Особливості застосування безрецептурних транквілізаторів

Адаптол Афобазол Буспірон Стрезам Атаракс Фенібут Гліцисед Пікамілон

Мебікар (адаптол) АТ "Олайнфарм", Латвія (Адаптол) ВАТ "Сумісне українсько-бельгійське

хімічне підприємство "ІнтерХiм", м. Одеса, Україна (Мебікар ІС; ТРАНКВІЛАР® ІС)

ВАТ "Татхімфармпрепарати", м.Казань, Російська Федерація (Мебікар-Татхімфарм)

Таблетки по 300 та 500 мг

Терапевтична дія Помірна транквілізуюча (анксіолітична)

активність. Знімає або послаблює почуття неспокою,

тривоги, страху, внутрішнього емоційного напруження та роздратування.

Транквілізуючий ефект препарату не супроводжується міорелаксацією та порушенням координації рухів.

Має антиоксидантні властивості, тому діє як мембраностабілізатор, адаптоген та церебропротектор.

Показання для застосування неврози та неврозоподібні стани, що

супроводжуються роздратуванням, емоційною нестійкістю, тривогою та страхом;

поліпшення переносимості нейролептиків з метою усунення викликаних ними соматовегетативних та неврологічних побічних ефектів;

кардіалгії різного генезу (не пов’язані з ішемічною хворобою серця);

соматовегетативні прояви при передменструальному синдромі та менопаузі;

під час комплексної терапії як засіб, що зменшує потяг до куріння тютюну.

Спосіб застосування та дози Внутрішньо незалежно від приймання їжі

по 250 - 500 мг 2 - 3 рази на добу. Разова доза - від 0,3 г до 1,8 г, добова – від

0,9 до 10 г. Тривалість курсу лікування - від декількох

днів до 2 - 3 місяців. Для зниження потягу до тютюнокуріння

препарат призначають по 500 – 1000 мг 3 рази на добу щоденно протягом 5 - 6 тижнів.

Побічна дія Переноситься добре. Можливі алергічні реакції та диспептичні

розлади після вживання великих доз. Можуть знижуватися артеріальний тиск та

температура тіла, які нормалізуються самостійно і не потребують припинення прийому препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАдаптол можна комбінувати з

нейролептиками, транквілізаторами (бензодіазепінами), снодійними, антидепресантами та психостимуляторами.

АФОБАЗОЛ ВАТ "Щолківський вітамінний завод« Московська обл., Російська Федерація Таблетки по 10 мг № 50 (200 грн)

АФОБАЗОЛ - похідне 2-меркаптобензимідазолу, селективний анксіолітик, що не належить до класу агоністів бензодіазепінових рецепторів.

Має анксіолітичну дію з активуючим компонентом, що не супроводжується гіпноседативними ефектами.

Не має міорелаксантних властивостей, негативного впливу на показники пам’яті й уваги.

При його застосуванні не формується медикаментозна залежність і не розвивається синдром відміни.

Показання для застосування Лікування тривожних станів

(генералізовані тривожні розлади, неврастенія, розлади адаптації).

Спосіб застосування та дози Застосовується внутрішньо, після

вживання їжі. Оптимальні разові дози препарату – 10 мг,

добові – 30 мг, розподілені на 3 прийоми протягом дня.

Тривалість курсового застосування препарату становить 2-4тижні.

При необхідності добова доза препарату може бути збільшена до максимальної - 60 мг.

БУСПІРОН Виробник: "Salutas Pharma GmbH"

підприємство компанії "Hexal AG", Німеччина / Німеччина, фірма Sandoz

СПІТОМІН®"Egis" Pharmaceutical Ltd, УгорщинаФорма випуску:

Таблетки по 5 № 20 Таблетки по 10 мг № 20 (150-200 грн)

Властивості Буспірон - анксіолітичний лікарський засіб,

усуває психічні та вегетативні симптоми страху.

Не виявляє протисудомної та міорелаксуючої дії, не спричиняє звикання.

Після припинення застосування буспірон не спричиняє симптомів відміни або швидкого рецидиву симптомів тривоги.

Показання для застосування - Короткострокове лікування станів, що

супроводжуються тривогою, в основному генералізованого тривожного розладу.

Спосіб застосування та дози Рекомендована початкова добова доза

становить 15 мг (3 таблетки по 5 мг); ця доза може підвищуватися на 5 мг на добу кожні 2 або 3 доби.

Звичайна добова доза дорівнює 20 – 30 мг (2 – 3таблетки по 10 мг або 4 – 6 таблеток по 5 мг).

Максимальна разова доза складає 30 мг; добова доза не повинна перевищувати 60 мг (6 таблеток по 10 мг).

