ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАЙТЕСЯ!

з А к о н Про дальше • • ••

вдосконалення органІзацІІ CTAXAHOBEUb • • і будівництвом управлІння промисловІстю

Орrаи Броварського районвоrо комітету (\о:иrиіетичиої партіі fвраіии та районвої Ради депутатів трудящих

Київської об.Іаеті

.М 57 (1506)11 Середа, 15 травня 1957 року. ))ціна 15 ~~-~~~~~~~~~~~~~~~~~~

коп.

У РАДІ МІНІСТРІВ СРСР

ПРО ВИПУСК ДЕРЖАВНОЇ ПОЗИКИ РОЗВИТКУ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА СРСР

(випуск 1957 року) Рада Міністрів Союзу РСР постановила:

1. Випустити Державну позику розвитку народного господарства СРСР (випуск 1957 року) на суму 12 міль­ярдів карбованців строком на 5 років.

2. Облігації позики і виграші по них оподаткування державними і місцевими зборами.

звільнити від податками та

З. Затвердити подані Міністерством фінансів СРСР умови випуску Державної позики розвитку народного гос­подарства СРСР (випуск 1957 року). .......

• ТРУДОВІ 3АОЩАДЖЕННН­В ПО3ИRУ РІДНІЙ ДЕРЖАВІ

Слово робітників ШсJя пере'да,чі по радіо пові-~ план дру,гого pOIRy шо~стої п'яти­

J\{(\fЛ~Н•НЯ про ШJІПУСБ 'ново~ї ,лози- річжи. Л зак.шІка,ю 'всіх ро,бітни­

ки в усіх цехах деревоо~бробного ків дружно піІ;J;ПИ•са'!'ися на ІНО'ВУ КQ'М'бі~нату :відбулися )!Їтинги. Ви- ПО'ЗИ'Ку. Хай ~наші заQЩа;J;ження,

стуmаючи 'На них, ро,бітники та по,зиче·ні держа,ві, сприятимуть

інженерно-,т~ло.нuчні праціВІНИІКИ успішнюІу виконанню п.'ІаНУ

гарЯіче ·схІвалюва.ли ·рuШmІ!НЯ Ра- шостої п'ятирічки. ди Юнuстр1в СРОР щю вИіпу~с'І\ На )!iтw:arax в це.хах 1вwс·ту;пили

по·зики. також С. О•дwнець, П. Кучер і - Ідучи на"3уІСтрrч 40 ро.кови- ряд інших робітнИІків '!'а інже­

на)! Ведикого Жовrня, - заявив нерно-техніч<них праців'нwк,і:в.

на міти:НJгу столяр В. Свири;до,в, І В. Савицький, - колектив наJПІо,го ІК(ІМбіtнату головний інженер.

зобов'яза,в:ся до,строІшво виБо·нати м. Бровари.

Щоб міцнішою була Батьківщина 3 ВеіllИКИ:М Зіl'ДОІВОЛеІrНЖ\1 ЗУСТ­

ріЛИ КОЛГОQПНИ'КИ артілі ~М. Щор­са ПОІВЇЩ·ОІ)!Лt'Іння Ради Мrнkгрів Союзу РСР про випу,ск держав-

ної позики розвитку

rосп())ІарС'ГВа СРСР. ·нарад ного

що :кошти, позичсні любwмій Ба~тнківщині, будуть використа­

ні д.1я того, що'б ще білнше збу­ду,вати ІІ{)ІВИХ За'НОДЇВ, фабрИ!:К,

шкіл, ліка·рень, щоб ще )!іцнішою

Верховна Рада Союзу Радян­ських Соціалістичних Республік відзначає, що внесене Централь­ним Комітетом Комуністичної партії Радянського Союзу і Ра­дою Міністрів Союзу РСР на розгляд сьомої сесії Верховної Ради СРСР питання про дальше вдосконалення організації управ­ління промисловістю і будівни­цтвом має важливе значення в

1 справі успішного розв'язання завдань комуністичного будів­ництва.

Всенародне обговорення цього питання, яке передувало сесії Верховної Ради СРСР, і розгляд його на €амій сесії показали, що розроблені Центральним Коміте­том КПРС і Радою Міністрів СРСР заходи зустріли одностаА­ну підтримку і схвалення всіх народів Радянського Союзу. Ці заходи повністю відповідають завданням розвитку народного

господарства СРСР на сучасному

етапі, інтересам дальшого зміц­нення економічної могутності країни і неухильного піднесення добробуту радянського народу.

В результаті послідовного про­ведення в життя ленінської ге­неральної лінії на переважний розвиток важкої індустрії, як основи основ усієї радянської економіки, народи Радянського Союзу під керівництвом Комуніс­тичної партії за роки Радян­ської влади назавжди покінчили з віковою економічною і куль­турною відсталістю нашої країни, створили могутню соціалістичну індустрію, велике механізоване сільське господарство, добились розквіту науки і техніки, величез­ного економічного і культурного піднесення всіх націй і народно­стей СРСР. Радянський Союз випередив в економічному розвит­ку багато капіталістичних країн і щодо рівня промислового вироб­ництва вийшов на друге місце в світі. Порівняно з дореволюцій­ним періодом обсяг промислової продукції зріс до 1957 року більш як у 30 раз, а в галузі машино­будування і металообробки -- в 180 раз, виробництво електроенер­гії зросло майже в 100 раз. Зав­дяки швидкому розвиткові важкої індустрії оснащено сучасною тех­нікою _багато галузей народного господарства, що у величезній мірі полегшує працю мільйонів радянських людей і підвищує 11 продуктивність. За останні роки досягнуто великих успіхів у розвитку соціалістичного сіль­ського господарства -- значно

розширено посівні площі за ра-

- Ми, КО.JІ:ГО>(~ІПНИІКИ, всі як. За 'декі~ька ГО'ДИ'Н .всі к.олrо•с,п-\ хунок освоєння ціли~них і _пе-. J НИІКИ при.дбали 0,блігації ІНОВОЇ релогових . земель, рІзко ~бІль-

о,дин, - заявив на 'Мі'І'Ингу за- шився збІр зернових та Інших ЛОЗНІКИ ·

ВідуЮЧИЙ ll\fOЛO'ЧHO-'l'OBa'!JIHOIO фер- • СІЛЬСЬКОГОСПОдарСЬКИХ культур, Г. Кириченко, зросло виробництво продукТІв

~юю МИ!RQЛа Куце~нко, - перед- голова сільради. тваринництва. На основі успіхів платимо нову позИІку, бо знаємо, с. Княжичі. У розвитку народного господар-

ства в нашій країні неухильно

Дружна передплата позики Ко.1ГО(jпники нашої арт1Ш ки а\Іі•цніла, що вже в цьому ро-

,ІJір-у:жно пере)Ііплачують Держанну ці •С'І'ало можливим :майже ~втр·оє позику РQ:3витку наро)І)ного ro·c- зменшити, а в наступному році

nодарсТІВа СРСР. В ній вони ВІба- зовсім припинюи 'Випус•к Д~р-чають .н@е пі'КЛУВаІН'НЯ щ.ртії і урщу про ПQЛЇJІLШС'НіНЯ матері­

алнного і культурного ~:бро{)уту

ТРУ',ІJ;Я'ЩИХ.

- В РQки :пе:ртих п'ятирічо:к Держатні позики, - за,я;вив ·на зборах тва:рwннИІКі:в Ю. Печонка,

- 'мали ведИJЧrоне знаrчення. -Втш ,сприяли Н(;ба,ч!Шому росту

прюшмовості і ·Сілнснwго rоопо­дарства. Наша Вітчи:ша ІJІЗІGтіль-

жавишх ПОІЗИІR.

Шдписуючись, т. ПечонБа за­'RЛИ'к.ає всіх однос'!'а:йно переддма­тити п<;зику. Один за др,у:гим

прІЦбали ІНову позику П. Шка­ре'Н!М, К. Швачко, І. Батwна Д(;СЯТКИ інших.

В. Маnій, секретар п~рторганізації.

Колгосп ім .. Леніна, с. Семиполки.

ВСЮ СУМУ ПІДПИСRИ-ГОТІВRОЮ УІОПішно проИшла пермплата І Уч'()ра, 'В ое<новному, завершене

Дер~~ої ПОІЗИ!ки. ~~е~ед 1юл~с;п: розмtще-ння поюши сере)1 •юІІСе-ншtтв :СІЛJ:ІГОІс;1JартlЛІ ІМ. JІеНІНа І Л"""Н · · . . . "ll я 1 всю суrму вне,сено гоТІ:В-мехаюза.торІв, я•КІ обслужують ' кмгосп. С. Хомич, Ф. Теnлюк, кою. Пере)Ііплата Де.ржавн{)Ї ПQЗJt-M. Вре ус, П.- &о.маРQвсЬІкий, ки ,прщ01Вжується.

