Бірківська філія КЗ «Олександрівське НВО №2»

Бондаренко

Наталія

Петрівна

Тема над якою працюю:

«Дидактичні ігри на уроках історії, як

один із шляхів підвищення ефективності

пізнавальної діяльності

учнів»

До найкращого уроку вчитель готується все життя

В.О. Сухомлинський

«Історію треба викладати так, щоб дитина з самого

початку й до самого кінця курсу відчувала, що вчить

вона не про когось, а про себе, про своїх батьків, дідів,

прадідів, про свій рід, вчить те, що залишило слід на її

сучасному житті …»

Український вчений Н. Григор’єв

Зміст

1. Портфоліо

2. Методична проблема та її актуальність.

3. З досвіду роботи над проблемою «Дидактичні ігри на уроках історії, як

один із шляхів підвищення ефективності пізнавальної діяльності учнів».

4. З досвіду роботи: «Дидактичні ігри на уроках історії ».

Портфоліо

Вчителя історії Бондаренко Наталії Петрівни:

- народилася 08.03. 1975 року;

- у 1992 році закінчила Олександрівську ЗШ №1;

- 1993 -1998 рр. навчання в КДПУ ім. В.Винниченка;

- 1998 р. розпочала трудову діяльність в Бірківській ЗШ І-ІІІ ст.

(із 2016 року Бірківська філія КЗ «Олександрівське НВО № 2»), де і

на даний час працюю;

- За підсумками атестації “спеціаліст І кваліфікаційної категорії”;

- спеціальність вчитель історії та народознавства;

- педагогічний стаж -18 років;

- заступник завідуючого філії з виховної роботи.

Немає нічого простішого, аніж гра, немає нічого складнішого, аніж гра. Немає

нічого таємнішого, аніж гра. Чому? А спробуємо відповісти на звичайне запитання:

«Що таке гра?».

У стародавніх греків слово «гра» означало «займатися дитинством», у євреїв поняття

«гра» пов'язане зі сміхом, пустощами. Г. Спенсер визначав, що гра — це біологічна

функція організму тварини та людини. К. Гросс розглядав гру як властивість

високорозвинених організмів. 3. Фрейд вважав, що гра — це вираження глибинних

інстинктів та потягів. Е. Берн розглядав гру як послідовність трансакцій, заснованих на

індивідуальному плануванні. А для

Й. Хейзинга гра — це штучно сконструйована модель, яка імітує ті чи інші сторони

життєдіяльності людини.

В 11-томному словнику української мови наводиться чотири визначення слова

«гра» і величезна кількість словосполучень. У словнику російської мови зазначається

сім основних значень цього слова — це і заняття дитини, і швидка зміна плям фарби, і

властивість напоїв, і виконання спеціальної ролі та інше. Словник англійської мови

нараховує одинадцять визначень слова «гра».

Психологічна теорія діяльності в рамках теоретичних поглядів

Л. С. Виготського та А. Н. Леонтьєва виділяє три основних напрямки людської

діяльності — трудову, навчальну та ігрову. Тому, мабуть, потрібно використати «лезо

Оккама» (англійський філософ Уїльям Оккам зазначав: «... сутності не потрібно

збільшувати без потреби») і дати просте та ємнісне визначення: «Гра — це

діяльність».

Особливе місце посідає гра в житті дитини. У дошкільному віці діти живуть грою, вона

є необхідністю, головним видом діяльності. Через гру дитина пізнає світ, входить у світ

людських стосунків та взаємодій. Не менш важливу роль

виконує гра у школі. Без гри немає ні дитячого життя в школі, ні розвитку дитячого

колективу. Правильно сконструйована педагогічна гра більше, ніж будь-яка діяльність,

дозволяє розвивати самостійність дитини, враховуючи її вікові особливості.

Ігрова діяльність на уроках сприяє підвищенню зацікавленості до предмета і полегшує

засвоєння складних теоретичних понять. Таким чином, гра, яка є необхідністю та

основним видом діяльності дитини, одночасно стає головним засобом і навіть умовою

інтелектуального розвитку учня.

Не одне тисячоліття людина використовувала ігри у навчанні або навчала за

допомогою ігор. У певні часи, особливо в доцивілізаційний період розвитку людини,

гра була практично єдиним варіантом освіти. Поступово набувала досвіду, розвивалася

педагогіка, але гра не зникала з арсеналу вчителя. Стародавні греки (згадаймо апріорі

Зенона або методи Сократа та Платона) та середньовічні схоласти (так звані «адвокати

диявола» нагадують гру «Від противного») використовували гру в навчанні. Науковий

підхід до освіти практично не змінив поглядів на гру. Коменський та Сухомлинський,

Макаренко та Амонашвілі — цей список видатних педагогів, що зверталися до гри,

можна подовжувати довго. Але, незважаючи на багатий практичний досвід, і в наш

час питання гри не досліджені повною мірою. Існує велика кількість різноманітних

поглядів на гру в освіті. Навіть у термінології.

