Ж У Р Н А Л В С Е У К Р А I Н С Ь К О I М Е Р Е Ж I Л Ю Д Е Й , Щ О Ж И В У Т Ь З В I Л , № 1 ( 2 6 ) 2 0 1 3

Всеукраїнська мережа ЛЖВ є переможцем міжнародної премії на рівні громад «Червона стрічка», яка присуджується за успіхи в боротьбі з епідемією ВІЛ/СНІДу. Мережа визнана кращою у світі організацією з подолання стигми і дискримінації щодо ВІЛ-позитивних людей.

Редакционная коллегия «Всеукраинская сеть ЛЖВ»

3

ВСТУПИТЕЛЬНОЕ СЛОВО

Есть люди, рожденные для того, чтобы творить, создавать. Тво-рец не думает о прошлом и будущем, он постоянно живет в каком-то длительном настоящем. При этом креативный человек находит на-слаждение, казалось бы, в абсолютно простых вещах.

Поэт радуется удачно подобранному слову, его задача – скомпо-новать языковые единицы так, чтобы они обрели новый, подчиненный общей идее смысл. Астроном, наблюдая в телескоп движение галак-тик, внешне остается статичным, но внутри его мозга кипит непрерыв-ная работа. Он может не отходить от прибора несколько часов, а потом, заметя самое незначительное изменение в изучаемом объекте, быть счастливее всех смертных. Биолог получает колоссальное удоволь-ствие от постоянного наблюдения даже за микроскопической клет-кой – предметом намного менее грандиозным, чем звезды. Их главное переживание – они видят нечто, что бы это ни было, первыми.

Людочка Гавриш – увидела первой этот номер журнала. Она – автор идеи и вдохновитель концепции этого номера «Позитивного сердца».

СОДЕРЖАНИЕ

Юридичні консультації

Адвокація та соціальні мережі

Наша задача простая – лечение должно быть у всех

Программа развития

13 правил для радикалов

Они одной школы, одной выучки

От защиты прав – к эффективной адвокации

Адвокация

Світлани Бєлай

на период после 2015 года

Нас можно поздравить!

Советы по написанию адвокационного письма

Саула Алинского

Типичные ошибки в адвокационной работе и проведении кампаний

Как мы это понимаем5

7

6

11

1722

26

2728

30

29

4

Если моя команда что-то делает,

Она делает это лучше всех

5

ПОЗИТИВНЫЕ ЗНАНИЯ

– КАК МЫ ЭТО ПОНИМАЕМКогда я начинал свою деятель-

ность в ВИЧ-сервисе, то первым тренингом, на который меня на-правили, был «Адвокация в сфе-ре ВИЧ/СПИД». Когда я услышал новый термин, то он, безусловно, «резал» мне слух. Действительно, следует ли заимствовать очеред-ное западное понятие, разве мало у нас своих слов? Например, за-щита и продвижение интересов, или те слова, которые были заим-ствованы из иностранных языков раньше, в частности, лоббирова-ние. Кто-то из моих знакомых до сих пор проводит параллель с ад-вокатурой, ложно считая, что это что-то из области юриспруденции. Так вот тогда, 7 лет назад, пройдя обучение на тренинге, если чест-но, я вообще мало что понял. По-видимому, причина была в том, что прочитать тренинг пригласили человека, который был классным специалистом в юриспруденции, но далеким от адвокации. Однако это мероприятие стало знаковым для меня, потому как, не получив для себя понимания в этой ясфе-ре, я занялся самообразованием, активно участвовал в различных учебных мероприятиях в сфере адвокации, чтобы разобраться и стать тем, кем я есть сейчас, а именно – специалистом в области адвокации.

Этот номер журнала полностью посвящен адвокации, начиная от новостей и практических советов – до глобальных мероприятий. Поэтому у тех, кто еще не знает, что такое «адвокация», в первую очередь хотелось бы сформиро-вать понимание, что же это такое.

Адвокацию можно определить по-разному. Обычно она понима-ется как влияние на решения, на-прямую касающиеся ситуации с определенными группами в обще-стве. Это понятие подразумевает

АДВОКАЦИЯ

Александр Гатиятуллин

любую деятельность, которую пред-принимает человек, группа людей или организация, чтобы повлиять на политику. Если брать сферу ВИЧ/СПИДа, то Штефан Дрессол в посо-бии для тренинга, подготовленном Европейской группой по лечению СПИДа (EATG), дает следующее опре-деление:

«Адвокация в сфере ВИЧ/СПИДа – это совместные усилия отдельных групп людей или организаций, на-правленные на воздействие на лиц, принимающих решения, группы или организации, посредством различ-ных мероприятий с целью эффектив-ного подхода к проблеме ВИЧ/СПИ-Да. Адвокация также направлена на создание, поддержку или расшире-ние конкретных мероприятий, кото-рые эффективно предупреждали бы передачу ВИЧ и помогали в лечении, уходе и поддержке людей, живущих с ВИЧ/СПИДом».

Есть еще много определений, но суть остается одна.

То есть то, что мы все вместе дела-ем ежедневно, – пишем обращения, проводим акции, участвуем в различ-ных заседаниях, создаем коалиции, встречаемся с чиновниками, рабо-таем со СМИ и общим населением и многое другое, все это – адвокацион-ные мероприятия. Мы их проводим для достижения наших целей в обла-сти ВИЧ/СПИДа, да и само создание Сети ЛЖВ преследовало адвокаци-онную цель – ВИЧ-позитивные люди в Украине должны быть обеспечены лечением в полном объеме! Позади много достижений, но впереди еще много трудностей и проблем, которые мы должны эффективно решать, ис-пользуя все возможные адвокацион-ные методы.

Если моя команда что-то делает,

Она делает это лучше всех

6

Есть много правовых вопросов, с которыми вы можете столкнуть-ся в связи с вашим ВИЧ-позитивным статусом. И от того, как вы поступите в случае нарушения ва-ших прав, зависит многое. Ведь иногда благодаря единственному обраще-нию в государственные инстанции может изме-ниться ситуация не только в отношении вас, но и всех ВИЧ-позитивных людей вашего города. Поэтому мы будем подразумевать под понятием «адвока-ция» любую деятельность, которую предпринимает человек или организация, чтобы повлиять на поли-тику.

Данный материал помо-жет вам на первоначаль-ном этапе использовать эффективные техники ад-вокации для защиты сво-их прав.

Письма играют важную роль в на-шей повседневной жизни. У людей все еще возникает необходимость подтвердить что-либо в письменном виде. К тому же, письмо обладает большим потенциалом, так как в его создании человек принимает макси-мально личное участие. Кроме того, в некоторые учреждения можно обра-титься только в письменной форме. Письма также используются в каче-стве доказательств при общении со СМИ и в суде, и как напоминание по-литикам об их обещании.

В Украине действует Закон Украи-ны «Об обращениях граждан»

Методы адвокации направлены на достижение целей посредством вли-яния на ситуацию. Уровень и направ-ленность мероприятий по адвокации могут быть разными. Среди самых распространенных методов адвока-ции – написание писем, встречи с чи-новниками, проведение митингов и кампаний. Доказано на практике, что разные методы работают по-разному в отношении отдельных проблем и с учетом конкретных условий. Существу-ют общие правила для каждого метода адвокации. В наши дни наиболее рас-пространенным методом адвокации является обращение к политическим деятелям и чиновникам. Чаще всего это осуществляется через письма или личные встречи.

ТЕХНИКИ АДВОКАЦИИ

АДВОКАЦИОННОЕПИСЬМО

№ 393/96-вр от 29.11.2012 г. Этот Закон регулирует вопросы практиче-ской реализации гражданами Украи-ны предоставленного им Конституци-ей Украины права вносить в органы государственной власти, объедине-ния граждан в соответствии с их уста-вами предложения об улучшении их деятельности, вскрывать недостат-ки в работе, обжаловать действия должностных лиц, государственных и общественных органов. Закон обес-печивает гражданам Украины воз-можности для участия в управлении государственными и общественными делами, для воздействия на улучше-ние работы органов государственной власти и местного самоуправления, предприятий, учреждений, организа-ций независимо от форм собственно-сти, для отстаивания своих прав и за-конных интересов и восстановления их в случае нарушения.

Граждане Украины имеют право обратиться в органы государствен-ной власти, местного самоуправле-ния, объединения граждан, на пред-приятия, в учреждения, организации независимо от форм собственности, средства массовой информации, к должностным лицам в соответствии с их функциональными обязанностями с замечаниями, жалобами и предло-жениями, касающимися их уставной деятельности, заявлением или хода-тайством о реализации своих соци-ально-экономических, политических и личных прав, законных интересов, и с жалобой об их нарушении.

(Ст. 1 ЗУ «Об обращениях граждан»)

«Где, в конце концов, начинаются универсальные права?В маленьких городках, близко к дому… Если там

в этих правах нет смысла, в них нет смысла в любом месте.Без деятельности заинтересованных граждан для поддержания прав

рядом с их домом мы будем тщетно искать движение вперед во всем мире».

Элеонора Рузвельт, публицист, писательница, политик и правозащитник

К ЭФФЕКТИВНОЙ АДВОКАЦИИОТ ЗАЩИТЫ ПРАВ –

7

Начните с вопросов к себе:– Почему я пишу это письмо? Что

меня привело к этому?– Что я ожидаю получить в резуль-

тате (мои реальные цели)?– Как лучше всего этого добиться?– Какую информацию мне стоит

включить в письмо?– Какие доводы мне следует при-

вести, чтобы доказать свою точку зрения?

* Заранее узнайте должность человека, которому адресовано письмо, и правильное название учреждения.

* Не преувеличивайте и не пре-уменьшайте должность или научную степень лица!

* Убедитесь, что имя получате-ля написано правильно!

* Желательно удостовериться в полномочиях адресата по пово-ду решения вашего вопроса.

Необходимо определиться, кому будет адресовано письмо. Например, жалобы людей, живущих с ВИЧ, как пациентов могут адресоваться в раз-личные инстанции, в частности:

- Жалоба должностным лицам лечебно-профилактического учреж-дения.

- Жалоба начальнику управления здравоохранения исполкома город-ского совета. Звонок на «горячую ли-нию».

- Жалоба начальнику управления здравоохранения областной госад-министрации. Звонок на «горячую линию».

- Жалоба в управление по защите прав потребителей.

- Жалоба в районную государ-ственную администрацию.

- Жалоба в областную государ-ственную администрацию. Звонок на «горячую линию».

- Жалоба в Министерство здраво-охранения Украины. Звонок на «го-рячую линию».

- Жалоба в милицию.- Жалоба в прокуратуру и т.д.

Определиться с форматом пись-ма. Согласно Закону Украины под обращениями граждан следует по-нимать изложенные в письменной или устной форме предложения (за-мечания), заявления (ходатайства) и жалобы.

Предложение (замечание) – об-ращение граждан, где высказы-ваются совет, рекомендация от-носительно деятельности органов государственной власти и местного самоуправления, депутатов всех уровней, должностных лиц, а также высказываются мнения об урегули-ровании общественных отношений и условий жизни граждан, совершен-ствовании правовых основ государ-ственной и общественной жизни, социально-культурной и иных сфер деятельности государства и обще-ства.

