ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД …sites.znu.edu.ua/bank/public_files/2012/11/14_1348082210_RP_bot_bio_12.pdfспеціальності 6.040102- “Біологія”

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИКафедра садово-паркового господарства та генетики рослин

Затверджую: Декан біологічного факультетуОмельянчик Л.О.

„____” ___________ 200__ р.

Голова НМР біологічного факультету______________________________________ „____” ___________ 200__ р.

Схвалено на засіданні кафедри садово-паркового господарства та генетики рослинПротокол № __ від „___” _________200_ р.

Завідувач кафедри Лях В.О.

________________

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни БОТАНІКА

Форма навчання: денна Курс І Семестр І, ІІ

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Організаційно-методична характеристика навчальної дисципліни

Академічна характеристика Структура

6.0401 – „Природничі науки” – бакалавр, спеціальність 6.040102 „Біологія”.

Рік навчання: 1Семестр: І, ІІКількість навчальних тижнів: 35Кількість годин на тиждень: 4Статус курсу: фаховийКількість ECTS кредитів:українських: 4європейських:

Кількість годин: Загальна: 243Лекції: 48Лабораторні заняття: 66Самостійна робота: 66Індивідуальна робота: 63

Вид підсумкового контролю: іспит (І сем., ІІ сем)

Робоча програма складена на основі: Навчальної програми курсу „Ботаніка”, Дубова Олена Віленівна, Фендюр Людмила Михайлівнапротокол № __ від ___ _____________ 2007 р.

Укладач робочої програми: Дубова Олена Віленівна, Фендюр Людмила Михайлівна

Запоріжжя 2009

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з курсу “Ботаніка” відповідає навчальному плану зі спеціальності “Біологія”.Курс “Ботаніка” є необхідною складовою частиною в системі базової вищої освіти при

підготовці фахівців за напрямом 6.040102 – „Природничі науки”. Він дає можливість дати студентам комплекс теоретичних знань, необхідних для розуміння ролі рослин на нашій планеті як накопичувачів зв’язаної енергії та органічних речовин, що забезпечують існування інших живих істот.

Курс “Ботаніка” розрахований на студентів 1-го курсу біологічного факультету спеціальності 6.040102- “Біологія”

Курс “Ботаніка” на 1-му курсі складається з чотирьох модулів.Програмою передбачено проведення лабораторних занять.Форма контролю – іспит у кожному семестрі.

Мета та завдання вивчення навчального курсу:

Мета курсу “Ботаніка”: ознайомити студентів з загальними закономірностями будови тіла водоростей, грибів, вищих рослин; багатогранністю їх форм життя, місцем нижчих та вищих рослин в еволюційній системі органічного світу, особливостями живлення, типами морфологічної структури і особливостями будови клітин різних відділів водоростей і класів грибів. Надати уявлення про особливості будови вегетативних та генеративних органів вищих рослин, їх життєві форми, типи розмноження.

Основна увага при викладанні дисципліни приділяється створенню системи уявлень про механізми пристосування рослинних організмів до екстремальних факторів, дослідженню принципів морфологічної будови органів, що поглиблюють наші знання про будову рослинних організмів, їх ріст та розвиток, адаптивні можливості. Особлива увага приділяється вивченню закономірностей прогресивного ускладнення будови рослин різних систематичних груп як у процесі еволюції, так і залежно від умов середовища.

Розглянуті також методи цитологічних, ботанічних досліджень, методи роботи з мікроскопом, принципи систематики рослин, місце кожної рослини в системі органічного світу.

Такий напрямок дозволить майбутнім фахівцям в галузі біології визначати рівень адаптивних можливостей рослин різних систематичних груп.

Завдання курсу: сформувати у студентів загальні уявлення про закономірності будови тіла нижчих та вищих рослин, багатогранність їх форм життя, місце в еволюційній системі рослинного світу, особливості живлення, типи морфологічної структури і особливості будови клітин різних розділів водоростей і класів грибів, про ускладнення в будові тіла та клітини як результат тривалого еволюційного процесу. Сформувати у студентів загальні уявлення про напрямки морфологічної еволюції рослин; вегетативні органи рослин, їх будову і функції; життєві форми рослин; розмноження рослин і типи життєвих циклів; генеративні органи рослин, будову, функції і походження квітки; андроцей; гінецей, типи гінецея; плоди і насіння.

Міждисциплінарні зв’язки:

Загальна дисципліна “Ботаніка” – одна із основних природничих наук, яка забезпечує базові знання для вивчення багатьох загальних курсів. Курс „Ботаніка” будується з урахуванням знань, що отримали студенти в школі при вивченні біології.

Ця дисципліна пов’язана із загальною дисципліною “Ґрунтознавство” (2 курс) щодо вивчення ролі рослин у ґрунтоутворенні.

Дає знання про загальні закономірності будови тіла нижчих та вищих рослин, які застосовуються при вивченні курсу „Фізіологія рослин” (3 курс), знайомить зі закономірностями будови у наслідку тривалої еволюції в певних умовах мешкання, що застосовується у вивчені курсу „Екологія” (4 курс).

За підсумками вивчення курсу студент повинен знати:— загальні закономірності будови тіла нижчих рослин, різноманітність форм їх життя,

місце в еволюційній системі рослинного світу, особливості харчування;— особливості і будову клітин різних відділів водоростей та грибів, ускладнення будови

тіла і клітини як результат тривалого еволюційного процесу;— морфологічні особливості синьо-зелених водоростей та грибів;— екологічні і біологічні особливості відділів водоростей та грибів, що вивчаються; засоби

харчування, розмноження, особливості екології;— роль водоростей та грибів у колообізі речовин у природі, у ланцюгах харчування, їх

народногосподарське значення; — поняття про термінологію морфології рослин;— загальні закономірності будови рослин як в цілому, так і їх частин, органів;— закономірності закладення органів рослин;— типи розмноження та типи життєвих циклів спорових і насінних рослин;— життєві форми рослин,— особливості будови вегетативних та генеративних органів вищих рослин різних

систематичних груп,— знати таксономічну приналежність основних видів вищих та нижчих рослин.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен уміти:— відрізняти водорості та гриби різних систематичних груп;— з’ясовувати взаємозв’язок біології та морфології різних форм водоростей та грибів з

умовами їх життя;— з’ясовувати морфолого-біологічні особливості грибів як організмів, що займають

особливе положення в органічному світі;— ідентифікувати прокаріоти та еукаріоти за допомогою оптичного мікроскопу;— визначати тип морфологічної структури водоростей та вищих рослин;— складати формулу та діаграму квітки;— визначати тип плодів за різними класифікаційними ознаками;— робити морфологічний аналіз рослин, відмічаючи закономірності будови як наслідок

тривалої еволюції в певних умовах мешкання,— вміти визначати систематичне положення та надавати латинську, українську назву

запропонованих рослин.

ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

№ моду-

ля,№

навч.тижнів

№ теми

Теми лекцій, види інших аудиторних занять та самостійної роботи

Обсяг годин

Вид модульного і підсумкового

контролю та їх рейтингова оцінка

(РО)

1 2 3 4 5

І

1

Тема 1: Ботаніка як наука про рослини Предмет, завдання і методи ботаніки. Напрямок морфологічної еволюції рослин.Лекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота: Індивідуальна робота:

2-33

2

Тема 2: Вегетативні органи рослин, їх будова і функції. Лекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота:Індивідуальна робота:

2633

3

Тема 3: Життєві форми рослинЛекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота:Індивідуальна робота:

--35

4

Тема 4: Розмноження рослин. Типи життєвих циклів.Лекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота:Індивідуальна робота:

2-55

5

Тема 5: Генеративні органи рослин. Будова, функції і походження квітки. Андроцей, будова і еволюція тичинки. Гінецей, типи гінецея. Розвиток та типи насіннєвих зачатків.Лекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота:Індивідуальна робота:

2633

6

Тема 6: Органоутворення у покритонасінних рослин.Лекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота:Індивідуальна робота:

-411

РО підготовки до аудиторних занять

та засвоєння теоретичного

матеріалу – 5 балів

РО підготовки до лабораторних

занять та опанування

практичними навичками – 5

балів

РО підсумкової контрольної

роботи – 20 балів

І семестр 1 модульний контроль(разом по 1-му модулю) 30 балів

1

Тема 1: Предмет та задачі систематики рослинЛекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота: Індивідуальна робота:

---

ІІ

2

Тема 2: Царство Гриби. Загальна характеристика грибівЛекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота:Індивідуальна робота:

442

3

Тема 3: Загальні уявлення про водорості, порівняння їх з грибамиЛекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота:Індивідуальна робота:

12-

4

Тема 4: Відділ Синьо-зелені та Зелені водоростіЛекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота:Індивідуальна робота:

122-

5

Тема 5: Відділ “ Діатомові водорості”. Класи : Пенатні, Центричні. Лекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота:Індивідуальна робота:

-235

6

Тема 6: Відділ “Бурі водорості”. Класи Феозооспорові, Циклоспорові.Лекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота:Індивідуальна робота:

2222

7

Тема 7: Відділ “Червоні водорості”. Класи : Бангієві, Флоридієві.Лекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота:Індивідуальна робота:

-255

8

Тема 8: Відділ “Лишайники”.Лекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота:Індивідуальна робота:

-255

РО підготовки до аудиторних занять

та засвоєння теоретичного

матеріалу – 5 балів

РО підготовки до лабораторних

занять та опанування

практичними навичками – 5

балів

РО підсумкової контрольної

роботи – 20 балів

І семестр 1І модульний контроль(разом по 2-му модулю) 30 балів

Індивідуальне завдання 20 балівРазом за два модулі 80 балівПідсумковий семестровий контроль 20 балів

Разом 100 балів

1 2 3 4 5М

одул

ь 3 1 Тема 1. Основні особливості вищих рослин, їх походження

і роль у біосфері. Огляд вищих рослинЛекціїЛабораторні заняттяСамостійна роботаІндивідуальна робота

2-22

2 Тема 2. Архегоніальні рослиниЛекціїЛабораторні заняттяСамостійна роботаІндивідуальна робота

4888

3 Тема 3. Насіннєві рослини. Відділ ГолонасінніЛекціїЛабораторні заняттяСамостійна роботаІндивідуальна робота

4221

4 Тема 4. Відділ Покритонасінні рослини. Походження, історія систематики покритонасінних. Клас ДводольніЛекціїЛабораторні заняттяСамостійна роботаІндивідуальна робота

2-21

5 Тема 5. Клас Дводольні. Підкласи Магноліїди, Ранункуліди та ГамамелідиЛекціїЛабораторні заняттяСамостійна роботаІндивідуальна робота

6626

РО підготовки до аудиторних занять та засвоєння теоретичного матеріалу – 5 балів

РО підготовки до лабораторних занять та опанування практичних навичок – 5 балів

РО підсумкової контрольної роботи

– 20 балів

Модульна контрольна робота № 3 2 20 балівІндивідуальне завдання 10 балів

1-9 тижні

(разом по 3-му модулю) 40 балів

Мод

уль

4

1

Тема 1. Клас Дводольні. Підклас ДиленіїдиЛекціїЛабораторні заняттяСамостійна роботаІндивідуальна робота

4423

2

Тема 2. Підкласи Каріофіліди та РозидиЛекціїЛабораторні заняттяСамостійна роботаІндивідуальна робота

4451

3

Тема 3. Підкласи Ламіїди та АйстеридиЛекціїЛабораторні заняттяСамостійна роботаІндивідуальна робота

4633

4

Тема 4. Клас Однодольні, Підклас ЛіліїдиЛекціїЛабораторні заняттяСамостійна роботаІндивідуальна робота

2432

РО підготовки до аудиторних занять та засвоєння теоретичного матеріалу – 5 балів

РО підготовки до лабораторних занять та опанування практичних навичок – 5 балів

РО підсумкової контрольної роботи

– 20 балів

Модульна контрольна робота № 4 2 20 балівІндивідуальне завдання 10 балів

10-17 тижні Разом по 4-му модулю 40 балів

Разом за 2 модулі 80 балів

Підсумковий семестровий контроль 20 балів

ІІ семестр

Разом 100 балів

ІІІ. ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

СЕМЕСТР І МОДУЛЬ І

Лекція 1.Тема: Ботаніка як наука про рослини.Предмет, завдання і методи ботаніки. Напрямок морфологічної еволюції рослин.План:

1. Історія морфології. Описувальний та порівняльно-морфологічний етапи. Значення робіт І.Д.Чистякова, І.Н.Горожанкіна, В.І. Бєляєва, К.Н.Навашина.

