1’ У НОМЕРІarchive.nsju.org/journals/2007/01/Jurnalist-Ukr-1-07.pdf · 1’ 2007 РЕДАКЦІЙНА РАДА: Голова ЛУБЧЕНКО Ігор Федорович,

1’ 2007

РЕДАКЦІЙНА РАДА:

Голова ЛУБЧЕНКО Ігор Федорович, голова Національної спілки журналістів України;

АЛЕКСЄЄВ Юрій Миколайович президент Київського славістичного університету;

БРИЖ Олександр Михайлович головний редактор газети “Донбасс”;

БУРЧО Лариса Григорівна головний редактор газети “Вечерняя Одесса”;

ЄФІМОВ Микола Олексійович генеральний директор телекомпанії“ТВ5” (м. Запоріжжя);

ІВШИНА Лариса Олексіївна головний редактор газети “День”;

КВІТ Сергій Миронович декан факультету соціальних наук і соціальних технологій Національного університету “КиєвоМогилянська академія”;

КЛИМЕНТЬЄВ Вадим Григорович головний редактор газети “Зоря” (м. Дніпропетровськ);

КУРПІЛЬ Степан Володимирович народний депутат України;

НАБРУСКО Віктор Іванович президентНаціональної радіокомпанії України;

ПАНЧУК Дмитро Овксентійович головний редактор газети “Житомирщина”;

РІЗУН Володимир Володимирович директор Інституту журналістики Київського Національного університетуім. Шевченка;

САВВОВ Антон Іванович головний редактор журналу “Деловая жизнь” (м. Харків);

СОРОКА Михайло Михайлович головний редактор газети “Урядовий кур'єр”;

ТАРАСЮК Дмитро Володимирович представник Національної ради з питань телебачення і радіомовленняУкраїни в Рівненській області;

ТОКАРСЬКИЙ Микола Миколайович головний редактор газети“Приазовський робочий” (м. Маріуполь);

ТРОЇЦЬКА Наталя Василівна головний редактор газети “Слава Севастополя”;

ЧЕРЕМНИХ Віра Миколаївна головний редактор журналу “Журналіст України”;

ШВЕЦЬ Олександр Юхимович головний редактор газети “Факти”.

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОРЗаслужений журналіст України

ВІРА ЧЕРЕМНИХ.

Журнал Національної спілкижурналістів України та Київського Національногоуніверситету імені Т. Шевченка.Виходить з січня 1975р.

У Н О М Е Р І :ЖУРНАЛІСТСЬКА ОСВІТА

Володимир Різун про хвороби українськоїжурналістики та їх лікування.

63 11 стор.

РЕФОРМУВАННЯ ЗМІ: А ЯК У НИХ?Олександр МакарськийКомунікація між владою і громадою:у Франції безкоштовні муніципальні газети,в Польщі безкоштовні друковані органи місцевого самоврядування.

12315стор.

ВЛАДА І ЗМІ Типові правила акредитаціїпрацівників засобів масовоїінформації та незалежнихжурналістів при органі влади.

16320 стор.

ПРАКТИКУМ "ЖУ" РЕФОРМУВАННЯ КОМУНАЛЬНОЇ ГАЗЕТИНовотроїцька районна газета "Трудова слава" (Херсонська обл.). Головний редактор Валерій Горобець.

23337 стор.

МЕДІА ТА СУСПІЛЬСТВО.

Дмитро Клець.Інтерв'ю високопосадовців: про що питати?

37338 стор.

ПОДІЇ ФАКТИСпасемо життя молодійжурналістці!

Хто увійшов до робочої групи?

"Газета поднепровски":відомий бренд крокуєрегіонами

Конференція спілки в ІваноФранківську: треба створитикоординаційну раду зреформування

Умер главный редакторжурнала "Юность"

Time inc. уволит 300сотрудников ради Интернета

Корпоративні газети назамовлення: в Рівному тількипочинають, в Дніпропетровськувже давно роблять

Апеляційний суд скасуваврішення у справі "Священникпроти журналіста"

Джед Санден збирається в ефір

Рейдерське захоплення невідбулося

235 стор.

ДОКУМЕНТ

Податкова: планграфік

перевірок на перший квартал 2007 р.

Через які газети викликатимуть до суду

40341 стор.

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

Рубрику веде Тетяна Котюжинська, головний юрисконсульт НСЖУ

За вимогу друкувати без оплати Інформаційні матеріали

державних органів можна понести кримінальну відповідальність.

Процедура і підстави для надання державної підтримки засобам

масової інформації

Об'єдналися з друкарнею? Платіть пільгові пенсії поліграфістам

41344 стор.

ОКО "ЖУ"Юрій Ільєнко унікум

в українській

журналістиці.

21322 стор.,

кольорова вкладка.

КОНКУРСИ

Майбутня зірка журналістики

Кредитні історії

38339 стор.

2

1. Шевченко Андрій Віталійович народний депутат України2. Курпіль Степан Володимирович народний депутат України3. Потімков Сергій Юрійович народний депутат України4. Мордовець Леонід Михайлович народний депутат України5. Федун Олексій Леонідович народний депутат України6. Бондаренко Олена Анатоліївна народний депутат України7. Герасим'юк Ольга Володимирівна народний депутат України8. Лубченко Ігор Федорович голова Національної спілки журналістів

України 9. Сидоренко Тетяна Миколаївна директор гуманітарного департаменту

Міністерства юстиції України10. Гриненко Анатолій Степанович заступник голови Фонду держмайна

України11. Горобцов Володимир Олексійович заступник голови Державного

комітету України по телебаченню і радіомовленню12. Демський Сергій Едуардович заступник головного редактора газети

"Голос України"13. Сорока Михайло Михайлович головний редактор газети "Урядовий

кур'єр"14. Чамара Віктор Федорович генеральний директор національної

агенції "Укрінформ" 15. Назаренко Олександр Олександрович редактор газети "Наше слово"

м. Мена, Чернігівська обл..16. Тарасенко Олександр Олександрович виконавчий директор

Української асоціації видавців періодичної преси17. Котюжинська Тетяна Григорівна головний юрисконсульт

Національної спілки журналістів України18. Шевченко Тарас Сергійович керівник Інституту медіаправа19. М'ясникова Катерина Андріївна Незалежна асоціація мовників20. Большакова Ольга Юріївна Східноєвропейський інститут проблем

медіа21. Замніус Віталій Михайлович Міжнародний фонд "Відродження"22. Іванов Валерій Феліксович Академія української преси23. Кричковська Олена Анатоліївна Громадська рада при Комітеті з

питань свободи слова та інформації24. Ворожко Тетяна Валеріївна координат проектів ОБСЄ в Україні25. Клюсова Марина Валеріївна Фонд підтримки незалежної преси.

Джерело: "Телекритика".

Коментар "ЖУ". Шановні люди увійшли до складу робочої групи, та, нажаль, мало серед них практичних працівників комунальних медіа. А хто жкраще за них знає і сучасний стан провінційного інформпростору, і те, щонайбільше хвилює провінційних журналістів?

Звертаємось до вас з проханнямдопомогти нашій колезі, молодійталановитій журналістці, членуНСЖУ Макіді Валентині Миколаївні.

7 років вона хворіє на цирозпечінки. Довготривале лікування недало бажаних результатів, і сьогодніпостала необхідність трансплантаціїоргану.

Для цього потрібні великі кошти.Просимо повідомити про це в

ЗМІ України. Може, відгукнутьсянебайдужі люди, які маютьможливість надати благодійнудопомогу для порятунку нашоїколеги.

Банківські реквізити, за якимиможна переказувати кошти:

Банк отримувача: ОВ ДОФ АКБ"Укрсоцбанк"

МФО 305017ОКПО 09305014Р/р 29242114030001Отримувач: ОВ ДОФ АКБ

"Укрсоцбанк"Призначення платежу: для

зарахування на КР 26255114001439Макіді Валентині Миколаївні,ідентифікаційний код 2790410008.

Від імені колективу редактор Л.ШЛЯХОВА.

ПОДІЇ.ФАКТИ

СПАСЕМО ЖИТТЯ МОЛОДІЙ ЖУРНАЛІСТЦІ!

ХТО УВІЙШОВ ДО РОБОЧОЇ ГРУПИ?

До нас надійшов лист з

редакції газети "Ко�

зацька вежа" (Орд�

жонікідзе Дніпропет�

ровської обл.) з проханням

до колег�журналістів про

допомогу.

"ЖУ" має надію, що

наші читачі відгукнуться

і підтвердять спілчанську

солідарність та добро�

сердечність.

Комітет ВР з питань свободи слова та інформації на

одному з нещодавніх засідань затвердив робочу групу щодо

розроблення проекту закону про реформування державних та

комунальних друкованих ЗМІ, головою якої одноголосно обрали

народного депутата Степана Курпіля (БЮТ).

Ось хто увйшов до неї:

3

В Москве скончался Виктор Липатов, главныйредактор литературного журнала "Юность".

Виктор Липатов родился 26 августа 1935 года. Онработал в газетах "Московский комсомолец" и"Комсомольская правда", а в 1990 году стал главнымредактором журнала "Юность", который и возглавлял донастоящего времени.

Кроме того, Липатов известен как писатель и поэт,автор книг по искусству. Он является лауреатом премийЛенинского комсомола и имени Николая Островского, атакже других литературных премий.

В ближайшее время из печати выйдет новый 500страничный сборник стихов Виктора Липатова.

Источник: Лента RU.

У нас в спілці більше 300 осіб, і що важливо: 58 осіб ми прийняли за останніроки. Журналісти йдуть у СЖУ. Багато молодих. Мабуть, час і загальнаспілчанська робота розставили все по своїх місцях: колеги зрозуміли і важливістьоб'єднання, самоорганізації творчих працівників медіа в нових умовах длязахисту своїх професійних прав, і ефективність діяльності НСЖУ, повагу до неї і вжурналістських, політичних колах, і у влади, і у опозиції. Хоча, звичайно, і наконференції, і взагалі багато лунає критичних зауважень, на які ми намагаємосьреагувати конкретними діями.

Головне, що хвилювало делегатів, реформування комунальної преси.Більшість виступаючих вважають, що розмов дуже багато, а діла поки не видно.

Найбільш турбує ставлення влади до цього. У багатьох можновладцівреформування пов'язане просто з припиненням фінансування, а дехто, як це,наприклад, відбувається у нас в Косові чи в Калуші, ще й зловтішається: ви наскритикуєте, ведете незалежну редакційну політику, так ми вас на голодний пайокпосадимо.

Ми прийняли звернення до обласної ради та облдержадміністрації ікерівництва НСЖУ, в якому пропонуємо створити в області координаційну раду зцього питання, до її складу увійшли б представники влади і редакторикомунальних видань.

Профільна постійна комісія облради вже розглянула це звернення і підтримуєнас. Йдеться також про те, щоб зібрати обласну нараду і запросити, крімредакторів, ще й співзасновників від влади, яким би медіаюристи, спеціалістиполітологи пояснили, що ж це таке насправді роздержавлення преси, щоб вониправильно розуміли свій обов'язок і перед редакціями, і перед населенням, якеповинно отримувати інформаційні послуги.

* * *Звітновиборна конференція відбулась також в Криму, де головою знову

обрана Людмила Хорошилова, яка працює заступником директора ДТРК "Крим"по телебаченню.

Головним редактором "Газеты поднепровски" призначено відомого в області журналіста Бориса Брагінського.

Дизайн, верстка видання, рубрикатор повторюють київську "старшу сестру", а публікації відсотків на 70% міська тематика. І це, напевне, зацікавить читача.

Газета продається в роздріб. Алевже оголошено й передплату.

Цей проект свідчить про тенденціюостанніх років: видавці кинулися врегіони, бо в столиці занадто тісно. Таким чином провінційний ринок медіа,який вже сьогодні перенасичений, з часом буде відчувати ще сильніший тиск.


"ГАЗЕТА ПО�ДНЕПРОВСКИ":ВІДОМИЙ БРЕНД КРОКУЄ РЕГІОНАМИ

УМЕР ГЛАВНЫЙ РЕДАКТОР ЖУРНАЛА "ЮНОСТЬ"

КОНФЕРЕНЦІЯ СПІЛКИ В ІВАНО�ФРАНКІВСЬКУ:ТРЕБА СТВОРИТИ КООРДИНАЦІЙНУ РАДУ З РЕФОРМУВАННЯ

Відомий бренд "Газета

по�киевски" крокує регіона�

ми. Про свій проект � роби�

ти аналогічні київському

випуски популярних міських

газет видавці "Газети по�

киевски" повідомили у ми�

нулому році. В Дніпропет�

ровську � рідному місті

"Приват� банку", з яким

пов'язують це видання, з

січня з'явилися у продажу

знайомі червоні 40�

сторінкові, щедро ілюстро�

вані таблоїди

Продовжується звітно�виборна кампанія в НСЖУ. В кінцігрудня відбулася конференція Івано�Франківської обласноїспілчанської організації.

Делегати заслухали і обговорили звіт голови, прийнялизвернення до обласної влади та керівництва НСЖУ. Головоюобласної організації знову обрано Василя НАЗАРЧУКА,головного редактора газети "Галичина".

Ось що він повідомив "Журналісту України":

4

В №11 "ЖУ" ми повідомляли, що священник Московського патріархатуподав позов до журналіста сайту "Високий вал" Олексія Дашевського(приводом для позову стала публікація сайту "У Чернігівській областіпобили священика: зірвали рясу та хрест"). Cуд цей позов задовольнив,постановивши, що сайт повинен надрукувати спростування. І ось миотримали нове повідомлення.

Колегія суддів Чернігівського обласного апеляційного суду задовольнилаапеляційну скаргу кореспондента "Високого валу" Олексія Дашевського іскасувала рішення Бахмацького районного суду про спростування"недостовірної" інформації.

Джерело: ІМІ.


ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО

О грядущем сокращениимедиакомпания, которая владеетжурналами "Time", "People", "SportsIllustrated," уже проинформироваласотрудников изданий.

Сильней других пострадает"Time", из которого будет уволенопочти 50 человек. Издание такжезакроет свои корпункты в ЛосАнджелесе, Чикаго и Атланте. Семьчеловек, в том числе четверокорреспондентов, будут уволены извашингтонского бюро "Time".

Около 30 человек потеряет"Sports Illustrated". "People", которыйнаблюдатели считают самымуспешным журналом в истории,покинет 44 редакционныхсотрудника. Журнал также закроетбюро в Вашингтоне, Майами,Чикаго и некоторых других городах.

Представители Time Inc.заявили, что сэкономленные деньгибудут направлены на развитиесетевых проектов и новыхтехнологий. Как объясниларуководитель компании Энн Мур(Ann S. Moore), еще не все сайтыTime Inc. смогли стать сильнымибрендами в интернете и нуждаютсяв серьезных вложениях в дизайн исодержание.

В Time Inc. работает более 11тысяч человек, из которых 3,3тысячи в редакциях различныхСМИ. Грядущее сокращениезатронет 2,6 процента работниковмедиакомпании и пять процентовжурналистов.

Источник: Lenta.ru

Замовити корпоративну газету іноді може бути зручнішим, аніж замовлятитематичну сторінку про підприємство в обласній, міській чи районній газеті, вважає керівник проекту, головний редактор ВД "ОГО" Віталій Голубєв. Аджекорпоративна газета буде повністю присвячена саме конкретному клієнту, і віноплачуватиме саме потрібну йому кількість примірників і сторінок, а незагальний тираж і обсяг тієї чи іншої газети.

У видавничому домі "ОГО" вважають, що наявність корпоративної газетидопоможе підприємству, установі чи організації чітко вирізнитись серед іншихпідприємств певного профілю, сформувати яскравий позитивний іміджпідприємства в очах людей, від яких залежать його подальші успіхи. Дужезручним є те, що замовнику не потрібно створювати редакцію все візьмуть насебе фахівці ВД "ОГО".

В "ОГО" беруться за розробку концепції видання, тематичне плануванняномерів; написання журналістських матеріалів, виготовлення фотоілюстрацій,літературнокоректорську вичитку текстів; верстку газети; друк; доставкутиража на підприємство.

Але, як стало відомо "ЖУ", подібні послуги вже певний час надаєінформаційноаналітичне агентство "Регіон" (Дніпропетровськ), яке є видавцемтакож газети обласної ради "Зоря". Там збирають і готують до друку матеріали,верстають газети для деяких міських районів Дніпропетровська, співпрацюютьі з корпораціями. Подібні послуги серйозна фінансова підтримка дляколектива обласної газети. Крім того, більш ефективно використовується тесучасне комп'ютерне обладнання, яке придбав "Регіон".

До речі, досвід дніпропетровських та рівненських видавців може бутицікавим для багатьох комунальних видань, які готуються до реформування.

TIME INC. УВОЛИТ300 СОТРУДНИКОВРАДИ ИНТЕРНЕТА

КОРПОРАТИВНІ ГАЗЕТИ � НА ЗАМОВЛЕННЯ.В РІВНОМУ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЮТЬ, В ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ ВЖЕ ДАВНО РОБЛЯТЬ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СКАСУВАВ РІШЕННЯУ СПРАВІ "СВЯЩЕННИК ПРОТИ ЖУРНАЛІСТА"

Time Inc. объявила, что

уволит из своих самых

известных журналов

почти 300 сотрудников,

сообщает "The New York

Times"

Видавничий дім "ОГО" (Рівненщина) освоїв новий вид послуг �

виготовлення корпоративних газет. Першим таким виданням,

яке випущене на базі ВД "ОГО", стала корпоративна газета ЗАТ

"Реноме" під назвою "Pro.Renome", повідомляє сайт УАВПП

5

Учасники ринку думають, що в Джеда Сандена є двіочевидних причини для реєстрації нових компаній.

"Перша вони збираються на своєму дуже якіснорозвиненому мережному (інтернетівському) ресурсіпрацювати із цифровим телебаченням і цифровим радіо.Друга це просто інвестиції в бренд, "про всяк випадок" намайбутнє, щоб ніхто не зайняв місце", розповів"МедіаБізнесу" представник одного з медіахолдингів, щопобажав залишитися неназваним.

Нагадаємо, що сьогодні видача ліцензій на цифровемовлення поки не здійснюється. "Конкурси будутьпроводитися тільки тоді, коли Нацрада одержить частотивід НКРЗ. Поки ми таких частот не маємо", повідомив"МедіаБізнесу" заступник голови Національної ради зпитань телебачення і радіомовлення Ігор Курас.

Назвати критерії відбору переможців на цифровічастоти пан Курас утруднився. "Це як мінімум повинна бутикомпанія, що зможе забезпечити розвиток цифровоготелебачення", сказав він.

Пан Курас також нагадав, що в травні 2006 р. Нацрадавидала ліцензії на експериментальне цифрове мовлення вКиєві та області. Переможцями конкурсу були визнані ДП"ЕраПродакшн" (ТРК "Ера"), ТОВ "ТРК "Експресінформ"("П'ятий канал"), ЗАТ "Українська цифрова телемережа",ТОВ "ТРК "Етер" і ТОВ "Гаммаконсалтинг". Однак,незважаючи на заяви переможців про плановані інвестиціїв розмірі декількох сотень тисяч доларів, в ефір вийшлатільки одна компанія ЗАТ "Українська цифрователемережа".

Експерти відзначають, що розвиток цифровоготелебачення в Україні сполучено з багатьма труднощами."Головна перешкода відсутність устроїв для прийомуцифрових телеканалів. Ця проблема буде існувати ще дужедовго. Глядача складно переконати в необхідності покупкидекодера вартістю 150200 грн", говорить генеральнийдиректор каналу "24" Роман Андрейко.

Нацрада планує повний перехід з аналогового нацифрове телебачення до 2015 р.

ДОВІДКА. KP Media видає англомовну газету Kyiv Post,безкоштовну щоденну газету "15 хвилин", щотижневик"Кореспондент", сітігіди "Афіша", "Афіша Донецьк","Афіша*Гід", жіночий журнал "Pink", довідники Kyiv BusinessDirectory, UKRBIZ.Одеса, UKRBIZ.Донецьк, журнали"Інтер'єр Магазин", "Ідеї Вашого Будинку". Компанії такожналежать Інтернетпроекти BigMir.net, UkrBiz.net,Korrespondent.net, Afisha.ua, UASport.net, Pink.com.ua.

Джерело: Ринок. biz.

Редакція "Кримської газети" з 1975 року займає частину приміщень убудинку №35 по вул. Свердлова, у Ялті. Наразі нові власники будинкунамагаються примусово через суд виселити журналістів. Згаданаадміністративновиробнича будівля загальною площею 5959,7 кв. м зземельною ділянкою є державною власністю і перебуває на балансідержавного підприємства видавництва "Таврида", яке включено допереліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації.

Але у серпні 2005 року Державна податкова інспекція м. Сімферополязапропонувала Держкомтелерадіо України розглянути питання проможливість продажу адміністративновиробничої будівлі ялтинськоїдрукарні в рахунок погашення податкового боргу "Тавриди". Загальний боргпідприємства станом на вересень 2005 року складав 131,5 тис. грн., у зв'язку зчим Державний комітет погодив продаж зазначеного об'єкту через борги,наявність яких, на думку Комітету, могла б з часом призвести до банкрутстваДП.

Постійний представник Президента України в АР Крим вказував ДПА м.Сімферополя, що такий продаж нагадує тіньову схему приватизації майна,яке належить державі та не підлягає приватизації, пропонував з метоюзахисту інтересів держави та друкованого ЗМІ "Кримська газета", що маєстатус республіканського видання, утриматися від організації торгів.

Незважаючи на все це, 17 липня 2006 року будівлю було продано ТОВ"ТЕСС". Іншого придатного приміщення для роботи редакції не надано.

Газета "Курортний Крим" (з червня 1992 р. "Кримська газета") до серпня1991 року видавалася у складі газетного видавництва "Таврида" Кримськогообкому Компартії України, її редакція займала частину приміщеньвидавництва. Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 10 жовтня1991 року колишні партійні видавництва були передані на баланс КабінетуМіністрів України, який 27 листопада 1991 року прийняв Постанову № 341 "Пропередачу колишніх партійних видавництв у відання Державного комітетуУкраїни по пресі".

Згідно з цією Постановою Державний комітет України по пресі своїмрозпорядженням від 26.12.1991 р. "Про порядок виходу редакцій періодичнихвидань із складу газетножурнальних видавництв", зобов'язав видавництва"здійснити з редакціями періодичних видань, що виходять із складувидавництв, відповідні фінансові розрахунки, передати на баланс редакційслужбові приміщення, інвентар, оргтехніку, меблі, транспортні засоби тафонди паперу (при їх наявності)".

Видавництво "Таврида" не виконало одну з головних умов виходу газетизі складу видавництва передачу на баланс редакції службових приміщень,які вона займала на той час, і "Кримська газета" користується приміщеннямина правах оренди. Відповідно до Закону України "Про державну підтримкузасобів масової інформації та соціальний захист журналістів" приміщеннязагальнодержавної та комунальної власності, які використовують засобимасової інформації, передаються їм у безстрокову оренду і не можуть бутиприватизовані. Головний редактор "Кримської газети" Петро Макуханеодноразово, але безрезультатно звертався до різних органів державноївлади щодо виконання цих вимог чинного законодавства.

Ситуація в Криму, на жаль, не є виключенням. Ось чому керівникам редакцій треба уважно слідкувати за подіями

навколо приміщень, щоб своєчасно і адекватно реагувати на подібнізазіхання.

За додатковою інформацією просимо звертатися за тел.: (044) 234323357 (Тетяна Котюжинська, головний юрисконсульт НСЖУ).

