Миколаївський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти

Відділ освіти очаківської міської ради

Очаківська загальноосвітня школа I-III ступенів №4 Очаківської міської ради Миколаївської області

Формування інформаційної компетентності учнів засобами

інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови і літератури

Вчитель української мови і літератури, вчитель вищої категорії Васильєва В.В.

2014 р.

м. Очаків

2

«Ти можеш!»- повинен нагадувати учитель учневі. «Він може!»- повинен нагадувати колектив.

«Я можу!»- повинен повірити в себе учень.

В.Шаталов

«Усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором,чутне –

слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети можна сприйняти

кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями…»

Я.А. Коменський

3

Зміст

I. Вступ.

II. Основна частина. Практичне застосування досвіду.

II.1. Роль інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у формуванні інформаційної компетентності школярів. Теоретичні положення.

II.2. Інформаційна компетентність – запорука успішного навчання в сучасній школі. Інформаційна культура учнів.

II.3. Інформаційна компетентність вчителя.

II.3. Вимоги до застосування ІКТ на уроках української мови і літератури.

III. Висновок.

IV. Список використаних джерел.

V. Додатки.

V.1. Урок з української літератури.

О. Кобилянська «Земля». Психологізм і символізм твору як новаторство О. Кобилянської

V.2. Урок з української мови.

Словосполучення. Головне і залежне слово у словосполученні

V.3. Виховний захід

«Вишнева моя Україна»

V.4. Таблиці до уроків літератури

4

I.Вступ

Підготувати людину до активної життєдіяльності в інформаційному суспільстві – одне з головних завдань сучасного етапу модернізації національної системи освіти. Розв’язання цього питання неможливе без формування інформаційної культури учнів, модернізації змісту і технологій навчання, які б відповідали сучасним освітнім пріоритетам, диференціації навчально-виховного процесу для найбільш повного розвитку схильностей і здібностей особистості, задоволення її запитів і потреб,розкриття її творчого потенціалу. Тож випускник школи має бути готовим до викликів часу.

Сучасний світ динамічний, мобільний, тому молода людина краще реагує і відгукується на нове у навчанні, тобто на те, що відповідає реальності, сучасним тенденціям розвитку суспільства. Застосування нових засобів навчання змінює його форму. Комп’ютерізація навчального процесу здатна змінити його суть, але за умови, що комп’ютер використовується саме як засіб навчання, а не лише для розваг.

Комп’ютерні програми та Інтернет ресурси можна використовувати для створення презентацій, проведення екскурсій, спостережень, перевірки знань тощо. Такі уроки сприяють зоровому і слуховому сприйняттю інформації, вибору головного у потоці інформації. Мультімедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дає змогу об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію. Така діяльність спрямована на забезпечення оптимізації процесу навчання, його інтенсифікації; надає:

- ,гнучкості - ,динамізму - .посилює прикладну спрямованість

Актуальним є питання відбору інформації, правильного та своєчасного її подання. Учителю важливо добре орієнтуватися в широкій фаховій інформації, знати сучасні наукові концепції, вміти залучати до наукового пошуку учнів. Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні потоки інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб діти активно, з цікавістю і захопленням працювали на уроці, бачили плоди своєї праці і могли їх оцінити.

Допомогою вчителеві у цьому питанні буде поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій. Саме використання

5

комп’ютера на уроці чи при підготовці до нього дозволяє зробити процес навчання

- мобільним,- диференційованим,

- індивідуальним.Комп’ютерні технології навчання забезпечують:- формування інформаційної культури, навичок, самонавчання;- розробку перспективних методів, засобів і форм навчання мови і

літератури з орієнтацією на комунікативну, розвиваючу, діяльнісну й особистісно орієнтовану освіту;

- індивідуалізацію та диференціацію навчання;- розвиток критичного та творчого мислення;- проблемно-пошуковий підхід;- результат : готовність діяти в інформаційному суспільстві;- забезпечення зворотного зв’язку, можливість рефлексії. У навчанні особливе значення надається власній діяльності дитини, її

пошуку інформації, усвідомленню й застосуванню нею нових знань. Учитель є організатором процесу навчання, керівником самостійної діяльності учнів, який надає їм потрібну допомогу і підтримку. Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності вчителя, головне завдання якого – вміти користуватися різноманітними програмами: - графічними,

- flesh-анімації,- web-редактора,- програмами для

створення презентацій, - програмами для роботи зі звуком та відео,

- ресурсами Internety. Щоб навчити учнів самостійно здобувати необхідну інформацію,

вчителю не варто зупинятись на апробованих, добре знайомих дітям формах роботи з комп’ютерними засобами навчання, а сприяти вивченню можливостей ІКТ, знаходити нові форми інтерактивної взаємодії «учень – комп’ютер – учитель».

6

Звичайно, що основою уроку має бути художнє слово, але опорою стане ІКТ, за допомогою яких воно зможе розкритися на повну силу. Навіть мінімальний час з використанням комп’ютера виконує функції уроку:

- надасть інформацію;- стане наочною допомогою (при чому наочність якісно нового рівня з

можливостями мультимедіа й телекомунікації);- є засобом діагностики і контролю;- уроки стають яскравими та цікавими, інформаційно та емоційно

насиченими.Комп’ютер на уроках виступає як засіб навчання, що може значно

підвищити ефективність уроку, сприяти міцнішому засвоєнню знань, активізує діяльність учнів.

Актуальність і перспективність досвіду:1.Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти.2.Дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти.3.Забеспечує особистісно-зорієнтовану модель навчання.4.Істотне змінення на краще змісту і форми навчального процесу.5.Формування пізнавальних здібностей учнів, поліпшує організацію

навчального процесу.6.Отримання інформації, її пізнавальної цінності.

Учительорганізовуєспрямовуєконтролює

Ученьвідчуваєосмислюєсприймає

Комп'ютер

урізноманітнюєінформуєзацікавлює

7

7.Робить можливим здійснення традиційних методів навчання у поєднанні з сучасними формами подання інформації.

Перспективи моєї роботи:

- розширити відеотеку (художні фільми за творами, що вивчаються у школі, документальне кіно проблемного характеру, телепередачі-розповіді про письменників тощо);

- зібрати музичні файли (пісні народні, за словами відомих поетів, класична музика);

- створити нові презентації до уроків мови та літератури у співпраці з моїми колегами;

- активно залучати учнів до проектної роботи на основі мультимедійних технологій.

Мета досвіду:1.Розвиток інформаційної компетентності учнів.2.Створення оптимальних умов для розвитку особистості, розкриття

її індивідуальності, творчих здібностей.3.Створення атмосфери співробітництва між учителем – учнем –

комп’ютерними можливостями.4.Урізноманітнення форм подання інформації.

Використання мультимедійної презентації на уроці допомагає вчителю:

змінити форму навчання з авторитарної на комунікативну, інтерактивну, заглиблену в спілкування;

навчити мови не аналітично, а критично (формувати здатність висловлюватися, виражати думки за рахунок умінь слухати, читати, говорити і писати українською мовою);

підтримувати ефективну мотивацію та зв’язок із реальним життям для набуття практичних умінь;

викликати інтерес до отримання інформаційних повідомлень та відтворення власних (так звана інформаційна прогалина – невід’ємна складова інтерактивного обміну інформацією);

виховувати та розвивати особистість учнів одночасно з процесом засвоєння нових знань.

8

Теоретична база досвіду.

З огляду на запит часу актуальною є проблема опанування комп’ютера учнями та запровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес. З цією метою я знайомилась з працями психологів: А. Гордєєва, Ю. Максименко, О. Сорока; педагогів: М. Семенова, А. Улішенко, В. Улішенко, Г. Дегтярьова; учителів-методистів: Радченко, Л. Головко, Т. Дубок.

Проблема впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес досліджувалась у працях Б. Бєсєдіна, А. Веліховської, М. Голованя, Ю. Горошка, В. Дровозюк, М. Жалдака, Т. Зайцевої, В. Клочка, Н. Кульчицької, К. Ламонової, Ю. Лотюк, Н. Морзе, А. Олійника, К. Осенкова, А. Пенькова та інших учених. Дидактичні та психологічні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання знайшли відображення також у працях В. Безпалька, О. Гокунь, В. Ляудіс, Ю. Машбиця, А. Пишкала, І. Синельник, С. Смирнова, О. Співаковського та інших дослідників.

Про користь комп’ютерних технологій в процесі розвитку читацької культури висловлюється О. Ісаєва, Г. Дегтярьова, проаналізувавши досвід застосування комп’ютерних методичних систем на уроках літератури, Н. Вукіна та І. Якіманська говорять про високу результативність роботи, якщо є тісний зв'язок різних технологій (ІКТ та критичного мислення), Грищенко О., Ковбасенко Ю., якими досліджено різноманітні інноваційні технології в процесі вивчення шкільних дисциплін, зокрема літератури. Рождественська Д.Б. Iнформаційний та психоло-педагогічний дослідницький потенціал освітнього порталу “Діти України” у зб. наук. праць “Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору” / За ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К.: Атіка, 2004. – 240 с. – С.74-8.

«Електронний конструктор уроку». - Х.: Основа, – є одним із допоміжних засобів як для використання готових розробок уроків та виховних заходів так і для створення власних медіапрезентацій.

Задачі діяльності:1.Вивчення та аналіз педагогічних інновацій, які найбільш сприяють

якісній гуманітарній освіті.2.Використання новітніх технологій.3.Створення методичних розробок уроків, презентацій, схем, таблиць

9

щодо унаочнення навчання засобами ІКТ.4.Зробити навчання цікавим.

5. Забезпечення оперативного оволодіння викладачем досягнення сучасної педагогічної науки інноваційної практики вітчизняного та зарубіжного досвіду.

6. Розвиток творчої ініціативи учителя.

Розвиток інтелектуальних здібностей учнів проходить шляхом:

створення оптимального емоційного фону на уроці; використання проблемних форм навчання; нестандартних форм навчального процесу, які активізують

мислення учнів, мотивують їх на творчість.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні фахової майстерності й науково-

методичної культури вчителя для створення сучасного уроку, оснащеного

найновішими технологіями, що дають змогу отримувати інформацію,

опрацьовувати її, збільшувати пізнавальну активність та зацікавленість учнів,

стимулюють мотивацію до вивчення предмету.

Результативність досвіду.