2. Основні напрямки морфологічної еволюції рослин. 3. Прокаріоти, еукаріоти. Автотрофні і гетеротрофні рослини. Одноклітинні і колоніальні

форми. Позаклітинна будова. Диференціація тіла і виникнення багатоклітинності.4. Виникнення вегетативних органів в процесі еволюції. Таломні і листостеблові рослини. 5. Загальні закономірності морфологічної будови рослин. Симетрія і її типи. Полярність.

Конвергенція, кореляція, атавізм. Гетеробатмія, редукція, абортування органів. 6. Єдність форм і внутрішньої будови, єдність організма і середовища. 7. Можливість управління формоутворюючими процесами у рослин.

Література: 1. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаніка. - К.: Вища школа, 1995. – 391 с.2. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є.

Морфологія рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – 143 с.С .7-18

3. Тихоміров Ф.К., Навроцька А.А., Григора І.М. Ботаніка. – К.: Урожай, 1998. – 416 с.4. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.І. Ботаніка, анатомія і морфологія рослин.

– Київ: Вища школа, 1995. – 384 с.5. ВасильевА.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. - М.:

Просвещение, 1982. – 497 с.С.6. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. - Т.1. - М.: Высшая школа, 1976.- 278 с.С.4-

16

Лекція 2.Тема: Вегетативні органи рослин, їх будова і функції. Пагін і стебло. Лист – бічний орган пагонуПлан:

1. Поняття про пагін. Загальна характеристика пагону. 2. Будова і типи бруньок. 3. Ріст пагону (верхівочний, вставочний). 4. Форми і типи пагонів. 5. Наростання і галуження. Утворення системи пагонів. 6. Розподіл функцій пагонів в системі.7. Основні фізіологічні функції зеленого листка. 8. Частини листка. 9. Закладення і фази розвитку листка. 10. Верхівковий і інтеркалярний ріст листків.

Література:

1. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаніка. - К.: Вища школа, 1995. – 391 с. С.76-91,2. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія

рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – 143 с.С.32-70

3. Тихоміров Ф.К., Навроцька А.А., Григора І.М. Ботаніка. – К.: Урожай, 1998. – 416 с.4. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.І. Ботаніка, анатомія і морфологія рослин. – Київ:

Вища школа, 1995. – 384 с.5. Васильев А.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. - М.:

Просвещение, 1982. – 497 с.С.178-3106. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. - Т.1. - М.: Высшая школа, 1976.- 278 с.С.111-

133,178-181

Лекція 3.Тема: Розмноження рослин. Типи життєвих циклів.План:1. Типи розмноження рослин. 2. Різноспоровість. 3. Статевий процес. Гамети, гаметангії, зигота. Тип статевих процесів. Чергування статевого і

без статевого поколінь, зміна ядерних фаз, її біологічне і еволюційне значення. Місце мейозу у життєвому циклі – типи редукції.

4. Огляд чергування поколінь у архегональних рослин. 5. Насіннєве розмноження рослин. Походження і біологічна роль насіння.

Література: 1. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаніка. - К.: Вища школа, 1995. – 391 с.С.109-

112 ,119-1232. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія

рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – 143 с3. Тихоміров Ф.К., Навроцька А.А., Григора І.М. Ботаніка. – К.: Урожай, 1998. – 416 с.4. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.І. Ботаніка, анатомія і морфологія рослин. –

Київ: Вища школа, 1995. – 384 с.5. Васильєв А.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. - М.:

Просвещение, 1982. – 497 с.С.336-352

Лекція 4Тема: Будова, функції і походження квітки. Еволюція типів оцвітини. Андроцей, будова і еволюція тичинки. Гінецей, типи гінецея. Розвиток та типи насіннєвих зачатків. Подвійне запліднення.План.

1. Теорія походження квітки. Псевдантова теорія Веттштейна. Стробілярна теорія Арбера і Паркіна.

2. Сучасні погляди на природу квітки і її частин. 3. Еволюція типів оцвітини. 4. Мікроспорогенез, мікроспори, утворення чоловічого гаметофіту. Будова пилку, еволюція

оболонки пилкових зернин покритонасінних рослин. 5. Походження і еволюція гінецея. 6. Розвиток зачатків. Мегаспорогенез. Розвиток типового зародкового мішку – жіночого

гаметофіту. 7. Квітіння і запилення, пристосування до перехресного запилення. Біологічне значення

перехресного запилення. 8. Самозапилення.

9. Подвійне запилення покритонасінних рослин, його біологічне значення.Література:

1. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаніка. - К.: Вища школа, 1995. – 391 с.С.99-1092. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія

рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – 143 с3. Тихоміров Ф.К., Навроцька А.А., Григора І.М. Ботаніка. – К.: Урожай, 1998. – 416 с.4. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.І. Ботаніка, анатомія і морфологія рослин. –

Київ: Вища школа, 1995. – 384 с.5. Васильев А.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. - М.:

Просвещение, 1982. – 497 с.С.359-4136. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. - Т.1. - М.: Высшая школа, 1976.- 278 с.С.185-

214

МОДУЛЬ ІІЛекція 5. Тема: Ботаніка як наука про систематику рослин. Царство Гриби. Загальна характеристика грибів.

План:1. Основні розділи ботаніки. 2. Систематика як біологічна наука. 3. Розділи систематики: таксономія, номенклатура, філогенетика. Таксономічні категорії і

таксони. Правила написання назв таксонів згідно з вимогами МКБН. Бінарна номенклатура. Таксони та основні ботанічні таксономічні категорії. Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури: його принципи та основні положення. Номенклатура таксонів за їх рангом. Цитування прізвищ авторів таксону. Зміст визначення “правильна назва таксону”. Критерії правильних назв таксонів.

4. Номенклатурні фільтри. Пріоритет та типіфікація. 5. Гриби – давня група організмів, що існувала до розходження тварин та рослин.

Поліфілітичне походження грибів. 6. Будова вегетативного тіла грибів, типи міцелію. Міцелій та його видозміни. 7. Будова клітини грибів: органоїди клітини, запасні поживні речовини – волютин, жири,

ліпіди, глікоген, білкові тільця. 8. Розмноження грибів. 9. Класифікація типів спороношення у грибів. Різноманітність органів статевого та

нестатевого спороношення у грибів. Способи утворення асків та базидій.


1522. Курс низших растений / Под ред М.В. Горленко. - М.: Высшая школа, 1981. – 520 с.3. Комарницкий Н.А. и др. Ботаника (систематика растений). - М.: Просвещение, 1975 –

608 с.4. Горбунов Н.П., Клюшникова С.С., Комарницкий Н.А. Малый практикум по низшим

растениям. - М.: Изд-во Московского университета, 1976. – 58 с.

Лекція 6. 1. Тема: Царство Гриби. Клас Сумчасті гриби.2. План:

3. Загальна характеристика. Цикл розвитку. Типи плодових тіл, еволюція. Конідіальне спороношення. Поділ на підкласи.

4. Підклас Геміаскоміцети, порядок Ендоміцетові (дріжджі), Тафринові. Паразитизм, особливості циклу розвитку.

5. Підклас Еуаскоміцети. Група порядків Піреноміцети. Порядок Ріжкові, життєвий цикл ріжки. Господарське значення, використання. Порядок мучнисторосяні. Основні представники. Паразитизм на вищих культурних рослинах.

6. Загальна характеристика. Чисельність видів, відмінності від аскоміцетів. Особливості спороношення, будова первинного та вторинного міцелію. Розподіл на підкласи.

7. Підклас Холобазидіоміцети. Порядки Афілофорові, Агарикові. Будова та еволюція плодових тіл, екологічні групи, роль у природі.

8. Підклас Теліобазидіоміцети. Порядок Сажкові. Особливості циклу розвитку. Засоби боротьби.

9. Підклас Іржасті. Паразитизм на культурних рослинах. Типи спороношення. Заходи боротьби.

Література: 1. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаніка. - К.: Вища школа, 1995. – 391 с. С.129-

1522. Курс низших растений / Под ред М.В. Горленко. - М.: Высшая школа, 1981. – 520 с.3. Комарницкий Н.А. и др. Ботаника (систематика растений). - М.: Просвещение, 1975 –



Лекція 7. Тема: Загальні уявлення про водорості, порівняння їх з грибами. Відділи Синьо-зелені та Зелені водоростіПлан:

1. Різноманітність будови, способу життя та особливості живлення нижчих рослин.2. Прокаріоти фототрофні та гетеротрофні, еукаріоти. 3. Загальний огляд водоростей. Типи морфологічної структури, будова клітини, способи

розмноження. Співвідношення гаплоїдної та диплоїдної фаз у життєвому циклі водоростей. Класифікація клітинних покривів за їх хімічним складом. Основні речовини клітинних оболонок водоростей, вищих рослин та грибів: целюлоза, лігнін, хітин, пектинові речовини, муреїн, альгінати, фікоколоїди.

4. Відділ Синьо-зелені водорості. Особливості будови клітини, форма складання талому. Розмноження, способи живлення, екологія синьо-зелених водоростей. Термофільні форми, азотфіксація. Основні класи та порядки. Докази стародавності ціаней.

5. Відділ Зелені водорості. Різноманітні типи організації талому, будова клітини. Класифікація зелених водоростей. Цикли розвитку вольвоксових, протококових, сифонових та зчіплянок. Основні представники. Особливості будови сифонових, будова та різноманітність кон’югат.


129,152-1672. Курс низших растений / Под ред М.В. Горленко. - М.: Высшая школа, 1981. – 520 с.3. Комарницкий Н.А. и др. Ботаника (систематика растений). - М.: Просвещение, 1975 –

608 с.

4. Горбунов Н.П., Клюшникова С.С., Комарницкий Н.А. Малый практикум по низшим растениям. - М.: Изд-во Московского университета, 1976. – 58 с.

Заняття 8.Тема: Відділ Бурі водорості. Класи Феозооспорові та Циклоспорові.План:1. Форма тіла, будова слані, клітини. 2. Способи розмноження, типи життєвих циклів бурих водоростей. 3. Клас Феозооспорові. Клас Циклоспорові. Основні порядки, найважливіші представники,

особливості їх морфології. Цикли розвитку. 4. Екологія, розповсюдження, значення бурих водоростей.

Література: 1. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаніка. - К.: Вища школа, 1995. – 391 с. С.124-

129,152-1672. Курс низших растений / Под ред М.В. Горленко. - М.: Высшая школа, 1981. – 520 с.3. Комарницкий Н.А. и др. Ботаника (систематика растений). - М.: Просвещение, 1975 –



СЕМЕСТР ІІ МОДУЛЬ 3

ІІІ. ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Заняття 1.Тема: Основні особливості вищих рослин, їх походження і роль у біосфері. Огляд вищих рослин. Відділ Мохоподібні.План:

1. Походження вищих рослин. Стародавніші представники наземних рослин, їх значення для еволюції рослин.

2. Два типи гетероморфних життєвих циклів вищих рослин з перевагою спорофіта або гаметофіта. 3. Систематичний огляд вищих рослин. Відділ Мохоподібні. Загальна характеристика, екологія,

поширення, можливі предки мохоподібних. Поділ на класи. 4. Клас Печінкові мохи. Клас Листкостеблові. Основні порядки, їх характеристика, основні

представники, географічне поширення мохів, їх роль у рослинному покриві. Господарське значення мохів.

Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів). –

Київ: Фітосоціоцентр. – 2001.– 432 с. С. 121 – 126, 128 – 142.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.: Просвещение,

1975. – 608 с. С. 173 – 213.

Заняття 2.Тема: Відділи: Рініофіти, Псилотовидні, Плауноподібні.План:

1. Відділ Рініофіти. Загальна характеристика. 2. Відділ Псилотовидні, особливості будови, морфолого-анатомічна характеристика, риси

примітивності. Основні представники. 3. Відділ Плауноподібні. Особливості будови, морфолого-анатомічна характеристика. Мікрофілія.

Розподіл на класи та порядки. 4. Вимерлі групи плауноподібних. Представники порядку Протолепідодендронові, їх роль в

утворенні кам’яного вугілля. 5. Сучасні плауновидні: плаунові, селагінелові, полушникові. Особливості будови й цикли розвитку

селагінели і плауна.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 142 – 153.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 217 – 231.

Заняття 3.Тема: Відділ Хвощеподібні. Відділ Папоротеподібні.

