DRAFT

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ З ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ (UNIDO)

Назва проектуРеалізація експортного потенціалу виробничо-збутового ланцюга деревообробної галузі в Україні шляхом зміцнення інфраструктури контролю якості.

Код тематичного розділу Розвиток торгового потенціалу (TCB), DD 13

Дата початку Березень 2019 р.

Тривалість 3 роки (36 місяців)

Місце реалізації проекту Україна

Основні учасники

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Департамент технічного регулюванняУкраїнське агентство зі стандартизації (УАС)Національне агентство з акредитації України (НААУ)Укрметртестстандарт

Інші учасники

Органи з оцінки відповідності (будуть визначені на початковому етапі)Додаткові організації системи контролю якості виробничо-збутових ланцюгів у деревообробній галузіОрганізації з підтримки бізнесу (будуть визначені на початковому етапі)

Організація-виконавець UNIDO

Вихідні ресурси проекту

Швейцарський державний секретаріат з економіки (SECO)

880 000 євро (включаючи оперативно-функціональні витрати)

Уряд України Орієнтовний майновий внесок у розмірі 20 000 євро

УСЬОГО 880 000 євро (+ 20 000 євро майнового внеску Уряду України)

Метою проекту є підвищення якості та послуг забезпечення відповідності стандартам для українських малих та середніх підприємств деревообробної галузі, а також сприяння використанню цих послуг учасниками виробничо-збутового ланцюга, щоб зрештою полегшити доступ до ринку.Для реалізації цієї мети діяльність в рамках проекту буде спрямовано на досягнення трьох взаємодоповнюючих і підсилюючих результатів:Результат 1: досягнення технічної компетенції та стійкого розвитку української системи національної інфраструктури контролю якості з метою розширення конкретного виробничо-збутового ланцюга.Результат 2: широке інформування малого та середнього підприємства (МСП) про необхідність дотримання міжнародних стандартів і технічних регламентів.Результат 3: популяризація культури якості.

Погоджено:

Підпис: Дата: Ім’я та посада:

Від іменіУкраїни: ………………………… ……………. …………………………………….

Від іменіUNIDO: ………………………… ……………. …………………………………….

1

DRAFT

ЗмістАБРЕВІАТУРИ 4

A. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 7

A.1 Соціально-економічні перспективи 7

A.2 Україна в СОТ та ЄС/ Європейській асоціації вільної торгівлі 9

B. НАЦІОНАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ В УКРАЇНІ 10

B.1 Інфраструктура контролю якості: загальна інформація 10

B.2 Національна інфраструктура контролю якості в Україні 11

B.3 Законодавча база інфраструктури контролю якості 14

C. ВИРОБНИЧО-ЗБУТОВИЙ ЛАНЦЮГ (ДЕРЕВИНА ТА ОБРОБЛЕНА ДЕРЕВИНА) 14

C.1 Тенденції світового ринку та українські реалії 14

C.1.1 Світовий ринок та особливості виробничо-збутового ланцюга у деревообробній галузі 14

C.1.2 Деревина та оброблена деревина з України: основні характеристики 17

C.1.3 Можливості експорту деревини та обробленої деревини з України 22

C.1.4 Міжнародні угоди, підписані Україною 24

C.1.5 Вимоги до деревинної продукції для доступу на європейський ринок 25

C.1.6 Вибір виробничо-збутового ланцюга для надання технічної допомоги 30

C.2 Основні учасники та установи інфраструктури контролю якості виробничо-збутового ланцюга 31

C.2.1 Організації та союзи з вузькоспеціалізованим виробником і сектором 32

C.2.2 Організації та союзи підтримки торгівлі та бізнесу 33

C.2.3 Установи державного сектора/ державної підтримки 34

C.2.4 Університети та дослідницькі центри 35

C.2.5 Організації, пов'язані з інфраструктурою контролю якості 35

C.3 Вузькі місця якості у виробничо-збутовому ланцюгу: формулювання проблеми 36

D. ПІДСТАВИ ДЛЯ НАДАННЯ ДОПОМОГИ З БОКУ UNIDO 40

D.1 Підхід UNIDO 40

D.2 Глобальної програми забезпечення якості і стандартів (GQSP) 41

D.3 Теорія змін 43

D.4 Посилення та консолідація пріоритетних секторів експорту 45

D.5 UNIDO в Україні 45

E. ПРОЕКТ 45

E.1 Мета проекту 45

E.2 Компоненти/Результати: загальна інформація 46

E.3 Компоненти/Результати та завдання 49

E.4 Бенефіціари 53

2

DRAFT

E.5 Зв'язок з Глобальною програмою забезпечення стандартів якості (GSQP) 53

E.6 Пріоритетний напрямок географії проекту 54

E.7 Співпраця с іншими поточними проектами та програмами 55

E.8 Доцільність втручання SECO 58

E.9 Організація проекту 58

E.10 Ведення проекту 59

E.11 Комплексний гендерний підхід 60

E.12 Стратегія сталого розвитку та згортання діяльності 61

E.13 Можливості та ризики 62

E.13.1 Можливості 62

E.13.2 Ризики 62

F. ВИХІДНІ РЕСУРСИ 65

F.1 Вихідні ресурси учасників 65

F.2 Вихідні ресурси UNIDO 65

G. БЮДЖЕТ 65

G. 1 Бюджет проекту 65

G.2 Державне фінансування проекту 68

H. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП, МОНІТОРИНГ, ЗВІТНІСТЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ 68

H.1 Початковий етап 68

H.2 Моніторинг та оцінювання 69

ДОДАТКИ 71

Додаток 1. Логічна матриця проекту 71

Додаток 2. Залучені сторони (підлягає оновленню впродовж початкового етапу) 76

Додаток 3. Ключові характеристики країни та глобальний індекс конкурентоспроможності України, ред. 2017–2018 рр. 89

Додаток 4. Робочий план/ план-графік діяльності в Україні 90

Додаток 5. План-графік початкового етапу 92

Додаток 6. Організаційна діаграма МЕРТ 94

Додаток 7. Посадова інструкція консультанта з технічних питань національного проекту (NTA) – проектна версія 95

Додаток 8. Посадова інструкція асистента з питань національного проекту (NPA) – проектна версія 102

3

DRAFT

АБРЕВІАТУРИ AA Угода про асоціаціюBFH Бернський університет прикладних наукBIMP Міжнародне бюро мір і вагОПБ Організації з підтримки бізнесуООВ Орган з оцінки відповідності

СРТР Середньорічний темп ростуОС Орган сертифікаціїCBI Центр зі сприяння імпорту з країн, що розвиваються, НідерландиCE Європейська відповідністьСНД Співдружність Незалежних ДержавМКВ Можливості калібрування та вимірюванняЛП Ланцюг постачання

CITES Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення

CUTIS Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій

ПВЗВТ Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС

ЄБРР Європейський банк реконструкції та розвиткуЄУВТ Європейська угода про вільну торгівлюЄС Європейський СоюзФОРЗА Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА»ЛНР Лісова наглядова радаУВТ Угода про вільну торгівлюВВП Внутрішній валовий продуктГЕФ Глобальний екологічний фондGIZ Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbHGMP Належна виробнича практикаУУ Уряд УкраїниGSQP Глобальна програма забезпечення стандартів якостіГВЗЛ Глобальні виробничо-збутові ланцюгиГа Гектар

ШК Штаб-квартираIAF Міжнародний форум з акредитаціїКО Контрольний орган

IEC Міжнародна електротехнічна комісіяILAC Міжнародна асоціація з акредитації лабораторійISO Міжнародна організація зі стандартизаціїITC Міжнародний торговий центрITFC Український центр сприяння інвестиціям та торгівліІВ Інтелектуальна власністьКПЕ Ключовий показник ефективностіМЕРТ Міністерство економічного розвитку і торгівлі УкраїниНААУ Національне агентство з акредитації України (НААУ)НУО Неурядова організаціяНЛТУУ Національний лісотехнічний університет УкраїниNPA Асистент з питань національного проекту

4

DRAFT

НІЯ Національна інфраструктура якості

СНІЯ Система національної інфраструктури якості

НПЯ Національна політика забезпечення якості

НСЯ Національна система забезпечення якості

НОС Національний орган стандартизаціїНКК Національний керівний комітет

NTA Консультант з технічних питань національного проекту

НТБ Нетарифні бар’єриODG/EVA Група оцінки UNIDOOECD Організація економічного співробітництва та розвиткуOIML Міжнародна організація законодавчої метрологіїPEFC Програма сертифікації лісового господарстваМП Менеджер проектуКУП Комітет з управління проектом

НУП Нарада з питань управління проектом

ВУП Відділ з управління проектом

КВ Кваліфікаційні випробування

ІКЯ Інфраструктура контролю якостіСМЯ Система менеджменту якостіУОР Управління на основі результатів

REACHТехнічний регламент ЄС «Порядок державної реєстрації, експертизи, ліцензування та регулювання обігу хімічних речовин»

RECP Ресурсоефективне та екологічно чисте виробництвоОРМ Орієнтований на результат моніторингНО Наглядовий органЦСР Цілі сталого розвитку (ООН)SECO Швейцарський державний секретаріат з економікиДП Державне підприємствоSI Міжнародна система одиниць

SIPPO Швейцарська програма сприяння імпорту

МСП Малі та середні підприємства

СМВЯ Стандарти, метрологія, випробування і якість

СФСЗ Санітарні та фітосанітарні заходиСЯАМ Стандарти, забезпечення якості, акредитація та метрологіяЕСУ Експортна стратегія УкраїниСУП Спілка українських підприємцівТБТ Технічні бар'єри в торгівліТК Технічний комітетTCB Відділ UNIDO з розвитку торгового потенціалуУАМ Українська асоціація меблевиківУАЯ Українська асоціація якостіУАС Українське агентство зі стандартизації (УАС)УкрЦСМ УкрметртестстандартUNDP Програма розвитку ООНUNIDO Організація ООН з промислового розвиткуUSAID Агентство США з міжнародного розвитку

5

DRAFT

ВЗЛ Виробничо-збутовий ланцюгСОТ Світова організація торгівлі

6

DRAFT

A. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

A.1 Соціально-економічні перспективи

Загальна інформація

Надзвичайно важкого удару нанесла Україні глобальна фінансова криза, що почалася у 2008 році. Потужний економічний підйом 2010-2011 років був зупинений політичною нестабільністю, подіями в Криму та спалахом конфлікту на Сході України.

Починаючи з 2014 року, Україна проводить економічні реформи. В рамках цих реформ міжнародна торгівля1 визначена як головна складова процесу зміцнення національної конкурентоспроможності та соціального добробуту. Більше того, уряд, що розпочав роботу в квітні 2016 року, взяв на себе зобов'язання з реалізації амбітної та широкомасштабної програми реформ.

Таблиця 1 Україна – основні економічні показники

Україна 2017

Населення, млн. 44,8

ВВП, поточний, млрд. дол. США 112,9

ВВП на душу населення, поточний, дол. США 2 522

Джерело: Світовий банк (2017)2

За даними МВФ, у 2017 році в країні було зафіксовано зростання ВВП на 2 %, а також рівень річної інфляції 12 %. За попередніми оцінками, на 2018 рік прогнозується зростання ВВП на 3,2 %, а рівень інфляції – 10 %. Однак, починаючи з 2014 року, через конфлікт з Росією щодо Криму країна постраждала від територіального розділення. У 2017 році Україна припинила торговельні відносини з двома східними регіонами (Донецьким та Луганським), що контролюються силами сепаратистів. Конфлікт у східній частині України і, в цілому, зіпсовані відносини з Росією послаблюють економіку. Не дивлячись на це, у 2017 році уряд провів кілька реформ, націлених на стимулювання побутового споживання і покращення бюджетного балансу. Минулого року мінімальну заробітну плату було збільшено вдвічі, а інфляцію взято під ретельніший контроль. Оскільки надважливі президентські вибори відбудуться у 2019 році, уряд має намір виконувати свою програму з чітко визначеною метою зробити Україну більш конкурентоспроможною у довгостроковій перспективі.

Україна все ще має високий рівень заборгованості. У той час, як у 2016 році він сягнув 81,2 %, у 2017 році державний борг прогнозується на рівні 86,2 % ВВП, а у 2018 році він має скоротиться до 83,5 % (за прогнозами МВФ).

1 ВТО (2016): Україна є членом ВТО з 2008 року; з EFTA (Європейська угода про вільну торгівлю), включаючи Швейцарію, укладено угоду про вільну торгівлю (FTA), що діє з червня 2012 року; з Канадою угода про вільну торгівлю підписана у липні 2016 року і наразі знаходиться на стадії ратифікації; з ЄС існує Угода про асоціацію (AA) щодо лібералізації ринку (підписана у 2014 році) та створено Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (DCFTA) між Україною та ЄС (функціонує з 1 січня 2016 року)2 http://www.worldbank.org/en/country/ukraine/overview#1

7

DRAFT

Фінансова допомога від МВФ, ЄС і Світового банку сприяла вирішенню економічних проблем у країні. В обмін на це Україна погодилася провести численні реформи, спрямовані на фіскальну консолідацію, економічну стабільність, соціальну інтеграцію, боротьбу з корупцією та низькою якістю державного управління. У 2017 році рівень безробіття серед працездатного населення України становив 9,7 % і за прогнозами у 2018 році він зменшиться до 9,3 %. За оцінками, тіньовий сектор економіки України становить третину ВВП країни.

Підтримка існуючих галузей, а також нових, які розвиваються, з метою збільшення експортного потенціалу є пріоритетом для українського уряду, що прагне відновлення економічного зростання. Ці прагнення підтримуються ключовими національними політичними інститутами і знаходять свій прояв, зокрема, у i) активних інформаційно-пропагандистських кампаніях, ii) розроблених програмах підтримки торгівлі та якості, а також iii) широкому залученні громадськості до розробки та реалізації політик.

У 2017 році економічне зростання залишалося слабким через проблеми у сільському господарстві та гірничодобувній галузі, а також через затримки у впровадженні ключових реформ, направлених на подальше посилення довіри інвесторів.

Головні економічні виклики

У перспективі, для того щоб досягти сталого відновлення і спільного процвітання, Україні необхідно просувати реформи на декількох фронтах.

Розвиток торговельного потенціалу має вирішальне значення для успішного економічного розвитку України в цілому, і особливо в рамках більш широких економічних викликів.

Українська криза вплинула як на внутрішню, так і на міжнародну конкурентоспроможність українських товарів і послуг. Згідно з оцінкою Світового банку станом на жовтень 2014 року, внаслідок кризи економіка України скоротилася на 8 % протягом 2014 року. Це підштовхнуло українську експортну політику до серйозної реструктуризації: від переважної орієнтації на Росію/країни СНД до орієнтації на нових торгових партнерів.

У зв'язку з українською кризою було запропоновано побудувати новий трубопровід у Туреччині з річною пропускною здатністю близько 63 млрд. кубометрів для транспортування природного газу до Європи, повністю оминаючи Україну як традиційний транзитний вузол для російського газу. Це спричинить додаткове навантаження на українську економіку.

Корупція залишається значною проблемою в Україні. За індексом сприйняття корупції Transparency International у 2016 році Україна опинилася на 131 місці серед 176 країн з погіршенням рейтингу порівняно з показниками 2015 року. Наслідком цього стало гальмування бізнесу та спонукання його до переходу в тіньовий сектор економіки, зменшення потенційних надходжень від зборів податків.

Економічне зростання через торгівлю

Пріоритет українського уряду щодо стимулювання експорту демонструється ключовими національними політичними інститутами і відображається, наприклад, у документі «Експортна стратегія України: стратегічна дорожня карта розвитку торгівлі (STDR) 2017-2021 років» Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ). У контексті загального стратегічного руху в напрямку «Експорту, що базується на знаннях та інноваціях, задля сталого розвитку та успіхів на глобальних ринках», у межах STDR визначено три цілі: 1) створити сприятливе середовище, що стимулює торгівлю та інновації для диверсифікації експорту; 2)

8

DRAFT

розвивати послуги з підтримки бізнесу та торгівлі, що підвищують конкурентоспроможність підприємств, зокрема малих та середніх підприємств; та 3) зміцнення навичок і компетенцій підприємств, зокрема малого та середнього бізнесу, задля участі у міжнародній торгівлі. STDR розроблена в рамках Національної стратегії сталого розвитку «Україна 2020» (підписаної Президентом 12.01.2015 р.), що також визначає важливість стимулювання торгівлі та експорту для економічного розвитку.

Починаючи з 2014 року, Україна стала на шлях реформ. На цьому шляху торгівля має стати головною складовою процесу зміцнення національної конкурентоспроможності та соціального добробуту. Підвищення конкурентоспроможності та ефективності торгівлі дозволить максимізувати економічний потенціал України, сприятиме сталому та інклюзивному економічному зростанню, що супроводжуватиметься створенням робочих місць і соціальною згуртованістю.

A.2 Україна в СОТ та ЄС/ Європейській асоціації вільної торгівлі

СОТ

Україна набула членства у СОТ в 2008 році та успішно пройшла першу оцінку своєї торговельної політики (2016). Членство у СОТ перевело Україну в ліберальний і недискримінаційний режим торгівлі по відношенню до решти світу. Ратифікація Україною угоди з СОТ про спрощення процедур торгівлі завершилася 16 грудня 2015 року. Починаючи з 2010 року, Україна брала участь у чотирьох позовах як позивач і у трьох — як відповідач.

Незважаючи на значний прогрес і потенціал, українська торгівля все ще стикається з серйозними обмеженнями, в більшості через: i) низькі конкурентні позиції української низькоякісної продукції та послуг; іі) наявність у структурі торгівлі переважно проміжних та недооцінених експортних товарів; ііі) обмежену інтеграцію своєї продукції у глобальні виробничо-збутові ланцюги; iv) недостатньо розвинуту фізичну інфраструктуру та інфраструктуру контролю якості, що призводить до низьких обсягів торгівлі на зовнішніх ринках. Ці виклики особливо актуальні для малих та середніх підприємств, що вважаються двигуном інновацій та створення конкурентних переваг. Існує потреба в переході до виробництва середньо- та високотехнологічних продуктів у межах існуючого виробничо-збутового ланцюга, а також в опануванні вищих позицій у глобальних виробничо-збутових ланцюгах.

ЄС/ Європейська асоціація вільної торгівлі

Реалізуючи Угоду про асоціацію з ЄС, Україна обрала критерії оцінки для подальшого розвитку та модернізації своєї економіки відповідно до стандартів ЄС. Орієнтація на ЄС була полегшена підписанням Угоди про асоціацію (AA) щодо лібералізації ринку3 з Україною у 2014 році та створенням Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (DCFTA) 4

(функціонує з 1 січня 2016 року). DCFTA надає Україні нові можливості для модернізації своїх торговельних відносин шляхом відкриття ринків, поступового зняття митних тарифів і квот, а також широкої гармонізації законів, норм і правил у різних галузях, пов'язаних із торгівлею, створення умов для узгодження української економіки із стандартами ЄС.

3 https://eeas.europa.eu/sites/eeas/files/association_agreement_ukraine_2014_en.pdf4 https://trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2013/april/tradoc_150981.pdf

9

DRAFT

Внаслідок цього існуючий донедавна торговельний портфель України був істотно реструктуризований і диверсифікований від Росії та країн СНД переважно до ЄС. Торгівля з ЄС зростає (сукупна частка українського експорту зросла з 27,3 % у 2008 році до 34,1 % у 2015 році).

Водночас гармонізація існуючої системи з ЄС залишається складним завданням як для органів влади, так і для експортерів, які повинні дотримуватися нових і більш вимогливих стандартів якості, що існують у країнах ЄС/Європейської угоди про вільну торгівлю. Крім того, політичні та економічні реформи можуть зіткнутися з проблемами, пов'язаними з корисними інтересами та корупцією. У коротко- і середньостроковій перспективі економічні показники України визначатимуться шляхом вирішення конфлікту, що вразив частину країни. Проте, у довгостроковій перспективі послідовна і рішуча реалізація реформ допоможе підняти українську економіку до рівня її реального потенціалу.

B. НАЦІОНАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ В УКРАЇНІ

B.1 Інфраструктура контролю якості: загальна інформація

Інфраструктура контролю якості загалом визначається як сукупність політико-правових, регуляторних, адміністративних структур та відповідних державних і/або приватних інституційних механізмів, необхідних для надання послуг стандартизації, метрології (наукової, промислової та правової), акредитації та оцінки відповідності (інспекція, випробування та сертифікація). Мета полягає в тому, щоб надати підприємствам та споживачам такі послуги та продукцію, що відповідають міжнародним нормам сприянню розвитку міжнародній торгівлі.

Отже, інститути стандартів, метрології та акредитації є надзвичайно важливими для функціонування інфраструктури контролю якості, і уряду необхідно забезпечити їх створення та стабільну роботу. Крім того, інфраструктура контролю якості також включає широкий спектр структур з надання послуг щодо калібрування та оцінки відповідності. Хоча уряди і можуть надавати певну початкову підтримку, врешті-решт, це приватний сектор, котрий має взяти на себе відповідальність за функціонування лабораторій з калібрування та органів випробування, інспекції та сертифікації для будь-яких систем, послуг, продуктів та осіб.

Система інфраструктури контролю якості є динамічною. «Динамічність» ставить акцент на діях. Ці дії спрямовані на отримання результату, і вони оцінюються відповідно до отриманого результату. «Система» означає, що її частини взаємодіють одна з одною для забезпечення загальних результатів системи інфраструктури контролю якості. І такі результати є більшими, ніж ті, яких могли б досягти окремі частини в процесі індивідуальної роботи.

Для належного розвитку інфраструктури контролю якості необхідно мати загальну культуру якості. Культурна якості є «середовищем», у якому якість є основною складовою і яке є сукупністю спільних і загальноприйнятих моделей, задіяних на усіх рівнях: індивідуальному, організаційному, соціальному та державному, що сприяє розвитку ефективних механізмів забезпечення якості. Це усвідомлення та відданість якості у поєднанні з міцною культурою доказів та ефективним управлінням якістю (через процедури та практики забезпечення якості та управління якістю), і є головними складовими культури якості.

Розвиток культури якості – це найбільш ефективний, змістовний і стійкий спосіб забезпечення та підвищення якості, а також впровадження динамічної системи змін для ефективнішої конкуренції на всіх рівнях. Оскільки якість стосується не тільки продукції, але й поширюється на всі сфери виробництва, дистрибуції та управління, таким чином культура якості має

10

DRAFT

допомагати малим та середнім підприємствам зміцнювати свою конкурентоспроможність, аби належним чином конкурувати на світових ринках.

Рис. 1 Від політики до споживача – систематичний підхід Організації ООН з промислового розвитку (UNIDO) до інфраструктури контролю якості

Роль системи інфраструктури контролю якості

Система інфраструктури контролю якості є каталізатором покращення якості продукції та послуг у національному масштабі. Таким чином, вона сприяє стимулюванню попиту на продукти та послуги, що підсилює окремі підприємства та економіку в цілому. Допомагаючи національній промисловості задовольнити вимоги експортних ринків, система інфраструктури контролю якості підвищує конкурентоспроможність економіки країни та її здатність брати участь у глобальній торгівлі та виробничо-збутових ланцюгах.

Система інфраструктури контролю якості є потужним інструментом визначення, розробки та перевірки вимог до якості продукції та послуг. Вона перевіряє та демонструє фактичну відповідність продуктів та послуг таким вимогам. Вона гарантує, що вимоги до якості, а також продукти і послуги, що виробляються, відповідають сучасним вимогам та передовій практиці, які є необхідними для участі в міжнародній торгівлі.

B.2 Національна інфраструктура контролю якості в Україні 5

Впродовж багатьох років Україна докладає зусиль для адаптації визнаних на міжнародному рівні (і особливо ЄС) процедур розробки стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності; з укладенням угоди про Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС (DCFTA) робота набула нового виміру. Перегляд основної правової бази України

5 У розділі використано публікації: Хюсейн Уйгур, Андрій Міхнєв; Ірина Кузьміна. 2017. Проміжна оцінка національної інфраструктури контролю якості в Україні (англійською). Вашингтон, О.К. Група Світового банку. http://documents.worldbank.org/curated/en/407381501738384776/Ukraine-national-quality-infrastructure-gap-assessment

СПОЖИВАЧІ

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ

НАРОЩУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ

РОЗВИТОК ВЗЛ

МОДЕРНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ

ПІДПРИЄМСТВА

КАЛІБРУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ

ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІВИПРОБУВАННЯСЕРТИФІКАЦІЯІНСПЕКЦІЯ

ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЯКОСТІ

ПОСЛУГИ ІНФРАСТРУКТУРИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ

УСТАНОВИ ІНФРАСТРУКТУРИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ

МЕТРОЛОГІЯСТАНДАРТИЗАЦІЯАКРЕДИТАЦІЯ

НОРМАТИВНА БАЗАПОЛІТИКА КОНТРОЛЮ

ЯКОСТІ

АДМІНІСТРУВАННЯ

11

DRAFT

протягом 2014 та 2015 років є частиною поступової адаптації режиму технічних бар'єрів у торгівлі України до принципів ЄС щодо спостереження ринку та захисту прав споживачів, включаючи докорінну трансформацію механізмів технічного регулювання. Протягом 2017 року Угода про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (ACAA) була узгоджена та додана (як індивідуальний протокол) до існуючої Угоди про асоціацію та Європейську угоду про вільну торгівлю (EFTA).

До центральних інституцій, пов'язаних з інфраструктурою контролю якості в Україні, належать такі (повну організаційну схему установ інфраструктури контролю якості в Україні див. на Рис. 2):

• Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Департамент технічного регулювання (МЕРТ)• Національне агентство з акредитації України (НААУ)• Українське агентство зі стандартизації (УАС)• Укрметртестстандарт

Рис. 2 Інститути інфраструктури контролю якості в Україні

Джерело: Світовий банк (травень 2017 р.): проміжна оцінка національної інфраструктури контролю якості в Україні6

• Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Департамент технічного регулювання (МЕРТ)

Департамент технічного регулювання — це департамент у структурі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Серед інших питань, пов'язаних з якістю, цей департамент контролює національні стандарти відповідності продукції; координує роботу Науково-технічної ради у сфері технічного регулювання; основні напрямки, пов'язані з інфраструктурою контролю

6 Хюсейн Уйгур, Андрій Міхнєв; Ірина Кузьміна. 2017. Проміжна оцінка національної інфраструктури контролю якості в Україні (англійською). Вашингтон, О.К. Група Світового банку. http://documents.worldbank.org/curated/en/407381501738384776/Ukraine-national-quality-infrastructure-gap-assessment

Кабінет Міністрів України (КМУ)

Постачальники послуг (державні)

МЕРТ Інші

Лабораторії

Контролюючі органи

Метрологічні центри (4)

НААУ

Постачальники послуг (приватні)

Калібрувальні лабораторії

Лабораторії з випробувань

Органи сертифікації

Контролюючі органи

Органи з нагляду за ринком (9)Інспекція з нагляду за морями та

річками УкраїниНаціональна комісія, що здійснює

державне у сфері зв’язку та інформатизації

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Державна служба зайнятостіДержавна інспекція України з питань

захисту прав споживачівДержавна медична службаДержавна архітектурно-будівельна

інспекціяДержавна інспекція ядерного

регулюванняДержагроінспекція

Органи сертифікації

Контролюючі органи (16)Міністерство економічного розвитку і торгівлі

(МЕРТ)Міністерство інфраструктуриМіністерство охорони здоров’яМіністерство внутрішніх справСлужба надзвичайних ситуацій УкраїниМіністерство аграрної політики та продовольстваМіністерство енергетики та вугільної

промисловостіМіністерство соціальної політикиМіністерство регіонального розвитку будівництва

та житлово-комунального господарстваДержавна агенція з енергоефективності та

енергозбереженняМіністерство оборониМіністерство екології та природних ресурсівДержавна інспекція ядерного регулюванняДержавна космічна агенціяДержавна служба спеціального зв'язку та захисту

інформаціїМіністерство юстиції

Національний орган стандартизації

Центри законодавчої метрології (28)

12

DRAFT

якості, такі як стандартизація, метрологія та оцінка відповідності. Він також відповідає за міжнародне співробітництво у сферах, пов'язаних з інфраструктурою контролю якості.

• Українське агентство зі стандартизації (УАС)

Українське агентство зі стандартизації є новою назвою агентства, яке раніше було відоме як Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості, створеного за рішенням Кабінету Міністрів України № 1337 від 21 серпня 2003 року. Закон України «Про стандартизацію», який набув чинності 3 січня 2015 року, встановлює умови для приведення національної системи стандартизації у відповідність до міжнародних та європейських критеріїв, а також виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, зокрема у частині здійснення необхідних адміністративних та інституційних реформ. Національний орган стандартизації України є членом Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) та Міжнародної електротехнічної комісії (IEC), а також працює над угодами про членство в Європейському комітеті зі стандартизації (CEN) та Європейському комітеті зі стандартизації в електротехніці (CENELEC). Національний орган стандартизації України регулярно підписує двосторонні угоди з органами стандартизації торговельних партнерів України.

• Укрметртестстандарт (УкрЦСМ)

Як і в будь-якій іншій країні, система метрології в Україні має три рівні: (i) національні стандарти вимірювань (наукова метрологія); (ii) калібрування (промислова метрологія); та (iii) повірка (законодавча метрологія). Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в цій системі виконує роль центрального метрологічного органу (як визначено в документі D1 Міжнародної організації законодавчої метрології) та відповідає за наукову метрологію і за координацію промислової та правової метрології. Існує чотири спеціалізованих інститути у галузі метрології, які у національному законодавстві називаються науковими центрами метрології. Ці наукові центри метрології розташовані в Києві, Харкові, Львові та Івано-Франківську; з технічної точки зору, вони разом утворюють віртуальний Національний інститут метрології.

