Управління освітиПервомайської міської радиМіський методичний кабінет

Методичні матеріализ біології

за новою програмоюдля 9-го класу

На допомогу вчителям біології

Первомайськ 2017

Методичні матеріали з біології за новою програмою для 9 класу: На допомогу вчителям біології: Методичний посібник. – Первомайськ, 2017. – 53 с.

Відповідальні за випуск: Остапенко Г.Ф.,

начальник управління освіти Первомайської міської ради Рябикіна А.В., завідувач методичного кабінету управління освіти Первомайської міської ради

Рецензент: Мішньова О.А., керівник міського методичного об'єднання вчителів біології

Укладачі: Токарська М.Б. методист методичного кабінету Мішньова О.А., вчитель гімназії Горбачова О.Ю., вчитель

НВК "ЗОШ І-ІІ ст. № 15-колегіум" Бикова І.А., вчитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 16 Сердюк Л.М., вчитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 17 Вдовиченко В.В., вчитель ЗОШ І-ІІІ ст. №12

Комп'ютерна верстка, дизайн: Бончковська С.Г., Рябикін А.П.,

Павленко О.Я.

Рекомендовано методичною радою управління освіти Первомайської міської ради, протокол № 3 від 18 травня 2017 р.

Посібник містить календарно-тематичне планування та конспекти уроків, які ввійшли до нової програми з біології для 9

2

класу. Рекомендовано для вчителів біології загальноосвітніх навчальних закладів.

ЗМІСТ

1 Вступ 4

2Календарно-тематичне планування уроків біології у 9 класі (Мішньова О.А., гімназія) 6

3Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень (Горбачова О.Ю., НВК "ЗОШ І-ІІ ст. №15-колегіум")

11

4 Біосинтез білка (Бикова І.А., ЗОШ І-ІІІ ст. № 16 ) 19

5

Роль вірусів у природі і житті людини. Профілактика ВІЛ, СНІДу та інших вірусних захворювань (Сердюк Л.М., ЗОШ І-ІІІ ст. № 17) 29

6Особливості організації прокаріотичних одноклітинних. Бактерії.

(Сердюк Л.М., ЗОШ І-ІІІ ст. № 17) 33

7Біотичні, абіотичні та антропогенні фактори. Стабільність екосистем та причини їх порушення.(Вдовиченко В.В., ЗОШ І-ІІІ ст. № 12) 44

8 Вікторина (О.А. Мішньова, гімназія) 51

9 Література 53

3

ВступУ 2017/2018 навчальному році вивчення предмета

«Біологія» у 9 класі відбуватиметься за новою навчальною програмою, укладеною відповідно до нової редакції Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

Зміст програми 9-го класу спрямований на формування загальнобіологічних понять та наукової картини живої природи. Навчальний матеріал вивчається за рівнями організації живого. Узагальнюються і доповнюються знання про структури та функціонування клітини, як одиниці живого, функціонування надорганізмових систем. Розглядаються закономірності успадкування ознак, перспективи розвитку сучасної біологічної науки. Формується уявлення про історичний розвиток та єдність органічного світу.

У навчанні біології провідну роль відіграє пізнавальна діяльність, спрямована на оволодіння методами наукового пізнання, яка реалізується у програмі через лабораторні дослідження, практичні та лабораторні роботи, дослідницький практикум, проекти.

Лабораторні дослідження забезпечують процесуальну складову навчання біології, виконуються на уроці різними способами (фронтально під керівництвом учителя, групою або індивідуально за наданим планом) в процесі вивчення навчального матеріалу з використанням натуральних об’єктів, гербарних зразків, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів. Мета такої діяльності – розвиток в учнів уміння спостерігати, описувати, виділяти істотні ознаки біологічних об’єктів, виконувати рисунки біологічних об’єктів, робити висновки; формування навичок користування мікроскопом, розв’язування пізнавальних завдань тощо. Лабораторні дослідження не підлягають обов’язковому оформленню в зошиті. Прийоми виконання лабораторних досліджень та їх реєстрації визначаються учителем під час уроку.

Практичні та лабораторні роботи виконуються з метою 4

закріплення або перевірки засвоєння навчального матеріалу та рівня сформованості практичних умінь і навичок. Виконуючи практичні та лабораторні роботи, учні демонструють навички роботи з натуральними об’єктами, мікроскопом та лабораторним обладнанням; уміння розрізняти біологічні об’єкти, розв’язувати пізнавальні завдання за інструктивною карточкою; уміння порівнювати, робити висновки, розв’язувати вправи та задачі тощо. Практичні та лабораторні роботи оформляються учнями в зошиті та обов’язково оцінюються.

Дослідницький практикум передбачає самостійну (або з допомогою дорослих) роботу учнів у позаурочний час. Його мета – вироблення особистого досвіду дослідницької діяльності у процесі розв’язування пізнавальних завдань.

Розподіл годин у програмі орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах теми, пропонувати власну тематику проектів та дослідницького практикуму.

Програмою передбачено резервний час, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.

5

Календарно-тематичне планування уроків біології9 клас

(70 годин – 2 години на тиждень, із них 3 години резервні)№ Зміст навчального матеріалу Практична частина1 Вступ (1 година).

Біологія як наука. Основні методи біологічних досліджень. Тема 1. Хімічний склад клітини та біологічні молекули (8 годин + 1 резервна година).

2 Вода та її основні фізико-хімічні властивості.

3 Неорганічні сполуки4 Органічні молекули.

Біополімери. Білки.5 Ферменти, їхня роль в клітині6 Вуглеводи і ліпіди Лабораторне

дослідження №1. Властивості ферментів.

7 Нуклеїнові кислоти8 Практична робота №1 Практична робота №1.

Розв’язання елементарних вправ зі структури білків і нуклеїнових кислот

9 АТФ. Поняття про перетворення енергії та реакції синтезу в біосистемах.

10 УзагальненняТема 2. Структура клітини (6 годин + 1 резервна година)

11 Методи дослідження клітини, типи мікроскопії

12 Структура еукаріотичних клітин. Клітинна мембрана.

6

№ Зміст навчального матеріалу Практична частина13-14

Цитоплазма та основні органи клітин.

15 Ядро, його структура16-17

Типи клітин та їхня порівняльна характеристика. Прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна.

Л.Р. №1. Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин

Тема 3. Принципи функціо-нування клітин (6 годин)18 Обмін речовин та енергії19 Основні шляхи розщеплення

органічних речовин в живих організмах.

20 Біохімічні механізми дихання21 Фотосинтез22 Хемосинтез. Базові принципи

синтетичних процесів у клітинах та організмах

23 Контрольна робота № 1Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації (11 годин).

24 Гени та геноми25 Будова генів та основні

компоненти геномів про- та еукаріотів

26 Транскрипція. Основні типи ДНК.

27 Генетичний код28 Біосинтез білка29 Подвоєння ДНК; репарація

пошкоджень ДНК30 Практична робота №2 П.Р. №2.Розв’язування

елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції

31 Клітинний цикл. Мітоз Лабораторне

7

№ Зміст навчального матеріалу Практична частинадослідження №2. Фази мітозу.

32 Мейоз. Рекомбінація ДНК33 Статеві клітини та запліднення34 Закономірності індивідуального

розвиткуТема 5. Закономірності успадкування ознак (10 годин + 1 резервна година).

35 Класичні методи генетичного дослідження. Генотип та фенотип. Алелі

36 І, ІІ закони Менделя37 ІІІ закон Менделя38 Ознака як результат взаємодії

генів39 Практична робота № 3 Практична робота № 3

Складання схем схрещування

40 Поняття про зчеплення генів і кросинговер

41 Генетика статі й успадкування зчеплення зі статтю

42 Форми мінливості Лабораторне дослідження № 3. Мінливість у рослин та тварин

43 Мутації: види, причини та наслідки мутацій

44-45

Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування. Сучасні методи молекулярної генетики

Проект. Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак.

46 Контрольна робота № 2Тема 6. Еволюція органічного світу (7 годин)

8

№ Зміст навчального матеріалу Практична частина

47 Популяції живих організмів та їх основні характеристики

48 Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін

49 Механізми видоутворення50 Розвиток еволюційних поглядів.51 Теорія Ч. Дарвіна. Роль

палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції

52 Еволюція людини. Етапи антропогенезу

53 Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя.Тема 7. Біорізноманіття (4 години)

54 Основи еволюційної філогенії та систематика

55 Основні групи організмів: віруси, бактерії, археї, еукаріоти.

56 Огляд основних еукаріотичних таксонів

57 Практична робота № 4 Практична робота № 4. Порівняння будови процесу розмноження клітинних та неклітинних форм життя.

Тема 8. Надорганізмові біологічні системи (7 годин)58 Екосистема. Різноманітність

екосистеми.59 Харчові зв’язки, потоки енергії

та колообіг речовин у екосистемах

9

№ Зміст навчального матеріалу Практична частина60 Біотичні, абіотичні та

антропогенні фактори

61 Стабільність екосистем та причини її порушення

Проект. Виявлення рівня антропогенного впливу в екосистемах своєї місцевості

62 Біосфера як цілісна система63 Захист та збереження біосфери,

основні заходи щодо охорони навколишнього середовищаТема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини (6 годин)

64 Одомашнення рослин та тварин65 Поняття про селекцію66 Огляд традиційних

біотехнологій67 Основи генетичної та клітинної

інженерії68 Роль генетичної інженерії в

сучасних біотехнологіях і медицині.