Заявление (ходатайство) – обра-щение граждан с просьбой о содей-ствии в реализации закрепленных Конституцией и действующим зако-нодательством их прав и интересов или сообщение о нарушении дей-ствующего законодательства либо недостатках в деятельности пред-приятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, народных депутатов Украины, депу-

ШАГ 1:С ЧЕГО НАЧАТЬ?

ШАГ 3:КОМУ БУДЕТ НАПРАВЛЕНО ПИСЬМО?

ШАГ 2:В КАКОМ ФОРМАТЕ БУДЕТ ПОДАВАТЬСЯ ПИСЬМО?

СОВЕТЫ ПО НАПИСАНИЮ АДВОКАЦИОННОГО ПИСЬМА

татов местных советов, должностных лиц, а также высказывание мнения относительно улучшения их деятель-ности.

Ходатайство – письменное об-ращение с просьбой о признании за лицом соответствующего статуса, прав либо свобод и т.п.

Жалоба – обращение с требо-ванием о восстановлении прав и защите законных интересов граж-дан, нарушенных действиями (без-действием), решениями государ-ственных органов, органов местного самоуправления, предприятий, уч-реждений, организаций, объедине-ний граждан, должностных лиц.

(Ст. 3 ЗУ «Об обращениях граждан»)

СОВЕТ!

Четко и ясно изложите свою по-зицию и сформулируйте доводы. Сна-чала лучше изложить один или два пункта вопроса, а потом попытаться привести больше аргументов и до-водов.

ШАГ 4:ПРИСТУПАЕМК НАПИСАНИЮ…

Обращения адресуются органам государственной власти и местно-го самоуправления, предприятиям, учреждениям, организациям неза-висимо от форм собственности, объ-единениям граждан или должност-ным лицам, к полномочиям которых относится решение поставленных в обращениях вопросов.

В обращении должны быть ука-заны фамилия, имя, отчество, место жительства гражданина, изложена суть поставленного вопроса, замеча-ния, предложения, заявления либо жалобы, просьбы либо требования.

Обращение может быть устным (изложенным гражданином и запи-санным должностным лицом на лич-ном приеме) либо письменным, на-правленным почтой или переданным гражданином в соответствующий

ШАГ 5:ЕДИНЫЕ СТАНДАРТЫ

8

Длина предложений: «золотое правило» – 12 слов

в предложении!

Должностное лицо, на рассмотрение которого поступила

жалоба, обязано дать по ней письменный ответ в установленные

законом сроки.

Здесь вы излагаете информацию о себе («Меня зовут…»; «Я, Ф.И.О., обращаюсь к Вам…» и т.д.) и вашу проблему или позицию по пробле-ме (очень сжато, но при этом четко и ясно).

Последний абзац должен четко выражать ваше отношение к во-просу, освещенному в письме, – так,

чтобы у читателя не возникало сомнений. Напри-

мер, можно рас-сказать о том,

какие из-менения вы о ж и д а е т е увидеть, или

указать свои требования, ко-

торые хотите, чтобы удовлетворили. Текст абзаца

должен быть четким и недвусмыс-ленным. Также необходимо указать свои контактные телефоны и почто-вый адрес, на который вы хотите, чтобы вам выслали ответ в установ-ленные действующим законодатель-ством сроки.

Обращения (ст. 20 ЗУ «Об обра-щениях граждан») рассматриваются и решаются в срок не более одного месяца со дня их поступления, а те, которые не нуждаются в дополни-тельном изучении, – безотлагатель-но, но не позднее 15 дней со дня их получения. Если в месячный срок решить поставленные в обращении вопро-сы невозможно, руководитель соответству-ющего ор-гана, пред-п р и я т и я , у ч р е ж д е н и я , организации или его заместитель устанав-ливают необходимый срок для его рассмотрения, о чем сообщается по-давшему обращение лицу. При этом общий срок решения вопросов, по-ставленных в обращении, не может превышать сорока пяти дней.

Текст письма обычно состоит из нескольких абзацев. В нем четко и ясно излагаются факты и аргументы по проблеме. Если абзацев несколь-ко, то в каждом абзаце должен осве-щаться отдельный аспект проблемы,

- Длина письма: по возможности одна страница, максимум две.

- Длина предложений: «золотое правило» – 12 слов в предложении!

- Длина абзацев: убедитесь, что абзацы примерно одинаковые по размеру. Избегайте абзацев длиннее 6-7 предложений.

- Избегайте как разговорного, так и слишком формального стиля.

- Избегайте использования жар-гона и аббревиатур.

- Лучше не прикрепляйте к пись-му приложений. Если у вас есть очень важный источник, упомяните его в письме и предложите прислать его копию при необходимости.

- Проверьте орфографию и пун-ктуацию.

- Убедитесь, что в письме не со-держится преувеличений и неверных сведений.

- Не грубите и не угрожайте. Вме-сто этого лучше отправьте копию письма в другое учреждение или СМИ.

- Рекомендуется подавать обра-щение в письменном виде в двух эк-земплярах.

- Обязательно зарегистрируйте у секретаря или в канцелярии учреж-дения, потребуйте поставить отметку

о регистрации на своем экземпляре об-

ращения (или отправляйте з а к а з н ы м письмом с у в ед о м л е -

нием).Это необхо-

димо для:- гарантированного по-

лучения ответа по существу вопро-са, создания доказательной базы на случай отсутствия результатов по разрешению конфликта, для обра-щения в вышестоящие организации, прокуратуру и суд.

ШАГ 6:ВСТУПИТЕЛЬНЫЙ АБЗАЦ

ШАГ 8:ЗАКЛЮЧЕНИЕ

ШАГ 9:ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ

ШАГ 10:ПОСЛЕ ТОГО КАК ВЫНАПИСАЛИ ПИСЬМО

* Убедитесь, что вы указали все свои контактные данные, чтобы получатель смог легко с вами связаться.

СОВЕТ!

орган, учреждение лично либо через уполномоченное им лицо, если эти полномочия оформлены в соот-ветствии с действующим законода-тельством.

Обращение мо-жет быть по-дано как от-д е л ь н ы м лицом (ин-дивидуаль-ное), так и группой лиц (коллективное).

Письменное обраще-ние должно быть подписано заявите-лем (заявителями) с указанием даты.

Обращение, оформленное без соблюдения этих требований, воз-вращается заявителю с соответству-ющими разъяснениями не позднее чем через десять календарных дней со дня его поступления.

(ст. 5 ЗУ «Об обращениях граж-дан»)

ШАГ 7:ТЕКСТ ПИСЬМА

но при этом между абзацами должна быть логическая связь.

В жалобе необходимо указать на-рушенное право.

Абзацы лучше оформлять через интервал. Если вы оставляете ин-тервал между абзацами, то красную строку можно опустить.

9

ДОПОЛНЕНИЕ:Если вам необходима какая-либо

информация, вы можете воспользо-ваться Законом Украины «О доступе к публичной информации» № 2939-17 от 19.11.2012 г.

Публичная информация – это от-раженная и задокументированная любыми средствами и на любых но-сителях информация, которая была получена или создана в процессе выполнения субъектами властных полномочий своих обязанностей, предусмотренных действующим за-конодательством, или которая нахо-дится во владении субъектов власт-ных полномочий.

Относительно предоставления информации по запросу следует от-метить, что запрашивающее лицо имеет право обратиться к распоря-дителю информации с запросом на информацию, независимо от того, касается данная информация его лично или нет, без объяснения при-чины предоставления запроса.

Закон определяет, что запросом на информацию является просьба лица к распорядителю информации предоставить публичную информа-цию, которая находится в его владе-нии.

Запрос на информацию может быть индивидуальным или коллек-тивным. Также закон не устанавли-вает строгих требований относитель-но формы запроса. Соответственно запрос может предоставляться рас-

порядителю в устной, письменной (в свободной форме) или другой форме (по почте, факсом, по телефону или по электронной почте) на выбор за-прашивающего лица.

Письменный запрос на публич-ную информацию подается путем заполнения типовой формы запро-са на публичную информацию или в произвольной форме и должен со-держать:

- фамилию, имя, отчество (наиме-нование) заявителя, почтовый адрес или адрес электронной почты, а так-же номер средства связи при его на-личии;

- общее описание информации или вид, название, реквизиты или содержание документа, относитель-но которого подан запрос, если за-явителю это известно;

1. ВИЧ/СПИД. Лечение. Адво-кация: Пособие. – Европейская группа по лечению СПИДа EATG.

2. Глуховський В.В. «Огляд основних видів документів, необхідних для ведення випадку»: Презентація тренінгу 28.01.2011.

3. Закон України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-17, редакція від 19.11.2012.

4. Закон України «Про звер-нення громадян» № 393/96-вр від 29.11.2012.

Список источников:

- подпись и дату при условии по-дачи запроса в письменной форме.

Законом четко установлен срок рассмотрения запросов на инфор-мацию. Распорядитель информации должен предоставить ответ не позд-нее 5 рабочих дней со дня получения запроса. Срок может быть сокращен до 48 часов в случае, если запрос касается информации, необходи-мой для защиты жизни или свобо-ды лица, состояния природной сре-ды, качества пищевых продуктов и предметов быта, аварий, катастроф, опасных природных явлений и дру-гих чрезвычайных событий, которые произошли или могут произойти и угрожают безопасности граждан.

10

Тем, кто находится с нами

"по одну сторону баррикады", –

СТАКАН МОЛОКА ЗА ВРЕДНОСТЬ!

11

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ Світлани Бєлай

До юриста Мережі ЛЖВ дуже часто звертаються клієнти з проханням допомогти юридично оформити документи на створення прийомної сім’ї, коли один із батьків ВІЛ-інфікований.

Прийомна сім’я є однією з форм влаштування дітей-сиріт і дітей, по-збавлених батьківського піклування. Діти, чиї батьки померли або через різні обставини не можуть викону-вати свої обов’язки, потребують ро-динного тепла і виховання. Держава визначила важливе завдання забез-печити належні умови для вихован-ня в сімейному оточенні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Над досягненням цієї мети працюють Міністерство у спра-вах сім’ї, молоді та спорту, Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини спільно з Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді та іншими органами влади.

Прийомна сім’я – це сім’я або особа, що не перебуває у шлюбі, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне про-живання. Порядок прийому дітей в сім’ю встановлено Положенням про прийомну сім’ю, затвердженим по-становою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565. Ті, хто взяли дітей у прийомну сім’ю, є при-йомними батьками, а влаштовані в сім’ю діти – прийомними дітьми. Усиновлена дитина приймається в сім’ю на правах біологічної дитини з усіма правовими наслідками, в при-йомну сім’ю – до досягнення нею повноліття (18 років), а у разі продо-вження навчання – до 23 років або до закінчення відповідного навчального закладу. Тобто в останньому випадку сімейних правовідносин між прийом-ними батьками і прийомними дітьми не виникає. За прийомними дітьми зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Це передбачає збережен-ня за дитиною раніше призначених

Відповідно до Постанови КМ України від 26 квітня 2002 року №565 «Про затвердження Положення про прийомну сім’ю» прийомними батька-ми може стати як подружжя, так і осо-ба, яка не перебуває у шлюбі, працез-датного віку. До 2006 року дозвіл на утворення прийомної сім’ї мали лише подружні пари. Середньомісячний су-купний дохід на кожного члена сім’ї, обчислений за останні шість кален-дарних місяців, не може бути менший, ніж рівень забезпечення прожитко-вого мінімуму (гарантований мінімум), встановленого законодавством. Осо-би, які виявили бажання стати при-йомними батьками, в обов’язковому порядку мають про-йти навчання, організоване обласними (міськими у містах Києві та Севастополі) центра-ми соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з пи-тань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою. Слід враховувати, що коли хоча б один із прийомних батьків не пройшов курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки, визнаний в уста-новленому порядку недієздатним або обмежено дієздатним, позбавлений батьківських прав, чи це колишній опікун, піклувальник, усиновитель, позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов’язків, то така люди-

ЧИ МОЖНА СТВОРИТИ ПРИЙОМНУ СІМ’Ю, КОЛИ ОДИН ІЗ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї – ВІЛ-ІНФІКОВАНИЙ?

