Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет

До друку та в світдозволяю на підставі«Єдиних правил», п.2.6.14Заступник першого проректора-начальник організаційно-методичногоуправління В.Б.Юскаєв

Українська мова Методичні вказівкидо практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Українська мова” для студентів 1-го курсу факультету економіки та менеджменту денної форми навчання

Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал,бібліографічні відомостіперевірені, запис одиницьвідповідає стандартам

Укладач Л. М. Яременко

Відповідальний за випуск О. Г. Ткаченко

Декан факультету економіки та менеджменту О.І. Карпіщенко

Суми Видавництво СумДУ 2009

Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет

УКРАЇНСЬКА МОВА Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Українська мова” для студентів 1-го курсу факультету економіки та менеджменту денної форми навчання

Суми Видавництво СумДУ 2009

Українська мова. Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Українська мова” для студентів 1-го курсу факультету економіки та менеджменту денної форми навчання /Укладач Л.М. Яременко. - Суми: Вид-во СумДУ, 2009.- 103с.

ПЕРЕДМОВА Вивчення української мови на факультеті економіки та менеджменту тісно пов’язане із загальною тенденцією гуманізації освіти. Таке спрямування сприяє повнішому розвитку особистості в контексті засвоєння загальнолюд-ських цінностей, формуванню національної свідомості сучасних студентів як майбутніх представників української еліти. Тематика практичних завдань, комплекс тренувальних вправ, граматичних коментарів і методичних порад ставлять за мету формувати високий рівень мовної компетентності студентів- економістів у професійній і науковій сферах комунікації, підвищувати загальнокультурний та інтелектуальний рівні особистості. Високий рівень мовної компетенції – органічний складник освіченості фахівця економічної сфери, основи його успішної професійної діяльності, конкурентоспроможності. Засвоєння норм літературної мови у процесі аналізу різностильових текстів (публіцистичного, наукового й офіційно-ділового стилів), їх жанрових різновидів і творення власних текстів сприятиме підвищенню загальномовної культури особистості. Формування мовленнєвої майстерності забезпечує вивчення основ ділового красномовства, культурних засад міжперсонального спілкування, національного етикету. Професійна мова майбутніх економістів і фінансистів характеризується наявністю різноманітних стереотипних структур. Процес спілкування передбачає застосування цих стереотипів у типових ситуаціях. Відповідні стереотипні мовні явища виявляються оптимальними для передачі відповідної інформації. Досконале володіння стереотипами наукової та ділової мови забезпечує створення висококультурного мовного середовища.

Витяг з РЕГЛАМЕНТумодульно-рейтингової системи контролю і оцінювання

знань з дисципліни „Українська мова” 2 ОРГАНІЗАЦІЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮМодулі Модульні цикли, модулі

залікового кредитуТермін

контролю(тиждень)

Формаконтролю

Шкалаоцінювання

RЗаліковий кредит (Модульний цикл І) 0,8 кредита

1 Теоретичний матеріал:(обсяг лекційного матеріалу – 10 год.)Змістовний модуль1 „Основні мово знавчі принципи формування усного мовлення професійного комунікатора. Культура усного діл. мовлення.”

3

2 Практ.заняття:(Обсяг практ. занять –8 год.)Практ. заняття №1 –№4 (шкала оцінювання кожного 7 балів)

Поточнетестування

28

3 Контрольна робота (2 год.)

5-йтиждень

Контрольнаробота

18

Всього по І модульному циклу 49 Заліковий кредит ІІ (Модульний цикл ІІ) 3,2 кредита

4 Практичні заняття:(обсяг практ. занять – 10 год.)Практ. заняття№ 5 – 9

Змістовний модуль 2

Поточнетестування

Тестування

35

„Писемне мовлення професійного комуніка-тора. Граматичний та синтаксичний аспекти”

8-й тиждень

з самост. роботи

15

5 Практичні заняття:(обсяг практ. занять – 8 год.)Підсумковий модульний контроль

10-йтиждень

Тестування з самост. роботи

28 15

18Всього по ІІ модульному циклу 111 Всього з дисципліни макс. значення рейтингов. балів (RD)160

3 ПРИЗНАЧЕННЯ РЕЙТИНГОВИХ БАЛІВ Оцінювання з дисципліни (модулів) здійснюється за багатобальною шкалою (R=40К). Тобто шкала оцінювання з дисципліни становить : 40 4,0=160 балів які розподілені на модулі (види) навчальної роботи двох модульних циклів.„відмінно” А 144 < RD < 160„добре” В 136 < RD < 144

С 120 < RD <136„задовільно” Д 104 <RD < 120

Е 96 <RD <104„незадовільно” F,FX RD > 96 Розподіл рейтингових балів з дисципліни за модулями здійснюється у відповідності до визначеної шкали оцінювання за вищенаведеними співвідношеннями традиційної чотирибальної оцінки і рейтинговими балами. При здійсненні модульного контролю методом тестування рейтингові бали визначаються за співвідношенням правильних відповідей і кількістю тестових завдань: N/N 100%, де N – число правильних відповідей, N – загальне число питань 90...100% правильних відповідей – „відмінно” - 0,9R -1,0 R 75...89% правильних відповідей – „добре” - 0,75 R -0,9 R60...74% правильних відповідей – „задовільно” - 0,6 R -0,75 R 59% та менше – „незадовільно” - 0,6 R

Близько 60% рейтингових балів студенти здобувають під час поточних занять. За роботу на лекційних заняттях – 3,0 (0,6 х 5), на практичних заняттях, на кожному по 7 балів. Із яких 4 бали за теоретичну підготовку, а 3 бали – за виконані практичні завдання.. Отже 7 х 13 = 91 бал максимально. І 66 балів під час поточних і модульних контролів. За теоретичну підготовку 4 рейтинг. бали – „5” на практичному занятті 3,5 –3 рейтинг. бали - „4”

2,5 рейтинг. бали – „3” 0 рейтинг. балів - «2»

За практичне виконання 3 рейтинг. бали – „5”

2,5 рейтинг. бали – „4” 2 рейтинг. бали – «3»

0 рейтинг. балів - «2» Оскільки, згідно з програмою, студенти працюють над курсом 104 год. самостійно і лише 40 годин в аудиторії, здійснюється контроль якості набутих самостійно знань після кожного змістовного модуля. Максимально по 15 рейтингових балів.

13,5 – 15 – „5” 11 – 13 – „4” 9 – 10 – „3”

Поточний модульний контроль і підсумкова модульна атестація оцінюється по 18 балів. Таким чином.:

16 – 18 – „5” 13,5 – 15 – „4” 11 – 13 – „3”

Від заходу підсумкової атестації звільняються студенти, які за підсумками поточної роботи отримали оцінку „задовільно”, тобто отримали не менше 0,6R рейтингових балів – 96 балів, та не мають заборгованостей з жодного із модулів (видів навчальної роботи). Вони мають право на отримання оцінки з дисципліни відповідно до отриманих рейтингових балів за наслідками поточної роботи і модульних контролів.

Студенти, які протягом двох модульних циклів не набрали рейтингові бали, що відповідають позитивній оцінці, але виконали всі види навчальної роботи, передбаченої програмою, можуть бути допущені до складання диференційованого заліку за умови наявності у них більше 0,4R рейтингових балів з дисципліни – більше 64 балів. Захід підсумкової атестації (диф. залік) проводиться із дотриманням загальних вимог до організації семестрового екзамену (у письмовій формі або методом тестування). При цьому студенти мають право на дворазове перескладання диференційованого заліку (один раз викладачеві і один раз комісії): незадовільна навчальна робота студента протягом двох модульних циклів вважається першою незадовільною оцінкою. Перескладання контрольних заходів з модуля дозволяється протягом атестаційного тижня у випадку відсутності на контрольному заході або при отриманні незадовільної оцінки. При повторному контролі знань (крім відсутності на контрольному заході з поважної причини) у рейтингову шкалу оцінювання вводиться поправочний коефіцієнт (0,95), який зменшує рейтингові бали, що нараховуються у відповідному діапазоні оцінок, враховуючи те, що студент продемонстрував недолік щодо якісної поточної роботи. Наприклад, при отриманні оцінки „добре” студентові буде нараховано від 0,71 R до 0,86 R . Студент, що має право на звільнення від підсумкової атестації, може підвищити свій рейтинг з дисципліни (RД) шляхом участі в ній (складання підсумкового дифзаліку за програмою навчальної дисципліни). При цьому незалежно від результатів підсумкової атестації оцінка з дисципліни не може бути нижчою, ніж визначена за отриманими рейтинговими балами. Спроба підвищення рейтингу допускається одноразово.

3.1 Заохочувальні рейтингові бали з дисципліни

Заохочувальні рейтингові бали з дисципліни (зі знаком „+”) нараховуються:

– за систематичну продуктивну активність під час проведення аудиторних занять;

– за самостійне опрацювання додаткових джерел з питань курсу, не винесених на самостійне вивчення;

– за участь у науково-практичній роботі з проблем дисципліни „Українська мова за професійним спрямуванням”

При нарахуванні заохочувальних балів провідний викладач має право звільнити студента від виконання окремих практичних завдань, які передбачені програмою навчальної дисципліни. Загальна кількість рейтингових балів, отриманих студентом з навчальної дисципліни, не може перевищувати значення шкали оцінювання з дисципліни.

Практичне заняття 1 Тема. Мова як знакова система. Функції мови у суспільстві. Українська національна та літературна мова. Державний статус української мови План 1 Мова як знакова система. Суспільний характер мови, функції мови у суспільстві. 2 Загальнонаціональна і літературна українська мова. Державний статус української мови 3 Проблема мови і мовлення. Історія та сучасне трактування понять. 4 Поняття білінгвізму та мовної інтерференції. Двомовність в українському професійному оточенні (білінгвізм чи суржик) – за і проти.

5 І.Франко, І.Огієнко про рідну мову, двомовність. Список літератури

1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. посіб.- Л.: Світ, 2003.- С.56-57.

2. Ботвина Н. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посіб.- К.: АртЕк, 1998.- С.5-13.

3. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. 2-ге вид., доповн.- Х.: Торгсінг, 2002.- С. 12-17.

4. Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація: Тези про місце і роль мови в національному відродженні України.- Дрогобич, 1992.

5. Караванський С. Пошук українського слова, або боротьба за національне „я”.- К.: Вид. Центр „Академія”, 2001.- С.5- 13.

6. Кочерган М. Вступ до мовознавства.- К., 2004 (функції мови у суспільстві).

7. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посіб.- К.: Каравела, 2006.- С.7- 36.

8. Семчук У. Білінгвізм як термін і двомовність як гасло. Фактори впливу на вибір мови і на мовну політику //Урок Української.- 2007.- №2-3.- С.4-7.

9. Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей.- К.: Просвіта, 2001.- С. 11-26.

10. Форма існування мови суржик // Масенко Л. Мова і політика.- К.: Соняшник, 1999.- С.23- 32.

Завдання1 Опрацюйте літературу. Підготуйтесь до відповіді на

поставлені питання, зверніть увагу на функції мови у суспільстві.

2 Перекладіть один із поданих текстів українською мовою.

А Альфред Маршалл (1842-1924) - неоклассик рыночной экономики

В любом современном учебнике по экономике представлен график, называемый «Крест Маршалла», который увязывает воєдино такие экономические понятия, как «спрос», «предложение» и «цена». Выдающийся английский экономист, професор Кембриджского университета А.Маршалл доказал, что существующая на рынке цена образуется в момент, когда спрос и предложение уравновешивают друг друга. При этом цена, которую покупатель согласен уплатить за товар, определяется полезностью для него этого товара.

Любой товар не может бать продан, если в какой-то момент спрос и предложение не уравновешивают друг друга. Этот момент характеризуется точкой равновесия. Ей соответствует конкретное количество товара и конкретная цена, называемая равновесной. Если спрос на данный товар растет, кривая перемещается вверх – цена увеличивается. Соответственно меняется цена и при изменении предложения. А.Маршалл в своих трудах исследовал множество ключевых понятий ценообразования: и «эластичность спроса», и зависимость спроса и предложения от времени, и монопольне цены. Его учебник «Принципы политической экономики», написанный в 1890 г., дал мощный импульс экономическому учению на полвека вперед. И сегодня, спустя более 120 лет, многие его положения не устарали, так как ученый описал механизмы выбора экономических решений в условиях ограниченности ресурсов. Тем самым бродил вызов политэкономии К.Маркса и заслужил имя «неоклассика». (Из энциклопедии) Б Трудно встретить сейчас человека, полностью равнодушного к современной речи и удовлетворенного ее состоянием. На колебания и сложность языка сетуют стар и млад.Впрочем, образованная часть общества никогда не была безразличной к своему языку. Почти всегда находились сторонники языкового обновления, даже реформ языка, а с

другой стороны, пуристы-ревнители чистоты и правильности старых, традиционных речевых навыков. Спор между ними – это непреходящий спор, чем-то похожий на извечную проблему “отцов и детей”. Всё более укрепляется в сознании современников то, что речь человека – это лакмусовая бумажка его общей культуры, что владение литературным языком составляет необходимый компо-нент образованности, интеллигентности. Литературным языком называют исторически сложившуюся высшую (образцовую, обработанную) форму национального языка, обладающую богатым лексическим фондом, упорядоченной грамматической структурой и развитой системой стилей. Сближаясь на разных этапах своего развития то с книжно-письменной, то с разговорно-устной формой речи, литературный язык никогда не был чем-то искусственным и совершенно чужим народному языку. В то же время между ними нельзя ставить знак равенства. Литераторному языку присущи особые свойства. Среди его основных признаков выделяются следующие:

1) наличие обязательных определенных норм (правил) слово-употребления, ударения, произношения и т.п.;

2) стремление к устойчивости, к сохранению общекультурного наследства и литературно-книжных традиций;

3) приспособленность не только для обозначения всей суммы знаний, накопленной человечеством, но и для осуществления отвлеченного логического мышления;

4) стилистическое богатство, заключающееся в обилии функционально оправданных вариантных и синонимических средств, что позволяет достигать наиболее эфективного выражения мысли в различных речевых ситуациях.

(Горбачевич Л.С. “Нормы современного русского языка”)

3 У кожному ряду знайдіть слово з помилкою, випишіть його правильно.

Ганчір’я, остров’янин, дзв’якнути, обв’язати, злопам’ятство, бджолосім’я.Перлина, пелюка, глитати, шептати, тремтіти, рипучо, лимонад, делікатний.

Для самостійного опрацювання Для активного запам’ятовування1 Білінгвізм – двомовність- практика індивідуального

або колективного використання двох мов у рамках однієї державної чи соціальної спільності у відповідних комунікативних сферах.

2 Суржик- (букв. суміш жита з пшеницею, ячменю з вівсом і т. ін., а також борошно з такого зерна) – мова, в якій штучно об’єднані без дотримування літ. норм елементи різних мов. Уживається переважно щодо українського просторіччя, засміченого невмотивовано запозиченнями.

3 Мовлення- процес реалізації мовної діяльності, єдиний об’єктивний прояв мови. Як загальний процес суспільної мовної діяльності складається із індивідуа- льних актів мовлення члена громади. Провідна ознака мовлення – його індивідуальність, неповторність.

Завдання

1 Уважно опрацюйте статтю І.Франка «Двоязичність і дволичність» (скорочено) і дайте відповіді на запитання:

Які факти з життя нашої культури І.Франко використав у праці «Двоязичність і дволичність»?

Як трактує І.Франко поняття «рідна мова»? Чому двоязичність, на думку І.Франка, веде до

дволичності? Як поцінував І.Франко творчість Т.Шевченка? У чому трагедія М.Гоголя, на думку І.Франка? Які підходи відомі Вам щодо трактування

двомовності?

2 Уважно ознайомтеся з 10-ма заповідями свідомого громадянина щодо мови у трактуванні І.Огієнка. Назвіть найголовніше правило в сучасних умовах («Наука про рідномовні обов’язки. Рідномовний Катехізис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства», 1936).

І.Огієнко. «Наука про рідномовні обов’язки»

1 Мова- то серце народу: гине мова- гине народ.2 Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ.3 Літературна мова – то головний двигун розвитку духовної культури народу, то найміцніша основа її.4 Уживання в літературі тільки говіркових сильно шкодить культурному об’єднанню нації.5 Народ, що не створив собі соборної літературної мови, не може зватися свідомою нацією.6 Для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис.7 Головний рідномовний обов’язок кожного свідомого громадянина – працювати для збільшення культури своєї літературної мови.8 Стан літературної мови – то ступінь культурного розвою народу.9 Як про духовну зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народу судять найперше з культури його літературної мови.10 Кожний свідомий громадянин мусить практично знати свою

соборну літературну мову й вимову та свій соборний правопис, а також знати й виконувати рідномовні обов’язки свого народу.

Практичне заняття 2

Тема. Нормативність як важлива ознака літературної української мови. Типологія мовних норм. Орфоепічні й акцентуаційні норми сучасної української мови. Просодичні засоби мови. План 1 Поняття мовної норми, її ознаки (вибірковість, усталеність, обов’язковість) та соціальне значення. Мовна норма як мовний варіант, закріплений практикою вживання. Варіантність у мові. 2 Типологія мовних норм. 3 Мовленнєва культура професіонала в контексті мовної політики держави. Порушення орфоепічних норм під впливом російської мови. 4 Орфоепічні та акцентуаційні норми української літературної мови. Окремі закономірності та складні випадки наголошування слів. 5 Просодичні засоби мови (наголос, інтонація, пауза, ритмічна структура слова). Рівень володіння ними як показник високої мовної культури сучасного професійного комунікатора (економіста, менеджера). Список літератури 1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо /Уклад. Я.Б.Тимошенко.- К.: Либідь,1991.- С.5-17. 2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення.- Львів, 1990.- С.66-71. 3. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Л.: Світ, 2003.-С.384-385, 391-393. 4. Головащук С.І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник.- К.: Либідь,1995.- С.3-7. 5. Горпинич В.А. Русско-украинский орфоэпический словарь /Под ред. В.М.Русановского.- К.: Освіта,1992.-С.188-224. 6. Зубенко Л.Г., Нємцов В.Д. Культура ділового спілкування. - Навч. посібн.,- К.: “ЕксОб”, 2000.- С.12-23.

7. Кочерган М.П. Загальне мовознавство.- К.: Вид. центр “Академія”,1991.- С.160-163. 8. Культура фахового мовлення: Навч. посібн./За ред. Н.Д.Бабич.- Чернівці: Книги-ХХІ, 2005.- С.125-131, 505, 555- 558. 9. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. - К.: Либідь, 1993.- С.19-36. 10. Пономарів О.Д. Культура слова. Мовностилістичні поради: Навч. посібн.- К.: Либідь, 1999.- С.16-33. 11. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навч. посібн.- К.: Центр навчальної літ., 2004.-С.8- 15, 213-214. 12. Ющук І.П. Вступ до мовознавства.- К.: Рута, 2000.- С.39-42. 13. Ющук І.П. Українська мова.- К.: Либідь, 2004.- С.69-71, 94-97. 14. Методичні вказівки та вправи з культури мови професійного комунікатора курсу “Українська мова за професійним спрямуванням” /Укладач Л.М.Яременко.- Суми: Вид-во СумДУ, Ч.1. Завдання 1 Здійсніть переклад-переказ тексту, додавши власні міркування щодо теми, яка тут розглядається. Чи можна стверджувати, що кожна людина має власний мовленнєвий портрет? Які просодичні засоби мови „змальовують” цей портрет? Характеристика собеседника по его манере говорить Слушая собеседника, мы размышляем над тем, как он говорит, ищем подтекст в его речи, а потом уже анализируем смысл сказанного. Значит голос и манера говорить содержат для внимательного слушателя первичную, незамаскиро-ванную информацию о деловом партнере. Скорость речи соответствует темпераменту, темпу жизни человека, ее трудно изменить. Оживленная, бойкая, вплоть до торопливой манера говорить характерна для уверенного в себе человека; спокойная, медлительная – для рассудительного, спокойного, основательного человека, а заметные колебания скорости речи - для недостаточно уравновешенного. Громкость речи в целом служит

показателем жизненной энергии и уверенности в себе, а нечеткое, расплывчатое произношение- проявление внутренне неуважительной позиции по отношению к своему собеседнику (он даже не заботится о том, чтобы другим было легко его расслышать). Практика делового общения показывет: человек, который хочет быть убедительным, говорит медленно и в низкой тональности в рамках естественного диапазона своего голоса. О многом говорит окраска голоса: металлическое звучание – энергичность и твердость собеседника, монотон-ность – скрытность, робость, а элейный, масляный голос говорит о лишь изображаемой дружественности; ритмические колебания высоты тона характеризуют уравновешенного, способного человека. Мудрецы в старину по голосу могли определить черты характера. А в интонацию можно вложить такую информацию, какую не всегда легко передать словами. Шутя говорят: «Есть люди, которых можно слушать, есть люди, каких нельзя слушать, и люди, каких нельзя не слушать». (С.Дерябо, В.Ясвин «Гроссмейстер общения») 2 Опрацьовуючи усно п’яте теоретичне питання, використайте уривок з монографії професора Головіна Б.М. „Основы культуры речи”. Яку роль виконує інтонація в процесі спілкування? З чим порівнює інтонацію вчений? Что такое интонация? Это движение в процессе развертывания речи, высоты её звучания, силы, темпа, тембра и членение её за паузами. Таким образом, интонация – явление весьма сложное, несмотря на то, что слушателем оно воспринимается как нечто целостное, нерасчлененное и потому «простое». Интонационные «рисунки» высказываний, предлагаемые и допускаемые свойствами современного литературного языка, многочисленны, разнообразны и очень чутки к той информации, которая высказыванием выражается и возбуждается. Именно этим нужно объяснить громадную роль интонации как выразительного средства речи и как средства, усиливающего её воздействие на сознание человека.