69 Генетично-модифіковані організми

Узагальнення (1 година)70 Основні загальні властивості

живих організмів

Мішньова О.А., вчитель біології гімназії

10

Тема. Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень.Мета. Навчальна: познайомити учнів з історією відкриття і вивчення клітини, методами вивчення клітини,сформувати знання про історію відкриття клітини, учених , що внесли внесок у вивченні будови клітини, з'ясувати значення цитологічних методів у діагностиці та лікуванні захворювань людини. Розвивальна: продовжити формування умінь і навичок використовувати різні інформаційні джерела: Інтернет, додаткову літературу при підготовці до уроку, уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, розвивати монологічне мовлення учнів.Виховна: формування умінь самостійної роботи, виховувати учнів на основі самовідданої праці вчених, спонукати учнів до самовизначення, з метою подальшої профорієнтації.Устаткування: мультимедійний проектор, екран, презентація, роздавальний матеріал.Базові поняття і терміни: мікроскопія, цитологічні препарати, авторадіографія, культура тканин.Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід урокуI. Організаційний момент.

Доброго дня, діти! Дозвольте привітати вас з першим днем зими. У мене в руці сніжинка, вона має довершену форму, проте чи зможе вона існувати довго в теплі ? Ні! Тож і вчителя без учня не існує, і навпаки. Тому ми зараз об’єднаємо свої зусилля для кращого опанування нового матеріалу. Я розраховую на вашу активну роботу, і сподіваюся що дух партнерства допоможе нам у цьому. А девізом нашого уроку стане вислів

Тут науковий метод породжує факт.

11

Факти – це повітря вченого. І.

П.Павлов

II. Мотивація.Слово вчителя. Мабуть, багатьом із вас доводилося зазнавати незручностей, коли у вашій квартирі пошкоджувався водопровідний кран і ви не змогли вмитися вранці та поснідати перед виходом із дому, і до того, ж не встигли вчасно, оскільки через ожеледицю не ходив транспорт. І ваш настрій ніскілечки б не покращився від думки про те, що у нашому місці інші служби функціонують нормально, що повітря чистіше ніж у Неаполі, що на вулицях в години пік немає жодних пробок, як у Нью-Йорку. Мабуть, вам схотілося б пожити деякий час в місті, де ніщо ніколи не виходить з ладу. Одним словом, в ідеальному місці. Це місце – клітина живого організму.ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Сьогодні на уроці ми з вами познайомимося з історією вивчення клітини, але перед тим, як перейти до вивчення нової теми, давайте з вами дещо пригадаємо. Я ставитиму вам питання, а ваші відповіді повинні бути точними і короткими. У нас на уроці буде діяти правило «піднятої руки», відповідати можна сидячи. Ще хочу звернути увагу, що у вас на партах є лист самоконтролю, який ви маєте заповнити протягом уроку. Кожен етап визначений певною кількістю балів. ІV. Актуалізація опорних знань умінь і навичок учнів. Завдання 1. Бліц- опитування. Отож, починаємо: Питання.

Якими царствами представлені клітинні організми живої природи? (рослини, тварини, гриби, дроб'янки)

Яке ще існує п'яте царство? (віруси) Яка особливість вірусів? (не мають клітинної будови) Які існують рівні організації життя? (молекулярний,

клітинний, тканинний, організменний, популяційно-видовий, біогеоценотичний, біосферний)

12

(усна перевірка і виставлення балів до листа самооцінювання). - максимум 2 бали.Завдання 2. «Мозковий штурм». Ми з вами вже вивчили ознаки живих організмів. Пропоную вам повторити їх, виконавши завдання «Анаграма». У вас на партах є листочки, де записано кілька ознак, тільки ось букви всі переплуталися. Знайдіть і запишіть в зошиті ці ознаки. Це завдання виконайте в парах.няненраздоп – подразнення;леннявиж – живлення; гуціясаремоля – саморегуляція; станзроня – зростання; витокроз – розвиток; вістькодапс – спадковість; ханянди – дихання; мнорознняже – розмноження.

Перевірте свої результати і виставте собі бали в листок самооцінювання – від 0 до 2 балів.IV. Вивчення нового матеріалуРозповідь вчителя з елементами бесіди Клітина – це цікавий, дивовижний і загадковий світ, який характерний для будь-якої живої істоти, виключаючи віруси. Але розгадати таємниці клітини вдалося лише завдяки винаходу в кінці XVI століття першого мікроскопа. З розвитком мікроскопічної техніки і методів дослідження нерозривно пов'язана історія вивчення клітини, при ознайомленні з якою ви поступово будете доповнювати табличку. Вона буде вашим опорним конспектом, при підготовці до контрольної роботи та ЗНО. Даний етап роботи буде оцінюватись будьте уважні. Перший рядок я заповнюю разом з вами.

«Історія вивчення клітини»Ім’я вченого Рік ДослідженняРоберт Гук 1665 Запровадив назву

«клітина»Антоні ван Левенгук

1702 Створив мікроскоп

Роберт Броун 1833 Відкрив у клітині 13

ядроЯн Пуркіньє 1825 Розробив ефективну

методику поліпшення чіткості зображення.

Матіас Шлейден Теодор Шванн

1837 Запропонували клітинну теорію для рослин та тварин

Рудольф Вірхов 1885 Сформулював положення «кожна клітина походить з клітин

У 1665 році англійський природодослідник Роберт Гук, розглядаючи зріз кори коркового дуба під вдосконаленим ним мікроскопом побачив утворення, що нагадують бджолині соти. Описуючи побачене Гук використовував слово «келл», що на англійській означає «камера», «осередок». На українську мову термін був переведений як КЛІТИНА.

Тому терміном клітина ми користуємося завдяки Роберту Гуку. Хоча зараз ми знаємо, що бачив він не самі клітини, а їх клітинні стінки.

У період з 1676 по 1702 р. сучасник Гука голландський купець Антоні ван Левенгук завоював славу ученого і подарував науці найбільше відкриття. Він удосконалив мікроскоп Гука і створив лінзи, що дають збільшення в 100-300 разів і відкрив світ одноклітинних організмів.

Левенгук писав «О, еврика! Люди, що я бачу! У цій маленькій крапельці води зустрівся мені цілий світ маленьких живих істот. Світ, який важко зрозуміти і пояснити. Ці маленькі звірятка були дуже забавні, вони перекидалися, стрибали, пустували і були дуже щасливі в житті».

У 1833 році шотландський ботанік Роберт Броун вперше описав ядро в рослинній клітині.

Після 1825 року Ян Пуркіньє розробив ефективні методики приготування та фарбування препаратів для мікроскопічної техніки. Поліпшення чіткості зображення мало

14

такі важливі наслідки, що вже за кілька років можна було сформулювати загальну теорію, згідно з якою всі рослини і тварини складаються з клітин.

1837 р. Німецький ботанік Маттіас Шлейден прийшов до висновку, що тканини рослин складаються з клітин. 1839 р. Німецький фізіолог Теодор Шванн видав книгу «Мікроскопічні дослідження про відповідність в структурі і зростанні тварин і рослин», в якій сформулював висновок про те, що клітина є структурною і функціональною одиницею живих організмів. Це уявлення і отримало назву теорії Шванна-Шлейдена. Основні положення теорії Шванна - Шлейдена (1838-1839 р.):

Всі організми складаються з клітин. Клітинами є найдрібніші структурні одиниці життя. Клітини в організмі виникають шляхом новоутворень з

неклітинної речовини.1885 р. Німецький лікар Рудольф Вірхов переконливо

довів, що клітини виникають тільки з клітин, шляхом розмноження – «клітини з клітини», спростувавши помилкове представлення клітино утворення Шлейдена і Шванна. Помилкою Вірхова було те, що він вважав що клітини слабо зв'язані один з одним і існують кожна сама по собі. Пізніше вдалося довести цілісність клітинної системи.

А тепер давайте перевіримо з вами виконане завдання. Зверніть увагу на слайд. Оцініть свою роботу від 0 до 2 балів. На межі XIX і XX століть сформувалася нова біологічна наука ЦИТОЛОГІЯ (від грецького цитос – клітина, логос – учення)ЦИТОЛОГІЯ вивчає:

1. Будову клітин і їх органоїдів;2. Функції органоїдів і інших структур клітини;3. Розмноження і розвиток клітин.

Проблемне питання: А який основний метод дослідження у цитології? Щоб дати відповідь на це питання використаємо матеріал підручника на сторінці 98.А на чому базується метод світлової мікроскопії?

15

Відповідь: Світлова мікроскопія базується на тому, що через прозорий об’єкт проходять промені світла, які потрапляють у систему лінз об’єктива чи окуляра. За допомогою цих методів можна вивчати загальний план будови клітини, та окремих органел, розміри яких менше ніж 200 нм. Сучасні світлові мікроскопи мають кратність збільшення у 2-3 тис. разів.

Крім методу світлової мікроскопії існують інші методи дослідження, з якими ми далі з вами познайомимося. Методи цитологічних досліджень:

метод світлової мікроскопії; (набір постійних мікропрепаратів);

метод приготування давлених препаратів;Метод приготування давлених препаратів – досліджувальний об’єкт просто розчавлюється в один шар між предметним та накривним склом.

метод приготування тонких зрізів;Метод приготування тонких зрізів, що складається з одного шару клітин для приготування таких тонких зрізів існують спеціальні пристрої ультрамікротоми.

Обидва методи призначенні для вивчення вже неживих клітин і дають змогу виготовляти як тимчасові препарати, які можна розглядати протягом кількох днів, так і постійні препарати, що можуть зберігатися довгі роки, тому що залиті спеціальним бальзамом

метод фазово-контрастної мікроскопії;(відео)А наступні три методи я пропоную вам розібрати

самостійно, (не забуваючи занотувати в зошитах), за допомого підручника. Давайте попрацюємо в групах - 1 ряд – перша група, 2 ряд - друга група, 3 ряд – третя група.

