БІБЛІОТЕЧКАkramatorsk-movu.edukit.dn.ua/Files/downloads/Плани-конспекти уроків... · 6 Урок позакласного читання. Народнi

Передрук матерiалiв з журналу «Бiблiотечка «Дивослова»iншими виданнями –

тiльки з письмового дозволу редакцiї.

За вiрогiднiсть фактичного матерiалу i точнiсть цитування вiд-повiдають автори. Рукописи редакцiя не рецензує й не повертає.Пiдписанi матерiали вiдображають винятково позицiю авторiв.

www.dyvoslovo.com.ua e-mail: [email protected]

Свiдоцтво про державну реєстрацiю:Серiя КВ № 13682-2656 ПР вiд 22.02.2008.

© Бiблiотечка «Дивослова», 2013. Усi права застережено.

ЗМІСТ

Календарно-тематичне плануванняз української лiтератури для 5 класу(I семестр) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

Конспекти урокiв (I семестр) . . . . . . . . . . . . 4

Календарно-тематичне планування урокiвз української мови та лiтератури(електронна версiя у форматi pdf)

на 2013-2014 навчальний рiкдля 5–11-х класiв

можна придбати на нашому сайтiwww.dyvoslovo.com.ua

Методичний журналВиходить щомiсяця

№ 1(79)2012

Головний редактор КАТЕРИНА РИБАЛКО

Редакцiйна колегiя:ВІРА АГЕЄВА

НЕЛЛІ БОНДАРЕНКО

МИКОЛА ІЛЬНИЦЬКИЙ

ОЛЕКСАНДР КИРИЧУК

ОЛЕСЯ КОВАЛЬЧУК

ЛАРИСА МАСЕНКО

ЛЮБОВ МАЦЬКО

ВОЛОДИМИР МЕЛЬНИЧАЙКО

РАЇСА МОВЧАН

АНТОНІНА МОВЧУН

СЕРГІЙ ОМЕЛЬЧУК

ВОЛОДИМИР ПАНЧЕНКО

МАРІЯ ПЕНТИЛЮК

ОЛЕКСАНДР ПОНОМАРІВ

ГРИГОРІЙ СИВОКІНЬ

ОЛЬГА СЛОНЬОВСЬКА

ВАЛЕНТИНА СОБОЛЬ

КАТЕРИНА ТАРАНІК-ТКАЧУК

КОСТЯНТИН ТИЩЕНКО

ГАННА ТОКМАНЬ

АНАТОЛІЙ ФАСОЛЯ

ВАСИЛЬ ШУЛЯР

Н а д н о м е р о м п р а ц ю в а л и:

Юлiя РОМАНЕНКО – редакторОлена МОСТЕПАН – лiтературнийредакторАнатолiй ТИШКО – комп’ютернiроботи

БІБЛІОТЕЧКА

7–8 (97–98)

2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 1

– 2 –

7–8’2013

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ 5 КЛАСУ

І с е м е с т р

Пор.№ Дата Змiст програмового матерiалу Примiтки

Вступ

1 Слово в життi людини. Краса свiту i людської душi в художньомусловi. Образне слово – першоелемент лiтератури. Початок словесно-го мистецтва: фольклор i лiтописи. Художня лiтература як мис-тецтво слова. Види мистецтва.ТЛ: образне слово, фольклор.

Свiт фантазiї i мудростi

2 Мiфи й легенди українцiв. Первiснi уявлення про всесвiт i людину,реальнi та фантастичнi елементи людської поведiнки. Добро i зло,їхня роль у життi. «Про зоряний Вiз», «Чому пес живе коло люди-ни?», «Берегиня», «Дажбог».ТЛ: мiф, легенда.

3 Легенди: «Неопалима купина», «Як виникли Карпати», «Чому вморi є перли i мушлi».

4 Народнi перекази: «Бiлгородський кисiль», «Прийом у запорожцi».Лицарство та вiдвага запорозьких козакiв.ТЛ: переказ.

5 Переказ «Ой Морозе-Морозенку». Нестор Морозенко – мужнiй ге-рой-оборонець рiдної землi.

6 Урок позакласного читання. Народнi перекази: «Звiдки пiшлопрiзвище Богдана Хмельницького», «Як Сiрко перемiг татар»,«Олекса Довбуш».

7 Народнi казки, тематика, рiзновиди, побудова їх. Казка «Про правдуi кривду». Народне уявлення про добро i зло у казцi. Аналiз фанта-стичного i реального.ТЛ: народна казка.

8 Казка «Мудра дiвчина». Яскравий нацiональний колорит казки.

9 Казка «Ох». Мiфологiчна основа твору.

10 Казка «Летючий корабель». Непереборна життєстверднiсть та лю-динолюбство у творi.

11 Урок мовленнєвого розвитку. Конкурс на найкращу iнсценiзацiюуривкiв казок.

12 Контрольна робота. Лiтературний диктант i розлогi вiдповiдi на за-питання. Вступ. Мiфи, легенди, перекази українцiв. Народнi казки.

13 Лiтературнi казки. Іван Франко – казкар (збiрка «Коли ще звiрi го-ворили»). Дитинство письменника.

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 2

– 3 –

7–8’2013

14 Змiст казки «Фарбований Лис». Особливостi лiтературної казки, їївiдмiннiсть од народної. Головнi та другоряднi персонажi казки.ТЛ: лiтературна казка.

15 Образ Лиса, риси його характеру.ТЛ: мова автора i мова персонажiв (дiйових осiб).

16 Урок лiтератури рiдного краю. Дмитро Павличко. «Золоторогийолень».

17 Василь Королiв-Старий. Короткi вiдомостi про письменника. Добро iзло в казцi «Хуха-Моховинка».

18 Образи фантастичних iстот, створенi уявою автора на основi ук-раїнського фольклору. Наскрiзний гуманiзм казки. Аналiззовнiшностi казкових iстот.

19 Василь Симоненко. Цiкава сторiнка з життя митця. Казка «ЦарПлаксiй та Лоскотон». ТЛ: вiршована мова (рима, строфа, ритм).

20 Рiзнi життєвi позицiї персонажiв (песимiстична й оптимiстична). Каз-кова iсторiя i сучасне життя.

21 Урок виразного читання. Конкурс на найкращого декламатора уривкiвказки «Цар Плаксiй та Лоскотон», якi найбiльше сподобалися.

22 Галина Малик. «Незвичайнi пригоди Алi в країнi Недоладiї» –повiсть-казка сучасної дитячої письменницi.

23 Жанрово-композицiйна своєрiднiсть повiстi. Елементи незвичайногов творi. Символiка країни Недоладiї та її мешканцiв. Морально-етичнiпроблеми в казцi.

24 Характеристика образiв повiстi-казки. Особливостi мови твору, рольдiалогiв у ньому.

25 Урок позакласного читання. Галина Пагутяк. «Лялечка i Мацько».

26 Загадка як вид усної народної творчостi. Розгляд змiсту й форми за-гадок.ТЛ: загадка.

Вивчити напа-м’ять кiлька за-гадок (на вибiр).

27 Тематичнi групи загадок (про людей, їхнє життя, про природу та їїявища, про рослин, тварин).

28 Прислiв’я та приказки. Народне уявлення про навколишнiй свiт тайого оцiнка в прислiв’ях та приказках. Краса i мудрiсть цього жанруусної народної творчостi.ТЛ: прислiв’я, приказка.

Вивчити напа-м’ять 20 при-слiв’їв i прика-зок (на вибiр).

29 Урок мовленнєвого розвитку. Складання оповiдання (казки) заприслiв’ям (письмово).

30 Контрольна робота. Тестування. Лiтературнi казки. Загадки.Прислiв’я.

31 Урок лiтератури рiдного краю. Марко Черемшина. «Сльоза»(Рiздвяна казка).

32 Повторення та узагальнення вивченого за І семестр. Семестровеоцiнювання.

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 3

– 4 –

7–8’2013

аLукає, намагаються зрозумiти, що маляхоче сказати цими звуками.

Радiсть приходить у родину, коли дитявимовляє першi слова.

На нашiй планетi диво спiлкування задопомогою мови подаровано тiльки лю-динi. Ми можемо розповiсти одне одномупро рiзнi життєвi пригоди, про свої мрiї,подiлитися радiстю чи горем, поспiвчуватиiншим.

Кожне слово, яке лунає з наших уст, маєсвою душу – емоцiйне забарвлення. Багатозалежить вiд того, якi слова ми добираємо,чи вмiємо ними користуватися.

Є добрi слова: «добрий день», «будьтездоровi», «спасибi», «дякую»... Це супутни-ки культурної, вихованої людини. Є слова,якi передають наш настрiй: веселий чи сум-ний. Однак є й такi, з яких починаютьсясварки i непорозумiння мiж людьми. Лишевiд нас самих залежить, якi слова обирати –такi, що допоможуть нам знайти друзiв, читi, через якi втрачаються гарнi стосунки.Слово вимагає обережного ставлення до се-бе, вмiння ним правильно користуватися.І зовсiм неприпустимо ми чинимо, коливдаємося до грубощiв, забуваючи, що якгукнеш, так i вiдгукнеться. А тому прислу-хаймося не тiльки до чужого мовлення, анасамперед до того, як говоримо самi.

Робота з прислiв’ями i приказками.Прочитайте i прокоментуйте прислiв’я iприказки про слово, його роль у життi лю-дини.

Рана загоїться, зле слово – нiколи. Удар за-бувається, а слово пам’ятається. Слово нестрiла, а глибоко ранить. Обмова – полова: вiтерїї рознесе, але й очi засипле. Не говори, щознаєш, але знай, що говориш. Наймогутнiшазброя – слово. Гiрше болить вiд язика, як вiд но-жа. Стережися собаки, що не гавкає, i людини,що не говорить. Тисячу разiв пожалiєш, що ска-зав, а раз, що змовчав. Словами наче листям сте-ле, а дiлами наче голками коле. Вода все змиє,крiм лихого слова. Сказане слово було i нема, анаписане живе вiчно. Слова, як мед, а дiла, якполин. Слова, як медок, а вiд них iде холодок.

У р о к 1Т е м а. Слово в життi людини. Краса

свiту i людської душi в художньому словi.Образне слово – першоелемент лiтерату-ри. Початок словесного мистецтва: фольк-лор i лiтописи. Художня лiтература як ми-стецтво слова. Види мистецтва.

М е т а: забезпечити засвоєння учнямитермiнiв образне слово, фольклор, визначи-ти разом з ними роль художнього слова вжиттi людини, специфiку художнього об-разу, ознайомити школярiв з рiзними вида-ми мистецтва, навчити вiдрiзняти художнютворчiсть вiд iнших видiв дiяльностi люди-ни; розвивати увагу, пам’ять, спостереж-ливiсть, образне мислення; виховувати лю-бов i повагу до рiдного слова, лiтератури.

ТЛ: образне слово, фольклор.

Т и п у р о к у: урок вивчення нового ма-терiалу.

О б л а д н а н н я: мультимедiйна презен-тацiя, схема «Види мистецтва».

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: обмiн побажаннями, слово вчителя,робота з прислiв’ями, дослiдження-порiв-няння, асоцiювання, iнтерактивна вправа«Доведи або спростуй».

П е р е б i г у р о к уЗабезпечення емоцiйної готовностi до

уроку.Привiтання з новим навчальним ро-

ком, обмiн побажаннями.У ч и т е л ь. Любi дiти! Щойно пролунав

дзвiнок, який покликав вас на перший урокукраїнської лiтератури в новому навчаль-ному роцi. Вiн обiцяє вам цiкавi, хвилюючiзустрiчi з книжкою – скарбницею мудростi.Тож нехай книжка кличе вас до натхненноїроботи, спонукає стати кращими, людя-нiшими.

Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Немовля ще лежить у ко-

лисцi, а батьки вже розмовляють iз ним,звертаються до дитини нiжними, пестли-вими словами, втiшаються, коли вона

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 4

обрядовi дiйства. Усi створенi народомпiснi, танцi, музику, поезiю, твори образо-творчого мистецтва, театральнi вистави,iгри й iншi вияви народної творчостi вiдно-сять до фольклору. Слово фольклор при-йшло зi староанглiйської мови й означаєнародна мудрiсть.

Теорiя лiтератури. Словничок.

Фольклóр – художня колективна творчадiяльнiсть народу, що вiдображає його жит-тя, погляди, iдеали.

У ч и т е л ь. У фольклорних творiв немаєодного автора. Це спiльний доробок бага-тьох поколiнь, збережений здебiльшого вуснiй формi й передаваний з уст в уста, ча-сто зi змiнами. Пiзнiше збирачi фольклору,записуючи одну й ту саму пiсню чи легендувiд рiзних виконавцiв, зафiксували чималоварiантiв певних народних творiв.

Фольклор – це ще i вияв самосвiдомостiнароду, його душi, iсторiї та побуту. Не-можливо сплутати, наприклад, українськународну музику з грузинською чи не-аполiтанською.

Свiтова культура черпає своє натхненняв народних витоках, глибоко закорiнюю-чись у народне мистецтво, що цiлком при-родно, бо ж не iснує людини поза суспiль-ством i поза народом.

Кожен народ пам’ятає свою iсторiю. Ба-гато вiдомостей i спогадiв про минуле збе-режено в народних переказах, легендах,пiснях, лiтописах.

Лiтописання посiдає особливе мiсце влiтературi Київської Русi. Лiтописи – цеiсторичнi твори, у яких оповiдь викладеноза роками («лiтами»).

Лiтопис як своєрiдна форма лiтератур-ного твору постав на основi усного iсторич-ного епосу. Поштовхом до початку лiтопи-сання стали iсторичнi подiї в КиївськiйРусi, якi активiзували дух патрiотизму, атакож бажання знати минуле своєї держа-ви, щоб повнiше осмислити i зрозумiти їїтеперiшнє.

– 5 –

7–8’2013

Слово скаже, як снопа зв’яже. Слово, як сталь, –ворогам печаль.

У ч и т е л ь. Особливе значення в нашо-му життi вiдiграє художнє слово. Лiтера-турнi твори з’являються завдяки тому, що єлюди, якi володiють даром мистецтва сло-ва. Вони вiдчувають i розумiють красу iзначення слова краще за iнших.

У лiтературi важливе значення має сло-во, через яке письменник вiдображає всюрiзноманiтнiсть людського життя. Слова,вжитi не в прямому, а в переносному зна-ченнi, дають митцевi змогу стисло i влучносхарактеризувати якусь важливу рису лю-дини, явище, предмет, подiю, продемон-струвати своє ставлення до них. Такi слованазивають образними.

Теорiя лiтератури. С ловничок.

Образне слово, художнє слово, образ –це особливе поетичне слово, що наповненекрасою, загадковiстю, приховує багато зна-чень, якi кожен розумiє по-своєму.

Дослiдження-порiвняння. Порiвняйтедва описи. Який iз них художнiй?

Весна – пора року мiж зимою i лiтом, щохарактеризується подовженням дня, потеплiн-ням, появою перелiтних птахiв, розквiтненнямрослин i т.iн.; за народним календарем, це по-чаток господарського, а в середнi вiки – кален-дарного року.

Уже весняне сонце припiкає,вже й сон-трава перецвiтати стала. От-от зозулька маслечко сколотить, в червонi черевички убереться i людям одмiрятиме лiта. Вже з вирiю поприлiтали гостi. Он жовтими пушинками вже плавлють на чистiм плесi каченятка дикi.

Леся Українка�Який настрiй передають поетичнi

рядки? Опишiть, що ви уявляєте, читаю-чи їх.�Знайдiть у вiршi художнi образи.У ч и т е л ь. Життя людей з незапам’ят-

них часiв супроводять пiснi, танцi й рiзнi

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 5

– 6 –

7–8’2013

мацiї висловiть аргументи на пiдтверджен-ня або заперечення наведених висловiв.

Жива душа народна, жива, неподоланна!(О. Довженко). Лiтописцi – посланцi з далекогоминулого в далеке майбутнє, зв’язкiвцi мiж епо-хами (М.Слабошпицький).

Складання схеми. Послухайте роз-повiдь учителя, на основi почутого на-креслiть схему «Види мистецтва».

Мистецтво – це вид духовного освоєннядiйсностi, яке має на метi формування й розви-ток здатностi людини творчо перетворюватидовкiлля i саму себе за законами краси.

З мистецтвом тiсно пов’язано поняття ка-тарсис. Уперше використав цей термiн Аристо-тель для позначення певного естетичного пере-живання, яке «прояснює» моральне почуття.Просвiтлюючи й пiдносячи, воно захоплює лю-дину цiлком i впливає унiверсально, даючи по-живу розуму, почуттю й волi.

Коли ви плакали, спiвчуваючи героям книж-ки чи кiнофiльму, щиро радiли за своїх улюб-ленцiв, переживали обурення або прагненнязмiнити цей свiт на краще, – ви вiдчували на собiсилу мистецтва. Якщо у вашому життi є фiльми,картини, музичнi чи лiтературнi твори, про якiможете сказати: «Вони справдi вплинули на моєжиття», – ви зазнали катарсису.

Усi наявнi види мистецтва умовно подiля-ють на три типи. Перший тип становить групатак званих просторових видiв мистецтва: живо-пис, скульптура й архiтектура. Таку назву вонидiстали тому, що предмети, якi в них зображено,ми сприймаємо у їхньому просторово-статично-му виглядi, тобто як розмiщенi в непорушномупросторi, немовби завмерлi в ньому.

Другий тип утворює група часових мистецтв,до яких належать музика i лiтература. Часовимивони називаються тому, що подають свiй пред-мет у русi, в динамiчному розвитковi, в певномучасовому вiдрiзку. Наприклад, характер люди-ни, зображеної в романi, постає перед нами неодномоментно, а в динамiчному розгортаннi, щовiдбувається протягом усього того часу, якийми витрачаємо на читання твору.

Третiй тип, до якого входять хореографiя,театр i кiно, – це група просторово-часових мис-тецтв. Вони використовують одночасно просто-

Лiтопис як лiтературний жанр виникаєдесь у серединi XI столiття. Один iз найдав-нiших лiтописiв, що дiйшли до нас, – «По-вiсть минулих лiт». Його склав близько1113 року чернець Києво-Печерського мо-настиря Нестор. У ньому подано вiдомостiпро походження давньоруського народу йдержави. Це не тiльки найцiннiше джерелоiсторiї Київської Русi, а й видатний твiрлiтератури. Тут дуже яскраво змальованоподiї й побут давнини: як жили в той часлюди, якими були мiста, зброя, знаряддя.Перед нами постають картини минулого,починаючи вiд заснування Києва i до по-

чатку XII столiття. Лi-топис має також великепатрiотично-виховнезначення, оскiльки мiс-тить повчальнi оповiдiпро дiяльнiсть князiв,боротьбу схiдних сло-в’ян iз зовнiшнiми воро-гами, народнi повстанняв Київськiй Русi.

Історики одностайнiв тому, що Нестор бувосвiченою людиною,

добре знав i давньоруськi, й iноземнi лiтопи-си, якi читав в оригiналi. Вiн прийшов доКиєво-Печерської лаври сiмнадцятирiчнимюнаком i назавжди залишився тут, щоб статине тiльки ченцем-чорноризцем, а й батькомнашої iсторiї. Його часто називають лiтопис-цем. Це так, вiн справдi вiв лiтопис, але пра-вильнiше було б називати його письменни-ком та iсториком. Вiн додержував лiтопис-них форм i хронологiчної послiдовностi ви-кладу подiй, однак прагнення висловитисяширше й докладнiше диктувало йому чис-леннi вставнi оповiдi, якi стали справжньоюокрасою «Повiстi минулих лiт», вивiвшитвiр за межi загальноприйнятих сухуватих застилем канонiчних лiтописних казань. Такдеталiзовано й художньо яскраво до Несторане писав на Русi нiхто.

Інтерактивна вправа «Доведи абоспростуй». На основi прослуханої iнфор-

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 6

– 7 –

ного народу, доби, людства; рiзновид мис-тецтва, власне, мистецтво слова, що вiдоб-ражає дiйснiсть у художнiх образах, ство-рює нову художню реальнiсть; результаттворчого процесу автора, зафiксований увiдповiдному текстi за допомогою лiтер.

Розрiзняють лiтературу технiчну, нау-кову, довiдкову i художню, призначену спе-цiально для задоволення пiзнавальних,iнтелектуальних та естетичних потреб.

Щоб з усiєї маси лiтературної продукцiївидiлити твори з мистецькою цiннiстю, по-чали вживати термiн «художня лiтература»(естетично вартiсна лiтература). Саме по-няття «художня лiтература» з’явилось уXX столiттi. У попереднi часи для позначен-ня творiв, що мали мистецьку цiннiсть, а небули простим засобом спiлкування чи пере-дачi думок, часто користувалися поняттям«поезiя», хоча вони й не були вiршованими.З поширенням художньої прози лiтературнiтвори (як поетичнi, так i прозовi) називають«красною», а то й «артистичною» лiтера-турою.

Нинi словеснi твори, що мають мистець-ку цiннiсть, переважно називають худож-ньою лiтературою (цей термiн означає та-кож оцiнку рiвня майстерностi, доверше-ностi).

Лiтература почала формуватися в сивудавнину на Lрунтi усної народної творчостi.Вiрування людей, подiї суспiльного й полi-тичного життя, науковi досягнення йвiдкриття, виникнення релiгiйних i фiло-софських учень – усе це так чи так вiдобра-жалося в лiтературi.

7–8’2013

ровi й часовi засоби для створення образу. Про-сторово-часовi мистецтва iнодi називають видо-вищними, або синтетичними.

Жоден iз видiв мистецтва власними засоба-ми не спроможний дати всеосяжної художньоїкартини свiту. Її може створити тiльки сформо-вана вiками вся художня культура людства.

Варто зауважити, що в сучаснiй мистецтво-знавчiй лiтературi немає єдиної схеми або ета-лонної класифiкацiї видiв мистецтва, томуподiл мистецтва на види вiдносний.

О р i є н т о в н е в и к о н а н н я.

ВИСОКАМАЙСТЕРНІСТЬ

ДОВЕРШЕНІСТЬ

ЕСТЕТИЧНІСТЬ

Художнялiтература

МИСТЕЦЬКАВАРТІСТЬ

Прос

торо

во-

часо

вi

Жив

опис

Скул

ьпт

ура

Архi

тек

тур

а

Муз

ика

Лiт

ерат

ура

Хоре

огра

фiя

Теат

р

Кiно

Про

стор

овi

Види

м

исте

цтва

Час

овi

�Продовжте думку i за допомогоюподаних слiв сформулюйте вислiв.

«Мистецтво – це можливiсть …»– самореалiзуватися; – вiдчути «очищення душi»;– розважитися;– пiзнати нове;– переживати i спiвчувати;– вiдчути естетичну насолоду.Асоцiювання. Слухаючи розповiдь

учителя, доберiть асоцiацiї до словалiтература.

У ч и т е л ь. Лiтература (лат. literatura –написане, вiд litera – буква, лiтера) – су-купнiсть писаних i друкованих творiв пев-

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 7

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.�Назвiть ключовi слова вивченої на

уроцi теми. Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. З а г а л ь н е. Про-

читати твори «Про зоряний Вiз», «Чомупес живе коло людини?», «Берегиня»,«Дажбог». Дiбрати повiр’я, прислiв’я i при-казки про собаку. І н д и в i д у а л ь н е. Пiд-готувати повiдомлення про виникненнясузiр’я Велика Ведмедиця (за джереламигрецької мiфологiї), про Дажбога (за наро-дознавчими посiбниками).

Лiтература

Краса«Королева мистецтв»

СловоДобро

Народ Вiчнiсть


– 8 –

7–8’2013

За переказами, саме того моторошногодня, коли озвiрiлi вiд нечуваного спротивуслов’ян, закривавленi й прогiрклi на згари-щах монгольськi орди докотилися до стiн зо-лотокупольного Києва й отаборилися нагорi, званiй вiдтодi Батиєвою, перед нашимипращурами з усiєю невiдворотнiстю посталазагроза загибелi Руської землi – КиївськоїРусi. Тодi в таємних пiдземеллях Софiї, щосягали лiвого берега Днiпра, при мерехтiннiсмолоскипiв було заховано найцiннiшийскарб княжої доби – бiблiотеку ЯрославаМудрого. Київськi ченцi рятували не власнежиття й не золото, а iншi, незрiвняннобiльшi коштовностi – Книги, осереддя духулюдського, зернята нацiонального ДереваЖиття. Ховали, аби не перервалася золотанитка зв’язку мiж поколiннями та епохами.Вони вiрили, що колись, хай навiть у не-ймовiрно далекому майбутньому, славаКиївської держави таки вiдродиться. Нашiпращури були мудрими, тож добре усвiдом-лювали незнищенну, магiчну силу Слова йСловесностi... У Львовi на одному зпримiщень мiсцевої книгозбiрнi зробленонапис латиною, який означає: «Тут мертвiживуть i нiмi промовляють».

У рiзнi епохи роль лiтератури в системiмистецтв була рiзна. Спочатку вона нiби «на-вчалася» в iнших видiв мистецтва, запозичу-ючи в музики ритмiку та мелодiйнiсть, у жи-вопису – рiзнобарвнiсть описiв, в архiтекту-ри – стрункiсть будови творiв. Десь вiдXIX столiття лiтература заслужено вва-жається «королевою мистецтв», її «будiвель-ним матерiалом» є слово, за допомогою яко-го можна описати звук («будiвельний ма-терiал» музики), колiр i фарбу («будiвель-ний матерiал» живопису), мармур («будi-вельний матерiал» скульптури). Як i личить«королевi», лiтература щедро дарує iншимвидам мистецтва художнi засоби, прийоми,сюжети, мотиви, образи. Лiтературних героївувiчнюють на мiських вулицях i площах. Налавцi бiля затишної кав’ярнi у Львовi примо-стився бравий вояк Йозеф Швейк (геройтвору чеського письменника Ярослава Гаше-

ка), у Києвi на Андрiївському узвозi можнапобачити пам’ятник героям п’єси МихайлаСтарицького «За двома зайцями» ПронiПрокопiвнi та Голохвостому.

За мотивами лiтературних шедеврiв пи-шуть картини, створюють опери й балети,знiмають кiнофiльми. Наведiть прикладитаких творiв, користуючись матерiаламиiнтернет-джерел.

Олешко С.Пам’ятник Швейку

Щур В., Сивко В., Куха-ренко Р. Пам’ятникПронi Прокопiвнi та

Голохвостому

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 8

– 9 –

7–8’2013

У р о к 2Т е м а. Мiфи й легенди українцiв. Пер-

вiснi уявлення про всесвiт i людину, ре-альнi та фантастичнi елементи людськоїповедiнки. Добро i зло, їхня роль у життi.«Про зоряний Вiз», «Чому пес живе кололюдини?», «Берегиня», «Дажбог».

М е т а: ознайомити учнiв з мiфами й ле-гендами українцiв, навчати переказуватиїх, тлумачити змiст; розвивати асоцiативнемислення, творчу уяву; виховувати допит-ливе, шанобливе ставлення до свiтогляд-них уявлень наших предкiв.

ТЛ: мiф, легенда.


О б л а д н а н н я: мультимедiйна дошка,малюнки сузiр’я Великої Ведмедицi, Даж-бога.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: афiрмацiя, слово вчителя, бесiда,учнiвськi повiдомлення, робота з повiр’ями,прислiв’ями й приказками, постановка iрозв’язання проблемного питання.

Е п i г р а ф: Із стародавнього дивовижногокамiння складiть сходини май-бутнього.

Микола РерiхП е р е б i г у р о к у

Забезпечення емоцiйної готовностi доуроку.�Повторiть хором вислiв-афiрмацiю:

«Я вiрю в себе i свої можливостi».У ч и т е л ь. Чому однi дерева восени

скидають листя, а iншi лишаються зелени-ми протягом року? Чому сонце щоранкусходить у тому самому мiсцi i щовечора хо-вається за тими самими пагорбами? Звiдкибереться вода у струмочку i куди вонапотiм тече? Що було спочатку, коли не бу-ло ще анi курки, анi яйця – нiчого?

Тисячi рокiв тому на цi запитаннявiдповiдали не так, як зараз. Сучасний роз-виток природничих наук дає змогу вiдпо-вiсти на багато «чому», «як» i «звiдки» зусiма подробицями. А от нашi далекi пра-щури використовували iншу мову – образ-

ну. Вони надiляли людською подобою нелише природнi явища, а й усе, що бачилидовкола. Дерево й лiс, пагорб i рiчка для на-ших предкiв мали душу й розум, характер iволю. І все на свiтi: люди й гори, квiти йсонце, вiтер i вода – були однiєю родиною.

У найдавнiших легендах, наче метелик украплi бурштину, свiт застиг таким, яким йо-го бачила людина тисячi рокiв тому, та люди-на, що звала вiтер братом, а сонце – дiдусем.

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.Б е с i д а

• Якi мiфи й легенди ви вивчали у молод-ших класах?

• Чому, на вашу думку, до наших днiв збе-реглося так багато мiфiв та легенд про всесвiт iлюдину в ньому?

• Чи вiрите ви у правдивiсть мiфiв i легенд?Вiдповiдь обLрунтуйте.

Оголошення теми, мети й епiграфауроку.

Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Людська душа весь час праг-

не гармонiйного спiвiснування зi свiтом,тому мiф, який представляє таку гармонiючерез єднання з усiм навколишнiм, був, є iзавжди буде органiчною часткою культури.До свiтогляду українцiв увiйшли вiруванняй уявлення багатьох поколiнь, якi жили натериторiї сучасної України й належали дорiзних племен та археологiчних культур.Давнi збирачi, мисливцi, рибалки, скотарi йземлероби; тюрки, iранцi, кельти i, звiсно ж,слов’яни залишили вiдлуння своїх вiруваньу тому багатогранному комплексi, який мининi звемо українською традицiйною куль-турою.

На мультимедiйнiй дошцi вчитель де-монструє визначення, якi учнi записуютьу зошити.


Мiф – вигадана розповiдь, яка передаєпервiснi уявлення наших пращурiв провсесвiт, явища природи, тварин, рослин,богiв, героїв.

Мiфологiя – сукупнiсть мiфiв.

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 9

7–8’2013

Окрему жанрову групу у фольклорнiйтворчостi українського народу становлятьлегенди.


Легенда – це оповiдь про яку-небудь iсто-ричну подiю, чудесну пригоду, котра сприй-мається як достовiрна; епiчна розповiдь проте, що вiдбувалося в незапам’ятнi часи.

Легенди покликанi зберегти в народнiйпам’ятi й передати майбутнiм поколiннямзнання про iсторичне минуле народу, пояс-нити причини виникнення рiзних явищприроди, їхню суть, зафiксувати народнiуявлення наших пращурiв про них.

Хоча описанi в легендi подiї нерiдкосхожi на казковi, у народнiй свiдомостi во-на все ж сприймається як достовiрна роз-повiдь, а фантастичний змiст її трактуєтьсяяк диво, творене незвичайними людьми.Фантастика i вимисел легенди – саме тiчинники, за допомогою яких неясне стаєзрозумiлим, а неможливе – досяжним.

Легендарний матерiал надзвичайнорiзноманiтний. Умовно видiляють мiфо-логiчнi, апокрифiчнi, iсторико-героїчнi ле-генди.

Види легенд i визначення їх учнi запису-ють у зошити.

Мiфологiчнi легенди фiксують давнi уяв-лення про свiт. Їх iще можна назвати пояс-нювальними, оскiльки вони розповiдаютьпро походження людей, тварин i рослин,морiв i гiр, небесних свiтил, видiв госпо-дарської дiяльностi. Нерiдко такi легендирозкривають назви мiсцевостей, гiр, рiчок,озер, птахiв, риб, комах, рослин тощо.

Апокрифiчнi легенди вiдрiзняються вiдiнших легендарних оповiдань тематикою.Вони розповiдають про рiзнi епiзоди свя-щенної та церковної християнської iсторiї,орiєнтуючись головним чином на нека-нонiчнi, апокрифiчнi версiї їх.

Історико-героїчнi легенди змальовуютьважливi подiї з української минувшини,звеличують патрiотизм народних героїв,

їхнi подвиги. Фiзичнi й духовнi риси персо-нажiв цих творiв вiдчутно перебiльшенi,пiдкреслено їхнiй надзвичайний розум, ви-нахiдливiсть, далекогляднiсть, iнодi над-природнi властивостi. В образах персона-жiв iсторико-героїчних легенд i переказiвутiлено колективнi уявлення про справед-ливих i мудрих народних ватажкiв – захис-никiв усiх скривджених i зневажених.

Легенди мають велике пiзнавальне й ви-ховне значення. Вони несуть у собi iнфор-мацiю про рiзноманiтнi вияви духовногожиття людей, розкривають їхнiй спосiбмислення i характер сприйняття свiту, да-ють змогу краще пiзнати своєрiднiстьнацiонального характеру українцiв.

Легенда «Про зоряний Вiз»�Самостiйно напiвголосно прочитайте

легенду.Б е с i д а

• Яке нещастя трапилося з людьми вневiдомому краю?

• Якi риси характеру мала вдовина дочка?• Кого зустрiла дiвчина на шляху додому i

що зробила?• Що сталося з останнiми краплями води в

глечику?• Як нашi предки пояснювали появу на небi

зiрок, що утворили сузiр’я?• За що Бог послав на землю дощ? �Розгляньте малюнки сузiр’я, про яке

йшлося в розповiдi. Воно бiльш вiдоме лю-дям як сузiр’я Великої Ведмедицi. Пофан-тазуйте, на кого чи на що воно може бутисхожим iще, крiм воза й ведмедицi. Перема-люйте його в зошит i дайте йому власну на-зву. Озвучте результати роботи.

– 10 –

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 10

7–8’2013

У ч и т е л ь. Рiзнi народи бачили зоряненебо по-своєму, а коли випадково контуривидiлених ними сузiр’їв i збiгалися, то iме-нувалися по-рiзному. Джерелами такихназв зазвичай слугували мiфи про богiв,сказання про легендарних героїв i пов’язанiз ними подiї, найменування тварин i навiтьзнарядь виробництва, що їх люди викори-стовували в повсякденному життi.

Вiдому групу з семи яскравих зiрок, щонагадує обрисами кiвш, давнi греки назвалиВеликою Ведмедицею. Якщо до цiєї групизiрок приєднати слабкi зiрки, розташованiпоблизу ковша, то при достатнiй фантазiїможна провести межi цього сузiр’я так, щовони нагадуватимуть обриси великого звiра.

У Давнiй Русi це ж сузiр’я мало рiзнi на-зви – Вiз, Колiсниця, Кiвш; народи, що насе-ляли територiю України, називали його Во-зом; у народiв Заволжя воно звалося Вели-ким Ковшем, а в Сибiру – Лосем; у киргизiв– Конем на прив’язi, а у давнiх єгиптян –Гiпопотамом.

Видiленi в текстi назви сузiр’їв учнi ма-ють записати в зошити.

Перевiрка домашнього завдання. Уч-нiвське повiдомлення.

Колись давно у царя Лiкаона, що правивкраїною Аркадiєю, була дочка на iм’я Калiсто.Краса її була настiльки надзвичайною, що самЗевс закохався в неї. У них народився син Ар-кад.

Ревнива богиня Гера, дружина всемогутньо-го бога Зевса, врештi-решт помстилася Калiсто.Скориставшись своєю надприродною мо-гутнiстю, Гера перетворила її на потворну вед-медицю. Якось юний Аркад, син Калiсто, повер-нувшись iз полювання, побачив бiля дверей ди-кого звiра. Нiчого не вiдаючи, вiн мало не вбивсвою матiр-ведмедицю.

Та Зевс не допустив такого страшного зло-чину: вiн утримав руку Аркада, а саму Калiстоназавжди забрав до себе на небо, перетворившина прекрасне сузiр’я. Подейкують, що пiднiмаввiн її за хвiст, тому й такий довгий «хвiст» у зо-ряної Великої Ведмедицi. На Малу Ведмедицюзаодно було перетворено улюбленого собаку (за

iншими версiями – служницю) Калiсто. Не за-лишився на Землi й Аркад: Зевс перетворив йо-го на сузiр’я Волопас, приречене навiки стерег-ти на небесах свою матiр. Головна зiрка цьогосузiр’я називається Арктур, що означає «сторожведмедицi».

Зевс часто милувався цими прекраснимисузiр’ями, що страшенно не подобалося йогодружинi Герi. Вона звернулася до морського бо-га Посейдона з проханням, щоб Велика Ведме-диця нiколи не торкнулася моря. Нехай помревiд спраги! Однак Посейдон не послухався Ге-ри. Хiба ж вiн мiг дозволити, щоб кохана йогобрата, громовержця Зевса, померла вiд спраги?!

Велика Ведмедиця кружляє бiля полюса йодин раз на добу низько схиляється надпiвнiчною стороною обрiю, торкається морськоїповерхнi, втамовує спрагу й пiсля цього зновупiднiмається нагору, привертаючи своєю кра-сою погляди людей.

І справдi, Велика й Мала Ведмедицi – су-зiр’я, що не заходять за обрiй i найбiльш помiтнiна пiвнiчному небi.Легенда «Чому пес живе коло людини?»

Текст виразно читають пiдготовленiучнi.

Б е с i д а • Чому собацi набридло бути самотнiм? • Кого вiн хотiв знайти? • Яку рису вважав найголовнiшою?• Кого пес зустрiчав на життєвiй дорозi?• Чому вiн обрав саме людину?• За якими ознаками ви обираєте собi

друзiв?У ч и т е л ь. Поруч iз людиною собака

живе з давнiх-давен i вiрно служить своємугосподаревi, охороняє хату, подвiр’я. Томувiн став символом вiрностi й вiдданостi. Со-баки, як i деякi iншi тварини, вiдчувають усiзмiни в природi, що вiдбуваються передстихiйним лихом, наприклад, землетрусом,повiнню тощо. Тому народ завжди бувуважним до поведiнки цiєї тварини. Існуєбагато повiр’їв, прислiв’їв i приказок прособаку. Ось деякi з них.

Якщо пес риє ямки – хтось помре в домi,якщо виє – до пожежi. Якщо приблудиться

– 11 –

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 11

– 12 –

7–8’2013

до двору чужий пес – на добро. Зустрiч iз со-бакою в дорозi вiщує добро i прибуток. Якщособака, сидячи, їздить по землi – будуть гостi.� Зачитайте поданi прислiв’я i приказ-

ки. Прокоментуйте їх. Якi з них суголоснiосновнiй думцi прочитаної легенди?

Ситий собака на зiрки гавкає. Вiрний як со-бака. Бiйся не того собаки, що бреше, а того, щолащиться. Вдача собача, натура вовча. Звик со-бака за возом бiгти – побiжить i за саньми. З со-бакою дружи, а палицю в руках держи. Кожнийпес перед своїм порогом смiливий. Не дражнисобаку, то i гавкать не буде. Не тодi собак году-ють, як на охоту йдуть. Свiй пес як укусить, тонайгiрше болить. Старий пес дарма не бреше.Як собаку годують, так вiн i гавка.

У ч и т е л ь. Кожна мiфологiя свiту маєсоцiальне пiдLрунтя. Захоплююча грецькамiфологiя складалася за умов рабовласни-цтва, тож її легенди оспiвували богiв i ге-роїв, далеких вiд земних справ, вiд настроївнароду. Чвари i конфлiкти Олiмпу маютьсуто аристократичний, панський характер.У давнiх українцiв не було рабства. Вонижили дружними родинами, задругами, депанувала общинна рiвнiсть. Тож майже всiперсонажi нашої мiфологiї були простими,людяними, близькими, земними.

Легенда «Берегиня»Бесiда за змiстом легенди з вибiрко-

вим читанням.• Яким показано в легендi бога Сварога?• Чого Берегиня пообiцяла навчити людей?

Зачитайте.• З якої причини лютував Чорнобог?• Яким чином удалося Берегинi перемогти

«чорне вiйсько»? Що з ним сталося? • Як стали люди вшановувати Берегиню?

Зачитайте.• Якi кольори переважають у легендi?• В iменах яких персонажiв використано

назви кольорiв?У процесi озвучення повiдомлення вчите-

лем учнi записують у зошити iнформацiю,видiлену в текстi курсивом.

У ч и т е л ь. Берегиня (Оберега) – богинядомашнього вогнища, захисниця вiд напас-

тей i повелителька людських доль. Зобража-лася у виглядi жiнки з пiднятими вгору ру-ками. Вона оберiгала житло, малих дiтей,добробут родини. Вiдлуння її iменi знахо-димо у словах «оберiгати», «обереги». Бе-региню вважали володаркою не тiльки не-ба, а й усiєї природи, господинею небеснихвод, вiд якої залежала родючiсть. Люди ма-лювали її зображення на стiнах житла, ви-шивали, лiпили з глини. Дерево життя –символ i атрибут Берегинi, часто цi симво-ли взаємозамiнюють одне одного. Ноги бо-гинi – це коренi дерева. Вiдповiдно, кронадерева асоцiювалася з головою богинi.

З часом Берегиня, яка зображає ВеликуМатiр Свiту, трансформувалась у христи-янський образ Богородицi – матерi Христа,зберiгши всi якостi Вселенської Матерi.

Сварог – небесний коваль, який викувавСвiт. Вiн населив Землю рiзними iстотами,створив перших людей, став покровителемшлюбу й сiм’ї. У давнi часи Сварога зобра-жували лише символiчно, бо вiн був збiрнимпоняттям для всiх богiв-мiсяцiв, але пiзнiшесформувався образ чоловiка з топiрцем у зо-лотих руках або з молотом у Небеснiй кузнi.Вiн має епiтет «прекраснорукий», тобто Бог-митець. Саме вiд цього образу походитьукраїнський вислiв «золотi руки».

Бiлобог (Дiд) – головний бог добра. Одинз найдавнiших i найголовнiших персо-нажiв давньоукраїнської мiфологiї. Заповiр’ям – творець землi, води, свiтла;батько Перуна; захисник людей вiд зла;господар Вирiю та повелитель iнших богiв.Народнi легенди зображують Бiлобога уненастаннiй боротьбi з Чорнобогом (сим-вол боротьби добра i зла). Перетворював-ся, згiдно з повiр’ям, на Бiлого лебедя.

Чорнобог – бог зла, ворог Вирiю, людей iсвiтла. Заступник усiх злих сил, володарпiдземного мертвого царства. Згiдно зповiр’ям, перетворювався на чорного лебе-дя та весь час воював з Бiлобогом.

Мара (Марена) – богиня зла, темної ночi,страшних сновидiнь, привидiв, хвороб (мору),смертi. За давньоукраїнською легендою,

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 12

– 13 –

Мара – донька Чорнобога – сiє на землi чва-ри, недуги, вночi ходить iз головою пiд пах-вою попiд людськими оселями й вигукуєiмена господарiв – хто вiдгукнеться, той по-мирає. Любить душити сплячих i смоктатиїхню кров. Разом зi Змiєм породила 13 до-ньок-хвороб, яких пустила по свiту (Вогне-вицю, Глуханю, Коркушу та iн.). Згiдно зповiр’ям, вiчно ганяється за богинею небаКолядою, намагаючись перешкодити наро-дженню нового Сонця й установити вiчнунiч. Давнi українцi щовесни робили опудалаМари, якi спалювали або топили у водi.

Мiф «Дажбог»Учнi читають твiр ланцюжком.

Б е с i д а • Над ким владарював Дажбог?• Яким вiн змальований у мiфi?• Як називали себе цiлi поколiння укра-

їнцiв? Чому?• Яким уявляєте собi Дажбога ви?• Чи вiдповiдає малюнок вашим уявлен-

ням? • Чого навчає мiф?Перевiрка домашнього завдання. Уч-

нiвське повiдомлення.Дажбог (Даждьбог,

Сонцебог) – за найдавнi-ших часiв бог Сонця, свiт-ла й добра. На думку ака-демiка Рибакова, культДажбога сформувався заскiфських часiв у VI–IV столiттях до нашої ери.На початку нашої ери стаєбогом лiсiв, гаїв, байракiв,садiв тощо. Один iз найго-

ловнiших персонажiв української мiфологiї.У Києвi ще за часiв трипiльської культури

(IV–III тисячолiття до нашої ери) було великекапище Дажбога – на Дажбоговiй горi (нинi Хо-ревиця). За однiєю з легенд, Дажбог народивсяв багатодiтнiй родинi київського коваля Сваро-га. Коли в Києвi почався голод, хлопчик принiсiз гори зернятко, посадив його, i з нього вирiсчудодiйний кущ розкiшної пшеницi, якою людий нагодувалися. Так Дажбог привчив людейсiяти пшеницю, вирощувати хлiб, а його батько

Сварог викував першого плуга. Коли Дажбог iСварог почули про голод у країнi росiв, то по-везли хлiб голодним. Та по дорозi Чорнобоговевiйсько знищило валку з хлiбом, а Дажбога iСварога посiкло. Боги Вирiю оживили обох,узяли до себе, зробили богами.

Зображували Дажбога у виглядi людино-подiбного (антропоморфного) Сонця. З давнiх-давен сонцеликий образ Дажбога малювали навiтрилах кораблiв, що виходили iз Санбатоса –київської гаванi на Почайнi. Таке зображення єпершим гербом Києва.

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.Проблемне питання. Що спiльного й

вiдмiнного мiж мiфом i легендою як жанра-ми усної народної творчостi? (У мiфах i ле-гендах iдеться про давноминулi подiї, виник-нення свiту, явищ природи, речей; це оповiдiфантастичного характеру, однак, на вiдмiнувiд мiфу, де описано нереальнi подiї, життябогiв, надприроднi явища, легенда розповiдаєпро подiї на основi реальних фактiв. Персо-нажi легенд здебiльшого мають справжнiхiсторичних прототипiв.)�Крiзь призму почутого на уроцi про-

аналiзуйте епiграф уроку.Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. З а г а л ь н е. Про-

читати легенди «Неопалима купина», «Яквиникли Карпати», «Чому в морi є перли iмушлi». Намалювати чи дiбрати iлюстрацiїдо них. Написати твiр-фантазiю, викори-стовуючи образи й дiйових осiб вивченихмiфiв i легенд. І н д и в i д у а л ь н е. Учням-«консультантам» пiдготувати повiдомлен-ня про рослину неопалиму купину та знай-ти додаткову iнформацiю про iкону «Не-опалимої купини».

У р о к 3Т е м а. Легенди: «Неопалима купина»,

«Як виникли Карпати», «Чому в морi єперли i мушлi».

М е т а: поглибити й узагальнити знанняучнiв про народнi легенди, збагачуватимовлення школярiв новою лексикою; роз-вивати їхню пам’ять, логiчне мислення,

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 13

– 14 –

7–8’2013

культуру мовлення; виховувати пошану доминулого нашого народу, його духовнихскарбiв, естетичний смак.

Т и п у р о к у: комбiнований.О б л а д н а н н я: фотографiя iкони «Не-

опалимої купини», фоторепортаж про гориКарпати, свiтлини рiзних перлiв i мушель.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: iнтерактивна вправа «Обмiняймосякомплiментами», слово вчителя, учнiвськiповiдомлення, бесiда, словникова робота,гра «Так-нi».


уроку.Інтерактивна вправа. Запишiть у зо-

шит сусiда по партi комплiмент йому.Перевiрка домашнього завдання. Про-

читайте написанi вдома твори, оцiнiть ро-боти ваших однокласникiв. Перегляньтеїхнi iлюстрацiї i продемонструйте власнi,обговорiть їх, виберiть найбiльш удалi.

Читання творiв кiлькома учнями, оцiню-вання їх однокласниками.

Перегляд учнiвських iлюстрацiй, колек-тивне обговорення їх.

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.�Продовжте речення: «У мiфах i леген-

дах вiдображено …».Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.Учнiвське повiдомлення.Неопалимою купиною в народi називають

ясенець. Ясенцi – дуже гарнi рослини. Маютьпривабливi бiлi або рожевi п’ятипелюстковiквiти, зiбранi у китицеподiбнi суцвiття. Причо-му чотири пелюстки спрямованi вгору, а п’ята –донизу. Чiткi темнiшi жилки на пелюсткахзбiгаються у центральнiй частинi квiтки, де на їїднi мiститься нектар. Ясенець має цупке темно-зелене непарно-перисте листя, схоже формоюна листочки ясена. Мабуть, тому i назвалирослину лагiдним словом «ясенець».

Ця рослина густо вкрита великою кiлькiстюбуро-чорних волосинок. Це своєрiднi мiнiа-тюрнi резервуари, наповненi ефiрною олiєю.Завдяки їй ясенець має запах, схожий на сумiш

ароматiв корицi й кам-фори.

Спекотної лiтньоїпори ефiрна олiя по-чинає випаровуватися.Може трапитися само-займання. Квiтка самаспалахує тремтливимзеленувато-блакитнимабо рожевим полум’ям.Кiлька секунд ясенецьстоїть, огорнутий вог-нем. Та ще мить, i по-лум’я гасне, а рослина

лишається неушкодженою. Бо ж горiла не вонасама, а леткi речовини у повiтрi навколо неї.