Значно підвищився інтерес та рівень мотивації вивчення предмету, в

учнів формується вміння працювати з різними джерелами інформації,

розширюється кількість сприйняття учнями інформації та зменшується час

для її пошуку, поступово зростає успішність, підвищується відсоток якості

знань, рівень творчих досягнень, активність під час уроку та самостійність

при виконанні завдань.

За інноваційним потенціалом досвід має комбінаторний характер,

оскільки передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних

педагогічних технологій та методик з використанням інформаційних

комп’ютерних технологій, спрямованих на здобуття високого рівня

пізнавальної діяльності учнів. Це дозволяє вчителю самому творчо

10

інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу та

розвивати індивідуальність при роботі з особистістю.

II. Основна частина. Теоретичні положення. Практичний аспект діяльності вчителя.

II.1. Роль інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні інформаційної компетентності школярів.

У теперішній час стрімкого розвитку науково-технічного прогресу, невпинного потоку інформації, все більш актуальним стає питання використання мультимедійних технологій. На уроках української мови та літератури саме ці технології формують соціальні, мотиваційні, естетичні, мовні, особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті. Мотиваційні компетенції реалізуються через розвиток творчих здібностей, креативного мислення. Соціальні компетенції реалізуються через активну участь у суспільному життя; здатність розв’язувати проблеми; здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість.

Яка роль на уроках української мови та літератури відводиться мультимедійним технологіям як засобу для розвитку інформаційної компетентності?

1.При вільному доступі до Інтернету виникає значне збільшення процесу навчання в позаурочний час.

2.Активізується навчальна діяльність учнів щодо написання творчих робіт та побудові усних висловлювань.

3.В результаті підвищується рівень самоконтролю з боку учня та координація навчального процесу учителем. Тобто відбувається негайний контроль за діяльністю учнів.

4.Мультимедійні технології дають можливість використовувати більше наочності, отримати вербальну інформацію та здійснювати емоційний вплив. 5. Дає можливість спілкування з носіями мови, знайомства з культурою країни, регіоном, віртуального відвідування необхідних об’єктів. Це, у свою чергу, забезпечує оптимізацію навчального процесу через відкриття незвіданого, виховання толерантного ставлення до багатьох явищ. 6.Цілісно реалізовується виховний аспект на уроках.

11

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес – це необхідність сьогодення, оскільки більшість людей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. Ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання під час вивчення навчальних предметів. Вчителю необхідно зацікавити, сконцентрувати увагу учнів на вивченні свого предмету у той час, коли доводиться конкурувати з чудово організованим світом мас-медіа ( телебачення, мобільні телефони, ігрові приставки тощо ).

Інформатизація освіти - один з основних напрямів процесу інформатизації, продиктований потребами сучасного суспільства, у якому головним рушієм прогресу є індивідуальний розвиток особистості. Вона має забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу, вдосконалення форм і методів організації навчання.

• Основною метою всіх інновацій в освітній галузі є сприяння переходу від механічного засвоєння учнями знань до формування вмінь і навичок самостійно здобувати знання. Успішність розв’язання цього завдання значною мірою залежить від мети використання комп’ютера в навчальному процесі, якості й можливостей програмного забезпечення та від того, яке місце посяде комп’ютер в системі дидактичних засобів.

Щоб ІКТ дійсно були корисними, необхідне виконання деяких умов. До цих умов, перш за все, належать:

- професійна готовність учителя до використання комп'ютерних технологій,

- врахування впливу комп'ютера на здоров'я дітей, - наявність якісного технічного й програмного забезпечення, - розуміння проблем й підтримка керівництва школи.

II.2. Інформаційна компетентність – запорука успішного навчання в сучасній школі. Інформаційна культура учнів.

Школа повинна підготувати людину мислячу, котра не тільки має знання, але й уміє використати їх у житті. Тому спрямованість на формування розумових здібностей дитини та передання навиків ефективного оперування засобами пізнання повинна виступити як головний пріоритет із

12

самого початку навчання. Безумовно, значна частина таких засобів базується на основі ІКТ. Перш за все, добираючи на урок програмне забезпечення та електронні засоби навчання, слід враховувати відповідність певним вимогам, а саме:

Крім того, окремої уваги заслуговує розгляд ІКТ як засобу організації навчального процесу, що дає змогу уникнути рутинної роботи вчителя.

Комп'ютер може бути потужним дидактичним засобом, використання якого залучає дітей до активної праці, підвищує їхній інтерес до навчання, сприяє кращому засвоєнню матеріалу і підвищує ефективність навчання. Мова іде не про вивчення окремого, ізольованого від інших предметів уроку словесності, а в інтеграції різних уроків з елементами, які складають комп'ютерну грамотність учнів та їхню інформаційну культуру.

II.3. Інформаційна компетентність вчителя.

У сучасних соціально-економічних умовах зросли вимоги, щодо підготовки майбутніх кваліфікованих фахівців освітньої галузі. Нині одним із основних завдань вищої педагогічної школи є підготовка компетентного,

Цікавість і позитивні емоції школярів

Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів

Викликати у дитини бажання навчитися працювати самостійно

Відповідність психолого-педагогічним та валеологічним вимогам

Розвиток творчих здібностей дитини

Навчально-контролюючий характер

13

конкурентноздатного на ринку праці фахівця для роботи в умовах інформаційної системи освіти, здатного самостійно і творчо вирішувати професійні завдання.

Формування інформаційної компетентності (ІК) важлива для вчителів, бо є невід’ємною складовою реформи системи вищої педагогічної освіти в цілому. Основна мета якої передбачає підготовку освіченого фахівця відповідно до вимог інформаційного суспільства, формування необхідних знань, умінь і навичок та формування компонентів інформаційної культури. У зв'язку з цим гостро постає проблема підготовки інформаційно компетентних педагогів засобами інформаційно-комунікаційних технологій, формування яких йде впродовж усього навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах.

Інформаційно-освічений вчитель здатний знайти відповідну інформацію з різних джерел. Така особа має бути також наділена необхідною здатністю якісної та кількісної оцінки і самооцінки інформації з тим, щоб виявити суперечливі питання закладені в інформації. Інформаційно-освічений вчитель може використати та застосувати інформацію відповідно в багатьох фахових ситуаціях. Такі ситуації, потенційно призводять до прийняття нешаблонних рішень, розв’язку творчих завдань, тобто призводить до розвитку нових знань. Таким чином, відбувається процес навчання на основі приведення в дію інформаційної компетентності. В епоху інформатизації суспільства, кожен педагог повинен чітко усвідомити, що комп’ютер та периферійне обладнання є основними інструментами в його професійній діяльності, які здатні полегшити розв’язок цілого ряду професійних завдань. Адже, сьогодні кваліфікований фахівець повинен вміти серед широкого кола програмних засобів відшукати такий програмний засіб, який досить швидко та ефективно допоможе отримати потрібний результат.

У процесі навчання викладач повинен формувати у дітей вміння здійснювати правильно постановку задачі, прогнозувати і передбачати її результати; свідомо і творчо вибирати оптимальні способи її розв’язання з урахуванням наслідків; оволодівати новітніми технологіями.

Компетентність є широковживаним і дослідженим поняттям в зарубіжних країнах, проте однозначності щодо визначення не існує. На думку експертів дослідної програми в галузі освіти "DECECO" (США та Канада), компетентність - це здатність людини успішно задовольняти

14

індивідуальні й соціальні потреби. Європейські міжнародні експерти поняття "компетентність" визначають, як спроможність кваліфіковано виконувати роботу.

Інформаційна компетентність школяра виявляється в умінні творчо мислити і передбачає наявність аналітичних, прогностичних умінь в засвоєнні та застосування інформації в навчальній діяльності. Крім того, ІК є складовою частиною інформаційної культури і вчителя, що виконує інтеграційні функції, служить сполучною ланкою загально педагогічних і спеціальних знань і умінь.

У сучасному тлумаченні терміну "інформаційна компетентність" найчастіше має на увазі використання комп'ютерних інформаційних технологій, а точніше визначення слід трактувати як "комп'ютерна інформаційна компетентність". Інформаційна компетентність вчителя формується на етапах вивчення комп'ютера, вживання інформаційних технологій як засіб навчання в процесі професійної діяльності і розглядається як одна з граней професійної зрілості. Аналіз педагогічної діяльності вчителя дозволяє виділити наступні рівні формування інформаційної компетентності:

15

У своїй практиці я передбачаю широке використання комп'ютерної техніки, електронних варіантів навчальних матеріалів, навчальних програм, педагогічних технологій творчого характеру. Систематично працюю над підготовкою для конкретної диференціації можливостей учнів залежно від індивідуальних особливостей, мотивації, вікових і психологічних особливостей. Інформаційна компетентність – одна з основних компетентностей сучасного педагога, що має об'єктивну і суб'єктивну сторони. Об'єктивна сторона виражається у вимогах, які суспільство пред'являє до професійної діяльності педагога. Суб'єктивна сторона інформаційної компетентності визначається індивідуальністю вчителя, його професійною діяльністю, особливостями мотивації у вдосконаленні і розвитку педагогічної майстерності.

рівень користувача комп'ютером;

рівень споживача інформації;

уміння використовувати мережу Інтернет для вирішення педагогічних питань, збору інформації, участі в телеконференціях, доступу до наукових,

педагогічних, методичних даних.

рівень логічного функціонування і знання характеристик устаткування;

рівень наочно-специфічних завдань на основі творчого підходу.

уміння використовувати комп'ютерне тестування;

16

Основними елементами формування інформаційної компетентності є:

17

Формування інформаційної компетентності вчителя передбачає:

освоєння ними знань і умінь в області інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій;

розвиток комунікативних здібностей вчителя;

уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, аналізувати інформацію, здійснювати рефлексію своєї діяльності і її результатів.

уміння застосовувати інформаційні технології для демонстрації друкованих графічних документів;

уміння використовувати інформаційні технології для демонстрації аудио- і відеоматеріалів на уроці;

уміння створювати презентації;

уміння систематизувати і обробляти дані за допомогою таблиць, технологічних карт;

уміння будувати порівняльні таблиці і виявляти закономірності за допомогою комп'ютера;

уміння застосовувати інформаційні технології для моделювання процесів і об'єктів, виконання креслень і ескізів;

уміння використовувати комп'ютерне тестування;

уміння використовувати мережу Інтернет для вирішення педагогічних питань, збору інформації, участі в телеконференціях, доступу до наукових, педагогічних, методичних даних.

