Виходить з 24 лютого 1940 року № 28-29 (8245) Цiна вроздрiб - 1 грн.

koloszal@inbox.ru

Інтернет-версія: http://zal.te.ua/

 

 

     СПIВЗАСНОВНИКИ:Залiщицька районна рада,

Залiщицькарайдержадмiнiстрацiя,

Залiщицька міська рада,трудовий колектив редакції

 

 

 u ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ

 

инуло сорокднів із моментузагибелі нас т о л и ч н о м умайдані тих,кого сьогоднін а з и в а є м о

“Небесною Сотнею”. Нажаль, на сьогодні їх ужебільше сотні: за останнімиданими – майже 110 осіб.Такою дорогою ціною за-платила Україна за правобути вільною і неско-реною.

Жалобний захід за Геро-ями “Небесної Сотні” відбув-ся в Заліщиках, де за ініціа-тиви громади перед владнимбудинком встановлено па-м’ятну стелу на честь полег-лих. У серцях багатьох при-сутніх зринули події мороз-ного і кривавого МайдануКиєва, коли гинули люди різ-них національностей, різноговіку – від 18 до 70 років, алеїх у бою єднала любов доУкраїни, на долю якої випалотак багато страждань… Ко-жен з них – відомий і неві-домий – залишився з наминазавжди. Адже історія од-на, вони – її частина.

…Опустилось біле полот-нище і перед нами посталиГерої “Небесної сотні”. Все-чесні отці відправили поми-нальну панахиду та освяти-ли меморіальну стелу, а при-сутні помолились за їхні душі.

«Вся наша ненька-Українаоплакувала й досі плече засвоїми синами і доньками –

учасниками оборони держа-ви, - сказав о.Василь Хреб-так. – Але немає для вічностінічого кращого, аніж віддатисвою душу за брата свого. Іхоча сьогодні Україна про-довжує хоронити загиблих,ми дякуємо Богу, що давсили, аби вибороти Правду.Розуміємо, що це лише поча-ток. Перед нами і перед Ук-раїною є багато інших вик-ликів, з якими нам треба гідноборотися.

Було важко, і це можутьсказати ті, котрі були на май-дані, вони є серед нас. Яки-ми почуттями пройняті булисерця всіх українців, колигинули люди? Почуттямлюбові до рідної землі, доУкраїни, до ближнього. Нашаприсутність тут є виявомвеликої поваги і подяки докожного з них, бо сьогодні їхніродини, їхні сім’ї проливаютьза ними гіркі сльози. Вічна їмслава, вічна їм честь!»

«На 40-й день після смертінаших Героїв-патріотів мивкотре зібралися на майдані,- мовив о.Іван Сендзюк, -повертаючись в тривожнеминуле. – Тут для нас про-ходила осінь, зима, вже йвесна, а ми – тут. Для бага-тьох людей нашої країни цейчас проходив на Майдані вКиєві. Ми говорили про те,що цей головний Майдан маєвідбутися в наших серцях.Це має бути переміна світо-сприйняття і сприйняття

себе, як людини і свого на-роду. Поминаючи тих, котрівіддали своє життя, - це восновному молоді, освічені,свідомі люди, котрі, як і бійціпід Крутами, та й в іншіісторичні часи нашої держа-вності йшли на бій. Кращі зкращих ставали жертвами внерівному бою.

Освячуючи це місце, мидякуємо кожному з них. Длянас сьогодні зійшло сонце,нас воно зігріває, а їх немає.Вони залишились в пам’ятінароду і в історії як небесніАнгели», - сказав о.Іван.

Під звуки мелодії «Пливекача» було названо кожного,хто ввійшов в історію Рево-люції Гідності і залишиться впам’яті народу. А ті, хто по-бував у ті страшні і неспокійнідні на Майдані, поклали квітидо стели.

Душі Героїв “Небесної Сот-ні” назавжди покинули нашуземлю. Сум, жаль в очахусіх, хто знав цих людей, хтоперебував з ними в томустрашному пеклі на Майдані,на Грушевського, на Інсти-

тутській. Розпач і розпука –в серцях найрідніших людей– матерів, батьків, дружин,дітей.

Батько Олексій Братушкапобув поруч із своїм ново-народженим синочком всьо-го тиждень і поїхав до Києва19-го ввечері, а вранці 20-гойого вже вбили. І таких істо-рій людських доль – тра-гічних, непростих, колимайданівець поклав своєжиття за боротьбу протирежиму, в пам’яті закар-бувалось чимало, вони роз-кидані по всій Україні.

«Нелегко все згадувати, аще важче було пережити ціподії в той час, - сказавмайданівець із ШипівцівВолодимир Золотий, який чине з перших днів подій у Києвістав їхнім учасником. –Пройшло стільки років, якзагинули юні крутянці, аподвиг їхній повторивсяцьогоріч. І за 20 років неза-лежності Україна народиланових Героїв. Жахливі подіївідбувалися біля Маріїнсь-кого палацу, на Грушев-ського. Наших краян булочимало, там стояла і заліщи-цька палатка. Рвалися підногами гранати, ми, безсилідо краю, знову будувалибарикади і відбивалися, якмогли. Пригадую, наш побра-тим Іван з Поділля, такийхворий, ледь на ногах стоїть,але не подався додому, непокинув своїх друзів… Це

також Герої, як і Героямистали ті, хто 19, 20, 21 лю-того їхали з дому, не знаючи,чи повернуться до рідних. Напередовій були БорисШипітка, Михайло Гушува-тий, які виносили поранених

і навіть вбитих. А наш РоманБурдейний із “Самооборони”захопив полковника, в якогобули дуже цінні папери.Прикладів гідних вчинківнаших побратимів можнаназвати безліч». Це булисправжні люди, із незрад-ливою совістю, з високимиморальними цінностями. Івкотре пересвідчитись уцьому українці мали змогу нетільки за допомогою теле-передач, газетних публікацій,в яких очевидці про ці подіїрозповідали, а й багато лю-дей побували там, пережилиМайдан своїм єством. Атернополянин Ігор Крочак,старший науковий співро-бітник Держархіву Терно-пільської області, висту-паючи, говорив не тільки пропережите, а й про нашу ар-мію, яка потребувала новоїпідготовки. І за короткий часбуло зроблено стільки, чогоармія не мала за 20 роківнезалежності України.

Ігор Крочак спільно зактивістом Майдану Михай-лом Воронським підготувалиі представили фотоісторіюЄвромайдану в Києві, Тер-нополі, і в Заліщиках. Ініціа-тором її став депутат міськ-ради Василь Іванишин. Переднами постала «УкраїнськаРеволюція Гідності». Кадрифотознімків повернули нас уте вогняне пекло, в якому -гинули люди, віддаючи жи-ття за повалення жорсто-кого режиму.

«Борітеся – поборете, ВамБог помагає!», - очевидно цікрилаті Шевченкові словадопомогли підняти Україну інарод на боротьбу з нена-висним режимом. «Україна –понад усе!» - такий клич сто-

яв перед народом, і та силатворів Тараса Шевченка,Василя Стуса, Василя Симо-ненка, дух українців В’яче-слава Чорновола, ОлексиГірника озвався в нашихсерцях, - сказав, виступа-ючи, Василь Іванишин. Май-дан не тільки вистояв, Май-дан переміг.

“Плач не дав свободи щенікому, а хто борець, тойздобуває світ!», - говорилиповстанці. Перед нами нині– нова загроза: російськийчобіт наступає на нашу зем-лю. Але ми – нескоренанація, і Майдан це довів», -зазначив Василь Дмит-рович.

У той недільний день вірші-присвяти “Небесній Сотні”читали Анастасія Навізів-ська, Роман Фестрига, Гали-на Шевчик, Павло Мамалига,тріо «Терноцвіт» виконалопісню «Заплакала осінь», анаостанок виступив міськийголова Володимир Бенев’ят:

«Дико і страшно є, коливлада стріляє у свій народ. Ісаме люди, котрі дивлятьсяна нас із цих фото, а такожпредставники “Громадськогоспротиву” та “Самооборони”району зупинили те сваві-лля, безчинство влади і вря-тували всіх нас. Вони - Герої,вони - кращі з кращих. Мибули під стріхами власноїхати, а вони в люті морози,в диму, під кулями рятувалиУкраїну, рятували майбутнє.

 u ВАРТО ЗНАТИ

ПРО СКЛИКАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТОЇ СЕСІЇЗАЛІЩИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ

Відповідно до частини 9 статті 46 Закону України «Промісцеве самоврядування в Україні» скликати двадцятьдев’яту сесію Заліщицької районної ради шостого скликання10 квітня 2014 року о 10 год. в залі засідань районної ради.На розгляд сесії винести такі питання:

1. Про ефективність використання земельних ресурсів іприродних надр в Заліщицькому районі.

2. Про затвердження звіту про використання районногобюджету за 2013 рік.

3. Про внесення змін і доповнень до рішення районноїради від 31 січня 2014 року №437 «Про районний бюджет на2014 рік».

4. Про виконання програми соціально-економічного такультурного розвитку району за 2013 рік.

5. Про програму соціально-економічного та культурногорозвитку району на 2014 рік.

6. Інші питання поточної роботи. Різне.На сесію районної ради запросити депутатів обласної ради,

голову Заліщицької райдержадміністрації, міського,селищного та сільських голів, голову Заліщицькогорайонного суду, прокурора району, начальника ЗаліщицькогоРВ УМВС України, редактора районної газети «Колос»,директора редакції районного радіомовлення, керівниківполітичних партій та громадських організацій району.

Іван ДРОЗД, голова районної ради

Звертаюся особливо домолоді: саме ці люди вря-тували нам державу.

Депутатський корпусміськради, рада старійшин,Штаб спротиву вирішилитаким чином вшанувати

пам’ять “Небесної Сотні” длятого, щоб хто не працювавби в цьому будинку, повинен,йдучи на роботу і поверта-ючись з неї, бачити ці фото ізнати, що народ – це влада.Щоб ніхто не смів порушитизагальнолюдські христия-

нські цінності». ВолодимирСтаніславович сказав, що,згідно рішення сесії міськ-ради, вирішено перейме-нувати одну з вулиць містана честь Героїв “НебесноїСотні”, а також спільно зрайонною владою рекон-струювати меморіал Бор-цям за волю України такимчином, аби там був не лишепам’ятник Герою УкраїниСтепану Бандері, фоточленів ОУН-УПА, а й “Небес-ної Сотні”, яка є продовжу-вачем героїчних вчинків уборотьбі за незалежністьУкраїни. Поминальний західзакінчився виконанням Дер-жавного Гімну України, якийвелично зазвучав над За-ліщиками.

Герої “Небесної Сотні”...Одні стали символами зак-ладів, де навчалися, іншігероями тих міст і сіл, денародилися. Власне, завдя-ки їм, ми почуваємося віншій країні. Вони пішли підкулі не заради владного кріс-ла, не за гроші, а продемон-стрували співвітчизникам,усьому світові, що справжнігерої серед нас є, що в Укра-їні є народ, і що він заслуго-вує на кращу долю.

Світла небесна пам’ятькожному, чиє життя обір-валось в серці українськоїстолиці, всім тим, хто не до-жив кілька днів до цьогорічноївесни. А нам, живим, требавірити і робити все для того,щоб кожна наступна весна

була щасливіша, щоб вонабула в серці нашому яксвітлий промінчик надії,добра, справедливості тамиру.

Ольга ЛИЧУКСвітлини

Ігоря ІВАНСЬКОГО.

М

 

 

2   № 28-29 (8245) 

Саме під таким гасломвідбулися вечори світлоїпам’яті отця Антона Наво-льського, присвячені 120-тійрічниці з дня його наро-дження в м.Чортків за сприя-нням Єпархіального управ-ління Бучацької ЄпархіїУГКЦ, зокрема єпископаДмитрія Григорака, та всмт.Товсте, в актовій залішколи.

Організувала заходи ГО«Гельсінська ініціатива ХХІ»,зокрема її голова ОлександрСтепаненко, волонтер орга-нізації, студентка Чортківсь-кого гуманітарно-педагогіч-ного коледжу ім. О.Барвінсь-кого Світлана Дутчак, заві-дувач Заліщицької ЦРБСОльга Тракало, священикцеркви св. АрхистратигаМихаїла смт. Товсте отецьІгор Леськів.

Під час зустрічі в Чортковіобдарувала присутніх влас-ними спогадами племінницяотця Антона НавольськогоМарія Навольська-Солтисюк,яка пережила у його доміважкі воєнні часи, а у Тов-стому своїми пережива-ннями про своє Перше при-частя у часи війни поділи-лась Стефанія Голик-Де-цембер, пенсіонер, вчительукраїнської мови і літера-тури. ГО «Гельсінська ініціа-тива ХХІ» продовжить пошуквідомостей про життєвийшлях отця Антона Наволь-ського і намагатиметься

зібрати їх в окремому ви-данні.

Відомо, що Антон Наволь-ський народився 1894 рокув селянській родині у селіЗозулинцях Заліщицькогоповіту. Закінчив Державнугімназію у Кіцмані, викла-дання у якій велося німець-кою та українською мовами.Його навчання у Львівськійветеринарії перервалаПерша світова війна.

Був призваний до ав-стрійського війська, прой-шов вишкіл у старшинськійшколі, воював у Карпатах. У1918 році вступив доГалицької армії. Під час боївз поляками за Львів бувважко поранений, дивовиж-ним чином уник загибелі. До1922 року перебував утаборі для інтернованихстаршин Української Гали-цької армії в Тухолі.

Після повернення до рід-

ного села зазнавав постій-них переслідувань поліції, якучасник українських визво-льних змагань. Був ув’язне-ний у Чортківській тюрмі.Після звільнення з тюрмизмушений був покинутибатьківський дім та пере-ховуватися у селі Герма-ківка на Борщівщині - у родинісвоєї тітки Антоніни Колян-ківської.

Глибоко пережиті та пере-осмислені події війни, полонута політичних переслідуваньспонукали А.Навольськогодо обрання душпастирськогошляху. За порадою о.Фльор-чука із села Кулаківці,відомого своїми патріотич-ними настроями, продовживнавчання у Станіславівськійдуховній семінарії. Великийвплив на світогляд тодішніхсемінаристів мав главаСтаніславівської єпархіїУкраїнської греко-католи-цької церкви єпископ Григо-рій Хомишин (1867 – 1947). Усправах церковної реформивін був прихильником без-шлюбності священиків талатинізації обряду. У своїйгромадській діяльності –провідником просвіти таукраїно-польського прими-рення.