Натрапивши на ясенець у природi, слiдпам’ятати про обережнiсть. Речовини, якi вiнвидiляє, можуть викликати ураження шкiри, от-руєння органiзму. Крiм того, ця унiкальна рос-лина має лiкувальнi властивостi. У XII столiттiв країнах Сходу її застосовували як засiб вiдукусiв змiй. Нинi настiй трави ясенця дає знач-ний ефект при лiкуваннi захворювань шкiри.

Б е с i д а • Чому ясенець називають неопалимою ку-

пиною?• Чому iнодi трапляється самозаймання

ясенця?• Висловiть своє ставлення до правдо-

подiбностi iсторiї про його самозаймання.• У чому полягає символiчнiсть назви «не-

опалима купина» вiдносно квiтки?• Яка з назв квiтки – «неопалима купина»

чи «ясенець», – на вашу думку, є бiльш влуч-ною? Свою думку аргументуйте.

• Коли цю рослину доречно називати «ясе-нець», а коли – «неопалима купина»?

Легенда «Неопалима купина»Бесiда за змiстом легенди з елемен-

тами переказу.• Яка бiда прийшла на українську землю?• Як тлумачили посланця-рослину вороги?

Чим здивувала їх не бачена ранiше квiтка?• Як квiтка допомогла перемогти чу-

жинцiв?• Чому її назвали неопалимою купиною?

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 14

• Як використано символ купини у вiдомiйiконi?

• Доведiть правильнiсть твердження «Не-опалима купина – поетичне вiдображення долiУкраїни та українського народу».

• Що символiзує рожевоквiтна неопалимакупина?

• «Неопалима купина» – це мiф чи леген-да? Чому ви так думаєте?

• До яких роздумiв спонукає оповiдь?Учнiвське повiдомлення.Неопалима Купина – стародавнiй праобраз

Богоматерi, – найбiльш шанований у христи-янськiй iконографiї. Особливе мiсце посiдає во-на серед багатьох святих покровителiв пожеж-никiв.

Згiдно iз тлума-ченням богослов-ської лiтератури,неопалима купина– це кущ, що з’яв-лявся на горi СiнайМойсеєвi палаю-чим, але неспали-мим.

Купина знаме-нувала непорочнезачаття Богороди-цею Христа. Будучи матiр’ю, вона залишиласяДiвою: до народження Дiва i пiсля народжен-ня Христа – Дiва. «Як же купина незгораємопалаєма, так Дiва родила сина», – спiвається вцерковних пiснях. У змiст такого порiвняннянеспалимого куща з Пресвятою Богородицеюпокладено поєднання духовного i природного,примирення Бога зi свiтом через примиреннявогню з деревом. Адже до приходу Христалюдський досвiд знав лише трагiчнi наслiдкизiткнення людини з силами природи, особли-во з вогненною стихiєю.

Ікона уособлює владу Богородицi над зем-ним лихом – вогнем. Звiдси й народне повiр’я,що образ «Неопалимої купини» має силу ряту-вати палаючi будiвлi.

Легенда розповiдає про велику пожежу, щоохопила чимало будiвель, серед яких був де-рев’яний будинок, що не займався. Бiля нього

стояла жiнка, тримаючи в руках iкону «Неопа-лимої купини», по обличчю котилися сльози, талице виражало спокiй i непохитну вiру. Буловидно, що жiнка не переймається за свiй дiм, аоплакує горе iнших. Пожежа ставала дедалiжорстокiшою, але жiнка стояла нерухомо.Наступного дня на згарищi лишився один буди-нок, що його охороняла сила вiри.

Ікона «Неопалимої купини» зберiгається уЛьвiвському музеї iсторiї релiгiї. Писана вона надеревi й датується XVIII столiттям. Ученi пере-конанi, що й нинi образ випромiнює позитивнубiоенергiю.

Днем ушанування Пресвятої БогородицiНеопалимої купини вважається 17 вересня.

У ч и т е л ь. Гори Карпати – справжняперлина, створена природою на пiвденномузаходi України. Це край гiрських пейзажiвказкової краси, щедро вмитий криштале-вою водою цiлющих джерел. Це рiзно-барвнi вiдблиски стрiмкого Черемошу йбурхливого Пруту. Це сивочолий батькоДнiстер, глибокi води якого доносять донас вiдгомiн давнини. Цей край, описаний улегендах та оспiваний у поезiї, зiгрiтий лю-бов’ю його жителiв, завжди вiдкритий длявсiх охочих долучитися до дива...

Перегляд фоторепортажу про красуКарпатських гiр.

Легенда «Як виникли Карпати»

С л о в н и ч о к.

Пструг (дiал.) – форель; прiсноводний рiдриб родини лососевих.

Груночок (дiал.) – горбочок.Mазда (дiал.) – господар.

Бесiда за змiстом легенди з вибiрко-вим читанням.

• Хто був володарем долини?• Пояснiть етимологiю iменi господаря до-

лини.• Зачитайте опис палацу, в якому жив Си-

лун.• За що слуги i служницi любили Карпа?• Чому хлопець надумав повернутися до-

дому?

– 15 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 15

– 16 –

7–8’2013

Неопалима купина символiзує незнищен-нiсть українського народу i його землi. (Так.)

Ікона «Неопалимої купини» оберiгає примi-щення вiд пожежi. (Так.)

Твiр «Неопалима купина» – це мiф. (Нi.)Силун спав у срiбнiй колисцi. (Нi.)Карпо вирiшив повертатися додому, коли

йому виповнилося двадцять рокiв. (Так.)Господар заплатив Карповi за службу. (Нi.)Вiд ударiв Силуна гори продовжують рости.

(Нi.)Дiвчина з легенди «Чому в морi є перли i

мушлi» була царського роду. (Так.)Камiнь черепахи був крихкий. (Так.)Дiвочi сльози перетворилися на мушлi. (Нi.)Батько погодився на доньчин шлюб. (Так.)Рефлексiя. Пiдсумок уроку.�Висловiть своє враження вiд уроку.Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. З а г а л ь н е. Про-

читати народнi перекази «Бiлгородськийкисiль», «Прийом у запорожцi». І н д и в i -д у а л ь н е. Пiдготувати розповiдь про за-порозьких козакiв (двоє учнiв).

У р о к 4Т е м а. Народнi перекази: «Бiлгород-

ський кисiль», «Прийом у запорожцi».Лицарство та вiдвага запорозьких ко-закiв.

М е т а: ознайомити школярiв з народни-ми переказами як лiтературним жанром,художнiми особливостями їх; розвивативмiння свiдомого й виразного читання;зацiкавити iсторичним минулим України,виховувати нацiональну самосвiдомiсть,гордiсть за наше героїчне минуле.

ТЛ: переказ.


О б л а д н а н н я: мультимедiйна дошка,репродукцiї картин iз зображенням козакiв.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: iнтерактивна вправа, асоцiювання,слово вчителя, учнiвськi повiдомлення,бесiда.

• Зачитайте розмову мiж Силуном i Кар-пом в особах. Яку рису характеру виявив Карпоу розмовi з господарем?

• Що зi злостi зробив Силун?• Яким чином земля вiдплатила Карповi за

те, що «чесно працював на нiй»?• Чи вдалося Силуновi вирватися з пiдзем-

ної печери?• Що утворилося на землi вiд його ударiв?• Де з’явилися найвищi гори? На чию честь

їх названо?• Як змiнилося життя людей пiсля зник-

нення господаря?• Чи вислухав Бог молитви жителiв долини?• Чого навчає легенда?

Легенда «Чому в морi є перли i мушлi»

Учнi ланцюжком читають легенду.У ч и т е л ь. Чи знаєте ви, що таке перли

i мушлi? (Вiдповiдi учнiв.) Перли – надзви-чайно «живi» самоцвiти, що утворюютьсяв черепашках (мушлях) морських i прiсно-водних молюскiв. Здавна використовують-ся як коштовна прикраса, символiзуютьчистоту. Нiжнi, ледве помiтнi м’якi перели-ви кольорiв, яскрава пляма свiтла нагладкiй матовiй поверхнi, акуратна при-родна кулеподiбна форма... Невипадковопоняття «перлина» стало синонiмом усьо-го найкрасивiшого та найдосконалiшого.Вважається, що перли дарують любов iсiмейне щастя.

Б е с i д а • Чи дав батько закоханим благословення

на шлюб?• Чому в дiвчини незабаром з’явилися сум-

нiви?• Що вона надумала зробити?• Яку рiч подарувала дiвчинi золота чере-

паха?• На що перетворилися дiвочi сльози i кра-

плинки кровi?• Чи сподобалося вам закiнчення твору?Гра «Так-нi». Пiдтвердiть або спро-

стуйте поданi твердження.Неопалимою купиною назвали квiтку неза-

будку. (Нi.)

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 16


уроку.Інтерактивна вправа. Передайте лан-

цюжком побажання вчителя на сьо-годнiшнiй урок. Хто почує вислiв останнiм,має записати його на дошцi.

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.� Запишiть асоцiацiї до слова переказ.Оголошення теми, мети й епiграфа

уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Серед етнiчних жанрiв

фольклору, в яких iдейно-художнiми засо-бами особливо яскраво зображено iсторiюнашого народу, його свiтогляд i поетичнукультуру, значне мiсце належить перека-зам. І тепер в Українi, мабуть, не знайти та-кого мiста чи села, де у людськiй пам’ятi незберiгалися б реалiстичнi художнi оповiдiпро мiсцевих героїчних осiб. Вiд поколiннядо поколiння передаються розповiдi пропевнi мiсцини, рiчки, озера, лiси, гори, до-лини й iсторичнi згадки про визначнi подiї,що тут вiдбувалися.

Як бачимо, сягнути глибин далекого ми-нулого наших предкiв, зрозумiти їхнiйспосiб мислення та свiтовiдчуття допомага-ють не лише мiфи i легенди, а й перекази.


Переказ – усна оповiдь про життєвi фак-ти, явища, драматичнi ситуацiї, пов’язанi зконкретними iсторичними подiями, iнфор-мацiя про якi передається не очевидцями, ашляхом переповiдання почутого (звiдси й на-зва – переказ).

Джерелом виникнення цього жанру бу-ли розповiдi очевидцiв чи учасникiв iсто-ричних подiй минулого. Такi оповiдi зацi-кавили слухачiв, їх почали передавати з уств уста. Історичнi подiї з часом набували но-вих рис, емоцiйного забарвлення, доповню-валися фактами або вигадками. Тради-цiйно в переказах немає надприродного чифантастичного.

Питомою рисою цього жанру є те, щооповiдач не бере участi в зображуванихподiях, покликаючись на джерело чи по-ходження розповiдi.

Т е о р i я л i т е р а т у р и.

Тематичнi групи переказiв�Перекази давньоруських часiв i Ки-

ївської Русi.�Перекази перiоду половецьких i туре-

цько-татарських нападiв.�Перекази доби Козаччини та Нацiо-

нально-визвольної вiйни 1648–1654 pокiв.�Перекази перiоду Руїни i нацiонально-

визвольних змагань XVIII столiття.�Перекази про нацiонально-iсторичнi

подiї новiтньої доби.

Історичнi перекази належать до тiєїскарбницi надбань нашого народу, якаувiбрала в себе нацiональний характер i на-родну мудрiсть, свiтогляд i психологiю,звичаї i культуру, дух звитяги й незламнуволю, донесену до нащадкiв iз сивої давни-ни. Цi перлини усної народної творчостi євиявом iсторичної пам’ятi, джереломпiзнання витокiв.

Історичнi перекази – дзеркало народноїдушi, яке оприявнює всi iсторичнi етапикультурного i соцiального розвитку на-роду. Це неоцiненний матерiал для пiзнан-ня нацiонального характеру, естетичнихсмакiв нацiї, що формувалися протягомстолiть.

Багато переказiв зафiксовано в Русько-му лiтописi й iнших писемних пам’яткахдавньої української лiтератури. Саме вРуському лiтописi записано один iз най-давнiших текстiв про перемогу українцiвнад ворогами – переказ «Бiлгородськийкисiль».

Переказ «Бiлгородський кисiль»Пiдготовленi учнi читають текст.

Б е с i д а • Чому печенiгам удалося здiйснити облогу

Бiлгорода?• Яку пораду дав людям мудрий старець?

– 17 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 17

на iсторiю України в XVII–XVIII столiттях,сприяла захисту полiтичних, економiчних,культурних здобуткiв українського народу, йо-го духовному розвитку. Провiдними козацько-лицарськими чеснотами були мужнiсть, звитя-га, вiрнiсть, гiднiсть, честь, добра слава, здат-нiсть до самопожертви, патрiотизм, лицарськавiдданiсть.

Історiї про козакiв часто оповитi мiстикою iвигадками, однак до наших днiв збереглися йцiлком правдивi цiкавi факти.

2-й у ч е н ь. Козацьке житло було доситьпримiтивне, жили чоловiки в куренях – хатинахз очерету. Головував у куренi отаман. Усi, хтожив в одному куренi, харчувалися разом. Запо-рожцi не були примхливими в їжi, тож цiлкомзадовольнялися кашею, приготованою з борош-на, води i солi. Ця страва називалася саламаха.Іншою повсякденною стравою для козакiв булатетеря – сумiш борошна, крупи i проса, до якоїдодавали слабеньке пиво або рибну юшку.

Козаки були неперевершеними воїнами: ко-жен мав рушницю, алебарду i шаблю. Вони бу-ли безстрашними й демонстрували у воєннихдiях неабиякий розум i хитрiсть, умiли не-помiтно пiдкрадатися й атакували ворога зне-нацька.

Збереглися цiкавi iсторiї про запорожцiв, уяких розповiдається про дивний козацький чо-вен, який був прообразом… сучасного пiдводно-го човна! Вiн мав два днища, мiж якимирозмiщували баласт для занурення у воду. Коликозаки наближалися до ворога, цей баласт вики-дали, човен несподiвано пiднiмався на поверх-ню, а воїни з’являлися нiби з морського дна.

Наведенi факти свiдчать самi за себе – запо-розькi козаки були по-справжньому вiльнимилюдьми i робили зi своєю волею все, що хотiли!

У ч и т е л ь. Побутує думка, що в запо-рожцi приймали всiх, хто приходив на Сiч iвмiв перехреститися та сказати, що вiрує вБога. Проте це не так. Щоб стати справжнiмкозаком, слiд було пройти нелегку школунавчання i скласти суворi iспити, якi витри-мували не всi. Тому новачка, незалежно вiдвiку, приймали спочатку в «молодики».«Молодик» 7 рокiв учився фехтувати, влуч-

– 18 –

7–8’2013

• Яким образним висловом назвали бiлго-родцi кисiль i мед?

• Як повелися печенiзькi посли?• До якої тематичної групи можна вiднести

переказ «Бiлгородський кисiль»?

У ч и т е л ь. Особливе мiсце в системiнацiональних цiнностей українського наро-ду посiдає козацтво. Можна навiть сказати,чiльне мiсце, i це не буде перебiльшенням, то-му що коли ми кажемо про когось «козак», томаємо на увазi цiлу низку позитивних яко-стей людської натури. Це смiлива, вольова,розумна, кмiтлива, весела, нацiональносвiдома людина. Це справжнiй друг, навiтьпобратим, борець зi злом i несправедливiстю.Це лицар у стосунках iз жiнкою i люблячийсин, який поважає своїх батькiв i пiклуєтьсяпро них. Перелiк чеснот можна продовжува-ти, тому й не дивно, що про козакiв згордiстю i захопленням говорив українськийнарод, складав про них пiснi й легенди, думиi перекази, так само як згадували й оспiвува-ли справжнiх синiв своєї землi всi без винят-ку майстри художнього слова.

Перевiрка домашнього завдання. Уч-нiвськi повiдомлення.

1-й у ч е н ь. Вiд давнiх часiв найбiльшмужнi, вiдважнi й загартованi в боях iз ворогамисвоєї землi представники українського народуорганiзувалися в окрему iсторичну спiльноту –козацтво. Українськi козаки усвiдомлювали се-бе лицарями, тобто особисто вiльними людьми,спосiб життя яких визначало воєнне ремесло таналежнiсть до вiйськової органiзацiї. Саме ко-зацтво було тiєю силою, яка активно впливала

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 18

но стрiляти, «реп’яхом» на конi сидiти, вико-нувати бойовий гопак (або його ще назива-ли «сiчев’юн»), розвиваючи силу i сприт-нiсть. Гопак колись був не танцем, а рiзнови-дом бойового мистецтва, що полягав увмiннi вести бiй iз багатьма суперниками пе-реважно ногами. Керували навчанням до-свiдченi воїни й полководцi, при яких юнакислужили джурами. Наприкiнцi навчання ко-жен мусив узяти участь у морському походiна Туреччину, виконуючи обов’язки зброє-носця.

І лише тодi кандидата в козаки допуска-ли до iспиту на звання запорожця. Такийiспит мав напiвжартiвливий характер. Спо-чатку юнак мав з’їсти миску дуже наперче-ного борщу i випити кварту (2 пляшки)горiлки. Опiсля – пройти по колодi, пере-кинутiй мiж скелями на березi Днiпра, i невпасти у воду.

Наступне випробування – подолати всiпороги, пливучи човном по Днiпру протитечiї. На завершення «молодик», осiдлавшинеоб’їждженого коня задом наперед, безсiдла й вуздечки мав проскакати по степу iблагополучно повернутися. Перевiряли но-вачка й на такi якостi, як кмiтливiсть, това-риськiсть, умiння не розгублюватись ускладних ситуацiях.

Загалом же навчання в козацьких шко-лах тривало доволi довго i було всебiчним:запорожець мав не тiльки стати неперевер-шеним воїном, а й так само вивчити грамо-ту, основи астрономiї, медицини. Усiм вiдо-мо, що кожен козак мав вiрного друга – ко-ня, тому доглядав свого товариша i в разiпотреби лiкував його. Тож знання з ветери-нарiї також слiд було засвоювати. Кепськийкозак, який не вмiв грати бодай на одномународному iнструментi чи не вмiв спiвати йтанцювати. А бiльших дотепникiв, нiж запо-рожцi, на той час годi було зустрiти. Талано-витiшi й здiбнiшi до наук вивчали ще й ос-нови дипломатiї, iноземнi мови, оскiлькидоводилося вести перемовини з представ-никами рiзних країн, а почасти козаки ще йнаймалися до iноземних вiйськ.

Тож бути козаком – це почесно, але ста-ти ним було надзвичайно складно.

Переказ «Прийом у запорожцi»Учнi читають текст самостiйно напiв-

голосно.Б е с i д а

• Яким було перше випробування для кан-дидата в козаки?

• Де перебували запорожцi в той час, колиновачок варив кашу?

• Кого стосувалися слова «Нi, се не наш!»?• Як чинили козаки з тими, кого вiдправля-

ли назад додому?• Про яких новачкiв козаки могли сказати

«Оце наш!»?• Якi риси характеру цiнували в козацько-

му товариствi?• До якої тематичної групи можна вiднести

переказ «Прийом у запорожцi»?Рефлексiя. Пiдсумок уроку.�Продовжiть висловлення: «Сьогоднi

на уроцi я зрозумiв, що …», «Менi булоцiкаво …», «Я дiзнався …, але ще хочу дiзна-тися …».

Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. З а г а л ь н е. Про-

читати переказ «Ой Морозе-Морозенку».І н д и в i д у а л ь н е. Пiдготувати iсторичнудовiдку про полковника Морозенка (кiлькаучнiв).

У р о к 5Т е м а. Переказ «Ой Морозе-Моро-

зенку». Нестор Морозенко – мужнiй ге-рой-оборонець рiдної землi.

М е т а: продовжити ознайомлення учнiвз iсторичними переказами; розвивати вмiн-ня вiльно висловлювати свої думки; вихо-вувати любов i повагу до героїчної минув-шини нашої країни.


О б л а д н а н н я: мультимедiйна дошка,репродукцiї картин «Запорожцi в бойово-му наступi пiд Корсунем», «Богдан Хмель-ницький поклонився вбитому запорожцю»Миколи Стороженка.

– 19 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 19

– 20 –

7–8’2013

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: iнтерактивна вправа «Словеснийнастрiй», теоретичний практикум, учнiв-ськi повiдомлення, бесiда, складання планудо переказу, «Uронування».


уроку.Інтерактивна вправа. Схарактеризуй-

те свiй настрiй за допомогою кiлькох при-кметникiв.

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.Теоретичний практикум. Дайте ви-

значення термiнiв образне слово, фольклор,мiф, легенда, переказ.

Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Хвилюється золоте збiжжя

колосистого моря пiд високим склепiннямблакитного неба, хлюпочуть повноводi рiки взеленому вiнку кучерявих верб, медами пах-нуть буйнi трави, великий шум iде тiнистимидiбровами… та кожна п’ядь цiєї квiтучої землiщедро полита кров’ю, засiяна кiстками,скроплена дрiбними росами-сльозами. Іздавнiх-давен заздрiснi сусiди посягали на ди-вовижну красу цього замрiяного краю. І ста-вали на захист рiдної неньки України мо-гутнi богатирi-герої, що їх зiбрала пiд своїмималиновими стягами Запорозька Сiч. Хо-робрi вiдчайдухи, завзятi та дужi, вони, нешкодуючи сил i самого життя, невтомно во-ювали зi своїми одвiчними ворогами: то тата-рами й турками, то поляками. Скiльки їх по-лягло на кривавих полях битв! І загубилисяб тi славнi подвиги патрiотiв, якби не увiчнивїх український народ у своїх безсмертних ду-мах i пiснях, легендах i переказах.

Одним iз таких народних героїв є ко-зацький полковник Морозенко. Над пере-казом про цю смiливу людину ми працюва-тимемо на сьогоднiшньому уроцi.

Перевiрка домашнього завдання.Учнiвськi повiдомлення.

1-й у ч е н ь. Станiслав (Нестор) Морозенко –полковник реєстрового козацтва, полковник кор-сунський, командир корпусу Визвольної армiї.

Цей козацький лицар вiдзначався нечува-ною хоробрiстю й особливою шляхетнiстю, щоїї помiтили i поцiнували не тiльки козаки, а йвесь український народ i навiть вороги.

Справжнє прiзвище полковника – Мрозо-вицький. Вiдомо, що вiн походив з галицько-подiльського шляхетського роду, який сидiв умiстечку Теребовлi поблизу Тернополя. Навчав-ся у Кракiвському (Польща) i Падуанському(Італiя) унiверситетах.

1638 року польський уряд затвердив його вчинi полковника реєстрового козацтва. ДоХмельницького Морозенко перейшов не сам, амало не з цiлим своїм полком, тож у час битвипiд Жовтими Водами вiн уже виступав як ко-мандир поповненого повстанцями полку цiєїармiї. У бiй пiд Корсунем полк Морозенкапiшов першим i зажив слави найхоробрiшого йнайстiйкiшого. Пiсля здобуття Корсуня Хмель-ницький призначив Станiслава Морозенка пол-ковником корсунським.

2-й у ч е н ь. Наприкiнцi лiта 1648 року Мо-розенко знову повернувся до ставки гетьмана.І вже пiд час Пилявецької битви Корсунськийполк Морозенка вiдзначився, стримуючи натискполякiв у центрi повстанського фронту. Вiдтодiсамé iм’я його почало навiювати жах на поль-ських солдатiв, а полковник Морозенко став ле-гендою українського народу, його улюбленцем.Про нього складають пiснi, спiвають у думах, аХмельницький, з огляду на талант i досвiд цьогополководця, призначає його командувачем усiєїсвоєї кiнноти в битвi пiд Збаражем. Битва булавдалою для козакiв. Українська кiннота пiд про-водом Морозенка дiяла блискуче. Саме йоговчаснi й рiшучi дiї завадили польським вiйськамоб’єднати пiд Збаражем свої сили.

3-й у ч е н ь. Загинув командувач кiннотиВизвольної армiї так, як i мав загинути леген-дарний воїн. У критичний момент СтанiславМорозенко взяв свiй останнiй резерв i кинувся зним до мiсця прориву ворожого вiйська. За та-ких обставин змiнити перебiг битви можна булотiльки прикладом великої особистої мужностi.І командир подав такий приклад своїм воякам.Неперевершений фехтувальник, Станiслав Мо-розенко першим врубався в польський загiнпрориву i проклав дорогу iншим. Поляки пода-лися. Та самому йому, як свiдчать сучасники, не

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 20

6. Прощання з полковником.7. Туга за Морозенком.8. Народження пiснi.Конкурс на найкращого оповiдача. Пе-

рекажiть виразно найцiкавiшу, на вашудумку, частину оповiдi про Морозенка.

Перегляд i обговорення картин. Роз-гляньте репродукцiї картин. Кого на нихзображено? Прочитайте назви полотен. Якiепiзоди переказу про Морозенка можна ни-ми проiлюструвати?

Стороженко М. «Запорожцi в бойовомунаступi пiд Корсунем», «Богдан Хмельницький

поклонився вбитому запорожцю»

«;ронування». Схарактеризуйте Моро-зенка, дiбравши слова або словосполучен-ня на означення цього образу.


– 21 –

пощастило: коня пiд ним убило, а вороги наки-нулися з усiх бокiв. Корсунцi вирвали свого ко-мандира з цих лещат. Однак на тiлi його буловже стiльки ран, що за кiлька годин вiн помер.

Коли у ставцi гетьмана довiдалися про заги-бель полковника Морозенка, у вiйську було ого-лошено траур, i побратими не соромилися своїхслiз. Переказують, що над тiлом одного з най-звитяжнiших своїх лицарiв плакав сам гетьманХмельницький.

Переказ «Ой Морозе-Морозенку»Бесiда за змiстом з вибiрковим чи-

танням.• Ким був Нестор Морозенко?• У яких битвах вiн брав участь?• Якi географiчнi назви трапляються в пе-

реказi?• Як ставилися до Морозенка козаки?• Якi риси характеру полковника пiдкрес-

лено в текстi?• Як Морозенко зустрiв смерть?• Як реагували на загибель Морозенка за-

порожцi, гетьман Хмельницький, селяни,Україна?

• Як ви думаєте, хто може бути авторомцього тексту?

• Яке ставлення оповiдача до переказува-них подiй?

• Як ви думаєте, чи був перший автор пере-казу очевидцем подiй, про якi розповiдав?

• Знайдiть у текстi й зачитайте речення, вяких зазначено джерело виникнення переказу,засвiдчено колективне авторство. (Кажуть...; аще розповiдають...; з дiда-прадiда розповiда-ють...)

• Знайдiть у текстi й зачитайте фрагменти,де описано тугу за Морозенком.

• До якої тематичної групи можна вiднести«Ой Морозе-Морозенку»? Вiдповiдь аргумен-туйте.

Колективне складання плану.О р i є н т о в н е в и к о н а н н я.1. Славний лицар батька Хмеля.2. Бойовi перемоги Морозенка.3. Замiр шляхти знищити полковника.4. Морозенко – посол на переговори до

Вишневецького.5. Смерть вiдважного козака вiд зрадни-

цьких куль.

7–8’2013

освiченалюдина

Морозенко

уславленийу пiснi

патрiот

мужнiй лицар

пол-ковник

шанований гетьманомi побратимами

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 21

– 22 –

7–8’2013

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.�Доберiть слово-асоцiацiю до сього-

днiшнього уроку.Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.У ч и т е л ь. Нам, українцям, лишається

одне – захоплюючись козацтвом, прагнутив самих собi виховувати й укорiнювати тiiдеали, якими жили нашi попередники, болише Lрунтуючись на них, наша нацiя, нашадержава матиме перспективи. Ідеали ко-зацтва не мають термiну давностi, бо це iде-али порядностi, вiдданостi й патрiотизму.

Домашнє завдання. З а г а л ь н е. Пiдго-туватись до уроку позакласного читання.Прочитати перекази: «Звiдки пiшло прiзви-ще Богдана Хмельницького», «Як Сiрко пе-ремiг татар», «Олекса Довбуш». І н д и в i -д у а л ь н е. Пiдготувати повiдомлення проiсторичних осiб: Богдана Хмельницького,Івана Сiрка, Олексу Довбуша; знайти i ви-вчити напам’ять поезiї про цих знаковихдля України постатей.

У р о к 6Т е м а. Народнi перекази: «Звiдки

пiшло прiзвище Богдана Хмельницького»,«Як Сiрко перемiг татар», «Олекса Дов-буш».

М е т а: поглибити знання учнiв про та-кий жанр фольклору, як перекази; удоско-налювати навички роботи з текстами (ви-разного читання, переказу, аналiзу); розви-вати пам’ять, мислення, увагу; зацiкавитибiографiєю видатних постатей українськоїiсторiї, плекати почуття патрiотизму.

Т и п у р о к у: урок позакласного чи-тання.

О б л а д н а н н я: збiрники народних пе-реказiв; портрети Богдана Хмельницького,Івана Сiрка, Олекси Довбуша; аудiозаписипiсень «Чи не той то хмiль» у виконаннiгурту «Телерi», «Отаман Сiрко» у вико-наннi Людмили Артеменко та гурту «Водо-грай», «Ой попiд гай зелененький» у вико-наннi Тараса Житинського; фрагменти до-кументального фiльму «Отаман Сiрко:смерть перевертня», який вийшов у рамкахпроекту «У пошуках iстини».

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: афiрмацiя, слово вчителя, учнiвськiповiдомлення, бесiда, виразне читанняпоезiй.


уроку.� Запишiть у зошити i тричi прочитайте

хором вислiв-афiрмацiю: «Мої думки пози-тивнi i творчi».

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.Б е с i д а

• Що називається переказом?• Назвiть характернi риси цього жанру.• Якi тематичнi групи переказiв ви знаєте?Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Кожен народ iз давнiх-давен

прагнув осмислити власну iсторiю. Своєбачення давнiх подiй вiдтворювали в уснiйнароднiй творчостi, що дотепер зберегладля нащадкiв дух i подiї далеких епох. Їїкраса i художня довершенiсть захоплюють iдивують, викликають повагу i гордiсть заукраїнський народ, його славетну iсторiю.Не можна без хвилювання слухати героїчнiдуми та чарiвнi пiснi, поринати у свiт казок,читати народнi балади, легенди, перекази.З їхнiх рядкiв постають перед нами славнiгерої – самовiдданi сини України, якi сер-цем i шаблею боронили рiдну землю.

Український героїчний епос знайомитьнас iз багатьма безсмертними постатями за-хисникiв народу України. Серед них – Бог-дан Хмельницький, Іван Сiрко, ОлексаДовбуш. Саме про них поговоримо на сьо-годнiшньому уроцi.


Богдан Хмельницький 1-й у ч е н ь. Богдан Хмельницький – одна з

найважливiших постатей в українськiй iсторiї,видатний гетьман України, засновник козацькоїдержави – Вiйська Запорозького. ГетьманВiйська Запорозького з 1648 року.

Народився вiн 27 грудня 1595 року. Батько-сотник назвав сина Зiновiєм, а Богданом його

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 22

нарекли пiзнiше – за ви-датнi досягнення на по-садi гетьмана.

Навчався в однiй iзбратських шкiл, а також уєзуїтському колегiумi уЛьвовi, знав латину, поль-ську, турецьку, кримсько-татарську мови. У 1620-хpоках Хмельницький по-в’язав своє життя з Козач-

чиною, де вiн служив, мабуть, у Чигиринськомуполку i був учасником вiйськових походiв козакiвпроти татар i полякiв. Брав участь у повстаннiпроти Польщi i як вiйськовий писар пiдписавкапiтуляцiю пiд Боровицею 24 грудня 1637 року.Восени 1638 року Хмельницький був членом ко-зацького посольства до короля Володислава IV.

2-й у ч е н ь. 1645 року разом iз козацьким за-гоном на бiльш як 20 тисяч був на службi фран-цузького уряду й, вiрогiдно, брав участь в облозiДюнкерка. У 1647 роцi його маєток зруйнувавдрiбний шляхтич Чаплинський, сильно побитойого малолiтнього сина, померла дружина; у груд-нi коронний хорунжий Конєцпольський наказуєсхопити i стратити його. Урятувала Хмельниць-кого лише допомога й порука його друзiв iз чиги-ринської старшини, зокрема полковника Кри-чевського, кума й однодумця Хмельницького.

Наприкiнцi грудня 1647 року з невеличким(300 чи 500 осiб) загоном козакiв подався на За-порожжя, де його було обрано гетьманом. Цебув початок нового козацького повстання, якенезабаром перетворилося на велику Нацiональ-но-визвольну вiйну, очолену Хмельницьким.У всiх галузях державного будiвництва – у вiй-ську, адмiнiстрацiї, судiвництвi, фiнансах, у ца-ринi економiки й культури виступає як видат-ний державний дiяч. Це виявилося в органiзацiїверховної влади нової української держави, якапiд зверхнiстю й титулом Вiйська Запорозькогоi пiд владою його гетьмана об’єднала всi верствиукраїнського народу.

У сiчнi 1654 року пiдписав Переяславськуугоду (в 1656 роцi переглянута без участiХмельницького московсько-польською Вiлен-ською угодою).

– 23 –

7–8’2013

Помер 27 липня (6 серпня за новим стилем)1657 року в Чигиринi i 25 серпня похований уСуботовi, в Іллiнськiй церквi, яку сам збудував.

Робота з переказом. Звiдки пiшло прiзвище

Богдана ХмельницькогоБатькiв Богдана Хмельницького не знав i не

бачив нiхто. А на горi, де зараз церква, жили собiдiд та баба. Бiля них рiс густий-густий хмiль. У дi-да й баби не було дiтей, i вони цьому журилися.

Якось ранком вийшов дiд iз хати i почувнiби дитячий голос. Дiд почав пробирати ру-ками хмiль i пiшов туди, звiдки чув голос. Угустому-прегустому хмелi вiн знайшов хлоп-чика. Дитина лежала перед ним, а в головi внеї сяяло сонце. Дiд перехрестився, взяв дити-ну й понiс до хати, а сонце теж пiшло за ним.Тiльки дiд увiйшов до хати, як побачив, щостiни розступилися, i на мiсцi старої хати ви-росли палати, i в усiх палатах ясно-ясно стало.

Дiд i баба назвали цю дитину БогданомХмельницьким. Це тому, що вони думали, щосам Бог послав їм цю дитину, а Хмельницькийтому, що знайшли хлопчика у хмелi.

Рiс Богдан не щодня, а щогодини... Скоровирiс, i до нього з усiх усюд сходилися козаки, авiн що скаже, то так тi козаки i слухають його.

Богдан зi своїми козаками побудував церквунеподалiк вiд своїх палат, а пiд церквою викопавльохи, якими водив свої конi до Тясмина напу-вати, а як нападали на нього вороги, то вiн ухо-див з козаками в тi льохи, а потiм зненацька ви-ходив звiдти i перемагав ворогiв. Сильною лю-диною був Богдан Хмельницький.

Б е с i д а • Як народ пояснює походження iменi та

прiзвища Богдана Хмельницького?• Про що, за народним повiр’ям, свiдчило

сонячне сяйво навколо голови дитини?• Якими рисами надiляє народ славного

гетьмана?• Знайдiть i зачитайте мiсця переказу, опо-

витi казковiстю, фантастичнiстю. Як ви вва-жаєте, реальний чи вигаданий початок перека-зу? Чому?

• Якими вчинками запам’ятався людямБогдан Хмельницький?

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 23

чим налякав усiхприсутнiх! Бать-ко спробував ви-правити ситу-ацiю, заявивши,що Іван «зубамигризтиме воро-гiв». Та це не за-спокоїло селян.До дитини ста-вилися з побоюванням, i певною мiрою це буловиправдано, тому що вiн з дитинства виявлявунiкальнi здiбностi, якi згодом стали просто над-природними.

2-й у ч е н ь. Іван Сiрко, надзвичайно тала-новитий воїн i видатний полiтичний дiяч свогочасу, здiйснив близько 50 вiйськових походiв iне зазнав жодної поразки. Чого варта тiлькиучасть у франко-iспанськiй Тридцятирiчнiйвiйнi (1618–1648) на боцi французiв! У 1646 ро-цi, згiдно з угодою iз французами, пiдписаноюБогданом Хмельницьким, 2500 козакiв черезГданськ морем дiсталися порту Кале. Вели за-порожцiв полковники Сiрко i Солтенко. Самезавдяки вiйськовому мистецтву українських во-якiв удалося взяти неприступну фортецю Дюн-керк, захоплену iспанцями.

Воював Сiрко i проти турецького султана,здобуваючи численнi славнi перемоги. Неда-ремно турки й татари називали Сiрка «урус-шайтаном» (руським чортом) i «семиголовимдраконом». Ім’ям легендарного отамана пiдпи-сано знаменитий лист турецькому султановiМухаммеду IV, той самий, який увiчнив насвоїй картинi Ілля Рєпiн.

Авторитет Івана Сiрка на Сiчi був величезний.Тому не дивно, що запорозькi козаки 12 разiв оби-рали його кошовим отаманом – з 1659 року посерпень 1680-го, тобто до самої смертi.

Помер уславлений отаман 1 (11) серпня1680 року на хуторi Грушiвка (тепер село ІллiнкаТомакiвського району Днiпропетровської об-ластi); похований поблизу села Каплунiвки (те-пер Нiкопольського району тiєї самої областi).

3-й у ч е н ь. Вважається, що отаман ІванСiрко був знаменитим i могутнiм характерни-ком. Запорожцi говорили, що рiвного йому вцiлому свiтi не було. Розповiдали, що, коли вiн

– 24 –

7–8’2013

Виразне читання поезiї А.Малишка«Гомiн, гомiн по дiбровi».

Гомiн, гомiн по дiбровi,А над полем все заграви,А над полем все заграви,Пожовтiли буйнi трави.

Станьмо, хлопцi, при долинi.Станьмо, хлопцi, таборамиЗа полями, за борами,Пiд густими яворами.

Вже нема шляху додому,Я iду тепер в походi,Б’ють гармати за горою,Конi мчать на Жовтi Води.

Глянь, Богдане, квiтка в’яне,Дай-но сiчi, дай-но грому!Топче шляхта дикi терни,Загубивши шлях додому.

Гомiн, гомiн по дiбровi,А над полем все заграви,А над полем все заграви,Пожовтiли буйнi трави.

Прослуховування пiснi «Чи не той тохмiль».


Іван Сiрко1-й у ч е н ь. Іван Сiрко є однiєю з найбiльш

легендарних i улюблених iсторичних постатейкозацької епохи, чи не найяскравiшою осо-бистiстю по смертi Богдана Хмельницького.

Вважається, що народився Іван Сiрко мiж1605 i 1610 роками. Мiсцем народження ІванаСiрка донедавна називали слободу Мерефа наХаркiвщинi. Однак бiльш прийнятною видаєть-ся сучасна версiя про його народження наВiнниччинi (до речi, за однiєю з версiй саме ви-хiдцi з Мурафи (тепер Шаргородського районуВiнницької областi) й заснували слободу наХаркiвщинi). Дослiдники також схильнi вважа-ти, що Іван Сiрко народився у дрiбнiй право-славнiй шляхетськiй, а не козацькiй сiм’ї.

За переказами, сама поява на свiт Івана Сiркабула незвичайною: хлопчик народився iз зубами,

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 24

– 25 –

пiдставляв руку пiд удар шаблi, на нiй залишав-ся тiльки синiй слiд. Умiв Сiрко перемагати нелише людей, а й нечисту силу. Рiчку Чортомликназвали так тому, що в нiй Сiрко убив чорта: тойтiльки «мликнув» (промайнув) ногами, колиСiрко вистрелив у нього з пiстоля.

Бурхливим виявилося не лише земне життяІвана Сiрка, а й посмертне. Навiть померши, вели-кий воїн-характерник продовжував перемагативорогiв! Вiн заповiдав козакам пiсля смертiвiдрiзати його праву руку i ходити з нею в походи.

Козаки виконали заповiт отамана i, зустрiча-ючись iз ворогом, виставляли вперед Сiрковуруку зi словами: «Душа i рука Сiрка з нами!»Козаки вiрили: де рука – там i удача. Тому запо-рожцiв ще довго боялися i турки, i ляхи. В одно-му переказi Сiрка навiть назвали СiрентiємПраворучником. Руку кошового поховалитiльки пiсля зруйнування Запорозької Сiчi.А на могилi славного воїна на хрестi був напис:«Хто буде сiм рокiв перед Пасхою виносити потри заполи землi на мою могилу, той матиме та-ку силу, як я, i знатиме стiльки, скiльки й я».

Робота з переказом.Як Сiрко перемiг татар

Давно-давно це було, ще за запорожцiв та закошового Сiрка. Пройшло рокiв чимало, як живСiрко i як його не стало, а слава про нього i непройшла, i не пропала. Вiн був для ворогiвстрашний i сердитий, а, напроти, для християнбув дуже добрий i милостивий.

Одного разу запорожцi пiшли з Сiрком упохiд, а татари прочули про те та одразу йпобiгли на Сiч i почали там хазяйнувати: усiхправославних християн1 забрали та й повели уполон. А вони, бiднi, не хочуть iти та плачуть iридають так, що аж земля стогне. А татари наплач не вдаряють та нагайками їх пiдганяють.

Як ось прочув про те кошовий Сiрко. Зараззiбрав своїх козакiв – та в погоню за татарами:визволяти православних людей. Та летить, якптиця. Добiг близько до татар; бачить, що їх ду-же багато, а козакiв дуже мало – i давай хитри-ти. Спинив свого коня i крикнув на козакiв:

– А стiйте, братця! Пiдождiть, не ворушiться! Тодi зiскочив з коня, дав його другому коза-

ковi, а сам кувирдь – та й зробився хортом iпобiг до татар.

7–8’2013

Татари бачать: хорт, красивий такий! Сподо-бався вiн їм. Узяли вони його, нагодували. Звикото той хорт.

Як стали тi татари вiдпочивати, то той хортпоробив їм так, що вони всi поснули. Тодi вiнназад до козакiв та знову кувирдь – i зробивсячоловiком! Кинувся тодi з козаками до татар,усiх їх вирубав, а християн вернув назад.

Християни дуже дякували Сiрковi i пiшлисобi щасливо додому. А Сiрко зi своїми козака-ми став гуляти по-старому.

____________1 Тут iдеться про мешканцiв слобiд, що були

навколо сiчової фортецi.

Б е с i д а • Чому Сiрко зi своїми козаками кинувся в

погоню за татарами?• До якої хитростi вдався отаман?• Про що свiдчить фантастичне перетво-

рення Сiрка?• Що «поробив» хорт татарам?• Чи вдалося козакам повернути християн

iз полону?Перегляд фрагментiв фiльму «Ота-

ман Сiрко: смерть перевертня».Виразне читання поезiї Тетяни Роси

«Отаман Сiрко». (Переспiв вiрша Л.А.Ка-зарiна.)

Отамане, наш батьку! Стогнуть люди в неволi,Полихають пожежi на рiднiй землi,Стугонить вiд навали у дикому полi.Чи не час закривавити нашi шаблi?

Стала сива земля України вiд скрути, Посiрiв небокрай вiд димiв i золи,Як рiчки невеличкi в могутнiй Славутич –Так стiкаються в Сiч вiдчайдушнi орли.

І до смертного часу не буде спокоюНi тобi, кошовий, нi твоїм козакам.Ти за щастя людське, за Вкраїну i волю В бiй водитимеш їх на бiду ворогам.

Що тобi королi, що султани i хани, Коли Сiч за тобою, неначе стiна:І ламались об неї списи-ятагани, Бо Вкраїна єдина i воля одна.

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 25

24 серпня 1745 року в селi Космач вiд руки за-можного селянина Степана Дзвiнчука.

Героїчна боротьба Довбуша, яка стала при-кладом нездоланної волi українського народу довизволення i соцiальної справедливостi, оспiва-на в численних творах народної поезiї. Йогоiм’ям названо пам’ятнi мiсця: гори в Карпатах,печеру на горi Говерлi, скелю поблизу Яремчi.«Хто був недавно князем i владикою тих гiр, ор-лом повiтря, оленем тих борiв, паном тих ланiваж ген до Днiстрової води? Довбуш! Перед кимтремтiли смiлi i сильнi, корилися гордi? ПередДовбушем! На кого надiялися слабi, бiднi, гноб-ленi? На Довбуша! Хто був окрасою наших гiр,начальником наших леLiнiв? Довбуш!» – такписав про ватажка опришкiв Олексу ДовбушаІван Франко.

Робота з переказом.Олекса Довбуш

Довбушевi було тодi дванадцять рокiв. Тяж-ко жилося йому в пана. Раз пан послав його па-сти вiвцi. Довбуш задумався i не помiтив, як iзгущавини вибiг вовк-страховище, схопивнайбiльшого барана i втiк. Став Довбуш тяжкоплакати, бо пан звелить вiдвести на стайню i да-ти рiзок. Коли чує, хтось позаду йде. Вiн обер-нувся i побачив старого сивого дiда. Старий ка-же Довбушу:

– Йой, хлопче, чого ти так плачеш?А Довбуш каже:– Вовк у мене барана вкрав. Як тепер верта-

тися до пана?– Скажи, хло’1, чого би ти хотiв найдужче? –

питає дiд.– Я хотiв би, щоб у мене була така путеря2,

щоб я мiг дуба валити.Тодi старий чарiвник витягнув маленьке

трав’яне стебельце i сказав, щоб розкрив рот.Коли Довбуш розкрив рот, чарiвник заклав йо-му пiд язик стебельце i сказав:

– Видиш оту березу, iди зiгни її!А береза була товста, на три лiктi. Довбуш

зiгнув березу i подякував старому. Дiдо благо-словив його i сказав:

– Єдина твоя вiрна зброя – це чарiвнийтопiрець, який ти повинен добути собi сам. Вiн єна Чорнiй горi у дiдька, що там лiтає. Його мож-

– 26 –

7–8’2013

* * *Характернику-козаче, спиш ти нинi

пiд курганом,І приручено пороги, i пливе смiття Днiпром…А я думаю, ватаже, де б узяти отамана, Щоб iз ним, як iз тобою: у сiдло i в бiй зi злом.

Прослуховування пiснi «ОтаманСiрко».


Олекса Довбуш1-й у ч е н ь. Олекса

Довбуш – ватажок рухукарпатських опришкiв.Народився у 1700 роцi вселi Печенiжинi (теперКоломийського районуІвано-Франкiвської об-ластi) в родинi бiдногоселянина.

Не витримавши сваволi пана, Олекса зiсвоїм братом Іваном вступає до загону оп-ришкiв. Смiливий, завзятий юнак з органiза-торськими здiбностями швидко стає лiдеромопришкiвського руху.

Першi вiдомостi про героїчну боротьбу Олек-си Довбуша проти гнобителiв мiстяться у доку-ментах, датованих 1738 роком. Загiн Довбушаналiчував близько 50 осiб. Опришки дiяли на те-риторiї Прикарпаття, Закарпаття й Буковини.Вони здiйснювали набiги на панськi маєтки, сади-би лихварiв, торговцiв, заможних селян. Захопле-не майно вiддавали бiдним селянам, серед якихвони мали велику пiдтримку. Карпатськi селянинадавали опришкам притулок, лiкували їх, виго-товляли для них зброю. Опорним пунктом загонуДовбуша була Чорногора у Карпатах. Успiшнiвиступи опришкiв Довбуша у 1738–1745 рокахвплинули на розвиток масової антипомiщицькоїборотьби селян на Прикарпаттi.

2-й у ч е н ь. Польська влада навiть з допо-могою вiйська не могла розправитися з надзви-чайно мужнiм ватажком. Усi спроби шляхтизнищити загiн Довбуша протягом семи рокiв немали успiху. Боротьбу проти нього вiв гетьманПотоцький. Лише пiдступом панам удалосязнищити героя. Загинув Олекса Довбуш

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 26

на убити ярою пшеницею, штолею3 вiд коня таLудзиком срiбним.

Довбуш набрав собi дванадцять опришкiв4 iпiшов з ними на високу гору. Там наказав оп-ришкам добре вiдпочити, щоб на другий деньпочати довбати печеру.

Усi полягали спати. Раптом почувся гул.Скотився камiнь. Довбуш схопив рушницю iпобiг до того мiсця, де скотився камiнь. Враз за-рядив рушницю ярою пшеницею i штолею,зiрвав iз сардака5 срiбний Lудзик i заклав у руш-ницю. Бачить: щось чорне пливе по небу й iскрилетять з очей. Довбуш нацiлився i вистрiлив. Яктiльки вистрiлив, те чорне вдарилося у землю.Вiн пiдбiг i уздрiв нечисту силу – дiдька. У тогобуло вибите праве око, зламаний лiвий рiг i пе-ребита права нога. Довбуш побачив на поясi вдiдька топiрець, який був увесь iз золота. Вiнхотiв узяти його, але щось не допустило. Тодiвiн ножем навхрест ударив по чорту. Зразу щосьзавило i стихло.

Уранцi Довбуш з розмаху загнав топiрець ускалу, i вiд одного удару зробилася просторапечера.

Тим часом уряд жорстоко переслiдував Оле-ксу Довбуша. Але люди стояли за Довбуша, бовiн у багатих брав грошi i худобу, а бiдним давав.Бiдняки переховували Довбуша то в дровах,складених купами, то в бочцi, то в димарi. Урядперестав давати накази, щоб Олексу ймили6 жи-вим, а став шукати, хто б убив Довбуша.