18

У складі інформаційної компетенції вчителя можна виділити чотири складові:

Формування інформаційної компетентності засобами ІКТ дозволяє використовувати в своїй трудовій діяльності знання, уміння і навички в напрямку інформаційних і комунікаційних технологій.

Системне, цілісне уявлення про інформаційну компетентність, виділення її структури, обґрунтування критеріїв, функцій і рівнів її сформованості дозволяє цілеспрямовано і ефективно організувати навчальний процес в рамках освітньої діяльності, підвищити рівень професійних знань, приймати ефективні рішення в навчальній діяльності.

Компетенція вчителя, відповідно підходу на основі поглиблення знань, включає здатність умілої роботи з інформацією,

рефлексивну – забезпечує готовність до пошуку вирішення виникаючих проблем, їх творчого перетворення на основі аналізу своєї професійної діяльності.

мотиваційну – наявність мотиву досягнення мети, готовність і інтерес до роботи, постановка і усвідомлення цілей інформаційної діяльності;

суб’єктно-діяльнісну – демонструє ефективність і продуктивність інформаційної діяльності, вживання інформаційних технологій на практиці;

когнітивну – наявність знань, умінь і здатності застосовувати їх в професійній діяльності, аналізувати, класифікувати і систематизувати програмні засоби;

19

вибудовувати послідовність вирішення проблеми, використовувати програмне забезпечення, що допускає розширення, і прикладні методи, специфічні для даної дисципліни, поєднуючи їх з методикою викладання, заснованою на індивідуальній роботі з учнями. Застосовуються і колективні методи роботи у формі проектів, сприяючи глибшому розумінню учнів ключових понять і їх використання при вирішенні складних проблем. У роботі в рамках спільних проектів я використовую мережні ресурси, що допомагають учням співробітничати, отримувати інформацію, встановлювати контакти для проведення аналізу і пошуку вирішень вибраних проблем. Я підтримую контакти з фахівцями і іншими вчителями, використовуючи мережні ресурси для доступу до інформації, контакти з колегами й іншими фахівцями, намагаюсь підвищити при цьому свій професійний рівень.

Найбільш значущою метою стає підготувати учнів до самостійного вибору своїх цілей і планів навчання. Для цього потрібне розуміння того, що вони вже освоїли, оцінити свої сильні і слабкі сторони, намітити план навчання, стежити за його виконанням, за своїм власним зростанням, здобуваючи успіх, рухатися далі, але враховувати і допущені помилки. Такі навички необхідні на все життя, вони важливі для життя в освіченому суспільстві. Оцінка – здатність учнів оцінювати якість своєї праці і праці інших - стає частиною цього процесу.

II.4. Формування інформаційної компетенції школярів. Вимоги до застосування ІКТ на уроках української мови та літератури.

Моя роль в безпосередньому моделюванні створення знань, конструюванні ситуацій, в яких учні повинні застосовувати вище згадані навички і допомагати їм в їх виробленні. Я намагаюсь створити в класі співтовариство, що навчається, в якому учні постійно зайняті і формують не тільки свої власні навички навчання, але й заохочують інших. І тоді школа перетворюється на організацію, що навчається, в якій всі дійові особи залучені в процес пізнання. З цієї точки зору, вчителі самі стають наставниками учнів і постійно зайнятими педагогічним експериментуванням і нововведеннями, які проводяться в співпраці зі своїми колегами і фахівцями заради отримання нових знань про учбовий процес і про досвід викладання.

20

Розвиток інформаційної компетентності:

Проблемний підхід

Комунікація

Співпраця

Експерементування

Критичне мислення

Творчість

Критерії досягнення запланованих

результатів

Заплановані результати

Зміст предметаТехнологія

використання методів

Набір активних методів навчання

21

Комп’ютерні технології, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно-орієнтованого, розвивального, проектного навчання), створюють умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.

Дидактичні можливості комп'ютерних технологій:

•     Джерело полісенсорної інформації•     Диференційовано організовують навчальний процес•     Контролюють ступінь засвоєння інформації•     Регулюють темп вивчення навчального предмета•     Попереджають помилки•     Дають необхідні коментарі, пояснення•     Забезпечують зворотний зв'язок

У своїй практиці використовую такі засоби навчання:

Електронний підручник Аудіо-, відео-, анімації Портрети письменників, поетів Ілюстрації до творів Музичний супровід Тестові завдання Різні види диктантів Творчі завдання Презентації Віртуальні екскурсії Таблиці

При проектуванні уроку використовую різні програмні матеріали:

Енциклопепедії, довідники, програми; Пакет Microsoft Office, який включає у себе крім відомого всім

текстового редактора Word, ще й систему баз данних Acces і електронні презентації Power Point.

Текстовий редактор Word дозволяє підготувати роздатковий матеріал

22

Електронні презентації дають можливість при мінімальній підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до уроку. Уроки, проведені за допомогою презентацій у Power Point яскраві і ефективні в роботі над інформацією

Інтернет-ресурси, які сприяють спілкуванню з колегами, обміну досвідом, а значить і матеріалами, які можу використовувати у своїй роботі

Система баз даних передбачає велику підготовчу роботу при складанні уроку, але в підсумку можна отримати ефективну і універсальну систему навчання та перевірки знань.

Бібліотеки електронної наочності й бази даних Методичні матеріали на електронних носіях (розробки уроків,

методичні рекомендації з навчання аспектів мови і видів мовної діяльності, тести)

Комбіновані електронні засоби навчання (збірки вправ і розвивальних ігор з орфографії).

Навчально-методичні програмні засоби для супроводу уроків української мови і літератури (демонстраційні матеріали, презентації, проекти, комп’ютерні розробки уроків тощо), створені мною для конкретного уроку.

Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:

У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;

Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя; У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження

можливостей Інтернету; Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять; Не вистачає комп'ютерного часу на всіх; У шкільному розкладі не передбачено час для використання

Інтернет на уроках; При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються

на ігри, музику, перевірку характеристик ПК тощо.

Порядок створення презентації

23

Планування уроку. Слід глибоко проаналізувати тему уроку, з’ясувати його мету, визначити тип та структуру, а також місце презентації на уроці, умови її демонстрування, спрогнозувати результати уроку.

Конструювання уроку. Залежно від вікових особливостей учнів та видів діяльності необхідно змоделювати навчальні ситуації, підібрати матеріали до презентації (текстові, графічні та звукові),розробити види завдань, які виконуватимуть учні, використовуючи презентацію, розпланувати час тривалості як окремих фрагментів як окремих фрагментів, так і всієї презентації загалом.

Планування використання презентації. Скомпоновану презентацію слід переглянути на предмет доцільності змісту, видів та тривалості виконання завдань; продумати оформлення; створити й відредагувати текстову частину та (за потреби) перекомпонувати змістову, визначити послідовність показу.

Також при підготовці слід врахувати, що розмір презентації залежатиме від призначення, але вона не повинна містити більше 6-13 слайдів.

Правила створення презентації

Аудиторія. Учитель має врахувати вік учнів та особливості класу, для якого створюється презентація.

Мета презентації. Необхідно уважно переглянути літературу з теми уроку, визначити основні тези, скласти перелік ілюстративного матеріалу (які матеріали вже є, а які треба знайти або створити самостійно).

Увага до деталей. Презентацію не слід засмічувати зайвими відомостями, ілюстраціями, картинками, текстами, кожен слайд має бути доцільним і логічно пов’язаним з іншими.

Доцільність використання анімації та спецефектів. Не слід зловживати анімацією, аудіо- та візуальними ефектами. Вони мають бути доцільними, щоб привертати увагу, а не відволікати її.

Вимоги щодо оформлення презентації

У змістовій частині слід розміщувати короткі тези (без зайвих слів), причому на всіх слайдах необхідно дотримуватися однієї часової форми дієслів, зокрема й у заголовках.

Обсяг інформації на кожному слайді має бути не більшим за одну тезу, одне визначення, кілька фактів, формул, дат.

24

Для урізноманітнення подачі матеріалу слід використовувати різні типи слайдів (текстові, табличні, графічні).

Розміщення текстів на слайдах. Текст та слайдах має бути доступним, заголовки повинні відрізнятися від основного тексту, найважливіші слова слід намагатися розміщувати в центральній частині слайда, коментарі та підписи до ілюстрацій доцільно подавати меншим шрифтом унизу слайда. Розгорнуті речення на слайдах подаються лише за необхідністю цитування.

У таблицях має бути максимум 4 рядки та 4 стовпці, оскільки у великих таблицях дані дуже важко читати. Комірки з найважливішими даними доцільно виділяти кольором.

Списки на слайдах не повинні бути довгими (оптимальним є список із 5-7 елементів. Якщо ж елементів списку більше, доцільно розмістити їх у дві колонки.

Діаграми не слід робити дуже складними. Вони мають містити не більше 5 елементів.

Ілюстрації слід застосовувати такі, на яких добре видно всі деталі. Вони мають бути якісними, достатньо контрастними. Щоб виділити ілюстрацію (малюнок, таблицю, графік, схему, діаграму, фото) на тлі слайда, доцільно використовувати різноманітні рамки. Також слід врахувати, що на кожному слайді має бути не більше двох картинок.

Анімація можлива нетривалий час.Шрифти слід обирати такі, які легко прочитати при різних типах

освітлення. Вони мають бути чіткими й контрастними до фону слайда. Розмір шрифту на слайдах повинен бути не менше 24-28 пунктів.

Вся презентація повинна бути витримана в одному стилі (однакове оформлення всіх слайдів: фон, назва, розмір, колір, накреслення шрифту; колір і товщина різних ліній тощо).

Використання комп’ютерних технологій на уроках УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.

Використання ІКТ на уроках з української мови засвідчив, що можна виокремити наступні переваги їх застосування у навчально-виховному процесі в цілому та на кожному конкретному уроці, що спричинює зміни організаційних моментів, а саме: відбувається економія часу як уроку, так і підготовки до нього; з'являється зручність у його проведенні; обсяг та технологічні можливості дозволяють будувати будь-які типи уроків та у

25

більшому обсязі використовувати різні види навчальної діяльності учнів (у тому числі, й самостійної).