Процес освіти неможливий без дидактики, але поняття «дидактична гра» викликає

багато запитань. У педагогічній літературі існує декілька поглядів на цей термін:

• будь-яка гра є дидактичною грою (всі ігри, навіть розважальні, містять у собі

елементи навчання);

• всі навчальні ігри є дидактичними (дидактика вивчає теорію навчання, таким

чином, дидактичні ігри і є навчальними);

• частина навчальних ігор — інтелектуальні ігри є дидактичними (всі

навчальні ігри поділяють на сюжетно-рольові, дидактичні, рухливі та інші,

існують й інші види, але дидактична гра складає частину навчальних ігор).

На наш погляд, поняття «дидактична гра» є дуже різноплановим поняттям, яке

охоплює або об'єднує всі підходи.

Не існує єдиного підходу в дидактичній науці і щодо статусу гри, її розглядають як:

• засіб навчання;

• метод навчання;

• форму навчання.

Разом з тим потрібно зазначити, що гра є і засобом, і методом, і формою навчання.

Все залежить від підходу, на основі якого розглядають це питання.

Як і у будь-якій грі, дидактичній грі притаманні загальні ознаки, висловлені

Й. Хейзингом:

• умовний характер гри (відділяє гру від унітарної дійсності);

• добровільна участь у грі (гра під примусом вже не гра, а вико¬нання певних

дій);

• обмеженість гри (часовими, просторовими, матеріальними та іншими

рамками);

• невизначеність гри (розвиток та результати гри часто програмовані, але не

визначені, оскільки залежать від змінних факторів — учасників, часу, простору та

іншого);

• емоційність гри (тільки зацікавлена людина стане учасником

гри, що надає грі емоційне забарвлення).

Хотілося б додати до цього переліку загальних ознак і розвиваючий фактор. Кожна гра

дає певний результат, навіть негативний, що впливає на розвиток людини.

Дидактична гра — це гра, яка допомагає вчителю не тільки урізноманітнити

навчання, але й організувати процес розумового розвитку дитини.

Використання дидактичних ігор на уроках історії дає можливість не тільки

нейтралізувати зверхність, монотонність оповіді учителя, стимулювати позитивні

емоції, але й створити атмосферу здорового змагання, яке змушує школяра не про-

сто механічно згадувати відоме, а й мобілізувати всі свої знання, думати, добираючи

відповідне, зіставляти та оцінювати.

У дидактичних іграх процес навчання набуває інших, незвичайних форм

навчання — політ фантазії, самостійний пошук, новий погляд на звичайні ситуації,

переосмислення фактів. Гра створює атмосферу здорового змагання, змушує по-

новому використовувати накопичені знання й застосовувати їх не тільки механічно,

але й відповідно до умов гри. Важливим є ще те, що не під тиском обставин, а за

бажанням самих учнів, під час навчальної гри відбувається багаторазове повторення

матеріалу в різноманітних формах.

Взірцем великої майстерності була педагогічна діяльність Платона ( 427-347

рр. до н.е.), який твердив про неприпустимість насильницького викладення наук

дітям і бачив переваги творчої діяльності: « Жодну науку вільна людина не повинна

вивчати як раб… Потрібно не по насильницьки викладати дітям науки, а через гру,

тоді краще побачиш, хто, до чого схильний».

Більшості ігор притаманні такі головні риси: вільна розвивальна діяльність,

яка використовується лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого

процесу діяльності, а не тільки для результату ; творчий, в значній мірі

імпровізаційний, інтерактивний характер цієї діяльності, емоційна піднесеність,

суперництво, змагання, здорова конкуренція, наявність правил, висвітлюють зміст

гри в тому, що будучи по суті розвагою, вона переростає в навчання, творчість,

модель людських стосунків.

На відміну від гри взагалі педагогічна гра має істотну ознаку – чітко сформовану

мету навчання і, відповідно її, педагогічного результату. Ігрова форма занять

створюється на уроці за допомогою спеціальних дидактичних прийомів та ситуацій,

які виступають як засіб пробудження, стимулювання учнів до навчальної діяльності.

Кожна гра має завдання для виконання, які подаються в найрізноманітніших формах

з широким діапазоном труднощів від легких і доступних для всіх до вищого щабля у

рівні складності. Поступове зростання труднощів завдань дає змогу дитині

прогресувати, розвиваючи свої творчі здібності, само актуалізувати себе як творчу

особистість.

Розвиваючи дидактичні ігри розв’язують кілька проблем, пов’язаних з

розвитком школярів: стимулюють розвиток творчих здібностей; створюють умови,

випереджаючі розвиток учня; розвивають особистість найбільш успішно, коли

вищий рівень досягаються самостійно. Вони різноманітні за змістом, замість

елемента примусу тут панує атмосфера вільної та радісної творчості.

Інтелектуальні розвивальні ігри з історії поступово посіли чільне місце у моїй

педагогічній практиці. Вміння включатися в гру не пов’язане з віком, хоча в

кожному віці гра має свої особливості. А згодом навички, які придбали учні під час

ігрової діяльності у 5,6,7 класах, знадобляться їм у пошуково-дослідницькій роботі,

коли вони стануть старшокласниками, студентами.