П. JIИtee!НJI«) першими переJДПлати­JІИ пщтку і :внесли готівкою. с. Жердова.

І. Буwуєв.

підвищується життєвий рівень трудящих.

Видатні успіхи в галузі розвит­ку соціалістичної економіки на­шої країни є найбільш перекон­ливим підтвердженням правиль­ності політики, яку проводять Комуністична партія і Радян­ський уряд, свідченням великої життєвої сили ленінських прин­ципів соціалістичного господарю­вання -:- ведення всього народ­

ного господарства за єдиним дер­

жавним планом і централізова­ного керівництва господарським будівництвом при максимальному розвитку творчої ініціативи мас, широкій участі їх в управлінні виробництвом.

Разом з тим, бурхливе зро­стання народного господарства,

створення потужної соціалістич­ної індустрії і небувалий розмах промислового буді'вництва в со­юзних і автономних респубJІіках, краях і багатьох областях, наяв­ність на місцях численних кадрів висококваліфікованих спеціаліс­тів і вчених все наполегливіше ставлять питання про необхід­ність дальшого вдосконалення організаційних форм управління промисловістю і будівництвом з тим, щоб наблизити керівництво до виробиицтва -- до підпри-

ємств і будов, зробити його більш ратквному районі утворюється конкретним і оперативним. Рада народного господарства.

Тепер, кол11 в нашій країні є СТАТТЯ 4. Рада народного понад 200 тисяч промислових господарства економічного адмі­підприємств і 100 тисяч будов, ністративного району утворюєть· не можна конкретно і оператив- ся Радою Міністрів союзної рес­но управляти виробництвом з кіль- публіки в складі!' голови Ради на­кох загальносоюзних галузевих родного господарства, заступни­

міністерств і відомств. Назріла ків голови і членів Ради народно­потреба ще більше розширити го господарства. правІ\ союзних республік у галу- Встановити, що голови Рад на­зі господарського будівництва, родного господарства за лодан­перенести центр ваги оперативного ням голови Ради Міністрів союз­керівництва підприємствами і ної республіки Верховній Раді будовами на місця, в економічні союзної республіки можуть при­адміністративні райони. значатись міністрами і входити

Інтереси розвитку економіки до складу Ради Міністрів союз­СРСР вимагають дальшого вдо- ної республіки. скопалення організаційних форм СТАТТЯ 5. Рада народного гос­управління промисловістю і бу- подарства економічного адміні­дівництвом, створення гнучкіших стративного району в усій своїй методів управління народним гос- діяльності підлягає безпосередньо подарством, які б давали ще Раді Міністрів союзної республі­більший простір розвиткові про- ки. дуктивних сил країни. Рада Міністрів СРСР здійсню~

З цією метою необхідно здій- керівництво Радами народного снити перехід від управління про- господарства через Ради Міиіст­мисловістю і будівництвом через рів союзних республік. галузеві міністерства і відомства, СТАТТЯ 6. При Раді народного які відіграли свою пюитивну господарства економічного адмі­роль в господарському будівни- ністративного району на правах цтві, до нових форм керівницт- дорадчого органу діє Техніко­ва промисловими підприємствами економічна рада. і будовами за територіальним СТАТТЯ 7. Структура Ради на­принципом, зберігаючи їх спеціа- родного господарства економіч­лізацію по галузях, на 0,·нові ного адміністративного району економічних районів, які ::к.1 а- затверджується Радою Міністрів J•ИСЯ. Перехід до нових фор~1 союзної республіки. управління промисловістю і бу- СТАТТЯ 8. Рада народного гос­дівництвом дасть можливість по- подарства економічного адміні­ліпшити керівництво господар- стративного району в межах ським будівництвом, усунувши своєї компетенції видає постано­числе_нні відомчі бар'єvн, які , 1е. ви і розпорядження на основі і решкоджають дальшому розвит- на виконання законів СРСР і кові спеціалізації, кооr1еру11ання союзних республік, а також по­в промисловості, найбіJІМU нов- станов і розпоряджень Ради Мі­ному використанню наявних ре- ністрів СРСР і Ради Міністрів зервів. Основною організаційною союзної республіки. формою управління промислu- Постанови і розпорядження вістю і будівництвом повинні оу- Ради народного господарства ти Ради народного господарства, м~~уть. бути с~асовані _Радою утворювані по економічних адмі- МІНІСТрІв с~юз~оІ республІки. ністративних районах. І Рада МінІстрІв СРСР ~ає пра-

Проведення цих заходів озна- во припиняти постанови 1 розпо­чає новий етап у здійсненні рядження Ради народного госпо-ленінського принципу демокра- дарства. , тичного централізму в керівницт- СТАТТЯ 9 •. У зв язку з пер_ебу­ві господарським будівництвом, ~овою управлІння ~ро.мисловtстю в дальшому зміцненні планового І . будІвництвом ~Іквt~У:вати та­начала в масштабах всієї країни, кІ загальносоюзНІ МІНІстерства дає можливість правильно поєд· СРСР: . .. . нувати централізоване державне Автомобtльноt промисловосТІ; керівництво господарством з роз- Машинобудування; . . гортанням ініціативи республі- Прилад~~удування 1 засобІв зв-канських і місцевих органів з томатизацн; . .. . підвищенням їх прав і відпові- Верс!атобудtвноt т~ ІНструмен-дальності, з ще активнішою уча- тальн~І промисл?востt; стю широких трудящих мас в БудІвельного 1 шляхового ма-управлінні виробництвом. Це за- шинобудування; . безпечить неухильне зростання Б~:ІJ.Івництва шд~риємств наф-матеріального виробництва, ус- тово1 промисло.во~тІ; пішне здійснення технічного про- Тракторного 1 сІЛьськогосподар-гресу, найповніше використання ського машинобудування; резервів у народному господар- Транспортного машинобудуван-стві, підвищення продуктивності ня; суспільної праці, зміцнення еко- Важкого м~ши~_обудування; мічної могутності країни, підне- в Е~ектротехючн01 промисло-сення добробуту радянського на- оСстТІ.АТТЯ Мt'-роду. 10. Об'єднати Верховна Рада Союзу Радин- ністерство електростанцій СРСР

ських Соціалістичних Республік і Міністерство будівництва елек­ПОСТАНОВЛЯ€: тростанцій СРСР в загальносоюз­

СТАТТЯ 1. Схвалити розробле­ні Центральним Комітетом Кому· ністичної партії Радянського Союзу і Радою Міністрів Союзу РСР і одностайно підтримані в ході всенародного обговорення заходи по вдосконаленню органі­

зації управління промисловістю і будівництвом, які мають на ме­ті забезпечити неухильне підне­сення народного господарства

країни, дальше розширення прав союзних республік у господар­ському будівництві, наближення керівництва до виробництва, ще ширшу участь -мас трудящих 11 управлінні виробництвом, всемір· ний розвито/( їх творчої Ініціати­ви в комуністичному будівництві.

СТАТТЯ 2. Встановити, що управління . промисловістю і бу­дівництвом повинно здійснювати­ся за територіальним принципом на основі економічних адміністра­тивних районів.

Економічні адміністративні ра­йони утворюються Верховними Радами союзних республік. СТАТТЯ 3. Для управління

промисловістю і будівництвом в кожному економічному адмініст-

не Міністерство електростанціА СРСР.

Об'єднати Міністерство оборон­ної промисловості СРСР і Мі­ністерство загального машинобу­дування СРСР у загальносоюзне Міністерство оборонної промисло­вості СРСР.

СТАТТЯ 11. Ліквідувати такі союзно-республіканські міністерст­ва СРСР: Паперової і деревообробної про­

мисловості;

Міського і сільського будівни-цтва;

Легкої промисловості; Лісової промисловості; Нафтової промисловості; Промисловості м'ясних і мо-

лочних продуктів;

Промисловості товарів;

продовольчих

Промисловості будівельних ма-теріалів;

Рибної промисловості; Будівництва;

Будівництва підприємств мета­лургійної і хімічної промисло­вості;

Будівництва підприємств ву­гільної промисловості;

(Закінчення на 2 стор.)

2 С Т А Х А Н D В Е Ц Ь

ЗАКОН Про дальше вдосконалення організації управління

промисловістю і будівництвом (Зак.інчення).

Вугільної промисловості; Кольорової металургії. Чорної металургії. У зв'язку з цим визнати необ­

хідним ліквідувати відповідні союзно-республіканські мІнІстер­ства союзних республік. СТАТТЯ 12. Підприємства і

організацІІ, що перебувають у віданні міністерств, які ліквіду­ються, передати в безпосередне підпорядкування відповідних Рад народного господарства економіч­них адміністративних районів.

