УПРАВЛІННЯ ОСВІТИПЕРВОМАЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИМІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Методичні матеріали за новою програмою

з історії України для 9-го класу

На допомогу вчителям історії

Первомайськ, 2017Методичні матеріали за новою програмою з історії України для 9-го класу: На допомогу вчителям історії: Методичний посібник. – Первомайськ, 2017. – 81 с.Укладачі: Слободенюк С.П., методист міського методичного кабінету управління освіти Первомайської міської ради Трифонова С.В., учитель історії гімназії Гіталова І.Г., учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 Розмаїта Л.В., Унтілова О.М., учителі історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 4 Парова М.С., учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 Постнікова Г.О., учитель історії НВК "ЗОШ І-ІІ ст. № 15-колегіум" Баланюк С.Б., учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 16Рецензент: Качуровська Л.В., керівник міського методичного об'єднання вчителів історії та правознавстваВідповідальні Остапенко Г.Ф.,за випуск: начальник управління освіти Первомайської міської ради Рябикіна А.В., завідувач міського методичного кабінету управління освіти Первомайської міської радиКомп'ютерна верстка, дизайн, друк:

Бончковська С.Г., Павленко О.Я., Рябикін А.П.,Рекомендовано науково-методичною радою управління освіти Первомайської міської ради, протокол № 3 від 18 травня 2017 року.Посібник містить календарно-тематичне планування та конспекти уроків, які ввійшли до нової програми з історії України для 9

класу. Рекомендовано для вчителів історії загальноосвітніх навчальних закладів.

ЗМІСТ

1.Розробки уроків та практичних занять:

1.1.Початок українського національного відродження. Формування української національної самосвідомості наприкінці XVІІІ – у І половині XІX ст…………………..4

1.2.Практичне заняття "Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства……………….……………..….12

1.3.Наш край наприкінці XVІІІ – у І пол. XІX ст………31

1.4.Національне відродження кримських татар. Ісмаїл Гаспринський…………………………….......……………43

1.5.Народовці. Москофіли……………….……..…….…..48

1.6.Політизація українського національного руху……..59

1.7.Практичне заняття "Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини.………………………………...……….72

2.Література………..………...…………………..……..…81

Трифонова С. В., учитель історії гімназії Тема уроку: Початок українського національного відродження. Формування української національної самосвідомості наприкінці ХVІІІ – в І половині ХІХ ст.Мета уроку:- навчити пояснювати та доречно застосовувати ключові поняття та терміни теми "національне відродження", "національна самосвідомість", "збирання спадщини", "романтизм", "автономістський гурток"; знаходити на історичній карті міста, з якими пов'язується українське національне відродження;- розвивати інформаційні, хронологічні, мовленнєві, аксіологічні компетентності учнів;- виховувати культуру роботи з візуальними та писемними джерелами; сприяти вихованню почуття патріотизму, національної самосвідомості; сприяти усвідомленню ролі особи в історії.Очікувані результати. Після уроку учні зможуть:- встановлювати хронологічну послідовність подій першого етапу українського національного відродження;- пояснювати, застосовувати терміни і поняття "національне відродження", "національна самосвідомість", "збирання спадщини", "романтизм", "автономістський гурток";

- показувати на карті місця діяльності національно- культурницьких організацій;- характеризувати діяльність Кирило-Мефодіївського братства, етапи українського національного відродження;- пояснювати значення діяльності Кирило-

Мефодіївського братства для розвитку національного руху;

- висловлювати судження щодо діяльності Т. Шевченка, М. Гулака, П. Куліша, М. Костомарова.Тип уроку: урок формування нових знань, умінь, навичок.Обладнання: підручник В. Власова "Історія України. 9 клас" (електронна версія); Струкевич О.К. Історія України: Підручник для 9-го класу ЗНЗ. – К.: Грамота, 2009; атласи з історії України для 9 класу; презентація "Діяльність Кирило-Мефодіївського братства" учителя Михолат Г.А.; портрети Т. Шевченка, М. Костомарова, П. Куліша, М. Максимовича.ПЕРЕБІГ УРОКУІ. Підготовчий етап (5-10 хв.)

1. Перевірка готовності класу до уроку.2. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів учитель пропонує пригадати поняття "національне відродження" та його основні етапи.Для витлумачення поняття "національна самосвідомість" учитель пропонує виконати вправу "Асоціація".

ІІ. Основний етап (25-30 хв.)1. Оголошення теми, визначення навчальних

цілей (очікуваних результатів) уроку. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.Вступне слово учителя. Учитель зауважує, що тема уроку дає всі підстави зробити висновок про відповідальність кожної людини за долю свого народу; про те, що на українських землях відбуваються ті самі процеси, що й у Європі.Після оголошення теми уроку та визначення навчальних цілей пропоную учням прочитати джерело "Уривки з "Енеїди" І. Котляревського" (с. 47) та обговорити в парах відповіді на запитання до джерела: - Якою мовою писали та друкували книжки в Україні в 17-18 ст.? - Поміркуйте, чому про цей твір кажуть, що він започаткував розвиток сучасної української літературної мови. - Висловіть припущення, чому з виходом "Енеїди" пов'язують початок нової української літератури.

2.Опрацювання нового навчального матеріалу. Формування й удосконалення вмінь і навичок.2.1.З якими подіями та історичними діячами пов'язаний початок українського національного відродження?

Для ознайомлення дев'ятикласників з новим навчальним матеріалом використовую історичний словничок, занотовуємо нове поняття "збирання спадщини". Учні використовують стрічку часу на с.47 підручника, слухають коментарі вчителя:1791 рік – секретна місія Василя Капніста до Берліна.1798 рік – вихід перших трьох частин "Енеїди" І. Котляревського.1805 рік – відкриття університету в Харкові.1834 рік – відкриття університету в Києві.1840 рік – вихід в Петербурзі першого видання "Кобзаря" Т. Шевченка.1846-1847 роки – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.На даному етапі уроку пропоную учням розглянути карту на с. 8-9 атласу з історії України та знайти міста, пов'язані з початком українського національного відродження. Також пропоную підтвердити або спростувати думку Я. Грицака: "Романтичні погляди на народну творчість відкривали нові перспективи для національного розвитку. "Приспані" і "змертвілі" нації треба було "пробуджувати" і "відроджувати" (хоча насправді перші національні будителі - романтики не так відроджували "старі", як будували цілком "нові" нації)".2.2.Чим уславився Новгород-Сіверський автономістський гурток?

Доречно дотримуватися послідовності, запропонованої в підручнику В. Власова. Учні занотовують до історичного словничка поняття "ідея автономізму" - це ідея відновлення козацької автономії в межах Російської держави.Учитель зауважує, що дві події передували появі Новгород-Сіверського гуртка: подорож В. Капніста до Берліну та створення "Історії русів".Учні, які отримали випереджальне завдання, можуть виступити з повідомленням.2.3.Чому Харків називають колискою національного відродження Наддніпрянської України?Учитель організовує опрацювання третього пункту параграфа за допомогою стратегії критичного читання, вправа "Плетіння". Учні мовчки читають текст підручника с.51, далі разом з учителем створюють логічну схему: Слобожанщина поч. 19 ст. ►1805р. – відкриття університету в Харкові ►1816-1819 рр. – видання у Харкові журналу "Український вісник" ►1834 рік – видання "Малоросійських оповідань" Г. Квітки-Основ'яненка ►Створення літературного об'єднання "Харківські романтики" ►Розпочинає писати українською мовою М. Костомаров ►Колиска загальноукраїнського національного відродження.

Учитель звертає увагу учнів на нове поняття "романтизм" - ідейний, літературний та мистецький напрям, що панував у Європі з 90-х років 18 ст. до середини 19 ст. Для нього характерні народження нового історичного мислення, ідеалізація історичної минувшини, захоплення фольклором, етнографією, народним побутом.Учитель пропонує роботу з візуальним та історичним джерелами на с.52 підручника. Учні самостійно опрацьовують джерело, дають відповіді на питання до нього: Як автор ставиться до І.Срезневського? Що в ньому викликало захоплення сучасників? Як у фрагменті документа відображено особливості епохи?(Учні мають звернути увагу на те, що хоча І.Срезневський був людиною молодою, але глибоко начитаним, дуже розумним і з великим жаром і охотою до наукової праці. Автор спогадів наголошує, що зближення з цією людиною дуже сприяло прагненню до вивчення малоросійської народності. Сам Срезневський згадує, що у 30-х роках 19 ст. він від народних малоросійських пісень перейшов до читання малоросійських творів).2.4.Чим уславилося Кирило-Мефодіївське товариство?Далі пропоную учням розглянути портрети Т. Шевченка, М. Костомарова, П. Куліша, М. Гулака, В. Білозерського.

Учні виконують вправу на складання таблиці за текстом підручника с.52-53.Критерії ІнформаціяДата заснування Наприкінці 1845- на початку 1846 рокуЗасновники Микола Костомаров, Микола Гулак, Василь

БілозерськийПрограмні документи

"Книга буття українського народу", "Статут Слов'янського товариства святих Кирила і Мефодія": "Головні ідеї", "Головні правила"

Течії у братстві Помірно-ліберальна, радикальнаДіяльність Поширення освіти і грамотності серед

населення, поширення своїх ідей через виховання молоді та розповсюдження літератури

Розправа царизму з братчиками

Арешти, тюремне ув'язнення, заслання; заборона повертатися в Україну, працювати в закладах освіти, заборона творів

Висновок: Це була спроба тогочасної інтелігенції осмислити та визначити місце і роль українського народу в тогочасному світі. Було сформульовано основні засади українського національного відродження.Учитель заохочує учнів оцінити діяльність М. Костомарова як історичного діяча (за пам'яткою для характеристики історичної особи).ІІІ. Завершальний етап (10хв.)

1.Систематизація, узагальнення вивченого на уроці. Попередній контроль рівня навчальних досягнень.На цьому етапі уроку доречно виконати завдання № 2-4 на с.54 підручника з рубрики "Перевірте себе".

2.Підведення підсумків уроку.Спираючись на матеріал уроку, висловіть власну думку щодо твердження про те, що "у 40-х роках 19 ст. національний рух перемістився до Києва". Повернутися до навчальних цілей: "Сьогодні на уроці я навчився…".Які факти, опрацьовані на уроці, найбільше вразили? Про що хотіли б дізнатися докладніше?

