НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

імені Ігоря Сікорського»Факультет менеджменту та маркетингу

Кафедра математичного моделювання економічних систем

ДО ЗАХИСТУ ДОПУЩЕНО:Завідувач кафедри ММЕС

__________ _____________(підпис) (ініціали, прізвище)

«___»_____________20__ р.

Дипломна роботана здобуття ступеня бакалавра

з напряму підготовки 6.030502 «Економічна кібернетика»

на тему: «Моделювання ціноутворення на світовому ринку нафти та його вплив наукраїнский ринок»

Виконав: студент 4 курсу, групи УК-41Григор Євгеній Костянтинович

(підпис)

Керівник: к.т.н., доц. Гальчинський Л.Ю..

(підпис)

Рецензент:доц., к.е.н., Бояринова К.О.

(підпис)

Засвідчую, що у цій дипломній роботі немає запозичень з праць інших авторів без відповідних посилань

Студент _____________(підпис)

Київ – 2018 року

Національний технічний університет України«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Факультет менеджменту та маркетингу

Кафедра математичного моделювання економічних систем

Рівень вищої освіти – перший (бакалаврський)

Напрям підготовки 6.030502 «Економічна кібернетика»

ЗАТВЕРДЖУЮ:Завідувач кафедри ММЕС__________ _____________

(підпис) (ініціали, прізвище)

«___»_____________20__ р.

ЗАВДАННЯ

на дипломну роботу студентуГригору Євгенію Костянтиновичу

1. Тема роботи «Моделювання ціноутворення на світовому ринку нафти та його вплив на українский ринок», керівник роботи к.т.н., доц. Гальчинський Ленонід Юрійович, затверджені наказом по університету від «11» січня 2018 р. №25-С.

2. Термін подання студентом роботи 11 червня 2018 року

3. Вихідні дані до роботи: бухгалтерська звітність за період досліджуваного господарського суб’єкта.

4. Зміст роботи: Дослідження світового ринку нафти, його складових та факторів які впливають на нього та стану внутрішнього ринку нафти в Україні. Аналіз данних за попередні роки.Прогнозування цін на ринку нафти на деякий період з певною точністю.

5. Перелік ілюстративного матеріалу – презентація роботи

6. Дата видачі завдання 12 січня 2018 року

Календарний план

№ з/пНазва етапів роботи та питань, які мають бути розроблені згідно завдання

Терміни виконанняПозначки керівника про виконання

1 Вступ. Збір матеріалу пов’язаного з ринком нафти.

06.02.18-19.02.18

2 Збір матеріалу і данних 20.02.18-28.03.183 Дослідження світового ринку нафти.

29.03.18-11.04.18

4 Побудова прогнозу та знаходження моделі длярозв’язання задачі

12.04.18-24.04.18

5 Розв’язання задачі 25.04.18-29.04.186 Перевірка нашої задачі зі статистичними

даними30.04.18-24.05.18

7 Оформлення дипломної роботи. 25.05.18-04.06.188 Розробка структури презентації та підготовка

до захисту.04.06.18-09.06.18

9 Створення презентації. 09.06.18-17.06.18

Студент ____________ Григор Є.К.(підпис)

Керівник роботи ____________ Гальчинський Л.Ю.(підпис)

РЕФЕРАТ

У дипломній роботі розглядається задача моделювання ціноутворення на

світовому ринку нафти. При нинішній ситуації на ринку, нафта та інші

енергоресурси є дуже важливою частиною світової економіки і важливим

чинником розвитку багатьох країн. Збільшуються обсяги споживання нафти, а

також ускладнюється задача моделювання ціноутворення через з’явлення все

нових і нових чинників, які впливають на цей процес. У зв'язку з цим все

більшого значення набувають прогнозування і передбачення прийнятих рішень.

Саме тому дана робота є актуальною. Об’єктом дослідження дипломної роботи

є світовий ринок нафти, а тако його експорт. Дослідження попиту та пропозиції

на нафту дозволяє побачити потребу в даному товарі і збалансованість в попиті

на ринку. Складання прогнозу цін дає можливість визначити тенденцію

поведінки виробників, а значить і ринку в цілому. Вивчення результатів

досліджень в галузі нафтової промисловості показує, що існує ряд проблем:

особливості ціноутворення в умовах окремої держави, невизначеність на

нафтовому ринку ціноутворення, проблема прогнозування цін на нафту,

залежність ціни на нафту від інших ключових показників. Крім того, ситуація в

світовій економіці показала необхідність більш точного прогнозування цін на

нафту, виявлення чинників, що впливають на ціни.Дипломна робота складається зі вступу, 2 розділів, висновків, джерел

посилання та додатків. Ключові слова: моделювання ціноутворення на ринку нафти, ARIMA,

експоненціальне згладжування, ОПЕК, тест Дікі- Фулера.

Abstract

In the thesis work is considered the problem of modeling pricing in the global

oil market. With the current market situation, oil and other energy resources are a

very important part of the world economy and an important factor in the development

of many countries. The volume of oil consumption is increasing, and the task of

pricing modeling is complicated by the appearance of new and new factors that

influence this process. In this regard, the prediction and prediction of the decisions

made are becoming increasingly important. That is why this work is relevant. The

object of studying the thesis is the global oil market, and its exports. Investigation of

demand and supply for oil allows you to see the need for this product and the balance

of demand in the market. The formulation of the forecast of prices makes it possible

to determine the trend of the behavior of producers, and hence the market as a whole.

The study of the results of research in the field of the oil industry shows that there are

a number of problems: the peculiarities of pricing in the conditions of a single state,

uncertainty in the oil market pricing, the problem of forecasting oil prices, the

dependence of oil prices on other key indicators. In addition, the situation in the

world economy has shown the need for more accurate prediction of oil prices, the

identification of factors affecting prices.Thesis consists of introduction, 2 chapters, conclusions, references sources

and applications.Keywords: modeling of pricing in the oil market, ARIMA, exponential

smoothing, OPEC, Diki-Fuller test.

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................7

Розділ 1: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОДЕЛЮВАННЯ ЦІН НА НАФТУ.............9

1.1 Історичний розвиток ринку нафти.....................................................................12

1.2 Фактори формування світового попиту на нафту............................................14

1.3 Фактори формування світової пропозиції на нафту.........................................20

1.4 Система транспортування нафти в Україні.......................................................22

1.5 Вплив країн ОПЕК на формування цін на нафту.............................................24

1.6 Роль енергоресурсів в економіці........................................................................30

1.7 Хронологія моделей ціноутворення на ринку нафти.......................................38

Розділ 2: Математична модель розв’язання економічної проблеми.....................42

2.1 Організаційно-економічна сутність задачі........................................................42

2.2 Моделювання за допомогою моделі експоненційного згладжування та

методом ковзної середньої........................................................................................43

2.3 Опис вхідної інформації для моделі ARIMA...................................................52

2.4 Вихідна інформація.............................................................................................54

2.4.1 Перевірка на стаціонарність і коінтеграцію...................................................54

2.4.2 Побудова прогнозу за допомогою ARIMA.....................................................59

ВИСНОВКИ...............................................................................................................64

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ.........................................................................65

1

ВСТУП

Дана дипломна робота присвячена дослідженню ринку сирої нафти,

вивченню особливостей ціноутворення на ринку нафти, а також впливу

ціноутворюючих факторів на прогнозні значення цін на нафту.

На сьогоднішній день ситуація в світовій економіці настільки нестабільна, що

прогнозування поведінки таких ключових показників, як валютні курси,

вартість основних природних ресурсів (нафта, природний газ і т.п.) є

актуальними і необхідними.

Дослідження попиту та пропозиції на нафту дозволяє побачити потребу в

даному товарі і збалансованість в попиті на ринку. Складання прогнозу цін

дає можливість визначити тенденцію поведінки виробників, а значить і ринку

в цілому. Вивчення результатів досліджень в галузі нафтової промисловості

показує, що існує ряд проблем: особливості ціноутворення в умовах окремої

держави, невизначеність на нафтовому ринку ціноутворення, проблема

прогнозування цін на нафту, залежність ціни на нафту від інших ключових

показників. Крім того, ситуація в світовій економіці показала необхідність

більш точного прогнозування цін на нафту, виявлення чинників, що

впливають на ціни.

Об’єкт дослідження- світовий ринок нафти.

Предмет дослідження- український ринок нафти як часний випадок світового

ринку та ціноутворення на ньому.

Мета даної дипломної роботи - розглянути сутність ціноутворення на ринку

сирої нафти, розглянути основні моделі прогнозування ціноутворення на

даному ринку, за допомогою однієї з розглянутих моделей спрогнозувати

зміну ціни на нафту на певному інтервалі часу.

Дана мета буде досягнута шляхом виконання наступних завдань:

2

-вивчити історичний розвиток ринку нафти

-проаналізувати стан ринку

-дослідити фактори формування попиту

-дослідити фактори формування пропозиції

-визначити основні типи моделей дослідження даного ринку

Методи дослідження:

-аналіз наукової літератури;

-аналіз статистичних данних;

-виявлення взаємозв’язків між різними факторами;

-економіко- математичне моделювання цін на нафту;

Дослідницька робота заснована на теоретичних і практичних підходах по

вивченню діяльності ринку нафти і нафтопродуктів, аналітичних матеріалах і

практичних статтях.