строки забезпечити влаштування на роботу вивільнюваних з апа­ратів міністерств і відомств пра­цівників, виявивши при цьому не­обхідні увагу і піклування. СТАТТЯ 17. Доручити Радам

Міністрів союзних республік внес­ти на розгляд Верховних Рад союзних республік пропозиції про ліквідацію республіканських гос­подарських міністерств і про пе­редачу підпоркдкованих їм під­прнемств і організацій у відання Рад народного господарства еко­номічних адміністративних райо­нів або місцевих Рад депутатів трудкщих.

СТАТТЯ 18. Перетворити Дер­жавну комісію Ради Міністрів СРСР по перспективному плану­ванню народного господарства в

Державний Плановий комітет Ра­ди Міністрів СРСР (Держплан СРСР).

СТАТТЯ 13. Передати в безпо­середне підпорядкування відпо­відних Рад народного господар­ства економічних адміністратив­них районів за списком, затверд­женим Радою Міністрів СРСР, підприємства і організації, що перебувають у віданні загально­союзних міністерств: авіаційної промисловості, оборонної промис- Встановити, що Держплан ловості, радіотехнічної промиСJІо- СРСР повинен бути науковим вості, суднобудівної промислово- планово-економічним органом на­сті, хімічної промисловості і елек- родного господарства країни. тростанцій. Покласти на Держплан СРСР

здійснення всебічного вивчення

СТАТТЯ 19. Утворити Держав­ний науково-технічний комітет Ради Міністрів СРСР, поклав­ши на нього вивчення досягнень

вітчизняної та зарубіжної науки і техніки, а також передового досвіду виробництва, здійснення широкої пропаганди цих досяг­нень, видання науково-технічної літератури і контроль за розвит­ком і впровадженням нової тех­ніки в народне госnодарство.

У зв'язку з цим Державний комітет Ради Міністрів СРСР по новій техніці (Держтехніка СРСР) ліквідувати.

Визнати доцільним утворення Науково-технічних комітетів Рад Міністрів союзних республік, а в необхідних випадках і при Радах народного господарства еконо­

мічних адміністративних районів.

СТАТТЯ 20. Ввести додатково до складу Ради Міністрів СРСР голів Рад Міністрів союз­них республік, голову Державно­го науково-технічного комітету Ради Міністрів СРСР і начальни­ка Центрального статистичного управління при Раді Міністрів СРСР.

Визначити за вказаними в цій потреб народного господарства і статті міністерствами СРСР фун- розробку .поточних і перспектиа­кції плануванни відповідних галу- них плаюв розвитку народного зеіі промисловості і забезпечення 1 Встановити, що заступники Го­високого технічного рівня в ро3- господарства 3 .враху~анням до- лови Держплану СРСР і началь-

снгнень науки І технІки, прове- ники основних відділів Держпла­·витку. виробн.и_ цтва.. Встановити. • 1 дення единої централізованої по-

ф А ну CRCP за поданням Голови ~о ЦІ ункц11 здІ снюються МІ- літики в розвитку найважливіших Ради Міністрів СРСР Верховній НІстерствами через Ради н~род- галузей народного господарства Раді СРСР можуть призначатись ног~ . господарства ек_ономІчиих і на основі цього забезпечення міністрами СРСР і входити до адмІНІстративних райоНІв. nравильного розміщення продук- складу Ради Міністрів СРСР. СТАТТЯ 14. Передати в безпо- тивиих сил країни і пропорціо-

середне підпорядкуванни відпо- нального розвитку всіх галузей СТАТТЯ 21. Доручити Раді відних Рад народного госпо,ІІ.арст- народного господарства, а також Міністрів СРСР розробити і зат­ва підприємства, що перебувають розробку планів матеріально-тех- вердити Положення: про Ради у віданні непромислових міні- нічного постачання народного гос- народного господарства економіч­стерств СРСР, за списком, за- nодарства і забезпечення контро- них адміністративних районів, про твердженим Радою Міністрів лю за неухильним додержанням Державний плановий комітет СРСР. державної дисциnліни в здійс- Ради Міністрів СРСР, про Дер-СТАТТЯ 15. Доручити Раді Мі- ненні поставок промислової про- жавний науково-технічний комі­

ністрів СРСР відповідно до цьо- дукціі. тет Ради Міністрів СРСР і про го закону встановити поридок і У зв'язку з цим ліквідувати Центральне статистичне упраа-строки передачі у віданни Рад Державну економічну комісію лінки при Раді Міністрів СРСР. народного господарства еконо- Ради Міністрів СРСР по поточ- СТАТТЯ 22. Встановити, що пе­мічних адміністративних районів ному плануванню народного гос- ребудова організаціі управління підприємств і організацій, а та- подарства, оскільки її функції промисловістю і будівництвом, кож устаткування, сировини та здійснюватимуться Держпланом передбачена цим Законом, повин­інших цінностей, що перебувають СРСР і Держпланами союзних на бути здійснена до І липня у віданні міністерств, які лікві- республік. 1957 року. дуються.

СТАТТЯ 16. Доручити Раді Мі- Заступник Гоnови Президії Верховної Ради СРСР д. ИDРОТЧЕННО. кістрів СРСР і Радам Міністрів Секретар Президії Верховної Ради СРСР М. ГЕОРГАДЗЕ. союзних республік в найкоротші Москва, Кремль, 10 травн11 1957 р.

ТРУДЯЩІ СХВАЛЮЮТЬ РІШЕННЯ СЬОМОІ СЕСІІ ВЕРХОВНОІ РАДИ СРСР

о Q о

в ІНТЕРЕСАХ НАРОд У Говорять механІзатори ,Колектив дИІварно•прокатно.м І уJПра.вл~ння щюм:ислооістю і бу-

заво,{у доклад-но О3Н(l!ЙООІІІВСJІ з ,цівНИ'lfl1ВО'М ще білнше З<міцнить ДООІОІВі;цдю М. С. ХрущОІВа 'На VII нашу Батьківщину, оориятиме сесИ Верхооної Ра.ди СРСР, прий- п~несенню матеріального і rкудь-НЯТИІМ ~коном:. турного рі•вня тру.дящих.

- Наша. іКраїна за 40 ІЮКів ,а;ооИІЛася вида.'І1Них уооіхі.в, ста­ла МQrутRЬОЮ С.ОЦіаJІіС'І'И'ІНОЮ ~е<ржа.вою, - <Жа'ЗМ! у CBOt>MY

вВІступі 11а зб-ора:х лива.рник Г. Рябуха. РеорrлШзмфr

Робітники взяли 1lО'Ве соціалі:с­

тичне зобОІВ'яза.ння на. че~ть 40 ріІtШІи:ці ВМИІК~ГО ЖОВ'І'НЯ.

R. Ліфшиць,

член КПРС.

3 великим інтересом механіза­т~ри ·нашої бри:гащи о:тайомилися

із 3а.к.онО'М, прийнятим VII се­с,ією Верхооної Ра~и СРСР про

дальше удО·С'ІtО'На•дення організа­

ції управління промис .шві·стю і буді~НИЦ'І'ВОМ.

Новиіі: 3ак()'Н, в обrоІВоренні JІОКого брали участь широкі ма,си

тр)"ДЯЩИХ, СПРИЯТИІМе даЛЬШО·Му

бу.рХ"1ИВОМУ ·РОЗ'ВИТКу НаШОЇ ПрО-

* * * МИ<СЛО<ВОСТі, ЯКа 3 КОЖНИМ: .\}ОКО){

вості, а, 3Н&чить, і наібшrато все к.раще !1енаlцує сілІ>сЬ!ке гос-В ці ~ні в усіх цехах щю»ком:­бі:на.ту <ра.йопожИІООІІілки J.Юбітни­ки обгооо.рюють рішеН'Ня сосіі Ве-рхОІВ1НJі Ра·)(и СРОР і о,Jtноста!іі-

збільшити вШІусrк прод)'1Кції. под<J.рство найновішИІМи машНІна-

НО СХ'ВаJІЮЮТЬ .ЇХ.

Вітаючи 3&КmІ про ми. Про це 'можна перt\І.конаrися дальше на прmкладі нашої бригади.

