rtPOЛETAPl ВСІХ КРАІН. ЄДНАЙТЕСJІІ РІк ВІІ.ЦІІІІJІ ХХ
СТЯХЯНОВЕUЬ .м 34 (1483)
СЕРЕДА
20
ЦентральввІ КомІтет КПРС вислов.11ює тверду впевненість
в тому, що проведении 40-х роковин Жовтня ще тісніше
згуртує всі народи нашої країни навколо Комуністичної партії
і Радянського уряду, ще більше зміцнить нерушимиІt союз
робітничого класу і колгосоного селянства, дружбу народів
СРСР, зміцнить інтернаціональні зв'язки нашого народу з трудящими всіх країн і ще вище піднесе творчу ініціативу
11 активність мільІонних мас трудящих у боротьбі за комунізм.
Орrаи Бро:вареr.коrо раІоввоrо коІІІтету Rо•увJетв'ІfвоІ uртІІ J:враІии та раІоввоІ Ра,ци АеnутатІ:в тpJASЩIJ:
RиІ:веькоІ об.ІаетІ
БЕРЕЗНЯ
1957 р.
Ціна 15 коп.
ПОСТАНОВА ЦК КПРС •
про пІдготовку до святкування 40-х
Великої Жовтневої соціалістичної роковин
Сьои()ГО листопа,~;а 1957 року . минає сорокаріччя Велик.оі Жовтневзі соціалістичної ре-волюції, юtа. ві,J;хрила нову еру в ісrорії лщства - еру ~раху ка.пі
талізм:у і ут-вердження нового, соціuіетичноrо суспільства..
Жоотнева ооціалkтична революція була з,J;ійснена піх керівництвом: Комуністичної партії на чолі з великии Ленінии. Повзливши .владу поміщикіJВ і каnіталістів, вона встанооила в нашій країні політичне Ііанування робітничого класу, ,J;ИІtтатуру пр(}летаріату, Ра
хянську вла.ху - найвицу форму ,J;ffiloкpaтii, ,~;ехокра
тіі ,~;ля найширших народних мас. Вперше в історіі наро,~; став госпо.в;арем своєї країни: фаі)рики, заво,щ і
залі'Зниці, зе:м:ля та. її нцра стали на~банням трудящих.
В усіх революціях иинулого відбувала.сл: зміна О'Аніві форми експлуатації іншою формою, зміна. nануІВання ()хного е-:иплуататорськ(}го к.ласу інmии е'ІІіСП
JІУ.а.татореькии к.ласои. Жовтнева реоолюція привела
.в;о знищення в СРСР В'СЯК(}Ї ексnлуатації людини
лщиною і всіх форм на.ціональН()ГО гноблення та націонаJІьної нерівносrі.
Велика Жовтнева соціалістична революція знаменувала собою найrлІІІбший переворот в екон'О'Міці, в
uасовій структурі суе.пілье'11Ва, •В національних відноеинах, в політичному і культурному житті народів.
Жовтнева соціалістична революція врятувала нашу країну ві.в; економічної і національної катастрофи, що нависла нах нею, .ві~ загрози резчленування і понево
лення її іХ'ІІеріалІетични:хи хижаками. Вон·а розв'яза
ла питання, яке В. І. Ленін називЗІв «nитаннях життя і сиерті .~;есятків иільйоні:в людей», проголосивши
хир і вказавши всім народам вихід з криваво-і іиперіалістичноі бойні. Ця велика наро,цна 'Революція в прикладом найсхіJІивішоі, найбеззаmітІііmоі боротьби
робітників і селян проти війни, за мир .u:іж наро.в;аии.
Ве.1ика Жоотнева. соціалістична ревоJІюція була з.в;ійснена ni,~; всеперемагаючим прапором иаркси.зху
JІенінізиу. Вона заща;Іа величезної сили у.в;ару по бур_
жуа.зиій і.в;еології, по ідеоології опортунізq і рефо-рміз
ху всередині робітничого руху, П(} соціал-шовінізмові
і реакційН()ИУ націоналізмові; вона. втілила в житт·.я
велпі принципи пролетарського інтернаціоналізму,
зробила революціонізуючий вплив на уми трудящих в
усіх країнах, пі,щесла на новий ступінь ооітовий ро
бітничий і наці'ОНаJІЬНО•ВИ:ШОЛЬНИЙ рух. Жовтнева С()Ціалkтична револ10ці.я відкрила. най
ширший простір яля розвитку про,цуктивних сид Ра
яянеькоі країни. Вона підняла Д(} свідомої історичної
творчості найширші наро.в;н:і маси, які виявили чудеса
героїзму в боротьбі проти сил старого, віджилого ла
АУ, в творенні ноооrо, пере.в;ооюго суспільства.
Жовтнева соціалістична революція розкріпачила
жінку, забезпечила ій повну рівноnравність у поЛітичному і rромадсько:и:у житті, відкрила пере,~~; нею
широкі можливості для активної участі в громадській
nраці і у вихованні холодого nокоління, високо під
несла rі.в;ність жінки-матері. Жовтнева революція від
:ttрила перея .молоддю всіх національностей, які насе
JІ.яють ра,Jtянську країну, широкий шлях )to оволодін
ня знанняхи, )to набу'І'І.'я виробничої кваліфі:&ації, хо
творчої праці, до .~;ерзання і подвигів в і'х'я щастя і
слави радянсьІrого народу, в ім'·я комунізму.
Нелегкою справою було П(}буцвати соціаліІзм у ·Відсталій, аграрній країні, розореній війною, оточеній
з усіх боків ворожи.u:и капіталіетичними ,~;ержаmами.
Багато труднощів і переШК(},Ц було на шляху будів
ництва соціалізму, але героїчний роо1тничий клас,
трудяще селянство, передо.11а інтелігенція нашої к•раі
ни, заnалювані і керовані ленінською Кохуніетичною
партією, не ві,~;ступили перед цими тру.в;нощахи і пе
решк.одами, зу.JІ:іли по,11;олати їх в суворій боротьбі nporи ексnлуататорських к.1аеів, проти м:еншовиків, есе
рів, троцькіС'rів, бухарінців, буржуазних націонао~іе·
fів ta інших ворогів еоціалізху. В історично иайRоротші етроRи р&.(янськиі нарож
здійснив соціа.tістичну інпстріалmацію країни, роз·в'srзав наіі'важче nіс.'Ія взяття вла..-и завдання пролетарської революції - колективізацію сільського rоспщарства, з.в;ійснив культурну революцію, лік:віо,J;ував
експлуататорські класи, побудува·в перше в світі со
ціа.лістичне суооільетво. Всі ці пере•хоти завойовані зз 40 років існ}'ІВання Ра,;янської влци, з яких не м:енmе 18 років зайняли громцянсьltа і друга світова ІВійни та да.п:ьші періоди відбудови НЗ>р(}.ЦНаrо rоопохарства.
Всесвітньоісторична nеремога ра.дянсь:trоГО наро.в;у
н.щ флmизхом: у ,ц>уrій світовій війні врмувала не
тільки народИ Радянськог(} Союзу, але й усе людетво вi,JJ; загрози фашистського поне~волення. В ході цієї
війни радянський народ, політична і ЄІІtоноиічна си
стема соціалізму з честю витрихали всі' виnробування,
а Ра,;янська .-;ержава стала Щі'~ міцнішою і могутні
шою. Все це ооі..;чить про невичерпну життєву силу соціа.rістичв:оге .ra,ur.
Ш,; керівництвах Комуністичної партії Ра.в;я.Іі-ськиіі: Союз перетворився в м(}rутню іщстріальну
державу СІВіту, в країну передової техніки і науки.
