Upload
igor-starodub
View
243
Download
6
Embed Size (px)
DESCRIPTION
141 номер 1974 рік
Citation preview
•• ПРОЛЕТАРІ ВСІХ І(РАІН, ЄДНАRТЕСНІ ,....=.:::::;;;;:;:;:;;;::;:;:;:;;;::;:=:===:::8
r
.N9 141 (3843)
СУБОТА
На полях КраІНИ 7 Повідомлення !JC У СРСР
ВЕРЕСНЯ
1974 р. Ціна 2 коn.
За даними ЦСУ СРСР, на 2 вересня зернові і зернобобові (без ~~урудзи) скошені на 91,3 мільйона гектарів - три чвертІ ІХ посІвів. Обмолочено хліба на 79,2 мільйона гектарів, ~о становить 87 процентів до окошеної площі. Нукурудзу зі· орано на 10 мільйонах гектарів - половині площ. відведених цій культурі. На перших 90 тисячах геІ\Тарів їх зібрано на зерио.
ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА В 1935 РОЦІ
Льон-довгунець вибр,аниіі з площі. яка -становить близько .:.~вох третин його посіву, - 784 тисю1і гектарів .
. Нартоплю винопана на 137 тисячах гектарів. Урожай овоч~в знято з 201 тисячі гектарів - 17 процентів площі їх поСІВу.
Велика увага приділяється оранці полів і сівбі озимих. Озимі розміщено вже на 11 мільйонах гектарів. Зябу піднято 22.6 мільйона гектарів. Це п'ята частина зап.1а'І-юваної плоші.
(ТАРС). ОРГАН БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНОІ ПАРТІІ УКРАІНИ,
МІСЬКОІ І РАПОННОІ РАД ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИІВСЬКОІ ОБЛАСТІ
БІЛЬШЕ ЦУКРУ КРАЇНІ Центральний Номітет НПРС схвалив регати укомплектовані кваліфінованимн
:шернення буряк<Jводів і працівників механізаторами для · роботи у дві зміни.
цукров<Jї промисловості Краснодарського В кожному нолгослі і радгоспі СІ>ладено
краю. які виступили з пропозицією ро ;; - робочі плани збирання буряків, розраб-
горнути соціалістичне змагання за висо - .'1ено нові підвищені зобов'язання в со-
копродуктивне використа·ння збиральної ціалістичному змаганні. визначено захо-
техніки і автотранспорту, проведення ди морального і матеріального заохочен -
збирання цукрових буряків у стислі ня передовиків.
етроки. запобігання втратам, виконання Нубанці зобов'язуються провести збн-
і перевинонання народногосподарських рання буряків у найнращі агротехнічні
планів продажу державі цукрових буря- стро1ш і за,кінчити копання до 30 жовт-ків і вироблення цукру. Hft, .вивезення коренів на приймальн і
Зараз на Кубані. говориться У звер- пуннти -- до 5 листопада, а переробку 11енні. всю збиральну техніку , автомобі- на заводах - до 15 січня 1975 року .
.l i, технологічне уста11кування цукрових Повсюд-но будуть широко застосовані
:заводів приведено в повну готовність. прогресивні технології: групова робота
На нопання буряків вийде 3.650 буря- техніки, потоковий і лотоково-перевалоч-
кових НО:\Ібайнів. на вивезенні буде :за іі- ний способи збирання без ручного до-
<<Жодного кореня в полі, жодного гра
ма втрат цунру на заводі!>> - такий де віз буряководів і працівників цукрової
про:vшсловості Нраснодарського краЮ. Центральний Комітет КПРС доручив
ЦН Номпартій союзних республік. край
комам і обкомам партії бурякосіючих
районів організувати обговорення звер
нення кубанців у колгоспах, радгоспах.
~>олентивах робітнинів. спеціалістів і
службовців цунрових заводів. серед пра
цівників автомобільного транспорту.
розробити і здійснити конкретні заходи по кращому використанню техні:ни. ско
роченню строків збирання цукрових буряків, проведенню всіх ·робіт з висо1юю
Я]{істю, недопущенню втрат та по пере
виконанню планів виробництва цукру кожним цукровим заводом.
нято понад 9 тисяч автомобілів. Всі аг- очищення норенів. (ТАРС) .
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~,~~~~~,,~в..-.а-..-~~~~~~~~gва..м ................ ~~NТN~~~-рgавав .. .-.-8а~~~~~~~,,~
П'НТ:ИРІЧВУ-ДОСТРОВОВОІ
г-~-~~~~~~::;~: і RIL\ - ~ , ~~ трудової слави ~ ~ ~~ ~ ' ~ ~ МЕЛЕЖИК ~ ~ Василь Васильович, \ \ БІЛЕЦЬКИ:П \ \ Григорій Артемович - \ \ комбайнер і тракторист радгоспу «ГоголівСЬ]{ИЙ». Щодня \ ~ видають з номбайна 180-200 тонн подрібненої маси ну- ~
нурудзи на силос. · ' \ ГРИБОБ \ \ Леонід Павлович \ ~ шофер автоnідприє-мства 09034. працюючи в радгоспі \ \ <<Гоголівський», автомаши-ною « ЗІЛ-130» з причепом ~ \ щодня перевозить від комбайна до силосної траншеї ни ~
·,' вІддаль десять кілометрів 75 -80 тонн кунурудзиння. ~' , ПАВЛЕНКО .
Іван Іванович -\ транторнс,: . ланковий механізованої ла-нки радгоспу «Нра-\ си~ІВСЬІіИИ» . Скашує за день кукурудзи на сидос по 240 '
' -- 280 тонн. Всього наJюснв 2286 тонн зеленої маси. ~
ХАМБІР ' ~ Григорій Петрович, ~ • СОЛОБЕН ~ Степан Федорович - ~ \ траюарист радгоспу <<Русанівський». На сівбі озимини \ виконують норми виробітку на 120-130 процентів.
КАРАМДЮК ~ Григорій Семенович -\ тра~торист радгоспу . <<Жердівський>> - пос1в першість на ~ сшб1 ози_мо1 пшенищ. Норми ви·нонує на 120 пров;ентlв. , Яюсть ВІДмінна.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~,-~~~~~~~~~
КОНСЕРВУ€МО ОВОЧІ .\' rсрпні після капітального
Jrмонту розпочав новий виробни
ІИЙ сезон цех переробки овочів )адгосщ· « Требухівський ». Він
Ірацює у дві й три зміни. Jlюди грудяться з великим rнтузіазмом,
ІІJаrнучи успішно справитисІ, з
нн'1•авленим завданням.
.\' радгоспний склад а цеху .за ;ороткиИ час відпрамено багато ;онс.срвованих огірків, патисонів,
;абачків, томатного еоку. Всього ІЖе законсервовано різної овоче
ІОЇ продукції близько 300 тисяч ·мовних банок, & соку томатного !ИГОТОВЛеНО 20 ТИСЯЧ ТРИЛіТРОВИХ 'а нnІ; . 3асоленп також більше ·ЗО ·они огірків . Вліт~:у ііу.ТJо за;онсервовано 60,6 тиrлчі банок
щавлю при плані 50 тисяч 12 тисяч банок кропу. '
Попереду в змаганні йде комктив першої зміни, очолю.ваний
~Іайстром Ніною Микодаївною Фрол. Він видає щодня до 20 тиrяч умовних банок прпдукції, на
б<tгато перевиконуючи норми. На цій зміні приклад у роботі показують Валентина Григорівна Могильна, Марія Миколаївна Швидак.
Чимало законсервованої про-дУІщії з цьогорічного врожаю вЖе відправлено в торговельну мережу міста Києва та в різні облаеті Роrійrької Федерації.