3.Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Гіталова І.Г.,учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 3

Тема: Практичне заняття "Програмові документи Кирило – Мефодіївського братства"Мета уроку: 1) проаналізувати програмові документи Кирило – Мефодіївського братства, розкрити значення діяльності кирило-мефодіївців у розвитку українського національного руху;2) розвивати в учнів уміння працювати з документами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свої думки та ставлення;3) виховувати повагу до представників національно-визвольного руху, які були носіями української національної ідеї. Учні мають навчитися:- аналізувати програмові документи Кирило–

Мефодіївського братства;- визначати мету, форми діяльності, способи боротьби

та цілі членів Кирило–Мефодіївського братства на основі аналізу історичних документів;

- робити порівняння, висновки;- висловлювати власне ставлення до діяльності членів- братства;

- визначати історичне значення Кирило–Мефодіївського братства в національно-визвольному русі.

Тип уроку: урок формування та вдосконалення предметних умінь.Обладнання: підручник "Історія України 9 клас", історичні атласи "Історія України 9 клас", роздаткові інформаційні картки, портрети учасників Кирило–Мефодіївського братства.Хід урокуІ. Організаційний етап.ІІ. Активізація пізнавальної діяльності.1. Назвіть етапи розвитку українського визвольного руху.2.Якими були досягнення українського визвольного руху на початок 40-х років ХІХ ст.?ІІІ. Основний етап 1.Оголошення теми, визначення навчальних цілей уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.2.Опрацювання нового навчального матеріалу. Формування та вдосконалення умінь та навичок. Епіграф уроку

"Від Кирило-Мефодіївського братства веде свою історію весь новий український політичний рух".

М. Грушевський

Вчитель. Кирило–Мефодіївське товариство виникло у Києві на початку січня 1846 року і діяло до кінця березня 1847року. З його появою на арену політичної боротьби вийшла українська різночинна інтелігенція. Діяльність братства – спроба передової частини національної еліти осмислити та визначити місце і роль українського народу в сучасному їм світовому історичному контексті. Програмові документи братства дозволяють проаналізувати діяльність братчиків, визначити значення організації в суспільно-політичному русі. Сьогодні на уроці ми:- поглибимо знання про діяльність Кирило–

Мефодіївське товариства через аналіз історичних документів;

- визначимо мету, форми діяльності, способи боротьби членів Кирило–Мефодіївського товариства;

- будемо вдосконалювати вміння працювати з історичними документами, висловлювати власну

думку, особисте ставлення до діяльності членів братства;

- визначимо історичне значення Кирило–Мефодіївського братства в національно-визвольному русі.

Що ж передувало створенню братства в першій половині ХІХ в Україні?Завдання: ознайомтеся з переліком передумов, які передували створенню Кирило–Мефодіївського братства. Розподіліть їх на внутрішні та зовнішні та розташуйте в колонки таблиці: політичний гніт царизму, поява таємних європейських організацій, посилення процесу русифікації, виникнення української національної ідеї, загострення боротьби в Європі між силами абсолютизму та демократі, збереження та подальший розвиток традицій українського національно-визвольного руху, розвиток європейської філософської думки та ідей польського романтизму (додаток 1).Вчитель."Статут Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія" – один з основних документів Кирило- Мефодіївського товариства. Його автор – М.Костомаров, співавтори – М.Гулак, В.Білозерський. Статут складається з двох частин, перша має назву "Головні ідеї", друга – "Головні правила". У першій частині – "Головних ідеях" викладено політичні ідеї товариства.Завдання: опрацюйте "Головні ідеї" Статуту Кирило - Мефодіївського братства (додаток 2).Завдання:

Спираючись на положення документу дайте відповідь на запитання: 1. Якими були головні завдання, які ставили перед собою кирило-мефодіївці: - для розв'язання соціальних проблем; - для розв'язання проблем національних. 2. Про що свідчить та обставина, що у списку "слов'янських племен", які повинні мати самостійність і ввійти в федерацію слов'ян, півнчно–руси (росіяни) стоять на другому місці, а "південно–руси" (українці) – на першому місці?3.Як має бути організовано управління Слов'янською федерацією?Завдання: проаналізуйте положення "Головних правил" (додаток 3).Дайте відповідь на запитання:1.Які форми діяльності братчики визначають як головні у своїй діяльності?2.На яких засадах було організовано братство?3.Про що свідчить відмова товариства від принципу "Мета виправдовує засоби"?ВчительПрограмові документи кирило–мефодіївців відображали, в першу чергу, християнську спрямованість братства. Ще один важливий документ – "Книга буття українського народу" або "Закон Божий" містить 109 положень релігійно – повчального та історико – публіцистичного характеру та висвітлює основні події світової історії від давніх часів до середини ХІХ ст.

Завдання: опрацювати уривок з "Книги буття українського народу" (додаток 4).

Завдання до тексту 1:1) Чому, на вашу думку, документ написано релігійною мовою?2) Про які історичні події української історії йдеться у наведених статтях?3) Як автор М.Костомаров ставиться до братств, в чому вбачає історичну роль українського козацтва? Завдання до тексту 2:1) Які слова свідчать про важливі соціальні зміни в житті слов’янських народів?2) В чому полягало історичне покликання України?3) Яке місце відводиться Україні у майбутній слов'янській державі? Завдання до тексту 3:1. Яким братчики бачили майбутнє України?2. Як ви вважаєте, чому саме Україні відводилася вирішальна роль у боротьбі за утворення Слов’янській федерації?

В.БілозерськийЗавдання: опрацюйте уривок із записів одного з братчиків В.Білозерського (додаток 5).Завдання1.На яких засадах повинно було здійснитися об'єднання слов'янських держав?2. Чому братчики вважали, що буде неможливим окреме існування України як самостійної демократичної держави, а тільки у союзі з іншими слов'янськими народами?Вчитель.М.Костомаров був також автором відозв "Брати українці!", "Братья великороссияне и поляки". Ці документи були вилучені у М.Гулака під час обшуку 2 квітня 1847 року. Завдання: ознайомтеся з текстом відозви "Брати українці!" (додаток 6).Завдання до тексту:1.Які права визнаються за кожним слов'янським народом?     2.Яким чином буде організовано управління?     Завдання:ознайомтеся з текстом відозви "Братья великороссияне и поляки" (додаток 7).

Завдання до тексту:1.Які цінності в житті слов'ян проголошуються головними?2.На яких засадах слов'янським народам треба будувати відносини? Вчитель.Отже, програмові документи братства визначали мету діяльності, майбутнє української держави, проте в поглядах не було єдності щодо способів боротьби. Серед членів Кирило-Мефодіївського товариства були прихильники різних способів боротьби: реформ і революції.

Завдання:1.Ознайомтеся з переліком способів боротьби членів Кирило-Мефодіївського братства: реформи, революційні перетворення та переворот, "м'які", еволюційні методи розвитку. 2.Розподіліть методи боротьби та їх прихильників відповідно до течій товариства.3. Висловіть думку, щодо доцільності тих чи інших способів боротьби в тих історичних умовах.

Помірковано–ліберальна течія Радикальна течія

Реформи Революція

- прагнуть досягти мети - виступають за

шляхом реформ революційні перетворення - "м’які", еволюційні - переворот з метою

методи розвитку встановлення республіки

М.Костомаров, П.Куліш М.Гулак, І.Посяда,В.Білозерський, М.Маркевич Т.Шевченко,

О.Навроцький, Г.Андрузький

Вчитель.Яскравим представником радикальної течії був Т.Г.Шевченко, який товаришував з багатьма членами братства. У поетичних творах поет висловив своє бачення щодо мети та способів боротьби українського народу.

Завдання:ознайомтеся з уривками творів Т.Г.Шевченка.1."Я не здужаю…"

Не жди сподіваної волі – Вона заснула: цар МиколаЇї приспав. А щоб збудитьХиренну волю, треба миром,Громадою обух сталить;Та добре вигострить сокиру –

Та й заходиться вже будить.2."Заповіт"

Поховайте та вставайте,Кайдани порвітеІ вражою злою кров'юВолю окропіте.

3. "І мертвим, і живим..."Розкуються незабаром Заковані люде,Настане суд, заговорятьІ Дніпро, і гори!І потече сторіками кров у синє море.

Дайте відповідь на запитання:1.В яких рядках звучить заклик до соціального протесту?2.Які способи боротьби, на думку Т.Г.Шевченка, є дієвими?Вчитель.3 березня 1847року студент Київського університету Олексій Петров доніс царським властям про таємне товариство, яке він випадково виявив. Поліція одразу ж арештувала провідних членів цієї групи й доставила їх у Петербург. У результаті посилених допитів власті дізналися про існування Кирило-Мефодіївського товариства — першої на Україні організації політичного спрямування. Слідство виявило, що Товариство складалося з десятка активних членів та кількох десятків співчуваючих, тому власті вирішили, що товариство не є серйозною загрозою для самодержавства. Шеф

жандармів граф О.Орлов зазначав у своєму листі до Миколи І: "Общество было не более как ученый бред трех молодых людей".Завдання:1.Спростуйте або підтвердіть вислів шефа жандармів графа О.Орлова. 2.Чи насправді це було так і товариство не становило загрози самодержавному російському правлінню на українських землях?ІІІ. Завершальний етап уроку1.Систематизація, узагальнення вивченого на уроці.Який висновок дозволяють зробити проаналізовані програмові документи Кирило-Мефодіївського братства? -обґрунтовано необхідність відродженя Української держави з демократичним устроєм; -визначено основні засади рівноправності громадян, справедливого соціально-економічного ладу, національно-культурного відродження українського народу.2.Підведення підсумків уроку. - учні узагальнюють вивчене, висловлюють міркування щодо історичного значення Кирило-Мефодіївського братства на основі аналізу програмових документів; - вчитель пропонує учням повернутися до навчальних цілей уроку: "Сьогодні на уроці я навчився…".3.Оцінювання діяльності учнів на уроці.

Додаток 1Таблиця "Передумови, що передували створенню Кирило– Мефодіївського братства"

Внутрішні Зовнішні- політичний гніт

царизму;- посилення процесу

русифікації;- виникнення

української національної ідеї;

- збереження та подальший розвиток традицій українського національно-визвольного руху

- загострення протистояння в Європі між силами абсолютизму та демократії;

- поява європейських таємних організацій;

- розвиток європейської філософської думки та ідей польського романтизму.