Недаремно ж Конфуцій сказав:

“Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я

розумію” .

Отже, форми і методи організації навчальної діяльності повинні бути

адекватними меті й особливостям особистісно орієнтованого навчання, сприяти

побудові навчального процесу на основі суб’єкт-суб’єктних відносин.

В 2013-2014 навчальному році я розпочала роботу з теми: «Дидактичні ігри на

уроках історії, як один із шляхів підвищення ефективності пізнавальної діяльності

учні».

Тому що головною метою викладання історії та правознавства в школі є виховання

громадянина України, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості з

правовою культурою, а це можливо, на мою думку, лише за допомогою спеціальних

дидактичних прийомів та ситуацій, які виступають як засіб пробудження,

стимулювання учнів до навчальної діяльності.

Мені здається, що сьогодні вже кожен учитель відчуває необхідність орієнтації

навчання на розвиток особистості учня, а всі педагогічні технології мають бути

спрямовані на виховання соціально-адаптавоного свідомого громадянина України,

здатного творчо й виважено розв’язувати проблеми у процесі самореалізації

особистості.

Тому перед собою ставлю такі завдання:

сформувати пізнання предмету для учнів, сформувати їх особистісну і

соціальну значність предмету для учнів ;

розвинути інтелектуально, сформувавши якість мислення характерну для

використання в житті;

виховати особистість, не тільки орієнтовану на навколишнє середовище, але і

соціально зрілу, працелюбну, творчу з правовою культурою

Намагаюсь проблеми вирішувати за допомогою таких методів:

навчання однією групи учнів чи цілого класу;

кількість слухачів завжди більша, ніж тих, хто говорить ;

учні в кожен момент часу працюють разом чи індивідуально над одним

завданням із наступним контролем результатів;

учні об'єднані спільною навчальною метою;

вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими

він спрямовує діяльність групи;

розвиток навичок міжособистісного спілкування у невеликих групах.

Та форм:

Форми вирішенняпроблеми

Асоціативний кущ

Мозковий штурм

Робота в парах

Займи позицію

Дискусія вгрупі

Мікрофон

Робота зкартою

Робота з історичнимидокументами

Перш за все у своїй роботі з учнями велику увагу приділяю формуванню

історичної свідомості учнів з метою:

розвитку історичного мислення учнів;

вихованню духовних ціннісних орієнтацій;

формуванню основ історичних знань.

Бо саме ці складові допомагають учням в їх інтелектуальному і соціальному

розвитку особистості.

Сприяння розвиткові творчих задатків особистості, поставили перед нами ,

вчителями , завдання не тільки передачі учневі не заідеологізованої повноцінної

інформації, а й рівнобіжного розвитку його розумових здібностей, так я у своїй

роботі з учнями націлюю їх на самостійне здобуття знань:

робота з додатковою літературою;

робота з енциклопедіями;

робота з документами;

написання доповідей, рефератів, повідомлень;

виготовлення учнями головоломок, кросвордів, ребусів;

написання характеристики чи історичного портрету історичної особи;

складати конспекти, тези;

брати участь у бесіді, дискусії, обговоренні під час вивчення історичного матеріалу;

зіставляти інформацію з різних історичних джерел.

Тому, що активізація учнів шляхом самостійного розв’язання тих чи інших проблем,

розвиває творчі здібності та вміння мислити.

На уроках використовую елементи проблемного навчання, бо саме воно сприяє

формуванню атмосфери пошуку вміння аналізувати та синтезувати, в учнів також

з'являється особиста відповідальність за якість набутих знань. В учнів зникає метод

механічного заучування, а з'являється методика осмислення навчального матеріалу.

Так, наприклад, вивчаючи в 10 класі тему «Голодомор 32-33 рр.» я запропонувала

таке проблемне питання учням: «Голод 32-33 рр. Що це? Випадковість чи злочинна

закономірність?», а також в процесі цього я ще й

організувала роботу в малих групах:

а) Перша група досліджувала питання: «Голод 32-33 рр. – випадковість».

б) Друга група: «Голод 32-33 рр. – злочинна закономірність».

в) Третя група: «Голод 32-33 рр. – це і випадковість і злочинна закономірність».

Працюючи в малих групах учні не тільки усвідомлюють свою відповідальність за

знання, які вони набувають, а й відчувають себе рівноправними творцями уроку.

Завершую роботу у великій групі, тобто всім класом де підбиваємо підсумки

дослідженням та робимо з учнями висновки.

Працюємо схематично:

Проблемна ситуація:

«І. Мазепа – гетьман»

Формування проблеми:

а) «Зрадник України»;

б) «Борець за незалежність України».

Вибір своєї позиції групою учнів та обґрунтовування її

Запис аргументів

Висновок

Підсумки

У порядку зростання самостійної роботи учнів також у своїй роботі

використовують дослідницьку роботу, наприклад:

пошукова робота по збору інформації про голод 1932-1933 рр., архітектурні

споруди, село Бірки, Велику Вітчизняну війну, долю остарбайтерів, воїнів-афганців;

запис спогадів очевидців;

систематизація зібраного матеріалу;

виготовлення та написання дослідницьких робіт та папок у шкільний етнографічний

музей.

