ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ

№ 80 (379) 6 жовтня 2012 року, субота

http://sivertime.com.ua e-mail: despravda@ukr.net

Як наша журналістка з рибінспекцією в рейд їздила

«У хороших людей – все хороше!»

стор.6

Жіночий футбол. Ліга чемпіонів УєФА

стор.7стор.3

У Чернігові відкрили пам’ятник великому князю Ігорю

стор.4

стор.8

До Д н я о світя н

«єДИНА ПРОФЕСІЯ ВІД БОГА – ВЧИТЕЛЬ, а всі інші – від вчителя»Завтра у наших педагогів професійне свято. Але воно вже давно триває. І нинішні, і колишні учні поспішають привітати своїх дорогих вчителів. Це не випадково. Ким би вони стали без мудрих шкільних наставників?

9 Ж овт н я – в се світ ній Д е н Ь п о ш т и

Вперше за часів незалежності України делегації усіх районів зібралися в Чернігові у філармонійному центрі, аби по-святковому, сонячно-квітково вшанувати кращих працівників галузі – почесними грамотами, подяками, медалями, преміями, квітами, поцілунками від представників влади, редакцій, вдячних чернігівців.

Перший заступник голови облдержад-міністрації Станіслав Прокопенко після привітань поштарів і вручення нагород, повідомив, що прилетів, як у пісні «бла-

китний вертольот», і привіз не 500 ескімо, а 500 велосипедів для листонош.

І таких сюрпризів цього дня було чима-ло. Зал неодноразово вибухав оплесками. Особливо, коли виступав головний редактор обласної молодіжної газети «Гарт», заслуже-ний журналіст України, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Дмитро Іванов. В тому, що популярний «Гарт» найтиражніший в об-ласті, є й заслуга поштарів. А ще, як зазначив талановитий Дмитро Іванов, вони відіграли та відіграють важливу роль і в його особистому житті. Тож листоношам Чернігівщини він при-святив такі рядки:

МОЯ РІДНЯДорогі мої, хороші!

Нам без вас не жить і дня,Сіверянські листоноші,

Золота моя рідня!Я кажу вам без вагання:– Слово честі, аби зміг,

Зараз з квітами й вітаннямСерце б вам поклав до ніг!

Правда це – не славослов’я.Дуже просить Іванов,

Щоб Господь вам дав здоров’я,Гроші і палку любов!

Ви нам – альфа і омега!Нам без вас не жити й дня,

Дорогі мої колеги,Золота моя рідня!

Керівник редакційних колективів «Деснянки вільної» та «Деснянской недели» Лариса Мілова теж щиро подякувала усім листоно-шам за співпрацю і побажала їм родинного затишку та щастя.

Шановні працівники та ветерани освітянської ниви!Сердечно вітаю всіх, хто засіває насіння добра і знань,

щедроти й надій, із прекрасним осіннім святом – ДНЕМ ПРАЦІВНИКА ОСВІТИ!

Праця вчителя – це запорука духовно-морального та інтелектуального зростання підростаючого по-коління. Її можна порівняти з творчістю талано-витого скульптора, який зі шматка глини творить

шедевр, а вчитель невтомністю власних душі та серця творить справжню Людину.

Педагогічна мудрість та жертовність викликають захоплення й возвеличують вчителя – провідника вічних загальнолюдських цінностей.

Нехай слово вчителя буде завжди святим і чистим на землі, а засіяна невтомною працею освітянська нива щедро зарясніє сходами юних талантів, яскравих особистостей, які прославляться визначними перемогами та збагатять суспільство новими досягненнями.

Бажаю всім міцного здоров’я, наснаги, доб робуту, незгасної іскри та творчого неспокою. Хай вас і ваших учнів завжди об’єднує одна мета – зведення величного храму знань. Іван КУРОВСЬКИЙ,

народний депутат України

Свято усіх людей

Лариса Штупун – вчителька початкових класів Чернігівської школи І-ІІІ ст. №20. Народилася у Лосинівці на Ніжинщині, а живе у Киїнці Чернігівського району. Щодня поспішає до своїх другокласників у місто. Щиро їх любить, дорожить своєю працею, не уявляє себе без школи. У неї завжди цікаві уроки. Кожен учень слухає Ларису Володимирівну, тому що вона може зацікавити навіть лінивого. Іноді вчителька спеціально допускає помилку на дошці, щоб хлопчики та дівчатка виправляли. Добирає слова похвали, обережно підкаже, коли її маленькі щось зроблять не так.

стор.5

http://sivertime.com.ua

2 № 80 (379) 6 жовтня 2012 року, суботаhttp://sivertime.com.ua

Велика честь і величезна відповідальність –бути юристом!

Вітаю юридичну громадськість із професійним святом – Днем юриста!

Професійне свято людей, все життя яких підпорядковується гаслу «Знати право, служити праву, захищати право», відзначається щорічно 8 жовтня. Це свято об’єднує юристів різних сфер діяль­ності, що стоять на захисті прав і свобод громадян.

Для українського суспільства професія юриста дуже важлива, адже саме тепер, коли відбувається процес розбудови правової держави, на правників покладають надії і завдання з утвердження принципу верхо­венства права, вдосконалення чинного законодавства, посилення пра­вових гарантій захисту різних верств населення і підвищення правосві­домості та правової культури громадян.

Велика честь і величезна відповідальність бути юристом! Відстоювати законні інтереси громадян, захищати їхні права в суді, відновлювати справедливість – це робота юристів. Така праця завжди в пошані, во­

на визнана суспільством. Підтвердження тому – професійне свято День юриста, встановлене Указом Президента України від 16 вересня 1997 року.

Це свято людей, які своїми справами мають утверджувати недотор­канність конституційних прав і свобод громадян, непорушність законів.

Нехай ваші професійні зусилля будуть винагородженні повагою і довірою людей, впевненістю у надійному і справедливому захисті їх­ніх конституційних прав і свобод!

Щиро зичу вам здоров’я, добробуту, щастя й удачі, життєвої наснаги та нових здобутків у професійній і громадській діяльності в ім’я про­цвітання нашої держави.

Олександр КАРНАБЕДА,начальник Головного управління юстиції

у Чернігівській області

Шановні колеги!Щиро вітаю вас із професійним святом –

ВСеСВІтНІМ ДНеМ ПОШтИ!

Забезпечуючи безпере­бійну комунікацію між селами, містами, краї­

нами, ви об’єднуєте людей, які розділені тисячами кі­лометрів.

У всі куточки району, в найвіддаленіші села спря­мовані ваші зусилля, аби в кожну оселю потрапили сві­жа газета, лист, пенсія.

Ви – органічна складова великої української грома­ди, яка поєднує родини та серця. Як би не було скрут­но, скільки б повсякден­

них проблем не лягало на ваші плечі, ви з великою від­повідальністю, чесно і професійно виконуєте доручену справу, завжди є і залишаєтесь відданими людям, яким вірно служите.

Низький уклін вам і дяка за це!Вітаючи зі святом, бажаю вам міцного здоров’я, дов­

голіття, особистого щастя, достатку в родинах, успіхів у роботі і радості від спілкування з людьми!

Володимир ПРИХОДЬКО,директор Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта»

Знами, ви об’єднуєте людей, які розділені тисячами кі­лометрів.

найвіддаленіші села спря­мовані ваші зусилля, аби в кожну оселю потрапили сві­жа газета, лист, пенсія.