За це взявся один багатiй, Штефан Дзвiн-чук. Вiн запросив Довбуша з опришками на ве-черю, а своїй жiнцi шепнув на вухо, щоб дiзнала-ся, чим Довбуша можна вбити. Довбуш поба-чив, що вона дуже чемна, i повiрив їй:

– Мене можна вбити ярою пшеницею, надякою треба справити дванадцять служб, i воло-синою з моєї голови.

Ранком Довбуш, не вiдаючи зради, пiшов ка-рати злого пана, а Штефан зарядив стрiльбу7, яксказала жiнка. Вилiз на пiд8 з рушницею i ставчекати.

Довбуш прийшов аж через три доби. Вiн по-чав гримати в дверi, але нiхто йому не вiдчиняв.Тодi вiн напружив плечi i вивалив дверi. Саме вцей час ударив пострiл – i щось пекуче прониза-ло Довбушевi груди.

Штефан злякався опришкiвської помсти,продер дiрку у драницях9 i штрик10 униз.

Коли до Довбуша пiдбiгли опришки, вiн ска-зав їм, що хоче померти на Чорнiй горi. Друзiвзяли його i понесли.

Коли проходили коло потоку, Олекса зiбравусi сили i став на ноги. Вiн пiдiйшов до Велико-го Каменя, забив у нього свiй топiрець i сказав:

– Хлопцi, знайте, хто сей топiр витягне, тойбуде такий, як я.

Сказав цi слова i впав мертвий.Ще довго народ згадував Довбуша. Його

смерть стривожила молодих i старих, бо гуцулилюбили Олексу, а пани ледве збулися його.

А топiрець Довбуша нiхто не мiг витягти зВеликого Каменя, аж поки не пiдрiс Олексинсин. Та зарано вiн взявся за батькову бартку11:розхитав топiрець, а витягти не встиг – зловилиОлексиного сина пани i замордували в ратушi, атопiрець знищили.

_________________

1 Хло’ – хлопче.2 Путеря – сила.3 Штоля – цвях, яким прибивають пiдкову до

копита коня.4 Опришки – повстанцi, що боролися за волю i

справедливiсть.5 Сардак (сердак) – вид верхнього теплого ко-

роткого одягу iз сукна.6 Ймати – тут: пiймати.7 Стрiльба – тут: рушниця.8 Пiд – горище у селянськiй хатi.9 Драниця – стрiха.10 Штрик – тут: скочив.11 Бартка – маленька сокира.

Б е с i д а • Чому, на вашу думку, сивий дiд надiлив бо-

гатирською силою саме Олексу Довбуша?• Якi епiзоди переказу є казковими, а якi –

реальними?• Якi чарiвнi предмети допомогли Олексi

здобути топiрець? Для чого вiн був йомупотрiбний?

• Як загинув Олекса Довбуш? Хто йогозрадив?

• Чому справу Довбуша не було продов-жено?

– 27 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 27

7–8’2013

Виразне читання поезiї Лiни Кос-тенко.

Тут можна стати богом ненавмисне.А вже опришком, так i поготiв,коли гроза спiткнеться i зависнеу пiднебiннi зоряних свiтiв.

Усiх проблем недороздерта здобич,людська душа, затуркана вкiнець, –отак стояти, як Олекса Довбуш,зiпершись на мосяжний топiрець.

Прослуховування пiснi «Ой попiд гайзелененький».

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.У ч и т е л ь. Ми з особливою пошаною

вдивляємося в постатi тих героїв, якi свогочасу боролися й вiддавали життя за свобо-ду i сувереннiсть України. Їх немало було уславнiй iсторiї нашої країни, iмена цихвiдважних синiв рiдної землi золотом вкар-бованi в її пам’ять.

Цi непереможнi герої i зараз наче середнас, бо словом безiменних авторiв вони, якспалах, освiтлюють душу, сколихують ви-сокi громадськi почуття, наповнюють серцебезмiрною любов’ю до рiдної землi.

Домашнє завдання. Прочитати казку«Про правду i кривду».

У р о к 7Т е м а. Народнi казки, тематика, рiзно-

види, побудова їх. Казка «Про правду iкривду». Народне уявлення про добро iзло в казцi. Аналiз фантастичного i реаль-ного.

М е т а: забезпечити засвоєння учнямипоняття про казку як фольклорний жанр,розглянути будову та рiзновиди казок;ознайомити учнiв з народною казкою «Проправду i кривду»; розвивати навички ви-разного читання, творчу фантазiю, уяву,логiчне мислення, спостережливiсть, умiн-ня робити висновки; навчати грамотно ви-кладати власнi думки, виховувати чуттяпрекрасного, прагнення робити добро.

– 28 –

ТЛ: народна казка.Т и п у р о к у: урок вивчення нового ма-

терiалу.О б л а д н а н н я: мультимедiйна дошка,

схема «Побудова казки».М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -

б о т и: iнтерактивна вправа «Свiтлофор»,слово вчителя, парна i групова робота,словникова робота, асоцiювання, постанов-ка i розв’язання проблемних питань, гра«Лiтературний цейтнот», бесiда.

Е п i г р а ф: І хто б там що кому не говорив, а згине зло i правда переможе.

Л.КостенкоП е р е б i г у р о к у

Забезпечення емоцiйної готовностi доуроку.

Інтерактивна вправа. Пiднiмiть зе-лену картку, якщо ви готовi до уроку,жовту – якщо не зовсiм упевненi, червону– не готовi.

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.� Закiнчiть висловлення: «Для мене

казка – це …».Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Казки є одним з найпоши-

ренiших видiв оповiдної народної твор-чостi. Кожен народ має свої казки i сюжети,в якi вiн укладає свою життєву i соцiальнуфiлософiю, сформовану побутом та iс-торiєю.

На мультимедiйнiй дошцi – теоретичнiвiдомостi, якi учнi записують у зошити: ви-значення казки, її рiзновиди.


Казка – це епiчний фольклорний твiрчарiвного, пригодницького або побутовогохарактеру, який розповiдає про вигаданiподiї.

Орiєнтацiя на вимисел є однiєю з най-важливiших жанрових ознак казки. Сюжетказкового твору завжди утверджує перемо-гу добра над злом. Казковi персонажi зма-

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 28

льованi загальними рисами, вони iдеалiзу-ються, звеличуються. Герої тут завжди не-примиримi: один уособлює добро, прекрас-не, iнший – утiлення зла, потворного.

Вiдомо, що у давнину люди надавалимагiчного значення певним числам. В укра-їнських казках, як i у фольклорi взагалi, та-кими числами є 3, 7, 9, 12. Так, число 7 у на-родi з давнiх-давен уважали виразникомнайбiльшої повноти мiри. Дехто навiть га-дає, що слово «сiм’я» утворено вiд «сiм» i«я», тобто кiлькостi членiв однiєї родини.

Ви, очевидно, знаєте такi прислiв’я: «Се-меро одного не чекають», «Сiм разiввiдмiряй – один раз вiдрiж».

У багатьох казках певнi епiзоди, хоч i утрохи видозмiненому виглядi, повторю-ються тричi. Тричi лисичка викрадаєпiвника, i тричi котик його рятує; тричi ко-за-дереза виконує свою пiсеньку: «Я й непила, я й не їла, тiльки бiгла через мiсто-чок…»; тричi скаче дурень до царiвни напомiст; три бажання висловлює зажерливабаба липцi. Такi повтори, зумовленi тра-дицiйною кiлькiстю персонажiв, створю-ють динамiчну ритмiку оповiдi, сприяютьзапам’ятовуванню казки.

Казка ще й тому добре запам’ятову-ється, що в нiй багато розмовної, дiалогiзо-ваної оповiдi. І читаючи, тим паче слухаю-чи її у виконаннi майстра-оповiдача, ми ми-моволi уявляємо за кожним дiалогом тихперсонажiв, якi розмовляють, бачимо, яквони рухаються, що роблять. Казка – це не-величка п’єска, яку хороший казкар можерозiграти сам. Тому народнi казки дужедобре пiддаються мультиплiкацiї, екранi-зацiї, сценiчному втiленню.

Багато казок обрамлено цiкавими зачи-нами й кiнцiвками типу «Був – не був, такажуть люди, що був…», «Було це в сiмде-сят сьомiй державi, за скляними горами, замолочними рiками», «Стали гарно жити тадолю хвалити, що їм помагала», «А вони йдонинi жиють, хлiб жують i постолом добровозять», «Ось вам казка, а менi бубликiвв’язка», «І стали вони жить-поживать, доб-

ра наживать», «Кому казка не така, хай по-слуха та й тiка». Ученi називають їх форму-лами початковими (iнiцiальними) та кiнце-вими (фiнальними).

У казцi час дуже своєрiдний: герой про-водить у дорозi багато рокiв, але завжди до-дому повертається таким, яким покинувсвою оселю. Простiр у казцi – також вели-чина умовна. Нiколи докладно не опи-сується житло, природа, оточення. У ба-гатьох творах простiр дiлиться на двавимiри – цей свiт i той свiт – реальнiсть i«тридев’яте царство».

За змiстом i художнiми особливостямиказки подiляються на кiлька рiзновидiв.

Види казок учнi записують у зошити. Це казки про тварин, чарiвнi та побутовi

(соцiально-побутовi) казки.Казки про тварин мають дуже давнє по-

ходження. Персонажами цих творiв висту-пають мешканцi свiту природи, надiленiлюдськими прикметами. Вони уособлюютьпевнi особливостi характеру та поведiнкилюдини. Здебiльшого казковi персонажi по-водяться майже так само, як i люди: обира-ють собi владу, вiдпочивають, розважають-ся, приймають гостей тощо. Тематика такихказок переважно побутова. Деякi з них ма-ють виразну моралiстичну настанову.

Чарiвними називають казки, в яких на-явнi фантастичнi елементи й героїка. У та-ких казках увагу зосереджено на образi го-ловного персонажа та його подвигах. Якправило, вiн надiлений незвичайними вла-стивостями, що допомагають подолати всiперешкоди. Героєвi стають у пригодi добро-творцi (люди чи тварини), якi надають йо-му допомогу безпосередньо або ж сприя-ють у пошуках потрiбних чарiвних пред-метiв (шапки-невидимки, чобiт-скороходiвтощо). Злотворцi, якi протистоять героєвiчарiвної казки, зображенi в образах фанта-стичних надприродних iстот i чарiвникiв.Це може бути багатоголовий змiй, чарiвникОх, Песиголовець, вiдьма. У чарiвнiй казцiгерой обов’язково перемагає злу силу iдiстає винагороду за свої подвиги.

– 29 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 29

– 30 –

7–8’2013

них понять. Перевiрте, як ви зрозумiли i за-пам’ятали їх.

Робота над змiстом казки «Про прав-ду i кривду».

Б е с i д а • Про що посперечалися дядько й небiж?• Як ви розумiєте значення слiв правда,

кривда? • Чому всi, кого зустрiли на своєму шляху

дядько з небожем, твердили, що кривдою кращежити?

• Чому небiж змушений був вiддати всюсвою худобу дядьковi? Як йому жилося пiсляцього?

• Що сталося з небожем у лiсi?• З якою метою чорти робили людям лихо?• Чим закiнчується казка? Чому з дядьком

сталося нещастя?• Як ви гадаєте, чого навчає нас ця казка?• Яке iнше закiнчення могла б мати ця казка? Робота у групах. Об’єднайтеся у двi

групи: «критики» i «фольклористи» й ви-конайте завдання.

«Критики», дослiдiть змiстовi i струк-турнi особливостi казки «Про правду iкривду» як жанру усної народної творчостiза поданим планом.

П л а н1. Наявнiсть фантастичних подiй, чудодiй-

них предметiв, нереальних персонажiв. 2. Подiл героїв на бiдних i багатих, добрих i

злих.3. Рiзке протиставлення добра i зла.4. Своєрiднiсть побудови (специфiчний по-

чаток i кiнець).5. Наявнiсть магiчних цифр, повторiв подiй.6. Невелика кiлькiсть дiйових осiб.7. Особливостi мови.8. Належнiсть до певної групи казок (про

тварин, чарiвних, соцiально-побутових).9. Повчальний характер.

10. Назва казки: тема й основна думка твору.«Фольклористи», прокоментуйте змiст

поданих прислiв’їв. Визначте, якi з них iяким чином стосуються загального змiстуказки, її основної думки, героїв твору.

По правдi i сила. Стiй за правду горою, тодi iлюди за тобою. Правда не тоне у водi, не згорить

Побутовi (соцiально-побутовi) казки те-матично пов’язанi з родинним i соцiальнимбуттям людини. У них осмислюється ши-рокий спектр переважно моральних пи-тань. Вони вiддзеркалюють виробленiдосвiдом колективного спiвжиття народнiетичнi уявлення та вiру в перемогу добра.Це казки про щастя, долю, смерть, справед-ливiсть, бiднiсть i багатство тощо. Неви-падково в них нерiдко з’являються такi об-рази, як Доля, Щастя, Горе, Правда i Крив-да. Серед соцiально-побутових казок чима-ло гумористичних i сатиричних, у якихвисмiюються моральнi вади людей та ви-криваються суспiльнi зловживання.

Робота зi схемою «Побудова казки».Накреслiть подану схему в зошитах. Запи-шiть визначення у словнички.


Зачин – вступ, початок в епiчних фольк-лорних творах. Вiн має традицiйну форму,вказує на мiсце або час подiй, знайомить iзголовними героями, готує слухачiв до спри-йняття дальшої розповiдi.

В основнiй частинi розповiдається продiйових осiб, подiї розгортаються як ланцю-жок пригод.

Кiнцiвка – фiнальна частина художньоготвору (казки). Як правило, в кiнцiвках казокмiститься висновок, повчальний змiст усiєїрозповiдi.

Реальне – яке iснує в об’єктивнiй дiйс-ностi, протилежне до уявного, вигаданого,фантастичного.

Фантастичне – щось химерне, вигадане,малоймовiрне, створене уявою.

Робота в парах. Поставте одне одномузапитання щодо опрацьованих теоретич-

Структураказки

Основна частинаЗачин Кiнцiвка

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 30

у вогнi. Завидющi очi колом тикають. Не було бщастя, та нещастя допомогло. Не шукай правди вiншого, коли в тебе її нема. Ризик – шляхетнасправа. Заздрiсть здоров’я з’їсть. Залiзо iржаз’їдає, а заздрий вiд заздрощiв погибає. Скупомувсе мало.

Складання характеристик персо-нажiв казки.

М е т о д и ч н и й к о м е н т а р. Пiд часаналiзу персонажа художнього твору вкрайважливо поєднати лiтературний аспект iз пси-хологiчним, позаяк психологiя пiзнає осо-бистiсть через свiдомiсть, а лiтература – черезхудожнiй образ. За допомогою психологiчнихзнань ми можемо глибше i Lрунтовнiше схарак-теризувати лiтературних персонажiв. Таку ро-боту потрiбно розпочинати вже з 5-го класу. Са-ме в цьому вiцi формується характер, вiдбу-вається становлення особистостi. Школярi, ви-вчаючи казковi твори, повиннi вмiти давати ха-рактеристику героям через учинки та поведiнкувже на початку року. Однак цi поняття маютьпсихологiчне пiдLрунтя, на що треба звернутиособливу увагу. Шкiльна програма передбачаєформування в учнiв 5-го класу вмiнняпорiвняльного аналiзу героїв художнього твору,зiставлення їхнiх учинкiв зi своїми. Проте в цьо-му вiцi, базуючись тiльки на вчинках i поведiнцiгероїв, поверхнево ознайомлюючись iз характе-ром та його рисами, ми не можемо здiйснити та-кий аналiз через те, що дiти лише фрагментарновивчають характерологiчнi поняття i не готовiдо цього. Малообiзнанiсть, вiковi особливостi,адаптацiйний перiод переходу до середньої лан-ки навчання, недостатньо розвинене мисленнята сприймання – усе це не дає змоги повноюмiрою здiйснити такий аналiз. Тому вчителевiварто пiдiйти до аналiзу героя таким чином, щобпростежувалось нагромадження знань, умiнь iнавичок з цього питання вiдповiдно до вiковихособливостей дiтей.

За допомогою запитань учнiв слiд пiдвестидо пояснення вчинкiв i поведiнки героїв.

Б е с i д а • Як ви ставитеся до вчинку дядька, коли

той забрав у хлопця всю його худобу? Чи мiг бивiн учинити iнакше?

• Чи чекав небiж подяки вiд людей за своїдобрi вчинки? Пiдтвердiть вiдповiдь словамиказки.

• Чого змiг досягти хлопець своїм розумом,смiливiстю, розважливiстю?

• Яким, на вашу думку, був iз хлопця ко-роль? З чого це видно?

• Чи зустрiвся дядько з небожем? Як хло-пець поставився до свого кривдника? Що зро-били б ви на його мiсцi?

• Яке запитання поставив король пiд часзустрiчi своєму дядьковi? Хто виявився правийу суперечцi?

• Що наказав небiж дядьковi, коли дарувавкораблi? Чому?

• Чи виконав дядько наказ?• Чия поведiнка, небожева чи дядькова, по-

добається вам? Вiдповiдь обLрунтуйте.Такi запитання спонукають простежити

вчинки небожа i дядька, якi зумовлюють їхнюповедiнку. Тому наступним кроком буде озна-йомлення учнiв iз психологiчними поняттямивчинок i поведiнка.

Наголосимо, що у вчинках простежуєтьсяпозицiя особистостi, її моральнiсть. Вчинки єскладниками поведiнки. Через це можна гово-рити про гiдну чи негiдну поведiнку.

Аналiзуючи вчинки, поступово пiдводимоучнiв до аналiзу поведiнки героїв, пропонуємоназвати вчинки (iз записом у зошит) та знайтиїм текстове пiдтвердження, скеровуємо в такийспосiб до роздуму: гiдна чи нi поведiнка героївтвору.

О р i є н т о в н i у ч н i в с ь к i з а п и с и.Небожевi вчинки: вiддав дядьковi свою ху-

добу; загатив греблю; забезпечив мiсто водою;вилiкував королеву дочку; подарував дядьковiдва кораблi з рiзним добром, пробачивши йомувсi завданi ним прикрощi.

Дядьковi вчинки: вiдiбрав у небожа всю ху-добу; не розказував нiкому, що правдою житикраще, нiж кривдою, не виконавши тим наказнебожа; через бажання ще бiльше збагатитисьпоплатився життям.�На основi опрацьованої на уроцi

iнформацiї створiть асоцiативнi портретинебожа та його дядька.

– 31 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 31

– 32 –

7–8’2013


Проблемнi питання. ?�� Чи є в нашому життi такi люди, як го-

ловнi герої??�� Як ви ставитеся до них??�� Помiркуйте: як легше жити – прав-

дою чи кривдою? ?�� Чого ж, на вашу думку, у свiтi бiльше

– правди чи кривди?Рефлексiя. Пiдсумок уроку.�Прокоментуйте епiграф до уроку.Гра «Лiтературний цейтнот». По-

чергово називайте поняття, що згадувалисяна уроцi. Переможе той, хто останнiй назвеще не згадуванi iншими поняття.

У ч и т е л ь. Казка «Про правду i кривду»не втратила своєї актуальностi, i нинi багатохто вважає, що правди не залишилося, акривда та нечеснiсть – єдиний спосiб заро-

бити, досягти чогось у суспiльствi. Ця казканавчає нас того, що з будь-якого становищає вихiд, що зло завжди буде покаране, а доб-ро нагороджене. Однак добрi справи требаробити не задля нагороди, а вiд щирого сер-ця, тiльки тодi ти зможеш вважати себе доб-рою i чесною людиною, i таким тебе вважа-тимуть iншi. Життя по правдi – єдинийспосiб досягти чогось, зберiгши чистесумлiння, спокiй на серцi та привiтне шаноб-ливе ставлення людей, якi тебе оточують.

Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. Написати фанфiк –

власне закiнчення казки «Про правду iкривду». Прочитати казку «Мудра дiв-чина».

У р о к 8Т е м а. Казка «Мудра дiвчина». Яскра-

вий нацiональний колорит казки.М е т а: продовжити ознайомлювати

учнiв з українськими народними казками;опрацювати змiст казки «Мудра дiвчина»,з’ясувати її тематичну спрямованiсть таособливостi побудови; формувати вмiнняхарактеризувати героїв казки, спираючисьна їхню поведiнку та вчинки; удосконалю-вати навички читання за ролями; розвива-ти логiчне мислення; збагачувати лексикуучнiв; виховувати непримиреннiсть до не-правди, жадоби збагачення, прищеплюватишанобливе ставлення до батькiв.

Т и п у р о к у: комбiнований.О б л а д н а н н я: пам’ятка «Вчимося ви-

разно читати казки».М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -

б о т и: iнтерактивнi вправи, асоцiювання,слово вчителя, словникова робота, скла-дання таблицi, виразне i вибiркове читання.


уроку.Інтерактивна вправа. Обмiняйтеся

усмiшками з сусiдом по партi.Актуалiзацiя опорних знань учнiв.Перевiрка домашнього завдання. Зачи-

тайте написаний удома фанфiк. Прослухай-

Небiж

чесний

спра-ведливий

запопад-ливий

зави-дющий

вважає, що правдинемає на

свiтi

Дядько

егоїстич-ний

жорсто-кий

непоряд-ний

пiдступ-ний

велико-душний

безкорис-ливий

вiритьу перемогу

правди

добрий

чуйний

щирий

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 32

– 33 –

те роботи однокласникiв. Оберiть найоригi-нальнiший сюжет. Прокоментуйте його.

Дослiдження-вiдновлення. Заповнiтьпропуски в поданих визначеннях i вiдновiтьїхнiй змiст.

Казка – це … (епiчний) фольклорний твiрчарiвного, … (пригодницького) або побутового ха-рактеру, який розповiдає про … (вигаданi) подiї.

Казки про … (тварин) – найдавнiший видказки, в якiй учинки звiрiв уподiбнюютьсялюдським. Основною особливiстю чарiвних ка-зок є втiлення мрiй, торжество … (добра) надзлом. У соцiально-побутових казках переважаєрозповiдь про ймовiрнi … (реальнi) подiї, життяi побут … (звичайних) людей. Казка «Про прав-ду i кривду» є зразком … (соцiально-побутової)казки.

Асоцiювання. Доберiть асоцiацiї до сло-ва мудрiсть.

Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Упродовж вiкiв казки були i

є чарiвними проповiдниками доброти й ми-лосердя, яких нинi так не вистачає в люд-ських взаєминах. Споконвiку народ плекавi передавав нащадкам мрiї про непере-можнiсть добра, правди, про щасливе жит-тя, прожити яке допомагає не тiльки чес-нiсть i справедливiсть, а й мудрiсть.

Робота з казкою «Мудра дiвчина».С л о в н и ч о к.

Лiкоть – старовинна мiра довжини, при-близно з пiвметра.

Гребiнь – високий дерев’яний стояк iззубцями, що на них насаджується пряжа заручного прядiння.

Гребiнка – дерев’яна пластинка iз зубця-ми для розчiсування пряжi.

Днище – дошка, в яку закладають гребiньпiд час прядiння.

Mринджоли – сани.Рундук – Lанок.

Виразне читання казки. Опрацюйтепам’ятку. Прочитайте виразно уривок каз-ки, який найбiльше сподобався.

Вчимося виразно читати казки– казку читають середнiм темпом, iз роз-

повiдною iнтонацiєю. Читець-оповiдачнiби пригадує розвиток подiй, учинки таповедiнку персонажiв, їхнi переживання,тому не може говорити швидко;

– текст розповiдають упевнено, немов повi-домляють цiлком достовiрнi, правдивiподiї, свiдком яких читець був сам або чувпро них вiд учасникiв, якi заслуговують надовiру;

– найбiльш гострi або фантастичнi моментипередають трохи притишеним голосом,нiби довiряючи слухачам надзвичайнутаємницю.

Вибiркове читання казки в особах.Прочитайте в особах епiзод розмови батьказ дочкою та уривок, коли брати прийшли звiдгадками до пана. Передайте за допомо-гою рухiв, iнтонацiї, голосу тi емоцiї й по-чуття, якi переживали персонажi.

Б е с i д а • Що стало причиною суперечки мiж бра-

тами?• Як вони вирiшили розв’язати спiр?• Чому пана не можна назвати справедли-

вим суддею? • Якi загадки запропонував пан братам? За-

читайте з тексту.• Хто така Маруся?• Яким було її ставлення до батька?• Що змусило дiвчину виконувати пановi

завдання?• Чому пан розсердився, коли дiзнався, що

його загадку вiдгадала бiднякова донька?• Якi дiї героїнi вказують на мудрiсть?• Чому пан вiдпустив дiвчину?• Чи подобається вам поведiнка Марусi?• Уявiть собi, що Маруся не виконала па-

новi завдання. Що сталося б iз нею та її батьком?• Чи доводилося вам виручати з бiди своїх

тата, маму, братика чи сестричку? Розкажiтьпро це.

• Чому вiдгадки на панськi загадки у багачаi Марусi були такi рiзнi?

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 33

7–8’2013

• Що можна сказати про розум i кмiтли-вiсть пана? Чи була дiвчина його гiдним супро-тивником?

• Кому симпатизує автор (народ) у казцi? • Назвiть ознаки жанру казки у творi «Муд-

ра дiвчина».• Яка основна думка казки?Складання характеристик персо-

нажiв. Заповнення таблицi. З-помiж по-даних означень доберiть тi, якi характери-зують кожного з героїв казки. Поставте їх управильнiй родовiй формi i запишiть увiдповiдну колонку таблицi.

Вiдважний, безчесний, пiдлабузник, мудрий,люблячий батько, кмiтливий, розсудливий, спо-стережливий, слухняний, вигадливий, беруч-кий, гордовитий, холоднокровний, добрий, ро-ботящий, несмiлий, затурканий селянин, хит-рий, пiдступний, нерозсудливий, корисливий,правдивий, душевний, злий.

Інтерактивна вправа. Дайте швидкi iстислi вiдповiдi на запитання.

?�� Поведiнку кого з героїв казки «Мудрадiвчина» можна назвати гiдною?

?�� Чи хотiли б ви товаришувати з такоюлюдиною? Аргументуйте.

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.�Казка «Мудра дiвчина» допомогла

менi зрозумiти, що … .Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.У ч и т е л ь. Казка «Мудра дiвчина» по-

казує нам, що дотепнiсть i розум – однi звизначальних рис українського нацiональ-ного характеру. Зауважмо, що в соцiально-побутовiй казцi немає чудес. Позитивнийгерой сили не застосовує, вiйськових по-двигiв не здiйснює. Вiдбувається немовбизмагання розуму: хто кого перехитрує, хтовиявиться кмiтливiшим.

Такий вид народної творчостi, як загадка,введений у казку невипадково. Загадка ви-ступає мiрилом розуму, спостережливостi,

образного поетичного мислення. Загадки,прислiв’я, приказки роблять казку синте-тичним жанром, найзручнiшим для пiзнан-ня досвiду, проблем, iдеалiв рiдного народу.Вони вiдкривають чарiвнiсть поетичногосвiтобачення людини, її мрiї про майбутнє.

Домашнє завдання. Скласти лист-звер-нення до улюбленого героя казки «Мудрадiвчина»: висловити своє ставлення й на-писати йому побажання.

У р о к 9Т е м а. Казка «Ох». Мiфологiчна осно-

ва твору.М е т а: поглибити знання учнiв про

чарiвнi казки; виробляти вмiння вiдтворю-вати в уявi незвичайнi художнi картини;розвивати увагу, спостережливiсть, умiнняаналiзувати текст; збагачувати словниковийзапас; сприяти розвитку потреби взаємодо-помоги; виховувати повагу до старших.


О б л а д н а н н я: аудiозапис казки, муль-тимедiйна дошка, iлюстрацiї КатериниШтанко до казки.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: iнтерактивна вправа «Побажайудачi», постановка i розв’язання проблем-ного питання, бесiда, асоцiювання, робота впарах за варiантами.

Е п i г р а ф: Казка – вигадка, та в нiй – в шкаралупi золотiй – зерня сховане смачне. Хто дiстане, той почне думу думать про життя, збудить в серцi почуття, мов торкнеться до вогню – вийде смiло на борню за добро i проти зла!В казцi – сила немала...

В.БичкоП е р е б i г у р о к у


Інтерактивна вправа. Побажайтеуспiхiв упродовж уроку собi й сусiдовi попартi.

– 34 –

Маруся Батько Пан Батькiвбрат

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 34

7–8’2013

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.Перевiрка домашнього завдання. Про-

читайте написанi вдома листи-звернення.Зробiть узаєморецензування.

Асоцiювання. Доберiть асоцiацiї до слова ох.

Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.Прослуховування аудiозапису казки

«Ох» (з альбому «Українськi народнi каз-ки вiд тiтки Ориськи та дiда Панька»).

Проблемне питання. Прослухавшиказку, з’ясуйте, до якого виду її можнавiднести. За якими ознаками? Доповнiтьсвої мiркування iнформацiєю з розповiдiвчителя.

У ч и т е л ь. Чарiвнi (героїчнi) казки ста-новлять найбiльшу групу казкового народ-ного епосу. Чарiвна казка донесла до нашихднiв вiдлуння прадавнiх вiрувань, уявлень iтрадицiй предкiв.

Український народ, прагнучи пiзнатитаємницi свiту, малював у своїй уявi чудер-нацькi дива, незнанi свiти, мудрi науки. По-казово, що казку «Ох», над якою ми працю-ватимемо сьогоднi, фольклористи так i на-зивають – «Про мудру науку».

Свiт чарiвної казки – свiт багатобожжя,тобто язичництва. Свiдченням дохристиян-ського походження казок є те, що магiя тачаклунство тут не розглядаються з бiблiйноїточки зору як один iз найстрашнiших грiхiв:люди у казках часто звертаються за порадоюдо чарiвникiв, чаклунiв, знахарiв. У казцi«Ох» батько вiддає сина на науку до лiсово-го чарiвника, де упродовж рокiв юнак здобу-ває магiчнi знання й умiння.

Багато того, про що розповiдають учарiвних казках, має символiчне значення,тобто означає ще щось, крiм прямого нази-вання. Наприклад, дорога – це життя, рух.А вода – очищувальна, вiдроджувальна си-ла. Символiчними є i кольори, природнi ма-терiали, метали.

У казцi «Ох» теж наявнi елементи сим-волiки. Пiч, що на нiй сидить ледачий син,– найбiльш священне мiсце в хатi, де меш-

кають духи померлих предкiв, а просце,яким пересипається-грається син, – це їжадухiв. Вигук «цур-пек», що трапляється вказцi, – це залишки замовляння, звернено-го до прадавнiх вогняного й пiдземногобогiв. Зелений колiр – символ смертi, похо-вальних ритуалiв. Тут казка виявляє харак-терний для мiфологiчної свiдомостi зв’язокзеленої рослинностi з потойбiчним свiтом,культу рослин iз культом предкiв. Найяск-равiше вiн виступає в обрядах Русальноготижня – Зелених свят, якi є символомєднання людини iз силами природи та по-тойбiчним свiтом. Три роки батько ходитьу пiдземне царство (свiт померлих, свiтпредкiв) i не впiзнає сина. �Поставте поданi подiї в тiй послiдов-

ностi, в якiй вони вiдбуваються в казцi. А «Дiд, увесь, як молоко, бiлий» допомагає

батьковi.Б Знову в царствi Оха.В Батько веде сина «в iнше царство».Г На службi в Оха.M Умiння перетворюватися стає в пригодi.Д Хлопець перехитрив лiсового царя.Е Батьки журяться сином-недотепою.Є «…Таке весiлля справили, що увесь мир

скликали».Б е с i д а

• Чому батьки журилися за сина-одинака?(Бо вiн не допомагав їм, був недолугим, лiнивим,не пристосованим до життя.)

• Що, на вашу думку, означає «iнше цар-ство»? («Інше царство» – це потойбiчний свiт,який у казцi розташований у лiсi: «такий тем-ний лiс, що тiльки небо та земля».)

• Чим у казцi виступає обгорiлий пеньок?(Пеньок – перехiд мiж тим i цим свiтами.)

• Який колiр переважає в домi Оха? (Роди-на, до якої потрапляє на службу хлопець, уся зе-лена, i обiйстя їхнє також зеленого кольору.)

• Яким чином вiдбулося переродження«дитини» – «ледачого наймита» на «моторногота гарного козака»? (Це вiдбулося через трира-зове спалення хлопця лiсовим царем i сприскуван-ня живущою водою.)

• Чому батьковi не вдалося самостiйно по-вернути сина зi служби в Оха? (Тому що вiн не

– 35 –

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 35

7–8’2013

знається на правилах того свiту, де опинивсяйого син.)

• Яку «науку» здобуває син у лiсового ца-ря? (Умiння перетворюватися на тварин,птахiв, риб, iнших людей i речi.)

• Чи стала у пригодi ця «наука»? (За допомо-гою нових умiнь син нарештi допомагає батькам.)

• Коли хлопець припиняє допомагати бать-кам? (Коли батько через свою жадiбнiсть пору-шив умову – продав коня, на якого перетворивсясин, iз недоуздком, i хлопець знову потрапив уневолю до Оха.)

• Чи вдалося юнаковi визволитися з не-волi? Яким чином? (Тепер хлопець на рiвнихвступає у змагання з лiсовим царем i перемагає.)

Робота в парах за варiантами. Нама-люйте словесний портрет: І в а р i а н т –Оха, ІІ в а р i а н т – хлопця.

Перегляд та обговорення iлюстрацiй1

до казки.

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.Аналiз епiграфа. Прочитайте уважно

епiграф. Яке «смачне зерня» сховане вказцi «Ох»?

Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. Створити власнi

iлюстрацiї до уривка казки «Ох», який най-бiльше сподобався. Прочитати казку «Ле-тючий корабель».

У р о к 10Т е м а. Казка «Летючий корабель».

Непереборна життєстверднiсть i людино-любство у творi.

М е т а: поглибити знання учнiв про ча-рiвнi казки; вчити робити висновки; розви-вати творчу уяву, прагнення експерименту-вати; виховувати їх добрими, поряднимилюдьми.


О б л а д н а н н я: мультимедiйна дошка,учнiвськi iлюстрацiї до казки.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: афiрмацiя, тестовi завдання, слововчителя, бесiда, складання таблиць.


уроку. �Прокажiть уголос вислiв-афiрмацiю:

«Я люблю свiй розум, увагу та пам’ять, томууспiх приходить до мене легко i природно».

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.Перевiрка домашнього завдання: пе-

регляд iлюстрацiй, узаємоаналiз.Тестовi завдання.1. Епiчний фольклорний твiр чарiвного,

пригодницького або побутового характеру,який розповiдає про вигаданi подiї, нази-вається

А мiфомБ легендоюВ казкоюГ переказом

2. Зачин – цеА вступ, початок в епiчних фольклорних

творах

– 36 –

1 Ілюстрацiї Катерини Штанко. Джерело:http://veselahata.com/tag/katerina-shtanko/

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 36

7–8’2013

Б ланцюжок пригод, що вiдбуваються згероями твору

В прикiнцева частина казкиГ безпосереднi дiї, спрямованi на взаємо-

дiю героя з навколишнiм середовищем3. Герой, надiлений незвичайними вла-

стивостями, що допомагають йому подола-ти всi перешкоди, дiє в

А авторських казкахБ казках про тваринВ суспiльно-побутових казкахГ чарiвних казках

4. Дядько з небожем у казцi «Про прав-ду i кривду» посперечалися за

А землюБ худобуВ пару конейГ 200 карбованцiв

5. Із проханням дати напитися водинебiж звернувся до

А бабусiБ молодої дiвчиниВ панаГ лiтнього чоловiка

6. Для зцiлення королiвської дочки тре-ба було

А звернутися по допомогу до дiда-всевiдаБ побризкати цiлющою водоюВ вiдрубати глухого кутка й пiдкуритиГ вiддати чортам королiвство

7. Слово гребiнка з казки «Мудра дiвчи-на» – це

А високий дерев’яний стояк iз зубцями,що на них насаджується пряжа за руч-ного прядiння

Б дерев’яна пластинка iз зубцями длярозчiсування пряжi

В дошка, в яку закладають гребiнь пiд часпрядiння

Г Lанок8. Сто лiктiв полотна, на вимогу пана,

Маруся повинна була виткати зi стеблинкиА просаБ ячменюВ пшеницiГ льону

9. Марусi не була властива така риса ха-рактеру, як

А винахiдливiстьБ зарозумiлiстьВ мудрiстьГ доброта

10. У казцi «Ох» батько вiддавав синапочергово на навчання до

А кравця, шевця, коваля, ОхаБ Оха, кравця, шевця, коваляВ коваля, Оха, кравця, шевцяГ шевця, коваля, Оха, кравця

11. За наймичок у хатi Оха булиА потерчатаБ злиднiВ мавкиГ русалки

12. Казка «Ох» закiнчується такою фра-зою:

А «Кому казка не така, хай послуха та йтiка»

Б «І стали вони жить-поживать, добра на-живать»

В «Ось вам казка, а менi бубликiв в’язка»Г «І я там був, мед-вино пив, хоч у ротi не

було, а по бородi текло – тим вона в ме-не й побiлiла!»

В i д п о в i д i. 1 В. 2 А. 3 Г. 4 Б. 5 А. 6 В. 7 Б.8 Г. 9 Б. 10 А. 11 В. 12 Г.

Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Неодмiнною й основною

ознакою чарiвних казок є незвичайнiстьописуваного, надприроднiсть, таємничiсть,чудеснiсть подiй, динамiчнiсть розгортанняїх. Центральний мотив кожної казки цьогожанрового рiзновиду – дорога, зображеннямандрiвки головного персонажа. Про такуподорож розповiдає казка «Летючий кора-бель». Саме в нiй утiлилися одвiчнi мрiїлюдини сягнути неба.

Б е с i д а • Чому в народних казках дурень зазвичай

є головним героєм, якому оповiдач симпатизує?• Що баба поклала в торбу розумним бра-

там, а що дурниковi?• Чому дiд вирiшив йому допомагати?• Якими рисами характеру народ надiляє

головного героя?

– 37 –

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 37

7–8’2013

• Зачитайте рядки з тексту, в яких вияв-ляється щирiсть i вiдкритiсть хлопця. («А хтойого знає, чого! Загубити – не загублю, а може,там де моє щастя закотилося».)

• Назвiть усiх, кого хлопець узяв iз собоюна корабель.

• Придумайте iм’я чоловiковi, який нiс дрова.• Якi епiзоди казки є фантастичними? Яку

роль вони вiдiграють у творi?• Чому цар не погодився вiддати дочку

замiж?• Якi завдання ставив вiн перед дурнем? Чи

можна було виконати їх?• Висловiть думку про товариство, що

зiбралося на кораблi.• Що привабило в дурниковi царiвну?• Чого навчає ця казка?Складання таблицi. Запишiть у пер-

шiй колонцi таблицi iмена персонажiв, якiдопомогли дурниковi, а в другiй – як самедопомогли.


• Чи хотiли б ви, щоб у вас були такi това-ришi, як у дурня? Вiдповiдь обLрунтуйте.

• Яка iдея утверджується в казцi? (Ідея бра-терства, взаємодопомоги, унiкальностi кожногона кораблi життя. Гуртом вони можуть навiть iздурника зробити королевича, вартого принцеси.)

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.Побудова узагальнювальної таблицi.

Заповнiть таблицю «Основнi жанри усноїнародної творчостi». Стисло розкажiть проваш улюблений жанр, наведiть прикладипрочитаних удома творiв.

Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.У ч и т е л ь. Казка нинi – не напiвзруй-

нований пам’ятник далекого минулого, аяскрава, жива частина нашої нацiональноїкультури. Чистi, вiчно свiжi фольклорнiджерела, як чарiвна вода з казкового гор-нятка, напоюють силою кожну людину, да-рують радiсть i дорослим, i дiтям, перекону-ють нас у тому, що творчiсть народу воiсти-ну безсмертна.

Домашнє завдання. Написати невели-кий твiр на тему «На кого з героїв вивченихказок я хотiв би бути схожим». Пiдготуватиiнсценiзацiю уривка казки (за групами).

У р о к 11Т е м а. Конкурс на найкращу iнсце-

нiзацiю уривкiв казок.М е т а: вдосконалювати вмiння й навич-

ки дiалогiчного мовлення учнiв; навчатиелементiв сценiчної грамотностi; розвиватитворчу уяву й художнiй смак; зацiкавитиусною народною творчiстю.

Т и п у р о к у: урок мовленнєвого роз-витку.

О б л а д н а н н я: костюми, декорацiї.

– 38 –

Жан

р ус

ної н

арод

ної

твор

чост

i

Виз

наче

ння

Ная

внiс

ть /

вiд

сутн

iсть

ф

анта

стич

ного

Ная

внiс

ть /

вiд

сутн

iсть

геро

їчно

го

Фор

ма

(усн

а /

пись

мов

а)

Наз

ви

вивч

ених

тво

рiв

Мiф

Легенда

Переказ

Казка

Ім’я Змiст допомоги

Дiдусь Подарував чарiвний летючий кора-бель

Слухало Припадаючи до землi вухом, чув усе,що говорив цар, i переказував дурневi

Скороход Принiс дурниковi живлющої i цiлю-щої води

Стрiлець Пустивши стрiлу в млин, розбудив уважливий момент Скорохода

Об’їдайло З’їв за одним разом шiсть пар смаже-них волiв i сорок печей хлiба

Обпивайло Випив сорок сорокових кухлiв води iсорок сорокових кухлiв вина

Морозко Розкинув свою солому, i температурав банi зменшилася

Чоловiк iздровами

Перетворив в’язку дров на полквiйська

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 38

Дiйовi особи: ведучий, дядько, небiж, чо-ловiк-заробiтчанин, пан, пiп.

Уривок вiд слiв: «Жили колись-то двабрати: один багатий, а другий бiдний, що йне сказати» до слiв: «Нiчого робити небо-жевi: вiддав багатому дядьковi всю свою ху-добу, а сам зостався голий, босий i голод-ний».

2-г а г р у п а: iнсценiзацiя уривка казки«Мудра дiвчина» (брати приходять звiдгадками до пана).

Дiйовi особи: ведучий, пан, багатий брат,бiдний брат.

Уривок вiд слiв: «Другого дня прихо-дять обидва брати до пана» до слiв: «А незробить, то буде лихо».

3-т я г р у п а: iнсценiзацiя уривка казки«Ох» (батько зустрiчається з Охом i вiддаєсина до нього в «науку»).

Дiйовi особи: ведучий, батько, син, Ох.Уривок вiд слiв: «Йдуть та йдуть, чи

довго, чи недовго, аж увiйшли в лiс» до слiв:«От ударили по руках, чоловiк пiшов собiдодому, а сина повiв Ох до себе».

4- т а г р у п а: iнсценiзацiя уривка «Ле-тючий корабель» (зустрiч дурника з дiдом).

Дiйовi особи: ведучий, дурник, дiд.Уривок вiд слiв: «Іде дурник та йде, ко-

ли зустрiчає на дорозi дiда» до слiв: «Дiдпiшов своєю дорогою, а дурень подався долiсу».

Рефлексiя. Пiдсумок уроку. Оголо-шення переможця.

Інтерактивна вправа. Продовжiть ре-чення: «Успiх для мене – це …».

Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.У ч и т е л ь. Казка повертає нас до цiлю-

щих джерел землi, навчає берегти навко-лишнiй свiт – нашу домiвку, природу, чер-пати радiсть вiд сонця, квiтiв, лiсу й поля,шанувати рiд свiй, його традицiї, примно-жувати славу i здобутки батькiв, усього на-роду.

Хочете знати, як жили, про що мрiялинашi предки – читайте мiфи, легенди, пере-кази. Любите фантазувати, переноситисяуявою в незвичайнi свiти – читайте казки.

– 39 –

7–8’2013

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: афiрмацiя, iнсценiзацiя уривка каз-ки, iнтерактивна вправа.

В и п е р е д ж у в а л ь н е з а в д а н н я –iнсценiзувати уривок казки:

1-ш а г р у п а – «Про правду i кривду»(дядько з небожем розпитують подорож-нiх, чим краще жити – правдою чи крив-дою);

2-г а г р у п а – «Мудра дiвчина» (братиприходять з вiдгадками до пана);

3-т я г р у п а – «Ох» (батько зустрiчаєть-ся з Охом i вiддає сина до нього в «науку»);

4-т а г р у п а – «Летючий корабель»(зустрiч дурника з дiдом).


уроку.�Прочитайте хором вислiв-афiрмацiю:

«Я вiрю у свiй успiх».Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Казка – вiддзеркалення на-

родної мудростi. Вона захоплює i веде у не-звичайний i дивовижний свiт, де всi роз-мовляють зрозумiлою людською мовою:дерева i квiти, звiрята i птахи, навiть камiньоживає й дерево дає пораду, аби тiльки доб-ре придивитися та прислухатись до рiдноїземлi. Казка вчить мрiяти й вiрити в дива,адже без розвиненої уяви розум людиниспить, сили її дрiмають. Казка розвиваєфантазiю та народжує мрiю. А мрiя – це ве-лике щастя, вона дає людинi крила дляпольоту у життi.

Конкурс «Інсценiзацiя».М е т о д и ч н а р е м а р к а. Учнi представ-

ляють пiдготовленi iнсценiзацiї уривкiв казок.Їх оцiнює журi (члени якого утворюють 5-тугрупу, обрану на попередньому уроцi методомжеребкування) за 12-бальною системою, вiдзна-чаючи артистичнiсть, оригiнальнiсть оформлен-ня (костюми, декорацiї, зоровi ефекти).

1-ш а г р у п а: iнсценiзацiя уривка казки«Про правду i кривду» (дядько з небожемрозпитують подорожнiх, чим краще жити –правдою чи кривдою).

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 39

7–8’2013

Вони вчитимуть вас любити добро i боро-тися з кривдою, злом. Берiть на щастя удовгу життєву дорогу народну мудрiсть, за-повiдану нам дiдами i прадiдами. Бережiтьце багатство, бо стає його все менше, як чи-стих рiчок, як зелених галявин i синiх озерна землi. Пам’ятайте, що народна творчiсть– це початки знань, людської вигадливостii кмiтливостi. У сучасному свiтi, насичено-му технiкою, iнформацiєю, подiями, дужеважливо не загубити себе, свого доро-гоцiнного часу, своєї духовностi, умiтивiдрiзнити справжню цiннiсть вiд хвилин-ної моди.

Домашнє завдання. Пiдготуватися доконтрольної роботи за роздiлами «Вступ»,«Мiфи, легенди, перекази українцiв», «На-роднi казки».

У р о к 12Т е м а. Контрольна робота. Лiтера-

турний диктант i розлогi вiдповiдi на запи-тання. Вступ. Мiфи, легенди, переказиукраїнцiв. Народнi казки.

М е т а: визначити рiвень засвоєння уч-нями знань, сформованостi вмiнь i навичокз теми; розвивати увагу, вмiння акумулю-вати свої знання; виховувати пункту-альнiсть, iнтерес до результатiв власноїпрацi.

Т и п у р о к у: урок контролю та ко-рекцiї знань, умiнь i навичок.

О б л а д н а н н я: зошити для контроль-них робiт, картки iз завданнями.


уроку.Інтерактивна вправа. Побажайте ус-

пiху сусiдовi по партi, усiм однокласни-кам i собi.

Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.М е т о д и ч н а р е м а р к а. За кожну пра-

вильну вiдповiдь на запитання лiтературногодиктанту учнi дiстають по 1-му балу (макси-мальна кiлькiсть – 7). Восьме i дев’яте запитан-ня оцiнюються вiдповiдно 2-ма i 3-ма балами.

І в а р i а н тЛiтературний диктант.1. Художня колективна творча дiяль-

нiсть народу, що вiдображає його життя,погляди, iдеали, – це … .

2. Види мистецтва прийнято умовноподiляти на три типи: … .

3. Персонажами легенди «Берегиня»є … .

4. Переказ – це … .5. Казка має своєрiдну побудову. Вона

складається iз … .6. У пiдземному царствi Оха все було …

кольору, який символiзує … .7. За змiстом i художнiми особливостя-

ми «Летючий корабель» належить до … .Дати розлогi вiдповiдi на запитання.?�� Що означає народне прислiв’я «Казка

вчить, як на свiтi жить»??�� Яким був небiж iз казки «Про правду

i кривду»?ІІ в а р i а н т

Лiтературний диктант.1. Історичнi твори, в яких розповiдь ве-

лася за роками, називаються … .2. Мiфологiя – це … .3. Історико-героїчнi легенди розповiда-

ють про … .4. За народним вiруванням, iкона «Не-

опалимої купини» береже … .5. Переказ «Бiлгородський кисiль» ся-

гає ще часiв боротьби … .6. Назвiть вiйськовi регалiї Нестора Мо-

розенка.7. За змiстом i художнiми особливостя-

ми казки подiляють на кiлька рiзновидiв.Це … .