Джерело: сайт НСЖУ


ДЖЕД САНДЕН ЗБИРАЄТЬСЯ В ЕФІР

РЕЙДЕРСЬКЕ ЗАХОПЛЕННЯ НЕ ВІДБУЛОСЯ

В KP Media з'явилися ро�динні структури: за інфор�мацією "МедіаБізнесу", вгрудні власник KP MediaДжед Санден зареєстрував

дві нові юридичні особи � "KP телебачення" і"KP радіо"

Юридичний захист, наданий Національною спілкоюжурналістів України "Кримській газеті", відвернуврейдерське захоплення приміщення редакції у центрі Ялти.Вищий господарський суд України задовольнив касаційнускаргу редакції та відправив справу на новий розгляд

6

3Володимире Володимировичу, скажіть, будьласка, як приходять в журналістику взагалі і як Вистали директором інституту журналістики, хоча зафахом філолог? Втім, пригадую, коли вчилася вРостовському універі на відділенні журналістики, встудентських колах панувала така думка, щофілологія 3 це професія, це фундаментальні знання, ажурналістика 3 не наука…

Вважаю, в моїй долі мало випадковостей. В дитячіроки починав юнкорівцем районної газети "Радянськесело". Покійний головний редактор "Радянського села"Микола Федорович Шевченко вирішив зібратибахмацьких юних кореспондентів, і я потрапив в цюгрупу в кінці шостого класу: в 1971му році з'явився мійперший вірш в "Радянському селі", а потім першазаміточка про проведення заходу, присвяченого ЛесіУкраїнці. Потім були публікації в обласних газетах. Дозакінчення школи я надрукував матеріалів обсягом насорок п'ять рублів з копійками (Сміється).

3Будете робити збірку творів, включите в першийтом…

Так, так, проба пера! (Сміється). Коли ми в школіписали на уроці української літератури твір "Ким я хочубути?", до мене підійшла вчителька, нині покійна Галина

Михайлівна, і я її спитав: "А де вчать писати вірші?". Воназадумалася на хвилинку і каже: "На факультетжурналістики". І я з тих пір собі в голову вбив, що підувчитися на факультет журналістики. У мене на руках післязакінчення школи була рекомендація районної газети"Радянське село". Двоюрідний брат мого батька,заслужений вчитель України, але фізик, МихайлоВасильович Данько, який все життя дописував до газетигумористичні твори під псевдонімом. Він читав мої опуси,допомагав, перевіряв.

3Але чому ж все3таки філфак?

Чиста випадковість. Направлення у мене було не доКиївського, а до Львівського університету на журфак.Мама боялася відпускати самого, тому ми поїхали вдвох.Оскільки в Києві треба було робити пересадку, то мамазапропонувала зайти до університету. Тоді документиприймали в червоному корпусі, там була комісіяфілологічного факультету, а я медаліст, з великимтворчим доробком, декан філологічного факультету нині

ЖУРНАЛІСТСЬКА ОСВІТА

Політика, за соціологічними дослідженнями, найменше цікавить людей. Їх цікавитьреальне життя

ВОЛОДИМИР РІЗУН � ПРО ХВОРОБИ УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ ТА ЇХ ЛІКУВАННЯ

Відкриваючи 2007 рік бесідою з директором Інституту

журналістики Київського Національного університету імені

Т.Шевченка, редакція "ЖУ" сподівається, що керівники інших

(кажуть, їх вже 40) вищих навчальних закладів України, які

готують спеціалістів для медіа, візьмуть участь в обговоренні

актуальних проблем інформаційної сфери, пов'язаних з

журналістською освітою. Бо, не зважаючи на швидке

зростання кількісних показників, випускників наших

спеціальних навчальних закладів поки що майже не

спостерігається в редакціях. Про якість підготовки до

практичної роботи в ЗМІ � окрема розмова.

Отже, запрошуємо до неї високоповажних науковців.

А сьогодні � зустріч з Володимиром Володимировичем

Різуном, який, до речі, 12 лютого відзначить свій золотий

ювілей. Так що маєте можливість привітати керівника Alma�

mater багатьох українських журналістів.

Але розмова з Володимиром Володимировичем торкалася не майбутнього святкування, а

сьогоднішніх та майбутніх фахових проблем, які залежать в тому числі і від організації та

якості підготовки та перепідготовки кадрів

7

покійний Микола Семенович Грицай мене примітив. Всерозпитав, взяв документи, і я після складання вступнихіспитів став студентомфілологом. І не жалкую…

Ходив до літературної студії, куди приходили молодіпоети з інших факультетів. Займався студентськоюнаукою, а також критикою художнього перекладу.

І вже в студентські роки у журналах "Всесвіт",

"Малятко", "Барвінок" вийшли мої переклади занглійської і в'єтнамської мов.

Після закінчення університету мене направили вКіровоградський педінститут викладачем, а тоді суворовимагалося їхати тільки за направленням. Втім, настільки двох направили у вуз, інші пішли працювати хтокуди.

У Кіровограді, займаючись викладацькою та науковоюроботою, я не полишав думок про журналістику, видавкілька публікацій в обласній газеті. А через три рокиповернувся до Києва, хоча не мав ніяких домовленостейстосовно працевлаштування. А це ж столиця! Науніверситетському журфаці на мене так глянули…Запропонували посаду… лаборанта.

І довелося піти працювати в педагогічне училище №1.Але вже до закінчення першого навчального року під часзаняття з мови чую: хтось шкрябається у двері. Відкриваюі бачу Володимира Григоровича Іваненка (зараз він вАмериці, а тоді працював на кафедрі стилістики і знавмене з студентських років). Коли на кафедрі поставилипитання, що треба молодого асистента, він ізапропонував мене.

Мене взяли спочатку як сумісника. Це був 1982 рік. А з2 квітня 1984 року я в штаті кафедри стилістикиКиївського університету, так почалася моя кар'єра,пов'язана з журналістикою. Мені дали курс "Літературнередагування", і завдяки редагуванню я став і кандидатом,і доктором наук.

3З теорією журналістики все зрозуміло. А от зпрактикою… Відомо, що Ви й зараз ведете авторськіпрограми на радіо. Чому? І взагалі, хто повиненвчити журналістів 3 теоретик чи практик? Це як вспорті 3 чемпіон не завжди стає гарним тренером, атренеру зовсім необов'язково бути видатнимспортсменом, чи інакше?

Мабуть що так. Я не працював практичнимжурналістом, але активно займався науковою іпедагогічною діяльністю саме в галузі журналістики. А нарадіо почав працювати, коли став директором, бо буливсілякі розмови: мовляв, він не журналіст, а очолюєспеціальний інститут, ну і таке інше…

І хоча я журналістське середовище добре знав, аджепочав працювати на факультеті з 1982го, і взагалі щепитання: хто є більше журналістом хто працює, чи хтовикладає журналістику, але всетаки вирішив, щодиректор інституту журналістики має бути граючимтренером.

Звернувся до Віктора Івановича Набруска, президентаНаціональної радіокомпанії. 18 жовтня 2002 року провівпершу радіопрограму з директором інституту психологіїС. Максименком. Звідти й почалася моя власне дорослапостійна журналістська кар'єра. В 2007му п'ять роківвиповниться моїй програмі "Право на слово", яку веду врежимі прямих ефірів на "Промені", а потім монтаж, і поПершому національному радіо йдуть повтори.

3До речі, як би Ви охарактеризували концепціюпрограми, адже у вас різні гості бувають, про різнеговорять, то про що ця програма?

Головна ідея кожна людина має право на слово. Явирішив виводити в ефір людей, у яких є якісь проблеми,питання, щоб вони могли сказати своє слово. Вони жмають на це право. Обов'язково запрошуємо експертів. Яне хочу займатися в своїй програмі політикою, намагаюсяуникати цих питань. Політика, за соціологічнимидослідженнями, найменше цікавить людей. Їх цікавитьреальне життя.

3Але політика найбільше займає медіа… Так, якщо подивитися на наші медіа, які мають

відображати інтереси громади, то таке враження, щогромада цікавиться тільки політикою і політиками.

3Отже, до Вас можна адресувати питання нетільки як до науковця, теоретика, а й як допрактичного журналіста. А цікаво, якою повиннабути підготовка до прямих ефірів? Питання невипадкове, бо від деяких прямих ефірів, особливо нателебаченні, просто вуха в'януть і взагалі стає соромза професію. Але якою повинна бути підготовка,якщо сьогодні до вас приходить співак, а завтра 3таксист? З цим питанням пов'язане й інше: чиповинен кореспондент мати журналістську освіту, чикраще, якщо він 3 спеціаліст в певній області,

наприклад, в економіці чи медицині, і вміє писати чизнімати?

Недавно у мене в програмі був уролог, а на святабуде співак…

Якщо газета спеціалізована, і журналістспеціалізується на певній тематиці, то і слава Богу, коли


У журналіста повинно бути розуміння того,що до передачі, або до будьякогоматеріалу треба обов'язково готуватися

В Швеції в підвищення кваліфікаціїжурналістів, насамперед шведських, алевони мають і міжнародні проекти, вкладаєгроші саме держава. Засоби інформації уних тільки громадські чи приватні, аледержава дає дотації

Плюралістичне поле ЗМІ є запорукоюсвобод і нормального співіснування влади ігромади

8

він має відповідну освіту. Але більшість видань загальнополітичні. Та й в житті кожного можуть бутипереходи з одного видання в інше.

Отже, треба, щоб у журналіста було розуміння того,що до передачі, або до будьякого матеріалу требаобов'язково готуватися. Якщо у мене міністр освіти вефірі, то я в темі. А якщо чекаю уролога, то заліз вІнтернет, ознайомився з матеріалами цієї тематики.

Добре, якщо працюєш не один, а у мене є команда п'ятеро студентів, які працюють в моїй програмі. Я їм даюзавдання. Ми збираємося, плануємо наступний ефір, хтощо має підготувати. Все обговорюємо. Ясно, що коли цепрямий ефір, то можуть бути якісь неочікувані дзвінки. Яраджу журналістам ніколи не йти в ефірнепідготовленими, бо буде тягучка, слухач відчує, щонемає про що говорити. Добре якщо попадетьсяспіврозмовник, якого не зупиниш, а якщо ні?

Готуватися однозначно треба. Журналістика,зрештою, є відображенням реального життя. Ми повиннідумати, як це відіб'ється на долі людей. Ми завждизаздалегідь опитуємо людей, чи цікава їм наша майбутнятема, що саме їх хвилює . Я завжди раджу майбутнімжурналістам, щоб вони любили людей і працювали зними.

3А Ваші поради редакторам? Ви ж спеціаліст,теоретик з редагування. Хоча зараз в багатьохредакціях не тільки літературних редакторів немає, ай коректорів. Бо обмаль грошей. А ще вважають, щосучасні журналісти 3 з вищою освітою і самі повиннібути грамотні…

Моя наукова робота стосується створення моделітакої редакторської системи, яка в майбутньому можебути втілена в сучасну техніку. Автор, твір, редактор і

аудиторія це ціла система, спочатку вивчається, як вонавзаємодіє, як вона працює. Потім розробляютьсяалгоритми, які втілюються в машинні мови. Наприклад,комп'ютерні перекладачі. А я вирішив зробити це наприкладі редактора.

3Ви хочете сказати, що скоро редактори непотрібні будуть, все машини зроблять?

Зараз є програми, які виконують функції редактора.Звичайно, в обмеженому обсязі, та побачимо, як буде умайбутньому. Але редагуванням я вже не займаюся, якстав директором. Я зараз займаюся масовоюкомунікацією як явищем і історією науки прожурналістику.

Втім проблема, яку Ви зачепили, справді болюча. Іякість наших журналів, газет, телевізійних і радійнихпрограм низька.

Редагування не тільки правопис, це і структуратексту, актуальність, логіка. Ця культура має бутивисокою. Є редакції, які дотримуються її, а нові виданняне дуже серйозно до цього ставляться.

Ми досліджували на замовлення Національноїрадіокомпанії тему "Розвиток національного радіоефіру",піднімали їхні документи, і ось на що я звернув увагу нанакази колишніх керівників радіо, наприклад, такі:"Звільнити з роботи такуто за неправильне вживанняслова, бо вона помилилася в ефірі". Якщо зробитимоніторинг сьогодні, так, мені здається, до вечора всіх бивигнали. В радянські часи ми сприймали радіо ітелебачення як мовний еталон. Зараз все це порушено.

Є ще виробнича культура, але і вона у нас впала. Ізагальнокультурний, моральний рівень. Я спостерігаю цепо своїх студентах, які активно вже працюють вжурналістиці. Вони приносять якісь матеріали або заяви,написані неграмотно. І коли я роблю зауваження,відмахуються: "Там же редактор є, він виправить". Аредакторів, виходить, немає, тому що грошей обмаль.

3В радянські часи існувала системаперепідготовки, підвищення кваліфікації кадрів.Зараз на цій ниві діє багато приватних тренінгів,грантових курсів, семінарів тощо. Але системи немає.Мотив зрозумілий 3 преса вільна, то й нічого державівтручатися в її справи. Але чи ж правильно це?Витрачатися на навчання працівників власники медіане поспішають, їм буває вигідніше просто замінитиодних іншими. А як за кордоном? І що треба робити?

Держтелерадіо має свій Укртелерадіопресінститут,який займається підвищенням кваліфікації. І це, мабуть, івсе.

Хто ж повинен виділяти кошти? Якщо будутьроздержавленні засоби масової інформації, то держававзагалі скаже: "Хай редакційні колективи і виділяютьгроші". А з іншого боку, держава повинна розуміти, щотакий соціальний інститут, як журналістика, хоч він інезалежний, відіграє важливу роль в формуваннідемократичного суспільства і утвердженні свободислова. Держава повинна сприяти розвитку цього


Інтерес у молоді до журналістики є однозначно. Після помаранчевоїреволюції, конкурс зріс. Є якась романтикав цій професії. Але йдуть сюди переважнодівчата

Великий відсоток наших випускників йде впіар і рекламу, в пресслужби, пресцентри. Журналістикою, як такою,займатися не хочуть. Заробляють гроші навиборах. А ми, як відомо, майже весь час упроцесі виборів

В регіонах нікому працювати. Нашістуденти випускники не хочуть їхати врайони, вони бажають залишитися наХрещатику. І більшість таки залишається встолиці

9

інституту, який є гарантом свободи слова і прав людей.Візьміть Швецію (до речі, наш інститут багато

співпрацював з навчальними закладами цієї країни),вони дуже серйозно ставляться до підтримкиплюралістичної системи ЗМІ, і коли якась, навітьпартійна, газета раптом втрачає тираж, з бюджетувиділяються дотації для того, щоб ця газета не зникла.Плюралістичне поле ЗМІ є запорукою свобод інормального співіснування влади і громади.

В Швеції в підвищення кваліфікації журналістів,насамперед шведських, але вони мають і міжнародніпроекти, вкладає гроші саме держава. Засоби інформаціїу них тільки громадські чи приватні, але держава даєдотації.

3А у нас, плануючи роздержавлення, одразуговорять, що бюджетні витрати зменшаться. Тобто непро забезпечення плюралістичності і свободи медіа,а про зменшення бюджетних витрат, які й зараззовсім невеликі в масштабах держави. Але ж загинемісцева преса.

Так. Загине. Бачите, у нашій державі, яка бере західністандарти і намагається зразу так жити, багато всяких

перекручень та нерозумінь. Це все треба пережити. Требаперехворіти. Це як нежить.

3Тоді ще про одну хворобу нашого часу. Сьогодні вбудь3яких вузах відкривають факультетижурналістики. Як Ви це розцінюєте 3 теж як хворобучасу?

Хворобу. Поперше, інтерес у молоді до журналістикиє однозначно. Після помаранчевої революції, конкурсзріс. Є якась романтика в цій професії. Але йдуть сюдипереважно дівчата. Наша статистика: один хлопець нап'ять шість дівчат. Уявлення у абітурієнток прожурналістику дуже поверхове і романтичне: красивадівчинаведуча на екрані …

Інша категорія дітки, захоплені словом. Вони віршикипишуть, казки, якісь романи. І третя категорія абітурієнтів ті, хто вважає журналістику модною. Я вже казав, щоякщо назвемось Інститутом міжнародної журналістики,конкурс буде шалений.

А коли вони дізнаються, що не обов'язковокрасуватися на екрані і це не найголовніше, що требавміти спілкуватися з різними людьми, з народом, щовіршики не журналістика, то у багатьох інтерес гасне.Вони роблять переоцінку чи це моє, чи тим я займаюся.

3Відсів є?Уявіть собі невеличкий, значно менший, ніж відсів

внутрішньодуховний. Ось чому великий відсоток нашихвипускників йде в піар і рекламу, в пресслужби, пресцентри. Журналістикою, як такою, займатися не хочуть.Заробляють гроші на виборах. А ми, як відомо, майжевесь час у процесі виборів.

3А як Ви бачите вирішення цієї проблеми? Чи цетеж скажете, що треба перехворіти?

Проблема така, що в регіонах нікому працювати.Наші студенти випускники не хочуть їхати в райони,вони бажають залишитися на Хрещатику. І більшістьзалишається в столиці. Тому, можливо, й закономірно,що в регіонах починають відкривати школи журналізму,які повинні якось заповнити цю нішу. Зараз їх майжесорок в Україні. Але ясно, що ліцензії на освітнюдіяльність видаються багатьом закладам, які не готові доцього.

3Та й де ж знайти викладачів відповідного рівня?Їх немає, і в цьому проблема. Що ж до того, як

розв'язати цей вузол, напевно, знову таки відповімбанально: конкуренція відсіє і засоби масовоїінформації, яких в Україні зареєстрована силасиленна, іфахівці теж повинні пройти це чистилище конкуренції, інавчальні заклади.

Можна було б зробити якусь державну програму.Влада взяла би в свої руки цю справу, щоб навестипорядок, але ж, ви розумієте, це не є зараз у стилі нашогосуспільства.

3Ще таке професійне питання 3 щодооб'єктивності і суб'єктивності в журналістиці. Чиможливо взагалі бути несуб'єктивним?

Це якраз є в курсі теорії масової комунікації, миповинні добре усвідомлювати, що все, що є у суспільнійсфері, дуже позначено суб'єктивністю. І журналістика не виняток. Наша робота фактично ходить на межісуб'єктивного і об'єктивного, в бік суб'єктивного. І нетреба вважати, що журналістика здатна замінити науку,яка користується спеціальними методами, щоб добитисяістини, хоча далеко не завжди її відкриває.

Але журналіст обов'язково повинен прагнути бутибільш об'єктивним. Треба дотримуватися принципубалансу інформації...

3Але ж інколи цей баланс приймає якусьспотворену форму: дають можливість висловитипротилежні думки фігурантам, і на цьому закінчуютьматеріал. Обмежившись фразою на кшталт "часпокаже, хто з них правий". І що робити читачеві,глядачеві? Це його просто дратує.


Тільки ті журналісти можуть чітковисловлювати свою позицію і давати свійкоментар, які мають великий досвід, дояких прислухаються…

Все, що є у суспільній сфері, дужепозначено суб'єктивністю. І журналістикане виняток. Наша робота фактичноходить на межі суб'єктивного іоб'єктивного, в бік суб'єктивного

10

Людина не може бути без позиції, але зростаннязначення принципу збалансування інформації інколидозволяє нам свою позицію не висловлювати. Наприклад,мені подобається людина, про яку я пишу, але є й іншаточка зору, тому моя позиція повинна бути десь назадньому плані, а інша точка зору обов'язково повиннанаведена.

Взагаліто кожна людина, а отже й журналіст, цесистема поглядів і принципів. Але журналіст ще маєзаслужити право на таку роль, щоб висловлювати своюпозицію. Тільки ті журналісти можуть чітко висловлюватисвою позицію і давати свій коментар, які мають великийдосвід, до яких прислухаються…

3Думка яких цікавить читача чи глядача... Згоден. А молодняк повинен залишатися на

задньому плані. І взагалі баланс це не проста арифметика: один за,

один проти. Якщо ви пишете про якогось політика, і занього 70% , а 30% проти, то й в матеріалі повинні цейбаланс зберегти.

Ми дуже часто симулюємо наукові методи.Наприклад, показують, що потелефонували 40 осіб "за" і45 "проти". І ведучий робить висновок: більшість усуспільстві "проти". Але це ж не репрезентативні дані! Автім професійний стандарт збалансованості інформації єтакож і принципом маніпулятивних технологій.

Всі наші професійні стандарти, які ми декларуємо,мають в основі моральні засади. Тобто журналістика професія моральна.

3І тому її називають другою найдревнішою… Визнаєте, вимоги моральності мені здаються певнимлицемірством. І в радянські часи це було, і зараз, нажаль, нікуди не поділося. Декорації змінилися, але жпрофесія не стала моральнішою.

Ми відбираємо серед абітурієнтів не янголятків,журналісти продукт нашого суспільства. Я часто кажустудентам: "Ви ж повинні бути правдивими, чесними,порядними. Так почніть з цієї хвилини, не обдурюйте

викладача". Не може бути такого, щоб у приватномужитті брехун, а на роботу в редакцію приходить і каже: "Япрацюю чесно". І тому питання особистості журналіста питання номер один для суспільства загалом.

3А як Ви можете оцінити нинішню молодь,майбутніх зірок журналістики? Як, до речі, студентивписуються в життя редакційних колективів, де

бувають на практиці? Та й багато хто з них вжепрацює.

Практику проходять фактично тільки в Києві. Рідкохто їде в регіони. Раніше це було обов'язково, але ранішебуло і фінансування. Маємо багато запрошень з обласнихредакцій, щоб ми дали їм практикантів. Якщо намвдається назбирати групу студентів, то ми відправляємо врегіони, але це така рідкісна річ.

Студенти себе переоцінюють: якщо він пішовпрацювати в редакцію з першого курсу, то ужестовідсотковий журналіст, і навіщо йому практика, якщовін і так стовідсотковий журналіст. Вони вважають себегеніальними.

Взагалі молодь нині більш розкріпачена і вважає, щовсе знає. Рівень культури зараз інший. Раніше ми знали:старшому не можна нагрубити, його треба поважати,місце уступати, встати, коли старші входять до кімнати іт.п. Зараз це все порушено.

Напевно, демократія, як і будьякий устрій, має своїплюси і мінуси. А молода демократія трохи вульгарна, євульгарне сприйняття свободи слова, свободи поведінки,вседозволеності. Все це треба пережити.

Пригадую, коли були в Німеччині, нам показали

бульварну газету, ми сподівалися побачити щось подібне"Бульвару", а нам показали газету, схожу на "Факти".Знаєте, у нас думають, якщо "бульвар", так мають бутиголі жінки і таке інше, а вони кажуть: "Ми все це давнопережили". Для них бульварна це народна, в такій газетіне може з'явитися яканебудь офіційна постанова, а якщоі з'явиться, то має бути викладена просто і доступно.

Наша демократія переживає якийсь бульварний етап,і тому молоді властиві негативи, притаманні цьому етапу.

3Мабуть, і медіа теж відіграють в цьому певнуроль 3 дуже вони розкріпачені. І як підвищитивідповідальність медіа перед суспільством, аджесвобода слова 3 не вседозволеність, демократія 3 неанархія, а добровільне дотримання всіма членамисуспільства певних правил…

Суспільство не дасть журналістиці бутибезвідповідальною. Ви зверніть увагу, в "Телекритиці"багато матеріалів з'являється щодо негативного впливузасобів масової інформації на людей. Багато журналістів,на жаль, ще вважають, що народ потребує аморальноїінформації, "чорнухи", що він тупий, і цією "чорнухою"його можна годувати без кінця. А виявляється, що людивже не ті, їх ще можна обдурити, але вони вже помічаютьнегативний вплив засобів масової інформації.

Наші новини насичені негативізмом. Щоб ми не


Професійний стандарт збалансованостіінформації є також і принципомманіпулятивних технологій

Всі наші професійні стандарти, які мидекларуємо, мають мораль. Тобтожурналістика професія моральна

Студенти себе переоцінюють: якщо вінпішов працювати в редакцію з першогокурсу, то уже стовідсотковий журналіст, інавіщо йому практика, якщо він і такстовідсотковий журналіст. Вони вважаютьсебе геніальними

11

говорили про об'єктивність, але ж саме журналістиканадає преференції тим чи іншим подіям. Ми , верстаючиновини, задаємо порядок денний. Це наш погляд, але підйого впливом глядач сприймає світ. Ці преференціїнав'язуються людям. Ми повинні бути дуже

відповідальні…

3На сторінках "ЖУ" ми теж про це говоримо, але…Хто ж реально цю відповідальність забезпечить?

Самі редакційні колективи. Головний редактор,керівники підрозділів, які відповідають за це, саміжурналісти.

3Якби ж йшлося про окремі випадки! Заразтелевізійні новини, сюжети в них 3 ніби на однуколодку шиті. Хтось таки цю моду диктує, а інші їїкопіюють бездумно. Просто інкубатор.