Звичайно ж, комп’ютер на уроках виступає як засіб навчання, що може значно підвищити ефективність уроку, сприяти міцнішому засвоєнню знань учнів, активізує діяльність учнів. Використовуючи комп’ютер, можна проводити уроки-презентації, уроки-дослідження, віртуальні екскурсії (відвідати музеї, не відходячи від розумної машини), уроки-проекти (учні готують власні проекти компютерного уроку, що дозволяє їм закріпити й поглибити знання). Створення умов, сприятливих навчанню мови, стає можливим тоді, коли вчитель на основі професійної педагогічної рефлексії, яка слугує чинником його самоосвіти, готовий до розуміння та сприйняття змін, ініційованих інформатизацією освіти. Отже, діяльність учителя частково спрямована і на нього самого: рефлексія та самоосвіта визначають успішність його самореалізації в професійній діяльності, успішне фахове самовдосконалення є запорукою професійної успішності.

У навчанні української мови можна виділити два основних застосування засобів ІКТ: як об’єкт вивчення та як засіб забезпечення навчальної діяльності на різних етапах уроку. Це набуття (засвоєння) нових знань, повторення (формування нових умінь, навичок), закріплення (застосування вмінь, навичок), використання на практиці (узагальнення, систематизація вмінь, навичок; перевірка, визначення рівня навчальних досягнень, корекція знань, умінь, навичок).

Спираючись на нові технології, мені вдається розширити можливості навчального процесу за допомогою використання мультимедійних презентацій у навчальному процесі.

Учні вчаться:

читати для вибіркового отримання інформаціЇ; точно записувати необхідну інформацію; оформляти короткі повідомлення; точно і стисло викладати думку; визначати тему та основні ідеї тексту і записувати їх; формулювати своє ставлення до прочитаного; оформляти пункти плану; користуватися довідковою літературою.

Робота над створенням мультимедійної презентації сприяє розвиткові навичок та вмінь писемного мовлення, що спонукає учнів до усного мовлення.

26

Перспективи моєї роботи:

- розширити відеотеку (художні фільми за творами, що вивчаються у школі, документальне кіно проблемного характеру, телепередачі-розповіді про письменників тощо);

- зібрати музичні файли (пісні народні, за словами відомих поетів, класична музика);

- створити нові презентації до уроків мови та літератури у співпраці з моїми колегами;

- активно залучати учнів до проектної роботи на основі мультимедійних технологій.

Вважаю, що систематичне використання комп’ютера на уроці, зокрема систем презентацій, сприяє наступному:

- підвищенню якісного рівня використання наочності на уроці;

- зростанню продуктивності уроку;

- реалізації міжпредметних звязків;

- можливість організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керуванням учителів інформатики та української мови;

-логічному викладу навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань учнів;

-покращенню взаємин "учень-учитель", особливо з учнями, "далекими" від мови та літератури, які, зазвичай, захоплюються інформатикою;

-зміні ставлення школярів до комп’ютера: вони починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

Використання комп’ютерної техніки справді робить урок цікавим і по-справжньому сучасним, контроль і підбиття підсумків проходять об’єктивно і своєчасно.

Головною метою учителя, який використовує інформаційно-комунікаційні технології на уроці, має бути - створення сприятливих умов для активного розвитку пізнавальної діяльності, успіх якої значною мірою залежить від різноманітності пізнавального простору.

27

Але, використання ІКТ містить недоліки: неможливість повної заміни технічним засобом традиційних засобів (крейди і дошки) та підготовка до таких уроків потребує багато часу. Цей процес включає в себе кілька моментів: визначення уроків, які доцільно робити комп’ютерними, організація таких уроків, підбір навчального та наочного матеріалу. Тому, проводити кожен урок з використання інформаційно-комунікаційних технологій важко, але без використання ІКТ урок не уявляю.

Сучасний вчитель хотів би, щоб проблемою інформатизації навчального процессу займалася держава: створювалися програмні засоби, електронні підручники, збірки аудіодиктантів, тести тощо; не школи, а класи були забезпечені мультимедійними дошками, учні – ноутбуками. Але більшість цієї роботи виконує вчитель, що бачить рівень своїх учнів і може самостійно створити певний вид роботи, або внести корективи до створеної програми.

Елементи комп’ютерно-інформаційних технологій я використовую на всіх етапах роботи на уроці: для перевірки домашнього завдання (теоретичного і практичного), для вивчення нового матеріалу, для закріплення вивченого.

Мотивація уроку - короткий вступний матеріал. Під час мотивації створюю проблемну ситуацію за допомогою проблемного запитання (запитання демонструю на мультимедійній дошці).

Можна поставити питання : чого ти очікуєш від сьогоднішнього уроку?

Для перевірки домашнього завдання доцільно використовувати тести, що містять теорію і практику. Вони прості у використанні, економлять час, дають можливість охопити перевіркою певний об’єм матеріалу і побачити результати учнів всього класу, що створює усвідомлення того, як школярі засвоїли матеріал попереднього уроку, чи варто повторити його або ж рівень достатній, і вивчення нового матеріалу матиме rрунт для сприйняття.

Під час вивчення нового матеріалу найчастіше використовую самостійно створені презентації. Їх створення вимагає дотримання санітарно-гігієнічних умов та вікових особливостей учнів. Це наочний матеріал у вигляді таблиць, схем, публікацій, інформаційних бюлетнів, ілюстрацій, який має кольори, незначну анімацію, повний об’єм інформації з теми і, відповідно, краще сприймається учнями, адже задіює всі види пам’яті: зорову (учні бачать), слухову (чують), моторну (пишуть). Робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами (виклад

28

необхідної інформації з теми у вигляді слайдів). Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп’ютера. Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.

Залежно від мети, яку ставить вчитель перед створенням і використанням презентації, їх можна умовно поділити на

демонстраційні, систематизуючі, дослідницькі.

Залежно від творчої ідеї, на

словникові сторінки (практичні вправи, словникові диктанти) і запитання – відповіді.

Можливий варіант самостійної дослідницько-пошукової роботи школярів (для старших класів), яка згуртовує дітей, вчить працювати у групі й нести колективну відповідальність за виконану роботу. Учні старших класів (9 – 11 класів) мають навички створення презентацій на уроках інформатики (міжпредметні зв’язки), тому знання з цього предмету дадуть змогу не витрачати час на пошук основ її створення, а, безпосередньо, працювати над пошуком якісної і цікавої інформації. З досвіду навчання учнів створення презентацій відомо кілька важливих моментів. 1.По кожній темі, яка пропонується учням для створення презентацій, складається темарій – перелік вужчих за змістом тем. Конкретизація теми сприяє більш детальному її дослідженню, дозволяє не переобтяжувати презентацію текстовою інформацією. Доцільно використати теми з вивчення частин мови, розподілити їх по вивченню граматичних категорій («Лексика» - загальна тема, «Просторічні слова», «Діалектизми», «Застарілі слова», «Запозичені слова», «Неологізми», «Лексико-стилістичні синоніми» - вужчі теми, 10 клас).

2.Групи для створення презентацій формуються, враховуючи рівень сформованості предметних компетенцій школярів, психологічні особливості, міжособистісні стосунки в класному колективі (лідер – актив – пасив). Вчитель-предметник повинен знати психологію учнів, при потребі

29

спілкуватися з класним керівником. Виконання роботи має приносити задоволення, мати позитивний характер, збуджувати інтерес).

3. Укожній групі учням пропонується розподілитись у три сектори:

інформатори (знаходять, класифікують, уточнюють інформацію),

генератори ідей (складають план презентації, шукають творчу ідею),

комп’ютерні дизайнери – втілюють знайдене й задумане, добирають малюнки, працюють над анімацією і звуком.

При своєчасній підготовці вчителя до уроів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій дібрати цікавий наочний матеріал можна до кожної теми. Головним завданням такого підбору буде:

відповідність темі, не перевантажувати анімацією.

Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (для прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення учнями основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

Ефективно проходять уроки розвитку зв’язного мовлення Визначення тексту, який відповідає зображенню; підготовка усних відповідей або письмових на поставлені

вчителем запитання;

зіставлення портретної ілюстрації художника зі словесним портретом у

творі; написання вибіркового переказу за кількома ілюстраціями до твору.

Робота з ілюстраціями, з одного боку, полегшує розуміння змісту художнього твору, а з іншого, спонукає до відповідного мовного оформлення того, що підлягає засвоєнню. Власне, учні закріплюють новий лексичний матеріал, формують навички застосування його у власному мовленні, вчаться вільно користуватися усною мовою. Крім того, цей матеріал можна використовувати і на уроках мови, ставлячи перед учнями різні завдання:

30

передати зміст слайду від І особи або в іншому часі; передати зміст з уведенням діалогу; ввести в текст певні лексико-граматичні мовні засоби ( якщо це будуть

учні V класу, то, наприклад, нехай добирають однорідні члени речення або слова, де відбувається чергування голосних у коренях слів. Якщо це учні VІІІ класу, вони користуються вставними словами і реченнями або повними і неповними реченнями). Власне, тип і ступінь складності завдань визначаються вчителем і підпорядковуються вивченню відповідного матеріалу;

доповнити твір своїм ставленням до зображуваного.Працюючи у різних класах, дійшла висновку, що у класах, де використовувалися мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначався такими перевагами:

краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити),

відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій),

скорочувалися види роботи, що стомлювали учня, використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка,

анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлювалося динамічне подання матеріалу,

забезпечуються умови для формування самооцінки учня та його для самостійної роботи.

Мультимедійний урок дає можливість комбінувати в одному уроці неймовірну кількість цікавих завдань, залучаючи все більшу й більшу кількість дітей. Насамперед, вчителям самим має бути цікаво те, що вони роблять, як ведуть урок. Коли ти задоволений, щасливий від створеного уроку, то й твоя енергія обов’язково передається дітям. І ти, напевно, зможеш заохотити своїм бажанням пізнати щось нове, разом створити якесь диво.

Використання комп’ютерних технологій на уроках української літератури

На етапі підготовки до сприйняття твору використовую заочну екскурсію місцями подій, що відбуватимуться утворі. Така «екскурсія» може

31

бути проведена до творів О. Довженка «Зачарована Десна» (6 клас), «Україна в огні» (11 клас); Є. Гуцала «Олень Август» (показати роботу кінематографів, 6 клас); І. Франка «Захар Беркут» (7 клас); П. Загребельного «Тигролови»; історичні факти про створення зразків з тем «Перекладна література», «Оригінальна література княжої доби», «Літописи», «Українська література Ренесансу і бароко»(9 клас); про тетральне мистецтво І. Карпенка-Карого (10 клас).

Подорож музеями письменників і поетів є ефективною при вивченні їх творчості. Існують і комп’ютерні програми, а також неважко створити власні (інформація наявна на сайтах). Таким чином діти розуміють життя діячів, ілюстрації слова вчителя дозволяють розкрити різні сфери їх діяльності.