на не отримає дозволу на створення прийомної сім’ї. Є також обмеження для кандидатів у прийомні батьки за віком. Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім’ї, тобто повноліття. У разі досяг-нення пенсійного віку одним із при-йомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків.

Перешкодою до створення прийомної сім’ї можуть стати вади фізичного чи психічного здоров’я потенційних прийомних батьків (інваліди I і II групи, які за виснов-ком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього до-гляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової си-стеми, алкогольну та наркотичну залежність, відкриту форму туберку-льозу, психологічні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, схильність до насильства). Серед інших причин відмови – якщо потенційний усиновлювач страждає на хвороби, зазначені в Наказі МОЗ України від 20 серпня 2008 року №479 «Про затвердження Переліку захво-рювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем». Не до-зволять стати прийомними батьками у разі, якщо особи були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканності особи, про-ти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені

аліментів, пенсій та інших державних виплат. Суми коштів, що належать прийомним дітям, переходять у розпо-рядження прийомних батьків і витра-чаються ними на утримання прийом-них дітей.

Тем, кто находится с нами

"по одну сторону баррикады", –

СТАКАН МОЛОКА ЗА ВРЕДНОСТЬ!

12

Відповідно до ст. 49 Конституції України всі мають право на охо-рону здоров’я. Статтею 14 ЗУ «Про протидію поширенню хвороб, зумов-лених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» встановлено, що люди, які живуть з ВІЛ, та особи, які належать до груп підвищеного ри-зику щодо інфікування ВІЛ, громадяни України, іноземці та особи без грома-дянства, які постійно проживають в Україні, особи, які звернулися за на-данням статусу біженця та яким на-дано статус біженця в Україні, шукачі притулку, іноземці та особи без гро-мадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України, користуються всіма права-ми та свободами, передбаченими Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими акта-ми України. Дискримінація особи на підставі наявності в неї ВІЛ-інфекції, а також належності людини до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ забороняється. Дискримінацією вважається дія або бездіяльність, що у прямий чи непрямий спосіб створює обмеження, позбавляє належних

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ВІД-МОВИ У СТАЦІОНАРНОМУ ЛІКУВАННІ ЧЕРЕЗ НАЯВ-НІСТЬ ВІЛ-ПОЗИТИВНОГО СТАТУСУ?

прав особу або принижує її людську гідність на підставі однієї чи кількох ознак, пов’язаних із фактичною чи можливою наявністю в неї ВІЛ, або дає підстави віднести особу до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ. Відповідно до положень ст. 16 ЗУ «Про протидію поширенню хвороб, зумов-лених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» звільнення з роботи, відмова у прийнятті на роботу, відмова у прийомі до освітніх, медич-них закладів, до закладів соціальної опіки і піклування та соціальних служб, а також відмова у наданні медичної допомоги та соціальних по-слуг, обмеження інших прав людей, які живуть з ВІЛ, на підставі їхнього ВІЛ-позитивного статусу, а також об-меження прав їхніх рідних і близь-ких на цій підставі забороняються. Неправомірні дії посадових осіб, які порушують права людей, які живуть з ВІЛ, їхніх рідних і близьких, можуть бути оскаржені в суді. Згідно зі ст. 10 Закону України «Про протидію по-ширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та пра-вовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» надання медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ, здійснюється в порядку, визначеному законом, іншими нормативно-право-вими актами і міжнародними догово-рами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Інструкцією з організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затвердженою на-казом Міністерства охорони здоров’я України від 25.05.2000 р. № 120, перед-бачено, що невідкладна медична до-помога дорослим та дітям, хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, надається у всіх лікувально-профілактичних закладах України. Пацієнтам при захворюван-нях, не пов’язаних з ВІЛ-інфекцією, планова стаціонарна медична до-помога надається на загальних підставах. Пацієнтам, захворюван-ня яких пов’язані з ВІЛ-інфекцією, стаціонарна медична допомога надається за умови виявлення оз-нак прогресування ВІЛ-інфекції (по-ява вторинних або супутніх захворю-вань, які вимагають стаціонарного лікування, та за необхідності прове-дення планових досліджень, які не можуть бути здійснені в амбулаторних умовах).

Планова госпіталізація та надання спеціалізованої медичної допомоги здійснюються:

1. Пацієнтам, що не вживають наркотики ін’єкційно, – у стаціонарах центрів з профілактики та бороть-би зі СНІДом чи у визначених на-казом управління охорони здоров’я лікувально-профілактичних закладах або інфекційних лікарнях.

2. Пацієнтам, які вживають нарко-тики шляхом ін’єкцій, – у наркологічних диспансерах та лікарнях.

3. Пацієнтам з активними формами туберкульозу – у протитуберкульоз-них диспансерах або туберкульозних лікарнях, у тому числі дитячих.

Визначені заклади забезпечують-ся лікарськими засобами для прове-дення специфічної антиретровірусної терапії.

Отже, якщо хворий звернувся до районної лікарні зі скаргами на за-хворювання, яке не пов’язане із ВІЛ-інфекцію/СНІДом, і він не потребує спеціалізованої медичної допомоги, то хворого повинні лікувати у районній лікарні на загальних підставах.

Крок 1. У цьому разі варто письмово

звернутись до:Прокурора міста, головного

лікаря районної лікарні, управління охорони здоров’я області зі скаргою.

Крок 2. У разі отримання негативної

відповіді або залишення скарги без відповіді варто звернутись до суду із позовною заявою про визнання дій незаконними.

Алгоритм дій

Ст. 49 Конституції України визначає, що кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. У ч. 1 ст. 14 Закону України «Про протидію по-ширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та право-вий і соціальний захист людей, які жи-вуть з ВІЛ» встановлено, що люди, які живуть з ВІЛ, та особи, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, громадяни України,

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ВІД-МОВИ ЛІКАРЯ СТОМАТО-ЛОГІЧНОЇ КЛІНІКИ НАДАТИ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ВІЛ-ІНФІКОВАНОМУПАЦІЄНТУ?

статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в уста-новленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

Відповідні вимоги висуваються і до членів родини прийомних батьків. Не можуть бути прийомними батьками особи, з якими на спільній житловій площі мешкають члени сім’ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму тубер-кульозу, психологічні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, схильність до насильства.

13

Отойди от стандартов.

Меняй правила

14

Кожний пацієнт має право бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я за

своїм вибором

НЕНАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, які звернулися за наданням статусу біженця та яким надано ста-тус біженця в Україні, шукачі притулку, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України, ко-ристуються всіма правами та свобо-дами, передбаченими Конституцією та законами України, іншими норма-тивно-правовими актами України. Кожний пацієнт, який досяг чотир-надцяти років і який звернувся за на-данням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути при-йнятим у будь-якому закладі охоро-ни здоров’я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забез-печити відповідне лікування (ст. 38 Закону України «Основи законодав-ства України про охорону здоров’я»). Не допускається відмова у прийнятті до лікувальних закладів, у наданні невідкладної медичної допомоги, ущемлення інших прав осіб на підставі тільки того, що вони є вірусоносіями або хвори-ми на СНІД, так само як ущем-лення прав рідних і близьких інфікованого (ст. 18 За-кону України «Про протидію поши-ренню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та право-вий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ»). Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про протидію по-ширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та право-вий і соціальний захист людей, які жи-вуть з ВІЛ», дискримінація особи на підставі наявності в неї ВІЛ-інфекції, а також належності людини до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ забороняється. Дискримінацією вважається дія або бездіяльність, що

Крок 1. У цьому разі варто письмово

звернутись до: 1. Головного лікаря стоматоло-

гічної клініки. 2. Прокурора міста та Міністер-

ства охорони здоров’я України зі скаргою.

Крок 2. У разі отримання негативної від-

повіді варто звернутись із заявою до суду (із позовною заявою про ви-знання дій незаконними).

Алгоритм дій

Відповідно до ст. 63 Конституції України засуджений володіє

усіма правами лю-дини і громадя-

нина, окрім о б м е ж е н ь , визначених законом і встановле-

них вироком суду. Стаття 12

Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права закріплює право кожної люди-ни на медичну допомогу та медичний огляд у разі хвороби. Це невід’ємне право людини знайшло відображення у частині першій ст. 49 Конституції України, яка наголошує, що кожен має пра-во на охорону здоров’я, ме-дичну до-помогу та м е д и ч н е с т р а х у в а н -ня. Ця стаття закріплює також, що держава створює умови для

ефективного і доступного медичного обслуговування для всіх громадян. Крім того, вона визначає, що медична допомога у державних і комунальних закладах охорони здоров’я має на-даватись безоплатно. У ст. 3 Зако-ну України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» законо-давець під охороною здоров’я розуміє систему заходів, які спрямовані на забезпечення збереження і роз-витку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини за максимальної біологічно можливої індивідуальної тривалості життя. Засуджені, які відбувають покаран-ня у вигляді позбавлення волі, та-кож користуються правом на охорону здоров’я. У своїй основі діяльність медичних служб місць позбавлен-ня волі та її співробітників повинна відповідати «Принципам медичної етики щодо захисту засуджених або затриманих осіб від катувань та інших жорстоких, нелюдяних чи таких, що принижують гідність людини, видів поводження», які були прийняті на 37-й сесії Генеральної Асамблеї ООН 18.12.1982 року.

Вказані принципи передбачають, що:1. Медичні працівники, особли-

во лікарі, які забезпечують медичне обслуговування засуджених чи за-триманих осіб, зобов’язані зберігати їхнє фізичне та психічне здоров’я і забезпечувати лікування такої якості й такого рівня, яким забезпечуються особи, які не є засудженими або за-триманими.

2. Медичні працівники припуска-ються грубого порушення медичної етики, якщо вони активними чи па-сивними діями беруть участь у кату-ваннях або інших жорстоких чи таких, що принижують гідність, видах пово-дження і покарання.

Під тортурами розуміється будь-яка дія, якою будь-якій особі навмис-не спричиняються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або третьої осо-

би відомості чи зізнання, покарати її за дії,

які вчини-ла вона або третя особа, винна чи у вчиненні

яких вона підозрюється,

а також залякати чи примусити її або тре-

тю особу, чи з будь-якої причини, що

Кожна людина має право на медичну допомогу

і медичний огляд у разі хвороби.

