щоденник подій – це Веб-

сайт, Веб-журнал, основне наповнення якого становлять записи, зображення

або мультимедіа, які регулярно поповнюються. За авторським складом блоги

можуть бути особистими, груповими (корпоративними, клубними) або

суспільними (відкритими).

Цей сервіс Інтернет пропонує такий блог-інструментарій, що дозволяє

будь-якому користувачеві оперативно і вільно обмінюватись інформацією через

мережу.

За аналогією з особистими щоденниками блоги називають мережевими

щоденниками. Для блогів характерна можливість публікації коментарів

відвідувачами.

Той, хто створив блог, або блогер, може керувати доступом до своїх

записів: робити їх приватними або відкритими для всіх бажаючих або для

певного кола користувачів. Блогери можуть об’єднуватися в співтовариства й

організовувати спільні записи та обговорення.

ВікіВікі (WikiWiki) – соціальний сервіс, що дозволяє будь-якому

користувачеві редагувати текст сайту (писати, вносити зміни, видаляти,

створювати посилання на нові статті). Різні варіанти програмного забезпечення

Вікі (вікідвіжки) дозволяють завантажувати на сайти зображення, файли, що

містять текстову інформацію, відеофрагменти, звукові файли і т. ін.

42

Нове середовище дозволяє формувати знання спільно, в процесі

самостійного створення та обговорення навчального контенту та спілкування за

певними тематиками. Участь у нових формах діяльності дозволяє освоювати

важливі інформаційні навички – повторне використання текстів та кодів,

використання матеріалів і т. ін.

Проникненню нових технологій у навчання сприяє і той факт, що значний

обсяг необхідних для роботи знань студент одержує в процесі так званого

неформального навчання – спілкування з ровесниками, які вважаються

експертами з певних питань, і пошуку різними інформаційними ресурсами.

Процес неформального навчання відбувається «без відриву від виробництва» –

студенти самі визначають, яких знань їм не вистачає, яка інформація для цього

потрібна, де і коли її шукати.

Оптимізувати навчальний процес знову ж таки дозволяє звернення до нових

підходів і технологій, що спирається на інструментарії Веб 2.0. Першим кроком

може стати створення значних за розміром навчальних об’єктів – модулів, на

вивчення яких витрачається від однієї до п’яти хвилин замість години-півтори. За

ці кілька хвилин має бути наданим добре організований навчальний контент,

сфокусований на одній концепції або проблемі, проілюстрований прикладами,

візуальними даними і анімаціями. З таких модулів може формуватися повна

навчальна програма, проте її складові компоненти мають бути доступними

автономно і в результаті контекстного пошуку, так щоб студенти в будь-який

момент могли звернутися до потрібного контенту і з невеликих блогів сформувати

навчальний трек, що відповідає їх завданням.

Наприклад, блоги (рис 2.3.3) можна використовувати як засіб

спілкування студентів з приводу розкладу, тем контрольних робіт і домашніх

завдань, підтримки різних студентських ініціатив, їх можна знайти на багатьох

вузівських сайтах. Більш глибокі навчальні цілі переслідують блоги, які

викладачі ведуть для додаткового обговорення тем курсу, що стимулює

студентів до самостійного аналізу одержуваної інформації.

43

Рис. 2.3.3. Вікно блогу з дисципліни «Методика викладання основ

інформаційних технологій»

В таких блогах викладачі можуть формулювати питання і завдання для

студентів, а також робити посилання на додаткові матеріали, ресурси з теми.

Для самих студентів блог на тему своєї наукової роботи може стати способом

залучення однокурсників і викладачів до коментування, критики і корекції

відповідно до підготовки. В будь-якому випадку блог може стати гарним

доповненням до основного курсу як спосіб залучення студентів і викладачів до

обговорення складних питань, включення в матеріал зовнішніх джерел

інформації і просто як засіб організації процесу вивчення курсу.

Вікі-сторінки, котрі в асинхронному режимі поповнюються інформацією

від групи людей, можуть використовуватися як засіб накопичення знань з

певної теми в процесі колективної роботи над нею. В подальшому вони можуть

бути враховані в новій модифікації курсу або самі складуть самостійний

навчальний контент. Вікі – хороший інструмент для спільної роботи над

навчальними проектами або, знову таки, групового обговорення питань курсу з

можливістю робити посилання на додаткові матеріали.

44

Блог, вікі, додаткові посилання, підписка на підкасти та сервіси закладок

загального користування з посиланнями на важливі ресурси формують все

необхідне інформаційне наповнення, причому це робиться з точки зору

інтересів самого студента. За допомогою цих інструментів у студентів також

з’являється можливість формувати персональні портфоліо досягнень у навчанні

та дослідженнях, представляючи їх в електронному вигляді для обговорення і

коментарів спільноти своїх однокурсників і викладачів.

Прикладом використання сервісів Веб 2.0 з навчальною метою у

Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла

Коцюбинського може служити навчальний проект з курсу «ІКТ у підготовці

магістрів». Він дозволив студентам освітньо-кваліфікаційного рівня, «магістр»

не тільки підвищити свої знання в предметній області, а й освоїти нові для них

сервіси Веб 2.0 в процесі проведення практичних занять і самостійної роботи в

мережі. Оскільки аудиторна частина курсу незначна, то застосування

навчального вікі-середовища дозволило розширити межі курсу, і теми, що

раніше давалися для самостійного вивчення та були підготовлені студентами,

розміщені в мережі для спільного обговорення, доробок однокурсників.

Реалізація курсу дозволила активізувати самостійну роботу студентів,

ознайомити їх з проектним методом роботи, навчитися оцінювати роботи

інших, і захищати власні роботи, якщо вони критикувалися. В результаті

роботи над проектами студенти одержали необхідні навички та компетенції:

вміння працювати в команді, находити необхідну інформацію, обробляти та

представляти її, планувати свою роботу, презентувати результати діяльності.

Формування навчальних спільнот є одним із прикладів застосування теорії

соціальних мереж. Навчальні спільноти можуть створюватися навколо

навчальної програми з метою обговорення практичних питань і складнощів

курсу. Цікавим прикладом комплексного відкритого середовища для організації

електронного навчання з використанням технологій Веб 2.0 є середовище

OpenClass, спеціально створене для застосування технологій Веб 2.0 в освіті. Це

середовище надає кожному учаснику спільноти власний блог, репозиторій

45

файлів з можливостями підкастингу, он-лайн-профайлу. Крім того, контент

кожного учасника може позначатися ключовими словами (тегами), за допомогою

чого можуть організовуватися зв’язки між користувачами зі схожими

інтересами. На відміну від відкритих ресурсів соціальних мереж або блогів,

OpenClass надає учасникам більше свободи щодо контролю доступу до власного

контенту – будь-якому елементу користувацького профайла, посту в блозі або

завантаженого в репозиторій файлу можуть бути присвоєні свої права доступу.

Як приклад використання цього середовища з навчальною метою можна

навести групову дослідницьку роботу студентів 3 курсу Інституту математики,

фізики і технологічної освіти Вінницького державного педагогічного

університету імені Михайла Коцюбинського з вивчення теми «Мультимедійні

засоби реалізації інформаційних процесів». Працюючи в мінігрупах з вивчення

будь-якого пристрою, кожний студент підготував вікі-сторінку зі звітом із

вибраного пристрою комп’ютера, в якому дав визначення пристрою, відзначив

основні його характеристики, розкрив принцип роботи, вказав фірми-

виробники. Також у завдання дослідження входило проведення аналізу

наявності пристроїв у магазинах, комп’ютерних фірмах міста. Крім вікі-

сторінки кожен студент групи підготував вікі-альбом та електронну

презентацію до виступу. Всі вікі-сторінки студентів з’єднані воєдино на одній

вікі-сторінці за допомогою оформлення гіперпосилань.

Цей приклад показує, що прості у використанні інструменти, спільна

соціальна взаємодія студентів та викладачів приводять до цікавого й корисного

результату: за допомогою колективної роботи підготовлений новий змістовний

контент. Це ще раз підтверджує, що Веб 2.0 з платформи для передачі і

споживання інформації в Мережі перетворюється в середовище, де контент

постійно створюється і трансформується. В застосуванні до навчання

можливості Веб 2.0 передбачають перехід до такої моделі, коли в центрі

педагогічного процесу виявляється сам студент, який є не тільки більш

автономним з точки зору контролю за навчальним процесом, а й більш

активним у створенні навчальної інформації та взаємодії з іншими учасниками

46

навчання.

Проте, треба розуміти, що у ВНЗ це середовище не витіснить базовий

навчальний процес, однак може стати його ефективним доповненням. Важливо,

що інструменти Веб 2.0 відкривають нові можливості не тільки для одержання,

а й для створення навчального контенту, в тому числі самими студентами, і

багато в чому переміщують фокус контролю за освітньої траєкторією від

викладача і адміністрації на студента. При цьому для більшості студентів

робота з інструментарієм Веб 2.0, свідоме включення їх у навчальне

середовище, вимагатиме від них певних зусиль щодо самоорганізації. Те саме, і

навіть більшою мірою, стосується і викладачів, оскільки, по-перше, для

багатьох з них робота з новими Веб-технологіями може виявитися важкою, а

по-друге, вони мають адаптуватися до ситуації, коли ініціатива в організації

навчального процесу переходить до рук студентів.

Стрімкий розвиток Веб 2.0 привів до виникнення Веб 3.0. Серед

особливостей технологій Веб 3.0 можна виокремити такі: тривалість та

наявність штучного інтелекту, що наблизить «віртуальний світ» до реального.

Прикладом можуть бути трьохвимірність гри, кожна з яких становить власний

світ, в якому діють певні закони. Прикладом може бути програма Microsoft

Virtual 3D.

Веб 3.0 характеризується наявністю штучного інтелекту та здатністю до

самонавчання, а також відмовою від текстової форми взаємодії й домінування

голосового спілкування.

Розглянуті технології Веб 2.0 відповідають сучасному рівню розвитку

інформаційно-комунікаційних технологій, є базовою основою технологій Веб

3.0 та ефективно використовуються у будь-якій діяльності людини в

інформаційному суспільстві, створюють оперативну підтримку педагогів на

робочому місці, умови для навчальної, дослідницької та наукової роботи,

розвитку самостійної роботи, сприяють розвитку професійної компетентності

та підвищенню фахового рівня.

У чому полягає роль викладача в нових навчальних траєкторіях, які

47

вибудовують самі студенти? Наскільки активна має бути його участь і

підтримка студентів в електронному середовищі навчання? Як це середовище

має співвідноситися з базовими і спеціальними курсами і т. ін. На ці запитання

поки що немає однозначних відповідей.

Рис. 2.3.4. Веб-сторінка соціальної пошукової системи

Блог (англ. blog, від Web blog, «мережевий журнал чи щоденний поділ) –

це Веб-сайт, головний зміст якого – записи, зображення чи мультимедіа, що

регулярно додаються [Вікіпедіа].

Вікі – це Веб-сайт (або інша гіпертекстова збірка документів), що

дозволяє користувачам самостійно змінювати зміст сторінок на ньому

[Вікіпедіа].

Соціальні геосервіси – сервіси мережі Інтернет, що дозволяють

знаходити, позначати, коментувати, постачати фотографіями різні об’єкти в

будь-якому місці на зображенні земної кулі з досить високою точністю.

Використовуються реальні дані, одержані за допомогою навколоземних

супутників.

Соціальні сервіси для спільної роботи з документами різних форматів

– інтегровані сервіси Інтернет, орієнтовані на організацію спільної роботи з

48

текстовими, табличними документами, корпоративними завданнями. Так,

наприклад, можливо організувати спільне редагування документа в мережі

Інтернет декількома користувачами одночасно. При цьому всі зміни будуть

зафіксовані за часом їхнього внесення та за змістом змін.

Мережеві карти знань (Mind map) – спосіб зображення процесу

загального системного мислення за допомогою схем. Також може розглядатися

як зручна техніка альтернативного запису. В перекладах термін може звучати

по-різному – карти розуму, карти пам’яті, інтелект-карти, майнд-мапи. Серед

сервісів побудови карт знань, що з’явились в мережі останнім часом, найбільш

простим є сервіс Вubbl.us.

Соціальні пошукові системи – це системи, які дозволяють користувачам

самим визначати, в якому напрямі вести пошук, які сайти переглядати

насамперед, на які слова звертати першочергову увагу і як представляти

знайдені результати. На основі пошукових систем нового покоління можна

побудувати свої власні індивідуальні або колективні пошукові машини. Пошук

можна адаптувати до певної тематики, до певного співтовариства.

Соціальні фотосервіси, відеотеки. Нині в Інтернеті, замість читання

масштабних документів студенти все частіше вважають за краще мати справу з

невеликими об’єктами інформації в самих різних форматах і з самих різних

джерел: читають пости в блогах, дивляться відеозаписи на YоuТubе,

розміщують фотографії на Flickr, слухають Підкасти, обмінюються думками на

форумах, створюють власні соціальні мережі типу МуSpase.

YоuТubе – Інтернет-cлужба, що надає послуги розміщення відео

матеріалів [Вікіпедіа].

MуSpase (от Му Spase, «мое пространство») – популярна міжнародна

мережа, на якій представлена можливість створення співтовариств за

інтересами; персональних профілей, ведення блогів, розміщення фото-, відео- і

музичного контенту [Вікіпедіа].

У результаті поширення соціальних сервісів у мережевому доступі

виявляється величезна кількість матеріалів, які можуть бути використані в

49

навчальних цілях. Мережеві спільноти обміну знаннями можуть поділитися

своїми колекціями цифрових об’єктів і програмними агентами з освітою. Нові

сервіси соціального забезпечення радикально спростили процес створення

матеріалів і публікацій їх у мережі. Тепер кожний може не тільки одержати

доступ до цифрових колекцій, а й взяти участь у формуванні власного

мережевого контенту.

Нині є можливість комбінувати всі ці об’єкти в навчальних цілях,

доповнюючи їх власними постами, статтями на вікі-ресурсах, аудіо-та

відеозаписами.

Сучасні Веб-технології та їх використання в навчальній діяльності

Стрімкий розвиток інформаційного забезпечення на основі Веб-

платформи супроводжувався появою величезної кількості різноманітних

ресурсів, що підтримують різні потреби й активність людей, з особливою

повагою ставляться до користувачів, розглядають їх як авторів і співавторів

мережевого контенту.

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій сприяв

активізації комунікативних аспектів навчальної діяльності студентів. Нині в

мережі наявна низка технологій, за допомогою яких здійснюється спілкування

між учасниками навчального процесу, обговорюються різноманітні проблеми,

створюються інтелектуальні та творчі цінності, здійснюється обмін досвідом та

інформацією.

Швидкий розвиток Інтернет-співтовариств Веб 2.0 – поняття, яким

користуються для позначення ряду технологій та послуг Інтернет, точніше його

частини – Всесвітньої павутини, відомої також як Веб (англ. WWWeb). Окрім

цього цим поняттям описують зміну сприйняття Інтернет користувачами

(Вікіпедія) та традиційних Веб-сервісів, спонукали створення Веб 3.0, Веб 4.0,

Веб 5.0, Веб 6.66 та сприяли до переходу інформаційного суспільства, в якому

відбувається зв’язок між трьома компонентами: інформацією, цінністю нових

інформаційних технологій та соціально-структурними змінами в суспільстві. Ці

чинники приводять до необхідності спільного використання Інтернет-ресурсів.

50

Технології Веб 2.0, Веб 3.0 сприяли створенню нових версій використання

Інтернет, котрі надали можливість користувачам розміщувати власні матеріали

в мережі відповідно до різноманітних матеріалів, що стосуються навчально -

виховного процесу.

Нині технології Веб 2.0, Веб 3.0, Веб 4.0, Веб 5.0, Веб 6.66 нагадують

величезну корпорацію знань із залученням корпорації знань користувачів з

різних куточків світу. Наведені технології є не тільки способом представлення

інформації, а й співпрацею зацікавлених користувачів у створенні

інформаційно-комунікаційних ресурсів.

Наведемо, наприклад, визначення Веб 3.0 (Джейсона Калаканіса) –

високоякісний контент і сервіси, які створюються талановитими

професіоналами на технологічній платформі Веб 2.0.

Вікіпедіа так трактує Веб 3.0. – це концепція Інтернет, що передбачає

синтез сильних сторін Веб 1.0. і Веб 2.0: Інтернет-проекти, котрі об’єднують

професіоналів, але побудовані за мережевим поліцентричним принципом.

Однією з версій трактовки Веб 3.0 є ідентифікація його як Семантичної

Павутини – це нова концепція розвитку Всесвітньої павутини і мережі Інтернет,

що створена і впроваджується Консорціумом Всесвітньої павутини (Вікіпедія).

За іншим визначенням Веб 3.0 – концепція Менеджерів знань. Відповідно

до цієї концепції менеджер знань – це експерт конкретної галузі, який

приносить у співтовариство Веб 2.0 якісно відібрану інформацію (Веб 1.0), тим

самим позбавляючи користувача від пошуку та оцінки її.

Веб 4.0 – високоякісний контент і сервіс, що створюються звичайними

користувачами на технологічній платформі Веб 3.0.

Користувачі Веб 2.0, Веб 3.0, Веб 4.0, Веб 5.0, Веб 6.66 мають одержувати

знання, необхідні для того, щоб упоратися з новим інформаційним простором.

У той самий час доступність технологій Веб розповсюджується на

навчальний процес. Такі технології надають можливість студентам у виборі

індивідуального виду навчання, дослідження. Вони передбачають спільні

способи роботи та гарантії збереження авторських прав. Перевагою технології

51

Веб є можливість індивідуалізації навчального процесу шляхом складання

завдань та розширення діапазону знань зі спеціальності та в середовищі

Інтернет.

Отже, технології Веб – це набір Інтернет-послуг та тренувань, що

надають рівне право голосу кожному користувачеві. Такі сервіси дозволяють

брати участь у різноманітних співтовариствах з метою одержання та

розповсюдження досвіду. Розповсюдження знань у середовищі Інтернет

залежить від функціонального використання браузера, який забезпечує

особисту безпеку в процесі роботи в Інтернет, постійно здійснюючи

відправлення й одержання інформації, її обробку.

Отже, технології Веб – це певні етапи становлення та розвитку ІКТ та

відповідного інформаційно-комунікаційного простору глобальної мережі

Інтернет. Виникнення Веб 2.0, Веб 3.0, Веб 4.0, Веб 5.0, Веб 6.66 – це певні

етапи становлення ІКТ, що надають можливість самостійно використовувати та

моделювати мережу з конкретною метою.

Розвиток техніки, технологій Інтернет дає можливість залучати значну

кількість людей до використання ІКТ, адаптації до змін у комп’ютерних

технологіях, їх використання в освітньому процесі.

Упровадження в навчальний процес Веб-технологій сприяє якісній

самостійній роботі, особливо в процесі впровадження кредитно -модульної

системи, здійсненню досліджень, а також закріпленню навчального матеріалу,

розширенню та поглибленню знань. Все це сприяє індивідуалізації навчального

процесу, робить його особисто орієнтованим.

Наведемо таблицю узагальнення видів і категорій використання Інтернет-

технологій. Назви видів узяті з англомовних джерел.

Вид Мета Приклад

Media sharing

(засоби

1. Сайти, що дозволяють

використовувати творчий

http ://youtube.сom/group/reteachers

http: //www. bbc.co.uk/blast

52

масової

інформації

обміну)

потенціал. Можливість

поповнювати та ділитися

власними знаннями з

іншими користувачами

мережі.

http ://www.zentation. com

http://www.miniciti.com

http://www.notecentric.com

Media

manipulation

(засоби

масової

інформації

маніпуляції)

2. Сайти, що передбаченні

для складання та спільного

використання діаграм,

презентацій та ін.

http://www.gliffy.com

http://www.thumbstacks.com

http://www.yoono.com

http://www.googlelittrips.comhttp://

www.frappr.com

Conversational

arenas

(розмовна

арена)

3. Розміщення тверджень

на сторінках чата,

складання власних чатів і

форумів, в яких мають

змогу брати участь

студенти та викладачі.

http://vyew.com/site

http://www.think.com/en

http://b.whyville.net/smmk/nice

http://www.bbc. co.uk/onionstreet

http://www.chatmaker.nethttp://www

.scboolhistory.co.uk/forum

Social

networking

(соціальні

мережі)

4. Основні сайти

соціальних зв’язків

зазвичай включають групи

освітньо-орієнтованих

користувачів. Такі групи

можуть створювати свої

незалежні групи в

середовищі Інтернет.

Викладачі також мають

можливість створювати

свої співтовариства

(learnhub).

http://apps.facebook.com/mynewport

http://www.schoolnetglobal.com

http://www.goldstarcafe.net

http://learnhub.com

53

Blogging

(блог)

5. Блоги (сайти з

розміщення інформації).

Існують безпосередньо для

викладачів і студентів. На

сторінках блога є

можливість розміщувати

завдання, судження, обмін

документами,

інформацією.

http://edublogs.org

http://www.sandaigprimary.co.uk/piv

ot

http://blogs.longeaton.derbyshire.sch.

uk

http://blogs.warwick.ac.uk

http: //www.nature, com/b log

Social book-

marking

(соціальні

закладки)

6. Цей вид роботи

становить систему

розповсюдження посилань

на адреси Веб-сторінок.

Bibsonomy i Citeulike

використовуються з

освітньою та

дослідницькою метою.

http://www.bibsonomy.org

http://www.citeulike.org

Collaborative

editing

(спільне

редагування)

7. Тексти, великі таблиці та

інші документи можуть

створюватися, зберігатися

в загальному доступі з

метою спільного

редагування віддалених

користувачів (Google docs).