Л. КОЛЬЦОВ,
начальник цеху переробки .
0
Більше двадцяти
років nрацює меха
нізатором Микола Олександрович Коноnля . За цей час набув великого досвіду, став ІІершо
класним сnеціаліс· том, шанованою JІЮ·
диною у радгосnі ~заворицькиИ•. Уже восьмнА сезон во· дить він nолями са·
мохІдиого комбаАна і добивається високого виробітку . Відзначився і на цьогорІчних жнивах, щодня намолочуючи ло
27-30 тонн зерна. На фото: комбаА
нер-комуніст радгосnу •Заворицький• м. о. конопля. Фото П. Голованя.
0
аtІАГ AIIIIJI РА ЙОНІВ П:3дведено ·ІlІідсумки соціалІі,стичного змагання за 8 м:сяціu між
прац:вникамн тв.аринництва БроварсІ>кого Баришівського районів
по в~_робн~ц,.н у 1 продажу .'!.ер жан.: молоІ<а, м'яса та пташиної продуюцІІ. Раионн ;1.обилися таких показників:
Вало!'е внробшщтво молока n процентах до p:l"JHOГo з а вда•ння становить М'яса Яєць ~иробт~но молока на по Гt>І\таріІІ l'!льгосnуг".сІ.ь (центнер'в )
більше, менше протн п.'дпов'дного періоду мнну.~оrо року (центнерів)
Надо~но молока на корову (кг) б:льше, wенше проти В·ідпов.ідноrо nеріо.ду мИІнулоrо року (кг)
Вироблено м'яса на сто гектарів сільгоспуг''дЬ (цнт)
більше, менше проти В' і'дпов-ідного пер:оду мину.юго року (цнт)
Одер~ано яєць ві•д курки-несучки (шт.) бІЛьше, менше проти відповідного п~р.іоду минулого року (шт.)
Продано молока в процентах до р і ч-ного завдання по вс ' 'х категоріях господарств
М'яса Яєць
БроварськнІ! Бе ришівський раАон район
ЩО 84,7 69,6
584,0
+ 99,0 2355,0
+ 221,0
148,9
+ 97,6 165,0
+3,0
92,2 98,6 73,2
80,0 71,5 68,0
195,0
+61,0 2070,0
+59,0
65,6
+1,2 122.0
-12.0
83,4 78,7 81,0
Міжнародна солідарність
3 патріо'rами -.:І і лі
З 4 по 11 вересня проводиться Міжнародний тиждень С?;?ідарності з боротьбою чіmисьного народу. Він перек.он
ливо п_оказує . якого широкого, справдІ всесВІтнього характеру
н~~ирає рух на підтримну чілшського народу в трагічні
для нього дні кривавої диктатури фашистської хунти. У цьому міжнародному русі бе~ руть участь робітники, селяни інтелігенція, жінки, молодь: люди різних політичних поглядів . У перших рядах цього руху, як завжди, йде радянський народ, народи інших соціалі
стичних нраїн . Вони рішу·че протестують проти. жарстоних
репресій і масових злочинІв війсьнової олігархії, яка снинула у змові з іноземними імперіалістичними колами рік тому зак-~>Нний . уряд Народної ЄДНОСТІ І ПО-ЗВІРЯЧОМу розпра
ВИЛаСЯ з президентом Сальвадором Альєнде.
Інформація, яка надходить з Чілі, пLдтве~джує, що хунта:. я':а дІє в Інтересах місцево! фІнансоної олігархії і поміщицької аристократії, в інтересах іноземного напlталу , вверг_J]а нра:іну в найтяжчу за вс19 11 І~торІю кризу. За корот
кни перюд було знищено всі соціально-політичні і економічні ~осягнення народного уряду . краІНа опинилася на грані еко
номі":!fОЇ катастрофи. Тисячі людеи убито, занатована в тюрмах і нонцтаборах.
У Чілі досі зберігається комендантська година і зали
. шається в силі стан <<внутріш
ньої війни». оголошений хун-тою для придушення буДьяких ознак непокори.
. <?диак повідомлення про ма-совІ арешти. облави , які чи-
І нятьс!І по всій !іраїні , аж ніяк н~ свІДчать про силу і стабільНІсть режиму фашистської ди-нтатури . Навпюш, вони гооо-рять про те , що хунта почуває себе невпевнено і їй буде все важче справлятися із зростаю-чим опором патріотів. В дуже
в~жких умовах глибокого підПІлля з дедалі більшою активністю діє антифашистсьний фронт , який створюється. його фундаментом є тісний союз. Є!ІНІсть соЦіалістів і комунісТІВ . Розповсюджений деякий час тому Народною єдністю м_аніфест занлинає до створення широкого і бойового антифашистськ.ого фронту.
Народ Чілі не зломлений Під керівництвом патрlотични~ антифашистських сил , говориться у щойно опубліlюваній заяві представників партій б.т_юкv_ Народної єдності Чі ЛІ , вІН готується до боротьби. Тепер, аоли фашистський реж.им посилив репресії і терор,
южнародна солідарність повин
на набрати ще більшого значення. Завдяки їй можуть 1 повинні бути звільнені Генеральний се-кретар комуністичної партії Чілі Луїс Норвалан ; всі інші політв'язні , припинено розв'язані хунтою репресІї судові процеси .
І. ЛАПИЦЬКИR. (ТАРС).
Почесний громадавив міста HoJl:И вона , rоді ще молода смерть брата, за сnлюндровану
жінка середнього зросту , по- рідну землю. ' скрипую1fІf протеза&, зійtnла Перше бойове хрещення відна святкову трибуну, зал ра- булося на славнозвісній Курсьйонноrо будинftУ культури враз ній дУзі , де серед тисяч інших виповJЩВСВ зтDОю oпnecklв. бойових ·маши~ громила ворога БроваJ)Іі ВіОЛИ свого героя, її <<тридщ~тьчет.вірка•. По тому жінку-тана4ста Марію Лагу- ще тринадцять раз •водила •свій нову. грІзний танк 1 вихоДИJІа пере-На У'і грудях ср16ЛОМ"'3олотом молщем із боїв. Так дійшли до
паблискували бойові нагороди. Броварів, почали підготовку до По обличчю, по всій напруже- визволення столиці Радянської нtй постатІ сtуло помітно, як України - Києва. сильно хtІІfіПЮЄт~я. Люди, стоя- Під Княжичами приймала чи, все аплодували й апло.цува-
СТОРІННА ГРОМАДСЬНОГО ВІДДІЛУ ВІйСЬНОВО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ сlи, висловлюючи ти:v~ і вдяч- овій останній бій з фашистами. ність , і захоплення, і повагу до Командир танка капітан Ми-
д ЕНЬ танкістів у цьому році ми, ветерани 4-го
Гвардійського Волгоградеького Червонопрапорного qрденів Суворова і Нутузова механізованого корпу{;у, відзначаємо, коли болгарський народ святкує тридцятиріччя визволення своєї батьківщини від фашистського ярма. У визвольному поході по братній Болгарії брало участь і наше з'єднання.
Як відомо, Болгарія формально не воювала проти
Радянського Союзу, але реакційний болгарський уряд всіляко допомагав фашистській Німеччині, надаючи в її розпорядження порти, до-помагаючи транспортними
засобами . Це викликало справедливе обурення, породжувало опір з бону болгарсь,ких антифашист~в.
Розгром німецько-фашистських військ під Яссами і Кишиневом, стрімке просунання радянських дивізій і вихід їх на румуно-болгарський кордон викликали активізацію прогресивних сил Болгарії, спричинили до серйозних зрушень у внутріш
ньому та міжнародному становищі країни. До 8 вересня 1944 року
в ряді міст і районів країни влада була в руках Вітчизняного фронту.