Интонация позволяет выражать не только логическое значение высказывания, но и его эмоциональные и волевые «созначения» (конечно, при условии, что эти созначения в лексико-семантической и грамматической структуре высказывания «заложены»). Вот почему интонация высказывания постоянно вторгается в нашу психическую жизнь – на работе, в магазине или ателье, дома. Директор с подчиненными может говорить вежливо и тактично, но твердо – подчиненный не будет таким разговором обижен. Другой директор в подобных же условиях поговорит с подчиненным резко, грубо, бестактно – будет нанесена обида личности подчиненного. Вспомним, как часто грубят продавцы покупателям в магазинах, и эта грубость, черствость, невнимание прорываются прежде всего в интонациях. Вспомним, как часто и бездумно молодые люди бестактно говорят друг с другом и со старшими, и эта бестактность слышна прежде всего в интонации. Возникает, таким образом, большой круг вопросов и задач, связанных с использованием интонации в сугубо практических целях – в нашей повседневной жизни. Нельзя, к сожалению, дать людям рецепты. Можно лишь посоветовать: помните, что ваша интонация – это зеркало вашей души; культура чувств и эмоциональных межличностных отношений неразрывно связана с культурой интонационного «оформления» высказываний. Что происходит с интонацией, когда речь фиксируется на письме? Пунктуационными знаками интонация почти не обозначается: эти знаки соответствуют грамматическому, а не интонационному членению высказываний. Однако интонация как бы закладывается в грамматическую и лексико-семантическую организацию речи – потому, что существует связь между грамматическим и лексико-семантическим строением высказываний и их интонационным рисунком. Человек, говорящий на родном языке и усвоивший хотя бы основные интонационные «схемы, рисунки», находит, как правило, интонацию, соответствующую читаемому высказыванию и «выдаёт» интонацию слушателям либо представляет её в своём сознании. (Головин Б.Н. «Основы культуры речи») На самостійне опрацювання

Для активного запам’ятовування 1 норма літературної мови – реальний, історично зу-мовлений і порівняно стабільний мовний факт, що відповідає системі та нормі мови і становить єдину можливість або найкращий для даного конкретного випадку варіант, відібраний суспільством на певному етапі його розвитку із співвідносних фактів загальнонародної (національної) мови у процесі спілкування. 2 типологія мовних норм – класифікація мовних норм на основі певних ознак. Розрізняють такі структурно-мовні типи норм: орфоепічні, акцентуальні, лексико-фразеологічні, словотвірні, морфологічні, стилістичні, орфографічні, пунктуаційні; 3 просодичний – той, що стосується явищ висоти, довготи і сили інтонації або співвідношення ритміко-інтонаційних особливостей мовлення. 4 просодичні засоби мови – ритміко-інтонаційні засоби мовлення (мелодика, відносна сила вимови слів та їх частин, співвідношення відрізків мовлення за довготою, загальний темп мовлення, паузи, загальне темброве забарвлення тощо), які організовують мовлення шляхом протиставлення одних частин мовного потоку іншим. 5 наголос – виділення одного із складів неодноскладового слова або слова в реченні за допомогою посилення м’язового напруження, зміни висоти тону або подовження голосного звука. Є різні типи наголосу: словесний (складовий), логічний, емфатичний (почуттєво-виразний), синтагматичний (тактовий). 6 інтонація – ритмомелодійний лад мовлення, який служить для вираження смислових та емоційних особливостей висловлення і виявляється у послідовних змінах висоти тону, сили і тривалості звучання, а також тембру голосу. Елементами інтонації є мелодика мовлення, ритм, логічний , емфатичний і синтагматичний наголоси, інтенсивність мовлення, темп мовлення, тембр голосу. 7 пауза – тимчасова перерва, зупинка у потоці мовлення, зумовлена фізіологічними, граматичними, психологічними, або логічними факторами. Пауза є одним із елементів інтонації, що бере участь у звуковій організації речення та його складових частин, головним чинником у його членуванні, у виділенні відокремлених членів тощо.

На допомогу студентам (до другого питання)

Мовні норми Мовні норми – сукупність найбільш традиційних реалізацій мовної системи, повторювальних, відібраних і закріплених у процесі спільної комунікації. Норми надають мові професіонала характеру впорядкованості і обов’язковості. Основними ознаками мовної норми є традиційність, гнучка стабільність, сформована змінами культурно-історичних умов розвитку літературної мови, та її варіативність. Поняття норми у лінгвістиці багатопланове і диференціюється у кількох різновидах: загальномовна, літературна, стильова і стилістична.

Розрізняють такі типи літературної норми:- орфоепічні (виявляються в усталеній вимові звуків,

звукосполучень, граматичних форм слів);- акцентуаційні (усталене наголошування слів);- лексичні та фразеологічні (впорядковують вживання слів і

стійких словосполучень залежно від їх значення);- морфологічні (впорядковують вживання значущих частин

слова та словозміну);- синтаксичні (визначають побудову словосполучень і

речень);- орфографічні та пунктуаційні;- стилістичні (регулюють відбір мовних засобів відповідно

до сфери та ситуації спілкування) та інші. Опанування норм літературної мови сприяє підвищенню культури мовлення, формує відповідний мовний смак. Регулювальна функція літературної норми виявляється у всіх функціональних стилях. Головною і необхідною умовою існування функціонального стилю, його суттю є мовленнєва системність, тобто спосіб добору й організації мовних засобів у певному типі мовлення. Мовленнєва системність стилю визначає і стильову норму, встановлює її межі, тому її інколи називають внутрішньою нормою. Отже, стильова норма – правила відбору та організації мовних одиниць в тексті наукового чи офіційно-ділового стилю; правила відбору стилю, що відповідає умовам мовного спілкування. Стильова норма характеризується двома тенденціями, що протидіють:

1) тенденція до стабільності, завдяки якій формується стиль як щось відносно стале, нагромаджуються нормативні явища

стилю (лексичні шари, арсенал стилістично потужних форм і конструкцій);

2) тенденція до зміни, яка свідчить, що стиль є категорією історично змінною, перебуває в невпинному розвитку.

Стилі взаємодіють із суміжними стилями, взаємозбагачуються. Вони перебувають під тиском конкретних потреб комунікації, що корегуються стильовою нормою, яка рухлива і змінна відповідно до потреб комунікації. Вершиною мовної культури є стилістична норма, котра діє в межах літературної, але передбачає не лише правильність мовлення, а й доцільність і довершеність його відповідно до комунікативних завдань, умов, ситуації спілкування, відображає авторські уподобання. ( Л.Мацько «Теоретичні засади курсу «Культура

української фахової мови»)

(до четвертого питання) Деякі особливості вимови звукосполук в українській мові

с +ш =шш вимовляємо [приен`ішшие] принісши

з + ш =шш вимовляємо [биешшуму] без шуму з + ж =жж вимовляємо [жжитие] зжити з + ч =шч вимовляємо [шчого] з чого з + дж = ждж вимовляємо [жджеиреила] з

джерела ш + с/ = c/c/ вимовляємо [купайеис/c/а] купаєшся ч + с/ = ц/c/ вимовляємо [неимуц/с/а] не мучся ж + с/ = з /с/ вимовляємо [неипоур/із/с/а] не

поріжся ш + ц/ =c/ц/ вимовляємо [надос/ц/і] на дошці ч + ц/ = ц/ц/ вимовляємо [до ц/ц/і] дочці ж + ц/ = з/ц/ вимовляємо [у лоз/ц/і] у ложці т + ч = чч вимовляємо [закв/іччати] заквітчати т +ш =чч вимовляємо [короччий] коротший т + ц =цц вимовляємо [корицце] коритце т/ + с/ = ц/ц/ вимовляємо [робиец/ц/а] робиться з + д + ц/ =з/ц/ вимовляємо [у поуйіз/ц/і] у

поїздці

с + т + ц/ = с/ц/ вимовляємо [неив/іс/ц/і] невістці* У швидкому темпі мовлення часова відстань між словами скорочується, а тому деякі сполучення звуків на стикові слів змінюються так само, як і в межах одного слова.

Практичне заняття 3 Тема. Стилі сучасної української літературної мови. Науковий стиль як основа формування культури мови фахівця. Форми репрезентації студентських наукових досліджень. Запис бібліографії.

План1 Поняття про стиль і стилістичну норму. Походження

слова «стиль». Мовний стиль як сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання.

2 Структурно-функціональна характеристика наукового стилю та його підстилів.

3 Поняття про писемну мову наукового стилю. Типові мовні звороти та засоби зв’язку в наукових текстах.

4 Жанрово-типологічне розмаїття письмових робіт наукового стилю. Анотація, реферат – форми наукової роботи студента. Основні вимоги до написання.

5 Правила оформлення бібліографії.

Список літератури1. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі

української мови: Навч. посіб.- К.: АртЕк, 1998.- С.5-13.2. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. 2-ге вид.,

доповнене.- Х.: Торсінг, 2002.- С.18-20, 24-31,122-126.

3. Культура фахового мовлення: Навч. посіб./ За ред. Н.Д.Бабич.- Чернівці: Книги- ХХ1, 2005.-С.32-37, 135-145, 171-176.

4. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посіб.- К.: Каравела, 2006.- С.37-50, 275.

5. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуманітарного профілю.- К.: Вежа, 1994.- С.119-135.

6. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. Підручник.- К.: Либідь, 1993.-С.5-12.

7. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. Навч. посіб.- Літера, ЛТД, 2001, 410с.

Завдання1 Опрацюйте подані питання, тезисно запишіть відповіді.2 Уважно прочитайте запропонований уривок, сформулюйте основну думку, додайте власні міркування щодо теми, яка розглядається. Визначте функціональний стиль і підстиль, у яких реалізований пропонований уривок.

В одній із розвідок читаємо: «У зв’язку з тим, що корінний етнос формується дуже тривалий час в однорідному природному середовищі, між ним і цим середовищем встановлюється гармонія. Кліматичні умови, неповторні навколишні ландшафти, особливості рослинного і тваринного світу, гравітаційного та магнітного полів, геохімія підґрунтя, грунту, поверхневих та підземних вод – все це значною мірою впливає на фізичні та психічні властивості етносу, його соціотип, мову, мелос, традиції. Чим глибший етнічний родовід має людина, тим комфортніше почуває себе на своїй батьківщині, менше хворіє, має більшу життєву енергію тощо». Литовські вчені дослідили, що складена геофізиками карта електромагнітних полів на території їх держави накладається на карту литовських діалектів з точністю до одного кілометра. Ідея, спочатку тільки філософсько-поетична, закріплюється в науці як аксіома: мова своєрідно

«прописана» в цілком певному земному просторі, закріплює людину в певних часово-просторових рамках. Отже, звукова мова має надзвичайно важливе значення – на жаль, ще не зовсім усвідомлене, - в активізації біоритмів національного інстинкту, у зміщенні психофізичної структури національного типу, у мобілізації суспільства на основі етнонаціоналізму.

(О.Сербенська «Культура усного мовлення») 3 Підберіть і запишіть текст професійного спрямування на 100-120(150) слів, реалізованого в межах наукового чи офіційно-ділового стилю, зазначте автора і джерело. Визначте, до якого функціонального стилю, підстилю належить текст. Чи можна стверджувати на прикладі наведеного Вами тексту, що відбувається зближення функціональних стилів української мови? Відповідь аргументуйте. Проаналізуйте підібраний вами текст за мовними засобами, а саме: знайдіть книжні слова, терміни, професіоналізми чи кліше- стійкі сполуки слів, наприклад, у разі, згідно з. 4 Анотація від лат. annotatio «примітка», «помітка» – стислий виклад (5-7речень) змісту книги, статті тощо, часто з критичною оцінкою їх. Напишіть анотацію до книги професійного спрямування, яку ви нещодавно прочитали, або до книг Долан Э. Дж., Линдсей Д. Макроэкономика (пер. с англ. В.Лукашевича и др. С-Пб, 1994, 412с. Тимошенко Н.Л. Корпоративна культура: діловий етикет: Навч. посіб.- К.: Знання, 2006.- 391с.

5Здійсніть бібліографічний опис статей розділу «Мовознавство» журналу «Дивослово» за липень 2008 року (№7.-С.36-40). Для самостійного опрацювання

Реферат Дайте відповіді на поставлені запитання: - Які вимоги ставляться до реферату як до

форми наукової роботи? - Які існують види рефератів? Що таке реферат- резюме? - Яка структура рефератів? - Поясніть поняття «науковий апарат».

Реферат — одна з поширених форм наукової роботи, над якою доводиться працювати і студентам, і викладачам, і серйозним ученим. Будь-яка праця науково-дослідницького характеру може включати реферативну частину, яка містить критичний огляд наукової літератури, виклад змісту концепцій та їх аналіз тощо. Така реферативна частина обов'язково є в курсових і дипломних роботах. Головна вимога до неї — не вдаватися до плагіату, тобто не видавати чиїсь думки, міркування, висновки за свої. Тому в реферативних частинах роботи слід зазначати авторів концепцій, робити точні посилання і т. ін. Реферат може існувати і як окрема робота, що являє собою стислий виклад книги чи іншого першоджерела з метою фік-сування інформації. Реферати наукових праць, зокрема праць іноземними мовами, публікуються в спеціальних реферативних журналах. Поява таких робіт в умовах зростання потоку інформації викликана потребою скоротити час на пошуки необхідної літератури. Реферат допомагає скласти загальне уявлення про книгу і вирішити, чи треба її детально вивчати. Такий реферат не має на меті переконати читача в достовірності результатів, а отже, й не передбачає розгорнених обґрунтувань, доказів, обговорення концепцій тощо. Реферат як вторинний виклад інформації не можна вважати заміною першоджерела, він лише дозволяє чи-тачеві ознайомитися з новою літературою. Існують різні види рефератів. За кількістю реферованих пер-шоджерел виділяють реферати монографічні, які складають за однією працею, і оглядові, які передають зміст кількох праць на одну тему. За повнотою викладу реферати бувають інформативні (реферати-конспекти), які в узагальненому вигляді подають усі основні положення праці, ілюстративний матеріал, а також найважливішу аргументацію, та індикативні (реферати-резюме), які не містять другорядних відомостей, а ґЗа укладачами реферати поділяються на реферати, складені авторами (наприклад, автореферати дисертацій, дипломних робіт), і

реферати, складені неавторами (укладачами їх можуть бути спеціалісти з даної галузі знань). Реферат може бути не лише джерелом інформації про нову лі-тературу, а й самостійним різновидом навчальної роботи у ВНЗі, як наслідок це може бути письмова робота, на основі якої може бути зроблена доповідь. У такому випадку визначається тема, яку студент розкриває на основі вивчення кількох наукових праць. Пишучи реферат, автор аналізує зміст цих праць, що дозволяє роздобути всю інформацію стосовно обраної теми і систематизувати її. Для того щоб скласти реферат, необхідно володіти певними навичками цієї роботи. Потрібно знайти золоту середину, щоб передати інформацію в повному обсязі і водночас не дублювати загальновідомої інформації, яка заважає зосередитися на головному (історія питання, посилання, за винятком тих, які є предметом обговорення в рефераті або які необхідні для встановлення пріоритету). Необхідно сконцентрувати увагу на тому, що є новим у реферованих джерелах.

Як і більшість наукових текстів, реферат складається зі всту-пу, головної частини, висновків, списку використаної літератури. У вступі необхідно прокоментувати тему реферату: визначити її місце у проблематиці науки, обґрунтувати актуальність, сформулювати мету роботи. В основній частині викладають головні положення теми, вилучені з прореферованих праць. Потрібно прагнути до якомога повнішого розкриття теми, показу різних її аспектів. У висновках роблять короткий підсумок, зазначають напрямки практичного застосування описаної інформації. У кінці реферату оформляється список використаної літератури, або бібліографія. У переважній більшості випадків порядок розміщення джерел – алфавітний. Кожне джерело має свій порядковий номер, увесь список літератури має єдину наскрізну нумерацію. Бібліографічний опис джерела складається з розміщених у певній послідовності елементів (зразок опису дивись у поданому до практичного заняття списку літератури).

Написання реферату є важливою ланкою в роботі студента, який повинен навчитися критично аналізувати наукову літературу, зіставляти теоретичні погляди, формувати власну наукову позицію, а крім того, досконало володіти науковим стилем мовлення, оформляти бібліографічний апарат.

Практичне заняття 4 Тема. Мовна компетенція майбутнього професіонала – важлива складова успішної кар’єри, конкурентоспроможності. План

1 Високий рівень мовної компетенції – органічний складник освіченості майбутнього фахівця, основа його успішної професійної діяльності, конкурентоспроможності.

2 Правопис слів іншомовного походження.3 Правопис і відмінювання російських, українських та

іншомовних прізвищ, імен та по батькові.4 Кличний відмінок іменників для граматичного оформлення звертання (складні випадки).5 Орфографічні та технічні правила переносу слів.

Список літератури 1. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова.-4-те вид., доповн. -Х., 2003 2. Козачук Г.О., Шкуратяна Н.Г. Практичний курс української мови.- К.,1993. 3. Культура фахового мовлення: Навч. посібн. / За ред. Н.Д.Бабич.- Чернівці: Книги - ХХ1, 2005.- С.215-225, 236-244. 4. Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділови паперів. Практикум: Навч. посіб.- К.: Либідь, 2002.- С.179-181.

5. Український правопис /НАН України, Ін-т мовознав-ства ім.. О.О.Потебні, Ін-т Української мови.-К.: Наукова думка, 1993.-С.58-59,74,77,98-104, 110-115.

6. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови.- К.: Освіта, 1994.- С.39, 48, 66-68, 107-108.

Завдання 1 Користуючись пропонованими підручниками, повторіть зазначені в плані заняття орфограми. 2 До відповіді на перше теоретичне питання підберіть факти з професійного становлення спеціаліста, висловлювання видатних економістів і громадських діячів, аналітичні дані. 3 Вставте пропущені літери. Д...спансер, д...стиляція, інт...л...ігентний, д...ректива, д...скред...тація, пр...вілей, пр...оритет, пат...логія, ко...фіц...єнт, ін...єкція, ас...амблея, конфет...і, гол...ан...ський, міль...он, міл...ярд, Мекс...ка, Мавр...танія, Алж...р, Флор...да, Х...юстон, В...єнт...ян, парф...мерія, пл...юралізм, кар...єра, фл...юїд, к...парис, аф...ект, пац...єнт, ап...аратур...а, дез...нфекція, Тал...ін..., кур...оз. Сирдар...я, Лук...яненко, Монтеск...є, Д...Артан...ян, манік...юр, Барб...є, се(и)н...ор, порт...єра, шампін...он, флю...д, галюц...нація. 4 Запишіть слова українською мовою. Назвіть орфограми. Поясніть значення виділених слів. Адъюнкт, ай-кью, инновация, синдикат, пьедестал, концессия, нетто, вестибюль, Голландия, рантье, экперимент, интеллигентный, технополис, дискредитация, курьез, билль, ноу-хау.

