Embed Size (px)
Citation preview
Зміни податкової системи
Недоліки діючої системи оподаткування
• 164 млрд. грн. збитків підприємств (половина з яких штучносформована за рахунок схем мінімізації).
• Діє інститут податкової мінімізації (фіктивні СГД, «транзити» тощо).
• Шахрайські схеми у сфері відшкодування ПДВ.
• Людський фактор у перевірочній роботі контролюючих органів.
• Виникла соціальна група людей, яка отримує нетрудові доходи уфіскальній сфері.
• Переплати по податку на прибуток підприємств.
• Щомісячне перевищення податкового кредиту над податковимизобов'язаннями по ПДВ.
Законодавчі ініціативи
Зміни ставок податків і зборів
ПДВ з 20% до:
- 12% по послугах,монопольних товарах, приімпорті;
- 7% по інших операціях
Єдиний соціальний внесок з середньої ставки 37,6% до:
- 15% з роботодавця;- 3,6% з працівника.
АЛЬТЕРНАТИВА:18,6% розподіляються:
- 50% - з роботодавця;- 50% - з працівника.
Податок на доходи фізичних осіб з 15(17)%
до 20%, 15%, 10%
Відміна
пільг по ПДВ, податку на
прибуток, ПДФО
(13,0 млрд. грн.)
збору на розвиток виноградарства, садівництва та
хмелярства(1,1 млрд. грн.)
цільових надбавокдо тарифу на
електроенергію(2,5 млрд. грн.)
та природний газ (2,4 млрд. грн.)
Введення
Паралельно з ПДВ
податок з обороту за ставкою 2,5%
Внеску до Пенсійного фонду за купівлювалюти з операцій
імпорту 3%
Спрощена система оподаткування - ?
Ризики впровадження
законодавчих ініціатив
• Вчинення опору представниками великого бізнесу (олігархів і галузевого лоббі), які користуються сировинними і монопольними активами за зниженими податковими ставками та пільгами супроводження у Верховній Раді, Кабміні
•Невизначена реакція суб'єктів господарської діяльності на зменшення податкових ставок і очікуване виведення з тіні 150 млрд. грн. - очікування такої реакції дає підстави зниження загального податкового навантаження на одну гривню виплаченої заробітної плати ”наруки” більше ніж у два рази – з 108 % до 45%, а також додаткового податкового навантаження у вигляді податку з обороту на «тіньові обороти» при здійсненні схем мінімізації податків
• Опір соціальної групи людей, яка отримує нетрудові доходи у фіскальній сфері.
Економічний ефект
- до бюджету + до бюджету
Зниження ставки податку на додану вартість:- з 20% до 12% при імпорті,
- з 20% до 7% (12%) при внутрішньому обороті- 37,2 млрд. грн.- 36,3 млрд. грн.
Скасування “загальної” податкової соціальної пільги (ПДФО)
+ 4,3 млрд. грн.
Скасування пільг з податку на додану вартість + 5,6 млрд. грн.
Зниження ставки єдиного соціального внескуз 36% до 15%
- 90,4 млрд. грн. Скасування пільг з податку на прибуток підприємств + 3,1 млрд. грн.
Скасування збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства
- 1,1 млрд. грн. Економія бюджетного відшкодування + 24,5 млрд. грн.
Скасування цільової надбавкидо тарифу на електроенергію
- 2,5 млрд. грн. Економія видатків бюджету у зв’язку із зниженням ЄСВ + 27,2 млрд. грн.
Скасування цільової надбавкидо тарифу на природний газ
- 2,4 млрд. грн.Скасування максимального розміру заробітної плати, з
якої сплачується єдиний соціальний внесок(10 мінімальних зарплат)
+ 3,9 млрд. грн.
Запровадження податку з обороту за ставкою 2,5%:- по внутрішнім операціям- по операціям експорту
+ 36,0 млрд. грн.+ 17,8 млрд. грн.
Запровадження єдиного соціального внеску з операцій купівлі іноземної валюти за ставкою 3%
+ 6,0 млрд. грн.
- 169,9 млрд. грн. + 128,4 млрд. грн.
проміжний баланс: - 41,5 млрд. грн.
Надходження за рахунок легалізації фонду оплати праці за рахунок зниження ставки ЄСВ , детінізації
операцій за рахунок зниження ставки ПДВ,та внутрішніх операцій
+ 36,8 млрд. грн.
Резерв за рахунок запровадження податку з обороту + 5,0 млрд. грн.
ВПЛИВ + 0,3 млрд. грн.
Соціально-економічний ефект
зниження тіньового сектору і, відповідно, операцій по
виведенню у тінь ВВП за допомогою податкової
оптимізації (за рахунок зменшення ставок податків);
зменшення використання податкових пільг;
забезпечення рівних конкурентних умов для всіх платників;
зниження кількості оскаржень та судових спорів;
зниження корупційних платежів суб'єктів господарювання;
вивільнення значного трудового та часового ресурсу
контролюючих органів для якісної перевірочної роботи і
скорочення чисельності чиновників;
зменшення кількості привидів для претензій з бокуміжнародних організацій.
Макроекономічний ефект
Очікується створення умов для
зростання національного виробництва і
інвестицій в галузі виробництва товарів
народного споживання з високою
часткою добавленої вартості.
Протягом 2-х років (2012-2013 років)
ріст галузей обробної промисловості і
товарів народного споживання
очікується в рази.
Ріст середньої заробітної плати і
зайнятості населення дозволить в
цілому прийняти рішення про
підвищення тарифів на газ та
електроенергію для населення.
Тільки по цих 2-х позиціях
оцінюється зменшення витрат
держбюджету на 33 млрд. грн.
Ріст ВВП за період
2013-2015 років оцінюється мінімум у
20%, що буде сприяти
додатковим надходженням податків до
бюджету в сумі близько до 40 млрд.
грн. щорічно.