Додаток 2

"Головні ідеї"1. Визнаємо, що духовне і політичне об'єднання слов'ян є тією справжньою метою, до якої вини повинні прагнути.2. Визначаємо, що при об'єднанні кожне слов'янське плем'я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно–русів (українців), північно–русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хурутанами (хорватами) і болгар.3. Визначаємо, що кожне плем'я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.4.Визначаємо, що правління, законодавство, право власності і освіта у всіх слов'ян повинні ґрунтуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа.5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.6.Визначаємо, що має існувати спільний Слов'янський собор з представників всіх племен.

Додаток 3"Головні правила"

1.Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визначає своїми покровителями святих

Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображенням цих святих.2.Кожний член товариства приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.3.У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.4.Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів…8.Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння, правило ж: "Мета виправдовує засоби" товариство визначає безбожним".11.Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього.

Додаток 3"Книга буття українського народу"

Текст 1.76.І не любила Україна ні царя, ні пана, а зкомпоновала собі козацтво, єсть то істеє братство, куди кожний,

пристаючи, був братом других — чи був він преж того паном чи невольником аби християнин, і були козаки між собою всі рівні, і старшини вибирались на раді і повинні були слуговати всім по слову Христовому, і жодної помпи панської і титула не було між козаками.78. І постановило козацтво: віру святую обороняти і визволяти ближніх своїх з неволі. А Сагайдашний ходив Кафу руйнувати і визволив кільканадцять тисяч невольників з вічної підземної темниці.80.І день ото дня росло, умножалося козацтво і незабаром були б на Вкраїні усі козаки, усі вільні і рівні, і не мала б Україна над собою ні царя, ні пана, опріч Бога єдиного…82. А коли папи та єзуїти хотіли насильно повернуть Україну під свою власть, щоб українці-христианє повірили, бутсім справді усе так і єсть, що папа каже, тоді на Україні з'явились братства, такі, як були у перших християн, і всі, записуючись у братство, був би він пан чи мужик, називались братами. А се для того, щоб бачили люде, що в Україні осталась істинная віра…88.Тоді Україна пристала до Московщини і поєдналась з нею як єдиний люд слов'янський с слов'янським нерозділимо і несмісимо…89.Але скоро побачила Україна, що попалась у неволю, бо вона по своєй простоті не пізнала, що там був цар московський, а цар московський усе рівно було, що ідол і мучитель.

94.І вибилась з сил Україна, і вигнали ляхи козацтво з правого боку Дніпрового, і запановали пани над бідним остатком вольного народу.95.А на лівім боці ще держалось козацтво, але час од часу попадало в неключиму неволю московському цареві, а потім петербургському імператорові, бо останній цар московський і первий імператор петербургський положив сотні тисяч в канавах і на костях збудував собі столицю96.А німка цариця Катерина … востаннє доконала козацтво і волю, бо, одібравши тих, котрі були в Україні старшими, наділила їх панством і землями, понадавала їм вольну братію в ярмо і поробила одних панами, а других невольниками.97. І пропала Україна. Але так здається.

Текст 2.100.Лежить в могилі Україна, але не вмерла.101.Бо голос її, голос, що звав всю Слов'янщину на свободу і братство, розійшовся по світу слов'янському. І одізвався він, той голос України, в Польщі, коли 3 травня постановили поляки, щоб не було панів, а всі були б рівні в Реч і Посполитій, а того хотіла Україна ще за 120 літ до того.105.І Голос України одозвався в Московщині, коли після смерті царя Олександра хотіли прогнати царя і панство, і установити Річ Посполитую, і слов'ян поєднати, по образу і постасей божественних нерозділимо і незмісимо; а сього Україна ще за двісті років до того хотіла.

109. І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в союзі Слов'янськім. Текст 3. "Україна встане із своєї могили і кликне знову до братів-слов’ян, і почують її поклик, встане Слов'янщина, і не зостанеться в ній ні царя, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні мужика, ні холопа, ні в Великій Росії, ні в Польщі, ні на Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні в сербів, ні у болгарів. І Україна буде незалежною республікою в слов’янськім союзі. Тоді скажуть всі народи, показуючи на те місце, де на карті буде намальована Україна: "От камінь, відкинений будівничим, — а він ліг основою всього". (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — с. 458).

Додаток 5Текст 3."Як вірні сини своєї батьківщини, одушевлені бажанням всякого добра до неї, ми повинні йти до здійснення в ній божої правди, царства свободи, братської любові і

народного добробуту. Одначе ясно, що окреме існування її (України) неможливе: вона буде між кількома огнями, буде під натиском і може підпасти гіршій долі, ніж яку потерпіли поляк. Одинокий спосіб для привершення прав, прийнятий розумом і ухвалений серцем, полягає в об'єднанні слов'янських племен в одну сім'ю, з охороною закону, любові і свободи кожного".

Додаток 6Брати українці!

1.Ми приймаємо, що усі слов'яне повинні з собою поєднатися. 2.Але так, щоб кожен народ зкомпонував свою Реч Посполиту і управлявся несмісимо з другими, так, щоб кожен народ мав свій язик, свою літературу і свою справу  общественну. Такії народи по нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорутани, іллір[о]-серби і болгари. 3.Щоб був один сейм або рада слов'янська, де б сходились депутати оду всіх Речей Посполитих і там розважали б і порішали такі діла, котрі б належали до цілого союза слов'янського. 4.Щоб в кожній Речі Посполитій був свій правитель, вибраний на года, і над цілим союзом був би правитель, вибраний на года. 5.Щоб в кожній Речі Посполитій була посполита рівність і свобода і станів не було ов[с]і. 6.Щоб приймано депутатами і урядниками не по роду, не по достатку, а по розуму і просвіщенності народним вибором. 

7.До того, щоб віра христова була основою закону, і общественної справи в цілому союзі і в кожній Речі Посполитой.Отсе вам, братіє українці обох сторон Дніпра, подаєм на увагу, прочитайте пильно і нехай кожен думає, як до сього дійти, і як би лучше воно було. Як багато голов, то багато розумів, кажуть. Коли ви об сім станете думати, то в той час, як прийде пора говорити об сім, вам господь бог дарує смисл і уразумєніе.

Додаток 7Братья великороссияне и поляки!

Сие глаголит к вам Украина, нищая сестра ваша, которую вы распяли и растерзали и которая не помнит зла и соболезнует о ваших бедствиях и готова проливать кровь детей своих за вашу свободу. Прочитайте послание это братское … восстаньте от сна и дремоты, истребите в сердцах ваших безрассудную ненависть друг к другу, возженную царями и господами, на общую погибель вашей свободы, устыдитесь ярма, которое тяготит ваши плечи, устыдитесь собственной своей испорченности…, облекитесь в свойственную славянам любовь к человечеству, … и да будет целью жизни и деятельности каждого из вас: славянский союз, всеобщее равенство, братство, мир и любовь, господа нашего Иисуса Христа. Аминь.

Баланюк С.Б.,учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 16

ім. Героя Радянського Союзу Я.М.Лобова

Тема: Наш край наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Мета:

- ознайомити учнів з історією рідного краю наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст., показавши її в контексті долі українських земель у складі Російської імперії;

- розвивати в учнів уміння аналізувати історичні факти, систематизувати матеріал, виділяти головне, працювати з додатковою літературою, пам'ятками, виступати з повідомленнями на історичні теми; навчити робити висновки;

- виховувати повагу до історії рідного краю.Очікувані результати. Після уроку учні зможуть:

- на основі різних джерел інформації, характеризувати становище рідного краю наприкінціXVIII – у першій половині ХІХ ст.;

- презентувати колективну та особисту думку;- аргументувати власну позицію під час

обговорення поставлених питань; - формулювати поняття "колонізація", "етнічні

меншини", "релігійна терпимість", "полікультурне суспільство".

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.Форма уроку: практична робота.Основні поняття: колонізація, етнічні меншини, релігійна терпимість, полікультурне суспільство.Обладнання: екран, мультимедійна презентація.

Хід урокуІ. Організаційний момент.ІІ. Актуалізація опорних знань. Підготовка до сприймання нової теми.

- Чому кінець XVIII – початок XIX ст.. вважаються початком одного з найтрагічніших періодів історії України?

- Внаслідок яких подій Південна Україна опинилася у складі Російської імперії?

- Яким був етнічний склад населення земель що входять до складу сучасної України у другій половині XVIII ст.?

ІІІ. Вступне слово вчителя. Перша половина ХІХ ст. була часом інтенсивного заселення і господарського освоєння Півдня України. Уряд Російської імперії намагався зробити ці землі своїми невід’ємними територіями. З цією метою вони

прагнули ліквідувати особливості їх політичного, економічного, а в перспективі – і культурного життя. Сьогодні на уроці, ми з вами, спираючись на вивчене, спробуємо охарактеризувати стан розвитку нашого краю наприкінці XVIII – першій половині ХІХ ст. Напередодні ви отримали завдання: використовуючи різні джерела дослідити події історії нашого краю у зазначений період, показати їх в контексті долі українських земель у складі Російської імперії. Результати оформити у вигляді мультимедійної презентації.ІV. Вивчення нового матеріалу.

Проходить у формі захисту проекту.Учні отримали випереджальне завдання – підготувати проект "Наш край наприкінці XVIII – першій половині ХІХ ст.".З цією метою перед ними було поставлено такі завдання:1. Підготувати дослідницько-інформаційний проект із заданої теми.2. Зібрати інформацію, обробити дані. Визначити форму представлення результатів. Розподілити обов'язки кожного члена групи. Хто причетний до вирішення проблеми:

- Історики.- Краєзнавці.- Статистики.- Теоретики.- Редактори.

Орієнтовні завдання:Історики (додаток 1), оформити у вигляді повідомлення.Схарактеризуйте політику російського уряду щодо Південної України наприкінці XVIII – першій половині ХІХ ст.

А) адміністративно-територіальний устрій;Б) соціально-економічна політика;В) колонізація краю.

Статистики (додаток 2), оформити у вигляді схем і таблиць.Підготувати статистичні дані, які дадуть відповіді на запитання:

Яким був кількісний склад населення нашого краю?Як змінювалась питома вага українців у нашому краї?