Дати розлогi вiдповiдi на запитання:?�� Що спiльного й вiдмiнного у мiфу i

казки??�� Якою була Маруся iз казки «Мудра

дiвчина»?Пiдсумок уроку.Домашнє завдання. Пiдготувати повi-

домлення «Сторiнки життя i творчостi Іва-на Франка».

– 40 –

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 40

7–8’2013

У р о к 13Т е м а. Лiтературнi казки. Іван Франко

– казкар (збiрка «Коли ще звiрi говори-ли»). Дитинство письменника.

М е т а: ознайомити учнiв iз життям iтворчiстю І.Франка, його казками; зацiка-вити лiтературними казками письменника;розвивати навички запам’ятовування наслух, осмислення почутого; самостiйногочитання; виховувати повагу й пiзнаваль-ний iнтерес до творчостi І.Франка, любовдо книжки, захоплення красою i мудрiстюхудожнього слова.


О б л а д н а н н я: портрети І.Франка (ушкiльнi роки й у зрiлому вiцi), збiрка казок«Коли ще звiрi говорили», мультимедiйнапрезентацiя, костюми для iнсценiзацiї.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: iнтерактивна вправа «Кольоровийнастрiй», групова робота, слово вчителя,учнiвськi повiдомлення, складання таб-лицi, бесiда.

Е п i г р а ф: Ти житимеш вiчно мiж нами, Безсмертнеє слово Франка.

В.СосюраП е р е б i г у р о к у


Інтерактивна вправа. Оберiть середзапропонованих кольорiв той, що вiдпо-вiдає вашому настрою.

М е т о д и ч н а р е м а р к а. Методика «ко-льоропису» А.Лутошкiна – визначення психо-емоцiйного стану за кольорами. Вчитель чiпляє«Шкалу “кольоропису”» на дошцi та роздаєкольоровi смужки-картки на кожну парту. Кож-ний колiр – умовний знак емоцiйного стану (на-строю) дитини. Учнi обирають кольори, щовiдповiдають їхньому настрою, i пiдносять карт-ки вгору, демонструючи вчителевi й одноклас-никам. Психоемоцiйний стан визначається напочатку i наприкiнцi уроку.

Ш к а л а «к о л ь о р о п и с у»: червоний– радiсний, захоплений; оранжевий –радiсний, теплий; жовтий – свiтлий,

приємний; зелений – спокiйний, урiвнова-жений; синiй – незадоволений, сумний;фiолетовий – тривожний, напружений;чорний – украй незадоволений; бiлий – не-визначений.

Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. В iсторiї кожного народу є

iмена, якi, мов яскравi зорi, крiзь роки iстолiття осявають шлях поступу людствасвоїм незгасним свiтлом.

Незважаючи на те,що в iсторiю україн-ської культури ІванФранко ввiйшов якодин iз найвидатнiшихпоетiв i мислителiвкiнця XIX – початкуХХ столiть, вiн по-любляв одягатися всiре i майже завжди увишиванку, любив гу-мор, дотеп, сатиру,гостре перо. Був люди-ною глибоких роздумiв i щирої невдаваноїскромностi. У товариствi Франко нiколи ненамагався бути душею гурту. Попри високуерудицiю, вiн умiв дослухатися i чужих ду-мок. Мав блискучу пам’ять. Був вiрнимсвоїм iдеалам. Ще в юностi, поставивши пе-ред собою мету – служити рiдному наро-довi, невiдступно йшов до неї все життя.

У глибинах його пам’ятi завжди горiвяскравий золотавий вогонь батькiвськоїкузнi. Тато дбайливо заступав вiд пекучихiскринок маленьке рудоволосе хлоп’я, щобосе, в однiй сорочинi сидiло в кузнi. ЯкiвФранко ще тодi казав маленькому Івасевi:«З тебе не буде коваля, ти будеш попом».

Уже пiзнiше письменник згадував: «Наднi моїх споминiв i досi горить той малень-кий, але мiцний огонь. І менi здається, щозапас його я взяв дитиною в свою душу надалеку мандрiвку життя. І що вiн не погас iдосi».


– 41 –

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 41

7–8’2013

Слухаючи повiдомлення однокласникiв,учнi заповнюють анкету Івана Франка.

Народився – Походження – Освiта – Сфера дiяльностi – Обдаровання –

1-й у ч е н ь. У серпнi 1856 року в прикар-патському селi Нагуєвичах народився май-бутнiй титан думки i працi – Іван Франко. Сiм’ямешкала на хуторi Слобода, що розкинувся нагорбi в нижньому кiнцi села Нагуєвичi, яке дов-гою стрiчкою простяглося вздовж рiчки Збiр.

Довкола Слободи – царство лiсу. Франкозростав серед природи, змалечку ходив до лiсу йсеред друзiв вирiзнявся особливими здiбностя-ми: швидко знаходив гриби, вмiв ловити рибуруками.

Іванiв батько, Якiв Франко, був вiдомий навсю округу коваль. Поки батько працював, Івангодинами сидiв бiля нього. Пiзнiше згадував, щотато терпляче пояснював, як потрiбно жити злюдьми i для людей. Послухати оповiдi мудрогоЯкова любили й дорослi. Саме батькiвську куз-ню Франко вважав найпершою школою життя.Іванова мати, Марiя Кульчицька, першою про-будила в дитячому серцi поетичнi струни, лю-бов до народної пiснi.

2-й у ч е н ь. Франко з раннього дитинствавиявляв неабиякi розум i кмiтливiсть. Коли Іва-новi виповнилося шiсть рокiв, тато вiддав йогодо школи в сусiднє село Ясеницю-Сiльну: тамвикладали польську i нiмецьку мови та початко-ву арифметику. Протягом десяти днiв хлопчикнавчився читати й у першому класi вже розмов-ляв польською та мiг спiвати всю Службу Божу.

У школi малий Франко вчився найкраще,усiх вражала його пам’ять. Коли писали так зва-не диктанто, то вiн устигав не тiльки своє зав-дання виконати, а й однокласникам допомогти.Часто вiн ходив у задумi, мислив над чимось,обмiрковував щось. Тодi вчитель йому казав:«Ти будеш великим писателем, великим бага-чем або великим злодiєм».

Про шкiльнi роки його товариш згадує: «Хо-дили ми до школи. Франковi вуйко купив

олiвець, який менi дуже сподобався, то я вкрав унього той олiвець. Вiн за ним дуже плакав, i вчи-тель питав його, чого той так рюмсає. Франковiдповiв, що хтось у нього забрав олiвець. Явiдразу повернув йому. За що Іван мене дуже по-любив». Цей факт у майбутньому знайдевiдгомiн в оповiданнi «Олiвець».

3-й у ч е н ь. Шкiльнi роки цiкавої дитинипродовжувалися у школiотцiв Василiян у Дрого-бичi, де для неслухнянихi галасливих дiтей най-тяжчою карою свiтськоговчителя було поколоти їхпо чолi неголеною боро-дою. Там Франко одер-жує свою «першу льо-кацiю», тобто вiдзнаку.

Щасливi днi промай-нули, болючою втратоюбула смерть батька (тодi Івановi виповнилося9 рокiв). Мати виходить замiж за Гриня Гаври-лика. Франко продовжує навчання у Дрого-бицькiй гiмназiї iменi Франца Йосипа.

Була тут у перших класах i «осляча лава», наякiй Франко просидiв перший рiк навчання.Гiмназiйнi вчителi спочатку бачили в ньомутiльки «хлопську дитину», та згодом дали йомудругу вiдзнаку. Вони були враженi пам’яттюхлопця i жагою до знань. Франко мiг пiсля уро-ку повторити слово в слово все, що говорив учи-тель. Уже тодi молодий гiмназист володiвдев’ятьма мовами.

Ще в гiмназiї вiн почав збирати фольклор,комплектувати власну бiблiотеку, писати вiршi,прозу. Перший його вiрш «Великдень», присвя-чений батьковi, не дiйшов до нашого часу.

4-й у ч е н ь. 16-лiтнiм юнаком Франко втра-чає матiр, але все ж продовжує навчання. Йомудопомагає вiтчим. Через рiк Івась робить спробияк лiтератор-початкiвець. У гiмназiї юнак бувскромний i несмiливий, ходив у полотнянiй со-рочцi, носив велику кiлькiсть книжок i дуже ба-гато читав. Допомагав у навчаннi своїм друзям.

Закiнчивши Дрогобицьку гiмназiю, Франкоз похвальним свiдоцтвом зрiлостi вступає нафiлософський факультет Львiвського унiверси-

– 42 –

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 42

7–8’2013

тету, де вивчає класичну фiлологiю та україн-ську мову й лiтературу. Пiд час лiтнiх канiкулподорожує по селах: збирає народну творчiсть, зякої потiм складає двi великi збiрки.

Восени 1892 року перебирається у Вiдень.Слухає лекцiї, пише докторську дисертацiю. Учервнi 1893 року йому присуджено науковийступiнь доктора фiлософiї.

5-й у ч е н ь. Франко брав активну участь угромадському й полiтичному життi, за що йвiдбув чотири арешти. Стимулом до активноїрiзнобiчної дiяльностi була безмежна любов досвого народу, боротьбi за кращу долю якого вiнприсвятив усе життя.

Іван Франко – автор багатьох поетичних,прозових, драматичних творiв, лiтературознав-чих дослiджень, якi зiбрано в 50-ти томах. Ху-дожнi й науковi твори писав, крiм рiдної мови,польською, нiмецькою, росiйською, чеською,болгарською, угорською… Володiв загалом14 мовами!

Помер Іван Франко 28 травня 1916 року.Похований на Личакiвському цвинтарi у Льво-вi. На могилi споруджено пам’ятник: висiченана каменi фiгура робiтника-каменяра.

До рiдного села його кликав давнiй спогаддитинства: колись, iще хлопчиком, Івась випад-ково кинув у криницю бiля батькiвської кузнiключi. Потiм у колодязь вдарила блискавка i йо-го закопали. На схилi лiт Франко колодязя нерозкопав. Ключi вiд здоров’я i щастя лишилисьлежати в батькiвськiй землi, яка завжди давалаФранковi сили для життя i творчостi.

Озвучення змiсту анкети учнями.У ч и т е л ь. Бiльшiсть творiв, написа-

них Франком для дiтей, становлять казки.Їх у нього майже п’ятдесят, двадцять казокувiйшло до збiрки «Коли ще звiрi говори-ли» (перше видання – 1899 pоку, друге –1903-го). Це художньо опрацьованi пере-клади з грецької, iндiйської, нiмецької,росiйської, арабської та iнших мов, своє-рiднi лiтературнi обробки. Проте най-частiше письменник запозичував образ чисюжет, який доповнював, розширював, на-даючи творовi соцiальної загостреностi,нацiонального колориту (як говорив сам

автор: «На чужий позичений рисунок на-клав нашi українськi кольори»).

Ця збiрка призначалася дiтям вiд шестидо дванадцяти рокiв. Франко сподiвався,що казки припадуть їм до смаку, розбудятьїхню фантазiю, зродять смiх i роздуми, спо-нукають пильнiше придивлятися до життя,до рiдної природи.

Казковi прийоми, елементи фантастикий вигадки в цiй збiрцi не приховуютьжиттєвих взаємин людей, явищ реальноїдiйсностi. Твори спрямованi проти рiзнихморальних порокiв, проти негативного влюдськiй поведiнцi.

У казках маємо безлiч веселих, комiч-них сцен i ситуацiй, сповнених щирого йдоброзичливого смiху, почуття гумору. По-зитивнi герої казок, носiї найкращих рис iякостей, теж бувають смiшними: зi своїмивадами, iнодi наївнiстю, iнодi дотепнiстю йнесподiваними хитрощами, якi й допомага-ють їм здобути перемогу.

Усi казки збiрки «Коли ще звiрi говори-ли» в алегоричнiй формi показують су-спiльнi пороки. Адже, говорячи про звiрiв,– каже Іван Франко, – казка «одною бро-вою пiдморгує на людей, немов дає їм зна-ти: – Та чого ви, братчики, смiєтеся? Аджесе не про бiдних баранiв, вовкiв та ослiв мо-ва, а про вас самих з вашою глупотою, з ва-шим лiнивством, з вашою захланнiстю, зусiма вашими звiрячими примхами та заба-вами. Адже ж я навмисне даю їм вашi рухи,вашi думки, вашi слова, щоб ви якнайкращезрозумiли – не їх, а себе самих!»

У казках прославляється честь i дружба,взаємопiдтримка в оборонi скривджених iслабких. Характерно, що казки показуютьперемогу тих, хто обстоює справедливу спра-ву. Це вiдповiдає народним переконанням.

С л о в н и ч о к.Алегорiя (гр. allegoria – iносказання) –

обpаз, у якому все зобpаження має пеpеноснезначення; виpаження iдеї в пpедметномуобpазi: лисиця – хитpiсть, осел – тупа впер-тiсть, вовк – хижацтво.

– 43 –

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 43

7–8’2013

Робота у групах.1-ш а г р у п а – переказати казку «Ко-

ролик i Ведмiдь»;2-г а г р у п а – прочитати в особах казку

«Три мiхи хитрощiв»;3-т я г р у п а – прочитати ланцюжком

казку «Заєць i Їжак»;4-т а г р у п а – iнсценiзувати казку

«Вовк-старшина».Текст для iнсценiзацiї.

Вовк-старшинаДiйовi особи:В е д у ч и йО с е лВ о в кС е л я н иВ е д у ч и й. Пасся раз Осел на пасо-

виську та якось наблизився до лiсу, а запнем сидiв Вовк.

Виходить Осел, за ним спостерiгає Вовк,пiдкрадається ззаду до Осла, намагаєтьсяна нього напасти.

О с е л. От добре, от добре, пане Вовче,що ви прийшли. Я вже тут вас шукаю-шу-каю!

В о в к. А нащо я тобi здався?О с е л. Та, бачите, громада послала ме-

не за вами i пильно наказала: «Йди i безВовка до села не повертайся!»

В о в к. А нащо я громадi здався?О с е л. А ви й не знаєте? Адже у нас у

селi старшину обирають.В о в к. Ну, так що з того, що вибира-

ють?О с е л. Не то бiда, що вибирають, а то

бiда, що нiкого не можуть вибрати. Вже всiгосподарi пересварилися промiж себе, адалi кажуть: «Тут хiба один Вовк iз лiсу мо-же старшиною бути». Як сказали це, так нацьому й погодились i вислали мене, щоб явас зараз привiв до села. Таке-то дiло.

В о в к. Та я завжди згоден.Осел i Вовк виходять. Чути голос Осла:

«І-а, i-а, i-а...»Осел i Вовк повертаються, з усiх бокiв

вибiгають селяни.Починають бити Вовка. Вовк тiкає, се-

ляни вибiгають за ним. Шум.

Убiгає ледь живий Вовк.В о в к. Мiй тато старшиною не був, мiй

дiд старшиною не був, i чого ж то менi, дур-ному, раптом забажалося старшиною бути?Ех, спасибi, добрi люди, за науку...

М е т о д и ч н а р е м а р к а. Коли кожна гру-па виконує поставлене завдання, решта учнiвскладають таблицю.

Б е с i д а • Яким чином Королик примушує Ведмедя

вибачатися перед тими, над ким вiн знущався?• За що у казцi «Три мiхи хитрощiв» Їжак-

неборак покарав хитру Лисичку? • Якi характери героїв зображено в казцi

«Заєць i Їжак»?• Кого мав на увазi письменник, пишучи

про тварин?• За яку «науку» у казцi «Вовк-старшина»

подякував Вовк «добрим людям»?• У чому виявляється художня май-

стернiсть казок збiрки «Коли ще звiрi говори-ли»?

У ч и т е л ь. Життя i творчiсть ІванаФранка, як вiдомо, тiсно пов’язанi з При-карпаттям. В областi з шаною i любов’юоберiгають усе, що має стосунок до iменiвидатного майстра слова: будинки, де вiнзупинявся, пам’ятнi мiсця, де вiдпочивав.

Нагуєвичi. Тут усе починалося. Цьомумiсцю завжди належало серце Івана Фран-ка. Сюди його тягнуло неначе магнiтом.Досi Нагуєвичi бережуть найбiльшутаємницю генiя…

Іван Якович любив Нагуєвичi, i вонилюбили його. Тiльки-но село облiталазвiстка, що приїхав Іван Франко, добатькiвської оселi поспiшали люди. Вонипросили написати якесь клопотання,хотiли порадитися у важливих справах чипросто почути, що дiється у свiтi. Роз-повiдали про свою нужду i рiзнi пригоди,якi потiм слугували канвою для сюжетiвлiтературних шедеврiв письменника. Томуна сьогоднiшньому уроцi хочу провестидля вас, дорогi дiти, вiртуальну екскурсiю

– 44 –

Назва казки Герої Мораль казки

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 44

7–8’2013

музеєм-садибою Великого Каменяра у йогорiдному селi.

Розповiдь учителя супроводиться де-монстрацiєю слайдiв з музею-садиби ІванаФранка в Нагуєвичах.

Музей-садиба Великого Каменяра – од-не з неповторних мiсць Прикарпаття. Нинiбудiвлю та обiйстя вiдтворено саме такими,якими їх описав Франко у спогадi «Моявiтцiвська хата»: «Моя батькiвська хата бу-ла пiд солом’яним стрiхом, пошита китиця-ми з житньої соломи. Вона була збудованаще наприкiнцi XVIII столiття...». Огоро-джена високим березовим плотом, садибаскладається з батькiвської хати, шопи, сто-доли, шпихлiру, де зберiгали сiльськогоспо-дарський реманент, кузнi, за якою, вiдчи-нивши хвiртку, можна потрапити у сад зпасiкою. А посеред подвiр’я, пiд високоюгрушею, викопано глибокий колодязь, зякого нинi, як i в тi давнi часи, воду потрiбнодiставати довгою клюкою. І кожен охочийможе спробувати зачерпнути вiдро води iскуштувати її.

Садибу вiдновлено в 1981 роцi до 125-ї рiчницi вiд дня народження Франка.Примiтно, що сама хата є майже точноюкопiєю тiєї, в якiй народився письменник,хоч i мiстить ряд неточностей. Збудована во-на за бойкiвським звичаєм з невеликимивiкнами на пiвдень. Цiкавою особливiстю єте, що хата подiлена на двi частини: долiшня,де жили господарi, i горiшня, що вiдчиняла-ся тiльки двiчi на рiк, на великi свята. Багаторечей хатнього вжитку справдi належали ро-динi Франкiв – їх зберiгали у сiм’ї братаписьменника – Онуфрiя, який мешкав у селiПiдгiрки поблизу мiста Калуша. Вiдновленой кiмнату з робочим куточком Івана Фран-ка, де вiн працював, творив, приїжджаючидо села у свої студентськi роки, будучи одру-женим, пiсля другого арешту.

У двоповерховiй будiвлi навпроти, черездорогу, розмiщено лiтературну експозицiю.Перед входом стоїть кований хрест iз чор-ного залiза, що його викував i встановив начесть скасування панщини в 1848 роцi Якiв

Франко. З iншого боку – меморiал «ІванФранко i свiтова лiтературна спадщина».

У музеї зiбрано матерiали про життя iтворчiсть письменника в Нагуєвичах i наДрогобиччинi. Найцiннiшими експонатамиє «золота книга» Дрогобицької «нормальноїшколи», в якiй записано прiзвище ІванаФранка, i прижиттєвi видання його творiв.

Неподалiк вiд лiтературного музею, уФранковому гаї, в 1981 роцi створено другучастину меморiального комплексу: «Стеж-ка Івана Франка». Загалом же цей унiкаль-ний комплекс об’єднує три маршрути: «До-рога Івана Франка», «Стежка Івана Фран-ка» та «Дорога малого Мирона» (в ди-тинствi Івана Франка називали Мироном).Комплекс створили студенти i викладачiЛьвiвської академiї мистецтв.

На початку «Стежки Івана Франка» –старий дуб, пiд яким, за переказами, пись-менник написав своє оповiдання «Олiвець».Звiдси углиб лiсу i тiкає «Стежка». Вимуру-вана рiчковим камiнням, вона має довжину1700 метрiв. По її боках – дерев’янi скульп-тури, символiчнi образи персонажiв творiвписьменника. Перша з них – композицiя«Зустрiч з лiсом»: з-за стовбура визираємудра сова, а на картушi виписано Франковiслова: «Привiт тобi, мiй друже вiрний,гаю...». Далi серед дерев з’являється скульп-турне зображення письменникового батька,наступну композицiю присвячено його ма-терi. З-помiж решти композицiй чи ненайбiльше вражає скульптура «Кохана». Їїрозмiщено на галявинi, що свiтлим ост-рiвцем випадає з темноти дубового лiсу. Се-ред високих дерев виднiється постать зажу-реної дiвчини, а на картушi – уривок з вiрша«Хоч ти не будеш квiткою цвiсти».

Далi – велика галявина, а на нiй – «Казко-вий майданчик». Сюди, на втiху дiтвори, зiсторiнок Франкових казок прийшов царзвiрiв – Лев, завiтали Ослисько, Лисичка Се-стричка, Кiт Мурлика, Зайчик, Рак Неборак.Завершується «Стежка» «Садом слави».

Садиба є мiсцем паломництва Франко-вих шанувальникiв i послiдовникiв iз ба-гатьох куточкiв свiту.

– 45 –

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 45

7–8’2013

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.?�� Якi двi найважливiшi речi я зрозумiв

сьогоднi на уроцi?�Прокоментуйте епiграф до уроку.Інтерактивна вправа. Оберiть з-по-

мiж запропонованих кольорiв той, щовiдповiдає вашому настрою.


читати казку «Фарбований Лис». І н д и -в i д у а л ь н е. Знайти цiкаву iнформацiюпро лисицю.

У р о к 14Т е м а. Змiст казки «Фарбований

Лис». Особливостi лiтературної казки, їївiдмiннiсть од народної. Головнi та друго-ряднi персонажi казки.

М е т а: ознайомити зi змiстом казки;вчити вiдрiзняти головних персонажiв вiддругорядних; розвивати навички виразногочитання, словникової роботи, переказулiтературних казок; виховувати чеснiсть,гiднiсть, щирiсть у стосунках iз людьми.

ТЛ: лiтературна казка.

Т и п у р о к у: урок закрiплення знань,умiнь, навичок.

О б л а д н а н н я: портрет І.Франка,збiрка казок «Коли ще звiрi говорили».

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: промовляння скоромовок, асоцiю-вання, слово вчителя, учнiвськi повiдомлен-ня, складання таблиць, iнтерактивна вправа«Мозковий штурм», робота в мiкрогрупах.


уроку.�Промовте поданi скоромовки. Яка з

них вам найбiльше сподобалася? Вiдповiдьаргументуйте.

* * * Лиса з лiсу у село«Ку-ку-рiку» занесло.Заглядає лис у вiкна:«Де ж це пiвень кукурiкнув?»

* * *Обережний хитрий лисДо нори вечерю нiс.Бiг додому лiсом лис,Шелестiв над лисом лiс.

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.Асоцiювання. Доберiть асоцiацiї до сло-

ва лис.Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Лисиця – один з найпопу-

лярнiших фольклорних персонажiв. Про їїтямовитiсть i витiвки розповiдається в ле-гендах, байках, казках.

?�� Якi казки про лисицю ви читалиранiше?


1-й у ч е н ь. Лисиця – найменший представ-ник сiмейства вовчих.

Вiдомо понад 10 видiв лисиць. Серед них –лисиця пустельна (фенек), лисиця полярна (пе-сець), лисиця звичайна та iн. Цi тварини живутьв Європi, Азiї, Пiвнiчнiй Америцi та ПiвнiчнiйАфрицi. Завезено їх i до Австралiї. В Українiмайже в усiх природних зонах водиться лисицязвичайна, або руда. Полюбляє вона переважновiдкритi мiсцевостi, що перемежовуються гая-ми, перелiсками та байраками.

2-й у ч е н ь. Хитрує лисиця не лише в каз-ках, а й у повсякденному життi. Не раз можнаспостерiгати, як лисиця обдурює птахiв: переки-неться на бiк, вiдкине лапи – лежить не ворух-неться, нiби мертва. Пiдлетить поцiкавитися со-рока чи ворона – i попаде хитрунцi в лапи.

Тiло лисицi вкрите густою яскраво-рудоюшерстю. Через колiр хутра ця тварина й отрималасвоє iм’я (лис – жовтуватий, рудий). Лисяче хут-ро дуже цiнується, i тому з давнiх-давен налисицю полюють. Заради хутра цих тварин роз-водять на звiрофермах. Зазвичай це рiзновидилисицi звичайної: чорно-бурi, срiблясто-чорнi таплатиновi.

Завдяки довгому пухнастому хвосту ство-рюється враження, що тварина ця чимала. На-справдi ж лисиця невелика. Довжина її тiла –50–90 сантиметрiв, хвоста – 40–60 сантиметрiв.А важить вона всього 4–5 кiлограмiв.

– 46 –

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 46

ми проблемами i справами, якими жилотодiшнє суспiльство. Використанi авто-ром сюжети набували виразної виховноїспрямованостi, глибоко актуального зна-чення, виповнювалися яскравим нацiо-нальним колоритом.

Казка «Фарбований Лис», над якою мипрацюватимемо, – одна з найкращих узбiрцi «Коли ще звiрi говорили». Є у Фран-ка й велика вiршована казка «Лис Мики-та», яка серед його творiв займає особливемiсце.

Таким чином, народна казка дала по-штовх, з одного боку, для розвитку лiтера-турної фантастики, яка виросла з неї, алевиробила свої особливi шляхи i прийомизображення людських проблем. З другогобоку, в народнiй казцi – витоки казкилiтературної, котра використовує народ-ну казкову форму для вираження того ба-чення свiту i його проблем, яке вiдкриваєавтор.

А тому вiдзначимо, що лiтературна каз-ка є близькою до народної, тiсно пов’язана знею, та водночас i вiдмiнна од неї. Фольк-лорна казка, вiдшлiфована вiками, поєднуєв собi простоту, наївнiсть i безмежне багат-ство уяви. Вона узагальнює досвiд по-колiнь, у нiй не вiдчувається iндивiдуаль-ностi першотворця, бо кожне поколiннящось додавало до основи, яка губиться углибинi столiть. Лiтературна казка несе насобi видиму печать особистостi автора. Унiй помiтнi iндивiдуальна манера митця iтиповi для певної лiтературної доби особ-ливостi.


Лiтературна казка – авторський ху-дожнiй твiр, в основi якого лежить захопливавигадана iсторiя, що об’єднує елементидiйсностi i фантастики. Серед лiтературнихказок є авторськi казки, вигаданi письменни-ками, i такi, що створенi на основi фольклору,тобто автори використовують запозиченi сю-жети i героїв.

– 47 –

7–8’2013

3-й у ч е н ь. Лисиця дуже любить поласува-ти мишами. А щоб спiймати мишку, їй часто до-водиться добре пострибати – здалеку її рухипри цьому нагадують елегантний танок. Безсумнiву, всi чули про танець фокстрот. Його на-зва так i перекладається – лисячий танець.

Лисиця має добрий слух i нюх, гарну пам’ять– найменшi змiни у звичайнiй обстановцiпомiчає одразу i виявляє неабияку обережнiсть.Добре плаває, стрибає.

Основна їжа лисицi – мишовиднi гризуни(мишi, полiвки). За рiк вона знищує їх декiлькатисяч. Не вiдмовляється й вiд зайцiв, ящiрок,жукiв, птахiв, зокрема свiйських. А ще дбає провiтамiни: їсть суницi, чорницi, яблука, виноград.Полювати виходить увечерi.

4-й у ч е н ь. Лапи в лисицi на зиму оброста-ють густою пухнастою шерстю. З неї видно ли-ше кiнчики пазурiв. Лисиця взимку нiби у ва-лянках, i лапки її не мерзнуть навiть у сильнiморози.

Свої нори лисиця риє у балках, чагарниках,лiсосмугах, а то й просто в полi. У норах робитьдодатковi тунелi та запаснi ходи, де перехо-вується вiд переслiдування, негоди i пiд час ви-ведення малят. Часто лисицi захоплюють нориiнших звiрiв – борсукiв, бабакiв.

Раз на рiк у лисицi з’являються лисенята.Інодi їх буває бiльше 10. Вони слiпi, глухi,вкритi темно-бурою шерстю. Пiвтора мiсяцялисиця годує малят молоком. У цей час вона невиходить iз нори. Чотиримiсячнi лисенята ста-ють самостiйними i покидають батькiв. Вiдтодiмолодi i старi лисицi починають жити поодинцiдо наступної весни.

Живуть лисицi 10–15, у неволi – до 25 рокiв.У ч и т е л ь. Іван Франко любив дiтей.

«Життя, – говорив Франко, – менi маловсмiхалося, а дiти були тим весняним со-нячним промiнням, яке зiгрiвало моє сер-це». Саме для них, найменших, письмен-ник створив чимало казок, оповiдань, но-вел, але особливого значення надавав каз-кам-байкам як найдоступнiшiй формi ви-кладу i сприймання. Франка особливоцiкавила в казках моральна спрямова-нiсть, iдейний змiст, суголоснiсть їх iз ти-

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 47

7–8’2013

Заповнення таблицi. На основi вивче-них народних казок, прочитаної казки«Фарбований Лис» та розповiдi вчителя на-креслiть i заповнiть таблицю «Спiльнi й вiд-мiннi риси народної та лiтературної казок».


Робота з казкою «Фарбований Лис».С л о в н и ч о к.

Залiзо – пастка; кпити – глузувати,насмiхатися; решетився – вихвалявся; пере-числився – прорахувався; ярина – городина;кобеля – торба; стрiй – убрання; Uудз – Lуля;ступернак – товкач; подибав – зустрiв; непо-радна – лиха; дати драпака – втекти; драбу-га – пройдисвiт.

Виразне читання казки вчителем (вiдпочатку твору до слiв «…побiгти до мiста i зторговицi вхопити курку»).�Назвiть основнi подiї в казцi, додер-

жуючи причиново-наслiдкового зв’язку.Свiй вибiр аргументуйте.

О р i є н т о в н е в и к о н а н н я.1. Лис Микита на торговицi.2. У дiжцi з фарбою.

3. Дивний вигляд Лиса.4. Поява перед лiсовими звiрями.5. Проголошення себе царем.6. «Справедливе» царювання Остромисла.7. Роковини у Микити.8. Помста одурених звiрiв.�Чи можна визначенi подiї назвати

планом до твору?Робота в мiкрогрупах. Об’єднайтеся у

групи, прочитайте уривок про окремуподiю. Обговорiть його.

Інтерактивна вправа «Мозковийштурм». Визначте тему та iдею казки«Фарбований Лис».


Тема – основне питання, яке висвiтлю-ється в художньому творi на конкретномужиттєвому матерiалi.

Ідея – основна думка про зображенi утворi життєвi явища.

О р i є н т о в н е в и к о н а н н я.Тема казки – зображення iсторiї хитрого

Лиса, який постраждав через свiй обман.Ідея казки – засудження користолюбства,

нечесностi, висмiювання пихатостi та заро-зумiлостi людей, схожих на Лиса Микиту.

У ч и т е л ь. У творах художньої лiтера-тури дiють персонажi (iнакше вони назива-ються дiйовими особами або героями).Здебiльшого це люди, але в байках, казкахможуть бути тварини, рослини, навiтьцiлком несподiванi предмети, що виступа-ють як живi iстоти.


Персонаж головний – це дiйова особа чиобраз, що перебуває в центрi уваги письмен-ника, з ним тiсно пов’язанi основнi подiї тво-ру, перебiг сюжету. Цей персонаж усебiчнохарактеризується автором. Часто iменем го-ловного героя називається цiлий твiр.

Персонажi другоряднi – це тi герої, якiвиконують у творi допомiжну роль. Вонисприяють якомога глибшому висвiтленню

– 48 –

Казка народна Казка лiтературна

Спiльнi риси

• реальнi подiї переплiтаються з фантастичними• дiють казковi герої• подiбнiсть будови (зачин, кiнцiвка)• рiзнi види за змiстом i художнiми особливо-

стямиВiдмiннi риси

• автор – колективний(народ)

• усна форма iснуван-ня

• текст може варiюва-тися

• оповiдь ведеться ли-ше прозовою мовою

• час i мiсце виникнен-ня для бiльшостi гу-биться в сивiй давни-нi, визначити немож-ливо

• автор – конкретнаособа (письменник)

• писемна форма

• у текст не можуть бу-ти внесенi змiни

• розповiдь може бутипрозовою i вiршова-ною

• час i мiсце створенняказки вiдомi або ви-значаються за тек-стом

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 48

О б л а д н а н н я: мультимедiйна презен-тацiя, учнiвськi iлюстрацiї до казки.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: виразне читання поезiї, лiтературнийдиктант, слово вчителя, бесiда, учнiвськi по-вiдомлення, «Uронування».


уроку. Виразне читання вчителем поезiї.

Чого лис нездужає!Ой у лiсi калюжа є.А чого лис нездужає?У калюжi мочить губи,А на сонцi грiє шубу.Шуба в лиса притерта,Губи в лиса подутi,А усе за курятину,А усе за гусятину,Та усе за поросятаДоведеться пропадати…Ой у лiсi калюжа є,А чого лис нездужає?

М.Стельмах?�� Якi асоцiацiї викликає у вас прочита-

на поезiя?Актуалiзацiя опорних знань учнiв.Перевiрка домашнього завдання: пе-

регляд учнiвських iлюстрацiй.Лiтературний диктант. Назвiть

персонажа, про якого йдеться в цитованихрядках.�«Фарбував будинки, паркани та садовi

лави. Завтра вiн мав фарбувати якийсь вели-кий паркан i вiдразу розвiв собi пiвдiжi фарбита й поставив її в кутку на подвiр’ї, щоб матина завтра готову». (Маляр.)�«Йому здавалося, що немає нiчого немож-

ливого для нього». (Лис Микита.)�«Ще вчора вiн був добрим знайомим на-

шого Микити, але тепер, побачивши нечуваногосинього звiра... аж завив з переляку, а отямив-шись, почав утiкати – ледве хлипає». (Вовк.)�«Вистригла йому три жменьки волосся

мiж очей i пустила на вiтер, щоб так i його пере-полох розвiявся». (Мавпа Фрузя.)

– 49 –

7–8’2013

характеру, вчинкiв головного героя, саме устосунках iз ними яскравiше окреслюютьсяосновнi проблеми, центральний конфлiкт.Другорядним героям придiляється значноменше авторської уваги, нiж головним.

�Назвiть головного i другорядних пер-сонажiв казки «Фарбований Лис».

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.Б е с i д а

• До якого виду народних казок близькаказка «Фарбований Лис»?

• Чи можна сказати, що «Фарбований Лис»– лiтературна казка? Доведiть свою думку.

• Що в казцi сподобалося вам найбiльше?• Якi народнi казки з подiбними героями ви

знаєте?• Хто з дiйових осiб казки вам найбiльше

запам’ятався?• Чи однаково сприймаються рiзнi епiзоди

казки? Чому однi викликають спiвпереживан-ня, змушують замислитися, iншi розважають,веселять?

Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. З а г а л ь н е. Нама-

лювати портрет Лиса й iнших звiрiв iз тво-ру, пiдготуватися до характеристики образуЛиса Микити. І н д и в i д у а л ь н е. Пiдготу-вати iнформацiю про святого Миколая.

У р о к 15Т е м а. Образ Лиса, риси його харак-

теру.М е т а: допомогти учням глибше усвiдо-

мити iдейно-художнiй змiст казки, навчатисамостiйно оцiнювати вчинки i поведiнкудiйових осiб, характеризуючи образ Лиса,риси його вдачi; розвивати увагу, вмiннялогiчно мислити, наводити переконливiприклади; виховувати осмислення вислiдiвбрехнi, лицемiрства, зарозумiлостi i хваль-куватостi в життi людини.

ТЛ: мова автора i мова персонажiв(дiйових осiб).

Т и п у р о к у: урок закрiплення знань,умiнь i навичок.

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 49

7–8’2013

�«В народних вбраннях задзявкотiли то-ненькими тенорами, то цар не мiг втриматися».(Молодi лисички.)�«Ревли басом, аж дуби тряслися». (Вед-

медi.)�«Витягали соло, аж вуха в’янули». (Вовки.)Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.

Б е с i д а • Знайдiть у текстi опис зовнiшностi Лиса.• Визначте, з яких портретних деталей вiн

складається. Випишiть їх послiдовно в зошит.• У яких словах цього опису вiдчувається

авторське ставлення до героя? Яке воно?• Чи подобається вам Лис?• Спробуйте подумки уявити, як вiн ви-

глядає.• Чим хвалився Лис перед iншими

звiрами?• Чи зважився Микита на такий учинок?• Розкажiть про його невдале полювання.

Чому Лисовi не пощастило?• Що примусило його залiзти до смердючої

бочки? Чи був у нього iнший вихiд?• Як повiвся Лис пiсля невдалого полю-

вання?• Чи схвалюєте ви його поведiнку? По-

яснiть свої почуття.• Чому Лис назвався Остромислом?• Хто, за словами Лиса, вилiпив його з не-

бесної глини? Що ви знаєте про святого Мико-лая?


1-й у ч е н ь. Святий Миколай – найулюб-ленiший святий дiтей i дорослих. Чим же заслу-жив вiн таку славу й честь?

Святий Миколай народився у благочести-вих батькiв у мiстi Патарi (Мала Азiя). Дити-ною був богобоязливим i багато часу проводивза молитвою, юнаком прийняв чернечий сан.Пiсля смертi батькiв усю спадщину роздавубогим.

Допомагав людям Миколай таємно, щобвони не дякували йому. Якось уночi вiн тричiкрадькома пiдкинув мiшки золота батьковi,

котрий не мiг без посагу видати замiж трьохсвоїх дочок.

2-й у ч е н ь. Не бажаючи жити в рiдномумiстi, де все-таки знали про його милосердя,Миколай пiшов у Мири, велике мiсто, де жив якзлидар, щодня молячись у храмi.

Саме тодi в Мирах помер єпископ. У снiстаршому духiвниковi була вказана Божа воля,що єпископом має стати чоловiк на iм’я Мико-лай, котрий першим увiйде до Божого храму.Найпершим, як завжди, прийшов молитисяМиколай. Здiйснивши Божу волю, церковнийсобор обрав його Мирлiкiйським єпископом(мiсто Мири було в країнi Лiкiї).

Якось у Лiкiї настав голод. Святий явився уснi iталiйському купцевi, який перед тим заван-тажив своє судно хлiбом, дав йому три золотих,звелiвши пливти до мiста Мири. Прокинувшисьiз грiшми в долонi, купець повiз хлiб до Лiкiї,чим урятував голодних.

Святий Миколай помер у глибокiй старостi.Та й по смертi вiн продовжував творити чудеса,допомагаючи людям.

Б е с i д а • Як жилося лiсовому народовi з новим ца-

рем? Яку справедливiсть вiн захищав?• Чи мiг Лис Микита назавжди залишитися

звiром Остромислом?• Що вiдчули ви, дiзнавшись, як звiрi ви-

крили хитрого Лиса?• Схарактеризуйте iнших мешканцiв лiсу.• Проти яких людських вад спрямована ця

казка? Пояснiть свою думку.• Якi твори, де викрито хвалькiв i хитрунiв,

ви читали? Розкажiть про них.• Чи доводилося вам мати справу з такими

«фарбованими лисами» в реальному життi?• Як треба впливати на подiбних людей i чи

є у вас такий досвiд?• Чи легко, на вашу думку, живеться таким

«фарбованим лисам» серед людей нинi? Перевiрка домашнього завдання. Пе-

регляд учнiвських iлюстрацiй iз зобра-женням Лиса, коментар до них.

«;ронування». Запишiть риси характе-ру Лиса у двi колонки – позитивнi й нега-тивнi.

– 50 –

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 50

7–8’2013


Характеристика образу Лиса. Схара-ктеризуйте образ Лиса за планом, вико-ристайте цитати.

1. Хто вiн.2. Портрет.3. Обстановка, в якiй вiн живе.4. Його поведiнка, вчинки, ставлення до

iнших.5. Вiдтворення внутрiшнього стану (думки,

почуття, переживання).6. Ставлення iнших персонажiв до нього.7. Ставлення автора.8. Над чим змусив задуматись? (Чим схви-

лював? Чим близький? Чому не сприймаю?)С л о в н и ч о к.

Цитата – вилучений без змiн уривок зтексту.

О р i є н т о в н е в и к о н а н н я.Лис Микита – головний герой казки «Фарбо-

ваний Лис». Це був хитрий-прехитрий звiр. Хочяк намагалися його знищити, вiн оминав усi не-безпеки, повчаючи iнших, як дiяти в рiзних ситу-ацiях: «Скiльки разiв гонили його стрiльцi, тра-вили його псами, заставляли на нього залiза абопiдкидали йому затруєного м’яса, нiчим не моглийому доїхати кiнця». Ось таким був герой казки.Доходило до того, що Лис серед бiлого дня виби-рався на полювання й нiколи не вертав з по-

рожнiми руками. Незвичайне везiння i хитрiстьзробили його страшенно самовпевненим! Ця пи-хатiсть i згубила нашого героя. Тривалий час ЛисМикита дурив лiсових звiрiв, видаючи себе зазвiра Остромисла. І, звiсно, мав вiд цього вели-чезну користь, бо звiрi ставилися до нього, як доцаря: «...тепер не потребував сам ходити на лови,засiдати, мордувати. Все готове, зарiзане... прино-сили йому услужнi мiнiстри». Та чи був справед-ливим наш герой, видаючи себе за царя? Звiсно,нi! Його справедливiсть була звичайною «лися-чою справедливiстю»: «хто був дужчий, тойлiпший». Однак у будь-якiй казцi правда завждиперемагає. Так сталося i з Лисом Микитою. Звiрiвпiзнали в ньому простого фарбованого лиса iрозiрвали на шматки.

Образ Лиса змушує задуматись над тим, щоне треба брехати, нахвалятися, потрiбно бутичесним, говорити правду. Тодi всi будуть пова-жати тебе i довiряти.

У ч и т е л ь. Твiр Івана Франка перегу-кується з поемою нiмецького письменникаЙоганна Uете «Рейнеке-лис». Поема – сати-ра на феодальне суспiльство. Пiд маскамизвiрiв у творi виведено представникiв усiхстанiв: великих феодалiв в образах ведмедя,вовка, борсука i простий люд – зайцi, кури,пiвнi, синички.

Поема «Рейнеке-лис» – iсторiя про пе-ремогу розумного i спритного, хай i не дужедоброчесного, героя над неробством iтупiстю, хитрiстю i пiдступнiстю. І нехайлис у Uете – не iдеал чеснот. Нехай злодiй,нехай пройдисвiт. Проте його супротивни-ки не кращi. І якщо хтось iз них i помiчаєлисовi недолiки, то боїться вступити з ниму поєдинок i жахається його вчинкiв.

Французький письменник Шарль Пер-ро знайомить нас з iншим персонажем, неменш хитрим i тямущим – котом. «Кiт у чо-ботях» – одна з найвiдомiших казок ШарляПерро, яка була написана в XVII столiттi,але i кiлька столiть опiсля залишаєтьсяулюбленою дiтьми. Вона ввiйшла до збiрки«Казки моєї матiнки Гуски».

Молодшому синовi мiрошника у спадоквiд батька дiстався лише кiт. Усе iнше одер-

– 51 –

Гордий

Хвалькуватий

Пихатий

Обмежений

Зарозумiлий

Лицемiрний

Користолюбний

Боягузливий

Хитрий

Розумний

Терплячий

Смiливий

Спостережливий

Рiшучий

Кмiтливий

Спритний

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 51

– 52 –

7–8’2013

жали брати. Було молодшому вiд чого впа-сти у вiдчай, та тiльки тварина виявиласянезвичайною. Розумний i спритний кiт, щорозмовляє, як людина, ходить у чоботях iносить капелюх iз пiр’їною, влаштував так,що його господар отримав усе, про що лишемiг мрiяти: титул, повагу короля, замок, ба-гатство i любов прекрасної принцеси.�Прочитайте i прокоментуйте при-

слiв’я. Якi з них суголоснi iдеї казки «Фар-бований Лис»?

Говорить, як лисиця, а за пазухою камiньдержить. Дивиться лисичкою, а думає вовком.Занадився лис у курник, то всi кури повино-сить. З лиса лиш кожух добрий. Знати лисицюпо хвосту. І на хитру лисицю капкан знайдеться.Кожний лис свою нору любить. Старого лисатяжко зловити. Лис може втратити зуби, але неапетит. Не пускай лиса в курник, а вовка – в ко-шару.

У ч и т е л ь. У творах лiтератури розрiз-няють мову автора i мову персонажiв (мовакожної дiйової особи своєрiдна). Мова ав-тора i мова дiйових осiб вiдмiннi, бо вонивиконують у творi рiзнi функцiї.


Мова автора – частина художнього тек-сту, в якому автор сам описує рiзнi подiї, кар-тини природи, розповiдає про вчинки персо-нажiв, їхнi настрої, почуття.

Мова автора характеризується iндивiду-альним стилем, який виявляється в особ-ливостях його письма, оригiнальностi ви-користання ним лексики народної мови,образних висловiв, синтаксичної будовиречень. Усе це становить творчу манеруписьменника.

Мова персонажiв – частина художньоготексту, в якому думки, почуття автора вкла-денi в уста героїв.

Мова персонажiв є важливим засобомхарактеристики героїв. Людям рiзнихепох, соцiального стану, мiсцевостi, вiку iт.д. властивi певнi особливостi. Вони вияв-ляються й у складi лексики, й у фразео-

логiчних зворотах, i у характерi iнтонацiї, iу вимовi слiв, звукiв i т.п.

Б е с i д а • Про що ми дiзнаємося з мови автора, про

що – з мови дiйових осiб? Доведiть свою думку наприкладi уривка з казки Івана Франка «Фарбова-ний Лис» вiд слiв: «Став мiй Лис, оглядає те чудо-вище...» до слiв «Пiшли днi за днями». В уривкурозмежуйте мову автора i мову персонажiв.

• Знайдiть i зачитайте фрагмент казки, щоописує цю iлюстрацiю. Вiд чийого iменi ведеть-ся розповiдь?

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.� Запишiть на аркушi свої враження вiд

уроку та передайте сусiдовi.Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.У ч и т е л ь. Казка «Фарбований Лис»

Івана Франка дуже повчальна: через образитварин автор указує нам на подiї нашого по-всякденного життя. Часто нам зустрiчають-ся люди, якi намагаються бути не тими, кимвони є, здаватися кращими, сильнiшими i втакий спосiб домогтися поваги, часом навiтьпоклонiння iнших. Така хитрiсть i ли-цемiрство заслуговують на засудження! Од-нак наша довiрливiсть i наївнiсть також нестають нам у пригодi.

За будь-яких обставин не слiд хитрува-ти i обманювати, бо правда все одно покажесебе, а хитрун утратить i те, чого домiгся об-маном, i повагу до нього з боку iнших. Та-кож варто знати, що навколо є ще нечеснiлюди, тож треба не дати себе ошукати су-часному фарбованому лисовi. Утiм не слiдутрачати довiру до людей, якщо одного ра-зу з тобою повелися нечесно!

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 52

– 53 –

Домашнє завдання. Пiдготуватися доуроку лiтератури рiдного краю, прочитатипоему Дмитра Павличка «Золоторогийолень».

У р о к 16Т е м а. Дмитро Павличко. Поема «Зо-

лоторогий олень».М е т а: ознайомити учнiв iз життєвим i

творчим шляхом Д.Павличка; проаналiзу-вати змiст казки «Золоторогий олень»; роз-вивати культуру зв’язного мовлення, ви-разного читання, пам’ять, увагу, спостереж-ливiсть; формувати кругозiр, свiтогляд; ви-ховувати почуття поваги до письменникiврiдного краю, лiтературний смак; розвива-ти читацький iнтерес.

Т и п у р о к у: урок лiтератури рiдногокраю.

О б л а д н а н н я: портрет письменника,тексти казки, мультимедiйна презентацiя.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: учнiвськi повiдомлення, колектив-но-групова робота, виразне читання.

Випереджувальнi завдання: «бiо-графам» – дослiдити сторiнки бiографiїД.Павличка; «фольклористам» – з’ясуватимiсце оленя у свiторозумiннi давнiх слов’ян;«декламаторам» – пiдготувати виразне чи-тання уривкiв поеми напам’ять (на вибiр);«художникам» – створити iлюстрацiї доуривкiв казки, якi найбiльше сподобалися.


уроку.�Продовжiть речення: «Сьогоднi я

вiрю в те, що …».Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Дмитро Павличко – поет

щедрого i своєрiдного обдаровання, впалiтрi якого яскраво просвiчують барвиукраїнського поля, людської душi i фiло-софського роздуму. Великої популярностiзажили i його твори для дiтей.

Презентацiя випереджувальних зав-дань.

Повiдомлення «бiографiв».Дмитро Васильович Павличко – український

поет, перекладач, визначний громадсько-полiтич-ний дiяч – народився 28 вересня 1929 року в селiСтопчатовi Яблунiвського району на Івано-Франкiвщинi в багатодiтнiй родинi простого се-лянина.