Це напевно ще лінь репортерська. Немає бажанняшукати інформацію цікаву, не має бажання бутиоригінальним, ексклюзивним в ефірі. Все зациклено наполітиці. Всі скопом їдуть на один і той же захід. Я частоспостерігаю, як працюють наші журналісти. Вони відзнялипочаток пресконференції чи якогось засідання і поїхали,а може саме в кінці буде якась "живинка"!

3Що ж проблем в нашій журналістській єпархіїбагато, можна довго говорити. Але наостанокрозкажіть краще про своє особисте життя. Це будецікаво і вашим студентам, і багатьом журналістам.Вас же практично знають всі творчі працівники медіа.

Воно на те і особисте, щоб про нього не розповідати.Моє особисте життя це моя робота. Я вранціпрокидаюся, їду на роботу і повертаюся пізно. Десьостанні років п'ять захопився дачею. Прямо радію відтого, що слухаю природу, починаю розуміти її.

3Зараз модно на островах відпочивати, в теплихкраїнах…

Ні, я захопився дачею і бачу, мої друзі теж. Цевідпочинок, розслаблення, зняття стресу.

А домашні клопоти, звичайно, є. У мене двоє хлопців.

Один вже закінчив університет, другий закінчує школу…Дружина працює в педколеджі.

3А молодший син не хоче йти в журналістику?Він захоплюється фото, відео. Може бути. Але

побачимо, ще час є.3Дякую за розмову. Заздалегідь не вітають з днем

народження, але разом з читачами "ЖУ" бажаюуспіхів на благо розвитку української журналістики.

Розмовляла Віра ЧЕРЕМНИХ.

ДОВІДКА "ЖУ". Володимир Володимирович Різуннародився 12.02.1957 (с.Бахмач, Чернігівська обл.);одружений, має двох синів.

Закінчив Київський ун,т ім. Т.Шевченка (1974,79),філолог. ф,т, українське відділення.

Після закінчення викладав українську мову вКіровоградському педінституті.

З 1982 , викладач української мови в Київськомупедучилищі, а з 1984 .року і по сьогодні працює вКиївському Національному університеті ім.Шевченка.Спочатку асистентом, доцентом кафедри мови істилістики, а з 1996 року , завідувач кафедрижурналістської майстерності та редакційно,

видавничої справи. Захистив кандидатську тадокторську дисертації (докторська , "Моделювання ітехнологія редакторських систем" (1996).

Коли пішов з життя організатор Інститутужурналістики на базі університетського факультетуАнатолій Москаленко, на посаду директора булообрано Володимира Різуна, якому тоді ще невиповнилося і 45. Але який вже успішно завідувавкафедрою, захистив докторську, випустив декількакниг і ще в сорокарічному віці отримав професорськезвання.

Ось вже 7 років Володимир Різун очолює Інститутжурналістики, одночасно керуючи кафедрою теоріїмасової комунікації, яку створив власноруч.

Автор книг: "Сучасна українська мова. Довідник"(1993, 1996, у співавторстві), "Основикомп'ютерного набору і коректури" (1993), "Сучаснаукраїнська мова" (1991, у співавторстві), "Сучаснаукраїнська мова. Синтаксис" (1994, у співавторстві),"Моделювання і технологія редакторських систем"(1995), "Літературне редаґування" (1996), "Сучаснаукраїнська мова" (1997, у співав.), "Українська моващодня" (1998, у співав.), "Нариси про текст" (1998, успівав.), "Маси" (2003) та ін.

Володіє англійською мовою, захоплюєтьсяперекладами.


Багато журналістів, на жаль, ще вважають,що народ потребує аморальної інформації,"чорнухи", що він тупий, і цією "чорнухою"його можна годувати без кінця

Щоб ми не говорили про об'єктивність, алеж саме журналістика надає преференціїтим чи іншим подіям. Ми, верстаючиновини, задаємо порядок денний. Це нашпогляд, але під його впливом глядачсприймає світ. Ці преференції нав'язуютьсялюдям

Я часто спостерігаю, як працюють нашіжурналісти. Вони відзняли початок пресконференції чи якогось засідання і поїхали,а може, саме в кінці буде якась "живинка"

12

РЕФОРМУВАННЯ ЗМІ: А ЯК У НИХ?

ПОЛЯКИ СПОЧАТКУ РОЗДЕРЖАВИЛИ ПРЕСУ, А ПОТІМ ...Відверто кажучи, до нещодавньої поїздки до Любліна на конференцію

"Прозоре самоврядування: сучасні методи управління громадськоюадміністрацією", організованої Люблінським відділенням польськогоФонду розвитку місцевої демократії та Агенцією регіонального розвитку"Донбас" в рамках проекту "Прозоре самоврядування в Україні освітаорганів українського самоврядування в галузі сучасного управліннягромадською адміністрацією", і я ставився до процесу роздержавлення ЗМІяк до безальтернативного. Але почуте і побачене викликало думки,котрими хочу поділитися.

Поляки вже кілька років тому зробили те, що конче необхідно здійснитий нам, адміністративнотериторіальну реформу з метою значного

підвищення ролі місцевого самоврядування. Вониделегували масу повноважень "униз", зробилитериторіальні громади дійсними господарямитериторій, передавши їм фінансові ресурси, які разів вдесять перевищують те, що мають нині на одну особумісцеві бюджети в Україні. При цьому Америку нашісусіди не відкривали. Усюди в світі фундаментомрозвиненої демократії, громадянського суспільства єсаме добре діюче, ефективне місцеве самоврядування.

Громада обирає членів органу представницькоївлади, першого керівника (міського голову,бургомістра і т. і.), громада за свій кошт (за рахунокподатків, зборів, що йдуть до місцевого бюджету)утримує владу чиновників, які мають вирішуватипроблеми життя цієї громади, її окремих осіб, надаючилюдям ті чи інші послуги. Громада контролює роботучиновників та тих, кого обрала у місцеві органипредставницької влади, кому, образно кажучи, вручилабулаву. Це класична схема, й кращої поки що непридумано.

Не реалізуємо її ми і всі красиві розмови проєвропейський вибір, розбудову демократії,громадянського суспільства, залишаться пустоюбалаканиною. А під цю балаканину відбуватиметься непросто топтання на місці, а зворотній рух віддосягнутого нині певного рівня демократизації у бік

авторитаризму та стагнації суспільного життя з усіманегативними наслідками, що з цього випливають.

Поки що, на жаль, ми на практиці частогустобачимо спотворену ситуацію у системі "громада влада". Замість того, аби здійснювався принцип"чиновник для людей", чиновник вважає, що навпаки:люди для нього, і діє відповідно. Влада в рукахчиновницької бюрократії з інструменту організаціїжиття громади стає інструментом, за допомогою якогочленів цієї громади перетворюють на майже безправнихлюдей, залежних від свавілля посадовців. І чиниться цене без успіху, бо наша бюрократія має великий досвід(навіть можна сказати: історичний, адже припопередніх режимах радянському і царському, ті, хто

наймав владу як обслугу, потрапляли у становищехолопів).

З суб'єктів права бюрократія не рідко перетворюєгромадян на безправні об'єкти своєї діяльності.Зрозуміло, у власних інтересах. Прикладів кожен моженавести безліч, в тому числі з власного досвіду.

Комунікація між владою і громадою:у Франції � безкоштовні муніципальні газети,в Польщі � безкоштовні друковані органи місцевого самоврядування. . .

Полеміка з питань роздержавлення ЗМІ, які б позиції не

займали її учасники, майже стовідсотково об'єднує їх у

сприйнятті цього процесу як неминучого

"Шість принципів доброго управління" методика, впроваджена у багатьох містахПольщі під час розпочатої 24 жовтня 2004року акції "Прозора Польща"

13

Ця хвороба не є нашою національною. Повсюдно усвіті чиновництво прагне не залежати від громадян, а,навпаки, поставити їх в умови граничної залежності відсебе.

Методи боротьби з цим захворюванням достатньоуніверсальні, і серед них на одному з перших місць

стоїть принцип відкритості, прозорості влади, абигромада мала змогу контролювати її, впливати на її дії.

Цікавий досвід досягнення цієї мети накопичено вПольщі.

Після проведення адміністративнотериторіальноїреформи і різкого підвищення ролі місцевогосамоврядування поляки почали активно шукати шляхивдосконалення менеджменту на рівні міст, ґмін і повітів,аби, насамперед, зменшити метастази хвороби, про якуйшлося вище. А такими метастазами є корупційніявища. Було розроблено модель так званої "прозороїґміни" (автори А.Шенявський, Г.ПравельськаСкшипек), на базі якої з'явилися "Шість принципівдоброго управління" методика, впроваджена убагатьох містах Польщі під час розпочатої 24 жовтня2004 року акції "Прозора Польща", в якій (до речі,добровільно!) взяли участь 777 ґмін і повітів з усієїдержави, а це понад 30 відсотків органівсамоврядування.

І саме принцип прозорості є першим у цій методиці.Люди члени громади мають бачити, як витрачаютьсяпублічні кошти, як діє влада, а це передбачає, що

"діяльність, фінансована з публічних коштів, муситьмати публічний характер. Прозора ґміна вміє ефективнопоінформувати мешканців про принципи свогофункціонування, оперативно доносити зацікавлениммешканцям інформацію, що стосується важливих длягромадськості справ, якими займається влада"1. Тобто,йдеться про те, щоб влада діяла в ситуації, як у реалітішоу "Під склом", й поводилася відповідно.

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ ОБ'ЄКТИВНІСТЬ МЕДІАА здійснити це можна лише при наявності

досконалих каналів комунікації між владою і громадою.Про них під час конференції вів мову бургомістрневеличкого (37 тисяч мешканців) міста Краснік ПьотрЧубинський, де "Шість принципів" стали інструментомсправжнього доброго управління (це не чиясь

суб'єктивна думка, а оцінка групи експертів, зависновками яких міська адміністрація Красніка торікотримала всепольську відзнаку за рівеньменеджменту).

Широкий загал можна інформувати як формально,"для годиться" (просто оприлюднюючи документи), так інеформально, тлумачачи, коментуючи ці документи,роз'яснюючи, заради чого владою робляться ті чи іншікроки, віддзеркалені в документах, що вони можутьдати громаді в цілому, окремим її членам.

Такий партнерський, здоровий підхід, такий"переклад" масиву ділової інформації, з "канцеляриту"на мову, зрозумілу пересічній людині, професійноможуть здійснити лише люди саме нашої професії журналісти (звичайно, я не абсолютизую і не спрощую інколи подібний "переклад" і не потрібний, але лишеінколи, на моє глибоке переконання!).

Саме такий підхід (журналіст тлумач документіввлади) сповідують поляки, принаймні ті, з якимивдалося поспілкуватися під час вищезгаданоїконференції. "Коли ми декілька років тому почаливпроваджувати "Шість принципів доброго управління", розповідав бургомістр Красніка Пьотр Чубинський, мерія відчула, що їй потрібно збільшити кількістьканалів інформування мешканців про свої дії.

Подивилися, як це роблять більш "просунуті" в бікдемократичних процесів французи: Краснік підтримуєзв'язки з маленьким містом НогентсюрОйс на півночіФранції. А там видають безкоштовну муніципальнугазету. Це кольорове ілюстроване видання. Полякипочали з безкоштовного інформаційного додатку "Любемісто Краснік" до популярної "Газети виборчої", а теперперетворюють його на самостійну газету органмісцевого самоврядування, бо колишні видання такогостатусу тут давно зникли, а нові реалії потребують, абивлада мала достатньо гучний голос для спілкування злюдьми, щоб бути почутою всіма членами громади.

Головний принцип газети об'єктивність. За цим же принципом діє і спеціальний

інформаційний сайт міської адміністрації, наголошувавЧубинський. І це були не слова, як я переконався вжевдома, в Києві, аналізуючи вказаний сайт, на першійсторінці якого бургомістр знову заявляє, що базовим,визначальним для уряду міста є принциптранспарентності управління, тобто прозорості дій


1 Джерело, з якого цитую, книжка, видана в 2006 р. у рамках програми закордонної допомоги МЗС Республіки Польща для реалізаціїпроекту "Прозоре самоврядування в Україні освіта органів українського самоврядування в галузі сучасного управління громадськоюадміністрацією".

Треба, щоб влада діяла в ситуації, як уреалітішоу "Під склом", й поводиласявідповідно

Журналіст тлумач документів влади,такий підхід сповідують поляки

Широкий загал можна інформувати якформально, "для годиться" (простооприлюднюючи документи), так інеформально, тлумачачи, коментуючи цідокументи, роз'яснюючи, заради чоговладою робляться ті чи інші кроки

14

влади. Понад 295 тисяч відвідувачів торік заходило насайт, де лише суто міська інформація, тобто по 8відвідувань на одного мешканця Красніка, враховуючинавіть немовлят! Інформація, викладена тут, як,зрозуміло, й у газеті, пройшла через хорошіжурналістські руки.

Дивився матеріали польських колег і думав, що, завеликим рахунком, "алілуя", котру майже завшеспівають засновникам (радам, виконкомам,держадміністраціям) наші державні ЗМІ міські,районні, та й обласні, є солодкою отрутою для влади, бочим більше відрізняється не така вже й веселареальність від слів про те, як вдень і вночі опікуєтьсятурботами і проблемами людей влада, тим більшевтрачає вона довіру до себе, підтримку людей, тарештоюрешт сама починає дивитися на дійсність крізьокуляри, що "покращують" цю дійсність, та відриваєтьсявід неї.

Влада, яка прагне бути прозорою, тобто відкритоюдля тих, кому вона служить, нагадує мені людину, котранамагається вести здоровий спосіб життя, розуміючи,наскільки це потрібно насамперед їй. Бо саме такаповедінка є доброю профілактикою багатьох хвороб,що скорочують життя владі.

Наші місцеві ЗМІ частогусто заангажовані,кишенькові, але думати, що роздержавлення зробитьїх незалежними від влади і достатньо об'єктивними(особливо в глибинці!) видавати бажане за дійсне."Дика", недемократична влада знайде багато важеліввпливу на "неслухняні" ЗМІ, та й чи схочуть засновникита журналісти нової газети бути "бійцями" тежпитання не останнє. Адже чимало колег звиклонагинатися перед чиновником, бо так спокійніше ікомфортніше.

Газета приватної чи колективної власності не єавтоматично об'єктивною.

Газета комунальної власності не є автоматичнонеоб'єктивною.

Об'єктивність преси похідна від рівня політичноїкультури, засвоєння принципів демократії як владою,так і журналістським загалом, а кінецькінцем цяоб'єктивність віддзеркалення рівня демократії всуспільстві в цілому.

Коли він достатньо високий влада є відповідальноюі зацікавленою в тому, аби мати авторитет, бо без цьогопозбавлена перспектив. І цей авторитет здобувається незавдяки маніпуляціям громадською думкою, а черезрозумні дії і об'єктивну інформацію про них.

МАЄМО ТЕ, ЩО МАЄМОКартина ж, яку ми нині маємо у суспільстві, далека

від такого стану. В останньому числі газети "Дзеркалотижня" за минулий рік надруковано цікаві результатисоціологічних досліджень, де опитувані, якіпредставляли населення всієї України, висловили своюточку зору, зокрема, з таких питань: "Прозорість,відкритість дій влади", "Ставлення громадян до влади".20,4% тих, хто відповідав соціологам, вважають, щовлада у 2007 р. стане більш закритою, менш прозорою.

Ще раз хочу підкреслити: думати, щороздержавлення ЗМІ автоматично й кардинальнозмінить ситуацію нереалістично. Тим більш нерозумнопроводити його у вигляді чергової кампанії, як у насзаведено з радянських часів, за принципом, котрийчудово виклав один з персонажів фільму "Джентльменивдачі": "Всі побігли і я побіг!"

Але сказане вище не означає, що автор тотальнийпротивник роздержавлення. Зовсім ні.

Сама територіальна громада з урахуванням місцевихреалій має визначатися з долею своїх видань, але прицьому вона має подумати: чи не станеться так, що,оголосивши газеті "волю", залишиться та громада вінформаційному вакуумі стосовно дій місцевої влади?Чи не станеться так, що, скажімо, сьогоднішня

"районка", залишившись без такоїсякої бюджетноїпідтримки, взагалі сконає або перетвориться навидання гороскопноанекдотно кросвордногохарактеру з домішками реклами, чи на зовсім "жовті"листки, чи на "газету за викликом", що житиме вочікуванні "клієнтів" політиків напередодні черговоїпередвиборчої кампанії?

Та й владі, з свого боку, не завадить ретельноподумати про інформаційне забезпечення своєїдіяльності з урахуванням перспективи, яку має відкритиреформа місцевого самоврядування.

КОМУНІКАЦІЇ МІЖ ВЛАДОЮ ТА ГРОМАДОЮРештою решт на місцях і "верхам", і "низам" потрібен

об'єктивний канал комунікації, а при нинішньому (та й всередньостроковій перспективі) стані мереж Internetтаким каналом може бути лише традиційне друкованеперіодичне видання.

Я не хочу занурюватися тут у тему створенняздорового конкурентного середовища черезроздержавлення (наявність бюджетних коштів"розслабляє" колектив бюджетного видання, і він небореться за читача і т. і.), бо в переважній, навітьточніше сказати в абсолютній більшості райцентрів,


В маленькому місті НогентсюрОйс напівночі Франції видають безкоштовнумуніципальну газету. Це кольоровеілюстроване видання

Нові реалії потребують, аби влада маладостатньо гучний голос для спілкування злюдьми, щоб бути почутою всіма членамигромади

15

маленьких міст про таку конкуренцію на рівні місцевоїпреси говорити сьогодні пусте базікання. Але коли тамвідмовляться від комунальної газети, треба подбатипро ділові, партнерські, договірні стосунки міжмісцевою владою і засобом масової інформації, котрийзаступить її місце, аби не загубити такі видання, не

втратити й нині не дуже потужні журналістські кадри.Для подальшого розвою демократичних процесів

конче потрібні в містах і районах серйозні, об'єктивні,політично нейтральні газети, саме як інструментикомунікації між громадою і владою. Комунальна,приватна, колективна ця газета другорядне питання!

Можливості місцевого самоврядування як замовникаматеріалів у "не своїй" газеті, як покупців площі дляоприлюднення тих чи інших документів, зрозуміло,залежать від наявності фінансових ресурсів. Післявиступу на конференції у Любліні бургомістра Краснікапана Чубинського я запитав у свого сусіди міськогоголови Амвросіївки: "Яке приблизно співвідношеннябюджетних коштів на одну особу у поляків і у вас".Микола Іванович Соколов не забарився з відповіддю,бо, мабуть, вже до цього підрахував: "Більше, ніж 10:1"!

Тобто, зміцнення місцевого самоврядування врезультаті бюджетної, податкової, адміністративної ітериторіальної реформ (яких ми всі чекаємо, розуміючиїх необхідність) зробить місцеву владу більш потужнимзамовником. При цьому зі зростанням фінансування тихчи інших заходів збільшуються і ціна помилки, і спокусизастосувати корупційні схеми. Тому потреба суспільствау прозорості влади, в тому, щоб кожна громада зналаякомога більше про владні рішення і кроки, зростатиме.Ця логіка підштовхуватиме представницькі органипосилювати фінансування інформаційногозабезпечення діяльності влади, виділяти для цьогобільші суми в бюджеті.

Прийде час деякі громади, котрі нині залишаютьсябез власних видань, безумовно, закладатимуть устатути положення про своє періодичне видання дляінформації населення про дії і рішення влади з метоюконтролю над нею. І не в наслідок чергової кампанії,початої "згори", а природним шляхом повернетьсячастина ЗМІ, які нині роздержавлені чироздержавлюються, до статусу муніципальних чирайонних видань.

Звичайно, комунікація між владою і громадою неможе бути "вулицею з однобічним рухом", не може бутиспрямована лише в напрямку загалу. Вона потребує

серйозного зворотного зв'язку. Саме він, коригуючичерез такий діалог дії влади, є необхідним для життядемократії інструментом громадського контролю. Зрозвитком сучасних технологій на допомогу газетам утій же Польщі в систему комунікації, про яку йдеться,приходять опитування, форуми, листування в мережіInternet, стільниковий зв'язок. Наприклад, в тому жКрасніку влада широко застосовує безкоштовні длягородян опитування за допомогою SMSповідомлень,що є дуже цікавим підходом, бо залучає до опитуваньстарші вікові групи, тобто не дуже "комп'ютерізовану"частину населення.

Взагалі проблема зворотнього зв'язку як інструментуконтролю громади над владою багатоаспектна, бо має,окрім означеного суто комунікаційного, процедурнотехнологічного, ще й великий психологічний вимір, алеце тема іншої публікації.

Для нашої ж теми дуже цікавим з шести польськихпринципів доброго управління є не тільки перший, а йостанній це принцип звітування. Зрозуміло, і йоговтілення у життя вимагає наявності відповідних засобівкомунікації.

Написав у попередньому реченні слово "польських",і одразу ж подумав, що, на щастя, це вже не зовсімточно, бо ці принципи, схоже, поступово стають інашими, завдяки проекту "Прозоре самоврядування вУкраїні освіта органів українського самоврядування вгалузі сучасного управління громадськоюадміністрацією".

Першим містом, де почали впроваджувати "Шістьпринципів доброго управління" став Здолбунів наЛьвівщині, а потім до Заходу зусиллями АРР "Донбас" ійого керівника В'ячеслава Коваля приєднався Схід міста Торез, Амвросіївна, Стаханов. З польського бокупроектом опікується регіональний центр Фондурозвитку місцевої демократії у Любліні під орудоючарівної Моніки Мадейської.

Прозорість, відкритість влади, нетерпимість докорупції, активізація участі українців у громадськомужитті все це потрібно нашому суспільству, як людинікисень. Позитивний вплив даних процесів на вітчизнянімісцеві ЗМІ теж не викликає сумнівів.

Тим колегам, яких зацікавили "Шість принципівдоброго управління", раджу для початку зайти на сайтhttp://www.ard.dn.ua/, а там вже, як кажуть, далібуде.

Олександр МАКАРСЬКИЙ, кандидат філологічних наук,

член НСЖУ.


Газета приватної чи колективної власностіне є автоматично об'єктивною.Газета комунальної власності не єавтоматично необ'єктивною

Наші місцеві ЗМІ частогусто заангажовані,кишенькові, але думати, щороздержавлення зробить їх незалежнимивід влади і достатньо об'єктивними(особливо в глибинці!) видавати бажанеза дійсне

16

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ1.1. Акредитація журналістів, інших творчих та технічних працівників засобів масової інформації, а також незалежних

журналістів та технічних працівників (далі Акредитовані особи) при ___________________ [назва органу державної владиабо органу місцевого самоврядування] (далі Акредитуючий орган) проводиться з метою створення сприятливих умов дляздійснення професійної діяльності Акредитованих осіб, яка полягає в забезпеченні права кожного на інформацію, та всебічного,повного й оперативного поширення достовірної інформації про діяльність Акредитуючого органу.

1.2. Акредитація здійснюється на підставі Конституції України, законів України "Про інформацію", "Про порядок висвітленнядіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "Про друкованізасоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства", "Про державнупідтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та цих Правил.

1.3. Акредитація не може бути використана для введення цензури, впливу на зміст журналістських матеріалів, іншого утискусвободи засобів масової інформації, обмеження права збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію будьякимнезабороненим способом.

Акредитація не є дозвільною процедурою.

1.4. Відсутність акредитації в журналіста чи іншої особи не може бути підставою для відмови їй у допуску на відкриті засіданняАкредитуючого органу, його структурних підрозділів, а також у допуску в приміщення цього органу.

1.5. Акредитацію проводить ___________________ [назва структурного підрозділу Акредитуючого органу].

2. ВИДИ АКРЕДИТАЦІЇ2.1. Акредитація може бути постійною (безстроковою) та тимчасовою.

2.2. Тимчасова акредитація надається працівникам засобів масової інформації та незалежним журналістам і технічнимпрацівникам за їхньою заявою на строк виконання конкретного редакційного завдання або для заміни постійно акредитованоїособи в разі її хвороби, відпустки, відрядження тощо.

Акредитуючий орган може провести тимчасову акредитацію для заходів, які проводяться відповідно до міжнародних або іншихспеціальних протоколів (наприклад, заходи за участю найвищих посадових осіб держави).

