НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

САМОЙЛЕНКО НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА

УДК:377.091.12.011.3-051+377.091.12.014.621

РОЗВИТОК МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2012

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті професійно-технічної освіти Національної

академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

Кудикіна Надія Василівна,

Інститут педагогіки Національної академії

педагогічних наук України, головний науковий

співробітник лабораторії навчання української

словесності у школах національних меншин

України та діаспори, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Лук’янова Лариса Борисівна,

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих

Національної академії педагогічних наук України,

завідувач відділу андрагогіки, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент

Шевчук Людмила Іванівна,

Науково-методичний центр професійно-технічної

освіти та підвищення кваліфікації інженерно-

педагогічних працівників у Хмельницькій

області, директор, м. Хмельницький.

Захист відбудеться «21» грудня 2012 р. о 1400

годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 26.458.01 в Інституті професійно-технічної освіти

Національної академії педагогічних наук України за адресою: 03045, м. Київ,

Чапаєвське шосе, буд. 98, 6 поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту професійно-

технічної освіти Національної академії педагогічних наук України за адресою:

03045, м. Київ, Чапаєвське шосе, буд. 98.

Автореферат розісланий «19» листопада 2012 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.В. Волкова

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стрімкі соціально-економічні перетворення в Україні

істотно впливають на динаміку ринку праці, який формує вимоги до підготовки

кваліфікованих робітничих кадрів та професіоналізму тих, хто її здійснює.

Особливої ваги у забезпеченні якості професійної підготовки кваліфікованих

робітників набуває професійно-педагогічна компетентність майстрів виробничого

навчання. Вона поєднує професійні уміння високої кваліфікації у певній галузі,

технологічні знання відповідного виробництва і майстерність педагогічної

діяльності, інтегруючим компонентом яких є методична компетентність.

Сформованість останньої забезпечує здатність майстрів виробничого навчання

використовувати у своїй діяльності високоефективні педагогічні засоби та прийоми,

інноваційні технології, організовувати науково-дослідну роботу й аналізувати її

результати, застосовувати конструктивні дії у різноманітних педагогічних і

виробничих ситуаціях та бути комунікативно досконалими.

У розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання

професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) важлива роль належить

підвищенню рівня їх кваліфікації й, зокрема, у міжкурсовий період. На цьому

зроблено акцент у Законі України «Про професійно-технічну освіту» (1998),

Концепції розвитку післядипломної освіти (2006), Концепції розвитку професійно-

технічної (професійної) освіти (2004), Національній стратегії розвитку освіти в

Україні на 2012−2021 роки (2011), Концепції державної цільової програми розвитку

професійно-технічної освіти на 2011−2015 роки (2010) та в інших нормативно-

правових документах.

У ході дослідження ми звернулися до наукових праць вітчизняних і зарубіжних

дослідників, які розглядають: теоретико-методологічні та філософські аспекти

освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лутай, В. Огнев’юк та ін.),

теоретичні засади й принципи системи безперервної професійної освіти (Г. Балл,

С. Батишев, Н. Бідюк, С. Вершловський, С. Гончаренко, Г. Дутка, Г. Єльникова,

В. Луговий, Л. Лук’янова, В. Манько, Н. Ничкало, Л. Пуховська, В. Радкевич,

В. Савченко, В. Скакун, О. Щербак та ін.), професійно значущі якості особистості

педагога (А. Алексюк, Ю. Бабанський, В. Бондар, В. Беспалько, Н. Кузьміна,

А. Маркова, Г. Сухобська та ін.), характер і зміст професійно-педагогічної

діяльності (І. Бендера, Н. Брюханова, О. Коваленко, Н. Кудикіна,Ю. Кулюткін та

ін.), професійну компетентність (Е. Зеєр, І. Зимня, В. Лозовецька, В. Свистун,

Л. Тархан, А. Хуторський, В. Ягупов та ін.), розвиток професійної компетентності

педагогів у системі післядипломної освіти (М. Бирка, О. Вербицький, С. Демченко,

О. Дубасенюк, С. Крисюк, В. Олійник, Ю. Торба, Л. Шевчук, О. Юртаєва та ін.),

розвиток професійної компетентності педагогів у системі методичної роботи

(І. Жерносєк, А. Зубков, М. Поташник, В. Пуцов, Л. Сушенцева та ін.), інноваційну

діяльність педагогів, упровадження сучасних технологій навчання (Т. Волкова,

Р. Гуревич, П. Лузан, О. Отич, О. Пєхота, С. Сисоєва та ін.).

Проте у науковій літературі проблема розвитку методичної компетентності

майстрів виробничого навчання як інтегрованого особистісно-професійного

утворення не знайшла цілеспрямованого системного обґрунтування.

Аналіз теорії і практики методичної діяльності майстрів виробничого навчання

2

вказав на суперечності:

– між необхідністю безперервного розвитку методичної компетентності

майстрів виробничого навчання та відсутністю ефективних моделей, які б це

забезпечували у міжкурсовий період підвищення кваліфікації;

– між об’єктивною потребою педагогічної практики у майстрах виробничого

навчання з розвиненою методичною компетентністю та недостатнім рівнем

забезпечення у ПТНЗ необхідних для цього педагогічних умов;

– між сучасними вимогами до методичної компетентності майстрів

виробничого навчання та відсутністю науково обґрунтованих методик і практичних

рекомендацій її розвитку у ПТНЗ.

Актуальність означеної проблеми, її недостатня розробленість та необхідність

розв’язання виявлених суперечностей зумовили вибір теми дослідження –

«Розвиток методичної компетентності майстрів виробничого навчання

професійно-технічних навчальних закладів».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне

дослідження виконане згідно з планом науково-дослідної роботи Інституту

професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України з

теми «Науково-методичні засади професійної підготовки кваліфікованих

робітників» (№ 0109U001188).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту професійно-технічної

освіти НАПН України (протокол № 11 від 18.12.2008) і узгоджена Радою з

координації наукових досліджень Національної академії педагогічних наук України

у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 24.02.2009).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати

та експериментально перевірити модель і педагогічні умови розвитку методичної

компетентності майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних

закладів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми розвитку методичної

компетентності майстрів виробничого навчання у педагогічній теорії та практиці,

розкрити її суть і структуру.

2. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель та

педагогічні умови розвитку методичної компетентності майстрів виробничого

навчання ПТНЗ.

3. Розробити й апробувати методику розвитку методичної компетентності

майстрів виробничого навчання у міжкурсовий період підвищення кваліфікації.

4. Визначити критерії та показники оцінювання розвиненості методичної

компетентності майстрів виробничого навчання.

5. Підготувати й впровадити методичні рекомендації щодо розвитку методичної

компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ у педагогічну практику в цих

закладах.

Об’єкт дослідження – методична компетентність майстрів виробничого

навчання професійно-технічних навчальних закладів.

Предмет дослідження – модель і педагогічні умови розвитку методичної

компетентності майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних

3

закладів.