у прямий чи непрямий спосіб створює обмеження, позбавляє належних прав особу або принижує її людську гідність на підставі однієї чи кількох ознак, пов’язаних з фактичною чи можливою наявністю в неї ВІЛ, або дає підстави віднести особу до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ.

15

ґрунтується на дискримінації будь-якого характеру, коли такий біль або страждання спричиняються держав-ними посадовими особами чи іншими особами, які виступають в офіційній якості, чи з їх підбурювання, чи з їхнього відома, чи з їхньої м о в ч а з н о ї згоди. У цей термін не включається біль або страждання, що виникли внаслідок лише законних санкцій, невіддільні від цих санкцій чи викликаються ними випадково.

3. Медичні працівники припуска-ються грубого порушення медичної етики, якщо вони входять у будь-які інші професійні стосунки із засудже-ними чи затриманими особами, ме-тою яких не є обстеження, охорона або поліпшення їхнього фізичного чи психічного здоров’я.

4. Медичні працівники допуска-ють порушення медичної етики, якщо вони:

- застосовують свої знання та досвід у проведенні допиту засудже-них і затриманих осіб таким чином, що це може погіршити стан їхнього здоров’я;

Засуджені також користуються правом на

охорону здоров’я

Загальний алгоритм дій:

КРОК 1У разі незадоволення ваших по-

треб, відмови від надання медичних послуг чи допомоги, насамперед вар-то зафіксувати цей факт будь-яким за-конним чином, зокрема:

1. Викликати працівника компе-тентного органу (працівників міліції, представника прокуратури, головного лікаря, начальника центру, працівни-ка медичного управління).

2. Скласти акт, у якому не менш як 2 особи засвідчать факт, що мав місце.

3. Написати і подати заяву керів-

ВАРТО ЗНАТИ!У РАЗІ ПОРУШЕННЯВАШОГО ПРАВА НАОТРИМАННЯ НАЛЕЖНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

никові органу, куди ви звернулись. Саме в такий чи інших спосіб можна

довести факт ненадання медичної до-помоги або лікування для подальшого оскарження цих дій.

Також за потреби варто звернутись із заявою до компетентних органів (вну-трішніх справ, прокуратури, суду, управ-ління охорони здоров’я, Міністерства охорони здоров’я України).

В результаті цих дій у вас мають за-лишитися докази відмови (акт, підпи-саний двома свідками; номер, під яким зареєстрована ваша заява в ОВС; копія заяви, яку ви подали керівнику органу, куди звертались, тощо).

КРОК 2 Оскаржити незаконне рішення ком-

петентних органів у суді.

- засвідчують, що стан здоров’я за-суджених чи затриманих осіб дозволяє піддавати їх будь-якій формі пово-дження або покарання, що може за-

грожувати їхньому здоров’ю. 5. Участь медич-них працівників

у будь-якій п р о ц е д у р і у п о к о р ю -вального ха-

рактеру щодо засудженого чи

затриманої особи є порушенням медичної

етики, якщо вона не викликана потре-бою охорони фізичного або психічного здоров’я чи безпеки засу-дженого (затриманої особи), інших засуджених (за-триманих осіб).Відповідно до ч. 1 ст. 408 КПК України н а я в н і с т ь тяжкої хво-роби, яка може бути підставою для розгляду питання про звільнення засудженого від по-дальшого відбування покарання, встановлюється виключно виснов-ком лікарської комісії. Відповідно до п. 2 «Переліку захворювань, які

є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покаран-ня», затвердженого Наказом Держав-ного департаменту України з питань виконання покарань (нині – Держав-на пенітенціарна служба України) та Міністерства охорони здоров’я України № 3/6 від 18.01.2000 року, діагноз «ВІЛ-інфекція IV клінічна стадія» може бути підставою для подання до суду матеріалів щодо звільнення за-судженого від відбування покарання у зв’язку із тяжкою хворобою відповідно до ст. 408 КПК України.

Відповідно до «Переліку захво-рювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення за-

суджених від подальшого відбування пока-

рання», у разі виникнення таких захво-рювань, що потребують

спеціальних і складних

засобів обсте-ження, зокрема і СНІДу,

діагнози установлюються комісією з обов’язковим залученням фахівців відповідного профілю установ органів охорони здоров’я.

Медична етика не дозволяє застосовувати свої

знання та досвід у проведенні допиту

16

Тебе пренадлежит информация –

тебе пренадлежит мир

17

АДВОКАЦІЯТА СОЦІАЛЬНІМЕРЕЖІ

Як би безглуздо чи смішно це не виглядало, проте для великої кількості людей ранок починається саме з Інтернету, пошти та соціальних мереж. А враховуючи стрімке поширення технологій, це зробити надзвичайно просто: достатньо натиснути на декілька кнопок комп’ютера/ноутбука/планшета чи клавіш телефона – і весь світ перед тобою.

18

ків, а також майданчиком для збирання думок ці-льової аудиторії компанії, продукту або послуги.

5. Тематичні соціаль-ні мережі:

• дейтинг (побачення): mamba.ru; loveplanet.ru; 24open.ru;

•музика: last.fm, kroogi.com, MySpace.com;

• професійні соціальні мережі: Professionaly.ru, MoiKrug.ru, LinkedIn.com;

• різні: lookatme.ru, mirtesen.ru, roem.ru та ін.;

• нішеві соціальні ме-режі: Хабрахабр, drugme, geni та ін.;

• інші: IT/Телеком; FMCG; Retail; держструк-тури; медицина; страху-вання; фінанси; шоу-біз-нес.

У кожної ніші є свої «соціальні мережі» й вони об’єднують у собі мільйони активних цільо-вих користувачів.

6. ФорумиМайданчики для спіл-

кування, обговорення. Схожі на спільноти у бло-гах, але менш індивіду-альні. Для спілкування на форумі треба розкривати менше особистої інфор-мації. Форуми, як прави-ло, створюються під пев-ну тематику – жіночі, про здоров’я, форум ВНЗу, маркетинговий форум тощо, але є й великі за-гальнотематичні форуми.

7. ВідеохостингиYoutube, Vimeo, VK.

Просування відеозапи-сів, рекламних відеоро-ликів, вірусний «посів».

8. ФотохостингиFlickr, Яндекс фотки,

Picasa.9. Соціальні медіаNewsland.com, News2.

ru, Vott.ru, Picabu.ru.Соціальні медіа – це

майданчики для «гро-мадських журналістів», де кожен зареєстрований користувач може опублі-кувати посилання і ко-роткий опис розміщених у своєму блозі чи сайті ці-

Соціальна мережа (від англ. Social networking service) – плат-форма, онлайн-сервіс або веб-сайт, призначені для побудови, відобра-ження й організації соціальних вза-ємин.

Сайт соціальної мережі можна визначити за наявністю таких мож-ливостей:

• Створення публічного або на-півпублічного профілю (англ. profile) користувача (наприклад, профіль може містити дату народження, міс-це роботи тощо).

• Користувач може задавати і підтримувати список інших корис-тувачів, з якими у нього є певні стосунки (наприклад, дружби, ро-динних, ділових та робочих зв’язків тощо).

• Перегляд зв’язків між користу-вачами всередині системи (напри-клад, користувач може бачити дру-зів своїх друзів).

Є БАГАТО ТИПІВСОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

1. Контактні соціальні мережіFacebook, VK, MySpace, «Одно-

классники».2. Блог-сервісиСпеціалізовані платформи для

ведення блогів «LiveJournal», «LiveInternet», «blogs.mail.ru» – з набором різних сервісів.

3. Автономні блоги (Standalone)Приватні тематичні блоги, з по-

стійними читачами-передплатника-ми.

4. МікроблогиTumblr та Twitter, який має най-

вищу популярність, де активність користувачів більша, ніж в будь-якій іншій мережі. У мікроблогах, на відміну від звичайних блогів, є обмеження за довжиною посту – не більше 150 символів (в Twitter – 140). Це приблизна довжина однієї смс. При цьому Twitter використо-вують багато людей, які не відчува-ють у собі сили писати у блог, зате чудово справляються з невеликими постами. Це зробило Twitter місцем спілкування багатьох зірок і політи-

19

кавих матеріалів. При цьому публі-кація з’являється в розділі «нове» і може просуватися в розділ «кра-ще», якщо за неї будуть голосувати. Стаття, яка зібрала кілька позитив-них голосів і коментарів, здатна за-безпечити трафік у кілька тисяч уні-кальних відвідувачів.

Переможну ходу в Інтерне-ті соціальні мережі почали в 1995 році з американського порталу Classmates.com. Проект виявив-

ся досить успішним, що в наступні кілька років спровокувало появу не одного десятка аналогічних серві-сів. Але офіційним початком буму соціальних мереж прийнято вважа-ти 2003-2004 роки, коли були запу-щені LinkedIn, MySpace і Facebook. У СНД мода на соціальні мережі прийшла двома роками пізніше – в 2006-му, з появою «Одноклассни-ки» та VK.

Зараз популярність соціальних

мереж досягла надзвичайних висот. Щоб не бути голослівною, наведу цифри – останні дані щодо кількості людей, зареєстрованих у найпопу-лярніших соціальних мережах різ-ного типу (див. діаграму на стор. 17).

Люди розказують своїм друзям та підписникам про все, що вони думають, показують фото своїх коте-нят та страв, які вживають, відміча-ють прочитані книги та переглянуті фільми, вказують місця своєї робо-ти, зазначають, де вони перебува-ють, та багато-багато іншого.

Проте вважати, що соціальні ме-режі – це просто некорисне звали-ще інформації для 15-річних підліт-ків чи домогосподарок, – не варто.

Зараз соціальні мережі – це над-звичайно потужна сила.

Одним із підтверджень є той факт, що на значну роль соціаль-них мереж в організації «арабської весни», низки спонтанних масових акцій протесту та державних пере-воротів у країнах Північної Африки і Близького Сходу у 2010-2011 рр., вказують багато

аналітиків, самі учасники

20

заворушень і світове співтова-риство загалом. Роль соціальних мереж була настільки значною, що в країнах, які охопила арабська вес-на, влада почала масово блокували доступ не лише до соціальних ме-реж, а й до Інтернету взагалі. Проте було запізно…

А тепер подумаймо про мож-ливості, які можуть дати соціальні мережі в адвокаційній діяльності. Згадайте про мільйони, що охоплені соціальними мережами, і ви зрозу-мієте: силу впливу соціальних ме-реж на зміст та якість інформацій-ного поля важко переоцінити.

Якщо розділити весь адвокацій-ний процес на невеликі складові, то одразу стає видно, де саме соціаль-ні мережі, які багато людей вважає вбивцями часу, можуть стати наши-ми найкращими друзями. Головне –розуміти, як вони діють.

Однією з основних можливостей соціальних мереж є мобілізація гро-мадянської свідомості. Неможливо

ОТЖЕ, ЩО МОЖУТЬ ДАТИ СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ДЛЯ АДВОКАЦІЇ:

- Інформування населення про новини, проблеми, ситуації чи події: звістки з місць подій, перепощуван-ня новин, різноманітні повідомлен-ня – зараз велика частина корис-тувачів Інтернету дізнаються про новини з соціальних мереж.

- Навчання населення: навчаль-ні плакати, статі, приклади тощо можна поширити через велику кіль-кість людей шляхом перепощуван-ня та «лайкання» не лише завдяки старанням вашим та ваших друзів, а й завдяки людям, які вирішили, що ця інформація актуальна та цікава.