У міжнародних відносинах починаючи з 2002 року Україна є асоційованим членом Метричної конвенції, а з 1997 року – членом-кореспондентом Міжнародної організації законодавчої метрології. На регіональному рівні Україна є повноправним членом Євроазіатського співробітництва державних метрологічних установ (COOMET) з 1992 року, а Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є партнерською організацією в Європейському співробітництві в галузі стандартів вимірювання (EURAMET) з 1998 року. Хоча Міністерство економічного розвитку і торгівлі України як головний метрологічний орган є підписантом CIPM MRA (Угоди про взаємне визнання національних еталонів і сертифікатів калібрування і вимірювань, що видаються національними метрологічними інститутами), технічна робота здійснюється Науковими метрологічними центрами як спеціалізованими інститутами. Наукові метрологічні центри, що забезпечують можливості калібрування та вимірювання (МКВ), складають 238 рядків у Додатку C Бази даних ключових звірень Міжнародного бюро мір і ваг (BIPM)7.

Державне підприємство Укрметртестстандарт є всеукраїнським державним науково-виробничим центром метрології, сертифікації, випробувань та захисту прав споживачів. Воно також є організаційно-методичним центром з сертифікації електротехнічного обладнання (УкрТЕСТ).

• Національне агентство з акредитації України (НААУ)

7 https://kcdb.bipm.org/13

DRAFT

Основними функціями Національного агентства з акредитації України є акредитація органів з оцінки відповідності та подальший контроль дотримання вимог до акредитації зі сторони акредитованих органів. НААУ є повноправним членом Міжнародної асоціації з акредитації лабораторій (ILAC) та підписантом угоди про взаємне визнання (ILAC MRA). Вона також є членом Міжнародного форуму з акредитації (IAF) і підписантом багатосторонньої угоди про взаємне визнання (IAF MLA) у сфері акредитації органів, що сертифікують продукти та особи, а також системи управління якістю та екологією. НААУ також є учасником міжнародних, європейських та регіональних організацій з акредитації випробувальних та калібрувальних лабораторій. Таким чином, акредитація, що надається НААУ у вищезазначених сферах, є рівнозначною акредитації, що надається державними органами акредитації-підписантами ILAC MRA та IAF MLA у більш ніж 80 країнах світу.

B.3 Законодавча база інфраструктури контролю якості

Урядом України також прийнято Стратегію розвитку системи технічного регулювання до 2020 року, що супроводжується низкою законодавчих актів, наприклад Законом «Про стандартизацію» від 5 червня 2014 року; Законом «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 5 червня 2014 року; Законом «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15 січня 2015 року. Реалізація Стратегії розвитку системи технічного регулювання до 2020 року (включаючи план дій) дозволить створити сучасну систему технічного регулювання, визнану на міжнародному рівні. Крім того, уряд України має національний технічний регламент щодо загальної безпеки продукції, узгоджений з технічним регламентом ЄС. Департамент промислової політики планує завершити процес підготовки до розробки технічних регламентів, таких як REACH (Технічний регламент ЄС «Порядок державної реєстрації, експертизи, ліцензування та регулювання обігу хімічних речовин») до 2021 року.

C. ВИРОБНИЧО-ЗБУТОВИЙ ЛАНЦЮГ (ДЕРЕВИНА ТА ОБРОБЛЕНА ДЕРЕВИНА)

C.1 Тенденції світового ринку та українські реалії

C.1.1 Світовий ринок та особливості виробничо-збутового ланцюга у деревообробній галузі

Загальна площа світових лісів, що забезпечують основну сировину для деревообробної галузі/ виробничо-збутового ланцюга (далі за текстом – «деревина та лісоматеріали»), становить близько 4 мільярди гектарів, що відповідає 31 % загальної площі суходолу (за даними Бернського університету прикладних наук, 2014 р.)8. Як правило, у північній півкулі площа території, вкритої лісом, є незмінною або фактично збільшується, а в південній півкулі – зменшується. Разом з тим очікується, що населення світу, що на сьогодні становить 7,1 млрд., збільшиться до 7,5 млрд. до 2020 року (сторона попиту) (за даними Бернського університету прикладних наук, 2014 р.).

Розглядаючи ресурси деревини і лісоматеріалів, можна відокремити такі основні групи продукції, що відповідають різним етапам обробки (первинному, вторинному і третинному)9:

Круглі лісоматеріали Пиломатеріали

8 За даними Бернського університету прикладних наук, 2014 р.: «Аналіз виробничо-збутового ланцюга у секторі лісового господарства, Гана», Біль/Кумасі9 Продукція лісової промисловості за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН/Європейської економічної комісії ООН: щорічний огляд ринку за 2015–2016 рр., https://www.unece.org/forests/fpamr2016.html

14

DRAFT

Деревинні плити Папір, картон і деревинна целюлоза Деревина для облаштування та будування житла/ інженерна дошка Лісоматеріали з доданою вартістю, наприклад:

o Двері та вікна o Внутрішнє облаштування/ підлога o Дерев'яні вироби/ меблі o Пакувальні матеріали

Загалом лісова промисловість, зокрема лісоматеріали з доданою вартістю, наприклад меблі, є значною і прибутковою сферою комерційної діяльності. Цей сектор/галузь традиційно є ресурсними- та трудомісткими і включають як місцеві ремісничі фірми, так і великих виробників. Схематичне зображення виробничо-збутового ланцюга у сфері обробки деревини подане на Рис. 3.

Рисунок 3. Виробничо-збутовий ланцюг деревини і лісоматеріалів (з орієнтацією на експорт)

Джерело: Бернський університет прикладних наук (2014 р.), с. 11

Етап виробничо-збутового ланцюга

1. Сировина/деревина

2. Д

ерев

ообр

обна

гал

узь

первинна

вторинна

третинна 5. Р

озпо

всю

джен

ня

6. Е

кспо

ртни

й ри

нок/

клі

єнт

3. Кінцевий продукт/ клієнт

4. Повторно використана продукція

Ліс

КолодиПромислова +

паливна деревина

Лісопильне виробництво

Нарізання шпону

Будівельна деревина + пиломатеріали

Висушування СклеюванняРозкрій

Клеєно-ламвновані панелі

Нарізаний + лущений шпон

Клеєння + пресування

Подрібнення, розділення на

волокна, клеєння, пресування

Будування

Двері/вікна

Внутрішні дерев’яні

Підлога

Дерев’яні вироби

Меблі

Пакувальні матеріали

Фанера Деревинно-стружкова плита

Фібровий картон

Фаза утилізації

Повторна переробка

Утилізація

15

DRAFT

Зі схеми видно, що виробничо-збутовий ланцюг у сфері обробки деревини ґрунтується на 4 блоках:

1. Сировина/ лісовий масив: сировина, наприклад насіння, хімікати, обладнання і подача води в сектор лісового масиву.

2. Галузь (первинної, вторинної та третинної) обробки деревини: деревина надходить на лісопильний завод, пиляний лісоматеріал і продукція з проміжної деревини переміщуються до виробників товарів з обробленої деревини, які в свою чергу отримують ресурси для виготовлення товарів для галузей машинного обладнання, текстильних товарів, товарів з пластику, в'яжучих речовин і лакофарбових виробів.

3. Кінцевий продукт: галузь виготовлення товарів з обробленої деревини також спирається на навики дизайну та розбудови бренду, що є основою сфери послуг. Залежно від ринку, що обслуговується, товари проходять різні проміжні етапи купівлі, поки не надійдуть до кінцевого користувача. Функцією купівлі можуть управляти організації кількох типів, у тому числі організації оптової, роздрібної купівлі та незалежні покупці.

4. Повторно використана продукція: включає переробку використаної продукції та її утилізацію. Залежно від характеру продукції та технічних можливостей є різні продукти повторного використання.

Продукція сектору деревини та обробленої деревини може бути експортована на будь-якому етапі виробництва/обробки виробничо-збутового ланцюга.

Таблиця 2 Світовий експорт деревини та лісоматеріалів у 2012–2016 рр.

Експортери

Експортна вартість у

2012 р.

Експортна вартість у

2013 р.

Експортна вартість у

2014 р.

Експортна вартість у

2015 р.

Експортна вартість у

2016 р.

В усьому світі

92 559 366 99 280 611 104 337 478 112 225 818 115 511 163

Одиниці: тис. євро Джерело: Карта торгівлі Міжнародного торгового центру

Розмір світового експорту деревини та лісоматеріалів демонструє позитивну динаміку, що сигналізує про зростання ринку.

На двох картах далі зображені найбільші світові експортери (потенційні конкуренти) та імпортери (потенційні клієнти) деревини та лісоматеріалів в глобальному масштабі.

16

DRAFT

Рисунок 4. Перелік експортерів деревини та лісоматеріалів у глобальному масштабі в 2016 р.

Джерело: Карта торгівлі Міжнародного торгового центру

Рисунок 5. Перелік імпортерів деревини та лісоматеріалів у глобальному масштабі в 2016 р.

Джерело: карта торгівлі Міжнародного торгового центра

C.1.2 Деревина та оброблена деревина з України: основні характеристики

За запасами промислової стовбурової деревини Україна займає шосте місце в Європі (60,370 мільйона гектарів, з них 9,491 мільйона гектарів вкриті лісами — майже 15,7 %) і

Перелік експортерів для обраного продукту в 2016 р.Продукт: 44 найменування деревини та продукції з деревини; деревне вугілля

Вартість експорту, тис. євро

Немає даних

0–122 379 тис. євро

122 379–611 897 тис. євро

Перелік імпортерів для обраного продукту в 2016 р.Продукт: ЗАГАЛОМ всі продукти

Вартість імпорту, тис. дол.

Немає даних

0–22 482 068 тис. дол.

22 482 068–112 410 338 тис. дол.

17

DRAFT

забезпечує сировину для використання в галузі виробництва лісоматеріалів, целюлози та паперу, меблів, а також у лісохімічній промисловості. Частіше за все для внутрішнього та міжнародного ринків виготовляються такі лісоматеріали, як шпон, фанера, пиляний лісоматеріал, дошки, різні рельєфні матеріали, деревне вугілля, деревинні паливні гранули та ін.

Українська деревопереробна промисловість налічує понад 8000 підприємств, тільки 500 з яких є великими та середніми підприємствами. 60 % від загальної кількості підприємств активно займаються виробництвом деревини та лісоматеріалів, у тому числі 25 % підприємств, які є лісопильними заводами. Приблизно 30 % підприємств активно займаються деревообробкою. Інші 10 % зайняті в галузі виготовлення целюлози і паперу.

Згідно з довідковими матеріалами сектора лісового масиву приблизно 350 000 робітників працюють в секторі лісового масиву, і 260 000 з них зайняті в приватному секторі. Загальна розрахункова кількість працівників, включаючи тих, які непрямо пов'язані з галуззю, становить близько 500 00010.

В Україні представлений весь виробничо-збутовий ланцюг деревини та обробленої деревини: від сировини — лісового масиву — через різні рівні переробки до кінцевого продукту — широкого асортименту товарів (див. Рис. 3). Варто зазначити, що загальний потенціал глибокої переробки реалізований не в повній мірі11.

Сировина/ лісовий масив

Загальна площа лісу в Україні становить 9,4 мільйона га або 15,7 відсотків території України. Ліси в Україні переважно знаходяться в державній власності: 66 відсотків лісового фонду знаходиться під управлінням Державного комітету лісового господарства12, 26 відсотків — Міністерства аграрної політики та 2 відсотки — Міністерства оборони. Частина лісів, що залишилась, знаходиться під управлінням понад 50 інших міністерств та відомств. Частка приватних лісів становить менше 1 відсотка.

Ліси України розподілені по країні дуже нерівномірно внаслідок кліматичних умов та антропогенних чинників, що діяли впродовж тривалого часу. Найбільші лісові території сконцентровані на півночі та в західній частині країни (змішані ліси) і в Українських Карпатах. Основними породами дерев є сосна, європейський дуб, звичайний бук, європейська ялина, європейська береза, чорна вільха, європейський ясен, граб та біла ялиця. Переважають хвойні ліси (42 % від загальних лісонасаджень) і особливо сосна (33 %). Найбільш важливими породами твердих дерев є дуб і бук (32 %).

Українські ліси розділені на дві групи. Ліси першої групи в основному виконують захисну функцію. Управління лісоматеріалом обмежене, вік рубки набагато більший, ніж для лісів комерційного використання другої групи.

10 Лопатін, Мартілла, Сіканен та Еклунд (2011 р.): Атлас лісового сектора в Україні із зосередженням на деревинному паливі, http://www.metla.fi/julkaisut/workingpapers/ ISSN 1795-150X 11 ФОРЗА (2008 р.). Груповий аналіз лісової та деревообробної галузей Карпатського регіону України та рекомендації для управління кластером, стислий звіт12 Букшаль. Сектор лісового масиву в Україні на етапі переходу до ринкової економіки, https://www.unece.org/fileadmin/DAM/timber/h3/Warsaw%20doc/Documents/Ukraine.doc

18

DRAFT

Річна лісозаготівля ґрунтується на річній допустимій вирубці, яка оцінюється під час обліку лісового фонду, передбачається планом кожного лісового підприємства і поділяється на групи порід дерев. Фактичний обсяг лісозаготівлі зазвичай складає 84–90%13 допустимого обсягу вирубки. Взагалі, інтенсивність лісозаготівлі є значно нижчою, ніж в інших європейських країнах.

Після 1990 р. виробництво деревини з українських лісів зменшилося через загальне падіння купівельної спроможності на внутрішньому ринку, однак експорт деревини нещодавно збільшився.

Заборона. З метою сприяння українській переробній промисловості 09 квітня 2015 р. Верховна Рада затвердила ряд експортних обмежень щодо сировини — лісу. Закон обнародуваний Президентом 10 липня 2015 р. У ньому передбачено:

мораторій (заборону) на експорт круглих лісоматеріалів (за винятком соснової деревини) на 10 років з 1 листопада 2015 р.;

мораторій на експорт круглих соснових лісоматеріалів на 10 років з 01 січня 2017 р.; зобов’язання українських експортерів (окрім тих, на кого розповсюджується дія

зазначеного вище мораторію) отримувати свідоцтва про походження круглих лісоматеріалів і пиляних лісоматеріалів, які видають відповідні лісництва, з метою експорту за межі України (з 10 жовтня 2015 р.).

Рисунок 6. Розподіл лісових угідь за адміністративними районами

13 Джерело: Лопатін, Мартілла, Сіканен та Еклунд (2011 р.). Атлас лісового сектора в Україні із зосередженням на деревинному паливі, http://www.metla.fi/julkaisut/workingpapers/ ISSN 1795-150X

0,0–8,28,2–21,922,0–

Лісонасадження, %

Джерело даних: Державна служба статистики України, 2010 р.http://www.ukrstat.gov.ua

19

DRAFT

Джерело: Лопатін, Мартілла, Сіканен та Еклунд (2011 р.). Атлас лісового сектора в Україні із зосередженням на деревинному паливі, http://www.metla.fi/julkaisut/workingpapers/ ISSN 1795-150X

Деревообробна промисловість

Стан деревообробного сектора погіршився за останні 10 років у зв'язку з приватизацією і фактичним банкрутством більшості великих підприємств, які споживали та обробляли деревину. Однак кількість невеликих деревообробних підприємств збільшилась з початку 2000-х років, здебільшого у зв'язку з участю малих і середніх фірм у лісопилянні. Корпоративна або колективна (в тому числі акціонерні товариства) і приватна власність є переважними формами власності, але також розвиваються спільні товариства. Одним з ключових завдань галузі є збільшення виробництва лісоматеріалів з високою доданою вартістю.

Найбільші обсяги виробництва лісоматеріалів притаманні Київській області (у тому числі місту Київ), Львівській і Закарпатській областям.

Деревообробка має усталену традицію і є важливим першоелементом економіки, особливо у відповідних регіонах, і включає: лісопильне виробництво і виготовлення трісок, виробництво дерев'яних залізничних шпал, виробництво дерев'яної підлоги і паркету, меблів, виробництво шпону, фанери, фібрового картону і деревинностружкової плити, інших панелей і плит, сушіння лісоматеріалів, просочення деревини, виробництво дерев'яних будівельних рам і столярних виробів, виробництво дерев'яних контейнерів.

20

DRAFT

Рисунок 7. Лісова промисловість

Джерело: Лопатін, Мартілла, Сіканен та Еклунд (2011 р.). Атлас лісового сектора в Україні із зосередженням на деревинному паливі, http://www.metla.fi/julkaisut/workingpapers/ ISSN 1795-150X

Портфель готової продукції

Як зазначено вище, в Україні представлений широкий асортимент повністю обробленої деревини, але більшість — низької якості і в основному націлена на ринок національного споживання з низьким рівнем доходів. Далі зазначені тільки деякі ключові сфери виробництва, наприклад виробництво паперових та картонних товарів (44 % загального обсягу виробництва), виробництво фанери, плит, панелей, шпону (19 %) і дерев'яних меблів14.

Дерев'яні меблі. Існує велика кількість виробників меблів, які в основному орієнтовані на виробництво дешевих меблів з низькою продуктивністю на одну особу порівняно з іншими секторами. Потреба в дешевих меблях у місцевого населення з низьким рівнем доходів в Україні зростає. Виробництво дерев'яних меблів характеризується нескладними технологіями, що вимагають мінімального початкового капіталу. Багато виробників працюють у сфері тіньової економіки.

Целюлоза та папір. Целюлозно-паперова промисловість включає виробництво целюлози, паперу і видавництво. Зростання обігу є результатом постійного збільшення попиту на цю продукцію.

Матеріал для дерев'яної підлоги. Стійке зростання обсягів виробництва підтверджує незмінний традиційний попит у місцевого населення на натуральну дерев'яну підлогу. Показники виробництва у секторі покращуються завдяки використанню сучасних технологій.

14 Джерело: Лопатін, Мартілла, Сіканен та Еклунд (2011 р.). Атлас лісового сектора в Україні із зосередженням на деревинному паливі, http://www.metla.fi/julkaisut/workingpapers/ ISSN 1795-150X

Тип лісової промисловості

Картонна фабрикаПодальша обробкаЛісопильний заводФабрика з

Велике містоСереднє містоШосе рівня ЕАдміністративні

21

DRAFT

Розповсюдження

Великі компанії або агенції, що беруть участь у розповсюдженні продукції з деревини та обробленої деревини, відсутні. Розповсюдження відбувається в основному через прямі джерела та засоби індивідуальних виробників.

Існує велика потреба в активних промислових асоціаціях та мережах, таких як кластерні або секторальні організації, для координації та офіційного захисту інтересів сектора. Вони могли б сприяти не лише об'єднанню індивідуальних сил у процесі розповсюдження та експорту продукції виробничо-збутового ланцюга, але і вирішувати спільні завдання і потреби малих і середніх підприємств на різних етапах виробничо-збутового ланцюга.

C.1.3 Можливості експорту деревини та обробленої деревини з України

Загальна вартість українського експорту продукції з деревини та обробленої деревини зазначена в таблиці далі. Існує стійка позитивна динаміка, що триває, незважаючи на недавні політичні події та введення заборони на експорт круглих матеріалів.

Таблиця 3. Загальна вартість експорту деревини та лісоматеріалів з України з 2012 до 2016 рр.

Імпортери Експортна вартість у 2011 р.

Експортна вартість у 2012 р.

Експортна вартість у 2013 р.

Експортна вартість у 2014 р.

Експортна вартість у 2015 р.

Експортна вартість у 2016 р.

Світ 773 840 823 907 861 071 949 377 996 749 1 329 451

Одиниці: тис. євроДжерело: Карта торгівлі Міжнародного торгового центру

Український експорт становить 1,2 % світового експорту продукції з деревини і лісоматеріалів і посідає 25 місце у рейтингу світового експорту. Перелік ринків-імпортерів деревини і виробів з деревини, експортованих з України в 2016 р., розміщений далі із зазначенням коефіцієнту змін з часом:

Таблиця 4. Імпортери продуктів з деревини та лісоматеріалів з України в 2016 р.

Імпортери Вартість експорту в 2016 р.

(тис. дол. США)

Частка в українському експорті (%)

Зростання вартості експорту з 2012 по 2016

рр. (% річних)

Усього 1 471 386 100 3

Туреччина 220 949 15 3

Польща 206 677 14 14

Румунія 162 125 11 21

Німеччина 118 090 8 4

Китай 110 206 7,5 8

22

DRAFT

Імпортери Вартість експорту в 2016 р.

(тис. дол. США)

Частка в українському експорті (%)

Зростання вартості експорту з 2012 по 2016

рр. (% річних)

Італія 77 528 5,3 0

Угорщина 68 778 4,7 14

Австрія 53 065 3,6 -3

Литва 47 625 3,2 10

Чеська Республіка 35 170 2,4 7

Одиниці: тис. євроДжерело: Карта торгівлі Міжнародного торгового центру

За допомогою інструмента Карти торгівлі Міжнародного торгового центру, що демонструє перспективи диверсифікації ринку продукції з деревини та лісоматеріалів, експортованих Україною. Таким чином, можна зробити висновок, що Китай, Німеччина і Сполучене Королівство можуть бути напрямками з найвищим ринковим потенціалом.

Рисунок 8. Перспективи диверсифікації ринку для українського експорту деревини і товарів з деревини, 2016 р.

Джерело: Карта торгівлі Міжнародного торгового центру

Баскський інститут конкурентоспроможності розробив інструмент для групового аналізу на основі даних про експорт. Інструмент визначив продукцію з деревини — як один з кластерів в Україні — з великим потенціалом для експорту. У 2015 р. кластер продукції з деревини був першим кластером у категорії кластерів «Підвищення вартості», котрий є конкурентним і

Проекти диверсифікації ринку для продукції, експортованої з України в 2016 р.Продукт: 44 найменування деревини та продукції з деревини; деревинне вугілля

Річн

е зр

оста

ння

імпо

рту

краї

н-па

ртне

рів

зі с

віту

між

201

2 та

201

6 рр

., %

Частка країн-партнерів в українському експорті, 2016 р., %Зростання українського експорту партнерам < зростання імпорту партнера зі світу

Зростання українського експорту партнерам > зростання імпорту партнера зі світу

Довідковий кружок

Розмір кружка пропорційний частці в світовому імпорті країн-партнерів для обраного продукту

23

DRAFT

динамічним, але поки не важливим. Це означає великий розвиток потенціалу для кластера та його компаній, які мають тенденцію представляти всі частини виробничо-збутового ланцюга.

Рисунок 9. Торгові кластери в Україні (дані основані на частках в експорті)

Джерело: Баскський інститут конкурентоспроможності (2017 р.)15 Інструмент аналізу експортів кластера

C.1.4 Міжнародні угоди, підписані Україною

Україна приєдналась до процесу генерування ідей та принципів стійкого лісокористування (sustainable forest management, SFM), орієнтованих на невичерпну експлуатацію лісів та регенерацію біологічної різноманітності лісових екосистем. У цьому контексті стратегічні цілі національної лісової політики пов'язані з цілями, визначеними в міжнародних угодах про стійкий розвиток, стійке використання та захист європейських лісів. Україна приєдналась до Загальноєвропейського процесу захисту лісів та підписала ряд резолюцій під час конференцій на рівні міністрів про захист лісів у Європі (див. далі).

Страсбурзькі резолюції: S1 — Європейська мережа ділянок для взяття зразків з метою моніторингу лісових екосистем; S2 — Консервація лісових генетичних ресурсів; S3 — Децентралізований європейський банк даних про лісові пожежі; S4 — Адаптування управління гірськими лісами до нових екологічних умов; S6 — Європейська мережа дослідження лісових екосистем.

Гельсінські резолюції: H1 — Загальні напрями стійкого управління лісами в Європі;H2 — Загальні напрями консервації біологічної різноманітності європейських лісів; H3 — Співпраця з питань лісозаготівлі з країнами з перехідними економіками; H4 — Стратегії для процесу довгострокової адаптації лісів у Європі до кліматичних змін.

Лісабонські резолюції: L1 — Люди, ліси та лісове господарство: розширення соціально-економічних аспектів стійкого лісокористування;

15 http://tools.orkestra.deusto.es/comexcnae/geo/UKR/typification/WLD/2008/2015 24

DRAFT

L2 — Загальноєвропейський критерій, індикатори та керівні принципи оперативного рівня стійкого лісокористування.

Віденські резолюції:V1 — Посилення взаємодії для стійкого лісокористування в Європі через співпрацю між секторами та національні програми лісокористування;V2 — Розширення економічної ефективності стійкого лісокористування в Європі;V3 — Збереження і розширення соціальних і культурних параметрів стійкого лісокористування в Європі;V4 — Консервація та розширення біологічної різноманітності лісів у Європі;V5 — Кліматичні зміни і стійке лісокористування в Європі.

C.1.5 Вимоги до деревинної продукції для доступу на європейський ринок1617

Деревинну продукцію можна продавати на європейському ринку тільки за умови дотримання кількох європейських регламентів, таких як Регламент Європейського Союзу про вирубку та продаж деревини (European Union Timber Regulation, EUTR), та кількох вимог до безпеки продукції. Окрім дотримання правових вимог покупці часто просять надати сертифікат стійкого лісокористування (Лісова наглядова рада (Forest Stewardship Council, FSC)) і, можливо, дотримуватись деяких вимог ринку преміум-класу або ніші ринку, наприклад ISO. Всі вимоги стисло викладені на рисунку далі.

Рисунок 10. Вимоги відповідності лісоматеріалів на ринку в ЄС

16 https://www.cbi.eu/market-information/timber-products/buyer-requirements/17 Дослідження інших ринків планується протягом початкової стадії

Вимоги

для сегменту ринку

Додаткові вимоги

Обов’язко

ві вимоги

Подвійна сертифікаціяЕкологічне маркуванняISO 14001.

Корпоративна відповідальність

Пакування

Загальна безпека продукції

25

DRAFT

Джерело: Центр зі сприяння імпорту з країн, що розвиваються, інформація про стан ринку: деревина та продукція з деревини. «Яким вимогам має відповідати ваша продукція» (https://www.cbi.eu/market-information/timber-products/buyer-requirements/)

При експорті в Європу існує потреба відповідності таким передбаченим законом вимогам:

Регламент Європейського Союзу про вирубку та продаж деревини (EUTR): контроль законності походження деревини.

Уся деревина, імпортована в Європейський Союз, має походити з законних джерел.

Європейські покупці, які розміщують деревину або продукцію з деревини на ринку, мають забезпечувати комплексну оцінку18. Це можна робити на підставі довгострокових договорів або окремо для кожного контейнера, що відвантажується. Окрім того, EUTR змушує операторів відстежувати постачання їхньої продукції до джерела. Це означає, що коли постачальник надає деревину із законним походженням, але не може підтвердити належним чином задокументовані гарантії законності, він не матиме змоги постачати деревину на ринок Європейського Союзу.

Найпростішим шляхом підтвердження відповідності є користування системою добровільної перевірки законності19 або забезпечення регулярної сертифікації в управлінні стійкого лісокористування (як передбачено Лісовою наглядовою радою (Forest Stewardship Council, FSC).

EUTR є частиною Плану дій правозастосування, управління та торгівлі в лісовому секторі (Forest Law Enforcement, Governance and Trade, FLEGT). Іншою частиною плану є укладення Угод про добровільне партнерство (Voluntary Partnership Agreements, VPA). Між Європейським союзом і країнами-експортерами деревини існують угоди про добровільне партнерство. Якщо відповідна країна в повній мірі впроваджує свою схему національного контролю, вона отримує європейську ліцензію FLEGT, і вся деревина, експортована з такої країни, вважається законною.

Однак FLEGT не підтверджує екологічну відповідальність і не вирішує проблеми вирубки лісу — тільки підтверджує законність.

На цей момент європейські покупці вважають сертифікацію екологічної відповідальності важливою, а EUTR — необхідним. Посилене стійке лісокористування може бути наступним кроком після EUTR. Наразі Європейський Союз працює над більш суворим впровадженням EUTR.

Незалежно від затримки впровадження в багатьох країнах, більшість великих і професійних покупців дотримуються вимог EUTR і вимагають від постачальників підтверджувати законне походження деревини. Нормативно-правова відповідність особливо загальноприйнята в північних та західних країнах Європейського Союзу, де існує суцільна відданість законності та екологічній безпеці.

Безпека продукції

Директива ЄС про загальну безпеку продукції20 застосовується до всіх товарів широкого споживання. Коли йдеться про готову продукцію (наприклад меблі) або частини готової

18 http://ec.europa.eu/environment/forests/timber_regulation.htm19 http://www.cpet.org.uk/uk-government-timber-procurement-policy/evidence-of-compliance/other-evidence-as-assurance/verification-systems/voluntary-legality-verification-systems20 http://ec.europa.eu/consumers/consumers_safety/index_en.htm

26

DRAFT

продукції, до кінцевого продукту може застосовуватись законодавство щодо конкретного товару залежно від кінцевого використання. Отже, Директиву ЄС щодо загальної безпеки продукції можна доповнювати гармонізованими вимогами безпеки для конкретних товарів (наприклад меблів для використання надворі, дитячих ліжок і колисок).

Відповідальність за дотримання норм перш за все несе європейська компанія, яка розміщує готову продукцію на ринку. Однак часто така компанія вимагає від постачальників дотримуватися вимог. Для постачальників деталей це може означати вимогу надання більшої кількості інформації, протоколів випробувань або дотримання стандартів.