неї. тяйкін безстрашно кинув маШи· з ну в оаму гущу бою. Приціль-
[~="-!~!!!!11!~-.В'І!!!~-~~~!!!!ІІ~.,:~~ІІ!!!!!~~~",.~!!!!ІІ~!!!!ІІ~І!!!!'~~~ІІ!!!!!-~;~~!!!!ІІ~І!!!!':~~ІІ!!!!!~І'ІІ!!!~"_~!!!!ІІ~!!!!ІІ=І!!!!'=~=ІІ!!!!!~І'ІІ!!!~""~!!!!ІІ~~-~~~~;;~~~~;;;~~~;;~~~~!~~;:_·~~~~J ~~~~~~~~:!~~1~~, них дій . Наступна операція сонячного дня вийшло на . , . . безпечуючи для .стрільця най· наших військ мала особли- вулиці вітати своїх визволи- 11 лося хвилювання. МарІя Іванів- кращі умови ведення бою вий політичний зміст. Ця телів - гартованих у ба- 11 на почала ро~п?відати опро ми- ) Коші раптом. Десь у п'ідсві-
б 1111 нуЛІ .. зап . . екл1. оІ.пви .. про_ визво- домості збереглося ·. сильни•"1 думка підК'реслювалася у гать·ох итвах з фашистами лен ' Зверненні Військової ради воїнів Червоної Армії. На 11 ф н~ МІСТ 1 сш •ВlД н.ьмецько· удар .. . снопи іскор .. . А по тому ФРОНТ" до болгарського на- броню танків лягали букети 11 ап.шстськи_х загарбникіВ. Гово- 1 тиша, дзвінка і незвична .
J 11 рила повоЛІ , даючи можливість . . роду і його армії. Ось лише живих квітів. 11 молоДі, що сиділа в залі, вдус Лшар'і зробили в~~· ~об . . вря· кільк~ рядків з цього Звер- Ми поспішали вперед, ад- ~ ~ матнея в кожне слово, зрозумі- ту>вати жит!я першш ЖІНЦІ-тав-нення . же бойове завдання поляга- 11 ти велич подвигу Р<!Дянського юсту. Мар~я ж У 'свою чергу
. <<Болгари! Червона ~р- ло в тому, щоб стрі·мким : : народу У Великій Вітчизняній доклала ВСІХ з~силь , щоб по-мtя не має намІру во~в<:_ти кидком оволодіти портоними 11 війні . . в~рнутися !!-? бонових пабрати-з балгауським народом 1 ио- :-.т істами Варною та Бурга- ІІ А MlB. У свош частині навчала го армІєю . . тому, що вваж~є сом. Незважаючи на 00· е"у, 11 . ІюJРІИ голова виконкому новобранціІВ нелегкому військо· б ~ б " 11 МІСЬЩ>ї ади депутатів трудя-олгарськии народ ратюм багатокілометровий марш 11 щих зачитав пост.анову про те, вому ремеслу. . .
народо\t>>. танкісти з честю вик'онал~ 11 що Марію Іванівну Лагунову д~сять роюв тому МарІя накаа Батьківщини. свою 11 прийнято в почесні громадянИ І~аювна ~агунова вперше за почесну і благородну місію :: міста: Броварів і пов'язав чер- шслявоєню рони . побувала у визволення братнього на ро- 1 І воно-золотистою стрічкою , коли ,Броварах. , І вщтоДL вст~нови,вся ду від ярма фашистсь.ких 11 жінці: піднесли скриньку з тією м~цнии з~ язок _з труд!В~иками поневолювачів. І в кожному :: земшм. що її скрапнла влас- н~ого м1с.та . ·Кшь~а разІв ро:lмісті і селі нас зустрічали 11 ною кров'ю, - стриматися не дшяла з ними рад1сть жовтнеквітами , промовляли слова 11 змог.ІJ,а . Десь з куточків очей вих .. та nершотравневих днів , глибокої вдячності. 11 набігли сльозинни. Вклонилася при.tжджала в День перемоги і
Визвольний І
П О Х І Д Як до великого свята, го
тувалися гвардійці до цього трохи незвичного похQДу.
Фарбували танки і автомашини. Увесь особовий склад корnусу одержав нове обмундирування.
І. ось настав цей радісний день. 8 вересня об .11.00 ми руШили через кордон. За роки війни це, мабуть, був перший похід, коли ніхто не маскувався, коли не чути
було пострілів. Прикордонники радо вітали наші нолони.
Перше велике місто на шляху з'єднання - Добрич. Нині в пам'ять мирного походу радянських військ воно носить ім'я Толбухіна. 'Усе населення того пам'ятного
У Барну ввійшли 9 верес- :' до~е~но, поцілувала дорогоцін- тод1, як. Броварщипа від~на~а-ня. В той же день з моря 11 нии скарб тієї маленької ла 30-рtч;~я визво~ення ВІД ГІТ-сюди внеадився десант мо- 11 скриньки . лер'івськоt окупації. ряків Чорноморського фло- :: Ритуал тривав не більше де- Тут , У " Броварах, брала ту, а наприкінці дня колони 11 сяти хвилин. І впродовж них, участь У. зиомках документальвстулили в Бургас. Через 11 мов кадри на екрані, промайну- ного фшьму «Повість про де,кілька годин у нашій дру- : : ло усе дотодішиє життя. справ~~ню лю.J!ИНУ•. _при~вячекарні на болгарській землі 11 Уже під час війни .коли в ного ш, лершш танюстц1 . Бууже було видано перший 11 їхньому уральському ' селі не ла кіJІька ра·зів ·і. в Княжичах. номер нашої корпусної газе- ІІ JІишилося жодного працездатно- Р?"зповlдала молодІ про .минулу ти <<Сталинградец>> . :: Г? чоловіка (підлітки та старі вшну. .
11 дщи 'ПорядкУ'вали коло землі У Броварах і Княжичах іме-То були незабутні, радіс-
ні дні. Про них мені завжди 11 разом з жінками), закінчила нем водія грізного Т-34 Марії нагадує медаль <<За участь : : Марія j.. курси трактористів. Лагунової названо вулиці , на у Вітчизняній війні 1944 _ 11 Власне, точніше буде сказати прикладах з її життя в школах 1945 рр.» , якою від імені 11 транторнсток - навчалися там міста й райоІІу вчителі будуДержавної Верховної влади 11 самІ ДІвчата та 'молоді жінки . ють уроки мужності й герої;;Болгарії міністр народної :: Недов.гоv .довелооя попрацювати, му. Про те , ян билася дівчина об 11 бо надіишла чорна звістка з з далекого Уралу за визволен-орони нагородив учасни- 11 фронту: в одному з боїв політ ня України, .розповідають. ко·
ків визвольного походу. 11 старший брат . Тоді й вирішила ли заходить мова про JІііць сі-Д. КАЦЕНЕЛЬСОН, 11 піти до армії, стати танкісткою м"і радя.нських народЬв .
nідпотсовннк У відставці. !! і 'сповна розрахуватися за А. ГАВРИЛЕНКО ~~~,~~~~~~і\!І&&МВRВ2&~RВ .... ~ ............ ~ .......... ._.__. .... ._ ...... ~._ ........ ._~.-.... ~~~~~~--...... ~~~~~~::~;
~,'\11
.. . У розташування частин нашого КQрпу.су прибув командуючий 3-ім Унраїнським фронтом Ф. І. Толбухін. Він ознайомив командування з завданням, яке має
вирішувати з'єднання на болгарсь-кій землі, наголосивши, що це буде визвольний похід Червоної Армії у братню нраїну, похід без бойо-
Григорія Архиповича Пироговського війна застала у другому Саратовсьно• :v1y танковому училищі. Разом з іншими курсантами майбутній офіцер рвався туди , де гриміли бої. Та ця мрія здійснилась не відразу . Мододий коман,дир танкового взводу потрапив на
фронт лише у грудні 1942 року після успішного закінчення курсу навчання. Взвод з ходу . вступив у бій. Ненависть до гітлерівських загарбників, почуття високої відповідальності за виконання бойового завдання примножували сили.