Перегляд фрагментів художніх фільмів «Тіні забутих предків» (10 клас), «Україна в огні» (11 клас), «Гуси-лебеді летять…» (6 клас), «Наталка Полтавка» (9 клас), «Захар Беркут» (7 клас), уривки кінофільмів про перебування Шевченка у Орській фортеці, події, пов’язані із викупленням його із кріпацтва тощо, після чого школярі самостійно роблять висновки про те, як формувався характер поета, що впливало на формування світогляду, де бралися автором сюжети для творі тощо.

Використовую записи телепередач про письменників, що вивчаються у шкільному курсі української літератури, наприклад, про Бориса Олійника, Олеся Гончара, Івана Багряного, Олександра Довженка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Василя Симоненка, Василя Стуса, Тараса Шевченка, Володимира Сосюру та багатьох інших. Перегляд ілюстрацій, фотографій до твору чи теми. У 8 класі при написанні переказу розповідного тексту у художньому стилі з елементами опису пам’ятки історії та культури процес роботи над текстом «Оранта» можна побудовати з використанням мультимедійної презентації «Софія Київська - тисячолітній символ мудрості України», де представлено фото зовнішнього вигляду споруди, внутрішнього оздоблення собору тощо, що унаочнює розповідь учителя, полегшує учням, що є кінестетиками чи візуалістами, процес розуміння, сприйняття матеріалу, що, на мою думку, сприяє кращому його запам’ятовуванню. Для підбору інформації до уроків розвитку зв’язного мовлення користуюсь і програмою «електронний конструктор уроку».

На етапі аналізу художнього твору використовую Інтернет-знайомство з оригіналом твору – вже не нова форма, яку використовуємо у роботі, адже в умовах слабкого бібліофонду, дидактичної бази школи доводиться шукати альтернативні шляхи для отримання інформації. На уроки

32

позакласного читання інколи доводиться оригінали творів, що пропонуються для вивчення, шукати у глобальній мережі.

Шкільна лекція із залученням мультимедійних презентацій. Навчальні презентації, завдяки своїй наочності та яскравості, полегшують сприйняття учнями навчального матеріалу, їх можна використовувати в самоосвітній діяльності учнів.

Уміння використовувати інформацію

Уміння опрацьовувати інформацію

Уміння добувати інформацію

Метод «Навчаючи вчуся»

«Один – два – усі разом»

«Командний пошук»

Робота над текстомМетод «Ажурна пилка»

33

Створення опорних конспектів, схем, таблиць Прослуховування художнього тексту в електронному варіантіНа етапі закріплення знань доречне виконання тестових завдань. Для організації моніторингу якості знань учнів можна використовувати

різнорівневі контрольні роботи.Використання елементів рольової гри під час аналізу літературного

твору ( Є. Гуцало «Олень Август», І.Франко «Фарбований лис», В.Винниченко «Федько-халамидник»). Саме це допомагає розвивати творчі здібності школярів і спонукає їх глибше усвідомити мистецьке явище. Усне перевтілення учня в героя твору, прогнозування власної поведінки за певних обставин сприяє формуванню здатності сприймати твір не тільки розумом, а й серцем, тобто враховувати такий важливий принцип шкільного аналізу художнього твору, як емоційність.

Розгадування вікторин, кросвордів, ребусів. У процесі закріплення знань після опрацювання матеріалу діти отримують завдання на слайді, працюють над його вирішенням, після чого можуть перевірити себе або свого товариша, перейшовши до наступного слайду, де вчителем заздалегідь уведено правильні відповіді. Це дає змогу дитині оцінити самого себе. Якщо в учня виникають труднощі з виконанням через неуважність під час отримання нової інформації у процесі роботи з презентацією, він має можливість повернутись до потрібного слайду, опрацювати його ще раз. Дитина працює самостійно, використовуючи стільки часу на вивчення матеріалу, скільки йому потрібно, аби його засвоїти. Колективна ж робота не дає учневі такої можливості. Такі презентації дозволяють школярам не тільки набути практичних навичок з певної теми, а й виправити помилки при їх виникненні, отримати оцінку за свою роботу.

Створення учнями презентацій з вивченої теми чи розділу.Створення презентацій-вікторин про героїв твору, автора «Невідоме про відомого…»Вивчення нового матеріалу, пропонованого комп'ютерною програмою,

одержує особистісно – орієнтовану спрямованість. В процесі роботи з навчальними системами значно активізувався процес корекції і актуалізації знань учнів, часу на ці етапи уроку витрачається набагато менше.

І хоча слушними я вважаю нарікання колег на те, що сучасний учень усе

34

рідше бере до рук книгу, та зміни навколо нас зупинити неможливо. А це значить, що бути успішним сучасним учителем можливо тільки тоді, коли ідеш у ногу з часом.

Дуже широко використовую ІКТ у позакласній роботі. Це підготовка до проведення предметних тижнів, Дня української писемності, до Дня пам’яті жертвам Чорнобильської трагедії, Дня матері та інші. Підготовка деяких програм була близько місяця. Але яскравість, значний об'єм інформації, емоції дітей – яскравий приклад вдало проведеного заходу.

III. Висновок

В умовах сьогодення перед вчителем стоїть завдання не стільки передачі знань, а й підготовка дитини (випускника) до нинішніх ринкових умов життя, тобто «навчити вчитися». Важливою рисою сучасного уроку є активна діяльність учнів, формування їх інформаційної культури. Це насамперед їх активність у навчанні, яка формується в процесі пізнавальної діяльності. Активізація пізнавальної діяльності має бути спрямована не тільки на активність мислення, а й на підвищення розумових зусиль, вдосконалення процесу засвоєння знань, умінь, навичок.  Обираючи з різноманітних форм і методів навчання найбільш раціональні для даного уроку, слід виходити з основного - забезпечити активність учнів і високу якість знань у навчальному процесі. Усього цього можна досягнути, використовуючи інформаційні технології.  

Суспільство і час ставлять перед школою нові завдання, вирішення яких вимагає нових підходів до навчання. Змінюються програми, з'являються нові підручники, технології, моделі навчання, що

35

вимагають від учителя оволодіння та застосування в своїй практиці інновацій. Інформаційне суспільство потребує творчих особистостей, здатних самостійно мислити, приймати нестандартні рішення, адаптувати знання в різних галузях до постійно змінюваних умов життєдіяльності, активно розбудовувати суспільну інфраструктуру з використанням найсучасніших технологій, тому реалізація потенціалу обдарованих учнів є актуальним завданням сучасної освіти. Головна мета сучасної освітньої діяльності – впровадження ефективних методичних засобів, технологій пошуку, навчання, виховання й самовдосконалення обдарованих дітей. Тому застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі на сучасному етапі стає життєвою потребою, оскільки ці технології дозволяють ускладнити зміст навчального матеріалу, збільшити обсяг теоретичного матеріалу, сприяють виконанню учнями індивідуальних завдань, упровадженню науково-дослідницької, пошукової, експериментальної, проектної діяльності, створюють умови для реалізації природних обдарувань особистості. Особливо важливим є те, що сучасні комп'ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними засобами розвитку мислення обдарованих учнів.

На думку Л. Виготського, навчання ефективне лише тоді, коли особистість має можливість реалізувати свій творчий потенціал у цікавій для неї діяльності. Однак в умовах часового обмеження уроку, надмірного обсягу програмового матеріалу вчителю дуже складно забезпечити диференційований та особистісно зорієнтований підхід у навчанні, врахувати інтереси, потреби та інтелектуальні здібності обдарованої дитини.

Інформаційні технології дозволяють поєднати теорію з практикою, текстовий і наочний матеріал, графічні засоби, відеозображення, мовний та музичний супровід, створити уявлення реального оточення, спілкування. Вони забезпечують активну (вербальну і невербальну) діяльність учнів у процесі вивчення української мови в школі, гнучкість і варіювання тренувальних вправ і видів контролю, актуалізують пізнавальну діяльність і розвивають критичне та творче мислення, розширюють можливості здобуття, осмислення та презентації інформації, дають змогу моделювати комунікативні ситуації, загалом робити уроки мови привабливими, цікавими для дітей. Нові інформаційні технології під час вивчення української мови в школі сприяють підвищенню рівня мовної освіти, вдосконалюють якість навчання мови завдяки: інтенсифікації й індивідуалізації навчально-виховного процесу за допомогою більш повного використання доступної інформації; розробці

36

перспективних методів, засобів і форм навчання мови з орієнтацією на комунікативну, розвиваючу, діяльнісну й особистісно орієнтовану освіту; синтезу різних видів навчальної діяльності; формуванню інформаційного світогляду учнів.

Використання комп’ютерної техніки робить урок привабливим та сучасним. Це урок, на якому відбувається індивідуалізація навчання, розвивається пізнавальна діяльність учнів (інтелектуальна активність, логічне мислення, увага, память, мова, уява, інтерес до навчання). Це урок, на якому з’являються нові можливості для розвитку гармонічної індивідуальності, здатної до колективної співпраці.

Метод використання ІКТ на уроках української мови та літератури допомагає учителю не тільки активізувати пізнавальну діяльність, але й у короткий проміжок часу засвоїти, опрацювати та використати у практичній діяльності величезні масиви інформації. Процес навчання організований так, що учень із зацікавленістю та захопленням працює на уроці, і бачить плоди своєї праці та може їх оцінити.

Для удосконалення організації навчальної діяльності учнів, активізації їх творчого потенціалу використовую методи та форми інтерактивного навчання з використанням ІКТ. Використання інтерактивних і традиційних форм та методів навчання з використанням ІКТ дає можливість створити особистість, яка уміло адаптується до нових умов життя, може аналізувати ситуацію та адекватно змінювати свою діяльність, оцінювати проблеми, які виникають, та приймати правильні рішення. Практика доводить, що при активному використанні ІКТ досягаються загальні цілі освіти, легше формуються компетенції в області комунікації: вміння збирати факти, їх зіставляти, організовувати, висловлювати свої думки на папері і усно, логічно міркувати, слухати і розуміти усну та письмову мову, відкривати щось нове, робити вибір і приймати рішення. Кожен раз, коли створюю черговий проект або урок, я відчуваю неймовірне задоволення від роботи, а ще більше від результату. Бажаю кожному спробувати хоча б раз використати мультимедійні технології, а далі ви вже не зможете інакше.