До 1957 року промисловість СРСР порівняно з дореволюційних часом виросла більш як в 30 ра;з, а важ
ка індrстрія, основа ро:mитку вс1е1 соЦІалІстичної
еко-номіки, - більш як в 50 раз. Створення м(}rут
ньоі еоціалістичи(}і іщустрії - О"Снови соціалістич
ного госпо}.{а.рства - це безприкла,~;ний подвиг геро
їчного РGбітничо·го к.иасу, народної інте.1іrенціі, всьо
то ра,~;янсмtоrо наІЮп.
ЖооІтнева еоціалі~ична. революція і колективіза
ція сіль·ськог(} госпояарства знаженували собою най
глибше nеретворення основ сільськогосподарсь·кQго
rвиробництва, життя і побуту всього селянства. В ус
. піmноиу здійсненні намічених партією в останні ро
ки зах'О·дів по крутому nіянесеннІО сільеькоrосnо)І;ар
ського виробництва. знову й знову виявились веле
тенська сила колгоспного ла,~;у, переваги великого,
усуспільненого С'ОЦіалістичного сільського господар
ства. Оснащення сільського господарства пере,11;овою
технікою, широке впро!Вадження в колгосnне і рад
говпне виробництво досягнень науки й перцооого
досві,u, освоєння багатьох мільйонів гектарів цілин
них та перелогових земель да.JІи змогу значно збLlь
шити виІЮбництво зерна і рушити вnерц тваринни
цтво.
Всі ці економічні успіхи, величезний стриб()К нашої країни ві,J; ві•дсталоі, примітивної в иинулоиу
техніки до першокласної машинної ін.в;устріі, .в;о гі
гантських гідроелектростанцій, автоматики, телеме
ханіки, вик'Ористання атомної енергії переконливо по
RІІіЗують всесвітньоісторичні перевати соціалістичної
систеии господарства.
Жовтнева соціалістична революція від'Крила най
ширший простір хля політичного й ЄКQНОмічноrо роз
·витку всіх націоназьностей, які населяють СРСР,
для у'118ер,~;ження їх державного суверенітету і роз
·квіту культури національної формою, соціалістичної
змістом. Велика дружба, еднання і взає:ІІщоnомога
народів прийшли на З"Міну колишній іх роз'єднаності
і неnрия·зні. Восторжествува.JІа ленінська національ
на політика - nолітика рівноправності, ,;ружби й
братерства всіх наро.в;ів і націй.
У боротьбі за соціалізм радян.ські люди робіт-ники, селяни, інтелігенція зр(}Стали ,~;уховН(}, Підви
щувалась іх СІВі,в;охість, у повнш мірі прояmлялися
:могутні творчі сили наро.!(у, як героя і творця історіі, ,будівника НОВ(}Г(}, соціалістичного життя.
В СРСР вперше в історіі покінчено з безробіттни
злиднпи. Ра:юм із зростаннях про.в;уктивності
праці, піднесенням промислового і сільськогосподар
ськt}rо виробниrrrва зр(}стає національний доход, під
вищується життевий рівень трудящих міста й села.
В країні, яка .в;о революції налічувала 76 процентів неписьм:енв:ого населення (віком ві,J; 9 років і старще), всю,J;и :ц;ійсиев:о загальне се.прічне навчаииа:,
••• революцtt
Л(}Чато перехід до загального де.с-ятирі'ІНоrо навчання. В усіх союзних республіках виросла численна народна інтелігенція, яка впевнено рухає вперед ра,~;янську науку, техніку, культуру.
Перемога Великої Жовтю~вої С{}ЦЇалістичної революдіі і утвердження соціалістичного ладу в радниській країні зробили визначальний вnлив на весь хі~ історичного розвитку. В ЄврООІі і Азії розгорнувся могутнііі пролетарський і націuнально-визво-льн:шй рух. Розгром фашистських еил у другій с·вітовій вій
ні, в чому вирішuьна заслуга належить Радянеь·хому Союзу, ще більше розв'язав революційний пролетарський і національно-визвольний рух. До ажтивно
го політичного життя про·буди.лися сотні мільйонів
людей в країнах Азії і Африки, які віками страж,;а
ли під ігом: Rt}лоніаЛ:ьно-го поневоJІеННІІ. В результаті переможного націона.п:ьно-визвольного руху здобули
незалежність найбільші .в;ержави Схояу, · які ;ві,~;ігра
ють тепер важливу роль у міжнародних відносинах,
ІВ боротьбі за мир.
Найбільш значною по,~;ією світової історіі піс.~я Великої Жовтневої соцІа.штичноі революції бу.rа
перемога соціалістичних революцій в Китаї і в ря,.ї
.в;ержав Європи й Азії. Будучи резу.1ьтато:іr героічноі
боротьби народів, ці ре:волюціі є, разом з тих, сві,~;ченням триваючого розпаду світової :&апіталістичної
CИCTffilИ, Не3,J;ОЛаННОГО ПОСТ}'ІІІалЬНОГО руху BCitm'O людства до соціалізму. Криза світ<>воі системи капі
та.лізму, що почалась з часу ЖовтнеВ(}Ї революції,
стае все гострішою і глибшою. Країни, яJ.ti від:Пали
вія ка.піталі·стичноі системи, утв(}рили разом з Ра·
дяіІсь:к.ии Союзом єдиний соціалістичний табір, еко
номічна, П(}Літична і і.J;ейна могутність srкого бе:ше
рервно посилюється, що бдагО'ГВорно впо~~ивае на
весь хі.в; овітового розвитку . Велика співдружність соцІаЛІстичних краін, яка
об'в,цнуе братніми узами Союз Радянськm: СоціаJІі
стичних Республік, Китайську Наро,!;ну Республіку,
Народну Республіку Албанію, Народну Республіку
Болгарію, У горську Народну Ресnубліку, Демокра
тичну Республіку В'єтнам, Ніхецьку Де~мократичну
Ресnубліку, Корейську Народно-Демократичну Рес
nублі·ку, Монгольську Народну Республіку, Поль
ську Народну Республіку, Румунську Народну Рес
пуііліку, Чехосл-овацьку Республіку, стала. незла»:
ною твер,цинею миру і б-езпеки наро,ців.
Величезні досягнення в у6х гадузях суспільного
життя великої спів,~~;ружності С(}ЦІалІстичних краін
викликають шалену лють імперіалістів. Протяг()І}{
сорока років існування нового· суспільного ладу м:іж
народна. реакція намагалась тляхох шпигунства і
диверсій, контрреволюційних змов і прямих воєнних
авантюр перешк·одити переможному розвиткові со
ЦІалІстичних краін. Однак усі ці спроби зазнали
банкротства, бо ніякими хитрощами не можна еоnи
нити всесвітньоіеторичний процес утвердження но
вого, соціалістичного ла.ду. Про це наочно свідчить
недавня спроба міжнародної імперіалістичної реак
ції повалити народно-демократичний лад в Угорщи
ні, яка зазнала цілкО'Витато провалу. Про це гово
рять і інші nідступи та. провокації імnеріалістичних
агресорів, оорmюва.ні на загострення міжна·рожноі
обстановки. В. І. Ленін вказував, що до соціалі·З':vу рано чи
пізно прийдуть усі країни. ПідкреслІОючи необхіж
ність строго враховувати національну своєрідність і
специфіку різних :краін, ЛеЩн відзначав, що основні
заксно.иірноеті і риси рО"звитку соціадістичн(}Ї реDС·
.ІІЮЦіі в СРСР мають не міщеве, не націонадьно
особл:иве, а иіжнар(}дНе значення. Та;кими спільними
рисами і закономірн(}стями є: диктатура пролетарі
ату, тоб'М політична вла.в;а. робітничого класу, керо
ваного Комуністичною партією; союз робітничj}rо
.кJІасу з основними масами селянства та всі.м:а іюпиих верствап тру.в;ящих; ліквідація національного
(Зuім'ІСІUUІ аа 2 стор.).