Краєзнавці (додаток 3), оформити у вигляді історичної газети.Схарактеризуйте особливості розвитку Первомайщини наприкінці XVIII – першій половині ХІХ ст.

А) адміністративно-територіальний устрій;Б) соціально-економічний устрій;В) національний склад населення.

Теоретики (додаток 4), оформити наочний матеріал.Скласти словник проекту, дати визначення поняттям, які використовувались під час презентації.Редактори (додаток 5), мультимедійна презентація.

- Обробити зібраний матеріал.- Підібрати фотоматеріали.- Сконструювати підсумковий проект.

V. Підбиття підсумків уроку. Методичний прийом "Ланцюжок". Учні по черзі одним реченням характеризують стан розвитку нашого краю наприкінці XVIII – першій половині ХІХ ст.

VІ. Домашнє завдання.Використовуючи додаткові джерела інформації, знайти відповідь на питання: Як багатонаціональність та

полікультурність відобразились в назвах географічних об'єктів нашого краю? Пояснити походження цих назв.

Додаток1

Південна Україна була приєднана до Російської імперії в кінці XVIII ст. і заселена українцями, росіянами, німцями, румунами, молдаванами. Переважаючим населенням тут були українці ( 70% - у кінці XVIIIст.). Відсутність класичного російського кріпосництва, можливість без особливих труднощів придбати землю, прекрасні природні умови і родючі чорноземи привабили сюди великі маси населення: з 1800 по 1869 рік сюди переселилося і осіло 2,6 млн. чоловік. В 1796 році було утворене Новоросійське генерал –губернаторство, яке складалось з 12 повітів: 1.Тираспольський; 2.Ольвіопольський; 3. Херсонський; 4.Єлизаветградський; 5. Катеринославський; 6. Новомосковський;

7.Павлоградський; 8. Бахмутський; 9.Маріупольський;10.Перекопський;11.Сімферопольський; 12. Ростовський.Територія повітів заселялась в основному українцями, найчастіше вихідцями з Лівобережжя і рідше з Правобережжя. В заселенні краю брали участь і представники інших етнічних груп.

Вирішальним чинником соціально-економічного життя Південної України кінця XVIII – початку ХІХ ст.. був процес колонізації, тобто господарчого і культурного освоєння краю, який мав цілеспрямований державно-адміністративний характер. Загалом колонізаційний процес на Півдні України розвивався кількома напрямами: поміщицька, іноземна та народна колонізація. Окремі програми російського уряду були скеровані на організацію заселення південних територій іноземними колоністами. У багатьох європейських країнах створювалися спеціальні представництва, які рекрутували з міщан, ремісників, селян бажаючих переселитися на нові землі. У вигляді заохочення їм пропонували певні пільги: кожній родині надавалося по 60 десятин землі, на термін від 5 до 10 років вона звільнялася від сплати податків, отримувала державні позики. Крім того, колоністам гарантувалася релігійна терпимість. Першими переселенцями з Європи були датчани, які оселилися в Херсонській губернії. Найчисленнішу ж групу складали німецькі колоністи, яких лише у 1803 р. прибуло близько 3 тис. осіб. Серед перших поселенців Півдня були також швейцарці, іспанці, французи, італійці, корсиканці, які займалися переважно ремеслами і торгівлею. На початку ХІХ ст.

розпочалася активна єврейська колонізація Півдня вихідцями з Білорусії та Галичини. У 1809 р. в Херсонській губернії було вже 9 єврейських колоній.Однак найпотужніший потік південноукраїнської колонізації випадав на народну колонізацію. Першими переселенцями Півдня з цієї соціальної групи стали рядові козаки, котрі осідали на вільних землях на правах займанщини. Згодом сюди стали прибувати ветерани та інваліди російсько-турецьких війн, дрібні торговці, ремісники, міщани, селяни. Селянська колонізація була найчисленніша і водночас найбільш строката – державні селяни, поміщицькі, яких власники перевозили з центральних губерній, військові і морські поселенці, політв'язні, каторжани. Велику групу селянських прибульців становили втікачі. Неабиякою мірою цьому сприяв виданий у 1776 р. наказ Г.Потьомкіна "втікачів не повертати". Завдячуючи впровадженим заходам, населення краю зростало досить швидкими темпами. Зокрема, за часів військового генерал-губернатора Новоросії А.Е.Рішельє (1803 – 1814) чисельність населення збільшилася до 1 млн. осіб. За етнічним складом 2/3 колоністів становили українці та росіяни.

Основним видом господарської діяльності південноукраїнського населення було землеробство. Успіхи хліборобства зумовлювалися сприятливими природними умовами та родючими чорноземами. Вирощений на південноукраїнських землях надлишок пшениці давав можливість експортувати її до Англії, Франції, країн Північної Європи, Туреччини. Важливе місці в економіці Півдня посідало також тваринництво, особливо вівчарство. Вовна знаходилася на другому місці за обсягом експорту.

Свої особливості мав і соціальний устрій південноукраїнських земель, обумовлений формуванням у цьому регіоні нової моделі соціально-економічних відносин, заснованої не на примусовій, а на вільнонайманій праці. Кріпосництва в Південній Україні в таких формах і масштабах, як в Лівобережній або Правобережній Україні, не було. Лише 1/10 поміщицьких земель обробляли кріпаки, 9/10 – наймані робітники.

Додаток 2

Зміна питомої ваги українців у населенні повітів Херсонської і Катеринославської губерній

Повіти 1770 – 1850( % )

Повіти 1770 – 1850( % )

Верхньо-Дніпровський

90,9 – 94,8 Слов’яно-сербський

45,0 – 72,0

Новомосковський 91,9 – 94,8 Ростовський 24,4 – 71,7Олександрівський 68,0 – 91,0 Херсонський 100 – 68,7Катеринославський 90,9 – 77,0 Єлисаветградський 68,0 – 67,5Павлоградський 71,6 – 86,1 Ольвіопольський 50,5 – 54,1Тираспольський 50,0 – 54,1 Бахмутський 66,2 – 76,2Разом 64,8 – 73,5

1. За рахунок чого зростав відсоток українців у більшості повітів Півдня України?

Збільшення кількості населення Ольвіополяу першій половині ХІХ ст.

Рік Православні Іновірці ВсьогоЧ. Ж. Ч. Ж. Ч Ж.

7 ревізія 1815р 970 944 304 296 1274 12408 ревізія 1833 р. 980 986 980 9869 ревізія 1850 р. 1464 1468 2 3 1466 147110 ревізія 1856р. 1816 Не

показ.61 Не

показ.1878 Не

показ.

Ревізія станів

Купців 1 – 3 гільдії християн 108 чол. статієвреїв 31 чол. статі

міщан християн 1544 чол. статієвреїв 20 чол. статі

Міщан, які перебувають на терміновій пільзі

християн 49 чол. статієвреїв 5 чол. статі

Не покладених в оклад міщан

християн 115 чол. статієвреїв 6 чол. статі

Всього 1878

Представники інших станів

Стани Чоловіки

Жінки

Духовенство біле 7 4Дворяни вроджені 10 5Чиновники та службовці 28 30Поміщицькі селяни 29 19Нижчі чини: відставні 48 40Безстроково - відпускні 6 5Всього 128 103

1. Охарактеризуйте національний і соціальний склад населення Ольвіополя.

Додаток 3

Первомайськ має воістину неповторну історію. Своєрідність її полягає в тому, що місто утворене з трьох поселень, які належали до трьох різних держав – Запорізької Січі (входила до складу Царської Росії), Туреччини та Польщі. Тільки наприкінці XVIII ст. всі ці землі стали територією Росії.З 1764 р. в Орлику діяло прикордонне комісаріатство й митниці. В 1769 р. 70-тисячна армія кримського хана Гірея спалила і зруйнувала Орлик. Наступного року Орликівський шанець взяла російська армія, а в 1781 р. поселення навколо запорізької фортеці отримує назву Ольвіопіль. За ініціативою Г.Потьомкіна, 22 січня 1784 р. засновано Ольвіопольськіий повіт у складі

Єкатеринославського намісництва, Ольвіополь отримав статус повітового міста Вознесенської губернії. В 1795 р. він стає заштатним містом, а вже через рік знов отримує статус повітового міста Новоросійської губернії, у 1802 р. – Миколаївської, а з 1806 р. – Херсонської губерній. Більшість жителів міста та навколишніх хуторів займалися землеробством, городництвом, скотарством та бджільництвом. Частина мешканців займалась чумацьким промислом, доставляли зерно в Одесу, Миколаїв, Вознесенськ, найбільш заможні закуповували рибу і сіль та везли продавати у Кам’янець-подільський і Старокостянтинів. Населення міста в середині ХІХ ст. збільшувалося повільно, у довідці "Про склад народонаселення за 1845 р." було вказано, що "в Ольвіополе мешкали 2101 душа чоловічої статі, 1948 – жіночої, народилося 135 хлопчиків та 126 дівчаток, померло 87 чоловіків та 72 жінки". При цьому Ольвіополь в економічному і торгівельному відношенні відігравав більш значну роль у порівнянні з сусідніми Голтою і Богополем. Тут діяли млини, кузня, двічі на рік відбувалися ярмарки. В 1860 р. Ольвіопіль став містечком Єлисаветградського уїзду Херсонської губернії . Слобода Олта (з тюркського "низовина") на правому, турецькому березі Південного Бугу була заснована в 1762 р. Олта невдовзі стала Голтою - і в 1791 р. була приєднана до Російської імперії, перебувала у складі Катеринославського намісництва. На території Голти були встановлені поштові та кур'єрські станції. У 1810 р. стає передмістям Ольвіополя. У 1829 р. Голта і Ольвіополь зплічені до військових поселень, увійшли до складу 4 Бугського уланського поселенського полку. В 1857 р., після ліквідації військових поселень, Голта стала

селом Ананьївського уїзда Херсонської губернії (населення 1225 чол. станом на 1859 р.).Нарешті, в 1750 р. на лівому березі Південного Бугу свої укріплення та карантинну заставу під назвою Богопіль звела й Річ Посполита. З трьох частин сучасного Первомайська ця була самою торговою і ремісничою. Тільки приватних готелей тут нараховувалось вісім штук, кузень було понад 30. Двічі на місяць гуділи базари. Понад половина населення Богополя була іудейської віри.З часів заснування і до 1853 р. Богопіль належав родині Потоцьких. Магнати так утискали селян, що молдовське населення Богополя швидко не витримало - і умикнуло звідтіля в 1820 р. В 1853 р. Богопіль в Потоцьких купив барон фон Нолькен.