План:1. Відділ Хвощеподібні. Характерні особливості відділу. Розподіл на класи та порядки.2. Вимерлі групи хвощеподібних (представники порядків Каламітові, Клинолисті).3. Клас Хвощевидні, анатомо-морфологічна будова стробілів, особливості будови спор та заростків.4. Відділ Папоротеподібні. Загальна анатомо-морфологічна характеристика спорофіта, макрофілія.

Спорангії, соруси, синангії. Викопні та сучасні папоротевидні. Класифікація.5. Клас Вужачковидні: загальна характеристика спорофіта та гаметофіта.6. Клас Поліподіопсиди. Розподіл на підкласи. Морфолого-анатомічна характеристика на прикладі

папоротей вітчизняної флори. Цикл розвитку типових папоротей. Різноспорові та рівноспорові папороті. Морфологічні особливості, цикли розвитку.

Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 154 – 174.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 214 – 217, 239 – 279.

Заняття 4.Тема: Насіннєві рослини. Відділ Голонасінні.

План:1. Еволюційні зв’язки насінних рослин зі споровими папоротями. 2. Відділ Голонасінні, розподіл на класи. Геологічний час їх появи та розвитку. 3. Будова стробілів. Синангіальна гіпотеза походження насіннєвих зачатків. Нуцелус – видозмінений

мегаспорангій. Мега- та мікроспорогенез, розвиток гаметофіту, запилення та запліднення, розвиток насіння.

4. Стародавніші голонасінні, викопні та сучасні голонасінні. 5. Клас Саговники. Загальна характеристика, будова вегетативних органів та репродуктивних

структур. Розвиток жіночого та чоловічого гаметофіта, розвиток та будова насіння. Характерні представники класу.

6. Клас Гінкгові. Характерні особливості. Своєрідність органів спороношення, розвиток і будова насіння. Загальні риси із саговниками.

Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 175 – 201.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 279 – 340.

Заняття 5.Тема: Відділ Покритонасінні рослини. Походження, історія систематики покритонасінних.

Клас Дводольні.План:

1. Відділ Покритонасінні. Розповсюдження Покритонасінних, їх роль у природі.2. Походження покритонасінних. Гіпотеза Голенкіна.3. Історія систематики. Систематика в епоху Відродження.4. Штучні системи рослин й принципи їх побудови. Природні системи й принципи їх побудови.5. Філогенетичні системи квіткових рослин А.Енглера, Тахтаджяна, Буша.6. Важливіші таксони покритонасінних: класи Дводольні та Однодольні.

Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 105 – 121, 202 – 209.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 340 – 349.

Заняття 6.Тема: Підклас Магнолііди. Порядок Магнолієцвіті. Підклас Ранункуліди. Порядки Жовтецевоцвіті, Макоцвіті.План:

1. Основні порядки підкласу Магнолііди.2. Загальна характеристика родини Магнолієві. Життєві форми, ознаки примітивності у будові

органів.3. Підклас Ранункуліди, основні порядки.4. Характерні ознаки родини Жовтецеві, життєві форми. Основні лінії еволюції квітки у межах

родини Жовтецеві.5. Характеристика підродин родини Жовтецевих, основні представники, географічне поширення,

застосування.6. Порядок Макоцвіті. Родина Макові. Загальна характеристика родини. Головні представники, їх

географічне поширення. Практичне значення.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. –

Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 209 – 224.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение,

1975. – 608 с. С. 349 – 358.3. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. – Л.: Наука, 1987. – 439 с. С. 28 – 46, 47 – 57.

Заняття 7.Тема: Підклас Каріофіліди. Порядки Гвоздикоцвіті, Гречкоцвіті.План:

1. Еволюційні зв’язки у підкласі Каріофіліди. Основні порядки.2. Порядок Гвоздикоцвіті, головні родини.3. Родина Гвоздичні: чисельність видів, географічне розповсюдженняя, життєві форми, розподіл на

підродини. Особливості морфології вегетативних і генеративних органів.4. Порядок Гречкоцвіті. Характеристика родини Гречкові. Поширення представників, життєві

форми, морфологія вегетативних органів. Будова генеративних органів гречкових. Можливі напрямки еволюції квітки в межах родини.

5. Основні представники гвоздичних і гречкових, їх практичне значення.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. –


1975. – 608 с. С. 382 – 393.3. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. – Л.: Наука, 1987. – 439 с. С. 58 – 66.

Заняття 8.Тема: Підклас Гамамелідіди. Порядки Букоцвіті, Березоцвіті.План:

1. Підклас Гамамеліди. 2. Порядок Букоцвіті. Родина Березові. Пристосування до умов зростання. Життєві форми,

особливості будови деревини, будова суцвіть і квітки. Біологія запилення та запліднення. Важливіші представники, їх роль у народному господарстві.

Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. –



Заняття 9.Тема: Підклас Діленіїди. Порядки Вербоцвіті, Вересоцвіті, Молочаєцвіті.План:

1. Підклас Діленіїди. Порядок Вербоцвіті. Родина Вербові. Сучасні погляди на положення вербових у системі покритонасінних. Характерні ознаки, будова та еволюція квітки. Засоби запилення. Особливості будови та проростання насіння. Представники.

2. Порядок Вересоцвіті. Родина Вересові. Життєві форми, особливості морфології та біології. Будова квітки, пристосування до запилення комахами. Розподіл на підродини, важливіші представники.

3. Порядок Молочаєцвіті. Родина Молочайні. Різноманіття життєвих форм, екологічна приуроченість, будова квітки та суцвіть. Напрямки морфологічної еволюції квітки та появлення конвергенції в родині молочайних. Важливіші представники, їх використання.


Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 239 – 249, 263 – 264.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение,

1975. – 608 с. С. 379 – 381, 393, 405 – 412.3. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. – Л.: Наука, 1987. – 439 с. С. 84 – 140.

Заняття 10.Тема: Підклас Діленіїди. Порядки Гарбузовоцвіті, Каперсоцвіті.План:

1. Порядок Гарбузовоцвіті. Характеристика родини Гарбузові: чисельність видів, райони розповсюдження, життєві форми. Основні морфологічні риси, будова генеративних органів.

2. Порядок Каперсоцвіті. Характерні ознаки родини Хрестоцвіті. Особливості будови генеративних органів.

3. Найважливіші представники родин Гарбузових і Хрестоцвітих, їх народногосподарське значення.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 249 – 255.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 416 – 426.

Заняття 11.Тема: Підклас Діленіїди. Порядки Мальвоцвіті, Кропивоцвіті.План:

1. Порядок Мальвоцвіті. Основні родини, їх географічне поширення.2. Загальна характеристика родини Мальвові. Життєві форми, будова вегетативних і особливості

будови генеративних органів. Представники.3. Родина Липові. Життєві форми, географічне поширення, будова квіток, особливості утворення та

поширення плодів. Основні представники.4. Порядок Кропивоцвіті. Загальна характеристика, систематичне положення, еволюційна оцінка

морфологічних ознак порядку.5. Родина Тутові. Чисельність видів, райони найбільшого видового різноманіття, характерні ознаки:

життєві форми, будова суцвіть та квітки, засоби запилення, пристосування до запилення певними видами комах. Основні представники.

6. Родина Кропивні, характерні ознаки, будова вегетативних органів та квітки. Найважливіші представники.


Заняття 12.Тема: Підклас Розиди. Порядки Ломикаменевоцвіті, Розоцвіті, БобовоцвітіПлан:

1. Підклас Розиди. Порядок Ломикаменевоцвіті. Родина Товстолисті. Чисельність видів, центри видового різноманіття, екологічні, біологічні та морфологічні особливості. Будова квітки, плодів. Розмноження. Основні представники.

2. Порядок Розоцвіті. Родина Розові. Еволюційні зв’язки, характеристика: життєві форми, чисельність видів, географічне поширення, морфологічні особливості вегетативних і генеративних органів. Поліморфізм структури квітки і плоду. Морфологічна при рода гіпантію, типи плодів. Розподіл родини Розові на підродини, найголовніші представники. Їх значення.

3. Порядок Бобовоцвіті. Загальна характеристика родини Бобові. Чисельність, різноманіття життєвих форм, географічне розповсюдження, еволюційні зв’язки. Морфологічні особливості вегетативних і генеративних органів. Господарське значення бобових.




Заняття 13.Тема: Підклас Розиди. Порядки Сапіндоцвіті, Аралієцвіті, Черсакоцвіті.План:

1. Порядок Сапіндоцвіті, родина Кленові. Характерні ознаки, будова квітки та плодів як систематичні ознаки родини. Представники.

2. Порядок Аралієцвіті, родина Зонтичні. Анатомо-морфологічні та біологічні особливості. Шляхи еволюції суцвіття, квітки, плодів. Біологія цвітіння та запилення зонтичних. Важливіші представники, їх роль у народному господарстві та медицині.

3. Родина Аралієві. Характерні ознаки: життєві форми, особливості морфології та біології, будова суцвіть та квіток, плодів. Основні представники.

4. Порядок Черсакоцвіті, родина Валеріанові. Різноманіття життєвих форм, особливості будови квітки та плоду. Основні представники, їх використання.

5. Порядок Черсакоцвіті. Родина Черсакові. Центри видового різноманіття, характерні ознаки вегетативних органів. Будова суцвіття, квітки, плодів. Риси спільні зі складноцвітими. Представники.

Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 290 – 291, 304 – 313.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 452 – 453, 462 – 468, 502 – 506.

Заняття 14.Тема: Підклас Ламііди. Порядки Тирличецвіті, Маслиноцвіті, ПасльоноцвітіПлан:

1. Підклас Ламііди. Коротка характеристика, еволюційні зв’язки, розподіл на порядки.2. Порядок Тирличецвіті, родина Маренові. Еволюційні зв’язки. Характерні ознаки: чисельність

видів, життєві форми. Особливості будови вегетативних органів, будова суцвіть, квіток, плодів, пристосування до запилення комахами. Представники.

3. Еволюційні зв’язки порядку Маслиноцвіті. Характерні риси родини Маслинові. Чисельність видів, особливості ареалу поширення. Будова вегетативних і генеративних органів.

4. Порядок Пасльоноцвіті. Родина Пасльонові. Життєві форми, чисельність видів, центри видового різноманіття. Морфологічні ознаки вегетативних і генеративних органів.



1975. – 608 с. С. 480 – 481, 490 – 494, 500 – 502.3. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. – Л.: Наука, 1987. – 439 с. С. 228 – 257.

Заняття 15.Тема: Підклас Ламііди. Порядки Шорстколистоцвіті, Ранникоцвіті, Губоцвіті.План:

1. Порядок Шорстколистоцвіті. Родина Шорстколисті. Чисельність видів, життєві форми, географічне поширення. Будова суцвіть і квіток. Представники.

2. Порядок Ранникоцвіті. Родина Ранникові. Поділ на підродини. Характерні риси родини Ранникові. Коеволютивна спеціалізація квіток ранникових. Поширення та особливості екології представників. Їх народногосподарське значення.

3. Порядок Губоцвіті. Загальна характеристика. Родина Губоцвіті. Систематичні ознаки родини губоцвіті, поділ на підродини. Будова суцвіть і квіток, пристосування до перехресного запилення. Практичне значення важливіших представників.

Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 325 – 330, 333 – 339.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 484 – 490, 494 – 497.

Заняття 16.Тема: Підклас Айстериди. Порядки Дзвоникоцвіті, Айстроцвіті.План:

1. Підклас Айстериди. Коротка характеристика підкласу. 2. Порядок Дзвоникоцвіті. Загальна характеристика, сучасне систематичне положення. Родина

Дзвоникові.3. Порядок Айстроцвіті. Загальна характеристика порядку. Родина Айстрові. Поділ на підродини і

триби, еволюційні зв’язки. Життєві форми, географічне розповсюдження. Особливості будови генеративної сфери. Найважливіші представники, їх народногосподарське значення.


Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 339 – 353.

2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 506 – 520.

3. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. – Л.: Наука, 1987. – 439 с. С. 257 – 266.

Заняття 17.Тема: Клас Однодольні. Підклас Лілііди. Порядки Лілієцвіті, Тонконогоцвіті.План:

1. Клас Однодольні. Еволюційні зв’язки, характерні морфологічні риси будови органів однодольних. 2. Підклас Лілііди. Порядок Лілієцвіті. Родина Лілійні. Загальна характеристика. Важливіші

представники, особливості їх морфологічної будови, розповсюдження і значення у природі.3. Порядок Тонконогоцвіті. Родина Злакові. Видове різноманіття, поширення, загальна

харктеристика Особливості будови квіток. Найважливіші представники.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 353 – 354, 360 – 368, 386 – 405.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 520 – 523, 526 – 536, 549 – 565.