Програмні системи «вікі»

дозволяють створювати

спільні текстові сторінки.

http://www.google.com/docs

http://scribblewiki.com/main.php

http://thinkature.com

http://www.bubbl.us

http://www.virtnal-whiteboard.co.uk

http://www.britishcouncil.org/etwinni

ng.htm

http://www.skoolaborate.com

Wikis

(Вікі)

8. Дані сайти дозволяють

студентам і викладачам

http://pbwiki.com/education.wiki

http://en.wikiversity.org/wiki

54

створювати енциклопедії з

освітнім нахилом.

http://knowhomeschooling.com

http://westwood.wikispaces.com

http://www.squidoo.com

Syndication

(синдикація)

9. Студенти одержують

можливість одержувати

інформацію з уже

опублікованих сайтів.

http ://podcastschool.net

http ://itunes.stanford, edu

Наприклад, у навчально-виховному процесі педагогічних ВНЗ набули

поширення:

Педагогічні співтовариства, що сприяють розвитку спільного

мислення. Наша пізнавальна, творча і навчальна діяльність спочатку носять

мережний і колективний характер, перехід до розміщення ролі і значення інших

людей, способів конструювання реальної дійсності є важливим етапом

психологічного розвитку особистості.

У процесі спілкування в мережі виховується толерантна людина, яка

здатна дивитися на події з іншої точки зору, розуміти позицію інших людей.

Розширення меж спілкування за допомогою ІКТ надає можливість

співпрацювати з людьми, які є носіями незнайомих раніше соціальних культур і

прошарків. Все частіше нашими партнерами в мережевій діяльності стають

програмні аспекти, тому кожний учасник мережевої спільноти має бути

готовим до розуміння і пояснення з ними.

Особливістю такого спілкування є те, що учасники спільної діяльності не

потребують синхронної присутності в місці і часі. Кожний член співтовариства

виконує свої прості операції, що і використовуються в педагогічній діяльності.

Колективна, взаємопов’язана діяльність багаточисельних агентів, які

готові критикувати, змінювати гіпотези, відіграють визначальну роль у

пошуках помилок, перевірки гіпотез і фальсифікації теорій. Це дає можливість

занурювати студентів у середовище, в якому критична дискусія є обов’язковою.

Безкоштовні відкриті ресурси для пошуку інформації. Найбільш

55

поширений спосіб використання Інтернет з освітньою метою – пошук

інформації. Мережеві соціальні сервіси розширюють інформаційні можливості

Веб, інформація стала не менш достовірною, ніж у книгах, а може й більш,

тому що книга – статична, а Інтернет-видання постійно оновлюється. Проте

головною особливістю використання соціальних мереж у пошуку навчальної

інформації – це наявність вільних відкритих енциклопедій, таких як Вікіпедія,

що дозволяють, окрім пошуку, спільно створювати і редагувати будь-які дані.

Вивчення іноземних мов і культур спілкування в соціальних мережах,

блогах та імітаторах трьохвимірного простору дозволяє здійснювати

спілкування з людьми-носіями іноземних мов, представниками різних культур і

національностей, що значно корисніше для навчання і ефективніше, ніж

вивчення даного матеріалу за допомогою друкованих або звичайних медіа

матеріалів.

Колективна робота над проектами. Колективна робота над проектами

можлива за допомогою практично будь-яких засобів соціальних мережевих

сервісів. Так, Вікі дозволяє студентам створювати навчальні посібники,

реферати, вести спільну дослідницьку роботу, фотоальбоми. Використання

спеціальних програм з метою управління проектами, що встановлені в

локальній мережі або в мережі Інтернет, допомагають керувати ходом

виконання проектом, займатися розподілом завдань в он-лайн режимі,

створювати список запитань або форум із заданої теми.

Побудова моделей. Віртуальний простір надає можливість здійснювати

моделювання різноманітних процесів, явищ, а соціальні мережеві сервіси

здійснюють психологічні тренінги, рольові ігри, дозволяють інсценувати

педагогічні, психологічні, економічні та інші ситуації, гарантуючи анонімність.

Зупинимось на використанні сервісів ІКТ у навчальному процесі.

Значна кількість студентів нині користується електронною поштою:

безкоштовною або корпоративною. Безкоштовна пошта на популярних

ресурсах mail.ru, yandex.ru, google та ін. підходить для особистого

використання.

56

Для навчальних закладів, організацій цей підхід має певні недоліки:

1. Відсутня гарантія повної конфіденційності та безпечності поштової

скриньки від спаму, санкціонованого взлому.

2. У поштовій адресі відсутнє ім’я домену.

3. Відсутній спільний доступ до корпоративних даних, спільних файлів.

4. Мають місце певні труднощі в синхронізації календарів, контактів і

задач з мобільними пристроями.

5. Неможливість контролю опцій від спаму і вірусів.

6. Відсутність технічної підтримки.

Тому для навчальних закладів, організацій є сенс використовувати

корпоративну пошту, що в більшості розгортається на серверних потужностях

навчального закладу або організацій, підтримується власними

адміністраторами.

Корпоративна електронна пошта забезпечує обмін і передачу

інформації. З метою забезпечення ефективної і безпечної передачі інформації

між користувачами створюється корпоративна електронна пошта, що

розміщується на спеціальному домені: gmaіl.com, mbox.com, ukr.net, mail.ru,

rambler.ru та ін.

Це дозволяє здійснювати безпечне передавання інформації між

студентами і працівниками.

Форум – один із найбільш доступних і разом з тим ефективний засіб

віддаленого спілкування, що становить засіб мережевого спілкування за

допомогою обміну текстовими повідомленнями між студентами,

співробітниками в режимі «Кожний з усіма» або «кожний з кожним» в

реальному або відкладеному часі.

Створення системи закритих форумів серед співробітників дозволяє

обговорювати питання різного характеру.

Традиційно форум реалізується як компонент інформаційно-освітнього

середовища і є його окремим сервісом; можна також розглядати форум, як

електронний освітній ресурс, котрий слугує для забезпечення комунікаційних

57

видів діяльності в межах робочої програми дисципліни і є невід’ємною

частиною електронного навчально-методичного комплексу.

Електронний документообіг дозволяє організувати коректну спільну

роботу над документами. Відомо, що якість освітніх послуг прямо залежить від

роботи всієї освітньої установи. Оптимізувати її можливо за рахунок

впровадження системи електронного документообігу. Діяльність будь-якого

навчального закладу супроводжується значною кількістю документів. Ці

документи потребують постійної систематизації обліку, оперативного розгляду

та виконання, в яких беруть участь різні підструктури. Ці та інші проблеми

розв’язуються за допомогою електронного документообігу, що заснований на

технологіях Веб 2.0. Ці технології дають можливість вести хронологію версій

документу, присвоювати документу різні права доступу користувачам,

забезпечувати колективне редагування документу різними користувачами.

Використання системи електронного документообігу дозволяє

організувати розподілену систему зберігання документів. Система

документообігу може бути використана:

− для зберігання документів в електронному архіві;

− для складання звітів, інформаційних таблиць (наприклад,

навантаження);

− під час роботи з документами значної кількості працівників

здійснюється його вичитка та вдосконалення;

− для збереження повнотекстової індексації;

− для підтримки версій і підверсій документів;

− для збереження документу в архіві в первинному форматі;

− надає можливість ведення журналів для користувачів;

− для передачі підсумкового документу всім користувачам за допомогою

розсилки.

Система електронного документообігу пов’язана з системою сайтів і

блогів.

З метою використання системи електронного документообігу в

58

навчальному закладі (організації) необхідно, щоб усі комп’ютери цього закладу

були зв’язані між собою мережею Інтранет. Інтранет – це той самий Інтернет, з

тими самими ай-пі протоколами, проте, він обмежений межами віртуального

простору навчального закладу (організації), має вихід в Інтернет, що забезпечує

зв’язок навчального закладу із зовнішнім світом.

Необхідно розмежувати поняття «Інтранет» і «Корпоративний портал».

Корпоративний портал – це сайт, тобто графічна оболонка, що за допомогою

технологій Інтранет доступна для будь-якого фахівця / в будь-який час.

Основною перевагою використання корпоративного порталу є не тільки

можливість інформування студентів, педагогічних працівників з одного

робочого місця, а також спільна робота над одержаною інформацією, що значно

зменшує витрати часу, підвищуючи рівень взаємодії між різними структурами,

користувачами.

Кожна структура, викладач та інший співробітник ВНЗ мають право

створювати свої сайти, доступ до яких інших людей кожний надає за власним

бажанням та необхідністю. Система сайтів може бути замінена внутрішнім

порталом з певними можливостями доступу для користувачів.

З метою швидкого розміщення інформації, результатів дослідження

використовується система блогів, в яких розміщуються короткі термінові

повідомлення. Нині є підвищена зацікавленість педагогів до блогів, що привело

до появи і розвитку блогосфери.

Блогосфера (від англ. – blogosphera) – термін, що означає сукупність усіх

блогів як співтовариств або соціальну мережу. В свою чергу, блог визначається

як мережевий журнал, в який регулярно додаються записи, що містять текст,

зображення, мультимедіа.

Створивши власний блог, можна зробити доступним сервіс «Документи

Google», що дозволяє створювати та публікувати на сторінках блогу документи,

таблиці, форми, презентації і т. ін. – потужний інструмент для освітян, які

ведуть освітній блог.

Блоги прилюдні (публічні) передбачають як внутрішніх співробітників,

59

так і сторонніх читачів, які можуть здійснювати допублічне обговорення з

автором.

З метою забезпечення інтерактивності використовується

телекомунікайний сервіс – відеоконференції.

Відеоконференція – це спосіб обміну відеозображенням, звуком і двома

чи більше об’єктами, що обладнані відповідними апаратно-програмними

комплексами.

Нині набуло поширення створення єдиних співтовариств навчальних

закладів, що дозволить здійснювати обмін досвідом, проводити майстер-класи і

конференції незалежно від місця знаходження учасників навчального процесу.

Обмеженість полягає в тому, що всі учасники відеоконференції мають бути

підключеними до Інтернет. Є різні види відеоконференцій, з яких найбільший

інтерес становить Веб-конференція або Вебінар. Ці конференції

використовуються для живих зустрічей, презентацій в мережі Інтернет, що

підключені до інших учасників конференції за технологією «клієнт-сервер»

через мережу Інтернет.

Відеоконференцзв’язок є інструментом електронного навчання (Е-

learning), надаючи можливість проведення лекцій, семінарів, індивідуальних

консультацій, іспитів і заліків.

З метою здійснення спілкування в мережі в он-лайн режимі нині

використовується програма Skype. Користувачі Skype здійснюють телефонні

виклики і відеовиклики за допомогою Skype та Інтернет. Основа системи –

безкоштовна комунікація між користувачами програмного забезпечення Skype,

проте, це програмне забезпечення дозволяє користувачам зв’язуватися з

користувачами наземної лінії зв’язку і мобільних телефонів.

Наведені комунікаційні сервіси дозволяють передавати інформацію

різних видів, використовуючи мережу Інтернет, а також середовище, в якому

користувачі (студенти) стають творцями інформації.

Освітня соціальна мережа. Нині в навчальних закладах створюються і

використовуються корпоративні соціальні мережі, а також соціальні мережі

60

вільного доступу з використанням усіх сервісів, що розглянуті вище,

створюють єдине інформаційне освітнє середовище навчального закладу.

Освітня соціальна мережа – одна з популярних, доступних, звичних для

користувачів, зручних для одержання й обміну знаннями, перспективних

Інтернет-технологій використовується в єдиному інформаційному освітньому

середовищі навчального закладу з метою:

− залучення учасників навчального процесу до взаємодії з ними в

соціальних мережах;

− створення віртуального освітнього середовища, організація навчання в

середовищі e-learning;

− організація професійних співтовариств – віртуальних робочих груп

студентів, викладачів, аспірантів, магістрантів у проектах, що стосуються

навчальної наукової роботи у вільному доступі, корпоративних соціальних

мереж.

Такі середовища базуються на основі технологій Веб 2.0, передбачають

спільну роботу користувачів з формування змісту інформації, що розміщена в

мережі, розв’язання задач характерних для навчальних закладів.

Розвиток соціальних мереж, e-learning зумовили виникнення і розвиток

Smart Education – принципово нового освітнього середовища, що об’єднує

викладачів і студентів з усього світу. Використання в навчальному процесі

аудиторій, в яких управління засобами навчання здійснюється на відстані – є

ще одним видом мережевого навчання, що нині почало розвиватися.

Технологія Smart Education відкриває можливість здійснення «навчання

завжди» з використанням діалогу «комп’ютер-студент», що відповідає

технологіям Веб 3.0, які починають нині розвиватися в усьому світі.

Технологія ВікіВікі та її використання в навчальному процесі

ВікіВікі (wiki) – колекція взаємозв’язаних між собою записів. Спочатку

творець технології Вард Каннінгем називав додаток середовищем для швидкої

гіпертекстової взаємодії. Потім як назва прижився термін ВікіВікі, що

англійською мовою означає «швидко-швидко». В процесі використання

61

ВікіВікі людина може не турбуватися про використання команд мови

гіпертекстової розмітки. Сам текст будь-якої сторінки інтерпретується як

гіпертекст.

ВікіВікі – система, що підтримує простий і доступний спосіб створення

гіпертексту, спонукаючи індивідуальне та колективне написання гіпертексту.

Гіпертекстові технології допомагають думати, презентаційні –

допомагають представляти думки. Мета презентації – зробити повідомлення,

донести інформацію до слухачів, вплинути на них певним чином. Зміст

презентації є цінністю, яку ми передаємо, перекладаємо в свідомість слухачів.

Метою гіпертексту є встановлення та підтримка різноманітних зв’язків між

різними елементами. В цьому сенсі гіпертекст – це сховище текстів і думок, а

не повідомлення.

У ВікіВікі реалізована радикальна модель колективного гіпертексту, коли

можливість створення і редагування будь-якого запису можлива кожним

членом мережевої спільноти. Тому Вікі – найбільш перспективний засіб для

колективного написання гіпертекстів, тобто сучасної електронної дошки, на

якій може писати ціла група.

Учасники співтовариства всередині вікосфери можуть виконувати такі

дії:

− створення нових слів – поняття у відповідності до правил синтаксису;

− пояснення й опис понять на окремих сторінках;

− зв’язувати різноманітні сторінки;

− редагування сторінки.

З метою організації педагогічної діяльності, елемента дистанційного

навчального курсу, використання ВікіВікі можливе з такими цілями:

− спільне створення документів, презентацій, есе, поем та інших творів;

− спільне створення мережевих відгуків або рецензій на студентські

роботи;

− створення анотацій, коментарів, зауважень до тексту;

− створення бібліотеки прикладів, порад, посилань на навчальні

62

матеріали;

− розповсюдження інформації, обмін інформацією між студентами.

Рис. 2.3.5. Вигляд Веб-конференцій

Методика проведення Веб-занять та Веб-конференцій за допомогою

програми Skype

Веб-конференції (англ. Web conferencing) – технології, що забезпечують

он-лайн-зустрічі, спільну роботу в режимі реального часу з використанням

мережі Інтернет (рис. 2.3.5). Веб-конференції дозволяють проводити он-лайн-

презентації, спільно працювати з документами і додатками, синхронно

проглядати сайти, відеофайли, зображення. В цих випдаках кожний учасник

знаходиться на своєму робочому місці за комп’ютером.

2.4 Використання програмного продукту Skype в навчальній

діяльності

Викладачам у всьому світі доводиться боротися за увагу своїх студентів, з

метою залучення їх до навчального процесу, в цьому є певні проблеми.

Навчальні заклади рідко можуть дозволити собі дороге устаткування і тому

педагоги звертаються до простих, доступних технологій, для того щоб зробити

заняття більш насиченими і такими, що запам’ятовуються, складно знайти

63

колег, з якими педагоги мали змогу необмежено спілкуватися, обмінюватися

досвідом. Саме тому була створена спеціальна платформа Skype in the

Classroom (Skype в класі) – безкоштовна соціальна мережа для об’єднання

зусиль педагогів-однодумців, місце, де вони мали змогу вчитися один в іншого

і знаходити партнерів для спільних проектів.

Студенти і педагоги з усієї планети нині можуть скористатися новою он-

лайн-платформою Skype, за допомогою якої вони легко зможуть організувати

спільні проекти або поділитися своїми розробками навчальних курсів з іншими

навчальними закладами. Платформа Skype in the Classroom є безкоштовним

глобальним співтовариством, покликаним допомогти зростаючій кількості

педагогів, які використовують Skype в навчальному процесі. За допомогою

цього програмного продукту педагоги зможуть організовувати спільні проекти

з іншими навчальними закладами і педагогами, а також запрошувати на заняття

гостей, які перебувають в будь-якій точці планети. Платформа Skype in the

Classroom була створена для того, щоб допомогти сучасним педагогам, які

використовують у своїй роботі досягнення прогресу, знайти однодумців у

мережі. До послуг педагогів пошук за такими критеріями: вікова група

студентів, місце находження і предмети, що вивчаються.

До появи платформи багато педагогів, які використовували в роботі

Skype, зазнавали труднощів з пошуком у мережі однодумців для організації

спільних занять. Skype in the classroom допомагає педагогам найти своїх колег у

мережі й обмінятися своїми ідеями і напрацюваннями.

Все більше і більше викладачів починають застосовувати Skype в

навчальному процесі для того, щоб зробити свої заняття більш захоплюючими,

інтерактивними і такими, що запам’ятовуються. За допомогою відеодзвінків

Skype можна змінити традиційний підхід до викладання будь-якого предмета,

від іноземних мов до уроків географії. Студенти дістають можливість узяти

участь у віртуальній подорожі або поспілкуватися з гостем, що знаходиться на

іншому кінці планети. Skype допомагає студентам, не виходячи з класу,

вивчати культуру і мови інших країн, а також обмінюватися ідеями зі своїми

64

однолітками. Для педагогів Skype відкриває нові можливості з обміну досвідом

зі своїми колегами. Вважається, що педагоги, які обмінюються ідеями і

досвідом з колегами, здатні вибудовувати взаємини зі своїми студентами на

більш високому рівні.

Платформа була запущена в тестовому режимі. Нині в ній

зареєструвалися понад 4000 педагогів з 99 країн світу. Кара Коньехо, викладач

5-го класу з штату Міссурі, США, є прихильницею Skype. Всього за один день

пошуків за допомогою платформи, вона змогла знайти п’ять шкіл з усього світу

для організації міжнародного проекту з вивчення погоди. «Skype in the

Classroom» – це ресурс, що допомагає педагогам знайти колег для спільних

проектів і запросити на урок гостей, про яких раніше не можна було і мріяти.

Міжнародна програма Global Learning Exchange, створена для

налагодження спілкування між студентами з різних країн, застосовує

відеодзвінки Skype вже чотири роки. Постійне спілкування між учнями,

сінгапурської початкової школи Юронг Вест і каліфорнійської школи Біл

Уильямс допомогло 260 учням обох шкіл налагодити відносини один з іншим, а

також сприяло організації навчального процесу, що не обмежується

державними кордонами, наголосив один із засновників програми – Мануель

Розэ Дилема. За допомогою Skype заняття стають цікавішими і захоплюють

студентів, які з нетерпінням чекають наступної зустрічі зі своїми зарубіжними

друзями, щоб поставити їм запитання.

Аналогічним чином Skype використовується для спілкування учнів

школи Лаканаль з французького міста Лиль, зі своїми однолітками з

канадського острова Принц Едвард. «Поки не з’явилася можливість

відеодзвінків, наші студенти обмінювалися звичайними і електронними

листами. Проте, як тільки з’явилася технічна можливість, ми вирішили

організувати спілкування двох класів віч-на-віч за допомогою відеодзвінків

Skype», – казав Крістоф Фета, вчитель школи Лаканаль. «Такий спосіб

спілкування показав дивні результати. Студенти виявили величезний інтерес до

обговорення самих різних тем. Це дійсно проста і ефективна можливість для

65

культурного обміну в навчальному процесі».

«Skype прагне усувати бар’єри і дозволяє людям усієї планети

спілкуватися за допомогою простої і доступної технології», – сказав Тоні Бейтс

(Tony Bates), головний виконавчий директор Skype. «Платформа Skype in the

classroom» була розроблена для співтовариства людей, що мають загальні

інтереси, які прагнуть до використання сучасних технологій у процесі

навчання.

Щоб приєднатися до «Skype in the classroom», необхідно:

1. Зареєструватися на сайті education.skype.com, використовуючи свій

обліковий запис Skype.

2. Створити опис свого профілю, включивши в нього інформацію про свої

інтереси, місце знаходження і вікову групу.

3. Знайти в довіднику проекти, вчителів або навчальні ресурси, що

становлять для них інтерес.

«Skype in the Classroom» – це співтовариство тільки для його учасників.

Щоб запросити своїх колег для участі в спільному проекті ви можете додати їх

в список контактів в Skype або відправити повідомлення через сайт.

2.5 Блоги та їх використання в навчальному процесі

Що таке Блог?

Вікіпедія наводить таке визначення: Блог (англ. blog, big log) – це

інтернет-журнал подій, інтернет-щоденник, основним змістом якого є

регулярне додавання записів, що містять тексти, зображення або мультимедіа.

Або блог – це тип Веб-сайту, основний зміст якого-записи (текст, зображення,

посилання, мультимедіа), що додаються регулярно й мають назву «пости».

Пости публікують на такому сайті в зворотному порядку.

Для блогів характерна можливість публікації відгуків (коментарів)

відвідувачів. Відмінність блогів від традиційного чисельного персонального

щоденника зумовлюється самим середовищем: блоги зазвичай передбачають

сторонніх читачів, які можуть вступити в полеміку з автором у коментарях до

66

блог записів або в своїх блогах. Це робить блоги середовищем мережевого

спілкування, що має певні переваги перед електронною поштою, групами

новин, Веб-форумами та чатами.