великої української грома­ди, яка поєднує родини та серця. Як би не було скрут­но, скільки б повсякден­

в и б ор и-2012

Іван Драч: «Україні не вистачає поміркованого

та далекоглядного політика»Відомий громадський і політичний діяч, поет, драматург, Герой України Іван Драч зустрівся з чернігівськими шанувальниками його творчості. Автор багатьох збірок поезій та сценаріїв українських фільмів приїхав до Чернігова на запрошення народного депутата Валерія Дубіля. І хоча Іван Федорович уже давно поза політикою, він все ж не зміг не висловитись стосовно сьогодення та майбутнього України.

Відомого поета щирими оплесками віта­ли на Чернігівській землі студентсько­викладацькі колективи технологічного та педагогічного університетів, студент­

ство та викладачі залізничного ліцею, пере­січні чернігівці.

Темою зустрічей стала українська літерату­ра, її реалії та перспективи, бо приїзд Івана Драча для чернігівців Валерій Дубіль влашту­вав з нагоди Всесвітнього дня бібліотек. І не лише з цієї причини – народний депутат за­хоплюється його творчістю. Поважає Драча за самокритичну думку, а також за те, що він своїми творами вчить українську молодь бути патріотами своєї Батьківщини.

Спілкування відбувалося у доволі невиму­шеній атмосфері, а сам поет зачитував нові ві­ршовані твори, політичні памфлети, жартував та ділився своїми планами.

Незважаючи на свій поважний вік, Іван Федорович, і досі вносить неабияку лепту у розвиток кінематографа та літератури в Україні, видає книги і пише статті.

– Нещодавно я написав дві статті: передмо-ву до книги Віталія Обліцова про Олеся Гончара і Юрія Шевельова та закінчую передмову до книжки про Андрія Малишка, – розповідає Іван Драч. – Також завершую роботу над п’єсою про Володимира Сосюру «Любов чи маніакально-депресивний психоз».

Іван Федорович не полишає роботу сценариста, хоча й жаліється, що це – важка професія. Він встиг розроби­ти сценарій про Григорія Сковороду.

– Сценарист – професія дуже близька до політики, – жартує Іван Драч. – Треба бути готовим переробляти і змінювати сценарій під оператора, режисера чи навіть актора. Сценарист має постійно тримати руку на пульсі.

Що ж стосується сучасної політичної ситуації в Україні, то Іван Федорович закликав українців не втрачати віри у краще майбутнє, адже навіть кілька голосів на вибо­рах можуть посприяти радикальним системним змінам.

– Мені здається, нам не вистачає поміркованого та далекоглядного політика, такого, як Валерій Дубіль, до якого я ставлюся з великою повагою і дякую йому за те, що він запросив мене до Чернігова, – зазначив Герой

України. – А взагалі політика – дуже небезпечна річ, че-рез те намагаюся бути на відстані. Краще вірші писати! Я дуже вдячний Валерію Дубілю за те, що він влаштував цю зустріч. Мені дуже імпонує, що він віруюча людина... Славний чоловік. Люди, маємо шанувати одне одного й любити, а не шукати ворогів, – сказав поет.

А ось Валерій Дубіль зауважив: «Постать Івана Драча – не пересічна і тісно пов’язана з незалежністю України. Я щиро вдячний йому за те, що він відгукнувся на моє за-прошення».

Народний депутат України також додав, що за будь­якої політичної ситуації, потрібно вірити в краще і, звіс­но ж, у Господа, який надає нам сил.

– Я і моя родина постійно постимось, ходимо на літур-гію, намагаємося докладати всіх зусиль, аби допомогти кожному, хто до нас звертається, – розповідає Валерій Дубіль. – Так і мають чинити справжні християни.

Віталій НАЗАРЕНКО

Дорогі вчителі!Від щирого серця вітаю вас

із професійним святом!

Найголовніше для вчи­теля – це любов і по­вага до кожної ди­

тини, як до Особистості! Пам’ятайте про це! Міцного здоров’я вам, терпіння, щастя, якнайбільше радос­ті, порозуміння з людьми!

Коли Радикальна партія здобуде владу, ми дамо усім вчителям гідну зарп­лату та достойні умови праці. Бо люди цієї про­фесії – це Великі люди, які навчають наших ді­тей, часто замінюючи їм нас – батьків. Так, як із батьківською турботою і душевним теплом ставилися до мене мої вихователі і вчителі в Прилуцькому дитячому будинку, Яблунівській, Комарівській та Борзнянській школах­інтернатах, за що я їм безмежно вдячний!

Хай береже вас Господь!Ваш Олег ЛЯШКО,

лідер Радикальної партії,кандидат у народні депутати в 208­му окрузі

http://sivertime.com.ua

№ 80 (379) 6 жовтня 2012 року, субота 3http://sivertime.com.ua

Лист від батька

Пропонуємо читачам лист, який напи­сав вдячний батько колишнього учня Лариси Штупун.

«Як швидко плине час... І вже не одне покоління молодих людей подумки, поринаючи у дитинство, згадує свою першу вчительку – Ларису Володимирівну Штупун. Молода, красива, енергійна, з відкритим серцем і проникливим поглядом – такою її запам’ятають сот ні малюків, яких вона вміло ввела у такий незвіданий світ чисел, іменни­ків і префіксів.

Високоерудована, допитлива й амбіцій­на випускниця Прилуцького педагогічно­го училища імені Івана Франка, а згодом – Чернігівського педінституту імені Тараса Шевченка, Лариса Володимирівна своїм став­ленням до роботи одразу ж засвідчила, що педагогічна нива – це її життя, доля, покли­кання. Уміло поєд нує кращі надбання вітчиз­няних вчителів­початківців із передовими, но­вітніми поглядами сучасних педагогів. Лариса Володимирівна виплекала власну методику викладання, що з року в рік забезпечує висо­кий результат, який проявляється у десятках призових місць, що виборюють її вихованці, коли беруть участь у шкільних, міських й об­ласних конкурсах.

Але як мовиться у прислів’ї: «Не хлібом єди­ним живе людина». І це насправді так. Дитяча душа тягнеться до всього чистого, доброго,

щирого. Розуміючи і відчуваючи це, Лариса Володимирівна по­материнськи опікується кожним учнем. Навіть ми, батьки, інколи диву­ємося, як їй вдається лише поглядом спонукати дітей до творчості, до розуміння прекрасного, до пошуку свого «Я» у цьому складному світі.

Що побажати Вам, шановна Ларисо Володимирівно? Незабутній Назарій Яремчук, свого часу, співав: «Хай твоє серце не мов­чить...» З таким проханням до Вас, пані Вчителько, звертаються всі ваші вихованці та їхні батьки:

«Хай Ваше серце не мовчить,Бо є йому ще що сказати,В дитячі душі мудрість перелить,А потім у життя їх відпускати».

Уже і вчителі Марійки називають її по­батькові

Чомусь зазвичай ми пишемо про до­свідчених педагогів і рідко згадуємо початківців. Сьогоднішнє коротеньке інтерв’ю з Марією Коробко, вчитель­

кою української мови, літератури та ху­дожньої культури Красилівської школи, що на Козелеччині. Педагогом вона пра­цює лише місяць, але вражень дуже багато.

– Коли я була ще школяркою, мені дуже по-добалися українська мова та література. Сама навіть не знаю чому. Ще в дев’ятому класі разом із мамою поїхали до Чернігівського педуніверси-

тету, аби дізнатися, чи готують тут філологів. Але на той час філологічного факультету ще не було, його відкрили за рік, як я закінчила школу.