ІV. ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

СЕМЕСТР І МОДУЛЬ І

Заняття 1.Тема: Основні закономірності морфологічної будови органів рослин. Морфологія пагона та стебла.План:Навчальні завдання:1. Розглянути та зарисувати типи симетрії у органів рослин.2. Вивчити та зарисувати явище полярності.3. Розглянути та зарисувати пагін рослини. Вивчити частини пагону.4. Вивчити довгі та укорочені пагони гіркокаштану конського. 5. Вивчити морфологічну будову вегетативної, генеративної та вегетативно-генеративної

бруньки.6. Вивчити типи галуження пагонів.7. Вивчити форми стебел на поперечному розрізі.8. Вивчити та замалювати типи стебел за напрямком росту.Література:

1. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаніка. - К.: Вища школа, 1995. – 391 с.2. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. - Т.1. - М.: Высшая школа, 1976.- 278 с.3. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є.


Заняття 2.Тема: Морфологія листка.План:Навчальні завдання:1. Розглянути та замалювати листок шипшини. Позначити листкову пластинку, черешок,

прилистки.2. Розглянути та замалювати сидячий листок, низбігаючий листок, листок злаків з піхвою,

язичком, вушками, листок із розтрубом.3. На гербарних зразках розглянути різні форми основи листкової пластинки.4. Вивчити та замалювати гербарні зразки простих листків з суцільною пластинкою.5. Вивчити та замалювати гербарні зразки форми верхівки листкової пластинки.Література:

1. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаніка. - К.: Вища школа, 1995. – 391 с.2. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. - Т.1. - М.: Высшая школа, 1976.- 278

с.С.163-181 3. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є.


Заняття 3.Тема: Морфологія коренів. Спеціалізація та метаморфози вегетативних органів.План:Навчальні завдання:1. На гербарних зразках вивчити та замалювати типи кореневих систем.2. За допомогою стереоскопічного мікроскопу вивчити будову кінчика кореня пшениці.3. На постійному та тимчасовому препаратах корінців дуба знайти та замалювати гіфи гриба,

які утворюють ендотрофну мікорізу.

4. На постійному препараті поперечного зрізу кореню люпіну з бульбочками розглянути бактероїдну тканину.

5. Вивчити та замалювати морфологічну будову коренеплодів моркви та буряка.6. На живих рослинах, гербаріях та постійних препаратах розглянути та замалювати повітряні

корені, корені-причіпки гаусторії.7. Розглянути та замалювати типи спеціалізацій та метаморфозів пагону.Література:


с.С.115-1273. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є.


Заняття 4.Тема: Морфологія квітки. Основні закономірності будови. Типи оцвітини.План:Навчальні завдання:1. Вивчити частини квітки, форми квітколожа, типи оцвітини.2. Вивчити будову квітки тюльпану, написати формулу та накреслити діаграму квітки.3. Вивчити будову квітки капусти, замалювати загальний вид квітки, окремо пелюстку, відгін,

нігтик, написати формули квітки.4. Вивчити будову безпокривних квіток верби, замалювати жіночу та чоловічу квітку верби.5. Вивчити типи та будову чашечки та віночка.6. На гербарних зразках та фіксованому матеріалі розглянути і замалювати форми

зрослопелюсткових актиноморфних віночків. Відмітити трубку, відгін, зів.7. На гербарних зразках та фіксованому матеріалі вивчити і замалювати типи неправильних

віночків.8. На гербарних зразках, фіксованому матеріалі та живих рослинах розглянути ациклічні

квітки горицвіту, геміциклічні квітки магнолії, циклічні квітки гвоздики. Викреслити діаграми цих квіток.

9. Вивчити будову квіток родин мальвових, бобових та примулових.Література:




Заняття 5.Тема: Морфологія квітки (продовження). Андроцей і гінецей.План:Навчальні завдання:1. Вивчити морфологічну будову багатобратового, двобратового, однобратового, двосильного

та чотирьохсильного андроцею.2. На постійному препараті мікроскопічну будову пиляку та будову пилкового зерна. 3. Вивчити зовнішню та внутрішню будову маточок рослин, що мають різні типи гінецею.4. Вивчити та замалювати типи зав’язі. На постійному препараті вивчити мікроскопічну

будову насінного зачатку.Література:




Заняття 6.Тема: Морфологічні типи суцвіть.План:Навчальні завдання:1. Вивчити та замалювати схему будови об’єднаного суцвіття. 2. Розглянути та схематично замалювати прості моноподіальні суцвіття. 3. Розглянути і замалювати складні моноподіальні суцвіття.4. Розглянути і замалювати складні агрегатні суцвіття.5. Розглянути і замалювати симподіальні цимозні суцвіття.

Література:1. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаніка. - К.: Вища школа, 1995. – 391 с.2. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. - Т.1. - М.: Высшая школа, 1976.- 278



4. Заняття 7.Тема: Морфологічні типи плодів.План:Навчальні завдання:Використовуючи таблиці, гербарний і фіксований матеріал:

1. вивчити і замалювати апокарпні плоди. 2. вивчити і замалювати синкарпні плоди. 3. вивчити і замалювати паракарпні плоди. 4. вивчити і замалювати лізікарпні плоди.Література:


с.С.226-2333. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є.


Заняття 8.Тема: Будова та класифікація насіння.План:Навчальні завдання:1. Провести морфологічний аналіз насіння з ендоспермом у однодольних рослин. 2. Провести морфологічний аналіз насіння дводольних рослин з ендоспермом.3. Провести морфологічний аналіз насіння дводольних рослин без ендосперму. 4. Провести морфологічний аналіз запропонованого насіння. Література:

1. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаніка. - К.: Вища школа, 1995. – 391 с.2. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. - Т.1. - М.: Высшая школа, 1976.-

278 с.С.223-226

3. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – 143 с.С .123-126

МОДУЛЬ ІІ

Заняття 1.Тема: Прокаріотичний та еукаріотичний план будови клітини.План:Навчальні завдання:1. Вивчити будову клітини прокаріот на прикладі ностока та анабени.2. Вивчити будову клітини грибів на прикладі клітини дріжджів.3. Вивчити будову клітини еукаріот на прикладі зеленої водорості спірогіри, або зігнеми.

Література:1.1. Курс низших растений / Под ред М.В. Горленко. - М.: Высшая школа, 1981. – 520 с. с. 286-292, 298-301,2. Комарницкий Н.А. и др. Ботаника (систематика растений). - М.: Просвещение, 1975 – 608 с.с. 144-149

Заняття 2.Тема: Гриби. Міцелій та його відозміни. Типи вегетативного тіла грибів.План:Навчальні завдання:1. Вивчити будову міцелію нижчих грибів на прикладі мукора. 2. Вивчити будову міцелію вищих грибів на прикладі пеніцила.3. Вивчити будову плодових тіл базидіоміцетів на прикладі шампіньйона та трутовика.Література: [17] с. 282-284, 320-323, 411-415; [18] с. 143-159; [3] с. 100-108

Заняття 3.Тема: Розмноження грибів. Життєві цикли хітридіоміцетів, зигоміцетів, ооміцетів.План:Навчальні завдання:1. Вивчити життєві цикли ольпідію та синхітрію.2. Вивчити життєвий цикл фітофтори.3. Вивчити життєвий цикл сапролегнії.4. Вивчити життєвий цикл мукора.Література: [17] с. 286-301, 306-324; [18] с. 144--149

Заняття 4.Тема: Розмноження грибів. Життєві цикли аскоміцетів та базидіоміцетів.План:Навчальні завдання:1. Вивчити життєвий цикл ріжок (Claviceps purpurea). 2. Вивчити життєвий цикл дріжджів (Saccharomyces cerevisiae).

3. Вивчити життєвий цикл шампіньйона (Agaricus campestris).4. Вивчити життєвий цикл твердої зони пшениці (Tilletia caries).5. Вивчити життєвий цикл пукцинії (Puccinia graminis). Література: [17] с. 286-292, 333-344, 439-454, 413-421; [18] с. 150-162

Заняття 5.Тема: Відділ Зелені водорості - Chlorophyta.Навчальні завдання:1. Вивчити будову колонії та розмноження вольвокса. 2. Вивчити ценобіальні форми зелених водоростей – пандорину та еудорину.3. Вивчити будову та життєвий цикл зеленої водорості – улотрикс.4. Вивчити будову та життєвий цикл Ульви.5. Вивчити особливості будови кон’югат на прикладі спірогіри. Література: [17] с. 98-169; [18] с. 174-178; [19] с. 408-424, 447-455, 479-450.

Заняття 6. Тема: Відділ Діатомові водорості - Diatomeae.План:Навчальні завдання:1. Вивчити будову прісноводної водорості пінулярії. 2. Вивчити різноманітність діатомових водоростей в ценозах обрастання рослн.3. Вивчити колоніальну водорость – мелозіру.Література: [17] с. 200-220; [18] с. 169-171; [19] с. 303-337.

Заняття 7.Тема: Відділ Бурі водорості - Phaeophyta.План:Навчальні завдання:1. Вивчити морфологічну будову та цикл розвитку диктіоти або ектокарпуса. 2. Вивчити будову талому і життєвий цикл ламінарії.3. Вивчити морфологічну будову талому та будову органів розмноження фукуса або цистозіри.Література: 1. Курс низших растений / Под ред М.В. Горленко. - М.: Высшая школа, 1981. – 520 с. 2. Комарницкий Н.А. и др. Ботаника (систематика растений). - М.: Просвещение, 1975 – 608 с.

Заняття 8.Тема: Відділ Червоні водорості – Rhodophyta.План:Навчальні завдання:1. Вивчити структуру слані порфіри та її розмноження. 2. Вивчити особливості будови талому та розмноження батрахоспермуму.3. Вивчити особливості талому та розмноження філофори. Література: 1. Курс низших растений / Под ред М.В. Горленко. - М.: Высшая школа, 1981. – 520 с. 2. Комарницкий Н.А. и др. Ботаника (систематика растений). - М.: Просвещение, 1975 – 608 с.

МОДУЛЬ ІІІ

Заняття 1.Тема: Відділ Мохоподібні – Bryophyta. Клас Печіночники – Marchantiopsida, Порядок Маршанцієві –Marchantiales, Родина Маршанцієві – Marchantiaceae. Клас Листкостеблові мохи – Вryopsida: Підклас Брієві – Bryidae, Порядок Політрихові – Polytrichales, Родина – Polytrichaceae; Підклас Сфагнові – Spahgnidae, Порядок Сфагнові – Spahgnales, Родина Сфагнові – Spahgnaceae.План:1. Вивчити види мохів, що мають різну морфологічну структуру тіла, встановити їх систематичне

положення.2. Вивчити анатомічні особливості мохів, що мають сланеву і листостеблову будову. Вивчити життєвий

цикл мохоподібних, підкреслити перевагу гаметофіта над спорофітом.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів). –

Київ: Фітосоціоцентр. – 2001.– 432 с. С. 121 – 126, 128 – 142.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.: Просвещение,

1975. – 608 с. С. 173 – 213.

Заняття 2.Тема: Відділ Плауноподібні – Lycopodiophyta. Клас Плауновидні – Lycopodiopsida, Порядок Плаунові – Lycopodiales.План:1. Вивчити морфо-біологічні особливості одного-двох представників відділу плауноподібних,

встановити їх систематичне положення.2. Ознайомитись з анатомічними особливостями стебла плаунів.3. Вивчити цикл розвитку плаунів, відмітити місце редукційного поділу.4. Проаналізувати особливості будови і проростання спор плаунів, спосіб життя і будову заростків.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 142 – 153.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 217 – 231.

Заняття 3.Тема: Відділ Хвощеподібні – Equisetophyta. Клас Хвощові – Equisetopsida, Порядок Хвощові – Equisetales.План:1. Вивчити морфолого-анатомічні особливості вегетативних органів хвощів.2. Проаналізувати цикл розвитку хвощів на прикладі хвоща польового. Простежити зміну поколінь у

гетероморфному життєвому циклі, відмітити еволюційне значення різноспоровості.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 154 – 174.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 214 – 217, 239 – 279.

Заняття 4.Тема: Відділ Папоротєподібні – Polypodiophyta. Клас Поліподіопсіди – Polypodiopsida, Порядок Багатоніжкові – Polypodiales: Родина Кочедижнікові – Athуriaceae, Родина Щітовникові – Aspidiaceae. Клас Вужачковидні – Ophioglossopsida, Порядок Вужачкові – Ophioglossales: Родина Вужачкові – Ophioglossaceae.План:

1. Вивчити морфо-біологічні особливості сучасних папоротей.