2.3. У разі, якщо Акредитована особа протягом року не відвідала жодного заходу Акредитуючого органу, він надсилає їйписьмовий запит про підтвердження акредитації. Акредитована особа має письмово підтвердити свою акредитацію протягом 45календарних днів з дня отримання запиту Акредитуючого органу.

3. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ АКРЕДИТАЦІЇ3.1. Акредитуючий орган інформує про правила проведення акредитації шляхом письмового повідомлення засобів масової

інформації та розміщення повідомлення в місцевих (національних) засобах масової інформації, на офіційному вебсайтіАкредитуючого органу.

ВЛАДА І ЗМІ

ТИПОВІ ПРАВИЛА АКРЕДИТАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА НЕЗАЛЕЖНИХ ЖУРНАЛІСТІВ ПРИ ОРГАНІ ВЛАДИ

Схвалено Національною комісією з

утвердження свободи слова та розвитку

інформаційної галузі

Рекомендовано для затвердження

органами державної влади, органами місцевого

самоврядування

17

3.2. Для акредитації до Акредитуючого органу подається скріплена печаткою та підписом керівника редакції друкованогозасобу масової інформації (керівника телерадіоорганізації, інформаційного агентства, Інтернетвидання) заява про акредитацію,у якій мають бути вказані:

1) повна назва засобу масової інформації;2) прізвище, ім'я та по батькові працівників засобу масової інформації, акредитація яких запитується, їхня належність до

творчих або технічних працівників (наприклад, журналіст, оператор, фотокореспондент);3) поштова адреса, номер телефону (факсу), адреса електронної пошти засобу масової інформації;4) вид запитуваної акредитації (постійна чи тимчасова) та її строк (для тимчасової акредитації).До заяви додаються: 1) дві фотографії кожного з працівників, акредитація яких запитується;2) копія свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, інформаційного агентства або копія

ліцензії на мовлення.

3.3. Від засобу масової інформації може бути акредитовано будьяку кількість осіб.

3.4. Журналісти, технічні працівники, які не є працівниками засобу масової інформації, мають право отримати акредитаціюіндивідуально для себе. Для цього такі журналісти або технічні працівники подають до Акредитуючого органу підписану нимиособисто заяву, у якій мають бути вказані:

1) прізвище, ім'я та по батькові заявника;2) належність заявника до творчих або технічних працівників (наприклад, журналіст, оператор, фотокореспондент);3) поштова адреса, номер телефону (факсу), адреса електронної пошти заявника;4) вид запитуваної акредитації (постійна чи тимчасова) та її строк (для тимчасової акредитації).До заяви додаються:1) дві фотографії заявника;2) копія документа, що підтверджує професійний фах заявника (диплом про спеціальну освіту або документ, що підтверджує

членство у відповідному професійному об'єднанні) або рекомендація професійного об'єднання журнілістів.

3.5. Іноземні кореспонденти та представники іноземних закордонних засобів масової інформації для акредитації подаютьдокумент про їх акредитацію Міністерством закордонних справ України.

3.6. Заява про акредитацію та супровідні документи надсилаються поштою або подаються до _________________ [назваструктурного підрозділу Акредитуючого органу].

Для тимчасової акредитації на заходи, які проводяться відповідно до міжнародних або інших спеціальних протоколів, заявапро акредитацію та копія документів можуть надсилатися факсом. Фото для такої акредитації не подається.

3.7. У разі неподання окремих документів (подання документів, що не містять усіх необхідних даних) відповідно до підпунктів3.2., 3.4. 3.6. цих Правил, Акредитуючий орган повідомляє письмово про це заявника та зупиняє розгляд заяви про акредитацію.Розгляд заяви про акредитацію поновлюється після подання всіх документів (документів, що містять усі необхідні дані) відповіднодо підпунктів 3.2., 3.4. 3.6. цих Правил.

3.8. Акредитація проводиться протягом 5 календарних днів після отримання всіх документів, передбачених підпунктами 3.2.,3.4. 3.6. цих Правил.

3.9. Список Акредитованих осіб, які мають постійну акредитацію, оприлюднюється на офіційному вебсайті Акредитуючогооргану.

4. АКРЕДИТАЦІЙНЕ ПОСВІДЧЕННЯ ТА ДОСТУП ДО АКРЕДИТУЮЧОГО ОРГАНУ4.1. Підтвердженням акредитації є акредитаційне посвідчення з фотографією Акредитованої особи. Акредитаційне посвідчення видається Акредитованій особі протягом 10 календарних днів після акредитації. Акредитаційне

посвідчення видається особисто Акредитованій особі під підпис в книзі обліку акредитаційних посвідчень.У разі зміни відомостей, які вносяться до акредитаційного посвідчення, за письмовою заявою Акредитованої особи їй

видається нове посвідчення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви.

4.2. У випадку тимчасової акредитації строком до 7 днів акредитаційне посвідчення не видається. Допуск на територію або вприміщення Акредитуючого органу у цьому випадку здійснюється згідно із списком акредитованих осіб та при пред'явленнідокумента, що посвідчує особу.

4.3. Акредитовані особи для входу на територію або в приміщення Акредитуючого органу пред'являють акредитаційнепосвідчення.

Акредитовані особи мають право вносити на територію або в приміщення Акредитуючого органу технічні засоби для аудіо тавідеозапису, фотозйомки (диктофони, фотоапарати, відеокамери зі штативом і без, освітлювальна апаратура тощо), засоби дляпередачі аудіо та відеоданих, засоби мобільного зв'язку та портативну комп'ютерну техніку.


18


4.4. Акредитовані особи мають переважне право на доступ до заходів Акредитуючого органу.

4.5. На територію або в приміщення Акредитуючого органу одночасно може бути допущено не більше чотирьох Акредитованихосіб від однієї телерадіорганізації та двох осіб від одного друкованого засобу масової інформації, інформаційного агентства,Інтернетвидання. Це правило не поширюється на випадки, коли місце проведення заходу дозволяє розмістити більшу кількістьАкредитованих осіб.

4.6. У випадку, коли взяти участь в заході висловили бажання Акредитовані особи кількістю, більшою ніж може бути розміщенау відповідному приміщенні Акредитуючого органу, Акредитуючий орган може встановити квотний принцип допуску до місцяпроведення заходу. Квоти допуску встановлюються окремо для таких видів засобів масової інформації:

1) загальнонаціональні телерадіоорганізації;2) регіональні та місцеві телерадіоорганізації;3) друковані засоби масової інформації, тематична спрямованість яких безпосередньо стосується діяльності Акредитуючого

органу;4) інші друковані засоби масової інформації;5) іноземні кореспонденти та представники іноземних засобів масової інформації;6) інформаційні агентства;7) Інтернетвидання;8) незалежні журналісти та технічні працівники.Квоти допуску мають бути справедливими.

4.7. У випадку, коли захід проводиться відповідно до міжнародних або інших спеціальних протоколів, можуть встановлюватисьособливі умови допуску Акредитованих осіб до такого заходу. Такі особливі умови оприлюднюються на офіційному вебсайтіАкредитуючого органу.

У випадку, коли для засобів масової інформації передбачається тільки протокольна зйомка, повідомлення про цеоприлюднюється на офіційному вебсайті Акредитуючого органу. На протокольну зйомку допускаються тільки технічні працівникив такій кількості: один оператор від телерадіорганізації, один фотокореспондент від друкованого засобу масової інформації(інформаційного агентства, Інтернетвидання).

5. ОБОВ'ЯЗКИ АКРЕДИТУЮЧОГО ОРГАНУ5.1. Акредитуючий орган забезпечує: 1) завчасне сповіщення Акредитованих осіб про дату, час і місце запланованих засідань, нарад та інших заходів шляхом

поширення анонсів заходів електронною поштою та/або факсом, розміщення на офіційному вебсайті; 2) надання Акредитованим особам при проведенні пресконференцій і брифінгів окремих місць для сидіння, місць для

установлення апаратури, придатних для аудіо та відеозапису, передачі аудіо та відеоданих; 3) роз'яснення Акредитованим особам порядку роботи Акредитуючого органу, його підрозділів, посадових і службових осіб,

можливостей і способів отримання інформації про їхню поточну діяльність і плани роботи; 4) надання необхідних для роботи інформаційних матеріалів, стенограм, протоколів та інших документів в паперовій та/або

електронній формі;5) проведення усіх відкритих заходів у приміщеннях, які мають достатню площу і місця для розміщення максимальної кількості

Акредитованих осіб;6) інші необхідні умови для виконання Акредитованими особами їхніх професійних обов'язків шляхом створення та

устаткування відповідними технічними засобами (телефон, факс тощо) пресцентру або іншого місця для роботи Акредитованихосіб.

6. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ АКРЕДИТОВАНИХ ОСІБ6.1. Акредитовані особи мають право:1) завчасно отримувати інформацію про заплановані заходи Акредитуючого органу;2) при пред'явленні акредитаційного посвідчення безперешкодно проходити в робочий час у приміщення Акредитуючого

органу, в яких розташовані його структурні підрозділи;3) бути присутніми, незалежно від дня і часу проведення, на відкритих заходах Акредитуючого органу, його структурних

підрозділів, у тому числі на брифінгах, пресконференціях та інших заходах, що спеціально організуються для засобів масовоїінформації;

4) одержувати необхідну інформацію від співробітників Акредитуючого органу, у тому числі на брифінгах, зустрічах і пресконференціях;

5) знайомитися з інформаційнодовідковими матеріалами (порядок денний, стенограми засідань, тексти заяв, пресрелізитощо), а також одержувати їх паперові та/або електронні копії;

6) користуватися власною технічною апаратурою для проведення аудіо та відеозапису, фотозйомки, передачі аудіо тавідеоданих; використовувати аудіо, відео та фотоматеріали Акредитуючого органу;

7) користуватися спеціально призначеними для цього телефонами (факсами) Акредитуючого органу для місцевого зв'язку іззасобом масової інформації та передачі оперативних повідомлень;

19

8) використовувати технічні засоби, наявні в пресцентрі чи іншому місці, створеному Акредитуючим органом для роботиАкредитованих осіб.

6.2. Акредитовані особи користуються всіма іншими правами відповідно до законодавства України.

6.3. Акредитовані особи зобов'язані:1) добросовісно користуватися своїми правами і не зловживати ними;2) поважати права і не заважати роботі інших Акредитованих осіб;3) дотримуватися правил внутрішнього розпорядку Акредитуючого органу щодо підтримання порядку на території органу. Такі

правила розміщуються на офіційному вебсайті Акредитуючого органу та/або повідомляються Акредитованій особі під підпис;4) не втручатися у проведення заходів, на яких вони присутні, якщо цей захід не організовано спеціально для засобів масової

інформації;5) дотримуватися правил, які визначені для спеціальних заходів.

7. ПРИПИНЕННЯ АКРЕДИТАЦІЇ7.1. Акредитуючий орган може припинити акредитацію особи в разі: 1) визнання особи судом винною у вчиненні в приміщенні або на території Акредитуючого органу адміністративного

правопорушення чи злочину;2) систематичного грубого порушення підпунктів 35 підпункту 6.3. цих Правил.Рішення про припинення акредитації приймається Акредитуючим органом [керівником органу виконавчої влади,

представницьким органом місцевого самоврядування; але не стуктурним підрозділом, відповідальним за акредитацію], при якомуакредитовано особу.

Рішення про припинення акредитації має бути вмотивованим, оформляється письмово та видається особі, акредитацію якоїприпинено, протягом 3 робочих днів з дня прийняття такого рішення. У рішенні про припинення акредитації вказується посадоваособа (орган), яка прийняла відповідне рішення, дата рішення та порядок його оскарження.

7.2. Акредитація також припиняється: 1) у разі завершення строку тимчасової акредитації; 2) у разі непідтвердження Акредитованою особою (засобом масової інформації) своєї (своїх працівників) акредитації

відповідно до підпункту 2.3. цих Правил;3) за заявою засобу масової інформації (щодо однієї або всіх акредитованих від засобу масової інформації осіб). При цьому

засіб масової інформації може акредитувати іншу особу (осіб) замість тієї, акредитація якої припиняється.

7.3. Припинення акредитації з підстав, інших ніж вказані в підпунктах 7.1.7.2. цих Правил, не допускається.

7.4. У разі припинення акредитації акредитаційне посвідчення підлягає поверненню Акредитуючому органу.

7.5. Припинення акредитації, а також будьякі інші дії (бездіяльність) Акредитуючого органу, пов'язані з акредитацією, можутьбути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до Типових правил акредитації працівників засобів масової інформаціїта незалежних журналістів при органі владиТипові правила акредитації працівників засобів масової інформації та незалежних журналістів при органі влади розроблено

Національною комісією з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України та Інститутоммасової інформації відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

При підготовці Типових правил використано, зокрема, такі матеріали:закони України "Про інформацію" (статті 910), "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів

місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" (статті 23), "Про друковані засоби масової інформації (пресу)в Україні" (стаття 27), "Про телебачення і радіомовлення" (стаття 45), "Про інформаційні агентства" (стаття 21);

Рішення Комітету ООН з прав людини у справі Robert W. Gauthier v. Canada, Повідомлення № 633/1995, U.N. Doc.CCPR/C/65/D/633/1995, 5 травня 1999 р.;

Спільна декларація Спеціального доповідача ООН з питань свободи думки та вираження поглядів, Представника ОБСЄ ізсвободи ЗМІ та Спеціального доповідача Організації американських держав, 18 грудня 2003 р.;

Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (96) 4 про захист журналістів у ситуаціях конфлікту та тиску, 3 травня 1996 р.;Типові правила акредитації журналістів засобів масової інформації, розроблені Фондом захисту гласності (рекомендовані

Союзом журналістів Росії);Меморандум щодо російських регіональних нормативноправових актів стосовно ЗМІ, Article 19, серпень 2001 р.; Спеціальна доповідь Представника ОБСЄ із свободи ЗМІ "Акредитація журналістів в державах ОБСЄ", 25 жовтня 2006 р.Типові правила акредитації рекомендані для затвердження органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Орган влади при затвердженні своїх правил акредитації на підставі Типових правил акредитації може розширити перелік правакредитованих осіб.


20


Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі є консультативнодорадчим органом приПрезидентові України, який було створено Указом Президента № 493 від 6 червня 2006 р. з метою забезпечення узгодженнядіяльності органів державної влади, громадських організацій, засобів масової інформації, інших інститутів громадянськогосуспільства для утвердження в Україні свободи слова та розвитку інформаційної галузі, належного виконання зобов'язань України,що випливають з її членства в Раді Європи, ОБСЄ, інших міжнародних організаціях.

***Право на свободу вираження поглядів, гарантоване Конституцією України, Європейською конвенцією з прав людини й

Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, включає право на одержання інформації. Це право реалізується,зокрема, шляхом отримання суспільством інформації через засоби масової інформації, які таким чином виконують визначальнуроль в демократичній державі.

Метою акредитації є створення особливих сприятливих умов для журналістів з тим, щоб вони могли ефективно виконуватисвою функцію інформування суспільства.

Оскільки акредитація є, по суті, обмеженням свободи слова, то згідно з міжнародними стандартами будьякі правилаакредитації повинні відповідати трьом критеріям: 1) ґрунтуватись на законі; (2) переслідувати правомірну мету; та (3) бутинеобхідними в демократичному суспільстві. Останній критерій передбачає, що обмеження, пов'язані з акредитацією, мають бутимінімальними та пропорційними їхній меті.

Акредитація не може використовуватись для встановлення цензури, впливу на зміст журналістських матеріалів та будьякогоіншого обмеження свободи масової інформації. Акредитація є повідомною, а не дозвільною процедурою. Здійсненняжурналістських свобод не може залежати від акредитації.

Право на акредитацію повинно належати не лише зареєстрованим ЗМІ, але й позаштатним, незалежним журналістам татехнічним працівникам.

Процедура акредитації повинна бути автоматичною. Перелік документів (інформації), що мають подаватись до акредитуючогооргану, повинен бути мінімальним та необхідним для проведення акредитації. Не припустимим є встановлення вимоги щодоподання даних особистого характеру (наприклад, дані про освіту, стаж роботи, біографію, виписки з трудової книжки, псевдоніми,домашні адреса та телефон), крім мінімально необхідних.

Правилами акредитації не можуть встановлюватись переваги щодо акредитації або висвітлення діяльності органу владизалежно від форми власності, джерел фінансування, складу засновників, політичної спрямованості засобу масової інформаціїтощо.

Законодавство України (зокрема, стаття 3 Закону "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органівмісцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації") не передбачає можливості відмови в акредитації абовстановлення обмежень щодо кількості акредитованих журналістів.

Орган, при якому акредитовано журналіста, сприяє йому у здійсненні професійної діяльності, зокрема попереджує пропроведення нарад та інших відкритих заходів, забезпечує стенограмами, протоколами та іншими матеріалами.

Застосування правил акредитації та доступу до публічних заходів органів влади має здійснюватись безсторонньо та бездискримінації.

Припинення акредитації має розглядатись як винятковий захід, підставами для якого може бути: припинення діяльності ЗМІ;звільнення журналіста з редакції (у цьому випадку можлива заміна іншим журналістом); вчинення адміністративногоправопорушення чи злочину на території органу; системні грубі порушення певних правил акредитації. Припинення акредитаціїмає повідомлятись письмово та бути мотивованим.

Підставою для припинення акредитації не може бути завдання шкоди честі та гідності посадових осіб органу владу, поширеннянедостовірної інформації тощо (ці питання мають вирішуватись виключно в порядку цивільного судочинства). Акредитацію неможе бути припинено на підставі змісту журналістського матеріалу.

Будьяка особа, яка вважає, що правила акредитації або їх застосування порушують її права, повинна мати ефективний засібоскарження (у тому числі в судовому порядку). Особливо це стосується випадків припинення акредитації. Про це має бути чітковказано в самих правилах акредитації.

Якщо в органі влади не встановлено правил акредитації, то цей орган акредитує журналістів без будьяких умов. Якщоакредитація взагалі не передбачена, то журналіст має право відвідувати всі відкриті засідання цього органу при пред'явленніредакційного посвідчення або іншого документа, що підтверджує його статус.

ВІД РЕДАКЦІЇ "ЖУ". Навколо запропонованого читачеві документу, а точніше 3 навколо розроблених на його основіправил акредитації при Президентові України розгорнулася дискусія, про яку напевне всі вже читали і чули. Йдеться провимогу надавати документ про спеціальну освіту або належність до фахової профспілки. Тому ми не будемоповторювати всім вже відоме.

Що ж стосується запропонованого вище документу, рекомендуємо мати його під рукою і взагалі поцікавитися, чи немають наміру місцеві органи влади створити аналогічні правила, і обов'язково надати їм як зразок типові правила,розроблені Нацкомісією.

Одним словом, тримати процес під контролем, аби не вийшло, як, наприклад, в Криму, де парламент заборонивакредитувати більше двох представників від одного ЗМІ, звертатится за інформацією до всіх підрозділів ВР Криму, окрімпрес3центру, записувати інтерв'ю кримських нардепів без їх дозволу. Журналістам довелося вдатися до акцій протесту,після яких було внесено необхідні зміни в правила акредитації, котрі, за словами голови комітету з моніторингу свободипреси в Криму Володимира Притули, зняли більшість конфліктних моментів.

21

Поперше, за поєднанням віку, досвіду і творчоїактивності. Метру вже за сімдесят, а він щодня уВерховній Раді, бо акредитований там від "Укрінформу",щодня викладають на фотосайті по 56 його світлин,більшу частину яких активно купують клієнти агенції, бо високої якості і за змістовністю, і за композицією, і затехнічним виконанням. Та й поглянути на Ільєнка дастьфору багатьом молодим бадьорий, акуратний, стильний.Словом, людина нашого часу. А послухати так він же заплечима багатющу біографію має: і Вітчизняну війнупройшов (правда, з 1944го і юнгою, бо був ще підлітком),і на Балтійському флоті служив, і на Чукотці працював, іГагаріна фотографував, і Брєжнєва, і Шелеста, іЩербицького...

А подруге, унікальність Ільєнка в його професійнихпринципах, яких він не зраджує багато років. Життя

навколо змінювалося кардинально, одних ідолів скидали зпостаментів, інших возвеличували, а потім тежобливали брудом і презрінням, та Ільєнко не рвався уперші ряди, не намагався наблизитися до сильних світуцього.

Я ніколи не був ні в якій партії, розповідає з гордістюЮрій Юрійович. Уявіть собі в радянські часи працюватив ТАРС головному агентстві СРСР і не бути комуністом!

Але ж без цього неможливо було зробити кар'єру?Так, а я її й не робив: не люблю сам людьми

командувати, не терплю, коли й мене поганяють. От іпробув усе життя фотокором. І не жалкую аністілечки.

Отже, третя складова унікальності нашого колеги цейого вміння зберігати особисту свободу. Наперекір

стандартному розумінню журналістської професії якдругої найдревнішої.

А ще така родзинка біографії: фотокор Ільєнко маєвищу... юридичну освіту. Хоча фотографувати почав ще довступу на юрфак Київського універу. Приїхав у відпустку зБалтфлоту в рідний ПереяславХмельницький, а тут якраздругові батько привіз з Німеччини чудовий фотоапарат.Звичайно ж, хвацький морячок захотів сфотографуватикрасиву дівчину, до якої залицявся, вийшло чудово.Сподобалось, почав фотографувати інших дівчат. І однефото відправив на конкурс в журнал "Зміна", а йогонадрукували на обкладинці. Отоді до Юрія завітали змісцевої газети і запропонували працювати на гонорарі:одноколонник 5 рублів, двоколонник 10, триколонник 15. На старі дореформенні гроші могло вийти за місяцьдесь 700800. А це в ті часи непогано, зовсім непогано.

Так і почав свою фотокар'єру демобілізований моряк....Розповідає про це Юрій Юрійович, і його м'яка іронія

нагадує ставлення до професії тодішніх справжніхфахівців, які (боронь Боже!) ніколи б не дозволилизавищеної самооцінки! Поступово це, я б сказала,розумноіронічне ставлення до власного місця в системіжиттєвих координат у багатьох змінилося на завищенусамоповагу, а то й пиху, що не заважає їм прогинатисяперед чинами або олігархами, зате до колег, котрі "нижчіза рангом", ставитися зневажливо.

Так склалося у Ільєнка, що він вимушений бувпоступити на юрфак, хоча вже тоді подумував прожурналістику. А втім, як і всі журналістські "зубри", вінвважає, що навчити нашій професії неможливо, бо "вседається від Бога".

Під час навчання працював у вузівській багатотиражці(розповідаючи, підкреслює, що не заради слави пішов, атому, що там гонорар платили річ вкрай необхіднастуденту, який міг розраховувати тільки на стипендію).

А по закінченні універу доля підкинула підходящий

ОКО "ЖУ"

ЄЄ ВВ АА НН ГГ ЕЕ ЛЛ ІІ ЄЄ ВВ ІІ ДД ІІ ЛЛ ЬЬ ЄЄ НН КК АА

Поступово це розумноіронічне ставленнядо власного місця в системі життєвихкоординат у багатьох змінилося назавищену самоповагу, а то й пиху, що незаважає їм прогинатися перед чинами абоолігархами, зате до колег, котрі "нижчі зарангом", ставитися зневажливо

Хто спробував журналістського хліба пропаща людина

Леонід Брєжнєв і Володимир Щербицький в Криму

Юрій Гагарін серед артеківців

Юрій Ільєнко � унікум в українській фотожурналістиці

22

ОКО "ЖУ"

випадок: в ті часи обов'язково треба було відпрацювати занаправленням, і йому довелося поїхати у районнупрокуратуру на Закарпаття, та сталася хрущовськаадміністративна реформа, і робоче місце випускникаскоротили, от він, попросивши вільного диплома. Іподався у фотокори. З того часу і працює в інформаційнихагенціях РАТАУ, ТАРС, нині Укрінформі. Був власкором

в Чернівецькій, Кримській, Тернопільській областях, уМагадані та Якутській АРСР. Згадує свого першогонаставника Женю Бондаря. Який любив повторювати: "Хтоспробував журналістського хліба пропаща людина". Отжей "пропав" Юрій Ільєнко на все життя.