Маркування Conformité Européenne (CE) для продукції з деревини, яка використовується в будівництві

Деревина або продукція з деревини, що постійно використовується в будівельних роботах, має містити маркування CE, ця вимога стосується вікон, дверей, рам, промислової підлоги та паркету, сходів, клеєного деревинного матеріалу, панелей (фанери тощо), деревини для облицювання та будівельних конструкцій.

Це маркування свідчить про те, що продукція відповідає гармонізованим вимогам стосовно механічної стійкості, стабільності, пожежної безпеки, гігієни, охорони здоров'я та навколишнього середовища. Виробники зазначених вище будівельних продуктів мають надавати Декларацію характеристик якості (Declaration of Performance, DoP) з липня 2013 р.

Конвенція CITES

У разі поставки деревини з порід дерев, що вимирають, підприємство може зрубувати та експортувати їх тільки у тому випадку, якщо такі дерева зазначені в переліку Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що знаходяться під загрозою зникнення (CITES), і CITES надає дозвіл на проведення таких робіт. За наявності дозволу CITES підприємство автоматично забезпечує відповідність вимогам Регламенту Європейського Союзу про вирубку та продаж деревини (EUTR), і вважається, що деревина заготовлена законно.

Вміст хімічних речовин у деревині: регламент REACH

Антисептики з присадкою миш'яку, креозоту та ртуті використовуються для попередження гниття та збільшення довговічності деревини, особливо тієї, що використовується для зовнішніх конструкцій. Технічний європейський регламент «Порядок державної реєстрації, експертизи, ліцензування та регулювання обігу хімічних речовин» (REACH) не дозволяє використання цих антисептиків, за деякими винятками, наприклад деревиною, що використовується в промислових конструкціях або залізничних шпалах.

Існують деякі обмеження для деревини (наприклад для дверей, віконних рам і елементів підлоги), що обробляється певними оліями, клеєм, оліфою або лаком, що можуть містити шкідливі речовини. Наприклад, пофарбовані вироби не можна виводити на ринок, якщо концентрація кадмію дорівнює або перевищує 0,1% від ваги фарби, використаної для фарбування виробу.

Також існують обмеження щодо використання хімічних речовин під час обробки. Покупці все частіше впроваджують практики стійкого розвитку в своїх компаніях і ланцюгах збуту. Тому вони мають підстави вимагати дотримання цих вимог стосовно використання хімічних речовин під час обробки та виробництва (наприклад летких органічних поєднань (ЛОП), що використовуються у складі покриттів, формальдегіду та пентахлорофенолу).

27

DRAFT

Вкриті фарбою і лаком товари, такі як меблі та іграшки, можуть стати причиною проблем. Використання засобів на водній основі без свинцю та ртуті допоможуть їх уникнути. Продукція з деревини, оброблена креозотом, заборонена Європейським Союзом.

Використання та виведення на ринок миш'яку та всіх хромованих поєднань міді, в тому числі хромованого арсенату міді (Chromated Copper Arsenate, CCA), міді-хрому-бору (Copper Chrome Boron, CCB) та фториду міді-хрому (Copper Chrome Fluoride, CCF), у складі антисептиків тепер заборонено. Природні олії для захисту садових меблів можна використовувати практично в будь-якому випадку.

Пакування та використання пакувального логотипу Міжнародних стандартів з фітосанітарних заходів 15 (ISPM)

Також існують законодавчі норми пакування, що поширюються на будь-яку продукцію незалежно від її виду і застосовуються до всіх товарів, представлених на ринку Європейського Союзу.

Усе пакувальні матеріали з деревини (в основному піддони), що його використовують виробники, має містити логотип ISPM 15 та унікальний ідентифікаційний номер виробника (якщо виробник є національним). Якщо постачальник самостійно не виготовляє матеріал, він має закуповувати його в ліцензованого виробника у своїй країні. Виробники отримують ліцензію Національної організації захисту рослин (National Plant Protection Organisation, NPPO) 21

у своїй країні.

До ліцензованого пакувального матеріалу належать коробки, ящики, бочки та аналогічне пакування, піддони, ящикові піддони та інші вантажні піддони та піддонні борти. Уся деревина, що використовується в цьому матеріалі, має бути звільнена від кори та термічно оброблена. Це означає вплив за допомогою мінімальної температури 56 °C на ядро деревини протягом не менше ніж 30 хвилин.

Можна застосовувати сушку в печі (Kiln drying, KD), просочення хімічними речовинами під тиском (chemical pressure impregnation, CPI) або інші засоби, якщо вони відповідають технічним характеристикам для термічної обробки. Крім того, дозволене обкурювання бромідом метилу (БМ) за мінімальної температури 10 °C протягом мінімального часу обробки 24 години.

Додаткові вимоги, що висуваються покупцями

Окрім обов'язкових законних вимог також можуть застосовуватися не передбачені законом вимоги з метою успішного пошуку покупців:

Стійке лісокористування:

Дотримання норм стійкого лісокористування — це не лише питання забезпечення законності походження деревини. Воно пов'язане з багатьма іншими елементами в контексті екологічних, економічних та соціальних чинників і впливу управління лісовим фондом або компанією.

Особливо велика частка деревини та продукції з деревини зі стійких джерел представлена на ринку північних та західних країн. І ця частка продовжує зростати.

21 https://www.eppo.int/ABOUT_EPPO/global_affairs#rppo28

DRAFT

Існує дві основні системи сертифікації: FSC (Forest Stewardship Council, Лісова наглядова рада) і PEFC (Programme for the Endorsement of Forest Certification, Програма затвердження сертифікації лісових господарств).

Корпоративна відповідальність:

Компаніям-імпортерам часто також потрібно вирішувати інші проблеми, окрім походження деревини. Європейські покупці (особливо у західних і північних європейських країнах) приділяють все більше уваги корпоративній відповідальності стосовно соціального та екологічного впливу на свій бізнес. Це також впливає на підприємства, які займаються торгівлею та обробкою. Важливими проблемами є: повага до прав корінного населення, права власника землі, екологічний вплив взагалі (забруднення, відходи тощо), дотримання трудового законодавства та здорові й безпечні умови праці.

Багато європейських компаній в секторі видобутку та обробки деревини мають відповідні політики з цих питань. Частина таких політик передбачає висунення вимог до постачальників щодо вирішеннях цих проблем. Підприємства можуть вимагати від постачальників дотримуватись кодексу корпоративної етики або підписувати декларації постачальників для забезпечення нормативно-правової відповідності застосовним місцевим нормативно-правовим актам, мінімальним стандартам галузі, конвенціям Міжнародної організації праці (International Labour Organisation, ILO) та ООН.

Вимоги для вузьконаправлених ринків

Окрім дотримання вимог для допуску до європейського ринку та/або пошуку покупців, отримання конкурентних переваг та спрощення пошуку покупців може стати можливим завдяки виконанню таких додаткових вимог:

Екологічне маркування деревини:

Метою екологічного маркування є не тільки зосередження на пошуку джерел стійкого постачання, але і на інших аспектах продукції: обробці (наприклад споживанні електроенергії, управлінні відходами), пакуванні та використанні хімічних речовин. Існує декілька екологічних маркувань, але найбільш визнане — європейське «Екологічне маркування», яке застосовується до покриття для підлоги та меблів.

Подвійна сертифікація:

Невеликі підприємства та спільноти часто стикаються з суворою конкуренцією на глобальному ринку деревини. Метою FSC є розмежування продукції спільнот та невеликих підприємств на ринку. Подвійна сертифікація FSC і Fair Trade є перевіреною та доступною для використання.

Окрім практик стійкого лісокористування (FSC) додаткова увага приділяється соціальним умовам у зонах виробництва (частина Fair Trade). Деревина, що відповідає стандартам FSC/ Fair Trade, продається з надбавкою Fair Trade, яка надає можливість сплачувати додаткові 10% від загальної вартості деревини відповідним сертифікованим спільнотам невеликих підприємств. Ринок подвійної сертифікації вважається малим.

ISO 14001

Стандартом ISO 14001 передбачені численні аспекти комерційної закупівлі, зберігання, розповсюдження, розробки продукції, виробництва тощо з метою скорочення впливу на

29

DRAFT

навколишнє середовище. Також він стимулює оцінювання управління термінового реагування, очікувань клієнта, управління залученими сторонами та стосунками з місцевими спільнотами.

Така сертифікація може призвести до більшої ефективності бізнесу за менших витрат та суттєвого скорочення відходів. Вона переконує покупців у професіоналізмі продавця, оскільки ISO є всесвітньо визнаною поважною організацією у галузі сертифікації.

C.1.6 Вибір виробничо-збутового ланцюга для надання технічної допомоги

На користь вибору ВЗЛ деревини та продукції з деревини з метою надання технічної допомоги існують такі аргументи:

a) Економічні можливості, погоджені з державними пріоритетами в Україні:

1) забезпечення стійкого дослідження великих резервів сировини, що існують;2) привертання уваги до важливості обробки сировини з огляду на заборону експорту

сировини деревини з України;3) пошук можливостей для руху у низхідному напрямку — до товарів з високою

доданою вартістю (наприклад меблів) — і відповідної популяризації торгівлі товарами з вищим рівнем обробки;

4) дослідження широкого діапазону потенційних продуктів у різних категоріях вартості;

5) розширення можливостей для експорту в цьому секторі, які є невикористаними;6) створення робочих місць у сільських районах України, зважаючи на наявність

великої частки підприємств та високого рівня працевлаштування в секторі.

b) Наявність задач і можливостей, пов'язаних з інфраструктурою контролю якості, вирішення яких надасть можливість експорту з України товарів високої цінності, зокрема завдяки впровадженню таких заходів:

1) Дотримання технічних регламентів ЄС (стосовно безпеки продукції тощо); будівництво визнаних на міжнародному рівні об'єктів для проведення випробувань та надання послуг калібрування та можливостей сертифікації продукції.

2) Добровільне дотримання соціальних/екологічних стандартів лісокористування, таких як FSC і PEFC, які вважаються «фактичними» ринковими вимогами кінцевих споживачів.

3) Дотримання стандартів добровільної системи менеджменту якості (ISO 9001 (Якість); ISO 14001 (Навколишнє середовище); ISO 45001 (Охорона праці та техніка безпеки)).

4) Укріплення здатності НААУ акредитувати місцеві органи сертифікації (які, зокрема, зосереджені на технічній компетенції в галузі деревини та продукції з деревини).

5) Співпраця з українським органом стандартизації для досягнення більшої міжнародної орієнтації та визнання (наразі Україна виконує функції секретаря Комітету ISO/ТК 2018 з лісоматеріалів, крім того ISO знаходиться в процесі розробки стандарту (ISO 38200) для Ланцюга відповідальності та забезпечення цілості деревини та продукції на основі деревини (розширення участі України).

c) Взаємодія та взаємодоповнення: зосередження на виробничо-збутовому ланцюгу деревини та продукції з деревини створює можливості для:

30

DRAFT

1) продовження та розбудови успішних попередніх ініціатив SECO з SIPPO та ФОРЗА;2) формування потенційного партнерства з Бернським університетом прикладних

наук (Bern University of Applied Sciences, BFH), Швейцарія;3) зв'язку з поточними проектами інших донорів в Україні (в тому числі EBDR та CUTIS),

які надають безпосередню підтримку експортно-орієнтованим МСП, що ведуть активну діяльність в секторах обробки деревини (наприклад меблів). Ця підтримка включає доступ до кредитування, навчання та консультацій. Однак ці інші ініціативи не вирішують завдання, пов'язані з інфраструктурою контролю якості для сприяння доступу до іноземних ринків, що і є основною ціллю цього проекту. Тому взаємодоповнення та відсутність накладення ініціатив легко забезпечити. У комплексі це також призведе до подолання проблем експортерів.

d) Завдання, що стоять перед підприємствами сектору, не пов'язані з якістю:

Далі перелічені інші завдання виробничо-збутового ланцюга, не пов'язані з якістю.

Незаконна експлуатація: незаконна експлуатація лісових ресурсів збільшилась (незаконна вирубка, браконьєрство тощо). У регіонах з надзвичайно високим рівнем безробіття (60-70%) це явище сягає катастрофічних рівнів. Це також призводить до:

o нестачі сировини;

o низької якості сировини.

Незаконна торгівля: лісопильне виробництво вважається незаконним, якщо власник підприємства не зареєстрований в податковій адміністрації за відповідним видом діяльності або використовує деревину, отриману незаконним шляхом.

Низький рівень технологічної обробки деревини, що призводить до виготовлення продукції з низькою обробкою та нижчого діапазону цін на продукцію.

Неприйнятний контроль якості або система реєстрації/управління зібраних партій згідно з якістю, сертифікаціями, штампами, що призводить до втрати документів, а, отже, і можливості відстеження, та вживання некоректних параметрів продукції, що є в наявності для виведення на ринок.

Нестача потрібних знань і недостатня інформованість щодо вимог та попередніх умов торгівлі на міжнародному рівні.

Організаціям з підтримки бізнесу часто не вистачає інструментів та ресурсів (наприклад компетентних співробітників) для підтримки учасників виробничо-збутового ланцюга в їхньому прагненні доступу на міжнародні ринки.

C.2 Основні учасники та установи інфраструктури контролю якості виробничо-збутового ланцюга

Основними учасниками виробничо-збутового ланцюга деревини та обробленої деревини є виробники (які беруть участь у первинній, вторинній або третинній обробці). Існує тенденція до їх розповсюдження країною переважно у формі малих та середніх підприємств.

Однак зважаючи на наявність ряду пов'язаних з виробничо-збутовим ланцюгом учасників, що перетинаються, таких як комерційні асоціації та торгові союзи з вузьконаправленим виробничо-збутовим ланцюгом, які також мають відношення до виробничо-збутового ланцюга, до їхнього опису та Матриці залучених сторін у Додатку 2 надається більше деталей.

31

DRAFT

Рисунок 11. Етапи та основні учасники виробничо-збутового ланцюга в Україні

Джерело: власна розробка

C.2.1 Організації та союзи з вузькоспеціалізованим виробником і сектором

• Українська асоціація меблевиків (http://www.uafm.com.ua)

Українська асоціація меблевиків (UAFM) — це добровільна, незалежна, неприбуткова організація підприємців, що ґрунтується на якості, самовизначенні та спільності економічних, правових, соціальних та інших інтересів її членів. Ціллю асоціації є об'єднання зусиль виробників меблів з метою захисту та розширення їхніх прав та інтересів, а також просування національного бізнесу виготовлення меблів.

• Агентство «ФОРЗА» (http://www.forza.org.ua/en )

Метою недержавного агентства «ФОРЗА» є просування стійкого розвитку Карпатського регіону України в економічному, екологічному та соціальному аспектах управління природними ресурсами та розвитку спільноти. Агентство є результатом реалізації проекту ФОРЗА, який було розпочато в середині 2009 року та який активно реалізується в регіоні з того часу. Його було розпочато командою координації проекту з метою досягнення цілей довгострокового стійкого розвитку проекту ФОРЗА. Незважаючи на той факт, що недержавна організація є доволі молодою, вона вже бере участь в ряді транскордонних (ENPI) та міжнародних проектів (FP7), метою яких є підтримка, наприклад, розвитку лісового кластера, посилення розуміння екологічних транспортних засобів та розвитку екотуризму на основі лісокористування. Пропозиції для ряду інших проектів (наприклад, готовність місцевого уряду до проблем зміни клімату, здатність лісників працювати в тісному контакті з лісовим господарством, лісова педагогіка та діяльність з підвищення екологічної інформованості) були подані і наразі проходять оцінку.

Етап виробничо-збутового ланцюга Основні установи виробничо-збутового ланцюга

1. Сировина/ деревина

2. Д

ерев

ообр

обна

гал

узь первинна

вторинна

третинна

5. Р

озпо

всю

джен

ня

6. Е

кспо

ртни

й ри

нок/

клі

єнт

Ліс

Колоди Промислова + паливна деревина

Лісопильне виробництвоНарізання шпону

Будівельна деревина + пиломатеріали

СклеюванняРозкрій

Висушування

Клеєння + пресування

Подрібнення, розділення на

волокна, клеєння,

пресування

Фанера

Деревинно-стружкова плита

Фібровий картон

Будування

Двері/вікна

Внутрішні дерев’яні роботи

Підлога

Дерев’яні вироби

Меблі

Пакувальні матеріали

Фаза утилізації

Повторна переробка

Утилізація

3. Кінцевий продукт/ клієнт

4. Повторно використана продукція

MED

T, т

ехні

чні р

егла

мент

и ві

дділ

у

Укр

аїнс

ьке

аген

тст

во з

і ст

анда

ртиз

ації,

Укр

мет

ртес

тст

анда

рт,

Нац

іона

льне

аге

нтст

во з

акр

едит

ації

Укр

аїни

Виробник/ організації сектора

Торгові та комерційні асоціації

Організації державного

сектора

Університети та науково-

дослідні центри

Організації інфраструктури

контролю якості

Українська асоціація меблевиків;

Агентство «ФОРЗА»

Торгово-промислова палат України;

Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі

Міністерство економічного розвитку та торгівлі/ MEDT;

Державний комітет лісового господарства

Національний лісотехнічний університет України;

Український науково-дослідницький інститут лісівництва та агролісомеліорації

Лісова опікунська рада; Українська асоціація

якості

32

DRAFT

• Асоціація деревообробних, меблевих підприємств та організацій України «МЕБЛІДЕРЕВПРОМ» (https://assomebli.wordpress.com/english/)

Асоціація меблевих та деревообробних підприємств України «Меблідеревпром» заснована в грудні 1998 р. Сьогодні Асоціація об'єднує провідні компанії для виробництва меблів та інших товарів з деревини. Підприємства Асоціації використовують понад 5 мільйонів куб. метрів деревини. Підприємства, що входять до складу Асоціації, виготовляють товари для внутрішнього споживання та експорту.

Основною метою діяльності Асоціації є розвиток національного виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції з деревини та розширення її продажів на внутрішньому та іноземних ринках. Основним завданням Асоціації є досягнення статутних цілей її діяльності в межах чинного законодавства України, зокрема формування та впровадження стратегії розвитку меблевої та деревообробної галузі; просування та забезпечення практичної допомоги членам Асоціації в розвитку та зміцненні їхньої виробничої та економічної бази; вирішення проблем стійкого забезпечення сировиною; організація виставок, конференцій та семінарів. Асоціація активно взаємодіє з Верховною Радою, Урядом України та іншими органами державної влади, засобами масової інформації. Асоціація «Меблідеревпром» є членом Європейської федерації виробників меблів (European Federation of Furniture Manufacturers, UEA) та Світової конфедерації виробників меблів.

C.2.2 Організації та союзи підтримки торгівлі та бізнесу

• Торгово-промислова палата України (https://www.ucci.org.ua/en/about)

Торгово-промислова палата України — це недержавна, неприбуткова, самоврядна організація, що поєднує юридичних осіб та громадян України, зареєстрованих в якості підприємців, а також їхні асоціації, на добровільній основі. Ціллю палати є розвиток конкурентного українського бізнесу на світових ринках.

• Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі (Ukraine Investment & Trade Facilitation Centre, ITFC) (http://tradecenter.org.ua/)

Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі (ITFC) — це незалежна неприбуткова організація, що виступає в якості експертної платформи високоспеціалізованих професіоналів, зосереджується на питаннях політики, пов'язаної з інвестиціями, торгівлею та суміжними питаннями, і пропонує міжнародний досвід та розуміння місцевих реалій ринку.

C.2.3 Установи державного сектора/ державної підтримки22 23

• Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ)

22 Також див. опис на с. 12–13.23 У розділі використовуються публікації: Хюсейн Уйгур, Андрій Міхнєв, Ірина Кузьміна. 2017. Проміжна оцінка національної інфраструктури контролю якості в Україні (англійською). Вашингтон, О.К. Група Світового банку. http://documents.worldbank.org/curated/en/407381501738384776/Ukraine-national-quality-infrastructure-gap-assessment

33

DRAFT

МЕРТ є основним органом влади в системі центрального уряду України, відповідальним за формування та реалізацію політик державної економіки та соціального розвитку (економіки бізнесу); регулювання споживчих цін; формування та реалізацію промислових, інвестиційних та торгових економічних політик; розвиток підприємництва; технічне регулювання та захист прав споживачів; координацію економічної та соціальної співпраці між відомствами України та Європейського Союзу. Міністерство очолює міністр, перший заступник та інші заступники міністра.

• Національне агентство з акредитації України (НААУ)

Основною функцією НААУ є акредитація органів оцінки відповідності та подальший контроль відповідності акредитованих органів вимогам акредитації. НААУ є повним членом Міжнародної асоціації з акредитації лабораторій (МААЛ) та стороною, яка підписала Угоду про взаємне визнання (УВВ МААЛ).

• Українське агентство зі стандартизації (УАС)

Українське агентство зі стандартизації — це нова назва відомства, раніше відомого як Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості. Законом України «Про стандартизацію», який набрав чинності 3 січня 2015 р., передбачено умови гармонізації національної системи стандартизації з міжнародними та європейськими критеріями, а також впровадження Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, зокрема стосовно впровадження необхідних адміністративних та інституціональних реформ.

• Державне підприємство (ДП) «Укрметртестстандарт»

ДП «Укрметртестстандарт» — всеукраїнський державний науково-дослідницький та виробничий центр метрології, сертифікації, випробувань та захисту прав споживачів. Це також організаційний та методичний центр сертифікації електротехнічного обладнання («УкрТЕСТ»).

• Український державний комітет лісового господарства (УДКЛГ)

Близько 70% лісового господарства знаходиться під управлінням Українського державного комітету лісового господарства (УДКЛГ), який є частиною Міністерства екології та природних ресурсів України. З 2004 р. регіональні відділи управління лісовим господарством, по одному на кожний регіон, виступають в якості регіональних органів Комітету. Розвиток та реалізація політики в області лісового господарства в Україні ґрунтується на даних постачання деревини та змін економіки. Він забезпечує баланс захисту лісових екосистем та стійке багатофункціональне управління лісокористуванням.

Український державний комітет лісового господарства відповідальний за впровадження національної політики в області лісокористування та полювання. Державне агентство лісових ресурсів України (ДАЛРУ) є відповідальним за державний контроль та лісокористування в Україні. Ці установи виконують об'єднані функції контролю, адміністративного управління, законодавства з управлінням та комерційною діяльністю, яка є слабкою стороною системи.

34

DRAFT

C.2.4 Університети та дослідницькі центри

Національний лісотехнічний університет України (НЛТУУ) (https://nltuu.com.ua/)

Національний лісотехнічний університет України — це український заклад вищої освіти зі спеціалізацією на лісовому господарстві. Протягом своєї історії університет став видатним центром технічної освіти та науки в галузі лісокористування в Україні, який активно інтегрується в європейську освітню систему.

Український науково-дослідницький інститут лісівництва та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА) https://forestry-forestmelioration.org.ua/ )

УкрНДІЛГА — це провідний науково-дослідницький центр лісівництва в Україні. УкрНДІЛГА має степове управління в Херсоні та поліське управління в Житомирі. Він також має 7 лісових дослідницьких станцій: у Вінниці, Києві, Краснотростянці, Криму, Луганську, Маріуполі та Новгород-Сіверську.

Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва (УКРНДІГІРЛІС) (http://rada.com.ua/eng/catalog/16350/ )

УКРНДІГІРЛІС — це науково-дослідний центр, який проводить дослідження, пов'язані з лісокористуванням в гірських районах. УКРНДІГІРЛІС проводить дослідження в гірському Карпатському регіоні (в Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській та Чернігівській областях). Інститут має науково-дослідну та експериментальну базу в Мукачевому, контрольну станцію в Тернополі та гідростанції.

C.2.5 Організації, пов'язані з інфраструктурою контролю якості

Окрім установ, пов'язаних з Національною інфраструктурою контролю якості, які розглянуті в Розділі В, додатковими установами, тісно пов'язаними з обраним виробничо-збутовим ланцюгом, є перераховані далі:

FSC в Україні (https://ua.fsc.org/ua-ua/ )

Лісова наглядова рада (FSC) — це міжнародна, неприбуткова, колегіальна організація, заснована в 1993 р. для просування відповідального управління світовими лісами. FSC реалізовує цю функцію шляхом встановлення стандартів продукції лісогосподарства, а також їх сертифікації та маркування як екологічно чистих.

Офіційно затвердженою місією FSC є «просування екологічно відповідального, соціально вигідного та економічно життєздатного управління лісами в світі». З огляду на це, орган опублікував глобальну стратегію, що передбачає п'ять цілей:

Просування глобального відповідального лісокористування. Забезпечення стійкого доступу до переваг систем FSC. Забезпечення цілісності, надійності та прозорості системи FSC. Створення комерційної цінності для продукції з сертифікованих FSC лісів. Зміцнення глобальної мережі для забезпечення цілей 1–4.

Інституціоналізація FSC в Україні безпосередньо пов'язана з розвитком добровільної сертифікації лісів та складанням проекту національного стандарту для відповідального лісокористування на основі Принципів та критеріїв Ради довірчих власників лісогосподарства.

35

DRAFT

Українська асоціація якості (УАЯ) (http://www.uaq.org.ua)

У 1989 р. згідно з планом Союзу інженерно-дослідних спільнот України та за підтримки Державного комітету України з технічного регулювання та споживчої політики вперше в Україні було створено національну недержавну асоціацію в області якості — Українську асоціацію якості (УАЯ), яка ініціювала державний рух в напрямку якості в Україні і стала лідером.

Тепер УАЯ поєднує близько 450 провідних підприємств з усіх регіонів України та близько 1000 спеціалістів у сфері якості з різних країн. УАЯ має регіональні відділення, технічні комітети відділень, підрозділи, клуби та професійні організації для забезпечення якості. Серед державних структур УАЯ є Клуб лідерів якості, який 10 років тому поєднав найкращих українських підприємців — переможців і лауреатів Української національної премії якості. УАЯ набула широкого міжнародного визнання. УАЯ проводить свою діяльність без державної фінансової підтримки і оплачує послуги міжнародних організацій якості з власного бюджету.

Згідно зі Статутом основною ціллю УАЯ є формування громадської думки та політики в сфері якості. Протягом 15 років основна діяльність УАЯ була зосереджена на формуванні в Україні нової філософії якості, що стисло викладає та просуває національні та міжнародні провідні практики у сфері управління бізнесом, підтримки українських підприємств у досягненні ділової досконалості та конкурентоспроможності та її інтеграції на світових ринках і інтеграції України у СОТ і Європейський Союз.

C.3 Вузькі місця якості у виробничо-збутовому ланцюгу: формулювання проблеми

Загалом міжнародна торгівля продукцією (з деревини) є предметом регулювання Світової організації торгівлі (СОТ). Технічні регламенти та стандарти продукції (стосовно безпеки та якості) можуть відрізнятися для кожної окремої країни, що ускладнює торгівлю через кордони для виробників та експортерів.

Технічні та екологічні стандарти стали проблемою міжнародної торгівлі. Виробники мають дотримуватися вимог відповідних технічних та екологічних стандартів для доступу до більш вимогливих міжнародних ринків. Прийнятні затверджені стандарти системи інфраструктури контролю якості мають допомогти їм продемонструвати нормативно-правову відповідність таким нормам і стандартам міжнародно-визнаним шляхом.

Категорії продукції з деревини відображують різні рівні дотримання національних і міжнародних стандартів. Зазвичай важливість дотримання стандартів зростає зі збільшенням рівня обробки. Для сировинних матеріалів з низьким рівнем переробки основною метою дотримання стандартів є допомога покупцю і продавцю погодити фізичні параметри, обсяги, класи та зрештою ціни на сировинні матеріали та екологічну чистоту (в тому числі біологічну різноманітність) лісових господарств/ територій, які використовуються для видобування сировини — деревини. На деяких важливих ринках, таких як ЄС та США, застосовуються суворі правила щодо законності та сертифікації, в тому числі до продукції з первинної деревини.

У вищих категоріях продукції з обробленої деревини для продажу замовникам роль стандартів стає більш орієнтованою на придатність для використання за призначенням та безпеки споживачів. Тут вступають у дію передові практики виробництва, випробування міцності та довговічності та проблеми, пов'язані з вогненебезпечністю та токсичними викидами таких

36

DRAFT

речовин, як формальдегід. Поки не будуть засновані акредитовані лабораторії для підтримки місцевої галузі, країнам буде важко опановувати вищі категорії продукції з обробленої деревини.

У світі існує понад 50 сертифікаційних програм, які стосуються лісового господарства та деревообробних секторів. Дві найбільш важливі програми міжнародної сертифікації, пов'язані з екологічною безпекою деревини та продукції на основі деревини:

1) Лісова наглядова рада (FSC)

2) Програма затвердження сертифікації лісових господарств (Programme for the Endorsement of Forest Certification, PEFC).

У сертифікованих лісах видобувають сертифіковану деревину, яку можна далі обробляти та продавати на ринку. Щоб марковану продукцію можна було продавати клієнту, усі учасники виробничого процесу обов'язково повинні бути сертифіковані за тією ж системою, це можна перевірити за допомогою програми перевірки ланцюга відповідальності та забезпечення цілості.

(Радіоактивне) забруднення лісу

Унікальна та важлива проблема українського лісового господарства полягає в тому, що близько 3,5 мільйонів24 гектарів лісів забруднені після аварії на Чорнобильській атомній станції. 157 000 гектарів лісів мають високий рівень радіоактивного забруднення цезієм-137 (понад 15 Кі/кв. км). Тому ці ліси не використовуються. 43,8% від загальної площі забрудненої території уражено цезієм-137 понад 1 Кі/куб. км, в цьому регіоні використання лісів обмежене.