метод флуоресцентної мікроскопії; метод авторадіографії; метод фракціонування клітин (метод центрифугування).

Метод мічених атомів дозволяє відстежити шлях речовин усередині клітини, механізм обміну речовин, дослідити функції окремих органел. Наприклад, використання радіоактивного фосфору можна дослідити інтенсивність процесів обміну у молодих кістках.

16

метод використання культури клітин;Метод культури клітин можна віднести до методів майбутнього. Метод культури клітин і тканин є методом тривалого збереження та вирощування у спеціальних середовищах живильних середовищах клітин, тканин, невеликих органів або їх частин, виділених з організму людини, тварин чи рослин. Особливе значення цей метод має у генетичній селекції рослин.

метод електронної мікроскопії;(відео).Метод центрифугування дозволяє розділити вміст

клітин на фракції за формою та розміром окремих компонентів для подальшого окремого дослідження кожної фракції. Оскільки різні клітинні структури мають різну щільність, вони при дуже швидких обертах центрифуги осідають шарами: щільніші органели –швидше і тому опиняються знизу, а менш щільні – зверху. Ці шари розділяють і вивчають окремо.Запитання до учнів: Як ви думаєте, яке значення мають цитологічні дослідження в житті людини?

У медицині для розгадки причин захворювань. Для класифікації живих організмів. У генетиці (спадкові захворювання, мутації). У сільському господарстві (генна, клітинна інженерія,

селекція). Для розкриття таємниць еволюції.

Одне із сучасних цитологічних досліджень – вивчення стовбурових клітин. Пропоную до вашої уваги відео.

Як ви зрозуміли з відео, не в усіх країнах дозволено використання стовбурових клітин, а з чим це пов’язано? (обговорення).

Біологія не стоїть на місці, вона постійно розвивається, а тому потребує нових сучасних професій: ІТ – медик, біоетик, генетичний консультант, молекулярний дієтолог, та багато інших, з якими ви можете познайомитися на сайті «Атлас нових професій».

V. Закріплення вивченого матеріалу.

17

А зараз ми перевіримо, як ви зрозуміли матеріал сьогоднішнього уроку? Я пропоную вам скласти відповідність. У вас у файлі є розрізана таблиця, де вказані методи досліджень, прилади і засоби, які використовуються, та результати використання методу. Встановіть відповідність між даними поняттями. На це завдання вам відводиться 2 хвилини.

А тепер перевірте, чи правильно ви виконали завдання за допомогою слайду.

Оцініть себе в листок самооцінювання максимум 5 балів, сподіваюсь на вашу чесність і порядність. Хочу додати від себе по 1 балу найбільш активним учням.

Підраховуємо загальну кількість балів і залишаємо лист самооцінювання.VІ. Підсумок уроку.ВЧОРА: До сьогоднішнього уроку ми з вами вже знали будову клітини, процеси життєдіяльності клітини, царства живих організмів;СЬОГОДНІ: Ви дізналися про історію вивчення клітини, розглянули основні методи цитологічних досліджень, почули про нові професії, які можуть стати вашим вибором у житті;ЗАВЖДИ: Пам’ятайте , що суспільство розвивається тоді, коли в країні розвивається наука, тому бажаю вам стати тією рушійною силою, за вами майбутнє.VІІ. Домашнє завдання.Вивчити параграф 16, дати відповіді на запитання 100 -101;підготувати повідомлення про Українських вчених біологів, які займаються питаннями цитологічних досліджень.VІІ. Рефлексія.

Кожна людина прагне, щоб її робота була оцінена. Ви всі сьогодні добре попрацювали і, я сподіваюсь, об’єктивно оцінили свою діяльність. Я теж хочу отримати оцінку за свою роботу, тому , якщо вам сподобався урок,прошу вас виходячи з класу, помістити клітину в дану ємкість, а якщо ні, то залишіть клітину на парті.

Горбачова О.Ю.,вчитель біології

18

НВК "ЗОШ І-ІІ ст. № 15-колегіум"

Тема. Біосинтез білкаМета: поглибити знання учнів про метаболізм клітин шляхом вивчення реалізації спадкової інформації у процесі біосинтезу білка, продовжити формувати знання про зберігання інформації про білок в ДНК, сформувати поняття генетичний код, його властивості, особливості транскрипції і трансляції, розкрити механізми матричного синтезу поліпептидного ланцюга на рибосомах; корегувати і розвивати логічне мислення, продовжувати розвивати пізнавальний інтерес, формувати навчально-пізнавальні компетенції: характеризувати процеси біосинтезу білка, його етапи, уміння порівнювати, аналізувати. Продовжувати формувати знання про наукову картину світу під час ознайомлення з досягненнями у сучасній науці у галузі вивчення реалізації спадкової інформації; виховувати ціннісне ставлення до свого здоров я (порушення генетичної інформації).Обладнання: таблиці «Будова білка», «Біосинтез білка», презентація, дидактичні картки.Основні поняття й терміни: генетичний код, кодон, антикодон, триплет,транскрипція, трансляція, біосинтез.Тип уроку: засвоєння нових знань умінь і навичок.

Хід уроку:І.Організаційний момент.ІІ. Актуалізація опорних знань.(Учитель пропонує учням визначити об'єкт вивчення)1. Гемоглобін 5. Актин2. Інсулін 6. Міозин3. Пероксидаза 7. Ліпопротеїни4. Імуноглобулін 8. АльбумінУчитель: Що таке білки? Які функції виконують вищезгадані білки?Учні (орієнтовна відповідь):

19

Гемоглобін – транспортує кисень і вуглекислий газ, міститься в еритроцитах крові;

Актин і міозин – скоротливі білки, забезпечують скорочення і розслаблення м'язів під час руху;

Інсулін – гормон підшлункової залози, регулює рівень глюкози в крові;

Каталаза – фермент, який розщеплює пероксид гідрогену на воду та кисень;

Імуноглобулін – білок плазми крові, здійснює імунні реакції організму;

Ліпопротеїни – білки, які виконують будівельну функцію.Учитель: Саме функції білків визначають їх роль у життєдіяльності клітини і організму в цілому.

Найбільш повне значення білків для життєдіяльності організмів сформулював у 70-х роках ХІХ століття Ф. Енгельс слайд 1

«Всюди, де ми зустрічаємо життя, ми знаходимо, що воно пов'язане з будь-яким білковим тілом, і всюди, де ми зустрічаємо будь-яке білкове тіло, що не перебуває в стані розкладу, ми без винятку зустрічаємо і явище життя… Життя є спосіб існування білкових тіл».

Ці слова актуальні й досі, хоча від сьогодення їх відділяють майже 150 років і за цей час наука зробила гігантський крок уперед у вивченні білків.

Клітині безперервно необхідні білки. У кожній клітині синтезується декілька тисяч різних білкових молекул. Але час їх існування обмежений. Тому існує процес відновлення білків – біосинтез.

План дослідження проблеми:1. Поняття про біосинтез білка.

2. Генетичний код і його властивості. 3. Основні етапи процесу біосинтезу. (Оголошення теми та завдань уроку) слайд2Отже, ми повинні з'ясувати:

які основні етапи біосинтезу білка; яка роль нуклеїнових кислот у цьому процесі; що таке генетичний код, його властивості;

20

які органоїди і речовини клітини беруть участь у синтезі білка;

особливості транскрипції і трансляції; механізм матричного синтезу поліпептидного ланцюга на

рибосомах; значення розкриття механізму біосинтезу білка для

медицини.На уроці ми будемо використовувати картки з тестовими

завданнями (що стосуються навчального матеріалу певного проміжку уроку): лист фронтальної роботи та лист підсумкової роботи. За їх виконання ви будете отримувати бали, використовуючи взаємоперевірку. Наприкінці уроку отримаєте підсумковий бал за свою роботу.Вправа «Мікрофон» Дати визначення поняттям :

Нуклеїнові кислоти; Нуклеотиди ДНК; Нуклеотиди РНК; Реплікація; Амінокислота; Замінні амінокислоти; Повноцінний білок; Неповноцінний білок; Структури білка.

Виконання учнями тестових завдань 1, взаємоперевірка за ключем оголошеним вчителем.III. Мотивація навчальної діяльності: слайд 6

Окремі амінокислоти мають з'єднатися у довгий ланцюжок у строгій послідовності. Якої точності вимагає ця робота? Хоч дуже рідко, але в певних географічних місцевостях у людей в молекулах гемоглобіну глутамінова кислота замінюється на валін. Це різко впливає на білок крові, його молекули злипаються, навіть форма еритроцитів змінюється – вони стають серпоподібними, погано забезпечують організм киснем. Ця хвороба називається серпоподібна анемія, а дитина, яка з нею народилася в яскраво вираженій формі, не доживає й до двох років.

21

IV. Вивчення нового матеріалу. 1.Генетичний код.Розповідь учителя Інформація про структуру кожного білка має знаходитись у клітинах і передаватися нащадкам. Інформація про первинну структуру білка містить ділянка ДНК – ген. Це єдина для всіх живих організмів система збереження спадкової інформації в молекулах нуклеїнових кислот у вигляді послідовності нуклеотидів називається генетичний код. Саме він визначає порядок розташування амінокислотних залишків у поліпептидному ланцюзі під час його синтезу. Слайд 3У 1968р. М.В. Ніренберг, американський біохімік удостоєний Нобелівської премії за розшифрування генетичного колу.

Властивості генетичного коду 1. Код однозначний. Кожна амінокислота кодується

послідовністю з трьох нуклеотидів молекули ДНК, яка називається триплетом.