[) [І [І
городжоений двома орденами Вітчизняної війни nершого ступеня, трьома орденами Червоної ЗІрки і багатьма медалями.
Напередодні Дня танкістів ~ригорій Архипович ще раз nереглянув свою фототеку. Багато про що нагадали знімки ,ветерану. Ось група танкістів -учасників форсу.вання ДнLпра. Тут він -старший лейтенант. На іншому знімку
Пнраговський з бойовими побратимамн
в перші післявоєнні роки .
.. . Близько 30 років минуло після переможного завершення Великої Вітчизняної війни. Ніколи не забути ті буремні дні. Про них - їх учасник, нині підполковник запасу старший інженер штабу ЦО тресту «Броварисільбуд>> Г. А. Пирогонський розповідає нашій молоді. Є йому що згадати, є про що ро3повісти. Приклад героїв минулої війни надихає, мобілізує,
Спасибі за науку Впродовж трьох років мій син
Анатолій, навчаючись у Аtіській середній школі .М 5, відвідував радіотехнічний гурток будинку піонерів, я"им керує С. В. Шуб. Під його керівництво11-t хлопець почав складати перші схеми транзисторних радіоприй.лtачів. Пізніше з.лtайстрував електрогітару, почав вивчати прийоми і передачу радіотелеграфних знаків.
Часто вечорами бачив його над са.моробним зум.+tером, ще непевною рукою вистукував ключеJt
крапки й тире навчал ьних радіограм.
Швидко проіrtайнув час. Анатолія призвали на службу до лав Радянської Армії. Нещодавно одержав від нього листа.
Танковий корпус , в якому служив Пироговський. брав активну участь у визволенні Радяисьної України від гітлерівських загарбників. Особливо запам'ятались форсування Дніцра і бої за Київ. Ті подвиги танкістів золотими літерами записан і у бойовому літопису з'єднання. А потім - переможний шлях на Захід, під час якого Григорій Архипович від командира взводу виріс до офіцера штабу корпусу. Війну закінчив у Східній Прусії у званні капітана . Батьківщина вис.око оцінила бойові заслуги нашого земляка. Він на-
На малюнку : майор Г. А. Пнрогов
ський - заступник командира танко
вого батальйону. Малюнок М. Кожухівського.
« ... А ще подякуй, - пише, -від лtене Семену Вольфовичу, керівнику _ радіотехнічного гуртка за його науку. Передай, що його слова справдилися, підготовка виявилась корисною. Мене направили на курси радіотелеграфістів. І тут стали в пригоді набуті знання, легше з ними опановува
ти військову спеціальність».
лист
башкирських • •
СЛІДОПИТІВ
О 2 стор. о
До редакції нашої газети надійшов лист з далекої Башкирії. У ньому юні слідопити середньої школи ,Nq 10 міста Стерлlтамака звертаються до ветеранів Великої Вlтчнзняноі війни: «Ми ведемо пошук тих, хто воював у складі 389-ої стрі· лецької Берди<tівсько-І(елецької Червонопрапорної ордена Суворова дивізії . Ії бійці визволяли від фашистів К.авказ, JІкраїну, Поль-
tцу, брали участь у боях за Берліtt, визволяли Прагу. Jl складі дивізії воювали солдати й офіцери :1 Броварщини . Просимо відгу"нутися учасників визвольних боїв, ветеранів 389-ої . З вашою допомогою, дорогі товариші, хочеlі-10 налагодити . зв' язки 11-tіж однополчанами, оформити в школі експозицію .музею бойової слави.
Штаб слідопитів».
НОВЕ ЖИТТЯ о
Позаштатний відділ військово-патріотичного виховання редакції газети привднується до прохання башкирських ш:копрІв. Якщо ви воювали у 389-lй стрілецьній дивІзіі або знаете інших її ветеранів, повідомте
про це редакцію чи напнmіть
до учнів школи .N!! 10 міста Стерлітамана Башкирської
АРСР.
Цей лист, очевидно, найкраще свідчить про плідність роботи гуртка, який грунтується на ініціативі й ентузіазмі його керівника. Мені, батькові, особливо приємно передати подяку Анатолія людині, яка, я вважаю, допоАtогла мені у вихованні сина.
В. ПЛАТОНОВ, У'ЦІТель міськоУ середньої шкопн .N9 7.
Субота, 7 вересня 197 4 року о
За
РЕПОРТАЖ АГРЕГАТИ МЕРЕЖАТЬ НИВУ Від кукурудзяної план
тацн. що розкинулась між русанівським і бориспільським шляхами. далеко аrк
ген до села, простягся М<.t
сив ріллі. Над ним то тут. то там у променях палючо
го .сонця видніються хмар
ки жовто-сірого кольору. А грохи далі вони зливаються
докупи і густою пеленою за
стилають горизонт.
-- Оце працюють наші сіяч і. -- показує в бік зораного поля головний агроном радгоспу «Гоголівський» Валерій Іванович Заєць. -- Нелегко доводиться їм. Дощу давно не було. зе:-.шн дуже пересохла. пи
:1юка така, що дихати нічим. Та люди переборюють цl труднощі, 11рудяться на со
вість.
З шосе добре видно все поле. де працюють агрегати.
Воно помережане вздовж і впоперек сошниками сіва
лок. Адже сівба озимих нультур ведеться тільки пе
рехресним способом. - На сівбі у нас зайнято
десять Сі·валок. і всі працюють груповим методом в од
ному місці, - ·розповідає агроном. Учора сюди прийшли два спарені агрегати і три односівалкові. Меха-
Тисячі жителів міста користуються послугами_ довідкової телефонної служби. Номер «09>> добре знають і старі і малі. Але, що гріха таїти, телефонна довідкова служба не завжди на висоті. І людям ін~>Ді доводиться витрачати чимало
часу, щоб дістати потрібну їм відповідь.
Так, телефонні черги - явище не таке вже рідкісне у житті сучасного міста. І це має своє пояснення. Ростуть міста. У людей виникають нові потреби. Природно, збільшується і кількість запитань, звернених до інформаторів. Відповісти на 1-шх швидко і вичерпно не завmди, на жаль, вдається. Де ж вихід? Як вирішити
1роблему відповідей на різні те:-~ефонні заnитання?
На допомогу зв'язківцям моі:(е прийти електронно-обчислювальна машина. Вона здатна 5лискавично добувати з своєї (<феноменальної>> пам'яті будь-
візатори ~за день засіяли
97 гектарів в один слід і половину ц1є1 площі - нпо
перек, а сьогодні закінчать
до обіду. Перед цим засіяли в два сліди три поля пшени
цею сорту «одеська-51» на другому відділку, всього 210 гектарів.
Видно. що гоголівські хлібороби по-господарськи готувалися до осінньої сівби. Грунт виорано заздалегідь. старанно удобрено мінеральними добривами. На кожен гектар ннесено по 90 кілограмів фосфорних і калійних у розрахунку на діючу ре
човину, під час сівби одночаоно з зерном у грунт кла
деться по 1,5 центнера нітрофосу на гектар та частково - аміачна ·Селітра. Добре потрудилися на оранці
водії потужних тракторів <<T-150l\» Іван Іванович І\рук. Василь Леонтійович Деркач, Іван Трохимович Стукаленно та Михайло Іванович Ларченков. І\ожен з них виорював щодня по 12 --. 13 геюарів при нормі 8,3. Тепер вони на іншій площі. розташованій поруч, орють 11рунт на зяб, добиваючись такої ж високої продуктивності своїх машин.