Які цікавинки винесла я з розмови з Метром? Які йогопоради згодилися б колегам? Хоча Юрій Юрійовичкатегорично проти того, щоб давати поради, але ж йогодумки хоч до підручників записуй.

Наприклад, про взаємини з об'єктами зйомок, у ВР це політики, депутати, високі державні посадовці. Ільєнконіколи не бігає за ними, не намагаєтьсявідрекомендуватися. Поперше, зараз техніка така, що й зложі преси можна назнімати багато цікавого. Подруге, вкулуарах краще фотографувати людину безпопередження, в ході якогось спілкування, якихось дій,щоб все було натурально, а не формально. Потретє, привиборі героя, звичайно ж, репортер виходить з поточнихподій, з актуальності, а не з власних політичних чилюдських уподобань. А ще ніколи не пропонує своїсвітлини героям зйомок.

Але всетаки власна думка і власна оцінка не може невідігравати серйозної ролі в фотографуванні персоналій:можна з красуні зробити жабу, а можна й навпаки...Сфотографуйте навіть струнку жінку знизу і вийде тумба.Або, скажімо, офіційні знімки: можна їх "засушити", аможна й тепліше, людяніше показати державних діячів.

Юрій Юрійович згадує про те, як довелосяфотографувати Брєжнєва. У генсека був свій фотокор

Мусаельян, але в Криму(де тоді працюваввласкором Ільєнко)знадобилися і йогопослуги.

А Леонід Ілліч чомусьу вас симпатичний,приємний вийшов, підколюю я Ільєнка. Мабуть, подобався вінвам?

А ви знаєте, він бувнепоганою людиною, відповідає ЮрійЮрійович. Мусаельян

нам багато розповідав про те, яким уважним був Брєжнєвдо людей, що працювали поряд, в тому числі і дофотографа. Годинника йому подарував, машину, та йставився з повагою, а не як пан до слуги.

До речі, розповідаючи про тодішні вимоги щодо дрескоду фотографів на протокольній зйомці (без краватки ніза що не допустять), Метр критично оцінює ставленнямолодих колег до власного вигляду, вважаєнеприпустимим, коли в офіційні установи дівчатажурналістки приходять "з голими пупами", на хлопцях "якісь невипрані джинси". Ця спроба якось вирізнятися натлі протокольних костюмів, на думку, фоторепортера, просто нерозумні вибрики, які зовсім не на користьпрофесії.

Працює Ільєнко на Nikon B200, слідкує за технічниминовинками, але вважає, що і на "мильниці" майстерзробить класне фото.

Так, не можна не погодитися з Метром, що талант відБога. Але ж, спілкуючись з ним, розумієш: яким биталановитим не було око фоторепортера чи

фотохудожника, він сам ще повинен бути непересічноюособистістю, яка так чи інакше відобразиться в йоготворах.

От, наприклад, волелюбний (я навіть сказала"махновський", і Ільєнко з цим погодився) характер. Абосхильність до власного осмислення подій, нетерпимістьдо стереотипів чи моди. Як би ви оцінили людину, яка, незважаючи на те, що дві дорослі доньки і дружина давноживуть у Франції, нізащо не хоче покидати Київ? Аболюдину, яка сьогодні читає Костомарова і порівнює йогооцінки керівної української верхівки після БогданаХмельницького з сучасними персонами?

... Добре, що в нашому ремеслі є неординарні люди,глибокі особистості...

Марія ВАЛЕР'ЄВА.

Неприпустимо, коли в офіційні установидівчатажурналістки приходять "з голимипупами", на хлопцях "якісь невипраніджинси". Ця спроба якось вирізнятися натлі протокольних костюмів, на думку,фоторепортера, просто нерозумнівибрики, які зовсім не на користь професії

Краще фотографувати людину безпопередження, в ході якогось спілкування,якихось дій, щоб все було натурально, а неформально Олемпійський чемпіон 3 яхтсмен Валентин Манкін

Красуня Півночі

23

ПРАКТИКУМ "ЖУ"

За сприяння МФВ

"ТРУДОВА СЛАВА" газета Новотроїцького району Херсонської області.ЗАСНОВНИКИ районна рада, районна державна адміністрація і

трудовий колектив редакції. Як підкреслює редактор Валерій Горобець,адміністрація примкнула на якомусь етапі, бо була команда зверху, зКиєва, і практично 99% газет її виконали. Трьохсторонні договори проспівзасновництво, статути редакцій в зв'язку з цим перероблялися, хочажодна районна адміністрація ніколи в житті не мала жодної копійки нависвітлення власної діяльності і не виділяла коштів редакціям. De jure вонизасновники, de facto вони не є засновниками, і будьяка редакція, якщо бзахотіла, може подати на них позов до суду за невиконання засновницькоїугоди.

РЕДАКЦІЯ комунальне підприємство.Газета виходить з січня 1930 року. Друкується в середу і п'ятницю.ФОРМАТ А3, в середу 4 сторінки, в п'ятницю 6 або 8. Колір 2+1.ТИРАЖ 5200. ЦІНА примірника у роздріб: в середу 40 коп., в п'ятницю 55 коп.

Передплатна ціна на рік 40 грн. 80 коп.Випускають раз на місяць додаток "Домашня скринька". 16 стор А4, колір

2+1.Передплачувати додаток можна тільки в комплекті з "Трудовою славою".НАГОРОДИ: краща районна газета України 2005 року (за рішенням секретаріату

НСЖУ; ГранПрі Міжнародного фестивалю журналістики 2005 року в категорії

"Регіональні видання";краща районна газета Херсонської області 2006 року.

В І З И Т Н А К А Р Т К А З М І

РЕФОРМУВАННЯ КОМУНАЛЬНОЇ ГАЗЕТИ

Випуск № 4

НОВОТРОЇЦЬКАРАЙОННА ГАЗЕТА"ТРУДОВА СЛАВА"(Херсонська обл.)

Краща районна газета України2005 року

24


В кожному випуску "Практикуму"ми надаємо слово керівникам тих ЗМІ, здосвідом і проблемами яких знайомимочитачів. Мета � щоб вони з перших вустдізналися, як колеги вирішували найрізно�манітніші питання в житті регіональноїпреси, і могли скористатися їх порадами.

Валерій Горобець � не тількидосвідчений редактор районної газети(20 років стажу і неодноразове визнаннякерованого ним видання як кращого нарізних рівнях � таки багато важать), аще й секретар НСЖУ, який безпосередньовідповідає за комунальну пресу і доско�нально займається її проблематикою. Ічлен робочої групи Держкомтелерадіо,яка створена для розробки концепції тазаконопроектів з реформування держав�ної та комунальної преси. Тому його роз�повідь можна використовувати і якпосібник у практичній роботі і як привіддля роздумів та дискусій щодо майбут�нього районок. А дискусії вкрай необхідні:щоб заплановані законодавчі акти пішлина користь споживачеві місцевої інфор�мації, законодавцям треба прислухатисядо голосу місцевих журналістів, а ос�таннім � говорити голосно і предметно.

Отже, Валерій Горобець � про власнісправи і про загальнодержавні проблеми.

Валерій Германович ГОРОБЕЦЬ народився 27 жовтня 1958р. у м.Вижниця Чернівецької обл.

Закінчив 1981р. Кам'янецьПодільський державний педінститут(історія), в 1991р. Київський інститут політології та соціального управління(теорія соціальнополітичних відносин, політолог).

Працює редактором новотроїцької райгазети "Трудова слава" майже20років.Очолив редакційний колектив у 29 років.

Цікаво, що не зважаючи на такий юний вік, редакторпочатківецьВалерій Горобець вже мав на той час серйозний послужний список.

Після інституту він поїхав на Крайню Північ. І працював там директоромшколи.

Потім армія. А після неї Горобця запрошують працювати до міліції, докарного розшуку. І до 28 років він отримав звання капітана.

На Херсонщину молодий капітан попав за сімейних обставин: дружиніпотрібно було сухе тепле повітря, не далі і не ближче, ніж 50км від моря.Отак і опинилося молоде подружжя у Новотроїцьку, де й живе щасливо посю пору.

Ще цікавіше, що дуже скоро офіцера міліції запросили працювати дорайкому партії, і той погодився, а вже через рік його призначилиредактором районної газети, бо попередник Валерій Долина пішов напідвищення.

Непросто молодому хлопцеві приходити в колектив професіоналів,хоча і в армії, і в міліції Горобець мав певне відношення до преси, але ж тобула, можна сказати, лише проба пера.

Та нічого, зумів переконати колектив у тому, що буде корисним газеті іредакції, а тут і бурхливі зміни почалися, труднощі ідеологічні, організаційніі матеріальні. Валерій Германович виявився найбільш готовим до такихвипробувань, і жіночий колектив "Трудової слави" досі йому вдячний. Тойкістяк колективу, що склався до його приходу, так і залишився в редакції.

А "Трудова слава" загриміла своїми успіхами.Валерію завжди тісно в звичних рамках. Він одним з перших

комп'ютеризував райгазету. Електронна пошта, інтернет давно же недивина для сільських газетярів.

В тяжкі часи, коли все навколо розвалювалося, в тому числі і традиційнігазети, він узявся за бізнес, і жодного разу "Трудова слава" не мала суттєвихзатримок у виплаті зарплати.

Горобець секретар спілки з питань комунальної преси, член робочоїгрупи Держкомтелерадіо з розробки концепції реформування, ЗМІ, членробочої групи з цього ж питання, яку створили спілка.

Він бере активну участь у розробці законодавчих актів, що стосуютьсяЗМІ, а зараз на порядку денному реформування чи роздержавлення, іВалерій вже розробив багато цікавих і важливих пропозицій, за втіленняяких бореться найактивніше. Бо розуміє: якщо спілка не зможе захиститиінтереси газетярів, їх не захистить ніхто.

Щодо реформування у Горобця вироблено декілька найважливішихконстатацій і вимог:

районна преса і свобода слова поки що речі несумісні; преса і влада природні опонентикомунальній пресі притаманна природня збитковість, крім тих районів,

де кількість населення сягає 50 тисяч і більше;газета це не завод, і при реформуванні треба ставитися до неї інакше,

ніж до заводу;реформування необхідно для того, щоб не владу обслуговувати, а

народу служити;реформуватися треба так, щоб редакційну політику визначав

редакційний колектив. Подружжя Горобців має двох, вже дорослих, синів. Обидва обрали

професію юриста: старший вже працює, закінчивши вуз, а молодший тільки вчиться. Та ще не вечір: їх батько теж не вчився на журналіста, а ставредактором і не жалкує. То ж, можливо, журналістська біографія сім'ї умайбутньому продовжиться.

В І З И Т Н А К АР Т К А Р Е Д А К ТО РА

25

Установчі документиЗ цим взагалі все дуже заплутане. Районні газети

існують по 7075 і більше років, і тоді, створюючи газету,ніхто не думав, про установчі документи. І зараз ще єдосить багато редакторів, які не потурбувалися, щобреєстраційного свідоцтва газети як друкованого ЗМІ ,мати й реєстраційне свідоцтво редакції як суб'єктапідприємницької діяльності.

У нас свідоцтво про реєстрацію суб'єктапідприємницької діяльності з'явилося десь років вісімтому. Форма власності комунальна. Співзасновниківгазети три: рада, адміністрація і трудовий колективредакції. А засновник редакції тільки районна рада.

Звичайно, маємо статут редакції. Хоча ми ікомунальне підприємство, статут повинен бути.

Зокрема в ньому прописуються права редактора,процедура його виборів (до речі, дуже детально, томущо закон говорить тільки одне: процедура призначенняредактора записується в статуті. І ще якщо трудовийколектив є співзасновником газети, то редактора неможна ні призначити, ні звільнити з посади без згодитрудового колективу).

В цьому основний смисл співзасновництватрудового колективу: убезпечити редактора і редакційнуполітику від сваволі співзасновників. Але процедурапризначення в деяких статутах виписана дуже погано, ітому це дає змогу на будьякій сесії зняти редактора. Унас вона прописано досить детально.

Редактора обирають таким чином. Перший крок збори трудового колективу, на які приходять повноважніпредставники інших засновників. І трудовий колектив, і

кожен із співзасновників мають право внести своїкандидатури. Претенденти повинні запропонувати своїпрограми: яким вони бачать майбутнє газети, їїфінансовий стан, "обличчя" тощо. Після обговореннявідбувається закрите голосування.

Якщо на зборах трудового колективу 50 відсотків

плюс один голос подано за конкретну людину, він стаєредактором. Якщо ніхто не набирає потрібної кількостіголосів, тоді другий тур таємного голосування і далі,доки не буде обрано когось.

Після цього кандидатура подається на сесію райради.В статуті передбачена і така ситуація, коли сесія може непогодитись. Тоді відбуваються заново збори трудовогоколективу, на які сесія направляє чи голову ради, чигрупу уповноважених депутатів, які повинні передколективом обґрунтувати своє рішення чому вони нехочуть цієї кандидатури, чому вони вимагають, щоб булаінша особа. Вислуховуються всі аргументи, і знову таємнеголосування. І так до трьох раз. Якщо колектив непристає на пропозицію сесії, за третім разом сесіяповинна погодитися з його кандидатурою. І вже післяцього адміністрація повинна теж видати своєрозпорядження , що вона погоджується з рішенням сесії.

Кожні п'ять років редактор повинен звітувати передколективом, ми повідомляємо про ці збориспівзасновникам, вони можуть прийти і пропонувати іншікандидатури. Тобто відбуваються звітновиборні збори. Іобов'язково на наступній календарній сесіїзатверджують редактора. Я вже чотири такі сесіїпройшов.

З виборчими перегонами у владі ця процедураабсолютно ніяк не співпадає, а бере відлік часу відприйняття на роботу редактора: 20 років тому я у вереснізаступив на посаду.

Хочу звернути увагу колег ще на таку деталь. У нас встатуті редакції записано, що редактор при вирішенні нетільки творчих, а й фінансовогосподарських іорганізаційних питань діє самостійно, і ніякоїдовіреності йому від інших засновників не треба.

Це дуже важлива річ, тому що коли треба братикредит або укладати якісь договори, то інша сторонаобов'язково дивиться у статут, чи є у керівника на цеповноваження. Якщо немає, будуть вимагати рішеннязасновників.

Статут свій ми виробили давно: тоді тількирозвалився союз, розвалилась партія, виникли такі


РАЙОНКИ НА ПОРОЗІ РЕФОРМУВАННЯ: САМОПОЧУТТЯ З ТОЧКИ ЗОРУ РЕДАКТОРА З ДВАДЦЯТИРІЧНИМ ДОСВІДОМ

Основний смисл співзасновництватрудового колективу: убезпечитиредактора і редакційну політику від сваволіспівзасновників

Процедура призначення в деяких статутахвиписана дуже погано, і це дає змогу набудьякій сесії зняти редактора

В статуті редакції записано, що редакторпри вирішенні не тільки творчих, а йфінансовогосподарських і організаційнихпитань діє самостійно, і ніякої довіреностійому від інших засновників не треба

26

псевдоринкові відносини . Зібралося нас три редактори іприйшли до того, що треба робити статути, установчіугоди, тобто якісь основні документи існування газет і

редакцій. Звичайно, після цього статут у нас змінювався кілька

разів. З нашої ініціативи.Крім того, є трьохстороння угода про

співзасновництво газети. Там розписані нашівзаємовідносини, що співзасновники несуть повнувідповідальність, як і редакція, за фінансовий стан, завихід газети. Хоча ця угода ніколи не виконується,ніколи ми не зверталися до суду. Вона існує про всяквипадок: припече подамо.

Додаткова господарча діяльність редакції

З 1994 року ми займаємось торгівельноюдіяльністю. Чому я взявся за це? 1993 це рік, коли у 100з лишком разів виросли ціни. Страшна була інфляція.Саме тоді я зрозумів, що ми абсолютно не захищені:проводимо передплату на рік, але гроші з'їдаються запівтора місяця. Я зрозумів, що треба ці гроші пускати воборот. Треба щось на них заробляти. У всякому разі, за

ці гроші я зможу взяти якийсь товар, який зможу потімтеж переоцінити. Хоч чимось редакція будезастрахована від інфляції.

Була у нас стара "Волга", на ній їздив першийсекретар, потім другий, третій, а вже потім віддалиредакції. Вона "їла" 1718 л на 100 км бензину , якогопостійно не було, ми зробили їй ремонт, але увесь часчомусь потрібні були запчастини. Ми вирішили їїпродати і за ці гроші купити нову "Таврію", вона більшекономічна.

Директор нашого маслозаводу був другом капітанаякогось військового корабля в Криму. А тоді купитимашину було дуже важко. У того капітана було все. Йомупотрібні були лише документи. Приїхав цей капітан,забрав "Волгу", яку маслозавод офіційно купив у нас, вінже купив "Таврію" на себе, а потім нам її продав. Різницювіддали нам вершковим маслом.

Я ці півтори тони масла взяв, попросив на заводівантажівку і поїхав до Харкова, нікого там не знаючиабсолютно.

По дорозі попався якийсь там цегельний завод №5. Я

зайшов туди в бухгалтерію і спитав, чи потрібно їмвершкове масло, тоді це був дефіцит страшний. Вонискуштували, кажуть, що у них через три дні зарплата.Завантажили мій товар в холодильник консервногозаводу, який був розташований поруч.

Три дні я жив на тому заводі, доки не продав цемасло. І ось у мене повна сумка грошей, проїсти якіредакція могла дуже швидко. І що тоді? "Волги" більшнемає. І я вирішив займатися торгівлею.

А оскільки дуже люблю книги і все життя нимицікавився, то знав достеменно, що книжкова торгівля натой час вмерла. Вирішив піти на книжкові фабрики: уХаркові їх на той час було дві. Але виявилося, що їм

хтось замовляє тираж якоїсь книжки, і вони не власникицього тиражу. Але там познайомився з таким жепочатківцем у бізнесі, він, до речі, і зараз один знайкращих моїх друзів, капітаном, бойовим льотчиком.

Коли він пішов на пенсію, опинився в місті Чугуєві воднокімнатній квартирі з дружиною і з двома дітьми і безгрошей. І теж почав займатися книгами, їздив доМоскви, де на стадіоні в Останкіно був величезнийкнижковий ринок, відтіля він торбами пер книжки доХаркова. А з часом почав возити вантажівками. Віднього я отримав перші книги на продаж і досі я з нимпрацюю. Десь у 1996 році ми відкрили свій першийроздрібний магазин "Тронка". Згодом ще два. Додалидо книг канцтовари.

З часом вимушені були закрити магазин в НовійКаховці, тому що перестали витримувати тамконкуренцію, але в сільських райцентрахНовотроїцькому і Іванівському, ми перші. Хоча вНовотроїцьку теж є конкуренти по канцтоварах.

Крім двох магазинів, які у нас зараз є, ми створилидесь років 56 тому своїх приватних підприємців врайцентрах. З тих приватних підприємців залишилосячетверо, які дуже чітко працюють, дають нам хорошувиручку.

Зараз ми зупинилися на рівні 250 260 тисяч гривень

річного товарообігу, ми вже нікуди від нього не йдемо, іце нам дає 2,53 тисячі чистого прибутку щомісяця.

Крім того, маємо три ксерокси, і вони дають нам100% рентабельності. Ми не наймали людей, які бобслуговували ксерокси, вони стоять у нас в магазинах.В бухгалтерії теж є ксерокс, бухгалтер касир, якаобліковує торгівельну діяльність, на ньому виконує


Той прибуток, що дає додаткова діяльність,стовідсотково йде на соціальний захист

Зараз у нас творчі працівники отримуютьвід 1000 до 1500 гривень, в залежності відстажу та посади. Це зарплата. Крім того, єгонорар 700 гривень на місяць на редакціюв цілому

Краще більше працювати, аніж потім матиборги по зарплаті

Можна й без офіційного документу якусьдопомогу чи заохочування надаватилюдям. Але, з документом краще. Тоді невід настрою керівника все залежить, а відвстановлених правил. І не буде зайвихпересудів та нервозності

27

замовлення. Буває таке, що півдня стоїть біля тогоксерокса.

Коли я починав, доводилося дуже важко. Їздив до

Харкова, сам завантажував цілий КАМаз книгами таканцтоварами. Я постійно щось робив, щоб зарплата упрацівників редакції була не менша, ніж за відповідноюпостановою Кабміна, щоб не було затримок і боргівперед колективом.

Окрім цього, ми почали сплачувати за вислугу років,ранг і інтенсивність ще за чотири роки до того, як вийшовзакон про соціальний захист журналістів. Просто написавлиста представнику Президента в районі, щоб вони якспівзасновники дозволили так платити.

Він видав розпорядження, яке не було опротестованопрокуратурою, і тому ми спокійно нараховувализарплатню.

І тільки через чотири роки з'явився відповідний закон. У свій час ми почали навіть житлове будівництво,

побудували один будинок садибного типу длязаступника редактора, планували щороку здавати побудинку, але, на жаль, не вийшло з коштами.

Сьогодні торгівельною діяльністю я займаюся всьогодватри дні на тиждень. Як і раніше, сам їжджу затоваром, вивчаю стан ринку, вже став спеціалістом товарознавцем.

А щоб бути нормальним редактором, вникати вгазету, мені доводиться щодня о п'ятій ранку приходитина роботу. І у вихідні я лише о третій годині вдома.

Загалом той прибуток, що дає додаткова діяльність,стовідсотково йде на соціальний захист.

Кадри районки та їх соціальний захист

Звичайно, додатковою діяльністю не займаєтьсябільшість редакцій. Але вони отримують порівняно знами значно менші зарплати і соціальний пакет.Недавно на обласній нараді прозвучало, що, наприклад,

в Голій Пристані, де населення набагато більше, ніж унас, але комунальна газета має тираж півтори тисячі,борг по зарплаті 38 тисяч гривень. Чотири місяці невиплачується.

А у нас творчі працівники отримують від 1000 до 1500гривень, в залежності від стажу та посади. Це зарплатаКрім того, є гонорар 700 гривень на місяць на редакціюв цілому.

Творчий штат у нас такий: редактор, відповідальний,два завідуючих відділами і фотокор.

Отже гонорар складає для журналіста, який тільки йзаймається підготовкою матеріалів ( ми з відповідальнимсекретарем пишемо значно менше) від 200 до 300гривень на місяць.

За підготовку додатку "Домашня скринька" платимоза місяць 160 гривень. Спеціальної людини на додатокне маємо, теми розподілені між творчими працівниками.

Отже все разом виходить непогано. Крім того, у насще є окрема система соціального захисту. Премії до Дняжурналіста, Дня Незалежності, Нового року і т.д.

Вже не перший рік ми заключаємо колективну угоду.До речі, входимо у профспілку працівників держустанов.За угодою передбачено багато пільг. Оплачені відпусткиу зв'язку зі ступом в шлюб або члена профспілки, абосина, доньки три дні. У зв'язку зі смертю членів сім'ї три дні. Додаткові відпустки студентам заочникам. Алекрім того, ми оплачуємо їм дорогу. До дня народженнякожному працівнику 50 гривень. А коли ювілейнадата, за кожен рік ювіляра долар США по курсуНацбанку.

Матеріальну допомогу при хворобі надаємо попотребі. Крім того, ми робимо внески за всіх працівниківу лікарняну касу.

При досягненні пенсійного віку, редакція даруєпрацівникові холодильник чи телевізор. У разі

необхідності поїздки працівника редакції в особистихсправах на редакційній машині він оплачує 50%бензину.

Хтось скаже, що це дріб'язок. Можна й без офіційногодокументу якусь допомогу чи заохочування надаватилюдям. Ні, з документом краще. Тоді не від настроюкерівника все залежить, а від встановлених правил. І небуде зайвих пересудів та нервозності.

Штат невеликий. Але з кожним роком витрати назаробітну платню ростуть. У 2003 році, ми отримали відпередплати 84000 гривень. А зарплата з нарахуваннямисклала 63000. Тобто 75% від суми передплати. У 2004році ми отримали 80000 гривень від передплати.Зарплата з нарахуваннями склала 81000, тобто вже 100%від передплати. У 2005 році ми передплати взяли 115000гривень, а зарплата склала 129000, 112 відсотків відпередплати. У 2006 році ми отримали від передплати165000 гривень, а зарплата з нарахуваннями 210000 , і цемені дало сигнал, що треба швидше щось вирішувати.