Методи дослідження. Для досягнення мети і виконання поставлених завдань,

використовувалися такі методи дослідження:

– теоретичні: аналіз, синтез – для вивчення навчально-нормативної

документації, психолого-педагогічної, методичної та спеціальної літератури,

дисертацій і авторефератів, матеріалів конференцій та періодичних фахових видань

з метою визначення стану розробленості й перспектив досліджуваної проблеми;

зіставлення, порівняння – для порівняння різних підходів учених до розв’язання

проблеми; моделювання – для розроблення моделі розвитку методичної

компетентності майстрів виробничого навчання;

– емпіричні: анкетування, тестування, спостереження за учасниками

педагогічного процесу з метою виявлення методичних труднощів у майстрів

виробничого навчання при плануванні та організації педагогічної діяльності,

визначення рівнів розвиненості методичної компетентності майстрів; експертне

оцінювання – для отримання незалежних оцінок досліджуваного педагогічного

явища; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) із кількісним і

якісним аналізом результатів, який дав можливість упровадити модель і забезпечити

педагогічні умови розвитку методичної компетентності майстрів виробничого

навчання та перевірити їх ефективність;

– статистичні (методи комп’ютерного статистичного опрацювання одержаних

експериментальних даних (пакет аналізу MS Excel):для кількісного аналізу,

опрацювання та систематизації результатів наукового пошуку.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше: обґрунтовано модель розвитку методичної компетентності майстрів

виробничого навчання, яка включає взаємопов’язані складові (цільова, змістова,

технологічна, результативна) і є організаційним механізмом координації

індивідуальної траєкторії успішного розвитку методичної компетентності майстрів

виробничого навчання; теоретично обґрунтовано педагогічні умови розвитку

методичної компетентності майстрів виробничого навчання (активізація розвитку й

саморозвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання;

використання методики розвитку методичної компетентності майстрів; здійснення

науково-методичного супроводу розвитку методичної компетентності майстрів;

створення дієвого професійно-інформаційного середовища); розроблено методику

розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання як навчальної

системи, що охоплює найбільш раціональні й ефективні форми і методи підвищення

кваліфікації у міжкурсовий період (науково-методичний семінар, педагогічна

майстерня, конкурс професійної майстерності тощо);

удосконалено критерії оцінювання розвиненості методичної компетентності

майстрів виробничого навчання (мотиваційний, інтелектуальний, діяльнісний,

технологічний, рефлексивний) та уточнено їхні показники;

дістало подальшого розвитку зміст поняття «методична компетентність

майстрів виробничого навчання», розвиток полягає у конкретизації основних

компонентів методичної компетентності майстрів виробничого навчання – ціннісно-

мотиваційного, когнітивного, діяльнісного, технологічного, рефлексивного та

професійно важливих якостей.

4

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці й

впровадженні у процес підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання

науково-методичного комплексу «Методична майстерність майстра виробничого

навчання ПТНЗ» (авторська навчальна програма спецкурсу, навчально-тематичний

план, матеріали практичних семінарів, педагогічних майстерень; дистанційний

спецкурс); методики проведення конкурсу професійної майстерності «Успішний

проект»,електронного інформаційного ресурсу методичної підтримки діяльності

майстрів виробничого навчання; підготовки методичних рекомендацій «Розвиток

методичної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ», що

розкривають зміст і специфіку розвитку методичної компетентності майстрів

виробничого навчання у міжкурсовий період підвищення кваліфікації.

Результати дослідження впроваджено у Навчально-методичних центрах

професійно-технічної освіти у Полтавській (довідка № 12/134 від 10.05.2011),

Чернігівській (довідка № 62 від 12.05.2011), Сумській (довідка № 106 від 26.04.2011)

областях, у Державних професійно-технічних навчальних закладах:Глухівський

професійний ліцей(довідка № 179 від 08.06.2011), Путивльський професійний

ліцей(довідка № 367 від 05.07.2011), Конотопське вище професійне училище

(довідка № 429 від 05.07.2011), Сумський професійний ліцей будівництва та

автотранспорту (довідка № 420 від 06.07.2011),Міжрегіональний центр професійно-

технічної освіти інноваційних технологій м. Суми(довідка № 1/47 від 05.07.2011),

Бориспільський професійний ліцей (довідка № 85 від 05.04.2012), Тернопільський

центр професійно-технічної освіти № 1 (довідка № 179 від 10.04.2012).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати

дослідження доповідалися на таких науково-практичних конференціях:

міжнародних: «Інновації в педагогічній освіті європейського простору» (Полтава,

2009), «Досвід і проблеми підготовки вчителів технологій» (Глухів, 2011), «Сучасні

освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців» (Львів, 2011);

міжнародній виставці «Сучасні навчальні заклади» (Київ, 2011, 2012);

всеукраїнських: «Професійна адаптація молодого вчителя в умовах змін ціннісної

парадигми суспільства» (Київ, 2010), «Вища педагогічна освіта України: історичний

досвід та сучасні євроінтеграційні процеси» (Глухів, 2012); науково-практичних

семінарах: «Інноваційні підходи до підготовки кваліфікованих робітників» (Київ,

2009), «Підготовка робітничих кадрів для будівництва: ефективна модель розвитку

закладу професійної освіти в умовах соціальної взаємодії» (Суми, 2010); «Науково-

методичне забезпечення модернізації професійно-технічної освіти в регіоні»

(Ромни, 2010), «Система підвищення функціональної компетентності керівників

професійно-технічних навчальних закладів» (Київ, 2011), «Соціальне партнерство –

трансфер технологій у підготовку кваліфікованих робітників» (Київ, 2012);

галузевому науково-методичному семінарі «Використання сучасних інформаційно-

комунікаційних і виробничих технологій при підготовці кваліфікованих робітників

будівельного профілю» (Донецьк, 2010); педагогічному подіумі – «Авторські

методики у підготовці педагога професійного навчання» (Глухів, 2011); виставці-

презентації – «Інновації в сучасній освіті» (Київ, 2011). Апробація здійснювалася

також у процесі обговорення результатів дослідження на звітних науково-

5

практичних конференціях Інституту професійно-технічної освіти НАПН України

«Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання»(2008−2012).

Публікації. Основний зміст і результати дослідження висвітлено у

16 одноосібних публікаціях, у тому числі: 6 статтях у наукових фахових виданнях,

9 статтях і тезах у збірниках наукових праць та матеріалах конференцій,

1 методичних рекомендаціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох

розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 18 додатків на 112 сторінках,

списку використаних джерел – 268 назв, із них 5 – іноземною мовою. Загальний

обсяг дисертації – 323 сторінки, із них 180 – виклад основного змісту. Робота

містить 17 таблиць на 7 сторінках і 12 рисунків на 5 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, стан її розробленості;

визначено мету, завдання, об’єкт та предмет, висвітлено методи дослідження;

розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів, наведено

відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження; описано

характер публікацій.