Мрія Марії здійснилася – вона стала студент­кою і через чотири роки отримала диплом бака­лавра з відзнакою за спеціальністю «Українська мова та література, художня культура».

Потім вступила на п’ятий курс. Із «червоним» дипломом «Магістр філології. Викладач україн­ської мови та літератури» Марія Коробко при­йшла цьогоріч працювати до своєї рідної школи.

– Я ще жодного разу не пошкодувала, що вчи-телюю тут, – каже Марія. – Зі мною поряд пе-дагоги, які колись називали мене Марійкою, а ни-

ні вони звуть по-батькові – Марією Сергіївною. Це дуже приємно. Скажу, що насправді найваж-ливіша професія – вчитель. Як сказала одна ві-дома людина: «Єдина професія від Бога – вчи-тель, а всі інші – від вчителя». Те, що я обрала саме цю стежину, не випадково. Адже й моя ма-ма Людмила Коробко також педагог. Викладає у школі хімію та біологію двадцять п’ятий рік. Діти її дуже люблять, а колеги – поважають.

А ще моя мама, – пишається Марія, – вже третій рік працює заступником директора з навчально-виховної роботи.

– Розкажіть про своїх учнів і предмет, який викладаєте.

– Дуже приємно, коли хлопці та дівчата дев’ятого, десятого та одинадцятого класів сидять на уроці як миші, і уважно слухають. Художню культуру вивчають у школах не так давно. Під час занять діти дізнаються про ви-ди мистецтва, про різні його періоди. Учням дуже цікаво, якою була колись архітектура, живопис... Наприклад, як з’явився стиль баро-ко у тій чи іншій країні. Гадаю, що роздивля-тися ілюстрації живопису, скульптури наба-гато цікавіше, аніж розв’язувати приклади та рівняння. Хоча і це треба вміти.

– Ви гарна і тендітна. Чи близькі до сільської роботи?

– Для мене це не є чимось незнайомим. Звичайно я, як і всі сільські діти, допомагала згрібати сіно, годувати кролів. Є у мене вірний пес і котик. Правда, картоплю не копаю – це робить трактор. Ми її лише збираємо. А ни-нішньої осені навіть і цього не робили. Сучасна техніка виконала все за нас. Мама, тато і я ли-ше картоплю перебрали та занесли до погреба.

– Добрий врожай?– На зиму вистачить!

Лариса ГАЛЕТА

Д о Д н я вч и т е л я

«єдина професія від Бога – ВЧИТЕЛЬ, а всі інші – від вчителя»

Ще раніше депутати на сесії цієї селищної ради ухвалили рішення про проведення щорічного творчого конкурсу пам’яті місцевого поета Миколи Іллюченка і не по­скупилися з преміями. Отож, нині оголосили переможців першого конкурсу. Серед юних творчих дарувань перше місце і премія – 1000 гривень дісталися Олі Рубей

– учениці третього класу Корюківської гімназії. Вона народилася в Холмах. До речі, нещо­давно ця дівчинка перемогла і в одному з етапів конкурсу «Деснянки вільної» «Я + флора».

Серед дорослих – першість у студентки Київського національного лінгвістичного універси­тету Ольги Верхових, випускниці холминської школи. І також премія – тисяча гривень. Друге місце посіла вчителька української мови та літератури холминської школи Тетяна Грицак. Вона отримала грошову премію – 600 гривень.

У селищній раді хотіли дати гран­прі – 1600 гривень за найоригінальніші поетичні рядки, та журі нікого не відзначило. У першому конкурсі було мало учасників, але, як кажуть, тисяча на дорозі не валяється… Коли місцеві обдаровані люди почують про такі премії – писатимуть ще більше і краще.

Зоя ШМАТОК, голова журі, заслужений журналіст України

Фото Наталії РубейКорюківський район

т в ор ч і к о н к у р с и

Тисяча на дорозі не валяєтьсяНе доводилося чути, що десь у День села чи селища, навіть міста вручали премії поетам. А в Холмах на Корюківщині таке було.

Оля РубейОльга Верховик

Моя мама листоноша

П ідбито підсумки обласного дитячого конкурсу художнього нарису «Моя ма­ма листоноша», який проводила Чернігівська дирекція УДППЗ «Укрпошта». Нагородили переможців третього жовтня під час святкового концерту, при­уроченого до Всесвітнього дня пошти, який відбувався в обласному філар­

монійному центрі фестивалів та концертних програм. Вручив подарунки юним кон­курсантам перший заступник голови облдержадміністрації Станіслав Прокопенко.

тож перше місце посіли:Анжела Житник (Ріпкинський р­н, с. Добрянка);тетяна Демиденко (Чернігівський р­н, с. Слабин).На другому –Настя Питель (Ріпкинський р­н, с. Горностаївка) татетяна Розумієнко (Сосницький р­н, с. Лави).І третє місце заЯрославом Подоляко (Коропський р­н, с. Мезин) таНастею Ревенок (смт Ріпки).Заохочувальні призи отримали:Олена Чекова (Новгород­Сіверський р­н, с. Грем’яч);Аліна Булаш (Ріпкинський р­н, с. Даничі);Яна Приходько (Ріпкинський р­н, с. Буянки);Альона Чубук (Чернігівський р­н, с. Роїще);Владислав Шульга (м. Новгород­Сіверський).

(Коропський р­н, с. Мезин) та

(Новгород­Сіверський р­н, с. Грем’яч);

http://sivertime.com.ua

4 № 80 (379) 6 жовтня 2012 року, суботаhttp://sivertime.com.ua

– А ви – преса? Ми приїхали сю-ди, щоб подякувати Івану Івановичу Куровському, – каже Любов Примушко. – Для нас сьогоднішня зустріч – справжнє свято. Якби не Іван Іванович, не бачити нам того блакитного вогника.

Знаєте, коли газ пускали, Іван Куровський ні у кого не обідав. Просто радів із нами. У мене в ха-ті плита газова першою запрацю-вала. Мій син працює у газовому гос-подарстві, отож я його попросила, щоб він селянам документи допоміг швидше підготувати. А ще дякуємо голові газового кооперативу, вона всю душу віддала.

– Я місцева, – каже жінка. – Звуть Ольга Григорівна. Ми прийшли не на концерт, а щоб Куровського по-бачити.

– Хотілося б, щоб Іван Куровський узяв над нами шефство, – продов­жує жінка, яка назвалася просто Люба. – Червоні Партизани – ве-лике село, стільки робочої сили! До шести тисяч людей живе, та пра-цювати їм ніде…

– У Київ їдуть, – підтримує роз­мову Ольга Григорівна. – Мені до пенсії два роки залишилося, це та-кий період, що ніхто мене вже не бере на роботу. Один сум…

– Ось, якби Куровський у нас якесь чи переробне підприємство відкрив… Він же господар, добра людина, всі лише його хвалять, – каже Люба. – Колись він нашій лі-карні «швидку» подарував, а ще «по-жарку». Вже рік, як у село завозять хліб Бобровиць кого хлібозаводу. І дешевший, і смачніший за ніжин-ський. А булки які добрі! Духмяна смакота! Чули, що у Куровського це підприємство. У хороших людей – все хороше!