У'дооквна.лення (}_\}Ганізації УІП-раВІЛіння <ІJіР()МИСJІОІВістю і будів- Наша брИіГада в ші:вдружно,сrі

- Корінне подіrпшення керrв- ницТІІЮМ, О. ІtООлов, І. Коваль з коJІГ()спни:кам:и сідІ>го,слартілі НИІЦ'ІІВа проиисловkтю, - Г.()ВО- і · рщ Ш.ших ].)001'11НИІКів зобов' я- ім. Ватутіна зобОІВ'язалася виро­рить шліфу,ва.льнИІК О. _КомО'В,·- заJІися ~о 25 тратня впонати стити в цьому році по 12 цент-да.~ть м:ожлВ'Вість ·It. ра.ще вико-~ місЯ"JНе за.вдМІІНя. Г. Бережно, нерів зернОІВих, в TO·)fY чИІСЛі ,ку-р~rетати 'налвні 'ВИf)О6ничі MQЖJIK- бухгалтер. &У'ІІУJЗИ no 30 це~нтнерів, к&р-

* * * ТОІІJІЇ ПО 125 ЦеНТН~рів, ОВ()ЧЇ'В По 1\ІСЇх ІЩприеЕтва.х, в !IQ(M- JlЇ'ННЯ пром:ІІісл·овіtтю і б}'І.{івницт- ll(} 140 центнері'В на коЖJНому

roooax і :МТС району вИІВЧаmь мм. rек.тарі. У щні роооти сесії ми ма.тері&JІи VII :сесії Верховн.ІJІі Ра- Пртщцені бесЦи J! усіх цехах }'ІеоnіпРно завершили поса~ку кар-4И СРСР. На ·заво~ ІСЇJІЬІГООІFЗаІІІ- рІІіЙІІІромІW}ІІІ)інату, пише 40 ре- rоплі, закі:нчуем:о еіяти зернО'бо-ча-стин, ·опо,віщає С. ill}'fl'OЧ!ltiн, 4&Щі!і тemop}'llt д. Шапіро.. На оові. а.rітатори !Прооодять з робіmика- чооть 40 'Річниці ВелИ'ІООго А. Ионончук,

бригадир тракторної

бригади .N'v 10.

ми бе-tіАи по допові;V :М:. С. Zовтня коJlектив :юбо'В'ЯіЗаІВся до­Ірущ01!а і 3а.Іtону щю ,~;альmе строоюоо, ·АО 1 rpj!,tШI, ВВіІU)Н&ТИ УJ;ООlt{)'Налення орга•нізаціі УІПРаІВ- річн:d виробничий ПJІШН. Броварська МТС.

Середа, 15 травня 1957 року.

1\\иколаївська область. Молодь міста Вознесенська недавно зу­стрілася з учасником громадянської війни на Україні колишні~! кулеметІІнком бронепоїзда «Смерть Директорії» С. П. Капсизом. Він рnзповів юнакам і дівчатам про участь бронепоїзда, очолюва­ного мужнім більшовиком Костянтином Чекловим, у боях проти інтервентів та білогвардійців.

На фото: С. П. Капсиз розмовляє з комсомольцями. (Фотохроніка РАТАУ). Фото К. Дудченка.

---

Авторитет Поля нашої бригади знаходять­

ся В ТаІКОЖУ 'МЇСІЦЇ, ЩО КОЖНОЇ весни за•'ІИіВають·ся на·в,:wло во­

дою. 3 цієї причини щ~р1жу по­дьо!Ві роботи почwнаем{) 3НаЧ!Но

пізніше, ніж, ІНіИІРИ:&JІЩІ{, требу­хі<Вці. Пр~водить їх до·вrrдиться в дуже СТИІСЛ.Ї СТР!ЖИ.

Ні в о·дИІН період року :н&м не :І{ОІоодиться так напружувати евої сили, .mк в дні ве-оняни.х рооіт. І саме тут, як н1коли, доб<ре ба­чиш, хто як ста·витнся до праці,

яrк він вболіває за колго1шні ді-ла.

ланкової Лк це іі ЗіІ!ВЖJди бу•ва€ на хо­

р()ших зборах, між кмгоспниІКа­

:м:и неза,баром зав'язалжя жваJва

розмова про брига}І)ні і за.галІшо­

кол·госпні ді·ла. Пара·ОІЮ·вія Него­да ЦЬ()ГО разу говй'рила не ~уже

ба1гато. l\(}лИ зайшда мо,ва про при­

бутК()ІВЇ'сть рі:Jних галузей гоопо­

да·рства, П. Негода ок.а:зМІа: - Нам би уже ri01pa придиви­

тись, ЯJК.ИЙ Д·ОХІQД ДаЮТЬ КОЛ·ГО'СПУ

риба.л:ки?

- НіЯІкоrо, - до.бавила .друга МОЛОДа КОЛГОСйLНИЦЯ.

В бригаді 4 дruнки. ПротЯІгом І діmсно·, пі·д ча·с опію~ної р().з-

майже ,нсієї першо'ї мкади тра:в­яя мни еадили ·ка,ртоплю. Прав­

да, не всі. данка Паvмковії Не­годи заІКінчила цю роботу ще до обіду 8 траlВ!ня. JІк. же це так ІСТал·о.ся? МоЖWІИІВ'О, в неї ·дідЯ!Н­ка менша або людей більше? Ні.

Кожна наша ла:нка має ділянки ві)ІіПОІВЩ'НО Д(} КіЛЬіКосrі ІИЛГОС'ІІ­НИЦЬ. Що Ж Д~ПО'МОГЛО лаащі М 4 ра'ніше інших за:кінчити ро­боту? Адже іі колrоаmниці інших Л3JН()К ЩО~НЯ ра<НО ВИХОДІІдИ На

р~боту, пізно йшли даД{)Му і пра­цювади ·надзвичайно ~таранно.

А еправа тут О'СЬ в чім. Ще пере·д тим, як П(}Чишали садити

картоплю, данмва Нег01да побе­

еідувала з СІВ~JоЇ'МИ .1юдьми. Во.на е<каза.ла, що дУ·Же було б до,б·ре,

Я!кби К(}ЖJНа ж..Ї'ІШtа П()ГОО!орида з авоjjми )]іо·машні~rи: чи не ·М:QГJІИ

б ІВОНИ ПОДаТИ ПОСИЛІІНУ ДОПОМОГУ да:нці на по,сащі карrопді.

Це дало пенні нжлі'Д(Іtи. У же наступшого дня після роз·мови на робО'Гу 'вийшди літні баJбу,еі 3. Іtравченко· і Ф. Безугла. Ви-

МОІВИ ВЮІ!ВИЛ6ІСЬ, ЩО при ТИХ ДО­

ХО)Іі8іХ, .mкі дають артjді риболо­

ви, і при тих ноv,мах опдати

праці, що зараз для них 1анує,

ця галузь rоспІ)да·ретва за•раз д.1я

.К<NrГО<ІШУ не рентruбель'На. 3на­чить, ТУТ треба ВЖИТИ ЯЮUО•СЬ заходw. fол01ва кО<.тгоепу пообі­ЦЯІВ ІWЛ<ГО•ашницям, що найбдиж­чим чЗІсом поставить це питаІННЯ

для обговареоння на ~асі~~шння

пр а мі ння аvт і"' і.

Потім П. Негода с.казала, що на;)! варто в цьому році мак,си­

мально розширити п.тощу п~са;~;­

ки карт()П.1і. Нк хороший го,спо­

дар, сжа.зала ця трудінниця, ми

повинні ІWЖІний· ві.1І>НИЙ к.тап­тик, кожну C(}'l1KY ·наших земель,

що раніше засі·ва"шся то вівсом, то бу:р.mками, зайнять під цю кудьтуру. Обр(}біrок &аірТопл.ї об­

ходить·ся поріВІняпо недорого, а ДОХ(}Д дає значно вищИІfі.

Виступ ланrкової заохоrmв ЇНШИ!Х КМ•rоDП'НИіЦЬ Ц161 даІН<КИ. дУ'Же серйо3НИІМ, НіІШ'риклад, бушо критичне зауваження Ф. Крав-

йшли 'в поле і чоло·віІки, що rnpa- чеНІко на 111дресу коиrюпно,го аl'­цювали ·на постійних ро·ботах. РQно,ма т. Стеа::tМІеНІКа. Опрам тут Особ.1иво добре в ці д'Ні на по-~ ось в чі·м. В ЦЬОІМУ році цибу,1я садці картоплі попрацювали Клим в на'с дала на ПЛ(}Щі 3,1 гектара Безу,гшtй і І ваш КІраІВЧе'Н!ко. .1И.ше 15 процентів схо,діІВ. При-В таких умовах до<ве-шся по- чиною цього є те, що а'ГРОІR-ОМ

казатися на бідий с·віт, вийти в не пе'реві'рІfВ нждння на ехо-поле і тим, хто раніш не дуже жі,с·ть. ціка:вився ко.н'ОСJІ1НИіМИ ділами. Н!кщо ЯJЕа1сь кол•гоепниця са­Та:к, на третій де,нь піедя почат- м·овrддwно rnрацює ·на ко.mrоспній ку по,са,дки ка1ртопл:і ланu.wва по- '()Об·оті, л.<ІІНІКОІВа в міру С'Воїх сид говорила з родиною Кривобоків. і можлиІюстей оточує її пі:Ішу­І що ж? У же насrУ'ПНОГо дня. це ваmнrм:. Таrка rкм·гоСІПІНи-ця черее под·ружжя, зах()пивши з собою СВ()Ю лМІкову заваоди найперша лопати і Іюшик, вийmшJ, як і візьие JWНЯ чи rород <ВИ()раrги, чи ·всі люди, в поле. в лk по Д'І}ова з'Ї'здити.