Також велику увагу приділяю роботі з історичними документами, особливо у

старших класах, та фотоілюстраціями. Тому під час уроку історичний документ

слугує не тільки додатковим матеріалом для виконання різних пізнавальних завдань,

а також протягом всього уроку маю за основу під вивчення нового матеріалу.

На уроках історії використовую цікавий наочно-додатковий матеріал:

--показ документально –історичних відео роликів;

--презентацій;

--історичних хронік;

--слухання історичних пісень та дум.

Різні пізнавальні завдання:

історичні завдання та задачі;

правові задачі;

історичні листи;

історичні ребуси, єралаші;

тестові завдання;

Проводжу нестандартні уроки:

урок-вікторина;

урок-конференція;

урок-дослідження;

урок-семінар;

уроки-пам'яті;

урок-екскурсія;

урок-рольова гра;

урок-брейн-ринг.

Підбираю цікаву та пізнавальну інформацію та нетрадиційні види заходів під час

проведення тижнів історії та правознавства. Запрошую працівників юстиції та

правоохоронних органів.

На уроках правознавства домагаюся досягнення конкретних правових знань,

здійснюю розвиток особистісного мислення учнів, осмислення ролі людини і свою

особисту в житті, а також усвідомлення учнями права на вибір власної поведінки з

урахуванням і дотримуванням правових, моральних засад.

Учні працюють в групах, парах, складають таблиці, схеми, опорні конспекти.

Обов’язково для кожного уроку ,є робота з правовими термінами, які потрібні для

вивчення теми, та правової свідомості учнів.

До роботи на уроці залучаю всіх учнів класу. Чітко визначаю завдання, план уроку

також обов’язково пропоную проблемне питання уроку. Робота з правовими

документами, зокрема з Конституцією України та правовими ситуаціями дає змогу

учням пов'язати свої знання з життям, дати оцінку явищам, які проходять у

повсякденному житті. Учням, які засвоюють матеріал повільно, даю додатковий час

для виконання завдань, а сильнішим учням даються завдання творчого характеру.

Саме цьому сприяє робота в парах та в групах. На уроках правознавства також

використовую новітні інтерактивні форми та методи роботи:

«Павутинка дискусії»:

1. Я згоден 2. Я не згоден

а) а)

б) б)

«Мікрофон» - відповідь учнів по черзі;

«Коло ідей»;

«Мозковий штурм».

Наприклад: Учні класифікують види прав:

або : Учні характеризують права

Права є:

Рівні Різні Громадянські;

Конституційні Захищені законом.

В історичному кабінеті розміщено два правознавчі стенди це – «Конвенція ООН»

та «Феміда», а також історико-правознавчі стенди це – «Президент України» та

«Державні символи України», які відіграють як наочну, так і навчально-

ознайомлювальну функцію для учнів з окремих положень Загальної декларації прав

людини.

Системним також є проведення місячників «Бережи мене, мій законе», а також

тижнів правової освіти учнів 5-11 класів. Ці заходи проводяться кожного

навчального року за окремим планом і щоразу за оновленим змістом. Під час

проведення тижнів правознавства намагаюся підбирати нетрадиційні методи та

форми проведення правових заходів, наприклад:

турніри правознавцій;

уроки-вікторини

правознавчі аукціони;

інтелектуальні ігри;

найрозумніший правознавець.

Бо саме цікаві заходи, нестандартні прийоми сприяють підвищенню інтересу до

процесу здобуття учнями знань із правознавства.

Кожен вчитель хоче, щоб його уроки були цікавими, захоплюючими і

запам'ятовувалися. Вчителям часто здається, що досить добре знати предмет і

вміти цікаво розповідати. Проте викладання в школі дуже скоро розвінчує таке

подання. Особливо в сьогоднішній школі, яка, звичайно ж, не залишається осторонь

від змін, що відбуваються в нашій країні. Інші школярі, інші програми, інша історія .

І. Усний виклад історичного матеріалу реалізую за допомогою таких

прийомів, як розповідь, опис, характеристика, пояснення, міркування.

ІІ. Роботу з друкованим текстом реалізую за допомогою таких

прийомів:

5клас

Працюємо з текстом підручника

Учні мають прочитати уривок тексту про історичні джерела й відповісти на

запитання :

1. Звідки історики дізнаються про історичне минуле?

2. Про які групи історичних джерел вони дізналися

Працюємо з історичним текстом

Прочитайте текст, виконайте завдання і дайте відповіді на питання до нього.

«Руські дружини про рухливість і боєздатність монгольської армії дізналися ще

задовго до нападу на їхні землі. У тому, що монголи — вправні воїни, дисципліновані

та безжальні, вони переконалися під час битви на річці Калці. Ще в 1222 р.

монгольське військо на річці Сіверський Донець розгромило половецьких ханів.

