Управління освіти Первомайської міської радиМіський методичний кабінет

Організація психологічного супроводупрофесійного самовизначення школярів

Перспективний педагогічний досвід роботиБондаровської Світлани Миколаївни,

практичного психолога Первомайської загальноосвітньої школи №16

Первомайської міської ради Миколаївської областіім. Героя Радянського Союзу Я.М.Лобова

Первомайськ2016

Характеристика носія перспективного педагогічного досвіду

1. Прізвище, ім'я, по-батькові: Бондаровська Світлана Миколаївна2. Посада: практичний психолог3. Місце роботи: Первомайська загальноосвітня школа №16 Первомайської

міської ради Миколаївської області ім. Героя Радянського Союзу Я.М.Лобова

4. Стаж роботи на посаді практичного психолога: 19 років5. Освіта: вища (Кіровоградська педагогічна академія, 1997 р.)6. Кваліфікаційна категорія: вища7. Нагороди: Грамоти управління освіти Первомайської міської ради (2011,

2013), Грамота департаменту освіти, науки та молоді миколаївської облдержадміністрації (2014)

8. Характеристика професійних та особистісних якостей: С.М. Бондаровська – досвідчений практичний психолог, прихильниця

традиційних підходів у забезпеченні психологічного супроводу освітнього процесу навчального закладу. Якісно реалізує всі напрямки психолого-педагогічної роботи. П'ять років працювала над педагогічною проблемою "Забезпечення психологічного супроводу професійного самовизначення старшокласників".Світлана Миколаївна постійно підвищує свій професійний рівень, відточує практичні навички інтерактивної роботи із клієнтами (має посвідчення тренера з програм "Рівний-рівному", "Сімейна розмова", "Профілактика насильства та жорстокості в шкільному середовищі"). Бере активну участь у методичній роботі: є керівником міської Школи молодого спеціаліста, членом експертної групи при обласній атестаційній комісії на базі МОІППО, ділиться своїми професійними здобутками під час засідань методичних об'єднань фахівців психологічної служби ЗНЗ та семінарів. Працювала у складі творчої групи, що розробляла діагностичну базу для проектно-технологічних карток щодо забезпечення психологічного супроводу основних аспектів освітнього процесу.Практичний психолог працює в тісній взаємодії із адміністрацією школи та батьками вихованців. Її особистісно-орієнтована модель взаємодії із учасниками навально-виховного процесу забезпечує психологічний комфорт та сприяє позитивному мікроклімату в закладі. Відповідальна, цілеспрямована, виважена.

2

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………. 4

Розділ 1. Теоретичні засади професійного самовизначення школярів……… 7

Розділ 2. Система профорієнтаційної роботи практичного психолога Первомайської ЗОШ І-ІІІ ст. № 16 Бондаровської С.М……………………….9

Висновки………………………………………………………………………..15

Список використаних джерел………………………………………………..17

Додатки ………………………………………………………………………....18

3

ВступПитання щодо вибору професії завжди є актуальним для підростаючого

покоління. У час кризи українське суспільство потребує гнучкої та ефективної

економічної політики, мобільного ринку праці. У таких умовах проблема

професійного самовизначення особистості, у тому числі й підготовки молоді

до усвідомленого обрання професії, постає одним із факторів, що впливає на

добробут усієї країни. Адже за результатами досліджень всесвітньо відомих

агентств, правильно обрана професія скорочує кількість психофізичних

проблем, пов’язаних із здоров’ям населення, підвищує задоволеність людей

життям.

Негативні наслідки неправильного вибору професії торкаються також

всього суспільства. За підрахунками американських вчених, оптимальний

вибір професії на 25% зменшує плинність кадрів на підприємствах та в

установах, на 30% збільшує продуктивність праці, у 1,5-2 рази зменшує

вартість підготовки працівника, на 10% продовжує період працездатності.

У цьому контексті важливим є не лише забезпечення компетентності

працівника в тій чи іншій галузі, а й адекватний вибір професійного шляху

кожної людини, на що великою мірою впливає рівень сформованості

професійного самовизначення як складного особистісного психологічного

утворення. То ж першочерговим завданням перед соціальними інститутами

постає організація профорієнтаційної роботи з усіма верствами населення, яке

обирає чи переобирає професію або шукає роботу. Центральною ж метою

державної профорієнтаційної політики виступає профорієнтація школярів

основної школи, які стоять на етапі початкового вибору майбутньої професії.

Досягненню зазначеної мети сприяють:

Закон України "Про освіту";

Закон України "Про загальну середню освіту";

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року,

затверджена Указом Президента України від 25.06.2013 № 344;

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти;

4

Концепція профільного навчання у старшій школі, затверджена наказом МОН

України від 11.09.2009 № 854;

Методичні рекомендації щодо складення регіональних планів створення

освітніх округів та модернізації мережі професійно-технічних,

загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі шкіл-інтернатів,

затверджені розпорядження КМУ від 5.09.2012 № 675-р;

Концепція державної системи професійної орієнтації населення (постанова

КМУ від 17.09. 2008 № 842); та ін.

Перед сучасною системою освіти постає ключове завдання –

формування профорієнтаційної компетентності в учнів загальноосвітніх

навчальних закладів, що буде сприяти активному, мобільному, свідомому,

обґрунтованому особистісно-зорієнтованому професійному самовизначенню

випускників школи. Державним стандартом освіти України визначається, що

змістом освіти має стати професійна орієнтація старшокласників, яка

здійснюється через визначення професійної придатності особистості,

формування морально-етичних норм професійної діяльності та навичок

побудови життєвих стратегій і професійних планів.

Концепція профільного навчання у старшій школі вказує на те, що

профільне навчання є одним із ключових напрямів модернізації та

удосконалення системи освіти нашої держави й передбачає реальне й

планомірне оновлення школи старшого ступеня. А також має найбільшою

мірою враховувати інтереси, нахили і здібності, можливості  кожного учня в

контексті соціального та професійного самовизначення і відповідності

вимогам сучасного ринку праці. У цьому ж документі зазначено завдання та

етапи психологічного супроводу професійного самовизначення школярів, адже

особистісно-орієнтована модель освіти передбачає посилення психологічної

складової освітнього процесу, застосування психологічних знань для

вирішення соціально-педагогічних проблем.

Особливістю психологічного супроводу професійного самовизначення

школярів є те, що він має два етапи: допрофільний (5-9 класи) та профільний

5

(10-11 класи). Практика показує, що у більшості випадків акцент робиться на

останній, профільний етап. Проте, етап самовизначення із профілем навчання

закладає базу свідомого вибору майбутньої професії. Отже, об’єктом досвіду

виступає професійне самовизначення старшокласників, предметом

дослідження – методичне забезпечення допрофільного етапу психологічного

супроводу свідомого вибору майбутньої професії школярами.

Метою вивчення досвіду є дослідження інструментів щодо підвищення

ефективності та результативності психологічного супроводу професійного

самовизначення школярів.

Завдання:

1. Визначення теоретичних засад організації психологічного

супроводу професійного самовизначення старшокласників.

2. Аналіз типових помилок у здійсненні допрофільної та

профорієнтаційної роботи.

3. Розробка оптимальної програми профдіагностичних досліджень.

4. Обґрунтування та розробка системи допрофільної роботи у

загальноосвітньому навчальному закладі.

5. Розробка методичних рекомендацій для впровадження створеної

системи допрофільної роботи в ЗНЗ.

6

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади професійного самовизначення школярів

Генеральною ідеєю національної доктрини розвитку освіти України є

професіоналізація старшої школи. Загальні підходи до розбудови теоретичних

основ системи професійної орієнтації учнівської молоді закладені в працях

відомих вчених у цій галузі: А.А.Вайсбурга, Д.О.Закатнова, М.М.Захарова,

Е.Ф.Зеєра, В.П.Зінченка, І.В.Зуєва, Л.А.Йовайші, Є.О.Клімова, І.М.Назімова,

Р.В.Овчарова, Т.В.Орлова, Є.М.Павлютенкова, К.К.Платонова,

М.С.Пряжнікова, О.Д.Сазонова, В.К.Сидоренка, В.Д.Симоненка,

М.П.Тименка, Б.О.Федоришина, С.М.Чистякової, О.С.Шатенко,

О.Ю.Шинкарева, М.С.Янцури та ін.

Слід зазначити, що у психологічній літературі немає єдиного погляду як

на механізми вибору професії, так і на фактори, що кардинально впливають на

цей процес. Прибічники різних психологічних парадигм висувають свої

гіпотези, на користь кожної з яких наводять переконливі аргументи.

Проте, завдяки досить ґрунтовним дослідженням, у психологічній науці

накопичений досвід, що дозволяє оцінити ускладнення, які виникають у

процесі свідомого вибору професії. Суть його полягає в тому, що вибір

професії розглядається як багатоетапний процес формування та прийняття

певної життєвої стратегії. На першому етапі виникає проблема первинного

вибору професії, приймається рішення щодо оптимального вибору профілю

навчання. Другий етап пов’язаний зі з’ясуванням можливих джерел

інформації, визначенням компетентних осіб, що допомагатимуть у виборі

професії. Третій етап – збір інформації, яка відображає суттєві моменти

конкретної ситуації вибору. На четвертому етапі формується узагальнене

уявлення про ситуації вибору професії. П’ятий етап – пошук варіантів

вирішення профорієнтаційних проблем, їх оцінка. На заключному, шостому

етапі, робиться остаточний вибір професії. Від якості реалізації кожного з

перерахованих етапів залежить формування того особливого психологічного

7

утворення особистості, що називається готовністю до свідомого вибору

професії.