У першому розділі – «Методична компетентність майстрів виробничого

навчання як проблема професійної педагогіки» – проаналізовано дослідженість

проблеми розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання у

науковій психолого-педагогічній літературі та в практиці професійно-технічної

освіти й навчання, уточнено поняттєво-категоріальний апарат дослідження на

засадах компетентнісного і суб’єктно-діяльнісного підходів до вивчення методичної

діяльності майстрів виробничого навчання, розкрито суть поняття «методична

компетентність майстрів виробничого навчання», визначено структуру цієї

компетентності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що проблема методичної

компетентності досліджувалася в контексті розвитку особистості викладача вищого

навчального закладу (А. Вербицький, О. Головенко, В. Каган, В. Лозова), учителя

загальноосвітнього навчального закладу (О. Бігіч, В. Земцова, А. Зубков,

С. Івашньова, О. Лєбєдєва, А. Мормуль, Ю. Присяжнюк, Н. Цюлюпа), викладача

закладу професійно-технічної освіти (Р. Гуревич, О. Демченко, Т. Кочарян,

Л. Сушенцева, Л. Шевчук). Водночас залишається малодослідженою проблема

розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ.

Результати аналізу практичної діяльності майстрів виробничого навчання свідчать

про недостатній рівень методичної компетентності майстрів, що негативно

позначається на їхній професійно-педагогічної діяльності у ПТНЗ.

Узагальнення підходів науковців до з’ясування змісту методичної

компетентності, аналіз нормативних документів щодо здійснення методичної

діяльності майстрами виробничого навчання у ПТНЗ дали змогу визначити суть і

структуру методичної компетентності майстрів виробничого навчання. Суть

методичної компетентності майстрів виробничого навчання полягає у здатності

ефективно організовувати навчально-виробничий процес, що ґрунтується на системі

6

розвинених психолого-педагогічних, фахових, методичних знань і вмінь, а також

досвіді їх використання у процесі професійно-педагогічної діяльності у ПТНЗ.

Обґрунтовано структуру методичної компетентності майстрів виробничого

навчання, яку становлять такі компоненти: ціннісно-мотиваційний(потреби, ціннісні

орієнтації, мотиви, ставлення), когнітивний(комплекс знань, що забезпечує

реалізацію методичної складової професійної діяльності: психолого-педагогічні,

професійні, власне методичні), діяльнісний (готовність і здатність майстрів

виробничого навчання до використання засвоєних методичних знань, умінь та

навичок у вирішенні практичних і теоретичних завдань), технологічний(техніко-

технологічні вміння й здатності за профілем підготовки кваліфікованих робітників,

технологічне мислення), рефлексивний (здатність до самоконтролю, самооцінки,

самоаналізу, саморефлексії, саморегуляції та самодетермінації) та професійно

важливі якості(професійна відповідальність, організованість, пунктуальність тощо),

розвиток та інтеграція яких забезпечує оптимальний результат професійно-

педагогічної діяльності майстрів виробничого навчання.

Аналіз досліджуваної проблеми у педагогічній практиці засвідчив, що розвиток

методичної компетентності майстрів виробничого навчання визначається як

закономірний і цілеспрямований процес якісних змін у методичних знаннях,

уміннях, здатностях, мотивах, досвіді, професійно важливих якостях. Він є

динамічним явищем, яке можна спостерігати, досліджувати, аналізувати; процесом,

що виявляється головним чином у мотивах діяльності, професійних діях майстрів

виробничого навчання та їхніх професійно важливих якостях. Механізмом цього

процесу є саморозвиток, який ґрунтується на творчій самоосвіті й творчому

пошукові змісту і форм методичного вдосконалення, особистісної самореалізації у

методичній діяльності та безперервній освіті.

З’ясовано, що розвиток методичної компетентності майстрів виробничого

навчання у міжкурсовий період підвищення кваліфікації здійснюється на рівні

ПТНЗ, регіональних навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти

(НМЦ ПТО) та у процесі їхньої самоосвітньої діяльності. Результати аналізу стану

цієї роботи дали, з одного боку, змогу виокремити проблеми й суперечності, а з

іншого – стали підґрунтям для визначення відповідних педагогічних заходів їх

розв’язання.

У другому розділі – «Науково-методичне обґрунтування моделі та

педагогічних умов розвитку методичної компетентності майстрів виробничого

навчання професійно-технічних навчальних закладів» – викладено методику

дослідження проблеми, обґрунтовано модель і педагогічні умови розвитку

методичної компетентності майстрів виробничого навчання, розкрито методику

розвитку методичної компетентності; визначено критерії та показники оцінювання

рівнів розвиненості методичної компетентності майстрів виробничого навчання.

Методика дослідження проблеми ґрунтується на врахуванні положень

філософських, психолого-педагогічних, гуманістичних підходів до підвищення

кваліфікації майстрів виробничого навчання, теоретичних положень та ідей щодо

сутності їх професійного зростання. Вона реалізується в цілісній навчально-

методичній системі, що передбачає удосконалення методичної діяльності,

застосування відповідних форм і методів, створення педагогічних умов, які

7

впливатимуть на розвиненість методичної компетентності педагогічних працівників

ПТНЗ. Методика наукового пошуку передбачала комплекс науково-теоретичних,

методичних, організаційних заходів, які здійснювались у кілька етапів:

підготовчого, основного, узагальнювального, на кожному з яких вирішувалися певні

цілі й завдання.

Робочою гіпотезою дослідження було твердження, що методична

компетентність майстрів виробничого навчання ПТНЗ набуватиме розвитку за

умови впровадження моделі розвитку методичної компетентності майстрів та

забезпечення необхідних і достатніх педагогічних умов у міжкурсовий період

підвищення кваліфікації.

Відповідно до основних концептуальних підходів розроблено й обґрунтовано

модель розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ

(рис. 1), яка є організаційним механізмом координації індивідуальної траєкторії

успішного розвитку їхньої методичної компетентності та містить такі

взаємопов’язані складові: цільову, змістову, технологічну, результативну.

Цільова складова є системоутворюючою і відображає мету й основні завдання

розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ у

міжкурсовий період підвищення кваліфікації. Змістова – включає наукові підходи і

принципи розвитку методичної компетентності педагогічних працівників

(системності, неперервності, єдності теорії і практики, науковості, гуманізації та

створення освітнього середовища), компоненти її змістової структури. Технологічна

складова моделі передбачає розвиток методичної компетентності у контексті

функціонування системи післядипломної освіти, зокрема її видів підвищення

кваліфікації у міжкурсовий період: внутрішньо училищної методичної роботи,

методичної роботи на регіональному рівні та самоосвітньої діяльності майстрів

виробничого навчання, що мають свої цілі, завдання, специфічні особливості,

спрямовані на реалізацію спільної мети, функціонують на основі зв’язку і

наступності програм, які відображають запити й потреби майстрів виробничого

навчання. Результативна складова передбачає проведення відповідних заходів на

рефлексивній основі та спрямування розвитку методичної компетентності на

бажаний результат.

У розділі обґрунтовано педагогічні умови розвитку методичної компетентності

майстрів виробничого навчання. З’ясовано, що активізація розвитку й

саморозвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання

спрямована на усвідомлене включення кожного з них в активну навчальну

діяльність залежно від їхніх індивідуальних можливостей та потреби досягнення

успіху в професійній діяльності. Використання методики розвитку методичної

компетентності майстрів є умовою,яка передбачає визначення мети, завдань,

відбір форм і методів розвитку методичної компетентності на основі

функціональних вимог до методичної діяльності майстрів виробничого навчання;

актуалізацію зв’язків між різними рівнями підвищення кваліфікації (НМЦ ПТО,

навчальний заклад, самоосвіта); формування змісту підвищення кваліфікації у

міжкурсовий період з урахуванням досвіду майстрів виробничого навчання та

передового досвіду колег. Забезпечення науково-методичного супроводу розвитку

методичної компетентності майстрів виробничого навчання на основі співпраці.