- Переконування населення та мобілізація до активних дій: згадай-мо про арабську революцію!

- Популяризація ідей: соціаль-ні мережі дають чудові можливості для цього, оскільки окрім запро-понування ідеї, ви можете її аргу-ментувати, обговорювати в режимі онлайн і при цьому не обмежувати себе ефірним часом чи шпальтою. Якщо ж ідею просуватиме добре ор-ганізована група людей або ж її під-

досягти змін, якщо суспільство, яке в тому числі включає владу різних рівнів, не готове до цього, якщо сус-пільство налаштоване категорично проти або не розуміє, про що взагалі йдеться.

Якщо багато років тому основним джерелом інформації були газети, журнали, радіо та телебачення, то зараз для більшості активних гро-мадян джерелом є соціальні мережі різних типів. Якщо раніше що до-бре, а що погано нам розповідали ЗМІ, то зараз – це наші друзі, зна-йомі, колеги, різноманітні цікаві та авторитетні люди, які перебувають на відстані одного кліку – «Додати в друзі», «Стежити» чи «Вподоба-ти». І часто ми схильні їм довіряти значно більше, адже вони поряд з нами, а не на картинці з телевізо-ра чи у вигляді підпису в газеті. Не варто також забувати, що соціальні мережі не вимагають великих ана-літичних текстів чи довгих сюжетів. Одне фото, один відеоролик, одне речення – і люди не лише знають, а й готові діяти. Звісно, таке буває не часто. Але й адвокація – це не мит-тєвий процес.

21

Це фото людей у мішках на головах та сама ідея акції настільки врази-ли українську владу, що одразу після анонсування акції представники гро-мадських організацій були запрошені на перемовини до Кабінету Міністрів України. На урядовому порталі була розміщена інформація про доручення Прем’єр-міністра України Миколи Азарова міністерствам фінансів та охорони здоров’я передбачити видатки на лікування хворих на ВІЛ/СНІД, туберку-льоз та гепатити під час підготовки змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік». Копію цього доручення передав мітингуваль-никам під час акції перший заступник Міністра охорони здоров’я О. Качур. Він запевнив пацієнтів від імені Кабінету Міністрів, що всі їхні вимоги будуть задоволені та гроші на лікування будуть виділені.

І наостанок хочемо сказати, що перепощуються й удостоюються «лайків» найчастіше картинки, фото та інфографіка. Тож ретельно підбирайте візуаль-не оформлення для ваших ідей.

тримає відома чи популярна особа, шанси дуже великі.

- Вимірювання ставлення насе-лення до проблем, подій чи ідей: опитування чи просто читання ко-ментарів, аналіз підписів до фото чи посилань можуть дати відповідь на питання про популярність, пере-ваги чи недоліки, актуальність ідеї та багато інших. У соціальних ме-режах так швидко дають зворотний зв’язок, що його можна використати для редагування планів або надан-ня інформації, і це не буде запізно.

- Доступ до таких категорій на-селення, як політики, зірки та пред-ставники ЗМІ: зараз дедалі більше відомих людей створюють собі сто-рінки у різних соціальних мережах. Нерідко ці сторінки ведуть їхні по-мічники, проте частина зірок та політиків самостійно розміщують новини та фото у себе на сторінках, відповідають на запити користува-чів, дають роз’яснення щодо пліток чи суперечливих ситуацій. Щодо журналістів, то вони, як ніхто, розу-міють переваги соціальних мереж і здебільшого мають свої сторінки, де не лише пишуть про новини, а й збирають інформацію від інших ко-ристувачів. Участь політиків, зірок та представників ЗМІ у соціальних мережах може стати прямим досту-

пом до тих, до кого часто не підсту-питись.

- Та ще багато іншого.Щоб не обмежитися лише

описанням потенціалу соціаль-них мереж, хочемо навести наш, український, приклад допомоги со-ціальних мереж в адвокації.

На початку квітня Дорадча рада спільнот з питань доступу до ліку-вання в Україні розмістила фото у соціальних мережах, яким запрошу-вала прийти на акцію «Приречені» 17 квітня 2013 р. Вражаюче фото пе-репостили партнери – НУО, громад-ські організації та відомі політичні й суспільні діячі.

Джерела інформації:http://www.network.org.ua/http://www.wikipedia.org/h t t p : / / i n s p i r e x i a . c o m . u a /

obsessed-with-facebook-infographic/h t t p : / / w w w. m o i fa ce b o o k . r u /

infografika-internet-za-minutu-v-tsifrah/

http://www.joyreactor.cc/http://www.atkritka.com

Ольга Кулик

22

НАША ЗАДАЧА ПРОСТАЯ – ЛЕЧЕНИЕ ДОЛЖНО БЫТЬ У ВСЕХ«Проблема в том, что, не рискуя, мы рискуем в сто раз больше». Марк Аврелий

Адвокация Всеукраинской сети ЛЖВ – что это такое? Мы привлека-ем приверженцев наших идей и соз-даем давление на институции и тех, кто принимает решения, чтобы изме-нить официальные нормы и практи-ки. Наши специалисты готовят ворох аналитических записок, запросов и обращений. Держат «руку на пульсе» событий, связанных с ВИЧ/СПИДом. Организовывают сами и «напраши-ваются» на различные встречи, опять для того, чтобы привлечь новых при-верженцев, донести наши идеи и создать давление. Наши юристы и специалисты разбираются и ведут случаи с нарушениями прав людей, живущих с ВИЧ. И, наверное, важно заявлять периодически о небольших победах, которые достигнуты нами на пути к достижению стратегических целей.

ЯНВАРЬ15 января 2012 года в помеще-

нии Клиники «Лавра» предста-вители ВБО «Всеукраинская сеть людей, живущих с ВИЧ» провели пресс-конференцию «Конец Све-та». Причиной информационного повода послужили провалившиеся фиктивные конкурсные торги по за-купке антиретровирусных препара-тов в ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л. В. Громашевского Национальной ака-демии медицинских наук Украины». А также опять остро стал вопрос выселения Клиники, хотя в предо-ставляемом помещении не был око-нчен ремонт.

КОНЕЦ СВЕТАНЕ НАСТУПИЛ, НО…

СТРАШНОЕ СЛОВО «ЛИ-ЦЕНЗИРОВАНИЕ» СОЗДАЛО «ОЧЕРЕДЬ ЗА ЖИЗНЬЮ»

Для обеспечения непрерывно-го лечения антиретровирусными препаратами пациентов Клиники «Лавра» Сеть ЛЖВ передала ле-карств на сумму более 11 тысяч долларов. Также необходимые пре-параты были перераспределены с ГУ «Украинский центр контроля за социально опасными заболевания-ми Министерства здравоохранения Украины».

На тот момент Клинику оставили в покое, пока не закончатся ремонт-ные и отделочные работы.

К сведению, 26 марта конкур-сные торги в Клинике «Лавра» все-таки состоялись, несмотря на оттягивание тендеров и проблемы с оформлением гуманитарной помо-щи – мы преодолели все преграды и в результате пациенты Клиники обеспечены лекарствами.

Дальнейшие наши действия в январе касались закона о лицен-зировании импортных лекарств № 5038-VI.

22 января 2012 года ВБО «Всеу-краинская сеть людей, живущих с ВИЧ» направила письмо Министру здравоохранения Украины Бога-тыревой Р. В., в котором указала на возможные последствия принятия Верховной Радой Украины г. Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законы Украины относи-тельно лицензирования импорта ле-карственных средств и определение термина «активный фармацевтичес-кий ингредиент»

№ 5038-VI», от 04.07.2012.

ФЕВРАЛЬ6 февраля 2012 года обществен-

ные организации, пациенты и обыч-ные украинцы обратились к Прези-денту Украины с открытым письмом, призвав отменить Закон № 5038-VI, который приведет к значительно-му повышению цен на лекарства, и вследствие которого некоторые пре-параты вообще исчезнут с аптечных полок.

Лекарства иностранного про-изводства составляют львиную долю для лечения тяжелых заболеваний в Украине, в том числе ВИЧ/СПИДа, туберкулеза и гепатита.

12 февраля в Киеве и в одиннад-цати регионах прошла Акция «Оче-редь за жизнью». Сотни украинцев стали в очередь за лекарствами. Мы показали реальную силу па-циентского движения. В результате власть ввела упрощенную систему лицензирования. Общественность была проинформирована о ходе вы-дачи лицензий. На официальном сайте Министерства здравоохра-нения Украины периодически пу-бликуется отчет о выдаче лицензий (http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20130329_2.html).

Мы проникаем везде и даже побывали на заседании Кабинета Министров Украины, когда рассма-тривали вопрос о лицензировании импортных препаратов, а также за-дали вопросы Вице-премьер-мини-стру Константину Грищенко и пред-седателю государственной службы по лекарственным препаратам Алексею Соловьеву на пресс-конфе-ренции для СМИ.

В Верховной Раде был зареги-стрирован законопроект № 2196 об отмене указанного Закона, ведь дру-гого законного пути аннулировать его нет, но надежды на это, конечно, мало.

23

Имей смелость иметь свое мнение

24

14 февраля мы начали кампанию по мониторингу проведения конкурс-ных торгов Министерства здраво-охранения Украины. Минздрав объ-явил о начале проведения процедур закупок за средства государствен-ного бюджета Украины препаратов антиретровирусной терапии, быстрых тестов для выявления антител к ВИЧ и всяких остальных нужных вещей. Ежедневно мы привлекали к этому внимание.

28 февраля состоялась встреча заинтересованных сторон «Что может изменить государственный реестр еще не добропорядочных участников торгов?» Организаторами встречи выступили ВБО «Всеукраинская сеть ЛЖВ», Transparency International Украина и Центр политических сту-дий и аналитики. Тридцать участни-ков, представивших более двадцати организаций, которые заинтересова-ны в проведении доброкачественных торгов в Украине, смогли сформиро-вать круг проблем в сфере тендерных закупок и спланировать первые шаги в направлении улучшения ситуации.

Участники обсудили формат адво-кационной кампании, направленной на законодательное закрепление функционирования государственного реестра нечестных участников кон-курсных торгов.

Директор департамента коммуни-кации, политики и адвокации ВБО «Всеукраинская сеть ЛЖВ» Ирина Агеева отметила: «Начиная эту де-ятельность, мы ставим себе амби-циозную цель – ввести Единый го-сударственный реестр физических и юридических лиц, в отношении которых выявлены факты наруше-ния требований тендерного законо-дательства, закрепив необходимые изменения в Законе Украины «Об осуществлении государственных за-купок».

МАРТ6 марта 2012 года ВБО «Всеукра-

инская сеть ЛЖВ» пригласила на-

АПРЕЛЬ2 апреля 2012 года в Киеве со-

стоялась итоговая конференция программы «Поддержка с целью предотвращения ВИЧ/СПИДа, лече-ния и ухода для наиболее уязвимых групп населения в Украине» при поддержке Глобального Фонда для борьбы со СПИДом, туберкулезом и малярией в рамках программы 6-го раунда, внедряемой в Украине с ав-густа 2007 года по июль 2012 года. Достижения Сети представляла Директор Департамента коммуни-кации, политики и адвокации ВБО «Всеукраинская сеть ЛЖВ» Ирина Агеева.