Сіячі з кожним днем на-
рощують темпи роботи, скорочуючи її строки. Адже їм nотрібно засіяти 680 гектарів озимими культурами на зелений корм та 840 гектарів - на зерно. Уже посіяно понад 800 'гектарів. І\ожного дня зерно лягає в грунт
майже на 100 гектарах. висіяне у два сліди.
Особливо високого виробістку добиваються екіпажі спарених агрегатів. По 32-36 гектарів за день засівають пшеницею водії гусеничних 'І'ранторів Андрій Вікторович Гаденко та Василь Петрович Лисенко, виконуючи норми на 140-150 процентів. Систематич н о перевиконують норми трак
тористи Володимир Єгорович Татарин та І\остянтин Григорович Стасюк, яні засівають односівалковими агрега
тами по 18-19 гектарів при :швданні 14.
За агрегатами закріплено постійний штат сіячів, виділених з усіх відділків радгоспу. Люди це досвідчені. сумлінні, і від їх роботи багато в чому залежать темпи
сівби, її які·сть. Зразком для всіх робітників служать Микола Васильович Стукаленко з першого відділка та
Іван Григорович Жмінько -
:1 третього. які бездоганно оправляються :J своїми обов'язками.
Не допускають простоїв сівалкових агрегатів і водії автозавантажувачів Михайло Сергійович: Строкач та І\остянтин Григорович І\рикун. Вони вчасно доставляють у поле насіння і завантажують ним сівалки. І\ожен робить за день сім-вісім. а іноді й десять ходок.
... Над :полем раптом :Jатих рокіт 11ракторів. небо прояснилось. Усі агрегати завмерли на протилежному кінці г.ін. Механізатори зібра.:шся біля автомашини. mюю
шофер Володимир Сергійович Лисенко і куховарка Надія Юхимівна І\ирій привезли їм гарячий обід. Страви були смачні . .всі їли з ве.1иким апетитом.
Після короткого перепочинку сі,ячі поспішили до
своїх аl1J)егатів. І знову над полем залунав гуркіт трак-
торних двигунів, що звучав
для хліборобів як наймиліша
пісня. Люди продовжували. боротьбу за великий хліб на
ступного .року - завершаль
ного року п'ятирічки.
П. ТЕПЛЮК.
На зніш,ах: орють Іиан Іианови•t Крук, Вашль Леон.тіііович Дер
кач, Іиан Трохшювuч Стука.1енко, Михайло іванович Ларченков
сівалкові агрегати 11 загінці; тракторист кращого сівалкового агре
гату Василь Петрови•t Лисенко: кухар Надія Юхи.+tівна Кuрій роа-
дає п полі обііJ ,неханізатора.н.
Фото В. Бендика.
ЗА СТОЛИКОМ ТЕЛЕФОНІСТКИ-- РОБОТ
озброєння. На основі ЕОМ, що говорить, створено експеримен
тальну систему обліку послуг по міжміських переговорах.
Складний і громіздкий порядок оформлення документів, який
які запрограмовані дані. Однак трудність використання ЕОМ за робочим столиком телефоністки полягає в тому, що машина не
вміє <<РОЗМОВЛЯТИ». Проблемою синтезу мови для
ЕОМ багато років займається доктор технічних наук, завідуючий кафедрою обчислювальної математики і програмування І\иївського політехнічного інституту В. І. Нуля. Нещодавно він добився великого успіху. У співдружності з працї.вниками лабораторії Московського науково-дослідного інституту радіо Міністерства зв'язку СРСР, яку очолює nрофесор О. О. Пирогов, створено телефонний робот. mшй розмовляє.
За доnомогою складного електронного .nристрою машин•
ний код символів перетворю- І існув_ав досі (а він заЙ!>fаВ іноді ється на :Jвичаию <<людські» 1 до швтора-двох місяцш), значзвуки. Харч ЕОМ - цифри. но спрощуєт~ся. Абонен:r, на.: Десятки сотні тисячі Для то- бравши nевю цифри довщково1 го, щоб' ЕОМ' говориЛа протя- с~ужби і !JОМ:ер свого телефону, гом лише однієї секунди, до д1стане в1~пов~дь: з яким лунинеї необхідно закласти близько том, коли 1 сюльки часу він .го-200 цифр. Обсяг підготовчих ворив, а також яка сума ·з ньоробіт, ян бачимо, солідний. Од- го належить. Записавши ці да~! нак він цілком виправдує себе. У розрахункову книжку, вш Якість автоматичного синтезу з~оже своєча~но u оплатити вармови за фонетичними елемента- т1сть подано1 ному послуги.
ми, досягнута в І\ПІ, в багато Нова система обліку nослуг разів переважає все, що було за міжміські переговори успішдосягнуто раніше і у нас в кра- но впроваджується в експлуатаїні, і за рубежем. цію. Вже у 1975 році кияни ко-
Телефонний робот знає поки ристуватимуться нею. А на черщо мало слів і може бути вико- зі створення універсальних теристаний для виконання лише лефонних роботів, які зможуть деяких видів інформаційних відповідати на багато інших пипослуг. Однак досягнення вче- тань, що цікавлять жителів них уже взято зв'язківцями на сучасних міст. (РАТАУ):
Субота, 7 вересня 1974 року о НОВЕ ЖИТТЯ о
ПопередуRОМСОМОдЬСЬRО·
• МОЛОДІЖНа
Ось уже рік, як на шиноремонтному заводі створено комсомольсько-молодіжну бригаду шорохувальників. Хлоnці з бригади і раніше виконували цю роботу, але працювали у різних змінах, цехах. А теnер це єдиний злагоджений і передовий колектив. Про їхню ударну працю знають не тільки на заводі, а й за його межами.
І\оли міський комітет комсомолу підводив підсумки соціалістичного змагання на честь 50-річчя присвоєння комсомолу імені В. І. Леніна, бригада шорохувальників, очолювана Іваном Стрижевським, була визнана найкращою серед 115 молодіжних колективів.
Перемога не тільки славить, а й зобов'язує. Це добре розуміють у бригаді. Всі її члени носять горде звання
ударника комуністичної nраці, кожний володіє кількома суміжними професіями.
Вячеслав Суржко, Віктор І\ожухівський, Іван Стрижевський план другого кварталу перевиконали на 14,2 процента. Свої щоденні норми nерекривають на 10-12 процентів. Продуктивність праці зросJ!а на 2,3 процента. У бригаді немає прогулів, порушень правил техніки безпеки, на високому рівні культура виробництва.
За сім місяців зміна <<А>>, де працює бригада Івана Стрижевського, відремонтувала понад план 1475 штун шин на суму 55 тисяч 900 карбованців. Зекономлено n'ятнадцять тонн сировини, з якої можна виготовити півтори тисячі шин. Jr досягнутих успіхах цеху є частка праці і комсомольськомолодіжної бригади Івана Стрижевського.
Л. ВЕЛІЧЕНКО, студентка факультету журналістики КДУ.
Сьогодні - на Виставці передового досвіду в народному
господарстві Jl РСР
ШЛЯХОМ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ Той. хто в ці дні відвідає па
вільйон <<Тваринництво>>, неодмінно зверне увагу на новий розділ «Тернопільська область на шляху спеціалізації>>. На Тернопільщині нині кож
не третє господарство - сnеціа
лізоване. В області діють одинадцять міжколгосnних комбікормових ·~аводів, 16 пунктів по відгодівлі велиної рогатої худоби, 21 господарство по селекційно-племінній роботі. Спеці3-лізовані господарства торік виробили 47 процентів яловичини, 45 - свинини, 87 - яєць.