8

Рис. 1. Модель розвитку методичної компетентності

майстрів виробничого навчання ПТНЗ

Методологічні підходи

- системний

- суб’єктно-діяльнісний

- андрагогічний

- компетентнісний

Принципи

- науковість

- системність

- неперервність

- єдність теорії і практики

- гуманізація

- створення освітньогосередовища

Педагогічні умови

Організаційні форми

Ціннісно-

мотиваційний

Результат: методично компетентний майстер

виробничого навчання

Інституційна

Самоосвіта

Мета: цілеспрямований розвиток методичної компетентності

майстра виробничого навчання

Когнітив-

ний

Діяльнісний Техноло-

гічний

Рефлексив-

ний

Професійно

важливі

якості

науково-методичні семінари, практичні семінари, конкурси професійної майстерності, інформаційний

ресурс методичної підтримки діяльності майстрів виробничого навчання, школи передового

педагогічного досвіду за професійним спрямуванням, педагогічні майстерні, відкриті педагогічні

майстерні, круглі столи, самонавчання, самооцінка, дослідницько-пошукова робота, консультування,

наставництво тощо

Компоненти змістової структури методичної компетентності

майстрів виробничого навчання

Методична

діяльність ПТНЗ

Науково-методична

діяльність НМЦ ПТО

Активізація розвитку

і саморозвитку

методичної

компетентності

майстрів

виробничого

навчання

Методика розвитку

методичної

компетентності

майстрів

виробничого

навчання

Науково-методичний

супровід розвитку

методичної

компетентності

майстрів

виробничого

навчання

Дієве

професійно-

інформаційне

середовище

Рівні розвиненості методичної компетентності майстрів виробничого навчання:

високий (творчий), середній (репродуктивно-творчий), низький (інтуїтивно-репродуктивний)

9

суб’єктів методичної діяльності в системі безперервної освіти спрямоване на

надання всебічної допомоги майстрам виробничого навчання у вирішенні

методичних проблем, їхнє особистісне професійне методичне зростання. Доведено,

що створення дієвого професійно-інформаційного середовища забезпечує

варіативність методичної роботи на різних рівнях підвищення кваліфікації як

можливість самореалізації, самопроектування розвитку методичної компетентності

майстрів виробничого навчання.

На основі здійсненого теоретичного аналізу проблеми і результатів

проведеного констатувального експерименту розроблено методику розвитку

методичної компетентності майстрів виробничого навчання, яка реалізується у

системі науково-методичної діяльності навчально-методичного центру ПТО

(науково-методичні семінари, педагогічні майстерні, школи перспективного

педагогічного досвіду, науково-практичні семінари, проведення конкурсів

професійної майстерностітощо); у системі методичної діяльності ПТНЗ (методичні

семінари, засідання творчих груп, засідання методичних комісій, систематичне

проведення й обговорення відкритих уроків виробничого навчання, педагогічні

читання, створення методичного портфоліо тощо); через самоосвітню діяльність

майстрів виробничого навчання. Методика розвитку методичної компетентності

майстрів виробничого навчання базується на основі якісних характеристик

методичної діяльності, здійснюваної майстрами виробничого навчання, її аналізі й

самоаналізі, їх самовизначення щодо шляхів розвитку методичної компетентності,

вибору форм методичної роботи і забезпечує майстрам виробничого навчання

відповідні умови для активізації їхнього розвитку та саморозвитку в міжкурсовий

період підвищення кваліфікації. Вона включає авторську навчальну програму

спецкурсу «Методична майстерність майстра виробничого навчання ПТНЗ», що

забезпечує індивідуальну траєкторію розвитку їхньої методичної компетентності та

є інтегрованою системою навчання, консультування, підвищення кваліфікації

майстрів виробничого навчання.

Важливим компонентом методики є конкурс професійної майстерності

«Успішний проект». Участь у ньому дає можливість майстрам виробничого

навчання осмислити, проаналізувати і порівняти свою діяльність з діяльністю інших

педагогів, реалізовувати особистісно орієнтовані потреби у професійному зростанні;

активізує рефлексію майстрів, яка сприяє усвідомленню ними проблем педагогічної

діяльності, є каталізатором пошуку засобів їх подолання, що, в свою чергу, сприяє

саморозвитку майстрів, формує їхню мотивацію у професійному вдосконаленні.

Конкурс включає такі етапи: науково-методичний пошук, розроблення й апробація

методичного проекту (проведення майстер-класу, презентація методичного

портфоліо), моніторинг й оцінювання результатів конкурсу.

Запропоновано методику проведення педагогічної майстерні. ЇЇ роль полягає у

забезпеченні інтеграції змісту теорії та практики навчально-методичної діяльності

майстрів, збагаченні особистого досвіду професійно-педагогічної діяльності,

визначенні потенційних можливостей професійного зростання та успіху. Розроблене

електронне інформаційне забезпечення включає електронний інформаційний ресурс

методичної підтримки майстрів виробничого навчання, організаційна структура

якого враховує такі підходи: комплементарний (ресурси кожного користувача

10

доповнюють одне одного), персоніфікований (професійно орієнтований процес

навчання за індивідуальною методичною траєкторією), персоналізований (зміст

навчання побудований із врахуванням методичних потреб конкретного майстра),

модульний (забезпечує структурування змісту навчання за окремими модулями) і

методичне портфоліо майстра виробничого навчання.

Із врахуванням вимог щодо цілісності та безперервності підвищення

кваліфікації майстрів обґрунтовано систему розвитку їхньої методичної

компетентності у самоосвітній діяльності як технологію «індивідуальної дії», яка

включає три етапи: підготовчий (діагностика та мотивація), практичний (планування

і діяльність) та узагальнювальний (результат, корекція, прогнозування і

впровадження). В основі самоосвітньої діяльності лежить програма індивідуальної

методичної траєкторії майстра виробничого навчання.

Критеріями та показниками оцінювання розвиненості методичної

компетентності майстрів виробничого навчання нами визначено: мотиваційний

(потреби, мотиви, інтереси, ставлення), інтелектуальний (володіння психолого-

педагогічними, професійними, власне методичними знаннями), діяльнісний (уміння

і досвід вирішення методичних завдань з виробничого навчання), технологічний

(техніко-технологічні вміння і професійні здатності), рефлексивний (професійна

самооцінка, саморефлексія, саморегуляція, самодетермінація, професійна

«Я-концепція»). Відповідно до окреслених критеріїв і показників визначено три

рівні розвиненості методичної компетентності майстрів виробничого навчання:

високий (творчий), середній (репродуктивно-творчий), низький (інтуїтивно-

репродуктивний).Високий рівень характеризується продуктивним ступенем пошуку

нових рішень у вирішенні завдань методичного характеру, активністю, ефективною

реалізацією власного інтелектуально-творчого потенціалу при моделюванні

педагогічних і виробничих ситуацій; середнійрівень – ситуативно-пошуковою

активністю суб’єкта методичної діяльності, домінуванням традиційних підходів до

вирішення завдань методичного характеру, копіюванням готових продуктів

методичної діяльності з незначними змінами; низькийрівень характеризується

стандартним алгоритмом розв’язання методичних завдань, адаптивно-ситуативною

активністю суб’єкта методичної діяльності, інтуїтивно-репродуктивним

використанням готових продуктів методичної діяльності.