Отже, на профорієнтацію старшокласників має бути спрямований зміст,

методи та форми навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального

закладу. У цій роботі важливо все: якість загальноосвітніх знань,

сформованість соціальної та профорієнтаційної компетентності, рівень

розвитку базових якостей особистості, її психологічна готовність до свідомого

вибору.

8

РОЗДІЛ 2. Система профорієнтаційної роботи практичного психолога

Первомайської ЗОШ І-ІІІ ст. № 16 Бондаровської С.М.

Центром профорієнтаційної роботи з учнями в Первомайській

загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 16 є психологічна служба. Практичний

психолог Бондаровська С.М. виконує такі завдання:

• вивчає професійні інтереси й схильності учнів;

• здійснює моніторинг готовності допрофільного й професійного

самовизначення учнів;

• проводить профорієнтаційні тренінгові заняття з учнями;

• здійснює індивідуальні та групові профорієнтаційні консультації з усіма

учасниками освітнього процесу;

• сприяє формуванню в учнів адекватної самооцінки, навичок побудови

професійного плану;

• здійснює профінформаційну роботу через залучення представників

різноманітних професій, вивчення професіограм, організацію екскурсій, співпрацю

із ВНЗ, Центром зайнятості тощо;

• співпрацює із класними керівниками та вчителями-предметниками щодо

аналізу та оцінки навчальних досягнень з предметів, інтересів і схильностей

учнів.

Відповідно до Концепції профільної освіти психологічний супровід,

організований Бондаровською С.М., забезпечує моніторинг та своєчасну

корекцію професійно важливих нерівномірностей розвитку учнів; їх

поглиблену профорієнтацію; якісну та адекватну психологічну діагностику під

час розподілу школярів у профільні класи.

В основу профорієнтаційної роботи практичним психологом покладено

адаптовану та доповнену систему психологічного супроводу допрофільного та

профільного навчання, розроблену практичним психологом ЗОШ І-ІІІ ст. № 3

м. Миколаєва Курченко Є. А. Зазначена система передбачає тісну співпрацю

всіх учасників освітнього процесу, висвітлює завдання психолого-

9

педагогічного супроводу для фахівців психологічної служби, педагогів та

батьків, а також очікувані результати для кожної шкільної паралелі (середня та

старша шкільні ланки, Додаток 1.).

Реалізація вищеназваної системи відбувається поетапно. Перший етап (1-

5 класи) - знайомство зі світом професій. Основне завдання – сформувати

правильне емоційне ставлення до праці, сформувати бажання займатися

корисною справою, відповідально ставитися до дорученої справи, якісно

виконувати доручену роботу. Діти знайомляться з найбільш популярними

професіями, професіями своїх батьків. Як правило, відповідальними за цей

етап є класоводи та батьки.

Другий етап (5-7 класи) передбачає більш тісне знайомство учнів з

професіями регіону. Основним завданням є врахування специфічних,

характерних для даного регіону потреб у кадрах, та задоволення цих потреб.

На цьому ж етапі діти починають знайомитися із власним статусом у

колективі, дізнаються про свої комунікативні та організаторські здібності,

виявляють елементарні профільні інтереси.

Третій етап (8-9 класи) має на меті формування стійких професійних

інтересів, надання допомоги у визначенні профілю майбутнього навчання у

старшій школі чи у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації.

Отже, допрофільний період (5-9 класи) психологічного супроводу

професійного самовизначення школярів передбачає формування ціннісних

орієнтацій, мотивація самопізнання, створює настанови особистості на

активність у самовизначенні, розвиток уміння робити вибір профілю

подальшої освіти, розвиток здібності до самоаналізу, самооцінки. Якісним

показником реалізації допрофільного періоду (5-9 класи) є свідомий вибір

кожним учнем майбутнього профілю навчання.

Четвертий етап (10-11 класи) дає старшокласникам можливість

впевнитися у правильності вибору профілю навчання, відповідності

особистісних професійно важливих якостей, характерологічних особливостей

та стану здоров’я вимогам конкретної професії. Основне завдання цього

10

етапу – надання допомоги школярам щодо адекватної самооцінки своїх

психофізіологічних якостей, здібностей і інтересів.

Тож профільний період психологічного супроводу (10-11 класи)

передбачає вивчення наукових основ вибору професії, вимог професійного

середовища та співвіднесення їх із власними психофізіологічними

показниками, корекцію особистісних якостей, умінь та устремлінь;

ознайомлення з кон’юнктурою ринку праці.

Система профорієнтаційного супроводу, організованого в Первомайській

загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 16 практичним психологом

Бондаровською С.М., складається із трьох компонентів: професійної

інформації; професійної діагностики; професійної консультації.

Основою супроводу є профорієнтаційна діагностика, спрямована на

виявлення інтересів, нахилів, здібностей та професійно важливих якостей

особистості у контексті майбутнього професійного самовизначення учнів.

Профорієнтаційні діагностичні методики допомагають оцінити рівень

готовності до освітніх і професійних перспектив учнів. З метою оптимізації

профорієнтаційних досліджень Бондаровською С.М. розроблено модель

поетапної діагностики особистісної готовності учнів до профільного

навчання (5-11 класи, Додаток 2.). Як зазначалося вище, особливістю

профорієнтаційного супроводу учнів у ЗОШ І-ІІІ ст. № 16 є акцент на

допрофільний етап як ключовий у виборі майбутньої професії. То ж

особливо ретельно практичний психолог Бондаровська С.М. підійшла до

розробки програми психодіагностичних досліджень психологічної

готовності до профільного навчання учнів 9-х класів. Психодіагностична

програма виконує такі функції:

діагностика інтересів, здібностей, які зможуть визначити характер і

успішність наступної освітньої діяльності учнів;

аналіз успішності опанування учнями навчального матеріалу;

діагностика готовності учнів до самостійного вибору профілю

навчання.

11

До складу програми ввійшли валідні, перевірені часом методики,

результати яких зводяться у загальну таблицю (Програма, методики та зразок

таблиці розміщено у Додатку 3.)

Слід відзначити, що найважливішою у діагностичному етапі роботи є

аналітична діяльність практичного психолога, адже складність роботи

полягає не стільки в кількісній обробці результатів діагностики, скільки в

об’єктивності виділення основних компонентів готовності до профільного

навчання, врахування всіх вагомих факторів, а також у визначенні впливу

основних здібностей та інтересів на подальшу навчальну діяльність за певним

профілем.

У разі, якщо учневі складно визначитися, про що свідчитимуть невиразність

професійних інтересів, низька навчальна мотивація, Бондаровська С.М. вважає

доцільним проведення індивідуального профконсультування з метою

уточнення професійного вибору. Для надання допомоги в самовизначенні

психолог обов’язково з'ясовує щодо учня:

• інтереси і схильності;

• загальні та соціальні можливості;

• особистісний і професійний план;

• інформованість про розмаїття професій, систему навчальних закладів, у

яких можна здобути відповідну освіту, вимоги, що ставить професія, про

правила вибору.

Грамотне профконсультування активізує мотивацію учнів до

професійних досягнень, припускає врахування реальних і потенційних

можливостей учнів, уміння ставити близькі й далекі стратегічні завдання,

тактику досягнення професійної мрії. Крім того, даний компонент

психологічного супроводу дає можливість допомогти учням на основі

діагностичних даних визначитися не лише із основним, але й з резервним

планом здобуття обраної професії, знайти альтернативні варіанти

професійного вибору. З метою систематизації перерахованої інформації

12

Бондаровською С.М. розроблено алгоритм індивідуального

профконсультування учнів 9-х класів (Додаток 4).

Обов'язковою складовою профорієнтаційного супроводу є

профінформаційна робота. Використовується вона в основному під час

роботи з учнями 9-х класів і має на меті повне й усебічне ознайомлення

школярів зі світом професій, правилами вибору фаху; соціально-еконо-

мічними, психофізіологічними показниками вибору професії.

Професійне інформування в школі № 16 реалізовується через такі форми

роботи:

• бесіди, лекції, профорієнтаційного спрямування;

• екскурсії на підприємства і в установи, професійно-технічні навчальні

заклади;

• зустрічі з керівниками підприємств, провідними спеціалістами

виробництва, молодими робітниками;

• ознайомлення із професіографічними матеріалами, рекламними

продуктами навчальних закладів, підприємств і установ різної форми

власності;

• робота із довідковими матеріалами про навчальні заклади різних рівнів

акредитації (паперовими та на Інтернет-ресурсах).

Крім того, широко використовуються профінформативні можливості

профорієнтаційного терміналу, розташованого в приміщенні школи.

Проте, найбільш ефективною формою допрофільної підготовки учнів

ЗОШ І-ІІІ ст. № 16, спрямованою на надання учням допомоги в раціональному

виборі майбутнього навчального профілю, створення сприятливих умов для

самовизначення і самореалізації, подальшого профільного навчання, є

розроблена Бондаровською С.М. профорієнтаційна програма факультативного

курсу "Психологія професійного самовизначення", яку можна

використовувати для проведення годин психолога.

Головна мета програми – озброєння учнів системою профінформаційних

знань, необхідних для свідомого самовизначення.