Людей, які ведуть блог, називають блогерами, сукупність усіх блогів

Інтернет називають блогосферою.

Блоги з’явилися наприкінці 90-х років, коли програмісти почали

створювати досить прості способи розміщення матеріалів у мережі Інтернет.

Були такі Веб-сайти: Live Journal і Open Diary. Використане в їхньому створенні

програмне забезпечення дозволяло звичайному користувачу створювати

мережевий журнал, доповнюючи електронний шаблон. У цьому шаблоні можна

було набирати тексти за допомогою мови HTML.

Стрімке зростання кількості блогів, кількості дописів у них та

інформаційних зв’язків між блогами – одна з визначальних рис Веб 2.0.

Блог (Веб log, blog) – це Веб-сайт журнального типу, який дозволяє

обмеженому колу користувачів (найчастіше це одна особа) розміщувати там

свої дописи і надає читачам можливість коментувати кожен допис. Блоги

ефективно задовольняють потребу людини до самовираження, публічного

висловлення власного погляду, спілкування з людьми, які мають подібні

інтереси.

Згідно з slashdot.org блоги є «…новою, персональною і дружньою за

визначенням еволюцією електронної спільноти. Вони є також найсвіжішим

прикладом використання Мережі людьми для створення своїх власних,

радикально інших нових засобів масової інформації».

Блоги прийшли на зміну персональним Веб-сторінкам, від яких вони

якісно відрізняються:

− хронологічною організацією;

− простотою додавання та коментування нового контенту;

− можливістю «підписатись» на блог (автоматично одержувати нові

дописи блогу) за допомогою технології RSS, Atom тощо;

− наявністю пермалінків («жорстких» посилань на кожний конкретний

67

допис).

Блог дозволяє користувачу зосередитись на створенні нового контенту, не

заглиблюючись у технічні проблеми його публікації.

Стрімке поширення блогів почалося в 1999 році. Цьому сприяло

створення таких інтегрованих середовищ, як LiveJournal (www.livejournal.com),

Blogger (www.blogger.com) тощо, де користувач має можливість безкоштовно

створювати свій блог, виконавши просту послідовність дій. Нині у Веб є

десятки мільйонів блогів та їх кількість постійно зростає.

Технологія RSS та пермалінки створили передумови для виникнення

явища, що одержало назву «блогосфера». Блогосфера (Blogosphere, Blogspace) –

це глобальна сукупність блогів, що характеризується величезною кількістю

зв’язків між своїми елементами і може розглядатися як соціальна мережа (social

network). Блогосфері притаманне регулярне додавання нового унікального

авторського контенту (написаного переважно у неформальній манері) та

ведення дискусій, що охоплюють різні за розміром та тематикою частини

блогосфери.

Розвитку блогосфери сприяє також механізм «трек беків» (trackback),

«зворотних» посилань, що демонструють читачу блогу, які Веб-ресурси

посилаються на цей допис.

Нині блогосфера все частіше виграє конкуренцію з платними он-лайн

виданнями. Навіть за бажання користувача заплатити за доступ до певної Веб-

сторінки, він не зможе посилатись на неї, тим самим унеможливлюючи

обговорення серед широких мас, що негативно впливає на популярність

платного ресурсу.

Серед дослідників Веб набуло поширення поняття «довгий хвіст» («the

long tail»), введене Крісом Андерсоном. Воно означає принцип, за яким значна

кількість невеликих ринків збуту є рівноцінною або навіть більш вартісною,

ніж вузьке коло великих ринків. У випадку Веб це означає величезну

сукупність невеликих сайтів, що нині продукують значну (якщо не переважну)

частину контенту, і протиставляються “голові” чи “центру” Вебу – відносно

68

незначній кількості потужних Веб-ресурсів.

Упродовж останніх років широкої популярності набула програма Google

AdSence – безкоштовний сервіс, який дозволяє Веб-сайтам надавати частини

своїх Веб-сторінок для рекламних вставок у вигляді посилань на певні Веб-

ресурси з невеликими коментарями. Посилання обираються окремо для

кожного Веб-сайту в залежності від його контенту, що дозволяє більш

ефективно залучати цільову аудиторію. Власник сайту одержує гроші кожного

разу, коли відвідувач здійснює перехід за рекламним посиланням. Аналогічні

програми почали використовуватися і на інших Веб-ресурсах: наприклад, Ads

by Yahoo! – частина платформи Yahoo! Publisher Network. Такий підхід до

реклами є більш дружнім для користувача ніж банери та «випливаюча» реклама

і дозволяє заробляти гроші невеликим Веб-сайтам «довгого хвоста».

Стрімке збільшення масштабів блогосфери, зокрема її Веб-контенту,

спричинило виникнення спеціалізованих пошукових систем («фільтрів блогів»),

що дозволяють здійснювати більш ефективний пошук у блогосфері:

technorati.com, memeorandum.com, bloglines.com, findory.com, topix.net,

blogniscient.com, tailrank.com тощо.

Вміст блога можна уявляти собі як стрічку, на якій в хронологічному

порядку згідно з датами їхньої публікації блогером йдуть записи, так звані

пости, один за іншим. Оскільки з часом у блозі накопичується багато постів,

зазвичай, ця стрічка займає кілька Веб-сторінок. Тому найновіший пост займає

верхню частину першої сторінки, і чим давніше, тим нижче від нього містяться

попередні пости, скажімо, всі пости за останній тиждень. Друга сторінка тоді

присвячена постам за попередній тиждень, третя сторінка ще давнішим, і так

далі. Як правило, сторінки блога також містять посилання на архів блогу, тобто

на попередні пости згруповані за місяцями і роками. Отже, навігація блога в

хронологічному порядку є дуже легкою.

Окрім того, в багатьох системах блогування можливо призначати

категорії постам. Ці категорії відбивають тематику постів, скажімо,

«програмування», «поезія», «сімейні справи» і таке подібне. Тоді відвідувачі

69

блога, які цікавляться думками блогера щодо програмування , можуть за

посиланням на цю категорію перейти до всіх наявних постів автора,

присвячених цьому предмету.

Типовим є те, що окремий пост у блозі має заголовок, дату публікації,

власне, зміст, який складається з гіпертексту (думки автора, цитати тощо),

посилання на інші сайти та блоги в Iнтернеті, інколи зображення чи навіть

відео. Також пост містить коментарі до нього, залишені відвідувачами, та

просту Веб-форму, за допомогою якої вони долучають ці коментарі.

Різновиди блогів

За автором (авторами):

− особистий (авторський, персональний) блог – ведеться однією особою

(як правило – його власником);

− «примарний» блог – ведеться від імені чужої особи невизначеною

персоною;

− колективний або соціальний блог – ведеться групою осіб за правилами,

що визначає власник.

Корпоративний блог – ведеться всіма співробітниками однієї організації.

Особистий блог веде одна людина. Колективні блоги (співтовариства)

ведуться групою учасників. Корпоративні блоги ведуться співробітниками.

Також є блоги за тематичною спрямованістю. Більшість особистих блогів

не мають конкретної тематики: автор пише про себе, про свої думки і враження.

Колективні й корпоративні блоги в більшості присвячені певній тематиці.

Також є тематичні особисті блоги, котрі автор присвячує своєму захопленню

або професійній діяльності. Тематичні блоги можуть бути присвячені: політиці,

психології, мандрівці, освіті, моді, музиці, мистецтву, спорту та ін.

До тематичних блогів можна віднести творчі блоги, в яких автор ділиться

результатами своєї творчої діяльності.

За наявністю та видом мультимедіа:

− текстовий блог – блог, основним контентом якого є тексти;

− фотоблог – блог, основним контентом якого є фотографії;

70

− музичний блог – блог, основним контентом якого є музичні файли;

− подкасти і блогкастинг – блог, основний контент якого створюється та

викладається у вигляді MP3-файлів;

− відеоблог – блог, основним контентом якого є відеофайли.

За особливостями контенту:

− контентний блог – блог, який публікує первісний авторський контент;

− мікроблог – блог, дописами в якому є короткі щоденні новини з

власного життя користувачів;

− моніторінговий блог – блог, основним контентом якого є

відкоментовані посилання на інші сайти чи блоги;

− цитатний блог – блог, основним контентом якого є цитати з інших

блогів;

− сплог – спам-блог.

За технічною основою:

− stand-alone блог – блог на окремому хостингу та двигуні (CMS);

− блог на блог-платформі – блог, який ведеться на платформах блог-

служб (LiveJournal, Friendbuzz, LiveInternet та ін.);

− моблог – мобільний Веб-блог, що містить контент, котрий

розміщується в мережі з мобільних чи портативних пристроїв.

У сучасних умовах набуває поширення новий тип блогів – влоги (відео

блоги), засновані на технології подкастингу, де роль дописів відіграють

відеофайли.

Так, у мікроблогах можна розмістити лише короткі фрагменти тексту і

посилання, іноді – це зображення і відеоролики. Найбільш відомий сервіс

мікроблогів – Twitter. А сервіс Tumblr став основоположником тлогів

(тамблелоги, тамбелоги). В них можна розміщувати різні типи контенту, але в

одному записі можна використовувати лише один формат контенту, наприклад,

текст, діалог, цитати, зображення, відео і т. ін.

У залежності від технічної реалізації виділяють: автономні блоги і

щоденники на блог-платформах.

71

Автономний блог створюється і управляється його власником. Він сам

відповідає за дизайн і систему управління контентом, домен, хостинг, зміст.

Такий блог повністю знаходиться в руках автора.

Новачки в блогіні зазвичай починають з блогів на блог-платформах.

Блог-платформа – це сайт, що дозволяє своїм користувачам створювати

та вести щоденники в Інтернеті. Користувачу потрібно лише зареєструватися,

після чого він може обрати дизайн блогу і вести його, використовуючи

представлений блог-платформою «движок». Такі блоги важко налаштувати

«під себе», проте не потрібно замислюватися над технічними питаннями, вони

надають більші можливості спілкування з іншими користувачами.

Значна кількість Веб-ресурсів надає користувачам можливість

коментувати елементи свого контенту. Найбільшого поширення коментування

набуло в блогосфері та Iнтернет-магазинах.

Механізм швидкого додавання коментарів у блогах створює сприятливі

умови для ведення дискусій, тим самим наближаючи блог до форуму. Часто

коментарі на допис є значно цікавішими для читачів блогу, ніж сам допис.

Виділимо деякі функції блогів:

1. Самопрезентація. Враховуючи той факт, що матеріали про себе легко

розмістити в Інтернеті, користувачі викладають їх у блозі. Є цілий клас блогів,

в яких викладаються публікації (проза, вірші, публікації, фотографії, малюнки

та ін.), з якими автори бажають ознайомити інших.

2. Саморозвиток або рефлексія. Ця функція пов’язана з тим, що блог

надає можливість авторам створити свій власний бажаний образ. У цих

випадках дійсне ім’я автора може бути представлено псевдонімом.

3. Функція мемуарів. Як і традиційний щоденник, блог можна вести так,

щоб не забути певні факти свого життя, тобто це комунікація із самим собою.

4. Комунікативна функція. Можливість блогів спілкуватися між собою, а

також з цікавими людьми. Це дає можливість розширення кола знайомих,

знайомства з цікавими людьми, тобто розширення власної аудиторії.

5. Освітня функція. Надає можливість розміщувати різноманітні

72

навчальні матеріали, обговорювати власні погляди, презентувати їх.

6. Розважальна функція. Багато людей ведуть блоги, читають їх,

дискутують в коментарях заради розваги, вільного часу та бажання одержання

відповіді на запитання, що виникають.

Цілі і завдання створення і використання блогів в освіті

Надзвичайна популярність блогів зумовлена двома головними

обставинами: по-перше, публікувати в Інтернеті за допомогою блогів

неймовірно легко – фактично, створення нового поста зводиться до набирання

його тексту у Веб-формі та відправлення його до сервера натисканням кнопки

«Публікувати» (англ. англ. – Publish) або подібної. Після цього пост

зберігається на сервері, який автоматично компонує Веб-сторінки, різні

посилання, додає стиль форматування тощо (такі серверні програми

називаються системами управління змістом – англ. Content Management Systems

або CMS). Отже, користуватися блогом не важче, ніж простим текстовим

редактором. І друга причина – це миттєвий доступ до опублікованої в Iнтернеті

інформації, враховуючи, що є декілька безкоштовних систем блогування, де

будь-хто може зареєструватися та вести свій блог, не докладаючи особливих

зусиль. До того ж блоги періодично скануються Iнтернет-пошукачами, такими

як Google, Yahoo! та ін.

Саме з цих характеристик – мобільності та доступності блогів випливає їх

визначна роль у створенні інформаційного суспільства, реалізації свободи

слова, боротьбі за права людини в світі та й просто в комунікації й обговоренні

будь-яких ідей між користувачами. Визнанням зночної соціальної ролі

блогосфери в боротьбі за права та свободи людей стала нещодавня публікація

так званого «Довідника блогерів та кібер-дисидентів» (Handbook for Bloggers

and Cyber-dissidents) асоціацією «Репортери без кордонів» (Reporters without

Borders), котрий є вільним для використання та розповсюдження і служить

прекрасним уведенням як до основ блогування і різних його аспектів, так і до

застосування блогів в ролі зброї для боротьби з тоталітарними урядами та

цензурою загалом. Одним із багатьох прикладів величезної соціальної ролі

73

блогування можна вважати відомий Interdictor’s блог на LiveJournal, котрий

було присвячено ураганові «Катарина» і вівся хлопцем, який залишився у

Новому Орлеані,та кожні кілька годин сповіщав про розгортання трагічних

подій, що в той час вельми серйозно сприяло підбуренню суспільної думки

проти занадто повільної реакції Білого Дому та замовчувань правди щодо

справжнього становища залишених сам на сам з ураганом мешканців міста з

боку мас-медіа.

Звісноо, більшість блогів становлять інтерес лише для невеликої групи

людей, які можуть бути знайомі з автором або цікавляться його думками та

коментарями щодо подій у світі, фахової діяльності, родинного життя,

мистецтва тощо. Тільки деякі з них стають відомі як перлини блогосфери, нові

пости, яких очікують з нетерпінням, коментуються жваво та знаходять своє

відбиття в дискусіях у всіх куточках блогосфери.

Розгляньмо використання блогів в освіті. Для цього зазначимо, що

освітній блог – це нова педагогічна реальність. Важливою особливістю цих

блогів є забезпечення і супровід навчального процесу.

Ідея спілкування через блог вирішує багато проблем. Обмін інформацією

та напрацюваннями, обговорення, можливість дати студентам дізнатися про

викладачів, допомогти виразити себе – адже під час занять для цього не

вистачає часу. І спілкуватися можна в комфортній домашній обстановці.

Отже, можна спробувати класифікувати освітні блоги ...

Особистий професійний блог вчителя. Основний жанр – рефлексивні

записи. Такі блоги досить рідкісні. У цьому випадку хорошими їх називають

через активну діяльність з читання / коментування.

Блог навчальної групи/куратора. Найкращий варіант, коли блог,

ініційований викладачем, поступово перетворюється в колективний. До нього

долучаються все нові і нові учасники. Як правило, права адміністратора блогу

залишаються у викладача, а студенти одержують від нього запрошення стати

співавторами: кореспондентами/фотокореспондентами, оформлювачами

загального блогу. Такий «щоденник студентського життя» може стати

74

своєрідним його «дзеркалом», а активність його оновлень і тематика –

показниками різноманітності навчальної та виховної діяльності. Кількість і

якість коментарів від студентів і батьків відображає ступінь їх залучення до

навчальних справ. Участь студентів у такому блозі сприяє розвитку не тільки

професійних навичок, а й «навичок демократії», якщо можна так висловитися.

В основі організації та ведення спільного мережевого щоденника лежать

мережеві цінності рівноправної участі та колективної творчості.

Блог викладача-предметника на підтримку нового предмета. В ньому

можуть розміщуватися матеріали (навчальні презентації, відео тощо), тести,

корисні посилання, вбудовані гаджети різного призначення (перекладачі,

калькулятори, «віконця обміну миттєвими повідомленнями», кошти для

візуалізації/малювання і багато інших).

Блог наукового гуртка/творчого об’єднання. Колективний блог,

функції адміністратора в якому делеговані вчителем окремим відповідальним

учасникам з числа студентів.

Студентські блоги як електронні зошити. Добре, коли така «стопка»

електронних зошитів за допомогою гаджетів або системи посилань

організована у вигляді мережі блогів, за допомогою якої студенти можуть

подорожувати і бачити блоги викладачів-предметників і колег. Автори блогів –

студенти однієї або декількох навчальних груп – виконують в блогах завдання

викладачів з одного чи кількох навчальних предметів. Як правило, крім

текстових повідомлень, це можуть бути вбудовані в блог «карти пам’яті»,

презентації, відео, таблиці, опитувальники, комікси, створені за допомогою

різноманітних сучасних Веб-сервісів. Особливу увагу в процесі використання

«електронних зошитів» у навчанні необхідно приділяти питанням мережевого

етикету, авторського права, а також навичкам «тегування» (прописування

ярликів) і оформлення посилань на джерела.

Блог студентського дослідницького проекту. Як правило, цей блог

колективний. Тут також можна за допомогою простих засобів/гаджетів

75

створити повнофункціональне навчальне середовище для спілкування всіх

учасників навчального проекту. Особлива роль у ньому відводиться

коментарям, за допомогою яких здійснюється оперативний зворотний зв’язок

між студентами та викладачами. Цей блог за бажанням можна зробити

відкритим для всіх чи лише для його учасників. Поетапна публікація завдань та

інструкцій для дослідників, убудований в блог календар подій проекту,

можливість асинхронного змістовного спілкування – допоможуть краще

організувати самостійну роботу студентів та заощадять позааудиторний час

викладачів, який раніше треба було витратити на консультації.

Залишається додати, що для кожного з шести коротко описаних типів

блогів ще належить виробити на практиці моделі їх ефективного використання

в освіті і для освіти.

У більшості випадків освітні блоги є колективними та використовуються

з метою:

− інформування студентів і персоналу про життя навчального закладу;

− підвищення мотивації студентів, залучення їх до навчання;

− джерела внутрішніх новин;

− розміщення навчальних і додаткових матеріалів;

− ефективних форм для співпраці та обговорення;

− зворотного зв’язку в коментарях;

− непотрібний інструмент, який дозволяє scaffolded навчання або

наставництво.

Наведемо деякі приклади:

1. Використання блогу в навчальному процесі.

76

Рис. 2.5.1. Головна сторінка блогу «Освітні системи різних країн»

77

2. Веб-квест інтегрованого навчального проекту:

Рис. 2.5.2. Головна сторінка інтегрованого навчального проекту «Освітні

системи Великобританії, США, Росії та України»

3. Блог студента

Рис. 2.5.3. Головна сторінка блогу «Створи комп’ютер своєї мрії»

78

4. Блог викладача

Рис. 2.5.4. Головна сторінка блогу викладача «Блог-квести з математики

та інформатики»

79

Зміст блогу будується в ігровому ключі або як колективне проведення

дослідження.

Наприклад, блог на тему: «Створення електронного навчально-

методичного комплексу», в якому використовується реальна гра, під час котрої

формуються групи: викладач, дизайнер, програміст. На кожному з етапів гри

публікуються звіти.

Демонстрація результатів роботи студентів може відбуватися одним із

кількох способів: демонстрація кращих робіт; оцінка і корекція виконаних

завдань; створення електронного портфоліо, внаслідок чого досягається

мотивація успішної діяльності.

Рис. 2.5.5. Головна сторінка блогу «Створення електронного навчально-

методичного комплексу»

Отже, блоги – це досить короткі записи (пости) тимчасової значущості,

відсортовані в зворотному хронологічному порядку (останній пост зверху), які

містять особисті думки, матеріали автора. Найбільш цікавою для вчителя є

властивість інтерактивності блогів – це можливість розміщення автором:

навчальної інформації в будь-якому вигляді, яку інші відвідувачі можуть

використовувати, поліпшувати, коментувати, оцінювати, тобто брати участь у

формуванні електронних ресурсів.

80

Блог відрізняється від сайту (хоча, нагадаємо, блог є різновидом сайту)

тим, що:

− блог більш персоніфікований, тобто записи блогу, найчастіше, є

роздумами однієї людини (блогера), ніж статті сайту, де інформація подається у

безособовому вигляді, офіційно;

− найголовніше – блог частіше оновлюється постами, тобто це стрічка

повідомлення, що динамічно змінюється;

− блог обов’язково містить можливість публікації відгуків та коментарів

відвідувачів, що робить блоги середовищем мережевого спілкування;

− до дизайну блогу висувають не такі жорсткі вимоги, як до зовнішнього

вигляду сайту.

Для порівняння наведемо зовнішній вигляд сайту і блогу.

Рис. 2.5.6. Головна сторінка сайту «Веб-квест «Піфагор і його теорема»

Особливості блогу:

− кожен пост блогу має свою URL-адресу, за якою можна до нього

звернутися;

81

− відразу після тексту поста розміщується запрошення до публікації

коментарів;

− визначити тему блогу чи ініціювати обговорення на сторінках блогу

можуть тільки його автори;

− головна сторінка містить лише останні пости, попередні можна

переглянути в архіві;

− редагування блогу здійснюється за допомогою звичайного браузера.

Рис. 2.5.7. Головна сторінка блогу «Блог-квест «Підготовка майбутніх

учителів гуманітарних спеціальностей засобами мультимедіа»

Є значна кількість різновидів блогів. У сучасній літературі наведено таку

класифікацію блогів:

За авторським складом:

− особисті;

− суспільні (відкриті);

− групові (блоги методичних об’єднань, класні).

82

За розміщенням:

− мережеві;

− окремі.