Останні відступили до Дніпра і звернулися до руських князів по допомогу. Вісім

князівств вирішили допомогти колишнім ворогам, оскільки розуміли, що біда не за

горами. Об'єднане русько-половецьке військо налічувало близько 50—60 тисяч воїнів,

тоді як монголи мали 25 тисяч. 31 травня 1223 р. русько-половецьке військо

виступило назустріч монголам. На річці Калці відбулася битва, яка тривала три доби.

Наслідки її були жахливі: шестеро князів загинуло, лише десята частина воїнів

повернулася назад, окремі монгольські загони переслідували русичів аж до

Переяславщини».

1. Знайдіть на дереві дат дату битви на річці Калка, позначте її на стрічці часу,

визначте століття.

2. Як ви думаєте, чому русько-половецькі війська програли?

3.

Працюємо з підручником

Прочитати текст підручника, скласти текстову таблицю «Діяльність

єгипетських фараонів» .

Тутмос III Амепхотсп ІV -Ехиатон Рамзсс II

- Збільшив територію Єгипту

втричі: завоював Палестину і

Сірію,Фінікію, досяг ріки

Євфрат, приєднав Нубію та

ін.;

- перетворив Єгипет на

могутню світову державу

- Провів релігійну реформу,

встановивши культ бога

сонця Атона;

- заснував нову столицю

Ахетанон;

- вів боротьбу із жерцями;

- занепад держави, втрата

підкорених територій сенню міжнар

- Повернув

втрачені землі;

- будував нові

храми;

- почав походи

проти хетів;

- сприяв

зміцненню

держави,

піднесенню

міжнародного

авторитету

_ _

7 клас

Робота з підручником

Прочитайте текст підручника (С. 87-88), складіть план відповіді на тему

«Виникнення писемності».

Далі учні працюють у групах

1-а група. Опрацювавши текст підручника (С. 89- 90), має коротко передати

зміст пункту «Школи».

2-а група. Опрацювавши текст підручника (С. 89- 90), має коротко передати

зміст пункту «Усна народна творчість».

Прослухавши розповідь 1-ї групи, 2-а група повинна дати відповіді на

запитання, поставлені вчителем, і навпаки. Ефективнішою визнається робота

тієї групи, яка краще викладе матеріал, на підставі якого інша група відповість

на запитання.

Запитання до пункту «Школи»

1. За часів якого князя була відкрита перша школа на Русі?

2. Що спонукало русичів покращувати свою освіту, вивчати мови?

3. Які предмети вивчалися в давньоруських школах?

4.Доведіть на прикладах, що в Київській Русі писемність була поширена серед різних

верств населення.

Запитання до пункту «Усна народна творчість»

1. Які види усної народної творчості дійшли до нас із дохристиянської доби?

2. Визначте основні теми та проблематику усної народної творчості X- середини XI ст.

3.Наведіть приклади головних дійових осіб давньоруських билин.

8клас

Робота з підручником

Умови і стан розвитку культури

Робота в парах

1-й учень. На основі тексту підручника визначає умови, що негативно впливали

на розвиток культури в другій половині XVI — на початку XVII ст.

2-й учень. На основі тексту підручника визначає умови, що позитивно впливали

на розвиток культури в другій половині XVI — на початку XVII ст.

Далі учні обговорюють виконане завдання в парах та записують до зошита

відповіді. Заслуховую одну з пар.

9клас

Самостійна робота з підручником

Україна в геополітичних планах іноземних держав

Пропоную учням самостійно ознайомитися з текстом підручника С. 172-172;,

заповнити таблицю «Політика іноземних держав щодо українських земель»

та виконати завдання.

Держава Напрями та методи

експансії

Національні ідеї

щодо українських

земель

Німеччина ____

Російська імперія

Австро-Угорщина

1.Порівняйте методи експансії іноземних держав щодо українських земель.

2.Дайте визначення поняття «національна ідея» та пояснить її важливість

для народу.

3.Визначте сутність зіткнення національних ідей іноземних держав на

українських землях.

ІІІ. У процесі роботи з наочністю (картами, портретами, ілюстраціями,

схемами, таблицями) використовую такі прийоми:

5клас

Формування просторових умінь

Використовуючи карту або історичний атлас, назвіть:

1.Найбільші князівства Київської Русі.

2.Визначте територію розташування половців та печенігів.

З. Як роздробленість позначилася на могутності Київської держави?

Працюємо з ілюстраціями

Пропоную учням попрацювати з ілюстраціями, розміщеними на дошці та

виконати завдання.

1.Визначити, який вигляд мали клейноди і кому вони належали.

2.На дошці під ілюстраціями клейнодів підписати їх назви.

6клас

Працюємо з ілюстрацією

Учні мають розглянути зображення пекторалі й виконати завдання.

1. Опишіть, що ви бачите на пекторалі.

2. Опишіть за малюнком заняття скіфів.

3. Які ще висновки можна зробити про життя скіфів з даного малюнка?