У 1930 році А. Навольськийбув висвячений ГригоріємХомишиним і отримав па-рафію у Товстому. 1939 рокузавершив тут будівництвоцеркви Архістратига Михаї-

ла за проектом Яна Сас-Зубжицького, славетногоархітектора, вихідця з Тов-стого. Через постійний де-фіцит коштів будівельніроботи тривали близько 30років, з немалою перервоюу роки війни. Унікальну усвоїй архітектурній довер-шеності церкву вдалосядобудувати завдяки благо-дійним пожертвам мешкан-ців багатьох навколишніх сілі усієї громади Товстого.

Отець Антон Навольскийне вітав Червону армію увересні 1939-го. У червні1941-го, очікуючи арештуНКВС, змушений був перехо-вуватися.

Не вітав також о.Наволь-ський приходу німецькихокупантів, справедливовважаючи, що нова окупаціябуде не менш жорстокою запопередню. У роки нацист-ської окупації всіляко стри-

мував людей від погромів івидачі євреїв нацистам таїхнім поплічникам. У пропо-відях закликав вірних добратерської любові та до-помоги безправним євреям.Так 12 липня 1941-го, насвято Апостолів Петра іПавла, о.Навольський усвоїй проповіді відкритозвернувся до парафіян:«Якщо хочете насправдінезалежної України, муситевиборювати її власноюкров’ю, а не кров’ю євреїв,як вчать вас німці!».

І все ж Голокост забравжиття кількох тисяч євреївТовстого. Він особисто пере-ховував кількох єврейськихдітей, багатьом родинамдопоміг пережити ті трагічніподії. Не маючи власної ро-дини, виховував чотирьохсиріт - дітей свого братаМихайла, котрий загинув у

Червоній армії. У голодні 40-іроки, коли у Товстому з’я-вилося багато голодуючих ізкарпатських сіл, намагавсявлаштувати їх у сім’ях своїхпарафіян. Дав прихисток увласному домі дівчинці наімя Ганнуся, сироті з Гуцу-льщини.

Після заборони комуні-стичним режимом Україн-ської греко-католицькоїцеркви змушений був пе-рейти у православ’я. Незва-жаючи на це, всіляко допо-магав багатьом греко-като-лицьким священикам, котріперебували у засланні таповерталися із нього. Самзнаходився під пильнимнаглядом органів держбез-пеки. У 50-х роках за рішен-ням комуністичної владицеркву Архистратига Михаї-ла у Товстому було закрито,однак о.Навольський про-довжував нелегальну душ-пастирську місію і позахрамом - аж до своєї смертіу 1965 році.

Після оприлюднення свід-чень Ульки Соммер, однієї зтих, хто пережив Голокосту Товстому завдяки духовнійсилі та дієвому милосердюотця Антона, Єрусалимськаєврейська громада в 1993році визнала його Правед-ником народів Світу.

А українському та поль-ському читачеві про о.На-вольського розповіла Богу-міла Бардиховська – вже

через 40 років після того, яквін відійшов у вічність. У їїзбірці “Україна: люди і кни-жки”, що вийшла в україн-ському перекладі 2009 року,його ім’я стоїть поруч із іме-нами Василя Стуса, ОлесяГончара, Богдана-Ігора Ан-тонича, Алли Горської та ЄжиГедройця…

Пам’ять про Антона Наво-льського живе у його ріднихЗозулинцях та у Товстому.

Світлана ДУТЧАК,волонтер ГО

«Гельсінська ініціативаХХІ» , студентка

Чортківськогогуманітарно-

педагогічного коледжуім. О.Барвінського

СвітлиниВалерія ГОНТАРЯ

та Михайла КОХАНЮКА.

 u ПОСТАТІ

 

 u БЛАГОУСТРІЙ

Проблемам благоустроюбула присвячена нарада, якавідбулася днями в залі за-сідань районної ради за уча-сті міського, селищного, сіль-ських голів, керівників уста-нов, організацій району всіхформ власності, молодіжнихта громадських організацій. Вїї роботі взяли участь головарайонної ради Іван Дрозд,його заступник Василь Лопу-шняк, перший заступник го-лови РДА Василь Лучик.

Голова районної ради ІванДрозд проаналізував сус-пільно-політичну ситуацію вкраїні та навколо неї, а такожзупинився на основнихзавданнях, які треба вирі-шити в кожному населеномупункті району в ході дво-місячника благоустрою.

Із спільним розпорядже-нням районної ради та рай-держадміністрації «Провесняні акції з озеленення таблагоустрою населенихпунктів та придорожніх смугавтомобільних доріг» при-сутніх ознайомив начальниквідділу з питань цивільного

 

захисту, житлово-комуна-льного господарства таінфраструктури РДА БогданГуйван. З метою підтримкиВсеукраїнської акції «Зро-бимо Україну чистою» на 12квітня ц.р. запланованопровести День благоустрою.

Про актуальні питанняекономії бюджетних коштівта стан розрахунків у бю-джетній сфері району мовувели начальник фінансовогоуправління РДА Марія Ливакта керівник Заліщицькогоуправління державногоказначейства Микола Олек-сюк. Із заходами щодо част-кової мобілізації в районіприсутніх ознайомив заві-дувач сектору взаємодії зправоохоронними органами,оборонної та мобілізаційноїроботи РДА Ярослав Воврин.

В обговоренні питаньактивну участь взяли місь-кий голова Володимир Бене-в’ят, селищний – Роман Дем-кович, сільські голови Доб-рівлян – Степан Гуцуляк,Бедриківців – Іван Костинюк,Ниркова – Іван Безушко,

Зеленого Гаю – Ігор Прокоп,головні лікарі ЗаліщицькоїЦКРЛ Василь Оскоріп такомунальної протитуберку-льозної лікарні Ігор Шпак,завідувач Заліщицькоговідділення Борщівськогоміжрайонного відділу ДУ«Тернопільський обласнийлабораторний центр Держ-санепідслужби України»Олексій Дорошенко, голов-ний державний фінансовийінспектор Чортківської між-районної фінансової інспекціїОлександра Ільків, директоррайонного комунальногопідприємства «Заліщицькетуристичне бюро» ВікторКучер. Усі зійшлися на тому,що навіть в умовах дефіци-ту бюджетних коштів, необ-хідно зробити разом із гро-мадами населених пунктівусе можливе, щоб до Вели-кодніх свят навести усюдипорядок та благоустроїтитериторію району.

Олег ВІСТОВСЬКИЙ

Мишківська земля пода-рувала світові багато відо-мих людей. Серед них цер-ковний діяч Софрон Дми-терко і громадський діячВ.Носковський, лікар-пси-хіатр А.Кібзей, кандидат тех-нічних наук В.Срібний, лікар-хірург М.Секела, письмен-ник, журналіст, політичнийдіяч, в’язень польських тю-рем і німецьких концтаборів,референта-провідника УПАРомана Шухевича, ДанилоЧайковський.

105 років тому в сім’ї міс-цевого священика наро-дився син Данило. ОтецьВасиль, будучи головою«Просвіти», помітив потягйого до навчання і старавсядати йому освіту. В нашомуселі він закінчив школу,продовжив навчання вукраїнській гімназії в Ста-ніславові. Але Мишків, зга-

дував син письменникаРоман, який побував навідкритті меморіальноїдошки на честь батька в2007 році – один з тих ріднихкуточків, в якому сформу-валися почуття безмежноїлюбові батька до України, щой дало напрямок йогоподальшому життю і праці.Пан Роман згадував, щобатько завжди хотів повер-нутися на рідну землю, бодуже любив її і все свідомежиття писав про Україну,боровся за її свободу.

На честь ювілею письме-нника в нашій бібліотеці булапроведена літературнарозповідь «Славний землякславної землі». Бібліотекаррозповіла про нелегку долюювіляра і познайомила з йоготворчим доробком.

Враженнями щодо про-читаної книги Данила Чай-

ковського «Хочу жити», якуподарувала бібліотеці дочкаписьменника Зірка, відвіда-вши її у 2009 році, поділиласячлен клубу «Пошук», вчи-телька І.В.Храпчинська.

Присутні познайомилися зматеріалами книжковоївиставки «Село славнеродом своїм», на якій булипредставлені книги пись-менника, спогади про нього,світлини з відкриття ме-моріальної дошки, а такожцікаві краєзнавчі матеріали,які стосуються родиниписьменника. Це зокремалист-оригінал батька пись-менника, датований 1911роком, а також давнісвітлини.

Ганна ХРАПЧИНСЬКА,бібліотекар

 

В ці дні у бібліотеці-філіїс.Лисівці було проведеновечір-портрет «На теренахсвітової науки» - до 110-річчявід дня народження фізика,теоретика Зенона Храпли-вого. Рід Храпливих походивіз Тернопільщини і належавдо того прошарку інтелігенції,яка жертовно працюваладля народу. Батько Зенона –Василь Храпливий був упра-вителем школи у с.Лисівці.

Євген Храпливий був гро-мадським діячем, визнач-ним дослідником сільськогогосподарства, багато роківсвого життя присвятивпраці в крайовому товари-стві «Сільський господар» уЛьвові. Наймолодший Зенонбув професором матема-тики і фізики. Народився він15 березня 1904р. в с.Лисівці.Школу закінчив у Тернополі.

У 1923р. З.Храпливий ставстудентом Віденського уні-верситету, де студіює мате-матику і фізику. У 1926р.юнак продовжує навчання уЛьвівському університеті,

після закінчення якого отри-мує диплом вчителя мате-матики і фізики. Спочаткупрацює в гімназіях Пере-мишля, а згодом у 1-й акаде-мічній гімназії Львова. Вінзахоплюється науковоюроботою у царині фізики,особливо його зацікавилаквантова фізика.

Заслуговує на увагу ігромадська діяльністьдоктора З.Храпливого. Всічні 1943р. він обираєтьсядійсним членом НауковогоТовариства ім.Т.Шевченка.

Під час Другої світовоївійни З.Храпливий зваживсяна еміграцію – спочатку доВідня, а потім до Мюнхена.

В 1948р. З.Храпливогозапросили в м.Сент-Луїс(США). Саме тут він зновувіддався науковій праці вгалузі релятивістської кван-тової механіки. Став дійснимчленом Американськогофізичного товариства, дійс-ним членом АмериканськогоНТШ, членом Нью-ЙоркськоїАкадемії наук, що свідчить

про його широке науковевизнання.

Неодноразово приїздив вУкраїну. Дочка Леся Храп-лива – відома в діаспорігромадська діячка.

З 1972 року Зенон Храп-ливий вийшов на пенсію ізаймався перекладами,уклав словник.

Помер професор 1 жовтня1983 року, похований наукраїнському цвинтарі-пантеоні у Баунд-Бруку(США). Сьогодні ім’я і науковіздобутки З.Храпливогостають відомими і на ріднійземлі. Багато цікавого ма-теріалу має вчитель фізикиЛисівської ЗОШ І-ІІІ ступенівВ.І.Грушицький. Цікавими єйого розповіді про З.Храп-ливого.

У бібліотеці була відкритатематична поличка, з якоюбули ознайомлені присутні.

Віра ГОЛОВАЦЬКА,зав.бібліотекою-

філією с.Лисівці

 

4 квітня, у п’ятницю, о 17 год. в Заліщиках на парафії церкви ПокровиПресвятої Богородиці відбудеться театралізована Хресна дорога за участютовариства українських студентів-католиків «Обнова» м.Івано-Франківськспільно із семінаристами Івано-Франківської теологічної академії.

Прохання до всіх віруючих завітати на це дійство. Початок Хресної дорогина центральному майдані міста.

 

 u ВАРТО ЗНАТИ

  № 28-29 (8245) 3 

u НА СКРИЖАЛЯХ ІСТОРІЇ

 u АГРАРНІ ПИТАННЯ

 

1 вересня 1939року, викону-ючи свої зобо-в'язання за тає-мним пактомРіббентропа-Молотова, Ні-

меччина напала на Поль-щу, в свою чергу за цією ждомовленістю - 17 вересняЧервона Армія перейшларічку Збруч і захопила за-хідноукраїнські та захід-нобілоруські землі. Не-дільного ранку, 17 вересня1939 року, заліщани почулигуркіт танків у власному

місті. Радісна ейфорія на-селення, викликана звіль-ненням з-під влади Польщі,змінилася після першихкроків нової влади, яка, немарнуючи часу, розпочаланаводити тут власні поряд-ки. У 1939-1940 рр. розпо-чинається колективізація.Худобу селян, більшість їхземель було вилучено длястворення колгоспів. Поча-лися арешти місцевої інте-лігенції: В.Бараника, Ф.Суяр-ка-Животівського, Р.Ско-марівського, М.Панаса,І.Ткачука, М.Долинського таінших „політично ненадійних"людей Заліщанщини. Швидкозбільшувалася кількістьв'язниць у західній Україні.Закривалися читальні „Про-світи", кооперативи; розпо-чалася антирелігійна про-паганда.