Використання блогів в освітній діяльності надає учасникам спілкування

низку переваг та відкриває безліч цікавих можливостей:

− залучення батьків до участі в навчально-виховному процесі;

− інформування учасників блогу та навчання студентів правилам ведення

такої мережевої дискусії;

− формування в студентів навичок безпечного поводження в мережі,

культури спілкування;

− організація позааудиторної роботи студентів;

− реалізація спільних проектів.

Дедалі більше педагогічних працівників використовують Інтернет-сервіси

з метою урізноманітнення роботи, трансляції певних знань не тільки в

аудиторії, а й за її межами, зокрема у блогах.

Проблеми використання освітніх блогів

Блоги є часто поновлюваними сайтами, що пов’язані з документами

всього Інтернету. Оновлення може відбуватися щодня / щотижня / щомісяця.

Право розміщення інформації і редагування блога має його автор. Натомість ,

відвідувачі блогу можуть залишити свої коментарі до статей.

У блозі можна також розмістити фотографії, аудіо, відео, посилання на

інші сайти, Інтернет-статті тощо. Часто посилання містять коментарі, а також

власне документи. Блог порівнюється багатьма користувачами з великою

подорожжю Мережею під керівництвом «гіда». Створення й підтримку блогу за

складністю можна порівняти з використанням електронної пошти. Блоги, за

своєю природою є інтерактивними, оскільки об’єднують статичну і динамічну

складові.

Є значна кількість блогів, в яких представлено широкий спектр інтересів.

Кожний із блогів залучає свою власну аудиторію. Вони можуть містити

текстовий матеріал, а також різні мультимедійні формати.

83

Блоги вирізняє не стільки структура записів, скільки простота додавання

нових записів. Користувач просто звертається до Веб-сервера, проходить

процес ідентифікації та додає новий запис до своєї колекції. Сервер виводить

інформацію як послідовність повідомлень, розташовуючи вгорі найсвіжіші

повідомлення. Структура колекції дуже нагадує звичну послідовну структуру

щоденника чи журналу.

Усі блоги мають низку стійких характеристик. До них, зокрема, належать:

– зворотний порядок записів – найостанніші свіжі записи публікуються

зверху, як правило, у блозі на першій сторінці наводяться лише останні записи,

а всі інші доступні в архіві;

– коментарі, які блог запрошує писати читачів, запрошення до написання

коментарів публікуються відразу за записом. У цьому аспекті коментований

блог схожий на Інтернет-форум;

– єдиний автор, яким, як правило, у блозі є одна людина й лише автор

блогу може задавати тему й ініціювати обговорення;

– можливість об’єднання – формат блогу дозволяє об’єднувати зміст

декількох авторських блогів в одній сторінці;

– редагування за допомогою звичайного браузера;

– стійкі посилання, за якими можна звернутися до повідомлення. Ознака

стійкості посилання відіграє важливу роль у встановленні відношень між

людьми й повідомленнями. Якщо в повідомленні немає стійкої мережевої

адреси, то воно не має статусу мережевого документа. На таке повідомлення не

можна посилатися з іншого мережевого документа, й воно не може бути

знайденим програмними агентами.

Блоги визначаються особистісним характером (навіть у корпоративного

блога є автор або група авторів). Для них властивою є соціальна

характеристика, тому що блоги – це співтовариство письменників і читачів.

Блоги мають часову характеристику, оскільки існують у часі. Веблоги

утворюють комунікативне середовище, яке характеризується полілогом.

Середовище, в якому створюються і підтримуються блоги, одержало назву

84

блогосфера, а пошукові машини, котрі спеціалізуються на пошуку за змістом

блогів, називаються блоговими пошуковими машинами.

Блоги виконують різні функції:

− комунікативну;

− самопрезентаційну;

− розважальну;

− групування й утримання соціальних зв’язків;

− мемуарів;

− саморозвитку або рефлексії;

− психотерапевтичну.

У викладанні навчальних дисциплін виокремлюють такі три типи блогів:

1) викладацький блог, що підтримується викладачем студентської групи.

В ньому можуть розміщуватися різного роду програми навчальних курсів,

інформація з навчального предмету для майбутніх фахівців або самого

викладача, завдання для студентів. У цьому типі блогу майбутні фахівці

обмежуються можливістю лише написати коментар із приводу прочитаного або

скористатися блогом як ресурсом під час вивчення теми або виконання

навчального завдання;

2) аудиторний блог – це блог, що підтримується спільними зусиллями

викладача і студентів. Цей тип блогу найкраще використовувати для творчої

проектної роботи майбутніх фахівців, обговорення різних тем (що вивчалися на

занятті) тощо. Тут студенти одержують почуття більшої свободи і розкутості,

ніж у блозі викладача;

3) студентський блог є блогом, що вимагає значної кількості часу й

зусиль від викладачів, проте це найефективніший засіб у викладанні

професійно-орієнтованих дисциплін. Він створюється студентами самостійно

вдома або за підтримки викладача в комп’ютерному класі. Тут перед

студентами відкриваються можливості їхньої самореалізації, оскільки

індивідуальні блоги є їхнім особистим мережевим простором. У цьому блозі

студенти можуть написати про те, що їх цікавить, чим вони захоплюються, про

85

проблеми, котрі хвилюють у сучасному суспільстві.

Перевага студентського блогу полягає в тому, що він надає майбутнім

фахівцям свободу вибору тем опублікованого матеріалу, підвищує почуття

відповідальності за його зміст.

Нова технологія створює оновлені концепції комунікації. Вона з’єднує

безліч авторів, дозволяючи їм підтримувати інтерактивні відносини з

невизначеною й мінливою аудиторією в різноманітних мультимедійних

форматах.

У царині освіти блоги були сприйняті з обережністю. Питання доступу до

Інтернету, захисту приватного життя й безпеки були серед аргументів, що

перешкоджали широкому впровадженню нової технології. Поступово блоги

стали використовуватися для спілкування викладачів, студентів і батьків. У

блогах публікуються роботи студентів. Через блоги відбувається обмін

педагогічним і методичним досвідом, керування знаннями, котрі створюються

академічним співтовариством.

Блоги дозволяють не витрачати час на дизайн сайту, інші технічні

питання, а зосередивтись на змісті. З навчальною метою використовуються

можливості блогів публікувати не лише матеріали в будь-якій формі, а й

коментарі до них. Наприклад, опубліковані студентами роботи легко можуть

бути оцінені й прорецензовані викладачами та іншими читачами.

Виокремлено такі переваги використання блогів для студентів:

1) використання блогів допомагає студентам стати експертами в

досліджуваній галузі. Щоб знайти інформацію, котру можна використовувати в

Інтернет-щоденнику (прокоментувати, покритикувати, послатися), автори

блогів відвідують безліч сайтів із певної тематики; необхідність регулярної

роботи надає безперервного характеру процесові поповнення знань студентів із

певних тем;

2) використання блогів посилює інтерес до навчального процесу. Новизна

технологій є одним із мотиваційних чинників у навчанні. Студенти самі

керують процесом навчання, займаючись активним пошуком інформації й

86

одержуючи коментарі від інших людей;

3) використання блогів дає студентам право брати участь у суспільному

житті. В процесі ведення блогів студенти швидко розуміють, що їхні

повідомлення можуть читати не лише викладачі й однокурсники; блоги

виводять виконувані завдання за межі навчального процесу і взаємостосунків

«викладач – студент», дозволяючи всім бажаючим оцінити і прокоментувати

роботи студентів;

4) використання блогів відкриває нові можливості для роботи в аудиторії

і за її межами. Ведення блогу дозволяє кожному студентові взяти участь у

дискусії, що відкриває нові перспективи для навчання.

Досвід використання блогів у навчальному процесі є різноманітним, але

явно коротка історія використання блогів і нечисельнні, часто поверхневі

дослідження в цій галузі говорять про те, що блоги як комунікативне

середовище, можливо, знайдуть абсолютно нові сфери застосування.

Інтеграція блогів у навчальний процес може забезпечити реальну

аудиторію для студентських робіт, що складається з практично необмеженого

числа Інтернет-користувачів. Це підвищує мотивацію і відповідальність

студентів за зміст створюваних ними блогів.

Аудиторія блогів, котрі пропонують читачам автентичний

комунікативний контент, є мультикультурною й об’єднаною Всесвітньою

мережею. Спілкування у блозі, як і взагалі онлайнова і мережева комунікація

відбувається шляхом подолання бар’єрів, котрі виникають за особистого

спілкування. Наприклад, для студентів автономність знімає психологічний

дискомфорт, створює середовище, де практично відсутні підстави для

хвилювання, і де студент почувається впевнено.

Найстриманіші і «найтихіші» студенти часто створюють найяскравіші за

оформленням й самопозиціюванням блоги. Це є чітким підтвердженням того,

що Веб-середовище робить студентів розкутішими.

Певною мірою робота студентів у блоговому середовищі є аналогічною

роботі професійних письменників, журналістів і перекладачів, які створюють свої

87

здобутки для аудиторії й одержують її реакцію, що є важливим не лише для

мотивації й задоволення, а й для вдосконалення майстерності. Як показує

практика, студенти не прагнуть писати, якщо їм не дають відповідного завдання.

Виключення становлять електронна пошта й блоги. Перенесення письмових

завдань до блогів систематизує ці завдання, консолідує студентів, оскільки вони

можуть ознайомитися з роботами однокурсників, обмінятися коментарями.

Неоднозначність думок, що висловлюються у блогах, розвиває в

студентів критичне мислення. Хоча одержується можливість зворотного

процесу. Вони можуть бути введені в оману неточними, неправильними й

сумнівними твердженнями. Слід пам’ятати, що «високоякісні» або по-

справжньому популярні блоги становлять не більше 4–6 % (за різними

оцінками) від загальної кількості блогів. Викладачам необхідно оцінювати

якість блога як будь-якого іншого Інтернет-ресурсу. Практично всі критерії,

запропоновані для мережевих ресурсів, слід розглядати й під час ухвалення

рішення про використання того чи іншого блога в навчальному процесі. Якщо

студенти самостійно обирають блоги, вони мають критично підходити до

такого вибору й розвивати навички й уміння, пов’язані з пошуком і

визначенням якості Інтернет-ресурсів, включаючи оцінку змісту блогів.

Уже зараз викладачі зазначають, що Інтернет-технології, скажімо,

електронна пошта й інші, скорочені за формою, або такі, що припускають

недотримання форми спілкування, призводять до негативного впливу на

мовлення студентів, спрощення й вульгаризацію мови.

Студенти можуть зіштовхнутися у відкритому комунікативному просторі

з неконструктивною критикою, що доходить до образливих коментарів. Для

того, щоб студенти самі не стали джерелом негативних емоцій для авторів і

відвідувачів блогів, викладачі й самі студенти мають обов’язково приділяти

увагу мережевому етикету й етиці спілкування.

У навчальному процесі виокремлюють такі способи використання блогів:

а) фіксування подій студентського життя й коментарі до них із боку

друзів і колег;

88

б) обговорення навчальних тем;

в) обговорення прочитаних книжок, письменників, жанрів, стилів тощо;

г) обговорення країнознавчих реалій;

ґ) використання як платформи, відправної точки у вивченні певних

навчальних тем, коли студенти, відвідуючи блог, одержують доступ до інших

Веб-ресурсів, корисних або необхідних у вивченні цієї теми чи питання.

Використання блогів у навчальному процесі повинно мати чітке

методичне обґрунтування. В іншому разі робота в блогах матиме хаотичний

характер і навряд чи сприятиме досягненню поставлених цілей. Більше того,

студенти за нечіткого алгоритму використання блогів можуть сприймати

роботу в них як додатковий і марний тягар.

Ефективною практикою може стати створення й ведення студентами

власних блогів. Вони повинні самостійно планувати свою роботу. З боку

навчального закладу й викладача слід заохочувати таку практику, особливо

якщо блоги присвячено професійно спрямованій тематиці, надаючи допомогу,

особливо на першому етапі, з аудиторією читачів. Цікавим може стати

прохання до інших студентів і викладачів публікувати критичні, але дружні

рецензії на матеріали блога.

Оцінювання особистих блогів студентів може здійснюватися не

обов’язково в онлайновому режимі або через синдикацію. Гарним способом є

використання портфеля роздруківок блогів із коментарями.

У процесі впровадження блогів у навчальний процес обов’язковими є

зворотний зв’язок й аналіз результатів. Викладачі регулярно й обов’язково

наприкінці курсу мають провести опитування серед студентів за результатами й

враженнями від використання блогів.

Рекомендується використати анкету, котра складається з двох частин, з

питаннями й запропонованими варіантами відповідей у першій частині й

вільному вираженні думки в іншій.

Педагогічний потенціал блогів, насамперед, полягає в тому, що студенти

в процесі одержання, трансформації знань і подальшому публікуванні своїх

89

робіт навчаються конструювати знання, засновані на стосунках і спілкуванні.

Для викладачів опубліковані праці студентів – це можливість зробити висновки

про те, як вони трансформують і засвоюють зміст і стратегію, освоєні в межах

соціального досвіду. Для студентів подібна публікація – це матеріал для

подальшої рефлексії й аналізу, що дозволяє їм ще раз звернутися до своїх робіт

і переосмислити їх, збагатити таким чином свій навчальний досвід.

Наявна в блогах можливість розміщення коментарів до повідомлень

сприяє одержанню зворотного зв’язку і потенційної підтримки нових ідей, а

можливість включення до тексту гіперпосилань та інших ресурсів допомагає

студентам усвідомлювати взаємозв’язки і контекст знань, їх конструювання та

освоєння. Гіперпосилання використовуються як додаткові аргументи для будь-

яких заяв чи коментарів, що публікує автор блогу. Посилання на джерела

можуть допомогти читачам вирішити, наскільки відповідає його переконанням

те, що пише автор блогу. Блоги мають значний потенціал для активного й

інтерактивного навчання, інтенсивної взаємодії між студентами та

викладачами, розвитку навичок мислення вищого порядку і більшої гнучкості

навчального процесу. Блоги дозволяють студентам використовувати різні

способи особистісного та інтелектуального освоєння нових понять у процесі

візуалізації абстрактних ідей та інтерактивної взаємодії.

Блоги надають студентам можливість керувати своїм навчанням,

публікувати власні думки та демонструвати розуміння матеріалу, забезпечують

можливість індивідуалізації змісту навчання. Їх можна використовувати у

викладанні будь-якої дисципліни студентам різних спеціальностей. Блоги

можуть не тільки слугувати засобом організації процесу навчання і спілкування

викладачів та студентів, а й надавати студентам можливість поділитися з

навчальною групою своїми роздумами або додатковими матеріалами.

Для того, щоб ефективно використовувати блоги в навчальному процесі,

варто дотримуватися таких рекомендацій:

− по-перше, викладач має відвідати блоги, створені іншими викладачами,

з метою формування уявлення про те, як вони можуть бути використані в

90

навчальному процесі;

− по-друге, викладач має створити власний блог, щоб мати уявлення

щодо його функцій і можливостей на практиці;

− по-третє, перед тим, як запропонувати такий засіб навчання студентам,

необхідно змоделювати блог для своїх студентів (розроблення правил,

обговорення тематики, попередня підготовка матеріалів);

− по-четверте, блоги необхідно популяризувати, щоб відбувався процес

обговорення та спілкування з експертами.

Фердіг Р. Е. та Кайе Д. Трамелл (Richard E. Ferdig, Kaye D. Trammell)

виокремлю чотири переваги блогів для студентів:

1. Використання блогів допомагає студентам стати експертами в галузі,

що вивчається. У процесі ведення блогу можна виділити три етапи: «пошук»,

«фільтрування» та «публікування». Щоб знайти інформацію, яку можна

використовувати в Iнтернет-щоденнику (прокоментувати, покритикувати,

послатися), автори блогів відвідують безліч сайтів з певної тематики. В процесі

роботи блогеру необхідно ознайомитися з величезною кількістю інформації з

теми, навіть якщо не вся вона потім буде згадуватися в блозі. Після цього

блогер повинен вибрати ту інформацію, що буде розміщена в журналі.

Необхідність регулярної роботи – нові повідомлення треба публікувати

щонайменше раз на тиждень – робить неперервним процес поповнення знань

студентів за певними темами.

2. Використання блогів посилює інтерес до процесу навчання. Новизна

технологій є одним із мотивуючих факторів у навчанні. Мотивація студентів у

використанні блогів зумовлена не тільки технологічними можливостями, а й

тим, що студенти пишуть щодо важливих особисто для них речей. Студенти

самі керують процесом навчання, займаючись активним пошуком інформації та

одержуючи коментарі від інших користувачів.

3. Використання блогів дає студентам право брати участь в соціальних

процесах. Одна з цілей навчання – залучення студентів до життя суспільства. У

процесі ведення блогів студенти швидко розуміють, що їхні повідомлення

91

можуть читати не тільки викладачі та колеги. Блоги виводять завдання, що

виконуються, за межі навчального процесу та взаємостосунків «викладач-

студент», дозволяючи всім охочим оцінити і прокоментувати роботи студентів.

4. Використання блогів відкриває нові можливості для роботи в аудиторії

та за її межами. За традиційної організації навчання через брак часу на заняттях

та обмеженість обсягу навчальних курсів не в усіх студентів є шанс

висловитися і бути почутими. Ведення блогу дозволяє кожному студентові

взяти участь у дискусії, що відкриває нові перспективи для навчання. За

допомогою блогів навчальна група переходить свої фізичні кордони і

розширюється до нескінченної інтернаціональної аудиторії.

Аналіз публікацій та досвіду використання освітніх блогів дозволяє

виокремити такі проблеми:

− для роботи з блогами необхідна певна матеріально-технічна база

(стабільний і швидкісний Інтернет);

− блоги за своєю природою мають неформальний і особистісний

характер, а тому є певні труднощі інтегрування блогів у традиційну систему

навчання;

− необхідно розробляти довготривалу стратегію інтегрування блогу в

навчальний процес, передбачаючи спільну роботу в блозі та поєднання її з

системою традиційних занять;

− студенти не завжди мотивовані до оволодіння новою і незвичною для

них роботою;

− мають місце певні труднощі в оцінюванні роботи студентів у блозі за

традиційною методикою;

− робота з блогами займає значну кількість часу;

− блоги потребують від викладача значних витрат часу і зусиль на етапі

їх проектування і створення.

Використання в навчальному процесі блогів, можливість публікації

письмових завдань змінює відношення студентів до їх виконання.

З одного боку, розміщення коментарів, відповідей на завдання, ессе в

92

блозі або на сайті передбачає оцінювання зовні, можливо критику збоку

викладача, студентів, читачів. Тому студенти більш уважно ставляться до

вибору слів і аргументів, до оформлення відповідей, більш відповідально

відносяться до якості виконання завдання. З іншого боку, є і протилежна

тенденція: окремі студенти з великим небажанням працюють в блозі, не

бажають виносити результати своєї роботи на загальне обговорення . Це може

бути зумовлено невпевненістю у власних силах і заниженою самооцінкою.

Тому вони більш схильні до використання електронної пошти. Подолання

психологічного бар’єру, старого стереотипу необхідно з погляду розвитку

особистості та його готовності до життя в інформаційному суспільстві.

З метою подолання зазначених проблем можна скористатися порадами

Тома Даккора, що наведені у коментарях до захистів у блозі Енді Карвена:

− розробіть довгострокову стратегію інтегрування блогу в навчальний

процес з метою підвищення мотивації вивчення предмету;

− продумайте форму неформального або формального зворотного

зв’язку, критерії оцінювання за роботу в блозі;

− відведіть достатньо часу впродовж року на те, щоб студенти засвоїли

роботу в блозі;

− заохочуйте співпрацю студентів у блозі;

− використовуйте повідомлення в блозі як імпульс до початку дискусії

продовження і поширення;

− використовуйте роботу в блозі як обов’язкову частину навчального

проекту.

Правила створення успішних блогів

Є багато рекомендацій, як зробити блог успішним. Здебільшого блоги

орієнтовані на контент, який пише автор, стратегією якого є одержання

прибутку, обміну посиланнями з іншими блогерами. Але крім цього, Є ще три

чинники, що допомагають створити успішний блог. Це індивідуальність,

пристрасть і сталість.

Індивідуальність. Якщо ви пишете контент для блогу, фактичний зміст,

93

безумовно, важливий, але те, як ви пишете, ще важливіше. В кожного своя

унікальна мова, і ви можете зробити власний авторський стиль відмінною

рисою. Зовсім не обов’язково, щоб він був однаковим у кожному пості, ви

можете змінювати свій тон у залежності від розглянутого питання, проте в

цілому ваші читачі мають впізнавати вас. У деяких людей чудово виходить

зробити свій блог оригінальним, неповторним, і це створює повну ілюзію того,

що ви маєте справу з реальною людиною, але якщо ваші читачі повертаються

до вас знову і знову, можете бути впевнені: вам вдалося їх привабити своєю

індивідуальністю.

Пристрасть. Пристрасть – це те, що вас дійсно хвилює, і зовсім

необов’язково однаково ставитися до всіх тем вашого блога. Це виглядатиме

фальшиво, отже, можуть виникнути труднощі в спілкуванні з читачами. Однак,

якщо блог цілком присвячений речам, які вас не цікавлять, це помітно відразу, і

зрозуміло, що читачі вважатимуть за краще триматися подалі від такого блогу.

До речі, не треба вважати, що емоційність тексту вимірюється кількістю

надісланих коментарів. Звичайно, пройде деякий час, перш ніж буде

сформована читацька аудиторія і ви почнете одержувати постійні коментарі.

Пам’ятайте: чим більше пристрасті ви відчуваєте до обраної теми, тим більше

людей будуть читати вас з інтересом.

Стабільність. Стабільність полягає у витримці. Займаючись блогом

певний час, ви можете відчути, що ваші ідеї вичерпалися. Замість того, щоб

обтяжувати себе щоденною працею і «висмоктувати ідеї з пальця», зручніше

просто публікувати змістовні, ретельно продумані пости раз на тиждень.