Добову дозу потрібно розділити на 2-3 прийоми.

Таблетки слід приймати завжди в один і той же час дня до або після їди, щоб запобігти значним коливанням концентрації активної речовини в плазмі крові протягом доби.

Особливості застосування Препарат не можна приймати епізодично

для лікування стану тривоги та напруженості, оскільки терапевтичний ефект препарату розвивається не раніше ніж через 7 – 14 діб лікування.

Пацієнтам слід рекомендувати під час лікування не їсти грейпфрути та, не пити грейпфрутовий сік у значних кількостях під час лікування, оскільки ці продукти можуть підвищити рівень буспірону в плазмі крові та призвести до збільшення частоти або тяжкості побічних ефектів.

СТРЕЗАМ

Виробник: "Biocodex", Франція Фармакотерапевтична група.

Анксіолітики. капс. 50 мг. №60: 1 капсула містить

етифоксину гідрохлориду 50 мг. (250 грн)

У терапевтичних дозах етифоксину гідрохлорид має анксіолітичні властивості.

Етифоксин не впливає на швидкість психомоторних реакцій і може використовуватись як денний транквілізатор.

Показання для застосування Неврастенічні стани, пов’язані зі стресом

розлади, які супроводжуються тривогою, страхом і неспокоєм, тривожно-фобічні розлади, вегетативні розлади з помірно вираженим страхом, апатією, пониженою активністю.

Дорослим призначають по 1 капсулі до їди по 2-3 рази на добу.

Максимальний курс лікування для дорослих становить 12 тижнів.

Особливості застосування Препарат не призначають дітям до 15 років

через відсутність достатніх клінічних досліджень.

У разі припинення лікування Стрезамом, у пацієнта не виникає синдрому відміни.

Стрезам не впливає на швидкість психомоторних реакцій, але не виключена ймовірність тимчасового погіршення здатності керувати автомобільним транспортом і обслуговувати потенційно небезпечні механізми під час лікування препаратом.

Не рекомендується вживання алкоголю і застосування інших речовин центральної дії (галоперидол, діазепам, іміпрамін та ін.) під час лікування Стрезамом.

Побічна дія Інколи відмічається запаморочення, яке

може виникнути на початку лікування і зникати самостійно під час тривалого лікування.

Рідко – шкірний висип, дуже рідко - алергічні реакції, такі як кропив’янка.

При одночасному застосуванні Стрезаму з лікарськими засобами, які пригнічують центральну нервову систему (нейролептики, транквілізатори, антидепресанти, аналгетики, седативні), можливо виникнення взаємного потенціювання ефектів.

Пікамілон Препарат синтезований у 1970 році

у Всесоюзному науково-дослідному інституті вітамінів (Москва, СРСР) В.М.Копилевичем, Л.М.Шмуйловичем та В.І.Трубніковим.

У медичній практиці застосовується з 1986 року

У хімічному відношені може розглядатись як поєднання молекули ГАМК та нікотинової кислоти.

Пікамілон ВАТ "Хіміко–фармацевтичний комбінат

"АКРИХIН", м. Стара Купавна, Російська Федерація

ЗАТ "ВЕРОФАРМ" Воронезький філіал, м.Воронеж, Російська Федерація

Таблетки по 0,01; 0,02 та 0,05 г (10; 20; 50 мг) в упаковці по 30 штук.

Розчин для ін'єкцій 10% по 2 мл в ампулах № 10

Пікамілон володіє вираженою судиннорозширюючою дією у поєднанні з ноотропними та транквілізуючими властивостями.

Показання для застосування Цереброваскулярна недостатність, астенія, депресивні

розлади у літньому віці. Стани, що супроводжуються тривожністю, страхом,

підвищеною дратівливістю, емоційною лабільністю. Астенічні стани, обумовлені нервово-психічними

захворюваннями. У комплексному лікуванні – для зняття гострої

алкогольної інтоксикації; при хронічному алкоголізмі – для послаблення астенічних, астеноневротичних, постпсихотичних, передрецидивних станів, а також алкогольної енцефалопатії.

У комплексній терапії – мігрень (профілактика), ЧМТ, нейроінфекція.

Для покращання переносимості фізичних і розумових навантажень (при перевантаженнях та в екстремальних умовах діяльності; для відновлення фізичної працездатності спортсменів, для підвищення стійкості до фізичних та розумових навантажень).

Відкритокутова глаукома (для стабілізації зорових функцій).

В урологічній практиці (у дітей старше 3 років та у дорослих з розладами сечовиділення) для покращання адаптаційної функції сечового міхура.