2. Код універсальний. У всіх організмах одні й ті самі амінокислоти кодуються одними й тими ж кодонами (триплетами).

3. Код є вироджений. Одна амінокислота може кодуватись більше, ніж одним триплетом.

Є 43 = 64 триплети, 20 амінокислот, 18 амінокислот кодуються від 2 до 6 триплетами, і лише 2 з них – одним триплетом. Надійність генетичного коду.4. Безперервність. Генетичний код не перекривається.

Кодони (триплети) зчитуються один за одним.(Оскільки інформація про структуру білка від молекули ДНК до місця синтезу білкової молекули переноситься РНК, то генетичний код зчитується з неї.)

Таблиця генетичного кодуУ генетичному коді є три триплети: УАА, УАГ, УГА, кожний сигналізує про припинення синтезу білка, а АУГ- про початок цього процесу.

Виконання учнями тестових завдань 2.2.Етапи біосинтезу білкаРозповідь учителя: Реалізація генетичної інформації відбувається у 4 етапи

22

І етап – транскрипція. Слайд 4Передача інформації про структуру білка з молекули ДНК на

іРНК. Відбувається в ядрі. Фермент РНК – полімераза роз'єднує подвійну спіраль ДНК. Потім на одному з її ланцюгів за участі цього ферменту за принципом комплементарності синтезується молекула іРНК, яка є точною копією цієї ділянки ДНК. Копіюється тільки та частина ДНК, яка містить інформацію про потрібний білок. З ДНК можна отримати безліч точних копій у вигляді молекул іРНК. Отже ДНК є матрицею для відповідної ділянки іРНК.

Синтезована іРНК відокремлюється від ДНК і крізь пори виходить з ядра в цитоплазму, а молекула ДНК відновлює свою структуру. Розміри іРНК залежать від обсягу інформації про розміри молекули білка, закодованої в ній.ІІ етап – активація амінокислот.

Відбувається цей процес у цитоплазмі шляхом приєднання амінокислот до специфічних ферментів і молекул АТФ.

Активовані молекули амінокислот з'єднуються з молекулами тРНК. Кожній з 20 відомих амінокислот відповідає певна тРНК.

У молекулах тРНК є дві важливі ділянки: до однієї з них прикріпляється відповідна амінокислота,а інша містить триплет нуклеотидів (антикодон), який відповідає кодону даної амінокислоти в іРНК.Виконання учнями тестових завдань 3.ІІІ етап – процес безпосереднього синтезу поліпептидних ланцюгів – трансляція. Слайди 5 -11

Під час синтезу білкової молекули іРНК міститься між субодиницями рибосом. Зчитується генетична інформація та приєднуються амінокислотні залишки до молекули білка, що синтезується в особливій ділянці рибосоми – функціональному центрі. У ньому водночас можуть перебувати два сусідні триплети. В одній частині функціонального центру антикодон тРНК впізнає кодон іРНК, в іншій амінокислота звільняється від тРНК.

23

Спочатку відбувається ініціалізація: мала субодиниця рибосоми сполучається з іРНК та її кодон (АУГ) взаємодіє з антикодоном тРНК. Велика субодиниця рибосоми приєднується до малої субодиниці.

Далі починається елонгація – сам процес синтезу. До функціонального центру рибосоми підходить друга молекула тРНК з амінокислотою. Її антикодон взаємодіє з кодоном іРНК. Перша молекула тРНК залишає функціональний центр. Залишки амінокислот за допомогою пептидного зв'язку сполучаються у дипептид. Рибосома робить крок, що дорівнює одному триплету. До ділянки функціонального центру рибосоми, яка звільнилася, надходить третя молекула тРНК. У цей час антикодон третьої тРНК взаємодіє з кодоном іРНК. Молекула білка, що синтезується, складається вже з трьох залишків амінокислот. Таким чином процес продовжується далі. Якщо рибосома досягає одного з триплетів (УАА, УАГ, УГА) синтез білка припиняється. Цей процес називається термінацією.

Велика і мала субодиниця роз єднаються і залишають іРНК,звільняються й молекули тРНК та синтезована молекула білка. Часто іРНК з єднається не з однією, а з декількома рибосомами. Такий комплекс називається полі рибосомою або полісомою, на якому одночасно може синтезуватись декілька молекул певного білка.

IV етап. Білок набуває своєї природної конформації вторинної, третинної, четвертинної структур. У цей час до молекули можуть приєднуватися небілкові складові (ортофосфатні, карбоксильні групи, вуглеводи, ліпіди), лише після цього білок стає функціонально активним. Кожна з реакцій біосинтезу на всіх етапах забезпечується специфічними ферментами. На приєднання одного амінікослотного залишку до молекули білка витрачається енергія розщеплення однієї молекули АТФ. Отже, синтез білка – це сукупність ферментативних реакцій із затратою енергії. Це реакції матричного синтезу, де одна молекула є основою для синтезу іншої ДНК матриця - РНК

24

матриця – білок. Так в організмі (клітині) існує єдина білок синтезуюча система, яка складається з ДНК, іРНК, тРНК, рРНК, рибосом, ферментів АТФ, амінокислот. Слайд 12Самостійна робота:1. Схема синтезу амінокислот білка. Слайди 13-142. Задача: Яка швидкість синтезу білка в організмів, якщо на утворення інсуліну з 51 амінокислоти необхідно 7,3 с.? (51:7,3 = 7 амінокислот/1 с)

Це цікаво: За одну хвилину утворюється від 50 до 60 тисяч

пептидних зв'язків; Половина білків людського організму (17 кг. білка)

поповнюється за 80 днів; Протягом життя людина поновлює весь свій білок 200

разів.4.Значення вивчення біосинтезу білка

З'ясування механізму біосинтезу білка, сприяло їх штучному синтезу.

Інсулін є першим штучно синтезованим білком. Для цього потрібно було провести 5000 операцій, над якими працювали 10 людей протягом 3 років. Цей білок використовується для лікування хворих на цукровий діабет.V. Узагальнення і систематизація знань.Формулюємо висновки. Що планували вивчити.1. Одним з важливих процесів, які відбуваються в клітині є

синтез білка. ДНК кодує і зберігає спадкову інформацію про первинну структуру певного білка, іРНК переносить спадкову інформацію від ДНК до місця синтезу поліпептидного ланцюга;

2. Послідовність нуклеотидів молекул нуклеїнових кислот визначає порядок розташування амінокислотних залишків у поліпептидному ланцюзі під час його синтезу;

3. Генетичний код – система запису генетичної інформації. Властивості генетичного коду: триплетний, універсальний, вироджений, безперервний.

4. Транскрипція – синтез молекули іРНК на молекулі ДНК в ядрі;

25

5. Трансляція – послідовність нуклеотидів у молекулі іРНК переводиться у послідовність амінокислотних залишків молекули білка, що синтезується. Відбувається у рибосомах;

6. Синтез білка – матричний синтез. ДНК є матрицею для іРНК, іРНК є матрицею для білка.

Виконання учнями підсумкових тестових завдань.Домашнє завдання:1. Вивчити відповідний § підручника.Розуміння механізму синтезу білка – це результат тривалої складної роботи вчених .Це блискуче досягнення є одним з основ біологічної науки. Але все ж багато з цього процесу залишилося за межами наших знань.

Відеоматеріали сайту www . youtube . com «ДНК и РНК в биосинтезе белка.

Лист фронтальної роботи учняЗавдання 1

1. Які речовини є мономерами білків:а) нуклеотиди, б) жирні кислоти, в) моносахариди, г)

амінокислоти2. Які зв'язки утворюються між амінокислотами у первинній

структурі білка:а) пептидні, б) дисульфідні, в) водневі, г) йонні3. Скільки нових одинарних ниток синтезується при подвоєнні

однієї молекули ДНК:а) чотири, б) дві, в) одна, г) три4. Під час реплікації розриваються зв'язки:а) пептидні, між амінокислотами б) водневі, між азотистими

основами, в) ковалентні, між вуглеводом і сульфатом, г) дисульфідні, між молекулами цистеїну

5. У результаті реплікації ДНК утворюється:а) нитка, що складається з окремих фрагментів дочірніх

молекул; б) молекула, яка містить два нові ланцюги ДНК;в) молекула, половина якої містить нитку іРНК; г) дочірня молекула, що складається з одного старого і одного

нового ланцюга ДНК;

26

Завдання 2.6. У гені закодовано інформацію про:а) будову білків, жирів, вуглеводів, б) послідовність нуклеотидів

ДНК, в) первинну структуру білка, г) послідовність амінокислот у 2-х і більше молекулах білка7. Один триплет містить інформацію про:а) ознаки організму, б) послідовність амінокислот у молекулі

білка, в) про місце амінокислоти у поліпептидному ланцюзі, г) амінокислоту, як складову білка;8. Якщо амінокислота кодується триплетом УЦЦ, то в ДНК

йому відповідає триплет:а) ТЦЦ, б) АГГ, в) УЦЦ, г) АЦЦ9. Генетичний код вироджений, тому що:а) один триплет кодує одну амінокислоту, б) один триплет кодує

декілька амінокислот, в) триплети зчитуються один за одним, г) одна амінокислота кодується декількома триплетами

10. У генетичному коді стоп-кодонів єа) два, б) один, в) три, г) чотириЗавдання 3.11. Синтез іРНК починається за) роз'єднання ДНК на дві нитки, б) взаємодії фермента РНК-

полімарази і гена, в) подвоєння гена, г) розклад молекули ДНК на нуклеотиди

12. Транскрипція – це процеса) реплікації ДНК, б) синтезу білка, в) синтезу іРНК, г)

