19 квітня 2017 року в рамках XVІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ РОЗВИТОК: економіка, технології, управління» відбувся Круглий стіл на тему «Як прискорити розвиток галузей хай-тек в умовах технопарків».

На цю тему дискутувати ширококе коло запрошених осіб від КПІ ім.Ігоря Сікорського та технопарків «Київська політехніка» та "Львівська політехніка", центр CLUST-UA, асоціації АППАУ та АІРУ, УСПП, ТПП України, центри TCDC та HUB 4.0, а також міжнародна організація ABB Ability.

В програмі був розгляд питань:

• Що та як можуть розвивати гравців ринку в рамках чинного законодавства o успішний досвід в Україніo питання розвитку екосистем в рамках ключових хай-тек секторів• Який потенціал промислових технопарків на регіональному та галузевому рівнях • Як збалансувати відтік кадрів в ІТ – чи займаються інші сектори залученням, вирощуванням та утриманням талантів• Як покращити співпрацю між ВНЗ та комерційними структурами• Які бар’єри та як прискорити об’єднання гравців в рамках промисловихтехнопарків

В дискусії прийняли участь чимало відомих фахівців як хай-тек, так і кластерного розвитку – – Київський науковий парк «Київська політехніка» таоб’єднання НТСА, представники компаній CLUST-UA, HUB 4.0, Асоціації – АППАУ, АІРУ, «Укрелектрокабель», Cisco, Schneider Electric, АльфаГріссінГруп, ГО «Агенція європейських інновацій» (представляла також Львівський ІТ-кластер), НАНУ, інвестиційна компанія "Фактор", декілька київських технічних університетів, а також одеська ОНАХТ (лабораторія робототехніки та мехатроніки). Був також представник кабінету міністрів України.

Виступили – Володимир Гнат («Київська Політехніка»), АППАУ (автор цих рядків), Валерій Фіщук (Digital Agenda Ukraine), Іван Кульчицький («Агенція європейських інновацій» - АЄІ), Юрій Пивоваров (Асоціація Інноваційного Розвитку України - АІРУ). Далі була дискусія.

Доповідь Володимира Гната добре ілюструє потенціал та перспективи розвитку наукових та технопарків – парк «Київська політехніка» хоча й має певні проблеми, розвивається безупинно. Цікавими для учасників були такі факти, що в парк входять 7 високотехнологічних підприємств м. Києва, створена стартап школа «Sikorsky Challenge», до розвитку залучено 28 інвесторів та 10 венчурних фондів, розроблений форсайт розвитку України до2030 р., і є цілий ряд інноваційних розробок – як новий літальний апарат Spectator, наноспутник POLYITAN, ПО NetMonitor та інші. Мене також зацікавив досвід співпраці з Boeing – ряд розробок ведуться в науковом паркусаме по замовленням цієї компанії. Одних цих фактів достатньо, щоб зрозуміти – потенціал R&D в ВНЗ є і він чималий.

В своїй доповіді – я повторив результати наших польових досліджень минулого року й наголосив, що єдиного бачення та розуміння стану технопарків, їх подальшого розвиту в учасників ринку немає. Як немає і солідної методичної основи щодо їх створення в поточних реаліях. І тому – потрібно створити Аналітичний центр, - найкраще при ініціативі Digital Agenda Ukraine.

Іван Кульчицький (АЄІ) в своїй доповіді підкреслив, що великі можливості для розвитку інновацій є в європейських проектах. Зокрема, великі фонди є в програмах Horizont 2020, а також I4MS – останній саме пропонує чимало речей в сфері ІІоТ. Цікавим також є досвід колеги по співпраці з польськими колегами. А минулого року АЄІ разом з консалтинговою компанією Civitta та Львівською політехнікою створили консорціум по створенню в Україні Хабу промислового інтернету речей. Пан Іван запросив учасників на семінар по ційтемі, що відбудеться у Львові 24 травня.