7клас

Робота з атласом

Користуючись історичною картою «Київська держава в останній чверті X —

першій третині XII ст.», простежте основні напрямки зовнішньої політики князя

Володимира і складіть узагальнюючу схему.

Підкорив радимичів і

в'ятичів

Приєднав хорватів

988 р. похід на

Херсонес

Володимир

Приєднав решту

слов'янських народів

985 р. похід на волзьких

болгар

Захопив і приєднав

польські землі

Завдання

1.Перегляньте інформацію атласа і доведіть, чи заперечте, що Київська Русь за

роки

правління Володимира перетворилась на імперію.

2.Чи був Володимир завойовником?

Робота з візуальним і текстовим джерелами

Розгляньте портрет Володимира Мономаха і порівняйте його з описом,

наведеним істориком Василем Татіщєвим.

«Він був гарним обличчям, очі в нього були великі. Волосся рудувате й кучеряве, лоб

високий, борода широка. На зріст він був не дуже високий, але міцний тілом і дуже

сильний».

8клас

Робота з таблицею

Умови Віденського перемир'я між Росією та Польщею

-припинення воєнних дій між Росією та Польщею;

-найближчим часом розпочати переговори щодо обрання російського царя на

польський престол;

-не проводити мирних переговорів зі Швецією;

-передбачалися спільні воєнні дії Росії і Польщі проти Швеції і Бранденбурга;

-територія Української держави визначалася згідно з Білоцерківським договором,

тобто в межах Київського воєводства

Завдання

1.Як ви вважаєте, чому Росія та Польща пішли на підписання Віденського перемир'я?

2.На яких умовах воно було підписане?

3.Як за цим договором визначалася доля Української держави?

4.Поміркуйте, чи було Віленське перемир'я порушенням українсько-російського

договору 1654 р.? Чому ви так вважаєте?

9клас

Метод «Картинна галерея».

Демонструю портрети (або електронну презентацію) Т. Шевченка, М.

Костомарова, П. Куліша, М. Гулака, В. Бєлозерського і пропоную учням зробити

припущення, що може об'єднувати ці історичні постаті.

ІV. В ході практичної роботи учнів використовую дидактичну гру.

Дидактична гра є однією з унікальних форм, що дозволяють зробити цікавою і

захоплюючою не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні

кроки з вивчення матеріалу, які здійснюються в рамках відтворюючого та

перетворюючого рівнів пізнавальної діяльності - засвоєння фактів, дат, імен.

Цікавість умовного світу гри робить позитивно забарвленої монотонну діяльність із

запам'ятовування, закріплення або засвоєнню історичної інформації, а емоційність

ігрового дійства активізує всі психічні процеси і функції дитини.

Гра здатна вирішити ще одну проблему. Сьогоднішню школу критикують за

перенасиченість вербальних, раціональних методів і засобів навчання, за те, що не

береться до уваги природна емоційність дітей.

Гра - це природна для дитини форма навчання. Вона - частина його життєвого

досвіду.

У процесі гри дитини здійснюється життєвий баланс між ним і дорослою людиною.

У повсякденному житті дорослий майже завжди виступає в якості суб'єкта: виховує,

ведучого. Дитина відповідно, об'єкт: ховуваний, якого навчають, ведений. Це стає

стереотипом відносин, який маленька людина не в силах змінити. У силу

сформованих стереотипних взаємин з дорослим, дитина, що є об'єктом і суб'єктом

одночасно, не завжди може виявити свою суб'єктивну сутність. У грі ж він вирішує

цю проблему, створюючи власну реальність, творячи свій світ.

5клас

Складаємо історичний портрет №1

Прочитайте текст підручника про діяльність Данила Галицького й складіть

текстову таблицю «Князь Данило Галицьки: 1264р.».

-Подолав опір бояр (знатних людей);

-заснував нові міста Холм і Галич;

-удосконалив військове обладнання;

-боронив рідну землю від загарбників.

Складаємо портрет історичного діяча №2

Записати опорні слова про життя і діяльність князя.

Костянтин Острозький, 1526-1608 рр., високоосвічена людина, знав багато мов,

обіймав високі посади, захитав православну церкву, не підтримував унії, дбав про

розвиток освіти, заснував академію в Острозі.

Формуємо просторові уміння

Наші предки — найдавніші слов'яни. Вони ділились на 3 гілки. Свою землю

та себе самих вони називали Русь та русичі. Разом з учнями заповнюю схему.

Слов'яни

Західні Південні Східні

Працюємо з поняттями №1

Складаємо таблицю «Історичні джерела» в зошитах та на дошці одним учнем.

Речові Писемні Усні

Піднімаю картки, на яких написані приклади історичних джерел. Учні відносять

їх до певної групи. Наприклад, перекази, малюнки, легенди, зброя, уламки глечика,

берестяні грамоти, написи на каменях, листи, монети і т. ін.

Картки прикріплюю у стовпчик під назвою тієї групи історичних джерел, до якої

вони належать.

Працюємо з поняттями №2

На дошці у таблиці записую назви наук.