Батько – Василь Миколайович – був люди-ною освiченою, вельми працелюбною та енер-гiйною. Виступав у ролi народного адвоката, об-стоюючи iнтереси скривджених селян.

Мати – Параска Юрiївна Бойчук – булажiнкою неписьменною, але при тому багато зна-ла з «Кобзаря» та Франкових творiв, до читаннявголос яких щонедiлi навертала дiтей. Мала чу-дову пам’ять i поетичний смак.

Початкову освiту Дмитро Павличко здобуваву Яблунiвськiй польськiй школi, де українськамова була заборонена. Продовжив навчання вКоломийськiй гiмназiї, а далi – в радянськiй де-сятирiчцi.

1948 року вступив до Львiвського унiверсите-ту, де, будучи студентом, очолював лiтературнучастину Львiвського ТЮГу, з 1953 року навчавсяв аспiрантурi пiд керiвництвом академiка Возня-ка, дослiджував сонети Франка. Однак поетичнатворчiсть вiдсунула наукову роботу на другийплан, i дисертацiї вiн так i не захистив.

Визнання прийшло до поета з першоюзбiркою «Любов i ненависть» (1953). 1954 року,за пропозицiєю Миколи Бажана, Дмитра Пав-личка прийняли до Спiлки письменникiв. Тогож року його творчiсть була високо оцiнена наІІІ з’їздi письменникiв України.

У 1957–1959 роках Дмитро Васильович за-вiдує вiддiлом поезiї журналу «Жовтень» (нинi– «Дзвiн») у Львовi.

Переїхавши до Києва 1964 року, поет якийсьчас працює у сценарнiй майстернi кiностудiїiменi Довженка (за його роботами поставленофiльми «Сон» – у спiвавторствi з Денисенком,«Захар Беркут»).

Етапною для Павличка стала поетичназбiрка «Гранослов» (1968), у якiй автор утвер-джував iдею незнищенностi нацiональної куль-тури. Але чи не найповнiше талант поета роз-крився в його iнтимнiй i фiлософськiй лiрицi.

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 53

7–8’2013

Збiрки «Сонети подiльської осенi» (1973),«Таємниця твого обличчя» (1974, 1979) сталипомiтним явищем в українськiй лiтературi дру-гої половини XX столiття.

У 1971–1978 роках працює головним редак-тором журналу «Всесвiт», де опублiкував чима-ло знакових творiв свiтової лiтератури.

Великою його заслугою є введення в лiтера-турне життя України творчостi видатного по-ета-лемка, до цього у нас майже не знаного, Бог-дана-Ігоря Антонича.

Чимало Павличкових вiршiв покладено намузику, а славнозвiсна пiсня «Два кольори» запопулярнiстю конкурує з Малишковою «Пiс-нею про рушник».

Перу поета належить також антологiя пере-кладiв «Свiтовий сонет» (1983), сонетiв Шекс-пiра, антологiї польської, хорватської поезiї табагатьох iнших творiв.

Особливу сторiнку творчостi Павличка ста-новлять його поетичнi твори для дiтей. Збiрки«Плесо», «Де найкраще мiсце на землi», казковiпоеми «Пригоди кота Мартина» та «Золоторо-гий олень» – цiлi вiхи в українськiй дитячiй по-езiї.

Дмитро Павличко – лауреат Нацiональноїпремiї iменi Шевченка, премiй iменi Остров-ського та Рильського.

Повiдомлення «фольклористiв».У свiторозумiннi давнiх людей олень посiдав

помiтне мiсце як образ сонячного божества, яксимвол свiтла i життя. Слов’яни – у народнiйтворчостi й лiтературi – образ оленя перейнялиу грекiв через духовну лiтературу. Проте по-дальшi дослiдження засвiдчують, що в основiсимволiки цiєї тварини – давнi ритуали, окремiзалишки яких тiсно переплелися з античнимита християнськими мотивами.

Про те, що на теренах сучасної України ко-лись у лiсах було чимало оленiв, вiдомо з «По-вчання» Володимира Мономаха, де вiн згадуєпро цих могутнiх тварин як про звичну мис-ливську здобич серед диких коней i турiв, якiдесь у чернiгiвських лiсах брали його аж двiчi нароги разом iз конем. З Поднiпров’я олень зникдоволi рано, тому у фольклорi образ йогозберiгся тiльки у найдавнiших зразках.

Нашi пращури вiрили, що олень поїдає змiй.Проте iснував i пiвденнослов’янський епiчниймотив, де змiя ковтає оленя, а мисливець Іллявизволяє його. Мотив цей безпосередньопов’язаний iз уявленнями про боротьбу свiтла iтьми, вiн символiзує сонячне затемнення.

Кiлькiсть рогiв оленя завжди магiчна – вiддев’яти до семисот. Саме на рогах акцентуєукраїнська загадка: «Звiр рогатий i рогiв бага-то». Роги оленя водночас схожi на крону гiлля-стого дерева, що створює уявлення про роги-променi. Недаремно оленя порiвнюють iз сон-цем i його промiнням. Вiн перевозить душi доСварги (Раю). Оленицi були також найдав-нiшим символом Богинь-Рожаниць, що широковiдображено в ювелiрному i культовому мис-тецтвi. Золоторогий олень слов’янських казок –уособлення сонячного свiтла – поширений об-раз i в обрядовому фольклорi (весiльних пiснях,колядках тощо):

В чистiм полi все полин-трава,В тiм полину ходить бiлий олень.Бiлий олень – золотi роги...Або:Та як надибав чорного туре, Чорного туре, грубого звiре, І снiпок стрiлок не долiтає, І тугий лучок не дострiляє.

Український фольклор зберiг оповiдi прооленiв у карпатських демонологiчних легендах:їх пасуть лiсовi духи – як свою череду.

Частiше тура-оленя зображують в україн-ському народному прикладному мистецтвi.Парних оленiв вiдтворювали на рушниковихвишивках, зазвичай по обидва боки вiд свiтово-го древа. На вишиваних рушниках зображуютьоленiв iз високо зведеними головами, пишноро-гих – i найцiкавiше, що рогiв, як i в колядцi,здебiльшого дев’ять. На обрядове звеличеннязвiра може вказувати рiвновелике зображеннядерева i звiрiв, тобто йдеться про велетенськихтурiв-оленiв, якi сягають рогами свiтовогодерева.

Символiка оленя позначена i християнськи-ми впливами. В українськiй казцi оленем стає ян-гол, щоб покарати зарозумiлого царя Іону, кот-рий вихвалявся своєю силою, нiби вона бiльша за

– 54 –

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 54

7–8’2013

силу самого Бога. У книжнiй християнськiй тра-дицiї олень – символ Спасителя. У зображенняхСтрашного суду Христос постає в образi оленя-єдинорога.

Виразне читання уривкiв казки «дек-ламаторами» (на вибiр).

Б е с i д а • Сформулюйте тему та iдею казки. (У казцi

йдеться про часи давноминулi, про чарiвну красуКарпат, цiлковиту безправнiсть i злиднi, якi дов-го терпiв народ цього чудового краю. Ідея твору– оспiвування благородства i смiливостi, щоздатнi здолати скнарiсть, пiдлiсть i зраду.)

• Як ви розумiєте слова «Хлiб не завждибув у них, але пiсня завжди»?

• Яку характеристику дає автор королю?• Чому король убив Василькового батька?• Що змушений був робити хлопчик, зали-

шившись сиротою?• Яку розмову почув Василько мiж парою

оленiв?• З якої причини олениця покинула оленя?• Що поєднало хлопчика й Золоторога?• Чому олень вiдмовився йти з Васильком

до людей?• Що все-таки привело його до них?• Схарактеризуйте господаря, який нагоду-

вав оленя сiном.• Яким чином дiзнався король про Золо-

торога?• Як королевим воїнам удалося впiймати

оленя?• Як жилося оленевi у замку?• Пояснiть змiст слiв: «Буде сiна, i трави, i

вiвса доволi, буде все, роганю мiй. Та не будеволi».

• Якими рисами надiляє автор королiвськусвиту?

• Як Василько потрапив до королiвськогозамку?

• Як характеризує хлопчика його згода ви-колоти очi?

• Яку пораду дав Василько друговi?• Чому слуги не стали стримувати Золото-

рога?• Розкажiть, як жилося друзям пiсля повер-

нення в полонину.• Знайдiть у текстi i зачитайте описи приро-

ди, колоритно змальованi автором.

• У чому полягає повчальний характерказки?

• Чи є вона актуальною в наш час?• Яку важливу проблему порушує Павлич-

ко у творi?• Що у казцi є реальним, а що – фантастич-

ним?Демонстрування «художниками» сво-

їх iлюстрацiй з коментарями.Рефлексiя. Пiдсумок уроку.?�� Над чим змусив замислитися урок?Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.У ч и т е л ь. Мудра повчальнiсть розка-

заної автором iсторiї корисна не тiльки длядiтей, яким безпосередньо адресована, а йдля дорослих, особливо в наш час, коли ча-сто в поведiнцi людей переважає спожи-вацьке ставлення до природи, коли праг-нення здобути «золотi роги» оленя веде засобою невиправдане знищення тваринногоi рослинного свiту, i ой як потрiбна Василь-кова безкорисливiсть, його дружба з оле-нем для збереження краси i самої ж люди-ни вiд духовного очерствiння.

Поема «Золоторогий олень» сповненасвiтлого оптимiзму, написана в дусi фольк-лорної традицiї: у центрi мотив перемогидобра над злом. Дмитро Павличко порушуєу творi надзвичайно актуальнi й болючiпроблеми захисту природи, бо ж вiд того,якi моральнi принципи у ставленнi до ото-чення будуть у вас, залежатиме майбутнєЗемлi.

Домашнє завдання. З а г а л ь н е. Про-читати казку Василя Королева-Старого«Хуха-Моховинка». Індивiдуальне. Пiд-готувати повiдомлення про життя i твор-чiсть Василя Королева-Старого й мiфiчнихiстот.

У р о к 17Т е м а. Василь Королiв-Старий. Стисло

про письменника. Добро i зло в казцi «Ху-ха-Моховинка».

М е т а: розповiсти учням про життяВ.Королева-Старого i його фантастичнiказки; поглибити знання про лiтературну

– 55 –

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 55

– 56 –

7–8’2013

казку, її особливостi й повчальний змiст,поповнювати знання про мiфологiю i демо-нологiю України; розвивати творчу уявушколярiв, логiчне мислення, пам’ять; вихо-вувати оптимiстичну та гуманну поведiнку,прагнення робити добро, найкращi людськiякостi.


О б л а д н а н н я: портрет письменника,збiрки його творiв, мультимедiйна презен-тацiя.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: iнтерактивна вправа «Ланцюжок до-брих побажань», асоцiювання, слово вчите-ля, учнiвськi повiдомлення, анкета пись-менника, складання сенканiв.


уроку.Інтерактивна вправа. Побажайте од-

не одному ланцюжком успiхiв, наснаги,удачi й натхнення на сьогоднiшньомууроцi.

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.Асоцiювання. Доберiть асоцiацiї до по-

няття нечиста сила.Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. У свiтi iснує чимало легенд

про iстот iз нелюдською зовнiшнiстю та пропотойбiчний свiт. Кожна країна має своїх«неземних iстот», й Україна, звiсно, не є ви-нятком. До «нечистої сили» українцiзалiчують вiдьом, чортiв, русалок, домо-викiв, вовкулак i мавок.

Потойбiчний свiт – цiкава тема, у якiйможна дати простiр фантазiї, виявитиповною мiрою власну уяву. Серед письмен-никiв, якi зверталися у своїх творах до об-разiв нечистої сили, був i Василь Королiв-Старий. Вiн поставив перед собою непро-сте завдання: повернути жителям по-тойбiччя добру славу. Саме тому «нечистасила» у Королева-Старого названа «неви-димою силою». Вiн прагне показати тра-дицiйно злi образи веселими, добрими, тро-

хи зворушливими. Тим самим автор роз-ширює кордони знань про свiт людей i свiтмiфiчних iстот. Насправдi страх перед не-чистю, перед потойбiчним свiтом закладе-ний у нас десь на генетичному рiвнi. Мизвикли думати про них погано, оскiлькинас так привчили. Королiв-Старий написавфантастичнi казки про невiдому силу, праг-нучи змiнити передусiм уявлення дiтей проукраїнську нечисть, яка, на думку автора,«часто буває далеко менш небезпечною,нiж деякi iншi “сили”, яких, на жаль, не зо-вуть “нечистими”».

До Королева-Старого таких героїв вукраїнськiй лiтературi не було.

Перевiрка домашнього завдання. Уч-нiвськi повiдомлення.�Слухаючи повiдомлення одноклас-

никiв, заповнiть анкету письменника.

Народився… Закiнчив… Працював… Є автором…Помер…

1-й у ч е н ь. Василь Королiв-Старий – цепсевдонiм українського письменника-казкаряВасиля Костянтиновича Королева. Вiдомий ук-раїнський дитячий письменник Костецькийзробив припущення: додатком «Старий» Ко-ролiв хотiв пiдкреслити, «що вiн начебто такийсобi сивобородий дiдусь, який малим онучатамрозповiдає всiлякi химернi казочки. А втiм – невиключенi, звичайно, й iншi iнтерпретацiї вибо-ру псевдонiма».

Василь Королiв народився 4 лютого 1879 ро-ку в селi Ладан Прилуцького повiту на Полтав-щинi (нинi Чернiгiвська область). Його батькобув священнослужителем при Троїцькiй церквiу знаменитiй Диканьцi. Дядько також був свя-щеником. І Василя вiддали спочатку в Пол-тавську духовну бурсу, потiм – у Полтавськусемiнарiю. Та юнак не схотiв бути священиком.Його завжди цiкавило мистецтво, вiн захоплю-вався фольклором, досконало вивчив творчiстьШевченка й Гоголя.

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 56

– 57 –

2-й у ч е н ь. Згодом майбутнiй письменниквирiшив послужити своєму народовi практично.У 1902 роцi вiн закiнчив Харкiвський ветери-нарний iнститут, працював за спецiальнiстю iнавiть видав популярний посiбник iз ветеринарiї«Скотолiчебник» та книжку «Кролики». У тойчас вiдбуваються революцiйнi заворушення, iКоролiв не стоїть осторонь. У 1906 роцi його за-арештували i сто днiв протримали у тюрмi.Пiсля звiльнення починає займатися журна-лiстською та видавничою справою. У 1908 роцiразом з товаришами заснував видавництво«Час», що стало одним iз найбiльших у країнi,редагував журнал «Книгар». У часи iснуванняУкраїнської Народної Республiки працював ше-фом Київського мiського ветеринарного бюро.У 1919 роцi як член дипломатичної мiсiї УНРвиїхав до Праги (Чехословаччина). Коли ж УНРбуло придушено росiйськими бiльшовицькимизагонами, Василь Костянтинович не повернувсяна Батькiвщину. Вiн викладав у Подебрадах вУкраїнськiй господарчiй академiї, одночасно ак-тивно займаючись видавничою та лiтературною

роботою. Тодi ж вiн одружився з українськоюписьменницею Наталеною Королевою.

3-й у ч е н ь. У 20-тi роки письменник напи-сав збiрку казок «Нечиста сила», п’єси-казки«Русалка-жаба» i «Лiсове свято» й роман «Чме-лик», що вперше вийшов 1920 року у празькомувидавництвi «День» i в Українi не перевидавався.Тiльки 2010 року твiр з передмовою Ігоря Калин-ця вийшов у львiвському видавництвi «Свiт ди-тини». По смертi письменника залишилося бага-то перекладiв з чеської мови, а також малюнки,на яких вiдтворено природу i побут Закарпаття.

Спочатку Королiв-Старий жив у селi Ували,згодом оселився у селi Мельник, де i доживаввiку. Часом вiн виїжджав у Прагу та Закарпаття,де працював художником у церквах. У 1941 роцiписьменник закiнчив свiй останнiй твiр – роман«Згадки про мою смерть». 11 грудня 1943 рокуВасиля Королева-Старого не стало.

О р i є н т о в н е з а п о в н е н н я а н -к е т и.

Як узагальнення учнiвських вiдповiдейможе бути поданий слайд.

7–8’2013

5Помер 11 грудня

1943 р., похованийу селi Мельник (Чехiя).

1Народився 4 лютого 1879 р.

у селi Ладан Прилуцькогоповiту на Полтавщинi (нинiЧернiгiвська область) уродинi священика.

2Закiнчив Полтав-

ську духовну бурсу,потiм – Полтавськусемiнарiю, пiзнiше –Харкiвськийветеринарнийiнститут.

4Є автором збiрки казок

«Нечиста сила», п'єс-казок «Русалка-жаба» i«Лiсове свято», романiв«Чмелик», «Згадки промою смерть».

3Працював ветери-

наром, журналiс-том, редактором вУкраїнi, викладачему Подебрадах(Чехiя).

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 57

– 58 –

7–8’2013

У ч и т е л ь. Писати для дiтей було най-вищою i найшляхетнiшою метою ВасиляКоролева-Старого. Збiрка дитячих казок«Нечиста сила» уперше вийшла друком1923 року. І вiдразу стала популярною. Хочказки у книжцi написано на фольклорнiйосновi, кожна з них вiдзначається само-бутнiм сюжетом. Тут дiють переважно пер-сонажi невидимого свiту: Мавки, Лiсовики,Русалки, Хухи, Потерчата, Лiтавиця, Вов-кулака, Мара, Потороча Хрипка, Чортовамати й iншi. Хоч люди сприймають їх по-рiзному, усi цi потойбiчнi сили непомiтнодля людського ока чесно роблять свою ро-боту, добре ставляться до людей, як можуть,допомагають дорослим i дiтям, прагнутьоберiгати їх вiд злих учинкiв, сварок, пога-них думок. І навiть Перелесник, який при-четний до загибелi прегарної дiвчини Олен-ки, теж учинив це без злого намiру. У побутiвсi цi герої невидимого свiту живуть скром-но, але, як i люди, також хочуть теплого тадоброго ставлення до себе.

Збiрка приваблює не лише заманливимзмiстом, легкiстю сприйняття, а й добiрноюукраїнською мовою. На її сторiнках час вiдчасу трапляються маловживанi тепер слова,назви предметiв, що також рiдко використо-вуються у нашому сучасному життi. Крiмтого, казки письменника – це прекраснi сю-жети для дитячих мультиплiкацiйних i ху-дожнiх фiльмiв.

У казцi «Хуха-Моховинка» певнi мi-фiчнi iстоти є головними героями, проiнших автор тiльки принагiдно згадує. Яки-ми ж їх уявляли нашi предки, ми дiзнаємо-ся з ваших повiдомлень.


М е т о д и ч н а р е м а р к а. У процесi озву-чення висловлень решта учнiв перше реченнякожного повiдомлення записує у зошити.

1-й у ч е н ь. Лiсовик – бог лiсу, можливо,первiсно Бог-пастух, який випасає лiсову худо-бу: оленiв, ведмедiв, вовкiв, зайцiв. Тому люди-пастухи укладають iз Лiсовиком угоду, прино-

сячи йому в жертву яйце або печиво iз житньо-го борошна, якi кладуть на лiсовому перехрестiчи на галявинi. Тодi дикi лiсовi звiрi не будутьзабирати в людей їхню худобу. Цiлком iмовiрно,первiсно це були жертви Боговi Лiсу, пам’ятьпро якого викорiнило християнство. Лiсовикаможна впiзнати з того, що вiн, при всiй схожостiз людиною, не має тiнi; любить пожартувати злюдиною, завiвши далеко в лiс i сплутавши до-рогу. Щоб вибратися, треба вивернути нави-ворiт сорочку або вдягнути черевики не на туногу – тодi повернеться пам’ять. Проте значноїшкоди людинi вiн не робить, навпаки, пiдопiкою Лiсовика її не чiпає жоден дикий звiр улiсi. В українськiй мiфологiї Лiсовик вважавсядобрим богом.

2-й у ч е н ь. Водяник – утiлення водноїстихiї в образi Водяного царя. Уявлявся як дов-гобородий дiд, який панує над русалками. Якщолюдина необережно втручається до його цар-ства, Водяник може дуже зашкодити, навiтьутопити, перевернути човен тощо. Тому морякиi рибалки завжди намагалися умилостивити Во-дяника: в давнину йому приносили у жертвучорну тварину (пiвня, козла). Існував звичайтримати на кораблях чорну кiшку, яка такожвважається оберегом i для мiрошникiв водянихмлинiв. Інодi жертви Водяниковi приносили йпасiчники. Щоб уберегти бджiл вiд повенi, воникидали в рiчку свiжий мед i вiск, а подекудинавiть перший бджолиний рiй (первак).

Вiрили, що Водяник може показуватися лю-динi у виглядi сома, щуки або iншої риби. Не-одмiнним атрибутом Водяника, як i грецькогобога Посейдона та римського Нептуна, є тризуб,котрим вiн вибиває iз землi прiсну джерельнуводу, щоб живити рослиннiсть.

3-й у ч е н ь. Мавки – це душi померлихдiтей, живуть на деревах у лiсах, полях i в травi.Люблять жити i в гiрських печерах. Там їхнiсвiтлицi вистеленi та обвiшанi барвистими ки-лимами. Навеснi, тiльки-но починають розтава-ти снiги, мавки вечорами засаджують прогали-ни квiтами, а коли все зазеленiє i розцвiте, бiга-ють по травах, рвуть квiти, гойдаються на гiлкахдерев, мов у колисках, викачуються в житах,

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 58

– 59 –

сплiтають вiнки i танцюють. Там, де вони тан-цюють, трава росте краще i густiше.

Мавки, як i русалки, знають про все на свiтi,а тому люди до них ставляться з пошаною, особ-ливо на Зеленi свята; приносять польовим ру-салкам жертовний хлiб i кладуть на ниву, бо цевони разом з iншими польовими духами сприя-ють родючостi полiв та вiдганяють усе лихо.

Уночi, коли тiльки з’явиться круглий отвiр унебi та прийдуть i сядуть на його сходинках ан-гели iз запаленими свiчками, мавки вельмилюблять веселитися в теплих, розiгрiтих щевдень сонцем Дажбога водах рiк та озер, хлюпа-ються в криницях, бо мiсяць i зiрки для них – якдля людей сонце в небi.

Мавки – то вродливi молодi дiвчата, високо-го зросту, лице миловидне i кругле, а коси довгi,спускаються на плечi й завжди уквiтчанi. Одягтонкий i прозорий, спереду виглядають якдiвчата, а насправдi немає в них нi тiла, нi душi.Через те немає в них i тiнi, а коли бiгають потравi, то вона пiд їхнiми ногами не хитається.

4-й у ч е н ь. Хухи – добрi лiсовi духи услов’янськiй мiфологiї, що за своїм зовнiшнiмвиглядом схожi на маленьких пухнастих звiркiв.

Свої маленькi будинки-нори хухи, вважалислов’яни, влаштовують мiж корiнням лiсовихдерев. Узимку, як i бiльшiсть тварин, хухи впа-дають у сплячку аж до весни. Весною, тiльки-носходять зимовi снiги, цi лiсовi духи прокидають-ся, в цей час у лiсi можна почути стукiт, писк,муркотiння i навiть звуки, схожi на хрюкiт – цеозначає, що хухи покидають свої «берлоги»,«зимiвники» i починають знову жити вiльним iбезтурботним життям.

Хухи мають здатнiсть змiнювати забарвлен-ня своєї шерстi залежно вiд того мiсця, де вониперебувають. Якщо вони сидять у травi, їхняшерсть стає зеленою, а серед осiннього листя,пiску чи старої хвої – жовтою, серед веснянихкущiв глоду – рожевою, бiля вересу – бузковою,на снiгу – бiлою, а у водi – прозорою.

Хухи рiдко спiлкуються з людьми, бо є дляних невидимими. Побачити їх можуть тiлькилюди з добрим серцем i свiтлою душею, якiнiколи й нiкого не ображають. Дехто вважає хух

мстивими i злими духами, якi можуть шкодитилюдинi, утiм iснує багато iсторiй про те, що цiдухи часто допомагають мандрiвникам, якi за-блукали в лiсi, знайти правильну дорогу. Крiмцього, вони нерiдко попереджають людей пронебезпеку, що чатує на них у лiсi.

Робота з казкою «Хуха-Моховинка».Б е с i д а

• Як називаються твори, у яких дiють фан-тастичнi iстоти?

• Якi з них є народними, а якi – лiтератур-ними?

• Хто є головною дiйовою особою твору?• У яку пору року народилася Хуха?• Чому Хуху назвали Моховинкою?• Якi бувають Хухи, на думку автора? • Розкажiть про приготування Хухи до

зимiвлi. Чи зручно їй було в хатцi?• Яка бiда обiрвала її сон? Що вiдбувалося в

лiсi?• Як Хухам удалося припинити дiдове зло-

дiйство? Чи правильно вони зробили, збудившилiсника?

• Що трапилося з Хушиною домiвкою?• Де Моховинка знайшла прихисток?• Що гнiтило Хуху в затишному хлiвi?• Розкажiть, що трапилося у хлiвi та як Ху-

ха врятувала Лиску.• Якi стосунки склалися у дiтей з Моховин-

кою?• Що намагався зробити дiд, коли побачив

Хуху в хатi? Чому вiн не любив її?• Де перечiкувала Хуха холоди пiсля втечi

вiд людей?• Як сприйняли повернення Моховинки її

родичi?• Що спонукало Хуху-Моховинку залиши-

ти свою гарнесеньку домiвку i в таку хуртовинуйти на другий кiнець лiсу?

• Яка пригода трапилася зi злим дiдом че-рез рiк?

• Пояснiть, чому Хуха допомогла дiдовiврятуватися з пастки. Як це на нього вплинуло?

• За якими законами i правилами живутьХухи? Знайдiть три уривки з тексту казки, вяких про це говориться. Зачитайте.

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 59

Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.У ч и т е л ь. Порушуючи питання добра i

зла, людського в людинi, Королiв-Старийпереплiтає реальний i фантастичний свiти,дiлиться з нами життєвими спостережен-нями. Так, мудрий погляд письменника нажиття вчить нас розрiзняти добро i зло нетiльки в казках, а й у життi.

Домашнє завдання. З а г а л ь н е. Ство-рити iлюстрацiї до казки, зобразити Хуху-Моховинку, iнших казкових iстот, дiда, зи-мовий лiс або теплу Хушину оселю (навибiр). Пiдготуватися до характеристикиобразу Хухи-Моховинки й iнших героїв.І н д и в i д у а л ь н е. Написати твiр-напучу-вання вiд iменi дiда про те, «що не слiд боя-тися маленьких, добрих та гарненькиххух...», адресований своїм онукам (6–7 ре-чень).

– 60 –

7–8’2013

• Чому люди рiдко помiчають Хух? Чи од-наково ставляться до них?

• На скiльки частин можна подiлити казку?• Яку частину тексту ви вважаєте найваж-

ливiшою для розкриття основної думки твору?• У якiй частинi твору загострюється про-

тистояння добра i зла?• Що намагався нам сказати В.Королiв-

Старий своєю казкою? Зачитайте в особах най-важливiшу для розкриття авторського задумучастину твору.

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.Складання сенканiв. Робота за варi-

антами. Складiть сенкани до слiв доброi зло.


У р о к 18Т е м а. Образи фантастичних iстот,

створенi уявою автора на основi ук-раїнського фольклору. Наскрiзний гу-манiзм казки. Аналiз зовнiшностi казко-вих iстот.

М е т а: вчити учнiв знаходити описизовнiшностi фантастичних iстот, аналiзува-ти їх, оцiнювати вчинки персонажiв з по-зицiй гуманiзму; розвивати вмiння грамот-но висловлювати свої думки, образне мис-лення; виховувати доброту, поряднiсть,чуйнiсть, уважне ставлення до ближнього,прагнення творити добро.

ТЛ: портрет.

Т и п у р о к у: комбiнований.О б л а д н а н н я: схема «Персонажi каз-

ки», учнiвськi iлюстрацiї, робочi картки.М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -

б о т и: використання образних висловiв,бесiда, слово вчителя, робота з таблицею,робота в парах, у групах, написання есе.


уроку.�Визначте власний настрiй за допомо-

гою образного вислову. Прослухайте ви-словлення однокласникiв. Спрогнозуйтеїхнiй настрiй на сьогоднiшнiй урок.

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.Перевiрка домашнього завдання: чи-

тання мiнi-творiв, узаєморецензування.Б е с i д а

• Чому iм’я Василя Королева-Старого три-валий час в Українi було незаслужено забуте?

• Яке благородне завдання ставив перед со-бою письменник, пишучи про «нечисту силу»?

• Чи змiнилася ваша думка про «нечисту си-лу» пiсля ознайомлення з творами письменника?

• Якi почуття викликала у вас казка «Хуха-Моховинка»?

Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Образи, створенi Василем

Королевим-Старим, вiдмiннi вiд образiв на-родних. Письменник спростовує думку про

Д о б р о.

Безкорисливе, непогрiшиме.

Наснажує, облагороджує, зцiлює.

Його треба творитипостiйно.

Істина.

З л о.

Убивче, руйнiвне.

Занапащує, гнобить, нищить.

Воно спустошує людську душу.

Неволя.

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 60

– 61 –

те, що нечисть є лише iнiцiатором чвар мiжлюдьми, причиною їхнього лиха. Втiм авторне стверджує, що мiфiчнi iстоти завждидобрi до людей, а запевняє, що його персо-нажi мають вiдчуття справедливостi i чи-нять за законами моралi. Ми переконаємосяв цьому на сьогоднiшньому уроцi, аналiзую-чи героїв казки «Хуха-Моховинка».

Складання схеми. Назвiть персонажiвказки i згрупуйте їх (реальнi, мiфiчнi), за-повнивши схему.


7–8’2013

Реальнi Мiфiчнi

Хуха-Моховинка, iншi

Хухи, Лiсовик, Хо-Су-

ковик

Лiсник, злий дiд, хлоп-чик i дiвчинка, їхнiбатьки, кози, собакалiсника

Персонажi казки

?�� Хто з цих персонажiв є носiями добра,а хто – зла? (У казцi добро несуть фанта-стичнi iстоти, а зло – дiд-дереворуб. Доброзавжди безкорисливе i примножує навколосебе такi ж добрi справи, здатне гуманiзу-вати людей.)

Робота в парах. Схарактеризуйте об-раз Моховинки за поданими цитатами. За-пишiть риси її вдачi.

Робочi картки, де цитати записано влiвiй колонцi таблицi, роздано на кожнупарту. Учнi мають записати в зошити рисивдачi Моховинки2.

плоха, звичайненька, слухняна, ро-ботяща».«Була вона й сама така пухка, якмох. Мала довгу вовничку, що, мовшовком, вкривала все її тiльце. Са-ма тiльки мордочка була голенька йнагадувала садову жовто-фiаловуквiточку – “братки”. Та були ще внеї голенькi зiсподу, рожевi лапки». «Як i всi iншi Хухи, Моховинка таксамо мала мiнливу вовничку, якавраз сама собою робилася тогокольору, що й тi речi, бiля яких бу-вають Хухи».

«Була дуже гарна Хушка, може,лiпша, як всi iншi Хухи в тому лiсi».«Моховиночка найчастiш була зе-леною, бо рiдко вiдбiгала вiд своєїзеленої хатки».

авторськеставлення

«Дуже зрадiли дитинчата, коли пе-ред них з’явилося те миле звiрятко,що вони бачили його ввi снi».«Всi Хухи-боровинки радiли з їїповороту».«За допомогою своїх родичiв вонавибудувала собi гарнесеньку хат-ку…».

прихильнеставленнядо неї iншихХух, дiтей

«Вiдомо ж бо, що Хухи з роду в рiдживуть по одних i тих самихмiсцях. Переселяються ж тодi, колищось зруйнує милу їм їхнюбатькiвщину».«I Хуха мрiяла й удень, i вночi, колиж прийде час, що вона зможе повер-нутись до своєї батькiвщини».

любов добатькiвщини(рiдного лiсу)

«Одного бракувало Моховинцi: небуло тут нiде поблизу жодної iншоїХухи. А кожний знає, як тяжко жи-ти без рiдного товариства в чужiйсторонi!..»

щирiсть, то-вариськiсть

«– Хутчiй! У нас нещастя! КозаЛиска заплуталася в сiтку! – i з ти-ми словами вона побiгла до дверей.А за нею побiгли й дiти...». «Шкода стало Моховинцi старого,безпомiчного дiда. Забула вона йпро те, як вiн зруйнував її хатку тавигнав з батькiвщини. Як хотiв вiнїї зарубати сокирою та на все життязробив кривенькою».

спiвчутли-вiсть, смi-ливiсть, ви-нахiдливiсть

Цитати Характери-стика героїнi

«…Вона була найменшою в родинi,“мiзинчиком”, її дуже жалiли й лю-били, але ж любили не тiльки за те,що була вона манiсiнька, як коше-нятко. Була вона добра, лагiдна,

описзовнiшностi

2 Орiєнтовнi учнiвськi записи подано в таблицiкурсивом.

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 61

?�� Для якої характеристики героїнi ви-користано найбiльше цитат?

У ч и т е л ь. Зображуючи персонажiв,письменники часто вдаються до опису їхньоїзовнiшностi, на позначення якого в лiтерату-рознавствi iснує спецiальний термiн.


Портрет (вiд фр. рortrait – зображення) –у лiтературному творi змалювання зов-нiшностi персонажа: виразу обличчя, постатi,ходи, одягу, манери триматися, характернихжестiв тощо. Основне його призначення –дати читачевi зорове уявлення про дiйовихосiб.

Зовнiшнiй вигляд зазвичай засвiдчуєпевнi риси вдачi. Здебiльшого характерперсонажа вiдповiдає його зовнiшностi.

Так, з портрета Моховинки ми не тiлькиуявляємо зовнiшнiй вигляд героїнi, а й, якви самi вiдзначили, бачимо прихильнеставлення до неї автора.

?�� Спираючись на цитований матерiал,скажiть: Хуха-Моховинка – iстота слабкачи сильна духом? (Моховинка сильна ду-хом. Це видно з учинкiв, якi засвiдчують ве-лику любов Хухи до всього i всiх, хто її ото-чував.)


Гуманiзм – ставлення до людини, про-йняте турботою про її благо, повагою до їїгiдностi.

�Узагальнiть усе почуте про Моховин-ку i зробiть цiлiсну характеристику її обра-зу, використовуючи виконанi вдома iлюст-рацiї.

О р i є н т о в н е в и к о н а н н я.Хуха-Моховинка зроду була лiсовою хухою-

боровинкою. У старому бору споконвiку живувесь її рiд. Вона була наймолодшою серед Хух.Пухнаста, як мох, тiльце вкрите довгою вовнич-кою, тiльки мордочка, як садова квiточка, i го-ленькi зiсподу рожевi лапки. Колiр вовничкизмiнювався вiд того, бiля чого вона з’являлася.Моховинку дуже любили в родинi, i не тiльки зате, що наймолодша, а й за те, що була добра,лагiдна, слухняна i роботяща.

Моховинка сама зробила собi хатинку мiжкорiнням великої сосни: позатуляла всi дiрки iщiлини сосновими галузками та м’яким зеле-ним мохом.

Проте недовго судилося Моховинцi насо-лоджуватися домашнiм теплом. Старий дiд, щоприйшов рубати сосну, знищив її хатинку. Усебуло понiвечено й розкидано. Занепокоєнi тим,що незаконно рубають лiс, Хухи привели лiсни-ка. І серед них – Моховинка. Не про себе вонапiклувалася, хоча так постраждала, а за весь свiйрiд на землi!

Багато хто з Хух кликав її до себе, але Мохо-винка добре знала звичай, за яким кожна Хухаповинна мати окрему хатинку.

Не знайшовши хатинки в лiсi (усе було зай-нято Хухами), знесилена, перемерзла, воназ’явилася в теплiй хатi, серед кiз, якi спiвчутли-во вислухали бiдолаху й запросили оселитися вїхньому хлiвi. Минув час, i в Хухи з’явилисяновi друзi – хлопчик i дiвчинка, якi весело бави-лися iз затiйницею. Маючи добре серце, Мохо-винка виручила з бiди козу Лиску, за що дiтибули їй неймовiрно вдячнi: приносили все, щоїм давали смачного.

Дуже сумувала Хуха за своєю родиною.І тiльки нещасний випадок (знову через старогодiда, що поранив Моховинцi лапку) допомiг їйопинитися серед лiсу.

Як зрадiли всi Хухи її появi! Дружнi, вониразом вибудували нову хатку. Усе було добре вМоховинки.

Та сталося так, що довелося їй вiч-на-вiчзустрiтися з дiдом. Тепер вiн безпомiчний, зне-силений. Добре серце Хухи не пам’ятало зла, iвона поспiшає на допомогу. Побачивши ту, що

– 62 –

7–8’2013

«А, граючись з iншими малими Ху-хами, радо приставала на всяку за-бавку, до якої її кликали. I нiколинiхто не бачив, щоб вона колисьгнiвалась, чи була роздратованою,або ж мала якiсь примхи».«Хуха була моторна й умiла вига-дувати всякi виграшки».

вигадливiсть

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 62

покалiчив, старий приготувався до помсти, аодержав порятунок.

Не захотiла Моховинка мстити, тому що Ху-хи роблять добро. Про одне попросила – роз-повiсти людям, що Хухи добрi й не пам’ятаютьзла.

Робота у групах. 1-ш а г р у п а – переказати уривки з

тексту казки, якi найбiльше сподобалися,пояснити змiст їх.

2-г а г р у п а – порiвняти зображеннянепереможної сили добра, любовi, вiрностiу казках В.Королева-Старого, Г.Х.Андерсе-на «Снiгова королева» та Ш.Перро «Попе-люшка».

3-т я г р у п а – визначити, за якимиприкметами казка «Хуха-Моховинка»вiдмiнна вiд лiтературних казок iнших ав-торiв.

4-т а г р у п а – знайти в текстi й виписа-ти в зошит вислови автора, якi вказують навiрнiсть батькiвщинi, вiдданiсть своєму на-родовi. Пояснити, про що вони свiдчать.

О р i є н т о в н i в i д п о в i д i г р у п.2-г а г р у п а.Перемога любовi, добра над злом – головна

тема казки Андерсена «Снiгова королева». Вiдо-мий казкар стверджує, що сила любовi й почут-тя щирої дружби здатнi творити дива. ДобротаГерди та її палка вiра в порятунок Кая допомог-ли їй подолати багато труднощiв на шляху домети. Зустрiчi з рiзними людьми збагатили їїдосвiд, вона стала розумнiшою. Герду не змоглизробити сильнiшою добрi чари, вони були їй непотрiбнi, адже її сила була справжньою, а нештучною.

Саме за доброту i щирiсть усмiхнеться доляПопелюшцi з однойменної казки Шарль Перро.Дiвчина не вимагає в долi винагороди, вона ли-ше мрiє – i мрiї здiйснюються. Попелюшка такизнаходить свою ниточку щастя серед клубкапроблем i перешкод, що заважали їй, дiстає ви-нагороду – прекрасну сукню, черевички. Та, зви-чайно, не тiльки вони допомагають їй здобутиголовне – кохання прекрасного принца.

Мораллю казки «Хуха-Моховинка» є при-ховане бажання автора навчити людей вибачати

одне одному, i не тiльки на словах, а й у душi, бу-ти незлостивими, шляхетними, добрими. Наприкладi поведiнки Хухи Василь Королiв-Старий показує своїм маленьким читачам, якмилосердя й добре ставлення роблять свiт кра-сивiшим, бо щирi i благороднi серця примно-жують добро, даруючи своє тепло iншим.

3-т я г р у п а.Оригiнальнiсть казки

В.Королева-Старого «Хуха-Моховинка»• Особливе мiсце в казцi належить пред-

ставникам неiснуючого, «невидимого свiту».• Олюднення мiфiчних образiв, надiлення

їх кращими чеснотами.• Не традицiйна для жанру казки мова зi

сталими зворотами, а iндивiдуальна, авторська.• Змальовуючи мiфiчнi створiння, В.Ко-

ролiв-Старий намагався допомогти нам по-особливому уявляти довколишнiй свiт природиi людини.

4-т а г р у п а.«Вiдомо ж бо, що Хухи з роду в рiд живуть

по одних i тих самих мiсцях. Переселяються жтодi, коли щось зруйнує милу їм їхнюбатькiвщину».

«А кожний знає, як тяжко жити без рiдноготовариства в чужiй сторонi!.. I Хуха мрiяла йудень, i вночi, коли ж прийде час, що вона зможеповернутись до своєї батькiвщини».

«Вона ще не знала, що по зимi завжди прихо-дить весна. Сподiвалася ж тiльки того, що, коливже вона зовсiм виросте й у неї зробиться дужегуста вовночка на кожушку, – тодi тiльки зможевона, не боячись морозiв, повернути до РiдногоКраю».

У цих висловах проглядається автобiо-графiчна основа. Так само й Королiв-Стариймусив покинути Україну, коли втратив надiю наїї нацiональне вiдродження.

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.�Напишiть есе на тему «Дiтям i дорос-

лим: будемо вчитися у Моховинки…».Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. З а г а л ь н е. На-

писати фанфiк «Пригоди Хухи-Моховин-ки у мене вдома». Прочитати казку Васи-ля Симоненка «Цар Плаксiй та Лоско-

– 63 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 63

тон». І н д и в i д у а л ь н е. Пiдготуватиповiдомлення про життя i творчiсть Васи-ля Симоненка; виразно читати поезiї «Здитинства», «Я не бував за дальнiми моря-ми…».

У р о к 19Т е м а. Василь Симоненко. Цiкава

сторiнка з життя митця. Казка «ЦарПлаксiй та Лоскотон».

М е т а: ознайомити учнiв iз життям iтворчiстю Василя Симоненка, розкритизмiст казки; навчати висловлювати особи-сте ставлення до зображуваного; розвиватикультуру зв’язного мовлення; виховуватиоптимiстичне бачення свiту.

ТЛ: вiршована мова (рима, строфа,ритм).


О б л а д н а н н я: портрет В.Симоненка,збiрки поезiй, аудiозапис пiснi «Виростешти, сину…», фрагменти фiльму «Проданийсмiх».

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: iнтерактивна вправа «Графiчнийнастрiй», слово вчителя, учнiвськi повiдом-лення, виразне читання поезiй, бесiда, по-становка та розв’язання проблемних пи-тань, чайнворд.


уроку.Інтерактивна вправа. Передайте свiй

емоцiйний стан за допомогою «смайликiв»:сумний, радiсний, замислений, стурбова-ний тощо.

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.Перевiрка домашнього завдання: чи-

тання фанфiкiв, узаємооцiнювання.Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Василь Симоненко – по-

стать, яка сколихнула суспiльну думкуУкраїни кiнця 50-х – початку 60-х рокiвХХ столiття.

Як спрагла земля вбирає в себе цiлющувологу дощу, так народ узяв у свою нацiо-нальну свiдомiсть його чисту, правдиву по-езiю. Симоненко прожив коротке, але яск-раве життя i запалив свою неповторну зорюна небосхилi нашої духовностi.


1-й у ч е н ь. Василь Симоненко народився8 сiчня 1935 року в давньому козацькому селiБiївцi на Лубенщинi. Його наснажувала пол-тавська земля. На Лубенщинi вiн плекався у ма-териних любистках, чорнобривцях, широкихтрав’янистих луках, там зросив душу життєдай-ною водою дiдiвської криницi, там вiдчув i пронiсчерез коротке життя глибоку синiвську любов докраю, до народу, що дав крила i мудрiсть.

2-й у ч е н ь. Бiографiя Симоненка – це долялюдей воєнного i повоєнного поколiння, якi чуливибухи бомб, ридання матерiв над похоронками.Хлопець зростав без батька. Мати на шматокхлiба заробляла важкою працею швачки. Самевiд неї брав Василько першi уроки життя, добро-ти i ласки. Ганна Федорiвна чудово спiвала, час-то виступала на сiльськiй сценi i мрiяла стативчителькою. Вона навiть вступила до Лубенсько-го педагогiчного iнституту, однак не закiнчилайого через життєвi негаразди. Саме в цей час во-на зустрiла майбутнього батька поета, але не на-довго. Андрiй Симоненко – самодiяльний актор,учитель, художник – скоро залишив сiм’ю. Вiнпровiдав сина тiльки пiсля вiйни. Згадуючи прочоловiка, Симоненкова мати казала: «То не бать-ко був, а вiтер: прилетiв i полетiв, а нам з малимВасею завдав багато болю i клопоту».

3-й у ч е н ь. Тож Василька виховувалидiдусь i бабуся, яких вiн дуже любив. ДiдусьФедiр Трохимович та бабуся Варвара Пота-пiвна замолоду були високими, статурними iвродливими, як проходили по селу, то всi бiївча-ни дивилися їм услiд. Рано, у 42 роки, не сталоулюбленої бабусi, а дiд Федiр дожив до глибокоїстаростi. Для Василя вiн став першим другом iнаставником, а пiзнiше – натхненником май-бутнього поета. Вiн самотужки вивчив грамоту,багато читав. Його увагу привертав навiтьшкiльний пiдручник з географiї чи iсторiї.

– 64 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 64

6-й у ч е н ь. Складати вiршi Василь Симо-ненко почав ще в шкiльнi роки i вмiщував їх устiнгазетi. Перша збiрка поезiй «Тиша i грiм»вийшла у свiт 1962 року. Тема любовi доБатькiвщини, до рiдної землi, до простихтрудiвникiв, що вирощують хлiб, звучить увiршах поета. Своєрiдним заповiтом Симоненкастали його знаменитi «Лебедi материнства» якгiмн синiвської любовi, патрiотизму. Частинацього твору (починаючи зi слiв «Виростеш ти,сину…») покладена на музику i стала пiснею.Зберiгся рукопис вiрша, який засвiдчує великуроботу поета над текстом.

Прослуховування аудiозапису пiснi«Виростеш ти, сину…».

7-й у ч е н ь. Перше i єдине iнтерв’ю в життiВасиль Симоненко дав кореспондентовi радiопiсля виходу першої збiрки поезiй «Тиша i грiм»:

«Що я можу сказати про себе? Ще так мало прожито, i так мiзерно мало

зроблено. Хочеться бути людиною, хочеться робити

гарне й добре, хочеться писати такi вiршi, якiмали б право називатися поезiєю.

І якщо це менi вдається рiдко, то це не тому,що я не хочу, а тому, що мало вмiю та мало знаю.

Найбiльше люблю землю, людей, поезiю i селоБiївцi на Полтавщинi, де мама подарувала менiжиття.

Ненавиджу смерть. Найбiльше боюся нещи-рих друзiв.

Бiльше менi сказати про себе нiчого...»Ось таким вимогливим був поет до своєї

творчостi, до себе, таким запеклим у запере-ченнi нещиростi, зради, несправжностi будь-чо-го у життi.

8-й у ч е н ь. Проте Симоненко був любля-чим батьком. Син Олесь згадував, як батькогрався з дiтьми, розповiдав їм казки, читаввiршi. Вiн навiть казку «Цар Плаксiй та Лоско-тон» написав за одну нiч, а наступного дня вжечитав її Олесевi як своєму першому «крити-ковi». А потiм чинив так: тi рядки, що син за-пам’ятав – друкував, а iншi – доробляв.

У день свого двадцятирiччя поет написаввiрша, в якому (жартома чи всерйоз) визначивтривалiсть свого життя:

– 65 –

7–8’2013

Сусiдськi дiти iнодi жартували: «Дiд Щербаньготується до екзаменiв».

У роки вiйни дiд Щербань, добре знаючи всiброди у болотах над Удаєм, не раз переводивними партизанiв, ховав в очеретах утiкачiв вiдполiцейських переслiдувань. Вiн нiкого не бояв-ся, допомагав удовам i сиротам, а фашистiв не-навидiв так, що при зустрiчi з ними одвертався.Одне слово, Федiр Трохимович був людиноювисокої громадської совiстi – чому вчив i свогоонука. А ще славився тим, що майстерно виши-вав рушники i сорочки.

Найкращi, найпоетичнiшi роздуми Симо-ненка про дiда Федора.

Виразне читання поезiї «З дитин-ства».

М е т о д и ч н а р е м а р к а. Оскiльки текстмає значний обсяг, читають його троє учнiв при-близно рiвними частинами.

4-й у ч е н ь. Мабуть, найсвiтлiшою пороюВасилевого життя була школа. Вiн закiнчив її iззолотою медаллю. Що вкладається в цю загаль-ну iнформацiю? Щоденна дорога за будь-якоїпогоди в село Тарандинцi за 9 км вiд Бiївцiв.Учителi розповiдали, що одного дня в якусь не-сусвiтню завiю, коли й тарандинськi школярi неприйшли до школи, Василь прийшов, усунувсяв коридор обмерзлою кучугурою снiгу. Урокиготував дорогою зi школи. За 9 км вивчав усе,що треба, чому навiть дiд Федiр не дуже довiрявi часом авторитетно всаджував рухливого внукадо столу.

5-й у ч е н ь. У 1952 роцi пiсля закiнченнясередньої школи Симоненко продовжує навча-тися в Київському державному унiверситетiна факультетi журналiстики, який закiнчив1957 року. Працює в обласних газетах «Чер-каська правда» i «Молодь Черкащини», пiзнiшекореспондентом «Робiтничої газети» в Чер-каськiй областi.

