Вчительські долі, обпалені

війною…

Мої братове! Любі! Золоті!Я ваші голоси почув із фронту.Хоч з вами ми не бачились в житті – а всіх я вас відчув…І ваш патріотизм, геройство, труд – безсмертні стануть в рідному народі.

Павло Тичина

Путивльська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2

Надходив ранок. Червень.Двадцять друге.Народжувався з квітів і роси.Хто на базар собі збирався,А хто травичку зранку вже косив.Не знали ще, що тінь легла на плечі,Що боляче дорослим і малечі.Такі жита, що не дістать рукою,Така блакить, що в серці не вмістить!І раптом поле стало полем бою,І сонце зупинилося на мить.І танки здибились перед житами,Вторгаючись в густий клубчастий дим,І бризнув колос на броню сльозами,І зерном бризнув, трепетним, живим.

В сучасному світі, на бистрині суперечливого перебігу подій все більше уваги приділяється вивченню історії рідної Батьківщини. В цьому році наш народ буде відзначати 65-річницю визволення України від нацистських загарбників і 65річницю Перемоги у ВВв. У зв’язку з цими подіями було оголошено Всеукраїнську акцію “Шляхами подвигу і слави”, аби увічнити пам’ять про героїв війни і тилу. Все це особливо потрібно сьогодні в умовах пошуку історичної істини, активізації патріотичного виховання підростаючого покоління на прикладах подвигів старших поколінь у боротьбі з нацизмом і прагнення українського народу до волі і незалежності. Цікавою і маловідомою сторінкою в історії цієї війни була доля і героїзм вчителів, тому саме цю тему ми вирішили взяти для своєї пошукової роботи.

Мета проекту:• увічнити бойові подвиги вчителів – учасників

ВВв;• сприяти подальшому розвитку краєзнавчого

руху та пошуково-дослідницької роботи;• поглибити знання учнів з історії свого краю;• виховувати в дітей почуття патріотизму та

любові до рідного народу, захисників Вітчизни.

Понад півстоліття віддаляє нас від буремних воєнних років. Для історії це небагато, а для людини це майже все життя. А роки ідуть і ідуть. Швидко збігають мов весняні струмки, квітнуть дерева, достигають жита, приходять у світ нові люди. Але ж не старіє, не зникає пам’ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця, в суворому монументі, у пам’яті нащадків. Пам’ять… пам’ять тих буремних літ. Її надійно оберігає народ, передаючи як святиню, у спадщину поколінням. Чорний смерч війни спопелив 27 млн. життів. У кровопролитній битві з фашизмом Україна втратила кожного шостого жителя. Імена наших земляків навіки занесено в скрижалі пам’яті жертв найстрахітлтвіших з усіх воєн…

При шкільному музеї ім. Г.Я. Базими створена пошукова група із учнів 9-10 класів. Тема пошукової роботи - створення проекту «Вчительські долі, обпалені війною». Були сформовані творчі групи, які працювали за напрямками «Фотоматеріали і матеріали ЗМІ», «Збір свідчень вчителів - учасників ВВв». Протягом листопада-березня учнями накопичувалася інформація через зустрічі з вчителями-ветеранами, їх родичами. Накопичений матеріал був відібраний і обговорений на засіданні пошукової групи за круглим столом. На даний момент пошукова група зібрала свідчення про вчителів учасників ВВв, які працювали в школі №2. Це …

Базима Григорій ЯковичКнязєв Дмитро ОлександровичМаксименко Микола ГригоровичЦигрик Степан РомановичМакеєв Олександр АндрійовичЛяхов Віктор ОлександровичЛитвинов Федір ПолікарповичГригор’ев Георгій МиколайовичЛатишев Павло ГригоровичСенченко Павло ІвановичМіщенко Кирило ОгейовичПлохіх Михайло Ильїч

Резнік Володимир ЯковичКовш Віктор ІвановичГроздовський Григорій АфанасійовичУчак-Чулкова Валентина ФранцівнаБахтін Віктор ВасильовичКоролев Олександр НиконоровичПоздняк Дмитро ОлександровичБуренок Марія РоманівнаМихайличенко Зоя Тихонівна

Вчителі Путивльської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 – ветерани Великої Вітчизняної війни

Зараз іде підготовка презентації проекту на квітень 2010 року. Планується проведення пам’ятного вечора з презентацією проекта і запрошенням вчителів-ветеранів ВВв або їх

родичів та колег, які з ними працювали.

Базима Г.Я. Куделя П.А. Гроздовський Г.А.

Плохих М.І. Литвинов Ф.П. Максименко М.Г.

Г.Я.Базима

• Г.Я.Базима народився 1 грудня 1888 р. в селі Дич Путивльської волості Курської губернії (нині село Дич Буринського району Сумської області), в сім‘ї селянина-бідняка.

• Закінчивши церковно-приходську школу і училище, склав іспит на звання народного вчителя.

• Під час громадянської війни був бійцем 1-ї Кінної армії С.М.Будьоного.

• З 1921 по 1933 р.р. Базима працював вчителем та завідуючим школою в с. Стрельники.

• З 1933 по 1941 був директором 3-ї середньої школи міста Путивля.