13

Програма передбачає вирішення завдань:

ознайомлення з основними психологічними категоріями, що пов’язані

із особистісним розвитком;

визначення характерних рис особистості за допомогою

психологічного діагностування;

розкриття можливостей та здібностей кожного учня;

формування в учнів адекватної самооцінки, здатності до рефлексії;

розвиток інтелектуального та творчого потенціалу, комунікативних

здібностей учнів через профорієнтаційні ігри та розвивальні заняття;

формування в учнів вміння об’єктивно оцінювати свої індивідуальні

особливості, співставляти їх з вимогами професій;

актуалізація знань учнів про професії.

Програма розрахована на 17 годин. Складається з двох розділів:

Розділ 1. "Індивідуальні особливості людини і вибір професії"

допомагає дев’ятикласникам оволодіти знаннями про власні індивідуальні

особливості, можливості і домагання, шляхи та резерви самовдосконалення до

рівня вимог бажаного профілю навчання у старшій школі.

Розділ 2. "Основи професіографії та психографії" спрямований на

отримання знань про види професійної діяльності людини, особливості

професійного середовища; вивчення вимог щодо особистісних якостей і

можливостей людини для здобуття певної професії.

Заняття з учнями передбачають ознайомлення учнів із теоретичним та

практичним матеріалом. У процесі викладання курсу використовуються різні

форми роботи: диспути, розповіді, лекції, бесіди, рольові ігри, дискусії,

тренінги, практичні роботи. Під час практичних робіт передбачається

виконання діагностичних вправ, тестів; практичне використання отриманих

теоретичних знань, формування навичок кореляційного аналізу. Така

діяльність спрямована на формування у школярів адекватної самооцінки та

прагнення самовдосконалення до рівня вимог майбутнього профілю навчання

в старшій школі та обраної професії.

14

Результативність системи профорієнтаційної роботи Бондаровської С.М.

Висновки

Ефективність системи психологічного супроводу професійного

самовизначення, розробленої Бондаровською С.М., підтверджено її

результативністю. Так, впродовж останніх п’яти років вирішення питання

щодо майбутнього профілю 10-х класів у ЗОШ І-ІІІ ст. № 16 здійснюється, в

першу чергу, з врахуванням результатів профдіагностики учнів 9-х класів. А

потім вже беруться до уваги інші чинники (міграція учнів, наявність ресурсів

та ін.)Навчальни

йрік

Всього учнів

Кількість дітей, схильних до профілю за результатами діагностики Створені профіліСуспільно-

гуманітарнийСпортивний Природничо-

математичнийТехнологічний Художньо-

естетичний

2010-2011

91 38 14 12 12 15 2011-2012 н.р.ФілологічнийІсторичний

Технологічний2011-2012

61 29 16 5 5 6 2012-2013 н.р.ІсторичнийСпортивний

Філологічний2012-2013

51 19 17 7 5 3 2013-2014 н.р.ФілологічнийСпортивний

2013-2014

60 27 14 6 4 9 2014-2015 н.р.ІсторичнийСпортивний

2014-2015

50 20 9 6 5 10 2015-2016 н.р.ІсторичнийСпортивний

Для задоволення потреб оптимальної кількості учнів, за необхідності

організовуються двопрофільні класи.

З метою визначення дотримання векторності навчання учнів за обраним

профілем у ВНЗ, з 2011 по 2014 роки у ЗОШ І-ІІІ ст. № 16 здійснювалося

моніторингове дослідження. Виявлено, що за результатами профільної

діагностики у 2011/2012 н.р. із 61 випускника 9-х класів двадцяти дев'ятьом

рекомендовано суспільно-гуманітарний напрям навчання, десятьом –

художньо-естетичний, дев'ятьом – спортивний, шести – природно-

математичний і п’ятьом – технологічний. У наступному, 2012/2013 н.р.,

15

відкрито класи філологічного, історичного та спортивного профілю. Після

випуску у 2014 році із 29 випускників-гуманітаріїв 23 вступило до профільних

ВНЗ, із 16 "спортсменів" – 8 випускників пов'язали своє майбутнє із

військовою чи спортивною кар’єрою.

Отже, можна стверджувати, що досвід роботи практичного психолога

ЗОШ І-ІІІ ст. № 16 Бондаровської Світлани Миколаївни щодо створення

ефективного психологічного супроводу професійного самовизначення

школярів є актуальним і перспективним. Високим результатам сприяє активне

використання досягнень педагогічної науки і практики. В основі доробку

лежать методичні рекомендації, розроблені вченими, практикуючими

психологами та методистами, тому за характером діяльності він є зразковим,

за перспективністю впровадження – доступний. Зазначений досвід роботи

заслуговує на увагу і рекомендується для впровадження в практику фахівців

психологічної служби загальноосвітніх навчальних закладів.

16

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Васильков В.М. Соціально-психологічні питання професійного

самовизначення старшокласників у сучасних умовах.// Педагогіка і

психологія.- 1999 р. -№3

2. Захаров Н.Н., Симоненко В.Д. Профессиональная ориентация

школьников. - М.: Просвещение, 1989.

3. Климов Е.А. Как выбрать профессию. - М.: Просвещение, 1984.

4. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. –

Ростов-на-Дону: Феникс, 1996.

5. Концепція профільного навчання //Інформаційний збірник МОН

України. –К.: Пед.преса, 2003. -№24.

6. Кряж И.В. Психологические основы профконсультации и отбора:

Учебно-методическое пособие. – Харьков, 2002. – 56с.

7. Мельник О. В. Профорієнтаційна робота зі школярами в умовах

профільного навчання : наук.-метод. посіб. для вчителів – К.: Шкільний

світ, 2008

8. Некраш Л, Стрільник М. Вибір професії: як діяти, щоб не помилитися. –

К.: Шк.світ,2011.

9. Новак, О. Допрофільна підготовка та профільне навчання учнів :

[психол. забезпечення] / О. Новак, Н. Костенко // Психолог. – 2005. –

Трав. (№ 17). – С. 8–11.

10.Прошицька О.М. Вибирайте професію – К.: Веселка, 1992

11.Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение.- М.:

Ин-т практической психологии, 1996

12.Психологічний супровід профільного навчання. Збірник науково-

методичних статей / Упорядники: В.П.Ляхова, О.В.Таранова,

К.О.Пінюгіна. – Миколаїв: ОІППО, 2009. – 128 с.

13.Рибалка В.В. Готовність учня до профільного навчання /За заг.

ред.Максименка С.Д., Главник О.Л. - К.: Мікрос-СВС, 2003.

14. Резапкіна Г.В. Я і моя професія – К., 2000

17

Додаток 1.Система психолого-педагогічного супроводу

допрофільного й профільного навчання

Основна школа

Мета: формування позитивного ставлення до різних видів діяльності, розвиток та становлення інтересів, здібностей, нахилів дітей, професійна орієнтація учнів, підготовка до свідомого вибору профілю навчання у старшій школі

Завдання психолого-педагогічного супроводу Очікувані результати

5 класУчитель Батьки Психолог Учень

Формування нового типу взаємовідносин учня з вчителем, однокласниками.Подальший розвиток нахилів і здібностей дітей

Забезпеченняумов для різнобічногорозвитку дітей (забезпечення участі в гуртках, секціях тощо).Зміна типу взаємовідносин з дитиною з урахуванням віковихособливостей.Підтримка позитивного ставлення до школи, навчання

Виявлення рівня самостійності щодо виконання завдань навчальної діяльності та життєдіяльності. Дослідження психологічних умов навчання, стану розвитку нахилів та здібностей. Вивчення рівня адаптованості до нових умов навчання. Корекція взаємовідносин у системах «учень-учень», «учень-учитель»

Адаптованість учня до умов навчання в основній школі, оволодіння просоціальниминавичками поведінки

6 класУчитель Батьки Психолог Учень

Закріплення позитив-ного статусу учнів у колективі. Формуванняпозитивної самооцінки учнів, розвиток вольових якостей

Навчання навичкамспілкування,розвиток вольовихякостей

Вивчення психологічного клімату класних колективів.Самооцінки учнів.Сприйняття учнем групи, особистісноїспрямованості.Розвиток вольовогокомпоненту.

Уміння співпрацювати в колективі. Адекватна самооцінка. Набуття навичок самокорекції

18

7 класУчитель Батьки Психолог Учень

Формуваннянавичок ефективного спілкування,критичного ставлення до себе і своєї поведінки; відповідаль-ного відношення до свого здоров'я та життя. Становлення до профільних інтересів і здібностей

Розвиток уміньспілкуватися здитиною на «рівних»,підтримка розвитку дитячих інтересів,здібностей та нахилів

Діагностика і розвитоккомунікативнихі організаційних навичок.Діагностика допрофільнихінтересів. Формуваннянавичок критичногоставлення до себе,відповідальноговідношення до здоров’я та життя.

Сформованість відповідальногоставлення до свогоздоров'я та життя. Уміння об'єктивно оцінювати рівень розвитку своїх нахилів та здібностей. Навички толерантного спілкування. Свідомий вибір предмета для поглибленого вивчення

8 класУчитель Батьки Психолог Учень

Формування навчальних компетентностей в умовах поглибленого вивчення предмета.Залучення учнів до нових форм самостійної роботи. Формування позитивної Я-концепції

Формування позитивної Я-концепції дитини. Сприяння свідомому вибору учнями галузі майбутньої професійної діяльності

Створення умов для самопізнання та саморозвитку особистості. Індивідуальна корекція неблагополучних варіантів розвитку.

Оволодіння навичками самостійної роботи в умовах поглибленого вивчення предмета. Позитивне сприйняття власного Я.

9 класУчитель Батьки Психолог Учень

Формування життєвих цінностей почуття компетентності та адекватності самооцінки. Сприяння професійному вибору.