Практична значимість даної роботи полягає в тому, що розглянувши ринок

нафти, а також механізм ціноутворення і прогнозування на його прикладі, ми

зможемо передбачити зміну цін на ринку нафти і таким чином, привнести

стабільність в економіку.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що буде розглянута одна з найбільш

зручних і точних моделей прогнозування цін.

3

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОДЕЛЮВАННЯ ЦІН НА НАФТУ

1.1 Історичний розвиток ринку нафти

Важливим чинником формування ціноутворення на ринку нафти є

розуміння основних історичних аспектів ціноутворення в минулому задля

уникнення припущення помилок і більш чітких і вивірених дій. Тож для

початку слід зрозуміти, як даний ринок було сформовано і який був щлях

розвитку системи ціноутворення.

Формування цін на даному ринку почалося в 19 столітті. Саме в цей час

популлярності почала набувати дистиляція нафти. Згодом нафту почали

використовувати для виробництва палива. Через це популярність нафти

виросла і це зробило її невід’эмною частиною свытового ринку.

Початок розвитку ринку нафти прийнято асоціювати з Північно- східним

регіоном США. Проте була значна проблема, пов’язана з цим- недостатня

кількість ресурсів, які не могли вдовольнити постійно зростаючий попит на

нафту.

Компанія Standard Oil спробувала контролювати процес ціноутворення,

проте ціни продовжували стрімко зростати.

Задля сповільнення стрімкого росту цін на нафту було вирішено відкрити

нові місця видобутку цього цінного ресурсу. Таким чином до початку 20

століття видобуток нафти був поширений на Техас, а пізніше й на Європу,

Ірак і Саудівску Аравію. Через ці дії пропозиція сильно зросла і ціни впали.

езважаючи на зростання конкурентоспроможності через появу нових гравців

на ринку, США залишалося безперечним лідером на ринку нафти

Ринок зростав дуже шидкими темпами. Тому все більш чітко поставала

проблема контролю на ринку нафти. Для вирішення цього питання в 1891

4

році було створено Техаську Комісію Залізниці (ТКЖД). Дана організація

позціонувала себе як регулюючий орган, за мету якого було поставлено

запобігти цінової дискримінації, а пізніше і контроль всього видобутку

нафти. ТКЖД домінувала на ринку США, саме тому можливим стало

введення певних квот на видобуток і тим самим жорсткий контроль цін у всій

галузі. У 1911 році за рішенням Верховного Суду США Standard Oil було

розділено на 34 менші компанії (Standard Oil of New Jersey (Esso), Standard

Oil of California (Chevron), Standard Oil of New York (Mobil), Gulf Oil and

TEXACO, Royal Dutch Shell і the Anglo Persian Oil Company (BP)). Найбільші

з них пізніше об’єдналися у компанію «Сім сестер», яка значним чином

впливала на світовий ринок нафти. Цій організації вдалося отримати

практично повну монополію на нафтовому ринку і утримати її протягом

майже 50 років.

В 20 століття в хлді пошуку було виявлено нові запаси нафти на Близькому

Сході, через це на ринку з’являлося все більше нових виробників, що

ускладнювало контроль над виробничими потужностями і як наслідок над

цінами. Сила нових країн- видобувачів нафти стрімко росла і вже у 1960 році

країнами Близького Сходу було утворено ОПЕК (Організація країн-

експортерів нафти). Завдяки цьому було уникнено конкуренції між

близькосхідними країнами- експортерами нафти. Як наслідок не відбулося

різкого падіння цін на нафту.

Ситуація змінилася корінним чином, коли в 1970 році нафтових запасі США

стало не вистачати для задовольнення навіть власних потреб. Через це

довелось розпочати імпорт нафти. Внаслідок цих подій країна- засновник і

безумовний лідер на протязі багатьох років сам перетворився на імпортера

нафти. Наслідки цієї події стали видимими майже одразу. В 1973 році члени

ОПЕК оголосили ембарго США у відповідь на те, що США і деякі країни

Західної Європи підтримали Ізраїль у ході війни. Частина близькосхідних

країн в кінцевому підсумку наклала ембарго на США і Великобританію, а

5

частина взагалі призупинила експорт нафти. В результаті ембарго ціни на

нафту виросли в 4 рази за всього шість місяців. Через це почався період

великих коливань цін на нафту.

Другий період значного зростання цін на нафту був також пов'язаний з

політичною нестабільністю в країнах - найважливіших гравців світового

ринку нафти: мова йде про іранську революцію і ірано-іракській війні в 1979 і

1980 роках відповідно. Протести і війна серйозно послабили іранський

нафтовий сектор: експорт нафти було припинено, а видобуток - припинена

зовсім. Навіть коли політична ситуація почала приходити в норму,

виробництво і раніше залишалося дуже непостійним і меншим за обсягом,

ніж у довоєнний час. Ринок дуже гостро відреагував на збільшення

невизначеності щодо майбутньої ситуації на світовому ринку нафти, - ціни

зросли практично в два рази. Крім того, серед країн ОПЕК були деякі

внутрішні проблеми, через які ОПЕК був не здатний ефективно взаємодіяти

як картель. Ситуація на ринку була такою: ціни на нафту все ще

продовжували рости, в той час як попит вже знизився. Всі країни-члени

ОПЕК, за винятком Саудівської Аравії, не бачили жодної проблеми в ситуації,

що склалася і не бажали приймати ніякі заходи, для того, щоб припинити

зростання цін на нафту. Але все ж в 1982 були зроблені деякі спроби

стабілізувати ціни (для всіх членів ОПЕК були встановлені виробничі квоти

нижче колишніх рівнів видобутку нафти), проте в дійсності далеко не всі

країни виконували їх. Необхідно відзначити особливий статус Саудівської

Аравії, яка спочатку намагалася підлаштовувати свій рівень виробництва так,

щоб на ринку була рівновага, тобто пропозиція задовольняло попит. Однак

пізніше країна змінила свою стратегію і перестала контролювати рівень

виробництва нафти, внаслідок чого в 1986 році відбулося різке зниження цін,

яке тривало до війни в Перській затоці. У 1990 році вторгнення в Кувейт

визвало величезну паніку на ринку, яка відбилася в нестабільній динаміці цін

на нафту, яка нормалізувалася тільки після 1993 року. На початку 1990-х

6

споживання нафти знову почала зростати в зв'язку з інтенсивним зростанням

економіки азіатських країн. Щоб задовольнити зростаючий попит, ОПЕК

почали знову нарощувати виробництво. Проте, вже в 1998 році в силу

сформованих несприятливих економічних умов і фінансової кризи, азіатський

зростання помітно сповільнився (рис. 1.1).

Рисунок 1.1 – змінення цін на нафту

З липня до грудня 2008 року сталася обвал цін з максимального значення $

147 за барель до рекордно низького рівня в $ 32,55 (Geo Help Inc). Так

почалася фінансова криза, після якого ціни на нафту стабілізувалися тільки в

жовтні 2009 року. В подальшому, в цілому, до лютого 2011 року переважав

позитивний тренд, якщо не брати до уваги падіння цін в травні 2010 року,

який виник як реакція на загострення європейської економічної кризи. У

лютому 2011 відбувся стрибок цін у відповідь на політичну нестабільність в

Єгипті, Лівії, Ємені та Бахрейні.

7

Протягом місяця ціни злетіли з $ 86 до $ 103.

На даний момент ситуація на ринку нафти все ще не стабільна і виглядає

наступним чином(рис. 1.2;) :

Рисунок 1.2 – світові ціни на нафту сортів WTI та Brent

8

1.2 Фактори формування світового попиту на нафту

Зростання світової екноміки- один з головних чинників, який впливає

на світовий попит на нафту. Саме через нього в останній період відбулося

стійке пдвищення світового попиту на нафту. Таким чинов, в період з 2000 по

2015 роки, світове збільшення споживання нафти в середньому на 0.37%

супроводжувалося зростанням світового ВВП на 1%. Темпи зростання

світової економіки незмінно уповільнюются, що і призводить до падіння

святових цін на нафту. Тож при якщо темп зростання світового ВВП буде

меншим за 3% на рік, світові ціни на нафту незмінно падатимуть, як показує

практика. При цьому їх річне зниження перевищуватисе 10%. Промислово розвинені країни світу відіграють дуже важливу роль у

формуванні світового попиту на нафту. У регіональному відношенні

виділяють три основних центри світового споживання нафти: Північна

Америка (перш за все США), Західна Європа і Азіатсько-Тихоокеанський

регіон (перш за все Китай і Японія).

На Північну Америку припадає 29,5% світового споживання нафти. Це

робить її провідною країною у формуванні світового попиту на нафту. При

цьому 24,6% світового споживання припадає на США. На Європу (без країн

на території колишнього СРСР) припадає 20,2% світового споживання, в тому

числі 18,3% - на країни ЄС.