Додаток 4

Словник проектуАдміністративно-територіальний устрій - система територіальної організації держави, на основі якої утворюються і діють органи державної влади і управління.Колонізація - заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їх заселенням.Етнічні меншини - національність, яка за чисельністю становить меншість порівняно з основною масою населення країни.Полікультурне суспільство - термін, що відноситься до регіонів, де історично мешкають представники двох та більше етнічних груп.

Релігійна терпимість - толерантне ставлення держави щодо різних світобачень.Міжкультурне спілкування - процес обміну інформацією між окремими особистостями та групами людей, що мають суттєві відмінності у сприйнятті та поведінці.

Додаток 5

Мультимедійна презентація.

Постнікова Г.О., учитель історії

НВК "ЗОШ І-ІІ ст. № 15-колегіум"

Тема: Національне відродження кримських татар. Ісмаїл Гаспринський (II половина XIXст.).Мета: сформувати у учнів розуміння нерозривного зв'язку завойовницької політики з намаганнями відстояти свою самобутність поневоленими народами, охарактеризувати національне відродження кримських татар на основі схожих подій в українській культурі, ознайомити з діяльністю видатного представника кримсько-татарського народу;

продовжити розвивати уміння будувати логічні зв'язки, аналізувати факти і джерела, поліпшити навички користування інтернет ресурсами; виховувати поважне та толерантне відношення до національних культур проживаючих на теренах України. Очікуванні результати: після уроку учні оволодіють інформацією про події національного відродження кримських татар, ближче ознайомляться з особливостями ментальності та світогляду корінного населення Криму.Тип уроку: засвоєння нових знань.Обладнання: карта "Українські землі у ІІ половині XIXст.", документальні та літературні джерела, інтернет ресурси.

Хід урокуІ. Повідомлення мети і теми уроку (організаційний момент).ІІ. Мотивація навчальної діяльності.- Наша держава це багато національна країна. Історично так склалося, що на цих землях проживало багато народностей. Не зі всіма українці мирилися і жили в злагоді. Не завжди самі вирішували долю власних земель. Сьогоднішній урок – це один з тих, де ви дізнаєтеся про особливості культурно-історичного розвитку народів проживаючих на теренах України. Сьогодні ми говоримо про півострів Крим, північне Причорномор'я та народи що їх заселяли.

Учитель на карті окреслює території Кримського ханства.ІІІ. Активізація знань.Метод "Історичний ланцюжок".За допомогою колективу один з учнів складає на дошці ланцюжок подій: Васал Османської імперії→ набіги та продаж рабів→Кримські походи XVI – XVIIст.→ Російсько – турецькі війни→Кючук - Кайнарджийський мирний договір → М. Кутузов, О. Суворов → Потьомкін "Таврійський" → Кримська війна.Прокоментуйте уривок Кючук – Кайнарджийського мирного договору: "Все татарские народы: крымские, буджатские, кубанские, едисанцы, жамбуйлуки и едичкулы, без изъятия от обеих империй имеют быть признаны вольными и совершенно независимыми от всякой посторонней власти … ".Учні роблять висновок, що імперії не можуть залишити Крим вільним бо це вирішальний фактор панування у Чорному морі.IV. Вивчення нового матеріалу.План.

1. Адаптація у складі Російської імперії. 2. Національне відродження кримських народів.3. Ісмаїл Гаспринський.

1.УчительРосійській імперії було легше вчиняти політичний тиск на ханів але релігійно кримсько - татарський народ залежав від Османського султана, який був верховним халіфом. Враховуючи цю інформацію поміркуйте: як змінилися міграційні процеси в цей період? Яка кількість

корінного населення полишила батьківщину? Чи з'явилися представники інших етносів в регіоні?Учні доводять, що через постійні війни, боротьбу за владу, несприятливі соціальні умови значно зростає міграція, відбуваються значні етно – соціальні зміни. На підтвердження цих висновків опрацьовується джерело "Списки населённых мест Российской империи – Таврическая губерния" 1861р. (http://elib.shpl.ru/ru/nodes/8976-vyp-41-tavricheskaya-guberniya-1865#page/1/mode/grid/zoom/1 ). Проаналізуйте зіткнення та взаємодію різних культур та релігій в регіоні і зверніть увагу на намагання влади контролювати ці процеси. Для чого Г.Потьомкін організував друк "Корану" стверджуючи при цьому "При сношении ныне с турками может… с пользой быть употреблён". УчительВійни спонукали людей до еміграції, у 1860 -1863 роках з Криму виїхало більше 150 тис. чол. Степовий Крим обезлюднив. Російська влада активно залучала кримських татар до російських навчальних закладів, намагаючись зблизити населення Криму з російською культурою і тим самим спонукала становлення прогресивно налаштованої кримсько-татарської інтелігенції.2.УчительПостає загроза втрати етнокультурних традицій. З'являється необхідність у національному відродженні. (метод "Асоціативний кущ"). Що це за процес?

Учні з'ясовують, що це відновлення прав етносу який перебував у залежності. Він супроводжувався зростанням наукового інтересу до свого минулого, дослідженнями етнографії і фольклору та створенням політичних партій.3.УчительСимволом національного відродження для кримського населення став Ісмаїл Гаспринський. Його слова "Єдність в думках, мові, справах" і зараз є провідними для кримсько- татарського народу.Клас ділиться на чотири групи, кожна за своїм пунктом опрацьовує відео ролик (https://www.youtube.com/watch?v=wvZ8Os4Y-xQ ).

- видавнича діяльність;- політична діяльність;- літературна діяльність;- освітня діяльність.

Національне відродження

Політичні права

політичні права

культурні права

Опрацювавши матеріал учні роблять висновки, який з напрямків діяльності І.Гаспринського відіграв найвагомішу роль в національному відроджені кримських татар.V. Закріплення матеріалу.Що нового ви дізнались на уроці? Чи була цікавою та корисною ця інформація? VІ. Домашнє завдання.Підготувати доповідь про вшанування пам'яті І.Гаспринського (пам'ятники, будинки – музеї).

Унтілова О.М., учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 4

Тема: Народовці. Москвофіли.Мета: - формувати в учнів уявлення про стан національно-визвольного руху на західноукраїнських землях після революції 1848–1849 рр., охарактеризувати процес формування двох течій українського визвольного руху "москвофілів" і "народовців" та створення культурно-освітнього товариства "Просвіта" й літературного товариства імені Т.Шевченка; - розвивати в учнів уміння самостійно аналізувати історичні джерела, давати порівняльну характеристику певних явищ та подій, вміти висловлювати свою точку зору, робити висновки й узагальнення; - виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини і свого народу.

Основні поняття: москвофіли, народовці, товариство "Просвіта".Обладнання: роздавальний матеріал з документами, схемами, таблицями, презентація з ілюстраціями.Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Очікувані результатиПісля цього уроку учні зможуть:• визначати хронологічні рамки розгортання суспільно-політичного та національно-визвольного рухів на західноукраїнських землях в ІІ половині XІX ст.;• синхронізувати прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах України та європейських країнах;• простежувати зв'язок між процесами модернізації суспільства та піднесенням національно-визвольного руху;• на основі аналізу різних джерел інформації: визначати, характеризувати та порівнювати основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно визвольного руху в українських землях Російської та Австро-Угорської імперій; вказувати на особливості суспільно-політичного та національно-визвольного рухів на західноукраїнських землях.ХІД УРОКУІ.Організаційний момент.ІІ.Актуалізація опорних знань учнів.Завдання:1.Що ви пам'ятаєте про національно-визвольний рух на західно-українських землях під час революції 1848–1849 рр.?2.Розкрийте причини зародження українсько-польського протистояння.

3.Як вирішувалося питання про поділ Галичини на Східну і Західну?4.Які демократичні перетворення були здійснені в Австрійській імперії під впливом революції 1848–1849 рр.?5.Які соціальні суперечності залишалися не вирішеними?6.Зробіть припущення, як процеси модернізації, що відбувалися в Австро-Угорській імперії, впливали на соціальні відносини і становище українського населення?ІІІ . Вивчення нового матеріалу.Учитель. Ситуація в суспільно-політичній сфері після революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії залишалася складною.Після революції галицьким намісником було призначено А. Голуховського, який проводив відверто пропольську політику — сприяв призначенню поляків на вищі посади цивільної служби краю; сформував у австрійського уряду думку про те, що український рух є винятково "русофільським"; заблокував реалізацію українських планів поділу Галичини на українську та польську частини.Після серії зовнішньополітичних невдач Австрії та укладення австро-угорського компромісу 1867 року позиції поляків у Галичині ще більше посилюються — намісник завжди призначався з числа польської аристократії; виборча система зебезпечувала полякам відчутну перевагу в крайовому сеймі (це було надзвичайно важливо, оскільки навіть міністр закордонних справ Австро-Угорщини зазначав: "Наскільки русини мають існувати, вирішить галицький сейм"); діловодство та освітня сфера активно полонізувалися на догоду польській правлячій верстві. За цих обставин соціальне напруження, українсько-польське

протистояння в західноукраїнських землях наростали. Соціальні та національні суперечності сплелися в один нероз'язаний вузол. Один із польських дослідників писав: "Те, що селянин став синонімом русина, а поляк — синонімом пана, стало фатальним для нас".Робота з документом в групах (додаток 1).Завдання до документа 1:1.Назвіть причини зародження і посилення "москвофільства" в українському визвольному русі.2.Якими були погляди "москвофілів"?3.Зробіть припущення, чи міг мати рух "москвофілів" якісь перспективи? Чому?Завдання до документів 2 і 3:1.Проаналізуйте документи 2 та 3, в яких викладена позиція народовців. Зробіть висновки.2.Чи однаково вони характеризують їхні погляди?3.А тепер спробуйте порівняти погляди москвофілів і народовців.4.У чому принципова різниця в їхніх позиціях?За результатами роботи учні складають таблицю "Діяльність москвофілів і народовців" (додаток 2).