Зi спогадiв людей, якi особисто знали Васи-ля Андрiйовича, вимальовується постать поета:високе чоло, гладенько зачесане назад чорнявеволосся, смаглявий, худорлявий, середньогозросту, говорив повiльно, неголосно. Вiд приро-ди вiн був надiлений добрим українським гумо-ром i схильний до самоаналiзу.

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 65

Не докорю нiколи й нiкому,Хiба на себе iнколи позлюсь,Що в двадцять лiт в моєму серцi втома.Що в тридцять смертi в очi подивлюсь.

9-й у ч е н ь. До тридцяти поет не дожив…Багато вiн мiг ще створити, але не судилося.Тримаючи в руках рукописи наступної збiркипоезiй «Земне тяжiння», Симоненко помер14 грудня 1963 року.

«Тиша i грiм» – єдина книжка, що вийшладруком за життя поета. Вже пiсля смертi йогоiм’я швидко оповилося пiдлими вигадками iзлiсними намовами. І тiльки завдяки ней-мовiрним зусиллям друзiв удалося опублiкува-ти збiрки «Земне тяжiння» (1964), «Вино з тро-янд» (1965), «Поезiї» (1966), «Избранная лири-ка» (1968), «Лебедi материнства» (1981), томвибраних поезiй, двi книжечки для дiтей.

Похований Василь Симоненко в Черкасах. У 1995 р. поетовi було присуджено посмерт-

но Нацiональну премiю України iменi ТарасаШевченка.

Виразне читання поезiї.Я не бував за дальнiми морями,Чужих дорiг нiколи не топтав –В своїм краю пiд буйними вiтрамиЩасливим я i вiльним виростав.

Мене лiси здоров’ям напували,Коли бродив у їхнiй гущинi,Менi поля задумливо шепталиСвої нiким не спiванi пiснi.

Коли не вмiв ще й букваря читати,Ходив, як кажуть, пiшки пiд столом,Любить людей мене навчила матиІ рiдну землю, що б там не було.

Чужих країв нiколи я не бачив,Принад не знаю їхнiх i окрас,Та вiрю серцем щирим i гарячим:Нема землi такої, як у нас.

У ч и т е л ь. У багатьох казках, як ми звами мали можливiсть переконатися, заоригiнальною формою викладу, незвичай-ними героями, цiкавими назвами, фанта-стичними подiями може ховатися глибо-

кий змiст. Інодi такий прихований змiст мине розумiємо або розумiємо не до кiнця, тавсе одно вiн залишається i виринає тодi, ко-ли цього потребує життя. У цьому сенсi ду-же цiкавою є казка Василя Симоненка«Цар Плаксiй та Лоскотон», над якою мипрацюватимемо на сьогоднiшньому уроцi.

Б е с i д а • Чому країну Сльозолий автор назвав саме

так? Якi тут були порядки?• За якi вчинки забiяки-сльозiвцi хапали

людей?• Розкажiть про сiм’ю царя Плаксiя.• Чому дядько Лоскотон був небезпечний

для нього?• Зачитайте, який наказ видав цар.• Чому сльозiвцям не вдавалося заарешту-

вати Лоскотона? Зачитайте сцену арешту.• Хто звiльнив Лоскотона з в’язницi?

Вiдповiдь аргументуйте.• Як Лоскотон розвалив поганський трон?• Як ви гадаєте, чому поет назвав героїв каз-

ки саме такими iменами?• Якi магiчнi числа, вiдомi з народних казок,

є у цiй казцi?• Як можна перейменувати країну Сльозо-

лий у кiнцi казки?• Хором прочитайте маршрут у країну Лос-

котона.• Чому Лоскотона Василь Симоненко пока-

зав в образi дядька, а не хлопчика чи дiдуся?• Якою є тема та iдея твору?• Чи сподобалася вам ця казка? Вiдповiдь

аргументуйте.У ч и т е л ь. Твори художньої лiтератури

за особливостями мовної органiзацiїподiляються на прозовi i вiршованi. Вонимають свої особливостi й закономiрностi.Вживання прозової чи вiршованої мови неє явищем довiльним, залежним лише вiдбажання автора, а зумовлене низкою пев-них чинникiв. Так, лiричнi твори, як прави-ло, пишуть вiршами, а романи, повiстi,оповiдання – прозою. Вибiр автором фор-ми мови (прозової чи вiршованої) пов’яза-ний з естетичними завданнями, якi вiн пе-ред собою ставить.

– 66 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 66

Вiршованiй мовi властивий певний лад,порядок у самiй будовi, тодi як прозовамова такого ладу не має. Мова художнiхтворiв узагалi емоцiйно забарвлена. А вiр-шована мова – це форма особливо наснаже-ної художньої мови. Що ж надає вiршампiдвищеної емоцiйної виразностi?

Вiршована мова, на вiдмiну вiд прозової,ритмiчно органiзована. Елементи ритму є i впрозi, але тут вони незначнi. У вiршi ритмвиникає завдяки упорядкованому повторен-ню таких елементiв, як наголос, стопа, рядок,пауза, строфа. Посилюється вiршовий ритмримою – суголосним закiнченням рядкiв.

Отже, щодо зорового сприймання вiр-шована мова вiдрiзняється вiд прозової бу-довою рядкiв: прозова мова становитьсуцiльний безперервний текст, а вiршованаподiляється на вiдтинки – рядки. Кожнийрядок закiнчується паузою, незалежно вiдтого, чи вимагається вона на основi будовиречення, чи нi. Цi паузи називають рит-мiчними. Вони iнколи збiгаються з грама-тичними й логiчними, а iнколи нi.

Ритмiчнi паузи в кiнцi рядкiв iнтона-цiйно видiляють, пiдкреслюють прикiнцевiслова рядкiв. Часто звучання їх посиленеще й римами. Рима емоцiйно увиразнюєвiршований текст, хоч вона i не обов’язкова,бувають вiршi без рим.

Ритмiчну органiзацiю вiршованої мовиможе пiдсилювати також строфiчна будоватексту, яка визначається порядком риму-вання й кiлькiстю об’єднаних у єдине цiлезавдяки ритмiчнiй, iнтонацiйнiй заверше-ностi рядкiв вiрша.


Вiршована мова – ритмiчно органiзованамова з метою посилення її виразностi йемоцiйностi.

Рима – суголосне закiнчення рядкiв увiршi.

Ритм – закономiрне чергування звукiв.Римування – спосiб розмiщення рим у

вiршi.

Строфа – група вiршованих рядкiв,об’єднаних однiєю думкою та сталим дляпевного твору порядком римування.

� Знайдiть рими у роздiлi «ЗвiльненняЛоскотона». Визначте, якi рядки об’єднуєкожна рима.

?�� Чи погоджуєтеся ви з польським лiте-ратурознавцем Яном Парандовським, якийпрозову мову порiвнював зi звичайною хо-дою людини, а вiршовану – з танцем? Вiд-повiдь обLрунтуйте.

У ч и т е л ь. Кажуть, що смiх – це здо-ров’я, i вiн продовжує людям життя. Ви-вченням смiху та його впливу на органiзмлюдини займається роздiл психiатрiї – ге-лотологiя. Ученi-гелотологи зафiксувалидоволi цiкавi факти:

– до 3-мiсячного вiку дiти не вмiютьсмiятися;

– на 40 % частiше страждають вiд сер-цевих захворювань похмурi люди порiв-няно з веселими;

– 100 км/год – з такою швидкiстюповiтря виривається з легенiв пiд час смiху;

– 17 хв смiху за добу продовжують жит-тя на 1 рiк;

– 300 разiв на день смiється звичайнадитина у вiцi 6 рокiв; дорослi ж усмiхають-ся в середньому 15 разiв на добу;

– людина може смiятися безперервномаксимум годину;

– 17 м’язiв обличчя працюють, коли миусмiхаємось, а коли похмурi – 43;

– найвеселiшi люди живуть у Бразилiї iна Кубi, а найпохмурiшi – у Скандинавсь-ких країнах.

Важко повiрити, що зумовити смiх моженавiть квiтка.Але це так. НаАравiйськомупiвостровi i вПiвденно-За-хiднiй Азiї єрослина, якун а з и в а ю т ь«квiткою смi-

– 67 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 67

ху». Її насiння розмiром з горошину здат-не викликати у людини смiх протягом30–35 хв, пiсля чого вона спокiйно й без-турботно засинає. Мiсцеве населення вико-ристовує «зерна смiху» для потамуваннязубного болю, а лiкарi-стоматологи даютьїх хворим з алергiєю на новокаїн.

«Смiх – це сонце: воно проганяє зиму злюдського обличчя», – так висловився просмiх французький письменник ВiкторГюLо.

?�� Чи погоджуєтеся з цим твердженням??�� Як гадаєте: смiх можна купити чи про-

дати?У ч и т е л ь. Вiдповiдь на це запитання

можна знайти в одному з найкращих творiввiдомого нiмецького письменника Джейм-са Крюса – повiстi «Тiм Талер, або Прода-ний смiх».

Тiма заманює у свої тенета пан Троч,огидний тип у картатому одязi, сучасневтiлення зла. Вiн пропонує хлопчиковiпромiняти його смiх на здатнiсть виграватибудь-яке парi. Тiм Талер продає власнийсмiх, радiсть життя, гумор i доброту – всете, що поєднувалося в його усмiшцi, в ре-готi, який здавався людям довкола ньоготаким симпатичним. Проте, здобувши ба-гатство i незалежнiсть, хлопець не знахо-дить щастя. Тiм зрозумiв, що вмiння бутищасливим – значно цiннiший дар, нiж усiбагатства свiту, тому будь-якою цiноювирiшує повернути свiй смiх. Юному ге-роєвi за його людську цiлiснiсть, душу, задоброту i природну веселiсть допомагаютьборотись iншi люди, друзi, доброзичливцi.Їм удається повернути Тiмовi смiх, уклав-ши лише одне парi.

У 1981 роцi на кiностудiї «Бiлорусь-фiльм» режисер Леонiд Нечаєв за мотива-ми повiстi зняв однойменну картину, фраг-менти з якої я пропоную вам переглянути.

Перегляд фрагментiв фiльму «Про-даний смiх».

М е т о д и ч н а р е м а р к а. Важливо дляпорiвняння запропонувати дiтям початок кар-тини, де Тiм веселий, життєрадiсний, потiм –

фрагмент, коли хлопчик перестав усмiхатися, iприкiнцевий фрагмент, коли вiн знову смiється.

?�� Якi враження виникли у вас вiд поба-ченого?

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.Проблемнi питання.?�� Як ви вважаєте, чи стає людина силь-

нiшою, добрiшою, якщо не впадає у вiдчайвiд негараздiв i невдач, а з гумором ставить-ся до них?

?�� Помiркуйте, чи може людина само-стiйно керувати своїми емоцiями, чи дляцього потрiбен дядько Лоскотон.

Чайнворд

1. Вступ, початок в епiчних фольклорнихтворах.

2. Ім’я старшої дочки царя Плаксiя.3. Цей довгий мотузок iз петлею на кiнцi лу-

кавий капiтан Макака зашморгнув на шиї Лос-котона.

4. Верхнiй одяг без рукавiв сiрого кольору,який був на плечах у Лоскотона.

5. Третя частина казки має назву «… Лоско-тона».

6. Прiзвище хлопчика, який продав свiйсмiх.

7. Закономiрне чергування наголошених iненаголошених звукiв у вiршi.

8. «Схочеш ти пiти в цей край,То … запам’ятай».

9. Назва першої збiрки поезiй Василя Симо-ненка (3 слова).

10. Ім’я вiроломного капiтана.

– 68 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 68

11. «Раптом цар упав на трон:– Ой, рятуйте – Лоскотон!Всi вiдразу “Ох!” та …,Жах у кожного в очах».

В i д п о в i д i. 1. Зачин. 2. Нудота. 3. Аркан.4. Накидка. 5. Арешт. 6. Талер. 7. Ритм. 8. Мар-шрут. 9. «Тиша i грiм». 10. Макака. 11. «Ах!».

Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. Пiдготуватися до

характеристики персонажiв казки «ЦарПлаксiй та Лоскотон». Намалювати до неїiлюстрацiї i карикатури.

У р о к 20Т е м а. Рiзнi життєвi позицiї царя Плак-

сiя i Лоскотона (песимiстична й опти-мiстична). Казкова iсторiя i сучасне життя.

М е т а: визначити основнi риси характе-ру дiйових осiб твору; простежити рiзнi спо-соби життя i поведiнки персонажiв; розвива-ти вмiння висловлювати особисте ставленнядо зображуваного, проводити аналогiї iз су-часним життям; виховувати морально-етичнi якостi п’ятикласникiв.

Т и п у р о к у: урок закрiплення знань,умiнь i навичок.

О б л а д н а н н я: учнiвськi iлюстрацiї,карикатури, таблички самооцiнювання.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: експрес-опитування, словниковаробота, групова робота, афiрмацiї.


уроку.�Визначте власний настрiй за допомо-

гою дiєслiв хвилююся, сподiваюся, триво-жуся, радiю, очiкую.

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.Експрес-опитування.• Василь Симоненко народився на Лубен-

щинi в селi … .• Першим другом i наставником, а пiзнiше

– натхненником майбутнього поета був … .• Перша збiрка поезiй Симоненка «Тиша i

грiм» вийшла у свiт … .• Казку «Цар Плаксiй та Лоскотон» поет

написав для … .

• Симоненко похований у мiстi … .• Четверта частина казки має назву … .• Столицею країни Сльозолий було мiс-

то … .• Капiтан Макака став царським зятем, то-

му що … .• Лоскотон зберiгав смiх у … .• Казка Василя Симоненка «Цар Плаксiй

та Лоскотон» вiдрiзняється вiд казок ІванаФранка «Фарбований Лис» i Василя Королева-Старого «Хуха-Моховинка» тим, що … .

• Рима – це … .• Група вiршованих рядкiв, об’єднаних

однiєю думкою i сталим для певного твору по-рядком римування, називається … .

Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Казки обожнюють усi: i до-

рослi, й дiти. Бо саме казка вселяє в нашiдушi дихання чарiв та магiї, вiдчуття, щодобро завжди перемагає зло. Казки живутьпоряд iз нашими мрiями. Вони випромi-нюють тепло i полiпшують настрiй, вчатьнас розпiзнавати хороших людей, стерег-тися поганих, прищеплюють нам людя-нiсть, вiдкритiсть i доброзичливiсть, даютьуроки позитивного погляду на свiт. Саме дотаких казок належить «Цар Плаксiй таЛоскотон» Василя Симоненка. На сьо-годнiшньому уроцi ми визначимо основнiриси характеру дiйових осiб твору, схарак-теризуємо їхнi спосiб життя, поведiнку,рiзнi життєвi позицiї – оптимiстичну й пе-симiстичну.


Оптимiзм – погляд на життя з позитивноїточки зору, впевненiсть у кращому майбут-ньому.

Песимiзм – свiтосприйняття, сповненебезнадiї, зневiри у краще майбутнє;схильнiсть в усьому вбачати найгiршi, темнiсторони.

Робота у групах. Із поданих характери-стик оберiть риси, якi, на вашу думку, вiдпо-вiдають образу: 1-ш а г р у п а – царя

– 69 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 69

Плаксiя, 2-га г р у п а – Лоскотона. Своюдумку проiлюструйте цитатами з твору.

Автор його не любить, зображує неприваб-ливу, потворну зовнiшнiсть; автор захоп-люється ним, малює привабливу зовнiшнiсть;злий песимiст; добрий, душевний чоловiк, якийдарує людям смiх i радiсть, розраджує у їхньомунелегкому життi; нiкчемний боягуз; смiливець iвiдчайдух; жорстокий деспот, знущається з лю-дей своєї країни, i за це народ не любить його;його люблять люди, переховують вiд охоронцiв,а коли вiн потрапляє до в’язницi, визволяють,пiклуються про нього, як про рiдного брата.

О р i є н т о в н i в i д п о в i д i.1-ш а г р у п а.• Автор його не любить, зображує непри-

вабливу, потворну зовнiшнiсть:Голова його – мов бочка,Очi – нiби кавуни.

• Жорстокий деспот, знущається з людейсвоєї країни, i за це народ не любить його:

Хай iз ними день при днiПлачуть всi в країнi дiти,Бо смiятись i радiтиУ моєму царствi – нi!Хто всмiхнеться – в часi тiмЯ того негайно з’їм!

* * *Хто смiявсь – вони хапалиІ нагайками шмагали,Так, що в тому царствi скрiзьВистачало плачу й слiз.

• Нiкчемний боягуз:Не любили ЛоскотонаЦар Плаксiй i Плаксуни.Видавали заборониПроти лоскоту вони.І за дядьком ЛоскотономІз нагайками в рукахОхоронцi злих законiвПолювали по хатах.

* * * Бо уже цей ЛоскотонСкоро нам розвалить трон:Що тодi ми будем пити,Як не будуть плакать дiти?

• Злий песимiст:Недоступним став для всiхГолосний та щирий смiх.Тож вiд радостi стрибайте!Тож вiд радостi ридайте!Ми тепер встановим скрiзьВiковiчне царство слiз!

В и с н о в о к. Цар Плаксiй є втiленнямсуму, скарг на життя – всього, що зазвичайназивають песимiзмом. Та сум i сльозиПлаксiя безпiдставнi, тож у читачiв вiн ви-кликає хiба що iронiю, аж нiяк не спiвчуття.

2-г а г р у п а.• Автор захоплюється ним, малює приваб-

ливу зовнiшнiсть:Мав вiн вдачу теплу й щиру.Ще й лукавинку в очах.І була накидка сiра В Лоскотона на плечах.Лоскотливi мав вiн вусаІ м’якенькi, наче пух,І м’яке волосся русеРозсипалося до вух.

• Добрий, душевний чоловiк, який даруєлюдям смiх i радiсть, розраджує у їхньому не-легкому життi:

Вiн приходив кожний вечiр – Хай чи дощ iде, чи снiг – До голодної малечiІ усiм приносив смiх.

* * *Вiн як прийде, залоскоче,То смiється, хто й не хоче.Тiльки де вiн появлявся,Зразу плач там припинявся…

• Смiливець i вiдчайдух:Але дядько ЛоскотонНе боявся цих заслон:Вiн ходив по всiй країнiІ носив з собою смiхВ розмальованiй торбинi, В пальцях лагiдних своїх.

• Його люблять люди, переховують вiд охо-ронцiв, а коли вiн потрапляє до в’язницi, визво-ляють, пiклуються про нього, як про рiдногобрата:

– 70 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 70

Бо його завжди i всюдиОд ловцiв ховали люди...

* * *А вночi йшли до в’язницiБатраки й робiтники,Щоб звiльнити iз темницiЛоскотона навiки.

* * *Йди до нас, веселий брате,В нашу здружену сiм’ю.

В и с н о в о к. Лоскотон протиставля-ється Плаксiю, вiн несе дiтям смiх i радiсть,звеселяє й розважає їх. Теплом i впевне-нiстю, що добро завжди переможе, вiє вiдсмiливого дядька Лоскотона. І вже не хо-четься рюмсати, скавчати через якусь дрiб-ницю, щоб навiть у самого себе не виклика-ти порiвняння з вiдповiдним персонажем.До того ж Лоскотон не може не подобатисятим, що сильний у своїй правотi, вiн бачитьлюдей такими, якими вони є насправдi, ро-зумiє їхнi проблеми, вмiє розрадити ускрутнi часи. Мабуть, саме тому вiн не зали-шається довго наодинцi з негараздами. Цяказка навчає нас тому, що сильнiший не той,хто цар, а той, хто має багато друзiв.

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.Афiрмацiї.• Я випромiнюю оптимiзм i дружелюбнiсть.• Я можу змiнити себе!• Я охоче дiлюся теплом моєї душi.Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.

Домашнє завдання. Пiдготуватися доуроку виразного читання уривкiв казки«Цар Плаксiй та Лоскотон», якi найбiльше

сподобалися. Чи могли б цар Плаксiй тадядько Лоскотон дiйти злагоди i просто по-балакати, жити по-сусiдськи в одномуцарствi? Свої мiркування записати у ви-глядi монологу-роздуму.

У р о к 21Т е м а. Урок-конкурс на найкращого

декламатора уривкiв казки «Цар Плаксiйта Лоскотон», якi найбiльше сподобалися.

М е т а: вдосконалювати навички вираз-ного читання; збагачувати словниковий за-пас учнiв; розвивати усне мовлення шко-лярiв, пам’ять; виховувати любов до слова,поезiї.

Т и п у р о к у: урок виразного читання.О б л а д н а н н я: мультимедiйна дошка,

пам’ятка «Як навчитися виразно читативiршованi твори», пам’ятка декламатора,таблиця «Реєстр основних партитурнихзнакiв», схема оцiнювання.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: побажання успiху вiд учителя, сло-во вчителя, виразне читання.


уроку. �Послухайте побажання успiху вiд

учителя. Висловiть власне побажання на-взаєм.


читайте написанi вдома монологи-мiрку-вання. Зробiть узаємооцiнювання.

Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Виразне читання – це мис-

тецтво вiдтворення в живому словi думок iпочуттiв (якими насичений художнiй твiр),а також намiру виконавця i його ставленнядо виконуваного твору. Для визначенняцього мистецтва користуються також термi-нами художнє читання, декламацiя (можнавживати цi термiни як синонiмiчнi).

Виразне читання на уроках українськоїлiтератури – це не лише мистецтво вико-нання художнього тексту, а й предмет на-

– 71 –

7–8’2013

Критерiї Само-оцiнка

Оцiнкачленiв групи

Загальнаоцiнка

Я висловлю-вав новi iдеї

Я допомагавчленам своєїгрупи

Я узагаль-нював думкиiнших

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 71

вчання цього мистецтва, i метою такогонавчання є формування естетично розви-неного читача, здатного вiдчувати художнєслово, вмiти насолоджуватися прочитаним.

Вимоги до виразного читанняВiдтворення емоцiйної насиченостi тво-

ру (внутрiшнє «бачення», робота творчоїуяви читця – особливо поетичного тексту).

Розумiння iдейно-художнього смислу, ане лише фактичного змiсту тексту.

Умiння висловити своє особисте став-лення, передати змiст i настрiй слухачам.

Процес пiдготовки до виразного читан-ня починається зi складання партитури, щоє сукупнiстю умовних знакiв, за допомогоюяких роблять розмiчування тексту, щоб за-побiгти можливим помилкам у процесi йо-го читання.

Партитура художнього тексту – цеграфiчне вiдтворення звучання художньоготвору. Складаючи партитуру, позначаютьпаузи, наголоси, пiдвищення й зниженнятону, iнтонацiйнi переломи тощо. Парти-турнi позначки допоможуть учителевi впроцесi навчання учнiв, особливо коли тре-ба показати, як здiйснити iнтонацiйну фiгу-ру, що не визначена роздiловим знаком.

Складання партитури починається iзрозчленування тексту на частини, перiоди,ланки, мовнi такти.�Ознайомтеся з основними партитур-

ними позначками. Перемалюйте їх узошити.

Реєстр основних партитурних знакiв

�Опрацюйте пам’ятки для виробленнянавичок виразного читання вiршовихтворiв.

Як навчитися виразно читати вiршовi твори

1. Вдумливо прочитай вiрш.2. З’ясуй лексичне значення не зро-

зумiлих тобi слiв.3. За змiстом та iдеєю твору визнач

настрiй, з яким читатимеш твiр.4. У кожному рядку пiдкресли олiвцем

стрижневе слово, тобто слово, на яке падаєлогiчний наголос.

5. Познач олiвцем паузи:а) кома – ледь помiтна пауза (по-

значка – /);б) двокрапка й тире – помiтна пауза (по-

значка – //);в) крапка – явна пауза з iнтонацiєю завер-

шеностi (позначка – ///).6. Лiворуч вiд кожного рядка постав

стрiлку, що передає тон читання:а) пiдвищення тону – стрiлка вгору (↑↑);б) зниження тону – стрiлка вниз (↓↓);в) рiвний тон – горизонтальна стрiлка

(→→).7. Прочитай кiлька разiв вiрш iз дотри-

манням вимог усiх позначок.8. Читаючи вiрш, уявляй картини, якi ви-

никають, i запам’ятовуй послiдовнiсть їх.9. Вивчивши вiрш напам’ять, виразно

прочитай його своїм близьким i з’ясуй, щовони побажали б тобi для кращого прочитан-ня твору. Врахуй їхнi побажання.

Пам’ятка декламатора1. Перед читанням напам’ять текст вiрша

повтори про себе.2. Перед тим як декламувати, займи зруч-

ну й правильну позу (стань рiвно, розправ

– 72 –

7–8’2013

Знак Значення

весна пряма лiнiя пiд словом – для по-значення логiчного наголосу

/ коротка пауза

// середня пауза

/// довга пауза

↑ пiдвищення тону

→ рiвний тон

↓ зниження тону

засумувала пунктир пiд словом (словами) –для позначення уповiльненнявимови

∩ лiгатура вгорi мiж словами – длязв’язку слiв, вимовлених на од-ному диханнi

{ «Я твiй!..» } фiгурнi дужки вказують на змiнуадресата

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 72

плечi, набери потрiбну кiлькiсть повiтря).Для впевненостi на початку читання можешдивитися перiодично на двох-трьох учнiв, зякими товаришуєш (щоб вiдразу не знiтити-ся), а згодом, оволодiвши ситуацiєю, слiдрозсiювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора i твiр, який читатимеш.4. Читання вiрша можеш супроводити

жестами, проте рухи рук мають бути стрима-ними, не втомлювати, не вiдволiкати слухача.

5. Не поспiшай пiд час читання, набирайповiтря рiвними частинами пiд час пауз.

6. Декламуючи, уявляй картини, якi озву-чуєш, i з вiдповiдним темпом i настроєм пере-давай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вiрш,оскiльки майстернiсть у читаннi художньоготвору визначається передусiм темпом, iнто-нацiєю, додержанням пауз, настроєм, а такожмiмiкою, жестами та iн.

Конкурс декламаторiв. За бажаннямпрочитайте напам’ять уривки казки «ЦарПлаксiй та Лоскотон». Оцiнiть виступи од-нокласникiв i заповнiть таблицю, вписую-чи бали. За сумою набраних балiв визнача-ються переможцi.

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.�Продовжiть речення: «Пiсля цього

уроку я знаю … розумiю …».Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. Прочитати повiсть-

казку Галини Малик «Незвичайнi пригодиАлi в країнi Недоладiї».

У р о к 22Т е м а. Галина Малик. «Незвичайнi

пригоди Алi в країнi Недоладiї» – повiсть-казка сучасної дитячої письменницi.

М е т а: ознайомити учнiв з життєвим iтворчим шляхом Галини Малик, її повiстю-казкою «Незвичайнi пригоди Алi в країнi

Недоладiї»; розвивати навички аналiзу ху-дожнього твору, вмiння переказувати твiр iчитати уривки з нього за ролями; виховува-ти дбайливе ставлення до свого життя,iнших людей.


О б л а д н а н н я: портрет письменницi,виставка її творiв.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: виразне читання поезiї, есе, слововчителя, бесiда, читання за ролями, перека-зування уривкiв, укладання списку порад.

Е п i г р а ф: Для мене лiтература – одна зумов iснування, а лiтература длядiтей – це i прихисток, i робочийстiл, i живе створiння, яке по-требує захисту, вiдданостi iпiклування.

Галина МаликП е р е б i г у р о к у


Виразне читання вчителем поезiї.Про користь читання

За сьогоднi сiра мишказ’їла вже четверту книжку,а така ж мала –майже як була.Докоряє миша-мама:– Не читала ти їх, мабуть,а без цього тине будеш рости.Це, дитинко, знають всiмишi й навiть люди:не читаєш, а їси –користi не буде.

І.Андрусяк�Прокоментуйте прослухану поезiю.Актуалiзацiя опорних знань учнiв.�Напишiть есе «Читання в моєму

життi». Озвучте написане.Оголошення теми, мети й епiграфа

уроку.�Прокоментуйте епiграф до уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Початок XXІ столiття озна-

менований достатньо великою кiлькiстю

– 73 –

7–8’2013

Уривок Засоби виразностi

Темп Логiчнiнаголоси Паузи Інтонацiя

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:23 Page 73

творiв, адресованих дiтям. Це i лiтературнiказки, якi змальовують вигаданий пись-менниками фантастичний свiт i навчаютьнайкращих людських чеснот, i великi при-годницькi повiстi про дружбу, взаємодопо-могу, доброту.

На сьогоднiшньому уроцi ми розпочи-наємо роботу над повiстю-казкою сучасноїдитячої письменницi Галини Малик «Не-звичайнi пригоди Алi в країнi Недоладiї».Та спочатку – кiлька слiв про саму авторку.

Галина Миколаївна Малик народилася12 серпня 1951 року в Бердянську Запорi-зької областi. 1964 року сiм’я переїхала в се-лище Середнє на Ужгородщинi. Дитинствоi юнiсть майбутньої письменницi булирадiсними i спокiйними. Вона гарно вчила-ся у школi, мала веселий характер, почуттягумору i… не збиралася бути письменницею.

Батько Галини Миколаївни за фахомбув агрономом, i його разом iз сiм’єю на-правили в Донецьку область працюватина дослiднiй винограднiй станцiї. Однакдiвчинку завжди тягнуло на Закарпаття,туди, де минало її дитинство.

Закiнчивши школу, вона вступила нафiлологiчний факультет Ужгородськогоунiверситету. Пiсля його закiнчення пра-цювала коректором у мiськiй друкарнi,потiм – у Закарпатськiй обласнiй нау-ковiй бiблiотецi. У 1991 роцi стала голов-ним редактором видавництва «Закарпат-тя». А з 1998 року вона – редактор i вида-вець журналу для дiтей «Вiночок», якийвiдродила через 50 рокiв.

Писати майбутня письменниця почалаще зi шкiльного вiку. Потiм покинула, таколи сама стала мамою, створювала вiрши-ки для своєї доньки. Її вiршi для дiтей легкi,з простими, iнколи зовсiм неочiкуванимисюжетами. Це також вiршi-загадки, вiршi-пiдказки, вiршi, у яких кожна дитина можевпiзнати себе i свої справи.

Згодом Галина Малик почала писатиказковi повiстi для дiтей. Із персонажамицих повiстей весь час трапляються якiсьпригоди, вiдбуваються небезпечнi й радiснi

подiї: то реальнi дiти потрапляють у казко-ву країну, а часом i герої казкових країнприходять у наше реальне життя.

Галина Малик – лауреат премiї iменiКопиленка журналу «Барвiнок» (1988) заповiсть-казку «Незвичайнi пригоди Алi вкраїнi Недоладiї». А за повiсть «Злочинцi зпаралельного свiту» Галина Малик у2003 роцi стала лауреатом лiтературноїпремiї iменi Лесi Українки.

Пише українською i росiйською мовами,перекладає з болгарської, є членом На-цiональної спiлки письменникiв України з1991 року.

Галина Миколаївна веде активне гро-мадське життя. Вона – член Асоцiацiї твор-чих жiнок Закарпаття, допомагає молодимпоетам i лiтераторам, заохочує школярiв доперших проб пера. Читачi люблять її персо-нажiв, завжди з нетерпiнням чекають новихтворiв авторки.

Б е с i д а• Пiд час яких подiй ми знайомимося з

Алею?• У яку країну потрапила Аля з допомогою

дивного чоловiчка?• Кого найперше зустрiла дiвчинка?• Чому вона не залишилася в Недотелi?• Яким чином дiвчинцi вдалося пробратися

до замку Недороля Десятого?• Чому Недороль боявся Першого Недо-

радника?• З чого була побудована Недоладiя i хто її

розбудовує?• Чого не вистачало Недочеревиковi?• Що порадив Недороль Алi, щоб дiвчинка

могла вибратись iз замку? • Кого впiзнала Аля в Недорадниковi?• Що надумала робити дiвчинка, порадив-

шись з Недоладьком i Недоштаньком?• Де розташовувався незвичайний буди-

ночок?• Яку особливiсть помiтила дiвчинка, пере-

буваючи в будиночку?• Чому Аля передумала повертатися до-

дому?• Кого вона побачила в затишнiй кiмнатцi?

– 74 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 74

• Яку важливу рiч знайшла в будиночкуАля?

• За якої умови Аля могла повернутися? • Чому Аля вирвала сторiнку з чарiвної

книжки?• Як, за словами дiвчинки, можна було по-

збутися Першого Недорадника?• Хто мiг полагодити годинник на вежi ко-

ролiвського замку?• Як Аля потрапила до рук Першого Недо-

радника?• Чому Недороль пiдписав наказ про Алину

страту?• Який персонаж виявився в Недоладiї тим,

хто доводить справу до кiнця?• Про що говорили гвардiйцi, поки дiвчин-

ка спала?• Чому до Алi в пiдземелля спустився Не-

дороль Десятий?• Що Аля вирiшила зробити, щоб знешко-

дити Недорадника?• Прокоментуйте поведiнку гвардiйцiв сто-

совно Алиної втечi.• Куди дiвчатка заховали шолом?• З якої причини Перший Недорадник опи-

нився за Lратами?• Чому нiхто з недоладян не захотiв покида-

ти свою країну?• Як склалася доля короля Недоладiї, Пер-

шого Недорадника, Ката?• Сформулюйте тему та iдею твору. (Тема:

змалювання цiкавих пригод дiвчинки Алi в незви-чайнiй країнi Недоладiї, де живуть усi недороб-ленi справи. Ідея: возвеличення щирої, сердечноїдружби, дбайливого ставлення до свого життя,до iнших людей, наполегливостi в досягненнi по-ставленої мети.)

• Чого навчає ця казка? Читання уривкiв твору за ролями.

Прочитайте в особах роздiл дев’ятий вiдпочатку до слiв «Аля тихесенько пiдступи-лася ближче до дверей i заглянула в щiлин-ку»; роздiл сiмнадцятий вiд початку до слiв«Тої ж митi бабуся Недокватирка переста-ла кашляти i чхати»; роздiл двадцять дру-гий вiд слiв «Недороль Десятий пiдiйшовдо Lрат» до слiв «– Гм, дивно! Я теж нiчогоне чую i не бачу! – проказав Недовус».

�Перекажiть епiзод твору, що вас най-бiльше вразив, вiд iменi одного з персо-нажiв: Алi, Недороля, Недоладька.� Запишiть поради дiтям, якi були у

списку з чарiвної книги Недочеревика.Рефлексiя. Пiдсумок уроку.�Стисло запишiть на паперi вiдповiдь

на запитання: «Якi з тих знань, умiнь, спо-собiв дiй, що отриманi на уроцi, вiзьму з со-бою для використання на iнших уроках, ужиттi, для виконання домашнього завдан-ня, контрольної роботи?» Озвучте їх,порiвняйте з вiдповiдями однокласникiв.

Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. Скласти список

власних недороблених справ. По можли-востi доробити якнайшвидше.

У р о к 23Т е м а. Жанрово-композицiйна своє-

рiднiсть повiстi. Елементи незвичайного утворi. Символiка країни Недоладiї та їїмешканцiв. Морально-етичнi проблеми вказцi.

М е т а: з’ясувати особливостi жанру, ком-позицiї твору, символiку образiв; навчатианалiзувати морально-етичнi проблеми, по-рушенi у творi, коментувати їх; розвивати ло-гiчне мислення, зв’язне мовлення, прагненнядо самовиховання; виховувати щирiсть, вiд-критiсть, наполегливiсть у досягненнi постав-леної мети, вiдповiдальнiсть за свої вчинки.

Т и п у р о к у: урок формування вмiнь iнавичок.

О б л а д н а н н я: дидактичнi мультиме-дiйнi матерiали, схеми.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: з’ясування емоцiйної готовностi задопомогою словосполучення, слово вчите-ля, складання таблицi, словникова робота,робота зi схемами, створення карти, лек-сична хвилинка, гра «Лови помилку».


уроку.�Висловiть свою готовнiсть до уроку за

допомогою одного словосполучення.

– 75 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 75

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.Гра «Лови помилку». Прочитайте ци-

тати з повiстi, усуньте допущенi помилки. «…Коли сьогоднi всi поздоровляли бабусю,

Аля була певна: дарує рушничка з вишитимичервоними маками». (Пiвнями.)

«Та найбiльше здивувалася Аля, коли по-дивилася на небо. Там сяяло не кругле сонце, арiвнесенько вiдрiзана його третина». (Поло-вина.)

«Один будинок наче ножем перерiзанийнавпiл. У кiмнатi на четвертому поверсi натрьох нiжках стояв стiл, а четверта висiла вповiтрi. На випадок дощу будинок увесь бувукритий блакитними парасольками». (Рiзно-кольоровими.)

«Я – король! У мене тiльки корона зламана.Бо Михайликовi з другого класу доручили пола-годити її, я мав виступати у шкiльному лялько-вому театрi в казцi “Пiди туди – не знаю куди,принеси те – не знаю яке”». (Вовцi.)

«– Цiкаво, чи всi бажання тут виконуються?– голосно промовила Аля. Їй дуже захотiлосяшоколадки з горiхами». (Морозива.)

«Внизу дiвчинка помiтила написанудрiбненькими лiтерами примiтку: “До Недо-ладiї переноситься лише той, хто не доробиврiвно п’ятдесят справ”». (Сто.)

«Перший Недорадник наказав вiдрубати го-лову Головному Недокухарю нiбито за те, щокоролю на обiд вiн подав пересолену картоплю».(Крутi яйця.)

«Але ж i чудернацькi були тi солдати в ста-рих, iржавих, погнутих залiзних латах. У одногозамiсть шолома на головi стирчала стара чорнакаструля без дна». (Зелена.)

«– У пiдземелля її! Пильнувати як зiницюока! Завтра, рiвно о десятiй годинi, їй вiдруба-ють голову!» (Дванадцятiй.)

«За Lратами з кутка в куток, наче розлюче-ний лев, бiгав Перший Недорадник... без голо-ви!». (Тигр.)

«А Недождень тим часом, щось радiсно ви-гукуючи, накинувся на одного з гвардiйцiв i по-чав виривати у нього з рук рушницю. Солдат нечекав такого нахабства i тому вiдчайдушно бо-ронився». (Списа.)

«Недороль Десятий влаштувався працюва-ти столяром». (Нiчним сторожем.)

Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Повiсть-казка – один iз най-

цiкавiших жанрiв дитячої лiтератури, якийна прикладi вигаданих ситуацiй пропонуєрозбиратися у стосунках людей, вчитисявiдрiзняти погане вiд хорошого, оцiнювативчинки персонажiв. Повiсть-казка створюєвигаданi свiти, але при цьому дає змогузнайомитися зi свiтом реальним, його пра-вилами й особливостями. У творi ГалиниМалик реалiстичне i казкове поєднуютьсяна кожному рiвнi – композицiйному, сю-жетному, стилiстичному.

Сюжет повiстi-казки найчастiше розви-вається у двох вимiрах – реальному i фан-тастичному. Однак фантастичний свiт зав-жди допомагає почерпнути якусь iнфор-мацiю про реальний – або обидва вимiрипротиставляються, i це дає змогу звернутиувагу на тi або тi особливостi.

Доволi часто зображення фантастичногосвiту має рiзко негативний чи позитивнийхарактер. Перший варiант припускає паро-дiю казкової реальностi дiйснiстю, пiдкрес-люючи негативнi сторони. Другий варiантпередбачає пряме протиставлення i вказiвкуна недосконалiсть свiту, де живуть герої.

Персонажi повiстi-казки найчастiше дi-ляться на двi групи – тут є просто звичайнiлюди (як правило, дiти), якi живуть за зви-чайними законами, i їхнє життя не передба-чає нiяких надзвичайних подiй, а також єчарiвнi персонажi. Їх головнi герої зустрiча-ють, потрапляючи в казковий свiт. Обидвiгрупи персонажiв надiленi живими характе-рами, кожен з них має свої звички, особли-востi мови й поведiнки. Повiсть-казка вико-ристовує досить великий набiр найрiзнома-нiтнiших засобiв для характеристик героїв.�ОбLрунтуйте тезу «“Незвичайнi приго-

ди Алi в країнi Недоладiї” – повiсть-казка». Складання таблицi. Заповнiть табли-

цю «Реальне й фантастичне в казцi».

– 76 –

7–8’2013

Реальне Фантастичне

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 76

У ч и т е л ь. Символ – умовне позначен-ня якогось предмета, поняття або явища,вiдтворення його сутностi через умовнийзнак. Пригадайте, пiд час вивчення якої те-ми ми говорили про символiчне значенняпредметiв.

Робота зi схемою. Знайдiть у творi ци-тати, що стосуються названих у поданiйсхемi предметiв, пояснiть символiку країниНедоладiї. Попрацюйте у групах або влаш-туйте змагання: хто бiльше знайде цитат.

�Намалюйте карту країни Недоладiї таїї сусiдiв.

Лексична хвилинка. Складiть списокнезвичайних назв iстот i неiстот iзпрефiксом недо-, що наявнi у творi. Пояснiтьсимволiчне значення їх. (Недоладiя, Недо-град, недотель, Недоладько, Недочеревик,Недоштанько, Недорадник, Недороль, Недо-кватирка, Недождень, Недокухар, Недопи-сар, Недоборода, Недовус.)


Префiкс недо- означає дiю, стан абоякiсть, що виявляються в процесах, ознаках iпредметах неповною мiрою.

Робота зi схемою «Морально-етичнiпроблеми твору». Прокоментуйте пору-шенi у творi проблеми з посиланням натекст.

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.?�� Чи задоволенi ви своєю роботою?Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. Написати фанфiк

про подальшi пригоди Алi та її новихдрузiв. Створити iлюстрацiю з героєм, якийнайбiльше сподобався.

У р о к 24Т е м а. Характеристика образiв повiстi-

казки. Особливостi мови твору, роль дiа-логiв у ньому.

М е т а: поглибити вмiння учнiв характе-ризувати героїв; аналiзувати роль художнiхзасобiв, особливостi мови твору; пояснюва-ти роль дiалогiв у ньому; розвивати увагу,вмiння робити висновки; виховувати пози-тивнi риси характеру, прагнення робитидобро.

Т и п у р о к у: урок формування вмiнь iнавичок.

О б л а д н а н н я: дидактичнi мульти-медiйнi матерiали, учнiвськi iлюстрацiї.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: психологiчний тест, лiтературнийдиктант, робота у групах, укладання спискусправ, робота зi схемою, дiаграма Венна.


уроку.Психологiчний тест. На чистому арку-

шi паперу намалюйте яблуко – яке завгод-но i як завгодно. Зазирнiть в iнтерпретацiюi складiть свiй психологiчний портрет:

• яблуко кругле, наче м’ячик – самозаглиб-ленiсть, неуважнiсть до оточуючих людей;

• яблуко сплющене з полюсiв – ком-панiйськiсть, комунiкабельнiсть, добрий харак-тер, поступливiсть;

– 77 –

7–8’2013

вiдповi-дальнiсть

за своївчинки

умiннядолати

перешкодина шляхудо мети

добро i злодбайливеставлення

до себе i нав-колишнiх

Проблеми твору

КраїнаНедоладiя

Незви-чайний бу-

диночокНедотель

Вежа

Дерев’янийстовпчик

Чарiвна книга Колодязь

Замок

Пiдземелля

Ставок

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 77

• яблуко видовжене – схильнiсть до аналiзу;• яблуко лежить на боцi – нерiшучiсть,

схильнiсть сумнiватися;• яблуко рiвне i симетричне – прямолiнiй-

нiсть;• яблуко в розтинi (розрiзi), видно кiсточки

– схильнiсть докопуватися до сутi, знаходитипершопричини, витоки;

• яблуко велике – самовпевненiсть;• яблуко маленьке – низька самооцiнка;• яблуко з плодонiжкою (на якiй висiло на

деревi) – веселий характер, почуття гумору;• яблуко з ворсинками у зав’язi –

чуттєвiсть;• яблуко з листочком i хробачком – вина-

хiдливiсть, але при цьому можлива вибуховiстьхарактеру.


читайте написанi вдома фанфiки, зробiтьузаєморецензування.

Лiтературний диктант. Прочитайтеподанi цитати, визначiть, кого з персонажiву них описано.

«На плiнтусi сидiв маленький чоловiчок удовгому, майже до п’ят, пiджачку з широкимикишенями. На головi у чоловiчка червонiв ков-пачок. А на ногах у нього були величезнi чере-вики iз червоними шнурiвками». (Недочеревик.)

«…Ластовиннячко на носi, двi кiски, ямочкина щоках». (Аля.)

«Зненацька у найближчих кущах щось заша-рудiло. З густого листя висунулася чиясь голова ушкiряному капелюшку з пiвнячою пiр’їнкою. Ка-пелюшок сидiв набiк, криво, бо лiвого вуха на го-ловi не було. Голова повернулася обличчям доАлi. Ну й очi. Одне око велике, друге – мале. Нiснабiк, губи скривленi, i навiть ямочка напiдборiддi не на своєму мiсцi, а майже бiля вуха.Але, незважаючи на це, очi дивилися лагiдно, тожобличчя здавалося вiдкритим i добродушним…Стояв вiн, нахилившись набiк, бо лiва нога у ньо-го була коротша вiд правої». (Недоладько.)

«Прихилившись до одвiрка, на порозi Недо-телю стовбичив якийсь товстун у шкiрянiй без-рукавцi. Одна холоша його штанiв була довшаза другу». (Недоштанько.)

«Обличчя незнайомки геть усе було вимаза-не попелом. Одягнена вона була до пояса у ста-рий лантух, зате вiд пояса до п’ят спадала шов-кова спiдниця, гаптована золотом i оздобленамереживом. З-пiд неї виглядали маленькiнiжки. Права взута у кришталевий черевичок,лiва – у дерев’яний». (Недопопелюшка.)

«І тут з гурту виступила дивна чотирикут-на бабуся. Голова її була обмотана великоюквiтчастою хусткою, кiнчики якої, зав’язанiвузликом над чолом, стирчали, як заячi вуха.Вузлик скрiплювався Lвинтиком. У кожнiйруцi бабуся тримала по великiй картатiй но-совiй хустинцi». (Недокватирка.)

«Аля з жахом побачила через пiдняте у шо-ломi забороло обличчя, точнiсiнько таке, яке во-на на своєму малюнку стерла гумкою, – хиже iзле». (Недорадник.)

Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. На сьогоднiшньому уроцi

ми працюватимемо над характеристикоюперсонажiв казки. Пригадаймо, як подiля-ються персонажi. Якi називаються голов-ними, а якi – другорядними?

Робота у групах. Схарактеризуйтеперсонажiв повiстi, виконайте завдання.

1-ш а г р у п а. Характеристика образуАлi.�Схарактеризуйте образ Алi за пода-

ним алгоритмом. 1. Персонаж.2. Портрет.3. Риси характеру i вчинки персонажа, в

яких вони виявляються.4. Найпоказовiший учинок героя.5. Роль персонажа у творi.6. Висловлення героя, яке найбiльше вра-

зило.О р i є н т о в н е в и к о н а н н я.Аля – головна героїня казки. Звичайна собi

дiвчинка з двома кiсками, ластовиннячком наносi i ямочками на щоках.

Аля нiколи нiчого не доводила до кiнця. «Те,що їй клали на тарiлку, вона не доїдала. Те, щодавали пити – не допивала. Почне малювати –кине, бо набридло. Почне щось лiпити з пла-

– 78 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 78

стилiну – кине, бо нудно. Почне вишивати – ки-не, бо нецiкаво. Навiть заплестися їй нi разу невдавалось до кiнця. Заплете одну кiску, а за дру-гу не береться. Так i ходить цiлий день – однакоса заплетена, друга – нi. Через це з нею зав-жди траплялися якiсь неприємностi». Ось i цьо-го разу Аля не закiнчила вишивку для бабусi йпотрапила в країну... Недоладiю, де живуть усiнедоробленi справи.

Чого тiльки не довелося перетерпiтидiвчинцi у цiй незвичнiй країнi. Її навiть було за-суджено до страти. У Недоладiї Аля зрозумiла,що все треба доводити до кiнця, як написано вiнструкцiї про перенесення з Недоладiї: «І до-роби! І до-пиши! І до-почни! І не-лиши!» Протетут вона знайшла багато нових друзiв. Саме зав-дяки Алi Недоладько став гарним парубком, аНедопопелюшка – справжньою принцесою.Аля навчила їх доробляти всi справи. «І всюдисяяли усмiшки! Усмiшки, яких ранiше так невистачало усiй країнi!»

Наприкiнцi цiєї повiстi-казки Аля повер-тається додому, але в неї є список дiтей, до коговона мала б завiтати, попередити їх, щоб вони непотрапили до країни Недоладiї. �Укладiть список справ, доведених

Алею до кiнця, з посиланням на цитати.О р i є н т о в н е в и к о н а н н я.1. Пришила крильце бабцi. «Дiвчинка

присiла коло бабки, обережно пришила їйкрильце з клаптика червоної стрiчки, а рештузаховала до кишенi».