приєднання тРНК до амінокислоти.13. Матрицею для синтезу молекули іРНК при транскрипції єа) вся молекула ДНК, б) один ланцюг молекули ДНК, в) ділянка одного з ланцюгів ДНК, г) в одному випадку вся молекула ДНК, в іншому – однин з ланцюгів молекули ДНК14.Транскрипція відбувається:а) у ядрі, б) на рибосомах, в) в цитоплазмі, г) в ендоплазматичній сітці

15. Визначте послідовність нуклеотидів іРНК, якщо відома послідовність нуклеотидів ДНК

27

ДНКА Т Г Г Ц Ц Т А Ц Ц Г Г

РНКЗавдання 4

14. Кількість тРНК, що беруть участь в трансляції, дорівнює кількості

а) кодонів іРНК, які кодують амінокислоти, б) молекул ДНК, г) генів молекули ДНК, г) білків, які синтезуються на рибосомах

15. Синтез білка завершується під часа) приєднання амінокислоти до тРНК, б) пізнавання кодона

антикодоном в) появи на рибосомі стоп-кодона, г) витрати ферментів

16. Під час трансляції матрицею для утворення білка єа) два ланцюги ДНК, б) один з ланцюгів ДНК, в) молекула іРНК, г) молекула тРНК17. Під час біосинтезу білка в клітині енергія АТФа) виділяється, б) поглинається, в) залишається без змін, г) на

одних етапах виділяється, а інших - поглинається18. Яка послідовність правильнаа) Ген-іРНК-тРНК-білок-ознака, б) ознака-білок-іРНК-ген-ДНК в) іРНК-ген-білок-ознака, г) ген-ДНК-ознака-білокКлючі: 1 г) 2 а) 3 б) 4 б) 5 г) 6 в) 7 г) 8 б) 9 г) 10 в) 11 б) 12 в) 13 в) 14 а) 15 АУГГЦЦ 16 а) 17 в) 18 в) 19 б) 20 а)

Бикова І.А., вчитель біології ЗОШ І-ІІІ ст. № 16

Тема. Роль вірусів у природі і житті людини. Профілактика ВІЛ, СНІДу та інших вірусних захворювань

28

Мета: охарактеризувати особливості будови і процесів життєдіяльності вірусів, з'ясувати їх роль у природі й житті людини; сформувати уявлення про проникнення вірусів у клітину хазяїна; розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, учити працювати в групах та оцінювати свої знання, аналізувати, робити висновки; формувати вміння слухати спів-розмовника та висловлювати свої судження;виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я та оточуючих людей – здійснювати валеологічне виховання; сприяти формуванню дотримання основних гігієнічних норм і правил життєдіяльності.Обладнання й матеріали: схеми, малюнки, комп’ютерна презентація «Роль вірусів у природі та житті людини»Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку:І. Організаційний моментАктивізація уваги та створення позитивного настрою учнів.ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда.- За рахунок чого відбувається проникнення вірусу до

клітини?- Що таке капсид?- Які є стадії вірусної інфекції?

2. Усне опитуванняа) Як вірус проникає в клітину?б) Що таке експресія і реплікація вірусного геному?в) Як відбувається вихід вірусів із клітини?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Повідомлення теми, і завдань уроку

Учитель. Мені дуже подобається вислів невідомого автора "Віруси – це мафія на клітинному рівні". Щоб боротися із мафією, треба знати все про неї. Тому зараз ми повторимо вивчене на попередньому уроці про вірусну коза-ностру. Яка вона зсередини, звідки появилась та як проникає у клітини.

29

П. Медовар казав: "Віруси - це погані новини у білковій упаковці". Про білкову упаковку віріонів нам все відомо. Сьогодні ми дізнаємося, чому та для кого віруси можуть бути неприємною новиною? Які віруси небезпечні для людини та тварин? Як убезпечити себе від вірусних хвороб?ІV. Вивчення нового матеріалу.1. Перегляд відеоролика.- Як розмножуються віруси?2. Особливості поширення вірусів у біосфері. (Слайд ) - пояснення вчителя.3. С/р в групах з підручником. - Характеристика вірусних хвороб рослин. (І група)- Характеристика вірусних хвороб тварин. (ІІ група)- Роль вірусів у житті людини. (ІІІ група)4. Звіт про самостійну роботу груп.5. Пояснення вчителя, (шляхи поширення вірусних захворювань) (Слайд) та с/р в групах - Які є шляхи поширення вірусних захворювань?6. Звіт про самостійну роботу груп.7. Типи вірусних інфекцій.1. Гострі інфекції: грип, віспа, кір, характеризуються швидким перебігом захворювання;2. Латентні інфекції: герпес, що характеризується наявністю латентного періоду, коли вірус перебуває у стані про вірусу, тобто є частиною клітинного геному.3. Хронічні інфекції, коли вірус постійно присутній у клітинах організму в малій кількості.4. Повільні інфекції, за яких латентний період становить великий проміжок часу, навіть до 20 років. (Перегляд слайдів з прикладами вірусних захворювань) (Слайди ).8. Захисні реакції організму проти вірусних інфекцій.(Обговорення в групах, з подальшим поясненням)1. У відповідь на проникнення вірусу в організмі людини і тварин виробляються антитіла білкової природи – імуноглобуліни. Вони блокують прикріпні білки вірусу й ті не здатні зв’язуватися з клітинною мембраною.2. У відповідь на проникнення вірусу можуть вироблятися

30

захисні білки – інтерферони, що пригнічують їх розмноження.3. Клітинний імунітет – здатність певних видів лейкоцитів розпізнавати інфіковані вірусами клітини і знищувати їх.4. Організм, що переніс певну вірусну інфекцію, зберігає несприйнятливість до її збудника.9._Повідомлення учнів про епідемії та пандемії на планеті у минулі століття. - Що таке епідемія і пандемія?10. Чинники, які впливають на виникнення інфекційних вірусних захворювання?- джерело інфекції;- сприятливі умови для поширення збудників;- сприйнятливі до захворювань люди.10. Профілактика інфекційних хвороб (Слайд ).- діагностика;- застосування лікувально-профілактичних засобів;- імунопрофілактика;- карантин.11.Профілактика ВІЛ-інфекції , СНІДу (складання колективної пам’ятки) V. Узагальнення та систематизація знань

1. Експрес- тест (взаємоперевірка) 1. Віруси викликають захворювання: а) гепатит; б) туберкульоз; в) дизентерію; г) грип2. Вірус гепатиту В передається: а) повітряно-краплинним шляхом; б) через їжу; в) через кров; г) статевим способом3. Віруси розмножуються: а) у зовнішньому середовищі б) у клітинах живих організмів в) у міжклітинній речовині4.Віруси бактерій: а) РНК-вмісні; б)ДНК-вмісні; в)розмножуються в клітинах рослин та грибів; г) розмножуються виключно в бактеріальних клітинах2. Графічний диктант. (взаємоперевірка)

31

Завдання: поставте навпроти номера знак «+», якщо ви згідні із твердженням, знак « - » - якщо твердження, на вашу думку, не правильне.1.Віруси – це одноклітинні організми2.Вірус складається з білкової капсули та нуклеїнової кислоти3.Є ДНК-вмісні та РНК-вмісні віруси4.Віруси паразитують тільки в організмі людини5.Бактеріофаги – це віруси-паразити бактерій6.Віроїди – це віруси позбавлені білкової капсули7.Пріони – це складні віруси8.Пріони уражають нервову систему людини9.Віруси ростуть, розмножуються у навколишньому середовищі10.Віруси здатні до мутацій11.Туберкульоз – це вірусна інфекціяVІ. Підсумок уроку

1. Метод «Мікрофон»Під час підбиття підсумків учитель передає мікрофон і запитує:- Що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?- Чи досягли очікуваних результатів особисто ви, клас у

цілому?- Чому ви так вважаєте?- Над якими вміннями та навичками ще нам треба

попрацювати?2. Самооцінювання та обгрунтування оцінок вчителем

VІІ. Домашнє завдання1. Опрацювати параграф підручника; дати відповіді на

запитання в кінці параграфа. 2. Охочим підготувати повідомлення або презентацію:

«СНІД – щоб захиститись, треба знати…» «Досягнення Л. Пастера у мікробіології»

Сердюк Л.М., вчитель біології ЗОШ І-ІІІ ст. № 17

32

Тема. Особливості організації прокаріотичних одноклітинних. Бактерії.

Мета: сформувати в учнів поняття про бактерії як про одноклітинні прокаріотичні організми; з’ясувати мікроскопічну будову бактеріальних клітин та їх основні середовища розселення; визначити форми бактерій та їх різноманітність; ознайомитися з історичними даними про вивчення одноклітинних прокаріотів;розвивати вміння учнів співставляти наукові факти, порівнювати будову еукаріотичної та прокаріотичної клітин, робити узагальнення та висновки;виховувати в учнів інтерес до знань, до пошуку доказів біологічних фактів та гіпотез, використовувати здобуті знання для заходів профілактики та боротьби з бактеріальними інфекціями для підтримання власного здоров’я.

Основні поняття і терміни: мікробіологія, прокаріоти, бактерії, будова бактеріальної клітини (джгутик, капсула, фотосинтетичні мембрани, пілі або фімбрії, мезосома, клітинна стінка, плазматична мембрана, рибосоми, запасні поживні речовини, цитоплазма, кільцева молекула ДНК), коки, вібріони, бацили, спірили.

Обладнання: таблиці та малюнки із зображенням бактеріальної клітини та різних форм бактерій, комп’ютер, презентація в Power Point з даної теми, тексти опорних конспектів з окремих питань, проект «База знань», «Шпаргалка», «Географічна подорож».