СТАХАНОВЕЦЬ Середа, 20 березня 1957 року.
ПОСТАНОВА ЦК КПРС
40-х • ПрО ПІДГОТОВКУ ДО святкування роковин
Великої ~овтневої • • •• • •• СОЦІаЛІСТИЧНОІ реВОЛІОЦІ І
(Закінчення)
гніту і встановлення рівнаправності та братерської дружби між народами; ліквідація капіталістичної власності і встанамення соціалістичної, суспільної власності на осноІJJні засоби виробництва, планомірпий роовиток індустрії, економіки в цілому, спрямований на побудову соціа.1ізму і комунізму, на підвищення життєвого рівня трудящих; .поступове со
ціалістичне перетворення сільського господар·ства;
зміцнення соціалістичної держави і захист завоювань
соціалізму від посягань зовніщніх і внут'рішніх класо·вих ворогів; солідарність робітничог(} кла.су даної країни з робітничюr кдасом інших країн (пролетарський інтернаціоналізм).
При всій своєрідності Жов·rнввої революції, зв'язаній з історичними умовами Росії, вона проклала загальний стовповий шдях, по якому йдуть і бупть йти до соціалізму пролетарі всіх країн.
Протягом ёорока рокіІJJ Радянсь·кий Союз, керуючи;сь ленінеьким принципом мирного співіснування держав з різними соціадьними систе~ам:и, неухильно
і послідовно проводить _ полі1•ику миру, політику друЖби і розвитку взаюrовигідних економічних і культурних зв'язків з усіма країнюrи. Докладаючи всіх зусиль да то·го, щоб збеvеrти і відстояти мир в усьому світі, радянський народ lle може не врахо
вувати пама.гань агресивних сил розя'язати нову війну. Тому необхідно безустанно ,в; бати ПР(} зміцнення оіЮроНО'здатності країни, про надійний захист вели
кйх за.воювань Жювтнево-ї соціалістичної революції.
Ра·дянський народ здійснив мавні історичні діла. Те.пер перед трудівниками соціалістичнога суспільства. стоіть величезне завдання створення .матеріальнотехнічної ба&и комунізму, завдання в історично корО'І'кий строк наздогнати і випередити найбільш розвинуті країни капіталізму по вирооництву продуІщіі на душу наеслення. Безперервно· вдосконалюючи ви
робництво на ба,зі юсіі·вищоі техніки і кращої його організації, радянський народ безустанно борсть{:Я за підвищення про'дуктивності праці, за створення .~;остатку :матеріальних благ. Розвиваючи соціа.:rістичний ){емократизм, все ширше залуч;tючи народні маси до повсякденної активної участі в управлінні державою, до керування господарських і кудьтурних будівництвом, розвиваtочи науку і культуру, вее вище лідносячи соціалістичну евідомість радянських людей, ~:оціалістичне суспільство впевнено йде ·~Пере,~~; по шляху, наміченому Комуністичною партІєю,
~ ,~;о комунізму.
Центральний КооІітет КПРС постановляе:
1. Розгорнути підготовку до проведення с(}рокових
роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції, Яlt до всенародного свята, що м:ає иіжнародн~ значення, під знаком мобілізації творчої активно·СТl мільйонних :мас на·роду на успішне перетворення в
житrя історичних рішень ХХ з'їзп КПРС.
2. Підтримати ініціативу робітників, інженерів і техніків промисловоеті і тра.нt:порту, колгоспни;ііВ і
працівників МТС і радгоспів .по орга . .tJізації і широ
ІКому р()зтортанню всенародного ~:щіалістично·го зма
гання на честь 40-х роковин Ве.:rикої Жовтневої соціалістичної революції, спрямованого на да:льше під
несення соціаліетичноі економіІКи, на. ,в;острокове ·ВИ
конання народногосподарського плану ,в;pyroro року
шостої п'ятирічки, на. значне збільшення сільськогосnодарського виробництва, на широке впровцження
нової техніки в усі галузі народного господарства і найповніше вико·ристання резервіов і можливостей со
ціалістичного виробницт·ва, на дострокове виконання планів житлового будівництва, на розквіт радянсьмї науки і ба•гатонаціональної соціалістичної культури
народів СРСР. 3. В ході підготовки до святкування роковин Жовт
ня в пресі і усній пропаганді висвітлити найважливіші політичні події періоду пі,в;г:>rовки і проведення
Жовтневої соціалістичної ре.Dолюції; неоохідно широко попу.'Іяризувати велику організуючу і перетво
рюючу роль Комуністичної партії і її вождя -В. І. Леніна. Поліпшуючи всю ідейно-шщітичну роботу в масах, партійні організаціі повинні організува
ти роз'яснення всесвітньоісторичного значення Великої Жовтневої соцшнстичної революції, досягнень
СРСР і країн народної ,~tемократії в боротьбі за со-ціалізм, за. мир ·В усьому світі, значення марксист
сько-ленінського вчення про соціалістичну революцію і ,~;иктатуру пра.;rетаріату, роль Іtо·жуністичної партії і соціалістичної держави в будівниц'І1В'і со~іалізму і комунізму, зна;чення пролетарськогQ інтернаціоналіз
му і єдності міжнародного комуністичното і робітничого руху.
4. Створити на підприємствах, у колгосnах і радгоспах, в установах і вищих учбових закла,~tах, в ра
йонах, •містах і обмстях Комісії по підготовці і проведенню 40-річчя Великої Жовтнем! соціалістичної революції з представників тру,~tящих і гро~а){ських
організацій. 5. Рекоменду.вати в періо,~; з 25 ЖОІВТНЯ по 5 JІисто
.пада провести на. підприємствах, у колгоспах, уста
новах, учбових заклцах, військових частинах урочисті збори трудящих разом з партійними, профспід-ковими, КQМСОМ()J[Ьськими та іншими громадськими організаціями з за'Прошенням учасників Жовтневої революції і громадянської війни.
6. Запропонувати Інститутові марксизху-леmюз.му при ЦК КПРС, Держпмі11видшву та Видавництву
Академії наук СРСР за.бе:rпечити своєчасний вишус& творів, присвячених Великій Ж<Jвтневій соціалістичній революції: праць В. І. Леніна, збірників партійних документів, сШУгадів учасників Жовтневого збройного повстання, серії популярних брошур про Жовтневу соціалістичну революцію, про Радянську соціалістичну державу, про організаторську діяльність Кохуніетичної партії в соціа.'Іістичній револю-
ції і будівництві комунізму, про денінську наці"Ональну політику, про союз робітничого к.:rасу і селянства, про персмогу соціалістичн(}Ї індустріалі,заціі і кол
гослного ладу, про розвиток ра;J;янської науки і куль
тури та ін.
Доручити Центральному СтатистичюJму управлінню при Раді Міні•стрів СРСР випустити збірник «До
сягнення Радянської влади за сорок. років у цИФрах».
Літературно-художнім вида.вницт,вам забезпечити .випуск кращих 'І1Ворів радянської художньої літера
тури, присвячених ~овтневій рево.'Іюції, громадянській і Великій Вітчизняній війнам і боротьбі радянського народу за перемогу комунізму.