Серед країн Європейського Союзу (ЄС) лідуючі місця по споживанню нафти

(понад 90%) займають 15 країн, що входили в цю організацію до приєднання

10 нових членів у 2004 році, а на п'ять найбільших країн ЄС (Німеччини,

Франції, Великої Британії, Італії та Іспанії) припадає більше 2/3 споживання

нафти країнами ЄС.

9

Третім за величиною центром світового споживання нафти країни Азіатско

Тихоокеанського регіону (країни, розташовані по периметру Тихого океану та

численні острівні держави в самому океані). Серед Асзійських споживачів,

найбільшим є Китай (на нього припадає 8.9% світового споживання (включно

з Гонконгом)). Для розвитку економіки Китаю характерною рисою є швидке

зростання темпів збільшення попиту на нафту (в своєму регіоні за останній

час Китай вийшов на перше місце за використанням нафти)

Іншими великими споживачеми на цьому ринку є Японія (приблизно шість з

половиною відсотки світового споживання) та Південна Корея (2,7%).

Біля половини світового споживання нафти (а саме 49.3%) приходиться на

промислова розвинені країни, такі як США, країни ЄС, Японія. Одночасно з

цим все більшу роль у формуванні світового попиту на ринку нати починають

грати азіатські країни, які не є членами ОЕСР ( міжнародна організація, яка

об'єднує 34 країни світу. Більшість з них є країнами з високим доходом у

громадян і високим ІРЛП, розглядаються як розвинені), найбільш яскравим

представником яких є Китай. Аналіз динаміки світового споживання нафти

показуює, що саме ці країни більше всіх інших призвели до збільшення

світового споживання нафти. За останні роки збільшення споживання нафти

в країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону складає приблизно 45%

приросту основного світового споживання в цілому. При цьому 33% приросту

світового споживання забезпечив Китай.

В останні роки найбільшими темпами зростає споживання нафти та

нафтопродуктів втомобільним (незважаючи явну тенденцію переходу на

електричну енергію в даній галузі) та авіаційним транспортом, а також

хімічною та нафтохімічною промисловістю. Як наслідок- значне збільшення

споживання нафтопродуктів на транспорті в країнах- членах Організації

Економічного Співробітництва та Розвитку. При цьому питома вага

10

транспорту в загальному споживанні зросла з 39,0 до 54,0% (в тому числі

автомобільного транспорту - з 31,7 до 45,3%).

В хімічній та нафтохімічній промисловості споживання нафти, яка там

виконує роль здебільшого сировини, досягло 11.1 % загального використання.

Також збільшилося використання нафти і в інших галузях, таких як сільське

господарство, будівництво, харчова промисловість, медицина.

Дані про структуру світового імпорту нафти чітко дають зрозуміти роль

промислово розвинених країн у формуванні світового попиту на нафту.

(таблиця 1.1)

Таблиця 1.1

З приведеної вище таблиці видно, яка доля світового імпорту нафти

приходиться на США, Європу і Японію (а це майже 67%).

При цьому за рахунок поступового зменшення власного видобутку нафти,

залежність США від імпорту стрімко зростає (а як наслідок, і залежність від

країн- імпортерів (а саме від:

Канади (33,3% загального об’єму американського імпорту цього продукту);

Саудівської Аравії (17,2%);

Мексики, Венесуели (11%)

Колумбії, Іраку (9,8%);

11

Кувейту;

Нігерії;

Еквадору;

Колумбії).

Споживання енергії на одиницю ВВП значним чином впливає на світовий

попит на нафту. Частка неенергоємних галузей і збільшення ефективності

енергоспоживаючих технологій призводять до зниження енергоємності

економіки, зо є одним з найважливіших напрямків діяльності як держави, так

і підприємств, адже саме зниження енергоємності економіки в цілому

свідчить перш за все про технологічний прогресс і несе в собі велику

кількість вигоди. Енергоємність економіки в свою чергу залежить від

багатьох чинників, серед яких найголовніші- структура та рівень

енергоефективності.

Із розвитком економіки приходить також і зменшення нафтоємності

(споживання нафти на одиницю ВВП). Виходячи з статистики, за останні

роки нафтоємніть світового ВВП зменшилась з 0.73 до 0.6 бар\тис. дол.

Споживання нафти на душу населення визначається рівнем економічного

розвитку країни, структурою її економіки, рівнем життя населення, а також

наявністю власних ресурсів нафти. Рівень душового споживання нафти в

розвинених країнах однозначно вищій ніж у країнах з перехідною

економікою, тим не менш загальний рівень ДСН все одно є достатньо

високим.

В країнах з розвиненою ринковою економікою споживання на душу

населення нафти в середньому становить 16,6 бар. / чол., то в країнах з

економікою, що формується - лише 2,1 бар. / чол., або 13% рівня розвинених

країн. Найбільш високий рівень душового споживання нафти в світі мають

12

США (24,9 бар. / Чол.). Канада, яка володіє значними власними ресурсами

нафти, також має вельми високий рівень її душового споживання (24,7 бар. /

Чол.). В Україні споживання нафти становить в середньому 326339 барель/

день. У Китаї споживання на душу населення нафти швидко зростає, однак

залишається ще на низькому рівні (9% від середнього рівня розвинених

країн).

Дуже висока ціна на нафту стримує споживання і підвищує

конкурентоспроможність інших видів палива (перш за все газу), що

призводить до заміни нафти іншими видами палива. Через це попмит на

нафту знижається. А нижчі ціни на нафту, в свою чергу, призводять до

зворотнього ефекту.

Значний вплив на попит надають кліматичні (погодні) умови, перш за все

відносна температура повітря в опалювальний період в Північній півкулі.

Більш низька температура в опалювальний період веде до відносного

підвищення світового попиту на нафту (за рахунок збільшення потреби в

нафтопродуктах на опалення). У теплі зими, навпаки, попит на нафту дещо

нижче.

Також одним зі складових компонентів світового попиту на нафту є запаси

сировини в сховищах (промислові запаси) необхідні для забезпечення

нормального функціонування системи реалізації і переробки нафти. Високий

рівень цих запасів (зазвичай щодо діапазону зміни даного показника за

попередні п'ять років) свідчить про ослаблення світового попиту на нафту і є

чинником, що діє в бік стабілізації або зниження світових цін. Знижений

рівень запасів, навпаки, свідчить про високий попит на нафту (або про

відносно недостатню пропозицію) і є індикатором незадоволеного попиту

(принаймні на даному сегменті ринку) і можливої позитивної динаміки

світових цін на нафту.

В великих промислово розвинених країнах частина виробленої нафти

зберігається в спеціальних резервах, призначених для забезпечення

13

стабільності поставок нафти (і відповідно світових цін на нафту) у випадках

непередбаченого різкого скорочення даних поставок (наприклад, в результаті

військових дій в регіонах видобутку нафти або обмеження поставок нафти

країнами експортерами з політичних причин).

14

1.3 Фактори формування світової пропозиції на нафту

Для моделювання ціни на нафту існує декілька основних підходів.

Причина цього- відмінність в цілях прогнозування, в кінцевих результатах та

у вхідних данних. Існує декілька основних підходів: структурні, змішані,

економетричні.

Структурні: найбільше спрямовані на довгострокове прогнозування. Суть

цього методу полягає в тому, щоб знайти точки взаємодії фундаментальних

умов попиту і пропозиції. При цьому до уваги беруться фактори, що

впливають на попит и пропозицію. Найвідомішим представником даного

підходу- модель оптимального вилучення вичерпних ресурсів Hoteling. Дана

модель має доволі багато послідовників, які ставили собі за мету

удосконалити класичний вигляд моделі. Однією з удосконалених виглядів

даної моделі- Slade and Thille. В ній було включено невизначеність і

враховано функцію витрат на видобуток.

Змішані: альтернатива структурного підходу. Представники даного типу

намагаються враховувати ефекти поведінки інвестораі фундаментальні

фактори, при цьому без прямого моделювання функцій попиту і пропозиції.

Більше підходить для моделювання короткострокових коливань ціни. Для

отримання короткострокової динаміки частіше за все використовують модель

корекції помилок (ЕСМ), основна ідея якої заключається в тому, що якщо

відношення між двома змінними описано рівнянням Y = αX, то Y

пристосовується до X відповідно до наступним правилом:

�� = � + �1(��−1 − ���−1) + ε � (1.1)

Що стосується емпіричних прикладів використання моделей повернення до

середнього значення, то найпершою з них була робота Black (1976), яка

15

знайшла багато послідовників в особі Brennan and Schwartz (1985), і пізніше,

Schwartz (1997) Згідно Brennan and Schwartz (1985) , «дохід від володіння

товаром - це набір послуг, що накопичується у власника фізичним товаром,

але не у власника контракту для майбутньої поставки товару».