Найбільші території забрудненого лісу розташовані в Житомирській (60%), Київській (52,2%), Рівненській (56,2%) областях. У Волинській, Чернігівській, Черкаській, Вінницькій та Сумській областях забруднено 20% лісів. Тому всі сировинні матеріали та продукцію з деревини потрібно перевіряти на вміст радіації. В Державному комітеті лісового господарства заснована Радіологічна служба, яка контролює вміст радіації в деревині. Вона складається з 8 радіаційних лабораторій, а також групи радіологів, які працюють в державних підприємствах лісогосподарства, що розташовані у забруднених регіонах. Радіологічна служба оснащена сучасним обладнанням вимірювання доз та радіації.

В Таблиці далі зазначені основні вузькі місця інфраструктури контролю якості деревини та обробленої деревини виробничо-збутового ланцюга. Це лише попередній огляд основних вузьких місць виробничо-збутового ланцюга, які визначені на основі дослідження документації та двох місій UNIDO в Україні у вересні 2017 та березні 2018 рр. Протягом первинної стадії передбачається проведення більш детальної оцінки проблем інфраструктури контролю якості на кожному етапі виробничо-збутового ланцюга деревини та обробленої деревини.

24 Букшаль. Сектор лісового масиву в Україні на етапі переходу до ринкової економіки, https://www.unece.org/fileadmin/DAM/timber/h3/Warsaw%20doc/Documents/Ukraine.doc

37

DRAFT

Сфера застосування системи інфраструктури якості

Потреби/проблеми

Стандартизація Місцеві потужності для розвитку (адаптації) національних стандартів для сектору деревини та продукції з деревини з дотриманням кращих міжнародних практик потребують зміцнення

Україна має взяти на себе активну роль на міжнародному етапі стосовно стандартизації у зв'язку з виробничо-збутовим ланцюгом: Україна має робити внесок та впливати на розвиток міжнародних стандартів (наприклад ISO 38200, ISO/ТК 218) для виробничо-збутового ланцюга продукції з деревини та на основі деревини (розробляти стандарт, а не просто виконувати його)

Потрібно формувати інформованість про міжнародні стандарти добровільної сертифікації і просувати їхній внесок у конкурентоспроможність малих та середніх підприємств (ISO 9001; ISO 14001; ISO 45001 тощо)

Метрологія Потрібно зміцнювати компетенцію та навички в таких сферах, як (наприклад) проведення випробувань деревообробного обладнання, методи вимірювання для випробування рівнів шуму (деревообробного обладнання) тощо

Акредитація Потрібно зміцнювати компетенцію та кількість органів оцінювання (ISO 9001 / ISO 14001 / ISO 45001 / ISO 38200).

Взяття на себе активну роль в роботі стосовно міжнародної акредитації, пов'язаної з виробничо-збутовим ланцюгом обробленої деревини, наприклад участю в Технічній комісії робочої групи Міжнародного форуму з акредитації (IAF ТК WG) з питань лісокористування.

Часткова передача знань за допомогою угоди про можливе наставництво з європейським органом акредитації, який вважається взірцем в технічній галузі.

Випробування Потреба у визнаних на міжнародному рівні послугах в галузі випробування, в тому числі, зокрема:

випробування міцності, довговічності та вогненебезпечності;

випробування на наявність токсичних викидів таких хімічних речовин, як формальдегід;

випробування на наявність радіоактивності.

38

DRAFT

Сфера застосування системи інфраструктури якості

Потреби/проблеми

Потрібно забезпечити міжнародне визнання таких доступних на місцевому рівні випробувань згідно з новою редакцією стандарту ISO 17025:2017.

Сертифікація Визнані на міжнародному рівні послуги сертифікації (ISO 9001; ISO 14001; ISO 45001 тощо) мають бути доступними на місцевому рівні. Потрібно також широко сприяти їхній доступності в державному секторі.

Потрібно збільшувати кількість компетентних аудиторів на місцевому рівні.

Добровільні стандарти сталого розвитку

Добровільні стандарти сталого розвитку є обов'язковим елементом для споживачів/ринків і фактично стають вимогами ринку, відповідні проблеми пов'язані з такими чинниками:

- Інформування про схеми, їхнє застосування та вимоги (тільки до деревини та продукції з деревини, що експортується з України, застосовується 17 схем добровільних стандартів сталого розвитку).

- Дотримання добровільних соціальних/екологічних стандартів, таких як FSC та PEFC, — впровадження на рівні компанії та сертифікація.

- Вартість сертифікації.

Установи з підтримки малих і середніх підприємств та підприємницької діяльності

Малі та середні підприємства повинні мати кращу за якістю та оновлену інформацію та інструменти щодо:

- технічних регламентів національного та експортного ринків;

- національних та міжнародних стандартів;

- розуміння добровільних соціальних/екологічних стандартів, таких як FSC та PEFC.

Малі та середні підприємства повинні мати доступ до технічної підтримки у вигляді рекомендацій, наставництва або навчання для впровадження змін згідно з вимогами експортних ринків (нормативно-правова відповідність технічним регламентам або стандартам).

Має бути сформована місцева команда кваліфікованих національних експертів, яка пропонуватиме такі послуги малим

39

DRAFT

Сфера застосування системи інфраструктури якості

Потреби/проблеми

та середнім підприємствам, потреба в яких існує на ринку.

Установи з підтримки підприємницької діяльності мають бути активним та орієнтованим на потребу гравцем в виробничо-збутовому ланцюгу — надавати реальну підтримку своїм учасникам (інформацію, навчання, набори інструментів та рекомендації).

D. ПІДСТАВИ ДЛЯ НАДАННЯ ДОПОМОГИ З БОКУ UNIDO

Зміцнення та консолідація інфраструктури контролю якостіУряд України прагне забезпечити проектування, виготовлення та продаж українських виробів з деревини та пов'язаних з ними послуг на постійній основі та їх відповідність потребам, очікуванням та вимогам споживачів. Вони також мають відповідати міжнародним стандартам, зокрема стандартам регуляторних органів на внутрішньому і міжнародному ринках. Аби дозволити українським малим та середнім підприємствам скористатися цими ринковими можливостями і забезпечити доступ до ринків, метою запропонованого проекту є зміцнення інфраструктури контролю якості в Україні за обраним виробничо-збутовим ланцюгом, розкриття потенціалу ринку для малих та середніх підприємств. Розробка проекту узгоджується з підходом UNIDO щодо зміцнення інфраструктури контролю якості та погодженою структурою проекту в рамках Глобальної програми забезпечення якості і стандартів (GQSP) 25.

D.1 Підхід UNIDO

UNIDO має унікальний світовий досвід у сфері системи інфраструктури контролю якості

• Організація послідовно визнається її залученими сторонами як центр передового досвіду для розвитку інфраструктури контролю якості. Вона є найбільшим багатостороннім гравцем у сфері розвитку інфраструктури контролю якості та найбажанішим партнером багатьох країн, що розвиваються.

• Вже понад 40 років UNIDO надає країнам-партнерам підтримку, націлену на підвищення їх конкурентоспроможності шляхом посилення систем інфраструктури контролю якості та дотримання стандартів.

• UNIDO розвиває системи інфраструктури контролю якості через цільові заходи, що підвищують можливості держави в області стандартизації, метрології, оцінки відповідності, акредитації та вивчення ринку з метою розвитку виробничого потенціалу, розширення експортної бази та збільшення обсягів внутрішніх та іноземних інвестицій.

25 https://www.unido.org/sites/default/files/files/2017-11/UNIDO_GQSP.PDF40

DRAFT

• UNIDO має понад 500 експертів та технічних консультантів, які утворюють унікальну мультидисциплінарну команду для підтримки стратегічного та стабільного розвитку інфраструктури контролю якості.

Спираючись на значний досвід та використовуючи найкращі міжнародні практики, можна зробити такі висновки:

• Сприяння торгівлі вимагає системного підходу. Зміни не можливі при вибірковій увазі лише до технічної допомоги малим та середнім підприємствам або до якогось певного аспекту.

• Ефективне бізнес-середовище є необхідним для того, щоб допомагати малим та середнім підприємствам та іншим суб'єктам відповідати вимогам ринку, загальним стандартам та питанням якості. Зміцнення системи інфраструктури контролю якості є важливою основою для оперативного втручання; без дієвої системи інфраструктури контролю якості, малі та середні підприємства будуть стикатися з додатковими витратами, що негативно вплине на їх конкурентоспроможність.

• Культура якості може створити відповідне середовище для підвищення якості, таким чином підтримуючи динаміку змін на всіх рівнях задля кращої конкурентоспроможності.

UNIDO застосовує системний, керований попитом підхід до розвитку інфраструктури контролю якості, зосереджуючись на приватному секторі та потребах споживачів, що необхідно країнам для створення здорового бізнес-клімату для торгівлі та конкурентоспроможності. UNIDO була залучена до великої кількості виробничо-збутових ланцюгів проектів з розвитку інфраструктури контролю якості, спрямованих на вирішення конкретних проблем, пов'язаних з якістю, з якими стикаються малі та середні підприємства (із специфічних виробничо-збутових ланцюгів), і таким чином розкриваючи їх ринковий та експортний потенціал.

Для досягнення будь-якого технічного успіху необхідно одночасно розглянути наступні сфери: i) підвищити рівень знань та культури якості; ii) покращити потенціал та послуги інфраструктури контролю якості, аби допомогти малим та середнім підприємствам відповідати міжнародним стандартам та підвищувати якість; iii) підвищити спроможність малих та середніх підприємств дотримуватися цих стандартів. Керуючись системним підходом, відповідно до потреб приватного сектору, до участі в цьому процесі мають бути залучені всі учасники виробничо-збутового ланцюга, зокрема через їх вплив на загальну якість продукції.

D.2 Глобальної програми забезпечення якості і стандартів (GQSP)

Швейцарський державний секретаріат з економіки (SECO) та UNIDO співпрацюють у сфері надання технічної допомоги вже більше 15 років, допомагаючи країнам-партнерам у підвищенні їх міжнародної конкурентоспроможності шляхом посилення державної системи інфраструктури контролю якості та дотримання стандартів, що призводить до дуже активного партнерства.

UNIDO є головним партнером SECO в тематичній сфері дотримання стандартів та інфраструктури контролю якості. UNIDO сповнена рішучості бути конструктивним партнером у реалізації Стратегії міжнародного співробітництва Швейцарії, яка тісно узгоджується з Порядком денним у сфері сталого розвитку в період до 2030 року, та підтримує реалізацію цілі 9 сталого розвитку, «побудови стійкої інфраструктури, сприяння інклюзивній та стабільній індустріалізації та стимулюванню інновацій». У світлі постійної та зростаючої актуальності

41

DRAFT

дотримання стандартів, а також міцного та позитивного досвіду спільних проектів співпраці, SECO та UNIDO перевели свою співпрацю на наступний рівень: планомірний підхід. Глобальної програми забезпечення якості і стандартів консолідує заходи UNIDO/SECO щодо дотримання стандартів торгівлі, додаючи перевагу глобального компонента, що сприяє взаємодії та посиленню узгодженості в державних заходах оперативного втручання. Відтепер SECO та UNIDO розробили узгоджений планомірний підхід: Глобальну програму забезпечення якості і стандартів (GQSP).

GQSP допоможе окремим країнам в узгодженні попиту та пропозиції щодо послуг із забезпечення якості, необхідних для підтвердження та перевірки якості продукції. GQSP буде діяти на наступних трьох рівнях:

1) Установи та постачальники послуг національної інфраструктури якості – зміцнення системи національної інфраструктури якості для надання за ринковою ціною послуг з контролю якості, яких потребують малі та середні підприємства.

2) Малі та середні підприємства – підтримка МСП у використанні наявних послуг з контролю якості для виробництва товарів і послуг відповідно до вимог міжнародного ринку.

3) Культура якості – підтримка МСП та установ у сфері впровадження необхідності контролю якості на індивідуальному, інституційному та політичному рівнях задля забезпечення сталого розвитку системи контролю якості.

Зазначені три результати програми будуть досягнуті за допомогою двох компонентів:

1) Глобальне управління знаннями (С1)

2) Проекти в межах країни (С2).

С1 є стратегічним і наскрізним компонентом, який має на меті генерувати та поширювати знання, отримані в ході досліджень та минулих починань, що можуть бути використані для вирішення проблем, пов'язаних з контролем якості та стандартами. Ці знання будуть глобально поширюватись в межах проектів країн С2 та серед широкої громадськості через онлайн-платформу, організовану UNIDO – Центр знань. С1 буде мати безпосередній зворотній зв'язок з С2, вдовольняючи загальні потреби у відповідності з трьома результатами програми. С1 підтримуватиме розвиток навичок та компетенцій, забезпечуватиме популяризацію та захист створених інструментів. Це призведе до досягнення більшої ефективності, одночасно оптимізуючи корисність від використання ресурсів.

С2 розглядатиме специфічні для країн стандарти та питання відповідності стандартам якості шляхом впровадження індивідуальних заходів в рамках наступних проектів та заходів:

• Тип 1. Пріоритетні проекти країни (3–4 роки) будуть вирішувати проблеми дотримання стандартів на основі цілісного та індивідуального підходу, а також впливатимуть на всі три рівні результатів, надаючи пріоритет, відповідно до потреб країни, одному чи обмеженій кількості конкретних секторів, з акцентом на виробничо-збутові ланцюги.

• Тип 2. Спеціальні заходи (1–2 роки) будуть складатися з короткострокових стратегічних заходів у сфері дотримання стандартів та контролю якості. Вони будуть обмеженими за обсягом і зосереджуватимуться на адресних питаннях, не обов'язково втручаючись в усі три рівні результатів. В обох типах буде активно пропагуватись координація з існуючими проектами – тематичними чи проектами країн, аби уникнути дублювання та досягти синергії.

42

DRAFT

Запропонований проект щодо «посилення інфраструктури контролю якості в Україні за обраним виробничо-збутовим ланцюгом у сфері деревини та обробленої деревини, розкриття її ринкового потенціалу, особливо для малих та середніх підприємств», розроблений для розгляду в рамках компонента 2 типу 1 Глобальної програми забезпечення якості і стандартів.

D.3 Теорія змін

У своїх проектах співпраці UNIDO, виходячи з власного емпіричного досвіду та наукових знань, застосовує Теорію змін, що є всеосяжним описом та ілюстрацією того, як бажана зміна очікувано відбудеться, від концептуалізації до реалізації. Проект країни «Теорія змін в Україні», відображений у Таблиці 5 (стор. 39), використовує в якості базової концепції Теорію змін, розроблену для програми GQSP і узгоджену з загальними цілями та результатами глобального компоненту. Вона буде детально розглянута на Початковому етапі та у разі потреби переглянута.

43

DRAFT

Таблиця 5 – Теорія змін для українського проекту на рівні країни

Типи втручання Проміжний результат Результат ВПЛИВЗавдання

Послуги із забезпечення якості та відповідності стандартам

для малих і середніх підприємств виробничо-

збутового ланцюга підсилюються і просуваються

для того, щоб в кінцевому рахунку полегшити доступ до

ринку

УАС, НААУ та Укрметртестстандарт

надають міжнародно-визнані послуги учасникам

виробничо-збутових ланцюгів

Малі та середні підприємства з виробничо-збутових ланцюгів мають доступ і використовують

міжнародно-визнані послуги інфраструктури управління

якістю

Вдосконалена культура контролю якості у приватному секторі (виробничо-збутових ланцюгів)

1.1. Аналіз потужностей установ та постачальників

послуг, що входять до національної системи

інфраструктури контролю якості, визначення недоліків

та підготовка плану дій

1.2. Підвищення технічної компетенції інфраструктури

контролю якості на інституційному рівні

1.3. Підвищення технічної компетенції інфраструктури

контролю якості на рівні постачальників послуг

2.1. Поглиблений аналіз/оцінка відповідних вимог ринку та підготовка

плану дій

2.2. Підвищення якості послуг, що надаються

галузевими бізнес-асоціаціями

3.1. Розробка заходів з підвищення інформованості

в області якості

Дослідження та оцінка потреб

Тренінг, консультування (поради) та коучинг

Технічна експертиза

Придбання обладнання

Придбання обладнання

Заходи з підвищення рівня знань

Розроблено план дій для підсилення послуг національної інфраструктури контролю якості для виробничо-збутового ланцюга

Національні стандарти для виробничо-збутового ланцюга відповідають кращим міжнародним практикам

УАС і НААУ відіграють активну роль на міжнародній арені (у сфері деревини)

Доступна місцева експертиза (аудитори, оцінщики і т.д.)

Обрана лабораторія/-ії, готові до акредитації

Розроблено план дій для просування культури контролю якості у виробничо-збутовому ланцюгу

Потужніша допоміжна бізнес-асоціація надає кращі послуги малим і середнім підприємствам у виробничо-збутовому ланцюгу

Розвиток і просування інструментів, інструкцій і баз даних для малих та середніх підприємств у виробничо-збутовому ланцюгу

1. Покращено технічну компетенцію та стабільність української системи національної інфраструктури якості, що обслуговує обраний виробничо-збутовий ланцюг

2. Підвищено обізнаність щодо потреби у відповідності міжнародним стандартам та технічним регламентам

3. Надано сприяння культурі контролю якості

44

D.4 Посилення та консолідація пріоритетних секторів експорту

Враховуючи експортно-орієнтовані проблеми інфраструктури контролю якості у сфері деревини та виробів з деревини в Україні, особливо для малих та середніх підприємств, Україна була визначена Глобальним компонентом SECO як цільова країна, де технічна допомога значно сприятиме досягненню поставлених цілей і вирішенню існуючих проблем інфраструктури контролю якості.

Протягом вересня 2017 року та березня 2018 року відбулися дві місії UNIDO в Україні, м. Київ. Метою місій було виявлення та обговорення існуючих проблем з залученням низькі ключових сторін з ціллю розроблення проекту, що сприятиме розвитку потенціалу інфраструктури стандартів, акредитації, метрології, випробувань та сертифікації в Україні, з головною увагою до сфери деревини та виробів з деревини, що надасть потенціал інституціям інфраструктури контролю якості взагалі та установам підтримки бізнесу у вищезгаданому виробничо-збутовому ланцюгу.

Таким чином, розроблений проект значною мірою сприятиме розвитку інфраструктури контролю якості в Україні в цілому та окремо розвитку виробничо-збутового ланцюга у сфері деревини та виробів з деревини, а отже, реалізації експортного потенціалу малого та середнього бізнесу в даному секторі.

D.5 UNIDO в Україні

Окрім цього, з 1966 року Україна є членом UNIDO з координаційним центром у м. Київ, розташованим у приміщенні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з 1999 року. UNIDO має досвід розробки та реалізації ряду проектів технічної допомоги в країні і регіоні. На даний час UNIDO реалізує в Україні наступний проект, включаючи 2 проекти Глобального екологічного фонду:

- «Підвищення енергоефективності та сприяння розвитку відновлюваної енергії в агропродовольчих та інших малих і середніх підприємствах» – проект Глобального екологічного фонду (2011-2018).

- «Впровадження стандартів системи енергоменеджменту в українській промисловості» (UKR IEE) – проект Глобального екологічного фонду (2013–2020).

- «Сприяння адаптації та прийняттю ресурсоефективного та екологічно чистого виробництва (RECP) через створення та функціонування Центру екологічно чистого виробництва (CPC) в Україні», що фінансується SECO (2011–2018).

E. ПРОЕКТ

E.1 Мета проекту

Орієнтовну мету проекту можна коротко сформулювати наступним чином: підвищення якості та послуг забезпечення відповідності стандартам для українських малих та середніх підприємств деревообробної галузі, а також сприяння використанню цих послуг учасниками виробничо-збутового ланцюга, щоб зрештою полегшити доступ до ринку. У контексті підходу UNIDO до розширення інфраструктури контролю якості проект спрямовано на реалізацію трьох взаємопов’язаних компонентів упродовж трирічного терміну запровадження проекту у відповідності до та у співпраці з Глобальною програмою забезпечення стандартів якості

45

(GSQP). Точна структура проекту та визначення Ключових показників ефективності та вихідних даних підлягає подальшому уточненню під час Початкового періоду з урахуванням КПЕ, розроблених у Початковому звіті Глобальної програми.

Проект буде проводитися в рамках Цілі сталого розвитку 9, що спрямована на промисловий розвиток.

E.2 Компоненти/Результати: загальна інформація

Результат 1. Досягнення технічної компетенції та стійкого розвитку української національної системи інфраструктури контролю якості, що обслуговує конкретний виробничо-збутовий ланцюг.

Зміцнення позицій основних установ інфраструктури, що мають стосунок до деревини та лісоматеріалів, буде здійснюватися шляхом розвитку потенціалу, застосування передових практик, підвищення кваліфікації, придбання обладнання та впровадження систем управління для забезпечення якості та міжнародного визнання послуг, що надаються цими установами.

Цей результат досягається шляхом виконання наступних завдань:

1.1 Поглиблений аналіз потужностей установ та постачальників послуг, що входять до національної системи інфраструктури контролю якості, визначення недоліків та підготовка плану дій (початковий етап).

Впродовж початкового етапу UNIDO проведе Поглиблений аналіз потужностей установ, що входять до системи інфраструктури контролю якості в Україні (вивчення сторони пропозиції). В той же час підлягає оцінюванню потреби та попит на ці послуги з сектора деревини та продукції з деревини (вивчення сторони попиту), що призведе до визначення недоліків, розроблення плану дій та вдосконалення документації по проекту.

В результаті буде розроблено початковий етап секторального плану дій для зміцнення інфраструктури контролю якості та організацій з підтримки бізнесу, які задовольняють потреби виробничо-збутового ланцюга деревини та обробленої деревини. Також на початковому етапі буде вирішено, на які регіони та продукти (з найбільшим потенціалом експорту) буде спрямовано проект.

1.2 Підвищення технічної компетенції інфраструктури контролю якості (що обслуговує конкретні виробничо-збутові ланцюги) на інституційному рівні.

Цей результат буде зосереджено на інституційному зміцненні інфраструктури контролю якості у зв’язку з функцією стандартизації, метрології та акредитації згідно з вимогами обраного виробничо-збутового ланцюга. Всі ці організації становлять національну інфраструктуру контролю якості, «невидиму» інфраструктуру, яка має велике значення для доступу на ринок, економічного зростання та загальної конкурентоспроможності. Передбачається зміцнення цих організацій згідно з потребами обраного виробничо-збутового ланцюга відповідно до плану дій. Зокрема проект буде зосереджено на підготовці учасників для зміцнення технічних навичок, консультаційних послуг та технічної допомоги з метою впровадження систем управління за потреби.

Стандартизація та технічні регламенти. Українському агентству зі стандартизації (УАС) буде надано підтримку з метою зміцнення інституційного потенціалу для розвитку національних стандартів для деревини та продукції з деревини, для розширення компетенції та зміцнення навичок місцевих експертів в області стандартизації та сприяння УАС у питанні активної ролі на

46

міжнародному етапі робіт зі стандартизації, пов’язаних з виробничо-збутовим ланцюгом ((ISO/ТК 218, ISO 38200). МЕРТ також нещодавно запустило електронну платформу для розповсюдження Технічних регламентів, яку можна підтримувати та надалі розвивати в галузі стандартизації, та інтенсивнішого залучення (МСП) до участі в приватному секторі щодо процесів стандартизації.

Метрологія. Проект буде співпрацювати з Укрметртестстандартом та іншими центрами метрології для просування важливості калібрування та метрології в деревообробному секторі і зокрема в заходах оцінювання відповідності. На практиці Укрметртестстандарт буде отримувати підтримку для подальшого формування компетенції співробітників у галузях, пов’язаних з обраним виробничо-збутовим ланцюгом. Ці ініціативи також сприятимуть зміцненню здоров’я та безпеки осіб, які беруть участь у виробничо-збутовому ланцюгу, що є складовою частиною очікувань в плані соціальної відповідальності на більш розвинених міжнародних ринках.

Акредитація. Національне агентство з акредитації України отримуватиме підтримку для надання визнаних на міжнародному рівні послуг органам оцінювання відповідності (лабораторії з випробування та калібрування, контрольні органи, органи сертифікації) згідно з вимогами виробничо-збутового ланцюга. Зокрема передбачається розвиток навичок технічних експертів, зміцниться позиція НААУ в плані його активної ролі на міжнародній арені в галузях, пов’язаних з виробничо-збутовим ланцюгом обробленої деревини (наприклад, участь у Міжнародному форумі з акредитації (IAF ТК WG) з питань лісокористування), можливо, буде організовано Домовленість про кураторство з Європейським органом з акредитації, який вважається центром передового досвіду в галузі.

1.3 Зміцнена технічна компетенція інфраструктури контролю якості (обслуговування обраного виробничо-збутового ланцюга) на рівні постачальника послуг.

Оцінювання відповідності відіграє надзвичайно важливу роль у національній та міжнародній торгівлі, оскільки вона надає підтвердження відповідності. Тому важливо, щоб постачальники послуг інфраструктури контролю якості мали належну технічну компетенцію відповідно до міжнародних стандартів. З урахуванням визначених недоліків (1.1) проект буде спрямовано на міжнародне визнання випробування Об’єктів інфраструктури та послуг калібрування та роботу органів сертифікації для демонстрації відповідності таким нормам:

- Технічні регламенти ЄС, зокрема Директива ЄС про загальну безпеку продукції, а також різні регламенти стосовно врахування впливу на навколишнє середовище виробництва та обробки дерев’яних меблів (а також технічні регламенти інших цільових ринків);

- стандарти добровільної системи менеджменту якості (ISO 9001; ISO 14001; ISO 45001) та їхнє конкретне застосування в секторі обробленої деревини.

З огляду на випробувальні лабораторії, зокрема, будуть розглянуті такі питання: відповідність новим редакціям ISO/IEC 17025:2017 та проведення випробувань на вогненебезпечність, токсичні викиди речовин (наприклад формальдегіду), міцність та довговічність.

Результат 2. Широке інформування МСП про необхідність дотримання міжнародних стандартів і технічних регламентів.

Україна прагне зміцнити деревообробний сектор з метою створення нових робочих місць та збільшення виробництва продукції з доданою вартістю в країні. Щоб досягти вирішення існуючих проблем та реалізувати можливості доступу до ринків, проект передбачає сприяння діяльності установ з підтримки бізнесу, які будуть визначені на початковому етапі (наприклад

47

Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА», Українська асоціація меблевиків та ін.) у секторі виробництва деревини та лісоматеріалів, з метою підвищення конкурентоспроможності в умовах ринкового середовища, рівня досліджень ринку та відповідності вимогам, стандартам та технічним регламентам ринку для нарощування експортного потенціалу. На початковому етапі буде враховано та розглянуто гендерні параметри та чинники статевої рівноправності, включені у велику кількість стандартів добровільного менеджменту якості (наприклад стратегію статевої рівноправності Глобального стратегічного плану FSC (2015–2020 рр.), або чинники статевої рівноправності, що впливають на процеси розробки та впровадження стандартів учасниками інфраструктури контролю якості.

2.1 Поглиблений аналіз/оцінка відповідних вимог ринку (технічні регламенти і стандарти) та підготовка плану дій (початковий етап).

Експортоорієнтованим компаніям доводиться мати справу з широким спектром технічних (національних та міжнародних) регламентів та стандартів щодо продукції з деревини. Сюди можуть входити:

Технічні регламенти національного та експортного ринків (наприклад технічні регламенти ЄС, такі як Директива ЄС про загальну безпеку продукції, а також різні регламенти, що стосуються екологічних чинників для виробництва та обробки дерев’яних меблів);

Стандарти добровільної системи менеджменту якості (ISO 9001; ISO 14001; ISO 45001 і т. д.).

Добровільні соціальні/екологічні стандарти, наприклад FSC та PEFC, які є вимогою кінцевого споживача. Згідно з картою стандартів ІТС існує близько 17 стандартів, кодексів корпоративної етики, протоколів аудиту, які вирішують актуальні питання стійкого розвитку в секторах деревини та дерев’яних меблів (для продукції, що походить з України).

Метою такої діяльності є визначення відповідних стандартів та вимог ринку, яких МСП мають дотримуватись (вивчення сторони попиту), та розробка проекту технічного сприяння/ плану дій, який розширить здатність МСП дотримуватись таких вимог.

На початковому етапі буде враховано та розглянуто гендерні параметри та чинники статевої рівноправності, включені у велику кількість стандартів добровільного менеджменту якості, або чинники статевої рівноправності, що впливають на процеси розробки та впровадження стандартів учасниками інфраструктури контролю якості.

2.2 Підвищення якості послуг, що надаються галузевими бізнес-асоціаціями.

На основі плану дій, підготованого в рамках результату 2.1, UNIDO забезпечить формування потужностей з метою розширення можливостей організацій з підтримки бізнесу для надання послуг, пов’язаних з контролем якості, згідно даних про попит та відповідно до визначених потреб МСП (результат 2.1.). Технічну допомогу буде надано в формі навчання, консультаційних послуг, тренінгів, розвитку інструментів та сеансів підвищення інформованості для організацій з підтримки бізнесу та МСП у виробничо-збутовому ланцюгу для розширення їхнього розуміння необхідності дотримання технічних регламентів та стандартів (таких як стандарти управління та добровільні стандарти ефективності (VSS)). Особлива увага буде приділена підготовці тренерів та навчальним екскурсіям. Буде приділено увагу потребі

48

активної участі приватного сектора в процесі встановлення стандартів (на місцевому, регіональному та міжнародному рівні).

Результат 3. Популяризація культури якості.