7. Доручити Відділові пропаганди і агітації ЦК КПРС та Інститутові марксизму-ленінізму при ЦК КПРС підготувати і опублікувати тези «Про сорокаріччя Великої Жовтневої соціалістичної революції».
8. За.пропону.вати редакціям газет і громадськополітичних журналів пубаікувати теоретичю 1 про'Па.гащистські статті, присвячені 40-річчю Великої
Жо'Втне.вої соціалістичної рево.1юції, а також епога,оі учасників Жовтневого повстання, історичні нариси ; О'Повідання.
9. Рекомен~увати провести науко·ві сесії, присвячені 40-річчю Великої Жов'І·невої соціалістичної революції, в Академії наук СРСР, в Ака)Іеміях наук союзних республік, в Інсхитуті :м.арксиз.му-леніні-Jму АкаІДеиії суспільних наук при ЦК КПРС. .
10. Запропонувати Міністерст-ву культури СРСР: а) пі~готувати і вИ'Пустити на екрани кінофільми
на історичні, революційні теми і доку:м:ентальні фільми-нариси про успіхи соціалістичного будівництва в
СРСР; б) ПІЮВести Всеооюзний фестиваль ,~;раматичних і
музичних театрrn, анса:\fблі-в і хорів з показом у Москві і в столицях союзних республік досsrгнень найкращих творчих колективів;
в) видати масО'Вu тиражем плакати, альбоми, репродуІщії найкращих картин про Леніна, про Комуністичну партію, про соцшл1стичне будівництво в СРСР, а також фотовиставку «Сорок років Ра...:ян-СЬК<JоЇ !ВЛаДИ»;
г) організувати по радіо і телебаченню сиетеиа
тич:ні передачі, присвячені 40-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції.
* * * ЦентраІьний Ко'Иітет КПРС ВИСJІООJІЮе тве~ду впевненість в тоху, що проведення 40-х роковин Жовтня ще тісніше згуртуе всі народи нашої країни навколо Комуністичної партії і Радянеьк(}Г(} УІtЯдУ, ще більше зміцнить нерушимий сою3 робітничоrо класу і колгоспного селянства, друzбу наро,~;і.в СРСР, зміцнить інтернаціональні зв'я:ntи нашого народУ з трудящими всіх країн і ще вище піднесе творчу ініціати-ву й активність :мільйонних хас трудящих у боротьбі за комунізм.
Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
16 березня 1957 року. -------------------------------======------------------------------Робітниче с.JІово-иіцttе
3 великим задоволенням зуст- луян, контролер від)Іілу технічрfли В·Сі на нашому заводі поста- ного контролю Ф. Єрко, токар но·ВУ Центрального Комітету В. Назаренка та ряд інших раКПРС про підгото·вку до святку- ціоналізат'()рів збагатили завод вання 40-х роковин Ведикогс рядо·м технічних Н(}Вовве<день. Жовтня. Це дозволило підвищити пропк-Ми старанно підрахували свої тинність праці, краще заван
мож.швості і вирішили да 10 груд- тажити устаткування і полЇ'пшиня виконати план друго·го року ти якість виробів.
тної ма·шини значно скоротила
час на устанонку деталей, полегшила працю. Це ВДОС&ОН:t.lеННЯ дало підприє:ІІ'Ст-ву бдизько 15 тисяч кар.бованців економії.
Робітники нашого цеху праг
нуть продовжити міжремонтний період роботи устаткування. .11 також зобов'язався утримувати
свій верстат «ДІП-300» у зраз-
ковому технічному стані. Свій
досвід передаю робітника'\!
О. Сер;~;юку і В. Кожухівському.
Робітниче слово - міцне. Ко-
Річний план-до 7 листопада У цехах раЙІІІромкомбінату
відбувається жваве Qбговорrння Постанови ЦК КПРС про шдготовку до святкування 40-х роковин ВелИк-ої Жовтневої соціаліс
тичної революції. Під ча~ бесід
робітники беруть підвищені з:J
бов'язання, дають слово працю
вати ще краще, наполегливіше.
Кожен прагне ознаменувати все
народне свято ,JІ;а.:rьшихи успіха
ми в соціа.1істичному змаганні.
За останній час ра:ііпроиомбі-
КПРС колектив зобов'язався .to 7 листопада виконати річний
план і дати .продУкції ПQНад зав
дання на 1 мільйон 200 тисяч
карбованців, підвищити про~ук
тивність праці на 10 процентів
і ,в;обитИся зниження со·бівартості
випуску продукціі у п~рівнянnі
з 1956 роком на 10 процентів. Одночасно з цим маємо дати нш,~t-
планових нагрома,~;жень на 15 процентів більше завдання.
шостої п'ятирічки, підвищити H'l Наведу кілька прикладів. За 5 ПІюцентів продуктивність пра- пропозицією то·в. Єрка вдосконаці у nорівнянні з мину·лим роком лено обробку возових втуло·к, що і одержати в цьому році не менш дало 7 тисяч карбованців річної як 100 тисяч карбованців еконо- rкономіі. Токар т. Назаренко замії ві~ ·впровадження раціоналіза- пропонував пристрій, з ;{оnомоrорських проіlІозицій. гою якого тепер раціональніше лектив нашого заводУ працює нат значно JЮЗШИРИВ а.сортиммт
Взявши підвищене зобов'язап-
ня, колектив звернунея з ~ак~и
кои ,11;0 веіх підприємств . об;пrісТворча думка наших вянахід- використовується потужний ників і раціонадізаторів працює шта·мпувальний прес. над вдосконаленням технології, Моя професія - токар, але я виявленням і використанням Щ!ОЛодів також слюсарною справнутрішніх резервів. Ливарник вою. Коли в в цьому потреба, А. f)'Ща, И'(}дельник С. Поноха-\ допюІ:аІ'аЮ слюсарям. Вдосконалеренко, старший еле&трик :М. По· иа киою обробка труб ЖJr.И прока-
наnолегливо, з піІ{несеннях, щоб
виконати взяті зобов'язання.
І. Сердюк,
токар ливарнапрокатного
3аводу.
м. Бровари.
і збільшив випуск продукції, щr,_
місяця перевиконує плани. Так, у січні завдання по випуску про- цевпаливщ1ому
дукціі виконали на 108,2 про- ·прИRJІаж.
цента, в лютому - на. 125,1. У ві,щові.tь на Постанову UK
насліду:вати на.m
Л. Шапіро,
теххерівник.
СереІ(а, 20 березня 1957 року.
Дні високого трудового напруження Загляньмо на парники. Тут Борючись за високі урожаї,
працюють ланки овочевоі механізатори, крім органічних, бригади, яку очолює комуніст перевезли із станції Бобрик на
Г. Шило. План забивки гноєм поля · артілі 180 тонн міне-
500 парпнкових рам виконано. ральних добрив. Хорошою ро·
У 150 рамах посіяли ранню І ботою на вивозці добрив від-середню капусту. Ще в жод- значився траr;.торист Федір Тео-
ному році артіль не садила люк. Зараз механізатори у
стільки помідорів, як тепер, третіА бригаді машинами JJOЗ· - 23 гектари. І парникона сівають по озиминІ мінера.1ьні
ланка зобов'язалася виростити добрива.
якісну розсаду на всю площу. Правління колгоспу закрІnи-
Рільничі бригади завершу- ло за тракторною бригадою
ють вивозку добрив на поля. кращих колгоспників nричіп-
Першість у змаганні посІдае лювачами, сівачами, підвозчн· бригада, яку очолює Микола ками пального.
