Політична система Швейцарської Конфедерації

в світлі децентралізаціїНавчальна поїздка до Швейцарії

посадових осіб Уряду та керівників органів місцевого самоврядування України

Марк Бюльман,Центр з питань демократії, Аарау

NCCR-демократія, Університет Цюрих

План

1. Децентралізоване управління – приклад Швейцарії

2. Від об'єднання держав до федеральної держави – витоки та історія Швейцарського федералізму

3. Швейцарська система сьогодні4. Децентралізація в порівнянні5. Переваги та недоліки федералізму

1. Децентралізоване управління – приклад

Швейцарії

Швейцарія

26 кантонів

2600 громад

3 опори Швейцарської системи

• Конкордат (прийняття рішень на базі консенсусу)

• Пряма демократія• Федералізм

Федералізм

• Розподіл політичної влади шляхом:o Вертикального розподілу влади

- Участь кантонів на федеральному рівні- Участь громад на кантональному рівні

o Захисту меншин / інтеграції - Кантони з невеликою кількістю жителів- Релігія та мова

• Федералізм = o Автономія / Гарантія існування субнаціональних

одиниць (правова, політична)o Принцип субсидіарності o Оптимальний розподіл

2. Від об'єднання держав до федеральної держави

Витоки та історіяШвейцарського федералізму

Огляд1291-1798

Старий “клятвений союз”

Розвиток держави з 13 кантонів, слабо пов'язаних між собою

1798-1813

Гельвеція Наполеон: Централізована держава з 19 кантонів

1815 Віденський Конгрес Федеральний договір

нейтральність; 22 кантони як державне об'єднання з першою федералістською конституцією

1830-1847

Боротьба за нову федерацію

Полеміка і сутички за демократію і федеральну державу

1848- (Кон)федерація Компромісне рішення „confederatio helvetica“ – “Швейцарська Конфедерація”

Боротьба за демократію та федералізм 1830-1847 рр.: ліберали

• Починаючи з 1815 р.: знову частково запроваджені старі, з численними обмеженнями кантональні конституції (більше ніяких політичних прав)

• Після 1830 р.: демократичні (ліберальні та радикальні) зустрічні рухи в протестантських кантонах

• Насильницьке повалення влади

Народні збори в Устері

Боротьба за демократію та федералізм 1830-1847 рр.: консерватори

• Путч в Цюриху (1839 р.): переворот • Люцерн (1841 р.): питання єзуїтів • Ааргау (1841 р.): “монастирський спір” • Походи добровільних озброєних

формувань (1844 р., 1845 р.): напад на Люцерн

• “Особлива федерація” 1845 р.: Люцерн, Цуг, Фрібург, Валліс

Боротьба за демократію та федералізм 1830-1847 рр.: “Зондербунд” – “Особлива федерація”

Боротьба за демократію та федералізм 1830-1847 рр.: війна “Зондербунду”

• Початок війни – 4 листопада 1847 р.: протягом 20 днів генерал Дюфур переміг Фрібург, Цуг, Люцерн та Валліс 138 загиблих, 500 поранених

Битва під Гізіконом

Боротьба за демократію та федералізм 1830-1847 рр.: конституція

• 1848 р.: нова Федеральна конституція як компроміс УСІХ кантонів

o Федеральна держава (репрезентативна демократія з розподілом гілок влади)

o Компетенції Федерації: зовнішня політика, економічна політика, оборона

o Федеральні установи: двопалатний парламент – Національна Рада та Рада кантонів; уряд (Бундесрат – колегіальний орган); судова влада

o Широкі компетенції кантонівo Напівпряма демократія (референдум та

конституційна ініціатива) o Права громадян

Боротьба за демократію та федералізм 1830-1847 рр.: висновки

• Формування нації “знизу” – компроміс між противниками та прихильниками централізованої держави

• Конституція: Уряд та двопалатний парламент• Кантональний суверенітет з великим впливом на

федеральну політику• Кантони зберегли власні конституції та

переважну частину компетенцій (особливо податки)

• Багатокультурна держава: гарантується різноманітність культур, мов та релігій

3. Швейцарська система сьогодні

3 рівні з різними компетенціями

• Держава - федерація

• Кантони

• Громади

Система Швейцарії: Бундесрат (уряд)

• 7 членів• Обрані парламентом

на 4 роки• Щороку обирається

новий Президент• Принцип

колегіальності• Керівники 7

департаментів (міністерств)

Бундесрат 2010 р. з федеральним канцлером

(жінка)