22 червня 1941 року Ні-меччина напала на СРСР,ареною їх двобою стала йнаша держава. Почаласяевакуація з прифронтовоїзони на схід. Перед від-ступом заліщицький гарнізонзамінував важливі об'єктиміста, а також автомобіль-ний та залізничний мостичерез р. Дністер. Було зни-щено залізничне полотно ізЗаліщик аж до Ланівців (150км.). Перед підривом заліз-ничного мосту на ньоговикотили вагони з ареш-тантами, яких не встиглипереправити в тил чи розс-тріляти, їх усіх поглинуливоди Дністра. Про цю тра-гедію багато зібрав інфор-мації краєзнавець із селаСлобідка А.І.Могилюк. Радян-ськими саперами було підір-вано залізничний, шосейниймости, висаджено в повітря

залізничний вокзал, а такожзруйновано всі промисловіпідприємства. Із встано-вленням нової окупаційноївлади, діячами ОУН 30 чер-вня 1941 року в Львові булозроблено спробу відновитиУкраїнську державу. Цьогодня Національні збори про-голосили Акт ПроголошенняВідновленої УкраїнськоїДержави. Головою урядустав - Ярослав Стецько, аміністром с/г уродженецьсела Лисівці - Євген Храп-ливий; також почали ство-рюватися українські коміте-

ти на місцях. У Заліщикахйого очолив член ОУН - ІванМалюк. Місцеве населеннядуже позитивно сприйнялотакі події - люди вдягаливишиванки і йшли до рай-центру з усіх околиць. Наплощі біля міської ратушівідбувся велелюдний мітинг,а над ратушею вивісилиблакитно-жовтий національ-ний стяг. На жаль, радістьзаліщан була нетривалою,оскільки нацисти не малинаміру ділитися владою. 11липня 1941 року були за-арештовані керівники Ук-раїнської держави окупан-тами. Починається набірмолоді для робіт в Німеч-чину; у селяни в обов'язко-вому порядку сплачувалинатуральний податок: м'ясо,молоко, яйця, зерно. За не-виконання чи ухиляння відсплати суворо карали.Масово переслідувалисьєвреї, близько 800 з якихбуло розстріляно в Заліщи-ках 1941 року. Цікаві фактипро період німецької окупаціїв місті наводить історик,викладач агроколеджуМ.В.Сопилюк у своїй праці„На переломі століть...". Те-рор та насильство зі сто-рони нацистів призвели доактивізації діяльності ОУН тастворення УПА. Заліщан-щина знаходилася підвладою німців з 1941 по 1944рік. 24 березня 1944 рокувнаслідок Проскурівсько-Чернівецької операції військаІ Українського фронту зві-льнили наш край. Безпосе-редню участь у цьому взяли20 і 21 механізовані бригадипід командуванням А.Х.Ба-баджаняна та В.М.Горєлова,а також 40, 44, 45 гвардійські

танкові бригади 11 танковогокорпусу під командуваннямгенерала А.П.Гетьмана.Дністер було форсовано вмісті Заліщики та в селахУстечко, Городок. Завдякимемуарним спогадамА.Х.Бабаджаняна - коман-дуючого 20 мехбригадоювідомо, що 25 березня 1944року був похмурим днем,низько стелився туман,якнайкраще сприяючи вій-ськам форсувати Дністер.Спільно з танковими бри-гадами ворога допомагаливигнати з нашої території 434

-й гвардійський зенітно-артилерійський полк підкомандуванням полковникаВ.П.Ашкерова, 294-й вини-щувально-протитанковийартилерійський полк, 3-японтонно-мостова бригадаРГК та 129 гвардійськастрілецька дивізія очолю-вана генерал-майоромС.М.Бушевим.

Внаслідок описаних подій15 військовим було при-своєно високе й почеснезвання Героя Радянськогосоюзу: А.Х.Бабаджаняну,В.Г.Кочерову, С.Д.Осипову,О.П.Синіцину, І.Х.Календюку,С.Я.Устименку - за фор-сування Дністра в містіЗаліщики; В.М.Горєлову,І.П.Адушкіну, М.П.Кабаліну,І.Ф.Королькову, С.О.За-курдаєву, П.Ю.Трункіну,B.C.Чергіну, М.Й.Гавришку,A.M.Сулімі - за переправу вселі Устечко. Наказом Вер-ховного Головнокоманду-ючого 20-й гвардійській ме-ханізованій бригаді полков-ника А.Х.Бабаджаняна при-своєно найменування „Залі-щицька". Після звільненнянашої території від нацистівчимало краян було мобілі-зовано на фронт в ЧервонуАрмію.

Так завершилося визво-лення Заліщицького краю віднацистів. Цьогоріч, 24 бе-резня, виповнилося 70 роківз тих далеких, але не меншпам'ятних подій, адже май-же в кожній родині були лю-ди, які воювали на фронтахII світової війни.

Віталій КАСПРУК,науковий працівник

Заліщицькогорайонного

краєзнавчого музею

 

(ДО 70-РІЧЧЯ ВИЗВОЛЕННЯ НАШОГО КРАЮ ВІД НАЦИСТСЬКОЇ НІМЕЧЧИНИ)

- Майже на всіх останніхвеликих аграрних зібра-ннях їх учасники не оми-нають тему оренди землі.На нещодавньому з’їздіАсоціації фермерів і при-ватних землевласниківУкраїни знову чи не най-гострішим питанням дляобговорення була недос-конала організація орендисільськогосподарськихугідь. При цьому оренда уземельних відносинах зали-шається домінуючою. В чомупроблема?

- А вона полягає у дорож-нечі та складності процедуридержавної реєстрації праворенди земельних ділянок, -зазначає фахівець з аграрноїполітики О.Муляр. - Орендарнабуває законного права навикористання орендованихугідь лише після державноїреєстрації прав оренди.Разом з тим, нещодавнозапроваджено певні крокищодо спрощення державноїреєстрації оренди та укла-дення і поновлення догово-рів оренди землі. Зокрема,дозволено реєстрацію праваоренди земельних ділянок,відомості про які не занесенідо Державного земельногокадастру та які не маютькадастрових номерів.

Спрощення процедуриреєстрації права оренди неможе повністю вирішитипроблему орендних відно-син, бо існують й інші проб-леми, що стоять на завадіефективному і організо-

ваному ринку оренди землі.Необхідно взяти до увагинаші умови: фрагментар-ність земельної власностівнаслідок приватизаціїсільськогосподарських угідьв Україні та необхідністьдомовлятися орендарямокремо із кожним землев-ласником, а також здійсню-вати реєстрацію права накожну окрему земельнуділянку.

Із загальної кількості 4,77млн. договорів оренди бли-зько 15% щорічно проходятьпроцедуру державної реє-страції. Через складнощіоформлення оренди широ-кого поширення набула прак-тика купівлі корпоративнихправ підприємств-орендарівз метою розширення зем-лекористування замістьпрямого укладення новихдоговорів оренди із земле-власниками. За різнимиоцінками, ціна купівлі правана оренду в такий спосібскладає від 1 тис. до 4 тис.грн. за 1 га без врахуванняінших виробничих потужно-стей.

Зрозуміло, що не в кожноговиробника є такі кошти.Тому лише обмежене коловеликих виробників, щомають легший доступ дозовнішнього фінансуваннясвоєї діяльності, спроможнерозширюватися у такийспосіб, що ми спостерігаємосьогодні. Таким чином, зна-чні складнощі із укладеннямдоговорів орендарями

безпосередньо із земле-власниками та широке зас-тосування механізму купівлікорпоративних прав під-приємств призвели до моно-польних переваг великихс ільськогосподарськихпідприємств на ринкуоренди землі.

- Чи завжди такі виробники

є ефективнішими за інших?- Не завжди. Якщо більше

за розміром господарствопрацює ефективніше, прид-бання меншого сільськогос-подарського підприємствадля отримання контролю наддодатковими землями змо-жуть і далі передавати своїділянки в оренду, не несучивитрат на присвоєння своїмділянкам кадастрових но-мерів. Тепер право орендиземельних ділянок, які немають кадастрових номерів,реєструватиметься в окре-мому розділі Державногореєстру прав. Це істотноспрощує реєстрацію орендита укладення і поновленнядоговорів оренди землі.

У цілому земельно-реє-страційна реформа поліп-шила земельний інвести-ційний клімат, однак слід на-гадати, що землі в Україні за

правовим режимом поділя-ються на дев’ять категорій. Іреєстраційне реформуванняпо-різному позначається наних. Якщо ми говоримо проземлі промисловості, транс-порту, то тут поліпшенняочевидне. ЗапровадженняЄдиного реєстру речовихправ на нерухоме майно

більше гарантує права влас-ників будівель і земельнихділянок, набутих для веде-ння промислової діяльностічи якоїсь іншої, але за ви-нятком підприємницькоїдіяльності в сільській міс-цевості.

На жаль, у сільській міс-цевості позитивний потен-ціал цього закону поки що непроявився. І це через мо-раторій на відчуженняземель сільськогосподар-ського призначення, якийдіятиме щонайменше до 1січня 2016 року. Звісно, якщодо цього часу не буде ухва-лений закон «Про обіг земельсільськогосподарськогопризначення». А це означає,що земельні ділянки сіль-с ь к о г о с п о д а р с ь к о г опризначення, в першу чергу,земельні паї, які селяниотримали під час земельної

реформи, взагалі землі дляведення товарного сільсь-когосподарського вироб-ництва заборонено викорис-товувати у цивільному обігу.Отже, і їх використання якзасобу притягнення капіталузалишається обмеженим.

На жаль, тут великих зміннайближчим часом не очі-

куємо. Хіба що після скасу-вання мораторію на від-чуження сільськогосподар-ських земель.

- Що треба зробити длявирішення проблем, які галь-мують здійснення земельно-реєстраційної реформи?

- Багато кроків щодо їїприскорення ще потрібнозробити. Чимало експертіввисловлюють свої грунтовніпропозиції. Частина з них уженабула форми законопроек-тів, вони мають розгляда-тися Верховною Радою.

У цілому пропозиції зво-дяться до того, що насам-перед, необхідно прискоритивключення відомостей проіснуючі об’єкти нерухомостідо Державного реєстру правна нерухоме майно, авідомостей про землю – доДержавного земельногокадастру. Фактично потен-

ціал законодавства продержавну реєстрацію речо-вих прав на нерухоме май-но і про державний земель-ний кадастр виявляєтьсялише на тих землях і на тихоб’єктах нерухомого майна,відомості про які внесені доДержавного земельногокадастру і до Державногореєстру речових прав нанерухоме майно. Один ізшляхів досягнення цієї мети– це якомога скорішеперетворення всіх існуючихнесформованих земельнихділянок у сформовані – такі,що відображені у Держав-ному земельному кадастріта мають кадастрові но-мери.

Нарешті, необхідно такожполіпшувати механізмвикористання відомостейпро земельні ділянки таінше нерухоме майно, яківнесені до Державногореєстру речових прав нанерухоме майно. Адже удемократичному суспіль-стві всі публічні бази данихпро нерухомість маютьбути максимально прозо-рими і доступними для ко-ристувачів.

Як показує практика, ценепросте завдання. Томуробота над формуваннямземельно-реєстраційноїсистеми в Україні має бутипродовжена.

Національний прес-клуб з аграрних

та земельних питань

 

У зв'язку з набранням чин-ності нового Кодексу Цивіль-ного захисту Урядом прий-нято постанову КМУ від09.01.2014 №11 «Про зат-вердження Положення проЄдину державну системуцивільного захисту», напра-влену на підвищення без-пеки людей і територій.

Єдина державна системацивільного захисту доз-волить, перш за все, підви-щити ефективність захистулюдей і територій від надзви-чайних ситуацій природногоі техногенного характеру, атакож забезпечити чіткукоординацію структур, за-діяних під час надзвичайнихситуацій - центральних і міс-цевих органів влади, ряту-вальників, комунальнихслужб, підприємств, волон-терів - і створити можли-вості для оперативногоінформування населення.

На сьогодні згідно завданьУряду актуалізовані регла-менти і механізми взаємодіївсіх служб під час надзви-чайних ситуацій - рятува-льників, комунальників, вій-ськових, волонтерів, пра-воохоронних органів.

У минулому році в усіхрегіонах були проведенімасштабні спільні штабнінавчання, де на практиці від-працювали оновлені механі-

зми взаємодії.Ключові нововведення в

рамках Єдиної державноїсистеми цивільного захисту:

Положення регламентуєвідносини між органамивлади та підприємствами врамках забезпечення ци-вільного захисту населенняі територій. Це означає, щодо ліквідації надзвичайноїситуації залучатимутьсяпідприємства незалежно відформи власності.

Регламентуються повно-важення державних органіввлади в умовах надзвичай-них ситуацій (НС). Зокрема,стало можливим створенняна цей час спеціальнихорганів управління, зокрема,спеціальних комісій з питаньліквідації наслідків НС, штабівз ліквідації НС, призначеннякерівника робіт з ліквідаціїНС.

На посадових осіб пок-ладається персональнавідповідальність за захистжиття і здоров'я людей вумовах надзвичайних ситу-ацій, посилюється їх відпо-відальність за невиконанняцих обов'язків.

Окрім того, створюютьсяумови для оновлення мате-ріально-технічної бази Дер-жавної служби України знадзвичайних ситуацій, ко-мунальних та інших служб,

задіяних у ліквідації надзви-чайних ситуацій.

Найважливішою відмін-ністю оновленої системицивільного захисту є чіткийрозподіл завдань і відповіда-льності між органами владиі підприємствами. Для цьогобуде створена трирівневасистема захисту населення:

державний рівень — Ка-бінет Міністрів України підкерівництвом- Прем'єр-міністра. А безпосереднєуправління системою за-хисту населення на цьомурівні буде здійснювати Дер-жавна служба з надзви-чайних ситуацій.

Територіальний рівень -під керівництвом головиоблдержадміністрації, місь-кого голови, голови райдерж-адміністрації, сільської ради.

Об'єктовий рівень - рівеньконкретного підприємства,організації та установи (атакож інших суб'єктів госпо-дарювання).

Координація роботи цієїсистеми захисту здійсню-ватиметься Державноюкомісією техногенно-еко-логічної безпеки і надзви-чайних ситуацій.

Андрій ПАЧВА,начальник

Заліщицького РВУправління ДСНСУкраїни у області

 

Щорічно, як тільки зійдесніг і встановиться сухатепла погода все частішедо пожежно-рятувальноїслужби району надходятьповідомлення про загора-ння сухої трави на гос-подарських угіддях, уз-довж транспортних магі-стралей і навіть на узбіч-чях практично в центріміст та сіл.

Для виникнення пожежідостатньо навіть непогаше-ного недопалка, недбалокинутого, а локалізуватизагорання та погасити по-жежу сухої трави на відкри-тих територіях, як свідчитьпрактика, не просто, оскі-льки швидкість поширеннявогню - висока, особливо усуху, вітряну погоду. По-лум'ям знищується родючийшар грунту, продуктамигоріння завдається непопра-вна шкода довкіллю, якаобчислюється не лише в

гривнях. Разом з повітрям улегені вривається задушли-вий дим від спалюваногосміття, рослинних залишків,а разом з димом - різно-манітні токсичні, шкідливі дляздоров'я хімічні речовини,що виділяються в процесізгорання, зокрема сполукисвинцю, ртуті, інших важкихметалів. Тому людям вартозамислитись, наскількинебезпечним може статирозведене під час відпочин-ку на галявині багаття чинеконтрольоване спалю-вання сухої трави та сміття,

особливо у весняний поже-жонебезпечний період.