Формування життєвих цінностей, перспективи часу.

Вивчення профільних та загальних професійних інтересів і нахилів. Відповідність професійної спрямованості учня типу його особистості.

Життєві настанови. Адекватність вибору майбутнього профілю навчання.

19

Мета: сприяння ціннісному та професійному самовизначенню учнівЗавдання психолого-педагогічного супроводу Очікувані

результати 10 клас

Учитель Батьки Психолог УченьЗабезпечення умов для соціально-психологічної адаптації старшокласників до навчання. Формування рефлексивної діяльності, розвиток навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності. Розвиток професійних інтересів з урахуванням суспільних потреб та соціально-економічної ситуації в регіоні.

Забезпечення умов для соціально-психологічної адаптації. Сприяння усвідомленню дітьми професійних перспектив шляхом формування над особистісних людських смислів

Визначення рівня адаптації до навчання в умовах профілізації старшої школи. Корекція відповідності пізнавальних інтересів, здібностей учнів профілю навчання. Індивідуальна корекція особистості

Сформованість навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності. Розвиненість інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей. Сформованість прагнення до саморозвитку та самоосвіти

11 класУчитель Батьки Психолог УченьФормування і розвиток навичок адаптивної поведінки і соціальної компетентності. Удосконалення інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей старшокласника

Професійне самовизначення. Підготовка до дорослого життя

Підготовка до дорослого життя. Створення умов для самопізнання особистості. Формування і розвиток навичок адаптивної поведінки і соціальної компетентності. Допомога в особистісному та професійному самовизначенні

Готовність до дорослого життя. Позитивна Я-концепція. Соціальна компетентність. Професійне самовизначення

Додаток 2.

Старша школа

20

Модель поетапної діагностики особистісної готовності учнів до профільного навчання

КЛАС

Методика Параметри готовності, які діагностуються

Рефлексивна Характероло-гічна

Мотиваційна Комунікаційна

5 СОДСОВивчення мотивації до навчання в школі (за мет. О. Онуфрієва та С. Костроміної)

Самооцінка,рівеньтривожності.

Мотивація навчання Статусу колективі,стосунки з батьками,учителями

6 1.Методика«Оцінка відносин підлітка з класом»2.Соціометрія

Сприйняттяучнемгрупи

Статусу колективі

7 1. Соціометрія2. КОЗ3. Орієнтаційно-діагностична анкета інтересів

Виявлення профільних інтересів

Статус у колективі, комунікативні, організаторські здібності

8 1. Особистісний опитувальник Айзенка.2. Опитувальник для ідентифікаціїтипівАХ(мод. С.І. Подмазіна).

Особливості характеру, темпераменту

9 1. Опитувальник професійної спрямованості Голанда2. ДДО Клімова3. Карта інтересів

Визначення профільних та за-гальних професій-них інтересів, схильнотей. Професійна спрямованість та тип особистості

10 1. Методика Кондаша2. Соціометрія3. Анкета задоволенності обраним профілем

Рівень тривожності

Статусу колективі

11 1.Методика «Цінностні орієнтації» Рокіча2. Методика «Мотивація до успіху» Т. Елерса

Направленість особистості, мотивація життєвої активності

Додаток 3.21

ПРОГРАМА ДІАГНОСТИКИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДОПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ 9 КЛАСІВ

Мета: активізувати професійне самовизначення учнів 9-х класів за допомогою виявлення їхніх професійних інтересів, визначення актуального рівня розвитку загальних здібностей, оцінити рівень психологічної готовності учнів до профільного навчання для прогнозування професійної успішності і профілактики шкільної дезадаптації, створення професійного плану. Завдання дослідження:

1. Виявлення професійних інтересів, схильностей учнів, а також визначення провідних здібностей.

2. Аналіз отриманих результатів, прогнозування, з метою формування рекомендацій учням щодо вибору профілю навчання з врахуванням їхніх професійних інтересів, інтелектуальних здібностей, навчальних і спеціальних досягнень.

Методи дослідження:1. Діагностика професійних інтересів учнів: -диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО) Е.Клімова; - орієнтаційно-діагностична анкета інтересів ОДАНІ-2 (С.Я. Карпіловська та

Б.О.Федоришин) або  методика "Профіль" (модифікація "Карти інтересів");

- опитувальник професійної спрямованості Д. Голанда.2. Діагностика типу мислення. Опитувальник для визначення типу мислення

(скорочений варіант)3. Інтерв’ювання учнів, учителів-предметників, батьків;4. Поглиблення індивідуальна діагностика під час профконсультування (за

потребою).

Результат: визначення індивідуальних особливостей, схильностей, здібностей кожного учня, прогнозування майбутнього профілю навчання, створення індивідуальних професійних планів.

Зведена таблиця результатів діагностики (для класу)

№ Прізвище, ім'я учня

Інтереси

Тип особистості

ДДО Інтелектуальнийрозвиток

Анкета

учня

Анкета батьків

Пропонований профіль

1.2.

Додаток 4.

22

Алгоритм індивідуального профконсультування учнів 9 класів

Прізвище, ім'я, по-батьковіДата народженняСтан здоров'я: а) здоровий; б) функціональні відхилення; в) хронічні захворювання. Інтереси і схильності:ДДО: П_Т_Ч_3_Х_Картка інтересів ________________________________________________Улюблені предмети _______________________________________________Улюблені заняття у вільний час ____________________________________ Яка галузь діяльності або знань найбільше цікавить: а) природничо-наукова (хімія, біологія, медицина, геологія, с/г);б) точні науки (математика, фізика); в) суспільно-наукова (історія, політологія, філософія, економіка, право);г) гуманітарна (література, журналістика, лінгвістика, педагогіка,психологія); д) мистецтво (музичне, театральне, образотворче);є) інтереси відсутні.Наявність професійного плану: яку професію хоче обрати; у якому навчальному закладі хотіли б учитися; яку професію радять обрати батьки. Інформованість про світ професій: а) повна; б) недостатня; в) відсутня.Мотиви вибору професії:

1. висока зарплата;2. можливість завоювати авторитет; 3. цікава робота; 4. робота підвищує рівень самоповаги; 5. можливість професійного зростання. 

Сформованість професійного плану: а) сформований;б) частково сформований; в) несформований.Висновок:а) учень не має потреби в поглибленій профконсультації (профплан обґрунтований, сформований у процесі консультації); б) учень має потребу в поглибленій профконсультації. Рекомендації: Сфера діяльності, професія Шлях професіоналізації (варіанти і версії планів продовження освіти) Протипоказані сфери діяльності

23

Додаток 5.

Управління освіти Первомайської міської ради

Міський методичний кабінет

Загальноосвітній навчальний заклад І – ІІІ ступенів № 16

Погоджено: науково-методичною радоюУправління освіти Первомайської міської радипротокол від 23.01.2016 р.

Затверджую:Директор загальноосвітньоїшколи І–ІІІ ступенів № 16 Первомайської міської ради________ Мочалова О.І. 11.01.2016 р.

"Психологія професійного самовизначення"(Тип програми: факультатив для учнів 9-х класів)

Укладач:Бондаровська Світлана Миколаївна,практичний психологПервомайської ЗОШ І-ІІІ ст. № 16Первомайської міської ради

м. Первомайськ2016

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

24

Проблема професійного самовизначення особистості, тобто підготовки

молоді до усвідомленого обрання професії, добре відома у світі, а вдало обрана

професія скорочує кількість фізичних і психічних проблем, пов’язаних із

здоров’ям, і посилює задоволеність людини життям. Робота відіграє важливу

роль у житті кожної людини й дуже впливає на її стан та самопочуття.

Негативні наслідки неправильного вибору професії торкаються як самої

людини, так і усього суспільства. За підрахунками американських вчених,

правильний вибір професії у 2-2,5 рази зменшує плинність кадрів, на 10-15%

збільшується продуктивність праці і у 1,5-2 рази зменшується вартість

навчання кадрів.

У реальному житті не кожному вдається зробити оптимальний професійний

вибір. У психологічній науці накопичений досвід, що дозволяє оцінити

ускладнення, які виникають у процесі свідомого вибору професії. Суть його

полягає в тому, що вибір професії розглядається як багатоетапний процес

утворення та прийняття рішення. На першому етапі виникає проблема вибору

професії, приймається рішення. Другий етап пов’язаний зі з’ясуванням джерел

інформації, компетентних осіб, що в змозі допомагати у виборі професії.

Третій етап – збір інформації, що відображає суттєві моменти конкретної

ситуації вибору. На четвертому етапі формується узагальнене уявлення про

ситуації вибору професії. П’ятий етап – пошук варіантів вирішення, їх оцінка.

На заключному, шостому етапі, робиться остаточний вибір професії.

Підготовка молоді до професійної діяльності – одна з ключових проблем

освіти. Тому вважається, що підготовка учнів до вибору профілю навчання –

це, фактично, перший важливий етап вибору професії.

Згідно з Концепцією профільного навчання в старшій школі допрофільна

підготовка учнів має здійснюватись у 8 – 9-х, а профільне навчання – у

старших класах. У зв’язку з цим, посилюється значення профільної та

професійної орієнтації учнів, яка має бути спрямована на розвиток їхніх

інтересів і здібностей, на вибір професій, а отже, і напрям профільного

навчання.

25

Головна мета програми "Психологія професійного самовизначення" –

озброєння учнів системою профінформаційних знань, необхідних для

свідомого самовизначення.