Система національної інфраструктури якості (СНІЯ) може розвиватися та досягати повного формування лише спільними зусиллями відповідальних державних органів та суб’єктів приватного сектора. Необхідно мобілізувати добровільну участь суспільства в цих зусиллях, створюючи запит на якісні послуги.

3.1 Розробка заходів з підвищення інформованості в області якості.

Цей результат спрямований на підвищення інформованості про методи забезпечення якості шляхом просування культури якості за допомогою різних заходів: рекламних матеріалів, нарад, семінарів, тренінгів, інформаційно-освітніх кампаній і т. д.

Заходи з підвищення інформованості буде організовано через місцеві організації приватного сектора, установи від СНІЯ та інших місцевих партнерів. Проект може сприяти (наприклад, шляхом залучення доповідачів) проведенню національних конференцій з питань, пов’язаних з інфраструктурою контролю якості, через організацію тематичних зустрічей/засідань, присвячених ВЗЛ. Проект розглядає можливість організації семінару з використання методик, розроблених UNIDO щодо Політики якості.

Відповідні впливові особи (державний сектор, приватний сектор, науковий сектор та споживачі) будуть залучені до цих заходів, сприяючи їхньому стійкому розвитку.

E.3 Компоненти/Результати та завдання

Результат 1. Досягнення технічної компетенції та стійкого розвитку української національної системи інфраструктури контролю якості, що обслуговує конкретний виробничо-збутовий ланцюг.

Сфера відповідальності/

виконавці

Завдання 1.1. Поглиблений аналіз потужностей установ та постачальників послуг, що входять до національної системи інфраструктури контролю якості, визначення недоліків та підготовка плану дій.

Основні заходи:

Складання плану-схеми з поглибленим аналізом української національної системи інфраструктури контролю якості (вивчення сторони пропозиції);

Проведення опитування стосовно потреб приватного сектору (вивчення сторони попиту);

Складання дорожньої карти для розширення можливостей національної системи інфраструктури контролю якості, що обслуговує конкретний виробничо-збутовий ланцюг, на підставі виявлених недоліків.

UNIDO, установи інфраструктури контролю якості, BFH, експерти, Консультант з технічних питань національного проекту (NTA)

Завдання 1.2. Підвищення технічної компетенції інфраструктури контролю якості (що обслуговує конкретні виробничо-збутові

UNIDO, УАС, Укрметртестстандар

49

ланцюги) на інституційному рівні.

У галузі та технічного регулювання:

Сприяти розробці (прийняттю) національних стандартів для сектору деревини та виробів з деревини відповідно до передової міжнародної практики (включаючи переклад та розповсюдження).

Розвиток компетенцій та навичок місцевих спеціалістів шляхом проведення тренінгів та семінарів у сфері стандартизації, що безпосередньо стосуються сектора переробленої деревини.

Підтримка УАС на шляху до активної ролі на міжнародній арені в контексті діяльності зі стандартизації у виробничо-збутових ланцюгах. Наприклад Україна виконує функції секретаря Комітету ISO/ТК 2018 з лісоматеріалів, для чого потрібна повторна активація; крім того внесок України в розвиток стандарту ISO (ISO 38200) для ланцюга відповідальності та забезпечення цілості деревини та продукції на основі деревини.

У галузі метрології:

Розвиток компетенцій та навиків за допомогою тренінгів і консультативних послуг, що дозволить Укрметртестстандарту отримати практичний досвід в таких галузях, як проведення випробувань обладнання (деревообробного і т. д.) відповідно до вимог Директиви ЄС 2006/42/EC, застосування методів вимірювання для рівнів шумів під час проведення випробувань (наприклад під час роботи деревообробних механізмів) відповідно до міжнародного стандарту ISO 3747, стандартів EN ISO 3744: 2010, EN ISO 3745: 2012 та EN ISO 3746: 2010.

З акредитації:

Розвиток компетенцій на навичок через навчання та семінари для експертів з оцінки у технічних галузях, пов’язані із застосуванням ISO 9001, ISO 14001, ISO 45001 та майбутнього ISO 38200 (Ланцюг постачання) та ін. для деревообробного сектора.

Підтримка НААУ на шляху до активної ролі у міжнародній діяльності з акредитації, пов’язаній з ланцюгом виробництва та збуту переробленої деревини. Наприклад участь у Технічній комісії робочої групи Міжнародного форуму з акредитації (IAF ТК WG) з питань лісокористування.

Можлива домовленість про кураторство з Європейським органом з акредитації (FINAS; Фінляндія), який є центром провідних технологій в галузях, пов’язаних з деревообробкою.

т, НААУ, експерти, NTA

Завдання 1.3. Зміцнення технічної компетенції інфраструктури контролю якості (обслуговування обраного виробничо-збутового ланцюга) на рівні постачальника послуг

UNIDO, випробувальні лабораторії, органи сертифікації,

50

Основні заходи:

Випробування:

На підставі поглибленого аналізу СНІЯ України, проведеного на початковому етапі, для надання допомоги буде обрано випробувальну (-і) лабораторію (-ї), які підтримують обраний виробничо-збутовий ланцюг.

Забезпечення міжнародного визнання обраних випробувальних лабораторій згідно з новою версією стандарту ISO 17025:2017, який може включати розширення технічної компетенції персоналу, придбання обладнання та послуги для розширення сфери застосування та доступності послуг акредитованого випробування згідно з вимогою приватного сектора з обраного виробничо-збутового ланцюга.

Забезпечення ділового та маркетингового планування у випробувальних лабораторіях в рамках підготованих семінарів, тренування та проведення рекламних заходів (параметр стійкого розвитку).

Сертифікація:

Підвищення технічної компетентності персоналу (аудиторів) відповідно до ISO 9001, ISO 14001 та ISO 45001, як визначено на початковому етапі, та користування послугами для розширення сфери застосування та доступності послуг акредитованого випробування згідно з вимогою приватного сектора з обраного виробничо-збутового ланцюга.

експерти, NTA

Результат 2. Широке інформування МСП про необхідність дотримання міжнародних стандартів і технічних регламентів.

Сфера відповідальності/ виконавці

Завдання 2.1 Поглиблений аналіз/оцінка відповідних вимог ринку (технічні регламенти і стандарти) та підготовка плану дій.

Основні заходи:

Складання плану-схеми з поглибленим аналізом відповідних вимог до МСП для виходу на ринок (вивчення сторони попиту);

Складання дорожньої карти/ плану дій для допомоги галузевим бізнес-асоціаціям.

UNIDO, спеціалізовані галузеві організації, NTA, організація, яка проводить дослідження виробничо-збутового ланцюга (наприклад BFH), МСП в межах виробничо-збутового ланцюга

51

Завдання 2.2 Підвищення якості послуг, що надаються галузевими бізнес-асоціаціями.

Основні заходи:

Розширення можливостей організацій з підтримки бізнесу для надання послуг, пов’язаних з контролем якості, згідно даних про попит та відповідно до визначених потреб у конкретному виробничо-збутовому ланцюгу (наприклад навчання, підготовка інструкторів, консультаційні послуги, стратегічні бізнес-плани, навчальні екскурсії і т. д.). Навчальні заняття (в тому числі засоби Інтернет-навчання) для комерційних асоціацій та МСП щодо важливості нормативно-правової відповідності та сертифікації та порядку участі та сприяння торгівельному потенціалу, також віртуально.

Інформаційні сесії (на регіональному та загальнонаціональному рівні) для організацій з підтримки бізнесу та МСП щодо відповідних ринкових вимог та інших суб'єктів виробничо-збутового ланцюга з метою підвищення їхньої спроможності дотримуватися стандартів (зокрема стандартів управління та добровільних стандартів ефективності (voluntary sustainability standards, VSS))

Розробка та розповсюдження методичних інструментів для забезпечення відповідності виробничо-збутових ланцюгів вимогам експортного ринку.

UNIDO, експерти, організації з підтримки бізнесу, МСП, NTA

Результат 3. Популяризація культури якості. Сфера відповідальності/ виконавці

Завдання 3.1 Розробка заходів з підвищення інформованості в області якості.

Основні заходи:

Розробка плану дій щодо проведення інформаційних кампаній та заходів у всіх сферах інфраструктури контролю якості, пов’язаних із виробничо-збутовими ланцюгами.

Організація семінарів та конференцій, присвячених контролю якості/ передовій практиці управління, з метою обміну досвідом для залучених сторін у секторі деревообробки. Ці заходи згуртують представників державного та приватного секторів. Участь у міжнародних форумах та участь у форумах інфраструктури контролю якості, організованих в Україні, шляхом організації зустрічей щодо конкретних виробничо-збутових ланцюгів.

Розробка рекламних матеріалів (включаючи матеріали, що виробляються в рамках Компоненту 1 GQSP, історії успіху, посібники, що стосуються вибраного виробничо-збутового ланцюга

UNIDO, національні галузеві організації; установи інфраструктури контролю якості; МСП; міжнародні та вітчизняні експерти

52

і т. д.), а також стратегії їх розповсюдження. Ці матеріали будуть підготовані мовою з урахуванням гендерних вимог та з метою забезпечення рівного представництва.

Залучення приватних та державних установ інфраструктури контролю якості в межах ланцюга виробництва та збуту деревини та обробленої деревини до розповсюдження рекламних матеріалів відповідно до плану дій.

E.4 Бенефіціари

Установи інфраструктури контролю якості

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України отримає безпосередні переваги від реалізації проекту завдяки зміцненню установ, що входять до складу Національної інфраструктури якості, зокрема Українського агентства зі стандартизації як основного органу Національної інфраструктури якості. Також отримають користь інші установи інфраструктури контролю якості в плані їхньої ролі як постачальників послуг якості, наприклад Укрметртестстандарт та НААУ, а також постачальники послуг оцінки відповідності (в тому числі лабораторії випробування та калібрування і органи сертифікації) у контексті підвищення компетенції їхніх співробітників, міжнародної орієнтації та впровадження кращих міжнародних практик.

Організації з підтримки МСП та бізнесу

Основними бенефіціарами цього проекту є учасники виробничо-збутового ланцюга деревини та обробленої деревини в Україні. Вони матимуть змогу користуватись перевагами покращених послуг інфраструктури контролю якості в секторі, що призведе до надання продукції високої якості, яка відповідає міжнародним стандартам якості, а це викличе збільшення прибутків від експорту, що в свою чергу сприятиме економічному зростанню. МСП та організації підтримки бізнесу, які безпосередньо отримують привілеї від проекту, будуть обрані за об'єктивними критеріями на початковому етапі.

Споживачі

Іншими непрямими бенефіціарами є споживачі (в Україні та у світі), які отримають доступ до продукції з деревини високої якості завдяки покращеній національній інфраструктурі контролю якості, що сприятиме підвищенню якості продукції (придатності до використання за призначенням) та її безпеці.

E.5 Зв'язок з Глобальною програмою забезпечення стандартів якості (GSQP)

Компонент Розвитку глобальних знань (Компонент 1) виступає наскрізним компонентом GSQP, забезпечуючи механізм координації, експлуатації взаємодії, зворотного зв'язку та розповсюдження/передачі знань, особливо щодо методик, які плануються до використання, провідних практик та розробки й постачання рекламних матеріалів (зокрема для підтримки результату 3).

Передбачений двосторонній потік інформації та ноу-хау між проектом країни та Глобальним компонентом:

від Глобального компоненту до Проекту : для проекту використовуватимуться накопичені знання, інструменти та методики, розроблені згідно з глобальним

53

компонентом (наприклад засіб Інтернет-навчання в інфраструктурі контролю якості, публікації інфраструктури контролю якості, індекс інфраструктури контролю якості тощо);

від Проекту до Глобального компоненту: проект забезпечить розповсюдження будь-яких успішно розроблених методик та провідних практик, які також будуть корисними для інших проектів країни завдяки глобальному компоненту.

З урахуванням зазначеного вище буде вжито заходів для кількісної оцінки економічного впливу інфраструктури контролю якості на розблокування процесу сприяння експорту, продуктивності та інноваціям шляхом збирання даних та вивчення впливу, і ці дані використовуватимуться в рамках глобального компонента з метою розробки універсального інструмента.

Заходи, які поєднають запропонований проект — згідно з компонентом 2 (С2. Проекти країн) — з компонентом (С1. Розвиток глобальних знань), включають такі:

1. Створення та розповсюдження продукції/матеріалів/індексів через Центр знань (C1. Розвиток глобальних знань) – застосовується під час надання технічного сприяння в Україні і може включати такі складові:

a. Методика для визначення недоліків інфраструктури контролю якості у виробничо-збутовому ланцюгу (розроблена згідно з глобальним компонентом) – використовуватиметься протягом початкового етапу цього проекту для визначення ключових недоліків та вузьких місць, які негативно впливають на розвиток експорту для обраного виробничо-збутового ланцюга.

b. Індекс інфраструктури контролю якості – буде використано (за наявності) для визначення вихідних даних та вимірювання динаміки проекту.

c. Засіб Інтернет-навчання інфраструктури контролю якості (перекладений місцевою мовою) – буде використано для цілей навчання та підвищення інформованості протягом впровадження проекту.

d. Публікація провідних практик покращення системи інфраструктури контролю якості (які буде представлено та розповсюджено через Центр знань) – буде використовуватись та підтримуватись під час впровадження проекту.

2. Використання продукції/матеріалів, створених в рамках національного проекту країни, у Центрі знань (наприклад, дослідження виробничо-збутового ланцюга, історії успіху тощо).

E.6 Пріоритетний напрямок географії проекту

Зважаючи на пілотний характер проекту, він буде зосереджений на вибраному напрямку втручання, який буде визначено на початковому етапі. Принципові критерії для вибору напрямку такі:

напрямок з високим рівнем базових ресурсів для цього виробничо-збутового ланцюга, наприклад лісокористування та деревина;

міцний потенціал для створення робочих місць у галузі продукції з деревини та обробленої деревини,

наявність організацій, які розглядають вихід на експортні ринки, 54

наявність організацій підтримки бізнесу з певним базовим рівнем послуг, орієнтованих на якість, включаючи лабораторні випробування, які становитимуть основу для формування додаткових потужностей просування відповідності технічним регламентам, стандартам та міжнародним провідним практикам,

залучення органів державної влади (національних або регіональних).

Одним із регіонів, що розглядається, буде Карпатський регіон, що багатий лісовими ресурсами та є найбільшим регіоном безперервного виробництва в Україні. На Рис. 13 зображені лісонасадження чотирьох Карпатських областей (відмічено відтінками зеленого).

55

Рис. 13 Лісонасадження в Карпатському регіоні

Джерело: проект FORZA in2wood26

E.7 Співпраця с іншими поточними проектами та програмами

Для успішного досягнення результатів потрібна концентрація зусиль та повна відданість усіх залучених сторін у державній та приватній сферах. Крім того, існує ряд чинних заходів підтримки сектору, і для забезпечення повного використання потенційної взаємодії буде забезпечено тісну координацію проекту з усіма пов'язаними партнерами. Наступний перелік не є повним, в ході реалізації проекту може бути визначено додаткові заходи сектору та проаналізовано на предмет їхньої відповідності та взаємодоповнення. Вважається, що проект призначений для нарощування впливу шляхом залучення всіх можливих партнерів.

Категорія Перелік проектів/опис

Поточні роботи в сфері інфраструктури контролю якості

1) Європейський банк реконструкції та розвитку реалізовує проект, спрямований на забезпечення експорту для виробників меблів. Вони працюють безпосередньо з приватним сектором через Українську асоціацію меблевиків та Спілку українських підприємців (СУП). Наразі в рамках проекту проводиться детальне оцінювання меблевого сектору з кінцевою метою погодження плану дій та стратегією сектору. Після закінчення цих заходів розпочнеться впровадження стратегії. Проект забезпечить кредитні ресурси та

26 https://s3-eu-west-1.amazonaws.com/static.wm3.se/sites/400/media/164609_Carpathia_profile_final.pdf?1506693564

Львівська областьЛісонасадження – 28,7 %Запаси – 132,3 млн м3

Лісозаготівля – 1,4 млн м3

Закарпатська областьЛісонасадження – 51,2 %Запаси – 200,0 млн м3

Лісозаготівля – 0,9 млн м3

Чернівецька областьЛісонасадження – 29,4 %Запаси – 62,6 млн м3

Лісозаготівля – 1,0 млн м3

Івано-Франківська областьЛісонасадження – 41,4 %Запаси – 128,5 млн м3

Лісозаготівля – 1,1 млн м3

Ресурси деревини в тис. м3

Лісонасадження, %

хвойнітверда ДВПм’яка ДВП

56

Категорія Перелік проектів/опис

консультаційні послуги для компаній, зацікавлених в експортуванні меблів.

2) Метою проекту CUTIS є збільшення обсягів торгівлі та інвестицій між Канадою та Україною шляхом допомоги українським компаніям, особливо малим та середнім підприємствам (МСП), у забезпеченні дотримання канадських стандартів та допомоги у розширенні їхнього доступу до канадського та глобальних ринків. Одним із секторів, обраних для роботи з проектом, є меблевий сектор. Проектом передбачено безпосередню підтримку МСП у формі аналізу ринку, встановлення відповідностей, консультацій та навчання.

3) Проект партнерства за фінансування ЄС щодо «Зміцнення потенціалу українського національного органу стандартизації». Загальна мета проекту — зміцнити Українське агентство зі стандартизації (УАС) та погодити його роботу з провідними практиками ЄС за допомогою підписання угод про партнерство з національними органами стандартизації Австрії, Німеччини, Румунії та Іспанії.27

4) Інші відповідні проекти будуть заплановані на початковому етапі для сприяння співпраці та уникнення перекривання.

Поточні заходи у сфері розвитку МСП/приватного сектору

1) Проект UNDP з формування потенціалу місцевих організацій ділової участі (ОДУ) спрямований на пришвидшення розвитку сектору МСП в Україні шляхом зміцнення потенціалу ОДУ (до яких належить Українська асоціація меблевиків), таким чином забезпечуючи більш ефективну діяльність та стійкість цих організацій в середньо- та довгостроковій перспективі. За допомогою інституціонального зміцнення ОДУ проект зробить значний внесок у більш активний, відповідальний, професійний та політично-орієнтований діалог між державним та приватним секторами.

Можливі види взаємодії

1) Потенційна співпраця з Бернським університетом прикладних наук, Швейцарія;

2) Співпрацю з Міжнародним торговим центром буде розглянуто в контексті Карти сталого розвитку під час впровадження та визначення ключових стандартів сталого розвитку для забезпечення доступу на ринок. Підтримку інших інструментів Міжнародного торгового центру, таких як служба технічної

27 Проект партнерства за фінансування ЄС обговорювався між головним офісом UNIDO та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Заходи, заплановані з УАС в рамках цього проекту, будуть надалі підлягати обговоренню та аналізу протягом первинної стадії для уникнення дублювання та формування взаємодії між двома проектами.

57

Категорія Перелік проектів/опис

допомоги торгівлі, буде використано та розповсюджено серед бенефіціарів.

Інші проекти UNIDO в країні

1) «Сприяння адаптації та прийняттю ресурсоефективного та екологічно чистого виробництва (Resource Efficient and Cleaner Production, RECP) за допомогою заснування та роботи Центра екологічно чистого виробництва (Cleaner Production Centre, CPC) в Україні» впроваджене UNIDO й фінансується SECO. Основною ціллю Центру є збільшення ресурсовіддачі, конкурентоспроможності та екологічної ефективності компаній в Україні, які підтримують адаптацію та прийняття методів, практик, технологій та політик ресурсоефективного та екологічно чистого виробництва в країні, яка забезпечує національні галузі необхідними інструментами для надання доступу до національних та регіональних ринків з екологічно безпечними продуктами, та розширення здатності національних підприємств успішно обговорювати свою позицію на місцевому ринку. RECP допомагає скоротити виробничі витрати та покращити якість продукції або надання послуг, а також дотримуватись (майбутніх) стандартів якості, внаслідок чого можна очікувати підвищення рівня конкурентоспроможності.Проект RECP працює з компаніями, що беруть активну участь у виробничо-збутовому ланцюгу, що створює можливості для співпраці між двома проектами. Під час UNIDO місії в Україні (2018 р.) вже відбувся спільний візит з командою RECP на деревообробні МСП.

2) Наразі реалізовується проект Глобального економічного фонду UNIDO «Впровадження стандартів системи управління енергією в українській промисловості» (UKR IEE) (2013-2020 рр.), який добре погоджується з підтримкою інфраструктури контролю якості в план сталого та інклюзивного розвитку.

E.8 Доцільність втручання SECO

Збільшення потенціалу країн-партнерів, що надає можливість виробникам відповідати міжнародним та приватним стандартам якості та сталого розвиту, є ключовою ціллю заходів, яких вживає Швейцарія для сприяння торгівлі28.

Пріоритети SECO в Україні викладені в Стратегії Швейцарії щодо співпраці з Україною на 2015–2018 рр., яка зосереджується на чотирьох основних сферах втручання: управління та миротворча діяльність, охорона здоров'я, управління стійкою енергією та містобудування, а також стійкий економічний розвиток. Проектом передбачено наступне:

Сфера втручання 4. Стійкий економічний розвиток

28 Див. Botschaft über die internationale Zusammenarbeit 2013-2016 від 15 лютого 2012, с. 2635–2636.58

Ціль: економіка і, зокрема, малі та середні підприємства (МСП), розвиваються стало, їхня роль в економіці України зростає.

Результат 1. Приватний сектор отримує користь від нових торгових можливостей, кращого доступу до фінансування та посилення ділових навичок.

Крім того, національний проект є частиною Глобальної програми стандартів якості (Global Standards Quality Programme, GQSP), яка підносить співпрацю SECO з відділом торгівлі, інвестицій та інновацій (TII) UNIDO на новий рівень. Загальна мета GQSP полягає в підвищенні рівня якості та зміцненні потенціалу країн-партнерів SECO в плані нормативно-правової відповідності стандартам для забезпечення доступу на ринок для МСП шляхом здійснення комерційної діяльності у характерних для країни виробничо-збутових ланцюгах.

E.9 Організація проекту

UNIDO несе відповідальність за загальне управління та координування проекту (див. Рис. 14). Підрозділ стандартів та інфраструктури контролю якості департаменту торгівлі, інвестицій та інновацій (TII/SQI) несе загальну відповідальність від імені UNIDO. TII/SQI доручає виконання завдання впровадження проекту менеджеру проекту TII, який знаходиться у Відні (посада не фінансується проектом). Згідно з адміністративними правилами та регламентами ООН UNIDO: (i) приймає всі рішення стосовно підбору персоналу, договірних погоджень/угод, технічної допомоги, адміністративних ресурсів та нагляду за проектом, його моніторингу та звітності; (іі) розглядає місцеві та міжнародні джерела закупівлі з урахуванням специфікацій, якості та ціни (оптимальне співвідношення ціни та якості) відповідно до правил закупівлі UNIDO.

Управління проектом. Загальне координування впровадження проекту забезпечує менеджер проекту TII/SQI; Національний консультант з технічних питань (Консультант з технічних питань національного проекту, NTA) виступає в якості менеджера групи для координації, нагляду та тісної співпраці з Відповідальним співробітником, призначеним підрозділом технічного регулювання Міністерства економічного розвитку і торгівлі з метою оптимального планування та впровадження проекту. Крім того, він/вона забезпечує стратегічне керівництво та підтримує тісні стосунки з SECO у Києві та Берні, а також контрагентами. Управління компонентами технічного проекту забезпечує менеджер проекту TII/SQI. Менеджер проекту TII/SQI через NTA представляє UNIDO під час нарад Національного координаційного комітету (НКК) та Комітету управління проектом (КУП) і є Відповідальним співробітником для координації з SECO та іншими членами НКК та КУП на національному рівні.

Операційний рівень. Відділ з управління проектом (ВУП) буде засновано в Києві і розташовано в приміщенні одного з бенефіціарів проекту (підлягає узгодженню на Початковому етапі). Його очолюватиме Національний консультант з технічних питань (Консультант з технічних питань національного проекту, NTA), який працює повний день. Він буде відповідальним за надання технічних консультацій та нагляд за повсякденними операціями, координування та адміністрування під наглядом Менеджера проекту у Відні, Австрія. Йому/їй допомагатиме Асистент з питань національного проекту (National Project Assistant, NPA), який працює повний день. Обидві посади фінансуються проектом.

Партнери (МЕРТ). З боку партнерів буде призначено Відповідального співробітника для вирішення всіх питань, пов'язаних з проектом, з метою забезпечення впровадження проекту та реалізації погоджених заходів у сфері комунікацій.

Буде залучено міжнародних та національних технічних експертів згідно з технічними вимогами заходів в короткостроковій перспективі. Буде надано технічну допомогу на стійкій основі для забезпечення передачі знань бенефіціарам. Координування з глобальним компонентом буде здійснюватись в головному офісі UNIDO, Відень, Австрія.

59

Проект посадової інструкції для NTA та NPA викладено в Додатках 7 та 8.

Рис. 14 Структура управління проектом

E.10 Ведення проекту

Проект передбачає заснування двох комітетів: і) Національного координаційного комітету (НКК), який складатиметься з ключових та міжнародних залучених сторін (як зазначено далі) з органом, який приймає рішення; та іі) Комітету управління проектом (КУП), який складається з прямих бенефіціарів проекту (відділів технічного регулювання МЕРТ, ключових установ інфраструктури контролю якості тощо) та UNIDO.

Національний координаційний комітет (НКК) прийматиме рішення: він забезпечуватиме стратегічне керівництво та пропонуватиме управління та керування для досягнення погодженої цілі та результатів проекту. Для цього НКК може запросити експертів в якості консультантів та/або спостерігачів на свій розсуд (тобто бенефіціарів, виконавчих органів). Він буде відповідальним за перевірку та погодження початкового звіту, наглядати за реалізацією проекту, моніторингом та оцінкою (на основі звітів про хід виконання роботи), оцінювати обмеження та ризики та пропонувати керування та допомогу для регулювання за потреби. Крім того, може бути сформовано спеціальні підкомітети НКК для оцінювання тематичних вихідних параметрів та результатів та вжиття відповідних виправних заходів.

НКК зустрічатиметься двічі на рік у Києві. Перелік учасників та осіб з правом голосу обговорюватиметься на початковому етапі. До членів НКК можуть належати:

- відділ технічного регулювання МЕРТ як партнер з боку уряду, також може бути залучено інші відповідні міністерства;

Координаційний комітет програми (GQSP)

Менеджер проекту

(SECO HQ)

Нагляд SECO на рівні країни

Національний координаційний комітет (НКК)Відділ технічного регулювання MEDT, УАС, Укрметртестстандарт, НАА,

УТПП, УАМ, УАЯ, «ФОРЗА», НЛТУУ

Менеджер проекту

(UNIDO HQ)

Асистент проекту

Менеджер проекту в Україні

КиївУкраїна

Консультант з технічних питань національного проекту

Асистент з питань національного проекту

Національний експерт

Міжнародний експерт

Управління та операції

Технічний досвід

60

- відповідні установи ключової інфраструктури, такі як УАС, Укрметртестстандарт та НААУ;

- партнери по сектору та залучені сторони, наприклад Торгово-промислова палата України, Українська асоціація меблевиків, Українська асоціація якості, агентство «ФОРЗА», Національний лісотехнічний університет України.

В той час, як НКК виконує функцію прийняття рішень, основною функцією Комітету управління проектом (КУП) є моніторинг та надання консультацій: він буде контролювати прогрес та реалізацію проекту, вирішувати питання по мірі виникнення в ході повсякденної реалізації, переглядати робочі план та бюджет та координувати та проводити підготовку до нарад НКК.КУП збиратиметься один раз на 3 місяці, в тому числі безпосередньо перед нарадою НКК. Члени КУП також будуть членами НКК, однак КУП буде набагато меншим «робочим» комітетом представників установ, безпосередньо пов'язаних з повсякденним впровадженням проекту.

Коло повноважень НКК та КУП буде визначено протягом Початкового етапу.

E.11 Комплексний гендерний підхід

UNIDO та SECO визнають, що статева рівноправність та розширення прав жінок має значний позитивний вплив на стійке економічне зростання та стійкий промисловий розвиток, які є рушійними силами скорочення бідності та соціальної інтеграції.

Стратегія комплексного гендерного підходу, статевої рівноправності та розширення прав жінок ґрунтується на трьох параметрах (Ресурси, Права та Голос):

Ресурси. Сприяння отриманню рівного доступу до ресурсів та можливостей навчання шляхом забезпечення надання жінкам рівних можливостей для розвитку навичок.

Права. Забезпечення реалізації політики, пов'язаної з інфраструктурою, та законодавчого поля, які протидіють дискримінації жінок. Крім того, планується сприяння наданню послуг, пов'язаних з національною інфраструктурою контролю якості, з дотриманням безпеки та протидії дискримінації, які сприятливо впливають на торгівлю.

Голос. Посилення мобілізації жінок в плані отримання влади та контролю над власним життям за допомогою сприяння дотриманню гендерного балансу в робочому середовищі.

Проект надасть переваги установам, які надають підтримку, та іншим учасникам виробничо-збутового ланцюга, працівники яких (як жінки, так і чоловіки) матимуть змогу вдосконалювати свої навички та знання. Всі потрібні заходи буде вжито учасниками Проекту для залучення якомога більшої кількості жінок з метою отримання рівних можливостей в ході запланованих навчальних заходів як на рівні управління, так і на технічному рівні, та заохочення їх до участі у всіх відповідних заходах Проекту, в тому числі дій, пов'язаних з прийняттям рішень.