Запровадження в 1860 році в Австрійській імперії ряду конституційних прав і свобод дало змогу народовцям створювали й офіційні товариства. У 1861 році у Львові розпочало роботу товариство клуб "Руська бесіда". Воно відкрило свої філії в усіх великих містах Галичині.Клуби – товариства влаштовували літературно-музичні вечори, доповіді, концерти, святкування роковин Т. Шевченка, зустрічі з гостями з Наддніпрянщини.Культурно-освітнє товариство "Просвіта".У 1868 році майже 60 студентів на чолі з Анатолем Вахнянином створили товариство "Просвіта". Своїм завданням воно визначило "вивчення та освіту народу".

Спершу товариство видавало популярні книжки. Пізніше "Просвіта" організовувала свої читальні як у містах, так і в селах, охопивши своєю діяльністю широкі кола селянства. Наприкінці XIX ст. товариство відкрило 227835 читалень, завдяки роботі яких, із кращими надбаннями української та світової літератури ознайомилися тисячі селян і міщан.Робота з документом в парах (додаток 3).Завдання:1) Поміркуйте, чому саме Галичині в другій половині ХІХ ст., на погляд М. Грушевського, відводилося місце "духовного українського П'ємонту".2) Дайте власну оцінку діяльності в західноукраїнських землях народовців та москвофілів. Яким було значення цієї діяльності?3) Що вам відомо про діяльність культурно-освітнього товариства "Просвіта"? Яким було значення цієї діяльності?IV. Закріплення матеріалу.Розглянути ілюстрації та зробити висновки, щодо діяльності Просвіти.

V. Домашнє завдання.1) Опрацюйте текст підручника.2) Розробіть ескіз поштової марки, присвяченої річниці заснування товариства "Просвіта".

Додаток 1Документ 1. М. Грушевський про москвофілів."Коли ж австрійське правительство зовсім перейшло на польський бік і віддавало польській шляхті Галичину в повне володіння, то консервативні елементи галицької суспільності стали спасеніє своє покладати в Росії. Сподівалися, що російський цар скоро забере Галичину від Австрії, і в сих надіях проповідували зближення до російської культури і мови. …Львівська газета "Слово" — орган отсих консерватистів, "москвофілів", як їх названо, виступило відкрито з сим новим політичним сповіданням. Доводило, що галицькі русини один народ з великоросами, українська мова — незначна відміна "Русского языка", що ріжниться тільки вимовою: знаючи, як треба вимовляти слова по-великоруському, галицький русин може за одну годину навчитися говорити по-великоруському; та й ніяких русинів нема — є тільки оден "русскій народ", від Карпатів до Камчатки; тому й нема чого заходитися коло творення народної української літератури: є готова література російська (великоруська)". (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка1992. — с. 468–469).Документ 2. М.Грушевський про народовців.

"…Другою дорогою пішли більш енергійні елементи з тодішньої галицької молодіжі, а з нею — і деякі представники старших поколінь. Вони чули себе безмірно ближчими до демократичного, народолюбного українського руху… Прояви тодішнього українського відродження в Росії наповняли сю галицьку молодіж радістю і надією. Жадібно ловила вона огненні слова Шевченка. "Кобзарь" стає для них святою книгою, Україна — святою землею. Кохаються в пам'ятках козацької слави – між молодіжжю входить в моду вбиратися "по-козацьки"; з молодечим завзяттям виганяють з уживання галицької інтеліґенції польську мову. Пильнують якомога наблизитися до української мови й українського життя і своїми виданнями ("Вечерниці", "Мета", "Нива", "Русалка", "Правда") будять в громадянстві любов і прив'язання до свого народу – простонародної маси і гарячі бажання піднести її культурно, економічно і політично" (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — с. 469–470).Документ 3. О. Субтельний про народовців"Згода, що зароджувалася в середовищі народовців, спиралася передусім на визнання того факту, що українці – це окрема нація, котра проживає на просторах від Кавказу до Карпат, і найкращим засобом самовираження якої є народна говірка. Вони дійшли висновку, що найефективніший засіб вирізнення і розвитку цієї національної самобутності полягає в тому, щоб культивувати і пропагувати українську мову. Відтак основним національним питанням для них було питання мови й літератури. Такий вузький підхід виключав можливість порушувати суспільні проблеми, виступати

проти уряду, взагалі займатися політикою". (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — с. 280).

Додаток 2

ДіяльністьМосквофіли Народовці

· 1870 р. — заснування Руської ради (вважали її наступницею Головної руської ради).

·  Займалися видавничою справою (видавали 5 газет і різноманітну літературу).

·  Ця література видавалася не українською мовою, а на "язичії" (суміш української, російської, церковної і польської мов).

·  Поширювали освітні книги серед селян і розгорнули боротьбу з пияцтвом.

·  Вели пропаганду національно-вивольних ідей у періодичних виданнях: газетах і журналах.

·   Пропагували також ідеї через товариства, гуртки, установи.

·  Підвищували культурно-освітній рівень населення, національну свідомість, поширювали твори Шевченка, Марка Вовчка Котляревського та ін.

·   Підтримували зв'язок з громадівським рухом Наддніпрянської України.

Додаток 3

Із "Нарису історії українського народу" М.Грушевського про Галичину як духовний П'ємонт для всього українства другої половини XIX ст.

"…Це був саме час, коли поборники національного розвитку української народності в Росії, зустрінувшись із категоричними заборонами уряду, приходять поступово до свідомості необхідності перенести свою діяльність у Галичину, створивши з неї свого роду духовний український П'ємонт – притулок, де б українство могло рухатися і розвиватися, не зазнаючи перерв і крахів, які спіткали його в Росії. Матеріальною і моральною підтримкою, особистим впливом листуванням, творами, співробітництвом у галицьких виданнях вони сприяють розвитку національного руху в Галичині і створюють ґрунт, на якому він міг здійснювати свою національну програму в культурній, соціальній, політичній сфері.

Уже після заборони української літератури в Росії (1863р.) багато українських письменників входять у відносини з народовськими гуртками Галичині, беруть участь у їх виданнях, надають їм моральної і матеріальної підтримки, особливо на перших порах, коли народство спиралося на невеликі гуртки переважно молоді. І в боротьбі, яку повела ця молодь із консервативною більшістю, з усім, що тоді являла собою громадська думка Галичини, для неї надзвичайно важливо було почувати, так би мовити, у своїх лавах представників зарубіжної, великої, соборної України, яка малювалася крізь серпанок романтичної ідеалізації царством української слави – безмежною, лише тимчасово приспаною силою і могутністю.

Особливо діяльну участь у галицьких виданнях цього періоду, 60-х і початку 70-х років, брав П. Куліш і користувався великим впливом та авторитетом. Крім

нього, старанно працюють у галицьких виданнях інші письменники з російської України, як Кониський, Нечуй-Левицький та інші. За слабкість культурних сил галицького народовства ця підтримка відродженої галицької літератури була надзвичайно цінною. Значною мірою їй було зобов'язане своїм зростанням галицьке народовство.

Вирісши з незначних гуртків молоді 60-х років, у 70-х роках воно стає вже значною силою. Це – меншість порівняно з представниками "твердого", або москвофільського, напрямку, але меншість сильна, життєва, така, яка привертала до себе все більш живе в суспільстві. Розпочавши з діяльності літературної (журнал "Правда", товариство "Просвіта" для видання книжок для народу 1868 року, "Товариство ім. Шевченка"), воно згодом починає брати участь і в політичному житті краю. Із культурних центрів у Галичині переходить воно в провінцію, поступово робить завоювання серед міщанського і селянського населення, залучає до спільного національного життя Буковину.

Розмаїта Л.В.,учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 4

Тема: Політизація українського національного руху.

Мета:

- визначити проблеми становлення української нації на початку ХХ ст.; охарактеризувати процес створення перших політичних партій у Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. та діяльність політичних партій Західної України;- продовжувати розвивати в учнів уміння та навички роботи з історичними джерелами, аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, узагальнення, порівняння, висловлювати та аргументувати свою позицію;- на прикладах діяльності політичних партій виховувати в учнів патріотичні почуття.Основні поняття: політична партія, РУП, "Самостійна Україна" М.Міхновського, УДП, УРП, УНП, УСДРП.Обладнання: роздавальні картки з документами, історичними матеріалами, портрети засновників політичних партій.Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Очікувані результати:Після цього уроку учні зможуть:• називати проблеми становлення української нації на початку ХХ ст.;• визначати хронологічну послідовність явищ політичного життя, утворення політичних партій та рухів;• характеризувати процес утворення українських політичних партій, називати їх провідних діячів та цілі;• порівнювати український рух початку ХХ ст. у

Наддніпрянській Україні та на західноукраїнських землях.Хід урокуІ. Організаційний момент.ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.Бесіда за питаннями:

1. Що таке політична партія?2. Пригадайте, коли і як виникли перші політичні

партії в Західній Україні. Кого із засновників цих партій ви можете назвати?

3. Як їхня діяльність вплинула на український національно-визвольний рух?