Програма передбачає вирішення завдань:

ознайомлення з основними психологічними категоріями, що пов’язані

із особистісним розвитком;

визначення характерних рис особистості за допомогою

психологічного діагностування;

розкриття можливостей та здібностей кожного учня;

формування в учнів адекватної самооцінки, здатності до рефлексії;

розвиток інтелектуального та творчого потенціалу, комунікативних

здібностей учнів через профорієнтаційні ігри та розвивальні заняття;

формування в учнів вміння об’єктивно оцінювати свої індивідуальні

особливості, співставляти їх з вимогами професій;

актуалізація знань учнів про професії.

Програма розрахована на 17 годин, викладається в 9-х класах. Реалізація

програми забезпечує формування в учнів свідомого вибору профілю навчання

та майбутньої професії.

Програма складається з двох розділів:

Розділ 1. "Індивідуальні особливості людини і вибір професії" -

допомагає дев’ятикласникам оволодіти знаннями про власні індивідуальні

особливості, можливості і домагання, шляхи та резерви самовдосконалення до

рівня вимог бажаного профілю навчання у старшій школі.

Розділ 2. "Основи професіографії та психографії" – спрямований

на отримання знань про види професійної діяльності людини, особливості

професійного середовища; вивчення вимог щодо особистісних якостей і

можливостей людини для здобуття певної професії.

Заняття з учнями складаються з теоретичного та практичного матеріалу. У

процесі викладання курсу використовуються різні форми роботи: диспути,

розповіді, лекції, бесіди, рольові ігри, дискусії, тренінги, практичні роботи.

26

Під час практичних робіт передбачається виконання діагностичних вправ,

тестів; практичне використання отриманих теоретичних знань, формування

навичок кореляційного аналізу. Така діяльність спрямована на формування у

школярів адекватної самооцінки та прагнення самовдосконалення до рівня

вимог майбутнього профілю навчання в старшій школі та обраної професії.

З М І С Т П Р О Г Р А М И

Розділ І. Індивідуальні особливості людини і вибір професії (8год.)

27

Заняття 1. Вступ

Тема: Мета, завдання курсу "Психологія професійного самовизначення".

Значення правильного вибору професії для особистості та суспільства.

Учень:

- пояснює значення правильного вибору професії для особистості та

сучасного суспільства;

- виділяє проблеми професійного самовизначення сучасної молоді.

Заняття 2.

Тема: Пам’ять, її роль під час вибору професії. Види пам’яті. Індивідуальні

особливості пам’яті, визначення їх рівня розвитку.

Учень:- пояснює особливості пам’яті людини та її роль у професійному

самовизначенні;

- характеризує види пам’яті;

- володіє навичками визначення типів пам’яті, застосування прийомів та

методів розвитку пам’яті.

Заняття 3.

Тема: Мислення. Особливості, структура мислення. Його роль в професійному

самовизначенні.

Практична робота. Діагностика рівня розвитку мислення.

Учень:- пояснює особливості мислення та його роль у професійної діяльності

людини;

- характеризує види мислення;

- володіє вмінням застосування прийомів та методів розвитку мислення.

Заняття 4.

Тема: Увага та її роль у виборі професії. Види та функції, властивості уваги.

Практична робота. Визначення особливостей розвитку уваги.

28

Учень:- пояснює особливості уваги людини та її роль для професійної діяльності;

- характеризує структуру та якості уваги;

- володіє вмінням застосовувати прийоми і методи розвитку уваги.

Заняття 5.

Тема: Темперамент – індивідуальна особливість людини. Типи темпераменту,

їх характеристика. Темперамент і трудова діяльність.

Практична робота. Визначення типу темпераменту учнів.

Учень:- пояснює особливості темпераменту людини та його врахування в професійній

діяльності;

- виділяє якості кожної із модальностей, характеризує переваги й недоліки

типів темпераменту;

Заняття 6.

Тема: Риси характеру. Формування характеру. Зв’язок характеру із трудовою

діяльністю.

Практична робота. Визначення провідних рис характеру.

Учень:- пояснює особливості характеру людини та їх роль в професійній діяльності;

- характеризує власні домінуючі риси характеру;

- володіє початковим рівнем самовиховання.

Заняття 7. Самооцінка та її роль у правильному професійному

самовизначенні. Рівень самооцінки. Шляхи досягнення адекватної самооцінки.

Практична робота. Визначення рівня самооцінки.

29

Учень:- характеризує вплив самооцінки на уявлення людини про себе і свої

можливості;

- пояснює роль самооцінки у професійному самовизначенні;

- володіє здатністю до рефлексії.

Заняття 8.

Тема: Природа людських здібностей. Спеціальні і загальні здібності.

Поняття про пізнавальні та професійні інтереси. Поняття про нахили і способи

їх розвитку.

Практична робота. Виявлення власних професійних здібностей

Учень:- пояснює особливості здібностей, інтересів, нахилів та їх значення для

професійної діяльності людини;

- характеризує види здібностей, інтересів;

- володіє знаннями про власні здібності до різних видів діяльності.

Розділ ІІ. Основи професіографії та психографії (9 год.)

Заняття 9.

Тема: Загальне уявлення про обрану професію. Професійний план.

Творча робота. Написання творів на теми: "Моя майбутня професія",

"Знайти своє покликання – знайти джерело щастя"

Учень:- пояснює значення правильного вибору майбутньої професії;

- виділяє складові частини професійного плану;

- володіє вмінням складати професійний план.

30

Заняття 10.

Тема: Формула вибору професії: "Хочу, можу, треба". Професіограма –

характеристика професії. Схема аналізу професії і побудова професіограми.

Практична робота. Складання професіограми на основі аналізу професій

Учень:- пояснює значення правильного вибору професії для особистості і суспільства,

- характеризує складові формули вибору професії, основні розділи

професіограми;

- володіє навичками складання формули професій, професіограми.

Заняття 11.

Тема: Образ професії. Мета праці. Предмет, засоби, умови праці.

Учень:- пояснює особливості класифікації професій за метою, предметом, засобами,

умовами праці;

- характеризує групи професій за метою, предметом, засобами, умовами

праці;

Заняття 12.

Тема: Образ професії. Професії типів "Людина – людина", "Людина – техніка",

"Людина – природа", "Людина – знакова система", "Людина – художній

образ".

Практична робота. Визначення професійної здатності до професій типу:

"Людина – людина", "Людина – техніка", "Людина – природа", "Людина –

знакова система", "Людина – художній образ".

Учень:- пояснює особливості професій різного типу;

- володіє навичками визначення професійно-важливих якостей, необхідних для

роботи за професіями різного типу.

31

Заняття 13.

Тема: Помилки в професійному самовизначенні, їх аналіз. Знайомство з

результатами соціологічних, психологічних досліджень, статистичними

даними у галузі професіональної освіти.

Учень:- пояснює важливість оптимального вибору майбутньої професії;

- аналізує основні помилки школярів під час вибору професії.

Заняття 14.

Тема: Ринок праці в Україні. Проблеми та перспективи. Рейтинги попиту та

популярності професій у регіоні.

Учень:- називає проблеми, характерні для ринку праці в Україні;

- аналізує рейтинги найпотрібніших, найперспективніших, найприбутковіших

професій;

- володіє навичками роботи зі спеціальною літературою, WEB-ресурсами

мережі Інтернет, навичками орієнтування в реальному суспільстві.

Заняття 15.

Тема: Поняття про психологічну профконсультацію. Види профконсультацій.

Роль психолога у професійному самовизначенні учнів.

Учень:- називає види профконсультацій;

- усвідомлює проблеми й питання, з якими можна звернутися до

профконсультанта.

Заняття 16.

Тема: Шляхи отримання професії. Знайомство учнів з навчальними закладами

І-ІV рівнів акредитації України, регіону.

32

Учень:- пояснює шляхи отримання професійної освіти;

- володіє вмінням орієнтуватися у розмаїтті вищих навчальних закладів

регіону, держави.

Заняття 17.

Тема: Захист обраного профілю навчання, майбутньої професії.

Учень:- називає об’єктивні і суб’єктивні фактори, які вплинули на вибір майбутнього

профілю навчання (професії);

- пояснює суперечності, які виникли під час вибору.

33

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН№ п/п

Тематика Години Форма проведення занять

І Індивідуальні особливості людини і вибір професії

1 Вступ Мета, завдання курсу "Психологія професійного самовизначення"

1 Лекція

2 Пам’ять і її роль при виборі професії

1 ЛекціяПрактична робота

3 Мислення, його роль в професійному самовизначенні

1 ЛекціяПрактична робота

4 Увага та її роль у виборі професії. Види та функції, властивості уваги

1 ЛекціяПрактична робота

5 Темперамент – індивідуальна особливість людини. Типи темпераменту, їх характеристика. Темперамент і трудова діяльність.

1 ЛекціяПрактична робота

6 Характер і професійна діяльність 1 ЛекціяПрактична робота

7 Самооцінка та її роль у правильному самовизначенні.

1 Тренінгове заняття

8 Врахування здібностей, інтересів, нахилів під час вибору професії

1 Профорієнтаційний урок

ІІ Основи професіографії та психографії9 Загальне уявлення про обрану

професію1 Дискусія

Творча робота10 Формула вибору професії 1 Тренінгове заняття

11,12 Образ професії 2 ЛекціяПрактична робота

13 Помилки у професійному самовизначенні

1 ЛекціяДискусія

14 Проблеми, характерні для ринку праці в Україні

1 Тренінгове заняття

15 Психологічна профконсультація 1 ЛекціяДискусія

16 Шляхи отримання професії 1 Тренінгове заняття17 Захист обраного профілю

навчання, майбутньої професії.1 Захист проекту "Мій

вибір" П Р О Г Н О З О В А Н И Й Р Е З У Л Ь Т А Т

Побудова учнями образу "Я"- професійного; створення професійного плану і готовність учнів 9-го класу до вибору профілю навчання або професії.