д{) обід 8 траІІ!'НЯ ланrка зІVкін- Бригадиром я працюю ще не-чида са:дити к.шр·тоошю. А пере·,ц бшгМ'О - всьо,го· близЬІко· ро:ку. тим, .mк іти Д(}Дому, в на.с відбу- Але і з·а цей ч&с глибом пе:ре­ли~я бригаJІ!ні ~бо·ри. Першmм: тут кона1Юя, що в дішах бригади ав­J!ИступИ.ІВ Г(}ЛОІВа KOJI)I'()CLifY торитет ланк.m~ої грає ВеJІИІКУ

О. РадІ>ко. Він поХІВа.л:ИІВ наших роль. П<риІмадом цьоrо в НаІС бу­пе>ред·ових людей. 3оrк.ре,ма, він ла і е Пара<Ж<тія Него~а. ша.заrв, Щ() усліхи лшши :М 4, І. Некраwевич, 3добуті в З<МагшІШІі ІНа честь 40 бригадир бригади N~ 4.

р.оБЮвин ВелИJК.Оrо Жов11ня, ~соб- Колгосn ім. Кірова, ливо ві.w~Іні. с. Погреби,

СереАа, 15 травня 1957 року. С Т А Х А Н О В Е Ц Ь 3

Назустріч 40-м роковинам Великого Жовтня

3.АRЛ.АЛИ ОСНОВУ ВИСОКОГО ВРОЖАЮ

Ід}"Чи на"Зус~іч 40 ро·кови­fІ.а.м Велик~г~ Жовтня, ·км­rо·ооники артіші у •спіІВдруж­ності з :меха~нізатора;ми СМІІJ­в.іддано працюють .в пмі. За.­кі•нчffіІо п~ку •Ба.J,Уrоплі 1ш 500 г~ктарах , лід я:ку ,в •до­

С'І'а'!1ку жобрИJІИ ·ГР)"НТ. Ми ВНеедИ ПО 20 ТОНН ІШОЮ і ПО 6 центнерів :мінераJІЬІНИХ д<іб­рив ІН.а. кожен .гектар і тим с3JМе змtлали ~іцну ~сно•ву ВИ·СІЖ<іГО врожаю . Ншсі•НJНя об­рооили азотооааtтерином в·лас­

ноrо вирабництва т.а. фО{;форо­

ба.ктерино)І. 330 гектарів ка•Р­rоплі посадили машинами з площею живлеНіня 70Х35 сан­ти:vетрів.

ВU:з·на.чили·сь ІВсі без .винят­ку :механі'За:гори. Це - траІК­тористи ІваJН Буряк, Микола Житина, Михайло Хра:\І ець , МИ'Кода МелІ>ни.ченк:о, ІUІля Овдієнко та Ми:ха1ііло Де:\І'Я'Не·н­ко.

170 вручну

гектарів поса.ци~1и по розма.ркірооІЗІНИі

площі, з внесенням в ЛУJІFКИ орrшно-·:мrнера.лишх сумішей.

На посЩІtці DРУЧІНУ зра~ки са-

:мовідаНJНої пра.ці ·п011tазали

лаонки 2-ї 6риr&АИ, ЯКИІМИ •ке-

рують Г:wна Гаmа ЛуцьЕо.

Корнієнко та

011)НЧJІЧЗІСНО З31КіНЧИЛИ сівбу •КУКУРУдзи на зерно на 220 rгектарах. 30 гектарів ціє ї

культури на насіння . п<ісіяли ІНа rіІбридних ділSFнках, ·де бат:ьківс~>кою формою е еорт «'Грушевська», МаТеJ)ИНСЬК·ОЮ

- «ДІНіІJІjрОПе'ГJЮВСЬІКа ».

31 гектар

сіяли ІDРУЧНУ

·кукурудзи ви­

з внесеннюr в

лунки орга"но-мі·неральних •су­~Ііmей. Добре пр:щювала тут лан·ка Ольги КО'Вба синської, щоденно •пере•виконуючи свої

виро·бничі за.вда·ння.

Щоб забезпе-чити худобу ДQбротним еило·с ом, посіяди

109 ге:кт111рів кукурудзи на СИЛОС В суміші З дЮПИ'НЮІ. Норма на ге·ктар 150 кі.1о-

•грамів люпину та 50 кілогра­мів кукуруд1зи.

О;J:ноча.СІНо пр(}по,'ІЮЄ:\10 ово­•rі . Прсшололи 2 гектари ви­сщцок та 25 г~ктарів ра:нні.х овочів.

О. Холод, агроном.

Колгосп ім . Хрущова,

с. Требухів.

Боронуємо картоплю

РОЗПОЧАЛИ ПРОПОЛКУ Розпочали о·бробіТ()lt .просаІll­

них культу·р. Ла:нки К()РJ}{О­

добувної бригади, Я!:КИМИ ке­рують Надія Ка:рпеІНІІtО та На­

·дія ВоровИІ:к, прошарували перші 5 гектарів кормо·вого

бу~.а. В городній бригЗІді на пов­

ний хі~ розгорнулася nр()пол­

ка РаІНніХ ОІВочів. Ла:нки зни­щили бур'яни. ·на посіІВах моркви, цибулі, бурsпка ·ст().lО­

вого , каш)"сти на 26 rе.ктара.х. М. Мехед, Г. Кабиш,

колгоспники.

Колгосп «Більшовию>,

с . Рожни.

Садимо помідори і огірки ОІВоч(Івиіі К:.1WН у ;на:шому

кол ГО•СіПі за;Й!.\fає 9 5 г~ктарів, з яких 20 ге·ктаріІВ зжіяли ра.НІньою городиною. Теюер ~а­ДИІ}{О по:\Іі•до•ри та огірки. По­мідорів сорту «бракодей » по­са:джено 5, огір:кі·в сорту « •Ні­женсьхий» - 8 геJ:ктарів .

Добре росте у .гряд·ках роз­

сада пізньої кЗJпусти сорту

« ЗМЗіГЄР», ЛКОЇ поса.дИІМО 20 rект.а;рі•в. Матимемо 0,25 .г~к.­та.ра соло~ко·rо перцю сорту

«болтарськи·й». А. Іщенко,

агроном .

Колгосп ім . Щорса,

с. Княжичі .

За виняТ.мм 1}{~KiJIЬlt()X rек- боронуваНіНЯ ПQІСЇВЇІВ. ЦИІм са- Затягнули сівбу кукурудзи тарів, що залиті ще весняною мим знищимо перші бур 'Я'НИ, 3 во:~~ою, rна •всій площі за1кі•нчи- а.кінчивши садити картоп-

які почали проJ\{Істати, і кор- лю М"И~"'·е B"'l. сили пере·клю ли n~~.&y Ка}Уl'оші . Цю ро- "" • "" "" . .., - -боту провми на висооtаму ку, що утоорила:ся після до- чили ІНа затершеНІНЯ сівба ку-а·rротех'Нічному ·рі.вні, в стис- щі.в. Борон)'Івання проведе:\Іо курудзи : Одн~к цю ІЮботу за-лі строоtи, що забезпеЧШІо :Іt~б- за 4-5 .в;нів. тягнули . Це тому, що тра.ктор рі резудьтати. «КДП-35», який зайнятий на

М. Федоренко, с і •вбі, вийшов з .1а.ду . На площа.х, де •ра"ніше по- агроном. В. Онашно.

СЩІ(ИЛИ Ка'Рrоплю, з'являють·ся Колгосп ім . Калініна, Колгосп ім. Димитрова, ЯРУЖНі {~Ходи . ПристУQJИЛИ Д(} с. Літки. с. В . -Димерка .

------------------------------. . в достатку вдобримо нашІ землІ Пі)близу •Наа.Іюго села ві!ка·ми

лежали яооаЙІМа.ЮЕJШ то]>фЯІні болота. Тепер тут •все ожило. Щщенн(} ватки піДІВіА вивозять звід.си торф. На полях вже ле­жать 4 ·великі каr~ти торфо­гной~вих ·ІООМпоеті:в - 500 'І'О'НН. Можна було б зро·бити зна~чно більше, коли б не вода, Я·К3 ще ПОІВ•ністю •не зійшла з болота і затрwує .нам роботу. На ІВИJГО­товл~н;ні ,~;оорива і ~к.лаІ,J;аwі йо­го в 1Каr.а.ти особлИІВІJ віІДЗНСlJЧа­юrнся М. Поки:дьм і Т. Ми:ка.л.

Берем<І од.ну частину гною, три ....:.... 110рфу. ПiJJ; азам і зшк:ла­~ав:мо 5000 тон:н ко:м:rюстів з ІЮЗрах}'ІІlКу .по 1 О тонн ·на г~:к-тар. На 100\ЖНі 10 тоmІ ЦЬ(}Го JІ:ОбрИІВа ;щц3ЄІмо 1 центнер су-перфосфату 'l'a по 3 центнери ва'!ІН.а., під ча.е :КОМ'Постування. вноси:м<І сечу. Для цьо.го ПJ>И}І)ба­ли опеціальну авт<кІІаmину-сече­рообрmтувач.