2. Проаналізувати спосіб розмноження папоротей, відмітити характер розміщення спорангіїв, будову сорусів, спор.

3. Вивчити життєвий цикл рівноспорових папоротей, відмітити перевагу спорофіта у життєвому циклі, самостійність гаметофіта (заростка).


Заняття 5.Тема: Відділ Голонасінні (Gymnospermae) Pinophyta. Клас Хвойні – Pinopsida: Порядок Соснові – Pinales, Родина Соснові – Pinaceae; Порядок Кипарисові – Cupressales, Родина Кипарисові – Cupressaсеае; Клас Гнетові (Оболонконасінневі) – Gnetopsida (Chlamydospermatopsida), Порядок Ефедрові – Ephedrales.План:1. Вивчити морфолого-анатомічні особливості вегетативних органів сучасних голонасінних.2. Вивчити будову репродуктивних органів хвойних.3. Ознайомитися із своєрідною будовою оболонконасінних, відмітити їх конвергентну подібність в

будові їх органів з квітковими рослинами.4. Вивчити життєвий цикл голонасінних, відмітити різноспоровість та її біологічне значення.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 175 – 201.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 279 – 340.

Заняття 6.Тема: Відділ Покритонасінні – Magnoliophyta, Клас Дводольні, Магноліопсиди – Magnoliopsida. Підклас Магнолііди – Magnoliidae, Порядок Магнолієцвіті – Magnoliales, Родина Магнолієві – Magnoliaceae. Підклас Ранункуліди – Ranunculidae: Порядок Жовтецевоцвіті – Ranunculales, Родина Жовтецеві – Ranunculaceae; Порядок Макоцвіті – Papaverales, Родина Макові – Papaveraceae.План:1. Ознайомити студентів з сучасними поглядами на морфологічну природу квітки і її частин.2. Проаналізувати основні лінії еволюції квітки в межах родини Жовтецеві, можливі шляхи виникнення

подвійного віночка.3. Охарактеризувати поліморфізм плодів Жовтецевих і можливі напрямки їх еволюції.4. Вивчити особливості будови квітки макових і руткових, визначити особливості будови гінецея

Макоцвітих.5. Ознайомитися з основними родами родин Магнолієві, Жовтецеві, Макові, практичним

використанням основних представників, вивчити їх латинські назви.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. –


1975. – 608 с. С. 349 – 358.

Заняття 7.Тема: Відділ Покритонасінні – Magnoliophyta, Клас Дводольні, Магноліопсіди - Magnoliopsida.. Підклас Каріофіліди – Саryophyllidae: Порядок Гвоздикоцвіті – Саryophyllales, Родина Гвоздичні – Саryophyllaceae; Порядок Гречкоцвіті – Polygonales, Родина Гречкові – Polygonaceae.План:1. Вивчити морфологічні ознаки вегетативних і генеративних органів представників родини Гвоздичні.

Відмітити особливості будови зав’язі і типи плацентації.2. Ознайомитись з основними морфологічними особливостями родини Гречкові, проаналізувати

напрямки еволюції квітки.3. Ознайомитись з найголовнішими представниками родини Гвоздичні та родини Гречкові, відмітити

рослини, що мають економічне значення.



1975. – 608 с. С. 382 – 393.

Заняття 8.Тема: Відділ Покритонасінні – Magnoliophyta, Клас Дводольні, Магноліопсіди - Magnoliopsida.. Підклас Диленііди. Порядок Мальвоцвіті. Родина Мальвові. Родина Липові. Порядок Молочаєцвіті – Euphorbiales, родина Молочайні – Euphorbiaceae.План:1. Вивчити анатомо-морфологічні ознаки родини Мальвові.2. Проаналізувати ознаки в будові квітки мальвових, що забезпечують перехресне запилення.3. Вивчити анатомо-морфологічні особливості родини Липових, відмітити подібність у будові квіток

липових і мальвових, що вказують на їх родинні зв’язки.4. Вивчити найважливіших представників мальвових і липових. Їх використання, латинські назви.5. Вивчити анатомо-морфологічні ознаки родини Молочайні, найважливіші представники, їх

використання.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 239 – 249, 263 – 264,257 – 261.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 373 – 378, 399 – 405.

МОДУЛЬ 4Заняття 9.Тема: Відділ Покритонасінні – Magnoliophyta, Клас Дводольні, Магноліопсіди - Magnoliopsida.. П/клас Діленіїди Порядок Страстноцвіті. Родина Гарбузові. Порядок Каперсоцвіті. Родина Хрестоцвіті.План:1. Вивчити анатомо-морфологічні ознаки родини Гарбузових, відмітити форму росту пагонів і пов’язані

з цим видозмінення пагонів.2. Проаналізувати будову квіток гарбузових, відмітити особливості морфології тичинок і маточки.3. Вивчити систематичні ознаки родини Хрестоцвіті.4. Встановити основні особливості будови квіток, плодів і насіння хрестоцвітих.5. Ознайомити з основними представниками родини Гарбузові і Хрестоцвіті, їх господарським

використанням.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 249 – 255.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 416 – 426.

Заняття 10.Тема: Відділ Покритонасінні – Magnoliophyta, Клас Дводольні, Магноліопсіди - Magnoliopsida.. Підклас Розиди – Rоsidae: Порядок Розоцвіті – Rosales, Родина Розові – Rosaceae; Порядок Бобоцвіті – Fabales, Родина Метеликові – Fabaceae.План:1. Вивчити систематичні ознаки родини Розові, відмітити поліморфізм вегетативних і генеративних

органів.2. Ознайомитись з представниками розових, що мають примітивну будову квітки та плоду з

прогресивними формами, що забезпечують розповсюдження плодів.3. Вивчити морфологічні ознаки вегетативних органів родини бобові, відмітити їх екологічні

особливості і роль у природі.4. Проаналізувати особливості будови квіток у зв’язку з ентомофілією.5. Ознайомитись з представниками родини Розові і Бобові, визначити задані рослини.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. –

Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 265 – 289.

2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 426 – 449.

Заняття 11.Тема: Відділ Покритонасінні – Magnoliophyta, Клас Дводольні, Магноліопсіди - Magnoliopsida.. Підклас Розиди – Rоsidae: Порядок Сапіндоцвіті – Sapindales, Родина Кленові – Aceraceae. Порядок Аралієцвіті – Araliales, Родина Зонтичні – Apiaceae, Родина Аралієві – AraliaceaeПлан:1. Вивчити характерні морфологічні ознаки родини Кленові. Будова квітки та плодів як систематичні

ознаки родини. Представники природної дендрофлори України..2. Проаналізувати анатомо-морфологічні та біологічні особливості представників родини Зонтичні,

будову їх генеративних органів.3. Вивчити морфологічні ознаки будови вегетативних і генеративних органів видів родини Аралієвих.4. Важливіші представники родини Зонтичних та Аралієвих, їх роль у народному господарстві та

медицині.Література:Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 290 – 291, 304 – 313.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 452 – 453, 462 – 468, 502 – 506.

Заняття 12.Тема: Відділ Покритонасінні – Magnoliophyta, Клас Дводольні, Магноліопсіди - Magnoliopsida. Підклас Розиди – Rоsidae: Порядок Черсакоцвіті – Dipsaсales, Родина Жимолостеві – Caprifoliaceae. Підклас Ламііди – Lamiidae, Порядок Маслиноцвіті – Oleales, Родина Маслинові – OleaceaeПлан:1. Вивчити характерні ознаки родини Маслинові, звернути увагу на переривчастість ареалу реліктових

родів, що свідчать про древність родини.2. Проаналізувати особливості будови квіток маслинових і розподіл статі на рослинах у зв’язку з

різними засобами запилення.3. Вивчити характерні ознаки родини Жимолостеві, визначити спеціалізацію до запилення комахами.4. Ознайомитися з важливими представниками родини маслинові і жимолостеві.5. Визначити за визначником запропоновані види родини Жимолостеві і Маслинові.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. –


1975. – 608 с. С. 480 – 481, 490 – 494, 500 – 502.

Заняття 13.Тема: Відділ Покритонасінні – Magnoliophyta, Клас Дводольні, Магноліопсіди - Magnoliopsida. Підклас Ламііди – Lamiidae: Порядок Шорстколистоцвіті – Boraginales, Родина Шорстколисті – Boraginaceae, Порядок Губоцвіті – Lamiales, Родина Губоцвіті – Lamiaceae.План:1. Вивчити систематичні ознаки і родинні зв’язки родини Шорстколисті.2. Проаналізувати основні напрямки трансформації квітки в межах порядку Синюхоцвіті і родини

Шорстколисті.3. Ознайомитися з систематичними ознаками родини Губоцвіті, відмітити їх діагностичне значення.4. Визначити специфічні пристосування губоцвітих до перехресного запилення комахами.5. Ознайомитись з важливішими представниками родини Шорстколисті і Губоцвіті, визначити задані

рослини.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 325 – 330, 333 – 339.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 484 – 490, 494 – 497.

Заняття 14.Тема: Відділ Покритонасінні – Magnoliophyta, Клас Дводольні, Магноліопсіди - Magnoliopsida. Підклас Ламііди – Lamiidae, Порядок Ранникоцвіті – Scrophulariales: Родина Ранникові – Scrophulariaceae. Порядок ПасльоноцвітіSolanales, Родина Пасльонові – Solanaceae,.План:1. Вивчити основні риси родини Пасльонові, що відрізняють представників пасльонових від

ранникових.2. Ознайомитись з важливішими представниками родини Пасльонові, особливостями їх вегетативних

органів.3. Вивчити систематичні ознаки родини Ранникові, відмітити можливі морфологічні ознаки будови

квітки.4. Проаналізувати еволюційні зв’язки в межах порядку Ранникоцвіті.5. Ознайомитися з важливішими представниками родини Ранникові.6. Визначити види родини пасльонові і ранникові за визначником.Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. С. 325 – 330.2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с. С. 490 – 497.

Заняття 15.Тема: Відділ Покритонасінні – Magnoliophyta, Клас Дводольні, Магноліопсіди - Magnoliopsida. Підклас Ламііди – Lamiidae, Порядок Маслиноцвіті – Oleales, Родина Маслинові – OleaceaeПлан:

1. Вивчити характерні ознаки родини Маслинові, звернути увагу на переривчастість ареалу реліктових родів, що свідчать про древність родини.

2. Проаналізувати особливості будови квіток маслинових і розподіл статі на рослинах у зв’язку з різними засобами запилення.

3. Вивчити характерні ознаки родини Жимолостеві, визначити спеціалізацію до запилення комахами.

4. Ознайомитися з важливими представниками родини маслинові і жимолостеві.5. Визначити за визначником запропоновані види родини Жимолостеві і Маслинові.

Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. 2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с.

Заняття 16-17Тема: Підклас Ліліїди. План:

1. Зробити морфологічний аналіз вегетативних та генеративних органів рослин з родини Liliaceae.2. Зробити морфологічний аналіз вегетативних та генеративних органів рослин з родини Iridaceae.3. Зробити морфологічний аналіз вегетативних та генеративних органів рослин з родини Alliaceae.

Література:1. Нечитайло В.А. Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. (для студ. біол. та природн. ф-тів ун-тів. – Київ:Фітосоціоцентр. – 2001.- 432 с. 2. Комарницкий Н.К., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. М.:Просвещение, 1975. – 608 с.

V. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів з дисципліни "Ботаніка" передбачає:• опрацювання навчальної літератури до кожного лабораторного заняття;• самостійне опрацювання теоретичних питань;• виконання письмових завдань різного типу;• написання конспектів рекомендованої для самостійного опрацювання літератури;• тестові письмові роботи.

№ Завдання Літера-тура

Форма контролю

Самостійно опанувати наступні питання за темою:МОДУЛЬ І

1 Вступ. Історія морфології. Описувальний та порівняльно-морфологічний етапи. Значення робіт І.Д. Чистякова, І.Н. Горожанкіна, В.І.Бєляєва, К.Н. Навашина. Основні напрямки морфологічної еволюції рослин. Прокаріоти, еукаріоти. Автотрофні і гетеротрофні рослини.

Осн. 7-13, дод. 1, 2, 10

Перевірка конспектів

2 Вегетативні органи рослин, їх будова і функції.Корінь і коренева система. Функції кореня.Еволюційне виникнення кореня.Кореневі системи. Морфологічна природа коренів у кореневих системах.Диференціація коренів у кореневих системах.Мікориза, типи мікоризи. Кореневі бульби.