• З перших днів Великої Вітчизняної війни С.В.Руднєв і Г.Я.Базима створюють у Путивлі винищувальний батальйон для боротьби з німцями, який потім переростає у партизанський загін під командуванням С.А.Ковпака.

• У загоні Григорій Якович виконує обов'язки начальника штабу.

• Під час карпатського рейду Базима був поранений.• Перемогу над німецько-фашистськими загарбниками зустрів в

Путивлі.• Пізніше він був обраний секретарем Путивльського райкому

партії. • За його ініціативою в Спадщанському лісі був утворений

музей Партизанської слави.

В 1972 році в Путивльській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 був створений музей Г.Я.Базими.

Експонати музею розказують про діяльність Григорія Яковича як начальника штаба партизанського з’єднання. При музеї працює пошукова група, члени якої займаються збором спогадів учасників та свідків Великої Вітчизняної війни, ведуть Книгу пам’яті, координують волонтерську роботу.

• КУДЕЛЯ ПАВЛО АВКСЕНТІЙОВИЧ• З 1940 р. – директор Новослобідської школи

Путивльського району. В цьому ж році директор Путивльської середньої школи №2. В 1941 році був призваний на фронт. Приймав участь у звільненні України.

• ГРОЗДОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ АФАНАСІЙОВИЧ• Народився 19 грудня 1910 року у родині

залізничника в с. П’ятихатки Дніпропетровської області.

• З перших днів Великої Вітчизняної війни – в рядах Радянської Армії. На початку був рядовим, потім офіцером – політруком роти. Демобілізували в кінці 1953 р. У цьому ж році прийнятий Сумським обласним відділом освіти інспектором шкіл. З 1954 р. працював у м. Путивлі директором педучилища, в ЗОШ №2 – вчителем української мови та літератури. Нагороджений орденом Червоної Зірки, Вітчизняної війни ІІ ступеня, бойовими медалями.

• ПЛОХИХ МИХАЙЛО ІЛЛІЧ• Плохих Михайло Ілліч народився в 1922 році на хуторі Плахівка

Глухівського району Курської області. У 1941 р. відправився добровільно на фронт і служив у 151 гвардійському винищувальному авіаційному полку. Три роки воював на передових Степного, Воронежського, на Другому Українському фронтах. Приїхав до Путивля і працював у Путивльському сільхозучилищі вчителем. З 1963 році жив в м. Путивлі. Тут він повністю віддавав себе роботі педагога, приймав найактивнішу участь у будівництві нової споруди середньої школи №2. Він був ініціатором створення в нашій школі майстерень і разом з такими ж, як він учителями-ентузіастами, облаштував кабінет праці. Ці майстерні були єдині в усій області, за що Михайла Ілліча нагородили грамотою «За активну участь в облаштуванні кабінету технічних засобів навчання». Працюючи військовим керівником, він готував команди для участі в зірницях. У цих змаганнях за нашою школою завжди залишалися призові місця, а в республіканському змаганні – І місце. За військові й трудові заслуги нагороджений орденом «За бездоганну службу», грамотами «За активну участь в охоронно-масовій праці».

• Народився 2 січня 1918 року в с. Пересипки Зинівської сільської ради Путивльського району Сумської області.

• З 28 серпня 1941 року по 15 листопада 1945 року воював на фронті в лавах Радянської Армії. Приймав участь в боях з німецькими окупантами під Сталінградом, Харковом, Кіровоградом, Первомайськом. Звільняв разом з Радянською Армією Будапешт, Братиславу, Прагу.

• Нагороджений орденами Червоної Зірки, Великої Вітчизняної війни І ступеня, медаллю “За відвагу “та ін.

• З 1946 року по 1949 рік працював директором дитячого будинку, а з 1949 року по 1978 рік викладав математику в середній школі №2 ім. Г.Я. Базими. Одночасно виконував обов’язки завідуючого РВО з 1974 року по 1976 рік.

ЛИТВИНОВ ФЕДІР ПОЛІКАРПОВИЧ

• Максименко Микола Григорович. • Учасник Великої Вітчизняної війни. Має державні

нагороди.• З 1972 року по 1986 рік - директор Путивльської ЗОШ

І-ІІІ ступенів № 2.

Резнік Володимир Якович

Резнік Володимир ЯковичНародився 2 липня 1926р. в селі Великі Бубни Талалаевського району, Чернігівської області в родині службовця. В січні 1944р. був призваний в армію. Служив в артилерійських військах. Приймав участь в бойових діях. При звільненні Польщі був поранений в голову. Демобілізувався в 1951р. в званні старшого сержанта медичної служби. Закінчив Сумський педінститут. Працював воєнруком в школі № 2.

Лиш за свободу Ви боролись,За це ми дякуємо Вам.

Що в час важкий і в час негодиЖиття Ви врятували нам.Можливо, ми не розумієм

Крізь, що Вам довелось пройти,Але ми зберегти зумієм

Той мир, що нам Ви принесли.

Спасибі вам, і мертвим, і живим, За те, що землю нашу зберегли І, хоч було смертельно важко їм, Та все вони зробили, що змогли. Пам’ять – категорія жива і постійна. І як не маємо права ми забувати ті дні, т ак само не повинні втрачати повагу і шану до ветеранів війни.