ПіА карт<rплю і овочі виrото­вимо і внесемо по 35-40 ТОНІН коvпості·в на :&ОЖеІН .гектар.

Щ<Іб за.ці:кавити членів арті­лі у :JбіІJІЬШЕm-ні . ,вирООнищтва .ІобJ>ИВ, за !lt()ЖJiy вИІВеоону і с.хла­~ену тонну торфу, Ііірім трудоk

ніІв, ВІПІJІ11/Чуемо по 1 ·к.а.рООваm­

цю rріш:ми. Охочих Jt~ ,\ЇЛа ·ВИ<Я­

вило:сь більш ніж ми чекали.

О~иочаооо прист)'Іnаемо до за­

готівлі • і вwюзки торфу ·на пі.д-

стидку Х}'!~обі. Плшнує:\1\J вивезти до фер:\1 і ок.'Іа-ети у штабе.lі для

просиха.ння 1000 тонн. Цим значно збільшимо вихід якісних торфакООІІПостів.

Впе•внені, що взяте зобов'я:зшн­'НЯ - ви.rо.товити та ·внеети під урожай настушого року 12 ти­

СЯ'Ч ТОІН!Н торфо .. nнойовпх мм­

•постів, - виконаємо. Це буде ІНа.ш гідний подарунок мат~рі­Вітчи:ші на чость 40 роковин ВелИ!Коrо ЖоВІІ'Ня .

Г. Філатов, голова колгоспу.

Колгосп ім. Ватутіна,

с. Пухівка .

••• Колго~пники на.шої артілі по­

·ви·НJНі виrо110вити і •в•не.сти під У'ІJ'()ІЖаЙ наетупноrо року 16500 ТОНН ТОрфО-ЛН~ЙОІВИХ .КОІtІіІІОСТіВ

та орr<І.'Н<І-мі'нералІ>Них сумішей.

Від ху~оба :маТИІ.\Іrоt:о ·гною блИJзь­ко 5000 ТО'Н!Н. Отже, ГОЛОВНУ }'ІВагу прщілимо добУіВа•нню 110Р­

ФУ, sиtого потрібrно панад 11000 Т()'НН .

Н.а. торф ми бататі. 'V селі та 'НШВІІWЛІJ ~ела його В'JJ;осталь. Має­

мо добутого на торфовищі блооь­ко 8000 ТОІІlІН, але АО В:ЬОГQ ,ПОіltИ що через во;ду ·не можна. ,JІ;ОІС'І'У­

пи.тись. За три-чотири дні, за­вершивши •ВООНЯНі ПОЛЬІJ'Ві робо­

ТИ, иасово рwпочинаемо .(ООуБаІН-/ ня торфу.

'V МИ!Ну.то:\Іу р~ці в одну із •К(}Ша.р за:везди бJІизько 300 тоНіН

торфу. РОІзюІали його ша'ром 20 -25 сантиметрів. Після .недітго­ча~ного перебуваJННЯ в заг(}ні ху­доби ІВивооли близько 700 тонн дtУбрОГ() 'Тt!рф(}КО'МЛОСту. Це rнас

нашело на та'Кі мі.рку·вання, що слід заваJНТажити то·рфа:м 'ВСі 7 кошар, і ми ·ма.тИІМемо близькІJ 5 ТИСЯІЧ T()lfH )І;ООроЯ'Jі.kНИХ IJ.t()IМ!JI()IC­

TЇB. ІLри цwм:у 3аощадmмо ооли.ку Кіл:ькі•С'І'Ь тру.Ц{)ДНhВ, ЯІКі iiiO'Dpiffilo б було витратити на ЮИ'ОТОВЛеІН­ня кООи!ості'В •в буртах.

За·ра>з вивози.мо 'На поля гнШ ДЛЯ ВИ.ГОТО'ВЛейІНЯ 1\ОМ.ПО'СТіІВ,

ОКJІа,~~;.а.емо ii'oro в бурти, ст~ра•н­но nрИ!Крив•аючи землю. На цій роботі У 3-й 1!)ЇЛЬ'НИЧЇІЙ бри.rа,ІІ;і

·віJЗНачаютюя л~Н!кова СоФія Гузій та .Іt()JІІГОсrпниця Пміtна Мавча•н. Вже зшбуJ,УrоВано близь­Іt() 150 т01нн. Лкщо тільки •}І;Обе­ре:м~сь до торфу, поЧLІІемо вироб­

лати торфо-тно-іі:ові ·.&ОМ'.Пости.

·Ро:боти ще •не початИІй к.рай. Досить с:&аІ3ати, що ,~~;асі не ·мав:мо с~чооб1рник.і'В, 'Не завезли ·ва.пна. Незважаючи ·на ІJІіІ])еІМЇ не~ороб­леноС'І'і, ми виrотовимо заІПЛЗІНО­вану кільш.іІсть торфо-гнойових

·КОJІІІІостів та органо-ІМіJнераuптих. сумішей.

М. Леоненко, заступник голови колгосnу.

Колгосп ім. Кагановича, с. Ру~ИІІ.

u

КРУГЛИН РІК ХУДОБА МАТИМЕ СОКОВИТІ КОРМИ

Всю худобу вилнали ·на .паео- чи ху·до;бу за·паІП!Н()Ю зеленою ма­вище. Але .ми rне задоооюшяємось сою.

лише випа·саннЯім її. З перших з першоrо дня ВИХQ.Цу хУІдоби днів даемо корОіВам зелену 1М&У на пасовище удої ріr3ко пі~и­

•Не ·менш 70-80 tкЇІЛограмів ·на щились - на 350 літ.ріІВ молока КОЖ'Ну. За:раз заІк.інчуемо згодо- 'В цілому по фермі на добу. Нк.що Ву'іІІати жито, якого .маємо 10 Щ<Іденни;й удШ на. коро.ву стано­rектшрів. Зелену масу •Подрrб:нюе- вив ·paлrime 7 літрів, то тепЄJр

•МО . Піеля жита 'На черзі 5 J'екта- надоюємо в сере~ньому від коро­рів ПЛІениці. Маемо т.аtк.ож 10 ви 9,5 ·літра. гектарів люцерни.

Ра·зом з люцерною в третю чер- Д:ба.€мо і про за.безпечеНіня х.у-гу •КО.СИТИ!М(ІМО ЛЮПИJН з ІВі'ВСО:\1 доби СОRОВИ'ТИіМИ :КОРМаtМИ На ЗИ-т.а Івику з ві·всом рі::тих сrрокі•в посіІВу на 40 гект&ра.х. Щоб налащ~ити бе3перебііне

постачання зеленої ма:си, заrпро­вwдИІJІИ матеріалJ>Ну заці,к.авле­

·ніеть ДЛЯ КОЛГІЮПНИКЇВ-фуражи­рів. З.а. кожну пі}{Везену тан:ну

зеленої ма.еи •нараховуеть·ся 1,5 тру1ДО)ЩЯ. Добре працюють фура­

жири Михайло Терлюк та Іван І Гришко, повністю задовол~>няю-

му . 'f НИІНіШНЬО.Му •році ПОІВИ!ННі заа\лаІСти 2000 то•нн силосу - по 1 О тонн ·на голову . Від посівів .lЮПИІну ·на си.1ос одержимо 1400 тОНіН, вi•JJ; тр.аІВ із прир~дни•х лу­ків - 400 тонн та •від к.у.:куруд­зи - 200 Т(}НН МЗ•СИ.

А. Сорока, зоотехнік

Колгосп ім . Леніна,

с. Жердова.

ПересувнІ кормушки в пІтніх таОорах Коли буде ВИіКОРИJСТЗ.Не ЖИТО,

К.{)fрмуmки поста:в.лять біл.и пше­ниці, а потім конюши:ни, кормо:­'Вого ЛЮПИ!ІІУ. Це Ні!Іба:rа'\10 полег­шить •роботу фураJЖирrв, оекіль­:ки ім АОІВе,J;еться весь ч&с ,;о­ставляти ~іжос:кошену зелену ма.еу на малу ві·~стаrнь, а головне те, що :кол.госп в рооудьтаті цьо·

го зем·номить сотні тру.в;О;АJнів і ТИІ:ІІ са:мИІМ зменшить затраJТи на

виро.бнищтво тваринниЦJ>К()Ї про­

Щоб краще орга.нЇІз}'ІВати літ­нє утри:міІІН'RЯ ху,~~;ооа ·в та.борах,

у кол:гоопі ім. Мол<Ітова, с. Гого­лів, ,~~;ля неї епорудиди пересув­ні к.ормушки. Ух ставлять пабли­зу тої чи інш<Іі кормової ІКуль­ту.ри, що носіяна •на. 'Зелений ·к.он­

ІВейєр . Зара:з, НаІПрИ·КJІЩЦ, ВО'НИ знаходяться біля жита, яке ко­

сять і згодовують в •сере~ньому

по 50 кіло.rршміrв на до.бу ко.ж~нііі:

.кор~ві. Зеленою :масою підщ~в-дукціі.