5 Перекладіть текст українською мовою, звертаючи особливу увагу на правопис слів іншомовного походження. А. Латентная экономика (от лат. lateens —скрытыйг невидимый) — разновидность теневой зкономики, имеющая ярко вираженный криминогенный характер. Наиболее висока латентность так называемой хозяйственно-корыстной преступности, в том числе преступлений, связанных с нарушением правил осуществления валютных операций, взяточничеством, приписками, халатностью, должностными подлогами, выпуском недоброкачественной, нестандарт-ной или некомплектной продукции. В настоящее время только 10—15% правонарушений в зкономике учитывается официальной

статистикой. Во многих странах это явление приняло глобальные размеры. Для Украины также характерен достаточно високий уровень латентной зкономики. Теоретически существует и паразитирующая экономика, в которой нет ни рынка, ни законности. Товары могут рас-пределяться путем насильственного захвата, а не в результате купли-продажи или исходя из права собственности. Однако, хотя история знает множество примеров действий флибустьеров, пиратов и налетчиков, нападавших на караваны, корабли или территории своих соседей, всем нападавшим было необходимо, чтоби кто-то производил товары и услуги, которые затем могли би стать объектом захвата или кражи и, кроме того, требовались рынки для сбыта зтих незаконно захваченных товаров.

(В.Селезнев «Основы рыночной экономики Украины»)

Б Акция ( нем. Aktie, англ. stock) – это ценная бумага без установленного срока обращения, которая удостоверяет долевое участие в уставном фонде акционерного общества, подтверждает членство в акционерном обществе и право на участие в управлении им, дает право его владельцу на по-лудение части прибыли в виде дивидендов, а также на уча- стие в разделе имущества или ликвидации акционерного общества. Акции могут быть именными и на предъявителя, про-стыми и привилегированными. Обращение именных акций фиксируется в книге регистраций акций, которая в обяза-тельном порядке ведется ационерным обществом. Владель-цами именных акций, как правило, являются граждане. Привилегированные акции дают их владельцу преимуще -ственное право на получение дивидендов, а также на при-оритетное участие в разделе имущества акционерного обще -ства в случае его ликвидации, владельцы привилегированных акций, как правило, не имеют права участвовать в управлении обществом. Но выплата дивидендов по привилегированным акциям производится независимо от результатов финансовой деятельности общества (полученной прибыли) в размере фиксированного процента от номинальной стоимости акции.

В случае, если прибыли, полученной обществом в текущем году, недостаточно для выплаты процентов по этим акциям, выплаты производятся за счет резервного фонда. Однако общая сумма привилегированных акций не может превышать 10% уставного фонда акционерного общества.

(В.Селезнев «Основы рыночной экономики Украины») В. Американская практика организации поисковых исследований породила своеобразную форму предприни-мательства – рисковый (венчурный) бизнес. Венчурный бизнес представлен самостоятельными небольшими фирмами, специализирующимися на исследованиях, разработках, производстве новой продукции. Их создают ученые-исследователи, инженеры, новаторы. Он широко распространен в США, Западной Европе, Японии. Венчурные фирмы работают на этапах роста и насыщения изобретательской активности и еще сохраняющейся, но уже падающей активности научных изысканий. Как правило, венчурные фирмы неприбыльны, так как не занимаются организацией производства продукции, а передают свои разработки другим фирмам-эксплерентам, патентам, коммутантам. Венчурные фирмы могут бать дочерними у более крупных фирм. Их создание предполагает наличие следующих компонентов: а) идеи инновации (нового изделия, технологии; 2) общественной потребности и предпри-нимателя, готового организовать новую фирму; 3) рискового капитала для финансирования. Венчурное финансирование осуществляется в двух основных формах – путем приобретения акций новых фирм либо предоставлением кредита различного вида, обычно с правом конверсии в акции. (С.Д.Ильенкова «Инновационный менеджмент») На допомогу студентам

(до четвертого питання) Деякі складні випадки творення форм кличного відмінка

Іменники – власні та загальні назви можуть мати в кличному відмінку однини закінчення –о, -е, -є, -у, -ю. Вибір одного з цих закінчень залежить від роду іменника та його закінчення в називному відмінку, а за умови спільного, нульового закінчення – від кінцевого приголосного основи або ж характеру іменникового суфікса. Так іменники – власні та загальні назви чоловічого роду з твердим кінцевим приголосним основи (зокрема й основи на –р твердої групи), що виступає перед нульовим закінченням або закінченням –о. Вікторе, Тарасе, Артеме, Дмитре, Кириле, президенте, ректоре, ораторе, професоре, мільйонере, брокере, менеджере, юначе, спонсоре, козаче. Форму із закінченням –у мають іменники чоловічого роду (переважно односкладові) з твердим кінцевим приголосним основи: сину, діду. Форму із закінченням –ю мають іменники – загальні назви чоловічого роду із суфіксами –тель, -аль, ель, -ань: учителю, ковалю, скрипалю, партійцю, знавцю, бійцю (але хлопче, молодче, кравче, шевче, женче), учню, бороданю, вусаню. Форму із закінченням –ю мають іменники – загальні та власні назви чоловічого роду м’якої групи на –р: лікарю, кобзарю, воротарю, орендарю, секретарю, квітникарю, поштарю, байкарю, страйкарю, косарю, Ігорю, Лазарю. Практичне заняття 5

(підсумкове за І модульний цикл у формі контрольної роботи за варіантами) До контрольного заходу студент має виконати (на папері формату А-4) та презентувати такі завдання:

1 Зверніться до зали наукової періодики бібліотеки СумДУ (четвертий поверх бібліотечного корпусу) та з’ясуйте, які є російськомовні та україномовні фахові журнали з економіки та фінансів. Наведіть їх перелік. Яке спрямування (інформаційно-прикладне чи науково-теоретичне, науково-практичне, політико-економічне) цих часописів?

2 Зробіть огляд одного із українських фахових журналів за таким планом: 1) Назва журналу, 2) засновник і рік заснування, 3) спрямування часопису, 4) постійні рубрики, 5) чи подаються відомості про авторів публікацій, 6)які рубрики зацікавлять, на вашу думку, економіста-початківця, фінансиста-початківця? Назвіть їх. 3 Дайте бібліографічний опис 1-2 статей, опублікованиху журналі, огляд якого ви робили. 4 Напишіть невелику рецензію (1-1,5 сторінки) на одну із опублікованих статей. Використайте подані нижче методичні рекомендації, а також навчальний матеріал у базовому посібнику «Українська мова професійного спілкування /Уклад. З.Мацюк, Н. Станкевич .- К.: Каравела, 2006.- С. 288-290. Рецензія У рецензії потрібно зазначити автора статті, її назву, окремими абзацами сформулювати предмет (проблему, тему) статті, актуальність теми, основні моменти викладу матеріалу, практичне використання і власну думку щодо проблеми, яка розглядається. Рецензія — це відгук, критична оцінка того чи іншого різновиду творчої роботи: наукової праці, художнього твору, вистави, кінофільму, публікації у фаховому журналі тощо. Рецензії доводиться писати і студентам, і фахівцям з будь-якої галузі науки чи виробництва. Звичайно, за рецензування повинен братися лише той, хто достатньо глибоко обізнаний із проблематикою рецензованого твору і спроможний дати йому об'єктивну оцінку. Існують певні вимоги до композиції відгуку. Спочатку подають загальну кваліфікацію теми чи проблеми, яка є предметом рецензованого твору («У статті розглядається питання...», «Стаття присвячена аналізові...» тощо). Визначають також коло проблем, до яких належить досліджуване в роботі питання або його місце в певній науковій системі. Важливим елементом рецензії є визначення актуальності теми, її важливості для науки, вироб-ництва чи інших сфер життя. У багатьох випадках актуальність теми не тільки констатують, а ще й обґрунтовують. Далі в рецензії міститься стислий виклад змісту роботи, статті або

окремих їх питань. Такий виклад має бути аналітичним, спрямованим на те, щоб виявити найцінніші здобутки публікації і водночас визначити спірні моменти, можливість альтернативних рішень, певні недоліки. У цій частині рецензії можливі й елементи полеміки рецензента з автором. Недоліки роботи можуть бути зазначені у цій аналітичній частині рецензії або перелічені окремо, якщо є необхідність чітко їх назвати. Окремо варто зробити акцент на практичному застосуванні результатів розгляду цієї проблеми.

Таким чином, ця письмова робота, яка виконується у вищій школі, має навчальний характер і може бути виконана на рівні самостійного наукового дослідження. В обох випадках ця форма роботи вимагає від виконавця не тільки глибоких фахових знань, а й відповідної мовної підготовки та практичних навичок, необхідних для письмового закріплення результатів наукової діяльності.

Аудиторна контрольна робота на тему: Вживання та правопис слів іншомовного походження, економічної термінології Варіант 1 1 Запишіть текст українською мовою. Рыночный механизм Экономист и философ Адам Смит писал: «Каждый человек мыслит лишь о собственной выгоде, но невидимая рука, которая его направляет, приведет к результату, о котором он сам и не помышлял». Под невидимой рукой он понимал рыночный механизм, управляющий экономикой по определенным законам. Механизм рыночных отношений представляет собой сложную систему. Ее составными элементами являются: субъекты (продавцы, покупатели, посредники, органы власти

и т.д.); объекты (товары, услуги, знания и навыки, деньги и ценные бумаги); связи между субъектами (конкуренция, кооперация); механизм формирования цен, распределение ресурсов и доходов; информация о принимаемых субъектами решениях. Сердцевина рыночного механизма – отношения между продавцами (производителями, посредниками) и покупате-лями (потребителями). На эти отношения воздействуют разные факторы: мировой рынок (международные договоры и квоты мировых цен и т.д.); органы государственной власти (правительственные указы и постановления, налоговая система и пр.); местные органы власти (местные налоги и распоряжения администрации); правовая система (решения судов, арбитража, законодательство), финансово-кредитные и торгово-посреднические организации (кредитование, предоставление услуг, платежи); средства массовой информации (реклама, создание имиджа и репутации субъекта рынка).

2 Вставити пропущені літери. Павіл…он, д...стиляція, інт...л...ігентний, д...ректива, д...скред...тація, пр...вілей, пр...оритет, барел…єф, ко...фіц...єнт, к…юрі, ас...амблея, конфет...і, ім…іграція, міль...он, ж…рі, Мекс...ка, Мавр...танія, Алж...р, Рів…єра, Х...юстон, В...єнт...ян, парф...мерія, пл...юралізм, кар...єра, фл...юїд, к...парис, аф...ект, пац...єнт, ап...аратур...а, к…ювет,дез...нфекція, Тал...ін..., кур...оз. Сирдар...я, Лук...ян, Монтеск...є, Д...Артан...ян, манік...юр, Барб...є, се(и)н...ор, порт...єра, шампін...он, флю...д, галюц...нація. 3 Записати слова українською мовою. Дати письмове тлумачення виділених слів. Акредитация, альтернатива, бомонд, асситент, брифинг, колоквиум, консенсус, феномен, преамбула, концепция, нотабене, пантеон, дебаты, объект, ажур, профессор, оффшор,

паритет, прецедент, ультиматум, комиссия, брутто, франчайзинг. 4 Введіть у речення подані слова консорціум, інаугурація, ембарго, маржа. 5 Доберіть українські відповідники до поданих іншомовних слів. Полілог, раритет, рафінований, цейтнот, анонс, емпатія, перніціозний, реабілітація, режим, санація, суверенітет, статус-кво, ультиматум, фривольний, унітарний, утрирування, женьшень, перпетуум-мобіле, політемпорал, гран-прі. 6 Доберіть іншомовні відповідники до українських слів та виразів. 1) здача у заклад землі та нерухомого майна з метою отримання грошової позики; 2) дослід; 3) застій у економіці; 4) втілення нових форм організації праці й управління; 5) тимчасове закриття підприємства і звільнення робітників; 6) майно, активи, наявні гроші, чеки, векселі; 7) документ, який свідчить про пайову участь у товаристві.

Варіант 2 1 Запишіть текст українською мовою. Оффшорная компания В последнее время на рекламных страницах газет и журналов, посвященных бизнесу, все чаще встречаются предложения всем желающим зарегистрировать оффшорную фирму за рубежом. Преуспевающие предприниматели, как правило, рано или поздно решают обзавестись фирмой за рубежом. В первую очередь это помогает значительно уменьшить налоговый пресс, причем легально. Предположим, бизнесмен ввозит какой-либо товар в Россию. Продав его, зарабатывает миллионы рублей. Эти деньги проходят через банк и автоматически попадают под налогообложение.

А теперь представим, что у этого же бизнесмена есть фирма за рубежом и он покупает товар для нее. После чего пересылает товар своей российской фирме на реализацию. По условиям соглашения, все суммы от реализации переводит на счет своей зарубежной фирмы. При этом прибыли как бы не образуется либо она показывается минимальной. Соответственно и налоги чисто символические. Есть и дополнительные удобства: можно конвертировать рубли в твердую валюту и “прятать” свои прибыли от рэкета. Моден сегодня в мире и оффшрный банковский бизнес. Вместо обычных налогов оффшорный банк платит небольшой фиксированный взнос в казну государства, предоставившего ему свою “крышу”. Настоящими заповедниками оффшорного бизнеса являются малые страны – Люксембург, Багамские и Бермудские острова, пополняющие таким способом свой бюджет. Удивительных успехов достигли власти крошечных Каймановых островов, расположенных в Карибском море. На 259 квадратных километров их площади и 25 тыс. Жителей приходится 533 оффшорных банка (6 банков на один квадратный километр), которые регулярно платят в казну и дают работу местному населению. 2 Вставте пропущені літери у словах. Ф…л...я , кас..овий ап…арат, дец...грам..., інкас…ац…я, філіп...інський, Пал...ст...на, Х...рос...ма, Л...тва, Ч...лі, С...рія, р...продукц...я, д...скваліф...кац...я, ем...іграц...я, мас...аж, бул...он, мад...яр, кур...єр, ком...юн...ке, н...юанс, пр...ц...дент, ад...єкт...вац...я, миш...як, парф...ми, краков...як, кр...юшон, пр...ор(и,і)тет, ван...а, ан...али, ак...умуляц...я, х...рург, ал...тернат...ва, Р...пін, р...юмсати, н...котин, рейт...нг, бестсел...ер, ал...тернатива, прес...-конф...ренц...я. 3 Записати слова українською мовою. Дати письмове тлумачення виділених слів. Менеджер, репрезентировать, альтруизм, конгресс, субъективный, консенсус, территория, компетентность, конфиденциальный, курьёз, аттестация, конъюнктура,

фельетон, фиаско, стационарный, претендент, дестабилизация, конвейер, коммерсант, коммюнике.

4 Уведіть у речення подані слова протекціонізм, крива Лаффера, біпатрид, дизайн. 5 Доберіть українські відповідники до поданих іншомовних слів. Полілог, раритет, рафінований, цейтнот, анонс, емпатія, перніціозний, реабілітація, режим, санація, суверенітет, статус-кво, ультиматум, фривольний, унітарний, утрирування, женьшень, перпетуум-мобіле, політемпорал, гран-прі. 6 Доберіть іншомовні відповідники до українських слів та виразів. 1) здача у заклад землі та нерухомого майна з метою отримання грошової позики; 2) дослід; 3) застій у економіці; 4) втілення нових форм організації праці й управління; 5) тимчасове закриття підприємства і звільнення робітників; 6) майно, активи, наявні гроші, чеки, векселі; 7) документ, який свідчить про пайову участь у товаристві.

Варіант 3 1 Запишіть текст українською мовою. Мониторинг В переводе с английского «мониторинг» означает – контроль, наблюдение, отслеживание. Цель мониторинга – своевременно заметить нежелательные отклонения от программы и принять меры для исправления. Проводят мониторинг производства, строительства, реализации товара, полета искусственного спутника, качества продукции и т.д. Мониторинг природных явлений дает возможность своевременно оповестить население о приближающейся опасности – землетрясения, тайфуна, цунами, подготовиться вывести людей из зоны риска.

Все шире применяется мониторинг в экономической сфере. Допустим, Мировой банк или Мировой валютный фонд предоставил крупный кредит какой-либо стране. Опыт показал, что далеко не всегда эти деньги расходуются в соответствии с намеченными целями, например. Идут на погашение внешней задолженности или на строительство электростанции. Вместо этого средства могут быть потрачены на что-то другое: на ввоз предметов роскоши, просто расхищены, что случается не так уж редко. Благодаря мониторингу кредитор успевает принять меры – приостановить выплату денег. В федеральной программе занятости населения России намечается осуществлять мониторинг рынка труда, чтобы иметь более оперативную картину того, сколько и каких специалистов и рабочих где и куда требуется. 2 Вставте пропущені літери. Д...стр…б…ютер, д...стиляція, інт...л...ігентний, ж..рі, д...ректива, пр...вілей, пр...оритет, пат...логія, ко...фіц...єнт, ін...єкція, ас...амблея, конфет...і, марок..ан...ський, павіль...он, міл...ярд, Мекс...ка, Цюр…х, Алж...р, Флор...да, Х...юстон, В...єнт...ян, парф...мерія, пл...юралізм, кар...єра, фл...юїд, к...парис, аф...ект, пац...єнт, ап...аратур...а, дез...нфекція, Тал...ін..., кур...оз. Сирдар...я, Лук...я-ненко, Монтеск...є, Д...Артан...ян, манік...юр, Барб...є, се(и)н...ор, порт...єра, шампін...он, кар…єр, флю...д, галюц...нація, к…ювет. 3 Записати слова українською мовою. Пояснити значення виділених слів. Адъюнкт, ай-кью, инновация, синдикат, Мольер, концессия, нетто, вестибюль, Голландия, риэлтер, экперимент, протекционизм, технополис, дискредитация, курьез, билль, ноу-хау. 4 Уведіть у речення подані слова конгломерат, ніша ринку, прецедент, статус-кво. 5 Доберіть українські відповідники до поданих іншомовних слів.

Полілог, раритет, рафінований, цейтнот, анонс, емпатія, перніціозний, реабілітація, режим, санація, суверенітет, статус-кво, ультиматум, фривольний, унітарний, утрирування, женьшень, перпетуум-мобіле, політемпорал, гран-прі. 6 Доберіть іншомовні відповідники до українських слів та виразів. 1) зміцнення, згуртування людей навколо ідеї; 2) перелік назв чи посад; 3) застій у економіці; 4) втілення нових форм організації праці й управління; 5) тимчасове закриття підприємства і звільнення робітників; 6) майно, активи, наявні гроші, чеки, векселі; 7) добровільне об’єднання людей для спільної господарської діяльності.

Варіант 4 1 Запишіть текст українською мовою. Франчайзные предприятия Предприятия могут объединять и координировать свою деятельность без создания юридического лица на основе договора о совместной деятельности. При этом один из участников открывает отдельный счет в банке, на котором ведется учет результатов совместной деятельности и производятся расчеты с бюджетом и распределяется полученный доход. Франчайзинг (от англ. franchise – право участия, право голоса). При этой форме организации предпринимательства головная фирма (франчайзер, франчайзиар), имеющая высокий имидж на рынке, предоставляет одному или нескольким предприятиям (франчайзиатам) право (привилегию) на осуществление оговоренной в соглашении деятельности под фирменным знаком франчайзера и оказывает ему (им) содействие в осуществлении этой деятельности, контролируя ее в целях сохранения своей репутации.

Франчайзер может сдать в аренду дочернему предприятию оборудование, основные фонды. Он может также являться поставщиком для своих франчайзиатов. Франчайзинг является весьма действенным средством мобилизации капитала, привлекая капиталовложения от большего числа инвесторов, стремящихся стать владельцами собственного дела. (Селезнев В. «Основы рыночной экономики Украины») 2 Вставте пропущені літери. Ін…овац…я, д…віденки, д...стр…б…ютер, д...стиляція, інт...л...ігентний, ж..рі, д...ректива, пр...вілей, пр...оритет, рі…(е,є)лтер, ко...фіц...єнт, регрес…, ас...амблея, конфет...і, марок..ан...ський, медаль...он, міл...ярд, Мекс...ка, Цюр…х, Алж...р, Флор...да, Х...юстон, В...єнт...ян, парф...мерія, пл...юралізм, кар...єра, фл...юїд, к...парис, аф...ект, брут…о, ап...аратур...а, дез...нфекція, Тал...ін..., кур...оз. Сирдар...я, Лук...ян, Монтеск...є, Д...Артан...ян, манік...юр, Барб...є, се(и)н...ор, порт...єра, шампін...он, кар…єр, флю...д, галюц...нація, к…ювет. 3 Записати слова українською мовою. Дати письмове тлумачення виділених слів. Акредитация, альтернатива, бюллетень, бонификация, брифинг, колоквиум, консенсус, портьера, преамбула, концепция, нотабене, карьера, бюро, объект, адъюнкт, ассоциация, оффшор, паритет, прецедент, ультиматум, комиссия, брутто, франчайзинг 4 Уведіть у речення подані слова консорціум, перипетії, колізія, сатисфакція. 5 Доберіть українські відповідники до поданих іншомовних слів. Гіпотеза, амбіція, філантропія, оратор, регламент, сюрприз, філігранний, фундатор, універсальний, фінанси, гарант, етикет, інновація, конкуренція, компроміс, менеджер,номенклатура, нон-стоп, паритет, субсидія, вексель, омбудсмен, кооперація.