– Я вже на пенсії, але не сплю: у селі роботи вистачає. Діти вже дорослі, онуки ще маленькі. Допомагаю усім чим можу. От якби «Агропрогрес» прийшов до Червоних Партизанів, змогла б більше для своїх дітей зробити, – мріє Ольга Григорівна. – Землі у нас добротні – чорнозем, не те що у Мрині – пі-сок. Отож врожаї щедрі збираємо. Добре родить буряк, пшениця, ну – усе. Та чомусь на наших полях ку-курудзу сіють. Обробляють землю, Господь його знає хто, офіс їхній десь у Прилуках. Дурні ми, що договори оренди підписали на десять років, тепер страждаємо.

Вікторія Миколайчук із Криниці на ґанку Будинку культу­ри жваво розмовляла по телефо­ну, а потім із захопленням мовила:

– Мені дуже захотілося вживу побачити Куровського. Дуже кра-сивий дядько!

І пісні слухатиму, відпочину хоч трохи… У мене хазяйства дуже ба-гато, нема коли й на вулицю вийти. Тримаю чимало бройлерів. Є собака, кіт. Живу з мамою. Мрію піти навча-тися і потім знайти роботу. Але я хворію на епілепсію, тому не беруть нікуди. Школу закінчила у 2009-му, мені вже двадцять років. Може б із мене непоганий бібліотекар був? – розмірковує Вікторія. – Але щоб вступити до училища чи техніку-му потрібні гроші. Та й різниця у віці яка: першокурсникам по 16-17 років.

І хоча бібліотеки у Криниці немає, у Черво них Партиза нах зате є. Я б із великим задоволенням сюди що-дня добиралася б.

Про проблеми сільської грома­ди можна було почути й на зі­бранні. Для дитини­інваліда сім’ї Кушнір, наприклад, потрібен візок. Жителі села Коробчине просили Івана Куровського допомогти із тран­спортом для підвезення дітей до школи...

Проблем багато. Усе одразу вирі­шити неможливо. Лише на капіталь­ну реконструкцію доріг Червоно­партизанської сільської ради по­трібно десятки мільйонів гривень. Тут не обійтися і без державної підтримки. Але, як пообіцяв Іван Куровський, він робитиме усе мож­ливе, щоб якомога скоріше вирі­шити всі проблеми. І щоб селяни, нарешті, зажили набагато краще.

Лариса ГАЛЕТАФото Віктора КОШМАЛА

Носівський район

зустрічі

«У хороших людей – все хороше!»

– У нас село дуже хороше, все є, навіть світло в центрі ввече-рі, – каже жителька Червоних Партизанів Олександра Ялов­ська. – Та дороги – душа плаче! Якось хтось полатав асфальт по-близу залізничної станції, але та дорога вже майже зникла – яма на ямі. Після дощу там такі калюжі, що люди змушені їхати до сусід-

ньої зупинки – «Дослідної станції». А до Києва половина села на ро-боту добирається електричкою. Якби Іван Куровський допоміг нам із дорогою, дуже б йому дякували. Та й дітей до школи батькам ні-чим возити. Автобус є, а гуми для колес немає.

Пенсіонерки Ольга Іванчук та Любов Примушко, взявши під ру­

ку одна одну, жваво прямували до Будинку культури.

– Ми приїхали із Криниці, – гур­том кажуть жінки.

– Багато вас там живе? – ці­кавлюся.

– Та, ні. Залишилося у нашому се-лі дев’яносто вісім дворів, а було ж сто двадцять вісім. На тридцять поменшало.

У селі роботи – поки сніг не впаде. Але люди з Червоних Партизанів, Дослідного, Кобилещини, Коробчиного, Криниці, Ставка та Сулака, що на Носівщині, залишили всі свої справи й прийшли та приїхали до червонопартизанського Будинку культури, аби зустрітися з Іваном Куровським. Він тут не вперше. Кілька років тому народний депутат України вручав жителям Червоних Партизанів ключі від нової пожежної машини. Ця техніка була вкрай потрібна, адже пожежники не мали чим гасити займання будинків, сараїв, лісів… Люди чекали такого подарунку довгих тридцять років. А тепер пожежна машина обслуговує сім населених пунктів Червонопартизанської сільської ради.

http://sivertime.com.ua

№ 80 (379) 6 жовтня 2012 року, субота 5http://sivertime.com.ua

денЬ ПОШтИ

Приємно, що поштовики усвідомлюють важ­ливість своєї роботи, намагаються якнайпов­ніше враховувати зауваження і пропозиції громадян, налагоджувати з ними взаємови­

гідну співпрацю, дбають про розширення ринку поштових послуг, зміцнення довіри споживачів. Соціальна місія працівників пошти – нести людям добро, допомагати їм, зберігати традиції живого спілкування. Це дуже важливо, особливо для соці­ально незахищених категорій населення, які май­же всі послуги одержують вдома через листонош. Саме з листонош починається, ними і закінчуєть­ся письмовий зв’язок між людьми. Незважаючи на бурхливий сплеск розвитку електронних засобів

зв’язку, що заполонили світ, пошта сьогодні що­денно надсилає і доставляє мільйони листів, бо ніщо не замінить живого почерку людини, ори­гіналу документа. Саме за це низько вклонився своїм працівникам директор Чернігівської дирек­ції державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» Володимир Приходько.

І чарівним, неповторним акордом цього свята став захоплюючий концерт майстрів мистецтв обласної фі­лармонії, який додав гарного настрою до нових тру­дових звершень.

Зі святом вас, чернігівські поштовики!Сергій ГАЙДУК

спеціальний кореспондент «Деснянки вільної»Фото автора

http://sivertime.com.ua

За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та особис­тий внесок у розвиток поштового зв’язку працівники Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» нагороджені

Почесною грамотою обласної державної адміністрації:Гавриленко Антоніна Олек сандрівна – листоноша відділення по­

штового зв’язку Городище цеху обслуговування споживачів №6;Гора Олена Петрівна – оператор поштового зв’язку відділення по­

штового зв’язку Лосинівка Центру поштового зв’язку №2;Криволап Любов Степанівна – начальник відділення поштового

зв’язку Бутівка цеху обслуговування споживачів №2.Подякою голови обласної державної адміністрації:

Батухно тетяна Віталіївна – начальник відділення поштового зв’язку Петрушин цеху обслуговування споживачів №4;

Ховпун Сергій Дмитрович – водій автотранспортних засобів цеху перевезення пошти Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта»;

Коломієць Ірина Валеріївна – начальник відділення поштового зв’язку Варва Центру поштового зв’язку №3;

Сергієнко тетяна Дмитрівна – листоноша відділення поштового зв’язку Жадове Центру поштового зв’язку №4;

Юлаєва Лариса Олексіївна – листоноша міського відділення пош­тового зв’язку Мена цеху обслуговування споживачів №5.

Почесною грамотою обласної ради з врученням пам’ятного знака:Русін Борис Васильович – начальник Центру поштового зв’язку №2;Лущик Любов Степанівна – начальник відділення поштового зв’язку

Гучин цеху обслуговування споживачів №1;Кубрак Олена Миколаївна – листоноша відділення поштового

зв’язку Ічня­3 цеху обслуговування споживачів №1 Центру поштово­го зв’язку №3.

Почесною грамотою Черні гівської міської радита виконавчого комітету:

Шостки Ольга Юхимівна – заступник начальника міського відділен­ня поштового зв’язку Чернігів­30 цеху обслуговування споживачів №4.