Популярні платформи для створення блогів

Вибір програмного забезпечення для створення блога може стати

складною справою, особливо, якщо ви в цьому новачок. Є безліч різновидів

платформ і систем управління вмістом сайту (CMS). Пошук необхідного софту

– непросте завдання, якщо враховувати величезну кількість різновидів

цього ПЗ.

У виборі блог-софту враховується безліч аспектів. Наприклад:

94

− мова програмування – більшість блог-платформ розроблено на PHP або

на Rails, але ви можете знайти собі платформу, написану будь-якою мовою, що

влаштовує вас;

− необхідні властивості – вигляд вибраного вами софту безпосередньо

залежить від того, з яким видом ізблогів ви збираєтеся працювати. Одні види

блог-софтів більше розраховані на новачків, а інші – на дизайнерів і

розробників. Ви повинні вибрати саме ту програму, яка потрібна вам.

− розмір спільноти, що використовує конкретний програмний засіб –

якщо в одній блог-системі спільнота більша, а в іншій – менша і проявляє

менше активності, то краще вибрати програму з найбільш активною

спільнотою. Чим більша активність користувачів, тим вища вірогідність того,

що код програми постійно допрацьовується і покращується;

− давність створення ПЗ – «вік» платформи вказує на її завершеність,

«молоді» проекти найчастіше нестабільні і в них значно більше помилок;

− планування розширення блогу – якщо ви розраховуєте, що в

майбутньому до блогу будуть додані форум, магазин або інші служби,

необхідно вибрати найбільш відповідну для цього платформу блогу.

Те, яку саме платформу ви оберете для створення блогу, матиме

величезний вплив на його подальше функціонування. Дуже важливо із самого

початку вибрати найбільш відповідний варіант, щоб у майбутньому уникнути

перенесення всієї системи на іншу платформу. Розглянемо «за і проти»

відносно 10-ти найбільш популярних платформ блогів.

1. Wordpress. Wordpress – найвідоміша і дуже популярна серед блогерів

платформа. Вона оснащена простим інтуїтивним інсталятором, тому будь-хто,

навіть новачок, може швидко встановити її без усяких ускладнень.

Головною перевагою цієї платформи є спільнота Wordpress. Вона одна з

найбільших і активних спільнот розробників і користувачів. Тому в ній можна

знайти будь-яку тему оформлення або плагін. Можливості доопрацювання цієї

платформи нескінченні, тому безліч Веб-сайтів і Веб-сервісів використовують

код Wordpress як основу для створення різних внутрішніх додатків. Крім того,

95

Wordpress можна інтегрувати з Akismet - однією з найбільш ефективних систем

захисту від спаму, призначеною для платформ блогів.

Рис. 2.5.8. Головне вікно платформи Wordpress

Новачки можуть не тільки просто встановити Wordpress, а й одним

натиском кнопки мишки завантажити та встановити автоматичні апгрейди до

плагінів. Накопичення знань щодо Wordpress йде дуже легко, і якщо

користувач-початківець стикається з будь-якою проблемою, він завжди може

ознайомитися з великим пакетом документації. Платформа Wordpress ідеально

підходить як новачкам, які бажають провести свою першу інсталяцію блогу

якомога спокійніше, так і досвідченим розробникам, які шукають програму зі

стабільним кодом, з котрої можна зробити щось нове.

Якщо ви бажаєте створити сайт, що містить безліч блогів, вам варто

познайомитися з системою Wordpress MU. Вона містить у своїй основі той

самий код, що й Wordpress, розрахований на створення одного блогу, а й

володіє додатковими функціями.

2. Movable Type. Якщо Wordpress – широко розповсюджена платформа

для блогу, то на платформі Movable Type працює більшість блогів з високим

трафіком. Найбільш значимі серед них – Huffinqton Post (найпопулярніший

блог в Internеt), Gawker blogs (блоги Lifehacker, Gizmodo та інших), BoinqBoinq

96

і dooce.

Головний плюс на користь системи Movable Type – це вбудована

підтримка функціонування безлічі блогів на одній платформі. Ви можете

швидко створити ту кількість блогів, що вам потрібна, або відразу цілу мережу

блогів на зразок Huffington Post або Gawker.

Рис. 2.5.9. Головне вікно платформи Movable Type

Платформа Movable Type переважає Wordpress в плані зручності для

користувача, і тому його інтерфейс та інсталятор стали набагато зручнішими, а

найбільшим стрибком вперед став перехід платформи на відкритий вихідний

код. У результаті цього спільнота Movable Type різко збільшилася.

Якщо ви хочете створити декілька блогів або мережу блогів, і вам

потрібен софт, який працює з великими кількостями трафіку, то платформа

Movable Type – найкращий вибір.

3. ExpressionEngine. Платформа ExpressionEngine володіє високою

надійністю, але за неї потрібно платити. Її найбільша перевага – це можливість

публікувати Вебсайти складної структури або з використанням декількох

субдоменів, створених в одному домені, або на різних доменах.

97

Для того, щоб створити розгалужений сайт на системі з декількох

доменів, досить однієї встановленої системи. Працювати з серверною частиною

платформи дуже просто і зручно для користувача. Дизайнери і розробники

надають перевагу цій програмі за те, що її досить просто прив’язати до сайту і

таким чином дати можливість клієнтові працювати зі своїм власним блогом.

Платформа ExpressionEngine – це надійний єдиний пакет програм.

Рис. 2.5.10. Головне вікно платформи ExpressionEngine

ExpressionEngine дійсно розроблений для людей, які намагаються

створити розгалужений блог-сайт, і при цьому будь-хто може досить легко

впоратися з цим програмним засобом завдяки його продуманому і витонченому

дизайну. Одна ліцензія коштує 99,95 доларів, але якщо ви бажаєте створити

особистий блог, завантажуйте базову (Core) версію EE безкоштовно.

4. Drupal. Drupal – це не просто блог-софт, хоча є величезна спільнота,

присвячена вихідному коду цієї програми, а багато блогів працює на її основі.

Drupal не можна назвати «чистою» платформою для блогу, тому що це

ком’юніті-програма.

98

Платформа Drupal дійсно блискуче справляється з функцією софту для

створення блог-спільнот. Чудовим прикладом використання Drupal у розробці

спільноти є Performansing. Неважливо, ви бажаєте створити один блог чи 100 –

Drupal підійде в будь-якому випадку.

Ще однією сильною стороною цієї платформи є універсальність софту.

До комплекту входить надійна система взаємодії з користувачем, а також набір

функцій, необхідних для успішної роботи спільноти: форуми, книги (для

створення документів зі структурою «книга»), а також трекер, за допомогою

якого можна відслідковувати свіжі зміни системи і появу контенту, нещодавно

добавленого користувачами.

Крім того, у Drupal є велика спільнота розробників та модулі, за

допомогою яких можна створити будь-який тип сайту або додати практично

будь-які функції за умови встановлення Drupal. На багатьох відомих сайтах

платформа Drupal використовується для створення розгалуженої системи блогів

і спільнот: Performancing, Spread Firefox, The Onion, Ubuntu та інші.

Рис. 2.5.11. Головне вікно платформи Drupal

99

Drupal чудово підійде тому, хто хоче додати до свого блогу

співтовариство з форумами та розширеннями.

5. Textpattern. Textpattern – найпростіша блог-платформа порівняно з

описаними вище. Вона навіть не містить редактора в стилі WYSIWYG (What

you see is what you get, тобто «що бачиш, те й отримуєш»). Замість цього для

форматування тексту в ній використовується мова розмітки Textile.

Платформа Textpattern дуже схожа на ExpressionEngine за винятком тих

можливостей, якими наповнена ExpressionEngine спочатку. Хоча ця програма

досить стабільна і цілісна, вона навряд чи підійде новачкам, оскільки їм

доведеться або вивчити мову Textile, або відразу робити записи з

використанням HTML. При необхідності, звісно, у вигляді додаткового плагіна

можна встановити WYSIWYG-редактор.

У цієї платформи є достатня кількість тем і розширень, і хоча спільнота

розробників Textpattern не така велика, як у Wordpress, вона досить лояльна і

відкрита по відношенню до користувачів. Платформа Textpattern ідеально

слугує більш досвідченим створювачам блогів, які віддають перевагу простоті і

знайомі з мовою Textile.

Рис. 2.5.12. Головне вікно платформи Textpattern

100

6. Joomla. CMS Joomla дуже схожа з орієнтованою на спільноти

платформу Drupal, а число її прихильників росте з кожним днем. Якщо Drupal

більшою мірою пристосована для розробки сайтів і блогів, що діють як

спільноти, то Joomla більше підходить для розробки електронних магазинів.

Незважаючи на відмінності, платформи Joomla та Drupal дуже схожі в

одному: всього за кілька хвилин з найпростішого сайту можна спорудити блог-

спільноту. В Joomla є досить активна спільнота розробників, які створюють

безліч розширень.

Платформа Joomla чудово підходить для створення блог-спільнот або для

долучення до наявних блогів додаткових функцій електронного магазину.

Рис. 2.5.13. Головне вікно платформи Joomla

7. b2evolution. b2evolution – це ще одна блог-платформа, за допомогою

якої можна створити або одиничний блог, або відразу цілу мережу блогів. Але

101

спільнота розробників цієї платформи, мабуть, найслабша з усіх наявних – вона

розробила всього близько 200 плагінів (порівняйте з Joomla - понад 3 400

плагінів!)

Хоча спільнота розробників b2evolution не особливо велика, платформа

має досить багатообіцяючий вихідний код, і багато людей все ще

використовують b2evolution для створення своїх блогів і блог-спільнот.

Із серверною частиною програми працювати дуже легко, тому ця

платформа ідеально підходить для початківців. Крім того, у b2evolution є

вбудована функція статистичної обробки, яка чомусь відсутня в більшості блог-

платформ. До комплекту програми входить редактор повідомлень з

мінімальним набором WYSIWYG, що також може порадувати блогерів-

початківців.

Рис. 2.5.14. Головне вікно платформи b2evolution

8. Nucleus CMS. Nucleus – це ще один пакет програмного забезпечення

для блогу, призначений для створення як одиночних блогів, так і розгалужених

102

систем, що містять безліч блогів різних авторів. У плані можливостей програми

і діяльності спільноти розробників його можна порівняти з b2evolution. При

цьому Nucleus володіє набором корисних плагінів і тем оформлення блогу, які

для поліпшення роботи програми можна додавати під час інсталяції.

Враження і відчуття від використання Nucleus набагато приємніші, ніж

від b2evolution, серверна частина Nucleus проста і доступна для розуміння. До

того ж у цієї системи добре організований графік виходу оновлень, тому її код

опрацьовується набагато краще. Якщо ви хочете з усіх боків вивчити програму

перед завантаженням, можна ознайомитися з демо-сайтом.

Nucleus – це чудова блог-платформа для безпосереднього створення

одного або декількох блогів.

Рис. 2.5.15. Головне вікно платформи Nucleus

103

9. Serendipity. Платформа Serendipity може пишатися своїм інтерфейсом,

дружнім до новачків. Плагіни до неї оновлюються автоматично – кожного разу

під час виходу в Інтернет перевіряється архів плагінів, і при необхідності з

великої бібліотеки користувальницьких плагінів завантажуються їх оновлені

версії. Ця програма, на відміну від багатьох інших блог-платформ, без

додавання спеціальних плагінів підтримує можливість створення вкладених та

розгалужених гілок з коментарями.

У платформі Serendipity використовується система шаблонів Smarty, тому

PHP-код, на якому написана ця програма, дуже чіткий і швидкодіючий. Для

створення блогу, можна скористатися майстром встановлення, що значно

полегшить процес. На відміну від платформ b2evolution і Nucleus, за допомогою

Serendipity не можна відразу створити систему з декількох блогів, але одним

блогом можуть користуватися відразу кілька користувачів.

Рис. 2.5.16. Головне вікно платформи Serendipity

104

10. Mephisto. До цього ми розглядали тільки те ПЗ для створення блогів,

що було розроблено на мові PHP. Система Mephisto розроблена на платформі

Rails. Зовнішній вигляд серверної частини дуже простий, її можна легко

зрозуміти. Кожним елементом зовнішнього оформлення Mephisto можна

керувати за допомогою вбудованого редактора, без використання FTP-клієнтів.

Блог-платформа Mephisto переважно призначена для дизайнерів і Веб-

розробників, які можуть створювати свої власні теми і плагіни для

вдосконалення сайту. Новачкам краще працювати з Wordpress, Movable Type

або ExpressionEngine. Ці популярні платформи для блогів набагато простіше

вдосконалити за допомогою вже наявних тем і плагінів.

Рис. 2.5.17. Головне вікно платформи Mephisto

Алгоритм створення освітнього блогу

У більшості соціальних мереж є розділ «блоги», що не потребує

спеціальних знань для його використання. Основними труднощами для

студентів є реєстрація серед членів цього співтовариства, щоб залишати свої

коментарі, а викладачам незручно бути членом такого молодіжного

105

співтовариства.

Розглянемо алгоритм створення блогу.

1. Визначення структури блогу.

Зазвичай блоги містять: тему, зміст, посилання на статті в Інтернеті,

пости (записи). Також блогер може створити декілька тематичних розділів, що

містять пости відповідно до їх тематики: коментарі читачів: перелік блогів,

котрі автор читає та відвідує; гаджети.

2. Вибір блогу-платформи.

Створюють блоги за допомогою спеціальних сервісів для розміщення

блогів (блог-платформ), серед яких є безкоштовні служби. Наприклад, такі:

− http://www.blogger.com;

− http://www.livejournal.com;

− http://www.blog.meta.ua;

− http://www.blogs.mail.ru.

Найбільш популярним сервісом ведення освітніх блогів є сервіс системи

Google під назвою Blogger. Потрапити на сторінку створення блогу можна,

якщо набрати в адресній стрічці назву сайту http://www.blogger/com або

увійшовши до системи Google (https://www.google.com.ua) та обрати пункт

меню Blogger.

Рис. 2.5.18. Запуск блог-сервісу Blogger із платформи Google

106

Після виконання цих дій на екрані відкриється сторінка Bloggerа, за

допомогою якої є можливим створення блогу.

3. Створення власного акаунта.

Перед тим, як розпочати роботу з блогом, система Google запропонує

створити власний акаунт (обліковий запис), без якого створення блогу

неможливе. Для цього (якщо акаунта Google у Вас немає) необхідно натиснути

кнопку «Зареєструватися» та за допомогою вказівок системи створити

обліковий запис, що стане одночасно й поштовою скринькою і паролем для

входу на блог як автора.

Рис. 2.5.19. Головна сторінка блог-сервісу Blogger

Під час створення паролю до облікового запису необхідно

використовувати найбільш надійні паролі, тобто такі, що складаються з букв

різних алфавітів, цифр, а також можуть містити спеціальні знаки, наприклад,

знак оклику тощо.

Після створення облікового запису система запропонує додати власне

фото до нього. Радимо це обов’язково зробити, оскільки ви створюєте власний

107

освітній блог і наявність фотографії автора є проявом чемності та поваги до

своїх читачів. Фото необхідно завантажити з комп’ютера, вказавши папку та

файл зображення. Натиснувши кнопку «Наступний крок», переходимо до

наступного вікна реєстраційної форми.

Рис. 2.5.20. Електронна реєстраційна форма для введення даних

4. Створення блогу

Перейдемо безпосередньо до створення блогу.

Повертаємося до сторінки Блогера, натиснувши кнопку «Назад до

Blogger», та продовжуємо реєстрацію, натиснувши кнопку «Новий блог».

У діалоговому вікні, що з’явиться, необхідно вказати назву блогу та його

адресу. Необхідно пам’ятати, що в мережі за цією адресою буде розміщено ваш

блог і саме цю адресу ви будете вказувати як адресу вашого особистого блогу,

тому важливо, щоб назва була пов’язана з тематикою блогу, а його адреса – з

автором блогу. Відразу занотуйте назву і адресу створеного блогу.

Далі цю адресу можна надсилати студентам, батькам і колегам, з якими

ви плануєте спілкуватися.

108

Після введення необхідних даних треба натиснути кнопку «Створити

блог».

Рис. 2.5.21. Запуск майстра створення блогу

Рис. 2.5.22. Створення нового блогу

109

Далі навчимося додавати об’єкти. Для цього на сторінці, що з’явиться,

натиснемо кнопку для додавання об’єкта. Система запропонує додати

публікацію, сторінку, примітку (зміст блогу), змінити макет і шаблон блогу

(дизайн блогу), а також переглянути створений блог.

Рис. 2.5.23. Додавання об’єктів до блогу

Наступним кроком є створення поста (запису-публікації).

Для створення першого поста оберемо кнопку додавання публікації. Ця

кнопка відкриває вікно додавання поста, для якого необхідно створити назву та

ввести текст повідомлення, використовуючи традиційні навички набору та

форматування тексту.

Якщо уважно придивитися до панелі інструментів, розташованої після

поля введення назви, побачимо, що вона містить кнопки форматування тексту,

вирівнювання, маркери та нумерацію, кнопки додавання зображення, кліпу,

гіперпосилання й інші засоби набору та форматування тексту.

110

Рис. 2.5.24. Інструменти набору та форматування тексту

Після введення та форматування тексту поста потрібно натиснути кнопку

«Опублікувати».

Переглянути створений блог можна за допомогою натиснення кнопки

«Переглянути блог» у верхній частині вікна редактора.

Рис. 2.5.25. Кнопки перегляду блогу та публікації постів

Уважно вивчаючи рисунок представлення блогу, бачимо, що верхня

частина (так зване меню блогу) надає можливість додати нову публікацію

(кнопка «Нова публікація»), змінити дизайн блогу (кнопка «Дизайн»), та,

натиснувши кнопку «Blogger», знову потрапити на етап створення першої

публікації й продовжувати наповнення блога цікавими сторінками, гарним

111

дизайном і корисними постами.

Переваги і недоліки використання блогів

Мережеві сервіси соціальних медіа дозволяють користувачам

спілкуватися між собою: обмінюватися думками, досвідом і знаннями,

взаємодіяти один з іншим, установлювати контакти, здійснювати обмін

новинами, інформацією, відео, фото, музикою і гіперпосиланнями. Відповідно

до цих складових, вони можуть бути використані в навчальному процесі.

Блог – це інструмент створення нового навчального середовища,

використання мультимедіа розширює дидактичні можливості блогу, підвищує

його привабливість. У той самий час потребує певного професіоналізму і

кваліфікації.

Є значна кількість блогів, що були створені вчителями і

використовуються в навчальному процесі:

щоденник учителя – http://dnevnik-alla.blogspot.com;

блог учителя англійської мови – http://askorzunina.blogspot.com;

блог учителя німецької мови – http://deutschbeiuns.blog.tut.by;

блог з вивчення англійської мови – http://osipovateacher.blogspot.com.

Зазначимо, що використання блогів у навчальному процесі має певні

переваги:

− доступність і відносна легкість публікації будь-якої інформації в

авторській редакції, публікувати мають змогу викладачі та студенти;

− відсутність просторових і часових обмежень на активну комунікацію з

іншими: в зручний час і місце;

− оперативність взаємодії – можливість реагування в реальному часі за

допомогою мобільних пристроїв;

− створення середовища практичної спільної і рівноправної діяльності,

співпраця викладачів і студентів;

− реалізація контекстного навчання у спільній практико-орієнтованій

діяльності;

− безпосереднє документування діяльності всіх учасників, що дозволяє

112

здійснювати відкриту оцінку діяльності;

− формування особистого інформаційного і комунікативного простору

студентів і викладача. Блог може розглядатися як їхнє електронне портфоліо.

Недоліки:

− обмежені можливості додатку і пересилання файлів, як це робиться в

електронній пошті;

− лінійна структура записів в одній колонці, за якою новий запис

з’являється вище попереднього, тому навчальні матеріали з окремих тем

бажано розміщувати в одному пості, як цілісний модуль.

Найпопулярніша платформа серед українських блогерів – це LiveJournal.

За даними компанії, що опікується сектором «кирилічних» країн на LiveJournal,

кількість українських блогів становить біля 100 тисяч.

Окрім того, наявна певна кількість блогів на інших платформах, –

англомовних та російських (Blogger.com, LiveInternet.ru, Diary.ru, Mail.ru);

спільнота stand-alone блогерів; та кілька спільнот на українських блогерських

платформах (Bigmir.net, Meta.ua, Hiblogger.net).

Серед українських Інтернет-видань поширена практика створення блогів

для своїх авторів та відомих людей, – свої блоги відкрили Українська правда,

ЛігаБізнесІнформ, Кореспондент, Новинар.

У травні 2007 був започаткований проект Blogoreader – перший в

українському Інтернеті проект, котрий висвітлює українську блогосферу –

головні події та новини останнього часу, знайомить з цікавими блогами,

блоггерами, сайтами та сервісами.

2.6 Використання подкастів у процесі проведення занять

Характеристика подкастів

У 2004 році з’явилися подкасти – звукові або відеопередачі в Інтернеті,

що використовуються в блогах з метою спілкування та обміну інформацією.

Вони мають певну тематику та періодичність видання. За своєю суттю

подкасти (від англ. Podcast або Podcasting) є аудіоблогами.

113

Аудіоблоги/подкасти – це ті самі мережні щоденники, лише з

аудіофайлами у форматі mp3.

Інакше кажучи, подкаст – це файл, який розповсюджується за допомогою

подкаст-сервісів і містить посилання на звукові або відеофайли.

Подкасти мають власні характеристики, котрі необхідно враховувати в

процесі формування професійної компетентності майбутніх фахівців засобами

Інтернет-технологій.

Нині є три основних типи подкастів:

− аудіоподкаст;

− відеоподкаст;

− скрінкаст.