Форма контролю: підготовка та захист учнями проекту "Мій вибір".

34

Додаток 6.

Розробки уроків до програми факультативного курсу "Професійне

самовизначення школярів"

Розділ І. Індивідуальні особливості людини і вибір професії

Заняття 2. Тема. Пам’ять, її роль під час вибору професії. Види пам’яті. Індивідуальні особливості пам’яті, визначення рівня їх розвитку.Мета: сформувати в учнів поняття про пам’ять та її значення для трудової діяльності, ознайомити із процесами пам’яті; класифікацією видів пам’яті, спонукати до усвідомлення значимості пам’яті у житті людини.

Хід заняття.І. Організаційний етап.ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.Обговорення проблемної ситуації: "Хлопець-старшокласник довго і ретельно готувався до іспиту. Перед іспитом він просидів усю ніч, повторюючи навчальний матеріал. Але результат іспиту виявився досить скромним, тому що на іспиті учень не зміг пригадати більшу частину начального матеріалу, який вивчав". Чи траплялася така ситуація із вами? Як ви думаєте, що стало причиною такої прикрості?ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Під час зустрічі із знайомою людиною на вулиці, ви пригадуєте її ім'я; прослухавши урок, можете через кілька днів пригадати його зміст; упізнаєте знайомий текст. Проте, нецікаві для вас відомості швидко забуваються. Усі ці події визначаються психічним процесом, який називається пам'яттю.

Пам’ять – це закріплення, збереження й подальше використання по-переднього досвіду. Саме пам'ять дозволяє людині опановувати знаннями і уміннями. Вона зберігає індивідуальний досвід кожної людини й забезпечує використання цього досвіду. Щоб ефективно користуватися своєю пам'яттю, необхідно знати закони її роботи.

Основними процесами пам'яті є запам'ятовування, збереження й відтворення. Існують два способи запам'ятовування: механічний і свідомий. Механічне запам'ятовування, яке ще називають заучуванням, зазубрюванням, засноване на повторенні матеріалу без його осмислення. Механічне запам'ятовування пов'язане із частим повторенням матеріалу й вимагає багато часу та вольових зусиль. Проте, під час механічного запам'ятовування знання зберігаються в пам'яті неміцно. Тому в потрібний момент людина не завжди може їх пригадати. Під час свідомого запам'ятовування людина засвоює матеріал у десятки разів більший за обсягом, ніж при заучуванні. Крім того, такий матеріал закріплюється набагато міцніше.

35

Запам'ятовування може бути мимовільним і довільним. Мимовільне запам'ятовування відбувається в тих випадках, коли людина не ставить перед собою спеціальної мети запам'ятати побачене чи почуте. Мимоволі ми запам'ятовуємо те, що нам цікаво. Довільне запам'ятовування пов’язане зі свідомим, цільовим запам'ятовуванням матеріалу. Воно вимагає спеціальних прийомів і певних вольових зусиль з боку людини.

Отже, ми щось запам'ятали. Тепер цю інформацію треба зберегти. Наша пам'ять – велика комора, в якій зберігається все те, що ми запам'ятовували впродовж різного часу: від кількох секунд до багатьох років.

Розрізняють три типи пам'яті: безпосередню, або сенсорну; короткочасну та довготривалу.

Сенсорна пам'ять зберігає інформацію про впливів усього чверть секунди. За цей короткий час мозок розв'язує питання про те, чи важливі ці сигнали. Якщо ні, то менш ніж за секунду сліди стираються, і сенсорна пам'ять запов-нюється новими сигналами.

Якщо ж інформація важлива, то вона передається в короткочасну пам'ять, де зберігається від кількох секунд до кількох хвилин. Це час, необхідний для розв'язання поточних завдань. Якщо інформація не вводиться повторно, вона зникає, не залишаючи помітних слідів. Установлено, що наш мозок одночасно може переробити й запам'ятати тільки певний обсяг інформації. Він становить 7±2 інформаційних сигналів (слів, предметів, символів тощо).

Під час надходження важливої для людини інформації, вона з короткочасної переводиться в довготривалу пам'ять, де може зберігатися години, дні, місяці й навіть роки.

Відтворення, або згадування, – це процес використання слідів, які збе-рігаються в пам'яті. Як і запам'ятовування, відтворення буває довільним і мимовільним. Приводом до виникнення мимовільних спогадів може бути найнезначніша подія. Наприклад, ви побачили вітальну листівку й пригадали святкування дня народження.

В основі довільного згадування лежать вольові зусилля з боку людини, її бажання пригадати будь-що конкретне. Якщо людина добре володіє матеріалом, це відбувається легко. Якщо ж матеріал засвоєно слабко, то для того, щоб його пригадати, потрібні значні зусилля. Кожен пам'ятає, яких зусиль треба докладати в школі біля дошки, коли відповідаєш на запитання вчителя, які недостатньо добре розумієш.

Залежно від того, як довго зберігається інформація, пам'ять поділяють на:♦ миттєву (0,1-0,5 с), яка втримує точну й повну картину, щойно

сприйняту органами почуттів, інформацію;♦ короткочасну (до 20 с). Вона зберігає найбільш істотні елементи образу з

миттєвої пам'яті. До короткочасної пам'яті потрапляє тільки та інформація, яка привертає до себе найбільшу увагу;

♦ оперативну (до кількох днів), що зберігає інформацію впродовж певного, заздалегідь визначеного, терміну;

♦ довготривалу, в якій інформація зберігається роками й може відтво-

36

рюватися скільки завгодно разів.Залежно від того, що ми запам'ятовуємо й відтворюємо, розрізняють

рухову, емоційну, образну й словесно-логічну пам'ять.Рухова пам'ять — це запам'ятовування й відтворення рухів. Вона є

основою вироблення рухових навичок. Оволодіння ходьбою, бігом, їздою на велосипеді, грою на музичних інструментах, навичками письма можливе завдяки руховій пам'яті, що дозволяє автоматично, без контролю свідомості, виконувати необхідний комплекс рухів.

Емоційна пам'ять — це пам'ять почуттів. Яскраві емоційні переживання міцно закріплюються в нашій пам'яті й легко відтворюються.

Образна пам'ять полягає в збереженні й відтворенні всіх видів образів (зорових, слухових, рухових, дотикових, нюхових, смакових). Образна пам'ять тісно пов'язана з уявою.

Смислова, або словесно-логічна, пам'ять — це запам'ятовування й від-творення думок, виражених словами. При смисловому запам'ятовуванні людина оперує, як правило, поняттями.

Різні види пам'яті тісно пов'язані між собою. Ми можемо одночасно використовувати рухову, емоційну, образну й смислову пам'ять.

Залежно від сенсорних систем, які доправляють інформацію, пам'ять поділяють на зорову, котра зберігає й відтворює зорові образи; слухову, яка запам'ятовує й відтворює різноманітні звуки; дотикову, нюхову, смакову тощо.

Існують індивідуальні відмінності пам'яті, які можуть бути обумовлені уродженими особливостями та умовами виховання й навчання. Запам'ятавши матеріал, деякі люди довго зберігають його в пам'яті, інші швидко забувають. Не випадково кажуть "коротка пам'ять". Дехто вміє швидко "витягувати" із запасів пам'яті потрібну інформацію, інші не можуть оперативно знайти й відтворити потрібне, хоча десь у глибинах їхньої пам'яті є потрібна інформація.

Тип пам'яті впливає на успішність людини під час оволодіння тією чи іншою професією. І навпаки, робота з тим чи іншим видом матеріалу зумовлює розвиток відповідного типу пам'яті: у людини формується професійна пам'ять. Образний тип пам'яті властивий, наприклад, художникам, музикантам, акторам. Економістам та аналітикам притаманний словесно-логічна пам'ять. Є люди, які мають феноменальну пам'ять, ознаки якої – великий обсяг, тривалість зберігання та надзвичайно сильна образність. Такі люди можуть утримати в пам'яті величезні таблиці чисел, слів, уявити відсутній предмет до дрібних деталей. Часто вони користуються спеціальними прийомами для запам'ятовування. Багато хто з видатних людей мав надзвичайно хорошу пам'ять. Однак її наявність не завжди свідчить про високий рівень загального інтелекту.Індивідуальні особливості пам'яті:– швидкість запам'ятовування. Визначається кількістю повторень (або часом), що потрібні людині для запам'ятовування нового матеріалу;– точність запам'ятовування. Визначають відповідністю відтвореного тому,

37

що запам'ятовували, та кількістю допущених помилок;– міцність запам'ятовування виявляється в тривалості збереження завченого матеріалу (або в повільності його забування);– готовність до відтворення – як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати необхідні їй відомості.ІV. Практична робота.

1. Діагностика зорової пам’яті.Спробуйте запам’ятати за 1хв. предмети, зображені на малюнку (20 шт.), а потім запишіть їх у тому ж самому порядку.Результат.20-18 – відмінно17-15 – дуже добре14-11 – добре10-7 – задовільно6-3 – погано0-2 – дуже погано2. Діагностика слухової пам'яті. Почуті вами 10 слів необхідно запам'ятати і потім відтворити. Набір слів, що рекомендується: дирижабль; лапа; яблуко; олівець; гроза; качка; обруч; млин; папуга; листок.