Проект представляє широкі можливості для реалізації комплексного гендерного підходу. Сфера оцінки інфраструктури контролю якості та відповідності також відповідає вимогам статевої рівноправності, коли жінки часто є керівниками на рівні управління та на технічному рівні. За можливості в подальшому буде здійснюватись систематична популяризація статевої рівноправності. Запропонований проект забезпечує представлення жінок нарівні з чоловіками у складі залучених сторін та бенефіціарів для проведення нарад, заходів та навчання з метою сприяння активній участі жінок разом з чоловіками у прийнятті рішень. Доступ до інформації, надання ширшого доступу до ресурсів та інклюзивність нададуть жінкам і чоловікам

61

можливість працювати у виробничо-збутовому ланцюзі та відігравати рівну роль у розвитку ринку.

E.12 Стратегія сталого розвитку та згортання діяльності

Проект спрямований на забезпечення фінансового та технічного сталого розвиту наприкінці проекту за допомогою ряду заходів. Проект розроблений з метою розвитку місцевої бази компетенції з достатнім рівнем знань та досвіду та передачі ноу-хау та технічного досвіду місцевим установам та експертам (через підготовку інструкторів), які сприятимуть роботі національної системи інфраструктури контролю якості під час проекту та після його закінчення.

Проект розроблений в тісній взаємодії із залученими сторонами країни, орієнтований на попит та має в кінцевому результаті отримати активну підтримку в межах країни, що сприятиме збереженню результатів. Проект інтегрований в сферу національних пріоритетів та відповідає напрямку стратегічного розвитку.

Більш конкретно — проект залежатиме від дотримання таких операційних принципів:

• Забезпечення національного лідерства та активної участі. Тісна співпраця з державним координаційним агентством надає ініціативам, урокам та передовим практикам статусу пріоритетних напрямків для державної влади з метою розробки їхніх майбутніх планів та програм.

• Забезпечення участі та консультацій з багатьма залученими сторонами. Проект сприятиме досягненню високого рівня участі залучених сторін з державного та приватного секторів, що забезпечить підтримку на високому рівні та відчуття відповідальності. Будуть проводитися регулярні наради координаційного комітету для оцінювання прогресу, визначення потенційних ризиків та встановлення стратегічного напрямку проекту.

• Запобігання дублюванню та максимально ефективне використання попередніх інвестицій та програм. Проект ґрунтується на існуючому потенціалі та мережах взаємодії. Буде враховано висновки, зроблені за результатами попередніх програм.

• Застосування підходу довгострокової перспективи. Проект підтримуватиме створення нормативної бази для впровадження змін у довгостроковій перспективі та формування критично важливих потужностей на місцевому та національному рівнях для розвитку виробничо-збутового ланцюга, відповідності стандартам та оцінювання відповідності.

• Участь Уряду України для отримання обладнання (не менше ніж 20 % від вартості обладнання). Форма внеску підлягає погодженню. Для загального успіху компонентів і досягнення очікуваних результатів обладнання має вважатись обов'язковою умовою. В кінці проекту все обладнання стає власністю установ, які отримували підтримку, після презентації плану стійкого обслуговування обладнання.

E.13 Можливості та ризики

E.13.1 Можливості

Обраний виробничо-збутовий ланцюг для деревини та продукції з деревини має широкий діапазон можливостей для сприяння експорту та економічному зростанню, який можна

62

розблокувати шляхом вирішення ряду проблем, пов'язаних з інфраструктурою контролю якості. Основні можливості для розвитку цього виробничо-збутового ланцюга зазначені в Розділі C.1.5 «Обґрунтування технічної допомоги».

Отже, основні можливості технічного сприяння для зміцнення інфраструктури контролю якості в Україні та виробничо-збутового ланцюга меблів полягають у наступному:

Залученні ключового партнера до проекту (МЕРТ/ орган технічного регулювання) і вирішенні таким чином питання залучення всього апарату центральних національних установ, які мають відношення до інфраструктури контролю якості, та забезпечення максимальної ефективності результатів проекту і впливу на розвиток стійкої системи інфраструктури контролю якості та культури в Україні.

Розробці орієнтованої на експорт продукції/ виробничо-збутового ланцюга забезпечить наявність нових можливостей продукту та ринку для сприяння експорту в Україні.

Цільовий виробничо-збутовий ланцюг переважно представлений у Західній Україні, що в основному представляє собою сільський регіон, тому його розвиток буде стимулювати створення робочих місць (з вищими заробітними платами і вищим доходом домогосподарств) та сприятиме підвищенню рівня працевлаштування29.

Заборона експорту сировини: обмеження на експорт сировини створює сприятливі умови для розвитку деревообробної промисловості (вища додаткова вартість).

E.13.2 Ризики

Окрім представлених вище можливостей потрібно звернути увагу на ряд ризиків. Основними ризиками середнього та низького рівня є державні та пов'язані з ринком обмеження (перш за все, незаконна вирубка, виробництво в тіньовій економіці, відсутність прозорих процедур продажу деревини та управління лісовими секторами), які без належного регулювання можуть впливати на остаточні результати проекту.

Детальний перелік ризиків з передбачуваними заходами вирішення представлений в таблиці далі.

Ризик Рівень Вирішення

Низький рівень участі залучених сторін

Низький Для забезпечення високого рівня участі ключових залучених сторін в Україні було проведено ряд нарад на етапі розробки проекту. В результаті встановлено основу для більш глибокого зацікавлення, довіри та розуміння проекту серед залучених сторін та UNIDO.

Незаконна вирубка та корупція

Середній Нещодавно в Україні проведено ряд реформ для зменшення корупції та незаконної вирубки, крім того в близькому майбутньому планується розпочати ряд заходів та проектів. Це забезпечить

29 http://foresteurope.org/wp-content/uploads/2017/07/O_Kiyko.pdf 63

підтримку впровадження проекту. Крім того, залучення ряду надійних партнерів, таких як FSC, також допоможе забезпечити більшу прозорість.

Політичний безлад Середній Нещодавно Україна пережила значні зміни в системі управління країною, яка стала на шлях реформ. Це також супроводжується активним залученням професіоналів до багатьох державних та приватних установ. Ініціація стосунків з рядом міжнародних та європейських партнерів забезпечує позитивні результати від технічної допомоги та реалізацію інших проектів розвитку. UNIDO також сприяє зміцненню стабільності шляхом формування кваліфікованої команди відданих та надійних експертів.

Тіньове виробництво Середній Згідно з оцінками, близько 40 % компаній з обробки деревини та виготовлення меблів працюють в тіньовій економіці, що обмежує доступ до них та їхній потенціал нарощування доходу та експорту. Метою UNIDO є поглиблення співпраці з рядом загальних організацій та підприємств сектору, такими як Торгово-промислова палата України та Українська асоціація меблевиків, через які планується організація ряду заходів з підвищення інформованості щодо кількісних та якісних переваг від відкритого та прозорого експорту/ виробництва товарів високої якості.

Економічна ситуація Низький Нещодавно Україна провела ряд значних реформ для розширення економічного розвитку країни, особливо у сфері сприяння експорту, що призвело до позитивних змін ряду економічних показників, наприклад зростання ВВП. Спеціальне відомство Кабінету міністрів України — державне підприємство сприяння експорту (колишній Офіс з просування експорту України (Export Promotion Office, EPO)) — бере активну участь у зміцненні впливу реформ, пов'язаних з експортом. Передбачено тісну співпрацю між командою UNIDO та цим Офісом для підтримки та обміну інформацією стосовно сектору/галузі та

64

формування виробничо-збутового ланцюга, який має ключове значення для проекту.

Проблеми потенціалу служби по роботі з персоналом

Середній Проектом передбачена тісна взаємодія із залученими сторонами та забезпечення професійної підготовки, увагу буде в основному зосереджено на формуванні компетенції та технічного потенціалу.

Обмежені ресурси та прихильність МСП до участі в проекті

Середній Підвищення чутливості підприємств до переваг збільшення рівня якості та ретельного обрання процедури для МСП, яке отримуватиме технічну допомогу.

Національне законодавство з протидії корупції, яке обмежує надання технічної допомоги (в основному — закупівлі обладнання) приватним установам, наприклад приватним лабораторіям.

Середній Згідно з національним законодавством, технічну допомогу у формі закупівлі обладнання або оплати зборів за акредитацію може бути надано державним підприємствам під управлінням МЕРТ (основного бенефіціара), в іншому випадку вона вважатиметься корупцією. Для доставки, наприклад, обладнання на державне підприємство потрібно задовольнити такі вимоги:

- державне підприємство має бути назване бенефіціаром проекту;

- між проектом та державним підприємством потрібно підписати Договір про наміри.

F. ВИХІДНІ РЕСУРСИ

F.1 Вихідні ресурси учасників

Внеском установ-учасників є майновий внесок, який може поширюватися на наступні конкретно визначені позиції:

Організація управління з реалізації проекту у приміщенні Міністерства. До особового складу управління буде входити консультант з технічних питань національного проекту (повна зайнятість) та асистент з питань національного проекту (повна зайнятість), а його приміщення має бути розраховане на розміщення 2 письмових столів, офісних шаф та надання доступу за потребою до зали для загальних зборів. Окрім цього, буде забезпечений Wi-Fi доступ до Інтернету.

Покладення на відповідального співробітника з питань реалізації проекту обов'язків щодо сприяння впровадженню проекту на регулярній основі, а також раціоналізації роботи з налагодження комунікаційного процесу.

Міністерство візьме на себе управління процесом реєстрації проекту. Забезпечення в межах своїх організацій достатньої чисельності персоналу відповідного

професійного рівня та стажу для проведення проектних заходів та надання консультацій стосовно проекту у необхідних випадках; забезпечення постійної

65

присутності персоналу під час реалізації проекту. Про будь-які зміни стосовно персоналу, за яким закріплений проект, необхідно терміново повідомляти в UNIDO.

• Відповідні агентства-учасники, залучені до проекту, призначають учасників зборів, семінарів та інших заходів, що проводяться у межах країни в рамках нормального функціонування організації.

• Організація-учасник має надавати адміністративну підтримку з організації зборів та навчальних програм у відповідних випадках.

• Надання підтримки та спрощення процедури обробки будь-яких юридичних документів або розпоряджень, які розробляються в рамках проекту, у відповідних випадках.

Такі внески будуть допрацьовуватися та затверджуватися на початковому етапі.

F.2 Вихідні ресурси UNIDO

UNIDO надаватиме ноу-хау, спеціальні знання, об’єкти інфраструктури та час роботи персоналу. Узагальнено:

• Визначення та підбір персоналу для проекту. • Визначення, підготовка посадових інструкцій для усіх міжнародних та/або

регіональних/вітчизняних експертів та консультантів, необхідних для реалізації проекту. Зокрема, до цього переліку входять експерти з метрології та акредитації, експерти з випробувань продукції, експерти зі значним досвідом та кваліфікацією у галузі розвитку національної інфраструктури контролю якості (за такими напрямками, як стандартизація, забезпечення якості, метрологія, акредитація, оцінка відповідності), викладачі тренінгів з перевіреним стажем, вузькоспеціалізовані експерти та фахівці з політики технічного регулювання та розробки нормативно-правової бази.

• Визначення (національних/міжнародних) постачальників, підготовка технічних завдань та специфікацій, а також закупівля послуг та обладнання (наприклад, метрологічного та випробувального обладнання в передбаченому порядку)

• Підготовка та організація тренінгів, інформаційних занять, навчальних екскурсій і т. д.

G. БЮДЖЕТ

G. 1 Бюджет проекту

Загальний бюджет (підлягає уточненню):

880 000 євро (включаючи оперативно-функціональні витрати)

Тривалість: 2019–2021 рр.Внесок Уряду України: Орієнтовний внесок у розмірі 20 000 євро (форма внеску

підлягає уточненню)Внесок інших донорів: н/д

Таблиця 6 – Розбивка бюджету за результатами (€)

Компоненти Проміжний підсумок

Результат 1 Забезпечення відповідності технічній політиціДосягнення технічної компетенції та стійкого розвитку української національної системи інфраструктури контролю якості.

Завдання 1.1. Поглиблений аналіз потужностей установ та постачальників послуг, що входять до національної системи інфраструктури контролю якості, та підготовка плану дій.

42 400,00

Завдання 1.2. Підвищення технічної компетенції інфраструктури контролю якості на інституційному рівні. Цільові установи інфраструктури контролю якості:

158 760,00

66

Завдання 1.3. Підвищення технічної компетенції інфраструктури контролю якості на рівні постачальників послуг. 165 960,00

Проміжний підсумок за Результатом 1 367 120,00Результат 2 Інформування МСП

Широке інформування МСП про необхідність дотримання міжнародних стандартів і технічних регламентів.

Завдання 2.1. Поглиблений аналіз/оцінка відповідних вимог ринку (технічні регламенти і стандарти) та підготовка плану дій. 48 500,00

Завдання 2.2. Підвищення якості послуг, що надаються галузевими бізнес-асоціаціями. 128 141,00

Проміжний підсумок за Результатом 2 176 641,00Результат 3 Культура якості

Популяризація культури якості.

Завдання 3.1. Розробка заходів з підвищення інформованості в області якості. 46 000,00

Проміжний підсумок за Результатом 3 46 000,00Управління проектом 189 000,00Проміжний підсумок за управління 189 000,00

Усього (виключаючи 13 % оперативно-функціональних витрат) 778 761,00

Оперативно-функціональні витрати (13 %) 101 238,93

УСЬОГО (включаючи 13 % оперативно-функціональних витрат) 879 999,93

Таблиця 7 – Розбивка бюджету за статтями та роками (€)

Результат 1 Забезпечення відповідності технічній політиціСтаття бюджету Опис Сума Р1 Р2 Р311-00 Міжнародні експерти 109 620,00 38 367,00 60 291,00 10 962.00

15-00Відрядження в рамках проекту 0,00 0,00 0,00 0.00

16-00 Потреби місії 0,00 0,00 0,00 0.0017-00 Вітчизняні експерти 54 000,00 18 900,00 29 700,00 5 400.0021-00 Субпідрядні роботи 52 500,00 18 375,00 28 875,00 5 250.00

30-00Тренінги на місцевому рівні 42 000,00 14 700,00 23 100,00 4 200.00

35-00 Тренінги на міжнародному рівні

18 000,00 6 300,00 9 900,00 1 800.00

43-00 Об’єкти інфраструктури 0,00 0,00 0,00 0.0045-00 Обладнання30 80 000,00 28 000,00 44 000,00 8 000.0051-00 Інше 11 000,00 3 850,00 6 050,00 1 100.00Усього (виключаючи 13 % оперативно-функціональних витрат) 367 120,00 128 492,00 201 916,00 36 712,00

Результат 2 Інформування МСП

Стаття Опис Сума Р1 Р2 Р3

30 Відповідно до національного законодавства – технічна підтримка у формі придбання обладнання або оплати акредитаційних зборів може бути надана лише державним підприємствам під управлінням МЕРТ (головним бенефіціаром).

67

бюджету11-00 Міжнародні експерти 38 000,00 13 300,00 20 900,00 3 800.00

15-00Відрядження в рамках проекту 0,00 0,00 0,00 0.00

16-00 Потреби місії 0,00 0,00 0,00 0.0017-00 Вітчизняні експерти 83 000,00 29 050,00 45 650,00 8 300.0021-00 Субпідрядні роботи 27 500,00 9 625,00 15 125,00 2 750.00

30-00Тренінги на місцевому рівні 20 000,00 7 000,00 11 000,00 2 000.00

35-00Тренінги на міжнародному рівні 0,00 0,00 0,00 0.00

43-00 Об’єкти інфраструктури 0,00 0,00 0,00 0.0045-00 Обладнання 0,00 0,00 0,00 0.0051-00 Інше 8 141,00 2 849,35 4 477,55 814.10Усього (виключаючи 13 % оперативно-функціональних витрат) 176 641,00 61 824,35 97 152,55 17 664,10

Результат 3 Культура якостіСтаття бюджету Опис Сума Р1 Р2 Р3

11-00Міжнародні експерти 13 500,00 4 725,00 7 425,00 1 350.00

15-00Відрядження в рамках проекту 2 000,00 700,00 1 100,00 200.00

16-00 Потреби місії 0,00 0,00 0,00 0.00

17-00Вітчизняні експерти 16 500,00 5 775,00 9 075,00 1 650.00

21-00Субпідрядні роботи 0,00 0,00 0,00 0.00

30-00Тренінги на місцевому рівні 8 000,00 2 800,00 4 400,00 800.00

35-00

Тренінги на міжнародному рівні 0,00 0,00 0,00 0.00

43-00Об’єкти інфраструктури 0,00 0,00 0,00 0.00

45-00 Обладнання 0,00 0,00 0,00 0.0051-00 Інше 6 000,00 2 100,00 3 300,00 600.00Усього (виключаючи 13 % оперативно-функціональних витрат) 46 000,00 16 100,00 25 300,00 4 600,00

Результат 4 ВУПСтаття бюджету Опис Сума Р1 Р2 Р311-00 Міжнародні експерти 0,00 0,00 0,00 0,00

15-00Відрядження в рамках проекту 8 000,00 2 800,00 4 400,00 800,00

16-00 Потреби місії 20 000,00 5 000,00 5 000,00 10 000,0017-00 Вітчизняні експерти 130 000,00 43 333,33 43 333,33 43 333,3321-00 Субпідрядні роботи 0,00 0,00 0,00 0,00

30-00Тренінги на місцевому рівні 0,00 0,00 0,00 0,00

68

35-00Тренінги на міжнародному рівні 0,00 0,00 0,00 0,00

43-00 Об’єкти інфраструктури 18 000,00 6 000,00 6 000,00 6 000,0045-00 Обладнання 8 000,00 4 000,00 2 800,00 1 200,0051-00 Інше 5 000,00 2 000,00 2 000,00 1 000,00Усього (виключаючи 13 % оперативно-функціональних витрат) 189 000,00 63 133,33 63 533,33 62 333,33

Згідно з правилами UNIDO, зміни до бюджетних асигнувань (до 10%) із загальних асигнувань у розрахунку на один результат можуть бути внесені відповідно до потреб проекту без будь-яких додаткових затверджень. Однак зміни понад зазначеного обсягу потребують затвердження Координаційного комітету та донора.

G.2 Державне фінансування проекту

Внесок для придбання обладнання (не менше 20% від вартості), потрібний для підтримки органів оцінки відповідності (Завдання 1.3), та внесок у натуральному вигляді підлягають узгодженню.

H. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП, МОНІТОРИНГ, ЗВІТНІСТЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ

H.1 Початковий етап

Проект передбачає початковий етап для більш детальної специфікації завдань, пов’язаних з інфраструктурою контролю якості, в обраному секторі/ виробничо-збутовому ланцюгу. Початковий етап планується провести протягом не більше ніж 6 (шести) місяців, і він включатиме такі заходи:

Технічні завдання:

Проведення детального секторального аналізу сектора української деревини та продукції з деревини разом з асоціаціями приватного сектора, відповідними державними відомствами та науково-дослідними установами (наприклад BFH).

Проведення поглибленого аналізу установ інфраструктури контролю якості та послуг, які відповідають потребам обраного продукту/ виробничо-збутового ланцюга (підхід до виробничо-збутового ланцюга), виявлення недоліків та можливостей.

Початковий звіт включатиме вдосконалений робочий план проекту, логіко-структурну схему (з ключовими показникам ефективності та вихідними параметрами) та бюджет відповідно до потреб та недоліків, визначених у зазначених вище дослідженнях, за співпраці з асоціаціями галузі та державними представниками. Початковий звіт має бути затверджений НКК проекту та буде основою для подальшого впровадження проекту.

Створення бази даних технічного досвіду, що стосується проекту. Створення моніторингової системи згідно з управлінням на основі результатів. Оцінювання підходів та концепцій, запропонованих у документі проекту, з огляду на

останні події в країні (включно з теорією змін). Оновлення та підтвердження логічної основи (логічну основу також буде переглянуто

після початкового етапу для ретельнішого врахування гендерних чинників та збору даних з розбивкою за статтю та для того, щоб ціль було встановлено на рівні 40 % для найменш представленої статі);

69

Шаблон звіту про хід виконання роботи має відповідати шаблону звіту про роботу Програми GQSP; цей звіт має узгоджувати вимоги донора та МЕРТ; звіт буде надано двома мовами — українською та англійською;

Проведення гендерного аналізу для підтвердження вихідних параметрів та цільових показників гендерної рівноправності в логічній структурі;

Буде обрано географічний регіон для реалізації експериментального проекту з надання допомоги обраним організаціям з підтримки бізнесу.

Ведення:

Заснування НКК та КУП та їхній принцип роботи (Посадова інструкція). Активна участь у проекті ключових залучених сторін і партнерів для забезпечення

їхньої активної участі за допомогою підвищення чутливості, формування інформованості та формалізації співпраці.

Організація/логістика:

Прийом на роботу персоналу ВУП (Асистент з питань національного проекту та Консультант з технічних питань національного проекту на повний робочий день) та підготовка персоналу для виконання операційних процедур.

Відкриття офісу ВУП та розробка й реалізація відповідних домовленостей. Узгодження розташування офісу — бажано в одного з основних бенефіціарів проекту. Представлення плану дій, результати початкового етапу для обговорення на перших

зборах Координаційного комітету для погодження та затвердження.

H.2 Моніторинг та оцінювання

Проект створить механізм управління на основі результатів (УОР) для забезпечення своєчасного визначення можливих труднощів впровадження та надасть підтримку для їх вирішення. Вихідні дані, визначені на початковому етапі, становитимуть основу системи моніторингу.

Моніторинг на рівні країни проводитиметься на внутрішньому рівні для повсякденного контролю впровадження, заходів та результатів і на зовнішньому рівні через місії стратегічного моніторингу. Повсякденний моніторинг проводитиме ВУП. Консультант з технічних питань національного проекту на повний робочий день та Асистент з питань національного проекту будуть здійснювати моніторинг проекту в плані логічної структури проекту з підходом управління на основі результатів, орієнтованим на забезпечення та досягнення бажаних результатів. Персонал проекту буде здійснювати моніторинг гендерного складу та показників діяльності в рамках проекту. ВУП визначить можливі труднощі впровадження та отримає доцільну підтримку для їх вирішення. Прогрес буде розглядатися на зборах НКК. На цій основі UNIDO готуватиме описові звіти про хід виконання роботи кожні шість місяців та фінансові звіти кожні 12 місяців. Шаблон звіту про хід виконання роботи буде узгоджений з шаблоном звіту про хід виконання роботи, погодженим у Початковому звіті GQSP. Це задовольнить вимоги Міністерства та донора.

Окрім повсякденного моніторингу впровадження буде проведено стратегічний моніторинг на рівні країни в проектах з підвищеним ризиком при реалізації проекту, зокрема зважаючи на їхній зміст і контекст. Місії стратегічного моніторингу передбачаються для кожного проекту країни після першого року впровадження. Це також дозволить вчасно оцінити та вчасно ініціювати виправні дії (за потреби) для оптимальної реалізації проекту.

70

Проект буде оцінюватись як частина GQSP відповідно до Керівних принципів програми технічної співпраці та циклу проекту (DG AI.17 Ред. 1 – 24 серпня 2006 р.), для якого план оцінки буде визначено на початковому етапі з урахуванням середньострокової оцінки та остаточного незалежного оцінювання за обраними компонентами країни. Остаточне оцінювання буде здійснюватись відповідно до глобальної програми.

71

ДОДАТКИ

Додаток 1. Логічна матриця проекту

Результати/завдання Показники31 Засоби контролю виконання Зовнішні фактори(припущення/ризики)

ВПЛИВ: покращення базових умов для МСП та підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни в обраному виробничо-збутовому ланцюгу

- Зростання обсягів експорту (у % та млн дол. США) товарів та послуг у виробничо-збутовому ланцюгу деревини та обробленої деревини

- Покращення умов доступу до ринку у сприйнятті учасників виробничо-збутового ланцюга (опитування)

- Експортні звіти та статистика- Опитування/анкетування

- Уряд прагне підвищити якість та забезпечити необхідні ресурси (людські та фінансові)

- Залучення МСП та лабораторій- Зовнішньоекономічні фактори

ЗАГАЛЬНИЙ РЕЗУЛЬТАТ:удосконалення послуг з забезпечення якості та відповідності стандартам для українських МСП у галузі виробництва та обробки деревини та популяризація таких послуг серед учасників виробничо-збутового ланцюга з метою полегшення доступу до ринку.

- Кількість сертифікатів, виданих установами, що одержують підтримку за проектом

- Кількість залучених сторін виробничо-збутового ланцюга, яким відомо про вимоги дотримання міжнародних стандартів якості

- Звіти про моніторинг та оцінку проекту.

- Дані/звіти від установ інфраструктури контролю якості

- Опитування/анкетування

- Уряд прагне підвищити якість та забезпечити необхідні ресурси (людські та фінансові)

- Загальна стабільність на рівні уряду та держави

- Залучення МСП та лабораторій- Висока координованість дій усіх

відповідних залучених сторін та ефективна участь у заходах в рамках проекту.

- Зовнішньоекономічні фактори

Результат 1. Досягнення технічної - Кількість служб з оцінки - Звіт СНІЯ - Уряд прагне надати необхідні ресурси

31 Цілі встановлюються за базисною лінією. Показники діяльності з підготовки та підвищення рівня знань будуть розподілені за статями.

72

Результати/завдання Показники Засоби контролю виконання Зовнішні фактори(припущення/ризики)

компетенції та стійкого розвитку української національної системи інфраструктури контролю якості, що обслуговує конкретні виробничо-збутові ланцюги.

відповідності, акредитованих або готових до акредитації

- Кількість працівників установ інфраструктури контролю якості, компетентність яких було підвищено в результаті навчання в рамках проекту

- Перелік учасників та вручених сертифікатів

- Опитування/анкетування осіб, які проходили навчання

(людські та фінансові)- Ефективна участь цільових

бенефіціарів у запланованих заходах проекту та відповідно до встановленого плану-графіку.

Завдання 1.1 Поглиблений аналіз потужностей установ та постачальників послуг, що входять до національної системи інфраструктури контролю якості, визначення недоліків та підготовка плану дій.

- Кількість планів дій, розроблених у розрахунку на один виробничо-збутовий ланцюг

- Початкова та проектна звітність

- Стратегії впровадження/ плани дій

- Відповідальні політичні організації активно приймають результати роботи та інтегрують їх у свої оперативні плани.- Кількість підготовлених звітів з

оцінки (базових)

Завдання 1.2 Підвищення технічної компетенції інфраструктури контролю якості (що обслуговує конкретні виробничо-збутові ланцюги) на інституційному рівні.- Стандартизація- Акредитація- Метрологія

- Кількість виданих сертифікатів (навчання онлайн та в звичайному режимі)

- Кількість Технічних комітетів (ТК), створених у розрахунку на один виробничо-збутовий ланцюг

- Кількість членів ТК у розрахунку на один виробничо-збутовий ланцюг та групу залучених сторін

- Кількість міжнародних ТК, у яких бере участь УАС

- Кількість схем акредитації, що отримали міжнародне визнання або підготовані (готові) до його отримання

- Кількість експертів з акредитації у

- Проектна звітність- Перелік учасників та вручених

сертифікатів- Опитування/анкетування

- Ефективна участь цільових бенефіціарів у запланованих заходах проекту.

73

Результати/завдання Показники Засоби контролю виконання Зовнішні фактори(припущення/ризики)

структурі НААУ (на підставі угоди про співпрацю), які можуть проводити оцінку/аудит з метою акредитації

- Кількість працівників Укрметртестстандарту, які пройшли навчання (наприклад, на тему відповідності Директиві ЄС 2006/42/EC)

Завдання 1.3 Підвищення технічної компетенції інфраструктури контролю якості (що обслуговує конкретні виробничо-збутові ланцюги) на рівні постачальників послуг.

- Кількість випробувань, акредитованих або готових до акредитації

- Кількість служб сертифікації, акредитованих або готових до акредитації

- Кількість сертифікатів, виданих за результатами навчання

- Кількість годин наданих послуг технічної допомоги/експертних послуг

- Подані заявки, або отримані акредитації, або остаточні звіти з аудиту

- Перелік учасників та вручених сертифікатів

- Звіти від НОС, NMI, NAB- Звіти про моніторинг та оцінку

проекту- Навчальні матеріали

- Відповідальні політичні організації активно приймають результати роботи та забезпечують відповідну інфраструктуру та людські та фінансові ресурси в достатній кількості для здійснення діяльності (для державних лабораторій).

- Цільові бенефіціари залучаються та беруть участь у запланованих заходах проекту та відповідно до встановленого плану-графіку.

Результат 2. Широке інформування МСП про необхідність дотримання міжнародних стандартів і технічних регламентів.

- Кількість організацій з підтримки бізнесу та МСП в межах цільових виробничо-збутових ланцюгів, яким відомо про вимогу ринку (наприклад вимоги сертифікації)

- Кількість організацій з підтримки бізнесу, що надають послуги

- Проектна звітністьОпитування/анкетування

- Виробники та експортери з цільових виробничо-збутових ланцюгів зацікавлені в участі в проектній діяльності

74

Результати/завдання Показники Засоби контролю виконання Зовнішні фактори(припущення/ризики)

своїм членам на більш високому рівні (наприклад більшу кількість послуг)

Завдання 2.1 Поглиблений аналіз/оцінка відповідних вимог ринку (технічні регламенти і стандарти) та підготовка плану дій.

- Кількість планів дій у розрахунку на один виробничо-збутовий ланцюг

- Проектна звітність- Стратегії впровадження/

плани дій

- Виробники та експортери та інші залучені сторони з цільового виробничо-збутового ланцюга намагаються відповідати стандартам та співпрацювати з метою проведення оцінювання і погодження плану дій.