Осн. 7-13, дод. 1, 2, 10

3. Тема: Життєві форми рослин.Класифікація життєвих форм за Раункієром. Морфолого-екологічна класифікація життєвих форм. Сезонні зміни у рослин.

Осн. 7-13, дод. 1, 2, 7,

10


3 Розмноження рослин. Розмноження як одне з властивостей живої природи.Типи розмноження рослин.Вегетативне розмноження: природниче і штучне.Розмноження частками талому, кореневищами, вусами, цибулинами, бульбами, бруньками.Розмноження пагонами, листковими та кореневими живцями, відводками.Розмноження рослин за допомогою прищеплювання.Безстатеве розмноження.Спори і спорангії, типи спор.Різноспоровість. Місце мейозу в життєвому циклі рослин.Цикл відновлення і насіннєве розмноження у голонасінних.

Осн. 7-13, дод.

1, 2, 7, 10


4 Генеративні органи рослин.Цвітіння і запилення. Типи запилення. Загальна характеристика запилення, типи запилення.Засоби, що перешкоджують самозапиленню: дихогамія, гетеростилія.Ентомофілія. Особливості квіток ентомофільних рослин.Будова квіток анемофільних рослин.Автогамія, її особливості і значення. Клейстогамія.Фізіологічні властивості пилку, проростання пилку.


1, 2, 7, 8, 11, 12

Перевірка конспектів.Тестовий контроль.

5 Органоутворення у покритонасінних рослин.Зиготогенез, полярність зиготи. Ембріогенез. Стадії розвитку зародку. Будова зародку покритонасінних рослин, відміна зародків однодольних і дводольних рослин. Утворення ендосперму, його біологічне значення. Перисперм. Морфологічні типи насіння.Морфологічні типи насінняФормування і будова насіння.Будова насіннєвої оболонки.Запасні речовини насінини.Морфологічні типи насінин дводольних і однодольних рослин.Особливості будови насіння злаків.


1, 2, 7, 8, 11, 12

Перевірка конспектів.Тестовий контроль.

МОДУЛЬ 1І1 Царство Гриби. Загальна характеристика грибів

Спосіб життя і розповсюдження грибів. Життєвий цикл мукора. Характерні ознаки ооміцетів, зигоміцетів. Найважливіші представники цих класів. Характерні ознаки класу Хітрідіоміцети. Їх значення для людини.Будова вегетативного тіла і клітини сумчастих грибів. Основні ознаки сумчастих грибів. Цикл їх розвитку. Систематика класу.Риси відмінності сумчастих і базидіальних грибів.Основні підкласи базидіальних грибів, їх характерні ознаки.

Осн. 1, 2, 5, 8, дод.

4, 10


2 Відділ Синьо-зелені та Зелені водоростіСиньо-зелені водорості - найстародавніша група автотрофних організмів. Будова клітини та живлення. Розмноження синьо-зелених водоростей, екологія та систематика цианей.Типи морфологічної структури класів зелених водоростей. Особливості будови талому кожного класу.

Осн. 1, 2, 6, 10,

дод.1-6, 14


3 Відділ Діатомові водорості. Класи: Пенатні, Центричні. Будова клітини, особливості будови оболонки. Спосіб живлення, пігменти, запасні речовини. Біологічні особливості. Розмноження. Типи статевого процесу, утворення ауксоспор. Класифікація діатомових водоростей. Характерні особливості класів, основні порядки, найважливіші представники. Екологічні особливості, географічне розповсюдження. Значення діатомових водоростей.

Осн. 1, 2, 3

Тестовий контроль

4 Відділ Бурі водорості. Класи Феозооспорові, Циклоспорові.Біологічні особливості відділу, будова клітини та талому. Залежність життєвого циклу бурих водоростей від місця зростання, екологічних факторів.Систематика відділу, представники. Значення бурих водоростей у природі та для людини. (2 години)

Осн. 1, 2, 6, дод. 6


5 Відділ Червоні водорості. Класи Бангієві та Флоридієві.Формування слані, тип морфологічної структури, будова клітини, набір пігментів, класифікація червоних водоростей. Класи Бангієві та Флоридієві. Розмноження, зміна ядерних фаз, особливості циклу розвитку бангієвих та флорідей. Основні порядки, найважливіші представники. Родинні зв’язки. Екологічні особливості, розповсюдження, значення червоних водоростей.

Тема: Відділ Лишайники.План:1. Лишайники як комплексні організми, тіло яких складається з двох

компонентів – гриба та водорості. 2. Морфологічна та анатомічна будова слані. Гетеро- та гомеомерний

тип слані. 3. Вегетативне розмноження лишайників. Соредії та ізидії. 4. Статеве та нестатеве розмноження гриба. 5. Екологія. Поширення. 6. Лишайники як індикатори чистоти повітря. Значення у природі, як

піонерів рослинного світу, джерела живлення тварин. Використання лишайників у тваринництві, парфумерії, медицині та хімічній промисловості.

7. Принципи класифікації: кущисті, листуваті та накипні фори. 8. Представники.

Осн. 1, 2, 6, дод. 6

Осн. 1, 2, 6, 10, дод. 1-5


VІ. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Написати реферат на задану тему та скласти 5 тестів до нього.

І Семестр Модуль 1 -ІІ1. Способи природного вегетативного розмноження рослин.2. Штучне вегетативне розмноження рослин. Застосування вегетативного розмноження

рослин у сільському господарстві.3. Життєві форми рослин. Класифікація життєвих форм за Раункієром.4. Еколого-морфологічна класифікація життєвих форм. Трав’янисті рослин, їх

класифікація в залежності від будови підземної сфери і розміщення бруньок відновлення.

5. Еколого-морфологічнва класифікація життєвих форм рослин. Класифікація деревних рослин. Форма крони дерев. Чагарники і чагарнички.

6. Використання околірування в сільськогосподарській практиці. Типи прищеплювання.7. Метаморфози надземних пагонів.8. Метаморфози підземних пагонів.9. Метаморфози листя.10. Спеціалізація і метаморфози коренів.11. Штучне вегетативне розмноження. Значення штучного вегетативного розмноження.12. Принципові відмінності статевого і нестатевого розмноження13. Органи нестатевого розмноження, їх еволюція14. Органи статевого розмноження рослин, їх еволюція.15. Поняття про цикл розвитку рослин на прикладі водоростей: 1) без чергування

покоління – у хламідомонади і улотриксу.16. Поняття про цикл розвитку рослин на прикладі водоростей: з чергуванням покоління

– в ульви та ламінарії17. Цикл розвитку рівноспорових папоротей (чоловічої папороті)18. Цикл розвитку сальвінії (різноспорової папороті)19. Насіннєве розмноження рослин, його принципові відмінності від розмноження

спорами20. Особливості циклу розвитку голонасінних (сосна).21. Основні представники квіткових рослин які охороняються в Україні та на території

Запорізької області.22. Різноманіття квіток у природі23. Походження і еволюція суцвіть.24. Класифікація суцвіть25. Практичне значення суцвіть культурних рослин у народному господарстві.26. Розповсюдження плодів: А)анемохорія; б)гідрохорія; в) зоохорія.27. Біологічне значення плодів28. Господарське значення рослин29. Пристосування квіток до: а) самозапилення; б) перехресного запилення30. Мікориза та її типи31. Спосіб життя та розповсюдження грибів32. Історія розвитку систематики рослин як науки33. Гриби-паразити культурних рослин класу Аскоміцети34. Гриби-паразити культурних рослин класу Базидіоміцети35. Їстівні гриби.36. Отруйні гриби37. Екологічні групи грибів38. Лишайники Запорізької області39. Роль грибів у біогеоценозах40. Екологія синьо-зелених водоростей

41. Екологія зелених водоростей42. Екологічні особливості і поширення діатомових водоростей43. Роль лишайників у природі та житті людини44. Значення водоростей у житті людини45. Розповсюдження та екологія червоних водоростей46. Розповсюдження та екологія бурих водоростей47. Значення бурих та червоних водоростей у природі та для людини48. Способи розмноження водоростей49. Способи розмноження грибів

VII. ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЮ З КОЖНОГО МОДУЛЯ І ДИСЦИПЛІНИ ВЦІЛОМУ

Модуль 1 Теоретичні питання:1. Виникнення органів у процесі еволюції. Основні органи вищих рослин.2. Основні закономірності морфологічні будови органів рослин. Полярність. Типи симетрії.3. Поняття про пагін. Будова і частини пагону. Типи пагонів.4. Типи бруньок за призначенням (вегетативні, генеративні, вегетативно-генеративні,

виводкові), особливості їх будови.5. Типи бруньок за походженням. Розміщення бруньок. Бруньки відновлення, гуртові бруньки,

їх розміщення.6. Сплячі бруньки, їх походження, особливості життєдіяльності, біологічне значення.7. Типи стеблин за напрямком і способом росту?8. Утворення системи пагонів. Галуження і наростання. Типи галуження.9. Листкорозміщення. Поняття про листковий цикл. Формула спірального листкорозміщення.10. Типи коренів і кореневих систем. Функції кореня.11. Мікориза, типи мікоризи. Бульбочкові бактерії.12. Типи коренів за походженням. Типи кореневих систем.13. Морфологічні зони кореня. Будова молодого кореневого кінчика.14. Що таке дерматоген, периблема, плерома? Які зони кореня з них утворюються?15. Які кореневі системи називають первинно-гоморизними, вторинно-гоморизними? Для яких

систематичних груп вони властиві?16. Типи стеблин за формою поперечного розтину.17. Особливості галуження злаків. Будова зони кущіння різних злаків.18. Типи простих листків з суцільною і розсіченою листковою пластинкою.19. Описати і схематично зобразити форми основи, верхівки і краю листкової пластинки.20. Типи складних листків. Схематично зобразити типи складних листків.21. Характер жилкування листя. Зобразити основні типи жилкування.22. Поняття про спеціалізацію і метаморфози рослин; спеціалізація пагону.23. Метаморфози надземних пагонів.24. Метаморфози підземних пагонів.25. Метаморфози листя.26. Спеціалізація і метаморфози коренів.27. Розмноження як одне з властивостей живої істоти. Засоби розмноження рослин.28. Вегетативне розмноження вищих і нижчих і вищих рослин. Фактори розмноження, значення

для розселення і відновлення.29. Визначення квітки. Частини квітки, характер розміщення частин квітки на квітколожі.30. Типи оцвітини. Будова і типи чашечки і віночка.31. Основні типи актиноморфних і зигоморфних віночків, що зрослися.32. Циклічні, ациклічні і геміциклічні квітки. Накреслити діаграми кожної квітки. Навести

приклади.33. Що таке андроцей? Типи андроцею. Типи квіток в залежності від характеру розміщення

тичинок.34. Вихідний тип квітки. Напрямок еволюції квітки.35. Типи квіток в залежності від особливостей будови оцвітини.36. Формула і діаграма квітки.37. Утворення і будова пиляка.38. Мікроспорогенез і розвиток чоловічого гаметофіту.39. Що таке гінецей? Типи гінецею.40. Типи зав’язі. Типи квіток в залежності від типу зав’язі.41. Утворення і будова зародкового мішку. Чим являється зародковий мішок у життєвому циклі

покритонасінних рослин?42. Подвійне запліднення покритонасінних рослин, його біологічна суть.

43. Самозапилення. Особливості будови квіток рослин, що самозапилюються. Клейстогамні квітки. Автогамні і гетерогамні квітки.