Нумізматика Геральдика Сфрагістика

'

До цих наук потрібно підібрати таблички з допоміжними словами: герб, сургуч,

печатка, монета, тризуб, карбування, монетарня, штамп, гроші.

Працюємо з поняттями №3

Досліджуючи минулі часи, історики раз у раз натрапляють на всілякі назви.

Одні з них стосуються міст, містечок, сіл, річок, озер тощо, є географічними

назвами — топонімами. Назви народів — етноніми.

Завдання

Розділи наведені слова відповідно до понять по стовпчиках.

Топоніми Етноніми

Чернігів, українці, Десна, Галичина, поляни, білоруси, Дніпро.

6клас

Працюємо з поняттями

Учні отримують роздатковий матеріал, па якому зображена структура єгипетського суспільства.

Фараон

Жерці. Вельможі

Номархи. Чиновники. Писарі

Воїни

Селяни. Ремісники

Раби

Запитання і завдання

1.Яка з груп населення була найбільш численною?

2.Назвіть групи населення, які сплачували податки.

3.Назвіть групи населення, які утримувалися за рахунок зібраних податків.

4.Чому серед будівельників пірамід для фараонів працювало переважно вільне

населення?

Працюємо зі схемою

Завдання й запитання учням

1. Визначте географічне положення Дворіччя відносно Єгипту.

2. Через які держави проходив наш шлях?

Креслю схему на дошці кольоровою крейдою. На схемі позначаю річки, Перську

затоку, гори на півночі країни.

Учні мають знайти спільне й відмінне у природних умовах Дворіччя і Єгипту.

Завдання виконується учнями самостійно, а результати роботи вони мають

відтворити в таблиці «Два кола». В одне коло записуються природні умови Єгипту, в

друге — природні умови Межиріччя. У спільний сегмент виписуються спільні

риси обох країн.

Зачитують спочатку спільне для обох країн, а потім відмінне, а також дають

відповіді на запитання.

1.Якими могли бути заняття населення Дворіччя?

2. Геродот назвав Єгипет даром Нілу. Чи можна стверджувати, що Дворіччя — дар

Тигру та Євфрату? Спрогнозуйте, які труднощі довелося долати населенню.

7клас

Робота зі схемою

Галицьке князівство Волинське князівство

Роман (1199-1205)

Данило(1238-1264) Василько(1238-1270)

Лев І(1264-1301) Володимир(1270-1289)

Юрій І (1301-1308) Мстислав (1289-1292)

Андрій, Лев II (1308-1323)

Юрій II Болеслав (1325-1340)

1. Дайте назву схемі.

2. Складіть питання до неї.

8клас

Робота над поняттями

Пропоную учням на основі отриманих знань спробувати самостійно дати

визначення поняття «національно-визвольна війна».

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. це

збройна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького за

визволення від польсько-шляхетського панування.

V. Роботи з історичними джерелами.

5клас

Працюємо з історичним текстом

Прочитайте текст про коронацію Данила Галицького й виконайте завдання до

нього.

«У 1253 р. Папа Римський Іннокентій IV через свого посла передав Данилові

корону. Український князь прийняв подарунок папи і вирішив коронуватися. Ця

подія сталася у місті Дорогочині. Коронація Данила Галицького засвідчила те, що

папа й правителі країн Європи визнали Галицько-Волинське князівство як

державу надали її государеві символи влади — вінець і скіпетр. З того часу Данила

Галицького почали величати українським королем».

1. У якому місті і коли відбулась коронація?

2. Скільки років було на той час Данилі Галицькому?

3.Яке значення мала ця коронація для Галицько-Волинського князівства?

4.Данило Галицький помер у 63 роки. Коли це сталося, якщо народився він

у 1201 р.?

Робота з літературним джерелом

Біля княжої палати

Зеленіє княжий сад,

Попід липами густими

Стали ідоли у ряд.

Ідол Волоса, Перуна,

Ось Сворожич, там — Стрибог,

А за ними найщедріший -Дажбог.

1. Ідоли яких богів були поставлені у княжому дворі?

2. Які сили природи вони уособлювали?

6клас

Робота з історичним джерелом

З напису Дарія І

«Великий Бог, що створив землю, небо і людину, який створив благоденство людини,

Дарія зробив царем, єдиним над багатьма царями. Я — Дарій, цар великий, цар багатьох

країн, цар землі цієї ВЕЛИКОЇ...»

Далі перераховувалися 30 країн і народів, якими керував Дарій.

Запитання

1.Як Дарій пояснював походження своєї влади?

2.Чи можемо ми вірити всьому, що пише Дарій І?

3.Що, на вашу думку, є правдивим у цьому написі?

Робота з історичним джерелом по групах

Учні ділю на 2 групи, які мають прочитати історичне джерело й зробити не менше

трьох висновків.

1-а група. «Іліада»

Дальше царский участок представил художник искусньїй. Острьши жали серпами

поденщини спелую ниву. Троє вязальщиков возле стояли. Им мальчики сзади,

Спешно сбирая колосья, охапками их подносили... Слуги пищу поодаль под тенью

готовили дуба. Сделал потом на щите он й стадо коров пряморогих... С громким

мьічанием они из загона на луг вьіходили...