При нормальному обсязі короткочасної слухової пам'яті учень повинен відтворити з одного подання не менше 6 слів.3. Діагностика швидкості точності, міцності запам'ятовування, організованості пам'яті.Інструкція:

Перед вами 20 слів, які будуть зачитані вголос. Необхідно запам’ятати пропоновані слова.Набір для використання (слова написані на дошці):

лящ чайдуб каструлякорова вікномісяць кавунземля гарбузакула книгаУчитель повільно зачитує один раз всі слова. Потім дошка зі словами

закривається. Учням дається 3 хвилини для відтворення слів.V. Узагальнення, систематизація й контроль знань.1.Робота в групах. Учнів об’єднати в 3 групи.Питання для обговорення:

- Які способи запам’ятовування ви знаєте?- Чим відрізняється короткочасна й довготривала пам’ять?- Чим емоційна пам'ять відрізняється від словесно-логічної?-

2. Підсумок. Рефлексія.

38

Заняття 5. Тема: Темперамент – індивідуальна особливість людини. Типи темпераменту, їх характеристика. Темперамент і трудова діяльність.Мета: дати визначення властивостям нервової системи; ознайомитися з поняттям «темперамент»; навчити визначати тип темпераменту.

Хід уроку І. Мотивація.

Уявіть собі дві річки: спокійну та стрімкий гірський потік. Течія першої ледве помітна, плавна, без сплесків, вирів та водоспадів. Течія другої — проти-лежність першої. Потік швидко несе свої води, клекоче, хвилі розбиваються об каміння, перетворюючись на піну. Як ви вважаєте, від чого залежать особливості течії цих річок? Саме так, особливості течії річки залежать від природних умов. Щось схоже можна спостерігати в особливостях поведінки людей. Одні люди зовні завжди врівноважені, спокійні, навіть сповільнені. Вони рідко сміються, погляд завжди холодний, рухи скуті. Потрапляючи у складні обставини або смішне становище, ці люди залишаються зовні спокійними, їхня міміка і жести маловиражені, мова спокійна й розсудлива. Психічна діяльність таких людей рівномірна.

Але є й інші. Їх настрій — стрибкоподібний. Такі люди дуже рухливі, завжди жваві. їхня вимова уривчаста, швидка й запальна, рухи хаотичні, міміка багата й виразна, жестикуляція надмірна. Нерідко навіть у звичайній розмові така людина пристукує ногою, перебирає пальцями, теребить ґудзика тощо. Різниця між цими людьми зумовлена природними вродженими психічними властивостями, які визначають динаміку психічної діяльності людини. Сукупність цих властивостей називають темпераментом.ІІ. Повідомлення теми та мети . Психолог вітає учнів і повідомляє, що на сьогоднішньому занятті ми ще раз звернемося до Формули вибору професії, а саме її складової – «Можу». Йтиметься про те, чи потрібно під час професійного визначення враховувати таку індивідуальну властивість особистості як темперамент.ІІІ. Робота над темою уроку1. Інформаційне повідомленняТемперамент – вроджена, біологічна і незмінна характеристика людини, що визначає його реакцію на інших людей та на різні обставини. В основу темпераменту покладені особливості нервової системи людини: темп, швидкість, інтенсивність психічних процесів і станів.Основні компоненти темпераменту:1. Активність. Прагнення особистості до самоствердження, засвоєння та перетворення зовнішньої дійсності; інтелектуальні особливості; комплекс ставлень і мотивів.2. Моторика. Швидкість, сила, ритм м’язових рухів.3. Емоційність. Імпульсивність, вразливість, врівноваженість, стабільність психіки.

39

Історія вчення про темпераментПершим про темперамент заговорив ще у V ст. до н. е. Гіппократ, який

пояснював поведінку людини перевагою в організмі одного з "життєвих соків". Сам термін, що в перекладі з латині означає "належне співвідношення частин", ввів у вжиток Клавдій Гален (ІІ ст. до н.е.), він же і розробив типологію темпераментів. Пізніше російський вчений І. П. Павлов відокремив 4 типи нервової системи, які співвідносяться з 4 типами темпераменту: * холерик (від грецької "жовч") – сильний, неврівноважений, збудливий; * сангвінік ( від лат. "кров") – сильний, врівноважений, рухливий; * флегматик (від грецької "флегма") – сильний, врівноважений, інертний; * меланхолік ( від грецької "чорна жовч") – слабкий тип.

З точки зору професійної діяльності, коли мова йде про темперамент, треба враховувати, що слабкість нервової системи не є негативною властивістю. Сильна нервова система краще підходить для роботи з великими та неочікуваними навантаженнями, особливо коли мова йде про обмежений термін виконання роботи. Слабка нервова система означає високу чутливість, і це є її перевагою над сильною, вона буде успішна в умовах монотонної, витонченої роботи.

Ще одна важлива особливість темпераменту в тому, що в чистому вигляді темпераменти трапляються рідко. У кожній людині є щось від холерика, сангвініка, флегматика і меланхоліка. Проте один із цих чотирьох типів у людини є базовим. Дискусії щодо того, який темперамент кращий, не мають сенсу. У кожного свої плюси і мінуси. Потрібно їх знати, враховувати та розвивати. Науковці вважають, що тільки 25% темпераменту піддається корекції. І ця корекція – не що інше, як лише прилаштування до соціуму для ефективного і успішного існування.2. Робота в групах

Учні об’єднуються в 4 групи. Кожна отримує характеристику певного типу темпераменту. Завдання: вивчити характеристику, виділити сильні і слабкі сторони кожного типу.3. Презентація героїв роману О.Дюма "Три мушкетери"

Згадайте героїв роману О.Дюма "Три мушкетери". Усі вони лицарі, але відрізняються один від одного: один жвавий і енергійний; інший – запальний і гарячкуватий; третій – мовчазний і стриманий; четвертий – чутливий і м’який. Справді, Д’Артаньян – типовий холерик, Атос – сангвінік, Портос – флегматик, Араміс – меланхолік.4. Практична роботаДослідження власного типу темпераменту за опитувальником Айзенка.5. Міні-лекція "Роль темпераменту в професійній діяльності"

Залежно від змісту та умов діяльності сила, врівноваженість і рухливість нервової системи (темпераменту) особистості виявляються по-різному, виконуючи позитивну або негативну роль. Там, де потрібна значна працездатність, витривалість, краще виявляє себе сильний тип нервової системи, а де слід виявити співчутливість, лагідність, краще виявляє себе слабкий тип нервової системи.

40

Неврівноваженість холерика шкодить там, де потрібно виявити витриманість, терплячість. Надто повільний темп рухів, монотонне мовлення флегматика не сприяє успішній діяльності, де потрібно виявити кмітливість, швидкість впливу на інших. Особливості меланхоліка перешкоджають встановленню контактів з іншими. Схильність сангвініка до захоплення новим під час одноманітної, хоча й важливої, діяльності призводить до зниження його активності.

Стиль діяльності кожної людини значною мірою залежить від темпераменту. Отже, під час вибору професії кожному необхідно зважати на особливості темпераменту. Однак не слід плутати темперамент з характером. Доброта і жорсткість, працьовитість і лінощі – все це риси характеру, які не залежать від природи, а формуються протягом життя. Розумною, чесною, талановитою може бути людина з будь-яким типом темпераменту. Отже, вплив на успішну професійну діяльність мають не лише тип темпераменту, здібності, знання, навички, але й моральні якості, притаманні людині.

6. Підсумок заняття.До якого типу темпераменту ви себе відносили раніше? Чи підтвердились ваші очікування результатами психодіагностичних досліджень?Чи вплинуть результати діагностики на ваше професійне самовизначення?

Заняття 8. Тема: Природа людських здібностей. Спеціальні і загальні здібності. Поняття про пізнавальні та професійні інтереси. Поняття про нахили і способи їх розвитку.Мета: ознайомлення з поняттям "здібності", "нахили" та "інтереси"; виявлення здібностей та інтересів учнів, визначення способу управління інтересами, схильностями.

Хід уроку І. Оголошення теми, мети уроку.1. Динаміка розвитку сучасного виробництва, підвищення вимог до працівника, нові форми господарювання зумовлюють необхідність ефективно використовувати потенційні можливості людини. Але для того, щоб свідомо вибрати майбутню професію, необхідно насамперед мати чітке уявлення про те, що це за професія, які вимоги вона ставить перед людиною. Лише одного бажання стати лікарем чи вчителем недостатньо.

Як ви вважаєте, яку потрібно мати інформацію для того, щоб зробити правильний вибір майбутньої професії? Людина повинна хоч трохи знати себе, свої таланти, здібності, задатки, особливості свого організму й психіки, вміти все це співвідносити із обраною майбутньою справою. Отже, тема нашого уроку: "Природа людських здібностей. Спеціальні і загальні здібності. Поняття про пізнавальні та професійні інтереси. Поняття про нахили і способи їх розвитку"

41

Сьогодні на уроці ми познайомимося із поняттями "інтерес", "схильність" "здібність"; спробуємо виявити ваші інтереси, схильності; визначимо спосіб управління інтересами, схильностями. ІІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.1. Ми вже говорили про те, що для правильного вибору майбутнього ремесла, необхідно знати вимоги, що висуваються до людини різними професіями. Крім того, необхідно знати свої індивідуальні особливості, щоб співвіднести їх із цими вимогами.