Селюк. На поле вже вивезли - За механізаторами ді,10 2500 тонн добрив. не стане, - говорить брига-
Тракторна бригада .М 6 хоч дир тракторної бригади кому-
і сьогодні готова до виходу в піст Яків Кушка. - Посі"мо поле. · Всі шість потужних ярі зернові, посади мо картоц-
тракторів капітально відремон- лю і овочі в найкр:tщі строки.
товані. З ремонту вийшли та- 1. Шва••ко, кож 5 зернових сівалок, 6 культиваторів, 5 плугів та бо- агітатор. рони. Бригада укомплектована Колгосп ім . Леюня, досвідченими трактористами. с. Жердова. -------Механізатори готові до виходу в поле Хоч СЬ(}ГО~ні готова ~о вихо~~ МТС М. Сатиренко провів у кол
в поле п'ята тракторна брига.да, госпі з механізаторами заняття
ака обслужує нашу артіль. Трак- по техніці безпеки, рооповів про
тори, сівалки, культиватори та ІІР·ИНЦИІІІИ роботи кожної м:аши
ів:ші машини відремонтовані. Ме- ни. ханізатори ще раз .перевірши їх, Завершують під'Отовку ~о вес
оглянули кожну ~ета.'Іь. Всі ни і рільничі та горо~ні брига
трактористи знають, ЯІtУ роботу .!:И кмrоспу.
виконуватпуть !В полі, ,.;е в
ш~ршу чергу потрібно бу,.;е зак
ривати волІJrу, сіяти.
Дільничний механік Бобрицької
Г. Багпай, колгоспник.
Колгосп ім. Маленкова,
с. Св/тильне.
Працьовиті люди в нашій бригаді Перевіряючи тешературу пі,!;
СТАХАНОВЕЦЬ
ПРО ФІНАНСУВАННЯ БУ ДІВИИЦТВА В КОЛГОСПАХ
Використовуючи наявні кошти
і місцеві будівельні матеріа.'ІИ,
колгоспи про-водять будівництво
rваринницьrшх і господарських
приміщень, культурно-побутових
закладів. Так, пухівська артїдь
ім:. Ватутіна, погребська імені
Кірова, русанів'Ська ім. C:raлitia, лі11ківська ім:. Кадініна придба
ли і перевозять залізобетонні
конструкції ддя дІВо- і чотири
рядних корівників. Сотні трудЯ~
щих оооруджують собі нові бу
,і;ИНКИ, готуються до ремонту і
упоря,~;кува.ння своіх сциб.
Дальшому розгортанню госпо
~арського, культурного і жит;rо
во·го будівництва в значній мірі
сприятЮІуть дов-готержінові кре
дити, НЗJдані ~~:ержавою нашим
КСІJІТОСіІІа.м: в сумі 1 мільйон 135 тисяч карбованців. На ці гроші 1 бу,це оооруджено в цьому році 8 rишmих корівників, 2 свинарники і 2 телятники, птаmни·к, відгодівельні площадки і ряд інших
об'єктів. Буде придбано значну
кіJІь&ість автомашин, паринкових рам, мінеральних ,в;обрив, облад
нання ,!;дя механізації фер:v. Бу
~уть ра)(іофів:овані ес. Рудня і Жердова.
Зн.Зчну суму кредиту і буді
вельних иа.теріалів, зокрема, ви
~ілено на індивідуальне булів
ництво.
О~н:~~& ~вовні буді1ІеJІьні роботи в колгосnах · проводити:vуться
за. рахуно& відрахувань на &а·пі
з
Коли роботу любиштруднощі подолаєш
Мотрона Духно - одна з деякі кошоспниці намовляли наймолодших доярок як за не братися за цю справу, мов віком, так і по роботі в кол- ля в, доїти корів . - важко, -rncni ім. Димитрова, с. В. -Дн- говорить Мотрона. - але я
мерка. Не минуло ще і двох не звернула на це уваги. Ко
років, як вона з рільничої ли роботу любиш, по душі вобригади nрийшла на ферму, а на тобі, то труднощі подовже про неї говорять, як про лаєш. кращу доярку. Зараз щодоби від 8 корів к доярка одержує по 80-85 кі-орови У Мотрони доморо- лограмів молока. Важливо те,
щені, тільки другий рік з те- що крива надоїв щоразу іде лятами , але дають стільки мо- вгору. .t\1отрона добре догля-
лока, як і ті, що по декілька
разів телилися . Зобов'язавшись
одержати по 3000 кілограмів
молока від корови, вона вже
надоїла по 1000 кілограмів і в
змаганні доярок колгоспу зай
має друге місце.
Коли ішла на ферму, то
дає корів, своєчасно іх годує,
наnуває. Ще більше вона пік
лується про новонароджених
телят, і вони в неї найкращі .
Н а з н і м ку : доярка М. К.
тальне бу.~івництво. Тіл:ьки за :;;, ХІОІІ'ІІІІХІСІСХІІІХІІХІD~ос: 1000••асс
Духно з телятами-двійнятамн
від корови е:Роза». І Фото В. Шміловича.
OCOOIDOOC> Оа ОХІ~СІС~ :101~ ~ХІ:СІССІОІf:ІІСІІХІСІіСІ1D паринковою рамою, літня :&олгос
пиицл Олександра І11анівна Ру,J;енко за,и;оволено посміхнула.сь:
-:- 16 градусів теша, тіJІьки
рости нашій розсаді!
зю~інчують Іrікір}'1Jати proca,~;y
кшпусти. Через кілька .!:НЇВ візьмуться за П6хідори, яких бу,и;еко
па с·воій дільниці висаджувати
8 гектарів. Крім овоче'Вих &ультур, члени бригажи за в.1аснии баж;анпях буцть вирощува-ти
карто.плю на 5 гектарах.
2,5 хісяці колгоспи внесли в Р:е-
ПО,!;ільний фонд 2,5 )ІЇЛЬЙ:ОІІа Перший аванс доярки пюоовІ Король карбованців. - Наша Люба мол()да і до Pl>-
Опра~.~;і, розса~а ранНЬІ)Ї ка
пусти, якої ланка розпікірувала
на 1 гектар, одна в О,!;ну, жо,~;ва
ро~линка не випаJІа.
Ha жаJІь, е ще окремі керівни&и rкопо~ів, які не виконують боти беруча, - таж говорять рішення загальних зборів кол- 'Працівники молочно-товарнvі фсргоспників про ві~рахування ми млгоепу про ~оярку Любев
КQШтів у непо~ільні фон;~;и, а &ороль. І дійсно, вона пр:щює J
витрачають }-сі гроші часто по- вогник001:, по надоях млока ni!t за баНКО:V. До НеП()ДіJІЬНОГО Ж
за цей місяць вила.но авансо.!l 875 карбІ}ваrщів. Не ·менше вона одержить троmей за лютиіі та
бере"Зень. По 450-500 і більше карбо-
ванців авансом на трудодні, ви
роблені в січні , олержали Марія
Денисен:&о, Євлокія Во·рона, Пе-
Дуже хороші, працьовиті люди у нашій горо)(ній брига,~;і. Сере,~;
них особливо віхзначаються колгоспниці Одексан~ра Руденко та На~іл Кол(}мієць. Незважаючи на свій похиий вік, вони що,и;еюrо виходять на роботу. Поруч пра
цюють і холоді тру.~~;івниці Вар
вара JЦпінська, Килина Рябуха, Єв,и;окія Вели.-ченко. Зараз вони
Ко.тrоспниць на парииках всіи необхі,!;нии забезпечують , наші їздові Гриторій Хитрик, Пе1ро
Вели~ченко та Іван Гришм, якиіі ~о того і вчиться у 8 класі вечірньої школи. .Як на р()боті, так
і в н&вча.нні успіхи в ньоrо непогані.