6 Доберіть іншомовні відповідники до українських слів та виразів. 1) об’єднання суспільно-політичних сил (партій, громадських організацій, фракцій); 2) збутовий посередник, який має при собі зразки продукції; 3) застій у економіці; 4) втілення нових форм організації праці й управління; 5) тимчасове закриття підприємства і звільнення робітників; 6) майно, активи, наявні гроші, чеки, векселі; 7) вид товарного знака, клеймо на товарі з позначенням ваги, кількості, ціни тощо.

Варіант 5 1 Запишіть текст українською мовою. Кривая Лаффера Широко распространено мнение о том, что чем больше взимать налогов, тем больше будет поступлений в бюджет. Однако это неверно. Зависимость налоговых поступлений от величины ставки налога характеризуется так называемой кривой Лаффера. По Лафферу, оптимальной является средняя суммарная ставка прямых и косвенных налогов в размере 37,7%. Именно при такой ставке достигается максимальный уровень налоговых поступлений в бюджет. В Украине же, по оценкам специалистов, при сегодняшней системе налогообложения средняя суммарная ставка прямых и косвенных налогов составляет около 80%. Налогов же от запланированного количества поступает в бюджет всего 30-35%. Если бы эта ставка была 37,7%, украинский бюджет получил бы в три раза больше платежей. Кроме того, как показывает опыт стран с развитой рыночной экономикой, для нормального функционирования экономики необходимо, чтобы суммарный размер налогообложения не превышал одной трети прибыли, полученной предприятием. Превышение указанной отметки подрывает основы воспроизводства и ведет к разбалансирова-нию экономики. (Селезнев В. «Основы рыночной экономики Украины»)

2 Вставте пропущені літери у словах. Дос…є, ф…л…ал , ж..рі, кас..овий ап…арат, дец...грам..., інкас…ац…я, філіп...інський, Пал...ст...на, Х...рос...ма, Л...тва, Ч...лі, С...рія, р...продукц...я, д...скваліф...кац...я, ем...іграц...я, мас...аж, бул...он, мад...яр, кур...єр, ком...юн...ке, пр...ц...дент, ад...єкт...вац...я, миш...як, парф...ми, краков...як, кр...юшон, пр...ор(и,і)тет, ван...а, ан...али, ак...умуляц...я, прес…-пап..є, ал..янс, Пікас…о, Рів…єра, Х…юстон, ал...тернат...ва, Р...пін, р...юмсати, н...котин, рейт...нг, бестсел...ер, ал...тернатива, прес...-конф...ренц...я. 3 Записати слова українською мовою. Дати письмове тлумачення виділених слів. Директива, территория, карьера, серьезно, траектория, Пхеньян, Рио-Пьедрас, барельеф, компаньон, пюпитр, парфюмерия, бюджет, Ватт, интеллектуализация, пролонгация, рантье, лоббисты, кросс-культурный, брифинг. 4 Введіть у речення подані слова директива, преамбула, колізія, омбудсмен. 5 Доберіть українські відповідники до поданих іншомовних слів. Пауперизація, амбіція, раціональний, регламент, сюрприз, філігранний, фундатор, універсальний, конвенція, гарант, етикет, інновація, конкуренція, компроміс, менеджер,номенклатура, нон-стоп, паритет, вакація, вексель, ґенеза, омбудсмен, кооперація. 6 Доберіть іншомовні відповідники до українських слів та виразів. 1) об’єднання суспільно-політичних сил (партій, громадських організацій, фракцій); 2) збутовий посередник, який має при собі зразки продукції; 3) контора, приміщення фірми; 4) втілення нових форм організації праці й управління; 5) тимчасове закриття підприємства і звільнення робітників; 6) надзвичайні обставини, подія, які не можна відвернути; 7) вид товарного знака, клеймо на товарі з позначенням ваги, кількості, ціни тощо.

Варіант 6 для студентів, які не вивчали української мови 1 Укладіть російсько-український тлумачний словник професійної термінології на 10-15 понять. Зразок: Акция – акція- ценный документ, который является свидельством участия его собственника в капитале акционер-ного общества и даёт право на получение определённой части ежегодного дохода в виде дивидендов. 2 Перекладіть запропонований текст українською мовою. А Термин Термин- слово или словосочетание, обозначающее понятие специальной области знания или деятельности. Термин входит в общую лексическую систему языка, но лишь через посредство конкретной терминологической системы (терминологии). К особенностям термина относятся: 1) системность; 2) наличие дефиниции; 3) тенденция к однозначности в пределах своего терминологического поля, т.е. терминологии данной науки, дисциплины или научной школы; 4) отсутствие экспрессии; 5) стилистическая нейтральность. Термины могут заимствоваться из другого языка (калька), а также создаваться средствами собственного языка или из интернациональных элементов. Термин как единица языка подчиняется фонетическим и грамматическим законам данного языка.

Б Лизинг Одним из инструментов финансирования различных внешнеэкономических операций как по импорту машин, оборудования и других товаров, так и по экспорту готовой продукции является лизинг – особый вид аренды. Использование лизинга имеет свои преимущества, поскольку при этой форме сотрудничества для перестройки

производства на базе современной технологии и выпуска продукции, отвечающей самым строгим требованиям международного рынка, не требуется изначального выделения крупных средств в иностранной валюте. Все расходы на первом этапе покрывает лизинговая компания (фирма-арендодатель). Считают, что слово «лизинг» вошло в употребление в конце Х1Х столетия, когда в 1877 г. телефонная компания «Белл» решила не продавать свои телефоны, а сдавать их в аренду.

В Демпинг и антидемпинговое законодательство Вопросы демпинга и антидемпингового законодательства имеют важное значение для предприятий, торгующих на внешних рынках. Демпинг – это продажа товаров на внешнем рынке по «бросовым» ценам, т.е. по ценам ниже цены производства, а иногда и ниже себестоимости соответствующих товаров внутри страны. Товары по демпинговым ценам фирмы и предприятия продают с целью проникновения на внешний рынок или немедленного захвата его определенного сегмента. В арсенале нетарифных средств скрытого регулирования внешней торговли демпинг опирается на активную роль государства, которое оказывает финансовую поддержку внешней экспансии «своих» фирм и предприятий.

3 Скласти українською мовою три речення зі словами: А ПРЕАМБУЛА, НОУ-ХАУ, КОНСЕНСУС. Б ПАРИТЕТ, ОФШОР, КВОРУМ. В ФОРС-МАЖОР, ОМБУДСМЕН, ВАКАЦІЇ.

Практичне заняття 6 Тема. Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль як форма реалізації мовної компетенції майбутнього фахівця. Вимоги до стилю ділового листування. План 1 Функціональні стилі сучасної української літературної мови- ораторський, епістолярний, конфесійний. Їх загальна характеристика. 2 Офіційно-діловий стиль як форма реалізації мовної компе-тенції сучасного фахівця. Структурно-функціональна характеристика стилю та його підстилів (дипломатичного, законодавчого, адміністративно-канцелярського, юрисдикцій-ного). 3 Взаємодія наукового та офіційно-ділового стилів як ознака сучасної виробничої сфери. 4 Вимоги до стилю ділового листування. Загальноприйняті правила оформлення ділової кореспонденції. 5 Заяви. Особисті та службові, прості та складні. Основні реквізити та структура документа. 6 Презентація як засіб поширення ділової інформації (на самостійне опрацювання).

Список літератури1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. посіб. - Л.: Світ, 2003.- С.191-195.2 Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посіб.- К.: АртЕк, 1998.- С.5-13.3. Ботвина Н. Міжнародні культурні традиції: мова та етика ділового спілкування: Навч. посіб.- К.: АртЕк, 2000.-70-73.4. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. 2-ге вид., доповнене.- Х.: Торсінг, 2002.- С.18-20, 24-31,122-126.

5. Культура фахового мовлення: Навч. посіб./ За ред. Н.Д.Бабич.- Чернівці: Книги- ХХ1, 2005.-С.32-37, 135-145, 171-176. 6. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посіб.- К.: Каравела, 2006.- С.37-50, 275.7. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуманітарного профілю.- К.: Вежа, 1994.- С.119-135.8. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. Підручник.- К.: Либідь, 1993.-С.5-12.

9. Універсальний довідник- практикум з ділових паперів /С.П.Бибик, І.Л.Михно, Л.О.Пустовіт, Г.М.Сюта.- К.: Довіра: “Рідна мова”, 1997.-С.303-317. 10. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. Навч. посіб.- Літера, ЛТД, 2001, 410с.

Завдання 1 Опрацюйте подані питання, тезисно запишіть відповіді. 2 Підберіть і запишіть уривок із Конституції України чи закону України про підприємницьку діяльність або будь-якого іншого тексту професійного спрямування на 50-70 слів, реалізованого в межах офіційно-ділового стилю, законодавчого чи юрисдикційного підстилів, зазначте автора і джерело. Визначте, чи можна стверджувати на прикладі наведеного вами тексту, що відбувається зближення функціональних стилів української мови? Відповідь аргументуйте. Проаналізуйте підібраний вами текст за мовними засобами, а саме: знайдіть книжні слова, терміни, кліше- стійкі сполуки слів, наприклад, у разі, згідно з, відповідно до… тощо.3 Напишіть особисту заяву на ім’я декана факультету, зверніть увагу на адресування заяви. Скористайтеся підручникам під № 5-6.

4 Користуючись джерелом №9, запишіть загальноприйняті

правила оформлення ділової кореспонденції.

На самостійне опрацювання (до шостого питання) Презентація Помітність – візитна картка успіху, запорука конкурентоспроможності. Презентація – випробуваний засіб привернути увагу. Ділова презентація, проведена майстерно, змушує людей позитивно оцінити і вас і ваше повідомлення, поширити інформацію на широкий загал, піднести впізнаваність імені та назви, збільшити інтерес споживача до нових продуктів і послуг, знайти нові креативні шляхи впливу на клієнтів і партнерів. Презентація – це творчий комунікативний процес, який повинен бути ефективним, спрямованим на запам’ятовуван-ня, активізацію людей. Є кілька видів презентації: зовнішні (поза організацією), внутрішні (у межах фірми), рекламні, інформаційні (огляд технічних переваг, статистичні дані), висхідні та нисхідні (вертикаль керівник – підлеглі). Презентація заздалегідь планується, ретельно готується. В основі презентації – ключові слова і поняття, що повинні запам’ятатися. Серед таких мовних засобів є:

- акронім – слово, утворене з перших букв фраз. Наприклад, ЗАКОН: 1) З – знати професійні навички та вміння; 2) А – аналізувати стан справ; 3) К – конкретно визначати завдання; 4) О – оптимальне розв’язування задач; 5) Н – наміри перейти до наступної мети;

- повтор – повтор слова чи теми, наприклад: робота на користь собі, робота на користь іншим, робота на користь суспільства;

- скорочення. Наприклад: ГТС – готовність, точність, серйозність; НХЛ – наполегливість, характер, лідерство.

В основі успішної презентації вдалий словесний стиль – емоційний, виразний, правильний. Тон спокійний, мажорний, шанобливий. Мова презентатора – однозначна, позбавлена жаргону, незрозумілих абревіатур, не обтяжена термінологією,

правильна, лаконічна. Завойовуючи аудиторію, презентатор повинен наситити свою мову наказовими мотивами, апелюючи до позитивних емоцій («Ми можемо…, ми хочемо…»), використати слова спортивної або військової термінології (швидкий прорив, атака тощо). Доречними будуть у промові презентатора образні вислови, метафори, порівняння типу: «Коли орли мовчать, папуги базікають» (У.Черчілль), «Бізнес ніколи не буде здоровим, поки він, як курча, не набігається в пошуках їжі» (Г.Форд). Слід пам’ятати, що головним у презентації є адресат, тому форми звертання до нього є дуже важливими, краще на ім’я та по батькові. Протягом презентації акцент повинен робитися на перевагах і вигодах для споживача. Успіх цього заходу залежить від іміджу презентатора, його культури невербального спілкування, постави, манер, вміння оперувати наочністю тощо. Щоб вербальний контакт зі споживачем був більш ефективним, треба підготувати заздалегідь друковані рекламні матеріали, листи-пропозиції, наочність, фірмове канцелярське приладдя, в основі яких «читабельність» та зорове сприйняття. (Ботвина Н.)

Практичне заняття 7 Тема. Функціональна диференціація лексики української мови професійного спрямування (лексико-семантичний аспект). Лексична норма як компонент мовної компетенції. План 1 Загальна характеристика лексики в документах і текстах професійного спрямування. Лексична норма як компонент мовної компетенції. 2 Комунікативне врахування ситуаційної детермінованості значення слова. Багатозначні слова, пряме й переносне значення слова.

3 Використання в професійнійній практиці метафор і евфемізмів, дисфемізмів із різною комунікативною метою (на самостійне опрацювання). 4 Стилістичні можливості омонімії, синонімії та антонімії в мові професійного комунікатора. 5 Паронімія як стилістичний засіб і як вада професійного спілкування. Список літератури 1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. посібн.- Л.: Світ, 2003. 2. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн.- К.: Каравела, 2006.-С.120-130, 143-151. 3. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний під- ручн. для гімназій гуманіт. профілю.-К.: Вежа,1994.- С.58- 63, 74-83. 4. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібн.- К.: Либідь,1999.- С.33-36, 108-109, 129-134, 137-138. 5. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Під- ручн.-К.: Либідь,1993.- С.36-72. 6. Ткаченко О.Г. Українська ділова мова.- Вид-во СумДУ. 7. «Українська мова» Енциклопедія Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. (співголови), М.П.Зяблюк та ін. К.:

«Укр.. енцикл.», 2000.- С.132, 154-155. 8. Ющук І.П. Українська мова.- К.: Либідь, 2004. Завдання 1 Опрацюйте подані питання, тезисно запишіть

відповіді. Зверніть увагу на третє питання. 2 Переглянте матеріали лекції №3. Як можна назвати цей ланцюжок понять? Відповідь аргументуйте.

Акція засновницька, акція плюральна, акція преміальна, акція преференційна, акція привілейована кумулятивна. 3 Користуючись підручником Сліпушко О. Українська мова й етапи кар’єри ділової людини- К.: Вид-во «Криниця», 1999.- С.123 - 126, випишіть

дефініцію терміна «вартість», а також наведіть ряд номенклатурних назв до поняття «вартість». Як збігаються поняття «термін» і «номенклатурна назва»? 4 Ознайомтесь із словником Кочерган М. Словник російсько-українських міжмовних омонімів- К.: Вид. центр «Академія», 1997, випишіть п’ять російсько-українських омонімічних пар, вказавши значення слів.

Наприклад: гр’оши, грош‘и - гр‘оші (С.104) * металеві й паперові знаки; ** дуже маленька сума грошей; ***капітал.

5 Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібн.- К.: Либідь, 1999.

З’ясуйте синонімічні відтінки значень: Багаточисленний, малочисленний, численний, нечисленний;

Галузь, царина, ділянка, область; Виняток, виключення; Скарбниця, державна скарбниця.

6 До поданих слів і виразів доберіть евфемізми. Зразок: Викликати – запросити; чорнороб – різнороб; дурний – небагатий на розум. Смертельний, збрехати, людина поганих моральних якостей, піти на пенсію, умерти, украсти, наказувати, нероба. 7 додаткове, на підвищення рейтингового балу Користуючись англо-українським перекладним словником, тлумачним словником української мови, або словником іншомовних слів, з’ясуйте значення слів: а) українська мова «модна» і «драйова», б) порівняння як «штамп» і «фішка», в) „кітч” і „стьоб”. В яких функціональних стилях української мови можуть використовуватися ці слова?

На самостійне опрацювання Для активного запам’ятовування:

1 БАГАТОЗНАЧНІСТЬ СЛОВА – наявність в одного слова двох чи кількох пов’язаних між собою значень, що виникли у процесі первинного значення. Розвиток багатозначності відбува-ється на основі подібності, суміжності, функціональної близькості. Кожен із значень полісемантичного слова реалізується у певних словосполученнях. Наприклад, з різними значеннями виступає слово білий у таких словосполученнях: білий сніг, білий вірш, білий танець, біла ворона, білі ночі. Між значеннями багатозначного слова існує семантичний зв’язок, що є підставою вважати їх зна-ченнями одного й того ж слова і відрізняти від омонімів, які не мають семантичної спільності. 2 МЕТАФОРА - троп, побудований на вживанні слів у пере-носному значенні на основі аналогії, подібності ( за кольором, формою, призначенням та ін.). Метафора виникає як результат переносу прямого значення слова на об’єкт, котрому ця дія або якість не властиві за узвичаєними нормами. Загальномовні (стерті) метафори, як правило, нездатні створювати виразний стилістичний ефект через свою стерту образність. Наприклад: ходять чутки, розмови. 3 ЕВФЕМІЗМИ – емоційно нейтральні слова чи вирази, які вживаються з метою уникнення слів з грубим чи непристойним змістом, для пом’якшення враження від сказаного. Наприклад: літній чоловік замість старий, недалекий замість дурний, відійти замість умерти. 4 АНТОНІМИ – слова з протилежним значенням. Антоніми виражають якісну протилежність ( холод – тепло), протилежність координаційних понять (прибуток-збиток, збагачення- зубожіння), понять взаємопов’язаних і взаємозумовлених ( експорт-імпорт), протилежну спрямованість дії (оригінал-копія). 5 ОМОНІМИ – слова, однакові за звучанням, але різні за зна-ченням. Наприклад: виступ – промова і виступ суші, скелі; луг – місцевість з природною травою і луг – розчин, утворений при сполученні солі з кислотою. Омоніми, на відміну від багатозначних слів, не мають значеннєвої єдності. 6 МІЖМОВНА ОМОНІМІЯ- продукт взаємодії блзькоспо-ріднених мов, сплутування однакових за звучанням слів, що позначають різні поняття у різних мовах (запамятовать (забути) – запам’ятати (укр.). 7 ПАРОНІМИ – слова, близькі за звучанням, але різні за значенням. У вузькому розумінні пароніми – це подібні за формою

однокореневі слова, що на рівні своєї внутрішньої форми мають спільні елементи значення: адрес- адреса, дипломат – дипломант, ефектний- ефективний. У широкому розумінні пароніми – це будь-які подібні за формою слова, що належать до однієї частини мови: варта – вахта, промінь – пломінь. 8 СИНОНІМИ – слова однієї частини мови, які є назвою одного й того ж поняття; вони спільні за своїм основним значен-ням, але відрізняються семантичними відтінками або емоційно-експресивним забарвленням, сферою вживання. Розрізняють абсолютні, загально-мовні (постійні), понятійні, стилістичні, контекстуальні синоніми.

Завдання 1 Перекладіть українською мовою деякі спеціальні терміни і зв’язні словосполуки: Анализ издержек, активный платежный баланс, беспошлинный, взыскивать, внебюджетный средства, колеблющийся валютный курс, расчет цены на основе принципа безубыточности. 2 Чи доцільно, щоб уникнути повторень, у текстах вживати синоніми? Відповідь аргументуйте. Аеродром – летовище; посольство – амбасада; гелікоптер – гвинтокрил; поїзд – потяг; рукав (ріки) – віднога (ріки); процент – відсоток; основа – підґрунтя; надлишок – зайвина; фотографія – світлина. 3 До якої групи лексики відносяться пропоновані ланцюжки слів?Назвіть стрижневе (головне) слово у рядку. Прокоментуйте сферу вживання слів, які утворюють кожний ряд. Брак, нестача, нестаток, дефіцит, скрута, голод, криза, відсутність;

Відвертий, відкритий, прямий, неприхований, неприкритий, незамаскований, явний, очевидний, помітний, прозорий, непотайний, нетаємний; Гроші, копійка, монета, гріш, грошва, фінанси, валюта, побрязкачі, подзенькачі; Дешевий, недорогий, копійчаний, малоцінний; Дійовий, плідний, результативний, продуктивний, ефективний; Звертатися, обзиватися, апелювати, адресувати; Об’єднання, союз, співдружність, співтовариство, компанія, федерація, конфедерація, блок, коаліція, ліга; Шахрай, крутій, аферист, махляр, жук.