Ключевым достижением являет-ся то, что количество людей, полу-чающих жизненно важную АРВ-те-рапию, возросло в пять раз, по

МИНЗДРАВ УКРАИНЫ «ЧУВСТВУЕТ ЗАТЫЛКОМ ДЫХАНИЕ ПАЦИЕНТОВ»

КОНФЕРЕНЦИЯ ИТОГО-ВАЯ, НО ДЕЙСТВИЯ ПРО-ДОЛЖАЮТСЯ

родных депутатов Украины, предста-вителей пациентских организаций и журналистов на встречу, на которой обсуждались инструменты монито-ринга процесса государственных за-купок.

Во время встречи заинтересован-ные стороны ознакомились с пра-вилами подачи документов на госу-дарственные закупки. Кроме того, на встрече обсуждались возможности для общественного мониторинга и контроля процесса закупок.

На протяжении месяца, начиная с 11 марта, представители Всеукраин-ской сети ЛЖВ посещали Минздрав и присутствовали на открытии тен-дерных предложений с целью мони-торинга цен и обозначения «игроков» фармацевтического рынка, которые участвуют в торгах.

Благодаря адвокационным дей-ствиям Сети:

- Впервые конкурсные торги на-чаты в I квартале года!

- Проходил постоянный монито-ринг объявлений о конкурсных торгах (наличие документации и т.п.). В слу-чае нарушений вносились корректи-ровки.

- Привлекались для «рычагов влияния» народные депутаты Укра-ины.

- Осуществлялся мониторинг от-крытия тендерных предложений с освещением анализа в СМИ.

сравнению с началом проекта, из них 24 000 человек получали ее за средства госбюджета, а на сегодня лечение получают уже более 40 000 ЛЖВ. Программами по уходу и под-держке удалось охватить более 41% всех ВИЧ-положительных людей, живущих в Украине.

«У Сети ЛЖВ нет других целей, кроме сохранения человеческих жиз-ней. Это миссия организа-ции, это смысл ее существования. По-прежнему Всеукраинская сеть ЛЖВ является голосом ВИЧ-поло-жительного сообщества Украины. И голос этот громкий. И голос этот нельзя не услышать, не отреагиро-вать на него», – заявила в своем выступлении Иpина Агеева.

В заключение хочется отме-тить, что мы все объединены общей идеей. Вся наша деятельность на-правлена на выполнение стратеги-ческих целей. Главная наша задача состоит в том, что к 2016 году каж-дый ЛЖВ может КАЧЕСТВЕННО ле-читься – ПРАВО на лечение обеспе-чено. И для этого Всеукраинская сеть ЛЖВ будет осуществлять свою деятельность через мобилизацию общественного мнения (использо-вание массовых акций, организа-ция массовых обращений к власти и кампаний в СМИ, а также судеб-ных процессов). Возможно, исполь-зование избирательных кампаний (личное участие в выборах или по-ддержка либо выдвижение «своих» кандидатов). Использование фор-мальных контактов (разработка проектов нормативно-правовых ак-тов и организация их обсуждений, консультирование представителей власти и экспертиза принимаемых решений, предоставление инфор-мации, участие в работе органов государственной власти). А также использование неформальных кон-тактов (организация и проведе-ние конференций, круглых столов, использование личных связей, ор-ганизация неформальных встреч). Все это мы делаем и будем делать, так как Всеукраинская сеть ЛЖВ представляет интересы ВИЧ-пози-тивных людей на всех уровнях госу-дарственной власти во всех регио-нах Украины.

Александр Гатиятуллин

25

Мы копаем глубоко,

потому что нам нужны

БРИЛЛИАНТЫ

26

НА ПЕРИОД ПОСЛЕ 2015 ГОДАПодготовлено ICASO и IWHC (июнь 2013 г.), Информационный бюллетень №1

ВВЕДЕНИЕ:

В течение последних месяцев регулярно проходили обсуждения и консультации по вопросу разра-ботки новой программы развития, которая придет на смену Целям раз-вития тысячелетия (ЦРТ), принятым в 2000 году. Обсуждался широкий спектр перспектив, масштабных планов, потребностей и приорите-тов и осуществлялась адвокация в контексте быстро изменяющегося ландшафта. В этот ключевой момент важно, чтобы все, кто занимается ад-вокацией в сфере СПИДа, озвучили единое и согласованное мнение о бу-дущем ответа на эпидемию СПИДа в рамках новой программы развития.

Удалось достичь значительного прогресса. Мы наблюдаем снижение смертности от СПИДа и числа новых случаев ВИЧ-инфекции. Постоянно увеличивается количество людей, получающих антиретровирусную те-рапию (по данным на конец 2011 года, АРТ получали 8 миллионов). Важно отметить научные достиже-ния, наличие разнообразных ресур-сов для эффективной профилактики ВИЧ-инфекции и возможностей ос-тановить эпидемию СПИДа за время жизни одного поколения.

Несмотря на значительный про-гресс, пока не удалось полностью до-

стичь универсального доступа и ЦРТ 6; предстоит решить много сложных вопросов.

В течение последнего десятиле-тия гражданское общество прини-мает участие в широкомасштабной адвокации расширения доступности услуг и средств лечения ВИЧ-инфек-ции, профилактики, ухода и поддер-жки. Среди важных результатов этой деятельности – сяоздание Глобаль-ного Фонда для борьбы со СПИДом, туберкулезом и малярией.

Гражданское общество проде-монстрировало свой потенциал и обозначило необходимость продви-жения прав человека в рамках про-тиводействия эпидемии СПИДа, а также важность борьбы со стигмой и дискриминацией в сфере здравоо-хранения. Это значительно повлияло на продвижение вопросов здраво-охранения и развития, а также прав человека через улучшение здоровья сообществ, продвижение гендерного равенства и координацию инвести-ций в образование и здоровье.

Ваши усилия по адвокации очень важны для успеха наших перегово-ров по вопросу новой программы развития, направленных на обеспе-чение масштабной трансформатив-ной программы, которая позволит добиться цели: поколение без СПИДа в течение нашей жизни.

За следующие шесть месяцев не-обходимо будет учесть лучшие прак-тики и уроки, извлеченные сообще-ствами, работающими на переднем

крае противодействия эпидемии, при разработке новой программы развития. Ниже представлены две основные возможности для участия, которые вам необходимо учесть:

1. Внесение предложений на От-крытую рабочую группу: 17-19 июня состоялось заседание Открытой рабо-чей группы по целям устойчивого раз-вития http://sustainabledevelopment.un.org/index.php?menu=1549, в ходе которого обсуждались подходы к ре-шению вопросов здравоохранения в рамках программы развития после 2015 года. Открытая рабочая группа – это межправительственная структу-ра в рамках Генеральной Ассамблеи, которая собирается для выработки рекомендаций по разработке Устой-чивых целей развития. Хотя этот процесс начался на Конференции по вопросам устойчивого развития Рио+20 http://www.uncsd2012.org/ и проходил параллельно с процессом обсуждения целей устойчивого раз-вития на период после 2015 года, эти два процесса будут объединены. В ходе встречи в июне представители государств-членов ООН, гражданс-кого общества и агентств ООН полу-чат возможность представить свое видение того, как вопросы здоровья должны решаться в программе раз-вития после 2015 года и каким об-разом эти вопросы будут приняты во внимание Открытой рабочей группой при разработке рекомендаций. В ходе этой встречи важно обеспечить поддержку со стороны правительств

ЧТО ВЫ МОЖЕТЕ СДЕЛАТЬ СЕЙЧАС

ПРОГРАММАРАЗВИТИЯ

27

по вопросам ВИЧ и СПИДа, сексу-ального и репродуктивного здоровья и прав, а также по другим очень важ-ным вопросам, чтобы они оставались приоритетными. Программу заседа-ния и документы, подготовленные для него, можно найти здесь: http://sustainabledevelopment.un.org/index.php?menu=1300.

Более подробную информацию об Открытой рабочей группе и процес-сах разработки целей устойчивого развития можно найти здесь: http://sustainabledevelopment.un.org/index.php?menu=1300.

2. Внесение предложений в про-цессе подготовки доклада Генераль-ного Секретаря: 25 сентября 2013 года состоится специальное заседа-ние Генеральной Ассамблеи ООН по оценке прогресса на сегодняшний день и мер, направленных на ускоре-ние процесса, и по разработке поли-тической дорожной карты для приня-тия программы развития после 2015 года в 2015 году. Офис Генерального Секретаря планировал подготовить доклад к 20 июня. Сейчас важен аутрич и обращения к Генерально-му Секретарю с тем, чтобы в докладе подчеркивалась необходимость до-стижения целей здоровья ЦРТ и важ-ность включения этих целей в новую программу развития для их достиже-ния.

ОСНОВНЫЕ ДЕЙСТВИЯ, КОТОРЫЕ МОЖНО ПРЕД-ПРИНЯТЬ СЕЙЧАС

1. Начните мобилизацию обще-ственного сектора, коллег и парт-нерских организаций в вашей стране для адвокации значимого участия общественного сектора в возможных видах деятельности, перечислен-ных ниже. Ознакомьтесь с докумен-том «Координация с сообществами» (http://www.icaso.org/?file=200) – этот документ поможет в планировании и обеспечении значимого участия. Оз-накомьтесь с основными документа-ми и ссылками, приведенными ниже.

2. Свяжитесь с министерством иностранных дел вашей страны. Спросите их, как они обеспечива-ют участие и вклад общественного сектора в этом процессе. Попросите их, чтобы они обеспечили процесс участия, в котором были бы пред-ставлены все группы и заинтересо-ванные стороны, и предоставьте им основные предложения для обсужде-

ния на встрече, сформулированные сообществами.

3. Напишите письмо послу вашей страны в миссии ООН в Соединен-ных Штатах Америки в Нью-Йорке (контактная информация http://www.un.int/protocol/bluebook/bb303.pdf).

4. Напишите письмо Генераль-ному Секретарю ООН с кратким опи-санием приоритетов сообщества, которое вы представляете, для про-граммы развития после 2015 года: Ban Ki Moon, Secretary-General, United Nations, New York, NY 10017; sg@un.org.

5. Сообщайте представителям со-обществ любую информацию, кото-рую вам удастся найти о позиции ва-шей страны на заседании Открытой рабочей группы.

6. Примите участие! Подпи-шитесь на дискуссионную группу Post2015MDG-AIDS.

7. Отправляйте через Твиттер приоритеты вашего сообщества по-сле 2015 года по адресам #post2015 и #sdgs.

ОСНОВНЫЕ ДОКУМЕНТЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ:

Доклад Заседания высокого уров-ня выдающихся личностей по про-грамме развития после 2015 года (май 2013) – http://www.un.org/sg/management/pdf/HLP_P2015_Report.pdf.

Дискуссионный доклад ЮНЭЙДС по СПИДу после 2015 года (июнь 2013)/http://www.unaids.org/en/m e d i a / u n a i d s / c o n t e n t a s s e t s /d o c u m e n t s / p c b / 2 0 1 3 / p c b 3 2 /agenda i tems/20130528PCB%20discussion%20paper_AIDS%20in%20post%202015_27%20May_Final%2019H30.pdf.