Подякою міського голови Чернігова:Халько Віктор Григорович – начальник зміни цеху оброблення

пошти Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта»;Найдьон Валентина Павлівна – листоноша міського відділення

поштового зв’язку Чернігів­13 цеху обслуговування споживачів №4.Почесною грамотою з нагрудним знаком «Почесна відзнака»

УДППЗ «Укрпошта»:Асаулко тетяна Василівна – листоноша міського відділення пошто­

вого зв’язку Чернігів­21 цеху обслуговування споживачів №4;Лавріненко Олексій Петрович – начальник відділення поштового

зв’язку Мирне цеху обслуговування споживачів №3 Центру поштово­го зв’язку №2.

Подякою генерального директора УДППЗ «Укрпошта»:Бобровник тетяна Григорівна – оператор поштового зв’язку місь­

кого відділення поштового зв’язку Чернігів­35 цеху обслуговування споживачів №4;

Бруєнок Лідія Михайлівна – сортувальник поштових відправлень та виробів друку цеху оброблення пошти;

Козачок Олег Андрійович – водій автотранспортних засобів групи механізації Центру поштового зв’язку №3.

Премії від газетЗ нагоди Всесвітнього дня пошти редакції газет «Деснянка віль­

на» та «Деснянская неделя» нагородили преміями:колективи Менського, Ріп кин ського, Чернігівського, Носівського,

Бахмацького, Новгород­Сіверського, Семенівського цехів обслуговуван­ня споживачів, Корюківського центру поштового зв’язку, дільниці оброб­лення пошти з Ніжина та Прилук, працівників відділень поштового зв’язку.

Свято усіх людей

Нагороди – кращим

Поч. на 1-й стор.

http://sivertime.com.ua

6 № 80 (379) 6 жовтня 2012 року, суботаhttp://sivertime.com.ua

рейд на вОді

Інспектори риби не їдять...Коли я збиралася в рейд із працівниками Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області, думала: добре цим людям – катаються собі на човні скільки завгодно, милуються природою, відпочивають. Але після восьмигодинної «подорожі» Десною так втомилася, що була рада ступити на грішну землю. Ні, рибінспектором мені точно не бути! Змерзла, змокла. А працівникам Чернігівдержрибоохорони хоч би що. Це – мужні люди, з міцним здоров’ям.

Удень браконьєрів не було...Лише «браконьєрчики»

Рибне браконьєрство в Україні нині стає шалено прибутко­вим бізнесом. Упродовж року воно може збагатити людину

на сотні, тисячі доларів. До речі, за статистикою у 2011­му захоплюва­лася цим «промислом» чи не най­більша кількість людей за останні роки: працівники рибної інспек­ції всієї України затримали майже сто тисяч рибних браконьєрів, а це у три рази більше ніж у поза­минулі роки.

Чернігівдержрибоохорона, як і черкаська чи будь­яка інша, ого­лосила браконьєрам справжню ві­йну. Співробітники організовують рейди на воді та на ринках. І на­віть у вихідні.

Під час нашого рейду серед бі­лого дня ми неодноразово підхо­дили на човні до берега й пере­віряли улов рибалок на Десні, а також те, яке знаряддя лову вони використовують.

Не оминули рибінспектори чо­ловіка, який рибалив на дев’ять спінінгів (кожен спінінг має два гачки, а дозволено одній особі ви­користовувати лише п’ять гачків – Авт.). Спочатку пенсіонер виправ­довувався, мовляв, його вудочок лише чотири, решта – товариша, який пішов у справах, але має ско­ро повернутися. Але згодом чо­ловік вибачився і пообіцяв нада­лі дотримуватися правил під час спортивного та любительського рибальства. Отож відбувся усним попередженням.

У недозволеному для рибо­ловлі місці – каналі поблизу ТЕЦ ми зустріли двох хлопців. Жителі Семенівського району запевня­ли – вони не знали, що тут не мож­на рибалити. Але після роз’яснень інспекторів та складання адміні­стративного протоколу хлопці не сперечалися і визнали свою провину.

Наша поїздка у межах Чер­ні гівського району (поблизу сіл Жавинка, Количівка, Іванівка та Шестовиця) довела, що рибінспек­тори не дрімають, але й рибалки не нахабніють – ніякої злоби між ни­ми я не відчула. Може, тому, що це

дріб ні «браконьєрчики»? Зазвичай у роботі людини, яка охороняє вод­ні живі ресурси, важливу роль віді­грає людський фактор. Отож люди (переважно пенсіонери), яких ми зустрічали, чули від інспекторів ли­ше слова попередження.

Паша і Саша

За словами начальника Го­ловного державного управ­ління охорони, використан­ня і відтворення водних

жи вих ресурсів та регулювання рибальства в області Івана Сови,

старший групи, державний інспек­тор Павло Кізім та державний ін­спектор Олександр Савлук – кра­щі з кращих. Контролюють хлопці водні простори лише рік, але свою роботу виконують добросовісно. Особливо непростий період у ін­спекторів, коли нереститься риба. У цей час стається дуже багато ін­цидентів. І хоча власну силу вони поки не застосовували, нетверезі браконьєри іноді поводять себе агресивно і навіть готові оборо­нятися… веслами. Втім, про те, що обрали саме таку професію ні Павло, ні Олександр не жалку­ють – природа лікує і душу, і сер­це, і навіть тіло.

Напарники одне одного звуть «Паша» та «Саша». І колеги до них так звертаються. Олександр має вищу екологічну освіту. Працював ким завгодно, але коли став ри­бінспектором, зрозумів, що це йо­го справа.

– Служив до цього у міліції, в спецпідрозділі «Титан», – розпові­дає Павло, – отож досвід роботи з правопорушниками маю. І зброя є, й інші засоби, але ми, слава Богу, їх ще не використовували. У робо-ті найкраще нам допомагають… ноги: коли браконьєри бачать ри-бінспектора, кидають усе й щоду-ху тікають.

– Чи часто у вашому раціоні риба? – цікавлюся.

– Ні. Ми ї ї не їмо, а охороняє -мо, – гур том відповідають на­парники.

За словами Олександра Савлука, за виявлену сітку (а це грубе пору шення) штраф становить від 340­ка до 680­ти гривень, а також таксується улов у ній. За плітку бра­коньєрам доводиться сплачувати 85 гривень, за щуку – 340 гривень, а за судака – 510.

Особливо рибінспектори злі на власників електровудочок. Таких браконьєрів непросто впіймати, бо мають човни з потужними двигуна­ми до 150 кінських сил.

– Норми вилову для рибалки­любителя існують?

– Звичайно. На добу можна ло-вити лише три кілограми, – каже Павло Кізім. – Варто також не забу-вати ще й таке правило: якщо вам на гачок потрапила маленька ри-бина чи риба, занесена до Червоної книги, потрібно відпустити її у воду. А щоб не зменшувалися наші рибні запаси, кожен рибалка має бу ти зацікавленим у підвищен ні рибопродуктивності водойм, до-тримуватися правил вилову риби і не лише під час нересту.

За словами державного інс­пек тора Олексія Туровця, з по­чат ку року інспектори Черні­гівдержрибоохорони склали 1766 протоколів. Завдано збитків вод­ному господарству України на суму

понад 541 000 гривень. Передано у слідчі органи для порушення кри­мінальної справи 48 протоколів, вилучено близько 2­х тонн 150­ти кілограмів риби.