•ВелИКОЇ ВУЄТЬСЯ Та'КОЖ. ММО~НJЮК

рог<~.'І10Ї худоби. О. Дорош,

Вибір пасовища (Порада ветлінаря)

SОО1'ехиік.

При переведенні ІН& літньо-та- Не ІМенш важ.лиrвИІм є правил.ь-бірне утримання хуtдоби с.лі:д вия- ·ни·й вибір місця для ·пасовища

·ВЛЯТИ •ВИНЯТКОВУ обере'ЖНЇСТЬ. ХУдОбИ. ЙОГО ·СЛі'){ ПРQМ}{ИТИ З Ornpaвa в rом:у, що •саме в цей обов'Я'3кооою участю ветлікаря і ЧаІС ві·~бУJВа.ється ЯІКіе<на 3Мі- зоотехніка. Цим буде униІіІнуто rна кормі.в. Отже недо){ер- випа.с&ІНня хуJІоби на луках, до .жаІJІІня ві')VПQІВідних правид ·пере- ро.стуть отруйні диuvороrслі траІВи. ходу може призвеости ·~о іПору- Як відомо, •недодержання цих

•Ше'Н'НЯ у тв~ри•н ·нормалнної ді- правил у ·колrоепах ім. Хрущооа, ядьності кнш.ково-шлУJН!К.(>.ооrо с. Требrхі·в, та ім. ДИІМитрава, тра;кту. С. 8.-Диме.р.&а, ПРИІВUО у МИНі-

Перше ·випа.Сі!ІН'НЯ ХУ.~tоби на ло·му році .в;о 3а.ХВОРЮІВа/Н'НЯ ху,~;о-житі або ж миюшині ·Слід про- би. В. Семенов, водити не більше 20 Х'ВИЛИІН ~ старший ветлікар. посд~дУючим збі,'lЬШеШlям часу. Броварська МТС.

-

К~івська. область. Ще д:ва рок~ тому колгосп імені Леніна був найбшьш вІдстаючим у БІJІоцерювському районі. Після того, як головою правління . обрали тридцятитисячника В. О. Гмяка, артіль почала швидко зміцнюватись і тепер є передовим господарством.

Змагаючись за гідну зустр·іч 40-х роковин Великого Жовтня, тваринники артілі зобов'язались у кві11Ні - серпні здати державі поставлені на відго~івлю 120 свиней, вагою по 105 кілограмів кож· на; до І жовrня вщгодують ще ІЗО підевинків і ЗО разових сви­номаток.

На фото: свинарка колгоспу імені Леніна Тамнла Кандиба в рахунок додаткової оплати одержує свиней загальною вагою 168 кілограмів. Зліва направо - завідуючий тваринництвом артілі Д. Д. Кравченко, колгоспний ветфельдшер Я. Г. Сацков і Т. J(аи­диба.

(Фотохроніка PATAYl. Ф~1·о К. Шамwина.

4 СТАХАНОВЕЦЬ

З редакційно1· пошти ·~=========* * *·======\

Спартакіада учнів

середніх шкіл Людно було у неділю на спор­

тивних майданчиках, футбольних та волейбольних полях Броварі.в і сіл району. В цей ~ень _відбу­лася спартакіада учнІВ сер~днІ~ шкіл по велоспорту та стршьбІ, що проходила у Броварах. Для дівчат змагання з в~ло­

спорту проводились _на 15 ~Іло­метрів . Звання _чемпюна ранону завоювала Т. Лшова, яка про­йшла дистанцію за ЗІ хвилину 35 секунд. В змаганні серед юна­ків найкращий час показав учень

Броварської ~ереднь.ої школ_и А. Петренко . ВІН проиш~в 25 КІ­лометрів на веломашию за 42 хвилини 54 секунди і завоював звання чемпіона району. В командному заліку на перше

місце вийшли велосипедисти Ве­ликодимерської, друге -:- Бр~вар­ської і третє - ГоголІвськоІ се-редніх шкіл. . Влучно стріляв з малокашб~р­

ної гвинтівки учень ТребухІв­ської середньої школи Євген Оснач. З трьох положе~ь - СТ?­ячи, лежачи та з коЛІна - ВІН вистрілив ЗО разів і, набравши 200 очок, завоював зван,ня чем­

піона. Найбільше очок - 523 -набрала команда цієї ж школи і посіла перше місце. .

Боротьба за чистоту В минулому в нашій школі не­

рідко траплялося таке, що сані­тарний стан був не зовсім задо­вільний. Зараз в цьому відношен­ні сталися в нас великі зміни . Як же нам вдалося добитися зразкової чистоти? Перш за все, вчителі стали

більше уваги приділяти тому, щоб учні слідкували за санітарним станом . У нас встановлено, що чергові учителі разом з членами учкому щодня приймають класи,

Дивна Деякі учні нашої школи жи­

вуть у сусідньому селі Кулажен­цях. 5 кілометрів - досить знач­на віддаль для дитини, проте на­віть у зимовий час вони нормаль­но відвідували шко.rіу. Якщо ви­никає потреба, то учнів підвозять колгоспним транспортом.

З настанням весни троє з цих

учнів Ф. та А. Соболі і П. Лог­виненко залишили школу, бо батьки примушують їх пасти ху· добу. Багато разів учителі го­ворили з цими батьками, але все дарма.

виставляють оцінку за його стан і записують її на великому стен­ді в шкільному коридорі . Це само собою спонукає учнів

боротися за кращий стан свого класу. Всі школярі стали охайні· шими, краще стежать за собою.

Зараз, напередодні екзаменів, любо зайти до наших класів .

Г. Медведенко,

учитель середньої школи.

с. Гоголів.

позиція Про це знають голова колгоспу

у Кулаженцях т. Соловей Н., секретар парторганізації т. Пиль-

тяй й., завідуючий школи П. Шу·

ляк, але вони не допомагають

нам вплинути на несвідомих

батьків. Що і говорити, дуже

дивну позицію посідають у тако­

му важливому питанні керівни­

ки с. Кулаженці і с. Світильне.

М. Ткаченко,

директор семирічної

школи.

Коли в нас демонструватимуться кІнофІльми? Розпочато розигриш першостІ Будівницт~о нового клубу в якому стані знаходиться підві-

району серед сільської молоді з нашому селІ ще не закінчилося. домчий йому майданчик . В цьому волейбола, який проводився по Тому взимку ми не могли диви.: я переконався після однієї розмо-4-х зонах. У першій зоні (с. Го- тися кі-нофільми . На жаль, такоІ ви з працівником відділу В. Ящу­голів) вийшла переможцем фут- можливості ми й зараз не маємо, ком. больна команда колгоспу сЧер- хоч у нас є літній майданчик для Я йому розповів, що в нас ее-вона Україна», с. Гоголів, У дру- демонстрування кіно. ло велике і молоді багато, а доз-гій (с. В .-Димерка) - колгос~у Розташований він в центрі ее- вілля їй проводить ніде . Тоді за­ім. Лені·на, с. В.~Диме~ка, ~ретш ла . Раніше тут щоліта проводи- питав, чи не міг би рай·відділ под­(с . Літки). - колгос_І~_У ІМ . КІрова, лися всі культмасові заходи, те- бати про те, щоб у нас на літ­с. Погреби, четвертш (!>!. Бр_ова-j пер же-запустін,ня. В паркані ве· ньому майданчику хоч кіно де ­ри) - колгоспу «Шлях ІлЛІча», личезні отвори, покрівля над монструвалося . І почув: с . Зазим',я . . . сценою попровалювалася і не за- - Звичайно, це потрібна спра-В.ве•щрІ У · Ьров_арах на стад!ОНІ хищає від дощу. Невідомо, куд11 ва . Ми про це згодом подумаємо.

продОВжувались Ігри на пер':ІІІсть пропало 10 лав. Така відповідь нас не може району з футбола ... ЗустрІлисІ! Наші люди нагадували прав- заспокоїти. Про ремонт майдан­команд~ БроварськоІ середньо! лінням колгоспів села, щоб вони чика треба не згодом думати, а школи 1 ливарно-пр?катного зава- допомогли привести у належний зараз. І не тільки думати, а і ду. Перемогли уч~І, забивщи ~ вигляд майданчик. Але ті відмо- зробити все, що треба. в?ро_та . заводськоІ команд_и вилися, заяви·вши, що вищевка- І. Заболотний, м ЯЧІВ, І пропустили у своІ ли- заний об'єкт знаходиться у ві· ше 2. данні райвідділу культури. Рай- член райкому ЛКСМУ.