Методи і методичні прийоми: словесні (актуалізація опорних знань та хвилинка-цікавинка), метод проектів з використанням опорних конспектів та комп’ютерної презентації.

Тип уроку: засвоєння нових знань шляхом використання проектної діяльності.

33

Хід урокуІ. Організаційний момент.ІІ. Мотивація навчальної діяльності.1. Підготовча бесіда.Які організми, що мають клітинну будову, вважають

найменшими?( Найменшими організмами, що мають клітинну будову, є бактерії. Діаметр бактеріальної клітини в середньому дорівнює одному мікрометру).

Як, на вашу думку, може називатись наука, що займається вивченням цих бактерій ?( Вивченням бактерій займається наука мікробіологія)

Як ви вважаєте, скільки бактерій міститься в ґрунті,молоці ? ( В 1 г ґрунту може міститися до 100 млн. бактерій, а в 1 см3

щойно здоєного молока — понад 300 млн. Задумайтесь, яка це фантастична кількість!

Бактерії приносять людям величезну користь, оскільки можуть виробляти багато корисних речовин, і завдають великої шкоди, бо викликають смертельні хвороби.

2. Хвилинка-цікавинка. На рибі й на м'ясі інколи з'являється велика кількість нешкідливих бактерій, які виділяють зеленувато-голубе світло. Німецький вчений Е. Дюбуа-Реймон розводив колонії бактерій, які світились, в чашках з поживним середовищем (агаром). Він зумів за допомогою цих бактерій освітити велику кімнату світлом, подібним до яскравого місячного сяйва. Вечорами при цьому світлі можна було навіть читати.

34

Отже, сьогодні на уроці ми детально розглянемо будову бактеріальної клітини, форми бактерій, їх класифікацію, їх

розселення та розмноження.ІІІ. Сприйняття та первинне осмислення нового матеріалу.1. Історична довідка вивчення одноклітинних прокаріот – бактерій.

На планеті існує незліченна кількість

бактерій. Їх можна знайти скрізь: у воді й повітрі, в льодовиках та гарячих джерелах, у стратосфері й ґрунті. Бактерії живуть навіть на висоті 20 кілометрів над Землею. Це особливий вид жовто-оранжевих бактерій, які перебувають там постійно. У повітрі, яке пронизане космічними променями, де температура нижче — 50...-55 °С, вони почуваються добре й успішно розмножуються. Цікаво, що зі зниженням висоти їхня кількість різко зменшується. Вперше бактерії побачив в світловий мікроскоп та описав їх голландський природодослідник Антоні ван Левенгук у 1676 році та назвав їх «звірятками». Назва «бактерія» походить від грецького слова «bacterion» , що означає паличка. Бактерії одноклітинні організми, в яких відсутнє ядро та більшість органел, притаманні клітинам рослин, тварин та грибів.

Назву «бактерія» застосував Еренберг Христіан Готфрід, а італійський вчений А.Бассі у 1835 році висунув гіпотезу, згідно якої інфекційні захворювання викликаються мікроорганізмами.

У 1864 році видатний французький вчений Луї Пастер довів присутність бактерій у повітрі і воді. Пізніше він з’ясував їх фізіологію та хвороботворні властивості.

35

Подальший розвиток медична мікробіологія отримала в роботах Роберта Коха, який сформулював загальні принципи визначення збудника хвороби. У 1905 році роботи по дослідженню туберкульозу були відзначені Нобелівською премією.2. ПРОЕКТ № 1. «БАЗА ЗНАНЬ»На основі опорних знань учням пропонується опрацювати текст з пропущеними словами «Загальна характеристика бактерій», і створити таким чином міні опорний конспект.

Дидактична карткаБактерії належать до царства ___________. Практично

немає місця на Землі , де б _____________ дроб`янки. Особливо багато їх у __________. Клітина дроб`янок не має ___________. У центральній її частині знаходиться _________________, що містить _____________замкнуту у вигляді ______________, ланцюжок__________. У клітині відсутні органоїди: ______________, ______________ та інші. До складу клітинної стінки входить __________. Багато які дроб`янки утворюють __________ _____________. Розмножуються дроб`янки переважно __________________ шляхом, поділом клітини ______________ _____________.Слова для довідки: ДНК, нестатевим, одну, не зустрічалися, муреїн, ґрунту, на дві, ядра, мітохондрії, пластиди, нуклеоїд, кільця, слизувату капсулу, молекулу.3. Будова бактеріальної клітини.До складу бактеріальної клітини входять структури, які є у всіх бактеріях, та такі, які є у деяких. Постійно наявні: клітинна стінка, плазматична мембрана, рибосоми, запасні поживні речовини, цитоплазма, кільцева молекула ДНК; не у всіх бактеріях є: джгутик, капсула, фотосинтетичні мембрани, пілі або фімбрії, мезосома (запис термінів на дошці).Демонстрація малюнка узагальненої схеми будови клітини паличкоподібної бактерії.

36

Клітинна стінка вкриває бактеріальну клітину, вона жорстка і визначає форму і міцність, У ній є пори, через які можуть проникати вода та деякі іони. За будовою клітинної стінки бактерії можна поділити на дві групи: одні забарвлюються спеціальним барвником (грампозитивні), а інші — ні (грамнегативні).Плазматична мембрана у бактерій має таку ж будову і функції, як і еукаріотичних клітин, вона оточує протоплазму. У деяких бактерій плазматична мембрана може вгинатися усередину клітини й утворює так звані мезосоми та фотосинтетичні мембрани.Мезосоми — складчасті мембранні структури, на поверхні яких розташовані ферменти, що беруть участь у диханні бактерій.Фотосинтетичні мембрани є місцезнаходженням фотосинтетичних пігментів. Там відбувається процес фотосинтезу у деяких видів бактерій. Схожі мембранні утвори беруть участь у фіксації азоту в азотфіксуючих бактерій.Рибосоми розміщуються по всій цитоплазмі, мають менші розміри, ніж у клітинах еукаріот. У рибосомах відбувається синтез білка.Із запасних поживних речовин в бактеріальних клітинах містяться жироподібні речовини — ліпіди, вуглеводень — глікоген та деякі інші.

37

Цитоплазма не містить органел, а лише ферменти.Чому бактерії належать до прокаріотів?ДНК бактерій має форму кільця і там міститься уся спадкова інформація бактерій.Джгутик може бути один або декілька, здебільшого він довший за клітину.Капсула захищає бактерію, вона може бути утворена із слизу.Пілі або фімбрії — тонкі вирости на стінках бактерій. Вони коротші і тонші за джгутики і слугують для прикріплення бактерій одна до одної або до деякої поверхні.4. Розміри бактерій.Середні розміри бактерій - 0,5-5 мкм. Escherichia coli, наприклад, має розміри 0,3-1 на 1-6 мкм; Staphylococcus aureus — діаметр 0,5-1 мкм; Bacillus subtilis - 0,75 на 2-3 мкм. Найбільшою з відомих бактерій єThiomargarita namibiens , яка досягає розміру в 750 мкм (0,75 мм). Другою є Epulopiscium fishelsoni , яка має діаметр 80 мкм и довжину до 700 мкм та існує в травному каналі риби Acanthurus nigrofuscus. Achromatium oxaliferum – сягає розмірів 33 на 100 мкм, Beggiatoa alba - 10 на 50 мкм. Спірохети можуть виростати в довжину до 250 мкм при товщині 0,7 мкм. В той же час до бактерій відносяться самі дрібні з організмів, що мають клітинну будову. Це Mycoplasma mycoides, яка має розміри 0,1-0,25 мкм, що відповідає розміру великих вірусів, наприклад, тютюнової мозаїки, віспи ВРХ або грипу.За теоретичними підрахунками сферична клітина діаметром менше 0,15-0,20 мкм стає нездатною до самостійного відтворення, тому що в ній фізично не можуть вміститися всі потрібні речовини та структури.Більшість бактерій безбарвні, деякі з них мають червоне, зелене і пурпурове забарвлення, що пов’язано з наявністю в них специфічного бактеріохлорофілу і бактеріопурпурину.

38

5. Форми бактерій.ПРОЕКТ № 2. «Шпаргалка»Дидактична гра «Доповідь» – При вивчення біології в 7 класі ми знайомилися з основними формами бактеріальних клітин. Тепер необхідно згадати цей матеріал та занотувати його на папері за допомогою малюнків, знаків, схем. Далі треба передати таку шпаргалку сусідові по парті. Після чого кожен робить доповідь за малюнком чи схемою свого сусіда як за опорним конспектом.

Дидактична гра «Комп’ютерний словниковий дощ».Розглянути малюнки різних форм бактерій, з’ясувати їх назви та знайти відповідність між малюнком і назвою.Форма бактерій може бути різна: паличкоподібна — бацили, у вигляді коми — вібріони, спіралеподібні — спірили. У кулястих бактерій (коків) пари клітин утворюють диплококи, ланцюги — стрептококи, пластинки, пакети - сарцини.

6.Поширення бактерій.ПРОЕКТ «Географічна подорож»Проблемне питання : Де поширені прокаріоти?Клас поділяється на чотири групи, які символізують різні середовища існування( повітря, вода, грунт, живі організми). З використання географічної карти з’ясовують місце поширення різних видів бактерій своєї біотопної групи.

Очікувані результати досліджень даного проблемного питання. Прокаріоти поширені скрізь, де тільки можливе життя. Вони оселяються на поверхні або всередині інших організмів (людини, тварин, рослин, грибів), мешкають у ґрунті, прісних та солоних водоймах. Їхні спори знайдені і в повітрі. Так, в 1 г ґрунту можуть існувати мільйони клітин бактерій.А в 1 мл (одна тисячна частка літра) води забруднених водойм та повітря їхніх клітин налічують сотні тисяч.