Чернігівдержрибоохорону реорганізовують…

Як повідомив начальник Чер­ні гів держрибоохорони Іван Сова, їхнє управління нині реорганізовують:

– Плюс цієї процедури – те, що збільшиться кількість наших пра-цівників. Але, щоб бути державним службовцем, потрібно мати вищу освіту. На жаль, 55% інспекторів її не мають. Отож усі вони нині – студенти.

Начальник відтворення водних живих ресурсів Володимир Мовпан

вважає, що інспектори ще краще пра­цювали б, якби у них було достатньо сучасної техніки та пального:

– Нам не потрібні іномарки чи круті джипи. Вистачить і «Нив». Адже нашим автомобілям вже по-над п’ятнадцять років. Та якби все це мати – швидкісні двигуни для човнів, запчастини, пальне, то, ма-буть, і ефективність нашої роботи відчули ще краще не лише люди, а й живий водний світ.

Лариса ГАЛЕТАФото автора

Павло Кізім

Олександр Савлук складає адміністративний протокол

У теМУЩороку в Україні інспектори вилучають близько ста тисяч бра­

коньєрських знарядь. Ловлять рибу забороненими сітками, засто­совують електровудочки. Ще один із «методів», який інакше, аніж варварським, не назвеш, – це газове браконьєрство. Завдяки балону з газом та розвідній системі всі рибні ресурси, які є в радіусі десяти метрів, гинуть і потім не відроджуються. За ввезення та викорис­тання незаконних знарядь лову згідно з чинним законодавством передбачено кримінальну відповідальність – від двох до п’яти ро­ків позбавлення волі. У сусідній Білорусі, до речі, за використання електровудочки саджають до в’язниці на вісім років. Ось такі справи.

http://sivertime.com.ua

№ 80 (379) 6 жовтня 2012 року, субота 7http://sivertime.com.ua

п р и в ат ні ог оло ш е н н я

Продам•Цуценят огдтер’єра (народилися 22.09.12р.,

чотири хлопчики, одна дівчинка, робочі бать­ки). Тел. у Чернігові: (050) 412­90­74, Леонід.

•Холодильник в хорошому, робочому стані, ціна 400 грн, 4­конфорну газ. плиту, ціна 350 грн. Тел. (093) 479­56­85.

•Дачу в ТОВ «Українське» (7 соток землі, це­гляний будинок, вода, фруктові дерева). Тел. 3­84­36.

•Автомобіль «ВАЗ­2103» 1977 р. в., пробіг 150 тис. км, в гарному технічному стані. Початкова ціна 2,7 тис. у. о. Тел. 72­81­25.

•Будинок в смт Ріпки (дерев’яний, обкладений білою цеглою, хлів, город). Тел.: (063) 139­19­91, (093) 861­07­60.

Агроном, садівник професійно обріже і спиляє плодові дерева.

Тел.: 623-690, (098) 488-86-11.

ПОТРІБНІ: інженер-механік, механік, швачки.

Тел.: (093) 066-77-84, (0462) 939-620 (від 9:00 до 18:00).

ДОРОгО закуповуємо телят, корів, свиней та коней на м’ясо

та на утримання.Тел. (063) 023-26-69,

(098) 588-66-94, (050) 532-73-11.

ВИКЛИК ДО СУДУ

«Стьярнан» (Ісландія) – «Зоркий» (Росія) – 0:0, 1:3,«Цюріх» (Швейцарія) – «Жювізі» (Франція) – 1:1, 0:1,ПК­35 (Фінляндія) – «Ліон» (Франція) – 0:7, 0:5,«Бірмінгем» (Англія) – «Верона» (Італія) – 2:0, 0:3,«Глазго Сіті» (Шотландія) – «Фортуна Йорринг» (Данія) – 1:2, 0:0,МТК (Угорщина) – «Мальме» (Швеція) –0:4, 1:6,«Олімпія» (Румунія) – «Нойленгбах» (Австрія) – 1:1, 2:2,«Унія» (Польща) – «Вольфсбург» (Німеччина) – 1:5, 1:6,«Аполлон» (Кіпр) – «торрес» (Італія) – 2:3, 1:3,«Стабек» (Норвегія) – «Брондбю» (Данія) – 2:0, 3:3,«Сараєво­2000» (Боснія і Герцеговина) – «Спарта» (Чехія) – 0:3, 11 жовтняБІІК (Казахстан) – «Реа» (Норвегія) – 0:4, 0:4,«Стандард» (Бельгія) – «турбіне» (Німеччина) – 1:3, 0:5,«Ден Хааг» (Нідерланди) – «Росіянка» (Росія) – 1:4, 2:1«Спартак» (Сербія) – «Гетеборг» (Швеція) – 0:1, 0:3,«Барселона» (Іспанія) – «Арсенал» (Англія) – 0:3, 0:4.

Жін оч и й фу т б ол. ліга ч е м піо нів уЄфа

Сильному – воля,а слабкому – втіха

Ні, це не Віра Дятел! Це – Кейті Чепмен («Арсенал», Англія), яка забила

вирішальний гол у ворота «Барселони»

Тепер в 1\8 фіналу (матчі відбу­дуться 31 жовтня\1листопада і 7\8 листопада) гратимуть:

«торрес»–«Олімпія»«Верона»–«Мальме»«Фортуна Йоринг»–«Гетеборг»«Вольфсбург»–«Реа»«Спарта»/«Сараєво»–«Росіянка»«Зоркий»–«Ліон»«Арсенал»–«турбіне»«Стабек»–«Жювізі».

Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ

1\16 фіналу. 26-27 вересня, матчі-відповіді 3-4 жовтня

п ор и р о к у

Вересневий дарунок жовтнюМинуле літо почалося ще в третій декаді квітня і продовжилося у вересні. Середня температура першого осіннього місяця на 2 градуси перевищила норму і прогнозовані синоптиками показники. Опадів, навпаки, випало менше ніж очікували, подекуди навіть менше половини норми. Загалом же вереснева погода задовольнила всіх – і сільгоспвиробників, городників і любителів тихого полювання.

Рідко коли у вересні не було мінусових температур у повітрі. В цьому році пові­тря (на висоті 2­ох сантиметрів над рівнем ґрунту) охолоджувалося до рівня слабких

заморозків лише 10­го та 24­го вересня, та й то не всюди. Зафіксовані вони були у північ­них та північно­східних районах, а востаннє – у південно­східних.

Не поскупився перший осінній місяць і напри­кінці своєї каденції подарував жовтню кілька по­справжньому літніх днів. Так, 3­го жовтня денна температура повітря у Чернігові та Ніжині сяга­ла 25­ти градусів тепла, тобто рівня рекордних значень. А наступного дня над Черніговом по­літньому блискало і гриміло...

Яким же передбачається метеорологічний портрет цьогорічного жовтня? Близьким до нор­ми за температурним режимом і кількістю опа­дів. Правда, середній осінній місяць найбільш вразливий до «крутих» змін у погоді. Така його

природа – двоїста. З одного боку, в арсеналі – літні температури, які «прориваються» на ще неохололі простори нашого Полісся, з іншого – справжній зимовий холод.

Так, під час вторгнення на Чернігівщину арктич­ного повітря у 1956­му, 1988­му та 2001­му роках термометри на метеостанціях області фіксували від 8­ми до 11­ти градусів морозу. В 1976­му році середньомісячна температура повітря виявилася на 4 градуси нижчою за норму, а в 1967­му навпа­ки – на 3,5 градуса вищою.

Звісно, осінь візьме своє. І вже 8–9­го жовтня відчуємо її характер.