Ми знайшли вихід але "вскочили в останній вагонпоїзда". В Держбюджеті на 2007 рік записано, щодержавним службовцям та прирівняним до нихгромадянам заборонено йти на пенсію до досягнення


Гонорар складає для журналіста, якийтільки й займається підготовкою матеріаліввід 200 до 300 гривень на місяць

Зараз ми зупинилися на рівні 250 260тисяч гривень річного товарообігу, ми вженікуди від нього не йдемо, і це нам дає 2,53 тисячі чистого прибутку щомісяця

Треба шукати тих, хто здатен бутижурналістом, але якщо знайшов, требаплати людям пристойну зарплату, щобнавіть і не думали кудись йти

28

пенсійного віку.Маючи на увазі, що гряде реформування і не знаючи,

який закон прийме Верховна Рада щодо пенсійжурналістам комунальних видань (а у мене були люди,які пропрацювали в газеті 3040 років, і на загальнійпенсії отримали би мінімум), я з ними порадився, що

скорочу їх посади, і вони отримають пенсії за півторироку до встановленого віку, а це 90% зарплати. Такимчином я скоротив заступника редактора, двохзавідувачів відділів. І ці люди отримали нормальнупенсію: від 1000 до 1200 гривень.

Одночасно у нас зменшилися витрати на заробітнуплату. Звичайно, навантаження на людей зросло. Та що жробити? Краще більше працювати, аніж потім матиборги по зарплаті. Ми почали працювати інтенсивніше, тідвоє, що залишилися, молоді, амбітні. Я їм збільшивінтенсивність. Вони знають, за що вони працюють, аветерани допомагають нам робити газету.

Кількість творчих працівників в районках дуже різна.У нас залишилося зараз четверо. А я знаю редакцію, де

редактор самотужки робить газету. Але є й інакше.Кадрові питання дуже гострі в районних газетах. Але я

переконався, що журналістом треба народитися.Загальний рівень культури повинен бути високим, аосвіта зовсім не обов'язково спеціальна журналістська.Треба мати життєвий досвід, звичайно, і душужурналістську, бути порядною людиною.

Мушу сказати, що й я за освітою історик.Мені дуже пощастило, що мій попередник Валерій

Долина (зараз він очолює обласну державнутелерадіокомпанію) створив сильний колектив, а у менеза двадцять років редакторства дві удачі Артюшок іОлійник, хоча за цей час через редакцію пройшлобагато людей. Треба шукати тих, хто здатен бутижурналістом, але якщо знайшов, треба платити людямпристойну зарплату, щоб вони навіть і не думали кудисьйти.

Власні гроші і дотації з бюджету

Додатковий бізнес створювався ще й для того, щобменше залежати від влади, від бюджету.

Так, ми отримуємо дотації з районного бюджету. Алеякщо взяти суму бюджетного фінансування і розділити їїна кількість наших передплатників, то вийде, що мименше всіх редакцій Херсонщини отримуємо на одногопередплатника на рік: 14 гривень.

Я коли порахував, мені здалося, що це дуже багато.Але потім побачив, що є газети в області, які маютьбільше 100 грн. бюджетного фінансування на рік наодного передплатника. Так для чого тоді газета, колиможна за 100 грн. передплатнику цілу бібліотечку

подарувати! Він за ці 100 грн., які б йому дав бюджет,передплатив декілька газет, а не одну районну.

При нормальному тиражі після передплати в січні нарахунках районок акумулюється до 100 тисяч гривень. Ічому ж їх просто проїдати, якщо з них можна зробити150 пустити в оборот і прокрутити три, чотири, п'ятьразів. Але далеко не всі менеджери комунальних ЗМІможуть цим займатися. Не кожному під силу починатиробочий день о п'ятій ранку.

Та треба власні кошти заробляти. Головний нашбізнес передплата і реклама.

В передплаті треба вірно вести цінову політику. Язробив свіжий аналіз передплатних цін на 20062007йрік. Наприклад, у нас, на Херсонщині, є районки, депередплатна ціна на місяць 1,04 гривні, 1, 75, 1, 80.

А у нас 3, 40 на місяць. Ми найдорожчі в області,хоча й не покриваємо затрат. І тираж не падає.

Місцевій пресі важко рівнятися з всеукраїнськимивиданнями. Вони просто демпінгують. Хоча люди всерівно віддають перевагу улюбленим районкам. Ми третійрік підряд підвищуємо ціну. Думали, втратимо тираж.Втратили 7% . Але сукупна виручка зросла до 150% .

В цьому році зробили розіграш призів: телевізор,п'ять мобільних телефонів, мікрохвильова піч, п'ятьчайників, праски, постільна білизна тощо. Всього 85призів.

Заохочуємо також листонош. Доплачуємо. На всі ці призи і премії пішла певна сума, але

отримали ми значно більше.Ми зробили ще цікавий експеримент: розігрували

призи тільки серед тих, хто передплатив на рік газетуразом з додатком. І це теж дало результат. Деякі виданнявідмовляються від додатків, які колись започаткували, ау нас поки що "Домашня скринька" дає прибуток.

Проблема комунальних ЗМІ тільки в одному в


Є газети в області, які мають більше 100 грн.бюджетного фінансування на рік на одногопередплатника

При нормальному тиражі після передплатив січні на рахунках районок акумулюєтьсядо 100 тисяч гривень. І чому ж їх простопроїдати, якщо з них можна зробити 150 пустити в оборот і прокрутити три, чотири,п'ять разів. Але далеко не всі менеджерикомунальних ЗМІ можуть цим займатися.Не кожному під силу починати робочийдень о п'ятій ранку

В передплаті треба вірно вести ціновуполітику

Місцевій пресі важко рівнятися звсеукраїнськими виданнями. Вони простодемпінгують

29

фінансовій спроможності цих ЗМІ. І роздержавлення без фінансової підтримки приведе

до зникнення таких видань. Замість них ніхто не прийдена ринок і не буде писати, чому саме в цьому будинкунемає два тижні води. Жодна обласна газета цього незробить. Якщо навіть наші "Гривня" чи "Новий день"зроблять вкладиші і триматимуть для цього в районіодного журналіста, він все рівно не охопить усієїтематики.

Ми заручники адміністративнотериторіальногоподілу, бо є, як у нас, дуже маленькі райони з малоюкількістю населення. На даний момент у нас 39300 тисячі це середній район. Але є і 25 тисяч, і 20 ,і 16…ЯкІванівський район в нашій області. Але хорошу газетутреба робити і для 16 тисяч населення, і для 50. А длятого, щоб її робити, треба, як мінімум, 5 творчихпрацівників.

Основна ідея моя в тому, що обов'язково державаповинна платити за свободу слова в сільських районах.Та не просто платити всім підряд. Повинен бути дужечітко вироблений якийсь алгоритм фінансової допомогимісцевій пресі. Можливо, комусь вона і не потрібна, там,де велика кількість населення, а комусь, навпаки, взбільшеному розмірі. Але все це повинно бутиаргументовано.

І бюджетна допомога повинна бути тимчасовою.Щороку зменшуватись. Щоб редактори думали, як житидалі, а не сиділи в очікуванні грошей.

Коли мої працівники питають: "Як ми готові дороздержавлення?", я кажу: "Краще, ніж інші".

А втім, я вважаю, що реформування таки повинновідбутися. Бо так, як є сьогодні, не може залишатися: якістосунки редактора з владою, таке і фінансування. Умене є такі знайомі, які кажуть, що їм не треба ніякогороздержавлення …

Реформування комунальної преси: що нас чекає

Мене вже починає ця тема дратувати, оскільки язаймаюся нею не тільки як практичний редактор, а й яксекретар спілки, член робочої групи Держтелерадіо.Стільки років ми товчемо воду в ступі. Єдина структура,яка щось розробляла послідовно і неухильно, це нашаспілка. В решті решт, і Держтелерадіо, і Мінюст за базувзяли пропозиції спілки. Я дуже гордий, що під цими

пропозиціями разом з підписом Лубченка стоїть і мій.Я завжди вважав, якби ми зробили роздержавлення

на хвилі незалежності, ми мали б іншу країну. В сільській

місцевості можновладці здебільшого почуваються"царьками", що хочуть, те і правлять. Не дай Бог, щосьнаписати погане про роботу адміністрації чи сказати, щобардак був на сесії, що ходив хтось по залу і матюкався:і фінансування перекриють, і неприємностей необерешся.

Всі сільські районки дотаційні, то ж направте ці грошінапряму з обласного бюджету. І газета буде незалежноювід місцевого князька. І тільки від цього у неї тиражвиросте, бо журналісти будуть писати інакше.

Право на одержання інформації гарантованогромадянам Конституцією України. А що ми їм даємо?Тиражі районних видань знаходяться в межах 20003000 тисячі примірників, що навіть теоретично не можезабезпечити їх прибутковість, а, отже, орієнтуютьсявони переважно на вимоги засновників, а не на читачів.Журналістські колективи дискваліфікувалися. Кращікадрі втрачені. Досвід ринкового менеджментукерівники не набули.

Потрібно провести моніторинг комунальних газет,який пропонувався раніше. Щоб приїхала бригада,подивилася кожну газету: який контент, яка верстка якіфінансові показники. Дати поради, зробити висновки.

Що може зробити місцева влада, що редакція. Такий моніторинг міг би стати основою для

проведення реформування, бо поки що ніхто толком незнає, а що саме ми збираємося реформувати, аджестільки газет скільки ж і варіантів ситуації.

Ось чому я стараюсь бути в цьому процесі. Я хочувпливати на це. Переконувати тих, хто буде прийматирішення.

Творче обличчя районних ЗМІ

Редактор перш за все керівник творчого колективу.Яким би бізнесменом чи управлінцем він не був, головне треба робити хорошу, якісну газету. Я завжди про цеколегам говорю: давайте робити хороші газети, і у нас


Проблема комунальних ЗМІ тільки водному в фінансовій спроможності цихЗМІ

Роздержавлення без фінансової підтримкиприведе до зникнення цих ЗМІ. Замість нихніхто не прийде на ринок і не буде писати,чому саме в цьому будинку немає дватижні води. Жодна обласна газета цього незробить

Ми заручники адміністративнотериторіального поділу, бо є, як у нас, дужемаленькі райони з малою кількістюнаселення

Обов'язково держава повинна платити засвободу слова в сільських районах. Та непросто платити всім підряд. Повинен бутидуже чітко вироблений якийсь алгоритмфінансової допомоги місцевій пресі

30

будуть гроші.А перевірити якість нашої продукції дуже просто. Я

колись запропонував такий показник насиченість,тобто на яку кількість населення припадає одинпримірник.

По насиченості ми багато років займаємо перше місцев області: один примірник передплати на 7,9 осіб ( заданими 2005 року). Найближчий до нас "Жайвір"(Велика Олександрівка) 12,5осіб. У більшості виданьцей показник від 20 до 50. А в середньому по областівиходить 47,2. Є й такі просто феноменальні показники,як один примірник на 258 осіб.

Перше, що приносить успіх, повага до свого читача,розуміння його потреб в отриманні інформації. Читач унас небагатий, заклопотаний тяжкою працею і домашнімгосподарством. Йому ніколи великі статті читати, розлогітеледебати дивитися.. Ми робимо щосереди колоночку"Факт", а щоп'ятниці "Факт і коментар". Що в нихособливого? Системність та цілісніть: там викладаються

абсолютно всі головні події політичного життя країни,причому викладаються в розвитку. І коли ми опитуємочитачів щодо побажань газеті, вони пишуть: "Ваші"Факти" коротко і ясно викладають нам всю картину того,що відбувається, і нам вже більше не треба шукати іншихджерел". Дуже важливо, щоб були місцеві теми. Мипіднімаємо проблеми малих сіл. І головне добиваємосядієвості. Було село, де два роки люди ходили з відрамидо зрошувального каналу і користувалися брудноюводою. Ми цю тему тримали на першій сторінці, довбаливладу настільки, що таки заставили зробити водогін.

Але головне і в подачі місцевої інформації даватилюдям цілісну картину життя району.

У нас склалася певна модель номера: на середу одна, на п'ятницю інша.

За нею ми працюємо десь півтори року. Люди звиклина звичному місці в газеті бачити певні теми.

Але найголовніше, мабуть, для місцевої газети не

прогинатися перед владою. Будьякий матеріал перш завсе треба випробовувати на потрібність читачам.

Влада і газета, влада і редактор

Я за двадцять років редакторства ні разу ненамагався попасти в ту сауну, де миється начальство. Яніколи з ними не випивав. Мені це не потрібно, і вважаю,такого взагалі не повинно бути. Редактор повинен бутиабсолютно незалежним і від влади, і від будького.

Якщо у мене буде вже зовсім край, то я звернуся по

допомогу до нашого крупного "латифундиста". Є у настакий: село в нього, як лялечка, люди на ньогомоляться, платить їм хорошу зарплату. Він допоможе, ами напишемо про його господарство щось хороше. Алеж воно дійсно того варте. Та й роблю я такі кроки, коливже редакції зовсім непереливки, що буває доситьрідко.

Я знаю редакторів, які просто "забивають" газету: топодаткова щось звітує, то пожежники, то санстанція…Газета сіра, нікому не потрібна. Ми теж даємоінформацію різних державних органів, але тільки ту, якастосується більшості людей, і щоб була викладеназрозумілою мовою, а не канцеляритом. В інших випадках тільки за плату.

У минулому році багато редакцій попали в лещатаконфлікту між керівництвом новообраних рад тадержавних адміністрацій. Було таке і у нас. Доходило доанекдотів. Традиційні привітання міської влади зпрофесійними святами та знаменними датами зазвичайдрукуються за двома підписами. А наші керманичі ніяк немогли домовитися, чий підпис повинен стояти першим.

Довелося мені звернутися письмово до обох. І що видумаєте? Глава райдержадміністрації усно повідомив,що першим треба ставити його підпис, а голова райради що не зміг домовитися з главою адміністрації, бо той зним не хоче спілкуватися.

Знову пишу листа, в якому повідомляю їм, що будуставити на перше місце їх підписи почергово. Відтоді такі робимо. Посміявся я і зажурився: в мене часу не такбагато, щоб на таку дурню його витрачати. Й вони людидержавні повинні зовсім іншим займатися.

Як і деяких інших районах, дійшло і у нас довисловлення недовіри керівнику райдержадміністраціїна сесії райради. Він особисто на ту сесію не з'явився.Але почав мене "бомбити" телефонними дзвінками, хочабули вихідні, і я якраз відзначав весілля сина. Звичайно,ми підготували про сесію матеріал, а керівниковіпорадили дати свою думку у наступному номері,оскільки на сесії його не було.

Словом, довго розповідати про ці перипетії. Але одне


Бюджетна допомога повинна бутитимчасовою. Щороку зменшуватись. Щобредактори думали, як жити далі, а несиділи в очікуванні фінансової допомоги

Потрібно провести моніторингкомунальних газет, який пропонувавсяраніше. Щоб приїхала бригада,подивилася кожну газету: який контент,яка верстка, які фінансові показники. Датипоради, зробити висновки. Що можезробити місцева влада, що редакція

Редактор перш за все керівник творчогоколективу. Яким би бізнесменом чиуправлінцем він не був, головне требаробити хорошу, якісну газету

Я колись запропонував такий показник насиченість, тобто на яку кількістьнаселення припадає один примірник

31

хочу сказати: у стосунках з такими панами важливоправильно вибрати стиль спілкування. Я йому на йоготелефонні верески листи офіційні, зареєстровані певнимчином відправляв, у яких все розставляв на свої місця. Аще при необхідності все описував у газеті. Наприклад, якмені заборонили з'являтись в будинку держадміністрації.

Скінчилося все печально для цього керівника: йогозвільнили з посади. Але добряче він усьому районунерви потріпав.

Мені ж в цій ситуації допомогли послідовність, звичнедистанціювання від будьякого начальства, підтримкачитачів та колег.

З власного досвіду знаю: не такі вже страшні тавсесильні ті начальники, як вони намагаються себепоказати. Особливо зараз. А коли редактор з усіма маєоднакові стосунки і нікому з керівників нашоїбагатогілкової влади особливо не симпатизує, то у ньогоі совість чиста, і руки розв'язані.

Оподаткування районної газети: прощай, єдиний податок!

Єдиний податок дуже зручний для районок. Якщо тизнаходишся на загальній системі оподаткування, тисплачуєш податок на прибуток. Крім того, ПДВ. Крімтого, цілу купу інших податків.

Ми на 10%му єдиному податку були і в попередніроки, і в 2006 році. До двадцятого грудня, як і требабуло, подали заяву, щоб працювати на єдиному податкув 2007 році. Її зареєстрували, але відмовили нам уперебуванні на єдиному податку. На підставахузагальнюючого податкового роз'яснення.

І тепер з 1 січня ми вимушені перейти на загальнеоподаткування. Але звернулися з позовом до суду на терішення нашої податкової. Будемо боротися, бо якщопідняв лапки і погодився з ними, то все: тільки на

наступний рік можеш подати нову заяву. Адже вибиратисистему оподаткування можна тільки раз на рік.

Ніколи не треба боятися податкової, треба доводити

свою правоту, якщо ви в ній впевнені. Пригадую такий випадок з своєї практики. В книгах

доходів і витрат, підприємств, які на єдиному податку, є

такий рядок: безповоротна фінансова допомога. Але цікниги введені в дію не законом, а підзаконним актом.Наказом по податковій адміністрації. А в указіпрезидента щодо єдиного податку сказано, що єдинимоподаткованою сумою є виручка з продажу товарів,послуг, робіт. Ніякої фінансової допомоги там немає.

Отже, ми ні разу не включали до сум, що підлягаютьоподаткуванню, бюджетне фінансування. Я пережив три

податкових перевірки, але довів свою правоту. Як менівідомо, всі редакції оподатковували бюджетні дотації.

Знати законодавство

Мене просто дивує, що деякі редактори не знаютьнавіть закону про пресу чи про інформацію. Юридичнабезграмотність поголовна. Редактор має обов'язковозібрати збірку законів , по яких працює інформаційна

сфера. Знати їх, володіти ними. Сьогодні це зовсімпросто і недорого.

Я слідкую за офіційною періодикою, завжди те, щоможе нас торкнутися, систематизую в спеціальнійпапочці. Наприклад, журнал "Журналіст України", якийза останні два роки надрукував дуже багато роз'яснень,прикладів з практики.

Зараз є також можливість при необхідностізвернутися до медіаюристів. І спілка з цим допомагає.

Але якщо тільки допомоги чекати, діла не буде.Треба цікавитися своєю роботою і любити її. Тоді і

економіка, і право, і менеджмент добре сприймаються і впрактиці використовуються.


Перше, що приносить успіх, повага досвого читача, розуміння його потреб вотриманні інформації

Головне в подачі місцевої інформації давати людям цілісну картину життя району

Я за двадцять років редакторства ні разу ненамагався попасти в ту сауну, де миєтьсяначальство. Я ніколи з ними не випивав

Мене просто дивує, що деякі редактори незнають навіть закону про пресу чи проінформацію. Юридична безграмотністьпоголовна. Редактор має обов'язковозібрати збірку законів, по яких працюєінформаційна сфера

Не такі вже страшні та всесильні тіначальники, як вони намагаються себепоказати. Особливо зараз. А коли редакторз усіма має однакові стосунки і нікому зкерівників нашої багатогілкової владиособливо не симпатизує, то у нього і совістьчиста, і руки розв'язані

32

На нещодавніх слуханнях питання реформування державної та

комунальної преси в профільному комітеті ВР один з виступаючих 3

київський експерт 3 заявив, що в районках забагато штату, і той обсяг,

який вони видають, приватні редакції, роблять значно меншими силами.

"Трудову славу" створює невеликий штат. А втім 3 судіть самі.

ЛІЛІЯ КОВАЛЬОВА 3відповідальний секретар. 37 років у

журналістиці. Саме її кабінет "серце"

редакції. До неї стікаються матеріали, вона

сама макетує, верстає газету (посади

комп'ютерника взагалі в редакції немає), та

ще й приймає оголошення, рекламу. При

цьому знаходить час для постійного

творчого пошуку нових підходів до верстки.

На думку, редактора, одна з кращих

газетних дизайнерів півдня України.

А ще Лідія знаменита вишивальниця і

кулінар.

ЛЮДМИЛА АРТЮШОК 3наймолодший журналіст районки. Стаж

тільки три роки. Життєвого досвіду поки що

небагато, але бажання "зробити все" б'є

іноді через край. Не боїться ніяких тем,

особливо гострих (тому дехто з керівників її

вже остерігається). Запальна, бойова, трохи

"їжакувата". Але мила, весела, щира.

Першокурсниця Київського Інституту

журналістики.


Х ТО С Т В О Р Ю Є " Т Р У Д О В У С Л А В У "

ОЛЕНА ОЛІЙНИКдесятий рік в редакції, завідувач відділом

інформації. Після закінчення Кримського

університету культури і туризму працювала в

кількох районних закладах культури Криму

та Херсонщини. Вже працюючи в редакції,

отримала журналістську освіту, а втім

прекрасно пише практично з першого дня.

Але найбільший талант притягувати до

себе людей. Мабуть, зробила б чудову

кар'єру психоаналітика. Та обрала

журналістику, що майже те саме.

Душа будьякої компанії.

33


ГАЛИНА ОВЕРЧЕНКО 3дуже хороший головний бухгалтер, вважає

редактор. До приходу в редакцію працювала

на відповідальних посадах у податкових

органах . Тому знає, що там і як, вміє

розмовляти з податківцями при перевірках і

переконувати їх.

В редакції з податками повний порядок!

МИКОЛА ПІКУЛЬСЬКИЙ,мабуть, і народився з фотокамерою. Мало є газет в Україні,

де б не публікувалися його фото. Мав кілька персональних

виставок, нагород.

20 років в журналістиці, а досі стверджує, що отієї

головної , бажаної "натури" так і не знайшов.

Рибу та дичину ловить і полює всіма відомими людству

способами.

34


ВАЛЕНТИНА КЛЕШНЯ, ЛЮБОВ БРУСИК, ЛЮДМИЛА ГРИГОР'ЄВА

відповідно 26, 35 і 24 роки разом з

"Трудовою славою".

Це вони зробили газету однією з кращих

в регіоні, десятиліттями віддавали їй і свій

талант, і працю, і душу.

Зараз жінки вже на заслуженому

відпочинку, але їх матеріали продовжують

прикрашати сторінки районки.

Подруги, що не дивно: стільки років

разом!

ВІКТОР ЧОРНИЙ 3наймолодший член

колективу, водій.

Мовчазний, надійний.

Ще нежонатий.

ЗОЯ КОЦЕНКО 3продавець редакційного

магазину "Тронка". Разом з

напарницею ТЕТЯНОЮ ВІТТ

працюють з дня відкриття

магазину.

Надійна, працелюбна

"бджілка".

35

ЧОМУ РІЗНІНе хочу сказати "хороші" й "погані", зовсім ні. Хоча,

звичайно, виникають питання щодо дотримання певнихпрофесійних стандартів. Газети, якщо їх уважноперечитати, причому одномоментно за певний період (неменше місяця), мають індивідуальний характер узагальній тональності. Можливо, це індивідуальністьредакторів так відображається. Але факт залишаєтьсяфактом: настільки різноманітні місцеві друковані медіа заформами співзасновництва, господарської діяльності,практики взаємин з владою, юридичних підвалиніснування, наскільки ж вони різнобарвні і за тональністюконтексту. Вважаю, це не вада, а навпаки те хороше, щопотрібно зберегти під час реформування.

Ми живемо в час тотальної уніфікації, яка і людинууніфікує, її інформаційні, культурні потреби, незалежновід того, живе вона в херсонських степах чи в горахКарпат. Уніфікація дає можливість ефективнішевирішувати ідеологічні питання, об'єднувати маси. В тойже час збереження індивідуальних рис це забезпеченнясамоідентифікації нації, народності, місцевості Отже, втворенні української держави важливо користуватисяобома інструментами. І залишитися без такогоінструменту, як місцева традиційна преса, було бинеобачним.

Чому виникли у мене такі думки, саме коли читала"Трудову славу" районну газету херсонських степів? Томущо від знайомства з нею виникло відчуття тепла тачуйності.