37

Список використаних джерел

1. Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. – метод. посіб.- К.: А.С.К., 2005. – 192

2.Пересунько Т. М. Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей на уроках української мови та літератури [Электронний ресурс]. – Режим доступу:http://osvita.ua/school/lessons_summary/mova/8360/

3. КолганТ.В. Мультимедіа на уроках української мови та літератури. [Электроннийресурс].Режим доступу:http://kolgantv.blogspot.com/2009/11/blog-post_17.html

4. .Шуляр, В. І. Компетентний випускник-читач : модель, система концепцій, критерії оцінювання (літературний компонент освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту базової і повної освіти) : [науково-методичний посібник] / В. І. Шуляр. – Миколаїв : вид-во ЧДУ ім. Петра Могили – 2009. – 64 с. 5.

38

Концева Р. М. Мультимедіа на уроках української мови та літератури / Р.М. Козіна // Вивчаємо українську мову та літературу – 2011 – № 25 – С. 4. 6. Уліщенко А. Комп’ютер і вивчення української словесності // Дивослово 2006. – №10. – с.7.

7.Скуратівський Л.В. Інформаційні технології як засіб мовленнєвого розвитку учнів в процесі навчання української мови в основній школі // Українська мова і література в школі. — 2005. — №4.— с.7 – 10. 8. Рождественська Д.Б. Інформаційний та психоло-педагогічний дослідницький потенціал освітнього порталу “Діти України” у зб. наук. праць “Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору” / За ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К.: Атіка, 2004. – 240 с. – С.74-80.

9.Биков О. Новітні інформаційні технології в навчально-виховному процесі О. Биков // Школа. – 2008. – № 7.

10.Букач А. Інформаційні та комунікаційні технології в освітній системі міста А. Букач // Школа. – 2007. – № 12. 11.Пархомець І.Ю. Нові інформаційні технології навчання І.Ю.Пархомець // Управління школою. – 2007. – № 29. 12.Уліщенко, А. Б. Застосування інформаційних технологій у навчанні мови та літератури : [методичний посібник] / А. Б. Уліщенко, В. В. Уліщенко. – Х.: ХОНМІБО. – 2006. – 96 с.

13. Бордюг Л. Метод проектів при викладанні шкільного курсу літератури/ Л. В. Бордюг, Т. А. Круглова // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2010. – № 22-24. – С.7.

Сценарій позакласного заходу до Дня української писемності та мови.

«Вишнева моя Україна»

Мета: поглибити знання учнів про виникнення та історію розвитку української мови, показати її багатство, красу та значимість; розвивати комунікативні вміння та навички, пам'ять, логічне мислення, увагу; виховувати інтерес до вивчення української мови, культуру мовлення.

Обладнання: прикрашений класс, аудіозаписи пісень, картки з завданнями.

39

Хід заняття

І. Організаційний момент. Поділ учнів на 2 команди.

ІІ. Основний зміст.

Ведуча: Мова — то душа народна! Ти постаєш в ясній обнові. Як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана, материнська мова! (Д. Білоус)Ведучий: Рідна мова... Вона така неповторна, мелодійна і співуча, бо ввібрала в себе гомін дібров і луків, полів і лісів, духмяний, п'янкий запах рідної землі. У народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова — це характер народу, його пам'ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі, вона його, народу, цвіт і зав'язь. Ще в дитинстві рідна мова допомагає нам пізнавати світ, відкривати для себе великий і чарівний світ життя. Без мови не може існувати й розвиватися суспільство, бо вона допомагає людям обмінюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозуміння, створювати духовні цінності.

Ведуча: Слово надто багато означає в житті. Як відомо, воно може впливати на долю, воно вмить змінює настрій, робить людину щасливою або розгубленою. Прикро, коли чуєш, як часом, люди спотворюють нашу мову такими словами, яких не знайдеш у жодному із словників. Чи то нехтуючи, чи то не знаючи мови. Слушно згадати слова М. Рильського: Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно. Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде!

Та найкраще лунає рідне слово в українських піснях , які примушують людську душу розквітати , палати , любити…

40

( Учні співають пісню «Чорнобривці», музика В.Верменича, слова М.Сингаївського)

ЧОРНОБРИВЦІ

Чорнобривців насіяла матиУ моїм світанковім краю,Та й навчила веснянки співатиПро квітучу надію свою.

Приспів:

Як на ті чорнобривці погляну,Бачу матір стареньку,Бачу руки твої, моя мамо,Твою ласку я чую, рідненька.

Я розлуки та зустрічі знаю,Бачив я у чужій стороніЧорнобривці із рідного краю.Що насіяла ти навесні.

Приспів.

Прилітають до нашого поляІз далеких країв журавлі.Розквітають і квіти, і доляНа моїй українській землі.

Приспів.

Ведучий: 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України , у якому говориться: «На підтримку громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю : «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця»

Ведуча: Дозвольте привітати вас з великим святом, шанувальники рідного слова. Сьогодні наше свято, адже саме з часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства.

Ведучий: А зараз пригадаємо деякі історичні факти. Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це

41

була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов'янської мови - є алфавіт, створений великими просвітителями слов'ян- братами Кирилом і Мефодієм.

Ведуча: Для того щоб детальніше ознайомитись з постатями цих видатних людей послухаємо інформацію від наших істориків.

Інформаційне повідомлення від групи учнів-істориків: Костянтин Філософ (Кирило) і його брат Мефодій походили із Солуня (сучасні Солоніки). За тих часів людність у цьому місці складалася наполовину з греків, наполовину з слов'ян. Грекинею була мати братів, а батько - болгарином. Тому брати з дитинства добре знали як грецьку так і мову солунських слов'ян. Костянтин (Кирило) (827 - 14 лютого 896 р.), здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі. Мефодій (815 - 6 квітня 885 р.) був управителем однієї слов'янської провінції у Візантії, а згодом став помічником Костянтина в місіонерській, літературній і освітній діяльності.У 862 році візантійський  імператор Михайло і патріарх Фотій послали Костянтина і Мефодія в Моравію, де вони на прохання місцевого князя Ростислава повинні були вести церковну службу слов'янською мовою, що мала бути протиставлена латинській мові німецьких місіонерів.- Адже ви обоє солуняни, - сказав Михайло, а солуняни всі говорять по - слов'янськи. Я знаю, - додав він, звертаючись до Костянтина, - ти часто хворієш. Але треба, щоб саме ти вирушив Моравії. Відповідь Костянтина знаходимо у "Житіях Кирила і Мефодія".Немічний я тілом і хворий. Але з радістю піду в Моравську землю, якщо мають вони абетку своєї мови. Бо просвіщати народ без письмен його мови однаково, що писати на воді!За свідченням джерел Костянтин перед від'їздом до Моравії розробив слов'янську азбуку. А вже 863 року Кирило і Мефодій привезли до Велеграфа слов'янську абетку на 3-4 богослужебні книги, перекладені на слов'янську мову. У посланні папи Іоанна VIII до моравського князя Святополка (880 р.) Костянтина названо "творцем слов'янського письма". Ведучий: Щоб у цей час святкувати своє відродження Україна , пройшла дуже тяжкий і тернистий шлях. Українська мова зазнавала багатьох

42

утисків та знущань , але у наш час , коли ми пригадуємо все те ,що довелось пережити нашій мові , мужньо пережити , можна з гордістю сказати: «Українська мова – невмируща!» Давайте ж зараз пригадаємо ті сумнозвісні дати з скорботного календаря української мови.

1720 рік - російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою. 1796 рік - видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг. 1775 р. - зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях. 1862 р. - закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури. 1863 р. - указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою. 1876 р. - указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень. 1884 р. - закрито всі українські театри. 1908 р. - вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , "могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи". 1914 р. - російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали. 1938 р. - сталінський уряд видає постанову про обов´язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській. 1983 р. - видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями. 1989 р. - видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.Ведуча: Про українську мову ,як про літературну, вперше заговорили наприкінці ХVІІІ століття , коли світ побачила «Енеїда» Івана Котляревського , який вважається зачинателем нової української літературної мови.

Ведучий : Т.Г. Шевченко своїм невичерпним талантом розкрив невичерпні багатства рідної мови , тому кожному нас зараз відомо , що саме Тарас Григорович – основоположник української літературної мови.

43

Ведуча: Ось так ми впевнено підійшли до практичної частини нашого заходу. Таким чином вам доведеться довести один одному , наскільки добре ви знаєте рідну мову. Вив же поділились на дві команди , визначились тим хто буде капітаном , тому оголошуємо лінгвістичний турнір .

І. Конкурс капітанів.

1. Частини мови поділяються на …(самостійні і службові)2. Член речення що відповідає на питання прямого відмінка …(підмет)3. Дієслово принести у ІІІ особі множини милулого часу. (принесли)4. Наказовий спосіб дієслова підійшов. (підійди).5. Який розділ науки про мову вивчає частини мови ? (морфологія)6. Скільки звуків дає у транскрипції сполучення [дж], [ дз] ? (по одному)7. Скілки звуків у слові джміль (4 зв.)8. Граматично й інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця, що є основним засобом формування й вираження думки. (речення)

Ведучий: Дуже вправно показали себе наші капітани. Та поки ми змагалися до нас прийшов лист від Морфології, справа у тому, що вона не може знайти дві свої частини мови і просить нас їй допомогти. Кожній команді слід відредагувати вірші, а з тих букв, які ви отримаєте, складіть назву частини мови.

ІІ. Тур «Лист від Морфології»

1. Ой болить в Юрася дуб, зВін не хоче їсти суп.Полюбля наш кіт сильце, аЗнають всі в сім´ї про це.Рибу чисть уважно й гоже, Бо коржем вколотись можеш. йВ тісті нашім йде парад, мПрапори скрізь майорять. Раду дасть не на словах,Мур – міський наш голова. еДуже гарний наш Тимоха,Ліс корпатий в нього трохи. нНафту в кадрах добувають, нІ про цце всі добре знають.Як гордиться мама сіном и

44

За знання його відмінні.Хто то стука так завзято,То росу клепа наш тато. к

2. В класі карти в три ряди, пМи за ними всі сидим.В корабельній шубці Слава, рВін моряк у нас на славу.На рибалку ходить ВоваТа лани щоденно ловить. иЛом живее у нас в ставку, сМає вдачу він прудку.Коли важко вам на серці,Ріки ви купіть в аптеці. лВірші Неля не вивчала, Бо на неї лань напала. іДіти хиляться в тополі, вПада листячко додолу.Ой у лузі на пригіркуХоврашок стрибнув у зірку. нВ хащах ліс рудий мандрує иІ на зайця він полює. Тінь пасеться в чистім полі кІ травичку їсть поволі.

