ДОСВІД РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ЗОШ І-ІІІ ст. №12ВАРЕНИК СВІТЛАНИ ВАСИЛІВНИ

Корекція девіантної поведінки через соціально-психологічний театр «МАСКА»

Важливе значення у вихованні особистості належить інноваційним формам роботи, однією з яких є соціально-психологічний театр. Завдання соціально-психологічного театру - активне формування соціально-психологічного ідеалу, вираження його у вигляді певних психологічних образів, за допомогою яких соціально-психологічні ідеї, моральні норми, життєві цінності перетворюються в особистісний досвід людини. Театральне мистецтво, на думку багатьох науковців, має особливо вагомий виховний потенціал, адже саме у театрі життя відображається жвавою, конкретною людською подією. Сила емоційно-чуттєвого та ідейно-психологічного впливу театральної роботи робить її одним з найефективніших засобів формування ціннісних орієнтацій підлітків, утвердження здорового способу життя. Адже соціальні норми засвоюються тоді, коли вони емоційно переживаються.

Кілька років тому у Первомайській ЗОШ І-ІІІ ст. № 12 створено соціально-психологічний театр "Маска", за основу якого взятий досвід роботи соціально-психологічного театру м. Сміла Черкаської області.Мета роботи театру:

- корекція поведінки учнів «групи ризику»;- допомога підліткам щодо адаптації в соціумі - формування навичок здорового способу життя; профілактика

правопорушень серед учнівської молоді; боротьба з негативними проявами в молодіжному середовищі;

- формування активної життєвої позиції. Шкільний психологічний театр, окрім свого прямого призначення, задовольняє потребу у набутті нового емоційного, соціально-перцептивного досвіду, досвіду стосунків, творчому самовираженні особистості.

Кожного разу, підбираючи репертуар для сценічних постановок, ми намагаємося порушити й проаналізувати соціальні, психологічні і молодіжні проблеми. Під час вистав і актори, і глядачі мають змогу висловити свої думки, проаналізувати ситуацію, визначити власну позицію, спроектувати різноманітні моделі поведінки, життєві ситуації.

Відмінність соціально-психологічного театру у тому, що це, перш за все, засіб привернути увагу до проблеми та активізувати ресурси для її вирішення. Театральні постановки підсилюють суперечності внутрішнього світу людини та конфліктів, що виникають у її оточенні. Це – своєрідне збільшувальне скло, через яке легше побачити та розпізнати проблему.

Відтворення сценічних образів відбуваються у різноманітних формах: переказ відібраного матеріалу, інсценування художніх текстів, імпровізація життєвих ситуацій. Для такого театру важливе не походження сценарію, а близькість і співзвучність сюжету особистим переживанням підлітків, доступність теми для сценічного втілення і особливо ресурсний потенціал

фінальної частини вистави, який і спричиняє магічну дію на особистість актора і глядача.

Кожна постановка сприяє особистісному розвитку учасників. Через театральну гру учні отримують можливість вийти за рамки тієї реальності, у якій живуть, наділяючи предмети оточуючого світу іншими смислами. У сценічній практиці відбувається актуалізація чи набуття відсутнього досвіду, його усвідомлення і присвоєння через особисті переживання. Завдяки рефлексії, що супроводжує театральну гру, ми отримуємо ефективні інструменти корекції набутих стереотипів. Це сприяє відновленню цілісності особистості, підвищує відповідальність за власні вчинки, сприяє встановленню контролю над поведінкою.

Соціально-психологічний театр «Маска» відтворює складні життєві ситуації, у які може потрапити молода людина. І допомагає програти найдивовижніші шляхи їх вирішення, навіть фантастичні, відчути весь спектр емоцій, зрозуміти хід думок партнерів, дає можливість будь-якому глядачеві у пориві фантазії реалізувати власний задум і оцінити його втілення, не боячись осуду, нерозуміння чи неприйняття. Тому учасником театральної студії може стати кожен бажаючий.