Практичне заняття 8 Тема. Лексико-семантичний аспект професійного спілкування. Специфіка вживання лексики іншомовного походження, неологізмів. Терміни та професіоналізми. План 1 Іншомовні запозичення (англіцизми) у мові професійного спілкування. Специфіка вживання іншомовної лексики у діловій мові. 2 Стилістичні функції неологізмів, професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів у мовній поведінці професійного комунікатора (економіста, фінансиста).

3 Поняття “термін”, основні ознаки терміна. Професійна термінологія як когнітивно-комунікативний стереотип економіста (менеджера, фінансиста). 4 Стандартизація мовних засобів професійного спілкування. Стійкі словосполучення, мовні кліше і штампи. Фразеологічна варіантність ділової мови (на самостійне опрацювання, див. № 8 списку літератури). 5 Термінологічні словники як засіб збагачення словникового запасу і нормалізації мови професійного комунікатора. Список літератури 1.Ботвина Н. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посібн.- К.: АртЕк,1999.- С.53-55, 63-66, 75-77. 2. Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови: Навч. посібн.- К.: МАУП, 2002.- С.46-49, 57-65. 3 Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн.- К.: Каравела, 2006.-С. 4. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Навч. посібн.- К.: Либідь,1993.- С.16,43-46, 50-52, 58-60, 67- 69, 154-156. 5. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підруч.- К.: Либідь,1993.- С. 72-85, 92-104, 121-132. 6. Пономарів О.Д. Культура слова. Мовностилістичні поради: Навч. посібн. – К.: Либідь,1999.- С.116-118, 125-134, 138- 144. 7. Ткаченко О.Г. Ділова українська мова: Навч. посібн.- Су- ми, 2004. 8. Методичні вказівки та вправи з культури мовної поведінки професійного комунікатора курсу “Українська мова за про- фесійним спрямуванням” /Укладач Л.М.Яременко.- Суми: Вид-во СумДУ, 2003.-Ч.1.-С.13, 23, 34-37. Завдання 1 Опрацюйте подані питання, тезисно запишіть відповіді. 2 За 1-ою частиною “Методичні вказівки та вправи з культури мовної поведінки професійного комунікатора курсу “Українська мова за професійним спрямуванням” виконайте вправи №25, 38.

3 Дайте письмову характеристику трьом словникам різних типів: 1) фаховому-термінологічному, наприклад, «Економічний словник-довідник» /За ред. С.В.Мочерного.-К., 1995, або «Економічна енциклопедія»: у 3 т. /За ред. проф. С.В.Мочерного.- К., 2000, 2) фразеологічному словнику української мови чи словнику синонімів, 3) ”Українська мова”.Енциклопедія за схемою: а) вихідні дані про словник (повна назва словника, його автор чи колектив авторів, упорядник (редактор), місце видання, видавництво, рік видання); б) тип аналізованого словника; в) завдання цього типу словника; г) принцип організації словникового матеріалу (алфавітний, алфавітно-гніздовий, ідеографічний); д) коротка оцінка словника, визначення його практичної цінності; е) приклад однієї-двох словникових статей. 4 Запишіть професійні жаргонізми, які застосовують економісти, фінансисти, менеджери (не менше 10 слів чи виразів). Наведіть їх у контексті.

На самостійне опрацювання Для активного запам’ятовування: 1 НЕОЛОГІЗМИ – нові слова, що з’являються в мові з потреби називати нові предмети, поняття, явища, якості, властивості, дії, а іноді – для заміни вже існуючої назви іншою, точнішою і зручнішою для спілкування. Найбільш інтенсивно збагачується словни-ковий склад мови у часи значних потрясінь. Більша частина новотворів і запозичень зумовлена позалінгвістичними чинниками. У 90-х роках українська мова поповнилася назвами нових наук: алергологія, екополітика, оксигенотерапія; нових методів дослідження: іридодіагностика, цитодіагностика; механізмів та прила-дів: графо-дисплей, моноблок, принтер, сканер; нових явищ суспільно-політичного життя: електорат, істеблішмент, легітимація, реінтеграція; нових економічних реалій: аудит, брокер, ваучер, демпінг; нових

видів спорту: армрестлінг, віндсерфінг, кікбоксинг; нових явищ популярної музики: біт-група, кліп, кліп-мейкер, реп і т.д. 2 ТЕРМІН – це одиниця історично сформованої терміноло-гічної системи, що визначає поняття та його місце в системі інших понять, виражається словом або словосполученням, служить для спілкування людей, пов’язаних єдністю спеціалізації, належить до словникового складу мови і підпорядковується її законам. 3 ПРОФЕСІОНАЛІЗМ – слова, що вживаються на позна-чення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу. Часто професіоналізми є неофіційними замінниками термінів і вживаються там, де надто складна термінологія ( для спрощення спілкування) або там, де термінологія ще не усталена. На відміну від термінів, професіоналізми не мають строгого науко-вого визначення, не становлять чіткої системи, експресивно забарвлені. 4 ЖАРГОНІЗМИ – лексикон розмовного мовлення людей, пов’язаних певною спільністю інтересів. Найчастіше, це спільність професійна, але також тривале перебування разом (армія, навчан-ня), однакові захоплення (спортом, мистецтвом, колекціонуванням, картярством тощо). Психологічною основою появи жаргонізмів є прагнення носіїв мови бути дотепними, результат властивог лю-дям бажання порозважатися. Жаргонізми охоплюють невелике ко-ло понять і предметів. Вжиті без почуття міри й художнього такту, засмічують і вульгаризують мову. 5 АРГО, АРГОТИЗМИ – умовна говірка певної соціальної групи з набором слів, незрозумілих для невтаємничених у справи цієї групи. Якщо жаргон – суспільна забава, мовна гра, підпоряд-кована бажанню посилити експресію, то арго є засобом спілкуван-ня злодіїв, рекетирів, діячів мафіозного світу та інших антисоціаль-них елементів, що хочуть приховати свої наміри від решти членівсуспільства. Це своєрідний мовний код. Тепер арго в повному обсязі не існують. 6 КЛІШЕ – готовий зворот, що регулярно використовується у певних умовах і подібних контекстах згідно з комунікативними вимогами тієї чи іншої мовної сфери (насамперед у документах офіційно-ділового стилю). Мовні кліше полегшують процес спіл-кування, економлять зусилля і час як того, хто говорить(пише), так і того, хто слухає (читає). Наприклад: укладання угоди, договірні сторони.

7 ШТАМПИ – мовний зворот, що багаторазово механічно повторюється без творчого осмислення і з певної причини втратив для мовця текстове інформаційне навантаження. Наприклад: фронт польових робіт, спортивний дует. На самостійне опрацювання (до п’ятого питання)Українська лексикографія. Словники (енциклопедичні, фахові, філологічні, довідкові та ін.).

1 Словники як джерело інформації. Види словників (енциклопедичні та лінгвістичні). Роль словників у підвищенні мовної культури.

2 Структура словників різного призначення. Список літератури

1. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн.- К.: Каравела, 2006.- С.61-80.

2. Економічний словник-довідник /За ред. С.В.Мочерного.-К., 1995.

3. Економічна енциклопедія: У 3 т. /За ред. проф. С.В.Мочерного.- К., 2000.

4. «Українська мова».Енциклопедія Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. (співголови), М.П. Зяблюк та ін. К.: «Укр. енцикл.», 2000.- 752с.

5. Українсько-російсько-англійський тлумачний словник ділової людини / Укладачі: П.Г.Зеленський, О.П. Зеленська.- К.: Українсько-фінський інститут менедж-менту і бізнесу, 1998.-560с.

6. Словник іншомовних слів /За ред. проф. О.С.Мельничука.-Головна редакція Укр. Рад. Енцикло-педії, К., 1977.- 776с.

7. Митрополит Іларіон (Проф. д-р Іван Огієнко) Етимологічно-семантичний словник української мови: У 4-х т.- Вінніпег Канада: Товариство «Волинь»,1995.

8. Сербенська О., Білоус М. Екологія українського слова: Практичний словник-довідник.- Л., 2003.

9. Орфографічний словник української мови /Уклад.: С.І. Головащук, М.М. Пещак, В.М. Русанівський, О.О. Тараненко.- К.,1994.

10. Словник сучасного українського сленгу /Упорядник Т.М.Кондратюк; Худож.-оформлювачі Б.П.Бублик,

С.І.Правдюк.- Харків: Фоліо, 2006.- 350с. Завдання

1 Ознайомтесь з пропонованими словниками. Зробіть аналіз одного словника, уважно прочитавши вступні зауваження до нього.

2 Ознайомтесь із розділом Термінознавство як наука. Його основні напрями та проблематика //Українське термінознавство /Автори: Т.І.Панько, І.М.Кочан – Підручник.- Львів: Світ, 1974.- С.143- 159. Дайте відповіді на такі питання: Які ознаки терміна виділяє сучасна наука? Що таке словники-тезауруси? З якою метою застосовують уніфікацію та стандартизацію термінів? Чому переклад термінів з однієї мови на іншу є однією з найскладніших проблем сучасної лексикографії?

Практичне заняття 9 Тема. Соціопсихолінгвістичні засади професійної комунікації. Поняття про комунікативний акт та якості мови. Мовний етикет. Етнолінгвістична специфіка етикету.Національні особливості ділового етикету представників зарубіжних країн. План 1 Поняття про комунікативний акт (комунікант, комуні- кат, комунікабельність) та якості мови. 2 Мовний етикет як сукупність словесних форм ввічливості. Етнолінгвістична специфіка етикету. Український мовний етикет (національно-культурний і протокольно-дипломатичний).

3 Поняття про нейролінгвістичне програмування, лінгвоментальність. 4 Невербальні засоби спілкування та їх значення для професійно підготовленої людини. 5 Національні особливості ділового етикету представників зарубіжних країн. Оптимальна комунікативна стратегія у спілкуванні з іноземцями. 6 Складові успіху ділових контактів: уміння говорити, слухати, формулювати питання (на самостійне опрацювання). Список літератури 1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник.- К.: Видавн.центр „Академія”, 2004.- С. 26-28, 100-103. 2. Етика та психологія ділових відносин: Навч. посіб. /За ред.. проф. Т.Є.Андрєєвої.- Х.: Бурун Книга, 2004.- 144с. 3. Зубенко Л.Г., Нємцов В.Д. Культура ділового спілкування: Навч. посібн.- К.: ЕксОб,2000.- С.5-99. 4. Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей.- Минск: Беларусь «Дело (Восток + Запад)»,1992.-С.193-223. 5. Коваль А.П. Ділове спілкування: Навч. посібн.- К.: Либідь, 1992.-С.192-196, 211-215, 265-269. 6. Корніяка О. Мистецтво гречності: Чи вміємо ми себе поводити?- К.: Либідь,1995.- С.5, 28-30, 43-78. 7. Кубрак О.В. Етика ділового та повсякденного спілкування: Навч. посібн. з етикету для студентів.- Суми: ВТД “Університетська книга”, 2001.- С.6-48. 8. Культура фахового мовлення: Навч. посіб. /За ред.. Н.Д.Бабич.- Чернівці: Книги ХХ, 2005.- С.55-61,71-75. 9. Методичні вказівки та вправи з культури мовної поведінки професійного комунікатора курсу “Укр. мова за професійним спрямуванням” Частина 1.-С. 31-34. 10. Палеха Ю.І. Етика ділових відносин: Навч. посіб.- К.: Кондор, 2008.- С.169-180, 230-338. 11. Тимошенко Н.Л. Корпоративна культура: діловий етикет: Навч. посіб.- К.: Знання, 2006.- 391с.

12. Томан І. Мистецтво говорити /Пер. з чес. В.І.Романця.- 3-є вид.-К.; Україна,1996.- С.94-115. Завдання 1 Опрацюйте теоретичні питання, тезисно запишіть відповіді. Зерніть особливу увагу на 1-е, 3-є, 6-е теретичні питання. 2 Зробіть переклад тексту українською мовою, звертаючи увагу на стилістику перекладу. Доповніть власними міркуваннями щодо теми, яка розглядається. Зрелость человека в значительной мере определяется тем, как он реагирует на проблемы в общении с окружающими и как решает их. Преимущества диалога убедительно доказаны практикой делового сотрудничества. Легче всего настроить партнёра на сотрудничество демонстрацией своей готовности к нему. Кто вызывает доверие? Тот, кто и ранее был готов пойти навстречу, кто при предыдущих контактах был склонен проявить готовность к пониманию, к тому, чтобы считаться не только со своими интересами, но и с интересами партнёра. Если у окружающих сложилось представление о вас как о человеке неуступчивом, жестком, не следует удивляться тому, что они, в свою очередь, проявят по отношению к вам настороженность. Если мы хотим, чтобы наше общение в конфликтной ситуации было более конструктивным, мы должны пытаться создать атмосферу доверия, понять позицию партнёра и его чувства. Даже если вам кажется, что он заблуждается, надо понять, почему он думает именно так. Сказанное соответствует тому, что в практической психо-логии называется установкой на сотрудничество. Оказавшись перед лицом конфликтной ситуации, важно не поддаваться желанию отстаивать свои представления или интересы как единственно обоснованные, не бояться осложнений в отноше-ниях (если партнёр почувствует, что вы готовы уступить, лишь бы не испортить с ним отношения, он может оказать на

вас давление и вынудить к желательным для него уступкам, а это, хотя и разрешит данную ситуацию, может повредить вашим дальнейшим отношениям), но задаться вопросом: как мы можем сделать так, чтобы вместе решить эту общую для нас проблему – максимально учесть интересы каждого? Типичным заблуждением является представление о том, что в конфликтах кто-то прав, а кто-то не прав, кто-то выиграет и кто-то проиграет. Если так, то, конечно, каждый хочет выиграть и потому будет стремиться к своей победе и соответственно «проигрышу» партнёра. На самом деле более обоснованным является другое высказывание: если ты выиграл, то на самом деле ты тоже проиграл, потому что ты проиграл в отношении к тебе твоего «переигранного» партнёра. И поэтому типичным для современного подхода к эффективному поведению в конфликтах является другой принцип – как сделать так, чтобы мы оба выиграили? Будем верить в то, что это возможно. (Крылов А.А. «Психология») 3 Використовуючи навчальний посібник Кубрака О.В. «Етика ділового та повсякденного спілкування», визначте провідні національні особливості ділового етикету представників однієї- двох зарубіжних країн – США, Японія, Китай, Арабські країни, Англія, Франція, Німеччина, Італія, Угорщина тощо (на вибір). 4 На підвищення рейтингового балу Пригадайте, що означають такі поняття, як “суржик”, “макаронічна мова”, “діалектна мова”. За потребою зверніться до енциклопедії “Українська мова”. У наведених висловах знайдіть русизми, запропонуйте правку, правильний варіант запишіть. - Нині двері вузів широко відкриті для майбутніх абітурієнтів. - Цю постанову давно вже відмінено. - На Ваш доклад надійшли схвальні відзиви. - Обговорено всі питання, за виключенням останнього. - Варто добавити ще й таке.

-Цей проект коштує по крайній мірі три мільярди гривень. - Слід провести декілька запобіжних міроприємств. -Організація вчасно перечислила кошти на банківський рахунок. - Хто із знаних фахівців. На самостійне опрацювання Для активного запам’ятовування: 1 ДІЛОВИЙ ЕТИКЕТ – форма ділового спілкування, яка допомагає орієнтуватися у повторюваних ситуаціях відповідно до принципів та норм поведінки у соціальних групах. 2 ЕКСПЕКТАЦІЯ – це підсвідоме формування судження про людину, яке складається спочатку без визначення його словами. 3 ЕМПАТІЯ - це спроможність розуміти хід думок та емоційний стан іншої людини. 4 КРОС-КУЛЬТУРНИЙ – заснований на порівнянні переконань, установок і т.ін. різних культурних груп і національностей. 5 МОВНИЙ ЕТИКЕТ – система стійких формул спілкування, рекомендованих суспільством для встановлення мовного контакту співрозмовників, підтримання спілкування у виразній тональності відповідно до їх соціальних ролей і рольових позицій відносно один до одного в офіційних і неофіційних обставинах. 6 КОМУНІКАНТ – людина, яка послуговується мовою. 7 КОМУНІКАТ – текст, продукт мовної діяльності. 8 КОМУНІКАЦІЯ – спілкування, передача інформації, думок, почуттів, волевиявлень людини. 9 КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ – здатність до спілкування, товариськість. 10 КОМУНІКАТИВНІ ЯКОСТІ МОВИ – реальні властивості, характеристики її змістового наповнення і формального вираження, що складаються на основі певних типів відношень (“мова – мовлення”, “мова – мислення”, “мовлення – дійсність”, “мова – людина (адресат)”, “мова – умови спілкування” та ін.). Розрізняють такі комунікативні якості мови: правильність мови, точність мови, логічність мови, чистота мови, образність мови, виразність мови, доречність мови, доступність мови,

достатність мови, стислість мови, змістовність мови, ясність мови, емоційність мови, естетичність мови, дієвість мови. 11 КОНФЛІКТ – це протиріччя, яке сприймається людиною як значуща для неї психологічна проблема, що вимагає свого вирішення й викликає активність, спрямовану на її подолання.

На допомогу студентам (до третього питання) Основні аспекти нейро-лінгвістичного програмування Актуальними є поняття “суспільна думка”, як специфічний прояв суспільної свідомості, що виражається в оцінках (як в усній, так і писемній формі) і характеризує явне (або приховане) ставлен-ня великих соціальних груп до актуальних проблем дійсності, що являють суспільний інтерес; “маніпуляція суспільною свідомістю”. Подібна маніпуляція стала технологією влади. До людей, свідо-містю яких маніпулюють, ставляться не як до особистостей, а як до об’єктів. Підкорення не завдяки технології, а як технологія! Відомий американський учений Ноам Хомський у моно-графії “Необхідні ілюзії: контроль над свідомістю у демократич-них суспільствах” пише:” Протягом 80-х років урядам Рейгана та Буша у США вдавалося провадити цілком праву соціальну та мілітаристську політику навіть за обставин, коли в суспільній думці простежувався сильний нахил у бік соціал- демократичних принципів. При опитуванні переважна біль шість підтримала введення державних гарантій повної зайнятості, державне медичне обслуговування та будівництво дитячих садків, а співвідношення прихильників і супротивників військових витрат складало 3 до 1. Майже половина населення США була впевнена, що вислів “від кожного за здібностями, кожному за потребами” є статтєю Консти-туціїї США, а не гаслом з “Комуністичного маніфесту” К.Маркса.” Іміджмейкер уміло вербалізує дійсність (знаходить словесне оформлення). Вербальні (словесні) гасла стають основним компонентом будь-якої політичної реклами. Вони задовольняють два типи вимог: спираються на символи(ідеї) партії та відбивають основні проблеми, істотні на той момент для електорату. Реальне слово виступає у вигляді вершини айсберга. Коли офіційна влада Росії назвала чеченців, які чинили опір легітимній

владі у республіці, “бандоформуваннями”, це санкціонувало засто-совування зброї для вирішення конфлікту. Слово не тільки описує ситуацію, слово може формувати саму ситуацію. Наприклад, не міністерство війни, а міністерство оборони. Або в американських ЗМІ після 15 травня 2003 р. вживав-ся вислів “після перемоги”, а не “після встановлення миру” чи “після війни”. Так створюється кероване налаштування суспільної думки на позитивні емоції. Вислів у ряді випадків виступає у ролі визначеного каталі-затора ситуації, який переводить цю ситуацію із неясного, неофор мленого стану в чітке правило, з яким погоджується більшість населення. Як приклад, можна навести висловлювання Л.Кравчука “Маємо те,що маємо”, або В.Черномирдіна – “Хотіли, як краще, а вийшло, як завжди”. Сьогодні дуже часто в передвиборній боротьбі використо-вуються методи нейролінгвістичного програмування. Наприклад, передвиборна кампанія Л.Кравчука. “Його перевтілення з комуніс-та в демократа пройшло дуже плавно, м’яко.База його іміджу і була створена на тому, що людина, котра “завідувала” комуністичною ідеологією в Україні, змогла стати першим Президентом незалеж-ної України. Усе було спрацьовано професійно”. (І.Іванченко, г-та “Факти і коментарі”, професійний іміджмейкер) Стереотипи ефективно керують усім процесом сприйняття інформації. Процес сприйняття – це механічне пристосування ще невідомого явища під стійку загальну формулу (стереотип). Стереотипи формуються під впливом двох факторів: несві-домої колективної переробки індивідуального соціокультурного середовища, а також, безумовно, прицілеспрямованому ідеологіч-ному впливі за допомогою ЗМІ. Через стереотипи легко маніпу-лювати свідомістю людини. Наприклад, у свідомості громадян нашої країни зберігся як стереотип “філософія надії”, орієнтація на ідеальні зразки. В американців існують свої стереотипи. Людей в США виховують так, що вони не вірять у безвихідність ситуації, присутній “оптимізм до останнього”. Провідним стереотипом стає людина, орієнтована на досягнення, цілеспрямована, що розрахо-вує на свої сили. ЗМІ привчають людей мислити стереотипами. Серед прийомів НЛП вирізняють:*прийом “віддзеркалення”- позитивні характеристики (зорові,мовні, емоційні);*прийом “емоційного спонукання”, що складається в доведенні ви-

борця до стану сприйняття кандидата шляхом емоційного впливу на ситуативно пропоновані виборцю риси характеру і почуття. (підлестити, заперечити, торкнути почуття власної гідності і т.ін.).*прийом “накладення субмодальностей” – це введення у своюмову “чужих” мовних характеристик, що створюють сприятливе тло для спілкування, іншими словами – моделюються потрібні ситуації;*прийом “якоріння пікового досвіду”(постійне наголошування на позитивних моментах). У запалі позитиву послабляється критич-ність сприйняття;*прийом метафоризації- ввести виборця в ситуацію нового длянього досвіду (“Якщо я буду президентом, то...” через казку,вірш, анекдот, притчу і т.п.). Отже, в політичній та суспільній діяльності активно застосовується маніпуляція у формі вербального впливу, як на свідомому рівні,так і на рівні підсвідомого( сублімальний вплив). У формуванні суспільної думки активно використовуються плітки, чутки, так званий “Чорний ПіАр”.