Система Швейцарії: Національна Рада

• 200 членів (мають інше постійне місце роботи)

• Кількість місць на кантон в залежності від кількості жителів

• Вибори: кожні 4 роки

• З 1918 р.: пропорційний принцип

Національна Рада

Система Швейцарії: Рада кантонів

• 46 членів (мають інше постійне місце роботи)

• 2 делегати від кожного кантону

• Вибори: кожні 4 роки• Однакові з

Національною Радою владні повноваження

Рада кантонів

Система Швейцарії: Кантони

• 26 ‚держав‘• Автономія: власні конституції• Власні парламенти, уряди та судді• Виконання власних та національних

законів • Висока фінансова автономія

Система Швейцарії: громади (I)

• 2600 громад з кількістю жителів від 17 (!) до 350000

• Незалежність у власній організації та наданні послуг:

o Система поєднання виконання управлінських завдань з основною роботою

o Співробітництво між громадамиo Фінансове вирівнювання

• Зростаючі територіальні реформи (об'єднання)

Система Швейцарії: Громади (II)

• Автономія: гарантія існування, свобода політичної структури та адміністративної організації, стягнення податків, самостійне виконання завдань (в рамках конституції кантону та Федеральної конституції)

• Свобода політичної організації:o Виконавча влада: колегіальний уряд з 3 – 15 членів

(обирається народом)o Законодавча влада: парламент (30 – 60 членів) чи

Збори громадиo Судова влада: місцеві мирові судді

• Висока фінансова автономія

3 рівні з різними компетенціями (переплетіння завдань)

Bund Kantone Gemeinden

Гроші X

Армія X

Зовнішня політика X

Охорона здоров’я (X) X X

Залізниця X

Дороги X X X

Дослідження X

Освіта (X) X X

Поліція (X) X X

Податки X X X

Гром.транспорт / дороги X X X

Вода / Відходи / Струм X

Соціальна сфера X X

Просторове планування / сільське господарство

X X

Інституції федералізму

• Друга палата парламенту: Рада кантонів• При перегляді Конституції – більшість

кантонів• Кантональні ініціативи• Кантональні референдуми• Процес розгляду (обговорення) проектів

законів на кантональному рівні

4. Децентралізація в порівнянні

Децентралізація в Швейцарії

Особливості Швейцарії: 1. Культурні відмінності та місцева автономія –

федералізм помічник при народженні “вольової нації” швейцарців

2. Не централізація через недовіру до центральних гілок влади (політична культура)

3. Ідея максимального наближення до громадян4. Федералізм як досвід, що склався в процесі

історичного розвитку

Децентралізація в інших країнах

Тенденції:• Прагнення окремих регіонів до автономії• Делегування владних повноважень з національного на

регіональний рівень• Глокалізація (на противагу глобалізації)

Приклади: • Велика Британія: перехід права (Шотландія, Уельс,

Північна Ірландія)• Іспанія: Конституція 1978 р.: Communidades Autonomas• Різні європейські країни: автономізація та демократизація

громад (наприклад, Німеччина, Велика Британія, Франція)

Головні поняття

• Деконцентрація Центральний уряд розміщує власні установи в субнаціональних одиницях відсутність переміщення влади

• Децентралізація Центральний уряд передає владу і повноваження субнаціональним одиницям (наприклад, фіскальні чи адміністративно-організаційні повноваження) зростає автономія субнаціональних одиниць

• Федералізм = децентралізація + субнаціональні одиниці отримують можливість (та інституції) впливати на національні рішення

4. Переваги та недоліки федералізму

Переваги

• Інтеграція гетерогенних суспільств• Свобода, участь, ефективність • Інновативність • Залучення громадян (знання, компетентність)• Підвищення відповідальності та контролю• Можливі політичні вигоди:

o Послаблення регіональних конфліктів, пов’язаних з меншинами

o Подолання фінансових проблем

Недоліки

• Демократія проти федералізму• Політичні переплетіння• Гальмування реформ:

o Зміна рамкових умов o Інші, не “прив'язані” до територій “сфери

напруги”o Зміни в населенніo Глобалізація

Виклики

• Децентралізація – це постійний, довготривалий процес, який може призводити до конфліктів і кінцевою метою якого мають бути компроміси (передумовою є стабільна система)

• Досягти рівноваги між демократією і федералізмом важко (рівноправність проти захисту меншин)

• Фіскальна автономія як важлива умова (незалежність)

Щиро дякую!

Питання?