У третьому розділі – «Експериментальна перевірка моделі та педагогічних

умов розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання

професійно-технічних навчальних закладів» – викладено організацію

експериментального дослідження, подано статистичні розрахунки результатів

констатувального та формувального етапів експерименту, проаналізовано

результати експерименту.

Дослідно-експериментальна робота проводилася упродовж 2008–2012 рр. та

здійснювалася на основі заздалегідь розробленої програми й методики наукового

пошуку, які передбачали доведення ефективності розробленої моделі та

педагогічних умов розвитку методичної компетентності майстрів виробничого

навчання.

Усього дослідженням охоплено 395 респондентів, із них: майстрів виробничого

навчання – 337 осіб; старших майстрів – 30 осіб; заступників директорів з

11

навчально-виробничої роботи – 7 осіб; заступників директорів з навчально-

методичної роботи – 9 осіб; методистів навчально-методичних центрів професійно-

технічної освіти – 12 осіб.

Експериментальне дослідження охоплювало три взаємопов’язані етапи:

пошуковий, основний (констатувальний і формувальний експеримент),

узагальнювальний. На підготовчому етапі (2008–2009 рр.) осмислювалася

актуальність проблеми, визначалися об’єкт, предмет, мета дослідження,

систематизовувалися й узагальнювалися вихідні теоретичні положення наукового

пошуку, вивчався стан проблеми у ПТНЗ. Аналізувалася наукова і методична

література з проблеми дослідження. Враховуючи теоретичні положення та

педагогічну практику з проблеми дослідження було визначено вимоги, що стоять

перед сучасним майстром виробничого навчання. Розроблявся план

експериментальної роботи, напрями проведення експерименту, обиралися методи

дослідження; визначався діагностичний інструментарій: розроблялися анкети,

опитувальні листи, тестові завдання, обґрунтовувалися критерії та показники

оцінювання розвиненості методичної компетентності майстрів виробничого

навчання.

Основний етап (2009–2011 рр.) включав проведення констатувального та

формувального етапів педагогічного експерименту, експериментальною базою якого

були обрані: Сумський професійний ліцей будівництва та автотранспорту,

Глухівський професійний ліцей (експериментальна група (ЕГ) майстрів – 55 осіб),

Міжрегіональний центр професійно-технічної освіти інноваційних технологій

м. Суми, Конотопське вище професійне училище (контрольна група (КГ) майстрів –

55 осіб). Організація констатувального експерименту передбачала вивчення

особливостей розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання,

формування експериментальної і контрольної груп, здійснення діагностики вияву

рівня методичної компетентності цих груп до початку формувального

експерименту.

На етапі формувального експерименту проводилася експериментальна

перевірка моделі й обґрунтованих педагогічних умов розвитку методичної

компетентності майстрів виробничого навчання.

Ефективність моделі розвитку методичної компетентності майстрів

виробничого навчання оцінювалася незалежними експертами (працівники НМЦ

ПТО, керівники, педагогічні працівники ПТНЗ) за такими критеріями: відповідність

завданням підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання, зокрема у

міжкурсовий період; наступність форм підвищення кваліфікації; участь у

методичних заходах тощо. Відповідність моделі розвитку методичної

компетентності майстрів виробничого навчання до сучасних умов підвищення

кваліфікації у міжкурсовий період підтвердили 89,7% опитаних незалежних

експертів.

Перевірка ефективності педагогічних умов була реалізована у процесі навчання

за програмою спецкурсу «Методична майстерність майстра виробничого навчання

ПТНЗ», під час проведення конкурсу професійної майстерності «Успішний проект»,

проведення педагогічної майстерні, роботи з електронним інформаційним

забезпеченням, упровадження технології «індивідуальної дії» в експериментальній

12

18,2 16,4

50,954,5

30,929,1

0

10

20

30

40

50

60

високий середній низький

а) початок експерименту

КГ

ЕГ

20

27,3

60

72,7

20

0

0

10

20

30

40

50

60

70

80

високий середній низький

б) кінець експерименту

КГ

ЕГ

групі. Визначення рівнів розвиненості методичної компетентності майстрів

виробничого навчання здійснювалося за мотиваційним, інтелектуальним,

діяльнісним, технологічним і рефлексивним критеріями.

Одержані результати свідчать, що педагогічні умови, запроваджені у процес

міжкурсового підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання, зумовили

підвищення рівнів їх методичної компетентності за всіма критеріями. В

експериментальній групі, порівняно з контрольною, зріс рівень методичної

компетентності: за мотиваційним критерієм – на 17,6%, когнітивним – на 19,7%,

діяльнісним – на 18,2%, технологічним – на 10,8%, за рефлексивним – на 4,8%.

Розподіл майстрів виробничого навчання ЕГ та КГ за рівнями розвиненості

методичної компетентності на початок і наприкінці експерименту подано у табл. 1

та на рис.2.

Таблиця 1

Розподіл майстрів виробничого навчання експериментальної

та контрольної груп за рівнями розвиненості методичної компетентності

Заміри Групи

Рівні розвитку методичної компетентності

високий

(творчий)

середній

(репродуктивно-

творчий)

низький

(інтуїтивно-

репродуктивний)

к-ть % к-ть % к-ть %

Початок

експерименту

Контрольна 10 18,2 28 50,9 17 30,9

Експериментальна 9 16,4 30 54,5 16 29,1

Кінець

експерименту

Контрольна 11 20 33 60 11 20

Експериментальна 15 27,3 40 72,7 0 0

Приріст

Контрольна +1 +1,8 +5 +9,1 -6 -9,1

Експериментальна +6 +10,9 +13 +18,2 -16 -29,1

Рис. 2. Розподіл майстрів виробничого навчання КГ і ЕГ за рівнями

розвиненості методичної компетентності (%)

Аналіз даних таблиці показує, що розподіл майстрів виробничого навчання за

рівнями розвиненості методичної компетентності у контрольній і

експериментальній групах на початку експерименту істотно не відрізнявся. Проте

результати підсумкового експерименту свідчать про позитивну динаміку

розвиненості методичної компетентності майстрів експериментальної групи. Так,

кількість майстрів виробничого навчання з високим (творчим) рівнем методичної

компетентності в ЕГ збільшилася з 16,4% до 27,3%, а в КГ – з 18,2% до 20%, із

13

середнім (репродуктивно-творчим) рівнем – в ЕГ – з 50,9% до 72,7%, у КГ– з 54,5%

до 60% і зменшилась кількість майстрів з низьким (інтуїтивно-репродуктивним)

рівнем в ЕГ на 29,1%, у КГ– на 9,1%.

Отже, обґрунтованим є висновок, що позитивні якісні зміни в рівнях

розвиненості методичної компетентності у майстрів виробничого навчання

експериментальної групи до і після експерименту досягнуті завдяки впровадженню

моделі та створенні запропонованих педагогічних умов розвитку методичної

компетентності. У майстрів виробничого навчання контрольної групи зміни в рівнях

розвиненості методичної компетентності до і після експерименту статистично

незначні.