Разом з тим, учасники зустрічі були критичні щодо стану розвитку наукових та технопарків в Україні – ось ключові цитати:

• Валерій Фіщук (Digital Agenda Ukraine)чітко та прямо формулює головну проблему – «як нам створити масовий та доступний R&D в країні?». Роль наукових та технопарків – саме в R&D, - перефразуючи Валерія, - «R&D сьогодні не є ні масовим, ні доступним». Щодо «доступності» додам, що по чисельним спостереженням АППАУ мова не тільки про інвестиції – часто існуючі розробки просто невідомі ринку, - стан комунікацій між учасниками ринку залишається незадовільним. Валерій також підкреслює, що комунікаціїзі сторони НАНУ та інших науковців залишають бажати кращого. Інший аспект доступності – все по централізованій політиці та інвестиціях. Світова практика створення парків – через державу, і Валерій говорить, що без неї, швидкий розвиток неможливий.

• Юрій Пивоваров (АІРУ) - відкоментував статус індустріальних парків (новий законопроект в ВР), та розповів про новий технопарк Unit City. Представники центру TCDC були також запрошені на зустріч, але не змогли прийти.

• Михайло Крикунов (CLUST-UA, КБШ) був ясним в ключових питаннях технопарків

o Не справа університетів займатись розвитком парків – це має робити бізнес

o Головна роль технопарків – в розвитку R&D, - не потрібно це плутати з набором маркетингових інструментів (не має значення для чого)

o Питання потрібно розглядати в широкому контексті – а) держава дуже слабка – вона не здатна й не буде фінансувати науку, розробки та дослідження– це має бути очевидно та зрозуміло всім, - власне про це говорить весь попередній 25 річний досвід б) ВНЗ – дуже обмежені в розвитку, - адже реформи так і не відбулось. Жоден з університетів не може собі дозволити працювати так, як працюють європейські чи американські університети, які дійсно мають ресурси та бюджети для досліджень с) чудово, що є в нас Василь Хмельницький – але скільки ми бачимо ще на горизонті подібних людей? – має бути ясно для всіх, - приватних інвесторів вкрай мало й найближчим часом не передбачається. Стратегія розвитку технопарків на найближчий має враховувати ці 3 головні обмеження.

Учасники дискусії також були згодні в тому, щo існує значний перекіс – медійний та експертних спільнот в питанні стартапів, - справжній R&D рідко доступний стартапам, - це справа серйозних, зрілих фірм, дослідницьких інституцій та цілих об’єднань – в тому числі в технопарках. Тому не варто плутати ці речі, коли ми говоримо про розвиток інновацій в промисловості чиенергетиці країни.

o В Україні вже накопичений чималий власний досвід в створенні та розвиткурізних структурних елементів як парки – водночас, часто цей досвід недоступний широких кругам. Це знову ж таки – питання комунікацій та професійної аналітики.

o Потреби українських промислових підприємств в продуктах діяльності R&D та в співпраці з ними великі – цю думку озвучив колишній топ-менеджер АМКР Максим Романов, що теж був на зустрічі (в поточному статусі директор з розвитку АППАУ)

o Мультинаціональні компанії (МНК) можуть розглядати трансфер технологій в Україну – але для цього українські структури мають набагато краще позиціонувати та продавати себе. Наразі – крім ІТ, цього не відбувається і більшості МНК наші можливості просто незрозумілі, – цю думку озвучив Сергій Степанюк, - представник «Шнейдер Електрик Україна».

o Зміни невідворотні – ми разом зможемо якщо не відновити, то хоча б частково зберегти український потенціал R&D, або ж ми приречені обслуговувати своїми талантами інші економіки світу і Україна остаточно стане аграрною державою.

В якості фінальних пропозицій прозвучало

1) Має бути політика та стратегія інноваційного розвитку держави Україна – наразі їх немає. Це є ключовий фактор, що визначає долю багатьох інших речей, - в тому числі ролі та завдання ВНЗ, НАНУ тощо.

2) Нинішній уряд має знати реальну ситуацію – як зі станом існуючих парків,статусом ініціатив, так і з попередніми напрацюваннями та досвідом, - зокрема, чисельними напрацюваннями НАНУ

3) Потрібно швидше створювати ресурси на зразок marketplace – інтернет-майданчики, де попит та пропозиція зможуть швидше стикуватись

4) Ми маємо всі разом набагато краще співпрацювати: бізнес має змінити відношення до науки, але так само і наука – до бізнесу. Для цього потрібен бенчмаркингові аналізи та просування кращих практик.

5) Українські науковці та розробники мають значно краще себе позиціонуватита просувати свої можливості – як всередині країни, так і поза межами.