Підвищення кваліфікації науково-педагогічного працівника в

умовах карантину

Давно відомо, що педагог – професія відповідальна, цікава, творча. Для

людини, що її обрала, вона є джерелом постійного зростання і

вдосконалення, це велика праця душі.

А ще – це навчання впродовж життя!

Суттєва особливість педагогічної праці в тому, що вона є процесом

постійної взаємодії людей. Це посилює роль особистісних взаємин у

педагогічній праці: підкреслює важливість моральних аспектів. Специфічним

є і результат педагогічної діяльності – людина, яка оволоділа певною

частиною суспільної культури, здатна до соціального саморозвитку і

виконання певних соціальних ролей у суспільстві.

Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів

вищої освіти врегульоване ст.59 Закону України «Про освіту», ст.60 Закону

України «Про вищу освіту» та Порядком підвищення кваліфікації

педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою

Кабінету Міністрів України №800 від 21 серпня 2019 р.

«Працівники мають право самостійно вирішувати, у якій формі

проходити підвищення кваліфікації і який його вид обрати.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (полягає у навчанні в

ЗВО та може бути очною (денною або вечірньою), заочною, дистанційною та

мережевою), дуальна (тобто така, що поєднує навчання та роботу), на

робочому місці, на виробництві (наприклад, набуття практичних навичок на

підприємстві, установі чи в організації) тощо.

Під час підвищення кваліфікації такі форми можуть поєднуватись.

Наприклад, працівник може проходити курс, який передбачає використання

як очних, так і дистанційних занять, за які нараховуються кредити

Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних

працівників визначає основні та інші (додаткові) види підвищення

кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Основними видами підвищення кваліфікації є:

- навчання за програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у

семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо;

- стажування (тобто навчання на робочому місці після або одночасно з

теоретичною підготовкою для оволодіння практичними навичками).

Існують також інші (додаткові) види підвищення кваліфікації, такі як:

- участь у програмах академічної мобільності;

- наукове стажування;

- самоосвіта (інформальна освіта);

- здобуття наукового ступеня (доктора філософії чи доктора наук);

- здобуття вищої освіти (освітнього ступеня бакалавра або магістра)

(http://osvita.ua/vnz/73409/?fbclid=IwAR0kv7sHSrvaT_oQ7TrBAIr8ZikQv

1D2OzAjN0_wo-065V9ITsuonlS_7xE )

І в умовах карантину педагогам (викладачам) Хмельницького

національного університету є над чим працювати. Це і проведення

дистанційних занять у формі відео-конференцій зі студентами через сервіси

Big Blue Button, Zoom Video Communications, і робота у системі Moodle

(внутрішні повідомлення, ресурси «Завдання», «Тека», чати, форуми),

електронне листування та використання месенджерів Viber, Telegram,

WhatsApp, веб-сервіс Google Classroom. Такі види роботи застосовуються

через використання вказаних платформ для дистанційного спілкування зі

здобувачами вищої освіти щодо виконання ними індивідуальних навчальних

планів (ведення лекцій, практичних занять, створення ділових ігор,

виконання проєктів), проведення заліково-екзаменаційних сесій, атестації.

Звісно, такі умови і обставини спонукають викладачів до отримання

нових компетентностей у сфері технологій дистанційного навчання.

Для прикладу хочемо поділитися досвідом завідувача кафедри

слов’янської філології, кандидата педагогічних наук, доцента Подлевської

Нелі Володимирівни.

За квітень 2020 року Неля Володимирівна взяла участь у вебінарах,

тематика яких присвячена методам, формам роботи за технологіями

дистанційного навчання.

Так, 30 березня взяла участь у вебінарі «Онлайн-тести «На Урок» для

дистанційної роботи», змістом якого стали: огляд можливостей для

дистанційної роботи (використання онлайн-тестів), обговорено питання

дистанційної взаємодії без необхідності постійного перебування за

комп’ютером, а також ключових вправ та взаємодії, актуальних під час

дистанційної роботи. Як підсумок – набула навичок використовувати

інструмент онлайн-тестів з метою дистанційної роботи зі студентами в

умовах карантину чи інших ситуацій, що можуть виникати під час

навчального процесу.

7 квітня взяла участь у вебінарі «Правила дистанційної комунікації між

учасниками освітнього процесу», змістом якого визначено: організація

ефективної дистанційної комунікації; шляхи подолання хаосу в групових

месенджерах та чатах; цифровий етикет – правила ділового спілкування в

інтернеті; особливості сприймання інформації, які потрібно враховувати під

час спілкування в інтернеті; цифровий етикет для учасників освітнього

процесу. Обговорено пропозиції щодо організації ефективної комунікації між

учасниками освітнього процесу під час дистанційного навчання. Як результат

– вироблено правила цифрового етикету, зокрема, спілкування онлайн, які

підвищують ефективність дистанційної комунікації, отримано корисні

поради для налагодження ефективної дистанційної взаємодії під час

карантинних заходів, змогла запропонувати доповнення до обговорюваних

питань.

8 квітня взяла участь у вебінарі «Сторітелінг для навчання:

комфортний, корисний і різний», під час якого обговорювалися питання:

сторітелінг та його різновиди; комфортний сторітелінг; алгоритми створення

історій; кубики історій для сторітелінгу: методика підготовки, огляд наявних

ідей; сторітелінг для різних дисциплін: розгалуження історій та використання

міждисциплінарних зв’язків; сторітелінг у дистанційній роботі. Як результат

– поглиблені знання про види сторітелінгу та алгоритми створення історій,

про можливості його використання під час викладання різних дисциплін, а

також навчилася створювати власні кубики для історій та впроваджувати

сторітелінг у дистанційну роботу.

14 квітня взяла участь у вебінарі «Створення та ведення блогу на

платформі «Всеосвіта»», зміст якого: призначення і основні функціональні

можливості блогу на платформі «Всеосвіта»; можливості використання блогу

в освітньому процесі; алгоритм створення власного блогу та додаткові

функції для зручної роботи з ним. Результатом є набуті компетентності –

загальні: здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати

інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог

сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства; здатність

самостійно навчатися та розвивати особистісний потенціал; здатність

знаходити нові творчі підходи до вирішення професійних завдань в

освітньому середовищі; фахові: інформаційно-цифрова компетентність –

вміння використовувати сучасні онлайн-інструменти; володіння сучасними

інформаційними та web-технологіями; знання і розуміння доцільності та

доречності використання блогу у педагогічній діяльності; знання і розуміння

алгоритму створення і ведення блогу; вміння ефективно застосовувати

сучасні онлайн-інструменти для забезпечення якості освітнього процесу;

усвідомлення переваг використання блогу в освітньому процесі.

29 квітня взала участь у вебінарі «Скринкасти, або форми і методи

подачі навчального матеріалу під час дистанційного навчання», змістом

якого визначено: огляд простих та безкоштовних програм зі зрозумілим

інтерфейсом (Loom, OBS Studio, CamStudio, Bandicam); створення завдань у

PlayPosit; практичні поради для роботи у програмах для запису відео з

екрану. Як результат – вдосконалено практичні навички із запису відео до

занять та створення скринкастів, а також підсумовано навички розміщення

готових матеріалів у блозі, онлайн-групі чи соціальній мережі.

Ми навели приклад використання можливостей ресурсу «Всеосвіта»

для підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Звісно, такі ресурси

можуть бути різними, однак орієнтуватися у їх виборі необхідно на

«Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних

працівників».

Інформація кафедри слов’янської філології