Економетричні: спираються на майбутні ціни на нафту, аналізуючи динаміку

історичних даних цін на нафту. Економетричні моделі фокусуються на

короткостроковій динаміці цін на нафту. Існують величезна кількість

економетричних методів, які використовуються для прогнозування цін на

нафту. Один з найпопулярніших- Мартингал -послідовність в контексті

прогнозування цін на нафту - це стохастичний процес, побудований так, що

ціна в період t + 1 визначається всю доступну інформацію на момент часу t +

1 і дорівнює значенню ціни в момент t. Практичне застосування даного

методу пов'язане з гіпотезою ефективного ринку (EMH).

16

1.4 Система транспортування нафти в Україні

Система магістральних нафтопроводів України налічує 4 767 км (рис.

1.4) нафтопроводів і має пропускну здатність у 114 млн т нафти в рік на вході

та 56 млн т – на виході. Пропускна здатність реверсного нафтопроводу

Одеса-Броди складає 14,5 млн т/рік. Система нафтопроводного транспорту

складається з 19 нафтопроводів діаметром до 1 220 мм, 51

нафтоперекачувальних станцій та ряду резервуарних парків.

ПАТ «Укртранснафта» проводить транзит через територію України російської

нафти сорту Юралс та нафти українського видобутку від місць видобування і

до нафтопереробних підпрємств. Обсяги транзиту нафти складають

приблизно 15 млн т . Зниження обсягів транзиту російської нафти сталося

через, насамперед, відмову російської сторони у 2009-2010 рр. від транзиту

сирої нафти в напрямку портів Одеси та Південного в рамках проголошеноі

стратегії зниження залежності від країн, які транзитують нафту на користь

розвитку вітчизняних трубопровідних і портових потужностей. Наразі

транзит російської нафти відбувається від єдиного постачальника – ПАТ

«Транснефть», який має право ексклюзивного контрагента. [1]

17

Рисунок. 1.3 – карта нафтопроводів України

У даному випадку буде розглянуто один з найбільших діючих НПЗ-

Кременчуцький.

Туди поступає азербайджанська нафта такими шляхами:

- нафтопроводом в Грузинський порт Супса, перевалка танкерами

через Чорне море на морській нафтотермінал Південний (Укр), далі

по нафтопроводах на Кременчуцький НПЗ;- нафтопроводом до турецького порту Джайхан, перевалка танкерами

чверез Чорне море в порт МНТ Південний, потім по нафтопроводах

України на Кременчуцький НПЗ; - з родовищ Орева та Борислава поступає в Дрогобич, звідти

залізнодорожніми цистернами на Кременчук;

18

1.5 Вплив країн ОПЕК на формування цін на нафту

Роль країн ОПЕК на світовому ринку нафти в сучасних умовах

зумовлена тим, що організація країн експортерів нафти є головним

регулятором квот на видобуток вуглеводнів. Він показує середню ціну на

нафту, яка поставляється на світовий ринок країни міжнародною

організацією експортерів нафти. Ціни на нафту розраховуються щодня,

беручи за основу дані за попередній торговий день, секретаріат ОПЕК, який з

1 вересня 1965 року знаходиться у австрійській федеральній столиці у Відні.

"Чорне золото", як це прийнято називати нафтою в сучасному суспільстві, є

одним з найбільш затребуваних природних ресурсів нашого сучасного світу.

У зв'язку з цим розвиток міжнародних економічних відносин, багато в чому

залежить від обсягу поставок нафти на світовий ринок нафти. (рис. 1.5)

Рисунок 1.5 – добуток нафти країнами ОПЕК та неОПЕК

19

Країни з великими запасами, як правило, повинні мати сильний вплив на

торгівлю, контролювати їх поточну політичну та економічну ситуацію в

світовій економіці.

У вересні 1960 р. На конференції в Багдаді була створена організація країн-

експортерів нафти за рішенням п'яти країн, що розвиваються (Ірак, Іран,

Кувейт, Саудівська Аравія, Венесуела), які займають лідируючі позиції в

галузі виробництва нафти. Далі до них приєдналися: Лівія, Катар, Індонезія,

Алжир, Нігерія, Еквадор, Габон, Об'єднані Арабські Емірати, Ангола.

Створення міжнародної міжурядової організації та ліквідація подальших

знижень цін вплинули на середину 20-го століття через надмірне зростання

пропозиції на світовому ринку нафти. Країни творців прагнули контролювати

наявні ресурси та розумне споживання, спираючись на власні економічні

інтереси під час глобалізації ринку нафти. Основною ідеєю організації є

регулювання рівня цін на міжнародному рівні, а також максимальний

контроль над часткою нафтовидобутку та національного споживання.

Основна частина капіталу, отриманої від продажу чорного золота, OPEC

інвестує в нафтові галузі. Існує ряд об'єктивних причин, за допомогою яких

ОПЕК впливає на ціновий фактор нафти.

На відміну від більшості країн, що виробляють нафту, ОПЕК здатна легко

змінювати (зменшувати або збільшувати) ступінь видобутку вуглеводнів, тоді

як більшість інших країн займаються виробництвом нафти в повній мірі.

Основними країнами для виробників нафти сьогодні є такі країни як Росія,

Саудівська Аравія та США. Середнє виробництво кожної з цих країн досягає

500 млн. Тонн або більше на рік.

У 2011 році ціни на нафту змінилися приблизно на 100 доларів за барель. До

встановлених цін учасники світового ринку повністю адаптуються. Крім того,

20

основна ситуація на ринку з вартістю стала необхідною для основних

постачальників нафти, тк. фінансовий стан цих країн безпосередньо залежить

від нарахованих на продаж нафтодоларів.

Станом на 2012-2013 роки ситуація на ринку нафти залишилася на рівні

минулого року, а середній показник бренду Брент змінювався до 112 доларів

за барель. Причиною цього було збільшення попиту на нафту, викликане

глобалізацією світових ринків, зокрема економічним зростанням Китаю та

Індії, а також досить холодною політикою ОПЕК щодо збільшення обсягів

видобування нафти з боку членів організації.

У 2014 році повільний розвиток економіки призвів до падіння попиту на

нафту, а видобуток сировини в Лівії досяг 1 млн. Барелів на день. Як

результат, у вересні 2014 року почалося поступове зниження цін, а в

майбутньому - повне падіння, внаслідок чого при примусі Саудівської Аравії

ОПЕК вирішила не чувати темпи нафтовидобутку. На початку грудня падіння

цін склало від 115 доларів за барель. До 65 доларів за барель, а потім до 53

доларів за барель. Рішення, прийняте країнами ОПЕК, призвело до

невигідного результату для своїх країн. На підставі даних Міжнародного

валютного фонду, основних країн-експортерів нафти на Близькому Сході за

рахунок падіння цін у 2015 році зазнало збитків приблизно до 390 мільярдів

доларів. На кінець 2016 року втрати склали близько 540 мільярдів доларів.

Початок 2015 року характеризується вирівнюванням поточної ситуації на

ринку, ціни на нафту почали зростати. У квітні того ж року в Саудівській

Аравії рекордне виробництво склало 10,3 мільйона барелів на день. Ці зміни

також торкнулися країн, які не є членами ОПЕК, тоді як в США

спостерігалося скорочення буріння сланцевої олії, але виробництво не

припиняло зростати до 9,6 млн. Барелів на добу.

Згідно з прогнозами організації країн-експортерів нафти, до кінця 2016 року

зростання світового попиту на нафту досягне 1,2 млн. Барелів на добу.

21

Наслідки впливу ринку нафти на економіку в майбутньому можуть бути

переходом від нинішньої ситуації надмірної пропозиції

до ситуації дефіциту пропозиції, але підвищення цін буде і надалі

обмежуватись рентабельністю "сланцевого купола". Це може спричинити

досить різке зростання цін до "стелі" у розмірі 55-60 доларів за бар на термін

до року, але цей рівень нестабільний у середньостроковій перспективі.

Організація країн, що експортують нафту, безсумнівно, була однією з

найважливіших подій, які сприяли розвитку та співпраці міжнародних та

міжурядових організацій. ОПЕК має значний вплив на ціноутворення, рівень

виробництва та ступінь використання виробничих потужностей. Економічна

політика країн ОПЕК не тільки має значний вплив на міжнародну економічну

систему, але також безпосередньо залежить від темпів її розвитку. У той же

час, на підставі прогнозних даних експертів, збільшення витрат

енергоресурсів не зменшиться, але зростатиме навпаки, що сприятиме

подальшому посиленню впливу країн ОПЕК на світову арену.

Роль країн ОПЕК на сучасному етапі полягає в розробці спільної

політики держав-членів з метою встановлення справедливих та стабільних

цін на нафту та нафтопродукти. Одним із найважливіших факторів

невизначеності перспектив майбутнього впливу ОПЕК є невизначеність у

розвитку світової енергетики, яка при досягненні значних успіхів у

використанні нових джерел енергії, таких як сонячна енергія, ядерна енергія,

тощо, можуть призвести до зниження ролі нафти на світовій арені та

зменшення впливу країн нафти на ОПЕК. Проте, згідно з прогнозами

міжнародних організацій, нафта залишається головним енергетичним

ресурсом нашої планети на наступні десятиліття.

За підсумками переговорів, що відбулися 10 грудня 2016 р. У Відні між

країнами ОПЕК та країнами, що не входять у картель, було досягнуто

22

домовленості щодо скорочення видобутку нафти з січня 2017 р. До 558 тис.