фонwу та".1• .. 0 закрішrених за нею корів іде в ... .. колгоспи, як ве .. ик -димерський ім. Леніна, ру,и;нян _ числі передових, олер&вши вже лагія Трохименко та багато іп-
ськии 1.11. Каган()вича, гого.:rів- більш як по 1000 кіл{}rра'ІІів . ших доярок.
НАРИС
М. Рябуха, бригадир городньої бригади.
Колгосп «Шлях Ілліча:.,
с. Зазим'я.
ЗМАГАННЯ
ський іх. Молотова і кулажен
ський- «Зоря», за 2 з JІиmкох місяці не внеСJІи жолного карбо-ванця. П. Яковенко,
керуючий сільгоспбанком.
За .І.огля,и; кopfu!, палій моло~>а,
вирощенни телят Любові Король
у січні нараховано 175 трудод-
вів. Kpi:v ,~;о,~;атковоі ООL1ати, ій
ти. А тому й вирішила продати К}"ІL'ІЯТИ на стороні корів, ар
код.го~пу свою коріu.ку. тіль має rепер свій чуловий зо-
Марія ПавліJвна по~ішав na серце та& відчутно забилось. В розхову втрутилась теJІJІТ- лотий фонА - 1 ОО чистокров-ферху. Це вона, а на дУМ!Ці О)(Не: На якусь иить постало пере;( ииця Марта Іванівна КозачеНІtо, них нетелів, ві,~;ібра.них ві~ най-вчорашн~ розмова з головою кол- нею, немов уві сні, все її трудо- яка поралась поруч. пролуктивніших к.орі'В. rос.пу. ве життя. -А погляньте-но на теJІят: що - 3аm:рошуемо вас завтІіа
Було 9 го~ин вечора. Щойно Вперше почала вона )(оіти ко- за люrечки лежать, о~не в о,.;не, ранкох на збори, - сказали закінчила доїти корів, поклала рови у колгоспі 20 років тому. ИО'Ї голуб'ята. ГОЛ{}Ва артілі та секретар парна ніч у корхушки запашного Згщои - війна. Подорож на схід І вона рукою ІІІказала на тійної організаціі, прощаючись
сіна, перевіркда с:правність ав·rо- з колгоспною худ()бою. Потіх по- шість невеличких кліток з те- із дояркою. поілок та, обхінявшись слово:v- відохлення про загибедь чо.1овіка лятами, прибудованих тут же в Ран<ІІJt. Хоч як посnіша.1а Ма-
І(руrим з }(оярками, поча.1а збира- на фронті. 3 перемогою настало приміщеині ферми. рія Павлівна, проте на фермі
тись ,;одому. і нове повнокровне життя. Спасибі нашій Марії Пав- вона заста.lа декількох доярок, а
Рипнуди ворота, і до ферми Бурхливий потік її думоІt зу- дівні, хорошу лумку В()На по~а- з НИ'}!И «потомственного» скотаря
зайшло двоє . По огрялній постаті пинив МихМіло Ісакович. ла. Єшrеея ПетрООJича. Чупринку.
Марія Павлівна здалека ВіПізнала - А як почувають себе ваші Довгий: час на ферУі існував - О, ми на · тебе давно .вже ·В одному з тих, що· зайшди, ro.1o- си:иентали? порядок: новонародженщ, інколи чекає·мо! - витукнув Єлис~й
ву коJІТОспу т. Винарськото. 3 - Моїм корова.')( нmшгано, навіть ще не обсІJхлих rедяток Петрович . - Поздоровити тебе,
НИ!l був секретар партіііної ор1·а- стоять, Я!К бачите, в теші та в віІ(разу ж виносиди з ферми до Маріє, зібралися.
нізації т. Сорока. ,~;обрі . телятника, розташованого за - Ви завжди із жартами, -- Вітаю, Маріє Павлівно, від І Марія Павлівна ласкав() по- 150-200 кроків від фер:ии. Ба- nідповіла ніяково Марія Павлів-
усієї ,~;уші вітаю вас з перехогою, вела рукою по зморшкуватій шиї гато з них .віл того гинуло. Ніх- на, - і мовчки поча.да поратись - звернувся до неі Михайдо Іса- найулrобленішоі корови, я·ка сто- то не знав nричини. біля своіх корів. кович Винарський і разом з сек- яла поруч. До речі, це була її Однак цей «секрет» рооtада.1а - Кажеш жарти, годубко .!lоя ! ретарем парторганізаціі хіцно по- колишня вдасна короJа, ч~то- Марія Павлівна. - підморгнувши дівчатам, оз-
тцснув ій ру&у. кровна сименталка, яка. ,и;ає - Та ми ж іх простrджуєхо! вавс:Ь старий. І, скоса потднну!j-
- Що сталося? - з по,цивох 3500-3600 ~ітрі:в 1lоло&а за П()збаRдяе:ио молозива! Ось ~авай:- ши праворуч, долав:
аапита.tа вона. рік. те потримає:ио цих теляrок АНІВ - Ко:иу сьоголні жарти, а ко-
- А сталося ось що, Маріе Працюючи в артілі жояркою, 20--25 отут, на фермі, поруч з иу, мождиво, И не .10 жартів.
ПавJІівно. По у,~~;ою мо.11ока ви по- Марія Павлівна вже .~;екізь&а іх хатеря:ии. Праворуч, хрокіn за двана;\
сіJ;аєте сього){ні перше хісце в років, крім усього інш~го, о,~;ер- · Ії nослухаJІи. За два роки жо.ц- цять, у тому ж ряду, Ае пора
арті.JІі. жув по ~500-1600 .11ітрів мо- не теля не загинуло. Замість то- дась Марія Па.в.tівна, вже до-іІа
ПосхіхиуІась. ! в rpflii .11ока в рахунои: .tOJa'rltQBI}Ї ошІа- ro, щоб .tля попІ}ВНенu cra,I& своіх &орів хо..1о1а жінка з ЩJ.ІІ·
В. Деревець,
бухгалтер.
Колгосп ім. Калініна.
с. Літки.
ЄМНИМ 00.1ИЧЧЯУ. Це була 11
по)(руга Галина Па.влівна Логвиненко. На)( нею вже три місяці звисав трикутний червоний ппк
псл. А на ньому золотими •1Jте
рами будо на.писа.но: '<Кращій лоярці».
- СпіІвчунаю, f1лю, - промовила i\G неї одн:\ з noдpyr, -але дов~деться тобі сьоrо.~ні вgпе;І відд:1ти МаІ-ії Павлівні.
- Ну й що ж! Раз треба ві.-дати, то Й' віддам,-гостр() ві~о
ві.;ха ій Га..шна. - СьоІ\ЦІІі ві,ж .. ,;tам , а через місяц'~> nіп зн<tІ:ї бу
де мій
• • • ~бори були .'Іюдні .
Правління колгоопу і партійна
організація вручили на цих зой
рах Марії Павлівні Литвиновій пtрехідниИ черв(}НИЙ вюmед і
грошову премію.
- Мол()дець, Маріє , свого жо
бидась! - не витримав м:оло&овоз Іван Реmетов.
- Мододець, то молодець, -сказали ,!;оярки, - але ,~~;ержись,
подружко, жоженемо і пере-
женемо! М. Тищенко, агроном.
Колгосп «Червона Україно,
с. ГоголШ.
4 СТАХАНОВЕЦЬ Середа, 20 березня 1957 рокr.