З точки зору техніки, Podcast – цифровий медіа-файл або низки таких

файлів, що розповсюджуються Інтернетом для відтворення на портативних

медіа-програвачах чи персональних комп’ютерах. За змістом вони можуть

нагадувати радіо-шоу, звукову виставу, містити інтерв’ю, лекції чи будь-що

інше, котре належить до усного жанру. Термін «podcast» є поєднанням назви

портативного програвача музики iPod та слова broadcast. Ведучого або автора

подкасту часто називають подкастер. Подкаст як сферу діяльності називають

подкастингом. На відміну від слухачів радіо, які слухають те, що їм пропонує

радіостанція, подкастинг дозволяє користувачеві самостійно обирати час, тему і

зміст відеоматеріалу.

Цей новий спосіб поширення аудіо та відео через мережу Інтернет існує

лише кілька років і дозволяє створювати матеріали кожному охочому. Цим

подкастинг і відрізняється, наприклад від радіостанції, де працюють професійні

журналісти. Подкастинг не лише можна створити будь-кому, а й надати його

для перегляду чи прослуховування кожному, хто зацікавиться в Інтернеті.

Подкаст регулярно оновлюється відповідно до тематики. Якщо,

наприклад, підписатися на подкаст про садівництво, то він буде оновлюватися

відповідно до пори року – наприклад, у якому місяці краще саджати нарциси чи

як боротися влітку зі шкідниками.

114

Український подкаст також пропонує літературну програму, де можна

знайти цікаві подкасти і про казки, і про детективи, і про белетристику. Або

подкаст для мело- чи кіноманів.

Після того, як людина вибере свій подкаст, їй треба на нього підписатися

і заванатжувати файли через мережу Інтернет у свій плейєр, телефон чи iPod.

Після цього вона може слухати, наприклад, улюблені програми де завгодно,

навіть у маршрутці дорогою на роботу.

Хоча сайти подкастерів дозволяють безпосереднє завантаження їхнього

контенту, подкаст відрізняється від традиційних медіа можливістю

завантажувати нові епізоди до програвача автоматично за допомогою

програмного забезпечення, що читає потоки RSS або Atom.

Подкастинг починає широко використовуватися в галузі освіти, викладачі

навчальних закладів можуть викладати свої лекції у вигляді доступних до

завантаження звукових файлів. Відомі також приклади використання подкасту

в музеях, для поширення через корпоративну RSS підписку повідомлень, що

потребують особливої уваги (безпека праці тощо).

Подкастинг як популярну технологію презентації і поширення звукових

файлів реалізують за допомогою інших сумісних технологій. Наприклад запис

голосу, розподілених у просторі діалогів і конференцій може здійснюватися як

скайпкастинг.

Особливого значення набуває використання подкастів у навчанні різних

видів мовленнєвої діяльності, що дозволяє:

− удосконалювати навички читання й аудіювання;

− забезпечувати реальну необмежену аудиторію для студентських робіт;

− знайомити із запропонованою інформацією, що може бути використана

для розв’язання поставлених завдань;

− стимулювати обговорення тем і спонукати до дискусії.

Так, у роботі з подкастами використовуються діалогові аудіо- чи відео

фрагменти, після прослуховування яких викладач пропонує студентам викласти

письмово почуте (створити скрипт), а це в подальшому дає можливість

115

працювати з лексикою, робити переклад та ін.

Особливого значення набувають подкасти щодо вивчення іноземної мови,

коли відкривається можливість озвучування тексту, відпрацювання говоріння,

інтонації та ін.

Викладачі та студенти одержують можливість створювати власний

контент. Студенти створюють свої подкасти, котрі можуть слухати викладачі.

В Інтернеті наявні спеціальні сервери подкастів. Найефективнішим

способом знайти необхідний подкаст є звернення до директорії подкастів,

обрання цікавої категорії та перегляду списків подкастів. Для тих, хто вивчає

англійську мову, директорія подкастів, що розміщена за адресами:

www.podomatic.com, www.bbc.co.uk, для вивчення німецької мови:

www.worldlandgnagespodcasting. com/wlangp/french.php.

Розглядаючи подкасти як інтергацію радіо й Інтернету, необхідно

зазначити їх значну користь у вивченні іноземних мов. Подкасти – сучасні

мультимедійні засоби навчання, що є зручними у використанні в навчальному

процесі та дозволяють розв’язати цілу низку методичних проблем:

− формування й удосконалення слуховимовних навичок;

− розширення та збагачення лексичного словника;

− формування й удосконалення граматичних навичок;

− розвиток умінь говоріння;

− розвиток рецептивних аудитивних навичок у роботі з фонетичним,

лексичним і граматичним матеріалом;

− уміння розуміти іншомовне мовлення на слух.

Грамотне використання аудіоматеріалів на заняттях сприяє підготовці до

ситуацій реального спілкування. Без оволодіння аудіюванням неможливо

вивчити мову й користуватися іншомовним мовленням.

Використання подкастів як засобу інтерактивної комунікації в

навчальному процесі

Бурхливий розвиток технологій, зокрема, всесвітньої мережі Інтернет з її

багатими ресурсами, пропонують сучасному викладачеві іноземної мови

116

справжній арсенал технічних засобів навчання – веб-сайти, електронна пошта,

електронні енциклопедії, блоги, вікі, подкасти, вебінари та відеоконференції,

тощо. Подкасти мають значний дидактичний потенціал, а, отже, їх можна

інтегрувати в процес навчання іноземної мови.

Успіх у навчанні за допомогою комунікацій в Інтернеті доведений

вченими і практиками. Нині пріоритетним є навчання з використанням

комунікативності, автентичності спілкування, вивчення мови в культурному

контексті, автономності та інтерактивності, самостійності навчання.

Особливого значення це набуває в процесі вивчення іноземних мов.

Однією з вимог, що висуваються до навчальних матеріалів, котрі

розміщені в Інтернеті, є їхня інтерактивність. Серед важливих ознак та

інструментів інтерактивної взаємодії є полілог, діалог, творчість мислення,

міжсуб’єктні відносини, свобода вибору, ситуація успіху, позитивність і

оптимістичність оцінювання, рефлексія та ін. Визнаючи інтерактивний підхід

як перспективний напрям у сучасній дидактиці, дослідники вважають, що цей

підхід підвищує ефективність навчання в процесі спілкування.

В аспекті функціональних особливостей сучасної розвинутої

інфраструктури мережі Інтернет «інтерактивність» можна розглядати як спосіб

саморозвитку через Інтернет: можливість спостерігати та копіювати

використання мови, взірці поведінки партнерів. Серед засобів інтерактивної

комунікації в мережі Інтернет виокремлюють засоби синхронної комунікації

(засоби, що дозволяють спілкуватися в режимі реального часу) і засоби

асинхронної комунікації (засоби спілкування, що дозволяють обмінюватись

інформацією). Поряд з голосовою поштою і голосовим форумом

використовуються аудіоблоги і подкасти.

З появою та розповсюдженням технології Веб 2.0 традиційне

використання аудіоматеріалів перейшло до розряду засобів навчання, що

забезпечує розвиток творчих здібностей студентів, їхньої самостійності,

здатності до самооцінки.

Дидактичний матеріал подкастингу базується на основних технічних і

117

дидактичних характеристиках інтернет-технології:

1. Автентичність. Подкасти можуть помітно збагатити заняття з мови,

тому що вони є автентичним матеріалом, котрий призначений для

прослуховування на етапі вивчення мови. Величезна кількість подкастів

становить матеріал з манускриптами і супровідними текстами, примітками про

ступінь складності і дидактичними рекомендаціями, а також завданнями до

пропонованого уривку і можуть використовуватися на різних етапах вивчення

іноземної мови.

2. Актуальність. Система подкастингу дозволяє користувачам регулярно

поповнювати свій архів новими аудіо- та відеоматеріалами з Інтернету.

Підписавшись на одержання подкастів, ми щодня можемо мати на своєму

комп’ютері аудіо- і відеофайли з інформацією про актуальні події в різних

сферах життя, які можуть бути використані на заняттях з іноземної мови чи

поза ними.

3. Компетентність у галузі медіа. Технічні умови використання подкастів

абсолютно прості, потрібно тільки скачати необхідний подкаст у форматі .mp3

на комп’ютер або інший медіа-носій. Таке вміння є запорукою величезного

мотиваційного потенціалу.

4. Автономність. Будучи однією з основних переваг Інтернету як

навчальної платформи, автономність дозволяє діяти відповідно до потреб у

навчанні, з темпами навчання та рівнем навченості.

5. Багатоканальне сприйняття. Сервіс подкастів часто пропонує навчальні

матеріали, що будуються на комбінації звукового ряду, фото або відеокартинки,

а також текстових матеріалів. Це дає можливість використовувати на одному

занятті багатоканальні навчальні матеріали, тобто одночасно задіяти різні

органи сприйняття, що, безумовно, розширює рецептивні можливості, є

важливим аспектом у розумінні інформації іноземною мовою, і як наслідок,

стимулом до усного або письмового висловлювання за темою.

6. Мобільність технічного засобу (MP3-плеєра) дозволяє звертатися до

матеріалів подкасту в будь-який час і за межами навчального закладу, що є

118

розширенням середовища навчання.

7. Багатофункціональність. Система подкастингу є багатофункціональною.

За її допомогою в процесі навчання іноземних мов можна розвивати декілька

видів мовленнєвої діяльності.

8. Продуктивність. Використання відтворених матеріалів – це одна

сторона роботи з подкастами на заняттях з іноземної мови, створення і

подальше поширення власних подкастів – інша. З точки зору продуктивності,

подкастинг є сильним імпульсом для заняття з іноземної мови в аспекті

діяльнісного підходу. Створюючи і публікуючи в мережі аудіо- чи

відеоматеріали, студенти працюють з перспективною інформаційною

технологією в реальній ситуації.

9. Інтерактивність. Інтеграція подкастингу та його можливостей

кооперативної взаємодії в навчанні іноземної мови якнайкраще сприяє

інтерактивності навчального процесу.

Найбільш реалістичним завданням використання подкастів у навчальних

цілях залишається розвиток рецептивних навичок. Подкасти дають можливість

підійти до організації такого виду роботи як аудіювання по-новому. Тематика,

обсяг подкастів надзвичайно різноманітні, тому вони можуть бути використані

на різних щаблях вивчення мови. В цілому, технологія роботи з подкастом

збігається з технологією роботи над аудіотекстом і має чітку послідовність у

діях викладача і студентів (відповідно до «трьохступеневої моделі навчання

аудіюванню»:

− попередній інструктаж і попереднє завдання;

− процес сприйняття й осмислення інформації подкасту;

− завдання, що контролюють розуміння почутого тексту.

Цікавим є використання технології подкастинга – створення студентами

власного подкасту. В цих випадках використовуються Інтернет-ресурси.

Публікація самостійно підготовленого подкасту можлива у власному аудіоблозі

або на створеній викладачем платформі.

Процес створення подкасту може здійснюватися таким чином:

119

визначення теми, розроблення плану пошуку потрібного змісту й оформлення,

пошук, запис, спільна рефлексія та відгуки всієї групи, редагування і публікація

в Інтернеті.

Як одна з багатоканальних програм може бути використана платформа

інтерактивної комунікації Voice Thread (http://voicethread.com), одна з опцій

пропонує можливість створити та прослухати аудіокоментарі до зображення.

Новаторство та функціональні можливості даного ресурсу викликають увагу

викладачів і студентів.

Подкасти користуються найбільшим попитом у власників персональних

комп’ютерів, портативних програвачів та всіляких мобільних пристроїв. Для

зручності відтворення подкастів розроблено відповідне програмне

забезпечення, що регулярно робить запит на веб-сайт стосовно нових записів, з

метою їх подальшого завантаження на комп’ютер користувача, котрий, у свою

чергу, вирішує, як і де він використає записи. Зазвичай, подкасти мають певну

тематику та періодичність видання.

Найповніше можливості цієї технології розкриваються в процесі навчання

іноземної мови, оскільки власне мова як засіб передачі інформації є об’єктом

вивчення. В навчанні різних видів мовленнєвої діяльності застосування

подкастів сприяє підвищенню мотивації щодо вивчення іноземної мови, появі

різноманітного фонетичного матеріалу, формуванню навичок аудіювання та

уміння сприймати різні стилі мовлення з різними акцентами та інтонаціями,

вдосконаленню навичок говоріння.

Величезна кількість подкастів професійної та загальної спрямованості

викладена в Інтернеті: з метою підготовки до різних екзаменів, для студентів

різних рівнів володіння іноземною мовою, подкасти з завданнями до них, тощо.

Необхідно зазначити, що регулярне аудіювання тексту, адаптованого до

здібностей студента, позитивно впливає не лише на його здатність сприймати

іншомовне мовлення, а й на решту навичок, зокрема, на загальну грамотність та

спроможність висловлюватися іноземною мовою, що вивчається.

Подкасти, присвячені вивченню іноземної мови, дозволяють вирішити

120

низку методичних завдань – формування навичок та вмінь розуміння

іншомовного мовлення на слух, формування та вдосконалення навичок вимови,

розширення та збагачення лексичного запасу, граматичних навичок, розвиток

умінь говоріння та усного мовлення.

Проте, найбільш прийнятним та реалістичним завданням використання

подкастів в навчальних цілях залишається розвиток рецептивних аудитивних

навичок роботи з фонетичним, лексичним та граматичним матеріалом та вмінь

розуміння мовлення на слух – розрізняти головне та другорядне, визначати

тему повідомлення, поділяти текст на смислові частини, встановлювати логічні

зв’язки, визначати головну думку, сприймати повідомлення відповідної

тривалості у відповідному темпі.

Технологія опрацювання подкастів, як і технологія роботи з аудіо

текстом, вирізняється чіткою послідовністю в діях викладача та студентів:

попередній інструктаж та завдання; процес сприйняття та осмислення

інформації подкаста; завдання, що контролюють розуміння почутого тексту. В

процесі розроблення та добору вправ до подкастів, спрямованих на розвиток

навичок аудіювання, варто враховувати рівні складності різних типів завдань.

Інтеграція подкастів у процес навчання іноземної мови у вищій школі має

бути методично обґрунтованою. Відомо, що сучасна концепція вищої освіти

полягає в переході до компетентнісного підходу – метою навчання іноземної

мови є розвиток не лише комунікативних та соціокультурних компетенцій,

долучення студентів до іншомовної культури, а й розвиток інформаційної

компетенції, що передбачає вміння орієнтуватися в сучасному інформаційному

середовищі, вміння шукати, відбирати та критично аналізувати ресурси

Інтернету, вміння спілкуватися за допомогою сучасних засобів комунікації.

Зміна організаційних форм і методів навчання ґрунтується на формуванні вмінь

самостійно здобувати знання, а також на необхідності розвитку критичного

мислення та автономії студента. Навчальна взаємодія не змінюється докорінно,

а швидше збагатиться завдяки виникненню нових контурів спілкування, одним

із яких є: викладач – ІКТ – студент, тобто, так звана, комп’ютерно-

121

опосередкована навчальна комунікація.

Інтеграція інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес

неминуче приводить до перегляду місця та ролі педагога в даному процесі,

головним завданням якого є не лише передавання знань та формування вмінь та

навичок, а й стимулювання інтересу, мотивації до опанування мови, допомога в

творчому пошуку. Стосунки зі студентами нині будуються на принципах

співробітництва, спільного пошуку та творчості. За таких умов є невідворотним

перегляд організаційних форм, методів і принципів навчання, що склалися

нині: спостерігається тенденція збільшення частки самостійної, індивідуальної

та групової роботи студентів, відходу від традиційного уроку з переважанням

пояснювально-ілюстративних методів навчання, збільшення об’сягу

практичних і творчих робіт пошуково-дослідницького характеру. Інтернет-

технології покликані сприяти розвиткові індивідуальних освітніх траєкторій

(значно більше адаптувати зміст навчального матеріалу до індивідуальних

особливостей студента, рівня його знань та умінь).

Необхідно зазначити, що нині є величезна кількість сайтів, що

пропонують подкасти для навчання іноземної мови. Будучи новою технологією

в галузі навчання іноземної мови у ВНЗ, подкасти наділені низкою переваг,

здатних зробити процес навчання цікавішим, ефективнішим та, врешті-решт,

сприяти підвищенню нової якості іншомовної професійної підготовки в умовах

реалізації нових освітніх стандартів.

Підводячи підсумок, можна сказати, що подкаст як медіаносій є

невід’ємним технічним засобом навчання мови, що дозволяє розв’язувати

комплексні завдання іншомовної освіти. Навички та вміння, що формуються за

допомогою технології подкастингу, виходять за межі іншомовної компетенції

навіть у рамках мовного аспекту. Інтернет розвиває соціальні та психологічні

якості: впевненість в собі та здатність працювати в колективі; створює

сприятливу для навчання атмосферу, виступаючи як засіб інтерактивного

підходу. Крім того, використання подкастів в навчанні демонструє мобільність

сучасної системи освіти в цілому, її адаптивний характер, тобто своєчасне

122

пристосування до інноваційних технологій.

Переваги використання подкастингу

Викладені вище факти дають змогу сформулювати такі переваги

застосування подкастів в навчанні іноземної мови, що передбачають

можливості:

− розвитку вмінь навчальної автономії;

− індивідуалізації навчального процесу;

− розширення кордонів навчального середовища (навчання аудиторне та

позааудиторне);

− організації міжкультурного спілкування (розповсюдження й обмін

подкастами в мережі Інтернет);

− формування інформаційної компетенції;

− надання студентам додаткової мовної практики;

− забезпечення значної кількості навчальних матеріалів для розвитку

різних видів мовленнєвої діяльності;

− зниження психологічних труднощів (ця перевага реалізується за умови

організації індивідуальної навчальної діяльності в позааудиторний час);

− забезпечення вільного доступу до автентичних матеріалів для навчання

іноземної мови;

− простота використання.

У багатьох дослідженнях були виокремлені такі педагогічні функції

подкастів у навчанні іноземної мови:

− комунікативна: розвиває вміння формулювати, висловлювати,

аргументувати власну точку зору;

− інформаційна: передбачає виконання різних операцій з інформацією

(збирання, оброблення, аналіз, структурування, обмін тощо.);

− управлінська: надає можливість керувати навчальною діяльністю

студентів;

− освітня: дозволяє одержувати нову інформацію, предметні та

міжпредметні знання;

123

− розвиваюча: формує нові навички та вміння (інформаційні,

комунікативні, академічні);

− довідкова: розширює знання з поставленої проблеми в процесі

створення власного подкаста;

− контролююча: дозволяє контролювати діяльність студентів

асинхронно.

За найпоширенішою нині класифікацією Г. Стенлі виокремлюють чотири

типи подкастів, що застосовуються в процесі вивчення іноземної мови:

− автентичні (authenticpodcasts) – призначені для навчання іноземної

мови тих студентів, які вже мають багатий досвід прослуховування аудіо -

файлів та мають високий рівень володіння іноземною мовою;

− створені викладачем (teacherpodcasts) – створюються викладачами для

досягнення певних цілей у навчанні іноземної мови;

− створені студентом (studentpodcasts) – створюються студентами,

зазвичай, за допомогою викладача;

− методичні (educatorpodcasts) – охоплюють питання, пов’язані з

методикою викладання іноземної мови. Одна з найважливіших цілей навчання

– навчити студента розуміти мову, яку він чує. Грамотне використання аудіо-

матеріалів може значною мірою сприяти підготовці слухачів до ситуацій

реального спілкування. Без опанування такого виду мовленнєвої діяльності як

аудіювання неможливо вивчити мову і користуватися нею на рівні,

необхідному на сучасному етапі розвитку суспільства.

Алгоритм створення скрінкаста

Для створення скрінкасту використовують різноманітні програмні

продукти. Однією з таких програм є RenderSoft CamStudio.

RenderSoft CamStudio – програма, що призначена для запису екранної

діяльності в стандартних .avi відеофайлах (рис. 2.6.1). За допомогою RenderSoft

CamStudio можна створювати відеофайли із записом усіх елементів діяльності -

переміщення курсора, запуск програми, друкування тексту, натиснення кнопок

або вибір пунктів меню.

З програмою поставляється зовнішній конвертер .avi у .swf під назвою

124

SWF Producer. З його допомогою можна конвертувати у Flash будь-яке наявне

відео. Не обов’язково, щоб воно було записане в CamStudio.

Програму RenderSoft CamStudio використовують для:

− демонстрації особливостей нового програмного забезпечення;

− створення фільмів, що використовуються в навчальній діяльності;

− відстеження роботи програми, що виконується тривалий час;

− записування послідовності кроків,

що викликають дефекти в неякісному

програмному забезпеченні;

− запису кінофільму.

Щоб розпочати запис, потрібно

натиснути кнопку на панелі інструментів

або вибрати команду Record з меню File.

Область запису можна обрати самостійно у

вигляді прямокутника або записувати

зображення екрану повністю.

Для закінчення запису необхідно

натиснути кнопку на панелі інструментів або вибрати команду Stop з меню

File. У діалоговому вікні, що з’явиться на екрані, варто вказати папку для

збереження файла та його ім’я.

Щоб зупинити запис необхідно натиснути кнопку паузи на панелі

інструментів або вибрати команду Pause з меню File. Відновити запис можна,

натиснувши кнопку на панелі інструментів повторно.

Відеофайли, що створені засобами програми RenderSoft CamStudio,

зберігаються в стандартному форматі .avi (звукове відеочергування), який

використовується у багатьох додатках Windows, котрі підтримують відео. Це

гарантує максимальну сумісність з іншим програмним забезпеченням і

можливість легко редагувати вихідний сигнал з RenderSoft CamStudio

редактором відео третьої сторони.