В нашому театрі протягом 2012 року займалося 10 осіб, серед яких були і учні «групи ризику», і учні, що стоять на «негласному внутрішньо класному обліку», і обдаровані. І нехай хтось не був здатен виконувати ролі через надмірну скутість чи з якихось інших причин, проте кожен став повноправним учасником дійства у ролі талановитого режисера, сценариста, редактора, костюмера, музичного редактора чи декоратора. Робота у такому цікавому творчому проекті знаходиться кожному.

Перед тим, як розпочати роботу над сценарієм, багато часу приділяється спеціальним заняттям на формування акторських вмінь. Перш за все, це спеціальні завдання на формування чіткої вимови, адже акторів повинні добре чути і розуміти, про що вони говорять. Це розучування скоромовок, інтонування фраз. Велике значення мають і вправи на розвиток міміки і пантоміми. Відтворення певних образів має й велике корекційне значення. Наприклад, учні із підвищеним рівнем агресивності зображують маленьких і беззахисних тваринок, добрих і щедрих персонажів. А невпевнені у собі - успішних бізнесменів, королівських осіб.

Протягом навчального року було представлено дві постановки. Перша «Твій вибір» - для учнів 7-9 класів. В ній піднімалася проблема вибору підлітками моделі соціальної поведінки в ситуації маніпулювання свідомістю.

Інша постановка «Час збирати каміння» - для підлітків та їх батьків. Актори намагалися висвітлити проблему поведінки підлітка в кризовій ситуації, донести значення батьківської любові, як значимого ресурсу для виходу з кризи.

Робота над будь-якою з постановок проходить у чотири етапи:1 етап – вибір і обговорення проблеми.

Тренер разом з учасниками визначають актуальну проблему, яка може зацікавити і емоційно «зачепити» аудиторію. Для нашої шкільної громади актуальними виявилися проблеми тютюнопаління серед підлітків та стосунки з батьками.

З учасниками театру було проведено заняття на тему «Чому підлітки починають палити». На ньому обговорювалися основні мотиви підліткового тютюнопаління. Після такого заняття й було обрано сценарій «Твій вибір», де саме розкриваються основні форми маніпуляції тютюнової індустрії із свідомістю споживача, особливо молодої людини. А перед роботою над сценарієм «Час збирати каміння» був проведений «круглий стіл», присвячений проблеми взаємостосунків підлітків та їх батьків. Визначилася основна проблема – батьки не прагнуть зрозуміти життя своєї дитини, її проблеми, часто на це їм просто не вистачає часу.

2 етап – робота над сценарієм. На цьому етапі розписується сценарій, створюються портрети героїв постановки, підбирається музичне оформлення, створюються декорації. На першу, дебютну постановку був обраний готовий сценарій «Твій вибір». Але в ньому змінені деякі фрази і кінцівка, бо на думку багатьох учасників вони були дуже «пафосні» і «високолітературні», так підліток ніколи не говорить. Друга постановка - «Час збирати каміння» - результат спільної роботи керівника і учасників театру. Дуже важливий момент – створення портретів героїв і розподіл ролей. Важливо визначити характерні риси, емоції кожного, мотиви вчинків. Саме тут активно здійснюється психологічна допомога тим, хто не здатен осягнути почуттів та переживань інших. Тому зміст корекційної роботи на цьому етапі: формування розуміння іншої людини, розвиток емпатії і толерантності, аналіз поведінки через розпізнавання особистісних рис. Розподіл ролей також несе корекційне навантаження. Тут керівникові важливо продумати, як організувати роботу, щоб проблемні учні спробували нові моделі поведінки, побували «у шкурі» візаві. Варто також продумати ролі таким чином, щоб учні були здатні реалізувати поставлені цілі.