~ З редакційної 11'===* *
пошти
Хороша ініціатива Нещодавно по•чало виходити ня о 20 годині 20 хвилин пере
нове періодичне видаюrя «Г&во- ;~;аватиметься кошюзиція маМстра рить Київ». Тут зазда.:~егідь дРУ- ху;~;ожнмго слова Р. Івицькно &уються програми укрзінського «Безсмертний Кобзар». Завідуюча р:ціомовлення і телебачення. uубо:~~ відповідно до цього сшш-
Це видання :иоже значно допо- нувада увесь вечір. Запросила могти сільсьІtИм культпрацівни- лектора вчителя І. Петрова. З Іtам. !,а:.же зараз у нас в клубах, сьамої .а:о в&сьмої години він хатах-читадьиях, червоних кут- встиг пр-очитати хорошу, амі'СТ()ках в багато телевіз&рів. :Маючи вну дООІовідь про життя і ;~;іядь-програии · телебачення, можна нісТь ве.'Іик&го поета. &раще спланувати різні культ· Поті-х після короткої перерви масові заходи. всі ,~;ивилися чу,;ову телепереда-
Паведу приІtJІ:ц. Завідуюча чу. Вечір справив на всіх хоро-нашщr сільським клуі)ом Н. Кри- ше враження. чен:м ·заз,а:адегі,J;ь дові.малася з
·вісІІПа теJІепережач. що 9 берез- с. Рудн11. 8. Онопрієнко.
Перемога Ороварських шахІстів І стрІльцІв f Бр&варах відбулася иатчова
~устріч збірних ко:м.анд нашого і Борисnільського районів по стрільбі з иілкокадіберної гвинтівки і шахах. Кожна мманда ~кладада~:я з 5 стрільців, 5 шахістів. Іtомащну першість у стрільбі
з трьох положень-лежачи, з Іt{І
ліна і стоячи-завоюва..1и . броварчани, набравши 2231 очко, б()рисnільці - 1911 очок. В особистому заліку перше і друге ІІісця здобули стрі.Іьці бровар-
Щоб ліси Бі.u нзшого се.Іа. в більше ти
СJАі тектарів дkу. Він хуже :sрасивий. Тому ми любимо його і бере.жемо.
ської команди: В. Кабін - 4 72 очка, Г. Стукадов - 464, третє - борисполець С. Корніяка -457 очок. Серед жіШ}К найкращих результатів добилася бр~&аРчанка Л. Голі:к~ва - з 200 кождивих вибила 184 очка.
По шахах змагання прово;щл&Сь в два круги. Бр&варські шахісти виграли в бори~пільців з рахунком 7:5.
М. Яхно, голова райкому по
фізкультурі і спорту.
шу.м.іли
Кожт:ий s ~вохеот наших учнів ,J;а.в слО'ВО зібрати по 20· кілотраиів соснових іпишок. Першихи зо·бов'язання ВИІt()НаJЇи Василь Рак, _Воло~ихир Каран
дюr., :Михайло Терлюк. Вже зіб-
ЩоІЮКУ ии жопоиатаЄ1lо провожити нові насадже-ння. ТЇ.1Іьки торік посадили &ілька rе&тарів сосни і я.аини. Звернулося до рано кілька тонн шишок. иаІС JІісництво і в цьому році, В. Кравченко, щоб допом:огли збирати на.сіині піонер . JП.ИШ!&И. с. ]І(ердова.
*=· ======'' ЗНИЩИТИ ГУСІНЬ
У САДКАХ Мені ;~;ов-ел·ося побу;вати в селах
Світильне, Плоске, Кулаженці. Радісно ;~;ивитись, я·к працюють колгоспники, готуючись до сівби,
і як невпізнанно міняються в кращий бік ЮІіШі села.
Однак приємний настрій змінюється, ко.ш заглянеш у сади,
особливо у ті, які ростуть на присадибних ділянках кадго.::пників.
Більшість .в;ерев унизані гніздами гусені, яка. тільхи й чека€, щоб пригріло весняне сонце. На жаль, це не турбув ГІ}спо;~;а.рів
са,ців, бо в жодноJІу з них я не помітив за жень .11юдей, щоб вели боротьбу з шкі.в;никами.
Слід ~поді:ватися, що сільські Ра~и вживуть захояи, щоб бу
Розвиває.ться зовюшня торгІВля нольськоІ Народноі 1-'еспубліки . Ії зовнішньоторговельний товарооборот зріс більш як у три рази порівняно з довоєнним періодом . Тепер Польща встановила еконо· мічні відносини з країнами Європи, Азії, Африки, Латинської Аме· рики. Частка Радянського Союзу і країн народної демократії у зовнішній торгівлі Польщі перевищує 70 процентів. На фото : в Гдинському порту. Розвантаження судна «Генерал
Вальтер:., яке прибуло з радянським хлопком, призначеним для польської промисловості.
Фото Польського Центрального фотоагентства.
ли знищені шкі;~;ники в садках ------~ .. ____ _
на приса.цибних .в;ілянках. Г. Ме11веденко,
с. Гоголів.
СJІf,цаии ваших виступів
ЗО січня в газеті сСтахано· вець:. вміщено листа під заголовком «Конкретні запитання•, в якому піддано критиці Гоголів· ське сільське споживче товарист· во за те, що не завозить в кула
женський магазин кольорових олівців, зошитів для малювання і т. І. Голова ССТ т. Конах Н. пові·
домила редакцію, що необхідні канцприладдя доставлені в магазин с. Кулаженці.
••• В газеті сСтахановець:. від 10
лютого вміщено листа з с. Рудні під заголовком «Краще доглАдати корів•. Голова колгоспу ім. Каганови
ча т. Комланець Г. повідомив редакцію, що листа обговорено на засіданні правління. · Вжиті заходи до поліпшення дог.пяду за худобою.
Вечір радянсько-болгарської дружби Минуло 9 років з щя підnи
сання Договору пр& ,~;ружбу, співробітництВо і взаєио;~;опоJІоrу між Ра~янським Союз&м і Парощою Республікою Болгарією. В зв'язку з цією датою 18 березня у Всесоюзному товаристві культурного зв'язку з закорІ'{оном відбув-
ся .вечір болгар&-радянської ЖРУЖ
би. Тут зібралися вияатні ~іячі
ра~япсь:&оі науки, культури і
иистецтва. В чисді гостей -НаДЗВИЧаЙНИЙ і ·ПОВНО·ВЗ.ЖНИЙ' ПО
СО.І Бо.1гаріі в СРСР Любен
П. Гера:сuиов і с.піщюбітники по
СОJІЬСТВ&.
Гостей тепло вітав заступив голови правдінии ВОКС :М. Ві2-жилін.
Із с.1ОВ&JІ-ві,а:п&відю виступВІВ посол БоJІгарії Любен Н. ГерасИмов, який сердечно подякував за. організацію веч1}ра.
fчасникаи веч~ра. буJІо показано болгарський RА}рwкокетражний фіJІІіК «СJІЦа.:vи ВИІЗВОЛИТЄ· лів» і художній фіжw «дві переиоrн».
В фойє БОКС було влапгrоваоІІо виставку фо:rографій, які po:mo~
ві;~;ають про с&ціалістичні перетворення в Б&.в:гарії.