Спалюючи рослинні зали-шки, більшість громадян неусвідомлюють, що чинятьпротизаконно. Частина пер-ша статті 77 Кодексу Українипро адміністративні право-порушення передбачаєвідповідальність за само-вільне спалювання рослин-ності або її залишків, опалоголистя в парках, скверах,інших зелених насадженняхбез дозволу органів дер-жавного контролю в галузіохорони навколишньогоприродного середовища абоз порушенням умов такогодозволу.

Рятувальники закликаютьмешканців району дотриму-ватись правил пожежноїбезпеки.

Андрій ПАВЛІНА,начальник караулу

ДПРЧ-15 УправлінняДСНС України

 

 u БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

4   № 28-29 (8245)

 u З НАГОДИ 200-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

К

 

ожен народмає щось най-дорожче, най-святіше. Длянас, українців,такою святи-нею є натхнен-

ник національних ідей,проповідник добра, волі,щастя і правди Тарас Гри-горович Шевченко.

Найбільшим і найголов-нішим «ділом» поета булойого Слово, яке поставив насторожі свого поневоленогонароду. Письменник Олек-сандр Довженко писав пропоета: «Без нього… хтозна– що було б з нами без нього!»

На жаль, історичні обста-вини складаються так, щопо-різному моляться україн-ці, вони належать до різнихпартій і навіть держав, час-то піддаються на провокаціїі забувають, що вони однієїматері діти. Але коли зву-чить слово Шевченка – всізамовкають, бо то говоритьправда, сам Бог промовляєвустами нашого Пророка.

У кожній українській хаті,як про живого, рідного, гово-римо про Тараса Григо-ровича Шевченка. На вид-ноті, а подекуди і поруч із іко-нами, висять його портрети,лежать його книги.

Любов до Тараса прониклау кожну сім’ю, передаєтьсяіз покоління у покоління. Цявсепереможна безкорис-лива любов зростає, шири-ться з часом. І ніякі модні вія-ння в поезії та мистецтві,ніякі казенні укази і накази незахитають її, не примен-шать, не затьмарять. Великінародні таланти вічні, як самнарод.

Довголітнє і прекраснежиття безсмертної книги«Кобзар», яку читали сучас-

ники великого поета, їхні діти,внуки і правнуки, наші праді-ди, діди і батьки. І можна пов-торити, як свої власні, словаМиколи Бажана: «Я розгор-таю томик «Кобзаря» і меніздається, що я кладу руки натрепетне гаряче серце -серце, що так багато пере-жило і так багато пізнало, і явідчуваю його потужнийпульс у пристрасних ритмахШевченкового вірша».

Про Шевченка дотепернаписано в сотні раз більше,аніж написав він сам. Апроте тема Поета, його ідейта образів, присутності вукраїнській та у світовійкультурах стає невичерп-ною. Переконатися у всена-родній любові до ВеликогоКобзаря доводилося багато-багато разів. А в 2008 роцівипала щаслива можливістьпобувати на священній зем-лі, яка прийняла у лоно ве-летня духу і мислі.

Чернеча гора коло Кане-ва…Варто почути про неї – івідразу в уяві кожного, хтохоч раз побував на ній,виринає невисока, мальов-нича, незрівнянна в своїйнапрочуд дивній красі горанад могутнім Дніпром,навічно пов’язана з ім’ямТараса Шевченка.

На Чернечу та на іншіКанівські гори зачарованодивився Шевченко, колиплив улітку 1859 року внизпо Дніпру до свого щирогоприятеля Михайла Максимо-вича. Захоплений божест-венним краєвидом, великиймитець зупинився на лівомуберезі Дніпра, якраз протиЧернечої гори, і зафіксувавпобачену ним дивовижнукартину у малюнку «КолоКанева», виконаному пером,олівцем і тушшю. Тарасова

гора (так її називають усі),за висловом Олеся Гончара,стала «духовною вершиноюнашого народу, що світитьусій Україні».

У 1939 році на ознаме-нування 125-ї річниці з днянародження Кобзаря на йогомогилі було встановленобронзовий пам’ятник роботискульптора Матвія Генріхо-вича Манізера та архітек-тора Євгена АдольфовичаЛевінсона, яким вдалосявтілити роками вимріянийобраз у бронзі і камені. На ка-нівській кручі виріс пре-красний мистецький витвір.

Відтоді могила Тараса маєтакий вигляд: двояруснийнасип, заввишки 6,5 метра,увінчаний лабрадоритовимпостаментом, що сягаєвгору на 7,5 метра. На ньомувисочить 3,5-метрова бро-нзова постать Т.Г.Шевченка,який зображений на повнийзріст. Привертає увагу пос-тава поета – велична, горда,незламна. Голова схиленатрохи вперед, обличчя – узадумі. Поли легкого одягурозвіває весняним вітром,що символізує волю, не-залежність.

Пам’ятник поету, з викар-буваними невмирущимирядками на гранітній плиті

біля постаменту, створюютьатмосферу святості, вели-кої значущості, вимагаютьвисокої національної свідо-мості від кожного українця.Могила Кобзаря прекрасновписується в архітектурний

ансамбль, назва якому —Тарасова гора.

Комплекс сходження наТарасову гору – це тристадев’яносто дві чугуннихсходинки, через певну кіль-кість між ними розташованігранітні майданчики, навітьна одному із них є під на-криттям водограй. На май-данчиках можна послухатиспів кобзарів, бандуристів…

Тарас Шевченко увічненийнащадками у камені і бронзіна Україні і в світі. На жаль,досі немає єдиного Держав-ного реєстру пам’ятників Ве-ликому Кобзареві. Правда, у2010 році намагалися дос-лідники визначити їхню кіль-кість і дійшли висновків, щоу світі є їх 1100. Майже поло-вина із них (430) у Галицькихобластях.

У 2008 році науковці роз-робляли карту пам’ятниківТарасові Шевченку у Терно-пільській області і помістилина ній 113 із 164. Чи, справді,це достовірні дані?

Цікаво було дізнатися,якими є пам’ятники Шевчен-ку у столиці України, у на-шому обласному центрі -м.Тернополі, у районномуцентрі – м.Заліщики та уселах свого району.

Пам’ятник Т. Г. Шевченкув Києві розташований у цен-трі Шевченківського паркунавпроти головного корпусуНаціонального університетуімені Т. Шевченка. Відкритий6 березня 1939 р. До 125-річчя від дня народженняпоета. Автори – М. Манізерта Є . Левінсон. Висота ску-льптури – 6, 45 м, поста-менту – 7, 3 м, стилобата –0,62 м.

Пам’ятник встановлено наневисокому кургані, щовикликає асоціацію з Та-

расовою горою в Каневі. Донього ведуть п’ятимаршовісходи з боку головноговходу до парку, виконані, які стилобат, з бучардованогограніту. На чоловому боціпостаменту з червоногограніту зроблено написнакладними бронзовимилітерами “Т. Шевченко.1814–1861”, нижче слова із“Заповіту”:

«І мене в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новій,Не забудьте пом’янутиНезлим тихим словом».Пам’ятник непогано уком-

понований у навколишнійневеликий парк і став од-нією з важливих ідейно-пат-ріотичних домінант Києва,місцем проведення масовихзаходів щодо вшануванняпам’яті Т. Шевченка й іншихакцій.

Дослідники налічуютьблизько 100 населених пунк-тів України, де побувавТарас Шевченко. Ми, жителіТернопільської області, поправу пишаємося тим, щонаш край відвідав велетеньукраїнського духу ТарасовіШевченко. У 1845 році йогозатвердили співробітникомАрхеологічної комісії, за їїзавданням він подорожувавКиївщиною, Волинню і По-

діллям. Тарасу Шевченкубуло доручено зняти загаль-ний і зовнішній вигляд По-чаївської Лаври, вид наоколицю, внутрішній виглядхраму.

У Тернополі 1 лютого 1901року студенти, учителі семі-нарії організували великеранкове віче з нагоди 40-хроковин від дня смертіКобзаря. Через 8 років га-личани почали збирати кош-ти на пам’ятник. Пам’ятникТ. Г. Шевченку встановле-ний в Тернополі в 1982 р. Роз-ташований він у невелич-кому скверику ліворуч відТернопільського акаде-мічного обласного драма-тичного театру, який тежносить ім’я ВеликогоКобзаря.

Автор пам’ятника — ску-льптор Микола Невеселий,архітектурну прив’язкувиконав тодішній головнийархітектор Тернополя Ста-ніслав Калачник. Пам’ятникявляє собою бронзову си-дячу фігуру Тараса Шев-ченка, встановлену на дво-ступінчатому гранітномупостаменті.

У вінку всенародної шаниВеликому Кобзареві є знач-

ний внесок жителів Залі-щанщини. У районі є 11 па-м’ятників Тарасові Григоро-вичу Шевченку.

Майже у центрі Заліщиківстоїть у повний ріст Шев-ченко. Він ледь-ледь схиливу задумі непокриту голову.Скульптор зупинив ту мить,коли поет збирався зробитикрок – він увесь порив,увесь рух. На плечі накинутепальто, під яким зігнута рукапритискає до грудей книжку.Права рука Шевченка сти-снута у кулак. У зовнішностіпоета, у його суворому об-личчі, у зсунутих бровах, венергійному жесті рукивідчувається сила незви-чайної людини, що присвя-тила своє життя і талант Ук-

раїні, своєму народові.Пам’ятник відкрито у 1961

році. Його скульптор – Д.Крвавич. Висота споруди –2,2 м, постамента – 2,5 м.Виготовлений він із бетонута цегли.

Пам’ятник Тарасові Шев-ченку є і своєрідною візит-кою села Касперівці. Дорогудо нього легко знайде навітьтой, хто вперше побував у

селі, бо височіє святиня напагорбі біля школи, поприцентральну дорогу, за кількакроків від тихоплинної річкиСерет. За проектом CтепанаБродового, уродженця с.Зе-лений Гай, зведено пам’ят-ник членами НРУ та місце-вими умільцями у 1991р.

У дні Шевченкіани ідутьучні із учителями, батькамидо Кобзаря на розмову, про-водять години спілкування,декламують біля пам’ятникавірші улюбленого поета. Учас весіль молоді пари при-ходять з квітами до підніжжяТараса Шевченка.

Безсмертний Кобзар якпам’ятник є у с. Зелений Гай.Чернівецький скульпторСтепан Бродовий, який на-родився у с. Жежева (нині-Зелений Гай) у 1990 роціподарував своїм землякампам’ятник, котрий виконавсам із гіпсу. Скульптурнаспоруда має висоту 1,5метра, постамент - 0,3 м.Жителі села звели високийнасип, на якому підноситьсяШевченко і вростає у пей-заж. У підніжжі пам'ятникавставлена гранітна плита,яку обмуровано кам’янимистовпцями.

Стомлений Тарас у гли-бокій задумі присів перепо-чити на високому пагорбі.Голова його схилена, вонабула завжди у полоні гіркихдумок. Натруджені рукиопущені на ліве коліно. Написна плиті – уривок із твору «Імертвим, і живим…»:

І забудеться срамотняДавняя година,І оживе добра слава,Слава України,І світ ясний, невечірнійТихо засіяє…Обніміться ж, брати мої,Молю вас, благаю!Жителі с.Торське також

люблять Шевченка. Із нагоди100-х роковин від дня смертіКобзаря тут було відкритопам’ятник Т.Шевченку.

Бюст Шевченка є і в селіВинятинці. Коли Українавідзначала 130-річний юві-лей з дня перевезення тілаТ.Г. Шевченка на отчу зем-лю, жителі цього села вша-нували пам’ять ВеликогоКобзаря відкриттям бюстаТарасу. Ініціатором цьогодоброго почину були членимісцевого осередку Руху. Незалишився осторонь жоденжитель села, кожному хоті-лося внести свою, хоч неве-личку, часточку пожертву-вань у цю добру справу.Місце для пам’ятного знакавибрали на подвір’ї місцевоїшколи, яка знаходиться уцентрі села, щоб підроста-юче покоління знало і па-м’ятало про того, хто запові-дав:

«Учітеся, читайте, чужогонаучайтесь й свого нецурайтесь».

Присів спочити Кобзар і в

с.Гиньківцях. Пам’ятник Та-расові Шевченку відкривалигиньківчани у своєму селі у1991 році. Побудований вінза проектом скульптора А.Скиби із гіпсу та вапняка.Висота скульптури – 3, 4метра, постаменту -1метр.

Кобзар склав натомленіруки на колінах. Вдивляю-чись у риси обличчя поета,хочеться висловлюватидумку: «Ми є нащадкамиТараса. Його біль торка-ється наших душ».

Жителі с.Колодрібка від-дають данину шани вели-кому поетові, художнику,мислителю Тарасові Григо-ровичу Шевченку, зверта-ють до нього свої дії і думки,очищуються його правдою,вірою, закличним словом.

У 1991 році тут відбулосявелике Шевченківське свя-то – відкривали пам’ятникКобзарю. Авторами скульп-тури були скульптор-митецьП.Сікора та архітекторМ.Федик. Пам’ятник ставокрасою місцевості, зведе-ний він із мармуру і бетону.Висота споруди – 2,5 метра,постаменту – 1,5 метра.

Тарас Шевченко – символУкраїни і всіх українців у с.Поділля. Відчувають жителісела невмируще слово Шев-

ченка серцями, вірять у щи-рість і правдивість йогопатріотичного почуття, якевбирають у свої душі, щобдолучитися до когорти тих,хто гордиться званням ук-раїнця.

Скульптура із серії «ма-сове виробництво», побудо-вана із бетону у парку колоБудинку культури, відкритау 1966 році. Шевченка зве-дено у повний ріст, він не-мовби іде, поли одягу роз-віває вітер. У поета опущенарука, у ній книжка. Висотаскульптури – 3 метри,постамента – 80 cм.

Шанують свого ВеликогоКобзаря у с.Солоне. Тутзведено гіпсовий бюстТарасові Шевченку, котрийосвячений 1993 року. Награнітній вставці написано:

Тарас Шевченко (1814-1861), а нижче:

Доборолась Українадо самого краю.Гірше ляха свої дітиїї розпинають.Співця України люблять і

жителі селища Товсте, котрівшановують пам’ять улюб-леного поета, бо він бувтакою людиною, рівної якійпланета не мала і невідомочи матиме.