4. Як партії пропонували вирішити українське національне питання? Яким вони бачили майбутнє України?ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель.Початок XX ст. характеризувався швидким розвитком в Україні визвольного руху, який виявлявся в різних формах, проте охоплював всю Україну — і Східну, і Західну. Виникло нове покоління українських діячів, які називали себе "національно свідомими українцями", вимагаючи для свого народу національних прав, політичної свободи й соціальної справедливості. "Нові" українці — це переважно студенти, і особисті контакти між ними зав’язувалися в гімназичному та університетському середовищі, де й зароджувались нелегальні рухи, які згодом сформували активну опозицію царату.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Проблеми становлення української націїПостановка питання• Пригадайте, в якому стані перебував процес формування української нації у другій половині ХІХ ст. Які чинники на це впливали?У ч и т е л ь.Процес становлення української нації та розвиток національного руху продовжився і на початку ХХ ст. Проте в ньому виникли деякі нові тенденції.1.Висока концентрація робітників в промислово розвинених регіонах. У промисловості України було зайнято понад 360 тис. робітників, причому 44 % з них були зосереджені на великих підприємствах з кількістю працюючих понад 500 чол. Така висока концентрація робітників сприяла швидкому визріванню їх політичної свідомості, посиленню боротьби проти царизму і капіталістичної експлуатації.2.Досить строкатий склад робітничого класу.Українські підприємства залучали трудящих з усієї Росії. Серед них були і кваліфіковані робітники, і безземельні та малоземельні селяни. З одного боку, вони несли з собою прогресивні революційні настрої, а з іншого – захоплювали український народ своїми ідеями й русифікували його.3.Різке погіршення становища населення. Особливу роль у цьому відіграла загальноекономічна криза на початку XX ст., яка призвела до масового безробіття і різкого погіршення становища трудящих. У липні та серпні 1903 року Україну охопив загальний страйк: страйкувало близько 200 тис. робітників, які вперше висунули політичні та економічні вимоги.Подібні процеси відбувалися і на західноукраїнських

землях. Одним із найвідоміших революційних виступів західноукраїнського пролетаріату на початку XX ст. був страйк 4 350 будівельників Львова, що тривав з 26 травня по 5 червня 1902 року.4.Активізація робітничого і селянського руху.Переважна більшість населення України мешкала у селах, і на перший план звичайно виступало аграрне питання. У 1990–1901 рр. в Україні було зареєстровано 670 селянських заворушень. Отже, на рубежі двох століть революційним настроєм були охоплені всі верстви суспільства.5.Відбулися зміни в національному складі населення України. Швидкий промисловий розвиток зумовив приплив населення з центральної Росії, насамперед у Донецько-Криворізький регіон. Унаслідок цього в деяких містах Катеринославської, Херсонської і Київської губерній помітно переважало російське населення. Наприклад, у Миколаєві росіян було 56,3 %, українців — 7,5 %, у Харкові відповідно 62,8 і 26 %, в Одесі — 47,7 і 9,2 %, в Києві — 54,5 і 21 %. У Донбасі близько 70 % усього загалу пролетарів були вихідцями з російських губерній. Крім того, майже вся Україна, крім Харківської губернії, належала до так званої смуги єврейської осілості: питома вага єврейського населення в Україні становила 7,5 %, а в містах ця цифра сягала 28 %.Отже, існувала вельми суттєва національна різниця між майже цілком українським селом і багатонаціональним містом.6.Ускладнилися соціальні та національні відносини, що встановилися між селом і містом. Це зробило актуальною проблему політичної співпраці. Для її

розв'язання більше долучалися ті діячі, які перебували на українських позиціях. Вони насамперед мусили шукати шляхи поєднання непримиренності радикально-демократичного українського націоналізму з визріваючою російською ідеологією марксизму. Ні ті, ні інші не мали ніякого впливу на українське сільське населення. Але соціалістичні ідеї чи заклики були дуже популярними майже в усіх українських політичних угрупуваннях.1.Створення політичних партій Наддніпрянської УкраїниРобота з таблицею "Політичні партії Наддніпрянської України".

1900р. – РУП (Революційна українська партія)• засновники: Д. Антонович, М. Русов, О. Коваленко;•перший програмовий Документ – брошура М.Міхновського "Самостійна Україна";• вважали, що визначну роль у боротьбі має відіграти селянство, тому йшли в села, розповсюджуючи там брошури, газети, журнали;• видавали 4 газети, випустили 150 тисяч брошур,створили мережу місцевих організацій;• виступали за ліквідацію самодержавства, поміщицького землеволодіння і передачу землі селянам безкоштовно;• виступали за незалежну Україну, але згодомперемогла ідея автономії.

1902р. – УНП (Українська народна партія)• засновник Микола Міхновський;• програма сформульована у "10 заповідях";

• виступала за політичну самостійність України (основне гасло "Україна — для українців");• встановлення республіки, соціальні гарантії для населення, передача землі селянам.

1904р. – УДП (Українська демократична партія)• засновники: О. Лотоцький, Є. Чикаленко;• виступали за проведення буржуазних реформ,встановлення конституційного правління, проголошення демократичних прав і свобод;• за автономію України у складі Російської Федерації.

1904 р. – УРП (Українська радикальна партія)• засновники: Б. Грінченко, С. Єфремов, Д. Дорошенко;• виступали за проведення державних реформ, заздійснення змін у суспільстві, встановлення загальнонародної власності;• за автономію України у складі Росії.

1904р. – УСДС (Українська соціал – демократична спілка)• засновники: М. Меленевський, А. Скоропис-Йолтуховський;• виступали за проведення соціал-демократичнихреформ, які призвели б до встановлення соціалістичного суспільства, за автономію України;• ввійшли до складу Російської соціал-демократичної робітничої партії меншовиків.

1905р. – УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія)• засновники: М. Порш, В. Антонович, В. Винниченко,

С. Петлюра;•виступали за автономію України;• не поділяли революційних методів боротьби РСДРП.Завдання:Назвіть політичні партії, які утворилися в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. Яким вони бачили майбутнє України?Робота з джерелами інформації в групах1-а групаІз праці М.Міхновського "Самостійна Україна":"…Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне національне "Я". Наша нація у своєму історичному процесі часто не була солідарна поміж окремими своїми частинами, але нині увесь світ української нації, що по всіх частинах України живее однією думкою, однією мрією, однією нацією: "Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна, від Карпатів аж по Кавказ".Державна самостійність єсть головна умова існування націй, а державна незалежність єсть національним ідеалом у сфері національних відносин. Україна — для українців. Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас".Завдання:Проаналізуйте даний документ за таким планом:1. Як автор визначає позицію партії щодо питання про українську державність?2. Яку течію національно-визвольного руху започаткував цей документ?3. Чому цей документ спричинив розкол РУП?

2-а групаІз журналу "Гасло" за грудень 1902р.:

"Застерігши згори свою мету, свій ідеал самостійної, непідлеглої української республіки робочих мас з усуспільненням засобів продукції, націоналізацією землі і диктатурою пролетаріату, власне українську соціалістичну державу…".Із журналу "Гасло" за квітень 1903р.:"Вимагаємо повної автономії України у внутрішніх справах із забезпеченням рівності населяючих її національностей на підставі найширшої конституції з Народною Радою як законодавчими зборами".Завдання:• Порівняйте обидві цитати з журналу "Гасло", який видавався РУП. Чи однаково тут визначається позиція партії щодо питання про українську державність? Чому?

3-я групаІз програми УСДРП:"УСДРП перш за все і головним чином вимагає:1.Демократичної республіки…2.Автономії України…3.Загального, прямого, рівного виборчого права з таємним голосуванням…1.Право кожної нації на культурне і політичне самовизначення…..2.Широкого самоврядування…3.Необмеженої свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків…11.Знищення усяких привілеїв класів, верств, походження, статі…12.Рівноправність усіх мов у школах, судах, державних інституціях…13.Проголошення релігії ділом кожного громадянина…16.Безплатного обов'язкового навчання для всіх дітей до

16 років.В цілях охорони труда партія добивається:1.Максимального робочого 8-годинного дня…На користь вільного розвитку класової боротьби на селі і сільського господарства:

1) передачі всіх земель крайовим автономним одиницям;

2) знищення всіх пережитків кріпацтва".Завдання:1. Знайдіть у програмі УСДРП вимоги, які підтримували інші політичні партії, й такі, з якими виступали лише соціалісти.2. До якої з течій визвольного руху належала УСДРП?Завдання для всього класу:

1. Чиї погляди вам більше до вподоби: самостійників чи автономістів? Чому?2. Якби ви проживали в той час у Наддніпрянській Україні, то до якої б партії вступили і чому?

2.Зростання українського національного рухуна західноукраїнських земляхУчитель. Завдяки конституцiйному ладові, що був встановлений в Австро-Угорській імперії, в західноукраїнських землях основнi права i свободи забезпечувалися набагато ширше, нiж у самодержавнiй Росiї. Тому український нацiональний рух, починаючи з середини ХIХ ст. i до початку ХХ ст., набрав тут вiдчутної сили та розмаху. Українство краю завдяки власнiй школi, економiчним установам, пресi, вiчам, виборчiй агiтацiї, дiяльностi культурно-освiтнiх та полiтичних органiзацiй змiцнiло культурно й економiчно, поступово перетворюючись у реальну полiтичну силу. Галичина в результатi напруженої працi кiлькох поколiнь галицько-українських громадських

дiячiв та з iстотною iнтелектуальною i фiнансовою допомогою зi Схiдної України стала тим середовищем, де генерувалась iдея нацiонального визволення та возз'єднання українських земель.Потрiбно звернути увагу, що з прискоренням полiтичного й нацiонального розвитку українцiв їх i без того складнi взаємини з поляками погiршилися. Польсько-український конфлiкт на початку ХХ ст., за словами О. Субтельного, iз боротьби мiж двома нацiональними елiтами вирiс у конфронтацiю мiж двома народами, що набирала загрозливих масштабiв.

Запитання:• У чому виявилися особливості національного руху в Західній Україні в другій половині ХІХ ст.?Робота зі схемою

Завдання:• Назвіть основні напрями діяльності українських політичних партій Західної України.Робота з джерелами інформації в групах1-а групаІз праці О. Субтельного «"Україна. Історія":"Наростання національного руху в Галичині мало великий вплив на взаємини між східними і західними українцями. На початку ХХ ст. східні українці часто

були кореспондентами й передплатниками галицької преси, вчені та письменники обох регіонів нерідко разом працювали, студенти Російської України не раз їздили слухати українські літні курси в Галичині, а українські емігранти, особливо після 1905 року, знаходили собі притулок у Львові. У свою чергу, благотворний вплив на українців Галичини також справляв приток зі сходу першокласних інтелектуалів, а головне – надихаюче відчуття того, що вони є не малим ізольованим народом чисельністю лише в 4 млн, а частиною великої 20-мільйонної нації".

Завдання:• На основі даного документа зробіть висновки про зв'язок національного руху в Західній Україні з визвольним рухом Наддніпрянщини.

2-я групаДмитро Дорошенко про успіхи національного руху в Буковині: "Маленька Буковина почала відроджуватися на початку 80-х років, стаючи щораз ближче до галицького і загальноукраїнського життя…У 80-х роках уперше провели буковинські українці своїх послів до Буковинського сейму, а по виборах 1911 року мали їх 17 на всіх 53 послів. До парламенту у Відні висилала Буковина 5 послів, які виступали звичайно разом з українськими послами з Галичини. Перед війною Буковина на 300 тисяч українського населення мала три українські гімназії, 1 учительську семінарію, українська народна школа булла у кожному селі. Широко були розвинуті читальні по селах, "Січі" та кооперативи".Завдання:

1. Яких успіхів досяг український національний рух на Буковині на початку ХХ ст.?2.Порівняйте стан національного руху в Галичині та на Буковині. Зробіть висновки.