На самостійне опрацювання (до шостого питання) Тема. Складові успіху ділових контактів: уміння говорити, слухати, формулювати питання. План 1 Уміння говорити як умова успіху. 2 Слухання та його роль у комунікації. Умови ефективного слухання. 3 Уміння ставити запитання. Питання, що сприяють розгортанню ділової розмови. Завдання 1 Користуючись підручником Бацевича Ф.С. „Основи комунікативної лінгвістики”, напишіть конспект розділу „Слухання та його роль у комунікації” (С.100-103). Дайте відповідь на питання: Які типи слухання характерні для професійного комунікатора? 2 Палеха Ю.І. Етика ділових відносин: Навч. посіб.- К.: Кондор, 2008.- С.169-180, 230-338.

Дайте відповіді на питання: Що таке ефективне спілкування? У чому полягає мистецтво ставити запитання? Які типи запитань сприяють розгортанню ділової розмови? 3 Етика та психологія ділових відносин: Навч. посіб. / За ред. проф. Т.Є. Андрєєвої- Х.: Бурун Кгига, 2004.- С.105- 116. Дайте відповіді на питання:У чому полягає мистецтво дати відповіль на запитання? Що означає вислів „грати за правилами партнера”? Що ми розуміємо під поняттям „класична елегантність ділової людини”? Як подолати прояви надмірної експресії під час спілкування? 4 Тимошенко Н.Л. Корпоративна культура: діловий етикет: Навч. посіб.- К.: Знання, 2006.- С.211-246. Дайте відповідь на питання: Що являє собою сучасний етикет електронної пошти (e-mail)? Наведіть основні правила користування автовідпові-дачами, пейджерами,факсами (новий діловий етикет).

Практичне заняття 10 Тема. Жанрова реалізація професійного мовлення. Публічний виступ як важливий засіб переконуючої комунікації й показник професійної майстерності економіста (менеджера). Мистецтво аргументації. План 1 Майстерність публічного мовлення як показник мовної компетенції фахівця. Жанрова реалізація професійного мовлення. 2 Історія та традиції української риторської школи. Видатні оратори минулого й сучасності. Основні прийоми красномовства. 3 Публічний виступ на професійну тему. Внутрішня структура і композиція виступу. Мистецтво аргументації. Комунікативні вимоги до мовної поведінки оратора. 4 Рецензування публічного виступу

5 Культура міжперсонального спілкування. Мовний етикет усної форми ділового спілкування. Ділова бесіда. Професійна консультація, її соціопсихолінгвістичні особливості (на самостійне опрацювання). Список літератури 1. Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично.- Минск: Беларусь «Дело (Восток+ Запад)», 1992.- С. 262-457. 2. Коваль А.П. Ділове спілкування: Навч. посібн.- К.: Либідь, 1992.- С.197-216. 3. Культура фахового мовлення: Навч. посіб. /За ред.. Н.Д.Бабич.- Чернівці: Книги ХХ, 2005.- С.117-134. 4. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посіб.- К.: Каравела, 2006.- С.81-119. 5. Молдован В.В. Риторика загальна та судова: Навч. посібн.- К.: Юрінком Інтер,1999.-319с. 6. Сагач Г.М. Золотослів: Навч. посібн.-К.: Райдуга,1993. 7. Томан І. Мистецтво говорити.- К.: Україна,1996. Завдання 1 Ретельно опрацюйте методику підготовки до публічного виступу чи за методикою проф. Коваль А.П., чи чеського письменника Томана І., іміджмейкера Карнегі Д.. Використайте базовий підручник. Підготуйтесь до розповіді на цю тему. 2 Готуючись до свого публічного виступу, використайте пропонований текст про т.зв. рузвельтівську манеру підготовки до публічного виступу. *“Теодор Рузвельт подготавливал свои выступления в характерной рузвельтовской манере: он подбирал все факты, изучал их, оценивал, определял их значение и делал выводы – и совершал это с чувством непоколебимой уверенности. Потом, имея перед собой блокнот с заметками, он начинал диктовать и диктовал свою речь очень быстро, чтобы в ней была непосредственность, напористость и живость. Затем он прочитывал перепечатанный текст, правил его, вносил дополнения, что-то вы-черкивал, делал множество карандашных пометок и диктовал еще раз. “Я никогда ничего не добивался, - говорил он, - без упорного

труда, без напряжения всех моих умственных способностей, без тщательной подготовки и долгой предварительной работы”. Он часто приглашал критиков послушать, как он диктует, или же читал им вслух тексты своих речей. Он отказывался обсуждать с ними правильность того, что он говорил. К тому времени его решение было уже принято, и принято безповоротно. Он просил советов не о том, что говорить, а о том, как сказать это . Снова и снова он перечитывал машинописные странички, сокращал, правил, улучшал. Таковы были тексты его речей, напечатанные в газетах. Разумеется, он не заучивал их наизусть. Выступая, он импровизировал, и зачастую его устное выступление кое-чем отличалось от опубликованного и от редактированного текста. Однако диктовка и правка были прекрасной подготовительной работой. Благодаря этому он хорошо усваивал материал и последовательность его изложения. Это придавало его выступле-ниям плавность, отточенность, вселяло уверенность в себе, и вряд ли можно было бы приобрести всё это иным образом”. (Д.Карнегі) 3 Перекажіть усно українською мовою текст. Яка порада Д. Карнегі, на вашу думку, є найбільш вагомою (слушною)? ** ”Способность избавиться от волнения, научиться ду-мать, стоя перед публикой, и говорить уверенно и непринужденно перед аудиторией любого масштаба нетрудно приобрести. Это вовсе не талант, дарованный провидением лишь отдельным выдающимся личностям. … Любой человек может раскрыть свои скрытые способности, если у него будет достаточно сильное желание. Многие опытные ораторы лучше думают и лучше говорят перед аудиторией, чем в беседе с отдельным человеком. Присутствие большого числа слушателей оказывается для них стимулом, порождает вдохновение. Не думайте, что ваш случай – исключительный. Многие люди, впоследствии ставшие знаменитыми ораторами, в начале своей деятельности страдали застенчивостью и были чуть ли непарализованы страхом перед аудиторией. Независимо от того, как часто вы выступаете, вы можете всегда испытывать это смущение перед самым началом речи, но через несколько секунд после того, как вы начнёте говорить, оно полностью исчезнет.

Начинайте речь с упорным стремлением достичь цели. Помните обо всех выгодах, которые принесут вам усилия, прило-женные для обучения. Создайте в себе подъём. Подумайте о том, что это может дать вам в финансовом и социальном отношениях и в смысле роста вашего влияния, занятия руководящих постов. Помните, что от силы вашего стремления к цели будет зависеть быстрота достижения ваших успехов. Готовьтесь к выступлению. Вы будете чувствовать себя неуверенно, если не будете хорошо знать то, о чем вы собираетесь говорить. Проявляйте уверенность. “Чтобы чувствовать себя смелым, - рекомендует профессор Уильям Джеймс,- действуйте так, будто вы действительно смелы, напрягите для этой цели всю свою волю, и приступ страха, по всей вероятности, сменится приливом мужества”. Практикуйтесь. Это самое важное для достижения цели. Страх является следствием неуверенности, неуверенность вызвана незнанием того, на что вы способны, а это незнание – результат недостатка опыта. Поэтому создайте себе багаж успешного опыта, и ваши страхи исчезнут”. (Д.Карнегі) 4 Прокоментуйте поданий нижче текст. Чи є достатньо аргументованою думка автора? Чи варто майбутньому фахівцю взяти на озброєння такий риторичний прийом?Чи є контраргументи? Жарти, гумор як більш дієвий засіб досягнення мети, ніж погроза та її мовне забезпечення. Певен, ви помічали, що тонкий гумор або жартівливі натяки надають навіть “важким” темам легкого, невимушеного характеру, створюють дружню атмосферу чи доброзичливо-критичний настрій у людей. Це безвідмовний спосіб обеззброювати людину у той самий момент, коли вона готова роздушити вас. У свою чергу, різкі, дошкульні висловлювання на адресу присутніх чи відсутніх, висміювання певних вад оточуючих людей, що дуже поширене серед працівників преси та політиків, призводить до напруженості у взаєминах, і, оскільки зачіпає почуття, може згубно позначитися на подальшому спілкуванні. Тому гумор, анекдоти повинні бути виваженими, доречними, невульгарними, до того ж вони мають супроводжувати розмову з безпосередністю й невимушеністю.

Чемна людина, яка володіє мистецтвом дотепності, не висмі-юватиме присутніх і не глузуватиме з їхніх вад. Справді, не досить бути дотепним. За Андре Моруа, слід бути вельми дотепним, щоб не стати надміру дотепним. До того ж гумор свідчить про людську гідність, стверджує перевагу людини над обставинами. Принагідно згадаємо про одну з характерних рис ментальності українців – “тонкий український гумор”. Саме завдяки цьому оптимістично-скептичному погляду на життя українець помічає і, як правило, пробачає іншим певні природні та набуті вади людської натури. В одному з московських видань початку ХХ століття під назвою “Україна та українці” також стверджується, що “характер-ною рисою малороса служить природжена насмішкуватість, яка непокидає його і в найтяжчі хвилини”, до того ж він не тільки кепкує над іншими, але й над самим собою, незважаючи інколи на надто сумне становище. Та якщо людина здатна сміятися над власниминевдачами та бідами, глузувати з примхливої долі, то вона до кінця своїх днів зберігатиме гарний настрій, ще й сіятиме між людьми злагоду. (З журналу) 5 Підготуйте публічний виступ (3-5 хвилин) на одну з пропонованих тем. Орієнтовна тематика публічних виступів 1 Слово в спектрі культурологічних проблем сучасного суспільства. 2 Мовна політика в країнах Західної Європи та американського континенту. 3 Мовна політика в країнах постсоціалістичного табору. 4 Мовні засоби вираження національного світосприйняття та ментальності українського народу. 5 І.Огієнко про значення мови для народу, окремої особи, про її обов’язки щодо рідної мови. 6 Українська мова: її стан і статус в Україні й поза її межами. 7 Розвиток риторичних традицій в Україні, видатні оратори в українській історії. 8 Унікальні набутки Києво-Могилянської академії в розвитку риторики на Україні в ХУІІ- ХУІІІ ст.. 9 Феофан Прокопович – ритор-гуманіст, про основні засади красномовства.

10 Основні засади риторики за М.Ломоносовим. 11 Г.С.Сковорода- видатний ритор-гуманіст. 12 Історія становлення українського правопису. Правописні проблеми української мови у ХІХ-ХХ століттях. 13 “Закон про мови в Україні: концепція закону, втілення йогов життя.” 14 Українська мова на карті світу. 15* Українська мова й статистика. 16* Етносоціоника – найкращий засіб дослідження людськоїпсихіки в професійному спілкуванні. 17* Психічні типи людей і професійне спілкування. 18* Теорія аргументації та ділова риторика. 19* Нейролінгвістичне програмування як засіб впливу на сус-пільну думку. 20* Прагматика й професійне спілкування. 21 Правові засади й національні особливості ділового етикету в країнах близького й далекого зарубіжжя (європейські, арабські країни). 22 Поняття конфліктів та їх типологія. Основні шляхи, методи й засоби запобігання загостренню конфліктів та врегулювання їх. 23* Ділова риторика й принципи мовного впливу на слухачів. 24* Невербальні засоби спілкування та їх значення для діловоїлюдини. 25* Співвідношення понять “суперечка”, “дискусія” і “полемі-ка” Етичні аспекти культури дискусій. 26* Типологія та основні риси стилів керівництва. 27 Важливі компоненти створення іміджу сучасної ділової людини. 28* Тестування як метод оцінки партнера. 29* Критерії об’єктивної оцінки ділового партнера. 30 Основні засади міжнародного етикету та протоколу. 31 Рекламний текст: мистецтво слова. Реклама в стратегії маркетингу. 32 Психологи та іміджмейкери про мистецтво публічного виступу. 33* Становлення епістолярного стилю. Європейський етикет приватного листування. 34* Дж.К.Рокфеллер: “Вміння поводитися з людьми – це товар, який можна купити так само, як ми купуємо цукор чи каву. І я буду платити за це вміння більше, ніж за будь-що у світі”.

35* Українська економічна думка в іменах. 36* Латинські прислів’я, афоризми як елемент збагачення усної й писемної професійної мови фахівця. 37 Із історії Сумського осередка “Просвіти” в пропаганді української мови, надбань національної культури. 38 Коли мовні проблеми стають політичними. Питання про надання російській мові статусу офіційної (за матеріалами періодичних видань –місцевих, республіканських). 39* З історії періодичних видань Сумщини ( міські, районні газети). Їх роль у формуванні суспільно-політичної думки пересіч-них громадян міста. 40 Життя і діяльність видатних підприємців і меценатів Харитоненків, Суханових, Лещинських очима нащадків. 41* Динамічна теорія мовної норми, варіантність і норма, пошуки критеріїв правильної норми. 42* Шляхи формування національної економічної термінології. Фахові словники і довідники. 43* Прийменникові конструкції російської ділової мови (зокрема з прийменником ПО) та їх українські відповідники. Суча-сне бачення. Лінгвістичні проблеми стилістики перекладу. 44* Презентація як форма професійної комунікації. Типологія та лінгвосоціальні функції. 45* Техніка професійної мовленнєвої діяльності: уміння говорити, слухати, ставити запитання. 46* Професійна консультація, її соціопсихолінгвістичні особ-ливості. 47* Мистецтво обману: мовні засоби захисту від обману. 48* Політичний обман. Чутки, плітки, наклеп. Їх роль у формуванні суспільної думки пересічних громадян. 49* Мовні засоби психологічного тиску/захисту: вміння впли-вати на підсвідомість співрозмовника, досягати своєї мети, не окреслюючи її словами. * Теми, які малодосліджені та вимагають більш ретельної підготовки. Передбачають додаткові заохочу-вальні рейтингові бали.

6 Підготуйтесь до рецензування та оцінки публічних виступів студентів вашої групи за таким планом:

а) визначення актуальності теми, її важливості для науки або майбутньої професійної діяльності; б) відповідність виступу поставленій темі; в) рівень підготовки до виступу, вагомість наведених аргу-ментів; г) можлива полеміка рецензента з промовцем, альтернативні аргументи; д) індивідуальні особливості промовця, емоційність, дотри-мання норм літературної мови, багатство та образність мови; е) переконливість виступу, загальне враження.

На самостійне опрацювання Для активного запам’ятовування 1 АКТУАЛЬНІСТЬ ВИСТУПУ – злободенність, громадська значущість теми виступу оратора, важливість проблем, висновків та даних аудиторії рекомендацій. 2 АРГУМЕНТ – cудження (або сукупність взаємопов’язаних суджень), завдяки якому обгрунтовується істинність якогось іншо-го судження або теорії. Аргументи у процесі доведення повинні відповідати таким вимогам: бути правдивими, істинність яких не треба доводити, достатніми й вичерпними. Порушення цих вимог призводить до помилок, які роблять доведення некоректним. 3 ДОСТУПНІСТЬ МОВЛЕННЯ – ясність публічного мовлення, яка полягає в тому, що оратор відбирає факти, аргументи, мовленнєві засоби із максимальним врахуванням можливостей сприйняття конкретної аудиторії, тобто з урахуванням життєвого досві-ду, освіти, професії, віку, світогляду, інтересів слухачів. 4 ЕТИКА ОРАТОРА – сукупність моральних норм і правил, які визначають ставлення оратора до своїх обов’язків, до слухачів, до підготовки виступу, до поведінки на трибуні. “Золоте правило” оратора – “не нашкодь іншому словом”. 5 ЕТОС ОРАТОРА – це засіб хвилювати душі слухачів. Етос викликає співчуття, жаль, служить для зображення характерів, звичаїв тощо. Іншими словами – етичний вплив на аудиторію, тісно пов’язаний з пафосом.

6 ЖАНРИ КРАСНОМОВСТВА – розрізняють такі основні роди монологічного красномовства: *соцільно-політичне, *акаде-мічне (наукове й навчальне), *соціально-побутове, *лекційно-пропагандистське (масові публічні лекції), *судове, *військове, *дипломатичне, *торговельне, *церковно-богословське, *діало-гічне. 7 ІНТЕНСИВНІСТЬ МОВЛЕННЯ – сила вимовляння звуків, слів, мовних тактів, яка залежить від умов виступу, від приміщення (кімната, зала, майдан тощо) і пов’язана з особливостями дихання. Професійний оатор варіює інтенсивність мовлення залежно від ситуації спілкування, тренуючи мовленнєвий апарат для розши-рення ораторського діапазону. 8 ЛЕКСИКОН ОРАТОРА – словниковий запас оратора, у якому відбивається ступінь володіння лексичними багатствами літературної мови. Багатство й різноманітність лексикону лектора – одна з передумов культури й майстерності мовлення.

На допомогу студентам (до п’ятого питання) Професійна консультація, її соціопсихолінгвістичні особливості. Готуючись до зустрічі з клієнтом, варто зважити на такі моменти: *Відверто, щиро цікавтесь людиною, яка звернулась до вас у справі. *Зустрічайте людей з посмішкою – вона нічого не варта, але багато дає. Вона триває тільки мить, а в пам’яті залишається інколи назавжди. Вона породжує атмосферу доброзичливості в ділових відносинах і служить паролем для друзів. *Пам’ятайте, що ім’я людини- це найсолодший і найважли-вий для неї звук будь-якою мовою. *Намагайтесь бути гарним слухачем. Заохочуйте людину говорити про саму себе, про її проблеми. *Говоріть про те, що цікавить вашого співбесідника. *Ввічлива людина – то людина розумна, а розумна – безумовно, чемна. *Не розкривайте “по секрету” таємниць нікому із своїх колег і знайомих. Хіба можете ви чекати від них збереження таємниці, якщо самі не змогли її зберегти?

*Вмійте вчасно помовчати. Якщо ваш співрозмовник схви-льований або роздратований, то краще помовчіть. Говорити з такою людиною – це теж саме, що підкласти дров до багаття. Коли ви самі схвильовані, краще теж помовчати, щоб не сказати чогось такого, про що пізніше жалкуватимете, а також щоб уникнути тону, який може викривити зміст сказаного. *Стежте за своїм настроєм. Поганий настрій, перенесений із однієї справи (бесіди, наради) на іншу, може завдати великої шкоди, бо закладається підмурівок наступної розмови. *Використовуйте найменшу нагоду, щоб потренуватися в мовленні, набути позитивного досвіду, впевненості у своїх силах і компетенції як фахівця. (Ботвина Н.) Практичне заняття 11 Тема. Мовна система граматичних форм і категорій. Функціонування морфологічних засобів у професійному спілкуванні. Резюме та автобіографія. План 1 Культура мови фахівця (економіста, фінансиста) – показник рівня його професійної культури. 2 Специфіка використання граматичних форм іменника в документах професійного спрямування:

- форма чоловічого роду у називанні осіб за професією, посадою, науковим ступенем;

- варінти закінчень іменників чоловічого роду у Родовому відмінку однини;

- специфічна множина речовинних іменників. 3 Прикметник у професійній мові:

- особливості використання розрядів прикметників (якісних, присвійних, відносних);

- вибір форми ступенів порівняння (синтетична та аналітична), книжний характер аналітичних форм;

- прикметники як складові частини географічних назв і похідні від них, їх творення й використання.