У процесі узагальнювального етапу експерименту (2011–2012 рр.) проводилося

теоретичне осмислення й інтерпретація дослідно-експериментальних даних,

оформлення результатів дослідження, розробка методичних рекомендацій щодо

розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ у

міжкурсовий період підвищення кваліфікації. У ході педагогічного експерименту

статистичними методами (розрахунки числових характеристик досліджуваних

показників) підтверджена ефективність моделі і запропонованих педагогічних умов

розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми та запропоновано нове

вирішення наукового завдання, яке полягає в теоретичному обґрунтуванні та

експериментальній перевірці моделі та педагогічних умов розвитку методичної

компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ. У ході дослідження

отримано результати, що підтверджують гіпотезу, покладену в його основу.

Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки:

1. Теоретичний аналіз стану дослідженості проблеми розвитку методичної

компетентності майстрів виробничого навчання свідчить, що у науковій літературі

ця проблема не набула системного висвітлення. Вивчення стану розвитку

методичної компетентності майстрів виробничого навчання ПТНЗ показало

недосконалість цього процесу, що негативно позначається на результатах

професійного навчання майбутніх кваліфікованих робітників. Це зумовлено

низьким рівнем мотивації майстрів виробничого навчання до методичної діяльності,

відсутністю системи безперервного розвитку їхньої методичної компетентності у

міжкурсовий період підвищення кваліфікації, недосконалим забезпеченням

педагогічних умов, а також науково обґрунтованих методик і практичних

рекомендацій, які сприяли б ефективному її розвитку в процесі професійно-

педагогічної діяльності у ПТНЗ.

Методична компетентність розглядається як особистісно-професійне

утворення, що входить до складу професійної компетентності педагогічного

працівника і виявляється у його професійно-педагогічній діяльності. Суть

методичної компетентності майстрів виробничого навчання полягає у здатності

ефективно організовувати навчально-виробничий процес, що ґрунтується на системі

розвинених психолого-педагогічних, фахових, методичних знань і вмінь, а також

14

досвіді їх використання у професійно-педагогічній діяльності у професійно-

технічних навчальних закладах.

Обґрунтовано структуру методичної компетентності майстрів виробничого

навчання, яка складається з компонентів: ціннісно-мотиваційного (потреби, ціннісні

орієнтації, мотиви, ставлення), когнітивного (комплекс знань, що забезпечує

реалізацію методичної складової професійної діяльності: психолого-педагогічні,

професійні та власне методичні знання), діяльнісного (готовність і здатність майстра

виробничого навчання до використання засвоєних знань, умінь, досвіду вирішення

практичних і теоретичних завдань методичного контексту), технологічного (техніко-

технологічні вміння й здатності за профілем підготовки кваліфікованих робітників,

технологічне мислення), рефлексивного (здатність до самоконтролю, самооцінки,

самоаналізу, саморефлексії, саморегуляції та самодетермінації) і професійно

важливих якостей (професійна відповідальність, організованість, пунктуальність

тощо).

2. Теоретично обґрунтовано модель розвитку методичної компетентності

майстрів виробничого навчання, провідною ідеєю якої є створення умов для

продуктивної методичної діяльності, що забезпечуватиме безперервний розвиток

методичної компетентності майстрів через організаційні форми підвищення

кваліфікації у міжкурсовий період (інституційну та самоосвіту). Модель базується

на змістовій структурі методичної компетентності майстрів виробничого навчання й

містить чотири складові,що перебувають у постійній взаємодії: цільову (розкриває

теоретичні цілі розвитку методичної компетентності), змістову (передбачає відбір

змісту та розроблення структури методичної компетентності), технологічну

(передбачає здійснення розвитку методичної компетентності) і результативну

(передбачає проведення відповідних заходів на рефлексивній основі та спрямування

розвитку методичної компетентності на бажаний результат). Суть цієї моделі

полягає у встановленні взаємозв’язків між метою та компонентами методичної

компетентності майстрів виробничого навчання на всіх етапах розвитку кожного з її

компонентів, забезпеченні активної методичної діяльності майстрів як її суб’єктів,

фіксації діяльнісної послідовності вдосконалення методичних знань, умінь,

здатностей, досвіду та професійно важливих якостей, сприянні щодо послідовних

позитивних змін у розвитку компонентів методичної компетентності в процесі

безперервного підвищення кваліфікації у міжкурсовий період. За результатами

експертної оцінки ефективність моделі розвитку методичної компетентності

майстрів виробничого навчання зазначили 89,7% експертів.

Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено запропоновані

педагогічні умови розвитку методичної компетентності майстрів виробничого

навчання: активізація розвитку й саморозвитку методичної компетентності майстрів

виробничого навчання; використання методики розвитку методичної

компетентності майстрів; забезпечення науково-методичного супроводу розвитку

методичної компетентності майстрів, основними етапами якого є діагностування,

планування і розроблення програми індивідуальної методичної траєкторії розвитку

методичної компетентності, організація роботи відповідно до встановленої

програми, оцінювання; створення дієвого професійно-інформаційного середовища,

яке забезпечує варіативність методичної роботи як можливість самореалізації,

15

самопроектування успішного розвитку методичної компетентності майстрів

виробничого навчання ПТНЗ.

Результативність запропонованих педагогічних умов розвитку методичної

компетентності майстрів виробничого навчання доведено в процесі експерименту.

Про це свідчить збільшення кількості майстрів виробничого навчання в

експериментальній групі з творчим рівнем методичної компетентності на 10,9%,

тоді як цей показник у контрольній групі становить 1,8%, з репродуктивно-творчим

– на 18,2% (експериментальна група) і 9,1% (контрольна група) і зменшення

кількості майстрів експериментальної групи з інтуїтивно-репродуктивним рівнем на

29,1%, тоді як у контрольній групі цей показник становить 9,1%.

3. Розроблено й апробовано методику розвитку методичної компетентності

майстрів виробничого навчання. Вона є сукупністю принципів, організаційних

форм, методів і засобів навчання у системі між курсового підвищення кваліфікації

педагогічних працівників. Методика розвитку методичної компетентності майстрів

виробничого навчання включає авторську навчальну програму спецкурсу

«Методична майстерність майстра виробничого навчання ПТНЗ», яка

реалізовувалася у формах практичних семінарів, що доповнювалися іншими

формами активного та інтерактивного навчання (круглі столи, відкриті педагогічні

майстерні, педагогічні майстерні тощо), які сприяли виробленню мобільності

реагування на зміни умов навчання або специфіки професійної діяльності; переходу

від монологічної теоретичної рефлексії до організації конструктивної комунікації з

іншими суб’єктами професійного середовища; методику проведення конкурсу

професійної майстерності «Успішний проект», який сприяв появі, створенню і

формуванню внутрішніх мотивів у майстрів виробничого навчання до творчості; дав

змогу не лише продемонструвати їхню майстерність в організації та проведенні

заняття виробничого навчання, а й дав можливість задовольнити потреби в

самоактуалізації, самореалізації під час розроблення проектів вирішення актуальних

психолого-педагогічних проблем із врахуванням конкретної діяльності майстра і

його практичного досвіду; методику проведення занять педагогічної майстерні, яка

забезпечує побудову системи професійних умінь майстрів, що ґрунтується на

сучасних технологіях навчально-виробничого процесу; електронне інформаційне

забезпечення, яке включає сайт методичної підтримки майстрів виробничого

навчання, їхнє методичне портфоліо, а також технологію «індивідуальної дії», які

сукупно створили сприятливі умови для проектування та реалізації індивідуальної

траєкторії розвитку методичної компетентності майстрів.