Барелів на добу. Країни, які не входять до складу ОПЕК, скоротять

виробництво з рівня, досягнутого у вересні та в жовтні 2016 року.

Одинадцять країн, що не є ОПЕК (Бахрейн, Малайзія, Азербайджан,

Казахстан, Оман, Південний Судан, Екваторіальна

Гвінея, Мексика, Росія, Бруней і Судан) взяли участь в угоді про скорочення

видобутку нафти.

Більшу частину запланованого обсягу скорочення видобутку нафти

припускає Росія, близько 300 тис. Барелів на добу. Російська Федерація

планує скоротити видобуток нафти з 11,247 мільйона барелів на день до

10,947 мільйонів барелів на добу. Мексика скоротити виробництво до 100 тис.

Барелів на добу, Казахстан скоротити видобуток нафти до 20 тис. Барелів на

добу, Азербайджан - на 35 тис. Барелів на день, а Оман - на 40 тис. Барелів на

добу.Росія відіграє важливу роль у світовому енергетичному ринку, будучи

одним із найбільших виробників і експортерів нафти в сучасному світі. Разом

із країнами організації експортерів нафти Росія прагне стабілізувати ринок

сировини на глобальному рівні, допомагаючи регулювати ситуацію з цін на

енергоносії. Високі ціни на російську нафту призводять до значного

припливу іноземної валюти в Росію, що тягне за собою збільшення витрат на

виробництво власних товарів з більш високою доданою вартістю. Росія бере

участь у процесі стабілізації цін на вуглеводні не лише шляхом контакту з

країнами ОПЕК, а й взаємодією з країнами-споживачами.

Таким чином, спільною метою Росії та ОПЕК є підтримання цін на нафту в

межах узгоджених меж. Існуюча угода не повинна покривати виробничі

витрати та ризики виробників, а, з іншого боку, регульовані ціни не повинні

негативно впливати на економічний розвиток світу та негативно впливати на

інвестиції в нафтовій промисловості.

23

1.6 Роль енергоресурсів в економіці

Сучасний стан та розвиток енергетики є однією з найбільш

"нерозв'язних дилем сталого розвитку" [2]. З одного боку, енергія проникає в

усі сфери суспільства і є необхідною умовою для сталого соціально-

економічного розвитку кожної держави. Наявність та наявність

енергоресурсів, забезпечення їх ефективного використання та безперервного

постачання в сучасному світі стають основними факторами світового

прогресу, скорочення бідності, поліпшення добробуту, культурного та

духовного розвитку населення. Стале енергопостачання є однією з

найважливіших умов для міжнародної стабільності. З іншого боку, розвиток

енергії веде до негативного впливу на навколишнє середовище. Сучасна

енергія в основному базується на використанні викопного палива, що складає

близько 90% у структурі світового споживання первинної енергії. Останні

тенденції розвитку відносин у цій сфері на основі вилучення,

транспортування та спалювання вуглеводневих видів палива - нафти та газу,

що розвиваються в останні роки, не повністю відповідають сучасним

викликам і викликам міжнародного співтовариства, і, як в результаті, має

викликати розумну стурбованість долею нинішнього та майбутніх поколінь.

Неконтрольоване виробництво та споживання сировини стають глобальними.

Це значно збільшує тиск на ресурсний потенціал планети та загрожує сталого

розвитку людства [3]. Згідно з останніми оцінками Міжнародного

енергетичного агентства [4], щорічне збільшення споживання енергії складе

1,6%. Таким чином, до 2030 року світовий попит на енергоресурси складе 17

мільярдів доларів.

24

Частка викопного палива в світовому енергетичному балансі

зменшиться незначно - до 80%. Нафта залишатиметься першим паливом,

його споживання зросте з 85 мільйонів б / д до 105 мільйонів б / д в 2030 році

(рис. 1.6). Однак його частка у світовому споживанні енергії зменшиться з 34

до 30 відсотків. Майже всі прогнозоване зростання світового попиту на нафту

буде надаватися країнами, що розвиваються, в першу чергу Китаєм, Індією та

Близьким Сходом. У розвинених країнах споживання нафти в цей період буде

незначним, зокрема в ЄС - лише на 6%. Основна частина прогнозованого

збільшення світового споживання нафти буде для транспорту, оскільки

транспорт є єдиною галуззю, яка прогнозує зростання попиту на нафту в

країнах ОЕСР, включаючи ЄС [5].

Рисунок 1.5 – частка енергоресурсів в 2035 році

25

Також світовий попит на природний газ зростатиме високими темпами

- на 1,8%, а його частка в загальному споживанні зросте до 22%. Більша

частина збільшення споживання газу буде потрібна енергетичному сектору. У

Європейському Союзі за базовим сценарієм Європейської комісії обсяг

споживання газу зросте до 575 млрд. М3. Загальні світові запаси нафти та

газу є достатньо великими, щоб задовольнити зростання попиту як до, так і

після 2030 року. Оцінки обсягу перевірених запасів нафти коливаються від

1,2 до 1,3 трлн. бочки Цього достатньо, щоб задовольнити світовий попит на

нафту вже понад 40 років. Відшкодовувані резерви, враховуючи можливі

резерви вже розвіданих депозитів, збільшення резервів і досі нерозвіданих

депозитів у перспективних областях, оцінюються в 3,5 трлн. бочки Запаси

природного газу ще більше: лише зареєстровані запаси складають близько

180 трлн. м3 Цей номер за поточною швидкістю виробництва триватиме

більше 60 років. Однак запаси нафти і газу надзвичайно нерівномірно

розподілені. 61% провідних світових запасів нафти знаходиться на Близькому

Сході; 56% запасів газу - до Росії, Ірану та Катару. Європейські країни (крім

Росії та країн СНД) мають лише 1,4% світових перевірених запасів нафти та

3,2% газу [6]. На Конференції Організації Об'єднаних Націй з охорони

навколишнього середовища навколишнього середовища 1972 року було

проголошено, що сучасна цивілізація не може розвиватися традиційним

способом, що характеризується нераціональним використанням природних

ресурсів та прогресивним негативним впливом існуючих технологій на

довкілля [7] .

Протягом наступних десятиліть сировина продовжує відігравати домінуючу

роль у структурі паливно-енергетичного балансу, незважаючи на недавнє

зростання попиту на поновлювані та альтернативні джерела енергії.

Традиційна енергетична сировина, в першу чергу вуглеводні, нерівномірно

розподілена у світі. Більшість розвинутих країн - основні споживачі змушені

імпортувати його. Енергетичні ресурси, що мають стратегічне значення для

26

національного добробуту та розвитку будь-якої держави, переважно

зосереджені в певних географічних районах, переважно на територіях

відносно невеликої групи країн. Змагання між великими державами щодо

встановлення контролю над родовищами нафти і газу можна розглядати не

лише як бажання забезпечити себе енергетичними ресурсами, але і як

частина стратегічних зусиль.

При укладенні угод про співробітництво та розширення НАТО, держави-

члени ЄС, звичайно, спочатку пам'ятають про нафту та газ. Як очікується,

Європа буде головним споживачем вуглеводнів у цьому регіоні. У цьому

полягає заключення довгострокових контрактів у сфері виробництва та

транспортування нафти і газу з Туркменістаном, Узбекистаном, Казахстаном

та Азербайджаном.

Значна частина імпорту енергоносіїв у загальному обсязі споживання енергії

ЄС викликає ряд заходів, у тому числі юридичних, спрямованих на

зменшення негативних наслідків залежно від зовнішніх запасів, а саме

підвищення цін або фізичні перебої в постачанні. Проблема забезпечення

надійності енергопостачання має велике значення для стабільного

функціонування всієї економіки Європейського Союзу. Це питання не може

бути вирішено окремими державами, що вимагає спільних рішень, дій та

загальних норм на рівні всієї інтеграційної асоціації. У юридичному плані це

означає збільшення кількості та збільшення важливості правового

регулювання у сфері стійкості енергопостачання, прийнятого на рівні

громади.

Враховуючи активізацію процесів побудови єдиного енергетичного ринку в

останні десятиліття, забезпечення надійності енергопостачання є ключовим

елементом енергетичної політики цієї інтеграційної асоціації. У той же час

існує чимало суперечностей між такими критеріями, як відкриття та

лібералізація ринків, з одного боку, та стабільність постачання енергії з

іншого.

27

Гнучкість компетенції ЄС в енергетичному секторі також має велике значення

у сфері міжнародних відносин. При встановленні зв'язків та впровадженні

співпраці з ЄС необхідно враховувати тенденцію до передачі все більшої

повноважень від держав-членів до установ цієї інтеграційної асоціації. Їм

надано право приймати стратегічні рішення та нести відповідальність за їх

виконання. Це значно підвищує роль інституцій ЄС у реалізації глобальної

енергетичної політики. Перспективи діяльності ЄС в енергетичному секторі

знайшли своє нормативне відображення у приписах Конституції ЄС.

Незважаючи на те, що вона ще не набрала чинності, мова, що міститься в ній,

свідчить про інституціоналізацію єдиної енергетичної політики та її

послідовного розвитку. У Конституції Європейського Союзу вперше для

установчих договорів ЄС виникає термін "надійність енергопостачання",

який, однак, не розкривається в самому тексті. Тим не менш, ця обставина

чітко демонструє конституційну базу та відповідні повноваження

Європейського Союзу для прийняття актів вторинного права в цій сфері [8].

На сьогоднішній день існують значні відмінності у тлумаченні поняття

"енергетична безпека". Це ускладнює виявлення загроз енергетичній безпеці

та формування адекватних відповідей на них, а також створює значні

труднощі в узгодженні політики різних країн (груп країн) в енергетичному

секторі та формуванні спільних підходів до співпраці. Історично концепція

"енергетичної безпеки" виникла в споживчих країнах, що, звичайно,

враховувала переважно їхні власні інтереси та проблеми. І досі в

інтерпретації енергетичної безпеки європейські експерти та політики, як

правило, підкреслюють безпеку пропозиції. Отже, за оцінками експертів

МЕА, енергетична безпека - "інтегрована концепція, спрямована на захист

споживачів енергії від перебоїв у постачанні, спричинених екстремальними

обставинами, тероризмом, недостатньою інвестицією в інфраструктуру або

погано організованими ринками" [9]. Все більше енергетична безпека постає

28

у двох вимірах - геологічному та політичному. Перша означає, що безпека

базується на доступності ресурсів та безперервному виробництві. Друга

особливість надає першорядне значення політичній стабільності в державах,

які є основними постачальниками енергії / транзитерами. Враховуючи

неможливість впливати на геологію, Європейський Союз все більше

схиляється до зосередження уваги на політичному вимірі енергетичної

безпеки. Інше розуміння енергетичної безпеки серйозно ускладнює

конструктивну співпрацю. Перш за все, для ЄС, безпека поставок, пропозиції.

Головним проектом Європейського Союзу в галузі енергетики є створення

єдиного лібералізованого ринку електроенергії та газу (ELREG), дискусії

почалися в 1988 році та перші практичні заходи - у другій половині 1990-х

років. Основною метою лібералізації є створення єдиного європейського

ринку електроенергії та газу з високим рівнем конкуренції, що повинно

призвести до вирівнювання тарифів на енергію в різних державах-членах та

їх загального зниження.

У той же час, починаючи з 2000-х років, проект створення ЕЛРЕГ все частіше

представляється як найефективніший спосіб забезпечення енергетичної

безпеки ЄС. Таким чином, відомий європейський експерт П'єр Ноель вважає,

що "для ЄС найбільш ефективним способом протистояти спробам Росії

розділити держави-члени ЄС є реструктуризація внутрішнього ринку газу ...

створити єдиний конкурентний європейський газовий ринок шляхом

агресивно просуваючи законодавчу та регуляторну реформу "[10].

Останній стратегічний документ у сфері енергетики - Зелена книга "На шляху

до європейської стратегії сталого, конкурентоспроможного та безпечного

використання енергії" [11] зосереджена на сталості енергії у всіх сенсах

цього слова. Ключовими цілями стратегії є досягнення високої економічної

ефективності (поліпшення конкурентного середовища), забезпечення захисту

навколишнього середовища (екологічна стійкість) та забезпечення безпеки

поставок, включаючи заходи з енергозбереження (ресурсостійкість).

29

У світлі вищесказаного можна сформулювати наступні цілі, які ЄС

проводить у сфері "зовнішньої енергетичної політики":

Розвиток діалогу з ключовими постачальниками та великими зовнішніми

споживачами. Перший такий діалог був заснований між ЄС та Росією. В той

же час цілі діалогу значно відрізняються залежно від місця розташування

країни-партнера у світовому енергетичному секторі. Можна говорити про

забезпечення стабільності поставок, передачі енергозберігаючих технологій,

спільних дій з розробки альтернативних джерел енергії та ін.

Диверсифікація постачальників та маршрути постачання енергії. Основні

зусилля ЄС зосереджені на доступі до ресурсів Центральної Азії.

Нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан вже працює, розглядається можливість її

розширення через Каспійське море до Казахстану [12]. Нещодавно ЄС

активізував зусилля з реалізації ідеї газопроводу "Набукко".

Підсумовуючи короткий виклад, ми можемо сказати, що ЄС має намір стати

найбільш енергоефективним регіоном у світі, поступово зменшувати частку

вуглеводнів у паливно-енергетичному балансі Співтовариства та окремих

країн-членів та, відповідно, збільшити частка відновлюваних джерел енергії.

У газовій промисловості планується прискорити розвиток ефективного

єдиного ринку для громади, прискорити розвиток інфраструктури як в межах

ЄС, необхідного для передачі значних обсягів газу між країнами у разі кризи

постачання, так і за її межами Європейський Союз, який забезпечить

формування свого роду газових бульбашок та посилення конкуренції між

постачальниками для доступу до ринків Співтовариства.

У зовнішній політиці держави Європейського Союзу будуть дотримуватися

однієї лінії, перш за все у відносинах з Росією. Прискориться розвиток

загальної, консолідованої позиції держав-членів ЄС щодо основних питань

енергетичної політики та підвищення рівня солідарності їхніх дій. Безумовно,

ця лінія буде продовжувати послаблювати позиції Росії на енергетичних

ринках Європейського Союзу, що багато в чому зумовлено побоюваннями

30

шантажу на енергію та спробам, на думку партнерів, занадто сильною

залежності від постачання російського газу в політичні цілі.

31

1.7 Хронологія моделей ціноутворення на ринку нафти

Давайте коротко опишемо, як розроблено процес моделювання

цін на нафту. Вивчивши історичний розвиток методології прогнозування

ціни на нафту, нам буде простіше класифікувати всі існуючі сьогодні

моделі за групами.

Логічно припустити, що з часом світовий ринок нафти і

цінові системи на ньому постійно розвиваються, потім методологія

прогнозування цін на нафту теж не витримала. Крім того, неможливо

недооцінити вплив прогресу в науці і техніці, спрощення доступу

до інформації в моделюванні економіки.

Щоб створити повну картину класифікації всіх існуючих

моделей та основних сил, важливо розуміти еволюцію шляхів

моделююння ціни на нафту. Це допоможе нам прийняти рішення щодо типу і

специфічних характеристик моделей.

1970-1982: Розуміння ефективності ринку після кризи

До 1973 року ситуація на світовому ринку нафти була достатньо

стабільною, ціна на нафту була майже однакового

рівеня, система ціноутворення була простою та зрозумілою. Тому в

прогнозуванні цієї ціни не було необхідності.

Проте в 1973 році відбувся величезний стрибок цін на нафту у відповідь на

Ембарго ОПЕК та подальші коливання цін повністю змінили

ситуацію і служили великою мотивацією для наступного

вивчення поведінки нафтового ринку та прогнозування майбутніх цін.

Після 1973 року всіх хвилювало майбутнє ринку нафти, таким чином майже

відразу почали з'являтися структурні моделі прогнозування цін на нафту, що

намагалися імітувати поведінку ОПЕК, визначити принципи його поведінки,

32

роль нового гравця на ринку і можливі наслідки структурних змін, що

відбулися.

Як ми вже згадували, більшість моделей того часу були

структурними, причиною цього може бути обмежений доступ до

історичних даних або слабкий рівень розвитку економетричних та

обчислювальних методів, які існували у той час. Ми можемо це сказати

через недоступність інформації. Перші структурні моделі

характеризується великою кількістю екзогенних передумов,

яка спиралася просто на теорію без будь-якої практики

підтвердження.

Крім того, ці моделі були занадто спрощені:

Наприклад, типова функція запиту була або лінійною, або постійно

еластичною, і це не відображає фактичний стан справ на ринку.

Однак, незважаючи на всі ці недоліки, ранні структурні моделі зіграли

важливу роль в історії моделювання нафтових цін, оскільки

вони залучили та зацікавили інших дослідників у дослідженні ринку

нафти та зумовили подальше вдосконалення структурних моделей.

1982-2000: економетрична частина.

Методологія, розроблена 90-х роками, вже відмінна від попереднього етапу.

Описано процес функціонування світового нафтового ринку, враховуючи

всі його основні параметри. До того часу багато вчених погодились з тим, що

ненадійно застосувати класичну економічну теорію до ринку нафти і

необхідно розробити нові методи моделювання.

Новий підхід до моделювання цін за допомогою гібридних або змішаних

моделей були ініційовані в модельній поведінці ОПЕК, запропонованій

компанією Гріффін (1985), яка у майбутньому була значно розширена його

послідовниками.

Якість прогнозу в гібридних моделях була набагато вищою, ніж для простих

структурних моделей. Крім того, в той час швидкий розвиток науки і техніки,

33

що полегшило доступ до інформації та поступово покращив застосовні

аналітичні методи.

Багато параметрів, які раніше вважалися екзогенними, стали передбачені в

рамках моделі. Наприклад, такі змінні, як рост і спеціалізація, яка стала

враховуватися в моделях. Якщо в ранніх моделях використовувалася лише

загальна функція попиту, то до кінця ХХ століття регіональні відмінності та

групування за країнами були враховані, коли вуло реалізовано моделювання

попиту. Крім того, прогноз попиту став ще більш точні, коли вчені стали

враховувати в прогнозах такі чинники як асиметрична інформація, технічний

прогрес і змінна еластичності, а також тимчасові тенденції нестабільності

цін, ризикову премію, рентабельність.

2000-2014 рр. Обчислювальні та фінансові моделі.

В даний час бурхливо розвивається технологія і обчислювальна потужність,

постійно зростаючий обсяг доступних даних дозволили дослідникам

моделювати процес цін на світовому ринку нафти з дуже високою точністю.

Спочатку були економетричні моделі, але після кризи 2008 року більшість

вчених зрозуміли необхідність враховувати і структурну складову ринку,

що допоможе пояснити внутрішні причини кризи та дозволить

заздалегідь моделювати цінові шоки.

Чим більше вивчався ринок нафти, тім більше з'являлося відповідей на

невизначені питання.

Як підрахувати ефект добробуту від зміни ціни на нафту

з погляду різні країни? Яку роль відіграє фінансовий ринок

формування цін на нафту? Це дуже важко знайти відповіді на ці питання, і

Тому існувала потреба в обчислювальних моделях, які враховують

структурний компонент, здатний аналізувати більш детальні та складні

фактори, а також їх взаємозв'язок.

Крім того, з ролі фінансових ринків у процесі

34

ціна швидко зростала, стала все більше більш широко поширеною думка, що

нафта - перш за все фінансовий актив. За останнє десятиліття багато нових

моделей ціноутворення нафти на основі фінансових теорій та

економетричних методів та врахування таких факторів, як вплив

спекуляції, управління ризиками, обмеження на світовий ринок нафти.

35

2 Математична модель розв’язання економічної проблеми

2.1 Організаційно-економічна сутність задачі

Моделюванная динаміки зміни цін на світовому ринку нафти.

Місце рішення: світовий ринок нафти

Мета рішення: ціна нафти на світовому ринку сильно впливає на економіку

вільшості країн. Тому, спрогнозувавши ціну на нафту, можна точніше

зрозуміти економічну ситуацію у світі в цілому.

Призначення: призначена дана робота для дещо глобальних користувачів, ніж

зазвичай. Дані, отримані в ході цієї роботи використовуються на рівні

держави, або ж крупних фірм.

Періодичність рішення: відштовхуючись від періодичності вхідних даних

(денна, ижнева, місячна статистика, тощо), регулюється і періодичність

прогнозованих даних, але за однією умовою- дані прогнозуються лише на

короткостроковий період.

Джерела і способи отримання даних: дані взято з публічних вибірок,

опублікованих в мережі Інтернет.

36

2.2 Моделювання за допомогою моделі експоненційного

згладжування та методом ковзної середньої

Для початку вирішення даної задачі було вирішено спробувати

використати один з найелементарніших методів моделювання- модель

експоненційного згладжування та метод ковзної середньої у середовищі

Excel.

В результаті даного аналізу ми маємо зрозуміти, чи задовольняє нас точність

підрахунків даним методом.

Формула розрахунку експоненційного згладжування виглядає наступним

чином:

Ŷt+1 =k*Yt +(1-k)* Ŷt

де Ŷt+1 - прогноз на наступний період t+1;

Yt - дані для прогнозу на поточний період t;

k - коефіцієнт згладжування ряду (задається вручну і знаходиться в діапазоні

від 0 до 1);

Ŷt - значення прогнозу на поточний період t. Причому в перший період Ŷ1 =

Y1, тобто Ŷt в перший період рівні продажам в цей період.

Прогноз за даним методом = коефіцієнту згладжування (k) * останнє

фактичне значення продаж + (1 – коефіцієнт згладжування) * попередній

прогноз за даним методом.

За точність підрахунків відповідає коефіцієнт k (чим більше k, тим більший

вплив останніх періодів на прогонз)

Далі необхідно порахувати похибку моделі. Для цього в кожному періоді від

фактичної ціни віднімаємо прогнозовану на цей період.

Для того, щоб зрозуміти, наскільки точним виявився прогноз, розраховуємо

точність = 1 – середньоквадратичне відхилення.

Для заданих даних (таблиця 2.1)

37

Таблиця 2.1- вхідні дані

29,11,

2017

63,4

630,11,

2017

63,2

901,12,

2017

63,1

504,12,

2017

63,1

405,12,

2017 62,206,12,

2017

62,1

807,12,

2017

61,4

608,12,

2017 62,911,12,

2017

63,2

412,12,

2017

65,6

613,12,

2017

63,5

914,12,

2017

62,0

315,12,

2017

63,4

118,12,

2017 63,319,12,

2017

63,5

1

38

І з обраними коефіцієнтами (таблиця 2.2)

Таблиця 2.2 - коефіцієнт

к = 0,9 І

к = 0,01

Розраховуємо прогноз на поточний період (таблиця 2.3)

Таблиця 2.3 – поточний період

39

А також прогноз на 5 діб вперед (таблиця 2.4)

Таблиця 2.4 - прогноз

63,441

4952363,305

1495263,165

5149563,142

551562,294

2551562,191

42551

Для даного прогноза похибка склала (таблиця 2.5)

Таблиця 2.5 - похибка

Похибка-

-0,05-0,635-0,3035

-0,240350,085965

-

1,37140351,4228596

52,2122859

65

40

Середньоквадратичне відхилення (таблиця 2.6):

Таблиця 2.6 – середньоквадраничне відхилення

6,02232E-

079,72698E-

052,262E-051,43083E-

051,84292E-

060,0004678

780,0005238

440,0012157

680,0011289

897,78372E-

050,0005646

538,57164E-

051,53791E-

060,0002322

05

41

Зробивши ті самі підрахунки для іншого коефіцієнта згладжування і

порівнявши точності, можна зробити висновок, що коефіцієнт згладжування

к = 0.9 нам підходить значно більше, але точність все одно не задовільняє

(таблиця 2.7).

Таблиця 2.7 - точність

Прогноз(

0.01) Похибка

Серквадр

. відхил

64,2978

505

-

2,097850

495

0,001064

526

64,2768

7199

-

1,136871

99

0,000312

834

64,2655

0327

-

1,115503

27

0,000301

291

64,2543

4824

-

0,964348

238

0,000225

249

64,2447

0476

-

0,784704

755

0,000149

18964,2368

5771

Сер.

знач.

0,000514

667

Точність

0,999485

333

42

Наступним кроком я перерахував дані прогнозу за допомогою методу

ковзної середньої за 4 дні (таблиця 2.8):

Таблиця 2.8 – ковзна середня

Прогзо за

допомогою

методу

ковзної

середньої

за 4 дні63,2

6 62,9

45 63,2662,6

675

63,03

9562,2

45

62,77

9162,1

85

62,40

52362,4

45

62,25

10763,3

15

62,38

68263,8

475

63,03

65563,6

3

63,60

42163,6

725

63,62

226

43

Таким чином, побудувавши лінію тренду (рис. 2.1):

Рисунок 2.1 – експоненційне згладжування

можна спрогнозувати деяке зростання цін на нафту найближчим часомз

коефіцієнтом R2:

Проаналізувавши спрогнозовані дані та порівнявши їх з реальними, було

виявлено досить малу точність, що ніяк не задовільняє нас у даній роботі.

44

2.3 Опис вхідної інформації для моделі ARIMA

В якості вхідної інформації було взято помісячну статистику цін на

нафту (рис. 2.2)

Рисунок 2.2 – вхідні данні по нафті

45

Та помісячну статистику курсу долара за той- самий період (рис. 2.3)

Рисунок 2.3 – вхідні дані по курсу долара

В цілому модель має такий вигляд:

Yt = ɸ0 + ɸ1 Yt-1 + ɸ2 Yt-2 + ... + ɸр Yt-p + ɛt

Де:

Yt - рівень часового ряду в момнт часу t;

Yt-1, Yt-2, ... , Yt-p — рівні часового ряду в різні моменти часу (1 — р);

ɸ0, ɸ1, ..., ɸр — оцінювані коефіцієнти;

ɛt — випадкове збурення, що описує вплив змінних, не врахованих

в моелі.

46

2.4 Вихідна інформація.

За даними, наведеними в попередньому пункті, в програмному

забеспеченні Gretl було проведено деякі дослідження, для розуміння

характеру отриманих даних.

2.4.1 Перевірка на стаціонарність і коінтеграцію

По- перше було проведено тест Дікі- Фулера для обох часових рядів.