Наприклад, під час роботи над постановкою «Твій вибір», ролі тютюнового магната і фахівців з продажу сигарет отримали учні «групи ризику», які вже епізодично палять. Вони повинні були зобразити цинічність продавців цигарок, показати, як такі люди маніпулюють молоддю, використовуючи прагнення підлітків бути незалежними, дорослими і яскравими. На роль Героя, який вміє зробити самостійний вибір, був обраний учень, сприятливий до впливу маніпуляторів. Коли розподілялися ролі в постановці «Час збирати каміння», для ролі батьків відбиралися учні, стосунки яких із батьками були проблемними. Цікавим моментом було й те, що в образах Темного і Світлого ангелів (голосів розуму і спокуси) були брати-близнюки. Також один учень з девіантною поведінкою ніяк не міг говорити текст, постійно збивався, хвилювався. Тому йому була

запропонована роль Непорозуміння, в якій підліток без слів, одними рухами мав показати, як сковує таке почуття людей. Велике значення для вистав соціально-психологічного театру має музика. Учні самостійно підбирали сучасні мелодії, які відображали емоційну атмосферу мізансцен.3 етап – репетиції і ,власне, вистава. Це найтриваліший етап роботи (1-3 місяці). Проводяться репетиції, відпрацьовується кожна фраза, кожен рух акторів. Як правило, все це відбувається після уроків. Тут важлива атмосфера, коли підліток вільно себе почуває, проявляє ініціативу, ділиться думками і проблемами. Такі хвилини варті всіх на світі настановних бесід. Саме тут відбувається повільне перетворення особистості, з’являється взаєморозуміння, руйнуються стереотипи та зав’язується справжня дружба.

І, нарешті, сама вистава. Вона триває 15-25 хвилин, складається з 3-5 мізансцен і закінчується стоп-кадром. Саме тут учні максим вільно розкриваються, перевтілюються в свої образи, саме тут відчувають впевненість у собі, захват від ігри і постановки, визнання публіки, адже деякі з них є аутсайдерами в класі, яких просто не помічають. Фінальна сцена не завершена, глядачам пропонується продовжити розвиток подій.4 етап, останній – обговорення.

Етап обговорення вистави триває до однієї години. Він є дуже важливим у всій роботі театру. З глядачами обговорюється гра акторів, яскраві моменти вистави і, звісно, проблема, здійснюються спроби передбачити наслідки поведінки героїв, відбувається обмін почуттями, рефлексія. Дуже часто глядачі намагаються запропонувати свій, на їхню думку найдоречніший, варіант фіналу постановки.

В такому театрі немає однозначних відповідей на питання, як і не може бути ідеального варіанту розв’язку подій. Дуже часто відбуваються палкі дискусії на запропоновані теми. І це є найважливішим елементом цієї інтерактивної техніки. Звісно, значна роль належить психологу-керівнику театру, який веде обговорення. Важливо відчути і вчасно відреагувати на дії, висловлювання глядачів. Також відбувається і засвоєння інформації профілактичного змісту. Найбільший ефект досягається, коли джерелом інформації є самі підлітки. Соціально-психологічний театр – це роздуми, досвід плюс дії. Великий вплив він має і на глядачів, і на самих акторів-учасників. В процесі занять з акторського мистецтва і безпосередньо під час роботи над роллю відбувається формування поведінкових і комунікативних навиків, що впливає на формування позитивної «Я-концепції». Під час обговорення сценарію вистави учасники вчаться глибше бачити і розуміти процеси, які відбуваються у внутрішньому світи людини, намагаються співвідносити причини і наслідки вчинків героїв.

Виконання ролей, підбір музики, створення образів – все це соціально значущі форми самовираження. В процесі «життя на сцені» відбувається самопрезентація і саморозкриття особистості.

Соціально-психологічний театр «Маска» став способом вирватися із звичного оточення, приміряти на себе безліч ролей та ситуацій, програти найнеймовірніші та карколомні сюжети. Він дав шанс за допомогою творчого діалогу з однолітками-акторами осмислити власне ставлення до оточення, соціальних подій, фактів і всього того, що є вагомим, значущим і цінним для підлітків. Завершити хочу словами А. Боаля: «Театр - це поєднання знань і творчості: він повинен і може бути засобом трансформування суспільства. Театр може допомогти нам збудувати наше майбутнє замість того, аби просто чекати на це майбутнє».