4. Визначено критерії оцінювання рівнів розвиненості методичної

компетентності майстрів виробничого навчання з відповідними

показниками:мотиваційний (потреби, мотиви, інтереси, ставлення), інтелектуальний

(володіння психолого-педагогічними, професійними, власне методичними

знаннями), діяльнісний (уміння і досвід вирішення методичних завдань з

виробничого навчання), технологічний (техніко-технологічні вміння і професійні

здатності), рефлексивний (професійна самооцінка, саморефлексія, саморегуляція,

самодетермінація, професійна «Я-концепція»), що характеризують три рівні

розвиненості методичної компетентності майстрів: високий (творчий), середній

(репродуктивно-творчий), низький (інтуїтивно-репродуктивний).

16

5. За результатами дослідження підготовлено методичні рекомендації щодо

розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання. Ці

рекомендації базуються на застосуванні принципів відбору і структурування змісту

методичної компетентності з урахуванням гуманістичного, суб’єктно-діяльнісного,

системного, компетентнісного, андрагогічного тощо підходів.

Теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження можуть бути

використані у науково-методичних та навчально-методичних центрах ПТО,

професійно-технічних навчальних закладах із метою розвитку методичної

компетентності майстрів виробничого навчання у міжкурсовий період підвищення

їхньої кваліфікації.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми і не претендує

на повне її висвітлення. Перспективи подальшої роботи полягають у дослідженні

філософських основ професійно-педагогічної діяльності майстрів виробничого

навчання у ПТНЗ, педагогічних засад управління розвитком методичної

компетентності педагогів професійної школи, педагогічних систем розвитку

методичної компетентності майстрів виробничого навчання зарубіжних країн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації

1. Самойленко Н.Ю. Вивчення проблеми розвитку методичної компетентності

педагогів у дослідженнях науковців країн СНД / Н.Ю. Самойленко // Педагогічна

теорія і практика : зб. наук. праць. — К. : КиМУ. — 2010. — Вип. 1. — С. 266–277.

2. Самойленко Н.Ю. Випереджувальне впровадження інноваційних технологій

/ Наталія Самойленко // Професійно-технічна освіта. — 2009. — № 1. — С. 11–13.

3. Самойленко Н.Ю. Концептуальна модель розвитку методичної

компетентності майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних

закладів / Наталія Самойленко // Педагогіка і психологія професійної освіти : наук.-

метод. журнал. — 2012. — № 1. — С.97–104.

4. Самойленко Н.Ю. Розвиток методичної компетентності майстрів

виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів / Наталія

Самойленко // Молодь і ринок. — Дрогобич : Дрогобицький держ. пед. ун-т. —

2009. — Спецвипуск. — С. 109–112.

5. Самойленко Н.Ю. Самоосвіта як форма розвитку методичної компетентності

майстра виробничого навчання/ Н.Ю. Самойленко // Вісник Глухів. держ. пед.

ун-ту. Серія : Педагогічні науки. У 2-х частинах. — Глухів : ГНПУ ім. О. Довженка.

— 2010.— Вип. 15.— Ч. 2. — С.212–215.

6. Самойленко Н.Ю. Теоретико-методологічні основи розвитку методичної

компетентності майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних

закладів / Н.Ю.Самойленко // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і

загальноосвітній школах : зб. наук. праць / [редкол. : Т.І. Сущенко (голов. ред.) та

ін.]. — Запоріжжя : Класич. приват. ун-т. — 2009. — Вип. 5 (58). — С. 218–224.

Опубліковані праці апробаційного характеру

7. Самойленко Н.Ю. Кластерний підхід до дослідження методичної

компетентності педагога ПТНЗ / Наталія Самойленко // Матеріали Всеукр. (звітної)

17

наук.-практ. конф. [«Науково-методичне забезпечення професійної освіти і

навчання»], (Київ, 18–19 квіт. 2011 р.) / Ін-т проф.-техн. освіти НАПН України. —

К. : ІПТО НАПН України, 2011.— С. 112–114.

8. Самойленко Н.Ю. Особливості управління інноваційно-зорієнтованим

навчально-виробничим середовищем центру професійно-технічної освіти / Наталія

Самойленко // Матеріали наук.-практ. семінару [«Система підвищення

функціональної компетентності керівників професійно-технічних навчальних

закладів»], (Київ, 19 жовт. 2011 р.) / Ін-т проф.-техн. освіти НАПН України. — К. :

ІПТО НАПН України, 2011. — С. 82–84.

9. Самойленко Н.Ю. Професійно-активне середовище професійно-технічного

навчального закладу як передумова підготовки конкурентоспроможного робітника /

Наталія Юріївна Самойленко // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої

20-річчю незалежності України [«Сучасні освітні технології у професійній

підготовці майбутніх фахівців»], (Львів, 25–26 жовт. 2011 р.) / Львів. наук.-практ.

центр проф.-техн. освіти НАПН України.—Львів : Львів. наук.-практ. центр проф.-

техн. освіти НАПН України, 2011. — С. 143–145.

10. Самойленко Н.Ю. Результати дослідження методичної компетентності

майстра виробничого навчання / Н.Ю. Самойленко // Тези звіт. наук.-практ. конф.

[«Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання»], (Київ,

29 берез. 2012 р.), у 2-х т. / Ін-т проф.-техн. освіти НАПН України. — К. : ІПТО

НАПН України, 2012. — Т.1 — С. 70–73.

11. Самойленко Н.Ю. Розвиток методичної компетентності майстрів

виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів / Наталія

Самойленко // Тези звіт. наук.-практ. конф. [«Науково-методичне забезпечення

професійної освіти і навчання»], (Київ, 22–23 квіт. 2009 р.) /Ін-т проф.-техн. освіти

АПН України. —Х. : ТОВ «Компанія СМІТ», 2009. — С. 120–122.

12. Самойленко Н.Ю. Розвиток методичної компетентності майстрів

виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів / Наталія

Самойленко // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Інновації в педагогічній

освіті європейського простору»], (Полтава, 27–28 верес. 2009 р.) / Полтавський

держ.пед. ун-т імені В.Г. Короленка. — Полтава : Полтавський державний

педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 2009. — С. 244–246.

13. Самойленко Н.Ю. Розвиток методичної компетентності майстрів

виробничого навчання / Н.Ю. Самойленко // Педагог професійної школи :

[методичний посібник] / за матеріалами Другого Всеукр. наук.-метод. семінару

[«Інноваційні методики у професійній підготовці кваліфікованих робітників»],

(Київ, 29 лист. 2010 р.) / [за заг. ред. Л.О. Стременко, наук. ред. Л.В. Нестерова] /

Ін-т проф.-техн. освіти НАПН України. —К. : ІПТО НАПН України, 2010. —

Вип. 2. — С. 201–210.