Чим більше збігаються можливості людини із вимогами професії, тим більша її професійна придатність. Іншими словами, професійна придатність – це гармонія людини і її справи. В основі зазначеної гармонії лежать здібності людини.Що таке здібності? Які бувають? Від чого залежать? (доповідь учнів)Будь-яка професія ставить вимоги до інтересів. В одному випадку – це інтерес до нового, до пошуку інформації; у іншому – до практичної діяльності, процесу праці.Що таке інтереси? (доповідь учнів)Інтереси можуть переходити в нахили. (доповідь учнів)

2. Практична робота.Самодіагностика. Зараз я пропоную кожному оцінити свої схильності за допомогою карти самооцінки схильностей. (ДДО)Інструкція: уявіть собі, що після спеціального навчання ви зможете виконати будь-яку роботу. Але вибрати вам доведеться тільки з двох можливостей (а,б). Першу відмічаєте "+" (це та, яка подобається) другу "-" (яка не подобається).Тепер підрахуйте кількість "+" у кожному стовпці. Найбільша кількість "+" є показником вашої схильності до одного із п’яти типів професій.І – людина-природа, ІІ – людина-техніка, ІІІ – людина-людина, ІV – людина-знакова система,V – людина-художній образ.Щоб далі працювати, давайте пригадаємо, що таке класифікація професій? (відповіді учнів)Які ви знаєте види класифікацій? (відповіді учнів)Слід зазначити, що жодна із цих класифікацій не може слугувати точним орієнтиром у виборі професій. Тому найкращим у цьому випадку є класифікація, побудована за ознаками, що йдуть від людини до предмету праці. Усі існуючі професії можна розділити на 5 типів, які відображені у нашій діагностичній методиці.2. Робота в зошиті. Складання професіограм.

Деякі учні отримали заздалегідь завдання: скласти професіограми до кожного типа професій. Ці учні зачитують складені професіограми, а всі інші слухають і записують у зошиті за планом:

1) Об’єкт праці.2) Чим займаються спеціалісти даної галузі.3) Психологічні вимоги до людини.

42

3. Розповідь вчителяНемає цікавих чи нецікавих справ. Одній людині цікаво будувати, другій –

водити машину, третій – учити дітей. І те, що сьогодні людині здається нецікавим, завтра може захватити всі почуття й думки. А чи може сама людина управляти своїми інтересами?Давайте зараз звернемося до епізоду з добре відомого твору М.Твена "Пригоди

Тома Сойєра" (учень читає уривок):"Тепер Том подумки сказав собі, що, зрештою, життя на цьому світі не таке вже й погане. Сам того не знаючи, він відкрив загальний закон, що керує всіма людськими вчинками: і кожен хлопець, і кожна доросла людина завжди прагнутимуть і домагатимуться тільки того, чого важко досягти. Коли б Том був великим і мудрим філософом, як от автор цієї книжки, він зрозумів би, що Праця - це все те, що ми зобов'язані робити, а Гра - все, чого ми робити не зобов'язані. І це допомогло б йому усвідомити, чому робити штучні квіти чи марудитися ще над якоюсь нудотою - це праця, а збивати кеглі чи сходити на Монблан - усього лише розвага."

Зрозуміло, що дати готові рецепти, як зробити нудну роботу цікавою, неможливо. Але деякі рекомендації, як управляти своїми інтересами, є. (Учениця зачитує рекомендації)4. Рольова гра "Захист професії"

Подумки кожен з вас мабуть, десятки разів міняв майбутню професію. Така серйозна справа, як вибір професії, без допомоги батьків не вирішується. І добре, якщо батьки підтримують ваш вибір. Проте, буває й по-іншому. Мама чи тато іноді самотужки обирають професію своїй дитині, не враховуючи її бажання, здібності чи інтереси. У цьому випадку вам треба аргументовано відстоювати свій професійний вибір, а це не так просто. Я пропоную вам пограти у гру "Захист професії". Уявіть собі, що ви приходите додому й розповідаєте батькам про свої професійні наміри. Батьки не згодні з вашою позицією, намагаються вас відговорити. У результаті – домашній конфлікт. Виграє той, чиї аргументи більш переконливі. ІІІ. Підсумок уроку. Я сподіваюсь, що цей урок був корисним для всіх присутніх: для тих, хто обрав майбутню професію і для тих, хто ще не визначився. Висловіть ваші враження від уроку. Хто ствердився у своєму виборі майбутньої професії? Хто Зміг визначитися із профілем майбутньої професії? Що вам допомогло здійснити вибір? ІV. Домашнє завдання.

Заняття 10. (тренінгове заняття)Тема: Формула вибору професії: "Хочу, можу, треба". Професіограма – характеристика професії. Схема аналізу професії і побудова професіограми. Мета: познайомити учнів із правилами вибору професії; окреслити психологічні, медико-фізіологічні та соціально-економічні аспекти професійного самовизначення; навчити складати професіограми.

43

Хід уроку1. Вступне слово психолога2. Знайомство.Психолог пропонує учням по черзі назвати ім’я та закінчити фразу: "Коли я був маленьким, мріяв стати..."Обговорення:- ваші враження від виконання цього завдання? Чи швидко вдалося визначитися із відповіддю на запитання? Які емоції переважали?3. Вправа "Правила"Повторення правил роботи в групі.4.Визначення очікувань. Вправа "Пісочний годинник"5. Інформаційне повідомлення психолога. Кожна людина зустрічається з проблемою вибору. Ця проблема знайома і вам. Що сьогодні одягнути? Робити уроки чи спочатку відпочити? – це типові ситуації вибору, з якими ви зустрічаєтеся мало не щодня. Їх вирішити не так і складно. Проте, є проблеми вибору, над вирішенням яких люди працюють досить довго і серйозно. Скоро вам доведеться приймати рішення щодо свого майбутнього. Що робити: піти навчатися після 9 класу до ВНЗ або продовжити навчання в школі? Якщо вчитися далі, то який профіль обрати? Як не помилитися у своєму виборі? Перераховані питання навряд чи можна вирішити, кинувши жереб. Не братимемо й приклад із героїв народних казок, що на роздоріжжі біля чарівного каменя-вказівника більше покладалися на долю, ніж на свідомий вибір. Я пропоную вашій увазі механізм, який, на мій погляд, допоможе вам зробити правильний вибір професії. Учні отримують бланки "Карток пріоритетів":

Значимі фактори Людина-людина

Людина-техніка

Людина-природа

Людина-художній образ

Людина-знакова система

Мій вибірРекомендації батьківСімейні традиціїСтан здоров’яОсобисті інтересиПривабливе проф.. середовищеПопит на професію

8.Вправа «Хочу. Можу. Треба»Спеціалісти рекомендують під час вибору професії скористатися формулою "Хочу + Можу + Треба". Визначте, які принципи закодовані в цих складових. Учні роблять висновки.Хочу – це те, що приваблює в професії (те, що робить професію радістю, а не тягарем). Це інтереси і нахили, які визначають вибір професії.

44

Головний принцип: спочатку ознайомитися з інформацією про світ професій, а потім уже визначати сферу діяльності, яка цікавить.Можу – здібності, можливості, стан здоров’я (психологічні, медико-фізіологічні аспекти).Принципи:- вивчіть самого себе, складіть уявлення про свої знання, здібності, психологічні особливості;- з’ясуйте, чи немає у вас медичних протипоказань щодо обраної професії;- довідайтесь, у якому навчальному закладі можна одержати відповідну спеціальність. Треба – це потреби ринку праці. Професія має бути актуальною та користуватися попитом.Принципи:- з’ясуйте, чи користується обрана вами професія попитом на ринку праці;- проаналізуйте прогнози її рейтингу в майбутньому (хоча б через 5-6 років).Підсумок. Збіг трьох сфер: бажань людини, базових професійних рис і якостей; вимог ринку – оптимальний варіант. Така професія приносить задоволення, дає можливість самореалізуватися у житті та отримувати гідну винагороду за роботу. Ознайомлення з плакатом «Формула вибору професії».7. Інформаційне повідомлення. Професіограма – характеристика професії.

8. Вправа «Ланцюжок завдань». Вибір професії починається з визначення мети. Передусім ви повинні чітко розмежувати поняття «мрія» і «мета». Мрія зазвичай досить абстрактна і узагальнена, мета ж прекрасна тим, що її можна досягти. Мета – це бажання, заряджене емоцією. Щоб мрія стала метою, спробуйте виразити її більш конкретно – в подіях, поведінці, образах. Найкраще це написати. Отже, мета має бути:

Вашою Реалістичною Конкретною Визначеною в часі Позитивною Наочною Послідовною й цілеспрямованою.

Після визначення головної мети потрібно збудувати ланцюжок вирішення проблеми. Психолог пропонує учням побудувати ланцюжок дій, які потрібно виконати для отримання певної професії(методом мозкового штурму).Учні називають дії:- звернутися за допомогою до психолога- почитати літературу про майбутню професію- позайматися з репетитором- зайти на освітні профорієнтаційні Інтернет-ресурси- скласти професіограму професії- дізнатися думку батьків щодо вибору майбутньої професії

45

- вступити на підготовчі курси- познайомитись з можливим місцем навчання.Обговорення:Що дала ця вправа?Чи потрібна побудова такого ланцюжка й навіщо?До кого можна звернутися за допомогою?

Домашнє завдання.Вдома поцікавитесь думкою своїх батьків щодо вашого працевлаштування, запитайте, якими вони бачать ваше професійне майбутнє.

46