44. Утворення і будова насіннєвих зачатків.45. Принципи класифікації суцвіть.46. Характеристика простих суцвіть. Порядок розпускання квіток у простих суцвіть з

вкороченою та подовженою віссю.47. Які суцвіття називають агрегатними? Описати і схематично зобразити основні типи

агрегатних суцвіть.48. Які суцвіття називають складними? Описати і схематично зобразити складні суцвіття.49. Які суцвіття називають моноподіальними? Описати і схематично зобразити складні

моноподіальні суцвіття.50. Чим відрізняється китиця від волоті? Якими бувають форми волоті?51. За якими ознаками суцвіття розподіляють на моноподіальні і симподіальні?52. Будова симподіальних суцвіть-цимоїдів. Формування цимоїдів різних типів.53. Тирзоїдні суцвіття. Зовнішній вигляд тирса в залежності від характеру листкорозміщення,

структури парціальних суцвіть.54. Яке суцвіття у молочайних? Що таке плейохазій?55. Екологічні типи суцвіть.56. Утворення і структура плоду, будова оплодня.57. Морфологічні типи плодів.58. Засоби розкривання плодів. Перелічити типи плодів, що розкриваються.59. Які групи плодів, що розпадаються, Ви знаєте? Навести приклади.60. Поняття про прості і складні плоди. Навести приклади вказаних типів плодів.61. Які плоди називаються верхніми і нижніми? Навести приклади верхніх і нижніх плодів.62. Характеристика горіховидних плодів. До яких генетичних типів відносяться різні групи

горіховидних плодів? Навести приклади.63. Характеристика і генетичні типи костянкоподібних плодів. Навести приклади.64. Характеристика і генетичні типи ягодоподібних плодів. Приклади.65. Характеристика і генетичні типи коробочкоподібних плодів. Навести приклади груп

коробочкоподібних плодів.66. Класифікація плодів в залежності від типів гінецею і типів зав’язі.67. Які плоди називають синкарпними? Типи синкарпних плодів.68. Які плоди називають паракарпними? Типи паракарпних плодів.69. Які плоди називають апокарпними? Типи апокарпних плодів.70. Характеристика лізікарпних плодів.71. Вихідний тип плодів покритонасінних рослин. Еволюція апокарпних плодів.72. Засоби розповсюдження плодів і насіння.73. Утворення і будова насінини.74. Які морфологічні типи насіння характерні для квіткових рослин?75. Будова насіння дводольних рослин.76. Будова насіння однодольних рослин.77. Будова насіння злаків.78. Будова шкірки насінини.79. Запасні поживні речовини насіння.80. Що таке ендосперм? Як утворюється ендосперм в насінні квіткової рослини?81. Описати будову насінини квасолі і рицини. В чому подібність і відмінність?82. Будова проростка дводольних рослин.83. Будова проростка однодольних рослин.84. У якій частині насінини відкладаються запасні речовини у однодольних і дводольних

рослин?Модуль 2 Теоретичні питання:1. Система органічного світу на рівні надцарств. Прокаріоти та евкаріоти.2. Аналіз морфологічної різноманітності ядерного апарату рослин та грибів.

3. Класифікація клітинних покривів у рослин та грибів.4. Положення грибів у системі органічного світу . Риси тваринної і рослинної організації

грибів.5. Будова вегетативного тіла грибів. За якими ознаками поділяються на нижчі та вищі.6. Будова клітини грибів.7. Способи розмноження грибів. Типи статевого процесу у грибів.8. Способи вегетативного та безстатевого розмноження грибів.9. Як відбувається статеве і безстатеве розмноження хітридіоміцетів? Життєві цикли ольпідію і

сінхитрію.10. Особливості статевого і безстатевого розмноження ооміцетів. Паразитичні гриби.11. Систематичне положення, образ життя, спосіб живлення, розмноження фітофтори.12. Які гриби відносять до цвілей? Описати характерні ознаки і зазначити їх систематичне

положення.13. Клас Зігоміцети. Будова міцелію, способи розмноження, життєвий цикл на прикладі мукора.14. Розмноження та практичне значення пеніцила та аспергіла.15. Характерні особливості сумчастих грибів. На підставі яких ознак гриби відносять до класу

Сумчасті?16. Як змінюються ядерні фази у життєвому циклі аскоміцетів?17. В чому полягають особливості будови і розмноження дріжджів?18. Типи плодових тіл сумчастих грибів.19. Гриби – паразити рослин.20. Загальна характеристика базидіальних грибів.21. Будова плодових тіл базидіальних грибів.22. Особливості розмноження базидіальних грибів.23. Значення грибів у природі і житті людини24. Екологічні групи грибів.25. Життєві цикли твердої зони і лінійної іржі пшениці.26. Життєвий цикл ріжок.27. Життєвий цикл шампіньона.28. Життєвий цикл пукцинії.29. Спосіб життя і поширення грибів.30. Надати порівняльну характеристику класам Ascomycetes та Basidiomycetes.31. Які типи морфологічних структур характерні для водоростей?32. Характеристика вегетативного розмноження водоростей33. Характеристика форм статевого процесу у водоростей.34. Особливості безстатевого розмноження водоростей35. Діагностичні ознаки, морфологічна структура в межах відділу Зелені водорості.36. Будова клітини зелених водоростей.37. Способи розмноження зелених водоростей, що відносяться до різних класів.38. Характерні ознаки класу вольвоксові: типи морфологічної диференціації талому, будова

клітини, екологічні особливості образу життя.39. Характерні ознаки класу Улотриксові. Розмноження улотриксу, схема життєвого циклу.40. Життєвий цикл ульви. Які особливості зміни ядерних фаз ульви?41. Характерні ознаки Кон’югат: тип морфологічної структури тіла, будова та форма клітин,

способи розмноження.42. Будова клітини та розмноження зигнемових на прикладі спірогіри.43. Будова клітини і панцира діатомових водоростей.44. Будова клітини та розмноження зигнемових на прикладі спірогіри.45. Біологічні особливості діатомових водоростей. Планктонні та бентосні організми, їх

характерні особливості.46. Розмноження діатомових водоростей. Як відбувається статевий процес представників різних

класів.

47. Класи діатомових водоростей. Особливості будови і способу життя представників різних класів.

48. Екологічні особливості і поширення діатомових водоростей49. Будова клітини бурих водоростей50. Будова слані бурих водоростей: морфологічна структура, спосіб прикріплення,

розташування зон росту, анатомічні особливості.51. Розмноження і цикли розвитку. Залежність життєвого циклу від місця мешкання й

екологічних чинників.52. Класифікація бурих водоростей. Які принципи покладено в основу класифікації.53. Особливості будови талому і розмноження діатомових водоростей.54. Будова талому і життєвий цикл ламінарії55. Будова і особливості розмноження, зміна ядерних фаз фукуса.56. Морфологічна та анатомічна структура талому червоних водоростей. Перелік питань до іспитуІ семестр1. Характеристика прокаріот.2. Спосіб життя і поширення грибів.3. Цикл розвитку іржастих грибів.4. Засоби харчування та екологія синьо-зелених водоростей. Як змінюється їх забарвлення в

залежності від освітлення.5. Які типи морфологічних структур характерні для різних відділів водоростей?6. Класифікація Ascomycetes. На основі яких підстав клас ділять на підкласи?7. Характерні ознаки Conjugatophyceae: тип морфологічної структури талому, будова і форма

клітин, способи розмноження, розподіл на порядки.8. Будова і розмноження ценобіальних форм зелених водоростей.9. Особливості будови та розмноження базидіальних грибів. Яка фаза в життєвому циклі

найбільш тривала?10. Характеристика класу Улотриксові: тип морфологічної структури, цикл розвитку на

прикладі улотриксу; різноманіття та екологія.11. Класифікація бурих водоростей.12. Особливості статевого розмноження базидіальних грибів.13. Цикл розвитку аскоміцетів яка фаза в життєвому циклі найбільш тривала?14. Значення водоростей в природі та житті людини.15. Взаємовідносини мікобіонта та фікобіонта у лишайників.16. Характеристика основних класів і порядків Cyanophyta. Основні представники.17. Морфологічна будова лишайників, їх спосіб життя.18. Морфологічна та анатомічна будова лишайників.19. Класифікація зелених водоростей, екологія, розповсюдження.20. Будова слані і цикл розвитку кутлерії.21. Характеристика порядку Laminariales: будова талому, основні представники, значення.22. Загальна характеристика класу Basidiomycetes.23. Систематичне положення та життєвий цикл мукору.24. Спосіб життя, живлення та розмноження сапролегнії.25. Як відбувається безстатеве розмноження у нижчих грибів?26. Характерні ознаки відділу Chlorophyta: чисельність видів, типи структури, будова клітини.27. Систематичне положення, морфологічна структура та розмноження кутлерії.28. Особливості сифональної структури, розмноження і зміна ядерних фаз у представників

порядку Siphonocladales на прикладі кладофори.29. Відділ Phaeophytas, клас Phaeozoosporophyceae, порядок Ectocarpales: характеристика на

прикладі ектокарпуса – будова, цикл розмноження.30. Проаналізувати способи безстатевого розмноження різних систематичних груп водоростей.

31. Характерні риси сумчастих грибів. На підставі яких ознак гриби відносяться до Ascomycetes.

32. Способи розмноження грибів.33. Морфологічна характеристика і життєвий цикл Ectocarpus.34.Загальна характеристика відділу Cyanophyta: будова клітини, типи морфологічної структури,

вегетативні клітини, гетероцисти, спори.35. Вегетативне тіло грибів, типи міцелію, його функції.36.Порядок Chytridiales. Ольпідіум та синхітріум – паразити вищих рослин.37.Клас Oomycetes, порядок Saprolegniales – будова міцелію, розмноження, живлення.38. Клас Zygomycetes. Порядок Mucorales – будова міцелію, розмноження, живлення, спосіб

життя.39. Будова панцира діатомових водоростей.40. Морфологія як наука, її предмет, завдання, методи. Основні напрямки морфології рослин.

Значення робіт вітчизняних і зарубіжних вчених у розвитку морфології рослин.41. Типи і будова насіннєвих зачатків.42. Основні поняття еволюційної морфології. Аналогічні і гомологічні органи. Конвергенція,

кореляція, гетеробатмія, редукція, абортування, атавізми.43. Напрямок морфологічної еволюції рослин. Прокаріоти та евкаріоти. Одноклітинні,

колоніальні форми життя. Диференціація тіла та виникнення багатоклітинності. Таломні та листостеблові рослини.

44. Поняття про плоди. Утворення і структура оплодня. Морфологічні типи плодів.45. Засоби розмноження рослин. Вегетативне розмноження вищих та нижчих рослин. Навести

приклади.46. Безстатеве розмноження рослин. Будова спорангіїв, утворення і будова спор у нижчих та

вищих рослин.47. Будова бруньок. Тип бруньок за розміщенням, призначенням та походженням. Бруньки

відновлення.48. Поняття про пагін. Загальна характеристика пагону, типи пагонів за характером на

напрямком росту. Галуження пагонів.49. Класифікація життєвих форм за Раункієром.50. Загальна характеристика гінецею. Типи гінецея. Еволюція апокарпного та ценокарпного

гінецея. Типи плацентації.51. Еколого-морфологічнва класифікація життєвих форм рослин. Класифікація деревних

рослин. Форма крони дерев. Чагарники і чагарнички.52. Статеве відтворення, типи статевого процесу у різних систематичних груп рослин. Гамети,

гаметангії, зигота. Значення статевого розмноження для еволюції.53. Спеціалізація та метаморфоз пагонів.54. Еколого-морфологічна класифікація життєвих форм у рослин. Трав’янисті рослин, їх

класифікація в залежності від будови підземної сфери і розміщення бруньок відновлення.55. Морфологічне різноманіття листя. Прості і складні листки. Метаморфози та редукція

листків.56. Утворення і будова пиляка. Мікроспорогенез, мікроспори, розвиток чоловічого гаметофіту.57. Типи листкорозміщення. Основні закономірності спірального листкорозміщення. Поняття

про листковий цикл. Формула спірального листкорозміщення.58. Поняття про чергування (зміну) поколінь у життєвому циклі вищих рослин. Навести

приклади.59. Морфологічні типи насіння дводольних рослин.60. Визначення квітки. Теорії походження квітки. Загальні закономірності будови квітки.

Напрямок еволюції квітки.61. Виникнення вегетативних органів в процесі еволюції. Основні органи вищих рослин.

Загальні закономірності морфологічної будови органів рослин.62. Походження, будова. Типи чашечки та віночка. Типи квіток в залежності від особливостей

будови оцвітини.

63. Розвиток насіннєвого зачатка і мегаспорогенез. Утворення і будова зародкового мішку.64. Розвиток, будова і біологічна роль ендосперму покритонасінних рослин.65. Морфологічне різноманіття листя. Формації листя. Гетерофілія, типи гетерофілії.66. Морфологічні типи насіння однодольних рослин. Будова насінини злаків.67. Спеціалізація та метаморфози. Спеціалізація та метаморфози коренів. Екологічні групи

коренів.68. Запилення. Типи запилення. Фізіологічні, структурні особливості рослин, що перехресно

запилюються.69. Формування зародку у покритонасінних рослин. Розвиток ендосперму. Формування і будова

насінини.70. Виникнення вегетативних органів в процесі еволюції. Основні органи вищих рослин.