Как мы видим будущее – Резо-люция, принятая Генеральной Ас-самблеей (сентябрь 2012) – http://www.un.org/ga/search/view_doc.asp?symbol=A/RES/66/288&referer=/english/&Lang=R

Основные веб-сайты для озна-комления:

http://www.icaso.org/themes/universal-access-post-mdg-2015-agenda

http://www.worldwewant2015.org/ht tp : / /www.un-ngls .org/sp ip .

php?article4305http://www.unaids.org/en/

НАСМОЖНОПОЗДРАВИТЬ!

Но, несмотря на такой молодой возраст, активистки Объединения уже начали организацию двух про-ектов. При поддержке UNAIDS в Украине и UN Women Объединение проведет ряд тренингов, нацелен-ных на усиление потенциала жен-щин, которых коснулась эпидемия ВИЧ, расширение их участия в про-цессе принятия решений и пред-ставления интересов.

Всеукраинская благотворительная организация «Объединение женщин Украины, которых коснулась эпидемия ВИЧ «Позитивные женщины» официально была зарегистрирована в феврале этого года

28

13 ПРАВИЛ ДЛЯ РАДИКАЛОВСАУЛА АЛИНСКОГО

Саул Давид Алинский (1909-1972) – американский обще-ственный деятель и основа-тель теории «третьего пути», лежащей в основе современ-ной организации сообщества. Автор знаменитой книги «Пра-вила для радикалов».Сын бедных еврейских эми-грантов из России, он почти 40 лет занимался активной обще-ственной деятельностью, офи-циальной целью которой было улучшение жизни бедных. Об-щепризнано, что его деятель-ность существенно повлияла на американскую демократию. За время своей деятельности он создал целостную методи-ку эффективного влияния на общество через информацию и гражданские акции. Тезисы этой методики изложены в его книге «Правила для радика-лов», писать которую он на-чал в тюрьме. В своей книге он сформулировал 13 правил для радикалов, которые мы хотим кратко представить для возможного использования в вашей адвокационной деятель-ности.

ПРАВИЛО 1

ПРАВИЛО 2ПРАВИЛО 5

ПРАВИЛО 6

ПРАВИЛО 3

ПРАВИЛО 4

Власть – это не только то, что у вас есть, но и то, что враг думает, что у вас есть.

Никогда не выходите за предел опыта и компетенции ваших людей.

Осмеяние – самое мощное человеческое оружие.

Хорошая тактика – эта та, ко-торая радует ваших людей.

Где только возможно выхо-дите за пределы опыта, компетенции и ожиданий врагов.

Заставьте вашего врага жить по им же сформулированным правилам.

Власть исходит из двух основ-ных источников – деньги и люди. Не имея денег, бедняки должны строить власть на своей плоти и крови, соз-давать массовые движения, приме-нять тактику массовости.

Если вы это сделаете, то это за-канчивается неразберихой, страхом и отступлением, а также прерывани-ем связей. Знания добавляют твер-дости каждому (атакующие избегают вещей, в которых им недостаёт зна-ний).

От него нет защиты. Оно ирраци-онально. Оно приводит в бешенство. Работает как ключевой аргумент давления, заставляя врага пойти на уступки.

Они выполняют ее без понукания и возвращаются, чтобы сделать боль-ше, делать свое дело и даже подска-

Ищите пути, чтобы усилить не-уверенность, беспокойство, не-определенность (многие атакуемые теряются от не относящихся к делу аргументов, которые они, тем не ме-нее, пытаются опровергнуть). Не нуж-но делать то, чего от вас ожидают.

Очень мало организаций могут жить по таким правилам и полно-стью соответствовать своему имиджу. Если правило таково, что на каждое письмо необходим ответ, пошлите 30 тысяч писем. Вы можете уничтожить их этим, поскольку никто не может выполнить свои же собственные пра-вила (подрыв репутации атакуемого).

29

ПРАВИЛО 7

ПРАВИЛО 9

ПРАВИЛО 10

ПРАВИЛО 11

ПРАВИЛО 12

ПРАВИЛО 13

ПРАВИЛО 8

Тактика, которая тянется слишком долго, становится волокитой.

Угроза чаще более действен-на, чем реальная акция.

Постоянное давление требу-ет действий.

Если вы осуществляете не-гативные действия слишком долго и на серьезном уровне, это может иметь обратный эффект.

Цена успешной атаки – кон-структивная альтернатива.

Ухвати цель, заморозь ее и поляризуй.

Постоянно осуществляйте давление, применяйте новые тактики и подходы, исполь-зуйте любую возможность.

Люди могут сохранять интерес только на протяжении ограниченно-го времени, потом это превращается на обязанности и рутину. Не превра-щайтесь в старые новости (даже ра-дикальному активисту бывает скучно – держите людей в состоянии взвол-нованном и увлеченном, организато-ры должны постоянно находить но-вые тактики).

Она рождает в коллективном уме атакуемой организации картины ужаса от возможных последствий и деморализует противника.

Тренинг для правозащитников«Подготовка правозащитных

кампаний, проведение адвокации и лоббирования в сфере защиты прав

человека», Каспарс Залитис

Основной составляющей тактики должна быть деятельность, которая оказывает постоянное давление на оппонентов. Давление создает реак-цию, которая приводит к следующим действиям, и так далее.

Если переборщишь в негативе, он станет позитивом, поскольку публика симпатизирует обиженным.

ОТСУТСТВИЕ СФОКУСИРОВАННОГО ВЗГЛЯДА

Попытка работать с большим количеством вопросов, проблем, взять на себя больше задач или

целевых аудиторий, чем позволяют ресурсы

НЕЧЕТКИЕ ЦЕЛИ И ЗАДАЧИ«Если ты не знаешь, куда

идешь, тебя приведет туда любой путь»

ПЛАНИРОВАНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРОИСХОДИТ

ДО (ИЛИ БЕЗ) РАЗРАБОТКИ СТРАТЕГИИ ОБЕСПЕЧЕНИЯ

ВЛИЯНИЯЭто приводит к тому, что задачи

не имеют четкой цели, и к умень-шению влияния нашей деятель-

ности

НЕСПОСОБНОСТЬ БЫТЬ ИННОВАЦИОННЫМ

В разработке стратегии и меро-приятий мы полагаемся только на

то, что мы делали раньше

РАЗМЫТЫЕ, ПУСТЫЕ ИЛИ СЛИШКОМ ТЕХНИЧЕСКИЕ

СООБЩЕНИЯОни не позволяют быть заме-

ченными и мотивировать людей

НЕНАДЛЕЖАЩИЙ МОНИТОРИНГ И ОЦЕНКА

Приводит к нехватке гибкости, отсутствию реальной ответствен-

ности и ограничивает возможность осознать свой опыт

Необходимо выработать эту чет-кую альтернативу и быть способным внедрить ее, если атака была успеш-ной. Поэтому важно иметь четкую стратегию и цели. Никогда не по-зволяйте врагу набирать очки благо-даря тому, что вас поймали врасплох без решения проблемы. (Старая му-дрость: если вы не часть решения, значит, вы часть проблемы. У акти-вистов организаций есть повестка дня, и их стратегия – иметь место за столом, быть участником форума для сохранения власти).

Отсеки сети поддержки и изоли-руй цель от симпатий. Иди по следу людей, а не учреждений, людям лег-че причинить боль, чем учреждени-ям. Это жестоко, но очень эффектив-но. Прямая, персонализированная критика и осмеяние дают результат.

В сложно организованном обще-стве можно легко снять с себя ответ-ственность. Необходимо найти цель и не учитывать реакцию типа «почему вы давите именно на меня?». Нужно выбрать целью человека: не органи-зацию или подразделение, а именно ее руководителя. Таким образом вы сможете поляризовать цель: человек станет абсолютно плохим, в то время как все мы хорошие и всегда гово-рим правду.

зывать лучшие варианты (либерал в данном случае ничем не отличается от любого другого человеческого су-щества – избегает неинтересных за-нятий, но находит радость в тех, кото-рые работают и приносят результат).

ТИПИЧНЫЕ ОШИБКИ В

АДВОКАЦИОННОЙ РАБОТЕ И

ПРОВЕДЕНИИ КАМПАНИЙ

30

ОНИ ОДНОЙ ШКОЛЫ, ОДНОЙ ВЫУЧКИВБО «Всеукраинская сеть ЛЖВ» впервые провела Школу адвокации для активистов региональных структурных единиц. Обучение прошло в два этапа, первый из которых состоялся 11-13 декабря 2012 года, а второй 26-28 апреля 2013 года в поселке Пуща Водица Киевской области. В ходе этих модулей свои знания и навыки передавали Роман Кобец и Сергей Панцир – известные аналитики, преподаватели и разработчики целевых программ.

В целом, Школа адвокации была направлена на углубление знаний и получение практического опыта по представлению интересов людей, живущих с ВИЧ, через изучение ос-новных подходов, методов и инстру-ментов анализа политики и публич-ного лоббирования.

Школа предусматривала свое-образный микс обучения – как

теории, так и практики. Были пре-зентации, которые включали в себя ключевые аспекты теоретической лекции. Участники смотрели тема-тические фильмы и обсуждали про-смотренное. Были и раздаточные материалы. Они включали докумен-ты, необходимые для выполнения практических упражнений. В частно-сти, «Методические рекомендации по разработке целевых программ», в которых полностью пошагово пропи-саны требования к государственной целевой программе в соответствии с действующим законодательством. Практические упражнения обычно проводились после тем, для закре-пления которых необходимо сфор-мировать определенный практиче-ский навык. Участники определяли критерии оценки программ по про-филактике ВИЧ-инфекции, или, на-пример, определяли ресурсы и стра-тегии участия заинтересованных

сторон в разработке программ и т.п.После окончания первого этапа

обучения участники возвращались в свои регионы с домашним задани-ем, которое заключалось в написа-нии проектов собственных образцов целевых программ. Во время работы над домашним заданием участники общались посредством электронной почты, телефона и программы Skype с тренером и консультантом.

Второй этап Школы адвокации был более практично ориентирован и направлен на обсуждение про-грамм, их анализа, разработки, про-движения и утверждения уже сугубо с прикладной точки зрения. На этом этапе тренер и консультант делились уже не только своими теоретиче-скими знаниями, но и собственным опытом в этой области. Участники обучения были активно вовлечены в процесс, они имели возможность в любой момент задать вопросы тре-нерам и даже инициировать дискус-сии.

Какая же практическая польза от Школы? Лидия Петруша, защитив-шая (буквально в июне 2013 года) магистерскую работу в НУ «Киево-Могилянская академия» по теме «Неформальна освіта з представ-ництва інтересів людей, що живуть з ВІЛ, в Україні на прикладі Школи адвокації ВБО «Всеукраїнська ме-режа ЛЖВ», рассказала, что ана-лиз ответов позволил выяснить,

что в дальнейшей адвокационной работе будут очень полезны навы-ки анализа политики и подготовки аналитических документов. В своих анкетах обратной связи участники отметили, что значение Школы ад-вокации заключается не только в том, чтобы обеспечить участников званиями и умениями, но и в том, чтобы подготовить специалистов, которые вернутся в свои регионы и смогут поделиться своим опытом с другими сотрудниками своих и пар-тнерских организаций. Смогут более качественно представлять интересы ВИЧ-позитивных людей через меж-региональное сотрудничество.