3-я групаН.Полонська-Василенко про життя українців у Закарпатті:"Тяжким гнітом для Закарпаття була влада Угорщини. Автономію, яку було здобуто для частини Закарпаття, скасовано. Урядовою і викладовою мовою в школах стала угорська. Навіть у парафіяльних школах введено угорську мову. …Міністерство освіти почало вживати латинської абетки замість української. Мадяризація нищила українську культуру, господарське життя. Природним наслідком посилення мадяризації було зростання москвофільства. Це було природним явищем, протестом проти акції угорців, самообороноюпроти національного знищення".Завдання:1. Охарактеризуйте умови розвитку національного руху в Закарпатті.2. Порівняйте його із станом національного руху в Галичині та на Буковині.3.Чим можна пояснити значне поширення москвофільства в національному русі Закарпаття?

V. Узагальнення та систематизація знань.Бесіда1. Розкрийте зміст висловлювання – "Галичина – український П'ємонт".2. Чи згодні ви з таким порівнянням? Свою думку аргументуйте.

3. За рахунок чого забезпечувався на західноукраїнських землях поступ національного руху? Чому ці засоби не були результативними в Наддніпрянщині?

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати повідомлення: "Кривава неділя" та "Повстання на броненосці «Потьомкін".

Парова М.С.,учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 5

Тема: Практичне заняття "Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини"Мета: - проаналізувати ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини; підвести підсумки і закріпити вивчений матеріал; - розвивати вміння учнів порівнювати особливості суспільно-політичних поглядів, аналізувати ідейні засади різних політичних партій;- виховний аспект реалізується на підставі знайомства учнів з боротьбою українських громадських діячів за майбутнє України.Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.Обладнання: підручник, історичний атлас, роздатковий матеріал.Очікувані результати:Після уроку учні зможуть:

- називати політичні партії, що існували в Україні на початку ХХ ст., характеризувати їх мету створення і програмні ідеї;

- пояснювати, що таке соціалізм, націоналізм, ліберально-демократична течії;

- аналізувати програмні документи і вимоги політичних партій початку ХХ століття, порівнювати їх;

- визначати ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини.

Хід урокуІ. Організаційний момент.ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.Вступне слово вчителя.

Запитання та завдання:1. Визначне основні форми та прояви українського

суспільно-політичного руху Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.?

2. Якими були основні засади соціалізму?3. Коли і як утворилися перші українські політичні партії?4. Поясніть що таке лібералізм. Якими були характерні

риси ліберально-демократичної ідеології?5. Поясніть що таке націоналізм. Чого прагнули досягти

прибічники ідеології націоналізму?Учні підходять до висновку що наприкінці XIX - початку XX ст. український суспільний рух вступає в новий етап - створення політичних партій, які у своїх програмах поряд із соціальними ставили і національні вимоги.Політична партія (від лат. pars(parties) – частина, група) – політична організація, що виражає інтереси певної

соціальної групи (або груп), об'єднує найбільш активних її представників і прагне до досягнення певних цілей та ідеалів.Як ви розумієте слово автономія?Автономія означає (від грецького autonomía — незалежність), 1) право самостійного управління, вирішення державних питань якою-небудь частиною держави, закріплене в загальнодержавній конституції; 2) право якогось національно-територіального утворення (наприклад, області) самостійно здійснювати внутрішнє управління. Автономія може базуватися на культурній чи етнічній відмінності – і часто призводить до наступної незалежності.ІІІ.Опрацювання нового навчального матеріалу. Формування та вдосконалення вмінь.Випереджальне завдання .

Упродовж розгляду матеріалу учні заповнюють таблицю "Українські партії Наддніпрянської України на початку ХХ ст." (учні працюють по групах)Назва Дата

створенняТечія Лідери Програмні

ідеї

І група – Соціалістична течія в українському русі, програмні документи Революційної української партії (РУП)

Один з учнів групи презентує інформацію про Революційну українську партію

Робота з документом (додаток 1).

ІІ група – Ліберально-демократична течія в українському русі, програмні документи Української демократичної партії (УДП).

Учні групи надають історичну довідку про УДП (додаток 2).

ІІІ група – Націоналістична течія в українському русі, програмні документи Української народної партії (УНП).Опрацювати історичне джерело і відповісти на запитання (додаток 3).ІV група - аналізує маніфест УНП (додаток 4). ІV.Узагальнення й систематизація знань, удосконалення вмінь. Перевірка письмової роботи в зошиті (таблиці) якщо дозволяє час, якщо ні, тоді вчитель збирає зошити на перевірку. Після чого учитель пропонує учням поділитися враженнями від уроку:

- сьогодні я дізнався…- було цікаво… - було складно…- я зрозумів…

- тепер я можу…- мене здивувало…- урок дав мені для життя…

V.Підведення підсумків уроку, оцінювання учнів.Учитель пропонує учням висловити міркування про цінність програмних документів різних політичних партій як історичних джерел.

VI. Домашнє завдання.Підготуватися до уроку узагальнення за основними питаннями розділу "Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ століття".

Додаток 1Із брошури М. Міхновського

"Самостійна Україна" Кінець XIX віку визначився з'явищами, що

характеризують новий зворот в історії людськости… Ті з'явища - це уоружені повстання зневолених націй проти націй гнобителів… Ми визнаємо, що наш нарід теж перебуває у становищі зрабованої нації. Отже, коли справедливо, що кожна нація з огляду на міжнародні відносини хоче виливатись у форму незалежної, самостійної держави; коли справедливо, що тільки держава одноплемінного національного змісту може дати своїм членам нічим не обмежовану змогу всестороннього розвитку духового і осягнення найліпшого матеріяльного гаразду; коли справедливо, що пишний розцвіт індивідуальности можливий тільки в державі, для якої плекання індивідуальности є метою, - тоді стане зовсім зрозумілим, що державна самостійність є головна умова існування нації, а державна незалежність є національним ідеалом у сфері міжнаціональних відносин. Питання:1) Яку провідну ідею проголошував автор?2) Чим М. Міхновський аргументував необхідність боротьби за державну незалежність?

Додаток 2Зі звернення

"Від Української демократичної партії"Головні принципи нашої партії такі:1.Знесення політичного абсолютизму, заведення парламентарного ладу, участь народу в

державних справах на підставі загального безпосереднього, рівного, пропорційного і тайного голосування. 2.Свобода особи, слова, віри ... зборів, спілок, організацій, страйків. Знищення станів. 3.Заведення народної мови в школах, судах, адміністрації і у всіх громадських інституціях. 4....Вимагаємо для території, заселеної українським народом, автономії. 5.Щодо економічних питань...: а) 8-годинний робочий день; б) державну пенсію всім робітникам, що дожили до 60-ти років; в) прогресивно-доходовий податок. 6. Визначаємо, що орудувати землею можуть тільки ті, що її обробляють....За народами, які живуть на території України... Ми визначаємо рівне право з українцями на задоволення їх національних, культурних, політичних та економічних потреб.Питання:1) Які вимоги економічні чи політичні, домінують в документі? 2) Як пропонувала УДП розв'язати національне питання?3) Яким убачали майбутнє України члени партії?

Додаток 3Із програми Української народної партії

Українська народна партія визначає соціалістичний ідеал яко єдиний, котрий може остаточно задовольнити український та інші народи, знищити визиск, безправ'є, знищити сучасний устрій, збудований на насиллі, примусі, нерівності і панованні.

Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробу, фабрики і заводи, на землі, оселеній українським народом, мусять належати Українцям-робітникам, а земля (рілля) — Українцям-хліборобам...

Свідомому робітнику-Українцю зовсім не секрет той факт, що робітники і селяне-поляки хочуть захопити політичну власть на своїй землі, Москалі на своїй, Литовці на своїй...Український пролетаріат мусить захватити політичну власть на Україні, аби забезпечити собі щасну будучину...

Націоналізація землі на Україні для запровадження соціалістичного строя і соціалістичного оброблення землі — це наш ідеал...До загалу українського народа:

1. Незайманість особи і мешкання. …4. Рівноправність жінок. …6. Відповідальність урядовців перед громадянами. …8. Свобода українського друку, слова і просвіти, свобода національності, релігії, совісті, переконань. Свобода зборів, товариств, спілок, організацій. 9.Вибори до парламенту, до управ; взагалі до усіх виборних інституцій...

Вільна українська школа низша середня і визша в рідній мові. Українська мова в суді і адміністрації.

Самостійна Республіка Україна будучини мусить бути спілкою вільних і самоправних українських земель... такі — Слобожанщина, Правобережна Україна, Запоріжє, Кубань, Чорноморіє, Поліссє, Галичина і т. д.

Питання:1.Яким був зміст соціалістичного ідеалу УНП?2.Які соціально-економічні перетворення збиралася

здійснити партія?3.Які загальнодемократичні перетворення вона

відстоювала?Додаток 4

Десять  заповідей  Української  народної  партії1. Одна єдина, нероздільна від Карпат аж до

Кавказу, самостійна вільна демократична Україна – республіка робочих людей – а от се національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилася на світ на те, щоб здійснити сей ідеал.

2. Усі люди твої брати, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди суть вороги нашого народу, аж поки вони панують над нами і визискують нас.

3. Україна для українців. Отже вигонь звідусіль з України чужинців-гнобителів.

4. Усюди і завсігди вживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою гнобителів-чужинців.

5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай перевертнів-відступників, і добре буде цілому твоєму народову і тобі.

6. Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.

7. Не зробись перевертнем-відступником.8. Не обкрадай власного свого народу, працюючи

на ворогів України.9. Допомагай своєму землякові наперед усіх.

Держись купи.

10. Не бери дружину собі з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаси їм сили й відваги; не накладай укупі з гнобителями нашими, бо ти зрадником будеш.

Питання:1) У чому, на вашу думку, були характерні риси

ідеології українських націоналістів?2) Яким є ваше ставлення до проголошених гасел?

3) Чи могли, на вашу думку, ці погляди здобути багато прихильників в Україні? Чому?

Література1.Історія України. Всесвітня історія 5 – 9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів // Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 року № 804 "Про оновлені навчальні програми для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів".