Національна академія педагогічних наук УкраїниІнститут педагогіки НАПН України

ПРОФІЛЬНА ШКОЛА як шлях до конкурентоспроможної особистості

УКРАЇНСЬКА МОВА. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

• Нові навчальні програми для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти

(рівень стандарту, профільний рівень)

• Методичні коментарі провідних науковців Інституту педагогіки НАПН України

Київ

2018

УДК 373.5.091.21*кл5/9:[811.161.2+821.161.2 У45

У к л а д а ч і:

О. М. Топузов, віце-президент Національної академії педагогічних наук України,

директор Інституту педагогіки НАПН України;

Т. М. Засєкіна, заступник директора з науково-експериментальної роботи

Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник;

В. І. Новосьолова, старший науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури,

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник;

Т. О. Яценко, провідний науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури, доктор педагогічних наук,

старший науковий співробітник

У45 Українська мова. Українська література : нові на-вчальні програми для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти (рівень стандарту, профільний рівень); Методичні коментарі провідних науковців Інституту педа-гогіки НАПН України. — К. : УОВЦ «Оріон», 2018. — 352 с.

УДК 373.5.091.21*кл5/9:[811.161.2+821.161.2

© МОН України, 2018© Інститут педагогіки НАПН України, 2018© УОВЦ «Оріон», 2018

3

ВихоВуємо людину, яка Вміє змінюВатися сама

і змінюВати цей сВіт

замість передмови

Нові часи потребують інноваційної людини. Такої, яка здатна не тільки засвоювати та ретранслювати отримані знання, а й удосконалювати їх протягом усього життя, яка спроможна продукувати інноваційні ідеї, тим самим удосконалюючи себе і світ.

Реформаційні нововведення загальної середньої освіти спрямовано на зміни у змісті, формах і методах навчання, осучасненні середовища навчання, що відповідає вимогам ХХІ століття. 2018/2019 навчальний рік є визначальним у поступі загальної середньої освіти на шляху її реформування. Це рік початку навчання учнів перших класів за стандартами третього покоління, учнів десятих класів — другого покоління.

Забезпечити рівний доступ учнівської молоді до здобуття повної загальної середньої освіти, сформувати умови неперервної освіти впродовж усього життя; виховувати особистість, орієнтовану на самореалізацію, професійне зростання й мобільність в умовах швидкозмінного суспільства — такі завдання сьогодні має вирішувати старша школа.

В основу організації сучасного освітнього процесу покладено такі принципи:

фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтере сами, потребами, здібностями та нахилами);

варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій навчання, навчальнометодичного забезпечення);

наступності й неперервності (між допрофільною підготовкою та профільним навчанням, професійною підготовкою);

гнучкості (змісту, форм організації профільного навчання; забезпечення можливості зміни профілю);

діагностико-прогностичної парадигми особистісної реалі-зації (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

4

Одним зі складників організації профільного навчання є навчальні програми, які диференційовано за двома рівнями: стандарту і профільного. Новацією нинішнього етапу становлення профільної освіти є інтегровані курси та вибірковообов’язкові предмети. Урізноманітнення структурування змісту освіти за допомогою нових і традиційних предметів і курсів, диференціація його за рівнями забезпечує можливість закладам освіти формувати профілі навчання, виходячи із запитів й уподобань здобувачів освіти. На особливу увагу заслуговують у старшій школі про-фільні предмети, що вивчаються поглиблено та передбачають більш глибоке опанування понять, законів, теорій. Ці предмети можуть бути доповнені спеціальними курсами, що сприятиме організації дослідницької, проектної діяльності, профільної навчальної практики учнів тощо.

Оновлення профільного навчання у старшій школі зумовлює перегляд підходів до організації навчання учнів. Урок має стати майданчиком для відкритої комунікації й обміну думками, що збагачує світогляд учнів, розвиває критичне мислення та креативність.

Упевнений: спільними зусиллями науковців, учителів, учнів і батьків новий навчальний рік стане ще одним кроком на шляху розвитку загальної середньої освіти, і ми зможемо досягти успіху в підготовці юних громадян України до життєвих випробувань.

Олег ТОПУЗОВ,віцепрезидент Національної академії

педагогічних наук України, директор Інституту педагогіки НАПН України

5

ПРОФІЛЬНА ШКОЛА як шлях до конкурентоспроможної особистості

українська моВа

10–11 класи

Програма для закладів загальної середньої освіти

з українською мовою навчання1

рівень стандарту

Авторський колектив з розроблення програми:Голуб Н. Б., завідувач відділу навчання української мови та літератури

Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор (голова); Котусенко О. Ю., головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України; Горо-шкіна О. М., професор кафедри української мови Київського університе-ту імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук; Новосьолова В. І., старший науковий співробітник відділу навчання української мови та лі-тератури Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук; Романенко Ю. О., доцент кафедри методики викладання української мови та літератури Національного педагогічного університету імені М. П. Дра-гоманова, редактор часопису «Дивослово», кандидат педагогічних наук; Кондесюк Т. В., учитель української мови та літератури Білоцерківської гімназії №2 Білоцерківської міської ради Київської області; Король О. М., учитель української мови та літератури середньої загальноосвітньої шко-ли № 132 м. Києва; Тарасенко О. О., учитель української мови та літерату-ри гімназії №117 ім. Лесі Українки м. Києва; Сергєєва Н. В., учитель укра-їнської мови та літератури, директор Ліцею політики, економіки, права та іноземних мов м. Києва; Ткачова Г. В., учитель української мови та літера-тури спеціалізованої школи № 15 м. Києва.

Пояснювальна записка

Українська мова як державотворчий чинник, засіб збереження культурного надбання українського народу, формування громадянина України й особистості учня є найважливішим шкільним предметом.

Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету

1 Затверджено наказом МОН України від 23 жовтня 2017 р. № 1407.

6

Українська мова

Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392), Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462), а також концепції «Нова українська школа».

У контексті ключових підходів сучасної освіти (компетентнісний, особистісно орієнтований і діяльнісний) шкільний предмет «Українська мова» є засобом розвитку й соціалізації учнів, становлення їх як особистостей і громадян своєї країни. Здобуті у процесі навчання української мови знання, набуті вміння й навички мають бути опорою, яка дасть учням змогу реалізувати себе в житті, стати носіями культури свого народу, ініціаторами відновлення й збереження найкращих культурних традицій свого народу.

Сучасне навчання є компетентнісним, а отже, орієнтованим не на засвоєння визначеного обсягу знань, а передусім — на пізнання життєвих реалій, у яких ці знання мають значення.

Предметна мета — формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.

Відповідно до напряму профільного навчання (рівень стандарту) визначено такі завдання вивчення української мови в 10–11 класах:

формування ціннісного ставлення до української мови як державної мови України;

формування предметної та ключових компетентностей; формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних

уявлень, системи загальнолюдських, національних, особистісних ціннісних орієнтирів;

навчання засобами мови пізнавати світ, облаштовувати гармонійне співіснування в ньому, зберігати й передавати культурні набутки, виражати емоції й почуття, розв’язувати життєві проблеми;

формування мовленнєвої культури, раціональної мовленнєвої поведінки;

розвиток логічного та критичного мислення, творчої уяви; формування мовного смаку, мовного чуття й мовної стійкості,

сприяння усвідомленню краси й естетики української мови.У структурі програми виділено такі складники: пояснюваль

на записка й основна частина (власне програма).Основну частину програми структуровано у вигляді таблиці,

яка охоплює такі елементи: 1) очікувані результати навчальної діяльності; 2) орієнтовний розподіл годин на вивчення окремих

7

ПРОФІЛЬНА ШКОЛА як шлях до конкурентоспроможної особистості

тем розділів; 3) зміст навчального матеріалу мовної та мовленнєвої змістових ліній; 4) соціокультурна змістова й наскрізні лінії.

Очікувані результати навчальної діяльності учнів виражають знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, емоційний та поведінковий компоненти ключових і предметної компетентностей, що мають бути сформовані у процесі навчання.

Поданий у програмі розподіл годин є орієнтовним. Згідно з принципом академічної свободи вчитель може на власний розсуд змінювати його з метою педагогічної доцільності.

Змістові лінії визначають суть процесу навчання української мови:

мовленнєва змістова лінія орієнтує роботу вчителя на всебічний розвиток учнів, формування їх як компетентних мовців, передбачає системну цілеспрямовану роботу на кожному уроці над збагаченням активного словника, засвоєнням мовленнєвих жанрів, формуванням навичок ефективної комунікації, набуттям досвіду розв’язання життєвих проблем засобами мови;

мовна змістова лінія визначає перелік важливих для засвоєння питань теорії мови, що є базовими для формування навичок нормативного мовлення, мовленнєвої культури;

необхідність діяльнісноїзмістовоїлінії зумовлена метапредметним характером предметних знань і необхідністю занурення учнів як суб’єктів навчальновиховного процесу в усі види діяльності, під час яких вони набувають суб’єктного досвіду, опановують різні стратегії мовленнєвої діяльності;

соціокультурназмістовалініяпокликана забезпечувати системність патріотичного, морального, естетичного виховання учнів, реалізовувати завдання соціалізації шкільної молоді, бути орієнтиром у спрямуванні навчання на оволодіння всіма ключовими компетентностями.У мовленнєвійлінії подано перелік рекомендованих видів ро

боти, які дають змогу учням реалізувати здобуті знання на практиці. Ці види роботи забезпечують повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників, бо комплексно охоплюють формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння та письма). Системний підхід до розвитку мовлення учнів не передбачає виділення окремих годин на традиційні для 5–9 класів аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види роботи передбачено на кожному уроці. Учитель може на власний розсуд змінювати запропоновані теми і

8

Українська мова

види роботи, але водночас прагнути протягом року рівною мірою приділяти увагу розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності. Оновлення змістового наповнення мовленнєвої лінії спричинене прагненням реального, а не декларативного оновлення процесу мовної освіти й вивищення її ролі у процесі становлення особистості учнів й сприяння соціалізації їх.

Оскільки в 9 класі учні завершили вивчення всіх розділів української мови, зміст мовної лінії в 10 й 11 класах має узагальнювальний характер, тому навчальний матеріал згруповано за нормами сучасної української літературної мови, оволодіння якими важливе для кожної освіченої людини. Під час вивчення мовних тем учитель має акцентувати не на розпізнаванні, класифікуванні мовних явищ, не на мовних розборах, а на правилах використання мовних одиниць усіх рівнів в усному мовленні й на письмі, зокрема приділяти увагу труднощам слововжитку, складним випадкам правопису, нормам узгодження мовних одиниць, культурі слова тощо.

Соціокультурний компонент програми також визначає вектор формування загальної культури учнів через ознайомлення їх з культурною спадщиною свого народу й світу, виховання патріотизму й моральності. Реалізації цих завдань сприятиме текстоцентричний підхід до навчання мови, що передбачає добір і системну роботу на кожному уроці з текстами різних типів, стилів і жанрів мовлення.

Текст настільки універсальний засіб, що може бути застосований на різних уроках, сприяти реалізації багатьох методів навчання, усіх поставлених цілей на уроці. Текст на уроці потрібно використовувати з метою читання, створення його інтонаційної карти, переказування, проведення словникової роботи; визначення й осмислення теми, головної думки; з’ясування ознак і композиційних елементів тексту; визначення стильових рис, мети висловлення; співвіднесення мовних засобів із задумом, типом, жанром і стилем мовлення; визначення та обґрунтування типу мовлення; організації групового чи індивідуального лінгвістичного дослідження; організації самостійної роботи; визначення емоційного впливу тексту на читачів, слухачів; виявлення й маркування певного мовного явища; узагальнення певного мовного матеріалу (групування, класифікація, структурування й систематизування); формулювання тези, гіпотези, добір аргументів; проведення аналогії з відомими фактами, прикладами з життя людей, історичними подіями, прислів’ями й афоризмами,

9

ПРОФІЛЬНА ШКОЛА як шлях до конкурентоспроможної особистості

творами, цитатами з творів, епіграфами й багато ін.; пояснення написання й вимови; організації супутнього повторення; привернення уваги до тропів задля формування відчуття естетичної насолоди; редагування; добору слів і виразів, що сприяють налагодженню психологічного комфорту, унеможливлюють конфлікт; видозміни (розширення, скорочення, збагачення певними одиницями (влучними словами й виразами, синонімами, епітетами, фразеологізмами, тропами), заміна одних одиниць іншими, логічне розташування змістових елементів структури тексту); виявлення проблеми; виконання логічних операцій (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, висновки); осмислення поведінкових зразків героїв тексту й зіставлення їх з поведінковими нормами нашого суспільства; прогнозування психологічного впливу тексту на співрозмовника; виявлення прийомів гармонійного спілкування; висловлення власного ставлення до змісту тексту; добору коментарів; «переведення» з одного стилю в інший; переведення в інший формат: схему, малюнок, таблицю тощо); створення власного висловлення тощо.

Наскрізна лінія «екологічна безпека і сталий розвиток» спрямовує діяльність учителя й учнів на формування соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, усвідомлення сталого розвитку, готовності брати участь у розв’язанні питань довкілля та розвитку суспільства; конкретизує роботу зі збереження й захисту навколишнього середовища.

Наскрізна лінія «громадянська відповідальність» сприяє формуванню соціальної й громадянської компетентностей, розкриває суть поняття «відповідальний громадянин», визначає вектори його діяльності.

Наскрізна лінія «здоров’я і безпека» активно долучається до формування безпечного для життя й діяльності середовища, орієнтуючи на розвиток учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя.

Метою наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамот-ність» є навчання молодого покоління українців ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат; стимулювання в них лідерських ініціатив, прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Наскрізні змістові лінії спільні для всіх шкільних предметів, є засобом інтегрування навчального змісту, вони корелюються з окремими ключовими компетентностями та сприяють форму

10

Українська мова

ванню ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Важливе місце у програмі відведено вивченню основ риторики, адже риторика — це не лише теорія і практика досконалого мовлення, переконливого, гарного, доцільного, ефективного тощо, це насамперед учення про мовленнєве виховання особистості.

Потреба вивчення основ риторики зумовлена її суспільними функціями: виховання ритора як гідного громадянина, компетентного в публічному мовленні; визначення норм і правил публічної аргументації, що забезпечують продуктивне обговорення важливих для суспільства проблем; організація базових мовленнєвих суспільних відносин; визначення критеріїв оцінювання публічної діяльності, на основі яких добирають осіб, здатних обіймати відповідальні посади.

Знання елементів практичної риторики дасть змогу забезпечити формування в учнів таких життєво важливих умінь і навичок:

орієнтуватися в ситуаціях спілкування; будувати діалог залежно від цілей спілкування й соціального

контексту; надавати висловленню сенсу і змісту засобами лексики, фра

зеології й граматики; ініціювати, підтримувати, розвивати й завершувати спілку

вання; налагоджувати гармонійні стосунки з людьми; бути переконливим у своїх висловленнях, бажаним співроз

мовником, привабливим і впливовим оратором.Отже, вивчення риторики сприятиме також зростанню за

гального показника культури в країні.Компетентнісний підхід в освіті спрямовує навчальновихов

ний процес на формування ключових і предметної компетентностей. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти визначає такий перелік ключових компетентностей: уміння вчитися протягом життя, спілкування рідною/державною й іноземними мовами, математична, компетентності у природничих науках і технологіях, інформаційнокомунікаційна, соціальна і громадянська, здоров’язбережувальна, загальнокультурна, підприємницька, а також як предметну називає комунікативну.

ключові (загальноосвітні) компетентності — здатності, яких набуває кожний учень як суб’єкт навчальновиховного процесу для самовизначення, загального розвитку й самореалізації.

Перелік і зміст ключових компетентностей:

11

ПРОФІЛЬНА ШКОЛА як шлях до конкурентоспроможної особистості

1. спілкування державною мовою — готовність (здатність) учнів засобами української мови успішно взаємодіяти у процесі розв’язання типових для віку життєвих проблем; сформоване ціннісне ставлення до мови свого народу, наявність досвіду послуговування державною мовою.

2. спілкування іноземними мовами — готовність (здатність) реалізовувати різноманітні комунікативні наміри в широкому діапазоні особистісних, соціальних і культурних контекстів.

3. математична грамотність — спроможність особистості застосовувати математичні вміння в реальному житті, працювати з числовою інформацією.

4. компетентності у природничих науках і технологіях — здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією відповідно до потреб, застосовувати ІКТ у навчанні й повсякденному житті, знаходити, опрацьовувати й систематизовувати інформацію); здатність бути відкритими до інновацій, реалізувати себе в мінливому технологічному, життєвому, навчальному й трудовому середовищі.

5. інформаційно-комунікаційна компетентність — здатність (готовність) розуміти навколишнє інформаційне середовище, самостійно шукати, добирати й критично аналізувати необхідну інформацію, трансформувати, зберігати та транслювати її та діяти відповідно до своїх цілей і прийнятої в суспільстві комунікаційної етики.

6. уміння вчитися протягом життя — здатність і внутрішня потреба самостійно здобувати знання й формувати вміння відповідно до поставлених цілей з метою самовдосконалення й самореалізації.

7. соціальна і громадянська компетентності — усвідомлення громадянської повинності й відповідальності, здатність до реалізації громадянських прав і обов’язків.

8. Підприємницька компетентність — це інтегрована якість особистості, що базується на креативності, творчості, інноваційності, здатності до ризику, спроможності планувати, самоорганізовуватися й організовувати підприємницьку діяльність, утілювати ідеї у сферу економічного життя, розв’язувати конфліктні ситуації, приймати рішення, брати на себе відповідальність, формувати моделі поведінки, необхідні для успішного розв’язання нагальних виробничих проблем.

9. загальнокультурна — здатність учня усвідомлено сприймати

12

Українська мова

надбання культури як цінність, аналізувати й оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати традиційні для культури українського народу методи самовиховання.

10. екологічна грамотність і здорове життя — здатність розумно й раціонально користуватися природними ресурсами, усвідомлене ставлення до ролі довкілля для життя й здоров’я людини; готовність виявляти активну життєву позицію в питаннях захисту довкілля, дотримуватися здорового способу життя й пропагувати його.

Добір навчального змісту здійснено з урахуванням таких дидактичних і методичних принципів:1) соціальної доцільності (засвоєний навчальний матеріал

і сформовані на його основі вміння й навички зумовлені системою соціальних цінностей і очікувань);

2) взаємозв’язкунавчання,вихованнятарозвитку (наявність у змісті елементів, що забезпечують гармонійну реалізацію загальноосвітніх і предметних завдань);

3) демократизації й гуманізації (забезпечення суб’єктсуб’єктних стосунків між учителем та учнями);

4) детермінації (налагодження зв’язків предмета з попереднім досвідом учнів, прогнозування майбутніх успіхів);

5) єдностітеоріїйпрактики (засвоєний навчальний матеріал, сформовані вміння й навички мають прикладний характер, можливість застосування не лише у сфері навчальної діяльності, а й професійній та особистісній).Однією з особливостей процесу навчання української мови

учнів 10–11 класів є водночас зосередження уваги на виявленні інтересів і здібностей старшокласників, що можуть бути визначальними у виборі професії; розвиткові оргдіяльнісних умінь, формуванні здатності працювати в колективі й індивідуально; формуванні вмінь приймати рішення й бути відповідальним за нього; розвиткові вмінь ставити цілі й системно працювати над реалізацією їх; формуванні внутрішнього потреби самонавчання й самовдосконалення.

13

ПРОФІЛЬНА ШКОЛА як шлях до конкурентоспроможної особистості

10

кл

ас

(70

год

, 2 г

од н

а т

иж

ден

ь)

Оч

іку

ва

ні р

ез

ул

ьта

тиК

-сть

год

ин

Зм

іст

на

вч

ал

ьн

ого

ма

тер

іал

у

Мо

вн

а з

міс

тов

а л

інія

Мо

вл

ен

нє

ва

зм

істо

ва

лін

ія

Зн

ан

нє

ви

й к

ом

по

не

нт

Уче

нь/

уче

ни

ця:

ро

зу

міє

сут

ь п

он

ять

«ле

кси

когр

аф

ія»,

«сл

ов-

ни

к», «

до

від

ни

к», «

до

від

кова

літ

ер

ату

ра

»;н

аз

ив

ає

осн

овн

і ти

пи

сл

овн

икі

в;у

св

ідо

мл

ює

ва

жл

иві

сть

умін

ь си

сте

ма

тизу

-ва

ти,

зіст

авл

яти

, а

на

ліз

ува

ти,

уза

гал

ьню

вати

й

ви

кор

ист

ову

вати

ін

фо

рм

ац

ію,

яка

міс

тить

-ся

в л

екс

ико

гра

фіч

ни

х д

же

ре

ла

х, д

ові

дн

ика

х,

ре

сур

сах

ме

ре

жі І

нте

рн

ет.

Дія

ль

ніс

ни

й к

ом

по

не

нт

Уче

нь/

уче

ни

ця:

ор

ган

ізо

ву

є с

вою

дія

льн

ість

(м

оти

вує

, ст

а-

вить

ціл

і, п

ла

нує

, пр

огн

озу

є, к

он

тро

лю

є, з

дій

-сн

ює

ре

фл

екс

ію, к

ор

игу

є);

во

ло

діє

е

фе

кти

вни

ми

п

ри

йо

ма

ми

п

ош

уку

не

об

хід

но

ї ін

фо

рм

ац

ії в

різ

ни

х л

екс

ико

гра

-ф

ічн

их

дж

ер

ел

ах,

зіс

тав

ля

є й

ан

ал

ізу

є її

;ко

ри

сту

єть

ся

в р

азі

по

тре

би

, л

екс

ико

ло

гіч-

ни

ми

дж

ер

ел

ам

и,

ви

діл

яє

не

об

хід

ну

інф

ор

-м

ац

ію

з л

екс

ичн

их

сло

вни

ків

різ

но

го

тип

у (т

лум

ачн

ого

, сл

овн

ика

си

но

нім

ів,

ан

тон

імів

, ін

шо

мо

вни

х сл

ів, ф

ра

зео

ло

гічн

ого

та

ін.)

і д

о-

від

ни

ків,

у т

ом

у чи

слі м

ульт

им

ед

ійн

их;

3 г

од

Вс

туп

Ле

кси

когр

аф

ія.

Суч

асн

і л

екс

ико

гра

фіч

ні

дж

ер

е-

ла

: сл

овн

ики

, д

ові

дко

ва

літ

ер

ату

ра

(у

чи

слі

на

е

ле

ктр

он

ни

х н

осі

ях).

Інф

ор

ма

тивн

а й

но

рм

а-

тивн

а ф

ункц

ії їх

.О

сно

вні т

ип

и с

ло

вни

ків.

До

від

кові

ме

діа

ре

сур

си.

Ви

ди

ро

бо

ти (

ре

ком

ен

до

ван

і):

скл

ад

ан

ня

й

ре

да

гува

нн

я сл

овн

ико

вих

ста

тей

;зд

ійс

не

нн

я л

екс

ико

гра

фіч

но

го

по

шук

у;тл

ума

чен

ня

зна

чен

ня

сло

ва

різ

ни

ми

сп

осо

ба

ми

;ук

ла

да

нн

я с

ло

вни

ків-

мін

імум

ів

«Скл

ад

ні

вип

ад

ки

на

гол

ош

у-ва

нн

я», «

Не

зна

йо

мі с

ло

ва»,

те

-м

ати

чни

х сл

овн

икі

в-м

інім

умів

то

що

;о

бго

вор

ен

ня

тем

и «

Сл

овн

ики

в

на

шо

му

жи

тті»

;д

ис

пут

н

а

тем

у:

«Не

б

ійте

сь

загл

ядат

и у

сл

овн

ик:

Це

пи

ш-

ни

й я

р, а

не

сум

не

пр

ова

лл

я…»

(М.

Ри

льс

ьки

й).

14

Українська мова

Оч

іку

ва

ні р

ез

ул

ьта

тиК

-сть

год

ин

Зм

іст

на

вч

ал

ьн

ого

ма

тер

іал

у

Мо

вн

а з

міс

тов

а л

інія

Мо

вл

ен

нє

ва

зм

істо

ва

лін

ія

ви

сл

ов

лю

є

пр

ип

уще

нн

я п

ро

д

ост

ові

рн

ість

н

аяв

но

ї ін

фо

рм

ац

ії;в

ия

вл

яє

не

до

сто

вір

ніс

ть о

де

рж

ува

но

ї ін

фо

р-

ма

ції,

пр

ога

ли

ни

в ін

фо

рм

ац

ії й

за

по

вню

є їх

;в

ико

ри

сто

ву

є з

на

йд

ен

у ін

фо

рм

ац

ію д

ля

по

-яс

не

нь

як д

ока

зи й

фа

кти

в р

ізн

их

на

вча

льн

их

і пр

акт

ичн

их

ситу

ац

іях,

си

туа

ція

х м

од

ел

юва

н-

ня

й п

ро

ект

ува

нн

я.Ц

інн

існ

ий

ко

мп

он

ен

тУ

чен

ь/уч

ен

иц

я:д

ем

он

стр

ує л

юб

ов

і по

вагу

до

рід

ного

сло

ва,

гор

діс

ть з

а б

агат

ство

і кр

асу

укр

аїнс

ько

ї мо

ви;

ви

сл

ов

лю

є с

воє

ста

вле

нн

я д

о з

на

йд

ен

ої

ін-

фо

рм

ац

ії;у

св

ідо

мл

ює

ва

жл

иві

сть

по

тре

би

п

ош

уку

до

да

тко

вої

інф

ор

ма

ції

дл

я р

озв

’яза

нн

я н

а-

вча

льн

их

завд

ан

ь та

са

мо

стій

но

ї піз

на

вал

ьно

ї д

іял

ьно

сті;

зб

ер

іга

є

не

об

хід

ні

ле

кси

когр

аф

ічн

і ви

да

н-

ня,

ц

інн

у ін

фо

рм

ац

ію

на

п

ер

сон

ал

ьно

му

ком

п’ю

тер

і, у

до

ма

шн

ій б

ібл

іоте

ці.

Ем

оц

ійн

ий

ко

мп

он

ен

тУ

чен

ь/уч

ен

иц

я:в

ир

аж

ає

за

соб

ам

и м

ови

ад

екв

атн

і п

очу

ття

і вр

аж

ен

ня

від

ре

зул

ьта

тів

ро

бо

ти.

15

ПРОФІЛЬНА ШКОЛА як шлях до конкурентоспроможної особистості

Оч

іку

ва

ні р

ез

ул

ьта

тиК

-сть

год

ин

Зм

іст

на

вч

ал

ьн

ого

ма

тер

іал

у

Мо

вн

а з

міс

тов

а л

інія

Мо

вл

ен

нє

ва

зм

істо

ва

лін

ія

По

ве

дін

ков

ий

ко

мп

он

ен

тУ

чен

ь/уч

ен

иц

я:ві

дп

ові

да

льн

о с

тав

ить

ся

до

ко

жн

ого

вж

ито

го

сло

ва;

де

мо

нс

трує

інте

рес

до

но

вих

слів

й а

кти

вніс

ть

у зб

агач

енні

вла

сно

го с

ловн

ико

вого

зап

асу. Со

ціо

кул

ьту

рн

а з

міс

тов

а л

інія

Ви

ра

жа

льн

і мо

жл

иво

сті у

кра

їнсь

кої м

ови

. У

кра

їнсь

ка м

ова

й в

ідо

бр

аж

ен

а в

ній

на

ціо

на

льн

а к

ульт

ура

.Я

к ві

дн

ови

ти д

же

ре

ла

фо

рм

ува

нн

я ви

соко

ї м

овн

ої

кул

ьтур

и.

Сл

овн

ики

— м

узе

ї с

лів

(С

. П

уши

к).

Ви

шук

ан

а

мо

ва —

мо

я м

рія

. К

ра

са д

овк

ілл

я в

сло

ві.

Ест

ети

чна

фун

кція

сл

ова

. М

ій а

кти

вни

й с

ло

вни

кови

й з

ап

ас

.У

кра

їнсь

ка м

ова

— с

трат

егі

чни

й р

есу

рс

Укр

аїн

и.

Ма

гія

укр

аїн

сько

го с

ло

ва.

На

скр

ізн

і лін

ії1

. З

до

ро

в’я

і б

ез

пе

ка.

Ста

н м

овл

ен

нєв

ого

се

ре

до

вищ

а —

осн

ова

жи

ттєз

дат

но

сті е

тно

су.

2.

Гро

ма

дя

нс

ька

від

по

від

ал

ьн

ість

.В

ідп

ові

да

льн

е с

тавл

ен

ня

до

ко

жн

ого

вж

ито

го с

ло

ва.

3.

Еко

ло

гіч

на

бе

зп

ека

і с

тал

ий

ро

зв

ито

к.П

ра

гне

нн

я за

хист

ити

до

вкіл

ля

від

згу

бн

ого

вп

ли

ву с

оц

іум

у. Ч

ис

те п

од

вір

’я —

чи

ста

пл

ан

ета

.4

. П

ідп

ри

єм

ли

віс

ть і

фін

ан

со

ва

гр

ам

отн

ість

.П

ікл

ува

нн

я п

ро

вл

асн

ий

ро

зви

ток.

Акт

ивн

а у

част

ь у

жи

тті с

усп

ільс

тва

.

Зн

ан

нє

ви

й к

ом

по

не

нт

Уче

нь/

уче

ни

ця:

ро

зум

іє с

уть

по

нять

«ле

кси

чна

нор

ма»

, «л

ек-

сичн

е зн

ачен

ня с

лів»

, «ле

кси

чна

спо

лучу

вані

сть

слів

», «

сло

во і

конт

екст

», «

лекс

ичн

а п

ом

илк

а»;

1 г

од

По

ня

ття

но

рм

и

в с

уча

сн

ій у

кра

їнс

ькій

л

іте

ра

тур

ній

мо

ві

Нор

мат

ивне

й н

енор

мат

ив-

не м

овле

ння.

Тип

и но

рм.

Ви

ди

ро

бо

ти(р

еко

ме

нд

ова

ні)

:ук

ла

да

нн

я сл

овн

ика

р

ідко

- вж

ива

ни

х сл

ів;

16

Українська мова

Оч

іку

ва

ні р

ез

ул

ьта

тиК

-сть

год

ин

Зм

іст

на

вч

ал

ьн

ого

ма

тер

іал

у

Мо

вн

а з

міс

тов

а л

інія

Мо

вл

ен

нє

ва

зм

істо

ва

лін

ія

ро

зу

міє

сут

ь п

он

ять

«по

руш

ен

ня

ле

кси

чно

ї н

ор

ми

»,

«фр

азе

ол

огі

зми

»,

«сти

ліс

тичн

е

за-

ба

рвл

ен

ня

фр

азе

ол

огі

змів

»;п

оя

сн

ює

за

гал

ьні

пр

ин

ци

пи

кл

аси

фік

ац

ії сл

овн

ико

вого

скл

ад

у ук

ра

їнсь

кої м

ови

;п

оя

сн

ює

на

йп

ош

ир

ен

іші в

ип

ад

ки п

ор

уше

нн

я л

екс

ичн

ої н

ор

ми

;в

изн

ача

є р

оль

і ст

илі

сти

чні м

ож

ливо

сті в

ивч

е-н

их

лекс

ичн

их

од

ини

ць,

ко

мун

ікат

ивн

о д

оц

іль-

но

ви

кор

ис

тов

ує їх

у в

ласн

ом

у м

овл

енні

; в

из

на

ча

є

ро

ль

і д

ор

ечн

ість

ви

кор

ист

ан

ня

фр

азе

ол

огі

чни

х за

соб

ів

мо

ви,

сти

ліс

тичн

у ф

ункц

ію їх

;р

оз

ум

іє в

ідм

інн

ост

і між

ле

кси

чни

ми

, ф

ра

зе-

ол

огі

чни

ми

си

но

нім

ам

и;

до

ре

чно

ви

кор

ис

-то

ву

є їх

у т

екс

ті;

ус

від

ом

лю

є в

ідм

інн

ість

між

фр

азе

ол

огі

чни

-м

и с

ин

он

іма

ми

й а

нто

нім

ам

и;

ви

кор

ис

тов

ує

ле

кси

чну

син

он

імію

як

засі

б

вип

ра

вле

нн

я н

еви

пр

авд

ан

их

по

вто

рів

, як

за

-сі

б з

в’яз

ку р

ече

нь

у те

ксті

;п

ра

вил

ьно

й д

ор

ечн

о в

ико

ри

сто

ву

є ф

ра

зео

-л

огі

зми

від

по

від

но

до

сти

ліс

тичн

ого

за

ба

рв-

ле

нн

я їх

.

10

го

дЛ

екс

ич

на

но

рм

аЛ

екс

ичн

а п

ом

ил

ка.

Ле

кси

чне

зн

аче

нн

я сл

о-

ва.

Сл

ово

і к

он

текс

т; з

а-

ле

жн

ість

зн

аче

нь

сло

ва

від

ко

нте

ксту

.С

ло

вовж

ива

нн

я:

виб

ір

сло

ва,

ле

кси

чна

сп

ол

у-чу

ван

ість

.С

лова

вл

асн

е

укр

аїн

ські

й

зап

ози

чен

і. В

ип

рав

дан

і й

не

баж

ані з

апо

зиче

нн

я.Л

екс

ичн

і й

фр

азе

ол

огі

ч-н

і си

но

нім

и,

ан

тон

іми

. С

ин

он

іміч

не

б

ага

тств

о

укр

аїн

сько

ї мо

ви.

Па

ро

нім

и.

За

по

біг

ан

ня

по

ми

ло

к у

вжи

ван

ні

па

-р

он

імів

.Н

ай

по

ши

ре

ніш

і ви

па

д-

ки п

ор

уше

нн

я л

екс

ичн

ої

но

рм

и.

Ка

льк

и з

ін

ши

х м

ов,

не

-д

ор

ечн

е в

жи

ван

ня

укр

а-

їнсь

ких

слів

у н

евл

аст

и-

вом

у їм

зн

аче

нн

і.

укл

ад

ан

ня

тем

ати

чно

го

сло

в-н

ика

укр

аїн

ськи

х ф

ра

зео

ло

гіз-

мів

;ук

ла

да

нн

я сл

овн

ика

ф

ра

зео

-л

огі

змів

у т

вор

ах

укр

аїн

ськи

х п

ись

ме

нн

икі

в;ук

ла

да

нн

я сл

овн

ика

н

еб

аж

а-

ни

х за

по

зиче

нь

«Сво

ї н

е г

ірш

і за

мо

рян

»;с

кла

да

нн

я п

ла

ну

ро

бо

ти

на

ти

жд

ен

ь;с

кла

да

нн

я п

ла

ну

до

звіл

ля

на

ка

нік

ули

;ви

сту

п

під

ча

с д

иск

усії

«Які

с

ло

ва р

уйн

ують

на

ше

жи

ття?

»;

«Ін

тер

не

т зб

ли

жує

чи

на

коп

и-

чує

са

мо

тніс

ть?

»;н

ап

ис

ан

ня

есе

«П

ре

кра

сн

а

ми

ть ж

итт

я»,

«Ча

рів

ніс

ть і

мо

-гу

тніс

ть с

ло

ва»;

ре

да

гува

нн

я те

ксті

в;н

ап

ис

ан

ня

від

гуку

пр

о с

ай

т ві

-д

ом

ої л

юд

ин

и;

скл

ад

ан

ня

текс

ту р

еко

ме

нд

а-

цій

но

го х

ар

акт

ер

у «Я

к ун

ика

ти

по

ми

ло

к у

мо

вле

нн

і»;

17

ПРОФІЛЬНА ШКОЛА як шлях до конкурентоспроможної особистості

Оч

іку

ва

ні р

ез

ул

ьта

тиК

-сть

год

ин

Зм

іст

на

вч

ал

ьн

ого

ма

тер

іал

у

Мо

вн

а з

міс

тов

а л

інія

Мо

вл

ен

нє

ва

зм

істо

ва

лін

ія

Дія

ль

ніс

ни

й к

ом

по

не

нт

Уче

нь/

уче

ни

ця:

ор

ган

ізо

ву

є с

вою

дія

льн

ість

(м

оти

вує

, ст

а-

вить

ціл

і, п

ла

нує

, пр

огн

озу

є, к

он

тро

лю

є, з

дій

-сн

ює

ре

фл

екс

ію, к

ор

игу

є);

ор

ган

ізо

ву

є й

пл

ан

ує

на

вча

льн

е с

пів

ро

біт

-н

иц

тво

з у

чите

ле

м т

а о

дн

окл

асн

ика

ми

;п

ра

цю

є в

гр

упі й

на

був

ає

до

свід

у та

кої р

об

оти

;д

отр

им

ує

тьс

я л

екс

ичн

ої н

ор

ми

в у

сни

х і п

и-

сем

ни

х ви

сло

вле

нн

ях;

уж

ив

ає

сл

ова

від

по

від

но

до

їхн

іх л

екс

ичн

их

зна

чен

ь,

пр

ави

льн

о

ви

кор

ис

тов

ує

в

мо

в-л

ен

ні

ба

гато

зна

чні

сло

ва,

син

он

іми

, а

нто

ні-

ми

, ом

он

іми

, сл

ова

в п

ер

ен

осн

ом

у зн

аче

нн

і з

ура

хува

нн

ям с

тил

ю м

овл

ен

ня;

до

де

рж

уєть

ся

лек

сичн

ої с

по

лучу

вано

сті с

лів;

вияв

ляє

й у

сува

є п

ор

уше

нн

я л

екс

ичн

их

но

рм

, н

ор

м с

ло

вовж

ива

нн

я;о

цін

ює

вла

сне

й ч

уже

мо

влен

ня з

по

гляд

у то

ч-но

го, д

ор

ечно

го й

ви

раз

ного

сло

вовж

ива

ння;

ви

сл

ов

лю

є

кри

тичн

е

ста

вле

нн

я ст

осо

вно

вж

ива

нн

я ук

ра

їнсь

ких

слів

у н

евл

аст

иво

му

їм

зна

чен

ні,

не

вмо

тиво

ван

ого

ви

кор

ист

ан

ня

за-

по

зиче

нь;

ан

ал

ізу

є

різ

ні

ситу

ац

ії м

овл

ен

ня,

ви

діл

яє

уча

сни

ків

спіл

кува

нн

я, в

изн

ача

є їх

ні н

ам

іри

;

Осн

овн

і гр

упи

ф

ра

зе-

ол

огі

змів

, б

ага

тозн

ач-

ніс

ть,

син

он

імія

й а

нто

-н

імія

ф

ра

зео

ло

гізм

ів.

Уж

ива

нн

я сл

ів у

фр

азе

-о

ло

гізм

ах

від

по

від

но

до

їх

ньо

го

сти

ліс

тичн

ого

за

ба

рвл

ен

ня.

Утв

ер

дж

ен

ня

ле

кси

чно

ї н

ор

ми

в с

ло

вни

ках

укр

а-

їнсь

кої

мо

ви (

по

вто

ре

н-

ня

й у

зага

льн

ен

ня)

.

на

пи

са

нн

я п

ові

до

мл

ен

ня

на

те

му

«Ле

кси

чну

но

рм

у ві

до

-б

ра

жа

ють

і

утве

рд

жую

ть

на

-с

ам

пе

ре

д с

ло

вни

ки»;

до

бір

і

скл

ад

ан

ня

лін

гвіс

тич-

ни

х м

ініа

тюр

пр

о п

ра

вил

ьніс

ть

мо

вле

нн

я;п

ер

ека

зува

нн

я ху

до

жн

ього

те

ксту

;с

кла

да

нн

я п

ла

ну

пр

ове

де

нн

я зи

мо

вих

кан

ікул

;с

кла

да

нн

я п

асп

ор

та с

ло

ва;

під

гото

вка

прое

ктів

«М

узей

од

-но

го с

лова

» (с

ист

емат

иза

ція

ін-

фор

мац

ії пр

о пе

вне

слов

о з

різ

-ни

х ле

кси

когр

афіч

них

дж

ерел

),

«Фр

азео

логі

чне

баг

атст

во т

вор

ів

Ми

рос

лава

Доч

инц

я»; «

Си

ноні

ми

у

твор

ах М

иха

йла

Сте

льм

аха»

;п

ер

ека

зува

нн

я те

ксті

в р

ізн

их

сти

лів

із т

вор

чим

за

вда

нн

ям;

ди

ску

сія

на

те

му:

«Ч

и п

отр

ібн

і м

ові

за

по

зиче

нн

я?»;

вис

туп

п

ід

час

ди

скус

ії «Г

ру-

біс

ть —

дух

овн

а с

ла

бкі

сть

чи

д

ем

он

стр

ува

нн

я с

ил

и?

»;

18

Українська мова

Оч

іку

ва

ні р

ез

ул

ьта

тиК

-сть

год

ин

Зм

іст

на

вч

ал

ьн

ого

ма

тер

іал

у

Мо

вн

а з

міс

тов

а л

інія

Мо

вл

ен

нє

ва

зм

істо

ва

лін

ія

пр

акт

ичн

о з

ас

во

ює

мо

ра

льн

о-е

тичн

і й

пси

-хо

ло

гічн

і пр

ин

ци

пи

сп

ілку

ван

ня

й с

пів

пр

ац

і;в

ис

ло

вл

ює

м

ірку

ван

ня

й

пр

оп

ози

ції

що

до

га

рм

он

іза

ції

спіл

кува

нн

я.Ц

інн

існ

ий

ко

мп

он

ен

тУ

чен

ь/уч

ен

иц

я:в

ия

вл

яє

в т

екс

тах

та о

бґр

унто

вує

осо

би

стіс

-н

і й з

ага

льн

ол

юд

ські

цін

но

сті;

ви

сл

ов

лю

є в

ла

сне

ро

зум

інн

я ц

інн

ост

ей

;д

ем

он

стр

ує

по

вагу

до

се

бе

й ін

ши

х, д

об

ир

а-

ючи

та

вж

ива

ючи

по

тріб

ні с

ло

ва.

Ем

оц

ійн

ий

ко

мп

он

ен

тУ

чен

ь/уч

ен

иц

я:в

ис

ло

вл

ює

ад

екв

атн

і по

чутт

я і в

ра

же

нн

я ві

д

по

чуто

го й

пр

очи

тан

ого

;у

міє

ке

ру

ва

ти п

очу

ттям

и в

ідп

ові

дн

о д

о о

б-

ста

вин

.П

ов

ед

інко

ви

й к

ом

по

не

нт

Уче

нь/

уче

ни

ця:

де

мо

нс

тру

є н

а у

ро

ках

акт

ивн

ість

, ін

іціа

тив-

ніс

ть,

від

по

від

ал

ьніс

ть,

ком

унік

аб

ел

ьніс

ть,

умін

ня

на

ла

год

жув

ати

сто

сун

ки п

ід ч

ас

гру-

по

вої д

іял

ьно

сті.