39

Є види бактерій, здатні оселятися навіть там, де немає кисню. Окремі види поширені в гарячих джерелах, температура води яких сягає + 90 °С.А деякі види бактерій виявлені в нафтоносних пластах на глибині кількох кілометрів.

• Бактерій багато в грунті, на дні озер і океанів – всюди, де накопичується органічна речовина. Вони живуть в холоді, коли стовпчик термометра ледве перевищує нульову відмітку, і в гарячих кислотних джерелах з температурою вище 90° С. • Деякі бактерії переносять дуже високу солоність середовища, зокрема, це єдині організми, виявлені в Мертвому морі.• У атмосфері вони присутні в краплинах води, і їх велика кількість там зазвичай корелюється із запиленістю повітря. Так, в містах дощова вода містить значно більше бактерій, ніж в сільській місцевості. • У холодному повітрі високогір'я і полярних областей їх мало, проте вони зустрічаються навіть в нижньому шарі стратосфери на висоті 8 км. 7.Життєдіяльність бактерійПроблемне питання:Які ознаки властиві живим організмам? Якщо бактерії ми відносимо до живих організмів, то чи потрібен їм кисень для дихання? (Більшість бактерій може обходитись без кисню. Деякі з них пристосувалися до життя навіть у воді ядерних реакторів. їхні спори не гинуть від опромінення.) Чим живляться бактерії?( Виявлено і такі бактерії, які живляться мармуром, цеглою і асфальтом, руйнуючи тим самим автошляхи, пам'ятники, будівлі. Японськими вченими було виявлено групу бактерій, яким абсолютно не шкодить отрута. Від такої отрути гинуть гризуни, доза її у половину міліграма смертельна для людини. А ґрунтові бактерії живляться цією отрутою, і це не шкодить їхній життєдіяльності.)

40

Живлення бактерій здійснюється шляхом всмоктування поживних речовин крізь напівпроникну мембрану. За типом живлення всі бактерії поділяють на автотрофи і гетеротрофи.

Пригадайте, що є характерним для кожного типу живлення.

Більшість бактерій є гетеротрофами і представлені паразитами та сапрофітами.

Бактерії-паразити живуть у тканинах живих тваринних і рослинних організмів, за рахунок яких вони і живляться (менінгокок, гонокок, сипний тиф, сибірська виразка, лихоманка тощо).

Сапрофітні бактерії живляться органічними решками відмерлих рослин ї тварин.

Автотрофні бактерії здатні самостійно синтезувати органічні речовини з неорганічних. Серед них є фотосинтезуючі (синтезують органічні речовини за рахунок сонячної енергії) — зелені та пурпурні бактерії; бактерії-хемосинтетики (синтезують органічні речовини за рахунок хімічної енергії окислення) — сіркобактерії, залізобактерії, нітрифікуючі.

8. Розмноження бактерійБактерії розмножуються поділом клітини на дві. Після

подовження клітини поступово утворюється поперечна перегородка, а потім дочірні клітини поступово залишаються зв'язаними в характерні групи. При цьому залежно від напрямку площини поділу і кількості ділень виникають різні форми: у кулястих бактерій пари клітин — диплококи, ланцюги — стрептококи, пластинки, пакети — сарцини. Паличкоподібні бактерії також можуть утворювати пари та ланцюги.

41

Розмноження брунькуванням

трапляється у бактерій як виняток.

Проблемне питання: як швидко розмножуються бактерії ? Розмножуються вони з фантастичною швидкістю. За 6 годин з однієї бактерії може утворитися півмільйона нащадків. Протягом доби маса нащадків однієї бактерії може досягти 1 млн. 800 тисяч

кілограмів, а через тиждень вона може дорівнювати масі земної кулі.Чому в природі немає стільки бактерій? Існують обмежуючі фактори (нестача їжі, вологості, отруйна дія продуктів виділення тощо) затримують розмноження бактерій або зовсім зупиняють його. Як бактерії переносять несприятливі умови існування ?

Насамперед, це можливо завдяки винятковій здатності переживати періоди несприятливих умов у вигляді спор або цист. При цьому частина цитоплазми або вся клітина оточується щільною захисною оболонкою. У такому стані клітини прокаріотів більш-менш тривалий час можуть витримувати низькі або високі температури, періоди посухи тощо. Коли ж настають сприятливі умови, клітини виходять з оболонки спори і знову починають живитися та розмножуватися. Вітер, водні течії, живі організми, транспортні засоби переносять спори на значні відстані. Утворення спор у бактерій - це не спосіб розмноження, оскільки кожна клітина дає всього одну спору і загальна

42

кількість особин при цьому не зростає, а для переживання несприятливих умов та розповсюдження.

Спори дуже стійкі: витримують тривале висушування, кип'ятіння протягом декількох годин, сухе нагрівання до 140oС|. Деякі спори витримують температуру -245oС. Стійкі вони і до дії отруйних речовин, зберігають життєздатність тривалий час. Так, палички сибірської виразки зберігають життєздатність, залишаючись у вигляді спор протягом 30 років.9. Роль бактерій у природі та у житті людини. (Самостійна робота з підручником – по групах)ІV. Узагальнення та систематизація вивченого, підсумки уроку.

1. Запитання для контролю: 1. Що спільного та відмінного між еукаріотами та прокаріотами?2. Де поширені бактерії?3. Що таке спори та цисти прокаріотів?4. Які існують форми бактерій?5. Охарактеризуйте основні процеси життєдіяльності бактерій.2. Тест – контроль - взаємоперевірка3. Учні узагальнюють результати виконання своїх проектів та

роблять висновок.Бактерії відносяться до Царства Дроб’янки Надцарства Прокаріоти - це одноклітинні організми, клітини яких не мають ядра та більшості органел.

Вони поширені в ґрунті, водоймах, повітрі, живуть в організмі інших істот. Одні з прокаріотів споживають готові органічні речовини, інші здатні їх створювати з неорганічних. Розмножуються прокаріоти поділом або брунькуванням. Несприятливі умови прокаріоти можуть переживати у вигляді спор або цист. V. Підсумок уроку. Самооцінювання та обгрунтування оцінок вчителем.

VІ. Домашнє завдання. - Вивчити відповідний параграф у підручнику.- До тексту параграфа написати опорний конспект (шпаргалку - це може бути схема, малюнок, короткий текст.)

43

* Скласти кросворд, реферати « Профілактика бактеріальних захворювань». Сердюк Л.М.,

вчитель біології ЗОШ І-ІІІ ст. № 17Тема: Біотичні, абіотичні та антропогенні фактори. Стабільність екосистем та причини їх порушення.

Девіз: Екологія природи – екологія душі.

Мета: продовжувати формувати поняття шляхи впливу екологічних чинників на організми; дати уявлення про основні форми співіснування організмів у природі; розвивати критичне ноосферне мислення; виховувати почуття гармонії, духовності, відповідальності за екологічний стан планети.Завдання уроку: 1.Ознайомитися з основними групами екологічних факторів, навчитися розрізняти та характеризувати їх.2.Вміти наводити приклади проявів різних типів взаємодії організмів в екосистемах.3. Довести твердження про цілісність і саморегуляцію живих систем.4.Визначити практичне значення знання форм взаємодії живих організмів для людини.Обладнання: таблиці, ілюстрації, картки з завданнями ,мультимедійна апаратура, презентації учнів, гербарії.

Хід заняттяI. Гармонізація простору.

Девізом сьогоднішнього заняття є дуже гарні слова: «Гармонія екології - гармонія душі». Вперше принцип гармонійного розвитку всього живого на Землі запропонував український вчений Володимир Іванович Вернадський, якого вважають основоположником вчення про біосферу. Пропоную переглянути відеоролик «Пробудження природи» та переконатися в цьому.

Знання, які ви отримаєте на сьогоднішньому занятті, мають переконати вас в тому, що, вступаючи в протиріччя із законами гармонійного розвитку Всесвіту, протиставляючи себе законам розвитку Природи, людство

44

поставило під загрозу не лише існування самого себе, але і цивілізації в цілому .II. Актуалізація опорних знань.- Що таке екологія?- Що вам відомо про екологічні фактори?. - Яка роль довкілля в життєдіяльності організмів?III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.- Чи існують на планеті організми, життя яких не залежить від впливу факторів навколишнього середовища?- Що таке середовище існування?- Як ви розумієте поняття « адаптація»?IV. Вивчення нового матеріалу.А. Бесіда.- Які середовища населяють організми нашої планети?(наземно-повітряне, водне, грунтове, організми інших істот)- Які чинники відрізняють умови життя в даних середовищах?Б. Робота в групах ( за підручниками, ілюстраціями, гербаріями), частково пошукова діяльність. - Наземно-повітряне середовище найрізноманітніше за своїми умовами. Серед абіотичних факторів провідна роль в ньому належить освітленості, температурі, вологості і газовому складу атмосфери. План роботи груп1.Уважно прочитати текст підручника.2.Обговорити його в групі.3.Обрати найважливішу інформацію.4.Обрати спікера для захисту результатів.1 група. Вплив світла на організми.1.Який вплив на живі організми мають: а ) ультрафіолетові промені; б) видимі промені; в) інфрачервоні промені; 2. Яка роль світла в житті тварин? 3. Назвіть види рослин по відношенню до світла на прикладі кімнатних квітів, або городніх культур..2 група. Вплив температури на організми.1.Якою є оптимальна температура для більшості організмів?

