ТеодолітнаТеодолітна зйомказйомка

КонтурнаКонтурна зйомказйомка місцевостімісцевості, , вврезультатірезультаті якоїякої отримуютьотримують

планплан зз зображеннямзображеннямелементівелементів ситуаціїситуації безбез

рельєфурельєфу

Польові роботи:

1. Складання проекту розташування теодолітнихходів і рекогностування місцевості.

2. Закріплення точок зйомочної основи намісцевості.

3. Вимірювання горизонтальних кутів та кутівнахилу ліній.

4. Вимірювання довжин ліній теодолітних ходів.5. Зйомка контурів ситуації та ведення абрису.

Польовіроботи

Польовіроботи

Зйомкаточок

зйомочноїоснови

Зйомкаточок

зйомочноїоснови

Зйомкаконтурівситуації

Зйомкаконтурівситуації

Вимірюваннягоризонтальних

кутів

Вимірюваннягоризонтальних

кутів

Вимірюваннякутів

нахилу ліній

Вимірюваннякутів

нахилу ліній

Вимірюваннядовжин

ліній ходів

Вимірюваннядовжин

ліній ходів

Спосібперпендикулярів

Спосібперпендикулярів

Полярнийспосіб

Полярнийспосіб

Спосіблінійних

ікутовихзасічок

Спосіблінійних

ікутовихзасічок

Спосібобходу

Спосібобходу

Вимірювання горизонтальнихкутів ходу

• Вимірювання кутів у теодолітних ходахпроводиться повним прийомом

• Розходження в значеннях кута міжнапівприйомами не повинноперевищувати подвійної точності взяттявідліків по верньєрах приладу

Вимірювання довжин ліній намісцевості

• Кожна лінія теодолітного ходу вимірюється впрямому і зворотному напрямах .

• Розходження між прямим і зворотнимвимірюваннями не повинно перевищувати 1/2000 довжини вимірюваної лінії .

• В горизонтальні проложення ліній, в яких кут нахилуперевищує 1,5°, вводять поправки.

Камеральну обробку виконують в такійпослідовності:

1. Перевірка польових журналів.2. Складання схеми теодолітних ходів.3. Обчислення горизонтальних проложень ліній і

відстаней, недоступних для вимірювання мірноюстрічкою

4. Ув’язка горизонтальних кутів.5. Обчислення дирекційних кутів і румбів ліній.6. Обчислення і ув’язка приростів координат.7. Обчислення координат точок ходу.8. Побудова координатної сітки і нанесення точок за

координатами.9. Нанесення ситуації на план.10. Оформлення плану і складання звіту.

Відомість координат теодолітного ходу

Внутрішні кути Дирекційні кути Румби Визначені

прирости Виправлені прирости Координати

Виміряні Виправлені

о / // П

опра

вки

о / // о / //

назв

а

о / //

Гори

зонт

альн

е пр

олож

ення

+ - X +

- Y + - X +

- Y + - X +

- Y

122 28 167,50 85 36 30

291,45 75 57 30

176,83 203 10

134,65 52 45

291,60

Ув'язка горизонтальних кутів

Сума виміряних внутрішніх кутів полігону Σßвим= Σßпр Замкнутий теодолітний хід являє собою багатокутник, тому теоретична сума

кутів обчислюється за геометричною формулою : Σßтеор = 180о (n -2),

де n- кількість кутів полігону.

Для розімкнутого ходу Σßтеор = αпоч + 180о – αкін (для правих ходів) Різниця між практичною і теоретичною сумою кутів називається нев’язкою

fß =Σßпр - Σßтеор Одержану нев’язку порівнюють з допустимою, яка обчислюється за

формулою:fßдоп =1,5 t √n

де t- точність вимірювання кута

Для обчислення дирекційних кутівсторін необхідно мати вихіднийдирекційний кут однієї з сторіні виправлені горизонтальні кути. αнаст=αпопер+180о-ß, αn+1 =αn+180о-ßn

Контроль обчислень:Для замкнутого ходу :до дирекційного

кута останньої сторони додають 180о івіднімають кут між останньою і першоюсторонами полігону.

Правильність обчислень в замкнутомутеодолітному ході полягає в одержаннівихідного дирекційного кута, врозімкнутому – дирекційного кута кінцяходу.

За дирекційними кутами сторінвизначають їх румби

-+ПнЗх270о-360о

--ПдЗх180о-270о

+-ПдСх90о-180о

++ПнСх0-90о

∆У∆Х

Знакиприростівкоординат

Назварумбаα

Обчислення приростів координат

приріст це величина, на яку необхідно збільшити абозменшити координату попередньої точки, щоб

одержати координати наступної точки.

∆Х= S cos α,∆У= S sin α,

або∆Х= S cos r,∆У= S sin r

Урівнювання приростів координат

Після обчислення приростів підраховують їх сумиокремо по осі Х і У , це будуть практичні суми. Теоретична сума приростів координат в замкнутомуполігоні повинна дорівнювати нулю, врозімкнутому – різниці координат кінцевої іпочаткової точок ходу. Різниця між практичноюсумою приростів і теоретичною складає нев’язку.

f∆Х = ∑∆Хобч – ∑∆Хтеор ; f∆У = ∑∆Уобч – ∑∆Утеор ;

Для визначення допустимості нев’язок знаходятьабсолютну та відносну нев’язки в периметрі ходу .

Обчислення координат точок

Після ув’язки приростів координат, маючикоординати початкової точки, шляхом послідовногоалгебраїчного додавання ув’язаних приростів до координатодержують координати всіх точок.

Х2 = Х1+∆Х1-2 ; У2 = У1+∆У1-2 ; Х3= Х2+∆Х2-3 ; У3 = У2+∆У2-3 і т.д.

Контроль: в замкнутому теодолітному ході в кінціобчислень одержують координати вихідної точки, врозімкнутому - кінцевої