До улюбленого Кобзарязвертаємо свої погляди. Зйого ідеалами, помисламизвіряємо свої кроки по роз-будові самостійної держави.Так буде завжди, так будевічно. І це закономірно, бо ве-ликі поети, за В. Симоненком,завжди є сучасниками длянових поколінь.

Долучалися до спору-

 

дження пам’ятного знакаТарасові Шевченку у селахЗаліщицького краю не тількипрофесійні скульптори, а йсамодіяльні майстри. Так,народний умілець із Яголь-ниці у 1992 році із каменювитесав скульптуру україн-ського поета у с. Дуплиська.Він майстерно відтворивриси обличчя Тараса Шев-ченка, простоту у одязі, при-страсть до книжки.

Тарас Шевченко, дійсно,гідний поваги і шани, і передйого геніальністю всі схи-ляють голови. Немає жод-ного українця-поета, якийнавіть подумав би просуперництво з Шевченком.Скрізь співають його пісні,ім’я Кобзаря вимовляють ізлюбов’ю. Це найвищий сту-пінь слави.

Дивовижна особливістьдуховної спадщини ТарасаШевченка полягає в тому,що вона ніби глибшає іоновлюється, стає ще більшпотрібною людям, бо вчитьурокам розуму і мудрості,урокам історії і культури.

Служімо Вкраїні,співаймо народу хвалу!Подякуймо щироза добрі поради поету!Так писала у своїй поезії

десятикласниця загально-освітньої школи І-ІІІ ступенівс.Касперівці Тетяна Ман-дзюк, яка народилася у с.Щитівці. У її рідному селі зве-дено за проектом А. Скиби у1991-у році пам’ятник Тара-сові Шевченку, який місцеві

жителі реставрували у 2006році. Шевченко постав навесь зріст, Монумент вста-новлено на прямокутномупостаменті, де позначенороки життя поета.

Кобзаря зображено в русі,він ступив правою ногоювперед. Його ліва руказігнута, нею він пригортає догрудей книжку. Погляд поетазосереджений, звернутий доглядачів.

Минатимуть роки, спли-ватимуть віки, а Тарас Шев-ченко залишатиметься без-смертним у пам’яті нащад-ків, бо є і буде Україна, народукраїнський.

Людська любов уплетенау вінок, який ми ставимо доніг Кобзаря. Український Про-метей стоїть на високомуп’єдесталі вселюдськоїшани.

Шануючи Велику Людину,ми вклоняємося їй за нет-лінне слово, за любов дорідної землі, до рідної мови,за надію, віру, що Українабуде і що на ній зійде сонцесвободи й розквіту. То жживімо Шевченковими за-повітами, будуймо Україну.Пошли нам, Боже, Шевчен-кового духу, його твердості,мудрості, віри в майбутнєнашої України!

Під керівництвомучителя- методиста

Марії МИСЕВИЧ зібралаінформацію і

підготувала матеріалГалина ПАСІЧНИК

(с. Касперівці).На світлинах

Василя ІВАНИШИНА:пам’ятники Т.Шевченка

у районі.

  № 28-29 (8245) 5 

 u НА НИВІ ОСВІТИ

У рамках ХХХІV Міжнарод-ного фестивалю художньоїтворчості „Голосіївськавесна – 2014” та конкурс-ного творчого звіту середВНЗ Тернопільщини, присвя-

чених 200-річчю від днянародження Тараса Григоро-вича Шевченка, відбувсятворчий звіт колективівхудожньої самодіяльностіВП НУБіП України «Заліщи-цький аграрний коледж ім.Є.Храпливого»

Гостями свята були члениконкурсної комісії: М.М. Гасай,голова профспілки праців-ників освіти і науки УкраїниТернопільської області, О.О.Чайка, методист ради дирек-торів ВНЗ I-II рівнів акреди-тації Тернопільської області,А.І. Орнатовський, завідувачвідділення зі спеціальностіТернопільського музичногоучилища ім.. С.Крушельни-цької, П.М. Шимків, головаобласного об’єднання “Про-світа” ім.Т.Г.Шевченка.

У виконанні хору народ-ного аматорського ансамблюпісні і танцю “Хлібодари”, про-

звучали безсмертні твориКобзаря “Реве та стогнеДніпр широкий”, “Бандурис-те, орле сизий”. Схвилю-вали своєю ліричністю пісні“Молитва ангелу” у вико-

нанні квінтету в складі ІгоряВитрикуша, Світлани Тара-севич, Оксани Курієць,Людмили Атаманчук, ОлегаМартинчука, “Лелеча доля”,яку виконав дует у складіОксани Курієць та МихайлаБандрівчака.

Зачарували шануваль-ників пісні чудовим вико-нанням солісти – вокалісти:Оксана Мацинська , ВікторіяЧервінська . Без сумніву,полонило душу глядачів во-кальне тріо (Тетяна Арсен-чук, Оксана Мацинська,Вікторія Червінська ), уїхньому виконанні прозву-чала пісня “Три поради”.

Линуло на святі і Шев-ченкове слово з уст РоманіїТремблюк, яка читала “Уто-плену”, а хореографічна кар-тинка до цього твору, поста-новниками якої були сту-денти коледжу, заставила

присутніх стримувати сльо-зи. Постановку І. Тогобочного«Мати – наймичка» (за тво-рами Шевченка) на суд гля-дачів представили членидраматичного гуртка «Про-весінь». У житті людини зав-жди переплітається радістьі смуток. Радісними моти-вами на конкурсній програмібули фольклорно – етногра-фічні композиції “Вибиванка”і “Данець”. Задуматись надпроблемами сьогоденняспонукали пророчі словаШевченка з уст СвітланиОсадчук, яка натхненнопрочитала “Кавказ”. Пере-пліталися із сучаснимиподіями й інші конкурсніномери: “Було колись наУкраїні” (ансамбль “Соколи”),“Не спи, моя рідна земля” увиконанні Ярослава Рибака.Логічним завершення свят-кового дійства стала вока-

льно –хореографічна компо-зиція “Запорізький марш”, афінальна пісня «Студент-ська молодь» вкотре сталапідтвердженням активноїжиттєвої позиції нашихстудентів, бо саме їм тво-рити майбутнє нашої дер-жави. У вестибулі коледжуекспонувалась виставкадекоративно-прикладногомистецтва - праця серця,душі, невичерпної фантазії ізвісно працьовитих, вправ-них рук студентів та викла-дачів.

Глядачі та журі в заліотримали справжню насо-лоду від перегляду концерту.

Світлана РУСНАК,в.о. заступника

директора з виховноїроботи ВП НУБіП

України “Заліщицькийаграрний коледж

ім. Є. Храпливого”

 

черговій ко-легії відділу зпитань освітиРДА підсумо-вано район-ний тур Все-

українського конкурсу«Учитель року-2014».

Враховуючи думку мето-дистів, до очного етапу(фіналу) районного туруконкурсу було допущено 24педпрацівники (троє – уномінації «Директор шко-ли»), шість – початкова ос-віта і п’ятеро – в інших номі-націях. Серед фіналістів най-більше педагогів з сільськоїмісцевості – 21, з міста –лише троє вчителів. 16 –

мають вищу категорію, 1 –вчитель-методист, троє –старші вчителі.

У програмі фіналу конкур-санти створювали мульти-медійні проекти, виконуваликонтрольну роботу, прово-дили відкриті уроки.

Розглянувши матеріалироботи оргкомітету та фахо-вого журі районного туруВсеукраїнського конкурсу«Учитель року-2014», зат-вердивши протоколи спіль-них засідань оргкомітету тажурі за результатами вис-

тупів учасників фінальногоконкурсу - відділом з питаньосвіти присвоєно звання«Учитель року-2014» тавручено Дипломи перемож-ців (І місце) і грошові вина-городи в розмірі 500 грн.:Марії Юрійчук – учителюсвітової літератури школи І-ІІ ст. с.Новосілка; ЛюдмиліГерман – учителю почат-кових класів школи І-ІІІ ст.с.Синьків; Оксані Ковальчук– учителю географії школи І-ІІІ ст. с.Поділля; Любові Га-галюк – директору школи І-ІІ

 

У ці тривожні весняні дніми, вчителі та учні загально-освітньої школи І- ІІ ст. с. Бли-щанка, з великою шаною,гордістю і вдячністю звер-нулися до Великого українця– Тараса Шевченка, щобпоклонитись його величі,подякувати за мудрість інауку, уславити його муж-ність і стійкість.

Учні з великою відпові-дальністю взяли участь упідготовці і проведенніурочин до 200-річчя з Днянародження Т. Шевченка. Знайменшими школярикамикласоводи і вихователь до-шкільнят провели ранок«Візьму в руки я «Кобзар».З розмаїття вишивок і бага-тоголосся звуків виринулапісня «Ой одна я, одна», якувиконала учениця 4 класуБогдана Рибцуник. Бібліоте-карем школи проводивсяТиждень книги: вихованцямиздійснювались постановкиуривків Шевченкових тво-

рів, презентувались новікниги про поета. Літера-турно-музична композиція,підготовлена вчителями-словесниками, «Любіте,брати мої, Вкраїну любіте»вкотре показала, якоюнадійною зміною зростаютьнаші діти, нащадки великогоКобзаря, які знають історіюсвого народу, шанують ріднеслово і пишаються, що вониукраїнці. Звучали уривки із«Розритої могили», до гляда-чів звертались герої Тара-сових творів (козак – ГнатюкМихайло, сирота – Бур-дейний Олександр, селянин– Тихолаз Василь, дід –Остапишин Василь, пастух– Біблій Степан ), учні читалийого вірші, виконували пісніна слова поета (РибуникІлона, Грозовська Мар`яна,Николишин Люба, СопівникІванна, Храпко Світлана,Федьків Віталій, ПіхликОлена, Киверига Олеся).Учениці музичної школи

Третякова Юлія і ГошовськаІванна причарували грою набандурі. Майстерно виконавроль Шевченка учень 8класу Петровський Василь.

Є дні, що минають і не-помітно зникають, нічого незалишаючи по собі, нічого незнаменуючи собою. Але є йтакі, що ніколи не минають,вони з нами, в нашій пам’яті.Назавжди запам`ятаєтьсяучням цьогорічний березень- вшанування Тараса Шев-ченка. Уже вкотре довели,що великий Кобзар не бувсамотнім у своїй боротьбі: зним були його однодумці,найважливіше - з ним був ізалишається народ. «Народнароджує великих синів, асини дарують йому безсмер-тя і самі залишаються без-смертними».

Богдана СТЕФАНЮК,учитель української

мови і літературишколи с. Блищанка

 

 u ВІДЛУННЯ ПОДІЇ

ст. с.Дзвиняч; Віталію Во-лощуку – учителю трудовогонавчання школи І-ІІІ ст.с.Лисівці.

Дипломи (ІІ місце) та гро-шову винагороду в розмірі300 грн.: Галині Хандій –вчителю світової літера-тури школи І-ІІ ст. с.Солоне;Марії Клос – вчителю почат-кових класів школи І-ІІ ст.с.Городок; Тамарі Миронюк –вчителю початкових класівшколи ім.Осипа Маковея;Галині Гасяк – вчителютрудового навчання школи І-

ІІІ ст. с.Дорогичівка; МихайлуМатеринчуку – директорушколи І-ІІ ст. с.Добрівляни;Людмилі Винниченко –учителю географії школиім.Осипа Маковея.

Дипломи (3 місце) та гро-шову винагороду в розмірі200 грн.: Марії Козіцькій –директору школи с.Буря-ківка; Ірині Ронталюк – вчи-телю географії школи с.Тор-ське; Лесі Квич та СвітланіСтручук – вчителям почат-кових класів школи с.Іване-Золоте; Любові Гичун –вчителю початкових класівшколи №1 м.Заліщики; Та-расу Середюку – вчителюсвітової літератури Заліщи-

цької гімназії; Людмилі Лу-кашик – вчителю трудовогонавчання школи с.Новосілка.

Вручено дипломи учасни-кам районного туру Все-українського конкурсу«Учитель року-2014» тагрошову винагороду в сумі100 грн. 40 педагогам ра-йону, котрі викладають вшколах світову літературу,географію, трудове нав-чання, а також найбільше –вчителям початковихкласів.

За активну роботу з під-готовки і проведення І туруконкурсу нагороджено гра-мотою відділу з питаньосвіти Олексія Прогодюка;оголошено подяки методи-стам РМК Лесі Безі, ІванніПішко, Анатолію Середин-ському, Тетяні Гурській,Володимиру Полевому, атакож директорам загально-освітніх шкіл, вчителі якихвзяли участь в І турі кон-курсу не менш, ніж в трьохномінаціях: Любові Хребтак,Володимиру Фрайнду, МаріїГронській, Богдану Кицка-нюку, Любові Гагалюк, Ро-ману Войцехівському.

Матеріал наданийметодкабінетомвідділу з питань

освіти РДА

СвітлинаІгоря ІВАНСЬКОГО.

На

Для кожного християнина Божий храм – цеособливе святе місце, де звіщається Господнємилосердя, осягаються біблійні істини. У церкві мивчимось переживати спільність, любов, що

походять від Бога. Тому кожен парафіянин, як добрий господар,намагається тримати Божу оселю в чистоті, сприяти її постійномуоновленню та реконструкції. Таким щирим християнином, щедримблагодійником є Ігор Васильович Фрич – керівник ПАП «Фортуна»,який пожертвував кошти на встановлення вікон дляВорвулинської греко-католицької церкви. Шановний ІгорюВасильовичу, від імені всіх прихожан нашої парафії, складаємоВам подяку за небайдужість, чуйне та благородне серце. ХайМатір Божа Вас охороняє, в душі панують спокій, доброта, Ісус

Христос хай з Вами завжди буде, а з ним у серці радість і любов Його свята.

 

 

Виконавчий комітет Заліщицької міської радищиросердечно вітає із ювілеєм директора Залі-щицького радіомовлення Богдана ВолодимировичаПАПУШКА.

Шановний ювіляре! Нехай щирість почуттів завждизігріває Ваше серце, хай міцне здоров’я, невичерпнарадість та достаток будуть вірними супутниками уВашому житті, хай теплі, весняні промені ясно

осяюють життєву дорогу і тішатьВашу щиру душу.

Щоб родило щастя рясно,Все в житті було прекрасно.Щоб усе моглось і вмілось,Квітувало, веселилось!Щоб в сім’ї завжди булоЛюбов, повага і тепло!

Виконком міської ради

6   № 28-29 (8245)

 u ВІХИ ІСТОРІЇ

 

Нещодавно до нашої школизавітали її випускники 1994року. Двадцять років прой-шло з того часу, коли для нихзвучала мелодія випускноговальсу. Багато змінилося вшколі та залишилися успогадах вчителів чотирнад-цять учнів, які були весе-лими, активними, добрими.Такими вони пішли у само-стійне життя. Кожен з нихобрав свою стежину, ставгосподарем власної долі.

Школа радо зустріла гос-тей. Протягом тижня всіготувалися, учні восьмогокласу випустили стінгазету«Подорож у дитинство». Усвятково прибраному класідіти, учні школи, дарувалипривітання своїм батькам,які підготували спільно із

педагогом-організаторомшколи С.М. Чернецькою. А по-тім лунала мелодія вальсу.

Директор школи Г.С.Савчук привітала гостей-випускників, прозвітувалапро роботу за два деся-тиліття. Також наголосила,що вихованці, які берутьучасть у цьому святі, є кра-щими учнями школи, отжевідчутне батьківське вихо-вання. Приємним сюрпризомстали загостини вчителів,котрі навчали наших вину-ватців свята, а зараз - назаслуженому відпочинку. Цеколишній директор школи В.І.Буняк, перша вчителька Н.Д.Кушнір, класний керівник К.С.Матвій. Вони щиро раділи, щоїхні вихованці стали успіш-ними людьми, організували

цю зустріч та не забуваютьсвоїх наставників. ВиступВолодимира Івановича роз-чулив присутніх, у повітріпанувала ностальгія забезтурботністю та радістюдитинства. Кумедно прига-дувала маленьких першо-класників Надія Данилівна.Катерина Степанівна зро-била перекличку за жур-налом і кожному своємувихованцю дала характе-ристику. Випускники у своючергу подарували настав-никам пісню «Вчителькомоя».

Зазвучали веселі історії,спогади, знайшлися старіфотографії. У класі запану-вав веселий настрій. Цьоговечора однокласникам булощо згадати. Всі ділилисяздобутками, разом поринулиу своє колишнє шкільнежиття.

Марія ЛОХВИЦЬКА,заступник

директора з НВРшколи с. Шипівці

 

(ЗУСТРІЧ ВИПУСКНИКІВ 1994 РОКУ)

Вчителі іноземної мовизагальноосвітньої школи І-ІІІст. №2 м.Заліщики усвідом-люють, що одним із головнихзавдань їхньої роботи єформування в учнів світо-глядних позицій оволодіннябагатьма іноземними мо-вами, а також важливо бутилінгвістично грамотними ітолерантними стосовноіншомовних культур, го-товими до міжнародногоспілкування. Щоб зробитипроцес оволодіння інозем-ними мовами успішним ісоціально зорієнтованим,вчителі Н.А.Кочеткова,С.В.Гоцуляк, О.І.Волощуквикористовують усі ефек-тивні методи і технології упроцесі навчання та позак-ласній роботі. Цьому сприяєщорічне проведення загаль-ношкільного заходу «Тиж-день іноземної мови». Уцьому навчальному році мипродовжували свої традиціїі, враховуючи інтереси тапобажання школярів, про-водили змагання між учня-ми, в яких творчі здібностіпроявили п’ятикласникиТ.Перит, М.Мацуляк, А.Шпа-ковський, Н.Матвій, С.Горба,І.Ковалів в конкурсі «Мояулюблена тварина». Учні 9-го класу М.Пшик, Р.Струк,В.Берегулько, Л.Радинська,І.Чорненька, В.Дмитрук тао д и н а д ц я т и к л а с н и к иМ.Журецька, І.Свіченюк,О.Зубик, Н.Реуцька показалисвої навички та вміння в

оволодінні комп’ютернимитехнологіями при створенніпрезентацій для загаль-ношкільного конкурсу. Длявихованців середніх тастарших класів була під-готовлена і проведенаінформативна година до 450-річчя В.Шекспіра. Виконуючиневеликі сценки із відомихп’єс цього драматурга, най-кращі акторські здібностіпродемонстрували учні 10-го та 11-го класу: І.Свіченюк,Р.Сенишин, О.Зубик, Н.Реу-цька, М.Горба, О.Климус,А.Андрусик. Старшоклас-ники поділилися своїмидумками про вплив твор-чості В.Шекспіра на світовулітературу та мистецтво, назагальнолюдську культуру.

Під керівництвом вчи-телів С.В.Гоцуляк. та Н.А.Ко-четкової із захопленнямготувалися до виховногозаходу «Ми вивчаємоанглійську з «Оксфордом»»учні молодших класів: О.Ба-чинська, І.Коханюк, Я.Ка-зимірик, А.Ярусевич, М.Со-півник, М.Харук, О.Купер,О.Чухрій, А.Дедерчук, В.Ва-раниця, В.Курляк, Ю.Бойчук.Вони дуже виразно декла-мували вірші, емоційно ви-конували пісні англійськоюмовою і, навіть, проявилиакторські здібності при вико-нанні різних ролей в жартів-ливих міні-історіях прошкільне життя дітей.

Відкритий урок в 11-мукласі на тему: «Український

живопис та його жанри»провела вчитель англійськоїмови Н.А.Кочеткова. Ціка-вим моментом на уроцістали учнівські презентаціїна такі теми: «Т.Шевченко -талановитий українськийхудожник» (О.Зубик), «Твор-чість К.Білокур» (М.Журе-цька), «Петриківський стильживопису»(І .Свіченюк).Учениця Н.Реуцька іззахопленням розповіла просвої улюблені картини різнихжанрів . Учні показали своєвміння проводити дослід-ницьку роботу, а такожпрацювати самостійно.

Цікавими були заходи ізнімецької мови. Учнями 11класу М.Журецькою, І.Свіче-нюк, О.Зубик були підготов-лені такі проекти, як: «Німеч-чина: країна і люди», «Подо-рожуємо Україною», «Стеж-ками братів Грімм». П’я-тикласники відгадувализагадки німецькою мовою «Зякої це казки?», а восьми-класники підготували пре-зентації на тему «Моєулюблене свято» і декламу-вали поезію. Цікаве супер-ництво розгорілося на КВК«Хто краще знає німецьку?».

Підсумки тижня іноземноїпроведено на шкільній лінійці,кращі учні нагородженіграмотами та подяками.

Марія БЕРЕГУЛЬКО,заступник директорашколи №2 м.Заліщики

 

 u НА НИВІ ОСВІТИ

Тисячі сторінок написано,сотні архівів вивчено, щобвідтворити образи тих, когокохав Пушкін. На «любовно-му» небосхилі Гете не зали-шилось жодного нерозкри-того сузір’я – все знайдено,названо, видруковано. Звід-ки взялася така цікавість?Напевно це тому, що в тому,кого і як кохає велика лю-дина, розкривається історіяпокоління, атмосфера часу.

На засіданні клубу за інте-ресом «Орієнтир», що діє приСвершківській бібліотеці-філії, його члени досліджу-вали історію мрій, надій, роз-чарувань Т.Г.Шевченка увіршах, щоденникових запи-сах, спогадах, історії йогокохання, що поклала свійвідбиток на творчості. Аджеми знаємо Шевченка, якхудожника, поета Божої волі,борця за справедливість, аще він був справжньоюлюдиною, особистістю,котра вміла палко кохати і нетільки задля натхнення, ашукаючи в коханій жіночийідеал. Кохання поета допо-можуть нам ще більше іглибше розкрити сутністьпоета.

Першим сильним почут-тям малого Тараса було йогодитяче кохання до сусідськоїдівчини Оксани Коваленко.Юна Беатріче його поезії, нажаль, була занапащена мо-скалями і стала покриткою.

Історія знеславленої Ок-сани лягла згодом в основу«Капітанші», «Наймички»,

«Слепой», «Катерини», про-йшла через поеми і повістіШевченка.

Схожою на Оксану булапольська швачка Гусиков-ська, теж «Чорноброва» -друге юнацьке коханняШевченка. Зустрівшись з

нею, поет вперше гостровідчув різницю між вільним ікріпаком, між долями хоч ібідної, але вільної людини іраба. Будучи студентомАкадемії художників у Пе-тербурзі, Шевченко пере-живає третє своє захоплен-ня натурницею, яку він вивівпід ім’ям Паші в повісті «Ху-дожник».

Навчаючись в Акаде-мії,вже прославленим ав-тором «Кобзаря» і відомимпортретистом, Шевченко їдев 1843р. у рідну Україну, дезнайомиться із ГанноюЗакревською – своїм вели-ким коханням. До цього вінзовсім не думав про шлюб,а після зустрічі з Ганною унього виникло бажання матисвою родину, свій дім, дру-жину, тихий, надійний за-хисток.

Наступними, хто залишивсвій яскравий слід в серціпоета були Варвара Рєпніна,Агата Ускова, але вони так іне стали супутницями йогожиття.

У Нижньому Новгороді

поет зупинився на п’ятьмісяців і закохується вмолоденьку актрису Кате-рину Піунову, якій освідчу-ється, незважаючи на двад-цять років різниці.

Через деякий час сум івідчай минають і з’являє-

ться нова надія одружитисязі своєю, з кріпачкою. Вінзустрічає Ликеру Полусма-кову – і знову довірливозакохується. Вона і сталаостаннім коханням поета. Нажаль, дівчина не зрозуміла,наскільки сильним булопочуття поета. Набагатопізніше вона приїхала на йогомогилу і доглядала за нею аждо смерті.

Активну участь у прове-денні засідання клубу взялиОксана Бесага, Марія Шин-карук, Назар Романюк, НазарЛуговий, Юлія Гайдуцька,Віталій Страмик, ВіталійМиронюк, Наталія Оробчук,які читали поезію поета,присвячену його не розділе-ному коханню. Також прове-дено перегляд літератури«Тарас Шевченко – поетБожої волі».

Христина БАБ’ЮК, членклубу за інтересом

«Орієнтир»,

Ольга ГЛАДІЙ,бібліотекарс.Свершківці

 

Нещодавно мені вдалосяпобувати на Шевченків-ських читаннях, які про-водились в Свершківськійбібліотеці-філії. Розпочала їхнаймолодша учасниця, якаще відвідує дитячий садок -Ліля Ворожбит. Вірші-по-святи Шевченку прочиталиНаталя Ганін та Юля Похила.А потім звучали вірші, іншітвори Шевченкові. Їх про-читали Назар Ємець, НазарЛуговий, Назар Романюк,Іванна Ворожбит та Хрис-тина Ворожбит, НаталяОробчук, Юля Гайдуцька,Іванна Головецька та ОксанаГоловецька, Ангеліна Мар-

чук, Христина Головецька таАнатолій Головецький, МаріяШинкарук. Уривок з поеми«Наймичка» прочитала Хрис-

тина Баб’юк, студенткаЧортківського педучилища,член клубу за інтересом«Орієнтир», що діє прибібліотеці. Бібліотекар ОльгаГладій прочитала уривок зпоеми «Причинна», а такожвірш-присвяту Шевченкові,який дуже підходить досучасної ситуації в Україні.«Поглянь же, батьку, миприйшли до тебе, проситисили в цей тривожний час,бо ще хвилина й одверне-ться небо, соромлячисьдивитися на нас».Василь ГОЛОВЕЦЬКИЙ,

депутат райради відВО «Свобода»

 

 З НАГОДИ 200-ЛІТТЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАu

Щороку схилятимуть зна-мена над полеглими. Слу-житимуть Службу Божу затих, хто загинув, лунати-муть скупі тости тих, хтовижив. Вони згадуватимутьвійськову дружбу, людськучесть, мужність побратимів.Попри смерть, втрату дру-зів, пролиту кров, вони па-м’ятатимуть Афганістан,який багато чого навчив їхта усіх нас.

Скорботна пам’ять провоїнів-афганців. За довгихдесять років цієї війни нацвинтарях з’явилося багатосвіжих могил з фотогра-фіями юних облич. Останкизагиблих воїнів привозили воцинкових гробах. І не булоу батьків упевненості втому, чи ховають вонисвого, чи когось іншого… І щедовго ятритимуть душузапитання без відповіді.Навіть на могильних плитах

довго забороняли писатисправжню причину загибелі.Не забудеться це горе, невідболить іще кількапоколінь.

За кожним воїном-аф-ганцем – свій життєвийподвиг, своя доля. Хтось по-вернувся цілий і неушко-джений, а хтось – скалі-чений. Посивілі завчасновони в тривожних снах ще йдонині йдуть у бій, затуля-ючи від куль один одного. Їмдосі важко повертатися доцих чорних сторінок в їхньо-му житті та ще важче вир-вати їх, знищити й забути.

Афганістан. Він ставсинонімом людського лиха,справжнього пекла. І в ційсуворості народжувалисявірші, які згодом ставалипіснями.

25 літ тому завершеновивід радянських військ зАфганістану. Через горнило

радянсько-афганської війнипройшло чимало українців.

Пам’ять про полеглихвшановують хвилиною мов-чання. Ніхто не лічив, скількироків довелось би наммовчати, коли б такпом’янули кожного вбитого.Помовчимо хоча б хвилину.За всіх. Постійно хвилину,нехай защемлять серця затих, кого немає серед нас,хто лежить у землі, хтосвітить нам із небес, а може,із підбитим крилом ніяк неперелетить через афганськігори до свого дому…

Ми не повинні забуватижертв Афганістану, як і всіхінших, які поніс наш народтільки через те, що не самкерував своєю долею, боним розпоряджався хтосьчужий.

Ніна МАШЕРА, ученицяшколи с.Новосілка

 

25 років минуло з часузавершення афганськоїстрашної війни, але спогадиколишніх воїнів-афганців і донині не дають нам забути проті страшні роки.

Мені випала можливістьпоспілкуватися із людиною,яка була у гущі тих подій.

Михайло ВасильовичЗамолинський народився в1967 році в с.Нирків. Закін-чив місцеву восьмирічнушколу, середню освіту здо-був у с.Устечко. Працюваву нирківській колгоспнійбригаді. У вісімнадцятиріч-ному віці потрапив до армії.

- Михайле Васильовичу,розкажіть, що відчули Вашірідні, коли дізналися, щоВи йдете служити вАфганістан?