2. Вкрутила Lвинтик на кватирцi. «Спочаткувикрутка не слухалась її, а капосний Lвинтиквесь час вивертався. Але ось останнiй оберт – iАля полегшено зiтхнула. На серцi стало радiсно,як тодi, коли вона пришила крильце бабцi».

3. Домалювала Недоладьковi й iншим недо-ладянам усе, чого їм не вистачало. «Вона поста-вила Недоладька впритул до кам’яного муру iвзяла вуглинку в руку. Намалювала йому другевухо, пiдправила нiс, продовжила лiву ногу, яказдавалася дещо коротшою».

4. Нарештi заплела другу кiску. «Аля витяг-ла з кишенi стрiчку i швиденько заплела косу».

2-г а г р у п а. Характеристика образуНедоладька.

�Доповнiть складники схеми цитатамиз тексту.

– 79 –

7–8’2013

�Схарактеризуйте образ Недочереви-ка. Це негативний чи позитивний персо-наж? Як вплинули його вчинки на життяiнших героїв повiстi?

3-тя г р у п а. Порiвняльна характери-стика Недороля i Недорадника.�Накреслiть дiаграму Венна, порiвню-

ючи короля Недоладiї i його Першого Не-дорадника.

Король Недороль Перший Недорадник

Вирiшує залишитися

в Недоладiї, бо цейого батькiвщина

Знайомить Алю зi своїми друзями

з надiєю, що спiльно вони зможуть

допомогти дiвчинцi

Стрункий, гарний хлопець

Лагiднi очi

Очолює на-товп, щобвизволити

Алю з пiдзе-мелля

Готовий убудь-якухвилинуприйти

дiвчинцi надопомогу

Супро-воджує Алю до

Недограда

Добродушне,вiдкрите обличчя

Недоладько

• хижий

• злий

• жорстокий

• лукавий

• хитрий

• носить шолом

замiсть голови

• мрiє стати

королем

Займаютькерiвнiпосади

вНедоладiї

• боязливий

• неохайний

• любить лi-

щиновi го-

рiшки

• умiє грати

на музичних

iнструментах

• добросерд-

ний

• самотнiй

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 79

�Схарактеризуйте другорядних персо-нажiв: Недоштанька i Недопопелюшку. �Мова повiстi яскраво iндивiдуалiзова-

на, виразна, емоцiйна. Якi ще прикмети мо-ви твору впадають в око? (Авторськi нео-логiзми з префiксом недо-.)�Письменниця доречно вводить у по-

вiсть вiршi. Пригадайте, скiльки їх, у чиї ус-та вони вкладенi. (У казцi 7 вiршiв. Першийпромовив Недочеревик, щоб перенести Алюдо Недоладiї. Останнiй вiрш проказала Аля,щоб повернутися додому. Іншi 5 вiршiв – цепiснi, якi виконують король Недороль, Пер-ший Недорадник, Кат, годинникар Недо-ждень, Аля.)

Вибiркове виразне читання вiршiв зказки.

У ч и т е л ь. Дiалог – форма мовлення,що характеризується змiною висловленьдвох мовцiв. Кожне висловлення, реплiка,звернене до спiврозмовника.

Художнiй дiалог як невiд’ємна частинастворюваної письменником картини свiтустає важливим засобом реалiзацiї естетич-ної функцiї, специфiка якої зумовлена ав-торською iндивiдуальнiстю.

У художнiй лiтературi дiалоги є яскра-вим стилiстичним прийомом, засобом по-жвавлення розповiдi.

?�� Якi функцiї, на вашу думку, виконуєдiалог у творi Г.Малик? (Дiалог урiзноманiт-нює мову самого твору; вiдтворює живу мову,яка характеризує персонажiв; м’яко, не-нав’язливо висловлює головну думку, «мораль»повiстi.)

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.� Запишiть у зошити 3 речi (факти, по-

няття, явища), якi були новими; 2 – що ви-далися цiкавими, незвичними; 1 – що змо-жете використати в майбутньому.


читати повiсть-казку Галини Пагутяк «Ля-лечка i Мацько». І н д и в i д у а л ь н е.Пiдготувати повiдомлення про письмен-ницю.

У р о к 25Т е м а. Галина Пагутяк. «Лялечка i

Мацько».М е т а: розширити коло читацьких iнте-

ресiв учнiв; допомогти усвiдомити змiст йiдейно-художнє багатство самостiйно про-читаного твору; удосконалювати навичкиспостереження над текстом, добору корис-ної iнформацiї; формувати вмiння брати насебе вiдповiдальнiсть за iндивiдуальну iгрупову дiяльнiсть, узгоджувати свої вчин-ки з дiями членiв колективу, працювати впарах, виступати перед аудиторiєю; вихо-вувати потяг до самопiзнання й самовдо-сконалення; прищеплювати високомо-ральнi якостi.

Т и п у р о к у: урок позакласного чи-тання.

О б л а д н а н н я: портрет письменницi,тексти казки, схеми.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: обмiн напутнiми словами, слово вчи-теля, бесiда, робота зi схемами.


уроку.�Обмiняйтеся напутнiми словами iз

сусiдом по партi.Актуалiзацiя опорних знань учнiв.Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Користь i важливiсть читан-

ня не породжують сумнiвiв. Певна рiч,iдеться про хорошi книжки, написанi гра-мотно, зрозумiло й цiкаво. Разом iз героямиви, напевно, не раз вирушали в подорожi iставали учасниками романтичних пригод,вiдчували душевнi переживання i сумнiви.Часом риси характеру головного героя на-гадують ваш власний, i буває так, що видивним чином можете передбачати розви-ток сюжету. Читаючи твiр, легко знайтивiдповiдi на питання або провести явну па-ралель мiж описаними подiями та реаль-ним життям. Усе це демонструє важливiстькнижки, адже саме вона є визначним чин-

– 80 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 80

ником свiтогляду людини та її ставлення дожиття.

Сьогоднiшнiй урок – зустрiч саме з та-кою книжкою. Ідеться про повiсть-казкуГалини Пагутяк «Лялечка i Мацько».

Про життєву i творчу долю письмен-ницi, лiтературу для дiтей, виникнення об-разу митця-Лиса в казцi «Лялечка i Маць-ко» та про багато iншого ми дiзнаємося зперших уст.

Ознайомлення з бiографiєю письмен-ницi.

На мультимедiйному екранi – портретГалини Пагутяк. Голос за кадром озвучуєтекст.

Я, Москалець Галина Василiвна (свої творипiдписую як Галина Пагутяк, за батьковимпрiзвищем), народилася 26 липня 1958 року вселi Залокоть Дрогобицького району Львiв-ської областi. Мої дитячi роки минали в селiУрож, куди згодом переїхала родина. Тато Ва-силь Пагутяк i мама Іванна Басараб мали тридоньки. Я – наймолодша. Мої батьки були вчи-телями, i в нас було чимало книжок. Вони меней виховували, я була ними одержима.

Як прозаїк дебютувала в журналi «Днiпро»повiстю «Дiти» (1981 рiк). Вона менi прийшлазi сну. Через рiк у письменницькому видав-ництвi України вийшла моя перша книжка пiдтiєю самою назвою. Саме до цiєї збiрки йувiйшла повiсть-казка «Лялечка i Мацько».Менi було тодi 22 роки. То був перiод, коли менiдуже подобалися лиси. У нас удома висiв кален-дар, на якому був зображений лис, що вийшовна полювання (то було десь за кiлька рокiв дотого). Пiзнiше я купила «Атлас диких тварин»чеською мовою тiльки тому, що там буларозкiшна фотографiя лиса – усмiхненого, рудо-го. І, звичайно, не обiйшлося без казки ІванаФранка «Фарбований Лис». Менi кiнець цiєїiсторiї нiколи не подобався. Вважаю, що з лисомповелися надто жорстоко, i я вирiшила зробитисвiй варiант.

З 1978 року два роки вивчала українськуфiлологiю у Львiвському державному унiверси-тетi iм. І.Франка, а завершила навчання 1983 ро-ку в Київському держунiверситетi iм. Тараса

Шевченка. Пiсля його закiнчення працювала вколгоспi, на заводi, вчителем української мови йлiтератури, науковим спiвробiтником Дрого-бицького краєзнавчого музею. Зараз живу уЛьвовi. Працюю в мiжнароднiй органiзацiї, щозаймається справами бiженцiв. Є членомНацiональної спiлки письменникiв України.У 2010 роцi за книжку «Слуга з Добромиля»стала лауреатом Шевченкiвської премiї.

Щодо лiтератури для дiтей скажу, що вонаповинна бути дуже якiсною. Корнiй Чуков-ський колись зауважив: «Для дiтей треба писа-ти так само, як i для дорослих, тiльки краще».

Бесiда за змiстом твору.• Чому мама привезла Олега в село?• Яким прiзвиськом назвала хлопчика су-

сiдка?• Хто такий Мацько?• Що було його улюбленою справою? Зачи-

тайте цi рядки з тексту твору.• Яку роль у виборi покликання лиса

вiдiграла Сорока?• Чому в Мацька почалися проблеми?• Чому Мацьковi картини виходили сум-

ними?• З якою метою лис хотiв улаштувати пер-

сональну виставку?• Хто завадив цьому? Чому?• Що сталося з Мацьковими картинами?• Чому сусiдський хлопчик Славко вигото-

вляв рогатку?• Що вкрав Мацько на очах у Лялечки?• Опишiть стан лиса, коли вiн прокинувся i

побачив, що «плоди його натхненної працi втра-ченi назавжди…».

• Хто допомiг Мацьковi з’ясувати причинуйого проблем?

• Як поплатилася Сорока за свiй учинок?• Що за це загрожувало Мацьковi?• Як допомогла Мацьковi вийти зi скрутно-

го становища його сестра Мiнка?• Який штраф наклав суд на Мацька?• Кого зустрiв лис на березi озерця?• Чи повiрили баба з дiдом в iсторiю про

вкрадену лисом фарбу?• Передайте розмову Мацька з Павуком.

Чому лис вирiшив перефарбуватися?

– 81 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 81

• Чому, на вашу думку, лис одразу сподо-бався хлопчиковi?

• Як Лялечка допомiг Мацьковi позбутисязеленого кольору?

• Якi життєвi цiнностi можна винести з роз-мови мiж Лялечкою та Мацьком на горищi?

• Чому їжак Грицько прийшов на горище залисом? Чи вдалося йому переконати Мацькаповернутися до лiсу?

• Хто став новим очiльником лiсової гро-мади?

• Яке свято готували звiрi?• До чого у промовi Вовчика варто було

прислухатися людям? Запишiть її ключовi мо-менти.

• Що зобразив Мацько на своїй завiсi? Чимвона вразила лiсових мешканцiв?

• Чому Лялечцi вдалося знайти спiльну мо-ву з лiсником?

• Куди покликав Лялечку Мацько?• Яка iсторiя трапилася з хлопчиком на

лiсовiй галявинi?• Чого навчає казка?Робота зi схемами. Схарактеризуйте

образ Мацька за поданими у схемi ознаками.

О р i є н т о в н е в и к о н а н н я.Найчарiвнiшого i найвродливiшого лиса зва-

ли Мацьком, i мешкав вiн у лiсi. Удень лис лежавна сонячнiй галявинi в зеленiй пахучiй травi йутiшався спокоєм i самотою, а вночi навiдувавсяв село до курей. Отак i тривали його буднi, докиза допомогою чарiвних окулярiв, подарованихСорокою, не усвiдомив себе митцем.

Кожен митець повинен мати талант. Улюб-леною справою Мацька було малярство. Коливiн малював, то вiдчував найбiльше пiднесення iпрагнув прославити весь лисячий рiд. Окрiм то-

го, хотiв показати людям те, чого вони не помiча-ють, вiдпочиваючи в лiсi, – красу. Його покли-кання – «вимiтати смiття з душ». Однак нелегкоживеться митцям. Головне для кожного худож-ника – щоб його картини подобалися. Інакшевiн буде невизнаний, а це так гiрко, що свiт уразстає блiдим, а з усiх бокiв пiдкрадається зневiра.

Перша персональна Мацькова виставка iзтрiском провалилася, а всi мальованi експонатизгризли капоснi мишi. Пiсля цього лис вирiшивкардинально змiнити свою зовнiшнiсть, абижодна iстота у свiтi не могла його впiзнати: по-фарбуватися в зелений колiр.

Та кожного митця в часи творчої кризи ря-тує дружба i нове натхнення. Хлопчик Олег напрiзвисько Лялечка вiдмив Мацька ацетоном,поцупленим у дiдуся. Так Мацько став самимсобою – найчарiвнiшим рудим лисом, митцем,який знає, що таке трiумф i слава. Пiдтверджен-ням цього була перемога Мацька у конкурсi наСвятi Лiсу. Лис був щасливий, а маленький Ля-лечка зрозумiв, що Мацько – справжнiй това-риш i талановитий художник.

Тож не варто вiд горя фарбуватися в зеле-ний колiр. Коли зiйде сонце – треба бути таким,яким ти є насправдi. А сонце завжди сходить!�Схарактеризуйте образ Лялечки за

поданими у схемi ознаками.

О р i є н т о в н е в и к о н а н н я.П’ятирiчний Олег приїздить до бабусi в село.

Саме тут Лялечка (так прозвала хлопчикасусiдка) знайомиться з лисом, якого звуть Маць-ко. У Мацька волею випадку прокинулася тягадо мистецтва, але лiсова влада в особi старогововка, мiсцевої сороки й iнших звiрiв не зро-зумiла його творчих поривань. Мацьковi довело-ся пiти з лiсу в найближче село, де вiн ранiшезавжди крав курей. Тут i зародилася щира, зво-рушлива дружба мiж Лялечкою й Мацьком. Та

– 82 –

7–8’2013

МалярствоВиставка

Зелена фарба

Лялечка

Лялечка

Окуляри Лис Мацько

Свято ЛiсуСонце

СонцеСело

Мацько Карнавал

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 82

не може вiчно тривати дружба звiра з людиною,i лис повертається додому, де на той час змiнило-ся начальство. Новий ватажок – молодийенергiйний вовк – вирiшує навiть облаштувати влiсi справжнiй театр. І перше мiсце в конкурсiдекорацiй виграє колись осмiяний лис Мацько.

Цьому страшенно радий Лялечка, якого лисзапросив на карнавал. Тут Мацько знайомитьхлопчика з їжачком Грицьком та iншими лiсо-вими мешканцями.

Урештi Лялечка зрозумiв, що значить – сон-це завжди сходить. Це коли пiсля чогось погано-го неодмiнно настає щось хороше. �Помiркуйте, чи можна наведенi ниж-

че цитати назвати «афоризмами». Проко-ментуйте їх.

«Сонце все-таки зiйде…». «Рийся у смiттi, якхочеш, а я буду смiття з душ вимiтати!». «Ху-дожник не кожному вгодить, а пiд кущиком ко-жен прихисток знайде». «Аби душа була чис-тою!». «Усi вважають лисiв дуже хитрими. Алехитрий не завжди означає “пiдступний”».

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.� Закiнчiть речення: «Мiй успiх на сьо-

годнiшньому уроцi – це …».Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. З а г а л ь н е. Дiбра-

ти цiкавi загадки. І н д и в i д у а л ь н е.Пiдготувати повiдомлення про загадки,пов’язанi з мiфологiчним свiтобаченнямнаших предкiв.

У р о к 26Т е м а. Загадка як вид усної народної

творчостi. Розгляд змiсту й форми зага-док.

М е т а: розкрити барвистий свiт народ-них загадок, особливостi цього оригiналь-ного виду фольклору; сформувати в учнiвуявлення про народну загадку, метафоруяк художнiй засiб; розвивати логiчне й аб-страктне мислення, пам’ять, уяву шко-лярiв; виховувати допитливiсть, зацiкав-лення фольклором, зокрема народними за-гадками.

ТЛ: загадка.


О б л а д н а н н я: мультимедiйна дошка,пам’ятка «Особливостi виразного читаннязагадок», збiрки загадок.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: графiчне зображення настрою, асо-цiювання, слово вчителя, учнiвськi повiдом-лення, складання таблицi, вiдгадування зага-док, бесiда, виразне читання, творча робота.


уроку.�Намалюйте ваш настрiй у виглядi

предмета, з яким вiн у вас асоцiюється.Актуалiзацiя опорних знань учнiв.�Доберiть 5 означень до слова загадка.

Пояснiть свiй вибiр.Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Ще один скарб нашої мови,

який дiстався нам у спадок вiд предкiв, –загадки. Це своєрiдний i дуже давнiй виднародної творчостi. Загадування в Українiзавжди було неодмiнною умовою не лишерозумового розвитку дитини, а й випробо-вування кмiтливостi, мудростi i зрiлостi до-рослих. У сиву давнину загадкам надавалимагiчного значення, вони були пов’язанi зкультовими обрядами i звичаями. Вмiлевiдгадування загадок уважали ознакою ро-зуму i щасливої вдачi.

Специфiкою загадок є те, що в них у за-вуальованiй формi зашифровано якийсьпредмет чи явище, первiсне значення якоготреба вiдшукати. Щоб їх розгадати, потрiб-но вмiти бачити спiльне в конкретному йабстрактному, а метафоричнi образи загад-ки замiнювати реальними.


Загадка – невеликий твiр, у якому в при-хованiй формi описано задуманий предмет,що його слiд назвати.


– 83 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 83

1-й у ч е н ь. Мiфологiзацiя навколишньогосвiту, олюднення природи в загадках вияв-ляється в тому, що в них часто природнi явища,тварини, рослини надiленi людськими рисами.Вони дiють як живi iстоти, або про них роз-повiдається як про живих: «Вийшла вiдкисьгарна дiвка, на нiй стрiчка-семицвiтка; а де з рiч-ки воду брала, там коромисло зламала» (Весел-ка.); «Що то за гiсть, що тепло їсть?» (Мороз.)

У змiстовому компонентi фольклорних зага-док вiдображено свiтогляд стародавнiх україн-цiв, передусiм найбiльш узагальнене уявленнялюдини про навколишнiй свiт, своє мiсце в ньо-му, власне ставлення до цього свiту.

2-й у ч е н ь. Наймогутнiшою силою приро-ди є сонце, воно пов’язане з мiфологiчними уяв-леннями про свiтло, саме йому присвяченобезлiч фольклорних загадок. У загадках цiсвiтогляднi уявлення про сонце звучать так: «Залiсом, за пралiсом золота паляничка печеться»;«Високо стоїть: одне око має, всюди заглядає»;«Без дров, без огня, а свiтить i грiє щодня»; «Всiйого люблять, всi його чекають, а хто подивить-ся – кожен скривиться».

3-й у ч е н ь. З уявленням про свiтло такожпов’язанi поняття вогню, мiсяця, зiрок, блискав-ки. У фольклорних загадках, як пам’ять по-колiнь, зберiгаються результати пiзнання цихявищ прадавньою людиною.

Вогонь, за давнiми уявленнями, – це чо-ловiче начало життя. Поклоняючись сонцю йвогню, нашi предки бачили в них живе втiленняБога-свiтла. Вогонь представлений у загадкахяк батько, як шанований гiсть: «Доки батько на-родився, син по свiту находився» (Вогонь i дим.);«Червоний гiсть дерево їсть». (Вогонь.)

4-й у ч е н ь. Іншою могутньою силою при-роди є мiсяць. Сонце й мiсяць вiдрiзняютьсяодне вiд одного зовнiшнiми ознаками, часомсвоєї дiї: «Золотий пiшов, а срiбний прийшов»;«Що то за очi: одне свiтить удень, а другеопiвночi?»

5-й у ч е н ь. Спостерiгаючи за змiною дня iночi, прадавнi українцi бачили, що сонце ймiсяць мають рiзне значення для всiєї природи,для людей. Нашi пращури знали ще тодi, щомiсяць не дорiвнює сонцю i що це другорядна

сила, але вона людинi потрiбна, бо дає свiтловночi, обнадiює людину серед темряви.

Первiснi люди боялися ночi; i це цiлком при-родно – уночi на людину, її майно, головне ху-добу, на її життя чигає всяка небезпека: i злi лю-ди, i звiр, й iнша «лиха сила». Однак при мiсяч-ному свiтлi все-таки спокiйнiше, бо навколовидно, i людина в разi небезпеки може боронитисебе i своє майно. Таким чином, мiсяць бувопiкуном «подорожнiх».

Мiсяць ушановано в рiзноманiтних загад-ках: «Удень блiднiє, вночi свiтить, та не грiє»;«Без рук, без нiг, а тiльки з рогами i ходить пiднебесами».

6-й у ч е н ь. Зорям у фольклорних загадкахтакож придiлено багато уваги. Поняття «зорi»та «небо» в загадках часто поєднанi: «Розстеле-ний кожушок, на нiм посiяний горошок» (Небо iзорi.); «Якого поля не можна зорати, на якомуполi не можна камiння полiчити?» (Зоряне не-бо.); «Торох, торох, розсипався горох, почалосвiтати – нема що збирати». (Зорi, небо.)

Мiфологiчному образу Зорi притаманнi де-якi людськi якостi (невiдоме давня людина по-яснювала через близьке й зрозумiле) i певнiмагiчнi риси та дiї – вважалося, що Зоря зумов-лює випадання роси, рух свiтил на нiчному небi.Цi риси мiфологiчного образу Зорi зберiгаютьсяв українських загадках: «Ішла панi вночi, погу-била ключi, мiсяць бачив – не сказав, сонцевстало – позбирало» (Зоря, роса.); «Їхала панiдо вiнця – загубила гребiнця». (Зоря.)

7-й у ч е н ь. У фольклорi значне поширеннямають загадки про воду в рiзних її фiзичних ста-нах – про дощ, росу, снiг тощо: «Коли нема – че-кають, коли прийду – тiкають» (Дощ.); «Живе –лежить, помре – бiжить» (Снiг.); «Срiбний кин-джал у хатi полежав i зовсiм розтав» (Бурулька.);«Сидить дiд за подушками i стрiляє галушками»(Град.); «Старий дiд мости мостив, прийшла мо-лода – мости рознесла» (Мороз, весна.); «Стуко-тить, гуркотить, мов сто коней бiжить, треба ста-ти розгадати, що тим коням їсти дати» (Грiм.);«Текло, текло та й лягло пiд скло» (Вода i лiд.);«Сивий вiл випив води повен дiл» (Туман.);«Два брати рiднi: одного всi бачать, але не чують,другого всякий чує, але не бачить» (Блискавка i

– 84 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 84

грiм.); «Прийшов хтось, узяв щось, пiшов би заним – та не знаю, за ким». (Вiтер.)

Фольклорнi загадки, зберiгаючи традицiйнiсвiтогляднi компоненти як результат бага-товiкового досвiду українського народу, єцiнним надбанням нацiї, їх застосування сприяєвiдродженню нацiональної самобутностi укра-їнського народу.

Робота з таблицею. Опрацюйте таб-лицю. Доповнiть колонку з прикладамидiбраними вдома загадками вiдповiднихформ.

У ч и т е л ь. Загадки – це своєрiднi перли-ни народної мудростi i творчостi. Вони нетiльки розвивають у людини гостроту розу-му, кмiтливiсть, а й вiдкривають поетичнусторону звичайних речей, предметiв i явищ.Хитромудре запитання зазвичай має простувiдгадку.

Наприклад: «Стоїть собi лiтечком на го-родi тiточка, свiтлокоса, бiлочуба, а на нiйзелена шуба». Це звичайна кукурудза. Тапро неї в загадцi сказано не прямо, а в пере-носному значеннi. Свiтлi коси i бiлий чуб –це кукурудзяне волосся, яке виходить на-зовнi вiд качана, а качан огортає зелене ли-стя, назване в загадцi шубою. Такий виглядкукурудза має зазвичай на городi влiтку.Отже, в основi загадки лежить перенесенняознак одного предмета на iнший заподiбнiстю.


Метафора (вiд гр. metaphora – пе-ремiщення, вiддалення) – перенесення рисодного предмета на iнший на основiподiбностi. Наприклад: крапля надiї, землястогне. Цей художнiй засiб робить нашу мо-ву образною, поетичною.

У ч и т е л ь. Існують рiзнi види загадок –загадки на логiку, загадки-жарти, загадки-картинки, загадки-метаграми тощо. Цеодин з улюблених видiв iнтелектуальноїрозваги, який перевiряє кмiтливiсть, до-тепнiсть, уважнiсть людини.

Колективне вiдгадування загадок.Загадки на логiку

� Яке хлоп’яче iм’я можна однаково читатиз обох бокiв? (Пилип.)

� Що спершу треба зробити, лягаючи спа-ти? (Сiсти.)

� У млинi було вiсiм мiшкiв, на кожномумiшку сидiло по двi мишi, прийшов мельник з ко-том, скiльки тепер стало нiг? (Двi ноги мельника.)

� У яку бочку не можна налити води?(У повну.)

� Одного батька й одної матерi дитина, анiкому з них не син. (Дочка.)

� Коли дурень розумний? (Як мовчить.)� Ішло двi матерi i двi дочки. Знайшли три

яблука i подiлились. Кожнiй дiсталось по одно-му. Як так вийшло? (Ішли бабуся, дочка, онука.)

� Хто найчастiше оглядається? (Злодiй.)� Летiв гурт голубiв, i стояли дуби; як ся-

дуть по два – один дуб гуляє, як сядуть по одно-му – то дуба не вистачає. Скiльки було голубiв iдубiв? (Чотири голуби i три дуби.)

� Який острiв каже, що вiн одяг? (Ямайка.)� Що стоїть посерединi Полтави? (Лiте-

ра «Т».)� Якщо машина їде, яке в неї колесо не кру-

титься? (Запасне.)� Вiд чого у качки ноги червонi? (Вiд колiн.)� Що дiстане зубами потилицю? (Гре-

бiнець.)� Де вода стоїть стовпом? (У склянцi, у

пляшцi.)� Яке море не має води? (Те, що на гео-

графiчнiй картi.)� Якою косою не можна косити? (Дiвочою.)� Що теплiше за одного кожуха? (Два

кожухи.)� Хто показує кожному його обличчя, бо не

має власного? (Дзеркало.)� На небi одна, на землi немає, у баби двi, у

дiвки немає. (Лiтера «Б».)

– 85 –

7–8’2013

Форма Приклад

У виглядi запитання Хто ходить по миру безнiг, без торби? (Мiсяць.)

Принцип протистав-лення

Рiдке, а не вода, бiле, а неснiг. (Молоко.)

Називання ознак, ха-рактеристик

Хату на хатi має, жабамрахунок знає. (Лелека.)

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 85

� Що важче: пуд пiр’я чи пуд залiза? (Од-наково.)

� Без чого хату не можна збудувати? (Безстуку.)

Загадки-жарти� Шпалери для стовпiв. (Оголошення.)� Папiрцi, якi грiють душу i тiло. (Гiрчич-

ники.)� Тваринка, яка на все має зуб. (Миша.)� Чоловiк, якому не потрiбнi послуги

авiацiї. (Карлсон.)� Буквоїд. (Гумка.)� Свiтова книжка. (Атлас.)� Коли вiн потрiбен – викидають, коли не

потрiбен – пiднiмають. (Якiр.)� Музичний твiр на засипку. (Колискова.)� Боягузлива сiрiсть. (Заєць.)� Той, що ходить i не дає спати. (Будильник.)� Результат двох вiдкритих дверей. (Про-

тяг.)� Одна нога там, а друга тут. (Шпагат.)� Житло, яке потрiбно розбити. (Намет.)� Предмет, з яким можна йти на всi чотири

боки. (Компас.)� Витвiр мистецтва, який не повинен вихо-

дити за рамки. (Картина.)Загадки-картинки

� Розгляньте картини3 вiдомого в усьомусвiтi калiфорнiйського художника-анiмалiстаСтiвена Uарднера. Унiкальнiсть його робiт утому, що на будь-якiй картинi образiв (деякiвиконанi у виглядi силуетiв) значно бiльше,нiж це може здатися на перший погляд. Кожнакартина цього митця – загадка. Спробуймовiдшукати: на першiй – 8 фей, на другiй –7 оленят, на третiй – 9 чорних ведмедiв, на чет-вертiй – 9 орлiв.

Загадки-метаграмиВiдгадайте загадки, змiнивши у словi одну

лiтеру на iншу.� На моїх хвилястих водах

Поспiшають теплоходи – До Днiпра новобудовамВантажi везуть.Коли «д» на «в» змiняю, –Пору року означаю.Як же мене звуть? (Десна, весна.)

� Якщо iз «з» це вiзьмеш слово, –Великий дощ впаде раптово.Коли ти «з» на «с» замiниш, –Мiж фруктами її зустрiнеш. (Злива,слива.)

� З «в» його у полi, в лiсi,Юний друже, стережися.З «ш» вiн зовсiм не страшний –З нього що завгодно ший. (Вовк, шовк.)

� З «ч» над морем я лiтаю,З «г» в машинi я буваю, З «м» мене ти одягаєш, З «л» собак породу знаєш. (Чайка, гайка,майка, лайка.)

� З «д» спiваю, веселю,З «в» я рибки наловлю. (Дудка, вудка.)

У ч и т е л ь. Бiльшiсть загадок фольк-лорнi, але є i створенi письменниками, ав-торськi. Вони можуть бути написанi як

– 86 –

7–8’2013

___________3 Джерело: http://cheshzhanna.livejournal.com

/6644.html

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 86

прозовою, так i вiршованою мовою, маютьритм i риму, що важливо враховувати пiдчас читання.

Загадка вплинула на творчiсть окремихукраїнських поетiв, якi писали вiдповiднiавторськi твори (Л.Глiбов, Ю.Федькович,Марiйка Пiдгiрянка, І.Франко, С.Василь-ченко, П.Тичина, Б.-І.Антонич, В.Голобо-родько, Грицько Бойко, І.Калинець, ВiраВовк, М.Воробйов, М.Григорiв, В.Лучук,Д.Бiлоус та iн.).�Опрацюйте пам’ятку. Виразно прочи-

тайте поданi загадки, додержуючи зробле-них партитурних позначок.

Особливостi виразного читання загадок

1. Загадки читаються (промовляються)в уповiльненому темпi.

2. Логiчними наголосами й паузамивидiляються слова, якi передають у прихо-ванiй формi ознаки задуманого предмета.

3. Інтонацiя визначається змiстом за-гадки.

4. Вираз обличчя при читаннi хитрува-тий i водночас доброзичливий.

Не гавкає, не кусає, / а в дiм / не пускає. ///(Здивування.)

Хто / малюнок на вiкнi / уночi зробив менi?/// (Запитально, хитрувато.)

Посеред двора / стоїть гора: / спереду вила,/ а ззаду мiтла. /// (Таємничо, насмiшкувато.)

Рiдке, / а не вода, / бiле, / а не снiг. ///(Інтонацiя протиставлення, хитрувато.)�Складiть партитуру поетичних зага-

док Марiйки ІІiдгiрянки.О р i є н т о в н е в и к о н а н н я.

Я руда, / низького росту. /Хитра я / i довгохвоста. /На курей я вельми ласа – /в них таке смачненьке м’ясо... // Вовку-брату я / сестриця, /а зовуть мене... /// (Лисиця.)

Хто з хвостом / i вушками? /В кого лапки / з подушками? //

Як iде, / нiхто не чує, /тихо, / крадучись, / полює. (Котик.)

То чорна, / то сива /по небi ходила, /набив її вiтер – //сльози розпустила. /// (Хмара.)

Виразне читання i вiдгадування ав-торських загадок.

Пiд голубою водоюЖиву я, живу…Золотоокий рибак надо мноюЗакидає сiть огневу.Крiзь принадливi очка – знаю –Не раз, не два я промкнусь,В баговiнню садiв погуляю,А колись таки попадусь.Спопелiє, застигне смутноЖовтава зоря в iмлi,Нiч надiйде нечутноІ не знайде мене на землi. (Рибка.)

В.СвiдзинськийКостяну сорочку маюІ нiколи не знiмаю, –У сорочку-костомахуЯ ховаюся вiд страху. (Черепаха.)

Грицько БойкоА вiдгадайте-но: що я таке?Всi хочуть, як народиться дитина,щоб я було красиве i дзвiнке,бо носить все життя мене людина. (Ім’я.)

Д.БiлоусЯ кругленька i маленька,кара,сива,голубенька –не ракета я,протезнайте, дiтоньки, про те:я, всьому наперекiр,вмить долаю шлях до зiр. (Мрiя.)

В.ЛучукС л о в н и ч о к.

Мезовiрш – вiрш, усерединi якого схова-но потрiбне слово або слова.

– 87 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 87

�Вiдшукати у вiршi назви риб, якi «жи-вуть» мiж городнiми рослинами.

Незвичайний городТам, де город збiга в долину,Гарбуз пiд сонцем грiє спину.І кабачок у нього вдався:Пiд сонцем теж собi уклався.Хоч скоро полудень, в куточкуСплять молоденькi огiрочки.А помiдор, сеньйор жвавенький,Із хроном точить побрехеньки.– Пора до працi, гей, лiнивцi! –Хитає колосом пшениця.Картопля щось їм теж воркоче,Вони ж i слухати не хочуть!Анi грозьбою, нi любов’юНе зрушить їхнього спокою.Коли ж якась їм буде кара?!Сьогоднi! Вже он суне хмара!Накликала дощу капуста –Враз на городi стало пусто!Всi повтiкали iз городуІ поховалися в кущi.…То що, покара у дощi?Чи де вона?Пiрнула в воду! (Лин, окунь, короп,йорж, сом, лящ, в’юн, карась, щука.)

С.Павленко�Прочитайте два тексти.

БарвiнокНедавно ще гула метелиця, iще лежить в низинах снiг, а вже барвiнку листя стелиться зеленим килимом до нiг. Воно пiд снiгом i пiд кригою всю зиму зелень берегло i перше стрiнуло з вiдлигою весняне сонце i тепло.

Н.ЗабiлаЖиття квiтiв починається з барвiнку.

Барвiнок – квiтка нiжна, але смiлива й нетерп-ляча. Ще не зiйде снiг, а вже крiзь веснянунiздрювату льодову скоринку пнеться тремтли-вий вiчнозелений листочок барвiнку. Все захоп-лює, все вкриває войовничий, невiдступний,швидкий барвiнок. (За Ю.Смоличем.)

Б е с i д а • Чи можна назвати цi тексти загадками?

(Нi, вони побудованi iнакше. У загадцi предметне називається, а тут вiн названий – барвiнок.)

• Що в цих текстах спiльного iз загадкою?(У них, як i в загадцi, образно змальовано бар-вiнок, говориться про його специфiчнi ознаки: ли-стя килимом укриває землю, воно вiчнозелене iзберiгає зелень пiд снiгом. У другому текстiпiдкреслено характер квiтки: смiлива й нетерп-ляча, войовнича i швидка.)

Творча робота. На основi поданихтекстiв складiть загадку про барвiнок. До-повнiть описи iншими ознаками.

Ор i є н т о в н i в i д п о в i д i у ч н i в.Зелений килим i влiтку, i взимку, а квiти –

голубi. Всю зиму зелень бережу в лiсi, а з теплом– синiм цвiтом зацвiтаю. Лежу зелений пiдснiговою скоринкою, а сонце й тепло друге на-родження менi дало. Лист зелений i мiцний, снiгдля нього не страшний, а коли весну стрiчає,синi очi вiдкриває.

Робота за варiантами. Намалюйтевiдгадки до поданих загадок, додержуючиописiв, наявних у текстах загадок.

І в а р i а н т Бiг лис понад лiсПомiж хмарами навскiс,Було видно в темнiм небiЗолотий задертий нiс. (Мiсяць.)

ІІ в а р i а н тТовсту панi з дубових лiсiвПiдперезали у сiм поясiв. (Дiжка.)

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.�Продовжiть речення.Народ складав загадки для того, щоб … .

Придумувати загадки людинi допомагаютьтакi риси характеру: … . Краще запам’ятовува-ти загадки допомагає … . У загадках я вiдкривдля себе багато нового: … .

Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. Вивчити напам’ять

кiлька загадок (на вибiр). Скласти 2–3 за-гадки про фарбованого Лиса Микиту, Ху-ху-Моховинку, Лоскотона, добро, смiх,мудрiсть.

– 88 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 88

У р о к 27Т е м а. Тематичнi групи загадок (про

людей, їхнє життя, про природу та її яви-ща, про рослин, тварин).

М е т а: сформувати в учнiв уявленняпро тематичнi види загадок; розвиватилогiчне мислення, спостережливiсть, уваж-нiсть, умiння складати i вiдгадувати загад-ки; уяву, фантазiю, художнє мисленняучнiв; виховувати повагу до народного ге-нiя, естетичний смак, любов до художньогослова.

Т и п у р о к у: комбiнований.О б л а д н а н н я: аудiозапис пiснi «Летiв

пташок через воду» у виконаннi гурту «Ра-зом», дидактичнi мультимедiйнi матерiали.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: означення настрою iменником, сло-во вчителя, декламування, чайнворд-кiль-це, робота з пiдручником, вiдгадування за-гадок, бесiда.


уроку.�Означте свiй настрiй iменником (зи-

ма, мороз, сонце, туман тощо). Умотивуйтевибiр.

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.Перевiрка домашнього завдання. Роз-

кажiть напам’ять вивченi вдома загадки,прослухайте i вiдгадайте загадки, складенiвашими однокласниками, виконайте вза-ємооцiнювання.�Складiть висловлення, розкриваючи

тезу: «Загадки вияскравлюють, на першийпогляд, непомiтнi предмети i явища й по-етизують навколишнiй свiт».

Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Загадки тiсно пов’язанi з iн-

шими жанрами усної народної творчостi.У низцi пiсенних творiв використано загад-ки – вiд простої, часом принагiдної згадкипро неї аж до покладення її в основу пiсен-ного сюжету. Так, в однiй iз давнiх ук-раїнських пiсень обрядового циклу «Ойбiжить, бiжить мала дiвчина», записанiй

М.Максимовичем на Полтавщинi у першiйполовинi XIX ст., не лише повнiстю наведе-но текст загадки, а й докладно, у дусi тра-дицiйних народнопоетичних уявлень, пере-дано саму картину загадування та вiдгаду-вання її.

Декламування.Ой бiжить, бiжить мала дiвчина, А за нею русалочка: – Та послухай мене, красна панночко, Загадаю тобi три загадочки. Як угадаєш – до батька пущу. Не вгадаєш – до себе вiзьму. Ой що росте без кореня, А що бiжить без повода, А що цвiте да без цвiту? – Камiнь росте без кореня, Вода бiжить без повода, Папороть цвiте без цвiту. Панночка загадочок не вгадала –Русалочка панночку залоскотала.

Нар. творч.Тут наявне вiдлуння давнього народно-

го звичаю – дивитись на загадування тавiдгадування загадок як на серйозний про-цес перевiрки розумової зрiлостi людини, їївмiння самостiйно орiєнтуватись у навко-лишньому свiтi.

Прослуховування пiснi «Летiв пта-шок».

Простежується певна спорiдненiсть зага-док iз казками. Розповiдне начало в казцi єосновною ознакою епiчного вiдображенняхудожником дiйсностi, а в загадцi воно фак-тично виражене нiби у прихованiй формi.Справдi, чимало загадок за характером обра-зу є стислим, гранично сконденсованим ви-кладом ознак певного явища, яке могло бибути предметом вiдтворення – у такому жпланi – значного за розмiром художнього по-лотна. Саме тому iнодi той самий образ фiгу-рував i в казцi, i в загадцi, виявляючи рiзнийступiнь деталiзацiї, по-рiзному розгортаючизакладене в ньому розповiдне началовiдповiдно до потенцiалу кожного жанру.

Широко використовували загадки вказках як невiд’ємний складник сюжету,

– 89 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 89

зокрема в героїко-фантастичних i пригод-ницьких, де головний персонаж повиненвiдгадати загадку, вiд розгадки якої зале-жить його доля.

У жанрi казки виразно виявляється ак-тивна соцiальна функцiя загадки. Тут частозображено картину вiдгадування загадок –як своєрiдний поєдинок у кмiтливостi мiжпростою людиною i паном або попом. Хара-ктерно, що в такому поєдинку завжди пере-магає простий трудiвник, стверджуючи тимсамим свою вищiсть у розумових здiбно-стях. Пригадайте й назвiть цi казки. («Муд-ра дiвчина», «Летючий корабель».)

Загадка тiсно пов’язана з iншимифольклорними жанрами, зокрема з при-слiв’ями i приказками. Існують загадки, якiу певнiй трансформацiї побутують якприслiв’я або приказки. �Поданi прислiв’я перебудуйте на за-

гадки.Правда i в вогнi не горить, i в водi не тоне.

Книжка мовчить, а всiх людей навчить. Бережичесть змолоду. Розум за грошi не купиш.�Прочитайте i вiдгадайте поданi загад-

ки. Що об’єднує їх? Дуже товстi ноги маю,Тихо їх переставляю.Височезний я на зрiст,Бiля рота маю хвiст! (Слон.)

В лiсi вогник рудуватийШишки лускає завзято. (Бiлка.)

Вiн iкластий i сердитий,Дуже любить землю рити.Жолудi весь час шукаєЙ малюкiв смугастих має. (Кабан.)

Пiр’я є, та не лiтає,Нiг не має, а не здоженеш. (Риба.)

Ходить диво по рiвнинi,Двi гори несе на спинi. (Верблюд.)

Сам вечiрньої годиниЗаховався в кущ малини.Та на дуду голоснуГрає пiсню чарiвну. (Соловей.)

У ч и т е л ь. У загадках про рослинний iтваринний свiт фiгурують насамперед куль-турнi рослини, якi здавна вiдiгравали важли-ву роль у життi людини, свiйськi тварини, до-машня птиця, а також деякi дикi звiрi, росли-ни, комахи. У цих зразках iз достатньою ви-разнiстю виявляється трудова основа народ-ної поетичної творчостi взагалi, оцiнка всiхпредметiв навколишнього свiту з поглядуїхньої реальної ролi й важливостi в життi тапобутi. Наприклад: «Невелика щебетушка,зарiж її – буде юшка» (Курка.); «Хто най-ранiше встає?» (Пiвень.); «Нi старому, нi ма-лому не дасть приступити до дому» (Пес.);«Росло, виросло, iз куща вилiзло, по рукахпокотилося, на зубах очутилося» (Горiх.);«Повна бочка жита п’ятачком накрита».(Макiвка.)

Широко представлена у народних загад-ках сама людина, її фiзична природа, їжа,житло, речi побутового вжитку. Для творiвцiєї групи також характернi картини-ана-логiї з повсякденного трудового життя, якiслугують певним орiєнтиром тому, хто маєвiдгадати загадку. Внутрiшньою основоюхудожнього образу тут є асоцiативнийзв’язок, що дає широкi можливостi для до-мислу, розвиває кмiтливiсть, спостереж-ливiсть, уважнiсть, активно стимулює фан-тазiю: «Брат iз братом через дорогу живуть,а одне одного не бачать» (Очi.); «Двоєрiдних дiтей межа перебила» (Очi.); «За-гляну в погрiбець, аж там два ряди яєць»(Рот i зуби.); «Повен хлiвець бiлих овець, аза ними червоний баранець» (Рот, зуби,язик.); «Двi матерi мають по п’ять синiв, iкожному сину iм’я є». (Руки, пальцi.)

Важливе мiсце в загадках цiєї групипосiдають твори про їжу, яку споживає лю-дина. Використовуючи засiб послiдовноговиключення окремого iз загального, народстворив цiлу низку загадок, у яких наголо-шується на характерних ознаках того чи то-го виду їжi: «Рiдке, а не вода, бiле, а не снiг»(Молоко.); «Рiжуть мене ножакою i б’ютьмене ломакою, за те мене отак гублять, щовсi мене дуже люблять» (Хлiб.); «Що то та-

– 90 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 90

ке, що з ложки висять ножки?» (Локшина.);«Красний Макар по полю скакав, а в борщплигнув» (Перець.); «Не їсть, не п’є, день iнiч кує» (Годинник.); «Усiх обшиваю, а самаодягу не маю» (Голка.); «Пiдсмикане,пiдтикане, всю хату збiгало i в куточку ста-ло» (Вiник.); «Чорненьке, маленьке, весьдiм стереже» (Замок.); «Плету хлiвець начетверо овець, а на п’яту окремо» (Рукави-ця.); «Дерев’яне полiнце шiсть дiрочок має,весело спiває». (Сопiлка.)

За кiлькiстю i широтою тематики вели-ку групу становлять загадки про трудовудiяльнiсть людини i знаряддя працi. На-приклад: «Зуби мають, а їсти не просять»(Граблi.); «Залiзний нiс, дерев’яний хвiст»(Сокира.); «Криво махає, а рiвно б’є» (Цiп.);«Крутиться-вертиться, а впаде – не ворух-неться» (Веретено.); «Не пташка, а з крила-ми» (Млин-вiтряк.); «Брат брата сiче, бiлакров тече». (Жорна у млинi.)

Важливе мiсце в уснiй народнiй твор-чостi вiдведено питанням освiти, вихован-ню людини. Наприклад: «Мовчить, а розу-му навчить» (Книжка.); «По бiлому полючорним маком сiяно» (Письмо.); «Бiле по-ле, чорне насiння, хто його сiє, той розумiє»(Письмо.); «Грамоти не знаю, а цiлий вiкпишу» (Олiвець.); «Утрьох їдуть братцi вер-хом на конячцi». (Пальцi й олiвець.)

Окрему групу утворюють загадки, уяких вiдображено загальнi, умовнi та збiрнiпоняття. Цi твори засвiдчують розвитокмислення людини, її ставлення до надбаньдуховної культури. Подiбнi зразки здебiль-шого вiдзначаються чистотою й добiрнiстюмови, стрункiстю побудови. Об’єктом ху-дожнього осмислення тут є такi поняття, якголос, луна, сон, думка, прикрiсть, любов,радiсть, бiда, тiнь, совiсть та iн. Серед зага-док цiєї групи виокремлюються твори прорiзнi вiдтинки часу (рiк, мiсяць, тиждень,доба, година та iн.).

Робота з пiдручником. Читання йвiдгадування загадок за тематичнимигрупами.

Перегляд анiмованих тематичних за-гадок. Учитель може взяти їх з iнтернет-ре-сурсу4.

Чайнворд-кiльце. Укладiть чайнворд,ланцюжок слiв, побудований так, що остан-ня лiтера кожного слова-вiдгадки є першоюлiтерою наступного слова-вiдгадки. Остан-ня вiдповiдь замикає коло.

Хто сердитий спозаранкуНа подвiр’ї бiля Lанку?– Ой булди, булди, булдик, –З пiвнем свариться … (Індик.)

І червона, й соковита,Та гiрка вона все лiто.Припече мороз – вонаСтала добра i смачна. (Калина.)

Кавунчики дрiбненькi,Смугастi та кисленькi,У колючки вбралисяІ кущиком назвалися. (АPрус.)

На городi нога стоїть,На нозi голова висить.Куди сонце повертається,Туди голова нахиляється. (Соняшник.)

Сонечко в травi зiйшло,Усмiхнулось, розцвiло,Згодом стало бiле-бiлеІ за вiтром полетiло. (Кульбаба.)

Що за хатка – дивина?З скла прозорого вона.Табунцями, як у рiчцi,Рибки плещуться в водичцi. (Акварiум.)

Хто крилатий, гарний, гожий,На красиву квiтку схожий,Має довгий хоботок,П’є нектар ним iз квiток? (Метелик.)

Навеснi цвiтуть, мов свiчi,Заглядають сонцю в вiчi,А пiд осiнь тi свiчкиВдягнуть з голок кожушки. (Каштан.)

– 91 –

7–8’2013

___________4 Джерело: http://www.youtube.com/watch?v=

uFEuaGcw530

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 91

Сопе, хропе, часом чхає, Сюди-туди зазирає;На морозi замерзає, Бо одежини не має. (Нiс.)

Крiзь зимовi заметiлiПташенята прилетiли.В них червонi гарнi груди – Нiби яблука усюдиХтось розвiсив у дворi.Звуться пташки … (Снiгурi.)

У ч и т е л ь. Загадки завжди перебувалив полi зору вчителiв. Великої ваги цим тво-рам надавав вiдомий педагог КостянтинУшинський. Дотепер найяскравiшi зразкицього жанру весь час друкують на сторiн-ках популярних видань для дiтей, у педа-гогiчних журналах тощо. Високо цiнувавнародну загадку, пiдкреслюючи її широкiвиховнi можливостi, педагог Василь Сухо-млинський.

Збиранням i вивченням загадок займа-лися в Українi вiдомi вченi й культурнiдiячi: І.Срезневський, М.Номис, І.Франко,П.Чубинський, І.Манжура, Б.Грiнченко,М.Костомаров, а пiзнiше – В.Перетц, П.По-пов та iн.


• Який твiр називається загадкою?• Що таке метафора?• Вiд чого залежить класифiкацiя загадок?• Якi бувають форми загадок?• Якi тематичнi групи загадок ви знаєте?• Якi є загадки, крiм народних?• Хто з вiдомих українських учених i куль-

турних дiячiв збирав i вивчав загадки?Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.У ч и т е л ь. В уснiй традицiї загадка й

нинi живе повнокровним життям, весьчас оновлюючись i розвиваючись. У ба-гатьох творах i досi активно засвоюютьсята виявляються яскравi, специфiчнi фор-ми художнього вислову, вiдлунює на-родний гумор; багато зразкiв цього

своєрiдного жанру позначено глибокоюнародною мудрiстю, дотепнiстю, вигад-ливiстю.