Додаткове завдання: Охарактеризувати частину мови, яку ви знайшли.

Ведуча: Переходимо до ІІІ, найцікавішого туру. Кожна з команд, по черзі отримує ілюстрацію, ваше завдання розповісти яке відношення має те чи інше зображення до української мови.( Ілюстрації) «Лінгвістичний бліц-турнір»

1. Скільки букв в українському алфавіті? (33)2. Скільки голосних в українській мові? (6)3. Який знак в українській мові не є розділовим? (Дефіс, апостроф)4. Назвіть останній відмінок української мови. (Клична форма)5. Поставте займенник «себе» в Н.в.(Немає Н.в.)

45

7. Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових частин?(Вигук)8. Скільки звуків у слові «кущ»? (4)9. Яка буква в українській мові не має відповідного звуку? (Ь)10. Рід іменника «сирота». (Спільний)11. Узагальнена, образна, головна думка твору. (Ідея)12. Слово, що вживається лише в певній місцевості. (Діалектизм)13. Як називається вірш, Що не має рими? (Білий)14. Вигадане ім'я, під яким автор друкує свій твір. (Псевдонім)15. Змалювання в літературі картин природи або будь-якого незамкненого простору. (Пейзаж)16. Віршований твір, який призначений для співу. (Пісня)17. Слово, яке щойно з'явилося в мові. (Неологізм)18. Головні члени речення. (Підмет і присудок)19. Другорядний член речення, що відповідає на питання непрямих відмінків.(Додаток)20. Яка частина мови вказує на предмет, але не називає його? (Займенник)21. Чуже мовлення, передане дослівно. (Пряма мова)22. Дослівно наведений уривок з якогось тексту. (Цитата)

23. Поставте у кличний відмінок слово «юнак» (Юначе!)24. Скільки відмін має іменник? (4)25. Суть Емського указу.(Заборона розмовляти українською, писати і друкувати твори цією мовою)26. Від якого слова походить слово «вишня»? (Висіти)27. Назвіть знак, що позначає тверду, роздільну вимову на межі приголосного і голосного. (Апостроф)28. Що вивчає розділ про мову «Морфологія»? (Частини мови)Ведучий: Останнє завдання творчого характеру. Командам слід створити асоціативний ряд до слова писемність. (Діти отримують ватмани і маркери).Ведуча: Підведемо підсумки проведених турів і визначимо переможців. (Звучить пісня “Реве та стогне Дніпр широкий”.)

Ведуча: Ой яка чудова українська мова! Де береться це, звідкіля і як? Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва, Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак, І така розкішна і гнучка, як мрія... Є в ній хурделиця, віхола,

46

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. Та не в тому справа, що така багата. Помагало слово нам у боротьбі, Кликало на битву проти супостата Та звучало сміхом на полях плаката, І за все це, мово, дякуєм тобі.

( На середину класу виходять три дівчини у національних костюмах зі свічками, одна дівчина читає “Молитву” Ольги Яворської . ). МолитваГріховний світ вирує неспроста , Підступний демон, що керує нами, Та піднімається нетлінно над вікамиВелична постать вічного Христа.О Господи! Знайди нас всіх, знайди,Бо ми блукаєм хащами ще й нині,Прости гріхи й провини безневинні,І до спасіння всіх нас поведи.О  Господи! Зціли нас всіх, зціли,Всели в серця неопалиму мрію,Щоб ми, пізнавши віру і надію,Жорстокий світ добром перемогли.Моя прекрасна українська мово,Найкраща пісня в стоголоссі трав.Кохане слово, наше рідне слово,Яке  колись Шевченко покохав. Ти все знесла насмішки і зневаги,Бездушну гру ворожих лжеідей,Та сповнена любові і відвагиЗ-за грат летіла птахом до людей.Ти наш вогонь на темнім полі битви, Невинна кров пролита в боротьбі.Тебе вкладаєм тихо до молитви І за спасіння дякуєм тобі.

Тема. О. Кобилянська «Земля». Психологічне трактування вічних проблем. Глибокий психологізм і символізм твору як новаторство О. Кобилянської.

47

Мета: ознайомити з роллю письменниці в українській літературі; розкрити складний і суперечливий образ українського села, зодвічними проблемами, морально-етичними принципами; визначити тему, проблематику, головний конфлікт твору; розкрити глибокий психологізм і символізм як новаторство О. Кобилянської; розвивати вміння давати обґрунтовані відповіді; прищеплювати любов до народної моралі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет О. Кобилянської, портрет В. Симоненка, фотокартки, ілюстрації до твору, презентація до уроку, фрагмент фільму про творчість письменниці, класична музика, мультимедійний проектор.

Хід уроку

I. Організація класуII. Мотиваційний мотивація навчальної діяльності

1. Перегляд фільму. Враження учнів про те, на основі яких умов формувався світогляд письменниці.

2. Враження від прочитаної повісті 3. Рефлексія (суб’єктивне враження) – Слайд № 1

-«Творчість О. Кобилянської мене вразила, тому що…»-«Творчість О. Кобилянської мене схвилювала, тому що…»-«Я захопився(-лась) творчістю О. Кобилянської, тому що…»

III. Актуалізація опорних знань

1. Фронтальна бесіда- До якого жанру належить повість. Пояснити зміст «соціально-

психологічна повість».- Як ви розумієте назву повісті? Яке значення має земля в житті

сучасної людини і в житті селян к. XIX –поч. ХХ ст.

Слайд № 2

48

- Розповісти реальну основу трагедії.- Проблеми, мораль, традиції – сучасність чи минуле?

IV. Повідомлення теми, мети урокуV. Робота над новим матеріалом

1. Робота над епіграфом: «… Бо ти на землі - людина…» В. Симоненко - Слайд № 3

2. Слово вчителя

Українське село протягом багатьох століть сформувало неписані закони народної моралі, які діють і дотепер. Вони є нашим безцінним спадком і духовним орієнтиром. Жити чесно, любити землю і працю на землі, допомагати ближньому, не бути скупим і зарозумілим — це ті істини, на яких і тримається сааме життя. Віками батьки вчили своїх дітей зважати на думку громади. «Думай наперед, що про тебе скажуть люди»,— научали старші. Пригадайте, як Наталка Полтавка говорила: «Моє все багатство єсть моє добре ім’я». Саме за такими законами ми повинні жити сьогодні, щоб заповнити ту глибоку порожнечу в наших душах, про яку говорилося в епіграфі до повісті О. Кобилянської «Земля».

2. З’ясування питання глибокого психологізму й символізму твору

- Символічні деталі (робота в парах).

49

- У чому, на вашу думку, психологізм повісті?

VI. Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Уточнення і корективи вчителя. Робота з таблицею (колективне заповнення таблиці). Літературне дослідження. Слайд № 4

Івонік

а

Марійк

а

Михайл

о

Сав

а

Анн

а

Рахір

а

Докі

я

Петр

о

Моральні

риси

Ставлення

до людей

Ставлення

до землі

Символічн

і епізоди

Матеріал для вчителя

1.Уся повість ніби зіткана із символічних деталей, багатозначущих, фатальних, застережливих епізодів.

Уже на першій сторінці повісті є така промовиста деталь: Михайло запрошує Анну до танцю, та в скрипці обривається струна — і музика змовкає. Обірвана струна, очевидно, символізує, передвіщає нещасливу долю, навіть обірване життя.

Учні називають інші символічно-містичні деталі: смерть улюбленого Михайлового теляти; кров уже неживого Михайла, що з’явилась на подушці, коли вбивця підійшов до своєї жертви (указує на новітнього Каїна); свічка, що горіла в головах покійного Михайла, упала, покотилася до ніг Сави і тут згасла — також Боже свідчення про смертний гріх злочинця.

Образ Івоніки також символічний.Батько не відвертається від сина, проклятого матір’ю, хоча свідомо,

заради честі сім’ї, ховаючи речовий доказ убивства, дає зрозуміти: йому

50

відоме ім’я вбивці. Івоніка продовжує любити Саву. Але ця любов — надія, що мала б повернути блудного сина.

Смерть Михайла не зробила Івоніку черствим і бездушним. Він співчутливо ставиться до Анни й Петра. Тяжкі випробування, що випадають на долю цієї людини, символічно називають риси багатьох біблійних праведників (багатостраждальний Йова) у конкретному національному характері.

Символічною постає й природа: ліс, де знаходять убитого Михайла, місячне сяйво, що прорізує темряву, зоряне небо. Та пейзажі переважно сірі, похмурі, як сумне, безрадісне життя буковинського селянина. Образ самої землі глибоко символічний.

Це та сила, яка, по-різному впливаючи на людину, будить зорові, благородні чи звірячі інстинкти.

Уся повість ніби зіткана із символічних деталей, багатозначущих, фатальних, застережливих епізодів.

Уже на першій сторінці повісті є така промовиста деталь: Михайло запрошує Анну до танцю, та в скрипці обривається струна — і музика змовкає. Обірвана струна, очевидно, символізує, передвіщає нещасливу долю, навіть обірване життя.

Учні називають інші символічно-містичні деталі: смерть улюбленого Михайлового теляти; кров уже неживого Михайла, що з’явилась на подушці, коли вбивця підійшов до своєї жертви (указує на новітнього Каїна); свічка, що горіла в головах покійного Михайла, упала, покотилася до ніг Сави і тут згасла — також Боже свідчення про смертний гріх злочинця.

Образ Івоніки також символічний.Батько не відвертається від сина, проклятого матір’ю, хоча свідомо,

заради честі сім’ї, ховаючи речовий доказ убивства, дає зрозуміти: йому відоме ім’я вбивці. Івоніка продовжує любити Саву. Але ця любов — надія, що мала б повернути блудного сина.

Смерть Михайла не зробила Івоніку черствим і бездушним. Він співчутливо ставиться до Анни й Петра. Тяжкі випробування, що випадають на долю цієї людини, символічно називають риси багатьох біблійних праведників (багатостраждальний Йова) у конкретному національному характері.

Символічною постає й природа: ліс, де знаходять убитого Михайла, місячне сяйво, що прорізує темряву, зоряне небо. Та пейзажі переважно сірі, похмурі, як сумне, безрадісне життя буковинського селянина. Образ самої землі глибоко символічний. Це

51

та сила, яка, по-різному впливаючи на людину, будить зорові, благородні чи звірячі інстинкти.