- Все сталося швидко танеочікувано. Були і сльози іпереживання, але всім до-велося змиритись із такимпризначенням. Весь час миспілкувалися: надсилалиодин одному листи тателеграми.

- З чого розпочиналасяВаша служба?

- Спочатку нас направилидо Ташкенту, кожного повідповідних дивізіях. Потім

мене перевели в Термез,там я потрапив у піхотнийполк. Згодом опинився врозвідувальному баталь-йоні, де мене одразу ж пе-ревели в роту підготовкиснайперів.

- Коли Вас направили навизначену територію, якіфункції виконували осо-бисто Ви?

- 1 лютого 1986 року миприлетіли в Кабул. Надовготам не затримались. Жод-них надзвичайних подій невідбувалося. Кожному від-дали відповідний наказ. Менідовелося проходити своюслужбу в батальйоні охо-рони аеродрому. Там япрослужив до 11 листопада1986 року.

- Напевне, часто дово-дилося бути свідком втратсеред побратимів?

- Зазвичай, нас не підпус-кали до поранених. Алекожен старався допомогтисвоїм однослужбовцям.Втрати були незліченні,проте кожен розумів необ-хідність служби і продов-жував виконувати постав-лені завдання.

- Які враження справилаафганська війна на Вас?

- Жахливою була картинаафганської війни. Особистодля мене, вона була вип-робуванням. Враження не-однозначні: звичайно більшесмутку, адже на твоїх очахпомирали сотні людей, алезапам’ятались моментивзаємодопомоги, людськихстосунків. Під кінець всіобмінялися подарунками назгадку один про одного.Зараз ми підтримуємо тісністосунки з однослужбов-цями: зідзвонюємося, зуст-річаємося, згадуємо нашуслужбу.

- Які уроки війни слідпередати сучасній мо-лоді?

- Насамперед, хочу поба-жати терпіння та витримки.Завжди потрібно пам’ятатиодну просту річ: віра в себе– найбільша сила! Ніколи нездавайтеся, гідно боронітьчесть своєї держави.

На завершення хочу по-бажати всім афганцямздоров’я, щастя та довгихроків життя. Нехай вашадуша ніколи не старіє, долядарує тільки приємні мо-менти.

Настя ВІСТОВСЬКА,учениця школи

с.Нирків

 

  № 28-29 (8245) 7

- Заліщицька районнагазета.

Видається українськоюмовою щоп’ятниці

Наш р/рахунок 26004198767у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ),

МФО 380805, КОД 02475256.Адреса: Редакція газети “Колос”,

вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600Реєстраційне свідоцтво ТР №313,

16.10.2001р. Наклад 3000 прим.Передплатні індекси: 61356, 91090

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ:Ольга МЕЛЬНИК, заступник редактора -відповідальний секретар ......................2-18-69Олег ВІСТОВСЬКИЙ, заввідділомсуспільно-політичного життя................2-11-42Ірина ІВАНСЬКА, Наталія ЯНОВСЬКАкореспонденти...........................................2-12-43Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент 2-12-43Бухгалтерія..................................................2-18-69

Газета видрукувана у друкарніТОВ “Буковинський

видавничий дім” (м.Чернівці,вул. Прутська, 29,

тел. 54-45-46).

Висловлювані авторами думки можуть незбігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Пропресу в Україні” редакція зберігає за собою праворедагувати та скорочувати подані текстові ори-гінали, які не рецензуються і не повертаються.Листування з читачами - лише на сторінках газети.

Відповідальність за достовірність інформаціїнесуть автори. Рекламодавці самостійно відпо-відають за зміст рекламних блоків, за збереженняавторських прав та прав третіх осіб.

koloszal@inbox.ru

Редактор О.І. ДЯКІВ«К О Л О С»

Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплаченізгідно з чинним законодавством України.

Комп’ютерна верстка -Євгенія МУРЗА.

Комп’ютерний набір -Марія РЕХТЕЦЬКА.

 

В с.Торське по вул.Біла,15 продаєтьсяжитловий будинок зі всіма зручностями.

Тел. 097 216 27 67.*Продається будинок, житлова площа

- 112 м кв. Є літня кухня, підвали, гараж,земельна ділянка - 0,06 га у м.Заліщики,вул.Садова. Тел.: 0679267146, 0674461570.

РАКУШНЯК КРИМСЬКИЙ,безплатна доставка,

СУПЕР-ЦІНА!Телефони: 096-0000-884,

095-0000-884.

 

Це захворювання очей,зв’язане з накопичуваннямрідини в середині ока, щопризводить до збільшеннятиску і може пошкоджуватинерв, по якому відбуваєтьсяпередача зорової інформаціїв головний мозок. Як нас-лідок цього, знижується зір.

У здоровому оці утворю-ється рідина, що омиваєскладові ока, харчує їх, змінарідини проходить черезмаленькі отвори. Постійнеутворення і відтік рідини збе-рігають око вологим і здо-ровим. Глаукома впливає нашироту огляду, на здатністьбачити предмети по пери-ферії. Розвиток хворобипроходить поступово, томучасто пацієнти не помічаютьтаких порушень зору. Несво-єчасне виявлення глаукоми,а також відсутність адек-ватного лікування її можепривести до сліпоти. Хочананесена шкода зору неможе бути відновлена.Добре те, що при непере-рвному і адекватному ліку-ванні (застосування очнихкапель) можна зупинитиподальше звуження поля

зору. В деяких випадках на-віть доводиться робитиоперацію. Чим раніше вияв-лено і діагностовано глау-кому, тим більше шансівзберегти зір. Огляд лікаря іобстеження допомагаютьвиявити ранні ознакихвороби.

Основне лікування глау-коми – це застосуванняочних крапель, які зменшу-ють утворення рідини в оціабо збільшують її виведення.

Операцію при глаукоміпроводять при неефектив-ності звичайного лікуванняабо при швидкому прогресу-ванню хвороби, навіть якщотиск в нормі.

Зверніть увагу – безпере-рвне лікування дозволяєсповільнити прогресуванняхвороби і зберегти зір.

Пам’ятайте – глаукомаможе розвиватись повільноі ви можете не помічатисимптомів. Підтримуваннявнутріочного тиску на нор-мальному рівні – основнамета лікування.

Головною умовою його єрежим закапування крапель.Оцінка ефективності ліку-

вання – зміни поля зорухворого, які треба постійноконтролювати на прийомі улікаря. На жаль, глаукому вданий час вилікувати не-можливо. Однак при раннійдіагностиці і правильномулікуванні вдається при-зупинити прогресуванняхвороби. Самолікування – недопустиме!

Намагайтесь не працю-вати з тривалим нахиломголови. Дивитись телевізорможна при доброму освіт-ленні. При читанні і іншийзоровій роботі щогодиниробіть перерви на 10-15 хв.

У харчуванні слід нада-вати перевагу овочам, рибі,сирим овочам та фруктам,а ще варто обмежити цукорі тваринні жири. Рідину особ-ливо не обмежують, не мож-на тільки одноразово ви-пивати більше стакана. Ко-рисним є чай, який покращуєкровообіг в тканинах ока.Куріння дуже шкідливо впли-ває на очі. Регулярно відві-дуйте лікаря. Навіть принормалізації внутріочноготиску контрольне обстежен-ня рекомендовано кожні 3місяці.

Надія МЕЛЬНИЧУК,лікар-офтальмолог

Товстенської РКЛ

 

У Заліщиках по вул.Зелена продаєтьсябудинок (загальна площа 75,6 м). Є літнякухня, гараж. Будинок газифікований,підведена вода, земельна ділянка 0,6соток. Ціна договірна.

Тел. 095 20 32 449 або 096 400 40 65.*У Заліщиках на масиві «Сонячний»

(вул.Незалежності) продається земе-льна ділянка площею 6 соток.

Тел. 097 380 82 86.Продається житловий будинок з

надвірними спорудами у м.Заліщики повул.Заньковецької. Земельна ділянка0,20 га, Ціна договірна.

Тел. в Заліщиках 2-22-46.Продається 2-кімнатна квартира в

центрі м.Заліщики зі всіма зручностями.Загальна площа 52 кв.м, житлова площа33 кв.м. Біля будинку є гараж, сарай тапідвал.

Тел. 068 046 22 07 або 068 036 92 70.У с.Головчинці сільська рада надає в

оренду гідроспоруди. Бажаючимзвертатися по телефону 3-51-37.

На роботу потрібні закрійник, швея.Тел. 098 70 36 419.Продається пам’ятник-хрест, вигото-

влений із крошки. Ціна договірна.Тел. в Заліщиках 4-11-38.

Втрачене посвідчення потерпілого віднаслідків аварії на Чорнобильській АЕСсерії В-П №125039 на прізвище ПлаткоЯніна Стефанівна, вважати недійсним.

До чергової частини Залі-щицького РВ УМВСУ посту-пило повідомлення про те,що в с.Торське зафіксованоспробу крадіжки у гр-ки Д.,жительки даного села, а вГиньківцях із будинку гр-ки О.викрадено речі домашньоговжитку. Поступило повідом-лення від гр-на К., жителяс.Гиньківці про те, що в ньогозник гаманець з грошима іречі домашнього вжитку.Даний громадянин такожповідомив, що напередодні внього було викрадено грошііз гаманця.

5 березня у с.Торське буловиявлено факт крадіжкимобільного телефону у гр.-киД., жительки даного села.

За наслідками злочиннихдій, працівниками Заліщиць-

кого РВ УМВСУ проведеноряд оперативно-профілак-тичних заходів, завдякияким підозрюваного булознайдено і затримано. Зло-чинцем виявився гр-н М.,житель с.Гиньківці, який по-відомив, що, перебуваючи ус.Торське, мав намір пожи-витися. Він розбив віконнушибу житлового будинку,проник всередину, намагаю-чись викрасти телевізор.Згодом проник у будиноксвоєї сусідки, в Гиньківцях,звідки викрав речі домаш-нього вжитку. Того ж дня,продовжуючи свої злочиннідії, останній встиг проникну-ти у будинок свого односе-льця та викрав у нього грошііз гаманця та продукти хар-чування. Варто зауважити,

що в потерпілого зловмис-ник напередодні викравгроші з гаманця. Підозрю-ваний, перебуваючи у с.Тор-ське із злочинними намірами,викрав мобільний телефон.

Відкрито кримінальнепровадження, проводитьсядосудове розслідування. Дозловмисника обрано запо-біжний захід – тримання підвартою. На даний час гр-н М.перебуває у ЧортківськомуСІЗО №26. Дана справа буденаправлена до Заліщицькогорайонного суду, зловмисникпонесе покарання згідночинного законодавства.

Сергій СЕМЕНКІВ,начальник

Заліщицького РВ УМВСУкраїни

в Тернопільськійобласті,

підполковник міліції

 

 u КРИМІНАЛЬНА ХРОНІКА

В районі захворюваністьна глистні інвазії займаєдруге місце після грипу ігострих респіраторних ін-фекцій. Найчастіше реєстру-ється аскаридоз, енте-робіоз, трихоцефальоз.

Але ентеробіоз поширю-ється від людини до людиниконтактним шляхом, а осо-бливо серед дітей. Тому єнебезпечним для дитячихорганізованих колективів.

Ентеробіоз - це захворю-вання, спричинене особли-вим видом глистів – гост-риками. Паразитують вони улюдей будь-якого віку, аленайчастіше в дітей. Осе-ляючись у кишківнику лю-дини, вони живляться йоготканинами та соками. Самців кишківнику гинуть і ви-діляються з нього разом ізвипорожненнями. Самки жвиповзають та відкладаютьяйця на складках слизовоїоболонки заднього проходу,на шкірі промежини, сідни-

цях, стегнах та нижній час-тині спини. При розчісуваннісверблячих місць яйцягостриків потрапляють напальці рук людини, на пос-тільну білизну, одяг. Вонизалишаються активними(заразними) протягом 10днів! Яйця легко переда-ються від однієї людини доіншої через забруднену збуд-ником їжу, посуд, іграшки,побутові предмети, якимикористуються члени сім'ї, ді-ти в дитсадках чи одноклас-ники. Яйця гостриків можутьпідніматися у повітря з пи-лом, заноситися під час ди-хання у ротову порожнину іпроковтуватися. При скар-гах дитини на свербіж слідпройти обстеження наентеробіоз, а потім обсте-жити усіх членів сім'ї.

Оскільки ентеробіоз – цехвороба брудних рук, точистота рук і нігтів, їх рете-льне миття перед їжею,боротьба з шкідливими

звичками – брати пальці врот, гризти нігті, є основоюпрофілактики.

Дотримання особистоїгігієни після вулиці, відвіду-вання туалету, а саме ми-ття з милом рук - це дужеважливо. У домі, де є хворийна ентеробіоз, потрібнодекілька разів на день про-водити вологе прибиранняпідлоги.

Стежте, щоб надворі ди-тина не тягнула до ротапідібрані із землі предмети.

Уляна ВАХУЛА,лікар-епідеміолог

Борщівськогоміжрайонного

управлінняГоловуправління

в області

 

 ЛІКАР РАДИТЬu

Заліщицька районна рада оголошуєконкурс на право оренди гаража пло-щею 37,5 кв.м., за адресою: вул.Ольжича 5-А м. Заліщики Тернопільськаобласть. Заяви для участі в конкурсіприймаються протягом 10 робочих днівпісля опублікування цього оголошенняв газеті у кабінеті № 39 районної ради.З умовами конкурсу конкурсантибудуть ознайомлені при поданні заявипро участь у конкурсі. Конкурс від-будеться 17 квітня 2014 року.

Фізична особа-підприємець Гуйван Ми-кола Дмитрович, який здійснює підприєм-ницьку діяльність за адресою та фактич-ною адресою проммайданчика: 48674,Тернопільська обл., Заліщицький р-н,с.Добрівляни, вул. Сонячна,8 , має наміротримати дозвіл на викиди забруднюючихречовин в атмосферне повітря.

Вид діяльності згідно КВЕД:01.23.0 Розведення свиней;52.62.0 Роздрібна торгівля з лотків та на

ринках;Валовий викид забруднюючих речовин

від виробничої діяльності підприємства(виробництва) становить:Аміак - 1,4 т/рік; метан - 0,598 т/рік.Речовини у вигляді суспендованих

твердих частинок(мікрочастинки, волок-на) - 0,853 т/рік. Перевищень санітарно-гігієнічних нормативів у процесі ви-робництва немає.