4 Числівник у документах професійного спрямування: -цифровий, словесний і словесно-цифровий записи кількості; -особливості відмінювання числівників і вибір відмінкової форми, нормативної для мови документів. 5 Розряди займенників і особливості їх використання:

- займенники як засіб пом’якшення наказу;- пропуск займенника як засіб посилення наказу.

6 Особливості укладання та оформлення резюме та автобіографії. Сфера використання цих документів.

На повторення 1 Основні правила написання складних іменників, прикметників, прислівників (Український правопис.- 6-те вид., стереотипне.- К.: Наук. думка, 1997). 2 Складноскорочені слова й абревіатури. Графічні скорочення (джерело №6.- С.158-164). Список літератури 1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо.- К.: Либідь, 1991. 2. Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови. Використання морфологічних засобів мови: Навч. посібн. – К.: ЕксОб, 2000. 3. Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови: Навч. посібн.- К.: МАУП, 2002.- С.66-88, 93-98,102-106,113-118. 4. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення.- Х.: Торсінг, 2001.- С.175-179,182,186-194,198-200, 218-258. 5. Культура фахового мовлення: Навч. посіб. /За ред.. Н.Д.Бабич.- Чернівці: Книги ХХІ, 2005.- С.176- 182. 6. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посіб.- К.: Каравела, 2006.- С.165-201, 254- 261. 7. Методичні вказівки, окремі коментарі та вправи з культури мовної поведінки професійного комунікатора відповідно до програми курсу “Українська мова за професійним спрямуванням”/Укладач Л.М.Яременко.- Суми: Вид-во СумДУ,2003.- Ч.2. – 38с.

8. Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. Практикум: Навч. посіб.- К.: Либідь, 2002.- Розділ ІХ. 9. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібн.- К.: Либідь,1999.- С.156-176. 10. Сербенська О. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібн.-Львів:Світ,1994.- С.87, 93, 96, 101-109. 11. Сліпушко О. Українська мова й етапи кар’єри ділової людини-К.: Криниця,1999. - С.11-18. 12. Ткаченко О.Г. Українська мова: Навч. посіб.- Суми: Вид-во СумДУ, 2004. 13.Українська ділова і фахова мова: практичний посібник на щодень /М.Д. Гінзбург, І.О.Требульова, С.Д.Левіна та ін.; За ред.. М.Д. Гінзбурга.- 2-ге вид., випр. і доп.- К.: Фірма „ІНКОС”, Центр навч. літ., 2007.- С. 518-544. Завдання 1 Опрацюйте теоретичні питання, тезисно запишіть відповіді. Скористайтесь матеріалами лекції. 2 Поставте іменники в родовому відмінку однини і запишіть у дві колонки, пояснивши вживання закінчень –а, -я або –у, -ю. Квітень, Ужгород, бізнес, вексель, дебет, синус, дивіденд, Буг, Острог(місто), експерт, імпорт, ерг (міра роботи), ентузіазм, концерн, карбованець, мито, університет, десяток, процес, реверс, маркетинг, референдум, сортамент, палець, листопад, ідеалізм, локаут, Дніпрогес, парадокс, виторг. 3 Наведіть іменники, які мають обидва варіанти закінчень у формі родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни. 4 За методичними вказівками, зазначеними в переліку рекомендованої літератури під №5, виконати такі вправи і завдання: № 9б(с.21-22), 22 (с.31), 27.3( с.34). 5 Укладіть власне резюме. 6 Перекладіть українською мовою: ведучий экономист, галопирующая инфляция, растущие цены, настоятельная необходимость, окружающая среда, соединяющий,

соответствующий, несгораемая сумма денег, следующая остановка, следующим образом. 7 На підвищення рейтингового балу А Визначте рід поданих іменників, поясніть, що є його основою. Назвіть семантику та країну, материк, яких стосуються власні назви. У зв’язку з якими подіями, фактами життя стали відомі окремі з них? За потреби скористайтеся словниками, зокрема енциклопедичними. Глазго, Бордо, Ніцца, Туапсе, Чарджоу, Чикаго, Гельсінкі, Монтевідео, Мехіко, Баку, Чилі, Перу, Марокко, Гаїті, Сомалі, Уссурі, По, Міссурі, Хуанхе, Ріца, Онтаріо, Сочі, Цхалтубо, Гранчане, Па-де-Кале, Ай-Петрі. Б Розшифруйте подані абревіатури, визначте граматичний рід кожної з них, обґрунтуйте відповідь. Чи в усіх абревіатур граматичний рід визначається так, як у поданих? Які абревіатури не мають роду? Чому? ОБС’Є, США, МАГАТЕ, ТЕЦ, ЧАЕС, АПН України, ВР, ПДВУ, ЕОМ, ВАК, АТС, інформбюро, РПУ, спорт лото, СНІД, ЗМІ, МВФ, УНІАН. В Подані іменникм поділіть на групи за граматичним родом, поясніть поділ. З кількома іменниками з кожної групи утворіть словосполучення (прикметниками). Значення невідомих слів з’ясуйте за словником. Капричіо, резюме, декольте, кольрабі, конферансьє, авізо, сомбреро, манго, маестро, мадам, шимпанзе, ательє, портьє, есперанто, есе, рантьє, денді, леді, вето, шасі, кіно, метро, Катрін, Марго, Золя, Сапфо, Софіко, Отелло, Гюго, Гейне, Анкет, Кіті, Россіні, Бізе, Мері, Генрі. Г Користуючись Короткий лексикон українських абревіатур /PROМОВА, або ДЕ ми помиляємось /За ред.О.М.Демська-Кульчицька.-К.: Стандарт, 2006.- С.103-129, розшифруйте подані абревіатури Зразок: АКБ - Акціонерно-комерційний банк, АКУ – Антимонопольний комітет України АУБ, ВБРР, ГДПІУ, ЄБРР, ОВДП, УГГ, ЦСІІ.

8 На повторенняЗапишіть складні слова

(Всесвітньо)відомий діяч, (діаметрально)протилежний погляд, (економічно) потужні підприємства, (єдино) правильне рішення, (загально)політична обстановка, (історико)меморіальний музей, (конкурентно)спроможний виробник, (кримсько)татарський консорціум, (масло)(сиро) (молочний) завод, (м’ясо)(молочна) продукція, (хімічно) чистий продукт, (вільно)конвертована валюта, (північно) українська порода, (суспільно)корисна праця.

Практичне заняття 12 Тема. Мовна система граматичних форм і категорій. Дієслово та дієслівні форми. Службові частини мови (сполучник, прийменник). Стилістика перекладу з російської мови на українську і навпаки План 1 Дієслово та дієслівні форми в текстах професійного спрямування:

- дієслівні зв’язки, специфіка їх використання;- форма теперішнього часу із значенням

позачасовості.- інфінітив як засіб передачі рішучості,

категоричності, наказовості;- безособові форми на –но, -то та пасивні звороти.

2 Сполучуваність слів. Складні випадки керування. 3 Особливості вживання прийменників у наукових і ділових текстах :

- прийменник ПО;- прийменник ПРИ;- прийменник В(У).Синонімія прийменникових конструкцій.

4 Синонімія сполучних засобів у складному реченні.

5 Стилістика перекладу з російської мови на українську. Список літератури 1. Антоненко-Давидович Б.Як ми говоримо.-К.: Либідь,1991.- С.164-172. 2. Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови. Використання морфологічних засобів мови: Навч. посібн.-К.: ЛДЛ,1998.- С.143-162. 3. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення: Навч. посібн. для вищих та середніх спеціальних навчальних закладів.- Харків: Торгсінг,2001.- С.270-283. 4. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посіб.- К.: Каравела, 2006.- С. 202-210, 223-228.

5. Методичні вказівки, окремі коментарі та вправи з культури мовної поведінки професійного комунікатора відпо-відно до програми курсу “Українська мова за професійним спрямуванням”/Укладач Л.М.Яременко.- Суми: Вид-во СумДУ, 2003.- Ч.2.-С.4-14. 6. Погиба Л.Г., Грибіниченко То,, Баган М.П. Складання ділових паперів. Практикум: Навч. посібн.- К.: Либідь, 2002.- С.192-199, 212-213. 7. Пономарів О.Д.Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібн.- К.: Либідь,1999.-С.178-182. 8. Сербенська О. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібн.- Львів: Світ, 1994.- С.79-81, 84, 86-87,97-98. 9. Ткаченко О.Г. Українська мова: Навч. посібник.- Суми: Вид-во СумДУ, 2004.-С.111-121. Завдання 1 Користуючись матеріалами лекцій, опрацюйте теоретичні питання. 2 Перепишіть, викресліть неправильні форми керування, правильні запам’ятайте. Відповідно до чого – відповідно чому; глузувати з когось – глузувати над кимось; дивуватися чому- дивуватися з чого; завдячувати кому чим – завдячувати кому що; запобігати ласки перед ким – запобігати ласки у кого; зраджувати кого –

зраджувати кому; легковажити що – легковажити чим; навчатися (вчитися) чого – навчитися (вивчитися) чому.

3 Дайте точні українські відповідники: Текущий счет в банке, встречный иск, текущая политика, сельдь по-турецки, приведите пример, почтовый перевод, текущий ремонт, следующий вопрос, взымать пошлину, нанести удар, многочисленные поклонники, госпошлина, круглосуточное дежурство, повестка дня собрания следующая, чуть-чуть грустно.

4 Відредагуйте речення, з’ясувавши характер помилок.Починаючи збори, у мене спочатку була невпевненість у

їхній необхідності. Стоя біля дошки, Максим завжди розгублюється і не може добре відповідати. Починаючи вивчати проблему, йому бачилась можливість її практичного застосування. Вивчаючи ці зразки, були відзначені їхні переваги. Приїхавши у Львів, нами були відвідані майже всі музеї.

5 Підберіть синонімічні прийменникові конструкції.Задля успіху цієї конче важливої справи – Плакати з радості –100-річчя з дня народження – Будинок по вулиці Д.Коротченка –Відповідно до рішення Верховної Ради – 6 Прокоментуйте уривок з книги Караванського С.„Пошук українського слова, або боротьба за національне „Я”. Додайте власні міркування. „Один з поширених в Україні на найвищому мовознавчому рівні забобонів є табу на вживання в українській мові слова вибачаюсь, зокрема виразу я вибачаюсь. Адепти цього забобону вбачають помилковість виразу в тому, що вираз я вибачаюсь нібито „філологічно” треба розуміти як я вибачаю себе, а що „вибачати себе” нелогічно і суперечить нормам етики, то форму я вибачаюсь „позбавляють мовних прав”, а мовцям не рекомендують або й забороняють її вживати. Той же, хто розпочав „цькування” цілком нормального українського слова, переосить неприйняття виразу я извиняюсь росіянами на український грунт, заперечуючи правомірність виразу

я вибачаюсь і для українців. Таке копіювання чужих стандартів абсолютне хибне. ...Річ у тім, що частка –ся, приєднуючись до дієслів, надає їм не тільки значення зворотної дії, але й низку інших значень. У словах цілуватися, вітатися частка –ся надає дієслову забарвлення взаємної дії: цілувати один одного, вітати один одного. У слові молитися частка –ся надала слову молити значення молити Бога за себе. Отже, додача частки –ся до слова вибачати жодною мірою не значить, що слово набуло значення вибачати себе. На ділі слово вибачатися набуло значення просити вибачення для себе. Оскільки словниками української мови зафіксовано дієслово вибачатись, уживане в літературі і в живій мові, то чому його не можна вживати в усіх можливих граматичних формах: я вибачаюсь, він вибачився, вони вибачаться тощо?”

На самостійне опрацювання Для активного запам’ятовування

Вживання похідних прийменників з формами іменників Згідно з чинним законодавством Відповідно до ст. 10 Конституції України Залежно від ситуації Щодо органів виконавської влади Стосовно представників бізнесу Незважаючи на протести Порівняно з минулим місяцем

Стаття з “Російсько-українського словника ділової мови” (За редакцією В.Підмогильного, Є.Плужника) ПО – по; на; з; за; через; для. По (где?) учреждениям, городам и т.п. – по установах, містах і т. ін. По мнению, убеждению и т.п. - на думку (погляд), на переконання і т.ін. По распоряжению, приказу и т.п. – з розпорядження, з наказу і т. ін. По исчислениям, предположениям и т.п.- за обрахунком, припущенням і т.п.

По недоразумению, по болезни и т.п. – через непорозуміння, через недугу і т.п. Учебник по счетоводству, по торговому праву - підручник рахівництва, торгового (торгівельного) права і т.п. По своей величине, по своей силе - своїм розміром, своєю силою і т.п. По Грушевскому, по Вернадскому и т.п. – за Грушев-ським, за Вернадським і т.ін. Агент по получению, комиссия по составлению - агент для одержання, комісія для складання і т.ін. По закону, по праву - по закону, по праву По мне, по тебе и т.п. – по мені, по тобі і т.п. Завдання на підвищення рейтингового бала А Перекладіть текст українською мовою, слідкуючи за правильністю вживання прийменників у і в. Многие думают: интеллигентный человек – это тот, который много читал, получил хорошее образование (и даже по преимуществу гуманитарное), много путешествует, знает несколько языков. Интеллигентность не только в знаниях, а в способностях к пониманию другого. Она проявляется в тысяче мелочей: в умении незаметно (имнно незаметно) помочь другому, беречь природу, даже в привычке вести себя скромно за столом, не мусорить вокруг себя – не мусорить окурками или руганью, дурными идеями (это тоже мусор, и еще какой!). Интеллигентность надо в себе развивать, тренировать – тренировать душевные силы, как тренируют физические силы. (Академик Д.Лихачов) Б Запишіть дієприкметники українською, зробіть висновки щодо правил перекладу активних дієприкметників з російської мови на українську. Ведомый, вычитаемое, делимое, желаемое, искомое, ископаемое, множимое, ожидаемое, слагаемое, уважаемый, уменьшаемое.

Практичне заняття 13 Тема. Синтаксичні засоби мови професійного спілкування. Пунктуаційна нормативність мови документів. Поняття про текст та його інтерпретацію (герменевтику). План

1 Теорія тексту. Ознаки тексту. Герменевтика (інтерпретація тексту).

2 Особливості синтаксичної структури текстів професій-ного спрямування:

- просте речення в тексті документа; - перевага розповідних над іншими типами простих речень; - порядок слів у реченні /позиції підмета, присудка, другорядних членів речення/; - дієслівні зв’язки у текстах професійної мови;

- складні речення у мові документів, структура і порядок розміщення складових частин;

- присудок у текстах документів; розщеплений присудок як специфіка мови документів;

- особливості узгодження присудка з підметом (складні випадки);

- функції однорідних членів речення;- функції вставних конструкцій та однорідних членів

речення у мові документів;- активні й пасивні а також інфінітивні конструкції в

українському справочинстві. 3 Загальна характеристика контракту. На повторення Основні правила вживання пунктуаційних знаків у складних реченнях (двокрапка, тире). Список літератури

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник.- Вид. центр «Академія», 2004.- С.146-156.

2. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посібн.- К.: «АртЕк», 1999.-С.30-34.

3. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн. –К.: Каравела, 2006.- С.211-228.

4. Про синтаксис писемного мовлення // Коваль А.П. Ділове спілкування: Навч. посібн.-К.: Либідь, 1992.- С.157-172.

5. Погиба Л.Г., Грибінченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. Практикум.- К.: Центр навч. літератури, 2004.- С.200-211.

6. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник.- К.; Либідь, 1993.-С.164-208.

7. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник.- К.: Либідь, 1999.-С.176-181.

8. Ткаченко О.Г. Українська мова.- Навч. посібн.- Суми, Вид-во СумДУ.-С.134-136.

Завдання1 Користуючись навч. посібн. Ботвини Н., зазначеному

під №2, запишыть тези щодо «тексту» (С.30-34). Із книги Бацевича Ф.С. виписати дефініцію поняття «текст» - С.146-147. 2 Випишіть із наведеної статті № 42 Конституції України розщеплені присудки. Визначте, з якою метою у тексті використовується цей стилістичний засіб? Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. 3 Підготуйте усно українською мовою розповідь про правила цитування в текстах професійного спрямування. Правила цитирования и оформления цитат К общим требованиям нужно отнести следующие: 1.Цитируемый текст должен приводиться в кавычках без малейших изменений. Недопустим пропуск слов, предложений или абзацов без указания на то, что такой пропуск делается (такие пропуски обычно обозначаются отточием). Недопустима замена слов, так как замена всего одного слова даже очень близким ему синонимом может существенно изменить смысл высказывания. Должны сохраняться все особенности авторских написаний, так как изменение таких написаний приводит к искажению смысла высказывания, стиля авторского изложения (исправляются слова, написанные по старой орфографии, а также опечатки). 2. Цитирование должно быть полным. Недопустимо тенденциозно сокращать цитаты, оставлять в них какую-то часть рассуждений, доводов, нужных автору. 3. Нельзя объединить в одной цитате несколько выдержек, взятых из разных мест цитируемого источника (хотя эти выдержки могут быть и логически связанными, и однород-ными по материалу). Каждая такая выдержка должна оформляться как отдельная цитата. ( Л.В.Рахманин)

4 Для активного запам’ятовування Дієслівні зв’язки

Дієслово- зв’язку являється в українській мові вживають під впливом російської, а зв’язка становить собою є помилковим поєднанням дієслівних зв’язок української мови становить і являє собою. Тому не можна вживати дієслів-зв’язок:- являється замість нормативної дієслівної зв’язки є або її нульової форми, позначеної на письмі тире;

- становить собою замість є, становить Він є членом наглядової ради. Він – член блоку НСНУ. Реформа становить частину державотворчого процесу.

Практичне заняття 14 Тема. Документування – важлива ланка роботи в процесі управління. Загальні вимоги до складання та оформлення документів План 1 Загальне поняття про єдину державну систему діловодства /ЄДСД/. Поняття про формуляр-зразок документа. 2 Визначення поняття “документ”, характеристика його різновидів. 3 Сучасна класифікація документів. 4 Поділ документів за способом викладу матеріалу:

- документи з високим рівнем стандартизації (контракт, декларація та ін.);- документи з низьким рівнем стандартизації

(розповідь, опис, міркування). 5 Текст документа. Логічні елементи тексту: вступ, доказ, закінчення. Прямий і зворотний порядок розміщення логічних елементів. 6 Загальні відомості про реквізити офіційного документа (на самостійне опрацювання).

Список літератури

1.Універсальний довідник- практикум з ділових паперів /С.П.Бибик, І.Л.Михно, Л.О.Пустовіт, Г.М.Сюта.- К.: Довіра: “Рідна мова”, 1997.-С.5-7,47-53, 303-317. 2.Головач А.С. Зразки оформлення документів: Для підприємств та громадян.- Донецьк: Сталкер,1997.-С.4-25. 3.Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення.- Харків: Торсінг,2001.-С.32-63,118-120,128-131. 4. Культура фахового мовлення: Навч. посібн./ За ред. Н.Д.Бабич.- Чернівці: Книги- ХХ1, 2005.-С.151-171. 5. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн.-К.: Каравела, 2006.-С.229-274.

Завдання 1 З’ясуйте, зміст яких понять розкривають запропоновані визначення: *Друкована стандартна форма документа з реквізитами, що містять постійну інформацію. *Точне відтворення оригіналу. *Основний вид документа, перший і єдиний його примір-ник. *Письмове привітання з нагоди ювілею або іншої важливої події в житті людини. *Організація чи окрема особа надає іншій особі право на певну діяльність або отримання матеріальних цінностей від її імені. 2 Напишіть конспект розділу “Ділове листування. Стиль ділових листів” “Універсального довідника-практикуму з ділових паперів “(С.303-317) 3 Виправте помилки: написати звіт, ваше кінцеве рішення, даже дивно, а ми зі своєї сторони, я до вас по справі, нанести шкоду, піднімати питання, по домовленості, у наступний раз, пропуск на завод, вірна відповідь, являтися зразком, у слідуючий раз, відділ по міжнародним зв’язкам, зимою. На самостійне опрацювання

Основні реквізити документів, їх характеристика і норми дотримання

1 Види реквізитів, їх характеристика.2 Норми дотримання і порядок розміщення реквізитів

у найуживаніших ділових паперах. Список літератури

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери.- К., 2000.

2. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова.- 4-те вид., доповн.- Х., 2003.

3. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. мова ділових паперів.- К., 2000.

4. Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. Практикум: Навч. посібн.- К.: Либідь, 2002.-240с.

5. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів/ Бибик С.П., Михно І.Л., Пустовіт Л.О., Сюта Г.М.- К., 1997.

6. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник.- К., 2003.

Завдання 1 З поданих уривків документів виберіть правильні варіанти оформлення окремих фрагментів автобіографії, аргументуйте свій вибір. І. Я, Давиденко Марія Тимофіївка, народилася...; Я, Марія Тимофіївна Давиденко, народилася...; Я, Давиденко М.Т., народилася...; Я, Давиденко Марія, народилася.... II. ...народився 20.05.1958 року...; ...народився 20 травня 1958 року...; ...народився 20 травня 58 року...;...народився двадцятого травня 1958 року...; ...народився двадцятого травня тисяча дев'ятсот п'ятдесят восьмого року...; ...народився двадцятого числа у травні тисяча дев'ятсот п'ятдесят восьмого року... III.... у Мамаївцях на Буковині; у с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області; у Мамаївцях Чернівецької області ; у Мамаївцях на Кіцманщині, у селі Мамаївцях .... IV. ... у 1975-80 рр.; ... у 1975-80 р.р.; ... у 1975 — 80 р-х.; у 1975-1980 рр.

V.... у 1987-88 навчальному році;... у 1987/88 навчальному році;... у 1987- 1988 навчальному році;... у 1987/1988 навчальному році. VI. Після закінчення третього курсу в зв'язку з сімейними обставинами та згідно поданої заяви мене було переведе-но на заочне відділення... Після закінчення третього курсу у зв'язку з сімейними обставинами і згідно з поданою заявою мене було переведено на заочне відділення... По закінченні третього курсу у зв'язку з сімейними обставинами та згідно поданої заяви мене перевели на заочне відділення... Після закінчення третього курсу в зв'язку з сімейними причинами та у відповідності з поданою заявою я була переведена на заочне відділення... VII. ... звільнилася за власним бажанням...; ... звільнилася повласному бажанню...; ... звільнилася за своїм бажанням....

2 Поясніть, у чому полягає відмінність між разовими, спеціальними та загальними дорученнями (підтвердіть свою відповідь конкретними прикладами).

3 З поданих фрагментів виберіть правильний варіант початку загального доручення.

Васильчук Іван Степанович доручає...;

Я, Васильчук Іван Степанович, доручаю...;

Це доручення видане мною, Васильчуком Іваном Степановичем, який доручає...;Я, Васильчук Іван Степанович, доручаємо...; Громадянин Васильчук Іван Степанович доручає цим...; Я, Васильчук І.С., доручаю...; Я, Васильчук Іван Степанович, прошу дозволити....

Комплексні тренувальні завдання до підсумкового модульного контролю

1Уважно прочитайте пропонований текст, здійсніть лексико-граматичну правку, вставте пропущені пунктуаційні знаки, запишіть правильний варіант. Корупція Бурхливе зростання корупції звичайно спостерігається (в, у) країнах (з, зі) перехідною економікою, коли (колишні, бувші, минулі) форми контрол(я,-ю) слабнуть, нові правові обмеження ще не (відпрацьовані, відпрацьовано). Україна, на жаль, не спростовує (міжнародний досвід, міжнародного досвіду). (Для корумпованих країн, корумпованим країнам) (характерний, характерні) надзвичайно низький рівень інвестиції (й, і) уповільнене економічне зростання. (У 1993 році, 1993 року) (для, з метою) оцінка рівн(ю,я) корупції була створена спеціальна міжнародна незалежна організація «Транспаренсі інтернешнл». Після статистичної обробки отриманих даних «Транспаренсі інтернешнл» виводить індекс сприйманої корупції і складає рейтинг найбільш і найменш корумпованих країн. Індекс (варієюється, змінюється) від 0 максимум до 10 мінімум корупції. У 1998 роц рейтинг (складений, складено) для (вісімдесят п’яти, вісімдесяти п’яти) країн за (дванадцятьма, дванадцятьома) опитуваннями. Виявилось, що (найменш корумпованими, найменш корумпованішими) (являються, є) скандинавські країни, найбільш - африканські. Данія третій рік (займає, посідає) перше місце, і оцінка чесності її чиновників (збільшується, зростає). (За рейтингом, по рейтингу) 1998 року за (Данією, нею) (йде, йдуть) Фінляндія, Швеція, Нова Зеландія, Ісландія, Сінгапур. У Канади – 8-е місце, у США – 17-е. Нижню частину таблиці займають (найбільш бідні, найбідніші) африканські і латиноамериканські країни. (У позаминулому році, позаминулого року) ( найбільш великими, найбільшими) загарбниками виявились чиновники Нігерії, Болівії, Колумбії. Далі (йде, йдуть) Росія, Україна, потім Таїланд, Індонезія,

В’єтнам, Китай, Філіппіни, Румунія, Угорщина, Польща, Чехія – у центрі таблиці. (Основним, головним, кардинальним) джерелом корупції (рахується, вважається) (втручання, вміщування) держави в економіку, залежність (економіки, останньої, її) від (свавілля, сваволі) конкретних (осіб, особистостей, людей). (Замісник, заступник) міністрів фінансів США Л.Самперс (зазначав, відмічав): „Якщо ви вводите квотування, то не уникнете хабарів людям (що, котрі, які) ці квоти розподіляють”. Серед (інших, других) факторів, (що провокують, провокуючих) корупцію, (відзначається, відзначаються) ненадійний контроль за (діяльністю, роботою) чиновників, слабкість (покарань, покарання) відсутність свободи преси, роздутий бюрократичний апарат і велика різниця в оплаті праці службовців державного і приватного (сектора, секторів), суперечності в законодавстві, обмеження конкуренції. Практично (всі, усі) (ці, оці) фактори (присутні, наявні) і ( на, в) Україні. Більше половини економіки працює (у,в) тіньовому секторі. Аналітичні центри відзначають непомірні державні витрати, (що, які, котрі) у 2-3 (раза, рази) перевищують у (процентному, відсотковому) відношенні (рівень, рівні) Казахстан(а,у) та країн Балтії. (Найбільш прозаїчна, найбільш прозаїчніша, найпрозаїчніша) економічна інформація міністерствами (ретельно, старанно) приховується. Державна митна служба, наприклад, (дані, інформацію) про (увезення, увіз) потриманих (автомобілів, авто, машин) згодна надати (виключно, винятково) (із, з) санкції прокурора, держкомітет (статистика, по статистиці, із статистики) (аналогічну, подібну) інформацію продає, але дуже дорого. Керівники правоохоронних органів (відмічають, відзначають) високий рівень корупції в Україні. 13800 заяв про корупцію вищих посадових осіб (було розглянуто, були розглянуті) Верховною Радою минулого скликання. Приблизно 7 тисяч фактів (підтвердилися, підтвердилося). Зараз заяв (у Верховну Раду, до Верховної Ради) надходять у

1,5-2 (раза, рази) більше. У середньому 25 листів щоденно (направляються, направляється) (до прокуратури, у прокуратуру) (для, задля, з метою, щодо) подальшої перевірки. Умови життя штовхають (громадян України, українських громадян) на злочини. МВС (профінансований, профінансоване) на 40%, капітан чи майор ДАЇ (мають, має) зарплату 180-200 (гривень, гривнів), причому виплачується (вона, зарплата) із (запізненням, спізненням). Чисельність МВД з 1991 року (скорочена, скорочено) з (триста шістдесят п’яти, трьохсот шістдесяти п’яти) до (двісті, двохсот) тисяч (чоловіків, чоловік, осіб). Міжнародний досвід (свідчить, показує), що (радикальним, основним, головним) методом боротьби з корупцією є (скорочення, зменшення, унеможливлення) можливостей для сваволі. Кредитування, надання держзамовлень (повинне, повинні) здійснюватись на конкурентній основі. Випадки корупції у вищих ешелонах влади (необхідно, потрібно, треба) (максимально, якнайбільше) розголошувати. Країни з перехідною економікою (повинні, мають) ( якомога швидше, якнайшвидше) (здійснити, провести) економічні й адміністративні реформи.

2 Запишіть дієприкметники українською, зробіть висновки щодо правил перекладу пасивних дієприкметників з російської мови на українську. Скористайтесь довідкою. А Управляющий, служащий, председательствующий, бастующий, ведущий, военнослужащий, встречающий, выступающий, голосующий, желающий, заведующий, замыкающий, играющий, инакомыслящий, инспектирующий, курящий, митингующий, нападающий, начинающий; Б Неимущий, отдыхающий, отстающий, отсутствующий, поступающий, присутствующий, проживающий, путешествующий, пьющий, работающий, слушающий,

сопровождающий, составляющая, спящий, изменяющийся, нуждающийся, пресмыкающиеся, трудящийся, учащийся; В Явившийся, бывший, минувший, павший, прошедший,начинавший, победивший, побеждавший, прочитавший, читавший, помогавший, черневший, замерзший, засохший, одичавший, увядший, почерствевший, растаявший, потерпевший, прибывший, устаревший. Довідка: бідний (нужденний), померлий, який (що) почав, гравець, колишній, здичавілий, ведений, зниклий, початківець, інакодумець, шановний, трудівник, зів’ялий, прибулець, переможець, інспектор, сподіване, минулий, курець, обвинувачений, потерпілий, військовослужбовець, підозрюваний, полеглий (загиблий), який (що) читав, супровідник, копалина, учень, потерпілий, застарілий, мітингувальник, прибулий, відпочивальник, зустрічний, пожовклий, присутній, працівник, мінливий, службовець, плазуни, змарнілий, страйкар, відсталий, керівник (управитель), повсталий, нападник, сплячий, побілілий, замерзлий, мешканець, засохлий, мандрівник, слухач, промовець, охочий, вступник, голова. 3 Перекладіть подані словосполучення українською. Складіть порівняльну таблицю вживання прийменників в обох мовах. К началу года, согласно графику, состоится пи условии, плакать об отце, говорить на украинском языке, заботиться о детях, стоять у окна, тополь при дороге, встреча при входе, при помощи родителей, поедем при всякой погое, при жизни Т.Шевченко, через две зимы, отсутствует по болезни, ошибка из-за тебя, отправить по адресу, концерт по заявкам, стать в защиту друга, иметь в виду, знать по газетам, позвонить по прибытию.

На самостійне опрацювання Для активного запам’ятовування В усному діловому мовленні радимо вживати органічніші для української мови синтетичні форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників: досконаліший, складніший ,

найдешевший, найвигідніший, найдорожчий, найцікавіший. У наукових текстах і текстах професійного спрямування слід уживати аналітичні форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників: більш вдалий, найбільш доречний. Не можна вживати залежно від ступеньованого прикметника слів без прийменників за, від, порівняно з та ін. або без сполучника ніж (аніж): більший за (від) нього більший порівняно з ним більший, ніж він знати краще за (від) інших знати краще порівняно з усіма знати краще, ніж інші прибути раніше за всіх (від усіх) прибути раніше порівняно з усіма прибути раніше, ніж усі

Орієнтовний варіант підсумкового модульного контролю (максимальна сума балів – 18) 1 Здійсніть правку запропонованих виразів, правильний варіант запишіть. Директор приймає по службовим справам з трьох годин – Працюємо по слідуючому графіку – Добавочна вартість – Слід перевести об’яву на українську мову – У розрахунках знайшли двадцять три прикрі огріха- Невірні рішення приносять велику шкоду – Його відповідь вартує самої вищої оцінки – Поступаючі до коледжу здають наступні документи – Вибачаюсь, я хотів поговорити на рахунок квартири – Розбивати палатки будемо по той бік Псла – Радий Вас бачити, Олександр Йосипович! – 2 Яким конструкціям віддаєте перевагу? Відповідь обгрунтуйте. Питання вияснено – справу з’ясовано,

Завдання найбільшої ваги – першочергове завдання, Явка обов’язкова – присутність обов’язкова, Носяться чутки – іде поголос – ходять чутки, Хибне (помилкове) обчислення – невірне обчислення – неправильне обчислення, Немає відношення до цього – не стосується цього. 3 Яка форма творення ступенів порівняння прикметників застосовується в наукових текстах і текстах професійного спрямування? Чому? Чи можна так сказати: цей економічний прогноз є найбільш вірогіднішим; цей договір передбачає найменш можливіший ризик? 4 Запишіть форму родового відмінка поданих іменників. Прейскурант, депозит, рахунок, Європейський банк реконструкції й розвитку, індекс Доу-Джонса, маркетинг, дилер, лобізм, статус валюти, франчайзинг, бюджет, Конотоп, Псел, Єнісей, регіон, мозок, карбованець, провідний економіст Шаруділо Тетяна Миколаївна, начальник планово-фінансового відділу Остапчук Валерій Юрійович. Наведіть іменники, які мають обидва варіанти закінчень у цій граматичній формі. 5 Запишіть подані іменники у кличній формі. Товариш Ігнатенко, пан голова, шановні колеги, менеджер Астаф’єв, Олег Юрійович, добродійка Якимчук, Микола Мефодійович, юнак, аспірантка. 6 Запишіть українські відповідники до поданих висловів. Считать деньги -.., считать кого кем, что чем - .., считать необходимым - …, считать что-либо хорошим, дурным - …, считаться с кем, чем -… . 7 Запишіть числівники словами та узгодьте їх із залежними іменниками У нашому місті налічується понад 2,5 (тисяча) малих підприємств. Близько 60 (відсоток) продукції підприємства призначено для молоді. Площа земельної ділянки під будівництво заводу 44,3 (гектар). Для 446,5 (тисяча) чоловік неукраїнського населення наша мова стала рідною.

8 Доберіть українські відповідники до наведених висловів: Называть по имени и отчеству, случилось по вашей вине, работать по целым дням, комиссия по составлению резолюции, по пять литров, знакомый по университету,документы оформлены по единой форме, по истечении срока, сообщить по телефону, курсы по изучению французского языка, отпуск по болезни, вызвать по делам службы.

ДОДАТОК №1РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК НАЙБІЛЬШ

УЖИВАНИХ БАНКІВСЬКИХ ТЕРМІНІВ

Аннулировать — анулювати,аренда - оренда,арендатор - орендар,банкротство - банкрутство,безвозвратная (ссуда) - безповоротна (позика),безвозмездный - безплатний, безкоштовний,безнадзорный - бездоглядний,безналичный (расчет) - безготівковий (розрахунок),безосновательно - безпідставно,безоговорочно - беззастережно, безсуперечно,безответственность - безвідповідальність,бессрочный - безстроковий, безтерміновий,бесчисленный - незліченний,валютные ограничения - валютні обмеження,валютные отношения - валютні відносини,валютный курс (колеблющийся, плавающий, фиксированный) – валютний курс (коливний, фіксований), ведущий специалист - провідний спеціаліст, ведущая отрасль - провідна галузь, векселедержатель - утримувач векселя, взаимообусловленность - взаємообумовленість, взымать (пошлину) - стягувати (мито), взыскивать - стягувати,

взятка - хабар, вкладчик - вкладник, вложение - вклад, вмешательство - втручання, внебюджетный - позабюджетний, внедоговорной - позадоговірний, возвратная ссуда - поворотна позика, возмещать - відшкодовувати,возобновляемый (кредит) – поновлюваний (кредит), высвобождение ресурсов - вивільнення ресурсів, воспрепятствовать - перешкодити, заборонити, выручка - виторг,господствующее положение на рынке - панівне становище на ринку,грузооборот - вантажообіг,грузополучатель - вантажоодержувач,дать в долг - позичити, дати в позику,движение денег - рух коштів,двойное налогообложение - подвійне оподаткуванння,двойственный - двоякий, двоїстий,двухсторонний - двобічний, двосторонній,действенность - дієвість,деловые отношения - ділові стосунки,денежное обращение - грошовий обіг,долевое отчисление - пайове відрахування,долгосрочное вложение - довгостроковий вклад,должник - боржник,должностной - посадовий, службовий,досмотр - огляд, перегляд,доход - прибуток,единовременное пособие - одноразова допомога,единоличный - одноособовий, одноосібний (единоличное хозяйство -одноосібне господарство), еженедельник — щотижневик, заблаговременно — завчасно, завчасу, заздалегідь, завещатель - заповідач,

завещать имущество - заповідати майно, заёмщик - позичальник, залог — застава,заложенное имущество - заставлене майно,издержка - витрата,излишки - лишок, надлишок,изъятие средств - вилучення коштів,именные ценные бумаги - іменні цінні папери,иск (возбуждать) - позов (учиняти),казна - скарбниця, скарбівниця,казначей - скарбник,кассовая наличность — касова готівка,корректировать - коректувати, коригувати,косвенный налог - непрямий податок,краткосрочный кредит - короткостроковий кредит,кредитоспособность - кредитоспроможність,кризисное состояние - кризовий стан,ликвидные средства - ліквідні кошти,лицевой счёт - особовий рахунок,личное дело - особова справа,лимит сметной стоимости - ліміт кошторисної вартості,льготный — пільговий,наличные деньги - готівка,накопление - накопичення,неоплачиваемый - безоплатний,обанкротиться - збанкрутіти,обжаловать - оскаржити,обесценивание - знецінення,обложение налогом - оподаткування,обобществить - усуспільнити,обосновать - обґрунтувати,обосноваться - влаштуватися,обстоятельный — докладний, ґрунтовний, всебічний,обратимость — зворотність,обязательство - зобов'язання,одобрить - схвалити,окончательно — остаточно, цілком,

оспаривать - заперечувати,отменять - скасовувати, анульовувати,отношение к людям - ставлення до людей,отстранение - усунення,отчётность — звітність,отчисление - відрахування,отчуждение - відчуження,поощрение - заохочення,пособие - допомога,поступления - надходження,потребитель - споживач,потребительский кредит - споживчий кредит,предпочтение - перевага,предпочесть - надати перевагу,предприниматель - підприємець,признавать - визнавати,принимать - приймати,принимать за основу - брати за основу,принимать к сведению - брати до відома,принимать участие - брати участь,принять участие - взяти участь,принимать закон - ухвалювати, приймати закон,принимать форму - набувати форму, -и,принимать вид - набувати вигляду,принимать меры - вживати заходів,приходно-расходная смета - прибутково-видатковий кошторис,производительный - продуктивний,производственный - виробничий,противоречия - суперечності,расход - витрата,расчёты - розрахунки,рыночность - ринковість,сберегательный банк - ощадний банк,сбережения - заощадження,сделка - угода,

себестоимость - собівартість,скидка - знижка,смета - кошторис,сокровищница - скарбниця,сопоставимые цены - порівнювальні ціни,стоить — коштувати,счётноденежные машины - лічильногрошові машини,счетоводная книга - рахункова книга,табельщик - табельник,таможенная пошлина - мито,текущий (счёт) - поточний (рахунок),торгово-сбытовой - торговельно-збутовий,убытки - збитки,убыточность - збитковість,уравновешение спроса и предложения - урівноваження попиту і пропозиції,уставной фонд — статутний фонд,учёт - облік,учётные операции - облікові операції,учтённый - врахований,халатность - недбалість,хищение - розкрадання,хозрасчётный доход - госпрозрахунковий прибуток,хозяйственник - господарник,чистый доход - чистий прибуток,числиться (насчитываться) — налічуватися,чеканить - карбувати,ценообразование - ціноутворення,экономность - ощадливість,юридическое лицо - юридична особа.

ДОДАТОК №2 КОРОТКИЙ ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК

БІЗНЕСОВИХ ІНШОМОВНИХ СЛІВАвізо, незм.,

акциз, -у, акціонер, -а, акція, -ї, арбітраж, -у, аукціон, -у, біржа, -і, брифінг, -у, брокер, -а, ваучер, -а, вексель, -я, девальвація, -ї, депозит, -а, дефляція, -ї, дивіденд, -у, дилер, -а, долар, -а, інвестиція, -ї, інвестор, -а, інфляція, -ї, інсайдер, -а, каботаж, -у, кліринг, -а, комерція, -ї, комівояжер, -а,конверсія, -ї , купон, -а, лізинг, -у, ліквідність, -ості, маркетинг, -у, менеджмент, -у, нотифікація, -ї, "ноу-хау", незм., офіс, -у, ревальвація, -ї, реінвестйція, -ї, рекетир, -а, рётинг, -у, реципієнт, -а, роялті, незм., сертифікат, -а, стагнація, -ї, телекс, -у,

телефакс, -у, тендер, -а, трассант, -а, трассат, -а, тратта, -и, факторинг, -у, чартер,-а.