14. Самойленко Н.Ю. Самоосвіта як форма розвитку методичної

компетентності майстра виробничого навчання / Наталія Самойленко // Тези звіт.

наук.-практ. конф. [«Науково-методичне забезпечення професійної освіти і

навчання»], (Київ, 29–30 берез. 2010 р.) / Ін-т проф.-техн. освіти НАПН України. —

К. : ІПТО НАПН України, 2010. — С. 123–124.

18

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати дисертації

15. Самойленко Н.Ю. Педагогічні умови розвитку методичної компетентності

майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів

[Електронний ресурс] / Наталія Самойленко // Теорія і методика професійної

освіти. —2011. — № 2. — Режим доступу до журн. : http://www.tmpe.gb7.ru/docs

/2/11samvtz.pdf.

16. Самойленко Н.Ю. Розвиток методичної компетентності майстрів

виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів : [метод.

рекомендації] / Н.Ю. Самойленко. — Суми : Видавництво : ПП Вінниченко М.Д.,

ФОП Литовченко Є.Б., 2012.— 71 с.

АНОТАЦІЇ

Самойленко Н.Ю. Розвиток методичної компетентності майстрів

виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів. – На правах

рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за

спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут

професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України,

Київ, 2012.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі розвитку методичної

компетентності майстрів виробничого навчання. У роботі здійснено аналіз

методологічної, психолого-педагогічної літератури та практики професійно-

технічної освіти і навчання, на основі якого уточнено суть поняття «методична

компетентність майстрів виробничого навчання» та визначено зміст і структуру

методичної компетентності майстрів виробничого навчання.

Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель розвитку

методичної компетентності майстрів виробничого навчання та педагогічні умови

(активізація розвитку й саморозвитку методичної компетентності майстрів

виробничого навчання; використання методики розвитку методичної

компетентності майстрів; здійснення науково-методичного супроводу розвитку

методичної компетентності майстрів; створення дієвого професійно-інформаційного

середовища). Визначено критерії, показники та засоби діагностики кількісного і

якісного оцінювання рівнів розвиненості методичної компетентності майстрів

виробничого навчання.

Ключові слова: методична компетентність, майстер виробничого навчання,

педагогічні умови, модель розвитку методичної компетентності, методика розвитку

методичної компетентності, науково-методичний супровід.

Самойленко Н.Ю. Развитие методической компетентности мастеров

производственного обучения профессионально-технических учебных

заведений. –На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по

специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. –

Институт профессионально-технического образования Национальной академии

педагогических наук Украины, Киев, 2012.

19

Диссертационное исследование посвящено проблеме развития методической

компетентности мастеров производственного обучения. В работе проанализированы

методологическая, психолого-педагогическая литература и практика

профессионально-технического образования и обучения, на основе чего уточнена

суть понятия «методическая компетентность мастеров производственного

обучения» и определены содержание и структура методической компетентности

мастеров производственного обучения.

Теоретически обоснованы и экспериментально проверены модель

развитияметодическойкомпетентностимастеровпроизводственногообучения и

педагогические условия (активизация развития и саморазвития методической

компетентности мастеров производственного обучения; использование методики

развития методической компетентности мастеров; осуществление научно-

методического сопровождения развития методической компетентности мастеров;

создание действенной профессионально-информационной среды). Определены

критерии, показатели и средства диагностики количественного и качественного

оценивания уровней развития методической компетентности мастеров

производственного обучения.

Методическаякомпетентностьмастеровпроизводственногообученияпрофессион

ально-техническихучебных заведений рассматривается как их способность

эффективно организовывать учебно-производственный процесс, которая

основывается на системе развитых психолого-педагогических, профессиональных,

методических знаниях и умениях, а также опыте их использования в процессе

профессионально-педагогической деятельности в профессионально-технических

учебных заведениях.

На основе изучения особенностей методической деятельности мастеров

производственного обучения конкретизированы содержание и структура этого

феномена, последняя включает ценностно-мотивационный, когнитивный,

деятельностный, технологический, рефлексивный компоненты и профессионально

важные качества.

Обоснована модель развития методической компетентности мастеров

производственного обучения, которая является организационным механизмом

координации индивидуальной траектории успешного развития их методической

компетентности. Она основывается на содержательной структуре методической

компетентности мастеров производственного обучения и содержит

взаимосвязанные компоненты: целевой, содержательный, технологический и

результативный.

В основе предложенной методики развития методической компетентности

мастеров производственного обучения лежит качественная характеристика

методической деятельности, осуществляемой ими, ее анализ и самоанализ, их

самоопределение относительно путей развития методической компетентности,

выбора форм методической работы, которая обеспечивает активизацию успешного

их развития и саморазвития.Она представляет совокупность принципов,

организационных форм, методов и средств обучения в системе непрерывного

межкурсового повышения квалификации мастеров (авторская учебная программа

спецкурса «Методическое мастерство мастера производственного обучения ПТУЗ»,

20

конкурс профессионального мастерства «Успешный проект», педагогическая

мастерская, электронное информационное обеспечение: сайт методической

поддержки мастеров производственного обучения и методическое портфолио,

технология «индивидуального действия»).

Означенными критериям и показателям определены три уровня развития

методической компетентности: высокий (творческий), средний (репродуктивно-

творческий), низкий (интуитивно-репродуктивный).

Экспериментально проверены модель и педагогические условия развития

методической компетентности мастеров производственного обучения.

По результатам исследования разработаны методические рекомендации,

которые раскрывают содержание и специфику развития методической

компетентности мастеров производственного обучения в межкурсовой период

повышения квалификации и дают возможность интенсировать этот процесс.

Ключевые слова: методическая компетентность, мастер производственного

обучения, педагогические условия, модель развития методической компетентности,

методика развития методической компетентности, научно-методическое

сопровождение.

Samoilenko N.Y.The Development of Methodological Competence of Masters of

vocational education at Vocational Training schools. –As a manuscript.

Scientific thesis for the Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in the

Speciality 13.00.04 – Theory and Methodology of Vocational Education. – Institute of

Vocational Education and Training of the National Academy of Pedagogical Sciences of

Ukraine, Kyiv, 2012.

Dissertation is devoted to the development of methodological competence of masters

of vocational training. On the bases of national and foreign methodological, psychological

and pedagogical scientific literature as well as vocational education and training practice,

the scientific content of the concept «methodological competence of masters of vocational

training» is concretized and the content and structure of methodological competence of

masters of vocational training is defined.

The methodological competence model of masters of vocational education as well as

pedagogical principles (development and self-development of vocational education

masters’ methodological competence intensification; masters’ methodological competence

methods realization; scientific and methodological support for the development of

masters’ methodological competence implementation; effective professional information

environment establishing) have been theoretically justified and experimentally-

verified.

The criteria, indicators and diagnostic tools of quantitative and qualitative assessment

of methodological competence of masters of vocational training levels have been

determined.

Keywords: methodological competence, master of vocational education, pedagogical

principles, the methodological competence model, methodological competence methods,

scientific and methodological support.