Некоторые из участников, спе-циально для журнала «Позитивное сердце», согласились ответить на три вопроса:

• Какие знания или практиче-ские навыки Вы получили при обу-чении в Школе адвокации?

• Как Вы используете эти знания и навыки на практике?

• Поделитесь с читателями успешной адвокационной историей после выпуска из Школы.

Ольга Пономарева, участник Шко-лы адвокации, сотрудник БО «Клуб «Світанок», г. Енакиево:

«Я очень сожалею, что не попала на второй этап обучения, но те зна-ния, которые я получила во время первого модуля, активно использую

31

32

в своей работе. Какие знания я получила? Ознакомилась с общей схемой проведения мониторинга и оценки ситуации. Научилась, как определить источники информа-ции – откуда можно получить ин-формацию, как проводить анализ собранных данных и формулиро-вать выводы. Приобрела навыки в оформлении отчета. Узнала, что политический процесс является формой переговоров, а не поиском объективной «истины». Необходимо помнить о цели оценки, практиче-ских ограничениях и политическом контексте.

Сегодня я являюсь членом коор-динационного совета по вопросам преодоления эпидемии туберкулеза и ВИЧ-инфекции/СПИДа в г. Енаки-ево. Представляю интересы людей, живущих с ВИЧ, и уязвимых групп. Благодаря знаниям, которые я по-лучила в Школе адвокации, я при-обрела немало союзников не только в координационном совете, но и в других органах местной власти, пу-тем поиска заинтересованных сто-рон.

Если говорить о результатах практического применения, то мной были организованы уже две улич-ные акции с участием представите-лей городской власти, медицинских учреждений и социальных служб. За счет городских ресурсов 40 на-ших клиентов получили матери-альную помощь в виде продуктовых наборов. Пусть это пока небольшие успехи, но это все произошло бла-годаря обучению в Школе адвока-ции».

Сергей Миронюк, участник Шко-лы адвокации, сотрудник Львовско-го областного отделения ВБО «Все-украинская сеть ЛЖВ»:

«Участие в Школе дало мне осо-знание, что дипломатия – один из самых оптимальных методов до-биваться адвокационных целей. Я научился анализировать и прово-дить оценку заинтересованных лиц. Понял последовательность постро-ения механизма адвокационной кампании и выбор приоритетных действий.

В своей деятельности мной были поставлены главные задания и цели, в данный момент выраба-

тываю четкий и последовательный механизм их осуществления, опре-деляю людей, которые максимально будут задействованы в адвокацион-ных кампаниях.

Уже сейчас налажены конструк-тивные и продуктивные отношения с Департаментом социальной за-щиты населения (ДСЗН) в рамках социальной реформы. Подписаны меморандум, происходят система-тические встречи. После комму-никаций с ДСЗН предоставляются услуги в домах-интернатах ВИЧ+ детям. Для сотрудников детских до-мов области проведен тренинг по уходу и поддержке ВИЧ-позитивных детей».

Григорий Курачицкий, участник Школы адвокации, юрист БО «Клуб «Майбутнє», г. Мариуполь:

«Мы научились правильно опре-делять лиц, необходимых для ве-дения адвокационной кампании. Узнали о каждом этапе ведения ад-вокационной кампании, научились определять потенциальные риски.

Полученные знания и навыки я уже автоматически использую при решении каких-либо вопросов с местной властью и с руководителя-ми государственных учреждений.

Благодаря знанию алгоритмов и механизмов принятия решений я стараюсь все вопросы решать, так сказать, «в кулуарах», и мне на данный момент не надо проводить большую и громкую адвокационную кампанию, так как стараюсь разго-варивать с чиновниками на их язы-ке, досконально зная компетенцию каждого».

Лидия Петруша, магистр социаль-ной работы. Результаты, изложенные в квалификационной работе по теме «Неформальна освіта з представницт-ва інтересів людей, що живуть з ВІЛ, в Україні на прикладі Школи адвокації ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»:

«Неформальное образование в Украине не имеет систематиче-ского характера, нет стандартов, и существует на зачаточном этапе, как отмечает Институт стратегиче-ских исследований при Президенте Украины. Среди организаций, пре-доставляющих социальные услуги, существует потребность в нефор-

мальном образовании, в частности, по представительству интересов. Поскольку представительство ин-тересов как одно из направлений деятельности социальной работы является актуальным не только для ВИЧ-сервиса, то важна разработка стандартов предоставления таких услуг.

Как показали результаты иссле-дования, работники ВИЧ-сервиса, несмотря на опыт в представлении интересов, нуждались в углублении и структурировании своих знаний и практических навыков. Кроме того, как выяснилось в ходе исследова-ния, адвокационная активность в регионах достаточно низкая и пред-ставителям негосударственных ор-ганизаций трудно справляться с актуальными именно для их мест-ности вопросами без поддержки из центра. Таким образом, в первую очередь необходимо развивать не-формальное образование в регио-нах.

Исходя из актуальности предста-вительства интересов в современ-ных украинских реалиях, а также того, что представительство инте-ресов требует знаний по социаль-ной работе, социальной политике, анализу политики и государствен-ных программ, важным является внедрение отдельного выборочного курса по направлению «социальная работа» или проведение меропри-ятий неформального образования по представительству интересов при кафедрах и школах социальной работы, как это происходит за рубе-жом, – в форме обучающих тренин-гов, летних школ и т.д.

Кроме того, важным аспектом для развития неформального обра-зования в сфере представительства интересов людей, живущих с ВИЧ, является налаживание сотрудниче-ства между организациями с целью создания команд специалистов по представительству интересов. Как показало исследование, этот аспект актуален для работников ВИЧ-сервиса и, в то же время, он явля-ется жизнеспособным, поскольку существуют возможности для вер-тикального и горизонтального спо-соба передачи знаний и быстрого их распространения среди работников ВИЧ-сервиса».

КОНТАКТИ МЕРЕЖІ ЛЖВВінниця Чернігів Київська область Цюрупинськ

Мелітополь

Харцизьк

Скадовськ

Київ

Каховка

Харків

Херсон

Суми

Одеса

Олександрія

Кобеляки

Бердичів

Донецьк

Ужгород

Вижниця

Луганськ

Сімферополь

Чернівці

Рівне

Кривий Ріг

Дніпропетровськ

Любашівка

Новоград-Волинський

Севастополь

Маріуполь

Тернопіль

Житомир

Запоріжжя

Кіровоград

Львів

Миколаїв

Полтава

Хмельницький

Черкаси

Ватутіне

Шевчук Оксана(0432) 57-20-61/62

lgvs10@ukr.net

Мойсеєнко Анжела(0462) 61-47-36lgvs@yandex.ru

Лєбєдєва Марина(067) 170-35-42

lebedeva@fondjittia.com.ua

(Херсонська область)Мєлєнтьєва Наталія

(050) 736-60-14Nata_melik@mail.ru

(Запорізька область)Литвин Ігор

(067) 983-26-67igor1175@ukr.net

(Донецька область)Ференчак Олександр

(050) 708-55-19harcizsk@ukr.net

(Херсонська область)Грець Валерій

(050) 675-84-53grets-ne@ukr.net

Ткачук Віталій(044) 467-75-67

tkachuk-network@i.ua

(Херсонська область)Чумак Геннадій(095) 606-29-54

kahovka_plwh@ukr.net

Дмитрієв Сергій(057) 751-20-03

plwh_solidity@ukr.net

Дергачова Катерина(0552) 27-36-91

katarina_derg@mail.ru

Беленецька Ольга(0542) 65-07-29angelfo@ukr.net

Афанасіаді Тетяна(050) 333-01-06ta_fan@ukr.net

(Кіровоградська область)Петриченко Дарина

(099) 652-53-27lgv.alexandriya@gmail.com

(Полтавська область)Вусань Юрій

(050) 817-10-07ANSYura@ukr.net

(Житомирська область)Котик Ольга

(067) 288-27-98kotik_olya@bigmir.net

Мороз Світлана(067) 625-35-58

svitanok_m@ukr.net

Татош Лариса(0321) 44-15-56

rada_zhittya@ukr.net

(Чернівецька область)Муль Мар’ян

(066) 612-31-87

Пронін Олег(0642) 92-04-42

lgv.lugansk@ukr.net

Єгорова Наталія(066) 583-89-11

crimea.plwh@gmail.com

Велижанін Вадим(03722) 4-39-26

chernovci_rp@ukr.net

Лазаревич Юрій(098) 133-39-36

Rivne-lgv@yandex.ru

(Дніпропетровська область)Кріпак Олександр

(056) 405-78-70kripak.a@mail.ru

Колісник Олександр(067) 811-60-65

dnepr_rp@ukr.net

(Одеська область)Дзюба Олена

(04864) 2-12-38shimusichka@ukr.net

(Житомирська область)Нагорна Наталія(093) 756-79-33

natka-gor@mail.ru

Трошин Денис(0692) 46-67-16

gavan.plus@gmail.com

(Донецька область)Жадан Олександр

(096) 224-45-53zhadan.a@mail.ru

Андріїв Людмила(067) 477-04-18

L_Andriiv@ukr.net

Сапсай Дмитро(0412) 42-04-82

ztplus@bigmir.net

Паршиков Руслан(0612) 32-25-91

ruslan0312@ukr.net

Александров Олександр(0522) 24-69-04

alexalexandrov80@gmail.com

Тигач Дмитро(063) 667-95-76

dima_an@ukr.net

Коновалов Ігор(0512) 58-55-38igggor@ukr.net

Лугова Оксана(05322) 7-38-49

lugowaj@gmail.com

Стрілець Сніжана(097) 584-77-78

danilchuk@ukr.net

Стрижак Олена(0472) 32-14-01elenas@ukr.net

(Черкаська область)Чорнобай Алла(097) 398-40-98aleftina-7@list.ru

Цю публікацію було створено за підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації повну відповідальність несе ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом». Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.

Європейський Союз об’єднує 27 країн-членів, які вирішили поступово об’єднати свої знання, ресурси та долі. Протягом 50 років свого розширення вони разом побудували простір стабільності, демократії та сталого розвитку, водночас утверджуючи культурне розмаїття, толерантність та індивідуальні свободи. Європейський Союз прагне розділити свої досягнення та цінності з країнами та людьми за межами своїх кордонів.

Проект «Підвищення ролі громадянського суспільства: від патерналізму до активної участі» фінансується Європейським Союзом та реалізується ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом». Цілями проекту є:

- створення сприятливих умов для змін у системі охорони здоров’я і сприяння ефективній боротьбі з ВІЛ/СНІДом із залученням представників уразливих груп населення до процесу прийняття рішень на національному та місцевому рівнях;

- створення платформи співпраці для неурядових організацій, що працюють в цій галузі, та забезпечення участі приватного сектору в розвитку громадянського суспільства;

- забезпечення прозорості та підзвітності в процесі адвокації лікування;- збільшення інформаційного потоку щодо соціального захисту прав уразливих груп населення та посилення мобілізації уразливих груп населення шляхом надання

спеціального навчання, консультацій та інформації з метою підвищення їх участі в процесі прийняття рішень на національному та місцевому рівнях.