Можливо, це відчуття і впливає на мешканцівНовотроїцького району, які передплачують маленькурайонку за значно дорожчою у порівнянні з центральнимимедіа ціною. На 39 з чимось тисяч населеннярозповсюджується 5200 примірників.

Проаналізовано газету з вересня 2006 року по січень2007.

ТЕМАТИКАМожливо, зза того, що загальний обсяг видання

вимагає від редактора та дизайнера економногоставлення до газетної площі, фото на першій сторінці недуже кидаються у вічі. Хоча герої та події, що цікаво,частіше за все позитивні. З цих світлин, які , на жаль, неоформлені системною рубрикою, і бере початок загальнатональність газети. Механізатори, ветерани, вчителі

прості мешканці херсонської землі. Ці світлини зпідтекстовками дещо нагадують радянські стандарти.Але, з іншого боку, їх можна вважати і важливоюсучасною медіатехнологією: місцева газета задає певнийтон у суспільному житті, з перших сторінок звертаючиувагу на просту людину. І це може бути не тількиприємним для героїв газети та їх близьких, але й цікавимдля інших читачів, адже вони отримують про своїхсусідів, знайомих, співробітників позитивну інформацію.

І що важливо фото керівників, представників владина першій сторінці, та й взагалі в газеті читач практично небачить.

Хоча, як і скрізь, тут уважно стежать за діями місцевоївлади, що й зрозуміло. На жаль в житті пересічногоукраїнця дуже багато залежить від влади. В "Трудовійславі" діяльності влади теж відводиться певне місце.Стисло публікуються офіційні повідомлення, є звіти з сесійта нарад. Та вони не кидаються у вічі, бо не займаютьведучі місця на шпальтах, не виділяються версткою.Тональність публікацій спокійна. Без пієтету, але й безкрикливої критики. Хоча деякі номери газетивідкриваються повідомленнями з сесій райради, засіданьрайдержадміністрації, але, можливо, цього требауникати?

Традиційно друкуються поздоровлення районногокерівництва з будьякого приводу. На жаль, вонизаймають певну площу на першій сторінці. Але тут,можливо, запитання не до редактора, а до влади, адже цівітання певний протокол, і редакції просто вимушенійого притримуватися , бо фінансуються засновниками. Точи потрібен владі цей протокол саме в такій формі? Чиможлива тут якась місцева ініціатива?

КРИТИКАКритичні публікації райгазети найчастіше стосуються

соціальних питань, і це теж може привертати увагучитачів. Наприклад, "У бруді по вуха", "Куди веде сільськебезробіття", "Примусова благодійність Або увага лікаря заподвійну ціну", "Титанічна шкода від "Титану", "Нідепрацювати, ніде й відпочивати". Більшість такихпублікацій підписані Людмилою Артюшок. В цихматеріалах простежується принцип газети спокійна іобґрунтована доказовість. Можливо, було б красивіше іяскравіше, якби авторка використовувала фейлетонніформи, але зрозуміліше для читачів саме так.


К о н т е н т � а н а л і з р а й о н н о ї г а з е т и

С ТО Р І Н К И , Щ О Н Е С У Т Ь Т Е П Л О

Приймаючи участь у практикумі "ЖУ", вже не вперше аналізую текстову складову тадизайн провінційної преси. І цікаві напрошуються узагальнення. Перше з них � за зовнішньоюсхожістю глибинно вони дуже різні

Давно відомо, що правильно сформульоване питання це вже значначастина відповіді. З цих міркувань я і склав орієнтовний комплекс питань, зякими журналістам варто було б звертатися до високопосадовців таполітиків і які мимоволі схиляють опитуваного до наукового осмисленнясуспільних проблем.

Справа в тому, що наші керівники це випускники радянських вузів. І всилу цього ставляться вони до суспільства примітивно механістично. Звідсиі основний їхній аргумент "А мені так хочеться!". Таке ж і кредо "Длядосягнення мети годяться всі засоби". Зрозуміло, що такі люди абсолютнобезпідставно самовпевнені, для них логічного порівняння аргументів "за" і"проти" просто не існує.

Тому й закономірно невтішні наслідки такого /антинаукового!/ їхньоговпливу на суспільні процеси. До того ж, неринкова мораль наших громадянвважає нормою, коли керівники "беруть на себе всю відповідальність" / а вчому ж саме вона проявляється, ця відповідальність?/, адже вкрай грубіпомилки і навіть прямі злочини роблять теж керівники, а розплачуються занаслідки прості смертні.

Вам же по роботі трапляється спілкуватися з багатьма державними таполітичними особами. Чи то інтерв'ю, чи бесіда, чи конференція, чиопитування і т.п. завжди можна задати кілька цілеспрямованих питань. Боне варто намагатися щось вивідати у наших верховодів вони й самі хочутьполіпшення справ у суспільстві. Але просто не знають, як цього досягати.

Дані питання згруповані за кількома темами.

ПІДГОТОВЧО3ОСОБИСТІ ПИТАННЯЯка конкретно користь від Вашої участі в даній передачі /зустрічі,

конференції, опитуванні тощо: а)Вам особисто; б/Вашій організації чипартії; в)решті?

Як конкретно Ви готуєтеся до появи "на публіці"? Приклад?Яка різниця між усним та письмовим розглядом проблеми? Назвіть

основне джерело Ваших знань по цьому питанню? Що для Вас краще і чому перехитрити опонента чи навернути його у

свої прихильники? Приклади?Коли востаннє і чому Ви ставали на бік опонента у принциповому

питанні? Приклад?Як Ви поєднуєте емоційне та логічне ставлення до конкретних ситуацій

у своїй діяльності? Приклади?Чи вмієте Ви спокійно та переконливо відповідати на небажані для Вас

питання? Приклади?Ваше розуміння різниці між державною, службовою та особистою

таємницею? Приклади?Що конкретно Ви робите для: а/приховування власних таємниць;

36

МЕДІА ТА СУСПІЛЬСТВО

Ось аналіз ситуації з платнимимедичними послугами. Авторкапоспілкувалася з головними лікарямимедичних установ, вивчила документи,звернулася до експертів.

Загальне зауваження до таких матеріалів у більшості випадків відсутня рубрика.Хоча верстка їх завжди однакова: початок зфото на першій, закінчення на п'ятійсторінці. А в деяких випадках поставленірізні рубрики, як от "Б'ємо на сполох","Актуально".

Важливою і актуальною видаєтьсярубрика "Як живеш, мале село?", якарегулярно з'являється в газеті. ДляХерсонщини тема дуже болюча, і подаєтьсявона саме так, що стає боляче за те, щовідбувається у глибинці. Ці подачіілюструються декількома фото. Наприклад:руїни, калюжі, старенькі бабусі…

Цікаво, що авторка багатьох такихпублікацій Олена Олійник робить спробуаналізувати господарчу діяльність приватнихструктур, які сьогодні працюють нахерсонських землях і їх відповідальність завирішення соціальних питань. Дійсно, як внових умовах приватного господарюванняспівпрацювати сільській владі іпідприємцям?

ІНФОРМУЮТЬ, КОНСУЛЬТУЮТЬМайже щономера газета видає рубрику

"Консультпункт "ТС". Питання найрізноманітніші від розкладу рухуавтобусів, до земельної спадщини. Назапитання відповідають спеціалісти місцевихслужб.

Місцева інформація подається на різнихсторінках, під різними рубриками. А отзагальноукраїнська та світова системно.Щосереди колонка "Факт", щоп'ятниці колонка "Факт і коментар". Останняверстається з фотоілюстраціями. Інколигазета повертається до вже описаних подій,якщо вони мали продовження.

Увага до особи, до приватного життямісцевих мешканців проглядається і у виборіінформаційних повідомлень: хлопціповернулися з армії, молода провізорша заперемогу у конкурсі фахового журналуотримала поїздку до Єгипту тощо.

Аналіз підготувала Інна ЧЕРЕМНИХ,аспірант Інституту журналістики

Київського Національного університетуім. Шевченка.


ІНТЕРВ'Ю ВИСОКОПОСАДОВЦІВ: ПРО ЩО ПИТАТИ?

Пропоную вам, панове журналісти, взяти участь уполіпшенні наших впливових діячів. Тих, що ми маємо.Адже зараз вже мало хто сумнівається в тому, щопершопричина проблем України � виключно внутрішня. Інасамперед � від некомпетентності управлінців на всіхрівнях

37

б/вивідування таємниць опонента? Приклади?Як часто і в яких ситуаціях Ви матюкаєтеся? Наскільки це

допомагає справі? Приклади?Як впливає на результат Ваше емоційне ставлення до

опонента: а/негативне; б/позитивне? Приклади?Як часто Вам хочеться "дати в морду" опонентові і що Вас

від цього стримує? Приклади?Що таке "провокаційні запитання" і яка їхня роль у Вашій

діяльності? Приклади?Якщо опонент з Вами не погоджується, то переважно

чому: а/від власного нерозуміння; б/від бажання йти Вамнаперекір? Приклади?

Як за останні 10 років змінювалася Ваша вага: а/в кг; б/всуспільному житті України? Чи є між цими величинами якийсьзв'язок?

Як і де лікуєте зуби?Чи тренуєте Ви /і як / свою міміку? Приклади?Як впливає режим харчування на продуктивність Вашої

праці? Приклад?В якій мірі продуктивність Вашої праці це Ваша особиста

справа і нікого вона не стосується? Приклад?Що про себе Ви намагаєтеся приховувати, а що

рекламувати? Приклад?Яка різниця між сувеніром, подарунком, взаємною

послугою та хабаром? Назвіть основне джерело цих Вашихзнань .

Як часто їх: а/пропонують Вам; б/пропонуєте Ви?Приклади.

Як ця обставина впливає на результати вирішуваногопитання? Приклади.

Як подібні неформальні аспекти впливають на подальшівзаємини з цією людиною? Приклади?

Скільки у Вашій діяльності "життя для себе" а скільки "горіння для інших"? Приклади?

ПРО МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ Яка Ваша фізична форма за: а/самооцінкою; б/оцінкою

збоку; в/спеціальними тестами? Приклади?Як Ви вмієте битися: а/руками; б/іншими засобами?Як часто Вам трапляється брати участь у конфліктах із

застосуванням: а/фізичної сили; б/зброї; в/підручнихзасобів?

Яким конкретно чином Вам вдавалося уникати бійки? Перерахуйте позитивні та негативні наслідки того, що в

конкретному випадку обійшлося без бійки?Що Ви знаєте про конфліктологію? Як часто Вам траплялося виступати миротворцем: а/коли

бійка ще не почалася; б/коли бійка вже йде? Приклади?Перерахуйте позитивні та негативні наслідки своєї

діяльності як миротворця?Ваші висновки на майбутнє щодо цього?Що таке реклама та антиреклама в роботі державного

діяча чи політика? Приклади?Як Ви рекламуєте: а/свої успіхи; б/успіхи прибічників;

в/невдачі опонентів? Приклади?Як Ви протидієте інформації про: а/власні невдачі;

б/невдачі прибічників; в/успіхи опонентів?В якій мірі Ви задоволені результатами власної діяльності

по рекламі та антирекламі? Приклади?Скільки часу в день та тиждень ви виділяєте на

знайомство з періодикою? В якій мірі Вам вдається вчасно ознайомитися з

періодикою?В якому об'ємі та коли Ви слухаєте радіо? Приклад?Час для ознайомлення із матеріалами засобів масової

інформації у Вас фіксований чи коли прийдеться? Приклади? Яке конкретно місце у Ваших рішеннях ознайомитися з

пресою займають: а/особисті наміри; б/поради керівника;в/поради підлеглого; г/поради прибічників; д/порадиопонентів?

Хто і за якими ознаками готує Вам для ознайомленнядобірки матеріалів преси?

Наскільки результативним Ви вважаєте свій методознайомлення з пресою?

Кому і за якими ознаками рекомендуєте Ви ознайомитисяз пресою? Яка результативність цих Ваших порад?

З якими конкретно виданнями та в якій послідовності Визнайомитеся?

Як змінився Ваш інтерес до конкретних видань за останні5 років?

Що Ви розумієте під терміном "інтелектуальна преса"?Наведіть приклади інтелектуальних, на Вашу думку, видань?

Плюси й мінуси, на Вашу думку, періодики: а/українськоїукраїномовної; б/української російськомовної;в/російської?

В якій формі і наскільки Ви знайомитеся з періодикою наінших мовах?

Як Ви дивитеся ТБ: а/заздалегідь намічаєте зателепрограмою; б/як прийдеться; в/за чиєюсь порадою?

Як часто Ви користуєтеся відеозаписами тих чи іншихтелепередач? Хто і за якими ознаками робить ці відеозаписи?

Як змінився Ваш рейтинг телепрограм та телеканалів зачас незалежності України?

Наскільки, на Вашу думку, є конструктивною співпраця чидискусія, коли її учасники мають різний доступ до інформаціїпо темі?

Що Ви розумієте під терміном "неофіційні каналиінформації"?

Як часто і якого характеру інформацію особисто Вамдоводиться: а/купувати за гроші чи якісь зобов'язання;б/продавати?

Як часто Ви свідомо обманюєте: а/начальство;б/підлеглих; в/прибічників; г/опонентів; д/сторонніх?

Як часто і кому Ви з добрими намірами даєтемалоймовірні обіцянки?

Що і звідки Ви знаєте про зв'язок зовнішнього виглядулюдини з її внутрішнім світом? Приклади використання цихзнань?

Що і звідки Ви знаєте про графологію? Прикладивикористання цих знань?

Коли, з якого питання та з якими наслідками Ви востаннєконсультувалися із психологом чи психіатром?

Наскільки подібні консультації доцільні для Ваших:а/начальства; б/підлеглих; в/прибічників; г/опонентів?

Дмитро КЛЕЦЬ.Від редакції "ЖУ". Звичайно, наш автор дещо

іронізує, але деякі запропоновані ним питання,безумовно, можуть зацікавити колег. З автором, у якогоще багато інших питань до високопосадовців, можнапоспілкуватися за телефоном 03656 3 523261

МЕДІА ТА СУСПІЛЬСТВО

38

3Чому ти вирішила взяти участь у цьому конкурсі?Про нього дізналася завдяки оголошенню, яке

прочитала в газеті "Вільне слово". Тоді й вирішиласпробувати свої сили, бо вже не вперше брала участь утворчих конкурсах. Я сміливо відіслала свої надрукованіматеріали, хоча зробила це в останній день. Зокрема, нарозгляд журі запропонувала доробки різних жанрів:нарис, інтерв'ю, образок і вірші з гімназійної збірки"Пролісок".

3Які завдання довелося виконати, щоб здобутиперемогу?

У фінал конкурсу потрапили сім претендентів з різнихрегіонів України Львова, Донецька, Житомира, Криму.Усі дуже сильні конкуренти: з гімназій, ліцеїв, звеликими папками власних публікацій. Журі на вибір

запропонувало нам два завдання: написати про деньвідкритих дверей, який саме проходив в університеті, абож підготувати нарис про цікаву людину: колишньогоафганцяінваліда, любителя історії декана юридичногофакультету Валерія Цимбалюка. Я обрала другий варіант,який і приніс мені перемогу.

3Як ти вважаєш, чи сприяла перемозі молодимлюдям їх участь в пресі?

Аякже, я ж кажу: всі учасники конкурсу на другий турпривезли власні публікації. Фактично, співпраця зрізними масмедіа генеральна підготовка до творчогозмагання. Молодь, яка вже має досвід підготовки різнихжурналістських матеріалів, може цілком претендувати наздобуття першої премії.

3На твою думку, що дала участь у конкурсі

Національна спілка журналістів України таРівненський Міжнародний економіко3гуманітарнийуніверситет імені академіка С. Дем'янчука для учніввипускних класів середніх шкіл, ліцеїв та гімназійоголошують конкурс "Майбутня зірка журналістики".

Переможець конкурсу без вступних випробувань будезарахований на безоплатну форму навчання наспеціальність "комунікація" в МЕГУ і при успішномувиконанні навчальної програми одержить два дипломи:один за спеціальністю "комунікація" Інституту іменіЯноша Кодолані (Угорщина), дійсний на території ЄС, ідиплом МЕГУ за спеціальністю "журналістика", дійсний натериторії України.

Учасник конкурсу, який здобуде друге місце, будезарахований на навчання за цими ж спеціальностями наумовах 50відсоткової оплати за навчання. Лауреатиконкурсу будуть зараховані на навчання без вступнихвипробувань.

УМОВИ КОНКУРСУ:1.Участь у конкурсі мають право брати випускники всіх

середніх шкіл, ліцеїв та гімназій України.2.Конкурс проходить у 2 тури. Перший тур заочний .

Його учасники до 1 квітня 2007 р. (за поштовимштемпелем) повинні відправити на адресу: 33027 м. Рівне,вул. С. Дем'янчука, 4 завірені у відповідних редакціях своїкращі публікації у масмедіа преса, радіо, телебачення).

Переможці першого туру візьмуть участь у очномудругому турі, який у квітні 3 травні 2007 р.відбуватиметься у всіх регіонах України. Переможцідругого туру на позаконкурсній основі одержать правоздобувати європейську освіту не за кордоном, а вукраїнському навчальному закладі МЕГУ.

3.Членами журі конкурсу є члени правлінняНаціональної спілки журналістів України та провіднівикладачі факультету масової комунікації таінформаційних технологій Рівненського Міжнародногоекономікогуманітарного університету

Правління НСЖУРекторат МЕГУ

Довідка. Факультет масової комунікації таінформаційних технологій Рівненського міжнародногоекономікогуманітарного університету ім. С. Дем'янчукапроводить підготовку журналістів за двомаспеціальностями: "журналістика" і "комунікація" запрограмою Інституту імені Яноша Кодолані (Угорщина).При успішному виконанні навчальної програмивипускник спеціальності "комунікація" одержує двадипломи: український за спеціальністю "журналістика" іугорський за спеціальністю "комунікація", дійсний натериторії ЄС.

КОНКУРСИ

ХОЧЕШ БУТИ ЄВРОПЕЙСЬКИМ ЖУРНАЛІСТОМ? БУДЬ!!!

ВОНА СТАЛА "МАЙБУТНЬОЮ ЗІРКОЮ ЖУРНАЛІСТИКИ"Рік тому Анастасія Адамчук виборола перше місце у Всеукраїнському конкурсі "Майбутня

зірка журналістики". Те, що дівчина написала у другому турі, організатори � Національна спілкажурналістів і Міжнародний економіко�гуманітарний університет ім. акад. С. Дем'янчука �визнали найкращим серед творів семи учасників. Сьогодні Анастасія безкоштовно навчаєтьсяна першому курсі факультету масової комунікації та інформаційних технологій. Я попросив їїпригадати, як перемогла рік тому

39

Отримати кредит на купівлю побутових товарів ще зовсім недавно було лише мрієюдля більшості споживачів України. Адже позичальник не тільки повинен був надативисокі гарантії кредитоспроможності, а ще й бути досить активним, щоб пройти всіпроцедури в банках і кредитних спілках. У той же час попит на дану послугу стававдедалі вищим. Але необхідно було створити високоефективну систему кредитування,максимально близьку споживачеві та спроможну задовольнити масовий попит увсеукраїнському масштабі.

Так в 2002 році з'явилася компанія "Догмат Україна".Саме тоді невелика команда активних молодих польських менеджерів прийняла

стратегічне рішення про входження на український ринок фінансових послуг длянаселення. Тоді ж були вивчені національні особливості споживчого кредитування,його специфіка й визначені ключові сегменти.

Менше ніж через рік, в 2003му, була створена торговельна марка "Євро кредит", ів Києві видано перший кредит у рамках ексклюзивної системи споживчогокредитування, яка розрахована на придбання в борг аудіо, відео та побутовоїтехніки, комп'ютерів, будівельних матеріалів, меблів, та інших товарів тривалоговикористання.

Паралельно розпочата активна робота з побудови мережі пунктів продажів у Києвій Київській області. А наприкінці року в Києві вже була відкрита перша власна точкапродажу "Європункт", не пов'язана з магазинами партнерів.

2004 рік для компанії "Догмат Україна" ознаменувався інтенсивним зростанням. 17лютого був виданий вже 1000й кредит. Остаточно створена регіональна мережапродажу в Києві й області. Тоді ж було відкрито перше регіональне представництво, щорозмістилося в Харкові. Через якийсь час такі ж представництва відкриваються увеликих містах Дніпропетровську, Львові, Донецьку, Одесі, Сімферополі.

До кінця 2004го торговельна марка "Єврокредит" уже працює в великих мережахпобутової техніки "Ельдорадо" та "Домотехніка", клієнти могли оформити кредит вбільш ніж 150 місцях продажу по всій Україні, а оборот компанії сягає 100 млн.грн.

В 2005 році відкрито ще 25 представництв у обласних центрах й інших великихмістах. "Єврокредит" працює в магазинах таких великих торговельних мереж як "МКС","Фокстрот", "Мегамакс", "КРЕЗ", "Вікотек", "ВЕКО", "Епіцентр", "Тритон", у сотнях великих,середніх і малих магазинах, на базі яких створено більше 550 пунктів продажу.

До середини 2005 року торговельна марка "Єврокредит" стає лідером українськогоринку споживчого кредитування по динаміці росту кредитного портфеля. 28 листопадабуло видано 500 000ий кредит.

Тепер під маркою "Єврокредит" населення України отримує сучасну послугуспоживчого кредитування, яка виділяється серед пропозицій конкурентів своєюпростотою та доступністю для широких верств населення. ЗАТ "Догмат Україна" не є прицьому фінансовою установою, а працює за принципом аутсорсінгу банківських функцій,

КОНКУРСИ

НАПИШЕМО "КРЕДИТНІ ІСТОРІЇ"Редакція журналу "Журналіст України" має

намір спільно з НСЖУ та компанією "ДогматУкраїна" (торговельна марка "Єврокредит")започаткувати конкурс регіональної преси про те,як Україні швидше перейти до цивілізованих нормжиття, що передбачають зручне й необтяжливе

кредитування населення.В наступному номері "ЖУ" ми надрукуємо умови конкурсу, номінації

та нагороди (вони можуть бути дуже цікавими для газетярів!).Отже, слідкуйте за нашими публікаціями.А зараз � про компанію "Догмат�Україна". "Догмат Україна" � лідер

національного ринку споживчого кредитування

"Майбутня зіркажурналістики"?

Конкурс мене особисто,тай інших учасників змусиввідповідально поставитися досвого захопленняжурналістикою. Він спонукаємолодь, яка має задаткижурналіста, себе розвивати.Не знаю, чи стану зіркоюжурналістики (хоча НаталяБалюк, яка має цей титул,мені цього побажала), однакзавдяки навіть не перемозі просто участі у цьомуконкурсі я відчула, що можудосягти більшого, ніжвимріювала собі у шкільніроки. Треба лише працювати.Усе залежить від мене.

3Чи задоволена тинавчанням на факультетімасової комунікації таінформаційних технологій?

Так, бо ще торік, колинавчалася на підготовчомукомплексі "Освіта", слухалалекції талановитихвикладачів цього факультету.Попри мою перемогу вконкурсі, сьогодні вониставляться до мене, як до всіхінших студентів. Переконана,що це правильно, бо потрібновиправдовувати званняпереможця конкурсу з такоюназвою. А зі справжнімизірками я вже встиглапознайомитися. Та ж НаталяБалюк з "Високого замку", чиНаталя Якимович з "5 каналу",чи Олександр Глівінський з"Нового", чи ВасильПилип'юк, чи ПетроПеребийніс, чи "головний"журналіст Ігор Лубченко, усівони досить часто проводятьзаняття на нашомуфакультеті.

Володимир МИКОЛАЙЧУК,

студент факультету

масової комунікації

та інформаційних

технологій МЕГУ

ім С.Дем'янчука.

Рівне.