Відеофільм, що створений за допомогою RenderSoft CamStudio, фактично

Рис. 2.6.1. Інтерфейс

програми RenderSoft CamStudio

125

є послідовністю точкових кадрів. Чим більша кількість кадрів, тим кращим є

вихідне зображення, проте, це також викликає різке збільшення розміру файлу

відеофільму.

У процесі запису RenderSoft CamStudio дозволяє конкретизувати дві

відеонорми: вхідну та вихідну. Вхідна норма вказує на те, скільки кадрів

потрібно записати за секунду. Вихідна норма показує, як швидко потрібно їх

відтворювати. Зазвичай, ці дві норми рівні. Отже, час відтворення дорівнює

часу створення запису.

Проте, ці дві норми можуть також бути різними. За замовчуванням

встановлюється значення для відтворення – 20 кадрів за секунду і 20 кадрів за

секунду для запису.

Врегулювання відеовибору дозволяє оптимізувати відеозаписи, обираючи

між розміром файлу, якістю і частотами кадрів відеофайлів.

Файл типу .avi зазвичай має дуже великий розмір, особливо для довгих і

детальних відео, тому, що відеокомпресору доводиться упаковувати сотні і

тисячі зображень в одному файлі.

Щоб зменшити розмір файлу .avi, можна обмежити область, що

захоплюється, обмежити вхідну норму або замінити компресор. Детальну

інформацію про програму можна знайти на Веб-вузлі програми RenderSoft

CamStudio за адресою: http://www.rendersoftware.com/products/camstudio/.

Приклад 1. Створити скрінкаст для демонстрації побудови

графіка функції в електронних таблицях Microsoft Excel за

допомогою майстра діаграм.

Виконання.

1. Відкрийте програму Microsoft Excel та створіть таблицю з вихідними

даними, на основі яких буде будуватись графік залежності (рис. 2.6.2).

126

Рис. 2.6.2. Вікно програми Microsoft Excel з даними для побудови графіка

2. Приєднайте до системного блоку робочої станції мікрофон і акустичну

систему або головні телефони для створення та прослуховування звукового

супроводу відеоматеріалу, який створюєте. Налаштуйте параметри роботи

мікрофона за допомогою додатку «Звук и аудиоустройства» панелі

керування Windows.

3. За допомогою ярлика програми RenderSoft CamStudio, що

розташований на робочому столі Windows, відкрийте її (рис. 2.6.3).

Рис. 2.6.3. Вікно програми

RenderSoft CamStudio

Рис. 2.6.4. Команди пункту

меню «Region»

4. Налагодити параметри області, з якої буде здійснюватися запис

відеопотоку програмою CamStudio з екрану за допомогою пункту меню Region

(рис. 2.6.4).

– Команда «Region» з меню «Region» дозволяє користувачеві після

вибору команди «Record» з меню «File» або натиснення кнопки

головної панелі інструментів самостійно встановлювати межі області, з якої

буде здійснюватися запис відеопотоку програмою CamStudio (рис. 2.6.5).

Рис. 2.6.5. Вибір команди «Region» та встановлення розмірів вікна

5. Команда «Fixed Region» з меню «Region» відкриває діалогове вікно

«Fixed Region», у якому користувач за допомогою текстових полів «Left» і

«Top» може встановити координати верхнього лівого кута області, з якої буде

вестись запис відеопотоку програмою CamStudio, а у полях «Width», «Height» –

указати лінійні розміри цього вікна (рис. 2.6.6). Кнопка «Select» дозволяє

виділити потрібну область на екрані подібно до вибору команди «Region».

Рис. 2.6.6. Вибір команди «Fixed Region» та встановлення розмірів вікна

128

– Команда «Full Screen» з меню «Region» встановлює режим запису

зображення з усього екрану (рис. 2.6.7).

Рис. 2.6.7 Вибір команди «Full Screen» для запису зображення з усього

екрану

6. За допомогою команди «Record Audio» з меню «Options» встановіть

режим запису звуку з мікрофону – «Record from microphone» (рис. 2.6.8).

Рис. 2.6.8. Встановлення

параметрів запису звуку з

мікрофона

Рис. 2.6.9. Встановлення

параметрів керування роботою

програми за допомогою клавіатури

7. За допомогою команди «Keyboard Shortcuts» пункту меню «Options»

встановіть параметри керування записом відеоролика за допомогою клавіш

клавіатури (рис. 2.6.9).

129

8. Установіть параметр «Minimize program on start recording» команди

«Program Options» меню «Options» для того, щоб вікно програми автоматично

приховувалося після початку запису відеоролика (рис. 2.6.10).

9. Підготуйте текстовий варіант звукового супроводу відеоролика.

10. Відкрийте вікно Microsoft Excel.

11. Відкрийте вікно програми CamStudio. Виберіть команду «Record» з

меню «File» або натисніть кнопку на панелі інструментів програми.

Рис. 2.6.10. Встановлення режиму

приховування вікна програми під час запису

Рис. 2.6.11. Завершення запису

відеоролика

130

12. Виконайте побудову графіка за даними таблиці в Microsoft Excel.

Не забувайте коментувати свої дії та пояснювати при цьому перебіг

виконання завдання.

13. Після завершення побудови графіка та пояснення особливостей

роботи натисніть кнопку розгортання переліку значків у треї (панель

індикації) та виберіть із контекстного меню значка програми CamStudio

команду «Stop» або натисніть клавішу F9 на клавіатурі, яку Ви призначили

для припинення запису відеоролика у п. 6 (рис. 2.6.11).

14. Уведіть ім’я файла та папку для його збереження (рис. 2.6.12).

Рис. 2.6.12. Збереження файла Рис. 2.6.13. Стиснення

аудіо потоку відеоролика

131

Для того, щоб відео- і аудіопотоки зберігалися в одному файлі, не

використовуйте складну ієрархічну структуру папок та папки з українськими

або російськими назвами. При цьому відбувається процес стиснення

аудіопотоку (рис. 2.6.13) і автоматично завантажується вбудований плеєр, у

вікні якого можна переглянути створений відеоролик (рис. 2.6.14).

Рис. 2.6.14. Перегляд відеоролика у вікні вбудованого плеєра

2.7. Алгоритм створення відеоподкаста

З кожним роком з’являються все досконаліші програми для

створення відеоподкастів. Більшість з них це досить складні та громіздкі

програми. Проте, є і простіші програми, розібратися з якими не складе

труднощів для початківця. Зазначимо, що новачків відлякують не лише

складнощі з освоєння нових програм. Тут є й інша проблема. Більшість

програм для роботи з відеоподкастами –платні.

Camtasia Studio (розробник: TechSmith Corporation) є лідером серед

програм для створення презентацій та інтерактивних навчальних

132

відеоматеріалів (рис. 2.7.1). Дозволяє здійснювати запис зображення з екрану

та фіксувати події, що відбуваються на екрані комп’ютера у відеофайл. У

результаті створюється відеоролик, що має авторський звуковий супровід і

демонструє послідовність дій з виконання завдання за допомогою будь-якого

програмного забезпечення, що встановлене на персональному комп’ютері.

Рис. 2.7.1. Головне вікно програми Camtasia Studio

Сфера застосування Camtasia Studio різноманітна. Програма може

використовуватисяь в п’ятидесяти різних ситуаціях: для створення

інтерактивних файлів довідки, демонстрації нових можливостей програм, для

запису демонстраційних роликів застосуванння комп’ютерних програм тощо.

Camtasia Studio – це програма, що дозволяє створювати інтерактивні

відеоматеріали для демонстрації роботи з програмним забезпеченням під час

лекційних, практичних і лабораторних занять.

Головне вікно програми Camtasia Studio має вигляд, наведений на рис.

40. Складовими вікна, крім звичайних елементів Windows-вікна, є «Список

завдань», «Робочий стіл», «Відеоплеєр» та «Шкала часу».

Список завдань

Робочий стіл

Відеоплеєр

Шкала часу

133

Програмне середовище Camtasia Studio є пакетом утиліт для створення,

редагування та запису на диск, знятого з екрана комп’ютера матеріалу.

Утиліта «Запись экрана» активізується з меню «Сервис» програми

Camtasia Studio (рис. 2.7.2).

Рис. 2.7.2. Запуск Camtasia Recorder

Після активізації додатку на екрані комп’ютера з’являється вікно

Camtasia Recorder (рис. 2.7.3).

Рис. 2.7.3. Вікно Camtasia Recorder

Утиліта «Camtasia Recorder» дозволяє знімати зображення з різних

областей екрана монітора: весь екран («Full Screen»), вибране вікно

(«Window»), вибрану область («Region») та вибрану фіксовану область

134

(«Fixed Region»). Для вибору типу області екрана, з якої здійснюється запис

зображення, необхідно вибрати відповідний пункт з меню «Capture» (рис.

2.7.4).

Рис. 2.7.4. Пункт меню «Capture» Camtasia Recorder

Для одночасного запису відеоматеріалу з екрана комп’ютера та

звукового супроводу з мікрофона необхідно вибрати команду «Record Audio»

меню «Capture» (рис. 2.7.4).

Для запису звукового ефекту, що буде супроводжувати натискання

клавіші миші, можна вибрати пункт «Sounds» та команду «Mouse Clik

Sounds» (рис. 2.7.5). Пункт «Mute» дозволяє вимкнути супроводження

натискання клавіш миші.

Рис. 2.7.5. Вибір ефектів супроводження натиснення клавіш миші.

Пункт «Highlight Cursor&Clics» з меню «Cursor» (рис. 2.7.6)

активізують для запису підсвічування курсора та відеоефектів спалаху під

час натискання клавіші миші.

135

Рис. 2.7.6. Вибір пункту «Highlight Cursor&Clics» меню «Cursor»

Для визначення параметрів запису відео- та аудіоефектів призначений

пункт «Options…» меню «Effects» Camtasia Recorder (рис. 2.7.7).

Рис. 2.7.7. Вибір пункту «Options…» меню «Effects»

У вікні «Effects Options» на вкладках «Annotations», «Sound», «Cursor»

установлюють параметри запису відео- та аудіоефектів (рис. 2.7.8).

На вкладці «Annotations» можна залишати параметри незмінними (по

замовчуванню), а на вкладці «Sound» (рис. 2.7.9) можна вказувати місце

розташування файлів з мелодіями звукових ефектів, що супроводжують

натискання «Mouse button down sound» та відпускання «Mouse button up

sound» клавіші миші, гучність звуку «Volume» цих ефектів.

136

Рис. 2.7.8. Вкладка «Annotation»

меню «Effect Options» Camtasia Recorder

Рис. 2.7.9. Вкладка «Sound» вікна

«Effects Options»

Для того, щоб гучність ефектів, котрі супроводжують натискання

клавіш не була голоснішою за голос коментатора відеофільму, повзунок

гучності встановлюють приблизно посередині шкали.

На вкладці «Cursor» вікна «Effects

Options» (рис. 2.7.10) визначають вигляд

курсора («Cursor»), розмір («Size»), форму

(«Shape»), колір («Color…») та

прозорість/непрозорість

(«Translucent»/«Opaque») п’ятна, що

супроводжує рух курсора під час

відтворення фільму.

На цій самій вкладці визначають вигляд

(«Shape»), розмір («Size») та колір

(«Color…») відеоспалаху («Hight Mouse

Clicks»), що супроводжує натискання лівої

(«Left») та правої («Right») клавіш миші.

Для визначення параметрів відео- та аудіопристроїв, призначених

клавіш, параметрів встановлення області, з якої здійснюється запис

відеопотоку вибирають пункт «Options» меню «Tools» Camtasia Recorder

Рис. 2.7.10. Вкладка «Cursor» вікна «Effects Options»

137

(рис. 2.7.11).

Рис. 2.7.11. Вибір пункту «Options» меню «Tools Camtasia Recorder»

У вікні «Tools Options» (рис. 2.7.12), що відкриється, на вкладках

визначаються параметри відео- та аудіопристроїв (звукових та відеокарт)

комп’ютера, які використовуються для запису.

Рис. 2.7.12. Діалогове вікно «File Name Options»

У діалоговому вікні «File Name Options» (рис. 2.7.13) прапорець «Ask

for File Name» призначений для введення перед початком запису імені

файла, в який буде збережений відеофільм після закінчення запису.

На вкладці «Hotkeys» (рис. 2.7.14) установлюють призначення клавіш

для керування роботою програми. По замовчуванню встановлюють клавішу

F9 для початку/зупинення запису, F10 – для закінчення запису, а F1 – для

початку/припинення малювання на екрані за допомогою олівця.

138

Рис. 2.7.13. Вкладки вікна Tools

Options

Рис. 2.7.14. Вкладка «Hotkeys»

вікна Tools Options

Приклад 2. Створити демонстраційний відеофільм із

зображень картин природи.

Виконання.

1. Відкрийте на екрані вікно програми Camtasia Studio будь-яким

відомим Вам способом (рис. 2.7.15).

Рис. 2.7.14. Головне вікно програми Camtasia Studio

139

2. У списку завдань розкрийте групу «Добавить» (рис. 2.7.15).

Рис. 2.7.15. Група команд «Добавить»

3. Виберіть команду «Импорт файлов». У результаті цього на екрані

з’явиться діалогове вікно «Открыть» (рис. 2.7.16).

Рис. 2.7.16. Вікно імпорту зображень

Група «Добавить»

140

4. У діалоговому вікні «Открыть» відкрийте папку із зображеннями,

активізуйте потрібні файли та натисніть кнопку «Открыть». Вибрані

зображення будуть відображені в корзині кліпів (рис. 2.7.17).

Рис. 2.7.17. Зображення в корзині кліпів

5. Виберіть на часовій шкалі команду «Отображение раскадровки».

Область часової шкали буде замінено областю кадрової розгортки (рис.

2.7.18).

Корзина кліпів.

Команда часової шкали.

141

Рис. 2.7.18. Кадрова розгортка кліпу

6. Перетягніть у відповідні кадри розгортки зображення із корзини

кліпів у тому порядку, в якому вони будуть з’являтись у відеоматеріалі (рис.

2.7.19).

Рис. 2.7.19. Вибрані зображення у вікнах кадрової розгортки

7. Розкрийте групу команд «Монтаж фильма» (рис. 2.7.20).

Група команд «Монтаж

фильма»

142

Рис. 2.7.20. Група команд «Монтаж фильма»

8. Виберіть команду «Эффекты переходов» для встановлення ефектів

заміни одних кадрів іншими (рис. 2.7.21).

Рис. 2.7.21. Вікно відображення ефектів переходу

9. Перетягніть у відповідні області кадрової розгортки потрібні

відеоефекти. Результат роботи буде відображено у вікні вбудованого плеєра

143

(рис. 2.7.22).

Рис. 2.7.22. Перегляд ефектів переходу

10. Після вибору усіх необхідних ефектів зміни кадрів натисніть

кнопку «Готово» (рис. 2.7.22). Результат роботи відповідає рис. 2.7.23.

Рис. 2.7.23. Установлення ефектів переходу

11. Для створення титрів необхідно вибрати команду «Создание

титров» (рис. 2.7.23). З’являться текстові поля, в які введіть відповідну

Кнопка «Готово»

Команда «Создание

титров» групи

«Добавить».

144

інформацію (рис. 2.7.24).

Рис. 2.7.24. Створення титрів

12. Натисніть кнопку «ОК» (рис. 2.7.25).

Рис. 2.7.25. Відображення зображень, переходів та тирів на шкалі часу

13. Для завершення роботи над створенням фільму відкрийте групу

145

команд «Создание фильма» (рис. 2.7.26).

Рис. 2.7.26. Група команд «Создание фильма»

14. Виберіть команду «Сохранить видео как». У вікні майстра

збереження вкажіть тип потрібного фільму і натисніть кнопку «Далее»

(рис. 2.7.27).

Рис. 2.7.27. Вибір типу відеофільму у вікні майстра збереження

15. У наступному діалоговому вікні вкажіть ім’я файла та папку для

Група команд

«Создание

фильма».

146

його збереження і натисніть кнопку «Далее» (рис. 2.7.28).

Рис. 2.7.28. Установлення параметрів збереження відеофільму у вікні

майстра збереження

16. У вікні завершального етапу майстра збереження необхідно

перевірити встановлені параметри і натиснути кнопку «Готово» (рис. 2.7.29).

Рис. 2.7.29. Виведення параметрів відеофільму у вікні майстра

збереження

17. Пісця цього на екрані відкриється вікно відображення перебігу

процесу розрахунку проекту (рис. 2.7.30).

147

Рис. 2.7.30. Вікно відображення перебігу процесу розрахунку проекту

18. Після завершення процесу збереження фільму автоматично

відкриється вікно стандартного плеєєра Windows і завантажиться створений

фільм (рис. 2.7.31).

Рис. 2.7.31. Перегляд створеного фільму у вікні стандартного плеєра

Windows

Приклад 3. Створити навчальний відеофільм для

демонстрації побудови діаграм в електронних таблицях

Microsoft Exсel.

Виконання.

1. Запустіть програму Microsoft Eсxel і створіть таблицю з даними, на

основі яких буде побудовано діаграму (рис 2.7.32).

2. Запустіть програму Camtasia Studio будь-яким відомим Вам

способом.

3. Виберіть команду «Запись экрана» з меню «Сервис» або із списку

завдань (рис. 2.7.33).

148

Рис. 2.7.32. Вікно програми Microsoft Exel з даними для побудови

діаграми

Рис. 2.7.33. Вибір команди «Запись экрана»

4. Установіть область запису зображення, яку при цьому буде

виокремлено зеленим кольором (рис. 2.7.34).

149

Рис. 2.7.34. Установлення області запису зображення

5. Натисніть клавішу F9 і після завершення відліку часу таймером

(рис. 2.7.35) розпочніть виконання побудови діаграми в електронній книзі

Microsoft Exсel.

Рис. 2.7.35. Вікно таймера відліку часу

6. Для закінчення запису відеофільму після завершення побудови

діаграми натисніть клавішу F10. Після цього на екрані автоматично

відкриється вікно вбудованого плеєра та відбудеться демонстрація

створеного фільму (рис. 2.7.36).

7. Для збереження файла створеного відеофільму виберіть команду

Save у вікні плеєра. Вкажіть ім’я файла та папку для збереження файла,

задайте його тип (рис. 2.7.37).

150

Рис. 2.7.36. Вікно вбудованого плеєра із завантаженим відеороликом

Рис. 2.7.37. Вікно збереження створеного відеофільму

151

2.8 Віртуальний університет: перспективи переходу на новий тип

освіти

В інформаційному суспільстві знання перетворюються на

найважливіший чинник суспільного розвитку. Для більшості розвинених

країн темпи базового довгострокового зростання економіки залежать від

підтримки й розширення глобальної бази знань, що уможливилось в умовах

інформаційного суспільства. Нині ці країни розбудовують свою економіку,

що ґрунтується на знаннях; там створюються мільйони робочих місць,

пов’язаних із використанням новітніх знань. За даними Світового банку, в

більшості розвинених країн упродовж останніх п’ятнадцяти років зростання

доданої вартості в галузях, що ґрунтуються на знаннях, у середньому

становило 3%, що стабільно перевищувало темпи загального економічного

зростання, які не перевищували 2,3%. Економіка розвинених країн усе менше

залежить від багатства природних ресурсів або дешевої робочої сили і дедалі

більше – від застосування знань та наукових інновацій.

У зв’язку з цим вимоги самого суспільства до освіти, обсягу й рівня

знань фахівця та пересічного громадянина помітно змінилися і продовжують

змінюватися; все більше це стосується й України. Інформаційне суспільство

вимагає нового рівня освіти й нових підходів до її надання та одержання. Ці

вимоги зумовлені більш активним залученням людей до процесів, в яких

потрібна висока професійна освіченість, а також постійною потребою в

перекваліфікації працівників, оскільки технології розвиваються дуже швидко

і, відповідно, швидко втрачають актуальність знання. Сучасний вищий

педагогічний навчальний заклад має оперативно коригувати та змінювати

навчальні курси, способи їхнього викладання і передбачати зміни запитів

споживачів освітніх послуг. Досвід університетів США, Канади,

Великобританії та низки країн Європейської Спільноти свідчить, що вищі

навчальні заклади, особливо університети, вже не прив’язані до місцевості.

Зникає поняття циклічності навчання (вступити в деякі ВНЗ можна будь-

152

якого дня, замість спеціальності тепер є список курсів, необхідних для

здобуття кваліфікації). Університет нині є глобальною організацією, а в

центрі безпосереднього освітнього процесу нині вже не стільки професор,

котрий збирає навколо себе аудиторію, а студент, якого обслуговують

професори.

Розвиток нових освітніх технологій наблизив до створення

дистанційного навчання та нової генерації навчальних закладів – віртуальних

(електронних) університетів, що мають зробити освіту доступнішою та

підняти її на якісно новий рівень. Отже, освіта приходить у кожний дім,

незалежно від відстані та розташування в просторі. Підтверджуються

принципи відкритої освіти «свобода в часі» та «свобода в просторі».

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, дистанційного

навчання дають змогу усунути бар’єри, пов’язані з фізичними відстанями,

наблизити освіту до споживачів.

Проблемі інформатизації освіти, реалізації сучасної освітньої

парадигми, що передбачає забезпечення рівного доступу до якісної освіти,

впровадження у зв’язку з цим в освітню практику принципів відкритої

освіти, стрімкий розвиток засобів і технологій інформатики привели до появи

і розвитку ідей віртуальної освіти.

Інформаційне суспільство висуває до освіти такі вимоги.

По-перше, потрібні спільні стандарти кваліфікації, прийняті в усіх

регіонах світового ринку. По-друге, необхідно постійно оновлювати

компетентність працівників, оскільки інформація застаріває дуже швидко.