Додаток

Вистава «ЧАС ЗБИРАТИ КАМІННЯ»Тема: поведінка підлітка у кризовій ситуації; вплив сімейних конфліктів на особистість дитини; підтримка батьків як ресурс для виходу з кризової ситуації.Дійові особи: Події відбуваються в школі та вдома у дівчинки.

Дія першаРанок. Учні приходять до школи. Починають спілкуватися, у цей час заходить Марина.

Ніна: О! наше опудало прийшло!Дмитро: звідки вона тільки взялася у нашому класі? Непорозуміння якесь.Аліна: Ви тільки подивіться, у чому вона! Не одяг, а лахміття. В неї навіть хлопця немає. Опудало! Звучить тривожна музика. Приниження продовжуються, дівчинка не витримує і тікає…Дмитро: подумаєш, ми образилися…

Дія другаВдома. Стоять два стільця. На одному сидить батько. Мати навпроти нього. Вони сваряться. Заходить дівчина і чує їхню розмову.Мама: хіба ти батько? Тобі немає діла ні до мене, ні до дочки.Батько: у мене немає вільного часу, щоб дивитися за нею. Я працюю з ранку до ночі.Мама: їй потрібен батько, а не тільки мати. Скільки це буде продовжуватися? Все! Набридло! Я втомилася!Батько: Ти думаєш, що я не втомився! Якби не гроші, то вам і батько не потрібен! Все! Відчепися! Сідають спинами один проти одного. Входить Непорозуміння, тягнучи чорний шлейф і зав’язуючи ним батьків. Марина підходить до краю сцени.

Дія третяДівчина стоїть на краю сцениМарина: Чому я не така як усі? Чому однокласники з мене знущаються? Що я їм поганого зробила? Я ж така, як вони, я хочу з ними спілкуватися, ходити на дискотеку. А батьки…Вони весь час сваряться. А мене не помічають. А як

ми раніше жили… Ми були однією сією, ми були разом. Ми були… Тепер нас немає! Я нікому не потрібна! Чому все так? Що мені робити? До неї підходить хлопець з їхнього двору ОлегОлег: Привіт Маринко!. Марина: Привіт.Олег: Чому сумуєш? Проблеми якісь?Марина: Олег, мені так гірко на душі… В класі мене постійно дражнять, а якщо ні, то демонструють повну байдужість. Батьки весь час з’ясовують стосунки між собою. Я не знаю, як мені все це подолати, як жити далі.Олег: Послухай мене, забудь. Я допоможу тобі. У мене є те, що розвіє всі твої проблеми. (протягує їй таблетки). Спробуй, і життя знову стане прекрасним. Перший раз – для проби, безкоштовно. А там видно буде.(дає їй таблетки).Марина: (трохи розгублено): Дякую…Олег: Ну, я пішов? Бувай!Марина: Бувай!

Дія четвертаМарина залишається сама, роздумує.Голос: Камінь на серці і на душі від розпачу, від болю. І все болить… І розум, і душа, і тіло. Вона втратила останню надію! Вона на краю прірви! Сама…Марина: Що ж мені робити? може й справді спробувати і не турбуватися ні про що.Звучить музика. З’являється Світла Постать.Світла Постать: Що ти робиш? Одумайся, адже ти губиш себе. Подумай, що станеться з твоїми батьками? Це не вихід. Потрібно не уникати проблем, а вирішувати їх.З'являється Темна Постать.Темна Постать: Ну й що ти роздумуєш? Прийняла й кайфуй. І ніяких проблем. Життя знову буде прекрасним, хоча й не довгим. Хіба твоє справжнє життя назвеш класним. Ти нікому не потрібна. Так що давай. (підштовхує руку з таблетками).Дівчина(кричить): У мене немає більше сил! Я не можу так далі1 Мамо! Тато!Батьки розривають шлейф і підбігають до доньки, обнімають її.

Голос: Час збирати каміння….