Завдання 2.2 Підвищення якості послуг, що надаються галузевими бізнес-асоціаціями.

- Кількість підприємств, охоплених кампанією формування інформованості щодо потреби забезпечення відповідності міжнародним стандартам у розрахунку на один виробничо-збутовий ланцюг/ кількість проведених навчальних заходів

- Кількість виданих сертифікатів про проходження навчання/ кількість працівників, які пройшли навчання

- Кількість організацій, що взяли участь у навчанні

- Проектна звітність- Перелік учасників та вручених

сертифікатів- Навчальні матеріали- Угоди про формування

(структура/кластери)

- Ефективна участь цільових бенефіціарів у запланованих заходах проекту та відповідно до встановленого плану-графіку.

Результат 3. Популяризація культури якості.

- Кількість учасників обраного виробничо-збутового ланцюга, яким відомо про вимоги інфраструктури контролю якості

- Проектна звітність- Дані/статистика онлайн-

платформи- Опитування/анкетування

- Місцеві установи прагнуть підвищувати якість та підтримувати проект.

75

Результати/завдання Показники Засоби контролю виконання Зовнішні фактори(припущення/ризики)

Завдання 3.1 Розробка заходів з підвищення інформованості в області якості.

- Кількість заходів з підвищення інформованості, організованих спільно з місцевими бенефіціарами

- Кількість осіб, які відвідали заходи з підвищення інформованості

- Кількість онлайн-інструментів/посібників, розроблених та наданих через Центр знань з метою підвищення інформованості

- Порядок денний заходів- Перелік учасників- Проектна звітність

- Місцеві установи прагнуть підвищувати якість та підтримувати проект.

76

Додаток 2. Залучені сторони (підлягає оновленню впродовж початкового етапу)

Залучені сторони Прямий бенефіціар (DB), непрямий бенефіціар (IB) та/або партнер (P)

Навантаження

Ступінь проектного навантаження на залучені сторони

Вплив

Ступінь впливу залучених сторін на проект

Повноваження Недоліки та/або потреби

Позитивні наслідки проекту для залучених сторін

Важливі аспекти для залучених сторін

Стратегія залучення сторін

Державний сектор / Інститути державної підтримкиМіністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), (частково Департамент технічного регулювання)

DB/P Високе Значний Формулювання та регулювання державної політики економічного та соціального розвитку та навколишнього середовища; регулювання політики контролю якості; промислова, інвестиційна та торговельно-економічна політика; розвиток підприємництва та підтримка малих і середніх підприємств; технічне регулювання та безпека прав споживачів; міжвідомча координація економічного та

Необхідність дотримання відповідності/ гармонізації української системи інфраструктури контролю якості із такою системою ЄС у рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.Необхідно розглянути галузеве законодавство, впровадити стандарти ЄС, директиви ЄС і модернізувати установи інфраструктури контролю якості.

Відповідні заходи, пов'язані з гармонізацією української системи інфраструктури контролю якості зі структурою ЄС (для обраного виробничо-збутового ланцюга).Посилення інституцій, що складають національну інфраструктуру контролю якості, зокрема УАС, НААУ, як основних органів національної інфраструктури контролю якості.

Пріоритетами МЕРТ є: 1) Угода ACA про Асоціацію України з ЄС, яка включає Дорожню карту гармонізації та розробки технічних регламентів. 2) Законодавство, що стосується стандартизації, оцінки відповідності та метрології.3) Відповідність / гармонізація системи інфраструктури контролю якості України з такою системою ЄС в рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Залучення через зустрічі НКК та КУП; оскільки МЕРТ є провідним міністерством інфраструктури контролю якості в Україні, то МЕРТ буде основним бенефіціаром більшості проектних заходів, що призводять до зміцнення інфраструктури контролю якості (результат 1); МЕРТ буде надавати увідні параметри, надавати підтримку та виконувати координаційну функцію.

77

Залучені сторони Прямий бенефіціар (DB), непрямий бенефіціар (IB) та/або партнер (P)

Навантаження

Ступінь проектного навантаження на залучені сторони

Вплив

Ступінь впливу залучених сторін на проект

Повноваження Недоліки та/або потреби

Позитивні наслідки проекту для залучених сторін

Важливі аспекти для залучених сторін

Стратегія залучення сторін

соціального співробітництва України з Європейським Союзом. Провідне міністерство інфраструктури контролю якості.

Національне агентство з акредитації України (НААУ)

DB/P Високе Значний Національний орган з акредитації з основними функціями акредитації органів оцінки відповідності та подальшого контролю за дотриманням акредитованими органами вимог до акредитації.

Відповідність / гармонізація української системи інфраструктури контролю якості з такою системою ЄС в рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.Слабка міжнародна представленість та передача знань щодо вибраного виробничо-збутового ланцюга

Навчання та нарощування потенціалу, забезпечення активної участі у міжнародній роботі з акредитації, пов'язаної із виробничо-збутовим ланцюгом у сфері переробленої деревини, реалізація передачі практичних знань та гарантування впровадження найкращих міжнародних практик через проведення

Підвищення рівня поінформованості і культури інфраструктури контролю якості та акредитації.Підвищення компетентності персоналу через навчання та розвиток потенціалу, налагодження міжнародних зв’язків шляхом участі у різних міжнародних заходах та зустрічах і впровадження кращих міжнародних

Отримання позитивних результатів у зв’язку з заходами розвитку потенціалу (технічні тренінги, наставництво, навчальні поїздки тощо).НААУ буде частиною управління проекту (PSC, КУП), запрошеною до участі в усіх заходах проекту.

78

Залучені сторони Прямий бенефіціар (DB), непрямий бенефіціар (IB) та/або партнер (P)

Навантаження

Ступінь проектного навантаження на залучені сторони

Вплив

Ступінь впливу залучених сторін на проект

Повноваження Недоліки та/або потреби

Позитивні наслідки проекту для залучених сторін

Важливі аспекти для залучених сторін

Стратегія залучення сторін

можливих наставницьких заходів, підвищення компетентності та кількості експертів (ISO 9001 / ISO 14001 / ISO 45001 / ISO 38200).

практик.

Українське агентство зі стандартизації (УАС)

DB/P Високе Значний Науково-дослідний інститут стандартизації здійснює науково-методичне управління розробки, впровадження і виконання функцій державної стандартизації.

Необхідність у розвитку потенціалу для розробки (прийняття та гармонізації) національних стандартів для деревини та виробів з деревини згідно з міжнародними передовими практиками, необхідність в орієнтації на міжнародну співпрацю та участь в роботі над міжнародними стандартами.

Підвищено компетентність персоналу, орієнтацію на міжнародну співпрацю і впровадження кращих міжнародних практик.Україна зможе зробити свій внесок і вплинути на розвиток міжнародних стандартів.

Інтерес / потреба у заходах, що могли б бути направлені / сприяти процесам автоматизації, пов'язаним з новими стандартами / передачею стандартів, що могли б безпосередньо стосуватися певних ніш і груп товарів у секторі / виробничо-збутовому ланцюзі; сприяння доступності інформації та віртуальній участі в різних зустрічах;

Отримання позитивних результатів у зв’язку з заходами розвитку потенціалу (технічні тренінги, наставництво, навчальні поїздки тощо).УАС буде частиною управління проекту (PSC, КУП), запрошеною до участі в усіх заходах проекту.

79

Залучені сторони Прямий бенефіціар (DB), непрямий бенефіціар (IB) та/або партнер (P)

Навантаження

Ступінь проектного навантаження на залучені сторони

Вплив

Ступінь впливу залучених сторін на проект

Повноваження Недоліки та/або потреби

Позитивні наслідки проекту для залучених сторін

Важливі аспекти для залучених сторін

Стратегія залучення сторін

переклад стандартів, підготовка інформаційних матеріалів і т. д.

Державне підприємство (ДП) Укрметр-тестстандарт

DB/P Помірне Помірний Всеукраїнський державний науково-дослідницький та виробничий центр метрології, сертифікації, випробувань та захисту прав споживачів

Низький рівень місцевої компетенції та навичок у сфері випробувань деревообробного обладнання, методів вимірювання для перевірки рівню шуму (деревообробного обладнання) і т. д.Потреба у міжнародно-визнаних послугах з випробування у сферах, де є попит.

Підвищено компетентність та навички персоналу за допомогою навчальних програм та ознайомлення з кращими міжнародними практиками.

Розвиток компетенції та навичок персоналу у окремих сферах.

Відвідування заходів з розвитку потенціалу (технічні тренінги, наставництво).Вони будуть частиною управління проекту (PSC, КУП), що передбачена в усіх заходах проекту.

Державний комітет лісового господарства України (USCF)

P Помірне Помірний Державна установа, яка відповідає за забезпечення захисту національних лісів та їхніх ресурсів відповідно до

Інформованість щодо передових міжнародних практик у сфері управління природними ресурсами в

Знання та застосування міжнародно-визнаної сертифікації та стандартів у лісовому

Захист природних ресурсів, забезпечення екологічної стабільності ресурсів у різних регіонах України; підвищення

Запрошено до участі у проектних заходах. Подальше залучення має бути визначене на початковому етапі проекту.

80

Залучені сторони Прямий бенефіціар (DB), непрямий бенефіціар (IB) та/або партнер (P)

Навантаження

Ступінь проектного навантаження на залучені сторони

Вплив

Ступінь впливу залучених сторін на проект

Повноваження Недоліки та/або потреби

Позитивні наслідки проекту для залучених сторін

Важливі аспекти для залучених сторін

Стратегія залучення сторін

встановлених правил, що захищають екосистему та навколишнє середовище.

деревообробній галузі.

господарстві. та максимізація ефективності їх використання.

Державна установа з підтримки експортерів (колишній Офіс з просування експорту), консультативний орган при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України

IB/P Помірне Помірний Консультативний орган МЕРТ з просування та підтримки експорту. Діє як інститут спеціальних знань.

Підлягає визначенню на початковому етапі

Підвищує їх здатність забезпечувати консультуванням та інструментами представників приватного сектору, зацікавлених у експорті деревини та виробів з деревини.

Просування та зростання експорту.

Залучення до нарощування потенціалу (результат 2) та підвищення інформованості.

Організації інфраструктури контролю якостіУкраїнська Асоціація Якості (УАЯ)

IB/P Помірне Помірний Громадська асоціація, лідер громадського руху за контроль якості в Україні. Формування громадської думки та політики у сфері контролю якості.

Необхідність підтримки гармонізації технічних правил та культури бізнесу / якості,обмежень, що стосуються інфраструктури контролю якості, в усіх секторах,

Розповсюдження та популяризація культури контролю якості серед усіх учасників виробничо-збутового ланцюга, важливе просування ідей від виробників, через постачальників

Просування кращих національних та міжнародних практик у сфері управління бізнесу, підтримки українських підприємств у вдосконаленні та підвищенні конкурентоспромож

Партнерство в організації ознайомчих семінарів з питань культури контролю якості.

Додатковий канал для поширення публікацій, посібників та

81

Залучені сторони Прямий бенефіціар (DB), непрямий бенефіціар (IB) та/або партнер (P)

Навантаження

Ступінь проектного навантаження на залучені сторони

Вплив

Ступінь впливу залучених сторін на проект

Повноваження Недоліки та/або потреби

Позитивні наслідки проекту для залучених сторін

Важливі аспекти для залучених сторін

Стратегія залучення сторін

особливо в галузі деревини та меблів, сільськогосподарської продукції, еко-туризму, легкої промисловості / текстилю, техніки.

споживачам. ності бізнесу, їх інтеграції у світові ринки, зокрема інтеграції України до СОТ та ЄС.

інструментів, розроблених проектом.

Випробувальні лабораторії

DB Високе Значний Надають аналітичні дані про якість продукції.

Потреба у міжнародно-визнаних послугах з випробування відповідно до ISO 17025: 2017 – визначити на початковому етапі

Надають достовірні результати випробування, мають план дій для підготовки до акредитації, здійснюють наставництво з обґрунтування методів та методів невизначеності – визначити на початковому етапі.

Надають достовірні результати випробування і мають бути готові для акредитації - визначити на початковому етапі.

Використання заходів з розбудови потенціалу (технічні тренінги, наставництво, придбання обладнання)участь у керівному складі проекту (PSC, КУП), запрошення до участі в усіх заходах проекту.

Лісова наглядова рада України

IB/P Помірне Помірний Сприяння відповідальному управлінню лісами в світі шляхом встановлення стандартів лісової продукції, а також сертифікації та маркування їх як

Обмеження в плані місцевої спроможності щодо сертифікації. Відсутність культури контролю якості та низька інформованість українських малих та

Просування стандартів сталого розвитку серед широкої аудиторії галузевих бізнес-асоціацій.Просування культури контролю якості.

Просування глобально відповідального управління лісами.Забезпечення рівного доступу до переваг системи Лісової наглядової ради.

Співпраця в сфері організації інформаційно-просвітницьких заходів, підготовка посібників та інструментів – визначити на початковому етапі

82

Залучені сторони Прямий бенефіціар (DB), непрямий бенефіціар (IB) та/або партнер (P)

Навантаження

Ступінь проектного навантаження на залучені сторони

Вплив

Ступінь впливу залучених сторін на проект

Повноваження Недоліки та/або потреби

Позитивні наслідки проекту для залучених сторін

Важливі аспекти для залучених сторін

Стратегія залучення сторін

екологічно чистих. середніх підприємств та споживачів щодо стандартів сталого розвитку та переваг, які вони дають.

Забезпечення цілісності, ресурсу довіри та прозорості системи Лісової наглядової ради.Створення комерційної цінності продукції з лісів, сертифікованих Лісовою наглядовою радою.

Університети та дослідницькі центриНаціональний лісотехнічний університет України

P Низьке Помірний Надання вищої освіти в сфері лісового господарства. Провідний центр освіти у сфері лісового інжинірингу та науки в Україні, що активно інтегрується в європейську систему освіти.

Відсутність європейського та / або міжнародного практичного досвіду щодо новітніх норм та стандартів інфраструктури контролю якості в зазначеному секторі.

Пряма експертиза та найсвіжіша інформація щодо проблем у сфері контролю якості у вибраному секторі.Передача знань між Університетом та предметом дослідження, що впроваджується експертами в ході виконання проекту.

Створення пулу компетентних місцевих експертів - нарощування потенціалу.Обмін та поширення інформації.

Участь та внесок у заходи проекту.

Подальша участь. Підлягає визначенню на початковому етапі.

Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації

P Низьке Помірний Провідний науковий інститут з питань лісового господарства та

Підлягає визначенню на початковому етапі

Підлягає визначенню на початковому етапі

Підлягає визначенню на початковому етапі

Підлягає визначенню на початковому етапі

83

Залучені сторони Прямий бенефіціар (DB), непрямий бенефіціар (IB) та/або партнер (P)

Навантаження

Ступінь проектного навантаження на залучені сторони

Вплив

Ступінь впливу залучених сторін на проект

Повноваження Недоліки та/або потреби

Позитивні наслідки проекту для залучених сторін

Важливі аспекти для залучених сторін

Стратегія залучення сторін

агролісомеліорації в Україні. Виступає в якості національного координаційного центру моніторингу лісів.

Організації та спілки з підтримки бізнесу

Торгово-промислова палата України

IB/P Помірне Помірний Неурядова, некомерційна, самоврядна організація, що діє з метою розвитку конкурентного українського бізнесу на світових ринках.

Надання бізнесу послуг з експертизи щодо контролю якості, у тому числі стартапам, малим та середнім підприємствам та великим корпораціям у вибраному виробничо-збутовому ланцюзі

Поглиблені знання та інструменти, які будуть надані у спільне користування.

Наявність у розпорядженні найсвіжішої інформації, встановлення прямого доступу до різноманітних знань, пов'язаних з бізнесом.

Участь у семінарах та заходах з підвищення інформованості, організованих проектом.

Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі

IB/P Помірне Помірний Експертна платформа високоспеціалізованих фахівців, орієнтована на питання інвестиційної, торговельної та навколо-

Відсутність всебічної інформації у сфері інфраструктури контролю якості, особливо по деяких експортних ринках.

Інформація про галузеві специфічні національні та міжнародні технічні регламенти, стандарти, яким треба відповідати. Ця інформація може бути використана

Досягнення найвищого рівня найактуальніших знань у цій сфері, за умови надання підтримки багатьом залученим сторонам (інформація, тренінги, набори

Участь у семінарах, нарадах та заходах, організованих проектом, що підвищують інформованість.Можливість проведення досліджень та

84

Залучені сторони Прямий бенефіціар (DB), непрямий бенефіціар (IB) та/або партнер (P)

Навантаження

Ступінь проектного навантаження на залучені сторони

Вплив

Ступінь впливу залучених сторін на проект

Повноваження Недоліки та/або потреби

Позитивні наслідки проекту для залучених сторін

Важливі аспекти для залучених сторін

Стратегія залучення сторін

торговельної політики, що надає доступ як до міжнародного досвіду, так і до місцевої аналітики. Надає консультації уряду та бізнесу. Вважає себе мостом між ними.

для підвищення якості консультування з питань політики малих та середніх підприємств, директивних органів та інших інституцій у виробничо-збутовому ланцюзі. Це також сприятиме доступу до міжнародних виробничо-збутових ланцюгів, керованих високим попитом.

інструментів та рекомендації, адаптовані для малих та середніх підприємств).

оцінювання потреб, необхідних проекту.

Спілка українських підприємців

IB Помірне Незначний Установа, що представляє і захищає інтереси компаній, у тому числі малих та середніх підприємств у меблевому секторі.

Необхідність обміну інформацією про найкращі практики для забезпечення контролю якості та дотримання вимог відповідних технічних та екологічних стандартів для доступу до більш вимогливих міжнародних

Проект буде спрямований на створення контролю якості культури через семінари та наради.Знання та інструменти для забезпечення інформованості щодо вимог експортного ринку (для вибраного

Інформація про найкращі практики для забезпечення контролю якості та відповідності технічним вимогам з метою отримання доступу до міжнародних ринків та для кращого задоволення попиту.Міжнародно-визнані послуги з оцінки

Сприяти та отримувати вигоди від заходів проекту, таких як семінари з підвищення інформованості, тренінги та наради з підвищення кваліфікації, наставництво. Повне залучення має додатково визначатися на

85

Залучені сторони Прямий бенефіціар (DB), непрямий бенефіціар (IB) та/або партнер (P)

Навантаження

Ступінь проектного навантаження на залучені сторони

Вплив

Ступінь впливу залучених сторін на проект

Повноваження Недоліки та/або потреби

Позитивні наслідки проекту для залучених сторін

Важливі аспекти для залучених сторін

Стратегія залучення сторін

ринків. виробничо-збутового ланцюга) також будуть легко доступні.

відповідності будуть доступні на місцевому рівні для малих та середніх підприємств.

початковому етапі тощо.

Виробничі та галузеві спеціалізовані організації та спілкиМалі та середні підприємства

IB Помірне Помірний Вироблення товарів, які мають попит серед клієнтів і відповідають вимогам експортного ринку, що в кінцевому підсумку призводить до збільшення продажів і доходів.

Необхідно дотримуватися вимог відповідних технічних та екологічних стандартів, технічних регламентів та інших вимог ринку для доступу до міжнародних ринків.

Малі та середні підприємства отримають кращі послуги, консультації та інструменти за допомогою інститутів підтримки бізнесу, посилених проектом.Завдяки участі в інформаційно-просвітницьких заходах, малі та середні підприємства отримають доступ до інформації про вимоги експортного ринку до обраного виробничо-збутового ланцюга.Міжнародно-

Генерування доходів та зростання бізнесу.Доступ до міжнародно-визнаних послуг з оцінки відповідності.

Малі та середні підприємства візьмуть участь у просвітницьких заходах та заходах, пов'язаних зі створенням культури контролю якості.

86

Залучені сторони Прямий бенефіціар (DB), непрямий бенефіціар (IB) та/або партнер (P)

Навантаження

Ступінь проектного навантаження на залучені сторони

Вплив

Ступінь впливу залучених сторін на проект

Повноваження Недоліки та/або потреби

Позитивні наслідки проекту для залучених сторін

Важливі аспекти для залучених сторін

Стратегія залучення сторін

визнані послуги з оцінки відповідності будуть доступні малим та середнім підприємствам на місцевому рівні.

Українська асоціація меблевиків

DB/P Високе Помірний Інституція, що представляє інтереси компаній і дослідницьких центрів у сфері меблів, особливо виробничих компаній.

Необхідність у забезпеченні контролю якості продукції та дотриманні вимог відповідних технічних та екологічних стандартів для доступу до більш вимогливих міжнародних ринків.

Краща та оновлена інформація та інструменти щодо технічного регулювання вітчизняних та експортних ринків, національних та міжнародних стандартів, розуміння добровільних соціальних / екологічних стандартів, таких як FSC (Лісової наглядової ради) та PEFC (Програми сертифікації лісового господарства).

Доступ до технічної підтримки у формі консультацій, наставництва або тренінгів для кращої допомоги їх членам у дотриманні вимог експортних ринків. Міжнародно-визнані послуги з оцінки відповідності будуть доступні малим та середнім підприємствам на місцевому рівні.

Сприяння та отримання вигоди від заходів проекту, таких як семінари з підвищення інформованості, тренінги та наради з підвищення кваліфікації, наставництво і т. д.Повне залучення, яке має бути додатково визначене на початковому етапі.

Агентство сприяння сталому розвитку

IB/P Помірне Незначний Сприяння сталому розвитку

Має бути визначено на початковому

Проект спрямований на створення

Підтримка розвитку лісового кластеру,

Сприяння та отримання вигоди

87

Залучені сторони Прямий бенефіціар (DB), непрямий бенефіціар (IB) та/або партнер (P)

Навантаження

Ступінь проектного навантаження на залучені сторони

Вплив

Ступінь впливу залучених сторін на проект

Повноваження Недоліки та/або потреби

Позитивні наслідки проекту для залучених сторін

Важливі аспекти для залучених сторін

Стратегія залучення сторін

Карпатського регіону «ФОРЗА»

Карпатського регіону України в економічних, екологічних та соціальних аспектах управління природними ресурсами та розвитку громад.

етапі. культури контролю якості через семінари та наради.Знання та інструменти для забезпечення інформованості щодо вимог експортного ринку (для вибраних виробничо-збутових ланцюгів) також будуть легко доступні.

посилення розуміння екологічно чистих транспортних засобів і розвиток лісового екотуризму, готовність місцевих органів влади до проблем зміни клімату, підвищення кваліфікації лісівників у сфері природокористуван-ня, лісової педагогіки та заходів з просування екологічної інформованості.

від заходів проекту, таких як семінари з підвищення інформованості, тренінги та наради з підвищення кваліфікації, наставництво. Повне залучення має додатково визначатися на початковому етапі і т.д.

Інституції з підтримки бізнесу (відмінні від зазначених вище)

DB/P Високе Значний Інституції, що мають на меті забезпечення та захист прав і можливостей малих і середніх підприємств, особливо перед великими корпораціями.

Необхідно поліпшити підтримку своїх членів (інформація, навчання, набори інструментів та консультацій).

Технічна підтримка у вигляді консультацій, наставництва або тренінгів та набори інструментів для підтримки своїх членів та впровадження змін відповідно до вимог

Бути активним учасником виробничо-збутового ланцюга, який враховує попит, - надавати реальну підтримку своїм членам (інформація, тренінги, набори

Сприяння та отримання вигоди від заходів проекту (результат 2).

88

Залучені сторони Прямий бенефіціар (DB), непрямий бенефіціар (IB) та/або партнер (P)

Навантаження

Ступінь проектного навантаження на залучені сторони

Вплив

Ступінь впливу залучених сторін на проект

Повноваження Недоліки та/або потреби

Позитивні наслідки проекту для залучених сторін

Важливі аспекти для залучених сторін

Стратегія залучення сторін

експортних ринків.Доступ до міжнародно-визнаних послуг з оцінки відповідності, як того вимагає ринок для своїх членів.

інструментів та консультації, адаптовані до особливостей малих та середніх підприємств).

89

Додаток 3. Ключові характеристики країни та глобальний індекс конкурентоспроможності України, ред. 2017–2018 рр.

Джерело: Звіт з глобальної конкурентоспроможності за 2017-2018 рр./ Профіль України http://reports.weforum.org/global-competitiveness-index-2017-2018/countryeconomy-profiles/#economy=UKR

УкраїнаІндекс глобальної конкурентоспроможності, випуск 2017–2018 рр.

81/137

Ключові показники, 2016 р

Джерело: Міжнародний валютний фонд, База даних Перспектив розвитку світової економіки (квітень 2017 р.)

Населення, мільйонів 42,5 ВВП на душу населення, дол. США

2194,4Огляд ефективностіКомпонент індексу Рівень/

137Оцінка (1–7)

Тенденція

Відстань від кращого

Випуск

Індекс глобальної конкурентоспроможності

Підіндекс А: основні вимоги

Рівень

Оцінка1 першоелемент: установи

2 першоелемент: інфраструктура

3 першоелемент: макроекономічне середовище

4 першоелемент: здоров’я та початкова освіта

Підіндекс В: рушійні сили ефективності

5 першоелемент: вища освіта та навчання

6 першоелемент: ефективність товарного ринку

7 першоелемент: ефективність ринку праці

8 першоелемент: розвиток

1 першоелемент: установи

2 першоелемент: інфраструктура

3 першоелемент: макроекономічне

середовище

4 першоелемент: здоров’я та

початкова освіта

5 першоелемент: вища освіта та

навчання

6 першоелемент: ефективність

товарного ринку7 першоелемент:

ефективність ринку праці

8 першоелемент: розвиток

фінансового ринку

9 першоелемент: технологічна

готовність

10 першоелемент: розмір ринку

11 першоелемент: складність бізнесу

12 першоелемент: інновація

Україна Євразія

Найбільш проблематичні чинники для ведення бізнесу Джерело: Світовий економічний форум,Опитування думок менеджерів, 2017 р.

Інфляція

Корупція

Політична нестабільність

Ставки податків

Податкове регулювання

Нестабільність Уряду/ перевороти

Доступ до фінансування

Неефективна державна бюрократія

Примітка: із переліку чинників респондентів Опитування думок менеджерів Світового економічного форуму попросили обрати п’ять найбільш проблематичних чинників ведення бізнесу в їхній країні та присвоїти їм оцінку від 1 (найбільш проблематичний) до 5. Оцінка відповідає відгукам, зваженим згідно з їхньою оцінкою.

90

Додаток 4. Робочий план/ план-графік діяльності в Україні

Реалізація проекту (поквартально)

КомпонентиР1 Р2 Р3

1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4Результат 1. Забезпечення відповідності технічній політиці

Досягнення технічної компетенції та стійкого розвитку української національної системи інфраструктури контролю якості.

Завдання 1.1 Поглиблений аналіз потужностей установ та постачальників послуг, що входять до національної системи інфраструктури контролю якості, визначення недоліків та підготовка плану дій.

1.1.1 Складання плану-схеми з поглибленим аналізом української національної системи інфраструктури контролю якості (аналіз пропозиції)

1.1.2 Проведення опитування стосовно потреб приватного сектору (аналіз попиту)

1.1.3 Складання дорожньої карти з планом дій щодо розвитку національної системи інфраструктури контролю якості

1.1.4 Складання плану-схеми з поглибленим аналізом відповідних вимог до МСП для виходу на ринок

1.1.5 Складання оперативної дорожньої карти/ плану дій на основі вичерпного звіту

Завдання 1.2 Підвищення технічної компетенції інфраструктури контролю якості (що обслуговує конкретні виробничо-збутові ланцюги) на інституційному рівні.

1.2.1 Стандартизація та технічне регулювання

1.2.1.1 Сприяти розробці (прийняттю) національних стандартів для сектору деревини та виробів з деревини відповідно до передової міжнародної практики (включаючи переклад та розповсюдження).

1.2.1.2 Розвиток компетенцій та навичок місцевих спеціалістів шляхом проведення тренінгів та семінарів у сфері стандартизації, що безпосередньо стосуються сектора переробленої деревини.

1.2.1.3 Підтримка УАС на шляху до активної ролі на міжнародній арені в контексті діяльності зі стандартизації у виробничо-збутових ланцюгах

1.2.2 Метрологія

1.2.2.1 Розвиток компетенцій та навиків за допомогою тренінгів і консультативних послуг, які забезпечить Укрметртестстандарт

1.2.3 Акредитація

1.2.3.1 Навчання та семінари для експертів з оцінки у технічних галузях, пов’язані із застосуванням ISO 9001, ISO 14001, ISO 45001 та майбутнього ISO 38200 (Ланцюг постачання) та ін.

1.2.3.2 Підтримка НААУ на шляху до активної ролі у міжнародній діяльності з акредитації, пов’язаній з ланцюгом виробництва та збуту переробленої деревини. Наприклад, участь у Технічній комісії робочої групи Міжнародного форуму з акредитації (IAF ТК WG) з питань лісокористування.

1.2.3.3 Домовленість про кураторство з Європейським органом з акредитації(FINAS; Фінляндія)

Завдання 1.3 Підвищення технічної компетенції інфраструктури контролю якості (що обслуговує конкретні виробничо-збутові ланцюги) на рівні постачальників послуг.

1.3.1 Забезпечити міжнародне визнання обраних органів випробувань відповідно до нової версії стандарту

91

ISO 17025: 2017, яка буде включати підвищення технічної компетентності персоналу, придбання обладнання та послуг для збільшення обсягу та географічного охоплення акредитованих послуг випробування, як того вимагає приватний сектор від конкретного виробничо-збутового ланцюга.