Фенібут Відкрите акціонерне товариство “Сумісне

українсько-бельгійське хімічне підприємство “ІнтерХім”, Україна, - с НООБУТ® ІС

АТ "Олайнфарм", Латвія - НООФЕН®

γ-аміно-β-фенілмасляна кислота Таблетки по 0,25 г № 20 Порошок дозований, 100 мг/дозу по 1 г у

пакетиках № 15 Порошок дозований, 500 мг/дозу по 2,5 г у

пакетиках № 5

Історія Фенібут був синтезований у Ленінградському

педагогічному інституті ім. Герцена професором В. В. Перекаліним та вивчений в Інституті експериментальної медицини АМН СРСР.

В свій час фенібут був в числі обов'язкових медикаментів у аптечці космонавтів (у 1975 році його приймали космонавти, які приймали участь у проекті «Союз» — «Аполлон».

Ефекти безпосередньо впливає на ГАМК-рецептори

ЦНС, покращує функціональний стан мозку за

рахунок нормалізації метаболізму та впливу на мозковий кровообіг;

антигіпоксична та антиамнестична дія; транквілізуючі та антиагрегантні

властивості.

Показання для застосування Порушення пам’яті, зниження концентрації уваги та

емоційної активності; астенічний та тривожно-невротичний стан, неспокій, страх,

невроз нав’язливих станів, психопатія; у людей літнього віку – безсоння, нічний неспокій; у дітей – заїкання, тики, енурез. Для профілактики тривожних станів перед хірургічними

втручаннями та болючими діагностичними обстеженнями; як допоміжний засіб – при лікуванні алкоголізму (для

купірування психопатологічних та соматовегетативних розладів при абстинентному синдромі).

Хвороба Меньєра, запаморочення, пов’язані з дисфункціями вестибулярного апарату, профілактики захитувань.

Спосіб застосування та дози Препарат приймають внутрішньо перед

їдою. Курс лікування становить 4 – 6 тижнів.

У разі запаморочень при дисфункції вестибулярного аналізатора інфекційного ґенезу (отогенний лабіринтит) і хворобі Меньєра в період загострення – по 750 мг (3 таблетки) 3 рази на добу протягом 5-7 діб, при зниженні вираженості вестибулярних розладів – по 250 - 500 мг (1 – 2 таблетки) 3 рази на добу протягом 5-7 діб, і в подальшому – по 250 мг (1 таблетка) 1 раз на добу протягом 5 діб.

Побічні ефекти В окремих хворих на початку застосування

препарату можуть спостерігатися сонливість, нудота, коливання артеріального тиску.

Застережні заходи Слід дотримуватись обережності при

призначенні препарату хворим з патологією шлунково-кишкового тракту через подразливу дію Ноофену®.

При тривалому застосуванні контролюють морфологічний склад крові.

Необхідно також контролювати показники функції печінки.

АТАРАКС Транквілізатор (анксіолітик) таблетки - гидроксизину гідрохлорид 25 мг

№ 25 (130 грн) розчин для в/м ін’єкцій – 2мл (100 мг) № 6

Показання для застосування дорослим для зняття тривоги, психомоторного

збудження, відчуття внутрішньої напруги, підвищеної дратівливості при неврологічних, психічних і соматичних захворюваннях;

в якості седативного засобу у період премедикації; шкірний свербіж (симптоматична терапія).Дозування:

дорослим для симптоматичного лікування тривоги 25-100 мг/добу. Середня доза становить 50 мг/добу (12.5 мг вранці, 12.5 мг вдень і 25 мг на ніч). При необхідності доза може бути збільшена до 300 мг/добу;

для симптоматичного лікування зуду – початкова доза 25 мг, може бути збільшена до 100 мг.

Антигістамінний ефект проявляється через 1 годину після прийому всередину. Седативний ефект через 30 - 45 хвилин після прийому таблеток.

Побічні дії побічні дії слабко виражені, зникають

через декілька днів після початку лікування;

пов’язані з антихолінергічною дією: сухість в роті, затримка сечовипускання, закрепи, порушення акомодації;

з боку ЦНС: сонливість, загальна слабкість, головний біль, головокружіння;

артеріальна гіпотензія, тахікардія, нудота, зміни функціональних проб печінки.

Особливості застосування не призначається пацієнтам зі спадковою

непереносимістю галактози; обережно призначається при міастенії,

гіперплазії передміхурової залози, підвищенні внутрішньоочного тиску, деменції, схильності до судомних нападів;

при прийомі Атараксу слід утримуватись від вживання алкоголю. Препарат може впливати на концентрацію уваги та швидкість психомоторних реакцій;

препарат має значну медикаментозну взаємодію, що треба враховувати у комплексному лікуванні.