Домашнє завдання. Записати вiд ро-дичiв i знайомих 3–4 загадки, намалюватиiлюстрацiї для рукописної книжечки «За-гадки нашого краю», якi вiдображали бзмiст загадок та їхнiх вiдгадок.

У р о к 28Т е м а. Прислiв’я та приказки. Народне

уявлення про навколишнiй свiт та йогооцiнка у прислiв’ях i приказках. Краса iмудрiсть цього жанру усної народноїтворчостi.

М е т а: ознайомити зi специфiкою при-слiв’їв i приказок як виду усної народноїтворчостi; допомогти усвiдомити їхнi особ-ливостi, роль у мовi; розвивати навичкивиразного осмисленого читання прислiв’ївi приказок (визначення тематики та змiстуїх), афористичнiсть i точнiсть думки, увагудо лексики власних суджень; виховуватикультуру мовлення, шанобливе ставленнядо кмiтливостi й мудростi народу, аку-мульованих у прислiв’ях i приказках, спри-яти осмисленню ролi цих цiнностей у су-часному свiтi.

ТЛ: прислiв’я, приказка.


О б л а д н а н н я: пам’ятка «Особли-востi виразного читання прислiв’їв»,збiрки народних прислiв’їв i приказок,картки для iндивiдуальної та дифе-ренцiйованої роботи.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: гра-змагання, складання таблицi,конкурс на найкращого знавця прислiв’їв,iнтелектуальна розминка «Ерудит», кон-курс художникiв, робота з пiдручником,вiдновлення прислiв’їв.

– 92 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 92


уроку.�Продовжiть речення: «Сьогоднi я

вiрю в те, що …».Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. Прислiв’я i приказки нале-

жать до малих жанрiв усної народної твор-чостi. У них вiдображено багатовiкову муд-рiсть народу, практичний досвiд людини врiзних сферах дiяльностi, рiзноманiтнi яви-ща суспiльного життя i природи, переданогоре й радiсть людини, її мрiї та прагнення.Прислiв’я використовують для того, щоб:

– у чомусь переконати слухачiв, закли-кати до чогось;

– що-небудь схвалити чи засудити, ви-смiяти тощо.

Порiвняно з iншими видами фольклоруприслiв’я i приказки мають свої специфiчнiособливостi:

• узагальнення народного досвiду;• повчальнiсть, стислiсть i ємнiсть ви-

словленої думки;• влучнiсть i поетичнiсть;• використання слiв у прямому й пере-

носному значеннях.Пiд час читання прислiв’їв важливо

сформувати вмiння висловлювати суджен-ня i своє ставлення до життєвого явища, щовикликало це судження.�Опрацюйте пам’ятку. Виразно прочи-

тайте поданi прислiв’я.

Особливостi виразного читання прислiв’їв� Прислiв’я читають дещо уповiльнено.� Найважливiшi слова видiляють за до-

помогою логiчного наголосу.� Почуття, зродженi змiстом прислiв’я,

передають вiдповiдною iнтонацiєю.� Вираз обличчя при читаннi (залежно

вiд предмета висловлювання, його оцiнки)може бути захопленим, радiсним, гнiвним,насмiшкуватим тощо.

Н а п р и к л а д:Добрий початок – // половина дiла. ///

(Розповiдна iнтонацiя, говоримо спокiйно.)Не бiда, // як є хлiб i вода! /// (Оклична,

бадьоро.)Землю поважай – // вона дасть урожай.

/// (Спокiйна, лагiдно.)Де таке бачено, // щоб родила нива / ле-

дачому? /// (Запитальна, насмiшкувато.)

Шабля ранить голову, а слово – душу. Раназагоїться, зле слово – нiколи. Удар забувається,а слово пам’ятається. Вiд теплого слова i лiд роз-мерзає. Слово не стрiла, а глибоко ранить. Водавсе сполоще, а злого слова – нi. Їж борщ iз гри-бами i держи язик за зубами. Хто мовчить, тойдвох навчить.�Що об’єднує записанi речення?�Яка тема цих прислiв’їв?Гра-змагання.Учнi кожного ряду отримують картку з

прислiв’ями, якi потрiбно тематично згру-пувати i провести над ними спостереження.

1-ш а к а р т к а

� Прочитайте прислiв’я.Хто багатий, той не любить дати. Своя

земля i в жменi мила. Рiдна сторононька –мати, а чужа – мачуха. На чужiй сторонцi радсвоїй воронцi. Наша країна як мак цвiте, зiславою завжди йде. Дурний той птах, якомусвоє гнiздо не миле. Треба нахилитися, щоб зкриницi води напитися. Хто про країну дбає,той славу має.

� Об’єднайте прислiв’я за спiльноютемою. Якi з прислiв’їв «зайвi»? Вiд-повiдь обLрунтуйте.� З’ясуйте, зi скiлькох частин скла-

дається бiльшiсть прислiв’їв; як вонипов’язанi мiж собою; знайдiть антонi-мiчнi пари слiв, визначте, якою частиноюмови вони вираженi, яку роль вiдiграютьу прислiв’ях. Чи є серед прислiв’їв сино-нiмiчнi?

– 93 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 93

2-га к а р т к а

� Прочитайте прислiв’я.Рiдна мати високо замахує, а помалу б’є.

Материн гнiв, як весняний снiг: рясно випа-де, та скоро розтане. У дитини заболить паль-чик, а в мами – серце. Куди кiнь з копитом,туди й рак з клешнею. Матерi своїх дiтейжаль, хоч найменшого, хоч найбiльшого.У кого є ненька, у того й голiвонька гладень-ка. Добрi дiти доброго слова послухають, алихi й дрючка не бояться. Як вовка не годуй,а вiн у лiс дивиться.

� Об’єднайте прислiв’я за спiльноютемою. Якi з прислiв’їв «зайвi»? Вiдпо-вiдь обLрунтуйте.

� З’ясуйте, зi скiлькох частин скла-дається бiльшiсть прислiв’їв; як вони по-в’язанi мiж собою; знайдiть антонiмiчнiпари слiв, визначте, якою частиною мовивони вираженi, яку роль вiдiграють уприслiв’ях. Чи є серед прислiв’їв си-нонiмiчнi?

3-т я к а р т к а

� Прочитайте прислiв’я.Учення в щастi прикрашає, а в нещастi

утiшає. Хто вчиться змолоду, той у старостiне знає голоду. Хлiб та вода – козацька їда.Нерозумного вчити, що в бездонну бочку во-ду лити. Вчений водить, а невчений слiдомходить. Не мiряй усiх на свiй аршин. Мудрийне все каже, що знає, а дурень не все знає, щокаже. Чого в молодостi навчишся, то в ста-ростi – як знайдеш.

� Об’єднайте прислiв’я за спiльноютемою. Якi з прислiв’їв «зайвi»? Вiд-повiдь обLрунтуйте.

� З’ясуйте, зi скiлькох частин скла-дається бiльшiсть прислiв’їв; як вонипов’язанi мiж собою; знайдiть ан-тонiмiчнi пари слiв, визначте, якою час-тиною мови вони вираженi, яку рольвiдiграють у прислiв’ях. Чи є середприслiв’їв синонiмiчнi?

Узагальнення результатiв спостере-ження.


Прислiв’я – лаконiчний крилатий народ-ний вислiв, у якому у високохудожнiй формiвиражено повчальний життєвий досвiд iмудрiсть народу. Це насичене глибокимзмiстом художнє узагальнення, у котромуоб’єднано за якоюсь характерною ознакоюбагато рiзних явищ i яке сформульовано влегкiй для запам’ятовування формi.

Приказка – стислий крилатий народнийвислiв, близький до прислiв’я, iнодi це скоро-чене прислiв’я, але без властивого йому по-вчального значення. Коли прислiв’я має двiчастини, то приказка складається з однiєї.

Приповiдка – так у захiдних областяхУкраїни називали прислiв’я, приказки таiншi короткi й мудрi образнi вислови.

У ч и т е л ь. Будова прислiв’їв вiдзна-чається симетричнiстю, подiлом на части-ни, що римуються мiж собою. Зазвичайприслiв’я будують на протиставленнi чипаралелiзмi. І.Франко називав приповiдки«скарбом нашої мови i народного досвiду»та широко використовував їх у своїй твор-чостi.

Робота з пiдручником. Випишiть iзпiдручника у зошити окремо прислiв’я, а ок-ремо – приказки. ОбLрунтуйте свiй вибiр.

Вiдновлення прислiв’їв. Закiнчiть при-слiв’я, використовуючи матерiал з довiдки.Зробiть самоперевiрку.

У короткого розуму … . Пiд носом косовиця,а … . Борода виросла, а … . Шовкова борiдка, та… . Дурень з дурнем зустрiчались, … . Порожнiймлин i … . Догана мудрого бiльше коштує, нiж … .У закритий рот … .

Д о в i д к а. В головi ще й на зяб не орано; безвiтру меле; муха не влетить; язик довгий; розу-му рiдко; один одним дивувались; розуму непринесла; похвала дурного.�Об’єднайте прислiв’я за спiльними те-

мами. Помiркуйте, якi з них побудовано напрямому значеннi слiв, а якi – на перенос-

– 94 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 94

ному; якi побудовано на протиставленнi, аякi – на паралелiзмi конструкцiї.

Складання таблицi. Порiвняйте при-слiв’я i приказки. Оформiть характеристи-ку у виглядi таблицi.


Конкурс на найкращого знавця при-слiв’їв.

У м о в а: назвати якнайбiльше при-слiв’їв певної тематичної групи.

Інтелектуальна розминка «Ерудит».?�� Яке прислiв’я ви згадаєте, коли хтось

намагатиметься заперечувати, не погоджу-ватись iз критичними зауваженнями насвою адресу? (Правда очi коле.)

?�� Що скаже вчитель тому, хто не визна-ватиме своєї провини, а звинувачуватиме ко-гось iншого? (Я свою вину на Iвана зверну.)

?�� Коли з тобою станеться щось не-сподiване, непередбачуване, яке прислiв’яти згадаєш? (Як грiм серед ясного неба.)

?�� Яким прислiв’ям оцiнять вашу над-мiрну балакучiсть? (Язик без кiсток, що хо-че лопоче.)�Протягом п’яти хвилин вiдтворiть у

малюнку на дошцi одне з прислiв’їв: «І насонцi є плями»; «Двох сорок разом за хвiстне вдержиш»; «У гуртi i комар сила».�Доберiть прислiв’я, у яких фiгурують

такi предмети: колосок, голка, калина, горiх,яблуко.

О р i є н т о в н е в и к о н а н н я.Порожнiй колосок вище всiх стоїть. Куди

голка, туди й нитка. Голка в стiжок упала – пи-ши пропала. Любуйтеся калиною, коли цвiте, адитиною – коли росте. Цi горiхи не на нашi зу-би. На добрiй яблунi добрi яблука ростуть.


• Якi особливостi прислiв’їв i приказок якжанру фольклору?

• Що в них спiльного i чим вони вiдмiннi?• Якi структурнi особливостi прислiв’їв?• Чому їх називають перлинами народної

мудростi?• Чи вважаєте ви їх сучасними? Вiдповiдь

обLрунтуйте.Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. Вивчити напам’ять

кiлька прислiв’їв i приказок (на вибiр).

У р о к 29Т е м а. Складання оповiдання (казки)

за прислiв’ям (письмово).М е т а: допомогти учням глибше зро-

зумiти узагальнювальний змiст прислiв’їв,навчати доречно використовувати їх увласному мовленнi, проецiюючи на ситу-ацiї сучасного життя; розвивати усне та пи-семне мовлення, творчу уяву; збагачуватисловниковий запас, розширювати кругозiр;виховувати любов до художнього слова,сприяти отриманню естетичної насолодивiд нього.

Т и п у р о к у: урок мовленнєвого роз-витку.

О б л а д н а н н я: пам’ятка до написаннятвору за прислiв’ям, тексти для читання.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: iнтерактивна вправа «Обмiн поба-жаннями», робота з текстами-зразками,складання письмових висловлень, бесiда.


уроку.�Обмiняйтеся побажаннями з сусiдом

по партi.

– 95 –

7–8’2013

Прислiв’я ПриказкаВiдображає узагаль-ненi факти

Конкретизує тi ж факти,вiдзначає окремi явища

Завжди закiнченадумка, певне мiрку-вання, висновок

Окремий образнийвислiв, незакiнчене ре-чення

Має повчальний ви-сновок

Не має повчального змiс-ту. Вживається лише длятого, щоб пiдсилити мо-ву, надати їй особливоївиразностi, влучно сказа-ти про якусь подiю чи по-ведiнку людей, характери

Здатне змiнювати свiйзмiст залежно вiд за-стосування в розмов-нiй чи писемнiй мовi

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 95

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.�Розкажiть вивченi вдома прислiв’я i

приказки напам’ять.Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.�Прокоментуйте вислiв збирача i до-

слiдника прислiв’їв В.Анiкiна, який влучнопередав тематичну змiстовнiсть i широту,мiсткiсть цього стислого жанру.

Прислiв’я гнiваються, печаляться, смiються,беруть на кпини, веселяться, плачуть, зiтхають,стогнуть, кричать, жартують, лякають, за-стерiгають, вчать, обурюються, – словом, вiдоб-ражають стiльки ж почуттiв, скiльки їх у народу– творця прислiв’їв.�Знайдiть серед дiєслiв, що характери-

зують прислiв’я, синонiми й антонiми.�Доберiть кiлька синонiмiчних i анто-

нiмiчних прислiв’їв, якi вiдображають гамупочуттiв чи етичнi закони.

Робота з текстами-зразками. Одне iззавдань сьогоднiшнього уроку – побудува-ти власнi висловлення, в основi яких – на-родна мудрiсть. Багато письменникiв ши-роко використовують цi жанри фольклоруу своїх творах, а iнодi короткi оповiданнябудують виключно за змiстом прислiв’їв iвиносять їх у назву. Ознайомтеся з такимитворами. Вони допоможуть вам написативласнi розповiдi.

Хочеш бути щасливим, не будь лiнивимЗагадала бабуся, щоб Дениско перебрав двi

склянки гречаної крупи на кашу: там же iнасiння бур’яну трапляється, i колiнця вiд сте-бел, i навiть манюнi грудочки землi. А вiд усьоготого хiба може бути каша смачна?

Сiв Дениско за стiл, чистi крупинки вiдгор-тає по лiву руку, а весь непотрiб – по праву.Тiльки робота ця загайна i вимагає великоготерпiння й уваги, а Дениска швидко лiньки на-пали. От вiн i перебрав крупу абияк.

Бабуня ж була певна, що Дениско попрацю-вав на совiсть, i висипала крупу в окрiп.

Зварилася каша. Сiли всi вечеряти. Коли цеДениско як не пiдскочить:

– Ой! Що це ви менi пiдсунули! – i виплю-нув на край тарiлки крем’яшка.

Всi повернули до нього голови, а бабунявiдклала набiк ложку i з докором сказала:

– Це дякуй тому хлопчиковi, що крупу пере-бирав. Усе йому, бач, лiньки.

– Е, лiнивому й нитку перервати важко, –пiдтакнув тато.

– Щира правда, – не втримавшись, докинувi своє слово дiдусь. – Лiнивий сидячи спить, ле-жачи робить.

– Ледачому завше нiколи, – посмiхнуласямама. – Вранцi росяно, в обiд душно, а ввечерiкомарi кусають.

– Знаю, знаю, – винувато заклiпав очима Де-ниско. – Хочеш бути щасливим, не будь лiни-вим (А.Григорук).

Б е с i д а • Яка основна думка оповiдання?• Що вiдображає назва тексту: тему чи

основну думку?• Як ви думаєте, чому прислiв’я, що дало

назву твору, вмiщене в кiнцi? Яка його роль?• Знайдiть у текстi фразеологiзми, приказ-

ки, прислiв’я. Чим вони вiдрiзняються?• Чи розкрито значення прислiв’я в текстi?• Що допомагає авторовi це зробити?

Де сiм господинь, там хата не метенаУ нас у хатi небагато дiвчаток. Тiльки Окса-

на, та Юля, та Марина, та Христя, та Катря, таОля, та Лiна... Порахуйте, скiльки їх. Мама ка-же:

– Оксано, хату пiдмети!– Добре, – обзивається Оксана, та тiльки ма-

ма за дверi – кричить:– Юлько, хату пiдмети! Кому кажу!А Юля вiдповiдає:– І не подумаю. Хiба немає меншого за мене?

Он Христя. Чуєш, Христе? Хату пiдмети, мамасказала!

– А чого це менi пiдмiтати? – розсердиласяХристя. – Я он i мiсяць тому пiдмiтала, i щеранiше – влiтку... i минулого року раз... Я не хо-чу. Я не маленька. Он Катря без дiла сидить.Чуєш, Катре, хату пiдмети!

– Еге, яка, – обiзвалася Катря. – А ось i непiдмету. То тобi Юля сказала, щоб пiдмела. Такщо можеш. Та й Олька у нас є. Чого це Ольцi та-ка полегкiсть, що вона нiколи й за вiника не

– 96 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 96

вiзьметься? А вже їй сiм рокiв. Чуєш, Олько, ки-дай свої ляльки. Вiник бери. Хату пiдмiтай!

– Оце ще менi лихо, – захлипала Оля. – ВсеОлько та Олько! Не хочу пiдмiтати. Он Лiнканiколи нiчого не робить. Кажуть: маленька.А яка маленька, коли їй уже п’ять рокiв? Хайпривчається, а то виросте за нашими спинами iне знатиме, як мамi допомагати. Чуєш, Лiно,вiник бери!

Лiна не опиралася, взяла вiник i як почалапiдмiтати! Кушпель таку збила, що в хатi нiчогоне видно.

Зайшла мама, взялася за серце:– Лишенько моє, лишенько! Правду люди

кажуть: де сiм господинь, там хата не метена!(І.Сенченко).

Б е с i д а • Помiркуйте, у прямому чи переносному

значеннi вжито в оповiданнi прислiв’я.• Чи мiг трапитися такий випадок у життi?• Який тип мовлення використав автор?• До якого стилю належить текст?Робота з пам’яткою. Ознайомтеся з

алгоритмом написання твору за при-слiв’ям. За потреби додайте iншi операцiї.

1. Обери прислiв’я, яке тобi найбiльше довподоби i змiст якого ти добре розумiєш.

2. Згадай ситуацiї, у яких можливе вико-ристання цього прислiв’я.

3. Придумай вступ, основну частину iвисновок.

4. Напиши твiр на чернетцi, добре перевiрйого.

5. Перепиши охайно твiр у зошит, додер-жуючи орфографiчних i пунктуацiйних пра-вил, точного слововживання.

Складання власних висловлень зазмiстом прислiв’їв. Прочитайте прислiв’ята приказки. Прокоментуйте їх. Оберiть те,яке стане темою вашого твору.

Вiд теплого слова i лiд розмерзає. Друзiпiзнаються в бiдi. Щастя без розуму – торбинадiрява. Не спитавши броду, не лiзь у воду.

Написання твору на чернетцi.

Перевiрка виконання завдання: зачи-тування творiв та рецензування їх.

Рольова гра. Уявiть, що ви редакторвидавництва, яке готує до друку альманах«Сучасне життя приповiдок», де будезiбрано невеличкi оповiдання повчальногохарактеру про сучасне життя, у яких вико-ристовували б прислiв’я i приказки. Моло-дий автор принiс вам своє оповiдання.Прочитайте чи прослухайте його. Висло-вiть своє враження вiд тексту, додержуючитакого плану:

1. Чи розкрито тему твору?2. Чи цiкавий, змiстовний матерiал дiбрано?3. Чи розкрито суть прислiв’я, приказки?4. Чи логiчно, послiдовно викладено ма-

терiал?5. Чи наявнi усi структурнi (композицiйнi)

елементи розповiдi?6. Чи висловив автор власне ставлення до

описаного життєвого випадку?7. Яке мовне оформлення твору?8. Що потрiбно вдосконалити, якi помилки

виправити, щоб оповiдання було опублiкованов альманасi?

Рефлексiя. Пiдсумок уроку.?�� Чи задоволенi ви результатом своєї

роботи??�� Як вам працювалося? Що допомогло

виконати завдання, а що заважало досягтивисоких результатiв?

Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. Доопрацювати тво-

ри, написанi в класi, переписати їх на ок-ремi аркушi. За бажанням можна намалю-вати iлюстрацiї до свого оповiдання, якiтеж увiйдуть до альманаху. Оскiльки вiнназивається «Сучасне життя приповiдок»,вам потрiбно взяти iнтерв’ю у рiзних завiком людей. Для цього треба придумати iзаписати кiлька питань, якi вiдображали бставлення респондентiв до прислiв’їв, вико-ристання їх у своєму мовленнi тощо. Пи-тання й вiдповiдi також записати на окре-мих аркушах-анкетах, указавши вiк, прi-звища та професiї опитуваних.

– 97 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 97

У р о к 30Т е м а. Контрольна робота. Тестуван-

ня. Лiтературнi казки. Загадки. При-слiв’я.

М е т а: визначити рiвень учнiвськихзнань, умiнь i навичок iз вивченої теми, за-крiпити їх; розвивати навички зв’язногомовлення, умiння точно i стисло вiдповiда-ти на запитання; виховувати найкращiлюдськi якостi.

Т и п у р о к у: урок контролю i корекцiїзнань, умiнь, навичок.

О б л а д н а н н я: зошити для контроль-них робiт, картки iз завданнями.


уроку.�Обмiняйтеся iз сусiдом по партi усни-

ми побажаннями успiшної роботи на сього-днiшньому уроцi.

Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.

І в а р i а н тП о ч а т к о в и й р i в е н ь (6 завдань по

0,5 бала). Оберiть один варiант вiдповiдi.1. Лис Микита з казки І.Франка забув

про пильнiсть i виявив себеА тому, що набридло бути царемБ бо не сподiвався помсти звiрiвВ випадково, бо захопився спiвом лиси-

чокГ коли хотiв повихвалятися своїми во-

кальними даними2. Мордочка Хухи-Моховинки нагаду-

вала квiточку А кульбабуБ браткиВ ромашкуГ лiлiю

3. Плаксiй зневажав Лоскотона через те,що той

А не сплачував царевi податкiвБ не хотiв одружитися на його дочцi Пла-

котiВ зневажав царськi закони i смiявсяГ був бiдним i весь час жебракував

4. Король Недороль страшенно боявсяПершого Недорадника, бо той

А зазiхав на його коронуБ хотiв викрасти в нього банджоВ забороняв їсти лiщиновi горiшкиГ прагнув заволодiти широким королiв-

ським лiжком5. Висловлення дiйових осiб у художнiх

творах називаєтьсяА мовою художнього творуБ мовою персонажiвВ мовою автораГ прозовою мовою

6. Загадка «Намистиночки малi стеблотягнуть до землi» належить до тематичноїгрупи про

А тваринБ людину та її життяВ рослиниГ природу та її явища

С е р е д н i й р i в е н ь (3 завдання по1 балу). Закiнчiть речення.

1. Портрет – це … .2. Казка «Фарбований Лис» навчає

нас … .3. Перехожi, яких побачила Аля на ву-

лицях Недограда, надзвичайно вразили їїтим, що були … .

Д о с т а т н i й р i в е н ь (2 завдання по1,5 бала). Виконайте завдання.

1. Доведiть правильнiсть твердження, щотвiр «Хуха-Моховинка» – лiтературна каз-ка. Свою думку проiлюструйте прикладами.

2. Доповнiть прислiв’я: «Учення –свiтло, а ...». До якої тематичної групи вононалежить, яка його головна думка? Пiд-креслiть антонiми. Яка їхня роль у ство-реннi прислiв’я?

В и с о к и й р i в е н ь (1 завдання –3 бали). Напишiть невеликий твiр на однуз тем:

• «Мої пригоди в Недоладiї». Пофанта-зуйте про власне ймовiрне перебування вцiй незвичайнiй країнi.

• «Казки нашого життя» (за творомВ.Симоненка «Цар Плаксiй i Лоскотон»).

– 98 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 98

ІІ в а р i а н тП о ч а т к о в и й р i в е н ь (6 завдань по

0,5 бала). Оберiть один варiант вiдповiдi.1. Іван Якович Франко народився у

А селi Нагуєвичi на ЛьвiвщинiБ селi Моринцi на ЧеркащинiВ мiстi Дрогобич на ЛьвiвщинiГ селi Ладан на Чернiгiвщинi

2. Пiсля смертi царя Плаксiя його дочкиперетворилися на

А гадюкБ жабВ чапельГ п’явок

3. Добру «нечисту силу» зображено утворах

А Г.МаликБ В.СимоненкаВ В.Королева-СтарогоГ І.Франка

4. «От так компот!» – улюблена фраза А НедоштанькаБ НедопопелюшкиВ НедокватиркиГ Недоладька

5. Жанр фольклору, стислий влучнийобразний вислiв iз повчальним висновком– це

А загадкаБ прислiв’яВ приказкаГ акровiрш

6. Прислiв’я «Аби душа чиста, а постолинiчого» належить до тематичної групи

А моральнi якостi людиниБ мир, дружбаВ Батькiвщина, родинаГ навчання, розум

С е р е д н i й р i в е н ь (3 завдання по1 балу). Закiнчiть речення.

1. Вiршована мова – це … .2. Дядьковi Лоскотону притаманнi такi

риси характеру: … . 3. Аля стала першою з живих людей, ко-

го переселив Недочеревик у Недоладiю, то-му що … .

Д о с т а т н i й р i в е н ь (2 завдання по1,5 бала). Дайте розлогi вiдповiдi на запи-тання.

1. Чим лiтературна казка вiдмiнна однародної? ОбLрунтуйте свою позицiю, про-iлюструйте прикладами.

2. Якi проблеми порушує Г.Малик уповiстi-казцi «Незвичайнi пригоди Алi вкраїнi Недоладiї»?

В и с о к и й р i в е н ь (1 завдання –3 бали). Напишiть невеликий твiр на одну зтем:

• «Мiй улюблений казковий герой».Скласти лiтературний портрет персонажа.

• «Добро творити просто» (за вивчени-ми лiтературними казками).

Пiдсумок уроку.Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. З а г а л ь н е. Про-

читати казку Марка Черемшини «Сльоза»,пiдготувати iнсценiзацiю. І н д и в i д у а л ь -н е. Пiдготувати повiдомлення про життя iтворчiсть Марка Черемшини.

У р о к 31Т е м а. Марко Черемшина. «Сльоза»

(Рiздвяна казка).М е т а: ознайомити учнiв зi сторiнками

життя i творчостi Марка Черемшини; вдо-сконалювати навички iдейно-художньогоаналiзу прозового твору; розвивати читаць-кий досвiд; виховувати почуття гордостi зарiдну землю, за свiй народ, прагнення ви-вчати i збагачувати надбання лiтературирiдного краю.

Т и п у р о к у: урок лiтератури рiдногокраю.

О б л а д н а н н я: костюми, декорацiї, вi-деозапис мультиплiкацiйної стрiчки «Сльо-за», аудiозапис пiснi Анатолiя Матвiйчука«Святий вечiр».

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о -б о т и: асоцiювання, слово вчителя, учнiв-ськi повiдомлення, iнсценiзацiя, виразнечитання поезiй.

– 99 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 99


уроку.�Висловiть вашу готовнiсть до уроку за

допомогою кiлькох прикметникiв.Актуалiзацiя опорних знань учнiв.�Доберiть асоцiацiї до слова Святвечiр.Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.У ч и т е л ь. З усiх християнських свят

саме Рiздво найбiльше асоцiюється з дитин-ством i родиною. Цьому сприяє i євангель-ська оповiдь, i її головнi дiйовi особи: Не-мовля на руках молодої гарної Матерi, Свя-та Родина. Творець усесвiту став дитиною,звичайним малюком, крихiтним, беззахис-ним, безпомiчним. Цей образ протягом ба-гатьох столiть зворушує людськi серця. Посутi, Рiздво – це день народження, найбiльшiнтимне, для багатьох улюблене, родиннесвято. Дивовижнiсть Господнього втiлення,що сповнює благоговiнням серця вiрних,накладається на ряд чудес-знамень: явлен-ня ангелiв, незвичайна зоря над вертепом,поклонiння волхвiв. Усе це надає Рiздвя-ним святам особливої атмосфери – сподi-вання й очiкування дива. Тому Рiздво iз су-то церковного, релiгiйного стало родиннимсвятом, а головними його учасниками єдiти. Зрозумiло, що цей настрiй вiдчули йпiдхопили письменники. Серед них – нашкраянин Марко Черемшина, який створивчудову рiздвяну казку «Сльоза».


«Б i о г р а ф и».1-й у ч е н ь. Марко Черемшина – Іван

Юрiйович Семанюк – народився 13 червня1874 року в селi Кобаки Косiвського повiтуСтанiславiвської областi (нинi – Івано-Фран-кiвської) у селянськiй родинi.

Ще малим, коли Івановi було кiлька рочкiв,його взяли до себе на виховання дiд i баба. КолиІвановi йшов восьмий рiк, вiйт запропонувавдiдовi записати хлопця до школи. Старий гуцултри днi оплакував свого улюбленого онука, а начетвертий таки вiдвiв до школи.

На десятому роцi, коли Іван був у третьомукласi, батьки з села перейшли жити на садибу додiда. Юрiєвi, Івановому батьковi, здавалося, щостарi балують хлопця, i вiн забрав його до себе.У батькiв Івановi жилося гiрше, нiж у дiда, бо,крiм нього, були ще Васюта й Оленка. Батько iмати з ранку до пiзньої ночi працювали по гос-подарству. Дiтей також залучали до роботи.

2-й у ч е н ь. У сiльськiй школi, де вчивсяІван Семанюк, були суворi порядки. Вчителi задрiбницi пороли рiзками.

Пiсля закiнчення школи, 1889 року, батькоодвiз хлопця до Коломиї в гiмназiю, де навчан-ня велося польською мовою.

Закiнчивши в 1896 роцi гiмназiю, Черемши-на жив кiлька мiсяцiв у рiдному селi. Восени, за-робивши лекцiями трохи грошей, поїхав доВiдня з намiром вступити на медичний факуль-тет унiверситету. Однак там була висока плата,тому вiн змушений був вступити на юридичний,де плата була найнижча. Ставши студентомюридичного факультету, юриспруденцiєю Че-ремшина цiкавився мало, а головну увагу при-дiляв лiтературi i працi в рiзних студентських iгромадських гуртках, товариствах.

3-й у ч е н ь. 1901 року вiн закiнчив навчан-ня в унiверситетi, та лише у 1906-му одержавдиплом. Фахова практика у Вiднi не давала йо-му задоволення, тому Марко Черемшина зжовтня цього ж року перебрався до мiстечка Де-лятина, де працював адвокатом шiсть рокiв.У 1912 роцi вiн вiдкрив власну адвокатську кан-целярiю у Снятинi i тут мешкав до кiнця життя,захищаючи селян вiд австро-цiсарської i поль-сько-шляхетської сваволi.

В останнi роки кволе вiд природи здоров’яЧеремшини часто зраджувало його, а давня хво-роба нирок i серця не раз приковувала письмен-ника до лiжка. 1927 року на Великоднi свята Че-ремшина з дружиною поїхав у рiдне село Коба-ки в гостi до старої матерi i сестри Олени.15 квiтня письменник пiшов на сiльське кладо-вище провiдати батькову могилу. Хворе i враз-ливе серце не витримало переживань, виклика-них спогадами, i Черемшина тут-таки, на кладо-вищi, раптово помер.

– 100 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 100

Поховано письменника 17 квiтня у Снятинi.На похоронi були присутнi селяни, мiщани, за-робiтчани, що прийшли попрощатися зi своїмзахисником – адвокатом Іваном Семанюком, зiсвоїм письменником Марком Черемшиною. Ра-зом iз народом в останню путь проводжав Мар-ка Черемшину його друг i побратим ВасильСтефаник.

4-й у ч е н ь. Перша збiрка новел Марка Че-ремшини «Карби» вийшла в Чернiвцях 1901 ро-ку. Вона мiстила 15 новел з народного життязахiдноукраїнського селянства. З появою збiрки«Карби» зросла популярнiсть письменника се-ред народу.

Пiд час Першої свiтової вiйни Черемшинавiдклав перо. Пiсля тривалої перерви 1919 рокузнову озвалася його муза: болiли рани i кривди,завданi гуцулам пiд час бойових дiй. Оповiдан-ня того часу мають чiтке антивоєнне спряму-вання: «Село вигибає», «Село потерпає», «Бо-дай їм путь пропала», «Першi стрiли».

З цього кривавого танку смертi гуцули так iне вирвалися. Вони опинилися в нових кайда-нах – пiд владою шляхетської Польщi: почалисяздирства i приниження, якi шматували народнудушу. І це вiдобразилось у яскравих новелiстич-них картинах Марка Черемшини: «Верховина»,«Ласка», «Коляда» та «На Купала на Івана».

В оповiданнях гуцульського спiвця билосязбентежене серце землякiв, на повен голос зву-чало обурення проти гнiту i сваволi. Без само-бутньої творчостi письменника iсторiя гуцуль-ського народу лишилася б неповною й духовнозбiдненою.

«Л i т е р а т у р о з н а в ц i».1-й у ч е н ь. Українська лiтературна казка,

маючи специфiчно нацiональнi особливостi,вписана в загальноєвропейський лiтературнийконтекст завдяки популяризацiї її в ЗахiднiйЄвропi такими українськими класиками, якМарко Вовчок, Леся Українка, Іван Франко.Саме українськi письменники прагнули ознайо-мити читача з нацiональними звичаями, тра-дицiями i побутом, намагалися зробити свiйвнесок у загальноєвропейський лiтературнийпроцес, створити новi жанровi форми, в основiяких казковий сюжет.

2-й у ч е н ь. Таїна пришестя Божого Сина,трепетна радiсть Святого вечора, що єднаєцiлий свiт у молитвi та кожну родину за святко-вою вечерею, завжди привертала увагу ук-раїнських письменникiв. У жанрi святочногооповiдання працювало багато майстрiв ук-раїнського слова. Основою сюжету рiздвяноїказки є диво святкової ночi. Вiдбувається якасьподiя – i починається духовне вiдродження лю-дини, яка забула, що вона створена за образом iподобою Божою. Усi рiздвянi казки перейнятiвiдчуттям дива i радостi, свiтла та щиростi. Кож-на з них несе в собi дитяче зачудування життям:звичайних речей, справ, подiй не буває, скрiзьможе ховатися чудесне, потрiбно тiльки побачи-ти його. По сутi, рiздвяна казка – це притча, го-ловне завдання якої нагадати людям настановуСпасителя: «Будьте, як дiти…».

3-й у ч е н ь. Казка Марка Черемшини«Сльоза», в якiй дiє Рiздвяний ангел, булаоднiєю з перших в українськiй лiтературi. Авторвидрукував її 1898 року в журналi «Дзвiнок»,дитячому часописi, який протягом чвертi сто-лiття був єдиним на всю Україну.

«Сльоза» – твiр з неповторним сюжетом iвеликою християнською мораллю. За ним ре-жисер-мультиплiкатор Анатолiй Трифонов1993 року створив стрiчку «Рiздвяна казка».

У ч и т е л ь. Подiї казки розгортаютьсянапередоднi Рiздва. Що ми знаємо проСвятвечiр? Чому це свято таке важливе дляукраїнського народу?

«Е т н о г р а ф и».1-й у ч е н ь. Святвечiр – одне з найважливi-

ших родинних свят, яке припадає на 6 сiчня, ко-ли кожна сiм’я створює у своїй оселi атмосферузатишку, достатку, щастя i миру. Цього дня по-стять аж до появи вечiрньої Зiрки, яка сповiщає,що треба разом iз родиною сiдати за святковийстiл, молитися, прославляти колядками наро-дження Божого Сина.

До Святвечора ретельно готувалися: розтоп-лювали пiч 12 полiнами, якi висушували12 днiв, готували 12 ритуальних страв: рiздвянукутю з товченої пшеницi, узвар, горох, квасолю,смажену капусту, рибу, вареники, картоплю,гриби, кашу гречану з конопляним молоком, го-

– 101 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 101

лубцi з пшоном, коржi з маком. Першою тра-дицiйно слiд куштувати кутю, а потiм уже реш-ту наїдкiв, запивати узваром. Кутя – варенапшениця з медом i перетертим маком. Пшеницясимволiзує вiчнiсть, а мед – символ вiчного ща-стя святих на небi.

2-й у ч е н ь. У цiй багатiй, але пiснiй вечерiгосподиня подавала найголовнiшi плоди поля,городу й саду. Нiби звiтувала новому роковi просвiй урожай у минулому роцi. За повiр’ям, нiщоне могло бути на Святвечiр поза домом, у чужихруках – позичене чи десь забуте. Уся родинацього вечора неодмiнно має бути разом, щоб iпротягом року пам’ятати про мiцнiсть родиннихуз. Старi люди кажуть, що та людина, яка прове-де Святвечiр поза сiмейним колом, весь рiк блу-катиме свiтом, почуватиметься незатишно й са-мотньо. Важливо також у цей день пробачити всiкривди, що були вам заподiянi, щоб не брати об-рази й поганий настрiй iз собою до майбутньогороку. Якщо сталося так, що в хатi гостює сторон-ня людина, її обов’язково кличуть до святковогостолу: гiсть приносить щастя до оселi. На Свят-вечiр родина згадує своїх померлих родичiв, за-лишаючи їм на вiкнi узвар i кутю.

3-й у ч е н ь. До святкової вечерi готувалисязаздалегiдь. На покуттi, пiд образами, розстеля-ли чисте сiно, на яке ставили горщики з кутею йузваром. На пiдлогу стелили солому або сiно,якi виносили з хати на третiй день Рiздва i пали-ли бiля ворiт на дорозi або в садку. Рiздвяноюсоломою обв’язували фруктовi дерева, щоб во-ни краще родили наступного року.

Столу, за яким збиралася вся сiм’я, вiдводи-лась особлива роль. За традицiєю, його притру-шували соломою, по кутках клали часник (вико-нував роль оберега), а потiм покривали скатер-тиною, на яку й виставляли святкову вечерю.

Пiд вечiр до хати вносили дiдуха – обжинко-вого снопа, ставили на чiльному мiсцi i нарадiсть дiтям розцяцьковували цукерками,рiзнокольоровими стрiчками, iншими прикра-сами. Дiдух був не тiльки окрасою хати до свята– вiн ще був символом пошани пращурiв. Проце говорить i назва обрядового снопа. Дiдух – цедiдiвський дух, чи дух дiдiв, тобто всiх поперед-никiв роду. Вважалося, що дiдух, як i всi iншi

хатнi речi, набуває чудодiйної сили i приноситьщастя та успiшну працю.

У ч и т е л ь. Про подiї, що вiдбувалися збiдною дiвчинкою Марусею на Святвечiр,розповiдає Марко Черемшина у своїй казцi«Сльоза», яку представить нам група «ак-торiв».

Інсценiзацiя казки «Сльоза».Б е с i д а

• Чому Маруся надумала йти в мiсто?• Як характеризує дiвчинку її розмова з

матiр’ю?• Що сталося з Марусею, коли вона повер-

талася з мiста?• Чому перехожий не допомiг дiвчинцi?• Прокоментуйте слова Марусi: «Ненько

моя, нагрiйтеся теплом мого серця, а легше вамстане».

• Що попросила сльоза дiвчинки в ангела?• Куди занiс вiтер сльозу?• Як вплинуло на Uазду випите зi сльозин-

кою вино?• Якi позитивнi людськi якостi виховує ця

казка?Перегляд фрагментiв мультиплiка-

цiйної стрiчки «Сльоза».?�� Чи сподобався вам мультфiльм??�� Наскiльки його авторам удалося пере-

дати змiст твору? Висловiть своє враженнявiд побаченого.

Виразне читання поезiй групою дек-ламаторiв.

СвятвечiрНа столi – свята вечеря.Вся родина – за столом. Вiдчиняє ангел дверi Позолоченим крилом.

Благу вiсть нам сповiщає Про народження Христа. В хатi свято розцвiтає, Грiє душу доброта.

Пахне сiном i кутею. Сяє зiрка. Снiг скрипить. І колядка над землею З бiлим ангелом летить.

Н.Гуменюк

– 102 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 102

Святий вечiрМов таїна, мов диво-мрiя, Приходить вечiр цей до тебе. Прекрасна зiрка вже зорiє На темнiм оксамитi неба.

Найперша зiрка, срiбна-срiбна, Така божественна i ясна. Весь свiт схилився на колiна, І свiчка на столi не гасне.

Молитва... Тиша... Мить прекрасна... В душi – i радiсть, i надiя. Дитятко Боже – вже у яслах, І молиться над Ним Марiя.

З небес злетiлись янголята, Молитвенно затихли люди. Прийшло на землю добре Свято, Звершилось незбагненне чудо.

Сiм’я сiдає до вечерi, Святi батькiвськi побажання. Святвечiр вiдкриває дверi Сердечним, щирим вiншуванням.

Н.Кметюк * * *

В коронi Неба – золота колиска. Блакитноперий Ангел нахиливсь. Вселенна... І зоря пречиста зблизька: Ісус Христос вiд Дiви народивсь.

Божественно. Пресвiтло. І казково. У дiадемi Вiчної Краси Дитятком Споконвiчне стало Слово, І свiт Його Молитвою зросив...

Н.КметюкПрослуховування пiснi «Святий

вечiр».Рефлексiя. Пiдсумок уроку. �Проаналiзуйте свою роботу на уроцi.

Продовжiть речення: «Я дiзнався …». «Янавчився …». «Я усвiдомив …».

Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.Домашнє завдання. Повторити вивчене

впродовж семестру. Пiдготуватися до кон-курсу на найкращого знавця лiтератури.Написати есе «Мiй найкращий урок лiтера-тури».

У р о к 32Т е м а. Повторення та узагальнення ви-

вченого за І семестр. Семестрове оцiню-вання.

М е т а: узагальнити знання, вмiння й на-вички, набутi впродовж І семестру; розви-вати мовлення, мислення, увагу, пам’ять;зацiкавити українською лiтературою.

Т и п у р о к у: урок узагальнення й сис-тематизацiї знань, умiнь i навичок.

О б л а д н а н н я: портрети письмен-никiв, iлюстрацiї, картки з конкурснимизавданнями.

П е р е б i г у р о к уАктуалiзацiя опорних знань учнiв.Перевiрка домашнього завдання. За-

читайте написанi вдома есе. Прослухайте iпрорецензуйте твори однокласникiв.

Оголошення теми й мети уроку.Опрацювання навчального матерiалу.М е т о д и ч н а р е м а р к а. Клас об’єднано

у двi команди, кожна з яких обирає капiтана iпридумує назву. Учитель призначає журi.

«Вiдгадай твiр за наведеною цитатою»1-ш а к о м а н д а.� «Пес замовк, але зараз здогадався, що лю-

дина має бути сильнiшою, коли її лев боїться».(«Чому пес живе коло людини?».)� «Другого дня мiщани запросили до города

печенiзьких послiв, щоби поглянули, що у нихдiється. “Пощо нищите свої сили”, сказали пе-ченiгам, “хоч би ви десять лiт стояли пiд горо-дом, нiчого нам не зробите, бо ми маємо поживуз землi”». («Бiлгородський кисiль».)� «Дiвчина легко розбила той камiнь, бо вiн

був крихкий. Узяла голку i вколола собi палець.Стало їй дуже боляче, i вона заплакала». («Чомув морi є перли i мушлi».)� «Порадились, батько i оддав його у кравцi

вчитись. От вiн там побув день зо три та й утiк;залiз на пiч – знов просцем пересипається. Бать-ко його побив добре, вилаяв, оддав до шевцяшевству вчитись». («Ох».)� «Приносить чоловiк пановi ту гiлочку й

каже, що дочка загадала з неї зробити. Пан ди-вивсь, дививсь, узяв та й покинув ту гiлочку, ана думцi собi: “Цю одуриш! Мабуть, вона не з та-ких, щоб одурити...”» («Мудра дiвчина».)

– 103 –

7–8’2013

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 103

� «Дуже зрадiли дитинчата, коли перед ни-ми з’явилося те миле звiрятко, що вони бачилийого увi снi». («Хуха-Моховинка».)

2-г а к о м а н д а.� «У правiй руцi вiн тримав величезний ту-

рячий рiг з вином, а лiва торкалася рукiв’я дов-гого меча, що висiв на поясi, – бо вiн був богомдаючим i караючим». («Дажбог».)� «Вмить сонце зайшло за хмару, потемнiла

земля, зiрвався з шумом вiтер. Посипалисязрадницькi кулi на послiв Хмельницького».(«Ой Морозе-Морозенку».)� «Колись на нашiй землi була величезна

рiвнина, кiнця-краю якiй не було видно, вкриташовковистими травами, вiчнозеленими смере-ками i ялинами, могутнiми буками i яворами,берестами й тополями. Долиною текли потiчкита рiчки, багатi на пстругiв та iншу дрiбну й ве-лику рибу». («Як виникли Карпати».)� «Городяни всi вийшли за город, назустрiч

тому чоловiковi, з хлiбом-сiллю i всякими пода-рунками». («Про правду i кривду».)� «І пiднявши вгору хвiст, надувшися гордо,

вiн пiшов углиб лiсу, де знав, що є мiсце сходиндля всiєї лiсової людностi». («Фарбований Лис».)� «Великi i маленькi риби пiшки походжали

по дну, наче прогулювались. Старий рак з однiєюклешнею за щось сварив маленьких рачкiв.А бiля самого берега гуляли двi плотвички».(«Незвичайнi пригоди Алi в країнi Недоладiї».)

«Упiзнай мене!»Прослухайте вислови вiд iменi лiтера-

турних героїв i вгадайте, хто з персонажiвмiг би про себе так сказати.

1-ш а к о м а н д а.� «Я жив з вовком, ведмедем, левом. Та зро-

зумiв, що найбезпечнiше жити з людиною, бовона найсильнiша». (Собака з мiфу «Чому песживе коло людини?».)� «Я був тричi спалений i тiльки опiсля цьо-

го став гарним парубком». (Син-одинак iз казки«Ох».)� «Я вистригла вовковi три жменьки волосся

з-помiж очей i пустила на вiтер, переляк розвiяв-ся». (Мавпа Фрузя з «Фарбованого Лиса».)� «Я залишилася без даху над головою в

лютi морози. Тому змушена була шукати при-хистку в хлiвi». (Моховинка.)

� «Я з’їв сам себе з переляку». (Капiтан Ма-кака.)� «Я побудував цю країну з битого скла, би-

тої цегли, поламаних дощок. І розбудовуватимуїї, поки люди не навчаться хазяйнувати». (Недо-черевик.)

2-г а к о м а н д а.� «Я так ударив тричi своїм хазяїном об зе-

млю, що вона не витримала тих ударiв i розко-лолася». (Карпо з легенди «Як виникли Карпа-ти».)� «Я був упевнений, що краще жити не-

правдою. За це й поплатився: чорти почепилимене на найвищiй гiлляцi». (Дядько з казки«Про правду i кривду».)� «Я на одному диханнi випив сорок соро-

кових кухлiв води i таку ж кiлькiсть вина». (Об-пивайло з «Летючого корабля».)� «Я допомогла батьковi вiдгадати загадку

про те, що у свiтi ситнiше, прудкiше, милiше надусе». (Маруся з «Мудрої дiвчини».)� «Я власним життям поплатився за свою

необачнiсть». (Лис Микита.)� «Я єдина людина в цiй країнi, яка дово-

дить справи до кiнця». (Кат iз казки «Незви-чайнi пригоди Алi в країнi Недоладiї».)

«Рiч-загадка»Правила проведення: команди отриму-

ють вiд ведучого по двi речi (або зображен-ня речей), про якi мають за 1 хвилину скла-сти загадку для суперникiв таким чином,щоб можна було вгадати, про який худож-нiй твiр iдеться. Н а п р и к л а д: За допомо-гою цього апарата очiльник країни мiг пере-глядати дiафiльм, починаючи з кiнця. –Дiапроектор (повiсть-казка «Незвичайнiпригоди Алi в країнi Недоладiї»).

«Пантомiма»Прочитайте розданi вам на картках

прислiв’я. Продемонструйте їхнiй змiст задопомогою пантомiми. Дiстанете перемогув конкурсi, коли журi вiдгадає продемонст-роване прислiв’я.

Пiдсумок конкурсу.Семестрове оцiнювання, оголошення

оцiнок.Домашнє завдання. Написати есе «Мої

успiхи i невдачi: ставлення до них».

– 104 –

BIBL-DYVOSL0-07-08'13_4 25/07/13 16:24 Page 104

Documents

БІБЛІОТЕЧКАkramatorsk-movu.edukit.dn.ua/Files/downloads/Плани-конспекти уроків... · 6 Урок позакласного читання. Народнi