Значні вимоги висуваються до якості базової освіти. Збільшення кількості

студентів за останні 10 років в усіх країнах Європи, в тому числі й в Україні,

не супроводжується збільшенням бюджетних витрат на освіту, тому

необхідно здійснити залучення коштів з приватного та корпоративного

секторів, отже навчальні заклади мають грати за правилами прибуткових

організацій. Установлення партнерських стосунків між університетами,

громадським сектором та приватним підприємництвом переводить освітні

153

установи з відносин наукового співробітництва до конкуренції на ринку

освітніх послуг.

Очевидно, що потреби сучасного споживача освітніх послуг значно

змінилися.

Виникнення та розвиток специфічного навчального середовища – так

званого середовища віртуальної реальності привело до зміни складу і

структури методичних систем. Вимоги суспільства до більш високої якості

освіти, методів викладання, потреби у постійній перекваліфікації фахівців

привели до виникнення та розвитку віртуальної освіти.

Віртуальна освіта – різновид процесу здобуття освіти за яким учні, або

студенти, або слухачі одержують навчальні результати, використовуючи

засоби і технології систем віртуальної реальності.

Відкрита освіта – сучасна доктрина про шляхи розширення доступності

освіти. Одна з основних ідей – зрівняти в правах фактичну і формальну

кваліфікацію людини.

Нині вищі навчальні заклади вже не здатні оперативно змінювати

навчальні курси, швидко реагувати на зміну запитів споживачів освітніх

послуг. Сучасне виробництво потребує більше освічених людей, ніж 10 років

тому. Досвід університетів розвинених країн, свідчить про те, що університет

уже не прив’язаний до місцевості.

Додання освіті якостей відкритої системи тягне за собою кардинальну

зміну її властивостей у напрямі більшої свободи в плануванні навчання,

виборі місця, часу та темпу, в переході від принципу «освіта на все життя» до

принципу «освіта впродовж життя», в переході від руху студента до знань, до

зворотного процесу – знання доставляються людині.

Відкрита освіта – це система, в якій реалізується процес навчання, і

індивідуумом здійснюється досягнення і підтвердження освітнього цензу.

Основа освітнього процесу у відкритій освіті – це цілеспрямована,

контрольована, інтенсивна самостійна робота студентів у зручному для себе

місці, за індивідуальним розкладом, маючи при собі комплект спеціальних

154

засобів навчання і погоджену можливість контакту з викладачем

електронною або звичайною поштою, а також особистого контакту.

Відкрита освіта в багатьох країнах розглядається нині як система, що

забезпечує загальнонаціональний доступ до освітніх ресурсів шляхом

широкого використання інформаційних технологій дистанційної освіти. Вона

створює умови для найбільш повної реалізації громадянами своїх прав на

освіту, котра за структурою й якістю відповідає вимогам розвитку економіки

та громадянського суспільства, що і зумовило виникнення віртуальних

навчальних закладів, наприклад, віртуальних університетів.

Віртуальний університет – освітня структура, що здійснює принцип

відкритої освіти, може не мати атрибутів традиційних навчальних закладів

«фізичних будівель», класів, лабораторій і студентських гуртожитків.

Навчання, може проводитися як традиційними методами, так і через

комп’ютерні мережі, наприклад, через глобальну мережу Інтернет або

корпоративну мережу Інтранет. Як правило, структура такого навчального

закладу двохрівнева та складається з центрального університету і

регіонального(их) центру(ів).

Віртуальні навчальні заклади можуть організовуватися на базі:

− закладів, що в минулому працювали в сфері відкритої та

дистанційної освіти;

− традиційних навчальних закладів без досвіду дистанційної освіти, що

бажають таким чином знизити витрати на навчання;

− традиційних навчальних закладів без досвіду дистанційної освіти,

котрі бажають таким чином підвищити якість надання освітніх послуг, що

відповідно, збільшить потік студентів, які хочуть навчатися з використанням

новітніх технологій;

− корпоративного бізнес-сектору, що має свої внутрішні програми

підвищення кваліфікації.

На розвиток віртуальних навчальних закладів значною мірою

впливають:

155

− зростаючі можливості і гнучкість інформаційних технологій;

− зниження вартості;

− збільшення можливого обсягу знань;

− необхідність об’єктивного поліпшення якості навчання і

оперативного використання сучасних досягнень наукових знань;

− інформаційно насичені послуги.

Системи дистанційної освіти, скажімо, такі, як «Віртуальний

Університет», нині набувають актуального значення.

За їх допомогою навчальні матеріали оформляються у вигляді

«модулів», тематичних одиниць курсу. Модулі розробляються колективом

висококваліфікованих фахівців, у складі яких – учені, педагоги, програмісти,

дизайнери, психологи. В системі передбачено низку можливостей зі

створення навчальних курсів.

У навчальних закладах розробляється та використовується віртуальне

навчальне середовище.

Під віртуальним навчальним середовищем розуміємо середовище, яке

сприяє виникненню й розвитку процесів інформаційно-навчальної взаємодії

між студентами, викладачами і засобами ІКТ, а також формуванню

пізнавальної активності студентів за умови наповнення компонентів

середовища предметним змістом певного навчального курсу.

До переваг віртуального навчального середовища належать такі:

− побудова навчання навколо студента – на противагу традиційному

навчальному середовищу, орієнтованому на центральну роль викладача,

віртуальна оболонка надає можливість студентам навчатися в будь-який час,

у будь-якому місці, відповідно до їхнього індивідуального стилю навчання,

інтересів, розкладу;

− відповідність реаліям навколишнього світу – в реальному житті

момент навчання настає тоді, коли починається вирішення проблеми або

виконання завдання, віртуальне середовище дає можливість навчатися

безпосередньо в реальному часі;

156

− співпраця – за умови правильного використання таких засобів та

інструментів, як електронні дискусії (форуми), електронна пошта,

конференції, віртуальне середовище стимулює взаємодію, співпрацю,

командну роботу.

Наведемо вимоги до віртуального середовища:

− персональність – можливість відтворювати особистісні

характеристики, що дають змогу робити висновки про характер людей, які

беруть участь у комунікації;

− виразність – можливість виразити невербальну інформацію;

− конструктивність, креативність – можливість створювати об’єкти

віртуального середовища та маніпулювати ними;

− усталеність – можливість зберігати певний час об’єкти, відтворені в

середовищі;

− спільність інтересів – можливість створювати на базі засобів

інформації групи за інтересами.

Альтернативними критеріями оцінки віртуального середовища можуть

бути занурення й інтерактивність, що використовуються для класифікації

засобів інформації на базі ефективності процесу передавання інформації про

семантику віртуального середовища від засобу інформації до людини, яка її

сприймає. Занурення у віртуальне середовище визначає ступінь

інформаційної виразності, інтерактивність – ступінь незалежності дії

особистості у віртуальному середовищі.

Віртуальна освіта є складовою неперервної освіти, а віртуальний

університет обов’язково повинен містити позаосвітній сектор. Перелічені

чинники віртуальної навчальної громади взаємозв’язані та взаємозумовлені.

У разі неправильного використання або відсутності одного або кількох із

них, віртуальна навчальна громада втрачає свою цінність як передумова

інноваційного використання сучасних інформаційно-комунікаційних

технологій в освіті, як основа ефективного розвитку дистанційного навчання

та як місток для створення нової навчальної культури.

157

Заслуговують на увагу універсальні комплексні рішення – це створення

Веб-серверів, призначених лише для створення та розміщення дистанційних

курсів. Такі сервери дають змогу здійснювати навчальний процес: дизайн

курсу, планування та управління навчальним процесом, презентацію

матеріалів, самостійну та групову роботу, спілкування, облік успішності та

відвідування, тестування тощо.

Прикладами таких комерційних платформ можуть бути:

− ВебCT (http:// www.Вебct.com);

− IntraLearn (http://www.intralearn.com);

− Blackboard (http://www.blackboard.com) та інші.

Архітектуру програмних засобів Віртуального університету створюють

системи, що поширюються безкоштовно (рис. 2.8.1).

Рис. 2.8.1. Структурна схема віртуального університету

158

Це істотна перевага, що дає змогу спростити процес впровадження цього

проекту.

Стрімкий розвиток мережевих спільнот, що нині відбувається в тісному

зв’язку з мережею Інтернет, відкриває нові можливості інтерактивного

спілкування та навчання. Розгляньмо сучасну концепцію розвитку павутини

Веб 2.0.

Веб 2.0 з точки зору користувача, викладача, студента – це можливість

користувачам самим створювати сайти. Користувачі самі можуть додавати до

мережевого контенту щоденники, статті, фотографії, аудіо- та відеозаписи

залишати свої коментарі, формувати дизайн своїх сторінок. Крім того, можна

робити постійні посилання на опубліковані матеріали. Дуже важлива

особливість, завдяки якій істотно зростає значення кожної дії і кожного

слова, опублікованого в мережі.

Користувачі мають змогу повернутися і подивитися на дії, котрі людина

скоїла в минулому. В навчального співтовариства з’являється можливість

відстежувати індивідуальні та групові історії поведінки. Це надзвичайно

важливо для формування довгострокових відносин між студентами та

викладачами. Суттєвого значення набувають мітки як засіб вирішення

класифікаційних завдань. До кожної закладки власник може змінити назву,

короткий опис і ключові слова. Наявні мітки-категорії полегшують процес

подальшого пошуку інформації. Завдяки цифровій революції було виявлено,

що традиційна ієрархія знань, яка так успішно використовувалася раніше, не

працює так само успішно в світі цифрових технологій. Тепер настає важкий

період освоєння нових способів неієрархічної побудови документів,

класифікацій і самого знання. Класифікація робиться і твориться людьми. Ми

ніколи не знаємо заздалегідь, який тег або яка назва статті виживуть,

дозволять залучити найбільшу увагу і стануть загальноприйнятими. Це

сфера, в якій теги «конкурують за нашу увагу». Деякі приймаються і

залишаються, деякі зникають. І, звичайно, візуалізацію динамічних відносин,

159

котрі наявні між учасниками мережевих спільнот, категоріями статей,

окремими статтями, фотографіями, малюнками і медіа-об’єктами, завдяки

візуальним сервісам ми можемо розуміти і показувати студентам відносини

між серверами, статтями і навіть розумовими категоріями.

Отже, соціальні сервіси Веб 2.0 це сучасні засоби, мережеве програмне

забезпечення, що підтримує групові взаємодії абсолютно нового характеру.

Ці групові дії включають персональні дії учасників і комунікації учасників

між собою; записи думок, замітки і анотування чужих текстів (Живий

журнал, «блог» або «ВІКІ-ВІКІ»); розміщення посилань на Інтернет-ресурси

та їх рейтингування («Делішес»); розміщення фотографій («Флікр»);

розміщення книг («Скрібд»); відеосервіси (Ютюб, «відеоблог»); компіляція

на одній сторінці з різних Інтернет-сервісів; географічні сервіси («Земля

Гугл», «Вікіманія») і сервіси на їх основі (так звані мешапи (від англ. «mash

up») (Панорама – відображення фотографій Флікр на сайті «Карти Гугл»,

моделювання об’єктів в 3D («Скетчуп»); обмін повідомленнями

(месенджери, електронні RSS-розсилки, Скайп).

Розділи Веб 2.0 підтримують мимовільний шлях розвитку Інтернет-

спільнот, коли вони не створюються за вказівкою згори, а складаються знизу-

вгору з незначних зусиль безлічі формально незалежних учасників. Учасники

соціальних мереж можуть здійснювати прості дії щодо створення або вибору

найбільш цікавих статей, фотографій або аудіозаписів.

Соціальні сервіси всередині мережевих спільнот відкривають перед

педагогічною практикою безліч нових можливостей: використання

відкритих, безкоштовних і вільних електронних ресурсів.

Наведемо деякі приклади мережевих сервісів Веб 2.0 та їхнього

використання в здійсненні навчання на базі віртуального університету.

Серед сервісів Веб 2.0 можуть використовувались «Zoho», «Флікр»,

«Ютюб», «Делішес», «Netvibes», «ВІКІВІКІ», «Живий Журнал», «Maps»,

«Slideshare».

Сервіс «Zoho» http://mai.zoho.projects.com надає можливість організації

160

та ведення в мережі колективного проекту. Це свого роду «віртуальний клас»

для студентів, на якому «викладаються» всі студентські роботи, документи

текстові, графічні, є календар з розміщеними основними подіями курсу

(розкладу занять, консультацій, зустрічей, дат відеоконференцій і т.д.). За

допомогою цього ресурсу здійснюється комунікація студентів між собою та з

викладачами за рахунок рубрики «Fomm». На форумі було організовано

декілька спеціалізованих Підфорумів, наприклад, в одному з них, «Новини»,

викладач і студенти писали новини в галузі застосування ІКТ під час

вивчення окремих дисциплін, в іншому Підфорумі студенти обговорювали

питання навчання. Ресурс «Zoho» став для всіх учасників навчального

процесу точкою мережевого «збирання» як інформаційного, так і

комунікаційного.

Делішес

Делішес – засіб збереження закладок на веб-сторінках. Студенти, які

зареєструвалися в сервісі колективного збереження закладок, мандруючи

мережею Інтернет, мають змогу залишити в системі посилання на веб-

сторінках, що їх цікавлять з курсу, котрий вивчається. Виконується це так, як

із звичайними закладками на власних комп’ютерах. У цих випадках

посилання можна додавати з будь-якого комп’ютера, підключеного до

мережі Інтернет. Кожна закладка має бути позначена одним або декількома

темами або мітками-категоріями. Теми можуть бути сформовані у вигляді

списку. Особливо корисна ця технологія для студентів, які виконують

курсові роботи, проекти, коли кожний студент за своєю темою здійснював

пошук інформації в мережі, досліджував проблему, ставив свою адресу та

коментарі на ресурсі «Делішес». Таким чином, студенти спільно формують

єдиний інформаційний вузол з комплексної теми проекту.

За таким самим принципом використовуються такі соціальні сервіси:

Флікр, Ютюб, Блог, Вікі-Вікі, Нетвібси, Слайдшес. Використання вище

зазначених сервісів Веб 2.0 у навчанні сприяє здійсненню комунікації з

необмеженим доступом до будь-якої інформації всіх учасників навчального

161

процесу, її обміном та управління цим процесом.

Розвиток дистанційної освіти, здійснення навчання на базі

«Віртуального університету», розробка та впровадження в навчальний

процес сучасних інформаційних технологій, мережевих соціальних сервісів

Веб 2.0 сприяє розв’язанню проблеми рівного доступу до якісної освіти, що

відповідає потребам сучасного суспільства.

Питання для обговорення і самоперевірки:

1. Схарактеризуйте віртуальний університет, його переваги та

недоліки.

2. Які вимоги висуває інформаційне суспільство до освіти?

3. Схарактеризуйте середовище віртуальної реальності та його

використання в навчальному процесі ВНЗ.

4. У чому полягає відкрита освіта, переваги її використання?

5. Схарактеризуйте модульну систему навчання у віртуальних

навчальних закладах.

6. Схарактеризуйте віртуальне середовище, наведіть вимоги до

нього, оцініть його можливості.

7. Які платформи використовуються для здійснення віртуальної

освіти?

8. Наведіть приклади групової взаємодії з використанням Веб 2.0.

9. Як ви розумієте сервіси Веб 2.0, яка їх відмінність від Веб 1.0?

10. У чому полягають особливості Веб-технологій другого покоління?

11. З якою метою використовуються мережеві соціальні сервіси?

12. Схарактеризуйте підкасти, когнітивні карти.

13. У чому переваги використання мережевих соціальних сервісів

Веб 2.0?

14. Яким чином здійснюється інтеграція соціальних сервісів у вищу

освіту? Навести приклад.

15. Які можливості використання сервісів Веб 2.0 в навчальному

процесі ВНЗ?

162

16. Схарактеризуйте інструменти соціального програмного

забезпечення: блоги, Вікі, You Tube, My Space, Пост.

17. Яким чином створюється навчальний контент студентами ВНЗ?

18. Схарактеризуйте процес інформатизації освіти в Україні.

19. У чому полягають переваги та недоліки використання глобальної

мережі в навчальному процесі ВНЗ?

20. Схарактеризуйте особливості інструментів мережі (психологічні,

педагогічні).

21. Які стандартні послуги можуть бути використані в практичній

діяльності, з якою метою?

22. Які переваги засобів для збереження закладок Делішес?

23. Схарактеризуйте використання БобрДобр – сервіса «соціальних

закладок».

24. Наведіть характеристику мережевого щоденника Weblog– блог.

25. З якою метою використовується соціальний сервіс ВікіВікі,

схарактеризуйте його?

26. Схарактеризуйте соціальні геосервіси та їх використання в

навчальному процесі.

27. У чому полягають карти знань?

28. Схарактеризуйте соціальні пошукові системи. Яка мета їх

використання?

29. Наведіть визначення Веб 3.0 та його використання?

30. Які переваги та недоліки використання в навчальному процесі Веб-

технологій?

31. Яким чином організовується та здійснюється самостійна робота

студентів у ВНЗ за допомогою Веб-технологій?

32. Який вплив на мотивацію студентів мають Веб-технології?

Навести приклад.

33. Які є технології організації дистанційного навчання?

34. Чим відрізняється дистанційне навчання від заочного?

163

35. Дайте характеристику гіпертекстової технології ВікіВікі та

доцільності її використання в навчальному процесі.

36. Які дії можуть використовувати учасники співтовариства

ВікіВікі?

37. Яким чином використовується ВікіВікі для здійснення

дистанційного навчання?

38. Які навчальні завдання вирішуються за допомогою інтерактивної

дошки?

39. Схарактеризувати когнітивний аспект використання

інтерактивної дошки.

40. Яким чином реалізується принцип довільності в роботі з

інтерактивною дошкою?

41. Наведіть технічні функції на яких базуються інтерактивні

властивості дошки.

42. У чому полягають мета і зміст спеціальної платформи Skype in the

Classroom, які проблеми вона вирішує?

43. Які типи on-line семінарів, їх характеристика та використання в

навчальному процесі.

44. Схарактеризуйте Вебінари, Веб-заняття, Веб-конференції,

методику їх проведення. Навести приклади.

45. Які можливості Вебінарів, Веб-занять, Веб-конференцій та їх

опції.

46. Яким чином використовуються Вебінари, Веб-заняття, Веб-

конференції у повсякденному житті?

47. Яким чином формуються комунікативні уміння студентів?

Навести приклад.

48. Які психолого-педагогічні умови необхідні для успішного

формування комунікативних умінь?

49. У чому полягає вербальна комунікативна діяльність студентів у

процесі використання ІКТ?

164

50. Чому педагоги всього світу займаються проблемою проектної

діяльності?

51. Яким чином організовується діяльність студентів з вибору

проблеми проекта?

52. Яким чином організовується діяльність студентів з висування

гіпотези, методів дослідження?

53. Які ресурси Інтернет доцільно використовувати в проектній

діяльності студентів ВНЗ?

54. Яким чином здійснюється формування комунікативної

компетентності майбутнього педагога в процесі навчання в

телекомунікаційному проекті?

55. Що відносять до інформаційних ресурсів мережі Інтернет?

56. Які можливості використання Інтернет у проектній діяльності?

57. Яким чином здійснюється пошук інформації в мережі Інтернет?

58. Які найбільш поширені Інтернет-ресурси використовуються в

навчальному процесі?

59. У чому полягає особливість використання Інтернет-ресурсів у

навчальній діяльності?

60. Що являють собою подкасти?

61. У чому полягає особливість подкастингу?

62. Схарактеризувати типи подкастів.

63. Схарактеризувати жанри подкастів.

64. Як створити власний подкаст?

65. Схарактеризувати використання подкастів у навчальному процесі.

66. Особливості використання подкастів у вивченні іноземних мов.

67. Схарактеризувати дидактичний потенціал подкастингу.

68. У чому полягає триступенева модель роботи з подкастами?

69. У чому полягають переваги використання подкастингу в навчанні?

70. У чому полягає сутність соціальних сервісів Веб 2.0?

71. Яка відмінність соціальних сервісів Веб 2.0 від Веб 1.0?

165

72. У чому полягає особливість Веб-технологій другого покоління?

73. Схарактеризуйте технологію Блогів.

74. У чому полягає мета, завдання використання блогів в освіті?

75. Які проблеми у використанні освітніх блогів?

76. Наведіть правила створення блогів.

77. Які платформи використовуються для створення блогів?

78. Схарактеризуйте платформи створення блогів.

79. Наведіть алгоритм створення освітнього блогу.

80. Які переваги і недоліки використання освітніх блогів?

Творчі завдання:

1. Опишіть структурну схему обраного вами віртуального

університету.

2. Навести приклад використання Веб 2.0 платформи в навчальному

процесі ВНЗ, її переваги та недоліки відповідно до платформи Веб 1.0.

3. Опишіть використання соціальних сервісів Веб 2.0 в навчальному

процесі ВНЗ у вивченні конкретної дисципліни.

4. Складіть план підготовки та проведення:

− Вебінару;

− Веб-заняття;

− Веб-конференції.

Опишіть один із наведених типів заняття.

5. Скласти алгоритм виконання завдання, в ході якого здійснюється

формування комунікативних умінь студентів.

6. Виберіть тему проекта, розробіть підпроекти, програми.

Визначіть тип проекту, структуруйте його за етапами,визначіть мету

кожного етапу.

7. Відвідайте два-три Web-сайти. Наприклад:

1) http//www.dyport.net

2) http//www.Web-school.com.ua

3) http//www.nbux.gov.ua

166

Здійсніть аналіз інформації на цих сайтах. Що корисного на цих

сайтах?

8. Опишіть використання подкастів у навчальному процесі ВНЗ.

9. Складіть план проведення заняття з використанням подкастів.

10. Опишіть використання блогів у навчальному процесі ВНЗ у вивченні

конкретної дисципліни.

11. Складіть план проведення заняття з використанням блогів.