Корінь. Типи кореневих систем.71. Генетична класифікація плодів. Еволюція апокарпних плодів. Навести приклади.72. Генетична класифікація плодів. Синкарпні, паракарпні, лізікарпні плоди.73. Поняття про цикл відтворення у рослин. Чергування ядерних фаз, тривалість гаплоїдної та

диплоїдної фази у життєвому циклі різних відділів рослин. Навести приклади.74. Поняття про плоди. Утворення і структура плоду, будова оплодня. Морфологічні типи

плодів. Плоди, що розкриваються, засоби розкривання плодів. Групи плодів, що розкриваються.

75. Насіннєве розмноження рослин. Загальна характеристика та переваги насіннєвого розмноження. Життєвий цикл сосни звичайної. Різноспоровість, чергування поколінь, статеве відтворення, формування насіння.

76. Апоміксис, форми і типи апоміксису. Партеногенез, апогамія, апоспорія. Поліембріонія, партенокарпія..

77. Надати характеристику симподіальних суцвіть. Навести приклади рослин, нарисувати схеми суцвіть.

78. Квітка, її будова. Розміщення частин квітки на квітколожі. Розподіл статі в квітці. Типи рослин в залежності від розподілу статі в квітці.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ1. За гербарієм визначити та назвати типи простих та складних листків.2. Напишіть формулу запропонованої квітки, або описати будову квіток за формулою.3. Визначте за гербарієм та назвіть типи суцвіть.4. Нарисуйте схеми суцвіть за гербарієм. Визначте їх типи.5. Назвати типи плодів, охарактеризувати їх.6. На представлених малюнках розпізнати водорості та розташувати їх у відповідні відділи та

класи7. За допомогою мікроскопу знайти в краплі води улотрикс (…) і розказати будову його клітин.8. За допомогою мікроскопу знайти три різні види діатомових водоростей (…), дати їм назву та

встановити до якого класу вони відносяться.9. На гербарному матеріалі показати представників бурих водоростей та указати їх тип

морфологічної структури.10. На гербарному матеріалі знайти ламінарію (…), визначити тип морфологічної структури,

розказати про її морфологічну та анатомічну структуру11. На постійному препараті розглянути коню’гацію спірогіри та пояснити, що при цьому

відбувається.12. Під мікроскопом знайти нитку спірогіри і розказати будову її клітин13. По представленим муляжам розказати будову плодового тіла гриба та указати їстівні та

отруйні гриби.14. Розглянути плодове тіло білого гриба та розказати його будову.15. На постійному препараті розглянути і розказати будову мукору (…).16. На гербарному матеріалі показати різні типи морфологічної будови лишайників.

VIII. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

Річний курс „Ботаніка” складає 4 модулі. Іспит у кожному семестрі.За кожний вид поточного і модульного контролю студент отримує бальні оцінки, які

сумуються в межах модулю і виступатимуть надалі складовою загальної бальної оцінки.Поточний контроль здійснюється у кожній академічній групі, полягає у тому, що студенти

виконують лабораторні роботи з кожного модулю у відповідні аудиторні часи та за рахунок часу, відведеного на індивідуальну роботу, а також у години самостійної роботи відпрацьовують індивідуальне завдання лабораторного практикуму, яке одержує кожен студент.

Протягом семестру проводиться поточний модульний контроль. Поточний модульний контроль орієнтований на розуміння і запам‘ятовування навчального матеріалу і перевіряється під час лабораторних занять, модульних контрольних зрізів.

Рейтингова оцінка (РО) модульного контролю складається з:- РО підготовки до аудиторних занять та засвоєння теоретичного матеріалу – максимально 5

балів;- РО підготовки до лабораторних занять і опанування практичними навичками –

максимально 5 балів;- РО підсумкової контрольної роботи – 20 балів;- РО індивідуального завдання – 20 балів.Підсумкова оцінка визначається шляхом переводу викладачем сумарного модульного балу з

дисципліни у традиційну академічну оцінку національної шкали.

A Відмінно – відмінне виконання з незначною кількістю помилок 91-100B Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками 81-90C Добре – в загалі правильна робота з певною кількістю помилок 69-80D Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків 60-68E Достатньо – виконання задовольняє мінімальним критеріям 50-59

FX Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як досягти мінімального критерію ( з можливістю повторного складання)

40-49

F Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з обов‘язковим повторним курсом

менше 40

Студентові, який не з‘явився в продовж навчального семестру на поточний і модульний

контроль, вважається таким, що не отримав допуск до іспиту.

IX. РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА ВИДАМИ РОБОТИ ТА ФОРМАМИ КОНТРОЛЮ

Об’єктом рейтингового оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час контролю. Критерії комплексного оцінювання повинні доводитися до студентів на початку викладання навчальної дисципліни. Максимально можлива бальна оцінка, яку може набрати студент за всі модулі дисципліни, дорівнює 100 балам.

Система бальних оцінок лабораторних і практичних знань та опанування практичних навичок:

Лабораторні роботи містять в собі індивідуальні завдання з кожної теми модулю. За результатами виконання і захисту всіх лабораторних робіт студент одержує бальну оцінку за практикум з даного модулю, яка заноситься до системи рейтингу (максимально 5 балів). Лабораторна робота за кожною темою модуля повинна бути оформлена у лабораторному журналі та здана викладачеві до встановленого планом терміну.

Виконана лабораторна робота комплексно оцінюється викладачем, враховуючи такі критерії:- повнота розкриття питання;- правильність відповідей (правильне, чітке, достатньо глибоке викладення теоретичних

понять);- ступінь усвідомлення програмного матеріалу і самостійність міркувань;- новизна навчальної інформації, рівень використання наукових (теоретичних знань);- вміння користуватися засвоєними теоретичними знаннями;- акуратність виконання роботи;- цілісність, систематичність, логічна послідовність, уміння формулювати висновки;- правильне оформлення рисунків;- акуратність оформлення роботи;- підготовка матеріалу за допомогою комп‘ютерної техніки, різних технічних засобів тощо.

Результат виконання і захисту студентом кожної лабораторної роботи оцінюється окремо за 6-ти бальною шкалою:5 балів передбачає високий рівень знань і навичок. При цьому відповідь досить повна, логічна, з елементами самостійності, студент доцільно використовує вивчений матеріал при наведені прикладів. Студент показує знання додаткової літератури.4 бали передбачає досить високий рівень знань і навичок. При цьому відповідь логічна, містить деякі неточності при формулюванні узагальнень, наведенні прикладів. Слабке знання додаткової літератури.3 бали передбачає наявність знань лише основної літератури, студент відповідає по суті питання, і в загальній формі розбирається у матеріалі, але відповідь неповна і містить неточності, студент порушує послідовність викладення матеріалу, відчуває труднощі, застосовуючи знання при наведенні прикладів.2 бали передбачає неповні знання студентом основної літератури, студент лише в загальній формі розбирається у матеріалі, але відповідь неповна і неглибока. Студент дає недостатньо правильні формулювання, порушує послідовність викладення матеріалу, відчуває труднощі при наведенні прикладів.1 бал ставиться, коли студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при формулюванні та висвітленні понять, на додаткові питання відповідає не по суті, робить велику кількість помилок у відповіді.0 балів ставиться, коли студент не розкрив поставлені питання, не засвоїв матеріал в обсязі, достатньому для подальшого навчання.

Наприкінці вивчення модулю кожен студент виконує завдання підсумкового модульного контролю, за результати виконання одержує бальну оцінку (максимум 20 балів), яка заноситься до системи рейтингу.

В підсумкову модульну контрольну роботу входять теоретичні питання різного рівня складності та тестові завдання.

Для виконання індивідуального завдання студент повинен узгодити номер власного варіанту з викладачем. Результати виконання індивідуального завдання також заносяться до системи рейтингу (максимально 20 балів) та оцінюються згідно наступних критеріїв:- повнота розкриття питання;- цілісність, систематичність, логічна послідовність, уміння формулювати висновки;- акуратність оформлення письмової роботи;- підготовка матеріалу за допомогою комп‘ютерної техніки, різних технічних засобів (плівок,

слайдів, приладів, схем тощо);- захист виконаного індивідуального завдання.

Результат виконання і захисту студентом кожної індивідуального завдання оцінюється за такою шкалою:

- 16-20 балів: робота виконана згідно всіх вимог;- 11-15 балів: наявні незначні помилки в оформленні;- 6-10 балів: не дуже вірно сформульовані висновки, питання розкрито неповністю;- 0-5 балів: неповне розкриття питання, відсутність висновків тощо.Підсумковий модульний (семестровий) контроль (іспит) проводиться у формі підсумкової

семестрової контрольної роботи. ІСПИТ проводиться під час сесії.Екзаменаційний білет складається з чотирьох завдань: трьох теоретичних та одного

практичного, кожне завдання оцінюється за 6-ти бальною шкалою. Максимально за іспит студент одержує 20 балів.

Х. ЛІТЕРАТУРАОсновна:

1. Григора І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М. Ботаніка. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 198 с.

2. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – 143 с.

3. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. - К.: Фітосоціоцентр, 2001. - 432 с.

4. Костіков І.Ю., Джаган В.В., Демченко Є.М. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби. – Арістей, 2006, - 473 с.

5. Васильева А.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. - М.: Просвещение, 1982. – 497 с.

6. Дубова О.В., Фендюр Л.М. Ботаніка: Методичні вказівки до виконання лабораторних та індивідуальних робіт. Для студентів напрямку підготовки «Біологія». - Запоріжжя: ЗНУ, 2010.-50 с.

7. Дубова О.В. Ботаніка: Практикум з навчально-польов. практики.- Запоріжжя: ЗНУ.-2008.-52с.

8. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. - Т.1. - М.: Высшая школа, 1976.- 278 с.9. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Практикум по курсу общей ботаники. Учебное

пособие. - М.: Высшая школа, 1979. – 422 с.10. Войтюк Ю.О., Кучерява Л.Ф., Баданіна В.А., Брайон О.В. Морфологія рослин з основами

анатомії та цитоембріології / Під ред. проф. О.В. Брайона. – Київ: Фітосоціоцентр. – 1988. – 216 с.

11. Тихоміров Ф.К., Навроцька А.А., Григора І.М. Ботаніка. – К.: Урожай, 1998. – 416 с.12. Курс низших растений / Под ред М.В. Горленко. - М.: Высшая школа, 1981. – 520 с.13. Комарницкий Н.А. и др. Ботаника (систематика растений). - М.: Просвещение, 1975 –



Додаткова:1. Васильева А.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. -

М.:Просвещение, 1982. – 497 с.2. Жуковский П.М. Ботаника. – М.: Колос, 1982. – 622 с.3. Курсанов Л.И., Комарницкий Н.А. и др. Ботаника. - Т.1. - М.: Просвещение, 1966. –

395 с.4. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. - К.: Фітосоціоцентр, 2001. -

432 с.5. Романщак С.П. Ботаніка. – К.: Вища школа, 1996. – 544 с.6. Родионова А.С., Барчукова М.В. Ботаника. – Л.: Агропромиздат, 1990. – 303 с.7. Водоросли. Справочник. - Киев: Наукова думка, 1989. – 604 с.8. Федоров А.А. и др. Атлас описательной морфологии высших растений. Лист. - Л.:

Наука, 1956.9. Федоров А.А. и др. Атлас описательной морфологии высших растений. Цветок. - Л.:

Наука, 1975.10. Федоров А.А. и др. Атлас описательной морфологии высших растений. Соцветие. -

Л.: Наука, 1979.11. Рейн П., Єверт Р. Современная ботаника. М.: Мир, 1990.12. Потульницький П.М., Первова Ю.О., Сакало Г.О. Ботаніка. Анатомія і морфологія

рослин. – К.: Вища школа, 1971. – 356 с.13. Определитель высших растений Украины. – К.: Наукова думка, 1987. – 548 с.

14. Жизнь растений. Т.2. Грибы. - М.: Наука, 1979. – 479 с.15. Жизнь растений. Т.3. Водоросли. - М.: Наука, 1977. - 435 с.16. Визначник рослин України. – К.: Урожай, 1965. – 876 с.17. Визначник прісноводних водоростей Української РСР у дванадцяти випусках. - Київ:

Наукова думка, 1980-1988.18. Определитель пиреномицетов УССР. / М.Ф. Смицкая, Л.В. Смык, Т.А. Мережко. -

Киев: Наукова думка, 1986.19. Хохряков М.К. Вредные и полезные грибы. – Ленинград: Колос, 1969. – 110 с.20. Вассер С.П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы. - К.: Наукова думка, 1992.

- 23 с.

Documents

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД …sites.znu.edu.ua/bank/public_files/2012/11/14_1348082210_RP_bot_bio_12.pdfспеціальності 6.040102- “Біологія”