І\ожен експонат нового розділу яскраво свідчить про те, що опеціалізація виробництва дає змогу значно збільшити приріст nродунції, знизити затрати на її виробництво.
ДЛЯ ВАШОГО ДОМУ Майже п'ята частина меблів,
що випускаються в нашій країні, припадає на підприємства Міністерства лісової та деревообробної промисловості України. Торік вони випустили 321,2 тисячі комnлектLв меблів, а на кінець п'ятирічки виробництво їх досягне 380 тисяч. У ці дні Виставка поповнила
ся новими зразками. Прикарпатський меблевий комбінат nочав виготовляти набір для однокІмнатної квартири «Гуцулка-3М>>. Шафи для одягу і книг, сервант, обідній, журнальний столи, ліжко-диван, стільці мають привабливіший зовнішній вигляд, краще оздоблені.
Берегі-вський комбінат пропонує набір меблів для дитячої кімнати, до якого входять стіл з дошкою для креслення. ліжІЮ дитяче розсувне, шафа Для одягу тощо. Батькам і дітям набір сподобається компактністю, простотою і зручністю.
(РАТАУ).
О З стор. О
До ЗО-річчя перемоги соціалістичної революції
в Болгарії с. J.tra:sapeи:кo l Вроварщава ВЕЛИКЕ СВЯТО БРАТНЬОГО НАРОДУ 9 вересня братній народ
Болгарії відзначає своє велике свято - 30-у річницю соціалістичної революції.
~r вересневі Дні 1944 року Болгарська комуністична партія підняла народ на збройне nовстання, яке 9 вересня скинула монархо
фашистську диктатуру І встановило народну владу.
Це сталося після встуі!Іу на болгарську землю Радянської Армії-визволительки.
Шдтоді у Болгарії відбулися справді грандіоові зміни, які торннулися буквально всіх сторін життя країни. Особливо наочні ці зміни в галузі економіки. До революції Болгарія була відсталою аграрною країною, сировинним придатком
розвинутих капіталістичних держав. У 1939 році в сільському госnодарстві Болгарії було зайнято 80 nроцентів самодіяльного насе.1ення і тільки близько 6 процентів - у промислово
сті. За роки народної влади
болгарський народ nід керівництвом БКП в тісному співробітництві з іншими соціалістични:vш країнами і насамперед з Радянським Союзом здійснив перетворення своєї батьківщини з відсталої аграрної країни у розвинуту індустріально-аграрну державу з соціал'і;
етичною промисловістю і великим кооперованим сільським господарством. До 1950 року Болгарія взагалі не експортувала ніяких машин і устаткувавня, а в 1973 році їх частка перевищила 38 процентів у загально~у експорті країни.
Величезну допомогу Болгарії в розвитку її економі
ни подає Радянський Союз. 3 технічною допомогою СРСР в НРБ збудовано і будуЄТЬСЯ 240 ПЇДіІІРИЄМСТВ.
Розвиток народного господарства на соціалістичних засадах привів до докорінного поліпшення ~атеріального становиrца болгарських трудящих. У великих масштабах у країні 3дійснює·ться житлове будівництво. За роки нароД}Іої влади збудовано понад 1.200 тисяч нових ЖИТЛQВИХ буДИНКіВ. Майже усі села країни
електрифіковано й радіофіковано. Болгарія займає сьогодні одне з перших місць у світі по медичному обслуговуванню населення. В країні, де до революції
У КІНЦІ 1.936 ро-ку наша. сім'я
переїхала до Броварів. Мій чолові.R, М. К. Ратушний, одержав сюди призначення
на директора семирічної середньої школи в трудколо,нію М 5 НКВС УРСР, де в той час обов'язки завідуючого колонією виконував А. С. Макаренко. Антон Семенович люб'язно зустрів нас, завдяки його піклуванням ми швидко . одержали КІ!артиру, ова
дення для неї.
Будівництво труд-колонії на той час вже було повністю закінчено. Вона була ро·зрахована на 600 чоловік - дівчаток і хлопчиків віком від 12 до 18 років.. Колонія була повністю уко.мплектована вихо
ванцями і nедагогічним персоналом і підnо~ядковувалася відділу трудколоній НКВС УРСР. у якому А. С. Макаренко nnацював на nосаді заступника начальнина по вихов
юи роботі. З квітня 1935 по лютий 1937 року. коли Антон Семенович був прикріплений до колонії. він
жив у Броварах майже безвиїзно.
До 1936 року. за елогадами броварчан, територІя трудколонії була обнесена високою огорожею. Тут стояла варта. Макаренко рішуче настоював nеред
відділом трудкодоній НКВС знести ооорожу і зняти вартових.
Він доводив, що дітям. які здійсншш nравоnорушення, також треба вірити. Охорону звільнили, високу огорожу
. теж знесли. Правопорушники не розбіглися. РобіТНИ1СИ і службовці, а також вихованці входили на територію трудколонії і виходили · звідти за спеціальними пере
пустками.
Вихованці
.м 5, яких у колонії
Броварах
звали колоніста-ми.
в'льно ходили по місту, звичайно, за доз-
волом ВИJІ:ОВателів,
знайомилися і дружи-
ли з учнями семирічної школи, що містилася на місці теперішнього районного вузла зв'язку, та учнями nовної середньої школи (нинішня школа М 3), відвідували кінотеатр.
Все життя у колонії було nобудовано за принцІШами самовря
дування. чіткої організації колен ти в у, обов'ЯЗКОВОЇ ДЛЯ -ВСіХ nраці. Життям вихо-
роuцував кадри вихова
телів із колишніх колоністів - nравоnорушників, які добре знали психологію своІх товаришів і мали серед них авторит·ет. Так, наприклад, вихователем
у житловому корпусі працював колишній колоніст М. Ротштейн. За. nрофесією вихователі колоністів . були вчителями. мали педа
гогічну освіту. Це були кваліфіковані люди.
вишивані і в'язані роботи. Між старшнми і ви
хозанцями у ко.лоИ1ї встановнлас.ІІ атмосфера поваги і довіри. Антон СеменовИч рекомендував вчитеJUПІ
і . вихователям вірати колоністам. допускати їх до матеріальвих цінностей, доруча'l'и відповідальну роботу. Цит.ми nорадами ми rtовсякденно корветувалися у роботі. Зви-
Поруч з видатним педагогом ванців керувала рада бригадирів. Черговими по колонії, житлових корпусах, кухні, їдальні. у клубі були самі колоністи. Всі вихованці після навчання в nершу зміну nісля обіду nрацювали на чавунно-ливарному за
воді, у nідсобних господарствах.
Після робочої перерни починалися занят
тя в гуртках. Особливою популярністю користувався музйчний гурток, де вихованці вчилися грі на духових та струнних інструментах. Гуртон в ос-новному відвідували _ хлоnці. Вони також любили заняття у літературному гуртку,
де вчнлися декламува
ти. де розгорталися
жваві дискусії про поезію. Працював також художній гурток
Останні два відвідували охоче і дівчатка. а окремо для них були r уртки крою та шит
тя і вишивальний. На ·той час у труд
колонії .NQ 5 nрацювали вчителі і виховаТ·елі, обов'язки яких були різні. Зрозуміло, ··що це диктувалося на-
самnеред специфікою закладу. В теперіш-ньому розумінні вчитель і вихователь -це одна людина. У трудкОЛОНії В·ЧИТеЛЬ викладав якийсь один предмет і вів гурток.