на

пи

са

нн

я е

се «

З ч

ого

зіт

кан

е

ща

стя

?»;

збаг

аче

нн

я те

ксту

си

но

нім

ами

;с

кла

да

нн

я те

ксту

ре

ком

ен

да

-ц

ійн

ого

ха

ра

кте

ру

«Як

уни

кати

ко

нф

лік

тів

із д

руз

ями

»;н

ап

ис

ан

ня

по

від

ом

ле

нн

я н

а

тем

у «Ж

ор

сто

кі с

ло

ва»;

пе

ре

казу

ван

ня

пуб

ліц

ист

ичн

о-

го т

екс

ту.

Со

ціо

кул

ьту

рн

а з

міс

тов

а л

інія

Чуд

ова

дум

ка в

тра

чає

всю

сво

ю ц

інн

ість

, ко

ли

во

на

по

ган

о в

ис

ло

вле

на

(В

ол

ьте

р).

Мо

є с

ло

во —

мо

я ві

дп

ові

-д

ал

ьніс

ть. С

ло

во —

но

сій

до

бр

а, і

сти

ни

й к

ра

си. П

овн

оц

інн

е ф

ункц

іон

ува

нн

я м

ови

— з

ап

ор

ука

ро

зкві

ту д

ер

жа

ви.

19

ПРОФІЛЬНА ШКОЛА як шлях до конкурентоспроможної особистості

Оч

іку

ва

ні р

ез

ул

ьта

тиК

-сть

год

ин

Зм

іст

на

вч

ал

ьн

ого

ма

тер

іал

у

Мо

вн

а з

міс

тов

а л

інія

Мо

вл

ен

нє

ва

зм

істо

ва

лін

ія

Мо

ва з

ла

год

и й

га

рм

он

ії. М

ій л

екс

ичн

ий

ар

сен

ал

. В

ідн

овл

ен

ня

істо

ри

чно

ї па

м’я

ті т

а ф

ор

мув

ан

ня

по

чутт

я н

ац

іо-

на

льн

ої г

ідн

ост

і. П

ова

га д

о н

ац

іон

ал

ьно

-кул

ьтур

ни

х ц

інн

ост

ей

інш

их

на

ро

дів

.Н

ас

кріз

ні л

інії

1.

Зд

ор

ов

’я і

бе

зп

ека

.В

заєм

озв

’язо

к сп

ри

ятл

иво

го с

тан

у м

овл

ен

нєв

ого

се

ре

до

вищ

а і

здо

ро

в’я

лю

ди

ни

. М

ова

тво

ри

ть і

мо

ва р

уйн

ує.

Лік

ува

льн

і вл

аст

иво

сті с

ло

ва.

Ціл

есп

рям

ова

ни

й р

озв

ито

к вл

ас

ни

х ф

ізи

чни

х і д

ухо

вни

х с

ил

, во

лі,

мо

жл

иво

сте

й

сво

го о

рга

ніз

му.

2.

Гро

ма

дя

нс

ька

від

по

від

ал

ьн

ість

.В

ідп

ові

да

льн

ість

за

мо

вні

вчи

нки

. В

ідп

ові

да

льн

ість

за

ре

зул

ьтат

и с

піл

ьно

ї р

об

оти

. М

овн

ий

ре

жи

м у

ро

ди

ні

й

шко

лі.

Мо

вне

об

ли

ччя

мо

го м

іста

(се

ла

). М

ова

— в

аж

ли

вий

чи

нн

ик

са

мо

визн

аче

нн

я н

ац

ії, н

ад

ійн

а о

сн

ова

ро

з-ви

тку

кра

їни

. В

ірн

ість

ід

еям

, п

ри

нц

ип

ам

на

ро

дн

ої

мо

ра

лі

та д

ухо

вно

сті

. Р

озу

мін

ня

гро

ма

дян

ськ

ого

об

ов’

язку

, го

товн

ість

у б

удь-

яки

й ч

ас

стат

и н

а з

ахи

ст В

ітчи

зни

.3

. Е

кол

огі

чн

а б

ез

пе

ка і

ста

ли

й р

оз

ви

ток.

Жи

ттєз

дат

ніс

ть л

юд

ин

и й

еко

ло

гія

сло

ва.

Мо

ва з

ла

год

и й

га

рм

он

ії. У

кра

їнс

ька

мо

ва —

жи

вий

ор

ган

ізм

— с

ад

. С

тим

улю

ван

ня

від

по

від

ал

ьно

сті у

сф

ер

і охо

ро

ни

до

вкіл

ля.

Ра

ціо

на

льн

е в

ико

ри

ста

нн

я во

ди

й ґ

рун

тів.

Пік

лув

ан

ня

пр

о ц

іліс

ніс

ть і

не

до

тор

кан

ість

пр

ир

од

но

го с

віту

на

вко

ло

на

с.4

. П

ідп

ри

єм

ли

віс

ть і

фін

ан

со

ва

гр

ам

отн

ість

.П

ікл

ува

нн

я п

ро

са

мо

ро

зви

ток

як а

кти

вни

й в

не

сок

у р

озв

ито

к с

усп

ільс

тва

. В

ихо

ван

ня

по

тре

би

вр

ахо

вува

ти ін

-те

ре

си й

осо

бл

иво

сті с

воїх

па

ртн

ер

ів.

Зн

ан

нє

ви

й к

ом

по

не

нт

Уче

нь/

уче

ни

ця:

ро

зум

іє с

уть

по

нять

«р

ито

ри

ка»,

«м

овл

еннє

ва

ситу

ація

», «

мо

вец

ь»,

«ауд

ито

рія

», «

текс

т»,

«ко

-м

унік

ати

вни

й н

амір

», «

мо

влен

нєви

й в

чино

к»;

ус

від

ом

лю

є в

аж

ли

віст

ь р

ито

ри

ки й

ри

тор

ич-

ни

х ум

інь;

9 г

од

Пр

акт

ич

на

ри

тор

ика

Ри

тор

ика

як

ми

сте

цтв

о,

на

ука

й

на

вча

льн

а д

ис

ци

пл

іна

.Р

оль

р

ито

ри

ки

в су

часн

ом

у св

іті.

Мо

вле

нн

єва

си

туа

ція

. Е

ле

ме

н-

ти м

овл

ен

нє

вої с

иту

ац

ії:

20

Українська мова

Оч

іку