М. Яхно, б в д відділ культури не тур ує те, в с. .- имерка.

голова райкому по фізкуль- ---------турі і спорту .

"Почекаємо глядачів"

Науково-дослідний інститут картопляного господарства Чехосле вацької академії сільськогосподарських наук проводить наукові д< сліджеІ!Ня в галузі забезпечення картоплі від плісені і г-ниття овочосховищах.

На фото : в експериментальному овочосховищі інституту в Гу~' пальці.

Фото Яна Тахезі (Чехословацьке телеграфне агентство).

Протести в Анrлl'і проти випробуванІ) водневоІ бомби

3а ПОВі;{Ю!.1ВННЮ! газе1'ІІ.

«Тwйме», 12 травня ·В )(Їеті Сент­

Ещрюсс (Шотландія), ві)(бувся

·мі'Гинr, учасник.и якоrо прийtняли

l)€золюцію, що зак.ликає У'ІІЯ ві~клжти на.мі,чува'Ні вИІПр()бу ~З'RНЯ ВОДНеВІJЇ 6001би ·на ОС'Гр()В Рі·:цва З!бо ві~\tовитись 'ВЇІ)( ·них .

(ТАРС).

дОВІДКА 11 РЕСПУБЛІКА ІНДОНЕЗІЯ Країною незчисленних островів

називають Республіку Індонезія. Займаючи більшу частину Ма­лайського архіпелагу (Ява, Су­матра, Борнео, Целебес і багато інших островів), ця країна сво­єю територією перевищує Іта­лію, Францію, Швецію та Грецію, разом взятих. По кількості на­селення вона займає шосте місце в світі - тут проживає близько 82 мільйонів чоловік.

голландські колонізатори лр1 підтримці американськИх і анг лійських імпер·іалістів заарешту вали членів уряду і президент< Сукар.но. В жовтні 1949 року ін донезійському народові були сн лою нав'язані угодІІ так звано: конференції «круглого стола», як роздробили краї,ну на ряд невели ких держав і поставили 11 Е економічну та політичну залеж· ність від Голландії.

Надра Індонезійської землі бага- Піднявши прапор національно · ті запасами нафти, вугілля, заліз- визвольної боротьби, індонезій ­ної руди, олова, нікелю, свинцю ський народ добився відновлення та інших корисних копалин. При· республіки і ліквідації ряду на· родні умови країни надзвичайно в'язаних йому угод. Велику роль сприятливі для розвитку сіль- у цій боротьбі відіграла Компар­еького господарства. Тут вироб- тія Індонезії, яка налічує тепер ляють каучук, какао, кофе, ви- у своїх рядах по.над мільйон чле­рощують тютюн, чай, джут, рис. нів і кандидатів партії. Долини і схили гір покриті віч- Колонізатори, в першу чергу нозеленими лісами. імперіалісти США, не припинили

НОВИЙ МАГ АЗИН В центрі села закінченq будів·

иицтво за типовим проектом но­

вого магазина сільського спожив­чого товариства. В просторому приміщенні будуть розміщені від­діли готового одягу, взуття, га­лантарейіІий. Проводяться остан­ні підготовчі роботи до відкриття магазина .

Хороша річ кіно. Але й вонu інший раз роздратовує людей . Правда, не кінофільми в цьому

винні, а ті, що не хочуть як слід

організувати демонстрування їх .

Незважаючи на величезні при- політики натиску на уряд Індо­родні багатства країни, біль- незії з метою втягти цю країну шість населення живе в злиднях. в СЕАТО та інші агресивні бло­Це - результат більш як трьох- ки . Для досягнення своєї мети

завідуюча клубом Ольга Кава- сотр·ічного панування голланд- вони не гребують ніякими засоба­Jtевська заспокоює людей, що ських колонізаторів, які нажива- ми, починаючи від створення різ­прийшли подивиtи~я кінофільм: ють капітали на поті і крові ін- ного роду перешкод індонезій­«Малувато глядачІв, почекаємо донезійського народу. Нафтову ському експорту і кінчаючи орга· трохи» . Така практика майже промисловість країни майже ціл· нізацією змов всередині країни.

Д. Пиндюра,

секретар сільради . с. Пухівка.

~==============*

Взяти, наприклад, наше село.

Біля клубу читаємо об'яву : «Сьо­

годні демонструється кінофільм,

початок о 8 годині вечора» . Але

минає восьма, дев'ята година, а

початку нема . В такому випадку

*

Вміють працювати свинарки колгоспу «Більшовик», с. Рожни, алина Івані-вна Мехед і Надія Тимофіїана Довгодько. Вони добре хоглядають закр.jплених зз ними свиней, забезпечивши щодобовий 1ри.ріст кожної голови в живій вазі 600-700 грамів. на знімку: подруги r. І. Мехед і н. т. Довrодько в ОДИН з

шхідних днів на дозвіллі.

Фото М. Горбатенка.

увійшла в систему. ком захопили американські, гол- Саме в результаті підривної ді· До цього слід додати, що в ландські і англійські монополії. яльності міжнародної і внутріш­

останнш час кіносеанси для дітей Четверта части,на найкращих ор- ньої реа~і! на початку цього ро­зриваються . Чи знають про це в І них земель, зайнятих під планта- ку в краІНІ створилася винятк~­районному відділі культури? ціями, опинилася в тих же ру- в?. на_?ружена обстан.~вка. Ко~ЛІ ­

О. Костюк.

с . Зазим'я.

*==============~ Слt,цами ваших вветуnіR

сПо якому графіку працює Хо­дос?:. - під таким заголовком у газеті «Стахановець» від 22 березня було вміщено листа з с . Світильне, в якому йшлося про безвідповідальне ставлення до роботи, непристойне по-вод­ження з молоддю завідуючого клубом т. Ходоса .

Сільська Рада повідомила ре­дакцію, що Ходоса з роботи зня­то.

• • • 24 березня в «Стахановці»

вміщено листа з с . Русанова під заголовком «Кіно сьогодні не бу­де:.. В ньому йшлося про те, що кіномеханіки П. Вірич і О. Ко· стюк пиячать, зривають демонст­

рування кінофільмів. Секретар комсомольської орга­

нізаціі русанівського колгосnу ім. Сталіна т. Литовченко І. по· відомив редакцію; що поведінку кіномеханіків обговорено на за­сіданні комітету комсомольської організації. П. Вірячу оголошено догаиу, О. Костюка попереджено.

ках Засилля іноземного капіта- щинии уряд Індонезн на чолІ з лу :._ головне гальмо економічно-І Алі Са~т~оа~іджойо через піJ_І. · го розвитку Індонезії, культур- ступи МІНІстрІв - пр;дставнию~ ного зростання і поліпшен,ня життя ~усульманських партш М:шумt її народу . Щороку з країни пли- І _Нахда~ул Улама змушении був вуть за кордон у вигляді при- ПІти У ВІДставку. бутків іноземних капіталістів су- Незабаром ПІсля цього прези­ми, які дорі·внюють всьому бюд- дент Сукарно, в~явши всю повно-жету Республіки Індонезія . ту влади У сво1 руки, . сфор му-

. . . . вав позапарламентськии уряд на СучаснІ колонІзатори 1 понинІ чолі з доктором Джуанда . Ос-

намагаються . тримати ІндонезІю новою програми нового уряду є на становищІ поставщика деше- зміцнення Республіки Індонезія, вої сировини, використовувати її незалежності і цілісності, про­її як свій ринок . Не випадково, довження ліквідації угод канфе­що кожний цвях тут - привіз- ренції «круглого стола», бороть­ниіі, за будь-яку металеву річ до- ба за возз'єднання з Індонезією водиться платити втридорога. Західного Іріану (західна ча-От чому боротьба за свою неза- стина острова Нова Гвінея, яку

лежність і свободу здавна пе- незаконно удержує Голландія) . ретворилась для індонезійського Індонезійський народ сповне­народу в найбільш пекуче жит- ний рішимості відстояти єдністІ, тєве питання. У результаті цієї своєї країни, захищати свою сво­боротьби в серпні 1945 року бу- боду від підступів колонізаторів ла проголошена Республіка Ін- і добитись повної незалежності донезія. Та вже через три роки Республіки Індонезія.

Тв о реАактора М. ІВАНИЦЬКИй.

Вальчук Зінаїда Микитівна, яка живе в м. Бровари, по вул. Свердлова, 8, порушує справу про розлучення з чоловіком ПлеснІвцевим Володимиром Гна-

товичем, що живе в м . Севасто­

полі.

Справа слухатиметься в народ­ному суді м. Севастополя.

Адреса редакції: м. Броварк, І(иівськоі області, вул. Київська, Nt 138.

Броварська раАонна Іtрукарня І(иівськоrо обласного управління культури. Зам. 201 б-2580