Вихователі . nрацювали разом із колоністами після навчання на заводі. проводили роботу в гуртожитку. Антон Семенович ви-
з великим досвідом роботи. Кожного дня вони звітували про неї А. С. Макаренку. Самого Антона Семеновича колоністи дуже поважали і любили.
Як вже зазначалося, окрім роботи в школі. вччтелі вели гурткову роботу у житлових корnусах. Я. окрім викдадання мате
матики. керувала гурт
ком вишивання. Заняття проходили не в
школі, а в одній з кімнат житлового корпу
су, де жили . дівчата. Спочатку прихід нових учителів вихованці сприй~али дуже насторожено, вели себе замкнуто, але сnільна робота у школі і гуртках зб.'!ижувала нас. Пізніше вони звикли ділитися своїми думками і враженнями з нами. старшими. Про Антона Семеновича вони говорили: «Він у нас як батько рідний>>. Коли А. С. Макаренко надовго відлучався у .справах. вихованці дуже скучали, а в 1937 році, коли він виїхав на роботу в Москву . дуже боляче переживали його від'їзд. Кожна кім н а т а-
спальня, в яких жили
дівчатка. відзначалася ідеальною чистотою. ліжка завжди були гарно заnравлені, на кожному із них були мереживні нанидки. на стінах килимки. вишиті" ху.uожньо і з великим сма'!Wм карти
ни. Багато дівчат, які побували в рі.зних колоніях, вміли майстерно і тонко виконувати
чайна, nрацювати з таними дітьми було нелегко. Трар:лялися ріІзні принрі випадки, коли вихованці колонії прогулювали заняття
в школі і на виробництві. самовільно відлучалися, навіть доходило до кримінальних сnрав. А. С. МанаренІЮ ніколи не nоспішав з висновками. Звинувачення не одразу 'ставилося перед вихован
цями. їм давався час для обдумування свого вчинну і визнання ви
ни. В таких ситуаціях Антон Семенович був дуже вимогливим і не завжди пробачан винним. Були виnадки. коли колоністів за серйозну провину відправляли до колонії закритого типу.
Антон Семенович радив учителям 1 вихователям завжди бути з дітьми правдивим. дотримувати свого сло
ва і виконува'l'И обіцянки. Вчитель, який недодержав слова, пере
ставав користуватися
авторитетом і довірою вихованці.в.
До ·вчителів Антон Семенович ставив вимоги завжди бути nідготовленим до уроку.
nроводити Іх у доступній для вихованців формі. цікаво і зрозуміло. Кожен вихованець трудколонії nовинен був засвоїти програмний матеріал на уроці. ДомаІШІіх завдань за В'Казівкою відділу трудколоній НКВС УРСР не задавалося. Розбираючи уроки, Антон Семено-
вич в своїй критиці був відвертим і nnямолінійним. Про все позитивне і негативне в роботі вчителя і вихователя говорив кожно
му ·Прямо і домагався, щоб у найближчий час недоліки було вИІПравлен6. Водночас дуже довіряв nедагогам і висновки про Ух роботу виводив остаточно
лише за Ії наслідками. На той час Макаренка ми всі знали як автора «Педа.гогічної поеми• і сприймали його слова як незаперечний авторитет. Треба додати, що наш учитель вчителів Антон Семенович ніколи не nідвищунав голосу ні на вихователів. ні на викладачів. Особливо делікатно він ставився до жінон на цих посадах. ніколи не nринижуючи
їх гідності. Якщо Антон Семенович вказував на nомилки, то ро
бив це в спокійному і витриманому тоні.
Дисципліна у школі і гуртожитку була налагоджена чіТ'Ко, вихованці теж були ввічливі. У цьому велика заслуга Антона Семено-вича. Спогади про сnільну роботу на-завжди в моїй nам'яті.
За рішенням відділу труДколоній НКВС УРСР з 1937 року і до nочатку Великої Вітчизняної війни в Броварах стала існувати трудколонія лише для хлопців. Ноли nочалася війна, вихованців трудколонії, хлоn
ців, які вже на той час працювали на ча
вунна-ливарному заво
ді. було nризвано до Червоної Армії. Призовники заходили до
школи і сердечно прощалися з нами.
... Багато рqків nройшло з тих останніх зустрічей з колоністами перед війною і в час війни. але й досі не можна забути той чао. коли завжди суворі і замкнені колоністи з сльозами на очах про
щалися з нами, вчите.
л ями_
З. ЯЗВІНСЬКА, вЧІІТеnка ІІІіської с~редиьоУ пжколи .м 1.
значна частина населення ~~W]j •Петро Рябінкін». 11.40 - к. т. •Я -·СРСР д. Журавльов читає твір о. с. була НеПИСЬМеННОЮ, Тепер ::5 громадянин». «Зірки на броні». 12.25 Пушкіна «Пікова дамо. 21.10 - сЕК·
існує обов'язкове восьмиріч- - ... • 'l'(t'1JV!Ur!JIA' -~ «Поезія». (Сучасна бо.1гарська noe- ран МОЛОДИХ». сШтаб сВи.нахід~ИК». не навчання. ВелииІ' досяг- ,_. ___ , _"_. зія). 12.55 - Концерт для будівничих " каналу Дніпро - Донбас. 13.25 _ ПОНЕДІЛОК, 9 ВЕРЕСНЯ нення Бодгарії у розвитну «Турбmн госnодарів бурякового .1а- Програма цт культури і мистецтва, фі.з- НЕДІЛЯ. 8 ВЕРЕСНЯ ну•. (Львів). 13.40 - еДевіз -- мир, 9.00 -- Програма nередач. 9.05 _ к.
Програма ЦТ здоров'я». (Міжнародна зустріч Ji т. Гім'настнка. 9.20 - Новини. 9.30 нультури і спорту. 9.1'0 Програма передач. 9.05 - К. Києві керівників націона.1ьних това- К. т. Програма мультфільмі·в: «Коля,
~'спіхи, досягнуті болгар- т. Ранкова гімнастика д.1я дітей. 9.20 риств Червоного Хреста). 14.25 - !(он- О.1я і Архімед», «Козеня. яке рахува-б Новини. 9.30 - К. т. «Будильник»· церт заслуженого шахтарського ан- .10 до !О•. 10.00 - К. т. сУ світі тва-
СЬКИМ народом на шляху У- 10.00 «С.1ужу Радянському Союзу!» самб.1ю .nісні і танцю УРСР «дон- рин». 11.00 - 1(. т. Інформаційна nро-дівиицтва НОВОГО ЖИТТЯ, ne- (До Дня тан.кістів). 11.00 - К. т. бас». (Донецьк). 15.10 - Телефільм грама. (Софія). 14.55 - Програма пе-реконJІИВО підтверджують Зустріч юнкорів телестудії «Орля» з «Найбільша nеремога». 15.55 _ сНа- редач. 15.00 -- К. т. Документальний переваги соціалістичного ГеJюєм Радянського Союзу льmчи- ші гості». К:онцерт. 16.55 - Програма телефі.1ьм сТі, що йдуть У надра»
ком-кос.,.онавто" СРСР О. Г. Мака- науково-попудяриих фільмів: «Жи.ве 15.15 - «Горький-співець робітничого ладу, демонструють його ровим. 12.00 -- К:. т. «Музичний кі- о · Б б · · х класу». (Передача друга). 16.15 - к. велику творчу силу. В одно- оск». 12.:10 ···- •Сі.1ьська година». 13.30 море», « сtнь в е юсt», « аика». т. «Наш с3д». 16.45 - к. т. еМи -
· ·· · ХудожніІ'і фідьм «Хлопець з нашого 17.4° -- •Резерви малого зрошення». юні інтернаціона.1істи». 17.15 - К. т. му ІЗ CBOlJE недаВНІХ ВИСТу- міста». 15.00 - Сьогодні - День (Донецьк). 18.00 - Ддя дітей. Мульт- «Зустрічний nлан Кримської області в ПіВ ПерШИН секретар ВКП, т.1нкіrтіn. Виступ маршала бран етан- фідьми. 19.00 - ІнформацНіна nрогра- дії». 18.00 - Чемnіонат СРСР з фут-ГОЛОВа Державної Р.ади ко вих військ Героя Радянського Сою- м.І «Вісті»· і9.30 - К. т. Концерт во- бала: сДииамо» (Тбі.пісі) _ сСпар-
майстри•. 16.і5 - Наша афіша. 16.20 - К. т. сСдово о полку Ігоревім•. Літературна передача. 17.00 - .«Партіі!не життя». Тележурнм. (Виховна робота за місцем nроЖивання). (Деіnроnетровськ). 17.35 - сНародні таланти•. · (Харків). 18.00 - Реклама. Оголошення. 18.30 - Художні/! тмефільм сВаню, то як тобі тут?» 19.00--ІнформацІйна nрограм' а сВісті•. 19.30 - Дні Фінляндії в СРСР та Ди.j міста Тамnере в Києві. Концерт. 20.00 -Першість СРСР з футбола: «Чорноморець• - «Торпедо•. (Москва). (2-й тай·м). 20.45 - «На добраніч, діти!» 2\.00 - Програма сЧас». (М). 21.30 -«На даках респуб,1іКИ». 21.35 - Вnерше на телеекрані. Болгарськиі! художній фільм «К:овадло чи молот•. (2 серія). 22.45 - Вечірні иовиии. Пrюграм3 nередач.