А поки що погода на Поліссі спокійна, чого не скажеш про деякі європейські країни. Так, після тривалої спеки на південь Іспанії обрушилися по­тужні зливи. Від повеней потерпіли люди, є жертви. Удару стихії цими днями зазнала і Бельгія. Річки вийшли з берегів.

Лесь ГОМІН

Прикладом цього послугувало пові­домлення на лінію «102» від керівни­цтва управління енергозбереження м. Чернігова, що в ніч на 2 жовтня

злодії, зламавши ролети і розбивши ві­кно, залізли до приміщення установи та викрали звідти три комп’ютерні монітори та системний блок. Цим завдали збитків на декілька тисяч гривень. Правоохоронці проводять розслідування цієї крадіжки.

До речі, найцікавішим у цій історії виявив­ся той факт, що цей об’єкт раніше не один рік був під охороною ДСО, та керівники, оче­видно, вирішивши, що нічого витрачати на це гроші, відмовилися від охоронних послуг. За що і поплатилися. Одно слово, зекономили сотні, а втратили тисячі. А тепер при виник­ненні такої прикрої ситуації знову задумали­ся про безпеку свого офісу. Можливо, тре­ба потурбуватися про це і Вам? Подумайте.

Управління Державної служби охо­рони при УМВС рекомендує подбати про захист свого майна. Детальну ін­формацію можете дізнатися, зателефо­нувавши на гарячу лінію за номерами: 0­800­502­220, 0­800­211­000.

УДСО при УМВС Українив Чернігівській області

Куплю•Холодильник в робочому стані, в се­

ло, ціна до 150 грн, телевізор імпорт­ний до 250 грн. Терміново. Сам заберу. Тел. (066) 423­55­83.

•Човен будь­який; окремо весла; вело­сипед, бінокль, пневматику (воздушку); трубу підзорну, радянську газову колон­ку. Тел. 61­00­50.

•Акумулятор із авто; стару газову колон­ку; газову плиту «Брест» або іншу; леща­та слюсарні, радянські; комбайн кухонний «Мрія». Тел. 93­38­21.

•Пластмасову бочку на 250–300 л, б/в, недорого. Тел.: 5­94­35, (093) 755­54­61.

•Моторолер (скутер) імпортний, тер­міново, недорого. Тел.: 931­534, (0940 988­25­34.

Увага! Розшук!

Оболонське РУ ГУМВС Ук раїни в м. Ки єві за вбивство з вогнепальної зброї трьох осіб та по­ранення одного чоловіка, яке сталося 26.09.2012 року о 15:00 в ТРЦ «Караван» по вул. Луговій, 12, в м. Києві, розшукує чоловіка, зображеного на фото.

Прикмети злочинця: вік 25–30 років, зріст 170–175 см, волосся русяве коротке, був одяг­нений в зелену куртку, сіро­голубі джинси, темні черевики.

При собі може мати вогнепальну зброю. У ра­зі отримання будь­якої інформації повідомляти за номером телефону: (044) 256­10­63 або 102.

– головного спеціаліста Козелецького ра­йонного управління юстиції. Вимоги: повна ви-ща юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра; стаж роботи за фа-хом на державній службі на посаді провідного спе-ціаліста не менше ніж один рік або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше ніж три роки, громадянство України, досконале знання держав-ної мови, володіння комп’ютером;

– заступника начальника відділу державної виконавчої служби Боб ро вицького районного управління юстиції. Вимоги: повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста; стаж роботи за фахом на державній службі на посаді головного спеціаліста (головного державного виконавця або старшого державного виконавця) чи за фахом в інших сферах не менше ніж три роки; громадянство України, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером;

– старших державних виконавців відділів державної виконавчої служби Бобровицького та Куликівського районних управлінь юстиції. Вимоги: повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра; стаж роботи за фахом на державній службі на посаді спе-ціаліста І або ІІ категорій (державного виконавця) не менше ніж один рік або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше ніж два роки; громадянство України, досконале знання державної мови, володін-ня комп’ютером;

– державного виконавця Цент раль­ного відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції. Вимоги: вища юридична освіта за освітньо-ква-ліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста, гро-мадянство України, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером;

– начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служ­би Городнянського районного управління юстиції (на час відсутності основного пра­цівника). Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліс-та в галузі знань «Право»; стаж роботи за фа-хом на державній службі на посадах головного спеціаліста не менше ніж два роки або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах не менше ніж три роки, громадянство України, досконале знання державної мови, во-лодіння комп’ютером.

Додаткову інформацію щодо основних функ­ціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надає кадрова служба.

Документи приймає відділ кадрової роботи та державної служби Головного управління юс­тиції у Чернігівській області протягом 30 кален­дарних днів із дня опублікування оголошення за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 43, каб. 109, тел. 69­80­68.

Головне управління юстиції у Чернігівській областіОГОЛОшУє КОНКУРС на заміщення вакантних посад:

Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що слухання спра­ви за позовною заявою першого заступника Прокурора міста Чернігова в інтересах дер­жави в особі ПАТ «Державний ощадний банк України» до Михайла Михайловича Прищепи про стягнення заборгованості за кредитним договором, відбудеться 17 жовтня 2012 р. о 10 год. 00 хв., під головуванням судді І. А. Косач в приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, каб. 19.

Для участі в справі як відповідач ви­кликається: Михайло Михайлович Прищепа (останнє відоме місце про­живання м. Чернігів, вул. Розсвітна, 78). Відповідачу пропонується до судового за­сідання надати письмові заперечення або зустрічний позов.

Одночасно суд повідомляє, що з опублі­куванням оголошення про виклик, відпо­відач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому якщо не буде відомостей про причини неявки вищев­казаного відповідача, повідомленого на­лежним чином або причину буде визнано судом неповажною – суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Майже кожен українець переконаний, що, закривши двері та вікна в приміщенні, його майно залишиться неушкодженим та буде в безпеці. Але не завжди така закономірність спрацьовує.

заст е рігаЄ м о!

Зекономили сотні,а втратили тисячі

http://sivertime.com.ua8 № 80 (379) 6 жовтня 2012 року, субота ОстаннЯ стОрінКа

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62, 3­й поверх.Веб­сайт: www.sivertime.com.ua. електронна пошта: despravda@ukr.net.Віддруковано у ПАТ «ПВК «Десна», 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62.Газета виходить двічі на тиждень (четвер, субота).Тираж тижня – 56 350. Розповсюджується по передплаті.Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком ® та імідж позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

теЛеФОНИ ВІДДІЛІВ РеДАКЦІЇ: суспільно­політичних питань: 4­22­71; економіки: 4­45­42; соціальних питань: 4­41­36; гуманітарної сфери: 4­44­12; реклами: 4­40­07. Факс: 4­21­92, 4­40­07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Ганна ЗеВКО, Світлана КУЗЬМеНКО. Коректори: Олена ШеРеМет, Марія КОРОБКО. ПеРеДПЛАтНІ ІНДеКСИ: дворазовий – 49087 та четверговий розширений випуск – 49088.

деснянка вільна Засновник та видавець – тОВ «Редакція газети «Деснянська правда».Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 465­114ПР від 22.04.2010 р.

Директор Лариса МІЛОВА. Редактор Леся КОШеЛЬ. Тел. 678­200. Перший заступник редактора Петро ГРОМОВИЙ. Тел. 4­44­42. Заступник редактора Віталій АДРУГ. Тел. 4­21­92.Відповідальний секретар Альона ШеВЧеНКО. Тел. 4­44­42.