Тест Дікі -Фулера- методика, яку використовують для аналізу часових рядів і

виявлення, чи є вони стаціонарними (тобто чи змінює свої характеристики з

плином часу). Існує три його різновиди:

Без константи та без тренду

З константою, та без тренду

З константою та лінійним трендом

Для проведення даного тесту в обраному програмному забеспеченні слід

виконати наступну послідовність дій: variable -> unit root tests -> augmented

Dickey- Fuller test і обрати потрібні параметри

47

Результати проведення тесту для часового ряду цін на нафту показали

відсутність стаціонарності (визначається за величиною p- value). (рис. 2.4)

Рисунок 2.4 – результати тесту Дікі- Фуллера

48

Також даний тест проводимо для часового ряду курсу долара того-

самого часового проміжку (рис. 2.5)

Рисунок 2.5 – результати тесту Дікі- Фулера для курсу долара

В результаті отримуємо відсутність стаціонарності у обох рядах.

Далі було прийнято рішення перевірити дані ряди на коінтеграцію

(взаємозв’язок значень. Для цого існує тест Енгла- Гренжера (або його

аналог- тест Йохансона).

Даний тест складається з наступних етапів:

1) Перевірка обраних рядів на інтегрованість

2) Отримання оцінки

49

3) Перевірка на стаціонарність залишків

В результаті маємо деякі значення- результати виконання всіх

перелічених вище пунктів і одне результуюче значеня, проаналізувавши яке

робимо висновок, що повної коінтеграції між даними рядами не існує. (рис.

2.6)

Рисунок 2.6 – результати аналізу даних в програмному середовищі

Step 4: testing for a unit root in uhat

Augmented Dickey-Fuller test for uhat

including 12 lags of (1-L)uhat

sample size 34

50

unit-root null hypothesis: a = 1

model: (1-L)y = (a-1)*y(-1) + ... + e

estimated value of (a - 1): -0.0924386

test statistic: tau_c(2) = -0.726112

asymptotic p-value 0.9411

1st-order autocorrelation coeff. for e: 0.047

lagged differences: F(12, 21) = 0.882 [0.5763]

Тож на такому проміжку часу коінтеграції не спостерігається зовсім.

Слід розглянути коротший проміжок часу і дослідити ті- самі дані на

коінтеграцію.

Отримані дані свідчать лиш про те, що постійної коінтеграції навіть між

даними за короткий проміжок часу не спостерігається.

Якщо коінтеграція і з’являється- відбувається це випадково

Тобто взаємозалежності між цими економічними показниками якщо існує, то

не прямий.

51

2.4.2 Побудова прогнозу за допомогою ARIMA

Для прогнозування за допомогою ARIMA було використано дані за

друге піврічча 2016 року. Ці дані цілком задовольняють короткостроковий

прогноз, який можна побудувати за допомогою ARIMA- моделі.

Для з’ясуваання параметрів моделі біло побудовано корелограми обох

часових рядів та проаналізованоотримані дані (рис. 2.7; рис. 2.8):

Рисунок 2.7 - корелограма

52

Рисунок 2.8 – корелограма 2

При цьому після аналізу даних було виявлено параметрами моделі

взяти (0,1,0). Будувати прогноз будемо на деякий наступний період часу, який

впишеться в короткострокові умови побудови ARIMA (рис.2.9)

Рисунок 2.9- ARIMA

53

Прогноз цін на нафту за моделлю ARIMA (1, 0, 1)

Далі слід перевірити автокореляцію в залишках. Для цього був використаний

тест Люїнга- Бокса. Його результати показали наступне:

x-squared = 17.735

p-value = 0.6049

p-value перевищує допустиме значення, значить приймається нульва гіпотеза,

яка свідчить про випадковість залишків, середні залишки виявилися

близькими до нуля.

Всі ці фактори свідчать про адекватність отриманого прогнозу.

Порівнюючи отримані дані, я побачив відхилення спрогнозованих даних від

фаактичних приблизно на 34%, що є доволі непоганою точністю в

теоретичному плані, але не дозволяє використовувати дану модель для

використання на практиці для планування доходів чи розходів підприємства в

певному секторі економіки.

Далі у пакеті Eviews було проаналізовано дані останніх аукціонів на

Італійській, Іспанській, Британській та Японській біржах (рис. 2.10)

Рисунок 2.10 – дані з Eviews

54

Отримані дані доводять попередньо отриману інформацію (відсутність

стаціонарності), показують коінтеграційну залежність (рис 2.11)

Рисунок 2.11 - Eviews

55

А також проаналізувавши Рис. 2.12:

Рисунок 2.12 - Eviews

Можна зробити висновки, що залежність виглядає майже як лінійна, проте її

надійність не дуже висока (R=0.39)

56

ВИСНОВКИ

В ході виконання даної дипломної роботи я довів необхідність статистичного

передбачення цін на нафту через їх вплив на світову економіку а також

підтвердив можливість прогнозування цін на нафту з деякою точністю і

зрозумів, що цей параметр економіки підлягає статистичній оцінці, хоч і

залежить від багатьох чинників і факторів, які можуть слабо піддаватись

прогнозуванню.

В ході роботи було вивчено історичний розвиток ринку нафти, усі його етапи

і нюанси, проаналізовано стан ринку на різних історичних етапах та в наш

час, розглянуто та узагальнено різні методологічні підходи та концепції,

проаналізовано обрані дані за допомогою деяких з них. Було обрано

економіко- математичну модель та проведено її аналіз на підставі обраних

даних. Також було визначено основні типи моделей дослідження даного

ринку та проаналізовані всі потрібні дані.

Розглянувши ринок нафти, а також механізм ціноутворення і прогнозування

на його прикладі, ми змогли передбачити зміну цін на ринку нафти і таким

чином, привнесли певну стабільність в економіку.

Також за допомогою такого апаратного забеспечення як Gretl та Eviews було

проаналізовано і досліджено дані по аукціонам по продажу нафти та булу

зроблена спроба знайти зв’язок між курсом валюти та ціною на нафту, так як

ці економічні показники мають сильний вплив одне на одного.

57

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

[1] Національний звіт України

[2] Василевич Т.А. Энергетическая безопасность и проблема ее

международно-правового обеспечения // Актуальные проблемы российского

права. Сборник статей. № 1 (6). - М.: Изд-во МГЮА, 2008. (0,6 п.л.).

[3] Доклад Генерального секретаря ООН «Энергетика и транспорт».

Организационная сессия 30 апреля -2 мая 2001. E/CN.17/2001/PC/20.

[4] World Energy Outlook 2008. IEA, November 2008.

[5] Годовой доклад Секретариата Энергетической Хартии за 2006 год

[6] Mandil C. Energy Security and the European Union. Proposals for the French

Presidency. 21 April 2008.

[7] Noel P. Beyond Dependence: How to Deal with Russian Gas // ECFR Policy

Brief, November 2008. – Р.2-3

[8] Прошин В.Н. Межгосударственные энергетические институты

(международно-правовые аспекты): учебное пособие. - М, 2005. - С. 13.

[9] World Energy Outlook 2008. IEA, November 2008.

[10] Barysch K. Russia, realism and EU unity // CER policy brief, July 2007.

[11] Presidency Conclusions. Brussels European Council, 22/24 March 2006, Part

Two. Energy Policy for Europe.

[12] Ергин Д. Гарантировать энергетическую безопасность // Россия в

глобальной политике, №1. 2006.

58

[13] Бобылев Ю.Н., Приходько С.В., Дробышевский С.М., Тагор С.В.

Факторы формирования цен на нефть. — М.: Институт экономики

переходного периода, [14] 2010 Моргунов Е.В., “Анализ нефтяного рынка и

рекомендации по совершенствованию российской модели биржевой торговли

нефтью”,

[15] Вестник Университета. – 2010. - №2.- с.196-201 Сокотущенко В.Н.,

Бушуев В.В., Конопляник А.А.,

[16] Цены на нефть: анализ, тенденции, прогноз (Монография),

[17] https://neftok.ru/strany/otkuda-ssha-importiruet-neft-i-

nefteprodukty.html#krupnejshie-eksportery-nefti-s-kotorymi-sotrudnichayut-shtaty

[18] http://picxxx.info/pml.php?

action=GETCONTENT&md5=aec07a0b4b3ad44a71a3c330820ac8bc

[19] https://cyberleninka.ru/article/v/ekonometricheskoe-modelirovanie-tsen-na-

neft

[20] https://www.calc.ru/dinamika-Brent.html?date=2015

[21]

https://cyberleninka.ru/article/v/metodika-postroeniya-modeli-arima-dlya-

prognozirovaniya-dinamiki-vremennyh-ryadov

[21] https://www.calc.ru/dinamika-Brent.html?date=2011-01

[22] https://pais.hse.ru/data/2015/04/21/1095420190/hse_arima.pdf

[23] https://www.ukrtatnafta.com/price.php

[24] http://bhom.ru/akcii-i-pify/neft-rastet-dollar-rastet/

[25] http://www.liga.net/economics/infografica/komu-prinadlezhat-ukrainskie-npz-

infografika

[26] https://net.dn.ua/money/stat.php?valute=12&year=2004

[27] https://www.calc.ru/dinamika-Brent.html?date=2004

[28] http://www.iea.org/statistics/monthlystatistics/monthlyoilprices/

[29] https://www.x-rates.com/table/?from=JPY&amount=1

[30] http://www.macrotrends.net/2480/brent-crude-oil-prices-10-year-daily-chart