45

2.Навести приклади організмів, які можуть витримувати занадто високі та низькі температури73.Що таке анабіоз? Навести приклади.4.Які пристосування мають холодостійкі організми? Підібрати ілюстрації.3група. Значення води в житті організмів.1.Яке значення має вода в життєдіяльності організмів?2Які пристосування для економного споживання та витрачання води мають :

а ) рослини; б) тварини?

3. Серед гербарних зразків знайти вологолюбні та посухостійкі екземпляри. За якими ознаками ви їх відрізнили?В.Індивідуальні завдання. Опрацювати таблицю. Які переваги та недоліки кожного із наведених середовищ життя?

Чинники середовища

Водне середовище

Ґрунтове середовище

Наземно-повітряне

середовищеКисень не вистачає недостатньо достатньоВода дуже багато зазвичай

достатньочасто не вистачає

Температура змінюється майже не змінюється

значно змінюється

Світло мало немає достатньоСолоність висока (моря,

океани),низька (прісні

водойми)

незначна (зазвичай),

буває надмірна (засолені ґрунти)

незначна

Г. Розповідь вчителя. Словникова робота. В залежності від способу живлення і трофічних зв’язків у природі існують такі форми співіснування організмів:  хижак-жертва, паразит-хазяїн – це прямі живильні зв’язки, які для одного з партнерів мають   позитивне значення, а для другого – негативне (людина – ціп’як);

46

Симбіоз -  тип взаємовідносин організмів різних видів в угрупованні, при якому обидва організми (симбіонти) мають від цього певну вигоду. Поділяється:а) Мутуалізм (мають взаємну користь та не можуть існувати окремо);б) Протокоперація (співіснування вигідне, але можуть існувати окремо);в) Коменсалізм (використання один одного без завдання шкоди): Проявляється у формі сотрапезування, нахлібництва, квартирантства.Антибіоз - тип взаємовідносин організмів різних видів в угрупованні, при якому один з організми відчуває негативний вплив іншого.Поділяється:а)Аменсалізм (пригнічення одного виду іншим);б) хижацтво;в) конкуренція: - міжвидова;  - внутрішньовидова Нейтралізм -  взаємозв'язки між різними видами, які незалежні один від одного при спільному проживанні.Д.Перегляд презентацій учнів. Складання таблиці.- Переглядаючи презентацію, заповнити таблицю «Міжвидові зв’язки»Приклад взаємодії організмів Назва міжвидових зв’язків

V. ФізкультхвилинкаVІ. Закріплення та узагальнення знань.1. Робота в парах.Використовуючи зразки з гербарію, пояснити пристосування рослин до умов існування.2.Вправа «Творча лабораторія»( сильні учні)Розв’язати екологічні задачі.

47

1. Палеоботаніки часто знаходять неповні викопні рештки рослин-фрагменти коренів, стебел, листків. Припустіть, як по цих рештках можна визначити: водній, чи наземній рослині вони належать. (У водних рослин слабше розвинуті механічні й провідні тканини; розвинена аеренхіма)2. Після завезення в Австралію корів на цьому материку ледь не сталася екологічна катастрофа: коров'ячий гній став отруювати рослинність, голий неродючий грунт піддався активній ерозії , що згубило майже мільйони гектарів родючої землі. Який же вихід знайшли вчені та уряд в ситуації , що створилася ? 3. Березка обвиває стебла лише живих рослин , хміль обвиває будь-які вертикальні опори. Як це можна пояснити?3.  Дидактична гра «Збери речення». Робота в групах.

Учні отримують набір слів (відповідно до вивчених термінів), з яких вони мають скласти речення. Кожна група складає своє речення. Після того як речення складені, учні по черзі зачитують їх. (Роздавальний матеріал.)4. Вправа «Снігова куля» Навести приклади антропогенного впливу на організми.а) позитивного; б) негативного5. Інтерактивна гра «Швидка допомога».Учням пропонується швидко поставити вчителю запитання з тих частин теми, які були незрозумілими або не зовсім зрозумілими.VІI. Релаксація.

Уявіть, що ви потрапили до храму науки «Екології». Ви приємно вражені його красою та гармонією. Тут так спокійно та велично. Тихо лунає музика. Скрізь – квіти, під куполом літають барвисті метелики… А ось перед вами табличка з написом:«У природі всі види пов'язані різноманітними зв'язками та пристосовані до умов певного середовища. Вимирання будь-якого виду збіднює біосферу нашої планети. У природі не існує «корисних» чи « шкідливих»

48

видів . У природних угрупуваннях усі види є необхідними їхніми складовим.» (Учням пропонується відновити якомога конкретніше слова напису уявної таблички) Вчитель: А тому всі ми мусимо пам’ятати: «В природі ми лиш часточки малі. Земля не нам належить, ми - Землі.» Свій голос віддаю за матінку природу , За чистоту Землі, красу і вроду,За екологію довкілля і душі.Віддай і ти, й діла свої лише на благо їй верши. Голосування умовними фішками)

VІІІ. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання.1.Вправа «Мікрофон»- Що нового про взаємозв’язки ви дізналися сьогодні?- Які групи чинників впливають на організми?

2.Технологія «Незакінчені речення»Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:- На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…- Урок важливий, тому що…- Я навчився…- Тепер я знаю , що …

ІХ.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання1.  Завдання для всього класу:опрацювати статтю у підручнику .2.  Індивідуальні завдання.(за вибором):а ) підготувати малюнки або фотографії живих організмів, що мешкають у різних умовах (воді, ґрунті, у пустелях, на полюсах, у повітрі тощо).б) розробити невеличкий проект «Виявлення рівня антропогенного впливу в екосистемах своєї місцевості»

49

Картка оцінювання роботи учняПрізвище та ім’я учня ________________________

Вид роботи Критерії оцінювання Оцінка учня

Оцінка учителя

Робота в групі 1.Читав і вносив пропозиції -1 бал2.Виступав -1 бал3.Записував пропозиції– 1 бал

Домашня презентація

1 – 3бали

Складання таблиці

4 – 5 правильних відповідей – 1 бал2 – 3 правильні відповіді – 0,5 бала

Робота з гербарієм

6 правильних відповідей –2 бали4 – правильних відповідей –1 бал2 – правильні відповіді – 0,5 бала

«Творча лабораторія»

1 – 3 бали

Всього _____________ балів ( учень)Всього ____________ балів ( вчитель)

Вдовиченко В.В.,вчитель біології ЗОШ І-ІІІ ст. № 12

50

Вікторина "Великі імена в біології"

1. Французький вчений, який запропонував термін «біологія» (Жан Батист Ламарк)2. Хто вперше сконструював мікроскоп і відкрив клітинну будову рослинних тканин? (Роберт Гук.)3. Який вчений вперше побачив під мікроскопом бактерії та одноклітинні тварини? (Антоні Ван Левенгук.)4. Який німецький зоолог сформулював основні положення клітинної теорії? (Теодор Шванн )5. Цей чеський вчений установив основні закономірності спадковості. (Грегор Мендель.)6. Назвіть англійського вченого, який створив теорію природного добору. (Чарльз Дарвін)7. Хто заклав основи зоології та вперше в історії впорядкував знання про природу, виділивши основні її компоненти? (Арістотель)8. Кого вважають батьком ботаніки? (Філософа Теофраста )9. Який вчений вперше зробив анатомо-фізіологічний опис людини? (Клавдій Гелен)10. Хто із вчених відкрив велике і мале кола кровообігу? (Вільям Гарвей)11. Хто запропонував принцип подвійних назв рослин і тварин? (Карл Лінней)12. Цей видатний американський генетик створив хромосомну теорію спадковості. (Томас Морган)13. Який вчений відкрив існування вірусів? (Д.І. Івановський)14. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості сформулював російський генетик і селекціонер … (М.І. Вавилов).15. Вчення про ноосферу, як новий стан біосфери створив … (В.І. Вернадський).16. Подвійне запліднення у рослин відкрив український вчений… (С. Г. Навашин).17. Дослідив будову ланцетника відомий український зоолог… (О.О. Ковалевський).

51

18. Видатний хірург, заклав основи топографічної анатомії та оперативної хірургії. (М.І. Пирогов).19. Інфекційне захворювання, яке приводить до загибелі печінкових клітин і порушує всі функції печінки відкрив… (Сергій Боткін).20. Захисні функції лейкоцитів відкрив російський біолог… (Ілля Мечников).21. Видатний хірург-кардіолог, який запропонував модифікацію апарату штучного кровообігу та протезів клапанів серця… (М.М. Амосов).

Мішньова О.А., вчитель біології гімназії

52

Література

1. Біологія. 6-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Наказ МОН України від 29.05.2015 № 585.

2. Віруси та їхня будова // Біологія (Основа). – 2015. – № 1-2.

3. Лаховська О.В. Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища // Біологія (Основа). – 2016. – № 12.

4. Маруленко І.М. Викладання біології // Біотехнологія: перспективи розвитку. – 1997. – № 7.

5. Мироненко І.В. Формування загально біологічних понять в учнів основної школи. – Миколаїв: МОІППО, 2013..

6. Мироненко І.В. Розвиток логічного мислення під час формування загально біологічних понять учнів основної школи. – Одеса, 2013.

7. Симоненко О.М. Генетична та клітинна інженерія // Біологія (Основа). – 2016. – № 13-14.

8. Уайтлер А.С. Екологічні фактори // Біологія (Основа). – 2016. – № 1-2.

9. Швайка Н.П. Історія вивчення клітин. Методи цитологічних досліджень // Біологія (Основа). – 2017. – № 6.

10. Яковлєва С.В. Уроки біології. – Запоріжжя: Просвіта, 2003.

53