2-а група. «Одіссея»

Жило в обширном дворце пятьдесят рукодельниц невольниц. Зерна златьіе мололи

одни жерновами ручними, Нити пряли другие й ткали, сидя за станками. Бьіл за

широким двором...

Сад, обведеними отовсюду внсокой оградой, росло там Много дерев плодоносньїх,

вєтвистьіх, широковершинньїх... Саду границей служили красивьіе грядьі, с

которьіх Овощи, вкусная зелень весь год собирались обильно.

8клас

Робота з документом

П. Орлик та його Конституція .

Користуючись текстом підручника, проаналізуйте Конституцію Пилипа Орлика за

таким планом:

1) релігія;

2) територія;

3) управління;

4) судочинство;

5) військо;

6) міжнародні відносини;

7) становище народу.

9клас

Робота з візуальними джерелами Інформації

На парти учням роздаються картки з портретами Т. Шевченка, П. Куліша,

Г. Квітки-Основ'яненка, М. Гоголя, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки.

Завдання

1.Визначте, яким був внесок письменників у розвиток української літератури,

зображених на ілюстраціях. Назвіть провідні теми їхніх творів.

2.Назвіть характерні ознаки нової української літератури. Як можна

стверджувати,

що вона відображала основні тенденції суспільного розвитку?

Учням роздаються на парти портрети Григорія Квітки-Основ'яненка,

Михайла Щепкіна, Івана Котляревського, Миколи Гоголя, Тараса Шевченка.

Завдання

1. Визначте, який внесок зробили в розвиток українського театру діячі, зображені

на

ілюстраціях.

2. Назвіть характерні ознаки українського театру. Які види театрального мистецтва

розвивалися в Україні в першій половині XIX ст.?

10клас

Робота з документом

Опрацювати документ та дати відповідь на питання.

Із записів М, Грушевського

«Минули ті обставини, коли ми мусили виступати з петиціями, суп ліками,

доказувати свої права навіть на культурне самоозначен-ня... Нічого більш

помилкового не може бути тепер, як витягнути старі українські петиції і подавати їх

наново правительству, як наші домагання в данім моменті... Українського питання вже

нема. Є вільний, великий українська нарід, який будує свою долю в нових умовах

свободи».

1. Яке головне завдання поклав М, Грушевський в основу платформи Центральної

Ради?

2. Як виважаєте, чому Центральна Рада не проголосила курс на створення

незалежної

Української держави?

3. Як ви вважаєте, чому саме М. Грушевський очолив Українську Центральну Раду?

VІ. Робота з відеоматеріалами на уроках історії

Одним із засобів активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є

навчально-дослідницька діяльність.

Під навчально-дослідницькою діяльністю слід розуміти форму організації

навчально-виховної роботи, що включає: постановку творчих, дослідницьких

завдань із заздалегідь невідомим результатом; рішення цих задач у послідовності

етапів, характерних для наукового дослідження; оформлення результатів власної

діяльності і перетворення їх у надбання громадськості.

Формування дослідницьких умінь на уроках історії можливо в процесі роботи не

тільки з документами, науковими, науково-популярними та навчальними текстами,

але і відеоматеріалами.

Тому маю власну невелику відеотеку, що включає художні фільми, науково-

популярні програми, публіцистичні телепередачі, документальне відео.

Бо саме формування дослідницьких умінь учнів актуалізує проблему фактичної

достовірності відеоматеріалу, яка визначає можливість розгляду його в якості

самостійного оригінального історичного джерела.

В основу роботи учнів з відеоматеріалами закладаю питання і завдання, які

пропоную кожному учневі перед переглядом.

Демонстрація відео проходить за активної участі учнів і вчителя, тому що

постійно потрібно стежити за реакцією учнів, фіксувати можливі труднощі в роботі

учнів, вносити необхідні корективи.

У процесі перегляду, учні роблять записи, реагують на репліки диктора, виконують

рекомендовані їм вправи.

Наприклад учням 11класу пропонувала відео:«Україна кінця 1980-х - початку

1990-х рр.» У ході обговорення переглянутого, учні самостійно аналізують основні

ідеї і програмні установки політичних партій і рухів України, відрізняли на основі

виступів їхніх лідерів негативні процеси в соціально-економічній сфері, падіння

життєвого рівня населення, неоднозначність перетворень початку 1990-х рр.. Опора

на знання з історії нашої країни кінця 1980-х - початку 1990-х рр.. також учні

пояснити появу численних політичних об'єднань, які не мали в своїй більшості

досвіду участі у передвиборчій боротьбі.

Підводячи підсумок хочу зазначити, що саме практична робота учнів

з історичними джерелами, друкованим текстом, наочністю, відеоматеріалами і

дидактичними іграми при вивченні історичного матеріалу дозволяє зацікавити

учнів матеріалом курсу, що вивчається, активізувати пізнавальну діяльність і їх

роботу, розвиває пам'ять, увагу, кмітливість.