Страйки робіmflиків в Aflглil
БІБЛІОТЕЧНА КНИГ А-НАРОДНА ВЛАСНІСТЬ
Газети вмісти.1и на. перших будівників на іlІерф'ях у Гжазrо сто.рінках пові;~;о:vлення про за- зак.:rика.в 7 тиеяч робітників загальний cтpaiht су)(нобудівникіs во,а:у по вир&бництву су,(Вових в Англії, яким ох&плепо 200.001) двигунів на ріці Клай.); вкдючиробітнИRів. f ПОВіДО:V.'ІеННЯХ ГО- ТИСЯ В страЙК. ворпться, що цей конфлікт . по- На закли& страйкарів в;,tе ря~ з назріваючи:v страйко-м: 2,5 відгукнудись 1. 700 членів Па-
Я хочу поговорити про те, як, якомога тугіше затягувати нитку. добитися, щоб кожна книга j Пришивши останній зошит, обо· служила якомога довше своїм в'язково слід міцно закріпити її читачам. Адже . бібліотечна книга І зовні книги. навіть прц. найбільш бережному При обклеюванні палітурок ставленні до неї поступово зно· треба звернути увагу на такі дешується. Постає . питання: як
1
талі. Краще всього користуватися можна продовжити життя · її? тут крохмальним клейстером. Тре· Я думаю, коли б це питання . ба лише подб~ти,_щоб ві~ під час
nоставити будь· кому з членів на· роботи був св1жии, те~лии . . Нам~tnого гуртка сЮних друзів біб- зувать при склеюваню. паПІр сл.щ піотеки:., то відповідь була б да- рІвн,о, без згущення 1. пропус!СІВ, на швидко. п~м ятаючи, що надмІрна КІЛЬ·
. КІсть клею шкодить так само, як - Треба уважно СЛІдкувати за і його недостача.
оправою книги. Коли сторінки ремонтованої . На той же випад?К, коли У кн~: книги дуже пом'ялися, іх слід
ЗІ будуть виявленІ дефекти, · 11 розгладИти пр асом. При цьому треба ремонтув_ати.. . . не слід тільки розігрівати його Саме npo цен бІК щяльнос:І дуже, бо в такому разі він про·
н~ш?го гуртка «J?них друзІв палює паnір. Кожну зім яту стобІблютеки:. я ~ хотІла розповІсти рінк:r треба розгладжувати окре· дещо детальнІше. В гуртку є мо. кілька секцій: організаціі читача, Часто книгу доводиться підкле~ібліотечного оформлен'!я книг . ~ ювати. Для того, щоб можна буІХ ремонту. В останнІЙ секцн ло читати заклеєний текст, папіпрацюють близько двадцяти уч- росний папір- підклейки - слід нів. Взн~ку для них було про· протерти воском або парафіном . ведено юлька занять по техноло· Тоді текст буде добре видно. rii ремонту. Кілька слів про питання, що не Оскільки під час весняних кані· стосується ремонту книг. Маю на
ку л · в школах учні мають можли- увазі підшнвки старих журналів. вість зайнятися цією справою, то В цій справі не лише юні гуртя хотіла б зробити кілька засте· ківці, а й бібліотекарі іноді до· режень про можливі помилки . пускають помнлкw. Вони, буває, Як відомо, кожна книга скла· радять всі журнали підшивати до дається із кількох зошитів, що одного тому. В результаті дово· прикріплені до тасьом. При ре· дитЬС!! затрачать на це багато монті книг цей процес доводить· роботи, а потім підшивкою !!ажся проводити заново. При цьому ко користуватись. Тому рекаментреба особдиву увагу звертати на дується щомісячні журнали за те, щоб тасьми були розташовані один рік зшивати в два томи -вертикально і були туго натягну· по шість екземплярів в кожному. ті, бо тільки в такому разі кни· Двотижневі краще всього перега зшиється правильно . Приши· плітати поквартально, за кожні ваючи зошити до тасьом, треба три місяці.
Хочу зазначити. що ремонт мільйона иашин~будівників (nри- ціональної профс;Пілки ч&рноро~ книг - не лише важлива корисна справа, а А досить цікава. Нав- значеним на 23 березня теж на бів і ко:vунальникm, ЯІRі пра-читися цій справі неважко, тнм піА'fримку вимоги про піявищен- цюють в портах Гдазrо і Грlбільше для цього потрібно зовсім нЯ заробітної плати) явдяє со- нок. нескладні інструменти, пристрої бою найбільшу подію в історії Представник ВИКОНК(}ИУ Асо-і матеріали. Станки для зшиван· ня і преси діти можуть виготови· страйкового руху Антлії з часів ціації wд:vіністрати.вних праців-ти власноручно. загального страйку 1926 року. ників, технічних спецІалІСТІВ і в нашому гуртку сЮних друзів ПрИ!Пинен& роботу на 70 судно- контролюючого персоналу, АО
бібліотеки:. є такі піонери і ком· верф'ях узбережжя Англії, де бу- якої входять технічні службl·вці сомольці, що вже мають на своє· дуються або ре.ионтую.ться судна і КО.tl1'родери на верф'ях, заявив, му рахунку по 25._3~ відре~он: загальною В()Дотоннажністю що члени Асоціації не бу;~;уть тованих книг. КращІ гуртювщІ . . охоче передають свій досвід но- бдизько 5 МІдьйонІВ тонн. ВИМН}'ВЗТИ ніякої роботи, яку вичкам. Зовсім недавно кільком Протягом вчораrшньоrо дня віА- звичайно ВИR&нують страйІtуючі гуртківцям, як ось, наприклаІJ., . булись численні :м:ітинrи страй- зараз суянобудівники, і що ні Анатолію Абрамову, nрисвоєно 1 В Р Щ 1 при яких о-бсТа.1!ИНах вони звання старшого інструктора сек- кар .в. ОНИ _за1tЛИІtа..1И т У.ІtЯ и ціі ремонту. сумІжних шдприє:мств приєдна- не востимуть обліку роботи
тись ~о страйку су,;нооудівників. штрейкбрехерів. Та&, стра.futовий :комітет су~во-
Під час весняних канікул ми запланували провестн «Тиждень дитячої книги:.. Програма його досить широка і різноманітна. Зокрема, гуртківці задумали провести одне практичне заняття в
політурному цеху районної друкарні і зробити екскурсію на одну з киівських книжкових фабрик. Планом передбачено також кідька занять по ремонту книг колективно - конвейєрним спо· со бом .
В школах. району є теж сГуртки друзів бібліотеки:.. Але, наскільки мені відомо, не скрізь вони діють активно. А тимчасом робота для них в шкільних і сільських бібліотеках всюди знайдеться. І ця робота, повторюю, потрібна, важлива і цікава!
Л. Забігайло,
завідуюча районною бібліо·
текою ІІ.ЛЯ дітей і юнацтва.
(ТАРС). -------КОРОТКО
В Токіо відбулись установчі збf'ри по створенню Японського то· вариства економічного співробітниитва з СРСР. У зборах взяли участь представники різних япон· ських фірм і організаЦій.
• • • Як повідомляє rазета сХінду·
стан стандард:., більш як 400 озброєних па,цІсrаю~ів в ніч на 16 березня вчинили наскок на
прикордонне індійське місто Ка· малпур в Тріпура (Східна Індіяl і ро~грабували частину міста. ·
* * * Як заявив представник упраВ'· ління адміністрації Суецького каналу, 17 березня по каналу пройшли 26 суден малої водотон· нажності: · 20 суден - з ПортСаіда в Суец і шість суд('Н - в зворотному напрямі.
РеАактор С. ПОГРЕБІНСЬКИП.
Мовчан Прокіп Іванович, що живе на станції Бобрик, порушує справу про розлучення з дружи
ною Мовчан Галиною Олександрівною, яка живе в с. Смоляж,
Комаріаського району, ської області. Справа слухатиметься
ному суді 2·оі дільниці ського району.
Чернігів-
в народ:·
Бровар•
Адреса редакції: м. Бровари, КвіВСЬІtоі о6JІастІ, ау.а. Kвiacwta, 1-6 138
Зам. 1282-2580.
Recommended