40

ДОКУМЕНТКОНКУРСИ

Область Назва СГД Код ЕДРПОУ Місяць1 Автономна Республіка Крим ТРК "Ялта" 20675579 січень2 Дніпропетровська ТОВ ТРК "КАДР ТБ" 20226870 січень3 Дніпропетровська КП "Телерадіокомпанія "Рудана" 19438354 січень4 Донецька АТЗТ "ПП АПП" 2470046 березень5 Донецька ЗАО "ОФСЕТ" 24458152 березень6 Донецька ЗАТ "ПЕЧАТНЫЙ ДВОР" 2469793 березень7 Донецька ПП "ВКФ "ТIС" 31098554 лютий8 Донецька ЗАТ "ДОНЕЦКБЛАНКIЗДАТ" 22007712 березень9 Донецька ТОВ "ДІАПРИНТ" 31907018 лютий10 Донецька ТОВ "V.S.P." 32906696 березень11 Донецька ТОВ "ДОНМЕТ" 30075300 січень12 Запорізька ДП "ЗАП.ОРТПЦ" 1184551 січень13 Львівська ПП Рекламно продюсерське агенство "Золота Середина"32801146 січень14 Миколаївська Врадіївська редакція газети "Вісник Врадіївщини" 2474110 січень15 Миколаївська ТОВ "Газета "День за днем" 20907469 березень16 Херсонська ВАТ "Херсонська міська друкарня" 5511030 січень17 Чернівецька Редакція газети "Новий день" 2476273 січень18 Чернівецька Кельменецька районна газета "Рідне слово" 2476356 березень19 Чернівецька Редакція газети "Карпати" 2476385 січень20 м.Київ ТОВ "МIЖНАРОДНА КОМЕРЦIЙНА

ТЕЛЕРАДIОКОМПАНIЯ \IСТV\" 14323764 лютий21 м.Київ ТОВ "ТЕЛЕРАДIОКОМПАНIЯ "ЕКСПРЕСIНФОРМ" 30184432 лютий22 м.Київ ФIЛIЯ "ВТК "ВIРА" ТОВ "ТРЕСТ "ЮРКОВИЦЯЖИТЛОБУД" 33695760 лютий23 м.Київ ТОВ "ТЕЛЕРАДIОКОМПАНIЯ "МЕДIА МАРКЕТ" 31306998 січень

ПОДАТКОВА: ПЛАН�ГРАФІК ПЕРЕВІРОК ЗМІ НА І КВАРТАЛ 2007 РОКУ

тобто використовує кредитні ресурси банкупартнеру.За короткий час з моменту виходу на ринок,

торговельна марка "Єврокредит" здобула масове визнаннясеред людей на сьогодні її послугами скористалися понад1 000 000 українців, які прагнуть зробити своє життя більшкомфортним, розуміють переваги кредитування переднакопиченням готівки та цінують свій час і якістьобслуговування в процесі кредитування. Адже свої послуги"Єврокредит" надає в більш ніж 1800 точках продажу нелише повноцінно кредитоспроможним громадянам, але йлюдям з низьким рівнем доходів, в тому числі пенсіонерамта іншим малозабезпеченим верствам населення.

Оформлення кредиту потребує мінімального наборунеобхідних документів, а визначення кредитоспроможностіпозичальників відбувається за особливою схемою, що даєможливість скористатися послугою широкому колуспоживачів. В цьому процесі компанія керується передусімпотребами українського споживача та реаліямиукраїнського ринку, прагнучи зробити всі свої послугиякомога більш доступними та якісними. Можливо тому,торговельна марка "Єврокредит" отримала звання "Кращийспоживчий кредит 2006 року" у престижному рейтингуконкурсі "Вибір року". Економічні показники ЗАТ "ДогматУкраїна" сягають понад 1 млрд.грн. обороту кредитнихкоштів.

Саме керуючись такими принципами, у серпні 2006року компанія "Догмат Україна" створила торговельну

марку "Євроремонт", яка кредитує комплексні рішення воблаштуванні помешкань громадян.

Нині "Догмат Україна" це динамічно зростаюча молодаукраїнська компанія, що чітко закріпилася на лідируючійпозиції національного ринку споживчого кредитування.

Такий успіх був досягнутий завдяки впровадженнюсучасних технологій, постійному підвищенню якостіфінансових послуг, пошуку нових шляхів обслуговуванняклієнтів, постійному створенню нових продуктів й,звичайно ж, завдяки висококваліфікованимспівробітникам. Нині в компанії створено понад 2500високооплачуваних робочих місць, кількість яких постійнозростає. Для компанії "Догмат Україна" інвестиції вперсонал, застосування сучасних технологій навчання йконтролю якості його послуг є приорітетними напрямками всоціальній і кадровій політиці.

На сьогодні затверджена довгострокова стратегіярозвитку в рамках національного ринку споживчогокредитування. Тому для її менеджменту важливий балансміж поступовим завоюванням різних сегментівфінансового ринку України та інтенсивним розвиткоммеханізмів підвищення якості, різноманітності й зручностіпослуг для клієнтів, для яких й надалі будуть створюватисясприятливі умови для розвитку власної соціальної сфери тафінансового благополуччя.

Анатолій КИРИЛЕНКО®

41

ДОКУМЕНТ

ЗА ВИМОГУ ДРУКУВАТИ БЕЗ ОПЛАТИ ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ МОЖНА ПОНЕСТИ КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Редактор відомої харківської міськрайонної газети "ВістіІзюмщини" Костянтин Григоренко (про досвід цієї редакції"ЖУ" вже писав і має намір ще написати) попросив ТетянуКотюжинську дати офіційне роз'яснення щодо умовпублікації різноманітних інформаційних матеріалівдержавних та комунальних органів. Безкінечні повідомленняі роз'яснення КРУ, податкової, Пенсфонду, інших чисельнихорганів болюча тема для кожного редактора, бо платити засвої матеріали посадовці не бажають. Частіше за все виникаєпитання з райдержадміністраціями. От і Ізюмська районнадержавна адміністрація вимагає від редакції поширюватиінформаційні матеріали, що надаються державнимиорганізаціями району, на безоплатній основі

А ми нічого без оплати не друкуємо, розповідаєКостянтин Григоренко. І до спілки звернулися, щоботримати певні юридичні підтвердження своєї правоти. А щезвернемося до державних установ. Тиску з боку влади небоїмося: працюємо прозоро, хай перевіряють. Але законоднаковий для всіх. Адже на висвітлення діяльності не тількицентральних установ, а й їх місцевих філіалів чи відділеньвиділяються кошти, то чому ж вони не доходять до місцевої

преси? К . Г р и г о р е н к о

повідомив, що працюєз міською і районноювладою за угодами повисвітленню їхдіяльності і не вважає запотрібне отримуватидотації.

Керівництво НСЖУнадіслало роз'ясненняне тільки редакторові міськрайонки, а й співзасновникамгазети райдержадміністрації (голові Л.М.Шамрай),райраді (голові М.А. Зубку).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевогосамоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише напідставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Діюче законодавство, частини 13 статті 4, статті 7,8 ЗаконуУкраїни "Про порядок висвітлення діяльності органівдержавної влади та органів місцевого самоврядування вУкраїні засобами масової інформації" та статті 5, 21 ЗаконуУкраїни "Про державну підтримку засобів масової


РР УУ ББ РР ИИ КК УУ ВВ ЕЕ ДД ЕЕ ЮЮ РР ИИ СС КК ОО НН СС УУ ЛЛ ЬЬ ТТ НН СС ЖЖ УУ ТТ ЕЕ ТТ ЯЯ НН АА КК ОО ТТ ЮЮ ЖЖ ИИ НН СС ЬЬ КК АА

РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИвід 29 грудня 2006 р. 6783р

1. Визначити друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2007 роцірозміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування)яких невідоме, газету "Урядовий кур'єр".

2. Затвердити перелік друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2007 роцірозміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування)яких невідоме, що додається.

Ч Е Р Е З Я К І ГА З Е Т И В И К Л И К АТ И М У Т Ь Д О С У Д У

РЕГІОН НАЙМЕНУВАННЯ ДРУКОВАНОГО ЗАСОБУ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

АР Крим Крымская газетаОбласть:Вінницька Подолія Волинська ВолиньноваДніпропетровська Вісті Придніпров'яДонецька ДонбасснеделяЖитомирська ЖитомирщинаЗакарпатська Новини Закарпаття Запорізька Запорізька правдаІваноФранківська ГаличинаКиївська Київська правдаКіровоградська Народне слово

Луганська Наша газетаЛьвівська Високий замокМиколаївська Рідне ПрибужжяОдеська Чорноморські новиниПолтавська Зоря ПолтавщиниРівненська Вісті Рівненщини Сумська СумщинаТернопільська СвободаХарківська Слобідський крайХерсонська Наддніпрянська правдаХмельницька Подільські вістіЧеркаська Нова доба Чернівецька Буковина Чернігівська Деснянська правдаМісто:Київ ХрещатикСевастополь Севастопольские известия

42

інформації та соціальний захист журналістів" чіткопередбачають:

а) обов'язок місцевих державних адміністрацій таорганів місцевого самоврядування у своїх кошторисахпередбачати кошти на висвітлення власної діяльності;

б) обов'язок місцевих державних адміністрацій таорганів місцевого самоврядування фінансувати ЗМІ,засновниками чи співзасновниками яких вони є;

в) укладення, відповідно до вимог цивільногозаконодавства письмових угод про висвітленнядіяльності органів державної влади, місцевогосамоврядування, між засобами масової інформації тамісцевими державними адміністраціями, органамимісцевого самоврядування;

г) обов'язок місцевих державних адміністрацій таорганів місцевого самоврядування в повному обсязівиконувати власні фінансові зобов'язання.

Крім виконання обов'язків щодо фінансування, місцевідержавні адміністрації та органи місцевого самоврядуваннямають дотримуватися норм діючого законодавства щодосвободи вираження поглядів, свободи преси і забороницензури.

Так, у статті 451 Закону України "Про інформацію"встановлено наступну заборону: "Забороняютьсявтручання у формах, не передбачених законодавствомУкраїни або договором, укладеним між засновником(співзасновниками) і редакцією засобу масовоїінформації, у професійну діяльність журналістів,контроль за змістом інформації, що поширюється, з бокузасновників (співзасновників) засобів масової інформації,органів державної влади або органів місцевогосамоврядування, посадових осіб цих органів, зокрема зметою поширення чи непоширення певної інформації,замовчування суспільно значимої інформації, накладеннязаборони на показ окремих осіб або поширення інформаціїпро них, заборони критикувати органи державної влади чиоргани місцевого самоврядування або їх посадових осіб.

Забороняються створення будьяких органів державноївлади, установ, введення посад, на які покладаютьсяповноваження щодо здійснення контролю за змістомінформації, що поширюється засобами масової інформації.

Умисне перешкоджання законній професійній діяльностіжурналістів та/або переслідування журналіста за виконанняпрофесійних обов'язків, за критику, здійснювані посадовоюособою або групою осіб за попередньою змовою, тягне засобою кримінальну відповідальність відповідно доКримінального кодексу України".

У статті 2 Закону України "Про друковані засоби масовоїінформації (пресу) в Україні" зазначено: "Свобода слова івільне вираження у друкованій формі своїх поглядів іпереконань гарантуються Конституцією України і відповіднодо цього Закону означають право кожного громадянинавільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати,використовувати та поширювати будьяку відкриту зарежимом доступу інформацію за допомогою друкованих

засобів масової інформації.Друковані засоби масової інформації є вільними.

Забороняється створення та фінансування державнихорганів, установ, організацій або посад для цензури масовоїінформації.

Не допускається вимога попереднього погодженняповідомлень і матеріалів, які поширюються друкованимизасобами масової інформації, а також заборона поширенняповідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державнихорганів, підприємств, установ, організацій або об'єднаньгромадян, крім випадків, коли посадова особа є авторомпоширюваної інформації чи дала інтерв'ю".

Відповідно до вищевикладених норм, у разі відсутностіугоди про висвітлення діяльності органів влади,самоврядування або ж відмови від фінансування за цієюугодою, примушування керівника або інших працівниківдрукованого ЗМІ до поширення наданої органами державноївлади або органами місцевого самоврядування інформаціїбуде порушенням з боку їх посадових осіб вимог статті 451Закону України "Про інформацію" та статті 2 Закону України"Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".

Крім того, дії посадових осіб органів державної влади(місцевого самоврядування) щодо зобов'язання ЗМІ та їхтворчих працівників, поза межами Законів України таукладених між ними угод, поширювати певну, надану нимиінформацію можуть бути підставою для порушеннякримінальної справи за ознаками злочинупередбаченого статтею 171 Кримінального кодексуУкраїни "Перешкоджання законній професійнійдіяльності журналістів".

ПРОЦЕДУРА І ПІДСТАВИ ДЛЯ НАДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ЗАСОБАМ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Фінансування комунальних ЗМІ ніколи не булобезпроблемним, а в зв'язку з підвищенням зарплат(отже йвитрат редакцій) питання загострилося ще більше. Про цезокрема повідомив керівництво НСЖУ редакторМагдалинівської районки "Нове життя" (Дніпропетровськаобл.) М. Скрипник і попросив роз'яснити, якими повинні бутипроцедура і підстави для фінансування. Таке роз'ясненнябуло надіслано також голові районної ради Г.Мигур тарайадміністрації М. Стеценко.

Засади правової, економічної, організаційної підтримкизасобів масової інформації встановлює Закон України "Продержавну підтримку засобів масової інформації тасоціальний захист журналістів". Відповідно до цього Законудержавна економічна підтримка (дотація) надаєтьсязасобу масової інформації незалежно від того, яка самеюридична особа виконує функції редакції цього ЗМІ.

Підготовку та випуск у світ друкованого засобу масовоїінформації за дорученням засновника (співзасновників)здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції.Відповідно до статті 21 Закону "Про друковані засоби масовоїінформації (пресу) в Україні" редакція друкованого засобу


43

масової інформації діє на підставі свого статуту та набуваєстатусу юридичної особи з дня державної реєстрації, яказдійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Отже, діяльність друкованого засобу масовоїінформації передбачає проведення двох державнихреєстрацій та отримання двох свідоцтв про реєстрацію:як засобу масової інформації та як суб'єктагосподарювання (редакції).

Відповідно до статті 1 цього Закону, друкований засібмасової інформації є комунальним, якщо його засновником(співзасновником) є орган місцевого самоврядування та/абомісцева державна адміністрація.

У частині 1 статті 4 цього Закону закріплено, що державнапідтримка засобів масової інформації здійснюється шляхомпротекціоністської політики зниження споживчої вартостіінформаційної продукції, включаючи податкове, тарифне,митне, валютне та господарське регулювання,відшкодування збитків, надання фінансової допомоги.

Поряд з тим, в статті 7 Закону України "Про державнупідтримку засобів масової інформації та соціальний захистжурналістів" зазначено, що додаткова державна економічнапідтримка (дотація) районних, міських та міськрайоннихгазет здійснюється відповідно до статті 4 та за рахунок коштіві протекціоністських заходів органів місцевогосамоврядування і місцевих державних адміністрацій напідставі установчих договорів або конкретних угодвідповідно до законодавства.

Аналогічні вищезазначеним нормам положення міститьстаття 5 Закону України "Про порядок висвітлення діяльностіорганів державної влади та органів місцевогосамоврядування в Україні засобами масової інформації":"Порядок фінансування засобів масової інформації повисвітленню діяльності органів державної влади та органівмісцевого самоврядування, засновниками чиспівзасновниками яких є ці органи, визначається вдоговорах між органами державної влади та органамимісцевого самоврядування і редакціями засобів масовоїінформації, а також у статутах редакцій цих засобівмасової інформації". Крім того, частина 5 статті 5 цьогоЗакону встановлює для місцевих державних адміністрацій таорганів місцевого самоврядування наступний обов'язок:"Органи державної влади та органи місцевогосамоврядування у своїх кошторисах зобов'язаніпередбачати витрати на висвітлення своєї діяльностізасобами масової інформації".

Також у статті 5 передбачено приблизний предмет угодипро висвітлення діяльності між ЗМІ та місцевоюадміністрацією, органом місцевого самоврядування: "Органидержавної влади та органи місцевого самоврядування вмежах коштів, передбачених у державному або місцевихбюджетах на висвітлення їх діяльності, формуютьзамовлення засобам масової інформації на: створенняспеціальних звітів і репортажів про важливі події, щовідбуваються в державі, про діяльність органів державноївлади та органів місцевого самоврядування; проведенняпрямих теле і радіотрансляцій про їх діяльність; організаціюсистематичних (проблемних, тематичних) теле і

радіопередач та сторінок (рубрик) у друкованих засобахмасової інформації; створення та поширення інформації,авторських матеріалів про діяльність органів державноївлади та органів місцевого самоврядуванняроз'яснювального характеру; запис і зберігання відео іаудіоматеріалів про висвітлення діяльності органів державноївлади та органів місцевого самоврядування".

Про необхідність укладання угоди йдеться також у статті21 Закону України "Про порядок висвітлення діяльностіорганів державної влади та органів місцевогосамоврядування в Україні засобами масової інформації":"Діяльність місцевих органів державної влади та органівмісцевого самоврядування висвітлюється в друкованихзасобах масової інформації регіональної та місцевої сферирозповсюдження на умовах, визначених у договорах міжцими органами і редакціями зазначених друкованих засобівмасової інформації".

Стаття 8 Закону України "Про державну підтримку засобівмасової інформації та соціальний захист журналістів"встановлює, що органи місцевого самоврядування та місцевідержавні адміністрації відповідно до законодавствазабезпечують повне виконання власних фінансовихзобов'язань та проведення заходів, спрямованих на повневиконання фінансових зобов'язань іншими засновниками(співзасновниками).

Таким чином, діюче законодавство чітко передбачаєобов'язки органів державної влади та місцевогосамоврядування:

1)передбачити у місцевому бюджеті кошти на додатковудержавну економічну підтримку (дотацію) комунальногозасобу масової інформації;

2)укласти з засобом масової інформації, відповідно довимог цивільного законодавства, письмову угоду провисвітлення діяльності органів державної влади та місцевогосамоврядування, в якій визначити порядок фінансування;

3)фінансувати засоби масової інформації засновникамичи співзасновниками яких вони є;

4)виконувати власні фінансові зобов'язання в повномуобсязі.

Невиконання місцевими державними адміністраціями таорганами місцевого самоврядування вимог Законів України"Про державну підтримку засобів масової інформації тасоціальний захист журналістів" та "Про порядок висвітленнядіяльності органів державної влади та органів місцевогосамоврядування в Україні засобами масової інформації" єпідставою для відповідного реагування органів прокуратурита надання судового захисту ЗМІ.

ВІД РЕДАКЦІЇ "ЖУ". Звертаємо увагу колег на пунктзаконодавства щодо формування замовлень влади повисвітленню її діяльності. Давайте будемо чесними іпризнаємося, що не тільки влада не дотримується своїхзобов'язань, а й редакції інколи намагаються під термін"висвітлення" підвести будь3які матеріали (в №11 "ЖУ"про це розповідала керівник головного управлінняКиївради з питань взаємодії зі ЗМІ Тетяна Васильєва:деякі медіа до "висвітлення" зараховували будь3які


44

матеріали, в яких лишень згадувався Київ). Але жвідповідальність повинна бути взаємною! Можливо, неоговорюючи в угоді конкретні моменти, за якими можначітко відокремити оплачувані матеріали по висвітленнювід власних матеріалів газети, редактори бачать уцьому певні плюси, та найбільш досвідчені з них все жтаки вважають, що краще мати точні параметри, адже втакому випадку журналісти не повинні "прогинатися"перед владою у своїх авторських матеріалах,чиновники не матимуть підстав для тиску інеобґрунтованих вимог, а газета не буде втрачатиповагу читачів.

ОБ'ЄДНАЛИСЯ З ДРУКАРНЕЮ? ПЛАТІТЬ ПІЛЬГОВІ ПЕНСІЇ ПОЛІГРАФІСТАМ

До редакції "ЖУ" звернулася редактор районної газети"Трудівник Устинівщини" (Кіровоградська обл.) ВалентинаСас. Вона розповіла, що в 1990 році Устинівська дільницяміжрайонної друкарні була передана до складу редакції їхгазети за наказом облполіграфвидаву.

З 1 грудня 2005 року дільниця припинила роботу. За часівіснування у складі редакції дільниця не надавала ніякихкоштів редакції, бо ледве покривала власні витрати.

Але ж коли прийшов час іти на пенсію колишнімпрацівникам дільниці лінотипістам, складачам (які вжедавно працюють на інших підприємствах), вони, звичайно,прийшли до редакції за довідками про стаж на шкідливомувиробництві, котрий дає право на пільгову пенсію. І тодівиявилося, що кошти на виплату пільгових пенсійзобов’язана відшкодовувати Пенсфонду саме редакція.

Валентина Сас обурена: редакція й так отримує дотацію збюджету, то чому вона повинна сплачувати пенсії людям, якізовсім непричетні до газети?

Обурення зрозуміле. Але dura lex, sed lex ( закон є закон),і керуватися можна тільки його нормами, тому ми звернулисядо Тетяни Котюжинської з проханням дати юридичнуконсультацію.

Це роз'яснення ми пропонуємо читацькому загалу, бовже є багато редакцій, які об'єдналися з друкарнями, абомають такі наміри. Отже вони повинні знати, що можевиникнути і така колізія.

Порядок здійснення пенсійних виплат позагальнообов'язковому державному пенсійномустрахуванню регулюється Законом України "Прозагальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9липня 2003 року 1058V (з наступними змінами та

доповненнями), який набрав чинності 1.01.2004 року. Відповідно п.2 Прикінцевих положень цього Закону

пенсійне забезпечення осіб, які працювали на посадах абовиконували роботи з тяжкими чи шкідливими умовами праціза Списками 1 та 2 виробництв, робіт, професій, посад тапоказників, затверджених Кабінетом Міністрів України, щонадало цим особам право на призначення пенсії за віком напільгових умовах у відповідності з раніше діючимзаконодавством, здійснюється на підставі окремогозаконодавчого акту через професійні та корпоративні фонди.

До прийняття такого окремого законодавчого акту тастворення зазначених фондів зберігається порядок покриттявитрат на виплату і доставку цих пенсій, який діяв до набуттячинності цим Законом.

Починаючи з дня набуття чинності цього законупідприємства та організації з грошових коштів, виділених наоплату праці, вносять до Пенсійного фонду платню, щопокриває фактичні витрати на виплату і доставку цих пенсій врозмірі 20% з наступним її збільшенням на 10% щорічно до100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату ідоставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

Після проведеної Кіровоградським облполіграфвидавомреорганізації працівники Устинівської друкарні, булизараховані до штату редакції газети, продовжувалипрацювати на посадах із шкідливими умовами праці і набулиправо на пільгову пенсію згідно Списку №1 (Додаток 1). Аобов'язок сплати передбачених законодавством коштів доПенсійного фонду за цих працівників покладено напідприємства, організації, установи, в яких ці працівникиотримали право на пільгову пенсію.

Згідно п. 12 ст. 20 Закону "Про загальнообов'язковедержавне пенсійне страхування" страхові внески підлягаютьсплаті незалежно від фінансового стану платника цих внесків.

Також п.6 ст. 18 вказаного Закону передбачено :"Законодавством не можуть бути встановлені пільги понарахуванню та сплаті страхових внесків або звільненню відїх сплати".

Таким чином, підстав для звільнення редакції від сплатизазначених платежів законодавець не передбачив.

В той же час, спори, які виникають з правовідносин поданому Закону, вирішуються органами Пенсійного фонду та всудовому порядку (ст. 23. Розгляд спорів).

Тобто, Ви можете звернутись до територіальноговідділення Пенсійного фонду з проханням розглянутинаведені у Вашому листі до редакції суттєві обставини таобґрунтувати фінансову неможливість редакції сплачувати уПенсійний фонд кошти за раніш призначені пільгові пенсіїпрацівникам друкарні, або ж до суду.


“Журналіст України”, № 1’ 2007.Свідоцтво про реєстрацію №5427, серія КВ.

Адреса редакції: 01001, м. Київ * 1, вул. Хрещатик, 27*а.Тел.: (044), 234*23*59, 8*067*979*77*75., E*mail:[email protected]

Видавець * редакція журналу “Журналіст України”.В е р с т к а * Т . М . М а р ч е н к о ;

Матеріали з позначкою R друкуються на правах реклами.Друк: ООО “Гарант*Сервіс”, Київ, вул. Машинобудівнельна, 46, тел.: 206*20*76 (5).

**********************************************************

Documents

1’ У НОМЕРІarchive.nsju.org/journals/2007/01/Jurnalist-Ukr-1-07.pdf · 1’ 2007 РЕДАКЦІЙНА РАДА: Голова ЛУБЧЕНКО Ігор Федорович,