Програма УТ
НРБ т = з·• Бабаджаняна. 15.15 - Музична кально-інструментального ансамблю так» (Москва). В пере\)Ві - новини. товариш о дор .rnИBKOB п;.,огnама «У вашому дом1·~. 15.4." -'-- «Смерічка». 20.15 - Сьогодні - Між- 20 00 п .
к . ,. ,. - " . ·- 1рем єра багатосерій.н·ої теле-сказав, ЩО ОМуRІСТИЧНа Пос:~ія М. Забодоцького. \6.25 -- «Бог- народниіі день со.1ідариості журналіс- вистави. С. Сшіро. "Без кі.нця». Час-партія народ Болгарії ні цирку». 17.00 - «Міжнародна па- тів. «В ім'я миру»· 20.45 - сНа доб- тин а перша. «Новий зас1)Іnник•.
· р · норам а». 17.30 -- К. т. Програма раніч, діти!» 21.00 Програма (Перм). 21.00 -- Інформаційна nрогра-СПОВНеНІ почуття ГО ~ОСТІ мультфільмів: сМико.1а, Оля і Архі- <Час»· (М.). 2і.30 - до ЗО-річчя пере- ма « 1 1ас•. 21.30 - К. т. Урочистий ТИМИ величезНИМИ завою- мед». •К:озеня. яке рахувало до 10». моги соціалістичної ревОлюції в Бал- концерт. присвячений ЗО-річчю соціа-ваННЯМИ, ЯКИХ досягнуто за 18.00 --- Новини. 18.15 -- «Сnіває Мар- гарії. Виступ Генерального консула лістичної революції в Болгарії. (Со-ЗО років соціалі·стичного бу- гаrита Ніколова». (Болтарія). 18.40 - Народної Респ.убдіки Болгарії У К:иє- фія). 23.30 --·- Новини. Програма nе
к. т. «Клуб кіноподорожей». 19.40 - ві Крнстю Євтимова. 21.40 - Вnерше ре;щч. ;(ЇВНИЦТВа. ВперШ<' на екрані цт. Художній на телеекрані. Художній фільм «Ко-
це справді законна гор фі,,ь.,. «Не ог.1ядайся назад». 21.00 - вадло чи молот». (І серія). 23.00 -. - Інформаційна програма «Час:.. 2\.30 Вечірні новини, програма передач. 11.00 -· Новини. 11.15 - Фільм-кон-
"і·сть! Радянські люди, ВІД- в б · · .. цеnт • робатичнt' есю'зи І\ 35 '"' -- • н ранІ сторtнки радянськоt му- Програма на Київ І область ,. «.-<К ~ · • -значаючи разом з братнім зики». д. Шостакович. Перша сим- •Шкільний екрш». Фізика для учи.ів болгарським народом славну фонія. 22.15 - к:. т. Спортивна про- 18.00 - Наша афіша. 18.05 - Екран 10 класу. «Механічні коливания та їх
грама: чемnіонат світу з веслування. студента-заочника. Другий курс. застосування•. 12.10 - «Екран моло-ріЧНИЦЮ, палко бажають (Швейцарія); чемпіонат Європи 3 лег- Марксистсько-ленінська філософія. дих». «Я + ти». Конкурсио-розва-соціалістичній Болгарії но- кої атлети:ки. (Італія). 23.00 - Нови- «Філософія. її предмет та роль У су- жа.1ьна програма. 13.35 - К. т. Сьо-ВИХ величезних успіхів. ю1. Програма передач. спільстві. ВІ,fиикиен.ня марксж:тсько- годчі -· ЗО-річчя соціалістичної рево-
Програма УТ денінської філософії і основи і етапи .1юціі в Болгарії. flрограма бОJІГІІJР· В. ГОНЧАРОВ, У.53 _ Наша афіша. 10.00 - Сьогод- її розвитку». 19.10 - «Київська па- ських . документа.1ьних фільмів: сТе,
Програма на Киів І об.trасть 18.00 - Наша афіwа. 18.05 - Ек
ран студента-заоч.ника. Першиі! KJ(pc. Нарисна геометрія. «Вq:уп. Предмет нарисної геометрії. Метод вроекції. Спо-соби проекціюВ3ИJІЯ. Ортогональні nроекції. Проекції точки і nрямої иа двох і трьох площинах nроекції:.. 19.20_ -«Керівн 3 і спрямовуюча роль партії в розвитку української літератури». Літературна nере:дача. 19.55 - Музичний фільм «Міі! голос для тебе». 20.40 -К. т. Документальний телефільм «Місто перед мікрофоном». 21.10 - К.. т. €. Брагінський, €. Рязанов. «Родичі». Вистава Кіровського обласного драм 3тичного театру імені !(і. рова. 23.00 -- Інформаційниі! випуск «День за днем» .
Редактор Є. ФЕДЯИ. оглядач ТАРС. ні - День танкіст·ів. Художній фільм норам а». 19.55 - Народний артист що ми .1юбимо•, сНа nідйомі». еДва
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~--·~~--~~~----~-~--~-~---~-,--•r~~-•~4-~•4-~-4-~---~~~---4----\ «НОВАЯ ЖИЗНЬ» _ орган Броварского горкома І НАША АДРЕСА: І ТЕЛЕФОНИ: редактора - 19-3·82, заступника редактора - 19·4-47, Га~ета виходить ! ! й 2550ZI, відповідального секретаря, відділу сідьського господарства, коресnои- У, ВІвторокі =·
Коммунистической партии УкраиньІ, городекого и ра ониого м. БРОВАРИ. дента місцевоrо радіомомения - 19·3·18, віддІnів промИСІІ080СТі, ~~=~:.5 форкатj
,.,. ~::::;::::::::::::::~б:а:: ____ ~;.:-,:и:::·_..::.. __ ::::::::::::::::в,:,::;:,..,.с-___ ,,, ... , ___ :::::::с_ ІНдЕКС 61964. Броварська друкарня Київського еблуправл~ння в справах видавництв, лІміграфіі і книжкової торrівпі вул. КиївсJоКа, 154. Зам. 4520-10.831'.