2. У повісті домінує насамперед національна християнсько-етична тема кровного переступу і його внутрішніх потаємних причин.

Сім’я сільського газди Івоніки Федорчука тримається на культі праці. Її голова є взірцем добропорядності: став добрим господарем завдяки важкій, але чесній праці, любить неоднакових за вдачею синів і дружину Марійку — чесну, працьовиту, ощадливу до скупості, але й очерствілу через пожадливість.

Любов до синів визначає й батьківські клопоти. Чесний, працьовитий Михайло (саме він є спадкоємцем добропорядності свого батька) змушений покинути землю, кохану батьків і йти на ненависну службу. Але це дає можливість сільському хлопцеві по-іншому глянути на світ: над ним уже немає влади матеріального. Він розуміє, що щастя — в любові, заради якої можна прожити і без маєтків, без землі. Тобто земля перестала бути всеосяжною метою, як у батька й матері.

Журби й неспокою завдає батькам молодший син Сава, у якого не лежить душа до праці, до землі. Не має він приязні і до людей. Сава розумний і хитрий: «…розумний він уже й тепер… Ой, іще й який розумний. Який молодий, а він перехитрить вам хоч би й якого заводіяку. Лише його лінь гризе мене, він не любить землі. Дарма що ходить по ній, що толочить її, дарма що живе з неї. Що вона носить його».

Лише за однієї умови Івоніка готовий дати спадщину: Сава повинен з пошаною ставитися до праці, до землі: «Але вона не перейде в його руки, як він не зміниться,— се я йому вже раз говорив і ще буду говорити».

Тяжкий злочин Сави починається з гріховного генетичного коду: у хлопцеві, що з обличчя схожий на матір, переважає її зле начало, стимульоване оточенням. Марійка була скупою,Черствою, недоброзичливою до бідноти, поважала тих, хто мав землю й гроші. А ще мати, яка турбується за долю синів, вірить ворожкам, що засуджується церквою. І вже згодом, після смерті Михайла, Марійка вбиває пам’ять про сина — духовно здоровуродову гілку. Це засвідчує, що відбувається «десакралізація» образу матері, відхід від традиційного трактування. Любов до синів, зокрема до братовбивці Сави, у Марійки має хворобливий характер. Патологічна, не властива українській матері (та й узагалі всім матерям) любов до сина, злочин, якого не хотіла визнавати, переходять у ненависть.

Згодом Марійка відчує провину перед Анною і перед померлими, невизнаними колись онуками, а почуття приязні чи ненародженої любові перенесе на дитину Анни й Петра. «Сама всьому винна. Сама самісінька

52

вона. Дрижачими руками наповняє дитині капелюшок лакітками, на які здобувається самітна оселя в полі. Сушеними овочами, горішками, іноді й булочкою — і відсилає додому. Неспокійним поглядом і давно зміненим зором наказує дитині вертати скоро до мами… Воно вертається послушно пильненьким кроком і ущасливлене до мами, а нещасна здіймає грізно кулак і грозить страшно в сторону, де проживає той, що винен у її горі. Нехай Господь поступить із ним, як він собі на те заслужив».

Такою залишає письменниця свою героїню у стані каяття за власний гріх і в ненависті до проклятого нею сина-братовбивці.

Марійка та Івоніка допустили багато помилок у вихованні своїх синів. Так, Марійка не покарала малого Саву, коли він кинув джмеля своєму кривдникові за пазуху і той від укусів помер.Вона не змусила сина спокутувати цей великий гріх і усвідомити тяжкість провини. Отже, момент для виховання був утрачений. Тоді в Марійки переважила сліпа материнська любов. Пізніше Сава став ніби пасинком. Наприклад, Михайлові мати посилаладо війська і куртку, і білий хліб, а Саву годувала позавчорашньою кулешею з олією. Батьки постійно залякували синів, що вони можуть позбутися безцінного багатства — землі.

Учинки Сави О. Кобилянська психологічно вмотивовує і надає їм містично-релігійного звучання. Сава не просто легковажний чи ледачий. Людина з такими рисами може бути незлою, богобоязливою, боятися гріховних учинків, бути не здатною на вбивство з власної волі. Сава ж — людина з потаємними, нечесними намірами, у ньому переважає гріховне. Про це свідчить навіть портретна деталь: «безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимне й несупокійне… холодним, мов ніж, зимним блиском,що постепенно змагався, випіхав від себе».

На відміну від кохання Михайла й Анни, у Сави до Рахіри любов не серця, а плоті, любов-пристрасть. У ній закладено гріховне, демонічне начало: їхні матері є рідними сестрами. За неписаними моральними законами нашого народу і за Божими заповідями така любов — великий гріх, бо є кровозмішанням. Сава й Рахіра ігнорують традиційні моральні канони, стають носіями повної свободи — свободи від «пут» совісті, свободи від Бога.

VII. Підсумок уроку. -Чи дає Ольга Кобилянська ті орієнтири, до яких потрібно прагнути в

житті?-Які персонажі близькі до вашого ідеалу людини?

53

-У повісті часто натрапляємо на вислів «гармонійна людина». Хто з героїв повісті, на вашу думку, найбільше відповідає цій характеристиці?-Чи актуальні проблеми, порушені в повісті, сьогодні?-Сформулюйте ідею твору. (Земля, будь-яка власність — річ

зваблива, але найбільше багатство не варте нічого, якщо воно замішане на чиємусь горі; немає у світі цінностей, які переважали б людське життя.)

VIII. Рефлексійно-оцінювальний етап1. Рефлексія

-Актуальність проблем к. XIX- XX ст. і XXІ ст.2. Само- та взаємооцінювання

ХІХ. Домашнє завдання

1. Зробити закладки у тексті до характеристики образів. 2. Прочитати біблійну легенду про Каїна і Авеля. 3. Упорядкувати записане в зошиті.

54

Клас 5

Тема: Словосполучення . Головне і залежне слово у словосполученні.

Мета: ознайомити учнів з особливостями будови словосполучень,

поглибити знання про головне і залежне слово у словосполученні ; формувати загальнопізнавальні вміння визначати словосполучення у тексті, аналізувати будову словосполучень, знаходити головне і залежне слово у словосполученні; розвивати творчі вміння побудови словосполучень; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати толерантність і любов до природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання : таблиця , підручник , мультимедійна презентація , картки з завданнями, епіграф

Розуміння – один із небагатьох подарунків ,

які люди можуть подарувати одне одному.

Ролло Мей

55

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація начальної діяльності.

-Знайомство з основними поняттями розділу.1)Розшифруйте основні поняття , з якими ми познайомимось під час

уроку. (Кожна цифра відповідає номеру літери в алфавіті) 22 11 18 23 1 15 22 11 2

синтаксис

20 24 18 15 23 24 1 27 12 33

пунктуація

2) Синтаксис – розділ науки про мову , в якому вивчаються такі синтаксичні одиниці , як словосполучення і речення

Пунктуація – розділ науки про мову , який вивчає розділові знаки і правила їх уживання на письмі.

Слово вчителя.

Чи завжди ми розуміємо інших ? На жаль, під час спілкування з людьми ми не замислюємось над цим питанням . Кожен із нас в першу чергу прагне довести свою істину, самоствердитись, чого б це не коштувало.

Сьогодні на уроці, під час вивчення нового навчального матеріалу, ми спробуємо порозмовляти мовою квітів

IV. Сприймання й засвоєння навчального матеріалу.

1.Створення проблемної ситуації.Розгляньте малюнки з квітами , назвіть їх спочатку одним словом , а потім двома.

2. Коментар учителя

56

3. Робота з підручником . Опрацювання теоретичного матеріалу с. 46

4. Дослідження – пошук. Прочитайте подані сполучення слів, випишіть ті, які є словосполученнями. Польові квіти, дерева і квіти, ростуть квіти, чиста роса, прийшла осінь, квіткова мова, безхмарне небо, прокидаються квіти, ніжна пелюстка, тендітна ромашка, гвоздики і хризантеми, солодкий аромат.

Складіть два речення з будь-якими словосполученнями.

5. Прочитайте вірш . Випишіть ті словосполучення у яких головними є виділені слова.

Квітнуть кульбабки

Жовтіють у лузі

Малесенькі шапки

На трубочках-ніжках ,

Привітні, прості.

То квітнуть кульбабки ,

Кульбабки, кульбабки ,

Мов сонечка бризки , такі золоті !

І бджілку й метелика

Квіточка вабить .

Віночки сплітають дівчатка малі.

Від храму до храму

Ясніють кульбабки ,

Несуть передзвони

По теплій землі.

В.Бондаренко

57

6. Використовуючи словосполучення,складіть асоціативний ряд до поняття розуміння .

Радісне спілкування

Очікування дива

Золоті слова

Умілі співрозмовники

Мамині очі

Інтерес до співрозмовника

Надійний погляд

Нові друзі

Ясний погляд

7. Робота у групах.

Кожна група отримує картку , на якій зображена квітка.

Завдання:

Вам треба дібрати якомога більше словосполучень , щоб її охарактеризувати , але при цьому не ображати інші квітки.

Після виконання роботи учні представляють кожен свою квітку.

8. Складіть словосполучення з поданими дієсловами , добираючи необхідні іменники.

Милуватися (чим?) ;

Готуватися (до чого ?) ;

Збирати (що?) ;

Дарувати (що?);

Уквітчані (чим?)

9.Складіть словосполучення із слів , добираючи необхідний прийменник і ставлячи залежне слово у відповідному відмінку

58

Прямувати , ліс ; бігти квіти ; спостерігати ,природа ; пелюстка , орхідея ; наближатися , троянда.

V. Систематизація і узагальнення знань

Вправа «Продовжити речення»

Словосполученням називається …

Словосполучення складається з …

До словосполучень не належать …

Залежно від того , якою частиною мови є головне слово .ю розрізняють словосполучення …

VI. Підсумок уроку. Рефлексія

Визначення досягнень учнів , аналіз здібностей.

-«Мікрофон»

Про що ви дізналися на уроці Чи важливо людям розуміти одне одного ?Чи досягли ми з вами поставленої на початку уроку мети ?

VII. Домашнє завдання

1.§ 13 (прочитати теоретичний матеріал) Вправа 81.2. Скласти 5словосполучень, з головним словом іменником про

тварин, які мешкають в нашій місцевості.

59

Картка № 1

60

Картка № 2

61

Картка № 3

62

63

Картка № 4

64

Картка №5

65