Несприятливі дні у жовтні – 8, 11, 14, 15, 18, 22, 25, 29

П О Г О Д АНеДІЛЯ, 7.10

ПОНеДІЛОК, 8.10

ВІВтОРОК, 9.10

СеРеДА, 10.10

ЧетВеР,11.10

СхідЗахідТривалість дня

07:1018:2611:16

07:1218:2411:12

07:1318:2111:08

07:1518:1911:04

07:1618:1711:01

Хмарність, опади

Температура повітря, 0C

Ніч

+13День

+19Ніч

+13День

+9Ніч

+8День

+11Ніч

+7День

+7Ніч

+6День

+10Вітер, м/c Пд­Зах,

5 Зах, 3 Пн­Зах, 2 Пн, 7 Пн, 5 Пн, 6 Пн­Зах,

6 Зах, 7 Зах, 3 Пд­Зах, 5

Атм. тиск, мм рт. ст. 758 755 752 754 755 755 752 755 761 762

фе ст и в а л Ь к л а р н е тівіст орія і сЬог оД е н н я

Делегація з Росії, на чолі з голо­вою ради директорів ЗАТ «Бал­тійська будівельна компанія» Ігорем Найвальтом, яка, влас­

не, і профінансувала заходи з будівни­цтва, відкривала пам’ятник князю Ігорю в Чернігові.

Урочиста церемонія відбулася на території древнього Валу, біля Спасо­Преображенського собору, в день, ко­ли Православна Церква вшановує бла­говірного князя Ігоря Чернігівського та Київського. Перед її початком бо­жественну літургію відслужив керів­ник Чернігівської єпархії Української Православної Церкви архієпископ Чернігівський і Новгород­Сіверський Владика Амвросій. У молебні та урочис­

тому відкритті пам’ятника взяли участь: керівництво області та міста, меценат, голова наглядової ради Балтійської будівельної компанії Ігор Найвальт, російський письменник, дослідник іс­торії слов’янства Юрій Сбітнєв, автор скульптури Карен Саркісов, доцент кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогіч­ного університету Олена Черненко, яка влітку очолювала розкопки біля Спасо­Преображенського собору.

Після офіційної церемонії відкрит тя голова облдержадміністрації Володимир Хоменко нагородив дипломами всіх, хто був причетний до створення пам’ятника благовірному князю. Закінчилася ж це­ремонія покладанням квітів до підніж­

жя пам’ятника та піснею «Величаніє», яку виконав камерний хор ім. Дмитра Бортнянського.

Меценати поки що не розголошу­ють вартість проекту. Відомо лише, що пам’ятник виготовлений із бронзи, його вага – близько чотирьох тонн: три тон­ни гранітного каменю та близько 800 кілограм – сама скульптура.

Архієпископ Чернігівський і Новго­род­Сіверський Амвросій:

«Князь Ігор показав приклад того, як треба любити свого ближнього. Він від-мовився від князівства, а коли його вби-вали, то просив Господа не вважати це людським гріхом. Пам’ятник, який поста-вили завдяки допомозі меценатів, буде на-гадувати нам про любов до ближнього».

Голова наглядової ради «Балтійсь­кої будівельної компанії» Ігор Най­вальт:

«Я надзвичайно вдячний усім, хто зі-брався на цю урочисту подію. Зауважу, 17-го червня в Підмосков’ї, в рези-денції святішого Патріарха Кирила, в Передєлкіно, освятили храм Ігоря Чернігівського, вашого великого земляка».

Скульптор, член Московської спіл­ки художників Карен Саркісов:

«Я взявся за цей проект на прохан-ня Ігоря Найвальта, оскільки князь Ігор – його святий. Робота була особисто для мене цікавою. На жаль, у мене не було кількох років на обмірковування проекту, але перед тим, як приступи-ти до роботи, я прочитав двотомну книгу Сбітнєва «Великий князь». Вона і допомогла мені створити належний об-раз. Уперше до Чернігова ми приїхали в травні для того, щоб оглянути місце під пам’ятник. За роботу я взявся у червні. Півтора місяця наліпок, доопрацювань і пам’ятник готовий. Образ святішого князя – збірний, звичайно, щось і від ме-не, як від автора, мало б бути…

Для художника така робота – це вза-галі велика честь. Не так часто скуль-птори ставлять пам’ятники у таких святих місцях, між двома древніми со-борами. Гадаю, мені вельми пощастило».

Віталій НАЗАРЕНКОФото Віктора КОШМАЛА

В Чернігові між Спасо-Преображенським та Борисоглібським соборами відкрили пам’ятник великому князю Чернігівському і Київському Ігорю Ольговичу. Цей постамент – подарунок православній громаді міста від російської «Балтійської будівельної компанії».

І музика палка,що ніжно серце тисне...Ці ліричні рядки відомого українсько-го поета Миксима Рильського, напев-не, пригадалися кожному, хто побував на IV фестивалі інструментальної музи-ки «Його Величність Кларнет», що нещо-давно відбувся в Чернігівському філар-монійному центрі фестивалів і концерт-них програм.

То був чарівний світ живої музики. Присутні на фес­тивалі могли переконатися, що він зібрав кращих музикантів України, Білорусі та Росії, як наголосив у вітальному слові з нагоди цієї важливої події у

культурно­мистецькому житті області директор фести­валю, перший заступник головного управління культури, туризму і охорони культурної спадщини облдержадміні­страції Олександр Левочко.

Усі вони продемонстрували високий клас виконавської майстерності в широкій фестивальній програмі, що перед­бачала твори різних жанрів та історичних періодів – від старовинної до сучасної.

Прозвучало близько двадцяти творів, у яких, як і спо­нукає назва фестивалю, був кларнет. Проте добре почува­лися в тандемі з ним і його «близькі родичі» – флейта, го­бой, валторна, фагот, що виразно продемонстрував квінтет дерев’яних духових інструментів у складі Віталія Карпова, Романа Слабеняка, Олексія Коптєва, Олексія Слуцького та Михайла Гришака при виконанні «Польки» Арне Діха.

Найбільше було таких номерів, де звучали разом клар­нет і фортепіано. Гарною помічницею кларнету виявила­ся і скрипка.

Власне, у сольній версії кларнет з’явився на фести­вальній сцені лише один раз, але під орудою Артема Шестинського (м. Київ) він так заговорив мовою чарівних звуків, що стало зрозуміло, чому вимогливий до себе в доборі слова Тичина назвав свою поетичну збірку саме так – «Сонячні кларнети». На душі після такого звучання справді стає сонячно.

Інші поєднання (кларнет – фортепіано, кларнет – сак­софон, кларнет – фортепіано – вокал у різних творчих амплуа, альт Емми Купріяненко, м. Харків та сопрано Дарії Литовченко, м. Київ) також милували слух.

Завершився фестиваль виступом біг­бенду Військово­музичного центру сухопутних військ Збройних сил України під керівництвом Валерія Проценка, що виконав твір Гордона Гудвіна «Thed said no» домінував кларнет (соліст Сергій Проценко).

Отож є всі підстави порадіти за свого колегу – про­відного методиста з музичного жанру – Володимира Чичерського, автора проекту, та побажати йому подаль­ших творчих успіхів.

Василь ЩЕРБОНОСФото Миколи ДУЛЬЦЕВА

Москвичі відкрили в Чернігові 4-тонний пам’ятник князю Ігорю