Зауваження приймаються за адресою:Заліщицька районна державна адміні-страція, вул.Степана Бандери,15-Б,протягом 30 календарних днів з часуопублікування інформації.

ДО ПОСЛУГПОКУПЦІВ!

2 квітня відкрився магазин «Грація»,в якому можна придбати товари

для рукоділля, тканини та полотнодля вишивки, вишитий одяг, нитки

та бісер, нитки для в’язання,фурнітура та аксесуари для одягу.

Адреса магазину: м.Заліщики,вул.Стефаника,17а/9 (поруч

з магазином «Копійочка»,в районі автовокзалу).

Тел. 098 70 36 419.Ласкаво запрошуємо всіх бажаючих

завітати до нашого магазину.

Згідно розпорядження голови РДА №92-од від 28 березня ц.р., підписаногопершим заступником голови райдержадміністрації В.Лучиком та відповідного листауправління ЖКГ облдержадміністрації від 27 березня ц.р. «Про закінченняопалювального періоду», у зв’язку з підвищенням середньодобової температуриповітря до +8°С закінчено в районі опалювальний сезон 28 березня для всіхкатегорій споживачів. Контроль за виконанням розпорядження покладено назаступників голови РДА згідно з розподілом обов’язків.

 

Втрачене свідоцтво про право влас-ності на будинковолодіння, виданевиконкомом Заліщицької районної радинародних депутатів 02.01.1990р. напрізвище Валявської Богдани Васи-лівни, вважати недійсним.

Товстенська селищна рада оголошуєконкурс на право вивезення твердихпобутових відходів у селищі Товсте.Конкурс відбудеться 5 червня 2014р.

За інформацією звертатисяза тел. 3-52-48, 3-51-47.

БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ

“САТУРН” ВИГОТОВЛЯЄ МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ

(А ТАКОЖ АЛЮМІНІЄВІ) ВІКНАТА ДВЕРІ З ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО

НІМЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮКОМПАНІЇ “ W I N T E C H ”.

П Р О Д А Є М О В К Р Е Д И ТНайкраще співвідношення ціни

та якості. Наша адреса: м.Заліщики,вул. С.Бандери, 102, магазин

“Торговий центр”, тел.: (03554)2-13-44, 4-15-62, 2-25-52.

 

10% -

10% -

10% -

10% -

10% -знижка!

КРЕДИТИ ГОТІВКОЮНА РІЗНІ ПОТРЕБИ

Адреса: м.Заліщики,вул.С.Бандери,буд.38, оф.15,тел.:(03554) 2-32-08

смт.Товсте,вул.Українська, буд.68,тел.:(03554) 3-52-43

Ліцензія серії: АВ №581578від 21.12.2011р.,

Ліцензія серії: АВ №534857 від 21.12.2011р.

8   № 28-29 (8245) 

Рослини і звірі – то наші брати

Ми – старші, і маємо їх берегти.

Всі ми любимо івивчаємо природу –основу нашого життя.Тому повинні любити,берегти і примножуватиприроду рідного краю.

Про це йшла мова на за-сіданні клубу вихідного дняу нашому навчально-реа-білітаційному центрі, якийпідготували вихованці 9-Ата 9-Б класів зі своїминаставниками Г.М.Іванськоюта С.Д.Чопик.

Діти говорили про те, що зприходом весни виникаєбагато змін у живій природі.По-іншому гріє сонечко, змі-нюється небо.

Люблять весну діти і до-рослі: за весняну піснюструмків, за веселий співптахів, за ніжні проліски, закилим із шовкової травиці, заласкаве сонячне проміння,за повітря, що напоєнезапахом молодого листя, заВоскресіння Христове, щоперемінює й оновлює душілюдей.

Присутні переглянулифільм «Початок весни».Тамара Вейван прочиталавірш про те, що роблятьптиці навесні, коли вертаю-ться із вирію до своїх гнізд,несучи на крилах весну.Далі учні взяли участь у грі«Прилетіли пташки у веснянісадки», відгадували загадки-перлини народної мудрості йтворчості.

Як влучно дає народхарактеристику птахам –

один, два штрихи, і мибезпомилково впізнаємо їх.Знання про пернатих допо-внив фільм «Про птахів».

Далі Наталя Дутчак, Ма-рійка Крайник, Іванна Іва-ницька, Катерина Матушев-ська говорили про те, щовпродовж всієї історії люд-ства ми впливаємо на при-роду. І тільки в ХХ ст. людизрозуміли, що природу слідохороняти.

У 1948р. було заснованоСпілку, яка брала під свійзахист рідкісні види тварин ірослин. А згодом англій-ський зоолог Пітер Скоттзапропонував створитиЧервону книгу.

Основний закон – Конс-титуція України – зобов’язуєвсіх людей не завдаватишкоди і збитків природі.Замало просто не шкодитиприроді, потрібно братиактивну участь у її відно-вленні, розповідати друзямпро необхідність дбайливогоставлення до неї.

Вихователі Г.М.Іванська таС.Д.Чопик підсумовуютьпізнавальні інтереси дітей,сприяють вихованню в нихпочуття прекрасного; фор-мують уміння встановлю-вати взаємозв’язок міжприродними об’єктами; ви-ховують любов до природи,бажання охороняти й прим-ножувати її багатства такрасу.

Стефанія ПІДКОВА,спеціаліст вищої

категорії «Старшийвихователь»

Заліщицького ОБНРЦ

 

Адміністрація Національ-ного природного парку «Дні-стровський каньйон» підсу-мувала конкурс, розпочатийв грудні 2013 року під назвою«Подбаймо про птахів взим-ку». Він був започаткованийз метою виховання береж-ливого ставлення до біо-різноманіття, проведенняширокої просвітницької ро-боти та практичних дій зохорони та збереженняорнітофауни.

Під час конкурсу учніознайомилися з видовимрізноманіттям зимуючихптахів своєї місцевості,розширили знання з біологіїптахів, підгодівлі їх взимку,оволоділи методикамивизначення, спостереженнята обліку зимуючих птахів іт.д. Конкурс проводився вномінаціях: «Фоторобота»,«Малюнок», «Годівничка длясинички». Брали участь уньому учні загальноосвітніхшкіл Монастириського, Бу-чацького, Заліщицького та

Борщівського районів. Зна-чну допомогу адміністраціїПарку у проведенні конкурсунадали відділи освіти дер-жавних адміністрація вищеназваних районів. Всього уконкурсі взяли участь 236учнів, тому журі, яке очолю-вав директор Парку М.Ф.Шкі-льнюк, було не просто підсу-мувати його.

Результати виявилисьтакими:

1. У номінації «Годівничкадля синички»: І місце – Анто-ніна Саковська (школасмт.Товсте), Павло Бошко(школа с.Королівка Борщів-ського району); ІІ місце –Христина Дурда (Бучацькийрайонний центр дитячої таюнацької творчості «Сузі-р’я»), Людмила МиколаївнаЮркевич та Іван Юркевич(школа с.Лисівці); ІІІ місце –Ольга Боднар (школас.Синьків).

2. У номінації «Малюнок: Імісце в Андрія Кравчишина(с.Іванків, Борщівський ра-

йон); ІІ місце – Ярослава Со-пеля (школа с.Сков’ятинБорщівського району), Ан-жели Федорук (школас.Дзвинячка Борщівськогорайону); ІІІ місце – ЛюдмилиШвед (школа с.ЗубрецьБучацького району), АліниКотик (школа с.ГушинаБорщівського району).

3. У номінації «Фоторо-бота»: І місце в Ілони Федикз Лисичників; ІІ місце у Воло-димира Беркича з Борщева,Юрія Нахмана (дошкільнийнавчальний заклад «Виши-ваночка» с.Горошова Бор-щівського району); ІІІ місце уВікторії Русланівни Гошко(с.Пилатківці), Олега Тимо-шіва (школа с.СкоморохиБорщівського району).

Переможців буде нагоро-джено призами та дипло-мами.

Аркадій СІДОРОВ,начальник відділу

екологічної освітиНПП «Дністровський

каньйон»

 

Нещодавно в Устечків-ській школі відбулась годинапам'яті, присвячена твор-чості великого українськогоГенія Т.Г. Шевченка, а такожскладним, драматичнимподіям, які сколихнули украї-нське суспільство та обу-рили світову громадськість.

Захід розпочався із дек-ламування зворушливихвіршів Тараса Шевченка продолю України та розповідейпро життєвий, творчий шляхвидатного поета. У кожноїукраїнської родини найваж-ливіші є два видання:

Біблія – Письмо Святеє,І «Кобзар» - Шевченкові

слова.Слово Боже з Біблії

нас вчить,Як себе поводить,

як нам жить.І вірші Тараса-КобзаряЦі вічні істини вторять.Усім серцем вірити у Бога,Свого ближнього любити

як себе.В мирі жити, у злагоді,

любові.І тоді нас щастя не мине.Кожен день, годину,

кожну митьУкраїні й Богові служить.Значне хвилювання та

жваву дискусію середшколярів викликали спогадипро звитягу та мужністьнаших патріотів, які відстою-вали власні переконання таборолись за краще майбутнєспіввітчизників на Майдані вКиєві. Слова скорботи учнівисловили за загиблимиучасниками Євромайдану тавшанували хвилиною мов-чання Героїв «НебесноїСотні».

На дитячих очах забринілищирі сльози, коли звучаласумна пісня «Плине кача»,під мелодію якої в останнюпуть проводжали загиблихєвромайданівців.

Обговорювались і три-

вожні події, які відбуваютьсяу Криму та інших регіонахУкраїни. Школярі зауважили,що ці складні для українськогонароду випробування об’єд-нали нас, допомогли зрозу-міти цінність життя, усвідо-мити важливість власноговибору та його наслідки.

Учасники заходу такожзійшлися на думці, що необ-хідно вміти жити з вірою уБога і кожної миті поклада-тися на Всевишнього.

Щиру вдячність вислов-люю найактивнішим деся-тикласникам: Тетяні Триш,Зоряні Вільгушинській, ОліКлимочко, Лесі Базюк, Во-лоді Гронському, Олесі Осад-чук, які брали участь в обго-вореннях.

Любов НИКОЛЯК,вчитель математики,

класний керівник10 класу школи

с.Устечко

 НА НИВІ ОСВІТИu

 

 

Минулих вихідних на залі-щицькому стадіоні «Дністер»відбувся міжобласний тур-нір з футболу, присвяченийпам’яті письменника, журна-ліста, громадського діяча,колишнього редактора ра-йонної газети «Колос» ПетраІвановича Ковальчука.

У змаганнях, які булиорганізовані Федерацієюфутболу району, Заліщи-цьким комунальним ФСТ«Колос», відділом у справахмолоді і спорту РДА взялиучасть команди трьох обла-стей: Тернопілля – заліщиць-кий «Дністер» та ФК «Чор-тків», Буковини – ФК «Ма-маївці», Київщини – фастів-ський «Арсенал», якийтренує син письменникаВолодимир Петрович.

У перший день змагань устартовому поєдинку тур-

ніру бомбардирськими якос-тями відзначилися гравцікоманд ФК «Мамаївці» та ФК«Арсенал». Основний часгри завершився внічию - 3:3,а в серії пенальті перемоглиспортсмени з Фастова – 5:4.В іншій грі цього дня залі-щицький «Дністер» розгро-мив своїх принциповихсуперників у обласній пер-шості команду ФК «Чортків»з рахунком - 4:0.

Напевно, перебуваючи підвраженнями від поразки вперший ігровий день, чо-ртківчани не прибули внеділю на гру із ФК «Ма-маївці» за третє місце.Отже, воно без гри дісталосяфутболістам із Кіцманськогорайону Буковини. А в фіналітурніру в принциповій табезкомпромісній грі фастів-ський «Арсенал», завдяки

м’ячу, забитому на другійхвилині гри, переміг заліщані став переможцем турніру.

Про постать П.І.Коваль-чука, пам’яті якого був при-свячений турнір, говорили упромовах при відкриттітурніру директор Заліщи-цького комунального ФСТ«Колос» Ігор Мамалига, якийнайбільше приклався до йогоорганізації та проведення, атакож при закритті змаганьголова Федерації футболурайону Василь Лопушняк тадружина П.І.Ковальчука -Ірина Олексіївна.

Вони відзначили перемож-ців та призерів турніру:команду «Арсенал» перехід-ним кубком, команди-при-зери змагань – грамотами,гравців – пам’ятними су-венірами та книгами, якінаписав П.І.Ковальчук. Кра-

щі гравці турніру нагородженіпризами: воротар Володи-мир Семенюк («Арсенал»),захисник Роман Буртник(«Дністер»), півзахисникПавло Мотус (ФК «Мама-ївці»), нападник ЯрославОлексів («Дністер») та бом-бардир Павло Чередниченко(«Арсенал»).

Спонсорами турніру вис-тупили підприємці та доб-рочинці І.Білінський, І.Горо-динський, О.Снятинська,В.Рацин, В.Петринка, П.Бури-нюк та голова федераціїфутболу району ВасильЛопушняк, який нагородивфутболістів «Дністра» па-м’ятним кубком та медалямиобласної федерації футболуза друге місце, здобутезаліщанами в минулорічнійобласній футбольній пер-шості.

Олег ВІСТОВСЬКИЙ

Світлина автора

 Пролетіли роки, як одна мить,а з нею й молодість нашої шано-вної колеги Любові Володими-рівни ІЛЬНИЦЬКОЇ, яка десятки літ чесно, віддано й наполегливо працювалав редакції районної газети «Колос» секретар-друкаркою. У ці дні вона відзначаєсвоє 75-річчя в далекій Канаді. Але думками своїми і мріями вона завжди з Україноюі з нами всіма, хто її знає, шанує і пам’ятає. Дорога наша імениннице, щиросердечновітаємо Вас з Вашими ювілейними народинами і бажаємо міцного здоров’я, радостівід дітей та внуків, везіння і добра на всіх життєвих дорогах і щасливого

повернення до рідного дому. Нехай щедрою буде доля на доброі втіху, а Господнє благословення на многії літа!

Хай доля дарує Вам років багато,Багато в ній буде щастя й добра,Хай повниться радістю рідная хата,Багато в ній буде людського тепла.Із великою шаною Ваші колишні колеги

й весь колектив редакції «Колоса»

 СПОРТu