1.3.1 Сприяти плануванню бізнесу та маркетингових заходів у випробувальних лабораторіях шляхом проведення спеціалізованих семінарів, наставництва на робочих місцях та рекламних заходів.

1.3.1 Підвищити технічну компетентність персоналу (аудиторів) і придбати послуги для збільшення обсягу та географічного охоплення акредитованих послуг сертифікації, як того вимагає приватний сектор від конкретного виробничо-збутового ланцюга.

Результат 2 Інформування МСПШироке інформування МСП про необхідність дотримання міжнародних стандартів і технічних регламентів.

Завдання 2.1. Поглиблений аналіз/оцінка відповідних вимог ринку (технічні регламенти і стандарти) та підготовка плану дій.

2.1.1 Складання плану-схеми з поглибленим аналізом відповідних вимог до МСП для виходу на ринок

2.1.2 Складання оперативної дорожньої карти/ плану дій

Завдання 2.2. Підвищення якості послуг, що надаються галузевими бізнес-асоціаціями.

2.2.1 Розширення можливостей організацій з підтримки бізнесу для надання послуг, пов’язаних з контролем якості, згідно даних про попит та відповідно до визначених потреб (наприклад навчання, консультаційні послуги і т. д.).

2.2.2 Інформаційні сесії для організацій з підтримки бізнесу та МСП щодо відповідних ринкових вимог та інших суб'єктів виробничо-збутового ланцюга з метою підвищення їхньої спроможності дотримуватися стандартів (зокрема стандартів управління та добровільних стандартів ефективності (voluntary sustainability standards, VSS))

2.2.3 Розробка та розповсюдження методичних інструментів для забезпечення відповідності виробничо-збутових ланцюгів вимогам експортного ринку.

Результат 3 Культура якостіПопуляризація культури якості.

Завдання 3.1. Розробка заходів з підвищення інформованості в області якості.

3.1.1 Розробка плану дій щодо проведення інформаційних кампаній та заходів у всіх сферах інфраструктури контролю якості, пов’язаних із виробничо-збутовими ланцюгами.

3.1.2 Організація семінарів та конференцій, присвячених контролю якості/ передовій практиці управління, з метою обміну досвідом для залучених сторін у секторі деревообробки.

3.1.3 Розробка рекламних матеріалів (включаючи матеріали, що виробляються в рамках Компоненту 1 GQSP, історії успіху, посібники, що стосуються вибраного виробничо-збутового ланцюга і т. д.), а також стратегії їх розповсюдження.

92

3.1.5 Залучення приватних та державних установ інфраструктури контролю якості в межах ланцюга виробництва та збуту деревини та обробленої деревини до розповсюдження рекламних матеріалів відповідно до плану дій.

Результат 4 Управління проектом

Відділ управління проектом

Додаток 5. План-графік початкового етапу

Проект передбачає Початковий етап тривалістю не більше шести (6) місяців для виконання наступних дій:Контрольні точки:

1. Заснування Відділу управління проектом (ВУП) (у тому числі виділення офісу та проведення навчання персоналу з питань операційних процедур UNIDO), Національного керівного комітету (НКК) та Комітету з управління проектом (КУП);

2. Церемонія підписання та реєстрація проекту32;3. Підготовка звіту про вивчення пропозиції в контексті конкретного виробничо-

збутового ланцюга;4. Підготовка звіту про вивчення попиту в контексті конкретного виробничо-

збутового ланцюга;5. Підготовка дорожньої карти з проведення інформаційних кампаній та

пов’язаної діяльності;6. Оновлення та підтвердження логічної структури;7. Підготовка звіту за результатами Початкового етапу;8. Підтвердження фінансових внесків та внесків у натурі;9. Проведення перших зборів НКК та КУП

Дії Місяць

1 2 3 4 5 6

Управління

i. Заснування ВУП (у тому числі виділення офісу та проведення навчання персоналу), НКК та КУП і визначення умов роботи (Положення про зобов’язання, ППЗ)

ii. Церемонія підписання, реєстрація проекту та відповідні підготовчі заходи

Результат 1iii. Поглиблений аналіз потужностей установ та постачальників послуг, що

входять до національної системи інфраструктури контролю якості (вивчення сторони пропозиції), визначення недоліків та підготовка плану дій/ дорожньої карти для потреб конкретного виробничо-збутового ланцюга

Результат 2iv. Поглиблений аналіз/оцінка відповідних ринкових вимог (технічних

регламентів та стандартів) (вивчення сторони попиту) та підготовка плану дій/ дорожньої карти для потреб конкретного виробничо-збутового

32 МЕРТ ініціює реєстрацію проекту.

Контрольна точка 2

Контрольна точка 1

Контрольна точка 4

Контрольна точка 3

93

ланцюга

Результат 3v. Підготовка дорожньої карти/плану дій з проведення інформаційних

кампаній та пов’язаної діяльності у всіх сферах інфраструктури контролю якості для потреб конкретного виробничо-збутового ланцюга

Наскрізні результатиvi. Оновлення та підтвердження логічної структури, включаючи

встановлення базового рівня показників впливу

vii. Створення системи моніторингу відповідно до управління на основі результатів

viii. Звіт за результатами Початкового етапу: обґрунтування підходів та концепцій, запропонованих у проектній документації з урахуванням останніх подій у країні

ix. Валідація бюджету, включаючи фінансові та натуральні внески Уряду України, та коригування у разі необхідності

x. Представлення планів дій та результатів Початкового етапу для обговорення на першому засіданні КУП, а потім для схвалення та затвердження на першому засіданні НКК

xi. Складення переліку проектів, що проводяться у вибраному виробничо-збутовому ланцюгу, і створення бази даних технічної інформації, що має відношення до проекту

Контрольна точка 5

Контрольна точка 9

Контрольна точка 6

Контрольна точка 7

Контрольна точка 8

94

Додаток 6. Організаційна діаграма МЕРТ

95

Додаток 7. Посадова інструкція консультанта з технічних питань національного проекту (NTA) – проектна версія

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ З ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ПРАЦІВНИКА ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМ ДОГОВОРОМ ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ (ISA)

Посада: Консультант з технічних питань національного проекту (NTA) – повний день

Основне місце роботи: м. Київ, УкраїнаПроект: Реалізація експортного потенціалу виробничо-збутового

ланцюга деревообробної галузі в Україні шляхом зміцнення відповідної інфраструктури контролю якості.SAP: 180245

Початок контракту (до кінця дня): 1 січня 2019 р.Закінчення контракту (завершення роботи):

31 грудня 2019 р. (з можливістю продовження)

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

Організація ООН з промислового розвитку (UNIDO) є спеціалізованою установою ООН, що сприяє розвитку промислового сектору з метою зниження рівня бідності, інклюзивній глобалізації та екологічній стійкості. До сфери компетенції UNIDO входить сприяння та прискорення сталого розвитку в країнах, що розвиваються, та в країнах з перехідною економікою. З огляду на таку сферу компетенції Організація виконує дві основні функції: у якості глобального форуму, що генерує та поширює знання, пов'язані з промисловим сектором; у якості установи з технічної співпраці, що надає технічну підтримку, методичні рекомендації та впроваджує проекти. Концепція UNIDO — це світ зі сталим економічним розвитком та збалансованим економічним прогресом.

Департамент торгівлі, інвестицій та інновацій (Department of Trade, Investment and Innovation, ТІІ) при UNIDO відповідає за сприяння ефективній участі країн, що розвиваються, у глобальній торговельній системі, створеній на основі правил, в межах якої вони стикаються з істотними обмеженнями, зумовленими відсутністю конкурентоспроможної можливості постачання товарів для зовнішнього ринку, та необхідністю забезпечення відповідності своїх товарів вимогам щодо якості та безпеки, визнаної на міжнародному рівні.

Відділ з питань інфраструктури забезпечення стандартів якості (Division of Standards and Quality Infrastructure, TII/SQI) при UNIDO відповідає за надання послуг зі зміцнення загальнодержавного потенціалу країн у створенні нормативно-правової та інституціональної баз для забезпечення стандартів та оцінки відповідності цим стандартам. Зокрема, відділ надає рекомендації щодо принципів діяльності та вживає заходів з розвитку потенціалу на інституціональному рівні, що пов'язані із забезпеченням стандартів, метрології, випробування, перевірки, сертифікації та акредитації, які необхідні для ефективної участі в багатосторонній

96

торговельній системі. Демонстрування відповідності вимогам ринку дозволяє експортерам знизити витрати на дотримання вимог законодавства, нормативно-правової документації і стандартів та спростити доступ до глобальних ринків. Також надається сприяння у зміцненні позицій органів та об’єднань захисту прав споживачів у країнах, що розвиваються.

ПРОЕКТНИЙ АСПЕКТ:

У контексті Глобальної програми забезпечення стандартів якості (GQSP) основною метою проекту державного масштабу для України є розширення існуючої інфраструктури контролю якості в межах країни по виробничо-збутовому ланцюгові деревообробної галузі та реалізація її потенціалу на експортному ринку, особливо для малих та середніх підприємств. Кінцевим результатом проекту є зміцнення та підтримка здатності України до ведення торгівлі по виробничо-збутовому ланцюгові деревообробної галузі шляхом покращення послуг, що пропонуються інфраструктурою контролю якості, з подальшим сприянням експорту на існуючі та нові ринки. Така мета і результат досягаються шляхом реалізації трирічного проекту за участі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ), що виступає у якості основного учасника.

Проект спрямований на досягнення трьох результатів, а отже пов’язаний з реагуванням на головні злободенні проблеми відповідності, виявлені у межах країни, та враховує кінцеві результати, передбачені Глобальною програмою забезпечення стандартів якості, а саме:

Результат 1: досягнення технічної компетенції та стійкого розвитку української системи національної інфраструктури контролю якості. Зміцнення позицій основних установ інфраструктури, що мають стосунок до деревини та лісоматеріалів, буде здійснюватися шляхом розвитку потенціалу, застосування передових практик, підвищення кваліфікації, придбання обладнання та впровадження систем управління для забезпечення якості та міжнародного визнання послуг, що надаються цими установами.

Результат 2: широке інформування МСП про необхідність дотримання міжнародних стандартів і технічних регламентів. Україна прагне зміцнити деревообробний сектор з метою створення нових робочих місць та збільшення виробництва продукції з доданою вартістю в країні. Щоб досягти вирішення злободенних проблем та реалізувати можливості доступу до ринків, проект передбачає сприяння діяльності установ з підтримки бізнесу, які будуть визначені на початковому етапі (наприклад, Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА», Українська асоціація меблевиків та ін.) у секторі виробництва деревини та лісоматеріалів, з метою підвищення конкурентоспроможності в умовах ринкового середовища, рівня досліджень ринкової кон’юнктури та відповідності вимогам, стандартам та технічним регламентам ринку для нарощування експортного потенціалу.

Результат 3: популяризація культури якості. Система національної інфраструктури якості (СНІЯ) може розвиватися та досягати повного формування лише спільними зусиллями відповідальних державних органів та суб’єктів приватного сектору. Необхідно мобілізувати добровільну участь суспільства в цих зусиллях, створюючи запит на якісні послуги.

ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ:

Консультант з технічних питань національного проекту (NTA), який володіє компетенцією в галузі інфраструктури контролю якості (QI), повинен, під загальним керівництвом менеджера проектів UNIDO, а також у тісній взаємодії з національним(-и) учасником(-ами) та асистентом з питань національно проекту (NPA), надавати професійні технічні консультації з усіх питань, що

97

стосуються інфраструктури контролю якості, та забезпечувати підтримку під час здійснення заходів. Асистент з питань національного проекту відповідає за технічне та методичне керівництво проектом в цілому та є підзвітним за досягнення результатів.

Він має надавати технічні консультації на правах фахівця національним партнерам з реалізації та залученим сторонам стосовно реалізації проекту, забезпечуючи технічну обґрунтованість усіх заходів, їх належне планування та проведення, сприяння у розробці та здійсненні всіх заходів, необхідних для досягнення цілей проекту.

Консультант з технічних питань національного проекту повинен забезпечувати ефективність та дієвість фінансового, адміністративного та технічного управління проектом, а також надавати постійну підтримку та здійснювати загальний контроль за проведенням проектних заходів згідно правил та регламентів UNIDO.

Консультант з технічних питань національного проекту також має бути широко поінформованим у справі інтегрування проблем, пов’язаних з гендерною належністю, та завдань, що враховують гендерні особливості.

З метою забезпечення технічно обґрунтованого та безперешкодного впровадження Проекту, NTA надає консультаційні послуги учаснику(-ам) проекту. Зокрема, NTA виконує такі обов'язки:

ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИКонкретні/відчутні результати, яких передбачається досягти

Місце виконання

робіт

1. Забезпечувати технічне керівництво з усіх питань, що стосуються інфраструктури контролю якості (QI) та охоплюються проектом.

a) Сприяти подальшому застосуванню принципів діяльності, пов’язаних з національною якістю, національними стратегіями та механізмами реалізації у сфері QI.

b) Надавати технічну допомогу з усіх видів заходів, передбачених різними складовими проекту, таких як бізнес-планування, опитування, бази даних, навчальні заняття тощо.

c) Надавати консультації з питань розробки керівних принципів, методик, посібників та супровідної документації, що стосуються QI та результатів проекту.

d) Надавати технічні рекомендації щодо закупівлі товарів (засобів оцінки відповідності та інших об’єктів інфраструктури) та послуг, пов’язаних з проектом, шляхом:

- складання специфікацій на призначені товари та послуги;

- складання відповідної закупівельної документації, зокрема заявок та контрактів;

Ефективне управління проектомКиїв, Україна

98

- аналізу закупівельної документації, що надається потенційними постачальниками;

- оцінки відповідності наданих товарів та послуг встановленим вимогам та міжнародним стандартам.

e) Забезпечувати взаємодію з Міністерством економічного розвитку та торгівлі (MEPT) з усіх питань щодо принципів діяльності, які стосуються національної інфраструктури контролю якості.

f) Розробляти технічні завдання для національних та міжнародних експертів та порядок контролю за виконанням покладених на них місій.

g) Надавати технічні рекомендації щодо закупівлі товарів (засобів оцінки відповідності та інших об’єктів інфраструктури) та послуг, пов’язаних з проектом, шляхом:

o складання специфікацій на призначені товари та послуги;

o складання відповідної закупівельної документації, зокрема заявок та контрактів;

o аналізу закупівельної документації, що надається потенційними постачальниками;

o оцінки відповідності наданих товарів та послуг встановленим вимогам та міжнародним стандартам.

2. Забезпечувати ефективну реалізацію та моніторинг проекту, зосереджуючись на наданні консультацій технічного та методичного характеру щодо якості протягом всього етапу реалізації:

a) Надавати стратегічні консультації щодо перегляду системи оперативного планування та бюджетування проекту.

b) Здійснювати постійний моніторинг та аналіз середовища проекту та звернення до MEPT з керівництвом до дій стосовно внесення своєчасних коригувань до проекту.

c) Розвивати та підтримувати гармонійні відносини з колегами, які працюють в урядових органах, а також з іншими залученими сторонами, які беруть участь в проекті.

d) Передавати досвід та розвивати компетенції у штатних працівників установ-бенефіціарів, долучених до проекту, шляхом проведення тренінгів без відриву від виробництва, інструктивних нарад, занять на технічну тематику тощо.

e) Координувати моніторинг та оцінку заходів, пов’язаних з реалізацією проекту, з

Ефективна реалізаціяКиїв, Україна

99

використанням відповідних інструментів з показниками результату, що підлягають перевірці.

f) Підтримувати тісні зв’язки з іншими ініціативами QI з метою забезпечення узгодженого та інтегрованого підходу.

g) Допомагати у розробці та здійсненні всіх заходів, необхідних для досягнення цілей проекту.

h) Допомагати національним учасникам у розробці стратегій з удосконалення процедури реалізації проекту та включення до нього міжгалузевих тем.

i) Готувати звітність відповідно до вимог проекту та інвестора.

3. Проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу та здійснювати управління інформацією, комунікаційним процесом та знаннями, зосереджуючись на нижчезазначеному:

a) Сприяти процесу формування та підвищення рівня інформованості з питань, що виникають у сфері QI.

b) Сприяти навчанню у сфері компетенції установ-бенефіціарів та управлінню знаннями в рамках проекту.

c) Наслідувати успішні прецеденти та передові практики, що сформувались та передавались з метою інформування про політику національного рівня та політичний діалог у сфері інфраструктури контролю якості.

d) Організовувати інформаційно-роз’яснювальну роботу високого рівня на предмет актуальної політики розвитку, що стосується інфраструктури контролю якості, серед представників вищого ешелону залучених сторін цієї країни.

e) Визначати відповідні засоби масової інформації для звернення до громадськості та розробляти стратегії досягнення цілей.

f) Розробляти засоби управління знанням та плани організації комунікаційного процесу.

g) Готувати оперативну проектну звітність за місячний, піврічний та річний періоди.

Ефективний комунікаційний процес та моніторинг

Київ, Україна

4. Брати активну участь у координуванні та підготовці нарад вищої ланки управління (SC) з питань обох проектів та надавати відповідну документацію, в тому числі звітність:

a) Здійснювати збір вихідних ресурсів, готувати та остаточно узгоджувати звіти про хід виконання, як вказано в документі із зазначенням змісту проекту, для цілей моніторингу.

Проект характеризується злагодженістю та дотриманням принципів належного управління

Київ, Україна

100

5. Спеціальні запити:

a) Виконувати будь-які інші завдання, що пов’язані зі своєчасною та ефективною реалізацією проекту за запитом проектної групи Відділу з питань інфраструктури забезпечення стандартів якості (TII/SQI).

Запити, що розглядаються

Київ, Україна

НЕОБХІДНІ КОМПЕТЕНЦІЇ

Головні цінності:

1. Благонадійність2. Професіоналізм 3. Повага до культурного розмаїття

Ключові компетенції:

1. Орієнтованість на результат та підзвітність 2. Планування та організація 3. Комунікаційний процес та довіра 4. Орієнтованість на командну роботу 5. Орієнтованість на клієнта 6. Організаційний розвиток та інноваційність

Управлінські компетенції (у відповідних випадках):

1. Стратегічний підхід та керівництво діяльністю2. Управління персоналом та ефективністю роботи 3. Прийняття рішень4. Урегулювання конфліктних ситуацій

МІНІМАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ВИМОГИ

Освіта: Вища освіта, бажано у сфері науки/інженерії та адміністрування бізнесу або в будь-якій суміжній галузі.

Технічний та практичний досвід: Не менше ніж 10 років практичного досвіду в галузі інфраструктури контролю якості (а саме: розробка стандартів, метрологія, удосконалення можливостей випробувальних та калібрувальних лабораторій, а також процедури сертифікації), з урахуванням досвіду, пов’язаного з технічною співпрацею. Зокрема, буде перевагою досвід роботи по виробничо-збутових ланцюгах деревообробної галузі. Доведені комунікативні навички та навички оформлення документації в письмовій та усній формах.

Достатній рівень знань у галузі інфраструктури контролю якості. Доведена компетентність у сфері стандартизації, сертифікації, акредитації та метрології; інформованість в економічних аспектах роботи відділу UNIDO з розвитку торгового потенціалу, технічних обмеженнях для торгівлі та особливостях інфраструктури контролю відповідності.

101

Аналітичне мислення; здатність до планування, організації та вирішення проблем; доведене вміння працювати в стресовому середовищі та виконувати роботу в стислі терміни; доведений досвід у подоланні безвихідних ситуацій і труднощів під час реалізації складних проектів та у поверненні цих проектів до нормального русла; доведена здатність до керування багатопрофільними групами та координування їх роботи; продемонстровані дипломатичні навички та навички ведення перемовин. Відмінні навички міжособистісної взаємодії та комунікації. Чуйне ставлення до культурних, соціально-економічних та політичних відмінностей. Буде перевагою інформованість в особливостях структури ООН та досвід роботи з її підрозділами, а також знання процедур, що застосовуються цією організацією.

Знання мов: вільне володіння англійською та українською мовами в усній і письмовій формах. Знання російської мови є додатковою перевагою.

102

Додаток 8. Посадова інструкція асистента з питань національного проекту (NPA) – проектна версія

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ З ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ПРАЦІВНИКА ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМ ДОГОВОРОМ ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ (ISA)

Посада: Асистент з питань національного проекту (NPA) – повний деньОсновне місце роботи: м. Київ, УкраїнаПроект: Реалізація експортного потенціалу виробничо-збутового ланцюга

деревообробної галузі в Україні шляхом зміцнення відповідної інфраструктури контролю якості.SAP: 180245

Початок контракту (до кінця дня):

1 січня 2019 р.

Закінчення контракту (завершення роботи):

31 грудня 2019 р. (з можливістю продовження)

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

Організація ООН з промислового розвитку (UNIDO) є спеціалізованою установою ООН, що сприяє розвитку промислового сектору з метою зниження рівня бідності, інклюзивній глобалізації та екологічній стійкості. До сфери компетенції UNIDO входить сприяння та прискорення сталого розвитку в країнах, що розвиваються, та в країнах з перехідною економікою. З огляду на таку сферу компетенції Організація виконує дві основні функції: у якості глобального форуму, що генерує та поширює знання, пов'язані з промисловим сектором; у якості установи з технічної співпраці, що надає технічну підтримку, методичні рекомендації та впроваджує проекти. Концепція UNIDO — це світ зі сталим економічним розвитком та збалансованим економічним прогресом.

Департамент торгівлі, інвестицій та інновацій (Department of Trade, Investment and Innovation, ТІІ) при UNIDO відповідає за сприяння ефективній участі країн, що розвиваються, у глобальній торговельній системі, створеній на основі правил, в межах якої вони стикаються з істотними обмеженнями, зумовленими відсутністю конкурентоспроможної можливості постачання товарів для зовнішнього ринку, та необхідністю забезпечення відповідності своїх товарів вимогам щодо якості та безпеки, визнаної на міжнародному рівні.

Відділ з питань інфраструктури забезпечення стандартів якості (Division of Standards and Quality Infrastructure, TII/SQI) при UNIDO відповідає за надання послуг зі зміцнення загальнодержавного потенціалу країн у створенні нормативно-правової та інституціональної баз для забезпечення стандартів та оцінки відповідності цим стандартам. Зокрема, відділ надає рекомендації щодо принципів діяльності та вживає заходів з розвитку потенціалу на інституціональному рівні, що пов'язані із забезпеченням стандартів, метрології, випробування, перевірки, сертифікації та акредитації, які необхідні для ефективної участі в багатосторонній торговельній системі. Демонстрування відповідності вимогам ринку дозволяє експортерам

103

знизити витрати на дотримання вимог законодавства, нормативно-правової документації і стандартів та спростити доступ до глобальних ринків. Також надається сприяння у зміцненні позицій органів та об’єднань захисту прав споживачів у країнах, що розвиваються.

ПРОЕКТНИЙ АСПЕКТ:У контексті Глобальної програми забезпечення стандартів якості (GQSP) основною метою проекту державного масштабу для України є розширення існуючої інфраструктури контролю якості в межах країни по виробничо-збутовому ланцюгові деревообробної галузі та реалізація її потенціалу на експортному ринку, особливо для малих та середніх підприємств. Кінцевим результатом проекту є зміцнення та підтримка здатності України до ведення торгівлі по виробничо-збутовому ланцюгові деревообробної галузі шляхом покращення послуг, що пропонуються інфраструктурою контролю якості, з подальшим сприянням експорту на існуючі та нові ринки. Така мета і результат досягаються шляхом реалізації трирічного проекту за участі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ), що виступає у якості основного учасника.Проект спрямований на досягнення трьох результатів, а отже пов’язаний з реагуванням на головні злободенні проблеми відповідності, виявлені у межах країни, та враховує кінцеві результати, передбачені Глобальною програмою забезпечення стандартів якості, а саме:

Результат 1. Досягнення технічної компетенції та стійкого розвитку української системи національної інфраструктури контролю якості. Зміцнення позицій основних установ інфраструктури, що мають стосунок до деревини та лісоматеріалів, буде здійснюватися шляхом розвитку потенціалу, застосування передових практик, підвищення кваліфікації, придбання обладнання та впровадження систем управління для забезпечення якості та міжнародного визнання послуг, що надаються цими установами.

Результат 2. Широке інформування МСП про необхідність дотримання міжнародних стандартів і технічних регламентів. Україна прагне зміцнити деревообробний сектор з метою створення нових робочих місць та збільшення виробництва продукції з доданою вартістю в країні. Щоб досягти вирішення злободенних проблем та реалізувати можливості доступу до ринків, проект передбачає сприяння діяльності установ з підтримки бізнесу, які будуть визначені на початковому етапі (наприклад, Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА», Українська асоціація меблевиків та ін.) у секторі виробництва деревини та лісоматеріалів, з метою підвищення конкурентоспроможності в умовах ринкового середовища, рівня досліджень ринкової кон’юнктури та відповідності вимогам, стандартам та технічним регламентам ринку для нарощування експортного потенціалу.

Результат 3. Популяризація культури якості. Система національної інфраструктури якості (СНІЯ) може розвиватися та досягати повного формування лише спільними зусиллями відповідальних державних органів та суб’єктів приватного сектору. Необхідно мобілізувати добровільну участь суспільства в цих зусиллях, створюючи запит на якісні послуги.

Обов’язки. Під загальним керівництвом менеджера проекту та консультанта з технічних питань національного проекту (NTA), а також за координування ними роботи Відділу з питань інфраструктури забезпечення стандартів якості при штаб-квартирі UNIDO, асистент з питань національного проекту (NPA) надає допомогу в розробці та адмініструванні програм і проектів технічної співпраці, а також секретарську та адміністративну допомогу і відповідає за виконання наступних основних функцій:

ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ Конкретні/відчутні результати, яких

Місце виконанн

104

передбачається досягти

я робіт

Допомагати у підготовці планів робіт, визначенні сфер діяльності для залучення експертів, проведення тренінгів, отримання стипендій, організації субпідрядних робіт, придбання обладнання тощо.

Допомагати у здійсненні моніторингу проекту та пов’язаних з ним заходів на рівні управління та фінансового забезпечення та здійснювати збір відповідної інформації (в тому числі, за можливості виконувати огляд показників та переглянутих кошторисів).

Забезпечувати оформлення заявок/замовлень на закупівлю, технічних завдань та надавати допомогу в забезпеченні технічної оцінки отриманих пропозицій згідно правил та регламентів UNIDO. Зокрема, допомагати у здійсненні моніторингу доставки придбаного обладнання та послуг до країни.

Допомагати в організації нарад керівного комітету та інших нарад вищої та нижчої ланок управління.

Виконання відповідних завдань по SAP, які необхідні для безперешкодної реалізації проекту.

Допомагати у підготовці звітів про хід виконання за піврічний та річний періоди, у тому числі фінансових звітів, для інвестора на основі відповідних специфікацій.

Допомагати менеджеру проекту та консультанту з технічних питань національного проекту в повсякденній оперативній роботі та у здійсненні адміністративного моніторингу програми та передбачених нею заходів.

Спеціальні запити. Будь-які інші завдання, що пов’язані зі своєчасною та ефективною реалізацією проекту за запитом проектної групи Відділу з питань інфраструктури забезпечення стандартів якості (TII/SQI).

Вести всю документацію з проекту, систему реєстрації документів та оновлювати їх на регулярній основі.

Вміло виконувати повсякденні адміністративні

Ефективне адміністрування офісу управління проектом.

Сприяння ефективному впровадженню проекту.

Здійснення передбачених проектом обов’язків згідно з правилами та процедурами UNIDO.

Ефективне проведення зборів/заходів.

Належне ведення та архівування протоколів зборів.

Розроблений путівник місії, ефективність місій.

Забезпечення ефективної комунікації із залученими сторонами проекту.

Підтримання гарних робочих стосунків із залученими сторонами.

Київ, Україна

105

процедури, до яких, зокрема, входять: інвентаризація проекту, підготовка оперативних авансових звітів, звітів про витрати палива, звітів про відпустки, контроль за здійсненням платежів на користь постачальників/експертів тощо.

Надавати допомогу в рамках вступної місії за участі посадових осіб UNIDO та міжнародних експертів, залучених до проекту на договірній основі.

Вести базу даних залучених сторін проекту, вносячи до неї контактні дані ключових осіб.

Готувати підсумковий звіт про заходи, що проводились під час виконання завдання.

Асистент з питань національного проекту має бути широко поінформованим у справі інтегрування проблем, пов’язаних з гендерною належністю, та завдань, що враховують гендерні особливості.

НЕОБХІДНІ КОМПЕТЕНЦІЇ

Головні цінності:1. Благонадійність2. Професіоналізм3. Повага до культурного розмаїття

Ключові компетенції:1. Орієнтованість на результат та підзвітність2. Планування та організація3. Комунікаційний процес та довіра4. Орієнтованість на командну роботу5. Орієнтованість на клієнта6. Організаційний розвиток та інноваційність

МІНІМАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ВИМОГИ Освіта: - Повна загальна середня освіта.- Диплом фахівця з адміністрування бізнесу буде перевагою.

Технічний та практичний досвід: - Не менше ніж 3 роки досвіду роботи на посаді, що пов’язана з наданням допомоги керівному персоналу/кваліфікованим

працівникам та потребує умінь і навичок адміністративної роботи із застосуванням комп’ютерної техніки, бажано в міжнародному середовищі. Буде перевагою досвід технічної взаємодії з неурядовими організаціями/ ООН в рамках реалізації проекту.

Знання мов: вільне володіння англійською та українською мовами в усній і письмовій формах. Знання російської мови є додатковою перевагою.

106

107